Епохальна за останнє десятиріччя збірка вибраних поезій культового, оригінального, самобутнього, модного, витонченого українського поета Євгена Юхниці - майстра сучасних розкішних метафор, знавця жінок і людини загалом, словописця тонких відносин, чарівника слова, який постав у збірці різностильовим поетом - від ліричних і шедевральних сучасних літературних пам`яток нашому часу до примружливої всміхненої людини - у байках і гуморесках, сатирі й замальовках. Пропонуємо Вашій увазі декілька оригінальних висловів Євгена Юхниці, які опубліковані у всеукраїнській професійній бухгалтерській газеті «Все про бухгалтерський облік».
Саме так називається унікальна поетична збірка яскравого неповторного поета Євгенія Юхниці, яка вийшла з друку в Україні. Збірку слід запитувати в книжкових мережах України. Займати гроші – це мистецтво Кожному – своє щастя і своя здобич! На хвилинку поринув парами у сніжне “Мохіто”. Та здригнувся: сварилися двоє навпроти стола. Наче ранок, субота і томляче спечнеє літо, Двоє ж хлопців неначе – з осиного злидька-кубла. -
Обіцяв – що оддаш, ще з процентами. Рік вже минувся. Та пішов ти… сестричка померла, банкрут я, й не зли…
Вже й бармени тримали їх скривлені зроблені руці, Розтягали й гасили льодами загулі котли. Це мистецтво – займати… ой, вміють “від серця” просити? – Така думка стрибала соломинкою із “Мохіто”. Чулось: “Справді? пробач… ще грошей, може, дати – піднятись?” І зашморгалась у боржника тріумфально так – радість. P.S. Так-так, кожному щастя – своє і своя здобич-квітка. А мету інших й здібність до неї – прощаємо – рідко… Пробачаємо здібність банкірів – здирати останнє, А піддатись облуді від інших вважаєм, - за гранню…
22.06.13 р. (Все про бухгалтерський облік 2014. - №61)
Земляцька мить Ми виживем. Заради нас, дітей! Народимо прикрас і галерей, На досвіді загарбницьких капканів – Нащадки стануть обережні, вправні! Багато українців креативних, Ми вчитимемся в них, надійних, сильних.
Ось йду, а поруч люди – наші, справжні, Я усміхнувсь їм, чемним, добрим, княжим – І, як ілюмінації дубайські, Всвітилася нам українська казка: Хтось в щирий вус прочумкав: “Стій, посидь! Ти – звідки? Пригощайсь!” – земляцька мить!
02.01.15 р. (Все про бухгалтерський облік 2015. - №7) *** Як чудово у Києві: люди і архітектура. Всюди – посмішка, чисто, метро, по кафе – “ескімо”. Очі спальних кварталів лоскочуть елітним алюром. Ми тут наших дитинок оточуєм чемним добром. Ми нікому наш Київ, країноньку – не віддамо!
31.01.15 р. (Все про бухгалтерський облік 2015. - №26) Зазвичай ти – один, як шуліки накинуться градом. Друзі ж… їх – як нема, коли смерть й захиститися час. Як щось маєш, до свят, - тут як тут обіймайка-громада. І… нікого, як ворог – близь ший гризе, мов ціпов’яз. А весні – все одно, що десь – байдуже, сонце ж, вік росту. Між коріннячком – бій? Так – завжди. Інші – сквітнуть, зійдуть. Як війна, нас – врятуй… А. Малишкова гречка колгоспна, Щоб на дворі ізнову дзвеніла усміхнена людь.
25.04.15 р. (Все про бухгалтерський облік 2015. - №46)
Цей натовп… Збайдужілий до струн-тонкощів Рядочків поетичних колихань… Нам ніколи – до друзів, хобі, родичів, Не те що до поезій і зітхань. … Співають мило – продавці і ходатайники Ще й тільки: до того, як дав-сплатив… Нас згадують… лише – калькулювальники Нових здирань й тарифної фати. …Що ж… Ми, композитори, що творять поголосками, В’єм партитури почуттєвого кіно. І, не скуштовані… читачами-віртуозами, У стіл кладемо полотно за полотном.
24.06.16 р. (Все про бухгалтерський облік 2016. - №74-75)