Управління освіти, сім’ї, молоді і спорту Дубенської міської ради Методичний кабінет
Свято осені
Підготувала вчитель початкових класів Дубенського НВК «школа-гімназія» 23 жовтня 2015року Козлюк Валентина Миколаївна
Мета: розширити уявлення учнів про осінню пору, збагатити знання про осінь. Розвивати пізнавальні інтереси, цікавість до природи, вміння працювати з книгою, журналами. Виховувати любов і бережне ставлення до навколишнього світу. Методичне забезпечення: листячко, осінні квіти, жолуді, каштани, муляжі та малюнки їстівних та отруйних грибів, малюнки птахів, сонечка.Троє дітей: дівчинка в українському вбранні - хліб - сіль ,1хлопчик - в'язка бубликів, 2хлопчик - кошик з фруктами. Очікувані результати: діти люблять природу, охороняють і дбають про рослинний світ; знають гриби і корисні лікарські рослини, знають і цінують національні рослинні символи України. Сценарний хід Дівчинка Хліб наш насущний, будь в нас довіку В кожній родині, на кожнім столі. В трудну годину і в радість велику. Сійся, родися на рідній землі! Хлопчик Хлібом ми радо гостей зустрічаєм. На рушникові рясному несем. Все найдорожче, що в серденьку маєм, Радісно друзям своїм віддаєм. Хлопчик Ми ж українці, душею багаті. Працею славен народ наш завжди. Хочем, щоб хліб був у кожного в хаті І не було в вас ніколи біди! Вручають хліб гостям, звучить музика. Пісня «Діти України» На сцену вибігає 5—6 дітей, які збирають листочки у букетики, розглядаються навколо. ХЛОПЧИК. Ой, як чарівно навколо! Просто чудово! ДІВЧИНКА. Дуже гарно, бо це ж осінь золота прийшла! ХЛОПЧИК Осінь, осінь! Чарівна і дивна В дивограї кольорів горить. Неповторна, гарна, як царівна, У намисті горобин стоїть. ДІВЧИНКА Гляньте! Листячко яке барвисте: Жовте, червонясте і руде! Небо — синєсинє! Чисте-чисте! І немає хмароньки ніде! ДІВЧИНКА Я листочків гарних назбирала, Щоб букет осінній з них зробить. У віночок їх позаплітала, Щоб себе вінком озолотить! ХЛОПЧИК О! Яка ти стала гарна й дивна, Ніби з казки тільки-но зійшла! Наче осінь — золота царівна... Розкажи-но, де це ти була? ДІВЧИНКА Я у лісі листячко збирала У букетик, і вінок сплела. Ягідок з калини ще нарвала, І тепер уже додому йшла.
ХЛОПЧИК Справді, осінь дуже гарна й мила, І краси багато так у ній. Все довкіл вона позолотила, Тільки придивитися умій! ДІВЧИНКА. А давайте і ми в ліс підемо, грибочків, може, знайдемо, на осінню красу подивимось... ХЛОПЧИК. А ти в лісі не боїшся? ДІВЧИНКА. Та чого б це я боялася? Я там усі стежечки знаю! ДІВЧИНКА Ходімо в ліс по гриби. А скажіть, ви всі знаєте, які гриби можна збирати? УСІ. Так, знаємо. ДІВЧИНКА. А я не знаю добре, мені всі подобаються, особливо червоні з білими цяточками. Вони такі гарні! Я не дуже розуміюся на грибах. ХЛОПЧИК. А ми тобі допоможемо. Я з собою навіть малюнки взяв, щоб порівняти з ними правильний грибочок чи ні. Та спершу, діти, відгадайте загадки. Красень гриб цей хоч куди, та у руки не бери! Кожна муха його знає, як побачить — геть втікає! (Мухомор) Ось, погляньте. (Біжить до кошичка, виймає малюнки і показує дітям.) Ось, цей червоний у білу цяточку, — мухомор, отруйний, його не можна брати. ДІВЧИНКАМіж травичкою завзято гомонять руді малята. Кучеряві в них спіднички, називаються … (лисички).А це — лисички — ці їсти можна. ХЛОПЧИК.Шапка коричнева, ніжка міцна, гриб цей найкращий, і кожен це зна, Тому бажає усякий грибник в лісі великий знайти ...(Боровик)А це — справжній боровик. ДІВЧИНКА.Капелюхи в них яскраві: Жовті, сірі, зеленаві, Зачекайте, любі, трішки, — Я зберу вас, …(Сироїжки). А ось сироїжка. (Показує малюнки.) ХЛОПЧИК. Росте біля осичок звично Красноголовець-...(Підосичник). ДІВЧИНКА.Під березою грибочок, поряд жінка і синочок… З деревом вони куми, Добре знаємо їх ми!(Підберезовики) ХЛОПЧИК.Виросли гриби прекрасні — Капелюшки в них, мов в маслі. І збирають грибники Маслянисті …(Маслюки) ДІВЧИНКА.Взяв у назву за основу Польську, іноземну мову, Ще пісочником він зветься, — Добре у пісках живеться! (Польський гриб) ХЛОПЧИК. А цього гриба знають усі: У лісі, в полі, біля ґанку — скрізь росте бліда… (поганка).(показує) — це бліда поганка, її не можна і в руки брати, бо вона дуже отруйна. ДІВЧИНКА. Але збивати і нищити грибів теж не можна. ХЛОПЧИК. А чому це їх не можна збивати? Вони ж погані, отруйні, ще хтось набере собі... Ліпше знищити...
ДІВЧИНКА. А тому нищити не можна, що все в природі для чогось потрібне. Мухомор для людини отруйний, а для тварин він — ліки. От, до прикладу, якщо олень захворів, то він знаходить великого мухомора і з’їдає. Так він виліковується. Та й інші тваринки також так лікуються. Тому нічого в природі нищити не можна. ДІВЧИНКА. Тільки далеко не заходьте, щоб не заблукати у лісі. А як будемо чемні, то ще й у казку потрапимо і побачимо чудеса... ХЛОПЧИК. От вигадниця! Чудес їй захотілося! Таке скажеш. Яка там казка! ДІВЧИНКА. А все навколо нас — це і є казка, тільки придивитися умій, прислухатися... Все живе, лише пофантазуй, і воно заговорить, зашепоче...Діти виконують пісню про осінь. ХЛОПЧИК. Тихо, тихо... Осінь іде! Гляньте он туди. Це ж Осінь... Виходить Осінь — дівчинка у жовтому вбранні з вінком з осінніх квітів і листя на голові. Пісня «Чарівниця осінь» ОСІНЬ Так-так. Я справді Осінь-чарівниця, Ходжу ось тут по нашім ріднім краю. Фарбую світ, готую всім гостинці, І вас у лісі жовтому вітаю! Бо все до толку довести я мушу, Озимину зазеленити на полях, Налити соком-медом кожну грушу, Почервонити яблука в садах. Засолодити кожну ягідку калини, Надати їй приємний аромат. Це все потрібно дуже для людини І кожному із вас це треба, чи не так? УСІ. Так... ОСІНЬ Молодці! Чудовими дітьми ростете, І маю я надію — Вітчизні користь принесете. Тому за вас радію. Насіннячко зібрали ви В осінню гарну пору, Щоб квіти й трави скрізь росли, І ліс піднявся вгору. Щоб край наш рідний розцвітав, Турбуєтесь ви нині, І соловейко щоб співав Весною на калині. А скажіть мені, діти, чи знаєте ви, яка рослина є символом України, нашого рідного краю? УСІ. Знаємо, знаємо. ДІВЧИНКА. Це верба і калина. Бо всі кажуть: «Без верби і калини нема України». ХЛОПЧИК. Вербу і калину дуже поважають в Україні, тому вони й ростуть повсюди: біля криниць, понад ставками та річками. А це тому, що верба воду очищає, а влітку її від спеки захищає. ДІВЧИНКА. А калину у нас як люблять! Її під кожним віконечком садять, бо вона — дуже корисна і дуже гарна рослина. Весною цвіте білими віночками, а восени радує очі червоними ягідками. ХЛОПЧИК. А ще калина лікувальна рослина, бо від застуди лікує і від багатьох інших хвороб. ДІВЧИНКА. Ягідками калини коровай весільний прикрашають, щоб молодята були здорові і мали добрі серця, бо в калини насіннячко на сердечко схоже. ХЛОПЧИК. Калину садили завжди на могилах воїнів, щоб вона радувала їх вічно своєю красою. А навесні — щоб соловейко співав їхнім втомленим душам щирі пісні. Але
от ламати гілочки на калині не можна, бо як одну гілочку заламаєш, то загине і весь кущик. Така вона рослина-тендітна і ніжна, але усім людям потрібна. А давайте заспіваємо пісню про калину. Діти виконують пісню про калину. ОСІНЬ. Дякую вам, молодці. А зараз нагадаємо про те, що люди зібрали восени і для чого. ДИТИНА Зібрали зерна золоті, Щоб хліб був на столі. Щоб голоду ніхто в житті Не знав на цій Землі. Несе на вишитому рушникові хліб, бублики, булочки і кладе на стіл. ДИТИНА Зібрали все з лугів, з полів, На зиму запаслись, І груші, й яблука з садів У кошики вляглись. Несе у гарному кошичку груші, яблука, горішки, теж кладе на стіл. ДИТИНА Отож, зима нам не страшна, Бо є всього у нас. І хліб, і булка запашна, Варення, соки й квас... Несе у кошичку варення в баночках і сік і та ставить на столі. ОСІНЬ. От і молодці, до зими всі підготувалися. А тепер я поведу вас у казку. (Діти й Осінь ідуть у залу і сідають на свої місця. На сцену виходять гномики.) 1 ГНОМИК. От такої. Осінь про нас сказала ні слова. А ми ж гномики-трударі, без нас би ліс пропав... 2 ГНОМИК. А ми станемо видимі. Нас діти побачать, і Осінь теж зрадіє! 3ГНОМИК. Правильно, йдемо до дітей. Привіт-привіт! Ми теж до вас на свято прийшли. 4ГНОМИК. А знаєте, що ми у вашому лісі живемо? Ні? А подивіться на нас. Ми трудимося день і ніч, щоб ліс не занедужав, щоб дуже не заріс, щоб болото його не засмоктало, щоб гарно у лісі було. 5ГНОМИК. Але взимку ми не дуже любимо виходити з нашої хатки, бо холодно. Тому восени ми робимо різні припаси: щоб чай був запашний у нас з малини і липи, щоб було нам що їсти, грибочки сушимо. Любимо ми затишок, щоб тепленько у хатці було. 6 ГНОМИК. Ну, давайте порадуємо дітей та Осінь на святі таночком і пісенькою.(Всі дітитанцюють і співають фізкультхвилинку, виходять тримаючись за руки.) Осінь. Ось в садах, гаях блукаю, Жовти шати одягаю, Золоту стелю постіль, Жду синів своїх я в гості. Не сама до Вас ішла, Ще й синочків привела. Вересень: Я – добрий місяць Вересень. Тепло Вам дарував… Відкрив я двері школи Вам, Гостинці припасав. А чи знаєте Ви, який овоч найголовніший? Жовтий, круглий, головатий, Весь перистий та бокатий. Він дітей багато має, Їх гуляти не пускає. (Гарбуз) А ось, здається, і він. Осінь: Ти, Гарбуз, всьому господар, Ти найголовніший на городі. Як живе твоя сім'я? Гарбуз: Добрий день, красуне Осінь! Все достигло й налилося, Підростаємо щодня Я і вся моя рідня. Сценка «Ходить гарбуз по городу» (на новий лад)
Ведучий: По городу Гарбуз ходить, Всіх із роду оглядає. Кого хвалить, кого учить, А кого і научає. І звернувся до ґаздині, Молодесенької дині. Гарбуз: Розкажи мені, красуне, Як ти влітку працювала? Може, трохи лінувалась? Чи сумлінно дозрівала? Диня: Ой, Гарбузе – Гарбузенко, Вічно ти підозри маєш, Не сидиш на однім місці, По городу все гуляєш. Бачиш же, я постаралась, Ніжним соком все набралась, Налилася на всі боки, І важкі вже мої кроки. Гарбуз: Ой, чудова ж господиня, Моя ніжна, смачна Диня. А що скажуть Огірочки – Мої любі сини й дочки? Огірки: Не свари нас, любий татко. Гарно ми росли… спочатку, Та якісь дощі махнули – Заховатись ми забули. Коли сонечко світило, Ми листочками не вкрились, На кілках – шнурках висіли І, звичайно, перезріли. Гарбуз: Ой, ну що ж, я розумію. Та надіятися смію, Щоб в наступне знову літо Все завчас буде прикрито. А що тут за каруселі, Чому всі такі веселі? Морква: Любий братику, послухай, І сестрицею пишайся, Бо не просто я Морквиця – Гарбузовая сестриця. Я пробилась в депутати, Скоро буду виступати І доб’юся для городу Перегною аж підводу! О! Гарбуз: Радий, радий я, сестрице, Маєш розум, хоч дівиця. Пишна, гарна і в достатках, А тепер ще й депутатка. Ну, а як же Бурячок, Мій шановний своячок? Буряк: Що казати, я – у нормі, Круглий, чистий, соком повний. Так же кольором налився, Ніби в Африці родився, Буде борщ смачний, червоний, З бурячком такий чудовий. Гарбуз: Добре, добре, зрозумів, Що ти роду не підвів. А що скаже Бараболя? Як жилося їй у полі? Картопля: Хоч проблем було багато, Та не буду нарікати. Мене люблять, поважають, Другим хлібом називають. Можу бути у меню Хоч по кілька раз на дню. Гарбуз: Так, звичайно, правду кажеш, Людям ти сердечно служиш. Хоч циганської натури, Та високої культури. Задоволений я вами, Бо багатий родичами. А Цибуля в нас чудова, Правда, трохи гонорова, Але, якщо лад у вас, Страва буде – вищий клас. Цибуля: Не соромте мене, дядьку, Бо покину зараз грядку, Я серйозна у всіх справах І смачна у різних стравах. Диня: Не сердись на дядька, люба, Бо від нервів смаку згуба. Усі знають – рід наш славний, Гарбузовий рід преславний, Тож тепер, Гарбузе – батьку, Всім подякуй для порядку. Гарбуз: Я вклоняюся Вам ґречно І всім дякую сердечно, А також даю наказ: Щоб любили люди нас І смачні вживали страви – не псували тої справи. Хай наш рід чудовий буде, На поживну користь людям. Ведучий: А тепер послухайте пісню про те, яку смачну страву готують восени з цих овочів. Пісня «Борщ»: І. Одна господиня з базару прийшла. Вона у корзині у дім принесла: Приспів: Картоплю, капусту, квасолю, буряк, Петрушку і моркву. Ой, смачно як! ІІ. Ось овочі дружно лежать на столі, Чекають, що зварять їх всіх у
борщі. Приспів: Картоплю, капусту, квасолю, буряк, Петрушку і моркву. Ой, смачно як! ІІІ В каструлі помиті лежали вони, В окропі кипіли годину чи дві. Приспів: Картоплю, капусту, квасолю, буряк, Петрушку і моркву. Ой, смачно як! ІV Зварився наш борщик, стоїть на столі, Скоріше би їсти приходили всі. Приспів: Картоплю, капусту, квасолю, буряк, Петрушку і моркву. Ой, смачно як! V Ось дружно сидить за столом дітвора, Вже повні тарілки, борщ їсти пора. Приспів: Картоплю, капусту, квасолю, буряк, Петрушку і моркву.\ Ой, смачно як! Осінь: Кличуть нас ліси, поля, сади Дозбирати осені плоди. Із дерев спадає листя жовте – То землею ходить місяць …. (жовтень). (Виходить Жовтень) Жовтень: Так мене назвали, бо кругом все жовте стало. Маю пензель чарівний, маю пензель золотий! Розфарбую все навкруг, золотіє ліс та луг! Ведучий: З давніх – давен восени, коли вже зібрано врожай, в Україні проводиться ярмарок. Сценка «Ярмарок» Ведучий: Увага! Увага! Спішіть – поспішайте! Господарі й гості – глядіть не минайте! У гості заходьте гуртом, поодинці. Чекають на Вас тут чудові гостинці. Ведучий: На ярмарку нашім – веселім, багатім – Є чим дивуватись і є що придбати. 1 господар: Купуйте, купуйте усі бараболю, Варіте і смажте із сіллю й без солі. Сто страв господиня з картоплі зготує – Картопля, як хліб, вона всіх нагодує. 2 господар: Бережіть помідори, вони пречудові, До Вашого столу хоч зараз готові. 3 господар: А морква, дивіться яка соковита, Морквяного соку вам треба попити! 4 господар: Здорові будьте – часник купуйте! Усякі хвороби Ви ним лікуйте! 5 господар: Яблучок не минайте! Які до смаку вам, такі вибирайте. 6 господар: Беріть калину – червоні корали, Це кетяги сонце і небо ввібрали. Напоїть матуся калиновим чаєм – Недугу ураз, як рукою, знімає. Ведуча. Чого тільки не траплялося на базарі. Там навіть продавали…Кого б ви думали? Чоловіків! (сценка про бабу Параску та бабу Христю) Параска. Добрий день, кумо! Христя. Здоровенька була, кумонько! Параска. На ярмарок ти? Христя. Еге ж, на ярмарок. Чоловіка продавати. Параска. Тьху! А чому це ти, кумасю, чоловіка продаєш? Христя. Та він такий ледачий! Тільки їсти любить. Ось послухай. (звучить пісня «Грицю, Грицю, до роботи») Нешкідливе щоб було, І щоб добре їло. Ведуча. А які тільки пригоди не бувають на ярмарку! Сценка 1. Жінка. Чоловіче, почім ця тканина? Продавець. Дуже дешево: поцілунок за метр.
Жінка. Добре, дайте мені три метри… Бабусю, йдіть-но швидше, розрахуйтесь. Сценка 2. Чоловік. Скільки коштують яйця? Продавець. Карбованець за штуку. Чоловік. А биті? Продавець. Півкарбованця. Чоловік. То розбийте мені два десятки. Сценка 3. Продавець. Яблука, купуйте дуже добрі яблука! Жінка. А чому ж вони такі дорогі? Продавець. Бо з чужого садка крадені. Учень. Це було позаторік Та на нашім ринку – Хтів купити чоловік Кабанця чи свинку. Ламав голову Павло (нелегке це діло) – І нарешті підібрав: О! Які хороші! Гаманець мерщій дістав, Став платити гроші. -А з якого ви села? Спитав молодиці. Та йому відповіла: -Я з села Мельниці - Забирайте їх назад! Буркнув незабаром, Я мельницьких поросят Не візьму й задаром. Тітка ближче підійшла: - То ж назвіть причину! - А я з вашого села Маю вже…дружину. Пісня «Що нам осінь принесе?» Осінь: Капле з неба, дахів, стріх. Дощ холодний, перший сніг. Почорнів без листя сад. Що за місяць? (Листопад) Жовтень: Похмурий ти, брате, та сірий. Пташки полинули у вирій. Мовчить діброва, мов німа, Вже близько матінка – зима! Листопад: Я – Листопад – похмурий брат. Дощами поливаю сад. Промокла добре вся земля, Спустіли і ліси, й поля. Холодний вітер завива, До нас збирається… (зима). Пісня «Знов на дворі дощик накрапає»
Осінь: Ось, діти, які в мене сини! Прийшли вони до Вас не з порожніми руками, а з повними кошиками. Принесли Вам багатий урожай овочів та фруктів, грибів, духмяний свіжий коровай, золоту ковдру з листя і червоне намисто з ягід червоної калини.Час мені уже прощатись, Треба далі відправлятись. З вами весело співати, танцювати І буде мені тепер що пригадати! - Свято наше закінчується. Ми бажаємо, щоб завжди на ваших столах був достаток, щоб вам було що продавати і за що купувати. Пісня «Шпачок прощається» Про осінь мову поведемо і слово в риму доберемо Кожне останнє слово другого рядочка діти повинні добирати самі за змістом, римуючи. За літом, як завжди буває, Чарівна осінь... (наступає). Як тепле сонечко сміється, То все ще літечком ... (здається) Та все ж гніздечка опустіли — Пташки у вирій ... (полетіли). В тепла краї, як кажуть люди, І до весни вже іх ... (не буде). Не зазвучать пісні для втіхи, В природі стало ... (тихо-тихо). І вже нема чому радіти, Бо починає лист ... (жовтіти). Зачервоніла горобина, Зібрала урожай... (людина). Посіяла озимину В осінню пору ... (чарівну). А осінь ходить рідним краєм І медом груші... (наливає). І як завжди, мільйони літ, Вдягає все у жовтий... (цвіт). А вітер між дерев гуляє, На землю листячко... (скидає). Воно кружляє і летить, А потім ляже і... (лежить). В природі в час такий красиво, А вранці від туману... (сиво) Усе стихає, лиш охоче Цвіркочуть коники до... (ночі). Дерева зовсім стали голі, Травичка пожовтіла в ... (полі). І небо сіре вже дрімає. Ото вже й дощик... (накрапає). Поменшав день, ось в чому річ. Та стала довга-довга... (ніч). А осінь все собі мандрує І землю до зими... (готує).