Оцінка конкурентної позиції Польщі у торгівлі аграрно-продовольчими продуктами Європейського Союзу д-р Івона Щепаняк Міжнародна наукова конференція „Фактори зростання та конкурентноздатності аграрно-продовольчого сектора у Польщі та Україні на тлі світових тенденцій” Київ – Миколаїв – Сімферополь, 22-28 вересня 2013 р.
Вступні зауваги (1) Із відомого визначення ОЕСР випливає, що „конкурентноздатність означає як здатність компаній, підприємств, регіонів, націй або наднаціональних груп витримувати міжнародну конкуренцію, так і здатність забезпечувати відносно високий рівень повернення від застосованих виробничих факторів і відносно високої зайнятості на постійній основі (Industrial…, 1996). У тематичній літературі також вказано, що у визначеннях конкурентноздатності особливу увагу звертають на міжнародний вимір цього поняття. У результаті конкурентноздатність найчастіше оцінюють в аспекті результатів міжнародної торгівлі окремими продуктами або їх групами та за позицією продуктів галузі на світовому ринку чи на регіональних ринках (Misala, 2007; Misala, 2011; Pawlak, Poczta, 2011).
2
Вступні зауваги(2) Рисою оціни конкурентоспроможності на підставі більшості визначень є, з одного боку, концентрація на оцінці результатів, а з другого – на аналізі джерел цієї конкурентоспроможності. Так само виглядає оцінка міжнародної конкурентоспроможності польських виробників продовольства, при якій вимірюються як результати, так і фактори. Оцінка результатів дозволяє оцінити формування різних рис міжнародної торгівлі аграрнопродовольчими продуктами у минулому, а відповідно свідчить про конкурентну позицію. Оцінка факторів, у свою чергу, робить можливим формулювання висновків про причини досягнення відповідної конкурентної позиції, тобто свідчать про конкурентоспроможність (Misala, 2011; Radło, 2008). Даний аналіз стосується насамперед одного аспекту конкурентоспроможності, тобто його метою є спроба оцінки конкурентної позиції Польщі у міжнародній торгівлі аграрнопродовольчими продуктами Європейського Союзу.
3
Вступні зауваги(3) У цьому аналізі показано значення Польщі у продовольчих оборотах всього ЄС та на фоні інших країн-членів (частка у аграрно-продовольчому експорті та імпорті ЄС та оборотне сальдо). Також досліджено динаміку зростання торгових оборотів аграрно-продовольчих продуктів Польщі на фоні ЄС. Додатково розглядається питання факторів, які забезпечують польським виробникам продовольства досягнення певної конкурентної позиції. З цієї точки зору проведено аналіз диференціації цін продовольства між окремими країнами-членами ЄС, який дозволив оцінити конкурентні цінові переваги польських виробників продовольства на ринку ЄС. Порівняльний аналіз як результатів міжнародної торгівлі, так і рівнів цін на продовольство охоплює всі 27 країн-членів ЄС у 2003-2012 рр. У доповіді використано дані Євростату. 4
Темпи зростання експорту та імпорту аграрно-продовольчих продуктів Польщі на фоні ЄС (intra ЄС i extra ЄС, у середньому по роках, %)
Середню річну динаміку міжнародної торгівлі аграрно-продовольчими продуктами оцінено з використанням концепції складного проценту (Luderer, Nollau, Vetters, 2009). 5 Джерело: розрахунки на базі даних Eurostat. a
Частка Польщі у аграрно-продовольчому експорті ЄС (intra ЄС i extra ЄС, %)
Джерело: розрахунки на базі даних Eurostat. 6
Частка окремих країн у аграрно-продовольчому експорті ЄС (intra ЄС i extra ЄС, %) 20 15
2003
2007
2012
10 4,1
5
ia n to s E
tn ry B a lk ie W
rg b m e s k u L
ia n e w ło S
d la in F
ri a łg u B
ia n m u R
j c a w ło S
a tw o Ł
a itw L
ja c re G li a g rtu o P
y h c e z C
ja c e w z S
ry g ę W
i d n Irla
tria s u A
i n a D
a k ls o P
y h c ło W
ia lg e B n a p z is H
j c n ra F
y c m ie N
i d n la o H
0
на графіку немає даних по Кіпру і Мальті, тобто по країнах, які мають мінімальне значення у аграрнопродовольчій торгівлі ЄС Джерело: розрахунки на базі даних Eurostat. a
7
Сальдо торгових оборотів аграрнопродовольчих продуктів окремих країн ЄС (intra ЄС i extra ЄС, млрд. євро)
на графіку немає даних по Кіпру і Мальті, тобто по країнах, які мають мінімальне значення у аграрно-продовольчій торгівлі ЄС Джерело: розрахунки на базі даних Eurostat. a
8
Відносні індекси рівня цін на продовольство та безалкогольні напої в окремих країнах ЄС у 2012 році (ЄС = 100) 140
143,5
120 100 80
77,1
83,8 86,9
90,2
96,4 97,9
103,8 106,0
109,3 111,4
117,7 119,7
67,4
60 40 61,5
68,2
104,1 109,0 109,8 100,0 96,9 87,2 93,2 86,7 80,7
124,3 116,1 119,1
20 0 PL RO BG LT HU CZ SK EE LV PT ES NL SI MT UE UK EL DE FR CY BE IT LU IE
Джерело: розрахунки на базі даних Eurostat.
FI AT SE DK 9
Відносні індекси цін основних груп продовольчих товарів у Польщі у 2003-2012 рр. (ЄС = 100) Перелік
2003
2007
2011
2012
Продовольство та безалкогольні напої
55,2
68,8
64,6
61,5
У тому числі: Продовольство хлібобулочні вироби та зернові м’ясо риба молоко, сири і яйця олії та жири фрукти, овочі й картопля інші продовольчі товари Безалкогольні напої
54,4 51,0 49,5 55,9 53,0 72,8 54,5 66,4 65,7
67,2 62,2 54,7 68,5 71,1 88,7 73,0 85,2 87,6
63,2 59,3 57,8 68,9 65,3 77,0 61,1 77,8 80,2
Алкогольні напої
87,1
91,5
94,7
93,3
Тютюн
35,8
47,7
61,5
58,2
Загалом споживчі блага та послуги
54,5
61,7
59,3
58,3
Джерело: розрахунки на базі даних Eurostat.
59,9 58,1 55,1 67,1 63,0 73,6 55,0 73,1 79,1
10
Коефіцієнт зміни індексів відносного рівня цін на продовольчі товари у ЄС у 2003-2012 рр., у процентах Перелік
2003
2007
2011
2012
Продовольство та безалкогольні напої
29,2
22,0
18,2
19,5
У тому числі: Продовольство хлібобулочні вироби та зернові м’ясо риба молоко, сири і яйця олії та жири фрукти, овочі й картопля інші продовольчі товари Безалкогольні напої
29,7 35,9 37,2 27,5 22,7 18,5 32,7 25,4 25,7
22,5 27,4 31,9 24,2 17,5 14,3 25,0 18,2 21,9
18,5 25,1 24,8 16,8 15,0 14,5 22,6 16,3 20,0
19,8 25,3 27,3 17,5 15,7 14,5 24,0 17,2 21,5
Алкогольні напої
33,2
26,3
24,9
26,2
Тютюн
55,1
50,5
39,5
40,3
Джерело: розрахунки на базі даних Eurostat.
11
Кінцеві зауваги (1) Біля 10 років членства у ЄС виявилися закоротким часом, щоб Польщі стала одним із найбільших експортерів аграрно-продовольчих продуктів на світовому ринку та ринку ЄС. Сучасна конкурентна позиція Польщі у аграрнопродовольчій торгівлі ЄС дійсно є значно кращою, ніж у періоди перед членством і під час перших його років, однак більш ніж 4% частка Польщі у аграрнопродовольчому експорті ЄС свідчить про все ще слабку позицію у ЄС. Водночас п’яте місце серед одинадцяти країн-членів ЄС, які є нетто-експортерами продовольства, є доказом існування значної потенціальної експортної пропозиції у цьому секторі.
12
Кінцеві зауваги(2) У нестабільній економічній ситуації на світовому ринку складно спрогнозувати, яку позицію у аграрнопродовольчій торгівлі серед країн-членів ЄС у майбутньому займе Польща. Аналіз зовнішніх умов дозволяє однак стверджувати, що найближчі роки будуть періодом дальшого розвитку польської торгівлі аграрно-продовольчими продуктами, хоча найвірогідніше, у значно нижчому темпі, ніж у період інтеграції Польщі з ЄС, і нижчому, ніж у період економічного підйому, який наступив після першої хвилі світової економічної кризи.
13
Кінцеві зауваги(3) Успішні перспективи розвитку аграрно-продовольчого експорту також виникають з істотних цінових переваг, які польські виробники продовольства постійно мають перед конкурентами з інших країн-членів ЄС (ціни продовольства у Польщі у 2012 році були на 30-40% нижчі від середніх по ЄС). За останні роки можна, щоправда, зауважити процес поступового вирівнювання цін на продовольство всередині Співдружності, але Польща утримала свої цінові переваги на цьому ринку. Тож ціновий фактор залишається важливим визначником міжнародної конкурентоспроможності польського продовольчого сектора (попри безсумнівне зростання значення позацінових джерел конкурентних переваг). 14
Спасибі за увагу!
15