Стародубцева Л. В. Мультимедіа і гіпертекст by Media Topos

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В.Н. КАРАЗІНА

Л. В. Стародубцева

МУЛЬТИМЕДІА І ГІПЕРТЕКСТ Навчально-методичний посібник для студентів соціологічного факультету

Харків – 2011 1

УДК 316.77 (075.8) ББК 60.56 С 77

Рекомендовано до друку Вченою радою соціологічного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (протокол № 12 від 24 грудня 2010 р.) Серія «МедіаОсвіта» Редакційна колегія: Д. В. Петренко, Л. В. Стародубцева (гол. ред.), С. О. Стебльов Рецензенти: доктор соціологічних наук, професор, завідувач кафедри соціології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Л. Г. Сокурянська; доктор культурології, професор кафедри культурології Харківської державної академії культури Г. Д. Панков. С 77

Стародубцева Л. В. Мультимедіа і гіпертекст : Навчальнометодичний посібник для студентів соціологічного факультету. — X. : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2011. — 83 с.

У навчально-методичному посібнику з курсу «Мультимедіа і гіпертекст» розглядаються основні положення інтердисциплінарної сфери знань, яка вивчає нелінійні форми організації аудіовізуального дискурсу інтернеткомунікацій як феномену інформаційного суспільства та межує у концептуальному полі з соціологією культури, медіа-теорією, посткласичною філософією, наратологією, постструктуралістськими літературознавчими студіями, комунікативістикою, комп’ютерною лінгвістикою, інформатикою, дослідженнями інтернет-мереж і веб-технологій. Подаються тематичний план курсу «Мультимедіа і гіпертекст», критерії рейтингової системи оцінювання знань студентів, зміст лекційних і семінарських занять, матеріали і методичні поради для самостійної роботи студентів, зразки тестів для контролю знань, питання до іспиту/заліку, список рекомендованої літератури і словник основних термінів з навчального курсу. Для студентів соціологічного факультету. Навчально-методичний посібник може бути використаний студентами, аспірантами і викладачами інших гуманітарних дисциплін. УДК 316.77 (075.8) ББК 60.56

ЗМІСТ Передмова.......................................................................................................

Тематичний план курсу «Мультимедіа і гіпертекст»................................

Рейтингова система оцінювання знань студентів ....................................

Зміст лекційних занять ................................................................................

Тематика семінарських занять ..................................................................... 22 Самостійна робота студентів .......................................................................

Зразки тестів для контролю знань ............................................................... 41 Питання до іспиту/заліку .............................................................................

Список рекомендованої літератури ............................................................

Словник основних термінів ..........................................................................

Додатки ..........................................................................................................

ПЕРЕДМОВА «Мультимедіа та гіпертекст – два найзначніших відкриття інформаційної доби», – стверджує Мануель Кастельс. Електронний мультимедійний гіпертекст «постгутенбергівської доби» радикально відрізняється від традиційного тексту і за модусами репрезентації, і за формами організації, і за типами рецепції, які він передбачає. Завдяки народженню динамічних, розгалужених, деревоподібних мереж мультимедійного гіпертексту докорінно змінюється і сам тип організації знань у віртуальному «кіберпросторі», і механізм трансляції/ циркуляції культурних знаків, притаманний соціальним інтеракціям «цифрового суспільства». Прихильники ідей «нетократії», дослідники аудіовізуального синтезу від «Gesamtkunstverk» до мультимедіа, теоретики «відкритого дискурсу» і послідовники борхесової поетики «садів троп, що розходяться» нерідко вживають словосполучення «соціум як гіпертекст», «культура як гіпертекст», «історія як гіпертекст», але це не більше ніж метафори. Полісемантичні феномени мультимедійності та гіпертекстуальності й досі є своєрідними лакунами сучасної гуманітаристики і потребують ретельної, багатовимірної теоретичної рефлексії. У навчальному курсі «Мультимедіа і гіпертекст» розглядаються проблеми формування нелінійних структур організації аудіовізуального дискурсу інтернет-комунікацій, пов’язані з трансформацією комунікативних механізмів інформаційного суспільства, «дігітальною революцією» і виникненням феномену «мережевої свідомості» доби нових медіа. Курс окреслює контури інтердисциплінарної сфери знань, яка вивчає нелінійні наративи і гібридні форми артикуляції електронного мультимедійного гіпертексту в інформаційному суспільстві та межує у концептуальному полі з соціологією культури, медіа-теорією, посткласичною філософією, наратологією, постструктуралістськими літературознавчими студіями, комунікативістикою, комп’ютерною лінгвістикою, інформатикою, дослідженнями інтернет-мереж і веб-технологій. Мета курсу – виявити специфіку мультимедійності та гіпертекстуальності як нелінійних форм організації дискурсу інтернет-комунікацій в інформаційному суспільстві. Завдання – визначити семантичний спектр понять мультимедіа та гіпертексту; розглянути основні етапи ґенези та еволюції мультимедійних і гіпертекстових технологій; визначити концептуальні засади та ключові характеристики мультимедійного гіпертексту; сформувати методологічний інструментарій аналізу теорій та практик «нелінійного наративу»; окреслити роль мультимедіа та гіпертексту як символічних каркасів онтології віртуаль4

ного простору; виявити значення феномену «гіпермедіатизації» свідомості в структурі соціальних інтеракцій доби нових медіа. У результаті вивчення даного курсу студент повинен знати: дефініції, сутнісні характеристики, етапи генези, концептуальний зміст і специфіку аналізу мультимедійних і гіпертекстових систем; вміти: застосовувати теоретичні підходи до аналізу мультимедійних систем і гіпертекстових інтернет-технологій, використовувати практичні навички підготовки мультимедіа-презентацій і створення гіпертекстових документів в індивідуальному медіа-проектуванні. Форми навчання: лекції із застосуванням мультимедійних засобів навчання; семінари з елементами теоретичних дискусій, круглих столів, міні-конференцій і творчих конкурсів; магістерські колоквіуми. Навчальний курс «Мультимедіа і гіпертекст» викладається студентам магістратури спеціальності «Медіа-комунікації» соціологічного факультету. Курс складається з двох теоретичних модулів і передбачає виконання індивідуального навчально-дослідного завдання. До першого модуля увійшли теми, пов’язані з визначенням концептуальних меж і дефініцій понять «мультимедіа» і «гіпертекст», конструюванням історичної ретроспективи створення «Всесвітньої павутини» як тотального мультимедійного гіпертексту, дослідженням ґенези та еволюції мультимедійних і гіпертекстових технологій, виявленням специфіки їх сучасного стану і окресленням перспектив їх розвитку. Другий модуль включає теми, які висвітлюють багаторакурсність феноменів мультимедійності та гіпертекстуальності в просторі (пост)сучасної культури, розкривають спектр теорій та практик «нелінійного наративу», надають змогу здійснити екскурс до електронних лабіринтів «кібератури» і медіа-мистецтва, надають уявлення про явище «гіпермедіатизації» свідомості в інформаційному суспільстві. Форми контролю – поточний контроль, модульний контроль, підсумковий контроль (письмова екзаменаційна/залікова робота).

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН КУРСУ «МУЛЬТИМЕДІА І ГІПЕРТЕКСТ» Загальна схема та структура курсу № № модуля теми

Назва модуля, теми

Концептуальні межі понять «мультимедіа» і «гіпертекст» Теоретико-критична інтродукція 2. Феномен мультимедіа 3. Ґенеза та еволюція мультимедійних технологій 4. Поняття «гіпертекст»: етимологія, семантика, спектр дефініцій 5. Всесвітня павутина як тотальний гіпертекст: екскурс до історії та погляд у майбутнє Мультимедійність і гіпертекстуальність в інформаційному просторі (пост)сучасного суспільства 6. Мультимедійний гіпертекст як модель свідомості 7. Між Хаосом і Порядком: теорія і практика нелінійного наративу 8 Гіпертекстуальність, гіперавторство та постмодерн 9. Протогіпертекст і кібература: електронний лабіринт 10. Постгутенбергівська культура: феномен гіпермедіатизації 1.

Усього: 108 год.

Кількість годин Лекції Семінари Самостійна робота 10 8 37 2

2 2

7 7

20 6

Таблиця 1

РЕЙТИНГОВА СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ Критерії оцінки знань студентів денної та заочної форм навчання за різними формами завдань Контроль знань з навчальної дисципліни визначає відповідність рівня отриманих студентами знань, вмінь і навичок вимогам нормативних документів з вищої освіти. Навчальним планом і програмою навчальної дисципліни передбачені різні види завдань. За їх виконання протягом семестру студенти набирають певну суму балів, яка дозволяє (або не дозволяє) скласти іспит/залік. Обсяг курсу 108 годин (3 кредити); загальна кількість балів – 100. Види і форми контролю знань з курсу «Мультимедіа і гіпертекст» для студентів денної форми навчання Таблиця 2 № Види завдань Кількість балів 1 Відповіді на питання, виконання завдань, участь в дискусіях, виступ з доповіддю 3х8=24 на семінарських заняттях 2 Контрольна творча робота за модулем 1 10 3 Тестова робота за модулем 1 3 4 Контрольна творча робота за модулем 2 10 5 Тестова робота за модулем 2 3 6 Індивідуальне навчально-дослідне завдання 10 (ІНДЗ) 7 Підсумковий контроль: 40 письмова екзаменаційна/залікова робота Усього 100 Додаткові бали (бонуси): Участь у конференціях, круглих столах, в уні5 верситетському етапі предметних олімпіад Виступ на конференції за наявності 7 друкованої програми Публікація тез доповіді або наукової статті 10 Участь у творчому конкурсі або фестивалі, пов’язаному з тематикою навчального курсу 10

Види і форми контролю знань з курсу «Мультимедіа і гіпертекст» для студентів заочної форми навчання Таблиця 3 № 1

2 3 4 5 6 7

Види завдань

Кількість балів

Відповіді на питання, виконання завдань, участь в дискусіях, виступ з доповіддю на семінарських заняттях Контрольна творча робота за модулем 1 Тестова робота за модулем 1 Контрольна творча робота за модулем 2 Тестова робота за модулем 2 Індивідуальне навчально-дослідне завдання (ІНДЗ) Підсумковий контроль: письмова екзаменаційна/залікова робота

Усього

4 15 8 15 8 10 40 100

Додаткові бали (бонуси): Участь у конференціях, круглих столах, в університетському етапі предметних олімпіад Виступ на конференції за наявності друкованої програми Публікація тез доповіді або наукової статті Участь у творчому конкурсі або фестивалі, пов’язаному з тематикою навчального курсу

5 10 15 15

Критерії оцінювання індивідуального навчально-дослідного завдання (ІНДЗ) Таблиця 4 Зміст (повнота, логічність і послідовність розкриття теми, наявність самостійного аналізу)

5 балів

Відповідність вимогам оформлення

2 бали

Захист

3 бали

Усього

10 балів

Система оцінювання письмової екзаменаційної/залікової роботи Іспит/залік складається у письмовій формі. Зразок екзаменаційного/залікового завдання: 1. 2. 3. 4.

Теорія і практика нелінійного наративу (15 балів). Феномен «мультимедіа»: спектр дефініцій (15 балів). Аналіз мультимедійного гіпертексту (за вибором) (7 балів). Тест (3 бали): 1) Хто і у якому році ввів до наукового обігу поняття «гіпертекст»? 2) Назвіть французького постструктураліста, автора твору «Смерть автора». 3) Як розшифровується абревіатура «HTML»?

Відповіді на питання № 1-2 письмової екзаменаційної/залікової роботи оцінюються таким чином: Критерії оцінювання письмової екзаменаційної/залікової роботи Таблиця 5 Відповідь повна, або з однією незначною помилкою 14-15 балів Відповідь повна, але з двома-трьома незначними помилками 12-13 балів Відповідь не досить повна, та (або) із суттєвими помилками 8-11 балів Відповідь не повна, містить суттєві помилки 4-7 балів Відповідь майже відсутня та (або) не відповідає запитанню 0-3 бали Результати поточного та підсумкового контролю з навчальної дисципліни інтерпретуються в шкалу оцінювання ECTS та національну шкалу за системою: Правила переведення оцінок у систему ECTS Сума балів за всі види навчальної діяльності протягом семестру 90-100 80-89 70-79 60-69 50-59 1-49

Таблиця 6 Оцінка за національною шкалою Оцінка ECTS

для екзамену, курсової роботи (проекту), практики

А В С D Е

відмінно добре

для заліку

зараховано

задовільно незадовільно

FX 9

не зараховано

ЗМІСТ ЛЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ Модуль 1 Концептуальні межі понять «мультимедіа» і «гіпертекст» Тема 1. Теоретико-критична інтродукція Три типи комунікації – три форми організації свідомості – три моделі перцепції: «усна – письмова – електронна», за концепцією Г. М. Маклюена (Marshall MacLuhan); «логосфера – графосфера – відеосфера», за медіологічною теорією Р. Дебре (Regis Debray). «Холодні» і «гарячі» медіа. Конвергенція типів комунікації та «дігітальна революція». Ментальні медіа-ландшафти «постгутенбергової ери». Специфіка інформаційно-комунікативних технологій доби нових медіа. Нові медіа як метамедіа. Комунікаційні моделі у дослідженні мас-медіа за концепцією Д. Мак-Квейла (Denis McQuail). «Прозоре суспільство» Дж. Ваттімо (Gianni Vattimo). «Віртуальна спільнота» Г. Рейнголда (Howard Rheingold). Визначення концептуальних меж медіа-теорії. Н. Луман (Niklas Luhmann), Ю. Габермас (Jurgen Habermas), П. Бурдьє (Pierre Bourdieu), Ж. Бодріяр (Jean Baudrillard), М. Кастельс (Manuel Castells), Ф. А. Кітлер (Friedrich А. Kittler), В. Флюссер (Vilem Flusser) як теоретики медіа-комунікацій. Нові медіа та кіберкультура. «Мова нових медіа» Л. Мановича (Lev Manovich, The Language of New Media). Мультимедіа і гіпертекст як фундаментальні концепти медіології. «Патерн» і «лінк»: структура представлення інформації в епоху нових медіа. Мультимедіа і гіпертекст – два найзначніших відкриття інформаційної доби. Мультимедіа як «зовнішній» текст, гіпертекст як «внутрішній», за трактовкою «Інтернет-галактики» М. Кастельса (The Internet Galaxy). «Мультимедіа та Інтернет: гіпертекст поза конвергенцією». Мультимедіа і гіпертекст як предмет метатеоретичної рефлексії: від технології до онтології віртуальної реальності. Парад концепцій міждисциплінаризму: кібернетичний, соціологічний, антропологічний, лінгвосеміотичний, культурно-критичний, естетичний виміри феноменів мультимедіа і гіпертексту. Від модерну до постмодерну: конотації «мульти» і «гіпер» у культурі ХХ ст. Ситуація «після постмодерну»: культурна драма гіпермедіальності. Тема 2. Феномен мультимедіа Поняття «мультимедіа»: від етимології до сутності. Походження терміну (лат. multum + medium, англ. multi – багато і media – носій, середовище). Уведення терміну до загального обігу в 1966 році американським шоуменом Б. Гольдштейном (Bobb Goldsteinn) для позначення технологій музичних шоу. Технологізм терміну і метафізика феномену. «Мультимедіа», 10

«макромедіа», «метамедіа», «гіпермедіа»: диференціації сенсів і контексти інтерпретації. Ключові визначення «мультимедіа»: синхронне використання різних форм представлення інформації; конвергенція розрізнених медіа-систем; технологія інтеграції різноманітних інформаційних середовищ і поліканальних семантичних кодів; сукупність комп’ютерних систем, що забезпечують інтерактивну взаємодію різних форм медіа-повідомлень. По той бік «одномірності»: репрезентація інформації у мультимедійній формі. Головні складові мультимедіа: текст, аудіо, графічні зображення, анімація, відео. Мультимедіа та інтерактивність. Різноманіття підходів до інтерпретації феномена мультимедіа: носій інформації, продукт комунікаційної технології, комп’ютерне забезпечення, комбінація електронних засобів, інструмент маркетингу і бізнесу, нова форма мистецького мислення, естетична модель конвергентної організації медіа-тексту, засіб мережевих інтеракцій, феномен культури дігітальної доби. Культура мультимедіа та її «культи». Мультимедіа як анти-культура. Мультимедіа і симулякр. Мультимедійний простір і час як форми «іншобуття». Уявне і символічне у мультимедійному просторі. Мультимедіа та «виробництво присутності»: Г.-У. Гумбрехт (Hans-Ulrich Humbrecht). Дійсність мультимедіа: нова онтологія або медіа-фантом? Мультимедійні топоси: ностальгія за Реальним. Тема 3. Ґенеза та еволюція мультимедійних технологій Пра-історія мультимедіа. «Синкретизм» культурних кодів і повідомлень: від архаїчного ритуалу і стародавніх містерій до середньовічного карнавалу. Ідеограма, піктограма, ієрогліф: образ і поняття. «Храмова дія як синтез мистецтв». «Культура ока» і «культура вуха»: новоєвропейські синтетичні мистецтва. Оптичне і гаптичне. Візуальний поворот. Фото-, кіно-, теле-естетика і «паноптизм». Візуально-орієнтована культура (visual-oriented). Гетерогенна природа медіа-повідомлення. Медіа-гібриди і медіахімери. Утопія Ріхарда Вагнера (Richard Wagner): «універсальний твір мистецтва», або «синтез мистецтв» (gesamtkunstwerk). Мультимедіа: від Вагнера до віртуальної реальності. Мультимедіа другої половини ХХ століття. Кінець 1970-х: Мультимедійна лабораторія Apple, мультимедійні ПК. Початок 1980-х: доба CDROM. Кінець 1980-х – початок 1990-х: народження «Всесвітньої павутини». Середина 1990-х: доба DVD. Віртуальні бібліотеки, галереї і музеї. Комп’ютерна гра як мистецтво мультимедіа. Перша декада нового тисячоліття: нові мультимедійні технології Інтернету. «Потокові» аудіо (RealAudio), відео (RealVideo) і анімація (ShockWave), прослуховування і перегляд файлів онлайн. Аудіовізуальна книга. Інтернет-радіо. Інтернет-телебачення. Відеопошта і електронні но11

вини. Відеоконференції, відеотелефонія та дистанційне навчання. Відеогейм і відеокліп: експансія мультимедійного ентертейнменту. Мультимедіа і кіберкультура. Соціальні інтернет-мережі як мультимедійний простір: Classmates.com, Last.fm, LinkedIn, MySpace, Facebook, Twitter тощо. Мультимедіа і блогінг, феномен livejournal. Мультимедіа як «техне»: мистецтво чи технологія? Утилітарна естетика і естетичний утилітаризм. Прагматика безцільного медіа-жесту. Інтерактивні мультимедійні інсталяції і медіа-перформанси. Відеоарт і медіаарт. Net-art. Дігітальне мистецтво. Мультимедійна драматургія. Електронний мультимедійний простір як «галактика уявного», «іманентна трансценденталія», комунікативний топос, «альтернативний світ» і вітальна стихія віртуальної реальності. Тема 4. Поняття «гіпертекст»: етимологія, семантика, спектр дефініцій Історія виникнення поняття. Гіпертекст (hyper + text, лат. hyper від давньогр. «зверх», «над» + text від давньогр. «тканина»). Уведення терміну до загального обігу в 1965 році американським соціологом і медіа-філософом Тедом Нельсоном (Theodor Holm Nelson) і низка класичних визначень ним цього поняття у 1987 році: «текст, що розгалужується або виконує дію за запитом», «нелінійне письмо, яке є більшим, ніж текст», «просто непослідовне письмо (writing), яке надає читачеві вибір». Головні ознаки гіпертексту: нелінійність, фрагментарність, дисперсність структури, цитатність, децентрованість, безмежність, інтерактивність, динамічність, можливість будь-яких сценаріїв читання, деперсоналізація автора, наявність системи гіперпосилань. Загальноприйняті дефініції: гіпертекст як метод поєднання документів до мережі завдяки «зв’язкам» (Encyclopedia Britannica); полілінійний наратив; представлення тексту як мережі або лабіринту, де читач отримує свободу переміщень; документ, в якому наявні посилання на інші документи; мережева форма організації тексту, розділеного на фрагменти, для кожного з яких вказано перехід до інших фрагментів за допомогою системи гіперпосилань; спосіб представлення інформації за допомогою структурних і смислових зв’язків між документами та їх фрагментами; форма організації тексту за допомогою системи вказаних можливих переходів, завдяки чому гіпертекст можна читати в будь-якому порядку, формуючи різні лінійні тексти. Багатоликість визначень гіпертексту: метод об’єднання документів, процес і результат нелінійного письма, специфічний тип дискурсу, механізм організації текстів, структура мережевих зв’язків, поєднання смислової структури і технічного середовища, модель організації інформаційного простору, форма мислення, засіб електронної комунікації, феномен медіа-культури.

Системи гіпертекстових посилань: інтрагіпертекстовість (посилання з одного фрагменту на інший в межах одного тексту), інтергіпертекстовість (посилання з одного фрагменту на інший в межах окремих текстів) та екстрагіпертекстовість (посилання з одного фрагменту на інший між окремими гіпертекстами). Типи гіпертексту: домережевий (протогіпертекст у літературі); медійний (електронний текст, існуючий виключно в інтернет-середовищі); мультимедійний та інтерактивний (гестбук, електронна література, віртуальна конференція, соціальна мережа, форуми тощо). Гіпер-, гіпо-, зверх-, мета-, інтер-текст: полісемантична (у)мовна гра, або «zeitgeist» доби нових медіа. Тема 5. Всесвітня павутина як тотальний гіпертекст: екскурс до історії та погляд у майбутнє Гіпертекст як ключова концепція, технологічна модель і базовий принцип Всесвітньої павутини WWW (World Wide Web): нелінійна форма запису різнорідних текстів з системою посилань на фрагменти інших текстів і можливістю швидкого переходу від одного фрагменту до іншого в пошуках інформації (navigation). У гіпермедійному документі (текст, звук, графіка, трьохвимірні об’єкти тощо) кожний елемент може бути посиланням на інший документ або його частину. Ключові визначення гіпертекстової технології Всесвітньої павутини1. Гіпертекст і гіперчитання. Програмне забезпечення – веб-оглядачі, вебнавігатори, веб-браузери (Netscape Navigator, Internet Explorer, Mozila FireFox, Opera, Google Chrome тощо). Поняття «скрінінг» (screening) – поєднання процесів породження та сприйняття текстів безпосередньо за монітором персонального комп’ютера, «навігація» (navigation) та «браузинг» (browsing) – пересування гіпертекстом у кіберсередовищі. Історія гіпертекстових технологій: події, дати, імена. 1934 – бельгійський бібліотекар Поль Отлє (Paul Otlet) висловлює ідею Mundaneum’у: глобальної мережі комп’ютерів («електричних телескопів»), яка дозволяє переглядати і здійснювати пошук серед мільйонів взаємопов’язаних документів: зображень, аудіо-записів, текстів (проект класифікації документів усього світу П. Отлє мав назву «réseau», у буквальному перекладі – павутиння, сітка). 1 WWW (World Wide Web) – гіпертекстова (гіпермедійна, інтегруюча, глобальна) інформаційна система, заснована на двох «китах» – HTTP і HTML. HTTP (Hypertext Transfer Protocol – протокол передачі гіпертексту) – назва Internet-протоколу, що складає основу WWW, за якою здійснюються інтернет-комунікація і обмін HTML-документами. HTML (Hypertext Markup Language – мова розмітки гіпертексту) – формат файлів, що використовується у мережі Internet і дозволяє організовувати систему веб-сторінок (WEB PAGE). WEB PAGE – гіпертекстовий документ Всесвітнього павутиння; Web-сторінки є мережею Internet і можуть містити текст, графіку, різні медіа-файли – звук, відео або анімацію, а також гіперпосилання (HYPERLINKS) на інші документи. HYPERLINK – укажчик, який відсилає до фрагменту тексту або пов'язаного документу, розташованого на іншому комп'ютері (або в іншій папці) у мережі Internet.

1945 – американський вчений, «пророк гіпертексту» Венівар Буш (Vannevar Bush) у есе «Як ми можемо мислити» (As We May Think) пропонує ідею гіпертекстового устрою «Memex»: пристрою з системою індексованого пошуку для «розширення і доповнення людської пам’яті». 1965 – американський медіа-теоертик, «винахідник гіпертексту» Тед Нельсон (Theodor Holm Nelson) уводить поняття «hypertext», пізніше детально розроблене в його книзі «Літературні машини» (Literary Machines) і реалізоване у гіпертекстовому проекті «Xanadu». 1966 – американський винахідник Ларрі Робертс (Lawrence G. Roberts) вперше пропонує ідею створення глобальної електронної мережі: початок розробок ARPANet. 1967 – голландсько-американський професор Brown University Енді ван Дам (Andy van Dam) створює систему Hypertext Editing System. 1968 – «мишачий король», винахідник комп’ютерної «миші», доктор Дуглас Енгельбарт (Douglas C. Engelbart) пропонує demo of NLS system at FJCC, відкриваючи серію новацій у гіпертекстових технологіях: система обміну текстовими повідомленнями, протоколи для віртуальних терміналів, множинні вікна тощо. 1978 – засновник консорціуму «Digital Life», доктор Ендрю Ліппман (Andrew B. Lippman) створює перший гіпермедіальний відеодиск Aspen Movie Map і організує MIT Architecture Machine Group (сьогодні – Media Lab). 1985 – старт гіпертекстового «макромедійного» проекту «Intermedia» Нормана Мейровіца (Norman Meyrowitz). 1987 – американський комп’ютерний інженер і фотограф Білл Еткінсон (Bill Atkinson), представник компанії «Apple Mackintosh», розробляє систему HyperCard; того ж року проходить перша найзначніша міжнародна конференція з проблем гіпертексту «Hypertext’87». 1989-1991 – революційна розробка проекту Всесвітньої павутини «World Wide Web» у ЦЕРНІ (CERN): перша реалізація ідеї глобального гіпертексту, яка закріплює за іменами Тіма Бернерса-Лі (Tim Berners-Lee) і його ученика Роберта Кайо (Robert Cailliau) всесвітню славу і статус «першовідкривачів» вселенського електронного гіпертексту. 1992 – гіпертекст «увійшов до історії»: видання «New York Times Book Review» знайомить читачів з історією гіпертекстової літератури. 1993 – остаточна перемога гіпертексту над текстом: гіпермедійних енциклопедій у світі продається більше, ніж друкованих. 1994 – започаткування програми «Лабіринт» Марка Песке (Mark Pesce), Тоні Парізі (Tony Parisi) і Пітера Кеннарда (Peter Kennard): відкрито мову віртуальної реальності – формат VRML 1.0 (Virtual Reality Modelling Language), де об’єкти представлені у трьохвимірному вигляді; розробки проекту трьохвимірного кіберпростору Web 3D. 14

1995 – «50 років гіпертексту»: виходить у світ книга «короля юзабіліті» Якоба Нільсена (Jakob Nielsen) «Мультимедіа і гіпертекст» (Multimedia and Hypertext: The Internet and Beyond), яка є розширенням і доповненням його попереднього твору 1990 року «Гіпертекст і гіпермедіа» (Hypertext and Hypermedia); мета нового твору – підвести підсумки півстолітньому розвиткові гіпертекстових систем і намітити їх перспективи. 1999 – гіпертекст-павутина як фокус пригадувань і передчуттів: поява книги Тіма Бернерса-Лі «Weaving the Web: Origins and Future of the World Wide Web». 2001 – модернізація і подальша оптимізація гіпертекстових технологій: народження терміну і концепції «семантичної павутини» (semantic web), або web-3.0; розробник ідеї – Тім Бернерс-Лі; якщо web-2.0 є архівом і каталогом, то web-3.0 є «пошуковою системою», «гідом», «розумним путівником». 2002 – електронний гіпертекст із засобу віртуальної комунікації перетворюється на генератор соціальних інтеракцій: початок всесвітньої «епідемії» флешмобів і смартмобів після виходу книги «Smart mobs: The Next Social Revolution» Г. Рейнголда (Howard Rheingold). 2003-2004 – гіпертекст набуває характеру інтерактивної «бурі та натиску»: офіційний початок буму соціальних мереж, запуск LinkedIn, MySpace і Facebook. 2009 – на міжнародній конференції «Hypertext & Hipermedia» ACM у Туріні, Італія, підбито підсумки 20-річчю розвитку гіпертекстових і гіпермедійних технологій Всесвітньої павутини. Історія «з продовженням». Концептуальні стратегії розвитку гіпертекстових та мультимедійних (гіпермедійних) технологій теоретичного і прикладного спрямування. WWW третього тисячоліття: тотальний мультимедійний гіпертекст. Майбутнє «гібридних форм» дискурсу нових медіа (Л. Манович). Інтернеткладовище: паноптикум електронної пам’яті. Два полюси анти-утопії: «Total Recall» (Г. Белл і Дж. Геммел) і «Delete» (В. Майер-Шенбергер). Гіпертекст – Гіперпам’ять – Гіпермозок. Нетократія vs. традиціоналізм. Футурологічні і утопічні прогнози. Модуль 2 Мультимедійність та гіпертекстуальність в інформаційному просторі (пост)сучасного суспільства Тема 6. Мультимедійний гіпертекст як модель свідомості «Ментальне картографування» (mind mapping, thinking mapping) і гіпертекст. Концепція «Mind Map» Т. Бьюзана (Tony Buzan). Візуалізація моделей мислення (моделі древа, ієрархії, потоку, лінійної послідовності, 15

діалогічна, концентрична, метафорична тощо). «Ментальні патерни» і мови комунікації. Гіпертекст свідомості і топологія пам’яті. Метафори комп’ютерної пам’яті та забуття: лабіринт, мережа, павутина. Нейро-теорії та пошуки моделей «штучного інтелекту». Мультимедійний гіпертекст мозку: «інтелект» у тлумаченні Дж. Хокінза (Jeff Hawkins). Поняття «фрейм» (англ. frame – «рамка», «каркас»). «Фрейми для представлення знань» М. Мінського (Marvel Minsky). Фреймові структури представлення знання в мозку і базові моделі представлення інформації в гіпертекстових системах Інтернету. Електронна мережа як екстеріоризація свідомості та «внутрішній гіпертекст». Мультимедійний гіпертекст як стиль мислення. Мережева свідомість і мережеве мислення: деконструкція, дисемінація, апофеоз розрізнення. Іманентність мультимедійного гіпертексту: зростання свідомості з засобами комунікації. «Гіпертекст як хвороба»: ризики та небезпеки «нелінійного типу» мислення. Неможливість охопити усі сценарії прочитання гіпертексту: страх «нескінченної книги». «Текст, який неможливо прочитати до кінця?» Негативні наслідки роботи з гіпертекстом у віртуальному середовищі. Проблема «дезорієнтації», за концепцією П. Кана (Paul Kahn) і Дж. Лендoу (George P. Landow). Явні та латентні впливи гіпертекстуальності на свідомість. Сугестивність гіпертекстових мультимедійних технологій і можливості їх використання з метою маніпулятивного впливу. Гіпертекст і розірване «я». Дискретність медіа-месиджу, редукції сенсу. Зручність і незручність гіперчитання: «втрата і знаходження суб’єкту». Інформаційна надмірність, ментальна зайвість, смислова та/чи аудіовізуальна перенапруга. Гіпертекст як чинник порушення короткострокової пам’яті головного мозку (в інтерпретації експерта з дизайну та юзабіліті К. Монакова). Надлишковість розгалужень: ускладненість вибору і поліваріантність шляхів руху по лабіринтоподібному гіпертексту. Електронна писемність як віддзеркалення фрагментації, децентрації та дезинтеграції «зникаючого» суб’єкту і, vice versa, віддзеркалення у гіпертексті розколотого, розщепленого «я». Тема 7. Між Хаосом і Порядком: теорія і практика нелінійного наративу Нелінійний наратив як основа мов мультимедіа і гіпертексту. Поняття гіпернаративу. Розгалуження, кружіння, заплутаність і звивистість як модуси гіпертекстуального простору і часу. Нелінійний час як уявний експеримент (подорожі у часі, альтернативні та паралельні світи, гілкування часу, часова петля у фантастиці); як прийом у візуальному мистецтві (від симультанних зображень до колажів, коміксів, поліекрану і нелінійного відеомонтажу), як предмет філософської 16

рефлексії (від платоно-августинівської традиції до гайдегерівського «Буття і часу»); як науковий концепт: категорія часу в теорії відносності, залежність часу від психічних подій у «Природній філософії часу» Дж. Вітроу (Gerald James Whitrow). Нелінійна топологія. «Вузли» і «переходи». «Зверхзв’язки» і «метаструктури». Текст «без просторових меж»? Нові виміри тексту як «вічного повернення». Парадокси «необмеженості обмеженого» та «нескінченності скінченого». Принципове розрізнення лінійних зв’язків у одновимірному просторі (відношення послідовності) і множинності зв’язків у багатовимірному просторі. Відсутність у гіпертексті заздалегідь заданих обмежень на характер зв’язків (сітка). Відсутність у мережі прямих шляхів і пункту, де б вони сходилися разом. «Хаосмос» і «палімпсест» як метафори нелінійності. Структура традиційного (конвенційного) тексту, в просторі якого можна рухатись лише у напрямках, обмежених однією площиною, і фіксувати лише двовимірний потік інформації – лінійний та ієрархічний. Гіпертекст як нелінійна неієрархічна структура з лінійних фрагментів. Точки можливостей вибору подальшого читання інших фрагментів. Подібність вузлів множинності можливостей прочитання гіпертексту до точок біфуркації відкритих систем у синергетиці. Відмінність нового шляху прочитання (трейл, trail) гіпертексту від аттрактора (attractor) як можливість повернення до попереднього вузла і поновлення прочитання за іншим шляхом. Поняття «бектрекінг» (back tracking) – повернення у випадку невдачі по навігаційному сліду, який зберегла система. Всесвітня історія як гіпертекст. Картографування гіпертексту як створення історії. Метод аналізу історичного гіпертекстового наративу з позицій синергетики. Механізми спонтанного виникнення та збереження складних систем, особливо тих, що знаходяться у стані нерівноваги (Л. Онсагер – Lars Onsager, Е. Шредінгер – Erwin Schrödinger, І. Пригожин та ін.). «Синергетика: нелінійність часу та ландшафти коеволюції» (С. Курдюмов). Хаос та порядок, самоорганізація, нелінійні ефекти еволюції систем, кризи та біфуркації – неврівноважені фази існування, що передбачають множинність сценаріїв подальшого розвитку. Нелінійні зв’язки між різними модусами часу в процесах еволюції та коеволюції, дві «стріли часу»: до ентропії-хаосу (закриті системи) та до самоорганізації (відкриті системи). Історична свідомість як нелінійний наратив: між хаосом та порядком. Нелінійний наратив як універсалія культурницьких та мистецьких практик доби електронних медіа. Дігітальна ера та поліморфізм медіального месиджу. Кореляції та дискореляції кодів. Медіасеміозис. Мультимедіа і культура палімпсесту. «Ускладнена комунікація» чи «редукція сенсів»? Колаж, асамбляж, взаємонакладення (overlapping). Аудіовізуальні комунікації: контрапункт зображення і звуку. Відеотекст й інфографіка: специфі17

ка взаємодії образу і поняття. Текст і відео: топіка взаємних переходів. Континуальне і дискретне у мультимедійному повідомленні. Мультимедійний гіпертекст у кінематографі: кіномова П. Грінуея (Peter Greenaway). Синхронізація і детемпоралізація медіа-тексту. Мови медіа, моделі сприйняття гетерогенного тексту та проблема «трансляції». Мультимедійний текст як гібридний. Сугестія та синестезис. Методи аналізу нелінійного медіа-тексту. Тема 8. Гіпертекстуальність, гіперавторство та постмодерн Кінець ХХ століття – «вік гіпертексту». «Від Інтернету до Гутенберга: текст і гіпертекст» У. Еко (Umberto Eco): безкінечний гіпертекст як антитеза класичному тексту; імпровізаційне гіперперсональне письмо, своєрідний «джем-сейшн». Текст «без початку і кінця». Книга паперова vs. електронна: ристалище друкованих і цифрових медіа. Гіпертектуальність і чехарда префіксів. «Інтертекст», «метатекст» і «гіпертекст»: лінгвістичні ігри та семантичні диференціації. Типи взаємодії текстів у літературній теорії, за класифікацією Ж. Женета (Jean Genet): інтертекстуальність як «співприсутність» в одному тексті двох або більш ніж двох текстів (цитата, алюзія, плагіат тощо); паратекстуальність як відношення тексту до свого заголовку, післямови, епіграфу тощо; метатекстуальність як наявність у тексті коментарів; гіпертекстуальність як пародіювання одним текстом іншого; архітекстуальність як жанровий зв’язок текстів. Інтертекст vs. гіпертекст. Інтертекстуальність як постмодерністський філософський концепт: Ю. Крістева (Julia Kristeva), Р. Барт (Roland Barthes). Гіпертекстуальність як операціонально-технологічний концепт: Т. Нельсон (Theodor Holm Nelson), Т. Бернерс-Лі (Timothy John BernersLee), М. Бернштейн (Mark Bernstein), Я. Нільсен (Jakob Nielsen) та ін. «Лексії» (серія коротких послідовних фрагментів) та ідеальний «текст-письмо» у «C/Z» Р. Барта (Roland Barthes). «Ідеальний текст-письмо» як галактика означувальників, а не структура означуваного. Текст як зворотна структура зі множинністю входів, жоден з яких не є головним. Нерозв’язність смислів. Будь-яке рішення є випадковим: «кидок кісток». Множинний, розімкнений текст, мірою якого є «безкінечність самої мови». Поняття «ризома» (rhizome – «корневище») Ж. Дельоза (Gilles Deleuze) і Ф. Гваттарі (Felix Guattari): лабіринт без входу і виходу, топос нескінченних блукань. «Мозаїчна культура» та «кліпова свідомість». Гіпертекст і «фрагментарне письмо» М. Бланшо (Maurice Blanchot). Гіперписьмо: гра поверхні та відсутність глибини. Розсіювання стрижньової ідеї до безкінечності крос-референтних посилань. Безкрайність глобального гіпертексту: електронний космос без меж і бар’єрів. Всесвітня павутина WWW як парадигма «ризоматичної» культури. 18

Деперсоналізація автора (відсутність автора, або гіперавторство) як властивість електронного гіпертексту. Постструктуралістська концепція «смерті автора». «Говорить не автор, а мова» С. Малларме (Stéphane Mallarmé). «Яка різниця, хто говорить?» С. Беккета (Samuel Bеckett). Доповідь М. Фуко (Michel Foucault) «Що таке Автор»? «Відкритий твір» та «Смерть автора» Р. Барта (Roland Barthes). Інтерактивні технології письма і читання. Читач як автор і співучасник письма, креативний співавтор твору («wreader»). Розчинення автора в «анонімному гуркотінні» Інтернету. Копірайт: pro et contra. Проблема авторства і плагіату в Мережі. «Журнал віртуального і трансбіологічного авторства». Гіпертекст «глобального села»: надособистісний твір постмодерної культури або творіння автономних індивідів? Феномен гіперавторства. Екскурси до історії: давньоримська центонна поезія, японська ренга, французька літературна салонна гра «буріме», «вишуканий труп» сюрреалістів. «Роман-цитата» французького письменника Ж. Ріве «Панночки з А.» (1979), складений із 750 цитат, запозичених у 408 авторів. Вікіпедія як шедевр гіперавторства. Музика, театр, кінематограф: тріумф або загибель ідеї гіперавторства? «Collaborative creativity»: протиріччя у визначенні? Множинність авторів і неможливість відокремленого, замкненого тексту. Посилання, які конституюють онтологічний статус тексту в глобальній мережі. Текст без посилань: незатребуваність, приреченість на загибель в інформаційному океані Інтернету. Автор як веб-дизайнер, що регламентує свій задум вибором комп’ютерної програми, створюючи ландшафтний простір, в якому читач сам відшукує свій шлях блуждань. Гіперавторство як ознака (пост)сучасної електронної культури. Близькість сенсів понять «постмодерн» і «гіпертекстуальність»: нелінійність, невизначеність, культ неясності та помилок, нечіткість меж, різнорідність, розмивання сенсів, фрагментарність і принцип монтажу, «деканонізація» і «децентрація», відсутність глибин і гра поверхні, іронія, плюралізм, змішення жанрів, стильовий синкретизм, театралізація, перформативність, «суспільство спектаклю». Тема 9. Протогіпертекст і кібература: електронний лабіринт Гіпертекст у літературі. Двозначність поняття «Hipertext Fiction». Гіпертекст як предмет філологічної теорії та літературної критики. Гіпертекст як динамічна форма тексту. Потенційне і актуальне у гіпертексті. «Три часи» гіперроману: час написання, час сюжетної дії та час читання. Протогіпертекст: ретроспективний погляд. Біблія як гіпертекст. Схолії та література коментарів. Енциклопедія та словник: елементи гіпертекстуальності. Гіпертекст у літературі від «Життя і думок Тристрама Шенді» Лоренса Стерна (Laurence Sterne) до пізніх романів Італо Кальвіно (Italo Calvino). 19

Метафора «нескінченної книги» у творчості Х. Л. Борхеса (Jorge Luis Borges). Вселенський «лабіринт лабіринтів»: борхесовські новели «Вавилонська бібліотека», «Про культ книг», «Письмена Бога», «Книга піску» і «Сад тропок, що розходяться» як занурення до суті ідеї гіпертексту. «Хазарський словник» М. Павича (Milorad Pavić) як класичний гіпертекст. Текст-лабіринт, у якому можна нескінченно блукати: «Кожний читач сам складе свою книгу до цілого, як в грі в доміно або в карти, і отримає від цього словника, як від дзеркала, стільки, скільки до нього вложить». Гіперроман і гіпербелетристика. Гіперроман М. Джойса «Twelve Blue». Гіперромани П. Корнеля «Шляхи до раю. Коментарі до втраченого рукопису» і Г. Петровича «Атлас, складений небом» як гіпертекст. Електронний роман-гіпертекст Д. Галковського «Безкінечний тупик»: «Роман з 949 приміток, приміток до приміток і коментарів до приміток до приміток». Текст, який перманентно змінюється у процесі письма. Концептуальна поезія: інтерактивні літературні перформанси «на бібліографічних картках» і «словниковий запас» Л. Рубінштейна. ІнтеЛнет (InteLnet – проект інтелектуальної «мережі в мережі» М. Епштейна. «Можливісне мислення». Дискурс, що розходиться. Поняття «кібература». Інтерактивна фантастика. Інтернет-література і мережеві тексти. Гіперроман Р. Лейбова. Арифметичні ігри Д. Маніна. Ліпограми А. Лебедєва. Мережеві проекти М. Бабаєва «Онейрократія» і «Круговорот симулякрів». «Стишія» О. Лєвіна. «Сад хокку, що розходяться». Теорія «сіткоратури». Мовні ігри в глобальній павутині. Англомовна гіпертекстова поезія. Гіпертекст як троп. Проект «Grammatron» М. Америки (Mark Amerika). Феномен електронної літератури (Juan B. Gutierrez, Kathryn Cramer, Robert Coover, Jeff Parker, Jay David Bolter та ін.). Поняття «гіперлітература» і «транслітература». Електронний лабіринт і девальвація слова. Кібература і графоманія. «Після гіпертексту»: альтернативи і стратегії письма поза логікою «нескінченного тексту». Тема 10. Постгутенбергівська культура: феномен гіпермедіатизації «Мультимедіа = гіпертекст». Конвертація традиційних форм збереження і трансляції знання: від тексту до гіпертексту, від традиційної бібліотеки до глобальних електронних баз інформації; від пінако-, аудіо-, сінематек – до віртуальних мультимедіа-музеїв. Дігітальна революція у видавництві, журналістиці, ЗМІ. Поетика мультимедійного гіпертексту: реальність «гіпермедіа». Гіпермедіатизація свідомості як асоціальний жест. Гіпермедіа і квазі-комунікація. «Гіпермедіа» як модель сучасної культури. 20

Інтернет-навігація як мандрування гіпертекстом. Феномен інтернетсерфінгу. Візуальний шум і аксіологічний хаос. Ода культурному релятивізму. Сакралізація профанного і профанізація сакрального в інтернеткомунікації. Деієрархізація сенсів. Логіка Delete: інформаційний бруд і медіа-екологія. Старіння інформації, втомленість культури і зверхнаповненість електронної пам’яті: «нестерпна легкість» інтернет-забуття. Гіпермедіатизація та еклектизм. Розмаїття текстів і ускладненість пошуку; ілюзія свободи вибору. Комунікаційні процеси в умовах множинного, фрагментарного дискурсу, який постійно розростається і трансформується. Розмиття меж тексту, відео- та аудіо-. Креолізованість дігітального тексту: формування нових типів і форматів повідомлень, змішаних за лексичними та граматичними характеристиками в результаті взаємодії кількох мов, кодів та видів інформації. Мистецтво «гіпермедіа»: принципи композиції відкритих, гнучких форм збереження і трансляції знання електронної ери. Гіпермедіатизація Інтернету і штучна пам’ять. Цифрові двійники реальності. Технології медіафантомів і симулякрів. «Medium is the massage» – «Medium exceeds the message». Що принесла доба гіпермедіа? «Джентльменський набір» сюжетів медіа-рефлексій і «загальні місця» досліджень дискурсу нових медіа: інтернет-залежність, інтернет-ідентичність, самотність у мережі, інтернет-ескапізм, інтернетспокуси та інтернет-хвороби, глобалізм та анти-глобалізм у кіберпросторі, медіа-активізм і медіа-агресія, медіа-паніки і медіа-віруси – по слідах Дугласа Рашкоффа (Douglas Rushkoff). Ідея Світового Мозку від Г. Дж. Веллса (Herbert George Wells) до глобального кіберпростору. Комп’ютер і ноосфера: від наївних дискусій до цинічних прогнозів. «Штучний інтелект» і «вселенський електронний мозок»: утопія або реальність? Постгутенбергівський текст і постгутенбергівська культура. Простір гіпермедіа як «сад тропок, що розходяться»; дерево з безліччю гілок і перетинань, образів, звуків, текстів у їх нескінченних взаємних переходах у світі, що глобалізується; лабіринт шляхів і перехресть ментальних, цивілізаційних і кроскультурних комунікацій. Гіпертекст та мультимедіа як соціальні феномени, мистецтво комунікаційної технології та технологія комунікаційного мистецтва: глобальні стратегії. Феномен «гіпермедіатизації» свідомості в структурі соціальних інтеракцій доби нових медіа. «Дігітальна культура» як нескінченний простір гіпермедіа. 21

ТЕМАТИКА СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ Модуль 1 Концептуальні межі понять «мультимедіа» і «гіпертекст» Тема семінару 1 ФЕНОМЕН МУЛЬТИМЕДІА План 1. Поняття «мультимедіа»: від етимології до сутності. 2. Ключові визначення поняття «мультимедіа». 3. Головні складові феномену мультимедіа. Питання для самоконтролю 1. Проаналізуйте етимологію поняття «мультимедіа». 2. Хто і коли ввів поняття «мультимедіа» до загального обігу? 3. У чому полягає розрізнення значень понять «мультимедіа» і «гіпермедіа»? 4. Визначте спектр ключових дефініцій поняття «мультимедіа». 5. Назвіть головні складові феномену мультимедіа. 6. У чому полягає специфіка взаємодії різних форм медіа-повідомлень? 7. Що означає ствердження: «мультимедіа є моделлю конвергентної організації медіа-тексту в культурі дігітальної доби»? Основна література 1. Каптерев А. И. Мультимедиа как социокультурный феномен : учеб.

пособие / А. И. Каптерев. — М. : ИПО Профиздат, 2002. — 224 с. 2. Медиа. Введение : учебник для студентов вузов / П. Барвайз и др. ; [пер. с англ. Ю. В. Никуличева ; под ред. А. Бриггза, П. Кобли]. — 2-е изд. — М. : Юнити-Дана, 2005. — 550 с. — (Серия «Зарубежный учебник»). 3. Шлыкова О. В. Культура мультимедиа : учеб. пособие для студентов / О. В. Шлыкова. — М. : ФАИР-ПРЕСС, 2004. — 416 с. 4. Multimedia : From Wagner to Virtual Reality / [ed. by Randall Packer, Ken Jordan]. — Reprint ed. — London ; New York : WW Norton & Co, 2001. — 394 p. Додаткова література 1. Дебрэ Р. Введение в медиологию / Режи Дебрэ; [пер. с фр. Б. М. Ску-

ратова]. — М. : Праксис, 2010. — 368 с. — (Серия «Образ общества»). 2. Кастельс М. Мультимедіа та Інтернет : гіпертекст поза конвергенцією // Кастельс М. Інтернет-галактика. Міркування щодо Інтернету, бізнесу і суспільства / Мануель Кастельс ; [пер. з англ. Е. Г. Ганиш, А. Б. Волкова]. — К. : Ваклер, 2007. — С. 188—206. 22

3. Кириллова Н. Б. Медиакультура : от модерна к постмодерну /

Н. Б. Кириллова. — М. : Академический Проект, 2006. — 448 с. 4. Мас-медіа у термінах і визначеннях : Корот. слов.-довід. : навч. посіб. / [уклад. Ю. В. Боднар]. — К. : МАУП, 2005. — 224 с. 5. Cranny-Francis A. MultiMedia : Texts and Contexts / Anne CrannyFrancis. — Thousand Oaks, CA ; London ; New Delhi : Sage Publications, 2005. — 208 p. 6. Danesi M. Dictionary of Media and Communications / Marcel Danesi ; [foreword by Arthur Asa Berger]. — New York : M. E. Sharpe, 2009. — 313 р. 7. Encyclopedia of New Media : An Essential Reference to Communication and Technology / [ed. by Steven G. Jones]. — Thousand Oaks, CA : Sage Publications, 2003. — 532 p. 8. Sutcliffe A. Multimedia and Virtual Reality : Designing Multisensory User Interfaces / Alistair Sutcliffe. — Mahwah, NJ : Lawrence Erlbaum Associates, 2003. — 333 p. 9. Wise R. Multimedia : a critical introduction / Richard Wise. — London ; New York : Routledge, 2000. — 228 p. Тема семінару 2 ҐЕНЕЗА ТА ЕВОЛЮЦІЯ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ План 1. Пра-історія мультимедіа: «синтез мистецтв» і гетерогенна природа медіа-повідомлення. 2. Розвиток мультимедійних технологій другої половини ХХ століття. 3. Мультимедіа першої декади нового тисячоліття. Інтернет-мережі як мультимедійний простір. Питання для самоконтролю 1. Назвіть історичні витоки і прототипи феномену мультимедіа. 2. Окресліть основні етапи ґенези та еволюції мультимедійних технологій. 3. Наведіть історичні приклади «синтезу мистецтв». 4. Розкрийте сутність гетерогенної природи медіа-повідомлення в сучасній культурі. 5. У чому полягає специфіка цифрових технологій мультимедіа? 6. Поясніть взаємозв’язок утилітарного та естетичного в мультимедійному месиджі. 7. Назвіть типи, види, форми мультимедійних засобів комунікації. 23

Основна література 1. Марысаев В. Б. Интернет и мультимедиа : монография / В. Б. Мары-

саев. — М. : Терра-Книжный клуб, 2001. — 319 с. 2. Новые аудиовизуальные технологии : учеб. пособие / Грановская О. В., Дуков, Е. В., Иоскевич Я. Б. и др. ; [отв. ред. К. Э. Разлогов]. — М. : Едиториал УРСС, 2005. — 484 с. — (Серия «Academia XXI»). 3. Чепмен Н., Чепмен Дж. Цифровые технологии мультимедиа / Найджел Чепмен, Дженни Чепмен ; [пер. с англ.]. — 2-е изд. — М. : Диалектика, 2006. — 624 с. 4. Dwyer T. Media Convergence / Tim Dwyer. — Maidenhead, Berkshire, UK : Open University Press, 2010. — 208 p. — (Issues in Cultural and Media Studies). Додаткова література 1. Вагнер Р. Произведение искусства будущего / Рихард Вагнер ;

[пер. с нем.]. — М. : Книжный дом «Либроком», 2010. — 128 с. 2. Ингенблек В. Все о мультимедиа / Вернер Ингенблек ; [пер. с англ. ]. — К. : BHV, 1996. — 352 с. 3. Кирн П. Цифровой звук. Реальный мир / Питер Кирн ; [пер. с англ.]. — М. : Вильямс, 2007. — 720 с. 4. Киттлер Ф. Оптические медиа : Берлинские лекции 1999 г. / Фридрих Киттлер ; [пер. с нем. О. Никифорова, Б. Скуратова]. — М. : Логос ; Гнозис, 2009. — 272 с. — (Серия «Mediae res. Логос, Гнозис»). 5. Луман Н. Реальность массмедиа = Die Realitat der Massenmedien / Никлас Луман ; [пер. с нем. Ю. Антоновского]. — М. : Праксис, 2005. — 256 с. — (Серия «Образ общества»). 6. Маклюэн Г. М. Понимание медиа : внешние расширения человека = Understanding Media : The Extensions of Man / Герберт Маршалл Маклюэн ; [пер. с англ. В. Николаева]. — М. : Гиперборея ; Кучково поле, 2007. — 464 с. — (Прилож. к серии «Публикации Центра Фундаментальной Социологии»). 7. Потятиник Б. В. Медіа : ключі до розуміння / Борис Потятиник. — Львів : ПАІС, 2004. — 312 с. — (Серія «Медіакритика»). 8. Черных А. Мир современных медиа / А. Черных. — М. : Издательский дом «Территория будущего», 2007. — 309 с. 9. Shelton S. M. Communicating Ideas with Film, Video, and Multimedia : A Practical Guide to Information Motion-Media / S. Martin Shelton. — Carbondale ; Edwardsville : Southern Illinois University Press, 2004. — 306 p. 10. Interactive Dramaturgies : New Approaches in Multimedia Content and Design / [ed. by Heide Hagebölling. — Heidelberg : Springer, 2004. — 260 p. — (Series «X.media.publishing»). 24

Тема семінару 3 ПОНЯТТЯ «ГІПЕРТЕКСТ»: ЕТИМОЛОГІЯ, СЕМАНТИКА, СПЕКТР ДЕФІНІЦІЙ План 1. Етимологія та історія виникнення поняття «гіпертекст». 2. Головні ознаки гіпертексту. 3. Спектр визначень поняття «гіпертекст». Питання для самоконтролю 1. Проаналізуйте етимологію поняття «гіпертекст». 2. Хто і коли ввів поняття «гіпертекст» до наукового обігу? 3. У чому полягає розрізнення значень понять «гіпертекстуальність» та «інтертекстуальність»? 4. Назвіть головні ознаки гіпертексту. 5. Визначте основні типи гіпертексту. 6. Назвіть системи гіпертекстових посилань. 7. Визначте спектр ключових дефініцій поняття «гіпертекст». Основна література 1. Информационная архитектура в Интернете / Л. Розенфельд, П. Мор-

виль ; [пер. с англ.]. — 2-е изд. — СПб. ; М. : Символ-Плюс, 2005. — 543 с. 2. Руднев В. П. Гипертекст ; Интертекст // Руднев В. П. Словарь культуры XX века / В. П. Руднев. — М. : Аграф, 1999. — С. 69—70. 3. Эпштейн В. Л. Введение в гипертекст и гипертекстовые системы / В. Л. Эпштейн : [Електрон. ресурс]. — Режим доступу : http://www.ipu.rssi.ru/publ/epstn.htm. 4. Kitzmann A. Hypertext : Handbook / Andreas Kitzmann. — New York : Peter Lang, 2006. — 121 p. Додаткова література 1. Емелин В. Гипертекст и постгутенберговая эра / В. Емелин : [Елек-

трон. ресурс]. — Режим доступу : http://emeline.narod.ru/hipertext.htm. 2. Купер И. Р. Гипертекст как форма коммуникации / И. Р. Купер : [Електрон. ресурс]. — Режим доступу : http://www.nir.ru/sj/sj/sj_1-2-00kuper.html. 3. Чепик Е. Ю. Гипертекстовые технологии представления лексики // Уч. зап. Таврического нац. ун-та им. В. И. Вернадского. — Сер. Филология. — 2007. — Т. 20 (59). — № 1. — С. 395—399.

4. Шершньова О. В. Специфіка інтерпретації поняття «гіпертекст» та

його основних характеристик у сучасному науковому просторі / Шершньова О. В. // Наукові записки. Сер. Культура та соціальні комунікації. — Острог: Вид-во Нац. Ун-ту «Острозька академія», 2009. — Вип. 1. — С. 216—223. 5. Шлыкова О. В. Интернет как гипертекстовая и гипермедийная система // Шлыкова О. В. Культура мультимедиа. — М. : ФАИР-ПРЕСС, 2004. — С. 53—62. 6. Adaptive Hypertext and Hypermedia / [ed. by Peter Brusilovsky, Alfred Kobsa, Julita Vassileva]. — Berlin ; Heidelberg : Springer-Verlag, 2010. — 268 p. 7. Ensslin A. Canonizing Hypertext : Explorations and Constructions / Astrid Ensslin. — London ; New York : Continuum, 2007. — 197 p. 8. Green L. The Internet : An Introduction to New Media / Leila Green. — Oxford : Berg Publishers, 2010. — 224 p. — (Berg New Media). 9. Hyper/Text/Theory / [ed. by George P. Landow]. — Baltimore ; London : Johns Hopkins University Press, 1994. — 379 p. 10. Nielsen J. Hypertext and Hypermedia : Historical Context, Findings, and Trends / Jakob Nielsen. — San Diego, CA : Academic Press, 1990. — 253 p. Тема семінару 4 ВСЕСВІТНЯ ПАВУТИНА ЯК ТОТАЛЬНИЙ ГІПЕРТЕКСТ: ЕКСКУРС ДО ІСТОРІЇ ТА ПОГЛЯД У МАЙБУТНЄ План 1. Гіпертекст як ключова концепція, технологічна модель і базовий принцип Всесвітньої павутини WWW (World Wide Web). 2. Історія гіпертекстових технологій ХХ століття. 3. Концептуальні стратегії розвитку гіпертекстових і мультимедійних систем третього тисячоліття. Питання для самоконтролю 1. Надайте визначення Всесвітньої павутини як гіпертекстової технології. 2. Розшифруйте абревіатури WWW, http, html, web page, hyperlink. 3. Охарактеризуйте основні етапи історії гіпертекстових технологій. 4. У чому полягала ідея Mundaneum’у Поля Отлє? 5. Розкрийте зміст концепції першого гіпертекстового устрою «Memex» Венівара Буша. 6. У чому полягала сутність відкриття Тіма Бернерса-Лі і Роберта Кайо? 7. Окресліть «гібридні форми» дискурсу тотального мультимедійного гіпертексту початку третього тисячоліття. 26

Основна література 1. Громов Г. Р. От гиперкниги к гипермозгу : информационные техно-

логии эпохи Интернета / Г. Р. Громов. — М. : Радио и связь ; TopS Business Integrator, 2004 : [Електрон. ресурс]. — Режим доступу : http://www.wdigest.ru/. 2. Зефирова В. Л., Челноков В. М. История гипертекста / В. Л. Зефирова, В. М. Челноков : [Електрон. ресурс]. — Режим доступу : www.computer-museum.ru/histsoft/hypertext.htm. 3. Олифер В. Г., Олифер Н. А. Компьютерные сети. Принципы, технологии, протоколы : учебн. для вузов / В. Г. Олифер, Н. А. Олифер. — 2-е изд. — СПб. : Питер, 2004. — 864 с. 4. Burnett R., Marshall P. D. Web Theory : An Introduction / Robert Burnett, P. David Marshall. — London ; New York : Routledge, 2003. — 242 p. Додаткова література 1. Бройдо В. Л. Вычислительные системы, сети и телекоммуникации :

учебн. для вузов / В. Л. Бройдо. — 2-е изд. — СПб. : Питер, 2006. — 703 с. 2. Оводова Н. С. Гипертекст как форма культуры. Явление «Homo digitalis» / Н. С. Оводова // Гуманитарий. История и общественные науки : сб. науч. тр. — Вып. III. — М. : МПГУ, 2002. — С. 216—223. 3. Глушаков С. В. Работа в сети Internet : учеб. курс / Глушаков С. В., Ломотько Д. В., Мельников В. В., Сурядный А. С. — 2-е изд., доп. и перераб. — М. ; Х. : Фолио, АСТ, 2003. — 399 с. 4. Berners-Lee T. Weaving the Web : Origins and Future of the World Wide Web / Tim Berners-Lee. — New York : Texere Publishing, 2001. — 288 p. 5. Bernstein M., Greco D. Reading Hypertext / Mark Bernstein, Diane Greco. — Watertown, MA : Eastgate Systems, 2009. — 280 p. 6. Bolter J. D. Writing Space : The Computer, Hypertext, and the Remediation of Print / Jay David Bolter. — 2th ed. —New York ; London : Routledge, 2001. — 248 p. 7. Bush V. As We May Think / Vannevar Bush // Atlantic Monthly. — 1945. — July. — P. 101—108 : [Electronic resource]. — Access mode : http://www.theatlantic.com/doc/194507/bush. 8. How the Web was Born : The Story of the World Wide Web / Robert Cailliau, James Gillies ; [ed. by Robert Cailliau]. — New York : Oxford University Press, 2000. — 372 p. 9. Johnson-Eilola J., Kimme H. A. C. After hypertext : Other ideas / Johndan Johnson-Eilola, Amy C. Kimme Hea // Computers and Composition. — 2003. — Vol. 20. — Issue 4. — P. 415—425. 27

10. Nielsen J. Multimedia and Hypertext : The Internet and Beyond / Jakob

Nielsen. — San Francisco : Morgan Kaufmann (originally published by AP Professional, Boston, MA), 1995. — 480 p. — (Interactive Technologies). 11. Poe M. T. A History of Communications : Media and Society from the Evolution of Speech to the Internet / Marshall T. Poe. — New York : Cambridge University Press, 2010. — 352 p. Модуль 2 Мультимедійність і гіпертекстуальність в інформаційному просторі (пост)сучасного суспільства Тема семінару 5 МУЛЬТИМЕДІЙНИЙ ГІПЕРТЕКСТ ЯК МОДЕЛЬ СВІДОМОСТІ План 1. «Ментальне картографування» та візуалізація моделей мислення. 2. Мережева свідомість. 3. Гіпертекст і розірване «я». Питання для самоконтролю 1. Що таке «ментальне картографування»? 2. У чому полягає концепція «Mind Map» Тоні Бьюзана? 3. Розкрийте спектр різноманітних форм візуалізації моделей мислення і окресліть їх зв’язок з базовими формами представлення інформації в гіпертекстових системах Інтернету. 4. Що таке «мережева свідомість»? 5. У чому полягають ризики та небезпеки «нелінійного типу» мислення? 6. Назвіть явні та латентні впливи на свідомість гіпертекстуальних форм організації, збереження та трансляції знань. 7. Проясніть сутність електронної писемності як віддзеркалення фрагментації, децентрації та дезинтеграції «зникаючого» суб’єкту. Основна література 1. Ваттимо Дж. Прозрачное общество / Джанни Ваттимо ; [пер с ит., послесл. Д. Новикова]. — М. : Логос, 2002. — 128 с. 2. Мак-Люэн М. Галактика Гутенберга : Сотворение человека печатной культуры / Маршалл Мак-Люэн ; [пер. с англ. А. Юдина]. — К. : НикаЦентр ; Изд. дом Дмитрия Бураго, 2003. — 432 с. — (Серия «Сдвиг парадигмы» ; вып. 1). 3. Baehr C., Schaller B. Writing for the Internet : a Guide to Real Communication in Virtual Space / Craig Baehr, Bob Schaller. — Santa Barbara, Denver, Oxford : Greenwood Press, 2010. — 226 p.

Додаткова література 1. Аршинов В. И. Методология сетевого мышления : феномен самоор-

ганизации / В. И. Аршинов, Ю. А.Данилов, В. В. Тарасенко // Онтология и эпистемология синергетики. — М. : ИФРАН, 1997. — С. 101—119. 2. Войскунский А. Е. Метафоры Интернета // Вопросы философии. — 2001. — № 11. — С. 64—79. 3. Купер И. Р. Гипертекст как форма организации социального знания / И. Р. Купер // Социол. журнал. — 2000. — № 1/2. — С. 37—59. 4. Ларионова Н. С. Гипертекст как модель современной культуры : Дис. ... канд. социол. наук : 22.00.06. — М., 2005. — 188 с. 5. Медіа. Демократія. Культура / [за ред. Н. Костенко, А. Ручки]. — К. : Ін-т соціології НАН України, 2008. — 356 с. 6. Эпштейн М. От Интернета к ИнтеЛнету / М. Эпштейн // Русский Интернет : Накануне больших перемен. — М. : IRЕХ, 2000. — С. 196—204 : [Електрон. ресурс]. — Режим доступу : http://ec-dejavu.ru/i/Intelnet.html. 7. Buzan T., Buzan B. The Mind Map Book : How to Use Radiant Thinking to Maximize Your Brain’s Untapped Potential / Tony Buzan, Barry Buzan. — New York : Plume Penguin Group, 1996. — 320 p. 8. Jensen K. B. Media Convergence : The Three Degrees of Network, Mass and Interpersonal Communication / Klaus Bruhn Jensen. — London ; New York : Routledge, 2010. — 208 p. 9. Hawkins J., Blakeslee S. On Intelligence / Jeff Hawkins, Sandra Blakeslee. — New York : Owl Books, 2005. — 272 р. : [Electronic resource]. — Access mode : http://www.onintelligence.org. 10. Rouet J.-F. Hypertext and Cognition / Jean-Francois Rouet, Jarmo J. Levonen, Andrew Dillon, R. J. Spiro. — London ; New York : Routledge, 1996. — 192 p. 11. Minsky M. A Framework for Representing Knowledge / Marvel Minsky : [Electronic resource]. — Access mode : http://web.media.mit.edu/~minsky/papers/Frames/frames.html. Тема семінару 6 МІЖ ХАОСОМ І ПОРЯДКОМ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА НЕЛІНІЙНОГО НАРАТИВУ План 1. Нелінійний час як уявний експеримент, прийом у візуальному мистецтві, науковий концепт і предмет філософської рефлексії. 2. Нелінійний простір. Аналіз гіпертексту з позицій синергетики. 3. Нелінійний наратив як універсалія мистецьких практик доби електронних медіа. 29

Питання для самоконтролю 1. Поясніть значення понять «нелінійний час» і «нелінійний простір». 2. Що таке симультанне зображення? 3. Що таке поліекран? 4. Що таке «хаосмос» і «палімпсест»? 5. У чому полягає концепція історії як гіпертексту? 6. Назвіть ключові поняття аналізу гіпертексту з позицій синергетики. 7. Наведіть приклади мультимедійного гіпертексту в кінематографі та відеоарті. Основна література 1. Джеймісон Ф. Постмодернізм, або Логіка культури пізнього капіта-

лізму / Фредрик Джеймісон ; [пер. з англ. П. Дениска]. — К. : Курс, 2008. — 504 с. 2. Ильин И. П. Постмодернизм : cловарь терминов / И. П. Ильин. — М. : ИНИОН РАН-INTRADA, 2001. — 344 c. 3. Лиотар Ж.-Ф. Состояние постмодерна / Жан-Франсуа Лиотар ; [пер. с фр. Н. А. Шматко]. — М. : Ин-т экспериментальной социологии ; СПб : Алетейя, 1998. — 160 с. — (Серия «Gallicinium»). 4. Bell G., Gemmell J. Total Recall : How the E-Memory Revolution Will Change Everything / Gordon Bell, Jim Gemmell. — Boston, MA : Dutton Adult, 2009. — 304 р. Додаткова література 1. Луман Н. Общество общества. Ч. II. Медиа коммуникации / Никлас

Луман ; [пер. с нем. А. Глухова, О. Никифорова]. — М. : Логос, 2005. — 280 с. 2. Князева Е. Н., Курдюмов С. П. Синергетика : нелинейность времени и ландшафты коэволюции / Е. Н. Князева, С. П. Курдюмов. — М. : КомКнига, 2007. — 272 с. 3. Назинцев В. В. Нелинейное творчество — карнавал современности? / В. В. Назинцев // История идей как методология гуманитарных исследований = History of ideas as a methodology in the humanities. — Ч. 2. — СПб. : Санкт-Петербургский центр истории идей, 2001. — С. 247—255. 4. Оводова Н. С. Кинематограф как гипертекст и виртуальная реальность / Н. С. Оводова // Актуальные проблемы социогуманитарного знания : сб. науч. тр. каф. философии МПГУ. — Вып. VII. — М. : Прометей, 2000. — С. 210—217. 30

5. Соколов Б. Г. Гипертекст истории : монография / Б. Г. Соколов. —

СПб. : Санкт-Петербургское философское общество, 2001. — 193 с. 6. Степин В. С. Саморазвивающиеся системы и постнекласическая реальность / В. С. Степин // Вопросы философии. — 2003. — № 8. — С. 5—17. 7. Субботин М. М. Теория и практика нелинейного письма (взгляд сквозь призму «грамматологии» Ж. Деррида) / М. М. Субботин // Вопросы философии. — 1993. — № 3. — С. 36—45. 8. Bernstein M. On hypertext narrative / Mark Bernstein // Hypertext 2009 : Proceedings of the 20th ACM conference on Hypertext and hypermedia. — New York : ACMI Press, 2009. — P. 5—14. 9. Cicconi S. The Shaping of Hypertextual Narrative / Sergio Cicconi // The Integrated Media Machine : A Theoretical Framework. — Helsinki : University of Lapland, 2000. — P. 101—120 : [Electronic resource]. — Access mode : http://www.cisenet.com/cisenet/writing/essays/hypernarrative.htm. 10. Creeber G., Martin R. Digital Culture : Understanding New Media / Glen Creeber, Royston Martin. — London : Open University Press, 2008. — 224 p. 11. Johnson-Sheehan R., Baehr C. Visual-spatial thinking in hypertexts / Richard Johnson-Sheehan, Craig Baehr // Technical Communication. — 2001. — No. 48 (1). — P. 22—31.Creeber G., Martin R. Digital Culture : Understanding New Media / Glen Creeber, Royston Martin. — London : Open University Press, 2008. — 224 p. 12. McNeely I. F., Wolverton L. Reinventing Knowledge : From Alexandria to the Internet / Ian F. McNeely, Lisa Wolverton. — New York : W. W. Norton & Company, 2009. — 352 p. Тема семінару 7 ГІПЕРТЕКСТУАЛЬНІСТЬ, ГІПЕРАВТОРСТВО ТА ПОСТМОДЕРН План 1. Феномен гіперавторства в історії. Деперсоналізація автора як ознака електронного гіпертексту. 2. Проблема авторства і плагіату в мережі Інтернет. 3. Постмодерн і гіпертекстуальність. Питання для самоконтролю 1. Назвіть автора праці «Від Інтернету до Гутенберга: текст і гіпертекст». 2. У чому полягає специфіка «фрагментарного письма»? 3. Що таке «ризома»? 31

4. Назвіть автора праці «Смерть автора». 5. Наведіть історичні приклади гіперавторства. 6. Окресліть особливості вирішення проблеми авторства та плагіату в мережі Інтернет. 7. Поясніть зв’язок понять «постмодерн» і «гіпертекстуальність». Основна література 1. Барт Р. Смерть автора / Ролан Барт ; [пер. с фр. С. Зенкина] // Барт Р.

Избранные работы. Семиотика. Поэтика / Ролан Барт ; [сост., общ. ред. и вступ. ст. Г. К. Косикова]. — М. : Прогресс, 1989. — С. 284—391. 2. Делез Ж., Гваттари Ф. Ризома // Делез Ж., Гваттари Ф. Тысяча плато : Капитализм и шизофрения / Жиль Делез ; Феликс Гваттари; [пер. с фр. Я. И. Свирского]. — Екатеринбург : У-Фактория ; М. : Астрель, 2010. — С. 6—45. 3. Эко У. От Интернета к Гутенбергу : текст и гипертекст : [публичн. лекц. на эконом. ф-те МГУ 20 мая 1998 года] / Умберто Эко ; [пер. с ит. Е. Костюкович] // Новое литературное обозрение. — 1998. — № 4. — С. 5—14. Додаткова література 1. Делез Ж. Логика смысла / Жиль Делез ; [пер. с фр. Я. И. Свирско-

го]. — М. : Издательский Центр «Академия», 1995. — 299 с. 2. Енциклопедія постмодернізму / [пер. з англ. ; за ред. Ч. Енквіста, В. Е. Тейлора]. — К. : Основи, 2003. — 504 с. 3. Зарубина Т. А. Философский дискурс французского постмодерна : модель нелинейной онтологии / Т. А. Зарубина. — Челябинск : ООО «Полиграф-Мастер», 2006. — 136 с. 4. Кристева Ю. Избранные труды : Разрушение поэтики / Юлия Кристева ; [пер. с фр. Г. К. Косикова и Б. П. Нарумова]. — М. : РОССПЭН, 2004. — 656 с. — (Серия «Книга света»). 5. Маньковская Н. Б. Эстетика постмодернизма / Н. Б. Маньковская. — СПб. : Алетейя, 2000. — 346 с. 6. Рязанцева Т. И. Гипертекст и электронная коммуникация / Т. И. Рязанцева. — М. : Изд-во ЛКИ, 2010. — 256 с. 7. Эко У. Открытое произведение : Форма и неопределенность в современной поэтике / У. Эко ; [пер. с ит. А. Шурбелева]. — СПб. : Академический проект, 2004. — 384 с. 32

8. Эпштейн М. Н. Философия возможного : модальности в мышлении и

культуре / М. Н. Эпштейн. — СПб. : Алетейя, 2001. — 334 с. — (Серия «Тела мысли»). 9. Jensen K. B. Media Convergence : The Three Degrees of Network, Mass and Interpersonal Communication / Jensen K. B. — London, New York : Routledge, 2010. — 208 p. 10. Manovich L. The Language of New Media / Lev Manovich. — Cambridge, MA : MIT Press, 2002. — 394 p. — (Leonardo Books). 11. Ryan M.-L. Narrative as Virtual Reality : Immersion and Interactivity in Literature and Electronic Media / Marie-Laure Ryan. — Baltimore , Maryland : Johns Hopkins University Press, 2003. — 416 p. — (Parallax : Re-visions of Culture and Society). Тема семінару 8 ПРОТОГІПЕРТЕКСТ І КІБЕРАТУРА: ЕЛЕКТРОННИЙ ЛАБІРИНТ План 1. Історія літературного гіпертексту. 2. Гіперроман і гіпертекстова поезія ХХ століття. 3. «Кібература» як електронний лабіринт. Питання для самоконтролю 1. Чи можна вважати Біблію гіпертекстом? 2. Назвіть елементи гіпертекстуальності в енциклопедії та словнику. 3. Назвіть автора новел «Вавилонська бібліотека», «Про культ книг», «Письмена Бога», «Книга піску», «Сад тропок, що розходяться». 4. Які особливості «Хазарського словнику» Мілорада Павича надають змогу вважати цей роман класичним гіпертекстом? 5. Наведіть приклади сучасних літературних гіпертекстів. 6. Поясніть значення понять «транслітература» і «кібература». 7. Наведіть приклади мережевих гіпертекстових проектів, інтерактивної літератури і мовних ігор в глобальній павутині. Основна література 1. Борхес Х. Л. Соч. : В 3 т. / Хорхе Луис Борхес ; [пер. с исп.]. — М. :

Полярис, 1994. — Т. 1. — 558 c. 2. Галковский Д. Бесконечный тупик : Гипертекст. — М. : Самиздат, 1997 : [Електрон. ресурс]. — Режим доступу : http://www.samisdat.com/3/31bt.htm. 33

3. Павич М. Хазарский словарь : Роман-лексикон в 100 000 слов : муж-

ская версия / Милорад Павич ; [пер. с серб. Л. Савельевой]. — СПб. : Азбука-классика, 2007. — 512 с. 4. Bell A. The Possible Worlds of Hypertext Fiction / Bell Alice. — Houndmills ; Basingstoke ; Hampshire ; NewYork : Palgrave Macmillan, 2010. — 240 p. Додаткова література 1. Арнольд И. В. Семантика. Стилистика. Интертекстуальность /

И. В. Арнольд. — 2-е изд. — СПб. : Книжный дом «Либроком», 2010. — 448 с. 2. Барышева О. В. Книга в паутине / О. В. Барышева, Р. С. Гиляревский. — М. : НТИ-КОМПАКТ, 2003. — 304 с. 3. Бульвінська О. І. Перший письменник третього тисячоліття, або Милорад Павич і гіпертекст / О. І. Бульвінська // Зарубіжна література. — 2003. — № 5. — С. 36—39. 4. Визель М. Гипертексты по ту и эту стороны экрана // Иностранная литература. — 1999. — № 10. — С. 169—177 : [Електрон. ресурс]. — Режим доступу : http://www.netslova.ru/viesel/visel-ht.html. 5. Корнев С. «Сетевая литература» и завершение постмодерна / С. Корнев // Новое литературное обозрение. — 1998. — № 4 : [Електрон. ресурс]. — Режим доступу : http://www.netslova.ru/kornev/kornev.htm. 6. Манин Д. Как писать РОМАН. Заметки к теории литературного гипертекста / Д. Манин : [Електрон. ресурс]. — Режим доступу : http://www.cs.ut.ee/~roman_l/hyperfiction/how_to_write.html. 7. Михайлович Я. Павич и гипербеллетристика / Я. Михайлович // Павич М. Ящик для письменных принадлежностей : роман. — СПб. : Азбука, 2000. — С. 171—181. 7. Armand L. Joycemedia : James Joyce, Hypermedia, And Textual Studies / Louis Armand. — Syracuse : Syracuse University Press, 2006. — 188 p. 8. Armand L. Techne : James Joyce, Hypertext and Technology / Louis Armand. — Prague : Karolinum Press, 2007. — 228 p. 9. Bulkeley T. Form, Medium and Function : The Rhetorics and Poetics of Text and Hypertext in Humanities Publishing / Tim Bulkeley // International Journal of the Book. — 2003. — Vol. 1. — P. 317—327. 10. Jenkins H. Convergence Culture : Where Old and New Media Collide / Henry Jenkins. — New York : New York University Press, 2006. — 336 p. 34

САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ Під час самостійного опрацювання матеріалу студенти знайомляться з першоджерелами і працями дослідників, збирають матеріали для доповідей на семінарських заняттях, готуються до написання модульних тестових контрольних робіт, виконують творчу роботу у формі есе і мультимедійної презентації, створюють індивідуальний гіпертекстовий проект, виконують письмове індивідуальне навчально-дослідне завдання (ІНДЗ), готуються до написання підсумкової екзаменаційної/залікової роботи. Студентові рекомендується: Законспектувати матеріали лекцій та основну літературу, яка винесена до розгляду на семінарських заняттях. Підготувати тези та виступити з доповіддю за однією з тем, які розглядаються на семінарських заняттях. Брати активну участь в обговоренні проблемних питань курсу під час семінарських дискусій. Студентові необхідно: Підготувати творчу роботу з аналізу фрагменту мультимедійного тексту у формі есе і мультимедійної презентації (робота здається на кафедру в електронному і роздрукованому варіантах і є підсумковою для першого модулю навчального курсу). Створити і репрезентувати під час магістерського колоквіуму індивідуальний гіпертекстовий проект (здається на кафедру в електронному вигляді та є підсумковим завданням другого модулю навчального курсу). Виконати письмове індивідуальне навчально-дослідне завдання (ІНДЗ), яке готується протягом семестру (здається на кафедру в електронному і роздрукованому варіантах в останній тиждень семестру та є складовою допуску до іспиту/заліку з навчального курсу). Підготуватися до написання підсумкової (екзаменаційної/залікової) письмової роботи. Методичні поради для виконання контрольної творчої роботи за модулем 1 Завдання: аналіз мультимедійного тексту. Матеріали для аналізу: фрагменти кінострічок, відео- і телесюжети, рекламні ролики, флеш-анімація, твори відео-арту тощо. 35

Модульна робота передбачає наступні етапи: 1) обрати (за власним бажанням магістранта) фрагмент мультимедійної композиції (30 секунд), який поєднує відео, аудіо і текстові компоненти; 2) здійснити розгорнутий аналіз (з розкадровкою і скріншотами) головних візуальних епізодів фрагменту; 3) надати детальний опис аудіо-сценарію (саундтреки, музичні цитати тощо); 4) проаналізувати семантику тексту, як вербального (закадровий голос), так і скриптуального (надписи, титри тощо), зосередивши увагу на системі гіпертекстових посилань; 5) визначити специфіку взаємних кореляцій зображень, звуку і тексту в обраному фрагменті: 6) написати есе (обсягом 2-3 сторінки), зазначивши особливості поетики поєднання різних мов, кодів і типів перцепції у даному фрагменті мультимедіа; 7) оформити результати аналізу у формі мультимедійної презентації. Методичні поради для виконання контрольної творчої роботи за модулем 2 Завдання: індивідуальний гіпертекстовий проект. Складові проекту: фотографії, відео і аудіо-сюжети, тексти, графіка, анімація та інші матеріали, які репрезентують біографію, творчість і сферу інтересів автора проекту. Модульна робота передбачає наступні етапи: 1) обрати необхідні матеріали (фото, відео, тексти тощо) для виконання індивідуального гіпертекстового проекту; 2) перевести всі компоненти проекту в електронну форму; 3) уніфікувати різнорідні фрагменти зображень і текстів, здійснити їх класифікацію за тематичними групами, привести компоненти кожної групи до єдиного формату; 4) розробити загальну схему і сценарій читання гіпертексту (за будьякою моделлю: деревовидною, лабіринтоподібною тощо); 5) зв’язати всі компоненти гіпертексту системою перехресних посилань; 6) перенести (за наявністю технічних можливостей) свій проект до інтернет-середовища (створити веб-сайт, блог, персональну вебсторінку тощо); 7) представити індивідуальний гіпертекстовий проект у формі мультимедійної презентації на магістерському колоквіумі. 36

Методичні поради для виконання індивідуального навчально-дослідного завдання (ІНДЗ) Загальні положення Індивідуальне навчально-дослідне завдання повинне продемонструвати поглиблене знання обраної магістрантом теми. Особлива увага повинна бути приділена репрезентації джерел, з якими працював магістрант. Для підготовки індивідуального навчально-дослідного завдання необхідне не тільки вивчення літератури з курсу, включаючи додаткову, але і звернення до широкого кола відповідних інтернет-ресурсів. ІНДЗ – дослідницька, а не компілятивна робота. Наводячи різні точки зору з того чи іншого питання, слід демонструвати власну позицію. Висловлюючи будь-які положення, бажано підкріплювати їх достатніми аргументами. Викладення матеріалу має бути творчим. Не треба перевантажувати роботу цитатами. Написання індивідуального навчально-дослідного завдання повинне підтвердити вміння магістранта: генерувати і обґрунтовувати нові наукові ідеї, самостійно проводити дослідження; використовувати набуті в процесі навчання теоретичні знання і практичні навички для вирішення певної проблеми; ретельно аналізувати джерела; узагальнювати матеріали та застосовувати сучасні методики наукових досліджень при вирішенні визначеної проблеми. Структура письмової роботи ІНДЗ Кожен автор обирає свій порядок подання наукових матеріалів, що забезпечує внутрішній логічний зв’язок у такому вигляді, який він вважає найкращим і найбільш переконливим для розкриття свого творчого задуму. Але при цьому робота обов’язково повинна включати: титульний аркуш; зміст; вступ; основну частину (яка складається з декількох розділів); висновки; список використаних джерел; додатки (за необхідністю). Вимоги до змісту Індивідуальна науково-дослідна робота повинна включати опис стану наукової розробленості проблеми, актуальність проблеми, об’єкт і предмет дослідження, мету і завдання дослідження, опис матеріалу дослідження, викладення теоретико-методологічного підґрунтя, аналіз емпіричного матеріалу, висновки і перспективи подальших досліджень. Зміст розділів основної частини має точно відповідати темі роботи та повністю її розкривати. Викладення матеріалу основної частини підпорядковують одній про37

відній ідеї, чітко визначеній автором. Робота має бути написана так, щоб її можна було надрукувати як окрему статтю. Мові та стилю індивідуальної науково-дослідної роботи необхідно приділяти суттєву увагу. Для наукового тексту характерні смислова завершеність, логічність, послідовність і цілісність. Якостями, що визначають культуру наукової мови, є точність, ясність і стислість. Основне місце у науковій мові займають форми недоконаного виду дієслова теперішнього часу, оскільки вони не виражають відношення дії, що описується, до моменту висловлювання (наприклад: «У даній роботі розглядаються...»). Крім того, поширення отримали вказівні займенники («цей», «той», «такий»), які не тільки конкретизують предмет, але і виражають логічні зв’язки між частинами висловлювання (наприклад: «Наведені факти служать достатньою основою для висновку...»). Займенники «щось», «дещо», «що-небудь» внаслідок невизначеності їх значення в тексті роботи використовувати не рекомендується. Також для уникнення категоричності висловлювань (особливо при демонструванні власної позиції) рекомендується вживати наступні вислови: «вірогідно», «можливо», «на мою думку» тощо. Стиль письмової наукової мови – це, найчастіше, безособовий монолог. Тому виклад (в основному) ведеться від третьої особи, оскільки увага зосереджена на змісті та логічній послідовності тексту, а не на особі автора. Обов’язковою умовою об’єктивності викладу матеріалу є вказівка на те, яким є джерело повідомлення, ким висловлена думка, кому належить той або інший вислів. У тексті ця умова може бути реалізована за допомогою використання спеціальних слів і словосполучень («на думку», «згідно із», «за даними» тощо). Вимоги до оформлення Індивідуальна науково-дослідна робота повинна бути надрукованою. Обсяг роботи – 10-15 сторінок (без урахування списку літератури і додатків) комп’ютерного тексту з одного боку аркуша на білому папері формату А4 (210 × 297 мм) з використанням текстового редактора Word, шрифт розміром 14 з полуторним міжрядковим інтервалом. Кількість рядків на одному аркуші – не більше 28. Поля: зліва – 30 мм, справа – 15 мм, вгорі та внизу – 20 мм. Нумерація сторінок – угорі, посередині кожної сторінки. Першою сторінкою вважається титульний аркуш, далі аркуші нумеруються по порядку. Заголовки структурних частин повинні мати назви і чітко відділятися від тексту відповідних розділів чи параграфів. Заголовки структурних частин індивідуальної науково-дослідної роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами напівжирним шрифтом симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу напівжирним шрифтом. Крапку в кінці заголовку не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) 38

з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту звичайним шрифтом. У кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка. Кожну структурну частину роботи необхідно починати з нової сторінки. Кожна таблиця, графік, малюнок тощо повинні бути пронумеровані і підписані (наприклад: Таблиця 3.1. Аналізу мультимедійного гіпертексту). Усі умовні позначення повинні бути пояснені. Правила цитування та посилання на використані джерела Посилання у тексті обов’язкові при наведенні іншої роботи, передачі чужої думки та використанні цитати. Науковий етикет потребує точного відтворення цитованого тексту, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором. При посиланні на весь текст у цілому або за відсутності у ньому сторінок (у випадку з електронними джерелами) наводиться лише порядковий номер роботи за переліком посилань: [5]. Коли в тексті роботи необхідно зробити посилання на складову частину або конкретні сторінки відповідного джерела, необхідно наводити посилання у квадратних дужках з обов’язковою вказівкою номеру сторінки, наприклад [7, с. 33], тобто сьоме джерело, стор. 33. При цьому номер посилання має відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань (Приклади оформлення списку використаних джерел див. у розділі «Рекомендована література»). Загальні вимоги до цитування наступні: текст цитати починається і закінчується лапками та наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, зі збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. В цих випадках використовується вираз «так званий»; цитування повинне бути повним, без довільного скорочення авторського тексту та без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, наприкінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається; кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело; при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точними у викладенні думок автора, коректними щодо оцінювання його позиції та давати відповідні посилання на джерело; дозволяється графічне виділення слів у цитаті – у цьому випадку необхідно повідомити про це читачеві. Повідомлення розміщується у круглих дужках, після нього ставиться крапка, тире і ваші ініціали, наприклад (курсив наш. – Л.С.). 39

Порядок подання та захисту ІНДЗ Звіт про виконання індивідуального навчально-дослідного завдання подається у вигляді скріпленого (зшитого) зошита з титульною сторінкою стандартного зразка і внутрішнім наповненням із зазначенням всіх позицій змісту завдання. Індивідуальне навчально-дослідне завдання подається викладачу, який читає курс та приймає іспит/залік з дисципліни «Мультимедіа і гіпертекст», на останній лекції. Оцінка за індивідуальне навчально-дослідне завдання виставляється на заключному семінарському занятті з курсу на основі попереднього ознайомлення викладача зі змістом роботи магістранта. Можливий захист індивідуального навчально-дослідного завдання шляхом усного звіту магістранта про виконану роботу (до 5 хв.). Оцінка за індивідуальне навчально-дослідне завдання є обов’язковим компонентом іспитової/залікової оцінки і враховується при виведенні підсумкової оцінки з навчального курсу «Мультимедіа і гіпертекст». Орієнтовна тематика індивідуального навчально-дослідного завдання (ІНДЗ) 1. Мануель Кастельс: «Мультимедіа та Інтернет: гіпертекст поза конвергенцією». 2. Нові медіа і кіберкультура. «Мова нових медіа» Льва Мановича. 3. Умберто Еко: «Від Інтернету до Гутенберга: текст і гіпертекст». 4. Поняття «мультимедіа» та «гіпермедіа». 5. Від Теда Нельсона до Якоба Нільсена: історія та зміст поняття «гіпертекст». 6. Утопія Mundaneum’а: експеримент Поля Отлє. 7. «Memex»: Венівар Буш як засновник ідеї гіпертекстових систем. 8. Тім Бернерс-Лі: революція у світі інтернет-технологій. 9. Мультимедіа: від «gesamtkunstwerk» Ріхарда Вагнера до віртуальної реальності. 10. Гіпертекст і гіперчитання: моделі динамічної взаємодії автора і читача. 11. Поліекран як засіб гіпермедіа у сучасному візуальному мистецтві. 12. Мультимедійний гіпертекст у кінематографі: кіно мова Пітера Грінуея. 13.«Дискурс, що розходиться»: проект «ІнтеЛнет» Михайла Епштейна. 14.«Кібература»: віртуальна реальність електронного тексту. 15. Метафора «нескінченної книги» у творчості Хорхе-Луїса Борхеса. 16. «Хазарський словник» Мілорада Павича як класичний гіпертекст. 17. Гіперроман «Безкінечний тупик» Дмитра Галковського. 18. Проблема «смерті автора» за концепцією Ролана Барта. 19. Поняття «гіпертекстуальність» та «інтертекстуальність». 20. Мультимедіа і гіпертекст у сучасному медіа-арті. 40

ЗРАЗКИ ТЕСТІВ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ2 1. Поняття, яке у 1965 році було введено американським соціологом і медіа-теоретиком Тедом Нельсоном: а) гіпермедіа; б) мультимедіа; в) гіпертекст. 2. Поняття «hyperlink» перекладається з англійської мови як: а) зверхзв’язок; б) гіпервиноска; в) гіперпосилання. 3. «Людина, яка бажала класифікувати світ». Так іменували: а) Хорхе-Луїса Борхеса; б) Поля Отлє; в) Венівара Буша. 4. Поняття, уведене до обігу в 1966 році американським шоуменом Боббом Гольдштейном: а) гіпермедіа; б) мультимедіа; в) гіпертекст. 5. Одночасне використання різноманітних форм представлення інформації у сфері інтернет-технологій позначається терміном: а) синестезія; б) мультимедіа; в) конвергенція. 6.

Нелінійна мережева форма організації матеріалу, розділеного на фрагменти, для кожного з яких вказано перехід до інших фрагментів за допомогою системи гіперпосилань. Так можна визначити поняття: а) центон; б) гіпертекст; в) ризома.

Тестове питання може мати одну, дві або три вірні відповіді.

7. Автор відомого вислову «The Medium is the Message»: а) Ніклас Луман; б) Пьєр Бурдьє; в) Маршалл Маклюен. 8. Текст, аудіо, зображення, анімація, відео, інтерактивність: а) складові мультимедіа; б) елементи інформаційного середовища в мережі Інтернет; в) головні ознаки електронного тексту. 9. Симультанне зображення: а) принцип побудови коміксу; б) засіб поєднання в площині різночасових образів; в) зображення-симулякр. 10. Американський вчений, дослідник, автор ідеї першого гіпертекстового устрою «Memex», автор статті «Як ми можемо мислити» («As We May Think»): а) Венівар Буш; б) Тім Бернерс-Лі; в) Білл Гейтс. 11. Абревіатура «http» (Hypertext Transfer Protocol) перекладається з англійської мови як: а) гіпертекстовий трансфер-протокол; б) протокол передачі гіпертексту; в) гіпертекст передачі протоколу. 12. Дата винаходу «Всесвітньої павутини» World Wide Web (WWW): а) 1889; б) 1945; в) 1989-1993. 13. Яку назву мав роман-гіпертекст Мілорада Павича (1984), в основу якого покладено принцип нелінійного письма і читання? а) Хазарський словник; б) Безкінечний тупик; в) Атлас, складений небом. 42

14. Тім Бернерс-Лі та Роберт Кайо: а) автори гіперроману «ЦЕРН»; б) винахідники World Wide Web; в) програмісти-хакери. 15. «Смерть автора»: а) назва доповіді Мішеля Фуко; б) цитата з твору Семюела Беккета; в) назва праці Ролана Барта. 16. Автор книги «Мультимедіа і Гіпертекст»: а) Фритьоф Нансен; б) Тед Нельсон; в) Якоб Нільсен. 17. Нелінійність, можливість будь-яких сценаріїв читання, гіперавторство, фрагментарність, наявність гіперпосилань: а) головні ознаки гіпертексту; б) принципи побудови мережевої літератури; в) засоби створення електронного наративу. 18. Назва однієї з новел Хорхе-Луїса Борхеса: а) Вавилонська бібліотека; б) Ризома; в) Сад хокку, що розходяться. 19. Центонна поезія: а) поезія, яка складається з цитат; б) жанр давньоримської літератури; в) засіб створення літературного твору в добу постмодернізму. 20. Автор праці «Від Інтернету до Гутенберга: текст і гіпертекст»: а) Мішель Фуко; б) Ролан Барт; в) Умберто Еко. 43

ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ/ЗАЛІКУ 1. Між хаосом і порядком: теорія і практика нелінійного наративу. 2. Феномен «мультимедіа»: спектр дефініцій. 3. Гетерогенна природа медіа-повідомлення. 4. Специфіка мультимедійної репрезентації інформації. 5. Інтеграція кодів: основні складові мультимедійного повідомлення. 6. «Синтез мистецтв» як виток мультимедіа: від «gesamtkunstwerk» Ріхарда Вагнера до віртуальної реальності. 7. Утилітарне та естетичне в культурі мультимедіа: технологія vs. мистецтво. 8. Естетика конвергентної організації медіа-тексту. 9. Аудіовізуальні комунікації: контрапункт зображення і звуку. 10. Відеотекст й інфографіка: специфіка взаємодії образу і поняття. 11. Сугестія та синестезис. Методи аналізу нелінійного медіа-тексту. 12. Ґенеза та еволюція мультимедійних технологій. 13. Соціальні інтернет-мережі як мультимедійний простір. 14. Мультимедіа як комунікативний топос. 15. Історія і зміст поняття «гіпертекст». 16. Утопія Mundaneum’а: експеримент Поля Отлє. 17. Гіпертекстуальність як тип мислення. 18. Головні ознаки гіпертексту. 19. Основні типи гіпертексту. 20. «Memex»: Венівар Буш як засновник ідеї гіпертекстових систем. 44

21. Всесвітня павутина WWW як метафора пам’яті та забуття. 22. Тім Бернерс-Лі: революція у світі інтернет-технологій. 23. Гіпертекст і гіперчитання: моделі динамічної взаємодії автора і читача. 24. «Нелінійний час» як уявний експеримент, науковий концепт, художній засіб і предмет філософської рефлексії. 25. «Mind Map» Тоні Бьюзана: «картографія мислення» і візуалізація моделей свідомості. 26. Мультимедійний гіпертекст у структурі інтернет-комунікацій. 27. «ІнтеЛнет»: «дискурс, що розходиться». 28. «Кібература»: віртуальна реальність електронного тексту. 29. Гіпертекстуальність у просторі літератури: від центонної поезії до постмодерністського роману. 30. Нескінченна книга у творчості Хорхе-Луїса Борхеса як метафора гіпертексту. 31. «Хазарський словник» Мілорада Павича як класичний гіпертекст. 32. Концепція «смерті автора» Ролана Барта і феномен гіперавторства в електронному просторі. 33. Мультимедійний гіпертекст у кінематографі. 34. Гіпертекстуальність і постмодерна свідомість. 35. «Мультимедіа і гіпертекст» Якоба Нільсена. 36. Мережева свідомість і мережеве мислення: «ризоматична» культура. 37. Гіпермедійний простір і час як форми віртуалізації реальності. 38. Сугестивність гіпертекстових мультимедійних технологій. 39. «Гіпермедіа» як модель пам’яті сучасної культури. 40. Мультимедіа і гіпертекст як основа соціальних інтеракцій. 45

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ Підручники, навчальні посібники 1. Бакулев Г. П. Массовая коммуникация : Западные теории и концеп-

ции : учеб. пособие для студентов вузов / Г. П. Бакулев. — 2-е изд., перераб. и доп. — М. : Аспект Пресс, 2010. — 192 с. 2. Башмаков А. И., Башмаков И. А. Интеллектуальные информационные технологии : учеб. пособие / А. И. Башмаков, И. А. Башмаков. — М. : Изд-во МГТУ им. Н. Э. Баумана, 2005. — 304 с. 3. Бройдо В. Л. Вычислительные системы, сети и телекоммуникации : учебн. для вузов / В. Л. Бройдо. — 2-е изд. — СПб. : Питер, 2006. — 703 с. 4. Глушаков С. В. Работа в сети Internet : учеб. курс / Глушаков С. В., Ломотько Д. В., Мельников В. В., Сурядный А. С. — 2-е изд., доп. и перераб. — М. ; Х. : Фолио, АСТ, 2003. — 399 с. 5. Громов Е. С., Маньковская Н. Б. Постмодернизм : теория и практика : учеб. пособие для студентов высших учебных заведений / Е. С. Громов, Н. Б. Маньковская. — М. : ВГИК им. С. А. Герасимова, 2002. — 133 с. 6. Заяц А. М., Халиков М. И. Всемирная паутина и Интернет : учеб. пособие / А. М. Заяц, М. И. Халиков. — СПб. : СПбГЛТА, 2007. — 120 c. 7. Каптерев А. И. Мультимедиа как социокультурный феномен : учеб. пособие / А. И. Каптерев. — М. : ИПО Профиздат, 2002. — 224 с. 8. Крапивенко А. В. Технологии мультимедиа и восприятие опущений : учеб. пособие / А. В. Крапивенко. — М. : БИНОМ. Лаборатория знаний, 2009. — 271 с. 9. Медиа. Введение : учебник для студентов вузов / П. Барвайз и др. ; [пер. с англ. Ю. В. Никуличева ; под ред. А. Бриггза, П. Кобли]. — 2-е изд. — М. : Юнити-Дана, 2005. — 550 с. — (Серия «Зарубежный учебник»). 10. Новые аудиовизуальные технологии : учеб. пособие / Грановская О. В., Дуков, Е. В., Иоскевич Я. Б. и др. ; [отв. ред. К. Э. Разлогов]. — М. : Едиториал УРСС, 2005. — 484 с. — (Серия «Academia XXI»). 11. Олифер В. Г., Олифер Н. А. Компьютерные сети. Принципы, технологии, протоколы : учебн. для вузов / В. Г. Олифер, Н. А. Олифер. — 2-е изд. — СПб. : Питер, 2004. — 864 с. 12. Потапова Р. К. Новые информационные технологии и лингвистика : учеб. пособие / Р. К. Потапова. — Изд. 4-е, стереот. — М. : ДомКнига, 2005. — 368 с. 13. Соколов А. В. Социальные коммуникации : учебно-метод. пособие / А. В. Соколов. — Ч. 1. — М. : Профиздат, 2001. — 220 с. — (Серия «Современная библиотека» ; вып. 16). 14. Соломейчук В. Интернет : пособие для ускоренного обучения / В. Соломейчук. — 3-е изд. — СПб. : Питер, 2002. — 413 с. 15. Шлыкова О. В. Культура мультимедиа : учеб. пособие для студентов / О. В. Шлыкова. — М. : ФАИР-ПРЕСС, 2004. — 416 с. 46

16. Handbook of New Media : Student Edition / [ed. by Leah A Lievrouw,

Sonia Livingstone]. — London ; Thousand Oaks, CA ; New Delhi : Sage Publications, 2006. — 496 p. 17. International Handbook of Internet Research / [ed. by Jeremy Hunsinger, Lisbeth Klastrup, Matthew Allen]. — New York : Springer, 2010. — 512 p. 18. Kitzmann A. Hypertext : Handbook / Andreas Kitzmann. — New York : Peter Lang, 2006. — 121 p. 19. The Cambridge Handbook of Multimedia Learning / [ed. by Richard E. Mayer]. — New York : Cambridge University Press, 2005. — 680 p. 20. The New Media and Cybercultures Anthology / [ed. by Pramod K. Nayar]. — West Sussex, UK ; Malden, MA : Wiley-Blackwell, 2010. — 568 p. 21. The Sage Handbook of Media Processes and Effects / [ed. by Robin L. Nabi, Mary Beth Oliver]. — London ; Thousand Oaks ; New Delhi : Sage Publications, 2009. — 656 p. 22. The Sage Handbook of Media Studies / [ed. by J. D. H. Downing, D. McQuail, P. Schlesinger, Ellen Wartella]. — London ; Thousand Oaks ; New Delhi : Sage Publications, 2004. — 640 p. Довідкові видання 23. Вишеславський Г., Сидор-Гібелинда О. Термінологія сучасного мис-

тецтва / Гліб Вишеславський, Олег Сидор-Гібелинда. — Париж ; К. : Terra Incognita, 2010. — 416 с. 24. Дьяконов В. П. Популярная энциклопедия мультимедиа / В. П. Дьяконов. — М. : ABF, 1996. — 416 с. 25. Енциклопедія постмодернізму / [пер. з англ. ; за ред. Ч. Енквіста, В. Е. Тейлора]. — К. : Основи, 2003. — 504 с. 26. Ильин И. П. Деперсонализация / И. П. Ильин // Современное зарубежное литературоведение (страны Западной Европы и США) : концепции, школы, термины. Энциклопедический справочник. — М. : Интрада – ИНИОН, 1996. — С. 207—211. 27. Ильин И. П. Постмодернизм : cловарь терминов / И. П. Ильин. — М. : ИНИОН РАН-INTRADA, 2001. — 344 c. 28. Кравченко С. А. Социологический энциклопедический русско-английский словарь : более 10000 единиц / С. А. Кравченко. — М. : ООО «Изд-во Астрель» ; ООО «Изд-во ACT» ; ООО «Транзиткнига», 2004. — 511 с. 29. Мас-медіа у термінах і визначеннях : Корот. слов.-довід. : навч. посіб. / [уклад. Ю. В. Боднар]. — К. : МАУП, 2005. — 224 с. 30. Носов Н. А. Словарь виртуальных терминов / Н. А. Носов // Труды лаборатории виртуалистики. — Вып. 7. — М. : Путь, 2000. — 69 с. 31. Публіцистика. Масова комунікація : Медіа-енциклопедія / [пер. з нім. ; за заг. ред. В. Ф. Іванова]. — К. : Академія Української преси ; Центр Вільної преси, 2007. — 780 с. 47

32. Романовский И. И. Масс-медиа : словарь терминов и понятий / Рома-

новский И. И. — М. : Изд-во Союза журналистов России, 2004. — 480 с. 33. Руднев В. П. Гипертекст ; Интертекст // Руднев В. П. Словарь культуры XX века / В. П. Руднев. — М. : Аграф, 1999. — С. 69—70. 34. Danesi M. Dictionary of Media and Communications / Marcel Danesi ; [foreword by Arthur Asa Berger]. — New York : M. E. Sharpe, 2009. — 313 р. 35. Dictionary of Computer and Internet Words : An A to Z Guide to Hardware, Software, and Cyberspace / American Heritage Dictionary. — 3rd ed. — Boston, MA : Houghton Mifflin, 2001. — 298 p. 36. Encyclopedia of Human Computer Interaction / [ed. By Claude Ghaoui]. — Hershey, PA : Idea Group Reference, 2006. — 738 p. 37. Encyclopedia of New Media : An Essential Reference to Communication and Technology / [ed. by Steven G. Jones]. — Thousand Oaks, CA : Sage Publications, 2003. — 532 p. Основна література 38. Барт Р. Смерть автора / Ролан Барт ; [пер. с фр. С. Зенкина] // Барт Р.

Избранные работы. Семиотика. Поэтика / Ролан Барт ; [сост., общ. ред. и вступ. ст. Г. К. Косикова]. — М. : Прогресс, 1989. — С. 284—391. 39. Ваттимо Дж. Прозрачное общество / Джанни Ваттимо ; [пер с ит., послесл. Д. Новикова]. — М. : Логос, 2002. — 128 с. 40. Гумбрехт Х. У. Производство присутствия. Чего не может передать значение / Ханс Ульрих Гумбрехт ; [пер. с фр. ]. — Изд. 2-е, испр. — М. : Восточная литература 2006. — 303 с. 41. Дебрэ Р. Введение в медиологию / Режи Дебрэ; [пер. с фр. Б. М. Скуратова]. — М. : Праксис, 2010. — 368 с. — (Серия «Образ общества»). 42. Делез Ж., Гваттари Ф. Ризома // Делез Ж., Гваттари Ф. Тысяча плато : Капитализм и шизофрения / Жиль Делез ; Феликс Гваттари; [пер. с фр. Я. И. Свирского]. — Екатеринбург : У-Фактория ; М. : Астрель, 2010. — С. 6—45. 43. Кастельс М. Мультимедіа та Інтернет : гіпертекст поза конвергенцією // Кастельс М. Інтернет-галактика. Міркування щодо Інтернету, бізнесу і суспільства / Мануель Кастельс ; [пер. з англ. Е. Г. Ганиш, А. Б. Волкова]. — К. : Ваклер, 2007. — С. 188—206. 44. Кириллова Н. Б. Медиакультура : от модерна к постмодерну / Н. Б. Кириллова. — М. : Академический Проект, 2006. — 448 с. 45. Киттлер Ф. Оптические медиа : Берлинские лекции 1999 г. / Фридрих Киттлер ; [пер. с нем. О. Никифорова, Б. Скуратова]. — М. : Логос ; Гнозис, 2009. — 272 с. — (Серия «Mediae res. Логос, Гнозис»). 46. Лиотар Ж.-Ф. Состояние постмодерна / Жан-Франсуа Лиотар ; [пер. с фр. Н. А. Шматко]. — М. : Ин-т экспериментальной социологии ; СПб. : Алетейя, 1998. — 160 с. — (Серия «Gallicinium»). 48

47. Луман Н. Общество общества. Ч. II. Медиа коммуникации / Никлас

Луман ; [пер. с нем. А. Глухова, О. Никифорова]. — М. : Логос, 2005. — 280 с. 48. Луман Н. Реальность массмедиа = Die Realitat der Massenmedien / Никлас Луман ; [пер. с нем. Ю. Антоновского]. — М. : Праксис, 2005. — 256 с. — (Серия «Образ общества»). 49. Маклюэн Г. М. Понимание медиа : внешние расширения человека = Understanding Media : The Extensions of Man / Герберт Маршалл Маклюэн ; [пер. с англ. В. Николаева]. — М. : Гиперборея ; Кучково поле, 2007. — 464 с. — (Прилож. к серии «Публикации Центра Фундаментальной Социологии»). 50. Мак-Люэн М. Галактика Гутенберга : Сотворение человека печатной культуры / Маршалл Мак-Люэн ; [пер. с англ. А. Юдина]. — К. : НикаЦентр ; Изд. дом Дмитрия Бураго, 2003. — 432 с. — (Серия «Сдвиг парадигмы» ; вып. 1). 51. Медіа. Демократія. Культура / [за ред. Н. Костенко, А. Ручки]. — К. : Ін-т соціології НАН України, 2008. — 356 с. 52. Потятиник Б. В. Медіа : ключі до розуміння / Борис Потятиник. — Львів : ПАІС, 2004. — 312 с. — (Серія «Медіакритика»). 53. Чепмен Н., Чепмен Дж. Цифровые технологии мультимедиа / Найджел Чепмен, Дженни Чепмен ; [пер. с англ.]. — 2-е изд. — М. : Диалектика, 2006. — 624 с. 54. Эко У. От Интернета к Гутенбергу : текст и гипертекст : [публичн. лекц. на эконом. ф-те МГУ 20 мая 1998 года] / Умберто Эко ; [пер. с ит. Е. Костюкович] // Новое литературное обозрение. — 1998. — № 4. — С. 5—14. Допоміжна література 8. Арнольд И. В. Семантика. Стилистика. Интертекстуальность / И. В. Арнольд. — 2-е изд. — СПб. : Книжный дом «Либроком», 2010. — 448 с. 9. Аршинов В. И. Методология сетевого мышления : феномен самоорганизации / В. И. Аршинов, Ю. А.Данилов, В. В. Тарасенко // Онтология и эпистемология синергетики. — М. : ИФРАН, 1997. — С. 101—119. 10. Баранов О. Гипертекстовая субкультура / О. Баранов // Знамя. — 1997. — № 7. — С. 202—205. 11. Баринова Е. Е. Метатекст в постмодернистском литературном нарративе / Е. Е. Баринова : Дис ... канд. филол. наук. — Тверь, 2008. — 248 с. 12. Барст О. В. Структурно-семантические особенности организации гипертекстового нарратива : На материале гиперромана М. Джойса Twelve Blue / Баринова Е. Е. : дис. ... канд. филол. наук. — СПб. , 2005. — 182 с. 13. Барышева О. В. Книга в паутине / О. В. Барышева, Р. С. Гиляревский. — М. : НТИ-КОМПАКТ, 2003. — 304 с. 49

14. Бланшо М. Ницше и фрагментарное письмо / Морис Бланшо; [пер. с фр. В. Лапицкого] // Новое литературное обозрение. — 2003. — № 3 (61). — С. 12—29. 15. Борхес Х. Л. Соч. : В 3 т. / Хорхе Луис Борхес ; [пер. с исп.]. — М. : Полярис, 1994. — Т. 1. — 558 c. 16. Браун М. Методы поиска информации в Интернет / М. Браун ; [пер. с англ.]. — М. : Новый издательский дом, 2005. — 136 с. 17. Бульвінська О. І. Перший письменник третього тисячоліття, або Милорад Павич і гіпертекст / О. І. Бульвінська // Зарубіжна література. — 2003. — № 5. — С. 36—39. 18. Вагнер Р. Произведение искусства будущего / Рихард Вагнер ; [пер. с нем.]. — М. : Книжный дом «Либроком», 2010. — 128 с. 19. Вартанова Е. Л. Новые проблемы и приоритеты цифровой эпохи / Е. Л. Вартанова // Информационное общество. — 2001. — № 3. — С. 50—56. 20. Варченко В. В. Цитатная речь в медиа-тексте / В. В. Варченко. — М. : Едиториал УРСС, 2007. — 240 с. 21. Вашкевич В. Р., Шибут И. П. Новейшие коммуникационные технологии / В. Р. Вашкевич, И. П. Шибут. — Мн. : Изд-во Бел.ун-та, 2003. — 160 с. 22. Вершинская О. Н. Информационно-коммуникационные технологии / О. Н. Вершинская. — М. : Наука, 2007. — 203 с. 23. Визель М. Гипертексты по ту и эту стороны экрана // Иностранная литература. — 1999. — № 10. — С. 169—177 : [Електрон. ресурс]. — Режим доступу : http://www.netslova.ru/viesel/visel-ht.html. 24. Визель М. Поздние романы Итало Кальвино как образцы гипертекста / М. Визель // Русский журнал. Сетевая словесность : [Електрон. ресурс]. — Режим доступу : http://www.zhurnal.ru/slova/. 25. Вирилио П. Информационная бомба. Стратегия обмана / П. Вирилио ; [пер с фр. И. Окуневой ; под ред. О. Никифорова, Б. Скуратова]. — М. : Гнозис ; Прагматика культуры, 2002. — 192 с. 26. Вирильо П. Машина зрения / Поль Вирильо ; [пер. с фр. А. В. Шестакова]. — СПб. : Наука, 2004. — 140 с. 27. Воган Т. Самое полное руководство по созданию мультимедийных проектов / Тэй Воган ; [пер. с англ. М. И. Талачевой]. — М. : НТ Пресс, 2006. — 520 с. 28. Войскунский А. Е. Метафоры Интернета // Вопросы философии. — 2001. — № 11. — С. 64—79. 29. Галковский Д. Бесконечный тупик : Гипертекст. — М. : Самиздат, 1997 : [Електрон. ресурс]. — Режим доступу : http://www.samisdat.com/3/31bt.htm. 50

30. Гаспаров М. Л. Литературный интертекст и языковой интертекст / М. Л. Гаспаров // Известия АН. Сер. Литературы и языка. — Т. 61. — 2002. — № 4. — C. 3—9. 31. Генис А. Гипертекст — машина реальности / А. Генис // Иностр. лит. — 1994. — № 5. — С. 242—249. 32. Гиляревский Р. С. Текст как продукт медиакультуры / Р. С. Гиляревский // Журналистика и культура рус. речи. — 2004. — № 2. — С. 41—47. 33. Громов Г. Р. От гиперкниги к гипермозгу : информационные технологии эпохи Интернета / Г. Р. Громов. — М. : Радио и связь ; TopS Business Integrator, 2004 : [Електрон. ресурс]. — Режим доступу : http://www.wdigest.ru/. 34. Дайсон Э. Жизнь в эпоху Интернета / Э. Дайсон ; [пер. с англ.]. — М. : Базис компьютер, 1998. — 400 с. 35. Данилов Ю. А. Лекции по нелинейной динамике : Элементарное введение / Ю. А. Данилов. — 3-е изд. — М. : Кн. Дом «ЛИБРУСЕК», 2010. — 208 с. 36. Дворко Н. И. Мультимедиа : творчество, техника, технология / Н. И. Дворко, Я. Б. Иоскевич, А. Е. Каурых, Г. И. Пирогова, В. Ф. Познин. — СПб. : СПбГУП, 2005. — 176 с. 37. Дебор Г. Общество спектакля / Ги Дебор ; [пер. с фр. С. Офертаса, М. Якубович ; ред. Б. Скуратов ; послесл. А. Кефал]. — М. : Логос, 2000. — 184 с. 38. Делез Ж. Логика смысла / Жиль Делез ; [пер. с фр. Я. И. Свирского]. — М. : Издательский Центр «Академия», 1995. — 299 с. 39. Денисова Г. В. В мире интертекста : язык, память, перевод / Г. В. Денисова. — М. : Азбуковник, 2003. — 297 с. 40. Деррида Ж. О грамматологии / Жак Деррида ; [пер. с фр. Н. Автономовой]. — М. : Ad Marginem, 2000. — 511с. 41. Деррида Ж. Письмо и различие / Жак Деррида ; [пер. с фр. Д. Кралечкина]. — М. : Академический проект, 2000. — 495 с. 42. Джеймісон Ф. Постмодернізм, або Логіка культури пізнього капіталізму / Фредрик Джеймісон ; [пер. з англ. П. Дениска]. — К. : Курс, 2008. — 504 с. 43. Емелин В. Гипертекст и постгутенберговая эра / В. Емелин : [Електрон. ресурс]. — Режим доступу : http://emeline.narod.ru/hipertext.htm. 44. Женетт Ж. Фигуры : В 2-х тт. Т. 1 / Жерар Женетт ; [пер. с фр. ; общ ред. и вступ. ст. С. Н. Зенкина]. — М. : Изд-во им. Сабашниковых, 1998. — 472 с. 45. Зарубина Т. А. Философский дискурс французского постмодерна : модель нелинейной онтологии / Т. А. Зарубина. — Челябинск : ООО «Полиграф-Мастер», 2006. — 136 с. 51

46. Зефирова В. Л., Челноков В. М. История гипертекста / В. Л. Зефирова, В. М. Челноков : [Електрон. ресурс]. — Режим доступу : www.computer-museum.ru/histsoft/hypertext.htm. 47. Зефирова В. Л., Челноков В. М. Современные гипертекстовые системы / В. Л. Зефирова, В. М. Челноков : [Електрон. ресурс]. — Режим доступу : http://www.computer-museum.ru/histsoft/nowsyst.html. 48. Зимина Л. В. Современные издательские стратегии: от традиционного книгоиздания до сетевых технологий культурной памяти / Л. В. Зимина. — М. : Наука, 2004. — 274 с. 49. Иванов Д. В. Виртуализация общества : Версия 2.0 / Д. В. Иванов. — СПб. : Петербургское Востоковедение, 2002. — 224 с. 50. Ингенблек В. Все о мультимедиа / Вернер Ингенблек ; [пер. с англ. ]. — К. : BHV, 1996. — 352 с. 51. Интернет и интерактивные электронные медиа : Исследования : сб. Лаборатории медиакультуры, коммуникации, конвергенции и цифровых технологий / [под ред. И. Засурского]. Ч. 1 : Трансформация глобального информационно-коммуникационного пространства в Интернете. — М. : Изд-во МГУ, 2007. — 262 с. 52. Информационная архитектура в Интернете / Л. Розенфельд, П. Морвиль ; [пер. с англ.]. — 2-е изд. — СПб. ; М. : Символ-Плюс, 2005. — 543 с. 53. Керделлан К. Дети процессора : как Интернет и видеоигры формируют завтрашних взрослых / Кристин Керделлан, Габриэль Гезийон ; [пер. с фр.]. — М. : У-фактория, 2006. — 272 с. 54. Кирмайер М. Мультимедиа / Михаэль Кирмайер ; [пер. с нем. Е. Н. Романова]. — СПб. : BHV — Санкт-Петербург, 1994. — 185 с. 55. Кирн П. Цифровой звук. Реальный мир / Питер Кирн ; [пер. с англ.]. — М. : Вильямс, 2007. — 720 с. 56. Князева Е. Н., Курдюмов С. П. Синергетика : нелинейность времени и ландшафты коэволюции / Е. Н. Князева, С. П. Курдюмов. — М. : КомКнига, 2007. — 272 с. 57. Коляса О. В. Гіпертекстуальні риси постмодерністського художнього твору / О. В. Коляса // Наукові праці. Науков.-метод. журнал / Чорноморський держ. ун-т ім. Петра Могили комплексу «Києво-Могилянська академія». — Сер. Філологія. Літературознавство. — Вип. 111. — Т. 124. — Миколаїв : Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2009. — С. 46—49. 58. Корнев С. «Сетевая литература» и завершение постмодерна / С. Корнев // Новое литературное обозрение. — 1998. — № 4 : [Електрон. ресурс]. — Режим доступу : http://www.netslova.ru/kornev/kornev.htm. 59. Краснолистов О. Message Маклюэна : Обзор книг по массовым коммуникациям / О. Краснолистов // Новое литературное обозрение. — 2005. — № 73. — С. 337—345. 52

60. Красных В. В. Виртуальная реальность или реальная виртуальность? Человек. Сознание. Коммуникация / В. В. Красных. — М. : Диалог-МГУ, 1998. — 352 с. 61. Кристева Ю. Избранные труды : Разрушение поэтики / Юлия Кристева ; [пер. с фр. Г. К. Косикова и Б. П. Нарумова]. — М. : РОССПЭН, 2004. — 656 с. — (Серия «Книга света»). 62. Кузнецов С. ГиперPOMAH (Информационная справка) / С. Кузнецов // Художественный журнал. — № 10 : [Електрон. ресурс]. — Режим доступу : http://www.cdru.com/kuznet/izdaniya/txt/hyper.htm. 63. Купер И. Р. Гипертекст как форма коммуникации / И. Р. Купер : [Електрон. ресурс]. — Режим доступу : http://www.nir.ru/sj/sj/sj_1-2-00kuper.html. 64. Купер И. Р. Гипертекст как форма организации социального знания / И. Р. Купер // Социол. журнал. — 2000. — № 1/2. — С. 37—59. 65. Ландэ Д. В. Интернетика : Навигация в сложных сетях : модели и алгоритмы / Д. В. Ландэ, А. А. Снарский, И. В. Безсуднов. — М. : Книжный дом «Либроком», 2009. — 264 с. 66. Ларионова Н. С. Гипертекст как модель современной культуры : Дис. ... канд. социол. наук : 22.00.06. — М., 2005. — 188 с. 67. Лекманов О. А. Интертекст и Интернет : к постановке проблемы / О. А. Лекманов // Известия АН. Сер. Литературы и языка. — Т. 63. — 2004. — № 1. — С. 64—66. 68. Липовецки Ж. Эра пустоты. Очерки современного индивидуализма / Жиль Липовецки ; [пер. с фр. В. В. Кузнецова]. — СПб. : Изд-во «Владимир Даль», 2001. — 332 с. 69. Луман Н. Что такое коммуникация / Никлас Луман ; [пер. с нем. Д. В. Озирченко] // Социологический журнал. — 1995. — № 3. — С. 114—125. 70. Маклюэн Г. М. Галактика Гутенберга : Сотворение человека печатной культуры = The Gutenberg Galaxy : The Making of Typographic Man / Герберт Маршалл Маклюэн ; [пер. с англ. И. О. Тюриной]. — М. : Академический проект ; Фонд «Мир», 2005. — 496 с. 71. Малинецкий Г. Г. Нелинейная динамика : подходы, результаты, надежды / Г. Г. Малинецкий, А. Б. Потапов, А. В. Подлазов. — 2-е изд. — М. : КомКнига, 2009. — 280 с. 72. Малинецкий Г. Г., Потапов А. Б. Современные проблемы нелинейной динамики / Г. Г. Малинецкий, А. Б. Потапов. — М. : Едиториал УРСС, 2000. — 326 с. 73. Манин Д. Как писать РОМАН. Заметки к теории литературного гипертекста / Д. Манин : [Електрон. ресурс]. — Режим доступу : http://www.cs.ut.ee/~roman_l/hyperfiction/how_to_write.html. 74. Маньковская Н. Б. Эстетика постмодернизма / Н. Б. Маньковская. — СПб. : Алетейя, 2000. — 346 с. 53

75. Марысаев В. Б. Интернет и мультимедиа : монография / В. Б. Марысаев. — М. : Терра-Книжный клуб, 2001. — 319 с. 76. Михайлович Я. Павич и гипербеллетристика / Я. Михайлович // Павич М. Ящик для письменных принадлежностей : роман. — СПб. : Азбука, 2000. — С. 171—181. 77. Мищенко А. В. Апгрейд в сверхлюди : Технологическая гиперэволюция человека в XXI веке / А. В. Мищенко. — 2-е изд., испр. и доп. — М. : Книжный дом «Либроком», 2009. — 168 с. 78. Монахов К. Гипертекст как болезнь / К. Монахов : [Електрон. ресурс]. — Режим доступу : http://www. monakhov.ru/2007/06/13/gipertekstkak-bolezn/. 79. Назаров М. М. Массовая коммуникация и общество : Введение в теорию и исследования / М. М. Назаров. — 4-е изд., перераб. и доп. — М. : Книжный дом «Либроком», 2010. — 360 с. 80. Назинцев В. В. Нелинейное творчество — карнавал современности? / В. В. Назинцев // История идей как методология гуманитарных исследований = History of ideas as a methodology in the humanities. — Ч. 2. — СПб. : Санкт-Петербургский центр истории идей, 2001. — С. 247—255. 81. Негуторов В. В. Гипертекст как феномен современного общества / В. В. Негуторов : Дис. ... канд. филос. наук. — Краснодар, 2003. — 151 c. 82. Общество и книга : от Гутенберга до Интернета : сб. трудов / [Ин–т философии РАН ; общ. ред. А. П. Королевой]. — М. : Традиции, 2001. — 280 с. 83. Оводова Н. С. Гипертекст как форма культуры. Явление «Homo digitalis» / Н. С. Оводова // Гуманитарий. История и общественные науки : сб. науч. тр. — Вып. III. — М. : МПГУ, 2002. — С. 216—223. 84. Оводова Н. С. Кинематограф как гипертекст и виртуальная реальность / Н. С. Оводова // Актуальные проблемы социогуманитарного знания : сб. науч. тр. каф. философии МПГУ. — Вып. VII. — М. : Прометей, 2000. — С. 210—217. 85. Одаренко О. Простір розгалужених шляхів : знайомство з гіперлітературою / О. Одаренко. — Всесвіт. — 2003. — № 9—10. — С. 161—168. 86. Орехов С. И. Гипертекстовый способ организации виртуальной реальности / С. И. Орехов // Вестн. Омского гос. пед. ун-та : электронный научный журнал. — Омск, 2006 : [Електрон. ресурс]. — Режим доступу : http://www.omsk.edu/article/vestnik-omgpu-21.pdf. 87. От книги до Интернета : журналистика и литература на рубеже нового тысячелетия : сб. статей / [отв. ред. Я. Н. Засурский, Е. Л. Вартанова]. — М. : Изд-во МГУ, 2000. — 256 с. — (Серия «21 век. Информация и общество»). 88. Павич М. Хазарский словарь : Роман-лексикон в 100 000 слов : мужская версия / Милорад Павич ; [пер. с серб. Л. Савельевой]. — СПб. : Азбука-классика, 2007. — 512 с. 54

89. Почепцов Г. Г. Теория коммуникации / Г. Г. Почепцов. — М. : REFL-book ; К. : Ваклер, 2001. — 652 с. 90. Пьеге-Гро Н. Введение в теорию интертекстуальности / Н. ПьегеГро ; [пер. с фр. ; общ. ред. и вступ. ст. Г. К. Косикова]. — М. : Изд-во ЛКИ, 2008. — 240 с. 91. Рашкофф Д. Медиавирус. Как поп-культура тайно воздействует на ваше сознание / Дуглас Рашкофф ; [пер. с англ. Д. Борисова]. — М. : Ультра. Культура, 2003. — 368 с. 92. Рош У. Л. Библия мультимедиа / Уинн Л. Рош ; [пер. с англ.]. — К. : ДиаСофт, 1998. — 800 с. 93. Рязанцева Т. И. Гипертекст и электронная коммуникация / Т. И. Рязанцева. — М. : Изд-во ЛКИ, 2010. — 256 с. 94. Сепир Э. Коммуникация // Сепир Э. Избранные труды по языкознанию и культурологии / Эдвард Сепир ; [пер. с англ. ; общ. ред. и вступ. ст. А. Е. Кибрика]. — 2-е изд. — М. : Прогресс ; Изд. группа «Универс», 2002. — 656 с. 95. Сметанина С. И. Медиа-текст в системе культуры (динамические процессы в языке и стиле журналистики конца XX века) : научное издание / С. И. Сметанина. — СПб. : Изд-во Михайлова В. А., 2002. — 383 с. 96. Соколов Б. Г. Гипертекст истории : монография / Б. Г. Соколов. — СПб. : Санкт-Петербургское философское общество, 2001. — 193 с. 97. Социальные коммуникации в новой информационной среде / [под ред. В. И. Тищенко]. — М. : КомКнига, 2006. — 272 с. 98. Спиридонов Д. В. Эстетика историзма и поэтика нелинейного письма в европейской литература конца XX в. : Дисс ... канд. филол. наук : 10.01.03 / Спиридонов Д. В. — Екатеринбург, 2009. — 264 c. 99. Степанов Ю. С. «Интертекст», «интернет», «интерсубъект» (к основаниям сравнительной концептологии) / Ю. С. Степанов // Известия АН. Сер. Литературы и языка. Т. 60. — 2001. — № 1. — C. 3—11. 100. Степин В. С. Саморазвивающиеся системы и постнекласическая реальность / В. С. Степин // Вопросы философии. — 2003. — № 8. — С. 5—17. 101. Субботин М. М. Гипертекст — новая форма письменной коммуникации / М. М. Субботин. — М. : ВИНИТИ, 1994. — 157 с. 102. Субботин М. М. Новая информационная технология : создание и обработка гипертекстов / М. М. Субботин. — М., 1992. — 213 с. 103. Субботин М. М. Теория и практика нелинейного письма (взгляд сквозь призму «грамматологии» Ж. Деррида) / М. М. Субботин // Вопросы философии. — 1993. — № 3. — С. 36—45. 104. Табор М. Хаос и интегрируемость в нелинейной динамике / М. Табор. — М. : Едиториал УРСС, 2001. — 318 с. 105. Тапскотт Д. Электронно-цифровое общество : Плюсы и минусы эпохи сетевого интеллекта / Дон Тапскотт ; [пер. с англ. И. Дубинского ; под ред. С. Писарева]. — К. : INT Пресс ; М. : Рефл бук., 1999. — 432 с. 55

106. Таратута Е. Е. Философия виртуальной реальности / Е. Е. Таратута. — СПб. : Изд-во СПБУ, 2007. — 148 с. 107. Томпсон С., Элшир К. Осваиваем мультимедиа / Стивен Томпсон, Кейт Элшир; [пер. с англ.]. — М. : Восточная кн. компания, 1997. — 288 с. 108. Тоффлер Э. Третья волна / Элвин Тоффлер ; [пер. с англ. ; науч. ред., авт. предисл. П. С. Гуревич]. — М. : ООО «Изд-во ACT», 1999. — 784 с. 109. Уитроу Дж. Естественная философия времени / Джеральд Джеймс Уитроу ; [пер. с англ. Ю. Молчанова ; общ. ред. М. Э. Омельяновского]. — 4-е изд., стереотип. — М. : Едиториал УРСС, 2010. — 400 с. 110. Фатеева Н. А. Интертекст в мире текстов : Контрапункт интертекстуальности / Н. А. Фатеева. — 3-е изд. — М. : КомКнига, 2007. — 280 с. 111. Филиппов В. А. Интернет и семантический WEB : монография / В. А. Филиппов, Б. А. Щукин, Н. Г. Тюрина, Е. Н. Носова, Л. В. Богатырева. — М. : URSS, 2007. — 96 с. 112. Фуко М. Слова и вещи : Археология гуманитарных наук / Мишель Фуко ; [пер. с фр. В. П. Визгина, Н. С. Автономовой]. — СПб. : A-cad, 1994. — 406 с. 113. Фукуяма Ф. Конец истории и последний человек = The End of History and the Last Man / Френсис Фукуяма; [пер. с англ. М. Б. Левина ; под общ. ред. А. В. Александровой]. — М.: ООО «Издательство ACT» : ЗАО Ермак, 2003. — 588 с. — (Серия «Философия. Психология»). 114. Фурашев В. Електронне інформаційне суспільство України : погляд у сьогодення і майбутнє / В. Фурашев, Д. Ланде, О. Григор’єв, О. Фурашев. — К. : Інжиніринг, 2005. — 163 с. 115. Чепик Е. Ю. Гипертекстовые технологии представления лексики // Уч. зап. Таврического нац. ун-та им. В. И. Вернадского. — Сер. Филология. — 2007. — Т. 20 (59). — № 1. — С. 395—399. 116. Черных А. Мир современных медиа / А. Черных. — М. : Издательский дом «Территория будущего», 2007. — 309 с. 117. Чернявская В. Е. Лингвистика текста : Поликодовость, интертекстуальность, интердискурсивность / В. Е. Чернявская. — М. : Книжный дом «Либроком», 2009. — 248 с. 118. Шершньова О. В. Специфіка інтерпретації поняття «гіпертекст» та його основних характеристик у сучасному науковому просторі / Шершньова О. В. // Наукові записки. Сер. Культура та соціальні комунікації. — Острог: Вид-во Нац. Ун-ту «Острозька академія», 2009. — Вип. 1. — С. 216—223. 119. Шлыкова О. В. Интернет как гипертекстовая и гипермедийная система // Шлыкова О. В. Культура мультимедиа. — М. : ФАИР-ПРЕСС, 2004. — С. 53—62. 120. Шлыкова О. В. Феномен мультимедиа. Технологии эпохи электронной культуры : монография / О. В. Шлыкова. — М. : МГУКИ, 2003. — 251 с. 56

121. Эко У. Открытое произведение : Форма и неопределенность в современной поэтике / У. Эко ; [пер. с ит. А. Шурбелева]. — СПб. : Академический проект, 2004. — 384 с. 122. Эко У. Под Сетью (интервью с Л. Маршаллом) / Ли Маршалл, Умберто Эко ; [пер. с англ. Н. Цыркун] // Искусство кино. — 1997. — № 9. — С. 133—136. 123. Энциклопедия как форма универсального знания : от эпохи Просвещения к эпохе Интернета / Философский век. Альманах. — Вып. 27 / [отв. ред. Т. В. Артемьева, М. И. Микешин]. — СПб. : С.-Петерб. Центр истории идей, 2004. — 421 с. 124. Эпштейн В. Л. Введение в гипертекст и гипертекстовые системы / В. Л. Эпштейн : [Електрон. ресурс]. — Режим доступу : http://www.ipu.rssi.ru/publ/epstn.htm. 125. Эпштейн М. Знак пробела : о будущем гуманитарных наук / М. Эпштейн. — М. : Новое литературное обозрение, 2004. — 864 с. 126. Эпштейн М. Н. Философия возможного : модальности в мышлении и культуре / М. Н. Эпштейн. — СПб. : Алетейя, 2001. — 334 с. — (Серия «Тела мысли»). 127. Эпштейн М. От Интернета к ИнтеЛнету / М. Эпштейн // Русский Интернет : Накануне больших перемен. — М. : IRЕХ, 2000. — С. 196—204 : [Електрон. ресурс]. — Режим доступу : http://ec-dejavu.ru/i/Intelnet.html. 128. Эпштейн М. От модернизма к постмодернизму : Диалектика «гипер» в культуре ХХ века / М. Эпштейн // Новое литературное обозрение. — 1995. — № 16.— С. 32—46. 129. Эриксен Т. Г. Тирания момента. Время в эпоху информации / Томас Гилланд Эриксен ; [пер. с норв.]. — М. : Весь мир, 2003. — 208 с. 130. Юдина Е. Н. Медиапространство как культурная и социальная система / Е. Н. Юдина. — М. : Прометей, 2005. — 160 с. Іноземні видання 131. Aarseth E. J. Cybertext : Perspectives on Ergodic Literature / Espen J. Aarseth. — Baltimore : Johns Hopkins University Press, 1997. — 216 p. 132. Adaptive Hypertext and Hypermedia / [ed. by Peter Brusilovsky, Alfred Kobsa, Julita Vassileva]. — Berlin ; Heidelberg : Springer-Verlag, 2010. — 268 p. 133. Albers M. J. Communication of Complex Information : User Goals and Information Needs for Dynamic Web Information / Michael J. Albers. — London ; New York: Routledge, 2004. — 1526 p. 134. Allen M. This Is Not a Hypertext, But... : A Set of Lexias on Textuality // Ctheory / [ed. by Arthur and Marilouise Kroker]. — 2003. — 09.16. — P. 277 : [Electronic resource]. — Access mode : http://www.ctheory.net/articles.aspx?id=389. 57

135. Armand L. Joycemedia : James Joyce, Hypermedia, And Textual Studies / Louis Armand. — Syracuse : Syracuse University Press, 2006. — 188 p. 136. Armand L. Techne : James Joyce, Hypertext and Technology / Louis Armand. — Prague : Karolinum Press, 2007. — 228 p. 137. Baehr C., Schaller B. Writing for the Internet : a Guide to Real Communication in Virtual Space / Craig Baehr, Bob Schaller. — Santa Barbara, Denver, Oxford : Greenwood Press, 2010. — 226 p. 138. Becker H. Hypertext Fiction / Howard S. Becker // Cultura & Economia / [ed. by M. Lourdes Lima dos Santos]. — Lisbon : Edicões do Instituto de Ciências Sociais, 1995. — Р. 67—81 : [Electronic resource]. — Access mode : http://home.earthlink.net/~hsbecker/articles/lisbon.html. 139. Bell A. The Possible Worlds of Hypertext Fiction / Bell Alice. — Houndmills ; Basingstoke ; Hampshire ; NewYork : Palgrave Macmillan, 2010. — 240 p. 140. Bell G., Gemmell J. Total Recall : How the E-Memory Revolution Will Change Everything / Gordon Bell, Jim Gemmell. — Boston, MA : Dutton Adult, 2009. — 304 р. 141. Berners-Lee T. Weaving the Web : Origins and Future of the World Wide Web / Tim Berners-Lee. — New York : Texere Publishing, 2001. — 288 p. 142. Bernstein M. On hypertext narrative / Mark Bernstein // Hypertext 2009 : Proceedings of the 20th ACM conference on Hypertext and hypermedia. — New York : ACMI Press, 2009. — P. 5—14. 143. Bernstein M., Greco D. Reading Hypertext / Mark Bernstein, Diane Greco. — Watertown, MA : Eastgate Systems, 2009. — 280 p. 144. Bernstein M., Millard D. E., Weal M. J. On writing sculptural Hypertext / M. Bernstein, D. E. Millard, M. J. Weal // Hypertext 2002 : Proceedings of the Thirteenth ACM Conference on Hypertext and Hypermedia. — Maryland : College Park, 2002. — Р. 65—66. 145. Boardman M. The Language of Websites / Mark Boardman. — London ; New York : Routledge, 2004. — 112 p. — (Intertext Series). 146. Bolter J. D. Writing Space : The Computer, Hypertext, and the Remediation of Print / Jay David Bolter. — 2th ed. —New York ; London : Routledge, 2001. — 248 p. 147. Bulkeley T. Form, Medium and Function : The Rhetorics and Poetics of Text and Hypertext in Humanities Publishing / Tim Bulkeley // International Journal of the Book. — 2003. — Vol. 1. — P. 317—327. 148. Burnett R., Marshall P. D. Web Theory : An Introduction / Robert Burnett, P. David Marshall. — London ; New York : Routledge, 2003. — 242 p. 149. Bush V. As We May Think / Vannevar Bush // Atlantic Monthly. — 1945. — July. — P. 101—108 : [Electronic resource]. — Access mode : http://www.theatlantic.com/doc/194507/bush. 58

150. Buzan T., Buzan B. The Mind Map Book : How to Use Radiant Thinking to Maximize Your Brain’s Untapped Potential / Tony Buzan, Barry Buzan. — New York : Plume Penguin Group, 1996. — 320 p. 151. Chakrabarti S. Mining the Web : Discovering Knowledge from Hypertext Data / Soumen Chakrabarti. — Amsterdam : Morgan Kaufmann Publishers, 2002. — 344 p. 152. Chesher C. Understanding the Internet : Language, Technology, Media and Power / Chris Chesher, Kate Crawford, Anne Dunn, Scott Shaner. — Houndmills ; Basingstoke ; Hampshire ; New York : Palgrave Macmillan, 2011. — 304 p. 153. Cicconi S. Hypertextuality / Sergio Cicconi // Mediapolis : Aspects of Texts, Hypertexts and Multimedial Communication / [ed. by Sam Inkinen]. — Berlin ; New York : De Gruyter, 1999. — Р. 21—43. 154. Cicconi S. The Shaping of Hypertextual Narrative / Sergio Cicconi // The Integrated Media Machine : A Theoretical Framework. — Helsinki : University of Lapland, 2000. — P. 101—120 : [Electronic resource]. — Access mode : http://www.cisenet.com/cisenet/writing/essays/hypernarrative.htm. 155. Cranny-Francis A. MultiMedia : Texts and Contexts / Anne CrannyFrancis. — Thousand Oaks, CA ; London ; New Delhi : Sage Publications, 2005. — 208 p. 156. Creeber G., Martin R. Digital Culture : Understanding New Media / Glen Creeber, Royston Martin. — London : Open University Press, 2008. — 224 p. 157. Crystal D. Language and the Internet / David Crystal. — 2nd ed. — Cambridge : Cambridge, UK ; New York : Cambridge University Press, 2006. — 316 p. 158. Curran J. Misunderstanding the Internet / James Curran, Natalie Fenton, Des Freedman. — London ; New York : Routledge, 2011. — 400 p. — (Communication and Society). 159. Dewitt S. L. The current nature of hypertext research in computers and composition studies : An historical perspective / S. L. Dewitt // Computers and Composition. — 1996. — Vol. 13. — Issue 1. — P. 69—84. 160. Dwyer T. Media Convergence / Tim Dwyer. — Maidenhead, Berkshire, UK : Open University Press, 2010. — 208 p. — (Issues in Cultural and Media Studies). 161. Ensslin A. Canonizing Hypertext : Explorations and Constructions / Astrid Ensslin. — London ; New York : Continuum, 2007. — 197 p. 162. Evans A. This Virtual Life : Escapism and Simulation in Our Media World / Andrew Evans. — London : Fusion Press, 2001. — 288 p. 59

163. Gaggi S. From Text to Hypertext : Decentering the Subject in Fiction, Film, the Visual Arts, and Electronic Media / Silvio Gaggi. — Philadelphia : University of Pennsylvania Press, 1997. — 169 p. 164. Ghoshal A. Hypertext and the new book : (re) reading as (re)writing // Media in Transition 6 Conference / Abstract. — Cambridge, MA : MIT Press, 2009. — P. 18. 165. Glazier L. P. Digital Poetics : Hypertext, Visual-Kinetic Text and Writing in Programmable Media / Loss Pequeño Glazier. — Alabama : University Alabama Press, 2008. — 320 p. — (Modern & Contemporary Poetics). 166. Green L. The Internet : An Introduction to New Media / Leila Green. — Oxford : Berg Publishers, 2010. — 224 p. — (Berg New Media). 167. Grevisse B. Ecritures journalistiques : stratégies rédactionelles, multimédia et journalisme narratif / Benoît Grevisse. — Bruxelles : De Boeck, 2008. — 252 p. 168. Hartley J. Communication, Cultural and Media Studies : The Key Concepts / John Hartley ; with additional material by Martin Montgomery, Elinor Rennie and Marc Brennan. — 3rd revised ed. — London ; New York : Routledge, 2002. — 384 p. — (Routledge Key Guides). 169. Hawkins J., Blakeslee S. On Intelligence / Jeff Hawkins, Sandra Blakeslee. — New York : Owl Books, 2005. — 272 р. : [Electronic resource]. — Access mode : http://www.onintelligence.org. 170. How the Web was Born : The Story of the World Wide Web / Robert Cailliau, James Gillies ; [ed. by Robert Cailliau]. — New York : Oxford University Press, 2000. — 372 p. 171. Hyper/Text/Theory / [ed. by George P. Landow]. — Baltimore ; London : Johns Hopkins University Press, 1994. — 379 p. 172. Hypermedia and Literary Studies / [ed. by Paul Delany, George P. Landow]. — Cambridge, MA : The MIT Press, 1991. — 364 p. 173. Hypermedia and multimedia / Stuart Moulthrop, Diana Slattery, Jim Rosenberg, Mark Bernstein, Nick Montfort // Hypertext 2002 : Proceedings of the thirteenth ACM conference on Hypertext and hypermedia. — Maryland : College Park, 2002. — P. 196. 174. Hypertext // Vision and Reality of Hypertext and Graphical User Interfaces : [Electronic resource]. — Access mode : http://www.mprove.de/diplom/text/2_hypertext.html. 175. Hypertext : [Electronic resource]. — Access mode : http://escience.anu.edu.au/lecture/comp1710/introduction/hypertexte.en.html. 176. Hypertext ; Tim Berners-Lee ; World Wide Web // History of the Web. — Oxford : Oxford Brookes University, 2002 : [Electronic resource]. — Access mode : http://www.w3c.rl.ac.uk/primers/history/origins.htm#c5. 177. Information Retrieval and Hypertext / [ed. by Maristella Agosti, Alan F. Smeaton]. — Heidelberg : Springer, 1996. — 304 p. — (Electronic Publishing Series). 60

178. Interactive Dramaturgies : New Approaches in Multimedia Content and Design / [ed. by Heide Hagebölling. — Heidelberg : Springer, 2004. — 260 p. — (Series «X.media.publishing»). 179. Jenkins H. Convergence Culture : Where Old and New Media Collide / Henry Jenkins. — New York : New York University Press, 2006. — 336 p. 180. Jensen K. B. Media Convergence : The Three Degrees of Network, Mass and Interpersonal Communication / Klaus Bruhn Jensen. — London ; New York : Routledge, 2010. — 208 p. 181. Johnson-Eilola J., Kimme H. A. C. After hypertext : Other ideas / Johndan Johnson-Eilola, Amy C. Kimme Hea // Computers and Composition. — 2003. — Vol. 20. — Issue 4. — P. 415—425. 182. Johnson-Sheehan R., Baehr C. Visual-spatial thinking in hypertexts / Richard Johnson-Sheehan, Craig Baehr // Technical Communication. — 2001. — No. 48 (1). — P. 22—31. 183. Joyce M. Of Two Minds : Hypertext Pedagogy and Poetics / Michael Joyce. — Michigan : University of Michigan Press, 1995. — 288 p. — (Studies in Literature and Science). 184. Kahn P. The Pleasures of Possibility : What is Disorientation in Hypertext? / Paul Kahn, George P. Landow // Journal of Computing in Higher Education. — 1993. — Vol. 4(2). — P. 57—78. 185. Landow G. Hypertext 3.0 : Critical Theory and New Media in an Era of Globalization / George P. Landow. — 3rd ed. — Baltimore : Johns Hopkins University Press, 2006. — 456 p. — (Parallax : Re-Visions of Culture and Society). 186. Lister M. New Media : A Critical Introduction / Martin Lister, Jon Dovey, Seth Giddings, Iain Grant, Kieran Kelly. — 2nd ed. — London ; New York : Routledge, 2009. — 464 p. 187. Mancini C. Cinematic Hypertext / Clara Mancini. — Amsterdam : IOS Press, 2005. — 192 p. — (Frontiers in Artificial Intelligence and Applications ; Vol. 122). 188. Manovich L. The Language of New Media / Lev Manovich. — Cambridge, MA : MIT Press, 2002. — 394 p. — (Leonardo Books). 189. Mayer R. E. Multimedia Learning / Richard E. Mayer. — 2nd ed. — New York : Cambridge University Press, 2009. — 318 p. 190. Mayer-Schönberger V. Delete : The Virtue of Forgetting in the Digital Age / Viktor Mayer-Schonberger. — Princeton, NJ : Princeton University Press, 2009. — 256 р. 191. McGann J. The Rational of Hypertext / Jerome J. McGann : [Electronic resource]. — Access mode : http://jefferson.village.virginia.edu/public/jjm2f/rationale.html. 192. McNeely I. F., Wolverton L. Reinventing Knowledge : From Alexandria to the Internet / Ian F. McNeely, Lisa Wolverton. — New York : W. W. Norton & Company, 2009. — 352 p. 61

193. McQuail D., Windahl S. Communication Models for the Study of Mass Communications / Denis McQuail, Sven Windahl. — London ; New York : Longman, 1993. — 128 p. 194. Media Anthropology / [ed. by Eric W. Rothenbuhler, Mihai Coman]. — Thousand Oaks, CA ; London ; New Delhi : Sage Publications, 2005. — 368 p. 195. Media Choice : A Theoretical and Empirical Overview / [ed. by Tilo Hartmann]. — London ; New York : Routledge, 2009. — 320 p. 196. Media Studies : The Essential Resource / [ed. by Philip Rayner, Peter Wall, Stephen Kruger]. — London ; New York : Routledge, 2004. — 286 p. 197. Mediapolis : Aspects of Texts, Hypertext and Multimedial Communication / [ed. by Sam Inkinen]. — Berlin : Walter de Gruyter, 1998. — 338 p. — (Research in Text Theory). 198. Minsky M. A Framework for Representing Knowledge / Marvel Minsky : [Electronic resource]. — Access mode : http://web.media.mit.edu/~minsky/papers/Frames/frames.html. 199. Multimedia : From Wagner to Virtual Reality / [ed. by Randall Packer, Ken Jordan]. — Reprint ed. — London ; New York : WW Norton & Co, 2001. — 394 p. 200. Narrative Across Media : The Languages of Storytelling / [ed. by Marie-Laure Ryan]. — Lincoln : University of Nebraska Press, 2004. — 422 p. — (Frontiers of Narrative). 201. Nelson Th. H. Back To the Future : Hypertext the Way It Used To Be / Theodor Holm Nelson , R. Adamson Smith // Project Xanadu : [Electronic resource]. — Access mode : http://xanadu.com/XanaduSpace/btf.htm. 202. Nelson Th. H. Literary Machines ; Xanadu in Suspension ; Long Live Xanadu! / Theodor Holm Nelson // The Ted Nelson News Letter, Number Three. — 1994. — October : [Electronic resource]. — Access mode : http://www.sensemedia.net/370. 203. Nelson Th. H. Opening Hypertext : A Memoir / Theodor Holm Nelson ; [ed. by M. C. Tuman] // Literacy Online. The Promise (and Peril) of Reading and Writing with Computers. — Pittsburgh : University of Pittsburgh, 1992. — P. 43—57. 204. New Media Worlds : Challenges for Convergence / [ed. by Virginia Nightingale, Tim Dwyer]. — Melbourne : Oxford University Press, 2007. — 368 p. 205. Nielsen J. Hypertext and Hypermedia : Historical Context, Findings, and Trends / Jakob Nielsen. — San Diego, CA : Academic Press, 1990. — 253 p. 206. Nielsen J. Multimedia and Hypertext : The Internet and Beyond / Jakob Nielsen. — San Francisco : Morgan Kaufmann (originally published by AP Professional, Boston, MA), 1995. — 480 p. — (Interactive Technologies). 207. Nyce J. M., Kahn P. From Memex to Hypertext : Vannevar Bush and the Mind’s Machine / James M. Nyce, Paul Kahn. — Boston, MA : Academic Press, 1991. — 367 p. 62

208. Odin J. K. Hypertext and the Female Imaginary / Jaishree K. Odin. — Minneapolis ; London : University оf Minnesota Press, 2010. — 176 p. — (Electronic Mediations). 209. Pavlik J. V., McIntosh S. Converging Media : A New Introduction to Mass Communication / John V. Pavlik, Shawn McIntosh. — 2nd ed. — New York : Oxford University Press, 2010. — 544 p. 210. Poe M. T. A History of Communications : Media and Society from the Evolution of Speech to the Internet / Marshall T. Poe. — New York : Cambridge University Press, 2010. — 352 p. 211. Press A. L., Williams B. A. The New Media Environment : An Introduction / Andrea L. Press, Bruce A. Williams. — Chichester, UK ; Malden, MA : Wiley-Blackwell, 2010. — 240 p. 212. Rafferty P., Hidderley R. Indexing Multimedia and Creative Works : The Problems of Meaning and Interpretation / Pauline Rafferty, Rob Hidderley. — London, UK ; Burlington, VT: Ashgate Publishing, 2005. — 208 p. 213. Rau A. Wreader’s Digest — How To Appreciate Hyperfiction / A. Rau // Journal of Digital Information. — 2001. — No 7. — Vol. 1. : [Electronic resource] . Access mode : http://journals.tdl.org/jodi/article/view/28/29. 214. Rheingold H. Smart mobs : The Next Social Revolution / Howard Rheingold. — Boulder, Colorado : Basic Books, 2003. — 288 p. 215. Rheingold H. The Virtual Community : Homesteading on the Electronic Frontier / Howard Rheingold. — Cambridge, MA : MIT Press, 2000. — 477 p. 216. Rice J. Writing About Cool : Hypertext and Cultural Studies in the Computer Classroom / Jeff Rice. — London : Longman, 2004. — 176 p. 217. Romanos Ch. Human Boundaries : Oral, Song, Text, Hypertext / Christos S. Romanos. — Minneapolis : Nostos Books, 2008. — 229 p. 218. Ronchi A. M. eCulture : Cultural Content in the Digital Age / Alfredo M. Ronchi. — Heidelberg : Springer Verlag, 2009. — 456 p. 219. Rouet J.-F. Hypertext and Cognition / Jean-Francois Rouet, Jarmo J. Levonen, Andrew Dillon, R. J. Spiro. — London ; New York : Routledge, 1996. — 192 p. 220. Ryan M.-L. Narrative as Virtual Reality : Immersion and Interactivity in Literature and Electronic Media / Marie-Laure Ryan. — Baltimore , Maryland : Johns Hopkins University Press, 2003. — 416 p. — (Parallax : Re-visions of Culture and Society). 221. Saint-Amour P. K. Modernism and Copyright / Paul K. SaintAmour. — Maidenhead, UK : Open University Press, 2011. — 400 p. — (Modernist Literature and Culture). 63

222. Shelton S. M. Communicating Ideas with Film, Video, and Multimedia : A Practical Guide to Information Motion-Media / S. Martin Shelton. — Carbondale ; Edwardsville : Southern Illinois University Press, 2004. — 306 p. 223. Shuman J. E. Multimedia Concepts : Enhanced Edition-Illustrated Introductory / James E. Shuman. — 2nd ed. — Cambridge, MA : Course Technology, 2002. — 248 p. 224. Slatin J. M. Reading Hypertext : Order and Coherence in a New Medium / J. M. Slatin // College English. — 1990. — Vol. 52. — No. 8. — P. 870—883. 225. Sociomedia : Multimedia, Hypermedia, and the Social Construction of Knowledge / [ed. by Edward Barrett]. — Cambridge, MA : MIT Press, 1992. — 581 p. 226. Sutcliffe A. Multimedia and Virtual Reality : Designing Multisensory User Interfaces / Alistair Sutcliffe. — Mahwah, NJ : Lawrence Erlbaum Associates, 2003. — 333 p. 227. The Multilingual Internet : Language, Culture, and Communication Online / [ed. by Brenda Danet, Susan C. Herring]. — New York : Oxford University Press, 2007. — 444 p. 228. Thurlow C. Computer Mediated Communication : An Introduction to Social Interaction Online / Crispin Thurlow, Laura Lengel, Alice Tomic. — Thousand Oaks, CA : Sage, 2004. — 272 p. 229. Vandendorpe Ch. From Papyrus to Hypertext : Toward the Universal Digital Library / Christian Vandendorpe. — Champaign, Illinois : University of Illinois Press, 2009. — 208 p. — (Topics in the Digital Humanities). 230. Veltman K. H. Understanding New Media : Augmented Knowledge and Culture. — Calgary : University of Calgary Press, 2006. — 691 p. 231. Voice, Text, Hypertext : Emerging Practices in Textual Studies / [ed. by Raimonda Modiano, Leroy F. Searle, Peter L. Shillingsburg]. — Seattle, Washington : University of Washington Press, 2004. — 528 p. 232. Watson J. Media Communication : An Introduction to Theory and Process / James Watson. — 3rd ed. — Houndmills ; Basingstoke ; Hampshire ; NewYork : Palgrave Macmillan, 2008. — 472 p. 233. Web Studies : Rewiring Media Studies for the Digital Age / [ed. by David Gauntlett]. — London : Hodder Arnold H&S, 2000. — 264 p. 234. Wills D. The nature of hypertext / D. Wills // The Journal of Academic Librarianship. — 1999. — Vol. 25. — Issue 2. — P. 134—139. 235. Wise R. Multimedia : a critical introduction / Richard Wise. — London ; New York : Routledge, 2000. — 228 p. 236. Wong C. HTTP Pocket Reference : Hypertext Transfer Protocol / Clinton Wong. — Cambridge, MA : O’Reilly Media, 2000. — 80 p. 64

СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ Анімація (англ. animation – пожвавлення, одухотворення; від лат. animare – оживити) – мультимедійна технологія створення динамічних графічних об’єктів; імітація руху образів; графічна ілюзія зміни форми об’єктів. Комп’ютерна анімація базується на різних видах графіки, серед яких – векторна, растрова (2D), фрактальна, трьохвимірна (3D) тощо. Див.: мультимедіа. Аудіовізуальний контрапункт (англ. audiovisual і лат. punctum contra punctum – нота проти ноти, або буквально: точка проти точки) – композиційний прийом створення мультимедійного твору, в якому зображення і звук асинхронні, контрастно протиставлені одне одному в структурі єдиного медіа-повідомлення. Неузгодженість різноканальних даних з перцептивної системою людини може призвести до дисонансу сприйняття, що часто свідомо використовується як мистецький ефект. Протилежне поняття: синхрон. Див.: мультимедіа, синестезія. Асамбляж (фр. assemblage – поєднання, збір) – композиція з різнофактурних об’єктів, як правило, утилітарного походження (предметних, пластичних, живописних тощо) у візуальному мистецтві. Асамбляж, а також так звані «акумуляції» (накопичення різного матеріалу в довільних комбінаціях) – візуально-мистецькі аналогії «електронної пам’яті»: композиційних структур мережевого мультимедійного гіпертексту. Див.: гіпермедіа, ризома. Бектрекінг (англ. back tracking – зворотне відстеження; варіант: «трек бек») – алгоритм пошуку інформації або вирішення задачі, який передбачає повернення у випадку невдачі по навігаційному сліду, який зберегла система. Простір розв’язків задачі у бектрекінгі набуває вигляду дерева, кожна вершина якого визначає стан задачі, а всі шляхи від кореня до інших вершин – простір станів задачі. Бектрекінг – структурна основа «гіперчитання»: нелінійного сприйняття інформації, репрезентованій у формі гіпертексту. Синоніми – відкат, перебір з поверненням, механізм пошуку в глибину. Див.: браузинг, інтернет-серфінг, навігація, нелінійний наратив. Блогінг (англ. blogging; від blog – скороч. web log – мережевий журнал, або щоденник подій) – інтерактивна відкрита гіпертекстова система інтернет-комунікацій, основними елементами якої є блоги – веб-сайти з можливістю публікацій відгуків і коментів, регулярним доповненням записів у формі текстів, зображень, будь-яких об’єктів мультимедіа. Комунікантів, які ведуть блоги, іменують блогерами, а сукупність усіх блогів – блогосферою (англ. blogosphere): середовищем мережевого спілкування, в якому сотні тисяч блогів тісно пов’язані між собою гіперпосиланнями за технологією «трек бек». Перманентний «постінг» – трансляція повідом65

лень на сайти, в блоги, мікроблоги, соціальні мережі тощо – перетворює блогосферу на «безкінечну книгу» глобального мультимедійного гіпертексту. Див.: браузинг, веб-сторінка, гіпертекст, інтерактивність. Браузинг (англ. browsing – перегляд; від англ. browse – читати, продивлятися; пор.: web browser – веб-оглядач, браузер) – пересування гіпертекстом у кіберпросторі; перегляд веб-сайтів за допомогою спеціального програмного забезпечення (Internet Explorer, Mozilla Firefox, Safari, Google Chrome, Opera), яке передбачає запит веб-сторінок (переважно з мережі Інтернет), їх обробку, вивід і перехід від однієї сторінки до другої у процесі пошуку інформації у глобальному електронному гіпертексті. Див.: вебсторінка, гіпертекст, інтернет-серфінг, скрінінг. Веб-радіо (англ. web-radio) – група технологій передачі потокових аудіоданих через мережу Інтернет; радіостанція, яка використовує для мовлення технологію потокового віщання в Інтернеті. Синонім – інтернетрадіо. Див.: мультимедіа, нові медіа, онлайн. Веб-сторінка (англ. web page) – гіпертекстовий документ Всесвітньої павутини World Wide Web; базовий елемент системи електронних гіпертекстових комунікацій. Веб-сторінки є мережею Інтернет і можуть містити текст, графіку, різні медіа-файли – звук, відео, анімацію, а також гіпертекст з навігаційними гіперпосиланнями на інші веб-сторінки і документи. Зазвичай, ця інформація записана в форматі HTML або XHTML. Запити на отримання та передача веб-сторінок з веб-серверів (англ. web server) відбуваються за протоколом HTTP. Синонім: електронна сторінка. Див: гіперлінк, гіпертекст, HTML, HTTP, URL,WWW. Відеотекст (англ. videotext) – відеографічна технологія поєднання текстової та візуальної інформації; загальне поняття для визначення різних засобів виводу інформації на телевізійний екран. У широкому сенсі, відеотекст є синонімом телетексту (англ. teletext): будь-яка інформація, яка транслюється паралельно зі звичайними телесигналами і може бути виведена одночасно або незалежно від інших каналів. У вузькому сенсі, відеотекст – система, яка виводить на екран інформацію з банка даних комп’ютера через телефонну лінію. Відеотекст не слід змішувати з відеотексом (англ. videotex) – інтерактивною двосторонньою інформаційною службою передачі тексту на телеекран у комп’ютеро-подібному форматі. Див: гіпермедіа, інфографіка, DTV, IPTV. Віртуальна реальність (англ. virtual reality; від лат. virtualis – потенційний, можливий, уявний і realis – дійсний, існуючий) – міждисциплінарний концепт, який сягає коріннями до середньовічної філософії та означає «потенційну можливість». У широкому сенсі, віртуальна реальність – будь-які змінені стани свідомості; у вузькому сенсі – комп’ютерна технологія, яка виникла у 60-х роках ХХ ст. на стику досліджень у сфері триви66

мірної комп’ютерної графіки та інтерфейсу «людина – машина» і націлена на створення симуляції чуттєвих даних, а також продукт цієї технології – інтерактивне аудіовізуальне середовище, якому притаманний високий рівень психологічної достовірності; штучна реалізація у знаково-графічній формі тієї чи іншої мислимої можливості; «симулятивні реальності», які виникають завдяки впливу комп’ютера на свідомість (спеціальний шлем, «електронні окуляри», «електронні рукавички» тощо), коли людина занурюється у вигаданий, сконструйований можливий світ, у якому може рухатися, бачити, слухати і відчувати – віртуально. Середовище віртуальної реальності знайшло практичне застосування у комп’ютерному дизайні і системах телеприсутності. Синоніми – кіберпростір (cyberspace), штучна реальність (artificial reality), розширена реальність (augmented reality). Див: гіперреальність, кіберкультура, симулякр, VRML. Всесвітня павутина – див.: WWW. Гестбук (англ. guest book – гостьова книга) – один з яскравих прикладів інтерактивного електронного гіпертексту: розділ на сайті, де відвідувачі можуть залишати повідомлення (відгуки та побажання); програма, що дозволяє відвідувачам висловити свою думку, послати його авторам і ознайомитися з коментарями інших відвідувачів. Див: гіперавторство, гіпертекст, інтерактивність, форум, чат. Гіперавторство (англ. hyper authorship – зверх-авторство, над-авторство) – полісемантична ознака (пост)сучасної електронної культури, яка вміщує, в залежності від контексту, такі сенси як «смерть автора» і «стирання підпису»; множинність авторів і неможливість відокремленого, замкненого тексту; анонімність, містифікованість і псевдо-авторство як характеристики тексту, розпорошеного у віртуальному просторі; феномен колективної творчості; креативність читача в гіпертекстовому середовищі тощо. Одне з ключових визначень гіперавторства – надлишок фіктивного авторства над фактичним, створення множинних віртуальних авторських особистостей (і відповідних творів), за якими не стоять «реальні», «біологічні» індивіди. Див.: гіперроман, деперсоналізація, кібература, центон. Гіперлінк (англ. hyperlink – гіперпосилання; від лат. hyper – зверх, над і англ. link – зв’язок) – гіперпосилання, невід’ємна складова гіпертекстових систем; укажчик, який відсилає до фрагменту тексту або пов’язаного документу, розташованого на іншому комп’ютері (або в іншій папці) у мережі Інтернет. З позицій комп’ютерної технології, гіперпосилання є фрагментом HTML-документу, який зв’язує останній з іншим файлом і вміщує повний шлях (URL) до цього файлу. Для читача гіпертексту – це графічне зображення або текст у електронному документі (як правило, виділений кольором і підкреслений), що дозволяє здійснити миттєвий перехід до інших об’єктів Інтернету. Див: гіпертекст, HTML, HTTP, WWW. 67

Гіперроман (англ. hypertext novel) – жанр літературного гіпертексту; нелінійний роман; набір фрагментів тексту, пов’язаних системою коментарів, приміток і посилань; лабіринтоподібний текст, який передбачає вільний сценарій «гіперчитання». Може існувати як у традиційній друкованій, так і в електронній формі. Синоніми – гіпербелетристика, літературний гіпертекст (англ. hypertext fiction). Див.: гіперавторство, кібература. Гіпермедіа (англ. hypermedia; від лат. hyper – зверх, над і medium – посередник) – застосування принципів гіпертексту до засобів мультимедіа; метод дискретного представлення інформації на вузлах, що з’єднуються за допомогою гіперпосилань; зібрання гіпертекстових документів, представлених у вигляді мультимедійних (багатоканальних) блоків, асоціативно пов’язаних один з одним. Дані гіпермедіа можуть бути представлені у вигляді тексту, графіки, звукозаписів, відеозаписів, анімації, фотографій та інших документів (у перспективі – доповнених тактильними і нюховими ефектами, тривимірним зображенням, вібрацією на різних частотах тощо. Мова йде про створення штучного середовища, яке не тільки пред’являє зображення і звук, але і впливає фізично). Мультимедіа перетворюється на гіпермедіа при наявності гіперпосилань. Гіпертекст стає гіпермедіальним за умови наповнення його контенту мультимедійними даними. Синоніми – гіперсередовище, гіперпростір, гіперральність. Див: віртуальна реальність, гіперреальність, гіпертекст, мультимедіа. Гіперреальність (англ. hyper reality; від лат. hyper – зверх, над і realis – дійсний, існуючий) – поняття, яке виражає деонтологізацію і дереалізацію реальності; спробу поставити її під сумнів; її підміну множинними уявними (віртуальними, символічними, штучними) реальностями. У гіперреальності знаково-символічна репрезентація об’єктів поглинає і скасовує саму реальність, яка стає надмірною, зайвою. Виникнення концепції гіперреальності є своєрідною реакцію культури на власну тотальну симуляційність, констатацією факту кінця реальності, яка нібито поступилася місцем гіперреальності симулякрів. Див: віртуальна реальність, кіберкультура, симулякр. Гіпертекст (англ. hypertext; від лат. hyper – зверх, над і text – тканина, сплетіння) – текст, що розгалужується або виконує дію за запитом; нелінійний тип дискурсу; непослідовне письмо, яке надає читачеві вибір; метод поєднання документів до мережі завдяки зв’язкам; документ, в якому наявні посилання на інші документи; мережева форма організації тексту, розділеного на фрагменти, для кожного з яких вказано перехід до інших фрагментів за допомогою системи гіперпосилань. Головні ознаки гіпертексту: нелінійність, фрагментарність, дисперсність структури, цитатність, децентрованість, безмежність, інтерактивність, динамічність, можливість будь-яких сценаріїв читання, деперсоналізація автора, наявність системи гіперпосилань. Основні типи гіпертексту: домережевий (протогіпертекст у літературі); медійний (електронний текст, існуючий виключно в інтернет68

середовищі); мультимедійний та інтерактивний (гестбук, блогосфера, віртуальна конференція, соціальна мережа, форуми, чати тощо). Див: гіперлінк, інтерактивність, інтертекстуальність, нелінійний наратив. Деперсоналізація (від лат. de і persona – маска, особистість) у психології – стан, що супроводжується зміною чи втратою почуття власного «я» (диссоціативний розлад). Деперсоналізацію в більшості випадків супроводжує дереалізація (так зв. «синдром деперсоналізації-дереалізації»). У контексті досліджень феноменів гіпер- та інтертекстуальності поняття деперсоналізації вказує на проблему «смерті автора» і «гіперавторства» в добу електронних комунікацій. Див: гіперавторство, центон. Дігітальна ера (англ. digital age; від лат. digitus – палець) – доба цифрових технологій; епітет, що походить від розширеного тлумачення поняття «дігітальний» (англ. digital) як застосування цифрових уявлень будьяких величин в обчислювальній техніці за допомогою електронних пристроїв. Див.: постгутенбергівська доба. Інтеракція (англ. inter – між, action – дія) – у загальному сенсі динамічна взаємодія і співвідношення між двома або більше змінними, коли величина однієї змінної впливає на величину інших. У соціології поняття інтеракції означає опосередковану динамічними системами знаків і символів, норм і стереотипів взаємодію соціальних суб’єктів у ситуації безпосередньої співприсутності та взаємного впливу. Див.: інтерактивність. Інтерактивність (від англ. interaction – взаємодія) – одна з базових ознак мультимедійних гіпертекстових комунікацій, яка визначає їх відкритий до нескінченного мережевого діалогу, незавершений, гнучкий і динамічний характер. У загальному сенсі, поняття інтерактивність розкриває характер і ступінь взаємодії між об’єктами; принцип організації системи, при якому мета досягається інформаційним обміном елементів цієї системи. У соціальній психології інтерактивність – теоретико-методологічний напрям і ключове поняття так зв. «інтеракціонізму», в основі якого – розгляд процесів соціальної взаємодії, розвитку суспільства і соціального індивіда (соціальне «я») в нерозривній єдності, у постійному визначенні та перевизначенні ситуацій взаємодіями їх учасників. У комунікативістиці інтерактивність аналогічна ступеню відгуку і досліджується як процес комунікації, в якому кожне повідомлення зумовлено попередніми повідомленнями. У сфері комп’ютерних технологій інтерактивність – характеристика протікання процесу комунікації в Інтернеті; можливість діалогу між сайтом або веб-сторінкою та відвідувачем; здатність сайту або його елементу реагувати на дії користувача; забезпечення негайної відповідної та візуально (як мінімум) підтвердженої реакції на дію / повідомлення, причому відповідь повинна знаходитися в контексті попередніх повідомлень (електронна пошта, ICQ, веб-форум тощо). Див.: блогінг, гестбук, гіпертекст, інтеракція, форум, чат. 69

Інтернет-серфінг (англ. Internet surfing; від surfing – серфінг) – відвідування веб-сайтів, мандрування в мережі Інтернет з метою пошуку інформації, спосіб читання електронного гіпертексту. Див.: бектрекінг, браузинг, гіпертекст, навігація. Інтертекстуальність (фр. intertextualite, англ. іntertextuality) – буквально: включення одного тексту в інший. Поняття постмодерністської текстології, яке позначає спектр міжтекстуальних відносин і постулює, що будьякий текст не може бути автономним: він завжди є складовою більш широкого культурного тексту, складним переплетенням текстів і кодів, трансформацією інших текстів. Інтертекстуальність розмиває межі тексту, основним структурним принципом якого є його внутрішня неоднорідність, відкритість, множинність. Поняття інтертекстуальності пов’язано з поняттям гіпертекстуальності, однак не є його синонімом. Будь-якому гіпертексту притаманна інтертекстуальність, але не всякий інтертекст є гіпертекстом. Див.: гіперавторство, гіпертекст, кібература, палімпсест. Інфографіка (від лат. informatio – інформування, роз’яснення, виклад; грец. γραφικος – письмовий) – візуальне представлення інформації, що допомагає зробити її сприйняття простим і швидким; спосіб графічної репрезентації даних і знань, заснований на поєднанні образу і поняття, зображень і тексту; технологія і мистецтво наочного викладу тієї чи іншої концепції, структури, тенденції, факту тощо; прийом організації та демонстрації великих обсягів інформації. Широко використовується в структурі інтернет-комунікацій і технологіях мультимедіа-презентацій. Див.: мультимедіа, синестезія. Кібература (англ. cyberature; контамінація cyber – кібернетика і literature – література) – вид динамічної гіпертекстової та мультимедійної словесності; мережева електронна література, яка створена за допомогою комп’ютера та існує в інтернет-просторі (гіперромани, інтерактивна фантастика, гіпертекстова поезія, мовні ігри тощо); текст, поміщений в мережі таким чином, що перенесення його на папір пов’язане зі значними втратами. У кінці ХХ ст. розквіт літературних гіпертекстових інтернет-проектів за умовною назвою «мережева словесність» породив ілюзію, нібито кібература вб’є літературу, проте чутки про загибель літератури виявилися дещо перебільшеними. Синоніми: інтернет-література, мережева словесність, сіткоратура, електронна література. Див.: гіперроман, гіпертекст, гіперавторство. Кіберкультура (англ. cyberculture; контамінація cyber – кібернетика і culture – культура) – напрям в культурі, заснований на культі інтернеткомунікацій, технологій віртуальної реальності та комп’ютерних ігор. Поняття кіберкультури зазвичай використовується для опису культури, що 70

зароджується в середовищі користувачів комп’ютерних мереж і різних віртуальних спільнот (соціальні мережі, онлайн форуми, чати, блоги, віртуальні світи, кіберсекс, електронна комерція тощо). Однак смислове навантаження цього поняття простягається набагато ширше, включаючи всі маніфестації цифрового світу – від науки кібернетики до напророченої кіборгізації людського тіла і суспільства в цілому. Кіберкультура, охоплюючи багато інтелектуальних і культурних явищ сучасного суспільства (таких як теорія кіборгів; субкультури «кіберпанк», «кіберготіка» і «хакінг»; кіберстиль у дизайні, моді, літературі, кіномистецтві тощо), проявляє себе як прогноз гіпотетичного майбутнього людської культури. Див.: віртуальна реальність, гіпермедіа, гіперреальність. Конвергенція (англ. convergence; від лат. convergo – наближаюся, сходжуся, convergens – той, що сходиться) – процес взаємного уподібнення систем; інтеграція інформаційних і комунікаційних технологічних платформ. У США теорія конвергенції набула форми NBIC (інтеграції нанотехнологій, біотехнологій, інформаційних технологій і когнітивної науки). У сфері медіа прийнято вживати словосполучення «конвергентні ЗМІ», «конвергентна журналістика», «конвергентні медіа» для позначення мультимедійної (багатоканальної) природи поєднання різноманітних кодів і повідомлень у технологіях онлайн-комунікацій. У цьому сенсі конвергентні медіа є синонімом інтернет-журналістики, онлайн-медіа, комунікаційних технологій нових мас-медіа. Див.: гіпермедіа, мультимедіа, нові медіа. Майнд-мепінг (англ. mind mapping; від mind – розум, map – мапа) – картографування мислення, створення «мап свідомості»; засновані на візуалізації понять і концептів специфічні моделі репрезентації ментальних конструкцій, які набувають форму нелінійних, розгалужених зображень і підкорені логіці мандрування гіпертекстом. Синонім – thinking mapping. Див.: нелінійний наратив, ризома, фрейм. Медіологія (фр. médiologie; англ. mediolody; альтернативне написання «медіалогія») – сфера теоретичних рефлексій над феноменом медіа, інтердисциплінарна галузь знань про форми запам’ятовування, зберігання, трансляції та циркуляції знаків і символів в культурі; метод аналізу передачі культурних цінностей у суспільстві та між суспільствами, який є викликом звичайній думці, що «технологія не є культурою». Сферу аналітики мультимедійних гіпертекстових систем можна вважати розділом медіології. Синонім: дослідження медіа (англ. media studies). Див.: гіпертекст, мультимедіа, нові медіа. Мережеве суспільство (англ. network society; від net – мережа; варіант перекладу: сітьове суспільство) – суспільство, яке грунтується на горизонтальних соціально-комунікативних зв’язках і уявній ідентичності учас71

ників віртуальних спільнот. Головну роль у формуванні мережевого суспільства відіграють не ієрархічні моделі, а соціальні мережі – глобальні нелінійні системи інтернет-комунікацій. Див.: Всесвітня павутина, нетократія, постгутенбергівська доба, LAN, WAN, WWW. Мультимедіа (лат. multum і medium; англ. multi – багато і media – носій, середовище) – синхронне використання різних форм представлення інформації; технологія інтеграції різноманітних інформаційних середовищ і семантичних кодів; сукупність комп’ютерних систем, що забезпечують інтерактивну взаємодію різних форм медіа-повідомлень; конвергенція розрізнених медіа-систем (текст, аудіо, графічні зображення, фото-, теле-, кіно- и відеофільми, слайдшоу, відеоролики, 2D і 3D анімація тощо). Див.: гіпермедіа, інтерактивність, конвергенція, синестезія. Навігація (англ. navigation; лат. navigatio, від navigo – пливу на судні) – метод визначення координат і параметрів руху різних об’єктів та управління їх рухом (поняття з галузі мореплавання і судноплавства). У сфері інтернет-комунікацій навігація – система орієнтування на сайті, завдяки якій забезпечується перехід по його внутрішнім сторінкам; набір кнопок або інших елементів керування, які забезпечують зручність роботи з сайтом і забезпечують можливість навігації з однієї сторінки на іншу. Див.: браузинг, юзабіліті. Нелінійна динаміка – міждисциплінарна наука, в якій вивчаються властивості нелінійних динамічних систем. Включає в себе теорію стійкості, теорію динамічного хаосу, теорію систем, що інтегруються, тощо. Див.: нелінійний наратив. Нелінійний наратив (англ. non-linear narrative – нелінійна розповідь, оповідання; фр. narration non-lineaire; від лат. narrare – розповідати) – поняття постмодерної філософії, теорії і літературної критики, яке фіксує відкритість і процесуальність самоздійснення як спосіб буття тексту, в якому реалізує себе феномен версифікації (розгалуження) перспективних траєкторій його створення і читання. Нелінійний наратив означає відмову від детерміністських задумів і презумпції лінійності. Він зазвичай розділений на відносно самостійні фрагменти, які можуть комбінуватися читачем або вільно, або на основі розробленого автором сценарію (за допомогою коментарів, посилань, приміток тощо), що дозволяє пересуватися від одного фрагменту до іншого – таким чином читач самостійно вибудовує власний шлях читання. У такому розумінні поняття «нелінійного наративу» вживається як синонім гіпертексту. В цілому, теоретичні побудови сучасного знання в міждисциплінарному діалозі природничих і гуманітарних наук відкриті для розгляду в якості моделей нелінійних динамік: нелінійна еволюція, нелінійна темпоральність, «генеалогія» замість лінійної «історії» тощо. 72

У цьому ряду знаходить місце і поняття нелінійного наративу, яке є семантичним фокусом і концептуальною основою «віку гіпертексту». Синоніми – гіпертекстова література (англ. hypertext fiction, hyperfiction; фр. fiction hypertextuelle), комбінаторна література (фр. litterature combinatoire), інтерактивне письмо (англ. interactive fiction, фр. ecriture / fiction interactive), нелінійне письмо (англ. non-linear writing, фр. ecriture non-lineaire). Див.: бектрекінг, гіпертекст, кібература,нелінійна динаміка, ризома, палімпсест. Нетократія (англ. netocracy; від англ. net – мережа і грецьк. κράτος – влада, держава, могутність) – неологізм для позначення нової правлячої еліти, в основу влади якої покладено монополію на інформацію; суспільний устрій «після капіталізму», коли доступ до достовірної інформації та маніпуляції з нею забезпечують владу і контроль над рештою учасників соціуму; інтелектуальна, символічна і соціальна влада доби мережевих технологій. Див.: мережеве суспільство, Всесвітня павутина, WWW. Нет-арт (англ. net art; від net – мережа і art – мистецтво) – буквально: мережеве мистецтво; напрям медіа-арту, заснований на використанні можливостей інтернет-мережі; арт-проекти, які створюються і розміщуються виключно в гіпермедіальному електронному просторі. Ознаками нет-арту є віртуальність та інтерактивність; поєднання текстів, зображень і звуку (мультимедійність); багатошаровість та варіативність композиційних структур; гіпертекстуальність, що втілюється завдяки гіперпосиланням. Див.: гіпермедіа, мережеве суспільство, нові медіа. Нові медіа (англ. new media) – концепт інтердисциплінарного аналізу соціокультурних змін і трансформацій комунікативного простору культури, пов’язаних з появою комп’ютерних мереж, інтернет-технологій, цифрових систем збереження і передачі повідомлень, конвергенції різноманітних засобів комунікації. Складові сфери нових медіа – гіпертекстові системи інтернет-мереж, віртуальна реальність, мультимедіа, блогінг, комп’ютерні ігри та анімація, інтерактивні інсталяції в мистецтві, нет-арт, цифрове відео, онлайн радіо, інтернет-телебачення тощо. Див.: гіпермедіа, медіологія, мережеве суспільство, мультимедіа, онлайн, WWW. Онлайн (англ. on-line – буквально: на лінії) – режим роботи, що означає безпосереднє підключення до комп’ютерної мережі на весь час запиту, пошуку, обробки, отримання та перегляду інформації; необхідна умова інтерактивних систем інтернет-комунікацій. Синоніми – діалоговий; інтерактивний; оперативний (про інформацію); неавтономний; підключений (про зовнішній пристрій). Протилежне поняття: оффлайн (англ. offline; буквально: лінія вимкнена) – автономний; вимкнений. Див.: інтерактивність, нові медіа, форум, чат. 73

Палімпсест (лат. palimpsest; від грецьк. παλίµψηστον – знову і ψηστός – зіскоблений) – текст-поверх-тексту; давній рукопис, написаний на пергаменті після того, як з нього стерли первісний текст, причому колишні пласти не зникають, а просвічують крізь нові. Особливий випадок палімпсесту – гіперпалімпсест, в якому десятки або сотні текстів накладаються один на одного. У розширеному сенсі, будь-який текст можна інтерпретувати як палімпсест, тобто текст, написаний поверх інших текстів, у його незчисленних смислових нашаруваннях, гіперпосиланнях, конотаціях, алюзіях і цитатах, семантичних взаємопересвічуваннях. Палімпсест – одне з базових понять постмодерністських концепцій гіпер- та інтертекстуальності. Див.: гіпертекстуальність, інтертекстуальність, кібература. Подкастинг (англ. podcasting; от iPod і англ. broadcasting – повсюдне широкоформатне віщання) – процес створення і розповсюдження звукових або відео-передач (подкастів) в Інтернеті. Див.: гіпермедіа, WWW. Постгутенбергівська доба – метафоричне визначення постіндустріального суспільства, синонім висловів «доба інформаційних технологій», «вік гіпертексту»; епітет, у якому фіксуються принципові, сутнісні зміни у підході до читання та письма в інформаційну епоху. Винайдений Гутенбергом у середині ХV ст. друкарський верстат докорінно змінив спосіб мислення і сприйняття дійсності, сформувавши так зв. «друкарську людину» і особливий тип культури, що характеризується пануванням лінеарного текстового метанаративу. Саме так, за твердженням Г. М. Маклюена, відбулося становлення «галактики Гутенберга» – універсуму, в якому друкарський верстат з’явився чинником культури індустріального суспільства. Епітет «посгутенбергова ера» не передбачає смерті книги, а свідчить лише про витіснення паперової продукції гіпертекстом і означає народження ери електронного гіпертексту – панування нелінійного наративу як способу устрою свідомості, типу організації знань і моделі світу. Див.: дігітальна ера. Ризома (фр. rhizome – кореневище) – динамічна безструктурна мережа; лабіринт нескінченних блукань без входу і виходу; поняття, що фіксує позаструктурний і нелінійний спосіб організації рухливої цілісності, яка залишає відкритою можливість хаотичних самоконфігурацій; позначення радикальної альтернативи замкненим і статичним лінійним структурам, що передбачають жорстку осьову орієнтацію. Див.: нелінійний наратив. Світломузика (англ. light music; варіант: музичний світложивопис) – мистецькі експерименти від авангарду до сучасного відеоарту і мультимедіа, пов’язані з синтезом музики і абстрактних світлових образів, засновані на ідеї «бачення музики», «кольоро-звукового перекладу» і аналогій «спектр – октава», «звукоряд – кольоровий ряд» тощо. Одне з сучасних втілень ідей «мистецтва майбутнього» (gesamtkunstwerk) Р. Вагнера – універсального художнього твору, в якому поєднуються різні види мистецтва. Див.: мультимедіа, сінестезія. 74

Семантична павутина (англ. semantic web, або web 3.0) – напрям глобальної концепції розвитку мережі Інтернет на новому етапі, метою якої є реалізація можливостей машинної обробки інформації в електронних комунікаціях. У звичайній павутині, заснованій на HTML-сторінках, інформація закладена в тексті сторінок і витягується людиною за допомогою браузера. Семантична ж павутина передбачає запис інформації у вигляді семантичної мережі за допомогою онтологій, коли програма-клієнт може безпосередньо вилучати з павутини факти і робити з них логічні висновки. Семантична павутина працює паралельно зі звичайною павутиною та на її основі. Якщо web-2.0 є архівом і каталогом, то web-3.0 є «пошуковою системою», «гідом», «розумним путівником». Див.: браузинг, Всесвітня павутина, фрейм, HTML, WWW. Симулякр (фр. simulacres; від simulation – симуляція; від лат. simulo – робити вигляд, прикидатися) – копія, яка не має оригіналу. Поняття походить від античного терміну «сімулакрум», що позначав «копію копії». Воскресіння поняття симулякру в постмодерністській ситуації постулює ментальний простір, де розмиті межі між оригіналом і копією: симулякр у цьому контексті визначається як «точна копія, оригінал якої ніколи не існував». Властивістю симулякру є його принципова неспіввіднесеність з будь-якою реальністю. Поняття симулякру тісно пов’язане з концепцією «симуляції», згідно з якою заміна реального його знаками стає гаслом сучасної культури, яка еволюціонує від парадигми «відображення реальності» до маскування її відсутності. Див.: віртуальна реальність, гіперреальність, кіберкультура. Сінестезія – (від грецьк. synaisthesis – одночасне відчуття, співчуттєвість) – прийом, покладений в основу «багатоканальних», гібридних мультимедійних повідомлень; поєднання різних, іноді далеких від твору, асоціацій. Випливає із природної властивості людини переживати водночас враження, одержані від кількох органів чуття, що приводить до синтезу різних відчуттів (наприклад, «кольоровий слух», «слуховий колір», «мальовнича музичність», «музична живописність», «візуалізація почутого» тощо). Див.: гіпермедіа, конвергенція, мультимедіа. Скрінінг (англ. screening – екранування, просіювання, маскування; від screen – екран) – поняття, яке використовується в економіці, генетиці, медицині, друкарській справі тощо. У сфері комп’ютерних технологій скрінінг означає поєднання процесів породження та сприйняття текстів безпосередньо за монітором персонального комп’ютера. Фільм-скрінінг (англ. film screening) – показ фільмів у проекції на екран; перегляд кіно в режимі онлайн. Див.: браузинг, онлайн. 75

Симультанне зображення (від фр. simultaé – одночасний, синхронний) – поєднання на одній площині різночасових зображень; художній прийом, поширений у мистецтві від середньовічних ікон до колажів і коміксів початку ХХ ст. У добу мультимедіа симультанні зображення переносяться у екранне середовище (прийом поліекрану), складають композиційний принцип анімації і численних творів комп’ютерної графіки і веб-дизайну. Див.: анімація, цифрове зображення. Форум (лат. forum – площа) – простір для публічного спілкування. Слово походить від первісного Римського Форуму, сьогодні ж часто використовується для позначення місць публічного спілкування, зокрема інтернет-форумів і телеконференцій. Онлайн-комунікації на форумах розвиваються у вигляді дерева обговорень з системою посилань, тобто за принципом гіпертексту. Див.: гест-бук, інтерактивність, онлайн, чат. Фрейм (англ. frame – рамка, каркас) – буквально: вікно, або рамка. У веб-дизайні – зона екранної композиції, яка містить окремий блок тексту або графіки; елемент HTML, що з’явився в браузерах версій 3.0. Фрейми дозволяють розділити сторінку на кілька незалежних вікон і в кожному з них розміщувати свою власну веб-сторінку. Можливе посилання з одного вікна в інше. У сфері інженерії знань і досліджень штучного інтелекту фрейм – засіб організації знань; структура, яка включає інформацію про об’єкт у вигляді атрибутів та їх значень. Теорія фреймів надає ключі до розуміння «мережевого мислення», ізоморфізму природного і штучного інтелекту. Див.: майнд-мепінг, семантична павутина, HTML,WEB. Центон (від лат. cento – клаптевий одяг) – «цитатний» прийом створення тексту, який полягає в уведенні до основного тексту певного автора фрагментів із творів інших авторів без посилання на них. Прийом, який виник в античній, так зв. «центонній», поезії пізнього Риму, набув особливої актуальності в еру літературного і електронного гіпертексту, коли нові тексти нерідко створюються як мозаїка з цитат. Центон, як, наприклад, японська поезія зціплених стрічок, є протогіпертекстом – історичним прототипом і аналогією сучасного гіпертексту. Див.: гіперавторство, деперсоналізація, кібература. Цифрове зображення (англ. digital image; від лат. digitus – палець і imago – образ) – графічна форма подання даних, призначена для візуального сприйняття. Кожне плоске зображення передається і запам’ятовується порядково у вигляді одновимірного сигналу. Зображення виводиться на монітор у векторній чи растровій формі. Цифрове зображення, яке прийшло на зміну аналоговому, є одним з універсальних технологічних принципів, покладених в основу комунікативних механізмів мультимедіа. Див.: гіпермедіа, дігітальна ера, мультимедіа. 76

Чат (від англ. chat – базікати) – обмін повідомленнями у комп’ютерній мережі у режимі онлайн; програмне забезпечення, яке дозволяє організовувати мережеве спілкування. Див.: інтерактивність, онлайн, форум. Юзабіліті (англ. usability; від use – використовувати і ability – можливість, здатність) – простота і зручність веб-сайту, функціональність його організації та використання; здатність забезпечити миттєву навігацію. Див.: навігація. * * * DTV (англ. Digital Television – цифрове телебачення) – передача відео- та аудіосигналу від транслятора до телевізора. HTML (англ. Hypertext Markup Language – мова розмітки гіпертексту) – формат файлів, що використовується у мережі Інтернет і дозволяє організовувати систему веб-сторінок. HTTP (англ. Hypertext Transfer Protocol – протокол передачі гіпертексту) – назва Internet-протоколу, за якою здійснюються інтернет-комунікація і обмін HTML-документами. IPTV (англ. Internet Protocol Television – телебачення міжмережевого протоколу) – система, що використовує двосторонній цифровий сигнал радіопередачі, який посилається через переключення телефону або кабельну мережу; інтернет-телебачення, або online-TV. LAN (англ. Local Area Network – локальна комп’ютерна мережа) – об’єднання певного числа комп’ютерів (іноді досить великого) на відносно невеликій території. URL (англ. Uniform Resource Locator – уніформований локатор ресурсу) – адреса місцезнаходження файлу або веб-сторінки; стандартизований спосіб запису адреси ресурсу в мережі Інтернет. VRML (англ. Virtual Reality Modeling Language – мова моделювання віртуальної реальності) – відкритий стандарт для трьохвимірного моделювання зображень у WWW, який забезпечує можливості створення віртуальної реальності в Інтернеті. WAN (англ. Wide Area Network – глобальна мережа) – комп’ютерна мережа, що охоплює величезні території (метрополії, області, навіть держави) і включає десятки, сотні, а то і мільйони комп’ютерів. WEB (англ.) – буквально: павутина, повсякденна назва WWW. WWW (англ. World Wide Web) – Всесвітня павутина, гіпертекстова (гіпермедійна, інтегруюча, глобальна) інформаційна система, заснована на мові розмітки гіпертексту (HTML) і протоколі передачі гіпертексту (HTTP). 77

ДОДАТКИ Основні журнали 1. ИНТЕР : Научный журнал «ИНТЕРакция. ИНТЕРвью. ИНТЕРпретация». — М. : Ин-т социологии РАН, 2002 — . — Соред. : Е. Иновлоки, И. Масалков, Е. Рождественская, В. Семенова. 2. КомпьюАрт = Computer publishing artistry : журнал полиграфистов и издателей / Ред. журнала «КомпьАрт». — М. : Комьютер Пресс, 1996 — . — Ежемес. — ISSN 1560-4632. 3. Компьютерра : Компьютерный еженедельник. — М. : Издательский дом «Компьютерра», 1992—2009. — Еженед. — Учредит.: Д. Мендрелюк ; гл. ред. : В. Бирюков. 4. СоцИс / Социологические исследования : ежемес. Науч. и общественнополит. журнал РАН. — М. : Наука, 1974 — . — Ежемес. — ISSN 01321625. Гл. ред. : Ж. Т. Тощенко. 5. Sociologos / Социологос : альманах Сектора структурно-генетического анализа Ин-та социологии РАН. — М. : Ин-т социологии РАН, 1996 — . — Отв. ред. : Н. А. Шматко. 6. Communication Research (CR), peer-reviewed and published bi-monthly, has provided researchers and practitioners with the most up-to-date, comprehensive and important research on communication and its related fields. —January 1974 — . — : http://intl-crx.sagepub.com. 7. Convergence : The International Journal of Research into New Media Technologies : quarterly, peer-reviewed academic journal that publishes leading research addressing the creative, social, political and pedagogical issues raised by the advent of new media technologies. Еd. by Julia Knight and Alexis Weedon. — March 1995 — . — : http://intl-con.sagepub.com. 8. Discourse & Communication : international, peer-reviewed journal that publishes articles on the qualitative, discourse analytical approach to issues in communication research. Published quarterly, it covers research in cognitive, interactional, social, cultural, political and historical contexts of discourse. Еd. by Teun A. van Dijk. — February 2007 — . — : http://intl-dcm.sagepub.com. 9. Electronic News (ENews) : new quarterly journal devoted to advancing knowledge and understanding of news as disseminated through electronic media platforms. — March 2007 — . — : http://intl-enx.sagepub.com. 10. The European Journal of Communication : communication research and theory in all its diversity, and seeks to reflect and encourage the variety of intellectual traditions in the field and to promote dialogue between them. Published quarterly. — March 1986 — . — : http://intl-ejc.sagepub.com. 78

11. Media, Culture & Society provides a major peer-reviewed, international forum for research and discussion on the media, including the newer information and communication technologies. — January 1979 — . — : http://intl-mcs.sagepub.com. 12. New Media & Society is a top-ranked, peer-reviewed, international journal that publishes key research from communication, media and cultural studies. — January 1979 — . — : http://intl-nms.sagepub.com. Допоміжні журнали 1. Animation. 2. Computers and Composition. 3. Computer Science Journals. 4. Contemporary Sociology : A Journal of Reviews. 5. Continuum : Journal of media and cultural studies. 6. Critical Arts : A Journal for Media Studies. 7. Critical Arts : Culture, Communication and Media Studies. 8. Dementia : The International Journal of Social Research and Practice. 9. Dialogue Journal Communication. 10. Discourse : Journal for Theoretical Studies in Media and Culture. 11. Information Development. 12. International Journal in Computer Simulation. 13. International Journal of Computer & Engineering Management. 14. International Journal of Computer & Information Science. 15. International Journal of Foundations of Computer Science. 16. International Journal of Robotics Research. 17. International Journal of the Book. 18. Internet Research. 19. Journal of Universal Computer Science (UCS). 20. Journal for the Study of Media and Composite Cultures. 21. Journal of Broadcasting & Electronic Media. 22. Journal of Business and Technical Communication. 23. Journal of Computer Information Systems. 24. Journal of Computer Security. 25. Journal of Computer-Mediated Communication. 26. Journal of Consciousness Studies. 27. Journal of Digital Information. 79

28. Journal of Information Science. 29. Journal of Librarianship and Information Science. 30. Journal of Mass Media Ethics. 31. Journal of Social Issues. 32. Journal of Strategic Studies. 33. Journal of Visual Culture. 34. Journalism & Mass Communication Educator. 35. Media And Democracy Media Studies Journal. 36. Media Journal : Reading and Writing about Popular Culture. 37. Media Studies Journal. 38. Millennium : Journal of International Studies. 39. Mixed-media Nature Journals. 40. Reseaux : The French Journal of Communication. 41. Science Communication. 42. Simulation & Gaming. 43. Simulation & Gaming (S&G) : An International Journal of Theory, Practice and Research. 44. Social Science Computer Review. 45. Social Studies of Science. 46. Sociology : Journal of the British Sociological Association. 47. Sociology Literature. 48. Space and Culture. 49. Spring : A Journal of Archetype and Culture. 50. Technical Communication. 51. The American Journal of Sociology by University Chicago. 52. The British Journal of Sociology. 53. The Journal of Academic Librarianship. 54. The International Journal of Human-computer Interaction. 55. The New York Social Science Review: A Quarterly Journal of Sociology, Political Economy, and Statistics. 56. The Stanford Computer Science Video Journal. 57. Theory, Culture & Society. 58. Time & Society. 59. Visual Communication. 60. World Wide Web Journal. 80

Інформаційні ресурси 1. An annotated bibliography of original hypertext fiction, criticism, and related sites: http://www.einet.net/directory/18129/Hypertext_Fiction.htm 2. Eastgate Systems: serious hypertext (Library and Review of Hypertext): http://www.eastgate.com/ 2. Electronic Labyrinth: http://jefferson.village.virginia.edu/elab/elab.html 3. Electronic Literature Organization Official site: http://directory.eliterature.org/ 4. FILE PRIX LUX: New Media Electronic Language International Festival: http://www.file.org.br/ 5. History of Hypertext: http://www.computer-museum.ru/histsoft/hypertxt.htm 6. History of Memex: http://www.cs.brown.edu/memex 7. Home page of Timothy Berners-Lee: http://www.w3.org/pub/WWW/People/Berners-Lee 8. Hypernovel: The new way to tell stories: http://www.hypernovels.com/ 9. Hypertext Art Project Grammatron of Mark Amerika: http://www.grammatron.com/index2.html 10. Hypertext Novels: http://www.teleread.org/2009/03/25/hypertext-novels/ 11. Hypertext Poetry: Electronic Poetry Center: http://epc.buffalo.edu/ 12. Hypertext Poetry and Fiction: http://course1.winona.edu/geddy/Eng353/hypertext_poetry_and_fiction.htm 13. Hypertext and Hypermedia: http://www.sociosite.net/topics/hypertext.php 14. Hypertexts and Interactive Narratives at Cyberculture Studies: https://cyberculturestudies.com/hypertext.php 81

15. Hyperizons: Hypertext Fiction: http://www.duke.edu/~mshumate/hyperfic.html 16. HTTP – Hypertext Transfer Protocol: http://www.w3.org/Protocols/ 17. IETF. Hypertext Transfer Protocol (HTTP) Working Group: http://ftp.ics.uci.edu/pub/ietf/http/ 18. Media Center (Internet Journal): http://edu.km.ru/mcenter 19. Mediamente. Biblioteca digitale: http://www.mediamente.rai.it/english/bibliote/intervis/g/garcia.htm 20. MIT Media Lab: http://www.media.mit.edu/ 21. Multimedia: From Wagner to Virtual Reality: http://www.zakros.com/wvr/wvr.html 22. Multimedia in Answers: http://www.answers.com/topic/multimedia 23. New Media Encyclopedia (Media Art): http://www.newmedia-art.org/cgi-bin/ 24. Poets In Cyberspace: Hypertext, Net Art, Hypermedia, Poetry-Multimedia Installation: http://members.shaw.ca/rucyber/names.html 25. RYOH — Roll Your Own Hypertext: http://www.rollyourownhypertext.com/ 26. Series ACM Conferences on Hypertext and Hypermedia: http://www.interaction-design.org/references/conferen ces/series/acm_conference_on_hypertext_and_hypermedia.html 27. The History and Development of Multimedia: http://people.ucalgary.ca/~edtech/688/hist.htm 28. TRANSLITERATURE: A Humanist Format for Re-Usable Documents and Media: http://transliterature.org/ 29. Philosophy of Hypertext (Il filosofo nell’ipertesto): http://www.essedi.org/ipertesto.html 82

Навчальне видання

Стародубцева Лідія Володимирівна

МУЛЬТИМЕДІА І ГІПЕРТЕКСТ

Серія «МедіаОсвіта» Редакційна колегія: Д. В. Петренко, Л. В. Стародубцева (гол. ред.), С. О. Стебльов

Макет обкладинки: Р. М. Солом’яний

Підписано до друку 17.01.11. Формат 60x84/16. Папір офсетний. Друк цифровий. Обл.-вид. арк. 3,86. Умов. друк. арк. 4,72. Наклад 100 прим. Ціна договірна

Надруковано в типографії ООО «Цифра Принт» на цифровому комплексі Xerox DocuTech 6135. Адреса: 61166 Україна, Харків, вул. Культури, 22-Б. Телефон : (057) 702 55 64 83