ЛАБОЛАТОРІЯ METALAB «ПОСТІНДУСТРІАЛЬНЕ В ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНОМУ» by metalab.if

001

зміст

ТЕМА 2018

РАДІУС ДОСЛІДЖЕННЯ ЛАБОРАТОРІЯ. МЕТА І фОРМАТ

10 НАВЧАННЯ. СОЦІОЛОГІЧ-

НЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

14 НАВЧАННЯ.

ІСТОРИЧНЕ

20 НАВЧАННЯ.

ПРОСТОРОВЕ

ДОСЛІДЖЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

24 ПЕРШІ ІДЕЇ ПІД ЧАС НА-

ВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

28 ВИСНОВКИ

НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ТА ЗАДАЧІ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

тема 2018

РАЙОН ПРОМПРИЛАД. ПОСТІНДУСТРІАЛЬНЕ В ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНОМУ

Передумови

Завод «Промприлад» впродовж 100 років був вагомим шматком міста у всіх його сенсах: просторовому, соціальному, економічному. Нині «Промприлад» перебуває в стані активних змін: більша частина площ уже трансформувалась у житло, один з корпусів викуплено IT-компанією, інший — університетом, частина стала недобудованим торговельним центром, менші приміщення активно заселяються різними орендарями, як майстри, музичні студії, офіси магазинів, а тепер — і пілотним проектом «Промприлад.Реновація». Проект «Промприлад.Реновація» можна розглядати як нову робочу «зміну» на заводі, що прагне повернути йому початкову значимість, але вже у контексті сучасної індустрії. Мета проекту: динамічно розбудовувати регіон через розвиток креативного потенціалу міста. Але відомо, що зміни (навіть позитивні) — це завжди страх перед новим та невідомим, особливо, коли не всім зрозуміло, куди і як саме вони ведуть. У цьому контексті й на базі попередніх досліджень MetaLab виокремив для себе декілька завдань у межах першої лабораторії.

metalab

Як частина проекту «Промприлад.Реновація» MetaLab має на меті подивитись на зміни, зумовлені проектом, під різними кутами, розглянути можливі сценарії його майбутнього впливу на район, місцевих мешканців, теперішніх, минулих і майбутніх користувачів «Промприладу». Йдеться фактично про моніторинг розвитку проекту «Промприлад.Реновація» та забезпечення його урбаністичної функції, яку власне й репрезентує MetaLab. Тож зараз у центрі нашої уваги насамперед взаємозв’язок заводу та району: раніше ця пара була своєрідною прогалиною у проекті. Тож ми вирішили з’ясувати, як пов’язані «Промприлад» і район навколо, як вони впливають один на одного, які очікування мають один щодо іншого, які потенціали для взаємодії? MetaLab як урбаністична платформа, як «співмешканець» «Промприладу» та району планує розвивати співпрацю і добросусідство з локальною громадою. Ми вважаємо, що взаємодія з місцевими мешканцями сприятиме їхній активнішій залученості до проекту та дозволить врахувати їхні запити у формуванні порядку денного MetaLab та проекту «Промприлад.Реновація». Результати дослідження дадуть нам змогу зробити внесок у більш збалансований розвиток проекту та зрозуміти, якими методами можна комунікувати про цi зміни із мешканцями.

РАДІУС ДОСЛІДЖЕННЯ

РАЙОН НАВКОЛО «ПРОМПРИЛАДУ» Територія навколо «Промприладу» в радіусі пішохідної доступності до 5 хв.

НАВЧАННЯ. СОЦІОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

1 Тиждень (31 травня – 2 червня) Майстерня дослідження спільноти Куратор: Себастіан Шлютер (MitOst) Берлінський урбаніст та координатор програми Actors of urban change у співпраці з MitOst e.V. Він має кваліфікацію міського географа, раніше працював лектором університету Гумбольдта у Берліні та видавав журнал про архітектуру й повсякденне життя міст. На лабораторії Себастіан розказав, як досліджувати, ідентифікувати та розуміти потреби спільнот міських просторів, з якими ми плануємо працювати.

Актуальність На «Промприладі» була розвинена соціальна інфраструктура (хор, танцювальний ансамбль, теми театр, газета, радіо), тож працівники були залучені до різних видів дозвілля, активно спілкувалися і поза роботою. Нині це вже історія — тут є не більше 150 робітників. Хто ці люди, які зараз працюють на заводі? Чим він є для них? Лише місцем роботи чи невід”ємною частиною життя? А хто живе поруч із «Промприладом»? Чим міг би зацікавити постіндустріальний простір місцевих мешканців? Що є по сусідству із «Промприладом»: які громадські простори, інфраструктура, активності? А чого бракує локальній громаді?.. Адже саме мешканці району — сусіди — є однією з цільових аудиторій проекту «Промприлад.Реновація»: це потенційні користувачі й амбасадори цього простору, а, можливо, також і інвестори проекту. Нам також було важливо розглянути ймовірні сценарії впливу проекту «Промприлад.Реновація» на різні соціальні групи, як працівники заводу, мешканці району, теперішні та майбутні користувачі цього простору

«Як ми можемо разом співтворити майбутнє «Промприладу»?»

методологія

Працюючи над соціальним профілем району, ми використовували результати попередніх досліджень, проведених у грудні 2017 року навколо заводу «Промпрладі». Інтерв’ювали мешканців. Спробували скласти карту локальної громади, кількісну та якісну. Підготували візуалізацію функціонального наповнення району та порівняли поточну ситуацію із запитами мешканців і пропозицією проекту «Промприлад.Реновація». Проаналізували соціальні й соціально-економічні ризики, пов’язані з реалізацією проекту.

Коментарі учасників

СОЦІОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

Анна Доброва координаторка урбаністичного напряму платформи «Тепле Місто»

Руслан Бурчак дизайнер середовища, аспірант Інституту мистецтв

«Функціональне наповнення «Промприладу» однозначно вплине на район навколо та ціноутворення на нерухомість і її оренду. Це одночасно і плюс, і ризик для проекту та району, але — вже неминучий процес. Як приклад: із появою пілотного поверху почали з’являтися інші охочі відкрити свої офіси на «Промприладі», що частково витіснило вже існуючі репетиційні бази музикантів на заводі. Тому важливо стежити і реагувати на зміни в економічному й соціальному балансі на «Промприладі» та в районі (маю на увазі публічний простір, ціни на нерухомість, оренду)»

«Під час аналізу громади ми досліджували соціальні конгломерати, окреслювали різні групи (пенсіонери, тінейджери, ін.). Також мали діалог щодо залучення пенсіонерів у контекст «Промприладу». Спочатку більшість із нас казали, що вони тут не потрібні, але пізніше зрозуміли, що це може бути цікаво: якщо старші люди, скажімо, приходили б сюди, розказували б свої історії — це був би елемент дозвілля і для них, і для інших людей на «Промприладі», цікавий досвід здвигу поколінь, епох. Моя група працювала з тінейджерами — 13-19 років. Ми пробували говорити, вести з ними діалог на вулицях біля «Промприладу»: хтось у спілкуванні відмовляв, хтось охоче відповідав на запитання, а дехто після нашої комунікації навіть зацікавився «Промприладом» — і прийшов подивитись, що там відбувається. Загалом ми старалися зрозуміти, як мешканці хотіли б змінити простір навколо, чого їм не вистачає».

НАВЧАННЯ. ІСТОРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

2 Тиждень (7 червня – 9 червня) Майстерня публічної історії Куратор: Тарас Грицюк («Інша Освіта») Тарас Грицюк, історик, професійний фасилітатор, співзасновник ГО «Інша Освіта», співзасновник та координатор освітньої програми «Студії Живої Історії», програми з розвитку критичного мислення «Звичка думати». Коло інтересів: публічна історія, критичне осмислення історичних конструктів, політика пам’яті на локальному і глобальному рівнях, індустріальна й постіндустріальна спадщина міст, радянський спадок і його сприйняття в масовій культурі, неформальна освіта, розвиток критичного мислення.

Актуальність Історії виробництва на території «Промприладу» — понад 100 років. Це унікальна чатеми стина міської історії й образу міста. Тому так важливо зафіксувати, яким було минуле заводу, знайти і витягти на світло із його темних закутків нові дані, вцілілі артефакти й нерозказані раніше персональні історії.

Свого часу на заводі працювало понад 5 тисяч людей. Це місце було осередком не тільки потужного виробництва, а й активного соціального життя. Найяскравішою складовою життя заводу є люди, які тут працювали. І не просто працювали, а жили заводом, адже це було місце їхньої самореалізації, спілкування та дозвілля. Місце, з яким вони, очевидно, пов’язували і своє майбутнє, де народжувалися їхні мрії. Тому на етапі історичного дослідження команда лабораторії сфокусувалася на публічній історії. Цей напрям передбачає співтворення історії не лише фахівцями, а й через залучення широкої аудиторії та репрезентацію історичного знання у доступних для загалу форматах, як-то документальні фільми, відкриті дискусії, публічні інтерв’ю, виставки. Ми прагнули якомога краще почути безпосередніх свідків та учасників процесу розвитку заводу: їхні історії про їхній за-

«Промприлад» був важливим чинником у формуванні ідентичності Станіслава-Станіславова-Івано-Франківська. Символічно, що він розташований у центрі міста. Тут колись зародилась індустрія міста. Тут згодом готували кадри для інших підприємств. Тут франківці працювали цілими сім’ями й поколіннями, тут зустрічали своїх коханих і друзів. Тож для багатьох із них це справді був «другий дім». Нині тут працює приблизно 150 людей і обсяги виробництва не вражають, однак, безумовно, «Промприлад» — щось більше, ніж завод, — це важливий символ нашого міста, його минулого, сьогодення і майбутнього.

НАВЧАННЯ. ІСТОРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

Методологія

• Нашим завданням було зрозуміти важливість заводу «Промприлад» для мешканців району і для людей, які все ще працюють там. Знайти зв’язки, які пов’язують мешканців навколо «Промприладу», історії заводу і про завод, які варто зберегти, рішення щодо майбутнього «Промприладу», які може підказати його минуле. Шукаючи відповіді, ми працювали у кількох напрямах, аби зібрати максимум інформації, а потім — проаналізувати її Ми: • зустрілися та поспілкувалися з Альоною Каравай, співзасновницею ГО «Інша Освіта», що є одним із партнерів проекту «Промприлад»; • переглянули серію відеоінтерв’ю авторства Богдана Ославського та Дениса Овчара — це історія «Промприладу» через персональні історії працівників заводу та поспілкувалися з Богданом; • попрацювали з відповідними матеріалами у Державному архіві Івано-Франківської області; • візуалізували таймлайн історії розвитку «Промприладу» — для розуміння причинно-наслідкових зв’язків, особливостей та етапів розвитку виробництва; • дослідили та склали таймлайн історії виробництва, проаналізувавши асортимент й еволюцію продукції заводу, технологій, підходи до проектування, науково-дослідну складову • розглянули глобальному

історію «Промприладу» у історичному контексті;

• обговорювали еволюцію «Промприладу» від образу «закритої території» до простору не тільки виробничого, а й наповненого вже іншими сенсами, функціями, як-от мистецтво (репетиції музикантів, рейвові вечірки тощо);

Коментарі

ІСТОРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ Мар’яна Баран

«Завдяки історичному дослідженню в мене з’явилося чітке розуміння важливості теми лабораторії, всього, що нині відбувається студентка Прикарпатського на «Промприладі», а також заводу як систенаціонального університету ми й того, що варто зберегти, відновити чи ім. В.Стефаника, дизайнерка реорганізувати. Мені стала зрозумілою наша мета і те, що нам треба робити. Але я ввасередовища жаю історичне дослідження досить глобальним (воно охоплювало великий часовий період, який дослідити за кілька днів неможливо), і ми швидше виокремили проблематику, яку треба вивчати, ніж реально її дослідили. Команда працювала з друкованими матеріалами про завод, як книжка до його 100-річчя, каталог з продукцією. Матеріали з бібліотеки, газетні архіви розкрили для нас тему побуту: концерти, виступи, інші моменти, які раніше залишалися поза увагою. Ми, власне, виокремили побут заводу як окрему складову, не менш важливу для вивчення, ніж, скажімо, розвиток продукції. Вважаю, що історичне дослідження відіграє основну роль в тому, що ми робитимемо в цій тематиці надалі. Увага до минулого допомагає сформувати цінності, яких раніше не помічали, не розуміли, і, можливо, іншу дослідницьку перспективу та оновлене бачення проекту. Крім того, якщо раніше мені було просто цікаво, то під час лабораторії з’явився й емоційний зв’язок стосовно «Промприладу». 18 18

Альона Каравай співзасновниця ГО «Інша Освіта»

Богдан Ославський журналіст, автор серії відеоінтерв’ю про «Промприлад»

Анна Пашинська ініціаторка та співтворчиня простору MetaLab

Працівники «Промприладу» про завод і його майбутнє (із фільму «Виробництво»)

«Інформація про Музей заводу породила думки створити/відновити Музей «Промприладу»; з цим була пов’язана й ідея галереї «Асортиментна кімната», яка нині функціонує в рамках пілотного проекту, а також намір щороку проводити дослідницьку лабораторію з вивчення історії».

«Промприлад» — визначне місце для міста й для людей, сімей, які там працювали. Люди, в яких я брав інтерв’ю, віддали заводу багато й найкращі роки свого життя — вони зворушено говорять про це. Загалом у них є невіра в перспективи заводу, неоднозначне ставлення до того, що відбувається із заводом і на заводі. Працюючи над цією темою, я бачив своє завдання в тому, щоб поговорити з людьми, дозволити їм розповісти їхні історії».

«У фільмі про «Промприлад» ми бачимо, що його герої — освічені люди, які люблять свою справу, хотіли б передати свої знання та навички іншим. І у них є страх бути непотрібними».

«Це поверне молодь у місто», «Ми хочемо врятувати будівлю», «Ми не забудемо індустріальне минуле», «Тут пройшло все моє життя», «Мою працю цінують?!», «Я не знаю, що тут відбувається», «Куди подівся завод? Куди зник, чому і хто винен?».

19 19

НАВЧАННЯ. ПРОСТОРОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

3 Тиждень (14 червня – 16 червня) Майстерня просторового дослідження Куратор: Андрій Шуляр (Urban Curators) Андрій Шуляр — архітектор, урбаніст, дослідник, співзасновник агенції Urban Curators. Його попередній досвід охоплює роботу менеджера в Департаменті містобудування й архітектури КМДА (Київ), дослідження у Центрі міської історії Центрально-Східної Європи (Львів), викладання в Інституті архітектури Львівської політехніки та ін. У своїй роботі в «Urban Куратори» Андрій займається якісними передпроектними дослідженнями, аналітикою й архітектурним проектуванням. Актуальність Як фізичний простір «Промприлад» був і є важливим містотворчим чинником для Іватеми но-Франківська та його ідентичності. Він розташований близько як до центру міста, так і до залізничного вокзалу й у масштабі міста займає доволі велику площу (36 900 м²). У сприйнятті багатьох мешканців цей простір маркований як такий, де відбувалося щось важливе для міста, але й також глобальніше: у вироблених зразках унікальної продукції утверджувалася слава Франківська далеко поза його межами. Водночас ця територія сприймалася як закрита, ізольована, неприступна. І таке бачення значною мірою зберігається й донині, хоча проект «Промприлад.Реновація» поступово (пере)відкриває цей простір, роблячи його загальнодоступним. Метою команди лабораторії на цьому етапі було дослідити просторові особливості й інфраструктуру «Промприладу» та району навколо. Визначити міру доступності/недоступності, відкритості/закритості «Промприладу», активності/пасивності публічних просторів сусідніх кварталів. А також зрозуміти, які нерозкриті або ігноровані потенціали має у собі простір заводу та району, запропонувати певні рішення щодо розкриття цих можливостей.

Методологія

Майстерня передбачала дослідження й аналіз зовнішнього простору навколо заводу та внутрішнього простору «Промприладу». Щодо останнього, учасники лабораторії оглянули територію заводу, майже всі будівлі, цехи, обладнання. Також мали нагоду поспілкуватися із працівниками про особливості їхньої роботи, побут, звички. Працюючи із контекстом району, вивчали територію в радіусі пішохідної доступності до 5 хв. навколо «Промприладу» у чотирьох напрямках: західному, південному, східному, північному. Всю досліджувану площу розбили на декілька секторів, команду — на групи. Кожна група мала свій сектор для аналізу: учасники оглядали будівлі, функціонал простору, визначали різні зони (транзитні, рекреаційні, економічного характеру). У роботі орієнтувалися на міждисциплінарний підхід: наявність у команді представників різних фахових напрямів дозволяє розкривати тему з точки зору різних професійних компетентностей та досвіду. Так, історика цікавитиме минуле заводу, архітектора — специфіка функціонування будівель та простору, ще інших учасників — питання дизайну, асортимент продукції заводу, ін. У підсумку можна отримати більш комплексну картину предмета дослідження.

арт-директор креативної агенції Nammi, учасниця команди лабораторії

Коментарі учасників

ПРОСТОРОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ Мар’яна Затолюк

«Ми поділили територію на карті навколо заводу «Промприлад» на 5 зон. Після їхнього дослідження — збору інформації, фотографування — склали карти закритості/відкритості району, функціонального наповнення перших поверхів (комерція, адмінбудівлі, освіта тощо). Це дозволило зробити висновки про вплив рівня відкритості на функції. Так, наприклад, на основних вулицях, як Коновальця або Мельника, є багато комерції та публічних зон, на закритих локаціях жодних функцій будівель, крім житлової, немає. У процесі просторового дослідження ми зробили кілька цікавих відкриттів. Так, з’ясували, що за 9-поверхівками на Сахарова, з протилежного до заводу боку вулиці, є дуже класний двір — великий і суперкомфортний, де немає пилу, вихлопних газів і шуму машин. Там існує своя повноцінна екосистема: житлові будівлі, садочок, школа, далі університет, спорткомплекс. Інша цікава локація — озеро. Ми дізналися, що скульптура, яку недавно там встановили, на жаль, ніяк не вплинула на це місце: місцеві мешканці, з одного боку, хотіли б, щоб озеро було чисте, але самі для цього нічого не роблять. Цікаво також, наскільки всі етапи досліджень — спільнот, історії, простору — взаємопов’язані між собою і, наприклад, як спільноти впливають на простір та навпаки».

Андрій Шуляр архітектор, куратор лабораторії

«Простір можна сприймати по-різному: вимірювати його кількісні, фізичні характеристики (площу, розміри, ін.), а також якісні, що складніше й досить суб’єктивно. Проте якісні дослідження є способом віднайти у просторі якісь його особливі ознаки. Такі дослідження передбачають роботу з людьми, інтерв’ю: це допомагає зрозуміти, хто є користувачами досліджуваного простору, зовнішнього чи внутрішнього, зрозуміти потреби людей у цьому просторі. Учасники лабораторії отримали цікаві коментарі від тих, з ким спілкувались. Скажімо, дізналися, що на південь від «Промприладу» є маленьке озеро, доля якого цікавить місцевих. Також мені подобається ставлення MetaLab до структури «Промприладу», громади працівників, які тут давно і є утворюючим чинником цієї локації: це не репрезентація себе як нового покоління на зміну старому, а бажання знайти спільну мову та співіснувати гармонійно, доповнити попередній досвід».

ПЕРШІ ІДЕЇ ПІД ЧАС НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

Занурення в атмосферу району та спілкування з місцевими мешканцями дозволило команді згенерувати багато ідей, від цілком простих до майже фантастичних! Тож ми вирішили законспектувати попередні напрацювання для майбутніх проектів:

Робота зі спільнотою:

• курси вальсу в парку від танцювальної школи на «Промприлад.Реновація»; • перегляд запропонованих мешканцями історичних фільмів у публічному просторі району; • запрошення мешканців району до створення тимчасової спільної бібліотеки району у просторі «Промприладу»; • організація живого музею-виставки «Промприладу» (асортимент/побут/плакати тощо); • екскурсії від мешканців району, персональні історії про знакові місця; • проведення конкурсів або змагань (проект кухні з нульовим бюджетом, конкурс винаходів тощо); • побутові майстер-класи (як відремонтувати меблі, відмити каструлю тощо); • створення анімаційного фільму «Один день із життя «Промприладу»; • створення та розміщення в районі інсталяцій на тему «Промприладу»; • «портал здійснення мрій» мешканців району — вакуумна труба в MetaLab;

Використання історичного спадку й потенціалу заводу:

• запуск FabLab як експериментального проектувального цеху, як провідника зовнішніх потреб міста та внутрішніх технічних можливостей заводу, як платформи для обміну знаннями та досвідом між старшою та новою генераціями; • залучення бізнес-експертизи та створення нового продукту на базі заводу; • створення нового експериментального продукту як точки колаборації різних поколінь виробників; • спільне виявлення і втілення рішень для поліпшення інфраструктури району; • проведення заходів у точках об’єднань спільнот (навчальні заклади тощо); • проведення паралелі між індустріалізацією Британії у ХІХ-ХХ ст. та Станіславова/ Станіслава/Івано-Франківська; • представлення по-новому старого збереженого обладнання; • репрезентація еволюції приладів, технологій із використанням 3D-моделювання; • об’єднання різних матеріалів для комплексної репрезентації (в музеї): запахи, звуки заводського простору, візуальні, фото-, відеоматеріали про завод; • розроблення навігації, інформаційних матеріалів на «Промприладі» й до нього, у вуличному просторі, та презентація навігаційної системи сусідам заводу; • створення загальної/спільної кухні, саду;

ПЕРШІ ІДЕЇ ПІД ЧАС НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

Можливості простору:

• використання для комунікації публічних просторів у різних форматах та інтервенції з метою розвитку культурного дозвілля громади району; • «Промприлад» як активна і дієва спільнота може впливати на розвиток інфраструктури в районі: відкриття бар’єрів, робота з публічними просторами, робота з орієнтацією у просторі, брендинг району; • формування «громадського захисту» проекту від загрози житлової забудови території — через активну комунікацію із громадою цінностей проекту; • забезпечення відкритості та доступності території завдяки реструктуризації заводських просторів; • розвиток культурного життя через залучення соціально відповідальних бізнесів; • створення «офісу району» для збору інформації, виявлення потреб, спільної реалізації проектів, комунікації; • організація на терасі «Промприладу» майданчика для споглядання процесу виробництва; • комунікація про проект «Промприлад.Реновація» з громадою завдяки створенню об’єктів спільного використання у районі (наприклад, велопарковки з брендуванням проекту);

ВИСНОВКИ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ТА ЗАДАЧІ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

висновки

Три попередні етапи нашого дослідження — соціологічне, історичне, просторове — це «накопичувальний» період. Ми зібрали чимало інформації про «Промприлад» і район довкола, щоб краще зрозуміти «характер» і значення для міста цієї локації, її еволюцію, проблеми, невикористані потенціали, можливі перспективи розвитку. Ще один важливий аспект — особливості сприйняття «Промприладу» та проекту «Промприлад.Реновація» з боку різних категорій його користувачів та місцевих мешканців. Ми працювали з різними матеріалами (архівні документи, старi газети, каталог продукції, книжка про історію заводу, сучасні дослідження тощо), спілкувалися з людьми, дотичними до «Промприладу» чи району, спостерігали, аналізували, систематизували інформацію. Як вже йшлося вище, це дозволило нам сформувати соціологічну картину досліджуваної території (структурувати спільноти всередині проекту та поза ним, у районі). Результатом історичного дослідження стало розуміння того, що «Промприлад» є дуже важливим, як у персональних життєвих історіях багатьох іванофранківців, так і в контексті міста загалом, що він відчутно вплинув на формування ідентичності й образу міста: завод був «точкою притягання», місцем активного й різнопланового соціального життя, із власними інфраструктурою й традиціями. Вивчення простору дозволило зрозуміти різнотипність середовища в районі, відповідно наявність різних за рівнем доступності й простоти шляхів, що ведуть до «Промприладу». Також підтвердилося досить поширене сприйняття «Промприладу» як закритого простору. І, звичайно, у кожного із нас з’явилася своя персональна «історія з «Промприладом», певна прив’язка до нього. У процесі роботи це місце почало наповнюватися конкретикою: особистими спогадами, побоюваннями щодо майбутнього, очікуваннями від проекту, конкретними артефактами і т.д. Цей простір став насичений дуже різними настроями, емоціями й сенсами. Тобто він ожив перед нашими очима.

S.W.O.T. streANGTH weakness opportunity threat

Навчальний процес завершився SWOT-аналізом, що допоміг нам скласти комплексну картину, як рухатися далі й допоміг розробити подальші задачі для лабораторії та сформулювати стратегічні напрями для всього проекту «Промприлад.Реновація». Чи не найголовнішим висновком першого блоку нашої лабораторії стало розуміння того, що простір «Промприладу» та району взаємопов’язані між собою, багато з цих зв’язків не розкрито, а також, що ці два простори можуть багато дати один одному. Що саме і як? Аби з’ясувати це, ми вирішили глибше зануритися у простір заводу, проаналізувати його нинішнє наповнення (передовсім технічне, виробниче), відчути його настрої. А потім — пов’язати заводський простір та проект «Промприлад.Реновація» з районом, інтегрувати їх у цей ширший контекст.

Задачі лабораторії:

• розробити стратегії інтеграції існуючого виробництва в проект «Промприлад.Реновація» через розробку та виготовлення спільного продукту на обладнанні заводу, яке є і функціонує; • виявити потенціал та розкрити ідентичність району «Промприлад» (потенціали, настрої, тенденції, робота зі спільнотами тощо); • належно комунікувати про проект «Промприлад.Реновація» назовні (просторово і соціально) задля розширення та включення аудиторії в процес співтворення проекту «Промприлад.Реновація»;

Брошуру створено командою MetaLab – урбаністичного проекту платформи «Тепле Місто»

Текст

Ірина Шутка, Анна Доброва, Анна Пашинська

Фото

Антон Куба, Андрій Сидорук та учасники/ці лабораторії

Графічні матеріали

учасники/ці лабораторії

Дизайн

Юлія Русило

Переклад англійською: перекладацька компанія «Профпереклад» Друк: Паперівка

Сайти і соціальні мережі