Довідник щодо особливостей технічного регулювання

Mini Blue Guide Довідник для українських виробників, які цікавляться експортом продукції, щодо особливостей технічного регулювання

Передмова Шановні друзі! Угода про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС передбачає далекосяжні і вимогливі положення в сфері інституційної трансформації та посилення спроможності. Технічні бар’єри в торгівлі – одна за найважливіших тем, якій присвячений 3-й розділ цієї Угоди. Після повної реалізація Угоди Українські економічні оператори отримають вільний доступ не тільки до єдиного європейського ринку, але й до інших процвітаючих ринків в усьому світу. Споживачі як в Європі, так і в Україні, зможуть розраховувати на найвищий рівень якості і безпеки продукції. Ця загальна мета вимагає координації системи інфраструктури якості з боку державних і приватних учасників. Протягом останніх 7 місяців ми збирали учасників всіх зацікавлених сторін в Україні для взаємного обміну досвідом з технічними експертами Німеччини, Сербії, Словенії і інших країн. В процесі цієї роботи учасники створили посібник для належної європейської практики, який доповнює відому Блакитну Настанову ЄС. Саме тому рада представити до Вашоі уваги Настанову “Міні Blue Guide” в рамках проекту «Консультативний фонд впровадження реформ», Проект підтримуєтьсяНімецьким товаріством (GIZ) GmbH та реалізується у співпраці з Депратаментом технічного регулювання Мінекономрозвитвку України та виконавцями проекту – Інститутом Європейської політики (IEP). Настанова є нашим практичним кроком до розповсюдження інформаціі. серед українських виробників – імпортерів. Ми сподіваємось, що цей посібник стане у нагоді всім, хто шукає інформацію в сфері технічного регулювання, інфраструктури якості і гармонізації законодавства з ЄС. Бажаємо Вам корисного і цікавого читання!

АННЕ БЕРСІО, СТАРШИЙ МЕНЕДЖЕР ПРОЕКТУ, ІНСТИТУТ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПОЛІТИКИ

З 1 січня 2016 року між ЄС та Україною розпочали діяти основні положення Поглибленої і всеохоплюючої Зони вільної торгівлі, що є частиною Угоди про асоціацію, підписаної у червні 2014 року. Відбулось взаємне відкриття ринків товарів і послуг на основі дотримання та застосування обов’язкових європейських правил. Це відкрило доступ для нових можливостей розвитку та підвищення конкурентоспроможності українського бізнесу. На виконання положень зазначених Угод було затверджено Стратегію сталого розвитку “Україна - 2020” та у 2015 році Стратегію розвитку системи технічного регулювання до 2020 року. На виконання окреслених в стратегіях завдань у сфері технічного регулювання протягом останніх двох років відбулось суттєве реформування горизонтального та вертикального законодавства, здійснюється формування сприятливих умов для виходу українського виробника на європейський ринок. Наразі одним з основних завдань в системі технічного регулювання України є проведення просвітницької кампанії та надання роз’яснень національному виробникові, органам виконавчої влади, що є відповідальними за регуляторну політику у зазначеній сфері, громадськості щодо економічно обґрунтованого експорту української продукції на ринок ЄС та підтримка конкурентоспроможності вітчизняної продукції у міжнародному економічному середовищі. Розроблення Міні Blue Guide є першочерговим необхідним важелем формування конкурентоспроможної економіки України. В якій зокрема висвітлено стан реформування інфраструктури якості України (стандартизації, оцінки відповідності, акредитації, метрології й ринкового нагляду), представлено основні рекомендації щодо приведення національного законодавства у відповідність з законодавством ЄС та надано базові роз’яснення і рекомендації для вітчизняного виробника. Основні постулати Міні Blue Guide базуються на застосуванні багаторічного європейського досвіду, враховуючи понад 20-річний досвід Нового та Глобального підходів. Настанова покликана допомогти українському виробникові зрозуміти сутність європейського підходу до ведення бізнесу та застосування такого важливого інструменту як технічне регулювання для досягнення найбільшої ефективності національного бізнесу.

Настанова стане у нагоді представникам центральних органів виконавчої влади, відповідальним за адаптацію законодавства у сфері технічного регулювання, українському бізнесу та громадськості. МАКСИМ НЕФЬОДОВ, ЗАСТУПНИК МІНІСТРА ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ

ЗМІСТ Mini Blue Guide

1

Передмова

2

ЗМІСТ

5

1. ІНФОРМАЦІЙНИЙ ОГЛЯД ЗАКОНОДАВСТВА ЄС ЩОДО БЕЗПЕКИ ПРОДУКЦІЇ: 7 1.1 РЕГУЛЮВАННЯ ВІЛЬНОГО РУХУ ТОВАРІВ

8

1.2 МІЖНАРОДНІ АСПЕКТИ

17

ЗАКОНОДАВСТВА ЄС

17

ЩОДО БЕЗПЕКИ ПРОДУКЦІЇ

17

1.3 ВІДОБРАЖЕННЯ В УКРАЇНСЬКОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ ДОКУМЕНТІВ NEW GOODS PACKAGE

22

1.4 КОЛИ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ ГАРМОНІЗОВАНЕ ЗАКОНОДАВСТВО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ 25 НА ПРОДУКЦІЮ

25

2. МЕТРОЛОГІЧНА СИСТЕМА УКРАЇНИ

34

3. СТАНДАРТИЗАЦІЯ

55

3.1 ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ

56

3.2 РЕФОРМУВАННЯ

58

СИСТЕМИ ТЕХНІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ

58

3.3 НАЦІОНАЛЬНИЙ ОРГАН СТАНДАРТИЗАЦІЇ

60

4. ОЦІНКА ВІДПОВІДНОСТІ

72

4.1. ЗАКОНОДАВСТВО

73

У СФЕРІ ОЦІНКИ ВІДПОВІДНОСТІ

73

4.2 ПОВНОВАЖЕННЯ

76

ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ

76

У СФЕРІ ТЕХНІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ

76

4.3 ТЕХНІЧНІ РЕГЛАМЕНТИ. ХАРАКТЕРИСТИКИ ТА ЗМІСТ ТЕХНІЧНИХ РЕГЛАМЕНТІВ 77 4.4 ДОБРОВІЛЬНА ОЦІНКА ВІДПОВІДНОСТІ

79

4.5 ВІДПОВІДНІСТЬ ПРОДУКЦІЇ

80

4.6 ПРИЗНАЧЕННЯ ОРГАНІВ З ОЦІНКИ ВІДПОВІДНОСТІ

82

4.7 МОНІТОРИНГ ПРИЗНАЧЕНИХ

84

ОРГАНІВ З ОЦІНКИ ВІДПОВІДНОСТІ

84

4.8 ПРОЦЕДУРИ ОЦІНКИ ВІДПОВІДНОСТІ

85

4.9. ДЕКЛАРАЦІЯ ПРО ВІДПОВІДНІСТЬ

86

4.10 ЗНАК ВІДПОВІДНОСТІ

86

ТЕХНІЧНИМ РЕГЛАМЕНТАМ

86

4.11 ВИЗНАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ

88

ОЦІНКИ ВІДПОВІДНОСТІ, ПРОВЕДЕНОЇ ЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ 89 . НАЦІОНАЛЬНА СИСТЕМА АКРЕДИТАЦІЇ УКРАЇНИ

90

5.1 РОЛЬ АКРЕДИТАЦІЇ

91

5.2 Напрямки акредитації та принципи діяльності НААУ

93

5.3 ВИЗНАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ НААУ НА МІЖНАРОДНОМУ РІВНІ 96 5.3 ВИЗНАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ НААУ НА МІЖНАРОДНОМУ РІВНІ 96 6. РИНКОВИЙ НАГЛЯД

98

ДІЯЛЬНІСТЬ У СФЕРІ РИНКОВОГО НАГЛЯДУ

103

7. КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ НА ЄВРОПЕЙСЬКІ САЙТИ

118

8. КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ НА ВЕБ-САЙТИ У СФЕРІ ТЕХНІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ 121

1. ІНФОРМАЦІЙНИЙ ОГЛЯД ЗАКОНОДАВСТВА ЄС ЩОДО БЕЗПЕКИ ПРОДУКЦІЇ: НОВА ЗАКОНОДАВЧА БАЗА, ВІЛЬНИЙ РУХ ТОВАРІВ, ПОГЛИБЛЕНА ТА ВСЕОХОПЛЮЮЧА ЗОНА ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ

СТРУКТУРА: 1. Регулювання вільного руху товарів.

2. Міжнародні аспекти законодавства ЄС щодо безпеки продукції.

3. Відображення в українському законодавстві документів New Goods Package.

4. Коли застосовується гармонізоване законодавство Європейського Союзу на продукцію.

5. Корисні посилання.

1.1 РЕГУЛЮВАННЯ ВІЛЬНОГО РУХУ ТОВАРІВ Питання: 1. Навіщо потрібно гармонізувати національне законодавство із законодавством ЄС?

2. Що передбачає вільний рух товарів?

3. Яким чином Поглиблена та всеосяжна зона вільної торгівлі сприятиме лібералізації торгівлі між Україною та ЄС?

4. Переваги створення Поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі між Україною та ЄС?

1. ІНФОРМАЦІЙНИЙ ОГЛЯД ЗАКОНОДАВСТВА ЄС ЩОДО БЕЗПЕКИ ПРОДУКЦІЇ У межах Внутрішнього ринку ЄС заборонено запровадження будь-яких перешкод торгівлі, зокрема: фізичних, фіскальних або технічних. Фізичні перешкоди — це будь-які процедури фізичної перевірки або заборони, що встановлюються на кордонах держав-членів ЄС та перешкоджають вільному руху товарів або пересуванню осіб. Фіскальні перешкоди існують у 2 формах: у формі мита та непрямих податків. Технічні перешкоди торгівлі — це всі види національних заходів, що стосуються технічних специфікацій, яких можна використати для сегрегації ринків та блокування інтеграційних процесів у межах ЄС. Для подолання таких перешкод законодавство держав-членів ЄС має бути приведено у відповідність із законодавством ЄС. Це можливо лише через прийняття спільних програм з гармонізації законодавства держав-членів ЄС, як це передбачено статтями 114, 115, 352 Договору про функціонування ЄС (англ.

Treaty on the Functioning of the European Union). Гармонізація законодавства держав-членів ЄС може бути повною або частковою. З а б р а к о м п о в н о ї г а р м о н і з а ц і ї п о в и н н о б у т и п р и н а й м н і в з а є м н е визнання (англ. Mutual recognition) стандартів державами-членами. Принцип взаємного визнання означає, що товари, законно випущені на ринок однією державою-членом, можуть і повинні вільно продаватися в інших державах-членах, оскільки вони вже пройшли через контроль держави-члена ЄС, де їх уперше було випущено на ринок. Свобода вільного руху товарів у ЄС передбачає:

1) заснування митного союзу (стаття 28 (1) Договору про функціонування ЄС) та включає заборону запровадження між державами-членами ЄС мита (як на імпорт, так і на експорт) та інших зборів, що мають подібний (еквівалентний) ефект (стаття З0 Договору про функціонування ЄС), і прийняття спільного митного тарифу щодо інших країн; 2) усунення дискримінаційного оподаткування товарів, що були випущені в інших державах-членах ЄС (стаття 110 Договору про функціонування ЄС); 3) скасування кількісних обмежень у торгівлі між державами-членами та всіх інших заходів, що мають еквівалентний ефект (стаття 34 Договору про функціонування ЄС).

ІНСТРУМЕНТИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРИНЦИПУ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ:

• ліквідація митних бар’єрів, • ліквідація податкової дискримінації, • ліквідація фізичних та технічних бар'єрів в торгівлі.

• З принципу вільного руху товарів існують деякі винятки. Так, у відповідності зі статтею 36 Договору про функціонування ЄС можливі заборони або обмеження імпорту, експорту або транзиту, які обґрунтовані міркуваннями: • громадської моралі; • громадського порядку і державної безпеки (які трактуються як «публічний порядок», тобто фундаментальна основа суспільства); • захисту здоров'я та життя людей і тварин або збереження рослин (на основі оцінки потенційного (об'єктивного) ризику товару або його компонента для життя і здоров'я); • захисту національних скарбів, що мають художню, історичну або археологічну цінність; • захисту промислової та торговельної власності.

• Проте такі заборони чи обмеження не повинні слугувати засобом свавільної дискримінації чи замаскованого обмеження у торгівлі між державами-членами ЄС (стаття 36 Договору про функціонування ЄС).

З 1 січня 2016 року розпочато застосування розділу IV “Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею” Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, який охоплює Поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі (ПВЗВТ) і яким передбачено суттєву лібералізацію торгівлі між Сторонами. ПВЗВТ надасть Україні можливості для модернізації її торговельних відносин та економічного розвитку. Інструментами для цього є відкриття ринків шляхом поступового скасування митних тарифів, надання безмитного доступу в рамках квот, а також масштабна гармонізація українських законів, норм та стандартів з тими, що діють у ЄС у різних прямо або опосередковано пов’язаних із торгівлею секторах. Це створить умови для гармонізації стандартів України та ЄС у ключових галузях.

Структура розділу IV “Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею” Угоди про асоціацію між Україною та ЄС У Главі 1 «Доступ до ринку товарів» йдеться про зменшення чи скасування мит на імпорт та експорт. Переважну більшість їх буде скасовано відразу після набуття Угодою чинності. Загалом, Україна та ЄС скасують імпортні мита на близько 97% та 96,3% тарифних ліній відповідно. Стосовно експортних мит сторони домовилися, що від набуття Угодою чинності не запроваджуватимуть у двосторонній торгівлі нових мит, а діючі на сьогодні в Україні експортні мита буде поступово скасовано впродовж 10 років . Стосовно нетарифних бар’єрів у торгівлі товарами Угода запроваджує відповідні фундаментальні правила СОТ, наприклад, що стосуються національного режиму, заборони обмеження імпорту та експорту, порядку державної торгівлі тощо. Глава 2 «Засоби захисту торгівлі» стосується традиційних інструментів торговельного захисту (антидемпінгові, компенсаційні та глобальні захисні заходи). Розгляд справ відбуватиметься відповідно до правил СОТ. Наприклад, розмір ставки попередніх або остаточних антидемпінгових або компенсаційних мит не повинен перевищувати антидемпінгову маржу або загальну суму нелегітимної субсидії. Розкриття повної та змістовної інформації про усі важливі факти та міркування, які складають основу для ухвалення рішення про застосування заходів, має бути забезпечено відразу після застосування попередніх заходів та до винесення остаточного рішення. При цьому інформація повинна бути подана у письмовій формі та так, щоб забезпечити заінтересованим сторонам достатній час для подання власних коментарів. Загалом передбачається, що ПВЗВТ підвищить прозорість пов’язаних із захистом торгівлі розслідувань. Крім того, сторони погодилися встановити на рівні експертів діалог щодо торговельних заходів, який буде форумом з питань співробітництва в цій сфері. Глава 3 «Технічні бар'єри в торгівлі» спрямована на зменшення перепон для торгівлі, що виникають у зв’язку із різницею в технічних регламентах України та ЄС, стандартів, процедур оцінки відповідності та інших вимог до якості продукції. Сторони в Угоді підтверджують свої зобов’язання в рамках Угоди СОТ про технічні бар’єри і погоджуються співпрацювати щодо цих питань з метою спрощення та уникнення розбіжностей у технічних вимогах.

Україна вживатиме необхідних заходів з метою поступового досягнення відповідності з технічними регламентами ЄС та системами стандартизації, метрології, акредитації, робіт з оцінки відповідності та ринкового нагляду ЄС і зобов’язується дотримуватися принципів та практик, викладених у чинних Рішеннях та Регламентах ЄС. Положення щодо маркування товарів містять зобов’язання сторін діяти у відповідності з принципами Угоди СОТ про технічні бар’єри стосовно того, що вимоги до маркування не повинні створювати зайвих перешкод у міжнародній торгівлі. Гармонізація стандартів сторін скоротить існуючі нетарифні бар’єри у торгівлі між сторонами, підвищить якість продукції на внутрішньому ринку України, а також сприятиме формуванню позитивного іміджу України на світових ринках щодо якості українських товарів та продукції. Положення Глави 4 «Санітарні та фітосанітарні заходи» покликані сприяти торгівлі товарами (зокрема, тваринами і продукцією тваринництва, рослинами та рослинною продукцією), які підпадають під дію санітарних та фітосанітарних заходів. Водночас ця частина Угоди забезпечує сторони належним захистом якості та безпечності продукції. При цьому Україна та ЄС прагнутимуть спільного розуміння стандартів утримання тварин, беручи до уваги вимоги Світової організації зі здоров’я тварин. Глава також включає положення стосовно процедур верифікації та сертифікації; імпортних перевірок; умов імпорту та захисних заходів при торгівлі товарами, які стосуються здоров’я тварин і рослин, харчової безпеки та добробуту тварин. Глава 5 «Митні питання та сприяння торгівлі» передбачає співробітництво з митних питань, спрощення митних процедур та формальностей і, водночас, протидії шахрайству. Протокол про взаємну адміністративну допомогу з митних питань створює кращі правові рамки для забезпечення належного застосування митного законодавства і протидії його порушенням. Сторони надаватимуть одна одній відповідну інформацію, потрібну для проведення розслідувань, включаючи можливість для офіційних осіб брати участь у адміністративних розслідуваннях на території іншої сторони.

Положення Глави 6 «Заснування підприємницької діяльності, торгівля послугами та електронна комерція» сприятимуть максимальній інтеграції України в ринок ЄС. На відміну від класичних зон вільної торгівлі, ПВЗВТ передбачає свободу заснування підприємницької діяльності (на відміну від комерційної присутності) у секторах з надання послуг та інших сферах, які не стосуються послуг (це право обмежене у низці секторів, визначених у так званому негативному списку).

Передбачено також розширення внутрішнього ринку для низки ключових секторів послуг після того, як Україна імплементує відповідне законодавство ЄС. Глава 7 «Поточні платежі та рух капіталу» передбачає, що положення щодо вільного руху капіталу включатимуть стандартні запобіжники з можливістю застосовувати заходи для забезпечення стабільності фінансових систем. Главою 8 «Державні закупівлі» визначено, що Україна протягом кількох років має адаптувати своє законодавство щодо державних закупівель відповідно до норм ЄС. За винятком закупівель для армії, українські постачальники матимуть повний доступ до ринків державних закупівель Євросоюзу. Постачальники з ЄС матимуть такий самий доступ до українського ринку закупівель. Глава 9 «Інтелектуальна власність» містить положення щодо авторського права і суміжних прав, торговельних марок, промислових зразків (включаючи незареєстровані), патентів на винаходи та географічних зазначень, які доповнюють і оновлюють Угоду СОТ щодо прав інтелектуальної власності . Глава передбачає застосування прав інтелектуальної власності, які базуються на внутрішніх правилах ЄС. У Главі 10 «Конкуренція» Сторони зобов’язуються забезпечувати застосування законодавства про конкуренцію, яке ефективно протидіє антиконкурентним практикам та операціям, а також визнають важливість застосування відповідного законодавства про конкуренцію у прозорий, своєчасний та недискримінаційний спосіб, поважаючи принципи процесуальної справедливості та права на захист. У Главі 11 «Питання, пов'язані з торгівлею електроносіями» взято до уваги членство України в Енергетичному Співтоваристві, що накладає зобов’язання стосовно імплементації найбільш релевантного законодавства ЄС щодо електроенергії та газу. Положення Глави стосуються питань, пов’язаних з обігом та торгівлею природним газом, електроенергією та сирою нафтою, встановлюють процедуру врегулюванням спорів. Глава 12 «Прозорість» містить зобов’язання, які дозволяють зацікавленим сторонам коментувати проекти актів законодавства; а також щодо створення інформаційних чи контактних пунктів для отримання інформації на запити стосовно будь-яких заходів загального застосування; щодо забезпечення належного процесу розгляду справ, ухвалення рішень, включаючи перегляд або апеляцію стосовно адміністративних дій у сферах, яких стосується ПВЗВТ. Відповідно до положень Глави 13 «Торгівля і сталий розвиток» кожна зі сторін призначить нову або існуючу дорадчу групу, яка складатиметься з незалежних представницьких громадських організацій, у якій об’єктивно представлені організації роботодавців та працівників, неурядові організації та інші заінтересовані сторони.

Члени дорадчої групи кожної зі сторін зустрічатимуться на відкритому Форумі громадянського суспільства для підтримки діалогу, що охоплюватиме аспекти сталого розвитку торговельних відносин між сторонами. Передбачений ПВЗВТ (Глава 14 «Врегулювання спорів») механізм врегулювання спорів базується на відповідній моделі Світової організації торгівлі, але зі спрощеною процедурою. Якщо консультації з того чи іншого приводу виявляться безуспішними, сторони звертатимуться за допомогою до третейської групи, яка складатиметься з трьох членів, обраних зі списку арбітрів.

Глава 15 «Механізм посередництва» дозволяє сторонам долати небажані явища у торгівлі товарами. Метою його є не дослідити правову сторону того чи іншого питання, а знайти швидке та ефективне вирішення проблем у доступі до ринків. З метою врегулювання спірного питання сторони узгоджують кандидатуру посередника. Посередник може дати пораду та представити рішення для розгляду сторонами, які можуть прийняти або відхилити запропоноване рішення або домовитися про інше рішення. Сторони повинні намагатися досягти взаємопогоджуваного врегулювання спору протягом 60 днів з дати призначення посередника. Посередництво не виключає можливості вирішення питання через механізм врегулювання спорів.

Імплементація положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС сприятиме зміцненню зв’язків у сфері торгівлі, навколишнього природного середовища, соціальної політики для подальшого сприяння цілям розширення торгівлі між Україною та ЄС, врахуванню та взаємоузгодженню економічних, соціальних та екологічних інтересів розвитку держави та суспільства.

Потенційними перевагами створення ПВЗВТ між Україною та ЄС є: 1. сприяння подоланню наслідків світової фінансово-економічної кризи шляхом пожвавлення експортної діяльності, припливу інвестиційних ресурсів, використання досвіду антикризових програм ЄС; 2. надання додаткового прискорення темпам зростання ВВП; 3. поліпшення структури експорту і сальдо платіжного балансу України; 4. покращення розвитку експортоорієнтованих галузей (металургії, хімічної промисловості, сільського господарства), рибної і легкої промисловості; 5. зростання надходжень іноземних інвестицій; 6. одержання доступу до передових високих технологій; 7. поліпшення доступу до якісніших та дешевших товарів і послуг; 8. прискорення зростання добробуту населення.

Імплементація положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС сприятиме зміцненню зв’язків у сфері торгівлі, навколишнього природного середовища, соціальної політики для подальшого сприяння цілям розширення торгівлі між Україною та ЄС, врахуванню та взаємоузгодженню економічних, соціальних та екологічних інтересів розвитку держави та суспільства.

1.2 МІЖНАРОДНІ АСПЕКТИ ЗАКОНОДАВСТВА ЄС ЩОДО БЕЗПЕКИ ПРОДУКЦІЇ Питання 1. Новий підхід»: що таке New Goods Package (New Legislative Framework) і що він включає?

2. Яким актом ЄС визначені вимоги до маркування знаком СЕ?

3. Вимоги ЄС до здійснення ринкового нагляду?

4. Основна мета та вимоги Регламентів 764/2008/ЄС та 765/2008/ЄС і Рішення 768/2008/ЄС?

5. Як взаємоузгоджується законодавча система ЄС щодо безпечності продукції з огляду на прийняття New Goods Package?

ЄС виробив власні інструменти і побудував унікальну 2-рівневу систему технічного регулювання, яка ґрунтується на введених у 80-і роки Новому (зі стандартизації) та Глобальному (з оцінки відповідності) підходах і спрямована на забезпечення вільного переміщення товарів всередині ЄС, недопущення бар’єрів у торгівлі, взаємне визнання та технічну гармонізацію. Принципи технічного регулювання були визначені у резолюціях Ради від 07.05.1985 щодо Нового підходу до технічної гармонізації та стандартів, від 21.12.1989 щодо Глобального підходу до оцінювання відповідності, а також положеннями Повідомлення Європейської Комісії Раді та Європейського Парламенту від 07.05.2003 «Покращання впровадження директив Нового підходу» і відповідної резолюції Ради від 10.11.2003 стосовно зазначеного повідомлення Європейської Комісії. На основі зазначених принципів і підходів було прийнято понад 20 директив ЄС, які встановлюють вимоги до окремих видів промислової продукції та процедури з оцінювання відповідності встановленим вимогам залежно від рівня ризику цієї продукції для життя і здоров’я людей. Через 20 років існування «Нового підходу» виникла необхідність перегляду згаданих директив. Європейський парламент 9 липня 2008 року прийняв пакет взаємодоповнюючих документів (нова законодавча база, англ. New Goods Package, New Legislative Framework), покликаних удосконалити Новий підхід в частині удосконалення процедур акредитації та здійснення ринкового нагляду за безпекою промислової

продукції, а також встановлення загальних вимог до структури та змісту директив, які замінять чинні директиви Нового підходу. Таким чином, нова законодавча база являє собою гнучку нормативно-правову базу для реалізації продукції, що більш широко охоплює сферу безпеки продукції та встановлює основні вимоги, які повинні виконуватися для задоволення політичних цілей (таких як, наприклад, забезпечення здоров'я і безпеки людини), а також дозволяє виробникам вирішити, яким чином ці вимоги можуть бути технічно досягнуті на рівні кінцевої реалізації продукції при введенні її в обіг на ринку ЄС. ДО ПАКЕТУ НОВОЇ ЗАКОНОДАВЧОЇ БАЗИ ВХОДЯТЬ ТАКІ ПРАВОВІ АКТИ:

• Регламент № 765/2008 Європейського Парламенту та Ради про правила акредитації та ринкового нагляду при реалізації продукції; • Рішення № 768/2008 Європейського Парламенту та Ради про основні правові умови допуску продукції на ринок; • Регламент № 764/2008 Європейського Парламенту та Ради, що встановлює процедури, пов’язані із застосуванням певних національних технічних норм до продуктів, які законно продаються в іншій державі-члені. Регламент 765/2008/ЄC* містить чіткі вимоги до країн-членів ЄС для здійснення та організації діяльності з ринкового нагляду. Регламент окреслює вимогу до наявності необхідних процедур для: • нагляду за реагуванням на скарги; • моніторингу нещасних випадків; • перевірки виконання коригуючих дій; • контролю за науковими та технічними знаннями стосовно питань безпеки.

• Регламент також визначає заходи ринкового нагляду, які мають бути вжиті наглядовими органами. До них належать: • організація довільних та вибіркових перевірок; • вимагання всієї документації від виробника, щоб мати змогу оцінювати відповідність продукції; • коли це виправдано, заходити до приміщення виробника та брати зразки для випробувань, та, у екстремальних випадках, знищувати продукцію.

• Також Регламент 765/2008/ЄC визначає загальні принципи та вимоги, які керують маркуванням СЕ. * Текст Регламенту 765/2008/ЄC англійською мовою можна знайти за посиланням http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=celex:32008R0765.

Рішення 768/2008/ЄC* встановлює загальні вимоги, які необхідно запровадити у гармонізоване законодавство Співтовариства. У цьому контексті вимоги Рішення визначають загальні принципи, визначені для застосування у майбутніх редакціях гармонізованого законодавства. ТАКА ЗАГАЛЬНА ОСНОВА ВСТАНОВЛЮЄ:

• загальні визначення, • зобов’язання для суб’єктів економічної діяльності (виробників, імпортерів та дистриб’юторів), • правила використання маркування знаком СЕ, уможливлюючи у такий спосіб підвищення довіри до продукції, що продається на території ЄС, • критерії та процедури нотифікації органів з оцінки відповідності, • загальні процедури оцінки відповідності, • процедури вживання захисних заходів, що стосуються продукції, яка представляє ризик, з метою забезпечення безпеки на ринку. Це Рішення забезпечує чіткий і пропорційний розподіл обов’язків, що відповідає ролі кожного учасника процесу постачання та розповсюдження (виробники, уповноважені представники, імпортери, дистриб’ютори), а також передбачає вибір чітких, прозорих і послідовних процедур оцінки відповідності. Нова законодавча база враховує існування всіх суб’єктів господарської діяльності в ланцюгу постачання – виробників, уповноважених представників, дистриб'юторів та імпортерів, а також їх відповідні ролі по відношенню до продукції. Наразі імпортер має чіткі зобов'язання щодо відповідності продукції, а у випадку, якщо дистриб'ютор або імпортер змінює продукцію або продає її під своїм найменуванням, вони прирівнюються до виробника і повинні взяти на себе його відповідальність по відношенню до продукції. Нова законодавча база також визнає різні аспекти відповідальності національних органів влади: регуляторних органів, органів, що нотифікують, органів, що здійснюють нагляд за національним органом з акредитації, органів ринкового нагляду, органів, що відповідають за здійснення контролю продукції з третіх країн тощо, підкреслюючи, що відповідальність залежить від сфери здійснюваної діяльності. Найважливішою зміною, викликаною новою законодавчою базою у законодавчому середовищі ЄС, стало введення комплексної політики щодо ринкового нагляду. Це значно змінило баланс законодавчих положень ЄС від принципово орієнтованих на встановлення вимог до продукції, які мають бути виконані в процесі введення продукції в обіг, до рівнозначного наголосу на аспектах правозастосування протягом усього життєвого циклу продукції.

Текст Рішення 768/2008/ЄC англійською мовою можна знайти за посиланням http:// eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX%3A32008D0768. Еволюція законодавчих технік Європейського Союзу в цій галузі була прогресивною, вирішуючи питання послідовно, а іноді й паралельно, і завершилась прийняттям Нової законодавчої бази: суттєвих або інших правових вимог, стандартів на продукцію, стандартів та правил щодо компетентності органів з оцінки відповідності, а також щодо акредитації, стандартів управління якістю, процедур оцінки відповідності, маркування знаком CE та політики щодо ринкового нагляду, включаючи контроль продукції, що постачається з третіх країн. Нова законодавча база тепер становить собою повну систему, об'єднуючи всі різноманітні елементи, які повинні бути відображені в законодавстві щодо безпечності продукції у вигляді узгодженого, комплексного законодавчого інструмента, який може бути використаний в усіх галузях промисловості кожного разу, коли виникає необхідність у застосуванні законодавства Європейського Союзу. У цій системі законодавство має встановити рівні цілей захисту суспільних інтересів щодо відповідної продукції, а також основні характеристики безпечності, а також запровадити відповідні механізми ринкового нагляду (внутрішні та зовнішні), щоб гарантувати ефективну та бездоганну роботу всього законодавчого інструмента. Усі ці різні елементи є взаємопов'язаними, співпрацюють разом і доповнюють один одного, утворюючи «ланцюг якості» Європейського Союзу. Якість продукції залежить від якості виробничого процесу, на який у багатьох випадках впливає якість внутрішнього або здійсненого за допомогою зовнішніх органів випробування, яке залежить від якості процесів оцінювання відповідності, якості органів контролю, якості процесів нотифікації або акредитації; а вся система, в свою чергу, система залежить від якості ринкового нагляду і контролю продукції, що постачається з третіх країн. Всі ці елементи повинні бути так чи інакше відображені в будь-якому акті законодавства Європейського Союзу щодо безпечності продукції. Якщо один з елементів відсутній або слабкий, зазнає загрози міцність та ефективність усього «ланцюга якості». Слово «якість» використовується для визначення рівня безпеки та інших цілей державної політики, на які спрямоване Гармонізоване законодавство Союзу. Його не варто плутати зі значенням слова «якість» в контексті господарської діяльності, що дозволяє диференціювати між різними рівнями якості продукції У своїх відносинах з третіми країнами Європейський Союз також прагне сприяти міжнародній торгівлі. Умови для вільної торгівлі включають сумісність підходу, узгодженість регламентів та стандартів, прозорість правил, належні рівні та засоби регулювання,

неупередженість під час сертифікації, сумісність заходів ринкового нагляду та наглядових практик, а також належний рівень технічної та адміністративної інфраструктури. У залежності від статусу вищезазначених умов, для полегшення торгівлі може бути застосовано широке коло міжнародно-правових інструментів, які дозволяють досягти належних рівнів співробітництва, зближення чи гармонізації законодавства і, таким чином, сприяють вільному рухові товарів. МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ ІНСТРУМЕНТИ ДЛЯ ПОЛЕГШЕННЯ ТОРГІВЛІ:

• повна інтеграція країн Європейської економічної зони (ЄЕЗ) та Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ) у внутрішній ринок в контексті Угоди про Європейську економічну зону , • приведення законодавчої системи та інфраструктури країн-кандидатів у відповідність із системою та інфраструктурою країн ЄС, • приведення законодавчої системи та інфраструктури сусідніх країн у відповідність із системою та інфраструктурою країн ЄС шляхом укладання двосторонніх Угод про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (ACAA), • укладання двосторонніх (міжурядових) Угод про взаємне визнання (MRA) щодо оцінки відповідності, сертифікатів та маркувань, які покликані зменшити витрати на випробування та сертифікацію на інших ринках, • використання Угоди СОТ про технічні бар'єри в торгівлі.

1.3 ВІДОБРАЖЕННЯ В УКРАЇНСЬКОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ ДОКУМЕНТІВ NEW GOODS PACKAGE Питання 1. Чи впроваджені Регламенти ЄС щодо правил акредитації та ринкового нагляду, правових умов допуску продукції на ринок в законодавство України? Якщо так, то якими законодавчими актами?

2. Чи відповідає українське законодавство у сфері технічного регулювання відповідному законодавству ЄС?

Після набуття у 2008 році Україною членства в СОТ, український Уряд взяв на себе низку зобов’язань, пов’язаних із подальшим реформуванням системи технічного регулювання, а саме: дотримуватися правил та принципів Угоди СОТ про технічні бар’єри у торгівлі, зробити систему регулювання прозорішою та відкритою, забезпечити гармонізацію національного законодавства згідно міжнародними нормами. Підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у 2014 році також визначило основні завдання у сфері технічного регулювання, зокрема, щодо приведення національного законодавства (базового та галузевого) у відповідність із законодавством ЄС та забезпечення реалізації його положень. До основної Угоди про асоціацію як окремий протокол у майбутньому буде додана Угода про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (Угода АСАА). Для забезпечення підписання Угоди АСАА українська сторона має досягти повного узгодження національного горизонтального та вертикального законодавства із законодавством ЄС, у тому числі прийняття технічних регламентів на основі європейських директив. Крім того, з метою приведення національного горизонтального законодавства у відповідність із законодавством ЄС та забезпечення реалізації його положень відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС в Україні протягом 2014-2015 років прийнято нові редакції Законів України: «Про стандартизацію» «Про метрологію та метрологічну діяльність» «Про технічні регламенти та оцінку відповідності»

МІЖНАРОДНА ДІЯЛЬНІСТЬ УКРАЇНИ У СФЕРІ ТЕХНІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ

Міжнародна організація зі стандартизації (ISO) Повноправний член з 1993 року

Міжнародна електротехнічна комісія (ІЕС) Повноправний член з 1993 року

Європейський комітет зі стандартизації (CEN) Афілійований член з 2008 року

Європейський комітет зі стандартизації в електротехніці (CENELEC) Афілійований член з 2001 року

Міжнародна організація законодавчої метрології (OIML) Член-кореспондент з 1997 року

Генеральна конференція з мір і ваги (СGPM) Асоційований член з 2002 року

Організація Євразійського співробітництва державних метрологічних установ (СООМЕТ) Повноправний член з 1992 року

Європейська асоціація національних метрологічних інститутів (EURАMET) Повноправний член з 1998 року

Міждержавній раді зі стандартизації, метрології та сертифікації (МДР) Член з 1992 року

Україна набула значного досвіду на шляху гармонізації українського горизонтального законодавства з відповідним європейським законодавством в контексті реформування національної системи технічного регулювання відповідно до норм СОТ та ЄС. Продовження реформ у згаданій сфері призведе до підвищення конкурентоспроможності вітчизняної промислової продукції та її виходу на світові ринки, що сприятиме зростанню добробуту країни. З огляду на викладене, серед планів подальшого розвитку системи технічного регулювання першочерговим завданням є прийняття змін до Законів України “Про стандартизацію”, “Про метрологію та метрологічну діяльність” та “Про технічні регламенти та оцінку відповідності” та забезпечення належної реалізації положень зазначених Законів України.

1.4 КОЛИ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ ГАРМОНІЗОВАНЕ ЗАКОНОДАВСТВО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ НА ПРОДУКЦІЮ Питання 1. Коли застосовується гармонізоване законодавство Європейського Союзу на продукцію?

2. Де можна знайти відповідну інформацію стосовно застосування гармонізованого законодавства ЄС та регуляторного режиму ЄС щодо продукції?

Сфери застосування гармонізованого законодавства ЄС на продукцію: Гармонізоване законодавство ЄС застосовується, коли продукція вводиться в обіг, а також під час будь-якої наступної операції, яка становить собою надання продукції, поки вона не досягне кінцевого користувача. Гармонізоване законодавство ЄС поширюється на всі форми продажу. Продукція, представлена в каталозі або за допомогою електронної торгівлі, повинна відповідати гармонізованому законодавству ЄС. У випадку, коли продукція не призначена для ринку ЄС або не відповідає застосовному європейському законодавству, це повинно бути чітко зазначено (наприклад, через розміщення візуального попередження). Гармонізоване законодавство ЄС поширюється на нову продукцію, але також застосовується до продукції, що вже була у вжитку, та продукції секонд-хенд, яка імпортується з третьої країни, у випадках, коли така продукція вперше виходить на ринок ЄС. Гармонізоване законодавство ЄС застосовується до готової продукції. Продукція, яка зазнала суттєвих змін або капремонту, спрямованих на зміну свого первинного способу функціонування, мети чи типу, може розглядатись в якості нової продукції. Особа, що здійснює зміни, стає, в свою чергу, виробником цієї продукції з відповідними обов'язками.

Наявність на ринку – поняття та його роль в законодавстві ЄС: Продукція є наявною на ринку, коли її було поставлено для розповсюдження, споживання чи використання на ринок ЄС в ході господарської діяльності за плату чи безоплатно (стаття 2 Регламенту (EC) № 765/2008; стаття R1 Додатку I до Рішення № 768/2008/ЄС). Така поставка включає в себе будь-які пропозиції щодо розповсюдження, споживання або використання на ринку ЄС, що можуть призвести до фактичної поставки (наприклад, запрошення здійснити придбання чи проведення рекламних кампаній). Поставка продукції вважається наявністю на ринку ЄС лише тоді, коли продукція призначена для кінцевого використання на ринку ЄС. Поставка продукції для подальшого розповсюдження, включення в кінцеву продукцію, для подальшої обробки або очищення з метою експорту кінцевої продукції за межі ринку ЄС не вважається наявністю на ринку. Центральна роль, яку в гармонізованому законодавстві ЄС відіграє поняття наявності на ринку, пов'язана з тим, що всі суб'єкти господарської діяльності в ланцюгу постачання мають обов’язки забезпечення простежуваності та повинні відігравати активну роль у забезпеченні обігу на ринку Союзу лише відповідної продукції. Поняття наявності на ринку стосується кожної окремої одиниці продукції, а не виду продукції та того, чи була вона виготовлена як індивідуальний виріб або серійно.

Застосування гармонізованого законодавства ЄС при введенні продукції в обіг: Введення продукції в обіг вимагає наявності пропозиції або угоди (письмової чи усної) між двома або більшою кількістю юридичних чи фізичних осіб для передачі права власності, володіння або будь-якого іншого права щодо відповідної продукції. Введення в обіг є найбільш вирішальним моментом у часі при застосуванні гармонізованого законодавства ЄС. Продукція, коли вона є наявною на ринку, повинна відповідати гармонізованому законодавству ЄС, застосовному на момент її введення в обіг. Відповідно, нова продукція, виготовлена в ЄС і вся продукція, ввезена з третіх країн, - нова або така, що була у вжитку, - повинна відповідати положенням застосовного гармонізованого законодавства при введенні в обіг, тобто коли вона вперше наявна на ринку ЄС. Після того, як продукція була введена в обіг, вона може потім надаватися на ринок по ланцюгу постачання без додаткових випробувань, навіть у разі перегляду застосовного законодавства або відповідних гармонізованих стандартів.

У рамках ринкового нагляду Держави-члени зобов'язані забезпечити безпечність продукції на ринку. Продукція, яка вже була у вжитку і перебуває на ринку ЄС, може вільно вводитись в обіг згідно з принципами, встановленими у Статтях 34 та 36 Договору про функціонування Європейського Союзу.

Введення в обіг не вважається таким, що відбулося, якщо продукція: виготовляється для власного використання (у деяких випадках гармонізоване законодавство ЄС поширює сферу своєї дії на продукцію, виготовлену для власного використання; придбавається споживачем у третій країні під час фізичного перебування в цій країні; передається від виробника у третій країні уповноваженому представникові в ЄС, якого виробник залучив з метою забезпечення відповідності продукції гармонізованому законодавству ЄС; ввозиться з третьої країни на митну територію ЄС і не випускається у вільний обіг (включаючи перебування продукції в режимах транзиту, розміщення у вільних зонах, складу або тимчасового зберігання); виробляється у державі-члені з метою експорту до третьої країни; передається для випробування або перевірки попередніх одиниць продукції, яка вважається такою, що перебуває на стадії виготовлення; виставляється або експлуатується в контрольованих умовах на торговельних ярмарках, виставках тощо; або перебуває в запасах виробника (або уповноваженого представника - резидента ЄС) чи імпортера, коли продукція ще не наявна на ринку, якщо інше не передбачено гармонізованим законодавством ЄС.

Основний принцип правил Європейського Союзу щодо продукції полягає в тому, що, незалежно від походження продукції, вона повинна відповідати застосовному гармонізованому законодавству ЄС при введенні в обіг. До продукції, виготовленої в Європейському Союзі, та продукції з країн поза межами ЄС, ставлення однакове. У процесі імпорту продукції з країн поза межами Європейського Союзу гармонізоване законодавство ЄС передбачає особливу роль для імпортера. Він бере на себе певні обов’язки, які деякою мірою відображають обов’язки виробника, що знаходиться в Європейському Союзі. У разі, якщо продукція була ввезена з країн поза межами Європейського Союзу, уповноважений представник може виконувати низку завдань від імені виробника.

Проте, якщо уповноважений представник виробника з третьої країни поставляє продукцію розповсюджувачу або споживачу в межах Європейського Союзу, він більше не виступає в якості уповноваженого представника, а стає імпортером і, відповідно, на нього поширюються обов’язки імпортера.

Застосування гармонізованого законодавства ЄС при введенні продукції в експлуатацію: Введення продукції в експлуатацію відбувається в момент першого використання кінцевим користувачем в межах ЄС (ліфти, машини, вимірювальні інструменти або продукція, що охоплюється Директивами щодо електромагнітної сумісності або обладнання для використання у вибухонебезпечних середовищах). Відповідна продукція при введенні в експлуатацію повинна відповідати положенням застосовного гармонізованого законодавства та іншого законодавства ЄС. Держави-члени не можуть забороняти, обмежувати або перешкоджати введенню в експлуатацію продукції, що відповідає положенням застосовного гармонізованого законодавства ЄС. Однак, держави-члени відповідно до Договору про функціонування Європейського Союзу (зокрема, статей 34 і 36) можуть запроваджувати та приймати додаткові національні положення щодо введення в експлуатацію, монтажу або використання продукції, метою яких є захист працівників, інших користувачів або іншої продукції. Такі національні положення не можуть вимагати модифікації продукції, виробленої у відповідності з положеннями застосовного гармонізованого законодавства ЄС.

Одночасне застосування актів гармонізованого законодавства ЄС: Суттєві та інші вимоги, встановлені в гармонізованому законодавстві ЄС, можуть доповнювати одна одну залежно від пов’язаних з відповідною продукцією ризиків, що охоплюються цими вимогами. Наявність на ринку або введення в експлуатацію може відбуватися тільки у випадку, коли продукція відповідає положенням усього застосовного гармонізованого законодавства ЄС на момент її введення в обіг. У випадку, якщо одна і та ж продукція підпадає під дію двох або більше актів гармонізованого законодавства ЄС, застосування деяких актів іноді може бути виключене після використання підходу, який включає проведення аналізу ризиків з метою встановлення використання продукції за призначенням, як це визначено виробником.

Гармонізоване законодавство ЄС охоплює широкий спектр продукції, ризиків та впливів, які доповнюють один одного. Внаслідок цього загальним правилом є врахування декількох актів законодавства для однієї продукції, оскільки наявність на ринку або введення в експлуатацію може відбутись лише тоді, коли продукція відповідає всім застосовним положенням і коли оцінку відповідності було проведено у відповідності з усім застосовним гармонізованим законодавством ЄС.

Використання продукції за призначенням: Гармонізоване законодавство ЄС застосовується у разі, якщо продукція, що наявна на ринку (або вводиться в експлуатацію), використовується за призначенням. Використання за призначенням означає або таке використання, для якого продукція призначена згідно з інформацією, наданою особою, що ввела її в обіг, або ж звичайне використання, визначене дизайном та побудовою продукції. Зазвичай така продукція є готовою до використання або вимагає незначних налаштувань, які можуть бути виконані для її використання за призначенням. Продукція є «готовою до використання», якщо вона може використовуватися за призначенням без встановлення додаткових деталей. Продукція також вважається готовою до використання, якщо всі її складові частини вводяться в обіг виключно однією особою або якщо така продукція підлягає тільки монтажу чи підключенню, або ж вона вводиться в обіг без складових, які зазвичай купуються окремо та налагоджуються для використання за призначенням (наприклад, кабель для електричного живлення). Виробники мають забезпечити відповідність рівня захисту користувачів продукції при використанні за призначенням, яке передбачено виробником в інформації про продукцію.

Що стосується діяльності з ринкового нагляду, то від органів ринкового нагляду вимагається перевіряти відповідність продукції: згідно з її цільовим призначенням (як визначено виробником) та в умовах використання, які можуть бути розумно передбачені, тобто, коли таке використання могло б бути наслідком правомірної та передбачуваної поведінки людини. Також важливим є те, щоб органи ринкового нагляду враховували, що не всім ризикам можна запобігти шляхом конструкції продукції. Нагляд та допомога з боку користувачів, для яких призначена продукція, мають розглядатися як частина передбачуваних умов,Наприклад, деякі професійні машинні інструменти в середньому призначені для використання кваліфікованими та підготовленими працівниками під контролем їх роботодавця.

Відповідальність виробника не може бути задіяна, якщо такі інструменти орендуються розповсюджувачем або стороннім надавачем послуг для використання некваліфікованими та непідготовленими споживачами. Виробники мають бути завбачливими в процесі подання інформації про використання продукції за призначенням та ставити себе на місце пересічного користувача конкретної продукції.

Географія застосування гармонізованого законодавства ЄС: Гармонізоване законодавство ЄС застосовується до держав-членів Європейського Союзу і деяких європейських територій у тій мірі, яка необхідна для виконання домовленостей, передбачених у Договорі про приєднання відповідних державчленів. Угода про Європейську економічну зону укладається між Європейським Союзом, а також Ісландією, Ліхтенштейном та Норвегією. Угода розширює внутрішній ринок, щоб включити ці три країни ЄАВТ (відомі як Держави ЄЕЗ ЄАВТ (EEA EFTA)). Угода про Митний союз між Європейським Союзом і Туреччиною має на меті забезпечити вільний рух продукції між Європейським Союзом та Туреччиною через усунення здійснення контролю імпорту щодо такої продукції на кордоні між Європейським Союзом та Туреччиною.

ПЕРЕХІДНІ ПЕРІОДИ У ВИПАДКУ НОВИХ АБО ПЕРЕГЛЯНУТИХ ПРАВИЛ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ У випадку нового або переглянутого законодавства суб'єктам господарської діяльності може бути наданий додатковий час для пристосування до нових правил, який називається перехідним періодом і відповідає проміжку часу між набранням чинності новим правилом і моментом початку його застосування. Перехідний період означає, що існуючі правила щодо продукції залишаються застосовними, незважаючи на те, що нові правила вже прийняті. Перехідний період може бути запроваджений законодавцем у випадку, якщо переглядаються правила щодо продукції ЄС або вони замінюють національні правила. Метою перехідного періоду є дозволити виробникам та нотифікованим органам поступово пристосуватися до процедур оцінки відповідності та до суттєвих або інших правових вимог, встановлених новим або переглянутим актом законодавства і, таким чином, запобігти ризику зупинки виробництва.

Крім того, виробникам, імпортерам та розповсюджувачам потрібно надати час на реалізацію будь-яких прав, яких вони набули відповідно до будь-яких раніше існуючих національних правил або правил ЄС. Наприклад, щоб розпродати свої запаси продукції, виготовленої у відповідності до правил, які існували раніше. Нарешті, перехідний період передбачає додатковий час для прийняття гармонізованих стандартів, хоча це не є передумовою для застосування гармонізованого законодавства ЄС. Кожний акт гармонізованого законодавства ЄС, що передбачає перехідний період, встановлює дату, з якої чинна система заморожується. Як правило, це дата набуття чинності актом законодавства, але у деяких випадках це може бути дата прийняття акта законодавства. Після перехідного періоду продукція, виготовлена до або під час цього періоду відповідно до законодавства, що має бути скасоване, більше не може вводитися в обіг. Продукція, яка не була введена в обіг до завершення періоду перенесення акта ЄС в національне законодавство, може вводитися в обіг або в експлуатацію лише за умови її повної відповідності положенням нового законодавства Наприклад, така продукція все одно може законно продаватися після завершення перехідного періоду, якщо продукція зберігається на складах розповсюджувачів, тобто продукція вже була введена в обіг і відбувся перехід права власності на неї. Більш детальну інформацію щодо окреслених питань, зокрема, і стосовно застосування гармонізованого законодавства ЄС, можна знайти в «Блакитній настанові» (The “Blue Guide”), яка розроблена Європейською Комісією з метою сприяння розумінню регуляторного режиму ЄС щодо багатьох видів продукції і

«Блакитна настанова» (українською мовою):

The “Blue Guide” (англійською мовою):

широко застосовується суб'єктами господарювання у практичній діяльності (посилання див. нижче).

орисні посилання: • Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами http:// zakon0.rada.gov.ua/laws/show/984_011; • Угода СОТ про технічні бар'єри в торгівлі http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/ 981_008; • Закони України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2735-17; • Закон України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» http:// zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2736-17; • Закон України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності» http:// zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2407-14; • Закон України «Про стандартизацію» http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1315-18; • Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність» http:// zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1314-18; • Закон України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» http:// zakon5.rada.gov.ua/laws/show/124-19; • Регламент (ЄС) N 765/2008 Європейського Парламенту та Ради, що встановлює вимоги для акредитації та нагляду за ринком щодо реалізації продукції та скасовує Регламент (ЄЕС) N 339/93 http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/ 994_938,http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=celex:32008R0765; • Рішення № 768/2008 Європейського Парламенту та Ради про основні правові умови допуску продукції на ринок http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_b42, http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX%3A32008D0768; • Регламент № 764/2008 Європейського Парламенту та Ради, що встановлює процедури, пов’язані із застосуванням певних національних технічних норм до продуктів, які законно продаються в іншій державі-члені http://old.minjust.gov.ua/ 45892, http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX%3A32008R0764; • Договір про функціонування ЄС (англ. Treaty on the Functioning of the European Union) http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_b06,http://eur-lex.europa.eu/legalcontent/EN/TXT/?uri=celex%3A12012E%2FTXT); • «Блакитна настанова» із впровадження правил ЄС щодо продукції http:// www.csm.kiev.ua/images/stories/2015/bl_nastanova.pdf ;

• “Blue Guide” on the implementation of EU products rules http://ec.europa.eu/DocsRoom/ documents/16210; • Європейські директиви «Нового підходу» http://www.newapproach.org/Directives/ DirectiveList.asp; • Розділ підтримки експорту до ЄС на сайті Європейської Комісії http:// www.exporthelp.europa.eu/ • Маркування знаком СЕ http://ec.europa.eu/growth/single-market/ce-marking/ index_en.htm • Гармонізовані європейські стандарти http://ec.europa.eu/growth/single-market/ european-standards/harmonised-standards/index_en.htm

2. МЕТРОЛОГІЧНА СИСТЕМА УКРАЇНИ СТРУКТУРА 1. Сфери законодавчо регульованої метрології 2. Метрологічна система України 3. Національна метрологічна служба 4. ЦОВВ, що забезпечує формування державної політики у сфер метрології та метрологічної діяльності 5. ЦОВВ, що реалізує державну політику у сфері метрології та метрологічної діяльності 6. Наукові метрологічні центри 7. Національна еталонна база України 8. Одиниці вимірювання 9. Метрологічні служби центральних органів виконавчої влади, інших державних органів, підприємств та організацій 10. Оцінка відповідності засобів вимірювальної техніки 11. Повірка засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації 12. ЦОВВ, що реалізує державну політику у сфері метрологічного нагляду 13. Види метрологічного нагляду 14. Міжнародна діяльність 15. Фінансування діяльності Національної метрологічної служби

16. Питання та відповіді

З метою приведення законодавства у сфері метрології та метрологічної діяльності до європейського та міжнародного, прийнято Закон України від 05.06.2014 № 1314VII "Про метрологію та метрологічну діяльність", який набрав чинності з 01.01.2016. Положення цього Закону викладені відповідно до вимог директиви Міжнародної організації законодавчої метрології OIML D1 "Розгляд Закону про метрологію”.

забезпечення захисту життя та охорони здоров’я громадян

контроль безпеки дорожнього руху та технічного стану транспортних засобів

торговельно-комерційні операції та розрахунки між покупцем (споживачем) і продавцем (постачальником, виробником, виконавцем)

обчислення сум податків і зборів, податковий та митний контроль

контроль якості та безпечності харчових продуктів і лікарських засобів

контроль стану навколишнього природного середовища

роботи, що виконуються за дорученням органів досудового розслідування, органів прокуратури та судів

реєстрація національних і міжнародних спортивних рекордів

роботи з використання апаратури глобальних супутникових навігаційних систем

топографо-геодезичні, картографічні та гідрометеорологічні роботи, роботи із землеустрою

контроль безпеки умов праці

роботи із забезпечення технічного захисту інформації згідно із законодавством

сфери законодавчо регульованої метрології

роботи, пов’язані з визначенням параметрів будівель, споруд і території забудови

МЕТРОЛОГІЧНА СИСТЕМА УКРАЇНИ

Навчальні заклади, науково-дослідні установи, організації, що поширюють знання та досвід у сфері метрології та метрологічної діяльності

Національна метрологічна служба

Національна еталонна база та система передачі розмірів одиниць вимірювання

Нормативно-правова база, у тому числі законодавчі акти, технічні регламенти та інші нормативно-правові акти, що регулюють відносини у сфері метрології та метрологічної діяльності

Метрологічна система України

Система добровільної акредитації калібрувальних лабораторій, а також система акредитації випробувальних лабораторій, органів з оцінки відповідності

(відповідно до Закону України “Про акредитацію органів з оцінки відповідності”)

Стаття 4 Метрологічна система України

Центральний орган виконавчої влади (далі – ЦОВВ), що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності ЦОВВ, що реалізує державну політику у сфері метрології та метрологічної діяльності

ЦОВВ, що реалізує державну політику у сфері метрологічного нагляду (функції передбачається покласти на Держпродспоживінспекцію)

Наукові метрологічні центри (ДП “Укрметртестстандарт”, ДП НДІ “Система, ННЦ “Інститут метрології”, ДП “Івано-Франківськстандартметрологія”)

Державні підприємства, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері метрології та метрологічної діяльності (24 підприємств)

НАЦІОНАЛЬНА МЕТРОЛОГІЧНА СЛУЖБА

Служба єдиного часу і еталонних частот, Служба стандартних зразків складу та властивостей речовин і матеріалів, Служба стандартних довідкових даних про фізичні сталі та властивості речовин і матеріалів

Метрологічні служби ЦОВВ, інших державних органів, підприємств та організацій

Органи з оцінки відповідності засобів вимірювальної техніки

(відповідно до Закону України “Про технічні регламенти та оцінку відповідності”) та повірочні лабораторії

Стаття 9 Структура національної метрологічної служби

представництво та участь від України в діяльності міжнародних, європейських та інших регіональних організацій з метрології

розроблення або участь у розробленні державних наукових і науково-технічних програм, що стосуються забезпечення єдності вимірювань

Повноваження ЦОВВ, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності забезпечення нормативно-правового регулювання у сфері метрології та метрологічної діяльності організація проведення фундаментальних досліджень у сфері метрології

забезпечення функціонування та вдосконалення національної еталонної бази

Стаття 10 Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності

Здійснення моніторингу відповідності уповноважених організацій та, у разі виявлення порушень, анулювання свідоцтва про уповноваження

Уповноваження наукового метрологічного центру на ведення Державного реєстру затверджених типів ЗВТ

Координація діяльності щодо забезпечення функціонування метрологічної системи України

Уповноваження на проведення повірки законодавчо регульованих ЗВТ, що перебувають в експлуатації

Повноваження ЦОВВ, що реалізує державну політику у сфері метрології та метрологічної діяльності

Організація функціонування та підготовка пропозицій з удосконалення національної еталонної бази

Надання еталонам статусу національних еталонів

Створення та вдосконалення державних еталонів

Розробка державних науковотехнічних програм розвитку еталонної бази Реєстрація національних еталонів та контроль за додержанням правил і умов їх зберігання та застосування

Стаття 11 Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері метрології та метрологічної діяльності

Наукові метрологічні центри (ДП “Укрметртестстандарт”, ДП НДІ “Система, ННЦ “Інститут метрології”, ДП “Івано-Франківськстандартметрологія”)

беруть участь у розробленні проектів технічних регламентів, інших нормативно-правових актів, а також нормативних документів у сфері метрології та метрологічної діяльності

проводять калібрування та повірку ЗВТ

здійснюють координацію та науково-методичне супроводження робіт із забезпечення єдності вимірювань за відповідними напрямами діяльності

здійснюють науково-прикладні дослідження та виконують науково-дослідні роботи, пов’язані із створенням, удосконаленням, зберіганням, звіренням, застосуванням національних еталонів, створенням систем передачі розмірів одиниць вимірювання

проводять оцінку відповідності ЗВТ

здійснюють міжнародне співробітництво з питань, що належать до їх компетенції

здійснюють фундаментальні наукові дослідження у сфері метрології, а також виконують роботи, пов’язані з розробленням державних програм з метрології та концепції розвитку метрологічної системи України

ведуть інформаційний фонд за напрямами своєї діяльності

Стаття 12 Наукові метрологічні центри

Національна еталонна база України

Одиниці вимірювання кельвін як одиниця термодинамічної температури (позначення одиниці: українське - К, міжнародне - К); моль як одиниця кількості речовини (позначення одиниці: українське - моль, міжнародне - mol); кандела як одиниця сили світла (позначення одиниці: українське - кд, міжнародне - cd); 2) похідні одиниці SI; 3) десяткові кратні і частинні від одиниць SI. В Україні застосовуються також: одиниці, що не входять до SI, але дозволені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності (далі - дозволені позасистемні одиниці); комбінації одиниць SI та дозволених позасистемних одиниць.

Одиниці вимірювання 1. Одиницею вимірювання вважається визначена і прийнята за угодою величина, з якою може бути порівняна будь-яка інша величина того самого роду для вираження співвідношення двох величин у вигляді числа.

2. В Україні застосовуються одиниці вимірювання Міжнародної системи одиниць (SI), прийнятої Генеральною конференцією з мір та ваг і рекомендованої Міжнародною організацією законодавчої метрології, а саме: 1) основні одиниці SI: метр як одиниця довжини (позначення одиниці: українське - м, міжнародне - m); кілограм як одиниця маси (позначення одиниці: українське - кг, міжнародне - kg); секунда як одиниця часу (позначення одиниці: українське - с, міжнародне - s); ампер як одиниця сили електричного струму (позначення одиниці: українське - А, міжнародне - А);

Метрологічні служби ЦОВВ

У ЦОВВ, в інших державних органах, в органах управління об’єднань підприємств, на підприємствах та в організаціях можуть утворюватися метрологічні служби для проведення робіт (надання послуг), пов’язаних із забезпеченням єдності вимірювань у визначених сферах діяльності

Положення про такі служби (структура, функції, права та обов’язки) затверджуються керівниками цих органів, підприємств та організацій

Типове положення про метрологічні служби ЦОВВ, інших державних органів, органів управління об’єднань підприємств, підприємств та організацій, Затверджується ЦОВВ, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності

Стаття 14 Метрологічні служби центральних органів виконавчої влади, інших державних органів, підприємств та організацій

Уповноважений науковий метрологічний центр

Державний реєстр затверджених типів ЗВТ

Оцінка відповідності ЗВТ ЦОВВ, що реалізує державну політику у сфері метрології та метрологічної діяльності

Призначені органи з оцінки відповідності ЗВТ

у тому числі

Оцінка відповідності ЗВТ

затвердження типу ЗВТ та первинна повірка

Сертифікат перевірки типу

Заявник (розробник, виробник ЗВТ)

Стаття 16 Оцінка відповідності засобів вимірювальної техніки

Оцінка відповідності засобів вимірювальної техніки

Технічний регламент засобів вимірювальної техніки Директива 2014/32/ЄС (MID)

Оцінка відповідності засобів вимірювальної техніки вимогам технічних регламентів

Технічний регламент щодо неавтоматичних зважувальних приладів Директива 2014/31/ЄС (NAWI)

Технічний регламент законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки (ті, які не охоплені MID и NAWI)

Повірка 80-ти категорій ЗВТ проводиться

періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) ЗВТ (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, здійснюються за рахунок суб’єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

уповноваженими на проведення повірки відповідних засобів,

науковими метрологічними центрами, метрологічними центрами та повірочними лабораторіями,

Повірка засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації

науковими метрологічними центрами,

які мають міжнародно визнані калібрувальні та вимірювальні можливості за відповідними видами та підвидами вимірювань, та/або із застосуванням національних еталонів

порядок встановлення міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірц

порядок оплати робіт і послуг з проведення оцінки відповідності ЗВТ та повірки таких ЗВТ, норми часу, необхідного для проведення повірки ЗВТ

Періодична повірка проводиться за рахунок тарифів на електро-, тепло-, газо- і водопостачання

перевіряє кількість фасованого товару в упаковках під час його фасування та продажу

подає законодавчо регульовані ЗВТ, що перебувають в експлуатації, для інспекційної повірки у випадках, передбачених законодавством

перевіряє діяльність суб’єктів господарювання щодо додержання ними вимог цього Закону, технічних регламентів та інших нормативноправових актів у сфері метрології та метрологічної діяльності (далі – метрологічні вимоги)

Повноваження ЦОВВ, що реалізує державну політику у сфері метрологічного нагляду у разі виявлення порушення метрологічних вимог забороняє застосування та випуск з ремонту законодавчо регульованих ЗВТ, що перебувають в експлуатації анулює результати повірки законодавчо регульованих ЗВТ, що перебувають в експлуатації видає приписи та встановлює строки усунення порушень метрологічних вимог забороняє реалізацію партій фасованого товару, з яких відбиралися зразки упаковок фасованих товарів вживає в порядку, установленому цим та іншими законами України, заходів для притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства про метрологію та метрологічну діяльність вносить ЦОВВ, що реалізує державну політику у сфері метрології та метрологічної діяльності, пропозиції про анулювання свідоцтв про уповноваження

надсилає правоохоронним органам матеріали про порушення метрологічних вимог у випадках, передбачених законодавством

державний ринковий нагляд за відповідністю законодавчо регульованих ЗВТ вимогам технічних регламентів

стану та дотримання правил застосування ЗВТ

ВИДИ МЕТРОЛОГІЧНОГО НАГЛЯДУ

метрологічний нагляд за законодавчо регульованими ЗВТ, що перебувають в експлуатації

додержання вимог до періодичної повірки ЗВТ

метрологічний нагляд за кількістю фасованого товару в упаковках

застосування дозволених одиниць вимірювання під час експлуатації ЗВТ

Калібрування ЗВТ* проводять

акредитовані національним органом України з акредитації

метрологічні центри, калібрувальні лабораторії,

наукові метрологічні центри

Розділ VI КАЛІБРУВАННЯ ЗАСОБІВ ВИМІРЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ

метрологічні центри, калібрувальні лабораторії, які мають документально підтверджену простежуваність своїх еталонів до національних еталонів, еталонів інших держав або міжнародних еталонів відповідних одиниць вимірювання

* Калібрування ЗВТ та оформлення його результатів проводяться відповідно до національних стандартів, гармонізованих з відповідними міжнародними та європейськими стандартами, та документів, прийнятих міжнародними та регіональними організаціями з метрології.

1998 року

uМіждержавна рада зі стандартизації, метрології та сертифікації (МДР) uповноправний член з 1992 року http://www.easc.org.by

http://www.euramet.org/

uорганізація-партнер з

uОрганізація національних метрологічних інститутів Європи (EURAMET)

uhttp://www.coomet.org/

uповноправний

uОрганізація Євроазійського співробітництва державних метрологічних уустанов (COOMET) член з 1992 року

МІЖНАРОДНА ДІЯЛЬНІСТЬ uГенеральна конференція мір та ваг (CGPM) uасоційований член з 2002 року http://www.bipm.org/en/about-us/

uМіжнародна організація законодавчої метрології (OIML) uчлен-корреспондент с 1997 року https://www.oiml.org/en

u Україною підписано такі Угоди про взаємне визнання: u СIPM MRA u Угода про проведення узгодженої політики в галузі стандартизації, метрології та сертифікації в рамках МДР

u Відповідно до Стратегії розвитку технічного регулювання на період до 2020 року, Україна планує до 2020 року підписати Метричну Конвенцію, одержати статус повноправного члена Генеральної конференції мір та ваг (CGPM), а також Міжнародної організації законодавчої метрології (OIML)

Фінансування діяльності Національної метрологічної служби здійснюється за рахунок кошти державного бюджету

надходжень від виконання робіт (надання послуг)

оцінка відповідності ЗВТ повірка ЗВТ калібрування ЗВТ інші метрологічні роботи (послуги)

кошти від виконання науково-дослідних робіт інші надходження, передбачені законом

Обов'язкове фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України

діяльності ЦОВВ, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності, ЦОВВ, що реалізує державну політику у сфері метрології та метрологічної діяльності

фундаментальні та прикладні наукові дослідження, розроблення нормативних документів у сфері метрології та метрологічної діяльності

створення та вдосконалення державних еталонів, утримання та експлуатація державних первинних еталонів, а також звірення державних первинних еталонів з національними еталонами інших держав і міжнародними еталонами

роботи, пов'язані з діяльністю державних служб єдиного часу і еталонних частот, стандартних зразків складу та властивостей речовин і матеріалів, стандартних довідкових даних про фізичні сталі та властивості речовин і матеріалів

роботи, пов'язані з виконанням державних та багатогалузевих науково-технічних програм у сфері метрології та метрологічної діяльності

участь у роботі міжнародних та регіональних організацій з метрології

Питання / Відповіді 1. Ким проводиться атестація (уповноваження) вимірювальних лабораторій? Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» (далі - Закон) метрологічна система України включає, зокрема систему добровільної акредитації калібрувальних лабораторій, а також систему акредитації випробувальних лабораторій, органів з оцінки відповідності у випадках, визначених цим та іншими законами України. Водночас зазначаємо, що Законом не передбачено атестації лабораторій. Частинами другою та четвертою статті 7 Закону встановлено, що результати вимірювань можуть бути використані у сфері законодавчо регульованої метрології за умови, що для таких результатів відомі відповідні характеристики похибок або невизначеність вимірювань. Повноваження центральних органів виконавчої влади, інших державних органів уповноважувати підприємства та організації, їх відокремлені підрозділи та фізичних осіб – підприємців на проведення певних вимірювань, не пов'язаних з оцінкою відповідності продукції, процесів та послуг, у сфері законодавчо регульованої метрології визначаються законом У зв’язку з цим, міністерствам необхідно розглянути можливість внесення відповідних змін до законодавства стосовно уповноваження підприємств та організацій, їх відокремлених підрозділів та фізичних осіб - підприємців на проведення певних вимірювань, не пов’язаних з оцінкою відповідності продукції, процесів та послуг (у тому числі визначити порядок уповноваження та критерії, яким зазначені суб’єкти повинні відповідати), які здійснюють свою діяльність у сфері законодавчо регульованої метрології за відповідними видами діяльності визначеними статтею 3 Закону, та прийняти відповідне рішення щодо уповноваження ними таких суб’єктів.

2. Чи підлягають повірці еталони, які використовуються під час визначення метрологічних похибок? Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» (далі – Закон) еталон – реалізація визначення даної величини із встановленим значенням величини та пов’язаною з ним невизначеністю вимірювання, що використовується як основа для порівняння.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 1 Закону калібрування – сукупність операцій, за допомогою яких за заданих умов на першому етапі встановлюється співвідношення між значеннями величин, що забезпечується еталонами з притаманними їм невизначеностями вимірювань, та відповідними показами з пов’язаними з ними невизначеностями вимірювань, а на другому етапі ця інформація використовується для встановлення співвідношення для отримання результату вимірювання з показу. Отже, забезпечення реалізації визначення даної величини із встановленим значенням величини та пов’язаною з ним невизначеністю вимірювання можливе шляхом калібрування. З огляду на викладене, еталони підлягають калібруванню. Водночас, Законом не забороняється проведення повірки еталонів на добровільних засадах відповідно до частини сьомої статті 17 Закону

ОЦІНКА ВІДПОВІДНОСТІ ЗАКОНОДАВЧО РЕГУЛЬОВАНИХ ЗАСОБІВ ВИМІРЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність” (далі – Закон) оцінка відповідності законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки (далі – ЗВТ) вимогам технічних регламентів, у тому числі первинна повірка та затвердження типу ЗВТ, проводиться у разі, коли це передбачено відповідними технічними регламентами. Оцінку відповідності законодавчо регульованих ЗВТ вимогам технічних регламентів проводять виробники цих ЗВТ, призначені органи з оцінки відповідності та інші суб'єкти, визначені у відповідних технічних регламентах або передбачених ними процедурах оцінки відповідності. Порядок проведення оцінки відповідності законодавчо регульованих ЗВТ встановлюється технічними регламентами та іншими нормативно-правовими актами. З метою реалізації Закону Урядом прийнято 3 технічних регламенти, вимогам яких відповідно до цього Закону повинні відповідати ЗВТ, а саме: Технічний регламент щодо неавтоматичних зважувальних приладів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1062 (набирає чинності 30.06.2016); Технічний регламент засобів вимірювальної техніки, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 163 (набирає чинності 15.09.2016); Технічний регламент законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.2016 № 94 (набирає чинності 04.09.2016).

3. СТАНДАРТИЗАЦІЯ

СТРУКТУРА:

1. Загальні поняття 2. Реформування системи технічного регулювання 3. Національний орган стандартизації 3.1 Повноваження 3.2 Програма робіт з національної стандартизації 3.3 Технічні комітети стандартизації 3.4 Національний фонд нормативних документів 3.5 Міжнародна співпраця 3.6 Онлайн-магазин продажів стандартів 3.7 Контакти

3.1 ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ

Питання

1. Що таке стандартизація?

2. Яка мета стандартизації в Україні?

3. На підставі якого документу була припинена дія на території України стандартів колишнього СРСР (ГОСТ)?

4. Що таке технічний регламент?

Стандартизація – діяльність, що полягає в установленні положень для загального та неодноразового використання щодо наявних чи потенційних завдань і спрямована на досягнення оптимального ступеня впорядкованості в певній сфері

Метою стандартизації в Україні є: 1. Забезпечення відповідності об’єктів стандартизації своєму призначенню; 2. ерування різноманітністю, застосовність, сумісність, взаємозамінність об’єктів стандартизації; 3. Забезпечення раціонального виробництва шляхом застосування визнаних правил, настанов і процедур; 4. Забезпечення охорони життя та здоров’я; 5. Забезпечення прав та інтересів споживачів; 6. Забезпечення безпечності праці 7. Збереження навколишнього природного середовища і економія всіх видів ресурсів 8. Усунення технічних бар’єрів у торгівлі та запобігання їх виникненню, підтримка розвитку і міжнародної конкурентоспроможності продукції.

В Україні відповідно до Закону України «Про стандартизацію» та відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України було створено національний орган стандартизації, функції якого виконує ДП « УкрНДНЦ ».

З метою виконання зобов'язань, які взяла на себе Україна у зв’язку з набуттям членства у Світовій організації торгівлі, та виконання положень Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом пріоритетним є прийняття міжнародних та європейських стандартів як національних стандартів з одночасним скасуванням конфліктних національних стандартів, зокрема ГОСТ, розроблених до 1992 р., а не розроблення власних національних стандартів, які можуть створювати зайві технічні бар'єри у торгівлі. Технічний регламент — закон України або нормативно-правовий акт, прийнятий Кабінетом Міністрів України, в якому визначено характеристики продукції або пов'язані з нею процеси чи способи виробництва, а також вимоги до послуг, включаючи відповідні положення, дотримання яких є обов’язковим. Він може також містити вимоги до термінології, позначок, пакування, маркування чи етикетування, що застосовуються до певної продукції, процесу чи способу виробництва.

3.2 РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ТЕХНІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ Питання 1. Що охоплює поняття реформування системи технічного регулювання?

2. Для чого прийнято Стратегію розвитку системи технічного регулювання в Україні?

Реформування системи технічного регулювання триває майже 14 років та охоплює: Горизонтальне законодавство, що регулює функції системи технічного регулювання Приведення 25 секторальних Технічних регламентів у відповідність з Директивами Європейського Союзу Прийняття європейських та міжнародних стандартів в Україні. Взаємне визнання інституційних структур, що забезпечують функціонування системи технічного регулювання.

СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ТЕХНІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ УКРАЇНИ НА ПЕРІОД ДО 2020 РОКУ Стратегію розвитку системи технічного регулювання на період до 2020 року, схвалено розпорядженням КМУ від 19.08.2015 № 844-р.

мета :

- модернізація економіки України та забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної продукції шляхом поступової інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС, подолання технічних бар’єрів у торгівлі між Україною та ЄС та зміцнення її позицій на світовому ринку в результаті - визнання системи технічного регулювання України на європейському та міжнародному рівні.

Основні напрямки реалізації Стратегії : • адаптація законодавства України у сфері технічного регулювання до законодавства ЄС; • зміцнення інституціонального потенціалу органів державної влади, на які покладаються функції технічного регулювання у визначених сферах діяльності та розроблення технічних регламентів; • усунення дублювання функцій у сфері державного нагляду (контролю) за відповідністю продукції встановленим вимогам; • посилення існуючої матеріально-технічної бази для проведення оцінки відповідності продукції встановленим вимогам; • забезпечення інтеграції систем обміну інформацією у сфері державного ринкового нагляду з відповідними системами ЄС; • прийняття європейських стандартів з метою застосування відповідних технічних регламентів; • здійснення заходів з підготовки до підписання Угоди АСАА; • підвищення рівня обізнаності суб’єктів господарювання та інших заінтересованих сторін щодо нової системи технічного регулювання тощо.

Позиція міжнародних та європейських організацій у сфері стандартизації

необхідно підтримувати міжнародні стандарти ISO та IEC

стандарти повинні бути простими і відповідати поставленим цілям

користувачі повинні мати представництво в робочих групах зі стандартизації

міжнародні стандарти треба використовувати, за можливості, без модифікацій

розроблені стандарти необхідно приймати на підставі консенсусу

необхідно уникати дублювання зусиль

використання ТУ компаній варто мінімізувати і, за можливості, подавати у формі документів, які визначають функціональні вимоги

3.3 НАЦІОНАЛЬНИЙ ОРГАН СТАНДАРТИЗАЦІЇ Питання 1. Для чого створено Національний орган стандартизації (НОС)?

2. Які повноваження новоствореного НОС?

3. Що передбачено Програмою робіт з національної стандартизації?

4. Які функції здійснюють технічні комітети стандартизації?

5. Національний фонд нормативних документів – діяльність, функції, завдання?

6. Міжнародне співробітництво НОС з країнами-торговельними партнерами України. Чи укладає НОС двосторонні угоди з відповідними іноземними органами зі стандартизації?

7. Як скористатися Онлайн-магазином з продажу стандартів?

8. Контакти українського НОС?

Угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом передбачено створення національного органу стандартизації (HOC) Згідно з Розпорядженням КМУ № 1163-р 26.11.2014 року, ДП «УкрНДНЦ» визначено як державне підприємство, яке виконує функції національного органу стандартизації

Аналоги в світі: NIST (США), DIN (Німеччина), BSI (Великобританія), UNI (Італія), AFNOR (Франція), TSI (Туреччина)

розроблення за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації, національних стандартів та змін до них

прийняття, скасування та відновлення дії національних стандартів, кодексів усталеної практики та змін до них

Повноваження організація та координація діяльності щодо розроблення, прийняття, перевірки, перегляду, скасування та відновлення дії національних стандартів, кодексів усталеної практики та змін до них

вжиття заходів щодо гармонізації національних стандартів та кодексів усталеної практики з відповідними міжнародними, регіональними стандартами та кодексами усталеної практики

підготовка щорічного звіту про свою діяльність та оприлюднення на офіційному веб-сайті

забезпечення та сприяння співробітництву у сфері стандартизації між виробниками, постачальниками, споживачами продукції та відповідними державними органами

Повноваження участь у підготовці міжнародних, регіональних стандартів та кодексів усталеної практики, що розробляються відповідними міжнародними та регіональними організаціями стандартизації, членом яких є національний орган стандартизації чи з якими він співпрацює

заохочення суб’єктів малого і середнього підприємництва до участі в розробленні національних стандартів та кодексів усталеної практики, забезпечення доступу зазначених суб’єктів до текстів таких документів

прийняття рішень

забезпечення адаптації національних стандартів та кодексів усталеної практики до сучасних досягнень науки і техніки

Повноваження забезпечення відповідності

національних стандартів та кодексів усталеної практики законодавству

підготовка та затвердження програми робіт з національної стандартизації

щодо створення,припинення та координацїі діяльності технічних комітетів стандартизації, а також визначення сфери їх діяльності

ПЛАН економічного та соціального

розвитку України Програма робіт з національної стандартизації

завданя

дієві

ефективні

визнані на рівні ЄС

адаптовані з усталеною міжнародною та практикою ЄС

запитувані промисловістю та споживачами стандартизації

с т а н д а р т и

Програма робіт з національної стандартизації •Пропозиції технічних комітетів стандартизації та інших суб'єктів стандартизації www.ukrndnc.org.ua, •Форма Заявки Стандартизація→Програма робіт з національної стандартизації •Наказом НОС від 31.12.2015 № 217 прийнято основоположний стандарт ДСТУ 1.8:2015 «Національна стандартизація. Правила розроблення Програми робіт з національної стандартизації» Фінансування робіт зі стандартизації • кошти Державного бюджету України; • кошти, передбачені на виконання програм і

проектів;

• власні та залучені кошти суб'єктів господарювання; • інші не заборонені законодавством джерела фінансування.

СТАНДАРТИ •забезпечують національну, екологічну, технічну та технологічну безпеку; •підвищують якість та конкурентоспроможність продукції, робіт та послуг, зокрема, на міжнародному та ринку ЄС; •сприяють глобалізації торговельних відносин та усуненню технічних бар'єрів у торгівлі; •сприяють взаємопроникненню технологій, знань та досвіду, накопичених у різних галузях економіки.

Технічні Комітети Стандартизації В Україні існує 162 технічних комітетів стандартизації (ТК) у різних сферах діяльності, функції секретаріатів яких виконують організації, установи, вищі навчальні заклади, науково-дослідні та проектно-конструкторські інститути, науково-виробничі об’єднання

Участь Українських ТК у роботі споріднених ("дзеркальних") ТК міжнародних та регіональних організацій стандартизації Наразі 89 національних технічних комітетів (ТК) працює в 413 технічних підрозділах ISO (комітетах та підкомітетах) у статусі Р- та О- члена ISO/TC/SC, з низ: • 45 ТК працює у 165 структурних підрозділах ISO/TC/SC у статусі активного члена; • 43 ТК працює у 248 структурних підрозділах ISO у статусі спостерігачів; • 1 ТК (ТК 18 "Лісові ресурси") веде секретаріат TC /ISO 218. Наразі 29 ТК працюють в 154 структурних підрозділах IEC (комітетах та підкомітетах) у статусі Р- та О- члена та отримують документи цих структурних підрозділів, з них: • 11 ТК працюють у статусі активного члена у 93 структурних підрозділах IEC; • 15 ТК – спостерігачі, працюють у 61 структурному підрозділі IEC.

У роботі міждержавних ТК (МТК) беруть участь 69 українських ТК, 33 ТК – ведуть секретаріати МТК.

налічується понад

планування робіт зі стандартизації

проведення оптимального, економічно ефективного

Сьогодні в НФ

11 300 стандартів

європейських та міжнародних

НАЦІОНАЛЬНИЙ ФОНД НД (СТАНДАРТІВ)

який відповідає фондам міжнародних та європейських стандартів

підвищується рівень адаптації

національних стандартів з міжнародними та європейськими

МІЖНАРОДНА СПІВПРАЦЯ

IEC

НОС

● розроблення та публікація міжнародних і європейських стандартів

● співпраця з іншими міжнародними організаціями у суміжних із стандартизацією сферах діяльності

● розроблення та поширення документів, що сприяють гармонізації стандартів різних національних систем стандартизації

● організація обміну інформацією стосовно роботи центральних та технічних органів ISO, а також національних організацій з стандартизації країн-членів ISO

НОС Україна, 03115, м. Київ, вул. Святошинська, 2, тел. (044) 452-33-96, факс (044) 452-69-07 Електронна адреса сайту: www.ukrndnc.org.ua E-mail: assistant@ukrndnc.ogr.ua

Львівська філія НОС 79039, м. Львів, вул. Залізнична, 7 (вхід №2, 2-ий поверх), тел.: (097) 9248502 тел./факс (032) 245-05-88, e-mail: navchanniafax@gmail.com

e-mail: marta_lushpak@ukr.net

Харківськ філія НОС 61002, м. Харків, вул. Мироносицька, 40, перший поверх, к. 3 тел./факс 057 752 00 89 E-mail: ssya@metrology.kharkov.ua

WWW.SHOP.UKRNDNC.ORG.UA

НАЦІОНАЛЬНИЙ ОРГАН СТАНДАРТИЗАЦІЇ

https://plus.google. com/u/0/+ UkrndncOrgUaOfficial/p osts

www.facebook.com/u krndnc

twitter.com /ushop_ukr

4. ОЦІНКА ВІДПОВІДНОСТІ Структура: 1.

Законодавство у сфері оцінки відповідності

2.

Повноваження органів виконавчої влади у сфері технічного регулювання

3.

Технічні регламенти. Характеристики та зміст технічних регламентів

4.

Добровільна оцінка відповідності

5.

Відповідність продукції вимогам технічних регламентів

6.

Призначення органів з оцінки відповідності

7.

Моніторинг призначених органів з оцінки відповідності

8.

Процедури оцінки відповідності

9.

Декларація про відповідність

10. Знак відповідності технічним регламентам 11. Визнання результатів оцінки відповідності, проведеної за межами України

4.1. ЗАКОНОДАВСТВО У СФЕРІ ОЦІНКИ ВІДПОВІДНОСТІ Питання 1. Для якої продукції необхідно проводити оцінку відповідності? Якщо на продукцію поширюється дія технічного регламенту, то проводиться обов’язкова оцінка відповідності цієї продукції.

2. Якими законодавчими актами регламентовано проведення оцінки відповідності в Україні?

10 лютого 2016 року набрав чинності Закон України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», розроблений з урахуванням Рішення 768/2008/EC Європейського Парламенту і Ради Європейського Союзу.

3. Хто проводить оцінку відповідності? Оцінку відповідності продукції проводять призначені у встановленому порядку органи оцінки відповідності. Перелік призначених органів оцінки відповідності розміщено на сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

4. Якою є процедура проведення оцінки відповідності продукції? В Україні, як і в Європейському Союзі, впроваджено модульний підхід при проведенні оцінки відповідності. Модулі, які можна застосовувати для оцінки відповідності того чи іншого виду продукції, зазначені в конкретних технічних регламентах.

5. У технічному регламенті передбачено декілька модулів оцінки відповідності. Який з модулів необхідно застосовувати? Можна застосовувати будь-який з цих модулів. Рішення приймає виробник.

6. Хто повинен визначити, під дію яких технічних регламентів підпадає продукція? Це обов’язок виробника.

7. Якщо продукція підпадає під дію декількох технічних регламентів, чи можна маркувати продукцію знаком відповідності, якщо проведена оцінка відповідності лише одному з технічних регламентів? Ні, знак відповідності може бути нанесений виключно за умови проведення оцінки відповідності всім технічним регламентам, дія яких поширюється на відповідну продукцію.

8. Куди повинен бути нанесений знак відповідності? Чи достатньо зазначити його в супровідних документах, що додаються до продукції? Місце нанесення знаку відповідності вказується в технічному регламенті.

9. У якому випадку виробник може розраховувати на презумпцію відповідності його продукції вимогам технічного регламенту? Для кожного технічного регламенту, чинного в Україні, складається перелік стандартів, повна відповідність яким надає презумпцію відповідності продукції вимогам цього технічного регламенту.

10. Чи можна при проведенні оцінки відповідності застосовувати інші технічні рішення, ніж встановлені в стандартах, що надають презумпцію відповідності продукції вимогам технічних регламентів?

Так, виробник або уповноважений представник може застосовувати інші технічні рішення. У такому випадку, ці рішення повинні бути достатньо описані у технічному файлі і забезпечувати відповідність суттєвим вимогам.

Проведення робіт з оцінки відповідності регулюється Законом України від 15 січня 2015 року № 124-VIII «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», який набрав чинності 10 лютого 2016 року. (Детальніше, перехід на блок 1) (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/124-19) Закон визначає правові та організаційні засади розроблення, прийняття та застосування технічних регламентів і передбачених ними процедур оцінки відповідності, а також здійснення добровільної оцінки відповідності. Цей Закон регулює відносини, що виникають у зв’язку з розробленням та прийняттям технічних регламентів і передбачених ними процедур оцінки відповідності, їх застосуванням стосовно продукції, яка вводиться в обіг, надається на ринку або вводиться в експлуатацію в Україні, а також здійсненням добровільної оцінки відповідності.

Дія цього Закону поширюється на всі види продукції, за винятком: - виробів мистецтва та унікальних виробів народного художнього промислу; - предметів колекціонування та антикваріату. Дія цього Закону не поширюється на: - санітарні та фітосанітарні заходи; - оцінку відповідності якості зерна та продуктів його переробки, насіння та садивного матеріалу згідно із законами України “Про зерно та ринок зерна в Україні”, «Про насіння і садивний матеріал»; Дія цього Закону не поширюється на:

- оцінку відповідності колісних транспортних засобів та їх частин;

- оцінку відповідності сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів, їх причепів і змінного причіпного обладнання, систем, складових частин та окремих технічних вузлів - заходи щодо державної експертизи у сферах криптографічного та технічного захисту інформації; - обов’язкову оцінку відповідності послуг. Законом визначено повноваження органів виконавчої влади у сфері технічного регулювання.

4.2 ПОВНОВАЖЕННЯ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ У СФЕРІ ТЕХНІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ

ПОВНОВАЖЕННЯ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ У СФЕРІ ТЕХНІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

- спрямування і координація центральних органів виконавчої влади у сфері технічного регулювання; - визначення сфер діяльності центральних органів виконавчої влади з технічного регулювання; - затвердження технічних регламентів та процедур оцінки відповідності, застосування яких передбачене технічними регламентами та ін.

МІНЕКОНОМРОЗВИТКУ ЦОВВ, що формує державну політику у сфері технічного регулювання - затвердження плану розроблення ТР; - обов’язкове погодження ТР та процедур ОВ; - визначення порядку формування і ведення баз даних ТР, інформації, отриманої від призначених органів ОВ і реєстру призначених органів ОВ.

ЦОВВ, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання - призначення органів з ОВ; - організація проведення відповідними ЦОВВ оцінювання органів з ОВ, що претендують на призначення; - проведення моніторингу призначених органів з ОВ; - ведення баз даних ТР, інформації, отриманої від призначених органів ОВ і реєстру призначених оргaнів ОВ.

Інші ЦОВВ у сфері технічного регулювання - Розроблення, перегляд ТР та процедур ОВ у визначених сферах діяльності; - Впровадження ТР; - Затвердження ТР у межах компетенції; - Затвердження методичних рекомендацій із застосування ТР; - Затвердження переліків національних стандартів, що надають презумпцію відповідності продукції виогам ТР - Оцінювання претендентів на призначення органами з ОВ; - Участь у проведенні моніторингу призначених органів з ОВ.

Цим законом регулюються процедури оцінки відповідності, їх застосуванням стосовно продукції, яка вводиться в обіг, надається на ринку або вводиться в експлуатацію в Україні, а також здійснення добровільної оцінки відповідності.

Оцінка відповідності (ОВ) – процес доведення того, що визначені вимоги, які стосуються продукції, були виконані. ОВ поділяється на: • обов'язкову • добровільну

ОРГАНИ З ОЦІНКИ ВІДПОВІДНОСТІ

Призначаються Мінекономрозвитку Призначені органи (органи із сертифікації, органи з інспектування)

Для виконання певних завдань з ОВ згідно з ТР За умови відповідності: - загальним вимогам до призначених ОВ (юр.особи, досвід, власні акредитовані випробувальні лабораторів, договір обов’язкового страхування); -спеціальним вимогам (встановлюються ТР або Кабінетом Міністрів України).

Визнані незалежні організації Для ОВ технології виконання нерознімних з'єднань, персоналу, який виконує нерознімні з'єднання, та/або персоналу, який проводить неруйнівний контроль

За умови відповідності: - загальним вимогам до призначених ОВ (юр.особи, досвід, договір обов’язкового страхування); - спеціальним вимогам (встановлюються ТР або Кабінетом Міністрів України).

За умови доведення органом відповідності критеріям, установленим національними стандартами, надається презумпція відповідності органу

4.3 ТЕХНІЧНІ РЕГЛАМЕНТИ. ХАРАКТЕРИСТИКИ ТА ЗМІСТ ТЕХНІЧНИХ РЕГЛАМЕНТІВ Обов’язкова ОВ проводиться тільки на відповідність вимогам Технічних регламентів.

Технічний регламент (ТР) – нормативно-правовий акт, в якому визначено характеристики продукції або пов'язані з ними процеси та методи виробництва, включаючи відповідні процедурні положення, додержання яких є обов'язковим З переліком ТР можна ознайомитись за посиланням: http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=TekhnichniReglamenti

Характеристики Технічних регламентів 1. Нормативно-правовий акт, що має ознаки ТР вважається Технічним регламентом незалежно від використання у назві слів «Технічний регламент» 2. Технічні регламенти затверджуються законами, актами КМУ та ЦОВВ (за наявності процедур ОВ – законами або актами КМУ) 3. ТР не можуть встановлювати вимоги до послуг

Зміст технічних регламентів - визначення видів продукції або пов’язаних з нею процесів чи методів виробництва; - технічні вимоги, яким повинна відповідати продукція, що вводиться в обіг, надається на ринку або вводиться в експлуатацію; - права та обов’язки суб’єктів господарювання, які стосуються введення продукції в обіг, надання її на ринку або введення її в експлуатацію; - вимоги щодо надання супровідної інформації про продукцію (маркування, інструкцій з користування); - спеціальні вимоги щодо здійснення державного ринкового нагляду стосовно продукції. Технічні регламенти, якими передбачене застосування процедур оцінки відповідності, містять: - спеціальні вимоги до призначених органів, їх обов’язки; - вимоги щодо складання, зберігання та надання органам державного ринкового нагляду декларації про відповідність та технічної документації, необхідної для оцінки відповідності продукції; - правила та умови нанесення знака відповідності технічним регламентам.

4.4 ДОБРОВІЛЬНА ОЦІНКА ВІДПОВІДНОСТІ 1. Здійснення добровільної оцінки відповідності не вимагається технічними регламентами.

2. Добровільна оцінка відповідності здійснюється на добровільних засадах, в будьяких формах, включаючи випробування, декларування відповідності, сертифікацію та інспектування, та на відповідність будь-яким заявленим вимогам.

3. Орган з оцінки відповідності (в тому числі призначений орган чи визнана незалежна організація) залучається до здійснення добровільної оцінки відповідності на умовах, визначених договором між заявником і таким органом.

4.5 ВІДПОВІДНІСТЬ ПРОДУКЦІЇ ВИМОГАМ ТЕХНІЧНИХ РЕГЛАМЕНТІВ Якщо на продукцію поширюється дія ТР, застосовуються відповідні процедури оцінки відповідності, передбачені цим ТР. Відповідність продукції вимогам усіх ТР, що до неї застосовуються, забезпечується: - шляхом застосування національних стандартів та/або технічних специфікацій, посилання на які містяться у відповідних технічних регламентах - шляхом надання презумпції відповідності через добровільне застосування національних стандартів, перелік яких затверджений відповідним центральним органом виконавчої влади - шляхом інших рішень для задоволення вимог ТР, крім застосування стандартів з переліку національних стандартів - шляхом інших випадків надання презумпції відповідності продукції. Виключення – перехідні періоди застосування ТР: можливість надання на ринку продукції, яка: - відповідає вимогам ТР, що був чинним раніше, та була введена в обіг до набрання чинності ТР; - не відповідає вимогам нового ТР та була введена в обіг до набрання чинності ТР

У разі повідомлення національним органом України з акредитації про поновлення дії атестата про акредитацію органу

За результатами моніторингу призначених органів з ОВ

Поновлення рішення про призначення

ОБМЕЖЕННЯ СФЕРИ ПРИЗНАЧЕННЯ, ТИМЧАСОВЕ ПРИПИНЕННЯ, ПОНОВЛЕННЯ ДІЇ ТА АНУЛЮВАННЯ РІШЕННЯ ПРО ПРИЗНАЧЕННЯ

У разі звернення призначеного органу з відповідною заявою

Обмеження сфери призначення, тимчасове припинення, анулювання рішення про призначення

За результатами моніторингу призначених органів з ОВ шляхом звернення з відповідним позовом до адміністративного суду

У разі відповідного повідомлення національним органом України з акредитації

Анулювання рішення про призначення у разі припинення призначеного органу

4.6 ПРИЗНАЧЕННЯ ОРГАНІВ З ОЦІНКИ ВІДПОВІДНОСТІ Виконання завдань з оцінки відповідності вимогам ТР можуть бути залучені органи з оцінки відповідності (ООВ), які ви можете обрати з Реєстру призначених органів з оцінки відповідності (ООВ) вимогам технічних регламентів. h t t p : / / w w w. m e . g o v. u a / D o c u m e n t s / L i s t ? l a n g = u k - U A & t a g = O t s i n k a pidtverdzhenniaVidpovidnosti Вимоги до призначених Органів з оцінки відповідності визначаються статтею 23 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності

Доведення органом з оцінки відповідності своєї відповідності критеріям, установленим відповідними національними стандартами, перелік яких затверджений центральним органом виконавчої влади http://www.me.gov.ua/ Documents/List?lang=uk-UA&id=ba2f41fb-2a90-4c24-8582-90aa5e4e8b65&tag=OtsinkapidtverdzhenniaVidpovidnost, що забезпечує формування державної політики у сфері технічного регулювання, або частинами цих стандартів, надає такому органу з оцінки відповідності презумпцію відповідності спеціальним вимогам до призначених органів у тій мірі, в якій національні стандарти, що застосовуються, охоплюють зазначені вимоги.

1. Подання заяви на призначення органу, що призначає, до якої додаються: - опис сфери призначення згідно з відповідним технічним регламентом - копія атестата про акредитацію - копія статуту (положення) відповідної юридичної особи; - довідка про досвід виконання робіт з оцінки відповідності продукції за останні три роки - відомості про кваліфікацію персоналу органу з оцінки відповідності - довідка з інформацією про власні акредитовані випробувальні в межах сфери призначення - копії угод з іншими акредитованими випробувальними лабораторіями - копія договору про обов'язкове страхування професійної відповідальності за шкоду, яку може бути заподіяно третім особам.

2. Аналіз поданих документів, зокрема:

Орган, що призначає проводить аналіз пакета документів та перевіряє повноту відомостей, а також надсилає копії заяви на призначення та пакета документів відповідному центральному органу виконавчої влади, який проводить оцінювання претендента на призначення та готує пропозиції щодо його призначення чи відмови в призначенні протягом 50 днів з дня одержання цим органом документів.

3. Призначення або відмова у призначенні (не пізніше, ніж через 90 днів з дня отримання заяви на призначення) 4. Повідомлення - орган, що призначає, повідомляє відповідному центральному органу виконавчої влади та національному органу України з акредитації про призначення (відмову в призначенні, розширення або обмеження сфери призначення та ін.) не пізніше п'яти робочих днів з дня прийняття відповідних рішень.

- Відомості про призначені органи вносяться до реєстру призначених органів. Строк видачі рішення про призначення або надсилання претенденту на призначення письмового повідомлення про відмову у видачі рішення про призначення не може бути більшим ніж 90 днів з дня одержання органом, що призначає, заяви на призначення та пакета документів, що додаються до неї. Орган, що призначає, присвоює призначеним органам ідентифікаційні номери. Кожному призначеному органу присвоюється лише один ідентифікаційний номер незалежно від того, чи був цей орган призначений згідно з кількома технічними регламентами. У рішенні про призначення зазначаються: 1) найменування та місцезнаходження призначеного органу; 2) ідентифікаційний номер призначеного органу; 3) сфера призначення згідно з відповідним технічним регламентом: види продукції із зазначенням категорій та/або груп продукції (якщо вони визначені в технічному регламенті) чи інших деталізованих визначень продукції; процедури оцінки відповідності з посиланням на положення технічного регламенту чи додатки до нього, в яких визначені ці процедури; додаткові відомості щодо сфери призначення, якщо це вимагається технічним регламентом. Рішення про призначення видається на необмежений строк.

Підставами для відмови у видачі рішення про призначення є:

- подання претендентом на призначення неповного пакета документів, необхідних для призначення; - виявлення в документах, поданих претендентом на призначення, недостовірних відомостей; - невідповідність претендента на призначення вимогам до призначених органів. У разі усунення претендентом на призначення причин, що стали підставою для відмови у видачі рішення про призначення, видача рішення про призначення або надсилання письмового повідомлення про відмову у видачі рішення про призначення здійснюється в установленому порядку та строки. У разі якщо підставою для відмови у видачі рішення про призначення є виявлення в документах, поданих претендентом на призначення, недостовірних відомостей, заява на призначення може бути повторно подана не раніше ніж через рік після прийняття рішення про відмову у видачі рішення про призначення. Розширення сфери призначення згідно з технічним регламентом, стосовно якого орган з оцінки відповідності було призначено раніше, здійснюється в порядку та строки, встановлені цією статтею для видачі рішення про призначення, з видачею призначеному органу примірника рішення про призначення із внесеними змінами, що пов’язані з розширенням сфери призначення. Переоформлення та видача дубліката рішення про призначення 1. Підстави для переоформлення та видачі дубліката рішення про призначення встановлюються Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2806-15 2. Орган, що призначає, протягом 15 робочих днів з дня одержання заяви про переоформлення рішення про призначення та оригіналу рішення, що додається до заяви, повинен видати призначеному органу переоформлене на новому бланку рішення про призначення з урахуванням змін, зазначених у заяві про його переоформлення.

3. Орган, що призначає, протягом 15 робочих днів з дня одержання заяви про видачу дубліката рішення про призначення повинен видати призначеному органу дублікат рішення про призначення замість втраченого або пошкодженого.

4.7 МОНІТОРИНГ ПРИЗНАЧЕНИХ ОРГАНІВ З ОЦІНКИ ВІДПОВІДНОСТІ

МОНІТОРИНГ ПРИЗНАЧЕНИХ ОРГАНІВ З ОЦІНКИ ВІДПОВІДНОСТІ

Проведення планових та позапланових перевірок

Розгляд звернень органів державного ринкового нагляду щодо обмеження сфери призначення, тимчасового припинення дії рішень про призначення чи анулювання цих рішень

Аналіз відомостей, які надаються призначеними органами

4.8 ПРОЦЕДУРИ ОЦІНКИ ВІДПОВІДНОСТІ 1. Оцінка відповідності вимогам ТР здійснюється у випадках і шляхом застосування процедур оцінки відповідності 2. Процедури оцінки відповідності вимогам ТР застосовуються виробниками, а у випадках, в яких згідно з відповідними технічними регламентами обов’язки виробників покладаються на імпортерів або розповсюджувачів, - імпортерами або розповсюджувачами. Технічними регламентами встановлюються модулі оцінки відповідності, які використовуються для розроблення процедур оцінки відповідності. Модулі оцінки відповідності визначені Постановою Кабінету Міністрів України від 13 січня 2016 р. № 95 «Про затвердження модулів оцінки відповідності, які використовуються для розроблення процедур оцінки відповідності, та правил використання модулів оцінки відповідності» http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/95-2016-%D0%BF 3. У разі якщо це передбачено технічним регламентом чи визначеною ним процедурою оцінки відповідності, уповноважений представник може виконувати від імені виробника та під його відповідальність окремі обов’язки виробника, пов’язані із застосуванням такої процедури оцінки відповфідності, за умови визначення цих обов’язків у письмовому дорученні виробника.

4. У разі якщо це передбачено технічним регламентом чи визначеною ним процедурою оцінки відповідності, уповноважений представник може виконувати від імені виробника та під його відповідальність окремі обов’язки виробника, пов’язані із застосуванням такої процедури оцінки відповідності, за умови визначення цих обов’язків у письмовому дорученні виробника.

4.9. ДЕКЛАРАЦІЯ ПРО ВІДПОВІДНІСТЬ У випадках, визначених у ТР, якими передбачене застосування процедур ОВ, виробник або уповноважений представник повинен складати декларацію про відповідність

У декларації про відповідність заявляється про те, що виконання вимог, які застосовуються до продукції та визначені у відповідних технічних регламентах, було доведено. Декларація про відповідність складається згідно з вимогами до її змісту, примірною структурою чи формою, що встановлюються відповідними технічними регламентами

У разі якщо на певний вид продукції поширюється дія кількох технічних регламентів, що вимагають складання декларації про відповідність, повинна бути складена єдина декларація про відповідність стосовно всіх таких технічних регламентів, якщо це передбачено відповідними технічними регламентами. Єдина декларація про відповідність може мати форму досьє, яке складається з відповідних окремих декларацій про відповідність.

4.10 ЗНАК ВІДПОВІДНОСТІ ТЕХНІЧНИМ РЕГЛАМЕНТАМ У випадках, визначених у ТР, які передбачають застосування процедур ОВ, на продукцію повинен наноситися знак відповідності технічним регламентам. Певними технічними регламентами може бути передбачено застосування знака відповідності ТР, що має іншу форму, ніж та, що встановлюється Кабінетом Міністрів України

Форма та опис знака відповідності технічним регламентам (згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1184) http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1184-2015-%D0%BF

1. Знак відповідності технічним регламентам (далі - знак відповідності) має форму незамкненого з правого боку кола, усередині якого вміщено стилізоване зображення трилисника. Довжина розриву кола становить 0,22 його загальної довжини (або 80 градусів).

2. Зображення знака відповідності може бути плоским або рельєфним і виконується двома контрастними кольорами.

3. Висота знака відповідності не може бути менш як 5 міліметрів, якщо інше не передбачено відповідним технічним регламентом.

4. У разі зменшення або збільшення розміру знака відповідності повинні бути дотримані пропорції його форми.

4.11 ВИЗНАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ

ОЦІНКИ ВІДПОВІДНОСТІ, ПРОВЕДЕНОЇ ЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ

ВИЗНАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ОЦІНКИ ВІДПОВІДНОСТІ, ПРОВЕДЕНОЇ ЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ

Результати ОВ, проведеної в іншій державі, визнаються в Україні, якщо застосовані в цій державі процедури ОВ забезпечують такий самий рівень відповідності вимогам ТР, як і українські процедури ОВ

Визнання результатів ОВ вимогам ТР, проведеної іноземними акредитованими органами, на підставі договорів з такими органами з оцінки відповідності (за певних умов)

МЕХ АНІЗМИ На підставі міжнародних договорів України про взаємне визнання результатів робіт з оцінки відповідності

. НАЦІОНАЛЬНА СИСТЕМА АКРЕДИТАЦІЇ УКРАЇНИ СТРУКТУРА: 1. Роль акредитації.

2. Напрямки акредитації та принципи діяльності НААУ.

3. Визнання діяльності НААУ на міжнародному рівні.

5.1 РОЛЬ АКРЕДИТАЦІЇ Питання 1. Які переваги дає акредитація?

2. Які основні етапи акредитації?

3. Якими є переваги визнання діяльності НААУ на міжнародному рівні?

Акредитація - це офіційне визнання органом з акредитації технічної та організаційної компетентності органу з оцінки відповідності для надання певних послуг у відповідності зі стандартами (ISO, IEC, тощо) і технічними регламентами, як описано в їх сферах акредитації.

Забезпечення довіри споживачів до результатів діяльності з оцінки відповідності

Створення умов для взаємного визнання результатів діяльності акредитованих органів на міжнародному рівні

Акредитація сприяє Усунення технічних бар’єрів для бізнесу Забезпечення єдиної технічної політики у сфері оцінки відповідності в країні

5.2 Напрямки акредитації та принципи діяльності НААУ

НААУ проводить акредитацію за наступними напрямками:

Органи із сертифікації систем менеджменту – ISO/IEC

Випробувальні та калібрувальні лабораторії – ДСТУ ISO/IEC 17025:2006

17021-1:2015

Органи із сертифікації продукції, процесів та послуг – ISO/IEC 17065:2012

Органи із сертифікації персоналу – ISO/IEC 17024:2012

Органи з інспектування – ISO/IEC 17020:2012

Переваги акредитації для органів з оцінки відповідності Акредитація – ефективний інструмент маркетингу для органів з оцінки відповідності, який надає можливість пропонувати клієнтам та зацікавленим сторонам послуги, компетентність яких підтверджено національним органом з акредитації. Акредитація є перевіреним та надійним індикатором технічної компетентності на міжнародному та національному рівнях. Органи з акредитації публікують перелік акредитованих ними ООВ - вказують їх можливості та контактні дані, що сприяє отриманню клієнтами та зацікавленими сторонами основної інформації щодо будь-якого ООВ.

Завдяки системі міжнародних угод акредитовані ООВ отримують міжнародну форму визнання, яка дозволяє знизити витрати їх клієнтів на повторні заходи з оцінки відповідності в іншій державі.

Акредитація дозволяє самостійно оцінювати рівень якості роботи та зберігати рівень своєї компетентності. По завершенні кожної оцінки в рамках акредитації надаються висновки щодо діяльності ООВ

Довіра клієнтів зросте, якщо вони будуть впевнені в тому, що ООВ надає незалежні та неупереджені послуги з оцінки відповідності

Порядок акредитації:

Акредитація використовується для забезпечення гарантій компетентності послуг з оцінки відповідності, які надаються акредитованими ООВ

Основні принципи діяльності НААУ: • забезпечення рівності прав, законних інтересів усіх зацікавлених сторін; • загальнодоступність та неупередженість проведення робіт з акредитації; • прозорість діяльності з акредитації; • професійна компетентність виконавців робіт; • добровільність акредитації; • забезпечення участі органів виконавчої влади та громадських організацій на паритетній основі; • застосування гармонізованих з міжнародними та європейськими стандартами вимог щодо акредитації; • дотримання суспільних інтересів; • конфіденційність інформації, отриманої в процесі акредитації.

Основні завдання НААУ: • забезпечення єдиної технічної політики у сфері оцінки відповідності; • забезпечення довіри споживачів до діяльності з оцінки відповідності; • створення умов для взаємного визнання результатів діяльності акредитованих органів на міжнародному рівні.

5.3 ВИЗНАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ НААУ НА МІЖНАРОДНОМУ РІВНІ 5.3 ВИЗНАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ НААУ НА МІЖНАРОДНОМУ РІВНІ

• Форма власності – недержавна.

• Секретаріат IAF знаходиться: м. Челсі, Канада.

• Форма власності – недержавна.

• Секретаріат ILAC знаходиться: м. Роудс, Австралія.

• Форма власності – недержавна.

• Секретаріат ЄА знаходиться в м. Париж, Франція.

Міжнародний форум з акредитації (IAF) Міжнародний форум з акредитації – це всесвітня асоціація органів з акредитації органів з оцінки відповідності та інших органів. Основна функція IAF полягає в розробці єдиної всесвітньої програми оцінки відповідності, яка зменшує ризик для бізнесу та їх клієнтів, надаючи їм впевненості в тому, що акредитованим сертифікатам відповідності можна довіряти.

Міжнародна кооперація з акредитації лабораторій (ILAC) Міжнародна кооперація з акредитації лабораторій (ILAC) – це міжнародна асоціація органів, що здійснюють акредитацію лабораторій та органів з інспектування, яка була сформована, щоб допомогти усунути технічні бар'єри в торгівлі.

Європейська кооперація з акредитації (ЕA) Європейська кооперація з акредитації – орган, визнаний на рівні Європейської комісії, який керує системою оцінювання серед національних органів акредитації держав-членів та інших країн Європи. EA існує, щоб координувати і спрямовувати діяльність європейської інфраструктури акредитації таким чином, щоб результати

послуг з оцінки відповідності в одній країні, визнавались, як регуляторними органами, так і ринком в іншій країні без будь-якої додаткової перевірки, на користь Європейського співтовариства і світової економіки.

6. РИНКОВИЙ НАГЛЯД Структура: 1. Мета, цілі та завдання ринкового нагляду: навіщо нам потрібен нагляд за ринком?

2. Законодавство у сфері ринкового нагляду 3. Права, обов’язки і відповідальність органів ринкового нагляду 4. Плани ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції: правила формування та звітування 5. Оцінка ризику, управління ризиками 6. Процедури нагляду за ринком, контроль продукції 7. Система оповіщення про продукцію, що становить ризик 8. Обмежувальні (корегувальні) заходи ринкового нагляду, санкції 9.

Додатки

питання 1. Якими законами та підзаконними актами в Україні визначаються механізми та процедури здійснення ринкового нагляду?

2. Яку інформацію повинен надавати виробник на вимогу органів ринкового нагляду?

3. Хто в Україні має право здійснювати ринковий нагляд? Як визначається сфера відповідальності органів ринкового нагляду?

4. Як формуються плани ринкового нагляду та кому у подальшому надається інформація про здійснені перевірки в Україні?

5. Як дізнатися, які види продукції підлягають ринковому нагляду?

6. Як в Україні визначаються ступені ризиків видів нехарчової продукції?

7. Які критерії, за якими визначається належність продукції до підвищеного ступеню ризиків?

8. Як здійснюється ринковий нагляд?

9. Права та обов'язки виробника під час перевірки.

10. Права то обов'язки органу ринкового нагляду.

11. Що таке Національна інформаційна система ринкового нагляду, яка її мета, як вона функціонує та хто має доступ до неї?

12. Що являє собою Інформаційна система оперативного взаємного сповіщення про продукцію, що становить серйозний ризик?

13. Як виробнику отримати інформацію щодо продукції на ринку, що становить серйозний ризик?

14. Які обмежувальні заходи можуть здійснювати органи ринкового нагляду за результатами перевірок видів продукції?

15. У яких випадках вилучається продукція з обігу?

16. Які санкції можуть здійснювати органи ринкового нагляду?

Мета, цілі та завдання ринкового нагляду

• забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам; • забезпечення відповідності продукції, що ввозиться на митну територію України для вільного обігу, встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз від такої продукції суспільним інтересам; • вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням становить загрозу суспільним інтересам.

Законодавство у сфері ринкового нагляду Закони України: • Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції від 02.12.2010 № 2735-VI • Про загальну безпечність нехарчової продукції від 02.12.2010 № 2736-VI

ПОСТАНОВИ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ:

• від 01.06.2011 № 573 «Про затвердження переліку органів державного ринкового нагляду та сфер їх відповідальності»;

• від 31.08.2011 № 921 «Деякі питання відшкодування суб'єктом господарювання вартості відібраних зразків нехарчової продукції та проведення їх експертизи (випробування)»; • від 05.10.2011 № 1017 «Про затвердження Порядку здійснення контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів»; • від 26.12.2011 № 1397 «Про затвердження Порядку функціонування національної інформаційної системи державного ринкового нагляду, внесення до неї відомостей і подання повідомлень»; • від 26.12.2011 № 1400 «Деякі питання захисту права споживачів (користувачів) щодо безпечності нехарчової продукції»; • від 26.12.2011 № 1401 «Про затвердження Порядку подання повідомлення про продукцію, яка не відповідає загальній вимозі щодо безпечності продукції, органам державного ринкового нагляду»; • від 26.12.2011 № 1403 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю нехарчової продукції»; • від 26.12.2011 № 1404 «Про затвердження ступенів ризику видів нехарчової продукції та критеріїв, за якими визначається належність нехарчової продукції до відповідних ступенів ризику»; • від 26.12.2011 № 1406 «Питання реалізації та знищення використаних під час проведення експертизи (випробування) зразків нехарчової продукції, що були відібрані в межах здійснення державного ринкового нагляду»; • від 26.12.2011 № 1407 «Про затвердження Методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів»; • від 26.12.2011 № 1410 «Про затвердження Порядку розроблення та перегляду секторальних планів ринкового нагляду, моніторингу та звітування про їх виконання» • та інші.

Сфера дії Закону «ПРО ДЕРЖАВНИЙ РИНКОВИЙ НАГЛЯД І КОНТРОЛЬ НЕХАРЧОВОЇ ПРОРДУКЦІЇ» Дія закону поширюється на відносини щодо здійснення ринкового нагляду за продукцією, що охоплюється встановленими вимогами Встановлені вимоги - вимоги щодо нехарчової продукції та її обігу на ринку України, встановлені технічними регламентами

Дія Закону не поширюється на: 1. послуги та роботи 2. харчові продукти, харчові добавки, допоміжні матеріали для переробки харчових продуктів; 3. продукти тваринного походження; 4. корми, кормові добавки та премікси; 5. живі рослини і тварини; 6. продукцію людського, рослинного і тваринного походження, що безпосередньо використовується як репродуктивний матеріал, призначений для відтворення; 7. спирт, алкогольні напої та тютюнові вироби; 8. лікарські засоби та ветеринарні препарати; 9. наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги і прекурсори; 10. ядерні матеріали, спеціальні матеріали, що розщеплюються, тощо; 11. вироби військового призначення; 12. об'єкти містобудування; 13. об'єкти авіаційної діяльності.

Виробники зобов'язані: 1.

вводити в обіг лише безпечну продукцію

2.

зазначати на продукції або її упаковці найменування та місцезнаходження виробника, назву, тип або номер моделі, номер партії або серійний номер, назви складових частин тощо

3. вживати заходів щодо інформування споживачів (користувачів) про ризики, які може становити ця продукція; 4. якщо їм стало відомо, що продукція, яку вони ввели в обіг, становить ризики для споживачів, негайно повідомляти про це та вжиті заходи відповідний орган державного ринкового нагляду 5. співпрацювати з органами державного ринкового нагляду з питань вжиття заходів щодо уникнення ризиків, які становить продукція, що була поставлена або постачається ними.

6. Надавати на вимогу органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати: 7. 1) будь-який суб'єкт господарювання, який поставив їм відповідну продукцію;

8. 2) будь-який суб'єкт господарювання, якому вони поставили відповідну продукцію.

9. Зберігати зазначену документацію протягом строку, встановленого відповідним технічним регламентом, а якщо такий строк не встановлено: 10. виробник - протягом десяти років з дня введення ним відповідної продукції в обіг; 11. уповноважений представник, імпортер або розповсюджувач - протягом десяти років з дня одержання ним відповідної продукції.

Органи ринкового нагляду

Ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності.

Сфери відповідальності органів ринкового нагляду включають види продукції, що є об'єктами технічних регламентів, і можуть включати види продукції, що не є об'єктами технічних регламентів.

Постанова Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 573

ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ПЕРЕЛІКУ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО РИНКОВОГО НАГЛЯДУ ТА СФЕР ЇХ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

ДІЯЛЬНІСТЬ У СФЕРІ РИНКОВОГО НАГЛЯДУ

Державний ринковий нагляд нехарчової продукції

Планування

Нагляд (контроль) та постнаглядові (постконтрольні) заходи

Інформаційне забезпечення

Постанова Кабінету Міністрів України від 26.12.2011 № 1410 «Про затвердження Порядку розроблення та перегляду секторальних планів ринкового нагляду, моніторингу та звітування про їх виконання»

Секторальний план – це план відповідно до якого орган державного ринкового нагляду (далі – орган ринкового нагляду) здійснює державний ринковий нагляд (далі – ринковий нагляд) щодо видів продукції в межах сфери його відповідальності, визначає належність цих видів продукції до певного ступеня ризику та є підставою для здійснення контролю продукції митними органами.

Плани ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції: правила формування та звітування

Планування

Моніторинг

Звернення споживачів

Ступені ризику Результати виконання планів

Підвищений Інформаційна система

Низький

Під час розроблення проектів секторальних планів враховуються: • результати моніторингу причин і кількість звернень споживачів (користувачів), причин і кількості нещасних випадків і випадків заподіяння шкоди здоров'ю людей внаслідок споживання (використання) продукції; • аналіз відомостей, включених до системи оперативного взаємного сповіщення про продукцію, що становить серйозний ризик; • аналіз інформації, одержаної з міжнародних, регіональних та іноземних систем повідомлення про продукцію, що становить серйозний ризик; • аналіз даних національної інформаційної системи ринкового нагляду; • результати моніторингу щодо вжитих обмежувальних заходів

Перегляд секторальних планів здійснюється: • за результатами моніторингу виконання секторальних планів; • за наявності відомостей, що містяться у зверненнях споживачів (користувачів), органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, правоохоронних органів, громадських організацій споживачів, про розповсюдження продукції, що є небезпечною та/або не відповідає встановленим вимогам, а також про ту, що може завдати шкоди суспільним інтересам, чи має недоліки, що можуть завдати такої шкоди.

Моніторинг виконання секторальних планів полягає у відстеженні: • кількості планових перевірок характеристик певних видів продукції за рік; • кількості відборів зразків певних видів продукції та їх експертиз (випробувань) у межах планових перевірок характеристик продукції за рік; • періодів проведення планових перевірок характеристик певних видів продукції.

Звітування про виконання секторальних планів РИНКОВОГО НАГЛЯДУ

не пізніше 1 квітня оприлюднюють:

Звітування про виконання секторальних планів:

Щорічно (за попередній рік))

- у друкованому засобі масової інформації відповідного органу ринкового нагляду (у разі його відсутності – у друкованому засобі масової інформації, визначеному цим органом); - на офіційному веб-сайті відповідного органу ринкового нагляду.

не пізніше 1 квітня подають центральному органу виконавчої влади з питань економічної політики

Звіт затверджується керівником органу ринкового нагляду.

не пізніше 1 березня року, наступного за звітним, територіальні органи ринкового нагляду надають відповідному органу ринкового нагляду дані, визначені в пункті 33 цього Порядку

ОЦІНКА РИЗИКУ, УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ Постанова Кабінету Міністрів України від 26.12.2011 № 1404 «Про затвердження ступенів ризику видів нехарчової продукції та критеріїв, за якими визначається належність нехарчової продукції до відповідних ступенів ризику»

Ступінь ризику – рівень небезпеки (загрози) суспільним інтересам, що становить або може становити продукція Ступені ризику застосовуються під час розроблення секторальних планів державного ринкового нагляду та проектів змін до таких планів. Ступенями ризику видів продукції є підвищений та низький

Критерії, за якими визначають належність продукції до підвищеного ступеню ризику:

• призначення продукції для певної категорії споживачів, якими така продукція може використовуватися.

• використання у продукції хімічних і біологічних речовин, що можуть негативно впливати на стан здоров’я людини, стан довкілля або становлять серйозний ризик.

• наявність у продукції фізичних, механічних чи радіаційних факторів, що можуть становити загрозу для життя та здоров’я людей; • застосування продукції у сфері користування радіочастотним ресурсом; • підключення продукції до телекомунікаційної мережі загального користування (в залежності від способу підключення).

Критерії, за якими визначають належність продукції до низького ступеню ризику:

• призначення продукції для використання виключно особами, що мають відповідну професійну підготовку та кваліфікацію для використання такої продукції; • відсутність у продукції факторів, що можуть становити загрозу для життя та здоров’я людей; • інша продукція, яка не віднесена до підвищеного ступеню ризику.

Процедури нагляду за ринком, контроль продукції

НАГЛЯД продукції

Документальна перевірка

Обстеження зразків продукції

Лабораторні дослідження

ПЛАНОВІ

ПОЗАПЛАНОВІ

виключно у РОЗПОВСЮДЖУВАЧІВ

у ВИРОБНИКІВ і розповсюджувачів

Виїзні (у торговельних та складських приміщеннях; у місцях використання продукції під час її монтажу та/або введення в; за місцем проведення ярмарку, виставки, показу або демонстрації продукції в інший спосіб; у місцях зберігання під митним контролем продукції, митне оформлення якої призупинено за результатами контролю продукції) Невиїзні (за місцем знаходження органу ринкового нагляду) Поєднання виїзної і невиїзної

невиїзна перевірка Перевірці підлягають: 1) декларація про відповідність; 2) супровідна документація, що додається до продукції; 3) повний склад технічної документації на відповідну продукцію; 4) документи щодо системи якості чи системи управління якістю; 5) висновки експертиз та протоколи випробувань зразків продукції; 6) документи, що дають змогу відстежити походження продукції та її обіг; 7) документи і матеріали щодо стану виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів; 8) повідомлення та інша інформація, отримана із системи оперативного взаємного сповіщення про продукцію, що становить серйозний ризик; 9) інші документи

виїзна перевірка Може проводитися • перевірка документів (їх копій) та інформації, зазначених вище, • а також обстеження, відбір і експертиза (випробування) зразків продукції

Строк проведення не може перевищувати: • у розповсюджувача продукції двох робочих днів, • у виробника продукції - трьох робочих днів.

Перебіг строку проведення виїзної перевірки характеристик продукції призупиняється на час проведення експертизи (випробування) зразків продукції, відібраних під час перевірки.

Питання, що підлягають перевірці На початковому етапі перевірки об'єктами перевірки є:

•

наявність на продукції знака відповідності, якщо це передбачено технічним регламентом, та додержання правил його застосування і нанесення

•

наявність необхідної супровідної документації, етикетки, маркування, інших позначок, якщо це встановлено технічними регламентами, та їх відповідність встановленим вимогам;

•

наявність декларації про відповідність, якщо згідно з технічним регламентом продукція має супроводжуватися такою декларацією;

• На наступних етапах перевірки можуть бути проведені: • обстеження зразків продукції та ідентифікація виробника продукції; • відбір та випробування зразків продукції (у разі якщо є підстави вважати, що продукція є небезпечною, та/або не відповідає встановленим вимогам.

Перевірки у виробників ПІДСТАВИ:

• за результатами перевірки характеристик продукції у розповсюджувача є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим; • за зверненнями • споживачів (користувачів) продукції, • органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, • правоохоронних органів, • громадських організацій споживачів (об'єднань споживачів) • у разі одержання за допомогою системи оперативного взаємного сповіщення про продукцію, що становить серйозний ризик, або в інший інформації про продукцію, що становить серйозний ризик, якщо її виробник ідентифікований та є резидентом України.

Випробування продукції ВИПРОБУВАННЯ ПРОДУКЦІЇ ПРОВОДЯТЬСЯ:

• у випробувальних лабораторіях, акредитованих на право проведення робіт НААУ. За їх відсутності

таких

• у випробувальних лабораторіях, які мають необхідну технічну компетентність для їх проведення. За їх відсутності

• у випробувальній лабораторії, акредитованій в іншій державі, з якою укладено міжнародний договір про взаємне визнання акредитації органів з оцінки відповідності.

Не допускається проведення випробувань зразків продукції у випробувальних лабораторіях чи інших організаціях, які брали участь в оцінці відповідності цієї продукції або перебувають у власності виробників чи розповсюджувачів такої продукції.

КОНТРОЛЬ ПРОДУКЦІЇ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ОРГАНАМИ ДОХОДІВ І ЗБОРІВ

• Здійснюється щодо продукції, заявленої у режим імпорту, реімпорту або будьякий інший митний режим • Передбачає документальні перевірки та вибіркові обстеження зразків продукції за наявності підстав

НАЦІОНАЛЬНА ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА РИНКОВОГО НАГЛЯДУ

ФУНКЦІОНУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ

Повідомлення, які подають органи державного ринкового нагляду

• митні органи

• органи ринкового нагляду та їх територіальні органи

• Громадськість

Доступ мають:

Своєчасність вжиття заходів для попередження потрапляння небезпечної продукції до споживачів (користувачів)

СИСТЕМА ОПЕРАТИВНОГО ВЗАЄМНОГО СПОВІЩЕННЯ ПРО ПРОДУКЦІЮ, ЩО СТАНОВИТЬ СЕРЙОЗНИЙ РИЗИК

Мета створення системи

Система оперативного взаємного сповіщення про продукцію, що становить серйозний ризик

Відомості про продукцію отримані з міжнародних, регіональних та іноземних систем

• Мініекономрозвитку

Подання повідомлення Виробником або розповсюджувачем продукції Подає повідомлення, якщо: стало відомо або повинно бути відомо на підставі наявної інформації, що продукція, яку вони ввели в обіг/розповсюдили (надали на ринок), становить ризики для споживачів (користувачів), несумісні із загальною вимогою щодо безпечності продукції

Не подає повідомлення, якщо:

•

дія закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” не поширюється на продукцію

•

стосовно продукції існують спеціальні вимого про надання повідомлень в інших нормативно-правових актах;

•

вжиті усі корегувальних заходів щодо всіх відповідних одиниць продукції та вилучено їх з обігу

• проблема стосується якості продукції, а не її безпечності; •

відповідні органи ринкового нагляду вже поінформовані, та володіють усією необхідною інформацією про продукцію

Обмежувальні (корегувальні) заходи ринкового нагляду

• Вимога щодо усунення протягом встановленого строку формальних невідповідностей • Обмеження надання продукції на ринку (тимчасова заборона надання продукції на ринку) • Заборона надання продукції на ринку • Вилучення продукції з обігу • Відкликання продукції

ОБМЕЖУВАЛЬНІ ЗАХОДИ ЩОДО ПРОДУКЦІЇ, ЯКА СТАНОВИТЬ СЕРЙОЗНИЙ РИЗИК

ВІДКЛИКАННЯ ЧИ ЗАБОРОНА НАДАННЯ ПРОДУКЦІЇ НА РИНКУ

ОБМЕЖУВАЛЬНІ ЗАХОДИ ЩОДО ПРОДУКЦІЇ, ЯКА НЕ ВІДПОВІДАЄ ВСТАНОВЛЕНИМ ВИМОГАМ, У ТОМУ ЧИСЛІ У РАЗІ ФОРМАЛЬНОЇ НЕВІДПОВІДНОСТІ

вимога щодо приведення продукції у відповідність протягом визначеного строку

ЯКЩО НЕВІДПОВІДНІСТЬ ПРОДУКЦІЇ ВСТАНОВЛЕНИМ ВИМОГАМ ЧИ ФОРМАЛЬНУ НЕВІДПОВІДНІСТЬ НЕ УСУНЕНО ПРОТЯГОМ ВИЗНАЧЕНОГО СТРОКУ АБО УСУНЕНО ЧАСТКОВО, ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ

обмеження, заборона надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу, відкликання продукції

116ТИМЧАСОВА ЗАБОРОНА НАДАННЯ ПРОДУКЦІЇ НА РИНКУ

ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ У РАЗІ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ ПРО: • відбір зразків продукції для проведення їх випробувань - на строк проведення випробувань; • приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами - на строк дії відповідного обмеження

ВИЛУЧЕННЯ ПРОДУКЦІЇ З ОБІГУ

• застосовується щодо продукції, яка надається на ринку або вже надана споживачам/користувачам • передбачає повернення розповсюджувачами всіх одиниць відповідної продукції, що перебуває у їх розпорядженні, виробнику цієї продукції та припинення ними будь-якого демонстрування, пропонування такої продукції;

ВІДКЛИКАННЯ ПРОДУКЦІЇ • застосовується щодо продукції, яка надається на ринку або вже надана споживачам/користувачам • • передбачає повернення виробнику відповідної продукції, що вже надана споживачу / користувачу

Санкції СТАТТЯ 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»

СТАТТЯ 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції»

Д О Д А Т К И: ОРГАНИ РИНКОВОГО НАГЛЯДУ: 1. Державна інспекція України з безпеки на морському та річковому транспорті (Укрморрічінспекція) http://www.sismit.gov.ua 2. Державна митна служби України http:// www.ucbg.com.ua 3. Державна архітектурно-будівельна інспекція України http:// www.dabi.gov.ua 4. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації (НКРЗІ) http://www.nkrzi.gov.ua 5. Державна пробірна служба України http://www.assay.gov.ua/ 6. Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України http://vet.gov.ua/ 7. Держсільгоспінспекцію України http://www.disgu.gov.ua/ 8. Державна інспекція з питань праці http://dpu.gov.ua 9. Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів http://minagro.gov.ua 10. Держспоживінспекція www.dsiu.gov.ua 11. Держлікслужба www.diklz.gov.ua/ Типова форма акту перевірки: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1096-12

7. КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ НА ЄВРОПЕЙСЬКІ САЙТИ Структура: 1. Загальне законодавство ЄС 2. Гармонізовані європейські стандарти 3. Нотифіковані органи з оцінки відповідності 4. Європейська акредитація 5. Європейська метрологія 6. Європейський ринковий нагляд

1. загальне законодавство ЄС Директиви нового підходу New approach http://www.newapproach.org/Directives/DirectiveList.asp

Access to European Union Law http://eur-lex.europa.eu/homepage.html?locale=en

Export Helpdesk http://www.exporthelp.europa.eu/thdapp/display.htm?page=form %2fform_MyExport.html&docType=main&languageId=en

European Commission official web-site http://ec.europa.eu/index_en.htm

European Blueguide http://ec.europa.eu/DocsRoom/documents/16210

CE marking http://ec.europa.eu/growth/single-market/ce-marking/index_en.htm

2. Гармонізовані європейські стандарти Harmonised standards (European Commission official web-site) http://ec.europa.eu/growth/single-market/european-standards/harmonised-standards/ index_en.htm

3. нотифіковані органи з оцінки відповідності NANDO database http://ec.europa.eu/growth/tools-databases/nando/index.cfm

4. європейська акредитація European Accreditation http://www.european-accreditation.org/

5. європейська метрологія International Organization of Legal Metrology — OIML https://www.oiml.org/en Bureau International des Poids et Mesures – BIPM http://www.bipm.org/en/about-us/ Calibration and Measurement Capabilities Acoustics, Ultrasound, Vibration http://kcdb.bipm.org/appendixC/search.asp?reset=1&met=AUV

6. європейський ринковий нагляд European cooperation on market surveillance (Administrative Cooperation Groups (AdCos) http://ec.europa.eu/growth/single-market/goods/building-blocks/market-surveillance/ organisation/administrative-cooperation-groups/index_en.htm RAPEX http://ec.europa.eu/consumers/consumers_safety/safety_products/rapex/index_en.htm

8. КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ НА ВЕБ-САЙТИ У СФЕРІ ТЕХНІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ Структура: 1. Інформація про прийняті в Україні технічні регламенти 2. Інформація про переліки національних стандартів під технічні регламенти 3. Інформація про призначені органи з оцінки відповідності згідно з технічними регламентами 4. Інформація про діяльність у сфері стандартизації 5. Інформація про діяльність у сфері метрології 6. Інформація про діяльність національного органу з акредитації 7. Інформація про діяльність національного органу стандартизації 8. Інформація про діяльність у сфері ринкового нагляду 9. Інформація про нормативно-правові акти, що регулюють сферу технічного регулювання

1. Інформація про прийняті в Україні технічні регламенти • перелік технічних регламентів із зазначенням нормативно-правових актів, якими їх затверджено, актів законодавства ЄС на основі яких вони розроблені та контактів консультаційно-методичних центрів стосовно конкретних технічних регламентів • план розроблення технічних регламентів на 2016 рік. http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=ukUA&tag=TekhnichniReglamenti&pageNumber=1

2. Інформація про переліки національних стандартів під технічні регламенти http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&id=fbe1ad1b-6d48-407e-a2bdaae55f31afec&tag=PerelikiNatsionalnikhStandartivPidTekhnichniReglamenti

3. Інформація про призначені органи з оцінки відповідності згідно з технічними регламентами

• перелік призначених органів; • контактні дані призначених органів; • сфера призначення; • реквізити рішення про їх призначення; • строк дії рішення про призначення; • перелік національних стандартів, які надають презумпцію органам з оцінки відповідності. http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=OtsinkapidtverdzhenniaVidpovidnosti

4. Інформація про діяльність у сфері стандартизації • каталог нормативних документів • програма робіт із стандартизації • перелік технічних комітетів стандартизації

http://www.me.gov.ua/Tags/DocumentsByTag?lang=ukUA&id=38beb036-588e-4f53-8676-37ada2005572&tag=Standartizatsiia

5. Інформація про діяльність у сфері метрології

• перелік національних еталонів; • Служба стандартних зразків складу та властивостей речовин і матеріалів; • Служба єдиного часу і еталонних частот; • перелік уповноважених організацій на право проведення повірки засобів вимірювальної техніки; • інформація про засоби вимірювальної техніки, внесених України;

в державний реєстр

• перелік аудиторів з метрології. http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=Metrologiia

6. Інформація про діяльність національного органу з акредитації • реєстр акредитованих органів з оцінки відповідності із зазначенням контактних даних, сфери акредитації, номеру та строків дії атестату про акредитацію; • документи, за якими проводиться акредитація; • міжнародна діяльність; • рекомендації клієнтам щодо подання заявок на акредитацію. http://naau.org.ua/

7. Інформація про діяльність національного органу стандартизації

• національний фонд нормативних документів; • міжнародна діяльність; • магазин нормативних документів http://www.ukrndnc.org.ua/

8. Інформація про діяльність у сфері ринкового нагляду • перелік органів державного ринкового нагляду; • інформаційно-аналітичні матеріали. http://www.me.gov.ua/Tags/DocumentsByTag?lang=ukUA&tag=DerzhavniiRinkoviiNagliadIKontrolNekharchovoiProduktsii

9. Інформація про нормативно-правові акти, що регулюють сферу технічного регулювання закони, акти Кабінету Міністрів та центральних органів виконавчої влади http://zakon5.rada.gov.ua/

ПАРТНЕРИ ПРОЕКТУ