f
r
o
n
t
i
è
r
e
M
Ι
S
Τ
Α
2013 • 3
Les frontièrs de la citè l ’a l m a n a c h des études culturelles et historiques
publié par Gerda • Dnipropetrovs’k
м 3 • 2013
і
с
т
а
історикокультурологічний альманах
засновник:
видавництво • Герда рік та місце заснування:
редакційна колегія:
2012 • Дніпропетровськ Андрєєв Віталій
кандидат історичних наук, м. Херсон
Бачинська Олена
доктор історичних наук, м. Одеса
Блануца Андрій
кандидат історичних наук, м. Київ
Богданов Ігор
заслужений архітектор України, м. Дніпропетровськ
Брехуненко Віктор
доктор історичних наук, м. Київ.
Бусигіна Нурія
колекціонер, м. Дніпропетровськ
Вінниченко Ольга
директор видавництва, м. Дніпропетровськ
Константінова Віктория
доктор історичних наук, м. Бердянськ
Кочергін Ігор
кандидат історичних наук, м. Дніпропетровськ
Лиман Ігор
доктор історичних наук, м. Бердянськ
Милов Марк
фотохудожник, м. Дніпропетровськ
Мільчев Володимир
доктор історичних наук, м. Запоріжжя
Пригарін Олександр
кандидат історичних наук, м. Одеса
редактор:
Савчук Варфоломій
доктор історичних наук, професор, м. Дніпропетровськ
Сєнь Дмітрій Грибовський Владислав кандидат історичних наук
художній та технічний редактор
Кислов Михаїл
доктор історичних наук, м. Ростов-на-Дону, координатор взаємодії з авторами з Російської Федерації
Старостін Валентин
аспірант Національного гірничого університету, м. Дніпропетровськ
Харлан Олександр
кандидат архітектури, м. Дніпропетровськ
Чухліб Тарас
доктор історичних наук, м. Київ
В.В. Грибовський
І
СТ
З
М
6
Переднє слово
Ґ
Р
Л.В. Щербакова 8
У
Н
Фронтири міста 2012 • 1
Т
Геометрические аспекты фронтира в условиях городского пространства (на примере города Астрахани)
І.В. Чорноіваненко 18 «Приватне» місто С.Б. Скадовського
В.С. Старостін 39 Столиця східного Запорожжя
З.М. Кобозева 62 Жил как купец. Любил как дворянин. Умер мещанином. И все сословия склонились перед ним… Я.В. Пилипчук 85 «Міста» Кипчацького степу: проблема типологічного означення В.М. Вікторін 102
Етноконфесійні спільноти в російських прикордонних містах Північного Кавказу, Поволжя й Приуралля (XVIII–XX ст.)
110 100-ліття тому Южная Заря. – Екатеринослав. – 1913. –12, 13, 22 декабря
С В І Т Л О
112
Д Ж Е Р Е Л
Carte postale “Frontière mista” 2013 | 7
В.К. Чумаченко 113 Н.Н. Канивецкий и литературные традиции кубанского фронтира Н.Н. Канивецкій 117 Контрабандный чай
П
О
Г
Л
Я
Д
125 «Достойные высокому сего града названію» Начертаніе города Екатеринославля, 4 октября 1786
Павел Маменко фотографии из цикла «Панорама», Днепропетровск 2010-е гг..
128
Carte postale “Frontière mista” 2013 | 8
Фронтири міста 2013 • 3
О
б
р
і
ї
с
л
о
в
а
Михаил Тимощенко 129 Чечеловка / повесть. – часть третья 130 Süd-Russland und die Ukraine / фронтовые фотографии 1942–1943 гг.
130
М
Carte postale “Frontière mista” 2013 | 9
а
й
д
а
н
І.О. Кочергін 217 «Демографічне обличчя» міст Гетьманщини другої половини XVIII ст.: анфас і профіль Рецензія на книгу: Сердюк Ігор. Полкових городов
обивателі: історико-демографічна характеристика міського населення Гетьманщини другої половини XVIII ст.: монографія. – Полтава: АСМІ, 2011. – 304 с.
В.М. Викторин 221 Высотные просторы для этнического изучения. Заметки с Х Конгресса этнографов
и антропологов России (г. Москва, РАН, 2–5 июля 2013 г.)
З.М. Кобозева 225 «Мостостроение»: о бзор второй международной научной
конференции «Стены и мосты - II»
Ян Сурман 234 Рецензія на книги: Kuzmany Börries. Brody: Eine galizische Grenzstadt
im langen 19. Jahrhundert [Броди: Галицьке прикордонне місто у довгому XIX столітті]. – Wien–Köln–Weimar: Böhlau, 2012. – 406 s.
Adelsgruber Paulus, Cohen Laure, Kuzmany Börries. Getrennt und doch verbunden. Grenzstädte zwischen Österreich und Russland, 1772–1918 [Розділені, а все ж пов’язані. Прикордонні міста між Австрією та Росією, 1772–1918]. – Wien–Köln–Weimar: Böhlau, 2011. – 316 s.
6 Переднє слово Головним персонажем цього альманаху є місто, що розглядається через складне мереживо своїх внутрішніх і зовнішніх кордонів, як простір зі строкатим етнокультурним переплетінням і темпоральною аритмією соціальної динаміки. Сторінки цього видання відведені для фіксації науковими та художніми засобами проявів розмаїття міської соціальності, вловлювання через поняття «фронтир» неоднорідності міського середовища й мерехтіння його різнобарвних ідентичностей. Будучи родовим поняттям, що виражає «суттєві ознаки класу предметів», «місто» – в жодному разі не має бути надужитим узагальненням щодо усіх тих конкретних міст, котрі постають як предмет розгляду. Бо, за Г.С. Сковородою, Всякому городу нрав і права, Всяка імієт свой ум голова, Всякому серцю своя єсть любов, Всякому горлу свой єсть вкус каков.
Не загубити ці «нрав і права» та «вкус всякому горлу», не випустити їх з дослідницької уваги – становить головну пересторогу, яку містить концепція альманаху (див. передмови до попередніх випусків). Ще одну умову для подання «фронтирності» міста і його місця у більших «фронтирних» просторах становить широка географія представлення міст Східної Європи, котре прагне позбутися регіональних преференцій та вийти за межі дії (часто – неусвідомленої) місцевих центрів тяжіння. Саме тому для розміщення своїх текстів у альманасі були запрошені не лише автори з України (Києва, Дніпропетровська і Херсону), але й Росії (Самари, Астрахані й Краснодару) та Німеччини (Марбурга). Як помічено уважними критиками альманаху, «приблизно третина текстів належить російським науковцям»1. Та попри це, почасти виправдано «Фронтири міста» було включено в рубрику «Українська гуманітаристика» списків Лідерів літа за версією Всеукраїнського рейтингу «Книжка року’2013» в номінації «Софія» 2. 1
Родик Костянтин. Нова дисципліна: урбаністика На кого (не)варто нарікати // Україна молода. – 2013. – № 116 (14 серпня). – С. 13.
2
Див.: http://bukvoid.com.ua/events/raityng/2013/08/19/155906.html.
Ф
р
о
н
т
ири
м
і
с
т
а
2013 • 3
7
Втім, це виправдано лише почасти, оскільки альманах з самого початку уявлявся розробникам концепції як українське видання, що містить на своїх сторінках напрацювання не лише авторів українських, а й зарубіжних, передусім – з Російської Федерації. В основу цього наміру покладалося прагнення, з одного боку, сприя ти устійненню принципово нової комунікації між українськими та російськими інтелектуалами, переведенню її з поля «боїв за історію» в царину паритету й неконфліктної взаємодії. З іншого ж боку, використати можливості поняття «фронтир» для деконструкції уніформізму національного та імперського наративів, котрі, через свою виразну політичну природу (відношення панування–підпорядкування, утилітарне ставлення до історії як до ідеології, мобілізація «своїх» проти «чужих»), лишають куций простір для розуміння загальнолюдського і не вловлюють позаідеологічні прояви культури. Структурування альманаху здійснено за рубриками: «Ґрунт», в якій подано спроби наукового пояснення різних проявів міської соціальності; «Світло джерел», що містить археографічне опрацювання історичних документів чи прокоментоване перевидання наукових та художніх творів, близьких до тематики альманаху; «Погляд» фіксує засобами художньої фотографії неоднорідність і динаміку міста; «Обрії слова» демонструють сучасні літературно-художні тексти про місто; «Майдан» – дискусії, огляди, обговорення й рецензії. Альманах «Фронтири міста», власне, сам по собі є свого роду «Майданом» – місцем для дискусій та обговорень; а ще – результатом внутрішніх і зовнішніх рецензій, рефлексій та сумнівів. Відтак, він має налаштування на розвиток, бодай сподівання на такий. Адже, згідно з «ефектом Даннінґа–Крюґера», не сумнівається лише той, хто перебуває поза розвитком. То ж сумніваймося разом! В.В. Грибовський,
редактор альманаху «Фронтири міста»
62 З.М. Кобозева
докторант кафедры Российской истории Самарского государственного университета, РФ
Жил как купец. Любил как дворянин. Умер мещанином. И все сословия склонились перед ним… Гори, гори, моя звезда Звезда любви приветная! Ты у меня одна заветная, Другой не будет никогда.
Среди респектабельного самарского купечества, среди выскочек и нуворишей, среди тёмных глубин крестьянской затаённости, вытолкнувшей на свет Божий, на самарские хлебные рынки воротил мукомольного, салотопенного производств, среди кичевых персонажей и старообрядческого благолепия жил-был один. Он написал на склоне своей жизни такие пронзительные, такие эмоциональные воспоминания, от которых чувствительные барышни, такие как автор этой статьи, рыдают в кружевные платочки, а интеллектуалы относят данный дискурс к романтической традиции, о которой не ведали и не подозревали прочие самарские Великие, так как самарские и Великие, и обыкновенные – прагматичны и хищны, также как и их носы, воспетые публицистом местной газетки Иегудиилом Хламидой, пролетарским писателем М. Горьким. В 1900 г. бывший самарский купец первой гильдии Егор Никитич Аннаев был причислен к мещанскому сословию1. В 80-е гг. XIX в. его дела пошатнулись, как писал другой известный самарский купец и краевед К.П. Головкин, «от страсти Е.Н. вечно что-либо строить»2 или же от введения государственной монополии на виноторговлю 3. За три года до этого, в 71 год, он написал свои воспоминания. 11 лет назад умерла его вторая жена Екатерина Павловна, родившая ему шестерых детей4. Дети уже выросли, младшему сыну от второго брака исполнилось 24 года. 1
Самарское купечество. Вехи истории. – Самара, 2006. – С. 194.
2
Классика самарского краеведения. Антология. – Вып. 3. Головкин К.П. Самара в конце XVIII – начале XX в. (краеведческая картотека). – Самара, 2007. – С. 257.
3
Самарское купечество… – С. 194.
4
Самарский купец Егор Никитич Аннаев. Биографический очерк и список литературы. – Самара, 2000. – С. 42.
Михаил Тимощенко |
ЧЕЧЕЛОВКА повесть | часть третья
Окончание, начало в №№ 1 (2012), 2 (2013)
234 Ян Сурман
PhD з історії у Віденському університеті, стипендист Leibniz-DAAD в Інституті Гердера у м. Марбург, Німеччина
Рецензія на книги: Kuzmany Börries. Brody: Eine galizische Grenzstadt im langen 19. Jahrhundert [Броди: Галицьке прикордонне місто у довгому XIX столітті]. – Wien–Köln–Weimar: Böhlau, 2012. – 406 s. Adelsgruber Paulus, Cohen Laure, Kuzmany Börries. Getrennt und doch verbunden. Grenzstädte zwischen Österreich und Russland, 1772–1918 [Розділені, а все ж пов’язані. Прикордонні міста між Австрією та Росією, 1772–1918]. – Wien–Köln–Weimar: Böhlau, 2011. – 316 s.
Питання про кордони як місце зустрічей і перемішування культур в останні роки користуються незмінною популярністю серед істориків. Зокрема, праці на тему пограниччя, написані в рамках двох програм Інституту історії Східної Європи при Віденському Університеті, зосереджуються на містах, розташованих на кордоні Габсбурзької та Російської імперій1. У книзі Паулюса Адельсґрубера, Лорі Коен та Бьоріса Куцмані «Getrennt und doch verbunden. Grenzstädte zwischen Österreich und Russland, 1772–1918» («Розділені, а все ж пов’язані. Прикордонні міста між Австрією та Росією, 1772–1918»)2 аналізується три пари населених пунктів: Броди і Радивилів, Підволочиськ і Волочиськ та поділений Збручем Гусятин. Бьоріс Куцмані в книзі «Brody: Eine galizische Grenzstadt im langen 19. Jahrhundert» («Броди: Галицьке прикордонне місто у довгому XIX столітті») натомість займається глибоким дослідженням історії Бродів цього ж періоду. Після поділів Речі Посполитої ці містечка опинилися на стику двох імперій, і саме наслідки розташування з двох боків нового політичного кордону викликають найбільше зацікавлення авторів. Обидві книги поділені на схожі частини: перші 1
Die galizische Grenze 1772–1867: Kommunikation oder Isolation? / Hg. von Ch. Augustynowicz, A. Kappe ler. – Berlin: Lit Verlag, 2007. – 245 s.; Augustynowicz Ch. Grenze(n) und Herrschaften in kleinpolnischen Stadt Sandomierz, габілітація у Віденському Університеті, 2006; Kuzmany B., Adelsgruber P., Cohen L., Lorenz T. Razem i osobno: Małe miasta na pograniczu galicyjsko-wołyńsko-podolskim // Kwartalnik Historyczny. – № 117/3. – 2010. – S. 51–69; Капелер А., Куцмані Б. та ін. «Поверх кордону»: концепція прикордоння як об’єкт дослідження // Україна Модерна. – № 18. – 2011. – С. 48–53, 71–77.
2
Див. також україномовну рецензію Ірини Вушко: Україна модерна. – № 18. – 2011. – С. 278–285 (Прим. ред.).
243
• Список передплатників
1.
Наукова бібліотека Львівського національного університету ім. Івана Франка 2. Наукова бібліотека Херсонського державного університету 3. Наукова бібліотека Національного гірничого університету, м. Дніпропетровськ 4. Наукова бібліотека Одеського національного університету ім. І.І. Мечнікова 5. Наукова бібліотека Смоленського державного університету, РФ 6. Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д.І. Яворницького, бібліотека музею «Літературне Придніпров’я» 7. Дослідно-видавничий центр Наукового товариства ім. Т.Г. Шевченка, м. Львів 8. Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України, м. Київ 9. Науково-дослідний інститут історичної урбаністики, м. Бердянськ 10. Артьоменко Тетяна Володимирівна, м. Київ 11. Кушнєрова Наталя Павлівна, м. Київ 12. Лазебнік Валентина Іванівна, м. Дніпропетр овськ 13. Сидоренко Олександр Ілліч, м. Дніпропетровськ 14. Цапов Григорій Анатолійович, м. Дніпропетровськ
Оформити передплату:
ISBN
978-966-8856-70-9
frontier_m@ukr.net 9 789668 856709
02208
УДК 94 (477) ББК 63.3 Ф71
історикокультурологічний альманах
Українською та російською мовами Редактор В.В. Грибовський Художній та технічний редактор М.Д. Кислов Відповідальна за випуск О.В. Вінниченко Дизайн, та підготовка матеріалу Misheаl_D Комп’ютерна верстка О.О. Міщенко Коректори Н.М. Котова, Т.О. Шаповал О.О. Міщенко
Підписано до друку 28.08.2013. Формат 70x100/16. Папір офсетний, крейдований, Novel 80. Гарнітура PetersburgC. Друк офсетний. Ум. друк. арк. 15,1. Тираж 300 прим. Зам. № 17/08 Видавництво «ГЕРДА» 49000, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 60 Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК №397 від 03.04.2001 р.
www. book-shop.at.ua
Ф71
Фронтири міста: історико-культурологічний альманах / ред. В.В. Грибовський. – Дніпропет ровськ: Герда, 2013. – Вип. 3. – 244 с.: іл., карти. ISBN 978-966-8856-70-9 Альманах пропонує розгляд міського середо вищ а як фронтиру – строкатого черезсмужжя етнок ультурних укладів, що входять у складну взаємодію й утворюють міські ідентичності. Осягнення «духу міста» подається як методами гуманітарних наук (історії, етнографії, соціології, мистецтвознавства), так і художніми засобами. УДК 94 (477) ББК 63.3
ISBN 978-966-8856-70-9
© Автори статей, 2013 © Грибовський В.В., концепція, 2012 © Misheal_D, художнє оформлення, 2013