GRECO I&II Rounds (2009) 5th Addendum - Ukrainian by Maksym Klyuchar

Страсбург, 18 червня 2015 р.

Конфіденційно Greco RC-I/II (2009) 1E 5й Додатковий звіт

Спільні Перший та Другий раунди оцінювання

П’ятий Додатковий звіт про виконання рекомендацій Україною

Для затвердження GRECO на 68-му пленарному засіданні (Страсбург, 15-19 червня 2015 року)

GRECO Secretariat Council of Europe www.coe.int/greco

F-67075 Strasbourg Cedex  +33 3 88 41 20 00 Fax +33 3 88 41 39 55

Directorate General I Human Rights and Rule of Law Information Society and Action against Crime Directorate

ВСТУП

GRECO затвердила Оціночний звіт за результатами Спільних 1-го і 2-го раундів оцінювання України на своєму 32-му пленарному засіданні (19–23 березня 2007 року). Цей звіт (GRECO Eval I/II Rep (2006) 2E) містив 25 рекомендацій для України і був оприлюднений 29 жовтня 2007 року.

З того часу, в рамках встановленої процедури оцінювання, GRECO прийняла Звіт щодо виконання рекомендацій, а також чотири Додаткові звіти до нього (даний Звіт є П’ятим Додатковим звітом) на основі наданої Україною інформації у так званих Ситуативних Звітах та під час обговорень на пленарних засіданнях GRECO.

Звіт про виконання рекомендацій за результатами Спільних Першого та Другого раундів оцінювання по Україні був прийнятий GRECO на 42-му пленарному засіданні (11-13 травня 2009 року). Звіт про виконання рекомендацій, що був оприлюднений 9 червня 2009 року, містить висновки, що Рекомендації VIII, XVI та XVII виконані задовільно, у Рекомендаціях IV, IX, X, XIII та XXIII наявний задовільний прогрес та, що Рекомендації I-III, V-VII, XI, XII, XIV, XV, XVIII-XXII, XXIV та XXV були виконані частково.

У своєму Першому Додатковому звіті про виконання рекомендацій, прийнятому GRECO на 51-му пленарному засіданні (23-27 травня 2011 року) та оприлюдненому 30 червня 2011 року, GRECO дійшла висновку, що Рекомендації I, II, XI, XII, XIV та XVIII-XXII залишилися виконаними частково, а Рекомендації III, V та XXIV не були виконаними. У зв’язку з відсутністю суттєвого прогресу, GRECO закликала українську владу вжити рішучих дій стосовно невиконаних рекомендацій і звернулась до влади із запитом надати додаткову інформацію щодо таких рекомендацій.

Другий Додатковий звіт про виконання рекомендацій був прийнятий GRECO на 54-му пленарному засіданні (20-23 березня 2012 року) та оприлюднений 20 квітня 2012 року. У цьому Додатковому звіті GRECO дотримується своїх попередніх висновків стосовно всіх рекомендацій, які розглядались. Враховуючи той факт, що було виконано менше половини ухвалених рекомендацій, а також необхідність подальшого істотного прогресу щодо низки основних питань, GRECO знову закликала українську владу вжити рішучих дій та звернулась з проханням надати додаткову інформацію щодо невиконаних рекомендацій.

У Третьому Додатковому звіті про виконання рекомендацій, прийнятому GRECO на 59-му пленарному засіданні (18-22 березня 2013 року) і оприлюдненому 24 травня 2013 року, GRECO дійшла висновку, що Рекомендації II та XXII були виконані задовільно, Рекомендації I, III, V, XI, XIV, XVIII, XIX, XX, XXI та XXIV були виконані частково, а Рекомендація XII не була виконана. GRECO також зазначила, що було дотримано трохи більше половини від загальної кількості рекомендацій і що більшість сфер, які все ще перебувають на розгляді, потерпають від відсутності істотного прогресу, та закликала українську владу вжити рішучих дій.

У Четвертому Додатковому звіті про виконання рекомендацій, прийнятому GRECO на 63-му пленарному засіданні (24-28 березня 2014 року) і оприлюдненому 31 березня 2014 року, GRECO дійшла висновку, що Рекомендації I, V, XII, XIV, XVIII, XIX, XX, XXI та XXIV були виконані частково. GRECO зауважила, що з 25 рекомендацій для України були виконані 16. GRECO посилалася на досі нереалізовані реформи, які необхідно запровадити, включаючи

умови функціонування Національного антикорупційного комітету та звернулася з проханням надати додаткову інформацію. 8.

Метою даного П’ятого Додаткового звіту про виконання рекомендацій за результатами Спільних Першого і Другого раундів оцінювання, відповідно до Правила 31, пункту 9.1, Регламенту GRECO, є оцінка імплементації все ще невиконаних Рекомендацій I, V, XII, XIV, XVIII, XIX, XX, XXI та XXIV з урахуванням найбільш актуальної інформації1, наданої органами влади України.

II.

АНАЛІЗ Рекомендація І.

GRECO рекомендувала створити орган, що не матиме правоохоронних функцій і здійснюватиме нагляд за реалізацією національної антикорупційної стратегії і відповідних планів дій, а також пропонуватиме нові стратегії та заходи щодо боротьби з корупцією. У такому органі мають бути представлені як органи державної влади, так і представники громадянського суспільства. Зазначеному органу має бути наданий необхідний рівень незалежності для здійснення ефективної моніторингової функції.

10.

Нагадуємо, що у Звіті про виконання рекомендацій GRECO схвально відгукнулася про офіційне створення посади Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики. Однак, очікуючи на практичну реалізацію Постанови, на основі якої створюється даний орган, зокрема стосовно питань взаємодії з громадянським суспільством та рівня його незалежності у виконанні моніторингової функції, GRECO оцінила Рекомендацію І як виконану частково. У Додатковому звіті про виконання рекомендацій GRECO зазначила, що Указом Президента (№ 275/2010) створено новий Національний антикорупційний комітет (далі – «НАК») під керівництвом Президента України – виконавчим секретарем якого призначено Міністра юстиції – з метою здійснення аналізу стану корупції в Україні, розробки стратегії протидії цьому явищу і здійснення моніторингу їхньої імплементації. Урядовий уповноважений з питань антикорупційної політики був все ще не призначений, очікуючи на рішення Президента стосовно того, якому органу було б доручено реалізацію Національної стратегії щодо запобігання та протидії корупції. GRECO дійшла висновку, що Рекомендація залишається частково виконаною, оскільки інституційні механізми у цій сфері не були до кінця впроваджені; GRECO також поставила під сумнів, чи був НАК достатньо незалежним у реалізації моніторингової функції. У Другому Додатковому звіті про виконання рекомендацій GRECO зазначила, що НАК складається з представників органів влади, включаючи урядові органи, правоохоронні органи, органи судової системи і Парламент. Громадянське суспільство також було представлене деякою мірою. Тому GRECO висловила думку про те, що НАК, здається, наділено функціями та складом відповідно до вимог Рекомендації. Однак, після передачі виконавчих функцій Національного Комітету Секретареві Ради національної безпеки і оборони, необхідно було вжити деяких заходів, щоб НАК міг функціонувати, як це передбачалося. Тому GRECO дійшла висновку, що Рекомендація І залишилась виконаною частково. У Третьому Додатковому звіті про виконання рекомендацій GRECO зазначила, як і в попередніх своїх звітах, що мандат НАК ззовні відповідав вимогам Рекомендації, але формування його складу залишалося незрозумілим, і на практиці він відображав дуже низький рівень представництва громадянського суспільства; крім того, GRECO зазначила, що один з представників

Інформація була надана у письмовому вигляді українськими органами влади 3 березня та 8 травня 2015 року, а також під час пленарного засідання GRECO (15-19 червня 2015 року). 1

громадянського суспільства подав у відставку на знак протесту. GRECO не полишила своїх сумнівів стосовно рівня незалежності НАК і дійшла висновку, що Рекомендація І залишилася виконаною частково. У Четвертому Додатковому звіті про виконання рекомендацій влада посилалася на Закон України «Про основи національної безпеки України» (стаття 1), відповідно до якого боротьба з корупцією є складовою національної безпеки. Беручи це до уваги, а також враховуючи необхідність обговорити питання стосовно корупції на найвищому державному рівні, засідання Ради національної безпеки і оборони України повинно було бути проведене до початку роботи Національного антикорупційного комітету. GRECO дотрималась висновків, що Рекомендація виконана частково, оскільки не було сформовано остаточний склад НАК, і тому він не функціонував повною мірою, в той же час нагадуючи про важливість збереження незалежного статусу цього органу у своїй моніторинговій функції на основі збалансованого складу державних органів та представників громадянського суспільства. 11.

Органи влади України наразі звітують про те, що 14 жовтня 2014 року Парламент прийняв Закон України «Про запобігання корупції», який набув чинності 26 квітня 2015 року. На основі цього закону сформовано Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) - центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом та сферою відповідальності, який контролюється Верховною Радою України та підзвітний Кабінету Міністрів України. На НАЗК було покладено відповідальність за формування та реалізацію державної антикорупційної політики. Незалежний статус НАЗК гарантується законом, зокрема, шляхом проведення спеціального відбору його п’яти членів; вони призначаються на посаду Кабінетом Міністрів України строком на чотири роки за результатами конкурсу (одна і та ж особа не може обіймати цю посаду понад два терміни підряд). Члени обираються спеціальною Конкурсною комісією, до складу якої входять вісім членів, які призначаються Парламентом (одна особа), Президентом України (одна особа), Урядом (одна особа), Нацдержслужбою (одна особа) та громадянським суспільством (чотири особи). Більше того, робота членів цього органу оплачуватиметься за рахунок власного бюджету НАЗК. Закон також передбачає, що громадський контроль за діяльністю НАЗК повинен забезпечуватися за допомогою механізму громадського нагляду, що здійснюється в межах НАЗК Громадською радою, відповідно до правил, які будуть встановлені Урядом. Щоб розпочати роботу НАЗК, Кабінет Міністрів України прийняв Постанову (18 березня 2015 року), відповідно до якої НАЗК є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який спрямовується та координується Урядом. 25 березня 2015 року Кабінетом Міністрів було прийнято іншу Постанову, якою затверджується Положення про проведення конкурсного відбору кандидатів на посади членів НАЗК, а також Регламент роботи конкурсної (вибіркової) комісії. 22 квітня 2015 року Кабінет Міністрів України затвердив Положення «Про проведення конкурсу з відбору кандидатів на посади членів Національного агентства з питань запобігання корупції». Воно визначає, зокрема, «уповноважену особу», відповідальну за проведення конкурсу (Заступника Міністра Кабінету Міністрів) та визначає вимоги до кандидатів на посади членів НАЗК. Уряд також прийняв Постанову «Про затвердження Порядку організації та проведення конкурсу з формування Громадської ради при Національному агентстві з питань запобігання корупції» (Постанова № 140 від 25 березня 2015 року). Громадська рада складатиметься з 15 членів, визначених безпосередньо НУО на конкурсній основі. Влада також заявляє, що після призначень на посади членів НАЗК в червні 2015 року, його діяльність має розпочатися в липні того ж року.

12.

GRECO враховує надану інформацію, що підтверджується Законом України «Про запобігання корупції», прийнятим в жовтні 2014 року, як частку ширшого антикорупційного

законодавчого пакету. Відзначається, що з прийняттям цього законодавчого акту, Україна створила нову державну установу, відповідальну за проведення нагляду за імплементацією національних антикорупційних стратегій та відповідних планів дій, а також формування нових стратегій та заходів, направлених на боротьбу з корупцією. Вітається те, що НАЗК має певні відмінності у функціонуванні, порівняно із оперативними правоохоронними органами (останні координуються іншим належним механізмом). Члени НАЗК призначаються Урядом (у координації із «уповноваженою особою»), однак тільки після проведення конкурсного відбору, який, як зазначається, буде відкритим для громадськості, включаючи неурядові організації. GRECO вітає прозорість роботи НАЗК і його відокремлений бюджет, націлений на встановлення рівня незалежності НАЗК. GRECO відзначає, що попри те, що НАЗК буде безумовно представляти публічні інституції і матиме можливість звертатися до зовнішніх експертів, все одно залишаються сумніви з приводу того, чи буде відведено достатньо важливу роль громадянському суспільству в НАЗК на практиці, як передбачалося розглянутою Рекомендацією. У цьому відношенні, GRECO нагадує про свою стурбованість стосовно необхідності збалансованої структури, включаючи як представників державних органів, так і представників громадянського суспільства. Законодавство визначає ступінь «громадського контролю» за роботою НАЗК, і що громадянське суспільство має бути представлено у процесі відбору цих членів; однак, немає жодних законних гарантій того, що обрані кандидати будуть врешті призначені на посади і до сьогодні – члени НАЗК все ще не призначені. Фактичний склад НАЗК матиме вирішальне значення для функціонування цього органу, як передбачено цією Рекомендацією. Хоча багато було досягнуто, GRECO не може зробити висновок, що дана Рекомендація була виконана в повному обсязі, оскільки процедура призначення кандидатів на посади НАЗК не була завершена. 13.

GRECO дійшла висновку, що Рекомендація І залишається виконаною частково. Рекомендація V.

14.

GRECO рекомендувала посилити незалежність прокуратури від політичного впливу та уточнити її повноваження, зосередивши їх на керівництві досудовим розслідуванням і кримінальному переслідуванні.

15.

GRECO нагадує, що після декількох невдалих спроб проведення законодавчої реформи органів прокуратури, GRECO – у своєму Четвертому Додатковому звіті про виконання рекомендацій – взяла до уваги проект змін до Конституції, а також проект Закону «Про прокуратуру», який виносився на розгляд Парламенту, зокрема, покликаний скоротити широке коло наглядових функцій прокуратури та надати органам прокуратури більш незалежного статусу. Однак, на той момент законопроект ще не був прийнятий Парламентом і GRECO прийшла до висновку, що Рекомендація була виконана частково.

16.

Органи влади України наразі повідомляють, що 14 жовтня 2014 року Закон України «Про прокуратуру» (№ 1697-VII) був прийнятий Парламентом у другому читанні (316 із 450 народних депутатів підтримали це рішення). Державна влада визначає такі нові особливості прокуратури після введення в дію нового законодавства:  Скасовано функцію так званого «загального нагляду» прокуратури: таким чином, наглядові функції органів прокуратури скорочені до правоохоронних представниками правоохоронних органів, залученими до проведення оперативного розслідування та досудового слідства (статті 2 та 25 …).

 Виконання «представницьких функцій» в інтересах громадян або держави в суді було обмежено в наступних випадках: i) стосовно громадян (неповнолітніх, недієздатних або з обмеженими можливостями) – якщо їхні права, свободи чи інтереси не представляються або неналежним чином представляються законними представниками або органами, наділеними такими повноваженнями відповідно до закону; ii) стосовно держави – якщо її законні інтереси не представляються або неналежним чином представляються відповідними державними органами, відповідальними за виконання відповідних функцій, або якщо такі органи не існують (стаття 23 …).  Новий закон визначає випадки, в яких прокурору не дозволено виконувати представницькі функції, а саме: стосовно державних підприємств, правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом, організації референдуму, діяльності Парламенту, Президента України, діяльності засобів масової інформації, політичних партій, релігійних організацій, органів самоврядування, профспілок та інших громадських об’єднань (стаття 23.3 …).  Новий закон передбачає судовий нагляд за процедурою збору доказів прокурором для їхнього подальшого подання на розгляд суду. Цей нагляд забезпечується завдяки тому, що прокурор представляє інтереси громадянина або держави в суді тільки після затвердження судом підстав для такого представництва (стаття 23.4 …).  Новий закон вводить таке поняття, як «прокурорське самоврядування», яке здійснюватиметься його власними органами – Всеукраїнською конференцією працівників прокуратури та Радою прокурорів України (стаття 67 та 71 …).  Порядок відбору та просування кадрів, як визначено в законі, став більш відкритим та прозорим завдяки діяльності Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії, яка буде відповідальна за відбір персоналу до органів прокуратури та за притягнення прокурорів до дисциплінарної відповідальності (статті 28-30 та 34-38 …).  Новий закон гарантує незалежність прокурора, що передбачено особливим порядком його призначення на посаду, притягнення до дисциплінарної відповідальності; звільнення з посади, забороною незаконного впливу, тиску або втручання у здійснення повноважень прокурора; установленим законом порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності прокуратури (стаття 16 Закону); належним матеріальним, соціальним та пенсійним забезпеченням прокурора; функціонуванням органів прокурорського самоврядування; визначеними законом засобами забезпечення особистої безпеки прокурора, членів його сім’ї, майна, а також іншими засобами їхнього правового захисту (стаття 16 Закону).

17.

GRECO враховує надану інформацію щодо нової редакції Закону «Про прокуратуру» (№ 1697-VII). GRECO не в змозі оцінити зміст закону у повному обсязі; однак, вона зазначає, що частини нового законодавства, на які посилається українська влада, чітко направлені на зосередження функцій цієї установи на її головних завданнях в рамках кримінального судочинства та процесу переслідування. Певна кількість загальних наглядових цілей, що перебувають за межами цього процесу, були виключені зі списку її функцій. Більше того, GRECO зазначає, що було вжито заходів з метою посилення незалежності органів прокуратури як такої, в тому числі стосовно процедур прийому на роботу та прав прокурорів. Окрім того, посилено самоврядування цієї установи власними органами. GRECO вітає ці заходи законодавчого характеру, які чітко спрямовані у напрямку, передбаченому Рекомендацією. Практичний досвід покаже реальний результат від вжитих Україною заходів.

18.

GRECO приходить до висновку, що у впровадженні Рекомендації наявний задовільний прогрес. Рекомендація XII.

19.

GRECO рекомендувала прийняти нормативно-правові акти щодо розпорядження арештованим майном, що можуть гнучко застосовуватись з метою ефективного збереження вартості такого майна.

20.

Слід нагадати, що основною причиною цієї Рекомендації було те, що в практичному плані в Україні не було ефективних засобів управління арештованим майном, вартість якого стрімко зменшується. У Третьому Додатковому звіті про виконання рекомендацій ця Рекомендація вважалась такою, що не була виконана, оскільки Постанова Кабінету Міністрів № 1104 від 19 листопада 2012 року («Про реалізацію окремих положень Кримінального процесуального кодексу України») обмежилась простим зберіганням арештованого майна, і не було жодних правил, які охоплювали б усі види майна; тому ця Постанова не відповідала меті, передбаченій Рекомендацією. У Четвертому Додатковому звіті про виконання рекомендацій влада стверджувала, що стаття 100.6 Кримінального процесуального кодексу регулює розпорядження арештованими товарами, які швидко псуються, або майном, вартість якого зменшується. Таке майно може бути виставлене на продаж за умови згоди його власника або за рішенням суду. Вона також посилалась на Постанову Кабінету Міністрів (№ 1104), яка регулює процедуру зберігання арештованого майна та доказів, їхньої реалізації, технологічної обробки, знищення тощо, яка, як зазначала влада, детально регламентувала зберігання й управління фізичною власністю та доказами, у тому числі транспортними засобами або цінними паперами. Влада додала, що Міністерство юстиції розробляло поправки до Постанови задля її остаточного завершення. GRECO відзначила досягнення прогресу у цій сфері, але зауважила, що Рекомендацію було виконано лише частково, оскільки положення все ще перебували на стадії розробки.

21.

Органи влади України наразі звітують, що прослідковується подальший прогрес у цій сфері. З метою реалізації Плану першочергових заходів з подолання корупції (Розпорядження Кабінету Міністрів № 647 від 02.07.2014) було розроблено новий законопроект щодо управління конфіскованим майном та використання арештованого майна. Законопроект передбачає розширення переліку відповідного майна та повноважень щодо його ідентифікації. Передбачаються також положення щодо продажу такого майна.

22.

GRECO враховує додатково надану інформацію, яка вказує на те, що питання гнучкого управління арештованим та конфіскованим майном все ще є предметом розгляду Уряду, і що законопроект все ще перебуває на стадії розробки. GRECO не може винести остаточного рішення щодо цієї Рекомендації, оскільки деякі питання залишаються невирішеними. Проте, вона зазначає, що зазначені заходи демонструють додатковий прогрес у цій сфері. Вона закликає владу продовжувати свої зусилля у цьому відношенні.

23.

GRECO дійшла висновку, що Рекомендація XII залишається частково виконаною. Рекомендація XIV.

24.

GRECO рекомендувала встановити чіткі правила регулювання процесу управління і прийняття рішень, а також чіткі положення щодо ієрархії різних правових норм та стандартів, які регулюють державне управління.

25.

GRECO нагадує, що на момент прийняття Звіту про виконання рекомендацій, проект Адміністративно-процесуального кодексу перебував на розгляді в Парламенті, і що Закон «Про нормативно-правові акти», який регулює, зокрема, ієрархію норм, був прийнятий Парламентом 1 жовтня 2008 року, але згодом Президент України наклав на нього вето. На

момент прийняття Додаткового звіту про виконання рекомендацій органи влади заявили, що ще один проект Адміністративно-процесуального кодексу було розроблено Міністерством юстиції та направлено до Кабінету Міністрів. Органи влади також відзначили, що проект Закону «Про нормативно-правові акти» був внесений на розгляд Парламенту народним депутатом 1 грудня 2010 року. На момент прийняття Другого Додаткового звіту про виконання рекомендацій органами влади надавалися пояснення, що проект Адміністративно-процесуального кодексу наразі доопрацьовується Міністерством юстиції. Проект Закону «Про нормативно-правові акти» пройшов перше читання в Парламенті, і готувався до розгляду на другому читанні протягом деякого часу в 2012 році. GRECO оцінила Рекомендацію XIV як виконану частково. У Третьому Додатковому звіті про виконання рекомендацій GRECO привітала прийняття Закону «Про адміністративні послуги», який, зокрема, визначає порядок і терміни надання адміністративних послуг, таких як надання офіційних документів, як позитивний крок у напрямку виконання вимог цієї Рекомендації. Однак, звітів про будь-які відчутні результати щодо проекту Адміністративнопроцесуального кодексу та питання ієрархії правових норм і стандартів не надходило, і Рекомендація залишалася виконаною частково. У Четвертому Додатковому звіті про виконання рекомендацій органи влади повідомили, що після отримання критики на адресу проекту Адміністративно-процесуального кодексу від певної кількості заінтересованих сторін, в липні 2013 року Міністерством юстиції було сформовано нову робочу групу (Наказ № 675/7 від 11 липня 2013 року, зі змінами, внесеними Наказом № 758/7 від 31 липня 2013 року), з метою здійснення перегляду проекту Кодексу. Ця робота зайняла тривалий період часу, і GRECO прийшла до висновку, що Рекомендація залишалася виконаною частково. 26.

Органи влади наразі повідомляють про те, що розробка проекту Закону «Про адміністративну процедуру» все ще триває. Українські органи влади отримали експертну оцінку як від Ради Європи, так і від Програми «OECР/SIGMA» наприкінці 2014 року. Однак, Уряд ще не представив законопроект стосовно цього питання на розгляд до Парламенту.

27.

GRECO зазначає, що реформа адміністративного процесу все ще перебуває на стадії розробки, і що міжнародні експертні висновки були розглянуті в ході цього процесу. GRECO підтримує свою попередню позицію стосовно того, що наявна ситуація, в якій правова база, що регулює адміністративні рішення, досі не усталена, і ускладнює узгоджений процес роботи державних службовців, а також усвідомлення широкою спільнотою своїх прав та обов'язків стосовно державного управління. Рекомендація вимагає подальшої термінової уваги.

28.

GRECO приходить до висновку, що Рекомендація XIV залишається частково виконаною. Рекомендація XVIII.

29.

GRECO рекомендувала розширити зовнішній незалежний аудит органів місцевої влади з метою його поширення на всі види діяльності цих органів, а також забезпечити при аудиті використання таких же принципів незалежності, прозорості і контролю, які застосовуються Рахунковою палатою.

30.

GRECO нагадує, що згідно зі Звітом про виконання рекомендацій органи місцевої влади підлягали аудиту з боку незалежної Рахункової палати тільки в межах їхнього державного фінансування, а в інших випадках аудит проводився органами Міністерства фінансів (внутрішній державний моніторинг з боку держави). Органи української влади зазначили у Звіті про виконання рекомендацій, що розширення повноважень Рахункової палати

потребує внесення змін до статті 98 Конституції України і у Додатковому звіті про виконання рекомендацій, GRECO була проінформована, що Рахункова палата працює над проектом змін до Конституції, в тому числі її статті 98, щоб вона могла здійснювати контроль за місцевими органами влади. На той час Рекомендація була визначена як частково виконана. У Другому Додатковому звіті про виконання рекомендацій органи влади пояснили, що для здійснення фінансового контролю та аудиту був створений новий центральний орган виконавчої влади – Державна фінансова інспекція. GRECO критично поставилася до таких змін, зазначивши, що цей новий орган, як і колишнє Державне контрольно-ревізійне управління, яке існувало на момент прийняття Звіту про виконання рекомендацій, належало до виконавчої гілки влади. У Третьому Додатковому звіті про виконання рекомендацій GRECO висловила задоволення тим фактом, що повноваження Рахункової палати з контролю за надходженнями і видатками місцевих бюджетів знову стали предметом розгляду, і що з цією метою передбачалося внесення змін до статті 98 Конституції. У Четвертому Додатковому звіті про виконання рекомендацій органи влади повідомили про те, що Закон № 586-VII від 19 вересня 2013 року вніс зміни до статті 98 Конституції, які передбачають, що Рахункова палата від імені Верховної Ради України здійснюватиме контроль за рухом коштів державного бюджету та їхнім використанням. Органи влади додали, що «Стратегія розвитку системи управління державними фінансами», схвалена Кабінетом Міністрів України (№ 774-р від 1 серпня 2013 року), передбачає розробку нового законопроекту «Про Рахункову палату» для визначення її статусу як вищого органу зовнішнього аудиту державних фінансів, у тому числі державного бюджету, а також одержання та використання місцевих бюджетів. На той час, GRECO не була переконана в тому, що нова стаття 98 Конституції дозволить Рахунковій палаті також здійснювати аудит місцевих органів влади стосовно всього спектру їхньої діяльності/фінансування та звернулася з проханням надати подальші роз’яснення щодо цього питання. 31.

Українські органи влади наразі підтверджують, що незалежна Рахункова палата може проводити аудит місцевих органів тільки в межах державного фінансування, і що Державна фінансова інспекція є єдиним органом, відповідальним за проведення аудиту місцевих органів. Органи влади також посилаються на законопроект «Про Рахункову палату», підтриманий у першому читанні в Парламенті 5 березня, який розширює повноваження Рахункової палати в межах контролю доходів до Державного бюджету, у тому числі – деякою мірою – моніторингу місцевих органів влади.

32.

GRECO враховує роз’яснення та додатково надану інформацію. Втім, GRECO нагадує, що головним аспектом у врахуванні даної Рекомендації був наголос на більшій прозорості та незалежності аудиту щодо всіх коштів місцевих органів влади, по аналогії із тим, як Рахункова палата працює із питанням бюджетного фінансування. Проте, Рекомендація не вимагала від Рахункової палати виконувати цю функцію. Те, що було повідомлено в даний час, не змінить багато чого в цьому відношенні, оскільки Державна фінансова інспекція (як і її попередник Державне контрольно-ревізійне управління), яка відповідальна за проведення аудиту місцевих органів влади, є виконавчою гілкою влади. Зазначений законопроект також може розширити повноваження Державного аудиту, у тому числі щодо фінансування місцевих органів влади, але ці повноваження все ще зводяться до державного фінансування таких органів. Таким чином, GRECO зазначає, що сьогоднішня ситуація багато в чому залишається такою ж, якою була під час прийняття Звіту про виконання рекомендацій.

33.

GRECO робить висновок, що Рекомендація XVIII не була виконана.

Рекомендація XIX. 34.

GRECO рекомендувала ретельно переглянути законодавство про державні закупівлі з метою приведення його у відповідність до європейських норм і стандартів щодо політики, підзвітності і прозорості.

35.

GRECO нагадує, що вона оцінила цю Рекомендацію як виконану частково у Звіті про виконання рекомендацій, оскільки колишній закон про закупівлі було скасовано, і був ініційований процес підготовки нового законодавства. У Додатковому звіті про виконання рекомендацій GRECO привітала Закон «Про здійснення державних закупівель», який був прийнятий Парламентом 1 червня 2010 року і був покликаний забезпечувати справедливе конкурентне середовище, ефективне використання державних коштів та запобігати здійсненню корупції. GRECO вважала це кроком у правильному напрямку, але була стурбована внесенням деяких поправок стосовно виключення значних сфер, в яких поширюється дія закону, зокрема, закупівель у галузі енергетики. У Другому Додатковому звіті про виконання рекомендацій GRECO відзначила поліпшення законодавства в сфері державних закупівель завдяки поправкам, внесеним до Закону «Про здійснення державних закупівель», прийнятим у липні 2011 року. Проте вона вказала на необхідність подальшого узгодження деяких питань з європейськими нормами (директивами ЄС), наприклад, визначення «організацій, що здійснюють закупівлі» стосовно державних підприємств та підприємств, які забезпечують потреби держави. Тому Рекомендація була визнана виконаною частково. У Третьому Додатковому звіті про виконання рекомендацій GRECO привітала заходи, які були прийняті та/або перебували на стадії реалізації, зокрема, прийняття подальших змін до Закону «Про здійснення державних закупівель» та до Закону «Про впровадження процедури електронного реверсивного аукціону» та прийняття Закону «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності», спрямовані на поступове узгодження українського законодавства про державні закупівлі з директивами ЄС. У Четвертому Додатковому звіті про виконання рекомендацій органи влади стверджували, що були розроблені правила, необхідні для реалізації положень Закону «Про впровадження процедури електронного реверсивного аукціону»; 1 серпня 2013 року Кабінет Міністрів України видав Розпорядження «Про Стратегію розвитку системи управління державними фінансами», у тому числі, зокрема, правила, що відповідають директивам ЄС. Зокрема, стратегія передбачала внесення подальших змін до Закону «Про здійснення державних закупівель». Органи влади також посилались на новий законопроект «Про здійснення державних закупівель», спрямований на створення конкурентного середовища для здійснення закупівель та боротьби з корупцією завдяки створенню більшої прозорості. 27 березня 2014 року Кабінет Міністрів України представив законопроект до Парламенту (№ 4587).

36.

Органи влади наразі повідомляють, що 20 квітня 2014 року Парламент прийняв новий Закон (№ 1197-VII) «Про здійснення державних закупівель». Даний закон був розроблений Міністерством економічного розвитку і торгівлі України для того, щоб узгодити положення про закупівлі в Україні зі стандартами ЄС. Органи влади підкреслюють, що у порівнянні з попереднім законодавством у цій галузі, новий закон розширює сферу застосування та зменшує кількість сфер, які виключено з правил державних закупівель. Більше того, реалізація закону спрямована на встановлення більшої прозорості процедур закупівель та посилення контролю над здійсненням цих процедур. Органи влади також посилаються на Закон (№ 183) «Про відкритість використання публічних коштів», прийнятий 11 лютого 2015 року, який встановлює умови та процедури доступу до інформації стосовно використання публічних коштів з державного та місцевого бюджетів. Відповідно до цього закону, детальна

інформація щодо процедур закупівель повинна бути публічно доступною з точки зору опису таких процедур або обґрунтування, чому законодавство про закупівлі не було застосовано в конкретному випадку. Подібна інформація мусіть містити деталі договорів про закупівлю, дані підрядників та подробиці досягнутих домовленостей. Така інформація повинна бути опублікована на Єдиному веб-порталі використання публічних коштів, який забезпечує відкритий і вільний доступ громадськості. 37.

GRECO враховує надану інформацію, що підтверджується новим законодавством, на яке посилаються органи влади. GRECO висловлює задоволення, що після досить тривалого процесу, спрямованого на узгодження українського законодавства про державні закупівлі з європейськими нормами, зокрема, у відношенні директив ЄС, прийняття Закону № 1197-VII «Про здійснення державних закупівель» є справжнім досягненням. Україна наразі має нове діюче законодавство, яке забезпечує більшу відкритість процедур державних закупівель, ніж в минулому. На виключення з головних правил державних закупівель були додатково накладені обмеження. GRECO також відзначає, що нове законодавство було схвалено такими інституціями, як Світовий банк та Європейський Союз. Остання організація фінансує проект «Гармонізація системи державних закупівель в Україні зі стандартами ЄС» з 2013 року і, зокрема, підготувала коментар до нового законодавства з метою допомогти всім учасникам процесу державних закупівель.2 Насамкінець, GRECO визнає, що Україна надала обґрунтування стосовно проведення ретельного перегляду попереднього законодавства з метою приведення законодавства про державні закупівлі у відповідність до європейських норм (тобто стандартів ЄС) щодо державної політики, підзвітності та прозорості, як це передбачалось даною Рекомендацією.

38.

GRECO робить висновок, що Рекомендація XIX виконана задовільно. Рекомендація XX.

39.

GRECO рекомендувала запровадити реформу, яка охоплює відповідне коло всіх державних посадових осіб – і не лише державних службовців – у відповідності до принципів, передбачених для реформування державної служби.

40.

GRECO нагадує, що на момент прийняття Звіту про виконання рекомендацій на розгляді у Парламенті знаходились проект Закону «Про державну службу» та декілька інших законопроектів, спрямованих на вдосконалення державного управління, у тому числі умов праці для державних службовців та інших працівників, які не є державними службовцями. GRECO відмітила у Додатковому звіті про виконання рекомендацій, що в результаті зміни Уряду в березні 2010 року, цей законопроект був відкликаний і замінений іншим законопроектом «Про державну службу», який знаходився на розгляді в Парламенті разом з іншими законопроектами щодо статусу деяких державних службовців (а саме, медичних і фармацевтичних працівників). У Другому Додатковому звіті про виконання рекомендацій влада вказала, що Закон «Про державну службу» був прийнятий і набуде чинності 1 січня 2013 року. Також було повідомлено, що Кабінет Міністрів виніс на розгляд Парламенту законопроект «Про службу в органах місцевого самоврядування», спрямований на реформування таких сфер, як прийняття на службу, правовий статус та соціальний захист працівників місцевих органів влади. GRECO зазначила, що реформа державного управління була значною мірою обмежена у зв′язку з розробкою нового законодавства і нормативних актів, і що процес був сповільнений. Вона підкреслила, що реформа

http://eupublicprocurement.org.ua/wp-content/uploads/2014/12/Commentary-to-Ukrainian-PP-legislation-ENG-031220141.pdf

державного управління повинна виходити за рамки законодавчих заходів і змінювати практику, наприклад, шляхом проведення навчання персоналу, і дійшла висновку, що ця Рекомендація була виконана частково. У Третьому Додатковому звіті про виконання рекомендацій GRECO зазначила, що набуття чинності Законом «Про державну службу» було відкладено Парламентом до 1 січня 2014 року з огляду на бюджетні причини та необхідність координації впровадження нових версій цього закону з Проектом закону «Про службу в органах місцевого самоврядування» (№ 9673 від 11 січня 2012 року), який в той час було повернуто на доопрацювання до Кабінету Міністрів. GRECO також зазначила, що проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з прийняттям Закону України про державну службу» був представлений на розгляд Парламенту. З метою впровадження нової редакції Закону «Про державну службу» Національне агентство України з питань державної служби розробило сім проектів постанов Кабінету Міністрів та прийняло 11 процесуальних наказів. Крім того, 1 лютого 2012 року Президент України схвалив Указом № 45 Стратегію державної кадрової політики на 2012-2020 роки, а 20 липня 2012 року Указом № 453 затвердив План заходів щодо реалізації у 2012 році положень Стратегії державної кадрової політики на 2012-2020 роки. Повідомлялось також про масову підготовку різних категорій персоналу. GRECO привітала законодавчі заходи, вжиті щодо реформування державної служби, що застосовуються не тільки до державних службовців, а й до інших працівників державного сектору, проте висловила жаль з приводу того, що стався подальший спад законодавчих реформ, і що Закон «Про державну службу» досі не набрав чинності (у той же час в нього вже були внесені зміни). У Четвертому Додатковому звіті про виконання рекомендацій органи влади стверджували, що набуття чинності Законом «Про державну службу» було відкладено до 1 січня 2015 року (а не 1 січня 2014 року, як було домовлено раніше) з метою задоволення додаткових поправок. GRECO дійшла висновку, що Рекомендація залишається виконаною лише частково. 41.

Органи влади наразі повідомляють, що 13 травня 2014 року Україна підписала угоду з Європейським Союзом, зокрема, щодо проекту в сфері реформування державної служби, місцевого самоврядування, адміністративних служб, управління державними фінансами, посилення боротьби з корупцією, доступу до інформації тощо. Вони також повідомляють, що в грудні 2014 року було отримано експертний висновок від OECР/SIGMA щодо останньої версії проекту закону «Про державну службу». 23 квітня 2015 року Парламент прийняв в першому читанні проект Закону «Про державну службу», поданий Урядом (реєстраційний № 2490 від 30 березня 2015 року). В законопроекті враховано рекомендації експертів OECР/SIGMA. Зокрема, законопроект передбачає розмежування політичних та адміністративних посад, він регулює статус державного службовця, відбір на конкурсній основі державних службовців, у тому числі високопосадовців, забезпечує рівний доступ до державної служби, поєднує систему заохочень з оцінкою продуктивності праці, посилює відповідальність працівників при виконанні їхніх обов’язків та створює умови для прозорої діяльності державних органів тощо.

42.

GRECO вітає подальший прогрес стосовно реформ державної служби в Україні. Цей важливий процес був дуже повільним; однак, нещодавно проведена робота є багатообіцяючою і GRECO хотіла б привітати Україну з успіхами, досягнутими у внесенні поправок до законопроекту, зроблених на основі цінної експертної думки OECР/SIGMA. В той самий час, GRECO відзначає, що пройшло вже більше восьми років після прийняття Оціночного звіту, а процес законодавчої реформи все ще не закінчений. Вона також закликає органи влади гарантувати, що, у найкоротші строки, буде розроблено законодавчу базу для створення міцного підґрунтя для прогресу в практичному застосуванні.

43.

GRECO робить висновок, що Рекомендація XX залишається частково виконаною. Рекомендація XXI.

44.

GRECO рекомендувала ухвалити чіткі правила/настанови для всіх державних посадових осіб щодо інформування про підозри у вчиненні корупційних діянь та запровадити захист від негативних наслідків для осіб, які добросовісно інформують про такі випадки (викривачів).

45.

GRECO нагадує, що у Другому Додатковому звіті про виконання рекомендацій вона відзначила прийняття і набуття чинності 1 липня 2011 року Закону «Про засади запобігання і протидії корупції». Вона привітала у цьому законі запровадження чіткого обов’язку державних службовців повідомляти про підозри у вчиненні корупційних діянь та положення про захист викривачів від будь-яких несприятливих наслідків. Проте, оскільки наступні положення для практичної реалізації закону все ще повинні були бути прийняті, і жодних конкретних домовленостей не було досягнуто для фактичного захисту викривачів, вважалося, що Україна не виконала цю Рекомендацію у повному обсязі. У Третьому Додатковому звіті про виконання рекомендацій GRECO відзначила, що в травні 2012 року Парламент України прийняв зміни до Закону «Про засади запобігання і протидії корупції», також впроваджуючи декілька галузевих законів та положень3, відповідно до яких особи, які повідомляють про підозру корупції, не можуть бути звільнені, змушені піти у відставку або притягнуті до дисциплінарної відповідальності у зв’язку з фактом викриття. Вони також можуть оскаржити дисциплінарні рішення або рішення про звільнення за встановленою процедурою. Міністерство юстиції також підготувало проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення здійснення фінансового контролю та урегулювання конфлікту інтересів», вказуючи, зокрема, що Закон «Про засади запобігання і протидії корупції» має бути доповнено загальними положеннями, відповідно до яких особа не може бути звільненою або змушеною піти у відставку, притягнутою до дисциплінарної відповідальності та підданою заходам негативного впливу (переведенню, атестації, зміні умов праці тощо) в результаті звітування про випадки корупції. GRECO вимагала вжиття подальших заходів в цьому відношенні, таких як впровадження систем анонімного звітування або перекладання тягаря доведення у разі, якщо до особи застосовуються заходи помсти. GRECO привітала намір подальшого підвищення захисту викривачів у Законі «Про засади запобігання і протидії корупції» і дійшла висновку, що Рекомендація лишилася виконаною частково. У Четвертому Додатковому звіті про виконання рекомендацій органи влади повідомили, що 14 травня 2013 року Парламент прийняв Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації державної антикорупційної політики». Даний закон, який набув чинності 9 липня 2013 року, направлений на посилення безпеки осіб, які допомагають у попередженні та боротьбі з корупцією, такої як заборона використання відповідних засобів проти викривачів (звільнення, дія дисциплінарного характеру, переведення, атестація, зміна умов праці тощо). Більше того, проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв’язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України» був винесений на розгляд Парламентом (реєстраційний № 4556 від 25 березня 2014 року). Цей законопроект передбачає додаткові гарантії захисту викривачів,

Закони України «Про Службу безпеки України», «Про Державну пенітенціарну службу України», «Про Державну спеціальну службу транспорту», дисциплінарні статути Збройних Сил України, прокуратури України, митної служби України, органів внутрішніх справ України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, служби цивільного захисту. 3

такі як перекладання тягаря доведення в таких випадках. GRECO привітала введені принципи, зокрема, заборону різних форм помсти викривачам, але відзначила, що реформи все ще не завершено та дійшла висновку, що Рекомендація виконана частково. 46.

Органи влади наразі доповнюють попередньо надану інформацію, зазначаючи, що 4 червня 2014 року Закон № 1261-VII вносить деякі зміни до різних діючих законів. Цей Закон, зокрема, посилює гарантії захисту осіб, які повідомляють факти вчинення корупції, наприклад, тягар доведення у випадках помсти викривачам перекладається на сторону, яка вживає таких заходів, наразі діє анонімне звітування і державні органи зобов’язані створювати механізми для отримання і передачі звітів щодо випадків корупції. Більше того, Закон «Про запобігання корупції» (який набув чинності 26 квітня 2015 року) також передбачає такі гарантії. Згідно з поправками до статті 35 Цивільного процесуального кодексу України Національне агентство з питань запобігання корупції може бути залучено як третя особа у цивільний процес стосовно негативних наслідків викриття корупції.

47.

GRECO враховує надану інформацію. Вона визнає, що для виконання даної Рекомендації було вжито ряд нормативних заходів. GRECO відзначає, зокрема, введення обов’язку звітувати про підозри у вчиненні корупційних діянь в органах державної влади. Більше того, окрім цього обов'язку, були введені деякі заходи захисту проти помсти – суттєві та процесуальні – стосовно державних службовців, які повідомляють про такі підозри. Вжиті заходи відповідають вимогам цієї Рекомендації, тому такі досягнення української влади можна позитивно оцінити. В той самий час, влада повинна продовжувати докладати зусиль у забезпеченні реалізації таких заходів на практиці, як це передбачено законом.

48.

GRECO робить висновок, що Рекомендація XXI була виконана задовільно. Рекомендація XXIV.

49.

GRECO рекомендує запровадити відповідальність юридичних осіб за корупційні правопорушення, включаючи ефективні, пропорційні та стримуючі санкції, та розглянути можливість запровадження системи реєстрації юридичних осіб, які будуть суб’єктами такої корпоративної відповідальності.

50.

Слід нагадати, що проект Закону «Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень» був винесений на розгляд Парламенту під час прийняття Звіту про виконання рекомендацій, і що цей законопроект був згодом прийнятий, а 5 січня 2011 року скасований рішенням Парламенту. Питання щодо відповідальності юридичних осіб було пізніше визначене як пріоритетне відповідно до Національної антикорупційної стратегії на 2011-2015 роки. У Третьому Додатковому звіті про виконання рекомендацій GRECO привітала новий проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження заходів кримінально-правового характеру стосовно юридичних осіб», який був поданий на розгляд Парламентом в січні 2013 року. Законопроект включає внесення змін до Кримінального кодексу, що передбачають кримінальну відповідальність юридичних осіб, якщо корупційні діяння були вчинені в інтересах – або від імені юридичної особи – її засновниками, директорами, членами або будь-якою уповноваженою особою. Санкціями, що містяться у проекті, були штрафи, заборона займатися певними видами діяльності, конфіскація майна та ліквідація. GRECO зазначила, однак, що проект не охоплює відповідальність юридичної особи у випадку відсутності нагляду чи контролю, відповідно до вимог статті 18.2 Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією (ETS 173) і закликала владу вирішити це питання до моменту

прийняття закону. GRECO також зазначила, що не повідомлялось про будь-які міркування щодо створення системи реєстрації юридичних осіб, які є суб’єктами санкцій, і дійшла висновку, що Рекомендація була виконана частково. Органи влади повідомили в Четвертому Додатковому звіті про виконання рекомендацій, що 23 травня 2013 року був прийнятий Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України стосовно відповідальності юридичних осіб» (№ 314-VII). Влада пояснила, що закон запроваджує механізм застосування кримінально-правових заходів до юридичних осіб за кримінальні злочини, пов’язані з хабарництвом, зловживанням впливом, відмиванням доходів, отриманих злочинним шляхом. Закон передбачає введення кримінально-правових санкцій та заходів (штрафи, конфіскація майна та ліквідація юридичної особи). Злочини, які є підґрунтям для застосування санкцій до юридичної особи, повинні бути такими, що були вчинені однією або кількома її «уповноваженими особами», від імені або в інтересах юридичної особи (наприклад, посадовими особами юридичних осіб, співробітниками або іншими особами, які діють від її імені відповідно до закону). Влада додала, що кримінально-правові заходи проти юридичної особи можуть бути застосовані незалежно від ролі уповноваженої особи (фактичний виконавець, організатор, підбурювач чи співучасник), головне те, щоб особа діяла в інтересах юридичної особи. Влада, крім того, додала, що проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв’язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України», який був представлений на розгляд Парламенту 25 березня 2014 року (№ 4556), розширить відповідальність юридичних осіб, а також включатиме випадки, коли існує відсутність нагляду відповідно до статті 18.2 Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією. Влада також повідомила, що відповідно до Державної програми щодо запобігання і протидії корупції на 2011-2015 роки, Міністерство юстиції готує правила реєстрації юридичних осіб, до яких були застосовані заходи кримінально-правового характеру за корупцію. GRECO дійшла висновку, що Рекомендація була виконана частково, оскільки питання відсутності нагляду не підпадає під дію закону. 51.

Органи влади України наразі додають до вищевикладеного, що з прийняттям 13 травня 2014 року Закону № 1261-VII, були внесені зміни до статті 96-3 Кримінального кодексу з метою охопити також ситуації, коли кримінальне правопорушення юридичної особи стало можливим завдяки відсутності контролю з боку фізичної особи, що діє в рамках юридичної особи. Стаття 96-3 містить наступні положення у відповідних частинах: «Підставами для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру є: 1) … 2) незабезпечення виконання покладених на її уповноважену особу законом або установчими документами юридичної особи обов’язків щодо вжиття заходів із запобігання корупції, що призвело до вчинення будь-якого із злочинів, передбачених у статтях 209 і 306, частинах першій і другій статті 368-3, частинах першій і другій статті 368-4, статтях 369 і 369-2 цього Кодексу».

52.

Більше того, органи влади повідомляють, що Закон «Про запобігання корупції», який набув чинності 26 квітня 2015 року, впроваджує систему реєстрації юридичних осіб, засуджених за вчинення корупційних правопорушень.

53.

GRECO бере до уваги надану інформацію. Вона вітає введення Україною у 2013 році кримінальної відповідальності юридичних осіб за корупційні правопорушення. Крім того, GRECO вітає внесення змін до Кримінального кодексу з метою розширення такої

відповідальності на ситуації, коли кримінальне правопорушення було вчинено фізичною особою за відсутності контролю відповідно до вимог статті 18.2 Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією. Що стосується другої частини Рекомендації, GRECO відзначає, що Україна не тільки розглянула можливість, але й впровадила систему реєстрації юридичних осіб, засуджених за вчинення корупційних правопорушень. 54.

GRECO робить висновок, що Рекомендація XXIV була виконана задовільно.

III.

ВИСНОВОК

55.

З прийняттям цього П’ятого Додаткового звіту про виконання рекомендацій за результатами спільних Першого та Другого раундів оцінювання, GRECO приходить до висновку, що з двадцяти п’яти рекомендацій, наданих Україні, двадцять було виконано задовільно чи продемонстровано значний прогрес, чотири були частково виконані, і одна не виконана. Рекомендації II, III, VII, VIII, XI, XVI, XVII, XXI, XXII, XXIV, XXV були виконані задовільно, щодо Рекомендацій IV, V, VI, IX, X, XIII, XV, XIX, XXIII був продемонстрований значний прогрес, Рекомендації I, XII, XIV, XX були частково виконані та Рекомендація XVIII не була виконана.

56.

GRECO визнає, що Україна отримала дуже велику кількість рекомендацій у спільних Першому та Другому раундах оцінювання, більша частина з яких вимагала проведення фундаментальних реформ, у тому числі конституційної, законодавчої, організаційної та політичної. Теми та, відповідно, рекомендації Оціночного звіту, охоплюють, в основному, виконавчу та судову гілки влади; однак, виконання більшості рекомендацій вимагає також залучення законодавчої гілки. Безперечно, подальша діяльність за підсумками Оціночного звіту була надзвичайно складною та вимагає суворої політичної відповідальності, а також доволі довготривалого підходу. До того ж, нестабільна політична ситуація в країні останнім часом ускладнила процес проведення необхідних реформ. З огляду на це зрозуміло, що план реформ з моменту прийняття Оціночного звіту був непростим, що залучені зусилля іноді видавались суперечливими та вимагали значних затрат часу.

57.

З прийняттям даного П’ятого Додаткового звіту про виконання рекомендацій за результатами спільних Першого та Другого раундів оцінювання Україна обґрунтувала, що комплексні реформи, значною мірою у вигляді нового законодавства, були проведені з урахуванням більшості рекомендацій, наданих GRECO. GRECO вважає за потрібне наголосити на важливості прийняття Національної антикорупційної стратегії на 2011-2015 роки, яка слугувала в якості основи для різних проведених реформ. Даний звіт відображає, зокрема, що було досягнуто значного прогресу стосовно криміналізації корупційної діяльності у рамках Кримінального кодексу (замість того, щоби розглядати такі питання як адміністративні правопорушення), відповідальності юридичних осіб за вчинення корупційної діяльності, режимів конфіскації та арешту майна, процедур державних закупівель та захисту викривачів. Але все ще залишається невирішеним питання проведення важливих реформ у таких сферах, як адміністративні процедури та правосуддя, а також регулювання питань державної служби. Однак, прийняття Парламентом 14 жовтня 2014 року так званого «Пакету антикорупційних законів 2014 року» вводить в дію тривалу антикорупційну стратегію тривалістю до 2017 року. «Пакет» також містить нові закони та поправки до важливих законів, які охоплюють декілька недоліків, висвітлених GRECO у своєму Оціночному звіті, наприклад, створення Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) як антикорупційного механізму, що відокремлений від правоохоронних

функцій, а також створення Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) для кращої координації зусиль правоохоронних органів у цьому відношенні. Більше того, «Пакет антикорупційних законів» містить поправки до Закону «Про прокуратуру», Цивільного кодексу, Адміністративного кодексу, Господарського кодексу, Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», Закону «Про запобігання корупції» та Кримінального процесуального кодексу. Такі законодавчі зусилля можна привітати. Проте, вони вимагають тривалих зусиль щодо практичної реалізації законодавства. У цьому відношенні, GRECO нагадує, що протягом всієї процедури перевірки на відповідність, вона постійно наголошувала на важливості залучення не тільки державних посадових осіб і державних установ, але й забезпечення належного представництва громадянського суспільства у процесі напрацювання державної антикорупційної політики, оскільки корупція в Україні впливає на суспільство в цілому і не може розглядатись як окрема проблема (як наголошено в Оціночному звіті, пункт 239). У цьому зв’язку, GRECO знов наголошує на серйозній стурбованості тим, щоби громадянське суспільство було належним чином представлене в НАЗК, коли будуть відбуватись призначення на посади в цей орган. 58.

Прийняття даного П’ятого Додаткового звіту про виконання рекомендацій за результатами спільних Першого та Другого раундів оцінювання припиняє Процедуру перевірки на відповідність Першого та Другого раундів оцінювання по відношенню до України. Українські органи влади, однак, можуть проінформувати GRECO стосовно подальших змін щодо виконання Рекомендацій I, XII, XIV, XVIII та XX.

59.

Насамкінець, GRECO закликає органи державної влади України якомога швидше дозволити публікацію П’ятого Додаткового звіту, перекласти його державною мовою та оприлюднити цей переклад.