... 3
... 4 ... 5 ... 8 ... 9
... 11 ... 12 LEARNING ENGLISH TOGETHER 5 KEY LESSONS FOR LATIN AMERICA AND THE CARIBBEAN FROM THE GREAT RECASSION Adapted by Mykola Dobysh
... 16 ... 17
... 15
РАЗОМ У НОВИЙ
Ось уже на порозі новий – 2012 рік. Земля зробила черговий оберт навколо Сонця. Чого нам чекати? А нам не потрібно чекати, нам потрібно творити! Майя спрогнозували кінець світу, Європа та «Старий світ» в цілому зігнулися від рецесії, в українському політикумі «шизофренія», а в українському суспільстві дезорієнтація. В цьому коловороті подій, думок, ідей, поглядів нам все важче усвідомити свою роль як громадянина і як простої людини. Інформатизація, глобалізація, інтернаціоналізація світового простору впливають на кожного з нас. Сучасний світ – це арена конкуренції навичок, вмінь, ідей, впливів. І ми виступаємо на ній як особистості, як громадяни міста, регіону, країни. Нам потрібно це усвідомити; пізнати цей світ, його об’єктивні закони та закономірності; взяти себе в руки, натиснути на важелі саморозвитку, колективної підтримки та ініціативи. Ми нова хвиля у розвитку України, нам потрібно розмити старі стереотипи, що заважають рухатись вперед і творити світову історію. Чим більше сходинок ми подолаємо на драбині розвитку, тим вище розпочне сходження на вершину наступне покоління. Новий рік – це ще один звітний період, звітний період перед собою та перед суспільством. Сьогодні ми маємо спитати у себе, що ми зробили за ці 365 днів, що подарували ближнім своїм, своїй громаді, суспільству, людству. Сьогодні ми маємо сказати собі, чого ми хочемо в наступному році і як ми цього досягнемо. Це час одкровення, тож будьте відверті, хоча б з собою. Це свято, але не для того, щоб втекти від реальності, а для того щоб глобально все обдумати; поділитися емоціями, мріями, почуттями з оточуючими, щоб отримати новий енергетичний імпульс творити, творити нову історію разом! Подаруйте людям, людству себе – це найцінніший подарунок з усіх можливих! В переддення Нового Року, Микола Добиш
4
КОРОТКО ПРО ГОЛОВНЕ Задля розуміння мотивації написання даного матеріалу, автор пропонує Вам прочитати статтю Інни Коваль “Стране нужна энергия Ташлыкской ГАЭС “. Яку Ви можете знайти в “Деловая столица”, №51-52, 2011 або ж за посиланням http://www.sunpp.mk.ua/ ru/publications/355. Мы много наслышаны о экологизации современной цивилизации, нам внушается мысль о необратимости и всеспасительности экологического переворота в географической науке. Пусть так, но смысловой ряд «приоритет сохранения любых естественных ландшафтов» - «антиатомное движение» «деиндустриализация» - «демилитаризация» может быть продолжен словосочетанием-результатом: «текущая ситуация» (как минимум на юге Правобережной Украины, а как максимум в целом ряде стран Восточной Европы). Оставим в стороне армию и ВПК, рассмотрение их эффективности – предмет экономики и военной науки, а не географии, и обратимся к электроэнергетике. Вот уж поистине отрасль вызывающая искреннюю ненависть экологов по всему миру: где бы в мире не планировалось строительство атомной, гидравлической или тепловой электростанции – независимая экологическая общественность сразу поднимается на борьбу. В ход идёт всё – от проведения внешних экспертиз безопасности строительства до организации массовых беспорядков. Но никто не желает видеть за «честными и рьяными» террористаминародовольцами (ах простите! активистами-экологами) ушей тех, кому выгодно недопущение нормального поступательного развития отдельных компаний, регионов или даже целых стран. Экотеррор не координируется в мировом масштабе, его заказчиками являются разрозненные группы по интересам, обычно частные компании или их картели. Цели различных спонсоров радикальных экологических активистов часто противопоставляются, поэтому говорить об экотерроре как о глобальной угрозе человеческой цивилизации не приходится. Ну не является же таковой рейдерство или извечная любовь олигополистов к ценовым сговорам… Экология – обширнейшая из междисциплинарных наук, давшая миру несколько перспективных моделей прогнозирования развития человеческой цивилизации, сделавшая очень много для реального повышения комфортности окружающей среды для человека… Многие выводы учёных-экологов по вышеописанным объектам также являются совершенно справедливыми, и стоит лишь радоваться тому, что довольно часто к ним прислушивались правительства и общественность стран мира. Волонтёры-экологи сделали, пожалуй, не меньше учёных для сохранения биоразнообразия на Земле, так что мазать чёрной краской всех – вопиющая несправедливость. И, тем не менее, не всякий экоактивизм – позитивное явление, и не всякая позиция, которая завернута в экологические одежды, является правильной и прогрессивной. Олексій Іванов
Ліхтенштейн увійшов до Шенгенської зони Ліхтенштейн 19 грудня відмінив перевірки на кордонах з країнами Шенгенської зони, ставши її частиною і зобов’язавшись виконувати шенгенські правила… http://ua.korrespondent.net/world/1296267lihtenshtejn-uvijshov-do-shengenskoyi-zoni Азаров затвердив умови розподілу сланцевого газу Кабінет міністрів затвердив умови конкурсів на укладення угод про розподіл продукції з Юзівської (Донецька та Харківська області) та Олеської (Львівська область) вуглеводневих площ із запасами сланцевого газу. Про це йдеться у постановах Кабміну № 1297 і № 1298 від 30 листопада, повідомляють “Українські новини”. http://www.epravda.com.ua/ news/2011/12/19/310277/ Тайське замовлення на танки Оплот дозволить заводу ім. Малишева наростити обсяг виробництва в десять разів Контракт, укладений між Укрспецекспортом і владою Таїланду про постачання близько сотні танків Оплот, дозволить заводу ім. Малишева наростити в наступному році обсяг виробництва в десять разів. Як повідомив заступник генерального директора Укроборонпрому Володимир Куратченко, контракт на постачання техніки був укладений у середині 2011 року та реалізовуватиметься до 2015 року. Сума контракту не називається. http://ua.korrespondent.net/business/ companies/1297281-tajske-zamovlennya-natanki-oplot-dozvolit-zavodu-im-malisheva-narostiti-obsyag-virobnictva-v-desyat Ізраїль готовий до жорстких заходів проти поселенців-радикалів Ізраїльська влада пригрозила застосувати жорсткі заходи проти радикально налаштованих єврейських поселенців на території Західного берега річки Йордан. Раніше групи поселенців вчинили ряд нападів на християнську святиню й ізраїльську військову базу, розташовану на Західному березі. http://ua.korrespondent.net/world/1297015izrayil-gotovij-do-zhorstkih-zahodiv-protiposelenciv-radikaliv
5
КОРОТКО ПРО ГОЛОВНЕ 9 грудня студенти географічного факультету мали нагоду відвідати завод «Оболонь» із екскурсією на промислове виробництво. Завод «Оболонь» був створений чеськими спеціалістами напередодні Олімпіади-80, щоб забезпечити гостей ігор пивом та безалкогольними напоями. У 1992 році завод став першим приватним підприємством на території України. Головне виробництво зосереджене в Києві, проте корпорація має дочірні підприємства у Фастові, Красикові, Охтирці, Севастополі, Бершаді, Коломиї, Чемерівцях, Рокитному, Олександрії. Відкриємо вам, любителям пива і просто тим кому це цікаво, географію виробництва цього найуживанішого алкогольного напою в світі та визначимо основні тенденції національного ринку пива. Перш за все, приємний факт, Дочірні п-ва компанії “Оболонь” що пива з України експортується більше ніж імпортується. За кордон постачається близько 10% виробленого в Україні пива, при цьому близько 80% експортних поставок припадає на компанію «Оболонь». Найбільший споживачем української недорогої продукції є Росія. Імпорт пива складає 1% від загальної продукції на українському ринку і 2% у грошовому вираженні. Більше половини ринку імпортного пива в Україні належить Росії, переважно компанії Efes, яка належить турецькому холдингу Anadolu Efes. Інша частина практично рівномірно розподілена між Бельгією, Чехією, Великобританією, Іспанією, Німеччиною. Зараз прослідковується процес поляризації пивного ринку України, адже росте частка дешевих та дорогих брендів. Скоротився продаж масових брендів. Більша частина ринку пива в Україні належить транснаціональним корпораціям. 90% ринку контролюють 4 потужні виробники : Sun InBev Ukraine , Carlsberg Ukraine, «Оболонь», SABMiller Brands Ukraine. Компанія Sun InBev Ukraine є безумовним лідером на ринку ( бренди: Hoegaarden, Lowenbrau, Leffe, Stella Artois, Beck’s, Staropramen, Чернiгівське, Chezz, Рогань, Янтар). Компанія належить корпорації Anheuser-Busch InBev, що є глобальний лідером на ринку пива і входить до п’ятірки найбільших FMCG компаній в світі. Штаб-квартира компанії знаходиться у Бельгії. Корпорація діє у 23 країнах світу і сформувалася на основі об’єднання трьох потужних пивоварних компаній світу з США, Бельгії та Бразилії.
Митний союз скасував обмеження на постачання продукції деяких українських підприємств Ветслужби країн Митного союзу скасували тимчасові обмеження на поставки товарів до країн МС з п’яти українських підприємств - ТОВ ВО Моліс, ТОВ Компанія Зевс ЛТД, ДП М’ясокомбінат Зоря, ТОВ Білоцерківський молочний комбінат, ВАТ Конотопм’ясо. http://ua.korrespondent.net/business/ companies/1297363-mitnij-soyuz-skasuvavobmezhennya-na-postachannya-produkciyideyakih-ukrayinskih-pidpriemstv “Іномарки” подешевшають на 1% Верховна рада прийняла закон про зниження мит на легкові автівки. За проект № 8452-д про внесення змін до закону “Про митний тариф” у четвер, 22 грудня, в цілому проголосували 269 депутатів, передає DT.UA. Законом, зокрема, знижуються митні збори на імпортні автомобілі об’ємом двигуна від 1 500 куб. см до 3 000 куб. см з 7% до 6% з 1 січня 2012 року. Законом також знижується ставка на морські човни та катери з 8,5% до 8%. Ставки мита знижено у зв’язку із зобов’язаннями України при вступі до СОТ. http://www.epravda.com.ua/ news/2011/12/22/310733/ Світовий автопром пережив рекордний рік 2011 рік був не лише ювілейним для автопромисловості, яка святкувала 125 років автомобіля, але й став рекордно успішним за обсягами продажу. “Це був найкращий рік для автовиробників та постачальників деталей, який ми будь-коли мали”, - підкреслив в інтерв’ю Deutsche Welle керівник Центру автомобільних досліджень при університеті Дуйсбурга-Ессена Фердинанд Дуденгеффер. Особливо, каже експерт, німецькі автовиробники, такі якVolkswagen, BMW i Daimler, можуть пишатися фантастичними прибутками та фінансовими бонусами на наступний рік. http://www.epravda.com.ua/ news/2011/12/22/310690/
6 В Україні компанія контролює три пивоварні підприємства: пивкомбінат «Десна» (Чернігів), пивзавод «Рогань» (Харків) та пивзавод «Янтар» (Миколаїв). В нашій країні на її підприємствах зайнято 2,5 тисячі осіб, а дохід за 2010 рік складав 3,4 млрд. грн.. Друге місце за часткою на українському ринку пива займає корпорація Carlsberg Ukraine (дочка Carlsberg Group) , яка з кожним роком збільшує свою ринкову частку. Штаб-квартира корпорації Carlsberg Group знаходиться в Копенгагені. Компанії належать пивзаводи у Києві, Львові та Запоріжжі. Брнеди: Славутич, Львівське, Tuborg, Holsten, Carlsberg, Балтика, Корона, Арсенал, Хмільне, Славутич ICE, Negra Modelo, Top Tea, Zatecky Gus, Guiness, Killkenny, Harp та Somersby Cider. Третю позицію займає українська компанія «Оболонь» Це єдина українська компанія, яка входить у список найпотужніших пивоварних концернів світу. Продукція поставляється у 36 країн світу. Географія експорту компанії “Оболонь” Найпотужнішими ринками збуту є Росія, Білорусь, Молдова та Грузія. За потужностями виробництва – це найбільша пивоварна компанія в Європі. Наразі портфель компанії формують вісім пивних торгових марок: «Оболонь», «Bitburger», «Magnat», «Hike», «BeerMix» , «Зіберт», «Десант», «Охтирське» . «Оболонь» першою у колишньому СРСР почала експортувати пиво за кордон. У 1989 році першими відчули смак українського пива у Великобританії. Далі йде компанія SABMiller Ukraine. Це дочірня компанія британської SABMiller plc. – третя за величиною пивоварна компанія у світі. Основний її бізнес зосереджений у країнах Африки, Північної Америки, Східної Європи. SABMiller plc. виробляє пиво понад 150 торговельних марок, у тому числі Miller Genuine Draft, Pilsner Urquell, Grolsch та Peroni Nastro Azzurro, що мають статус світових. Також є одним із провідних партнерів компанії The Coca-Cola Company по розливу безалкогольних напоїв у різних країнах світу. SABMiller вийшов на український ринок 2008 року, придбавши у підконтрольної українському мільярдеру Ринату Ахметову, компанії System Capital Management, 99,84% акцій розташованої у Донецьку, броварні «Сармат». Наразі підприємство продовжує випуск пива під торговельною
На Полтавщині збудують нове місто замість 14 сіл У Полтавській області планують побудувати нове місто на 35 тисяч населення. Про це на нараді в Полтавській ОДА заявила головний архітектор проектів інституту проектування міст Ганна Айликова, повідомляє агентство УНІАН. За її словами, нове місто планують будувати в Козельщинському районі…. http://www.epravda.com.ua/ news/2011/12/22/310686/ Група Приват отримала контроль над найбільшим НПЗ України Група Приват оформила свій контроль над найбільшим нафтопереробником у країніУкртатнафтою, пише газета КоммерсантЪУкраина у статті Приват переробив нафту під себе. http://ua.korrespondent.net/business/ companies/1296420-grupa-privat-otrimalakontrol-nad-najbilshim-npz-ukrayini Apple Plots Its TV Assault Apple Inc. is moving forward with its assault on television, following up on the ambitions of its late co-founder, Steve Jobs. In recent weeks, Apple executives have discussed their vision for the future of TV with media executives at several large companies, according to people familiar with the matter. Read more: http://online.wsj.com/article/SB 1000142405297020479110457710653109374 2246.html#ixzz1hvthRakI Twitter’s Fit for a Prince RIYADH, Saudi Arabia—Prince Alwaleed bin Talal has made a $300 million investment in Twitter Inc., expanding his media empire into social-media sites and giving the Saudi billionaire a stake in an online forum that was widely used by activists in this year’s Arab uprisings. Read more: http://online.wsj.com/article/SB 1000142405297020479110457710773383134 3976.html#ixzz1hvtrMooP Italy Rules Out Austerity Plan MILAN—Italian Industry Minister Corrado Passera on Sunday ruled out a new austerity plan, adding that the government will continue to fight tax evasion, sell digital-television frequencies and continue the liberalization of professions as part of its program of boosting economic growth. http://online.wsj.com/article/SB1000142 4052970204791104577106710918495498. html?mod=ITP_pageone_3
7 маркою «Сармат», а також розпочало випуск окремих сортів пива чеської торговельної марки «Velkopopovický Kozel», що належить SABMiller. Варто відзначити, що збільшується виробництво пива невеликими незалежними національними броварнями, лідерами серед них є «Перша приватна броварня» (м. Львів) «Бровар» (смт. Микулинці Тернопільської області), «Крим»( Сімферополь). Але для пивних гурманів, «святом» для душі й тіла є справжнє живе пиво. Його, зазвичай, не купиш в супермаркеті та й коштувати воно буде трохи дорожче. Але це смак, це традиції, це історія українського пивоваріння. Виробляється воно у менших порціях і часто у провінційних містечках. Тому підтримка такого місцевого виробництва підвищує колорит та туристичну привабливість регіону. Блукаючи в нетрях Інтернету вдалося натрапити на цікавий матеріал: Пивний марш Олександра Ярмоли «Осередками живого пива». Автор зробив мандрівку Західною та Центральною Україною – як результат, кожна область представлена своїми власними марками живого пива. Це засвідчує, що пивоваріння в Україні ще не вмерло, але потребує інвестицій та реклами, щоб вийти на широке коло споживачів. В даному контексті останнім часом особливих успіхів досягнули «Микулинецький бровар» та Бердичівський пивзавод, торгові марки яких все частіше можна побачити на Київських прилавках.
Saab Automobile, 1950-2011 Saab Automobile is dead. The company, which started selling cars 61 years ago, declared itself bankrupt on Monday, setting the stage for a forced liquidation of the storied, but troubled Swedish car maker. The filing was triggered after former owner General Motors Co., which licensed it key technology, objected to deals with potential Chinese investors. GM’s objection ended a deal with China’s Zhejiang Youngman Lotus Automobile Co. that the U.S. auto maker said would hurt GM’s business in China. Saab Chairman Victor Muller halted production in April and raced to come up with funding. But, one by one, his rescue ... http://online.wsj.com/article/SB1000142405 2970204791104577107812414053178.html Honda Revs Up Outside Japan Honda Motor Co. plans to shift a major chunk of its manufacturing to North America over the next two years, bulking up production capacity in the region by as much as 40% to combat a strengthening yen that has made Japanese cars too expensive to export around the world. The 63-year-old car maker is accelerating its move away from Japanese manufacturing after huge challenges this year. Natural disasters and the yen’s gains pummeled its production and profit. It also confronts a vastly different market than a few years ago: the U.S. auto industry is revitalized and customers that once flocked ... http://online.wsj.com/article/SB1000142405 2970204879004577110773296061352.html
ЦЕ ВАРТО ПРОЧИТАТИ!!! Корисні інтерв’ю: Кріс Мюррей: Промислові міста може відродити лише місцева ініціатива http://tyzhden.ua/Society/38295 Х’ю Поуп: «Відносини Туреччини з Близьким Сходом є радше емоційними, ніж реальними» http://tyzhden.ua/World/38169 Мікаел Люнґбо: Законодавство в Україні непогане, а ось процесуальні особливості… http://tyzhden.ua/Politics/38302
Статті:
Тож, якщо пити, то якісний продукт. Але пам’ятайте усьому свій час і міра!!! Юлія Глібова, Микола Добиш
Пам’яті Вацлава Гавела http://tyzhden.ua/Columns/50/38209 Український землетрус. Орна земля виходить на ринок http://ua.korrespondent.net/journal/1296637korrespondent-ukrayinskij-zemletrus-ornazemlya-vihodit-na-rinok Про дезорієнтацію українців http://www.day.kiev.ua/220824 Коріння Хрестителя Русі http://www.day.kiev.ua/220808 Український ядерно-промисловий комплекс — 2011: стрес-тест на стійкість розвитку http://dt.ua/ECONOMICS/ukrayinskiy_yadernopromisloviy_kompleks__2011_stres-test_na_ stiykist_rozvitku-94475.html
8
Наприкінці року, як ведеться, підбиваються підсумки роботи окремих країн та світу в цілому. Водночас робиться прогноз на майбутній рік. Але не менш цікавим, а можливо, навіть, набагато кориснішим є порівняння минулорічних прогнозів із підсумками реальної діяльності держав світу за поточний період. Це дає можливість не просто співставити прогнози та результати, а й ще раз усвідомити, що економіка та її розвиток є багатогранним процесом який не завжди піддається прогнозуванню. На початку 2011 року Міжнародний Валютний Фонд опублікував доповідь згідно якої до кінця року економіка Бразилії випередить економіку Великобританії. За даними Центру економічних і бізнесових досліджень (CEBR), Бразилія таки обійшла економіку Великобританії за економічними показниками та за величиною ВНП зокрема. Таким чином Бразилія посіла 6 місце серед найпотужніших господарств світу, відтіснивши Великобританію на 7. Оцінка CEBR враховує перш за все значення номінального ВНП. Для унаочнення слів щодо розвитку бразильської економіки наводимо наступні числові показники: ВНП у 2011 році: 2,52 трильйонів доларів за підрахунками CEBR; основні статті експорту: промислові товари, залізна руда, кава, цитрусові та інша сільськогосподарська продукція; обсяг експорту у 2011 році склав 201,9 мільярдів доларів; обсяг імпорту у 2011 році становив 181,6 мільярдів доларів. Крім цього ріст економіки склав 3,5 %. Враховуючи статті експорту держави та показники, що їх досягла Бразилія директор CEBR робить висновок про те що, на провідні місця в економіці світу виходять держави, що розвиваються та ті, що виробляють життєво важливу продукцію: харчування, енергетика тощо. Динамічний розвиток Бразилія пов’язаний також із розвитком наукоємних галузей.
ВНП = 2,52 трлн. дол. США
ВНП = 2,48 трлн. дол. США
2011 РІК ВЕЛИКА БРИТАНІЯ
БРАЗИЛІЯ Успіх Бразилії – точний прогноз? Аж ніяк. Це перш за все активна та наполеглива праця - праця як держаного апарату так і кожного жителя зокрема. Попри менш оптимістичні прогнози щодо росту економіки в наступному році Бразилія продовжує працювати та активно розвиватися, що дає їй можливість закріпитися на високих позиціях світової економіки. Крім цієї південноамериканської країни високі темпи приросту демонструють Китай, Індія та Росія. Дані країни за прогнозами того ж таки CEBR до 2020 року займатимуть місця в першій десятці і потіснять із сучасних позицій Францію та Німеччину. Що ж заважає нашій державі так активно розвиватися, адже ми маємо талановитий народ, багаті природні ресурси, вигідне географічне положення? Можливо для цього знайдеться багато різних відповідей у кожного із Вас. Але ми маємо приклади для наслідування у вигляді Бразилії та інших країн тож давайте їх наслідувати. Та перш за все починайте із себе, самовдосконалюйтесь, навчайтесь, думайте, бо від кожного з нас залежить майбутнє нашої держави. Іван Ілющенко
9
Ми одержали у спадок невимовно прекрасний і різноманітний сад, але біда наша у тому, що ми погані садівники, які не засвоїли найпростіших правил садівництва. Недбало ставлячись до цього саду, ми робимо це з благодушним самовдоволенням неповнолітнього ідіота, котрий шматує ножицями картину Рембрандта. Дж. Даррел, англіййський письменник, зоолог Чим ближче новорічні свята, тим більший ажіотаж розгортається навколо продуктів до святкового столу, подарунків і найголовнішого – ялинки. Одні намагаються роздобути якнайкрасивішу лісову красуню якнайдешевше, інші говорять, що не можна розважатися поруч з мертвим організмом. То де ж істина? Свято Нового року обходиться лісам аж надто дорого. Зелені зони зникають щороку із геометричною прогресією. На сьогодні Україна поступається лісистістю більшості країн Європи (втричі – крихітній Латвії, вдвічі – Німеччині, Чехії, Франції та Італії – показники насправді карикатурні з огляду на площу країн). Український відсоток лісів становить всього-на-всього 15% загальної території, тоді як у більшості країн ЄС – 30%. До браконьєрства традиційного, що триває цілий рік (переважно у Карпатах), додається передноворічний бум. Одна із тем суперечок, що виникають напередодні новорічних свят – доцільність використання живих ялинок для прикрашання осель. Скільки людей – стільки й думок з цього приводу. Кожен сам вирішує: купувати зрубану ялинку чи штучну. Проте, вирішуючи, не потрібно ігнорувати загальновідомі факти. Використовувати дерево для того, щоб воно простояло в кімнаті 2 тижні нераціонально, адже функції ялинки у природі набагато важливіші: 1 га хвойних дерев виділяє 30 т кисню на рік, забезпечуючи річну потребу людини в кисні. Ідеальний варіант – коли ялинка спеціально вирощена, але й тут є свої мінуси. Плантації, де вирощують дерева, згідно з документами і цільовим призначенням є лісами, які фактично використовуються у якості городу. В Україні ялинкові плантації займають близько 3 тис. га, при цьому вони виробляють в десятки тисяч разів менше кисню, ніж це зробив би звичайний ліс. Це пов’язано з тим, що молоде деревце не може виробити стільки кисню, як доросла рослина із великою кроною. До того ж, коли ялинки вирубані, плантації довгий час простоюють, чекаючи, поки їх знову засіють. Також існують значні проблеми з приводу реалізації фермерами спеціально вирощених ялинок. Інший варіант – дерева, що є результатом санітарних рубок. Для забезпечення кращого росту здорових дерев лісові насадження час від часу проріджують. Відповідно, відсіюються усі хворі, пошкоджені дерева, що часто не мають товарного виду. У зв’язку з цим при прорідженнях часто відбувається незаконна вирубка здорових дерев, котрі можна реалізувати. А це уже браконьєрство. Тут значну небезпеку становить і те, що незаконно вирубані ялинки можуть бути привезені із Чорнобильської зони відчуження, що знаходиться на теренах надзвичайно лісистого краю – Полісся. Значну проблему становить й утилізація використаних ялин. Деякі зарубіжні країни (Нідерланди, Німеччина, де у Берліні розміщений найбільший у Європі центр по утилізації ялин) та міста України, як от Чернігів, Черкаси, Київ подрібнюють відходи дерев та застосовують їх як добрива, корм або
10 підстилку для тварин в зоопарку, джерело енергії в котельнях, матеріал для виробництва меблів. А от полтавські чиновники спільно з екологами доводять неможливість вторинного використання деревини даного виду через значний вміст смоли. Тому тут подрібнені ялинки, які займають значно менше місця, ніж не перероблені, останнім своїм пунктом призначення мають смітник. Найпоширеніша альтернатива живій ялинці – штучна. Вона хоч і коштує дорожче, має можливість багаторазового використання. Та усім відомі наслідки для здоров’я від неякісних штучних ялинок. Втім, цього року європейські екологи заявили, що виробництво штучних ялинок має ще більш згубний вплив на навколишнє середовище, ніж вирубка спеціально вирощених живих. Інформацію щодо помилковості думки про використання штучних ялинок нещодавно розмістив на своєму сайті Державний комітет лісового господарства України. Держкомліс посилається на думку представника національної дирекції лісів Польщі Кшиштова Хоєцькі, який стверджує, що «перевага штучних ялинок над справжніми в плані охорони екології – не більше ніж міф». Пластикова ялинка починає шкодити екології уже з моменту створення. Утилізація її також спричинює значні викиди, а процес природного розкладу пластику триває кількасот років. Держкомліс пропонує українцям скористатися результатами своєї праці, використавши для свята ті ж таки ялинки, вирощені на плантаціях. Альтернативою також є використання ялинкових букетів (саме з них колись почалася традиція прикрашати житло хвойними) та ялинок у горщиках. Достоїнством останнього варіанту є те, що дерево зберігається живим, проте, немісцеві сорти ялин потребують спеціального догляду. За кордоном існує практика оренди ялинок у спеціальних господарствах. В Україні усе частіше прикрашають живі ялинки у місці їхнього зростання. Скажімо, як головну ялинку міста, часто використовують дерево на площі у центрі міста. Інтернет рясніє пропозиціями щодо створення різноманітних креативних ялинок. Минулого року в Україні навіть проводився конкурс на найкращу імпровізовану ялинку. Цьогоріч компанія «Кока-Кола Україна» організувала проект «Екофан» для міст, що приймають Євро-2012. Команди екофанів кожного міста будуть виконувати творчі екозавдання від організаторів: онлайн та безпосередньо на вулицях свого міста. Серед офлайнових акцій і спорудження ялинки із вторинних матеріалів. Що ж до суто українських традицій, то нашими предками в якості головної різдвяної прикраси використовувався дідух – останній обжинковий сніп. Овес, жито, пшениця, льон – його основні складові. Солом’яний оберіг — це дух предків, дідів, збереження традицій і пам’яті родини. Це символ доброго врожаю, миру й злагоди в родині, достатку в домі. У наш час мало хто точно дотримується традицій. Сніп часто замінює невеликий „букет” із колосків, різних сухих трав та квітів, безсмертників. Проте приємно, що щороку дедалі більше українців відновлює традицію ставити на Різдво у своїх оселях дідуха. Український дідух Дідух, сіно, різдвяні традиції мають позитивний заряд енергії, дають нам відчуття таємничості і свята. Вже багаторічною традицією є винесення більш як 3-метрового дідуха на Різдвяні свята на проспект Свободи у Львові. Так само солом’яні обереги встановлюють на центральних площах у Києві, містах Франківщини та Львівщини. Використання дідуха для прикрашання оселі є чи не найкращою заміною ялинки та способом популяризації українських традицій. Катерина Самсонюк
11
25 грудня ініціативна група з 14 студентів географічного факультету під егідою НТСА географічного факультету здійснила екскурсійну мандрівку в місто Чернігів. Організатором, координатором, екскурсоводом виступив Антон Горбач за що йому велике-велике спасибі. Антон, так тримати, ще раз дякуємо й чекаємо надалі таких приємних географічних подарунків. Адже це розширює наш географічний кругозір, згуртовує й просто викликає шквал позитивних емоцій!!! Чернігів, 25 грудня – це зимова казка для київських студентів. Морозно, дерева вирядились як на свято в сріблясто-білі убрання; мовчазні золотисті та зелені куполи білих храмів; над містом витає християнський дух… Стіни, які бачили як твориться історія, гордо і незворушно стоять і як би вони не хотіли розповісти про Русь, про гетьманів, про війну – вони покриті білизною християнської покори.
Тихе місто з низько поверховою забудовою, з чудовими пагорбами та парками з яких відкриваються неймовірні мальовничі краєвиди на місто, Десну, святині… Тут знайшли спочинок для душі Михайло Коцюбинський та Леонід Глібов, тут творили державні справи Мстислав Володимирович, Ярослав Мудрий, Святослав Ярославович, тут друкував Лазар Баранович, тут зупинялися Тарас Шевченко та Олександр Пушкін… «Запах» пороху і ладану, скелети й душі, люди й храми – це Чернігів! Це центр християнства!
У кожного власне ставлення до релігії, до православ’я, але це частина нашої культури, культури українського народу, що має відбиток на душі кожного із нас. О, задумливий старий Чернігів! О, розважливий молодий Чернігів! Тепер в цих храмах і в цих краєвидах частинка й кожного із нас! Микола Добиш
12
У дитинстві мій тато хотів бачити мене архітектором. Зараз я вже точно не проміняю географію ні на що інше, але на тижні випала нагода побувати у домі архітектора. Я ледь не заблукала серед макетів та проектів, але все ж знайшла і потрапила на круглий стіл “Наслідки відкритого міжнародного архітектурного конкурсу “Благоустрій центральної частини Києва до Євро 2012 та на перспективу”. Спікерами круглого столу виступили Бондар Ганна, архітектор, координатор вищезгаданого архітектурного конкурсу, Ксенія Дмитренко, філософ, перекладач, Віктор Зотов, архітектор, член ради клубу архітекторів, Андрій Миргородський, архітектор, Кирило Савін, громадський діяч та Анастасія Пономарьова, спів організатор конкурсу. Перш за все пані Анастасія коротко представила проекти фіналістів конкурсу. Першу премію вибороли колумбійці. Основною концептуальною складовою проекту є зв’язок міста з річкою. За задумом проектувальників, найкраще цьому могли б сприяти пішохідні та велосипедні маршрути, які мають стати додатковими «людиноносними» притоками як для Дніпра , так і для схилів. Передбачається створення так званих «зелених мостів», які будуть у змозі забезпечити найбільш прямий та простий шлях до Дніпра для мешканців Києва, що не вимагатиме призупинення дорожнього руху вздовж набережної. З часом в залежності від потреб міста їх мости можуть еволюціонувати: на них можна вирощувати парки, встановлювати скульптурні об’єкти, їх можна буде пристосувати для катання на санях чи лижах, споруджувати громадські заклади чи кафе. Також проект передбачає відновити туристичну стежину вздовж схилів Дніпра. Відновлення складатиметься з 2 частин: бетонованої доріжки для велосипедистів та дерев’яного променаду для пішоходів. Якщо стежина забезпечуватиме «хребет» нової публічності у дніпровських парках, то кільцеві вузли слугуватимуть «хребцями» основних його відділів. Встановлення кільцевих вузлів передбачає облаштування невелику майдану і спорудження рампи, по якій відвідувачі зможуть піднятися до верхівок дерев, щоб побачити київські парки з несподіваних ракурсів. Другу премію здобули англійці. (див. Рис. ліворуч). Першочергової задачею архітекторів стало поновлення зв’язків на всій площі київських пагорбах. Зокрема, проект передбачає відновлення виходу на Пейзажну алею з Львівської площі, упорядкування розташування автотранспорту на Контрактовій площі, перетворення Поштової площі на пішохідну зону з виходом до Дніпра. Основою Крайки схилів Дніпра становитиме пішохідний променад, обладнаний спеціальною системою дорожнього покриття, ефективної з погляду ліквідації розривів і забезпечення безперервного й комфортного пересування. Окремі ділянки доріжки отримають особливе дизайнерське
13 рішення в залежності від особливостей рельєфу. Також можна створити світлову інсталяцію з використанням лазерного освітлення. Третю премію одержали архітектори зі США. «Інфраландшафти» базуються на принципі «найменше – це найпрекрасніше». Інформаційні пункти, невеликі крамниці, туалети, кафе, оглядові вежі будуть розміщені у стратегічно важливих для Крайки місцях, щоб реактивувати занедбаний ландшафт і поновити зв’язки між нижньою, проміжною та верхньою зонами даної території. Прорізи у ключових місцях схилів, які пропонують здійснити архітектори, складатимуться із типових елементів, виготовлених із металевої сітки. Архітектори також пропонують здійснити комплексне переобладнання Поштової площі, яка має виконувати функцію опосередкування між відокремленими наразі Володимирською гіркою, фунікулером, прилеглими вулицями Подолу та набережною Дніпра. Третю премію разом з американцями розділили японці (див. рис. ліворуч). Так, на Європейській площі архітектори запропонували спорудити колоноподібний пішохідний міст. У найбільш привабливих місцях верхньої частини схилів і вздовж Крайки могла б з’явитися низку «публічних отворів» - невеличких майданчиків та амфітеатрів, заглиблених у землю і призначених для спілкування та відпочинку відвідувачів. Пропонують побудувати публічний перехід між такими місцями. Архітектори вважають, що його прокладення під землею не зашкодить рельєфу. Подекуди він виходитиме на поверхню як пішохідний міст. Передбачається, що перехід буде наповнений різноманіттям урбаністичних функцій: готель, театри, бібліотеки, офіси тощо. Також пропонується створення наземного пішохідного кільця на Європейській площі. Звичайно, цим коротким нарисом не вичерпуються всі ідеї усіх проектів, запропонованих на конкурсі. Але для того, щоб не обтяжувати вас я обмежилася переможцями. Потім Віктор Зотов пояснив основну проблематику задач, що ставилися перед конкурсантами: - розірваність центральної частини міста Києва та узбережжя Дніпра; - відсутність пішохідного та вело шляху вздовж Дніпра, на який би нанизувалися перлини історичної та культурної спадщини столиці; - «green bridges» Архітектор пояснив, що конкурс не мав комерційного навантаження. Далі слово взяла Анна Бондар, яка говорила про відродження традицій проведення подібних архітектурних конкурсів. Адже перлини Києва , такі як Оперний театр та ансамбль Хрещатика були саме конкурсними проектами. Організатори мали справу з 50 проектами з 16 країн світу.
14 Андрій Миргородській наголосив на історичній функції придніпровського узбережжя, важливості створення доступного з центру виходу до води, збереження рельєфу, створення архітектурних об’єктів, які стануть гордістю Києва. Пан миргородський висунув ідею, що майже нереально розраховувати на державні кошти і що потрібно шукати компроміс між суспільною функцією архітектурних проектів та інтересами бізнесу. Ксенія Дмитренко наголошувала на важливості довгостокового планування та далекоглядності проектів. Вона запропонувала формулу «простір+громадськість=довго строковість». За її переконанням, сучасні люди не думають про наслідки та відповідальність. Проекти на дніпровських пагорбах,на її думку, мають впроваджуватися поступово, бути стійкими, і постійно перевірятися на життєздатність. Також пані Ксенія активно пропагувала створення можливостей для велосипедного руху у столиці. Основне питання дискусії звучало наступним чином: «Що з цим робити далі?». Адже конкурс проведено, є реальні проекти, які тільки й чекають втілення у життя. Віктор Зотов наголосив на тому, що в першу чергу має бути складена програма, де буде вирішено якої функції і скільки має бути на якій території. Головне – це не нашкодити. Кирило Савін виступив з позицією, що громадськість має вимагати від влади втілення подібних проектів, адже на Євро знайшлися величезні кошти, адже уся країна хотіла проведення чемпіонату. То чому, якщо захоче більшість киян, міська адміністрація не знайде коштів? Пан Миргородський порадив виділити першочергові та довгострокові цілі і почати писати економічне обґрунтування, а також не сліпо наслідувати запропоновані проекти, а шукати найвигідніший для Києва, компонуючи, редагуючи. У затишному приміщенні розгорнулася активна дискусія з тією ж таки громад кістю. Говорили про загрозу забудови Труханового острову, від можливості отримати вигоди для влади від росту цін на нерухомість поблизу архітектурних проектів, які потребують інвестицій. Турбувало киян і те, чому виграли колумбійці, а у фіналі не було жодного українського проекту. На що пан Миргородський відповів, що архітектура – наука космополітична. У чомусь він правий. Мені на думку відразу прийшов Петербург, місто – архітектурний шедевр. Але ж будували усі перлини міста запрошені іноземні архітектори: італійці чи французи. Головне, що виграло від цього місто. Хоча, звісно, ситуація, що склалася, змушує задуматися вітчизняних архітекторів і вчитися створювати проекти, що прославлятимуть Київ довгі роки. Говорили й про те, як втілити у життя проекти і не нашкодити унікальним ландшафтам київських пагорбів. Адже це будуть колосальні конструкції. Юлія Глібова
LEARNING ENGLISH TOGETHER
15
5 KEY LESSONS FOR LATIN AMERICA AND THE CARIBBEAN FROM THE GREAT RECASSION WASHINGTON, December 19, 2011 - As 2011 comes to a close, the global economy is facing yet another economic slowdown. Based on household survey data from 2010 and labor market indicators through the third quarter of 2011, the World Bank draws key lessons from the impact of the Great Recession of 2008/2009 and the quick recovery on Latin America and the Caribbean’s poor and explores their implications for poverty reduction in the region going forward. According to the new brief, On the Edge of Uncertainty: Poverty Reduction in Latin America and the Caribbean during the Great Recession and Beyond, even during the recession Latin America managed to reduce poverty levels. Then, as it quickly rebounded in 2010, poverty dropped even faster -- by 12.6 million -- and continued to decline throughout 2011. Today, we can safely say that moderate poverty in Latin America has dropped by 73 million since 2003. “Thanks to a combination of increases in labor income and public and private transfers, we didn’t see poverty grow during the worst of the global crisis and have in fact witnessed reductions in Latin America during the past three years,” said Rodrigo Chaves, World Bank Sector Director for Poverty Reduction and Economic Management in Latin America and the Caribbean. “While we continue to hope that the global economy will recover, we need to be vigilant and prepared for all scenarios.” Here are five lessons to be drawn from the region’s recent experience that should help shed some light on how to best prepare. 1. Rising income and a more equal distribution of income were behind the falling poverty in 2009 and 2010. Labor income accounted for 50 percent of poverty reduction, non labor income (public and private transfers) accounted for 24 percent, and a combination of labor and non labor income accounted for the 26 percent left. Therefore, households receiving both increases in labor and non-labor income saw the greatest poverty reduction during the crisis. 2. The urban poor suffered most during the 2009 crisis and benefitted less during the 2010 recovery. This suggests that the labor market in poor urban areas remains less dynamic than in poor rural areas. 3. In 2010, growth rates had a strong correlation with poverty declines in the Southern Cone and the Andean regions (poverty declined by 3.7 and 1.9 percentage points, respectively). In contrast, in Mexico and Central America poverty decreased by 1.3 percentage points, despite a more than 4 percent increase in GDP per capita – suggesting that poor households did not benefit much from the expansion and/or that vulnerable households continued to drop below the poverty line after the crisis. 4. While women’s wages played a key role in keeping the poor afloat during the 2009 crisis, it was men’s wages that helped in the 2010 recovery. What’s more, it was households with dual earning that had the best chance to come out of poverty during the crisis. 5. While poor households with children experienced the greatest improvements in well being during periods of growth, they also suffered the most during economic contractions, suggesting that these households were less likely to have dual earners and that safety nets are still leaving out some of these households. The story of poverty reduction in Latin America in recent years has been a happy one. Still, there are areas that require close attention particularly in the midst of global uncertainty. Recent experience tells us, for instance, that the poor in Mexico and Central America may be particularly vulnerable. Also at risk are urban households with a single wage earner and small children. Going forward, countries have to continue to closely monitor the skills required by labor markets, adopt policies that can help less favored households succeed in the labor market, and explore options to expand female labor market participation to help diversify household income. Governments may also wish to expand programs to the urban working poor who were vulnerable to losing their livelihoods in the last crisis. Adapted by Mykola Dobysh
Key Lessons – ключові уроки Great Recession – Великий спад (криза, депресія) Household [‘haushəʊld] домашнє господарство Survey [‘sɜ:vei] огляд, обстеження, інспектування Labor market – ринок праці Recovery [ri’kev(ə)ri] піднесення, пожвавлення, відновлення (економічне) Implication [impli’keiʃ(ə)n] причетність, залучення Reduction [ri’dekʃ(ə)n] зниження, зменшення, скорочення Brief [bri:f] резюме, короткий виклад Uncertainty [en’sæ:t(ə)nti] мінливість, невизначеність, невпевненість Rebound [ri’baund] відновлення Drop [drɔp] падіння, зниження Decline [dɪ’klaɪn] зменшення, спадання, занепад Income [‘ickem,’in-] дохід, надходження, прибуток Transfer [‘trænsfɜ:] переказ, переведення, перетворення Witness [witnis] свідчення, підтвердження, ознака, доказ Vigilant [‘vıdʒılənt] пильний Shed [ʃed] проливати Account [ə’kaunt] рахунок, розрахунок, підрахунок Therefore – з цієї причини, внаслідок цього, отже, тому Less – в меншій мірі Suggest [sə’dʒest] означати Respectively [rispek’tivli] відповідно, у вказаному порядку Despite [dɪs’paɪt] всупереч, не зважаючи на Vulnerable [‘vʌln(ə)rəb(ə)l] вразливий, ранимий Wage [weidʒ] заробітна платня Afloat [ə’fləʊt] на плаву, в дії, на ходу Dual earning – подвійний заробіток Contraction – обмеження, скорочення Require [ri’kwaiə] вимагати, мати потребу Particularly [pə’tikjuləli] особливо, зокрема Recent [‘ri:s(ə)nt] сучасний, новий For instance – наприклад, на зразок Wage earner – годувальник, найманий працівник Adopt - приймати Succeed [sək’si:d] мати успіх, процвітати Expand [ik’spænd] розширювати, розвивати Participation [pɔ:,tisi’peiʃ(ə)n] участь, співучасть Livelihoods [‘laivlihud] засоби для існування
16 Ми розпочинаємо новий проект «Географічна колекція» - це фільми, які варто побачити кожному географу та й не тільки. Суть в обміні вподобаннями та відчуттями. Надсилайте нам фільми, які вас вразили, вплинули на ваш світогляд, якими ви хочете поділитися з широким загалом та їх короткий огляд. В кожному наступному номері буде по 2 фільми: документальний та художній. Чекаємо на листи. Контактна адреса spravedluvist@ukr.net
Жизнь за один день / Life in a Day Рік: 2011 Країна: США, Велика Британія Режисер: Кевин МакДональд, Francesco La Regina, Фредерик Хобрич, ... Жанр: документальний, драма Планета Земля, 7 мільярдів людей, 7 мільярдів точок зору… Одна доба – 86 400 секунд, мільярди подій, дотиків, поглядів, почуттів… Ми, українці та корейці, американці та китайці, європейці та африканці, такі різні, але маємо стільки спільного – ми люди! National Geographic спробував показати це за півтори години… Фільм без сценарію та акторів, без награних сцен… Ви зможете побувати у найвіддаленіших куточках нашої планети, але не самі, а разом з іншими людьми, які поділяться з вами своїми думками та почуттями. Щастя і горе, сміх і плач, сум і радість, багаті та бідні, амбіції та розчарування, народження і смерть, будні та свята, традиції та щоденні ритуали 24 липня 2010 року на планеті Земля. У центрі уваги людина, 7 мільярдів людей… Які вони, що їх турбує, кого вони люблять і що в них у карманах? На ці питання дали відповідь учасники проекту «Один день на планеті Земля», які надсилали свої відео про те, як вони провели 24 липня 2010 року. В результаті режисерських опрацювань ми отримали фільм – історію одного дня, таку різноманітну, але таку близьку нам, історію людського життя. Вам буде, приємно і огидно, це буде вас ініціювати і деморалізувати, вам захочеться і плакати, і сміятися.
Хочете емоційний відпочинок – enjoy «Life in a day»!!!
«Таможня даёт добро» Рік: 2010 Країна: Франція Режисер: Дені Бун Жанр: комедія Франко-бельгійський кордон, початок 90-их років… Підписання та введення в дію Шенгенської угоди… Два митники: націоналіст бельгієць та його колега по ту сторону кордону жартівник «жабоїд». Але митниця припиняє функціонувати, створюється мобільна група до якої входять ці два персонажі (Рубен та Матіас), завданням, яких є боротьба з наркотрафіком… До того ж француз закоханий у сестру націоналіста. І тут починається… «Таможня даёт добро» - це жартівливий присмак етнічних відносин замочених у соусі людських відносин та приправлених політичними реаліями… Смакуйте, дуже смішно, смішно по-французьки, а сміх бельгійський. Тільки для вас «бельгійські вафлі та жаб’ячі лапки» :) Для Вас, Микола Добиш
17
Ми пропонуємо Вам долучитися до створення двох спецвипусків “Новини тижня: географічний погляд” : “Євро 2012: погляд географа” та “Проблеми географічної освіти в Україні”. Ви молоді та ініціативні, вам є що сказати на запропоновану тематику, тоді пишіть на spravedluvist@ukr.net. Ми чекаємо на аналітичні статті, філософські есе, фоторепортажі, короткі замітки, творчі проекти... Якщо Ви не впевнені у власних силах - звертайтеся, ми з радістю Вам допоможемо!!! Матеріали приймаються до 7 лютого 2012 року. Не зволікай, зроби свій внесок!!! “Євро 2012: погляд географа”. Євро 2012: однозначно грандіозна подія в історії європейського футболу. Хтось в розпачі програє в запеклій боротьбі, а хтось отримає лаври переможця. А що виграє Україна? Пропоную вам провести спільний моніторинг того як готова Україна до ЧЄ з футболу. Що очікує на тисячі вболівальників, а з чим вони уже стикнулися? Якою європейці бачать Україну? Які наслідки жеребкування та розміщення збірних команд? Що можна ще змінити? Аналіз транспортної та туристичної інфраструктури. Що варто побачити іноземцям? Інформатизація простору, куди вона заведе туристів в Україні? Україна-Польща: одна мета - різний шлях? Коротко це те, що я хотів би від Вас почути, але готовий і до вашої ініціативи! Це важливо, пишіть... Вчимося висловлювати власні думки разом!!! “Проблеми географічної освіти в Україні”. Так, склалася доля, що багато хто з нас географ. А хто такий географ? Куди рухається географічна парадигма в Україні і чи вона взагалі рухається? Як розвивається географія в світі? Чого невистачає нам в навчальному процесі? Методологічні рекомендації, критика існуючої системи та пропозиції щодо її вдосконалення... Географічний факультет КНУ з середини: проблеми, досягнення, перспективи... Конкурентноспроможність географа на ринку праці... Як змусити студентів діяти, бути ініціативними... Пропоную публічну дискусію на сторінках спецвипуску “Проблеми географічної освіти в Україні”.
Не втрать шанс, вислови власну думку!!!
“Новини тижня: географічний погляд” - це проект, який об’єднав активних студентів-географів, які готові творити своє майбутнє. Ми працюємо заради вас, читачі! Ми цінуємо Ваш погляд і Вашу думку! “Новини тижня: географічний погляд” поширюється тільки в електронному форматі, тому ми потребуємо вашої допомоги. Маючи можливість поширюйте посилання на наш ресурс у світовій павутині. Ми хочемо бути корисними! Ми висвітлюємо найважливіші події за тиждень, ми аналізуємо, висловлюємо власну позицію! Авторський колектив Випуску 3: Глібова Юлія, Микола Добиш, Іванов Олексій, Іван Ілющенко, Самсонюк Катерина. За довідками звертатися: spravedluvist@ukr.net
Готові до співпраці! Чекаємо на ініціативу! Творимо майбутнє разом!