Драґіца Райчич. Integracion

Д р а ґ і ц а Ра й ч и ч

П р о с т о р и /С м а л ьт а

Драґіца Райчич

Integracion Вибрані вірші та проза З німецької переклали Марк Бєлорусець та Олександра Григоренко

Фрагменти книги

Простори/Cмальта Київ 2014

УДК 12.2(494)=161.2(082.21) ББК 84(4Шва=Нім)6 Р18 ISBN 978-617-7242-02-3 Драґіца Райчич Integracion. Вибрані вірші та проза / Переклад з німецької Олександри Григоренко та Марка Бєлорусця.

– Київ: Простори/Смальта, 2014. – 180 с. У книжці представлені твори зі збірок: Halbgedichte einer Gastfrau, 1986 Lebendigkeit Ihre züruck, 1992 Nur Gute kommt ins Himmel. Über lebende, tote und die dazwischen, 1994 Post bellum, 2000 Книжку видано за підтримки фонду ПроГельвеція та Перекладацького дому Лоорен (Швейцарія).

©Edition 8 ©Олександра Григоренко, переклад прози ©Марк Бєлорусець, переклад віршів ©Микола Бердник, інтерв’ю ©Олександр Канарський, дизайн

Зміст

Тільки Блага піти на небо

9

Полустихи мигрантской работницы

43

Апять аживление им

71

Post bellum

93

Тільки Блага піти на небо

111

Інтеграція з помилкою. Розмова двох перекладачів та однієї редакторки

163

«Еміграція – це як горб, колись до нього звикаєш». Інтерв’ю з Драґіцею Райчич

169

Guter Verstäck

Schlangenhaut, trocken, brüchig, glenzt wie Silberzahn von Onkel Ante. Wir hatten Angst das Vater Eier findet, ungeschutzt in dem Steinloch, sie zerschlegt mit anderem Stein, jubbelnd, wie er alles was er unnütz nannte mit nie gesehene Lebenslust zu nichte machte. Er nannte Schlange Giftungeheuer, Morderin, bisswuttige, hinterheltige, gefehrliche Miststück.

Aber Eier, Eier sind unbeholfen, schön, wir sagten nichts, wie immer, versteckten uns in das Zimmer und betteten „Gott unser in Himmel versteck gut Schlangeneier“.

16

Гарна схованка

Шкура гадюки, суха, крихка, блищати як срібний зуб дядька Анте. Ми боятися батько найде яйця, биззахисні в заглибині у камні, розіб’є їх іншим каменем, радітиме страшно, все про шо казав непотріб він нищити із нибаченою радістю. Він називати гадюку отруйне чудовище, вбивця, кусючий, підступний, опасний шматок лайна. Тілки яйця, яйця ни винні, гарні, ми нічого не сказати, як завжди, сховались у кімнату і молились «Господи наш на нибесах сховай гарно гадючі яйця».

17

Тарілка це тарілка, людина лише людина

«Не твоє діло» цю пересторогу каже батько двадцять років тому на іншамові «Не втручайся». Ллє як з відра, листки дерев тримтіти від сліз неба. А бога нима, кажу я вперта з червоним лицем. Мати грюк дверима. Я могла сказати «Ти мині не бог» але він би мене тоді бив. Утікати. Час і простір. Інші слова. Всі неправильні, як і тоді. Граматика підлаштування. Дощ перестає. Мати тихо відкриває двері, повні жмені молодих картоплів. Вода крапає їй за ногами. «Витри підлогу» я витираю сльози рукавами светра. Коли картоплі достигнуть я буду тринадцять і половина року і все ще ніхто. «Життя людське – то ріка…». Я багато разів читати ці рядки, хто написав мертвий. Він уже в морі. Малі худі долоні, перше волосся на лобку і як сливи завбільшки грудь, ім’я у спадковане, все шчо в мині тече це розчаровані сльози за таку неприглядність. Мати замоталася у сало, її живіт рости, злі роти кажуть вагітна. Вона ховати очі за товсте скло в окулярах. Її язик малий як її руки, він дістає якраз шчоб питатинаказувати «вже

34

повчила?! Вже поїла?! Вже панчохи попрала?!» Так, так, так. Казати ні найбільший гріх дітей їхнім батькам. Я мовчу, коли думаю Ні, бришу, коли кажу Так, у мене вже стільки гріхів, що я ни ходжу до церкви на сповідь. «Ти в церкві була?». Так, я стрибаю чериз мотузку біля школи і рахую. Кожен наступний стрибок і мої ноги стають важкіші але я наказувати ногам «ще стрибнути і Бог вам простить, ще раз». Я найкрашче стрибаю через мотузку. Дорогою додому ноги тремтять.

35

Sie sollen sich

gut verschlissen Wir stummen sind im Einmarsch bringen Korpe voll Smutz von Armen Welt Vermehren Mehr sollen Sie sich Auch wan sie das nich von Angst vergessen haben.

54

Вам надо

хорошо запираться Мы немые наподходе приволокем сумки полные мусора Бедново Мира Вам надо плодиться получше если канечно вы это дело cо страху не призабыли.

55

Sie reden von integracion

Bei Ihr Blumen wachsen langsam zu langsam vielleicht verstehensie nicht Griechis Blumen aus Fischer Ledeli Schichtarbeiterin trostlos zwanzig Jahre dem glichen Platz hinter spienmaschine Ihr Sohn Kellner raucht Grass sie schweigt und hoft in Griechland zu schterben aber sie reden und reden.

56

Они гаварят про интиграцию*

Медлено у нейо растут цветы слишком медлено похречески ани ведать непонимают цветы из магазина Рабочая посменно невесило дватцать лет на томже месте возле прядильнова станка ее сын афицант курит травку малчит она надеится умиреть в Греции но ани гаварят гаварят гаварят.

*Стихотворение вошло в сборник 1986 года, а Европейский Союз образован в 1992 году. - Прим. перев.

57

Kurtzschluss

nichts zu tun viel zu tun alles so zu erhalten alles so zu verendern der welt hier die welt dort der mensch hier der mensch dort er passiert manchmall das menschen welte verwechseln sich zufellig am unbekannten Stellen behruren es ensteht fdan kurtzschluss von gef端hlen gegen alles was Menschen trennt

76

Кроткое замыкание

делать нечево делать много чево все как есть сохранить все совсем изменить мир што здесь мир што там человек здесь человек там бывает порой миры сплутает один другой в чужих местах случается со прикасание происходит у них кроткое замыкание чуств против разомкнутости существования человеков

77

***

das haus welche ich nicht gebaut habe es fand sich kein geeignetes Land das haus habe ich kopfüber ausgemahlt viel gelb und vor allem weite welt könnte platz finden das haus für die liebe ist mir zu klein mein haus springt mein körper mein haus in dir

102

***

дом что не построила подходящей страны не попадалось тот Дом я кувырком вымалевала жолтого много и прежде всего уместился бы в него бальшой мир для любви дом мал мне слишком Мой дом взорвет мне тело дом в тибе

103

Statistik

Nach eine Meinungsumfrage wunscht sich jede zweite Landeseinwohner mehr Freizeit. Nach eine andere Umfrage erleben Frauen Multiorgasmus in Durchschnitt jedes zweite Jahr und in siebzig Prozent der Falle wen sie fremd gehen. Statistisch gesehen ist Mรถglichkeit das sie mit Blitz erschlagen werden grosser als das sie lotto gewinn machen und in freizeit beim fremd gehen einen multikulturellen Austausch verwirklichen.

112

Статистика

За одне опитування, кожен житель країни хоче більше вільного часу. За інше опитуваня, жінки периживають мультиоргазм в середньому кожний другий рік і в сімдисяти процентах коли ходять наліво. З погляду статистики можливість шчо їх уб’є блискавка більша ніж шчо вони виграють у лотерею і що у вільний час під час сімейної зради вони здіснюватимуть мультикультурний обмін.

113

Собі кімната 1

Місце зустрічі: пральня підвал, Енґельґассе 22, Швейцарія. Жінка прасує зелені рушники, ні, машина прасує, жінка кладе одинакові рушники під гаряче залізо. На корзині білизни сидить молодик. Він дві години пішов із притулку для біжинців. Вони говорять майже сербською. Вона хорватка, він албанський солдат утікач. Вона його втішити хоче, він бачив багато мертвих, і тепер не може їсти чорний хліб. Тільки собі кімната, тільки собі кімната, повторює він. Вона складає зелені рушники, хоче його загорнути і відіслати на небо.

132

Собі кімната 2

Місце зустрічі: вітальня нагорі, Енґельґассе 22, Швейцарія. Жінка пити каву з молоком. Інша з виршками. Обидві сидіти в червоних м’яких стільцях. Вони говорять правильною німецькою. Жінка дві години пішла з дому і від дитини. Їй вже у пичінках постійно догоджати. Жінка хоче втішити, та не знаходить слів. Тільки собі кімната, тільки собі кімната. Жінка складає руки, хоче відіслати іншу жінку до біжинців подивитися в очі молодому албанському солдатові.

133

Олександра Григоренко народилася 1980 року, перекладачка з німецької, літературознавиця, викладачка німецької мови. Перекладала твори Е. Єлінек, Т. Бруссіга, Ф.К. Деліуса. Живе і працює у Полтаві. *** Марк Бєлорусець народився 1943 року, перекладач з німецької. Перекладав твори П. Целана, Ю. Шуттінґа, Ґ. Айха, Ґ. Тракля, Г. Мюллер та ін. Лауреат численних перекладацьких премій. Живе і працює у Києві. *** Неля Ваховська народилася 1980 року, перекладачка з німецької, редакторка журналу «Простори». Перекладала твори Й. Вінклера, М. Поллака, Б. Будена та ін. Живе і працює у Києві. *** Микола Бердник народився 1985 року, журналіст, перекладач. Вивчав німецьку філологію в Горлівці і Києві та переклад у Мюнхені. Живе і працює у Києві.

Драґіца Райчич (Dragica Rajčić) народилася 1959 року у місті Спліт (Хорватія), де закінчила гімназію. Після перебування в Австралії 1978 року переїхала заробітчанкою до Швейцарії. 1988 року повернулася до Хорватії, видавала у Спліті літературний журнал. З початком балканських воєн 1991 року емігрувала до Швейцарії, нині мешкає в Австрії. Драґіца Райчич почала писати хорватською у підлітковому віці, у Швейцарії перейшла на німецьку, 2006 року закінчила Люцернський університет за спеціальністю «Соціальна робота», вела курс художнього письма для школярів. Авторка шести книжок віршів та прози, а також двох п'єс. Лауреатка премій ім. Адальберта фон Шаміссо (1994), міст Меран (1994) та Санкт-Ґаллен (1995).