Місіонар 02 2012 by mykolaslotvinskyy

СЛОВО РЕДАКТОРА

ЛЮТИЙ 2012

ДОВІРСЯ ХРИСТУ ... Слава Ісусу Христу! Часто говоримо про мир, який повинен запанувати)' наших серцях і який дає нам Христос згідно із його словом: «Мій мир даю вам» (Ів. 14,27). Та коли роздуму

ємо про цей мир Христовий, то переважно доходимо висновку, що такий мир ви ключає присутність будь-яких труднощів чи проблем. Ті, хто довіряють Богові, за нашими уявленнями, повинні проживати ніби в якомусь відокремленому світі, де все протікає згідно із добрими намірами, сповнене розуміння і зичливості, непро минаючоїрадості та задоволення. Саме тому, зустрічаючись в реальному житті із серйозними перепонами, а навіть і непереборними труднощами, опускаємо руки й запитуємо: а чи добре ми віримо в Бога, чи ж чує Христос наші молитви і благання? Сьогодні я хотів би звернути увагу на ще одну цитату зі Святого Євангелія, яка о. Корнмnііі ЯРЕМАК, ЧСВВ головний редактор

переважно бентежить слухачів. Христос заявляє: «Не думайте, що я прийшов при нести мир на землю. Не мир прийшов я принести на землю, а меч. Я прийшов поріз

нити чоловіка з його батьком, дочку з її матір'ю і невістку з її свекрухою. І ворогами чоловіка будуть його домашні» (Мт. 10,34-36). Чи коли-будь ми задумувалися над цими словами Христа Господа, чи чули і:Х і взяли до уваги у своєму житті? Справді, віра у Христа не може обмежитись тільки спокійним спогляданням усього, що від бувається навколо й незацікавленим очікуванням «здійснення Божої волі», з якою й

так «доведеться змиритися». Той, хто довірився Христу, отримає внутрішню рів новагу, впевненість у житті й у майбутньому. Проте, цей мир зовсім не передбачає безхмарного життя, в якому буквально все повинно вдаватися, обставини пови нні складатися стовідсотково сприятливо, а оточуючі люди виявляти цілковиту прихильність. Христос говоf ить, що його учні зустрінуться із великими трудно щами насамперед у своіх сімях, родинах, і:Х відкидатимуть і відмовлятимуть ім у розумінні. Христова віра, на самих початках, чи дві тисячі років після Христового народження, далі справляє враження розірваної бомби на людей і вносить розподіл далеко не кожний готовий рушити за Христом у дорогу, повну пригод і труднощів! Проте, мир Христовий передбачає також і постійний внутрішній неспокій, подібний до того, який мав апостол Павло: «У подорожах часто, у річкових небез пеках, у небезпеках від розбійників, у небезпеках від земляків, у небезпеках від поган, у небезпеках у місті, у небезпеках у пустині, у небезпеках на морі, у небезпеках від братів неправдивих; у праці та втомі, в недосипаннях часто, у голоді та спразі, часто в постах, у холоді і наготі!» (2 Кор. 11,26-27) і <<гаре мені, коли б я не проповід ував Євангелії» (1 Кор. 9,16). Нарешті, шлях Христової віри передбачає терпіння, страждання і навіть смерть: «На вас накладуть руки й переслідувати будуть, і волочитимуть по сина гогах та по тюрмах, водитимуть перед царів і правителів з-за імени мого ... Вас ви дадуть батьки, брати, рідні й друзі, і декому з вас смерть заподіють» (Пк. 21,12-16). Правдивий християнин повинен готуватися до боротьби. Бо неправда, обман дуже легко знаходять місце між людьми, за правду і справедливість необхідно бо ротися і страждати. Лінія боротьби проходить насамперед у людському серці, до якого не можна допускати пристрастей і спокус. Але не варто надіятися, що бо ротьба на цьому завершиться. Вона, очевидно, матиме й зовнішню сторону, жит тя буде сповнене найрізноманітніших несподіванок і труднощів. Та для христия нина це не перепони, а запрошення до дії. У лютому у василіянських спільнотах по всьому світі, також і в Україні, про

йдуть провінційні капітули, на яких обиратимуть протоігуменів та управи ва силіянських провінцій. Капітула у житті чину відіграє визначну роль, оскільки на роки визначає напрям його життя і діяльності. Також лютий - традиційно місяць молитви за нові чернечі покликання. Це зобов'язує всіх нас молитися за успішне про ведення капітули та за нові й ревні покликання. І готуватися до боротьби, бо сам Христос кличе нас не жаліти свого життя для Євангеліі:

MIGIOHdv

український

•

християнськии часопис

АНОНСИ

ЛЮТИЙ 2012

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

НА БЕРЕЗЕНЬ

ЛЬВІВСЬКЕ БРАТСТВО

ВІ

ЛІТУРГІЄЮ КРОК ЗА КРОКОМ

ВІ

року}

во

ип

БЛАЖЕННІШИЙ СВЯТОСЛАВ У ПРАЗНИК СВЯТОГОВАСИЛІЯ

ro І'ІИ

ВЕЛИКОГО ЗАКЛИКАВ ЛЮДЕЙ БУТИ СОБОЮ-БУТИ

СПРАВЖНІМИ ХРИСТИЯНАМИ

СВЯТА ЛІТУРГІЯ

НЕ ДЛЯ ВСІХ

ЯК НАЙВАЖЛИВІША

ПОКЛИКАННЯ

СПІЛЬНА МОЛИТВА ХРИСТИЯН

- 25 грудня 2011

У БРЮХОВИЧАХ

З НАГОДИ ХХ ВСЕСВІТНЬОГО

ЄВАНГЕЛІЄ ВІД МАРКА

(свячення

ДИЯКОНСЬКІ СВЯЧЕННЯ

ПОСЛАННЯ СВЯТІШОГО ОТЦЯ ДНЯ ХВОРОГО

DШ

БІОГРАФІЇ НОВИХ ІЄРОМОНАХІВ ЧСВВ

ПРЕПОДОБНОМУЧЕНИЦЯ ЄВДОКІЯ

ЗРАЗОК РАННЬОГО МИРЯНСТВА

В ЖИТТІ

Иf.І

ОДНАКОВЕ

ОТЕЦЬ ЄРОНІМ

ЦЕРКВА - КОЛИСКА

ЄВГЕН ТИМЧУК, ЧСВВ

НАШОГО ДУХА".

ВЬІ

нп

український .:UІРІQН Jб

хриаи~~~~~~~

111 V

АНОНСИ

ЛЮТИЙ 2012

itllGIOHdP

РІЗДВЯНА РАДІСТЬ УЗВАНІВЦІ

Головний редактор: о. Корнилій ЯРЕМАК, ЧСВВ

· Відповідальний секретар:

РЕТРО

Ігор САВ'ЯК

ПРА ВИЛА ДОБРОГО ТОНУ

ПАРАФІЯНИНА

Радакційна колегія:

о. ~ристофор Г~НИНЕЦЬ, ЧСВВ о. Иосафат ХАИМИК, ЧСВВ о. Мелетій БАТІГ, ЧСВВ

о. Миколай МИКОСОВСЬКИЙ, ЧСВВ

Б ЕЗ ЛЮБОВІ НЕМОЖЛИ ВО ЖИТИ

БЕЗ ТЕРПІНН Я НЕМОЖЛИВО Л ЮБИТИ

Літературне редагування:

од. Віктор КВАСНІЙ, ЧСВВ

Коректура:

Ігор СКЛЕНА Р

ПОЕЗІЯ

Дизайн та комп'ютерна верстка: Олег ПЕЛЕНИЧКА

С ВЯТІ БЕЗС РІБ НИКИ І ЧУДОТВОРЦІ

Фото:

КОСМА І ДАМ'Я Н

бр. Іпатій Ващишин, ЧСВВ Фото обкладинки

- Роман ДАЦЬО (Ігор Дутка)

подя ки Заснований у 1897 році Засновники - Отці Васишяни Реєстраційне свідоцтво КВ № 5133 J!ід 18.05.2001 р. Часопис виходить раз у м1сяць

КРОСВОРД

Передплатний індекс

- 23959

Адреса ре11..акції: м. Львів, 79019, вул. Б. Хмельницького, 36 Святоонуфріївськии монастир Отців Василіян тел/Факс: 272-46-94

e-mail: misionar@ukr.net, misionarchik@i.ua URL: www.osbm.in.ua

Підписано до друку 05.02.2012 Формат 70х!ОО 1/16. Друк офсетний. Папір друк. № 1. Умов. друк. арк. 5,2. Умов. Фарбо-відб. 5,7. Обл.-вид. арк. 5,0. Зам. Тираж 5500 прим.

ЦІНА ДОГОВІРНА Віддруковано з готових діапозитивів у Жовківсьюи друкарні видавництва Отців Василіян «Місіонер». '80300, Львівська обл., м. Жовква, вул.Василіянська,8

Передруки і переклади дозволені за поданням джерела.

Редакція зберігає за со~ою право в~правляти і скорочувати над1слаю матер1али.

©Журнал «Місіонар»,

АІІf\ІОН 1п український

111 V

~~~~~~~нський

2012

СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

ЛЮТИЙ 2012

МОlІИТВА щодвппоrо ПОЖВМВУВАППЯ дтІ ЧlІВПІВ АПОСТОlІЬСТВА МОlІИТВИ О, Божественне Серце Ісуса! У злуці з тим наміром, з яким Ти на землі віддавав славу Богові і тепер

щоденно віддаєш у Пресвятій Тайні Євхаристії, жертвую Тобі через Непорочне Серце Пречистої Діви Марії усі свої молитви, справи, слова, думки й витривалість у терпіннях нинішнього дня як

винагороду за всі зневаги, образи і кривди, завдані Тобі.

Жертвую їх особливо за Святішого Отця Папу Римського, за святу Церкву, за навернення грішників та в ус1х намірах Апостольства молитви, призначених на цей місяць і на сьогоднішний день.

Пресвят! Серця Ісу_са і Марії, спомагаите святу Церкву та

Україну!

Святий Йосифе, Покровителю і Заступнику приятелів Ісусового Серця, моли Бога за нас! Святий Архангеле Михаїле, св. ~иколаю, св. Володимире,

св. Иосафате, застrпники України, моліть Бога за нас.

Ось Серце, що так полюбило нас ...

ПАМІРИ АПОСТОlІЬСТВА МОlІИТВИ ПА тотий (З благословення Святішого Отця)

ЗАГАЛЬНИЙ: Щоб усі люди мали повний доступ до води та інших ресурсів, необхідних для щоденного життя.

МІСІЙНИЙ: Щоб Господь підтримував старання працівників служби охорони здоров'я найбільш убогих регіонів, що опікуються хворими і похилими віком.

МІСЦЕВИЙ: Щоб ченці та черниці сміливо свідчили Істину Христового Євангелія в нашому народі.

український

христи~~~~~~~

.:u Ір Іон ОІ rа

111 \1

СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

ЛЮТИЙ 2012

ПАМІРИ АПОСТОlІЬСТВА МОlІИТВИ на березень (З благословення Святішого Отця)

о. Христофор ГАНИНЕЦЬ,ЧС_ ВВ ____

___

ЗАГАЛЬНИЙ: Щоб у цілому світі був належно оцінений внесок жінок у розвиток суспільства.

роду і як її покора може піднести над сильними

світу цього. «Ось я

слугиня Господня!». І нехай

так станеться у нашому українському суспільстві

й у всьому світі.

•

МІСІЙНИЙ: Щоб Святий Дух подавав

Одна річ цінувати жінку як жінку, але інша річ

витривалість тим, яких - особливо в Азії утискають, переслідують і вбивають за ім'я

боротися за гендерну рівність . Саме про це йтиме мова. Кажуть, що жінка -це унікальне поєднання

Христове.

зовнішньої беззахисності й великої внутрішньої сили . У нашій державі ця ознака, напевно ще по

Як свідчать останні події, Христова Церква і

двоюється, через моральний негаразд, через на

далі страждає. Країною, де найбільше пролива

сильство у сім'ях, через хвору економіку. Все це

поволі руйнує жіночу душу. Як би там не було,

ється християнська кров, є Північна Корея. Вона очолює десятку країн, де ці переслідування най

але жінка завжди має залишатися жінкою, на

сильніші. Також неспокійно є в Афганістані, Са

віть , якщо і слабкою, і в тім її жіночність і краса.

удівській Аравії, Сомал і, Ір ан і, на Мальдівах, у

Відтоді як Ісус Христос привернув увагу людства

Пакистані, в Узбекистані, в Судані.Найгіршим у

до жінки і навчив поважати жінок, пройшло ба гато часу й відбулися зміни у свідомості суспіль

ства . Сьогодні ООН (Організація Об'єднаних Націй) своєю Конвенцією про «Ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок», на мою дум ку, більше загострює проблему, намагаючись її виріш ити. А саме тому, що пропагує думку, що

Північної Кореї є те , що ця комуністична країна створила власну релігію імені свого засновника

Кім Ір Сена. Всі, хто вірить у якогось іншого

бога, підпадаю ть під переслідування. За різними оцінками, там біля

400 тисяч християн належать 70 тисяч пере

до підпільних спільнот, а близько

бувають у концтаборах. Нігерія і Китай, як і рані

жінки більш гнучкі, проявляють більше відпо

ше, вважаються державами, де християн катують

відальності і відвертості по відношенню до соці

і вбивають. Допомога світового товариства є мі

альних обставин, більше турботи виявляють до

зерною й полягає тільки в інформативному за

міжособових відносин. Це в свою чергу п ідштов

хисті, конкретних дій не прослідковуємо вже ро

хує слабшу половину до заміни ролей, до рішу

ками . Але з ними Бог, «хай розуміють це народи».

чих нежіночих кроків. Не потрібно багато дис кутувати, щоб розуміти, що з а Божим задумом

Він ніколи не покидає своїх дітей напризволяще. Християни мають надію : прийде час, коли за їх

жінка створена на допомогу чоловікові, як голові,

німи й за нашими молитвами «народ, що в тем

а не навпаки, як це хоче нав'язати сучасний світ.

ряві ходить», побачить Світло, покається у своїх

Потрібно, радше, починати з того, що найбільше руйнує жіночу душу. Суспільство має обов'язок створити

умови

для

спокійного

закладення

сім'ї, народження дитини у сім'ї,що складається з чоловіка і жінки, а не думати, щоб жінка стала якомога сильнішим лідером, щоб позмагалася за права з чоловіком і щоб про неї заговорив увесь світ. Це , грубо кажучи, - диявольська спокуса . І її найкраще допоможе подолати Посередниця люд ського роду

Богородиця Марія, яка своїм при

кладом в ус і часи вка зує , як жінка має виконува

ти волю свого Творця, як має ставати берегинею

.:UІРІQН

ІІІ

Jnr український ~~~~~~~нський

помилках і прийме «Світло , що просвітлю є і дає життя кожній людині».

•

МІСЦЕВИЙ: Щоб у нашому суспільстві розвивалися доброчинність і милосердя. Люди, які допомагають іншим, зажди є при кладом для наслідування. Чутливість на людську

біду, доброта, альтруїзм вписують таких людей в історію. Наскільки щиро й по-справжньому

особа поривається до доброчинності й милосер дя, це вже інше питання. Іноді може спонукати

СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

ЛЮТИЙ 2012

якийсь випадок, інод і це данина моді, а іноді це,

й уваги. А якщо ми самі раптом матимемо змогу

так би мовити, закладено в генах . Якщо гово

щось вділити, скажімо, дітям із дитячих будин

рити про наших вітчизняних доброчинці в, то

ків, то дізнаймося , чи справді вони потребують ,

фактом є те, що можливостей наші багаті люди

наприклад, мішка картоплі чи ящика помаранчі.

мають менше, зате щи рість у них є більшою . Щоб

Це том у, що в наш час існує чимало благодійних

не залізати кожній відомій людині в душу, й не

фондів, тільки як прикриття для відмивання

вона жертвує

грошей ... Переконуймося у чесній доброчиннос

десятину, нам, як хри с тиянам, варто, дякуючи за

ті безпосередньо на зустрічах з особами, яким до

догадуватися,

яких переконань

всякий дар, пам'ятати, що завжди будуть люди

помагаємо, і тоді наша лепта буде корисною їм і

на землі, які потребу ватимуть нашої допомоги

заслугою для нас.

•

8 ПОКРОВИТЕЛЬ НА БЕРЕЗЕНЬ

ПРЕПОДОБПОМУЧЕПИЦЯЄВДОІШІ Євдокія (t

120 або 160) -

ранньохрис

тиянська свята і мучениця зі Сирії, настоятелька мон астиря, чудотвор

ниця, зарублена мечем. Свята Євдокія жила у місті Геліополі, що в Кил:исирії. Будучи дівчиною над звичайної вроди, Євдокія жила розпус ним життям. Якось Герман, настоятель чоловічого й жіночого монастирів, при

був до міста і заночував в одному домі. Вночі він довго молився і читав Святе

Письмо про Божий суд і кару за гріхи.

Голосне читання розбудило Євдокію, яка спала в сусідній кімнаті, і вона по

чала прислухатися до його слів ...

Наступного дня вона покликала до

себе Германа, після розмови з яким прийняла св. Хрещення, роздала свій

маєток убогим і вступила до жіночого монастиря. Незабаром стала його на стоятелькою. Бог прославив Євдокію

великими чудами. Довідавшись про це, поганський управитель Геліополя

Вінкентій наказав зарубати її мечем.

Покаянним життям після св. Хрещен ня прожила Євдокія

років, а муче

ницький вінець прийняла

Пам'ять

120 року. •

- 14 березня. •

Преподобномученмця Євдокія

український

;ulplOH О r

хриаи~~~~~~~ 111 \1

Іа

ПРИВІТАННЯ

ЛЮТИЙ 2012

ПОСlІАПШІ св11т1шоrо от~

З ПАГОДИ ХХ ВСЕСВІТПЬО ДІІН ХВОРОГО «Встань та іди, віра твоя спасла тебе» (Лк.

17, 19)

нам їх переносити, бажаючи зцшити глиьини на ших сердець (пор. Мк.

2, 1-12).

Віра цього прокаженого, - який, тільки-но поба Дорогі брати і сестри!

чивши, що єдиний- навідмінувідінших - видужав,

З нагоди Всесвітнього дня хворого, який від

одразу, сповнений подиву й радості, повернувся до

року, у свято Божої

Ісуса, щоб висловити Йому свою вдячність, - пока

Матері з Люрда, я хотів би оновити свою духо

зує, що відновлення здоров'я є ознакою чогось цін

значатимемо

лютого

2012

вну близькість з усіма хворими, що перебувають

нішого, ніж звичайне одужання у фізичному сенсі,

у лікарнях та інших оздоровчих закладах чи під

- є ознакою спасіння, яким Бог обдаровує нас через

опікою своїх сімей, і запевнити їх у турботі й лю

Ісуса Христа; про це свідчать слова Ісуса: "Віра твоя

бові до них усієї Церкви. Приймаючи зі щирістю й

спасла тебе". Той, хто в стражданні та хворобі кличе

любов'ю кожне людське життя, і найперше слабке

Господа, може бути впевнений, що Бог завжди лю

й хворе, християнин виражає важливий аспект

битиме його, а любов Церкви, яка є продовженням

свого євангельського свідчення, наслідуючи при

у часі спасенного діла Христа, ніколи не підведе. Фі

клад Христа, який схилявся над матеріальними й

зичне зцілення - це прояв глибшого спасіння, який

духовними хворобами людини, щоб лікувати їх.

показує, наскільки важливою для Христа є ціла лю

Цього року, упродовж якого готуємося до

дина, із її душею й тілом. Кожне таїнство виражає

урочистого святкування Всесвітнього дня хворого,

й робить дійсністю близькість самого Бога, який

що відбудеться в Німеччині

2013 року й

абсолютно безкорисливо «приходить до нас через

присвячене взірцевій постаті євангельського сама

матеріальні речі. .. Він використовує їх як інстру

рянина (пор. Лк.

лютого

10, 29-37), я хотів би наголосити на

мент для нашої зустрічі з Ним» (Проповідь під час

«таїнствах зцілення», тобто таїнстві покаяння (при

Літургії з чином освячення мира, 1 квітня

мирення), а також таїнстві єлеопомазання, яке дося

«Так стає видимою єдність створіння й спасіння.

гає своєї природної повноти в Євхаристії.

Таїнства є виявом тілесності нашої віри, яка охо

Зустріч Ісуса з десятьма прокаженими, про яку

йдеться в Євангелії від св. Луки (пор. Лк.

17, 11-19), і

2010 р.).

плює тіло й душу - всю люди~> (Проповідь під час Літургії з чином освячення мира, 21 квітня 2011 р.).

особливо слова, що їх Господь Христос промовляє

Головним завданням Церкви, безумовно, є

до одного з них: «Встань, іди: віра твоя спасла тебе»

проповідування Царства Божого, «але якраз

(Лк.

допомагають усвідомити важливість

саме це проповідування має бути процесом зці

віри для осіб, котрі під тягарем страждань і хвороб

17, 19),

коли не самотній! Бог у Синові своєму ніколи не за-

лення: "щоб ... лікувати скрушених серцем" (Іс. 61, 1)» (там само), відповідно до місії, покладеної на учнів Ісуса (пор. Лк. 9, 1-2; Мт. 10, 1, 5-14; Мр. 6, 7-13). Зв'язок між фізичним здоров'ям та від-

лишає нас наодинці з нашими тривогами й страж-

новленням зраненої душі допомагає нам ліпше

даннями, Він завжди перебуває з нами й допомагає

зрозуміти «таїнства зціленню>.

наближаються до Господа. Зустріч із Ним дає їм змогу пересвідчитися в тому, що той, хто вірить, ні

;u І с Іон ;t п український

ІІІ

or ~~~~~~нський

ПРИВІТАННЯ

ЛЮТИ Й 2012

2. Пастирі Церкви часто зосереджували свої роз думи на таїнстві покаяння, оскільки воно має вели

й встановив для них спеціальне таїнство

пома

зання хворих. Послання св. Якова свідчить про

чезне значення на шляху християнського житrя, бо

існування цього сакраментального дійства вже в

«уся дієвість покаяння полягає у відновленні нам

першій християнській громаді (пор.

Божої благодаті і в з'єднанні нас у найбільшій при

рез помазання недужих, яке супроводжує молит

язні з Богом» (Катехизм Католицької Церкви,

5, 14-16): че

1468).

ва священиків, уся Церква віддає хворих страж

Церква, продовжуючи проповідувати прощення й

денному й прославленому Господові, щоб Він

примирення, про яке говорив Ісус, постійно заохо

полегшив їхні страждання й спас їх, і закликає

чує людство до покаяння та віри в Євангеліє. Вона

недужих духовно поєднатися зі стражданнями

закликає словами апостола Павла: «Ми ж посли за

та смертю Христа, щоб у такий спосіб долучитися

мість Христа, немовби сам Бог напоумлював через

до творення добра для люду Божого.

нас. Ми вас благаємо замість Христа: Примиріться з Богом!» (2 Кор. 5, 20). Ісус у своєму житrі пропо

ємницю, а саме те, як Ісус драматичним чином

У цьому таїнстві ми споглядаємо подвійну та

відував і утверджував як реальність милосердя

опинився на Оливній горі, де Отець показав Йому

Отця. Він прийшов не засуджувати, а пробачати й

дорогу страждань як найвищий акт любові, яку

спасати, давати надію навіть тим, хто опинився в

Він прийняв. У цю хвилину випробувань Христос

найглибшій темряві страждання й гріха, дарува

виступає в ролі посередника, «переносячи на себе,

ти житrя вічне; адже в таїнстві покаяння, завдяки

беручи на себе страждання й муки світу, перетво

«лікам сповіді», учинений гріх не перетворюється

рюючи їх на волан:Ня до Бога, заносячи їх перед

на відчай, а зустрічається з Любов'ю, яка прощає й

очі Бога та складаючи в Його руки, і тим самим

змінює (пор. Іван Павло П. Післясинодальне апос

доводячи до моменту відкуплення»

тольське повчання Reconciliatio et paenitentia, 31).

Зустріч з духовенством Рима

Бог, «багатий милосердям» (Еф.

євангельської притчі (пор. Лк.

2, 4), як батько з 15, 11-32), не зачиняє

(Lectio Divina. 2010 р.).

лютого

«Оливний сад - це також місце, звідки Він вознісся до Отця, а отже - місце відкуплення ... Ця подвій

серця перед жодним зі своїх дітей, а чекає на них,

на таємниця Оливної гори до того ж вічно "жива"

шукає їх, іде до них, коли вони, відмовившись від

в священних оліях Церкви ... Олія

житrя в спільноті, попадають у неволю самотності

броти Бога, яка торкається нао> (Проповідь під

й відокремлення; кличе їх, щоб зібралися навколо

час Літургії з чином освячення мира,

Його столу й з радістю взяли участь у святкуванні

р.). У помазанні хворого олію

це ознака до

1 квітня 2010 - матерію таїнства -

прощення та примирення. І тоді момент страждан

дано нам «як Божі ліки

ня, у який може виникнути спокуса піддатися зне

лину переконує нас у Його доброті, котрий має нас

вірі й розпачеві, перетвориться на благодатний час,

зміцнити й утішити, але який водночас, незалеж

як засіб, який у цю хви

котрий дасть змогу отямитися, замислитися над

но від хвороби, скеровує думку до кінцевого зці

своїм житrям - як це зробив блудний син із притчі

лення, до воскресіння (див. Як. 5,

і, визнавши власні помилки та невдачі, затужити

14)» (там само).

Цьому таїнству сьогодні варто присвятити

за Отцем і Його близькістю, та повернутися до Його

більше уваги як у богословських роздумах, так і

Дому: Він, у своїй великій любові, завжди й скрізь

в пастирському служінні серед хворих. Відповід

стежить за нашим житrям і чекає на нас, щоб кож

не застосування змісту літургійних молитов, які

ній дитині, яка повертається до Нього, подарувати

можна використовувати в різних життєвих ситу

повне примирення та радість.

аціях, пов'язаних із хворобою, а не тільки напри

Читаючи Євангеліє, виразно бачимо, що

кінці життя (пор. Катехизм Католицької Церкви,

Ісус завжди проявляв до хворих особливу при

1514), указує на те, що помазання хворого не слід

хильність. Він не тільки посилав своїх учнів, щоб

розглядати як таїнство меншої ваги, ніж інші.

зцілювали ~ні рани (пор. Мт.

Уважне ставлення до хворих та пастирська тур-

10, 8; Пк. 9, 2; 10, 9), а

український МІ р І о н

христи~~~~rі~~ f 11 "

J fJ

ПРИВІТАННЯ

ЛЮТИЙ 2012

бота про них є, з одного боку, знаками чуйності Бога до тих, хто страждає, а з іншого

дають ду

ховну користь священикам і всій християнській

спільноті, бо все, що робимо найменшому з бра тів, чинимо для самого Христа (пор. Мт.

4. Про

25, 40).

«таїнства зцілення}) св. Августин каже:

ефесян,

20: PG 5, 661), таїнство переходу від смерті

до життя, від цього світу до Отця, який чекає на

всіх у небесному Єрусалимі.

Тема цього послання на ХХ Всесвітній день

хворого («Встань, іди: віра твоя спасла тебе») та

кож стосується наближення Року віри, який по

«Бог зцілює всі Твої слабкості. Будуть зцілені всі

чинається

твої слабкості, не бійся .. . Лише дозволь Йому тебе вилікувати, не відштовхуй Його руки» (Пояснен

цінною нагодою наново відкрити для себе міць і красу віри, зробити її глибшою та навчитися свід

ня псалма

чити про неї в щоденному житті (пор. Апостоль

102, 5: PL 36, 1319-1320). Це цінні інстру

жовтня

2012 року і

буде чудовою й

менти Божої благодаті, які допомагають хворому максимально уподібнитися до таємниці смерті та

ське послання

воскресіння Христа. Говорячи про ці два таїнства, я

безпечну пристань у вірі, що живиться слуханням

хотів би наголосити на важливості Євхаристії. Коли

Божого Слова, особистою молитвою й таїнствами;

Porta Fidei, 11

жовтня

2011

р.). За

кликаю хворих і стражденних завжди знаходити

її приймає хворий, вона надприродним чином змі

водночас прошу пастирів завжди бути готовими

нює його: долучає того недужого, який спожив Тіло

уділити їх хворим. Нехай священики, на зразок

й Кров Христа, до жертви, котру Ісус склав Отцеві

Доброго Пастиря, будуть сповненими радості,

із самого себе для спасіння усіх. Усі представники

уважними до найслабших, убогих і грішників

церковної громади, особливо парафіяльних спіль

провідниками довіреної їм пастви та показують

нот, повинні дбати про те, щоб ті особи, які за ста

усім цим людям нескінченне милосердя Бога,

ном здоров'я або через свій вік не можуть відвід

звертаючись до них зі словами втіхи й надії (див.

увати місць культу, мали змогу часто приступати

Св. Августин. Epistola 95,

1: PL 33, 351-352).

до таїнства Євхаристії. Таким чином ці брати й се

Тим, хто працює у сфері охорони здоров'я, а та

стри зможуть зміцнювати свій зв'язок із розп'ятим

кож сім'ям, які бачать у своїх близьких стражденне

і воскреслим Христом та брати участь, жертвуючи

обличчя Господа Ісуса, ще раз дякую від себе та від

з любові до Христа своїм життям, у місії Церкви. З

імені всієї Церкви, що завдяки професійним на

цього погляду важливо, щоб священики, які вико

вичкам і мовчазній присутності, часто навіть не

нують своє делікатне служіння в лікарнях, клініках

вимовляючи імені Христа, вони дуже конкретно

і будинках для хворих, почувалися справжніми «"слугами хворих", знаменням і знаряддям Христо

свідчать про Нього (пор. Проповідь під час Літургії з чином освячення мира, 21 квітня 2011 р.).

вого співчуття, яке повинно торкнутися кожної лю

До Марії, Матері Милосердя і Зцілення Хво

дини, яка зазнала страждання» · (пор. Послання на

рих, підносимо наші довірливі погляди й засила

ХVІП Всесвітній день хворого, 22 листопада 2009 р.).

ємо молитви; нехай Її материнське співчуття, яке

Уподібнення до пасхальної таємниці Христа,

відчувала, стоячи поряд із Сином, що вмирав на

якого, зокрема, можна досягги, практикуючи ду

хресті, оточує й підтримує віру та надію кожної

ховне Причастя, набуває особливого значення,

хворої й стражденної особи в процесі зцілення

коли Євхаристію вділяють і приймають як остан

ран душі і тіла.

нє напуття (передсмертне Причастя). У цей момент

Усіх запевняю, що згадуватиму вас у молит

життя ще чіткіше звучать слова Господа: «Хто тіло

вах, і вділяю кожному особливе Апостольське

моє їсть і кров мою п'є, той живе життям вічним, і

благословення. •

Я воскрешу його останнього дня» (Ів. 6, 54). Згідно

Ватикан,

з визначенням св. Ігнатія Антіохійського, Євха

це «Ліки

20 листопада 2011 року, свято Христа-Царя + ВЕНЕДИКТ XVI

безсмертя, протиотрута від смерті» (Послання до

Переклад "Католицького Оглядача"

ристія

особливо як останнє напуття

;ulplOH V ur ~~~~:~нський

ІІІ

Jб український

ПРИВІТАННЯ

ЛЮТИЙ 2012

ЄВАПГЕаІЄ ВЩ МАРКА Франциск Перес Ерреро

Пе еклад з іспанської: о. йосафат Коваль, ЧСВВ Продовження, Початок в ч .

1 за 2012 р.

Ідентичність Ісуса: розп'ятий Син Отця Ісус є головним і постійним героєм всьо го євангельського оповідання. Говориться

про Його вчення, Його чуда та Його при значення. У цьому представленні діяль ності та призначення Ісуса завжди виникає дуже конкретне питання: хто Він, що так діє, живе та вмирає? Метою євангелиста є

ніщо інше, як відповісти на це фундамен тальне питання, поставлене багато разів в

• Пересопницьке Єванrепіє. Титуnьна сторінка Єванrеnія від Марка. Бnизько 1556 р.

різних обставинах та різними людьми, що належали до різноманітних прошарків со ціального та релігійного життя: селянами

потрібно правильно і належним чином піз

з Капернауму (Мр.

спостерігали за зціленням паралітика (Мр.

нати Його правдиву ідентичність. Але ким насправді є Ісус? Якою є Його

учнями, що були свідками втихоми

правдива ідентичність? Хоча євангелист вже

2, 7),

1, 27),

книжниками, які

рення розбурханого моря (Мр.

4, 41), Іродом

у його палаці (Мр.

на самому початку на це натякає (Мр.

1, 1)

6, 14-16), людьми з усієї Галилеї (Мр. 8, 27-28), синедріоном у Єру салимі (Мр. 11, 27), первосвящеником (Мр. 14, 61), правителем Палестини (Мр. 15, 2) чи римськими солдатами (Мр. 15, 16-20. 39). В

залишає проблиск цього натяку впродовж представленау визнанні віри римськогосот

основі усього Євангелія лежить питання

стежмо, як сотник дійшов до цього визна

ідентичності Ісуса, питання, яке дає чіткий

ння віри.

всього твору, ясно і точно ідентичність Ісуса

ника, який бачив смерть Розп'ятого: Чоловік цей справді був Син Божий (Мр.

15, 39). Про

доктринальний і догматичний знак. Єван гелист не каже: наслідуймо Ісуса, дивімося

а) Літературний контекст визнання віри

на приклад, що Він нам дає, приймімо Його

сотника

моральні правила у нашому щоденному

Словами римського сотника євангелист

житті, допомагаймо бідним тощо, занад

завершує коротку розповідь про смерть Іс

то не переймаючись ідентичністю Ісуса.

уса (Мр.

Ні. Євангелист говорить якраз навпаки:

своєю скромністю і контрастує з попередні

15, 33-39),

оповідання, що вражає

важливим і вирішальним пунктом для ві

ми епізодами: якщо Ісус обмежився до мов

руючого є питання правдивої ідентичності

чазного страждання, після трьох годин тем

Ісуса; від неї (ідентичності) залежить все

ряви Він єдиний, хто насправді діє, Його дія спричинює реакцію інших. На Його крик

інше; щоб наслідувати Його дорогу, спершу

український ,:U І с Іон

хриаи~~~~~~~

111

JQ Ur

ПРИВІТАННЯ

ЛЮТИЙ 2012

про покинутість люди відповідають нерозу

середнього визначення Розп'ятого, в якому

мінням і глузуванням. Його смертний окрик

проявляються суто людські риси, що харак

також супроводжують дві реакції: перша

теризують його існування. Це риси, якими

це можемо

євангелист завжди показує глибокий аспект,

вважати реакцією Бога (дієслово у пасивній

аж до представлення Ісуса у менш шанобли вий спосіб, порівняно з іншими євангелис

завіса храму роздерлася надвоє

формі); друга

визнання віри сотника

це

тами. Як правдива людина, Ісус співчуває

реакція віруючого.

Цей зв'язок між смертним криком і визна нням віри сотника спричинив багато спеку ляцій про природу цього крику. Враховуючи, що текст не пропонує жодного пояснення,

найрозумнішим є залишити його так, як є,

як останнє таємне об'явлення Ісуса у Єван гелії. Сотник не потребує, як цього вимагали

первосвященики і законовчителі (Мр

15, 32),

(Мр

1, 41), сердиться і сумує

(Мр

3, 5),

спить

під час бурі (Мр 6, ба), зітхає в глибині сво єї істоти (Мр 8, 12), дивиться з любов'ю (Мр

10, 21), іrнорує час кінця цього світу (Мр 13, 32), відчуває страх і горе перед смертю (Мр 14, 33. 35), голосно висловлює свій досвід по кинення Богом (Мр 15, 34) та помирає серед глузувань та образ (Мр 15, 37).

дивитися на чудо, щоб увірувати. Для нього

Це представлення Ісуса як людини, що сягає

досить бачити спосіб, в який Ісус віддав духа

кульмінації в момент смерті, набуває особли

(помер). На відміну від його товаришів, які

вої популярності у Марка, оскільки євангелист

очікували на прихід Іллі, йому не потрібно "бачити" нічого більше, щоб зробити висно вок: "Чоловік цей справді був Син Божий".

сповідує чітку дихотомічну концепцію Бога і

людини: Велич Бога контрастує із слабкістю і моральною обмеженістю людини (Мр 7, 8; 8; 33;

10, 9. 27; 11, ЗО; 12, 14); Боже, є добре, тоді як люд б) Значення визнання віри сотника

ське, є погане. Так, отож, Ісус представлений як

Слова римського сотника не є для єван

правдива людина тим, хто бачить людину у

гелиста

звичайним

коментарем

якогось

протиставленні з Богом. Проте, спостерігаємо,

становлять

що євангелист використовує будь-яку можли

кульмінаційну точку всього його твору, про

вість, щоб показати, що Ісус трансцендує - ви

понуючи повну відповідь на питання про

ходить за рамки звичайного буття людини: в

ідентичність Ісуса. Але яке ж конкретне зна

той час як післанець звістує Царство Боже (Мр

чення цієї короткої фрази, яку можна класи фікувати як "найглибшу та найвищуфразу

юдейських законовчителів (Мр

всього Євангелія" (Е. Логмеєр)? Щоб його

ду оздоровляти з хвороби, з якої ніхто не зміг

неупередженого

свідка.

Вони

1, 15); Його вчення перевищує повноваження 1, 27); має вла

відкрити, потрібно мати на увазі, окрім літе

оздоровити

ратурного контексту, зокрема. формулюван ня того ж контексту, формулювання, в якому

духів, перед якими Його учні були безсилими

стикаються, в найрішучіший спосіб, люд

тер і море

ський стан Ісуса і Його стан як Сина Божого.

що Його спосіб говорити та діяти викликає

Правдива рода)

Ісуса.

людськість

(людська

при

(Мр 9, 17-29); може заспокоювати розбурхані ві

(4, 41). Немає нічого дивного в тому,

захоплення, здивування і навіть шанобливий страх. Про унікальність Ісуса як людини вка

конливий результат попереднього досвіду,

зує також звинувачення у "богохульстві"~ яке

набувши останнього та визначального еле

Иому приписують вже з самого початку Иого

мента, визнання віри сотником починається

супротивники (Мр

із встановлення правдивої ідентичності Іс

чисто підтверджене первосвящеником перед

уса: Цей чоловік. Досвід служить для безпо-

всім Синедріоном (Мр

,:U Ір Іон

J п український

~~~~~~нський

як

він виганяє нечистих

пере

f 11 "

Представляючись

(5, 25-29);

2, 7)

і яке вкінці буде уро

14, 64). Ісус є "богохуль-

ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ЛЮТИЙ 2012

ником" не тому, що вимовляє без пошани Боже

тобто не "якийсь син Божий", але "Син Бо

ім'я , але тому, що, будучи людиною, діє так, як

жий". Як часто підкреслюють фахівці син

може діяти тільки Бог, не поважаючи ради

таксису новозавітньої грецької мови, коли

.кальної відмінності між Богом і людиною.

як іменна частина складеного присудка, сто

Його способі діяльності якраз і проявляється титул Месія, який Петро Йому надає, є рівно

ять перед дієсловом, не вимагають артикля.

цінний титулам "Син Давида'' і "цар Ізраїля"

дати в бажанні підкреслити якісний аспект титулу. Вислів "Син Божий", таким чином

(юдеїв), так як Син Чоловічий, що його ви

Відсутність арктикля могла також відпові

користовує Ісус, який сам себе так називає. Титул "Месія" підкреслює єдиний зв'язок Іс

застосований до Ісуса, не був, отож, Якимсь

уса з народом Ізраїля: Він є останнім Божим

певної функції; скоріше стосувався більш

післанцем до цього народу, щоб здійснити,

інтимного стану буття Ісуса; що стосується

як есхатологічний цар і пророк, остаточне

Бога, Ісус справді був Його сином.

простим титулом, який мав відношення до

спасіння. Самовизначення "Син Чоловічий",

Формулювання дієслова в минулому ("був")

що ніколи не приймає функцію проповід

вимагає ситуація, в якій перебував сотник: сто

ника, підкреслює єдиний зв'язок Ісуса зі всім

їть перед людиною, що віддала духа (померла)

людський родом, узагальнюючи три основні

і його слова відображають оцінку минулого;

періоди своєї місійної діяльності: Його діяль ність на землі (Мр 2, 18. 28), Його призначення

поєднані зі смертю, висвітлюють і судять про

смерті і воскресіння (Мр 8, 31; 9, 9.

також для теперішнього і майбутнього, але євангелист бажає підкреслити, що все раніше

12. 31; 10, 33.

45; 14, 21. 44) та Його славний другий прихід на кінець часів (Мр 8, 38; 13, 26; 14, 62).

минуле. Це не означає, що не мають значення

Боже синівство Ісуса. Унікальність Ісуса

сказане про Ісуса відповідало Його станові (буттю) Сина Божого. Його земне життя було

як людини, спосіб діяння Якої зажди є з Бо

життям Сина Божого. Отож, що ж насправді

гом, спричинює очікування в читача точної

означає бути "Сином Божим"? Як потрібно ро

відповіді про Його відношення з Богом та Його правдиву ідентичність. Ця відповідь

зуміти титул "Син Божий"?

стає очевидною в другій частині визнання

ві комплексної дискусії, піднесеної в остан

віри сотником, що представляє добре ви

ніх десятиліттях про христологію другого

значене літературне формулювання: Син Божий був. Дієслово ставиться вкінці, при

вати титул "Син Божий" у Марка з геленіс

судок залишається без визначального арти

тичної точки зору Тheiosaner (=божествен

кля і є сказано в минулому 1 •

на людина, з надзвичайною силою, владою),

Ставлення в кінці поєднувального ді

єслова дозволяє поєднати у прямий і без

Це є основне питання, що лежить в осно

Євангелія. Вже відкинули спробу поясню

сьогодні

намагаються

використовувати

старозавітнє поняття "сина" і "сина Божо

посередній спосіб терміни, що на перший

го'', щоб уточнити, яке ж значення воно мо

погляд є непримиренні, підкреслюючи як

гло б мати у другому Євангелії. Базуючись

найрішучіше парадоксальність тверджен

на трьох основних текстах (Бут 22,

ня: "цей чоловік"

Ісаака, єдиний улюблений син Авраама; Іс

"Син Божий".

Така стилістична конструкція дозволяє

42, 1:

2: жертва

слуга Ягве, вибраний Богом, в якому

залишити твердження у невизначеній формі

Його уподобання; і Пс 2, 7: Месія, син Бо

навіть тоді, коли думаємо про щось певне,

жий), різні автори висловлюються в двох

певні іменники-означення, що виступають

Саме в контексті цієї унікальності Ісуса у

Це все в оригі нальн ому грецькому тексті .

український МІІ'ІQН

христи~~~~~~~

f 11 \1

10 Ur

ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ЛЮТИЙ 2012

різних напрямках: а) концепція "Син Бо

функціональний титул, це онтологічний ти

жий" означатиме для одних не онтологічне

тул, що виявляє Його унікальний статус Єди

відношення, але ставлення Ісуса до Богаз

нородного Сина Божого і пояснює, більше,

покорою і послухом, ставлення, що осягає

ніж Його місія, походження та початок Його

своєї вершини в момент Його відкупитель

особи. Цей титул тут не зустрічається на тому

ної (спокутної) смерті; б) концепція "Син

ж рівні, що "Месія" чи "Син Давида''. Будь-яка

Божий" відображатиме, для інших, терп

спроба порівняння була б необгрунтованою.

лячий характер (символ страждання) Його

Тоді як один титул пояснює діяльність осо

справжнього месіянства, щоб це не було за конним, щоб зробити відмінність між титу

би Ісуса, інший пояснює буття тієї ж особи. Тільки так буде об'явлено в повноті правдиву

лами Месія-Цар і Син Божий; щодо першо

ідентичність Ісуса.

го, цей матиме лише нову конотацію.

Факт, що ця ідентичність стає визнаною

Ці дві тенденції, що сьогодні переважа

та ісповідуваною людиною лише в момент

ють, пропонують цікаві дані, що дозволя

смерті Ісуса, означає, що лише призначен

ють уточнити концепцію "Син Божий" у

ня Ісуса дозволяє зрозуміти в повноті його

Марка. Проте надмірно додається старо

Боже синівство, синівство, що включає в

завітнє використання цієї концепції, яке,

основу послух і любов. Лише у відкупитель

здається, не відображає всієї сфери, яку обі

ній смерті Ісуса можливо спостерегти його

ймає цей титул в нашому Євангелії, де ви

повний послух задумам Отця і Його без

користовується лише у визначених обста

межну любов до Нього і до всього людсько

винах і при вираженій діалектиці з іншими

го роду. Його смерть на хресті є передовсім і

титулами, які давали Ісусові. Щоб довести

перш за все таїнством послуху і любові, так

це, вистачає короткої конфронтації між ви

як належить до Його стану Божого Сина.

користання терміну "Месія" у визнанні віри

Це досконало пояснюють численні нака

Петра та використаннятерміну "Син Бо

зи мовчати, якими у Марка завершуються

жий" у визнанні віри сотника.

багато епізодів, що претендують на те

Визнання віри Петра про месіанізм Ісуса

, щоб

завчасно розкрити таїнство особи Ісуса (Мр

закриває першу частину Євангелія і наступає

1, 25. 34. 43-45; 3, 12; 5, 43; 7, 36; 8, 26. 30; 9, 9).

після розповіді про надзвичайну діяльність

Це є те, що називаємо, не дуже вдало, "месіян

Ісуса для народу з чудами, такими як по

ською таємницею" у Марка. Але більше, ніж

множення хлібів та риби. Діючи для народу,

про месіянську таємницю говоримо про "та

Ісус показує своє відношення до нього, і його

ємницю Божого синівство Ісуса'', поясненням

називають титулом, що підкреслює це відно

якої

шення. Існує зв'язок між способом маніфеста

минулому столітті. Проте, можливо, що така

ції та способом визнання віри. Сподіваємося,

таємниця відображає історичні дані (Ісус

що такий зв'язок існує також у визнанні віри

діяв так, щоб уникнути сумнівів і фальшивих

дуже різноманітним-переймалися в

сотника, яким Євангеліє досягає кульмінації.

висновків про Його особу). Євангелист вико

Який же тут є спосіб демонстрації? Як вже

ристовує літературну техніку, щоб підкрес

було підкреслено, визнання віри сотника від

лити щось дуже важливе: лише в смерті Ісуса

бувається у тісному зв'язку з тою ж особою Розп'ятого і його смертельним криком. Саме так треба сприймати вислів "Син Божий" - як

повністю розкривається стан Сина Божого; саме у ній жертвується все, що може привес

ти до відповідного розуміння особи Ісуса.

•

специфічну природу Його особи, з Його осо бистою ідентичністю. Не йдеться про якийсь

,\І ІР ІОН

ІІІ

український

~~~~~нський

(далі буде)

ОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ЛЮТИЙ 2012

аІТУРГІЄЮ КРОК ЗА КРОКОМ Продовження, Початок в ч.

1 за 2012 р.

Минулого разу ми розглядали першу частину Божественної Літургії -

проскомидію, а тепер ми будемо говорити про іншу її частину-Літургію Слова, або, по-і н шому, Оглашенних. У сиву давнину при другій частині літур

гії дозволено було знаходитись у храмі разом з християнами також і оглашенним (тобто, тим, що бажали стати християнами). Є певні

згадки, що ними могли бути навіть іновірці: язичники, юдеї, і єретики. Проте, зазначу,

будучи у храмі, вони мали своє окреме міс - притвір. Притвір, або нар

•

це перебування

Літургія слова

текс, що походить від пізньогрецького слова

дження і до страстей задля нашого спасіння.

vap8ri~- шкатулка, скринька -це у візантій

Тут також є згадки і старозавітні, в яких Бог

ській і християнській архітектурі

крите

передсіння при передній стіні храму. При

вже заздалегідь готував людство до приходу

Христа.

значений передусім для катехуменів і по

По-іншому ця частина Служби Божої на

кутників. Коли диякон взивав: «Оглашенні,

зивається Літургією Слова (як тепер її при йнято називати), бо центром цієї частини є

вийдіть! »,

то вони покидали притвір і ви

ходили з храму. Лише частково їм дозволено

було брати участь у Літургії, щоб «оглашати ся», тобто, мати можливість навчатись хрис

читання Св. Письма

Євангелія- Слова Бо

жого.

Цю частину Літургії не установив Ісус

тиянської віри. Саме від цього і пішла назва

Христос, але апостоли запозичили в євреїв

оглашенних. Ця частина, крім певних моли

порядок її відправи в синагогах. Служили

тов, які священик потиху відчитував коло

Літургію Слова і Літургію Жертви окремо.

вівтаря, ще включає: одну велику і дві малі

ектенії,

одній церкві служили Літургію Слова, тоді

антифони,

пісню

«Єдинородний

ст. паломниця Етерія розповідає, що в

Сину» (можливі «Блаженства»), Малий Вхід

йшли до іншої, матерньої, на Літургію Жерт

з Євангелієм, пісню«Святий Боже», читання

ви. Сама Літургія

апостольських Послань і Діянь та безпосе

сія .

редньо читання Євангелія, сугубу ектенію і молитви за оглашенних.

По

завершенні

це була величава проце Проскомидії

священик

відчиняв царські двері, що має свою симво

Сама Літургія Оглашенних відображає

лічне пояснення: це відчинилось небо в час

ті діла Ісуса, які він чинив від свого наро-

народження Христа, і ангели величавими

український

;u І

хриаи~~~~~~~ І 11 \1

Іон

Jб

ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ЛЮТИЙ 2012

піснями прославляли Бога, звіщаючи пас

волізує ангельські крила, а сам диякон ніби

тухам про народження Месії. Місцями по

уподібнюється ангелові чи херувимові, гото

бутує інша традиція, що двері залишаються

вому виконувати волю Божу. Крім того, орар

зачиненими, а відслонюють завісу, до входу

з Євангелієм. По цьому диякон (або свяще ник, якщо нема диякона) проводить каджен ня, творячи пахучий дим - фіміам. Найпер

є символічним зображенням благодатних дарувань диякона як священнослужителя.

Священик разом з дияконом, приступив ши перед святий престол, розпочинають

ше обкаджує святий престіл, віддаючи цим

другу частину Літургії, створивши три по

шану самому Ісусові Христові. Престіл сим

клони, вони починають молитву « Царю Не

волізує не лише його гріб, але і престол сла

бесний», далі «Слава во вишніх Богу і на зем

ви. Далі обкаджує горне сідали ще, всі ікони

лі мир в людях благовоління» (двічі), саме

у святилищі, тим самим віддаючи пошану

ці слова, що стали молитвою, почули бідні

святим, що зображені на них. На завершен

вівчарі у часі Різдва Господнього, так Небо

ня обкаджує вірних і церкву, цим вказуючи

вітало втілення Боже. «Господи, губи мої від

на присутність Святого Духа та розлиття

крий, і уста мої сповістять хвалу твою»

його благодаті. Фіміам

наступна

це також пригадка

молитва,

яка

пригадує

це

священ

вірним, щоб залишили свої буденні думки і

нослужителям,

піднесли їх до Господа, разом зі своїми мо

ти Бога, якщо сам Бог не навчить це робити

литвами, що, як пахучий дим фіміаму, під

правильно, всім своїм серцем і душею.

носяться до неба. Тепер, щоб вам було краще зрозуміло, вва

якон

жаю за потрібне дещо пояснити про дияко

між священиком і дияконом починається

що

неможливо

Тоді цілують: ієрей

прославля

св. Євангеліє, а ди

св. трапезу, тобто престол. По цьому

на. В обов'язки диякона входить співслужін

молитовний діалог, з давніх часів він не

ня єпископам та ієреям при уділенні ними

змінився. Диякон, піднявши правою рукою

святих Таїнств, здійсненні богослужінь. Той,

орар, закликає до священика: «Час служи

хто до прийняття сану диякона прийняв по

ти Господеві, владико, благослови». Ієрей,

стриг у монашество, називається « ієродия

знаменуючи його хрестом, мовить: «Благо

кою>, а хто прийняв святе Таїнство Шлюбу до прийняття сану диякона,-«білий» свя щеник у сані диякона (одружений клірик).

словен Бог наш завжди, нині і повсякчас, і розуміння всемогутності Божої, вказує на

« Протодиякон»

навіки вічні». Цими словами підводить до

старший серед одружених

те, що слава Божа простягається крізь час,

дияконів по чину, а серед ченців-дияконів

вона немає ні початку, ні кінця. Після цього

таким є «архідиякон». Монах, коли прийняв

діалогу диякон звертається до священика з

схиму і є дияконом, називається «схиієро

проханням: «Помолися за мене, владико»,

диякон». У диякона є свій літургічний одяг:

стихар, орар і нарукавники (поручі). Стихар

тість Божу. Тому він і звертається до ієрея

диякона

з цим проханням, бо недостойний присту

це довгий одяг із широкими рука

немов усвідомлюючи всесильність і свя

вами, з розрізами від пахв до низу, скріпле

пати до звершення цього дійства як грішна

ними rудзиками. Стихар одягає дияконом

людина. Священик Господній відповідає:

поверх підрясника чи габіта (монаший одяг).

«Нехай направить Господь стопи твої», але

Стихар символізує одяг спасіння, і шиють

диякон і далі наполягає: «Пом'яни мене,

його зі спеціальної церковної тканини. Орар

владико святий». Ієрей, благословляючи:

довга вузька стрічка через плечі з парчевої

«Нехай пом'яне тебе Господь Бог в царстві

або іншої кольорової тканини. Орар сим-

своїм завжди, нині і повсякчас, і навіки ві-

MIGIOHdv

україн ський

•

християнськии

часопис

- 18

ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ків». Одержавши в запоруку благословення, д иякон відповідає: «Амінь» ,

і, виходячи зі

ЛЮТИЙ 2012

Саме слово єктенія є грецьке (Єктє11с;

протяжний, наполегливий, напружений). Це

святилища, стає перед царськими дверима ,

певний настрій молитви, що поєднує у собі

де робить три поклони, мовивши: «Госпо ди, губи мої відкрий і уста мої сповістять

прохання. Називається великою або мир

хвалу Твою». Тепер диякон готовий при

хань

ступити до служіння Господеві, взиваючи:

ханням про мир.

«Благослови, владико! »,

а ієрей бере Святе

Євангеліє, розпочинаючи: «Благословенне

ною; великою

- 12,

бо має у собі найбільше про

а мирною

бо починається про

Далі, вважаю, було б доречно розібрати ширше ці виголоси:

царство Отця і Сина, і Святого Духа, нині

«В мирі Господеві помолімся» . Цей ви

і повсякчас, і навіки вічні». З цими слова

ми священик робить святою книгою знак

голос спонукає нас молитись про мир, щоб ми залишили всі свої турботи щоденні, при

хреста, не лише для того, щоб благословити

мирились з ближніми, щоб ми піднесли свої

справу, але по волі Спасителя, що заповів

думки до Бога й почали молитись. Мир є до

робити це на подячн ий спомин його життя

сить важливий для духовного і молитовного

і хресної смерті. Саме це дійство має своє

життя, бо і сам Христос закликає нас до при

містичне значення, ці рухи і слова вказують

мирення:

на важливу суть, що сам Христос-Єванге

ника свій дар, та тут згадаєш, що брат твій

«...

коли принесеш ти до жертов

л іє, відкриває всім присутнім Царство в

щось має на тебе, залиши отут дар свій пе

Пресвятій Тройці, прославляючи одного

ред жертовником, і піди, примирись перше

Бога в трьох особах, а творення знаку хрес

з братом своїм, і тоді повертайся, і принось свою жертву» (Мт. 5:23-24).

та книгою

це немов ключ, що відкриває

небесні двері. Ісус повчав нас, що ніхто не

«За мир з висот і спасіння душ наших

приходить до Отця, як тільки через ньо

Господеві помолімся». У другому проханні

го, а коли він приходить, то Царство Боже

ми просимо у Бога про м ир для наших душ

наблизилось. Це таїнство, що неможливо

і їх спасіння, але цей мир із спасінням при

п ізнати розумом люд ини, воно пізнається

ходить до нас із в исот від самого Бога, це

нашою вірою в Пресвяту Тройцю, яку про

не просто мир, але мир з самим Богом. Сам

славляє вся Церква. Народ це все усвідом

Господь бажає, щоб ми примирились з ним, бо саме так може статись наше спасіння, бо

лює і погоджується з цим, проголошуючи:

саме Його ласка нам так конче потрібна для

«Амінь».

«Амінь»

це єврейське слово, що має зна

спасіння.

чення: «Нехай так буде», а іноді має значення

«За мир всього світу, добрий стан св. Бо

печаті, що не підля гає зміні. Цим словом за

жих Церков і з'єднання всіх Господеві помо

вершуються всі наші молитви, та й Ісус вжи

лімся». Тут ми прохаємо Бога за мир на цілій

вав це слово, а особливо тоді, коли вказував

Землі і за всі церковні громади, щоб вони в

на щось важливе: «Ам інь, амінь ».

Після цього диякон розпочинає Велику

або Мирну єктенію.

єдності славили Бога. Це прохання має важ

ливе значення, бо ним ми просимо охорони ти Церкву від Сатани, що є батьком розколу.

Єктенія вказує спільноті вірних, про що

« За св. храм цей і тих, що з вірою, по

потрібно молитись Церкві, бо Літургія є не

божністю і страхом Божим входять до

лише спомин Христового діла спасіння, але

нього, Господеві помолімся » . Це прошення

й звернення до Бога з різними проханнями

звертає нашу увагу до церкви, в яку ми хо

інуждами.

димо, і як це ми чинимо, а також просимо

український

)

,;u І f) Іон п \1 Оf

христи~~~6~~~ 111

ДОСЛІДЖ ЕННЯ І ПОВ ЧАННЯ

ЛЮТИЙ 2012

у Бога, щоб це чинити правильно, згідно

«Заступи, спаси, помилуй і охорони нас,

з Його волею, як і те, щоб він опікувався

Боже, Твоєю благодаттю». Тут диякон звер

цією громадою.

тає думки вірних до того, що саме Бог є

«За святішого вселенського Архиєрея на

правдивим заступником, спасителем, і охо

шого (ім'я), Папу Римського, і за блаженні

ронцем, як і на те, що ми спасаємось мило

шого Патріарха нашого (ім'я), і за преосвя

сердям Його, а не своїми ділами.

щеннішого Митрополита нашого Кир (ім'я),

Після кожного виголосу диякона вірні

і боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім'я),

відповідають:«Господи, помилуй». Молитва

чесне пресвітерство, у Христі дияконство,

ця є досить давня і простягається на цілу

за ввесь причет і людей, Господеві помолім

Церкву, незважаючи на обряд. Ця молитва

ся». Це прохання ми складаємо за церковну

включає в себе глибоке значення, вона бага

ієрархію, щоб вона добре рядила церквою і

тократно підкреслює, що все добро, яке ми

навчала згідно з вченням Христовим, не до

посідаємо, є ласкою від Бога . Прийшли ми у

пускаючи всякої єресі чи відступництва.

світ з порожніми руками, так його і покине

Саме Святе Писання нас повчає молитись за

мо, а те, що ми одержали, дане нам Богом . .

настоятелів своїх, щоб Бог уділяв їм потрібні ласки потрібні для служіння Богу і людям.

ну,

«За богобережений народ наш, за прав

« Пресвяту,

пречисту,

преблагословен

славну Владичицю

нашу Богороди

цю і приснодіву Марію, з усіма святими

ління і все військо Господеві помолімся». В

пом'янувши, самі себе, і один одного, і все

цьому проханні ми молимось за цивільну

життя наше Христу Богові віддаймо » . На

владу, оскільки, від неї залежить добробут

саме завершення ми спогадуємо Богоро

і безпека населення.

дицю з усіма святими, прохаючи їх заопі

«За місто це (або: село, святу · обитель

куватись нами перед Господом, щоб вони

цю), і за всяке місто, країну і за тих, що ві

заступались своїми молитвами за нас. Як

рою живуть в них, Господеві помолімся».

найвищий вияв довіри і любові до Бога, ми

Цей виголос звертає нас як до певної тери

поручаємось беззастережно в Його святі

торії, де відправляється Літургія, так і до

руки, а вся громада вірних голосно взиває:

світу в цілому. Тут добре звернути увагу на те, що богослужіння відправляється най

вчанням апостола Петра:«душі свої відда

перше за осіб, що живуть з вірою, будучи

вати в доброчинство Йому, як Створителю

практикуючими християнами.

вірному» (І Пт.

«Тобі Господи». Це ми чинимо згідно з по

4,19).

«За добре поліття (погоду), за врожай

Священик завершує всі прохання: «Бо

плодів земних і часи мирні, Господеві по

Тобі належить усяка слава, честь і покло

молімся». Церква добре пам'ятає, що лю

ніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині

дям потрібно харчуватись, тому просить у Бога всього потрібного для життя вірних.

і повсякчас, і на віки вічні»,

немов ставить

крапку своїм потвердженням, що чинимо

«За тих, що плавають, подорожують, за

добре все на славу Божу, як і те, що все по

недужих, страдаючих, полонених і за спа

чуте Богом. Люди, що моляться, мають свої

сіння їх Господеві помолімся». Спільнота

прогрішення, що є перепоною, щоб бути

вірних, тобто Церква, пам'ятає у своїх мо

почутими, але цар Давид запевняє: «Не нам,

литвах і тих, хто зараз не присутній, але

Господи, не нам, але Йменню Своєму дай

бажав би бути на молитві у спільноті, тому

славу за милість Твою .. .» (Пс.

спогадує їх, вказуючи, через які причини

спокоює народ, який виголошує: « Амінь» . 8

вони не могли долучитись

.:Ulf}IOH uJdr українськи й ~~~~~~нський

'11 "

113:9), що

за

(далі буде)

ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ЛЮТИЙ 2012

СВИТА lІІТУРГDІ

ВК ПАЙВАЖ!ІИВІША СПІlІЬПА МОlІИТВА ХРИСТИВП о. Миколай МИКОСОВСЬКИЙ, ЧСВВ

честь нехристияни приносили до визначених

міець найперші плоди нового врожаю, най

Християнам відомо, що у Вселенській Церкві

кращу худобу... Цим вони виражали вдяч

вони творять немовби одну духовну родину, добрим і дбайливим батьком якої є сам Гос

ність за те, що їм давалось з неба, як гадали у древності. У різноманітних релігіях,' теж і

подь. Душею їхнього християнського життя

в найбільш примітивних, стрічаємо зворуш

є молитва, зокрема. спільна, тобто літургійна. Коли молимося, то в такий спосіб віднаходи

ливі зусилля досягти Всевишнього для отри

мо нашого Творця, зал ишивши себе зі своїми турботами. І заодно ототожнюємо особисту

воприношення не раз бувають егоїстичні та лицемірні. Релігійне почуття стає сильнішим

волю із волею всемогутнього Бога".

навіть від батьківської любові. Іноді доходить

мання від Нього прощення і захисту. Жерт

також і до того, що свою дитину кидають над Як довідуємося, релігія полягає не лишень

палаючим вогнищем на руки бронзового ідо

в діях, суто зовнішнього плану (богослуж

ла. Жахливі спотворення релігійного почут

бових обрядах, молитвах і т. д.

передусім

тя, позбавлені істинного Божого проводу. В

у внутрішньому пориві людини до Господа,

декотрих африканських племенах у час бурі,

), а

стремлінні розуму й серця. Виражається релі

що в них вважається виявом гніву богів, во

гія через нашу внутрішню поведінку, душевну

їни калічать собі ноги мечами. Заодно вони

настанову. І людська особа стоїть на межі двоjt:

збирають власну кров, плещучи нею в бік не

світів: матеріального та духовного, складається

бес з таким криком: «Прости мені! Я винен! ».

з тіла й душі. Завдяки цьому її душевна наста

На Далекому Сході фанатики кидалися під

нова та внутрішні пориви не можуть обійтися

колісниці ідолів, запряжені слонами, добро

без зовнішнього вираження у молитвах, різних

вільно приносячи себе таким чином у жертву.

обрядах тощо. Отже, наявні релігійні обряди мають, зокрема, виховне значення - будити в безсмертних душах релігійне почуття. Під час

богам численні жертви: зброю, фрукти, па

Греки з римлянами теж приносили міфічним хощі. Вбивали так само кіз, свиней, овець .. .

принесення жертви Божеству основне питан

На честь кумирів відбувалися багаті бенкети.

ня полягає в тому, яким саме способом і на

Люд вважав, що самі боги неначе з'їдають при

скільки дії людини (молитви, обряди), служать

цьому їхню пайку. Серед цих спотворень все

певними знаками й символами, що виражають

таки зна.ходимо зусилля древніх наблизитися

її душевні настрої.

якось до Божества. Але завжди існувала одна

До однієї з найкращих здатностей людини

проблема: чи жертва подобалась Могутньо

також належить і спроможність щось давати

му. Ніякий поганський народ не міг знати, чи

іншому, приносити в дар. Подібні дії людей

ці всі його жертви досягали кінцевої мети ...

звеличують і є вільним виявом любові. Нам

Справжнє жертвоприношення мусить ви

не раз досить приємно подарувати комусь що

ходити із серця. Принесений дар може бути

небудь про себе на довгу згадку.

незначний, проте його цінність

- у вираженні

В усі часи і в кожній країні релігійні люди

при цьому любові. Все залежить від щирості,

приносили дари своїм так званим богам (при

бо у протилежному випадку принесена жерт

думаним чи міфічним). Бачимо, що на їхню

ва буде облудою чи лицемірством.

український АІІРІОН 1п

христи~~~~~~~

f 11 \1

ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ЛЮТИЙ 2012

Зі Святого Писання довідуємося також і

На Тайній Вечері і від того часу на кожній

про жертвоприношення ізраїльського народу.

Божественній Літургії Ісус Христос за посе

Перед тим, як вийти з Єгипту, Мойсей звелів

редництвом своїх священиків-душпастирів

одноплемінникам позабивати ягнят-первіст

приносить себе в жертву. Принесення Жерт

ків, намастити двері їхньою кров'ю, спожи

ви, здійсненої за пасхальним столом, буде

вати принесену жертву в родині, готуючись у

продовжуватися протягом віків, адже Спаси

дорогу. Вночі смерть перейшлась по єгипет

тель мовив, аби чинити це на згадку про Ньо

ських родинах, де Божий народ жив у неволі. У

го. Цим і встановлено християнську Літургію.

родинах гнобителів померли первістки, однак

Жертву на хресті було довершено раз і на

будинки євреїв, помічені кров'ю ягняти, при

завжди. Не треба її починати заново. Проте

несеного в жертву, не зазнали шкоди. Кривава

протягом багатьох літ священики в Церкві

ніч була подією визволення. Слово «пасха», що

процовжуватимуть діло Ісуса Христа

значить «Бог прийшов і визволив свій народ»,

щеника, який приносить жертву. Хліб із ви

залишилося у всесвітній історії пов'язаним

ном вибрані для цього через те, що є вони чи

із цим нічним випадком, який символізував

не основними продуктами людського харчу

правдиве визволення, що мав здійснити Ісус

вання і ніби виражають його життєву суть.

Христос своєю смертю й воскресінням. На

Свя

Варто, щоб ми самі підтверджували у світі

спогадування цієї події ізраїльський народ що

це єдине принесення жертви

року жертвував пасхальне ягня. Кожна родина

у принесенні тієї Єдиної Жертви. Без такої

приносила до храму ягня, яке в той рік наро

людської участі Христова Жертва буде недієва,

дилося. І священики, зібравши його кров, ви

незавершена, коли її не доповнюють і не підпи

ливали її довкола жертовника. Частину ягняти

суються під нею всі Спасові послідовники.

спалювали на жертовнику, а реіІІту повертали

беручи участь

Задля спасіння людини, Божого творін ня, Ісус Христос поставив перед очима лю

власникові для пасхальної трапези.

Саме за такою пасхальною трапезою Спа

дей власну смертну Жертву скрізь і назавше.

ситель звістив своїм апостолам, що замість

став жертвою за всіх людей. За них умираю

Служба Божа - це своєрідна Голгота, яка повсякчас до нас вертається, щоб у кожного була можливість прийти на неї, подібно як ко лись апостоли були на Тайній Вечері. На ви

чи та визволяючи їх з неволі зла і гріха, Ісус

дному звідусіль хресті на горі Спаситель, цей

установив Безкровну Жертву християнської

добрий Пастир, став у добровільний спосіб

релігії. Лиш Він як Господь, Друга Особа Пре

спокутною жертвою за гріхи людей.

усіх тих пасхальних ягнят Він тепер при

носить у жертву самого себе. Син Господній

святої Трійці, є водночас справжнім «Агнцем Божим», за висловом Івана Христителя. Христос

не

зупинився

Божественну

Літургію

хресною

навіки продовжувати приношення Христової

жертвою, дав нам найвищий вияв любові.

Жертви і водночас роздавання Його Пресвя

Щоразу, дивлячись на святе Розп'яття, розу

тих Тіла та Крові.

міємо добре, що Бог

перед

Відправляти

справа Церкви Христа. До неї теж належить

це неоманлива Любов.

Центром культу (богопочитання) у Все

Бо ж здійснив Ісус нове та вирішальне жерт

ленській Церкві є Пресвята Євхаристія. Вона,

воприношення,

як бачимо, довершується саме на Службі Бо жій. Тому без св. Літургії немає Євхаристії,

зробившись

жертвою

за

ступництва за людський рід. Жертвою, усто крат вищою, ніж разом узяті телята, ягнята,

Причастя ... Свята Літургія

барани тощо. Маємо тут поєднання людства із Всевишнім, зцілення роз'єднання.

найважливіше та найцінніше, що отримала

ЛІІf\ІОН Jб український (J ~~іа~~~нський

'11 "

Господня Церква, адже це

це найсвятіше, повторення Іс-

ЩОДЕННА МОЛИТВА З ЧИТАННЯМ СВЯТОГО ПИСЬМА В СІМ'Ї усової Жертви на хресному дереві безкров ним способом ... Варто теж зазначити, що назва «Літургія» походить із грецької мови, від слова «Лей

ЛЮТИЙ 2012

Згадуємо, отже, на Службі Божій, оспівуючи, культ Діви Марії, ангелів зі святими. Не зали шаємо поза увагою й душі померлих і моли мося теж за церковну та цивільну владу.

тургія», котре є поєднанням ось цих двох:

А наостанок ще таке. При вході до одного

«лейтое>>, тобто «всенародний», «публічний»,

храму знаходилась таблиця, де було написа

«приналежний

но, як саме треба християнським душам про

до

народу)),

та

«ергою>

«діло», «вчинок», «повинність», «служба». І в

славляти Всевишнього в церкві:

нашій східній Літургії віднаходимо цілу істо

Будь мовчазним.

рію спасіння людського роду, а також усі голо

Будь задуманим.

вні істини святої християнської віри. Багато

Будь побожним, бо це Дім Господній.

разів прославляється в ній Пресвята Трійця,

Перед відправою промовляй до Бога.

звеличується

Під час відправи хай Бог промовляє до тебе.

втілення

Христа-Спасителя,

приймаємо безцінну Пресвяту Євхаристію.

Після богослужби розмовляйте між собою ... •

ЩОДЕППА МОlІИТВА З ЧИТАПШІМ СВЯТОГО ПИСЬМА В СІМ'Ї У рамках підготовки до святкування 1025-ліття Хрещення Руси-України уривки, за винятком Псалмів, які будемо читати кожного дня.

Початок: неділя

27 листопада 2011

року

Закінчення:

липня

2013

Вибір текстів:

Тексти Старого Завіту вибрані з огляду

на початок Різдвяного посту.

року

Празник Святого Володимира Великого. Зміст:

на Історію спасіння, так щоб подати усі її найважливіші моменти. Уривки з Історії спасіння доповнені уривками, які чита

Запропоновано до

прочитання увесь

ються в нас згідно з паремійником, так що

Новий Завіт і вибрані уривки Старого

протягом оцих

Завіту. Новий Завіт будемо читати послі

уривки СЗ, які наша літургія пропонує.

довно, від Євангелія від Матея до книги

Одкровення, а Старий Завіт

слідовності книг

610

днів прочитаємо усі

Усі посилання на Святе Письмо зроблені

теж у по

відповідно до Святого Письма Старого та

- однак тільки вибрані

Нового Завіту у перекладі о. Івана Хоменка.

Структура ЩОДЕННОЇ МОЛИТВИ З ЧИТАННЯМ СВЯТОГО ПИСЬМА У СІМ'Ї 1.Вступнімолитви

1) Молитва до 2) Трисвяте

Святого Духа

З) Славослов'я Молитва до Пресвятої Тройці Господня молитва б) Прийдіте, поклонімся Псалом* Молитва перед читанням Святого

4) 5)

2. 3.

Письма

4. Читання з Старого Завіту*

5. Читання з Нового Завіту* 6. [Застанова] 7. Кінцеві молитви 1) Покаянна молитва 2) Молитви до Пресвятої Богоматері З) Молитва до ангелів

4) Молитва до всіх святих 5) Величання Пресвятої Тройці б) Митарева молитва

• У часі Великого посту • Від Великодня до Вознесіння українськи~ iИIGIOHdP

християнськии часопис

ЩОДЕННА МОЛИТВА З ЧИТАННЯМ СВЯТОГО ПИСЬМА В СІМ'Ї

ЛЮТИЙ 2012

ЩОДЕННА МОЛИТВА З ЧИТАННЯМ СВЯТОГО ПИСЬМА В ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа.

Амінь. (З рази) . Молитвами святих Отців

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

наших, Господи Ісусе Христе, Боже наш, помилуй нас. Амінь.

Прийдіте, поклонімся Прийдіте, поклонімся Цареві нашому

Молитва до Святого Духа

Богу. Прийдіте, поклонімся Христові , Ца

Царю небесний, утішителю, Душе істи

реві нашому Богу. Прийдіте, поклонімся і

ни, що всюди єси і все наповняєш, скарбе

припадім до самого Господа Ісуса Христа,

дібр і життя подателю, прийди і вселися в

Царя і Бога нашого.

нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси,

Благий, душі наші.

Трисвяте Святий Боже, святий Кріпкий, святий

Безсмертний, помилуй нас (Зрази).

ПСАЛОМ* Молитва перед читанням Святого Письма Засвіти в серцях наших, чоловіколюбче Владико, нетлінне світло Твого богопіз

Славослов'я

нання і відкрий очі нашого ума, щоб ми

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і

розуміли Твої євангельські проповідуван

нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

ня. Вклади в нас і страх блаженних Твоїх заповідей, щоб ми, перемігши всі тілесні

Молитва до Пресвятої Тройці

похоті, провадили духовне життя , думаю

Пресвята Тройце, помилуй нас; Госпо

свічення душ і тіл наших, Христе Боже, і

ди, очисти гріхи наші; Владико, прости

Тобі славу віддаємо з безначальним Твоїм

беззаконня наші; Святий, посіти і зціли

Отцем, і пресвятим і благим і животворя

немочі наші імени твого ради.

Господи, помилуй (З рази) .

чи і діючи все, що угодне Тобі, бо Ти є про

щим Твоїм Духом, нині і повсякчас, і на

віки вічні. Амінь.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Господня молитва

ЧИТАННЯ З СТАРОГО ЗАВІТУ*

ЧИТАННЯ З НОВОГО ЗАВІТУ*

Отче наш, що єси на небесах, нехай свя титься ім'я твоє, нехай прийде царство

[Застанова]

твоє, нехай буде воля твоя, як на небі, так і

на землі. Хліб наш насущний дай нам сьо

Покаянна молитва

годні, і прости нам провини наші, як і ми

Ослаби, прости, відпусти, Боже, прогрі

прощаємо винуватцям нашим, і не введи

шення наші, вальні і невольні, що в слові

нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.

і в ділі, свідомі і несвідомі, що в думці й у

Бо твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь .

Господи, помилуй (12разів).

J.11 р Іон U]І rа український ~~~~~~~нський

І І І \1

помислі, що вдень і вночі

все нам прости,

бо Ти благий і чоловіколюбець. *Згідно з планом щоденної молитви з читанням Святого Письма в сім'ї.

ЩОДЕННА МОЛИТВА З ЧИТАННЯМ СВЯТОГО ПИСЬМА

Молитви до Пресвятої Боrородиці

Л ЮТИЙ 2012

В ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь (Зрази).

Богородице Діво, радуйся, благодатна

* У часі Великого посту (чотириде

Маріє, Господь з Тобою. Благословенна Ти

сятниці) мовимо цю покаянну молитву з

між жінками і благословенний плід лона

поклонами:

Твого, бо Ти породила Христа Спаса, Ізба

Молитва

вителя душ наших.

Достойно є воістину величати блажен ною Тебе, Богородицю, присноблаженну,

святоrо Єфрема

Господи і Владико життя мого, дух мля

і пренепорочну, і Матір Бога нашого. Чес

вости,

нішу від херувимів і незрівнянно славнішу

пустослів'я віджени від мене. Доземний

від серафимів, що без зотління Бога Слово

поклін.

породила, сущу Богородицю, Тебе велича

недбайливости,

владолюбства

Дух же доброчесности і смиренному дрія, терпіння й любови даруй мені, недо

ємо.

Під Твою милість прибігаємо, Богоро

дице Діво, молитвами нашими в скорбо тах не погорди, але від бід ізбав нас, єдина

стойному рабові Твоєму (недостойній рабі Твоїй). Доземний поклін. Так, Господи царю, дай мені зріти мої

прогрішення і не осуджувати брата мого,

чиста і благословенна. Преславна приснодіво Богородице, при

йми молитви наші і донеси їх Синові Тво

бо Ти благословен єси на віки віків. Амінь. Доземний поклін.

єму і Богові нашому, щоб спас задля Тебе

Після цього

душі наші.

Боже, милостивий будь мені, грішному

12 малих поклонів, молячись:

(грішній).

Молитва до анrелів

Боже, очисти мої гріхи і помилуй мене.

Всі небесні сили, святі ангели й арханге ли, моліть Бога за нас, грішних.

Без числа нагрішив (нагрішила) я, Гос поди, прости мені.

Відтак: Господи і Владико життя мого,

Молитва до всіх святих

дух млявости, недбайливости, владолюб

Святіславніівсехвальніапостоли,про

ства й пустослів'я віджени від мене. Дух

роки, мученики і всі святі, моліть Бога за

же доброчесности і смиренномудрія, тер піння й любови даруй мені, недостойному

нас, грішних.

рабові Твоєму (недостойній рабі Твоїй).

Величання Пресвятої Тройці Уповання наше

нам

Так, Господи царю, дай мені зріти мої про

грішення і не осуджувати брата мого, бо

Отець,

Син, і покровитель нам

прибіжище

Дух Свя

тий. Тройце Свята, Боже наш, слава Тобі.

Ти благословен єси на віки віків . Амінь. Доземний поклін.

*Від Великодня до Вознесення, замість молитви до Святого Духа «Царю небес

Митарева молитва

ний »:

Боже, милостивий будь мені, грішному (грішній) . Боже, очисти мої гріхи і помилуй мене .

Без числа нагрішив (нагрішила) я, Гос поди, прости мені.

Воскресний тропар Христос

воскрес

із

мертвих,

смертю

смерть подолав, і тим, що в гробах життя дарував (З рази).

українськи~

християнськии часопис

MICIOHdP

ЩОДЕННА МОЛИТВА З ЧИТАННЯМ СВЯТОГО ПИСЬМА

ЛЮТИЙ 2012

lІЮТИЙ 2012 01

лют.,

Пс

CeRe

19,12-15

Мт

25,19-30

Пс20,2-6

03 лют., П'ятни

04 лют., С}'бота

Пс

21,2-5

Вих

13,11-16

Пс 21,6-8

Вих

13,17-22

Пс

21,9-11

Вих

14,1-9

Пс

21,12-14

Вих

14,10-20

Пс22,2-6

Вих

14,21-31

Пс

Вих

15,22-27

10 лют., П'ятниця

Вих

19,1-9

лют., С}'бота

Вих

19,10-19

Вих

20,1-11

Мт27,

13 лют., Понеділок

Вих

20,12-21

Мт

28,11-20

14 лют., Вівторок

Вих

24,1-11

15 лют., Середа

Вих

24,12-18

Мр

1,14-28

Вих

32,1-10

Вих

32,11-20

Вих

32,21-29 Мр

2, 23-3,12

06 лют., Поне

ілок

07 лют., BiBTOROK 09 лют., Четве 11

20 лют., Поне 21

ілок

лют., Вівто ок

22 лют., CeRe

24 лют., П'ятни 25 лют., С}'бота

МІР ІОН

f 11 "

Пс 20,7-10

uJdr український ~g~~~~нський

22,7-12

62-28,10

Пс

25,4-7

3,13-30

Пс

25,8-11

3,31-4,9

Пс

25,12-17

Вих

34,1-9

MQ4,10-25

r1c 25,18-22

Вих

34,10-18

4, 26-41

Пс

26,1-5

Вих

34,19-28

5,1-13

Пс26,6-8

Вих

34,29-35

5,14-24

Пс 26,9-12

Вих40,1-9

5,25-34

Пс 27,1-4

Вих 40,33-38

5,35-6,6

Пс27,5-6

Лев

19,1-10

Мрб,7-20

Пс

Лев

19,11-19

Мр б,

27,7-10

21-33

ЩОДЕННА МОЛИТВА З ЧИТАННЯМ СВЯТОГО ПИСЬМА

БЕРЕЗЕПЬ

ЛЮТИЙ 2012

2012

Пс

29,7-11

Пс

30,2-4

Пс

30,5-6

Пс

30,7-9

М~12,1-12 Мр

Пс

32,8-11

Числ

23,11-17

Числ

23,18-24

12,13-27

MR 12, 38-13, 2 MR 13, 3-13

23 беR.,

П'ятниця

MQ 13,14-27

24 беQ., Схбота

Пс

33,10-12

Числ

24,10-19

25 бе~., Недіnя

Пс

33,13-17

Чисn

24,20-25

Пс

33,18-22

14,12-25

Пс

34,2-4

14,26-42

Пс

34,5-8

Мр

15,6-20

ЗО бер., П'ятниця

бер., Субота

Пс

34,16-19

Втор

4,15-22

Втор

4,23-31

14, 3-11

укра1нський христи~~~~~~~

MIGIOHdP

ПОСТАТІ ЧИНУ СВ. ВАСИЛІЯ ВЕЛИКОГО

ЛЮТИЙ 2012

ОТЕЦЬ ЄРОПІМ ЄВГЕП ТИМЧУК, ЧСВВ В цьому числі журналу знайомимо із визна чним ієромонахом о.Єронімом Тимчуком,

який був відважним свідком Христа у ХХ ст. Він народився 25 грудня

1906 року вс.

Дуплиська біля Заліщиків на Тернопільщині в родині Григорія Тимчука та Марії з роду

Борсуків. Окрім нього, в родині ще були сини Ярослав (владика Яків, ЧСВВ) і Нестор та дочки Наталя, Ольга, Надія і Савина (сестра Софронія в Чині сестер Святого Василія Великого).

Початкову освіту здобув у сільській школі, ав

1918-1922 рр.

навчався в Станіславівській

гімназії. Після VІ-го року гімназії

1923

січня

року вступив на новіціят до Чину Свя

того Василія Великого в Крехові. Перші мона

ші обіти склав у Крехові

7 вересня 1924 року,

після чого направлений на подальші студії

гуманістики й риторики до Лаврівського

монастиря

(1924-1927).

Восени

1927 р.

розпо

чав філософські курси в Крщтинополі (нині Червоноград), а наступного року на 11-й рік філософії переїхав до Лаврова. В

1929-1930

о. Єронім Тимчук, ЧСВВ

•

рр. вивчав богослов'я у Кристинопільському р. склав

Через початок Другої світової війн і оку

довічну професію в Чині Святого Василія

пацію Галичини радянськими військами о.

студійному домі, де

14 вересня 1930

року зарахований

Єронім разом із чотирма отцями-професо

на 11-й курс богослов'я в семінарії ім. св. Ка

рами та двадцятьма чотирма братами-сту

нізія при університеті в Інсбруці (Австрія).

дентами (в листопаді

Священичі свячення прийняв

23 серпня 1931

чилося ще п'ятеро студентів) змушений був

року. Докторську працю на тему «Святий Ва

залишити Лаврівський монастир і шукати

Великого.

жовтня

1930

1940

р. до них долу

силій Великий і примат у Христовій Церкві»

прихистку в латинській єпархіальній семі

захистив

14 жовтня 1933 року. По завершенні

нарії в м. Оломоуці (Чехія). Там він був про

студій призначений префектом студентів та

фесором та ігуменом василіянської чернечої братії. Пізніше, коли для всіх василіян, що перебували в Чехії та Відні було утворено окрему Архимандритську Делеrатуру (13. ХІІ. 1940) і Делегатом став о. Павло Миськів, о. Є. Тимчук виконував обов'язки Протокон

професором філософських дисциплін у До бромилі

(1933-1935), а згодом викладав догма

тику в Кристинополі, заодно був провідником Апостольства Молитви та мирянської гілки

ЧСВВ. З

1936

р. був викладачем морального

богослов'я в Лаврові, а за ігуменства о. Інокен

сультора. З

тія Баrана виконував обов'язки вікарія дому й

числі інших василіян переїхав з Оломоуца до

адмонітора, писав монастирську хроніку.

Праги, де проживав до свого від'їзду до Гали-

J.ІІРІОН Jб український О ~~~~:~нський

f l I '1

січня

1941

року о. Єронім в

ПОСТАТІ ЧИНУ СВ. ВАСИЛІЯ ВЕЛИКОГО

ЛЮТИЙ 2 012

19 лютого 1942 р. В Галичині, за віднос

ці. Оселився в Коломиї і звідти їздив з духо

ної лояльності німецької влади до Церкви, в

вною обслутою по всіх усюдах: Жовква, Львів,

березні

Дрогобич, Перемишляни, Стрий, Гошів

чини

1942 р.

отець відновив призупинене

видання «Місіонаря» і був його редактором

1944 р. 1945 р. душпастирював ус. Боянець

не

аж до повернення «совєтів». З серпня

Богослужіння, хрестив, сповідав, давав реко

до липня

лекції й духовні науки мирянам, сестрам-мо

Великомостівського деканату Перемишль

нахиням та своїм співбратам по Чину. Однак найбільшою заслугою

ської єпархії, а згодом у зв'язку з арештами

о. Є. Тим

зокрема

чука було навчання молодих кандидатів на.

жовківськихвасиліян, перейшов у підпілля.

священиків і підпільних ієромонахів , яке

Спершу проживав у жителя с. Боянець Ми

почав організовувати ще перед своїм другим

коли Бойка, потім в часі обшуків ухитрявся

арештом. Аж до виходу з підпілля він був

греко -католицького

духовенства,

перебувати в парафіяльному будинку. ня

1946 року арештований

19 січ

фактично ректором підпільної духовної се

органами НКВД

мінарії, що складалася з кількох підпільних

при спробі знайти прихисток на сусідньо

студійних осередків

му хуторі Вербини Боянецькі. Постановою

тирах ченців-василіян у Львові, Малехові,

переважно на квар

слідчого відділення УББ НКВД УРСР від.

13 1946 року пред'явлено звинувачення за статтями 54-1 <<а>>, 54-11 КК УРСР, виріше

Калуші й Стрию та помешканнях вірних

лютого

УГКЦ. Сам укладав рукописні конспекти

но етапувати звинуваченого до Києва для

перекладав з латини (конспекти не раз за

подальшого слідства. Засуджений

18 липня 1946 року ВТ військ НКВД Львівської облас ті за ст. 54-1 «а>> КК УРСР до 10 років ВТТ, 5 років позбавлення прав та конфіскацією майна. Покарання відбував у Казахстані у

підручники на основі різних авторів або бирали, та він робив переклади знову і зно ву), з яких диктував, а студенти вже потім із

власних записів робили копії. Отець Єронім навчав кандидатів на священиків базових предметів як-от догматичного й морального

Піщаному ВТТ в Караганді. Поміж година

богослов'я та історії Церкви, а по закінченні

ми виснажливої праці на кам'яновугільних

4-6 річного курсу навчання разом із Прото

шахтах о. Єронім знаходив хвилини для

ігуменом та іншими отцями-професорами

особистої молитви та Служби Божої, яку

приймав у них іспити ...

Помер отець-доктор Єронім Євген Тим

старався відправляти в час, коли всі спали.

Після звільнення, яке настало

червня

1955 року, повернувся до рідного села, а потім до Львова, де знайшов роботу санітара в бри

чук

25 лютого 1994

року в Коломиї. Похорон

відбувся 1 березня 1994 року в Заліщиках. Прощалися зі своїм співбратом по підпіллі та

гаді швидкої допомоги. Одночасно підпільно

священстві владики Павло Василик, Софрон

1962

Дмитерко, ЧСВВ, Іриней Білик, ЧСВВ, а також

займався душпастирською діяльністю. В

році повторно арештований за «недозволену діяльність»

за те, що намагався охрестити

дитину знайомого в Жовкві. Жовківський

районний суд присудив о. Єроніму

(за іншою версією

перелічити всіх місць. Відправляв по домах

5 років)

3 роки примусових ро

священиків і тисячі вірних. Поховали о.

Єроніма біля рідного брата

єпископа Якова

Тимчука, ЧСВВ.

В березневому числі «Місіонаря» за

1994

р. надруковано посмертний життєпис отця

біт. Покарання відбував на каменоломні в с.

ЄронімаТимчука, ЧСВВ, пера бл . п. отця

Гребенів Сколівського району. Перший рік як

Дам'яна Богуна, ЧСВВ.

•

каменяр, а потім бухгалтером. Коли вернувся

Підготував

на волю, кинувся у вир душпастирської пра-

о. Єронім ГРІМ, ЧСВВ

український м1,..1он

христи~~~~~~~

(

11 \1

Ja ur

З ХРОНІКИ ВАСИЛІАНСЬКИХ МОНАСТИРІВ

ЛЮТИЙ 2012

lІЬВІВСЬКЕ БРАТСТВО ЗРАЗОК РАППЬОЮ МИР.ЯПСТВА . Олена КОВАЛЬСЬКА

витку і потреб. Так в період середньовіччя

Будь яке суспільство має здатність переймання

християнська організація. Яка водночас ві

нових тенденцій одне в одногою.

дображала тогочасне сприяняття релігій

інститут братств остаточно закріпився як

Так, у розвитку кожної національної культури

ності, уявлення про роль мирян у соціумі,

значна роль належить активній взаємодії

яке визначало модель його поведінки і спі

з іншими культурами. Хоча стан кожної етнокультури

віснування з іншими членами суспільства.

визначається, передусім, внутрішніми процесами,

В людей виникає розуміння спасіння душі,

а вже потім - зовнішнім впливом.

і як наслідок

потреба, яка знаходила своє

відображення у певних справах церкви, де Доба Київської Русі ~ це другий період

формування культури України. Християн

звичайна людина, не будучи богопосвяче ною особою могла спричинитись до справ

ство сприяло розширенню економічних і

церкви і таким чином порятунку власної

культурних відносин Київської Русі з Евро

душі. Це призвело до поняття рівності лю

пейськими країнами і по суті володіло мо

дей, незалежно від соціального стану, а від

нополією на культурне творення у державі.

так і до виникнення релігійних організацій,

Саме культура цього періоду створила ті

які складалися з представників середньої

традиції, що використовувалися всіма поко

і нижчої групи населення. Це були миряни

ліннями давньоруської й української народ

які згуртувавшись довкола однієї церкви

ностей. Так, в період ХІІ-ХІІІ ст" в Західній

дбали про парафіяльні справи.

Європі стають популярними релігійні орга

Набувши популярності в середньовіччі, братські інституції продовжили свій роз

нізації, зокрема в Італії в Х ст" в Сербії і Хор ватії в ХІІ ст" Польщі з

XIV ст. В ХІІ ст. Іпа тіївський літопис вперше фіксує існування

моделей суспільного устрою, до нових ка

«братчин» на Русі, це були об'єднання мирян

тегорій культури, зберігаючи при цьому

виток і надалі пристосовуючись до нових

однієї церкви, які організовували спільні

свої характерні риси організацій середньо

святкування храмового празника, також по

вічного типу. Причину їх розвитку і по

ширюються традиції спільного обходження

пулярності можна пов'язати з потребою

церковною громадою визначених побутових

в середині церкви організації, яка була б

подій, зокрема так званих тризн (поминання

допоміжною ланко у вирішенні поточних

померлих). Давньоруські братчини на зразок

побутових проблем і водночас вела спосіб

західних братств, мали чітку форму релігій

життя дотичний церкві.

но-церковної організації, яка складалася з

***

мирян даної церкви.

Нову хвилю популярності братства отри мали в

XIV ст" XV ст.

середині

а на українських теренах в

Це було пов'язано з урбані

Після літописних згадок про мирянські

братчини, офіційні документи про легаль но заснування братства, на жаль збереглися

зацією (розвитком) міст, де вони найбільше

лиш з середини

поширювались, що водночас свідчило про

тів

відмінність міського життя, рівень його роз-

ні, статути

•,U ••І"" І о н uJ rп український ~~~~~~~нський

статут

XVI ст. Серед цих докумен 1538 р. братства кушнірів у Віль 1542 р. братства Благовіщенської

З ХРОНІКИ ВАСИЛІАНСЬКИХ МОНАСТИРІВ

парафії на передмісті Львова і

1544

р. брат

на демократичних засадах. В

1585

р. укра

ства церкви при парафії Миколая на львів

їнські міщани середмістя Львова виробили

ському Підзамчі З

є згадка про орга

статут своєї організації, в якому були чітко

нізацію парафіян при Успенській церкві на

прописані правила: турбота і піклування

Руській вулиці, пізніше - про "руських стар шин", які діють від імені "співбратів і сусідів"

членами та іншим нужденним; наявність

1544 р.

патронів церкви, з

про свій храм; допомога братства своїм спів

братства Богородиці".

1573 р. - про "старшин ". Але знов-таки, від

нок обов'язкових внесків членів братства та

сутність документів не означає що братські

інших видів доходів, контрольованих брат

організації не існували раніше, зокрема при

ством; періодичні зборів членів братства,

Львівських церквах.

на яких колегіально вирішуються загальні

спільної каси, яка поповнюється за раху

У рамках історії українського мирянсько

питання, вибираються керівники братства

го руху особливе місце займає Львівське

та інші посадові особи; турбота про хворих

Успенське братство

- сформована мирянська

членів братства; організація похорону по

організація при церкі Успіння Присвятої

мерлих співчленів , імена яких заносять в

Богородиці, яка стає новим форпостом для

Помянник для щорічного поминання всіх

української громади. Саме Успенське брат

померлих членів

ство, яке в

1586 р. отримає статус Ставропігії,

укладений Успенським братством брали за

стало захисником національно-культурних

основу і інші мирянські організації, так по

братства,

інше.

Статут

інтересів свого народу і прикладом до наслі

ширилась традиція уставів до сьогодні. Щоб

дування. З початком

укласти Статут, братчики запозичили деякі

XVI

ст. змінюється си

туація для українського населення Львова.

пункти з ремісничих братських організацій,

Посилюється економічна потужність укра

міського самоврядування: вибір старшин;

їнських купців та ремісників. Так, протягом

монастирських правил: присяга нових чле

першої половини

нів організації, турбота за хворих, занесення

XVI

ст. відсоток справ за

участю українців зростає вдвоє. А, це свід

чило про неаби яку фінансову можливість

імен до пом'яника та ін. Харитативна діяльність стає однією із

для братської організації у підтримці своїх

найважливіших

церков. У

українці споруджують бу

ського братства, які найкраще втілювалися

ди нок для священика на церковному цвин

при братському Онуфріївському монастирі.

тарі, у

Саме турбота про найнезахищеніші вер

1504 р.

1524 р.

викупляють ще один будинок

священ и ка з приватних рук. У

рис

Львівського

Успен

р. два

стви населення, надання їм матеріальної і

братчики, які були парафіянами церкви Св.

моральної підтримки, спричинило до рос

1518

Онуфрія купують велику територію землі і

ту авторитету братської організації і самого

дарують її у власність Святоонуфріївському

монастиря. Адже, саме при Онуфріївсько

монастирю.

му монастирі була не лише школа для «не

Відтак з другої третини

ст. братство

имущих или малоимущих», але і шпиталь де

стає сильним ядром для української час

знаходили прихисток вдови і старці . В уставі

XVI

тини населення. Відмінною рисою братств,

братства були чітко прописані пункти щодо

які оформилися як релігійна організація, є

діл милосердя, згідно закону християнської

те, що це м иряни, що групувались навколо

церкви і вчення отців церкви « творити ... ми

однієї церкви для здійснення конкретних

лостиню в потрєбу братиям нєдостаточству

завдань,як правило, обговорених у статуті

ющим и ублажати благих».

чи інших установчих документах, засновані

зо

ЛЮТИЙ 2012

(Далі буде)

Христос рождається! Любі діточки! Вже настав останній місs~ць зими

лютий.

15 лютого свs~ткуємо свs~то Стрітеннs~ Господнього. І з цим

свs~том закінчитьсs~ різдвs~ний цикл богослужіннs~. Знову

вітатимемосs~ звичайним христиs~нським привітом:

«Слава Ісусу Христу!» А наприкінці мicsiцsi,

лютого,розпочнетьсs~

Великий піст. Отож, хочу звернути вашу увагу, дорогі читачі, на підготовку

до Великого посту.

Обдумайте свої постанови, вь1д чого слід відмовитисs~

на піст, і обов's~зково подумайте про ціль цих постанов. Адже піст задлs~ посту не має

користі, має бути ціль, siкy ми хочемо осs~гнути,

тобто наблизитисs~ до Бога, позбутисs~ s~кихось шкідливих звичок,

черезs~кіображаємо Бога і SІКі ШКОДSІТЬ

...

здоровю душr

1 тrла.

Тож бажаю вам всього найкращого і цікавої подорожі сторінками

«Місіонарчика».

ВАШ МІСІОНАРЧИК

«Жодна

людина

не

може

пройти

крізь нас, не зірв авши хоча б однієї

Х истина ГНОТ

квітки »,

У степу край дороги росла Біла Ака

ція. Це був невеличкий кущ з дуже го

літати » ,

стрими колючками . Кожного року Ака

лини.

ція вітала ясне сонечко, що з'являлось після довгої білосніжної зими, проте часто сумувала. Росла B?.!.Ja біля дороги, де майже не було дерев. П гострі колюч

відповідала Волошка.

« Навіть птахи не хочуть сюди при

сміючись , гов орили інші рос

І справді, усі оми нали цей кущ. Тіль

ки ясне сонце і легкий вітерець були його друзями. Та к минали дні. Біла

Акація все більше сумувала.

ки відганяли від куща всіх подорожніх.

Одного ранку прокинулася вона і

Усі квіти, що росли неподалік, завжди

дуже здивувалась. Під кущем пробився

сміялися з неї. « Поглянь на цей кущ, »

із землі молодий зелений паро сток.

говорив

Мак, - «кому потрібні його гілки з ко лючками?» «Усі подорожні обминають його », відповіла Волошка. «Ось ми з тобою і справді потрібні»,

пишався Мак .

« Наші пелюстки такі

красиві, що радують усіх навколо» .

«Що це таке?»

подумала акація.

Через кілька днів уже з'явилися два перших листочки, а згодом і голівка ма-

ленької тендітної квіточки . Ця рослина

була такою красивою, що відразу при вернула увагу усіх навколо. «Хто ти така?» - запитала нова меш канка землі у своєї сусідки.

«Я

відповів

ся, і Хлопчик вирішив зірвати

«Чому у тебе такі гострі колюч

ромашку. Якось не помітив він куща, що ріс над квіткою, нагнув

Біла Акація»,

кущ.

ки!»

здивовано поглянула мо

ся, щоб зірвати її і раптом закри

відпо

чав. За кілька хвилин з пальця потекла кров. Тоді Хлопець вирі

«Недарма я не бачу жодного по

шив , що не буде рвати рослину, а залишить її, щоб радувала інших

лода рослина.

«Щоб захистити тебе»,

віла пошепки акація. дорожнього!»

а це була вона.

сказала Ромашка,

«Ти відганяєш

від мене усіх. Ніхто не може по бачити моїх красивих пелюсток під твоїми гострими гілками!». Ромашка насміхалася з куща разом із Маком, Волошкою, ін шими квітами. Проте одного разу їй стало дуже жаль за свої вчинки. Тепер зрозуміла Ромаш ка, чому Акація часто сумувала. Одного теплого дня непода

людей. « Рости, Ромашко, нехай люди

милуються тобою», - посміхнув ся він і побіг дорогою . « Вибач мені, Акаціє, за пога ні вчинкю>,

квітка.

прошепотіла тихо

«Хочеш, я буду твоєю

подругою!» Акація заплакала, проте від

повіла: «Ти завжди була моєю подругою. Я бачила, як появився перший твій паросток, а тепер і

лік дороги пробігав маленький

прекрасні пелюстки, які прикра

Хлопчик. Раптом він озирнувся

шають цей степ».

навколо і побачив красиву квіт

З цього дня акація більше не

ку. Вона йому дуже сподобала-

сумувала. Згодом заквітла вона

білим тендітним цвітом, який ві терець розносив у повітрі, ство рюючи квітковий танок.

Мої гілочки не дозволять тобі зів'янути», - відповіла Акація. Кожного дня оберігав кущ

«Поглянь, Акаціє, який чарів

Ромашку: затуляв своїми колю

ний танець панує навколо у пові

чими гілками від сонця і вітру.

весело подивившись сказала

Загинуло багато рослин: і Мак,

ромашка. - «Скільки у тебе друзів! Тепер ти не будеш самотньою!»

що пишався своїми червоними

Минув місяць. Кожного дня Ромашка й Акація зустрічали ясне сонечко, степовий вітер, що

і Волошка, інші квіти.

трі»,

колисав усі навколо трави, хмар ку, що посилала на землю дощик.

Проте

одного

ранку

рослини

пелюстками,

які

розвіяв

вітер,

Почала

в'янути і Ромашка. Вона похили лася до землі, пелюстки її опада

ли. Але раптом на небі після дов гої спеки з'явилися хмари, почав падати дрібний дощик.

прокинулися від шуму вітрів, що

За декілька днів Ромашка під

прийшли із-за океану. Несподі вано змінилася погода. Почалася

няла голівку, поглянула навколо

спека, яка спалювала все навколо,

Акації.

гинули рослини, дерева. Тендітна Ромашка тяжко засумувала: «Поглянь, Акаціє, усе гине від цієї спеки. Загину, напевно, і я!»

знову вкрилися тендітним цвітом.

«Не бійся, квітко, я буду берегти тебе від сонця, нещадних вітрів.

Ростуть Біла Акація і Ромашка

і побачи~а красивий кущ Білої Иого

поламані

гілочки

«Спасибі тобі, Акаціє. Ти вря тувала мене від загибелі!» - про шепотіла Ромашка. і радують людей.

І І І

" ... РОЗДУМИ ПРО ЖИПЯ Христина ГНОТ

А що таке життя?

Питання не з простих.

Але на нього варто відповісти. Життя, життя

це довгий плин,

Який ніколи не спинити.

Воно вирує всюди і завжди, У радості, у горі і в біді,

Чи хочеш того ти, чи ні.

Життя

це вічная ріка,

Яка тече куди завгодно, Тече невпинно, навмання,

' І

/ І

Несе свої бурхливі й тихі води, Щодня долає різні перешкоди. Так, життя - це вічная ріка. Життя - це найцінніший дар З усіх дарів, Які нам дав Небесний наш Отець. Це шлях із тисячі доріг, Які ведуть до Бога, правди, слави і багатства. Життя - складний потік. Тож треба вміти вибрать ту стежину,

Щоб потім з гордістю сказать: «Так, я пройшов, пройшов чесно, З совістю, правдиво Земний цей шлях».

Щоб потім не жаліть, Що існував даремно, бо вже

\Не буде вороття.

' ~',

Життя

це ми, це наша совість.

Воно є або його нема. Ось що означає життя ...

Хоч інколи горе й страждання несе. Так кожен із нас у своєму житті

Де зелений гай шумить,

Мусить вибір нелегкий здійснити: І вибрать оту дорогу одну, По якій буде іти.

Там є два шляхи,

Де зелений гай шумить,

Дві дороги різніі~ Що ведуть в протилежні боки. Одна - широка, Повна брехні і гріха, Повна багатства і слави, Веде вона до зла.

Там є два шляхи. Один з них прямує до зла, Інший - до спасіння навік.

Інша

вузенька.

Мало людей по ній іде. Нелегка вона, але правдива,

Тож вибір один" Зроби його так, щоб потім До кінця не жаліть,

Бо не буде вже вороття: Дорога іде, й до початку Не верне ніколи вона.

ПТАШКА, ЯКА НАВЧИ[JА МЕНЕ РАДІТИ ?

Ксенія САХАЦЬКА

ком. Адже це одна папужка щебече.

Веселі це істоти, хвилясті папуж

А коли всі п'ятеро просинаються зі

ки. Навіть одна така пташка при

сходом сонця в зачинених клітках,

носить в дім радість. Сидить собі на

вони просто вимагають, щоби їх ви

жердинці й цвірінькає або заграє зі своїм зображенням у дзеркалі, або дзвонить в дзвіночок, або виробляє

Звичайно, кожна з пташок мала свій індивідуальний характер. Але

дивні трюки у клітці, щоби Ви ви

одна з них відрізнялася від інших

пустили її політати. А коли випус

ще й фізично. Її звали Чижинка.

каєте

гризе стіну, какає на папір,

Вона була третім малятком моєї

який Ви саме в цей момент заванта

парочки і першим пташеням, яке

жили в принтер; сідає Вам на голо

вижило. Справа в тому, що це був

ву і муркоче щось дуже ніжне, або ж приземляється прямо в тарілку, щоб

мій перший досвід розведення хви лястих папуг і дечого я не знала.

скуштувати, що Ви їсте. Може й не

Наприклад того, що коли вилуплю~

завжди весело, але нудьгувати точ

ються малята, пташки потребують

но не доведеться. Це

спеціального харчування, збагаче

одна папуж

ка. А уявіть собі, коли їх п'ятеро!

пустили на волю.

ного кальцієм. Особливо на друго

Уявили? Тепер Ви приблизно зна

му тижні життя, коли в них починає

єте, що робилося у мене вдома, коли

рости пір'я. Через цю мою помилку

я займалася розведенням хвиляс

загинуло двоє старших пташенят, а

тих папуг. Жовта мама, блакитний

третя, Чижинка, залишилась інва

тато і троє фіолетових донечок ві

лідом. У неї викривилися лапки,

тали мене

вона не могла на них ставати.

щоранку голосним кри-

Я дуже картала себе за це і хотіла дати пораненій пташці якнайбіль

ками за прищепки, на які вішають

ше турботи: пересадила її в окрему

вою, весело наспівуючи. Але найго

клітку, їжу і питво поставила на дно,

ловніше те, що Чижинка ніколи не

а не зачепила за прутики, як іншим.

Але папужка сприйняла це, як обра

бувала сумною. Я ж на цей час по стійно боролася з депресіями. Але

зу. Вона ні за що не хотіла змирятися

одного разу я

фіранки, і довго висіла вниз голо

подивилася на свою

з думкою, що чимось відрізняється

покалічену пташку і подумала: «Яка

від своїх родичів.

ж я нерозумна! Ця малесенька істо

Чижинка навчилася літати і при

та, що поміщається у мене на долоні,

землятися на живіт. Вона умудря

має в тисячу разів більше причин

лася їсти з кормушки, зачепленої

сумувати. Але в стільки ж разів вона

за прутики, і ніколи не спала на дні

сильніша за мене, тому що, незважа

клітки, а лише на жердинці. Мало

ючи на своє каліцтво, радіє кожній

того, ця пташка вміла навіть таке,

секунді життя!»

що іншим папужкам не спало би навіть на думку! Вона хапалася лап-

Отак маленька хвора папужка на вчила мене радіти.

ГЛАВА

8ІІІІНИЙ ІІИТІІІJ, ІІІАІІ8J&МІ KOHKJPC ІІСТІІІНКІМИ СІІТІrІ ІИСІІМІ•. •• а1nи11нн1 С1ІСJІО1ІІСІ :1.1-'!1..!~;..\Щ;J;,/:,&11нr1nП fІСПІАІ ІІ88rІ ІСJСІ ІJИС18

1) «Хто відпускає свою жінку й бере друrу" .. з нею. І коли жінка покине своrо чоловіка й вийде за іншоrо, -. "» а) чужоложить;

б) порушує 7-му Заповідь; в) порушує 5 -ту Заповідь.

2) «Пустіть дітей приходити до мене, не бороніть їм: таких бо".»

J 8ІJІІQІІІНІ ІІ3ІІМJ111JІІІС11111ПІІКІt11, ПІ АІС111 RІМИDІІНІ ІІАІІІІАІ НІ ВСІ 38ІІt18ІІІ.

а) ~уші чисті; б) Царство Боже; в) « СВІТЛИЙ розум ».

3) «Хто Царство Боже не прийме, як дитина,- ... » а) не покається;

б) не буде помилуваний; в) не ввійде до нього.

4) Що порадив Ісус баrатому юнакові? а) щомісяця давати милостиню;

ІІС1JІІИЙ ІІ3ІrJІ• CJllJ·IJl1311ІІАІJАІ1ІІСІ1111111 2012 І. ІЦІІІОІІ111МІМІ JІІО11138 МІСІQІ 3 RИС10ІІА8 20111. 11111111112012 •.

183ІІJАІІ1031111 СІІІадJІСJ, ІІМІJ 1ІDІІІDНJ11 Cllnlllllt 1011 РОІІL

б) продати все своє майно й роздати бідним, і буде мати скарб на небі; в) проповідувати Слово Боже.

5) Що просили сини Заведея в Ісуса?

а) щоб сиділи один праворуч, другий ліворуч Ісуса в його славі; б) щоб терп іли р азом з ним;

в) щоб мали владу бісів виганяти.

::::::r~~Ііnицю, виріж (аІіо nеремаnюйJ та надіwnи в :І-- --------- - -------------- ---------- -------------------------- -- ---- ------------------------------------ -,'

'' '' '' '

11 12

', _

--- ---- -- ------------------------------------- -- -------------------

'' ''' '' '' ' '' '' ''' ''

--------------------- -- ---- -- --''

1АВА

усіх, які кид

ll частину плодів виноградних?

русалиму, Витанії і Витфаrії?

в село й знайти осля, на яке ні~то

все, що мала,

увесь свій прожито~ . в ) усю свою пенсію. '

2) Чи змогли впіймати на слові

н е сщав .

Ісуса фарисеї та іродіяни (гл. 12 ст.13-17)? а) так;

ерез Щ~ Ісус прокляв смоківницю? ~)) 60 пшд, що на ній, був несмачний.' о 6о не мала плоду; '

б) вони цього не ХОТІЛИ;

бо плоду було мало.

ВІДПОВІДІ НА З

в) ні .

3) Хто, прийшовши до ~суса,

о потрібно для того, щоб те, про що

конкурсу ЗА м~питАння

ГРУДЕНЬ: СЯЦЬ Глава 4: 1) а; 2) в; 3) б· 4) . 5) .

твердив, що воскрес1ння немає. а) фарисеї; б) садукеї; в) ізраїльтяни.

~ИМ_?, було виконано?

~ ВІра и молитва;

н.аді~ й терпіння; !• ВІра и терпіння .

4) Які заповіді є

з запитав Ісус книжників у Храмі

найголовнішими?

в) любов до Бога й любов до

. Иоан?ве хрещення було з неба чи від .1Юдеи .

ближнього .

5) «Істинно кажу вам, що, ота

відповіли фарисеї?

rГлава 5·. 1) а; 2) б; 3) в;'4) а·а, 5) б·в, лава 6: 1) в; 2) а; 3) б; 4) в: 5) а.'

ПРИЗИ ОТРИМАЮ

а) 1-4; б) 5-10;

чи вірують в нього;

_ '!И можна робити добрі вчинки в суботу;

бj усю' св;~· спадщину·

б) сам господар; в) воїни господаря .

о~ н~годувати народ, який він навчав·

;

вкинула

а) син господаря виноградника;

~ взяти харч~ в дорогу;

1І ст. 29-ЗІ)

ж: з убозтва свог~ надм1ру, вона

1) Хто після слуг пішов забирати

Яже пор.учення дав Icrc учням біля

n:швно1 гори перед в їздом до

3 1 шт~

бо кидали з :В~~у скар~оню. Усі

Юля Стиранець (с Роз о . ТЬ:

Марія Микитин (с. Гі д твка, Донецька обл.),

Христина Труш ( . Лр~ьке, ЛьвJВська обл )

вбога вдовиця вкинула бшьш ВІД

що від людей;

М. ЬВlВ).

що не знають;

що від Бога .

.. .......' ~~ ·.·f ••

ВИПЕРЕ ИВ Не раз учитель викликав батька до школи, бо син бешкетував і погано вчився. Через деякий час на виклик учителя батько знову прийшов до школи та й каже: - Я вже йому всипав. - Кому? - запитує учитель. - Та синові ж своєму. - А я хотів порадувати вас, що в нього останнім часом покращала поведінка і двійок немає. НЕ ВСТИГ

Малий Іrорчик приходить додому весь у грязюці. Мати

- Який у тебе вигляд?! Що ти робив? - Впав у болото. - У нових штанях?!

- Я не встиг їх зняти!

·:·:· •

3ВІ КИ ЗНАЄШ?

- Звідки йдеш? -З річки.

- Що там робив? - Лящів ловив. - Багато зловив? -Жодного. -А звідки знаєш, що ловив лящів?

сердито запитує:

..• ... ....·.•..·...·.. . .... ....• ·....••. • .•••••• • • • ·~"

• ••

• •«·.:~. •

•••••••' • •••• •• • • •

.''..'..

І....... •' ••'

.'.'.' • ••' ••' • ••• • ••••

••• •• •••••• ••

ГРИГОРІЙ

1. Щире і до брові л ьне передав а н ня Духовних благодатей Святого Духа (воно може бути п асти рське, архиєрейське, батьківське) . 2. Наука красномов ств а, оратор ське мистецтво. З . Голо вне добре діло. 4. Мов лелія була красна Твого серця чистота. Нею Ти яснів, як "., як небе с н а я зоря {п існя «0, Васил іє Великий») . 5. Святий, п раведник, котрий тримав на своїх руках Ісуса Христа в день Стрі-

г о

те н ня.

6. Усе позити вне в житті л юдей, що відповідає їх інтересам, бажанням, мр і ям.

7 8

7. Ім 'я матері святого Василія Великого. 8. Свята ". Миропомазан н я.

й 1

2 з

ВАСИЛІЙ

1. День або дн і, коли урочисто відзнача ЮТЬ ВИ· датні події, знаменні дати (напР..иклад Стрі тення~

2. Василіє, Григоріє, і чудний Иоане, Ваш а " . ПО всім світі ніколи не зв'яне (пісня «По всій з емлі»). З. Добре, співчутливе ставлення до кого - небудь. 4. Духовне звання, середнє між єпискО П ОМ І

с и

4 5

митр о политом.

5. Квітка, яка символ ізує чистоту. 6. Містечко, де народився святий Григо рій Богослов.

Пророк, через котрого Бог дав всьом у ству Десять Божих Заповідей .

t;'

ІВАН

1. Держа ва у Європ і, де н авчалися свят і Василій та Григорій. 2. Ким ста в святи й Іва н Золотоустий, коли йому ви повнилося 18 р оків . З . Людина, котра дала обітницю в ести аскети чне життя .

4. Господня їж а, якою Господ ь харчував ізраїл ьтя н .

•

Д"

. " числі за січень 2012 Р~:Лr~ік. . " «РІЗДВЯНА ЗІРКА», o~r:~fe~~a:i,~~в~. 10.Осел. 11.Ладан. 12. Н ~ч. 13. Відповід~ на чаинворд 4 Ягня. 5.Ялинка. б.Ангел. 7.Лю 1 .Вифлеєм. 2.Мар1я. З.Яскиня. .

Номер підготував: бр. Юстин Борис, ЧСВВ

Допомагали:

Павло Білик, Вітал ій Павлучкович.

ЛЮД·

ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

ЛЮТИЙ 2012

БІОГРАФІЇ ПОВИХ ІЄРОМОПАХІВ ЧСВВ (св.иченн.и

1990

- 25

грудн.а

2011

року)

Отець Еронім

Отець

Oner Грім, ЧСВВ,

Лазар &оrдан

народився

Громадський, ЧСВВ

8 жовтня 1983 року в ceni Староміщина

народився

Підвоnочиськоrо

у ceni Сіnець

13 серпня

1984року

району

Кам'янка-Бузького

Тернопіnьської

району Львівської

обnасті.

р. вступив до 1-го класу Дорофіїв

Здобув повну середню освіту у Добротвір

ської ЗОШ, а наступного року перейшов

ській середній школі, де навчався з

до Староміщинської ЗОШ. Після навчання

до

в ЗОШ с. Староміщина

цеї св. Йосафата в м. Бучачі у 1999-2001 рр.

1999

р. навчався в

1999 р.

1990

р.

Повну середню освіту здобув у лі

Бучацькому історико-філософському ліцеї

12 липня 2001

ім. св. Йосафата при василіянському мо

Чину святого Йосафата на кандидатуру у

настирі Воздвиження Чесного Хреста Гос

Крехівський монастир св. Миколая.

поднього оо. Василіян. В

2001

р. вступив до

Тернопільської Академії Народного Госпо дарства, де провчився один неповний рік. Відчувши покликання до чернечого жит

тя,

липня

2002

року вступив до Крехів

13 черв 2002 р. отримав облечини, а 28 серпня 2003 р. - перші тимчасові обіти у цьому ж монастирі. У 2003-2008 рр. навчався у ВІФБС в Брюховичах. З 22 вересня 2008 р. до 7 ве ресня 2009 р. перебував у академічній від ня

ського новіціяту.

пустці за власним проханням, на служінні в

мав габіт і

монастирі св. Онуфрія ум. Львові. 23 серпня 2009 р. склав урочисті вічні обіти у Василіян

2004

15 червня 2003 року отри чернече ім'я Єронім. 19 серпня

р. вступив до Василіянського

року склав першу тимчасову профе

сію. Переїхав до Брюхович на навчання у

ВІФБС ім. Йосифа Велямина Рутського.

липня

2010

року в Крехівському монас

ському Чині святого Йосафата, які прийняв о. Йоанікій Чверенчук ЧСВВ, Протоігумен Провінції Найсвятішого Спасителя в Укра

тирі св . Миколая склав довічну професію в

їні.

Чині св. Василія Великого на руки о. Про

яконські свячення з рук владики Кир Іринея

тоігумена Йоанікія Чверенчука, ЧСВВ.

Білика ЧСВВ.

9 вересня 2010 року в Брюховичах отримав дияконські свячення з рук вл. Мирона Мазура.

25 грудня 2011 року у Бучачі владика

Дми

Онуфрія у Львові.

tПIGIOHdp

україн ський

хрисmя н ськии час опис

2011

року владика Дмитро

мі Воздвиження Чесного Хреста у Бучачі. На даний час виконує служіння в мо

настирі св. апп. Петра і Павла в Дрогоби -

чі.

•

грудня

в с. Гошеві прийняв ди

Григорак вділив священичі свячення у хра

тро Григорак уділив священичі свячення. На даний час служить у монастирі св.

28 серпня 2010 р.

•

ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

ЛЮТИЙ 2012

ДИВКОПСЬКІ СВ.JІЧВПШІ У БРЮХОВИЧАХ о. Йоса ат КОВАЛЬ, ЧСВВ У четвер,

29 грудня 2011

року, в

монастирській каплиці василіянськоrо

інституту філософсько-богословських

студій ім. Йосифа Велямина Рутськоrо, що у Брюховичах біля Львова, відбулася урочиста подія

- дияконські свячення чотирьох братів-василіян: Елевтерія Генwляка, Пімена Коневича, Віктора Кваснія та Климента Грещака.

Урочисту Архиєрейську Літургію очо

•

лив владика Венедикт Алексійчук, єпис коп- помічник

Львівської

Йому співслужили

о.

Архиєпархії.

Роберт Лисейко,

ЧСВВ, ректор Інституту, та ще понад де сять священиків

з ЧСВВ та різних єпар

хій. На Службі Божій було багато вірних, василіянських

студентів,

сестер-мона

разу виголошуючи: «Аксіос! »

що озна

чає «достойний». Опісля диякони стали до престолу та з владикою й усіма священика

ми співслужили Святу Літургію. На

завершення

Божественної

Літур

хинь, родичів і знайомих новопоставлених

гії владика Венедикт заспівав многоліття

дияконів. Під час Літургії співали брати

Святішому Отцю,

студенти василіянського Інституту.

кам, монашеству, всім вірним і новопос

У проповіді владика Венедикт наголо сив на головних правдах християнської

єпископам,

священи

тавленим дияконам та їхнім батькам і ро дичам .

віри та засадах праведного християнсько

Опісля о. Роберт Лисейко, ЧСВВ, при

го життя: життя Доброю Новиною Ісуса

вітав владику Венедикта, подякував за

Христа

уділення дияконських свячень та поба

Після

Євангел ієм. євхаристійного

канону

розпо

жав йому плідної праці в архиєрейському

чався обряд дияконських свячень. Про

служінні, запевнивши у молитовній під

тодиякон представив кандидатів до свя

тримці.

чень, зачитавши відповідну грамоту. Після

Зі словами подяки також звернувся дия

представлення і трьох поклонів диякони

кон Климент Грещак, ЧСВВ. Він найперше

приступили до вітання з владикою-свя~

подякував Богові за дар життя і покликан

тителем, обходу довкола престолу та по

ня, батькам за виховання, Василіянському

цілунку кутів престолу. В той час монаша

Чинові за монашу і священичу формацію,

братія співала тропарі. Відтак піддиякони

друзям і знайомим за підтримку і молитви.

приступали

до

престолу,

приклякали

на

Урочистості завершилися спільною фо

литви поставлення диякона. В кінці вла

тографією. Нехай Господь благословить наших но

дика

вопоставлених дияконів на вірне та ревне

одне коліно і єпископ Венедикт читав мо вручив

но в опоставленим

дияконам

орар, служебник і кадильницю, кожного

Владика Венедикт Алексійчук із дияконами-василіанами

служіння у Його святій Церкві . •

український АІІGІОН Jd христи~~~~~:~ 111 U

ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

ЛЮТИЙ 2012

БlІАЖЕППІШИЙСВВТОСlІАВ У ПРАЗПИК СВВТОГОВАСИlІDІ ВЕlІИКОГО ЗАКlІИКАВ

lІЮДЕЙ БУТИ СОБОЮ - БУТИ СПРАВЖПІМИ ХРИСТИВПАМИ Глава Української Греко-Католицької

Церкви Блаженніший Святослав Шевчук у київському василіанському храмі Святого Василія Великого, празник якого святкуємо

14 січня,

під час проповіді до вірних закликав їх бути справжніми християнами,

бо саме тоді правда про Божу Церкву стане великою силою нашого життя, великою силою Церкви, яка

заманіфестує автентичність нашого

традиційного апостольського вчення і нашого життя.

•

Гnава УГКЦ nривітав Васиnіян із небесним nокровитеnем

Блаженніший Святослав сказав, що, коли

у вірі Авраамом. Саме на восьмий день було

отець-протоігумен Йоанікій зустрічав його на

об'явлено ім'я новонародженого Дитяти - Ісус,

паперті храму, він пригадав, що сьогодні ми

що означає «Спаситель».

святкуємо три дуже цікаві і глибокі події, які дивом збіглися в один день ... «Найперше,

каже він,

Недаремно всі ці події відбуваються вось мого дня, адже все створення світу описано в

нині, у восьмий

Біблії у рамках семи днів: шість днів Господь

день після Різдва Христового, ми святкуємо

Бог творив, на сьомий

празник найменування Господа нашого Ісуса

денний тиждень увійшов навіть у наш вжи

Христа

спочив. Відтоді семи

коли всьому світові було об'явлено

ток. А восьмий день показує нам абсолютно

ім'я Божественної Дитини. По-друге, відзна

іншу дійсність, інший вимір існування люди

чаємо свято Святого Василія Великого, бо

ни, впроваджує нас у нову еру і під знаком цієї

саме сьогодні цей великий Отець Церкви ві

події розпочинаємо новий рік»,

дійшов у вічність. По-третє, сьогодні святкує

вав Блаженніший Святослав.

наголошу

мо початок нового року за юліанським кален

Сьогодні, за його переконанням, наші очі

дарем, який завжди знаменує якийсь новий

дивляться на святого Василія Великого, який

період історії, життя Церкви і життя україн

у собі наче ввібрав усе те, про що говорить нам

ського народу. Але, гадаю, саме той факт, що

Святе Письмо.

це ключ до

Блаженніший Святослав нагадав, що Ва

розуміння глибокого змісту тої хвилини, яку

силій належав до однієї з найбільш знатних

сьогодні разом у цьому храмі переживаємо»,

родин Каппадокії (територія сучасної східної

три події зійшлися в один день

запевнив Глава Церкви.

Туреччини). Його родина належала до перших

«Ісус Христос був обрізаний восьмого дня

християнських родин цих теренів, зазнала пе

після свого народження, згідно з законом

реслідувань за часів імператора Діоклетіана.

Мойсея, але це обрізнання є знаком Союзу За

А сам Василій був одним із найосвіченіших

віту, який Господь Бог уклав з нашим батьком

людей свого часу.

1.1 І

І 11

...VІОН Оі1 rа український ~~~сі~~~нський

ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

ЛЮТИЙ 2012

«Для представлення Василія Великого за

знаменом, силою нашої справжності, нехай

бракне навіть цілої науки, тому я, щоб накрес

Василій Великий буде покровителем нашого

лити вам його портрет, лише пригадаю один

християнського життя»,

випадок із його життя,

тель Церкви.

розповів Предстоя

побажав Предстоя

тель Церкви всім християнам.

Він, захищаючи віру Церкви в

Апостольський нунцій в Україні Архиє

одного Бога в трьох особах, якось зустрівся з

пископ Томас Едвард Галліксон у привіталь

намісником Каппадокії (деякі науковці ствер

ному слові до отців-василіян і вірних сказав:

джують, що то міг бути й тогочасний імпе

«Вже стала доброю традицією присутність

ратор). Коли останній намагався переконати

Апостольського нунція тут у храмовий праз

Василія Великого змінити свою віру, святий

ник Святого Василія, хоча б тому, що ця па

гостро відповів йому і сказав істину. На це

рафія є найближчою до мого дому. .. Тому я

урядовець сказав, що ще ніколи не чув, аби

хочу висловити свої найсердечніші привітан

якийсь єпископ так до нього міг промовляти.

ня пароху та всім парафіянам храму Святого

А Василій йому відказав: «Бо ти, певне, ще ні

Василія Великого. Сподіваюся, що під заступ

коли не зустрічав справжнього єпископа». Ця

ництвом цього великого святого цей храм і

фраза, на мою думку, віддзеркалює все те, ким

спільнота в Києві зможуть завдяки своєму

був, чого навчав і що робив Василій Великий.

доброму прикладу надихнути молодь нашого

Він справді був проповідником Христової іс

часу на чесне, інтелектуальне життя, наверну

тини, реформатором, засновником спільнот

ти молодих до життя Христа, як це робив Ва

ного чернечого життя і навіть упорядником

силій Великий».

церковного богослужіння, яким ми користу

Апостольський нунцій зачитав своє приві

ємося до сьогодні. Адже та Літургія, яку ми

тання українською мовою. Це дуже сподоба

служимо зараз, називається «Літургія святого

лося парафіянам, за що вони навіть йому по

Василія Великого>»>.

плескали, що дуже потішило Владику Томаса.

наголошує Глава Церкви,

Глава УГКЦ побажав усім отцям-василі

у початок нового року, Василій Великий за

янам бути справжніми монахами на взірець

«Тому сьогодні,

кликає кожного з нас: «Будь справжнім!»»

святого Василія Великого, додавши, що саме

«Дві тисячі дванадцятий рік наша Церква проголосила Роком мирянина,

Блаженніший Святослав,

продовжував

бо Церква

це не

цим ми зможемо зворушити серця всіх людей,

бо святий вчив: що монах

це не що інше, як

справжній християнин.

це

Крім того, Блаженніший Святослав при

Божий люд, це Ви! І більшість Церкви станов

вітав усіх Василів і Василин. «Бути Василем

лять саме миряни. Тому сьогодні, розпочина

чи Василиною

ючи цей рік, хочу закликати всіх вас: будьте

сказав він.

єпископи, священики чи монахи, Церква

значить мати царське ім'я»,

собою, будьте справжніми християнами, які

Наприкінці протоігумен Йоанікій подяку

зможуть цю справжність випромінювати в

вав високому духовенству за повчальні слова,

усьому, що роблять, чого навчають там, де сьо

за науку бути автентичними, бо коли людина

годні їх покликав і поставив Господь Бог... На

є справді автентичною, вона поєднана з Бо

жаль, сьогодні ми живемо у світі фальшивок і

гом, а отже, має життя. Протоігумен висловив

підробок, коли кожен міняє свою личину від

побажання, щоб Блаженніший Святослав і

повідного до того, що йому вигідно здійснити

надалі провадив отців-василіян у їхньому

в сучасному світі, а це завдає великої шкоди

служінні. •

всім нам. Нехай новонароджений Спаситель,

який нам об'являється як Ісус, буде нашим

Департамент інформації УГКЦ

українськи~

х риаиян сь ки и

часопис

t1t І GІон dP

ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

ЛЮТИЙ 2012

ПЕ ДmІ ВСІХ ПОКІІИКАПШІ

В Ж8ТТІ - ОДПАКОВЕ

З нагоди 40-аіпя священства о. Воаодимира Паачинськоrо, ЧСВВ ДжеР-еnо: http://osbm.info/?p=З.oo..._

У 2012-му році свій 40-літній ювілей священства відзначає заслужений священик з василіанського монастиря Царя

Христа, що на Майзлях в Івано-Франківську о. Володимир Василь Палчинський. 3 цієї

нагоди публікуємо життєпис та уривки його інтерв'ю,. яке він дав греко-католицькому часопису «Нова Зоря». Василь Палчинський народився

ня

1939

січ

року у м. Чесанів Любачівського

повіту Львівської обл. (тепер

Польща) у

побожній родині. В сім'ї було семеро ді тей. Після Другої світової війни цю родину

з Польщі переселили в с. Родатичі Горо

доцького району Львівської області. Після військової служби в

1962 році влаштувався

на роботу й закінчив середню школу (ве чірню) у Львові. Ще до армії познайомився із греко-ка толицькими священиками, які поверну лися із заслання. Василеві запропонували,

•

щоб вчився на священика, але він тоді ще

о. Володимир Паnчинський, ЧСВВ

відмовився, бо хотів бути інженером-бу

травня

дівельником. Та Божі плани були іншими

отців василіян о. Пахомій Борис під час та

настирі

(хоча любов до професії придалася і в мо - ще й як). Зв'язки з підпільними

Палчинському і він став братом Володи

священиками підтримував постійно.

миром. Його співмешканцем став відомий

Василь відсидів у Львові вісім місяців

1963

року тодішюи протоігумен

ємного Богослужіння вручив габіт Василю

о. Антоній Масюк. У підпіллі вони фото

за переховування релігійної літератури.

графічним способом видавали календарі,

Вступав у Львівський політехнічний ін

молитовники, образки. Щорічно відбували

ститут на будівельника-конструктора, але

реколекції, складали обіти, а вдень працю

кадебісти поставили умову про співпрацю

вали на різних роботах.

з ними . Та вони одержали відмову.

В молодої людини визрівало ·бажання служити Богу у підпільному монастирі.

МІР ІОН

ІІІ

Jd український

~~~~~~нський

січня

1972

року в Івано-Франківську

владика Іван Слезюк у присутності єпис

копа Софрона Дмитерка і о. Василя Мен-

1 47

ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

ЛЮТИЙ 2012

друня висвятив бр. Володимира на свяще

ном Івано-Франківського монастиря. За

ника (у той час Володимир Палчинський

цей час проведено ремонти цього монас

працював реставратором у Львівському

тиря та церкви. З

музеї етнографії, але його вигнали з робо

о. Володимира та благословення владики

ти, коли довідалися, що він є священиком).

Софрона Мудрого в Івано-Франківську

Батьки лише через деякий час довідалися,

почали проводити Хресну дорогу містом.

що їх син

1998

року з ініціативи

Список заслуг о.Володимира можна й далі

священик.

Молодий ієромонах Володимир

під

продовжити

.. .

пільно служив в Золочівському та інших

районах Львівської області. Бував навіть у

Києві. Кияни говорили: «Дайте нам Бога,

багатою є Ваша, о. Володимире,

бо та комуністична політика нам вже на

історія служіння. Її стежки привели

бридла» ...

Вас сьогодні до сорокалітнього ювілею

року

1988

Богослужіння

ставали

від дня, коли стали священиком. Чи

більш явними і прилюдними, але свяще

Ви відчуваєте Божу підтримку у

ників не вистачало. У

своєму житті?

1989 році над зачине

ною церквою Вознесіння Господа нашого

Розкажу такий випадок. В селі Коти,

Ісуса Христа у м. Золочеві люди побачи

що на Львівщині, є військовий полігон .

ли Матір Божу. На Зелені свята того року

Якось одного разу з нього втікав солдат, а

о. Володимир відправив біля цього храму

його доганяв офіцер. Це побачили хлопці

Службу Божу. З того часу під церквою слу

з села, штовхнули офіцера, він впав і сол

жили св. Літургії, але настали холоди і ви

дат втік. Офіцер мав при собі фотоапарат

25 листо

і сфотографував тих хлопців. Вони хотіли

року місцевим греко-католикам

відібрати фотоапарат, щоб засвітити плів

никло питання про приміщення.

пада

1989

віддали ключі від храму і того дня громада

ку, і в суперечці зірвали йому пагони. За

була на св. Літургії в Божій святині. Не

цей «злочин» їх потягнули в КДБ і призна

вдовзі о. Володимир ініціював екуменічну

чили таке покарання: «До вас приїжджає

Хресну Дорогу, щоб залучити всі конфе

підпільний католицький священик, його

сії, і отримав згоду влади. Відтоді щороку

треба піймати». Хлопці погодилися, щоб

організовують Хресну дорогу містом. По

залагодити справу. Ці всі юнаки ходили до

тім цю традицію перейняли священики у

мене сповідатися. Вони переказали ревни

Львові.

тельці Апостольства молитви, щоб повідо

У Золочеві є ще одна унікальна церк

мила священика, аби він не їхав у село, бо

ва св. Миколая, яку передала греко-като

їм дали завдання його піймати. І я вже не

ликам влада і де під час ремонту церкви

їхав. Через два тижні приходять і кажуть,

Вознесіння ГНІХ були відправи. Отець

що я вже можу знову їхати, бо кадебіст,

Володимир, окрім ремонту золочівського

який наказав мене знайти, потрапив вава

храму, розпочав будівництво монастиря у

рію і забився на смерть.

Золочеві. В

1996

році в новій обителі вже

тривали перші офіційні студії в Інституті

ім. Й. В. Рутського.

молодим священикам?

Отець

Такою непростою, цікавою і

Володимир

Палчинський

два

Що б Ви хотіли сказати і побажати

Якщо священик справді хоче бути до

терміни служив ігуменом Золочівського

брим пастирем, то найперше він мусить

монастиря, а з

бути вірним Богові, завжди має пам'ятати

1997

по

2010

рр. був ігуме-

українськи~

х ристи я нськ ии ча с опи с

t111CIOHdV

ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

ЛЮТИЙ 2012

про присутність Божу. Де б ми не були, з

пекла. Завжди треба пам'ятати хто ти є і

нами пості й но є Господь. З Богом йдемо,

пам'ятати про присутність Божу. Де б ти

з Богом робимо, з Богом живемо. Свяще

не був

ники не викон ують свої справи, а справи

Божі. Вони є післанцями Божими і пови

що Бог кличе і зробити правильний

нні робити те, що Бог їм послав. Коли свя

вибір?

щеник сильно стоїть при Бозі з молитвою і

там є Бог.

Скажіть, будь ласка, як зрозуміти,

Покликання

проявляється

по

відданістю Йому, то тоді його молитва має

різному. Так як маємо багато різних кві

велику силу.

тів, так і не може бути однакове для всіх покликання. Кожен по-своєму його пере

Яке основне завдання богопосвяченої особи тут, на землі?

Кожна людина хоче бачити у свяще нику особу Божу, чи він є при престолі, чи на будь-якій іншій роботі і просто у житті. Де б священик не був, він повинен завжди давати добрий приклад Божої осо

би. Священиче життя має вплив на людей, якщо його поведінка гідна, то тоді його

парафіяни зростають духовно і священик

живає, але ми завжди маємо вибирати те, що є краще для спасіння. Вибирати те, що тебе підносить, єднає з Богом.

Отче Володимире, можливо, у Вас

є якийсь вислів, на який Ви завжди опираєтеся?

Витворити в собі присутність Божу.

Бути свідомим: де б ти не був, там є Бог. Бути свідомим присутності Божої. 8

стає будівничим Царства Божого, а якщо він дає погани й приклад, то стає руйнів

Підrотовnено

ником. Священик завжди веде за собою людей . Один веде до неба, а інший - до

за публікацією Віри ДІДУХ, rреко-катоnицький часопис «Нова Зоря»

ЦЕРКВА- КОlІИСКА ПАШОГО ДУХА ..• Саме Заклик Христа, який вже тисячо

віспі «совєтські» часи. Але це не завадило

літтями звернений до людей, кличе всіх,

моїм батькам, які були практикуючими

загалом, і кожного зокрема, стати праців

християнами, своїм особистим прикладом

никами у Його винограднику, вже тут на

прищепити любов до тієї віри, про яку на

землі. Тим активним робітником у Христо

вчає Господь. Вчили мене і мого старшого

вому винограднику і ревним мирянином є Ігор Дутка, котрий своєю працею і життям в

допомогати потребуючим і скривдженим,

цьому безмежному світі свідчить Христа.

захищати слабшого і тішитися успіхами

брата жити у світлі правди і милосердя,

своїх друзів, не заздрити, а дарувати лю

РОДИНА - ЦЕ ДУХОВНА КОЛИСКА

бов . Якщо сім'я живе з Богом, а справи ре

Християнська родина виконує своє за

лігії є частою темою домашніх розмов, діти

вдання через виховання дітей, які є надією

швидко переконуються у їх важливості. І

для суспільства та Церкви Христової. Най

ніякий державний устрій цьому не стане

кращим способом того, щоб правильно

перешкодою, бо батьки є першими пропо

виховати свою дитину, є приклад власного

відниками для своїх дітей і першими свід

життя. Моє дитинство припало на сумноз-

ками Христа, першими благовісниками.

MIGIOHdv

українс ь кий

•

х ри стиян сь кии

часопис

"49

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ЛЮТИЙ 2012

Так сталося, що вже в

років я втратив

обох батьків, але сформований в дитинстві

- ·і~:. -

образ Бога я несу через усе життя. Стараю

.. .....

ся наслідувати своїх батьків і виховувати

:.,.~

моїх дітей та внучку у релігійному дусі.

МОЯ ПРАЦЯ РОЗПОЧИНАЄТЬСЯ 3 молитви Кожен християнин має благодать по кликання,

перспективу

прожити

повно

цінне і щасливе життя. Цей дар людина реалізовує в духовному житті-передумові

особистісного зростання і розвитку. Як для фізичного вдосконалення людини по

трібні заняття спортом, а для інтелекту ального -навчання і освіта, так для духо

вного необхідними є молитва і св. Тайни. Тому моїм життєвим кредом є «без Бога ні

•

до порога ». Крім обов'язкових ранішніх та вечірніх молитов, вже впродовж

років

кожен день перед початком робочого дня беру участь у Святій Літургії, приймаю св. Причастя . Це дуже допомогає мені в роботі і житті. До цього стараюся долучити і сво

•

їх співпрацівників. Був час, коли в моєму

ІrорДУТКА

відділі робочий день починався зі спільної

них зборах Апостольства молитви, різних

молитви .

молитовних заходах.

Неодноразово спільно

беремо

участь у св. Літургії, разом їздимо на про

Це

допомогає

по

іншому подивитися на світ, повертатися у

щі, хресні дороги, відпусти. Як керівнику

свій робочий «клімат» з новими думками

організації, це допомогає морально і духо

та свіжими ідеями. Адже Слово Боже за

вно підтримувати підлеглих у виконанні

вжди надихає на те, щоб шукати непрості

покладених на них обов'язків. Багато про

розв'язки певних ситуацій.

блем зникло б, якби всі усвідомили, що служіння ближньому

це служіння само

му Господеві.

Церква повинна стати для нас не лише храмом , а й місцем зустрічі з іншими людь

ми, які стали на дорогу спасіння і можуть

спільно роздумувати над Євангелієм. І не

ЦЕРКВА - ЦЕ СТИМУЛ МОГО ЖИТТЯ

тільки в церкві , а й поза нею.

Були випадки в житті, коли було дуже

Кожен з нас покликаний внести свою

важко. Здавалося, що становище безви

частку, залежно від того , де і в якій си

хідне, а ситуація, яка склалася щодо мене,

туації він знаходиться. Це величезне за

несправедлива. Але завдяки церкві, мо

вдання, яке перебуває внутрі Церкви . Для

литві і духовній

підтримці священиків

багато що можна було подолати, а частину проблем

so·

- вирішити.

Беру участь у чисель-

виконання цього завдання ми сюди і при йшли . Розмовляв Андрій Сав'як

український

,:ul,-.IOH О10r

хриаи~~~~~~~ І 11 \1

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ЛЮТИЙ 2012

РІЗДВИПА РАДІСТЬ У ЗВАПІВЦІ Вперше в історії василіянськоrо монастиря у селі Званівка, що на Донеччині, відбулась різдвяна вистава під назвою «Різдво роди

ни Куп'єлло» за участю братів - студентів Василіянськоrо інституту філософсько-бо гословських студій. Ця вистава є п'ятою з репертуару монашоrо театру «В каптурах».

• Вистава «Різдво родини Куп'єлnо»

Прості, але глибокі роздуми автора Еду

ВІФБС. По завершенні вистави брати-мо

ардо де Філіппо над життям однієї італій

нахи виконали колядки для людей. Відтак

ської сім'ї напередодні Різдва Христового ...

настоятель місцевого монастиря о. Клав

Режисер Дмитро Бартков разом з актора

дій Марунчак, ЧСВВ, від імені всіх присут

ми-монахами

роздуму

ніх висловив подяку ректору та студентам

ють над життям героїв, життям сім'ї, шука

за «різдвяну благовість», заохотивши при

експериментують,

ють у втраченій сучасності сліди Бога.

сутніх до ще глибших роздумів над місте

На перегляд вистави численно зібрали

рією Різдва, присутністю новонароджено

ся парафіяни двох василіянських громад

го Христа в кожній родині, у житті кожної

сіл Званівки і Роздолівки.

людини зокрема.

•

Зі вступним словом до місцевих жителів звернувся о. Роберт Лисейко, ЧСВВ, ректор

МІІ'ІОН

f 11 \1

(І

український ~~~~~~нський

Повідомив бр. Іпатій ВАЩИШИН, ЧСВВ

Ч ис ло

.7.

Львбв'Ь

листопада .

· +---

1897.

ш~~'°'!•'l' 1k!,iІІ,J: •,i.• l~'·4'J'- i•IL'4:;."1j.Ч~~~~ ~V~J; YJ\•!.• .;.,.Vf:J..'J,iv.i:.~~(.ii::М:::t.ffi.~r,1Ї::1 .j.;Щ,.,'ji!IJ,,.\(~~~IJ...'<J,i\ l~i_\:1:~ 1-t<·~I ~'~\Qn;"\.~~V_.t1)1.V~

---+

МІСІОНАРЬ

В ь1ходuть µаз D п а ~1 't с яць

у J!ь rюв1;

І о• ~Іо11~стнрн і ОО . В nс к>іяя•. І

+ Рб чн а прену и ера т а

с11 ть

в ЬІ яо

кр.

ІJо од иноке ЧИ С.ІО

кр ,

+- -- -+

В номерах Місіонаря за nистопад і rрудень

1897 р., буnо опубnіковано етапі під назвою «3ь

6разиnіи. Листь місіонаря Єромонаха Сиnьвестра». Дnя отців Васиnіян від перших років

сформування Чину буnи важnивим еnементом праці - парафіяnьні місії. Які відбуваnися не nише в Україні ane й за її межами. А першою заокеанською буnа месій на праця до 6разиnії. Друкуючи цей nист в журнаnі, отці інформуваnи nюдей про справжній стан речей, за оеканом. 3 кін. ХІХ ст. розпочаnась перша хвиnя еміrрації з західноукраїнських земеnь за кордон. Сотня кіnометрів недоrnянутих прериїв, дnя українців це звучаnо, як бnaro. Канадський, бразиnійський та інші уряди радо запрошуваnа українців. За відсутності в нас аrрарно-куnьтурної поnітики щодо земnі сеnяни з радісними іnюзіями покидаnи домівки набуваючи статусу- еміrрант. На пр. ХІХ ст. дnя rаnицькоrо сеnянства стаnо традиційністю

пересеnення до 6разиnиnії. Їхні митарства розпочинаnися відразу пісnя прибуття на rоnовний пункт країни з іронічною назвою «Острів квітів», що побnизу Ріо-де-Женейро. Дnя новоприбуnих українців еміrрація перетворю-ваnась на «острів жахів», на їхніх очах розвіюваnись міфічна мрія про «чудо-земnі». Мине баrато років поки українці зуміють освоїтися на бразиnьському континенті і доробитися до омріяної «кращої доnі». Ane ті що буnи зrодом, нікоnе не зрозуміють як це бути самим першим •• ••

З'Ь БРАЗИlІІІ.

lІИСТЬ МІСІОПАР.Я ЄРОМОИАХА СИlІЬВВСТРА Бразилія, куди багато нашого бідного люду

червоношкірих індіанців, решта припадає на

помандрувало щастя шукаючи, є то велика

всякого роду туди приїзджих людей з нашого

земля, котра, як знаете, лежить за морем в тій

старого світу і засланих туди в неволю чорних

частині світу, що звется Америка. Всієї брази-

африканських негрів, та всяких мішанців. На-

лійської землі рахують на

~ ',t

~):~J

l!(:t.

8 міліонів, квадрат-

шихлюдейзвабилитудиодниххитріспекулян-

них кілометрів, а більша половина тієї землі

ти, котрих тамтешні багачі підплачували, щоб

досі ще не досліджена. Живе там

міліонів

їм з нашої землі спровадили міцного і дешевого

душ, а з тих неповнии мшюн родовитих диких

ро ітника, а других зва ила туди новина, що

~-· t1.~··

1'/'

"'8-.....,

~" ~ 6'1" е'' ~·'ft. ~о ~

;

';,,f; 1,1

~)'"

C t\'r

"f..O"ftl

'-' '

" ~t-\\e' , -&•'...""'1-°9"-С..:~"~ \1- С.: '\)Ot~tO•

\~.,_0111'"Ф

.,s;"":,ь" о1'

-<""'

~"" ""\<"\()"<" '°°"" "<" 1- """ '"\ \\\.О "f>\J..~f.i\"f>~"j\ / f.O~~"°":o""

~ о''\·\\\1>..:. \\о~'9,_0е~~'"р о...._1'.

...rl~,,,.-

до свtтАА

" " ".- -

" яка cnpo11ora

11106 Ї1t спасти.

Та в иас, чи

•

~~·cr~J}llGIOHa Шо• vоаем бІА~ ? 1){it ке АІО~ВJІ ЦВІТ -. - ~« ....n'-' 111\ІТ\

lJJ ., }Цо 11.и с

Бразилія роздає землю людям дуже дешево, за

мого перебування в Гамбургу. Слідуючого дня, Ьа Гlос

скрута, біда, нужда. Але, як то кажуть, бідному

великою щирістю, потім пішов я до одних мо

все вітер в очи, так і з тими нашими емігран

нахинь, відправити службу Божу; слухав опіс

тами. Деякі з тих відійшли на дно моря, не до

ля сповідь поляків яких є багато в Гамбургу, і

копійки, а третіх погнала в світа за море наша ,.,,. відвідавши отця Свидра, який мене прийняв з

з околиці Чорткова, з Миловець; інших по

Рм11~

виголосив їм проповідь. Опісля пішов я в місто

їхавши до Бразилії, як ото люди, що виї хали :у

шукати по готелях и бараках за галицькими

мордували дикі індіанці в лісах, як ото декого po•rr емігрантами. Місцеві готельники скаржаться

з околиці Мостів великих; тисячі потрапили в

oro '

mi дуже, що галицькі емігранти, то народ невихо

правдиву неволю на фільваркові господарства

ваний і нехлюйний, обдертий і голий і засмічу

до тамтешніх багатіїв; інші тисячі загинули від

ють їм готелі так, що ради собі дати не можна.

голоду і хвороби в бразильських лісах, дехто

В бараках знайшов я

втік з великими труднощами назад до строго

ни. Діти їм похворіли, забрали їх до шпиталю.

краю, а лише невеличка частина отримала малі

Невісти в уборі, короткому по коліна, з грудь ми розхрістаними, брудні, немиті, незачесані,

ся нової кращої долі.

може з тижнів два, мали печальний вигляд і

Найтяща їх журба була та, що не було їм

немогли нажалітися. В еміграційному бюро

кому подати духовної Божої потіхи, особливо,

мені сказали, що два дні тому відїхав до Канади

як хто мусів умирати без покаяння, без спові-

один транспорт, а за кілька днів має приїхати

близько

листи до наших єпископів, щоб їм послати хоч

поприбивані друковані приписи поліційні що

ський і той ревно почав працювати . А в травні

до охорони емігрантів. Приписи написано на

онар монах Сильвестр. Від нього отримали ми з Бразилії кілька листів, і дещо з тих листів хо

с~ одного урядника в товаристві св. Рафаїла, БП.

що нам пише отець місіонар:

>,ф отця Свідра постарано ся для мене в купівлі

я,

./l li.1.

кількох мовах: німецькій, польській, чеській,

~ словацькій, мадярській. Завдяки старанням

:.я. Мейнберга і мого добродія пана Оелькерса та

11 травня рано до Кра

кова, з відки, полагодивши деякі справи виїхав

~l/tt(1

чемо тепер нашим любим читачам уділити. От "Зі Львова виїхав я,

170 родин з Галичини і Буковини.

По готелях і по всіх публічних місцях видно

одного священика. І поїхав там отець Роздоль цього року поїхав туди також наш отець місі

білета на корабель Кордоба, що їхав до брази-

травня рано на Освенцім до Вроцлава,

лійскої пристані Ріо де Янейро. Білет першо гокласу коштує

600 марок, мені знижено за 430

і не затримуючись тут ні на хвилину поїхав я

марок

просто до Берліну, де прибув я вечером біля

товариство корабельне, обовязалося платити

9 години.

мені

Скільки мені час дозволив огляну-

(380

зр). Якби в Ріо була кварантана, то

10 марок денно на утримання.

ти столицю німецького цісаря. Зробило воно

З Ріо де Жанейро дальше кораблем їхати до

на мене величаве враженя, особливо вечером

Паранагва, звідти залізницею до Куритиби, а

прегарне електричне освітленя. До Гамбурга

опісля, чим Бог позволить, до Прудентенопо

прибув я

ля. Тим самим кораблем їде

16 травня ранком. На дворці чекав на

'IJ!tt

мене власник готелю Франц Оелькерс, німець,

-1, ,"

католик, якого надіслав гамбурський священик "~1о Корабель відплив

I'pt; отець Свідро, котрого я повідомив з Вроцлава 1 ;llt'z f/l/flt,

щ~

5 родин руських з Букони

частки лісів під викорчовування і доробляєть

ді. ДЛЯ ТОГО писали вони громадно благальні \

'' " jifJ(/

11с

телеграфично про свій приїзд. Оелькерс, чо-

Cto

' )'""

6 німецьких мона 4 монахині; св. Катерини. від берега 20 травня рано.

хів Францишканів і

Службу Божу мав я в своїй каюті, де сам меш каю. Вечером стало мені погано, це морська

'·"' , , ", .

повік дуже чесний, завіз мене до свого готелю \lf · хвороба, але досить легка для мене. Слідуючого ~ е.

і заопікувався мною дуже сердечно на весь час Ф1'°' дня був я цілком здоровий. з1ощrz-, се1ї

<ь до1.11Щt

llцtгfl/Ji,

~4fllt]OM~P/tE~н~tкий l'І'JІце ·'Ійбв

' .Jft'Qp~.

~)'.;,.,,

"• "110,,,'lr,·

·~

...,,,(!1(6'' 11'

_-"'1(1(~

"J.-"?

•. ~!l')t!ft ~~~ 11

'3o-t'3o1''1> d

(,"\''3о' \'\\е· •'

Травня ми затримались в португаль-

24.

•

, "lor;~·~1t,

J ЧІJ.1

rr ер

?оо

/11/0.11 0 .... 1 J ., Що5

.,.lt" ~щь~в~~z:" ,.І/Іf,.. ~

вони найбідніші і цілком

4'о~~

/(j•

n,,._

се

f!:o·Jt,1'll.fr 11.qto J/yltl а~ ІІо" 1;0 ll ІІоІіt'll1'11 " "1у li/or; 1111" ~lf" с11ц, :/ic1t.q ""~

6 У8

1:-:s№"P· ~ С.~ \jflJ7 ~"ri.. ~

. ''rfYBa.rт , о*1-f іи 11

is99.

;/f:li C11:0.fr 1'р

ському порту Лейшоеш на одну добу. Оглянув е.J1.І парохія велика, велика бо нараховує 30 тисяч

я близьке портове місто Опорто, дуже красиве.

3е

rtJ

llc11,_1'il1to{,"1'e"6e11" :/іс 'JJ.,.~. І _ С6Іl 1 •11 11 опущені. Тут моя 0 "~ 1;0

Русинів в самій країні Парана і Сант Катари-

Aro

;t cor;1

26. Травня прибув корабель до Лісабона, зві- -tO] c\t на, не рахуючи кільканадцять тисяч робітни- ,'""~~·, це і надсилаю цей лист. \\ ків русинів в сусідніх провінціях: Сан Паульо, 'oar, " ( Слідуючій лист Отця Сильвестра прийшов ,ci<J Ріо rранде де Суль і інші. До праці треба було ІІІ; вже з Бразилії з Ріо де Янейро, куди корабель 1> 1 братися чим скорше. В Куринтобі і в околиці ~ ' плив цілий місяць. Ото що читаемо: ~ \\' пробув я найперше десять днів. Від досвіта до "В Ріо де Янейро здибався я дивним спосо

темної ночі слухав я сповідь наших людоньок, ~

с.с котрії збігалися з всіх закутків, з сльозами

бом з Інтернунціем Апостольським, котрий з Петрополиса, де мешкає, приїхав до Ріо де

)

радості і утіхою душі але висповідати не міг я

Янейро і зайшов до мене, так як би за мною

навіть половини. По девятьох днях мусів я їха

шукав . Я дотепер дякую Богові, що Він мене

ти в дальші ліси та вертепи, шукаючи наших

попровадив не просто до послідньої моєї при-

.\\ бідняків. Вони виходили самі мені на зустріч, '$ з плачем і на силу забирали мої пакунки і тяг

стані Паранагва а через Ріо де Янейро і тут

майже силою мене затримав, бо корабель бра- ~

нули до себе, благаючи, щоби у них лишитися.

зилійскій, котрим я мав дальше їхати, кілька ~% Повнісінько їх тут - літами несповідані, опу

' годин перед тим відплив. Моя зустріч з Інтер- з.

щені, занедбані, без жодної духовної опіки,

нунунцієм на половину зменшила мої клопо- веР діти нехрещені, старші умирають як не люди, ти, котрих з часу коли вступив на бразильську ~\\~ самі ховають, дівчата і жінки розпустилися в ~ землю назбирав багато. Вчасі розмови з Інтер- \"j тих лісах як погани; між безбожними брази<:

нунцієм прийшов був до тогож один священик "6% лійцями і самі стратили побожність і честь, обряду гр. кат. з Лібану, котрого до Парани ви- ~ 11 купами волочаться, і про їх душу ніхто не слав був з прекрасними свідоцтвами патріарх

дбає, ніхто над ними милосердія не має.

для Арабів, котрих тут багато. Приїхав він до

ловина наших емігрантів, що сюди приїхали,

Інтернунція з Куритиби, бо тамтешній брази-

лійскій єпископ не прийняв його і сказав вер-

По-

вже д0 тепер пропали на віки з душею і з тілом.

Вимерло їх тут багато: покільканадцять

татися назад до Европи. Інтернунцій не зміг і/, померлих бувало денно. Багато вертаються допомогти йому і він найближчим кораблем

до Галичини, а частина тількі дорабляється

відплив до Европи. Мене прийняв Інтернун-

помаленько. Багато емігрантів тікають з від-

цій ласкаво, однак представив великі труд-

нощі що до принятя руських священиків в

си до Канади. Оповідають мені нечувані речи

про нужду, якої зазнали, а виглядають так,

Бразилії. По довгій нашій розмові, ми дійшли ІііііІІ що страшно на них дивитися .

до наступного що Інтернунцій обіцяв зателе-

Крайній час зарадити біді тих нещасних

графувати до єпископа в Куритобі, в котрого ~ душ. Священиків тут треба чим скорше, доки

в діецезії лежить моя парохія Прудентополіс, і ~ ще тліє у декого віра. Но тут'Ь лише такий свяв потребі пообіцяв мені свою допомогу і опіку.

щеник може рішитися іти, котрий би з гори

Стало мені лекше на серці, і я спокійніше пус-

знав, що йде на чорну працю, і котрий був

тився в дальшу дорогу кораблем до Паранагви

би готовий і на смерть, якщо хоче ратувати

а з відти до Куритиби.

душі від погибелі, може надіятися на смерть

21. червня приїхав я до Куритиби і прийшов

""r,"i

тити кулю в лоб.

брався я в дальшу дорогу до міста ІІруденто-

місто Прудентополіс розкинене лежить на

поліса, де наших людей найбільше осіло і де 0 \І>"+•ьі\1-е·-;0'1'":;..~ " .~~ \\""' ~о ~" "о.• "'"'"11""0~"~:~і' , "ІJІ, "f.O "/.~ у,'"/. "v 0tO• 'І[, v.o"' "' \\ &\\і>"' 6" о"'

ї~ "

• ----

бо бразилійська дич кожної хвилі може впус-

до тамтешнього єпископа а по пятьохднях ви-

/• І

" 1!."' 'l:t.у,\,_..р'<"

\\" " ~ j.\\' "'""'' ..р'<" >'О" "'01' ф.О і/> \1-f.Y.i~i/>\l.t.f. ",._.,, \\\ \ф.О '/( _...у.Ос •'f>".po""

"''"":. '1-.o~\oy,t~" о"""

40 миль в

Праця тут страшна. Саме

окрузі; його вулиці тягнуться від 5

В'Ь JІЮТОМ'Ь. Божественнь1й Оrіасителю нашrь Іисусе ГЬсподи! Жер твуlt) Тоб'Б всt J\Юлит.вь1, справь1 и терпtня · · ньтнf.шного дпя и сполучаю ихrь зrь тьrм'Ь намJ;репємrь) вrь якоJ\І'Ь Тьr саиrь па

оЛтаряхrь наших'Іt 3а насrь жертвуєшь . ся Отцу небесно.му, осо блшзо жертвую и~'і. за, Nавериеие утрат~ьвши.ха св: віJру. Аминь. А як вес1л

То

до

1 тиJІ<Деиь

7 миль,

•

тоб! мало.

Дорожнеча тут страшно велика. Буханець

між пропастями, горами, лісами.

Одна з них зветься Нова rаліція.

хліба коштує 50 кр. ; десять літрів Фасолі 2 зр.

50 ; пів мішка муки 15 зр. ; головка капусти 25 )03J1 Тепер тут в роботі пилка та сокира: вели- ;в,..:• кр. ; миска бляшана 1 зр. ; пачка сірників 55 кр. тенський огонь нищить ліси під засів. Люди gt:pi проста сокира 3 зр. 50 кр. ; чоботи юхтові до 50 ходять як трупи з нужди і голоду. Чотири 1f~ риньских; черевики 9 риньских; кільо цибулі 1 цвинтарі вже заповнені. По лісах позакопуq ринь-скій и т. д. В Прудентополісі є Русинвв біля

5250.

'1ч

( кр.

вано їх без рахунку. Через голод дехто з на

Тут, де хто вмре, там його треба й ховати:да

ших людей продає рідних дітей Бразилійцям

леко нести на цвинтар, годі, бо тіло по 6 годинах

за кілька мильрейсів (то є за пару риньских.

) Інші за дармо дають свої діти Бразилійцям,

розкладаєся так, що трудно довше тримати.

Зима тут без снігу, але гірше дошкулює, як

щоби менше мати клопоту. З того видно, як

галицька. В день горячо, а в ночі такий мороз,

що аж вода замерзає.-. Багато тут земних му

-+ наші люди тут здичіли. А що людей живе тут

на віру того и порахувати годі. Крий Боже,

lli

як~ плюгавство гут загніздилось. Не було

ради, треба було місію зробити. Люди потро- С}\\

рашок, що вгризаються чоловікові аж під шкі

ру, і там дуже скоро плодяться і тіло гниє.

Закінчую, засилаючи всім Отцям і Братам і

хи опамяталися. Але за, то Бразилійські рос- ~Sf.

знакомим братній привіт, з далекої, ой дуже да

пусники, від котрих руські жінки по місіях

лекої чужини; а при тому прошу всіх о палкій

повтікали, озлобилися на мене і грозили що

молитві за мене і за моїх бідненьких людях.

мене убють.

В Бозі одна моя надія, що Він

мене оборонить від напасти. Тепер вибираю

монах'Ь Ч. св. Вас. В.

31 . Липця 1897.

ся оглядати мою парохію. ~""'·· Іtа ·'"tr);,

,,.ftttl uii

lbti/; "":Nrrtш,t, rlп//

Брат во Хр. Сильвестер'Ь

' f'ІІtlljJlчit:

Першим Васиnіянським місіонером був отець Сиnьвестер Кізима, ЧСВВ. 3 1906 року до Бразиnії почаnи приїзджати нові Васиnіянські місіонери. Зrодом під керівництвом

-l.1e

I'pt; lltJп; fflflll(

ilfeu

отця Маркіяна Шкірпана буnа орrанізована розбудова місійних осередків майже в усіх посеnеннях українців у Бразиnії. У 1921 року місію отців Васиnіян у Бразиnії відвідав Гаnицький протоіrумен о. Анастасій Каnиш, ЧСВВ, який вніс ідею про створення провінції. Що і відбуnося в 1931 р., буnо відкрито Віце-Провінції і новіціят у Прудентопоnі. Як підсумок

пятдесятирічної місійної праці васиnіянських отців - засновано Провінцію Св. Йосифа у Бразиnії в травні 1948 р. Першим Протоіrуменом став о. Йосиф Мартинець, ЧСВВ. Сьоrодні Провінція маЕ 3 монастирі, 11 резиденцій, новіціят, студійний та Провінційний Доми у Куритибі.

1'J'Jrl1 ець

• :щ;,..,,,.,,....,,,,,,,--~~~~~~~~~~~~~~~""""'-'""r;:--=::--r-~~~~~--,~~-----,rn:..---..-' O,qь ci;

' се1 т:л, ди.~/Q.Іfа •4ро,

~~t

aO:Wf tCLQu~P-~rJt~~:~:..й

rерце .J/!Qбe, •

•

Jh:up?J,

Іt"

"" ч.,.",

.:t 11:'01Q"'

~~е

о"У. llo"o

І З Ah . '"4 О-

КУЛВ(УРА І ДОСВІД

ЛЮТИЙ 2012

ПРАВИlІА ДОБРОГО ТОПУ ПАРАФІНПИПА Відповідно до «етикету» сумлінного

і зд орово г о глузду, завжди намагається

парафіянина(розробленого

зайти до храму ще до початку відправи.

італійською парафією Св. Івана Хрестителя), «справжній католик»

Якщо приходимо раніше, то час перед

спільною молитвою треба провести у внутрішньому приготуванні до Служби

ходить до церкви із відчуттям

духовної радості, бо йому відомо,

Божої, а не в розмовах зі знайомими. Ці

що він стоїть перед Тим, Хто

хвил ини треба використати для того, щоб у тиші прийняти Божу благодать.

обіцяв утішити усіх, хто страждає: «Прийдіть до мене всі втомлені та

Церква не є місцем, де викликають за

обтяжені, і Я облегшу вас»

цікавлення до своєї персони чи демон

(Мт.

струють власну фізичну привабливість.

11, 28).

Церква

не подіум для показу мод. Навіть

Навіть якщо парафіянин зайшов до

якщо надворі спека, уникайте одягу, який

храму «випадково», то він молиться як

пасував би для прогулянки на пляжі. Це

справжній учасник, а не як простий спо

стерігач.

що

місцях та у спільноті. Коли сидите, на

літургійна відправа не є часом для при

магайтесь залишатись у зібраній позиції

Варто

завжди

пам'ятати,

справа виховання поведінки у святих

ватної молитви, але для спільної участі у

і не закидати ногу на ногу. Не треба дослі

молитві Церкви.

джувати, що роблять інші. Це допомагає

Пожертва, яку даємо під час Служби

уникнути осудження і зосередитись на

Божої, має бути дійсно участю кожного

відправі та уважно стежити за її перебі

у загальній справі, відповідно до власних

гом.

можливостей, а не для того, щоб просто

Справжній католик бере участь у ді

заспокоїти свою совість, що вкинув щось ,

яльності парафіяльної спільноти. Він та

чи просто позбутися зайвих копійок у ки

кож докладається до віднови і реставрації

шені. Фінансово підтримувати Церкву є

парафіяльних споруд, щоб зберегти те,

обов'язком кожного християнина.

що йому залишили попередники.

При вході до храму сумлінний пара

Кожному, хто вже прийняв Причастя,

фіянин робить знак хреста на згадку про

треба одразу відійти вбік, щоб інші теж

хрещення. У середині храму зі знайоми

змогли приступити до свящ еника і за

ми слід привітатися лише кількома слова

причащатися. Після Причастя слід подя

ми. Якщо є потреба поговорити, то треба

кувати Господу в молитві. До зав ершення

робити це так, щоб не заважати іншим ві

відправи з храму не можна виходити (за

рним.

винятком нагальних потреб).

Участь у Літургії треба брати і тілом, і

Християнський

обов'язок

не

обмеж

розумом. Під час відправи вірні викону

ується лише храмом, позаяк вірні про

ють різні дії: стоять (знак Воскреслого

довжують виконувати його в родині, на

Христа), сидять (позиція для слухання),

роботі, в школі, в щоденному житті, чим

клякають

дають свідчення своєї віри.

(знак

поклоніння ,

адорації),

•

роблять поклони (знак поваги). Вірний, який дотримується

(правил

«Католицький Оглядач» за матеріалами

доброго тону), що є поєднанням традиції

«бонтону»

Vaticanlnsider український

христи~~~~~~~

iJllf"IOH (JJdr "

ОПОВІДАННЯ

ЛЮТИЙ 2012

БЕЗ mоБов1 пвможаиво жити БЕЗ ТВРПІПШІ пвможаиво lІЮБИТИ тання свого чоловіка Леся в останню хвилину

о. Мелетій БАТІГ, ЧСВВ

прощання.

Молодий чоловік іноді Е подібний своєю долею до сліпого музиканта-скрипаля,

він цілком занедбав, а в серце увійшла зневіра

який стоїть на тротуарі однієї з вулиць міста

до всього святого. Незважаючи на всі життє

і грає свою симфонію жиnя. Біля нього в

ві труднощі у новій країні, він зустрівся з ін

обидві сторони проходять перехожі, на

шим способом життя, основною метою став

мить вслухаються в чарівну музику, та, не

заробіток. Гроші так потрібні, щоб придбати

зупиняючись, ідуть у своєму напрямку. Сліпий

пристойне житло, автомобіль і все необхід

музикант, загравши декілька пісень, сонату

не. Не можна бути байдужим, особливо тоді,

Ці слова завжди пам'ятав Ігор, але молитву

і дещо з пам'яті, кладе скрипку у футляр і

коли знаходишся далеко від дому. Легко мож

просить прохожих, щоб його провели до

на втратити духовні цінності, але повернути

одного з будинків на цій же вулиці, де він

втрачене не завжди вдається. Леся писала

Ігорю, що, як ніколи, себе відчуває щасливою

проживає.

тим, що скоро стане матір' ю:

Його скрипка і музика - це книга людсько го життя. Читай листок за листком, і щось у

Любий мій, вчора я відчула під своїм

серцем наше дитя. Коли заходило сонце чер

ньому знайдеш для себе, своєї душі. Не будь

воним кружевом, вдивляючись у його захід, я

байдужим до чужої долі, бо у ній є і частина

думала про тебе, як ти працюєш, бо там у тебе

твоєї нелегкої долі: радості й смутку, злету й

ще світлий день. І в цей час дитятко подало

падіння, перемоги і поразки, спокійного при

знак свого життя. Як я зраділа! Не можу цьо

чалювання до пристані, якою стає вічність.

го передати. Ти собі не уявляєш, яка я щасли ва, що буду матір'ю. Куди б я не йшла, що б

Це немов живий псалом, даний Богом. Читай його, якщо терпиш, а якщо ніколи не терпів,

не робила, то нас вже є двоє. Мені здається,

то вдумайся, яке складне людське життя, коли

що і в тебе з'явиться радість, адже у нас буде потомство. О, який Господь добрий, що в та кий спосіб ощасливлює нас, бо що може бути

людина з вірою несе свій хрест, не нарікаючи

на Бога і на людей. В таких роздумах виїжджав Ігор на заро

кращого на цьому світі ...

бітки в далеку Португалію, залишаючи Бать

Через два тижні цього листа отримав Ігор.

ківщину, родину і свій дім. Він попрощався

Прийшовши на квартиру стомлений після

з молодою дружиною, з батьками, друзями і

денної праці, він не сподівався звістки від

рідними. Їхав, щоб заробити хоч трохи гро

своєї дружини. Розірвавши конверт, вийняв

шей. Дружина знову з тривогою, але з розу

ши листа, почав уважно читати кожне слово.

мінням прийняла рішення свого чоловіка.

Він не міг ніяк зрозуміти всього, що було на

Коли вони прощались, він спитав її, не заду

писано. Тут же засмутився і почав розводити

муючись:

руками, розмовляючи з собою:

Не боїшся, Лесю, що я тебе залишаю?

Ми цього не бажали. Як могло так ста

На все Божа воля. Тільки прошу тебе: не

тися? Мені потомство не потрібне. Невже

забувай за молитву. Я також буду молитись.

вона цього не розуміє? Де жити і як жити?

Що Бог дає

завжди є добрим. Щасливого

повернення! З Богом!

МІС ІОН

український

х ристиянськии часопис

відповідала на запи-

Ще не вспіли, а тут вже дитина. Щось по

трібно робити, поки не пізно. Можливо,

ОПОВІДАННЯ

ЛЮТИЙ 2012

вона хоче, щоб я повернувся швидше додо

з шкільної лавки, де ми вперше, як діти, за

му, а заробіток? Праця важка, але є гроші.

знали терпінь, і аж до останнього віддиху на

Яке нещастя! Завтра буду дзвонити і напи

смертній постелі, де ці земні терпіння закін

шу листа, нехай вона якнайскоріше при

чуються. У терпіннях людина відчуває ве

ймає відповідне рішення. Нам ще дітей не

личність своєї душі. Потрібно терпіти, щоб

треба. На все свій час. Ні, ні ...

своїм близьким додати сили, а в тебе навпа

На друтий день Ігор вийшов до праці за

ки виходить. Своєю неохотою до терпінь, ти

смучений. Цілий день на будові висотного

створюєш у своїй сім' ї хаос, і не відомо, чим

будинку .майже ні з ким не розмовляв. Тільки ввечері його старший друт по роботі, розумі

це закінчиться .

Вам легко викладати мені свою філосо

ючи, що щось не гаразд вдома, звернувся до

фію, але що тут, всередині, в мене робиться,

нього з добрим словом:

вам не зрозуміти,

На мою думку, ти ще молодий і ніколи

не терпів. Дозволь мені, щоб я тобі дещо

пояснював з якоюсь не

довірою Ігор своєму приятелеві, і вони розі йшлись.

підказав, а ти відкрийся. Без терпіння не

Коли Леся отримала лист від Ігоря, вона ще

можливим є життя. Ми часто забуваємо

більше схвилювалась і відразу звернулась до

про того, хто провадить нас дорогою наших

свого пароха.

терпінь, коли несемо свій хрест до місця

зустрічі з Христом, який визначає наші тер

Це диявольські хитрощі,

говорив па

рох, - цього допустити не можна. Перед шлю

піння. Може, ти не хочеш терпіти. То при

бом під час катехизації я вам про це говорив,

знайся мені, і будемо цей хрест разом нести,

про наслідки цього гріха. Цінністю нашого

щоб у тебе на душі було легше,

немов чи

нашого життя є діти. Тут тільки врятує вас

Приятель по роботі пан Євген був виклада

ти Службу Божу і молитися. Мені здається,

тав з книжки свої нотації Євген.

молитва. Я також в цьому намірі буду служи

чем в університеті, але за матеріальних труд

що це є нерозуміння суті подружнього жит

нощів також виїхав на заробітки і працював

тя. Коли ви народите дитину, тільки тоді Ігор

разом на будові з Ігорем.

побачить його красу і велич Божого дару. Так,

Тільки через день Ігор висловив старшому

що будь спокійною. Бог любить ваше дитя,

віком співробітнику і товаришеві свої пробле

яке носиш під серцем, за нього вже тепер

ми життя, на що той відповів:

Бережи сім' ю. Це щось найдорожче. У

потрібно молитись. Будьте певні, що без тер піння неможливо прожити деколи ні одно

житті може будь-коли настати година ви

го дня. Для чого мусимо терпіти? А тому, що

пробувань, але і тоді треба співати свою піс

терпіння пов'язує життя з любов'ю. Це таєм

ню, щоб не відчути страху. Адже ж ти вінчав

ниця життя говорить нам, що щастям для нас

ся у церкві і присягав у вірності. Прикладом

є любити, терпіти і вірити. Нехай Господь Бог

може стати Пресвята Родина. Йосифові та

благословить вас, щасти вам Боже!

кож не було легко, але він приймав все, що

Минали дні і місяці. Ігор про себе давав

Бог дав. Не думай, що я краще сприймаю,

щораз менше знати з чужини. По телефону

чи розумію терпіння, ніж ти. Я також багато

він говорив, що увесь час зайнятий працею,

вивчав і заглиблювався в мудрість, але най більшої мудрості можна набратись у терпля

роботи приходить дуже втомлений, і невідо

чих людей, бо всі ми є учнями терпіння, яке

мо, коли приїде додому.

що ніколи йому навіть написати листа, бо з

вчить нас життя. Так, так! Не усміхайся! Ми

Леся знову й знову йому розказувала, що

вчимось протягом всього життя, починаючи

говорив їй парох, і запитувала, яке ім'я дати

sв·

український

,\llf\IOH аJdr

христи~~~~~~~ f 11 "

ОПОВІДАННЯ

ЛЮТИЙ 2012

дитині, якщо народиться хлопчик; просила

повернення, а в одному з листів писала, що

Ігоря, щоб він молився за його щасливе на

Степанка серйозно захворів і йому потріб

родження. Та Ігор мовчав, просив не триво

не невідкладне лікування . Про гроші, необ

жити його.

хідні на лікування, мовчала.

А коли народилася дитина, Леся знову

Ігор після закінчення договору розра

написала листа, списавши декілька аркушів ·

хувався з підприємцем, попрощався з дру

паперу.

зями, зі старшим другом-викладачем Єв

Ти собі не уявляєш, яка я щаслива, від

коли стала матір'ю. Дякую Богові і тобі, мій

геном. Дякував йому за підтримку і бажав всього найкращого в житті.

любий Ігорю, дякую, бо це наше потомство ощасливить нас. Я його хочу назвати так, як

називався твій батько,

Степаном. Ти не

будеш противитися такому славному іме

це правильно, але я досі не можу зрозуміти дечого з ваших думок.

ні? Ми дуже тебе чекаємо і хочемо щасли вого твого повернення додому. Маленький Степанка

ось у мене він на руках

усмі

хається, як ангелик. Пересилаю тобі дві

Ви вчили мене, як зрозуміти сенс нашо

го життя, пояснювали наші терпіння. Все

- Так, школою життя є терпіння. Пам'ятай, - без любові не можна

це кожного стосується

жити і без терпіння не можна любити. Щасти тобі Боже!

фотографії нашого ангелика. У неділю бу

прощався Євген з Ігорем.

Коли Ігор прибув до свого містечка, най

дуть хрестини. Хресними батьками будуть

перше зайшов до батьків і все розпитав про

твій дружба Микола і моя дружка з весіл

дружину. Мати, щоб не засмутити сина, нічо

ля Оля, вони завжди запитують про тебе і

го майже не говорила про те, що Степанка за

поздоровляють тебе. Наш парох о. Василь

хворів. І тільки, коли прийшов до хати тестя,

говорив, щоб ми молились, як малі діти, і

дізнався всю правду про дитину. Леся, незва

любились, як молоді закохані, а терпіли як

жаючи на приїзд свого чоловіка, була сумною

мужчини. Тому бажаю тобі наснаги до мо литви, любові до життя, терпеливості до

через слабість дитини.

мене і мужності у всіх твоїх життєвих не

ніяк не можуть встановити діагноз. Одні

гараздах. Ми з кожним днем щораз більше чекаємо з любов'ю на твоє повернення. Ось

говорять одне, інші

Степан своєю ручкою подає тобі поздоров

це щось сталось, і невідомо чим закінчить

лення".

ся,

Я вчора повернулася з лікарні. Лікарі

друге, а що насправді

з дитиною не кажуть. Він ніколи не хворів, а

ра місяця говорив по телефону з Лесею, ка

- з тривогою в серці говорила Леся. - Давно він хворіє? - Вже більше, як два тижні, ходи глянеш

зав, що не зможе приїхати додому раніше, бо

на нього, він у нашій кімнаті з матір'ю. Ліка

контракт на працю з підприємцем укладено

рі навиписували різних ліків, надіємось на

на два роки і, якщо його розірвати, втратить

Божу допомогу...

Після цього листа Ігор тільки через півто

багато грошей.

Коли Ігор увійшов до кімнати, хлопчик

Леся з цим всім змирилась і час від часу пи

спав. Він його погладив рукою по голові і,

сала листа. По телефону важко було навести

як на диво, він відкрив очі і дивився в очі

зв'язок, тому чекала дзвінка від Ігоря, та він не

Ігореві. Цей погляд так вразив Ігоря, що він

квапився. З часом охрестила хлопчика і ра

не міг збагнути, де знаходиться. Це було не

зом зі своєю матір'ю його виховували.

більше хвилини, але цього вистачило, щоб

Коли минав строк договору, Леся почала

Ігор зрозумів, як нагородив його Господь.

частіше пригадувати своєму чоловікові про

Степанка, заплющивши очі, немов знову

МІСІОН

український

християнськии часопис

ОПОВІДАННЯ

ЛЮТИЙ 2012

заснув. Це було щось неймовірне. Ігор піс

Минула ніч, а вранці Ігор зрозумів, що

ля відвідин хлопчика занепокоївся і почав

надія на життя Степанка дедалі слабшає.

дорікати своїй дружині за її байдужість до

Ось він востаннє зітхне, і його душа зали

дитини.

шить зболене дитяче тіло. Як це все пере

Я викликаю швидку допомогу. Дитин

Біля нас проживає дитячий лікар. Кра

ще до неї подзвонити,

говорила Леся, на

шов знайомими стежками польових угідь.

Минувши городи, Ігор увійшов у ліс. Зупи

бираючи до неї номер по мобільному теле

нився на невеликій галявині, роздумуючи

фону, радіючи в серці зі свого чоловіка.

над драмою свого життя.

За декілька хвилин прийшла лікар-педі атр, яка лікувала дитину. Послухавши ма

Чому так? Чому лікарі виписали хлоп

чика додому? Що з ним? Медицина лікує тіло, але, на жаль, не може дати полегшення

лого, тут же промовила:

В дитини ускладнення, але сьогодні

терплячій душі. Кажуть, Бог справедливий,

вам у лікарні не допоможуть, потрібно до

але чим ми провинилися з Лесею? Яка вина

чекатись завтрашнього дня. Я йому дам

нашої дитини? А може? ... Так, я провинив

один укол, а там буде видно, до завтра!

го

ся перед тобою, Господи, бо не бажав життя дитині. Боже, Ти караєш, мене негідного,

ворила лікарка, виходячи з хати.

Здавалося, два роки проминуло відтоді, як вони жили далеко одне від одного. Ба гато довелось пережити Ігореві й Лесі, але тепер вони мовчали про все пережите, хви

прости мене за грішне моє життя! Він впав на траву лицем до землі і залив ся сльозами жалю.

Боже, я не гідний радіти життям свого

люючись за стан своєї дитини. Ігор згадав

сина, про якого моя дружина писала в лис

свого друга Євгена, який багато говорив

тах з такою похвалою. Мене осліпили гро

про таємницю людських терпінь. Почав

ші, які заробляв тяжкою працею, забувши

розказувати про нього:

про сім'ю, про родину, про сина.

Мій добрий друг Євген говорив мені

Ігор піднявся, став на коліна і щиро мо

одного разу, і я не міг зрозуміти його слів:

лився на самоті. Він бачив пташок біля гніз

«Терпіння пов'язує

дечка. Це ще більше зворушувало, ще ревні

смерть

життя з любов'ю,

з вірою». О, як важко зрозуміти по

ше молився, роздумував над своїм життям.

трійну таємницю життя: «Терпіти, любити і

Додому йому не хотілось повертатись, бо

вірити».

не бажав бачити вмираючого сина, а може,

Леся дивилась то на дитину, то на Ігоря, який непокоївся не менше від неї за життя їхньої дитини.

Ігорю, ти стомився з дороги, відпочи

вай, а з дитиною я посиджу.

вже мертвого.

Я його не любив, коли він був у лоні

дружини, не любив, коли вона його народи

ла, не любив, коли повертався додому, але коли він глянув своїми оченятами у мої очі,

Ігор взяв своєю рукою Лесину руку і при

світ мені перемінився. Я бачив свого анге

тиснув її до свого зболілого серця, кажучи:

ла, а тепер він помирає, і я більше його не

Будемо разом молитися. Надія тільки

на Бога.

Це так піднесло її на дусі, що вона тут же витягнула вервицю, і вони почали разом молитися.

нести? Він вирішив залишити дім, щоб не бачити всього цього. Вийшовши з хати, пі

ка у важкому стані.

побачу. Боже, яке нещастя, рятуй! ... Життя за гроші купити неможливо. Терпіння кри чить, а що я маю відповісти?

Ігор, обтерши сльози, яких ніхто не ба чив, не поспішаючи йшов додому. Увійшов-

український

христи~~~~~~~

,:ulGIOH uJ.nr

'11

ОПОВІДАННЯ

Л ЮТИЙ 2012

ши до хати, він побачив те, чого не споді

я його погодувала. Степанка на моїх очах

вався. Тут була його мати, знайома лікарка,

став одужувати . Коли прийшла лікарка, то

а Леся, усміхнена, тримала на руках свого

запевнила, що з ним все гаразд. Хвороба від

Степанка, який розводив руками і мило на

нього відступила. Це справжнє чудо, що він

всіх дивився.

видужав. Який Бог добрий!

Що з ним?

мало не вигукнув здиво

вано Ігор.

Як бачиш, здоровий,

говорила Леся,

Ігор взяв дитя на руки і цілував у ви страждане личко, кажучи до Лесі:

усміхаючись

Бог його врятував через

нашу молитву на вервиці. Дякую тобі, що мене підтримував у спільній молитві .

Ігор не вірив своїм очам. Він знову бачив

Ти правду говорила,

це наше щас

тя, яке дарував нам Господь Бог, а я цього, можливо, не розумів . Грішник я ... Наступного дня вже зранку Леся з Ігорем

пішли до церкви, щоб замовити подячну

дитяч і очі свого сина, а Леся розказувала,

Службу Божу за здоров'я своєї дитини. Пе

як приходив до тями Степанка:

ред Службою Божою обидвоє сповідались.

Коли ти вийшов з дому, він відкрив

А йдучи додому, Ігор пригадав Лесі слова

свої очі, немов з якогось сну, почав рухати

свого друга: «Без любові не можна жити і

ручками. Мені здавалось, що він зголоднів,

без терпіння не можна любити».

ПЕДІіllІ МИТАРЯ І ФАРИСЕЯ

ТРИ СВЯТИТЕШ

о. Васиnь Мендрунь,ЧСВВ

о. Васиnь Мендрунь, ЧСВВ

Вступило до храму і:Х двоє:

Ви в своїй любові схожі,

Це митар, а з ним

фарисей,

Лиш перший був слави лихоі;

А другий мав шану в людей. Молився той другий: «Я маю, О Боже, найкращий Твій дар, За нього подяку складаю,

Чуйні у потребі. .. Хто з вас більший в Царстві Божім?

Хто є перший в небі? Може ти, святий Владико, З іменем Василій, Що в нову аскезу кликав

Що я не є митар-скупар.

І зростав у силі?

Тобі я даю десятіту І посні заховую дні . . .

Може світоч з Назіянзу

Не схожий на грішну людину,

Бога не лишив ні разу

Сильний у покорі?

Так легко на серці мені.

Богослов Григорій.

Я завжди святим був і буду,

Може ти, Золотоустий,

Всі знаЮть, та ж я - фарисей!. . » А митар в той час бився в груди,

Хто Христа до серця впустить

Що лікуєш рани?

Не зводив до неба очей.

Так, як ти, Іване?

Цю правду Ісус нам голосить,

-Ні, ніхто не за порогом,

В молитві сіяє вона:

Ми в небеснім крузі.

Покора угору підносить, Гординя - стягає до дна.

Ми є рівні перед Богом

м І f\ І О Н

І І І \1

J а український U r ~~~~~~нський

•

І для вас ми друзі.

ПОЕЗІЯ

ЛЮТИЙ 2012

СТРІТЕПШІ о. ВасиnьМендрунь,ЧСВВ

Божими ходив стежками Старець мудрий Симеон,

ПРАВДИВІСТЬ .. ХРИСТШІПСЬКОІ РОДИПИ о. Микола МИКОСОВСЬКИЙ, ЧСВВ

Він щодня бував у храмі,

Зберігав святий Закон. В цю пропам'ятну годину Дух Господній підказав: "Бачиш ти оцю Дитину? Це є Той, кого ти ждав".

Родина християнська Богу мила,

Підійшов він до Марії:

Подружню спільність небо обійма,

Бо це домашня Церква на землі.

Її суціль Господня милість вкрила, Вона не никне у повсюдній млі.

"Дай потримати Дитя, В Ньому всі мої надіі; В Ньому все моє життя.

"Відпусти мене, Владико,

Хай у мирі відійду. .. Світло бачу я велике,

Але бачу і біду". "Жінко, я сказати мушу,

Хоч страждальна правда ця: Меч прошиє Твою душу, Щоб відкрилися серця. Протиріччям Син Твій стане

Для озлоблених людей,

Коли царюють в ній добро та мир. Теж не прошиє холодом зима Тривог, розчарувань: Бог - Поводир. В молитві й жертві Господа Христа Покликана тут брати участь все. Побожним світить в очі надмета,

На крилах і:Х надія скрізь несе. Покликань джерело

свята родина,

Спільнота унікальна перед Богом. Батьків повинна слухати дитина,

Бо ж стережуть кровиночку від злого.

Та злікує наші рани

І засвітить Божий день".

Четверта Божа заповідь велить, Що слухати ми маєм маму з татом:

Тоді пірне у щастя кожна мить,

І будень стане миттю ніби свято. На жаль, ще є заблукані родини,

Котрі не бачать Спасових слідів. Спинитись треба: гаснуть притьмом дни ни,

Всевишній знає про дочок й синів. Чесноти хай цвітуть між нами квіттям.

Свята родина, щоб була взірцем. Вручімо Пану всі сердець суцвіття, З'єднаймося із люблячим Творцем.

український J.Іlf\IOH

христи~~~~~~~ І 11 V

НОВІ ВИДАННЯ

ЛЮТИЙ 2012

СВЯТІ БВЗСРІБПИКИ І ЧУДОТВОРЦІ

0~~Jif!!M'11U Брати Косма і Дам'ян були

Чудесні оздоровлення свя

родом з Асії, так у давні часи

тих лікарів не припинялися і

називалася

після їхнього земного життя

частина

Малої

Азії. Батько їх був погани

блаженного

переставлен

християнкою.

ня . На місці, де похоронені

Після смерті чоловіка, мати

їхні тіла, відбувались чудесні

ном, а мати

Теодотія приклала великих

оздоровлення. Усе їхнє жит

старань, щоб своїх синів як

тя, усі чуда, котрі вони ро

найкраще просвітити Хрис

били за життя і після смерті,

товою наукою і заглибити їх

невидимо і таїнственно про

повідували

сутність

християнського

благодать Цар

ське мистецтво, а також були

життя. Як і сама жила по

ства Божого, у якому не буде

взірцевими

божно, так і своїм синам від

ні смерті, ні болю.

які в повноті жили євангель

християнами,

крила красоту чеснотливого

Почитання святих лікарів

ським життям і радикально

життя і радість милосердя та

Косми і Дам'яна було поши

виконували Христові запо

УСЯКОЇ ДОПОМОГИ ЛЮДЯМ.

рене у християнському світі

віді. Численні наші храми

Господь нагородив святих

від найдавніших часів. Вже у

свідчать про

братів даром зцілення і вони

п'ятому столітті на їхню по

лярність цих святих у нашо

лікували не лише людей, а й

шану

тварин. Прийнявши своє лі

відбувались

карське вміння як дар Божий,

мандрівки до їхнього гробу.

велику попу

церкви,

му народі. Дана книжечка

паломницькі

покликана заповнити моли

посвячували

товну прогалину почитання

у дусі Христової заповіді: «Як

Недарма перший описувач

святих лікарів Косми і Да

дар прийняли і як дар давай

життя святих безсрібників

мяна. У цій книжечці зібрані

те»

- святі брати ні від кого не

і чудотворців стверджував,

найкращі молитовні перлини

брали ні нагороди, ні плат

що легше виміряти море і пе

до святих безсрібників. У ній

ні за свою жертовну працю.

рерахувати зірки, ніж опові

розміщений Акафіст до свя

Чинили так, бо лікуванням

дати про всі чудесні зцілення

тих безсрібників, Молебень,

недуг прославляли не себе, а

хворих, пов'язаних з іменами

Дев'ятниця, Вервиця з розва

благодать Божу - щедро дану

Косми і Дам'яна, що народи

жаннями для хворого, і при

людям.

тільки

лися в Асії. А благодать свя

нагідні молитви: глибока і ра

просили вони зцілених: щоб

тих безсрібників нескінчен

дісна Молитва віри, Молитва

ті твердо вірили в Христа і

на, як співає Свята Церква.

лікаря, Молитва за лікаря,

свято жили у Господі. Коли

Вони не тільки мудрі лікарі, а

Молитва за медсестру, Мо

ж хворі ще були не увірували

й мудрі наставники; допома

литва людей похилого віку і

в святе Євангеліє, то намага

гаючи всім, що приходять до

Молитва прохання за хворо

лися навернути їх до христи

них з вірою.

Про

єдине

янської віри. Таким чином,

го. Книжечка стане в нагоді

Святі Косма і Дамян були

лікуючи тілесні недуги, вони

справжніми

лікували і недуги душевні.

досконало опанували лікар-

лікарями,

які

хворим і усім, хто прагне до помогти своїм хворим роди чам чи приятелям.

•

Можна придбати біля церкви св. Андрія в «Адріївські дзвонJІ>) пл. Соборна ЗА; маrазJІН «МІСІОНЕР)) вул. Б. Хмельницького 40.

,;u Ір І о н J п український \1 Uf ~~~~~~нський

І JI

подяки

ЛЮТИЙ 2012

Найщирішу подяку складаю В семи

Саме ця подія повернула мені сенс жит

лостивому Богу через заступництв о Пре

тя . Все стало налагоджуватись. Я безмежно

чистої Діви Марії, блаженного Івана Павла

вдячна святому Тадеєві за допомогу, тому

•

святого апостола Юди -Тадея, святого

11,

що саме Він врятував мене з Божої Волі.

Шарбеля, святого Антонія Падевського,

І саме тому, я вирішила звернутися до

блаженного священомученика владики Миколая Чарнецького за ласку здоров'я без операцій для двох моїх сестер.

вас, адже, я хочу, щоб моя історія допомогла

Рівно ж дякую за ще раніше щасливе

тим людям, які потребують Божої допомоги. Тільки Господь допомагає у важких і, за люд

ським поняттям, безнадійних ситуаціях.

народження Надійки через заступн ицтво

Захарків Уляна, м. Стрий, Львівська обл.

святого Миколая (в Крехівській іконі). Дякую за всі ласки для моєї родини. Анна, м. Львів

•

Хочу висловити щиру подяку Господу

Богу, Божому Милосердю, Пречистій Діві

Марії, святому Йосифові св. апостолу Юді Шановна редакціє! Я вирішила звер

Тадею, блаженному Миколаю Чарнецько

нутися до Вас тому, що у моєму житті ста

му, о. Піо за вислухані молитви, за повер

лося чудо, в буквальному розумінн і цього

нення мені здоров'я.

•

Ганна, м. Новий Розділ, Львівська обл.

слова.

Мене звати Уляна, я проживаю у м. Стрию, мені

років. У моєму житті ста

лася подія, яка змусила мене побачити світ

• На сторінках вашого журналу хочу ви словити подяку всім тим, до кого я мо

по-іншому.

Одного дня, прокинувшись, я відчувала

сильні болі у правому підребер'ї: спочатку, я думала, це мине і нічого поганого у цьому

люся і прошу про подальше заступництво за мене і мою родину.

Кутинська Ю. Л., м. Золочів, Львівська обл.

немає. Однак, болі не припинялися. Іншого

виходу у мене не було, як звернутися до ліка ря. Звернувшись, я почула жахливий, на мій

• Хочу скласти подяку Пресвятій Бо городиці, св. Юді-Тадею, Полум'ю Любові

погляд, діагноз: фолікулярна киста

Непорочного Серця Марії, Господу Богу і

(5 см.).

Для мене з батьками це прозвучало, як

Коли народився мій синочок в перші

ти. Пройшло декілька тижнів, і слов а лі

хвилини життя був дуже слабким (хво

каря стали супроводжувати мене весь ч ас.

ре серце) і лікарі відправляли його на лі

Після цього мене не цікавило все те, що

кування в обласний центр у Львів, але на

оточувало.

бригаду потрібно було чекати

І якось одного вечора, коли я молилась, у

всім святим.

вирок. Мене це налякало і я почала плака

години. В

цей проміжок часу я і моя сім'я просили у

мене промайнула думка, що мені потрібно

Господа здоров'я для синочка, медсестра

звернутись до святого Тадея. Бо саме свя

охрестила дитину свяченою водою і ста

тий Тадей

лося чудо, на час приїзду бригади хлопчик

могутній Опікун і Заступник

своїх почитателів. Я просто не можу у це

став здоровим, про що вони зафіксували і

повірити, але вже через кілька днів , коли

не брали на лікування.

ми звернулися до лікаря вона ска з ала, що

Якщо перегляну своє життя, то воно

я повністю здорова, у це не сила було по

складається з багатьох чудес, які в людей

вірити .

неможливі. Звертаюсь до всіх: «Моліться

український

,\11

р Іон

христи~~~~~~~ ( 11 "

JI d

подяки

ЛЮТИЙ 2012

навіть коротенькими словами, якщо нема

• Хотіла висловити щиру подяку та ви

часу на молитву, бо молитва гори перено

конати свою обіцянку св. Юді-Тадею за до

сить з місця на місце і хмари розганяє ».

помогу у навчанні, добру здачу іспитів та

Оксана, м. Сокаль, Львівська обл.

екзаменів за час свого навчання у коледжі.

Бо велику підтримку мала навіть у най

•

Висловлюю щиру подяку св.

Юді

Тадею, св. Антонію, Богородиці та Ісусу

тяжчих і безвихідних ситуаціях під час іс питів та заліків.

Христу за допомогу у вирішенні проблем

Та завжди мала книжечку св. Юди-Та

та опіку в різних ситуаціях. Особлива по

дея. Довго не могла наважитись написати

дяка заступнику св. Юді-Тадею за опіку в

про одержані ласки (майже три роки), та

безнадійних ситуаціях та св. Антонію за

коли прочитала дописи про ласки св. Юди

опіку в дорозі та за допомогу в знаходжен

Тадея у «Місіонарі», вирішила написати .

ні загублених речей. Дорогі Християни,

Була здивована, що цього святого знають

просіть про допомогу в наших заступни

так багато людей.

ків! А вони в щирих молитвах нас ніколи

Дякую за отримані ласки, і надіюсь, що

цей святий завжди буде мною опікуватись

не покинуть! Тетяна Кільницька, м. Львів

та підтримувати у найтяжчих хвилинах мого життя .

«Місіонар»

Марія,

хочу висловити велику і щиру подяку Гос

с. Велеснів, Монастириський р-н,

поду Богу, Страдецькій Матінці Божій Не

Тернопільська обл.

•

На

сторінках часопису

рушимої Стіни, святому Партенію, святій Катерині і всім святим за отримані ласки,

•

Через

журнал

«Місіонар»

складаю

допомогу в щоденному житті, здоров'ї і у важких життєвих обставинах.

щиру подяку Отцеві Небесному, Матінці

Катерина, с. Мwана, Городоцький р·н,

Анні, св. Юді-Тадею, отцю Шарбелю, св.

Львівська обл.

Божій, а також святим заступникам: св. Філомені, Пресвятій Родині, Божому Ми лосердю, душам у чистилищі, а також мо

• Дуже довгий час в мене все йшло пога

єму Ангелу Хоронителю і всім Небесним

но. Мене огорнула розпука і безнадійність.

Силам, які через цілу вагітність допомага

Одна старша пані, що лежала зі мною в

ли мені долати різні хвороби і труднощі і

лікарні, порадила мені молитися до св. Та

з їхньою допомогою я щасливо народила

дея і дала молитвеник.

донечку.

З великою надією я молилася до св. Тадея

Також і надалі буду просити помочі в

і глибоко вірила, що св. Тадей чує і допомо

небесних заступників і як би не було тяж

же мені. Так і сталося. Наступного ранку я

ко в житті, буду дякувати Господу Богу і

відчула себе краще. В мене все налагодило

Матінці Небесній за ті випробування, які

ся і я відчула що таке радість життя.

вони нам дають. Адже через різні терпін

В цей час ніби чорна хмара зійшла з мене і я за довгий час побачила сонечко, дихну

світ. І таким чином вчимося не наріка ти на життя і приймати його таким, яким

ла повітря.

Дуже і дуже дякую св . Тадею, що вислу Юлія, м. Львів

;ulplOH Ja \1 or ~~~~rі~~нський український

воно є.

Людмила,

хав і допоміг.

ІІІ

ня ми по іншому сприймаємо Божий

Тернопільська обл.

65·

НА ДОЗВІЛЛІ

ЛЮТИЙ 2012

КРОСВОРД Підrотуваnа Леся ШТИКАЛО

ГОРИЗQН~АЛЬН9:

1. Вав1:1лонськи~ цар. 6. Пор

тат~внии м1юкомп ю!ер, вс1 "пристро~ як~го вико наю в одному корпуч, звичаино у ю~гля~1 мале~ь:

кого чемоданчика, кеиса; має значнии об єм пам ят1 та програмово;апаратну су~існість із більш . по тужними комп ютерами. 9. Пагорб в Єрусалим~, де жив цар Давид. 12. Запашне масло, яке викорис

товують у християнс.,ьких ~ерковних "обрядах.

13.

Тож празник першии в цеи к~откии ... не буде християнами забутий: Григоріи в"ньоl.;Іу, ще"й Ва силь, Іван; святительська любов

- 1х сшльнии стан

(вірrµ о. Василя Менuруня, ЧСВВ «fІ19тий»). 1~..До

.. " уся Иого родина, 1вщ Васиши на - чернець, свята Людина (вірш о. Василя Мен друня, lfCBB «Святий Василій Великий»). 15. Васи ши, Г1жго2ій, ... : Хто більший в Господньому небі? Сам Бог об'явив дивний план - чи Він щ_ось _робив нию сяє, як

ім'я

без потр~би? (ві~ш о. Васил!І МеJ-!друня, ЧСВВ <~Три

святитеш»).

ликих Озер. клад.

20. Uзеро на швноч1 США, у груш Ве 21.

Вищий навчальний музичний за

ВЕРТИКАЛЬНО:

Те, що написане, намічене,

складене попередньо, в загальних рисах; проект;

начерк. 2. Цілковите безладдя. 3. Календарний час якої-небудь події. 4. Один із малих пророків.

5. Напрям, стиль, звернений в минуле; захопІ!ен ня минулим, мода на минуле. 7. Історична пов1сть Богдана ~епкого.

8. "Є ,цва апостоли ве~ховні: це .. "

названии Петром, и Павло, що став Uтцем духо

вним, хоч був гонителем Савлом (вірш о. Василя

Мендруня, ЧСВВ «Ве~?._ховні апостоли Петро і Пав ло»). 10. !vfош;1мось, "Боже, єдиний, нам Україну храни, вс1 сво1 ласки, щедроти Ти на ... наш звер ни. Дай йому волю, дай йому долю. 11. Місто, котре святий Касіян від"відав у 4"03 рац.і. 14. Пр.~стрій для замиканн.я двереи. 16. Хаи шра буд~ тво1м човн~м, любов - вприлом, ... - якорем, а тод1 зможеш смшо плисти через хвилі цього світу («Квіти Мудрості»).

17.

Французький композитор, д_иригент, піаніст

епохи роман!изму! автор опери «Карl.;ІеН>>. 18,. Сто лиqя європеисько1 д~ржави. 1?:. Сторшка в штер неп дл~ викладення шформацн з адресою власни ка стор1нки.

Відповіді на кросворд, опублікований у числі за січень 2012 року: ПО ГОРИЗОНТАЛІ : 4.Володар. 7.Боrочоловік. !О.Серце. 11 .Страх. 14. Еклер. 15.Давид. 18.Вітер. 19.Ангел . ПО ВЕРТИКАЛІ : !.Золото. 2 . Голос . З.Народ . 5.Сонце. б.Місто. В.Серденько. 9.Наорлевич. 12.Месія. 13 . Матей. 16 .Небо. 17.Знак .

GIOHdP

ВИДАВНИЦТВО «МІСІОНЕР» ПРЕЗЕНТУЄ:

ТВОРИ СЕЛЕНСЬКОГО АРХИЄРЕЯ

БЕНЕДИКТА XVI

АосІ1Ф РАЦІНГЕ Р

ВЕНЕДИ КТ

XVI

БОЖА РЕВОЛЮЦІЯ

ЙОСИФ РАЦІ НГЕР ВЕНЕДИКТ

XVI

БОГ І СВІТ ТА1НСТВА ХРИСТИЯНСЬКОЇ

ЙОСИФ РАЦІНГЕР

ВЕНЕДИКТ Х\ГJ

ВІРИ

ІСУС З НАЗАРЕТУ

РАЦІНГЕР

ВЕНЕДИКТ

XVI , Й осиф РАЦІНГЕР

ВЕНЕДИКТ

XVI

ІСУС З НАЗАРЕТУ

З ПИТАНЬ ПРИДБАННЯ ЛІТЕРАТУРИ зве1патися за адресою:

вул . Б. Х мельн и цького, 40 м . Льв і в, 79019,

тел . : 0952602157, (032) 272-90-80 http: www. missioлer.com.ua redakzia@missioner.com.ua

«Хто не знає св. Письма, не знає й Ісуса Христа» . Ієронім)

чю і окрасою архітектурного комплексу церкви св. Андрія є барокова uя я

б}де нести духовну поживу прихожанам · раму та гостям, адже тут тепер

wожна придбеtтп духовН)' літературу та різну церкоВН}' атрибутику •

Адреса торгово

«Дндрнвсь

• реколекційноrо цен rp)

кі дзвони)>:

пл. Соборна.

3А м Львів

ійиий центр

.-rорrово-реколекц 11 • ню> «Аидріївсью дзво

віА nоиед~лка

до

ює· · .· 10 ОО _ 18.00 rод.

прац

n ЯТИИПІ• • · 10 ОО -1S.00 rод. ·

п rvбoтv та иед~лю.