Zno geografiya

Серія «Ґрунтовна підготовка до ЗНО і ДПА за 50 тижнів»

Т. В. Орлова

ГЕОГРАФІЯ Навчальний посібник

Київ — Харків «Веста» 2012

www.e-ranok.com.ua

УДК 91 ББК 26.8 О 66

Серія «Ґрунтовна підготовка до ЗНО і ДПА за 50 тижнів» започаткована 2011 року

Орлова Т. В. О 66 Географія: навч. посіб. / Орлова Т.В. — К.—Х.: Веста, 2012. — 240 с. — (Серія «Ґрунтовна підготовка до ЗНО і ДПА за 50 тижнів»).

ISBN 978-966-08-5803-9. Матеріал посібника, що відповідає програмовим вимогам ЗНО та ДПА з географії, обіймає повний шкільний курс від 6 до 10 класу. Опрацювання теоретичних відомостей, виконання тематичних і тренувальних тестів розраховані на 50 тижнів підготовки до ЗНО та ДПА. Призначається для учнів 10-х класів, випускників (у тому числі й минулих років) шкіл, ліцеїв, гімназій, які готуються до вступу до вищих навчальних закладів. УДК 91 ББК 26.8

ISBN 978-966-08-5803-9

© Орлова Т.В., 2011 © Видавництво «Веста», 2012

www.e-ranok.com.ua

Зміст Передмова .........................................................................................................................................................4 Тема 1. Географія як наука, розвиток географічних досліджень. Способи зображення Землі (1—2 тижні)........................................................................................................................................5 Тема 2. Літосфера та рельєф (3—4 тижні) .................................................................................................14 Тема 3. Атмосфера та клімат (5—6 тижні) .................................................................................................22 Тема 4. Гідросфера (7—8 тижні) .................................................................................................................30 Тема 5. Біосфера. Географічна оболонка. Загальні закономірності природи Землі (9—10 тижні) .......38 Тема 6. Предмет вивчення географії материків та океанів. Океани. 7 клас (11—12 тижні) ..................46 Тема 7. Африка (13—14 тижні) ...................................................................................................................55 Тема 8. Австралія. Антарктида (15—16 тижні) .........................................................................................63 Тема 9. Південна Америка, Північна Америка (17—18 тижні) ................................................................72 Тема 10. Євразія (19—20 тижні) ....................................................................................................................81 Тема 11. Фізична географія України. Географічне положення, формування території України. Загальні відомості про Україну(21—22 тижні) ............................................................................90 Тема 12. Природні умови і ресурси України. Рельєф, тектонічна, геологічна будова, мінеральні ресурси (23—24 тижні) ................................................................................................97 Тема 13. Кліматичні умови та ресурси. Внутрішні води та водні ресурси. ґрунти, рослинний покрив, тваринний світ (25—26 тижні) ..................................................................105 Тема 14. Природно-територіальні комплекси України: природні комплекси рівнин, гір, морів. Використання природних умов і ресурсів та їх охорона (27—28 тижні) .................................113 Тема 15. Соціально-економічна географія України як наука. Населення України (29—30 тижні).......122 Тема 16. Господарство. Загальна характеристика господарства. Економічний потенціал. Промисловість України: паливна промисловість, електроенергетика, металургія (31—32 тижні)................................................................................................................................130 Тема 17. Промисловість України:машинобудування, хімічна промисловість, лісова та деревообробна, будівельних матеріалів, легка та харчова промисловості (33—34 тижні) ....138 Тема 18. Сільське господарство. Транспорт. Соціальна сфера (35—36 тижні) ......................................146 Тема 19. Економічні райони (37—38 тижні) ..............................................................................................153 Тема 20. Соціально-економічна географія світу як наука. Сучасна політична карта світу. Населення (39—40 тижні) ............................................................................................................161 Тема 21. Географія світових природних ресурсів. Світове господарство. Глобальні проблеми людства (41—42 тижні) .................................................................................................................169 Тема 22. Економіко-географічна характеристика регіонів та країн світу. Загальна характеристика країн Європи. Німеччина. Велика Британія. Франція. Італія. Польща. Білорусь. Росія (43—44 тижні) .....................................................................................................178 Тема 23. Загальна характеристика країн Азії. Японія. Китай. Індія. Країни Америки. США, Канада (45—46 тижні)...................................................................................................................187 Тема 24. Загальна характеристика країн Латинської Америки, Африки, Австралії та країн Океанії (47—48 тижні) ..................................................................................................................196 Тести у форматі ЗНО ..................................................................................................................................204 Відповіді до тестів (теми 1—24) ................................................................................................................236 Відповіді до тестів у форматі ЗНО ...........................................................................................................238

3

www.e-ranok.com.ua

Передмова Вашій увазі пропонується посібник, який надає всебічну інформацію про зовнішнє незалежне оцінювання з географії, забезпечує повним комплектом матеріалів, необхідних для успішного проходження цього іспиту, а також для підготовки до державної підсумкової атестації. Пропонований курс підготовки до ЗНО цілком відповідає Програмі ЗНО-2012 та Програмі МОНМСУ з географії. Водночас пропонована книга може бути використана і для експрес-підготовки зо ЗНО й ДПА, оскільки дозволяє ефективно й за короткий час повторити теоретичний матеріал, вивчений на уроках географії, сформувати міцні вміння й навички роботи з тестами у форматі ЗНО. У книзі кожній темі (1—24) передує вхідний тест. Далі подається теоретичний матеріал. Освоївши його, треба виконати контрольний тест. Він підсумовує досягнення в опануванні відповідної теми. Отже, роботу з темами необхідно починати з перевірки рівня своїх знань і вмінь, тобто виконання вхідного тесту, порівняння результатів із правильними відповідями на завдання. Так Ви зможете визначити, який матеріал засвоєний Вами недостатньо, яким питанням необхідно приділити особливу увагу, що терба повторити. Теоретичні матеріали допоможуть Вам ліквідувати виявлені прогалини в знаннях. Опанувавши їх зміст, Ви створите необхідне знаннєве підґрунтя для успішного тестування з відповідних тем. Зрозуміло, що не можна обмежуватися лише теоретичною підготовкою, — Вам слід навчитися застосовувати знання на практиці, а саме під час виконання тестових завдань. Цій меті слугують завдання другого тесту, який є тренувальним, але водночас і контрольним, адже він перевіряє, чи добре Ви засвоїли матеріал теми, а також показує, чи вдалося Вам покращити результат вхідного тестування. Опрацьовуючи зміст наступних тем, не забувайте час від часу повторювати вивчене, перегортаючи сторінки посібника. Це дасть змогу тримати на поверхні набуті знання, не дозволяючи їм під тиском нової інформації відійти в глибини пам’яті. Кожний тест має 8 завдань.

1—4 завдання мають чотири варіанти відповіді, серед яких лише один правильний.

5—6 завдання на встановлення правильної відповідності.

7 завдання на встановлення правильної послідовності. Завдання 8 має по шість варінтів відповіді, серед яких лише три правильні.

9* завдання містить задачі, які зустрічаються в межах даної теми. Остання частина книги містить тести у форматі ЗНО. Робота з тестами збагатить Ваші знання, розширить навички раціонального, ефективного мислення при виконанні бойових тестів у форматі ЗНО. Віддайте перевагу роботі саме з нашим посібником — це позбавить Вас необхідності пошуку підручників із географії за попередні роки, повторювання їх розлогих, а почасти й інформативно перевантажених матеріалів. Пропонований посібник допоможе щонайкраще підготуватися до ЗНО-2012. Успіхів Вам у майбутніх випробуваннях!

4

www.e-ranok.com.ua

Тема 1

тема 1. ГеоГрафія як наука, роЗвиток ГеоГрафічних досліджень. способи Зображення Землі (1—2 тижні)

Вхідний тест 1.

Фізична географія вивчає: а населення та його господарську діяльність Б фізичні процеси у Всесвіті В географічну оболонку Землі Г карти, методи їх створення та використання

2.

Першу експедицію, яка здійснила навколосвітню подорож, очолював: а Васко да Гама Б Фернан Магеллан В Христофор Колумб Г Джеймс Кук

3.

Який географічний об’єкт позначено умовним знаком на рисунку? а балку Б яр В кар’єр Г вимоїну

4.

Значення географічної широти змінюється: а від 0° до 90° Б від 0° до 180° В від 0° до 360°

5.

Установіть відповідність між числовим та іменованим масштабами: а 1: 500 000 1 в 1 см 5 км Б 1: 5 000 2 в 1 см 50 км В 1: 5 000 000 3 в 1 см 500 км Г 1: 50 000 4 в 1 см 50 м 5 в 1 см 500 м

6.

Установіть відповідність між терміном і його визначенням а меридіани 1 відстань у градусах від початкового меридіана до певного місця Б паралелі 2 відстань у градусах від екватора до певного місця 3 умовні лінії на карті та глобусі, проведені паралельно екватору В географічна широта Г географічна 4 умовні лінії на карті та глобусі, що сполучають Північний і Південний довгота полюси 5 система умовних ліній на географічних картах та глобусі

7.

Розташуйте імена мандрівників за часом їхніх відкриттів, починаючи від найдавнішого а Фернан Магелан Б Марко Поло В Васко да Гама Г Христофор Колумб

8.

Виберіть із переліку тематичні карти: а карта півкуль Б карта світу В карта ґрунтів України Г природні зони Африки Д карта України е кліматична карта світу

Г від 0° до 270°

9*. Розв’яжіть задачу: Розрахуйте довжину Південної Америки в кілометрах екватору, якщо крайня західна точка має довготу 80° зх. д., а крайня східна — 50° пд. ш.

5

www.e-ranok.com.ua

Географія

Теоретична частина Що вивчає географія. Джерела географічних знань. МетоДи географічних ДосліДжень Географія — комплексна наука, яка вивчає природу Землі, населення та його господарську діяльність. Географія є однією з найдавніших наук світу. Слово «географія» в перекладі з грецької мови означає «землеопис» («гео» — земля, «графо» — пишу). Уперше цю назву застосував до науки про Землю давньогрецький учений Ератосфен у ІІІ ст. до н. е. Фізична географія вивчає природу Землі, явища та процеси, що відбуваються на ній. Фізична географія поєднує пов’язані між собою науки: землезнавство, геоморфологію, метеорологію, кліматологію, гідрологію, океанологію, ґрунтознавство та ін. Соціально-економічна географія вивчає населення Землі та його господарську діяльність. До складу соціально-економічної географії також належать різні науки, наприклад, географія населення, географія промисловості, географія сільського господарства та багато інших. Особливе місце в системі географічних наук посідає картографія — наука про карти, методи їх створення та використання. Методи географічних досліджень Загальнонаукові y Історичний — дослідження об’єктів природи і суспільства у процесі їх розвитку y Математичний — обробка зібраної географічної інформації за допомогою математичних методів y Комп’ютерне моделювання — створення та вивчення моделей реальних земних об’єктів та процесів на комп’ютері y Системний — розгляд складових частин природних систем y Інші Суто географічні y Спостереження за навколишнім середовищем y Картографічний — вивчення географічних об’єктів і явищ, позначених умовними знаками y Геофізичний — вивчення земної кори та мантії y Геохімічний — дослідження руху хімічних речовин у природних комплексах y Геокосмічний — дослідження розвитку географічної оболонки та великих природних комплексів Землі y Палеогеографічний — вивчення решток давніх рослин і тварин та ін. географічне пізнання зеМлі Увесь час накопичення географічних знань розподіляють на умовні етапи: Давня епоха (до V ст. н. е.), Середньовіччя (V — перша половина ХV ст.), епоха Великих географічних відкриттів (друга половина ХV—ХVІІ ст.), епоха Нового часу (ХVІІ—ХІХ ст.), епоха Сучасних географічних досліджень (від початку ХХ ст.). Давня епоха (античні часи) Найдавнішою відомою подорожжю вважається експедиція, відправлена з Єгипту царицею Хатшепсут 3,5 тис. років тому. Географія як наука бере свій початок із Давньої Греції та Риму. Греки узагальнили та осмислили географічний матеріал, що залишився від найдавніших цивілізацій, та здійснили багато власних відкриттів. Фундатором давньогрецького природознавства вважають Фалеса Мілетського (VІІ—VІ

6

www.e-ranok.com.ua

Тема 1 ст. до н. е.). Він першим, застосовуючи математичні методи, почав вимірювати і визначати положення об’єктів на поверхні Землі. Видатний мандрівник давнини Геродот (480—425 рр. до н. е.) увів поняття «історична географія», вивчав традиції невідомих народів, побував у Скіфії (південних землях України), уперше описав життя і побут скіфів. Відомий філософ Арістотель (384—322 рр. до н. е.) обґрунтував кулястість Землі. «Батько географії» Ератосфен (275—194 рр. до н. е.) першим використав термін «географія», досить точно обчислив довжину великого кола Землі (250 стадій, що відповідає близько 39 тис. км), склав карту світу, використавши географічну сітку, систематизував знання про Землю, накопичені до того часу. Страбон (64/63—23/24 рр. до н. е.) є автором «Географії» у 17 книгах, де наводиться детальний опис усіх відомих на той час земель. Видатний астроном і географ давніх часів Птолемей (90—160 рр. н. е.) систематизував усі відомі на той час географічні знання, обґрунтував геоцентричну систему розвитку Всесвіту, створив знамениту працю «Посібник із географії», склав 26 карт окремих ділянок земної поверхні й одну зведену карту світу. Середньовіччя У середньовічній Європі науки перебували в занепаді. Купці прагнули збагачення від торгівлі заморськими товарами. Найбільшої слави набула подорож Марко Поло (1254—1324 рр.), який вирушив до Китаю та прожив там 17 років. Про свої пригоди він написав «Книгу Марко Поло», яка містить описи не лише Китаю та материкової частини Азії, а й островів — від Японії до Занзібару. У Багдаді, столиці Арабського халіфату, був створений Будинок Мудрості — своєрідний науковий центр, куди запрошували працювати видатних учених, привозили з різних країн наукові праці, упровадили наукові спостереження. Одним із найвидатніших арабських мандрівників є Ібн Баттута (1304—1377 рр.), який подорожував майже 30 років, подолавши відстань близько 130 тис. км. Свої враження він описав у книзі «Особливості міст та чудеса подорожей». У Середньовіччі географічні відомості про українські землі подавалися в літописах, де в 1187 р. вперше була вжита назва Україна. Цікаві відомості про природу, життя та побут народів, що населяли південну частину сучасної України, наведені у творах арабських учених Ібн Якуба, Аль-Масуді та ін. Епоха Великих географічних відкриттів Епохою Великих географічних відкриттів називають історичний період від кінця ХV до середини ХVІІ ст. Розвиток господарства та торгівлі в Європі сприяв піднесенню дослідницької активності європейців. Вони прагнули потрапити до Індії — їх вабили прянощі, золото, тканини. Дослідницькі подорожі підтримували уряди країн, особливо Іспанії та Португалії. Хронологія найвидатніших відкриттів Дата 1487 р.

Подія Португалець Бартоломеу Діаш обігнув Африку з півдня

1492 р.

ґенуезець Христофор Колумб досяг островів Вест-Індії

1497 р.

Португалець Васко да ґама відкрив морський шлях з Європи до Індії

Значення Підтвердилися сподівання, що Індії можна дістатися океаном, прямуючи вздовж східного узбережжя Африки Фактично це було відкриття європейцями Америки та початок масштабного освоєння її земель Від того часу і до відкриття Суецького каналу (1869 р.) основна торгівля європейців із країнами Південної та Східної Азії відбувалася цим шляхом

7

www.e-ranok.com.ua

Географія Дата 1519—1522 рр.

1577—1580 рр.

1644 р. Кінець XVI — середина XVII ст.

Подія Перше навколосвітнє плавання іспанської експедиції під керівництвом Фернана Маґеллана Друге навколосвітнє плавання ескадри піратів, що мали заступництво англійської корони, під керівництвом Френсіса Дрейка Відкриття Австралії голландським мореплавцем Абелем Тасманом Походи землепрохідців із метою освоєння Сибіру та Далекого Сходу

Значення На практиці було доведено, що Земля має форму кулі, а Світовий океан є єдиним цілим Були зроблені важливі уточнення карти світу, відкрита протока, яку пізніше назвали протокою Дрейка Було остаточно доведено, що Австралія — самостійний материк Була досліджена значна частина Сибіру та Далекого Сходу; складені карти

Географія Нового часу. Сучасні географічні дослідження У подорожах Нового часу відбувається не тільки відкриття нових земель, а й починаються їх наукові дослідження. Джеймс Кук (1728—1779 рр.) — англійський мореплавець, перший антарктичний мореход, капітан вищого рангу, член Лондонського королівського товариства — здійснив три кругосвітні подорожі. Під час першого плавання (1768—1771) Дж. Кук обстежив два острови Нової Зеландії та східне узбережжя Австралії. Під час другої експедиції (1772—1775) Кук намагався знайти Південний материк. Його корабель вперше за історію мореплавання перетнув Південне полярне коло. Дж. Кук склав карти приантарктичної частини Тихого океану, відкрив острови Нові Сандвічеві (Гавайські), Нова Георгія, Нова Каледонія, описав плоскі айсберги, які назвав «льодовими островами». Третя кругосвітня експедиція під керівництвом Дж. Кука (1776—1780) відкрила безліч островів та коралових рифів у південно-західній частині Тихого океану, досліджувала північно-західне узбережжя Північної Америки. Під час зимування на Гавайських островах Дж. Кук загинув у сутичці з аборигенами 14 лютого 1779 р. Александр фон Гумбольдт (1769—1859 рр.) — німецький природознавець, географ та мандрівник — досліджував природу країн Європи, Центральної та Південної Америки, Уралу, Сибіру. Свої наукові спостереження в Америці він відобразив у 30-томному звіті «Подорож до рівноденних областей Нового Світу». А. Гумбольдт уперше надав географії статус теоретичної дисципліни. Він проводив численні спостереження за атмосферою, астрономічними та магнітними явищами. Наприкінці життя він створив п’ятитомну головну працю свого життя — «Космос. Досвід фізичного опису світу». Перекладена на всі європейські мови, це була найавторитетніша наукова праця того часу. Дослідження північних широт y Експедиція В. Баренца досліджувала моря Північного Льодовитого океану (1596—1597 рр.) y В. Беринґ склав карти північного узбережжя Аляски (1728 р.) y Англієць Е. Паррі (1827 р.) та італієць Умберто Кальї (1900 р.) здійснили спроби дістатися Північного полюса, але їм не вдалося досягти своєї мети y Американський морський офіцер Р. Пірі першим дістався Північного полюса 6 квітня 1909 р., але це йому вдалося зробити лише з восьмої спроби y Ф. Нансен спробував дістатися Північного полюса на кораблі «Фрам», але експедиція не дійшла до полюса 386 км і вимушена була повернутися

8

www.e-ranok.com.ua

Тема 1 Дослідження південних широт y Перша російська антарктична експедиція під керівництвом Фаддея Беллінсґаузена і Михайла Лазарєва відкрила невідому Південну Землю — материк Антарктиду (1820 р.) y Норвезький дослідник Руаль Амундсен і його супутники 14 грудня 1911 р. досягли Південного полюса y Експедиція англійця Роберта Скотта 18 січня 1912 р. дісталася Північного полюса, але на зворотному шляху всі учасники експедиції померли від утоми, голоду та холоду На сучасному етапі тривають дослідження Світового океану. Основи океанології були закладені британською науковою експедицією «Челленджер» (1872—1876). За допомогою ехолотування були складені карти материкового шельфу та схилу, досліджені глибоководні області. Із 1960 р. починаються занурення глибоководних апаратів, які мали ілюмінатори. Так було відкрито дивовижний світ природи коралових рифів та каньйонів. Глибоководне буріння океанічного дна дозволило заповнити чимало «білих плям» у геологічній історії нашої планети. Французький натураліст, океанолог, письменник Жак Ів Кусто (1910—1997 рр.) усе своє життя присвятив вивченню океанічних глибин. Він винайшов скафандр з аквалангом, за допомогою якого можна було вільно пересуватися під водою на глибині до 90 м, проводив підводні археологічні дослідження та фотографування морського дна, створив товариство з охорони морського середовища. Детальні дослідження процесів, що відбуваються на Землі та в навколоземному просторі, з 70-х рр. ХХ ст. проводяться за допомогою космічних супутників. З’явилася нова наука — космічне землезнавство. зеМля на плані та карті Способи зображення Землі Земну поверхню на площині можна зобразити у вигляді рисунка, фотознімка, космічного знімка, плану та географічної карти. Найбільш точно зовнішній вигляд нашої планети передає глобус. План місцевості та умовні знаки План місцевості — це креслення, на якому за допомогою умовних знаків зображена невелика ділянка земної поверхні в зменшеному вигляді. Геодезія — наука про визначення положення об’єктів на земній поверхні, розміри, форми Землі та інших планет. При складанні планів використовують загальноприйняті умовні знаки: контурні, значкові, лінійні та пояснювальні.

Масштаб Для вимірювання відстаней за планом, картою або глобусом треба вміти користуватися масштабом. Масштаб — це відношення довжини відрізка на плані, карті або глобусі до його дійсної довжини на земній поверхні. Масштаб на планах та картах зазвичай показують у трьох видах: числовому, іменованому та лінійному. Числовий масштаб — це дріб, чисельник якого дорівнює одиниці, а знаменник є числом, що показує, у скільки разів відстань на плані або карті менша за дійсну відстань на місцевості (наприклад, 1 : 10 000). Іменований масштаб виражає

9

www.e-ranok.com.ua

Географія словами та цифрами, яка відстань на місцевості відповідає одному сантиметру на плані або карті (наприклад, в 1 см 100 м). Для переведення числового масштабу в іменований необхідно знаменник перевести із сантиметрів у метри (тобто відняти два нулі). Якщо знаменник є цифрою з п’ятьма й більше нулями, то її можна перевести в кілометри (віднявши ще три нулі). Лінійний масштаб має вигляд прямої лінії, поділеної на відрізки завдовжки 1 см. Географічна карта Географічна карта — це зменшене та узагальнене зображення земної поверхні на площині за допомогою умовних знаків. На картах ураховується кулястість (кривизна) земної поверхні, однак перенести опуклу поверхню земної кулі на площину без спотворень неможливо. Для того щоб карта була суцільною і водночас досить точно відображала земну поверхню, використовують картографічні проекції. Картографічна проекція — це математичний спосіб зображення на площині сферичної поверхні земної кулі. Для створення карт використовують певні допоміжні геометричні фігури. Á½Á ùÉËÇ¼É¹Í ÐÆÁÎ ÈÉǾÃÏ Â À¹ »Á½ÇÅ ½ÇÈÇÅ ¿ÆÇ ÈÇ»¾ÉÎÆ ¯ÁÄ Æ½ÉÁÐÆ «ÇÐÃÁ À¾ÅÆÇ ÈÇ»¾ÉÎÆ È¾É¾ÆÇÊØËÕ Æ¹ ÌØ»ÆÁ ÏÁÄ Æ½É

£ÇÆ ÐÆ «ÇÐÃÁ À¾ÅÆÇ ÈÇ»¾ÉÎÆ È¾É¾ÆÇÊØËÕ Æ¹ ÌØ»ÆÁ ÃÇÆÌÊ

ÀÁÅÌ˹ÄÕÆ «ÇÐÃÁ À¾ÅÆÇ ÈÇ»¾ÉÎÆ È¾É¾ÆÇÊØËÕ Æ¹ ÈÄÇÒÁÆÌ

Картографічні спотворення — це порушення геометричних властивостей об’єктів земної поверхні (довжини ліній, кутів, форм і площ) при їх зображенні на карті. Про характер і ступінь спотворень на карті можна скласти уявлення, порівнюючи картографічну сітку з градусною сіткою глобуса. За характером спотворень картографічні проекції поділяють на рівновеликі, рівнокутні і довільні. У рівновеликих проекціях дуже спотворюються кути і форми, але масштаби площ усюди однакові. Карти, що виконані у рівновеликих проекціях, використовуються для визначення площ земельних угідь, лісів, держав. Рівнокутні проекції зберігають без спотворень кути і форми дрібних об’єктів, але дуже спотворюють площі. Ці карти використовують для прокладання маршрутів суден, літаків тощо. У довільних проекціях є всі види спотворень, але вони незначні. Серед них виділяється група рівнопроміжних проекцій, які зберігають основний масштаб за одним з основних напрямків (уздовж меридіанів або паралелей). Класифікація карт допомагає вибрати саме ту карту, яка потрібна для виконання певного завдання, тобто сприяє генералізації. Генералізація — процес відбору головного, істотного, без зайвих деталей, та його цілеспрямоване узагальнення. За різними ознаками виділяють певні групи карт.

10

www.e-ranok.com.ua

Тема 1 Групи карт За охопленням території y Карти світу чи півкуль y Карти материків і океанів та їхніх частин y Карти держав та їхніх частин

За масштабом

За змістом

За призначенням

y Дрібномасштабні (дрібніші за 1 : 1 000 000) y Середньо-масштабні (від 1 : 200 000 до 1 : 1 000 000) y Великомасштабні (більше за 1 : 200 000)

y Загальногеографічні (зображені географічні об’єкти, які є предметом вивчення різних географічних наук, наприклад рельєфи, міста, кордони, межі та ін.) y Тематичні (зміст визначається певною темою)

y y y y

Навчальні Туристичні Військові Інші

Геоінформаційні системи (ГІС) особливі електронні географічні карти — багатошарові зображення, часто тривимірні, з текстовим і звуковим супроводом. Орієнтування на місцевості ¨Æ Орієнтування на місцевості — це визначення свого положення відносно сторін горизонту та окремих предметів, розташованих на місцевості. Для ¨Æ Î ¨Æ ªÎ орієнтування на місцевості потрібно вміти визначати сторони горизонту. Го Î ªÎ ризонт — це частина земної поверхні, яку ми бачимо навколо себе на рівній ¨½ Î ¨½ ªÎ відкритій місцевості. Основні сторони горизонту — північ, південь, захід та схід. Проміжні — ¨½ північний схід, південний схід, південний захід та північний захід. Здавна ¦ÉÅƺŠʸ ÇÈÆ головними природними об’єктами для орієнтування на місцевості для людей Ä ¾Å ÉÊÆÈÆÅÀ були Сонце, Місяць та зорі. »ÆÈÀ¿ÆÅÊË Можна визначати своє положення і за місцевими ознаками: північний бік каменів або стовбурів дерев вкривається мохом та лишайниками; річні кільця на пнях дерев є помітно ширшими з південного боку; мурашники розташовані з південного боку дерев, пнів та кущів; на деревах хвойних порід (сосна, ялина та ін.) смола більш рясно накопичується на південному боці. Надійним та зручним приладом для орієнтування є компас. За допомогою компаса та плану місцевості визначають азимут — кут між напрямками з певної точки на північ і на який-небудь предмет на місцевості. Азимут завжди відраховується від північного кінця магнітної стрілки компаса за годинниковою стрілкою. Вимірюється в градусах від 0° до 360°. Зображення нерівностей земної поверхні на плані та карті Нерівності земної поверхні називають рельєфом. Для зображення на плані або карті нерівностей земної поверхні необхідно знати висоту підвищень та глибину понижень земної поверхні. Розрізняють відносну та абсолютну висоти місцевості. Відносна висота — це відстань однієї точки земної поверхні над іншою по вертикалі. Відносну висоту точки на місцевості можна вимірювати за допомогою нівеліра — найпростішого приладу, що нагадує літеру Т. Абсолютна висота — це висота місцевості над рівнем Світового океану, взятим за позначку 0 м. Для позначення абсолютних висот на планах та картах використовують горизонталі — умовні лінії, що з’єднують точки з однаковою абсолютною висотою. Напрямок зниження схилу показують короткими рисками — бергштрихами.

11

www.e-ranok.com.ua

Географія Абсолютні висоти вершин горбів або гір показують на планах та картах цифрою з точкою. На фізичних географічних картах для унаочнення показників висот та глибин застосовують спосіб фарбування інтервалів між горизонталями. Для висот суходолу використовують відтінки зеленого, жовтого та коричневого кольорів, для глибин океану — відтінки синього. Відповідні кольори з позначками глибин та висот — шкалу висот та глибин — розміщують поруч із рамкою карти. Градусна сітка Землі. Меридіани та паралелі Градусна сітка — це система умовних ліній на географічних картах та глобусах. Градусна сітка утворена меридіанами та паралелями. До градусної сітки також належать полюси та екватор. Полюси — Північний та Південний — точки перетину умовної осі обертання Землі із земною поверхнею. Екватор — це умовна лінія, яка розташована на однаковій відстані від полюсів і розділяє земну кулю на дві півсфери — Північну та Південну.

¨ »Æ ÐÆÁ ÈÇÄ×Ê Å¾ÉÁ½ ¹Æ ȹɹľÄÕ

3

¾Ã»¹ËÇÉ

3 t ɹ½ ÌÊ ¾ÅÄ ¨ »½¾ÆÆÁ ÈÇÄ×Ê

Географічні координати Географічні координати — широта та довгота, які визначають положення точки на земній поверхні. Географічна широта — величина дуги меридіана в градусах від екватора до певної точки; кут між площиною екватора та прямовисною лінією в певній точці. Широта вимірюється в градусах, мінутах і секундах на північ і південь від екватора. Числове значення широти змінюється від 0° до 90°. Розрізняють північну і південну широту. Усі точки, що лежать на одній паралелі, мають однакову географічну широту. Географічна довгота — величина дуги паралелі в градусах від початкового (ґрінвіцького) меридіана до певної точки; кут, утворений площинами початкового географічного меридіана та меридіана певної точки. Довгота, як і широта, вимірюється в градусах, мінутах і секундах на схід і захід від нульового (ґрінвіцького) меридіана. На схід від нього — довгота східна, на захід — західна. Числове значення довготи змінюється від 0° до 180°. Усі точки, що лежать на одному меридіані, мають однакову довготу.

12

www.e-ranok.com.ua

Тема 1

Контрольний тест 1.

Термін «географія» вперше застосував давньогрецький вчений: а Арістотель Б Ератосфен В Геродот

2.

Епохою Великих географічних відкриттів називають період: а V—ХV ст. Б до V ст. н. е. В ХХ ст. Г ХV—ХVІІ ст.

3.

Арабський мандрівник, що подорожував країнами Сходу і описав свої враження у книзі «Особливості міст та чудеса подорожей»: а Марко Поло Б Ібн Баттута В Васко да Гама Г Бартоломеу Діаш

4.

Г Птолемей

Укажіть, на якому з малюнків представлено фрагмент плану місцевості: а Б В Г

5.

Установіть відповідність між прізвищами мандрівників та їх відкриттями: а 1 досяг нової частини світу, хоча помилково вважав її Індією В. Белінсгаузен і М. Лазарєв Б 2 відкрив найширшу в світі протоку Джеймс Кук В 3 дослідив східне узбережжя Австралії, намагався знайти Френсіс Дрейк материк біля Південного полюсу Землі Г 4 відкрили шостий материк планети — Антарктиду Роберт Пірі 5 першим досяг Північного полюсу

6.

Установіть відповідність між точками з указаними географічними координатам та материками , на яких вони розташовані а 50° пн. ш. 110° сх. д.

1 Євразія Б 80° пд. ш. 70° сх. д.

2 Австралія В 30° пд. ш. 130° сх. д.

3 Антарктида Г 0° ш. 20° сх. д.

4 Африка 5 Північна Америка Установіть послідовність відкриття європейцями вказаних об’єктів: а Острів Тасманія Б Мис Доброї Надії В Протока Дрейка Г Антильські острови Виберіть з переліку види картографічних проекції за видами допоміжних поверхонь: а рівновелика Б рівнокутна В конічна Г довільна Д азимутальна е конічна

7.

8.

9*. Розв’яжіть задачу: Розрахуйте довжину Африки в кілометрах по 20° сх. д, якщо крайня північна точка має широту 33° пн. ш., а крайня південна — 34° пд. ш.

13

www.e-ranok.com.ua

Географія

тема 2. літосфера та рельєф (3—4 тижні)

Вхідний тест 1.

«Літосфера» з грецької мови перекладається як … оболонка: а повітряна Б кам’яна В водна Г жива

2.

За теорією А. Вегенера, єдиний материк , що існував 200 млн років тому: а Лавразія Б Пангея В Гондвана Г Атлантида

3.

Прилад, за допомогою якого фіксують найменші коливання земної кори: а сейсмограф Б флюгер В барометр Г гігрометр

4.

Результатом зіткнення літосферних плит є утворення: а гірських систем Б глибинних розломів В глибоководних жолобів Г рівнин

5.

Установіть відповідність між терміном та його визначенням: а рухомі ділянки земної кори, які розташовані на межі літосферних плит Б великі, відносно стійкі та вирівняні ділянки земної кори В Г

6.

сукупність форм земної поверхні, різних за розміром, походженням та віком іеличезні блоки літосфери, розбиті глибинними розломами

1

платформи

2

області складчастості

3

літосферні плити

4

рельєф

5

щит

Установіть відповідність між назвами гірських систем та материками, на яких вони розташовані: а Кордильєри 1 Австралія Б Гімалаї 2 Африка В

Анди

3

Південна Америка

Г

Великий Вододільний хребет

4

Євразія

5

Північна Америка

7.

Розташуйте назви гірських вершин у порядку зменшення їх розмірів: а Косцюшко Б Аконкагуа В Джомолумгма Г Ельбрус

8.

Виберіть із переліку метаморфічні гірські породи: а камяне вугілля Б гнейс В мармур Г графіт Д базальт е пісок

14

www.e-ranok.com.ua

Тема 2

Теоретична частина літосфера Внутрішня будова Землі У будові Землі виділяють три основні шари: земну кору, мантію і ядро. Земна кора має різну потужність, яка коливається в межах від 6 км (під океанами) до 70 км (під гірськими системами). На рівнинах вона становить близько 25—40 км. Розрізняють два основні типи земної кори: материкову та океанічну. Перша властива материкам, включаючи їхні підводні окраїни, друга — океанічним улоговинам. Материкова земна кора складається з трьох шарів: осадового, гранітного і базальтового. Океанічна земна кора має два шари. Зверху залягає малопотужний (близько 1 км) шар пухких морських відкладень. Під ним розташований шар із базальтових лав. На відміну від материкової кори, гранітного шару між осадовим і базальтовим шарами в океанічній земній корі немає. Таким чином, океанічна земна кора за складом і за потужністю, а також за віком (вона не старша за 160—190 млн років) істотно відрізняється від материкової. Між континентальним і океанічним типами земної кори існує ще перехідний тип, характерний для окраїнних і внутрішніх морів та великих острівних дуг. Мантія розташована під земною корою до глибини 2900 км. У середині мантії на глибині 100—250 км під материками та 50—100 км під океанами починається шар м’якої речовини, близької до плавлення, — астеносфера. Земну кору разом із верхнім твердим шаром мантії над астеносферою називають літосферою. Ядро розташоване на глибинах від 2900 км до 6371 км. Уважають, що зовнішня частина ядра перебуває у розплавленому стані, а внутрішня — у твердому. Із глибиною зростають тиск та температура, яка ймовірно сягає 5000 °С. Інформацію про внутрішню будову планети отримують за допомогою сейсмометричного методу, який ґрунтується на різній швидкості поширення, заломлення і відбивання сейсмічних хвиль під час їх проходження крізь тіла, що мають різний фізичний стан. Безпосередні спостереження земних надр є можливими лише на незначних глибинах за допомогою шахт і свердловин. Літосферні плити Літосфера, на відміну від астеносфери, є відносно крихкою оболонкою. Вона розбита глибинними розломами на великі блоки — літосферні плити. Межі між ними проходять по глибоких розломах у земній корі. У межах літосфери найбільшими літосферними плитами є Євразійська, Африканська, Північноамериканська, Південноамериканська, Індо-Австралійська, Антарктична, Тихоокеанська. Учені вважають, що причиною руху літосферних плит є переміщення у верхній мантії речовин, які накопичуються в глибинах Землі. На межах літосферних плит виникають серединноокеанічні хребти, глибоководні жолоби, тріщини, відбуваються процеси горотворення. Види рухів літосферних плит Особливості будови земної кори та рухи літосферних плит вивчає наука тектоніка. До основних тектонічних структур належать платформи та пояси складчастості. Платформи — великі, відносно стійкі та вирівняні ділянки земної кори — є основою літосферних плит. Пояси складчастості (сейсмічні пояси) — рухомі ділянки земної кори, які розташовані на межі літосферних плит. Це найбільш неспокійні ділянки нашої планети — у їхніх межах відбуваються процеси активного вулканізму, землетруси.

15

www.e-ranok.com.ua

Географія Види рухів літосферних плит Зіткнення материкових плит Утворення складчастих гір •

Розходження плит •

Зіткнення материкової та океанічної плит

Утворення серединноокеанічних хребтів (в океанах), розломів і тріщин (на материках)

Утворення глибоководних жолобів та гір •

Землетруси — підземні поштовхи й коливання земної кори, зумовлені раптовим звільненням накопиченої енергії земних надр під час тектонічних процесів. Щороку спеціальні прилади — сейсмографи реєструють на Землі понад мільйон порівняно слабких поштовхів і 15—20 сильних. Найвідчутнішого поштовху зазнає місце на поверхні Землі — епіцентр, що розташований над вогнищем землетрусу в глибині Землі — гіпоцентром. Сила землетрусів оцінюється в балах за ступенем руйнівної дії або за кількістю виділеної енергії (шкалою Ріхтера). Першість за кількістю землетрусів поділяють Японія та Чилі, які розташовані в місцях активної взаємодії літосферних плит. В Україні підвищена сейсмічна активність спостерігається в районах активних тектонічних рухів земної кори на заході, південному заході та півдні. Вулканізм — сукупність явищ, пов’язаних із переміщенням магми в земній корі та виливанням її на поверхню у вигляді лави. Магма — це речовина мантії, що складається з розплавлених гірських порід та мінералів. Розрізняють діючі та згаслі вулкани. До діючих належать такі, виверження яких відбувалося протягом історії людства. Їх кількість за різними оцінками коливається від 600 до 950. Найбільше діючих вулканів розташовано в районах, де проходять межі літосферних плит. На території України згаслі вулкани є в Карпатах (Вулканічний хребет) і Кримських горах. У багатьох районах вулканізму зустрічаються гарячі джерела й гейзери. Гейзери — фонтани гарячої води й водяної пари, які викидаються на поверхню Землі. Рухи літосферних плит, землетруси, вулканізм належать до внутрішніх процесів, які є проявом дії внутрішніх сил Землі. Походження материків та океанів Рухи літосферних плит змінюють обриси материків. У 1912 р. німецький геофізик А. Веґенер сформулював гіпотезу дрейфу материків, припустивши, що в глибоку давнину обриси материків були зовсім іншими, ніж зараз. У 1990-х рр. була висунута теорія літосферних плит, яка, спира-

16

www.e-ranok.com.ua

Тема 2 ючись на положення гіпотези Веґенера, стверджувала, що плити повільно (2—5 см на рік) переміщуються астеносферою. Згідно із цією теорією, сотні мільйонів років тому на Землі існував єдиний велетенський материк — Пангея, який був оточений водами океану Панталасса. Рухи літосферних плит привели до розколу Пангеї на два материки — Лавразію та Гондвану. Із часом і вони розпалися на окремі частини, які продовжували рухатися та утворили материки в сучасних межах. Учені впевнені, що більшість материків продовжує рухатися і в наш час. Геохронологічна таблиця Користуючись різними методами досліження порід, учені склали спеціальну шкалу. Вона показує відтинки часу, на які ділять геологічний час. Кожному часовому відрізку відповідає певний етап формування земної кори і розвитку живих організмів. Така шкала називається геохронологічною таблицею (геохронологія — з грецької: гео — Земля, хроно — час і логія — знання). Отже, геохронологічна таблиця — це шкала, що відображає послідовність основних етапів геологічної історії Землі і розвитку життя на ній. За геохронологічною таблицею історії Землі ділять на геологічні ери, виділяють 5 ер: архейську (з грецької — ера найдавнішого життя), протерозойську, палеозойську, мезозойську (ера середнього життя) і кайнозойську (ера нового життя). Ери в свою чергу поділяються на періоди.

17

www.e-ranok.com.ua

Географія Зовнішні процеси, які зумовлюють зміни земної кори Земна поверхня формується під дією як внутрішніх, так і зовнішніх процесів. Джерелами енергії зовнішніх процесів є Сонце, земне тяжіння, життєдіяльність організмів. До зовнішніх процесів належать вивітрювання, робота вітру, текучих і підземних вод, морів і льодовиків. Вивітрювання — процес руйнування і зміни гірських порід на земній поверхні під впливом коливань температури повітря, дії води й організмів. Типи вивітрювання Фізичне Хімічне Органічне

Руйнування та зміна гірських порід на земній поверхні під впливом коливань температури повітря Руйнування та зміна гірських порід унаслідок їх розчинення та перенесення водою Руйнування та зміна гірських порід під впливом живих організмів: бактерій, грибів, лишайників, тварин, рослин

Текучі води можуть призводити до ерозії — руйнування ґрунтів і гірських порід. На рівнинах ерозія є причиною утворення промоїн, ярів, балок. Вітер руйнує й транспортує тверді речовини, створює різні форми рельєфу, наприклад, останці, зиб, бархани й дюни. Морські хвилі переносять і відкладають уламки порід, утворюють пляжі, коси. Основні форми рельєфу Землі Рельєф — сукупність форм земної поверхні, різних за розмірами, походженням, віком та історією розвитку. Рельєф вивчає наука геоморфологія. Сучасний характер поверхні земної кори (рельєф) склався в результаті тривалого розвитку Землі під впливом дії внутрішніх (ендогенних) і зовнішніх (екзогенних) процесів. Унаслідок їх взаємодії поверхня земної кори повільно і безперервно змінюється, створюються різноманітні форми земної поверхні. Класифікація форм рельєфу Планетарні Основні Дрібні

Материки Океанічні западини Материкові рівнини та гори Океанічні рівнини, серединно-океанічні хребти, глибоководні жолоби Річкові долини, яри, каньйони, дюни, бархани тощо

Найбільшими структурними елементами земної кори є виступи материків і западини океанів. Материкам відповідає материкова земна кора, океанам — океанічна. У межах материків і океанів розрізняють дві основні форми рельєфу: гори та рівнини. Гори займають близько 40 % суходолу, рівнини — близько 60 %. Гори — ділянки земної поверхні, що високо здіймаються над прилеглими рівнинами та мають сильно розчленований рельєф. Вони утворюються в результаті взаємодії рухомих літосферних плит у місцях їхнього зіткнення. У тектонічній будові гори відповідають поясам складчастості. Класифікація гір 1) За висотою: низькі (до 1000 м); середні (1000—2000 м); високі (понад 2000 м).

2) За походженням: тектонічні (утворюються внаслідок рухів літосферних плит); вулканічні (пов’язані з процесами вулканізму).

3) За будовою: складчасті (товщі гірських порід, зім’яті у складки різної величини); брилові (менш податливі породи кори розтріскувалися на блоки, які рухалися один вздовж іншого).

18

www.e-ranok.com.ua

Тема 2 4) За віком: молоді (утворилися в останню альпійську епоху горотворення та продовжують формуватися); старі (утворилися в більш давні геологічні епохи). Найвищою горою суходолу є Еверест (Джомолунґма, 8848 м). Але відносно найвищою точкою на Землі є «землеводна» Мауна-Кеа — вулкан на Гавайських островах. Якщо вимірювати від підводної основи до вершини, то його загальна висота становить 10 203 м, із яких лише 4205 м височать над рівнем моря. Рівнини — відносно рівні ділянки земної поверхні, що мають перепади висот не більші за 200 м. Рівнини займають більшу частину материків. У тектонічній будові вони відповідають платформам. Класифікація рівнин 1) За висотою: низовини (до 200 м); височини (200—500 м); плоскогір’я (понад 500 м).

2) За зовнішнім виглядом: плоскі (з відносно рівною, одноманітною поверхнею); горбисті (із пагорбами, ярами, долинами річок та іншими нерівностями).

3) За утворенням: первинні (колишні ділянки морського дна, підняті тектонічними рухами); вторинні (утворені внаслідок руйнування гірських країн; складені річковими або льодовиковими відкладами). Найбільшою рівниною на Землі є Амазонська низовина в Південній Америці. Її площа становить понад 5 млн км2. Рельєф дна Світового океану характеризується складністю і різноманітністю. Там, де суходіл «зникає» під водою, розташований континентальний шельф — широка смуга дна до глибини 200 м. Далі йде материковий схил — підводний уступ, що відокремлює шельф від глибоководної частини та опускається на глибину 3,5—4 км. Це затоплена частина континенту із земною корою материкового типу. Основна частина дна Світового океану — ложе із земною корою океанічного типу. На ложі є пасма, плато, височини, які розділяють його на котловини. У центральних частинах океану пролягають серединно-океанічні хребти з глибокими розломами завширшки в кілька десятків кілометрів, уздовж яких розходяться літосферні плити та піднімається розплавлена речовина мантії. Найглибші місця в океані — жолоби, які утворюються там, де одна плита заходить під іншу, поринаючи в мантію. Земні надра Земна кора складається з різноманітних мінералів і гірських порід. Паливні

Рудні

Нерудні

Види корисних копалин за використанням Використовуються як паливо

y y y y y

Кам’яне вугілля Буре вугілля Нафта Газ Торф

y y y y y

Залізні руди Марганцеві руди Мідні руди Ртутні руди Золото

Використовуються для виплавляння металів

Сировина для хімічної та будівельної промисловості

Хімічна сировина

Будівельна сировина

y y y y y y y y

Калійна сіль Кам’яна сіль Сірка Фосфорити Вапняк Крейда Мармур Пісковик

19

www.e-ranok.com.ua

Географія Мінерали — природні тіла, досить однорідні за хімічним складом і властивостями. Гірські породи — сполучення кількох мінералів або скупчення одного з них у великій кількості в земній корі. Мінерали і гірські породи, які людина видобуває із земних надр і використовує у своїй діяльності, називають корисними копалинами. Á½Á ¼ ÉÊÕÃÁÎ ÈÇÉ ½ À¹ ÈÇÎǽ¿¾ÆÆØÅ ¥¹¼Å¹ËÁÐÆ ¬Ë»ÇÉ××ËÕÊØ »Æ¹ÊÄ ½Çà À¹ÊËÁ¼¹ÆÆØ Å¹¼ÅÁ ƹ ÈÇ»¾ÉÎÆ ÐÁ » ¼ÄÁºÁƹΠÀ¾ÅÆÇ ÃÇÉÁ º¹À¹ÄÕË ¼É¹Æ Ë Ä¹ºÉ¹½ÇÉÁË ËÌÍ È¾ÅÀ¹

§Ê¹½Ç» ¬Ë»ÇÉ××ËÕÊØ È ½ ½ × Ë¾ÅȾɹËÌÉÁ ÈÇ» ËÉØ »Ç½Á ¿Á»ÁÎ Çɼ¹Æ ÀÅ » ˹ ÆÑÁÎ ÈÉÇÏ¾Ê » ƹ ÈÇ»¾ÉÎÆ ¾ÅÄ

¬Ä¹ÅÃÇ»

® Å ÐÆ

¬Ë»ÇÉ××ËÕÊØ »Æ¹ÊÄ ½Çà ÉÌÂÆÌ»¹ÆÆØ ÆÑÁÎ ¼ ÉÊÕÃÁÎ ÈÇÉ ½ È ÊÇà ¼ÄÁƹ ¼¹ÄÕù ¼É¹»  »¹ÄÌÆÁ

¬Ë»ÇÉ××ËÕÊØ »Æ¹ÊÄ ½Çà » ½ÃĹ ½¹ÆÆØ ÉÇÀÐÁƾÆÁΠɾÐÇ»ÁÆ Æ¹ ½Æ Çþ¹Æ » ÅÇÉ » ÇÀ¾É ùÅoØƹ Ã¹Ä Âƹ Ê ÄÕ ¼ ÈÊ

¥¾Ë¹ÅÇÉÍ ÐÆ ¬Ë»ÇÉ××ËÕÊØ »Æ¹ÊÄ ½Çà ž˹ÅÇÉÍ ÀÅÌ t Ⱦɾ˻ÇɾÆÆØ ¼ ÉÊÕÃÁÎ ÈÇÉ ½ ƹ »¾ÄÁÃÁÎ ¼ÄÁºÁÆ¹Î È ½ ½ × »ÁÊÇÃÇ¼Ç ËÁÊÃÌ Ë¹ ˾ÅȾɹ ËÌÉÁ ¼Æ¾ÂÊ Å¹ÉÅÌÉ ¼É¹Í Ë

§É¼¹Æ ÐÆ ¬Ë»ÇÉ××ËÕÊØ À À¹ÄÁÑà » ½¹»Æ Î ÉÇÊÄÁÆ Ë»¹ÉÁÆ Ã¹ÅoØƾ »Ì¼ ÄÄØ Ãɾ½¹ »¹ÈÆØÃ

20

www.e-ranok.com.ua

Тема 2

Контрольний тест 1.

Радіус Землі складає: а 6371 км

2.

Товща земної кори під океанами складає: а 5—10 км Б 150—200 км

3.

Укажіть основні форми рельєфу: а материки та океанічні западини В яри, балки, річкові долини

4.

Процес руйнування та зміни гірських порід на земній поверхні під впливом коливань температури: а фізичне вивітрювання Б органічне вивітрювання В хімічне вивітрювання Г річкова ерозія

5.

Установіть відповідність між буквами на малюнку та відповідними елементами внутрішньої будови Землі : 1 мантія 2 земна кора

6.

Б 2900 км

В 12742 км

Г 1500 км

В 70—80 км

Г більше 200 км

Б гори та рівнини Г дюни, бархани

3

астеносфера

4.

внутрішнє ядро

5

зовнішнє ядро

Установіть відповідність між видом корисних копалин та прикладами: а Паливні 1 Вапняк, мармур, крейда, пісковик Б Рудні 2 Калійна, кам’яна сіль, сірка, фосфорити В Нерудні: хімічна сировина 3 Базальт, граніт, лабрадорит Г

Нерудні: будівельна сировина

4

Залізні, марганцеві, мідні руди

5

Нафта, газ, кам’яне та буре вугілля

7.

Установіть послідовність розташування вулканів від 0° меридіану (із заходу на схід): а Везувій Б Фудзіяма В Кіліманджаро Г Ключевська Сопка

8.

Виберіть із переліку форм рельєфу земної кулі низовини: а Амазонська Б Східно-Європейська В Лаврентійська Г Індо-Гангська Д Тібесті Е. Ла-Платська

9*. Розв’яжіть задачу: Яка температура повітря з просуванням у глиб літосфери буде на глибині 1000 м, якщо на поверхні 0°?

21

www.e-ranok.com.ua

Географія

тема 3. атмосфера та клімат (5—6 тижні)

Вхідний тест 1.

У газовому складі повітря атмосфери кисень складає: а 78 % Б 21 % В 0,03 %

2.

Озоновий шар знаходиться в : а тропосфері Б стратосфері В термосфері Г екзосфері

3.

Лінії на карті, що з’єднують точки з однаковою температурою: а ізобати В ізобари Б ізогієти Г ізотерми

4.

На широті 45 над рівнем моря атмосферний тиск дорівнює: а 750 мм рт. ст. В 760 мм рт. ст Б 755 мм рт. ст Г 770 мм рт. ст

5.

Установіть відповідність між назвами приладів та їх призначенням: а барометр 1 прилад для вимірювання температури повітря Б флюгер 2 прилад для вимірювання напряму і сили вітру В гігрометр 3 прилад для вимірювання вологості повітря Г термометр 4 прилад для вимірювання кількості опадів 5 прилад для вимірювання атмосферного тиску

6.

Установіть відповідність між датами та їх характеристиками: а 22 червня 1 день рівнодення, наступними днями світла частина доби в Північній півкулі збільшується Б 22 грудня 2 день сонцестояння, Сонце перебуває в зеніті над Південним тропіком

Г 1%

В

21 березня

3

Г

23 вересня

4

день рівнодення, наступними днями світла частина доби в Північній півкулі зменшується день сонцестояння, Сонце перебуває в зеніті над екватором

5

день сонцестояння, Сонце перебуває в зеніті над Північним тропіком

7.

Установіть послідовність шарів атмосфери від поверхні Землі до екзосфери: а стратосфера Б термосфера В мезосфера Г гропосфера

8.

Виберіть із переліку перехідні кліматичні пояси: а субтропічний Б помірний В екваторіальний Г субарктичний Д антарктичний е субантарктичний

9*. Розв’яжіть задачу: Розрахуйте температуру повітря й атмосферний тиск на висоті 3 км, якщо біля підніжжя температура складає +10°.

22

www.e-ranok.com.ua

Тема 3

Теоретична частина атМосфера Склад та будова атмосфери Атмосфера — зовнішня повітряна оболонка Землі, яка є сумішшю певної кількості газів та водяної пари. Атмосфера утримується силою тяжіння Землі та обертається разом із нею. Суміш газів атмосфери називають повітрям. Формування атмосфери Землі тривало протягом мільйонів років. Первісна атмосфера Землі, яка сформувалася завдяки інтенсивній вулканічній діяльності, приблизно складалася з оксиду вуглецю, оксиду сірки, азоту, аміаку та водяної пари. Поява живих організмів, які виробляли кисень, зумовила насичення ним атмосфери. У наш час газовий склад нижніх шарів атмосфери є майже постійним: 78 % азоту, 21 % кисню, близько 1 % — інші гази, у тому числі вуглекислий (0,035 %) та інертні (аргон, неон, гелій тощо). Нижньою межею атмосфери умовно вважається поверхня суходолу та Світового океану, хоча повітря проникає і в земну кору, і в воду. Верхньою межею умовно встановлено висоту понад 2000 км. Атмосфера складається з п’яти основних шарів: тропосфери, стратосфери, мезосфери, термосфери та екзосфери. Будова атмосфери Назва шару Тропосфера, 8—18 км

Характеристика Містить 90 % усього атмосферного повітря. Найщільніший шар атмосфери. У тропосфері формується погода. Із підйомом угору температура повітря зменшується на 6 °С на кожний кілометр Стратосфера, до 50—55 км. Повітря в стратосфері розріджене та сухе. Із зростанням висоти воно Озоновий шар, 20—25 км нагрівається до температури приблизно –3 °С. Основний газ у стратосфері — озон (модифікація кисню). Найбільша концентрація озону на висоті 20—25 км. Озоновий шар захищає Землю від шкідливого ультрафіолетового випромінювання Сонця Мезосфера, до 80—85 км Має дуже розріджене повітря. Його температура зменшується до –100...– 110 °С. Мезосфера здатна відбивати радіохвилі, забезпечуючи далекий радіозв’язок на планеті Термосфера (іоносфера), до Сфера дуже розрідженого іонізованого газу. Завдяки поглинанню сонячної 400 км радіації температура з висотою підвищується до 1000 °С. У термосфері утворюються полярні сяйва. Іоносфера частково поглинає шкідливе рентгенівське випромінювання Сонця Екзосфера («Земна короСфера розсіяння, із якої гази можуть потрапляти до міжпланетного простона»), до 1800—2000 км ру. Має незначний уміст водяної пари та гелію

Значення атмосфери Атмосфера — це «броня», яка захищає Землю від метеоритів, більша частина яких згоряє в щільних шарах атмосфери. Атмосфера перетворює сонячну енергію за рахунок її відбивання, розсіювання і поглинання. Вона затримує тепло, відіграючи роль утеплювача Землі. Без атмосфери не було б ні вітру, ні звуку, ні опадів. Атмосфера є необхідною складовою існування живих організмів на Землі. Найбільше значення для життя на Землі має тропосфера. Тут зосереджено 80 % усієї маси повітря. Атмосферні процеси вивчають дві науки — метеорологія і кліматологія.

23

www.e-ranok.com.ua

Географія Метеорологія — наука про земну атмосферу та явища, що в ній відбуваються. Об’єктом вивчення метеорології є метеорологічні елементи: температура, вологість повітря, хмарність, опади, атмосферний тиск тощо. Кліматологія вивчає клімат та його зміни протягом тривалого часу. Показники стану атмосфери Температура повітря Атмосферне повітря нагрівається та охолоджується від земної поверхні, яка перебуває під впливом сонячної радіації. Кількість радіації залежить від тривалості освітлення поверхні сонячними променями та кута їх падіння. Чим меншим є кут падіння сонячних променів, тим меншу кількість сонячної енергії отримує поверхня Землі, тим менше вона нагрівається та віддає тепла в атмосферу. Таким чином, кількість сонячної радіації, що надходить на Землю, зменшується в напрямку від екватора до полюсів, оскільки в цьому напрямку зменшується кут падіння сонячних променів. Відповідно до розподілу сонячної радіації температура повітря залежить від географічної широти місцевості. Від екватора до полюсів температура повітря знижується. Ця закономірність наочно відображена на кліматичних картах, де показані ізотерми — лінії на картах, які з’єднують точки з однаковою температурою повітря. Для характеристики температур найчастіше використовують січневі, липневі та річні показники. Отже, тепло на Землі розподіляється зонально, що в цілому пояснюється кулястою формою Землі. Обертання Землі та її куляста форма є причиною неоднакового нагрівання на різних широтах, а у зв’язку із цим і створення теплових поясів, які розташовані по обидва боки від екватора. Теплові пояси — умовні області Землі, що виділяються за ознакою розподілу середньорічних температур повітря. На Землі виділяють такі теплові пояси: жаркий, два помірні і два холодні. Кожному поясу властиві певні температури повітря, які залежать від географічної широти. Межі теплових поясів проходять за умовними лініями — тропіками та полярними колами. Атмосферний тиск

Атмосферний тиск — сила, із якою повітря тисне на земну поверхню. Атмосферний тиск безперервно змінюється. Одиницею вимірювання атмосферного тиску є міліметр ртутного стовпчика (мм рт. ст.). атмосферний тиск залежить Від висоти над рівнем моря Від температури повітря

y Із підняттям угору товщина верхніх шарів атмосфери зменшується, як зменшується й густина повітря, тому тиск знижується. У тропосфері на кожні 100 м підйому тиск знижується на 10,5 мм ртутного стовпчика y При підвищенні температури тиск знижується, і навпаки y Від нагрівання повітря розширюється, піднімається вгору; при охолодженні, навпаки, стискається й опускається вниз

Тиск повітря вимірюють за допомогою барометрів у мм рт. ст., мілібарах, паскалях (Па). Найбільш широко використовують металевий барометр-анероїд. Для запису показників тиску протягом певного періоду часу, використовують самописні барометри — барографи. За нормальний атмосферний тиск прийнято вважати тиск ртутного стовпчика висотою 760 мм при температурі 0 °С на широті 45°. На картах тиск показують ізобарами — лініями, які з’єднують точки з однаковим тиском біля земної поверхні. У розподілі тиску на земній поверхні, як і в розподілі температур, проявляється зональність. Уздовж екватора простягається область пониженого тиску, на північ і південь від нього до 30°—40° розташовані пояси підвищеного тиску; далі до 60°—70° пн. і пд. ш. простягаються пояси пониженого тиску і в полярних широтах — пояси підвищеного тиску.

24

www.e-ranok.com.ua

Тема 3 Рух повітря

Вітер — це горизонтальний рух повітря. Утворення вітру спричинено нерівномірним розподілом атмосферного тиску над земною поверхнею: з областей високого тиску повітря переміщується в області з низьким тиском. Вітер характеризується швидкістю, силою та напрямком. Швидкість вітру вимірюється в метрах за секунду. Чим більшою є різниця між тиском, тим сильнішим є вітер. Швидкість вітру можна визначити за допомогою анемометра. Сила вітру оцінюється за 12-бальною шкалою (шкала Бофорта) залежно від дій вітру на земній поверхні (наприклад, 0 балів — штиль, 12 балів — ураган). Напрямок вітру визначається за допомогою флюгера. Назва походить від положення тієї сторони горизонту, звідки дме вітер (наприклад із півдня — південний вітер). Напрямок вітру змінюється залежно від зміни атмосферного тиску. Крім того, на напрямок вітру впливає відхиляюча сила обертання Землі: праворуч — у Північній півкулі, ліворуч — у Південній. Наочне зображення вітрів різних напрямків у певному пункті за певний проміжок часу демонструють за допомогою діаграми «роза вітрів». Діаграма являє собою чотири лінії, які вказують основні та проміжні сторони горизонту. За результатами спостережень, починаючи на лініях від точки їхнього перетину, у масштабі відкладають кількість днів, протягом яких дув вітер певного напрямку. Кінцеві точки відрізків з’єднують та отримують геометричну фігуру, яка своєю формою унаочнює переважання певних вітрів. У зв’язку з нерівномірним прогріванням земної поверхні та її неоднорідністю в тропосфері формуються різні повітряні маси — великі об’єми повітря з відносно однорідними властивостями: температурою, вологістю, тиском, прозорістю. Виділяють чотири зональні типи повітряних мас залежно від районів формування: екваторіальний, тропічній, помірний, арктичний (антарктичний). Усі типи, крім екваторіального, діляться на підтипи: морські (вологі) та континентальні (сухі). Різні за своїми властивостями повітряні маси перебувають у постійному русі. Зближуючись, вони утворюють атмосферні фронти — перехідні зони між двома повітряними масами з різними фізичними властивостями. Розрізняють теплі та холодні атмосферні фронти. Систему горизонтальних і вертикальних повітряних течій у тропосфері називають циркуляцією атмосфери. Основні види циркуляції атмосфери Постійні вітри

Сезонні вітри Місцеві вітри

Великі атмосферні вихори

y Пасати (від нім. passat) — дмуть від поясів високого тиску в тропічних широтах до поясу низького тиску в районі екватора y Західні вітри — вітри помірних широт y Північно-східні (у Північній півкулі) та південно-східні (у Південній півкулі) — дмуть з областей підвищеного тиску на полюсах y Мусони (від фр. mousson — пора року) — вітри, які змінюють напрямок два рази на рік — узимку дмуть із суходолу на море, а влітку — з моря на суходіл y Бриз (від фр. brize — легкий вітер) — вітер прибережної зони, який протягом доби двічі змінює свій напрямок: удень дме з моря на суходіл, а вночі — із суходолу на море y Фен (від латин. favonius — теплий західний вітер) — теплий і сухий вітер, що дме з гір у долини y Бора (від грец. boreaus — північний вітер) — сильний холодний поривчастий вітер, що дме зі схилів гір до теплого моря y Інші y Циклони (від грец. kyklon — той, що кружляє) — область приземного шару атмосфери з низьким атмосферним тиском, де вітри дмуть від периферії до центру y Антициклони — (від грец. anti — проти і kyklon — той, що кружляє) — область підвищеного атмосферного тиску, де повітря розтікається від центру до периферії

25

www.e-ranok.com.ua

Географія Вологість повітря

Вологість повітря — кількість водяної пари, яка міститься в повітрі. Основна частина водяної пари утворюється при випаровуванні з поверхні Світового океану. Випаровування — процес надходження в атмосферу водяної пари з поверхні води (снігу, ґрунту, гірських порід, рослинності тощо). Процес, зворотний випаровуванню, — конденсація — перехід водяної пари із газоподібного стану в рідкий. Якщо водяна пара в атмосфері переходить із газоподібного стану в твердий з утворенням кристалів льоду, то такий процес називається сублімацією. Від вмісту в повітрі водяної пари залежить кількість опадів, що випадають на земну поверхню. Кількість водяної пари в повітрі виражають за допомогою двох показників: абсолютної та відносної вологості. Показники кількості водяної пари в повітрі Абсолютна вологість Кількість водяної пари в грамах, що міститься в 1 м3 повітря. Чим вища температура повітря, тим більшу кількість водяної пари воно може містити (до моменту його повної насиченості)

Відносна вологість Відношення кількості водяної пари, що міститься в повітрі, до його максимально можливої кількості за певної температури. Відносна вологість вимірюється у відсотках і показує міру насиченості повітря водяною парою

Для вимірювання відносної вологості повітря використовують гігрометр. Хмарність Хмари — скупчення в атмосфері продуктів конденсації водяної пари (крапель води або кристалів льоду). Утворення хмар залежить від вологості та температури повітря. Хмарність — ступінь покриття неба хмарами. Метеорологи оцінюють хмарність за 10-бальною шкалою. Наприклад, 0 балів — небо ясне, 5 балів — 50 % неба закрито хмарами, 10 балів — усе небо закрите хмарами. Хмари бувають різних типів і форм залежно від умов утворення. Найпоширенішими є шаруваті, купчасті, перисті хмари та їх різновиди. атмосферні опади Атмосферні опади — волога, що випадає з хмар або виділяється з повітря на поверхню Землі в твердому або рідкому стані. Кількість опадів, що випадають, залежить від вмісту в повітрі водяної пари. Для вимірювання кількості опадів застосовують опадомір. Кількість опадів визначається товщиною шару води в міліметрах (мм). Для вимірювання товщини снігового покриву використовують снігомірну рейку. На географічних картах кількість опадів відображають ізогієтами — лініями, що з’єднують точки з однаковою кількістю опадів. Основними видами опадів є дощ, град, сніг, роса, туман, іній. Дощ, град і сніг випадають із хмар. Роса, туман та іній — виділяються з повітря. Поширення опадів на земній поверхні залежить від багатьох умов: температури, випаровування, вологості повітря, хмарності, атмосферного тиску, розподілу суходолу та океану, пануючих вітрів, віддаленості від Світового океану, характеру рельєфу тощо. Однак існують загальні закономірності зонального розподілу опадів на Землі. Найбільша кількість опадів — 1000—2000 мм і навіть більше — випадає в екваторіальних широтах, де розташована область низького тиску і переважають висхідні рухи повітря. У тропічних широтах, в областях підвищеного тиску з низхідними рухами повітря, випадає мало опадів. У помірних широтах кількість опадів знов зростає, а в холодних поясах знижується. Погода Погода — це стан нижнього шару атмосфери в певній місцевості у визначений момент або проміжок часу. Стан погоди характеризується показниками (метеоелементами) — температурою

26

www.e-ranok.com.ua

Тема 3 приземного шару повітря, атмосферним тиском, вологістю, силою й напрямком вітру, хмарністю, атмосферними опадами. За погодними елементами ведуться регулярні спостереження на метеорологічних станціях. Результати спостережень передаються до метеорологічних центрів, де на основі отриманих і опрацьованих даних декілька разів на добу складаються синоптичні карти (карти погоди). Клімат Клімат — багаторічний режим погоди, характерний для певної місцевості. Причини, що визначають характер клімату певної території, називають кліматотвірними чинниками. Головні кліматотвірні чинники Кут падіння сонячних променів (географічна широта місцевості) Чим більшим є кут падіння сонячних променів, тим більшу кількість сонячного тепла отримує місцевість

Циркуляція повітряних мас

Характер підстилаючої поверхні

Завдяки циркуляції відбувається перенесення тепла і вологи як між широтами, так і між материками та океанами

Висота над рівнем моря; розподіл суходолу й океану; характер рельєфу; льодовий, сніговий і рослинний покрив; океанічні течії

Унаслідок взаємодії кліматотвірних чинників на земній кулі формується система кліматів у вигляді величезних широтних смуг — кліматичних поясів. Кліматичні пояси — це великі широтні ділянки земної поверхні з відносно однорідними ознаками клімату. На рівнинах кліматичні пояси розміщуються зонально, що пов’язано з поступовою зміною кута падіння сонячних променів та, відповідно, зміною кліматичних показників від екватора до полюсів. Згідно з теорією Б. Алісова, в обох півкулях виділяється 13 кліматичних поясів. Серед них розрізняють основні та перехідні. Для основних кліматичних поясів характерним є переважання протягом року одного зонального типу повітряних мас. До них належить екваторіальний, два тропічні, два помірні, арктичний і антарктичний пояси. У межах перехідних кліматичних поясів зональні повітряні маси змінюються за сезонами, пересуваючись слідом за Сонцем із сусідніх поясів. До перехідних кліматичних поясів належать два субекваторіальні, два субтропічні, субарктичний і субантарктичний. Характеристика кліматичних поясів Землі Назва кліматичного поясу Екваторіальний

Особливості повітряних мас

Кліматичні показники та умови

y Панують екваторіальні повітряні маси y Переважають висхідні рухи повітря

y Низький атмосферний тиск y Високі середні температури повітря (+26...+28 °С) протягом року y Велика кількість опадів (2000—3000 мм на рік)

Субекваторіальний

y Улітку панують екваторіальні пові- y Два чітко виражені кліматичні сезони: вологий тряні маси, узимку — тропічні (панують екваторіальні повітряні маси) та сухий (переважають тропічні повітряні маси)

Тропічний

y Панують тропічні повітряні маси y Переважають нисхідні рухи повітря

Субтропічний

y Улітку панують тропічні повітряні y Зміна кліматичних сезонів: літо — сухе і жарке, маси, узимку — помірні зима — прохолодна й волога

Помірний

y Панують помірні повітряні маси y Чітко виражені чотири пори року y Переважають західні вітри y Значні амплітуди температур найтеплішого й найy Утворюються фронтальні процеси, холоднішого місяців року циклони, антициклони y Кількість опадів залежить від віддаленості території від океану

y Високий атмосферний тиск y Високі середні температури повітря (улітку +30 °С, узимку +15...+18 °С) y Мінімальна кількість опадів, які розподіляються нерівномірно

27

www.e-ranok.com.ua

Географія Назва кліматичного поясу Субарктичний (субантарктичний) Арктичний та антарктичний

Особливості повітряних мас

Кліматичні показники та умови

y Улітку панують помірні повітряні y Літо коротке, відносно вологе, прохолодне, зима маси, узимку — арктичні (антарксувора й суха тичні) y Арктичні (антарктичні) повітряні y Високий атмосферний тиск маси y Від’ємні середні температури повітря протягом y Переважають північно-східні року (південно-східні) вітри y Незначна кількість опадів y Сталий сніговий покрив

Усередині деяких кліматичних поясів виділяють кліматичні області з різними типами кліматів: материковий та океанічний; типи кліматів західних і східних узбереж материків, які пов’язані з неоднаковими умовами циркуляції атмосфери і з морськими течіями. Для гірських масивів характерною є висотна поясність клімату. Якщо підніматися на високу гору в районі екватора, то кліматичні пояси будуть змінюватися майже так само, як і під час руху від екватора до полюсів.

28

www.e-ranok.com.ua

Тема 3

Контрольний тест 1.

Наука про земну атмосферу, та явища, що в ній відбуваються: а кліматологія Б метеорологія В гідрологія Г геоморфологія

2.

На кожний кілометр із висотою температура в тропосфері: а знижується на 6 °С Б знижується на 10 °С В підвищується на 6 °С Г підвищується на 1 °С

3.

Жаркий тепловий пояс умовно обмежений : а полярними колами Б тропіками В екватором Г полярним колом і тропіком

4.

Клімат із м’якою зимою й прохолодним літом, незначною річною амплітудою коливань температури і великою кількістю опадів називається: а морським Б континентальним В мусонним Г помірно континентальним

5.

Установіть відповідність між кліматичними поясами та їх основними характеристиками: а арктичний 1 високі температури повітря та значна кількість опадів протягом року Б помірний 2 переважають сухі та холодні повітряні маси В

тропічний

3

Г

екваторіальний

4 5

чітко простежуються зміна пір року, переважає західний перенос повітряних мас високі температури, мало опадів, високий атмосферний тиск повітряні маси змінюються за сезонами, улітку — помірні, узимку — арктичні

6.

Установіть відповідність між кліматичними поясами та їх основними характеристиками: а пасати 1 атмосферні вітри з низьким тиском усередині Б мусони 2 сезонні вітри, що змінюють свій напрям двічі на рік В західні вітри 3 вітри, що панують у помірних широтах Г бризи 4 постійні вітри, що дмуть з області тропічних широт в область екватора 5 легкий вітерець, що змінює свій напрям двічі на добу

7.

Установіть послідовність основних і перехідних кліматичних поясів від екватора до полюсів: а субекваторіальний Б субарктичний В тропічний Г помірний

8.

Виберіть із переліку місцеві вітри: а пасати Б мусони В фен

Г бора

Д бриз

е західні вітри

9*. Розрахуйте відносну вологість (у %), використовуючи дані таблиці, якщо абсолютна вологість становить 6 г при температурі + 10 °С: t повітря, °С mах вміст водяної пари, г/м3 –20 1 –10 2 0 5 +10 9 +20 17 +30 30

29

www.e-ranok.com.ua

Географія

тема 4. Гідросфера (7—8 тижні)

Вхідний тест 1.

Найбільший відсоток у загальному об’ємі гідросфери припадає на: а річки та озера Б підземні води В гірські та покривні льодовики; Г води Світового океану

2.

Лінія, вище якої температура не сягає більше 0 °С: а льодовикова лінія Б багаторічна мерзлота В снігова лінія Г лінія холоду

3.

До водопроникних гірських порід відносяться: а пісок Б граніт В базальт Г глина

4.

Природний водний потік, що тече в заглибленні рельєфу, — це: а озеро Б канал В річка Г водосховище

5.

Установіть відповідність між елементами суходолу і їх визначеннями: а материк 1 частина океану (моря), що глибоко вдається в суходіл Б острів 2 група островів, розташованих близько один до одного В півострів 3 порівняно невелика ділянка суходолу, з усіх боків оточена водою Г архіпелаг 4 частина суходолу, що далеко видається в океан, із трьох боків оточена водою, а четвертим приєднана до материка 5 величезна ділянка суходолу, з усіх боків оточена водою

6.

Установіть відповідність між елементами річкової долини і їх визначеннями: а річище 1 зниження на суходолі, що простягається від витоку до гирла Б заплава 2 частина річкової долини, яка ніколи не затоплюється водою В тераса 3 частина річкової долини, яка затоплюється водою лише під час повені Г річкова долина 4 частина річкової долини, яка завжди заповнена водою 5 Місце, де річка впадає до морського басейну

7.

Розташуйте послідовно океани в порядку зменшення їх площі: а Атлантичний Б Індійський В Північно-Льодовитий Г Тихий

8.

Виберіть із перелічених течій Світового океану теплі течії: а ґольфстрім Б Течія Західних вітрів В Куросіо Г Перуанська Д Канарська е Бразильська

30

www.e-ranok.com.ua

Тема 4

Теоретична частина гіДросфера Гідросфера та її складові Гідросфера — водна оболонка Землі, сукупність усіх природних вод на земній поверхні та поблизу її. До складу гідросфери входять води Світового океану, води суходолу (річки, озера, болота, льодовики, підземні води, штучні водойми), вода в атмосфері. Об’єм гідросфери складає 1370 млн км3. Понад 96 % гідросфери становлять солоні води океанів та морів, які вкривають 70,8 % площі земної поверхні. Наука, яка вивчає води Землі, їх властивості, розповсюдження та процеси, що в них протікають, називається гідрологією. Усі складові гідросфери — води Світового океану, води суходолу та вода в атмосфері — взаємопов’язані між собою та утворюють єдиний кругообіг води в природі. Завдяки цьому процесу в природі відбувається постійний зв’язок гідросфери з іншими геосферами Землі — літосферою, атмосферою та біосферою. Світовий океан та його складові частини Світовий океан — безперервний водний простір земної кулі поза межами суходолу. Площа Світового океану становить 361 млн км2 (71 % усієї земної поверхні). Складові частини Світового океану 1) Океани y Тихий (найбільший і найглибший) y Атлантичний (найбільш освоєний і найбільш забруднений) y Індійський (найтепліший і найсолоніший) y Північний Льодовитий (найменший, наймілкіший, найхолодніший) 2) Моря Частини океану, відділені від нього суходолом або підвищенням дна а) Внутрішні

Майже повністю оточені суходолом (Середземне, Чорне) б) Окраїнні

Розташовані по окраїнах материків і відокремлені від океану островами, півостровами, нерівностями дна (Баренцове, Японське) 3) Затоки Частини моря, океану, що глибоко вдаються в суходіл (Мексиканська, Перська) 4) Протоки Порівняно вузькі водні простори, що з’єднують океани, моря та інші водойми та розділяють ділянки суходолу (протока Дрейка, Керченська, Беринґова) Найдовшою протокою світу є Мозамбіцька, що відокремлює острів Мадаґаскар від Африки, а найширшою вважається протока Дрейка (мінімальна ширина — 820 км, максимальна — 1120 км) між Південною Америкою та Антарктидою. Суходіл в океані Води океанів та морів поділяють суходіл на різні за розміром та конфігурацією частини — материки, острови, півострови. Материки — найбільші ділянки суходолу, з усіх боків оточені океанами і морями. Материків існує шість: Євразія, Африка, Північна Америка, Південна Америка, Ан-

31

www.e-ranok.com.ua

Географія тарктида та Австралія. Острови — відносно невеликі ділянки суходолу, з усіх боків оточені водою. Найбільші острови на Землі — ґренландія (площа 2176 км2), Нова ґвінея (829 тис. км2), Калімантан (744 тис. км2). За походженням розрізняють материкові, коралові та вулканічні острови. Материкові острови (наприклад ґренландія, Мадаґаскар) є частинами материків, що відокремилися від них у результаті тектонічних рухів земної кори. Коралові острови складені вапняковими відкладеннями коралових поліпів. Найвеличнішим творінням коралових поліпів є Великий Бар’єрний риф, який простягнувся вздовж північно-східного узбережжя Австралії на 2300 км. Вулканічні острови утворюються внаслідок вивержень вулканів на дні Світового океану. Конуси таких вулканів зазвичай утворюють ланцюжки островів у районах сейсмічних поясів (наприклад, Курильські та Гавайські острови). Скупчення островів, які мають однакове походження та розташовані неподалік один від одного, називають архіпелагом. Найбільшими архіпелагами у світі є Малайський (близько 2000 тис. км2), Канадський Арктичний (понад 1300 тис. км2), Японські острови (370 тис. км2), Британські острови (325 тис. км2). Ділянки суходолу, що сильно видаються у води океанів, морів або озер, називають півостровами. Найбільшим півостром світу є Аравійський (2730 тис. км2). Найбільшим півостром України є Кримський (25,5 тис. км2). Властивості вод Світового океану Океанічна вода за своїм складом значно відрізняється від прісної, що й визначає особливості її властивостей. У ній містяться солі, гази, тверді частки органічного та неорганічного походження. Вміст солей характеризує солоність — кількість солей в грамах, розчинених в одному літрі (1000 г) океанічної води. Солоність обчислюють у проміле (‰), тобто тисячних частках. Середня солоність морської води — 35 ‰. Це означає, що в 1 літрі вод океану міститься в середньому 35 г солей. Показник солоності поверхневих вод океану залежить від кількості опадів, опріснення водами річок, танення льоду. Найменш солоними є води Балтійського моря (5 ‰), а найсолонішими — води Червоного моря (42 ‰). Температура води на поверхні океану неоднакова і залежить від широти місцевості, пори року, морських течій. Найнижчою є температура води у полярних морях (–2 °С), найвищою — у Перській затоці (+37 °С). Середня температура поверхневого шару вод океану становить +17,5 °С. Із глибиною температура води знижується досить швидко до глибини 200 м, від 200 до 1000 м — повільніше. На глибинах понад 1000 м температура становить приблизно +2—3 °С. Середня температура всієї маси води в океані дорівнює +4 °С. Океанічна вода має велику теплоємність: 1 м3 води, охолонувши на 1 °С, може нагріти на 1 °С більше ніж 3300 м3 повітря. Солоність води зумовлює низку особливостей: середня температура замерзання морської води коливається в межах від –1,1° до –2,2 °С, а температура кипіння становить більше ніж 100 °С. рухи води у Світовому океані Поверхня океану безперервно перебуває в русі. На ній виникають хвилі, періодично змінюється рівень води, переміщуються водні маси. Хвилі — коливальні рухи водної поверхні. Причини утворення хвиль різні. Розрізняють вітрові, сейсмічні та припливно-відпливні хвилі. Основні види руху водних мас 1) Вітрові хвилі (викликані вітром, мають коливальний характер) 2) Сейсмічні хвилі-цунамі (викликані землетрусами на дні океану) 3) Припливно-відпливні хвилі (викликані силою тяжіння Місяця та Сонця) 4) Океанічні течії а) Приповерхневі (викликані впливом потужних постійних вітрів, мають поступальний характер) б) Глибинні (глибинна циркуляція) (викликані різницею у щільності води)

32

www.e-ranok.com.ua

Тема 4 Океанічні течії — горизонтальні переміщення водних мас на великі відстані. За походженням найбільш поширеними є вітрові течії, викликані дією потужних постійних і сезонних вітрів. У Світовому океані течії утворюють певну систему, яка зумовлена, насамперед, зональною циркуляцією атмосфери. За температурою розрізняють теплі та холодні течії. Причиною виникнення цього водяного потоку є дія постійних західних вітрів. Основні океанські течії Назва океану Тихий

Атлантичний Індійський Північний Льодовитий

Течія тепла Північна Пасатна, Південна Пасатна, Міжпасатна протитечія, Куросіо, ПівнічноТихоокеанська Північна Пасатна, Південна Пасатна, ґольфстрім, Північноатлантична, Бразильська Південна Пасатна, Мусонна, Мозамбіцька Норвезька, Шпіцберґенська

холодна Каліфорнійська, Перуанська, Західних вітрів Лабрадорська, Канарська, Бенґельська, Західних вітрів Сомалійська, Західних вітрів Східноґренландська

Води суходолу До вод суходолу належать річки, озера, болота, підземні води, льодовики, багаторічна мерзлота, штучні водойми. річки Річка — це природний водний потік, що рухається в заглибленні, створеному його рухом, — руслі. Початок річки називається витоком. Витоком може бути джерело, льодовик, озеро або болото. Місце впадіння річки в море, озеро або інші річки називається гирлом. Річка з притоками утворює річкову систему. На своєму шляху річка за допомогою приток збирає атмосферні опади з певної території, яка називається водозбірним басейном. Найбільший водозбірний басейн має Амазонка — 7180 тис. км2, що майже дорівнює площі материка Австралія. Сусідні водозбірні басейни відділені природною межею — вододілом. Річки живляться поверхневими (дощовими, талими сніговими або льодовиковими) та підземними водами. Залежно від того, яке джерело живлення переважає, розрізняють типи живлення річок: дощове, снігове, льодовикове та підземне. Якщо річка отримує живлення з кількох джерел одночасно, тоді такий тип живлення називають змішаним. Від того, який спосіб живлення переважає, значною мірою залежить режим річок — закономірна зміна рівня й витрат води. Повінь — тривалий підйом рівня води в річці, викликаний основним джерелом живлення. Після випадання рясних дощів або під час відлиг на річках у будь-яку пору року може статися паводок — раптове короткочасне підвищення рівня води. Період низького рівня води в річці називається меженню. Особливості характеру річок та напрямок течії залежать від рельєфу місцевості, де вона протікає. За характером течії розрізняють гірські та рівнинні річки. Гірські річки характеризуються значним падінням (перевищенням висот між витоком та гирлом), похилом (відношенням падіння до загальної довжини річки) та швидкістю течії. Рівнинні річки спокійні, з повільною течією, що робить їх зручними для судноплавства. Важливими характеристиками річок є показники витрати води та річкового стоку. Витрата води — об’єм води, що протікає крізь поперечний переріз річки за одиницю часу (м3/сек). Річковий стік — кількість води, що протікає в руслі за певний період часу. Річковий стік дорівнює витраті води в річці, помноженій на час, за якій він визначається.

33

www.e-ranok.com.ua

Географія Річки, що течуть по поверхні Землі, руйнують гірські породи, переносять продукти руйнування та відкладають їх. Руйнівна робота річок називається річковою ерозією. Найбільші річки світу Річка Ніл — Каґера Амазонка — Мараньйон Янцзи Міссісіпі — Міссурі Маккензі Єнісей — Анґара Парана

Материк

Довжина, км 6670 6437 6300 5971 5472 5390 4700

Африка Південна Америка Євразія Північна Америка Північна Америка Євразія Південна Америка

Озера Озеро — водойма, яка утворилася в природному заглибленні суходолу — озерній улоговині. Озера належать до водойм з уповільненим стоком або безстічних. Від моря озеро відрізняється відсутністю зв’язку з океаном. Озера займають близько 2,1 млн км2 (майже 1,4 % площі суходолу). Види озер за походженням озерних улоговин Види озер Тектонічні Вулканічні Льодовикові Залишкові Карстові Лиманні Загатні Старичні

Утворення улоговини У розломах та опусканнях земної кори У кратерах згаслих вулканів В улоговинах, які виникли під тиском льодовика Як залишки давніх морських басейнів, які відокремились у період підняття узбережжя У порожнинах, які утворилися після розчинення водою гірських порід На узбережжях морів, у гирлах давніх річок Унаслідок перегородження долин річок зсувами, обвалами Ділянки старого русла річки

Приклади Байкал, Танґаньїка Озера Камчатки, Ісландії Велике Солоне, Велике Ведмеже, Ладозьке Каспійське та Аральське моря-озера, Чад Шацькі озера Маракайбо, Сасик Синевир, Тана У долинах рівнинних річок

Найбільші озера світу Назва Каспійське Верхнє Вікторія Аральське Гурон Мічиган Танґаньїка Байкал Велике Ведмеже Ньяса

Країна Росія — Іран — Казахстан — Азербайджан — Туркменістан Канада — США Кенія — Танзанія — Уґанда Казахстан — Узбекистан Канада — США США Бурунді — Танзанія — ДР Конго (Заїр) — Замбія Росія Канада Малаві — Мозамбік — Танзанія

Поверхня, км2 371 000

Глибина, м 1025

84 130 69 000 64 000 59 700 58 100 34 000 31 500 31 329 30 800

393 80 67 208 281 1435 1620 137 706

34

www.e-ranok.com.ua

Тема 4 Болота Болото — надмірно зволожена ділянка суходолу зі специфічною вологолюбною рослинністю та шаром торфу не менше ніж 30 см. Болота займають близько 2 % від загальної площі поверхні Землі. Болота виникають унаслідок перезволожування ґрунту та заростання водойм. Залежно від умов живлення виділяють верхові, низинні та перехідні болота. Верхові болота живляться атмосферними опадами, зазвичай розташовані на вододілах. Низинні болота виникають у місцях виходу на поверхню або близького залягання підземних вод. Перехідні болота поєднують обидва типи живлення. Болотам належить важлива роль у природі. Вони зволожують повітря навколишньої території, регулюють стік поверхневих вод, є місцем поширення багатьох видів тварин та рослин. У болотах нагромаджується торф, який використовують як паливо, добриво та хімічну сировину. Після осушення болотні ґрунти мають високу родючість. Підземні води Підземні води — це води, які залягають у верхніх шарах земної кори в рідкому, твердому та газоподібному стані. На підземні води припадає близько 23 % всієї прісної води на Землі. Більша частина підземних вод утворюється внаслідок просочування в глибину Землі атмосферних опадів або конденсації водяної пари безпосередньо в ґрунті. Гірські породи, що складають земну кору, мають різну водопроникність. Деякі легко пропускають воду (наприклад, пісок, гравій), тому їх називають водопроникними. Інші (наприклад, глина, граніт) — затримують воду, тому називаються водотривкими. На водотривких шарах вода затримується, заповнює пустоти та тріщини водопроникного шару гірських порід та утворює водоносний горизонт. Види підземних вод За умовами залягання Ґрунтові — залягають у першому від поверхні водотривкому шарі Міжпластові — залягають між двома водотривкими пластами

За хімічним складом Прісні — містять незначну кількість домішок та розчинених мікроелементів Мінералізовані — містять багато солей, мікроелементів

За температурним режимом Холодні — температура води не перевищує 20 °С Теплі — температура води 20—37 °С Гарячі (термальні) — температура води вища за 37 °С

Льодовики та баготорічна мерзлота Льодовики — природні рухливі нагромадження льоду на земній поверхні, які утворюються із твердих атмосферних опадів у районах із низькими температурами повітря. У льодовиках зосереджена найбільша кількість прісної води нашої планети — 69 % запасів. Льодовики займають близько 10,5 % площі суходолу. Загальна площа сучасних льодовиків сягає близько 16,3 млн км2. Вивченням льодовиків займається наука гляціологія. Льодовики утворюються там, де протягом року снігу випадає більше, ніж встигає його розтанути, тобто вище за снігову лінію. Снігова лінія — це умовна межа, вище за яку температура повітря становить нижче 0 °С та відбувається накопичення снігового покриву. За районами утворення розрізняють гірські та покривні (материкові) льодовики. Гірські льодовики утворюються на вершинах та схилах гір, гірських долинах. Найбільші гірські льодовики розташовані в Гімалаях, на Памірі, Тянь-Шані. Покривні льодовики, які поширені на материках, мають велику потужність. Льодовики є на всіх континентах, крім Австралії. На Антарктику припадає 84 % усієї площі зледеніння Землі, на острови Арктики з ґренландією — 12,5 %. Багаторічна мерзлота — шари мерзлих гірських порід у надрах Землі, які не розмерзаються протягом року. Багаторічна мерзлота займає 85 % території Сибіру в Азії. Найміцніший шар багаторічної мерзлоти — 1500 м — розташований у центральній частині Середньосибірського плоскогір’я.

35

www.e-ranok.com.ua

Географія Штучні водойми Водосховища — великі штучні водойми, які створюють у руслах річок за допомогою греблі. У світі існує близько 15 тис. водосховищ об’ємом понад 1 млн м3 води. Найбільше водосховище у світі — Вольта — площею 8480 км2, побудовано в Африці на річці Чорна Вольта. Будівництво водосховищ дозволяє вирішувати ряд господарських завдань: створювати великі запаси води, покращувати умови роботи річкового транспорту, виробляти електроенергію, регулювати річковий стік, створювати зони відпочинку для населення. Проте будівництво водосховищ має й негативні наслідки: відбувається уповільнення річкового стоку та посилюється заболочування низовинних ділянок навкруги водосховищ, затоплюються значні площі сільськогосподарських земель, накопичуються забруднені води промислових підприємств, порушуються умови життя цінних промислових риб. Ставки — штучні водойми невеликих розмірів. Їх створюють у ярах або спеціальних поглибленнях та використовують для зрошення садів, огородів, розведення риби, свійських птахів. До водотоків зі штучним руслом належать судноплавні та зрошувальні канали.

36

www.e-ranok.com.ua

Тема 4

Контрольний тест 1.

Середня солоність Світового океану становить: а – 37°/00 Б – 35°/00 В – 32 °/00 Г 34°/00

2.

Причина припливів у Світовому океані: а постійні вітри Б дія внутрішніх сил Землі В сила тяжіння Місяця і Сонця Г змінні вітри

3.

До безстічних озер відносяться: а Вікторія В Чад

4.

Артезіанські води — це: а підземні води, що лежать під водопроникними шарами; Б підземні води, що лежать над водотривким шаром; В мінеральні підземні води Г міжпластові води, що залягають у прогинах порід, знаходяться під постійним тиском

5.

Установіть відповідність між типом озерної улоговини та його характеристикою а тектонічні 1 затоплені морем і відокремлені піщаними косами узбережні ділянки Б 2 утворилися в місцях розломів та опускання земної кори залишкові В лиманні 3 виникли після перегородження долини гірської річки зсувами або обвалами гірських порід Г загатні 4 частини давніх морських басейнів, які зникли мільйони років тому 5 улоговини, «виорані» давнім льодовиком

6.

Установіть відповідність між прикладами руху води в океані та їх ознаками: 1 горизонтальне переміщення величезних мас води в певному напрямі а припливи та відпливи на величезні відстані Б течії 2 величезні хвилі, викликані підземним землетрусом В хвилі 3 періодичне коливання рівня води в морях і океанах, що виникають унаслідок притягання водної оболонки Землі Місяцем Г цунамі 4 частина океану (моря) , що глибоко вдається в суходіл 5 хвилювання на морі чи океані, викликані вітром

7.

Установіть послідовність розташування озер із заходу на схід , починаючи від 180° меридіану: а Вікторія Б Тітікака В Верхнє Г Байкал

8.

Виберіть із переліку види опадів, що випадають безпосередньо з повітря: а дощ Б град В роса Г туман Д сніг е іней

Б Синевир Г Байкал

37

www.e-ranok.com.ua

Географія

тема 5. біосфера. ГеоГрафічна оболонка. ЗаГальні Закономірності природи Землі (9—10 тижні)

Вхідний тест 1.

Учений, що обґрунтував і розвинув учення про біосферу, перший президент АН України а В. Докучаєв Б С. Рудницький В В. Вернадський Г Ч. Дарвін

2.

Нижня межа біосфери в гідросфері досягає: а 500 м Б 8850 м В 11022 м Г 6371 км

3.

Найродючішими ґрунтами у світі вважаються: а сірі лісові Б дерново-підзолисті В чорноземи Г каштанові

4.

Укажіть закономірність географічної оболонки, яка проявляється в періодичності й повторюваності природних процесів та явищ у часі: а цілістність Б ритмічність В широтна зональність Г висотна поясність

5.

Установіть відповідність між природними зонами та характерною для них рослинністю: а тундра 1 хвойні (ялина, модрина), листяні (береза, осика) Б тайга 2 сейба, червоне дерево, дерево какао, хлібне дерево В пустелі 3 карликова береза, полярна верба, мохи Г савани 4 баобаб, слонова трава, зонтичні акації 5 верблюжа колючка, кактуси, молочаї

6.

Установіть відповідність між типами ґрунтів та їх основними властивостями: а червоно-жовті фералітні 1 неродючі, часто засолені Б сірі та бурі пустельні 2 низька родючість, значний вміст заліза та алюмінію В підзолисті та дерново3 висока потужність гумусового горизонту, відносно родючі підзолисті Г чорноземи 4 відносно родючі 5 потужний гумусовий горизонт, високородючі

7.

Установіть послідовність розташування ґрунтів у напрямку від екватора до полюсів: а чорноземи Б тундрово-глеєві В червоно-жовті фералітні Г арктичні

8.

Виберіть із переліку природних зон ті, що лежать у межах помірного поясу: а степ Б савана В тундра Г тайга Д лісостеп е пустелі

38

www.e-ranok.com.ua

Тема 5

Теоретична частина Біосфера

Будова біосфери Біосфера — оболонка Землі, у якій живуть живі організми. Межі біосфери визначаються поширенням живих організмів. Верхня межа біосфери розташована на висоті до 30 км, нижня — у літосфері, на глибині до 4—5 км від поверхні Землі. Таким чином, біосфера включає нижню частину атмосфери, усю гідросферу та верхню частину літосфери. Уперше термін «біосфера» (сфера життя) запропонував Жан Батист Ламарк на початку ХІХ ст. Учення про біосферу обґрунтував та розвинув перший президент Української академії наук В. Вернадський. Живі організми, включаючись у безперервний кругообіг речовин і енергії, перебувають у постійному зв’язку з неживою природою. Завдяки кругообігу відбувається постійний зв’язок біосфери з атмосферою, гідросферою та літосферою. Закономірності поширення живих організмів на Землі Живі організми поширені в біосфері нерівномірно. Найбільшою є їх концентрація на поверхні суходолу, поверхневих шарах Світового океану, на його дні у мілководних частинах. На суходолі від екватора до полюсів склад біосфери змінюється залежно від кліматичних умов. Рослинам необхідні тепло, світло, волога та поживні речовини. Найбагатшим є рослинний та тваринний світ приекваторіальних та помірних широт. Найбільш різноманітні на Землі породи дерев ростуть в області верхньої течії Амазонки в Перу, де вчені нарахували 300 видів на одному гектарі площі. Вважають, що перуанський ліс є також найбагатішим у світі на види птахів, метеликів та земноводних. На другому місці за різноманітністю видів — ліси Південно-Східної Азії. Тут росте близько 200 видів дерев на одному гектарі, а в лісах Центральної Африки — близько 120. Ґрунти та їх основні типи Невід’ємним компонентом біосфери є ґрунти, своєрідні посередники між живою та неживою природою. Ґрунт — поверхневий родючий шар земної кори, що утворився внаслідок взаємодії літосфери, атмосфери та біосфери протягом тривалого часу. ґрунти утворюються з пухких гірських порід після появи на них рослинності, тварин та великої кількості мікроорганізмів. Головною властивістю ґрунту є родючість — здатність забезпечувати рослини елементами мінерального живлення та водою. Природна продуктивність ґрунту залежить від наявності в ньому органічної частини — гумусу (перегною), який утворюється внаслідок процесу розкладу й окиснення решток рослин і тварин під впливом мікроорганізмів. Наука, що вивчає ґрунти, їх походження, розвиток, склад, властивості, закономірності поширення, формування і розвиток родючості, раціональне використання, називається ґрунтознавством. Фундатором ґрунтознавства є видатний учений В. Докучаєв. Основними чинниками ґрунтоутворення, за В. Докучаєвим, є гірські (материнські породи), клімат, живі організми, рельєф місцевості і геологічна будова. Зональне розміщення ґрунтотвірних чинників, насамперед клімату та рослинності, визначає й зональне поширення ґрунтів на земній поверхні.

39

www.e-ranok.com.ua

Географія Характеристика основних типів ґрунтів Назва Червоно-жовті фералітні

Район формування (пояс) Екваторіальний

Червоно-бурі та червонясто-бурі

Субекваторіальний

Сірі та бурі пустельні

Субтропічний Тропічний

Каштанові

Помірний

Чорноземи

Помірний

Сірі лісові

Помірний

Підзолисті та дерновопідзолисті Тундрово-глейові

Помірний

Арктичні

Арктичний

Субарктичний

Рослинний поОсобливості крив Високі температури Вологі вічнозелені Низька родючість, та висока вологість ліси значний уміст заліза повітря та алюмінію Наявність сухого та Савани Малородючі, значвологого сезонів ний уміст заліза та алюмінію Високі температуПустельна Неродючі, часто ри, низька рослинність засолені вологість повітря Недостатнє зволоСухі степи Висока потужність ження гумусового горизонту, відносно родючі Слабо-посушливі Справжні степи Потужний гумусоумови вий горизонт, висока родючість Помірне зволожен- Листяні ліси Відносно родючі ня Надмірне зволоМішані та хвойні Відносно родючі ження ліси Кліматичні умови

Надмірне зволоження, нестача тепла Холодно та сухо

Тундрова рослинність

Малородючі

Відсутній

Неродючі

географічна оБолонка Географічна оболонка і закономірності її розвитку Географічна оболонка — цілісна і безперервна оболонка Землі, у межах якої стикаються, взаємопроникають і взаємодіють нижня частина атмосфери, верхня — літосфери, уся гідросфера і вся біосфера. Потужність географічної оболонки становить близько 40 км, однак цей найтонший шар (1 % від усього об’єму Землі), на думку вчених, є найскладнішою частиною нашої планети. Географічна оболонка має низку закономірностей. Загальні закономірності географічної оболонки Цілісність

Ритмічність Зональність

Єдність географічної оболонки, зумовлена взаємозв’язком і взаємозалежністю її складових частин Закономірна повторюваність у часі природних процесів і явищ у географічній оболонці Закономірна зміна природних компонентів і комплексів, що обумовлена неоднаковою кількістю сонячного тепла

Зміна одного компонента природи спричинює зміну інших Усе, що в природі вже відбувалося, знову повторюється Широтна — у напрямку від екватора до полюсів (на рівнинах) Висотна — від підніжжя до вершини (у горах)

40

www.e-ranok.com.ua

Тема 5 Усі речовини географічної оболонки перебувають у постійному кругообігу. Саме тому оболонки Землі не руйнуються, виснажившись, а, постійно обмінюючись речовинами й енергією, існують, зумовлюючи безперервний розвиток географічної оболонки. Природні комплекси Гірські породи і рельєф, вода і повітря, ґрунт, рослинний і тваринний світ складним чином взаємодіють одне з одним, утворюючи різноманітні природні комплекси. Природний комплекс — закономірне поєднання природних компонентів на певній території, які перебувають у взаємодії та утворюють нерозривну систему. Природні комплекси мають свій особливий характерний вигляд, тому їх ще називають ландшафтами. Характеристика окремих природних зон Землі Назва

Розташування

Зона вологих Екваторіальні екваторіальних широти лісів

Особливості клімату Жаркий: середні температури +24...+26 °С протягом року. Вологий: понад 3000 мм опадів на рік, щоденні зливи

ґрунти Червоно-жовті фералітні

Представники рослинного світу

тваринного світу

Багатоярусні ліси, Багато видів тватисячі видів рин, птахів, ковічнозелених рос- мах, плазунів лин: сейба, пальми, каучуконоси, ліани, фікуси, папороті та ін.

Савани та рідколісся

Субекваторіальні Характерні дві по- Фералітні, червоні, та тропічні широ- ри року: суха і во- коричнево-червоні, ти лога. Кількість червоно-бурі опадів від 250 до 2000 мм на рік. Середні температури повітря: +15...+32 °С

Злакові трави, акації, деревоподібний молочай, пальми, баобаби (хлібні дерева), долинами річок — галерейні ліси

Багато копитних тварин, крокодили, леви, гепарди, леопарди, шакали, гієни, страуси, марабу та ін.

Пустелі й напівпустелі

У тропічних Великі добові Пустельні амплітуди темпера- тропічні, часто і частково субтропічних ши- тур. Кількість засолені опадів 100—200 мм ротах на рік. Середні температури повітря: +16...+32 °С, максимальна +58 °С (у тіні)

Незначна рослинність, колючі чагарники, верблюжі колючки, алое, види молочаю, дикі кавуни, вельвічія, в оазисах — пальми

Антилопи, ящірки, змії, багато комах, гієни, шакали, страуси, дрохви

Лісостеп і Степ

У помірних широтах, у внутрішніх районах Євразії, Північної та Південної Америки

Континентальний клімат із недостатнім зволоженням

Чорноземи, каштанові

Багата трав’яниста рослинність: ковила, типчак

Копитні тварини, багато птахів, гризунів

Тайга

У помірних широтах, величезні простори в Північній півкулі

Континентальний: тепле, нетривале літо, холодна сніжна зима

Підзолисті, дерновопідзолисті, болотні, мерзлотно-тайгові

Хвойні дерева і ялини, сосни, ялиці, модрини, кедри

Білки, соболі, куниці, лосі, олені, птахи (глухарі, тетеруки, рябчики)

Тундра і лісотундра

На півночі Євразії та Північної Америки

Низькі температури повітря, надмірна вологість

Тундрові, тундрово-глеєві

Мохи, лишайники, карликові дерева, низькорослі чагарники

Полярний вовк, північний олень, песець, велика кількість птахів

Арктичні та антарктичні пустелі

Полярні широти

Суворий, дуже холодний сухий клімат

Арктичні пустелі, кам’янисті

Практично відсутні

Білий ведмідь, тюлені, моржі, чайки, кайри

41

www.e-ranok.com.ua

Географія Найбільшим природним комплексом є географічна оболонка, яка поділяється на менші за розмірами природні комплекси. Залежно від причин формування природні комплекси умовно поділяють на зональні та азональні. В основі виділення зональних природних комплексів лежить закономірна зміна природних компонентів від екватора до полюсів. Азональні природні комплекси виникають у зв’язку з порушеннями зональності, зумовленої різницею у будові земної кори, рельєфу, близькістю до океанів. Найбільшими азональними природними комплексами є материки й океани. Усередині них виділяються природні комплекси нижчого порядку. Найбільшими широтними зональними підрозділами географічної оболонки є географічні пояси Землі. Вони відрізняються один від одного температурними умовами, особливостями циркуляції атмосфери, ґрунтово-рослинного покриву та тваринного світу. Географічні пояси збігаються з кліматичними поясами і мають одні й ті самі назви. Ширина кожного географічного поясу місцями сягає понад 4 тис. км. Зрозуміло, що протягом такої великої відстані природні компоненти змінюються. Чим ближче до екватора розташована та чи інша частина географічного поясу, тим більше тепла вона отримує, тим більше відрізняється від попередньої. Її відмінності помітні, у першу чергу, у видовому складі тваринного та рослинного світу, кліматі, ґрунтах. Тому в межах географічних поясів розрізняють більш-менш однорідні за умовами зони, які називають природними. Таким чином, природні зони — це великі частини географічних поясів, які закономірно змінюються від екватора до полюсів і від океанів углиб материків. У горах висотна поясність починається з аналога тієї горизонтальної зони, у межах якої розташовані гори. Кількість висотних поясів буде залежати від висоти та місця розташування гір. Чим вищими є гори і чим ближче вони розташовані до екватора, тим більшим є у них набір поясів. У Світовому океані також існують природні зони. Вони відрізняються за типами водних мас, температурою, солоністю, складом органічного світу. зеМля — планета люДей Кількість населення на Землі Нині на Землі в усіх країнах світу проживає понад 7 млрд чоловік. Найбільша в світі країна за кількістю населення — Китай (1,3 млрд чоловік). За ним йде Індія (понад 1 млрд). В Україні проживає 46,1 млн чоловік. Кількість населення на нашій планеті безперервно збільшується. В далекому минулому, до нашої ери і на початку нашої, вона зростала повільно. Пояснюється це тим, що людина сильно залежала від природних умов, їй важко було долати епідемії і голод. Швидке зростання кількості населення почалося тільки в останні 400 років, коли залежність людини від природи стала меншою. До 1900 р. кількість населення досягла 1, 6 млрд чоловік. А з ХХ ст. зростання кількості населення стало стрімким: у 1975 р. — 4 млрд чоловік, у 1987 р. — 5 млрд чоловік, а в 1999 р. з’явився 6-мільярдний житель. Головною причиною такого стрімкого збільшення кількості населення стало зниження смертності завдяки розвитку техніки і медицини. Навіть у слаборозвинутих країнах удалося перемогти багато хвороб, що забирали тисячі життів. Розміщення населення Разом із зростанням кількості населення відбувалося швидке його розселення земною кулею. Проте розселялися люди нерівномірно. Нині, як і багато століть тому, природні умови і ресурси визначають нерівномірне розміщення населення на Землі. Близько 70 % всіх людей проживають на 7 % поверхні суходолу. А 15 % суходолу з суворими природними умовами — Антарктида, Гренландія і острови Північного Льодовитого океану — і тепер залишаються незаселеними. Мало заселеними є простори вологих екваторіальних лісів, пустель, тундри, тайги, а також гори. Найбільш густонаселеними є рівнини

42

www.e-ranok.com.ua

Тема 5 помірного, субтропічного і субекваторіального поясів, узбережжя морів і океанів. У цілому в Північній півкулі проживає більше людей (90 %), ніж у Південній. Середню кількість жителів на 1 км2 території відображає густота населення. Щоб її визначити потрібно кількість населення розділити на площі території, на якій воно проживає. Отже, якщо кількість населення Землі складає приблизно 6 млрд осіб, а площа суходолу — 149 млн км2, то густота населення на нашій планеті буде становити 40 чоловік на 1 км2. Густота населення сильно різниться за материками і країнами. Так, у Європі й Азії вона майже вдвічі перевищує густоту населення світу, а в Африці, Північній і Південній Америці, навпаки, — удвічі менша за світову. В Азії в районах розвинутого землеробства густота населення подекуди сягає 2 000 осіб на 1 км2, а в Європі й Північній Америці в розвинутих промислових районах — 1 500 осіб на 1 км2. Найменша густота населення — в Австралії (2 особи на 1 км2). В Україні вона становить 78 чоловік на 1 км2. Людські раси Землю населяють люди, різні за зовнішнім виглядом — кольором шкіри, волосся, очей, формою обличчя. Ці відмінності з’явилися дуже давно, коли окремі групи людей проживали далеко одна від одної. Тоді різні природні умови наклали свій відбиток на різні групи людей. У результаті багатовікового пристосування до певного природного середовища в них сформувалися різні зовнішні ознаки. Групи людей із схожими зовнішніми ознаками називають людськими расами. Вчені-етнографи виділяють три основні людські раси. Європеоїдна раса — найбільш численна. До неї належать близько 45 % населення Землі. Зовнішній вигляд представників цієї раси не однаковий. У людей, що жили в північних районах, виробилися світла шкіра і світле волосся. У людей, що жили в південних районах, шкіра стала смаглявою, а волосся темним. Представники європеоїдної раси населяють головним чином Європу, частину Азії. Чимало їх за останні століття переселилися на інші материки. У людей монголоїдної раси жовтуватий колір шкіри, чорне пряме волосся, вузький розріз очей, обличчя вилицювате. Такі ознаки виникли внаслідок пристосування до частих вітрів і пилових бур. Зокрема, вузький розріз очей запобігав потраплянню пилу і піску. До цієї раси належать народи Азії, а також індіанці — корінне населення Америки. Представники екваторіальної раси мають темно-коричневий або чорний колір шкіри, карі очі, чорне кучеряве волосся. Вони мають товщі губи і ширший ніс, ніж люди інших рас. Розміщення в екваторіальному і тропічному поясах привело до пристосування їх організму до сильного опромінення сонцем. Через надлишок сонця в шкірі виробився спеціальний пігмент (фарбник). Від нього шкіра поступово набула темного кольору. Жорстке і кучеряве волосся утворює на голові ніби повітряну подушку — надійний захист від перегріву. А потовщені губи і широкі ніздрі полегшують випаровування води через слизову оболонку. Основні області розселення народів екваторіальної раси — Африка та Австралія. Багато їх проживає в Америці, але там вони не корінні мешканці, а нащадки негрів-рабів, вивезених з Африки ще в ХVІ—ХVІІІ ст. Не всі люди належать тільки до цих рас. Із зростанням кількості населення Землі представники різних рас постійно змішувалися. Тому расові відмінності поступово стираються. Прикладом змішаних груп є метиси і мулати Америки. Рівність рас Учені довели, що здібності людини до розумової і фізичної праці не залежать від того, до якої раси вона належить. Будь-які народи можуть успішно розвивати свою культуру, науку, господарство. Великий внесок в обґрунтування рівності рас і народів уніс наш земляк Микола Миклухо-Маклай (1846—1888 рр.). Він усе своє життя присвятив вивченню народів, що населяють тропічні острови Тихого океану. Учений прожив серед них тривалий час і встановив дружні стосунки. Вивчивши життя

43

www.e-ranok.com.ua

Географія папуасів, Маклай дійшов висновку, що так званні первісні народи так само здатні до розумового розвитку, як і будь-який інший народ на Землі. Держави на політичній карті світу На Землі існує понад 200 країн. Вони різняться площею, яку займають, кількістю населення, особливостями географічного положення та ін. Є країни-гіганти. Вони займають площі в кілька мільйонів квадратних кілометрів. До таких великих країн належать Росія, Китай, Індія в Євразії, США і Канада в Північній Америці, Бразилія в Південній Америці. Разом із тим є маленькі країни, що швидше нагадують міста. Їх і називають відповідно — держави-карлики. Найменша серед них — Ватикан. Його площа менше 0,5 км. Кожна країна неповторна свої розташуванням у просторі — географічним положенням. Австралія займає цілий материк. Індонезія і Японія розташовані тільки на островах. Росія, Туреччина розташовані одночасно і в Європі, і в Азії. Одні країни мають приморське розташування і виходять до моря або океану. Інші розміщені в глибині материків і виходу до морів позбавлені. Більшість країн світу лежать на зручних рівнинах. Проте є й такі, що лежать високо в горах. Наприклад, більшість населення Мексики, Афганістану проживає на висоті понад 1 000 м над рівнем моря.

44

www.e-ranok.com.ua

Тема 5

Контрольний тест 1.

Уперше термін «біосфера» (сфера життя) запропонував на початку ХІХ ст. : а В. Вернадський Б В. Докучаєв В Ж.-Б Ламарк Г С. Рудницький

2.

Верхня межа біосфери в атмосфері досягає: а 8848 м Б озонового шару В відкритого космосу Г екзосфери

3.

Зміна властивостей природних компонентів від екватора до полюсів є проявом такої географічної закономірності, як: а цілісність Б висотна поясність В ритмічність Г широтна зональність

4.

Родючість ґрунту більшою мірою залежить від умісту: а гумусу Б материнської гірської породи В мінеральних солей Г води

5.

Установіть відповідність між закономірностями географічної оболонки та їх ознаками: а цілісність 1 зміна природних комплексів із висотою Б ритмічність 2 зміна природних комплексів від екватора до полюсів В широтна 3 взаємозвязок та взаємодія компонентів географічної оболонки зональність 4 Г висотна періодичність і повторюваність природних процесів та явищ у часі: поясність 5 процес переміщення речовини в природі

6.

Установіть відповідність між природними зонами та їх розташуванням: а савани та рідколісся 1 в екваторіальному кліматичному поясі Б пустелі та напівпустелі 2 субекваторіальні та тропічні широти В тайга 3 у помірних широтах Г арктичні та антарктичні пустелі 4 у тропічних і частково субтропічних широтах 5 полярні широти

7.

Розташуйте природні зони у напрямі з півночі на південь: а тайга Б тундра В савани Г степи

8.

Виберіть із переліку ті типи ґрунтів, що характерні для помірного кліматичного поясу: а каштанові Б чорноземи В сірі лісові Г червоно-жовті фералітні Д тундрово-глейові е бурі пустельні

45

www.e-ranok.com.ua

Географія

тема 6. предмет вивчення ГеоГрафії материків та океанів. океани.

7 клас (11—12 тижні)

Вхідний тест 1.

Материк, який омивається водами всіх океанів: а Антарктида Б Євразію В Північну Америку Г Африка

2.

Найпотужніша холодна течія Світового океану, що перетинає всі меридіани: а Мусонна Б Західних вітрів В Південна Пасатна Г ґольфстрім

3.

Глибина Маріанського жолоба в Тихому океані сягає: а 7729 м Б 8742 м В 11022 м Г 10047 м

4.

Єдиний океан, що був Відомий жителям Європи за античних часів: а Тихий Б Атлантичний В Північно-Льодовитий Г Індійський

5.

Установіть відповідність між дослідниками та їх внеском у дослідження океанів: а вперше почав глибоководні дослідження в Індійському океані 1 Б намагався прокласти морський шлях до Індії, відкрив мис Голковий 2 В досліджував північну частину океану, його ім’ям названо затоку 3 і протоку Г у 1492 р. перетнув Атлантичний океан, відкрив Новий Світ 4 5

6.

УУстановіть відповідність між океанами та їх площами: а Тихий 1 91,7 млн км2 Б Атлантичний 2 14,75 млн км2 В Північно-Льодовитий 3 76,17 млн км2 Г Індійський 4 30, 3 млн км2 5 178, 7 млн км2

7.

Розташуйте океани послідовно за площею від найменшого: а Тихий Б Північно-Льодовитий В Індійський Г Атлантичний

8.

Виберіть із переліку ті жолоби, що знаходяться в Тихому океані: а Філіппінський Б Зондський В Пуерто-Ріко Г Маріанський Д Кермадек е Південно-Сандвічевий

Б. Діаш Дж. Кук Г. Гудзон Х. Колумб О. Коцебу

46

www.e-ranok.com.ua

Тема 6

Теоретична частина океани Тихий океан Площа (разом із морями): 178,7 млн км2 (49 % загальної площі океанів; 53 % об’єму Світового океану). Кількість морів: 25 (найбільше — Філіппінське). Кількість островів: понад 10 тис. Середня глибина: 3960 м. Максимальна глибина: 11 022 м (Маріанський жолоб). Географічне положення, розміри, характер берегової лінії Тихий океан — найбільший та найглибший серед океанів нашої планети, розташований в усіх півкулях Землі. Він займає 1/3 поверхні Землі, а його об’єм більший за об’єм усіх інших океанів разом. Найбільше у світі скупчення островів — Океанія — зосереджено в центральній і західній частинах океану. За географічним положенням і природою острови Океанії умовно поділяють на три великі групи: Полінезію на сході, Меланезію на заході та Мікронезію на північному заході. Більшість островів Океанії за походженням є вулканічними або кораловими. Великі острови, такі як Нова Зеландія та Нова ґвінея, мають материкове походження. історія досліджень Першим європейцем, який побачив води Тихого океану, вважають іспанця Нуньєса де Бальбоа у 1513 р. Остаточно існування великого океану на захід від Америки встановив Ф. Маґеллан під час кругосвітньої подорожі. У 1768—1779 рр. видатний англійський мореплавець Дж. Кук очолив три експедиції з дослідження островів Тихого океану. Перші океанографічні спостереження в Тихому океані були здійснені під час кругосвітньої подорожі І. Крузенштерна на судні «Надія» (1803—1806), О. Коцебу на судні «Рюрик» (1816—1817), а згодом російський фізик Е. Ленц (1824—1829) під час плавання на судні «Предприятие». Наприкінці ХІХ ст. завдяки роботі спеціальних експедицій та берегових станцій починаються комплексні океанологічні дослідження океану. Першою власне океанологічною експедицією було плавання британського корабля «Челленджер» під командуванням Дж. Нейрса. Особливості будови дна океану Дно океану має складну геологічну будову. Значна частина Тихого океану лежить на одній літосферній плиті, яка взаємодіє з іншими плитами. До зон їх взаємодії прилягають глибоководні жолоби та острівні дуги. Із системою глибоководних жолобів і гірських споруд на материках та островах, які оточують океан, пов’язаний майже безперервний ланцюг діючих вулканів — Тихоокеанське «Вогняне кільце». На відміну від інших океанів, материковий шельф Тихого океану становить лише 10 % від його загальної площі. Найглибші жолоби — Маріанський (11 022 м) та Філіппінський (10 265 м). Ложе океану становить понад 65 % площі дна. Воно перетинається численними підводними гірськими хребтами. На дні улоговин широко розвинені вулканічні горби і гори, у тому числі плосковершинні гори (гайоти) та розлами. Клімат та властивості океанічних вод Більша частина Тихого океану лежить в екваторіальному, субекваторіальних і тропічних поясах. Тихий океан є найбільш неспокійним серед усіх океанів. У помірних широтах шторми, викликані

47

www.e-ranok.com.ua

Географія сильними вітрами, тримаються всю холодну пору року. У Південній півкулі, між 40° і 60° пд. ш., сильні вітри нерідко переходять в урагани, здіймаючи хвилі заввишки 35 м. У західній частині океану щороку проносяться спустошливі тропічні циклони — тайфуни, які іноді захоплюють береги Філіппінських і Японських островів, сягають території Східної та Південно-Східної Азії. У Південній півкулі тропічні циклони спустошують береги островів Океанії, завдають шкоди східній частині Австралії. Розташування Тихого океану в майже всіх кліматичних поясах Землі є причиною утворення всіх типів поверхневих водних мас, крім арктичних. У Тихому океані утворюються системи течій, які нагадують два величезних кільця — Північне і Південне. Через сильні землетруси в Тихому океані виникають велетенські хвилі — цунамі. Органічний світ Тихий океан надзвичайно багатий на живі організми, загальна кількість яких становить понад 50 % від існуючих у Світовому океані. Дно Тихого океану вкривають близько 4 тис. видів водоростей і 29 видів морської трави. Уздовж східного берега Австралії на 2 тис. км простягається найбільше у світі утворення коралових поліпів — Великий Бар’єрний риф. Він є притулком для безлічі видів риб, морських черепах, молюсків, голотурій, морських коників. У водах Тихого океану зустрічаються дуже давні види морських тварин. Це насамперед морські їжаки, а також такі риби, як йорданія та гілбертія, яких немає в інших океанах. Із глибиною через великий тиск, зниження температури та зменшення кількості світла видовий склад тварин в океані зменшується. ресурси океану та їх використання Біологічні ресурси океану — це риби та тварини, ракоподібні та молюски, водорості. В останні роки Тихий океан посідає перше місце серед океанів за виловом риби та нерибних продуктів. Тихий океан багатий на мінеральні ресурси. На шельфі океану розробляються родовища руд олова, марганцю, кобальту та інших металів, видобувають нафту та природний газ. На глибині від 100 до 7 тис. м дно океану засіяне залізо-марганцевими конкреціями — «кульками» діаметром 5—10 см, які містять до 30 різних елементів: марганець, залізо, нікель, мідь, кобальт тощо. Із морської води видобувають кухонну та калійну сіль, магній, бром. За допомогою спеціальних установок опріснюють морську воду. Енергетичні ресурси Тихого океану великі та різноманітні. Це — енергія течій, припливів, хвиль, вітру, перепадів температур на глибинах. Атлантичний океан Площа: 91,7 млн км2 (разом із морями). Кількість морів: 16 (найбільші: Сарґасове — 6—7 млн км2, Карибське — 2,8 млн км2). Кількість островів: майже 3 тис. Середня глибина: 3926 м. Максимальна глибина: 8742 м (жолоб Пуерто-Рико). Географічне положення, розміри, характер берегової лінії Атлантичний океан — другий за розмірами водний басейн нашої планети. Він займає приблизно п’яту частину поверхні Землі. Порівняно з іншими океанами Атлантичний океан надзви-

48

www.e-ranok.com.ua

Тема 6 чайно витягнутий із півночі на південь за відносно невеликих відстаней між східним і західним узбережжями. Від Північного полярного кола до берегів Антарктиди Атлантичний океан простягається на 16 тис. км. Берегова лінія океану сильно порізана в Північній півкулі, особливо на сході: тут багато внутрішніх морів. Дослідження атлантичного океану Атлантика — єдиний океан, що був відомий жителям Європи за античних часів. Вікінги в ІХ—Х ст. н. е. плавали до берегів Ісландії, ґренландії, Північної Америки. Від XV ст., в епоху Великих географічних відкриттів, іспанські та португальські моряки здійснювали далекі плавання через Атлантичний океан у пошуках найкоротших шляхів до Індії та Китаю. У XVIII—XIX ст. накопичені наукові матеріали дозволили скласти карти ґольфстріму, глибин північної частини океану, вітрів і течій. Комплексні океанографічні дослідження на спеціально обладнаних суднах було розпочато англійською експедицією на кораблі «Челленджер» у 1872—1876 рр. На початку 50-х рр. XX ст. кілька країн, зокрема США і СРСР, розпочали широке вивчення природи океану з використанням найновіших приладів — ехолотів, підводних апаратів і геофізичних методів. Будова та рельєф дна Атлантичний океан є відносно молодим за віком. Рельєф дна Атлантичного океану, порівняно з Тихим, є не таким складним. За середніми глибинами океан посідає третє місце після Тихого та Індійського. Однією з характерних особливостей дна Атлантичного океану є добре розвинений шельф, на який припадає 8,5 % усієї площі дна. Найглибші райони океану лежать біля його західних берегів. Глибоководних жолобів теж небагато, найглибші із них — Пуерто-Рико (8742 м) та ПівденноСандвічевий жолоб (8228 м). Важливим елементом дна Атлантики є Великий підводний Серединно-Атлантичний хребет, який простягнувся посередині океану з півночі на південь майже на 17 тис. км. Клімат та водні маси Атлантичний океан, простягнувшись від Північного до Південного полярного кола, лежить в усіх кліматичних поясах Землі. Середні температури повітря над океаном становлять від +25...+27 °С на екваторі, до 0 °С на 60-х паралелях. Середня річна кількість опадів дорівнює 780 мм. Властивості водних мас океану пов’язані з особливостями його клімату. Середня температура поверхневих вод океану становить +16,5 °С, але Південна Атлантика на 6 °С холодніша за Північну (вплив крижаної Антарктиди). Найбільша солоність води — 37,5 ‰ — спостерігається в субтропічних і тропічних широтах, найменша — 33 ‰ — у прибережних водах Антарктиди. В Атлантичному, як і в Тихому, океані утворюються два кола поверхневих течій. Через Північну Атлантику проходить тепла течія ґольфстрім — одна з найпотужніших у світі. На виході з Мексиканської затоки вона переносить 25 млн м3 води за секунду. Органічний світ Органічний світ Атлантичного океану за кількістю видів поступається Тихому та Індійському океанам. У розподілі органічного життя океану чітко виділяється зональність. У водах полярних широт навесні та влітку бурхливо розвивається планктон, яким живиться криль. Тут здавна виловлюють камбалу, тріску, скумбрію, оселедець.

49

www.e-ranok.com.ua

Географія У тропічних областях найбільш багатими на життя є води Канарської та Бенґельської холодних течій. Тут багато летючих риб, рачків, кальмарів, восьминогів, акул. Промислове значення мають макрель, тунець, сардина, анчоус. Для тропіків і субтропіків океану характерними є корали, особливо багато їх у Сарґасовому морі. В екваторіальних водах Атлантичного океану високі температури сприяють бурхливому розвитку діатомових водоростей. Тут багато риби, морських черепах, акул, медуз, каракатиць, далеко в океан із потужними потоками великих річок «мандрують» прісноводні риби. Використання природних ресурсів Атлантичний океан посідає перше місце серед океанів за ступенем господарського освоєння. Він дає 20 % світового вилову риби та морепродуктів. Енергія припливу вод океану використовується в роботі електростанцій. Перша така електростанція була побудована в гирлі річки Ранс на півночі Франції. Через Атлантику здійснюється понад 50 % усіх морських перевезень. Індійський океан Площа: 76,17 млн км2 (разом із морями). Кількість морів: 11 (найбільше: Аравійське — 4,8 млн км2). Кількість островів: 2300. Середня глибина: 3711 м. Максимальна глибина: 7729 м (Зондський жолоб). Географічне положення, розміри, характер берегової лінії Індійський океан — третій за розмірами басейн Світового океану, цілком розташований у Східній півкулі. Через слабке розчленування узбережжя в Індійському океані мало морів і заток. В Індійському океані розташовано кілька великих островів, у тому числі Мадаґаскар, Суматра і Шрі-Ланка, та величезна кількість дрібних острівців вулканічного походження, оточених коралами. Дослідження індійського океану Першими океан перетнули давні єгиптяни, фінікійці, перси та індійці. У 1340 р. арабський учений-мандрівник Ібн Баттута обігнув майже все західне та північне узбережжя океану від Мозамбіцької до Малаккської протоки. Для перших експедицій європейців величезне значення мало плавання португальців Б. Діаша, який у 1487 р. обігнув Африку з півдня, та Васко да Ґами, який у 1497—1499 рр. здійснив подорож до Індії. Перші глибоководні спостереження в Індійському океані в 1772 р. здійснив Дж. Кук. Від 1873 р. розпочинаються комплексні океанографічні дослідження. Будова та рельєф дна Дно Індійського океану — це типова кора океанічного типу, що складається з осадового та базальтового шарів загальною потужністю 6—9 км. На північному сході вздовж островів Ява та Суматра тягнеться глибоководний Зондський жолоб. Загальна довжина жолоба — понад 4 тис. км. У його межах визначено максимальну глибину Індійського океану — 7729 м. Для цієї частини океану характерними є прцеси виверження й вулканізму. У Зондській протоці між Явою та Суматрою лежить острів, який став усесвітньо відомим унаслідок катастрофічного вибуху вулкану Кракатау в серпні 1883 р.

50

www.e-ranok.com.ua

Тема 6 Однією з найбільш складних форм рельєфу дна Індійського океану є розгалужена система серединно-океанічних хребтів. Клімат та водні маси Особливості кліматичних умов Індійського океану визначаються розташуванням його переважної частини в екваторіальних і тропічних широтах, а також впливом величезного масиву суходолу, який оточує океан із півночі. На відміну від кліматичних умов Тихого та Атлантичного океанів, де кліматичні показники змінюються майже паралельно до екватора, в Індійському океані клімат північної та південної частин суттєво відрізняється. Нерівномірне прогрівання води й суходолу сприяє утворенню мусонної циркуляції. Восени та іноді навесні, у періоди міжсезоння, на півночі океану зароджуються тропічні циклони, під час яких утворюються ураганні вітри. У південній частині океану циркуляція атмосфери інша. На південь від 10° пд. ш. панує південно-східний пасат. На південь температури повітря поступово знижуються. Найхолодніше у високих широтах поблизу Антарктиди. Іноді Індійський океан називають океаном «теплих вод», адже на його значних просторах температура поверхневих вод вища за +29 °С. Води Індійського океану більш солоні, ніж у середньому у Світовому океані (35—36,8 ‰). Рекордсменами за солоністю є Червоне море (42 ‰) та Перська затока (40 ‰). Найменша солоність спостерігається в Бенґальській затоці (31,5 ‰) та поблизу Антарктиди (33,7 ‰). Особливістю природи Індійського океану є Мусонна течія, створена дією мусонів. Це єдина у світі течія, яка змінює свій напрямок залежно від сезону. Літня Мусонна течія прямує зі сходу на захід, зимова — із заходу на схід. Органічний світ Органічний світ Індійського океану має багато спільного з органічним світом західної частини Тихого океану. Надзвичайним різноманіттям живих організмів виділяються тропічні широти. До найпоширеніших риб належать сардинела, анчоус, скумбрія, тунець, акула, летючі риби. У південних водах багато цінних промислових видів риб (нототенія, білокровні риби), зустрічаються китоподібні та ластоногі. Зарості водоростей облямовують береги Австралії, Південної Африки, островів. На островах північного сходу Індійського океану в прибережних водах утворюються мангрові зарості, розгалужене коріння яких є чудовим «пасовищем» для риби. Тут також живуть крокодили. Є великі промислові скупчення ракоподібних (лангустів, креветок тощо) та безхребетних тварин — голотурій, або трепангів, які широко використовуються в китайській кухні. Використання ресурсів океану Загалом біологічні ресурси океану вивчені слабо і використовуються недостатньо. Тому за біологічною продуктивністю Індійський океан посідає останнє місце серед океанів. Протягом останніх десятиліть активно освоюються мінеральні ресурси шельфу. Із Перської затоки починається найбільший у світі вантажопотік нафти та нафтопродуктів. Із давніх часів у прибережних водах Індійського океану видобували перли. Особливо багатими на них є Перська затока та прибережні води навколо острова Шрі-Ланка. На піщаних пляжах цього острову здавна видобували алмази, смарагди та інше коштовне каміння. На дні Індійського океану знайдено великі запаси залізо-марганцевих конкрецій. Опріснювальні установки випаровують сіль із морської води, щоб воду можна було використовувати в побуті, промисловості, для зрошення полів.

51

www.e-ranok.com.ua

Географія Північний Льодовитий океан Площа: 14,75 млн км2. Кількість морів: 11 (найбільше: Норвезьке — 1,34 млн км2). Кількість островів: 4500. Середня глибина: 1225 м (наймілкіший). Максимальна глибина: 5527 м. Географічне положення, розміри, характер берегової лінії Північний Льодовитий океан займає центральну частину Арктики. Арктика — велика північнополярна область навколо Північного полюса, що включає Північний Льодовитий океан із його морями та островами та північні окраїни прилеглих материків. Площа цього океану лише 4 % площі Світового океану. Північний Льодовитий океан з усіх боків оточений суходолом — берегами Євразії та Північної Америки. Берегова лінія океану дуже розчленована. Моря Північного Льодовитого океану займають майже половину його площі. Поблизу берегів материків багато поодиноких островів та архіпелагів. Дослідження океану та арктики Перші відомості про природу узбережжя Північного Льодовитого океану були отримані вікінгами під час їхніх плавань до ґренландії і Північної Америки та поморами — російськими мисливцями й рибалками. У XV ст. почалися активні пошуки кращого шляху з Європи до країн Сходу. Лише в середині XVII ст. морський шлях до Тихого океану вздовж берегів Євразії було знайдено російськими землепрохідцями. У XVIII ст. його нанесли на карту учасники Великої Північної експедиції (1733—1734) під керівництвом В. Беринґа. Уперше наскрізне плавання в Північному Льодовитому океані протягом 1878—1880 рр. здійснила шведська експедиція під керівництвом Н. Норденшельда. На судні «Вега» експедиція пройшла із заходу на схід з однією зимівлею. У 1932 р. за програмою першого Міжнародного географічного року в Північному Льодовитому океані почалися систематичні наукові дослідження. Будова та рельєф дна У рельєфі дна Північного Льодовитого океану досить чітко вирізняються шельф, материковий схил і ложе. Характерною рисою рельєфу океану є велика площа шельфу (на нього припадає майже половина площі океану), який місцями сягає до 1,3 тис. км завширшки. Материковий схил набагато ширший, ніж в інших океанах, має східчасту будову. На дні океану здіймаються три основні хребти: Серединно-Арктичний, що є продовженням Серединно-Атлантичного, хребет Ломоносова. Клімат та води. Льодовий режим Особливості клімату океану визначаються його положенням в центрі Арктики, де протягом року панують холодні повітряні маси. Поверхневі води океану теж холодні. Більшу частину року їхні температури не перевищують –1...–2 °С, і лише в приатлантичній зоні трохи тепліше. Солоність поверхневих вод порівняно з іншими океанами є найменшою (30,6—30,9 ‰), що пояснюється великим річковим стоком із материків. Низькі температури та відносно низька солоність поверхневих вод зумовлюють утворення льоду.

52

www.e-ranok.com.ua

Тема 6 Своєрідність органічного світу Північний Льодовитий океан налічує 150 видів риб, серед яких є цінні промислові: оселедець, скумбрія, лососеві, камбала, морський окунь. В океані живуть і такі великі тварини, як кити, моржі, тюлені. Зустрічається й білий ведмідь. На узбережжях материків і островах багато птахів. На високих скелястих берегах чайки, фульмари, кайри, топірці, баклани утворюють масові гніздовища — «пташині базари». Види господарської діяльності в океані Суворі природні умови позначилися на можливостях освоєння ресурсів Північного океану. Від найдавніших часів в океані ведеться вилов риби, китобійний промисел, але видобуток китів суворо обмежений. Місцеве значення має промисел тюленів, нерп, моржів. Через Північний Льодовитий океан проходять важливі транспортні шляхи. Із появою нових транспортних засобів — атомоходів і потужних криголамів — моря океану є судноплавними більшу частину року. На шельфі Північного Льодовитого океану видобувають нафту. Щоб установити бурові вишки, в Арктиці були створені штучні острови. Арктика визначає погоду прилеглих континентів, тому там ведуться систематичні метеорологічні спостереження. Останніми роками в Арктиці почав розвиватися екстремальний туризм — будуються полярні готелі, іноді прямо з криги на дрейфуючих айсбергах. Здійснюються туристичні та спортивні експедиції до Північного полюса.

53

www.e-ranok.com.ua

Географія

Контрольний тест 1.

Одночасно омиває береги Африки, Євразії, Австралії і Антарктиди ... океан: а Тихий Б Індійський В Атлантичний Г Північно-Льодовитий

2.

У якому океані течії змінюють свій напрям двічі на рік? а Тихому Б Індійському В Атлантичному Г Північно-Льодовитому

3.

Який океан перетинає всі меридіани? а Атлантичний Б Північно-Льодовитий В Тихий Г Індійський

4.

Океан, через який здійснюється понад 50 % морських перевезень: а Тихий Б Індійський В Атлантичний Г Північно-Льодовитий

5.

Установіть відповідність між найбільшими глибинами та океанами, що їм відповідають: а Жолоб Пуерто-Ріко 1 Тихий океан Б Розлом у Гренландському морі 2 Індійський океан В Маріанський жолоб 3 Атлантичний океан Г Зондський жолоб 4 Північно-Льодовитий океан 5 Південний океан

6.

Установіть відповідність між океанами та їх середніми глибинами: а Тихий океан 1 8848 м Б Індійський океан 2 1225 м В Атлантичний океан 3 3711 м Г Північно-Льодовитий океан 4 3926 м 5 3960 м

7.

Установіть послідовність в освоєнні океанів від найдавнішого: а Тихий Б Північно-Льодовитий В Індійський Г Атлантичний

8.

Виберіть із переліку течії, що належать до Атлантичного океану: а Північно-Пасатна Б Гольфстрім В Бразильська Г Гвінейська Д Мусонна е Куросіо

54

www.e-ranok.com.ua

Тема 7

тема 7. африка (13—14 тижні)

Вхідний тест 1.

Географічним об’єктом, що відділяє Африку від Європи є: а Гібралтарська протока Б Суєцький канал В Баб-ель-Мандебська протока Г Червоне море

2.

Яку частину материка Африка називають Високою Африкою? а північно-західну Б південно-східну В південну Г північну

3.

Найглибше озеро Африки, друге за глибиною в світі після Байкалу, «блакитна перлина Африки»: а Танганьїка Б Вікторія В Ньяса Г Тана

4.

Визначте природне явище, яке характерне для узбережжя Червоного моря (див. мал.): а містраль Б мусон В самум Г фен

5.

Установіть відповідність між крайніми точками Африки та їх назвами: а м. Агульяс 1 крайня північна точка Б м. Рас-Енгела 2 крайня південна точка В м. Альмаді 3 крайня східна точка Г м. Рас-Гафун 4 крайня західна точка 5 південно- західна точка

6.

Установіть відповідність між озерами Африки та їх характеристиками: а утворилося внаслідок підпружування річки потоками лави Б виникло в прогині давнього фундаменту платформи; неглибоке, але значне за площею. В має витягнуту улоговину з крутими берегами; найглибше на материку Г залишкове озеро в південній частині Сахари

1 2

Чад Танганьїка

3

Тана

4 5

Вікторія Ньяса

7.

Установіть послідовність розташування африканських країн з півночі на південь: а Мозамбік Б Танзанія В Сомалі Г Єгипет

8.

Виберіть із переліку річки басейну Атлантичного океану: а Замбезі Б Ніл В Лімпопо Г Конго Д Оранжева е Рувума

55

www.e-ranok.com.ua

Географія

Теоретична частина Материки Африка Загальна характеристика Площа: 30,3 млн км2 з островами (II місце у світі). Населення: понад 900 млн осіб (II місце у світі). Довжина берегової лінії: 30,5 тис. км (III місце у світі). Середня висота над рівнем моря: 650 м (IV місце у світі). Найвища точка над рівнем моря: г. Кіліманджаро (5895 м). Найнижча точка над рівнем моря: западина Ассаль (–155 м).

Головні риси географічного положення та берегової лінії африки: y материк майже посередині перетинає екватор, у західній частині — нульовий меридіан. Африка водночас розташована в Північній, Південній, Східній і Західній півкулях Землі; y більша частина території континенту розташована між двома тропіками, у жаркому тепловому поясі, завдяки чому на значній території постійно спостерігаються високі температури повітря; y крайні точки материка: північна — мис Рас-Енгела (Ель-Аб’яд) — 37°20′ пн. ш. і 9°51′ сх. д.; південна — мис Голковий (Агульяс) — 34°52′ пд. ш. і 19°59′ сх. д.; західна — мис Альмаді — 14°45′ пн. ш. і 17°32′ зх. д.; східна — мис Рас-Гафун — 10°26′ пн. ш. і 51°23′ сх. д.; y Африка омивається водами Атлантичного та Індійського океанів. Береги здебільшого гористі, мають мало природних бухт; y моря: Середземне, Червоне. Затоки: ґвінейська, Баб-ель-Мандебська. Півострів Сомалі. Острови: Мадаґаскар, Мадейра, Канарські, Зеленого Мису, Коморські. y від Європи Африка відділена Середземним морем та ґібралтарською протокою, від Азії — Червоним морем та Суецьким каналом. Дослідження та освоєння Час досліджень 1487—1488 рр.

1497—1499 рр.

1840—1873 рр.

1847—1848 рр.

70—80-ті рр. ХІХ ст.

Дослідження Африки Дослідники Експедиція під керівництвом португальця Бартоломеу Діаша Експедиція під керівництвом португальця Васко да ґами Експедиції під керівництвом англійського місіонера Давіда Лівінґстона Український мандрівник і дипломат Єгор Ковалевський Російський учений Василь Юнкер

Результати досліджень

Здійснила плавання вздовж західних берегів Африки до мису Доброї Надії На шляху до Індії дісталася південних берегів Африки Здійснили плавання річкою Замбезі, відкрили водоспад Вікторія, нанесли на карту озера Ньяса, Танґаньїка, перетнули пустелю Калахарі Досліджував Північно-Східну Африку, робив картографічні зйомки Мандрував Єгиптом, перетнув Лівійську пустелю, вивчав Ніл, природу Центральної та Східної Африки

56

www.e-ranok.com.ua

Тема 7

Час досліджень 1874—1888 рр.

1926—1927 рр.

Дослідження Африки Дослідники Експедиція англійського дослідника Генрі Стенлі Російська експедиція під керівництвом Миколи Вавилова

Результати досліджень

Обстежувала внутрішні райони Центральної Африки Працювала у Північно-Східній Африці, збирала зразки культурних рослин, вивчала техніку землеробства африканців

Геологічна будова, рельєф, корисні копалини Десятки мільйонів років тому Африка була частиною давнього материка Гондвана. Територію материка вкривали високі гірські системи, які під дією зовнішніх сил руйнувалися, вирівнювалися, покривалися товщами осадових порід, що привело до утворення Африкано-Аравійської платформи. Рухи земної кори, які супроводжувалися численними землетрусами й виверженнями вулканів, сприяли утворенню найбільшого на суходолі розлому земної кори — Східноафриканського. Він тягнеться з Євразії, через Червоне море, Ефіопське нагір’я до гирла річки Замбезі й продовжує розширятися. На північно-західній і південній окраїнах материка розташовані складчасті структури. На них припадає близько 4 % площі Африки. Внутрішня будова Африки зумовлює переважання рівнинних форм рельєфу. Африка — материк величезних східчастих рівнин, плато, плоскогір’їв і нагір’їв, усіяних поодинокими плоскими вершинами. На окраїнах материка піднімаються гірські хребти, на узбережжях океанів розташовані невеликі низовини. Найвищі масиви — Ефіопське нагір’я та Східноафриканське плоскогір’я — розташовані у східній частині Африки. Із розломами пов’язане й утворення найвищих гірських вершин Африки — Кіліманджаро, Кенії та Рувензорі. Вони розташовані поблизу екватора й піднімаються вище ніж на 5000 м над рівнем моря. Усі три гори укриті вічними снігами й льодовиками. Кіліманджаро і Кенія — величезні згаслі вулкани. Рувензорі — гігантський горст, видавлений нагору лініями розломів кристалічного фундаменту Східної Африки. На північному заході материка височіють гори Атлас, які утворилися в епоху альпійської складчастості. Це високі гори, розташовані двома паралельними грядами, розділеними западинами та високими плато. Уздовж південного узбережжя материка тягнуться невисокі Капські та Драконові гори. Значну роль у формуванні сучасного рельєфу Африки відіграють зовнішні процеси — вітер, вивітрювання, річкова ерозія. Результатом розчленовування рельєфу під дією різкої зміни добових температур є утворення кам’янистих пустель — гамад. У піщаних пустелях — ергах — поширені дюни й бархани. Для Алжирської Сахари характерними є найбільші у світі бархани висотою до 400 м і довжиною близько 5 км. Розміщення корисних копалин зумовлено геологічною будовою материка. Із давніми кристалічними породами платформи пов’язані родовища залізних і марганцевих руд, урану, нікелю, кобальту, вольфраму, золота. В Атлаських горах зосереджені великі родовища поліметалевих руд, які містять цинк, молібден, срібло, свинець. Особливо багатими на рудні корисні копалини є Східна та Південна Африка. Клімат Розташування Африки переважно в жаркому тепловому поясі зумовлює надходження величезної кількості сонячного тепла до її поверхні. Лише в північних і південних окраїнах кількість сонячної радіації і температури повітря поступово знижуються. В Африці немає холодних зим, на більшій її частині зима й літо розріз-

57

www.e-ranok.com.ua

Географія няються, головним чином, умовами зволоження. Лише в горах температури опускаються нижче, ніж 0 °С. Середні температури повітря в літні місяці майже повсюди перевищують +20 °С, а місцями сягають +36 °С. В Лівії поблизу міста Тріполі був зареєстрований найвищий температурний показник — +58 °С. Крім сонячної радіації, велика роль у формуванні клімату Африки належить атмосферній циркуляції, характеру рельєфу та впливу океанічних течій. Опади на материку розподіляються нерівномірно, що зумовлено розбіжностями атмосферного тиску в різних районах. В екваторіальних широтах опадів випадає у середньому 2000—3000 мм на рік. У тропічних широтах, у поясах високого атмосферного тиску, панують тропічні повітряні маси з низхідними повітряними потоками і дуже малою кількістю опадів (менше ніж 250 мм на рік). Майже весь материк перебуває під дією постійних вітрів — пасатів, які приходять з областей високого тиску до екватора. Частина вологи, принесена південно-східними пасатами з океану, випадає на схилах гір острова Мадаґаскар та Драконових, і в міру просування всередину материка повітря стає більш сухим. Тут у районі Південного тропіка розташована пустеля Калахарі. На відміну від Сахари, опадів у Калахарі випадає більше, тому там досить часто зустрічається трав’янистий покрив і навіть чагарники. Пустелі в Африці є не тільки всередині континенту, але й на узбережжях. Крім високого атмосферного тиску, знач-ну роль у їхньому утворенні відіграють холодні Канарська та Бенґельська течії. Вони знижують температуру сухого повітря в прибережній частині материка, яке, охолоджуючись, «зависає» як туман і створює постійно похмурий пейзаж. Теплі течії — ґвінейська, Мозамбікська, мису Агульяс — навпаки, сприяють насиченню повітря вологою та утворенню опадів. Унаслідок того, що екватор перетинає Африку майже посередині, кліматичні пояси повторюються на її території двічі, за винятком екваторіального. Це екваторіальний, два субекваторіальні і два тропічні пояси. Північна і південна окраїни материка розташовані в субтропічних поясах. Найбільші площі припадають на субекваторіальні та тропічні пояси. Внутрішні води Однією з основних особливостей внутрішніх вод Африки є їхнє нерівномірне розміщення. Тропічні широти — пустелі Сахара, Наміб і Калахарі, де опадів випадає дуже мало, а випаровуваність через високі температури велика, — дуже бідні на води. Близько 1/3 усієї площі материка займають області внутрішнього стоку. Безстічні озера займають дно улоговин. До них сходяться ваді — сухі русла річок, які заповнюються водою після нечастих дощів. Велике значення для водопостачання мають підземні води. Вони підходять близько до поверхні в зниженнях рельєфу, утворюючи оазиси. В оазисах ростуть пальми, на зрошуваних землях вирощують овочі, зернові культури, плодові дерева. Найбільш густа річкова мережа і багато боліт розташовані в екваторіальному і субекваторіальному кліматичному поясах, де випадає найбільша кількість опадів. Усі річки Африки належать до трьох басейнів: Атлантичного та Індійського океанів і басейну внутрішнього стоку. Більш як 1/3 території Африки займають басейни її головних річок: Нілу, Конґо, Ніґеру, Замбезі та Оранжевої. Вони мають переважно дощове живлення. Найдовшою річкою Африки й усього світу є Ніл, який має довжину 6671 км. Лише в XIX ст. стало відомо, що ця річка має два витоки: річка Каґера, Блакитний Ніл. Конґо — найбільш повноводна річка Африки і друга за довжиною після Нілу (4320 км). Площа її басейну посідає друге (після басейну Амазонки) місце у світі. Витоком Конґо вважається

58

www.e-ranok.com.ua

Тема 7 річка Луалаба. Неподалік від впадання в Атлантичний океан починається порожиста ділянка з каскадами водоспадів під назвою Водоспади Лівінґстона. Третя за величиною річка Африки — Ніґер (4160 км, у перекладі з латинської мови — «чорна») — бере початок на ґвінейській височині приблизно в 300 км від Атлантичного океану. Серед річок Африки, які належать до басейну Індійського океану, найбільшою є Замбезі (2260 км). Виходи твердих базальтових порід у руслі річки утворюють численні пороги та водоспади, серед яких один із найвідоміших водоспадів світу — Вікторія (120 м). Вікторія — не найвищий водоспад Африки. Першість належить водоспаду Туґела висотою 933 м, який розташований на однойменній річці в Південній Африці. Більшість великих озер Африки розташовані в грабенах уздовж лінії Східноафриканських розломів. Такі озера витягнуті, дуже глибокі, із крутими берегами. Найбільшим з них є Танґаньїка, глибиною 1470 м (друге за глибиною після Байкалу і найдовше у світі озеро, близько 670 км). У прогині давніх кристалічних порід утворилося найбільше озеро Африки і друге за площею прісноводне озеро у світі (після озера Верхнього в Північній Америці) — Вікторія (68 тис. км2). Глибина озера досягає 80 м, а довжина берегової лінії — близько 7 тис. км. На решті території Африки озер мало. До залишкових (реліктових) озер належить озеро Чад, розташоване в південній частині Сахари. На Ефіопському нагір’ї є озера вулканічного походження. Озеро Тана утворилося шляхом підпружування річки потоками лави. На річках Африки створено багато штучних озер — водосховищ: озеро Насер на Нілі, Кариба на Замбезі, Каїнджі на Ніґері. Природні зони Загальна характеристика основних природних зон Африки Назва

Географічне положення

Особливості клімату

ґрунти

Представники рослинного світу

тваринного світу

Зона вологих екваторіальних лісів (гілея)

Територія узбережжя ґвінейської затоки та басейн річки Конґо

Жаркий: середні температури +24...+26 °С протягом року. Вологий: понад 3000 мм опадів на рік, щоденні зливи

Червоножовті фералітні

Багатоярусні ліси, близько 25 тис. видів рослин: сейба, пальми, каучуконоси, ліани, фікуси, папороті та ін.

Багато видів мавп, слони, носороги, леопарди, багато змій, птахів, комах

Савани та рідколісся

У формі гігантської підкови огинає зону вологих екваторіальних лісів до 16°— 18° на півночі та майже до Південного тропіка на півдні

Характерні дві пори року: суха і волога. Кількість опадів від 250 до 2000 мм на рік. Середні температури повітря: +15...+32 °С

Фералітні, червоні, коричневочервоні, червонобурі

Злакові трави, акації, деревоподібний молочай, пальми, баобаби (хлібні дерева), долинами річок — галерейні ліси

Буйволи, антилопи, зебри, жирафи, слони, носороги, бегемоти, крокодили, леви, гепарди, леопарди, шакали, гієни, страуси, марабу та ін.

Пустелі й напівпустелі

У тропічному і частково субтропічному кліматичних поясах. Уздовж Північного тропіка — Сахара, Південного тропіка — Калахарі та Наміб

Тропічний пустельний. Великі добові амплітуди температур. Кількість опадів 100—200 мм на рік. Середні температури повітря: +16...+32 °С, максимальна — +58 °С (у тіні)

Пустельні тропічні, часто засолені

Незначна рослинність, колючі чагарники, верблюжі колючки, алое, види молочаю, дикі кавуни, вельвічія, в оазисах — пальми

Антилопи, ящірки, змії, багато комах, гієни, шакали, страуси, дрохви

Населення та політична карта африки На Африканському континенті були знайдені найдавніші, виготовлені 2,6 млн років тому кам’яні знаряддя праці. Цей факт дає вченим підстави робити припущення про те, що Африка

59

www.e-ranok.com.ua

Географія є найдавнішою батьківщиною людства. В Африці сформувалися народи трьох основних рас. Представники південної гілки європеоїдної раси — араби та бербери — проживають в основному на півночі Африки. Для них характерними є смаглява шкіра, темні волосся й очі, вузький ніс та овальне обличчя. Південніше від Сахари проживають представники негроїдної раси. Для них характерним є темний колір шкіри, чорне кучеряве волосся, широкий ніс. Населення «чорної» Африки відрізняється надзвичайною розмаїтістю. Найбільш високорослі народи Африки — пілоти, тутсі, хіна — проживають у саванах північної частини материка. Їхній середній зріст становить 180—200 см. Центральні райони займають народи банту, а в екваторіальних лісах невеликими групами проживають найменші на планеті люди — пігмеї, найвищі з яких ледь сягають 150 см. У напівпустелях і пустелях Південної Африки живуть бушмени та ґоттентоти. Для них характерними є жовтуватокоричневий колір шкіри, широке плоске лице, що надає їм подібності до монголоїдів. Північносхідна частина Африки є батьківщиною ефіопів, яких відносять до проміжної раси. У них темна, як у негроїдів, але з червонуватим відтінком шкіра, а риси обличчя подібні до європеоїдів. Населення острова Мадаґаскар — малаґасійці — належить до монголоїдної раси. Вона сформувалася в результаті змішання азіатських народів з африканськими. Усього в Африці проживає кілька тисяч народів. Найпоширенішою мовою жителів Північної Африки є арабська, південніше, в екваторіальній Африці, поширені мови банту та суахілі. Африка посідає друге місце у світі серед інших материків за кількістю населення — близько 900 мільйонів осіб, і перше за його природним приростом — 3 % на рік. Розміщено населення по території материка нерівномірно. Найбільша густота населення (1000 осіб на 1 км2) спостерігається в долині Нілу. Густо заселеними є узбережжя ґвінейської затоки і Середземного моря. На півдні Африки, у пустелях, густих лісах і високогір’ях, густота населення дуже низька — менш як 1 особа на 1 км2. Більша частина населення Африки — близько 60 % — проживає в сільській місцевості, займається землеробством і скотарством. Політична карта африки Початок формування політичної карти Африки пов’язаний з утворенням перших давніх держав. У IV—III тис. до н. е. в долині Нілу виникла землеробська цивілізація Давнього Єгипту. Пізніше, на північному сході Африки, з’явилися інші держави: Аксуанське та Мероїтське царства, Ефіопія, а на Півночі Африки — Карфаген. Із XV ст. починається колонізація материка європейцями. На початок ХХ ст. політична карта Африки майоріла кольорами колоніальних держав: Англії, Франції, Бельгії, Португалії, Іспанії, Італії. Панування європейців в Африці закінчилося в середині ХХ ст., коли колонії одна за одною почали здобувати незалежність в результаті національно-визвольної боротьби корінних народів. Зараз на континенті 56 держав і п’ять територій. Країни Африки відрізняються розмірами територій, природними умовами, ресурсами, кількістю і складом населення. Найбільша за площею країна — Судан (92,5 млн км2), вона у 4,14 разу більша за Україну. Найменша — острів Святої Єлени (0,4 тис. км2). Африка посідає перше місце серед материків за кількістю країн, які не мають морських кордонів. Господарство Господарство більшості африканських держав ґрунтується на видобувній промисловості та сільському господарстві. Розвиток видобувної промисловості зумовлений наявністю найбагатших родовищ корисних копалин — золота, алмазів, міді, урану, нафти, природного газу тощо. Переробна промисловість розвинута дуже слабо. У більшості країн провідну роль відіграють легка та харчова промисловість.

60

www.e-ranok.com.ua

Тема 7 Сільське господарство є основою економіки майже всіх африканських держав. Тут вирощують цукрову тростину, каву, какао, ваніль та інші прянощі, фініки, бавовник, арахіс, тропічні фрукти. Цю продукцію африканські країни вивозять до розвинених держав Європи та США. Зі світового сільськогосподарського виробництва на частку Африки припадає вирощування 55 % какао-бобів, 27 % сорго, 20 % кави, виробництво 14 % пальмової олії, 12 % маслинової олії та 12 % чаю. Тваринництво, як і землеробство, має в Африці низький рівень розвитку. Розводять велику рогату худобу (корів, зебу, буйволів), овець, кіз, у пустельних районах — верблюдів. У багатьох державах Північної та Східної Африки важливим джерелом прибутку є туризм. У наш час на материку є лише одна розвинена держава — Республіка Південна Африка. Інші країни материка є такими, що розвиваються.

61

www.e-ranok.com.ua

Географія

Контрольний тест 1.

Укажіть назву найвищої точки Африки: а влк. Камерун Б г. Тубкаль В влк. Кіліманджаро Г г. Кенія

2.

Над більшою частиною Африки переважає: а пасатна циркуляція Б східний перенос повітряних мас В західний перенос повітряних мас Г мусонна циркуляція

3.

Найбільша площа на материку припадає на такі кліматичні пояси, як: а субекваторіальний і субтропічний Б тропічний і екваторіальний В екваторіальний і субекваторіальний Г субекваторіальний і тропічний

4.

Найвідоміший в Африці водоспад Вікторія (120 м) розташований на річці: а Конго Б Оранжева В Замбезі Г Ніл

5.

Установіть відповідність між дослідниками Африки та результатами їх подорожей: а Генрі Стенлі 1 вивчав давні центри походження культурних рослин Б Давід Лівінгстон 2 досліджував Північно-Східну Африку, робив картографічні зйомки В Єгор Ковалевський 3 відкрив морський шлях навколо Африки до Індії Г Микола Вавілов 4 обстежував внутрішні райони Центральної Африки 5 першим із європейців перетнув пустелю Калахарі, відкрив вдсп. Вікторія

6.

Установіть відповідність між країнами Африки та їх столицями: а Ефіопія 1 Преторія Б Марокко 2 Аддис-Абеба В Лівія 3 Рабат Г Південна Африка 4 Каїр 5 Тріполі

7.

Встановіть послідовність назв річок у порядку зменшення іх довжини: а Замбезі Б Нігер В Конго Г Ніл

8.

Виберіть із переліку чинники, що вплинули на утворення в північній частині материка найбільшої пустелі світу Сахари: а наявність холодної Канарської течії Б розташування в тропічному кліматичному поясі В вплив сухих північно-східних пасатів з Аравійського півострова Г розташування в екваторіальному кліматичному поясі Д наявність теплої Гвінейської течії е наявність високої гірської системи, яка повністю перешкоджає проходженню вологих повітряних мас з океану

62

www.e-ranok.com.ua

Тема 8

тема 8. австралія. антарктида (15—16 тижні)

Вхідний тест 1.

Найвищою точкою материка є гора: а г. Брус Б г. Косцюшко В г. Вудрофф Г г. Зіл

2.

У якому кліматичному поясі розташована більша частина території Австралії: а тропічному Б екваторіальному В помірному Г субтропічному

3.

Рік відкриття Південного полюсу Землі : а 1820 р. Б 1911 р. В 1912 р.

4.

Середня висота материка Антарктида над рівнем моря: а 2040 м Б 215м В 610 м Г 2228 м

5.

Установіть відповідність між дослідниками Антарктиди та результатами їх подорожей: а Руаль Амундесен 1 загибель експедиції на зворотному шляху від Південного полюса Б Фадей Беллінсгаузен 2 перше підкорення Південного полюсу В Джеймс Кук 3 відкриття єдиного діючого вулкану Еребус Г Роберт Скотт 4 відкриття узбережжя материка російською експедицією 5 перша спроба відкриття Південного материка

6.

Установіть відповідність між природними зонами Австралії та їх рослинністю: 1 а вологі вічнозелені дуб, бук, граб, клен ліси Б савани і рідколісся 2 пальми і вічнозелені буки, сосни, квіткові рослини В пустель і напівпустель 3 скреби, що складаються з низкорослих евкаліптів і колючих акацій Г мішані ліси 4 чагарникові евкаліпти, акації, казуарини 5 хвойні араукарії, пальми, деревоподібні папороті, фікуси

7.

Установіть послідовність розташування географічних об’єктів із заходу на схід: а Великий Вододільний хребет Б Західно-Австралійське плоскогір’я В Центральна низовина Г Велика Пустеля Вікторія

8.

Виберіть із переліку особливості географічного положення, які характерні тільки для Антарктиди у порівнянні з іншими материками: а більша частина розташована за Південним полярним колом Б омивається водами трьох океанів В в межах її території знаходиться Північний полюс Г в материк сильно вдаються прибережні моря Д перетинається Південним тропіком е берегова лінія слабо порізана

Г 1492 р.

63

www.e-ranok.com.ua

Географія

Теоретична частина Австралія Загальна характеристика Площа: 7,7 млн км2 (VI місце у світі). Населення: 20,1 млн осіб (V місце у світі). Довжина берегової лінії: 15,7 тис. км (VI місце у світі). Середня висота над рівнем моря: 300 м (VI місце у світі). Найвища точка над рівнем моря: г. Косцюшко (2228 м). Найнижча точка над рівнем моря: западина озера Ейр (–12 м).

Головні риси географічного положення та берегової лінії австралії: y найменший за площею материк Землі, цілком лежить у Південній півкулі; y майже посередині материк перетинає Південний тропік, тому більша частина материка розташована в тропічних широтах; y крайні точки: північна — мис Йорк — 10°41′ пд. ш. і 142°32′ сх. д., південна — мис Південно-Східний — 39°11′ пд. ш. і 146°25′ сх. д., західна — мис Стіп-Пойнт — 26°09′ пд. ш. і 133°05′ сх. д., східна — мис Байрон — 28°38′ пд. ш. і 153°39′ сх. д.; y із заходу омивається Індійським океаном, зі сходу — Тихим. Береги розчленовані слабо; y моря: Коралове та Тасманове. Затоки: Велика Австралійська, Карпентарія. Протоки: Бассова, Торресова. Півострови: Кейп-Йорк, Арнемленд. Острови: Нова ґвінея, Тасманія, Нова Зеландія. y Австралія тільки на півночі через численні острови має умовний зв’язок з Південно-Східною Азією. Дослідження та освоєння Час досліджень 1606 р.

1644 р.

1770 р.

1788 р.

1797—1798 рр.

Дослідники Іспанський мореплавець Луїс Торрес

Результати досліджень Проплив вузькою протокою вздовж південного берега Нової ґвінеї. Довів, що Нова ґвінея — це острів, а на південь від нього пролягає невідома земля Голландський мореплавець Висадився на західному узбережжі півострова КейпВільям Янсзон Йорк. Став першим європейцем, який дістався австралійських земель. Назвав відкриті землі Новою Голландією Голландський мореплавець Дістався південних берегів Австралії, відкрив острів Абель Тасман на південь від Австралії. Остаточно встановив, що Австралія — самостійний материк Англійський мореплавець Дослідив східне узбережжя Австралії та оголосив Джеймс Кук відкриті землі володіннями Великої Британії, відкрив Великий Бар’єрний риф Англійські мореплавці Заснували перше англійське поселення як колонію каторжників Англійські дослідники Метью Обійшли навколо Австралії, відкрили протоку Басса. Фліндерс і Джордж Басс Запропонували сучасну назву

64

www.e-ranok.com.ua

Тема 8 Геологічна будова, рельєф, корисні копалини В основі Австралії, за винятком її східної частини, лежить давня Австралійська платформа, що є частиною Індо-Австралійської літосферної плити. На сході до давньої платформи приєдналася область герцинської складчастості. В Австралії немає активних сейсмічних зон і діючих вулканів, у зв’язку з чим її називають найспокійнішим у геологічному відношенні материком. Тектонічні рухи сформували три основні форми його рельєфу: Західно-Австралійське плоскогір’я, Центральну низовину і Великий Вододільний хребет. На заході простирається велике Західно-Австралійське плоскогір’я. На сході й південному сході плоскогір’я переходить у Центральну низовину, укриту потужною товщею осадових порід: глинами, пісками. Висота її не перевищує 100 м, а в районі озера Ейр вона опускається нижче від рівня океану (–10—12 м). Уздовж усієї східної окраїни материка на 2330 км простягаються невисокі, сильно зруйновані Східно-Австралійські гори, які в Австралії називають Великий Вододільний хребет. Середня висота гір становить 800—1000 м. На крайньому південному сході гори досягають своєї найбільшої висоти і називаються Австралійськими Альпами. Серед них і найвища точка Австралії — гора Косцюшко (2228 м). Великий Бар’єрний риф, який простягнувся вздовж східної окраїни Австралії, є найбільшим та найунікальнішим кораловим утворенням у світі. Ширина рифу — від 2 км на півночі до 150 км на півдні. Від берега материка риф відділений лагуною завширшки 50—100 км. Австралія багата на різноманітні корисні копалини, особливо на руди чорних і кольорових металів. Кристалічні породи фундаменту платформи містять поклади залізних, мідних, свинцевоцинкових, уранових руд, олова, платини, золота. З осадовими породами чохла платформи пов’язані родовища фосфоритів, кухонної солі, кам’яного та бурого вугілля, нафти, природного газу. Клімат Кліматичні умови Австралії визначаються розташуванням материка по обидва боки тропіка. Австралія є не тільки спекотливим, але й сухим материком. У цілому над континентом випадає в п’ять разів менше опадів, ніж в Африці. Над значними територіями переважає низхідний рух повітря, що перешкоджає утворенню хмар. У тропічних широтах формуються сухі й жаркі повітряні маси, які головним чином і визначають кліматичні особливості великих площ суходолу. Розташування Великого Вододільного хребта вздовж узбережжя у вигляді паралельних хребтів створює перешкоду для південно-східних пасатів із Тихого океану. Волога, яку вони несуть, осідає на східних і південно-східних схилах гір. Холодна течія вздовж західних берегів материка підсилює сухість тропічних широт узбережжя. Наслідком жаркого і сухого клімату є невелика кількість рослинності або її відсутність у багатьох районах. Це підсилює підвищення температури повітря вдень і не перешкоджає швидкому охолодженню поверхні вночі. В Австралії виділяють субекваторіальний, тропічний, субтропічний і помірний кліматичні пояси. Внутрішні води Спекотливий клімат, незначне й нерівномірне випадання опадів на великій частині материка призводить до того, що майже 60 % території Австралії позбавлені стоку в океан і мають лише рідку мережу тимчасових водостоків — криків, які наповнюються водою тільки під час короткочасних злив. Річок на материку мало. Значна їх частина належить до басейну Індійського океану. До басейну Тихого океану належать річки, які стікають зі східних схилів Великого Вододільного хребта. Більшість річок має дощове живлення, а в Австралійських Альпах — змішане. Найбільша річка Австралії — Муррей (2570 км) — починається в Австралійських Альпах у районі гори Косцюшко. У горах зароджуються і її найбільші притоки — Дарлінґ, Гоулберн та

65

www.e-ranok.com.ua

Географія деякі інші. Ці річки є найповноводнішими на початку літа, коли в горах тане сніг. У суху пору року вони дуже міліють, а деякі з приток «розпадаються» на окремі водойми. Навіть Дарлінґ, найдовша річка Австралії (2740 км), під час літніх посух, гублячись серед пісків, не завжди досягає Муррея. Більшість озер Австралії, як і річки, живляться дощовими водами. Вони не мають ні постійного рівня, ні стоку. Найбільшим озером Австралії є озеро Ейр, площа якого змінюється залежно від кількості опадів. Характерною рисою Австралії є наявність великих артезіанських басейнів підземних вод. Своєрідність органічного світу Австралійський континент тривалий час перебував в умовах ізоляції від інших частин земної кулі. Тому тут сформувався неповторний і своєрідний органічний світ. Багато видів тварин і рослин Австралії є ендеміками і реліктами. Серед ендеміків є багато видів евкаліптів і акацій, найтиповіших для Австралії сімейств рослин. Найбільш характерною рослиною Австралії є евкаліпт (близько 600 видів). Евкаліптові ліси світлі та майже не утворюють тіні. Листя евкаліптів містить цілющі ефірні олії, а деревина дуже міцна. Оскільки клімат значної частини території Австралії відрізняється сухістю, у її флорі переважають посухостійкі рослини: особливі злаки, евкаліпти, зонтичні акації, пляшкове дерево тощо. Їхнє листя обернене до сонця ребром, що сприяє зменшенню випаровування води. Серед величезної кількості тварин Австралії 9/10 видів є ендемічними. Хоча видова різноманітність тваринного світу Австралії незначна, на жодному материку немає такого розмаїття сумчастих тварин — кенгуру, коала, вомбат, тасманійський диявол, сумчаста білка, сумчастий кріт, сумчаста миша та ін. Тільки в Австралії водяться єхидна та качкодзьоб — тварини, які відкладають яйця, як птахи, а вигодовують своїх дитинчат молоком, як ссавці. В Австралії багато птахів (папуги, лірохвіст, страус ему), ящірок, змій. Природні зони У розміщенні природних зон Австралії чітко простежується широтна зональність. Висотна поясність виражена тільки в Австралійських Альпах на південному сході материка. Усю центральну й західну частини Австралії займає зона тропічних пустель і напівпустель з бідною рослинністю на червонясто-бурих, часто засолених ґрунтах, місцями на сіроземах. Вкриті заростями твердолистих, колючих, вічнозелених чагарників. Такі непрохідні зарості — скреб — в основному складаються з чагарникових евкаліптів та акацій. Із тварин у пустелях і напівпустелях живуть великі червоні кенгуру, валлабі, собаки дінго, єхидни, страуси ему, трав’яні папуги, багато змій, ящірок. На півострові Кейп-Йорк і східному узбережжі материка розкинулася зона вологих і перемінно-вологих тропічних лісів. В умовах теплого й вологого клімату на червоних фералітних ґрунтах ростуть різні види пальми, фікусів, лаврів, деревоподібних папоротей. Великі простори на півночі, сході та південному заході материка займають савани й рідколісся. Для цієї зони характерними є чагарникові евкаліпти, акації, казуарини з безлистковими ниткоподібними гілками на червоно-бурих і червоно-коричневих ґрунтах. Живуть кенгуру, валлабі, вомбати, борсуки, сумчасті мурахоїди, страуси ему. Незначну територію на півдні субтропічного поясу займають вічнозелені твердолисті ліси й чагарники на жовтоземах і червоноземах. Ліси в основному складаються з евкаліптів з домішками акації. Для острова Тасманія з його морським помірним кліматом характерними є вічнозелені ліси з евкаліптів, вічнозеленого (антарктичного) бука, сосни, деревоподібних папоротей. Тасманійський ліс уражає великою кількістю квіткових рослин. Тільки орхідей тут нараховується 80 видів.

66

www.e-ranok.com.ua

Тема 8 Крім ендемічного сумчастого диявола, на південному узбережжі живе представник антарктичного світу — пінгвін. Населення та політична карта Сучасне населення Австралії складається з кількох етнічних груп, які істотно відрізняються одна від одної: нащадків переселенців із Великобританії та Ірландії, переселенців з інших країн Європи й Азії і корінних жителів. Корінні жителі Австралії — аборигени — належать до австралоїдної раси. Австралоїди мають коричневий колір шкіри, темне, злегка кучеряве волосся, темні очі. До початку колонізації материка в Австралії проживало близько 0,5 млн аборигенів. Зараз корінні жителі складають близько 1,5 % населення Австралії. Нащадки переселенців із Великобританії та Ірландії — англо-австралійці — становлять 80 % жителів материка. Відкриття в XIX ст. золота і розвиток вівчарства привабили до Австралії вихідців з інших країн Європи та Азії — німців, італійців, греків, голландців, китайців. Є в Австралії й українці. Їхня кількість становить близько 32,2 тис. осіб. Більшість із них живуть у великих містах — Сіднеї, Мельбурні, Аделаїді. Загалом в Австралії живуть близько 20 млн осіб. Густота населення дуже низька, розміщене воно дуже нерівномірно. На австралійському континенті є лише одна країна — Австралійський Союз. Це одна з найбільших за площею держав світу. Від кінця XVIII ст. Австралія була колонією Великої Британії, але за порівняно короткий проміжок часу перетворилася на високорозвинену країну. Близько 90 % австралійців живе в містах, найбільшими з яких є Сідней і Мельбурн. Столицею країни є невеличке місто Канберра (353 тис. жителів). Антарктида Загальна характеристика Площа: 14 млн км2. Населення: постійного немає. Довжина берегової лінії: 30 тис. км. Середня висота над рівнем моря: 2040 м (із льодовим покривом — I місце у світі), 410 м (без льодового покриву — V місце у світі). Найвища точка над рівнем моря — масив Вінсон: 5140 м. Найнижча точка: –2555 м нижче рівня моря. Головні особливості географічного положення та берегової лінії: y майже повністю лежить в середині Південного полярного кола, лише півострів Антарктичний видається на кілька градусів на північ; y крайня північна точка Антарктичного півострова має координати 63°13′ пд. ш.; y континент перетинають усі меридіани, які сходяться в точці Південного географічного полюса. Південний полюс розташований майже в центрі, тому всі береги Антарктиди — північні; y більша частина материка лежить у Східній півкулі; y Антарктиду омивають води трьох океанів: Індійського, Тихого й Атлантичного, які, урізаючись у береги материка, утворюють моря: Веделла, Беллінсґаузена, Амундсена, Росса, Лазарєва, Арсена, Д’юрвіля та ін. Півострів: Антарктичний, острови: Південні Шетландські; y Антарктида значно віддалена від інших материків Південної півкулі, а від найближчого — Південної Америки — її відокремлює протока Дрейка завширшки близько 900 км;

67

www.e-ranok.com.ua

Географія y Антарктида займає центральне положення в Антарктиці — південній полярній області земної кулі, що включає материк з прилеглими островами та південні частини океанів. Дослідження та освоєння Час досліджень 1773— 1774 рр.

1820 р.

1901— 1903 рр.

1902— 1904 рр. Грудень 1911 р. Січень 1912 р.

Із 1982 р.

1996 р.

Дослідники Англійська експедиція під керівництвом Джеймса Кука

Результати досліджень Учасники експедиції вперше перетнули Південне полярне коло, досягли 71° пд. ш., дісталися крижаного панциря Антарктиди та повернули назад із переконанням, що Південної Землі не існує Російська експедиція під Дісталися берегів Антарктиди, обігнули матекерівництвом Фаддея Беллінсґаузена рик, склали карти узбережжя та прилеглих і Михайла Лазарєва островів Норвезька експедиція Отто Проводила дослідження на острові Сноу-Хілл Норденшельда на судні та в морі Росса. Досліджували Антарктичний «Антарктика». Німецька експедиція півострів та прилеглі острови Еріка Дригальського Шотландська експедиція В. Брюса Відкрила льодовий берег Антарктиди, який назвали землею Котса Новерзька експедиція під Досягла Північного полюса керівництвом Руаля Амундсена Англійська експедиція під Досягла Південного полюса керівництвом Роберта Скота (в експедиції брав участь українець Антон Омельченко) Регулярні антарктичні експедиції Заснування стаціонарних на-укових станцій, дослідження клімату, органічного світу, океану. Було створено 48 станцій, що належали 12 країнам Угодою між урядами України та Проведення спостережень за зміною озонового Великої Британії у власність шару, льодового покриву, клімату; України передано антарктичну дослідження геомагнітного поля Землі та науково-дослідну станцію процесів, які відбуваються в іоносфері «Фарадей» на о. Галіндез, яка дістала назву «Академік Вернадський»

Льодовиковий покрив Льодовиковий покрив Антарктиди є найбільшим сучасним зледенінням на Землі. В Антарктиді зосереджено приблизно 30 млн км3 льоду, або 90 % усіх льодів суходолу. Середня потужність льоду становить 2500—2800 км, а максимальна сягає 4800 м. Тільки 2 % території материка вільні від льоду. Завдяки льодовиковому покриву Антарктида є найвищим материком Землі. Поверхня крижаного покриву неоднорідна. Поряд із великими рівнинами центральної частини на його окраїні є підняття, що видаються на сотні метрів. Окраїна крижаного щита в багатьох місцях виходить за межі материка на поверхню навколишніх морів, утворюючи шельфові льодовики. Найбільшими шельфовими льодовиками континенту є льодовик Росса і льодовики Фільхнера-Роні. Час від часу краї льодовиків обламуються, утворюючи айсберги.

68

www.e-ranok.com.ua

Тема 8 Геологічна будова, підлідний рельєф, корисні копалини Геологічні дослідження материка свідчать, що велика частина Антарктиди, крім Антарктичного півострова і частини Західної Антарктиди, є давньою материковою платформою. Її геологічна будова майже збігається з будовою інших платформ материків Південної півкулі. Частина Західної Антарктиди й Антарктичний півострів, які примикають до Антарктичної платформи із заходу, належать до більш молодих мезозойських складчастих утворень, що продовжують формуватися і в альпійську епоху складчастості. Про це свідчить активний вулканізм у системі Трансантарктичних гір і гір Західної Антарктиди. Найбільший діючий вулкан Еребус (3794 м) розташований на одному з островів моря Росса, інший недавно виявлений діючий вулкан перебуває під льодовиковим покривом Західної Антарктиди. Антарктида характеризується мінімальною сейсмічною активністю. На карті підлідного рельєфу можна побачити системи підлідних гір, великі рівнини, западини, які лежать на сотні й навіть тисячі метрів нижче рівня моря. Гігантський гірський ланцюг — Трансантарктичні гори довжиною майже 5000 км і висотою понад 4000 м — поділяє материк на дві нерівні частини: західну й східну. Східна Антарктида займає більшу частину материка. По її окраїнах лежать великі гірські масиви Земля Королеви Мод, Земля Ендербі, гори Принц Чарльз. У центральній частині Східної Антарктиди розкинулися гори Гамбурґцева. Між гірськими масивами простираються великі рівнини з висотами 200—800 м над рівнем моря, хоча місцями є западини, дно яких лежить значно нижче рівня моря. Західна Антарктида має ще більш розчленований рельєф. Тут розташовуються як найвищі вершини всього континенту — масив Вінсона в горах Елсуерта (5140 м), так і найглибша западина — –2555 м нижче рівня моря. Західна кам’яна Антарктида — це архіпелаг гористих островів, оточених великою низовиною. В надрах Антарктиди зосереджено близько 150 видів різноманітних корисних копалин. У 1990 р. міжнародне співтовариство прийняло рішення про заборону розвідки і розробки корисних копалин в Антарктиді. Клімат Антарктида — найхолодніший материк нашої планети. Особливо суворим є клімат внутрішніх районів. Виникнення таких крайніх, умов зумовлено географічним положенням материка в полярних широтах і наявністю гігантського куполоподібного льодовикового покриву. Антарктида протягом тривалого полярного дня одержує таку ж кількість сонячної радіації, що й екваторіальні широти, однак 90 % цієї радіації відбивається сніговою поверхнею в космічний простір. Це зумовлює надзвичайно низькі температури повітря. Середньорічні температури в центральних областях становлять –56 °С, що на 30—35 °С нижче, ніж у прибережних областях Антарктиди. Холодне й більш важке повітря центральних областей просувається до окраїн Антарктиди, утворюючи постійні ураганні вітри — стокові. Причиною їхнього утворення є великий контраст атмосферного тиску між внутрішніми та прибережними областями. Уся територія материка, за винятком Антарктичного півострова, розташована в антарктичному кліматичному поясі. Антарктида — льодова пустеля із середньою річною кількістю опадів менше ніж 100 мм. Опади розподіляються нерівномірно: від 50 мм у центральних районах материка до 600 мм на півночі Антарктичного півострова. Місцями на узбережжі та прилеглих островах зустрічаються ділянки без снігу і льоду — антарктичні оазиси — невеликі ділянки суходолу поблизу узбереж, вільні від льоду. У зниженнях розташовані озера. Позбавлені снігу скелі нагріваються на сонці й нагрівають навколишнє повітря. У прибережних оазисах температура влітку в середньому на 3—4 °С вище, ніж над навколишніми льодовиками. Саме в оазисах селяться рослини Антарктиди — мохи і лишайники, в озерах — водорості. А в оазисах Антарктичного півострова навіть зустрічаються три види квіткових рослин.

69

www.e-ranok.com.ua

Географія Органічний світ Суворий клімат і відокремленість Антарктиди негативно позначилися на видовій розмаїтості її органічного світу. Рослинність Антарктиди представлена мохами, лишайниками, грибами та водоростями і зустрічається в основному в оазисах і горах окраїнних районів. Життя тваринного світу Антарктиди тісно пов’язане з океанами, які омивають материк. Океан буяє планктоном, який є джерелом живлення для китів, тюленів, риб. Улітку на прибережних островах і в оазисах гніздяться десятки видів птахів. Це, насамперед, антарктичний і сніжний буревісники, пінгвін, південнополярний поморник. Крім птахів, у прибережних районах Антарктиди можна побачити тюленів. Хоча більшість часу тюлені проводять у воді або на морських льодах, нерідко вони виповзають на скелі прибережних оазисів.

70

www.e-ranok.com.ua

Тема 8

Контрольний тест 1.

Найнижчою точкою над рівнем моря в Австралії: а м. Північно-Західний Б гирло р. Мурей В о. Ейр Г о. Торренс

2.

Австралія була довгий час колонією: а Великої Британії Б Іспанії В Голландії Г Франції

3.

Вітри в Антарктиді, що дмуть із центра материка на узбережжя а пасати Б мусони В стокові Г бора

4.

Першою досягла Південного полюсу Землі експедиція: а Р. Амудсен Б Р. Скотт В Дж. Кука Г Ф. Белінсгаузена

5.

Установіть відповідність між мандрівниками та їх внеском у дослідження Австралії: а А. Тасман 1 дістався південних берегів Австралії, відкрив острів на півдні Б Дж. Кук 2 довів, що Нова Гвінея — це острів, а на південь від нього простягається невідома земля В Луїс Торес 3 обійшов навколо материка, запропонував сучасні назву Г

6.

М. Фліндерс

4 5

газвав відкриті землі Новою Голландією дослідив східне узбережжя Австралії та оголосив відкриті землі власністю Великої Британії

Установіть відповідність між крайніми точками Австралії та їх назвами: а крайня північна точка 1 М. Йорк Б крайня південна точка 2 М. Байрон В крайня західна точка 3 М. Південно-Східний Г

крайня східна точка

4 5

М. Стіп-Пойнт М. Південний

7.

Установіть послідовність розташування географічних об’єктів Антарктиди по годинниковій стрілці, починаючи від 0° меридіана: а море Веддела Б море Лазарєва В Антарктичний півострів Г Море Росса

8.

Виберіть твердження, що характеризують причини утворення в Антарктиді товстого шару льоду: а найвища середня висота материка Б низькі температури повітря В велика частина платформи знаходиться нижче рівня океану Г повна відсутність органічного світу Д формування висотної поясності е положення в полярних широтах

71

www.e-ranok.com.ua

Географія

тема 9. південна америка, північна америка (17—18 тижні)

Вхідний тест 1.

Найвища точка Кордильєр і Північної Америки є: а г. Аконкагуа Б г. Мітчел В г. Мак-Кінлі Г влк. Льюльяйльяко

2.

До системи Великих Озер входить: а Велике Солоне озеро Б о. Вінніпег В озеро Гурон Г Велике Ведмеже озеро

3.

На якому плоскогір’ї знаходиться витік річки Оріноко та найвищий водоспад світу: а Гвіанське Б Західно-Сибірське В Східно-Африканське Г Бразильське

4.

Місцева назва зони вологих екваторіальних лісів: а пампа Б льянос В кампос Г сельвас

5.

Установіть відповідність між тектонічною будовою та рельєфом Північної Америки: а північноамериканська 1 Лаврентійська височина платформа Б канадський щит 2 Примексиканська і Приатлантична низовини В молода палеозойська платформа 3 Великі та Центральні рівнини Г область мезозойської 4 Кордильєри складчастості 5 Аппалачі

6.

Установити взаємовідповідність між природною зоною Північної Америки та її рослинним світом а напівпустелі і пустелі 1 злакова рослинність (1,5 м висотою), бізонова трава Б тайга 2 карликова береза та верба, мохи, лишаї, чагарники В степи 3 дугласія, туя, бальзамічна піхта, чорна ялина, модрина Г лісотундра 4 дуби, магнолії, буки, карликові пальми, обвиті ліанами 5 колючі чагарники, кактуси, полин

7.

Установіть послідовність розташування природних зон Північної Америки із заходу на схід по 40° пн. ш: а степи Б лісостеп і прерії В напівпустелі і пустелі Г широколистяні ліси

8.

Виберіть із переліку представників змішаних рас, які існують в Америці: а метиси Б мулати В самбо Г европеоїди Д негроїди е монголоїди

72

www.e-ranok.com.ua

Тема 9

Теоретична частина Південна Америка Загальна характеристика Площа: 18,3 млн км2 (IV місце у світі). Населення: 460 млн осіб (IV місце у світі). Довжина берегової лінії: 26 тис. км. Середня висота над рівнем моря: ≈580 м (IV місце у світі). Найвища точка над рівнем моря: г. Аконкаґуа (6959 м). Найнижча точка над рівнем моря: на півострові Валдес (–40 м).

Головні риси географічного положення та берегової лінії Південної америки: y за формою нагадує трикутник; y повністю розташована у Західній Півкулі; екватор перетинає материк у північній частині, тому більша частина території лежить у Південній півкулі. Велика частина континенту розташована в жаркому тепловому поясі; y крайні точки: північна — мис ґальїнас — 12°25′ пн. ш. і 71°35′ зх. д., південна — мис Фроуерд — 53°54′ пд. ш. і 71°18′ зх. д., східна — мис Кабу-Бранку — 7°09′ пд. ш. і 34°46′ зх. д., західна — мис Паріньяс — 4°45′ пд. ш. і 81°20′ зх. д. y із заходу омивається Тихим океаном, зі сходу — Атлантичним; y протока Дрейка відокремлює Північну Америку від Антарктиди, а неширокий і довгий Панамський перешийок з’єднує її з Північною Америкою. Умовний кордон між Північною і Південною Америкою проходить Панамським каналом, який був проритий на початку ХХ ст.; y береги розчленовані слабо, лише на південно-західному узбережжі є вузькі затоки — фіорди, а на східному — затоки в гирлах річок. Найбільшою з них є затока Ла-Плата. Багато островів розташовані на півдні — Чилійський архіпелаг, Фолклендські (Мальвінські) острови, архіпелаг Вогняна Земля, відділений від материка Маґеллановою протокою. До Південної Америки також належать острови ґалапаґос, розташовані в Тихому океані поблизу екватора. Дослідження та освоєння Південної америки Час дослідження 1498 р.

Дослідники Експедиція Христофора Колумба

1499—1502 рр.

Амеріґо Веспуччі

1619 р.

Експедиція Фернана Маґеллана

Результати досліджень Під час третього плавання підійшла до берегів Південної Америки в районі гирла річки Оріноко Брав участь в іспанських та португальських експедиціях до нових земель, побував на північному й східному узбережжях материка, описав його природу й населення. Висловив та обґрунтував думку щодо існування нової частини світу Пройшла протокою, що відділяє материк від острова Вогняна Земля, яку пізніше назвали Маґеллановою протокою

73

www.e-ranok.com.ua

Географія Час дослідження

Дослідники

1532 р.

Іспанська військова експедиція Франсіско Пісарро

1542 р.

1799—1804 рр.

Іспанська експедиція Франсіско Орельяни Німецький географ Александр Гумбольдт та французький ботанік Еме Боплан

1831—1832 рр.

Чарлз Дарвін

1932—1933 рр.

Ботанік Микола Вавилов

Результати досліджень Заснувала опорні фортеці на узбережжі Південної Америки. Завоювала та знищила імперію інків Перетнула Південну Америку із заходу на схід по річці Амазонці Вивчили внутрішні території материка, збирали гербарій, описували незвичайні явища та ландшафти Досліджували вулкани та проводили спостереження за землетрусами. Складали карти та визначали висоти місцевості Під час кругосвітньої подорожі на кораблі «Бігль» пройшов уздовж узбережжя Південної Америки. Збирав колекції тварин та рослин. Досліджував рештки давніх тварин Установив давні центри хліборобства Південної Америки, походження деяких культурних рослин

Геологічна будова, рельєф, корисні копалини За особливостями розміщення основних форм рельєфу Південну Америку умовно можна розділити на гірський захід і рівнинний схід. Рельєф рівнинної частини сформувався на давній Південноамериканській платформі. На ділянках, які переважно опускалися, нагромадилися потужні товщі осадових порід. Вони представлені в рельєфі низинними рівнинами — Амазонською, Орінокською, Ла-Платською. Низовини займають близько 45 % площі материка. Піднятим ділянкам платформи — щитам — відповідають Бразильське і ґвіанське плоскогір’я. Складчаста область Анд є результатом взаємодії материкової та океанічної літосферних плит. Анди простягаються вздовж усього західного узбережжя Південної Америки і являють собою найдовшу (приблизно 9000 км) гірську систему суходолу. Найвищою точкою Анд і всієї західної півкулі є гора Аконкаґуа (6960 м). Формування Анд почалося ще за герцинської складчастості, а основне гороутворення пов’язане з альпійською складчастістю. Важливу роль у формуванні сучасного рельєфу Анд відіграли зледеніння. Південна Америка багата на різноманітні корисні копалини. Особливо великими є запаси кольорових і рідкісних металів в Андах. Клімат Розташування значної частини Південної Америки в екваторіальних і тропічних широтах забезпечує надходження на її територію величезної кількості сонячного тепла — від 120 до 160 ккал на 1 см2. Це зумовлює високі показники температур та їхні незначні коливання протягом року на рівнинних просторах материка, за винятком його південної частини, яка перебуває у відносній близькості до Антарктиди і розташована в помірних широтах. Пасатна циркуляція має важливе значення для забезпечення рівнинної частини материка вологою. Найважливішим кліматичним кордоном на південноамериканському континенті є Анди. Безперервний гірський бар’єр відокремлює тихоокеанські повітряні маси від атлантичних, і це чітко проявляється у відмінності клімату західних і східних схилів гір.

74

www.e-ranok.com.ua

Тема 9 Більша частина території Південної Америки розташована в екваторіальному, субекваторіальному, тропічному та субтропічному кліматичних поясах. Тільки південь материка лежить у помірному поясі. На відміну від Африки, усі кліматичні пояси, крім субекваторіального, змінюють один одний тільки в напрямку на південь від екватора. Високогірний клімат Анд надзвичайно різноманітний. Формування кліматичних поясів залежить як від географічної широти, так і висоти місцевості над рівнем моря. Внутрішні води Тут протікають найбільші річки Землі — Амазонка, Парана, Сан-Франсиску, Оріноко. Більшість річок мають дощове живлення, лише деякі річки одержують воду за рахунок танення снігу й льоду в горах. Амазонка (6448 км) — найповноводніша річка світу, має найбільший річковий басейн у світі. Бере початок у Перуанських Андах із головного свого витоку — річки Мараньйон. Ширина русла Амазонки в середній течії становить 5 км, у нижній — 80 км, а в гирлі досягає 320 км. Інші великі річки Південної Америки — Парана й Оріноко — на відміну від Амазонки, мають яскраво виражену сезонність стоку. Протікаючи в Андах, перетинаючи плоскогір’я, річки Південної Америки утворюють численні пороги й водоспади. На одній із приток річки Оріноко розташований найвищий водоспад світу — Анхель (1054 м), а на притоці Парани утворився найпотужніший водоспад світу — Ігуасу (72 м). Озер у Південній Америці досить небагато. Найбільшим озером материка є озеро-лагуна тектонічного походження Маракайбо. У Центральних Андах у западині на висоті 3812 м розташоване найбільше з високогірних озер світу — Тітікака. Незважаючи на значну висоту Анд, льодовики не мають тут значного поширення. Природні зони У розміщенні природних зон на рівнинах Південної Америки чітко простежується широтна зональність, а в горах — висотна поясність. По обидва боки від екватора в Амазонії простягаються вологі вічнозелені ліси, які змінюються в напрямках на північ і південь перемінно-вологими листопадними лісами, рідколіссями та саванами. На півдні материка розташовані степи та напівпустелі. Вузькою смугою в межах тропічного кліматичного поясу на заході простяглася пустеля Атакама. Зона вологих екваторіальних лісів займає Амазонську низовину, схили Анд, які прилягають до ґвіанського та Бразильського плоскогір’їв, і північну частину тихоокеанського узбережжя. Екваторіальні ліси в Південній Америці називають сельвою, що в перекладі з португальської означає «ліс». У сельві на червоно-жовтих фералітних ґрунтах ростуть найцінніші породи дерев: гевея, бальзове, сейба, хінне дерево, молочне дерево, какао. Тварини пристосувалися до життя на деревах. Багато мавп, лінивців, ягуари та оцелоти. Поблизу води живуть капібари — найбільші у світі гризуни. Чимало черепах, крокодилів і змій, із яких найвідомішим є водяний удав анаконда, що досягає десятиметрової довжини. Дуже багатий світ птахів і комах. Одних тільки крихітних колібрі тут налічують близько 500 видів. Багато видів папуг, туканів та інших птахів, метеликів із розмахом крил до 18 см, жуків, серед яких є справжні велетні — до 12 см у довжину, гігантських (до 3 см) мурах. Вологі екваторіальні ліси поступово змінюються перемінно-вологими лісами субекваторіального поясу. Це листопадні ліси, що ростуть на жовтих і червоно-жовтих латеритних ґрунтах. Дерева тут скидають листя з настанням сухого сезону. На Орінокській низовині, більшій частині ґвіанського і Бразильського плоскогір’їв розташовані савани і рідколісся. У більш вологих саванах Північної півкулі — льянос (від ісп. «льяно» — рівний), серед високих трав ростуть пальми й акації.

75

www.e-ranok.com.ua

Географія Тут немає великих травоїдних тварин. Із копитних живуть олені й дикі свині — пекарі, водяться броненосці, ягуари, пуми, мурахоїди, із птахів — папуги, колібрі, страуси нанду. Багато змій та ящірок, часто зустрічаються термітники. На південь від саван простяглися субтропічні степи, які в Південній Америці називають пампою (у перекладі з мови індіанців означає «простір, позбавлений деревної рослинності»). В умовах вологого субтропічного клімату на родючих червонясто-чорних ґрунтах переважає трав’яниста рослинність — ковила, дике просо та інші види злаків. Багато гризунів, броненосців і птахів. У передгір’ях Анд пасуться лама, гуанако, а серед кам’янистих розсипів живе невеликий гризун шиншила. На захід від пампи в міру зменшення опадів з’являється рослинність сухих субтропічних степів, а на південь і південний схід — напівпустель на сіро-коричневих ґрунтах і сіроземах із плямами солончаків. На крайньому південному заході материка в умовах вологого морського клімату ростуть вологолюбні багатоярусні мішані ліси з різними високостовбурними хвойними деревами й листяними породами (бук, магнолія). Багато папоротей, ліан, лишайників, мохів. Особливо виділяються на території Південної Америки берегова пустеля й напівпустеля, які розташовані на західному узбережжі між 5° і 30° пд. ш. Ділянки Анд, що лежать у різних широтах, відрізняються за кількістю і складом висотних поясів. Тваринний світ Анд представлений багатьма ендемічними видами. По всій гірській області Анд поширені лама, очковий ведмідь, зустрічається шиншила, із хижих птахів-ендеміків — кондори. Населення та політична карта Корінними жителями Південної Америки є індіанці — представники монголоїдної раси. Особливістю расового складу населення материка є переважання мішаних рас (метисів, мулатів, самбо), що сформувалися за часів колонізації. У Південній Америці проживають понад 400 млн осіб. Населення розміщується по території материка нерівномірно. Майже 90 % його живе в приморській частині континенту, де розташовані великі міста, серед яких є й міста-мільйонери: Сан-Паулу (16,1 млн осіб), Буенос-Айрес (10,2 млн), Ріо-де-Жанейро (7,2 млн). На сучасній політичній карті Південної Америки налічується 15 країн, із них 13 — незалежні. Усі країни континенту належать до групи країн, що розвиваються. Північна Америка Загальна характеристика Площа: 24,2 млн км2 (III місце у світі). Населення: 507 млн осіб (III місце у світі). Довжина берегової лінії: 60 тис. км (II місце у світі). Середня висота над рівнем моря: 720 м (III місце у світі). Найвища точка: г. Мак-Кінлі (6194 м). Найнижча точка: Долина Смерті (–86 м).

Головні риси географічного положення та берегової лінії: y розташована в Північній і Західній півкулях, витягнута в напрямку від полярних широт майже до екватора;

76

www.e-ranok.com.ua

Тема 9 y за формою нагадує трикутник, спрямований своєю основою на північ. Основна частина материка розташована між Північним тропіком та Північним Полярним колом; y крайні точки: північна — мис Мерчісон — 71°50′ пн. ш. і 94°45′ зх. д., південна — мис Мар’ято — 7°12′ пн. ш. і 80°52′ зх. д., східна точка — мис Сент-Чарльз — 52°24′ пн. ш. і 55°40’ зх. д., західна — мис Принца Уельського — 65°35′ пн. ш. і 168°05′ зх. д. y береги материка омивають води трьох океанів: Атлантичного, Північного Льодовитого й Тихого. Берегова лінія дуже розчленована; моря: Карибське, Беринґове, Бофорта, Баффіна. Затоки: Гудзонова, Мексиканська, Каліфорнійська, Аляска. Найбільші острови: ґренландія, Канадський Арктичний архіпелаг, Ньюфаундленд, Великі та Малі Антильські, Алеутські. Півострови: Лабрадор, Флорида, Юкатан, Каліфорнія, Аляска. Течії: ґольфстрім, Лабрадорська, Каліфорнійська. y Північна Америка з’єднується з Південною Америкою Панамським перешийком, від Євразії відокремлена Беринґовою протокою. Дослідження та освоєння Час досліджень Серпень 982 р.

995 р.

1492—1504 рр.

1497 р.

1519 р.

1534—1535 рр.

1609 р., 1610— 1611 рр.

1732 р.

1733—1743 рр.

1780 р.

Дослідники Загін норманів під керівництвом Ейріка Рауді Загін норманів під керівництвом Лейфа Еріксона Чотири плавання експедиції Христофора Колумба

Експедиція під керівництвом італійця Джона Кабота Військова експедиція конкістадора Ернандо Кортеса Французька експедиція під керівництвом Жака Картьє Експедиції під керівництвом англійця Генрі Гудзона Російська експедиція під керівництвом Івана Федорова та Михайла Гвоздєва Російська Велика Північна експедиція під керівництвом Вітуса Беринґа Експедиція під керівництвом англійця Александера Маккензі

Результати досліджень Перетнув Атлантичний океан та досяг острова ґренландія Досяг півострова Лабрадор; заснував перше європейське поселення Вінланд Відкрили та досліджували острови та півострови Карибського моря. Мандрували вздовж південно-східних берегів Північної Америки Відкрила острів Ньюфаундленд та частину півострова Лабрадор Завоювала південні райони материка, зруйнувала стародавню державу ацтеків Досліджувала береги та гирло річки св. Лаврентія Плавали вздовж східного та південно-східного узбережжя. Досліджували південне узбережжя затоки, яка пізніше названа Гудзоновою Досліджувала північно-західні береги Північної Америки Відкрила та нанесла на карти західне узбережжя Північної Америки до 58° пн. ш. Досліджувала велику річку Північної Америки, яка пізніше дістала назву Маккензі. Перетнула Скелясті гори та вийшла до Тихого океану

Геологічна будова, рельєф, корисні копалини Найдавніші ділянки земної кори материка належать до Північноамериканської платформи, яка займає північну і центральну частини материка. Унаслідок зіткнення з Тихоокеанською літосферною плитою в мезозої відбулося стискання західних окраїн материка, що супроводжувалося активним вулканізмом і підняттям території. Це привело до виникнення величезної складчастої області.

77

www.e-ranok.com.ua

Географія На північному сході платформи давні кристалічні породи виходять на поверхню у вигляді Канадського щита. За будовою поверхні на материку можна виділити три частини: північну і центральну, зайняту рівнинами, на сході розташовані гори Аппалачі, а на заході — гірська система Кордильєр. У північно-західній частині материка Кордильєри сягають своїх максимальних висот. Тут розташована гора Мак-Кінлі (6194 м) — найвищої точки Кордильєр і Північної Америки. Гори Аппалачі на сході материка складаються із середньовисотних хребтів, плоскогір’їв і плато, мають положисті схили, округлі вершини. Вищою точкою є гора Мітчелл (2037 м). Північна Америка дуже багата на корисні копалини. Клімат Кліматичні умови Північної Америки характеризуються надзвичайною різноманітністю. Це зумовлюється, у першу чергу, значною протяжністю материка з півночі на південь. У результаті нерівномірного прогрівання утворюються активні рухи повітряних мас із півночі на південь та у зворотному напрямку. Гірські масиви Кордильєр та Аппалачів, що розташовані майже меридіально, створюють ефект «аеродинамічної труби», якою проносяться руйнівні смерчі — торнадо. Географічне положення значної території материка в субарктичних та помірних широтах зумовлює суттєвий вплив західного переносу повітряних мас. Цей вплив найбільшою мірою відчувається на тихоокеанському узбережжі та західних схилах Кордильєр. Південно-східна частина материка перебуває під впливом вологих пасатів з Атлантичного океану. У північних полярних районах формуються північно-східні вітри, які особливо далеко поширюють свій вплив завдяки рівнинному рельєфу. Найбільша кількість опадів випадає на тихоокеанському узбережжі (до 3000 мм) у помірних широтах, а також на атлантичному узбережжі (1000—1500 мм) на північ від 40° пн. ш. Найменше опадів (до 200 мм) випадає в міжгірних долинах тропічних районів Кордильєр. На клімат узбереж впливають океанічні течії. Холодні Лабрадорська і Каліфорнійська течії знижують температуру повітря та кількість опадів. Теплі Аляскінська течія та ґольфстрім насичують вологою повітряні маси, пом’якшують зимові температури. Велика протяжність Північної Америки зумовлює її розташування в усіх кліматичних поясах, крім екваторіального. Більша частина материка лежить у помірному поясі. Внутрішні води Північна Америка багата на поверхневі і підземні води. Територією материка протікає безліч великих річок. Річкова мережа добре розвинута, але розподілена нерівномірно. Більша частина річок належить до басейнів Атлантичного та Північного Льодовитого океанів. Річки басейну Північного Льодовитого океану протікають територією давнього зледеніння, через озера, і мають неширокі долини зі скелястими берегами і численними порогами. Річки мають переважно снігове живлення і надовго замерзають. Річки басейну Тихого океану короткі, бурхливі, багатоводні, багаті на гідроенергію. Долини річок вузькі й глибокі. Танення снігів і льодовиків у горах підтримує високий рівень води, особливо в літній період. Міссісіпі є однією з найдовших річок на Землі, найповноводнішою річкою Північної Америки. Маккензі є найбільшою річкою басейну Північного Льодовитого океану. Річки Колумбія та Колорадо належать до басейну Тихого океану, мають льодовикове живлення, гірський характер течії, повноводні влітку. Озера Північної Америки характеризуються різноманітним походженням улоговин. Серед озер Північної Америки особливе місце посідають Великі озера — найбільший у світі прісноводний басейн. Для Північної Америки характерним є сучасне зледеніння, загальна площа якого становить понад 2 млн км2.

78

www.e-ranok.com.ua

Тема 9 Природні зони Розміщення природних зон у Північній Америці має певні особливості. На півночі материка, відповідно до закону широтної зональності, природні зони арктичних пустель, тундри, лісотундри і тайги витягнуті із заходу на схід, а от лісостепи, степи й пустелі в середній і південній частинах — із півночі на південь. Таке «незвичайне» розташування природних зон у Північній Америці пояснюється, головним чином, значним впливом азональних чинників: рельєфу, океанів, особливістю обрисів континенту. Така закономірність має назву «природна секторність». Ще однією особливістю природних зон Північної Америки є їхня різноманітність. На континенті представлені майже всі природні зони Північної півкулі, за винятком вологих екваторіальних лісів. Значні площі в західній частині материка займають області висотної поясності. Розміщення населення по території материка є нерівномірним і залежить насамперед від історії заселення материка та його природних умов. Найбільша густота населення спостерігається на східному узбережжі та Антильських островах. Північна Америка є одним із найбільш урбанізованих регіонів світу. У містах проживає близько 3/4 його населення. На північноамериканському континенті розміщені найбільші міста світу: Мехіко (із пригородами близько 20 млн осіб), Нью-Йорк (7,5 млн), Лос-Анджелес (3,6 млн), Торонто (4,5 млн), Монреаль (3,4 млн). У Північній Америці та прилеглих до неї островах нараховується 38 країн, включаючи залежні. Однак більшу частину території займають три великі держави: Канада, США і Мексика.

79

www.e-ranok.com.ua

Географія

Контрольний тест 1.

Площа території Північної Америки становить: Б 24,2 млн км2 а 7,6 млн км2 2 Г 17,8 млн км2 В 30,3 млн км

2.

Озеро, що є найбільшим прісноводним басейном світу: а Верхнє Б Велике Солоне В Вінніпег Г Маракайбо

3.

На виступах кристалічного фундаменту давньої платформи утворилися: а Анди Б Амазонська й Орінокська низовини В Бразильське та Гвіанське плоскогір’я Г Аппалачі

4.

Кліматичний пояс, у якому переважно розташовуються південноамериканські льянос і кампос: а екваторіальний Б субекваторіальний В субтропічний Г тропічний

5.

Установити взаємовідповідність між мандрівниками та їх внеском у дослідження Америки: а Америго Веспучі 1 займався вивченням внутрішніх районів материка Б експедиція Фернана 2 перетнув материк з заходу на схід по річці Амазонка Магеллана В експедиція Франциско Пісаро 3 пройшли протокою, що відділяє материк від острова Вогняна Земля Г Александр Гумбольт 4 заснувано фортецю на узбережжі Південної Америки. Завойвано та знищено імперію інків 5 висловив та обґрунтував думку щодо існування нової частини світу

6.

Установіть відповідність між кліматичним поясом та його розташуванням на материку: а екваторіальний 1 крайній південь материка Б субекваторіальний 2 південно-східна і східна частина Бразильського плоскогір’я В тропічний 3 північ материка, Орінокська низовина і Гвіанське плоскогір’я Г помірний 4 між 30° і 40° пд. ш 5 значна частина Амазонської низовини

7.

Установіть послідовність розташування природних зон Південної Америки від екватора на південь: а сельва Б пампа В кампос (савани) Г перемінно-вологі ліси

8.

Виберіть із переліку річки, що відносяться до басейну Тихого океану: а Юкон Б Міссісіпі В Маккензі Г Святого Лаврентія Д Колумбія е Колорадо

80

www.e-ranok.com.ua

Тема 10

тема 10. євраЗія (19—20 тижні)

Вхідний тест 1.

Найвища гірська система Європи: а Альпи Б Карпати В Апенніни Г Піренеї

2.

Кліматичний пояс, який у Євразії не утворює суцільної смуги: а тропічний Б помірний В субтропічний Г субарктичний

3.

Мусонна циркуляція в Євразії є характерною для: а заходу Б півночі В півночі і заходу Г півдня і сходу

4.

Найдовшою річкою Азії є: а Меконг Б Волга В Дунай Г Янцзи

5.

Установити взаємовідповідність між природною зоною Євразії та її рослинним світом: а тундра 1 фісташки, мирт, лавр, магнолія Б вологі екваторіальні ліси 2 лишаї, мохи, осоки, брусниця, карликові береза та вільха В перемінно-вологі (мусонні) ліси 3 тюльпанове дерево, кипарис, пальми, фікус, бамбук, камфорне дерево Г мішані ліси 4 червоне, чорне дерево, манго, динне хлібне дерево, ліани, орхідеї 5 ялина, сосна, береза, осика, дуб, ясень, липа, бук

6.

Встановіть відповідність між несприятливим природним явищем і районом його розповсюдження: а землетруси і виверження 1 Східна і Південна Азія вулканів Б повені 2 Японські та Філіпінські о-ви, узбережжя Індокитаю В засухи 3 райони нового горотворення Г тайфуни 4 внут. райони Євразії, де спостерігається висока випаровуваність і недостатня кількість опадів 5 уентральна Європа

7.

Установіть послідовність розташування географічних об’єктів із заходу на схід, починаючи від 0° меридіана: а Перська затока Б Бенгальська затока В Аравійське море Г Червоне море

8.

Виберіть із переліку гірські системи, що знаходяться в Азії: а Альпи Б Гімалії В Тянь-Шань Г Кавказ Д Піренеї е Апенніни

81

www.e-ranok.com.ua

Географія

Теоретична частина Євразія Загальна характеристика Площа: 56,2 млн км2 (I місце у світі). Населення: 4,4 млрд осіб. Довжина берегової лінії: 100 тис. км (I місце у світі). Середня висота над рівнем моря: 840 м (II місце у світі після Антарктиди). Найвища точка: г. Джомолунґма (Еверест) (8850 м). Найнижча точка: западина Мертвого моря (–400 м). Головні особливості географічного положення та берегової лінії: y найбільший материк Землі, єдиний материк, що складається з двох частин світу (умовна межа між Європою та Азією проходить уздовж східного схилу Уральських гір від Північного Льодовитого океану на південь, далі по річці Урал (або Ембі), північним узбережжям Каспійського моря до Азовського узбережжя Кумо-Маницькою западиною, по Чорному морю та протоках Босфор і Дарданелли); y більша частина материка лежить у Північній і Східній півкулях, крайні західна й східна його частини розташовані в Західній півкулі, а частина островів — у Південній. y крайні точки: північна — мис Челюскін — 77°43′ пн. ш. і 104°18′ сх. д., південна — мис Піай — 1°16′ пн. ш. і 103°30′ сх. д., західна — мис Рока — 38°47′ пн. ш. і 9°31′ зх. д., східна — мис Дежньова — 66°05′ пн. ш. і 169°40’ зх. д.; y Євразію омивають чотири океани: Атлантичний, Північний Льодовитий, Тихий та Індійський. Берегова лінія сильно розчленована. Найбільші моря: Аравійське, Середземне, Чорне, Баренцове, Карське, Лаптєвих, Охотське, Японське, Жовте, Південно-Китайське. Найбільші затоки: Бенґальська, Перська, Біскайська. Найбільші півострови: Індостан, Аравійський, Мала Азія, Балканський, Апеннінський, Піренейський, Скандинавський, Таймир, Камчатка. Найвідоміші острови: Британські, Ісландія, Новосибірські, Нова Земля, Філіппінські, Японські, Курильські, Шрі-Ланка. Течії: Північноатлантична, Куросіо, Мусонна; y Середземне і Червоне море відокремлюють Євразію від Африки, а Беринґова протока — від Північної Америки. Дослідження та освоєння Дослідники

Результати досліджень

Середньовіччя

Час дослідження

Помори — жителі узбережжя Баренцового та Білого морів Хрестові походи до Палестини

1271—1295 рр.

Венеціанець Марко Поло

Початок XIV ст.

Ібн Баттута — арабський учений та мандрівник

Плавали до Шпіцберґену та Нової Землі. Відкрили гирла великих північних річок Уточнення обрисів узбережжя Середземного моря, його островів та півостровів. Створення поселень-портів, розвиток торговельних відносин Дістався суходолом до Китаю, прожив там 17 років, повернувся морським шляхом через Перську затоку до Венеції. Автор «Книги» — описів усіх мандрівок Побував у Туреччині, на Балканському півострові, півдні України, у Центральній Азії, Індії, Індонезії, Китаї

82

www.e-ranok.com.ua

Тема 10 Час дослідження

Дослідники

Результати досліджень

1466—1472 рр.

Російський купець Афанасій Нікітін

Із торговельною метою мандрував до країн Близького Сходу та Індії. Через Каспійське море, Персію потрапив до Індії та першим із європейців досяг внутрішніх районів країни. Описав свої враження у книзі «Ходіння за три моря»

XV ст.

Експедиція під керівництвом голландського мореплавця Віллема Баренца

Склала карти архіпелагу Шпіцберґен, островів Ведмежий та Нової Землі

1733—1743 рр.

Російська Велика Північна експедиція під керівництвом Вітуса Беринґа

Відкрила північний шлях до Японії. Нанесла на карту Курильські острови та острів Сахалін. Нанесла на карти берегову лінію від Архангельська до Чукотського моря протяжністю понад 9 тис. км. Установила дійсну протяжність Азії на схід

1856—1857 рр.

Російська експедиція під керівництвом Петра Семенова-Тянь-Шаньського

Досліджувала природу гірських масивів Центральної та Середньої Азії. Уперше склала опис висотної поясності Тянь-Шаню. Відкрила сучасне зледеніння. Досліджувала природу озера Іссик-Куль

1867—1888 рр.

Російські експедиції під керівництвом Михайла Пржевальського

Досліджували обширні території Центральної Азії. Нанесли на карту нові гірські хребти. Склали описи пустель. Досягли озера Обнор та витоків Хуанхе і Янцзи. Проводили кліматологічні спостереження. Збирали ботанічні та зоологічні колекції

Кінець ХІХ — початок ХХ ст.

Академік Володимир Обручев

Вивчав райони сибіру, Середньої Азії, Криму, Кавказу, Північного Китаю, Монголії, Тянь-Шаню. Вивчав піски пустелі Каракуми і розробив теорію пісків, що рухаються. Автор науково-пригодницьких книжок «Плутонія», «Земля Саннікова», «Золотошукачі в пустелі»

Академік Микола Вавилов

Мандрував районами Середньої Азії, Казахстану, Північного Кавказу, Закавказзя, Далекого Сходу; країнами Середземномор’я, Афганістаном (усього 60 країн). Вивчав географію культурних рослин

Геологічна будова, рельєф, корисні копалини Основу тектонічної будови Євразії складають давні платформи. На відміну від інших материків їх кілька і належать вони до різних літосферних плит. Найдавнішими платформами є Східноєвропейська, Сибірська, Корейська, Південно-Китайська, Індостанська, Аравійська. У результаті рухів Євразійської та інших літосферних плит у кайнозої утворилися велетенські пояси нової складчастості — Альпійсько-Гімалайський та Тихоокеанський. Складна геологічна будова материка зумовлює різноманіття форм рельєфу. Тут розташовані найвищі гірські хребти на Землі, великі плоскогір’я й низовини, найглибші западини.

83

www.e-ranok.com.ua

Географія Складна геологічна будова Євразії також зумовила формування на її території покладів найрізноманітніших корисних копалин. Євразія посідає провідне місце у світі за запасами нафти та природного газу, руд кольорових металів. Клімат Кліматичні умови Євразії характеризуються великим різноманіттям. Положення Євразії в усіх широтах Північної півкулі визначає нерівномірне надходження на її поверхню сонячного тепла й неоднакове нагрівання суходолу в різних його частинах. Над Євразією утворюються всі типи повітряних мас, завдяки яким відбувається перерозподіл температур і опадів над поверхнею материка. Основна частина Євразії розташована в помірному поясі, де переважає західний перенос повітряних мас і пов’язана з ним циклонічна діяльність. На північну й середню частину Євразії значний вплив мають арктичні повітряні маси з Північного Льодовитого океану. Для півдня й сходу Євразії характерною є мусонна циркуляція, яка виявляється у взаємодії між материком і океанами. Із літнім мусоном пов’язана активізація циклонів, які зароджуються в Тихому океані. Вони обрушуються на узбережжя Східної й Південно-Східної Азії у вигляді азіатських ураганів — тайфунів. Тайфуни несуть сильні руйнування, рясні зливові дощі, повені. Над південно-західною окраїною материка протягом року переміщаються тропічні повітряні маси. На південному сході материка пасати, які утворюються над Тихим океаном, приносять велику кількість вологи. На території острівної частини південного сходу Євразії протягом року панують жаркі й вологі екваторіальні повітряні маси. Великий вплив на формування клімату Євразії здійснює рельєф. Рівнинний і середньовисотний рельєф європейської частини не перешкоджає проникненню вологого повітря з Атлантичного океану далеко на схід, а холодних повітряних мас із Північного Льодовитого океану — на південь. В азіатській частині відсутність гірських хребтів на півночі також сприяє проникненню холодного арктичного повітря всередину аж до гір Центральної Азії. Пояс гірських хребтів на сході й Гімалаї на півдні перепиняють шлях вологим мусонним вітрам усередину материка. Біля підніж південних схилів Гімалаїв випадає 10—12 тис. мм опадів щорічно. Завдяки великій протяжності з півночі на південь Євразія розташована у всіх кліматичних поясах Північної півкулі, у межах яких виділяються всі типи кліматів Землі. Внутрішні води Євразія багата на внутрішні води, однак значні відмінності клімату і рельєфу окремих частин материка зумовлюють їх нерівномірне розміщення. Тільки в Євразії річки належать до басейнів усіх чотирьох океанів, а басейн внутрішнього стоку є найбільшим у світі. Найбільшу водостічну площу має Північний Льодовитий океан. Сюди несуть свої води такі великі річки, як Об, Єнісей, Лена, Печора. Майже всі річки басейну Північного Льодовитого океану мають снігове живлення. Узимку вони надовго замерзають. Другим за величиною є басейн Тихого океану. До нього належать річки півострова Індокитай і Східної Азії, серед яких найбільші: Янцзи, Хуанхе, Амур, Меконг. Майже в усіх річок цього басейну переважає дощове живлення. Третім за величиною є басейн Індійського океану. Інд, ґанґ із Брахмапутрою, Тигр і Євфрат. Річки цього басейну мають головним чином дощове живлення, а у верхів’ях — льодовиководощове.

84

www.e-ranok.com.ua

Тема 10 В Атлантичний океан і його моря впадають річки Західної, Південної й частково Східної Європи. Річкова мережа тут густа, але таких великих рік, як в Азії, немає. Живлення річок та їхній режим різноманітні. До областей внутрішнього стоку належать річки, які впадають у Каспійське море. Серед них найбільша річка Європи — Волга. Озера Євразії, як і річки, численні й різноманітні. Вони дуже різні за походженням їхніх улоговин, розмірами, глибинами, солоністю й розміщені на материку дуже нерівномірно. Ладозьке — найбільше озеро Європи. Воно займає площу 18 тис. км2 і досягає глибини 230 м. Тектонічні озера — Байкал, Іссик-Куль, Мертве море. Вулканічні озера поширені на Камчатці, Японських і Філіппінських островах, Малайському архіпелазі. Євразія має значні запаси підземних вод. Природні зони У Євразії представлені всі природні зони земної кулі, але тільки зони арктичних пустель, тундри, лісотундри й хвойних лісів утворюють суцільні смуги, які тягнуться із заходу на схід через весь материк, поступово змінюючи одна одну. Порушення широтної зональності в розміщенні природних зон найбільш чітко простежується на заході й сході Євразії. Для Євразії характерними є різноманітні прояви і значне поширення висотної поясності. Послідовність висотних поясів залежить від природної зони біля підніжжя гір, їх висоти та віддаленості від океанів. У Європі найбільш чітко висотна поясність проявляється в Альпах, де п’ять висотних поясів закономірно змінюють один одного. Найбільша кількість висотних поясів спостерігається на південних схилах Гімалаїв. На крайній півночі Євразії розташована зона арктичних пустель. На заході ця зона охоплює окремі острови в Північному Льодовитому океані, на сході — крім островів ще й частину узбережжя. Велика частина її поверхні майже протягом року вкрита снігом і льодом. Тільки в окремих місцях улітку сніг тане, і тоді на малопотужному ґрунтовому покриві росте бідна рослинність із лишайників і мохів, іноді зустрічається полярний мак, ломикамінь. Тут водяться песці, лемінги, найбільшим жителем арктичних пустель є білий ведмідь. На важкодоступних скелях численних островів і узбережжях гніздяться полярні птахи, утворюючи «пташині базари». Південніше, уздовж узбережжя Євразії й на прилеглих островах, простягається вузькою смугою зона тундри, яка у разі просування на схід розширюється зі збільшенням суворості клімату. Як і в північноамериканській тундрі, на торф’яно-болотних ґрунтах тут ростуть лишайники, мохи, болотні трави, ягідні рослини — морошка, лохина, брусниця. На півдні зони з’являються карликові дерева — берези й верби, які стеляться по землі. На півдні тундра межує із зоною лісотундри. На Скандинавському, Кольському півостровах, острові Ісландія для неї характерними є зарості скривлених беріз і вільхи, серед тундрової рослинності на схід з’являються хвойні дерева — сибірська ялина та різні види модрини. Тваринний світ тундри й лісотундри небагатий, але своєрідний. Тут водяться північні олені, песці, вовки, лемінги, зайці-біляки, із птахів — полярні сови, білі й тундрові куріпки, на літо прилітають лебеді, гаги, білолобі гусаки, качки, чайки. Зона хвойних лісів, або тайга, охоплює великі простори від Атлантичного до Тихого океану. Європейська й азіатська тайга трохи відрізняються. На заході переважає сосна й ялина, за Уралом — ялиця, сибірський кедр, у Східному Сибіру — модрина. До хвойних порід домішуються листяні: береза, осика, вільха. Хвойні ліси ростуть на підзолистих ґрунтах із малим вмістом гумусу. У тайзі багатий і різноманітний тваринний світ, багато хутрових звірів: соболі, бобри, горностаї, а також лисиці, білки, куниці, зайці, бурундуки, рисі. Із великих тварин — лосі, ведмеді.

85

www.e-ranok.com.ua

Географія Багато різноманітних птахів: глухарі, рябчики, шишкарі, кедрівки, дятли. Деякі з птахів є об’єктом промислу: рябчики, куріпки, тетереви. Головне багатство тайгових лісів — коштовна деревина. У наш час ліси сильно змінені людиною й вимагають негайних заходів щодо їх відновлення й раціонального використання. Мішані ліси розташовані в Євразії не суцільною смугою, а тільки в Європі й Східній Азії. На заході мішані ліси починаються на півдні Скандинавського півострова й тягнуться до передгір’їв Південного Уралу. У цих лісах, крім хвойних, ростуть дуб, липа, ясен, в’яз, граб. ґрунти в основному дерново-підзолисті. Східна частина зони мішаних лісів розташована в басейні середньої течії Амуру й уздовж Японського й Жовтого морів — в області дії мусонів. Рослинність тут густа й різноманітна. Поряд із сибірськими породами хвойних дерев тут поширені монгольський дуб, амурська липа, маньчжурський горіх, клен. ґрунти бурі, лісові. Крім тварин, характерних для тайги, водяться уссурійські тигри, амурські коти, єнотоподібні собаки, чорні уссурійські ведмеді, кабани, плямисті олені. Широколисті ліси Євразії також не утворюють суцільної смуги. На заході Європи вони тягнуться від південних берегів Балтійського й Північного морів, поступово витягуючись на Східноєвропейській рівнині. Тут на бурих лісових ґрунтах ростуть дубові й букові ліси з домішкою граба, а в приатлантичному районі — благородного каштана. У широколистих лісах водяться благородні олені, козулі, кабани, лісові коти. Великі площі лісів у Європі вирубані й замінені культурною рослинністю. На сході материка широколисті ліси збереглися лише в гірських районах. Лісостеп тягнеться неширокою смугою від Середньодунайської низовини до річки Єнісей. Окремі ділянки лісостепу зустрічаються серед лісів і гір на сході Азії. У цій зоні на сірих лісових і чорноземних ґрунтах чергуються ділянки степів із окремими гаями й перелісками. У європейському лісостепу серед деревних порід переважає дуб, а в західносибірському — береза. Тваринний світ представлений як лісовими, так і степовими видами: куниці, козулі, лисиці, борсуки, тушканчики, із птахів — орли, беркути. Степи — безлісні простори, де панує злакова рослинність. Зона степів тягнеться смугою від низов’їв Дунаю й берегів Чорного й Азовського морів, огинаючи з півдня Уральські гори, до Алтаю, продовжуючись на піднесених рівнинах східної Азії. Під трав’янистим покривом степів утворюються родючі чорноземні ґрунти. У наш час степи й лісостепи є найбільш розораними й зміненими людиною природними зонами. Із тваринного світу в степах збереглися гризуни — польові миші, бабаки, ховрашки, із птахів водяться степові орли, подекуди дрохви. Із хижаків у степу зустрічаються лисиці, степові тхори. Напівпустелі й пустелі Євразії займають великі території — близько 1/4 площі материка. Вони утворилися в посушливих областях центральної, південно-західної, частково південної Азії в трьох кліматичних поясах: помірному, субтропічному й тропічному. Пустелі помірного поясу займають значну частину Центральної Азії. Це пустелі Каракуми, Кизилкум, Гобі, Такла-Макан. У напівпустелях переважають світло-каштанові й бурі ґрунти, у пустелях — сіро-бурі з дуже малою кількістю гумусу, багато солончаків. Рослинність дуже бідна, місцями й зовсім відсутня. Зустрічається поодинокими кущиками трав’яний покрив із полину, солянки, твердих колючих трав. Типовою рослиною цих пустель є деревоподібний чагарник саксаул. Для пустель помірного поясу характерною є різка контрастність кліматичних умов: виснажлива спека влітку й сильні морози з вітрами узимку. Тваринний світ добре пристосований до перепадів температур і постійного дефіциту води. Багато гризунів — ховрашків, тушканчиків, пищух; із великих травоїдних водяться антилопи, кулани, двогорбі верблюди. Особливо багато плазунів — ящірок, змій, черепах і павукоподібних — скорпіонів і тарантулів. У субтропічному поясі зона напівпустель і пустель розташована на «обгороджених» горами плоскогір’ях і нагір’ях — Малоазіатському, Іранському тощо. Тут на малородючих сіроземах і сіро-бурих ґрунтах росте ефемерна рослинність, яка бурхливо розвивається у весняний період.

86

www.e-ranok.com.ua

Тема 10 Аравійський півострів, північні береги Перської затоки, Аравійського моря й область нижньої течії річки Інд займає зона пустель тропічного поясу. Рослинність вкрай убога, а на сипучих пісках і зовсім відсутня. В оазисах ростуть фінікові пальми. У тропічних пустелях водяться різні гризуни, дикі осли, лисиці феньок, смугасті гієни. У цілому природні умови тропічних пустель Євразії багато в чому схожі з африканськими. Південний захід і південний схід Євразії в межах субтропічного поясу займають зони з вічнозеленою рослинністю. Зона твердолистих вічнозелених лісів і чагарників розташована на узбережжі Середземного моря, захищеному горами від холодних північних вітрів. В умовах субтропічного клімату з м’якою, вологою зимою й спекотним посушливим літом ростуть рослини, які пристосувалися до тривалої літньої посухи: кам’яні і коркові дуби, суничні дерева, лаври, олеандри, маслинові дерева, кипариси. У них товста кора, блискуче воскове листя, потужна коренева система. У наш час вічнозелених лісів поблизу Середземномор’я збереглося мало, але поширені зарості вічнозелених чагарників — маквіс. Диких тварин також збереглося мало. Зустрічаються лані, шакали, дикі кролики, на заході — мавпа білохвостий макак. Багато ящірок, змій і черепах. На південному сході Азії розташована зона субтропічних мусонних лісів. Вона займає південну частину Великої Китайської рівнини, південь Корейського півострова й південну половину Японських островів. Кліматичні умови тут інші, ніж поблизу Середземномор’я: опади випадають переважно влітку, коли дуже жарко. Їх приносить літній мусон з океану. Зима прохолодна й відносно суха. У лісах на жовтоземах і червоноземах ростуть вічнозелені дерева: магнолії, камфорні лаври, камелії, тунгові дерева, низькорослі пальми, бамбук. До них домішуються листопадні: дуби, буки, граби і південні хвойні (особ-ливі види сосни, кипариси). Дикі тварини збереглися головним чином у горах. Зустрічаються чорні гімалайські ведмеді, бамбукові ведмеді — панди, леопарди, мавпи — макаки й гібони. Багато птахів із яскравим оперенням — фазанів, папуг, качок. Рівнини півостровів Індостан, Індокитай та острова Шрі-Ланка, де добре виражений посушливий період, у субекваторіальному поясі займають савани й рідколісся. Для них є характерним переважання трав’яного покриву, де сформувалися червоно-бурі й червоні ґрунти. Узбережжя морів і схили гір півостровів Індостан і Індокитай займають субекваторіальні перемінно-вологі ліси. Тут на червоно-жовтих ґрунтах ростуть пальми, папороті, бамбук, багато високих трав. Тваринний світ саван і субекваторіальних лісів багатий і різноманітний. Із хижаків поширені тигри, чорні пантери, гепарди, смугасті гієни. У лісах живуть олені, буйволи, у саванах — антилопи, у заростях річкових долин — дикі кабани. Усюди водяться мавпи. Подекуди збереглися дикі слони. Багато отруйних змій, у річках водяться крокодили. Зона вологих екваторіальних лісів Євразії охоплює південь півострова Індокитай, майже повністю Великі Зондські острови й південний захід острова Шрі-Ланка. Як і для екваторіальних лісів на інших материках, для них характерною є пишна багатоярусна вічнозелена рослинність і багатий тваринний світ. Для зони євразійських екваторіальних лісів характерними є носороги, дикі бики, тигри, малайські ведмеді, тапіри. На Великих Зондських островах поширені людиноподібні мавпи — орангутанги та гібони. Є величезні ящірки — варани і пітони, багато птахів, метеликів. Населення Євразії та політична карта Євразія є не тільки найбільшим, але й найбільш населеним материком. Тут проживає понад 4,4 млрд осіб — понад 3/4 усіх жителів нашої планети. Євразія — батьківщина двох основних людських рас — європеоїдної та монголоїдної. Європеоїди становлять 45 % від усього населення материка. Вони представлені двома головними гілками: північною та південною. Представники північної гілки — світлошкірі й світловолосі, переважають

87

www.e-ranok.com.ua

Географія у північній частині Європи. Представники південної гілки мають смагляву шкіру й темне волосся. Вони проживають на півдні Європи, у Південно-Західній Азії, на півострові Індостан. В Азії відбувалося формування монголоїдної раси. Монголоїди становлять близько 37 % від усього населення материка. Вони населяють Східну, Південно-Східну Азію, частково Північну, Центральну та Середню Азію. За мовними ознаками більша частина народів Євразії належить до індоєвропейської, китайськотибетської, малайсько-полінезійської мовних сімей. Індоєвропейська сім’я поділяється на групи: слов’янську (росіяни, українці, білоруси, чехи, поляки, словаки, болгари, серби, хорвати), німецьку (німці, австрійці, шведи, норвежці, голландці, англійці тощо) і романську (італійці, іспанці, португальці, французи, румуни, молдавани). До китайсько-тибетської мовної сім’ї належать китайці, тибетці, народи півострова Індокитай і Гімалаїв. До малайсько-полінезійської сім’ї належать індонезійці, малайці, філіппінці. На величезній і різноманітній території Євразії населення розміщене вкрай нерівномірно. Поряд із незаселеними просторами великі території в межах материка мають найвищу на Землі густоту населення. У Монако, маленькій державі на узбережжі Середземного моря, густота населення є найвищою у світі — 15 321 осіб на 1 км2. Приріст населення материка здійснюється головним чином за рахунок азіатських країн, для яких характерними є високі показники народжуваності. У Європі приріст населення низький, що призводить до скорочення частки дітей і молоді та збільшення частки людей похилого віку. Відбувається процес «старіння нації». У Європі міські жителі складають близько 70 % населення, в Азії цей показник значно нижчий — близько 50 %. Сучасна політична карта Євразії дуже неоднорідна. Країни Євразії розрізняються між собою за розмірами територій і кількістю населення, рівнем життя людей і їхніми релігійними віруваннями. Країни Євразії розрізняються за рівнем економічного розвитку. Найрозвиненіші країни розташовані в Західній Європі, серед них є й світові лідери — Німеччина, Франція, Велика Британія, Італія. В Азії найбільш розвиненою країною є Японія. Інші держави є такими, що розвиваються, але мають різний ступінь економічних досягнень. Значних успіхів в економічному розвитку досягли Китай, Індія, Південна Корея, Сінґапур.

88

www.e-ranok.com.ua

Тема 10

Контрольний тест 1.

Крайня південна точка материка Євразія: а м. Піай Б м. Челюскін В м. Рока Г м. Камау

2.

Російська експедиція під керівництвом Миколи Пржевальського: а досліджувала внутрішні райони Сибіру Б досліджувала територію Центральної Азії В відкрила Північний шлях до Японії Г досліджувала природу гірських систем Центральної Азії

3.

Найбільшу площу в Євразії займають природні зони: а арктичного і субарктичного поясів Б тропічного поясу В помірного поясу Г субекваторіального й екваторіального поясів

4.

Людська раса, яка на материку Євразія становить 45 % населення, —це: а європеоїдна Б негроїдна В монголоїдна Г австралоїдна

5.

Установіть відповідність між вершинами гір та гірськими системами, у яких вони знаходяться: а Ельбрус 1 Альпи Б Монблан 2 Апенніни В Джомолунгма 3 Карпати Г Говерла 4 Кавказ 5 Гімалаї

6.

Установіть відповідність між ріками Євразії та їх басейнами: а басейн Північно-Льодовитого океану 1 Амур, Хуанхе, Янцзи, Меконг Б басейн Тихого океану 2 Дніпро, Рейн, Дунай, Луара В басейн Атлантичного океану 3 Об, Єнісей, Лена, Іртиш Г басейн Індійського океану 4 Волга, Амудар’я, Сирдар’я, Урал 5 Інд, Ганг, Тигр, Євфрат

7.

Установіть послідовність країн за площею від найменшої: а Росія Б Індія В Китай Г Франція

8.

Виберіть із переліку географічні об’єкти, по яких проходить межа між Європою й Азією: а Уральські гори Б Карпати В Кавказ Г протоки Босфор і Дарданели Д Суецький канал е р. Урал (Емба)

89

www.e-ranok.com.ua

Географія

тема 11. фіЗична ГеоГрафія україни. ГеоГрафічне положення, формування території україни. ЗаГальні відомості про україну (21—22 тижні)

Вхідний тест 1.

Площа України становить: а 6,037 тис. км2 В 603,7 тис. км2

2.

Територія України розташована в півкулях: а Західній і Північній Б Східній і Північній В Західній і Південній Г Східній і Південній

3.

Територія, яка була приєднана до України останньою: а Закарпаття Б Одеська область В Західна Україна Г Крим

4.

Час другого годинного поясу, що діє в Україні, інакше називають: а місцевим Б літнім В декретним Г київським

5.

Установити відповідність між датами та подіями, пов’язаними з історією формування державної території сучасної України: а 1939 р.

1 Кримська область увійшла до складу УРСР Б 1940 р.

2 Україна ввійшла до складу СРСР В 1945 р.

3 До складу УРСР увійшла Закарпатська область Г 1954 р.

4 Західна Україна ввійшла до складу СРСР 5 До складу СРСР увійшли Північна Буковина та Південна Бессарабія

6.

Установіть відповідність між крайніми точками України і їх розташуванням. а крайня північна точка 1 с. Грем’яч Чернігівської області Б крайня південна точка 2 с. Чоп Закарпатської області В крайня західна точка 3 м. Сарич АР Крим Г крайня східна точка 4 с. Ділове Закарпатської області 5 с. Червона Зірка Луганської області

7.

Установіть послідовність регіонів України за віддаленістю від столиці України. а Львівська область Б Вінницька область В Харківська область Г АР Крим

8.

Виберіть із переліку області, які географічно лежать у межах І і ІІІ часових поясів: а Закарпатська Б Одеська В Донецька Г Луганська Д Чернігівська

Б 60,37 тис. км2 Г 6037 тис. км2

9*. Визначте, яку площу займає Україна на карті півкуль, яка має масштаб 1:22000000.

90

www.e-ranok.com.ua

Тема 11

Теоретична частина Україна та її географічні ДосліДження Загальні відомості про територію і кордони Площа України становить 603,7 тис. км2. За розмірами території наша країна посідає 39-те місце серед держав світу і 2-ге серед держав Європи (після Росії). Загальна протяжність державних кордонів України дорівнює близько 6,5 тис. км (суходільні — 5450 км, морські — 1050 км). По суходолу Україна межує із сімома країнами: Росією, Білоруссю, Молдовою, Румунією, Польщею, Угорщиною і Словаччиною. Фізико-географічне положення України Фізико-географічне положення — це розташування території в системі географічних координат відносно крупних природних об’єктів і явищ, які зумовлюють найважливіші особливості її природи.

План характеристики фізикогеографічного положення 1. Положення в системі географічних координат 2. Крайні точки

3. Географічні центри території: а) за перетином серединної паралелі і серединного меридіана; б) з урахуванням конфігурації території, географічний центр площі

Головні особливості фізико-географічного положення України Україна розташована у Центральній та Південно-Східній Європі; її територія лежить у Північній та Східній півкулях між 44°23′ та 52°23′ пн. ш. та 22°09′ і 40°13′ сх. д. Північна — поблизу села ґрем’яч Новгород-Сіверського району Чернігівської області (52°23′ пн. ш.), південна — мис Сарич на півдні Кримського півострова (44°23′ пн. ш.), західна — поблизу міста Чоп Закарпатської області (22°09′ сх. д.), східна — біля села Червона Зірка Міловського району Луганської області (40°13′ сх. д.). Протяжність території між крайніми точками з півночі на південь становить 893 км, а із заходу на схід — 1316 км 48°23′ пн. ш., 31°10′ сх. д. — поблизу селища Добровеличківка Кіровоградської області; 49°02′ пн. ш., 31°29′ сх. д. — поблизу села Мар’янівка Шполянського району Черкаської області

91

www.e-ranok.com.ua

Географія План характеристики фізикогеографічного положення 4. Положення в межах тектонічних структур

Головні особливості фізико-географічного положення України

Більша частина України розташована в межах великої стійкої Євразійської літосферної плити. Лише крайній захід і південь належать до рухливого поясу літосфери, якому відповідають Кримські й Карпатські гори. Надра України багаті на різноманітні корисні копалини 5. Положення відносно основних Територія України займає південно-західну частину форм рельєфу Східноєвропейської рівнини, тут переважають низовини і височини (95 % площі), на крайньому заході та півдні розташовані гори 6. Положення відносно природних зон Україна розташована у трьох природних зонах — мішаних лісів, лісостеповій, степовій із помірно континентальним кліматом, родючими ґрунтами, багатим тваринним і рослинним світом 7. Положення відносно морів і океанів Україна має широкий вихід до Чорного та Азовського морів. Вихід до морів забезпечує розвиток не тільки зовнішніх зв’язків України, а й рибного промислу, а також санаторно-курортного господарства у прибережних районах. Через Чорне море Україна має вихід у Світовий океан, а по Дунаю підтримує зв’язки з країнами Центральної Європи 8. Положення відносно годинних Оскільки більша частина України розташована у другому годиннопоясів му поясі, на всій території країни діє східноєвропейський (київський) час. Нова доба починається в Україні на дві години раніше, ніж у Лондоні 9. Господарська оцінка фізикоЗначні розміри України зумовлюють розмаїття її природних умов географічного положення України та ресурсів: — рівнинний характер території України сприяє рівномірному розміщенню виробництва і населення; — розташування в межах помірного кліматичного поясу забезпечує достатнє надходження сонячного тепла для життя та діяльності людей; — значна частина України лежить у басейні річки Дніпро, яка є головною водною артерією країни. Через Чорне море Україна має вихід у Світовий океан, а по Дунаю підтримує зв’язки з країнами Центральної Європи Висновок: усі вказані умови є сприятливими для розвитку господарства

Час на території України Із географічним положенням та розмірами території країни пов’язане її положення відносно годинних поясів. Обертаючись навколо осі, Земля послідовно повертається до Сонця різними частинами своєї поверхні, тому зрозуміло, що день настає у різних місцях земної кулі не одночасно. Час усіх точок, розташованих на одному меридіані, називають місцевим, або сонячним, часом. Різниця в місцевому часі двох меридіанів залежить від різниці їх географічної довготи. Рухаючись на захід або схід, із кожним градусом довготи стрілки годинника треба переводити назад або вперед на чотири хвилини (за 4 хв Земля обертається на 1°). Але в повсякденному житті таким часом користуватися незручно. У 1879 р. канадський інженер С. Флемінґ запропонував систему міжнародного відліку часу. Земна куля робить повний оберт навколо осі на 360° за 24 години, отже, за 1 годину Земля по-

92

www.e-ranok.com.ua

Тема 11 вертається на 15° (360 : 24 = 15). Відповідно до цього поверхня земної кулі була поділена на 24 пояси за кількістю годин у добі. Таким чином, кожний пояс обмежений двома меридіанами, які розташовані один від одного на відстані у 15°. Час у межах одного годинного поясу прийнято вважати однаковим і називати поясним. Час сусідніх поясів відрізняється на 1 годину. Відлік часу в усьому світі ведеться від нульового (ґрінвіцького) меридіана. Відлік поясів ведеться на схід. У 1884 р. була встановлена міжнародна лінія зміни дат, яка майже збігається зі 180-м меридіаном. Від цієї лінії зі сходу на захід починає свій відлік нова доба. Спочатку межі між годинними поясами планували провести по меридіанах, але на практиці це виявилося незручним: два сусідні селища або навіть половини одного могли опинитися в різних годинних поясах. Тому межі годинних поясів здебільшого збігаються з державними кордонами або межами адміністративних одиниць. Нульовим годинним поясом вважається західноєвропейський, першим годинним поясом — середньоєвропейський, другим — східноєвропейський. Україна розташована у східноєвропейському годинному поясі. У зв’язку з тим, що довжина її території із заходу на схід у градусному вимірі становить 18°05′ (при ширині одного годинного поясу 15°), наша держава мала б розташовуватися у трьох годинних поясах. Але для зручності ведення господарства прийнято вважати, що на всій території України діє час другого годинного поясу. В межах місцевого часу різниця між крайньою західною і крайньою східною точками, віддаленими одна від одної на 18°, складає 1 год 12 хв (у 1° — 4 хв). Майже в усіх країнах Європи введений літній час. Для економії електроенергії в останню неділю березня стрілки годинника переводять на 1 годину вперед, а в останню неділю жовтня стрілки повертають назад. Таким чином, улітку ми випереджаємо поясний час на 1 годину. На всій території Росії продовжує діяти декретний час, уведений декретом радянської влади в 1918 р., згідно з яким протягом року стрілки годинника переведені ще на одну годину вперед. Тому, хоча Москва і Київ фактично розташовані в межах одного годинного поясу, московський час випереджає київський на 1 годину. Джерела географічних знань. Географічні карти Географічні знання можна отримати з багатьох джерел. Це, насамперед, географічні карти та друковані видання (навчальні підручники, посібники, довідники, енциклопедії, журнали, художня література тощо), мультимедійні джерела (теле- і радіопередачі, відеофільми, комп’ютерні засоби інформації), музейні експозиції, власні спостереження тощо. Найважливішим джерелом географічних знань є карта. Географічні карти дають уявлення про земну поверхню загалом або окремі її частини. За допомогою карт розв’язують наукові й практичні завдання під час геологічних і географічних досліджень, планування і проектування будівництва, у морській і повітряній навігації, космічних польотах, військовій справі. Різні види карт мають залежно від своєї генералізації певну особливість — неоднаковий ступінь докладності зображення земної кулі. Електронні карти і атласи, що містять дуже великий обсяг інформації та дозволяють наочно зіставляти її, — це карти, які сьогодні допомагають розбудовувати географічну науку. На цей час уже створені електронна версія атласу «Погляд на Україну» (Інститут передових технологій), електронна серія карт «Людський розвиток в Україні» (Інститут географії НАНУ), існують комп’ютерні версії підручників з фізичної географії України для середньої школи. Географічні карти, які детально зображують ділянки поверхні, називають топографічними. Топографічні карти є загальногеографічними, а використовують їх для вивчення певної місцевості, яку вони відбивають з великою точністю. Топографічні карти складають у рівнокутній поперечно-

93

www.e-ranok.com.ua

Географія циліндричній проекції Гаусса, що обчислюється за елементами Красовського, і в Балтійській системі висот. На топографічних картах відображається територія земної поверхні, яка обмежена на заході і сході меридіанами, на півночі і півдні — паралелями з відомими довготою і широтою. Якщо територія велика, то карти мають велику кількість аркушів (їх називають багатоаркушними); на кожному з них відбита маленька ділянка цієї території, обмежена меридіанами і паралелями. Географічні дослідження на території України Давньогрецький історик Геродот (близько 484—425 рр. до н. е.) у праці «Скіфія» згадав про такі річки України, як Істр (Дунай), Борисфен (Дніпро), Гіпаніс (Південний Буг), склав опис української Наддніпрянщини. У праці «Географія» давньогрецький географ та історик Страбон (64/63 р. до н. е. — 23/24 р. н. е.) наводить цікаві історико-географічні матеріали про розселення племен Північного і Східного Причорномор’я, їх побут, господарство, культуру. Давньогрецький мандрівник, лікар, основоположник медичної географії Гіппократ (460— 377 рр. до н. е.) описав свої враження від подорожі південною частиною сучасної України в праці «Про повітря, воду і місцевість». Цінні й цікаві матеріали історичної географії містяться в Літописі Руському (Іпатіївському), що складається з «Повісті минулих літ», Київського літопису і Галицько-Волинського літопису. За часів Ярослава Мудрого в збірнику норм права, відомого під назвою «Руська правда», було зафіксовано природоохоронні заходи щодо збереження рідкісних тварин та регламентування полювання. У ХIV—ХV ст. поряд із розширенням використання території лісостепу розпочалося освоєння причорноморських степів. Особливо важлива роль належала Запорозькій Січі. Козаки добре знали особливості режиму Нижнього Дніпра, Дніпровські пороги і плавні, будову берегів Чорного моря і його течій та погодні умови півдня країни. Важливі історичні, етнографічні та географічні дані містить книга французького інженера і картографа Гійома Левассера де Боплана «Опис України» (1650 р.), який працював в Україні в 1630—1648 рр. У книзі подано характеристику Дніпра та інших річок і озер, клімату, флори і фауни України, включаючи Крим. Автор склав кілька оригінальних карт України в різних масштабах. Створення першого вищого навчального закладу в Україні — Києво-Могилянської колегії (1632 р.), пізніше академії (1701 р.) сприяло тому, що географію почали вивчати як предмет. Це започаткувало наукові дослідження території України, які почалися від XVIII ст. У цей час було проведено перші інструментальні зйомки для складання карт. Під час проведення генерального межування в 70—80-х рр. ХVІІІ ст. були складені карти Київської, Новоросійської й Азовської губерній. У другій половині ХVІІІ ст. російські академічні експедиції провели вивчення рельєфу, ґрунтів, рослинного та тваринного світу. Для пізнання природних умов і ресурсів України велике значення мали відкриття Г. Капустіним родовищ кам’яного вугілля в Донбасі (1721 р.), вивчення родовищ залізних руд у долині р. Саксагань академіком Петербурзької академії наук і мистецтв В. Зуєвим (1781—1782 рр.) і його ж опис природних умов, населення і господарства Лівобережної України і Причорномор’я. У 1793—1794 рр. експедиції академіків П. Палласа та І. Гюльденштедта вивчали ґрунти, рослинність, тваринний світ України. Значний внесок у вивчення географії країни зробили вчені Київського, Львівського, Одеського та Харківського університетів. У 1873 р. у Києві було створено Південно-західне відділення Російського географічного товариства, одним із засновників і керівником якого став видатний

94

www.e-ranok.com.ua

Тема 11 етнограф і географ П. Чубинський (відомий і як автор тексту національного гімну «Ще не вмерла України...»). Результати досліджень його експедицій були видані під назвою «Роботи етнографостатистичної експедиції в Західно-Російський край» (1872—1878 рр.). Велике значення для розвитку географії України мало створення в університетах кафедр географії (від 30-х рр. ХIХ ст.). Кафедру фізичної географії відкрив у Харківському університеті професор А. Краснов (1889 р.). У 1918 р. у Києві була заснована Академія наук України, учені якої досліджували природні умови і ресурси, господарство і населення держави. Засновником і першим президентом Академії наук України став академік В. Вернадський (1863—1945 рр.). Одним із фундаторів фізичної географії в Україні був академік С. Рудницький (1877—1937 рр.). Йому належать наукові праці з геоморфології, історичної і соціально-економічної географії, картографії, краєзнавства, фізичної географії України. У 1927 р. він заснував у Харкові (тоді столиця України) Український науково-дослідний інститут географії і картографії, провів експедиційні дослідження на територіях Наддніпрянщини, Донецької височини, Волині. Цінні відомості з історичної географії України містять праці українських істориків П. Куліша, М. Грушевського, Д. Багалія та інших. Останніми роками українськими географами були створені Атлас природних умов і ресурсів України, тритомна «Географічна енциклопедія України», електронні навчальні атласи для середньої школи, каталоги географічної інформації в Інтернеті. У 1997 р. українські вчені розпочали за повною програмою комплексні дослідження в Антарктиці на станції «Академік Вернадський» (передана Україні англійська станція «Фарадей»). Географічні дослідження в Україні нині зосереджені на проблемах її сталого розвитку, детального дослідження природно-ресурсного потенціалу, охорони навколишнього середовища, створення Національного атласу України, визначення місця і ролі України у світових процесах через географічний вимір.

95

www.e-ranok.com.ua

Географія

Контрольний тест 1.

Укажіть протяжність території України із заходу на схід. а 1316 км Б 1136 км В 893 км Г 983 км

2.

Укажіть державу, з якою України має найкоротший суходільний кордон. а Росія Б Словаччина В Угорщина Г Молдова

3.

Укажіть місто, яке є адміністративним центром Закарпатської області. а Ужгород Б Рівне В Мукачеве Г Луцьк

4.

Визначте місцевий час у пункті Л., якщо в пункті К за місцевим часом у цей момент 11 год 04 хв а 10 год 44 хв Б 11 год 24 хв В 10 год 59 хв Г 11 год 09 хв

5.

Установити відповідність. а Степан Рудницький Б В Г

Володимир Кубійович Василь Докучаєв Павло Чубинський

1 2 3 4 5

картограф, укладач багатотомної «Енциклопедії українознавства» автор твору «Опис України» основоположник української наукової географії етнограф і географ, один з організаторів ПівденноЗахідного відділу Руського географічного товариства у Києві основоположник наукового грунтознавства

6.

Установити відповідність між країнами сусідами та довжиною їх спільного з Україною кордону. а Словаччина 1 98 км Б Росія 2 2063 км В Польща 3 542, 5 км Г Білорусь 4 135 км 5 95 км

7.

Установіть хронологічну послідовність указаних етапів формування території України. а утворення Запорозької Січі Б проголошення УНР В Київська Русь Г приєднання Гетьманщини до Росії

8.

Виберіть із переліку області, що не мають виходу до державного кордону: а Харківська Б Кіровоградська В Черкаська Г Київська Д Тернопільська е Одеська

9*. Визначте географічну довготу міста — обласного центру України, якщо різниця між його місцевим часом і місцевим часом Лондона становить 2 год 12 хв.

96

www.e-ranok.com.ua

Тема 11

тема 12. природні умови і ресурси україни. рельєф, тектонічна, ГеолоГічна будова, мінеральні ресурси (23—24 тижні)

Вхідний тест 1.

Найвищою позначкою України є гора: а Говерла Б Роман-Кош В Берда Г Могила-Мечетна

2.

Більша частина території України розташована в межах: а Західноєвропейської платформи Б Скіфської платформи В Карпатської складчастої системи Г Східноєвропейської платформи

3.

Залізорудний басейн, який містить найбільші промислові запаси сировини в Україні: а Білозерський Б Керченський В Кременчуцький Г Криворізький

4.

Установіть, яка частка території України припадає на низовини. а 25 % Б 5% В 40 % Г 70 %

5.

Установіть відповідність між найвищими вершинами рівнинної частини України і формами рельєфу, в межах яких вони розташовані. а г. Берда 1 Приазовська височина Б г. Камула 2 Подільська височина В г. Могила-Мечетна 3 Донецька височина Г г. Могила - Бельмак 4 Хотинська височина 5 Придніпровська височина

6.

Установіть відповідність між корисними копалинами і назвами їх родовищ. а залізна руда 1 Кременчуцький, Білозерський Б ртутна руда 2 Микитівське В сірка 3 Іршанське, Самотканське Г кухонна сіль 4 Роздольське, Новояворівське 5 Артемівське, Слов’янське

7.

Установіть послідовність розташування височин України із заходу на схід. а Подільська Б Придніпровська В Донецька Г Приазовська

8.

Виберіть із переліку низовини: а Придніпровська В Закарпатська Д Поліська

Б Приазовська Г Подільська е Хотинська

97

www.e-ranok.com.ua

Географія

Теоретична частина загальна характеристика прироДних УМов і прироДних ресУрсів України Основні форми рельєфу Рельєф України досить різноманітний. 95 % площі країни займають рівнини. Значна територія України розташована у південно-західній частині Східноєвропейської рівнини. У її межах виділяють низовини (із відносно плоскою поверхнею, із середніми висотами менше ніж 200 м), на які припадає 70 % загальної площі, і височини (із горбистою поверхнею, розчленованою балками і ярами, із висотами 200—500 м), на них припадає 25 % території. Найбільші площі зайняті такими низовинами, як Придніпровська, Полтавська, Поліська, Причорноморська, Північно-Кримська, Закарпатська. До найбільших височин належать Придніпровська, Приазовська, Донецька, Подільська, Волинська, Передкарпатська. У межиріччі річок Прут та верхньої течії Дністра розташована Хотинська височина. Її найвища вершина — гора Берда (515 м) — є найвищою позначкою рівнинної частини України.

Характеристика низовин і височин України (Див. таблицю на с. 96) Гори займають тільки 5 % площі України. Вони є складовою частиною великого АльпійськоГімалайського гірського поясу. На Карпати припадає близько 4 % площі, а на Кримські гори — близько 1 %. Гори складаються з кількох паралельних пасом — ланцюгів окремих гір і масивів. Пасма розділені міжгірними долинами й улоговинами. Округлі вершини Карпат, які нагадують копни сіна, називають полонинами. Головне пасмо Кримських гір має згладжені безлісі вершини — яйли. Гірський рельєф досить плавний, без скелястих піків і льодовиків, із досить широкими долинами річок, і тільки подекуди зустрічаються стрімкі ущелини. Тектонічні структури в межах України Тектоніка — галузь геології, яка вивчає будову і рухи земної кори, зміни форм геологічних тіл під впливом цих рухів. Тектонічною будовою значною мірою зумовлюється характер рельєфу (розташування гірських хребтів та рівнин) та поширення родовищ корисних копалин.

98

www.e-ranok.com.ua

Уздовж правого берега Дніпра

Південний схід України

Схід України

Придніпровська височина

Приазовська височина

Донецька височина (складається з Донецького кряжа та Бахмут-Торецької рівнини)

Хотинська височина

175—300

Від 150—170 на півдні до 220— 240 на півночі 150—300

350—400

Поверхня розчленована притоками річок Прут і Дністер

Поверхня дуже розчленована; виділяються пасма: Кременецькі гори, Гологори, Вороняки, Опілля, Розточчя, Товтри Слабохвиляста, розчленована долинами, балками, ярами

Хвилястий характер рельєфу, яружно-балкова система, льодовикові та водно-льодовикові форми рельєфу Поступово знижується до Чорного моря, часто зустрічаються яри, балки; уздовж узбережжя — осипи, обвали, зсуви Плоска, східчаста, слабонахилена до річки Тиса

Рельєф рівнинний, зустрічаються гороподібні піднесення, вали, горби

Форми поверхні

323 Плоска, хвиляста, подекуди горби(Канівста, наявний загальний нахил на ські гори) південний схід На поверхню виходять кристалічні 324 (г. Бельпороди, які утворють підвищення — так звані «могили» макМогила) 367 (г. Трапляються осипи, обвали, зсуМогила ви, карстові форми Мечетна)

515 (г. Берда)

342 (Мізоцький кряж)

471 (г. Камула)

280—320

220—250

369

100—200

Від річки Західний Буг до західних кордонів Житомирської області Межиріччя Дністра та Пруту

120

50—100

Волинська височина

236

50—170

Північна та центральна частини лівобережжя Дніпра Причорноморська низовина Південна частина (до складу входить України, Північнокримська низови- дугоподібна смуна) га завширшки 120—150 км Закарпатська низовина (ча- Південно-західна стина Середньо-дунайської частина рівнини) Закарпаття Подільська височина Південно-західна частина України

200

Максимальна висота, м

150—200

Середні висоти, м

Крайня північ території України

Південна частина Поліської низовини (до складу входить Словечансько-Овруцький кряж, 316 м) Придніпровська низовина

Назва форми рельєфу

Географічне положення

Характеристика низовин і височин України

Дуже поширені антропогенні форми — вугільні терикони, відвали, кар’єри

Більша частина височини вкрита буковими та дубовими лісами Розчленована глибокими річковими долинами, ярами, балками Порізана ярами, балками, долинами річок

Поширені карстові форми рельєфу

Поширені карстові форми рельєфу

Розорано майже 50 % площі

Поверхня північнокримської рівнини поступово знижується до Сиваша (висота над рівнем моря — 40 м)

Заболоченість, заторфованість, багато прісних озер, резервуар підземних прісних вод — найбільший в Україні, ліси з переважанням сосни Поширені мішано-лісові, лісостепові та частково степові ландшафти

Інші особливості

Тема 12

99

www.e-ranok.com.ua

Географія Територія України розташована у межах: y давньої (докембрійської) Східноєвропейської платформи (більша частина); y молодих (палеозойських) Західноєвропейської та Скіфської платформ; y Середземноморського (альпійського) складчастого поясу, представленого Карпатською та Кримською складчастими системами. Східноєвропейська платформа — одна з найдавніших на Землі — має докембрійський вік, її формування закінчилося близько 2 млрд років тому. У межах Східноєвропейської платформи на території України виділяють складові частини: Український щит, Волино-Подільська плита, Дніпровсько-Донецька западина тощо.

Характеристика основних тектонічних структур Назва тектонічної структури 1. Український щит (УкЩ)

2. ВолиноПодільська плита

Географічне положення у межах України

Стисла характеристика

І. Східноєвропейська платформа Тягнеться з північного Завдовжики понад 1000 км, зазаходу від центральної вширшки — 100—250 км. частини Рівненщини та Складена метаморфізованими поЖитомирщини на родами віком близько 3,5— південний схід (до 1,6 млрд років. У багатьох місцях Азовського моря) кристалічні породи виходять на поверхню Західна частина України Плита розчленована на окремі блоки. На південному заході вона переходить у ГалицькоВолинську западину, де глибина залягання фундаменту сягає 7000 м

Відповідні форми рельєфу Придніпровська та Приазовська височини

Волинська і Подільська височини

100

www.e-ranok.com.ua

Тема 12 Назва тектонічної структури 3. ДніпровськоДонецька западина 4. Причорноморська

ІІ. Західноєвропейська платформа

ІІІ. Скіфська платформа

IV. Карпатська складчаста система V. Кримська складчаста система

Географічне положення у межах України

Стисла характеристика

Північно-східна частина України

Потужність осадового чохла складає 18—20 км

Південний схил Східно- Заповнена різноманітними контиЄвропейської платформи нентальними морськими відкладеннями потужністю близько 2 км Крайній захід України Фундамент цієї молодої платформіж Карпатською склад- ми вкритий пластами осадових порід, що ніби «спаяли» її частою системою та західним краєм Східно- з Євразійською літосферною плиєвропейської платформи тою Фундамент Скіфської платформи Охоплює рівнинну частину Кримського залягає на глибинах від 500— півострова, прилеглу до 1500 м на півдні до 3000—6000 нього частину м на півночі північного шельфу Чорного моря та більшість території дна Азовського моря Західна частина України Альпійська епоха горотворення. Різноманітний склад гірських порід: сланці, пісковики, вапняки, конгломерати Мезозойська складчастість та Південь України. Із альпійська епоха горотворення. півночі обмежена Скіфською платформою, Гори складені переважно глиниз півдня — глибоковод- стими сланцями, пісковиками, ною западиною Чорного вапняками, мергелями моря

Відповідні форми рельєфу Придніпровська низовина Причорноморська низовина

Височини Розточчя, Опілля

Рівнини Кримського півострова

Гори Карпати

Кримські гори

Геологічна будова України Геологія — це система наук про Землю, земну кору, її склад, будову, рухи та історію розвитку, а також розміщення корисних копалин. Геологічні методи дослідження дозволяють визначити абсолютний і відносний вік гірських порід. Відносний вік гірських порід та епох гороутворення визначають на основі вивчення скам’янілих решток тварин, рослин тощо, які знайдені у певних гірських породах, із урахуванням послідовності їхнього нашарування. Абсолютний вік гірських порід навчилися визначати пізніше за відносний, коли були винайдені радіологічні методи. Виявилося, що радіоактивні елементи, що містяться у гірських породах, із часом розпадаються з постійною швидкістю. Зокрема, Уран розпадається на Плюмбум (свинець) і Гелій, тому за масою свинцю у гірських породах вираховують їхній абсолютний вік у роках, які знадобилися для такого перетворення урану.

101

www.e-ranok.com.ua

Географія Визначення абсолютного і відносного віку гірських порід дає змогу скласти геохронологічну таблицю, або таблицю геологічного літочислення, у якій виділяють п’ять ер: архейську, протерозойську, палеозойську, мезозойську, кайнозойську — кожна з яких поділяється на кілька періодів. Кожен період геологічного часу має у таблиці свій колір. Аналогічні кольори використовують при побудові геологічних карт, за якими можна дізнатися, де на земну поверхню виходять різні за віком геологічні шари гірських порід. Український щит: метаморфічні гірські породи — сланці та гнейси — прорвані гранітними та іншими магматичними утвореннями; час формування — архей і ранній протерозой (3,5— 1,6 млрд років тому). Дніпровсько-Донецька западина. Одна з найбільших западин Східноєвропейської платформи, заповнена осадовими відкладеннями потужністю 10—20 км палеозойської, мезозойської і кайнозойської ер, — це різнокольорові глини, доломіти, вапняки, сланці, пісковики. Із девонською та кам’яновугільною системами пов’язані приховані під іншими осадовими породами родовища нафти й природного газу, солі. Донецька складчаста споруда: дислоковані, зім’яті у складки породи кам’яновугільної системи, у середній частині яких міститься вугілля; потужність системи сягає 15—18 км і є однією з найбільших у світі. Кримська складчаста система. Утворена породами нижнього мезозою (тріас — середня юра), де закономірно чергуються пісковики та аргіліти. Така формація називається фліш. Карпатська складчаста система має найскладнішу будову. Зовнішня зона утворена інтенсивно дислокованими породами крейди — палеогену: уламкові товщі, чергування пісковиків та аргілітів. Внутрішня зона складена переважно вапняковими породами мезозойського віку. Мінерально-сировинні ресурси Мінерально-сировинні ресурси — сукупність розвіданих запасів корисних копалин, які використовуються або можуть використовуватися в господарській діяльності. За ознакою використання у господарстві корисні копалини поділяються на паливні (енергетичні, горючі), рудні (металеві) та нерудні (неметалеві). До групи паливно-енергетичних ресурсів належать вугілля, нафта, природний газ, горючі сланці, торф. Україна має значні запаси паливних ресурсів, серед яких провідне місце належить кам’яному та бурому вугіллю. Характеристика вугільних басейнів України Назва Географічне положення вугільного басейну Донецький Східна частина України: території кам’яно-вугільний Луганської, Донецької, Дніпробасейн (Донбас) петровської і частково Полтавської та Харківської областей ЛьвівськоВолинський кам’яно-вугільний басейн Дніпровський буровугільний басейн

Стисла характеристика Площа — 50 тис. км2. Промислові запаси — 43,2 млрд т, коксівне вугілля 30 % загальних запасів.Максимальна глибина залягання пластів — 1200 м, середня — 500—700 м. Потужність шарів — 0,5—2 м Північний захід України, межа Площа — 10 тис. км2. Глибина залягання Львівської та Волинської областей пластів — 300—700 м. Потужність шарів — до 2,8 м. Коксівне вугілля — до 40 % від загальних запасів Уздовж Дніпра, з північного заходу Площа — 100 тис. км2. Загальні запаси — 6 на південний схід: Житомирська, млрд т. Глибина залагяння пластів — 150—180 Черкаська, Кіровоградська, Дніпро- м. Потужність шарів — 3—12 м петровська та Запорізька області

102

www.e-ranok.com.ua

Тема 12 Родовища нафти і природного газу в Україні зосереджені в трьох нафтогазоносних областях: Карпатській, Дніпровсько-Донецькій, Причорноморсько-Кримській. Дніпровсько-Донецька нафтогазоносна область розташована на Лівобережжі, простягаючись вузькою смугою на 650—700 км від північних кордонів України до Донецького кряжа. Тут виявлено понад 140 родовищ природного газу (найбільші: Шебелинське, Західно-Хрестищенське та Єфремівське) і нафти (найзначніші: Леляківське, Прилуцьке, Рибальське, Качанівське, Зачепилівське, Радченківське). Карпатська нафтогазоносна область охоплює територію Закарпатської, Чернівецької, ІваноФранківської та Львівської областей. Найвідомішими нафтовими родовищами є Бориславське, Битківське і Долинське, газовими — Опарське, Ходновицьке, Калуське, Косівське, Дашавське. Причорноморсько-Кримська нафтогазоносна область розташована в межах АР Крим, Миколаївської, Одеської та Херсонської областей. Запаси і видобуток нафти й природного газу на території України не забезпечують її потреб. Також в Україні добувають горючі сланці, родовища яких розташовані в Карпатах, на Поділлі, у Кіровоградській області (найбільше родовище — Бовтиське). Торф’яні родовища зосереджені на Поліській низовині. Рудні корисні копалини — гірські породи і мінерали, з яких при існуючих технологічних можливостях доцільним є видобуток металів. Як правило, рудні корисні копалини належать до магматичних і метаморфічних гірських порід. Саме тому їх пошуки геологи ведуть у районах виходів фундаменту Українського щита, Донецького кряжа, Вулканічного хребта Карпат. Особливо багатою є Україна на родовища руд чорних металів, а саме: залізних та марганцевих. Основні родовища залізних руд розташовані в Криворізькому і Керченському басейнах, Кременчуцькому залізорудному районі, Білозерському родовищі. На частку України припадає близько 16 % світових запасів залізних руд, за їх видобутком вона посідає четверте місце у світі після Бразилії, Австралії та Росії. На південному схилі Українського щита розташований один із найбільших у світі басейнів — Нікопольський марганцеворудний. Його основними родовищами є Нікопольське, Інгулецьке, Великотокмацьке. За запасами марганцевих руд Україна посідає друге місце у світі. Меншою в Україні є кількість родовищ кольорових металів: запаси ртуті виявлені у центральній частині Донбасу та Закарпатті, хрому — у Побужжі, невеликі поліметалічні родовища — у Закарпатті. У межах Українського щита розвідані родовища урану і титанових руд. Можливою є розробка золота, 15 родовищ якого відкрито у Придніпров’ї, Приазов’ї, Донбасі, Закарпатті. За запасами нерудних корисних копалин Україна посідає вагоме місце у світі. Родовища вогнетривких глин розвідано в Донбасі, на Українському щиті, у ДніпровськоДонецькій западині. Україна багата на формувальні піски, які використовуються в металургійній промисловості. Родовища графіту приурочені до Українського щита. У Приазов’ї відкрито родовище алмазів. Надра України містять величезні запаси різноманітних солей. Калійні солі добувають у Передкарпатті, найбільші поклади кам’яної солі розташовані на Донбасі і в Передкарпатті. Величезні соляні ресурси мають соляні озера та лимани Азово-Чорноморського узбережжя. В Україні є величезні родовища різноманітних кам’яних будівельних матеріалів. Особливо важливе значення мають родовища гранітів, лабрадоритів, базальтів, кварцитів, мармуру, які пов’язані з кристалічним фундаментом Українського щита. Повсюдне поширення мають мергелі, що використовуються для виробництва цементу, стінових матеріалів, цегли, вапнування ґрунтів. Скрізь в Україні наявні будівельні піски. Цегляна і черепична сировина є в усіх регіонах України, практично в усіх її областях. В Україні є родовища коштовного і напівкоштовного каміння (берилу, аметисту, яшми, кришталю, моріону), поширені на північному заході, у Закарпатті, Криворіжжї, Приазов’ї, Криму. В Україні поширені майже всі різновиди мінеральних вод.

103

www.e-ranok.com.ua

Географія

Контрольний тест 1.

Найвищою позначкою рівнинної частини України є гора: а Говерла Б Камула В Берда Г Могила-Мечетна

2.

Виходи кристалічних порід на поверхню в центральній частині України пов’язані з: а Донецькою складчастою спорудою Б Українським щитом В Карпатською складчастою системою Г Воронезьким масивом

3.

Оберіть епоху горотворення, у яку остаточно сформувалися Карпатська та Кримська гірські споруди. а Альпійська Б Герцинська В Каледонська Г Байкальська

4.

Найбільший марганцеворудний басейн України: а Білозерський Б Нікопольський В Великотокмацький Г Кременчуцький

5.

Установити відповідність. а кам’яна сіль Б марганець В нафта Г бурштин

1 2 3 4 5

Донецька складчата споруда Дніпровсько-Донецька западина Волино-Подільська плита Львівська западина Український щит

6.

Установити відповідність між тектонічними структурами та формами рельєфу, що їм відповідають. а Волино-Подільська плита 1 Приазовська височина Б Український щит 2 Закарпатська низовина В Донецька складчаста споруда 3 Причорноморська низовина Г Причорноморська западина 4 Волинська височина 5 Донецький кряж

7.

Установіть послідовність відміток висот на території України у порядку їх збільшення. а г. Говерла Б г. Берда В г. Роман-Кош Г г. Камула

8.

Виберіть із переліку родовища нафти: а Бориславське Б Криворізьке В Долинське Г Решетняківське Д Мужіївське е Нікопольське

104

www.e-ranok.com.ua

Тема 13

тема 13. кліматичні умови та ресурси. внутрішні води та водні ресурси. Ґрунти, рослинний покрив, тваринний світ (25—26 тижні)

Вхідний тест 1.

На клімат України найбільше впливають: а екваторіальні, тропічні та помірні повітряні маси Б пасати та мусони В тропічні, помірні та арктичні повітряні маси Г тропічні морські та континентальні повітряні маси

2.

Визначте помилкову характеристику клімату України: а найбільша кількість сонячної радіації на півдні Б основна частина України розташована в межах помірного поясу В абсолютний мінімум температур спостерігався на півночі Г приходять континентальні помірні повітряні маси із Сибіру

3.

Озера лиманного походження є найпоширенішими: а на Придніпровській височині Б на Поліській низовині В на Причорноморській низовині Г у Карпатах

4.

Фундатором учення про ґрунти вважають: а В. Вернадського Б О. Воєйкова В С. Рудницького Г В. Докучаєва

5.

Установіть відповідність між назвами водосховищ та річками, на яких вони розташовані. а Кременчуцьке 1 Дунай Б Ладижинське 2 Сіверський Донець В Дністровське 3 Дніпро Г Печенізьке 4 Південний Буг 5 Дністер

6.

Установіть відповідність між типами рослинності та ґрунтами, які під ними сформувалися. а дерново-підзолисті 1 Полісся Б опідзолені чорноземи 2 Карпати В звичайні чорноземи 3 Кримські гори Г коричневі гірські 4 Ліостеп 5 Степ

7.

Визначте послідовність зміни ґрунтів на території України з півночі на південь. а чорноземи Б дерново-підзолисті В каштанові Г темно-сірі опідзолені

8.

Виберіть із переліку основні кліматотворчі чинники, що впливають на клімат України: а кількість сонячної радіації Б кількість опадів В циркуляція повітряних мас Г температурний режим Д підстильна поверхня е коефіцієнт зволоження

105

www.e-ranok.com.ua

Географія

Теоретична частина кліМатичні УМови та ресУрси Територія України характеризується значними кліматичними відмінностями, хоча основним типом клімату є помірно континентальний і лише на Південному березі Криму наявні риси субтропічного середземноморського типу. На клімат будь-якої території впливають три основні чинники кліматотворення: 1) кількість сонячної радіації; 2) циркуляція повітряних мас; 3) характер підстилаючої поверхні. Сонячна радіація є основним чинником кліматотворення. Її розподіл залежить від географічної широти місцевості. Остання зумовлює кут падіння сонячних променів і тривалість світлового дня (тобто показники сумарної сонячної радіації, а також, певною мірою, — середні температури повітря за рік). Величина сумарної сонячної радіації в межах України коливається від 4200 до 5300 мДж/м2. Її показники збільшуються у напрямку з півночі на південь. Завдяки циркуляції атмосфери відбувається перерозподіл тепла і вологи. Циркуляція атмосфери зумовлює перенесення, трансформацію і взаємодію повітряних мас, що відбивається у вигляді атмосферних фронтів (теплих і холодних), циклонів і антициклонів. На клімат України впливають арктичні, помірні і тропічні повітряні маси. Арктичне повітря є холодним, сухим, чистим. Не зустрічаючи перешкод, воно проникає далеко на південь Східноєвропейської рівнини. Узимку арктичні маси приносять морозну суху та малохмарну погоду, навесні та восени — заморозки. Розташування України в помірних широтах зумовлює панування повітряних мас помірних широт. Морське помірне повітря з Атлантичного океану, просуваючись на схід, поступово віддає свою вологу. Улітку воно зменшує спеку, особливо на заході України, підвищує вологість повітря і приносить опади, а взимку пом’якшує морози, викликає снігопади і відлиги. Континентальне помірне повітря надходить до України з внутрішніх районів Євразії і надає клімату сухості. На клімат нашої країни впливають і тропічні повітряні маси, морські — з боку Середземного моря, континентальні — з внутрішніх районів Євроазіатського континенту. Характер підстилаючої поверхні впливає на розподіл сонячної радіації та рух повітряних мас. Рівнинність більшої частини України зумовлює поступове зростання показників сонячної радіації і середньої температури з півночі на південь, водночас вона не перешкоджає просуванню повітряних мас у різних напрямках. Карпатські і Кримські гори є бар’єрами для проходження певних повітряних мас (тому клімат Закарпаття і Південного берега Криму відрізняються). У горах з висотою зростає кількість опадів і знижується температура повітря, формується кліматична поясність. Основними показниками клімату є температурний режим повітря і кількість опадів. Середні температури найхолоднішого місяця в Україні (січня) на північному сході становлять –7 °С, на Південному березі Криму — +2...+4 °С; найтеплішого місяця (липня) — від +18 °С на заході до +22...+23 °С на півдні. Території України притаманний перехідний до континентального річний режим атмосферних опадів з максимумом улітку і мінімумом узимку. Спостерігається поступове зменшення річної кількості опадів із заходу і північного заходу на південний схід і південь (від 550—650 мм до 300—350 мм). Тільки на Південному березі Криму спостерігається середземноморський субтропічний тип річного руху опадів: максимум узимку, мінімум — улітку. Максимальна річна кількість опадів є характерною для Українських Карпат — до 1500—2000 мм. Територією України проходить смуга високого атмосферного тиску приблизно по лінії Харків— Дніпропетровськ—Балта. Цю смугу називають віссю Воєйкова — на честь російського кліматолога і географа, який обґрунтував її існування. Це умовна лінія, північніше за яку переважає циклональний режим погоди і західний напрямок перенесення повітряних мас, а південніше — антициклональний режим погоди і східний напрямок перенесення повітряних мас.

106

www.e-ranok.com.ua

Тема 13 В Україні існує чітко виражена зміна сезонів протягом року. Значної шкоди господарству і населенню України завдають несприятливі метеорологічні явища. Вони мають велику територіальну відмінність та інтенсивність, по-різному виявляються в різні пори року. До них належать грози, посухи, суховії, пилові та піщані бурі, сильні вітри, град тощо. Кліматичні ресурси — це оцінка елементів клімату для різних галузей господарства. Кліматичні ресурси характеризуються кількістю сонячного сяйва, тепла, вологи, вітровим режимом. Особливості клімату, що забезпечують сільськогосподарську діяльність, називають агрокліматичними ресурсами. Показником таких ресурсів є тривалість вегетаційного періоду рослин (температури повітря понад +5 °С) та коефіцієнт зволоження. Тривалість вегетаційного періоду в Україні зростає від 190 днів на північному сході до 290 днів на Південному березі Криму. Коефіцієнт зволоження на північ від осі Воєйкова більше ніж 1 (територія надмірно зволожена), на південь від осі Воєйкова — менше ніж 1 (недостатньо зволожена). внУтрішні воДи Поширення внутрішніх вод на території України та їх особ-ливості залежать від впливу різних чинників: клімату, рельєфу, геологічної будови, діяльності людини тощо. Поверхневі води України — це її річки, озера, болота, штучні водойми. Разом із підземними водами вони складають водні ресурси України. В Україні налічується більш як 4 тис. річок завдовжки понад 10 км, із них 117 — понад 100 км. Більшість річок належить до басейнів Чорного та Азовського морів і лише Західний Буг та Сян — до Балтійського басейну. Річки є важливими транспортними шляхами, джерелом одержання електроенергії. Найбільші річки України

У розрахунку на одного жителя водозабезпеченість на заході майже в сім разів вища, ніж на півдні, і в три рази вища, ніж на сході України. Серед природних водойм значне місце в Україні належить озерам і лиманам. Лиман — це витягнута мілководна затока, що утворюється від затоплення морем пригирлової частини річкової долини або балки. Лимани бувають відкриті, що з’єднані з морем, і закриті — відокремлені від моря. Вони поширені в південно-західній і центральній приморській частинах держави. На території України налічується близько 20 тис. озер. Найбільшим за площею є солоне лиманне озеро Сасик, найбільшим прісним озером — Ялпуг.

107

www.e-ranok.com.ua

Географія Типи озер України за походженням улоговин Тип Заплавні (озера-стариці) Загатні Лиманні

Залишкові

Льодовикові Вулканічні Карстові

Умови утворення У старицях і притерасових зниженнях Перекриття гірських річок загатами (зсувами, завалами) Опускання суходолу і затоплення морем гирл річок Морські затоки, які відокремилися у період підняття узбережжя У льодовикових заглибленнях (карах) У кратерах згаслих вулканів У заглибинах розчинених водою гірських порід (вапняків, крейди, солей)

Месце розташування, приклади Повсюди, найчастіше — у долинах річок Полісся Українські Карпати (Синевір) Лимани Чорного та Азовського морів (Ялпуг, Сасик (Кундук), Кагул, Шагани, Сасик, Катлабух) Перекопські озера, Саки, Донузлав

Озера Карпат Озера Закарпаття Донбас (Слов’янські озера), Кримські гори (Караголь), Шацькі озера

Водосховище — штучна водойма, що утворюється під час спорудження (у долині річки) водопідпірної греблі. Найбільші водосховища створено на Дніпрі: Київське, Канівське, Кременчуцьке, Дніпродзержинське, Дніпровське (Запоріжжя) та Каховське. Найбільшим із них за площею водної поверхні є Кременчуцьке, за об’ємом води — Каховське. Діють також великі водосховища на Дністрі — Дністровське, на Сіверському Дінці — Печенізьке, на Осколі — Червонооскільське та ін. Для забезпечення водою потреб міст, промислових і сільськогосподарських підприємств у бідних на воду південних районах України споруджені водопостачальні і зрошувальні канали. Найбільшими зрошувальними системами в Україні є Бортницька (Київська обл.), Каховська (Херсонська і Запорізька області), Краснознам’янська (Херсонська обл.), Нижньодністровська (Одеська), Приазовська (Донецька і Запорізька області), Інгулецька (Миколаївська обл.), а також системи в зоні каналу Дніпро—Донбас. Для водопостачання міст використовують також водоводи Дніпро—Донбас—Харків, Дністер— Одеса, Дністер—Чернівці, Дніпро—Західний Донбас, Дніпро—Кіровоград та ін. В Україні зосереджені значні площі боліт, що становлять 1,2 млн га, у тому числі торфові — майже 1 млн га. Більшість їх розміщена на Поліссі, особливо на Волинському. В Україні переважають низинні болота та торфовища. Майже половина всіх боліт осушена і переважно використовується як луки і пасовища. Україна багата на підземні води. У межах платформ розташовані великі артезіанські басейни: Дніпровсько-Донецький, Причорноморський, Волино-Подільський. Серед підземних вод України багато таких, що мають лікувальні властивості. Ці води наявні практично в усіх регіонах України. На сьогодні розвідано 84 родовища, з яких використовується 35. Саме на їх використанні базуються такі відомі бальнеологічні курорти, як Трускавець і Моршин (Передкарпаття), Хмільник (Вінницька обл.), Саки (Крим), Миргород (Полтавська обл.), Бермінводи (Харківська обл.), Слов’янськ (Донецька обл.).

108

www.e-ranok.com.ua

Тема 13 Україна посідає одне з останніх місць у Європі за забезпеченістю водою на одного жителя та у розрахунку на одиницю площі. Тому нагальною проблемою в Україні є раціональне використання водних ресурсів. ҐрУнти і зеМельні ресУрси Ґрунт — це особливе природне тіло, яке виникло в результаті складних процесів перетворення поверхневих шарів літо-сфери та за умови спільної дії води, повітря, живих організмів. Головною властивістю ґрунту є родючість, яка залежить від вмісту гумусу — акумулятивного накопичення перегною, тобто органічних речовин. Фундатором вчення про ґрунти вважають професора В. Докучаєва. Основними типами ґрунтів в Україні є дерново-підзолисті, сірі і темно-сірі лісові, чорноземи, коричневі, буроземи. У розташуванні типів ґрунтів на території України спостерігається широтна зональність на рівнинах та висотна поясність у горах. Дерново-підзолисті ґрунти сформувалися на супісках і піщано-глинистих четвертинних відкладеннях, за високого рівня залягання підземних вод, під сосновими і мішаними лісами Українського Полісся. Сірі і темно-сірі лісові ґрунти сформувалися переважно на лесах і лесоподібних суглинках, за відносно глибокого рівня залягання підземних вод, у минулому — під широколистими лісами Лісостепу. Чорноземи типові сформувалися на пухких гірських породах — лесах і лесоподібних суглинках, за відносно неглибокого рівня залягання підземних вод, у минулому — під природною рослинністю лучних степів, що була характерною для Лісостепу і північного Степу. Тепер це найбільш розорані ґрунти, де порушені умови природного ґрунтоутворення та спостерігається погіршення стану чорноземів. Буроземи — це щебнюваті ґрунти, що сформувалися на схилах гір, в умовах достатнього і надмірного зволоження, м’якої зими і прохолодного літа під деревним покривом. В Україні вони мають невелике поширення. Коричневі ґрунти є характерними для сухих субтропіків Південного берега Криму. Сформувалися в умовах вологої, порівняно теплої зими і сухого, жаркого літа під деревинно-чагарниковою рослинністю гірських схилів. ґрунти розрізняються не тільки за будовою ґрунтового профілю, а й за механічним складом і структурою. Якщо з ґрунту вилучити його органічну складову — гумус, то залишаться різного розміру неорганічні частки — механічна складова ґрунту. За механічним складом ґрунти поділяються на валунні, галечникові, щебенюваті. Гумус за допомогою кальцію «склеює» частки ґрунту в дрібні грудочки. За їхньою формою виділяють структуру ґрунту: зернисту (чорнозем: діаметр грудок становить 1—10 мм), грудкувату, горіхувату та брилисту. За хімічними якостями, тобто кислотно-лужною реакцією (рівнем рН), серед ґрунтів розрізняють кислі, слабокислі, нейтральні, слаболужні. Різні ґрунти мають різну родючість і потребують спеціальних заходів меліорації. Меліорація — це система заходів, спрямованих на підвищення родючості ґрунту та боротьбу з несприятливими водними і повітряними режимами (ерозією, вимиванням тощо). Земельні ресурси — вид природних ресурсів суходолу. Це частина земельного фонду, що використовується або може бути використана для конкретних господарських цілей. На території України переважають землі сільськогосподарського призначення (майже 65 %), тобто сільськогосподарські угіддя. Іншу частину земель займають шляхи, населені пункти, ліси тощо.

109

www.e-ranok.com.ua

Географія Рослинний покрив Рослинний світ України характеризується великою різноманітністю видового складу. Із 300— 350 тис. видів вищих рослин планети в Україні зростає 25 тис. Це кілька десятків видів дерев (80), кілька сотень видів чагарників (280), до тисячі видів однолітніх трав. Особливе значення мають ендемічні, а також рідкісні й зникаючі види рослин (понад 1000). Ними багаті Кримські гори і Карпати. Природна рослинність збереглася лише на 25 % території України. Господарська діяльність населення призвела до істотних змін рослинного покриву країни. Так, площа лісів скоротилася у п’ять разів і зараз становить трохи більше ніж 14 %. У сучасному рослинному покриві налічується понад 40 культурних видів. У межах України виділяють такі типи рослинності: ліси, луки, степи, болота. У річках, озерах та морях розвинена водна рослинність. У рослинному покриві рівнин чітко простежується широтна зональність, а в горах — висотна поясність. Ліси України займають 9,4 млн гектарів, а лісистість становить близько 14 %. Найбільше лісів у Закарпатській, Івано-Франківській, Рівненській та Волинській областях — 31—40 % території, найменше — у Дніпропетровській, Херсонській, Миколаївській, Запорізькій — 2—3,5 % території. У лісах України росте 200 деревних та чагарникових видів, зокрема: сосна, дуб, ялина, смерека, бук, ясен, граб, липа, клен, береза, вільха, тополя, верба. Породи дерев співвідносяться таким чином: цінні хвойні — 48 %, твердолисті — 42 %, м’яколисті — 10 %. У поширенні степової рослинності простежуються такі закономірності: у лісостеповій зоні розвивалися лучні степи, у степовій зоні — різнотравно-типчаково-ковилові степи (на півночі), типчаково-ковилові степи (у середній частині зони), полиново-типчакові (уздовж узбережжя Чорного і Азовського морів). Болотна рослинність розвивається в умовах постійного перезволоження. Її склад визначається характером живлення боліт. На болотах ростуть мохи, осоки, очерет, лепешняк, хвощ, вільха чорна, верба, береза, сосна тощо. У 1994 р. була створена Червона книга України. До її першого видання було занесено 151 вид вищих рослин, що передбачає їх охорону. Чимало ендемічних та реліктових рослин охороняються в заповідниках, заказниках, національних парках. Тваринний світ Значні розміри рівнинної частини України, наявність Карпат і Кримських гір, Чорного і Азовського морів, велика кількість озер, водосховищ, річок зумовили багатство і різноманітність тваринного світу України. Це підтверджується наявністю на її території понад 100 видів ссавців, близько 360 видів птахів і 200 видів риб, 21 виду плазунів, 17 видів земноводних, 20 видів ракоподібних, 25 тис. видів комах тощо. Фауністичні комплекси — це сукупність певних видів тварин, пов’язаних між собою, та типами рослин. Основними в Україні є фауністичні комплекси лісів, степів, луків, водойм тощо. Інтенсивне полювання та активізація господарської діяльності людини призвели до істотних змін видового складу тварин. Багато з них стають рідкісними і зникаючими, поповнюючи Червону книгу України, у якій вже нараховується кілька сотень видів тварин. Так, у ХVІ ст. зникли кулани, у ХVІІІ — тури і зубри, у ХІХ — росомахи і білки-летяги, тарпани (дикі коні), сайгаки. Із метою збереження та відновлення тваринного світу України в заповідних територіях проводяться заходи щодо акліматизації нових видів (плямистий олень, єнотоподібний собака, ондатра, нутрія, фазан,

110

www.e-ranok.com.ua

Тема 13 товстолобик, білий амур тощо) та реакліматизації видів, що були раніше знищені (лось, дикий кабан, зубр, бобер, байбак тощо). фауністичні комплекси України

Ссавці

Види тварин Травоїдні

Гризуни

Полісся Кабан дикий, косуля, лось, олень Білка, соня лісова, миша-полівка

Комахоїдні Борсук, кріт Хижаки Рись, кіт лісовий, вовк, лисиця звичайна Птахи Рябчик, тетерук, глухар, яструб

Плазуни

Гадюка звичайна, вуж, веретільниця, мідянка, ящірка прудка

Українські Карпати Карпатський благородний олень, серна, лось Миша-полівка, білка, бурозубка

Кримські гори Олень, косуля, муфлон

Степи Сайгак, степовий зубр, бик-тур

Лісові миші, білка-телеутка

Борсук Рись, бурий ведмідь Чорний шишкар, сокіл-сажан, орел, беркут, глухар, тетерук Полоз, гадюка, мідянка

Борсук Куниця кам’яна

Ховрах сірий, тушканчик, полівки, кролик дикий Їжак вухатий Лисиця-корсак

Гриф чорний, сип Жайворонок, дрохбілоголовий, сой- ва, куріпка сіра, журавель степовий ка чорноголова Гекон кримський, ящірки

Полоз жовтобрюхий, гадюка степова

111

www.e-ranok.com.ua

Географія

Контрольний тест 1.

Визначте, в якому кліматичному поясі розташована більша частина України. а арктичний Б субарктичний В помірний Г субтропічний

2.

Чітка зміна сезонів на території України зумовлена: а віддаленістю від океанів Б характером підстилаючої поверхні В географічною широтою Г впливом циклонів та антициклонів

3.

Укажіть характер течії більшості річок України. а рівнинні Б гірські В бурхливі Г швидкоплинні

4.

Серед ґрунтів України найбільшу родючість мають: а сірі лісові ґрунти Б чорноземи В дерново-підзолисті ґрунти Г каштанові ґрунти

5.

Установіть відповідність між факторами, що впливають на клімат, та їх проявами на території України. а географічна широта 1 зростання континентальності Б віддаленість від океанів 2 робить територію відкритою чи закритою для проходження для повітряних мас В рельєф території 3 визначає кількість сонячної енергії Г абсолютна висота 4 континентальність клімату зменшується 5 з висотою температура знижується

6.

Установіть відповідність між типами рослинності та ґрунтами, які під ними сформувалися. а хвойні та широколисті ліси 1 буроземи Б широколисті ліси 2 південні та звичайні чорноземи В справжні степи 3 опідзолені та типові чорноземи Г Карпатські гірські ліси 4 дерново-підзолисті 5 сірі лісові

7.

Установіть послідовність розташування водосховищ на Дніпрі, починаючи з найпівнічнішого. а Кременчуцьке Б Канівське В Київське Г Каховське

8.

Виберіть із переліку річки, які мають найбільшу довжину в межах України: а Тиса Б Дніпро В Південний Буг Г Дністер Д Дунай е Прут

112

www.e-ranok.com.ua

Тема 14

тема 14. природно-територіальні комплекси україни: природні комплекси рівнин, Гір, морів. використання природних умов і ресурсів та їх охорона (27—28 тижні)

Вхідний тест 1.

Яка одиниця фізико-географічного районування України має назву Східно-Європейська рівнина? а країна Б область В зона Г край

2.

Природні комплекси, які змінені господарською діяльністю людини, називаються: а порушеними Б ландшафтними В природними Г антропогенними

3.

Українські Карпати є частиною фізико-географічної країни: а Східноєвропейської рівнинної Б Кримсько-Кавказької гірської В Альпійсько-Карпатської гірської Г Західноєвропейської рівнинної

4.

Глибинні шари вод Чорного моря насичені: а сірководнем Б киснем В вуглекислим газом Г азотом

5 . Установити відповідність між типами ландшафтів та їх розташуванням. а мішано-лісові ландшафти 1 степова зона Б широколистяні ландшафти 2 на височинах у Західній та північній частині лісостепової зони та Передкарпаття В лісостепові ландшафти 3 Карпати Г степові ландшафти 4 Полісся 5 більша частина лісостепової зони 6.

Установити відповідність між статусом заповідної території та її назвою. а біосферний заповідник 1 Медобори Б природний заповідник 2 Асканія-Нова В національний парк 3 Київо-Печерська лавра Г заказник 4 Молочний лиман 5 Шацький

7.

Установіть послідовність розташування фізико-географічних областей Поліського краю із заходу на схід. а Київське Полісся Б Чернігівське Полісся В Волинське Полісся Г Житомирське Полісся

8.

Виберіть із переліку області, якими проходить межа між лісостепом і степом: а Волинська Б Херсонська В Львівська Г Миколаївська Д Кіровоградська е Харківська

113

www.e-ranok.com.ua

Географія

Теоретична частина ланДшафти і фізико-географічне районУвання Природно-територіальні комплекси Природно-територіальні комплекси (ПТК), або ландшафти, — це різні за розмірами ділянки з певною однорідністю фізико-географічних умов, що характеризуються закономірним поєднанням взаємопов’язаних та взаємозалежних природних компонентів. Розрізняють природні й антропогенні ландшафти. Природні ландшафти формуються під впливом природних чинників — радіаційного (енергія Сонця), тектонічного (енергія земних надр) та циркуляційного (у вигляді повітряних потоків). Антропогенні ландшафти являють собою змінені природні або створені людиною комплекси, що сформувалися в результаті її господарської діяльності. Відмінності ландшафтів зумовлюються впливом різних чинників ландшафтотворення. Оскільки кожна ділянка земної поверхні зазнає різного впливу чинників ландшафтотворення, то ландшафтів на Землі існує дуже багато. Однак у їхньому розподілі є певні закономірності, які відбиває ландшафтна карта. Класифікація ландшафтів України Класи Рівнинні

Мішанолісові

Гірські

Східноєвропейські

Карпатські

Кримські

Типи

Типи

Типи

Степові

Гірськолучностепові

Кримські

Підтипи

Підтипи

Підтипи

Сухостепові, південностепові, середньостепові, північностепові

Лучні (субальпійські), мішанолісові, широколистянолісові

Лучностепові, лучнолісові, широколистяно-лісові, мішанолісові

Широколистянолісові

Лісостепові

Фізико-географічне районування Фізико-географічне районування — це виділення та описання відносно однорідних за природними умовами територій. Фізико-географічне районування проводиться з метою полегшення вивчення природних територій на науковій основі. Чим детальніше здійснено фізико-географічне районування, тим кращою є вивченість території. На основі досліджень складають карти фізикогеографічного районування, де контури ландшафтів генералізують (узагальнюють) за переважаючим класом, типом або видом ландшафтів. Понад 9/10 площі України належить до Східноєвропейської рівнинної країни. У її межах на території України виділяють три природні зони: мішаних лісів, лісостепу і степу.

114

www.e-ranok.com.ua

Тема 14 Між одиницями фізико-географічного районування та одиницями класифікації ландшафтів є певна відповідність. Одиниці класифікації ландшафтів

Одиниці класифікації фізикогеографічного районування

Клас

Фізико-географічна країна

Тип

Фізико-географічна (природна) зона

Підтип

Фізико-географічна підзона Фізико-географічна провінція Фізико-географічна область

Вид

Фізико-географічний район

фізико-географічне районування України

Зона мішаних лісів Зона мішаних лісів України, яка займає близько 20 % території, представлена Українським Поліссям. Південна межа проходить поблизу Рави-Руської, Львова, Золочева, Шепетівки, Житомира, Києва, Ніжина, Глухова.

115

www.e-ranok.com.ua

Географія Для неї характерними є низовинний рельєф, гравійні, піщані і піщано-глинисті відкладення. Клімат помірно континентальний; літо тепле й вологе, зима м’яка. У середньому за рік випадає 600—680 мм опадів. Є густа річкова мережа, а також багато боліт. У крейдових породах зустрічається карст. Багато озер, найбільше — Світязь. Ґрунти дерново-підзолисті та болотні. На більшій частині території переважають соснові, дубово-соснові та дубово-грабові ліси. Характерними є типово лісові тварини: козулі, лосі, дикі кабани, вовки, лисиці, рисі, куниці, зайці, білки, борсуки; завезено ондатру; птахи — тетереви, глухарі, рябчики. На болотах, озерах і річках живуть бобри, видри, різні види диких качок, кулики, у водоймах понад 30 видів риб. Природні заповідники: Поліський, Рівненський, Череми-ський; національні парки: Шацький, Мезинський, Деснянсько-Старогутський. У зв’язку з відмінностями у геологічній будові і рельєфі в межах зони мішаних лісів виділяють шість фізико-географічних областей: Волинське Полісся, Житомирське Полісся, Київське Полісся, Чернігівське Полісся, Новгород-Сіверське Полісся, Мале Полісся. Зона лісостепу Лісостепова зона простягається від Передкарпаття до Середньоруської височини. Південна межа проходить лінією Ананьїв — Знам’янка — Олександрія — Світлогорськ — Красноград — Ізюм (майже збігається з віссю Воєйкова). На лісостепову зону припадає третина території України. Рельєф території різноманітний. На Правобережжі розташовані Волино-Подільська та Придніпровська височини. Клімат Лісостепу помірно теплий, з достатнім і постійним зволоженням на заході і нестійким — на сході. Кількість опадів зменшується з заходу на схід від 500—750 до 450 мм. Світло-сірі, сірі і темно-сірі лісові ґрунти, опідзолені чорноземи. У Лісостепу переважають широколисті дубові ліси (діброви). Видовий склад лісів частково змінюється із заходу на схід: бук, граб, клен, явір, дуб, липа. Підлісок складається з ліщини, кизилу, бересклету, глоду. Характерним є поєднання тваринного світу Полісся і Степу. Природні заповідники Розточчя, Канівський, Медобори, Михайлівська цілина, національний парк Подільські Товтри. У зв’язку зі зміною континентальності клімату в зоні лісостепу найбільш чітко проявляється поділ на фізико-географічні краї: Західноукраїнський, Дніпровсько-Дністровський, Ліво-бережноДніпровський, Середньоруський. Зона степу Степова зона розташована на південь від Лісостепу і простягається до Азово-Чорноморського узбережжя і Кримських гір. Степ займає 40 % площі України і охоплює Причорноморську низовину, південну частину Придніпровської і Подільської височин, а також рівнинну частину Кримського півострова. Клімат помірно континентальний. Середня температура січня змінюється із заходу на схід від –2 до –9 °C; липня — від +20 до +24 °C. Річна сума опадів зменшується з північного заходу на південний схід від 450 до 300 мм; безморозний період триває 160—220 днів. Через недостатність атмосферних опадів густота річкової мережі незначна. Найбільші річки є транзитними: Дніпро, Південний Буг, Дністер, Дунай із притоками. Місцевий стік формується за рахунок талих снігових вод.

116

www.e-ranok.com.ua

Тема 14 Рослинність і тваринний світ: ковилово-типчаковою, зустрічаються злаки, полин, солянки, ковили, типчак, житняк. Із тварин, крім численних дрібних гризунів, у степу живуть хижаки — ласки, горностаї, степові ховрашки, вовки, лисиці, зустрічаються борсуки, козулі. Серед птахів — жайворонки, перепели, куріпки. Місцями ще можна зустріти дрохв, сов, орлів. На берегах лиманів і на узбережжі морів живуть дикі гуси, чаплі, кулики. У річках і озерах зони степу є щука, окунь, короп, сом. Акліматизовано фазанів, ондатр, кролів диких. Природні заповідники: Український степовий (три філії), Єланецький степ, Опукський, Казантипський, Луганський, Дніпровсько-Орільський; біосферні заповідники: Асканія-Нова, Дунайський, Чорноморський. Українські Карпати Українські Карпати розташовані на заході України — це єдиний природно-територіальний комплекс, до складу якого входять власне Карпати, Передкарпатська підвищена рівнина і Закарпатська низовина. Карпати як гірська країна входять до Альпійсько-Гімалайського поясу складчастих гір. Вони порівняно молоді (альпійська складчастість). Формування Карпат ще триває, про що свідчать землетруси і повільні підняття окремих ділянок. Українські Карпати є фізико-географічною провінцією Карпатської країни. Це середньовисотні гори з витягнутими з північного заходу на південний схід паралельними хребтами, складеними переважно осадовими породами — вапняками, глинистими сланцями, пісковиками. Особливою рисою Українських Карпат є переважання середньогірських копицеподібних пасом — полонин. Вулканічний хребет Українських Карпат складений вулканічними породами і являє собою ланцюг згаслих вулканів. Північно-східні схили хребтів крутіші за південно-західні. Клімат у горах помірний, вологий, але значно прохолодніший, ніж у суміжних районах. Середня температура січня становить –12 °C, липня — +13 °C. Кількість опадів більша за 1500 мм, вони випадають переважно в червні—липні й узимку. Густа річкова мережа. Найбільшими річками є Дністер, Прут, Тиса, Черемош. Озер мало (найбільше — Синевір). Спостерігається вертикальна поясність ландшафтів. Передгірський пояс (до 400—700 м) — дубово-грабові і дубові ліси. Низькогірський (до 1200 м) — букові, буково-модринові ліси. Середньогірський пояс (1200—1500 м) — ялинові, ялиново-ялицеві ліси. Субальпійський пояс (1500—1800 м) — чагарники з гірської сосни, чорної вільхи, арчовника. Схили вкриті гірськими луками. Типовими тваринами Карпат є карпатські благородні олені, бурі ведмеді, дикі лісові коти, рисі, полівки снігові, бурозубки альпійські, горіхівки, глухарі, рябчики, оляпки, саламандри плямисті, альпійський і карпатський тритони. Природоохоронні території: Карпатський біосферний заповідник, природний заповідник ґоргани, національні парки: Синевір, Сколівські Бескиди, Вижницький. Кримські гори Кримські гори простягаються вздовж південно-східного узбережжя Кримського півострова на 180 км. Смуга гір має ширину 50—60 км. У рельєфі чітко виділяються три майже паралельно розташованих пасма: Головне, Внутрішнє, Зовнішнє (найпівнічнішне). Найвища відмітка г. РоманКош 1545 м. У межах Кримської фізико-географічної країни за особливостями геолого-геоморфологічної будови виділяють три фізико-географічні області: Передгірну, Головне пасмо і Південний берег Криму.

117

www.e-ranok.com.ua

Географія Головне пасмо розділене зниженнями на окремі масиви — яйли. Характерною є висотна поясність ландшафтів. На північних схилах поширені дерновобуроземні щебнюваті ґрунти під грабовими, буковими і дубовими лісами. Середньогір’я з чорноземоподібними дерново-буроземними ґрунтами зайняте окремими ділянками буково-грабовососнових лісів. Яйли вкриті лугами на гірських чорноземах, на схилах і в зниженнях є грабові і букові переліски. Від підніжжя ліси Криму починаються молодими мішаними, переважно дубовими угрупованнями, вище йдуть чисті діброви, потім — букові ліси. У західній частині Головної гряди росте кримська сосна — ендемік Кримського півострова. Південний берег Криму — прибережна смуга південного схилу Головного пасма Кримських гір. Природні заповідники: Кримський, Ялтинський, «Мис Мартьян», Карадазький. Чорне море Чорне море — внутрішнє море Атлантичного океану, омиває береги України, Росії, Грузії, Румунії, Болгарії, Туреччини. Його площа становить 422 тис. км2, довжина між західною і східною точками — близько 1167 км, між північною і південною — 624 км. Найбільшим півостровом є Кримський, найбільші затоки — Каркінітська, Каламітська, Феодосійська, Джарилгачська. Середня глибина дорівнює 1271 м, максимальна — 2245 м. Береги Чорного моря розчленовані мало, найчастіше гористі, стрімчасті, але в межах континентальної частини України вони положисті. У межах України в Чорне море впадають Дунай, Дністер, Південний Буг, Дніпро. Більша частина моря розташована в субтропічному поясі. Зима тепла і волога. В січні температура поверхневих вод +8...+9 °C. Улітку температура поверхневих вод — +24...+26 °С. Середня кількість опадів зростає із заходу на схід від 200—600 до 2000 мм і більше. Середня солоність — 21,8 ‰. Води Чорного моря на глибинах понад 50—100 м насичені сірководнем, що негативно впливає на його органічне життя. У Чорному морі нараховують понад 300 видів водоростей і понад 180 видів риб, що живуть переважно у верхньому шарі (над сірководневою зоною). Промислове значення мають хамса, ставрида, кефаль, камбала, скумбрія, водорості і безхребетні (мідії, креветки, устриці). Щорічно море дає до 300 тис. тонн біологічних ресурсів. Розвідано промислові запаси природного газу і нафти. Лікувальне значення мають грязі чорноморських лиманів. Чорне море має ряд бухт, зручних для стоянки кораблів. Азовське море Азовське море — внутрішнє море басейну Атлантичного океану в межах України і Росії. Його площа становить 39 тис. км2, середня глибина 4—7 м, максимальна — 14 м. Керченською протокою Азовське море з’єднане з Чорним морем. У море впадає Дон, а також невеликі річки Молочна, Берда тощо. Є поклади нафти і природного газу, залізних руд. Із ропи затоки Сиваш природним шляхом (випарювання у садках) одержують кухонну сіль. Азовське море розташоване в помірному поясі, його клімату властиві континентальні особливості. Температура поверхневого шару води влітку становить від +25…+30 °С і вище, узимку — до 0…+3 °С. Середня річна кількість опадів зменшується із заходу на схід від 500 до 340 мм, солоність води становить 13,8 ‰. У суворі зими море повністю вкривається кригою. Солоність води у морі за останні десятиліття збільшується, тому що скоротився річковий стік головних річок.

118

www.e-ranok.com.ua

Тема 14 У минулому Азовське море було найпродуктивнішим у світі. Тепер налічується лише 79 видів риб, з яких промислове значення мають тюлька, хамса, бички, оселедець. Цінні риби — осетрові, кефаль, камбала — втрачають промислове значення. використання прироДних УМов і прироДних ресУрсів України та їх охорона Класифікація природних ресурсів. Господарська оцінка природних ресурсів України Природні ресурси — це компоненти природи, які використовуються або можуть бути використані для виробництва або задоволення потреб людини. Вони поділяються на мінеральні, кліматичні, водні, земельні, біологічні, рекреаційні тощо. Природні ресурси можуть бути вичерпними відновлюваними (родючість ґрунтів, рослини, тварини тощо) та невідновлюваними (корисні копалини), а також невичерпними (сонячна енергія, вітер, припливи, текучі води тощо). Мінеральні ресурси — це сукупність розвіданих запасів різних видів корисних копалин, що видобувають з надр Землі і використовують у різних галузях господарства, наприклад паливній промисловості, металургії, хімічній промисловості тощо. Земельні ресурси — головне багатство України — вид природних ресурсів, що характеризується площею, якістю ґрунтів, кліматичними умовами, гідрологічним режимом, рослинністю тощо. Лісові ресурси України обмежені. У розрахунку на одного жителя забезпеченість лісовими ресурсами в сім разів менша за середньосвітові показники. Водними ресурсами Україна забезпечена недостатньо. Головним джерелом прісної води є річки України (Дніпро, Дністер, Південний Буг тощо). Природні рекреаційні ресурси призначені задовольняти потреби людей в оздоровленні та відпочинку. Геоекологічні проблеми України та шляхи їх подолання Геоекологія — наука, яка вивчає вплив навколишнього середовища на сучасні ландшафти й населення певних територій. Геоекологічна ситуація — це характеристика стану природних компонентів і ландшафтів, що змінені під впливом господарської діяльності людини. Геоекологічна ситуація в Україні за багатьма показниками оцінюється як кризова і продовжує погіршуватися в процесі нераціональної господарської діяльності. Основні заходи щодо покращення геоекологічної ситуації в Україні: y використання нових, досконаліших технологій на небезпечних для навколишнього середовища підприємствах; y комплексна переробка сировини (металургійних шлаків, відходів спаленого вугілля тощо), утилізація відходів; y удосконалення державного законодавства про відповідальність підприємств і приватних осіб за нанесення шкоди будь-якій частині природного середовища; y використання наукових принципів еколого-ландшафтного землеробства; y запровадження в навчальних закладах курсу «Раціональне природокористування»; Природно-заповідний фонд України Одним з головних і досить ефективних заходів охорони довкілля є заповідування. Зараз до складу природно-заповідного фонду України входять: 15 природних заповідників, 4 біосферні заповідники, 12 національних парків, 2292 заказники, 22 ботанічні сади, 11 зоологічних парків, 36 дендрологічних парків та 510 парків — пам’яток садово-паркового мистецтва,

119

www.e-ranok.com.ua

Географія 25 регіональних ландшафтних парків, 741 заповідне урочище. У цілому загальна площа природнозаповідного фонду України становить 3,72 % від площі території держави. Особливості функціонування територій природно-заповідного фонду Назва Мета створення Природні заповід- Території або акваторії, які виділені ники для збереження й охорони типових або унікальних природних комплексів і об’єктів. Кримський, Укр. степовий, Медобори, Розточчя Біосферні Природоохоронні науково-дослідні заповідники установи з міжнародним статусом, значні за розміром природні території (акваторії), що суворо охороняються. Асканія-Нова, Чорноморський, Карпатський

Національні природні парки

Заказники

Пам’ятки природи

Види діяльності Науково-дослідні установи, які досліджують природні комплекси і компоненти, природні процеси і явища, є еталонами природи, у їх межах господарська діяльність не проводиться

Виділяють відповідно до програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера» для створення міжнародної мережі територій з особливою охороною, з метою обміну інформацією щодо природи і раціонального вивчення екосистем, зіставлення результатів дослідження аналогічних природних комплексів у різних районах Землі. Збереження, відтворення, раціональне Заповідна, рекреаційна, господарська діяльність з дотриманням загальнодержавних використання природних комплексів вимог щодо охорони навколишнього природі об’єктів, що мають особливу екологічну природоохоронну, історико- ного середовища культурну, естетичну і освітню цінність. Шацький, Синевірі, Подільські Товтри. Природні території (або акваторії), Ділянки заказників не вилучаються у в яких зберігаються та відтворюються власників або користувачів, які зобов’яприродні комплекси або їх компонен- зуються дотримуватися вимог щодо їх охороти. Залежно від мети режиму охорони ни та збереження організовують лісові, зоологічні, гідрологічні, геологічні, ландшафтні заказники. о. Зміїний молочний лиман Окремі унікальні природні утворення, Ділянки заказників не вилучаються що мають особливе природоохоронне, у власників або користувачів, які зобов’янауково-естетичне і пізнавальне зназуються дотримуватися вимог щодо їх охорочення, з метою збереження їх у прини та збереження родному стані.

Нормалізації взаємодії людини з природою та поліпшенню геоекологічної ситуації в країні допомагає моніторинг довкілля. Моніторинг довкілля — це система спостереження за станом довкілля з метою прогнозування його змін, прийняття рішень щодо регулювання природогосподарювання. За масштабом територій, на яких здійснюється моніторинг, його поділяють на глобальний, регіональний та місцевий.

120

www.e-ranok.com.ua

Тема 14

Контрольний тест 1.

Зона мішаних лісів від загальної площі території України становить: а 20 % Б 35 % В 40 % Г 50 %

2.

Будь-яка господарська діяльність не допускається в межах: а ботанічних садів Б національних парків В природних заповідників Г заказників

3.

Визначте, в яких умовах сформувалась степова рослинність: а достатнього ґрунтового й атмосферного зволоження Б недостатнього ґрунтового й атмосферного зволоження В надмірного ґрунтового й атмосферного зволоження Г відсутності ґрунтового й атмосферного зволоження

4.

Округлі безлісі вершини Карпатських гір називаються: а полонинами Б яйлами В пасмами Г могилами

5.

Установити відповідність між одиницями класифікації ландшафтів та фізико-географічного районування. а клас 1 фізико-географічна зона (природна) Б тип 2 фізико-географічна характеристика В підтип 3 фізико-географічна район Г вид 4 фізико-географічна провінція 5 фізико-географічна країна

6.

Установити відповідність між заповідниками та територіями, де вони розташовані. а Асканія-Нова 1 Лісостепова зона Б Канівський 2 Карпатська гірська система В Горгани 3 Кримська гірська система Г Карадазький 4 Степова зона 5 Українське Полісся

7.

Установіть послідовність розташування висотних поясів Карпат від підніжжя до вершини. а дубово-грабові й дубові ліси Б ялинові, ялино-ялицеві ліси В букові, буково-мондринові ліси Г чагарники з гірської сосни і чорної вільхи

8.

Виберіть із переліку природоохоронних територій біосферні заповідники: а Асканія-Нова Б Чорноморський В Дунайський Г Український степовий Д Медобори е Розточчя

121

www.e-ranok.com.ua

Географія

тема 15. соціально-економічна ГеоГрафія україни як наука. населення україни (29—30 тижні)

Вхідний тест 1.

Місце за площею, яке посідає Україна в Європі: а перше Б друге В третє Г четверте

2.

Область України, що має вихід до моря: а Хмельницька Б Полтавська В Київська Г Донецька

3.

Процес зростання кількості міст і підвищення їх ролі в житті суспільства називають: а системою розселення Б урбанізацією В субурбанізацією Г міською агломерацією

4.

Укажіть регіон України, де в сучасній національній структурі частка українців є найвищою. а центральні та східні області Б південні області В центральні та західні області Г північні області

5.

Установити відповідність між термінами та їх значеннями. а природний приріст 1 процес інтенсивного зменшення кількості мешканців країни Б механічний рух 2 пересування людей з одного місця в інше з постійною або тимчасовою зміною місця проживання В природний рух 3 зміна чисельності населення шляхом народжуваності і смертності Г депопуляція 4 різниця між кількістю народжених і померлих 5 наука, що займається вивченням динаміки кількості населення

6.

Установити відповідність між народами, що проживають на території України, та районами їх компактного проживання. а росіяни 1 Схід України, АР Крим Б білоруси 2 Закарпаття В угорці 3 Чернівецька, Одеська області Г румуни 4 Рівненська, Волинська області 5 Вінницька, Хмельницька області

7.

Установіть послідовність розташування історико-географічних областей України з півночі на південь. а Бессарабія Б Полісся В Поділля Г Таврія

8.

Виберіть із переліку позитивні риси ЕГП України: а розташування між країнами, що входять до блоку НАТО. і Росією Б серед сусідів першого порядку немає високорозвинених країн В розташована на перетині транспортних магістралей, які з’єднують Європу й Азію Г має вихід до Чорного й Азовського морів, є країною Чорноморського регіону Д залежить від постачань деяких видів сировини е добросусідські відносини з прикордонними країнами

122

www.e-ranok.com.ua

Тема 15

Теоретична частина еконоМічна і соціальна географія України Економічна і соціальна географія України вивчає закономірності розміщення населення і господарства (територіальну організацію людського суспільства). Економічна і соціальна географія — це система наук, яка поділяється на складові. Економічна географія досліджує: y територіальну організацію виробництва; y територіальний поділ праці, розміщення господарських об’єктів; y різні форми територіального зосередження підприємств. Соціальна географія досліджує: y закономірності територіальної організації соціальної сфери; y географічні розбіжності в умовах, способах, рівні і характері життя населення. Метою дослідження економічної і соціальної географії є оптимізація сформованих і розробка нових форм територіальної організації (розміщення) виробничої й соціальної сфер у напрямку максимального задоволення соціальних і духовних потреб людей. Україна на карті світУ Економіко-географічне положення України Економіко-географічне положення (ЕГП) країни — це розташування країни відносно інших природних і суспільних об’єктів; аналіз чинників, які впливають на розвиток її господарства. ЕГП країни, на відміну від її географічного положення, може змінюватися з часом. економіко-географічне положення України План Положення в регіоні Розміри, компактність, конфігурація

Країни-сусіди

Транзитне положення

Вихід до морів

Характеристика Розташована у центрально-східній частині Європи, в її середній смузі Найбільша в Європі за площею (603,7 тис. км2), загальна довжина кордонів становить 7590 км. Територія вважається компактною, конфігурація в цілому нескладна Україна має сухопутний кордон із сімома країнами світу: Росією, Білоруссю, Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією та Молдовою Розташована на перетині транспортних магістралей та інших комунікацій, які з’єднують Центральну та Східну Європу, Європу та Азію, через територію пролягають залізниці, автошляхи та трубопроводи міжнародного значення, а також міжнародні авіалінії Україна має вихід до Чорного та Азовського морів і є країною Чорноморського регіону

Оцінка: позитивна («+») або негативна («–») + + + +

+

+

123

www.e-ranok.com.ua

Географія План

Характеристика

Положення відносно природних чинників

Територія України має складну тектонічну будову, що зумовлює різноманітність геологічної будови та наявність покладів корисних копалин. Переважає рівнинний рельєф. Розташована в помірному поясі, що зумовлює надходження достатньої кількості тепла та сприятливі агрокліматичні умови. На території України поширені лісові, лісостепові та степові ландшафти, переважають родючі ґрунти Висновок: Україна має сприятливе економіко-географічне положення

Оцінка: позитивна («+») або негативна («–») +

+ + +

Геополітичне положення України Геополітичне положення країни — це місце країни на політичній карті світу, її відношення до центрів економічного та політичного впливу. Геополітичне положення країни є історичною категорією, оскільки постійно змінюється в часі як залежно від політичного курсу самої країни, так і від політико-економічних відносин у світі, що динамічно змінюються. План Місце країни на політичній карті світу Розташування відносно економічних центрів і транспортних осей інтеграційних угруповань

Характеристика

Розташована у центрально-східній частині Європи Можливість інтеграції в міжнародні системи кооперативної безпеки в Європі. Спільний кордон з країнами Організації Північно-атлантичного договору — Польщею та Угорщиною, близьке сусідство з Туреччиною. Спільний кордон з країнами Євросоюзу. Віддаленість від основних економічних центрів світу Участь у військово-політичних та Активна участь у миротворчій діяльності. політико-економічних Членство в Організації Об’єднаних Націй, організаціях Співдружності незалежних держав, Європейському банку реконструкції та розвитку, Міжнародному валютному фонді, Парламентській асамблеї Чорноморського економічного співробіт-ництва, Раді Європи, Центральноєвропейській ініціативі, Європейському економічному просторі Розташування відносно зовнішніх Розташування на шляху транзиту природджерел сировини і продовольства них ресурсів з Росії, Казахстану, Азербайджану, Туркменістану тощо до країн Західної Європи

Оцінка: позитивна («+») або негативна («–») + + +

+ – +

+

124

www.e-ranok.com.ua

Тема 15 План Розташування відносно високорозвинених країн та зон політичної напруженості

Характеристика

Оцінка: позитивна («+») або негативна («–») –

Розташування поблизу зон збройних конфліктів (Північний Кавказ, Закавказзя, Придністров’я, Балкани, Близький і Середній Схід). + Відносна близькість до країн Західної Європи Висновок: Україна має у цілому вигідне геополітичне положення, але недостатньо використовує всі його переваги

Адміністративно-територіальний устрій України Адміністративно-територіальний поділ — це система територіальної організації держави, на основі якої утворюються і функціонують органи державної влади та місцевого самоврядування.

28 червня 1996 р. було прийнято нову Конституцію України, відповідно до якої Україна проголошується республікою, унітарною державою, територія якої розділена на адміністративнотериторіальні одиниці. Систему адміністративно-територіального устрою України складають: y Автономна Республіка Крим; y 24 адміністративні області; y 490 районів; y 456 міст (міста, у свою чергу, поділяються на райони); y 886 селищ міського типу; y 28 585 сіл; y Київ і Севастополь, які мають особливий статус державного підпорядкування (за наданими їм правами їх прирівняно до адміністративних областей). Головною одиницею територіальної структури України є адміністративна область. Найбільшими за площею областями є Одеська (33,3 тис. км2), Дніпропетровська і Чернігівська (по 31,9 тис. км2). Українські історичні землі Сучасна державна територія України не повністю збігається з межами етнічних українських земель. Етнічні землі — це території, компактно заселені і господарчо освоєні певним етносом (народом) за багатовікову історію його розвитку й розселення. Етнічні землі представлені історико-географічними областями: Волинь, Галичина, Покуття, Київщина, Північна Буковина, Слобожанщина, Запоріжжя, Гетьманщина, Таврія, Бессарабія та ін. Волинь охоплює територію сучасних Волинської, Рівненської та частково Житомирської і Тернопільської областей. Галичина — це територія нинішньої Львівської, Івано-Франківської і більшої частини Тернопільської областей. Частина Галичини (нині Івано-Франківська область), яка простяглася між річками Дністром і Черемошем та Карпатами, здавна називалася Покуттям. Північна Буковина — це західна частина Чернівецької області. Слобожанщина простягається від Сумської області на півночі до Донецької і Луганської областей на півдні і продовжується на території Росії. Землі Запорозької Січі називають Запоріжжям. Тепер це територія Дніпропетровської, Запорізької і частково Донецької і Херсонської областей. Гетьманщиною називають частину України на обох берегах Дніпра, яка в ХVІІ—ХVІІІ ст. перебувала під владою гетьманського уряду. Бессарабія — історична область між річками Прутом, Дністром і гирлом Дунаю. У межах України вона охоплює частини Чернівецької та Одеської областей.

125

www.e-ranok.com.ua

Географія населення України Демографія — наука, яка вивчає відтворення, структуру, види розселення та розміщення по території населення. Кількість населення Загальна кількість населення в Україні на 01.10.2009 р. становила близько 46,01 млн осіб (за даними перепису 2001 р. — 48,5 млн). За цим показником Україна посідає п’яте місце в Європі (після Німеччини, Великої Британії, Франції та Італії). Проте наша країна поступається багатьом європейським країнам за темпами приросту населення. Кількість населення в країні залежить від природного і механічного рухів населення. Природний рух — це процес безперервної зміни людських поколінь у результаті народжуваності та смертності. Природний приріст населення — різниця між кількістю людей, які народились (народжуваністю), і тими, що померли (смертністю), на 1000 жителів (вимірюється в проміле, ‰). Для України в останнє десятиліття характерним є від’ємний природний приріст. Основні причини кризової демографічної ситуації останніх років: y соціально-економічні (зниження рівня життя, економічна нестабільність, побутові проблеми, криза на селі, «старіння нації», занепад у галузях охорони здоров’я, поширення алкоголізму, наркоманії, зростання рівня злочинності тощо); y екологічні (наслідки аварії на ЧАЕС, екологічна небезпека діючих підприємств, невиконання норм державної екологічної політики). Названі чинники зумовлюють процес депопуляції — скорочення кількості населення країни внаслідок перевищення рівня смертності над рівнем народжуваності. Механічний рух — це міграції, тобто переміщення людей з однієї території до іншої. Механічний приріст — це збільшення або зменшення кількості населення за рахунок міграції (переміщення). Сальдо міграції — різниця між еміграцією та імміграцією в певній країні. Міграції можуть бути зовнішніми і внутрішніми (еміграція та імміграція); сезонними і маятниковими. Еміграція зумовила формування української діаспори. Поза межами України за різними даними проживають від 11 до 15 млн українців. Умовно розрізняють східну та західну українську діаспору. Українців, які проживають у країнах — колишніх республіках СРСР, називають східною діаспорою, в інших країнах — західною. Найбільша кількість українців проживає в Росії (понад 4,5 млн осіб), Казахстані (понад 1 млн), США (1,2 млн), Канаді (1 млн), Польщі (600 тис.). Вікова і статева структура населення Вікова структура населення — це співвідношення між різними віковими групами населення. У віковій структурі населення України виділяють три вікові групи: молодша (діти віком до 16 років) — 18,2 %; працездатне населення (жінки 16—55 років, чоловіки 16—60 років) — 58 %; старша 23,8 %. Особливістю вікової структури населення України є зростання частки людей похилого віку — процес «старіння нації». Середній вік українців уже перевищив 37 років і продовжує зростати. За цим показником Україна входить до 15 найстаріших держав світу. У статевій структурі населення України переважають жінки, частка яких становить 53,7 %. Національний склад населення Національний склад населення — розподіл населення певної території за національностями. В Україні живуть і працюють представники 100 національностей. Більша частина населення — українці (77,8 %), корінне населення країни. У всіх областях (окрім АР Крим) вони ста-

126

www.e-ranok.com.ua

Тема 15 новлять більшість населення, хоча їхня питома вага є найбільшою в Центральній Наддніпрянщині і західних областях (90—96 %). В Україні також живуть представники інших національностей (22,2 %), серед яких 17,3 % становлять росіяни. Найбільшою є їхня частка в АР Крим, Луганській, Донецькій, Харківській і Запорізькій областях. Третьою за величиною національною групою є білоруси (1 %). В Україні проживають також євреї, молдавани, поляки, болгари, угорці, греки та інші. Білоруси живуть у прикордонних із Білоруссю областях, Донбасі та Києві, молдавани — у Чернівецькій і Одеській областях, поляки — у Житомирській і Хмельницькій областях, угорці — переважно в Закарпатті. Євреї проживають переважно в містах. До корінних жителів України належать і кримські татари, які були примусово виселені з рідної землі в 1944 р. Густота та система розселення Густота населення — це показник, що відображає кількість людей, які проживають на певній площі. Густота населення визначається відношенням кількості людей до площі території (осіб/км2). Населення на території України розміщено нерівномірно. Середня густота населення України становить 76,4 осіб/км2 (2009 р.). Це більше, ніж у Росії, але менше, ніж у розвинутих країнах Західної Європи. Найбільшою є густота населення в Донецькій — 173, Київській — 154, Львівській — 118, Чернівецькій — 112, Дніпропетровській — 107, Закарпатській — 97; Харківській — 90; Луганській — 89 осіб/км2. Система розселення — сукупність населених пунктів з різнобічними функціями на певній території, які об’єднані різними видами зв’язку. Систему розселення становлять міські і сільські населені пункти. В Україні вони представлені містами, селищами міського типу, робітничими та курортними селищами, селами. Місто — це населений пункт, у якому живе не менш як 10 тис. осіб, основна частина яких зайнята не сільськогосподарськими видами діяльності. Селища міського типу та робітничі селища — це населені пункти, де живе не менш як 3 тис. осіб. При цьому частина населення, що зайнята у сільському господарстві, не повинна перевищувати 15 %. Курортними є селища, у яких живе не менше як 2 тис. постійних жителів, а кількість людей, що щорічно приїздять сюди на відпочинок, становить не менше ніж половину постійних жителів. Кількість міських жителів в Україні постійно зростає. Процес зростання чисельності міст і збільшення частки міського населення називають урбанізацією. Урбанізація часто супроводжується субурбанізацією — процесом росту і розвитку приміської зони великих міст. Рівень урбанізації в Україні становить 68 %. Найвищий рівень урбанізації спостерігається в Донецькій області. Високим є рівень урбанізації в Луганській та Дніпропетровській областях. Велика кількість курортних селищ розташована в Передкарпатті, Закарпатті, а також у Криму. В Україні на сьогодні налічується 456 міст. За кількістю жителів міста України поділяються: y на малі (до 50 тис. осіб); y середні (50—100 тис. осіб); y значні (100—250 тис. осіб); y великі (250—500 тис. осіб); y найбільші (500—1 млн осіб; Запоріжжя, Кривий Ріг, Луганськ, Львів, Маріуполь, Миколаїв); y міста-мільйонери (понад 1 млн осіб; Київ, Харків, Дніпропетровськ, Одеса). Частина великих і найбільших міст разом із прилеглими до них містами та селищами різного типу утворюють агломерації. Агломерації — це зони близько розташованих міст із тісни-

127

www.e-ranok.com.ua

Географія ми зв’язками і високою густотою населення. В Україні налічується 19 сформованих агломерацій, найбільшими з яких є Київська, Харківська, Донецько-Макіївська, Горлівсько-Єнакіївська, Дніпропетровсько-Дніпродзержинська. Сільське населення становить 32 % від загальної кількості населення України. Сільське населення живе в різних за кількістю населення селах. В Україні налічується понад 28,5 тис. сіл. У Тернопільській і Вінницькій областях сільське населення переважає над міським. Найвища густота сільського населення спостерігається у Чернівецькій, Івано-Франківській і Закарпатській областях. У Поліссі переважають невеликі села, у Лісостепу — середні та великі, на півдні України села налічують по кілька тисяч осіб. На високогір’ях Карпат розкидані окремі садиби. Трудові ресурси і зайнятість населення Трудові ресурси — частина населення країни, яка бере або може брати участь у трудовій діяльності. 95 % трудових ресурсів України складає працездатне населення (жінки — 16—55 років, чоловіки — 16—60 років). Зайнятість населення — це ступінь залучення людей до господарської діяльності і забезпечення робочими місцями. У світовій практиці, характеризуючи ступінь залучення населення до суспільно корисної праці, використовують поняття «економічно активне населення». Економічно активне населення (ЕАН) — це частина населення країни, зайнята суспільно корисною діяльністю, що приносить прибуток. Розподіл трудових ресурсів за галузями господарства залежить від попиту на них. У цілому у виробничій сфері України зайнято набагато більше трудових ресурсів, ніж у соціальній. У розподілі населення працездатного віку в містах і селах є істотні відмінності. Серед міських жителів люди працездатного віку становлять близько 60 %, серед сільських — близько 50 % усіх жителів. Тобто міста України краще забезпечені людьми працездатного віку. В Україні спостерігаються територіальні відмінності в забезпеченості трудовими ресурсами. Так, у Вінницькій, Волинській, Рівненській і Тернопільській областях, особливо у сільській місцевості, у зв’язку з відпливом молоді до міст не вистачає робочої сили в сільськогосподарському виробництві. У зв’язку з переходом до ринкової економіки в Україні з’явилося таке явище, як безробіття. Безробітні — це люди працездатного віку, які спроможні і бажають працювати та активно шукають роботу. Офіційний рівень безробіття за даними Держкомстату України в 2009 р. склав 2,4 %.

128

www.e-ranok.com.ua

Тема 15

Контрольний тест 1.

Яка загальна протяжність державного кордонуУкраїни? а 2000 км Б 5000 км В 7590 км Г 4000 км

2.

Область України, що має вихід одразу до двох морів: а Миколаївська Б Херсонська В Запорізька Г Донецька

3.

Укажіть назву області України з найвищою густотою населення. а Донецька Б Запорізька В Вінницька Г Рівненська

4.

Різниця між показниками еміграції та імміграції в певній країні: а сальдо міграції Б густота населення В депопуляція Г депортація

5.

Установіть відповідність між назвами історико-географічних областей та сучасних областей України: а 1 Вінницька, частково Хмельницька і Тернопільська області Слобожанщина Б 2 Харківська, Донецька, Луганська області Буковина В 3 Західна частина Чернівецької області Галичина Г 4 Львівська, Івано-Франківська і більша частина Тернопільської Запоріжжя області 5 Дніпропетровська, Запорізька, частково Донецька і Херсонська області

6.

Установити відповідність між містами та їхньою класифікацією за кількістю населення. а малі 1 Харків, Київ, Донецьк Б великі 2 Вінниця, Хмельницький, Севастополь В найбільші 3 Львів, Запоріжжя, Кривий Ріг Г міста-мільйонери 4 Гадяч, Золочів, Балта 5 Дрогобич, Ковель, Коломия

7.

Установіть послідовність країн із найчисельнішою українською діаспорою (від найбільшої). а Росія Б США В Канада Г Польщі

8.

Виберіть із переліку області України, що є найбільшими за площею: а Дніпропетровська Б Закарпатська В Одеська Г Волинька Д Чернівецька е Чернігівська

129

www.e-ranok.com.ua

Географія

тема 16. Господарство. ЗаГальна характеристика Господарства. економічний потенціал. промисловість україни: паливна промисловість, електроенерГетика, металурГія (31—32 тижні)

Вхідний тест 1.

Склад і співвідношення виробництв, особливості їхнього розташування по території країни — це: а галузь господарства Б галузева структура господарства В територіальна структура господарства Г інфраструктура

2.

Сукупна ринкова вартість усього обсягу кінцевих товарів та послуг, вироблених на території країни за рік: а ВВП Б ВНП В національний дохід Г чистий прибуток

3.

Чинник, що націлює розміщення виробництва таким чином, щоб воно якнайменше шкодило навколишньому середовищу: а транспортний Б сировинний В споживчий Г екологічний

4.

Зосередження діяльності підприємства на виробництві певної продукції називають: а спеціалізацією Б кооперуванням В комбінуванням Г інтеграцією

5.

Установіть відповідність між формами організації виробництва та їх характеристиками. а спеціалізація 1 поєднання на одному підприємстві кількох виробництв різних галузей Б кооперування 2 зосередження діяльності підприємства на виробництві певної продукції В комбінування 3 зосередження виробництва на найбільших підприємствах Г концентрація 4 установлення виробничих, спеціально зумовлених зв’язків між підприємствами 5 сукупність галузей економіки країни

6.

Установіть відповідність між типами електростанцій та їх назвами. а теплові електростанції 1 Старобешівська, Трипільська, Курахівська Б гідроелектростанції 2 Запорізька, Південноукраїнська, Хмельницька В атомні електростанції 3 канівська, Київська, Каховська Г вітроелектричні станції 4 С. Мисове 5 АР Крим, Донецька обл..

7.

Установіть послідовність розташування ГЕС (ГАЕС) на Дніпрі, починаючи з найпівнічнішої. а Дніпрогес Б Канівська В Кременчуцька Г Каховська

8.

Виберіть із переліку електростанції, що використовують альтернативні джерела енергії:. а атомні Б сонячні В вітрові Г геотермальні Д гідравлічні е теплові

130

www.e-ranok.com.ua

Тема 16

Теретична частина госпоДарство Загальна характеристика господарства України Національне господарство країни — це історично сформована економічна система, що забезпечує матеріальні та духовні потреби населення шляхом створення необхідних життєвих благ на основі оптимального використання обмежених ресурсів. Національний господарський комплекс будь-якої країни діє в умовах певної економічної системи. Основні типи економічних систем: натуральне господарство, ринкова економіка та командно-адміністративна (планова) економіка. У складі СРСР в Україні сформувався командно-адміністративний тип економічної системи, побудований на державній власності з централізованим плануванням. Із розпадом соціалістичної системи Україна відмовилася від принципів планової економіки і здійснює перехід до ринкового господарювання, яке базується на приватній власності, конкуренції та обмеженні державного втручання в економічні процеси. ªËÉÌÃËÌɹ ¼ÇÊÈǽ¹ÉÊË»¹ ¬Ãɹ ÆÁ ¹ÄÌÀ¾»¹ ÁÉǺÆÁй Ê;ɹ

¦¾»ÁÉǺÆÁй Ê;ɹ

ÁËÄÇ»¾ ÃÇÅÌ ¨ÉÇÅ ÊÄÇ» ÊËÕ Æ¹ÄÕƾ ¼ÇÊÈǽ¹ÉÊË»Ç ª ÄÕÊÕþ ¨ÇºÌËÇ»¾ ¼ÇÊÈǽ¹ÉÊË»Ç ÇºÊÄ̼ǻ̻¹ÆÆØ «É¹ÆÊÈÇÉË §ÎÇÉÇƹ ̽ »ÆÁÏË»Ç À½ÇÉÇ»oØ »oØÀÇà ¦¹Ìù §Ê» ˹ £ÌÄÕËÌɹ ªÈÇÉË

«¾ÉÁËÇ É ¹ÄÕƹ ªÇÏ ¹ÄÕÆÇ ¾ÃÇÆÇÅ ÐÆ É¹ÂÇÆÁ ¨ÉÇÅÁÊÄÇ» ɹÂÇÆÁ ¨ÉÇÅÁÊÄÇ» »ÌÀÄÁ ¨ÉÇÅÁÊÄÇ» ϾÆËÉÁ

­ÌÆÃÏ Ç Æ¹ÄÕƹ ¥ ¿¼¹ÄÌÀ¾» ÃÇÅÈľÃÊÁ ȹÄÁ»ÆÇ ¾Æ¾É¼¾ËÁÐÆÁ ž˹ÄÌɼ ÂÆÁ ŹÑÁÆǺ̽ »ÆÁ ÊÇÏ ¹ÄÕÆÁ ËɹÆÊÈÇÉËÆÁ ¹¼ÉÇÈÉÇÅÁÊÄÇ»Á ˹ Æ

Галузева структура господарства — це співвідношення і зв’язки між окремими його галузями (поділ господарства країни на окремі галузі). Галузь виробництва — це сукупність підприємств або установ, що виробляють однорідну продукцію або надають однорідні послуги. Народне господарство охоплює галузі матеріального виробництва — виробничу сферу і галузі невиробничої сфери. Провідною галуззю виробничої сфери є промисловість. Вона поділяється на гірничодобувну, що забезпечує господарство мінеральною сировиною; важку (електроенергетика, машинобудування, хімічна, поліграфічна і лісова галузі); легку і харчову, що виробляють предмети споживання. Важливими ланками виробничої сфери є сільське господарство, будівництво, транспорт, зв’язок. Частка зайнятих у виробничій сфері України становить близько 55 %. До галузей невиробничої сфери належать житлове і комунальне господарство, побутове обслуговування, охорона здоров’я, наука, освіта, культура, спорт. Частка зайнятих у невиробничій сфері становить 45 %. За єдністю продукції, що випускається, галузі господарства поєднуються в міжгалузеві комплекси. Наприклад, паливно-енергетичний, машинобудівний, соціальний, транспортний, будівельний, агропромисловий тощо.

131

www.e-ranok.com.ua

Географія Підприємства кожної галузі господарства мають свою географічну адресу та особливості розташування. Вони розміщуються по території країни нерівномірно, концентруючись в окремих центрах, районах, областях. Таким чином, господарство країни має певну територіальну структуру — склад і співвідношення виробництв, особливості їхнього розташування в різних частинах країни та зв’язки між ними. Україна має свої особливості територіальної структури господарства, яке складається з економічних районів, промислових центрів, промислових вузлів. Промисловий центр — населений пункт, у якому розташовано кілька промислових підприємств певної спеціалізації або об’єднаних у виробничу структуру сировинними і технологічними зв’язками. Сукупність промислових центрів, що мають спільну інфраструктуру і трудові ресурси, територіально утворює промисловий вузол. Промислові центри та вузли є складовою частиною промислового району, який зазвичай має чітку виробничу спеціалізацію. Соціально-економічний район — територія держави, що виділяється в економіці країни своєю спеціалізацією та концентрацією населення. Відповідно до сформованих особливостей географічного розташування, природно-ресурсного потенціалу, демографічної ситуації, історичних факторів в Україні виділяють дев’ять економічних районів: Донецький, Придніпровський, Північно-Східний, Столичний, Центральний, Подільський, Північно-Західний, Карпатський, Причорноморський. Економічний потенціал та економічні показники Економічний потенціал держави — це сукупність її економічних можливостей, які можна використати для потреб суспільства. Економічний потенціал складають усі наявні в країні ресурси, необхідні для господарювання. Економічний потенціал України Природно-ресурсний 200 видів корисних копалин; 5 % мінеральної сировини світу; 63,3 % площі — сільськогосподарські угіддя, родючі ґрунти; багатий природно-рекреаційний потенціал

Науково-технічний Понад 1300 науково-дослідних закладів; 113 наукових установ Національної академії наук; понад 300 вищих навчальних закладів; близько 820 коледжів та технікумів

Трудовий Висококваліфіковані трудові ресурси; високий рівень освіти населення

Економічний потенціал є важливим чинником, який визначає розвиток країни. Для характеристики економічного розвитку країни в цілому використовують спеціальні показники. Найважливішими з них є валовий внутрішній продукт (ВВП), валовий національний продукт (ВНП), національний дохід (НД). ВВП — сукупна ринкова вартість усього обсягу кінцевих товарів і послуг, вироблених на території країни за рік. ВНП — сукупна ринкова вартість усього обсягу кінцевих товарів і послуг, вироблених за рік національними виробниками країни незалежно від їх місця розташування. НД — сукупна ринкова вартість виробленої продукції всіх галузей матеріального виробництва без вартості сировини, палива й інших витрат, що йдуть на оплату самого виробництва. Промисловість Промисловість — провідна галузь виробничої сфери, що виготовляє знаряддя праці, забезпечує потреби в паливі, сировині, матеріалах, задовольняє потреби населення в різноманітних товарах. У господарстві України налічується понад 10 тис. промислових підприємств різних

132

www.e-ranok.com.ua

Тема 16 форм власності, серед яких переважають акціонерні. Промисловість поділяють на важку, підприємства якої виробляють машини, обладнання, паливо, електроенергію (група А), і легку та харчову, що виробляють предмети споживання для населення (група Б). У загальному обсязі випуску продукції промисловості у 1990-ті рр., як і за часів існування СРСР, провідне місце в Україні належало виробництву засобів виробництва (понад 70 %). Останнім десятиліттям структура промислового виробництва змінююється: значна увага приділяється виробництву предметів споживання. Різні галузі промисловості об’єднуються, утворюючи систему пов’язаних між собою галузей виробничої та невиробничої сфер. Основні принципи розміщення та форми організації виробництва Розташування різних підприємств по території країни залежить від певних умов, які називають чинниками розміщення виробництва. Головні чинники розміщення виробництва: y сировинний (чим вищою є матеріаломісткість виробництва, тим більшою є його орієнтація на сировину); y паливно-енергетичний (впливає на розміщення виробництв, що зазнають сильного впливу паливно-енергетичного чинника. Такі виробництва розташовують поблизу джерел електроенергії — бажано біля ГЕС, що виробляють дешеву електроенергію); y водний (впливає на розміщення найбільш водомістких видів виробництв); y чинник робочої сили (трудомісткість; визначається обсягом витрат праці на виробництво одиниці продукції. Він може залежати від кількості та кваліфікації трудових ресурсів, статевовікової структури); y наукоємність (до наукоємних належать усі виробництва, які потребують висококваліфікованих працівників та великих вкладень у науково-дослідну базу); y споживчий (проявляється в наближенні виробництва до місць споживання готової продукції); y транспортний (враховується з метою наближення до споживачів продукції, здешевлення транспортних витрат); y чинник ринкової кон’юнктури (враховує умови реалізації продукції, співвідношення попиту і пропозиції); y екологічний (націлює розміщення виробництва таким чином, щоб воно якнайменше шкодило навколишньому середовищу й здоров’ю людини). Зростанню ефективності виробництва сприяють різні форми його організації, основними з яких є спеціалізація, кооперування, комбінування та концентрація. Спеціалізація — зосередження основної діяльності підприємства на виробництві вузького кола продукції, товарів і послуг. Кооперування — встановлення виробничих зв’язків між підприємствами, кожне з яких спеціалізується на виробництві окремих частин одного виробу. Комбінування — об’єднання технологічно пов’язаних між собою підприємств, продукція одного з яких є матеріалом для іншого. Концентрація — це зосередження виробництва на великих підприємствах. Паливна промисловість Паливна промисловість — комплекс галузей, що займаються видобутком і переробкою різних видів паливно-енергетичної сировини: вугілля, нафти, природного газу, торфу, горючих сланців. Провідними галузями паливної промисловості України є: вугільна, нафтова, газова. Вугільна промисловість є найрозвиненішою галуззю паливної промисловості України. Вона представлена видобутком кам’яного і бурого вугілля. До складу галузі входять підприємства з видобутку вугілля (шахти) і збагачувальні фабрики. Частка вугілля в паливно-енергетичному балансі України складає приблизно 69 %, що є одним із найвищих показників у світі. Вугільна промисло-

133

www.e-ranok.com.ua

Географія вість є базою для розвитку електроенергетики, металургії, коксохімії. Основні поклади кам’яного вугілля зосереджені в Донбасі і Львівсько-Волинському басейні. ¹ÄÌÀ¾»¹ ÊËÉÌÃËÌɹ ȹÄÁ»ÆÇ ÈÉÇÅÁÊÄÇ»ÇÊË ¹ÀÇ»¹ ÇƾÏÕÃÇ ¨ÉÁ½Æ ÈÉÇ»ÊÕÃÁ ¨ÉÁÃ¹É È¹ËÊÕÃÁ £ÉÁÅÊÕÃÇ ¨ÉÁÐÇÉÆÇ ÅÇÉÊÕÃÁ º¹Ê¾ÂÆÁ

¦¹ÍËÇ»¹

̼ ÄÕƹ ÌÉÇ »Ì¼ ÄÕ Æ¹ Æ ÈÉÇ» ÊÕÃÁ º¹Ê¾ÂÆ

«ÇÉÍoØƹ

£¹ÅoØÆÇ »Ì¼ ÄÕƹ

¦¹ÍËÇ »Á½ÇºÌ»Æ¹

¦¹ÍËÇ È¾É¾ÉǺƹ

Çƾ ÏÕÃÁ ¤Õ» » ÊÕÃÇ ÇÄÁÆ ÊÕÃÁ º¹Ê¾ÂÆÁ

ÇƾÏÕÃÇ ¨ÉÁ½Æ ÈÉÇ» ÊÕÃÁ ¨ÉÁ ùÉȹËÊÕÃÁ £ÉÁÅÊÕÃÇ ¨ÉÁÐÇÉÆÇ ÅÇÉÊÕÃÁ º¹Ê¾ÂÆÁ

ÇÉÁÊĹ» ¤Õ» » ÉÇ ¼ÇºÁÐ §½¾ ʹ ®¾ÉÊÇÆ ¾É½ØÆÊÕà £É¾Å¾ÆÐÌà ¤ÁÊÁйÆÊÕÃ

¨Ç Ä ÊÊØ

Особливу цінність має кам’яне вугілля Донбасу, з якого виготовляють кокс, необхідний для виплавки чавуну. Глибина залягання вугільних шарів тут сягає 1200 м при середніх глибинах залягання 500—750 м, а потужність шарів, що розроблюються, дуже мала — від 0,5 до 2 м. Через це собівартість видобутку вугілля в Донбасі є значно вищою за світову. Нафтова промисловість базується як на власній, так і на довізній сировині. Основні родовища нафти зосереджені в Карпатській і Причорноморсько-Кримській нафтогазоносних провінціях, Дніпровсько-Донецькій нафтогазоносній області. Найбільшими родовищами Передкарпаття (майже 60 % видобутку нафти в Україні) є Бориславське (Львівська обл.), Долинське, Битківське (ІваноФранківська обл.). У Дніпровсько-Донецькій нафтогазоносній області також є великі родовища: нафтові — Леляківське (Чернігівська обл.), Глинсько-Розбишівське (Полтавська обл.), нафтогазові — Гнідинцівське (Чернігівська обл.), Качанівське (Сумська обл.), Яблунівське (Полтавська обл.). У Причорномор’ї поклади нафти виявлені на Керченському півострові та шельфовій зоні Чорного моря. Оскільки запасів власної нафти в Україні недостатньо, значна її кількість завозиться з-за кордону, переважно з Росії. На власній та довізній сировині в Україні розвивається нафтопереробна промисловість. Найбільші нафтопереробні підприємства розміщені в Лисичанську, Кременчуку, Дрогобичі, Надвірній, Херсоні, Бердянську. Пиродний газ є найефективнішим видом традиційного палива. Великі родовища природного газу розташовані в Дніпровсько-Донецькій нафтогазоносній області: Шебелинське, Західнохрестищенське, Єфремівське (Харківська обл.). Близько 1/5 частини видобутку природного газу України зосереджено в Передкарпатті: Дашавське (Львівська обл.), Косівське, Надвірнянське (ІваноФранківська обл.) родовища. Значні родовища природного газу відкриті на півдні країни, насамперед у Криму. Основні родовища — Глібовське, Джанкойське. Зростає видобуток газу з дна Чорного моря. По території України пролягають численні газопроводи: Шебелинка—Харків, Шебелинка— Полтава—Київ, Шебелинка—Дніпропетровськ—Кривий Ріг—Одеса—Кишинів, Шебелинка— Бєлгород—Москва, Дашава—Київ—Москва.

134

www.e-ranok.com.ua

Тема 16 Торф’яна промисловість розвивається на півночі України, у Поліссі (Чернігівська, Рівненська, Львівська, Житомирська, Волинська обл.). Торф як паливо має другорядне значення. Його використовують як місцеве паливо в сільській місцевості, на скляних, порцеляно-фаянсових, харчових підприємствах. Для поліпшення транспортування з нього виготовляють торфобрикети (Чернігівська, Житомирська, Львівська обл.). Електроенергетика Електроенергетика — базова галузь промисловості, яка виробляє, передає і трансформує електроенергію. Електроенергію в Україні виробляють теплові, гідравлічні, гідроакумулюючі й атомні станції. Найбільшу частку електроенергії (49,6 %) виробляють теплові електростанції (ТЕС), що працюють на вугіллі, газі й мазуті. Найпотужніші з них розташовані в Донбасі (Старобешівська, Курахівська, Криворізька-2), у Харківській (Зміївська), Київській (Трипільська) і Вінницькій (Ладиженська) областях. Більшість ТЕС поряд з електроенергією виробляють і тепло для опалення міст. Із роботою ТЕС пов’язане значне забруднення навколишнього середовища. Друге місце за обсягом виробництва електроенергії належить атомній енергетиці. Атомні електростанції (АЕС) будують у районах із дефіцитом паливних ресурсів. На території України працюють Запорізька, Південноукраїнська, Рівненська, Хмельницька АЕС. Вони виробляють 45,2 % електроенергії країни. На Дніпрі і Дністрі побудовані великі гідроелектростанції. Найбільшими з них є Дніпрогес, Дніпродзержинська, Дніпропетровська, Канівська, Каховська, Київська, Кременчуцька. На гідроенергетику припадає лише 5,2 % загального виробництва електроенергії. Електроенергія, вироблена електростанціями, передається до споживачів за допомогою ліній електропередач (ЛЕП). Незважаючи на дефіцит палива в Україні останніми роками виробляється надлишок електроенергії. Це дає змогу експортувати її до Білорусі, Польщі та інших країн. У зв’язку з підвищенням цін на енергоносії (нафту і природний газ) особливо гостро постає проблема реконструкції підприємств та їх переходу на енергозберігаючі технології. Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є використання альтернативних видів палива. Україна має можливості використання сонячної, вітрової та геотермальної енергії. У Криму побудована одна з перших геліоелектричних станцій (біля с. Мисове), стали до ладу вітроелектричні станції (АР Крим, Донецька обл.). Металургійна промисловість Металургія — сукупність галузей промисловості, що спеціалізуються на видобутку, збагаченні, переробці руд чорних і кольорових металів, виробництві чавуну, сталі, кольорових металів і сплавів. Сировиною для чорної металургії є залізні й марганцеві руди. Як паливо використовується кокс — результат переробки коксівного вугілля. У технологічному процесі задіяні вода й вогнетривкі глини, природний газ, вапняки (флюси) та електроенергія. Родовища залізної руди сконцентровані в Криворізькому й Керченському басейнах, Кременчуцькому і Білозерському районах; марганцеві руди добувають у Нікопольському басейні. Головні підприємства чорної металургії зосереджені в трьох районах: Донбасі (Макіївка, Донецьк, Алчевськ, Харцизьк, Краснодон, Єнакієве, Луганськ, Краматорськ та ін.), Придніпров’ї (Дніпропетровськ, Запоріжжя, Кривий Ріг, Нікополь, Дніпродзержинськ), Приазов’ї (Маріуполь). Чорна металургія в Україні є дуже матеріаломісткою галуззю, оскільки використовує переважно застаріле спрацьоване обладнання.

135

www.e-ranok.com.ua

Географія Продукція кольорової металургії широко використовується в точному машинобудуванні, літакобудуванні, електроніці, робототехніці та інших галузях. В Україні за браком власної сировини кольорова металургія розвинута недостатньо. Структура галузі Чорна металургія Видобуток і збагачення залізної руди Виплавка чавуну й сталі Виробництво прокату Виробництво феросплавів, виплавка електросталі та сплавів, порошкова металургія Виробництво флюсових вапняків, вогнетривів, коксу

Кольорова металургія Алюмінієва промисловість Виробництво алюмінієвих сплавів Виробництво цинку, магнію, титану, нікелю, латуні, міді, сплавів, рідкісних металів Виробництво ртуті Переробка брухту кольорових металів

Виробництво кольорових металів переважно енергоємне, тому підприємства цієї галузі розташовують поблизу джерел електроенергії. В Україні є два райони кольорової металургії: Донецький і Придніпровський. Виробництво алюмінію, титану, магнію зосереджене в Запоріжжі і базується на дешевій енергії Дніпрогесу та довізній сировині. До джерел електроенергії тяжіють Костянтинівський цинковий завод і Артемівський завод із переробки кольорових металів. Поблизу джерел сировини розміщені Калуський хіміко-металургійний (виготовлення металевого магнію) й Іршанський гірничозбагачувальний комбінати (збагачення руд титану). На імпортній сировині працює Миколаївський глиноземний завод (глинозем є сировиною для виготовлення алюмінію). Підприємства металургії є основним стаціонарним джерелом забруднення атмосфери. Вони викидають в атмосферу оксиди азоту та сірчистий газ, забруднюють ґрунти свинцем, цинком, хромом, міддю. Значні земельні площі доводиться вилучати під звалища промислових відходів.

136

www.e-ranok.com.ua

Тема 16

Контрольний тест 1.

Показник, що характеризує розвиток економіки країни та визначається як сукупна вартість товарів і послуг, вироблених протягом року національними підприємствами незалежно від їх місця розташування, — це а валовий внутрішній продукт Б валовий національний продукт В національний дохід Г ступень індустріалізації

2.

Район України, що є перспективним щодо видобутку природного газу: а Передкарпаття Б Закарпаття В шельф Чорного моря Г Полісся

3.

Укажіть помилкове твердження: а у виробничій сфері зайнята більша частина економічно активного населення України Б на підприємствах соціальної сфери безпосередньо створюють матеріальні цінності В ринкова економіка ґрунтується на принципах економічної свободи та конкуренції Г галузі, які взаємодіють між собою, формують міжгалузеві комплекси

4.

Найтиповіша форма організації виробництва на металургійних підприємствах — це: а спеціалізація Б кооперування В конверсія Г комбінування

5.

Установіть відповідність між термінами та їх значенням. а промисловий центр 1 співвідношення та зв’язки між галузями господарства Б промисловий вузол 2 склад і співвідношення виробництв, особливості їхнього розташування по території країни В промисловий район 3 територія держави, що виділяється в економіці країни своєю спеціалізацією Г територіальна 4 сукупність промислових центрів, що мають спільну структура господарства інфраструктуру і трудові ресурси 5 населений пункт, у якому розташовано кілька промислових підприємств певної спеціалізації

6.

Установіть відповідність між центрами та галузями кольорової металургії. а Микитівка 1 виробництво алюмінію, титану, магнію Б Запоріжжя 2 виробництво цинку та свинцю В Костянтинівка 3 виробництво ртуті Г Артемівка 4 переробка кольорових металів 5 виробництво нікелю

7.

Установіть послідовність типів електростанцій за часткою у виробництві електроенергії в Україні, починаючи з найбільшої. а ГЕС Б ТЕС В ВЕС Г АЕС

8.

Виберіть із переліку галузі господарства, що належать до виробничої сфери: а наука Б культура В промисловість Г транспорт Д будівництво е побутове обслуговування

137

www.e-ranok.com.ua

Географія

тема 17. промисловість україни:машинобудування, хімічна промисловість, лісова та деревообробна, будівельних матеріалів, леГка та харчова промисловості (33—34 тижні)

Вхідний тест 1.

Укажіть назви найбільших центрів літакобудування в Україні. а Миколаїв, Одеса, Херсон Б Суми, Львів, Чернівці В Донецьк, Луганськ, Краматорськ Г Харків, Київ

2.

Загальна площа лісового фонду України складає: а 32 % Б 28 % В 20 % Г 14,1 %

3.

Укажіть провідну галузь легкої промисловості в Україні. а текстильна Б взуттєва В трикотажна Г швейна

4.

Головним чинником розміщення підприємств харчової промисловості є: а сировина і споживач Б енергетичний В водний Г висококваліфіковані кадри

5.

Установіть відповідність між галузями машинобудування та їх основними центрами. а вагонобудування 1 Дніпродзержинськ, Стаханів, Маріуполь Б суднобудування 2 Київ, Харків В автомобілебудування 3 Запоріжжя, Львів, Кременчук Г літакобудування 4 Дніпропетровськ, Луганськ, Харків 5 Миколаїв, Херсон

6.

Установіть відповідність між видами художніх промислів та їхніми основними центрами. а ткацтво, виробництво килимів 1 с. Клембівка Вінницької області Б різьблення, декоративне скло 2 с. Решетилівка Полтавської області В декоративний розпис 3 м. Коростень Житомирської області Г виробництво порцеляно-фаянсових 4 с. Петриківка Дніпропетровської області виробів 5 с. Опішня Полтавської області

7.

Установіть послідовність розташування із заходу на схід центрів машинобудування України. а Київ Б Львів В Луцьк Г Харків

8.

Виберіть із переліку основні чинники, які враховуються при розміщенні підприємств легкої промисловості: а сировина Б споживач В наявність водних ресурсів Г наявність трудових ресурсів Д екологічний фактор е значні енергоресурси

138

www.e-ranok.com.ua

Тема 17

Теоретична частина Машинобудування та металообробка Машинобудування — це сукупність галузей промисловості, що виготовляють машини й устаткування для всіх ланок господарства, а також товари народного споживання. Машинобудівний комплекс охоплює галузі машинобудування й металообробку. До металообробки належить промисловість із виробництва металевих конструкцій та виробів, а також ремонт машин і обладнання. Машинобудування відіграє визначальну роль не лише для багатьох галузей господарства, але й значною мірою забезпечує рівень економічного розвитку країни. Особливостями галузі є наукоємність, трудомісткість, металомісткість, кооперування. Машинобудування — надзвичайно складна галузь, що поділяється на кілька десятків галузей і виробництв. ¹¿Ã¾  ¾Æ¾É¼¾ËÁÐƾ ŹÑÁÆǺ̻̽¹ÆÆØ

ª ÄÕÊÕÃǼÇÊÈǽ¹ÉÊÕþ ¨ÉÁĹ½Ç ŹÑÁÆǺ̻̽¹ÆÆØ ºÌ½Ì»¹ÆÆØ

¾ÉÊ˹ËÇ ºÌ½Ì»¹ÆÆØ

ªËÉÌÃËÌɹ ¼¹ÄÌÀ ľÃËÉÇË¾Î Æ Ðƾ ŹÑÁÆÇ ºÌ½Ì»¹ÆÆØ

©¹½ ǾľÃË ÉÇÆƾ ŹÑÁ ÆǺ̻̽¹ÆÆØ

«É¹ÆÊÈÇÉËƾ ŹÑÁÆÇ ºÌ½Ì»¹ÆÆØ

» ¹ÃÇÊÅ Ðƾ ŹÑÁÆÇ ºÌ½Ì»¹ÆÆØ

Важке й енергетичне машинобудування забезпечує різноманітним устаткуванням енергетику, металургійну, хімічну, гірничодобувну і будівельну промисловість. Розміщується в районах, де є метал і споживачі готової продукції. Центри: Новокраматорськ, Горлівка, Харків, Луганськ, Донецьк, Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Маріуполь. Тракторне і сільськогосподарське машинобудування охоплює виробництво тракторів, машин для обробітку землі, машин для тваринництва. Підприємства цієї галузі орієнтуються на споживачів. Основними центрами сільськогосподарського машинобудування є Харків, Дніпропетровськ, Тернопіль, Херсон, Одеса, Київ, Бердянськ, Слов’янськ, Умань, Новоград-Волинський, Ніжин, Коломия. Електротехнічна промисловість випускає продукцію для енергетичних систем: трансформатори, генератори, важке устаткування для електровозів, кабелі, електродвигуни, високовольтну апаратуру. Центри: Запоріжжя, Харків, Донецьк, Одеса, Київ, Хмельницький, Бердянськ, Полтава, Кам’янець-Подільський. Транспортне машинобудування включає: локомотивобудування (Луганськ, Харків, Дніпропетровськ); вагонобудування (Дніпродзержинськ, Кременчук, Стаханов, Маріуполь); суднобудування (Миколаїв, Херсон, Київ); автомобілебудування (Кременчук — вантажівки, Запоріжжя — легкові автомобілі, Львів — автобуси, Одеса — автокрани, Луцьк — вантажно-пасажирські малолітражні автомобілі, Мелітополь, Харків — мотори, Київ, Львів, Харків — мотоцикли); літакобудування (Київ, Харків). У Дніпропетровську виробляють ракети для виведення на орбіту супутників Землі. Верстатобудування — виробництво верстатів із числовим програмним управлінням, токарських автоматів, алмазорозточних верстатів, автоматизованих ліній (Харків, Київ, Бердичів, Одеса, Черкаси, Дніпропетровськ, Краматорськ). Приладобудування включає виробництво приладів для контролю, вимірювання, а також засоби обчислювальної техніки, автоматики тощо. На розміщення підприємств впливають наявність висо-

139

www.e-ranok.com.ua

Географія кокваліфікованих інженерно-технічних і робочих кадрів. Основними центрами приладобудування є Сєверодонецьк, Київ, Харків, Івано-Франківськ, Львів, Суми, Черкаси, Житомир, Луцьк. Провідною галуззю в Україні є тракторне й сільськогосподарське машинобудування, на частку якого припадає близько 23 % виробленої продукції. Подальший розвиток машинобудування країни потребує технічного переоснащення, реконструкції, переспеціалізації на основі високих технологій світового рівня та інвестування, створення сучасних невеликих і середніх заводів з випуску конкурентоспроможної продукції для світового і внутрішнього ринків, зокрема товарів народного споживання. Хімічна промисловість Хімічна промисловість — сукупність галузей, що виробляють різноманітну продукцію шляхом хімічної обробки сировини, створюють речовини, яких не існує в природі, та сучасні технології переробки природних ресурсів. Головні особливості хімічної промисловості: y широка сировинна база (кам’яне і буре вугіля, нафта, кам’яна і калійна солі, фосфорити, крейда, вапняки, супутний і природний газ, сірка, відходи чорної і кольорової металургії, харчової промисловості, лісопромислового комплексу); y можливість створювати нові речовини із заданими властивостями; y можливість широкого комбінування (з одного і того самого виду сировини можна отримувати різну продукцію); y екологічна небезпека багатьох виробництв та водночас можливість створення нових технологій безвідходної переробки сировини. У структурі сучасної хімічної промисловості України пріоритетними галузями є гірничохімічна, основна хімія (виробництво мінеральних добрив, сірчаної кислоти, соди), хімія органічного синтезу (виробництво синтетичних смол і пластмас, хімічних волокон, лакофарбова галузь, нафтохімія). Підприємства гірничо-хімічної галузі розміщуються в районах видобутку корисних копалин. Сірку добувають у Новому Роздолі та Немирові (Львівська обл.), кам’яну (кухонну) сіль — у Слов’янську, Артемівську (Донецька обл.) і в Криму (оз. Сиваш), калійну сіль — у Калуші (Івано-Франківська обл.) і Стебнику (Львівська обл.). Виробництво азотних добрив розміщується в районах коксохімічних заводів (Дніпродзержинськ, Запоріжжя, Алчевськ, Горлівка, Лисичанськ, Сєверодонецьк), районах видобутку природного газу і біля трас великих газопроводів (Рівне, Черкаси, Одеса). Центрами виробництва калійних добрив є Калуш (Івано-Франківська обл.) і Стебник (Львівська обл.), де добувають калійні солі. Фосфорні добрива виробляють на основі імпортної сировини в районах сільськогосподарського виробництва (Одеса, Вінниця), а також у місцях виробництва сірчаної кислоти (Костянтинівка, Суми) і в центрах розвитку металургії (Маріуполь). Виробництво сірчаної кислоти зосереджено в районах її споживання (Костянтинівка, Суми, Рівне, Новий Розділ, Дніпродзержинськ). Виробництво соди розміщене в районах видобутку кам’яної солі (Слов’янськ, Лисичанськ) і ропи (Красноперекопськ). Промисловість органічного синтезу розвинена в Донбасі (Лисичанськ, Сєверодонецьк, Горлівка) і на Наддніпрянщині (Дніпродзержинськ, Запоріжжя). Виробництво полімерних матеріалів базується на використанні продуктів нафтопереробної, газової, коксохімічної промисловості (Донецьк, Запоріжжя, Луцьк — виробництво синтетичних смол і пластмас; Київ, Черкаси, Чернігів — виробництво хімічних волокон). Частково виробництво базується на використанні хімічної сировини, що надходить продуктопроводами з Росії.

140

www.e-ranok.com.ua

Тема 17 Високого рівня розвитку в Україні досягли лакофарбова промисловість (центри — Дніпропетровськ, Львів, Одеса, Харків), виробництво синтетичних барвників (Рубіжне, Красноперекопськ). На базі нафтопереробної і газової промисловості розвивається нафтохімічна (Бердянськ, Кременчук, Херсон) і гумово-асбестова (Дніпропетровськ, Біла Церква) промисловість. Усе більшого значення в Україні набувають виробництво синтетичних миючих засобів, фармацевтика. Ці галузі належать до наукоємних, тому їхні виробництва розміщені у великих містах — Донецьку, Дніпропетровську, Києві, Запоріжжі, Одесі та ін. Лісова і деревообробна промисловість Лісова і деревообробна промисловість — сукупність галузей, що спеціалізуються на заготівлі і переробці деревини, виробництві меблів і напівфабрикатів, різних видів паперу, картону, штучного волокна, целюлози. Україна має незначні запаси лісових ресурсів. Загальна площа лісового фонду складає 14,1 % території країни, що значно менше, ніж у розвинених країнах. Наприклад, у Франції цей показник становить близько 28 %, у США — 32 %. Свої потреби в деревині Україна задовольняє приблизно на 20 %, решта імпортується. Ліси по території України розміщені нерівномірно. До найбільш лісистих належать Закарпатська, Івано-Франківська, Рівненська, Житомирська, Волинська, Чернівецька області. Лісопромисловий комплекс України включає лісозаготівлю, деревообробку, лісохімічну і целюлозно-паперову промисловість. Характеристика галузей лісопромислового комплексу України Назва галузі Лісозаготівельна

Чинники розміщення Сировинний

Деревообробка лісопиляння

Сировинний

виробництво меблів Целюлозно-паперова Лісохімічне виробництво

Основні райони та центри розміщення Івано-Франківська і Закарпатська області (Карпати); Волинська, Житомирська, Київська, Чернігівська області (Полісся)

Закарпаття (Рахів, Свалява), Івано-Франківська область (Коломия), Львівська область (Самбір, Стрий), Вінницька, Житомирська, Чернігівська, Рівненська області Споживчий, сировинний Львів, Чернігів, Київ, Харків, Донецьк, Одеса Сировинний, водний, Рахів, Ізмаїл, Цюрупинськ, Малін, Херсон, Одеса, споживчий Обухів, Понінка Орієнтація на відходи Івано-Франківська, Закарпатська, Житомирська, лісопромислового комХмельницька та Київська області плексу

Промисловість будівельних матеріалів Промисловість будівельних матеріалів — група галузей промисловості, які виробляють матеріали і вироби, що використовуються під час спорудження та ремонту будинків і споруд. Будівельний комплекс включає сукупність галузей з виробництва будівельних матеріалів та саме будівництво. Від рівня розвитку комплексу залежать обсяги будівництва житла, промислових, сільськогосподарських, транспортних об’єктів, шкіл, лікарень тощо. Територія України багата на різноманітні запаси високоякісної сировини для промисловості будівельних матеріалів. Серед них виділяються родовища цементної сировини — мергелю і вапняку (Донецька, Харківська, Львівська, Чернігівська, Рівненська, Хмельницька обл., АР Крим),

141

www.e-ranok.com.ua

Географія крейди (Донецька, Сумська, Харківська, Луганська обл.), скляних пісків (Львівська, Київська, Житомирська, Донецька, Харківська обл.). Добувають мармур, лабрадорити, базальт, піщаники, туфи, гіпс. Величезні запаси гранітів розміщені у Житомирській області. Сировина для виготовлення бетону є майже в усіх областях України. Є значні запаси різноманітних глин. Для розвитку галузі немає необхідності імпортувати сировину, а навпаки, є можливість у великій кількості її експортувати. Основними галузями промисловості будівельних матеріалів є цементна, виробництво бетонних і залізобетонних конструкцій, будівельного скла, цегельне виробництво, виробництво покрівельних, стінових і оздоблювальних матеріалів. Сучасне розміщення підприємств галузі склалося під впливом сировинного і споживчого чинників. Цементна промисловість розміщується біля родовищ мергелю, вапняків, доломітів, крейди, а також біля металургійних заводів (оскільки шлак є сировиною для виробництва портланд-цементу та ін.). Основні центри — Амвросіївка, Єнакієве (Донецька обл.), Дніпродзержинськ (Дніпропетровська обл.), Здолбунів (Рівненська обл.), Балаклія (Харківська обл.), Кам’янець-Подільський (Хмельницька обл.), Григор’ївка (Миколаївська обл.). Виробництво бетонних і залізобетонних конструкцій орієнтується на споживача, насамперед у великих містах. Провідні центри: Київ, Харків, Дніпропетровськ, Донецьк, Одеса, Кривий Ріг, Запоріжжя, Маріуполь та ін. Керамзитові і термозитові блоки виготовляють у Керчі, Одесі, у Житомирській, Київській, Львівській, Харківській областях. М’які покрівельні матеріали (руберойд, толь) виробляють у Києві, Одесі, Львові, Слов’янську, Умані, тверді — шифер — у Києві, Краматорську, Запоріжжі, Харкові, Балаклії (Харківська обл.). Цегельні заводи розміщені в усіх областях країни. Найбільші підприємства будівельного скла розташовані в Артемівську, Лисичанську, Костянтинівці, Львові, Запоріжжі, Одесі. Легка промисловість Легка промисловість — це сукупність галузей, що спеціалізуються на виробництві товарів народного споживання (тканини, взуття, трикотаж, одяг, галантерея). До легкої промисловості належать текстильна (бавовняна, вовняна, шовкова, лляна), трикотажна, шкіряно-взуттєва, швейна, хутряна галузі. У структурі легкої промисловості України перше місце за обсягом виробництва посідає текстильна галузь, друге — швейна, третє — взуттєва. Особливістю легкої промисловості є надзвичайна трудомісткість. Тому найбільше підприємств сконцентровано у великих містах, де є багато трудових ресурсів. Також підприємства легкої промисловості орієнтуються на споживача (швейна, шкіряно-взуттєва, трикотажна) і сировину (текстильна). Із розвитком ринкових відносин на перше місце висувається транспортний чинник. Бавовняна промисловість України працює на довізній сировині, тому найбільші підприємства розташовані насамперед у великих містах, через які проходять транспортні шляхи, — Херсоні, Донецьку, Тернополі (бавовняні комбінати), Нікополі (прядильно-нитковий комбінат), Києві, Харкові, Львові, Полтаві, Чернівцях. Промисловість вовняних тканин представлена великими підприємствами в Чернігові, Донецьку, Кривому Розі, Одесі, Луганську, Сумах, що працюють на місцевій і довізній сировині. Виробництво килимів зосереджено у Києві, Черкасах, Богуславі, невеликих містах Чернівецької і Закарпатської областей. Підприємства лляної промисловості розташовані в основному в Житомирській, Рівненській, Львівській і Чернігівській областях, де вирощується льон на льоноволокно.

142

www.e-ranok.com.ua

Тема 17 Конопляно-джутова промисловість розвинена недостатньо й повністю працює на довізній сировині. Тому її підприємства є тільки в Одесі. Підприємства трикотажної промисловості (виробництво верхнього одягу, білизни, панчішношкарпеткове) орієнтуються на споживача, тому розташовані у великих містах — Києві, Харкові, Львові, Одесі, Луганську, Житомирі та ін. Ті ж передумови визначають принципи розміщення швейної, шкіряної і взуттєвої промисловості, тому центри їхнього розвитку збігаються. Підприємства хутряної промисловості, навпаки, розміщені переважно в невеликих містах — Балті (Одеська обл.), Жмеринці (Вінницька обл.), Краснограді (Харківська обл.), Тисмениці (ІваноФранківська обл.). Винятком є Харків, де також розвинена ця галузь. Народні художні промисли Художні промисли — форма народної творчості з виробництва декоративних виробів, що використовуються у побуті та інтер’єрі, для оздоблення одягу. Основні центри художніх промислів Територія Західна Україна

Східна Україна

Центральна Україна

Стисла характеристика В Івано-Франківській області розвинені килимарство, ткацтво, кераміка, різьблення по дереву (Косів). Активно розвиваються художні промисли також у Львівській (виготовлення виробів з кольрового скла, різьблення по дереву) і Закарпатській областях (виготовлення меблів і дерев’яних прикрас) Від першої половини ХVІІ ст. славилася своїми ремеслами. Із другої половини ХVІІ ст. на основі ремесел розвиваються художні промисли: ручне ткацтво, вишивка, гончарство, теслярське різьблення, вибивання на тканині. Центром є Харківщина У Вінницькій області — с. Клембівка (вишивання), у Полтавській — с. Опішня (різьблення, декоративне скло), с. Решетилівка (ткацтво, виробництво килимів), у Дніпропетровській області — с. Петриківка (декоративний розпис), у Житомирській — м. Коростень (виробництво порцеляно-фаянсових виробів)

Харчова промисловість Харчова промисловість — сукупність галузей, які виробляють продукти харчування та сировину для деяких інших галузей промисловості. До її складу входять майже 40 галузей і виробництв. За обсягами виробництва харчова промисловість посідає одне з перших місць в економіці України, асортимент виробленої продукції включає понад 3000 найменувань. Майже 95 % продовольчих товарів, що реалізуються на внутрішньому ринку, є продуктами вітчизняного виробництва. Харчова промисловість представляє складний комплекс із 15 основних галузей: борошномельнокруп’яної, макаронно-хлібопекарської, кондитерської, цукрової, маслосиродільної, молочної, м’ясної, маслобійно-маргаринової, плодоовочеконсервної, рибної, виноробної, пивоварної, тютюнової, соляної, спиртової. Підприємства харчової промисловості розташовані по території України практично повсюдно, однак при їх розміщенні враховуються особливості кожної галузі. Головними чинниками розміщення підприємств є сировиний і споживчий. Географія і чинники розміщення підприємств харчової промисловості: y цукрова (Лісостеп), борошномельно-круп’яна (Лісостеп і Степ), олійно-жирова (Степ, південь Лісостепу), консервна (Степ, Крим, захід Лісостепу), виноробна (Крим, Закарпаття, Степ), рибна (приморські міста) — сировинний чинник; y м’ясна (переважно великі міста) — сировинний і споживчий; y макаронна і хлібопекарська (повсюдно), кондитерська (повсюдно), молочна (повсюдно) — споживчий.

143

www.e-ranok.com.ua

Географія Зросла конкурентоспроможність українських продуктів харчування на внутрішньому і зовнішньому ринках. Продовольчі товари з України експортуються до більше ніж 40 країн світу. Харчова галузь посідає перше місце за обсягами залучених іноземних інвестицій. До неї надійшло близько 900 млн дол. США, що становить 19 % усіх іноземних інвестицій, укладених у вітчизняну економіку. Серед основних пріоритетів державної політики у сфері харчової промисловості — створення сприятливих умов для активізації інноваційного розвитку галузі, прискорення модернізації її матеріально-технічної бази, упровадження сучасних технологій та широке застосування новітніх наукових розробок.

144

www.e-ranok.com.ua

Тема 17

Контрольний тест 1.

Укажіть галузь точного машинобудування. а приладобудування Б автомобілебудування В суднобудування Г верстатобудування

2.

Укажіть назви найбільших центрів виробництва збірних залізобетонних та бетонних конструкцій. а Лисичанськ, Костянтинівка, Слов’янськ Б Куп’янськ, Умань, Ладижин В Київ, Харків, Дніпропетровськ, Донецьк Г Ковель, Луцьк, Коломия

3.

Укажіть, що є сировиною для виробництва штучних хімічних волокон: а целюлоза Б кам’яна сіль В калійна сіль Г самородна сірка

4.

Підприємства меблевої промисловості у своєму розміщенні орієнтуються переважно: а на джерела сировини Б на споживача В на джерела води Г на джерела дешевої енергії

5.

Установіть відповідність між галузями хімічної промисловості та принципами їх розміщення. а виробництво азотних добрив 1 у районах видобутку кам’яної солі ( Слов’янськ, Лисичанськ) Б виробництво калійних добрив 2 у районах коксохімічних заводів (Дніпродзержинськ, Горлівка), районах видобутку природного газу В виробництво фосфорних добрив 3 у районах сільськогосподарського виробництва (Вінниця), у місцях виробництва сірчаної кислоти (Суми) Г виробництво соди 4 у районах видобутку корисних копалин 5 у районах видобутку калійних солей (Калуш, Стебник)

6 . Установіть відповідність між галузями лісопромислового комплексу і факторами їх розміщення. а лісозаготівля 1 орієнтація на відходи лісопромислового комплексу Б виробництво меблів 2 сировинний, водний,споживчий В целюлозно-паперова 3 споживчий Г лісохімічне виробництво 4 енергетичний 5 сировинний 7.

Установіть послідовність стадій виготовлення тканини у легкій промисловості. а прядіння Б первинна обробка В спеціальна обробка сирової тканини Г ткацтво

8.

Виберіть із переліку галузі, що належать до текстильної промисловості: а лляна Б швейна В взуттєва Г вовняна Д шовкова е хутряна

145

www.e-ranok.com.ua

Географія

тема 18. сільське Господарство. транспорт. соціальна сфера (35—36 тижні)

Вхідний тест 1.

Основною зерновою культурою України є: а жито Б ячмінь В овес Г озима пшениця

2.

Провідною галуззю тваринництва в Україні є: а скотарство Б свинарство В птахівництво Г вівчарство

3.

Найбільшим транспортним вузлом є: а Харків Б Ковель В Черкаси Г Нікополь

4.

Вид транспорту, на який припадає 44% усього вантажообігу країни і більше половини пасажирообігу: а залізничний Б автомобільний В річковий Г водний

5.

Установіть відповідність між комплексами соціальної сфери і їх складом. а освітній і науковий 1 житлово-комунальне-господарство, торгівля, зв’язок Б культури 2 лікувальні та лікувально-профілактичні установи, медінститути В рекреаційний 3 середні та вищі навчальні заклади, науково-дослідні інститути і центри Г соціально-побутовий 4 кінотеатри, театри, музеї, бібліотеки 5 санаторії і пансіонати, туристичні заклади, бази відпочинку

6.

Установіть відповідність між характеристиками та видами транспорту. а трубопровідний 1 маневреність та відносно велика швидкість, обмежена вантажопідйомність, залежність від погодних умов Б автомобільний 2 велика швидкість, обмежена вантажопідйомність, висока собівартість перевезень, залежність від погодних умов В водний 3 висока вантажопідйомність, низька собівартість перевезень, можливість використання природних шляхів сполучення, залежність від погодних умов Г повітряний 4 висока вантажопідйомність, низька швидкість, обмеженість видів вантажу 5 мала залежність від погодних умов, відносно невисока собівартість перевезень, висока вантажопідйомність

7.

Установіть послідовність видів транспорту за обсягами перевезення пасажирів. а автомобільний Б залізничний В морський Г річковий

8.

Виберіть із переліку галузі соціально-культурного комплексу: а торгівля Б громадський транспорт В побутове обслуговування Г освіта Д мистецтво е фізична культура і спорт

146

www.e-ranok.com.ua

Тема 18 теоретична частина Сільське господарство Сільське господарство — друга провідна галузь матеріального виробництва, яка займається вирощуванням рослин і розведенням свійських тварин з метою забезпечення населення продуктами харчування та окремих галузей промисловості сировиною. Сільське господарство є головною складовою агропромислового комплексу (АПК), який також включає переробку, зберігання, транспортування й збут сільськогосподарської продукції, підприємства, які готують техніку та обладнання, мінеральні добрива та отрутохімікати. Україна має високий ступінь освоєння земельного фонду; на сільськогосподарські угіддя припадає 60 % його площі. Характерною рисою структури сільськогосподарських угідь України є загальна висока питома вага розораних земель (80 %), а в Кіровоградській, Вінницькій і Тернопільській областях вона складає близько 90 %. (Для порівняння: у США — 16,9 %, у Франції — 32 %.) Інші площі використовуються під багаторічні насадження (1,5 %), сіножаті (3,1 %) і пасовища (11,0 %). Сільське господарство складається з рослинництва і тваринництва. За собівартістю продукції рослинництво в Україні перевершує тваринництво. Галузева структура сільського господарства Рослинництво Вирощування зернових культур Вирощування технічних культур Вирощування кормових культур Картоплярство Овочівництво Баштанництво Садівництво Виноградарство Вирощування ефіроолійних культур

Тваринництво Скотарство Свинарство Вівчарство Птахівництво Конярство Кролівництво Рибальство Хутрове звірівництво Бджільництво

Провідними культурами в землеробстві є зернові: озима і яра пшениця, жито, озимий і ярий ячмінь, кукурудза, овес, гречка, просо і рис. Основна зернова культура України — озима пшениця. Головними районами її вирощування є Лісостеп і північні райони Степу. Яра пшениця має нижчу врожайність порівнюючи до озимої, її посіви розміщені головним чином у степових районах України з більш суворими зимовими умовами, де практично відсутній постійний сніговий покрив. Технічні культури досить різноманітні: цукровий буряк, соняшник, льон-довгунець, хміль, тютюн. Провідною культурою в Україні є цукровий буряк (найбільші площі — у Лісостепу, зокрема в Тернопільській, Вінницькій, Черкаській і Хмельницькій областях; є також посіви в південних районах Полісся і північних районах Степу). Соняшник є основною олійною культурою. За обсягом його вирощування Україна посідає перше місце у світі; головні райони вирощування — Донецька, Дніпропетровська, Луганська і Запорізька області. Також вирощують: хміль у Житомирській обл., льон-довгунець — у Поліссі, тютюн і ефіроолійні культури — в АР Крим. Садівництво і виноградарство поширені в Лісостепу і Степу практично повсюдно. Найбільші плантації винограду розташовані в Криму і Закарпатті.

147

www.e-ranok.com.ua

Географія Тваринництво України традиційно спеціалізується на виробництві м’яса, м’ясопродуктів, молока, яєць та інших продуктів харчування. На структуру, розміщення, спеціалізацію тваринництва України істотно впливає кормова база, яка є різною в різних регіонах держави і залежить від ряду місцевих особливостей (кліматичних, земельних тощо). Провідною галуззю тваринництва є скотарство. Скотарство розвинене повсюдно. Навколо великих міст, міських агломерацій, у приміських зонах Полісся, Лісостепу розміщуються господарства, що спеціалізуються на виробництві молочно-м’ясної продукції. М’ясо-молочне тваринництво переважає в Степу. Свинарство є другою за значенням галуззю тваринництва. Воно забезпечує населення продуктами харчування — м’ясом і жиром, а легку промисловість — шкірою, щетиною та ін. Ця галузь не дуже залежить від кормової бази, тому зосереджена в густонаселених районах, де добре розвинено овочівництво, є відходи харчової промисловості. Основними постачальниками продукції свинарства є Лісостеп і Степ. Вівчарству в Україні належить допоміжна роль. Інтенсивно ця галузь розвивається в Степу і на гірських пасовищах Карпат. Птахівництво орієнтується на фуражне зерно, що переробляється на корм, розвивається в приміських зонах великих міст. Ця галузь спеціалізується на розведенні курей, індиків, качок, гусей, виробництві м’яса (бройлери), яєць, пера і пуху. Промислове птахівництво розвивається в усіх природно-економічних зонах. Великими виробниками пташиного м’яса і яєць є лісостепові й степові області. Перше місце в Україні належить Криму. Залежність сільського господарства від природно-кліматичних умов зумовлює зональний характер його спеціалізації. У територіальній структурі сільського господарства України виділяються три зональні аграрні комплекси (зони) — лісовий (поліський), лісостеповий, степовий та азональні — гірські регіони — Карпатський і Кримський та приміські території. Транспорт Транспорт — галузь матеріального виробництва, що забезпечує потреби господарства і населення в усіх видах перевезень. Транспортна система України являє собою сукупність усіх видів транспорту, об’єднаних між собою транспортними мережами і вузлами. Робота різних видів транспорту характеризується певними показниками. Вантажообіг — показник обсягу вантажної роботи транспорту, що обчислюється як добуток кількості перевезених вантажів (у т) на відстань перевезення (у км). Вантажонапруженість — показник інтенсивності використання шляхів сполучення, вимірюваний вантажообігом на 1 км. Пасажирообіг — показник обсягу пасажирських перевезень транспорту, що обчислюється як добуток кількості пасажирів на відстань перевезення. Пропускна здатність транспортних шляхів визначається максимальною кількістю транспортних одиниць (потягів, судів тощо), яку можна пропустити за певний період при даному рівні технічної оснащеності. Наприклад, двоколійна залізниця може пропустити за добу 144 пари потягів, а одноколійна — 22—26 пар. Собівартість перевезень розраховується як витрати на перевезення одиниці транспортної продукції. Наприклад, перевезення нафти морем в 3 рази, а деревини — у 5 разів дешевше, ніж залізницею. Провідна роль у забезпеченні транспортно-економічних зв’язків належить залізничному транспорту. На його частку припадає 44 % усього вантажообігу країни та 63,6 % пасажирообігу. Загальна експлуатаційна довжина магістралей складає 22,1 тис. км. На території країни функціонують Південно-Західна (центр — Київ), Львівська, Південна (Харків), Донецька, Придніпровська (Дніпропетровськ) та Одеська залізниці. Відкриті швидкісні лінії Київ—Харків, Київ—Дніпропетровськ, Київ—Кременчук, Київ—Суми, Київ—Краків, Харків—Сімферополь. Найважливішими місцевими

148

www.e-ranok.com.ua

Тема 18 і транзитними напрямками в Україні є Донбас—Запоріжжя—Кривий Ріг; Київ—Житомир—Львів— Стрий—Чоп; Харків—Дніпропетровськ—Херсон тощо. На території України сформувалася система залізничних вузлів. Структура транспорту й головні транспортні центри України Види транспорту Сухопутний Залізничний (Харків, Полтава, Лозова, Дніпропетровськ, Київ, Коростень, Львів) Автомобільний (Київ, Донецьк, Харків, Дніпропетровськ, Львів, Одеса, Запоріжжя, Сімферополь, Житомир, Тернопіль, Полтава)

Трубопро-відний Водний Повітряний Газопроводи: Дашава— Морський (Іллічівськ, Авіаційний Стрий— Дрогобич; Одеса, Керч, (Жуляни, Дашава— Київ, Маріуполь, Бориспіль, Одеса, Шебелинка— Полтава; Севастополь, Феодосія, Львів, Донецьк, нафтопроводи: Миколаїв, Херсон, Бердянськ, Самара— Ізмаїл) Вінниця, Лисичанськ— Річковий (Миколаїв, Запоріжжя, Кременчук— Херсон, Херсон, Ізмаїл, Київ, Луганськ, Харків, «Дружба» Канів, Кременчук, Кіровоград, Дніпропетровськ, Черкаси, СімфероНікополь, Чернігів, поль) Запоріжжя)

Електрон-ний (Майже повсюди лінії електропередач)

Автомобільний транспорт — суходільний, маневрений, швидкісний вид транспорту, що перевозить пасажирів і вантажі на невеликі та середні відстані. На автомобільний транспорт припадає 5 % вантажообігу та 33,6 % пасажирообігу. Загальна довжина автошляхів дорівнює 170 тис. км, у тому числі з твердим покриттям — 164,2 тис. км. Найважливішими автомагістралями є Київ— Житомир—Рівне—Львів, Київ—Полтава—Харків—Дебальцеве, Київ—Умань—Одеса, Львів— Мукачеве, Харків—Новомосковськ—Запоріжжя—Сімферополь, Львів—Ужгород. Міжнародне значення мають магістралі: Москва—Київ, Москва—Харків—Сімферополь тощо. Набуває значення будівництво швидкісних автобанів, таких як Одеса—Київ. У 2005 р. у Харкові став до ладу автобус на рейках на шляхах приміського сполучення. Трубопровідний транспорт виконує важливі функції з переміщення на значні відстані нафти, природного газу і твердих вантажів по трубопроводах під тиском. Для нього характерними є низька собівартість перевезень, висока продуктивність, гнучкість обсягів постачань продукції. Посідає перше місце за обсягом переміщення вантажів. Водний транспорт включає річковий і морський види транспорту. Морський транспорт перевозить вантажі і пасажирів не тільки між портами України, але й протоками Босфор, Дарданелли і Мармуровим морем до Середземного моря та Світового океану. Загальна довжина морської берегової лінії становить близько 2000 км. Найбільші морські порти: Іллічівськ, Одеса, Південний, Керч, Маріуполь, Феодосія, Ялта. Через морські порти Україна експортує кам’яне вугілля, нафтопродукти, марганцеві руди, хімічну сировину, цукор, здійснює міжнародний туризм. Річковий транспорт використовує як шляхи сполучення природні русла річок і канали. За всіма показниками в загальному перевезенні пасажирів і вантажів водний транспорт посідає останнє місце. Головні річкові порти: на Дніпрі — Київ, Черкаси, Кременчук, Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Нікополь, Каховка та Херсон; на Південному Бузі — Миколаїв, Вознесенськ та Первомайськ; на Дунаї — Рені, Кілія та Ізмаїл; на Дністрі — Бєлгород-Дністровський; на Десні — Чернігів.

149

www.e-ranok.com.ua

Географія Основною спеціалізацією повітряного транспорту є перевезення пасажирів та цінних термінових вантажів. Головними перевагами повітряного транспорту є велика швидкість, можливість доставки пасажирів і вантажів у важкодоступні райони. До недоліків належать обмежена вантажопідйомність, висока собівартість перевезень, залежність від погодних умов. Понад 60 % повітряних перевезень України припадає на міжнародні авіарейси. Найбільшими авіаційними компаніями в Україні є «Авіалінії України», «Аеросвіт», «Міжнародні авіалінії України». Соціальна інфраструктура Соціальна інфраструктура (сфера послуг) — сукупність підприємств і установ виробничої й невиробничої сфер господарства, що обслуговують населення, надаючи різноманітні матеріальні та духовні послуги. Від рівня розвитку соціальної інфраструктури залежить продуктивність праці, збільшення кількості вільного часу, підвищення кваліфікації, забезпечення всебічного і гармонійного розвитку населення. Сфера послуг Соціально-побутовий комплекс Житлово-комунальне і готельне господарство Побутове обслуговування Торгівля і громадське харчування Громадський транспорт і зв’язок

Соціально-культурний комплекс Освіта Медицина Мистецтво Фізична культура і спорт Інформаційне обслуговування Туризм і відпочинок Інші ланки

Житлово-комунальне господарство задовольняє потреби населення у житлі та забезпечує належний стан приміщень. В Україні гострою залишається проблема нестачі житла. Краще забезпечені житлом жителі великих міст. Позитивні зрушення спостерігаються в галузях побутового обслуговування, торгівлі, громадського харчування і зв’язку, що також пояснюється переходом на ринкові відносини і масовою приватизацією. Збільшується кількість магазинів, кафе, ресторанів, підприємств з ремонту побутової техніки та надання різноманітних послуг. До закладів освіти належать насамперед середні загальноосвітні денні, вечірні і заочні школи. Розвиненою є мережа гімназій і ліцеїв, у тому числі приватних. До мережі навчальних закладів належать також позашкільні: будинки творчості, станції юних натуралістів, техніків, дитячі спортивні школи тощо. Заклади культури — бібліотеки, музичні школи, школи мистецтв, художні школи, театри, музеї, кінотеатри — сконцентровані переважно у великих містах — Києві, Львові, Харкові, Донецьку, Одесі та містах Автономної Республіки Крим. У сфері охорони здоров’я, відпочинку і фізичної культури діють як державні, так і приватні заклади. Найбільша кількість лікарів усіх спеціальностей на 10 тис. населення є характерною для Києва й АР Крим. У Сумській, Чернігівській, Житомирській областях ці показники майже вдвічі нижчі. Важливе місце у соціальній інфраструктурі посідає рекреаційне господарство — сукупність установ і закладів, що задовольняють потреби населення у лікуванні, оздоровленні та відпочинку. Рекреаційне господарство представлене санаторіями, курортами, пансіонатами, будинками і базами відпочинку тощо. Розвиток цієї сфери відбувається на основі використання рекреаційних ресурсів

150

www.e-ranok.com.ua

Тема 18 (морських, гірських районів, лісів, джерел мінеральних вод, лікувальних грязей тощо). Найбільша кількість рекреаційних установ розташовані у Криму, Карпатах, на узбережжі Чорного й Азовського морів. На сьогодні сфера послуг в Україні має суттєві недоліки і потребує вдосконалення. Необхідним є створення нової сучасної мережі послуг як у великих містах, так і в інших населених пунктах України. Україна і світове господарство. Зовнішні економічні зв’язки України За часів СРСР господарство України було залучене до системи міжнародних економічних відносин. Із початку 90-х рр. XX ст. Україна поступово входить у світове господарство як повноправний учасник. Розширюється коло зовнішньоекономічних партнерів, урізноманітнюються форми зв’язків з ними. Найрозвинутішою формою таких зв’язків є зовнішня торгівля товарами. Зовнішньоторговельними партнерами України є приблизно 190 країн і територій. Основу експорту складають чорні метали та вироби з них (прокат, труби), на які припадає понад 44 % валютних надходжень від його обсягу, продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості (азотні добрива, продукти неорганічної хімії), мінеральні продукти (залізна і марганцева руди, концентрати, вугілля, цемент і будівельні матеріали, сіль та ін.), сільськогосподарські та продовольчі товари (цукор і вироби з нього, зерно, олія, м’ясо, молоко і молокопродукти та ін.). Експорт машин, устаткування і транспортних засобів складає менше ніж 13 % від загального його обсягу. Найбільше товарів Україна експортує до Росії, Китаю, Туреччини, Німеччини, Італії, Білорусі, США, Польщі. Основу імпортних надходжень становлять мінеральні продукти (майже 47 %), насамперед паливо (природний газ, вугілля, нафта та продукти її перегонки), машини, устаткування і транспортні засоби. В Україну завозиться також продукція хімічної, фармацевтичної, харчової, легкої, деревообробної і целюлозно-паперової галузей. Найбільший обсяг імпорту Україна має з Росією. Значне місце у міжнародній торгівлі України займає торгівля послугами. Найбільшу питому вагу серед послуг, які надавалися Україною іншим країнам, мають транспортні послуги (фрахт морських суден, транзит через її територію нафти, природного газу, інших вантажів, пасажирів), послуги зв’язку, різні ділові, професійні та технічні послуги. Україна потребує значного фінансового забезпечення економічних реформ. Із цією метою країна співпрацює зі світовими міжнародними валютними і кредитно-фінансовими організаціями — Міжнародним валютним фондом (МВФ), Світовим банком (СБ), Європейським банком реконструкції і розвитку (ЄБРР). Крім цього Україна отримує позики і кредити від центральних і комерційних банків економічно розвинених країн — Німеччини, США, Італії, Франції, Японії та ін. Україна виступає здебільшого імпортером капіталів, оскільки її можливості вкладати їх в економіку інших країн є надзвичайно обмеженими. Серед найбільших інвесторів України — США, Німеччина, Великобританія, Нідерланди, Росія, Південна Корея, Кіпр, Швейцарія. Найпривабливішими галузями української економіки для іноземних капіталовкладників є харчова промисловість, торгівля, машинобудування і металообробка. Однак обсяги прямих іноземних інвестицій в Україну поки що незначні. Потенційних зарубіжних партнерів відлякують економічна й соціальна нестабільність у країні, відсутність ефективного інвестиційного законодавства, корупція серед державних чиновників тощо. За участю іноземного капіталу в Україні створюються спільні підприємства, які характеризуються різною величиною статутного фонду, кількістю зайнятих працівників, профілем діяльності тощо.

151

www.e-ranok.com.ua

Географія

Контрольний тест 1.

Провідне місце серед технічних культур в Україні належить: а льону та коноплі Б хмелю та тютюну В цукровому буряку та соняшнику Г сої та ефіроолійним культурам

2.

Галузь тваринництва, що розвивається на гірських пасовищах Карпат: а птахівництво Б скотарство В свинарство Г Вівчарство

3.

До підприємств соціально-культурного комплексу належать: а пральні, хімчистки, перукарні Б бібліотеки, музеї, виставки В житлово-експлуатаційні установи Г магазини, ринки

4.

Укажіть помилкове твердження. а найбільше рекреаційних закладів зосереджено в Криму, Карпатах, на узбережжях морів Б найбільша кількість лікарів усіх спеціальностей працює в Києві В сфера послуг у місті й селі розвинена на однаковому рівні Г розвиток сфери послуг і загальний розвиток господарства тісно взаємопов’язані

5.

Установіть відповідність між показниками роботи транспорту та їх характеристиками. а вантажообіг 1 визначається максимальною кількістю транспортних одиниць яку можна пропустити за певний період при даному рівні технічної оснащеності Б пасажирообіг 2 показник обсягу вантажної роботи транспорту, що обчислюється як добуток кількості перевезених вантажів на відстань перевезень В вантажонапруженість 3 показник обсягу пасажирських перевезень транспорту ,що обчислюється як добуток кількості пасажирів на відстань перевезень 4 показник інтенсивності використання шляхів сполучення Г собівартість перевезень 5 розраховується як витрати на перевезення одиниці транспортної продукції

6.

Установіть відповідність між сільськогосподарськими культурами та районами їх вирощування. а виноград 1 гірські райони Карпат Б льон 2 Донецька, Дніпропетровська, Луганська області В соняшник 3 Лісостеп: Вінницька, Тернопільська, Хмельницька області Г цукровий буряк 4 Північ України: Полісся 5 Крим і Закарпаття

7.

Установіть послідовність зміни сільськогосподарських культур на території України у напрямку з півночі на південь. а соняшник Б виноград В картопля Г цукровий буряк

8.

Виберіть із переліку морські порти Азовського моря: а Одеса Б Бердянськ Г Ялта Д Маріуполь

В Керч е Іллічівськ

152

www.e-ranok.com.ua

Тема 19

тема 19. економічні райони (37—38 тижні)

Вхідний тест 1.

Укажіть правильне сполучення економічного району та його спеціалізації. а Подільський – добування паливних корисних копалин Б Донецький – вирощування зернових культур В Придніпровський – чорна металургія Г Столичний – кольорова металургія

2.

Найбільший за площею серед економічних районів є: а Карпатський Б Столичний В Північно-Східний Г Причорноморський

3.

Виберіть економічний район, для якого характерним є переважання сільського господарства і харчової промисловості, а також лісової, деревообробної, легкої промисловості та машинобудування. а Столичний Б Подільський В Центральний Г Північно-Західний

4.

Який із промислових центрів не знаходиться в Донецькому економічному районі? а Кременчук Б Макіївка В Маріуполь Г Алчевськ

5.

Установіть відповідність між економічними районами та їх складом. а Столичний 1 Рівненська, Волинська Б Подільський 2 Чернігівська, Житомирська, Київська В Північно-Західний 3 Вінницька, Хмельницька, Тернопільська Г Центральний 4 Черкаська, Кіровоградська 5 Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська, Чернівецька

6.

Установіть відповідність між економічним районом та його спеціалізацією. а Донецький 1 машинобудування і металообробка (морські і річкові судна), хімічна, харчова і легка Б Придніпровський 2 чорна та кольорова металургія, машинобудування та металообробка, хімічна промисловість В Карпатський 3 харчова промисловість, машинобудування (сільськогосподарське), хімічна, легка Г Подільський 4 електроенергетика, вугільна, металургійна, хімічна промисловість, важке машинобудування 5 машинобудування, хімічна, харчова, лісова та деревообробна, паливна

7.

Розташуйте послідовно за кількістю населення економічні райони: а Причономорський Б Придніпровський В Центральний Г Карпатський

8.

Виберіть із переліку економічні райони з найвищим рівнем економічного розвитку: а Придніпровський Б Подільський В Північно-Східний Г Центральний Д Північно-Західний е Донецький

153

www.e-ranok.com.ua

Географія

Теоретична частина територіальний поДіл України Економіко-географічний поділ України Економічне районування — процес науково обґрунтованого розподілу території на відносно самостійні частини за критеріями господарської спеціалізації. В основі економічного районування лежить територіальний поділ праці. Економічний район — територія країни зі сформованою матеріально-технічною базою, що визначає її місце в системі територіального поділу праці в масштабах регіону або країни в цілому. Основні чинники формування економічних районів: y економіко-географічне положення; y історичний і адміністративно-територіальний поділ; y природні умови і ресурси; y населення і трудові ресурси; y матеріально-технічна база; y виробничі відносини; y територіальний поділ праці. На території України виділяють дев’ять економічних районів (в дужках — рівень економічного розвитку): Донецький (I), Придніпровський (II), Північно-Східний (III), Столичний (IV), Центральний (IX), Подільський (VII), Північно-Західний (VIII), Карпатський (VI), Причорноморський (V). Донецький економічний район План Склад, площа Географічне положення Природні умови і ресурси

Населення Промисловість

Сільське господарство Транспорт

Найбільші центри

Характеристика Донецька, Луганська області; 53,2 тис. км2 Розташований на сході і південному сході України, межує з розвинутими Придніпровським і Північно-Східним районами, Росією; має вихід до Азовського моря Природні умови сприятливі, височини — Донецька, Приазовська, відроги Середньоруської; низовини — Придніпровська, Причорноморська (прибережна смуга). Найбільший вугільний басейн України — Донецький; руди металів: ртутні, свинцево-цинкові, алюмінієві тощо; будівельна сировина: вапняки, глини, гіпс, графіт 8,0 млн осіб, густота 154 особи/км2, урбанізація 87 %, переважає частка зайнятих у промисловості і будів-ництві Електроенергетика (основні ТЕС: Вуглегірська, Луганська, Курахівська, Миронівська, Старобешівська), вугільна, металургійна (чавун, сталь, прокат, цинк, ртуть, мідь, латунь), хімічна (азотні і фосфорні добрива, лаки, фарби, сода, пластмаси), важке машинобудування, промисловість будівельних матеріалів Рослинництво: зернові (озима та яра пшениця, кукурудза, ячмінь), технічні (соняшник) культури.Тваринництво: молочно-м’ясне та молочне скотарство, свинарство, птахівництво Високо розвинений транспортний комплекс, найгустіша мережа залізничних шляхів, розгалужена мережа автомагістралей, область перетинають нафтопроводи і газопроводи; морський порт Маріуполь Донецьк, Луганськ, Макіївка, Єнакієве, Краматорськ, Горлівка, Артемівськ, Костянтинівка, Лисичанськ, Маріуполь

154

www.e-ranok.com.ua

Тема 19 План Проблеми розвитку

Характеристика Нерівномірний територіальний розвиток, нераціональне використання трудових ресурсів, необхідність технічного переоснащення і реконструкції підприємств, складний екологічний стан

Придніпровський економічний район План Склад, площа Географічне положення

Характеристика Дніпропетровська, Запорізька області; 59,1 тис. км2 Розташований у центральній і південно-східній частинах, у басейні Дніпра; межує з Причорноморським, Центральним, Північно-Східним, Донецьким районами; має вихід до Азовського моря Природні умови і ре- Сприятливі природні умови; височини — Придніпровська та Приазовська; нисурси зовини — Придніпровська, Причорноморська. Кам’яне і буре вугілля, найбільші в Україні родовища залізної руди (Криворізький басейн та Білозерський район), марганцеві (Нікопольський басейн), нікелеві руди; будівельна сировина: вапняки, глини, каоліни Населення 5,7 млн осіб, густота 102 особи /км2, урбанізація 83 %; найбільша кількість міст Промисловість Чорна металургія (за виробництвом чорних металів посідає перше місце в Україні), кольорова металургія (алюміній, магній, титан), машинобудування та металообробка (гірничошахтне, транспортне, виробництво металоконструкцій), хімічна промисловість, коксохімія, електроенергетика Сільське господарство Рослинництво: зернові (близько 50 % посівних площ, більша частина яких припадає на озиму пшеницю). Провідні технічні культури: соняшник, цукрові буряки. Тваринництво: молочно-м’ясне скотарство. Досить розвиненими є свинарство, птахівництво, вівчарство. В Азовському морі та водосховищах Дніпра промислове рибальство Транспорт Добре розвинений транспортний комплекс, перше місце посідає залізничний транспорт. У внутрішньообласних перевезеннях першість належить автомобільному транспорту. Велике значення мають річковий і морський транспорт. У різних напрямках область перетинають трубопроводи (переважно газопроводи) Найбільші центри Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Дніпродзержинськ, Нікополь, Запоріжжя, Мелітополь, Бердянськ Проблеми Велика концентрація промислових підприємств, складний екологічний стан, розвитку нераціональне використання трудових ресурсів, порушеність земель гірничими виробками

Північно-Східний економічний район План Склад, площа Географічне положення Природні умови і ресурси

Характеристика Харківська, Полтавська, Сумська області; 84 тис. км2 Розташований на північному сході України, межує з Донецьким, Придніпровським, Центральним, Столичним районами, Росією Природні умови сприятливі. Рельєф рівнинний: Придніпровська низовина, Полтавська рівнина, на північному сході — відроги Середньоруської височини. Паливні корисні копалини (природний газ і нафта), залізні руди, будівельна сировина

155

www.e-ranok.com.ua

Географія План Населення Промисловість

Сільське господарство Транспорт Найбільші центри Проблеми розвитку

Характеристика 6,1 млн осіб, густота 76 осіб/км2, урбанізація 67 % (найвища в Харківській області — 80 %) Машинобудування і металообробка (устаткування для енергетики, вугільної та залізорудної промисловості, чорної металургії, транспортні засоби, сільськогосподарські машини), паливна промисловість, електроенергетика, легка, харчова, хімічна (мінеральні добрива, пластмаси, хімічні реактиви, кіно- і фотоматеріали, лаки, фарби, лікарські препарати), нафтохімічна, промисловість будівельних матеріалів (цемент, збірні залізобетонні вироби, стінові матеріали, черепиця, будівельна кераміка, фаянс) Рослинництво: зернові культури, цукрові буряки, соняшник. Серед зернових культур головною є озима пшениця. Тваринництво молочно-м’ясного напрямку. На південному сході розвинене вівчарство Розвинені всі види транспорту, крім морського. Провідне місце належить залізничному транспорту (у Харківській області — автомобільному); газопроводи, нафтопроводи Харків, Полтава, Кременчук, Суми, Шостка Нерівномірний територіальний розвиток, надмірна концентрація промислових підприємств у Харківській агломерації

Столичний економічний район План Склад, площа Географічне положення Природні умови і ресурси

Населення Промисловість

Промисловість Сільське господарство

Транспорт Найбільші центри Проблеми розвитку

Характеристика Київська, Чернігівська, Житомирська області; 90,7 тис. км2 Розташований у басейні Дніпра на півночі країни; межує з Північно-Східним, Центральним, Подільським, Північно-Західним районами, Росією, Білоруссю Природні умови сприятливі, переважає низовинний рельєф (Поліська і Придніпровська низовини), у західній та південно-західній частинах, на Придніпровській височині і Словечансько-Овруцькому кряжі, — горбисті рівнини. Добра забезпеченість водними ресурсами, значні лісові ресурси 7,03 млн осіб, густота 78 осіб/км2, нерівномірність розміщення, найвищий рівень депопуляції населення (Чернігівська область) Машинобудування (25 % валової продукції промисловості будівельно-шляхові і транспортні машини, сільськогосподарське машинобудування, виробництво обладнання для харчової і хімічної промисловості, точне і неметаломістке машинобудування), хімічна (хімічні волокна, пластмаси, гумотехнічні вироби, лаки, фарби, товари побутової хімії), легка і харчова промисловість Рослинництво: зернові, технічні, кормові культури. На півночі району переважають посіви жита і гречки, на півдні — озимої пшениці і кукурудзи. Серед технічних культур провідна роль належить цукровим бурякам і льону; вирощують картоплю (Чернігівська область посідає перше місце в країні). Тваринництво м’ясо-молочного напрямку Добре розвинуті всі види транспорту. Район відрізняється великою густотою шляхів сполучення. Особливе місце належить повітряному транспорту. Київ — найбільший вузол повітряних сполучень країни Київ, Біла Церква, Чернігів, Житомир Нерівномірність розвитку і розміщення господарства; екологічна проблема, пов’язана з радіоактивним забрудненням після аварії на ЧАЕС; відплив сільського населення, депопуляція

156

www.e-ranok.com.ua

Тема 19 Центральний економічний район План

Характеристика

Склад, площа

Черкаська, Кіровоградська області; 45,5 тис. км2

Географічне положення

Розташований в центральній частині України, межує з Північно-Східним, Придніпровським, Причорноморським, Подільським, Столичним районами

Природні умови і ресурси

Природні умови сприятливі, рельєф рівнинний: Придніпровська височина і Придніпровська низовина. Добра забезпеченість водними ресурсами (річки Дніпро, Південний Буг, Інгулець, Рось тощо; Кременчуцьке, Канівське водосховища). ґрунти: родючі опідзолені та типові чорноземи. Буре вугілля (Дніпровський басейн), родовища торфу в Черкаській області; великі і різноманітні запаси будівельного і декоративного каміння

Населення

2,8 млн осіб, густота 60 осіб/км2, урбанізація 50 %

Промисловість

Машинобудування (сільськогосподарські машини, устаткування для харчової та цукрової промисловості, верстати, електротехнічні прилади, локомотиви), хімічна (азотні добрива, хімічні волокна, реактиви), харчова, легка

Сільське господарство

Рослинництво: озима пшениця, ярий ячмінь, кукурудза, цукрові буряки, соняшник. Тваринництво: скотарство і свинарство, (як допоміжні вівчарство, птахівництво), бджільництво, шовківництво, кролівництво і ставкове рибництво

Транспорт

Провідними видами транспорту є залізничний і автомобільний. Важливу роль відіграє водний

Найбільші центри

Черкаси, Умань, Кіровоград, Олександрія

Проблеми розвитку

Низький рівень промислового розвитку, обмеженість енергетичної бази, нереалізований потенціал географічного положення, хімічне забруднення, ерозія ґрунтів

Подільський економічний район План Склад, площа Географічне положення Природні умови і ресурси

Населення Промисловість

Характеристика Вінницька, Хмельницька, Тернопільська області; 60,9 тис. км2 Розташований у південно-західній частині України, межує з Карпатським, Північно-Західним, Столичним, Центральним, Причорноморським районами, Молдовою Сприятливі природні умови, рельєф височинний (Придніпровська і Подільська височини), достатньо густа річкова мережа (річки Дністер, Серет, Збруч тощо), джерела лікувальних вод Хмільника, Сатанова тощо. Запаси будівельної сировини (вапняки, мергелі, глини, суглинки, піски, граніти, гнейси, гіпс, каолін) 4,6 млн осіб, густота 75 осіб/км2, урбанізація 46 %, більша частина трудових ресурсів зайнята в сільському господарстві Харчова (цукрова, спиртова, м’ясна, молочна, маслосироробна, борошномельнокруп’яна, олійно-жирова, плодоовочева, хлібопекарська), машинобудування (устаткування для харчової промисловості, сільськогосподарські машини), хімічна (мінеральні добрива, сірчана кислота, товари побутової хімії, миючі засоби, оліфа, штучна шкіра), легка, лісова (меблева, целюлозно-паперова), промисловість будівельних матеріалів

157

www.e-ranok.com.ua

Географія План Сільське господарство

Транспорт Найбільші центри Проблеми розвитку

Характеристика Рослинництво: озима пшениця, кукурудза, зернобобові, картоплярство, овочівництво, цукрові буряки, соняшник, тютюн. Тваринництво: скотарство м’ясо-молочного напрямку, свинарство. Розвиваються птахівництво, вівчарство, рибництво і бджільництво Розгалужена транспортна мережа. Провідну роль відіграють залізничний і автомобільний транспорт Вінниця, Хмельницький, Кам’янець-Подільський, Тернопіль Недостатній рівень промислового розвитку, місцями хімічне і радіаційне забруднення, механічний відтік населення, депопуляція.

Північно-Західний (Волинський) економічний район План Склад, площа Географічне положення Природні умови і ресурси

Населення Промисловість

Сільське господарство

Транспорт Найбільші центри Проблеми розвитку

Характеристика Волинська, Рівненська області; 40,3 тис. км2 Розташований на крайньому північному заході України, межує зі Столичним, Подільським, Карпатським районами, Польщею, Білоруссю Розташований в межах Волинської височини і Поліської низовини, характеризується рівнинністю, заболоченістю і лісистістю. Багаті лісові ресурси. Родовища кам’яного вугілля, торфу, досить значні ресурси базальту, графіту, бурштину 2,3 млн осіб, густота 55 осіб/км2, урбанізація 48 %, сезонні міграції населення Машинобудування (сільськогосподарські машини, прилади, устаткування для залізничного транспорту, автомобілі), хімічна (азотні й фосфатні добрива, побутова хімія, пластмаси), промисловість будівельних матеріалів (цемент, шифер, залізобетонні конструкції, цегла), лісова і деревообробна промисловість, харчова, легка Рослинництво: льон-довгунець, картопля, хмель, зернові. У південній частині вирощують цукрові буряки. Тваринництво: скотарство молочно-м’ясного (північна частина) і м’ясо-молочного (південна частина) напрямку. Розвинені свинарство і вівчарство, птахівництво Транспортне забезпечення недостатнє. Довжина залізничних шляхів набагато менша, ніж в інших районах Рівне, Луцьк, Ковель Низький рівень промислового розвитку, нераціональне використання трудових ресурсів, радіаційне забруднення

Карпатський економічний район План Склад, площа Географічне положення Природні умови і ресурси

Характеристика Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська, Чернівецька області; 56,6 тис. км2 Розташований на заході країни, межує з Північно-Західним і Подільським районами, Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією, Молдовою Природні умови і ресурси дуже різноманітні; рельєф: гірська система Карпат, Передкарпатська височина, Закарпатська низовина. Один із найбільш водозабезпечених районів України, найбагатші лісові ресурси. Нафта, горючі гази, кам’яне і буре вугілля, торф і сланці, полі-металічні та ртутні руди, алюмінієва та нерудна сировина

158

www.e-ranok.com.ua

Тема 19 План Населення Промисловість

Сільське господарство Транспорт Найбільші центри Проблеми розвитку

Характеристика 6,5 млн осіб, густота 115 осіб/км , нерівномірність розміщення, урбанізація 51 %, трудові міграції за кордон Машинобудування (автобуси, автомобільні крани, автонавантажувачі, приладобудування, конвеєробудування, електротехнічна, радіотехнічна (телевізори) промисловість, інструментальна, виробництво верстатів і сільськогосподарських машин), хімічна (видобуток кам’яної та калійної солі, сірки, калійних добрив, сірчаної кислоти), харчова, лісова і деревообробна, паливна (газова, нафтова, вугільна, торфова), промисловість будівельних матеріалів Рослинництво: цукрові буряки, льон, зернові, картопля, льон, виноград, тютюн, садівництво.Тваринництво: молочно-м’ясне скотарство, вівчарство, свинарство густа мережа залізничних і автомобільних шляхів, аеропорт у Льові має міжнародне значення Львів, Івано-Франківськ, Чернівці, Ужгород, Калуш, Надвірна, Мукачеве Нерівномірний економічний розвиток, недостатнє використання природних ресурсів, міграції робочої сили, екологічні (надмірна вирубка лісів, ерозія земель, катастрофічні паводки, кислотні дощі) 2

Причорноморський економічний район План Склад, площа Географічне положення Природні умови і ресурси

Населення Промисловість

Сільське господарство

Транспорт Найбільші центри Проблеми розвитку

Характеристика Миколаївська, Херсонська, Одеська області, Автономна Республіка Крим; 113,4 тис. км2 Розташований у південній і південно-західній частині України, межує з Подільським, Центральним, Придніпровським районами, Молдовою, Румунією, через Керченську протоку з Росією; має вихід до Чорного та Азовського морів Природні умови сприятливі. Рельєф: Причорноморська низовина, відроги Подільської і Придніпровської височин, Північно-Кримська низовина, Кримські гори. Буре вугілля, торф, нафта і природний газ на шельфі Чорного моря, залізні руди 7,9 млн осіб, густота 70 осіб /км2, урбанізація 65 % Машинобудування і металообробка (морські і річкові судна, сільськогосподарські машини, верстати, шляхобудівельні машини, устаткування для хімічної, легкої та харчової промисловості, прилади, електромотори, гірниче устаткування), хімічна (мінеральні добрива, сірчана кислота, лаки, фарби), харчова, легка Рослинництво: озима пшениця, кукурудза, ячмінь, просо, рис, соняшник, цукрові буряки, соя, льон-кучерявець, тютюн, гірчиця, арахіс, садівництво, виноградарство, вирощування баштанних культур.Тваринництво: молочно-м’ясне скотарство, свинарство м’ясного напрямку, птахівництво, вівчарство Розвинені всі види транспорту. У міжнародній торгівлі особливу роль відіграє річковий та морський транспорт Одеса, Миколаїв, Херсон, Сімферополь, Севастополь, Керч Дефіцит водних ресурсів, нераціональне використання рекреаційних ресурсів, екологічні проблеми морів, засолення та ерозія ґрунтів

159

www.e-ranok.com.ua

Географія

Контрольний тест 1.

Визначте економічний район, що не має виходу до державного кордону. а Подільський Б Столичний В Центральний Г Північно-Західний

2.

Назвіть економічний район, для якого характерне переважання електроенергетики, вугільної, хімічної галузей, металургії, важкого машинобудування. а Причорноморський Б Північно-Східний В Придніпровський Г Донецький

3.

Переважання частки сільського населення над міським є характерним для економічного району: а Столичного Б Північно-Східного В Причорноморського Г Подільського

4.

Укажіть економічний район, що виділяється багатими рекреаційними ресурсами, які недостатньо використовуються. а Карпатський Б Подільський В Столичний Г Центральний

5.

Установіть відповідність між економічним районом і його розташуванням на карті: а Донецький Б Північно-Східний 4 В Столичний 2 Г Карпатський 1

5

3

6.

Установіть відповідність між економічними районами і їх основними проблемами. а Придніпровський 1 низький рівень промислового розвитку, обмеженість енергетичної база Б Центральний 2 нерівномірність розвитку і розміщення господарства, екологічна проблема, пов’язана з радіоактивним забрудненням після аварії на ЧАЕС В Карпатський 3 недостатнє використання природних ресурсів, міграція робочої сили, екологічні (надмірна вирубка лісів, катастрофічні паводки) Г Столичний 4 велика концентрація промислових підприємств, складний екологічний стан, порушення земель гірничими виробками 5 дефіцит водних ресурсів, нераціональне використання водних ресурсів

7.

Розташуйте послідовно за площею економічні райони. а Донецький Б Причорноморський В Північно-Західний Г Центральний

8.

Виберіть із переліку економічні райони з високим рівнем урбанізації: а Донецький Б Північно-Східний В Причорноморський Г Подільський Д Придніпровський е Центральний

160

www.e-ranok.com.ua

Тема 20

тема 20. соціально-економічна ГеоГрафія світу як наука. сучасна політична карта світу. населення (39—40 тижні)

Вхідний тест 1.

Суверенне політичне утворення з визначеною територією, господарством та політичною владою: а країна Б держава В територія Г колонія

2.

Укажіть тип монархії у Великій Британії, Японії, Швеції. а абсолютна Б теократична В конституційна Г президентська

3.

Серед названих держав до унітарних належать: а Японія, Франція, Італія, Україна Б Росія, Індія, Пакистан В Канада, США, Бразилія Г Німеччина, Бельгія, Швейцарія

4.

Серед названих країн до найбільш урбанізованих належить: а Сінгапур Б США В Німеччина Г Китай

5.

Установіть відповідність між термінами та їх визначеннями. а монархія 1 форма державного устрою, за якого країна має єдиний законодавчий і виконавчий орган влади, єдину конституцію, керівництво здійснюється з одного центру Б республіка 2 форма правління, за якої голова держави обирається населенням В унітарна 3 федеративна держава, що має тимчасовий характер, створюється з метою досягнення певних інтересів держава Г федеративна 4 форма державного устрою, за якого країна має у своєму складі окремі територіальні одиниці, штати, землі 5 форма правління, за якої верховна державна влада належить монарху та передається спадково

6.

Установіть відповідність між термінами та їх визначеннями. а урбанізація 1 процес поширення міських форм і умов життя на сільську місцевість Б субурбанізація 2 підвищення ролі передмість, які «відтягують» на себе частину населення і перебирають функції міст В рурбанізація 3 процес зростання кількості міського населення та зростання ролі міст в економіці, політиці, культурі Г псевдоурбанізація 4 злиття багатьох міст і населених пунктів у єдине міське поселення 5 зростання кількості населення міст за рахунок неконтрольованого притоку безробітних, що створює соціально-економічні проблеми

7.

Установіть послідовність релігій за кількістю віруючих. а іслам Б християнство В буддизм

8.

Виберіть із переліку релігій ті, що відносяться зо регіональних: а індуїзм Б християнство В синтоїзм Г конфуціанство Д іслам е буддизм

Г синтоїзм

9*. На початку року в країні Х проживало 10 млн осіб, наприкінці року — 11,5 млн осіб. Природний приріст склав 250 тис. осіб. Обчисліть сальдо міграції населення за рік та його частку від загального приросту населення.

161

www.e-ranok.com.ua

Географія

Теоретична частина соціально-еконоМічна географія світУ Соціально-економічна географія світу вивчає закономірності розвитку та розміщення населення і господарство у світі, окремих регіонах та країнах. загальна еконоМіко-географічна характеристика світУ Політична карта світу Політична карта світу — це географічна карта, на якій відображено поділ світу на держави та території з нанесенням існуючих кордонів. Політична карта є предметом вивчення політичної географії. Основними одиницями політичної карти світу є територія, країна, держава. Територія — це частина земної поверхні, що має певні просторові межі та географічне положення. Країна — територія з визначеними кордонами, заселена певним народом, яка в політикогеографічному аспекті може мати державний суверенітет або бути залежною. Держава — це суверенне політичне утворення, яке здійснює свої владні повноваження на певній території через діяльність особливої системи органів і організацій — державного механізму. Держави за формою правління (організації державної влади) поділяють на республіки та монархії. Республіка — це форма правління, за якої глава держави (наприклад президент) обирається населенням або спеціальною виборчою колегією. Законодавча влада в республіці належить виборному представницькому органу (парламенту). Більшість сучасних держав є республіками. Монархія — це форма правління, за якої верховна державна влада належить монарху (королю, князю, шаху, еміру) та передається спадково. Якщо влада монарха не обмежена, монархія називається абсолютною (Оман, Бутан, Свазіленд), якщо обмежена — конституційною (більшість сучасних монархій: Велика Британія, Японія, Швеція та ін.). Якщо монарх одночасно є й главою церкви, то форма правління в державі називається теократичною монархією (Ватикан, Бруней). За формою територіального устрою країни поділяють на унітарні та федеративні. Унітарна країна має єдиний законодавчий і виконавчий орган влади, єдину конституцію, керівництво здійснюється з одного центру (Франція, Україна, Ізраїль). Федеративна країна має у своєму складі окремі територіальні одиниці: республіки, штати, землі, провінції, округи тощо, які, крім загальнодержавних, мають власні законодавчі та виконавчі органи влади (Німеччина, США, Індія). Федерація може мати тимчасовий характер, якщо вона створюється з метою досягнення спільних інтересів федеральних одиниць. Таке об’єднання називається конфедерацією (наприклад Швейцарія від 1291 р. до 1818 р.). На сучасній політичній карті світу існує близько 240 країн і територій. Із них 194 є державами. Різноманіття країн сучасного світу вимагає їх типології. Типологія країн світу — науковий розподіл держав на групи за певними ознаками з метою їх порівняльного вивчення. Критеріями типологій можуть бути різні ознаки: географічне положення, розміри території, кількість населення, форма правління, розміри ВВП або ВНП на душу населення. Останніми десятиліттями набув популярності Індекс розвитку людського потенціалу (ІРЛП). Цей показник об’єднує три складові людського розвитку: тривалість життя, рівень освіти та реальний ВВП на душу населення. ІРЛП має значення від 0 до 1. Ті країни, у яких ІРЛП перевищує 0,8, уважаються країнами з високим рівнем розвитку (наприклад Норвегія, Австралія, Канада). Країни з індексом 0,5—0,8 належать до країн середнього розвитку (Китай, Росія, Україна тощо). Країни з індексом меншим за 0,5 уважають країнами з низьким рівнем розвитку (більшість країн Африки).

162

www.e-ranok.com.ua

Тема 20 Типологія країн світу Тип Економічно високорозвинені країни

Підтип Головні країни («Велика сімка»)

Малі індустріально розвинені країни

Країни «переселенського капіталу»

Країни із середнім Країни, що доекономічним роз- сягли середньовитком го розвитку

Країни, що відстали в розвитку

Країни планової економіки (соціалістичні)

Країни США, Японія, Німеччина, Велика Британія, Франція, Італія, Канада

Ознаки Високий рівень концентрації економічного, технологічного та наукового потенціалів; найвищі показники рівня соціально-економічного розвитку; частка зайнятих у сфері послуг перевищує 50 % Нідерланди, Бельгія, Висока питома вага експортної продукції та імпорту сировини і паЛюксембург, Данія, Швеція, Норвегія, Австрія, лива. Значна частка припадає на невиробничі галузі, пов’язані Швейцарія з міжнародною сферою послуг, — банківську справу, міжнародний туризм, торгівлю тощо. Високий ступінь соціального захисту населення Австралія, Південна У минулому (за винятком Ізраїлю) буАфрика, Нова Зеландія, ли колоніями Великої Британії. Ізраїль Характеризуються аграрносировинною спеціалізацією в міжнародному поділі праці (крім Ізраїлю). Господарство країн усебічно розвинене, задовольняє внутрішні потреби і має позитивний торговельний баланс Ірландія, Ісландія, Іспанія, Рівень індустріалізації дорівнює або Португалія, Туреччина, трохи перевищує пересічний світовий. Греція Більшість із них має високі темпи розвитку і в найближчій перспективі можуть перейти до групи високорозвинених країн Колишні республіки Індустріальний тип економіки Радянського Союзу, а таз пріоритетним розвитком промикож постсоціалістичні словості. Упроваджується структурна країни Європи, що стали і якісна перебудова суспільства. Деякі на шлях розвитку ринкової країни (Польща, Словаччина, Чехія, економіки Естонія) досягли значних успіхів Китай, Північна Корея, Невисокий рівень соціальноВ’єтнам, Куба економічного розвитку. ВНП на душу населення становить у середньому 14 % рівня США. Китай і В’єтнам будують ринкову економіку, одночасно намагаючись зберегти соціалістичний устрій

163

www.e-ranok.com.ua

Географія Тип Країни, що розвиваються

Підтип Країни з високим прибутком

Країни із середнім прибутком

Країни з низьким прибутком

Найбідніші країни (42 країни)

Країни Нові індустріальні: Сінґапур, Республіка Корея, Тайвань, Чилі, Арґентина, Бразилія, Мексика, Венесуела та ін. Нафтоекспортери: Саудівська Аравія, Кувейт, ОАЕ, Оман, Бахрейн, Катар, Бруней, Лівія та ін. «Багаті острови»: Антиґуа і Барбуда, Антильські, Багамські, Сейшельські, Реюньйон та ін. Країни Центральної і Південної Америки: ґватемала, Беліз, КостаРика, Панама, Колумбія, Еквадор. «Цукрові острови»: Ямайка, ґренада та ін. Деякі країни Західної та Центральної Азії Індія, Пакистан, Гондурас, Нікараґуа, Марокко, Ліберія та ін.

М’янма, Бутан, Афганістан, Ефіопія, Сомалі, Уґанда, Руанда, Бурунді, Ботсвана, Папуа-Нова ґвінея, Кірібаті, Гаїті та ін.

Ознаки Високі темпи зростання ВВП і експорту промислової продукції, розвиток власного науково-технічного потенціалу, запозичення іноземних технологій Видобуток нафти дає основну частину ВВП. Відбувається процес формування базових галузей промисловості Високий ВВП на душу населення за рахунок іноземного туризму, транзитної торгівлі, видобувної промисловості Аграрно-індустріальні країни: у промисловості найбільшого розвитку досягли харчова, легка та видобувна галузі. Значні показники безробіття

Сільське господарство має два сектори: споживчий (носить натуральний характер) і експортний (має вузьку спеціалізацію). У сільському господарстві зайнята більша частина населення Зберігаються натуральне господарство та примітивні засоби обробітку землі. Промисловість, плантації та експортні галузі економіки майже відсутні

Населення світу. Кількість та типи відтворення населення У 1900 р. кількість населення становила 1,6 млрд осіб, у 1960 р. — уже 3 млрд, а у 1999 р. — 6 млрд. На липень 2009 р. кількість населення світу досягла 6,8 млрд осіб. За прогнозами у 2012 р. вона дорівнюватиме 7 млрд осіб, у 2025 р. — 8 млрд, у 2045 р. — 9 млрд. Швидкі темпи зростання приросту населення дістали назву демографічного вибуху й перетворилися на одну з глобальних проблем людства. Вирішення цієї проблеми насамперед передбачає проведення відповідної демографічної політики — цілеспрямованої діяльності державних органів та інших соціальних інститутів у сфері регулювання процесів відтворення населення. Вона являє собою комплекс заходів: економічних (оплачувані відпустки і різні види допомоги при народженні дітей, допомога на дітей залежно від їх кількості, віку, типу сім’ї тощо), адміністративно-правових (законодавчі акти, які регламентують шлюби, розлучення, положення дітей у сім’ях, аліментні обов’язки тощо), а також виховних і пропагандистських, спрямованих на зміну процесу відтворення населення.

164

www.e-ranok.com.ua

Тема 20 Відтворення — сукупність процесів народжуваності і смертності, співвідношення яких визначає величину природного приросту. Природний приріст — це перевищення народжених над померлими за певний період (як правило, обчислюється в проміле за рік). Існують два основні типи відтворення населення: y перший тип: невисокі та низькі показники народжуваності та смертності, уповільнені темпи природного приросту (до 12 осіб на 1000 жителів). Цей тип відтворення, властивий розвиненим державам і країнам Східної Європи. У деяких країнах (Україна, Росія, Білорусь, Угорщина, Німеччина та ін.) смертність перевищує народжуваність, зменшується загальна кількість населення. Це явище демографи називають демографічною кризою; y другий тип: дуже високі показники народжуваності і відносно низькі — смертності, прискорені темпи зростання населення (природний приріст понад 12 осіб на 1000 жителів). Цей тип відтворення, властивий країнам Азії, Африки, Латинської Америки, часто називають «демографічною весною». Країни з найбільшою кількістю населення, млн осіб (за даними ООН на 2007 р.) № з/п 1 2 3 4 5

Кількість населення 1322 1103 299,4 245,5 189,1

Назва країни

№ з/п

Китай Індія США Індонезія Бразилія

6 7 8 9 10

Кількість населення 166,9 149,4 142,0 133,9 127,5

Назва країни Пакистан Банґладеш Росія Ніґерія Японія

Вікова та статева структура населення Залежно від типу відтворення виділяють різну вікову структуру населення. У країнах із першим типом частка молоді є незначною, а частка людей похилого віку постійно збільшується — відбувається процес «старіння» нації. Другий тип, навпаки, характеризується значною кількістю молодих людей. Вікова структура населення пов’язана також із показниками тривалості життя. За даними ООН, у 2008 р. середня тривалість життя становила 63,9 року для чоловіків та 68,1 року для жінок. У розвинених країнах ці показники становлять 71,9 року та 79,3 року відповідно. Найдовше живуть люди в Японії (81,4 року). У країнах, що розвиваються, чоловіки живуть у середньому 62,5 року, а жінки — 65,7 року. Найменьшою є тривалість життя в Ботсвані (36 років) та Сьєрра-Леоне (40,5 року). Загалом у світі переважають чоловіки — на 100 жінок припадає приблизно 102 чоловіки. Особливості статево-вікового складу населення відображають статево-вікові піраміди. розселення населення Процес розподілу й перерозподілу населення та форми його територіальної організації називають розселенням. Населення світу розміщується дуже нерівномірно. Понад 2/3 його сконцентровано на 8 % суходолу, близько 85 % проживає в Східній півкулі, 60 % — у помірному поясі північної півкулі, понад 50 % на низовинах і майже 1/3 в приморській смузі. На розміщення населення впливають природні умови і ступінь розвитку та зосередження виробництва. Окремі регіони Землі відрізняються найвищою густотою населення: 1) Східно-Азіатський (Китай, Японія, Корея) — густота населеня становить 200—400 осіб/км2; 2) Південно-Азіатський (Індія, Банґладеш, Шрі-Ланка, Пакистан) — 300—800 осіб/км2; 3) Європейський — понад 100 осіб/км2; 4) Південно-Східно-Азіатський (Індонезія, Таїланд, Філіппіни та ін.) — 400—500 осіб/км2.

165

www.e-ranok.com.ua

Географія За місцем проживання населення світу поділяється на міське та сільське. Нині в світі міське населення становить трохи менше половини, але його кількість невпинно зростає, тобто відбувається процес урбанізації. Головною ознакою урбанізації є зростання міст, збільшення їх впливу на розселення та відповідне ускладнення функцій. Найбільшою є частка міського населення в Австралії (85 %), країнах Західної Європи, Північної Америки (близько 75 %), Латинської Америки (понад 60 %). Найбільш урбанізованими країнами світу є Велика Британія, Німеччина, Швеція, Ісландія, Австралія, Уруґвай, Ізраїль, Кувейт, Японія. Урбанізація може приймати різні види. Так, наприклад, виділяють тенденцію до субурбанізації (підвищення ролі передмість, які «відтягають» на себе частину населення і перебирають функції міст) і псевдоурбанізації (зростання кількості населення міст відбувається за рахунок неконтрольованого притоку безробітних, що створює соціально-економічні проблеми), рурбанізації (процес поширення міських форм і умов життя на сільську місцевість). Зростання міст і посилення зв’язків між ними приводить до виникнення такої форми розселення, як міська агломерація. Міська агломерація — це компактне просторове угруповання поселень (головним чином міських), об’єднаних у єдине ціле інтенсивними виробничими, трудовими, культурно-побутовими і рекреаційними зв’язками. Найбільші міські агломерації світу сформувалися навколо Токіо, Нью-Йорка, Мехіко, Сан-Паулу, Лондона, Парижа, Ріо-де-Жанейро та деяких інших міст. Якщо зона урбанізована повністю, то міські агломерації на цій території зливаються, утворюючи мегаполіс — найбільшу форму розселення. Найбільшим вважають мегаполіс Токкайдо в Японії, де проживають понад 60 млн осіб. У США сформувалися три мегаполіси: Бос-Ваш, Приозерний (або Чи-Піттс), Каліфорнійський (або Сан-Сан). У Західній Європі сформувалися Англійський та Прирейнський (Рандстад) мегаполіси. Близько половини населення Землі живе в сільській місцевості, причому передусім у країнах з невисоким або низьким рівнем розвитку економіки — Банґладеш, Індії, Пакистані, Індонезії. Сільське населення Африки становить 78 % загальної кількості. Міграції На кількість населення країни, його структуру, культурний та освітній рівень істотно впливають міграції. Міграції населення — це переміщення людей по території, пов’язані зі зміною постійного місця проживання та роботи. Міграції класифікують за причинами (економічні, політичні, гуманітарні тощо), терміном дії (сезонні, тимчасові, постійні), напрямками (зовнішні і внутрішні), складом мігрантів, ступенем організованості тощо. Істотно впливають на міграцію війни, конфлікти, зміни політичної ситуації в країні або регіоні, зміни державних кордонів. У другій половині XX ст. з’явилася нова форма зовнішніх міграцій, яка дістала назву «відпливу умів». Суть її полягає в переманюванні розвинутими країнами іноземних учених, інженерів та інших фахівців високої кваліфікації, яким створюють кращі умови роботи і пропонують високий рівень оплати. Нині найбільші міграційні потоки спрямовані до США — з країн Латинської Америки, у Європу — з країн Азії та Африки. Багато людей виїжджає з країн СНД і Центральної Європи до Західної Європи, Північної Америки, Ізраїлю. етнічний та релігійний склад Етнічний склад населення світу дуже різноманітний. Етнос — стійка спільнота людей, що історично склалася на певній території, де люди мають власні мову і культуру, розуміння своєї єдності і відмінності від інших етносів. На Землі живе (за різними критеріями підрахунку) 3—4 тис. народів і народностей. Народи і народності об’єднують за принципом мовної близькості в групи, групи — у гілки, гілки —

166

www.e-ranok.com.ua

Тема 20 в сім’ї, а сім’ї — у мовні союзи, найбільшу одиницю об’єднання. Це об’єднання є дуже важливим, оскільки у світі нараховується від 2,5 до 5 тис. мов — точну кількість визначити неможливо внаслідок розмитості меж між мовою і діалектом, говором тощо. Найбільшими мовними сім’ями є китайсько-тибетська, семіто-хамітська, алтайська, уральська та індоєвропейська (найбільша — понад 2,5 млрд осіб). Найбільш поширеними мовами світу є китайська, англійська, гінді, іспанська, російська, індонезійська, арабська, Бенґальська, португальська. Більшість країн є багатонаціональними (Росія, США, Індонезія, Китай та ін.). Однонаціональними вважають країни, у яких понад 90 % складають представники однієї нації (Німеччина, Італія, Ірландія, Угорщина, Японія тощо). Релігійний склад населення світу теж дуже різноманітний. Нараховується величезна кількість релігій, серед яких виділяють примітивні (фетишизм, тотемізм, шаманізм та ін.), регіональні (індуїзм, синтоїзм, конфуціанство та ін.) та світові (християнство, іслам і буддизм). Християнство складається з трьох основних гілок: католицизму, православ’я та протестантизму, об’єднує близько 2 млрд віруючих у всьому світі. Найсильніший вплив має у країнах Європи, Америки, Австралії. Іслам (мусульманство) посідає друге місце за кількістю віруючих (близько 1 млрд осіб). Найбільше мусульман живе у країнах Близького Сходу та Північній Африці. Буддизм (450 млн віруючих) поширений в Індії, Монголії, Китаї, Шрі-Ланці, частково в Середній Азії і Сибіру. Трудові ресурси та зайнятість До трудових ресурсів належить частина населення, що досягла працездатного віку, який у кожній країні визначається законодавчо (у США, Росії, Україні 16—60 років, Канаді — 15—66, у Мексиці і Португалії — 12—65). Міжнародна статистика працездатним вважає населення віком від 15 до 65 років. Частина трудових ресурсів, що безпосередньо залучена до суспільного виробництва, на сьогодні становить економічно активне населення. На нього припадає в світі майже 3/4 трудових ресурсів. Структура зайнятості віддзеркалює структуру господарства країни, рівень розвитку окремих галузей, функціональну структуру поселень. У розвинутих країнах зайнятість у промисловості становить 25—40 %, а кількість зайнятих у сільському господарстві постійно зменшується. Водночас до 35—50 % зростає кількість зайнятих у невиробничій сфері, що представлена не тільки такими традиційними видами діяльності, як освіта, охорона здоров’я та відпочинок, а й торговельно-фінансовою діяльністю. У країнах, що розвиваються, близько половини населення зайнято в аграрному секторі економіки. Частка зайнятих у промисловості тут не перевищує 15 %. Значний відсоток становлять зайняті у невиробничій сфері, переважно у сфері послуг. У постсоціалістичних країнах основна частина населення зайнята в матеріальному виробництві (майже 40 % у промисловості й 20 % у сільському господарстві). На невиробничу сферу припадає близько 30 %, причому 2/3 зайняті в освіті, охороні здоров’я, культурі.

167

www.e-ranok.com.ua

Географія

Контрольний тест 1.

Територія, що має певні кордони і користується державним суверенітетом або перебуває під владою іншої держави: а держава Б країна В колонія Г протекторат

2.

Серед названих держав до федеративних належать: а Японія, Франція, Італія Б Словаччина, Румунія, Угорщина В Канада, США, Бразилія Г Україна, Велика Британія, Ізраїль

3.

Низькі показники народжуваності та смертності, уповільнені темпи природного приросту є характерними для більшості країн: а Азії Б Африки В Європи Г Південної Америки

4.

Найбільшим у світі за кількістю населення є мегаполіс: а Англійський (Велика Британія) Б Прирейнський (Німеччина) В Токкайдо (Японія) Г Каліфорнійський (США)

5.

Установіть відповідність між підтипами країн та їх назвами. а країни «Великої сімки» 1 Китай, Куба, В’єтнам, Північна Корея Б малі індустріально розвинені країни 2 Індія, Пакистан, Гондурас 3 Швеція, Швейцарія, Бельгія, Люксембург В країни з високим прибутком: нафто експортери Г країни планової економіки 4 Саудівська Аравія, ОАЕ, Кувейт, Оман, Бруней 5 Японія, США, Німеччина ,Франція

6.

Установіть відповідність між термінами та їх визначеннями. а відтворення населення 1 послідовна зміна ситуації у природному русі населення під впливом соціально-економічних факторів Б демографічна політика 2 різке прискорення кількісного зростання світового населення В демографічний вибух 3 система заходів, які здійснюються державою з метою регулювання народжуваності Г демографічний перехід 4 скорочення кількості населення внаслідок перевищення смертності над народжуваністю 5 сукупність процесів народжуваності й смертності, які забезпечують безперервне відновлення і зміну людських поколінь

7.

Установіть послідовність країн за площею. а Бразилія Б Канада В США

8.

Виберіть із переліку країни планової економіки: а Чилі Б Аргентина В Бразилія Г Китай Д Куба е Північна Корея

Г Росія

9.* Визначте середню густоту населення країни, якщо її площа складає 720 тис. км2, а чисельність населення — 82 млн чол.

168

www.e-ranok.com.ua

Тема 21

тема 21. ГеоГрафія світових природних ресурсів. світове Господарство. Глобальні проблеми людства (41—42 тижні)

Вхідний тест 1.

Найбільші площі лісів мають такі країни, як: а Росія, Канада, США, Бразилія Б Іспанія, Франція, Італія В Мексика, Гватемала, Сальвадор Г Алжир, Лівія, Єгипет

2.

Визначте серед названих галузей ті, що відносяться до «авангардної трійки»: а металургія Б хімічна промисловість В харчова промисловість Г лісова промисловість

3.

Назвіть головні зернові культури, які займають найбільші посівні площі у світі. а пшениця, рис, кукурудза Б жито, рис, кукурудза В пшениця, ячмінь, жито Г гречка, ячмінь, кукурудза

4.

Вид транспорту, який відіграє найважливішу роль у міждержавних перевезеннях: а авіаційний Б морський В залізничний Г автомобільний

5.

Установіть відповідність між корисними копалинами і країнами, що мають їх найбільші запаси. а нафта 1 Китай, США, Росія, Австралія Б кам’яне вугілля 2 Саудівська Аравія, Кувейт, Ірак, Іран В залізні руди 3 Південна Африка, Австралія, Габон Г мідні руди 4 Бразилія, Росія, Китай, США, Канада 5 Чилі, США, ДРК, Замбія, Перу

6.

Установіть відповідність між глобальними проблемами людства та їх змістом. а соціальні 1 війни і миру та гонки озброєнь у глобальному масштабі; вирішення регіональних релігійних і військово-політичних конфліктів у Європі, Азії та Африці Б політичні 2 знищення природних ресурсів; забруднення довкілля, збіднення генофонду Землі В екологічні 3 нераціональна експлуатація родовищ корисних копалин, дорожнеча сировини та енергії Г демографічні 4 різке збільшення населення або процеси старіння і депопуляція населення 5 охорона здоров’я, освіта, наука і культура, соціальне забезпечення Установіть послідовність видів транспорту за обсягом вантажообігу у світовій транспортній системі (від найбільшого): а залізничний Б автомобільний В морський Г трубопровідний

7.

8.

Виберіть із переліку крани, що є лідерами за виробництвом автомобілів: а США Б Росія В Німеччина Г Мексика Д Японія е Бразилія 9.* Розрахуйте ресурсозабезпеченість країни залізними рудами двома способами за такими даними: Загальні запаси 10 млрд т Щорічний видобуток 25 млн т Чисельність населення 40 млн осіб Ресурсозабезпеченість 1 спосіб — ? 2 спосіб — ?

169

www.e-ranok.com.ua

Географія

Теоретична частина Взаємодія суспільства і природи. Світові природні ресурси Взаємодія природи та суспільства Географічне середовище — частина земної природи, з якою суспільство взаємодіє в процесі свого життя і виробничої діяльності. Антропосфера — географічне середовище, у якому проживає людина, сфера взаємодії суспільства і природи. Людину приваблюють природні ресурси — ті компоненти навколишнього середовища, які безпосередньо використовуються у виробництві, є його сировинною та енергетичною базою. Природокористування — система заходів, що здійснюються суспільством з метою вивчення, освоєння, перетворення і охорони навколишнього середовища. У процесі виробництва загалом або на окремих його етапах природокористування може бути раціональним і нераціональним. Раціональне природокористування забезпечує нормальні умови життєдіяльності людини, запобігає можливим шкідливим впливам на навколишнє середовище, розумно регулює освоєння його ресурсів. Нераціональне природокористування катастрофічно швидко використовує ресурси природного середовища, істотно знижує їх якість і властивості, необхідні для нормального життя людини. Географія світових природних ресурсів Природні ресурси розміщені на Землі нерівномірно. Між країнами та регіонами існують певні відмінності в рівнях забезпеченості різними природними ресурсами. Тому необхідною характеристикою території є природно-ресурсний потенціал (ПРП) — сукупність природних ресурсів, які можуть бути використані в господарстві з урахуванням тенденцій розвитку науки і техніки. Співвідношення між ПРП і розмірами його використання називається ресурсозабезпеченістю. Мінеральні ресурси — сукупність розвіданих запасів різних видів корисних копалин, що можуть використовуватися в господарстві як сировина або джерело енергії. Їх можна розділити на паливні (вугілля, нафта, природний газ, сланці), рудні (залізна, марганцева, олов’яна, мідна руди) і нерудні. Країни, які мають найбільші запаси окремих видів корисних копалин Вид мінеральної сировини Нафта Природний газ Кам’яне вугілля Залізні руди Боксити Мідні руди Марганцеві руди

Країни Саудівська Аравія, Кувейт, Ірак, Іран, ОАЕ, Венесуела, Росія, Мексика, США, Лівія Росія, Іран, ОАЕ, Саудівська Аравія, США, Катар, Алжир, Іран, Венесуела, Канада, Туркменістан, Нігерія, Велика Британія, Нідерланди Китай, США, Росія, Австралія, Німеччина, Велика Британія, Індія, Польща, Україна, Канада, Колумбія Бразилія, Росія, Китай, США, Канада, Австралія, Індія, Південна Африка, Казахстан, Україна ґвінея, Бразилія, Австралія, Ямайка, Суринам, ґайана Чилі, США, ДРК, Замбія, Перу, Австралія, Казахстан, Китай, Росія Південна Африка, Австралія, Габон, Бразилія, Індія, Казахстан, Китай, Україна

Земельні ресурси — землі, що використовуються в господарській діяльності людини, а також землі, які можуть використовуватися в різних галузях господарства. Земельні ресурси належать до вичерпних, відносно відновлювальних. Земельний фонд оцінюється у 134 млн км2 (площа суходо-

170

www.e-ranok.com.ua

Тема 21 лу без урахування Антарктиди і ґренландії). Найбільш родючі землі, що не потребують істотного збагачення, становлять лише 11 % земельного фонду. Водні ресурси — поверхневі та підземні води, які використовуються або можуть використовуватися у господарській діяльності (води озер, річок, льодовиків, підземні води, опріснені води морів). Водні ресурси є відносно невичерпними, оскільки їх загальний об’єм на планеті залишається незмінним, а якість стрімко погіршується. Загальні запаси води на планеті становлять близько 1,4 млрд м3. Із них на прісні води припадає лише 2,5 %. Прісні води, доступні людині для безпосереднього використання, становлять менш як 1 %. Сучасне споживання води сягає 3500 км3 на рік, тобто на кожного жителя планети припадає 650 м3. Запаси прісної води на Землі розміщені дуже нерівномірно. Лісові ресурси займають близько 4 млрд га, тобто приблизно 30 % площі суходолу Землі. Лісові ресурси є вичерпними відновлювальними. На планеті виділяють два пояси лісових ресурсів: північний і південний. У північному переважають хвойні породи дерев, у південному — листяні. Найбільші площі лісів мають Росія, Канада, США, Бразилія. Рекреаційні ресурси — природні умови та ресурси, суспільні об’єкти, які можуть використовуватися людиною для відпочинку, туризму, охорони здоров’я, лікування. Рекреаційні ресурси поділяють на природно-рекреаційні (морські узбережжя, береги річок і озер, ліси, парки, гірські райони) та культурно-історичні (культурні об’єкти, пам’ятки історії, архітектури, етнографічні елементи). Ресурси Світового океану — сукупність біологічних, мінеральних, енергетичних та інших ресурсів, що містяться у Світовому океані. Світове господарство Світове господарство та його формування Світове господарство — історично сформована сукупність національних господарств усіх країн світу, пов’язаних між собою економічними зв’язками, в основі яких лежить міжнародний поділ праці. Світове господарство пройшло у своєму розвитку три етапи: аграрний (до середини ХІХ ст.), індустріальний (друга половина ХІХ — середина ХХ ст.) та постіндустріальний (із кінця ХХ ст.). Основні умови формування світового господарства: y утворення світового ринку — системи обміну товарами та послугами між національними господарствами; y розвиток промисловості (заміна ручної праці на машинну привела до підвищення продуктивності праці і збільшення обсягів продукції, що виробляється); y розвиток транспорту та сучасних засобів комунікації. Світове господарство — складна система, у якій розрізняють галузеву та територіальну структури. Галузева структура — це сукупність споріднених груп галузей, які виробляють однорідну продукцію, надають різноманітні послуги і здійснюють суспільно корисну діяльність різних видів. Територіальна структура — це розміщення і розподіл галузей господарства по країнах, регіонах, континентах. У сучасному світовому господарстві виділяють три головних економічних ядра: Європейський (на чолі з Німеччиною), Американський (з провідною роллю США), АзіатськоТихоокеанський (з провідною роллю Японії). Міжнародний географічний поділ праці Організуючою основою світового господарства є міжнародний географічний поділ праці (МГПП) — вища форма суспільного поділу праці. МГПП виражається в спеціалізації окремих країн на виробництві певних видів продукції, послуг і подальшому обміні ними.

171

www.e-ranok.com.ua

Географія Наприклад, Саудівська Аравія є постачальником на світовий ринок нафти, Канада — зернових, Замбія — міді, Японія — робототехніки, радіоелектроніки, автомобілів, капіталу. Найвищою формою МГПП є міжнародна економічна інтеграція — процес установлення глибоких та стійких взаємозв’язків між групами країн та проведення ними злагодженої міждержавної економічної політики. Результатом міжнародної економічної інтеграції є формування міжнародних економічних угруповань, таких як, наприклад, Європейський Союз, Північноамериканська зона вільної торгівлі (НАФТА), Ліга арабських держав (ЛАГ), Африканський Союз та ін. Науково-технічна революція Науково-технічна революція (НТР) — це корінний якісний переворот продуктивних сил на основі перетворення науки на провідний чинник розвитку суспільного виробництва, безпосередню продуктивну силу. НТР почалася в середині ХХ ст. під впливом найбільших науково-технічних відкриттів, зрослої взаємодії науки і техніки і різко прискорила науково-технічний прогрес, змінивши всі сфери життя суспільства. Завдяки НТР із середині ХХ ст. відбуваються якісні зміни в розвитку і розміщенні світового господарства. Вони пов’язані зі створенням нових джерел енергії, новітніх знарядь праці, нових матеріалів і впровадженням принципово нових технологічних процесів — біотехнологій і робототехніки. Географія основних галузей промисловості світу Промисловість є провідною галуззю виробничої сфери. Промисловість поділяють на добувну (розробка корисних копалин) та обробну (переробка сировини на готову продукцію). Провідними галузями світової промисловості є енергетика, металургія, машинобудування, хімічна, лісова, легка, харчова. Галузями «авангардної трійки», що забезпечують економічний розвиток країни, вважають енергетику, машинобудування і хімічну промисловість. Енергетика — сукупність галузей паливної промисловості, електроенергетики, засобів доставки палива та енергії. Основними первинними джерелами енергії є природний газ, нафта, вугілля, гідроенергія, енергія атомного ядра. У сучасному світовому господарстві склалася ситуація, за якої країни, що розвиваються, виступають як постачальники енергоносіїв, а розвинені держави — як основні споживачі енергії. Нафтова промисловість — провідна галузь енергетики, яка розвивається дуже високими темпами. Нафту добувають у 75 країнах світу, але географію цієї галузі визначають країни, для яких вона є галуззю міжнародної спеціалізації. Найбільше нафти експортують країни Перської затоки, Росія, країни Північної та Західної Африки, Латинськї Америки, Індонезія, Бруней. Великими імпортерами нафти є Японія, країни Європи, США. Газова промисловість. Розвідані запаси природного газу становлять 142 трлн м3. Найбільші запаси природного газу зосереджені в Росії (39,2 %), на Близькому і Середньому Сході (30 %), у Північній Америці (5 %) і Західній Європі (насамперед у Нідерландах — 4 %). Основна частина видобутку природного газу ведеться у промислово розвинених країнах. Щорічний добуток газу у світі постійно зростає. Понад 40 % всього об’єму видобувають в СНД (80 % цієї кількості припадає на Росію), 25 % — у США, менші об’єми — у Канаді, Нідерландах, Норвегії, Індонезії, Алжирі, які не входять до числа найбільших світових експортерів природного газу. Вугільна промисловість — «найстаріша» галузь паливно-енергетичного комплексу. Сумарні світові запаси вугілля (52 % — кам’яного, 48 % — бурого) оцінюються приблизно в 13—14 трлн тонн, причому найбільші родовища розташовані в Росії, Китаї, США, Південній Африці (ПАР), Україні, Казахстані, менш значущі — у Німеччині, Великій Британії, Польщі, Австралії, Канаді, Індії, Індонезії, Ботсвані, Зімбабве, Мозамбіку, Колумбії, Венесуелі. Електроенергетика в період НТР є однією з галузей авангардної трійки, що розвивається найбільш динамічно. Понад 60 % усього об’єму електроенергії виробляється в промислово розвинених

172

www.e-ranok.com.ua

Тема 21 країнах, насамперед у США, Японії, Німеччині, Китаї, Канаді і Росії. Електроенергію виробляють на теплових (ТЕС), водних (ГЕС), атомних (АЕС) та інших станціях. Співвідношення часток отриманої на різних станціях електроенергії визначає енергобаланс країни. Обмеженість енергетичних ресурсів призвела до пошуків та використання альтернативних джерел енергії: сонячної, вітрової, геотермальної, припливів, хвильової, морських течій тощо. Металургійна промисловість. Металургія — це галузь господарства, що виробляє метали та сплави із залізної та марганцевої руд, скрапу (відходів виробництва і брухту). Розрізняють дві галузі металургії — чорну та кольорову. Чорна металургія виробляє чавун, сталь, прокат, феросплави. У другій половині ХХ ст. найбільшим виробником чорних металів у світі були США. Від 1982 р. на перше місце вийшла Японія, а з 1996 р. — Китай (понад 100 млн тонн щорічно). До великих виробників чорних металів належать Росія, Україна, Німеччина, Італія, Франція. Серед країн, що розвиваються, — Індія, Бразилія, Мексика, Південна Корея та ін. Останні десятиліття темпи виробництва чорних металів у розвинених країнах знижуються. Це пов’язано зі зниженням матеріаломісткості продукції, а також витісненням чорних металів більш сучасними матеріалами. Особливістю виробництва чорних металів на сучасному етапі є їх розташування не в районах залягання залізних руд або палива, а поблизу великих транспортних вузлів. Кольорова металургія в епоху НТР зазнала певних змін. Виплавка важких металів (міді, свинцю, цинку, олова) знижується, а виробництво легких (алюміній, титан, магній) та рідкісних (ітрій, лютецій, лактат) нарощується. Повний набір підгалузей кольорової металургії мають такі країни, як США, Канада, Японія, Росія, Німеччина, Франція, Бельгія, Австралія. Останнім часом у виробництві кольорових металів зростає частка країн, що розвиваються. Найширше застосування серед кольорових металів має алюміній. Провідними виробниками металевого алюмінію є Китай, Росія, США, Канада, Австралія, Бразилія, Норвегія. Машинобудування є найважливішою галуззю промисловості, оскільки забезпечує автоматизацію, механізацію та електрифікацію виробництва, підвищуючи продуктивність праці. На машинобудування припадає 37 % від вартості світового промислового виробництва. Сучасне машинобудування складається із понад 70 галузей і поділяється на три основні групи: загальне, транспортне та точне. Точне машинобудування розвивається у великих наукових центрах. Основними машинобудівними районами світу є Північна Америка (провідна роль США), Західна Європа (провідна роль Німеччини), Східна та Південно-Східна Азія (провідна роль Японії). Хімічна промисловість забезпечує світове господарство новітніми матеріалами. Рівень розвитку хімічної промисловості свідчить про ступінь модернізації господарства країни. Найбільшими виробниками хімічної продукції в світі є США, Японія, Росія, Німеччина, Китай, Велика Британія, Франція, Італія, Бразилія, Індія, Південна Корея, Україна. Лісова промисловість охоплює лісозаготівлю, лісопиляння та обробку деревини. Розвиток галузей залежить переважно від розміщення та запасів лісових ресурсів. Високорозвинені держави спеціалізуються на виробництві паперу та продукції деревообробної промисловості, країни, що розвиваються, займаються лісозаготівлею. Основними виробниками пиломатеріалів у світі є США, Канада, Японія, Швеція, Німеччина, Фінляндія; картону та паперу — США, Японія, Швеція, Норвегія, Фінляндія, Канада. Легка промисловість складається з текстильної (50 % вартості), швейної, шкіряно-взуттєвої, хутрової та галантерейної галузей. Провідними виробниками тканин є Китай, Росія, США, Індія, Японія, Німеччина.

173

www.e-ranok.com.ua

Географія Світове сільське господарство Головним завданням сільського господарства є забезпечення населення продуктами харчування, а окремих галузей промисловості — сировиною. Сільське господарство Товарне (у розвинених країнах) Інтенсивне землеробство з плодозамінною сівозміною Інтенсивне тваринництво із заготівлею кормів Садівництво та городництво Пасовищне тваринництво

Споживацьке (переважає в країнах, що розвиваються) Плугове та мотижне землеробство. Пасовищне тваринництво. Напівкочове та кочове тваринництво Примітивне збиральництво. Полювання та рибальство

Сільське господарство складається з двох основних галузей: рослинництва та тваринництва. Співвідношення цих галузей у країнах різних регіонів світу неоднакове. У розвинених країнах Європи та Америки переважає високопродуктивне тваринництво, а в країнах, що розвиваються, — рослинництво. Провідною галуззю рослинництва є зернове господарство. Найбільші посівні площі займають три головні зернові культури: пшениця, рис, кукурудза. Географія вирощуваня основних сільськогосподарських культур Зернові культури Пшениця — Росія, Україна, Франція, Німеччина, Італія, США, Канада, Арґентина, Китай, Індія, Туреччина, Пакистан, Австралія Кукурудза — Китай, Бразилія, Мексика, Арґентина, Франція, Індія, Південна Африка Рис — Китай, Індія, Банґладеш, країни Південно-Східної Азії

Волокнисті культури Бавовник — Індія, Пакистан, Бразилія, Єгипет, Китай, США, Узбекистан, Туркменістан, Туреччина Льон — Росія, Україна, Білорусь, Китай Каучуконоси — країни ПівденноСхідної Азії

Цукроносні культури Цукрова тростина — Бразилія, Індія, Китай, Таїланд, Мексика Цукровий буряк — Франція, США, ФРН, Україна, Китай, Туреччина, Польща, Росія

Географія вирощуваня основних рослинних культур Олійні культури Соняшник — Арґентина, Україна, Росія, Франція, Індія, Китай, США Соя — США, Бразилія, Арґентина, Китай

Коренеплідні культури Картопля — Росія, Китай, Польща, США, Україна

Тонізуючі культури Чай — Індія, Китай, Шрі-Ланка, Кенія, Індонезія, Туреччина Кава — Бразилія, Колумбія, Індонезія, Мексика, Ефіопія Какао — Кот-д’Івуар, Індонезія, Бразилія, Гана, Ніґерія

У тваринництві виділяють скотарство, свинарство, вівчарство, птахівництво, конярство, бджільництво та ін. Провідною галуззю тваринництва є скотарство.

174

www.e-ranok.com.ua

Тема 21 Географія провідних галузей тваринництва Скотарство y Молочного і молочно-м’ясного напрямку — США, Індія, Росія, ФРН, Польща, Японія, Велика Британія y М’ясного і м’ясо-молочного напрямку — США, Канада, Арґентина, Бразилія, Україна, Уруґвай

Свинарство

Вівчарство

y Китай, США, Росія, Україна, країни Західної Європи, Бразилія y У районах переважного проживання мусульманського населення свинарство не розвивається через релігійні традиції

y Тонкорунного напрямку — Австралія, Нова Зеландія, Велика Британія, Італія, Франція, Португалія y М’ясо-вовно-молочного напрямку — країни Азії та Північної Африки y Каракулевого напрямку — країни Центральної Азії y Курдючного напрямку — країни Центральної Азії

Форма прояву НТР у сільському господарстві дістала назву «зеленої революції». У розвинених країнах пріоритетними напрямками сучасної НТР у сільському господарстві стали генна й клітинна інженерія, які дали змогу розвивати прибуткове виробництво навіть там, де раніше вести сільське господарство було неможливо або невигідно. Світовий транспорт та міжнародні економічні зв’язки Транспорт забезпечує нормальне функціонування світового господарства і потреби людей у всіх видах перевезень. Усі шляхи сполучення, транспортні підприємства і транспортні засоби у сукупності утворюють світову транспортну систему. На розвинені країни припадає 78 % від загальної протяжності світової транспортної мережі і 74 % від світового вантажообігу. Вантажообіг

Пасажирообіг

Основним видом суходільного транспорту є залізничний. Загальна протяжність залізниць становить 1,28 млн км. Половина з них розміщена в шести країнах: США, Канаді, Росії, Індії, Китаї, Австралії. На автомобільний транспорт припадає 2/3 загальної довжини світових шляхів сполучення. Найбільша протяжність автошляхів із твердим покриттям — у США. Трубопровідний транспорт найчастіше використовується для транспортування нафти та природного газу. Найбільшою є протяжність трубопроводів у США, Канаді та Росії. Водний транспорт є одним з найдешевших видів транспорту. Внутрішній водний транспорт (річковий, озерний) розвивається на всіх континентах світу, але найбільшого значення він набув у США, Росії, деяких країнах Європи. Морський транспорт відіграє найважливішу роль у міжнародних перевезеннях. У світовій торгівлі на нього припадає 70 % від товарообігу. А в острівних країнах — Великій Британії, Японії — 100 %. Майже половина усіх морських шляхів пролягає водами басейну Атлантичного океану. Авіацій-

175

www.e-ranok.com.ua

Географія ний транспорт належить до перспективних видів транспорту. Цей вид транспорту дуже швидкий (800—1000 км/год), але має дуже високу собівартість. Основною його функцією є перевезення пасажирів. Для перевезення товарів авіаційний транспорт використовується за необхідності дуже швидко доставити їх до місця призначення або при обслуговуванні віддалених важкодоступних районів. Транспортна система світу є основою фунціонування міжнародних економічних зв’язків. Глобальні проблеми людства Глобальні проблеми стосуються всього людства, всіх країн і народів. Вони тісно взаємозалежні й вимагають для свого рішення своєчасних спільних дій усього світового співтовариства. Усі глобальні проблеми можна поділити на політичні, економічні, демографічні, соціальні та екологічні. Найнебезпечнішими для існування людства є політичні проблеми: війни і миру та гонки озброєнь в глобальному масштабі; вирішення регіональних релігійних і військово-політичних конфліктів у Європі, Азії та Африці. На друге місце вийшли екологічні проблеми: знищення природних ресурсів; забруднення довкілля, збіднення генофонду Землі. Дуже різноманітними в різних регіонах світу є демографічні проблеми. Для країн третього світу характерним є «демографічний вибух», а в розвинених країнах спостерігаються процеси старіння і депопуляція населення. Численні соціальні проблеми (охорона здоров’я, освіта, наука і культура, соціальне забезпечення) вимагають для свого вирішення великих коштів і підготовки кваліфікованих спеціалістів.

176

www.e-ranok.com.ua

Тема 21

1.

2.

3.

4.

5.

6.

Контрольний тест

Частина земної природи, із якою суспільство взаємодіє у процесі свого життя і виробничої діяльності: а антропосфера Б географічне середовище В географічна оболонка Г біосфера Укажіть перелік країн, які є провідними експортерами нафти. а Канада, Австралія, Бразилія Б Японія, Південна Корея, Філіппіни В Німеччина, Швеція, Франція Г Саудівська Аравія, Ірак, Іран Укажіть назви країн, яким належить першість за виплавкою сталі у світі. а Канада та США Б Німеччина та Франція В Росія та Україна Г Китай та Японія Найбільше зерна пшениці на світовий ринок вивозять: а Польща, Білорусь, Росія Б США, Канада, Китай В Японія, Південна Корея, Індонезія Г Чилі, Колумбія, Перу Установіть відповідність між термінами та їх визначенням. а світове господарство 1 корінний якісний переворот продуктивних сил на основі перетворення науки на провідний чинник розвитку суспільного виробництва Б міжнародний географічний 2 процес установлення глибоких та стійких заємозв’язків поділ праці між групами країн та проведення ними злагодженої міждержавної економічної політики В міжнародна економічна 3 географічне середовище, у якому проживає людина, сфера інтеграція взаємодії суспільства і природи Г науково-технічний прогрес 4 історично сформована сукупність національних господарств усіх країн світу, пов’язаних між собою економічними зв’язками 5 спеціалізація окремих країн на виробництві певних видів продукції, послуг і подальшому обміні ними Установіть відповідність між країнами і їх спеціалізацією на світовому ринку. а Саудівська Аравія 1 нафта, газ Б Канада 2 зернові В Замбія 3 мідь Г Японія 4 робототехніка, радіоелектроніка, капітал 5 автомобілі, хімічна продукція

7.

Установіть послідовність країн (від найбільшої) за запасами природного газу. а ОАЕ Б США В Нідерланди Г Росія

8.

Виберіть із переліку види транспорту що переважають за кількістю перевезених пасажирів: а залізничний Б автомобільний В морський Г трубопровідний Д річковий е повітряний

9.* Оберіть необхідні данні з тих, що наводяться в таблиці, і розрахуйте ресурсозабезпеченість ОАЕ нафтою (у роках): Площа, млн км2 2,15 Населення, млн осіб 22,1 Розвідані запаси нафти, млрд т 35 Щорічний добуток нафти, млн т 455 Потужність нафтопереробних заводів, млн т/рік 80

177

www.e-ranok.com.ua

Географія

тема 22. економіко-ГеоГрафічна характеристика реГіонів та країн світу. ЗаГальна характеристика країн європи. німеччина. велика британія. франція. італія. польща. білорусь. росія (43—44 тижні)

Вхідний тест

1.

Укажіть назву найбільшої країни Європи за кількістю населення. а Франція Б Польща В Німеччина Г Італія

2.

Укажіть назву країни, де найбільше використовують геотермальні джерела енергії. а Італія Б Ісландія В Іспанія Г Ірландія

3.

Рослинництво є провідною галуззю сільського господарства: а Німеччини Б Італії В Великої Британії Г Швейцарії

4.

Картопля є головною експортною сільськогосподарською культурою: а України Б Німеччини В Румунії Г Білорусі

5.

Установіть відповідність між країнами та їх промисловими центрами. а Франція 1 Лейпциґ, Штутґарт, Бремен Б Іспанія 2 Барселона, Севілья, Сараґоса В Німеччина 3 Белфаст, Брістоль, ґлазґо Г Італія 4 Турін, ґенуя, Мілан 5 Тулуза, Ліон, Лілль

6.

Установіть відповідність між країною та її характеристикою. а Польща 1 високорозвинена постіндустріальна держава; за економічним потенціалом посідає друге місце серед країн Західної Європи. Особливість економіки — значна частка державного сектору Б Росія 2 середньорозвинена держава Центральної Європи; вигідність положення визначається виходом до Балтійського моря та транзитними комунікаціями між Заходом і Сходом Європи В Італія 3 найбільша за площею держава світу, що розташована одночасно у двох частинах світу; провідну роль у господарстві відіграє промислове виробництво, представлене практично всіма галузями добувної й обробної промисловості Г Франція 4 держава на півдні Європи, на перетині важливих транзитних шляхів; її територія складається з трьох частин: материкової , півострівної і острівної 5 розташована в центрі Європи, на перетині найважливіших шляхів сполучення; Країна посідає третє місце у світі за обсягом промислового виробництва, поступаючись лише США та Японії

7.

Установіть послідовність країн Європи за розміром ВВП. а Італія Б Польща В Росія Г Білорусь

8.

Виберіть із переліку європейських країн ті, що відносяться до «Великої сімки»: а Німеччина Б Росія В Польща Г Білорусь Д Італія е Велика Британія

178

www.e-ranok.com.ua

Тема 22

Теоретична частина еконоМіко-географічна характеристика країн світУ Країни Європи Європа розташована на заході материка Євразія, займає приблизно п’яту його частину, омивається Атлантичним і Північним Льодовитим океанами, а також їхніми морями. Більшість країн Європи мають сприятливе приморське положення (крім окремих районів її східної частини) і розташовані на перетині міжнародних шляхів сполучення. Особливо інтенсивним є рух транспортних потоків у західній і центральній частинах Європи. Найбільш сприятливі умови для розвитку сільського господарства склалися в західній частині Європи. Найкраще забезпечені земельними ресурсами країни Східної Європи. Лісистість Європи трохи вища за середньосвітову, що оцінюється в 30 %. Більшість лісових багатств Європи зосереджені в Росії й Північній Європі, а максимальний показник має Фінляндія, де ліси займають 77 % території. У Європі простежується закономірне зменшення річкового стоку із заходу на схід і з півночі на південь. До країн, добре забезпечених водними ресурсами, належать Швеція, Фінляндія, Велика Британія, Росія. Мінеральні ресурси Європи різноманітні, однак значною мірою виснажені, особливо в західній частині. Із паливних корисних копалин найістотнішими є запаси вугілля. Найбільші запаси нафти сконцентровані в Росії, Великій Британії й Норвегії (Волго-Уральська нафтогазоносна область, Північний Кавказ, шельф Північного моря), природного газу — у Росії, Норвегії й Нідерландах. Велике значення мають родовища залізних руд: Курська магнітна аномалія, Криворізький і Лотаринзький басейни, а також Нікопольський басейн марганцевих руд. Характерною рисою розвитку Європи в останні десятиліття стала міжнародна економічна інтеграція. Для більшості країн Європи характерним є перший тип відтворення населення, високі показники густоти населення та урбанізації. За географічним положенням та історичним розвитком Європу умовно поділяють на Західну, Центральну та Східну. Провідне місце за соціально-економічним розвитком посідають країни Західної Європи. Німеччина Площа — 357 тис. км2 (майже вдвічі менше за територію України). Кількість населення — 83, 8 млн осіб (2008). Федеративна Республіка Німеччина розташована в центрі Європи, на перетині найважливіших шляхів сполучення. Вона межує з дев’ятьма державами: Данією, Польщею, Чехією, Австрією, Швейцарією, Францією, Люксембурґом, Бельгією та Нідерландами. Із півночі територія країни омивається водами Північного й Балтійського морів. Німеччина належить до найбільш густозаселених (231 особа/км2) та високоурбанізованих (майже 90 %) країн світу. Особливістю демографічної ситуації є надзвичайно низькі показники природного приросту (в окремі роки смертність навіть перевищує народжуваність), разом зі зростаючою тривалістю життя це призводить до постійного зменшення частки населення молодшої вікової групи. У національному складі Німеччини переважають німці (92 %). Німеччина — економічно високо розвинена країна, член «Великої сімки». Основою німецької економіки є промислове виробництво. Країна посідає третє місце у світі за обсягом промислового виробництва, поступаючись лише США і Японії. Частка обробної промисловості в структурі

179

www.e-ranok.com.ua

Географія валового національного продукту (ВНП) становить 34,5 %, а її питома вага в загальній структурі зайнятості в економіці — 37 %. Німеччина посідає п’яте місце у світі з виробництва сталі. Головним районом концентрації чорної металургії є захід Рурського кам’яновугільного басейну. Однією з провідних галузей економіки Німеччини є багатогалузеве машинобудування. Виробляють важкі металоємні машини, крани, мости, гірничошахтне й енергетичне обладнання, складну електротехніку, а також обладнання для металургійних заводів (Рур). Виробництво легкових і вантажних автомобілів концентрується в землях Баден-Вюртемберґ, Рейнланд-Пфальц, Нижня Саксонія, Гессен, Північний Рейн-Вестфалія, Баварія і Саар. Провідним центром аерокосмічної промисловості є Мюнхен; другим — Бремен. Країна належить до числа найбільших виробників та експортерів електротехнічного і електронного обладнання. Німеччина має високорозвинене приладобудування, особливо оптику і точну механіку. Найважливішою галуззю промисловості Німеччини є хімічна. Тут виробляється найрізноманітніша продукція. Найбільшого розвитку галузь досягла на заході країни, де її центрами є Леверкузен, Кельн, Весселінґ, Франкфурт. Німеччина — найбільший продавець продукції органічної хімії у світі. Обсяг сільськогосподарського виробництва складає близько 1,2 % від ВВП країни. Сільське господарство Німеччини за обсягами виробленої продукції в Західній Європі поступається тільки Франції. В основному переважає тваринництво, яке переважає над рослинництвом, що спеціалізується на вирощуванні кормових культур. Транспортна система Німеччини досконала. Високо розвинені всі види транспорту. Перше місце в пасажиро- та вантажоперевезеннях посідає автомобільний транспорт. У внутрішніх перевезеннях велике значення має річковий транспорт. Усі великі річки судноплавні та з’єднані каналами в єдину систему. Велика Британія Площа — 244,1 тис. км2 (більше ніж удвічі менша за територію України). Кількість населення — 60,7 млн осіб (2007). Велика Британія (офіційна назва — Сполучене Королівство Великої Британії й Північної Ірландії) розташована на Британських островах біля північно-західних берегів Європи. Вона омивається водами Атлантичного океану, відділена мілководним Північним морем від Швеції, Данії й вузькими протоками Ла-Манш і Па-де-Кале — від Франції. Велика Британія включає чотири історико-географічні області: Англію, Валлію (Уельс), Шотландію та Північну Ірландію, що займає північно-східну частину острова Ірландія; володіє низкою островів у Індійському, Атлантичному і Тихому океанах. Велика Британія — одна з найбільш густонаселених (247 осіб/км2) і високоурбанізованих (89 %) країн світу. По території країни населення розміщується дуже нерівномірно. Велика Британія — високорозвинена постіндустріальна країна, яка посідає п’яте місце після США, Японії, Німеччини та Франції за обсягом виробництва промислової продукції. Економічна роль Великої Британії в сучасному світі визначається промисловою, банківською, страховою, судофрахтовою та іншою комерційною діяльністю. Близько 30 % її валового національного продукту складає обробна промисловість, 45 % — сфера обслуговування, що включає транспорт і зв’язок, роздрібну торгівлю, страхування, банки та інші фінансові установи, охорону здоров’я й освіту. Частка сфери обслуговування у ВНП збільшується, а частка сільського господарства й добувної промисловості зменшилися до 3 і 1,4 % відповідно. Промисловість використовує в основному довізну сировину й усе більше орієнтується на зовнішній ринок. Провідною галуззю британської промисловості є машинобудування, де зайнята 1/4 усіх працюючих в обробній промисловості. Переважає транспортне машинобудування.

180

www.e-ranok.com.ua

Тема 22 Велика Британія входить у десятку країн світу — лідерів із виплавки чавуну й сталі. Британська кольорова металургія є однією з найбільших у Європі. Вона працює майже повністю на довізній сировині, тому виплавка кольорових металів тяжіє до портових міст. До галузей, які швидко розвиваються, належать також новітні виробництва хімічної промисловості. Найстарішою традиційною галуззю Великої Британії є текстильна промисловість. У Великій Британії добре розвинені й інші галузі промисловості. Країна повністю забезпечує себе електроенергією, 86 % якої виробляється тепловими електростанціями, 12 % — атомними й 2 % — гідроелектростанціями. Велика Британія є другим у світі постачальником і експортером каоліну (білої глини, із якої виготовляють порцеляну). У сільському господарстві Великої Британії зайнято лише близько 3 % працюючого населення країни. У країні виробляється більше половини сільськогосподарських продуктів, які споживає її населення. Оскільки Велика Британія є острівною державою, усі її зовнішні перевезення й торгівля пов’язані з морським і повітряним транспортом. Близько 9/10 загального вантажообігу припадає на морський транспорт, у тому числі 1/4 — на каботаж. Галузі сфери послуг Великої Британії розвиваються динамічно. Високими темпами росту характеризується фінансовий сектор, сектор розваг і туризму. франція Площа —551 тис. км2 (трохи менша за територію України). Кількість населення — 60,8 млн осіб (2007). Франція розташована на перетині найважливіших транзитних шляхів у західній частині Європи. До складу країни входять острів Корсика та низка дрібних прибережних островів, заморські департаменти та території. Франція на заході й півночі омивається Атлантичним океаном, на півдні — Середземним морем, межує з Великою Британією (морські кордони), Бельгією, Люксембурґом, Німеччиною, Швейцарією, Італією, Монако, Андоррою, Іспанією. Більше половини кордонів є морськими, багато бухт і естуаріїв річок є зручними для стоянки суден. Населення країни складають в основному французи. Національними меншинами є корсиканці, баски, ельзасці, бретонці, фламандці, які проживають в основному на окраїнах. Значну кількість (близько 4 млн осіб) складають іммігранти. Природний приріст населення становить 3 особи на 1000 жителів. У містах проживає 75 % населення. У столичній агломерації проживають 11,4 млн жителів, що складає 16 % населення країни. Столицю з передмістями називають Великим Парижем. Франція є високорозвиненою постіндустріальною державою, однією з країн «Великої сімки» — найрозвиненіших країн світу. За економічним потенціалом Франція посідає друге місце серед країн Західної Європи (після Німеччини). Особливістю французької економіки є значна частка державного сектору — приблизно 1/4 усіх промислових підприємств. За обсягом сільськогосподарської продукції, яку вона виробляє, країна посідає третє місце у світі (після США й Канади) і перше — у Західній Європі, повністю забезпечуючи себе основними її видами. У той самий час частка промисловості у ВВП країни в десять разів більша за частку сільського господарства, промислові вироби складають близько 80 % вартості експорту. Більше половини економічно активного населення зайнято у сфері послуг, на яку припадає понад 2/3 ВВП країни. Провідне місце серед галузей промисловості Франції посідають енергетика, машинобудування й хімічна промисловість.

181

www.e-ranok.com.ua

Географія За масштабами розвитку ядерної енергетики Франція поступається тільки США. У країні працюють більше ніж 50 енергоблоків АЕС, на яких щорічно виробляється понад 70 % усієї електроенергії. На частку машинобудування припадає більше ніж 2/5 робітників і вартості промислової продукції. Франція перебуває серед перших країн світу за виробництвом і експортом машин та промислового устаткування. На світовому ринку високим попитом користуються автомобілі, авіаційна й космічна техніка, зброя, обладнання для АЕС. Франція входить до перших п’яти країн світу з виробництва й експорту хімікатів. Достатня сировинна база, високий рівень розвитку новітніх технологій, сучасна організація праці дозволили Франції перетворитися на одного зі світових лідерів із виробництва мінеральних добрив, синтетичного каучуку, пластмас, фармацевтичних засобів, парфумів. Велике значення зберігає швейна промисловість; її вироби користуються великим попитом і поза межами країни. Париж залишається центром із випуску одягу, галантереї, парфумів. Високий рівень розвитку і якість продукції має харчова промисловість. Особливим попитом користуються французькі вина, сири, кондитерські вироби. Структура сільського господарства Франції характеризується великою кількістю галузей за приблизно рівного значення рослинництва й тваринництва. Франція — країна високорозвиненого транспорту. У внутрішніх перевезеннях пасажирів і вантажів перше місце посідає автомобільний транспорт. Найбільшими підгалузями сфери послуг є туризм, зв’язок, транспорт, банківська й страхова справа. Франція посідає перше місце у світі за популярністю серед туристів. У середньому щорічно країну відвідують приблизно 65 млн туристів, що дає близько 2,5 % ВВП. італія Площа — 301,2 тис. км2 (удвічі менше за територію України). Кількість населення — 58,5 млн осіб (2007). Італія розташована на півдні Європи, на перетині важливих транзитних шляхів. Її територія складається з трьох частин: материкової (близько 1/3 площі), півострівної (Апеннінський півострів) і острівної (острови Сицилія, Сардинія й низка дрібних островів). Італія — морська країна, близько 80 % її кордонів — морські, її береги омивають п’ять морів: Лігурійське, Тірренське, Іонічне, Адріатичне й Середземне. Італія межує із Францією, Швейцарією, Австрією, Словенією. У межах Італії існують дві анклавні держави — Ватикан і Сан-Марино. Італія — густонаселена країна. Середня густота населення складає 193 особи/км2, але розміщене населення дуже нерівномірно. Для Італії характерним є перший тип відтворення, від’ємний природний приріст, «старіння нації», активні внутрішні і зовнішні міграції населення. Італія — однонаціональна країна, близько 94 % населення якої складають італійці, на півночі є невеликі групи французів, німців і словенців. Близько 60 % італійців проживає в містах, причому 12 % усього населення країни проживає в чотирьох найбільших містах — Римі, Мілані, Неаполі й Турині. Італія є високорозвиненою постіндустріальною країною. На відміну від інших розвинених країн Західної Європи, у територіальній структурі її господарства існують контрасти між розвиненою північчю і відсталим півднем. У міжнародному географічному поділі праці «обличчя» Італії визначається продукцією машинобудування, текстильної та швейної промисловості, субтропічного землеробства (фрукти, вина, цитрусові). У той самий час сільське господарство залишається «слабкою ланкою» італійської економіки. Провідною його галуззю є рослинництво.

182

www.e-ranok.com.ua

Тема 22 Провідною галуззю обробної промисловості є машинобудування. Важливе значення має автомобілебудування, що випускає легкові автомобілі, вантажівки й моторолери. У структурі обробної промисловості Італії друге місце (після машинобудування) посідає текстильна та швейна промисловість. Широко розвинене виробництво взуття. Хімічна промисловість, включаючи нафтохімію й виробництво синтетичних волокон, дає близько 1/7 загального обсягу продукції обробної промисловості. Енергетика країни базується на імпортних нафті, коксі й вугіллі, власному природному газі й гідроресурсах. Понад 3/4 електроенергії виробляється на ТЕС, що працюють головним чином на мазуті. Підприємства харчової промисловості, що спеціалізуються на виробництві макаронів (спагеті), продукції з томатів і виробництві напоїв (особливо вин), розосереджені по всій території країни. У сільському господарстві Італії зайнято близько 14 % економічно активного населення. Величезну роль у сільському господарстві Італії відіграє традиційне виноградарство. За збором винограду Італія постійно змагається з Францією за перше місце у світі. Основним видом транспорту Італії є морський (90 % вантажообігу). У внутрішніх перевезеннях вантажів і пасажирів головну роль відіграє автомобільний транспорт, на другому місці — залізничний. Провідними галузями сфери послуг в Італії є туризм і готельний бізнес. Кількість туристів, що відвідують країну, становить більше ніж 50 млн осіб на рік. росія Площа — 17,08 млн км2 (у 28 разів більша за територію України). Кількість населення — 142,0 млн осіб (2007). Росія є найбільшою за площею державою світу, що розташована одночасно у двох частинах світу: 1/3 — у Східній Європі, а 2/3 — у Північній Азії. Офіційна назва — Російська Федерація. До складу держави входять також Калінінградська область (на заході від основної території країни, відділена від неї Латвією та Литвою) і низка островів у Північному Льодовитому й Тихому океанах. На суходолі Росія межує з 14 державами. Дві третини російських кордонів — морські. Для населення Росії характериним є перший тип відтворення, від’ємний природний приріст, «старіння нації», активні міграційні процеси (виїзд до розвинених країн, приплив робочої сили із сусідніх країн). Населення по території країни розміщено нерівномірно. Середній показник густоти населення низький — 8,3 особи/км2. Рівень урбанізації Росії досить високий — 74 %. Росія — багатонаціональна держава, на території якої проживають представники понад 120 націй і народностей. Росія, як і інші постсоціалістичні країни, зараз здійснює перехід до ринкової економіки. Провідну роль у господарстві Росії відіграє промислове виробництво, представлене практично всіма галузями добувної й обробної промисловості. Провідними галузями є машинобудування, металургія й хімічна промисловість, які спираються на потужний паливно-енергетичний комплекс. Провідною галуззю паливної промисловості є нафтогазова. За видобутком природного газу Росія посідає перше місце у світі, за видобутком нафти — третє. Електроенергетика в основному базується на ТЕС, які працюють на кам’яному та бурому вугіллі, горючих сланцях, природному газі, торфі. Російські ГЕС є найпотужнішими в світі. На АЕС припадає близько 10 % від загального виробництва електроенергії. Чорна металургія працює на власній сировині та паливі. Основні металургійні бази — Центральна (Москва, Липецьк, Череповець, Новий Оскол, Електросталь), Уральська (Нижній Тагіл,

183

www.e-ranok.com.ua

Географія Челябінськ, Магнітогорськ), Сибірська (Новокузнецьк, Красноярськ, Комсомольськ-на-Амурі). Кольорова металургія добре розвинена, виплавляють мідь, нікель, кобальт, свинець, цинк, олово, титан, магній. Особливістю промисловості Росії є наявність потужного військово-промислового комплексу (ВПК). ВПК Росії — це система підприємств, що виробляють бойову техніку, озброєння й боєприпаси. ВПК зосереджує найбільш кваліфіковані кадри, кращу техніку і організаторів виробництва. У сільському господарстві переважає тваринництво. Транспорт Росії добре розвинений. Провідне місце в транспортній системі посідає залізничний транспорт. У Росії, що має розгалужену мережу внутрішніх водних шляхів, великою є роль річкового транспорту. Морський транспорт Росії обслуговує в основному зовнішню торгівлю. У зв’язку з інтенсивним розвитком нафто- й газовидобутку в Росії в останні десятиліття зросла роль трубопровідного транспорту. Авіаційний транспорт охоплює майже всі райони країни. Польща Площа — 312,7 тис. км2 (майже вдвічі менша за територію України). Кількість населення — 38,6 млн осіб (2005). Польща — середньорозвинена держава Центральної Європи. Сучасна територія країни сформувалась після Другої світової війни. Вигідність положення Польщі визначається виходом до Балтійського моря та транзитними комунікаціями між Заходом і Сходом Європи. Країна межує з Калінінградською областю Росії, Литвою, Білоруссю, Україною, Словаччиною, Чехією та Німеччиною. Для Польщі характерним є перший тип відтворення, низький природний приріст (0,2 ‰), «старіння нації». Польща є однонаціональною країною: переважна більшість її жителів (97 %) — поляки. Решта — українці, німці, білоруси, литовці й представники інших національностей. За віковою структурою Польща є однією з наймолодших країн Європи: діти й підлітки складають близько 19 % від усього населення країни, а середній вік жителів становить 36 років. Більшість поляків — католики. Середня густота населення — 123 особи/км2, однак південна й центральна частини Польщі заселені більш густо порівняно з північно-східними регіонами. У містах проживає близько 63 % населення. Польща є індустріально-аграрною країною. У 1990 р. в Польщі почався етап радикальних економічних перетворень, що дістали назву «план Бальцеровича». Із 1992 р. в Польщі почалося економічне піднесення. Основу промисловості країни складають машинобудування, чорна й кольорова металургія, хімічна, текстильна, швейна, цементна, вугільна галузі. Польща є одним зі світових лідерів за виробництвом рибальських суден, товарних і пасажирських вагонів, тепловозів та електровозів, дорожніх і будівельних машин. Країна посідає одне із провідних місць у Європі за видобутком кам’яного вугілля, сірки, срібла, виплавкою сталі. Провідне місце в сільському господарстві належить рослинництву. Основними видами транспорту є залізничний і автомобільний. Зовнішні перевезення забезпечує морський, трубопровідний та авіаційний транспорт. Оскільки Польща розташована на перетині транспортних шляхів, вона надає послуги з перевезення транзитних вантажів іншим європейським країнам. Білорусь Площа — 207,6 тис. км2 (майже в три рази менше за територію України). Кількість населення — 9,7 млн осіб (2007).

184

www.e-ranok.com.ua

Тема 22 Білорусь розташована у Східній Європі, на перетині найважливіших шляхів сполученя між Західною та Східною Європою, межує з Латвією, Росією, Україною, Польщею. Країна не має виходу до моря, що обмежує можливості для зовнішньоторговельних зв’язків. Для населення Білорусі характерним є перший тип відтворення, від’ємний природний приріст, «старіння нації», негативне сальдо міграції. Більшість населення — білоруси (81 %), які є корінними жителями своєї країни. У Білорусі також проживають понад 1,1 млн росіян, 230 тис. українців, близько 400 тис. поляків. Середня густота населення становить 49 осіб/км2, урбанізація — 70,9 %. Найбільше місто країни та її столиця з 1919 р. — Мінськ (близько 1,7 млн осіб). Білорусь є індустріально-аграрною країною, яка проводить економічні реформи, націлені на побудову ринкової економіки. Основою господарства країни є промисловість. Провідні галузі — машинобудування (сільськогосподарське, автомобілебудування, приладобудування, електроніка), хімічна (добрива, синтетичні волокна, шини), нафтопереробна, легка. Ліси є сировиною для лісової та деревообробної промисловості (виробництво будівельних матеріалів і меблів). Розвинена харчова промисловість (м’ясні й молочні продукти, різні консерви, цукор, борошно). У сільському господарстві Білорусі тваринництво набагато перевищує рослинництво, оскільки дає 80 % вартості продукції сільського господарства. Його галузі виробляють м’ясні та молочні продукти, плодоовочеві вироби. У рослинництві сировинну базу для галузей харчової та легкої промисловості становлять картопля та льон. Інші сільськогосподарські рослини — жито, ячмінь, овес, гречка, цукрові буряки — відіграють допоміжну роль і використовуються населенням для задоволення власних потреб. Розвиток рослинництва дещо гальмується надмірною зволоженістю ґрунтів. Транспортна система Білорусі представлена залізницями, автомобільними шляхами, трубопроводами, авіалініями. Головними видами транспорту є залізничний та автомобільний. Переважає широтний напрямок перевезення вантажів. На крайньому заході країни розташований потужний транспортний вузол — Брест. Зовнішньоекономічна діяльність Білорусі за наявності розвинутої транспортної системи дає змогу з’єднувати пострадянські країни із центрально- та західноєвропейськими державами.

185

www.e-ranok.com.ua

Географія

Контрольний тест 1.

Укажіть назву провідної галузі промисловості країн Західної Європи. а гірничодобувна промисловість Б виробництво мінеральних добрив В виплавка міді Г машинобудування

2.

Більша частина (86%) електроенергії Великої Британії виробляється на: а ТЕС Б АЕС В ВЕС Г ГЕС

3.

Найбільша частка експортної продукції Росії припадає на: а паливно-енергетичну сировину Б продукцію машинобудування В сільськогосподарську продукцію Г продукти харчування

4.

Перше місце за обсягами міжнародного туризму займає: а Велика Британія Б Франція В Італія Г Росія

5.

Установіть відповідність між країнами Європи та густотою їх населення. а Німеччина 1 231 особа/км2 Б Велика Британія 2 110 осіб/км2, В Росія 3 49 осіб/км2, Г Польща 4 8,3 особи/км2, 5 123 особи/км2

6.

Установіть відповідність між країнами Європи та їх столицями. а Швеція 1 Берн Б Швейцарія 2 Стокгольм В Австрія 3 Осло Г Чехія 4 Відень 5 Прага

7.

Установіть послідовність високорозвинених країн Європи за рівнем урбанізації. а Німеччина Б Франція В Велика Британія Г Італія

8.

Виберіть із переліку країни Європи, що добре забезпечені водними ресурсами: а Швеція Б Велика Британія В Іспанія Г Італія Д Росія е Греція

186

www.e-ranok.com.ua

Тема 23

тема 23. ЗаГальна характеристика країн аЗії. японія. китай. індія. країни америки. сша, канада (45—46 тижні)

Вхідний тест 1.

Найважливіша сільськогосподарська культура Китаю: а рис Б кукурудза В ячмінь Г пшениця

2.

3 мінеральних ресурсів Індії світове значення мають поклади: а кам’яного, бурого вугілля, слюди Б залізної, марганцевої руди, слюди В мідних, срібних руд, золота Г нафти, газу, торфу

3.

Вихід до трьох океанів має країна: а Індія Б Канада В Китай Г Японія

4.

Укажіть назви найбідніших країн Азії: а Афганістан, Банґладеш, Бутан, М’янма Б Японія, Китай, Південна Корея В Сінгапур, Ізраїль, Туреччина Г Саудівська Аравія, Катар, Кувейт

5.

Установіть відповідність між країнами та найбільшими міськими агломератціями. а Індія 1 Мумбай, Колката, Ченнаї Б Японія 2 Джакарта В Китай 3 Токіо, Осака, Кіото Г Індонезія 4 Пекін, Шанхай, Харбін 5 Тегеран

6.

Установіть відповідність між релігіями та районами їх поширення. а конфуціанство 1 Індія Б синтоїзм 2 Японія В іудаїзм 3 Ізраїль Г індуізм 4 Китай 5 Філіппіни

7.

Установіть послідовність розташування країн Азії із заходу на схід: а Іран Б Таїланд В Пакистан Г Ізраїль

8.

Виберіть із переліку причини, що обумовили економічний успіх «азіатських тигрів»: а значні обсяги іноземних інвестицій Б економіко-географічне положення країн В велика кількість дешевої робочої сили Г багатий природно-ресурсний потенціал Д високорозвинені країни серед сусідів першого порядку е державна політика сприяння розвитку новітніх виробництв

187

www.e-ranok.com.ua

Географія

Теоретична частина Країни Азії Азія — найбільша частина світу. Вона посідає площу в 43,4 млн км2, що складає приблизно третину всього суходолу Землі. Тут проживає більше половини людства — 3,8 млрд осіб. В Азії виділяють такі регіони: Південно-Західна Азія, Південна Азія, Південно-Східна Азія, Східна Азія, Центральна Азія, Північна Азія. Тут налічується 47 держав, що відрізняються розмірами, населенням, природними багатствами, рівнем економічного розвитку, державним устроєм. Більшість країн Азії мають безпосередній вихід до одного з океанів, з протяжною й досить розчленованою береговою лінією. Не мають виходу до моря країни Центральної Азії, а також Афґаністан, Непал, Бутан, Монголія, Лаос. Азія — перехрестя важливих морських комунікацій. Більшість морів, заток і проток є жвавими морськими трасами. Азія багата на різноманітні природні ресурси, однак розміщені вони дуже нерівномірно. Із мінеральних ресурсів найбільше значення мають запаси паливних корисних копалин. У районі Перської затоки й низці прилеглих територій розташована найбільша нафтогазоносна провінція, що включає території Саудівської Аравії, Іраку, Ірану, Кувейту, Бахрейну, ОАЕ, Катару. Велике значення мають поклади вугілля, найбільші родовища якого зосереджені на території двох азіатських гігантів — Китаю й Індії. Рудними корисними копалинами більше забезпечені країни Південної, Південно-Східної і Східної Азії. Великими є ресурси прісних вод, однак їхнє розміщення теж нерівномірне. Проблемою для більшості регіонів є забезпеченість земельними ресурсами. Лісовими ресурсами краще за інші регіони забезпечена Південно-Східна Азія, де розташовані величезні масиви тропічних лісів. Серед дерев можна виявити такі цінні породи, як залізне, сандалове, чорне, червоне, камфорне. Багато країн мають значні рекреаційні ресурси. В Азії постійно зростає кількість жителів. Це зумовлено високим природним приростом, що в більшості країн перевищує 15 осіб на 1000 жителів. Азія має колосальні трудові ресурси. У 26 країнах більше ніж третина людей зайнята в сільському господарстві. Густота населення в Азії коливається в досить великих межах (від 2 осіб/км2 у Центральній та Південно-Західній Азії до 300 осіб/км2 у Східній та Південно-Східній Азії, у Бангладеш — 900 осіб/км2). Азія — світовий лідер за кількістю міст-мільйонерів, найбільшими з яких є Токіо, Осака, Чунцін, Шанхай, Сеул, Тегеран, Пекін, Стамбул, Джакарта, Мумбай (Бомбей), Колката, Маніла, Карачі, Ченнай (Мадрас), Дакка, Банґкок. Азія — батьківщина трьох світових і багатьох національних релігій. Основними конфесіями є іслам (Південно-Західна Азія, частково Південна і Південно-Східна Азія), буддизм (Південна, Південно-Східна й Східна Азія), індуїзм (Індія), конфуціанство (Китай), синтоїзм (Японія), християнство (Філіппіни й деякі інші країни), іудаїзм (Ізраїль). японія Площа — 372,2 тис. км2 (більш ніж в 1,5 раза менша за територію України). Кількість населення — 127,5 млн осіб (2007). Японія — острівна країна у Східній Азії. До складу території входить чотири великі острови: Хонсю, Кюсю, Сікоку і Хоккайдо, та близько 4 тис. малих. Країна омивається Японським, СхідноКитайським морем та водами Тихого океану. Найближчими сусідами Японії є Росія, Китай, Південна Корея, Північна Корея. За кількістю населення Японія входить до першої десятки країн світу. Демографічною проблемою для Японії стало швидке зростання кількості людей старшої вікової групи за найвищої середньої тривалості життя у світі (81,8 року).

188

www.e-ranok.com.ua

Тема 23 Японія є однонаціональною державою — 99 % від загальної кількості складають японці. Середня густота населення складає 342 особи/км2, однак розміщене воно по території країни нерівномірно. Майже 4/5 японців — міські жителі. Країна має трудові ресурси з високим рівнем професійної підготовки, культури праці та професійної мобільності. Державною мовою є японська. Основні релігії — синтоїзм (культ божеств природи і предків) і буддизм. Японія — високорозвинена постіндустріальна держава, один із центрів світової економіки. Господарство країни має високу технічну оснащеність, використовує сучасне устаткування і технології виробництва. Проблема нестачі місцевих природних ресурсів вирішується шляхом впровадження енерго- та ресурсозберігаючих технологій у поєднанні з гнучкою політикою на зарубіжних ринках сировини. Зовнішні ресурси розвитку утворюються за рахунок реалізації на світових ринках високоякісної і конкурентоспроможної продукції наукоємних галузей господарства, науково-технічної інформації та експорту капіталу. Найважливішу роль в економіці країни відіграє промисловість. На Японію припадає близько 12 % промислового виробництва світу. Найбільше значення мають машинобудування, чорна металургія, хімічна й нафтохімічна промисловість, а також електроенергетика. Більшість видів сировини для цих галузей імпортується. Основне виробництво електроенергії забезпечують ТЕС. Поступово збільшується частка електроенергії, виробленої АЕС. Останнім часом набувають поширення нетрадиційні способи виробництва електроенергії: геотермальні, припливно-відпливні, геліоелектростанції тощо. Характерною рисою кольорової металургії Японії є винесення «брудних виробництв» за межі країни. Лідером промисловості, та й усієї сучасної японської економіки, є машинобудування, насамперед наукоємне. Сільське господарство дає лише 2,2 % ВВП країни і забезпечує 3/4 потреб населення у продовольстві. В Японії розвинені всі види транспорту, крім річкового та трубопровідного. На спеціальних лініях діють надшвидкісні поїзди Сінкансен («куля»), що розвивають швидкість близько 300 км/ год. Зовнішні перевезення здійснюються за рахунок морського транспорту. Найбільші порти: Тиба, Йокоґама, Кавасакі, Токіо, Наґоя, Осака, Кобе. Китай Площа — 9,6 млн км2 (у 16 разів більша за територію України). Кількість населення — 1322 млн осіб (2007). Китай, одна з найбільших країн світу, розташований у Центральній і Східній Азії. На сході омивається водами Жовтого, Східно-Китайського і Південно-Китайського морів Тихого океану. Біля берегів Китаю багато островів, серед них найбільшими є Тайвань і Хайнань. Китай межує суходолом з 13 державами та має протяжні морські кордони. Китай є найбільшою за кількістю населення країною світу. У період із 1950 до 1980 р. природний приріст складав понад 20 осіб на 1000 жителів на рік. У результаті демографічної політики «планування сім’ї» природний приріст значно зменшився й зараз становить близько 9 осіб на 1000 жителів. Китай — багатонаціональна країна, де проживають представники більше ніж 50 різних народностей, однак 92 % населення складають китайці (хань). Середня густота населення в Китаї є досить високою — 137 осіб/км2.

189

www.e-ranok.com.ua

Географія Вона коливається від 5 осіб/км2 на заході Китаю до 220 на сході, а в долинах сягає до 1000— 1500 осіб/км2. Майже 62 % населення країни проживає в сільських населених пунктах. Швидкими темпами процеси урбанізації відбуваються у Східному Китаї. Усього в країні налічується понад 90 містмільйонерів. До найбільших з них належать Шанхай (13,37 млн осіб), Пекін (10,3 млн осіб), Тяньцзін (9,3 млн осіб), Ухань (4,1 млн осіб), Харбін (3,1 млн осіб). Пекін — столиця Китаю та одне з найдавніших міст країни. Китай є індустріально-аграрною країною. Економічні реформи, розпочаті в 80-х рр. ХХ ст., передбачають поєднання елементів ринкової економіки з державним плануванням. Майже половину ВВП Китаю забезпечує промисловість. Швидкими темпами розвивається енергетика, країна посідає перше місце у світі за видобутком вугілля й друге за виробленням електроенергії. Розвиток чорної металургії спирається на значні запаси залізної руди й вугілля. Китай виробляє понад 250 млн тонн сталі. За цим показником країна посідає перше місце у світі, випереджаючи Японію. Галуззю міжнародної спеціалізації Китаю є легка промисловість. Половину всіх бавовняних, значну частину вовняних і шовкових тканин, а також одягу виробляють у Шанхаї. Особливе значення в господарстві Китаю має харчова промисловість. Перше місце у світі посідає китайська рисоочисна й борошномельна промисловість. Розвиваються й інші виробництва, але експортне значення має тільки чайна. Основним напрямком китайського сільського господарства є зерновий. Основна продовольча культура — рис, за його збором — 180 млн тонн — Китай є рекордсменом. Тваринництво в Китаї відіграє другорядну роль. Найбільше розводять свиней, дрібну й велику рогату худобу. У приміських районах сучасною галуззю стає птахівництво. Китай посідає перше місце у світі за поголів’ям свиней і свійської птиці. Провідне місце за вантажообігом посідають водний і залізничний транспорт. Стрімке зростання зовнішньої торгівлі зумовило розвиток морського транспорту, а за кількістю суден — 1817 — країна посідає друге місце у світі. Найбільші порти країни: Сянґан, Шанхай, Ціньхуандао, ґуанчжоу, Нінбо, Далянь, Тяньцзін. індія Площа — 3287,5 тис. км2 (приблизно в п’ять разів більша за територію України). Кількість населення — 1103 млн осіб (2007). Індія розташована в Південній Азії на півострові Індостан і межує з Пакистаном, Афганістаном, Китаєм, Непалом, Бутаном, М’янмою, Банґладеш. Вона омивається водами Аравійського моря та Бенґальської затоки, що належать до басейну Індійського океану. Індія розташована на перетині важливих морських шляхів між країнами Європи, Африки, Південно-Західної Азії та Австралії. Індія є другою за кількістю населення країною світу і світовим лідером за абсолютним приростом населення. Індія є однією з багатонаціональних країн світу, де проживають більше ніж 300 народів і народностей. Найбільші з них — хіндустанці, біхарці, бенґальці, маратхі й телуґу. Індуїзм сповідують 80 % населення, іслам — 14 %. Понад 70 % населення Індії проживає в селах. Але при цьому в країні налічується 12 містмільйонерів. До найбільших міст не тільки Індії, але й усього світу належать Мумбай (Бомбей) (19,34 млн осіб), Колкатта (15,3 млн осіб), Делі (13 млн осіб). Делі — столиця Індії, із 1947 р. воно включає Старе й Нове місто. Офіційною столицею є Новий Делі — Нью-Делі. Індія є аграрно-індустріальною країною. Сучасна державна політика Індії спрямована на індустріалізацію, аграрні реформи, розвиток космічних програм.

190

www.e-ranok.com.ua

Тема 23 Основу економіки Індії складає багатоукладне сільське господарство, у якому зайнята найбільша кількість трудових ресурсів. Більше ніж 80 % вартості сільськогосподарської продукції припадає на рослинництво. Індія посідає провідні місця в світі за вирощуванням рису, пшениці, бавовнику, джуту, тютюну. Вона випереджає всі країни світу за збиранням чаю, цукрової тростини та арахісу. Вирощують також багато прянощів, зернобобових культур, фруктів. Країна посідає одне з провідних місць у світі за поголів’ям великої рогатої худоби — тут налічується майже 200 млн голів биків і корів. Однак тваринництво відіграє другорядну роль у сільському господарстві Індії. Специфіка індійської промисловості полягає в тому, що вона поєднує найрізноманітніші форми виробництва — від великих заводів, оснащених за останнім словом техніки, до примітивних, кустарних промислів. Сучасна Індія виробляє різноманітну сучасну продукцію, у тому числі вертольоти й автомобілі, вагони й судна, трактори й надзвукові літаки. У країні розвивається атомна енергетика і космічна промисловість. До традиційних галузей індійської економіки належать легка, харчова й алмазна промисловість. Індія посідає перше місце у світі за кількістю оброблюваних за рік алмазів. Транспортна система Індії досить розвинена. Головну роль у внутрішніх перевезеннях відіграє залізничний транспорт. Морський транспорт здійснює більшу частину зовнішньоторговельних перевезень. азіатські країни нової індустріалізації Нові індустріальні країни (НІК) — підгрупа середньорозвинених країн перехідної економіки, які характеризуються високими темпами економічного зростання. Окремі країни нової індустріалізації за часткою валового внутрішнього продукту на душу населення досягли рівня найбільш розвинених країн світу. Нині в Азії виділяють дві групи країн нової індустріалізації. До першої належать Південна Корея, Сінгапур, Тайвань, Сянґан (Гонконг). До другої групи належать Малайзія, Таїланд, Індонезія, Філіппіни. У 70—80-х рр. ХХ ст. у цих країнах відбулася перебудова економіки на зразок японської. Ці країни дістали назву «азіатські тигри» або «далекосхідні дракони». Усі країни нової індустріалізації характеризуються високою середньою густотою населення (400—600 осіб/км2) та високим рівнем урбанізації (85—100 %). Економічний успіх «азіатських тигрів» пояснюється вдалим поєднанням цілеспрямованої державної політики сприяння розвитку новітніх виробництв, значних обсягів іноземних інвестицій, великої кількості дешевої робочої сили, налагодженого ринку збуту у високорозвинених країнах. Машинобудування розвивається за рахунок підтримки транснаціональних корпорацій США і Японії. Особливого розвитку набули автомобіле- і суднобудування, електротехніка, точне і побутове машинобудування. Хімічна та нафтохімічна промисловість орієнтуються на власну й довізну сировину. У структурі сільського господарства переважає рослинництво. Вирощують рис, прянощі, кокосові горіхи, чай, каву, кукурудзу, батат, бобові, цукрову тростину, банани, цитрусові. Тваринництво представлено свинарством, тягловим скотарством, у прибережних районах — рибальством. Вигідне економіко-географічне положення країн нової індустріалізації сприяє розвитку розгалуженої транспортної системи і здійсненню міжнародних перевезень. Переважають повітряні та морські види транспорту. У внутрішніх перевезеннях провідна роль належить автомобільному транспорту. Країни Америки Америка — частина світу, утворена двома материками — Північною та Південною Америкою, загальною площею 42,5 млн км2 із населенням більше ніж 880 млн осіб. В економічній і соціальній географії розрізняють Північну Америку (Англо-Америка), що включає дві високорозвинені країни — США й Канаду, а також Латинську Америку. Остання

191

www.e-ranok.com.ua

Географія включає країни, що розвиваються, й середньорозвинені країни перехідної економіки: Мексику, держави Центральної Америки, Вест-Індію та всю Південну Америку. Південну Америку часто поділяють на два субрегіони: андські країни, куди входять Чилі, Перу, Еквадор, Болівія, Колумбія, Венесуела, і Лаплатські країни — Бразилія, Уруґвай, Параґвай, Арґентина. На сьогодні значну частину населення Америки складають нащадки переселенців із Європи. Густота населення регіону є однією з найнижчих у світі. У Північній Америці цей показник складає 15 осіб/км2. Америка є світовим лідером процесів урбанізації. У Північній Америці жителі міст складають 80,2 % населення, у Латинській — 76,8 %. До найбільших міст світу належать Мехіко (Мексика), Нью-Йорк (США), Сан-Паулу (Бразилія), у кожному з яких проживають більше ніж 20 млн осіб. До 25 найбільших міст світу також входять Буенос-Айрес (Арґентина), Лос-Анджелес (США), Ріоде-Жанейро (Бразилія) і Чикаґо (США). Природний приріст населення більш високий у Латинській Америці, де складає 16 осіб на 1000 жителів (цим пояснюється «молодість» жителів більшості держав), у Північній Америці — 6 осіб на 1000 жителів. Великі контрасти спостерігаються в рівні економічного розвитку Америки. Явним лідером є США, високий рівень розвитку багатьох галузей господарства має Канада. Ці дві країни посідають значне місце у світовому господарстві й входять до «Великої сімки». Більшість країн Латинської Америки належать до тих, що розвиваються, однак за економічним і соціальним розвитком вони випереджають країни Африки та частину держав Азії. Це пов’язано з тим, що вони раніше за інші країни, що розвиваються, здобули незалежність і почали розвивати своє господарство. У той самий час промисловий розвиток Латинської Америки відбувався нерівномірно. Зараз його індустріальний вигляд визначає «велика трійка» — Бразилія, Мексика, Арґентина, а також Чилі, Перу, Венесуела, Уруґвай і Колумбія. Характерною рисою Америки є наявність низки інтеграційних об’єднань. Найбільшою міжнародною організацією є Організація американських держав, що поєднує 30 країн регіону. У 1973 р. створене Карибське співтовариство (КАРІКОМ), його мета — спростити господарські зв’язки між Карибськими країнами. Із 1983 р. на основі Латиноамериканської асоціації вільної торгівлі утворена Латиноамериканська асоціація інтеграції (ЛАІ). Найбільше економічно потужне об’єднання було створене в 1992 р., коли США, Канада й Мексика утворили Північно-американську асоціацію вільної торгівлі (НАФТА). Ця асоціація відкриває шлях до формування загального ринку в масштабах цілого континенту. СШа Площа — 9363,2 тис. км2 (у 15,5 раза більша за територію України). Кількість населення — 299,4 млн осіб (2007). США займає близько 1/3 території Північної Америки, межує з Канадою і Мексикою. Територія країни складається з трьох частин: 48 континентальних штатів у центрі материка, Аляски (49-й штат) на північному заході та Гавайських островів (50-й штат) у центральній частині Тихого океану. До складу США також входять прилеглі острови в Тихому й Атлантичному океанах. Країна має одну з найпротяжніших берегових ліній у світі й омивається Тихим, Атлантичним та Північним Льодовитим океанами. За кількістю населення США посідають третє місце у світі. Для демографічної ситуації США характерним є перший тип відтворення, невисокий природний приріст (5,5 ‰), «старіння нації». На приріст населення впливають зовнішні міграції, щорічно до країни в’їжджають до 800 млн осіб. За віросповіданням більшість американців є християнами (протестанти — 55 %, католики — 37 %, є й православні), представлені в країні й багато інших релігій, у тому числі індуїзм та іслам.

192

www.e-ranok.com.ua

Тема 23 Середня густота населення становить 31 особу/км2. У містах проживає 80 % населення країни. Найбільші з них: Нью-Йорк (19,7 млн осіб), ЛосАнджелес (15 млн осіб), Чикаґо (8,2 млн осіб). Столиця США — Вашинґтон, де проживають 4,1 млн осіб (із передмістями). США — найпотужніша постіндустріальна країна, яка за обсягом ВВП посідає перше місце у світі. Найбільшим сектором економіки є сфера послуг. У цій галузі зайнято 80 % населення. Одну п’яту ВВП дає промисловість. Країна посідає провідні позиції за виробництвом кольорових металів, авіакосмічної техніки та ін. Наприклад, видобуток нафти, природного газу й вугілля — друге місце у світі, виробництво електроенергії — перше місце (ТЕС — 71 %, АЕС — 20 %, ГЕС — 8 %), виробництво сталі — третє місце, виробництво алюмінію й рафінованої міді — перше місце (із великим відривом), виробництво пиломатеріалів, паперу й картону — також перше місце (з великим відривом). Також країна посідає перше місце у світі за загальною вартістю продукції машинобудування й хімічної промисловості. Основу паливної промисловості складає нафтопереробка, яка працює на довізній сировині. Вугільна промисловіть має експортне значення. Чорна металургія використовує переважно імпортну сировину і базується в трьох районах: Внутрішньому (Піттсбург, Янгстаун, Джонстаун), Приозерному (Чикаго, Детройт, Кливленд, Буффало), Приатлантичному (Балтимор, Філадельфія, Трентон). Машинобудування — найбільша галузь обробної промисловості. Характеризується високою наукоємністю. США є найбільшим у світі виробником сільськогосподарської продукції. Багатогалузеве сільське господарство не лише повністю забезпечує внутрішні потреби країни, але й має значні обсяги експорту. Сполучені Штати є лідером з продажів кукурудзи на світовому ринку, реалізують пшеницю, бавовну й ряд іншої сільськогосподарської продукції. У галузевій структурі сільського господарства переважає тваринництво. Розводять велику рогату худобу молочного та м’ясного напрямків, свиней, овець. Активно розвивається птахівництво. Традиційною галуззю є конярство (Техас), розвинуте рибальство. У землеробстві провідне місце посідають зернові культури. Загальний збір зерна сягає до 400 млн тонн на рік. У США чітко простежується зональна спеціалізація рослинництва, виділяють понад десять сільськогосподарських поясів: «кукурудзяний», «пшеничний», «бавовняний» та ін. Величезна територія й величезні обсяги виробленої продукції визначають найважливішу роль транспорту в США. Набули розвитку всі його види. Канада Площа — 9,97 млн км2 (в 16,5 раза більша за територію України). Кількість населення — 32,9 млн осіб (2007). Канада посідає друге місце за площею у світі (після Росії), розташована в північній частині Північної Америки, омивається Тихим, Атлантичним та Північним Льодовитим океанами. На північному заході Канада межує зі штатом Аляска (США), а на півдні сусідить із «нижніми» штатами США. Як і США, Канада належить до країн переселенського типу. Зараз англо-канадці складають 28 % населення, франко-канадці — 23 %, інші європейці — 15 % (серед них за кількістю виділяються німці, італійці, українці, голландці), 6 % припадає на вихідців з Азії та Африки (у країні проживає близько мільйона китайців), індіанці й ескімоси складають 2 %, інші, у тому числі метиси, — 26 %. Серед найбільших національних меншин країни — українці (1,2 млн осіб). До католицької церкви належить 46 % населення Канади, в основному це франко-канадці та італійці, 36 % — протестанти. Показник середньої густоти населення дуже низький — 3,3 особи/км2 Природний приріст у 2007 р. склав 3 особи на 1000 жителів, сальдо міграції позитивне — 6 осіб на 1000 жителів.

193

www.e-ranok.com.ua

Географія Міське населення складає 79 %. Більше третини населення країни проживає лише в трьох містах: Торонто (5,9 млн осіб), Монреалі (3,57 млн осіб) і Ванкувері (1,8 млн осіб). Столиця Канади — Оттава, у якій проживають 1,1 млн осіб (із передмістями). Канада є потужною постіндустріальною країною. Становлення і розвиток її економіки значно залежать від впливу США. Канада є одним із провідних світових виробників низки сільськогосподарської та промислової продукції. Для країни характерні величезні територіальні розбіжності в розміщенні галузей господарства, висока концентрація виробництва, а також велике значення гірничодобувної, лісової та деревопереробної промисловості. Потужними галузями є електроенергетика, кольорова металургія, машинобудування, харчова промисловість. Чорна металургія представлена підприємствами повного циклу, працює переважно на власній сировині. Основні центри — Гамільтон та Сідні. Потужна кольорова металургія виплавляє мідь, свинець, титан, нікель, кобальт, платину, золото, срібло. У країні розвинене машинобудування, у тому числі автомобілебудування (восьме місце у світі), сільськогосподарське машинобудування, виробництво обладнання для гірничодобувної та лісової промисловості. Головні центри галузі: Торонто, Монреаль, Гамільтон, Оттава, Ванкувер. Хімічна промисловість забезпечена власною сировиною, охоплює виробництво пластмас, мінеральних добрив, хімічних волокон. Канада є другим у світі, після США, виробником пиломатеріалів, паперу та картону. Деревообробна та целюлозно-паперова галузі за обсягами експорту продукції посідають перше місце у світі. Більшість целюлозно-паперових підприємств сконцентровано на сході країни. Високоінтенсивне сільське господарство більшою мірою забезпечує потреби населення та експортує 50 % виробленої продукції. У структурі галузі переважає тваринництво. Розводять велику рогату худобу молочного та м’ясного напрямків, свиней, дрібну рогату худобу, свійську птицю. Велику роль у приатлантичних та західних провінціях відіграє рибальство. У рослинництві найважливіше значення має зернове господарство. На країну припадає до 15 % світового виробництва пшениці. Великі площі зайняті під кормовими культурами, у тому числі рапсом і кукурудзою; вирощують льон, картоплю, фрукти та овочі. У Канаді розвинені всі види транспорту. Найвища концентрація транспортних шляхів спостерігається поблизу кордону із США.

194

www.e-ranok.com.ua

Тема 23

Контрольний тест 1.

Перше місце у світі за обсягами виплавки сталі на сьогодні займає: а Японія Б Китай В США Г Бразилія

2.

Традиційними галузями господарства КНР є: а хімічна, авіаційна Б космічна, енергетична В текстильна, вугільна, металургійна Г паливна промисловість, електроенергетика

3.

Індія за структурою зайнятості в галузях господарства відноситься до країн: а аграрних Б аграрно-індустріальних В індустріально-аграрних Г постіндустріальних

4.

Які країни належать до країн «нової індустріалізації»? а Японія, Китай, Індія Б Південна Корея, Малайзія, Мексика, Бразилія В США, Канада Г Монако, Андорра, Сан-Марино

5.

Установіть відповідність між назвами країн Азії та експортною продукцією. а Китай 1 нафта, нафтопродукти, природний газ, метали Б Індія 2 чай, руди металів, коштовні камені, бавовняні вироби, джут, тропічні фрукти В Іран 3 автомобілі, літаки, морські судна, офісне устаткування, сталь Г Японія 4 текстиль, одяг, взуття, іграшки, мінеральні ресурси, свинина, соя 5 фрукти, горіхи, вовна, бавовна, шкіра, килими, опіум (нелегально)

6.

Установіть відповідність між міжнародними організаціями та їхніми країнами-членами. а ОПЕК (Організація країн — 1 США, Канада, Мексика експортерів нафти) Б НАФТА (Північноамериканська 2 Іран, Ірак, Саудівська Аравія, ОАЕ асоціація вільної торгівлі) В АСЕАН ( Асоціація держав Південно- 3 Бразилія, Венесуела, Аргентина Східної Азії) Г ЛАГ (Ліга арабських країн) 4 Індонезія, Малайзія, Сінгапур, Таїланд 5 Іорданія, Сирія, Ємен, Ірак

7.

Установіть послідовність електростанцій США за обсягами виробництва електроенергії. а ТЕС Б ГЕС В АЕС Г ПЕС

8.

Виберіть із переліку міста, де проживає більше третини населення Канади: а Торонто Б Едмонтон В Монреаль Г Черчіл Д Калгарі е Ванкувер

195

www.e-ranok.com.ua

Географія

тема 24. ЗаГальна характеристика країн латинської америки, африки, австралії та країн океанії (47—48 тижні)

Вхідний тест 1.

Головні експортні культури країн Латинської Америки — це: а кава, какао, тростинний цукор, банани Б пшениця, жито, ячмінь В картопля, квасоля, капуста Г цукровий буряк, помідори, огірки

2.

Визначте країну, яка не має безпосереднього виходу до моря. а Замбія Б Уругвай В Венесуела Г Марокко

3.

АПК Австралії експортує: а хміль Б зерно В тростинний цукор Г фрукти

4.

Серед країн Океанії до економічно високорозвинених країн належить: а Папуа-Нова ґвінея Б Самоа В Фіджі Г Нова Зеландія

5.

Установіть відповідність між латиноамериканськими країнами та їх столицями. а Північна Африка 1 ЦАР, ДРК, Габон Б Західна Африка 2 Сомалі, Ефіопія,Танзанія В Південна Африка 3 ПА, Наміб, Мозамбік Г Східна Африка 4 Марокко, Алжир, Лівія, Єгипет 5 Мавританія, Малі, Кот-д’Івуар

6.

Установіть відповідність. а Меланезія Б Мікронезія В Полінезія Г Нова Зеландія

1 2 3 4 5

Нова Гвінея, Нова Каледонія ,Соломонові острови Маріанські, Каролінські, Маршаллові острови острови Гавайські, Туамоту, Тонга, Самоа острови Північний, Південний острови Кергелен

7.

Установіть послідовність розташування країн Латинської Америки з півночі на південь. а Венесуела Б Мексика В Перу Г Аргентина

8.

Виберіть із переліку «велику трійку» латиноамериканських індустріальних лідерів: а Аргентина Б Чилі В Панама Г Уругвай Д Мексика е Бразилія

196

www.e-ranok.com.ua

Тема 24

Теоретична частина Країни Латинської Америки Мексика Площа — 1958,2 тис. км2 (більше ніж утричі перевищує територію України). Кількість населення — 104,9 млн осіб (2007). Мексика розташована в південно-західній частині Північної Америки. На півночі й сході країна межує із США, на півдні — із Белізом і ґватемалою. На заході омивається Тихим океаном, на сході — водами Карибського моря й Мексиканської затоки. Мексиканська нація, як і всі латиноамериканські нації, формувалася в результаті змішування переселенців з інших країн і корінного населення. Найбільша етнічна група — метиси — складає близько 60 % населення. Велика питома вага численних індійських народів — 29 %. У Мексиці також проживають афроамериканці, вихідці з Європи. 96 % населення сповідують католицизм. Мексика є найбільшою іспаномовною країною. Незважаючи на помітне зростання рівня життя населення, у Мексиці залишається актуальною боротьба з бідністю: 26 млн жителів (близько 25 %) мають доходи нижчі за прожитковий мінімум. Із цією метою розроблена спеціальна програма в галузі освіти, охорони здоров’я й харчування, орієнтована на підвищення життєвого рівня, насамперед у відсталих районах країни. Показник середньої густоти населення Мексики невисокий — 54 особи/км2. Для Мексики характерною є висока концентрація людських ресурсів у невеликій кількості населених пунктів (70 % мексиканців проживають у 24 містах). Кількість населення в містах-мільйонерах продовжує зростати. Найбільші з них: Мехіко (22 млн осіб), Монтеррей (3,6 млн осіб), ґвадалахара (3,4 млн осіб), Пуебла (1,9 млн осіб). Мехіко — найбільше місто світу, від 1821 р. — столиця Мексики. Місто є однією з найбільш високогірних столиць світу (2240 м над рівнем моря). Мексика є однією з найбільш розвинених латиноамериканських країн. За загальним рівнем економічного розвитку вона помітно випереджає інші країни Латинської Америки та разом із Бразилією й Арґентиною утворює «велику трійку» латино-американських індустріальних лідерів. У результаті економічних реформ 1988—1994 р. країна досягла серйозних успіхів у макроекономічному розвитку. Мексика посідає друге місце в Латинській Америці (після Бразилії) за розміром промислового потенціалу. Виробництво країни складає 1/4 всієї промисловості Латинської Америки. Мексика — одна з провідних нафтодобувних і нафтоекспортуючих країн світу. За запасами нафти вона посідає четверте місце у світі. Провідними галузями промисловості є гірничодобувна, нафтова, нафтохімічна, металургійна, будівельна, текстильна, харчова й машинобудівна. Мексика входить до першої десятки країн світу за видобутком деяких кольорових металів (міді, цинку, свинцю). Підприємства кольорової металургії базуються повністю на власній сировині. Машинобудівна галузь виробляє електродвигуни, трансформатори, побутову техніку, обладнання для нафтових, нафтохімічних, гірничодобувної галузей та автомобілі. Велика частина підприємств автомобілебудування заснована на іноземному капіталі. Використовуючи дешеву робочу силу, у Мексиці розмістили автоскладальні підприємства такі найбільші світові концерни, як «Фольксваген Верк», «Дженерал Моторз», «Крайслер», «Тойота Мотор». Особливе місце в мексиканській промисловості посідають мікіладорас — підприємства, розташовані біля кордону із США, що спеціалізуються на експортному виробництві товарів (вузли автомобілів, меблі, товари легкої промисловості). 90 % виробленої там продукції відправляєть-

197

www.e-ranok.com.ua

Географія ся до США. Провідною галуззю сільського господарства є рослинництво, на яке припадає 60 % вартості всієї сільськогосподарської продукції. Кукурудза, пшениця й рис є основними зерновими культурами, що вирощуються в центральних районах країни. Уздовж південно-західного, західного й північно-східного узбереж простягаються плантації технічних (цукрової тростини, бавовнику, тютюну) і плодових (бананів, цитрусових) культур. Ще з колоніальних часів у Мексиці вирощують каву. У Мексиці розвинене плантаційне лісове господарство. Зони лісових плантацій розташовані на півострові Юкатан. У північно-західних районах Мексики розвивається екстенсивно-пасовищне тваринництво м’ясо-вовняного напрямку. У приватних фермерських господарствах розводять свиней, овець, коней, свійську птицю. У прибережних районах розвинені рибальство й вилов креветок. Мексика має добре розвинену транспортну інфраструктуру. Найбільший відсоток пасажирообігу припадає на автотранспорт. Залізничний транспорт відіграє другорядну роль (розвитку перешкоджає гірський, розчленований рельєф). Велике значення для транспортування експортної продукції має морський транспорт. Мексика має власний торговельний флот, у тому числі танкерний — для перевезення нафти та нафтопродуктів. У країні 1321 аеропорт (54 мають статус міжнародних). Бразилія Площа — 8,5 млн км2 (у 14 разів більша за територію України). Кількість населення — 198,2 млн осіб (2007). Бразилія — найбільша держава Латинської Америки, одна з найбільших за площею у світі (п’яте місце — після Росії, Канади, Китаю й США), займає майже половину південноамериканського континенту (47,7 %). На півночі вона межує з Французькою ґвіаною, Суринамом, ґайаною і Венесуелою, на північному заході — із Колумбією, на заході — із Перу, Болівією, Параґваєм і Арґентиною, на півдні — із Уруґваєм. На сході й північному сході Бразилія омивається водами Атлантичного океану. Довжина берегової лінії складає 7491 км, а загальна довжина кордонів — 14 691 км.

95 % населення Бразилії складають бразильці, які сформувалися як нація з представників різних рас. Близько 50 % бразильців — білі, 40 % — мулати, 6 % — негри. Крім громадян Бразилії в країні налічується близько 3 млн іммігрантів — індійців, арабів, угорців, поляків та інших. Загальна кількість корінного населення Бразилії — індіанців-аборигенів — складає близько 60 тис. осіб, більше ніж 2/3 з них проживають в Амазонії. Усе це різноманітне населення розмовляє португальською мовою, до якої ввійшло чимало слів африканського й індіанського походження. Більшість віруючих сповідує католицизм. Для Бразилії характерним є другий тип відтворення, високий природний приріст (9,5 ‰), від’ємне сальдо міграції. Більше ніж половина населення Бразилії — молодь віком до 20 років, жителі, старші за 50 років, складають лише 10 %. Бразилія — високоурбанізована країна, 3/4 населення проживає у великих прибережних містах і їхніх передмістях, кількість яких швидко зростає. Практично всі міста й агломерації розміщені на сході країни. До найбільших міст належать Сан-Паулу (18,4 млн осіб) й Ріо-де-Жанейро (11,2 млн осіб). Бразиліа — нова столиця Бразилії з населенням 2,2 млн осіб. Бразилія — індустріально-аграрна країна, у класифікації ООН віднесена до групи «нових індустріальних країн». Бразилія входить до десятки найбільших країн світу за обсягами промислового виробництва. Промисловість Бразилії базується на багатих власних природних ресурсах. Родовища залізної руди, що не мають рівних у світі, розробляються переважно відкритим способом. Переробка залізних руд і руд кольорових металів здійснюється на великих металургійних комбінатах. Найбільшу

198

www.e-ranok.com.ua

Тема 24 питому вагу (30 %) у промисловому виробництві країни має продукція галузей машинобудування. У Бразилії виробляють автомобілі, літаки, судна, електронно-обчислювальну техніку. Більша частина акцій машинобудівних підприємств належить іноземним компаніям — США, Японії, Франції, Німеччині. Добре розвинені легка, хімічна й харчова промисловість. За випуском багатьох видів промислової продукції Бразилія лідирує серед країн, що розвиваються. Роботу промисловості забезпечує потужна електроенергетика. На повноводних річках побудовані найбільші гідроелектростанції. У Бразилії, на відміну від інших латино-американських країн, є й атомні електростанції. У структурі сільського господарства основне місце належить рослинництву. Важливим джерелом добробуту країни є виробництво кави, натурального каучуку (із соку гевеї). У Бразилії також вирощують пшеницю, рис, кукурудзу, сою, бавовник, какао, цукрову тростину. Країна також є провідним світовим експортером тропічних фруктів. У Бразилії розводять велику рогату худобу, свиней, коней, овець, свійську птицю. Розвинене рибальство. За обсягом сільськогосподарського експорту країна поступається тільки США й Франції. Провідним видом транспорту є автомобільний. Більшість залізниць розташовані на сході країни. Зовнішні перевезення забезпечує морський та авіаційний транспорт. Країни Африки, Австралії та Океанії Країни африки Африка — другий за розмірами материк Землі з площею 29,2 млн км2 (з островами 30,3 млн км2), на якому розташовано понад 50 держав із населенням близько 900 млн осіб. Існують різні підходи до розподілу Африки на регіони. Найбільш загальний передбачає виділення Північної Африки, де серед населення переважають араби, високий рівень економічного розвитку, і Тропічної та Південної Африки, де проживають представники негроїдної раси, а також характерним є нижчий рівень економічного розвитку (крім Південної Африки). Значна частина фахівців, у тому числі експерти ООН, виділяють п’ять регіонів: Північну, Західну, Центральну, Східну й Південну Африку. При цьому існують розбіжності в тім, де мають проходити межі між цими регіонами, хоча з центром кожного з них погоджується більшість учених. Африка відрізняється великою різноманітністю етнічного складу населення — тут нараховується понад 200 народностей, тому в регіоні переважають багатонаціональні держави. Найчисленніші народи (групи народів) — араби, банту, конґо, йоруба, фульбе, сомалі, ібо, нілоти, шона, бушмени. Середня густота населення Африки становить 28 осіб/км2. Найбільше заселена західна частина материка, а найменше — Північна Африка. На континенті спостерігаються найвищі показники природного приросту населення — 2,2 % на рік. Африка — єдиний регіон, де середня тривалість життя нижча за середній показник у світі — 49 років у середньому для африканця проти 65 років для всього людства. Останнє місце за очікуваною тривалістю життя посідають Замбія й Зімбабве — 32 і 33 роки відповідно. Африка поступається іншим континентам за часткою міського населення, у містах проживає тільки 38,7 % африканців. З економічної точки зору Африка залишається найбільш відсталим континентом. Із 25 країн із найнижчим ВВП на душу населення 20 розташовані в Африці. Лише окремі країни на півночі (Єгипет, Туніс, Алжир, Лівія) та півдні (Південна Африка) мають відносно високі економічні показники. Для галузевої структури господарства африканських країн характерним є переважання сільського господарства, харчової, легкої та гірничодобувної промисловості. У місцевостях із лісовими ресурсами розвиваються лісова й деревообробна галузі (початкові стадії переробки). В останні роки трохи підвищується значення металургії, нафтопереробної та хімічної галузей, машинобуду-

199

www.e-ranok.com.ua

Географія вання й електроенергетики. Однак у цілому, за винятком Південної Африки й окремих країн Північної Африки, обробна промисловість розвинена слабо. У територіальній структурі господарства окремих країн більш високим рівнем розвитку зазвичай виділяються столиці та їхні передмістя, а також райони видобутку й переробки мінеральних ресурсів, рідше — порти. Інші райони — це області з переважанням натурального й напівнатурального сільського господарства. Провідною галуззю сільського господарства є рослинництво, багато країн спеціалізуються на одній-двох культурах. Наприклад, Кот-д’Івуар і ґана — на какао-бобах і каві, Сенеґал — на арахісі, Туніс — на маслинах, Єгипет — на апельсинах і бавовнику, Танзанія — на сизалі, Кенія — на сизалі й чаї. Найбільшого поширення на континенті набули плантації кавового й шоколадного дерева, фінікової та кокосової пальми, бананів, цитрусових, деяких каучуконосів, сорго. Із продовольчих культур найбільше значення мають касава (різновид маніоку), кукурудза, ямс. Тваринництво відіграє важливу роль тільки в тих районах, де через посушливий клімат обмежені можливості рослинництва. В основному розводять зебу, овець і верблюдів. Більшість країн не можуть забезпечити своє населення необхідними продуктами харчування та змушені імпортувати їх, деякі отримують іноземну допомогу. австралія Площа — 7,7 млн км2 (майже в 13 разів більша за територію України). Кількість населення — 20,1 млн осіб (2007). Австралія — єдина держава у світі, що займає цілий континент. До складу Австралії, крім материкової частини, що омивається водами Тихого й Індійського океанів, входить великий острів Тасманія, а також безліч дрібних островів уздовж берегової лінії. Морськими сусідами Австралії є Нова Зеландія, Індонезія, Папуа-Нова ґвінея та інші острівні держави Океанії. Австралія віддалена від усіх регіонів світу, що ускладнює її зв’язки з більшістю країн. Австралія належить до країн переселенського типу. Понад 80 % населення країни складають англо-австралійці. Крім того, тут проживають італійці, греки, слов’яни, вихідці з Азії (усього близько 150 національностей). Корінні жителі материка — австралійські аборигени, разом із метисами (нащадками від мішаних шлюбів) складають близько 3 % населення країни. Українська діаспора сформувалася в післявоєнний час і складає близько 36 тис. осіб. Австралія вважається однією з найурбанізованіших країн світу. 92 % австралійців проживають у містах або їхніх передмістях. Кількість населення повільно збільшується за рахунок природного приросту (6 ‰) та імміграції (4,05 ‰). Середня тривалість життя становить 79 років. У країні розмовляють англійською мовою, але з особливими місцевими зворотами та вимовою. Показник середньої густоти населення дуже низький — 2,6 особи/км2. Більшість австралійців проживають уздовж східного й південного узбереж. Там розташовані найбільші міста країни: Сідней (4,1 млн осіб), Мельбурн (3,5 млн осіб), Брісбен (1,6 млн осіб) та Аделаїда (1 млн осіб). Столиця — Канберра (331 тис. осіб). Австралія — високорозвинена індустріально-аграрна країна. На світовому ринку має аграрносировинну спеціалізацію, вивозячи мінеральну та сільськогосподарську сировину. Незважаючи на своєрідність міжнародної експортної спеціалізації, Австралія має високі показники рівня життя населення. У сфері обслуговування зайнята більша частина активного населення країни. Ця сфера представлена банківською системою, освітніми та медичними закладами, кіно- й телеіндустрією, туризмом. Провідною галуззю промисловості є гірничодобувна. Її продукція становить зачну частину експорту країни. Австралія посідає перше місце у світі за видобутком бокситів, свинцю, опалів. Також тут видобувають та експортують кам’яне вугілля, залізну й уранову руду, золото, алмази.

200

www.e-ranok.com.ua

Тема 24 Галузі обробної промисловості працюють переважно для задовільнення власних потреб країни. Більша частина електроенергії виробляється на ТЕС (79 %), у горах та на Тасманії побудовані ГЕС, є понад 20 сонячних станцій. Чорна металургія представлена комбінатами повного циклу (Ньюкасл, Уйалла, Куїнана), які працюють на власній сировині і виплавляють дешеву сталь. Провідною галуззю кольорової металургії є алюмінієва. Виплавляють також мідь, свинець, цинк, нікель, золото. Машинобудування охоплює підприємства з виробництва автомобілів (Аделаїда, Сідней, Мельбурн), сільськогосподарських машин, залізничного устаткування, суден, електротехнічного устаткуваня. Хімічна промисловість спеціалізується на синтезі мінеральних добрив та виробництві полімерних матеріалів. Харчова промисловість повністю задовольняє власні потреби та має експортне значеня. У галузевій структурі сільського господарства переважає тваринництво. Вівчарство розвивається на грубих кормах на заході та в центрі країни. Австралія посідає перше місце в світі за поголів’ям овець. У передмістях, тропічних і субтропічних регіонах розвивається молочне скотарство, свинарство, конярство, птахівництво (розводять курей, качок, індиків, страусів). Зернові культури вирощуються переважно у східних та південно-східних периферійних районах Австралії, місцями на південному заході й у Тасманії. Більше половини посівних площ займає пшениця, інші території використовуються для вирощування ячменю, вівса, кукурудзи, сорго, рису. У долинах річок на зрошуваних землях вирощують апельсини, груші, яблука, на східному узбережжі — тропічні фрукти: ананаси, банани, папайю, манго. За останні роки розширилися площі виноградників: 25 % продукції виноробства експортується, виробництвом вина займаються понад 700 виноробних заводів. Австралія посідає провідні позиції у світі за експортом вовни, баранини, пшениці, яловичини, молочних продуктів, цукру-сирцю, меду. Віддаленість Австралії від інших регіонів світу та великі розміри країни потребують розвиненої транспортної мережі. 50 % вантажообігу припадає на морський транспорт. 75 % пасажирота вантажоперевезень забезпечує автомобільний транспорт. Залізничний транспорт з’єднує великі міста країни. Велике значення мають авіаційний та трубопровідний транспорт. Країни Океанії. Нова Зеландія Острови Океанії розташовані в центральній та південно-західній частинах Тихого океану. Традиційно Океанію поділяють на три історико-етнографічні області: Меланезію, Мікронезію й Полінезію. На карті ці частини Океанії утворюють три дуги. Першу дугу — Меланезію — складають Нова ґвінея, Нова Каледония, Соломонові острови, архіпелаг Бісмарка, Нові Гібриди (Вануату), Фіджі. Головні острови та архіпелаги другої дуги — Мікронезії — Маріанські, Каролінські, Маршаллові, Гілберта, Банаба. Основні групи островів третьої дуги — Полінезії — Гавайські, Маркізькі, Туамоту, Тонґа, Самоа, Суспільства, Лайн (сюди часто включають новозеландські острови, насамперед острови Північний і Південний). Загальна площа островів є невеликою — 1,26 млн км2, 90 % цієї території займають острови Нова ґвінея та Нова Зеландія. Населення Океанії (без Нової Зеландії) складає близько 10 млн осіб. У вивчення корінних жителів Нової ґвінеї — папуасів — великий внесок зробив мандрівник і вчений М. М. Миклухо-Маклай. Серед країн Океанії 13 є державами, інші й досі залишаються залежними. Роль країн Океанії в світі, якщо не враховувати Нову Зеландію, є незначною. Усі країни належать до тих, що розвиваються. Для них характерним є низький рівень розвитку господарства і життя населення. Провідною галуззю залишається споживче сільське господарство. Вирощують кокосові пальми, коренеплоди (ямс, таро, маніок), хлібне дерево, цукрову тростину, банани, тропічні фрукти. Розводять велику рогату худобу, кіз та свиней, займаються рибальством. В окремих

201

www.e-ranok.com.ua

Географія країнах головною експортною продукцією є мінеральна сировина. Так, Папуа-Нова ґвінея спеціалізується на видобутку міді та золота, Нова Каледонія — нікелю. Останніми десятиліттями в країнах Океанії на основі іноземних інвестицій розвивається індустрія туризму. Нова Зеландія розташована в південно-західній частині Тихого океану, на південний схід від Австралії, і включає два великі острови — Північний і Південний, а також низку дрібніших островів. Острови Північний і Південний розділені протокою Кука, ширина якої складає від 22 до 91 км. Нова Зеландія витягнута більше ніж на 1500 км із північного сходу на південний захід, а її береги омиваються Тихим океаном, у тому числі Тасмановим морем. Як і Австралія, Нова Зеландія належить до країн переселенського типу. На сьогодні новозеландці європейського походження складають 75 % населення, аборигени маорі — близько 10 %, полінезійці з інших районів Океанії — 3,8 %, інші — це вихідці з Азії та низки інших регіонів. Густота населення країни невисока — 15 осіб/км2, більш густо заселеним островом є Північний. Демографічна ситуація досить сприятлива, на що вказує віковий склад населення — 22— 62—16 — і середній вік, що складає 33,6 року. Більшість населення країни є протестантами, значна частина населення — католики. Нова Зеландія — високоурбанізована країна, у містах якої проживає 86 % жителів. Населення столиці держави (із 1865 р.) — міста Веллінґтон — перевищує 340 тис. осіб. Нова Зеландія — розвинена індустріально-аграрна країна з високим рівнем життя населення. Найбільш розвинені індустріальні галузі пов’язані з наявними тут природними ресурсами та сільським господарством. У країні добувають вугілля (в основному на Південному острові), природний газ (велике родовище відкрите на шельфі, біля міста Нью-Плімут, острів Північний), розробляються родовища нафти, добувають рудну сировину, із якої виробляють чорні й кольорові метали. Найважливішими галузями промисловості залишаються харчова (насамперед м’ясна й молочна), целюлозно-паперова і деревообробна (в основному використовуються штучні ліси), легка (килими, переробка вовни, шкіри, виробництво текстилю). Швидко розвивається хімічна промисловість (пластмаси, побутова хімія) і машинобудування (електротехніка, електроніка, транспортне обладнання). Нова Зеландія — один із лідерів у виробництві електроенергії за допомогою альтернативних джерел енергії. Так, підземне тепло використовує одна з найбільших геотермальних електростанцій світу, розташована на острові Північний. Сільське господарство дає 8 % національного продукту, і його роль в економіці країни постійно зменшується. Провідне місце посідає тваринництво, що забезпечує до 4/5 сільськогосподарської продукції. У країні нараховується понад 60 млн голів овець (приблизно по 15 на кожного жителя) і близько 10 млн голів великої рогатої худоби (в основному корів). Сприятливий клімат, достатня кількість пасовищ, використання новітніх досягнень агротехніки та сучасних засобів механізації дозволили досягти високого рівня сільскогосподарського виробництва. Значне місце в економіці країни також посідають лісництво й рибальство. Прибережні води Нової Зеландії багаті на цінні види промислової риби та інші морепродукти. У транспортній системі країни переважають автомобільний і морський транспорт. Загальна довжина автодоріг становить 92,4 тис. км. Вони з’єднують усі райони країни та великі міста. Острови Північний і Південний сполучаються за допомогою декількох поромних переправ, що перевозять поїзди та автомобілі. У зовнішній торгівлі майже весь обсяг перевезень припадає на морський транспорт. Найбільші порти: Окленд, Тауранга, Веллінґтон, Нью-Плімут, Фангареї (усі на Північному острові).

202

www.e-ranok.com.ua

Тема 24

Контрольний тест 1. Основна галузь спеціалізації обробної промисловості Латинської Америки: а машинобудування Б металургія В лісова промисловість Г гірничодобувна 2.

Столицею Австралійського Союзу є: а Мельбурн Б Аделаїда В Сідней Г Канберра

3.

Провідною галуззю господарства більшості країн Океанії є: а паливно-енергетичний комплекс Б споживче сільське господарство В металургія Г хімічна промисловість

4.

Найбільша геотермальна станція у світі знаходиться в: а Південній Африці Б Бразилії В Новій Зеландії Г Австралії

5.

Установіть відповідність між африканськими країнами та їхньою сільськогосподарською спеціалізацією. а Кот-д’Івуар, Гана 1 сизаль, чай Б Сенегал 2 какао-боби, кава В Туніс 3 арахіс Г Єгипет 4 маслини 5 апельсини, бавовник

6.

Установіть відповідність між країнами і цифрами на карті, якими вони позначені. а Перу Б Аргентина В Колумбія Г Венесуела

1

3

5

4

2

7.

Установіть послідовність австралійських міст за чисельністю населення від найбільшої. а Брісбен Б Аделаїда В Мельбурн Г Сідней

8.

Виберіть із переліку латиноамериканських держав андійські країни: а Чилі Б Перу В Еквадор Г Аргентина Д Бразилія е Парагвай

203

www.e-ranok.com.ua

ТЕСТОВІ ТЕХНОЛОГІЇ

Тест 1

ГЕОГРАФІЯ тести у форматі Зно Завдання 1—40 мають по чотири варіанти з яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. ВиТествідповіді, 1 беріть правильний варіант і позначте його в бланку А згідно з інструкцією. Не робіть інших поЗавдання 1—40 мають по програма чотири варіанти відповіді, лише ОДИН ПраВИЛЬНИЙ. Вибезначок — комп’ютерна реєструватиме їх зякяких ПОМИЛКИ! ріть правильний варіант і позначте його в бланку а згідно з інструкцією. Не робіть інших позначок — комп’ютерна програма реєструватиме їх як ПОМИЛКИ! Будьте особливо уважні, заповнюючи бланк А! Не погіршуйте власноручно свого результату неправильною формою запису відповідей 1. Хто створив перший глобус? а Абель Тасман 1.Б Хто створив перший глобус? Герард Меркатор А Абель Тасман Б Герард Меркатор В Мартін Бегайм В Мартін Бегайм Г Александр Гумбольдт Г Александр Гумбольдт Яким умовним знаком топографічних картах позначають фруктовий сад?

2. 2.Яким умовним знаком на на топографічних картах позначають фруктовий сад?

А Б В Г 3. Якою буде відстань між пунктами на карті масштабу 1: 100 000, якщо на карті масштабу 1: 25 000 3.вона Якою буде відстань становить 12 см? між пунктами на карті масштабу 1: 100 000, якщо на карті масштабу 1: 25 000 а вона 3 см становить 12 см? А Б 4 см В 30 см Г 48 см Б 4 см3 см В 30 см Г 48 см 4. Проводячи бурові роботи, геологи встановили вік і товщину залягання гірських порід: глина антропогенового — 35 м, опока палеогенового віку — 180 м, мергель крейдового віку — 4. Проводячи буровівіку роботи, геологи встановили вік і товщину залягання гірських порід: глина ан-225 м, пісковик юрського віку — 110 м, вапняк силурійського віку — 445 м. Визначте сумарну товщину тропогенового віку — 35 м, опока палеогенового віку — 180 м, мергель крейдового віку — 225 м, гірських порід мезозойського пісковик юрського віку — 110 м,віку. вапняк силурійського віку — 445 м. Визначте сумарну товщину А 215 м Б 335 мвіку. В 405 м Г 555 м гірських порід мезозойського а 215 м Б 335 м 5.В 405 Укажіть правильне твердження м Г 555 м щодо атмосфери Землі. А погода формується в тропосфері Б повітряна оболонка на 78% складається 5. Укажіть правильне твердження щодо атмосфериз кисню Землі. В верхня межа сягає 12—18 км а погода формується в тропосфері у всіх шарах температура з висотою ззнижується Б Г повітряна оболонка на 78% складається кисню

В верхня межа сягає 12—18 км 6.Г Унаслідок чого утворилисяз озера Байкал і Танганьїка? у всіх шарах температура висотою знижується А заповнення водою тектонічних розломів у земній корі Б заповнення водою улоговин, «виораних» давніми льодовиками 6. Унаслідок чого утворилися озера Байкал і Танганьїка? запрудження великихрозломів річок завалами гірських а В заповнення водоюрусел тектонічних у земній корі порід Г заповнення водою кратерів згаслих вулканів Б заповнення водою улоговин, «виораних» давніми льодовиками

В запрудження русел великих річок завалами гірських порід 7.ГЯкзаповнення називаєтьсяводою верхній родючий шар землі, на якому ростуть рослини? кратерів згаслих вулканів А осадовий Б ґрунт В гумус Г порода 204 8.

Який природний регіон Африки є країною великих розломів і озер тектонічного походження, просторих плато, перекритих лавою, на яких переважає рослинність саван і рідколісь? А Мадагаскар Б Східноафриканське плоскогір’я В Атлаські гори Г Південноафриканське плоскогір’я

www.e-ranok.com.ua

Вісник ТІМО № 2–3/2009

53

Тест 1

7.

Як називається верхній родючий шар землі, на якому ростуть рослини? а осадовий Б ґрунт В гумус Г порода

8.

Який природний регіон Африки є країною великих розломів і озер тектонічного походження, просторих плато, перекритих лавою, на яких переважає рослинність саван і рідколісь? а Мадагаскар Б Східноафриканське плоскогір’я В Атлаські гори Г Південноафриканське плоскогір’я

9.

Що таке кріки? а сезонні озера в Африці Б пересихаючі болота в Австралії В долини пересихаючих річок в Африці Г тимчасові водотоки в Австралії

10. Що є причиною того, що на узбережжі Антарктиди тепліше, ніж у центрі материка? а переважання протягом року помірних повітряних мас Б прибережні теплі течії В циклональна діяльність над прибережними водами Г незначна віддаленість узбережжя від Південного тропіка 11. Укажіть ознаки, характерні для пампи Південної Америки. а ростуть вічнозелені багатоярусні ліси, водяться ягуари й лінивці Б трапляється дерево кебрачо з дуже щільною деревиною, водяться тапіри та дикі свині-пекарі В поширені злаки — ковила, бородач, тонконіг, водяться страуси нанду, нутрії Г ростуть кактуси та подушкоподібні чагарники, тваринний світ бідний, численними є тільки гризуни та плазуни 12. Яка форма рельєфу Північної Америки зазнала найбільшого впливу діяльності давнього льодовика? а плато Колорадо Б Лаврентійська височина В Великі рівнини Г нагір’я Великий Басейн 13. У якій частині Світового океану вирішальний вплив на формування течій відіграють мусони? а північній Атлантичного океану Б північній Індійського океану В південній Північного Льодовитого океану Г південній Тихого океану 14. Укажіть рядок, де всі гори належать до Альпійсько-Гімалайської складчастої системи. а Урал, Кавказ, Гіндукуш, Альпи Б Карпати, Балкани, Тянь-Шань, Саяни В Піренеї, Крим, Памір, Гімалаї Г Балкани, Алтай, Тибет, Скандинавські гори

205

www.e-ranok.com.ua

А В

північній Атлантичного океану південній Північного Льодовитого океану

Б північній Індійського океану Г південній Тихого океану

14. Укажіть рядок, де всі гори належать до Альпійсько-Гімалайської складчастої системи. А Урал, Кавказ, Гіндукуш, Альпи Б Карпати, Балкани, Тянь-Шань, Саяни В Піренеї, Крим, Памір, Гімалаї Г Балкани, Алтай, Тибет, Скандинавські гори Тест 1 15. Що називається демаркацією кордону?

15. ЩоАназивається демаркацією кордону? визначення та розмітка лінії державного кордону на місцевості а визначення та розмітка лінії кордону на місцевості Б визначення та проведеннядержавного лінії державного кордону на карті Б визначення та проведення лінії державного кордону накордон карті між ними В підписання договору між державами про державний В підписання договору між державами прокраїнами державний кордон між ними Г зміна державного кордону між двома на карті та місцевості Г зміна державного кордону між двома країнами на карті та місцевості

16. Користуючись картою України, установіть місцевий час у м. Хмельницькому, якщо за поясним ча-

сом тут 11 година.

16. Користуючись картою України, установіть місцевий час у м. Хмельницькому, якщо за А 10часом год. 30тут хв.11 година. поясним Б 10 год.

48 а 10 год 30 хв хв. В год 1148 год. Б 10 хв12 хв. Г 11 год. В 11 год 12 хв30 хв. Г 11 год 30 хв

17. 54 Що впливає на зростання Вісник ТІМО № 2–3/2009континентальності клімату України з північного заходу на південний схід? а поступове віддалення від Атлантичного океану Б значна протяжність території в меридіональному напрямі В поступове наближення до тропічних широт Г поступове підвищення абсолютної висоти місцевості 18. Яка річка України бере початок у горах і впадає у Чорне море, утворюючи великий лиман? а Дніпро Б Дунай В Дністер Г Західний Буг 19. Які особливості характерні для Донецької височини? а у її основі лежить Український щит, покрита густою мережею ярів та балок Б у її основі лежить Український щит, поширені останці-могили та водно-ерозійні форми рельєфу В у її основі — давня складчаста споруда, часто трапляються горбогірні ділянки, карстові печери Г у її основі — давня складчаста споруда, поширені останці-могили та техногенні форми рельєфу 20. Які газові, нафтові й нафтогазові родовища знаходяться в Причорноморсько-Кримській нафтогазоносній провінції? а Надвірнянське, Битківське Б Шебелинське, Леляківське В Джанкойське, Штормове Г Бориславське, Качанівське

206

www.e-ranok.com.ua

Тест 1

21. Чим зумовлене поширення карстових печер у Кримських горах? а провалами верхніх шарів гірських порід унаслідок внутрішніх тектонічних розломів Б давньою діяльністю людини, пов’язаною з будівництвом житла й прокладанням комунікацій В вимиванням пухких порід водами на денній поверхні Г розчиненням і вимиванням порід поверхневими та підземними водами 22. Яка одиниця фізико-географічного районування є найбільшою за площею на території України? а зона мішаних і широколистих лісів Б лісостепова зона В степова зона Г Українські Карпати 23. Яким буде загальний приріст населення країни за рік, якщо показник народжуваності в ній становив 10‰, смертності — 12‰, еміграції — 7‰, а імміграції — 8‰? а –3‰ Б –1‰ В +1‰ Г +3‰ 24. Яка з областей України представлена трьома етнографічими районами — Бойківщиною, Лемківщиною, Гуцульщиною? а Чернівецька Б Львівська В Закарпатська Г Івано-Франківська 25. Для якого поняття характерне таке визначення: «сукупність населених пунктів, яка склалася навколо одного чи кількох великих міст і тісно поєднана з ним (ними) різноманітними зв’язками»? а агломерація Б мегалополіс В субурбанізація Г урбанізація 26. Який чинник найбільше вплинув на будівництво Запорізького алюмінієвого заводу? а наявність місцевої сировини — бокситів Б розташування поряд із глиноземним заводом В використання р. Дніпро як транспортного шляху й джерела водопостачання Г розташування поряд із ГЕС — джерелом електроенергії 27. Укажіть центри легкої промисловості, де зосереджено виробництво хутряних виробів. а Миргород, Трускавець Б Тисмениця, Харків В Ладижин, Енергодар Г Здолбунів, Жмеринка 28. Які з указаних міст є центрами транспортного машинобудування в Україні? а Ужгород, Одеса, Дніпродзержинськ Б Черкаси, Миколаїв, Кременчук В Чернівці, Севастополь, Кривий Ріг Г Кіровоград, Іллічівськ, Біла Церква

207

www.e-ranok.com.ua

Тест 1

ТЕСТОВІ ТЕХНОЛОГІЇ

28. Які з указаних міст є центрами транспортного машинобудування в Україні?

29.А Яке плавання між портами Чорноморсько-Азовського регіону є великим каботажем? Ужгород, Одеса, Дніпродзержинськ а Іллічівськ — Керч Б Черкаси, Миколаїв, Кременчук ФеодосіяСевастополь, — МаріупольКривий Ріг В Б Чернівці, Одеса — Стамбул Г В Кіровоград, Іллічівськ, Біла Церква Г Миколаїв — Батумі 29. Яке плавання між портами Чорноморсько-Азовського регіону є великим каботажем?

30.А Який економічний район України із найбільших за кількістю населення, має вихід до моря, Іллічівськ — Керч Б є одним Феодосія — Маріуполь спеціалізується на енергетичній, гірничодобувній промисловості, чорній і кольоровій металургії, В Одеса — Стамбул Г Миколаїв — Батумі сільськогосподарському та авіакосмічному машинобудуванні? а економічний Донецький район України є одним із найбільших за кількістю населення, має вихід до моря, 30. Який Б Північно-Східний спеціалізується на енергетичній, гірничодобувній промисловості, чорній і кольоровій металургії, В Придніпровський та авіакосмічному машинобудуванні? сільськогосподарському Причорноморський А Г Донецький Б Північно-Східний В

Придніпровський

Г Причорноморський

За якою ознакою можна об’єднати в одну групу такі країни: США, Канада, Ірландія, Мексика, Ар31.31. За якою ознакою можна об’єднати в одну групу такі країни: США, Канада, Ірландія, Мексика, Аргентина, Чилі? гентина, Чилі? а виходять доузбережжя узбережжяАтлантичного Атлантичногоокеану океану А виходять до Б знаходяться в Західній півкулі Б знаходяться в Західній півкулі належатьдо докраїн країнтак такзваного званогоНового НовогоСвіту Світу В В належать Г до проголошення своєї незалежності були володіннямиоднієї однієїєвропейської європейськоїдержави держави Г до проголошення своєї незалежності були володіннями 32. У яких країнах статево-вікова структура населення може бути відображена діаграмою (статево-ві32.ковою У яких країнах статево-вікова структура населення може бути пірамідою), поданою на рисунку? відображена діаграмою (статево-віковою пірамідою), поданою рисунку? Америки А наЛатинської а Латинської Америки Б Англо-Америки Англо-Америки В Б Західної Європи В Західної Європи Г Східної Європи Г Східної Європи

У якій країні в структурі земельного фонду частка лісів значно переважає над сільськогосподар33.33. У якій країні в структурі земельного фонду частка лісів значно переважає над сільськогосподарськиугіддями? миськими угіддями? а Аргентина А Аргентина Б Канада Канада В Б США Г Франція В США Франція 34. ЯкіГкраїни є світовими лідерами за виробництвом сталі? А Росія та Німеччина Б США та Канада В Бразилія й Індія Г Китай і Японія 34. Які країни є світовими лідерами за виробництвом сталі? а Росія та Німеччина Б США та Канада 35. Чому транспортну систему Японії часто відносять до систем європейського типу, а транспортну В Бразилія й Індія систему Австралії — до північноамериканського? Китай іяк Японія А Г Японія, і європейські країни, знаходиться в Євразії, а Австралія разом із США й Канадою Б

208 В Г

56

були володіннями Великобританії, за участі якої у них почали складатися транспортні системи У будівництві транспортних шляхів і розвитку засобів транспорту Японія використала досвід і капіталовкладення європейських країн, а Австралія та Канада — Сполучених Штатів Америки Морським і повітряним транспортом Японія найбільше зв’язана із Західною Європою, а Австралія — з Північною Америкою За довжиною і густотою шляхів сполучення, співвідношенням роботи окремих видів транспорту японська транспортна система подібна до європейської, а австралійська — до північноамериканської www.e-ranok.com.ua

Вісник ТІМО № 2–3/2009

Тест 1

35. Чому транспортну систему Японії часто відносять до систем європейського типу, а транспортну систему Австралії — до північноамериканського? а Японія, як і європейські країни, знаходиться в Євразії, а Австралія разом із США й Канадою були володіннями Великобританії, за участі якої у них почали складатися транспортні системи Б У будівництві транспортних шляхів і розвитку засобів транспорту Японія використала досвід і капіталовкладення європейських країн, а Австралія та Канада — Сполучених Штатів Америки В Морським і повітряним транспортом Японія найбільше зв’язана із Західною Європою, а Австралія — з Північною Америкою Г За довжиною і густотою шляхів сполучення, співвідношенням роботи окремих видів транспорту японська транспортна система подібна до європейської, а австралійська — до північноамериканської 36. Які країни нині не входять до складу Європейського Союзу? а Албанія, Македонія Б Румунія, Болгарія В Литва, Латвія Г Словаччина, Словенія 37. Якої країни стосується така характеристика: “Багатонаціональна держава з тисячолітнім цивілізаційним розвитком, тривалий час була колонією однієї з європейських держав, здобула незалежність після Другої світової війни і досягла наприкінці ХХ ст. вагомих успіхів в економіці, ставши регіональним лідером за обсягом ВВП, однак за показниками середньодушових доходів населення залишається однією з найвідсталіших і найбідніших у світі”? а Бразилія Б Греція В Індія Г Китай 38. Яка економічно розвинута країна має суттєві відмінності у рівні розвитку східних і західних територій, що є наслідком тривалого поділу країни в недалекому минулому? а США Б Китай В Канада Г Німеччина 39. У яких країнах світу столичне місто не є найбільшим промисловим і фінансово-діловим осередком держави? а Японія, Франція, Великобританія, Мексика Б Китай, Індія, Бразилія, Австралія В Росія, Україна, Білорусь, Азербайджан Г Польща, Чехія, Угорщина, Греція 40. За експортом якої продукції Латинська Америка є світовим лідером? а банани Б рис В природний газ Г алмази

209

www.e-ranok.com.ua

40. За експортом якої продукції Латинська Америка є світовим лідером? А банани Б рис В природний газ

Г

алмази

У завданнях 41—50 установіть відповідність інформації, позначеної цифрами і буквами, — утворіть логічні пари. Поставте позначки в бланку на перетині відповідних колонок і рядків. Будьте особливо уважні, заповнюючи бланк А! Не погіршуйте власноручно свого результату неправильною формою запису відповідей У завданнях 41—50 установіть відповідність інформації, позначеної цифрами і буквами, — утворіть логічні пари. Поставте позначки в бланку на перетині відповідних колонок і рядків.

41. Установіть відповідність між гірськими системами та епохами їх горотворення.

41. Установіть відповідність між гірськими системами та епохами їх горотворення. Аа ББ В В ГГ ДД 1 Аппалачі А альпійська 1 Аппалачі а альпійська 1 1 22 Кавказ Б байкальська Кавказ Б байкальська 2 2 33 Скандинавські гори Скандинавські гори В герцинська В герцинська 3 3 4 Саяни Г каледонська 4 Саяни Г каледонська Д мезозойська 4 4 Д мезозойська 42. Установіть 42. Установіть відповідність відповідність між між річками річками Африки Африки та та буквами буквами на на картосхемі, картосхемі, якими якими вони вони позначені. позначені. Тест 1

1 Замбезі Замбезі 21 Конго 2 Конго 3 Нігер 3 4 НілНігер 4 Ніл

а Б В Г Д А Б В Г Д 1 1 2 2 3 3 4 4

43. Установіть відповідність між обласними центрами та річками, на яких Вісник ТІМО № 2–3/2009 а Б В Г Д57 вони знаходяться.

1 1 Хмельницький а р. Південний Буг 2 2 Чернігів Б р. Тетерів 3 3 Полтава В р. Інгул 4 Кіровоград Г р. Десна 4 Д р. Ворскла 44. Установіть відповідність між тектонічними структурами та формами рельєфу України, які на них утворилися. а Б В Г Д 1 Український щит а Середньоруська височина 1 2 Середземноморський Б Північнокримська низовина 2 рухливий пояс 3 3 Воронезький масив В Придніпровська височина 4 Скіфська плита Г Волинська височина 4 Д Закарпатська низовина 45. Установіть відповідність між назвами озер України та їх місцезнаходженням.

1 Бребенескул а пониззя Дунаю 2 Світязь Б Кримський півострів 3 Сиваш В Лівобережжя Дніпра 4 Ялпуг Г масив Чорногора Д Західне Полісся

а Б В Г Д 1 2 3 4

210

www.e-ranok.com.ua

Д

4

Закарпатська низовина

45. Установіть відповідність між назвами озер України та їх місцезнаходженням. А Б В Г Д 1 Бребенескул А пониззя Дунаю 1 2 Світязь Б Кримський півострів 2 3 Сиваш В Лівобережжя Дніпра 4 Ялпуг Г масив Чорногора 3 Д Західне Полісся Тест 1 4 46. бук46. Установіть Установітьвідповідність відповідність між між назвами назвами українських українських історичних історичних земель земель та та їхніми їхніми позначеннями позначеннями буквами на карті. вами на карті.

1 Берестейщина 12 Кубань Берестейщина 23 Пряшівщина Кубань 34 Холмщина Пряшівщина 4 Холмщина а А ББ ВВГ ГД Д 11 2 2 3 34 4

47. Установіть відповідність між сільськогосподарськими зонами й районами України та основними 47. Установіть відповідність між сільськогосподарськими зонами й районами України та основними галузями їх спеціалізації. галузями їх спеціалізації.

1 поліська зона А Б В Г Д зоназона а буряківництво, зернове господарство, м’ясоа Б В Г Д 2 1 поліська лісостепова 1 молочне скотарство, свинарство 2 лісостепова зона 3 степова зона 1 2 зона 4 3 степова гірський район Карпат Б м’ясо-молочне скотарство, вівчарство, підсобне 2 землеробство 4 гірський район Карпат 3 3 виноградарство, плодівництво, тютюнництво, А буряківництво, зернове В господарство, м’ясо-молочне скотарство, 4 4 овочівництво свинарство Г зернове господарство, вирощування соняшнику, Б м’ясо-молочне скотарство, вівчарство, підсобне землеробство баштанництво, молочно-м’ясне В виноградарство, плодівництво, тютюнництво, овочівництвоскотарство, свинарство соняшнику, баштанництво, молочно-м’ясне скотарство, Г зернове господарство, вирощування Д м’ясо-молочне скотарство, льонарство, картосвинарство вирощування хмелю Д м’ясо-молочне скотарство, плярство, льонарство, картоплярство, вирощування хмелю 48.

58

Установіть відповідність Вісник ТІМО № 2–3/2009 між економічними районами України й підприємствами, розташованими в них. а Б В Г Д 1 Карпатський а Здолбунівський цементно-шиферний комбінат 1 2 Північно-Східний Б Жидачівський целлюлозно-паперовий комбінат 3 Подільський В Ладижинська теплова електростанція 2 4 Причорноморський Г Миргородський завод мінеральних вод 3 Д Херсонський плодоовочеконсервний комбінат 4

49. Установіть відповідність між типами країн та країнами, що до них належать.

1 економічно розвинуті краї- а Австралія, Австрія, Нова Зеландія, Швейни царія 2 постсоціалістичні країни Б В’єтнам, Китай, КНДР, Куба перехідної економіки В Ефіопія, Демократична Республіка Конго, 3 нові індустріальні країни Непал, Гаїті 4 найменш розвинуті країни Г Бразилія, Мексика, Республіка Корея, Сінз числа тих, що розвивагапур ються Д Болгарія, Грузія, Казахстан, Македонія

а Б В Г Д 1 2 3 4

211

www.e-ranok.com.ua

Тест 1

50. Установіть відповідність між великими промисловими центрами країн та образними назвами, що характеризують їх роль у державі.

1 Генуя а «друга столиця держави» а Б В Г Д 2 Санкт-Петербург Б «фінансово-банківська столиця» 1 3 Сан-Паулу В «металургійна столиця» 2 4 Франкфурт-на-Майні Г «нафтова столиця» 3 Д «столиця кавового буму» 4 У завданнях 51—60 розташуйте запропоновані факти в правильній послідовності. Поставте позначки в бланку на перетині відповідних колонок і рядків. Цифрі 1 має відповідати обраний Вами перший факт, цифрі 2 — другий і так далі.

51. Розташуйте прізвища мандрівників у послідовності здійснення ними подорожей, починаючи від а Б В Г найдавнішої. а Фадей Беллінсгаузен 1 Б Христофор Колумб 2 В Джеймс Кук 3 ТЕСТОВІ ТЕХНОЛОГІЇ Г Фернан Магеллан 4 52. Розташуйте об’єкти, позначені на карті буквами, у послідовності збільшення кута падіння сонячного 52. Розташуйте об’єкти, карті буквами, у послідовності збільшення кута падіння сонячпроміння в них у дніпозначені рівноденьна опівдні. ного проміння в них у дні рівнодень опівдні.

212 53. Розташуйте в послідовності із заходу на схід назви півостровів Євразії, починаючи від Гібралтарської протоки. А Балканський Б Мала Азія В Малакка Г Апеннінський

www.e-ranok.com.ua

Тест 1

53. Розташуйте в послідовності із заходу на схід назви півостровів Євразії, починаючи від Гібралтарської протоки. а Балканський Б Мала Азія В Малакка Г Апеннінський 54. Розташуйте в послідовності назви частин світу за абсолютною висотою їх найвищих вершин, починаючи від найнижчої гори. а Австралія — Косцюшко Б Азія — Джомолунгма В Америка — Аконкагуа Г Європа — Монблан 55. Установіть послідовність назв ґрунтів, які сформувалися на рівнинній частині території України, від Полісся до чорноморського узбережжя. а дерново-підзолисті Б каштанові В сірі лісові Г чорноземи звичайні 56. Установіть послідовність зміни рослинності з висотою в Кримських горах, починаючи від їх північного підніжжя. а дубові гаї з домішкою клена, бука, граба Б гірські луки, на яких ростуть фіалки, звіробій, типчак В ліси з бука, клена, граба, липи з домішкою сосни Г степова рослинність із типчаком і ковилою 57. Розташуйте події, пов’язані з розвитком паливно-енергетичної промисловості України, у послідовності, починаючи від найдавнішої. а будівництво каскаду ГЕС на р. Дніпро Б будівництво АЕС В освоєння Донецького кам’яновугільного басейну Г видобуток природного газу на шельфі Чорного моря 58. Поставте об’єкти, які впливають на забруднення морської акваторії України, у послідовності їх розташування на узбережжі, починаючи зі сходу. а бази військово-морських флотів України та Росії в Севастополі Б Маріупольський металургійний комбінат В нафтовий термінал у порту Південний Г рейд Керченського торгового порту

а Б В Г 1 2 3 4 а Б В Г 1 2 3 4 а Б В Г 1 2 3 4

а Б В Г 1 2 3 4

а Б В Г 1 2 3 4 а Б В Г 1 2 3 4

213

www.e-ranok.com.ua

В освоєння Донецького кам’яновугільного басейну Г видобуток природного газу на шельфі Чорного моря промисловості України, у послідов57. Розташуйте події, пов’язані з розвитком паливно-енергетичної ності, починаючи від найдавнішої. Поставте об’єкти, впливають на забруднення морської акваторії України, у послідовності їх розА 58.будівництво каскадуякі ГЕС на р. Дніпро ташування АЕС на узбережжі, починаючи зі сходу. Б будівництво А бази військово-морських флотів України та Росії в Севастополі В освоєння Донецького кам’яновугільного басейну Б Маріупольський металургійний комбінат Г видобуток природного газу на шельфі Чорного моря В нафтовий термінал у порту Південний Г 1 об’єкти, рейд Керченського торгового порту Тест 58. Поставте які впливають на забруднення морської акваторії України, у послідовності їх роз-

59.

А Б В Г

ташування на узбережжі, починаючи зі сходу.

59. Обчисліть Обчисліть рівень економічного розвитку країн (за показником і розташуйте їх уїх економічного розвитку показникомдоходів доходівнана1 особу) 1 особу) і розташуйте А59.бази військово-морських флотів України такраїн Росії (за в Севастополі порядку від найнижчого показника. у порядку від найнижчого показника. Б Маріупольський металургійний комбінат В нафтовий термінал у порту Південний Кількість Валовий національний Г рейд Керченського торгового порту населення, Країни дохід, млрд дол. млн осіб Обчисліть рівень економічного розвитку країн (за показником доходів на 1 особу) і розташуйте їх у А ФРН 2 623 82 порядку від найнижчого показника. 1 656 Б Росія 141 В Іспанія 1 221 Кількість49 Валовий національний Г Країни Мексика 1 189 107 населення, дохід, млрд дол. млн осіб а Б якщо В Г 2 623 82 60. а У ФРН якій послідовності оглянуть туристи столиці держав, які розташовані на берегах р. Дунай, ФРН Б 2 623 82 Росія 1 656 141 судном, що пливе від гирла річки вгору проти її течії? вони подорожують 1 Росія В Іспанія 1 221 49 1 656 141 2 ІспаніяГ Мексика 1 189 107 1 221 49 3 Мексика 1 189 107 4

60. У60. якійУпослідовності оглянуть туристи столиці держав, які розташовані на берегах р. Дунай, якщо якщо якій послідовності оглянуть туристи столиці держав, які розташовані на берегах р. Дунай, вони подорожують судном, що пливе від гирла річки річки вгору вгору протипроти її течії? вони подорожують судном, що пливе від гирла її течії?

А Б В Г

А Б В Г

Белград — столиця Сербії Братислава — столиця Словаччини Будапешт — столиця Угорщини Відень — столиця Австрії

а Белград — столиця Сербії Белград — столиця Сербії Словаччини Б Братислава — столиця Братислава — столиця Словаччини В Будапешт — столиця Угорщини Будапешт Г Відень— —столиця столицяУгорщини Австрії Відень — столиця Австрії

214

а Б В Г 1 2 Вісник ТІМО № 2–3/2009 3 4

Вісник ТІМО № 2–3/2009

61

61

www.e-ranok.com.ua

ɌȿɋɌɈȼȱ ɌȿɏɇɈɅɈȽȱȲ

ГЕОГРАФІЯ Ɂɚɜɞɚɧɧɹ 1—42 ɦɚɸɬɶ ɩɨ ɱɨɬɢɪɢ ɜɚɪɿɚɧɬɢ ɜɿɞɩɨɜɿɞɿ, ɫɟɪɟɞ ɹɤɢɯ ɥɢɲɟ ɨɞɢɧ ɩɪɚɜɢɥɶɧɢɣ. ȼɢɛɟТестɧɚ2 ȼɚɲɭ ɞɭɦɤɭ, ɩɪɚɜɢɥɶɧɢɣ ɜɚɪɿɚɧɬ ɜɿɞɩɨɜɿɞɿ ɿ ɩɨɡɧɚɱɬɟ ɣɨɝɨ ɜ ɛɥɚɧɤɭ Ⱥ ɡɝɿɞɧɨ ɡ ɿɧɫɬɪɭɤɪɿɬɶ, ɰɿɽɸ. ɇɟ ɪɨɛɿɬɶ ɿɧɲɢɯ ɩɨɡɧɚɱɨɤ ɭ ɛɥɚɧɤɭ Ⱥ ɬɨɦɭ, ɳɨ ɤɨɦɩ’ɸɬɟɪɧɚ ɩɪɨɝɪɚɦɚ ɪɟɽɫɬɪɭɜɚɬɢɦɟ ʀɯ ɹɤ ɩɨɦɢɥɤɢ! Тест 2 ɌȿɏɇɈɅɈȽȱȲ ɌȿɋɌɈȼȱ Завдання 1—42 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише один правильний. ВибеГЕОГРАФІЯ ɩɨ ɤɚɪɬɿ, ɬɨɦɭ ɜɜɿɜ ɩɨɧɹɬɬɹ: 1.ріть, ȿɪɚɬɨɫɮɟɧ ɞɨɫɹɝɧɭɬɢ ɬɨɱɧɨɝɨ ɜɢɡɧɚɱɟɧɧɹ на Вашуɩɪɚɝɧɭɜ думку, правильний варіант відповідіɜɿɞɫɬɚɧɟɣ і позначте його в бланку А згідно з інструкȺ Не ɩɚɪɚɥɟɥɿ ɦɟɪɢɞɿɚɧɢ. цією. робітьɬɚɁɚɜɞɚɧɧɹ інших позначок у бланку А тому, що комп’ютерна програма реєструватиме їх як 1—42 ɦɚɸɬɶ ɩɨ ɱɨɬɢɪɢ ɜɚɪɿɚɧɬɢ ɜɿɞɩɨɜɿɞɿ, ɫɟɪɟɞ ɹɤɢɯ ɥɢɲɟ ɨɞɢɧ ɩɪɚɜɢɥɶɧɢɣ. ȼɢɛɟȻ ɩɨɥɸɫɢ ɬɚ ɬɪɨɩɿɤɢ. ɪɿɬɶ, ɧɚ ȼɚɲɭ ɞɭɦɤɭ, ɩɪɚɜɢɥɶɧɢɣ ɜɚɪɿɚɧɬ ɜɿɞɩɨɜɿɞɿ ɿ ɩɨɡɧɚɱɬɟ ɣɨɝɨ ɜ ɛɥɚɧɤɭ Ⱥ ɡɝɿɞɧɨ ɡ ɿɧɫɬɪɭɤпомилки! ɇɟ ɪɨɛɿɬɶ ɿɧɲɢɯ ɩɨɡɧɚɱɨɤ ɭ ɛɥɚɧɤɭ Ⱥ ɬɨɦɭ, ɳɨ ɤɨɦɩ’ɸɬɟɪɧɚ ɩɪɨɝɪɚɦɚ ɪɟɽɫɬɪɭɜɚɬɢɦɟ ʀɯ ɹɤ ȼ ɥɿɧɿɣɤɚ ɬɚ ɰɿɽɸ. ɦɚɫɲɬɚɛ. ɩɨɦɢɥɤɢ! Ƚ ɚɡɢɦɭɬ ɿ ɝɪɚɞɭɫ.

1. Ератосфен прагнув досягнути точного визначення відстаней за картою, тому ввів поняття: а паралелі та1. меридіани. Б полюси та тропіки. ȿɪɚɬɨɫɮɟɧ ɩɪɚɝɧɭɜ ɞɨɫɹɝɧɭɬɢ ɬɨɱɧɨɝɨ ɜɢɡɧɚɱɟɧɧɹ ɜɿɞɫɬɚɧɟɣ ɩɨ ɤɚɪɬɿ, ɬɨɦɭ ɜɜɿɜ ɩɨɧɹɬɬɹ: 2. Ⱦɨ ɹɤɢɯ ɦɟɬɨɞɿɜ ɝɟɨɝɪɚɮɿɱɧɢɯ ɞɨɫɥɿɞɠɟɧɶ ɧɚɥɟɠɚɬɶ В лінійка та масштаб. Г азимут і градус. ɛɚɝɚɬɨɪɿɱɧɿ ɫɩɨɫɬɟɪɟɠɟɧɧɹ ɡɚ ɩɨɝɨɞɨɸ, ɹɤɿ Ⱥ ɩɚɪɚɥɟɥɿ ɬɚ ɦɟɪɢɞɿɚɧɢ. ɩɪɨɜɨɞɹɬɶ ɭɱɧɿ ɧɚ ɦɟɬɟɨɪɨɥɨɝɿɱɧɨɦɭ ɦɚɣɞɚɧɱɢɤɭ? Ȼ ɲɤɿɥɶɧɨɦɭ ɩɨɥɸɫɢ ɬɚ ɬɪɨɩɿɤɢ. ȼ ɥɿɧɿɣɤɚ ɬɚ ɦɚɫɲɬɚɛ. Ⱥ ɚɟɪɨɤɨɫɦɿɱɧɢɯ 2. До яких методів географічних досліджень належать багаторічні спостереження за погодою, які Ƚ ɚɡɢɦɭɬ ɿ ɝɪɚɞɭɫ. Ȼпроводять ɟɤɫɩɟɞɢɰɿɣɧɢɯ учні на шкільному метеорологічному майданчику? ȼа ɫɬɚɰɿɨɧɚɪɧɢɯ аерокосмічних 2. Ⱦɨ ɹɤɢɯ ɦɟɬɨɞɿɜ ɝɟɨɝɪɚɮɿɱɧɢɯ ɞɨɫɥɿɞɠɟɧɶ ɧɚɥɟɠɚɬɶ ɛɚɝɚɬɨɪɿɱɧɿ ɫɩɨɫɬɟɪɟɠɟɧɧɹ ɡɚ ɩɨɝɨɞɨɸ, ɹɤɿ ȽБ ɤɚɪɬɨɝɪɚɮɿɱɧɢɯ експедиційних ɩɪɨɜɨɞɹɬɶ ɭɱɧɿ ɧɚ ɲɤɿɥɶɧɨɦɭ ɦɟɬɟɨɪɨɥɨɝɿɱɧɨɦɭ ɦɚɣɞɚɧɱɢɤɭ? В стаціонарнихȺ ɚɟɪɨɤɨɫɦɿɱɧɢɯ ɟɤɫɩɟɞɢɰɿɣɧɢɯ 3. Ɋɨɡɝɥɹɧɶɬɟ ɩɥɚɧ Ȼɦɿɫɰɟɜɨɫɬɿ ɿ ɜɢɡɧɚɱɬɟ ɩɪɚɜɢɥɶɧɟ ɬɜɟɪɞɠɟɧɧɹ. Г картографічних ȼ ɫɬɚɰɿɨɧɚɪɧɢɯ Ⱥ Ⱦɠɟɪɟɥɨ ɿ ɫɬɪɭɦɨɤ ɡɧɚɯɨɞɹɬɶɫɹ ɧɚ ɩɿɜɧɿɱɧɢɣ ɫɯɿɞ ɜɿɞ ɫɟɥɚ. Ƚ ɤɚɪɬɨɝɪɚɮɿɱɧɢɯ Ʌɭɤɢ ɿ ɪɿɞɤɨɥɿɫɫɹ ɪɨɡɤɢɧɭɥɢɫɶ ɧɚ ɩɿɜɧɿɱ ɜɿɞ ɫɟɥɚ Ʌɚɞɨɝɿɧɟ.

3. ȻРозгляньте план місцевості і визначте правильне твердження. ȼа Ʌɿɧɿɹ ɟɥɟɤɬɪɨɩɟɪɟɞɚɱ ɩɿɞɜɟɞɟɧɚ ɞɨпівнічний ɫɟɥɚ ɿɡ ɡɚɯɨɞɭ. Ɋɨɡɝɥɹɧɶɬɟ ɩɥɚɧ ɦɿɫɰɟɜɨɫɬɿ ɿ ɜɢɡɧɚɱɬɟ ɩɪɚɜɢɥɶɧɟ ɬɜɟɪɞɠɟɧɧɹ. Джерело і 3.струмок знаходяться на схід від села. Ⱥ Ⱦɠɟɪɟɥɨ ɿ ɞɨ ɫɬɪɭɦɨɤ ɩɿɜɧɿɱɧɢɣ ɫɯɿɞ ɜɿɞ ɫɟɥɚ. ȽБ ʉɪɭɧɬɨɜɚ ɞɨɪɨɝɚ ɩɪɹɦɭɽ ɫɟɥɚ Ʌɚɞɨɝɿɧɟ Луки і рідколісся розкинулись наɡɧɚɯɨɞɹɬɶɫɹ північ відɡɧɚɩɿɜɧɨɱɿ. села Ладогіне. Ȼ Ʌɭɤɢ ɿ ɪɿɞɤɨɥɿɫɫɹ ɪɨɡɤɢɧɭɥɢɫɶ ɧɚ ɩɿɜɧɿɱ ɜɿɞ ɫɟɥɚ Ʌɚɞɨɝɿɧɟ. В Лінія електропередач підведена до села із заходу. ȼ Ʌɿɧɿɹ ɟɥɟɤɬɪɨɩɟɪɟɞɚɱ ɩɿɞɜɟɞɟɧɚ ɞɨ ɫɟɥɚ ɿɡ ɡɚɯɨɞɭ. Г ґрунтова дорога прямує ɞɨɪɨɝɚ до села Ладогіне півночі.ɡ ɩɿɜɧɨɱɿ. Ƚ ʉɪɭɧɬɨɜɚ ɩɪɹɦɭɽ ɞɨ ɫɟɥɚз Ʌɚɞɨɝɿɧɟ 4.4. ɍУɩɪɨɰɟɫɿ процесіɦɟɬɚɦɨɪɮɿɡɚɰɿʀ метаморфізаціїɜɿɞɛɭɜɚɽɬɶɫɹ відбувається ɩɟɪɟɬɜɨɪɟɧɧɹ перетворення Ⱥа ɦɚɝɦɢ магмиɧɚ наɥɚɜɭ. лаву.

4. ɍ ɩɪɨɰɟɫɿ ɦɟɬɚɦɨɪɮɿɡɚɰɿʀ ɜɿɞɛɭɜɚɽɬɶɫɹ ɩɟɪɟɬɜɨɪɟɧɧɹ ȻБ ɜɭɝɿɥɥɹ вугілляɧɚ наɝɪɚɮɿɬ. графіт. Ⱥ ɦɚɝɦɢ ɧɚ ɥɚɜɭ. ȼВ ɡɚɥɿɡɧɨʀ ɧɚ ɱɚɜɭɧ. залізноїɪɭɞɢ рудиȻ наɜɭɝɿɥɥɹ чавун.ɧɚ ɝɪɚɮɿɬ. ȽГ ɜɨɞɢ ȼ ɩɚɪɭ. ɡɚɥɿɡɧɨʀ водиɧɚ наɜɨɞɹɧɭ водяну пару. ɪɭɞɢ ɧɚ ɱɚɜɭɧ. Ƚ ɜɨɞɢ ɧɚ ɜɨɞɹɧɭ ɩɚɪɭ.

5.5. ɍУɹɤɨɦɭ ɧɟ про ɩɪɨ погоду? ɩɨɝɨɞɭ? якомуɜɢɫɥɨɜɥɸɜɚɧɧɿ висловлюванні ɣɞɟɬɶɫɹ йдеться ɩɪɨ про ɤɥɿɦɚɬ, клімат, аɚ не 5. ɍ ɹɤɨɦɭ ɜɢɫɥɨɜɥɸɜɚɧɧɿ ɣɞɟɬɶɫɹ ɩɪɨ ɤɥɿɦɚɬ, ɚ ɧɟ ɩɪɨ ɩɨɝɨɞɭ? Ⱥа ɚɧɬɢɰɢɤɥɨɧ ɦɨɪɨɡɧɿ ɣй ɫɨɧɹɱɧɿ ɫɜɹɬɚ антициклонɨɛɭɦɨɜɢɜ обумовив морозні сонячні новорічні свята ɫɜɹɬɚ Ⱥ ɚɧɬɢɰɢɤɥɨɧ ɨɛɭɦɨɜɢɜ ɦɨɪɨɡɧɿ ɧɨɜɨɪɿɱɧɿ ɣ ɫɨɧɹɱɧɿ ɧɨɜɨɪɿɱɧɿ ȻБ ɦɭɫɨɧ ɧɟ ɞɨɳɿ, ɚаɣйɩɨɬɟɩɥɿɧɧɹ мусонɩɪɢɧɿɫ принісȻɿɡізɨɤɟɚɧɭ океану неɬɿɥɶɤɢ тільки дощі, потепління ɦɭɫɨɧ ɩɪɢɧɿɫ ɿɡ ɨɤɟɚɧɭ ɧɟ ɬɿɥɶɤɢ ɞɨɳɿ, ɚ ɣ ɩɨɬɟɩɥɿɧɧɹ ɧɚ ɩɨɜɟɪɯɧɿ ȼ ɨɱɿɤɭɸɬɶɫɹ ɧɚ ɫɯɨɞɿ ɤɪɚʀɧɢɡɚɦɨɪɨɡɤɢ ɨɱɿɤɭɸɬɶɫɹ ɧɚ ɡɚɦɨɪɨɡɤɢ ɩɨɜɟɪɯɧɿ ʉɪɭɧɬɭ ȼВ ɧɚ наɫɯɨɞɿ сходіɤɪɚʀɧɢ країни очікуються заморозки на поверхні ґрунту ʉɪɭɧɬɭ Ƚ ɭ ɬɪɨɩɿɱɧɢɯ ɲɢɪɨɬɚɯ ɬɟɦɩɟɪɚɬɭɪɚ ɧɟ ɨɩɭɫɤɚɽɬɶɫɹ ȽГ ɭуɬɪɨɩɿɱɧɢɯ ɲɢɪɨɬɚɯ ɬɟɦɩɟɪɚɬɭɪɚ ɧɟ ɨɩɭɫɤɚɽɬɶɫɹ ɧɢɠɱɟ 0º°С ɋ 0º ɋ тропічних широтах температура не опускається нижче 0ɧɢɠɱɟ 6.

ȼɢɡɧɚɱɬɟ ɤɨɨɪɞɢɧɚɬɢ ɬɨɱɤɢ ɏ.

6.6. ȼɢɡɧɚɱɬɟ ɏ. Визначтеɤɨɨɪɞɢɧɚɬɢ координати точки Х. ɫɯ. ɞ. Ⱥ 43ɬɨɱɤɢ ɩɞ. ɲ., 100 Ȼ ɫɯ.

43 ɩɧ. Ⱥа 43 43°ɩɞ. пд.ɲ., ш.,100 100° сх.ɞ. д. ɲ., 100 ɡɯ. ɞ. ȼ ɡɯ.

100 ȻБ 43 43°ɩɧ. пн.ɲ., ш.,100 100° зх.ɞ.ɩɧ. д. ɲ., 43 ɫɯ. ɞ. Ƚ 100 ɩɞ. ɲ., 43 ɡɯ. ɞ. ȼВ 100 100°ɩɧ. пн.ɲ., ш.,43 43°ɫɯ. сх.ɞ.д. ȽГ 100 100°ɩɞ. пд.ɲ., ш.,43 43°ɡɯ.зх.ɞ.д.

ɏ

ɏ

ȼɿɫɧɢɤ ɌȱɆɈ ʋ 2/2011

215

ȼɿɫɧɢɤ ɌȱɆɈ ʋ 2/2011

39

39

www.e-ranok.com.ua

Тест 2

7.

Низькорослість і пригніченість рослин у тундрі зумовлена а великою тривалістю полярного дня. Б недостатнім зволоженням ґрунту. В дефіцитом сонячного тепла. Г механічним складом ґрунту.

8.

Яка астрономічна пора року на Антарктичному півострові 31 серпня? а зима Б весна В літо Г осінь

9.

Надмірне зволоження Амазонської низовини зумовлене а пануванням екваторіальних повітряних мас. Б розташуванням в області високого тиску. В високим рівнем залягання підземних вод. Г напрямком простягання гірських хребтів Анд.

10. Про яку природну зону Африки йдеться? «Прийшов сезон дощів. Великими білими квітками вкрився баобаб, неначе великі зелені парасольки серед високих трав піднялися гіллясті акації, по долинах річок вузькими стрічками підступили аж до води галерейні ліси…» а твердолистяні вічнозелені ліси та чагарники Б вологі вічнозелені екваторіальні ліси В напівпустелі та пустелі Г савани та рідколісся 11. Яке твердження правильно характеризує розміщення родовищ корисних копалин в Австралії? а руди чорних металів зосереджені в міжгірних западинах Великого Вододільного хребта Б родовища вугілля пов’язані з магматичними породами фундаменту Австралійської платформи В алюмінієві руди залягають на півночі материка в чохлі осадових порід Австралійської платформи Г великий нафтогазоносний басейн сформувався в межах шельфу Великої Австралійської затоки 12. Збільшення континентальності клімату в Азії спричиняє а формування зони лісів у помірному кліматичному поясі. Б звуження меж зони лісів помірного поясу із заходу на схід. В розширення меж зони лісів помірного поясу із заходу на схід. Г зміщення на північ зони лісів помірного поясу із заходу на схід.

13. Біля берега якого материка в районі 30-х широт південної півкулі можна побачити айсберг, принесений течією з Антарктиди? а західне узбережжя Південної Америки Б східне узбережжя Австралії В східне узбережжя Африки Г південне узбережжя Євразії

216

www.e-ranok.com.ua

Тест 2

14. Канадський Арктичний архіпелаг утворився внаслідок а опускання північної окраїни платформи. Б зіткнення літосферних двох плит. В виверження підводних вулканів. ɌȿɋɌɈȼȱ ɌȿɏɇɈɅɈȽȱȲ Г насування давнього льодовика.

15. ȼ ɨɡɟɪɚɯ ɬɚɤɨʀ ɮɨɪɦɢ, ɹɤ ɧɚ ɪɢɫɭɧɤɭ, ɜɨɞɚ ɦɨɠɟ ɛɭɬɢ ɝɚɪɹɱɨɸ, ɿɧɨɞɿ ɤɢɩɿɬɢ, ɬɨɦɭ ɳɨ ɤɨɬɥɨɜɢɧɚ ɽ 15.Ⱥ Вɝɪɚɛɟɧɨɦ. озерах такої форми, як на рисунку, вода може бути Ȼ гарячою, ɤɪɚɬɟɪɨɦіноді ɜɭɥɤɚɧɚ. кипіти, тому що котловина є ȼ аɤɚɪɫɬɨɜɨɸ ɜɨɪɨɧɤɨɸ. грабеном. Ƚ Бɡɚɬɨɩɥɟɧɢɦ ɤɚɪ’ɽɪɨɦ. кратером вулкана. В карстовою воронкою. Г затопленим кар’єром.

16.16.ɉɿɜɧɿɱɧɨ-Ʌɶɨɞɨɜɢɬɢɣ ɨɤɟɚɧ ɜɿɞɞɚɽ Північно-Льодовитий океан віддаєɜ ɚɬɦɨɫɮɟɪɭ в атмосферуɛɿɥɶɲɟ більшеɬɟɩɥɚ, тепла,ɧɿɠ ніжɨɞɟɪɠɭɽ одержуєɜɿɞ відɧɟʀ. неї.ɉɪɢɱɢɧɚ Причинаɰɶɨɝɨ цього ɹɜɢɳɚ —— явища Ⱥ аɬɚɧɟɧɧɹ ɤɪɢɝɢ ɜɥɿɬɤɭ. танення криги влітку. Ȼ Бɜɟɥɢɤɚ ɩɥɨɳɚ ɲɟɥɶɮɭ. велика площа шельфу. ȼ Вɛɿɞɧɢɣ ɨɪɝɚɧɿɱɧɢɣ бідний органічнийɫɜɿɬ. світ. Ƚ Гɉɿɜɧɿɱɧɨɚɬɥɚɧɬɢɱɧɚ ɬɟɱɿɹ. Північноатлантична течія.

17. Ⱦɨ ɫɤɥɚɞɭ ɝɟɨɝɪɚɮɿɱɧɨʀ ɨɛɨɥɨɧɤɢ ɧɟ ɜɤɥɸɱɚɸɬɶ ɜɟɪɯɧɿ ɲɚɪɢ ɚɬɦɨɫɮɟɪɢ.

17.Ⱥ До складу географічної оболонки не включають Ȼ аʉɪɭɧɬɨɜɢɣ ɩɨɤɪɢɜ. верхні шари атмосфери. ȼ Бɝɥɢɛɨɤɨɜɨɞɧɿ ɡɚɩɚɞɢɧɢ. ґрунтовий покрив. Ƚ Вɦɿɤɪɨɨɪɝɚɧɿɡɦɢ. глибоководні западини. Г мікроорганізми.

18. əɤ ɪɨɡɬɚɲɨɜɚɧɚ ɍɤɪɚʀɧɚ ɳɨɞɨ ɝɨɞɢɧɧɢɯ ɩɨɹɫɿɜ? Ⱥ ɍɤɪɚʀɧɚ ɡɧɚɯɨɞɢɬɶɫɹ ɜ ɫɟɪɟɞɧɶɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɨɦɭ ɝɨɞɢɧɧɨɦɭ ɩɨɹɫɿ, ɚ Ɂɚɤɚɪɩɚɬɫɶɤɚ ɨɛɥɚɫɬɶ — ɭ ɧɭɥɶɨɜɨɦɭ 18. Як розташована Україна щодо годинних поясів? Ȼ а95% ɬɟɪɢɬɨɪɿʀ ɍɤɪɚʀɧɢ ɥɟɠɢɬɶ ɭ ɩɟɪɲɨɦɭ ɝɨɞɢɧɧɨɦɭ ɩɨɹɫɿ, ɚ Ʌɭɝɚɧɫɶɤɚ ɨɛɥɚɫɬɶ — ɭ область ɞɪɭɝɨɦɭ — Україна знаходиться в середньоєвропейському годинному поясі, а Закарпатська ȼ ɧɚуɜɫɿɣ ɬɟɪɢɬɨɪɿʀ ɍɤɪɚʀɧɢ ɡɚɩɪɨɜɚɞɠɟɧɨ ɽɞɢɧɢɣ ɩɨɹɫɧɢɣ ɱɚɫ, ɹɤɢɣ ɜɿɞɩɨɜɿɞɚɽ ɞɪɭɝɨɦɭ ɝɨɞɢɧɧɨнульовому ɦɭ ɩɨɹɫɭ Б 95% території України лежить у першому годинному поясі, а Луганська область — у другому Ƚ Вɜ ɍɤɪɚʀɧɿ ɝɨɞɢɧɧɢɤɢ ɩɨɤɚɡɭɸɬɶ ɦɿɫɰɟɜɢɣ єдиний ɱɚɫ, ɳɨ поясний ɡɛɿɝɚɽɬɶɫɹ ɡ ɱɚɫɨɦ ɬɪɟɬɶɨɝɨ ɝɨɞɢɧɧɨɝɨ ɩɨɹɫɭ на всій території України запроваджено час, який відповідає другому годинному поясу 19. Ƚɨɪɛɢɫɬɟ, ɪɨɡɱɥɟɧɨɜɚɧɟ ɞɨɥɢɧɚɦɢ ɩɚɫɦɨ, ɳɨ ɪɨɡɤɢɧɭɥɨɫɹ 50 ɤɦ ɭ ɦɟɠɢГ в Україні годинникиɝɥɢɛɨɤɢɦɢ показуютьɪɿɱɤɨɜɢɦɢ місцевий час, що збігається з часом третього ɧɚ годинного поясу ɪɿɱɱɿ Ⱦɧɿɫɬɪɚ ɿ ɉɪɭɬɭ, — ɰɟ: Ⱥ ɋɟɪɟɞɧɶɨɪɭɫɶɤɚ ɜɢɫɨɱɢɧɚ. ɉɨɞɿɥɶɫɶɤɚ ɜɢɫɨɱɢɧɚ. глибокими річковими долинами пасмо, що розкинулося на 50 км у межи19.Ȼ Горбисте, розчленоване ȼ річчі ȼɨɥɢɧɫɶɤɚ ɜɢɫɨɱɢɧɚ. Дністра і Пруту, — це: Ƚ аɏɨɬɢɧɫɶɤɚ ɜɢɫɨɱɢɧɚ. Середньоруська височина. Б Подільська височина.

20. ɑɨɦɭ ɧɚɣɛɿɥɶɲɿвисочина. ɪɨɞɨɜɢɳɚ ɝɪɚɧɿɬɿɜ, ɛɚɡɚɥɶɬɿɜ ɡɧɚɯɨɞɹɬɶɫɹ ɜ ɀɢɬɨɦɢɪɫɶɤɿɣ ɬɚ Ɋɿɜɧɟɧɫɶɤɿɣ ɨɛɥɚВ Волинська ɫɬɹɯ? Г Хотинська височина. Ⱥ ɰɟ ɧɚɫɥɿɞɨɤ ɝɟɨɥɨɝɿɱɧɨʀ ɪɨɛɨɬɢ ɥɶɨɞɨɜɢɤɚ ɜ ɟɩɨɯɭ ɡɥɟɞɟɧɿɧɧɹ Ȼ ɩɪɨɥɹɝɚɽ Ⱥɥɶɩɿɣɫɶɤɨ-Ƚɿɦɚɥɚɣɫɶɤɢɣ ɫɤɥɚɞɱɚɫɬɢɣ ɩɨɹɫ 217 ȼ ɜɢɯɨɞɹɬɶ ɧɚ ɩɨɜɟɪɯɧɸ ɩɨɪɨɞɢ ɤɪɢɫɬɚɥɿɱɧɨɝɨ ɮɭɧɞɚɦɟɧɬɭ ɩɥɚɬɮɨɪɦɢ Ƚ ɧɚ ɉɨɥɿɫɫɿ ɿɧɬɟɧɫɢɜɧɨ ɜɿɞɛɭɜɚɸɬɶɫɹ ɩɪɨɰɟɫɢ ɬɨɪɮɨɧɚɤɨɩɢɱɟɧɧɹ 21. ɉɪɨɚɧɚɥɿɡɭɣɬɟ ɪɨɡɭ ɜɿɬɪɿɜ ɭ ɉɪɢɚɡɨɜ’ʀ ɬɚ ɜɢɡɧɚɱɬɟ ɧɚɫɥɿɞɤɢ ɞɿɹɥɶɧɨɫɬɿ ɩɟɪɟɜɚɠɚɸɱɢɯ ɜɿɬɪɿɜ ɭ ɰɶɨɦɭ ɪɟɝɿɨɧɿ. www.e-ranok.com.ua Ⱥ ɩɪɚɜɢɣ ɛɟɪɟɝ ɪɿɱɨɤ ɤɪɭɬɢɣ, ɚ ɥɿɜɢɣ — ɩɨɥɨɝɢɣ Ȼ ɩɨɝɨɞɭ ɜɢɡɧɚɱɚɸɬɶ ɰɢɤɥɨɧɢ ɡ Ⱥɬɥɚɧɬɢɱɧɨɝɨ ɨɤɟɚɧɭ

19. Ƚɨɪɛɢɫɬɟ, ɪɨɡɱɥɟɧɨɜɚɧɟ ɝɥɢɛɨɤɢɦɢ ɪɿɱɤɨɜɢɦɢ ɞɨɥɢɧɚɦɢ ɩɚɫɦɨ, ɳɨ ɪɨɡɤɢɧɭɥɨɫɹ ɧɚ 50 ɤɦ ɭ ɦɟɠɢɪɿɱɱɿ Ⱦɧɿɫɬɪɚ ɿ ɉɪɭɬɭ, — ɰɟ: Ⱥ ɋɟɪɟɞɧɶɨɪɭɫɶɤɚ ɜɢɫɨɱɢɧɚ. Ȼ ɉɨɞɿɥɶɫɶɤɚ ɜɢɫɨɱɢɧɚ. ȼ ȼɨɥɢɧɫɶɤɚ ɜɢɫɨɱɢɧɚ. Ƚ ɏɨɬɢɧɫɶɤɚ ɜɢɫɨɱɢɧɚ. Тест 2 ɧɚɣɛɿɥɶɲɿ ɪɨɞɨɜɢɳɚ ɝɪɚɧɿɬɿɜ, ɛɚɡɚɥɶɬɿɜ ɡɧɚɯɨɞɹɬɶɫɹ ɜ ɀɢɬɨɦɢɪɫɶɤɿɣ ɬɚ Ɋɿɜɧɟɧɫɶɤɿɣ ɨɛɥɚ20. ɑɨɦɭ ɫɬɹɯ?

20. ȺЧому найбільші родовища ɪɨɛɨɬɢ гранітів,ɥɶɨɞɨɜɢɤɚ базальтівɜзнаходяться в Житомирській та Рівненській облаɰɟ ɧɚɫɥɿɞɨɤ ɝɟɨɥɨɝɿɱɧɨʀ ɟɩɨɯɭ ɡɥɟɞɟɧɿɧɧɹ стях? Ȼ ɩɪɨɥɹɝɚɽ Ⱥɥɶɩɿɣɫɶɤɨ-Ƚɿɦɚɥɚɣɫɶɤɢɣ ɫɤɥɚɞɱɚɫɬɢɣ ɩɨɹɫ це наслідок геологічноїɩɨɪɨɞɢ роботиɤɪɢɫɬɚɥɿɱɧɨɝɨ льодовика в епоху зледеніння ɧɚ ɩɨɜɟɪɯɧɸ ɮɭɧɞɚɦɟɧɬɭ ɩɥɚɬɮɨɪɦɢ ȼа ɜɢɯɨɞɹɬɶ пролягає пояс ȽБ ɧɚ ɉɨɥɿɫɫɿАльпійсько-Гімалайський ɿɧɬɟɧɫɢɜɧɨ ɜɿɞɛɭɜɚɸɬɶɫɹ складчастий ɩɪɨɰɟɫɢ ɬɨɪɮɨɧɚɤɨɩɢɱɟɧɧɹ В виходять на поверхню породи кристалічного фундаменту платформи Г на Поліссі інтенсивно торфонакопичення 21. ɉɪɨɚɧɚɥɿɡɭɣɬɟ ɪɨɡɭ ɜɿɬɪɿɜвідбуваються ɭ ɉɪɢɚɡɨɜ’ʀ ɬɚпроцеси ɜɢɡɧɚɱɬɟ ɧɚɫɥɿɞɤɢ ɞɿɹɥɶɧɨɫɬɿ ɩɟɪɟɜɚɠɚɸɱɢɯ ɜɿɬɪɿɜ ɭ ɰɶɨ-

ɦɭ ɪɟɝɿɨɧɿ.

21. ȺПроаналізуйте вітрів у Приазов’ї та ɩɨɥɨɝɢɣ визначте наслідки діяльності ɩɪɚɜɢɣ ɛɟɪɟɝрозу ɪɿɱɨɤ ɤɪɭɬɢɣ, ɚ ɥɿɜɢɣ — переважаючих вітрів у цьому регіоні. Ȼ ɩɨɝɨɞɭ ɜɢɡɧɚɱɚɸɬɶ ɰɢɤɥɨɧɢ ɡ Ⱥɬɥɚɧɬɢɱɧɨɝɨ ɨɤɟɚɧɭ правий берег річок ɦɨɪɿ крутий, а лівий ɩɪɨɬɢ — пологий ȼа ɬɟɱɿɹ ɜ Ⱥɡɨɜɫɶɤɨɦɭ ɪɭɯɚɽɬɶɫɹ ɝɨɞɢɧɧɢɤɨɜɨʀ ɫɬɪɿɥɤɢ Б погоду визначають циклони з Атлантичного океану Ƚ ɟɤɨɥɨɝɿɱɧɨ ɧɟɛɟɡɩɟɱɧɿ ɩɿɞɩɪɢɽɦɫɬɜɚ ɪɨɡɦɿɳɟɧɨ ɜ ɫɯɿɞɧɿɣ ɱɚɫɬɢɧɿ ɦɿɫɬ В течія в Азовському морі рухається проти годинникової стрілки ɌȿɋɌɈȼȱ ɌȿɏɇɈɅɈȽȱȲ Г екологічно небезпечні підприємства розміщено в східній частині міст 22. ɑɢɦ ɩɨɹɫɧɸɸɬɶɫɹ ɜɿɞɦɿɧɧɨɫɬɿ ɨɛ’ɽɦɭ ɬɜɟɪɞɨɝɨ ɫɬɨɤɭ ɬɚ ɩɪɨɡɨɪɨɫɬɿ ɜɨɞɢ ɪɿɱɨɤ ɭ ɪɿɡɧɢɯ ɪɟɝɿɨɧɚɯ 22.ɍɤɪɚʀɧɢ? Чим пояснюються відмінності об’єму твердого стоку та прозорості водиȼɿɫɧɢɤ річокɌȱɆɈ у різних регіонах 41 ʋ 2/2011 Ⱥ України? ɝɟɨɥɨɝɿɱɧɨɸ ɛɭɞɨɜɨɸ Ȼ аɫɟɡɨɧɧɿɫɬɸ ɤɥɿɦɚɬɭ геологічною будовою ȼ Бɬɢɩɨɦ ʉɪɭɧɬɿɜклімату сезонністю Ƚ Вɬɢɩɨɜɢɦɢ ɥɚɧɞɲɚɮɬɚɦɢ типом ґрунтів Г типовими ландшафтами 23.23.ȾɨДо ɚɡɨɧɚɥɶɧɢɯ ɬɢɩɿɜ ʉɪɭɧɬɿɜ ɧɚна ɬɟɪɢɬɨɪɿʀ азональних типів ґрунтів територіїɍɤɪɚʀɧɢ Україниɜɿɞɧɨɫɹɬɶɫɹ відносяться Ⱥ аɱɨɪɧɨɡɟɦɢ ɬɢɩɨɜɿ, ɞɟɪɧɨɜɨ-ɩɿɞɡɨɥɢɫɬɿ. чорноземи типові, дерново-підзолисті. Ȼ Бɫɿɪɿсірі ɥɿɫɨɜɿ, ɩɿɞɡɨɥɢɫɬɿ. лісові, підзолисті. ȼ Вɤɚɲɬɚɧɨɜɿ, ɤɨɪɢɱɧɟɜɿ. каштанові, коричневі. Ƚ Гɥɭɱɧɿ, ɬɨɪɮɨɜɨ-ɛɨɥɨɬɧɿ. лучні, торфово-болотні.

24.24.Ⱦɥɹ ɹɤɨʀ ɨɛɥɚɫɬɿ ɍɤɪɚʀɧɢ ɯɚɪɚɤɬɟɪɧɚ Для якої області України характернаɫɬɪɭɤɬɭɪɚ структураɡɟɦɟɥɶɧɢɯ земельнихɭɝɿɞɶ, угідь,ɜɿɞɨɛɪɚɠɟɧɚ відображенаɧɚ наɞɿɚɝɪɚɦɿ? діаграмі? Ⱥ аɁɚɤɚɪɩɚɬɫɶɤɨʀ Закарпатської болота води Ȼ Бɏɚɪɤɿɜɫɶɤɨʀ Харківської сільськогоспоȼ Вȼɿɧɧɢɰɶɤɨʀ Вінницької під забудовою дарські землі Ƚ Гɋɭɦɫɶɤɨʀ Сумської

ліси

25.25.ɍ У ɹɤɨɦɭ ɽɞɢɧɢɣ уɭЄвропі ȯɜɪɨɩɿмасив ɦɚɫɢɜ ɸɪɫɶɤɨɝɨ ɩɟɪɿɨɞɭ ɡ ɬɢɩɨɜɢɦɢ ɪɢɫɚякомуɡɚɩɨɜɿɞɧɢɤɭ заповідникуɨɯɨɪɨɧɹɽɬɶɫɹ охороняється єдиний юрського періоду з типовими рисами вулɦɢканічної ɜɭɥɤɚɧɿɱɧɨʀ ɞɿɹɥɶɧɨɫɬɿ, ɩɪɢɪɨɞɧɢɦ ɦɭɡɟɽɦ ɦɿɧɟɪɚɥɿɜ, ɥɿɫɚɦɢ ɡ ɞɭɛɚ ɩɭɯɧɚɫɬɨɝɨ ɿ ɫɤɟɥɶɧɨɝɨ, діяльності, природним музеєм мінералів, лісами з дуба пухнастого і скельного, різнотравноɪɿɡɧɨɬɪɚɜɧɨ-ɤɨɜɢɥɨɜɨ-ɡɥɚɤɨɜɢɦɢ ɫɬɟɩɚɦɢ, ɡɚɪɨɫɬɹɦɢ ɬɚ ɹɥɿɜɰɟɜɢɦɢ ɿ ɮɿɫɬɚɲɤɨ-ɞɭɛɨɜɢɦɢ ковилово-злаковими степами, заростями шибляку таɲɢɛɥɹɤɭ ялівцевими і фісташко-дубовими ɪɿɞɤɨɥɿɫɫɹɦɢ? рідколіссями? Ⱥ аɄɚɪɩɚɬɫɶɤɨɦɭ Карпатському Ȼ БɄɚɪɚɞɚɡɶɤɨɦɭ Карадазькому ȼ В«Ⱥɫɤɚɧɿɹ ɇɨɜɚ» «Асканія Нова» Ƚ Г«ȯɥɚɧɟɰɶɤɢɣ ɫɬɟɩ» «Єланецький степ» 26.218 ɉɪɨɜɿɞɧɨɸ ɝɚɥɭɡɡɸ ɦɚɬɟɪɿɚɥɶɧɨɝɨ ɜɢɪɨɛɧɢɰɬɜɚ ɜ ɍɤɪɚʀɧɿ (ɡɚ ɱɚɫɬɤɨɸ ɩɪɨɞɭɤɰɿʀ ɭ ȼȼɉ ɤɪɚʀɧɢ) ɽ Ⱥ ɩɪɨɦɢɫɥɨɜɿɫɬɶ Ȼ ɫɿɥɶɫɶɤɟ ɝɨɫɩɨɞɚɪɫɬɜɨ ȼ ɤɭɪɨɪɬɧɟ ɝɨɫɩɨɞɚɪɫɬɜɨ Ƚ ɛɭɞɿɜɧɢɰɬɜɨ

www.e-ranok.com.ua

27. ɍɧɚɫɥɿɞɨɤ ɫɤɨɪɨɱɟɧɧɹ ɨɛɫɹɝɿɜ ɜɢɞɨɛɭɜɚɧɧɹ ɛɭɪɨɝɨ ɜɭɝɿɥɥɹ ɿ ɡɚɤɪɢɬɬɹ ɩɿɞɩɪɢɽɦɫɬɜ ɡɪɨɫɥɨ ɛɟɡɪɨɛɿɬɬɹ ɜ ɦɿɫɬɚɯ

Тест 2

26. Провідною галуззю матеріального виробництва в Україні (за часткою продукції у ВВП країни) є а промисловість Б сільське господарство В курортне господарство Г будівництво 27. Унаслідок скорочення обсягів видобування бурого вугілля і закриття підприємств зросло безробіття в містах а на сході України. Б Прикарпаття і Волині. В Харківщини і Полтавщини. Г Черкаської та Кіровоградської областей.

28. Що обумовило розміщення суднобудівних заводів у Миколаєві? а транспортно-географічне положення міста Б науково-дослідницька і конструкторська база В кооперування з нафтопереробними підприємствами Г близькість курортів Чорноморського регіону

ɌȿɋɌɈȼȱ ɌȿɏɇɈɅɈȽȱȲ

29. ɍ ɹɤɿɣ ɨɛɥɚɫɬɿ ɍɤɪɚʀɧɢ ɪɨɡɦɿɳɟɧɿ ɜɫɿ ɬɢɩɢ ɟɥɟɤɬɪɨɫɬɚɧɰɿɣ — Ɍȿɋ, Ƚȿɋ, Ⱥȿɋ?

29. У якій області України розміщені всі типи електростанцій — ТЕС, ГЕС, АЕС? Ⱥ Ʌɭɝɚɧɫɶɤɿɣ а Луганській Ȼ ɏɚɪɤɿɜɫɶɤɿɣ ȼ Ɂɚɩɨɪɿɡɶɤɿɣ Б Харківській Ƚ Ɂɚɤɚɪɩɚɬɫɶɤɿɣ В Запорізькій Г Закарпатській

30. ɐɟɧɬɪɢ ɹɤɨʀ ɝɚɥɭɡɿ ɩɪɨɦɢɫɥɨɜɨɫɬɿ ɩɨɡɧɚɱɟɧɨ ɧɚ ɤɚɪɬɨɫɯɟɦɿ?

30. Центри якої галузі промисловості позначено на картосхемі? а нафтопереробної Б кольорової металургії В суднобудування Г лісохімічної

Ⱥ ɧɚɮɬɨɩɟɪɟɪɨɛɧɨʀ

31. Для виробництва соди потрібні кам’яна сіль, вапняк і паливо. У якій області України содове виȻ ɤɨɥɶɨɪɨɜɨʀ ɦɟɬɚɥɭɪɝɿʀ робництво розвивається на місцевих ресурсах? ȼ ɫɭɞɧɨɛɭɞɭɜɚɧɧɹ а Донецькій Ƚ ɥɿɫɨɯɿɦɿɱɧɨʀ Б Чернігівській В Житомирській 31. Ⱦɥɹ ɜɢɪɨɛɧɢɰɬɜɚ ɫɨɞɢ ɩɨɬɪɿɛɧɿ ɤɚɦ’ɹɧɚ ɫɿɥɶ, ɜɚɩɧɹɤ ɿ ɩɚɥɢɜɨ. ɍ ɹɤɿɣ ɨɛɥɚɫɬɿ Г Херсонській ɪɨɛɧɢɰɬɜɨ ɪɨɡɜɢɜɚɽɬɶɫɹ ɧɚ ɦɿɫɰɟɜɢɯ ɪɟɫɭɪɫɚɯ? Ⱥ Ȼ ȼ Ƚ

Ⱦɨɧɟɰɶɤɿɣ ɑɟɪɧɿɝɿɜɫɶɤɿɣ ɀɢɬɨɦɢɪɫɶɤɿɣ ɏɟɪɫɨɧɫɶɤɿɣ

219

32. ɉɪɨ ɹɤɢɣ ɟɤɨɧɨɦɿɱɧɢɣ ɪɚɣɨɧ ɍɤɪɚʀɧɢ ɜ ɞɨɜɿɞɧɢɤɭ ɩɨɞɚɧɨ ɬɚɤɭ ɿɧɮɨɪɦɚɰɿɸ: «…Ɉɫɧɨɜɨɸ ɝɨɫɩɨɞɚɪɫɶɤɨɝɨ ɤɨɦɩɥɟɤɫɭ ɪɚɣɨɧɭ ɽ ɩɨɬɭɠɧɢɣ ɚɝɪɨɩɪɨɦɢɫɥɨɜɢɣ ɤɨ www.e-ranok.com.ua ɽɬɶɫɹ ɧɚ ɛɚɝɚɬɨɝɚɥɭɡɟɜɨɦɭ ɫɿɥɶɫɶɤɨɦɭ ɝɨɫɩɨɞɚɪɫɬɜɿ. ɏɚɪɱɨɜɚ ɿɧɞɭɫɬɪɿɹ ɜɢɪɨ ɛɨɪɨɲɧɨ, ɤɪɭɩɢ, ɦɚɤɚɪɨɧɢ, ɦɚɫɥɨ, ɫɢɪ…».

Тест 2

32. Про який економічний район України в довіднику подано таку інформацію: «…Основою господарського комплексу району є потужний агропромисловий комплекс, який базується на багатогалузевому сільському господарстві. Харчова індустрія виробляє цукор, спирт, борошно, крупи, макарони, масло, сир…». а Столичний Б Донецький В Подільський Г Придніпровський 33. Чому в Україні зменшується кількість економічно активного населення? а відбувається перерозподіл зайнятих між галузями економіки Б зростає частка старшої за працездатну групу населення В поширюються маятникові міграції в міських агломераціях Г імміграція людей у працездатному віці перевищила ɌȿɋɌɈȼȱ ɌȿɏɇɈɅɈȽȱȲ еміграцію Якою цифрою позначено країну, у структурі земельних угідь якої найвища частка оброблюваних 34.34.əɤɨɸ ɰɢɮɪɨɸ ɩɨɡɧɚɱɟɧɨ ɤɪɚʀɧɭ, ɭ ɫɬɪɭɤɬɭɪɿ ɡɟɦɟɥɶɧɢɯ ɭɝɿɞɶ ɹɤɨʀ ɧɚɣɜɢɳɚ ɱɚɫɬɤɚ ɨɛɪɨɛɥɸɜɚɧɢɯ ɡɟɦɟɥɶ? земель? Ⱥ а1 1 Ȼ Б2 2 ȼ В3 3 Ƚ Г4 4

35.35.əɤɨɸ ɽ ɫɜɿɬɨɜɚ ɟɤɨɧɨɦɿɤɚ ɡɚ за ɩɪɨɫɬɨɪɨɜɨɸ ɨɪɝɚɧɿɡɚɰɿɽɸ? Якою є світова економіка просторовою організацією? Ⱥ аɦɨɧɨɤɭɥɶɬɭɪɧɚ монокультурна Ȼ Бɩɨɥɿɰɟɧɬɪɢɱɧɚ поліцентрична ȼ Вɨɞɧɨɪɿɜɧɟɜɚ однорівнева Ƚ Гɞɜɨɩɨɥɸɫɧɚ двополюсна 36. əɤɿ ɤɪɚʀɧɢ ɫɩɿɜɩɪɚɰɸɸɬɶ ɭ ɝɚɥɭɡɿ ɚɬɨɦɧɨʀ ɟɧɟɪɝɟɬɢɤɢ ɡɚ ɫɯɟɦɨɸ «ɜɢɞɨɛɭɬɨɤ ɭɪɚɧɭ — ɜɢɪɨɛɧɢɩɚɥɢɜɚ»?

36.ɰɬɜɨ Якіɹɞɟɪɧɨɝɨ країни співпрацюють у галузі атомної енергетики за схемою «видобуток урану — виробництво Ⱥ ядерного ɍɤɪɚʀɧɚ ɿпалива»? Ɋɨɫɿɹ Ȼ аɇɿɦɟɱɱɢɧɚ ɉɨɥɶɳɚ Україна і ɿРосія ȼ БɆɨɥɞɨɜɚ ɿ Ɋɭɦɭɧɿɹ Німеччина і Польща Ƚ ВɄɭɛɚ ɿ ɋɒȺ Молдова і Румунія Г Куба і США 37. ɑɨɦɭ ɱɚɫɬɤɚ ɜ ɯɿɦɿɱɧɨɦɭ ɜɢɪɨɛɧɢɰɬɜɿ ɤɪɚʀɧ, ɳɨ ɪɨɡɜɢɜɚɸɬɶɫɹ, ɩɨɫɬɿɣɧɨ ɡɪɨɫɬɚɽ? Ⱥ ɭ ɰɢɯ ɤɪɚʀɧɚɯ ɩɪɢɫɤɨɪɟɧɨ ɪɨɡɜɢɜɚɸɬɶɫɹ ɩɪɢɤɥɚɞɧɿ ɧɚɭɤɢ 220 Ȼ ɭɪɹɞɢ ɰɢɯ ɤɪɚʀɧ ɜɢɡɧɚɱɚɸɬɶ ɯɿɦɿɱɧɭ ɿɧɞɭɫɬɪɿɸ ɹɤ ɩɪɿɨɪɢɬɟɬɧɭ ɝɚɥɭɡɶ ȼ ɡɚɝɨɫɬɪɸɸɬɶɫɹ ɟɤɨɥɨɝɿɱɧɿ ɩɪɨɛɥɟɦɢ ɜ ɟɤɨɧɨɦɿɱɧɨ ɪɨɡɜɢɧɭɬɢɯ ɤɪɚʀɧɚɯ Ƚ ɪɟɚɥɿɡɭɽɬɶɫɹ ɦɿɠɧɚɪɨɞɧɚ ɩɪɨɝɪɚɦɚ ɩɨɞɨɥɚɧɧɹ ɛɿɞɧɨɫɬɿ 38. Ɂɪɨɫɬɚɧɧɹ ɰɿɧ ɧɚ ɿɦɩɨɪɬɨɜɚɧɭ ɧɚɮɬɭ ɿ ɛɪɚɤ ɜɥɚɫɧɢɯ ɪɟɫɭɪɫɿɜ ɟɧɟɪɝɨɧɨɫɿʀɜ ɫɩɪɢɱɢɧɢɥɢ ɡɛɿɥɶɲɟɧɧɹ ɜɢɪɨɛɧɢɰɬɜɚ ɫɩɢɪɬɭ ɿɡ ɰɭɤɪɨɜɨʀ ɬɪɨɫɬɢɧɢ ɿ ɜɢɤɨɪɢɫɬɚɧɧɹ ɣɨɝɨ ɹɤ www.e-ranok.com.ua ɩɚɥɶɧɨɝɨ ɧɚ ɚɜɬɨɬɪɚɧɫɩɨɪɬɿ ɜ Ⱥ ɋɚɭɞɿɜɫɶɤɿɣ Ⱥɪɚɜɿʀ.

Тест 2

37. Чому частка в хімічному виробництві країн, що розвиваються, постійно зростає? а у цих країнах прискорено розвиваються прикладні науки Б уряди цих країн визначають хімічну індустрію як пріоритетну галузь В загострюються екологічні проблеми в економічно розвинутих країнах Г реалізується міжнародна програма подолання бідності 38. Зростання цін на імпортовану нафту і брак власних ресурсів енергоносіїв спричинили збільшення виробництва спирту із цукрової тростини і використання його як пального на автотранспорті в а Саудівській Аравії. Б Бразилії. В Канаді. Г Лівії.

39. Традиційними галузями господарства гірських штатів у США є пасовищне скотарство і гірничодобувна промисловість, а новими — а електронна, ракетна промисловість і туризм. Б текстильна і ювелірна промисловість. В чорна металургія і машинобудування. Г нафтопереробка і нафтохімія. ɌȿɋɌɈȼȱ ɌȿɏɇɈɅɈȽȱȲ

40. ȼɢɡɧɚɱɬɟ Визначте ɫɬɪɭɤɬɭɪɭ структуру експорту 40. ɟɤɫɩɨɪɬɭ країни, ɤɪɚʀɧɢ, виділеної ɜɢɞɿɥɟɧɨʀ на ɧɚ картосхемі. ɤɚɪɬɨɫɯɟɦɿ. а нафтопродукти, оптика, цукор Ⱥ ɧɚɮɬɨɩɪɨɞɭɤɬɢ, ɨɩɬɢɤɚ, ɰɭɤɨɪ ȻБ деревина, ɞɟɪɟɜɢɧɚ, трактори, ɬɪɚɤɬɨɪɢ,лляні ɥɥɹɧɿтканини ɬɤɚɧɢɧɢ ȼВ чорні ɱɨɪɧɿ метали, ɦɟɬɚɥɢ, автомобілі, ɚɜɬɨɦɨɛɿɥɿ,фрукти ɮɪɭɤɬɢ ȽГ руди, ɪɭɞɢ,електроніка, ɟɥɟɤɬɪɨɧɿɤɚ,ювелірні ɸɜɟɥɿɪɧɿвироби ɜɢɪɨɛɢ

41. Ɉɚɡɢɫɧɢɣ ɬɢɩ ɡɟɦɥɟɪɨɛɫɬɜɚ ɯɚɪɚɤɬɟɪɧɢɣ ɞɥɹ: Ⱥ ɍɡɛɟɤɢɫɬɚɧɭ. Ȼ Ƚɪɭɡɿʀ.

41. ȼОазисний Ȼɿɥɨɪɭɫɿ.тип землеробства характерний для: Узбекистану. Ƚа Ȼɨɥɝɚɪɿʀ. Б Грузії. В Білорусі.

42. əɤɿ ɤɪɚʀɧɢ ɜɬɹɝɧɭɬɿ ɜ ɦɿɠɧɚɪɨɞɧɢɣ ɤɨɧɮɥɿɤɬ ɿɡ ɩɪɢɜɨɞɭ ɜɢɤɨɪɢɫɬɚɧɧɹ ɜɨɞ ɪɿɱɤɢ ȱɧɞ? Болгарії. ɬɚ ȱɪɚɧ ȺГ Ⱥɮɝɚɧɿɫɬɚɧ Ȼ ɉɚɤɢɫɬɚɧ ɬɚ ȱɧɞɿɹ 42. ȼЯкіȱɧɞɿɹ країни втягнуті в міжнародний конфлікт із приводу використання вод річки Інд? ɿ Ȼɚɧɝɥɚɞɟɲ а Афганістан та Іран Ƚ Ʉɢɬɚɣ ɿ Ɇɨɧɝɨɥɿɹ Б Пакистан та Індія В Індія і Бангладеш Г Китай і Монголія ɍ ɡɚɜɞɚɧɧɹɯ 43—48 ɞɨ ɤɨɠɧɨɝɨ ɡ ɱɨɬɢɪɶɨɯ ɪɹɞɤɿɜ ɿɧɮɨɪɦɚɰɿʀ, ɩɨɡɧɚɱɟɧɢɯ ɰɢɮɪɚɦɢ, ɜɢɛɟɪɿɬɶ ɨɞɢɧ, ɧɚ ȼɚɲɭ ɞɭɦɤɭ, ɩɪɚɜɢɥɶɧɢɣ ɜɚɪɿɚɧɬ, ɩɨɡɧɚɱɟɧɢɣ ɛɭɤɜɨɸ. ɉɨɫɬɚɜɬɟ ɩɨɡɧɚɱɤɢ ɜ ɬɚɛɥɢɰɿ ɡɨɲɢɬɚ ɧɚ ɩɟɪɟɬɢɧɿ ɜɿɞɩɨɜɿɞɧɢɯ ɪɹɞɤɿɜ (ɰɢɮɪɢ) ɿ ɤɨɥɨɧɨɤ (ɛɭɤɜɢ). ɉɟɪɟɧɟɫɿɬɶ ɩɨɡɧɚɱɤɢ ɞɨ ɛɥɚɧɤɚ Ⱥ ɡɝɿɞɧɨ ɡ ɿɧɫɬɪɭɤɰɿɽɸ. ɍɫɿ ɿɧɲɿ ɜɢɞɢ ȼɚɲɨɝɨ ɡɚɩɢɫɭ ɜ ɛɥɚɧɤɭ Ⱥ ɤɨɦɩ’ɸɬɟɪɧɚ ɩɪɨɝɪɚɦɚ ɪɟɽɫɬɪɭɜɚɬɢɦɟ ɹɤ ɩɨɦɢɥɤɢ!

221 43. ɍɫɬɚɧɨɜɿɬɶ ɜɿɞɩɨɜɿɞɧɿɫɬɶ ɦɿɠ ɝɟɨɫɮɟɪɚɦɢ ɬɚ ɧɚɫɥɿɞɤɚɦɢ ɜɩɥɢɜɭ ɥɸɞɢɧɢ ɧɚ ʀɯɧɿɣ ɫɬɚɧ.

1 ɥɿɬɨɫɮɟɪɚ Ⱥ ɬɟɪɢɬɨɪɿɚɥɶɧɢɣ ɩɨɞɿɥ ɩɪɚɰɿ Ⱥ Ȼ ȼ Ƚ Ⱦ 2 ɝɿɞɪɨɫɮɟɪɚ Ȼ «ɰɜɿɬɿɧɧɹ» ɜɨɞɢ 1 3 ɚɬɦɨɫɮɟɪɚ ȼ ɚɤɥɿɦɚɬɢɡɚɰɿɹ ɬɜɚɪɢɧ www.e-ranok.com.ua 2 4 ɛɿɨɫɮɟɪɚ Ƚ ɚɧɬɪɨɩɨɝɟɧɧɿ ɮɨɪɦɢ ɪɟɥɶɽɮɭ 3 Ⱦ ɨɡɨɧɨɜɿ «ɞɿɪɤɢ»

Тест 2

У завданнях 43—48 до кожного з чотирьох рядків інформації, позначених цифрами, виберіть один, на Вашу думку, правильний варіант, позначений буквою. Поставте позначки в таблиці зошита на перетині відповідних рядків (цифри) і колонок (букви). Перенесіть позначки до бланка А згідно з інструкцією. Усі інші види Вашого запису в бланку А комп’ютерна програма реєструватиме як помилки!

43. Установіть відповідність між геосферами та наслідками впливу людини на їхній стан. а Б В Г Д 1 літосфера а територіальний поділ праці 2 гідросфера Б «цвітіння» води 1 3 атмосфера В акліматизація тварин 2 4 біосфера Г антропогенні форми рельєфу 3 Д озонові «дірки» 4 44. Установіть відповідність між материками та їхніми найнижчими точками 1 Євразія а озеро Ейр 2 Африка Б Мертве море 3 Північна Америка В западина Ассаль 4 Австралія Г півострів Вальдес Д Долина Смерті

а Б В Г Д 1 2 3 4

45. Установіть відповідність між висотними поясами Українських Карпат і типовими для них рослинними угрупуваннями. а Б В Г Д 1 передгірний пояс а соснові бори і березові гаї 1 2 низькогірний пояс Б буково-дубові і буково-грабові ліси 2 3 середньогірний пояс В смерекові, ялицево-смерекові ліси 3 ɌȿɋɌɈȼȱ ɌȿɏɇɈɅɈȽȱ 4 субальпійський пояс Г букові, буково-смерекові ліси 4 46. ɍɫɬɚɧɨɜɿɬɶ ɜɿɞɩɨɜɿɞɧɿɫɬɶ ɦɿɠ ɦɚɲɢɧɨɛɭɞɿɜɧɢɦɢ ɰɟɧɬɪɚɦ Д полонини 1 Ɂɚɩɨɪɿɠɠɹ

Ⱥ ɜɚɝɨɧɢ, ɜɚɧɬɚɠɧɿ ɚɜɬɨɦɨɛɿɥɿ, ɞɨɪɨɠ

46. Установіть відповідність між машинобудівними центрами України та 2 Ʌɶɜɿɜ Ȼ ɤɨɦɛɚɣɧɢ, ɜɚɠɤɿ ɜɟɪɫɬɚɬɢ, ɝɿɪɧɢɱɨɲ а Б ɞɨɡɢɦɟɬɪɢ, В Г Д ɧɚɪɨɞɧɿ ɦɭɡɢ їх продукцією.

3 ɏɚɪɤɿɜ ȼ ɚɜɬɨɛɭɫɢ, 4 Ʉɪɟɦɟɧɱɭɤ Ƚ ɬɪɚɧɫɮɨɪɦɚɬɨɪɢ, ɥɟɝɤɨɜɿ ɚɜɬɨɦɨɛɿɥ 1 Запоріжжя а вагони, вантажні автомобілі, дорожні машини 1 ɬɭɪɛɿɧɢ, ɥɿɬɚɤɢ 2 Львів Б комбайни, важкі верстати, гірничошахтне устаткування Ⱦ ɬɪɚɤɬɨɪɢ, 2 3 Харків В автобуси, дозиметри, народні музичні інструменти 3 4 Кременчук Г трансформатори, легкові автомобілі, двигуни 47. ɍɫɬɚɧɨɜɿɬɶ ɜɿɞɩɨɜɿɞɧɿɫɬɶ ɦɿɠ ɯɚɪɚɤɬɟɪɢɫɬɢɤɚɦɢ ɤɪɚʀɧ ȯ 4 ɦɿɫɰɟ ɪɨɡɬɚɲɭɜɚɧɧɹ ɧɚ ɤɚɪɬɨɫɯɟɦɿ. Д трактори, турбіни, літаки

1 ɮɟɞɟɪɚɬ ɩɟɤɢ ɈɈ ɤɨʀ ɫɿɦɤ 2 ɤɨɧɫɬɢɬɭ 3 ɭɧɿɬɚɪɧɚ ɸɡɭ, Ⱥɪ ɦɨɪɹ 4 ɭɧɿɬɚɪɧɚ ɱɥɟɧ ɇȺ

47. Установіть відповідність між характеристиками країн Європи та буквами, якими позначено їхнє місце розташування на картосхемі.

1 федеративна республіка, постійний член Ради Безпеки ООН, член Євросоюзу, НАТО, країна «великої сімки» 2 конституційна монархія, член НАТО 3 унітарна парламентська республіка, член Євросоюзу, Арктичної Ради, Ради держав Балтійського моря 4 унітарна республіка, країна перехідної економіки, член НАТО, Євросоюзу

222

48. ɍɫɬɚɧɨɜɿɬɶ ɜɿɞɩɨɜɿɞɧɿɫɬɶ ɦɿɠ ɩɨɪɬɚɦɢ, ɭ ɹɤɢɯ ɪɨɡɦɿɳɟɧ ɤɪɚʀɧɚɦɢ, ɞɟ ɫɮɨɪɦɭɜɚɥɢɫɹ ɰɿ ɩɨɪɬɨɜɿ ɩɪɨɦɢɫɥɨɜɿ ɤɨɦɩɥ 1 Ƀɨɤɨɝɚɦɚ Ⱥ ɉɿɜɞɟɧɧɚ Ⱥɮɪɢɤɚ 2 ɏ’ɸɫɬɨɧ Ȼ əɩɨɧɿɹ 3 Ⱦɭɪɛɚɧ ȼ Ȼɪɚɡɢɥɿɹ 4 Ɋɨɬɬɟɪɞɚɦ Ƚ ɋɒȺ Ⱦ ɇɿɞɟɪɥɚɧɞɢ

www.e-ranok.com.ua

ɍ ɡɚɜɞɚɧɧɹɯ 49—53 ɪɨɡɬɚɲɭɣɬɟ ɡɚɩɪɨɩɨɧɨɜɚɧɿ ɮɚɤɬɢ ɜ ɩ ɡɧɚɱɤɢ ɜ ɛɥɚɧɤɭ ɧɚ ɩɟɪɟɬɢɧɿ ɜɿɞɩɨɜɿɞɧɢɯ ɤɨɥɨɧɨɤ ɿ ɪɹɞɤɿɜ

Тест 2

48. Установіть відповідність між портами, у яких розміщені потужні нафтопереробні комбінати, та країнами, де сформувалися ці портові промислові комплекси. а Б В Г Д 1 Йокогама а Південна Африка 1 2 Х’юстон Б Японія 2 3 Дурбан В Бразилія 4 Роттердам Г США 3 Д Нідерланди 4

У завданнях 49—53 розташуйте запропоновані факти в правильній послідовності. Поставте позначки в бланку на перетині відповідних колонок і рядків. Цифрі 1 має відповідати перший обраний Вами факт, цифрі 2 — другий і так далі. Перенесіть позначки до бланка А згідно з інструкцією. Усі інші види Вашого запису в бланку А комп’ютерна програма реєструватиме як помилки!

49. Установіть послідовність дій під час проведення азимутальної полярної зйомки невеликої ділянки місцевості. а Б В Г а відкласти лінійкою відстані в масштабі та нанести відповідні умовні знаки Б виміряти відстань до об’єктів від точки стояння кроками або рулеткою 1 В на планшеті позначити точку стояння і від неї транспортиром відкласти 2 визначені азимути 3 Г обрати точку на місцевості, від якої за допомогою компаса визначити 4 азимути на всі об’єкти 50. Розташуйте послідовно гори Євразії в порядку збільшення висоти снігової лінії. а Алтай Б Гімалаї В Уральські гори Г Тянь-Шань 51. Розташуйте тектонічні структури в межах України в хронологічній послідовності за їхнім геологічним віком. а Карпатська складчаста область Б Скіфська платформа В Український щит Г Донецька складчаста область 52. Розташуйте послідовно природні та антропогенні об’єкти, які спостерігатиме група мандрівників на круїзному судні, що рухається вниз по течії Дніпра. а острів Хортиця Б Канівські гори В Трипільська ТЕС Г Херсонський річковий порт

а Б В Г 1 2 3 4 а Б В Г 1 2 3 4 а Б В Г 1 2 3 4

223

www.e-ranok.com.ua

Тест 2

А Б В Г

53. Розташуйте послідовно макрорегіони світу в порядку зменшення кількості населення. А Африка Б Азія В Європа Г Австралія та Океанія

1 2 3 4

Завдання 54—58 мають по шість варіантів відповіді, серед яких лише три правильні. Виберіть, на Вашу думку, три правильні варіанти відповіді і позначте їх у бланку А згідно з інструкцією. Не робіть інших позначок у бланку А тому, що комп’ютерна програма реєструватиме їх як помилки!

54. Які три вимірювання можна зробити по карті, використовуючи градусну сітку?

1 визначення географічних координат 2 визначення форм рельєфу 3 визначення азимутів 4 обчислення розмірів Земної кулі 5 визначення відстаней 6 визначення висот точок 55. Оберіть три аргументи, які в сукупності доводять, що на Південному березі Криму сформувався середземноморський тип клімату: 1 найтепліша природна область в Україні 2 середня температура січня +4°…+2°, липня +23°…+24° 3 річна кількість опадів 400—550 мм 4 максимум опадів припадає на осінньо-зимовий період 5 активно використовуються рекреаційні кліматичні ресурси 6 Кримські гори перешкоджають проникненню арктичних повітряних мас 56. Укажіть три центри хімічної промисловості України, де виробництво азотних добрив комбінується з чорною металургією.

1 Дніпродзержинськ 2 Сєверодонецьк 3 Біла Церква 4 Горлівка 5 Черкаси 6 Суми 57.

57. У таблиці наведена інформація про спеціалізацію сільського господарства регіонів,, які розташовані в тропічному поясі із сумою активних температур 8000. Визначте три основні чинники,, що обумовлюють відмінності в спеціалізації рослинництва та тваринництва цих регіонів.. ,

,

-

,

,

,

-

,

,

,

,

,

2 11 географічна широта 2 тектонічна будова 3 4 3 рельєф 4 типи ґрунтів 55 середньорічна кількість опадів 6 частка6 зрошуваних земель 58.

224 1 2 3 4 5 6

,

. , ,

,

www.e-ranok.com.ua

ɌȿɋɌɈȼȱ ɌȿɏɇɈɅɈȽȱȲ

57. ɍ ɬɚɛɥɢɰɿ ɧɚɜɟɞɟɧɚ ɿɧɮɨɪɦɚɰɿɹ ɩɪɨ ɫɩɟɰɿɚɥɿɡɚɰɿɸ ɫɿɥɶɫɶɤɨɝɨ ɝɨɫɩɨɞɚɪɫɬɜɚ ɪɟɝɿɨɧɿɜ, ɹɤɿ ɪɨɡɬɚɲɨɜɚɧɿ ɜ ɬɪɨɩɿɱɧɨɦɭ ɩɨɹɫɿ ɿɡ ɫɭɦɨɸ ɚɤɬɢɜɧɢɯ ɬɟɦɩɟɪɚɬɭɪ 8000º. ȼɢɡɧɚɱɬɟ ɬɪɢ ɨɫɧɨɜɧɿ ɱɢɧɧɢɤɢ, ɳɨ ɨɛɭɦɨɜɥɸɸɬɶ ɜɿɞɦɿɧɧɨɫɬɿ ɜ ɫɩɟɰɿɚɥɿɡɚɰɿʀ ɪɨɫɥɢɧɧɢɰɬɜɚ ɬɚ ɬɜɚɪɢɧɧɢɰɬɜɚ ɰɢɯ ɪɟɝɿɨɧɿɜ. ɋɚɯɚɪɚ Ɇɟɫɨɩɨɬɚɦɿɹ ȼɟɥɢɤɚ Ʉɢɬɚɣɫɶɤɚ ɪɿɜɧɢɧɚ ɮɿɧɿɤɨɜɚ ɩɚɥɶɦɚ, ɤɨɡɢ, ɜɟɪɛɥɸ- ɩɲɟɧɢɰɹ, ɛɚɜɨɜɧɢɤ, ɜɟɥɢɤɚ ɪɨ- ɪɢɫ, ɩɪɨɫɨ, ɫɨɹ, ɫɜɢɧɿ, ɜɟɥɢɤɚ ɞɢ ɝɚɬɚ ɯɭɞɨɛɚ, ɜɿɜɰɿ ɪɨɝɚɬɚ ɯɭɞɨɛɚ, ɩɬɢɰɹ Тест 2 1 ɝɟɨɝɪɚɮɿɱɧɚ ɲɢɪɨɬɚ 2 ɬɟɤɬɨɧɿɱɧɚ ɛɭɞɨɜɚ 3 ɪɟɥɶɽɮ 4 ɬɢɩɢспорудження ʉɪɭɧɬɿɜ 58. Визначте три найімовірніші негативні наслідки водосховища на річці, що протікає 5 ɫɟɪɟɞɧɶɨɪɿɱɧɚ ɤɿɥɶɤɿɫɬɶ ɨɩɚɞɿɜ 6 ɱɚɫɬɤɚ ɡɪɨɲɭɜɚɧɢɯ ɡɟɦɟɥɶ по рівнинній території. хімічне забруднення підземних вод ɧɚɫɥɿɞɤɢ ɫɩɨɪɭɞɠɟɧɧɹ ɜɨɞɨɫɯɨɜɢɳɚ ɧɚ ɪɿɱɰɿ, ɳɨ ɩɪɨɬɿɤɚɽ 58. 1ȼɢɡɧɚɱɬɟ ɬɪɢ ɧɚɣɿɦɨɜɿɪɧɿɲɿ ɧɟɝɚɬɢɜɧɿ 2ɩɨ підтоплення, вторинне засолення ґрунтів ɪɿɜɧɢɧɧɿɣ ɬɟɪɢɬɨɪɿʀ.

31виникнення карстових ɩɿɞɡɟɦɧɢɯ форм рельєфу ɯɿɦɿɱɧɟ ɡɚɛɪɭɞɧɟɧɧɹ ɜɨɞ ɩɿɞɬɨɩɥɟɧɧɹ, ɡɚɫɨɥɟɧɧɹ 42затоплення лук,ɜɬɨɪɢɧɧɟ сіножатей, пасовищʉɪɭɧɬɿɜ ɜɢɧɢɤɧɟɧɧɹ ɤɚɪɫɬɨɜɢɯ ɪɟɥɶɽɮɭтериторій 53заболочування прилеглихɮɨɪɦ низовинних 4 ɡɚɬɨɩɥɟɧɧɹ ɥɭɤ, ɫɿɧɨɠɚɬɟɣ, ɩɚɫɨɜɢɳ 6 активізація водної та вітрової ерозії 5 ɡɚɛɨɥɨɱɭɜɚɧɧɹ ɩɪɢɥɟɝɥɢɯ ɧɢɡɨɜɢɧɧɢɯ ɬɟɪɢɬɨɪɿɣ 6 ɚɤɬɢɜɿɡɚɰɿɹ ɜɨɞɧɨʀ ɬɚ ɜɿɬɪɨɜɨʀ ɟɪɨɡɿʀ

Завдання варіант відповіді — число. Обчисліть відповідний показник і заɁɚɜɞɚɧɧɹ 59—60 59—60мають ɦɚɸɬɶодин ɨɞɢɧ ɜɚɪɿɚɧɬ ɜɿɞɩɨɜɿɞɿ — ɱɢɫɥɨ. Ɉɛɱɢɫɥɿɬɶ ɜɿɞɩɨɜɿɞɧɢɣ ɩɨɤɚɡɧɢɤ пишіть його в бланку А, згідно з інструкцією. Не робіть інших позначок у бланку А оскільки ɿ ɡɚɩɢɲɿɬɶ ɣɨɝɨ ɜ ɛɥɚɧɤɭ Ⱥ ɡɝɿɞɧɨ ɡ ɿɧɫɬɪɭɤɰɿɽɸ. ɇɟ ɪɨɛɿɬɶ ɿɧɲɢɯ ɩɨɡɧɚɱɨɤ ɭ ɛɥɚɧɤɭ Ⱥ ɬɨɦɭ, ɳɨ комп’ютерна ɤɨɦɩ’ɸɬɟɪɧɚ програма ɩɪɨɝɪɚɦɚ реєструватиме ɪɟɽɫɬɪɭɜɚɬɢɦɟ їх ʀɯ як ɹɤ помилки! ɩɨɦɢɥɤɢ!

59. За Ɂɚданими ɞɚɧɢɦɢтаблиці ɬɚɛɥɢɰɿвизначте ɜɢɡɧɚɱɬɟрічну ɪɿɱɧɭамплітуду ɚɦɩɥɿɬɭɞɭколивань ɤɨɥɢɜɚɧɶсередньомісячних ɫɟɪɟɞɧɶɨɦɿɫɹɱɧɢɯтемператур ɬɟɦɩɟɪɚɬɭɪповітря. ɩɨɜɿɬɪɹ.

59. ɦɿɫɹɰɿ t C

ȱ –6

ȱȱ –4

ȱȱȱ 2

ȱV 9

V 15

VI 18

VII 20

VIII 19

IX 14

X 8

XI 2

XII –2

60. Обчисліть Ɉɛɱɢɫɥɿɬɶ чисельність ɱɢɫɟɥɶɧɿɫɬɶ ɧɚɫɟɥɟɧɧɹ ɨɫɿɛ), ɹɤɳɨ ɧɚ 1наɫɿɱɧɹ ɩɪɨɠɢɜɚɥɨ 200 60. населення ɤɪɚʀɧɢ країниɧɚ наɤɿɧɟɰɶ кінецьɪɨɤɭ року(ɦɥɧ (млн осіб), якщо 1 січня проживало ɦɿɥɶɣɨɧɿɜ ɨɫɿɛ,а ɚпоказники ɩɨɤɚɡɧɢɤɢруху ɪɭɯɭнаселення ɧɚɫɟɥɟɧɧɹвɜцьому ɰɶɨɦɭроці ɪɨɰɿ були ɛɭɥɢ такими: ɬɚɤɢɦɢ: народжуваність ɧɚɪɨɞɠɭɜɚɧɿɫɬɶ — — 30 200 міл. осіб, 30 ‰, ‰, ɫɦɟɪɬɧɿɫɬɶ — 18 ‰, ɟɦɿɝɪɚɰɿɹ — 3 ‰, ɿɦɦɿɝɪɚɰɿɹ — 1 ‰. смертність — 18 ‰, еміграція — 3 ‰, імміграція — 1 ‰.

ȼɿɞɩɨɜɿɞɿ ɞɨ ɬɟɫɬɭ ʋ ɡɚɜɞɚɧɧɹ 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 48

ɉɪɚɜɢɥɶɧɚ ɜɿɞɩɨɜɿɞɶ Ⱥ ȼ Ƚ Ȼ Ƚ Ȼ ȼ Ⱥ Ⱥ Ƚ ȼ Ȼ Ⱥ Ⱥ Ȼ Ƚ Ⱥ ȼ Ƚ ȼ

ȼɿɫɧɢɤ ɌȱɆɈ ʋ 2/2011

ʋ ɡɚɜɞɚɧɧɹ 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40

ɉɪɚɜɢɥɶɧɚ ɜɿɞɩɨɜɿɞɶ ȼ Ⱥ Ƚ Ⱥ Ȼ Ⱥ Ƚ Ⱥ ȼ Ȼ Ⱥ ȼ Ȼ Ȼ Ȼ Ⱥ ȼ Ȼ Ⱥ Ȼ

ʋ ɡɚɜɞɚɧɧɹ 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60

ɉɪɚɜɢɥɶɧɚ ɜɿɞɩɨɜɿɞɶ Ⱥ Ȼ 1Ƚ, 2Ȼ, 3Ⱦ, 4ȼ 1Ȼ, 2ȼ, 3Ⱦ, 4Ⱥ 1Ȼ, 2Ƚ, 3ȼ, 4Ⱦ 1Ƚ, 2ȼ, 3Ⱦ, 4Ⱥ 1ȼ, 2Ȼ, 3Ⱥ, 4Ƚ 1Ȼ, 2Ƚ, 3Ⱥ, 4Ⱦ ȽȼȻȺ ȼȺȽȻ ȼȻȽȺ ȼȻȺȽ ȻȼȺȽ 1,3,5 2,3,4 1,2,4 4,5,6 2,4,5 26 202

225

www.e-ranok.com.ua

як ПОМИЛКИ! Будьте особливо уважні, заповнюючи бланк А! Не погіршуйте власноручно свого результату неправильною формою запису відповідей

1. Вперше висловили думку про кулястість Землі: Тест 3 А єгиптяни Б стародавні римляни Тест 3 В стародавні греки Завдання мають по чотири варіанти відповіді, з яких лише ОДИН ПраВИЛЬНИЙ. ВибеГ 1—40 вікінги

ріть правильний варіант і позначте його в бланку а згідно з інструкцією. Не робіть інших позначок — комп’ютерна програма реєструватиме їх як ПОМИЛКИ!

2. Визначте, якою буде відстань між двома об’єктами на місцевості, якщо на плані Вперше висловили думку про кулястість Землі: масштабу 1:500 відстань між ними 10 см. а єгиптяни А 5м Б стародавні римляни 20 м греки В Б стародавні Г В вікінги 50 м Г 200якою м буде відстань між двома об’єктами на місцевості, якщо на плані масштабу 1:500 2. Визначте, 1.

відстань між ними 10 см.

5м 3.а Установіть, яке з тверджень щодо географічної широти є правильним. Б 20 м А буває західна і східна, змінюється у межах від 0° до 180° В 50 м Г Б 200 це м відстань у градусах від початкового меридіана до певної точки

3.

В однакова в усіх точках, що лежать на одному меридіані

Установіть, яке з тверджень щодо географічної широти є правильним. однакова в усіхзмінюється точках, що лежать надоодній а Гбуває західна і східна, в межах від 0° 180° паралелі Б це відстань у градусах від початкового меридіана до певної точки однакова в усіх щопороди лежать наформуються одному меридіані 4.В Визначте, якіточках, гірські при швидкому захолоданні вулканічГ однакова в усіх точках, що лежать на одній паралелі

ної лави на земній поверхні. А глинистий фосфорит 4. Визначте, які гірськісланець, породи формуються при швидкому захолоданні вулканічноїБлави на земній поверхні. базальт, вулканічне скло а глинистий сланець, фосфорит граніт, лабрадорит Б В базальт, вулканічне скло мармур, гнейс В Гграніт, лабрадорит Г мармур, гнейс

Який клімату відображає на рисунку 5. 5.Який тип тип клімату відображає подана на подана рисунку кліматодіаграма? а кліматодіаграма? екваторіальний Б субтропічний середземноморський В помірно континентальний А екваторіальний Г морський помірного поясу Б субтропічний середземноморський В помірно континентальний Г морський помірного поясу

6.

Що називають ґрунтом?

2 а верхній шар земної поверхні, складений відкладами алювіального та еолового походження Б вивітрені мінерали і гірські породи на земній поверхні В накопичені на поверхні землі органічні рештки, які розкладені під впливом життєдіяльності мікроорганізмів Г верхній пухкий шар земної поверхні, якому властива родючість

226

www.e-ranok.com.ua

Тест 3

7.

Як називають найбільші природні комплекси у межах географічної оболонки, що формуються як прояв закономірності широтної зональності? а висотні пояси Б географічні пояси В природні зони Г природні області

8.

Визначте географічну довготу серединного меридіана Х годинного поясу. а 10° зх. д. Б 15° сх. д. В 100° сх. д. Г 150° сх. д.

9.

З’ясуйте, який географічний пояс Євразії не має зони пустель. а арктичний Б помірний В тропічний Г субекваторіальний

10. Для якої природної зони Африки типовими деревами є баобаб, зонтична акація? а вологих екваторіальних лісів Б пустель та напівпустель В саван і рідколісся Г твердолистих вічнозелених лісів і чагарників 11. Визначте територію Австралії, де випадає найбільше опадів. а західні схили Великого Вододільного хребта Б східні схили Великого Вододільного хребта В Західноавстралійське плоскогір’я Г Центральна низовина 12. Укажіть назву найвищої вершини Південної Америки. а Аконкагуа Б Котопахі В Мак-Кінлі Г Чимборасо 13. Укажіть річку Північної Америки, яка утворює найглибший каньйон у світі. а Колорадо Б Колумбія В Маккензі Г Міссурі 14. Що є причиною того, що на узбережжі Антарктиди тепліше, ніж у центрі материка? а переважання протягом року помірних повітряних мас Б прибережні теплі течії В циклональна діяльність над прибережними водами Г незначна віддаленість узбережжя від Південного тропіка

227

www.e-ranok.com.ua

Тест 3

15. Яка область України є прикордонною з Білоруссю? а Львівська Б Чернівецька В Миколаївська Г Рівненська 16. У межах якої тектонічної структури найдавніші на території України гірські породи виходять на денну поверхню? а Волино-Подільської плити Б Кримської складчастої системи В Донецької складчастої споруди Г Українського кристалічного щита 17. У якому масиві Українських Карпат знаходиться найвища вершина України? а Бескиди Б Горгани В Свидовець Г Чорногора 18. Яка з річок України має паводковий режим із найбільшим об’ємом стоку в зимовий період? а Південний Буг Б Західний Буг В Салгир Г Сіверський Донець 19. Що впливає на зростання континентальності клімату України з північного заходу на південний схід? а поступове віддалення від Атлантичного океану Б значна протяжність території в меридіональному напрямку В поступове наближення до тропічних широт Г поступове підвищення абсолютної висоти місцевості 20. Визначте, яка з наведених характеристик відповідає дерново-підзолистим ґрунтам у межах території України. а найбільше поширені в долинах річок рівнинної території країни Б сформувалися під широколистими лісами на суглинистих породах В займають понад половину площі ґрунтового покриву в Україні Г сформувалися в мішаних лісах на супіщаних породах 21. Визначте, який висотний ландшафтний пояс є в Українських Карпатах, але відсутній у Кримських горах. а лісостеповий Б дубових лісів В букових лісів Г альпійських луків

228

www.e-ranok.com.ua

Тест 3

22. Укажіть біосферний заповідник України. а «Медобори» Б Карпатський В Поліський Г Опукський 23. Укажіть середню тривалість життя людей в Україні. а 63 роки Б 68 років В 72 роки Г 74 роки 24. Укажіть народи, представники яких компактно проживають в Одеській області. а угорці та поляки Б румуни та білоруси В болгари та гагаузи Г татари та караїми 25. З’ясуйте, яке співвідношення чоловіків і жінок у статевій структурі населення України. а 41 % і 59 % Б 46 % і 54 % В 49 % і 51 % Г 52 % і 48 % 26. Укажіть групу областей України, у яких сільське населення переважає над міським. а Київська, Полтавська Б Харківська, Сумська В Тернопільська, Вінницька Г Миколаївська, Херсонська 27. Укажіть, яка з нині діючих АЕС в Україні є найпотужнішою. а Рівненська Б Хмельницька В Запорізька Г Південноукраїнська 28. Визначте, які галузі паливної промисловості характерні для Житомирської області України. а нафтова і газова Б кам’яновугільна і сланцева В буровугільна і торф’яна Г кам’яновугільна і газова 29. Які два основні чинники обумовили розміщення нікелево-кобальтового виробництва у м. Побузьке в Україні. а споживчий та паливний Б сировинний та енергетичний В паливний та працересурсний Г науковий та транспортний

229

www.e-ranok.com.ua

Тест 3

30. Укажіть групу сільськогосподарських культур, основні райони вирощування яких збігаються на території України в межах однієї сільськогосподарської зони. а пшениця, жито, картопля, баштанні Б хміль, рапс, рис, соняшник В кукурудза, пшениця, цукрові буряки, гречка Г ячмінь, просо, соняшник, льон-довгунець 31. Визначте економічні райони України, у яких розміщені підприємства целюлозно-паперової промисловості. а Столичний, Карпатський, Подільський Б Північно-Західний, Північно-Східний, Подільський В Карпатський, Центральний, Придніпровський Г Придніпровський, Донецький, Центральний 32. Визначте, у якому промисловому центрі розвинуте енергетичне, електротехнічне машинобудування, літако-, верстато-, приладобудування. а Дніпропетровськ Б Луганськ В Краматорськ Г Харків 33. Укажіть, яка частина земного простору не входить до складу державної території. а морська економічна зона за 12 миль від берега Б повітряний простір над територією держави В суходіл із його надрами та внутрішні води Г акваторія від берега до межі територіальних вод 34. Які країни нині входять до складу Європейського Союзу? а економічно розвинуті країни Західної Європи і постсоціалістичні країни Центральної і Східної Європи, крім країн колишнього СРСР Б усі економічно розвинуті країни Західної Європи і низка постсоціалістичних країн Центральної і Східної Європи, включаючи країни колишнього СРСР В більшість економічно розвинутих країн Західної Європи, низка постсоціалістичних країн Центральної і Східної Європи та острівні країни Середземномор’я Г усі європейські країни, крім країн СНД (Співдружності незалежних держав) 35. Укажіть групу унітарних держав. а Польща, Словаччина, Угорщина Б Канада, США, Мексика В Індія, Пакистан, М’янма Г Німеччина, Австрія, Швейцарія 36. Визначте, для якого макрорегіону світу характерні найвищі темпи урбанізації. а Австралії й Океанії Б Західної Європи В Північної Америки Г Латинської Америки

230

www.e-ranok.com.ua

Тест 3

37. Укажіть країни, які мають власні промислові запаси залізних і марганцевих руд та коксівного вугілля. а Китай, Індія Б Італія, Німеччина В Велика Британія, Норвегія Г Франція, Японія 38. Укажіть хибне твердження щодо розвитку галузей машинобудування світу. а лідером суднобудування стала Південна Корея, а Велика Британія посіла друге місце Б електротехнічне машинобудування орієнтується на дешеві кваліфіковані трудові ресурси В виробництво сільськогосподарської техніки зміщується у країни, що розвиваються Г найбільше цивільних та військових літаків виробляють у США 39. За експортом якої продукції Латинська Америка є світовим лідером? а кава, банани, тростинний цукор Б чай, прянощі, рис В нафта, нафтопродукти, природний газ Г кам’яне вугілля, золото, алмази 40. Укажіть макрорегіон світу, який має найбільший обсяг міжнародних торгових операцій. а Англо-Америка У завданнях Б Західна Європа 41—50 установіть відповідність інформації, позначеної цифрами і Вбуквами, Східна Європа — утворіть логічні пари. Поставте позначки в бланку А на перетині відпоГвідних Східнаколонок Азія і рядків. Будьте особливо уважні, заповнюючи бланк А! Не погіршуйте власноручно свого результату неправильною формою запису відповідей У завданнях 41—50 установіть відповідність інформації, позначеної цифрами і буквами, — утворіть логічні пари. Поставте позначки в бланку а на перетині відповідних колонок і рядків.

41. Установіть відповідність між умовними знаками на картосхемі та географічни-

41. Установіть відповідність між умовними знаками на картосхемі та географічними об’єктами, які об’єктами, які вони відображають. вони ми відображають. межідокембрійських докембрійських платформ А амежі платформ Б океанічні жолоби Б океанічні жолоби В краї материкового шельфу В Гкраї материкового берегова лінія ділянокшельфу суходолу Д серединні океанічні хребти Г берегова лінія ділянок суходолу

Д серединні океанічні хребти а Б В Г Д

1 2 3 4

А Б В Г Д 1 2 3 4

231 42. Установіть відповідність між точками на земній поверхні та діаграмами, які демонструють співвідношення тривалості дня і ночі станом на 22 грудня. А Б В Г Д

www.e-ranok.com.ua 1

Д серединні океанічні хребти А Б В Г Д 1 2 3 4

Тест 3 42. Установіть відповідність між точками на земній поверхні та діаграмами, які де42. Установіть відповідність між точками на земній та діаграмами, які демонструють співвідмонструють співвідношення тривалості дняповерхні і ночі станом на 22 грудня.

ношення тривалості дня і ночі станом на 22 грудня.

А Б В Г Да Б В Г Д 1 А

2 3 4

1 2 3 4

Б

В

Г

Д

43. Установіть відповідність між країнами та розміщеними на їх території туристськими9 об’єктами.

1 Греція а оз. Балатон а Б В Г Д 2 Кенія Б нац. парк Серенгеті 1 3 Непал Г г. Афон 2 4 Угорщина В г. Джомолунгма 3 Д г. Фудзіяма 4 44. Установіть відповідність між тектонічними структурами та формами рельєфу України, які на них сформувалися. а Б В Г Д 1 Український щит а Середньоруська височина 2 Середземноморський 1 рухливий пояс Б Північнокримська рівнина 2 3 Воронезький масив В Придніпровська височина 3 4 Скіфська плита Г Волинська височина 4 Д Закарпатська низовина 45. Установіть відповідність між портами — центрами нафтопереробки та країнами, у яких вони розміщені. а Б В Г Д 1 Генуя а США 1 2 Х’юстон Б Південна Африка 2 3 Гданськ В Австралія 3 4 Дурбан Г Польща 4 Д Італія

232

www.e-ranok.com.ua

45. Установіть відповідність між портами — центрами нафтопереробки та країнами, у яких вони розміщені. А Б В Г Д 1 Генуя А США 1 2 Х’юстон Б Південна Африка 2 3 Гданськ В Австралія 4

Дурбан

Г Польща Д Італія

3 4

Тест 3 46. Установіть відповідність продукцією підприємствхімічної хімічноїпромисловості промисловості 46. Установіть відповідність міжміж продукцією підприємств та промисловими центрами, позначенимибуквами буквами на на картосхемі. та промисловими центрами, позначеними картосхемі.

1 азотні добрива 1 азотні добрива 2 фосфатні добрива 2 фосфатні добрива 3 шини 3 шини 4 хімічні волокна та нитки 4 хімічні волокна та нитки

а Б В Г Д 1 2 3 4

А Б В Г Д 1 2 3 4 10 47. Установіть відповідність між товарами та країнами, які їх експортують.

1 верстати а Гвінея 2 бавовна Б Німеччина 3 боксити В Греція 4 оливкова олія Г Чилі Д Єгипет

48. Установіть відповідність між назвою родовища та видом корисних копалин.

1 Слов’янське а титанова руда 2 Мужіївське Б кам’яна сіль 3 Немирівське В сірка 4 Іршанське Г золото Д залізна руда 49. Установіть відповідність між країнами та галузями паливно-енергетичного комплексу світу, де ці країни є лідерами.

1 США а атомна електроенергетика 2 Росія Б гідроелектроенергетика 3 ФРН В вітрова електроенергетика 4 Канада Г вугільна промисловість Д газовидобувна 50. Установіть відповідність між сільськогосподарськими культурами та регіонами, які спеціалізуються на їх вирощуванні.

1 льон-довгунець а Автономна республіка Крим 2 соняшник Б Вінницька область 3 цукрові буряки В Запорізька область 4 лаванда Г Житомирська область Д Закарпатська область

а Б В Г Д 1 2 3 4 а Б В Г Д 1 2 3 4 а Б В Г Д 1 2 3 4

а Б В Г Д 1 2 3 4

233

www.e-ranok.com.ua

Тест 3

У завданнях 51—60 розташуйте запропоновані факти у правильній послідовності. Поставте позначки у бланку на перетині відповідних колонок і рядків. Цифрі 1 має відповідати обраний Вами перший факт, цифрі 2 — другий і т. д.

51. Розташуйте столиці в порядку настання в них нової доби. а Астана Б Лондон В Київ Г Токіо

а Б В Г 1 2 3 4

52. Розташуйте послідовно складові структури земельного фонду світу, починаючи від тієї, що займає найменшу частку площі. а орні землі і сади Б природні луки і пасовища В міста, шляхи сполучення, промислові об’єкти Г ліси 53. Розташуйте моря Світового океану за показником середньої солоності вод, починаючи з найнижчого. а Балтійське Б Червоне В Чорне Г Середземне 54. Установіть послідовність областей помірного кліматичного поясу Євразії вздовж паралелі 60° пн. ш. за показником ізотерми січня, починаючи з найнижчого. а континентальна Б помірно континентальна В морська Г мусонна 55. Установіть послідовність розміщення лісових природних зон Європи з півночі на південь. а мішані ліси Б твердолисті вічнозелені ліси та чагарники В тайга Г широколисті ліси 56. Розташуйте послідовно центри чорної металургії України в порядку зростання віддалення від басейну марганцевих руд. а Луганськ Б Нікополь В Кривий Ріг Г Макіївка

а Б В Г 1 2 3 4 а Б В Г 1 2 3 4

а Б В Г 1 2 3 4 а Б В Г 1 2 3 4 а Б В Г 1 2 3 4

234

www.e-ranok.com.ua

Тест 3

57. Розташуйте об’єкти України, які впливають на забруднення акваторії АзовоЧорноморського басейну вздовж узбережжя, починаючи від гирла Дунаю. а бази військово-морських флотів України та Росії у Севастополі Б Маріупольський металургійний комбінат В нафтовий термінал у порту Південний Г рейд Керченського торгового порту 58. Розташуйте центри туризму в порядку збільшення відстані від них до Києва. а Батурин Б Переяслав-Хмельницький В Бахчисарай Г Одеса 59. Обчисліть рівень економічного розвитку країн (за показником доходів на 1 особу) і розташуйте їх починаючи від найнижчого показника. а США 12 300 300 Б Франція 1 800 60 В Швейцарія 336 7 Г Швеція 324 9 60. Установіть послідовність розміщення країн світу на трасі нафтопроводу «Дружба», починаючи з країни — експортера нафти. а Україна Б Хорватія В Росія Г Угорщина

а Б В Г 1 2 3 4 а Б В Г 1 2 3 4 а Б В Г 1 2 3 4 а Б В Г 1 2 3 4

235

www.e-ranok.com.ua

Відповіді до тестів

відповіді до тестів (теми 1—24)

Тема 1 Вхідний тест: 1. В 2. Б 3. В 4. А 5. А1, Б 4, В2, Г5 6. А4, Б3, В2, Г1 7. Б, Г, В, А 8. В, Г, Е 9. (80°—30°)* 111,3 км = 5565 км (в 1° екватора — 111,3 км) Контрольний тест: 1. Б 2. Г 3. Б 4. Б. 5. А4, Б3, В2, Г5 6. А5, Б3, В2, Г4 7. Б, Г, В, А 8. В, Д, Е 9. (33°+ 34°)* 111 км = 7437 км (в 1° меридіану — 111 км) Тема 2 Вхідний тест: 1. Б 2. Б 3. А 4. А 5. А2, Б1, В4, Г3 6. А5, Б4, В3, Г1 7. В, Б, Г, А 8. Б, В, Г Контрольний тест: 1. А 2. А 3.Б 4. А 5. А2, Б3, В1, Г4 6. А5, Б4, В2, Г1 7. А, В, Б, Г 8. А, Г, Е 9. 30 °С (на кожні 33 м температура підвищується на 1° — 1000: 33= 30°) Тема 3 Вхідний тест: 1. Б 2.Б 3.Г 4.В 5. А5, Б2, В3, Г1 6. А5, Б2, В1, Г3 7. Г, А, В, Б 8. А, Г, Е 9. t°—8°C (на кожний км температура знижується на кожний км на 6°С, а тиск зменшується 100 мм) Контрольний тест: 1. Б 2. А 3. Б 4. А 5. А2, Б3, В4, Г1 6. А4, Б2, В3, Г5 7. А, В, Г, Б 8. В, Г, Д 9. 67% Якщо 9 г — 100%, то 6 гр. — ? (100*6/9=66,6) Тема 4 Вхідний тест: 1. Г 2.В 3. А 4. В 5. А5, Б3, В4, Г2 6. А4, Б3, В2, Г1 7. Г, А, Б, В 8. А, В, Е Контрольний тест: 1. Б 2. В 3.В 4.Г 5. А2, Б4, В1, Г3 6. А3, Б1, В5, Г2 7. В, Б, А, Г 8. В, Г, Е Тема 5 Вхідний тест: 1.В 2. В 3.В 4. Б 5. А3, Б1, В5, Г4 6. А2, Б1, В4, Г5 7. В, А, Б, Г 8. А,Г, Д Контрольний тест: 1. В 2.Б 3. Г 4. А 5. А3, Б4, В2, Г2 6. А2, Б4, В3, Г5 7. Б, А, Г, В 8. А, Б, В Тема 6 Вхідний тест: 1.Б 2.Б 3.В 4. Б 5. А2, Б1, В3, Г4 6. А5, Б1, В2, Г3 7. Б, В, Г, А 8. А, Г, Д Контрольний тест: 1. А 2.Б 3.Б 4.В 5. А3, Б4, В1, Г2 6. А5, Б4, В3, Г2 7. Г, В, А, Б 8. Б, В, Г Тема 7 Вхідний тест: 1.А 2. Б 3. А 4. В 5. А2, Б1 , В4, Г3 6. А3, Б4 , В2, Г4 7. Г, В, Б, А 8. Б, Г, Д Контрольний тест: 1. В 2. А 3. Г 4.В 5. А4, Б5 , В2, Г1 6. А2, Б3, В5, Г1 7. Г, В, Б, А 8. А, Б, В Тема 8 Вхідний тест: 1. Б 2. А 3. Б 4.А 5. А2, Б4 , В5, Г1 6. А5, Б4, В3, Г2 7. Б, Г, В, А 8. А, Б, Г Контрольний тест: 1.В 2.А 3.В 4.А 5. А1, Б5, В2, Г3 6. А1, Б3, В4, Г2 7. Б, Г, В, А 8. А, Б, Е Тема 9 Вхідний тест: 1. В 2.В 3. А 4. Г 5. А3, Б1, В2, Г4 6. А5, Б3, В1, Г2 7. В, А, Б , Г 8. А, Б, В Контрольний тест: 1. Б 2.Б 3. В 4. Б 5. А5, Б3, В4, Г1 6. А5, Б3, В2, Г1 7. А, Г, В, Б 8. А, Д, Е Тема 10 Вхідний тест: 1. А 2.А 3. Г 4. Г 5. А2, Б4, В3, Г5 6. А3, Б1, В4, Г2 7. Г, А, В, Б 8. Б, В, Г Контрольний тест: 1. А 2. Б 3. В 4.А 5. А4, Б1, В5, Г3 6. А3, Б1, В2, Г5 7. А, В, Б, Г 8. А, Г, Е Тема 11 Вхідний тест: 1.В 2.Б 3. Г 4. Г 5. А4, Б5, В3, Г1 6. А1, Б3, В2, Г5 7. Б, В, А, Г 8. А, В, Г 9. в 1 см — 220 км, в 1 см2 — 48400 км2 х см2 — 603700 км2 х= 12,47 см2 Контрольний тест: 1. А 2. Б 3.А 4.А 5. А3, Б1, В5, Г4 6. А1, Б2, В4, Г3 7. В, А, Г, Б 8. Б, В, Д 9. 2 год 12 хв = 132 хв/4=33° , якщо Лондон має довготу 0°, то обласний центр —33° Тема 12 Вхідний тест: 1.А 2.Г 3.Г 4.Г 5. А4, Б2, В3, Г1 6. А1, Б2, В 4, Г5 7. А, Б, Г, В 8. А , В, Д Контрольний тест: 1.А 2.Б 3.А 4.В 5. А1, Б5, В2, Г3 6. А4, Б1, В5, Г3 7. Г, Б, В, А 8. А, В, Г

236

www.e-ranok.com.ua

Відповіді до тестів

Тема 13 Вхідний тест: 1.В 2.В 3.В 4.Г 5. А3, Б4, В5, Г2 6. А1, Б4, В5, Г3 7. Б, Г, А, В 8. А, В, Д Контрольний тест: 1.В 2. В 3.А 4. Б 5. А3, Б1, В2, Г5 6. А4, Б5, В2, Г1 7. В, Б, А, Г 8. Б, В ,Г Тема 14 Вхідний тест: 1.А 2.Г 3.В 4.А 5. А4, Б2, В5, Г1 6. А2, Б1, В5, Г4 7. В, Г,А, Б 8. Г, Д, Е Контрольний тест: 1.А 2.В 3.Б 4.А 5. А5, Б1, В4, Г3 6. А4, Б1, В 2, Г3 7. А, В, Б, Г 8. А, Б, В Тема 15 Вхідний тест: 1.А 2.Г 3.Б 4.В 5. А4, Б2, В3, Г1 6. А1, Б4, В2, Г3 7. Б, В, А, Г 8. В, Г, Е Контрольний тест: 1.В 2.Б 3.А 4. А 5. А2, Б3, В4, Г5 6. А4, Б2, В3, Г1 7. А, Б, В, Г 8. А. В. Е Тема 16 Вхідний тест: 1.В 2.А 3.Г 4.А 5. А2, Б4, В1, Г3 6. А1, Б3, В2, Г5 7. Б, В, А, Г 8. Б, В, Г Контрольний тест: 1. Б 2.В 3.Б 4.Г 5. А5, Б4, В3, Г2 6. А3, Б1, В2, Г4 7. Б, Г, А, В 8. В, Г, Д Тема 17 Вхідний тест: 1.Г 2.Г 3.А 4.А 5. А1, Б5, В3, Г2. 6. А2, Б5, В4, Г3 7. Б, В, А, Г 8. А. Б. Г Контрольний тест: 1. А 2. В 3.А 4.Б 5. А2, Б5, В3, Г1 6. А5, Б3, В2, Г1 7. Б, А, Г, В 8. А, Г, Д Тема 18 Вхідний тест: 1.Г 2.А 3. А 4. А 5. А3, Б4, В5, Г1 6. А4, Б1, В3, Г2 7. Б, А, В ,Г 8. Г, Д, Е Контрольний тест: 1.В 2.Г 3.Б 4.В 5. А2, Б3, В4, Г5 6. А5, Б4, В2, Г3 7. В, Г, А, Б 8. Б, В, Д Тема 19 Вхідний тест: 1.В 2.В 3.Г 4.А 5. А2, Б3, В1, Г4 6. А4, Б2, В5, Г3 7. А, Г, Б, В 8. А, В, Е Контрольний тест: 1.В 2.Г 3.Г 4.А 5. А5, Б2, В4, Г1 6. А4, Б1, В3, Г2 7. Б, А, Г, В 8. А, Б, Д Тема 20 Вхідний тест: 1.Б 2.В 3.А 4.А 5. А5, Б2, В1, Г4 6. А3, Б2, В1, Г5 7. Б, А, В, Г 8. А, В, Г 9. Сальдо міграції за рік склало 1,25 млн. осіб, або 83,3 % від загального приросту чисельності населення. Контрольний тест: 1.Б 2.В 3. В 4. В 5. А5, Б3, В4, Г1 6. А5, Б3, В2, Г1 7. Г, Б, В, А 8. Г, Д, Е 9. 82 млн. / 720 тис. осіб = 114 чол/км2 Тема 21 Вхідний тест: 1.А 2.Б 3.А 4.Б 5. А2, Б1, В4, Г5 6. А5, Б1, В2, Г4 7. В, Г, А, Б 8. А, В, Д 9. 1. Число років на яке вистачить ресурсу: 10 млрд. т / 25 млн. т = 400 років 2. На душу населення: 10 млрд. т / 40 млн. осіб = 250 т Контрольний тест: 1.Б 2.Г 3.Г 4.Б 5. А4, Б5, В2, Г1 6. А1, Б2, В3, Г4 7. Г, А , Б, В 8. А. Б. Е 9. 76,9 років Тема 22 Вхідний тест: 1.В 2.Б 3.Б 4.Г 5. А5, Б2, В1, Г4 6. А2, Б3, В4, Г1 7. А, Б, В, Г 8. А, Д, Е Контрольний тест: 1.Г 2.А 3.А 4.Б 5. А1, Б2, В4, Г5 6. А2, Б1, В4, Г5 7. А, В, Б, Г 8. А, Б, Д Тема 23 Вхідний тест: 1.А 2.Б 3.В 4.А 5. А1, Б3, В4, Г2 6. А4, Б2, В3, Г1 7. Г, А, В, Б 8. А, В, Е Контрольний тест: 1.Б 2.В 3.Б 4.Б 5. А4, Б2, В1, Г3 6. А2, Б1, В4, Г5 7. А, В, Б, Г 8. А, В, Е Тема 24 Вхідний тест: 1.А 2.А 3.Б 4.Г 5. А4, Б5, В3, Г2 6. А1, Б2, В3. Г4 7. Б, А, В, Г 8. А, Д, Е Контрольний тест: 1.А 2.Г 3.Б 4.В 5. А2, Б3, В4, Г5 6. А5, Б2, В1, Г3 7. Г, В, А, Б 8. А, Б, В

237

www.e-ranok.com.ua

ɌȿɋɌɈȼȱ ɌȿɏɇɈɅɈȽȱȲ

57. ɍ ɬɚɛɥɢɰɿ ɧɚɜɟɞɟɧɚ ɿɧɮɨɪɦɚɰɿɹ ɩɪɨ ɫɩɟɰɿɚɥɿɡɚɰɿɸ ɫɿɥɶɫɶɤɨɝɨ ɝɨɫɩɨɞɚɪɫɬɜɚ ɪɟɝɿɨɧɿɜ, ɹɤɿ ɪɨɡɬɚɲɨВідповіді тестів ɩɨɹɫɿ ɿɡ ɫɭɦɨɸ ɚɤɬɢɜɧɢɯ ɬɟɦɩɟɪɚɬɭɪ 8000º. ȼɢɡɧɚɱɬɟ ɬɪɢ ɨɫɧɨɜɧɿ ɱɢɧɧɢɤɢ, ɳɨ ɜɚɧɿ ɜдо ɬɪɨɩɿɱɧɨɦɭ ɨɛɭɦɨɜɥɸɸɬɶ ɜɿɞɦɿɧɧɨɫɬɿ ɜ ɫɩɟɰɿɚɥɿɡɚɰɿʀ ɪɨɫɥɢɧɧɢɰɬɜɚ ɬɚ ɬɜɚɪɢɧɧɢɰɬɜɚ ɰɢɯ ɪɟɝɿɨɧɿɜ. ɋɚɯɚɪɚ відповіді до тестів Ɇɟɫɨɩɨɬɚɦɿɹ ȼɟɥɢɤɚ Ʉɢɬɚɣɫɶɤɚ ɪɿɜɧɢɧɚ у форматі Зно ɮɿɧɿɤɨɜɚ ɩɚɥɶɦɚ, ɤɨɡɢ, ɜɟɪɛɥɸ- ɩɲɟɧɢɰɹ, ɛɚɜɨɜɧɢɤ, ɜɟɥɢɤɚ ɪɨ- ɪɢɫ, ɩɪɨɫɨ, ɫɨɹ, ɫɜɢɧɿ, ɜɟɥɢɤɚ Тест ɞɢ ɝɚɬɚ ɯɭɞɨɛɚ, ɜɿɜɰɿ 1 ɪɨɝɚɬɚ ɯɭɞɨɛɚ, ɩɬɢɰɹ Географія 1 ɝɟɨɝɪɚɮɿɱɧɚ ɲɢɪɨɬɚ 2 ɬɟɤɬɨɧɿɱɧɚ ɛɭɞɨɜɚ Завдання Правильна відповідь Завдання Правильна відповідь Завдання Правильна відповідь 3 ɪɟɥɶɽɮ 4 ɬɢɩɢ ʉɪɭɧɬɿɜ В Г 41 1В, 2А, 3Г, 4Б 51 ɫɟɪɟɞɧɶɨɪɿɱɧɚ ɤɿɥɶɤɿɫɬɶ ɨɩɚɞɿɜ 21 6 ɱɚɫɬɤɚ ɡɪɨɲɭɜɚɧɢɯ ɡɟɦɟɥɶ 2

В

22

В

42

1Г, 2В, 3А, 4Б

8

Б

28

Б

48

1Б, 2Г, 3В, 4Д

58. ȼɢɡɧɚɱɬɟ ɬɪɢ ɧɚɣɿɦɨɜɿɪɧɿɲɿ ɧɟɝɚɬɢɜɧɿ ɧɚɫɥɿɞɤɢ ɫɩɨɪɭɞɠɟɧɧɹ ɜɨɞɨɫɯɨɜɢɳɚ ɧɚ ɪɿɱɰɿ, ɳɨ ɩɪɨɬɿɤɚɽ 3 ɪɿɜɧɢɧɧɿɣ ɬɟɪɢɬɨɪɿʀ. А 23 Б 43 1А, 2Г, 3Д, 4В ɩɨ 14 ɯɿɦɿɱɧɟ ɡɚɛɪɭɞɧɟɧɧɹ ɩɿɞɡɟɦɧɢɯ 24 ɜɨɞ Б В 44 1В, 2Д, 3А, 4Б 25 ɩɿɞɬɨɩɥɟɧɧɹ, ɜɬɨɪɢɧɧɟ ɡɚɫɨɥɟɧɧɹ ʉɪɭɧɬɿɜ А 25 А 45 1Г, 2Д, 3Б, 4А 3 ɜɢɧɢɤɧɟɧɧɹ ɤɚɪɫɬɨɜɢɯ ɮɨɪɦ ɪɟɥɶɽɮɭ 26 Г 46 1А, 2Д, 3В, 4Б 46 ɡɚɬɨɩɥɟɧɧɹ ɥɭɤ,А ɫɿɧɨɠɚɬɟɣ, ɩɚɫɨɜɢɳ 57 ɡɚɛɨɥɨɱɭɜɚɧɧɹ Бɩɪɢɥɟɝɥɢɯ ɧɢɡɨɜɢɧɧɢɯ ɬɟɪɢɬɨɪɿɣ Б 27 47 1Д, 2А, 3Г, 4Б 6 ɚɤɬɢɜɿɡɚɰɿɹ ɜɨɞɧɨʀ ɬɚ ɜɿɬɪɨɜɨʀ ɟɪɨɡɿʀ 9 В 29 ɜɿɞɩɨɜɿɞɿ —Б ɱɢɫɥɨ. Ɉɛɱɢɫɥɿɬɶ 49 1А, 2Д, 3Г, 4В Ɂɚɜɞɚɧɧɹ 59—60 ɦɚɸɬɶ ɨɞɢɧ ɜɚɪɿɚɧɬ ɜɿɞɩɨɜɿɞɧɢɣ ɩɨɤɚɡɧɢɤ ɿ ɡɚɩɢɲɿɬɶ ɣɨɝɨ ɜ ɛɥɚɧɤɭ Ⱥ ɡɝɿɞɧɨ ɡ ɿɧɫɬɪɭɤɰɿɽɸ. ɇɟ ɪɨɛɿɬɶ ɿɧɲɢɯ ɩɨɡɧɚɱɨɤ ɭ ɛɥɚɧɤɭ ɬɨɦɭ, 10 В 30 В 50 1В, 2А,Ⱥ3Д, 4Б ɳɨ ɤɨɦɩ’ɸɬɟɪɧɚ ɩɪɨɝɪɚɦɚ ɪɟɽɫɬɪɭɜɚɬɢɦɟ ʀɯ ɹɤ ɩɨɦɢɥɤɢ! В

11

Б

31

51

1Б, 2Г, 3В, 4А

59. Ɂɚ ɤɨɥɢɜɚɧɶ ɬɟɦɩɟɪɚɬɭɪ 12 ɞɚɧɢɦɢ ɬɚɛɥɢɰɿБɜɢɡɧɚɱɬɟ ɪɿɱɧɭ ɚɦɩɥɿɬɭɞɭ 32 А ɫɟɪɟɞɧɶɨɦɿɫɹɱɧɢɯ 52 1Г, 2А,ɩɨɜɿɬɪɹ.

3Б, 4В 13 ɦɿɫɹɰɿ 14t C

ȱ –6

Бȱȱ В–4

ȱȱȱ 2

ȱV33 934

V 15

VI Б VII 18 Г 20

VIII 19

53IX 5414

X 1Г, 2А, XI3Б, 4ВXII 8 1А, 2Г,23В, 4Б –2

15

А

35

Г

55

1А, 2В, 3Г, 4Б

16

Б

36

А

56

1Г, 2А, 3В, 4Б

60. Ɉɛɱɢɫɥɿɬɶ ɱɢɫɟɥɶɧɿɫɬɶ ɧɚɫɟɥɟɧɧɹ ɤɪɚʀɧɢ ɧɚ ɤɿɧɟɰɶ ɪɨɤɭ 17 А 37 В (ɦɥɧ ɨɫɿɛ), ɹɤɳɨ 57 ɧɚ 1 ɫɿɱɧɹ 1В,ɩɪɨɠɢɜɚɥɨ 2А, 3Б, 4Г 200 ɦɿɥɶɣɨɧɿɜ ɨɫɿɛ, ɚ ɩɨɤɚɡɧɢɤɢ ɪɭɯɭ ɧɚɫɟɥɟɧɧɹ ɜ ɰɶɨɦɭ ɪɨɰɿ ɛɭɥɢ ɬɚɤɢɦɢ: ɧɚɪɨɞɠɭɜɚɧɿɫɬɶ —4В30 ‰, 18 В 38 Г 58 1Б, 2Г, 3А, ɫɦɟɪɬɧɿɫɬɶ — 18 ‰, ɟɦɿɝɪɚɰɿɹ — 3 ‰, ɿɦɦɿɝɪɚɰɿɹ — 1 ‰.

19

Г

39

Б

59

1Г, 2Б, 3В, 4А

20

В

40

А

60

1А, 2В, 3Б, 4Г

ȼɿɞɩɨɜɿɞɿ ɞɨ 2 ɬɟɫɬɭ Тест ʋ ɡɚɜɞɚɧɧɹ 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 48

238

ɉɪɚɜɢɥɶɧɚ ɜɿɞɩɨɜɿɞɶ Ⱥ ȼ Ƚ Ȼ Ƚ Ȼ ȼ Ⱥ Ⱥ Ƚ ȼ Ȼ Ⱥ Ⱥ Ȼ Ƚ Ⱥ ȼ Ƚ ȼ

ʋ ɡɚɜɞɚɧɧɹ 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40

ɉɪɚɜɢɥɶɧɚ ɜɿɞɩɨɜɿɞɶ ȼ Ⱥ Ƚ Ⱥ Ȼ Ⱥ Ƚ Ⱥ ȼ Ȼ Ⱥ ȼ Ȼ Ȼ Ȼ Ⱥ ȼ Ȼ Ⱥ Ȼ

Вісник ТІМО № 2–3/2009 85 ɉɪɚɜɢɥɶɧɚ ɜɿɞɩɨɜɿɞɶ Ⱥ Ȼ 1Ƚ, 2Ȼ, 3Ⱦ, 4ȼ 1Ȼ, 2ȼ, 3Ⱦ, 4Ⱥ 1Ȼ, 2Ƚ, 3ȼ, 4Ⱦ 1Ƚ, 2ȼ, 3Ⱦ, 4Ⱥ 1ȼ, 2Ȼ, 3Ⱥ, 4Ƚ 1Ȼ, 2Ƚ, 3Ⱥ, 4Ⱦ ȽȼȻȺ ȼȺȽȻ ȼȻȽȺ ȼȻȺȽ ȻȼȺȽ 1,3,5 2,3,4 1,2,4 4,5,6 2,4,5 26 202

ʋ ɡɚɜɞɚɧɧɹ 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60

ȼɿɫɧɢɤ ɌȱɆɈ ʋ 2/2011

www.e-ranok.com.ua

Відповіді до тестів

Тест 3 Завдання

Правильна відповідь

Завдання

Правильна відповідь

Завдання

Правильна відповідь

1

В

21

Г

41

1Д, 2Б, 3В, 4Г

2

В

22

Б

42

1Д, 2Г, 3А, 4Б

3

Г

23

Б

43

1Г, 2Б, 3В, 4А

4

Б

24

В

44

1В, 2Д, 3А, 4Б

5

Г

25

Б

45

1Д, 2А, 3Г, 4Б

6

Г

26

В

46

1В, 2Д, 3Б, 4Г

7

Б

27

В

47

1Б, 2Д, 3А, 4В

8

Г

28

В

48

1Б, 2Г, 3В, 4А

9

Г

29

Б

49

1А, 2Д, 3В, 4Б

10

В

30

В

50

1Г, 2В, 3Б, 4А

11

Б

31

А

51

1Г, 2А, 3В, 4Б

12

А

32

Г

52

1В, 2А, 3Б, 4 Г

13

А

33

А

53

1А, 2В, 3Г, 4Б

14

В

34

В

54

1А, 2Г, 3Б, 4В

15

Г

35

А

55

1В, 2 А, 3Г, 4Б

16

Г

36

Г

56

1Б, 2В, 3Г, 4А

17

Г

37

А

57

1В, 2А, 3Г, 4Б

18

В

38

А

58

1Б, 2А, 3Г, 4В

19

А

39

А

59

1Б, 2Г, 3А, 4В

20

Г

40

Б

60

1В, 2А, 3Г, 4Б

239

www.e-ranok.com.ua

Серія «ґрунтовна підготовка до ЗНО за 50 тижнів» Навчальне видання ОрЛОВа Тетяна Володимирівна

ГеОГрафія Навчальний посібник

Код З16828У. Підписано до друку 08.11.2011. Формат 84×108/16. Папір друкарський. Гарнітура Таймс. Друк офсетний. Ум. друк. арк. 19,3. ТОВ «Веста». Свідоцтво ДК № 3323 від 26.11.2008.

61064 Харків, вул. Бакуніна, 8А Адреса редакції: 61145 Харків, вул. Космічна, 21а. Тел. (057) 719-48-65, тел./факс (057) 719-58-67. Для листів: 61045 Харків, а/с 3355. E-mail: office@ranok.com.ua З питань реалізації звертатися за тел.: у Харкові – (057) 712-91-44, 712-90-87; Києві – (044) 599-14-53, 377-73-23; Білій Церкві – (04563) 6-90-92; Вінниці – (0432) 55-61-10,27-70-08; Дніпропетровську – (056) 785-01-74; Донецьку – (062) 261-73-17; Житомирі – (0412) 41-27-95, 44-81-82; Івано-Франківську – (0342) 72-41-54; Кривому Розі – (056) 401-27-11; Луганську – (0642) 53-34-51; Львові – (032) 244-14-36 ; Миколаєві – (0512) 24-41-49; Одесі – (048)737-46-54; Сімферополі – (0652) 54-21-38 ; Тернополі – (0352) 51-28-27 ; Хмельницькому – (0382)70-63-16 ; Черкасах – (0472) 51-22-51, 36-72-14; Чернігові – (0462) 62-27-43 E-mail: commerce@ranok.com.ua. «Книга поштою»: 61045 Харків, а/с 3355. Тел. (057) 717-74-55, (067) 546-53-73.

E-mail: pochta@ranok.com.ua www.ranok.com.ua

www.e-ranok.com.ua