О.О.Грицюк Кам’янець-Подільський Центр дитячої та юнацької творчості Вивчення та впровадження передового педагогічного досвіду в інноваційному просторі закладу позашкільної освіти Анотація: в статті висвітлюються інноваційні форми роботи по вивченню та впровадженню передового педагогічного досвіду в закладі позашкільної освіти. Ключові
слова:
передовий
педагогічний
досвід,
поширення,
впровадження,
використання й освоєння педагогічного досвіду, інноваційна діяльність, новаторство.
Одним з основних завдань, поставлених Законом України «Про позашкільну освіту», є істотне поліпшення методичної роботи в закладах позашкільної освіти. Успіхи навчання й виховання школярів у значній мірі залежать від організації роботи в закладі, спрямування її на інтенсивне впровадження в практику педагогів нових прогресивних педагогічних ідей, технологій навчання і виховання, досягнень сучасної педагогічної науки та практики. Створення чіткої, керованої, гнучкої системи вивчення й упровадження найновіших досягнень науки та педагогічної практики в освітній процес є одним із найголовніших завдань методичної служби, керівників шкіл. Цікаві творчі педагогічні знахідки є в будьякому педагогічному колективі. Тому робота щодо впровадження передового досвіду має місце і в закладі позашкільної освіти. Завдання адміністрації та методичної служби полягає в підтримці творчого пошуку педагогів. Педагогічний досвід тісно пов’язаний з повсякденною свідомістю учасників педагогічного процесу, їхньою індивідуальною і груповою психологіє, а в цих явищах, як відомо, велика доза суб’єктивності, що залежить від емоцій, настроїв тощо. До того ж через неповагу до теорії інноваційної діяльності, незнання суті інноваційних ідей, примітивізм та емпіризм окремі педагоги починають застосовувати нововведення, які виникли в інших умовах, не зважаючи на результат власної педагогічної діяльності. Такий підхід перетворює інновації на ремісництво, оскільки не ґрунтується на міцних знаннях і не узагальнюється теоретичним мисленням. Усе це актуалізує порушену нами проблему. Тому метою публікації є висвітлення інноваційних форм роботи по вивченню та впровадженню передового педагогічного досвіду в закладі позашкільної освіти. Передовий педагогічний досвід – це результат творчої діяльності педагога з елементами новизни, спрямований на реалізацію актуальних завдань навчання і виховання.
Він оцінюється за такими основними критеріями: актуальність і перспективність (сприяння вирішенню завдань сучасного етапу розвитку освіти, задоволення потреб педагогічної практики, допомога в подоланні труднощів при здійсненні освітнього процесу); висока результативність, стабільність показників, оптимальність (застосування досвіду повинно сприяти підвищенню рівня досягнень вихованців, забезпечення постійної ефективності і стабільності результатів упродовж тривалого часу за менших витрат часу й зусиль); наукова обґрунтованість (відповідність основним принципам, законам педагогічної діяльності); існування елементів новизни й оригінальності (незалежно від того чи виходять автори досвіду за межі відомих форм і методів, чи здійснюють педагогічний процес у цих самих межах, вони завжди вносять до цього щось індивідуально значуще); можливість творчого наслідування досвіду іншими педагогами (вичленення з передового педагогічного досвіду нового і суттєвого, що може стати надбанням інших) [4]. На практиці розрізняють три рівні передового педагогічного досвіду: науковий, методичний та практичний. Розглянемо кожен з них. Науковий рівень досвіду суперечить існуючій усталеній практиці. Він виявляється у принципово нових закономірностях в організації освітнього процесу й вимагає зміни навчальних програм, підручників. Цей досвід можна характеризувати як новаторський. Новаторство – рушійна сила прогресу. Педагог-новатор – це людина, що пропонує нову ідею, втілення якої потребує принципово нового підходу. На методичному рівні розкриваються технології досвіду з конкретної методичної ідеї, яка передбачає внесення в педагогічну теорію суттєво нового методу, прийому, засобу навчання, принципово нового типу посібників. Практичний
рівень
характеризується
досягненням
педагогічної
майстерності
(бездоганне, гнучке й доцільне застосування вже відомого в педагогіці й методиці). Новизна в цьому разі проявляється в деталях (вдало підібрані приклади, оригінально складена система завдань, чітко налагоджена система роботи в розвитку пізнавальних здібностей вихованців у процесі реалізації ідей особистісно-орієнтованого навчання та виховання). Майстерність, накопичуючись кількісно, дає нову якість, формуючи педагога-майстра, потенційного носія передового педагогічного досвіду [3]. На початку 2000-х років у педагогічній літературі все більше використовується термін «інновація», який фактично поєднує в собі поняття «передовий педагогічний досвід», моделювання та «впровадження у практику досягнень педагогічної науки». Така трансформація відображає подальший розвиток науково-методичних засад цього процесу. Проблеми інноваційної діяльності в різних аспектах розглядаються в роботах Л.Даниленко, В.Скнар, Л.Набоки, О Гуменюк, Н.Клокар та ін. як зазначає Л.Даниленко,
«інновації в освіті – це процеси об’єктивного чи суб’єктивного оновлення теорії та практики освіти, які оптимізують досягнення її мети. Інноваційна діяльність – це процес системного експериментування освітніх технологій, форм, методів і засобів навчання, виховання, управління, який характеризується етапами: виявленням інноваційної ініціативи, її експертизою, створенням інновацій, її поширенням, освоєнням та збереженням» [2]. Упродовж останніх трьох років науково-методичний відділ ЦДЮТ впроваджує модульний підхід до вивчення та впровадження передового педагогічного досвіду керівників гуртків через індивідуальні та групові форми методичної роботи, а саме: індивідуальні (аналіз, анкетування, атестація, бесіда-інтерв’ю, доповідь, звіт, індивідуальний план, консультація, курсова підготовка, тощо); групові (бенефіс педагога, відкриті заняття гуртків, взаємовідвідування занять, групова консультація, ділові ігри, захист авторських проектів, розробок і програм, колективні презентації,коло ідей,майстер-клас, методична естафета)[1]. Колективні (групові) форми методичної роботи використовуємо з метою вироблення єдиного підходу до вирішення певних проблем, обговорення актуальних питань щодо організації освітнього процесу, аналізів результатів колективної діяльності, вивчення і поширення кращого педагогічного досвіду, науково-педагогічної інформації. Вони є найдієвишими для поширення та демонстрації кращих надбань педагогів. Розкриємо сутність окремих інноваційних, на наш погляд, форм роботи щодо вивчення і впровадження передового педагогічного досвіду. В закладі діє школа перспективного педагогічного досвіду, яка є джерелом трансформування досвіду в педагогічну практику педагогів. Така форма роботи створена на базі гуртка образотворчого та декоративного мистецтва
«Подоляночка», керівник гуртка-методист Підлипчук
С.О., досвід якої
узагальнено і схвалено науково-методичною радою закладу. Актуальними напрямами діяльності школи є: удосконалення змісту, форм і методів навчання та виховання школярів в умовах забезпечення якісної позашкільної освіти; оптимізація освітнього процесу на основі диференційованого підходу та індивідуальної роботи з дітьми; використання інноваційних технологій на заняттях гуртків; формування національної свідомості особистості; розвиток інтелектуально-пізнавальних та творчих здібностей дітей. Школа працює з постійним складом слухачів (6 осіб),відповідно до плану роботи з періодичністю занять не менше 4 разів на рік. Змістовне наповнення занять відповідає основним напрямкам роботи закладу. У ході кожного із них напрацьовуються рекомендації або даються певні завдання для самостійного виконання у період між заняттями, що включають опрацювання відповідної літератури, підготовку та проведення виховних заходів із застосуванням опрацьованих педагогічних технологій, методів або прийомів роботи.
Основними формами роботи школи є: співбесіда керівника із слухачами з метою роз’яснення суті та особливостей досвіду його роботи; опрацювання літератури, зміст якої відповідає суті досвіду; екскурс у творчу лабораторію керівника школи; передача авторського досвіду; моделювання слухачами занять, заходів; відвідування керівником школи занять слухачів з метою надання допомоги щодо застосування ідей досвіду; співбесіди, консультації, семінари-практикуми, тренінги. Ефективною формою передачі досвіду, майстерності шляхом показу прийомів роботи є і майстер-клас, проведення якого сприяє вивченню і впровадженню до практики інноваційних технологій, поширенню ефективного педагогічного досвіду не лише керівників гуртків нашого закладу,
а й
вчителів творчої праці,
образотворчого мистецтва
загальноосвітніх шкіл. Очолюють майстер-класи досвідчені, творчі педагоги, майстри педагогічної справи, досвід роботи яких вивчено та узагальнено. У 2018-2019н.р. були проведені майстер-класи на базі гуртка образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва «Подоляночка», творчої праці (керівник гуртка-методист Підлипчук С,О., Лук’янова А.І.). Своєю майстерністю ділилися керівники гуртків «Виготовлення сувенірів» та історико-технічного стендового моделювання (керівники гуртків Васильчук Т.Я., Костюк А.І.). Мета діяльності майстер-класу – удосконалення наукової, освітньої, професійної підготовки педагогічних працівників, практичного індивідуального володіння уміннями та навичками навчання і виховання. Основне завдання-сприяння розвитку педагогічної творчості, передача авторського досвіду з метою удосконалення освітнього процесу, робота з молодими та малодосвідченими педагогами. При виборі цієї форми роботи визначаємо тему, мету, завдання, очікувані результати, регламент роботи майстер-класу, орієнтовний зміст роботи, форму підведення підсумків. До майстер-класу зараховуються педагоги, які бажають ознайомитись із досвідом роботи педагога, запозичити кращі ідеї, надбання колеги щодо навчальної діяльності. Робота майстер-класу організовується згідно з планом роботи на рік, затвердженим науковометодичною радою. Засідання проводяться один раз у півріччя. Технологія проведення засідання включає такі етапи: -
повідомлення теми і меті;
-
представлення власної педагогічної системи з даної теми;
- презентація
ілюстративно-методичних
напрацювання керівника;
матеріалів,
які
розкривають
практичні
- коментований показ методів, прийомів роботи (моделювання, фрагмент відеозапису, заняття-імпровізації, позаурочні заходи), які розкривають технологію педагогічної системи з теми майстер-класу; - проведення самоаналізу заняття чи позаурочного заходу; - запитання слухачів керівнику з опрацьованої теми заняття; - самостійна робота слухачів з розробки моделі заняття, заходу із застосуванням продемонстрованої педагогічної технології, форм і методів роботи; - захист напрацьованих моделей; - заключне слово керівника. У форматі методичного тижня на тему «В пошуках професіонала-позашкільника», проведеного в березні 2019 року, нами були використані й такі форми роботи як педагогічна зустріч, нетрадиційне засідання педагогічної ради, творча зустріч з дитячим письменником, художником Сергієм Боднарем, екскурсія в Старе місто. Таким чином, описані нами інноваційні форми методичної роботи з вивчення та впровадження передового педагогічного досвіду спонукають пробудженню в педагогів інтересу до інноваційної діяльності, потреби в саморозвитку та самоудосконаленні, виробленню в колективі атмосфери творчого пошуку найбільш ефективних шляхів навчання і виховання школярів, формуванню сприятливого мікроклімату у позашкільній освіті. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Андрюханова В. М. Сучасні підходи щодо вирішення проблеми підготовки вчителя до інноваційної діяльності / В. М. Андрюханова // Управління школою. – 2004. – № 34. – С. 7. 2. Бачинська, Є. М. Механізм формування інноваційного освітнього простору в регіоні [Текст] / Є. М. Бачинська // Педагогіка і психологія. – № 1 (54). – 2007. – С. 79–88. 3. Даниленко Л.І., Паламарчук У.Ф. Інноваційні пошуки в сучасній освіті/ За аг.ред. Даниленко Л.І. – К.:Логос, 2004. – 220 с. 4. Кремень В. Г. Освіта і наука в Україні – інноваційні аспекти. Стратегія. Реалізація. Результати / В. Г. Кремень. – К. : Грамота, 2005. – 448 с. 5. Шапрак О. Сучасні підходи до проблеми інноваційної підготовки майбутнього вчителя / О. Шапрак // Рідна школа. – 2007. – № 9. – С. 31–33.