Л.О.Суханова Кам’янець-Подільський Центр дитячої та юнацької творчості ОСВІТНІЙ ПРОСТІР ТЕАТРАЛЬНОГО ГУРТКА ЯК ШЛЯХ ДО ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ ВИХОВАНЦЯ Анотація. У статті розглядається проблема розвитку творчої, успішної особистості вихованця у освітньому середовищі театрального гуртка закладу позашкільної освіти. Ключові слова. Театральне мистецтво, театр, сучасна педагогічна практика. Проблема розвитку творчої особистості є однією з пріоритетних, оскільки прогрес суспільства – це шлях постійного вдосконалення, подолання стереотипів і вироблення нових, нестандартних, часто, несподіваних ідей, оригінальних підходів і шляхів до їх втілення. На сучасному етапі все більше уваги приділяється пошуку перспективних підходів до вирішення проблеми гуманізації процесу виховання, стимулювання пізнавальної активності вихованців, накопиченню досвіду їх творчої і креативної діяльності. В реалізації цього складного процесу важлива роль належить мистецтву, що допомагає дітям глибше пізнати себе, свій внутрішній світ, спонукає до самовдосконалення. Сфера мистецтва розглядається як простір, сприяючий формуванню соціальноестетичної активності особистості. На думку сучасних учених, що досліджують проблеми розкриття внутрішніх якостей особистості і самореалізації її творчого потенціалу, найбільшою мірою сприяє театральне мистецтво. Розвиток і виховання дітей засобами театрального мистецтва, як могутнього синтетичного засобу розвитку їх творчих здібностей розглядали Л.Виготский, Б.Теплов, Д.Менджерицька, Л.Артемова, Е.Трусова, Р.Жуковськая, Н.Карпінська, тощо. Театральне мистецтво займало велике місце в теоретичній спадщині В.Сухомлинського[7], С.Шацького, Я.Мамонтова, М.Розенштейн, Д.Антонович. Розвиток спеціальних здібностей особистості, а саме мистецтва інтонації в говорінні, пластичного руху і пози, мистецтва оформлення, розкрив Д. Антонович [2]; виховання, психічні навички і вміння пов'язані з публічною творчістю, увага, емоційно-естетична сприйнятливість, творча уява, фантазія, ейдетична та емоційна пам'ять, що миттєво відгукується на різноманітні життєві враження – К.Станіславський [5]; формування головних чинників сценічної майстерності – Л.Курбас. Театр є потужним засобом розвитку різноманітних творчих якостей особистості, адже, на переконання М. Андерсен-Уоррен, Е: Гоффмана, Р. Грейнджера та К. Елам, без творчості, уяви не може бути драматичного дійства. Театральна дія передбачає, на їхню думку, занурення особистості до звичного оточення, що вимагає від неї більшої активності уяви, і
завдяки цьому супроводжується більш яскравими ефектами, задоволенням від залучення до гри або її споглядання. Основою професійного виховання сучасного актора є система К.Станіславського[6]. Ця система містить п'ять принципів, які можуть бути застосовані у процесі виховання педагога, саме: принцип життєвої правди; принцип ідейної спрямованості: «вчення про над завдання»; принцип дії – підгрунття переживання й матеріалу для творчості; принцип органічності творчості; принцип творчого перевтілення в образ. Кожний із зазначених театральних принципів знаходить своє відображення у практичній діяльності як актора, так і педагога. К. Станіславський вбачав у сценічному мистецтві художньо узагальнене відображення дійсності, правдиве відтворення життєвих явищ і ситуацій. Тому правда життя, правдиве відображення дійсності становить головну вимогу великого майстра театральної педагогіки. У педагогіці це ніщо інше, як зв'язок навчання й виховання з життям. Проблема розвитку творчих здібностей особистості є однією з пріоритетних в педагогіці, оскільки прогрес суспільства – це шлях постійної творчості, подолання стереотипів і вироблення нових, нестандартних, часто, несподіваних ідей, оригінальних підходів і шляхів до їх втілення. Театр – це світ мистецтва, який духовно збагачує людину, допомагає глибше пізнати красу навколишнього світу. Привернути дітей до театрального мистецтва, виховати й зберегти природну сутність особистості дитини, її індивідуальність, вплинути на розвиток її духовно-естетичних якостей – завдання драматичного гуртка. Театр – це синтез багатьох мистецтв: -
літературної діяльності (читання п’єси за ролями, постанова вистави);
-
образотворчої діяльності (добір одягу персонажів, малювання декорацій, виготовлення атрибутів, );
-
музичної діяльністі (виконання пісень, інсценування музичних творів тощо).
Театральне
мистецтво
має
свою
морфологію,
способи
функціонування,
зображувальну знакову систему, специфічні засоби виразності, методи створення та презентації образу, технології підготовки актора й режисера, і тому, як засвідчує практика минулого й сьогодення, є одним з найпотужніших засобів впливу на свідомість і поведінку дитини. Театральне мистецтво й театралізація як один із способів організації життєвого простору використовується людиною в соціокультурному та педагогічному контекстах у якості засобу виховання, передачі інформації з метою формування її світоглядних позицій, морально-етичних цінностей і пріоритетів, естетичних ідеалів, оволодіння зразками поведінки, створення соціальних установок, задоволення творчих потреб тощо. У зв’язку з
цим ефективне використання театрального мистецтва є дієвим засобом в створенні освітнього середовища у гуртках закладів позашкільної освіти. Мистецтво театру є органічний синтез музики, танцю, живопису, риторики, акторської майстерності, та поєднує в єдине ціле засоби виразності, що наявні в арсеналі окремих мистецтв, тим самим, створює умови для виховання цілісної творчої особистості, сприяє здійсненню мети сучасної освіти. Саме дитячий театр: -
формує правильну модель поведінки у сучасному світі;
-
підвищує загальну культуру дитини, залучає до духовних цінностей;
-
знайомить дітей з дитячою літературою, музикою, образотворчим мистецтвом, правилами етикету, обрядами, традиціями;
-
удосконалює навики, спонукати до створення нових образів та мислення.
Театралізована діяльність, що є джерелом розвитку відчуттів, глибоких переживань дитини, розвиває її емоційну сферу, примушуючи співчувати персонажам, співпереживати представленим подіям. З нею тісно пов`язане вдосконалення мови, оскільки в процесі роботи над виразністю реплік персонажів, власних висловів, активізується словник дитини, удосконалюється звукова культура мови, інтонаційний лад. Нова роль, особливо діалог персонажів, ставить дитину перед необхідністю ясно, чітко, зрозуміло висловлюватися. Вихованці беруть участь в театралізованій діяльності, знайомляться з навколишнім світом у всьому його різноманітті, через образи, фарби, звуки. Правильно поставлені питання примушують їх думати, аналізувати, робити висновки і узагальнення, сприяють розвитку розумових здібностей. Любов до театру стає яскравим спогадом дитинства, відчуттям свята, проведеного разом з однолітками, батьками і педагогами у незвичайному казковому світі. Створюючи освітнє розвивальне середовище у драматичному гуртку «Мельпомени», ми обираємо за основу театрально-педагогічну систему К. Станіславського, побудовану на основі розгляду органічної природи театральної творчості крізь природу актора як людинитворця, здатної до свідомого оволодіння підсвідомим довільним процесом творчості, вияву свого таланту й творчої індивідуальності у педагогічній діяльності. Освітній процес у гуртку спрямований на виховання творчої особистості засобами театрального мистецтва через створення умов для особистісного зростання вихованців, розвитку їх творчого потенціалу, виховання духовно збагаченої успішної особистості. Під час занять гуртківці залучаються до творчості, надається їм можливість для самовираження та самовдосконалення. Практична робота полягає в творчому підході до розробки серії театральних вправ щодо розвитку сценічних здібностей вихованців гуртка, постановок для колективу.
авторських
Гурток працює за авторською навчальною програмою з позашкільної освіти, яка розрахована на чотири роки навчання. Автором розглянуто можливість формування духовної культури дітей та підлітків засобами театру; продумано варіанти вдосконалення методів та засобів роботи дитячого театрального колективу. Відповідно до програми підібрані теоретичні і практичні матеріали, розроблені методичні рекомендації, підібраний репертуар, який постійно оновлюється, складені вправи на розвиток акторської майстерності. У гуртку навчаються діти віком від 6 років. В роботі беруть участь і дорослі: батьки, педагоги, а також актори-аматори та професіонали. Освітній процес охоплює теоретичні і практичні заняття, репетиції і постановку вистав, підготовку до обласних і всеукраїнських конкурсів з театрального мистецтва, участь та постановку масових заходів. Створення матеріальної бази, інтер’єр (атрибути, костюми, елементи декорацій, театральна бутафорія, ляльки-іграшки, декорації, маски тощо), який поповнюється впродовж 22 роки, сприяє оформленню сучасних театралізованих вистав. Система занять будується за принципом партнерства. Для діяльності гуртка це надзвичайно важливо, адже кожній дитині, яка приходить у заклад позашкільної освіти, важливо отримати те, чого вона немає в школі – позицію співтворця, рівного учасника освітнього процесу. Лише атмосфера взаєморозуміння педагога і вихованця створює найбільш сприятливі умови для творчого розкриття вихованця, його самореалізації у гуртку. У роботі з вихованцями кожне заняття – це гра, світ казки, уяви, фантазії, творчості. Під час проведення занять практикуємо роботу в парах, групах, де дитина може відчути себе лідером, а також використовуємо вправи творчого характеру, що виховують у гуртківців самостійність та розкривають їх внутрішній світ. Впровадження інноваційних форм і методів навчання допомагають виховати відкриту, успішну, творчу особистість, яка здатна творити, співпереживати, відчувати, аналізувати, апелювати та не боятися відкривати світові свої внутрішні мистецькі резерви. Розвитку творчості вихованців сприяє і практична діяльність. Вони не лише пасивно спостерігають за тим, як виконує завдання інший, а й аналізують, шукають позитивні та негативні сторони у роботі інших. Це стимулює гуртківців до активного осмислення дійсності, творчої відкритості та емоційно наповнює кожне окреме заняття. Авторські та видозмінюючи вже знані театральні вистави, допомагають вихованцям вжитися у різні ролі: вовка та кота, гави та лисиці, ведмедя та рака, кішки та мишки, тощо. Отже, зразковий драматичний колектив «Мельпомена» є частиною творчої команди закладу та відомий не лише у місті, а й далеко за його межами. Географія виступів юних акторів сягає від Кам’янця-Подільського до Львова. Прагнення перемогти приносить гуртківцям успіх. За останні три роки вони нагороджені Дипломом ІІІ ступеню за участь у
Всеукраїнському фестивалі комедії та естрадного гумору «Штрикало», Дипломом І ступеню за участь у ХІV Всеукраїнському конкурсі драматичних колективів «Казка у гаю», Дипломом ІІІ ступеню за участь у регіональному фестивалі-конкурсі «Золота масочка», Дипломом І ступеню за участь у другому театральному фестивалі «Комора», Дипломом І ступеню за участь у конкурсі до Міжнародного Дня енергозбереження. Репертуар гуртка – це байки (Л. Глібов «Гава та Лисиця», І. Крилов «Вовк та Ягня», М. Годованець «Голодний Ведмідь і Раки»), гуморески (П. Ребро «Риболовля», Л. КулішЗаньків «Пригода з носом», В. Бондаренко «Хитрий Гриць», А. Гарманюк «Здібна учениця», В. Кокіна «Кішка і мишка», В. Кокіна «Каверзний лід», В. Лагода «Обізнаність»), безпредметні етюди («Один вдома», «Пригода у лісі», «На залізничному вокзалі»), казки («Ріпка», «Солом’яний бичок»), віршовані твори(Леся Українка «Останні квіти», Павло Тичина «Слово», М. Чернявський «Сільський вечір», І. Франко «Спомин»), парні етюди («Дзеркало», «Близнюки», «День народження»), вистави за творами українських драматургів (І.Франко «Украдене щастя», І.Тендетников «Хто сміється – тому не минеться», М.Старицький «По-модньому»), зарубіжних (Ж.-Б. Мольєр «Скупий», М. Метерлінк «Синій птах», М. Себастіан «Безіменна зірка», тощо. Отже, розігрування різних ролей допомагає відтворити перед дитиною багатовимірну картину світу в динаміці та взаємозв’язках, сформувати цілісний погляд на світ, пережити високі почуття та стати безпосереднім учасником боротьби за добро і красу, тим самим розвивальне
освітнє
середовище
зразкового
драматичного
гуртка
«Мельпомена»
поповнюється новими акторами, ролями, репертуаром. А вихованці гуртка стають у майбутньому професіоналами своєї справи, творчими особистостями. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Абрамян В.Ц. Театральна педагогіка [ Текс]/ В.Ц. Абрамян. - К.: Лібра, 1996.- 224 с 2. Антонович Д.В.Українська культура. Лекції. — Київ: Либідь, 1993. 3. Буров А.Г. Праця актора і педагога - М., 2007.- 243 с. 4. Захава Б.Є. Майстерність актора і режисера. – М.: Просвіта, 2008 – 280 с. 5. Станіславський К.С. Работа актора над собою. Збірник.: в 8 т. / К.С. Станіславський. М., 1955. 6. Станіславський. К.С.Збірник. Т.5. – М.: Мистецтво, 1958. – 422 с. 7. Сухомлинський В.О.Вибрані твори : в 5-тит. /Василь Олександрович Сухомлинський. –Т.5 : Статті. –К.: Рад. шк., 1977. – 639 с.
8. Чурилова Є.Г. Методика и организация театральной деятельности дошкольников и младших школьников. - М. 2003. - 106 с