Norwegian Journal of development of the International Science No 42/2020
23
ARCHITECTURE SEARCH OF NATIONAL STYLE IN WESTERN UKRAINE'S SACRAL ARCHITECTURE IN THE POST-SOVIET PERIOD Dіachok O. Candidate of Architecture, Associate Professor, Doctoral Student of the Department of Design and Fundamentals of Architecture of Lviv Polytechnic National University, Ukraine ПОШУК НАЦІОНАЛЬНОГО СТИЛЮ В САКРАЛЬНІЙ АРХІТЕКТУРІ ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ У ПОСТРАДЯНСЬКИЙ ПЕРІОД Дячок О. кандидат архітектури, доцент, докторант кафедри дизайну та основ архітектури НУ «Львівська політехніка», Україна Abstract The article is devoted to the problem of finding national style in temple construction in the territory of Western Ukraine in the post-Soviet period. The study analyzes the creative work of contemporary Ukrainian architects involved in the process of reviving sacred construction. An analysis of the volume and spatial compositions of modern temples in the study area is conducted, which demonstrates the search for the modern image of the Ukrainian Church. Анотація Стаття присвячена проблемі пошуку національного стилю у храмовому будівництві на території Західної України у пострадянський період. У дослідженні проаналізовані творчі роботи сучасних українських архітекторів, що долучилися до процесу відродження сакрального будівництва. Проведений аналіз об’ємно – просторових композицій сучасних храмів на досліджуваній території, який демонструє пошук сучасного образу української Церкви. Keywords: sacral architecture, national style, Ukrainian architects. Ключові слова: сакральна архітектура, національний стиль, українські архітектори. Постановка проблеми. У кінці 19 – на початку 20 століття історичні процеси у Західній Україні призвели до національно-суспільного піднесення та сприяли пошуку національного стилю у храмовому будівництві [8, с. 319-329.]. У цей період творили такі видатні українські архітектори: Сильвестр Гавришкевич, Лев та Іван Левинські, Василь та Євген Нагірні, Роман Грицай, Олександр Лушпинський, Яків Рудницький та інші. Вони своєю наполегливою працею задекларували новий – «неоукраїнський» сакральний стиль, у якому виразно проглядались самобутні риси архітектури української церкви, сформовані на образних архетипах української церковної архітектури княжої доби та українського козацького бароко [5]. Враховуючи скромні економічні можливості населення, церкви українських архітекторів були простими і вимагали невеликих коштів, але вони виразно вказували на принципову відмінність від західного католицького сакрального будівництва і сьогодні є окрасою міст і сіл на українській етнічній території. Одним із основних формотворчих принципів у сакральній архітектурі стала стилізація під народне мистецтво. Перехід від історизму до модернізму, пошук сучасного українського мистецького стилю хронологічно співпав із зростанням національної свідомості народу [9, 114-121]. У 1939 році із приходом в Західну Україну радянської
влади та приєднанням цієї територій до СРСР будь - які експерименти в сакральній архітектурі, як і церковне будівництво загалом, були перервані. Новий етап у будівництві храмів наступив лише у 1991 році із проголошенням незалежності України [6, 7]. Більшість сучасних західноукраїнських архітекторів має пряме відношення до процесу проектування, будівництва нових храмів і реставрації та відбудови старих, звертаючись до образів автентичної сакральної архітектури [4]. Проте, пошук сучасного національного стилю в сакральній архітектурі продовжується і сьогодні, що робить дослідження актуальним. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Значним вкладом у розвиток архітектурознавчої науки про сакральну архітектуру України є публікації сучасних вчених: Бондаренка І. (1999; 2009), Бевза М. (1993; 2001; 2003), Бойко О. (1998), Вуйцика В. (1996; 2004), Лінди С. (2010, 2013), Криворучко Ю. (1998; 2004; 2006), Пламеницької Є. (2001), Тараса Я. (1998; 2007 ;2013), Рибчинського О. (2005; 2015); Ричкова П. (1995), Рудницького А. (2006; 2008), Слободяна В. (1996; 2015; 2017; 2019), Слєпцова О. (2012), Черкеса Б. (2000; 2003; 2008; 2010; 2019) та ін. У їх наукових роботах знаходимо інформацію про окремі періоди та регіональні особливості розвитку сакральної архітектури, проблеми збереження та охорони культурної
