Norwegian Journal of development of the International Science No 46/2020 3. ProShake Ground Response Analysis ProREFERENCES: gram, version 1.1. User’s Manual, EduPro Civil Sys1. NS-G-2.13 “Seismic hazard assessment of tems, Washington, USA, 1998, 54 p. existing nuclear facilities.” Safety guide. A series of 4. Yoshida, N. (2015), Seismic Ground Resafety standards. IAEA, Vienna, 2014 sponse Analysis. Springer, 365 p. 2. Building in seismic regions of Ukraine: SBS V.1.1-12: 2014, (2014). Kiev: Building Ministry of Ukraine, 84 p. [in Ukrainian] 12
INTEGRAL ASSESSMENT OF ANTHROPOGENIC INTRODUCTION OF WATER OB'KTIV IN CHERKASK REGION Shutak K. Post-graduate student, Department of Ecology and Life Safety Uman National University of Horticulture Uman, Ukraine ІНТЕГРАЛЬНА ОЦІНКА АНТРОПОГЕННОГО ЗАБРУДНЕННЯ ВОДНИХ ОБ’ЄКТІВ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ Шутак К.В. аспірантка кафедри екології та безпеки життєдіяльності Уманський національний університет садівництва Умань, Україна Abstract The integrative indexes of anthropogenic pollution water objects of the largest river basins situated on the territory of Cherkasy region are elaborated and calculated. The evaluation of the hydroecological state of water objects is realized. A schematic map of the hydroecological situation in Cherkasy region is created. Анотація Розроблено й обчислено інтегральні показники антропогенного забруднення водних об’єктів найбільших річкових басейнів на території Черкаської області. Проведено оцінку гідроекологічного стану водних об’єктів. Створено картосхему гідроекологічної ситуації в Черкаській області. Keywords: integrative index, anthropogenic pollution, water objects, river basin, Cherkasy region. Ключові слова: інтегральна оцінка, антропогенне забруднення, водні об’єкти, річковий басейн, Черкаська область. Для проведення інтегральної характеристики й оцінки екологічного стану водних об’єктів Черкаської області ми беремо до уваги такі окремі показники, як скидання зворотних стічних вод, узагальнений показник забруднення шкідливими речовинами (який ми одержуємо, перемножуючи обсяги скидів, виражені в т/рік, на об’єми скидання, обчислювані в млн. м3/рік), мінералізацію та гідробіологічну оцінку [3]. Ще двома показниками могли би бути рівень біологічного забруднення гідрооб’єктів та забрудненості підземних вод, але біологічне забруднення на Черкащині ніде не перевищує допустимі норми, а рівень забруднення підземної гідросфери є приблизно однаковим у межах області. Вважаємо за необхідне визначити вагу кожного з перелічених чинників формування гідроекологічної ситуації шляхом присвоєння їм числових коефіцієнтів. Найбільш значущим на нашу думку, є узагальнений показник забруднення водних об’єктів, який отримує коефіцієнт – 3. Згаданий параметр характеризує гідрооб’єкти й цілі річкові басейни достатньо комплексно, враховуючи значення обсягів скидів та об’ємів скидання речовин. Показник скидання зворотних стічних вод одержує
коефіцієнт – 2. Решта показників, у тому числі прирости забруднення водних об’єктів зворотними стічними водами та різноманітними речовинами, мають коефіцієнт – 1. Формула інтегрального оцінювання антропогенного забруднення водних об’єктів у межах річкового басейну виглядає таким чином: І=2Vзсв+ΔVзсв+3Ру+ΔРу+М+НВ, (1) де І – інтегральний показник гідроекологічного стану, Vзсв – об’єм викидів зворотних стічних вод, ΔVзсв – приріст показників забруднення водних об’єктів зворотними водами, Ру – узагальнений показник забруднення шкідливими речовинами, ΔРу – приріст показників надходження до гідрооб’єктів забруднюючих речовин, М – мінералізація вод, НВ – гідробіологічна оцінка. За формулою (1) ми розраховуємо значення інтегральних показників екологічного стану водних об’єктів кожного з річкових басейнів. Зокрема, басейн Дніпра одержує 39 балів, оскільки він має п’ятибальні показники забруднення водних об’єктів зворотними стічними водами та шкідливими речовинами з урахуванням числових коефіцієнтів, а також приросту відповідних
