Архітектура Середньовіччя Романський стиль Готичний стиль
Романський стиль Походження слова «романський» пішло від латинського
«romanus» — римський. В Англії цей стиль називають «норманським». Даний стиль розвивався в ХІ столітті в західноєвропейському мистецтві, особливо яскраво виражений в архітектурі. Споруди романського стилю дуже різноманітні за типами, за конструктивними особливостями і декору. Найбільше значення мали храми, монастирі і замки. Міська архітектура, за рідкісними винятками, не отримала такого широкого розвитку, як архітектура монастирська. У романських церквах чітко розділяються окремі просторові зони: нартекс, тобто притвор, поздовжній корпус базиліки з його багатою і детальної розробкою, трансепти, східна абсида, капели. При будівлі церков найбільш важкою була проблема освітлення та перекриття головного нефа, оскільки останній був і ширше і вище бічних. Різні школи романської архітектури вирішували цю проблему по-різному. Найпростіше було збереження дерев’яних перекриттів за зразком ранньохристиянських базилік. Покрівля на кроквах була досить легкою, не викликала бічного розпору і не вимагала потужних стін; це давало можливість розташувати під покрівлею ярус вікон. Зорове враження від внутрішнього простору романських церков визначалося простими і ясними числовими відносинами між шириною головного і бічних нефів. У деяких випадках зодчі прагнули викликати перебільшене уявлення про масштаби інтер’єру шляхом штучного перспективного скорочення: зменшували ширину аркових прольотів по мірі їх видалення до східної частини церкви (наприклад, в церкві Сен Трохим в Арле). Іноді арки зменшувалися і по висоті. Яскравими прикладами романської архітектури вважають Лааханське абатство, Лібмургський собор, Церква св. Якова(Німеччина), Церква Нотр-Дам-ля-Гранд(Франція), Пізанський собор, Церква Богородиці(Італія), Уінчестерський собор(Англія), Кафедральний собор Лісабону, Старий кафедральний собор Коїмбри.
Собор Нотр-Дам ля Гранд в Пуатьє Одним з прекрасних зразків романської архітектури Франції є со-
бор Нотр-Дам ля Гранд в Пуатьє. Це невисока трьохнефна будівля, дуже проста в плануванні, з майже не виступаючим трансептом і невеликим хором, який обрамлений скромним вінцем з трьох капел. Центральний та боковий неф мають майже однакову висоту та покриті дахом, що виключає наявність вікон середнього нефу, в зв’язку з чим у храмі завжди досить темно. Нерозчленованість об’ємів та лаконізм глидких бокових стін придають собору важкої монументальності. Триярусна вежа, що розташована над середохресною, пожвавлює силует будівлі, однак мало гармоніює з фасадами. Взагалі, собор сприймається як єдине ціле лише з західного фасаду — але цей фасад і перетворює НотрДам-ля-Гранд в обин з безумовних шедеврів світової архітектури. Західний фасад обору має традиційну для Західної Європи ступінчату форму. Лаконічний силует пожвавлюють лиш дві невеликі башти, увінчені конічними шпилями. Нижній ярус фасаду розчленований трьома арками з різними архівольтами та рядами чудових колон. Проріз бокових арок зайнятий несправжніми здвоєними вікнами-біфоріями. В середній розташований головний вхід в церкву. Над порталом храму розташовано велике вітрежне вікно з напівциркульним завершенням. Вся поврехність фасаду навколо центрального вікна покрита чудовим скульптурним декором. Різьба прикрашає капітелі та архівольти, заповнює простір над арками нижнього ярусу та формує силует бокових башт. В просторих арках встановлені майстерно виконані статуї святих. Ступінчастий фронтон, вінчаючий фасад собору прикрашає мандрола — мигдалевидий картуш з фігурою Христа.
Готичний стиль
Собор Нотр-Дам де Парі в Парижі Собор Нотр-Дам де Парі — це одна з перших споруд, в якій оста-
точно сформувався готичний стиль, хоча в ньому ще збереглися деякі елементи романської архітектури: масивні, круглі в плані стовпи, а також масивні стіни, деяка похмурість інтер’єру. Проте своєю величчю і красою собор захоплює кожного, хто підходить до нього. Незважаючи на те, що про собор нам добре відомо з однойменного роману В. Гюго та численних описів храму, все ж щоразу він постає у новій красі. Високо підносяться над площею могутні башти. Це ще не високі шпилясті «бефруа» пізніших часів, проте вони нічого спільного не мають з романськими глухими баштами. Широкі, стрільчасті прорізи і безліч вертикальних тяг роблять їх легкими й ажурними. З кам’яного убранства фасадів Нотр-Дам де Парі відзначають відомі статуї химер, які знаходяться на верхньому майданчику собору біля башт. Ці гротескні фігури — фантастичні і жахливі птахи, демони та монстри є уособленням людських гріхів. Нижче знаходиться верхній ярус собору з прозорого мережива декоративної аркади, ще нижче – середній ярус з величезним круглим вікном — «розою». Під ним — знаменита «Галерея королів”. Це зубчастий карниз, що складається з 28 ніш, у яких розташовані статуї легендарних біблейських правителів. І, нарешті, внизу широко розкривають подвійні дверні входи перспективні портали, які прикрашені різьбленим орнаментом і скульптурами.
Підготувала студентка 311 групи Коновалова Юлія