Харчування дітей перших років життя (0–23 місяців) (клінічна настанова) / Катілов О. В. by Nova Knyha

Кн иг а” ХАРЧУВАННЯ ДІТЕЙ ПЕРШИХ РОКІВ ЖИТТЯ

“Н

ов

(0-23 МІСЯЦІВ)

www.nk.in.ua

Клінічна настанова

Кн иг а”

Харчування дітей перших років життя (0–23 місяців)

“Н

ов

(клінічна настанова)

Вінниця

Нова Книга 2019

УДК 616-053.2 Х20 Автори:

Кн иг а”

Катілов Олександр Васильович, к. мед. н., доцент, Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова. Вінницька дитяча обласна клінічна лікарня (Вінниця, Україна). Варзарь Андрій Вікторович, лікар-неонатолог, Дитячий діагностичний консультативний центр “Аспиромед” (Кишинів, Молдова). Бєлоусова Ольга Юріївна, д. мед. н., професор, завідувач кафедри педіатричної гастроентерології та нутриціології Харківської медичної академії післядипломної освіти (Харків, Україна). Риков Олексій Аркадійович, медичний директор по педіатрії медичної мережі “Добробут” (Київ, Україна). Лiщишина Олена Михайлівна, директор департаменту стандартизації медичних послуг державного підприємства «Державний експертний центр МОЗ України», кандидат медичних наук, старший науковий співробітник (Київ, Україна).

ов

Рецензенти: Арунас Валюліс, професор, завідувач центру загальної педіатрії медичного факультету та Інститут клінічної медицини Вільнюського університету, завідувач клініки дитячих хвороб Вільнюської клінічної лікарні, член Виконавчого комітету Європейської Академії Педіатрії (EAP / UEMS), Брюссель, Бельгія (Вільнюс, Литва). Вайдотас Урбонас, доцент медичного факультету Інститут клінічної медицини Вільнюського університету, президент Литовського педіатричного товариства (Вільнюс, Литва). Маменко Марина Євгеніївна, доктор медичних наук, професор, декан педіатричного факультету НМАПО імені П. Л. Шупика (Київ, Україна). Беш Леся Василівна, д. мед. н., професор, завідувач кафедри педіатрії № 2 Львівського Національного медичного університету імені Данила Галицького, керівник Львівського міського дитячого алергологічного центру (Львів, Україна). Недельска Світлана Миколаївна, д. мед. н., професор, завідувач кафедри факультетської педіатрії Запорізького державного медичного університету (Запоріжжя, Україна). Артур Мазур, професор, декан, керівник клініки дитячої ендокринології і діабетології медичного факультету у Жешувському університеті (Жешув, Польща). Іване Чхаїдзе, доктор медичних наук, професор педіатрії, завідувач кафедри педіатрії Тбіліського державного медичного університету, медичний директор Центральної дитячої лікарні імені Іашвілі, Голова правління Грузинського респіраторного товариства (Тбілісі, Грузія).

Видання здійснене за сприяння ТОВ “Нестле Україна”

“Н

Х20

Харчування дітей перших років життя (0–23 місяців) : клінічна настанова / Катілов О. В., Варзарь А. В., Бєлоусова О. Ю. – Вінниця : Нова Книга, 2019. – 64 с. ISBN 978-966-382-736-0

Харчування дітей перших років життя (0–23 місяців) (клінічна настанова). Керівництво підготовлено з урахуванням рекомендацій Всесвiтньої Організації Охоро́ни Здоро́в’я та Міністерства охорони здоров’я України із харчування для дітей грудного і молодшого віку. Використовувалися клінічні стандарти, консенсуси, гайдлайни провідних держав світу (США, Швейцарії, Франції, Нідерландів, Великої Британії, Австралії та ін.). Для лікарів-інтернів та практикуючих лікарів-педіатрів, сімейних лікарів, лікарів-курсантів факультетів післядипломної освіти, студентів старших курсів вищих медичних навчальних закладів. УДК 616-053.2

ISBN 978-966-382-736-0

Кн иг а”

Зміст Умовні скорочення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5

1. Харчування в перші 6 місяців життя . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7

ов

1.1. Грудне вигодовування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7 1.2. Переваги грудного вигодовування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7 1.3. Чинники, що впливають на грудне вигодовування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9 1.4. Виключно грудне вигодовування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11 1.5. Початок годування груддю . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11 1.6. Частота і тривалість грудного вигодовування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12 1.7. Правильне положення дитини і матері для годування груддю . . . . . . . . 13 1.8. Ознаки ефективного грудного вигодовування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 14 1.9. Зціджування і зберігання грудного молока . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15 1.10. Медичні протипоказання в період лактації . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 16 1.11. Труднощі грудного вигодовування – проблеми з грудьми . . . . . . . . . . . 17 1.12. Відновлення лактації та система догодовування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17 1.13. Замінники грудного молока для немовлят . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 18 1.14. Приготування замінників грудного молока . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19 1.15. Кількість рекомендованого замінника грудного молока . . . . . . . . . . . . 19 1.16. Транспортування замінників грудного молока . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 20 1.17. Використання сосок та пустушок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 20 1.18. Використання чашечки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21

2. Харчування дитини від 6 до 23 місяців . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 23

“Н

2.1. Основні принципи введення прикорму . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 24 2.2. Тривалість грудного вигодовування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 26 2.3. Мінімально допустимий об’єм харчування. Мінімально допустиме різноманіття . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 26 2.4. Введення продуктів прикорму . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 27 2.5. Кількість прийомів їжі при введенні прикорму . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 28 2.6. Порція їжі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 28

2.7. Оцінка практики прикорму . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29 2.8. Приготування і зберігання продуктів харчування, призначених для дітей до 2-х років . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29 2.9. Харчова алергія . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 30

Кн иг а”

3. Харчові добавки для дітей (мікроелементи і вітаміни) . . . . . . . . . . . . . . . . 32

3.1. Харчові добавки заліза . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 32 3.2. Харчові добавки кальцію . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 33 3.3. Харчові добавки з вітаміном D . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 33 3.4. Харчові добавки з йодом . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 34 3.5. Харчові добавки з вітаміном А . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 34 4. Харчування жінок у період вагітності і годування груддю . . . . . . . . . . . . . 36

4.1. Дієта під час вагітності і годування груддю . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 36 4.2. Добавки в раціон харчування жінок у період вагітності та годування груддю . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 37 5. Порушення росту і розвитку, пов’язані зі статусом харчування у дитини . . . 40

ов

5.1. Антропометричні виміри для оцінки росту, розвитку і стану адекватності харчування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 41 5.2. Вимірювання обводу голови . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 42 5.3. Графіки фізичного розвитку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 43 5.4. Принципи оцінки фізичного розвитку дитини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 44 5.5. Дії у випадку порушень фізичного розвитку, пов’язаних зі статусом харчування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 50

Додатки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 54

“Н

Бібліографія . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 58

1 . Харчування в перші 6 місяців життя

можуть впливати на запобігання майже п’ятої частини смертності дітей до п’яти років у країнах, що розвиваються. Найбільший вплив було пов’язано зі зменшенням захворюваності та смертності від діареї і пневмонії.4 European Society for Paediatric Gastroenterology, Hepatology, and Nutrition (ESPGHAN), Committee on Nutrition у 2017 році визначило, що виключне грудне вигодовування варто всіляко просувати до 17-го тижня життя, а в основному грудне або виключне грудне вигодовування – включно до початку 7 місяця життя.19, 21, 22 Рекомендації Американської Академії алергії, астми й імунології 2017 року (American Academy of Allergy, Asthma and Immunology, AAAAI) так само співпадають з рекомендаціями ESPGHAN у цьому питанні.20

Кн иг а”

Ключові слова: здорова дитина, виключно грудне вигодовування, переваги годування груддю, оцінка грудного вигодовування, тривалість і частота грудного вигодовування, необхідність використання замінників грудного молока

1 .1 .

У дослідженнях Чайлда Йанга в “Infant and Young Child Feeding” (2011)4 було визначено чіткі докази того, що виключне грудне вигодовування до 6 місяців і продовження годування грудьми до 12 місяців має найбільший профілактичний вплив на зниження дитячої смертності (13 %), тоді як прикорм, розпочатий з 6-ти місяців поряд з продовженням грудного вигодовування, зайняв III місце (6 %). Було підраховано, що ці два фактори

Грудне вигодовування

“Н

ов

Грудне вигодовування – це метод, коли дитина отримує молоко безпосередньо з грудей матері або це саме зціджене материнське молоко. З огляду на науково доведений сприятливий вплив у довгостроковій пер-

1 .2 .

спективі грудного вигодовування, годування дітей грудним молоком повинне вважатися пріоритетом охорони здоров’я, а не тільки вибором стосовно способу життя.

Переваги грудного вигодовування

Грудне вигодовування позитивно впливає на харчування, фізіологію і психічний стан дітей, що можна спостерігати протягом усього їхнього життя. Настійно рекомендується консультування матерів стосовно переваг грудного вигодовуван-

ня. Переваги грудного вигодовування є незаперечним фактом (Таблиця 1). Грудне молоко – це природна їжа, завжди свіжа, чиста і доступна 24 години на добу в будь-якій географічній зоні.

1 . Харчування в перші 6 місяців життя Таблиця 1. Переваги грудного вигодовування для дитини і матері Переваги для дитини

Переваги для матері Короткочасний ефект включає наступне: 1) зменшення післяпологової кровотечі; 2) швидшу інволюцію матки після пологів; 3) зменшення ризику післяпологової депресії

Кн иг а”

Повністю забезпечує потреби дитини в харчуванні

Сприяє кращому інтелектуальному розвитку дитини Знижує частоту у дитини наступних захворювань: 1) інфекції верхніх дихальних шляхів; 2) неспецифічного гастроентериту; 3) середнього отиту; 4) респіраторно-синцитіального бронхіоліту; 5) астми; 6) ожиріння; 7) некротизуючого ентероколіту (НЕК); 8) синдрому раптової смерті дитини; 9) лейкемії; 10) діабету 1 типу; 11) неспецифічних захворювань кишечника (хвороба Крона, неспецифічний виразковий коліт)

Потенціально тривалий ефект включає наступне: 1) зменшує ризик діабету 2 типу у матері при гестаційному діабеті; 2) знижує ризик ревматоїдного артриту; 3) знижує частоту гіпертонії, гіперліпідемії та кардіоваскулярних захворювань; 4) зменшує ймовірність раку яєчників та молочних залоз; 5) сприяє зниженню ваги матері, набутої під час вагітності; 6) підвищує психоемоційний зв’язок між матір’ю і дитиною; 7) не вимагає фінансових затрат у сім’ї

Updates in Infant Nutrition. Dina M. DiMaggio, MD,*† Amanda Cox, MD, ‡ Anthony F. Porto, MD, MPH§ *Department of Pediatrics, NYU Langone Medical Center, New York, NY.ААР.2018

“Н

ов

Молозиво – це грудне молоко, яке грудні залози продукують у перші дні після народження дитини; має щільнішу консистенцію і жовтуватий колір. Воно містить більше білків, ніж зріле молоко. Зріле молоко – це грудне молоко через кілька днів від народження. Поступово кількість молока збільшується, і жінка відчуває, що груди стають твердими і важкими. Консистенція і склад молока змінюються і протягом смоктання. На початку молоко легше, містить білки, лактозу та інші поживні речовини і задовольняє спрагу. Тому додавати інші рідини для задоволення спраги дитині на грудному вигодовуванні не має сенсу і навіть шкідливо, позаяк це впливає на загальний об’єм з’їденого грудного молока. В кінці смоктання грудне молоко має густішу консистенцію і багатше ліпідами, що забезпечує відчуття ситості. 8

З урахуванням факторів захисту в складі грудного молока (з більшою концентрацією в молозиві), грудне вигодовування дає переваги, тим самим знижуючи ризик: 1) кишкових інфекцій, інфекцій дихальних шляхів і вуха;5, 6 2) серцево-судинних захворювань, включаючи артеріальну гіпертензію (ступінь доказовості B);5 3) діабету 2 типу;6 4) атопії, астми, целіакії та порушення обміну ліпідів (рівень загального холестерину і ЛПНЩ менший у дорослому віці) (ступінь доказовості C);5 5) порівняно з дітьми, які вигодовуються ЗГМ, діти на грудному вигодовуванні мають нижчий ризик ожиріння в дитинстві, підлітково-

2 . Харчування дитини від 6 до 23 місяців

Ключові слова:

Кн иг а”

комплементарне харчування, принципи введення, ознаки готовності дитини до прикорму, порція, мінімально допустиме різноманіття, приготування і зберігання їжі для дитини, харчова алергія

Невведення продуктів прикорму у віці 4–6 місяців або неправильне введення можуть вплинути на ріст і розвиток дитини. Поточна практика щодо прикорму в Східній Європі: 1) у віковій групі від 6 до 12 місяців не більше 1/3 дітей харчуються різноманітно (трохи більше 18 % вживали м’ясо в день, що передував оцінці, а яйце – тільки 5,4 %), з вищими значеннями в сільській місцевості; у віковій групі 12–18 місяців 18 % дітей мають нерізноманітний раціон (26 % дітей їли м’ясо в попередній день, а яйце – тільки 14 %). Значний відсоток такого харчування зберігається і у віковій групі 18– 24 місяців, де 15 % дітей не мають різноманітного раціону; 2) найчастіше пропонуються дітям коров’яче молоко, ЗГМ або йогурт, куплений в магазині, тоді як домашні кисломолочні продукти пропонуються набагато рідше. Сир украй рідко присутній в раціоні дітей. Така поведінка зустрічається і в сільській, і в міській місцевості; 3) менше половини дітей у віці до одного року споживають продукти з високим вмістом заліза або збагачені залізом (м’ясо, яйця, ЗГМ, промислові продукти прикорму: пластівці, каші, збагачені залізом), відсоток збільшується до 65 % до 18 місяців. Було зафіксовано істотну відмінність у харчуванні продуктами, багатими залізом, між дітьми в містах порівняно з сільською місцевістю, на 15 % на користь міського населення.

Прикорм (комплементарне харчування)

“Н

ов

Прикормом називається введення деяких продуктів, що забезпечують перехід з виключно молочного харчування на змішане, більш щільне різноманітне харчування; терміни переходу на нове харчування дуже варіюють12 і визначаються як початок процесу додавання твердої їжі та рідини в харчування дитини разом з грудним молоком, коли молока стає недостатньо для задоволення всіх харчових потреб грудної дитини.20, 50 У віці 4–6 місяців рекомендується почати процес додавання твердих продуктів, напівтвердих і рідких, безпечних, незалежно від того, чи перебуває дитина на грудному вигодовуванні, чи харчується ЗГМ, тоді як грудне вигодовування або годування ЗГМ триває до 12 місяців і більше. Індикатори, які використовує ВООЗ для оцінки практики комплементарного харчування (прикорму), наступні: дитина годувалася грудьми / не годувалася, вік, різноманітність, якість їжі і частота харчування, покриття енергетичних потреб, а також мікро- і макроелементів, залежно від віку дитини.

2 . Харчування дитини від 6 до 23 місяців 2 .1 .

го харчування для дітей на грудному і негрудному вигодовуванні.2

Кн иг а”

Рекомендується дотримання загальних принципів уведення прикорму дітям, що перебувають як на грудному вигодовуванні, так і на штучному, таких як: продовження годування грудьми або харчування ЗГМ, респонсивне годування, гігієна, кількість, послідовність, склад, різноманітність їжі, кількість їжі, стан здоров’я дитини та її потреба в поживних добавках з урахуванням віку дитини. З огляду на вищий вміст мікронутрієнтів у замінниках жіночого молока, ніж у жіночому молоці, теоретично можна вважати, що діти на природному вигодовуванні потребують ранішого введення прикорму, ніж діти на штучному вигодовуванні. Однак, незважаючи на ці міркування, спроби розробити диференційовані рекомендації для дітей, які перебувають на природному та штучному вигодовуванні, пов’язані зі значними труднощами і недоцільні. Існують некритичні розбіжності в рекомендаціях щодо термінів введення прикорму між ВООЗ і рядом інших організацій (ESPGHAN , AAP). ВООЗ рекомендує введення прикорму строго починаючи з 24 тижнів, тоді як ESPGHAN і AAP – не раніше 17 тижнів і не пізніше 26 тижнів.7 Документи ВООЗ (World Health Organization Guiding principles for feeding non-breastfed children 6–24 months of age (2005) і “PAHO, WHO”, “Organization Guiding principles for feeding of the breastfed child”, Вашингтон, округ Колумбія, WHO, 2003, World Health Organization. “Essential nutrition actions: improving maternal, newborn, infant and young child health and nutrition” (2013) рекомендують дотримання принципів комплементарно-

“Н

ов

Основні принципи введення прикорму

Принципи введення прикорму дітям при грудному вигодовуванні:2, 3, 7, 13 1) виключно грудне вигодовування (тільки грудне молоко) від народження до віку 4–6 місяців і введення додаткових продуктів у віці не пізніше 6 місяців (180 днів), у той час як дитина продовжує отримувати грудне молоко (ESPGHAN 2017);7 2) продовження годування грудьми на вимогу до 2 років і більше; 3) харчування з позитивним зворотним зв’язком з боку дитини із застосуванням принципів психосоціальної допомоги: задовольнити почуття голоду або спраги дитини з любов’ю і терпінням; не змушувати дитину їсти, якщо вона не хоче; не переривати процес їжі, якщо дитина їсть довго; заохочувати бажання дитини поїсти, стимулювати до прийому їжі (дитина може мати знижений апетит через різні захворювання або дефіцит поживних речовин); 4) правильна гігієна приймання їжі та обробка продуктів для запобігання забрудненню; 5) прикорм потрібно почати у віці 4–6 місяців з невеликих кількостей їжі, збільшуючи порції поступово, у міру того як дитина росте, зберігаючи в той же час грудне вигодовування на вимогу; 6) консистенція харчових продуктів та їх різноманітність будуть збіль-

3 . Харчові добавки для дітей (мікроелементи і вітаміни)

Ключові слова:

Мікроелементи необхідні для росту, розвитку і профілактики захворювань у маленьких дітей. Харчові добавки з мікроелементами можуть бути ефективними в деяких ситуаціях.3 Згідно з ВООЗ, “Essential nutrition actions: improving maternal, newborn, infant and young child health and nutrition” (2013), додавання харчових добавок у харчуванні дітей було

3 .1 .

Харчові добавки заліза

Немовлята мають потребу в залізі вищу, ніж в інших вікових групах, позаяк дуже швидко ростуть. Хоча зазвичай діти народжуються з хорошим депо заліза, після 6 місяців вміст заліза в грудному молоці недостатній для багатьох із них, а продукти прикорму мають низький вміст заліза. Так виникає дефіцит заліза в цьому віці. Немовлята з низькою вагою при народженні мають менше депо заліза і піддаються більшому ризику дефіциту заліза у ранішому віці. У разі, якщо дієта не включає в себе продукти, збагачені залізом, а поширеність анемії в регіоні складає понад 40 % дітей у віці близько одного року, рекомендується використовувати добавки заліза в дозі 2 мг/кг/добу всіх дітей у віці від 6 до 23 місяців.1 Діти, які народилися передчасно, повинні додатково отримувати елементарне

“Н

ов

Кн иг а”

залізо, кальцій, віт. D., йод, віт. А

запропоновано як один з кращих доступних способів швидкого насичення вітамінами та мінералами (особливо коли є дефіцит заліза); оскільки добавки можуть бути відправлені в уразливі групи, наприклад, дітям, які живуть у віддалених, важкодоступних районах. Добавки мікроелементів часто упаковані у вигляді порошку, розфасованого в маленькі конверти, стійкі до перепадів температури і вологості, що надає їм перевагу при перевезенні, зберіганні та безпеці.1

залізо 2 мг/кг маси тіла в день, починаючи з 2-місячного віку до 12 місяців.4 Добавка заліза здійснюється шляхом призначення препарату заліза або через їжу, фортифіковану залізом.4, 5 Деяким недоношеним новонародженим, яких годували спеціальною сумішшю, можливо, знадобиться залізо додатково, хоча не існує достатніх доказів, щоб зробити це загальною рекомендацією.4 Також можуть бути очікувані проблеми з залізом у дітей, які в період новонародженості отримали одне і більш переливань еритроцитарної маси. Дітям з концентрацією гемоглобіну нижче 11,0 мг/дл або зі значним ризиком дефіциту заліза чи анемії, слід вимірювати, на додаток до рівня концентрації Hb, і рівень концентрації сироваткового феритину (SF), C-реактивного білка (CRP) або ретикулоцитів (CHr), щоб збільшити чутливість і специфічність діагностики.6

3 . Харчові добавки для дітей (мікроелементи і вітаміни) Вважається, що формула ЗГМ, яка містить не менше 12 мг/л елементарного заліза, може бути призначена немовля-

Харчові добавки кальцію

Кн иг а”

3 .2 .

там, які перебувають на штучному вигодовуванні.6

Оцінка обсягу кальцію ускладнюється у дітей у віці між 6 і 12 місяцями тим, що необхідно враховувати додаткове надходження кальцію з твердої їжі. Таким чином, для дітей на штучному вигодовуванні середня величина споживання кальцію в їжу оцінюється в 140 мг/добу. Припускаючи, що введення прикорму дітям на грудному вигодовуванні, після 6 місяців – таке саме, як для дітей на ШВ, і беручи до уваги той факт, що у нас середнє споживання молока в цьому віці становить 600 мл/добу, споживання кальцію з молока може бути 120 мг/добу. Додаючи 140 мг кальцію на день через прикорм, плюс до 120 мг/добу з грудним молоком, отримуємо в результаті споживання, за нашими оцінками, 260 мг кальцію на добу. Продукти з великим вмістом кальцію: сир і йогурт, які можуть бути введені під час перекусів, як і зелені листові овочі, боби і фрукти зі шкіркою, горіхи (волоські горіхи, фундук).

ов

У віці 1 року рекомендується забезпечити адекватне споживання кальцію з грудного молока, молочних сумішей та продуктів прикорму; враховується необхідне споживання 200 мг кальцію на день дітям до 6 місяців і 260 мг щодня дітям від 6 до 12 місяців життя. Від 1 до 3 років середня потреба кальцію (EAR), за оцінками, зростає до 500 мг/добу, а рекомендований харчовий раціон (RDA) становить 700 мг/добу (ступінь доказовості А). Приймання кальцію необхідне для профілактики рахіту у дитини, яка отримує менше 400 мл молока на день. Немає достатніх даних, щоб визначити середню потребу кальцію (EAR) для дітей у віці до 12 місяців, а адекватне споживання кальцію (AI) було вже оцінено на наявних даних.11 Вважається, що потреба в кальції до року компенсується грудним молоком. Для цього висновку було прийнято до уваги як споживання грудного молока в перший рік життя і вміст кальцію в ньому, так і всмоктування і виведення кальцію в цьому віці.

Харчові добавки з вітаміном D

“Н

3 .3 .

Рекомендується харчова добавка вітаміну D3 дітям у віці до 1 року в дозі 400 МО/добу, у віці старше 1 року – 600 МО/добу. Дефіцит вітамінів у дітей на грудному вигодовуванні може бути пов’язаний з дефіцитом їх в раціоні матері. Поліпшення

раціону харчування матері, вкупі з вітамінами, ефективніше, ніж додавання комплементарного харчування в раціон дитини.2 Зниження сонячної активності призводить до дефіциту вітаміну D, який може бути компенсовано шляхом призначення вітаміну D в краплях дітям.8, 12, 13, 14 33

4 . Харчування жінок у період вагітності і годування груддю 4 .1 .

Дієта під час вагітності і годування груддю

харчування матері, харчові добавки

Відповідне збільшення ваги матері під час вагітності важливе для здоров’я дитини. Дослідження Колечко, Бертольд, та ін. “German national consensus recommendations on nutrition and lifestyle in pregnancy by the ‹Healthy Start-Young Family Network’” Ann Nutr Метаb 63.4 (2013): 311–22, показали, що вага тіла на початку вагітності, видається, має більший вплив на стан здоров’я матері і дитини, ніж вага, накопичена під час вагітності. Жінки з надмірною вагою мають підвищений ризик розвитку гестаційного діабету, гіпертонії, передчасних пологів і ускладнень під час вагітності. Жінки з надмірною або недостатньою вагою повинні прагнути досягти нормальної ваги, перш ніж завагітніти. Рекомендується інформування всіх матерів, що в період вагітності та годування груддю жінка повинна харчуватися різноманітно, без обмежень.5 Рекомендується, щоб на початку вагітності фахівець обговорив звички харчування жінки з метою виявлення і можливого виправлення будь-яких особливостей харчування.6 Є ситуації, в яких вагітні жінки помилково оцінюють свої потреби в енергії в період вагітності і надмірно збільшують харчування.6 Існують негативні асоціації між ожирінням матері і початком лактаціі.1 Дослідження Колечко, Бертольд, та ін.6 показали, що дієта зі споживанням занадто великої кількості енергії може негатив-

“Н

ов

но позначитися на збільшенні ваги жінки під час вагітності й на здоров’ї плода. Харчування ово-лакто-вегетаріанською їжею (знежирене молоко та молочні продукти, яйця, овочі й зернові продукти) може бути досить зручне в отриманні поживних речовин, але вимагає додаткових вітамінів, мінералів, жирних кислот омега-3, якщо в раціоні немає риби. Консультування вагітної жінки, яка обирає режим ово-лакто-вегетаріанця, швидше за все, потребує додаткового апорту мікроелементів і вітамінів. Рекомендується під час медичного консультування вказувати, що навіть використання обов’язкових добавок з мікроелементами й вітамінами вагітним з дієтою виключно на основі рослин (веганської), навіть і з періодами тваринної їжі, викликають серйозні ризики для здоров’я дитини, зокрема для розвитку нервової системи через непокриття поживних потреб матері і дитини.6 Дієта, яка строго базується тільки на рослинах (веганська), під час вагітності призводить до нестачі споживання енергії, білка, заліза, кальцію, йоду, цинку, вітамінів групи B (В2, В12) і вітаміну D. Для покриття потреби в поживних речовинах матері і дитини, жінкам, які вибирають веганську дієту, потрібні кваліфіковані консультації та дієтичні добавки з вітамінами і мінералами, щоб зменшити ризики для власного здоров’я і здоров’я дитини. Рекомендується виключення вживання алкоголю в період вагітності або годування груддю, як найбезпечніший варіант. Для жінок, що віддають перевагу вживанню алкоголю, рекомендовано відразу

Кн иг а”

Ключові слова:

5 . Порушення росту і розвитку, пов’язані зі статусом харчування у дитини

маси (графік ваги) не є унікальним інструментом діагностики, але отримані дані сприяють формуванню клінічної думки, навіть за відсутності будь-яких симптомів.6 Раннє виявлення порушень розвитку дозволяє медичним працівникам спільно з батьками вжити профілактичних заходів, які будуть ефективні, до того як порушення здоров’я або харчування дитини вступлять у критичну фазу. Основними завданнями моніторингу ваги, зросту та оптимального розвитку дитини є такі: 1) пропонувати інструмент оцінки стану здоров’я і харчування дитини; 2) запустити ефективні дії у відповідь на відхилення від нормального росту і розвитку; 3) допомогти усвідомити батькам, як харчування, фізична активність, генетика і хвороби можуть вплинути на ріст і, у зв’язку з цим, мотивувати їх до поліпшення якості догляду за дитиною.

Кн иг а”

Ключові слова: вимірювання ваги і зросту, стандартні відхилення, кроки визначення причин відхилення в зрості і вазі

“Н

ов

Моніторинг росту і впровадження раціонального харчування є важливими компонентами профілактики захворювань у дітей різного віку. Моніторинг росту дитини не тільки є методом підтвердження тенденцій розвитку, а й сприяє ранньому виявленню можливих проблем у харчуванні або здоров’ї. Як було показано в попередньому розділі цього посібника, недостатній розвиток у внутрішньоутробному періоді і в перші два роки життя пов’язаний як з короткостроковими, так і з довгостроковими наслідками: зниження імунітету, когнітивні розлади і порушення росту. Надмірне харчування може спричиняти до захворювань, пов’язаних з ожирінням, цукровим діабетом та метаболічним синдромом, і пізніше, в дорослому житті, – прояви захворювань, пов’язаних зі “способом життя”, в тому числі серцево-судинних, зокрема артеріальної гіпертензії та коронарного синдрому.1, 2, 3 Як вага для немовлят у перші роки життя, так і швидкість росту для немовлят і маленьких дітей виявились пов’язаними з ризиком надмірної ваги й ожиріння в дитинстві та в зрілості.4 Оцінка ваги немовляти – це єдиний показник, який характеризує одномоментно і стан здоров’я, і харчування дітей. Відомо, що порушення стану здоров’я і харчування майже завжди зачіпає аспекти зросту і ваги.5 Очевидно, вимірювання 40

Оцінка росту і розвитку включає вимір ваги, зросту (або довжини тіла) й обводу голови у немовлят, а потім розміщення точок на графікові росту; цей швидкий, неінвазивний метод дає цінну інформацію про стан загального здоров’я і благополуччя дитини. Оцінка росту і розвитку дитини в практиці лікаря первинного контакту (сімейні лікарі, педіатри) включає в себе наступні моменти:6, 7 1) точне вимірювання ваги, зросту (довжини або висоти) й обводу голови (у немовляти);

5 . Порушення росту і розвитку, пов’язані зі статусом харчування у дитини

5 .1 .

з представниками дитини і встановлення узгоджених подальших дій залежно від конкретної ситуації.

Кн иг а”

2) проекція графіка ваги на графік росту належним чином (вручну або автоматично); 3) правильна інтерпретація кривої росту дитини; її обговорення

Антропометричні виміри для оцінки росту, розвитку і стану адекватності харчування

Під час зважування потрібно зняти одяг дитини до нижньої білизни. Немовлята повинні бути повністю роздягнені для отримання точної ваги. До моменту зважування роздягнена дитина повинна знаходитися на руках і бути закутана в ковдру. У ситуації, коли дуже холодно, дитина може бути одягнена під час зважування, проте потрібно буде зазначити це в картці дитини. Правила вимірювання маси тіла у дітей: 1) вимірювання рекомендовано проводити вранці; 2) без одягу; 3) перед годуванням; 4) після дефекації та сечовипускання.

“Н

ов

Лікар зобов’язаний оцінювати фізичний розвиток дитини при кожному огляді в якості засобу контролю за динамікою росту і розвитку. Необхідно пояснювати батькам, чому ці вимірювання потрібні і в чому суть кожної процедури. Рівень фізичного розвитку є об’єктивним показником стану здоров’я дитини. Фізичний розвиток залежить від генетичних чинників, характеру і достатності харчування, кліматичних умов, рухової активності, наявності хронічних захворювань, факторів довкілля. На відміну від дорослих пацієнтів, при кожному огляді дитини необхідно оцінювати фізичний розвиток і зіставляти з нормативними даними. Динамічне спостереження за темпами фізичного розвитку у дітей в першу чергу дозволяє виявити генетичні, спадкові та ендокринні захворювання, порушення харчування. Показники, що використовуються для оцінки фізичного розвитку дитини старше 1-го місяця: 1) маса тіла (відповідно до віку); 2) довжина тіла / зріст (відповідно до віку); 3) відношення маси тіла до зросту (показник оцінюється у дітей до 5 років); 4) індекс маси тіла (відповідно до віку); 5) обвід голови (відповідно до віку).

Залежно від віку і здатності дитини стояти можна виміряти довжину або висоту. Довжина вимірюється лежачи, а висота – стоячи. До 2-х років рекомендовано проводити вимірювання в горизонтальному положенні. Для вимірювання довжини використовують педіометр, який встановлюється на нерухому поверхню, найкраще на стіл. Для вимірювання висоти використовується зростомір – панелі, які монтуються під прямим кутом від підлоги. Педіометри або ростоміри повинні бути з дерева, гладкі, стійкі до вологості (лаковані або поліровані). 41

Бібліографія

ов

Кн иг а”

1. «A health professional’s guide for using the new WHO growth charts» , Collaborative Statement from Dietitians of Canada, Canadian Paediatric Society, The College of Family Physicians of Canada and Community Health Nurses of Canada. Paediatr Child Health (February 2010), Vol 15 No 2. 2. A guide for the observation, diagnosis and treatment of diseases associated with iodine deficiency. MH Romania. Order 1324 of October 18, 2010, published by the Monitorul Oficial 799bis. 30 noiembrie 2010. (IDD) (2010) http://www.cmr-ct.ro/wp-content/ uploads/2011/01/Ordin-1324–18.10.2010-priv.-aprobarea-ghid.-de – pract.med_. – ptENDOCRINOLOGIE.pdf. 3. Agostoni, Carlo, et al. «Scientific opinion on the appropriate age for introduction of complementary feeding of infants: EFSA panel on dietetic products, nutrition and allergies (NDA)» The EFSA Journal 7.12 (2009). 4. American Diabetes Association. «Standards of medical care în diabetes – 016». Diabetes Care. 2016; 39 (suppl 1) : S1-S106. 5. Amir, Lisa H. «ABM Clinical Protocol# 4: Mastitis, Revised March 2014» Breastfeeding Medicine 9.5 (2014): 239–243. 6. Ardeleanu, O. S., Nanu, M., Moldovanu, F Nanu, »Anemia la sugar și copilul până la 2 ani» PRACTICA MEDICALÅ – VOL. VIII, NR. 3(31). (2013). 7. Baker, Robert D., and Frank R. Greer. «Diagnosis and prevention of iron deficiency and iron-deficiency anemia în infants and young children (0–3 years of age)» Pediatrics 126.5 (2010): 1040–1050. 8. Bright futures: guidelines for health supervision of infants, children, and adolescents. Elk Grove Village, IL: American Academy of Pediatrics, 2008. 9. Bruce, K. D. and M. A. Hanson, The Developmental Origins, Mechanisms, and Implications of Metabolic Syndrome. The Journal of Nutrition, 2010. 140(3): p. 648–652. 10. Campbell, Karen J., et al. «Sources and correlates of sodium consumption în the first 2 years of life.» Journal of the Academy of Nutrition and Dietetics 114.10 (2014): 1525–1532.. 11. Cantor, Amy G., et al. «Routine Iron Supplementation and Screening for Iron Deficiency Anemia în Pregnancy: A Systematic Review for the US Preventive Services Task Force» Annals of internal medicine (2015). 12. CG37, NICE Guidance. «Routine Postnatal Care of Women and their Babies». 13. Chaparro, C. M., and C. Lutter. «Beyond survival: integrated delivery care practices for longterm maternal and infant nutrition, health and development. 2.ed.» Washington DC: Pan American Health Organization (2013). 14. Child, Young. «Infant and Young Child Feeding» Nutrition (2011). 15. Complementary Feeding: A Position Paper by the European Society for Paediatric Gastroenterology, Hepatology, and Nutrition (ESPGHAN) Committee on Nutrition. Fewtrell, Mary; Bronsky, Jiri; Campoy, Cristina ; Domellöf, Magnus; Embleton, Nicholas; Fidler Mis, Nataša; Hojsak, Iva; Hulst, Jessie M.; Indrio, Flavia; Lapillonne, Alexandre; Molgaard, Christian. Journal of Pediatric Gastroenterology and Nutrition: January 2017 – Volume 64 – Issue 1 – p 119–132

“Н

Бібліографія

“Н

ов

Кн иг а”

16. Daniels, S.R., et al., American Heart Association Childhood Obesity Research Summit. Circulation, 2009. 119(15) : p. 2114–2123. 17. De nouveaux aliments en douceur. chaussie de charleroi 95 – 1060 bruxelles / ONE.be. 18. de Onis M, et al., WHO Child Growth Standards. Acta Paediatrica 2006. 95(450). 19. de Onis, M., et al., World Health Organization. World Health Organization child growth standards. Methods and development. Geneva 2006. 20. de Onis, M., et al., Worldwide implementation of the WHO Child Growth Standards. Public Health Nutr, 2012 : p. 1–8. 21. de Onis, M.d., et al., Development of a WHO growth reference for school-aged children and adolescents. Bulletin of the World Health Organization, 2007. 85 : p. 660–667. 22. Del Valle, Heather B., et al., eds. »Dietary reference intakes for calcium and vitamin D». National Academies Press, 2011. 23. Demott, K., et al. «Routine postnatal care of women and their babies» London: National Collaborating Centre for Primary Care and Royal College of General Practitioners (2006). 24. Dewey, Kathryn G., and Khadija Begum. «Long-term consequences of stunting în early life.» Maternal & child nutrition 7.s3 (2011) : 5–18. 25. Dewey, Kathryn. «Guiding principles for complementary feeding of the breastfed child» (2003). 26. Dina M. DiMaggio, Amanda Cox and Anthony F. Porto Updates in Infant Nutrition. 2017– 0239 Pediatrics in Review 2017; 38; 449. 27. Draft Update Summary: Obesity în Children and Adolescents: Screening. U.S. Preventive Services Task Force. November 2016. https://www.uspreventiveservicestaskforce.org/Page/Document/UpdateSummaryDraft/obesity-in-children-and-adolescents-screening1. 28. Eidelman, Arthur I., et al. «Breastfeeding and the use of human milk» Pediatrics 129.3 (2012): e827–e841. 29. Fitch A, Fox C, Bauerly K, Gross A, Heim C, Judge-Dietz J, Kaufman T, Krych E, Kumar S, Landin D, Larson J, Leslie D, Martens N, Monaghan-Beery N, Newell T, O’Connor P, Spaniol A, Thomas A, Webb B. Institute for Clinical Systems Improvement. «Prevention and Management of Obesity for Children and Adolescents». Published July 2013. 30. Graber, Evan, and Robert Rapaport. «Growth and growth disorders în children and adolescents.» Pediatric annals 41.4 (2012): e65-e72. 31. Griffin, Ian J., et al. «Iron nutritional status în preterm infants fed formulas fortified with iron» Archives of Disease în Childhood-Fetal and Neonatal Edition 81.1 (1999) : F45-F49. 32. Grossman Z, Hadjipanayis A, Stiris T, et al. Vitamin D in European Children. European Journal of Pediatrics, 2017, 176 (6): 829-31. 33. Guideline, W.H.O. «Daily iron and folic acid supplementation în pregnant women» Geneva: World Health Organization (2012). 34. Healthy newborn nutrition CLINICAL COLLECTION GUIDE FOR NEONATOLOGY Guide 02 / Revision 0 7–8.12.2009. Published by the Association of Neonatology in Romania 35. Hosking J, Metcalf BS, Jeffery AN, Voss LD, Wilkin TJ. Direction of causality between body fat and insulin resistance în children – a longitudinal study (EarlyBird 51). Int J Pediatr Obesity. 2011; 6 : 428–33. 36. http://data.worldbank.org/indicator/SH.ANM.CHLD.ZS. 37. http://www.uspreventiveservicestaskforce.org/BrowseRec/Index?d=True&k=breastfeeding. 59

Бібліографія

ов

Кн иг а”

38. Humphreys, Gary, and Catherine Fiankan-Bokonga. «Europe’s visible epidemic» World Health Organization. Bulletin of the World Health Organization 91.8 (2013) : 549. 39. Hygienic norms for places of health protection, education and maintenance of children and adolescents. Chapter 1. Part 29. Ministry of Health of Romania. Protocol. nr.1.086. September 27, 2016 http://www.cdep.ro/pls/legis/legis_pck.htp_act?ida=139492. 40. Iodization of food products. Protocol MH of Romania nr. 568/2002, Republishing 2009, Monitorul Oficial 150/2009. http://www.dreptonline.ro/legislatie/hg_iodare_sare_consum_ uman_hrana_animale_industria_alimentara_586_2002_2009.php. 41. Katilov O. V., Dmytriiev D. V, Dmytriieva K. Yu, Makarov S. Yu. Pediatric Physical Examination. 2008. ISBN 978–966–382–685–1. 42. Koletzko, Berthold, et al. «German national consensus recommendations on nutrition and lifestyle în pregnancy by the ‘Healthy Start-Young Family Network’ Ann Nutr Metab 63.4 (2013) : 311–22. 43. Kuczmarski RJ, Ogden MRP, and Guo SS, 2000 CDC Growth Charts for the United States: Methods and Development, National Center for Health Statistics, Editor 2002. p. 1–203. 44. Lee, Amanda, et al. «Infant feeding guidelines: information for health workers» (2012). 45. Mostazir, Mohammod, et al. «Generational Change în Fasting Glucose and Insulin among Children at Ages 5–16y Modelled on the EarlyBird study (2015) and UK growth standards (1990) (EarlyBird 69).» Diabetes Research and Clinical Practice (2016). 46. Muraro, A., et al. «EAACI Food Allergy and Anaphylaxis Guidelines. Primary prevention of food allergy» Allergy 69.5 (2014): 590–601. 47. Nash, A., et al., Field testing of the 2006 World Health Organization growth charts from birth to 2 years: assessment of hospital undernutrition and overnutrition rates and the usefulness of BMI. Journal of Parenteral & Enteral Nutrition, 2008. 32(2): p. 145–153. 48. National Institute of Health of Romania. National Center for Health Research and Promotion. Annual report on the health status of children and adolescents in Romania 2014. http://insp. gov.ro/sites/cnepss/wp-content/uploads/2014/11/Raportul-National-a-Copiilor-si-Tinerilor-2014.pdf. 49. NICE clinical guideline 37 »Postnatal care» https://www.nice.org.uk/guidance/cg37. 50. NICE public health guidance 11 »Maternal and child nutrition» https://www.nice.org.uk/guidance/ph11. 51. Onyango, A. W., et al., Field-Testing the WHO Child Growth Standards în Four Countries. The Journal of Nutrition, 2007. 52. Pan American Health Organization. «Guiding principles for complementary feeding of the breastfed child» (2003). 53. Pinelli J., and A. J. Symington. «Non-nutritive sucking for promoting physiologic stability and nutrition în preterm infants» (2010). 54. Preedy, Victor R., ed. Handbook of anthropometry: physical measures of human form în health and disease. Springer Science & Business Media, 2012. 55. Prophylaxis protocol for anemia and rheumatism. Series Protocols for children. Ministry of Health, Institute of Materials and Rebellion «Prof. Dr. Alfred Rusescu «edition. Bucharest, 2013. ISBN 978–973–668–282–7. https://documents.tips/documents/protocol-anemie-si-rahitism-carential-la-copil.html.

“Н

Бібліографія

“Н

ов

Кн иг а”

56. Rai, Preeti Lata, et al. «Effect of counseling on breast feeding practices» Indian Journal of Child Health 1.2 (2014) : 54–60. 57. Renfrew, Mary J., et al. «Support for healthy breastfeeding mothers with healthy term babies» Cochrane Database Syst Rev 5 (2012). 58. Rigo, Jacques, and Jacques Senterre. «Nutritional needs of premature infants: current issues.» The Journal of pediatrics 149.5 (2006) : S80–S88. 59. Rolland-Cachera, M.-F. and S. Peneau, Assessment of growth: variations according to references and growth parameters used. The American Journal of Clinical Nutrition, 2011. 60. Shashaj, Blegina, et al. «Origin of cardiovascular risk în overweight preschool children: a cohort study of cardiometabolic risk factors at the onset of obesity.» JAMA pediatrics 168.10 (2014): 917–924. 61. Sherriff, Nigel, Valerie Hall, and Christina Panton. «Engaging and supporting fathers to promote breast feeding: A concept analysis» Midwifery 30.6 (2014): 667–677. 62. Studies on the effectiveness of activities included in the national nutrition program for children under 2 years of age. The final report. Mihaela Juliana Nanu, Florentina Moldovanu. Institute of Mother and Child im «Prof. Dr. Alfred Rusescu «Under the auspices of UNICEF and MOH of Romania. year 2012. https://iomc.ro/uploads/documents/Nutritie-sub-2-ani-raport-finalstudiu.pdf. 63. Turck, Dominique, et al., «World health organization 2006 child growth standards and 2007 growth reference charts: a discussion paper by the committee on nutrition of the European society for pediatric gastroenterology, hepatology, and nutrition.» Journal of Pediatric Gastroenterology and Nutrition 57.2 (2013) : 258–264. 64. United States Preventive Services Task Force. (USPSTF) The Guide to Clinical Preventive Services. Rockville, MD: Agency for Healthcare Research and Quality (2014). 65. United States Preventive Services Task Force. «USPSTF.» The Guide to Clinical Preventive Services. Rockville, MD: Agency for Healthcare Research and Quality (2014). 66. US Preventive Services Task Force. «Primary care interventions to promote breastfeeding: US Preventive Services Task Force recommendation statement» Annals of internal medicine 149.8 (2008) : 560. 67. USAID, AED, and UNICEF IFPRI. «Indicators for Assessing Infant & Young Child feeding Practices» (2008). 68. Valiulis A, Bousquet J, Veryga A, Suprun U, et al. Vilnius Declaration on Chronic Respiratory Diseases: Multisectoral care pathways embedding guided self-management, mHealth and air pollution in chronic respiratory diseases. Clin Transl Allergy, 2018 in press. 69. Vers l’alimentation à la cuillère département de l’enfantet de l’adolescent (dea) diététiciennes rue willy-donzé 61205 genève. 70. Vetander, M., et al. «Anaphylaxis and reactions to foods în children–a population based case study of emergency department visits» Clinical & Experimental Allergy 42.4 (2012): 568–577. 71. Victora C. G., et al., Maternal and child undernutrition: consequences for adult health and human capital. The Lancet, 2008. 371(9609) : p. 340–357. 72. von Berg A, Filipiak-Pittroff B, Schulz H, et al. Allergic manifestation15 years after early intervention with hydrolyzed formulas – theGINI Study. Allergy. 2016; 71(2) : 210–219. doi: 10.1111/all.12790. 61

Бібліографія

ов

Кн иг а”

73. Whitlock, Evelyn P., et al. «Effectiveness of weight management interventions în children: a targeted systematic review for the USPSTF.» Pediatrics (2010): peds-2009. 74. Wijnhoven, Trudy MA, et al. «WHO European Childhood Obesity Surveillance Initiative: health-risk behaviours on nutrition and physical activity în 6–9-year-old schoolchildren.» Public health nutrition 18.17 (2015): 3108–3124. 75. World Health Organization «Interventions on diet and physical activity: what works: summary report» (2009). 76. World Health Organization, and Unicef. «Global strategy for infant and young child feeding» (2003). 77. World Health Organization, New WHO child growth standards catch on, 2011. p. 250–251. 78. World Health Organization. «Acceptable medical reasons for use of breast-milk substitutes» (2009). 79. World Health Organization. «Combined course on growth assessment and IYCF counselling.» (2012). 80. World Health Organization. «Combined course on growth assessment and IYCF counselling» (2012). 81. World Health Organization. «Essential nutrition actions: improving maternal, newborn, infant and young child health and nutrition» (2013). 82. World Health Organization. «Global prevalence of vitamin A deficiency în populations at risk 1995–2005: WHO global database on vitamin A deficiency» (2009). 83. World Health Organization. «Guideline: vitamin D supplementation în pregnant women.» (2012). 84. World Health Organization. «Indicators for assessing infant and young child feeding practices: part 1: definitions: conclusions of a consensus meeting held 6–8 November 2007 în Washington. 85. World Health Organization. «Infant and young child feeding: model chapter for textbooks for medical students and allied health professionals» (2009). 86. World Health Organization. «Promoting a healthy diet for the WHO Eastern Mediterranean Region: user-friendly guide» (2012). 87. World Health Organization. »Complementary Feeding: Family Foods for Breasfed Children» (2000). 88. World Health Organization. Guideline: Calcium supplementation în pregnant women. World Health Organization, 2013. 89. Wright, Charlotte M., et al. «Using the new UK-WHO growth charts.» BMJ 340 (2010) : c1140 90. Završnik J, Stiris T, Schrier L, et al. Basic training requirements for health care professionals who care for children. European Journal of Pediatrics,2018 Sept; 177 (9): 1413-17. 91. Zhang, Yuanting, Ewa Carlton, and Sara B. Fein. «The association of prenatal media marketing exposure recall with breastfeeding intentions, initiation, and duration» Journal of Human Lactation (2013) : 0890334413487256.

“Н

Навчальне видання Катілов Олександр Васильович Варзарь Андрій Вікторович Бєлоусова Ольга Юріївна та ін.

Кн иг а”

Харчування дітей перших років життя (0–23 місяців) Клінічна настанова

Редактор Ю. В. Лозович Коректор Л. Я. Шутова Комп’ютерна верстка: О. С. Парфенюк

Підписано до друку 13.02.19. Формат 70×100/16. Папір офсетний. Гарнітура Таймс. Друк офсетний. Ум. друк. арк. 5,18. Зам. № 181.

“Н

ов

ПП “Нова Книга” 21029, м. Вінниця, вул. М. Ващука, 20 Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції ДК № 2646 від 11.10.2006 р. Тел. (0432) 56-01-87. Факс 56-01-88 E-mail: info@novaknyha.com.ua www.novaknyha.com.ua