English-Ukrainian-English dictionary of scientific lenguage, part 1 / Кочерга О., Мейнарович Є.

АНГЛІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКО-АНГЛІЙСЬКИЙ СЛОВНИК НАУКОВОЇ МОВИ (ФІЗИКА ТА СПОРІДНЕНІ НАУКИ)

ENGLISH-UKRAINIAN-ENGLISH DICTIONARY OF SCIENTIFIC LANGUAGE (PHYSICS AND RELATED SCIENCES)

частина I aнглійсько – українська part I English – Ukrainian

National Academy of Sciences of Ukraine Bogolyubov Institute for Theoretical Physics

ENGLISH-UKRAINIAN-ENGLISH DICTIONARY OF SCIENTIFIC LANGUAGE (PHYSICS AND RELATED SCIENCES) part I English – Ukrainian

Compiled by Olha Kocherga, Eugen Meinarovich

VINNYTSIA NOVA KNYHA 201 0

Національна Академія наук України Інститут теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова

АНГЛІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКО-АНГЛІЙСЬКИЙ СЛОВНИК НАУКОВОЇ МОВИ (ФІЗИКА ТА СПОРІДНЕНІ НАУКИ) частина I aнглійсько – українська

Укладачі Ольга Кочерга, Євген Мейнарович

ВІННИЦЯ НОВА КНИГА 201 0

УДК 811.111:811.161.2(038):53 ББК 81.432.1-43 А 64 Рекомендовано до друку Постановою Бюро Відділення фізики і астрономії НАН України (протокол № 8 від 27 листопада 2008 р.) та Ухвалою Вченої ради Інституту теоретичної фізики ім. М. М. Боголюбова НАН України (протокол № 9 від 4 грудня 2008 р.) Ольга Кочерга, Євген Мейнарович А 64 Англійсько-українсько-англійський словник наукової мови (фізика та споріднені науки). Частина I – англійсько-українська. Вінниця, Нова Книга, 2010. – XXXIV + 1390 с.

ISBN 978-966-382-243-3 ISBN 978-966-382-242-6 (серія) Словник складається з двох частин: англійсько-української та українсько-англійської, близько 150 000 гасел в кожній частині. Він містить термінологію фізики, математики, хемії, астрономії, наук про Землю, технічну термінологію в обсязі, потрібному фізикам-експериментаторам; подано також нетермінну лексику, що фігурує в текстах із природничих наук. Словник дає (в обох частинах) граматичну, синтаксичну та семантичну інформацію, що полегшує користувачеві вибір правильних відповідників до слів та конструкцій вихідної мови. В англійськоукраїнській частині подано транскрипції всіх англійських термінів (британський та американський варіянти вимови). Словник призначений науковцям, інженерам, викладачам, студентам, учням старших класів, перекладачам. Він має на меті дати українському науковцеві змогу працювати з англійською літературою та писати власні праці англійською мовою, не вдаючися до інших лексикографічних джерел.

УДК 811.111:811.161.2(038):53 ББК 81.432.1-43

Olha Kocherga, Eugen Meinarovich English-Ukrainian-English Dictionary of Scientific Language (Physics and Related Sciences) Part I – English-Ukrainian. Vinnytsia, Nova Knyha, 2010. – XXXIV + 1390 pp.

The dictionary consists of two parts, English–Ukrainian and Ukrainian–English, each containing some 150,000 entries.

Terms in physics, mathematics, chemistry, astronomy, and earth science are included along with engineering terms needed to write a paper describing an experiment. This dictionary also provides a significant number of non-technical words that may be used in scientific texts in conjunction with the scientific terms. Grammatical, syntactic, and semantic information is provided in both parts to facilitate the correct use of the headwords. Transcriptions of both British English and American English pronunciation are given for every headword in the English–Ukrainian part.

This dictionary is intended for scientists, engineers, university and school teachers, students, and translators. Its purpose is to enable Ukrainian scientists to understand English language scientific texts and to write their own works in English without having to refer to other lexicographical sources.

Науковий редактор Олексій Ситенко Мовні редактори Наталія Непийвода Олександр Пономарів Доналд Пуфалт Василь Старко Рецензенти: доктор філологічних наук, професор Лариса Масенко доктор фізико-математичних наук, академік НАН України Анатолій Загородній

ISBN 978-966-382-243-3 ISBN 978-966-382-242-6 (серія)

© О. Кочерга, Є. Мейнарович, 2010 © В. Старко, Д. Пуфалт, Транскрипційна система, транскрипції, 2010 © Видавництво “Нова Книга”, 2010

Пам'яті відомих, маловідомих і зовсім невідомих працівників Інституту Української Наукової Мови, що заклали підвалини української термінографії, присвячуємо цю працю Автори

To the memory of well-known, lesser-known, and completely unknown researchers at the Institute of the Ukrainian Scientific Language who laid the foundations of Ukrainian terminography we dedicate this dictionary The authors

ПЕРЕДМОВА АНГЛІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКО-АНГЛІЙСЬКИЙ СЛОВНИК НАУКОВОЇ МОВИ (ФІЗИКА ТА СПОРІДНЕНІ НАУКИ) (далі – Словник) має на меті дати українському науковцеві змогу працювати з англійською літературою та писати власні праці англійською мовою, не вдаючися до інших лексикографічних джерел. Він складається з двох частин – англійсько-української та українськоанглійської, близько 150 000 термінів та терміносполук в кожній частині. Словник містить термінологію природничих та точних наук – фізики (докладно); математики (докладно); хемії, астрономії, геології тощо (базові терміни та терміносполуки); технічну термінологію (в обсязі, потрібному фізикам-експериментаторам) дібрано під кутом зору фізичних процесів чи властивостей, що лежать в основі технічної концепції. Словник призначений допомогти користувачеві не лише знайти адекватного відповідника терміна чи терміносполуки, а й правильно подати їх у належному лексичному оточенні. Тому крім власне термінів багато уваги приділено нетермінному складникові наукової мови, що неодмінно фігурує в текстах із природничих наук і часом створює проблеми щодо точного тлумачення мовою перекладу. Словник містить також певну (обмежену) кількість термінів ділової та офіційної мови, що можуть допомогти науковцям писати ділові листи, готувати виступи до наукових конференцій, укладати угоди для наукового обміну, заповнювати подання на ґранти тощо. У Словнику подано фонетичні транскрипції всіх заголовних англійських термінів (британський та американський варіянти вимови, див. окрему фонетичну передмову) та список прізвищ найвідоміших науковців із фонетичними транскрипіцями та правописними варіянтами написання. Укладачі Словника прагнули уникнути вади, успадкованої від термінологічних словників, що виходили друком у колишному СРСР: їхні автори, не маючи достатнього доступу до автентичних англомовних джерел, змушені були самі творити штучні англійські конструкції. Такі надумані конструкції згодом переходили до наступних словників (адже виданий словник уже є джерелом) і набували поширення серед користувачів цих словників попри те, що були невідомі (а часом і незрозумілі) англомовним науковцям. Цієї хибної практики ми намагалися уникнути. Автентичність усіх наведених у пропонованому Словнику англійських термінів перевірено за англомовними виданнями. Якщо переклад англійського терміна у словнику, виданому в колишньому СРСР чи на пострадянському просторі, суперечив його тлумаченню в англійському виданні, перевагу надано джерелам, виданим в англомовних країнах чи міжнародних видавництвах. Так само укладачі намагалися вказати на задавнені помилки у вимові прізвищ всесвітньовідомих науковців, що інколи призводять до прикрих непорозумінь під час виступів українців на міжнародних наукових конференціях. Англійсько-українська та українсько-англійська частини Словника не є дзеркальним відбитком одна одної, вони доповнюють та уточнюють одна одну. Переклад слів/термінів та слово-/терміносполук сильно залежить від контексту. Користувачеві, що цікавиться якнайповнішим спектром значень та відтінків значень вихідного слова та його відповідника, треба користатися обома частинами. До того ж, транскрипції англійських слів подано лише в англійсько-українській частині, а закінчення родового відмінку однини українських іменників чоловічого роду другої відміни – лише в українсько-англійській частині. Окрему проблему становило складання реєстру українських слів. Тлумачних наукових словників українською мовою вкрай мало, переважна більшість перекладних словників є російсько-українськими, тому вони містять лише ті українські слова, що є прямими відповідниками однослівних російських термінів. Індекси українських слів у таких словниках є вторинними, вони підпорядковують структуру українських термінів та терміносполук структурі запозичень та кальок із російської мови. Таким чином питомі українські терміни та терміносполуки опиняються поза нормативними джерелами, що їхню роль великою мірою відіграють словники. Укладачі намагалися заповнити прогалини в реєстрі, вводячи слова із публікацій в українських наукових книжках та журналах, а також із довоєнних джерел – ці питомі терміни невиправдано вилучено через втручання позанаукових чинників протягом тридцятих-вісімдесятих років 20 сторіччя. Одразу завважимо, що укладачі займали компромісну позицію в суперечці прихильників повернення старих термінів без належного критичного аналізу та науковців, що цілковито їх відкидають. У Словнику "старі" та "нові" терміни подано рівноправно. Так само рівноправно подано синонімічні терміни, щодо вживання яких досі тривають дискусії представників різних наукових шкіл та осередків. Укладачі намагалися продемонструвати користувачеві розмаїтість та багатство української термінної лексики та дати змогу самому визначити, який саме термін чи терміносполука найкраще відповідають його потребам з огляду на їхню прозорість, зрозумілість та точність.

VIII Всупереч поширеній практиці не вживати в науковій мові розмовні слова та словосполуки, укладачі вважають, що в деяких випадках (а насправді, досить часто) саме такі слова дають змогу врізноманітнити способи опису подібних (проте відмінних) ефектів, отже найточніше й найпрозоріше передати суть явища, процесу тощо. Адже жива фахова мова є найдинамічнішим джерелом нових термінів та терміносполук. Саме тому до реєстру введено слова та сполуки типу теліпатися, калатати, деренчливий контакт, обвислий зв'язок тощо. Подано також (із відповідною позначкою) деякі народні назви, здебільшого терміни "народної" астрономії та назви хемічних елементів. Неологізми (вкрай обмежену кількість) вжито лише в тих випадках, коли постає потреба уникнути непорозумінь. Наприклад, українське. слово вихідний означає "початковий", тому з огляду на ситуації, де одночасно можуть фігурувати вхід та вихід (різноманітні схеми, графи тощо), подано прикметники входовий та виходовий, щоб уникнути питання, чи вихідний пов'язаний з виходом, чи з початком, тобто входом. Укладачі намагалися послідовно подавати прикметники до наявних у Словнику іменників, бо попри те, що їхнє утворювання досить часто є неочевидним, більшість не лише термінологічних, а й загальномовних словників прикметників практично не подають. Вживання різноманітних прикметникових форм, хоч як це дивно, є досить складною проблемою. Наявні нормативні загальномовні словники здебільшого не містять термінниx прикметників чи подають лише одну форму, не завжди обґрунтовану чи однозначну. Наприклад, жоден загальномовний словник не містить прикметника до слова "мережа", а в термінологічних словниках фігурують мережний (здебільшого в електротехнічній літературі) та мережевий (переважно в публікаціях, пов'язаних із комп'ютерною тематикою). Водночас той самий прикметник орбітальний відповідає двом іменникам – орбіталь та орбіта, тоді як від другого логічно утворити прикметника орбітовий чи орбітний. У Словнику свідомо подано по кілька варіянтів прикметників, що походять від того самого іменника чи дієслова, аби дати користувачеві змогу вибирати. До того ж, у багатьох випадках різні прикметникові форми мають відмінну семантичну навантагу, наприклад, у реченні: Обертальний момент надає обертового руху обертному валові Майбутній досвід та мовна практика визначать, які саме форми стануть найпоширенішими та усталеними. В англійській мові, щоб утворити сполуку із присвійним прикметником від прізвища, в більшості випадків досить поставити прізвище перед відповідним словом. Тому українські відпрізвищеві прикметники подано окремими гаслами лише в тих випадках, коли англійський відповідник відмінний від прізвища у називному відмінку.

Наша подяка. Укладачі готували Словника протягом досить тривалого часу. Цю роботу неможливо було би завершити без допомоги колег та однодумців. Декого з них (зокрема наукового та одної з мовних редакторів) вже нема серед нас. Згадати тут тих, хто нас підтримував, – наш святий обов'язок. Укладачі глибоко вдячні Дарії та Юрієві Даревичам, що підтримали нас на самому початку, коли Словник був лише проєктом. Багато корисних порад та кілька рідкісних словників було отримано від керівника Українського термінологічного центру Америки Анатоля Вовка. Від початку роботи і зовсім донедавна ми користалися неоціненними порадами, глибокими заувагами, інтелектом видатного фізика та ерудицією глибоко освіченої людини Олекси-Мирона Біланюка, члена Управи Українського термінологічного центру Америки, згодом Президента Української Вільної Академії Наук. Нам чимало допомогли знані мовознавці та літератори Вадим Дивнич, Михайлина Коцюбинська, Лариса Mасенко, Галина Наконечна, Володимир Пілецький, Валерій Шевчук. Із заплутаними проблемами українського правопису ми не впоралися би без порад Івана Вихованця, Катерини Городенської та Євгенії Карпіловської. Цей Словник неможливо було би укласти без постійних консультацій та тривалих, часом палких дискусій з колегами-фізиками та термінознавцями. Ми глибоко вдячні Валерії Андрієвській, Олександрові Бакаю, Володимирові Баранівському, Романові Гайді, Ніні Галич, Марії Ганіткевич, Юрієві Головачу, Петрові Голоду, Анатолієві Жохіну, Анатолієві Загородньому, Андрієві Зелізному, Юрієві Кобову, Володимирові Козирському, Ігореві Козловському, Мирославові Кратку, Тарасові Крохмальському, Вікторові Кубайчуку, Валентинові Кучерявому, Олені Малярж, Володимирові Міщенку, Виталеві Моргунюку, Юрієві Нізельському, Володимирові Одаричу, Олегові Одаричу, Вікторові Пергаменщику, Анатолієві Полозову, Олександрові Пушкашу, Юрієві Ранюку, Богданові Рицару, Романові Рожанківському, Іванові Сименогу, Георгієві Сулиму, Владиславові Харченку, Іванові Черненку, Людмилі Шрамко, Степанові Яремі, Володимирові Яцуну.

IX Неоціненно допомогли укладачам Словника, іншим словникарям та цілому українськомовному загалові Олександер Телемко, Андрій Рисин та видавництво К.І.С. (Київ - Інформація - Сервіс) на чолі з Юрієм Марченком, оприлюднивши електронну версію "Російсько-українського академічного словника" 1924–1933 рр. за редакцією Агатангела Кримського та Сергія Єфремова, і таким чином повернувши його до наукового вжитку (www.r2u.org.ua). А. Рисину та О. Телемкові укладачі вдячні за дозвіл скористатися чернеткою українського реєстру Ми вдячні також Науковому Товариству ім. Тараса Шевченка в Америці, Міжнародному фондові "Відродження", Американській раді наукових товариств та Українській Вільній Академії наук за фінансову підтримку на різних етапах укладання Словника. Зауваги та коментарі стосовно Словника просимо надсилати на електронну адресу kocherga@bitp.kiev.ua.

Зауваги щодо користування словником 1. Впорядкування одиниць Словника. Словника побудовано за абетково-гніздовою системою. Реєстрові одиниці набрано напівжирним шрифтом. Заголовні слова розташовано строго за абеткою, так само за абеткою подано терміносполуки всередині кожного гнізда. Заголовні терміни в гаслах, що входять до гнізда, замінено тильдою (~). Tильда не впливає на абетковий порядок, крім тих випадків, коли вона заступає перше слово у терміносполуці (в англійсько-українській частині). Дефіс, апостроф, лапки, дужки, цифри, а також латинські символи в українському реєстрі та грецькі символи в обох реєстрах не впливають на абетковий порядок. Так само не впливає нa абеткування закінчення -s множини англійських слів. Дефісні терміни та сполуки із символьною чи числовою першою частиною подано строго за абеткою після основних гасел. В українсько-англійській частині латинський чи грецький символ на абеткове розташування не впливає: Г-подібний, L-подібний, S-подібний тощо подано після подібний і перед подібність; i-шар подано після шар і перед шаристий тощо; цифра чи грецький символ не впливає на абетковий порядок в обох частинах: 1-connected стоїть після connected і перед connectedly; 4-дерево, nдерево стоять після дерево і перед деревоподібний тощо.

2. Відмежовувальні знаки Відповідники до заголовних слів подано за такою системою: близькі значення відокремлено комами, віддаленіші – крапкою з комою; відмінні значення відокремлено арабськими цифрами. Корисні словосполуки та усталені вислови подано після позначки . Омоніми позначено римськими цифрами та подано окремими гніздами. В українсько- англійській частині незмінювану частину заголовного слова відокремлено вертикальною рискою (таблиц|я); коли слово входить до сполуки не у вихідній формі, незмінювану частину замінено на довге тире, після нього йде змінене закінчення (складати —ю). В англійсько-українській частині подвійна вертикальна риска ( || ) відокремлює відповідники заголовного терміна, що належать до різних частин мови, проте зберігають основне значення, наприклад, (signal сигна`л || сигна`льний || сигна`лити//просигна`лити, подава`ти//пода`ти сигна`л(и)). Заради зменшення обсягу Словника, ми широко використовували скорочений запис через скісну риску. Таким чином подано: 1. Частини багатослівних терміносполук, решта яких має однаковий вигляд: вторинний струм secondary current; (електронний/йонний) secondary electron/ion current; on/from one side з одного боку (на кривій – in/of a curve); запровадити умови/правила to lay down conditions/rules; апроксимативно однобічно напівнеперервний (знизу/згори) approximately one-sided (lower/upper) semicontinuous.

2. Слова, що є практично взаємозамінними у складі усталених висловів: to take advantage of the opportunity/chance (с)користатися нагодою. Через подвійну скісну риску пишемо дієслова недоконаного//доконаного виду (виконувати// виконати); віддієслівні іменники, що відповідають завершеній//незавершеній дії (виконування// виконання); (діє)прикметники, пов'язані із завершеною//незавершеною дією (виконуваний//виконаний).

X Комбіноване написання через скісну та подвійну скісну риску застосовуємо, коли є кілька варіянтів доконаного чи недоконаного виду дієслова: міряти//виміряти/зміряти/поміряти (скісна риска відокремлює дієслова однакового виду, подвійна скісна риска відокремлює доконаний вид від недоконаного). Аналогічно подано й відповідні віддієслівні іменники: міряння//виміряння/поміряння (скісна риска відокремлює іменники, пов'язані із незавершеною//завершеною дією).

3. Факультативні елементи та елементи-замінники Факультативні частини українських реєстрових сполук, що могли би порушити абетковий порядок, подано у дужках стандартним шрифтом. Зокрема це літера "і", що її додають до прийменника "з" заради чергування голосних та приголосних. Приклад: гасла простір з(і) скінченно визначеною опуклістю та простір з(і) скінченною мірою стоять після гасла зранжований простір. Факультативні частини слів (суфікси тощо), що не мають змістової навантаги, подано в круглих дужках: мінім(із)увати, симетр(из)увати. У круглих дужках подано також факультативні частини терміносполук. Приклад: просвітлювання//просвітлення (об'єктива) (antireflection) coating. Задужковане слово можна опустити, якщо з контексту зрозуміло, в якому значенні вжито незадужковане слово. Форму множини англійських іменників, якщо її утворено не за регулярними правилами, вказано в дужках після форми однини заголовних слів. У таких випадках до форми множини подано окрему транскрипцію. Фраґменти словосполук (англійське smth та його українські відповідники щось, чогось, чомусь тощо), що їх набрано курсивом без дужок, відповідають замінним складникам цих висловів, що можуть стояти на їхньому місці. Приклад: to take smth into account – врахувати щось, взяти щось до уваги. Замість слів smth та щось можуть стояти будь-які належні слова. Позначка NN у складі усталеного вислову означає, що на цьому місці належить дати конкретне прізвище чи посилання на конкретну працю Важливим складником англійських терміносполук є артикль. В терміносполуках, що входять до реєстру, артиклі набрано стандартним шрифтом; це вказує на те, що артикль не впливає на абетковий порядок розташовання термінів. Неозначений артикль а означає, що на його місці залежно від контексту можна вжити артиклі а або the чи інший модифікатор іменника (this, every, such, N’s тощо). Означений артикль the подано в тих випадках, коли він входить до сполуки як незмінний зафіксований елемент.

4. Подання терміносполук Терміносполуки подано за такою системою: 1. Сполуки іменник + іменник в англійсько-українській частині подано на другий іменник (сполуку absorption curve належить шукати у гнізді curve); в українсько-англійський частині – на іменник, що стоїть у називному відмінку (сполуку енергія частинки належить шукати у гнізді енергія).

2. Сполуки дієслово + іменник подано в іменникових гніздах, крім тих ситуацій, коли відповідник до дієслова є нетривіяльним (to break foam – гасити піну; to break wind – послаблювати силу вітру).

3. Сполуки прикметник + іменник подано в іменникових гніздах (сполуку kinetic energy належить шукати у гнізді energy; сполуку кінетична енергія – у гнізді енергія).

4. Сполуки прислівник + прикметник подано у гніздах, пов'язаних із прикметниками (сполуку апроксимативно неперервний користувач знайде у гнізді неперервний; сполуку uniformly continuous – у гнізді continuous).

5. Сполуки дієслово + прийменник, прислівник + дієслово та дієслово+прислівник подано у гніздах, пов'язаних із дієсловами (сполуку to move through належить шукати у гнізді move; сполуку рухатися вперед – у гнізді рухатися).

6. Синонімічні частини терміносполук подано у квадратових дужках: особлива [синґулярна] точка. Неусталеність написання сполук через дефіс чи окремо спричиняє певну невизначеність. Якщо користувач не знаходить потрібну сполуку у термінному гнізді, можна подивитися за абеткою складене слово, написане через дефіс (гамма-проміння; gauge-invariant). Зазначимо, що дефіс після префіксів у англійських словах подано не завжди послідовно. Це пов'язано з тим, що різні (однаково авторитетні)

XI джерела подають ті самі слова то з дефісом, то без нього. Загальна тенденція – що усталеніша одиниця, то частіше її пишуть разом, особливо це стосується вживання дефіса після префікса non-. Типові терміносполуки здебільшого подано на найзагальніші терміни, гнізда до яких містять найбільшу кількість сполук. Наприклад, термін автоколивання подано без сполук, бо типові приклади відповідних терміносполук містяться у гнізді коливання; терміносполуки, пов'язані з властивостями частинок, подано в гнізді частинка і не продубльовано у гніздах ферміон, протон, електрон тощо. Замінивши загальний термін на конкретний, користувач отримує шукану терміносполуку. Очевидні англійські відповідники до українських сполук подано не завжди, бо тоді обсяг Словника зріс би до нескінченности. Натомість подано структурно відмінні відповідники (зокрема однослівні), хай навіть і менш вживані. Приклад: до "розташований вище" не подано очевидне "located [placed] higher", але подано "superior" та "superjacent". Подекуди роль термінів чи складників терміносполук відіграють загальномовні слова, що їхній повний набір значень лежить далеко поза межами тематики Словника. У таких випадках подано лише відповідники, що можуть фігурувати в науковому чи технічному тексті. Наприклад, із відповідників до слова satisfaction взято лише значення, пов'язані з природничою тематикою, відкинуто емоційний (задоволення) та економічний (компенсація, відшкодовування) відповідники; до слова stage не подано значення, пов'язані зі сценою, театром тощо. Якщо гніздове слово не має значень, пов'язаних із тематикою Словника, а нас цікавить лише як елемент терміносполуки, його основний відповідник у Словнику не подано, а наведено лише переклад сполуки. Наприклад: sniffer: gas ~ детектор пального газу

5. Пояснювальні елементи Уточнювальні позначки, пояснення, зауваги, коментарі тощо подано українською мовою курсивом у круглих дужках.

6. Перехресні посилання Аби уникнути дублювання терміносполук у кількох гніздах, у Словнику інтенсивно використано систему перехресних посилань: ми подаємо найповніший список відповідників (і терміносполук) з усіма варіянтами у гнізді найпоширенішого чи, на думку укладачів, найвдалішого терміна. До його дублетів подаємо лише найхарактерніші відповідники та перехресні посилання (через позначку див. тж). Наприклад, сполуки з термінами-дублетами особливість [синґулярність] подано на синґулярність, а на особливість подано лише основні відповідники та позначку див. тж. Так само слово експеримент подано з посиланням на дослід, де наведено всі сполуки. Позначка див. тж означає, що у гнізді вказаного еквівалентного терміна можна знайти більше докладної інформації та більше терміносполук. Приклади: завихореність (-ности) 1.vorticity див. тж вихоровість 2.(вихоровий рух) eddying motion провідність електрична ~ electric conduction; electric conductivity див тж електропровідність теплова ~ thermal conduction; thermal conductivity див тж теплопровідність В межах одного гнізда після позначок див. (у разі цілковитих дублетів) та див. тж іде набране курсивом посилання на відповідне гасло. Наприклад, у гнізді точка маємо: синґуля`рна ~ singular point, singularity див. тж особлива ~, особливість; ~ сонцестоя`ння див. сонцезворотна ~. Посилання на слово, подане напівжирним шрифтом після позначки див., означає, що треба шукати окреме гніздо на відповідному місці за абеткою. Всі префіксові форми дієслів подано у гнізді дієслова без префікса; окремі значення префіксових форм подано згідно з їхнім розташуванням за абеткою.

XII Коли від одного дієслова недоконаного виду чи іменника, пов'язаного з незавершеною дією, можна утворити дієслова доконаного виду та іменники з різними значеннями, ці форми подано після відповідних цифр: чавити 1. //вичавити squeeze %% ~ губку to squeeze a sponge див. тж вичавлювати 2. //розчавити crush; (зминати, розплющувати) squash див. тж розчавлювати чавлення 1. /вичавлювання//вичавлення squeezing 2. /розчавлювання//розчавлення crushing; (зминання, розплющування) squashing див тж розчавлювання Всі англійські відповідники українських дієслів подано в статттях, заголовними словами яких є форми недоконаного виду. На них також зроблено посилання від заголовних доконаних форм дієслова через позначку див. У терміносполуках дієслова подано здебільшого в недоконаній формі, крім тих випадків, коли доконаного виду дієслова потребує зміст сполуки. Якщо із двох наявних синонімів один є застарілим чи небажаним (принаймні на думку укладачів), таке слово подано з позначкою див.; це означає, що українські відповідники подано до другого слова. Приклад: плавити(ся)/розплавляти(ся)//розплавити(ся) та похідні слова див топити(ся)//розтопити(ся) та похідні слова. Крім зазначеного дієслова, у Словнику подано також відповідники до слів топильний, топлення// розтоплення, стоплювати//стопити, стоплювання//стоплення, стоп, розтоп, стоплений, розтоплений тощо. Нерекомендовані (на думку укладачів) терміни подано з позначкою (нрк). Приклад: ємність (нрк) див місткість. Якщо англійські відповідники українського іменника пасують також до утвореного від нього прикметника, то їх наведено лише в статті іменника, а в прикметниковій статті подано посилання. Приклад: серпанковий mist тощо див серпанок. Якщо є відмінності між англійськими відповідниками іменника та прикметника, всі відповідники до прикметника подано в окремій прикметниковій статті. Приклад: пелюстковий 1.(пов'язаний з пелюсткою) lobe тощо див пелюстка 2.(за формою) petaled, petalshaped

Правописні проблеми. І. Написання англійських слів у Словнику відбиває переважно американську традицію, бо вона безперечно домінує в науковому обігу. До британського написання в заголовних словах дано позначку (брит.). Фонетичні транскрипції однаково повноцінно відбивають і британську, і американську вимову. Транскрипції до британської вимови подано першими, позаяк в Україні панівною моделлю у викладанні англійської мови є саме британська. Докладно про це див. окрему фонетичну передмову. Переважна більшість слів, що в американському написанні закінчуються на -ize, -ized, -izable, -izer, zability, -izibility, -izing та -ization, в британському варіянті англійської мови мають написання через -s-. Ці відмінності написання в Словнику не вказано, позаяк американські форми значно поширеніші в науковій літературі. До того ж, пам'ятаючи про таку британсько-американську відмінність у написанні, користувач легко знайде відповідне гасло. ІІ. Щодо написання українських слів ситуація дещо складніша – невнормованість українського правопису, суперечливість деяких пунктів чинної його редакції та наявність двох відмінних концепцій, що протягом майже десяти років конкурують між собою, чекаючи висновків Національної правописної комісії, змушує словникарів на свій розсуд розв'язувати численні проблеми. Нижче викладено деякі правописні принципи, що їх дотримано у Словнику. Їх випрацювано на підставі Найновішої редакції українського правопису 1999 року, Правописної термінологічної конвенції 1993 року, ухваленої на завершальному засіданні конференції "Фізика в Україні", та деяких висновків Погоджувальної комісії з проблемних питань українського слововживання, словотворення та написання слів Інституту української мови НАН України. У разі, якщо Національна правописна комісія не затвердить частину цих положень, користувач легко може зорієнтуватися, як змінити написання відповідних слів та словосполук.

1. Закінчення родового відмінка однини іменників другої відміни чоловічого роду укладачі намагалися подавати згідно з чинним правописом. До слів, щодо написання закінчень яких чинний правопис не містить однозначних приписів (чи містить суперечливі приписи), подано варіянти. Варіянт, що йому укладачі надають перевагу, подано на першому місці: диск (-у, -а).

XIII 2. Закінчення родового відмінка однини іменників третьої відміни жіночого роду на –ть та ще кількох слів послідовно подано (-и): пропорційности, властивости тощо.

3. Префікс квази- скрізь пишемо однаково, подібно до анти-: квазичастинка, квазиакустичний тощо.

4. Слова грецького походження, де в оригіналі стоїть літера θ, у сполуках та примітках пишемо через т. В заголовних словах подано два варіянти: logarithm логари`тм [логари`фм].

5. Буквосполуку -ia- у запозичених словах послідовно (а не лише в кінці слова) передаємо як -ія-: матерія, матеріял, варіянт, лапласіян, радіяція тощо.

6. У словах та сполуках із складниками auto та audio послідовно пишемо авто-, авдіо-; якщо таке написання відрізняється від усталеного, подаємо два варіянти: audio amplifier авдіопідси`лювач [аудіопідси`лювач].

7. Запозичені слова на -ter, -der пишемо через -тер, -дер: майстер, газгольдер; якщо таке написання відрізняється від усталеного, пишемо факультативне -е- в круглих дужках: мет(е)р, каланд(е)р.

8. Проєкт, проєкція та похідні слова послідовно пишемо через -є-.

9. На початку слова йон та його похідників послідовно пишемо й.

10. Терміни, пов'язані із поняттям магнетизму, послідовно пишемо з коренем -магнет-: магнет, магнетний, магнетувати, намагнетованість тощо. Зазначимо, що члени Бюро Відділення фізики і астрономії НАН України ухвалили зняти нормативну заборону такого написання, запроваджену адміністративно на початку тридцятих років, і вважати правильним двоможливе написання слів із коренями -магнет- і -магніт-. Слова, що містять корінь -магніт-, в реєстрі подано із посиланням на відповідні слова із коренем -магнет-.

11. Терміни, що містять корінь -хем-, послідовно пишемо через -е-: хемія, хемілюмінесценція, хемічний, хемоядерний тощо. Зазначимо, що учасники термінологічної конференції СловоСвіт2008 звернулися до Бюро Відділення хімії НАН України з пропозицією зняти нормативну заборону такого написання. Очікуємо від цієї інституції, ухвали, подібної до зазначеної в пункті 10. Слова, що їх нині прийнято писати через -і-, в реєстрі подано із відповідними посиланнями.

12. Запозичені слова з літерою ґ подаємо згідно з додатком до Правописної термінологічної конвенції 1993 року. Якщо Правописна комісія ухвалить не вживати літеру ґ в запозичених загальних назвах, користувач зможе писати такі слова через г.

13. Позаяк щодо назв кольорів правопис містить кілька суперечливих приписів, позірно логічних у загальній мові , однак суперечливих з огляду на потреби спектроскопії та колориметрії, ми дотримувалися правила писати складену назву разом, якщо це один колір чи відтінок (жовтогаряча квітка, синьозелена речовина), і через дефіс, коли йдеться про комбінацію окремих кольорів (синьо-зелений прапор). Назви кольорів та їхніх відтінків, а також термінологію кольорознавства, подано за унікальним (і, на жаль, практично невідомим в Україні) словником Анатоля Вовка (див. список використаних словників).

III. Стосовно транслітерації прізвищ науковіцв та правопису термінів, що від них походять, в основному тексті Словника дотримано правил, що, як припускають укладачі, зрештою увійдуть до правопису, а саме: 1. подвоєння приголосних опущено; 2. правило дев'ятки поширено на написання імен та прізвищ; 3. латинську літеру g послідовно передано українською літерою ґ згідно з вимовою в оригіналі 4. кириличні прізвища подано без зміни написання, подібно до того, як це прийнято в усіх мовах, що послуговуються латинкою; латинські відповідники кириличних прізвищ подано згідно з авторитетними науковими джерелами; 5. присвійні прикметники пишемо з великої літери (Банахів простір, Лапласове рівняння). Прикметники на -ський, що передають опосередкований стосунок до відповідної особи, пишемо з малої літери (Рентґенове проміння, рентґенівський апарат, рентґенівська галактика). У будь-якому разі прізвища та терміни, що від них походять, належить писати однаково. В кінці Словника в окремому додатку подано списки прізвищ науковців, що зробили визначний внесок в розвиток світової науки, і стали термінами чи увійшли до складу терміносполук. До латинських прізвищ подано транскрипції британської та американської вимови та варіянти транслітерації згідно з правильною вимовою (тобто максимально наближеною до вихідної мови) та (у квадратових дужках) згідно з традицією, що склалася. Ця традиція, на жаль, часом подає прізвища всесвітньовідомих науковців у формі, далекій від автентичної вимови. Наша спроба усунути ці негаразди дає уважному користувачеві змогу подолати усталені стереотипи вимови загальновідомих прізвищ і не потрапляти в незручну ситуацію

XIV під час спілкування з колегами з інших країн, що не розуміють такого "вузькотрадиційного" подавання прізвищ. Тому, вміщаючи в основному тексті Словника здебільшого загальновідомі варіянти написання прізвищ (крім драстично відмінних від автентичної вимови), ми зосередили поправки в прикінцевій таблиці прізвищ. Українські відповідники подано так: на першому місці варіянт, що (на думку укладачів та згідно з фонетичними транскрипціями) є максимально наближений до автентичної вимови; у квадратових дужках подано відомі з літератури та рекомендовані за правописом варіянти написання прізвища. Зокрема, в круглих дужках вказано, де згідно з чинною редакцією правопису належить подвоювати приголосні.

IV. Наголоси. У Словнику подано наголоси всіх українських слів. Позаяк наголошування в українській мові далеке від задовільного внормування (навіть мовні редактори Словника не завжди доходили спільної думки щодо деяких наголосів), ми давали кілька варіянтів наголосів у словах, що для них різні нормативні словники дають відмінні наголоси.

XV

PREFACE THE ENGLISH-UKRAINIAN-ENGLISH DICTIONARY OF SCIENTIFIC LANGUAGE (PHYSICS AND RELATED SCIENCES) has been compiled with the aim of enabling Ukrainian scientists to understand English-language scientific literature and write their own works in English without having to refer to other lexicographical sources. This dictionary consists of two parts, English-Ukrainian and Ukrainian-English, each containing some 150,000 entries. It includes a comprehensive selection of terms for physics and mathematics and a more basic selection for such sciences as chemistry, astronomy, and geology. Engineering terms have been selected in view of what scientists need to describe experiments and physical processes or characteristics associates with technical concepts.

It is intended that this dictionary will help the user not only to find suitable equivalents for terms in either language, but also to use them correctly in context. To this end, attention has been devoted not only to specific terms, but also to other words that are required in scientific texts and that sometimes hinder the process of making accurate translations into the target language. This dictionary also contains a limited number of business and official-language lexical items that can help scientists with tasks such as writing business letters, preparing presentations for scientific conferences, elaborating academic exchange agreements, and writing grant proposals.

All English headwords are accompanied by phonetic transcriptions that reflect both the British and the American pronunciation (see the phonetic preface to the dictionary). An additional feature is a list of the names of prominent scientists, with phonetic transcriptions and spelling variants provided.

The compilers of this dictionary have noted a tendency which still persists in works influenced by Soviet-era terminological dictionaries whose authors, lacking sufficient access to authentic English-language sources, felt obliged to invent artificial English constructions. These made-up constructions have been picked up by subsequent dictionaries (because a published dictionary automatically seems to be a source to be used) and have gained currency among their users, despite the fact that they are unknown, and sometimes incomprehensible, to Englishspeaking scientists. We have striven to avoid this regrettable practice. The authenticity of all terms included in this dictionary has been checked using English-language sources. If a dictionary published in the former USSR or in one of the post-Soviet countries provided an equivalent to an English term that contradicted this term’s definition in an English-language source, preference has been given to sources published in English-speaking countries or by international publishing houses. In the same vein, the compilers have tried to indicate long-standing mistakes in the pronunciation of the names of world-famous scientists, which sometimes lead to unfortunate misunderstandings when Ukrainians make presentations at international scientific conferences.

The English-Ukrainian part and the Ukrainian-English part are not mirror images of each other: rather, they complement each other. Because the choice of translation equivalents depends largely on context, users need to check both parts of the dictionary if they wish to discover the widest spectrum of meanings that a particular headword and its equivalents possess. Furthermore, transcriptions for headwords are provided only in the EnglishUkrainian part, while the genitive case endings of Ukrainian singular masculine nouns belonging to the second declension are naturally found only in the Ukrainian-English part.

The compilation of the Ukrainian word list in itself presented a considerable challenge. There are very few explanatory dictionaries of Ukrainian scientific terms. The majority of bilingual dictionaries are RussianUkrainian, so they contain only the Ukrainian words that are direct equivalents of single-word Russian terms. The indexes of Ukrainian words in these dictionaries are secondary in nature; they subordinate the structure of Ukrainian terms to the structure of loan-words and calques from Russian. This leads to a situation where purely Ukrainian terms are not included in normative sources, including dictionaries.

The compilers have sought to close these gaps in the Ukrainian word list by including lexical items from Ukrainian-language books and journals, as well as from sources that were published before World War II. These purely Ukrainian terms were unjustifiably expunged from the Ukrainian language due to external factors from the 1930s through the 1980s. The compilers have opted for a compromise in the debate between scientists who propose to restore old terms but fail to subject them to due critical analysis, and those who reject these terms outright. In this dictionary, “old” and “new” terms are provided on an equal footing. Likewise, some synonymic terms are included that are still a subject of disagreement among representatives of different scientific schools and centers. The compilers have sought to demonstrate to the users the variety and richness of Ukrainian terminology, and to enable them to determine independently whether a particular item best fits their needs in terms of its transparency, comprehensibility, and preciseness.

Whereas there seems to be a common practice of avoiding informal words and word combinations in scientific language, the compilers believe that in certain cases (in fact, quite often) words of this kind diversify the arsenal

XVI of linguistic means available for the description of similar and yet not identical effects. Thus, they make it possible to express the essence of a phenomenon, process, and so on in the most precise and transparent way.

After all, the living professional language is the most dynamic source of new terms. For this reason we have included among the headwords such informal Ukrainian lexical items as теліпатися, калатати, деренчливий контакт, and обвислий зв'язок. We have also provided and appropriately labeled certain folk designations, primarily terms in “folk” astronomy and names of certain chemical elements.

A very limited number of neologisms have been used in cases when there is a need to avoid confusion. For example, the Ukrainian adjective вихідний means ‘entrance; input; incoming,’ even though it is related to the word вихід ‘exit’ and can be used to signify ‘exit; outlet; outgoing,’ and so on. When there is both a point of entrance and a point of exit (such as in various diagrams, graphs, and so on), we have provided two adjectives rather than only one: входовий ‘entrance; input; incoming’ and виходовий ‘exit; outlet; outgoing,’ to avoid any ambiguity.

The compilers have made a conscious and consistent effort to provide Ukrainian adjectives that are derived from nouns included in the dictionary. The reason for this approach is that even though the formation of such adjectives is often not straightforward, most terminological and general-purpose dictionaries virtually ignore them. The use of various adjectival forms, strange as it may seem, is a fairly complicated problem. The existing normative general-purpose dictionaries largely omit adjectival terms or provide only one adjectival form that is not always justified or unambiguous. For example, no general-purpose dictionary contains adjectival derivatives of the noun мережа, while terminological dictionaries offer the derived adjectives мережний (primarily in electrical engineering) and мережевий (primarily in computer literature). At the same time, one and the same adjective орбітальний is provided in connection with two nouns, орбіталь and орбіта, even though it is logical to form the adjective орбітовий or орбітний on the basis of the latter.

In this dictionary we have purposely included several adjectival forms based on the same noun or verb in order to let our users choose the form they prefer. Moreover, various adjectival forms often have different meanings, as can be seen in the following Ukrainian sentence: Обертальний момент надає обертового руху обертному валові. (Eng. The rotation moment initiates rotational motion of a rotary shaft.) In the course of future usage, it will eventually become apparent which forms gain the greatest currency and become established in the language.

In English, compounds involving a person’s surname are most often formed simply by putting this surname in the first position, followed by the necessary word(s). For this reason, in the Ukrainian-English part, adjectives derived from surnames are included as separate entries only in cases where there is an English equivalent form other than the name itself.

Acknowledgments. The process of compiling this dictionary has taken a considerable period of years and could not have been completed without the help of our colleagues and friends. Some of them, notably the scientific editor and one of the linguistic editors, have already departed this life. It is a matter of honor to mention here those who have provided us with so much support in this undertaking.

The compilers are deeply grateful to Daria and Yurij Darevych, who supported us at the initial stage, when the dictionary was just in the planning stages. Numerous useful pieces of advice and several rare dictionaries were provided by Anatole Wowk, head of the Ukrainian Terminological Center of America and Canada. From the inception of our work and until very recently we benefited from the invaluable advice, the insightful comments, the immense scientific knowledge, and the erudition of Oleksa-Myron Bilaniuk, a physicist and a highly educated individual who has held a place on the board of directors of the Ukrainian Terminological Center of America, and later became president of the Ukrainian Free Academy of Arts and Sciences in the USA. We have been greatly aided by such well-known linguists and writers as Vadym Dyvnych, Mykhailyna Kotsiubynska, Larysa Masenko, Halyna Nakonechna, Volodymyr Piletsky, and Valerii Shevchuk. The advice of Ivan Vykhovanets, Kateryna Horodenska, and Eugeniia Karpilovska has been absolutely indispensable to the compilers in solving complicated issues of Ukrainian orthography.

This dictionary would not exist had it not been for the regular discussions and the prolonged (and sometimes heated) debates with fellow physicists and terminologists, to whom we wish to express our profound gratitude: Valeria Andrievska, Oleksander Bakai, Volodymyr Baranivs'ky, Ivan Chernenko, Roman Haida, Nina Halych, Maria Hanitkevych, Petro Holod, Yurii Holovach, Yurii Kobiv, Ihor Kozlovsky, Volodymyr Kozyrsky, Myroslav Kratko, Taras Krokhmalsky, Victor Kubaichuk, Valentyn Kucheriavy, Olena Maliarzh, Volodymyr Mishchenko, Vytal Morhuniuk, Yurii Nizelsky, Oleh Odarych, Volodymyr Odarych, Victor Pergamenshchik, Anatolii Polozov, Oleksander Pushkash, Yurii Raniuk, Roman Rozhankivsky, Bohdan Rytsar, Heorhii Sulym, Ivan Symenog, Vladyslav Kharchenko, Liudmyla Shramko, Stepan Yarema, Volodymyr Yatsun, Anatolii Zagorodny, Andrii Zelizny, Anatolii Zhokhin.

XVII Invaluable assistance to the compilers of this dictionary and to the Ukrainian-speaking community in general was provided by Oleksander Telemko, Andrii Rysyn, and the K.I.S. (Kyiv Information Service) Publishing House headed by Yurii Marchenko. Together they published an electronic version of the Russian-Ukrainian Academic Dictionary (1924–1933, edited by Ahatanhel Krymsky and Serhii Yefremov), thereby making it available for scholarly use (www.r2u.org.ua). The compilers thank Andrii Rysyn and Oleksander Telemko for offering access to the draft version of this dictionary’s Ukrainian word list.

We also extend our thanks to the Shevchenko Scientific Society of America, International Renaissance Foundation, the American Council of Learned Societies, and the Ukrainian Free Academy of Arts and Sciences for the financial support that was made available at various stages of this dictionary’s compilation.

Remarks and comments on the dictionary can be sent to the following e-mail address: kocherga@bitp.kiev.ua.

Using the Dictionary 1. Arrangement of entries. Alphabetization This dictionary is organized using a hybrid, alphabetical-niching, format—headwords are arranged alphabetically, while the compounds that include these headwords appear within the respective entries (again, in alphabetical order), rather than on the general list. The headwords, shown in boldface, are in strict alphabetical order, as are the niched compound terms within entries. In these compound terms the tilde (~) is used in place of the respective headword. The tilde does not change the alphabetical order, except when it replaces the initial element of a compound term in the English-Ukrainian part. Hyphens, apostrophes, quotation marks, parentheses, and numerals, as well as Latin characters in the Ukrainian word list and Greek letters in both word lists have no effect on the alphabetical order. Similarly, the plural ending -s in English nouns is ignored in alphabetization.

Hyphenated words and compounds beginning with a symbol or numeral are listed alphabetically after the main headword. In the Ukrainian-English part, for example, initial Latin or Greek characters do not affect the order: such forms as Г-подібний, L-подібний, and S-подібний follow подібний and precede подібність; i-шар comes after шар and before шаристий. Likewise, numerals and Greek symbols have no effect on the order of entries in either part: for example, 1-connected follows connected and precedes connectedly; 4-дерево and n-дерево come after дерево and before деревоподібний.

2. Separators Equivalents are listed within entries according to the following pattern: closely-related meanings are separated by commas and less similar meanings by semicolons, whereas totally different meanings are numbered using Arabic numerals. Useful word combinations and set expressions are given after the symbol . Homonyms are numbered using Roman numerals and are placed in separate entries.

In the Ukrainian-English part of the Dictionary, the non-changing part of the headword is separated from the variable ending by a vertical stroke as in таблиц|я. When a modified form of a word is needed for a compound, the non-changing part is replaced by an m-dash followed by the modified ending (e.g. складати —ю).

In the English-Ukrainian part, double vertical strokes ( || ) are used to separate equivalents that belong to different parts of speech but retain the core meaning, such as signal сигна`л || сигна`льний || сигна`лити//просигна`лити, подава`ти//пода`ти сигна`л(и).

In order to save space, we have widely employed a shortened notation using the slash. It appears in the following cases: 1. Between the differing elements of compound terms that have an otherwise identical structure: вторинний струм secondary current; (електронний/йонний) secondary electron/ion current; on/from one side з одного боку (на кривій – in/of a curve); запровадити умови/правила to lay down conditions/rules; апроксимативно однобічно напівнеперервний (знизу/згори) approximately one-sided (lower/upper) semicontinuous.

2. Between words that are virtually interchangeable within set expressions, e.g., to take advantage of the opportunity/chance (с)користатися нагодою.

The double slash is used to separate imperfective and perfective verbal forms (such as виконувати// виконати), as well as verbal nouns, adjectives, and participles that reflect the imperfective//perfective distinction (such as виконування//виконання and виконуваний//виконаний).

XVIII A pattern consisting of a combination of slashes and double slashes is used when there are several different imperfective or perfective verbal forms, such as міряти//виміряти/зміряти/поміряти. In these cases the slash stands between forms representing the same aspect, while the double slash separates the two aspects. The same approach is used with verbal nouns such as with міряння//виміряння/поміряння.

3. Optional elements and place holders.

Optional elements in Ukrainian headwords that could violate the alphabetical order are given in parentheses in regular font. In particular, this pertains to the letter i used after the preposition з for the sake of euphonic alternation between vowels and consonants. For example, the compounds простір з(і) скінченно визначеною опуклістю and простір з(і) скінченною мірою follow the compound зранжований простір.

Optional parts of words (e.g., suffixes) that do not change the word’s meaning are given in parentheses, as in мінім(із)увати and симетр(из)увати. Parentheses are also used around optional parts of compound terms, as in просвітлювання//просвітлення (об'єктива) (antireflection) coating. The parenthesized word may be omitted if the remainder of the term is sufficient to convey the intended meaning in context.

Irregular plural forms of English nouns are provided in parentheses after the headwords. Separate phonetic transcriptions are provided for these plural forms.

Italicized and non-parenthesized elements of phrases (such as the English smth and its Ukrainian counterparts щось, чогось, чомусь, and so on) are place holders. For example, to take smth into account – врахувати щось, взяти щось до уваги. Any appropriate words can be used in place of smth and щось.

The letter combination “NN” in a set expression means that a specific surname or a reference to a specific work should be used in this place.

Articles are important elements of English compounds and phrases. In boldfaced compound English terms, articles are given in regular font, indicating that they do not affect the alphabetical order. Where the indefinite article a is used, it can be replaced in context by the article a or the, or by some other modifier (e.g. this, every, such, N’s, and so on.). In contrast, the definite article the signifies that it is a fixed, unchanging part of a particular compound or phrase.

4. Compound terms Compound terms are arranged in the dictionary according to the following patterns: 1. Noun+noun compounds in the English-Ukrainian part are listed under the second noun (for example, absorption curve is found under curve) and in the Ukrainian-English part under the head noun, which is used in the nominative case (for example, the compound енергія частинки is found under енергія).

2. Verb+noun compounds are listed under the noun, except in cases when the choice of an equivalent for the verb is not straightforward; for example, to break foam – гасити піну and to break wind – послаблювати силу вітру.

3. Adjective+noun compounds are listed under the noun; for example, kinetic energy is entered under energy and кінетична енергія under енергія.

4. Adverb+adjective compounds are listed under the adjective; for example, апроксимативно неперервний is found under неперервний and uniformly continuous under continuous.

5. Phrases of the type verb+preposition and adverb+verb (or verb+adverb) are provided under the corresponding verbs; for example, to move through is given under move and рухатися вперед under рухатися.

6. Synonymous parts of compound terms are given in brackets, such as особлива [синґулярна] точка.

The inconsistency in the usage of hyphenation patterns poses challenges in both English and Ukrainian. If the compound sought by the user cannot be found as a subentry under the headword where it might be expected to appear, it will be found as a hyphenated headword in its own right; for example, гамма-проміння and gaugeinvariant are hyphenated headwords, rather than sub-entries under проміння and invariant. We have found it impossible to follow any consistent pattern in using hyphens after English prefixes, because comparably authoritative English-language sources disagree on a number of these cases. The general tendency is to use unhyphenated forms as the lexical item becomes increasingly established in the language. This is especially true of the hyphen after the prefix non-.

‘Typical’ compound terms are normally given under the most general terms. By “typical compound terms” we mean compounds in which a word with the more general meaning, such as particle, may be replaced with words

XIX which represent specific instances of the designated object, such as fermion, proton, and electron. Using this approach throughout the dictionary, we have listed the majority of compounds under general terms such as particle. Thus compound terms that designate the various properties of particles are listed under particle and are not duplicated in the entries for the specific particles, such as fermion, proton, and electron. Another example is the entry for автоколивання— compounds are not provided here, because typical examples of such compounds are found under коливання. In all cases, by replacing the general term with a more specific one, the user will obtain the needed compound term.

The user needs to bear in mind that some obvious English equivalents to Ukrainian compound terms and phrases are not provided, because there would be no end to the number of such compounds. Instead, structurally different equivalents, including one-word equivalents, are provided, even if they are less common in the language.

For example, for розташований вище, the obvious equivalent “located [placed] higher” is omitted, while the less straightforward “superior” and “superjacent” are provided.

In some cases words that belong to the general stock of the language function as terms or appear in compound terms. Because their full spectrum of senses goes far beyond the scope of this dictionary, we have provided equivalents only for the senses that are likely to occur in scientific or technical texts. For example, in the case of the word satisfaction, equivalents related to natural sciences are provided, whereas its emotional (‘contentment’) and economic senses (‘compensation,’ ‘reimbursement’) are not included. Similarly, the entry for stage does not contain equivalents related to performances, theaters, and so on. If a headword does not have any relevant independent meanings and is interesting only as an element of a compound term, equivalents are provided only for the entire compound term, such as sniffer: gas ~ детектор пального газу.

5. Explanatory elements Explanatory labels, explanations, and comments appear in Ukrainian, and are italicized and parenthesized.

6. Cross-references In order to avoid duplicating compound terms, a system of cross-references is used in this dictionary. We have provided as complete a list of equivalents (and compound terms) as possible, with all the variants, under the most common term or under the headword that we believe is the most appropriate one. Under duplicate terms, only the most typical equivalents are given and cross-references are provided (preceded by див. тж). For example, compounds with the duplicate terms особливість [синґулярність] are listed under синґулярність, while the entry for особливість contains only the main equivalents and a cross-reference to синґулярність. Similarly, the entry for експеримент contains a cross-reference to дослід, where all the compounds are listed. The specific cross-reference indicator, див. тж, shows where the user will find more specific information and a greater number of compound terms. For example, завихореність (-ности) 1.vorticity див. тж вихоровість 2.(вихоровий рух) eddying motion провідність електрична ~ electric conduction; electric conductivity див тж електропровідність теплова ~ thermal conduction; thermal conductivity див тж теплопровідність If cross-references are made to sub-entries within the same entry, the abbreviations див. (used in the case of exact duplicates) and див. тж are followed by italicized terms, such as in the entry for точка: синґуля`рна ~ singular point, singularity див. тж особлива ~, особливість; ~ сонцестоя`ння див. сонцезворотна ~.

However, if the word that follows див. is boldfaced, it refers to a different entry, which can be found elsewhere in the dictionary, rather than to a local sub-entry.

All prefixed verbal forms are listed under the corresponding unprefixed verb. However, some meanings of the prefixed forms are provided in separate, alphabetically-listed entries. When a verb in the imperfective aspect or the noun corresponding to it can serve as the basis for deriving several semantically different forms with the perfective sense, these forms are numbered; for example, чавити 1. //вичавити squeeze %% ~ губку to squeeze a sponge див. тж вичавлювати 2. //розчавити crush; (зминати, розплющувати) squash див. тж розчавлювати чавлення 1. /вичавлювання//вичавлення squeezing 2. /розчавлювання//розчавлення crushing; (зминання, розплющування) squashing див тж розчавлювання.

XX All English equivalents to Ukrainian verbs are given under the imperfective forms of these verbs. Crossreferences using див. are also given from perfective-aspect verbal headwords. In compound terms, verbs are mostly given in their imperfective forms, except when the meaning of the compound requires the perfective aspect.

In cases when one in a pair of existing synonyms is obsolete or its use is undesirable (at least, in the compilers’ opinion), there is a reference (using див.) to the entry for other word, where Ukrainian equivalents are provided.

For example, плавити(ся)/розплавляти(ся)//розплавити(ся) та похідні слова див топити(ся)//розтопити(ся) та похідні слова.

In the above example, in addition to the cross-referenced word, i.e., топити(ся)//розтопити(ся), the dictionary also includes separate entries for its derivatives, such as топильний, топлення//розтоплення, стоплювати//стопити, стоплювання//стоплення, стоп, розтоп, стоплений, and розтоплений.

The terms that are, in the opinion of the compilers, not recommended for use are preceded with the label (нрк), such as ємність (нрк) див місткість.

If English equivalents for a Ukrainian noun are also appropriate for the corresponding substantival adjective, they are provided only under the noun, while the entry for the adjective contains a cross-reference, as in серпанковий mist тощо див серпанок. However, if the noun and the adjective require different equivalents, all of them are listed separately; for example, пелюстковий 1.(пов'язаний з пелюсткою) lobe тощо див пелюстка 2.(за формою) petaled, petal-shaped.

Orthographic issues I. The English spelling in this dictionary reflects primarily the American tradition, because it is by far the dominant one in scientific discourse. British spellings of the headwords are preceded by the label (брит.).

Phonetic transcriptions show both British and American pronunciation, with the British version given first, because British English is the predominant model used in teaching English in Ukraine. For a more detailed discussion of transcriptions see the phonetic preface to the dictionary.

The majority of words ending, in American spelling, in -ize, -ized, -izable, -izer, -zability, -izibility, -izing and –ization contain an ‘s’ instead of a ‘z’ in British English. These spelling differences are not indicated throughout the dictionary, because the American spelling is far more common in scientific literature. Moreover, bearing in mind this British-American distinction, the user will easily find the needed headword.

II. Regarding Ukrainian spelling rules, the situation is somewhat more complicated—due to the lack of Ukrainian orthographic norms, the disputable nature of certain current orthographic rules, the nearly decade-long rivalry between two approaches to Ukrainian orthography, and pending decisions of the National Orthographic Commission, dictionary-makers are forced to rely on their own judgment in solving numerous problems.

Below are some orthographic principles we have followed in this dictionary. These principles are based on the 1999 Newest Redaction of the Ukrainian Orthography, the Orthographic Terminological Convention that was approved by the closing session of the conference “Physics in Ukraine” in 1993, and certain conclusions of the Conciliation Commission on Problematic Issues in Ukrainian Word Usage, Formation, and Spelling (the Institute of the Ukrainian Language, Ukraine’s National Academy of Sciences). Even if the National Orthographic Commission does not approve some of these principles, the user will have no difficulty in making the necessary adjustments to spelling.

1. The compilers have followed the current orthographic rules in providing the genitive case endings to Ukrainian singular masculine nouns in the second declension. In cases where these rules are ambiguous or contradictory, variant endings have been given, with the preferred one first as in диск (-у, -а).

2. Third-declension singular feminine nouns that end in -ть in the nominative case and several other words are consistently given the ending -и in the genitive case as in пропорційности and властивости.

3. Similar to анти-, the prefix квази- is spelled with -и- throughout the dictionary, as in квазичастинка and квазиакустичний.

4. Corresponding to the original letter θ in words of Greek origin, the Ukrainian letter т is used. If such words appear as headwords, however, the two alternate spellings are provided, as in logarithm логари`тм [логари`фм].

5. In loan-words, the letter combination -ia- is in all cases (not only in the final position) spelled as -ія-; for example, матерія, матеріял, варіянт, лапласіян, радіяція, and so on.

XXI 6. In words with the combining forms auto and audio, these forms are consistently represented by авто- and авдіо-. In cases where this spelling is different from the form most widely used up to the present time, both spellings are provided, as in audio amplifier авдіопідси`лювач [аудіопідси`лювач].

7. Loan-words ending in -ter and -der are spelled with -тер and -дер, as in майстер and газгольдер.

In cases where this spelling is different from the form most widely used up to the present time, the optional -e- is parenthesized, as in мет(е)р and каланд(е)р.

8. The words проєкт and проєкція and their derivatives are consistently spelled using -є-.

9. The initial letter in the word йон and its derivatives is й in all cases.

10. Terms related to the concept of magnetism are consistently spelled using the root form -магнет-, as in магнет, магнетний, магнетувати, and намагнетованість. It should be noted that the Bureau of the Department for Physics and Astronomy at the National Academy of Sciences of Ukraine passed a resolution lifting the ban on this spelling, which was forced on the Ukrainian-speaking community under administrative pressure in the early 1930s, and recognizing that two spellings of the root form can be used: -магнет- and магніт-. In this dictionary, words containing the root form -магніт- are cross-referenced to the corresponding words with -магнет-.

11. Terms containing the root form -хем- are consistently spelled using -е-; for example, хемія, хемілюмінесценція, хемічний, and хемоядерний. It should be noted that the terminological conference SlovoSvit2008 appealed to the Bureau of the Department for Chemistry at the National Academy of Sciences of Ukraine with a proposal to lift the prohibition imposed on this spelling. We expect that the Bureau will issue a resolution similar to the one mentioned above in point 10. In this dictionary, words with the root form -хімare cross-referenced to the corresponding words with -хем-.

12. In loan-words, the letter ґ is used as prescribed by the appendix to the 1993 Orthographic Terminological Convention. If the Orthographic Commission resolves not to use this letter in common nouns and their derivatives, the user will be able to use г in these words.

13. Regarding designations of colors, the current orthographic rules contain several contradictions that appear to make sense in non-technical usage but cause problems elsewhere, in particular in spectroscopy and colorimetry.

We have followed the following rule: a combined word signifying color is not hyphenated if it refers to one color or one shade of color (e.g., жовтогаряча квітка or синьозелена речовина), whereas the hyphen is used when this kind of word designates a combination of distinct colors (e.g., синьо-зелений прапор). The names of colors and their shades, as well the terminology of the science of color are based on Anatole Wowk’s unique dictionary, which is, unfortunately, virtually unknown in Ukraine (see the list of dictionaries used).

III. Regarding the transliteration of the names of scientists and the spelling of terms derived from these names, surnames are spelled in the body of this dictionary according to the following principles, which the compilers assume will eventually be incorporated into the official orthographic rules: 1. Double consonants in the original name are transliterated as one consonant in Ukrainian.

2. The “rule of nine” (i.e., the use of и, rather than i, in borrowed common nouns and their derivatives when this vowel is preceded by either one of the nine consonants—д, т, з, с, ц, ж, ш, ч, and р—and followed by any consonant except й) is extended to include personal names.

3. The letter g that denotes a consonant sound closely resembling the Ukrainian [ґ] is conveyed by the Ukrainian letter ґ. (It should be noted that surnames ending in -ing do not fall into this category.)

4. The spelling of personal names originally written in the Cyrillic script is preserved, in parallel with the practice adopted for the languages that use the Latin script. Cyrillic-to-Latin transliterations follow authoritative scientific sources.

5. Adjectives derived from personal names are capitalized, such as Банахів простір or Лапласове рівняння.

However, adjectives ending in -ський that convey an indirect relation to the person in question are not capitalized, such as рентґенівський апарат and рентґенівська галактика (in contrast to Рентґенове проміння).

Personal names and terms derived from them should be spelled the same in all cases.

This dictionary contains an appendix with lists of scientists who have made a significant contribution to the development of world science and whose names have become elements of compound terms or terms in their own right. On the English-to-Ukrainian list, each English name is supplied with phonetic transcriptions that reflect both British and American pronunciation, as well as with a Ukrainian transliteration that closely follows its original pronunciation. If this transliteration differs from a traditional one, the latter is provided in brackets.

It is an unfortunate fact that these traditional transliterations sometimes suggest a pronunciation that is far removed from that of the original language. The efforts we have made to eliminate this confusion will enable the careful user to avoid these stereotypes regarding the pronunciation of widely-known personal names and to avert

XXII embarrassing situations when communicating with foreign colleagues. Therefore, in the body of this dictionary, we have mostly provided the generally known Ukrainian spelling of personal names (except in cases where this spelling suggests a pronunciation that is drastically at variance with the original one), while corrections have been concentrated in the appendix containing personal names.

On the English-to-Ukrainian list of personal names, the Ukrainian versions are provided in the following order: the transliteration that is closest to the authentic pronunciation, in the compilers’ opinion and based on phonetic transcriptions, comes first, followed by other transliterations (in brackets) that appear in literature and are recommended by the current orthographic rules. Parentheses show where, according to these rules, consonants should be doubled.

IV. Stress patterns This dictionary indicates the stress patterns for all Ukrainian words. The stress placement rules in Ukrainian are not as standardized as could be desired, and even the linguistic editors of this dictionary have not always been able to agree on the stress pattern in certain words. For this reason, the compilers have provided several possible stress patterns in cases where various normative dictionaries contradict each other.

XXIII Транскрипційна система словника Уже давно постала потреба подавати транскрипції в англійсько-українських термінологічних словниках, адже користувачам потрібно знати вимову не лише загальновживаних англійських слів, а й термінів. Більше того, зараз не можна ігнорувати існування двох панівних моделей англійської мови – британської та американської. Найбільше відмінностей між цими варіянтами саме у вимові. Транскрипції в словнику покликані адекватно представити вимову термінів у згаданих варіянтах англійської мови. Для цього ми розробили транскрипційну систему, пристосовану до потреб українських користувачів. У своїй роботі ми спиралися на найавторитетніші словники англійської вимови Д.Джоунза [2] і Дж.Велза [4]. У цій системі виправлено деякі вади, властиві іншим системам, і по-новому розв’язано низку транскрипційних питань. Повне наукове обґрунтування застосованої транскрипційної системи зацікавлений читач зможе знайти в роботі [1], а в цій передмові ми зосередимо увагу на практичних аспектах, важливих для правильного користування транскрипціями. Ключем до транскрипцій є таблиця фонетичних символів, наведена нижче. З огляду на іноваційний характер нашої системи є потреба навести деякі пояснення. Варіянти вимови представлені у транскрипціях. У словнику затранскрибовано найпоширеніші варіянти вимови, рекомендовані для неносіїв англійської мови. В деяких випадках нарівні з поданою вимовою можуть існувати й інші варіянти – однаково правильні й прийнятні, хоча й менш поширені. Першими подано транскрипції до британського варіянту. Якщо американська вимова відрізняється від британської, то транскрипцію до неї подано на другому місці, наприклад, laboratory [l#%b3r#t#ri{%l0br#t@:ri]. Окрім заголовних слів, мають свої транскрипції неправильні форми множини, наприклад: synthesis [%s1n8#s1s], syntheses [%s1n8#si:z]. Приголосні. На позначення приголосних ми використали звичні фонетичні символи, крім двох винятків.

[T] У певних позиціях в американському варіянті приголосний [t] вимовляють як швидкий [d], наприклад, shutter [%!6T.r] – shudder [%!6d.r], latter [%l0T.r] – ladder [%l0d.r]. Аби представити цей звук, було використано символ [T]. [.r] Цей символ позначає американський складотвірний приголосний [r] як, наприклад, в кінці слів major, rather, future. Вимовляють цей звук як звичайне [r], інколи з попереднім голосним призвуком. Голосні. У системі англійських голосних (проти системи приголосних) британсько-американських відмінностей більше, а послідовности в транскрипційному представленні значно менше. Нижче ми розглянемо проблеми, пов’язані з осібними голосними, а також деякі принципи транскрибування, зреалізовані у цьому словнику. [e] – [+] На превеликий жаль, в переважній більшости перекладних словників з англійської мови, поширених на теренах України, символ [e] використовують у невластивій йому функції: на позначення голосного в таких словах, як let, end, men тощо. У словниках французької та німецької мов такий голосний позначають символом [+], а символом [e] – інший голосний (вищого підйому), який в англійській мові чуємо лише в дифтонгу [e1]. Такий підхід є точнішим і послідовнішим, і ми дотримувалися його, подаючи такі транскрипції, як от: let [l+t], pair [p+#{p+r], take [te1k]. [@:] – [3:] – [2:] У принципах Міжнародної фонетичної асоціяції визнано, що ці три символи позначають відмінні голосні [3: 7, 9, 143], проте на практиці їх використовують непослідовно. Як видно з таблиці фонетичних символів, символ [@:] ми використовуємо цілком звично, а символом [3:] віддаємо американську вимову голосного в таких словах, як cause і thought. Символ [2:] виконує звичну функцію в британських транскриціях, а в американських позначає голосний як у словах lot і wash. Такий підхід було зреалізовано в першому виданні словника Дж.Велза.

[4:/] Цей символ позначає американський еквівалент британського голосного в слові turn і містить значок [/] у верхньому індексі, що позначає призвук [r]. Отже, транскрибуємо: turn [t4:n{t4:/n].

[1] – [i] – [i:] Досить часто ці символи вживають невластиво, однак у словниках Дж.Велза та Д.Джоунза їх чітко розмежовано. Їхній підхід ми взяли до використання й у нашій системі (див. таблицю фонетичних символів). Зауважмо лише, що символ [i] позначає завжди ненаголошений звук, що за якістю збігається з [i:], а за довготою – з [1]. [#9] – [o9] Символ [#9] позначає британський дифтонг, як от у слові no, а символ [o9] – американський відповідник цього дифтонга. Інші символи, що їх інколи використовують на позначення цих дифтонгів, є неточними.

XXIV [9] – [u:] Ці символи відповідають кількісно і якісно відмінним фонемам, і цю двоїсту відмінність має чітко відбивати графічна форма. Проте, на жаль, замість [9] часто вживають [u], тим самим хибно припускаючи, що дві згадані фонеми є якісно однаковими. Факультативні звуки. Щоб уникнути зайвого ускладнення транскрипцій, у переважній більшості випадків ми не подавали факультативні звуки, тобто звуки, що їх носії мови частіше опускають, ніж вимовляють. Наприклад, слово fence деякі носії мови вимовлють як [f+nts]. Проте більшість каже [f+ns] – і саме так затранскрибовано це слово в словнику. Отже, подані транскрипції відбивають найчастіше вживані зразки вимови. Складоподіл та складотвірні приголосні. Аби не обтяжувати транскрипцій, не показано поділ на склади і графічно не виокремлено складотвірних приголосних. Виняток – спеціяльний символ [.r] на позначення складотвірного [r] в американській вимові. Наголоси. У транскрипційній системі словника визнано два рівні наголосу: головний (позначуваний символом [ % ]) та другорядний (значок [ & ]). Третинні наголоси (слабші за другорядні) не позначено. У тих випадках, коли слово має два або більше другорядних наголосів різної сили, з практичних міркувань ми позначали їх однаково. Наприклад, у слові rhombobipyramidal [&r3mb#9&ba1p1%r0m1dl{&r2:mbo9&-] склад -bi- наголошено слабше, ніж rhom-. У багатьох словах типу bilayer, bilevel, cofactor, codivisor тощо під вливом різних чинників структура наголошування може змінюватися так, що головний наголос стає другорядним, а другорядний – головним. У таких випадках ми подавали найпоширенішу модель наголошування. Зсув наголосу та наголоси в складних словах. У складних словах зачасту важко однозначно вказати, на який склад падає головний наголос, оскільки в позиції перед іншим, сильніше наголошеним словом відбувається зсув наголосу. Наприклад, у словнику термін three-leafed має транскрипцію [&8ri:%li:ft]. Так це слово слід вимовляти осібно та в постпозиції, наприклад, у реченні This figure is three-leafed. Однак якщо figure поставити відразу після three-leafed, то наголоси будуть розставлені так: &three-leafed %figure. Користувачеві варто взяти до уваги це фонетичне явище й відповідно модифікувати розставлення наголосів залежно від контексту. Щоб допомогти йому в цьому, ми свідомо відійшли від поширеного підходу до транскрибування складних слів. Суть його полягає в тому, що наголоси для словникових гасел подають щоразу так, як їх слід розставляти, вимовляючи слово осібно або в постпозиції. Так зроблено в словниках Дж.Велза та Д.Джоунза, щоправда там спеціяльною позначкою вказано на те, що в контексті слово підпадає під дію зсуву наголосу. Це теоретично прийнятний розв’язок, але на практиці він подекуди неефективний. Причина цього в тому, що далеко не всі слова можна вжити осібно чи в постпозиції. Наприклад, багато складних прикметників найчастіше стоять в препозиції (тобто перед іменником, якого вони стосуються). Наприклад, у словнику Дж.Велза гасло three-way подано з транскрипцією [&8ri:%we1]. У живому мовленні це слово ніколи (або майже ніколи) так не вимовляють. До таких слів ми намагалися подати моделі наголошування, ближчі до контекстного вживання: three-way [%8ri:&we1] (пор. &three-way %tap – триходовий кран). Такі транскрипції є інтуїтивно точнішими й враховують ту особливість, що наголошення останнього елемента сполуки послаблює наголос першого елемента. Наприклад, %precious та %metal разом дають &precious %metal. Єдиний виняток з обраного підходу до транскрибування складних слів – слова на -free (error-free, lead-free, oxygen-free тощо). Всі ці слова подано з головним наголосом на -free, незалежно від наголосу в контексті. Транскрипції американської вимови. У цих транскрипціях подано лише частини, відмінні від вимови того самого слова в британському варіянті: починаючи від першої відмінності і по останню. Замість спільних частин від початку i/або з кінця використано риску [-], що найчастіше заміняє три або більше фонетичні символи. Щоб користувачеві було легше зорієнтуватися, яка частина є відмінною в американській вимові, зачасту до неї ми додавали ще ліве і/або праве оточення. Нерідко свого роду “точкою орієнтації” ми обирали значок наголосу. Відмінні наголоси представлено завжди, а однакові – лише за потреби. Наприклад, nonconflicting [&n3nk#n%fl1kt1${&n2:n-] – тут відмінною частиною є голосна в non-; superconducting [&su:p#k#n%d6kt1${&su:p.r-] – різна вимова -er-; flavorless [%fle1v#l#s{-v.r-] – відмінність у прочитанні -or-. Власні імена. Транскрипції до власних імен подано з дотриманням розробленої транскрипційної системи. У вимові власних імен часто можна спостерігати значні розбіжності серед носіїв англійської

XXV мови. Ми намагалися подати транскрипції, що відповідають нормам англійської вимови і водночас найменше відбігають від вимови імен в мові-джерелі. Маємо надію, що подані в словнику транскрипції стануть у пригоді користувачам і що наша транскрипційна система знайде дальше застосування в інших словниках, де буде представлено як британський, так і американський варіянти англійської мови. В. Старко, Д. Пуфалт Використані джерела 1. Старко В. Транскрипційна система для англійсько-українських словників // Лексикографічний бюлетень. – Вип. 11. – Київ, 2005.– С.4-17.

2.

Jones D. English Pronouncing Dictionary. 15th ed. Ed. by Roach P., Hartman J. – Cambridge: Cambridge University Press, 1997. – 559 p.

3.

Pullum G. K., Ladusaw W. A. Phonetic Symbol Guide. – Chicago, London: The University of Chicago Press, 1996. – 320 p.

4.

Wells J.C. Longman Pronunciation Dictionary. 2nd ed. – Harlow: Pearson Education Limited, 2000. – 869 p.

The Transcription System of the Dictionary For a long while there has been an evident need for transcriptions in English-Ukrainian terminological dictionaries. Users need to know how to pronounce scientific and technical terms as well as words that belong to the general word stock of English. They also must be aware that two distinct predominant models of English exist—British and American. Many distinctions can be found between these two models, but pronunciation differences outnumber all others.

Transcriptions in this dictionary have been formulated to accurately represent the pronunciation of words in these two varieties of English. For this purpose we have developed a transcription system tailored to the needs of Ukrainian users. In our work we relied on the two most authoritative dictionaries of English pronunciation – those of D. Jones [2] and J. Wells [4]. In our system we have corrected some of the deficiencies found in other systems and have offered innovative solutions to a number of transcription issues. An interested user can find a full scholarly treatment of our transcription system in [1]; we will focus our attention here on more practical aspects that are important for making good use of the transcriptions.

The table of phonetic symbols given below provides a key to the transcriptions in the dictionary. Due to the innovative nature of our system, some explanation is needed.

Variants in transcriptions. In this dictionary we have provided only the most common pronunciation variants, which are recommended for non-native speakers of English. In some cases, in addition to the given pronunciation, there may be other less common but equally correct and acceptable ways to pronounce a word.

The British pronunciation is listed first, followed by the American pronunciation where it is different, as in the word laboratory [l#%b3r#t#ri{%l0br#t@:ri]. Alongside the headwords, transcriptions have also been given for irregular plural forms, such as synthesis [%s1n8#s1s], syntheses [%s1n8#si:z].

Consonants. To represent consonants we have used the customary phonetic symbols with only two exceptions.

[T] In AmE, the consonant [t] in certain positions is pronounced as a quick [d] sound, as in shutter [%!6T.r] – shudder [%!6d.r] and latter [%l0T.r] – ladder [%l0d.r]. To represent this consonant we have used the symbol [T]. [.r] This symbol represents the AmE syllabic consonant [r] which is the final sound in such words as major, rather and future. It is pronounced as an ordinary [r] sound, sometimes with a preceding transitional vowel.

Vowels. Compared with the system of consonants, the vowel system contains more discrepancies between AmE and BrE, resulting in more inconsistencies in transcriptions.

Some specific vowels are discussed below, as well as some of the principles that have been applied in the transcriptions in this dictionary.

XXVI [e] – [+] Very regrettably, in the majority of bilingual English dictionaries available in Ukraine the symbol [e] is incorrectly used to represent the vowel in such words as let, end and men. In French and German dictionaries this vowel is represented by [+], whereas [e] is used to designate a different vowel, of closer quality, which in English is found only in the diphthong [e1]. This latter approach is more accurate and consistent, and we have followed it in providing transcriptions; let [l+t], pair [p+#{p+r] and take [te1k] are examples. [@:] – [3:] – [2:] According to the principles of the International Phonetic Assosiation these three symbols are recognized as representing separate vowels [3: 7, 9, 143]. However, in practice these principles are not always adhered to. As can be seen from the table of phonetic symbols, we use the symbol [@:] in the usual way and the symbol [3:] represents the American pronunciation of the vowel in such words as cause and thought. The symbol [2:] performs its customary function in British transcriptions, whereas in American pronunciation it designates a vowel found in such words as lot and wash. This approach was implemented in the first edition of Wells’ dictionary.

[4:/] This symbol represents the American equivalent of the British vowel in turn and has the superscript [r], used to show r-coloring. Thus we transcribe turn in the following way: [t4:n{t4:/n].

[1] – [i] – [i:] Quite often these symbols are used incorrectly. However, in dictionaries by J. Wells and D. Jones a clear distinction is made between them. We have followed their approach in our system (see the table of phonetic symbols). It is worthwhile to note here that the symbol [i] represents a vowel that is always unstressed and has a quality like that of [i:] but with the same length as [1]. [#9] – [o9] The symbol [#9] represents a BrE diphthong, as in the word no, whereas [o9] refers to its AmE counterpart. Other symbols that are sometimes used to represent these diphthongs are inaccurate.

[9] – [u:] These symbols correspond to quantitatively and qualitatively different phonemes. Thus these symbols need to be composed of graphical elements that clearly convey this twofold distinction. Unfortunately, [u]is often used instead of [9], incorrectly implying that the quality of the two phonemes in question is the same.

Optional sounds. In order to keep the transcriptions simple, we generally have not transcribed optional sounds (sounds that are more commonly omitted than pronounced). For example, the word fence is pronounced by some speakers as [f+nts]. However, the majority say [f+ns], and that is how this word is transcribed in this dictionary.

Thus the transcriptions in this dictionary reflect the most common pronunciation patterns.

Syllabification and syllabic consonants. For simplicity, we have not marked syllable division in our transcriptions, nor have we used any special graphic devices for syllabic consonants, with the exception of the symbol [.r] for the AmE syllabic [r].

Stresses. The transcription system of this dictionary represents just these two stress levels––primary (marked as [ % ]) and secondary (marked as [ & ]). Tertiary stresses (weaker than secondary ones) have not been marked. In those cases where a word has two or more secondary stresses of varying strengths, we have chosen for practical reasons not to make a distinction between them. For example, in the word rhombobipyramidal [&r3mb#9&ba1p1%r0m1dl{&r2:mbo9&-] the syllable -bi- has a weaker stress than rhom-.

In many words like bilayer, bilevel, cofactor, codivisor, etc., due to various factors the primary and secondary stresses are sometimes reversed. For words of this type we have given the most common stress patterns.

Stress shift and stresses in compound words. In compound words it is often hard to decide which stressed syllable should have the primary stress since stress shift occurs in contexts where the compound word is followed by another word that is even more strongly stressed. For example, in this dictionary the term three-leafed has the transcription [&8ri:%li:ft]. This is how the word is pronounced in isolation and in postposition, as in the sentence This figure is three-leafed. However, if three-leafed is immediately followed by figure the stress pattern will be &three-leafed %figure. Users need to take this phonetic phenomenon into account and modify stress patterns accordingly depending on the context.

With this in mind, we have intentionally departed from the usual approach to the transcription of compound words, according to which the stress patterns for dictionary headwords are given as if the words were used only in isolation or in postposition. This approach has been adopted in Wells’ and Jones’ dictionaries, but a special mark has been used to indicate that in certain contexts a word may be subject to stress shift. On the theoretical level, this is an acceptable solution, but in practice it is sometimes of very little value. The reason for this is that not all compound words can be used in isolation or in postposition. For example, many compound adjectives most often appear in preposition (i.e. ahead of the noun they modify). In Wells’ dictionary, for instance, the headword threeway is listed with the transcription [&8ri:%we1]. In actual speech this word is never (or almost never) pronounced in that way.

In transcribing words of this kind, we have sought to give stress patterns that are closer to the most frequent contextual usage, as in three-way [%8ri:&we1] (cf. &three-way %tap). These transcriptions are more precise intuitively

XXVII and are better suited for use in contexts where stressing the last element of a phrase leads to a weakening of the first element. For example, %precious and %metal together give & precious %metal.

The only exception to this pattern is found in the transcriptions of compound words with -free (error-free, lead-free, oxygen-free etc). All these words are transcribed with the primary stress on -free, regardless of the stress in context.

Transcriptions for AmE pronunciation. In the AmE transcriptions we have included only the parts of the words which are different from BrE. In place of the parts common to BrE and AmE, a hyphen [-] has been used at the beginning and/or at the end. The hyphen most often replaces three or more phonetic symbols.

To help the users find the part of the word which is pronounced in a different way than in BrE, we have often added a few symbols before or after it. Stress marks have often been used as “reference points”. Stresses that differ between AmE and BrE have been represented in all cases, and common stresses only when they are necessary. For example, in nonconflicting [&n3nk#n%fl1kt1${&n2:n-] the vowel in non- has two different pronunciations; in superconducting [&su:p#k#n%d6kt1${&su:p.r-] the pronunciation of -er- differs; and in flavorless [%fle1v#l#s{-v.r-] the syllable -or- has two pronunciations.

Personal names. Our transcription system has also been used in the transcriptions of personal names. There are considerable differences in the way native speakers of English pronounce them. We have striven to give transcriptions that conform to the norms of English pronunciation and at the same time exhibit the least divergence from the pronunciation of these names in the original languages.

We hope that the transcriptions given in this dictionary will prove useful to its users and that our transcription system will be suitable for future dictionaries in the representation of both British and American English.

V. Starko, D. Puffalt Bibliography 1. Starko, Vasyl. “A Transcription System for English-Ukrainian Dictionaries” [in:] Lexicographical Herald, Issue 11, Kyiv, 2005, pp.4-17.

2. Jones, Daniel. English Pronouncing Dictionary. 15th ed. Ed. by Roach P. and Hartman J. Cambridge: Cambridge University Press, 1997, 559 p.

3. Pullum, Geoffrey K., and Ladusaw, William A. Phonetic Symbol Guide. 2nd ed. Chicago, London: The University of Chicago Press, 1996, 320 p.

4. Wells, John C. Longman Pronunciation Dictionary. 2nd ed. Harlow: Pearson Education Limited, 2000, 869 p.

XXVIII Ключ до фонетичних символів у транскрипціях Key to phonetics symbols in transcriptions Приголосні/ Consonants

Приклади/Examples

Голосні/Vowels

Бр/Br Ам/Am

p b t

● ● ●

● ● ●

T d k g œ I f v 8 7 s z !

5 h m n $ l r .r

● ● ● ● ● ● ● ● ● ● ● ● ● ● ● ● ● ● ●

● ● ● ● ● ● ● ● ● ● ● ● ● ● ● ● ● ● ● ● ●

j w x

● ● ●

● ● ●

Приклади/Examples

Бр/Br Ам/Am

pack, copy, help base, problem, hub time, set Бр/Br: splinter, matter Ам/Am: splinter, matter data, code, odd keep, cache, scheme graph, ghost, toggle branch, patch, structure bridge, page, procedure fax, buffer, tough, phase value, solve, save theory, synthesis, truth there, algorithm, smooth sample, cell, task zero, zip, fuzzy, pause machine, assure, fraction measure, visual hash, who, adhere modem, lemma, sum net, knot, banner, run ping, bank, wrong label, call, wheel range, error, narrow Ам/Am: collar, minor, future, liter, mother yes, yet, union wave, one, while, query loch, Bach

6

●

●

2:

●

●

+ 0

● ●

● ●

4: 4:/ #

● ●

1 i i: 3 @:

● ● ● ● ●

3: 9 u u: e1 a1 @1 #9 o9 a9 1# 9# +#

● ● ● ● ● ● ● ● ● ● ●

● ● ● ● ● ● ● ● ● ● ● ● ● ● ●

bug, undo, hundred Бр/Br: hurry, current father, start, heart, calm Бр/Br: fast, class, half, task Ам/Am: lot, wash ten, end, press, ready stack, map, slash Ам/Am: fast, class, half, task Бр/Br: turn, firm, learn, journal Ам/Am: turn, firm, learn, journal, about, comma, common Бр/Br: collar, minor, mother bit, pitch, rhythm safety, serial, period, copier key, free, piece, routine Бр/Br: not, object, lost, watch more, law, default, resource Бр/Br: awe, cause, thought Ам/Am: awe, cause, thought book, look, put, stimulus influence, calculate, continuous do, proof, two, group, true rate, mail, say, eight, break prime, pile, sign, high, byte coin, point, toy Бр/Br: go, node, know, hold, scroll Ам/Am: go, node, know, hold, scroll power, about, now Бр/Br: near, peer, period Бр/Br: pure, tour, sure Бр/Br: air, square, where, variable

XXIX ЛЕКСИКОГРАФІЧНІ ДЖЕРЕЛА LEXICOGRAPHICAL SOURCES Александров П.С. и др. Англо-русский словарь математических терминов. Издательство иностранной литературы, Москва, 1962 Англійсько-український глосарій виробів Microsoft®. Громадська редакція. За ред. Б. Рицара. Термінографічна серія СловоСвіт, вип. 10. ЕКОінформ, Львів, 2006 Англо-український словник. За ред.Ю.О.Жлуктенка. 4-те видання. Освіта, Київ, 1994 Апресян Ю.Д. и др. Англо-русский синонимический словарь. Русский язык, Москва, 1979 Астрономічний енциклопедичний словник. За ред. І.А. Климишина, А.О. Корсунь. Львів, 2003 Балабан Т. Англійсько-український словник-довідник інженерії довкілля. Львів, Вид. ДУ "Львівська політехніка", 2000 Боровков К.А. Англо-русский, русско-английский словарь по теории вероятностей, статистике и комбинаторике. ТВП, Москва/SIAM, Philadelphia, 1994 Бугай А.С. Короткий тлумачний математичний словник. Радянська школа, Київ, 1964 Булаховський Л.А., Рильський М.Т. Російсько-український словник. За ред. М.Я.Калиновича. Вид. АН УРСР, Київ, 1956 Булда С. Словник будівельної термінології. (проєкт). Державне видавництво України, Харків-Київ, 1930. (МАТЕРІЯЛИ ДО УКРАЇНСЬКОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ ТА НОМЕНКЛЯТУРИ, т.XVIII) Василенко П., Шелудько І. Словник гірничої термінології (проєкт). Радянська школа, Харків, 1931. (МАТЕРІЯЛИ ДО УКРАЇНСЬКОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ ТА НОМЕНКЛЯТУРИ, т.II) Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики. За ред. В. Бусла. Перун, КиївІрпінь, 2003 Великий тлумачний словник сучасної української мови. За ред. В. Бусла. Перун, Київ-Ірпінь, 2001. Друге видання, з додатками і доповненнями, Перун, Київ-Ірпінь, 2005 Вікул М. Російсько-український словник термінів фізики і химії. Гадяч, 1918 Войналович О., Моргунюк В. Російсько-український словник наукової і технічної мови. Термінологія процесових понять. Вирій, Сталкер. Київ, 1997 Воронка Р., Кратко М.І., Мейнарович Є.В., Павленко В.О. Англо-український математичний словник. НВП Дидактик, Київ, 1993 Ганіткевич М., Зелізний А. Російсько-український словник з хемії та хемічної технології. Львів, 1993 Гейченко В.В. та ін. Російсько-український фізичний словник. Основа, Харків, 1990 Гейченко В.В. та ін. Російсько-український словник наукової термінології (математика, фізика, техніка, науки про Землю та космос). Наукова думка, Київ, 1998 Геодезичний енциклопедичний словник. За ред. В. Літинського. Євросвіт, Львів, 2001 Голоскевич Г. Правописний словник. Вид.дев'яте. Книгоспілка, Нью Йорк, 1962 Гороть Є.І., Коцюк Л.М., Малімон Л.К., Павлюк А.Б. Англо-український словник. Нова книга, Вінниця, 2006 Грінченко В.Д. Словарь української мови. тт.1-4. Репринтне видання. Видавництво Академії наук УРСР, Київ, 1958-1959 Гудименко Ф.С. та ін. Російсько-український математичний словник. Основа, Харків, 1990 Дармороси М. і Л. Словник техничної термінології. Горно, Київ, 1926 Демська О., Кульчицький І. Словник омонімів української мови. Фенікс, Львів, 1996 Дорoшенко М., Станиславський М., Страшкевич В. Словник ділової мови. Термінологія та фразеологія. (проєкт). Державне видавництво України, Харків-Київ, 1930. (МАТЕРІЯЛИ ДО УКРАЇНСЬКОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ ТА НОМЕНКЛЯТУРИ, т.XVI) Дубняк К. Короткий російсько-український словничок термінів природознавства та географії. Кобеляки на Полтавщині, 1917 Дубровський В. Російсько-український техничний словник. Київ, 1926 Жигадло І.Л. Російсько-український словничок реместв, професій та підприємств. Харків, 1925 Жлуктенко Ю.О., Биховець Н.М., Шванц А.В. Українсько-англійський словник. 2-ге видання. Радянська школа, Київ, 1987

XXX Зелізний А.М., Літковець О.А., Гуменецький В.В., Ганіткевич М.Й. Російсько-український словник термінів і зворотів з технольоґії нафти Вид. ДУ "Львівська політехніка", Львів, 1998 Зенкевич С. Словник хемічної номенклатури. Неорганічна хемія. Проєкт. З доручення Всеукраїнської Наради в справі усталення української хемічної номенклатури (8-9 жовтня 1927р.) Державне видавництво України, Харків, 1928 Інверсійний словник української мови. Наукова Думка, Київ, 1985 Калинович Ф. Словник математичної термінології (проєкт). Ч.1. Термінологія чистої математики. Державне видавництво України, Київ, 1925. Ч.2. Термінологія теоретичної механіки. Державне видавництво України, Київ, 1926. (МАТЕРІЯЛИ ДО УКРАЇНСЬКОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ ТА НОМЕНКЛЯТУРИ, т.IV, ч.1,2) Калинович Ф., Холодний Г. Словник математичної термінології (проєкт). Ч.3. Астрономічна термінологія і номенклатура. Радянська школа, Харків, 1931. (МАТЕРІЯЛИ ДО УКРАЇНСЬКОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ ТА НОМЕНКЛЯТУРИ, т.ІІІ) Караванський С. Практичний словник синонімів української мови. СП Кобза, Київ, 1993; друге видання Київ, 2000; третє видання БаК, Львів, 2008 Караванський С. Російсько-український словник складної лексики. Вид. центр Академія, Київ, 1998; друге видання БаК, Львів, 2006 Ковальський І. Англо-німецько-французько-український хемічний словник. тт.1,2. НТШ, Львів, 1999 Козирський В., Шендеровський В. Словник фізичної лексики (українсько-англійсько-німецькоросійський). Рада, Київ, 1996 Козирський В., Шаховцова С., Шендеровський В. Українсько-англійсько-російський словник з радіяційної безпеки. Рада, Київ, 1998 Комп'ютерний словник. Україна, Київ, 1997 (переклад видання Computer Dictionary, Microsoft Press, 1991) Короткий російсько-український словник силікатних термінів. За ред. Й.М. Ящишинна. Київ, ІСДО, 1993 Котов В.Н. и др. Русско-украинско-английский математический словарь словосочетаний. Ильвен, Киев, 1992 Коссак О.М., Маньковський С.Л. Англо-українсько-російський словник з інформатики та обчислювальної техніки. Світ, Львів, 1991 Кочерга О., Мейнарович Є. Українсько-англійський словник природничих термінів із префіксом не-. ІТФ ім.М.М. Боголюбова, Київ, 2000 Кратко М., Кікець М., Мейнарович Є., Павленко В., Черненко І., Шерік Д. Англійсько-український словник з програмування і математики. Надстир'я, Луцьк, 1998 Кривченко Г., Ігнатович В. Словник економічної термінології. (проєкт). Державне видавництво України, Харків-Київ, 1930. (МАТЕРІЯЛИ ДО УКРАЇНСЬКОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ ТА НОМЕНКЛЯТУРИ, т.XVII) Кукарін О.Б. та ін. Терміни з автоматизації виробничих процесів. Вища школа, Київ, 1992 Курило О. Словник української физичної терминольогії (проєкт). Терминольоґічна Комисія Природничої Секції УНТ, Київ, 1918. (МАТЕРІЯЛИ ДО УКРАЇНСЬКОЇ ПРИРОДНИЧОЇ ТЕРМИНОЛЬОґІЇ, т.І) Курило О. Словник хемичної термінології (проєкт). Державне видавництво України, Київ, 1923. (МАТЕРІЯЛИ ДО УКРАЇНСЬКОЇ ПРИРОДНИЧОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ ТА НОМЕНКЛАТУРИ, т.ІІІ) Лазаренко Є.К., Винар О.Е. Мінералогічний словник (Українсько-російсько-англійський). Київ, Наукова думка, 1975 Математическая Энциклопедия. Под ред. И.М. Виноградова. Изд. "Советская энциклопедия". Москва, 1977-1985 Матійко М.М. та ін. Російсько-український технічний словник. Державне видавництво технічної літератури УРСР, Київ, 1961 Некряч Є.Ф. та ін. Російсько-український хімічний словник. Основа, Харків, 1990 Непийвода Н. Практичний російсько-український словник. Основа, Київ, 2000 Непийвода Н. Сам собі редактор. Порадник з української мови. Київ, 1996; Українська книга, Київ, 1998 Нікішов В.В. Словник походження математичних термінів. Державне науково-технічне видавництво України, Харків-Київ, 1935

XXXI Ніньовський В. Українсько-англійський і англо-український словник. МП "Пам'ятки України", Київ, 1993 Опейда Й., Швайка О. Глосарій термінів з хімії. Вид. "Вебер", Донецька філія, Донецьк, 2008 Опейда Й., Швайка О. Тлумачний термінологічний словник з органічної та фізико-органічної хімії (українсько-російсько-англійський). Наукова думка, Київ, 1997 Опейда Й., Швайка О., Ніколаєвський А. Тлумачний термінологічний словник з хімічної кінетики (українсько-російсько-англійський). Вид. Донецького університету, Донецьк, 1995 Перхач В., Кінаш Б. Російсько-український науково-технічний словник Льів, 1997 Пилипенко М., Корнейко І. Радіологічна термінологія. Харків, 1995 Підлипенський В.С., Петренко В.М. Російсько-український політехнічний словник. ВТФ "Перун", Київ Ірпінь, 2000 Підмогильний В., Плужник Є. Фразеологія ділової мови. Видавниче товариство "Час", Київ, 1927 Подвезько М.Л., Балла М.І. Англо-український словник. Радянська школа, Київ, 1974 Покажчик ключових термінів до шостої редакції Міжнародної патентної класифікації. тт.1,2. Державне патентне відомство України, Київ, 1997 Полонський Х. Словник природничої термінології (проєкт). Державне видавництво України, Київ, 1928. (МАТЕРІЯЛИ ДО УКРАЇНСЬКОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ ТА НОМЕНКЛАТУРИ, т.ХІ) Полюга Л.М. Словник антонімів української мови. Довіра, Київ, 1999; друге видання Довіра, Київ, 2004 Полюга Л.М. Словник синонімів української мови. Довіра, Київ, 2004 Риндик С. Термінологічний словник "Міцности матеріялів". Без місця видання, 1924 Рицар Б., Семенистий К., Кочан І. Російсько-український та українсько-російський словник з радіоелектроніки. Логос, Львів, 1995 Російсько-український словник. т.1 (А-Ж). За ред. А. Кримського. Червоний шлях, Київ, 1924.; т.2. За ред. А. Кримського. вип.1 (З-К), ДВУ, Київ, 1929; вип.2 (Л-Намыкивать), УРЕ, Київ, 1932; вип.3 (Намыл-Нять), УРЕ, Київ, 1933; т.3. За ред. С. Єфремова. вип.1 (О-Поле), ДВУ, Київ, 1927; вип.2 (Поле - Пячение), ДВУ, Київ, 1928 Російсько-український словник. За ред. В.В.Жайворонка. Абрис, Київ, 2003 Російсько-український словник фізичних термінів. За ред. О.Б.Лисковича. Вища школа, Київ, 1994 Російсько-український словничок математичної термінології та фразеології. Алгебра. Одеса, 1927 Савчук М. Німецько-український електротехнічний словник. Український технічно-господарський інститут, Мюнхен, 1981 Секунда Т. Німецько-російсько-український словник термінів з обсягу механіки. Державне видавництво України, Харків-Київ, 1925 Селецький І. Проєкт метеорологічної термінології. Російсько-український словник. 1) А-Изолиния. Укрмет, Київ, 1928 Словник іншомовних слів. За ред.О.С.Мельничука. УРЕ, Київ, 1985 Словник механічної термінології. Частина перша. Силовні (проєкт). Державне видавництво України, Київ, 1929. (МАТЕРІЯЛИ ДО УКРАЇНСЬКОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ ТА НОМЕНКЛAТУРИ, т.XV) Словник синонімів української мови. тт.1,2. Наукова думка, Київ, 1999-2000 Словник української мови. т.1-11. Наукова думка, Київ, 1970-1980 Стрижак В., Поярков В., Моргунюк В., Войналович О. Російсько-український та українсько-російський словник з ядерної фізики, радіометрії, радіаційної та ядерної безпеки. Четверта хвиля, Київ, 1996 Таланчук П.М., Ярема С.Я., Коровайченко Ю.М., Ярема С.М., Моргунюк В.С. Норми української науково-технічної мови. Тлумачний словник термінів з видавничої, поліграфічної та пакувальної справи. К. – Львів: Ун-тет %%Україна%%: – 2006 Тимковський В. Словник радіо-термінології російсько-український (для технікумів, трудшкіл, ФЗУ і радіоаматорів). Секція наукових робітників, Миколаїв, 1930 Тлумачний гірничий словник. За заг. редакцією В.С.Білецького. Донецьк, 1998 Трихвилів Ю., Зубков І. Словник технічної термінології. Мірництво. (проєкт). Державне видавництво України, Харків-Київ, 1930. (МАТЕРІЯЛИ ДО УКРАЇНСЬКОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ ТА НОМЕНКЛЯТУРИ, т.XIX) Український радянський енциклопедичний словник. тт.1,2,3. УРЕ, Київ, 1986, 1987

XXXII Фаворський В.В. (редактор). Словник фізичної термінології (проєкт). Харків, УРЕ, 1932. (МАТЕРІЯЛИ ДО УКРАЇНСЬКОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ ТА НОМЕНКЛЯТУРИ, т.ІХ) Физика твердого тела. Энциклопедический словарь. Под ред. В.Г.Барьяхтара. тт.1,2. Наукова думка, Киев, 1996, 1998 Физический энциклопедический словарь. тт.1-5. Советская энциклопедия, Москва, 1962-1966 Физический энциклопедический словарь. Под ред. А.М. Прохорова. Советская энциклопедия, Москва, 1983 Хведорів М.М. Московсько-українська термінологія елементарної математики. Кам'янець-Подільський, 1919 Ципко О.К., Арсірій Ю.О., Савченко В.І. Російсько-український словник геологічних термінів. Десна, Чернігів, 1993 Чайковський М. Систематичний словник української математичної термінології. Ч.1. Елементарна математика. Видавництво української молоді, Берлін, 1924 Чернышев В.Н., Куликова С.С., Куликов И.Л. Англо-русский словарь по лазерам и инфракрасной технике. Воениздат, Москва, 1968 Шелудько І. Словник технічної термінології. Електротехніка. (проєкт). Державне видавництво України, Київ, 1928. (МАТЕРІЯЛИ ДО УКРАЇНСЬКОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ ТА НОМЕНКЛАТУРИ, т.XІІ) Шелудько І.М. Практичний словник виробничої термінології. Радянська школа, Харків, 1931. СЕРІЯ ПРАКТИЧНИХ СЛОВНИКІВ, вип.3. Шелудько І.М. Радіословник (українсько-російський). ВУАН, Київ, 1932 Шелудько І.М., Гнип П.І., Мариниченко В.Г. Російсько-український словник з теплотехніки та газотехніки. Видання 2-ге, репринтне. Техніка, Київ, 1991 Шелудько І., Садовський Т. Словник технічної термінології (загальний) (проєкт). Державне видавництво України, Київ, 1928. (МАТЕРІЯЛИ ДО УКРАЇНСЬКОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ ТА НОМЕНКЛАТУРИ, т.X) Юшманов Н.В. Элементы международной терминологии. Словарь-справочник. Наука, Москва, 1968 A Concise Dictionary of Physics. Oxford University Press, Oxford, 1992 Akulenko V.V. et al. English-Russian and Russian-English Dictionary of Misleading Words. Soviet Encyclopaedia, Moscow, 1969 Andrusyshen C.H., Krett J.N. Ukrainian-English Dictionary. University of Toronto Press, Toronto, 1981 Ayto J. The Longman Register of New Words. Special Edition. Russky Yazyk, Moscow, 1990 Balla M.I. English-Ukrainian Dictionary. Vol.1,2. Osvita, Kiev, 1996 Benson M. et al. The BBI Combinatory Dictionary of English. John Benjamins, Amsterdam, 1986 Callaham L.I. Russian-English Chemical and Polytechnical Dictionary. Third Edition. Nauka-Wiley, Moscow, 1993 Concise Science Dictionary. Oxford University Press, Oxford, 1991 Courtney R. Longman Dictionary of Phrasal Verbs. Special Edition. Longman Group, Harlow & Russky Yazyk, Moscow, 1986 Dictionary of Computing. Ed.by V. Illingwort et al. Market House, Oxford, 1986 Eisenreich G., Sube R. Technik Wörterbuch. Mathematik. English-Deutsch-Franzosisch-Russisch. Verlag Technik, Berlin, 1982 Emin I. Russian-English Physics Dictionary. John Wiley, NY, 1963 Encyclopedia of Physics. Ed. by R.G. Lerner, G.L. Trigg. Second Edition. VGH Publishers, NY, 1991 English-Polish Dictionary of Science and Technology. Ed.by M. Skrzynska et al. Wydawnictwa NaukowoTechniczne, Warszawa, 1990 English-Russian Astronomical Dictionary. Ed. by A.A. Mikhailov. Soviet Encyclopaedia, Moscow, 1971 English-Russian Dictionary of Chemistry and Technology of Polymers. Moscow, Russian Language Publishers, 1977 English-Russian Physics Dictionary. Ed. by D.M. Tolstoi. Soviet Encyclopaedia, Moscow, 1968 Hopkins J. Glossary of Astronomy and Astrophysics. The University of Chicago Press, Chicago and London, 1976

XXXIII Ignatiev B.I., Yudin M.F. English-Russian Dictionary on Metrology and Precise Measurement Technology.

Russian Language, Moscow, 1981 INIS: Multilingual Dictionary. IAEA, Vienna, 1983 Katyshev Yu.V. et al. English-Russian High-Energy Physics Dictionary. Russky Yazyk, Moscow, 1984 Kuznetsov B.V. Russian-English Dictionary of Scientific and Technical Usage. Moscow International School of Translation and Interpreting, Moscow, 1992 Lissovsky F.V., Kalugin I.K. English-Russian Dictionary of Electronics. Russky Yazyk Publishers, Moscow, 1987 Lohwater A.J. Russian-English Dictionary of the Mathematical Sciences. American Mathematical Society, Provience, 1961 Lohwater's Russian-English Dictionary of the Mathematical Sciences. Second edition, revised and expanded.

Ed.by R.P Boas. American Mathematical Society, Providence, 1990 Longman Dictionary of Contemporary English. Special Edition. Vol.1,2. Longman, 1992 Macura P. Russian-English Dictionary of Electrotechnology and Allied Sciences. Wiley, NY, 1982 McGraw Hill Dictionary of Physics. Ed. by S.P. Parker. Mc Graw Hill, NY, 1984 McGraw-Hill Dictionary of Physics and Mathematics. Ed. by N. Lapedes. McGraw Hill, NY, 1978 McGraw-Hill Dictionary of Scientific and Technical Terms. Fourth Edition. Ed. by S.P. Parker. McGraw Hill, NY, 1989 Milovanov E.L., Weizman E.A. English-Russian Dictionary on the Environmental Control. Russian Language, Moscow, 1980 New English-Russian Dictionary. Ed. by I.R. Galperin. Soviet Encyclopaedia, Moscow, 1972 Podvezko M.L., Balla M.I. English-Ukrainian Dictionary. Radyanska Shkola, Kiev, 1974 Popov Ye.F., Balla M.I. Comprehensive Ukrainian-English Dictionary. Kyiv, Chumatskiy Shliakh, 2001 Polish-English Dictionary of Science and Technology. Ed.by S.Czerni and M.Skrzynska. Wydawnictwa Naukowo-Techniczne, Warszawa, 1983 Roget's International Thesaurus. Fourth Edition. Complete and Unabridged. Revised by R.L.Chapman. Harper & Row, New York, 1977 Roget's Thesaurus of Synonyms and Antonyms. New edition revised and enlarged by S.R.Roget. Tophi Books, London, 1988 Russian-English Dictionary of Physics. Ed. by V.D. Novikov. Russo, Moscow, 2001 Russian-English Polytechnical Dictionary. Ed. by B.V. Kuznetsov. Russian Language Publishers, Moscow, 1980 Russian-English Technical Dictionary. Ed. by A.E. Chernoukhin. Military Publishing House, Moscow, 1971 Skibicki W. Glossary of Physics (Polish-English-French-German-Russian). Panstwowe Wydawnictwo Naukowe, Warszawa, 1961 Tchaban V. English-Ukrainian Electrotechnical Dictionary. Lvivska Politechnika Publishers, Lviv, 1995 The Comprehensive English-Russian Scientific and Technical Dictionary. Vol.1,2. Russky Yazyk Publishers, Moscow, 1991 The Oxford English-Russian Dictionary. Ed.by P.S.Falla. Clarendon Press, Oxford, 1992 The Random House Dictionary of the English Usage. Second Edition, Unabridged. Random House, NY, 1987 Voskoboinik D.I., Zimmerman M.H. English-Russian Nuclear Dictionary. Fizmatgiz, Moscow, 1960 Webster's New Collegiate Dictionary. G&C.Merriam Company, Springfield, Massachusetts, 1976 Wheeler M. The Oxford Russian-English Dictionary. Second Edition. Clarendon Press, Oxford, 1992 Wowk A. A Selective English-Ukrainian Dictionary of Science, Technology, and Modern Living. Manuscript, 1991 Wowk A. English-Ukrainian Dictionary of Selected Terms: Science and Contemporary Technologies. Український Термінологічний Центр Північної Америки при Науковому Товаристві ім.Т.Шевченка, НьюЙорк-Львів, 1998 Wowk A. English-Ukrainian Dictionary of Color Names and Color Science. Shevchenko Scientific Society, NY, 1986 Zimmerman M., Vedeneeva C. Russian-English Translator's Dictionary. Third Edition. John Wiley - Nauka, Moscow, 1991

XXXIV СКОРОЧЕННЯ/ABBREVIATIONS — аеродинаміка – aerodynamics — акустика – acoustics АЛҐ. — алґебра – algebra амер. — американський (стосовно вживання терміноваріянтів) – American (concerning usage) АСТР. — астрономія – astronomy АСТРОФІЗ. — астрофізика – astrophysics АТ. ФІЗ. — атомна фізика – atomic physics БІОЛ. — біологія – biology БХ — біохемія – biochemistry Брит. — Британія (назва країни) – Britain (country) брит. — британський (стосовно вживання терміноваріянтів) – British (concerning usage) ГД — гідродинаміка – hydrodynamics ГЕОД. — геодезія – geodesy ГЕОЛ. — геологія – geology ГЕОМ. — геометрія – geometry ГФ — геофізика – geophysics дс — дієслово – verb ЕКОЛ. — екологія – ecology ЕЛ. — електроніка, електротехніка – electronics, electrical engineering ЕМ — електромагнетизм – electromagnetism заст. — застаріле – obsolete зб. — збірне поняття – collective ім. — іменник – noun КМ — квантова механіка – quantum mechanics КОМП. — комп'юторика – computer science КОСМ. — космологія – cosmology КФ — кристалофізика – crystal physics КХД — квантова хромодинаміка – quantum chromodynamics лат. — латина – Latin ЛОГ. — логіка – logic МАТЕМ. — математика – mathematics МЕТЕОР. — метеорологія – meteorology МЕХ. — механіка – mechanics МІН. — мінералогія – mineralogy мн. — множина – plural МФ — металофізика – metal physics нн — народна назва – folk АД

АКУСТ.

нрк. — нерекомендований термін – deprecated usage ОГ — океанографія – oceanography одн. — однина – singular ОПТ. — оптика – optics перен. — переносне значення – figurative ПЕТР. — петрологія – petrology преф. — префікс/префіксоїд – prefix пкм — прикметник – adjective псл — прислівник – adverb РТ — радіотехніка – radio engineeirng розм. — розмовний вислів – colloquial РФ — радіофізика – radiophysics скор. — скорочення – abbreviation СП. — спектроскопія – spectroscopy СТАТ. — статистика – statistics СФ — статистична фізика – statistical physics ТБ — телебачення – TV ТВ — теорія відносности – relativity theory ТГ — теорія графів – graph theory ТД — термодинаміка – thermodynamics ТЕХН. — техніка – engineering, technology тж — також – also Т. ІГОР — теорія ігор – game theory Т. ІМ. — теорія імовірностей – probability theory ТОПОЛ. — топологія – topology ТП — теорія поля – field theory ТТ — фізика твердого тіла, solid state physics ФІЗ. — фізика – physics ФІЗ. ПЛАЗМИ — фізика плазми – plasma physics ФІЗ. ПЛИНІВ — фізика плинів [фізика плинних середовищ, фізика рідин і газів] – physics of fluids ФХ — фізична хемія – physical chemistry ФОТ. — фотографія – photography Х. — хемія – chemistry чс — числівник – numeral ЯФ — ядерна фізика – nuclear physics smb — somebody smth — something

АНГЛІЙСЬКА АБЕТКА — ENGLISH ALPHABET

Aa Bb Cc Dd Ee Ff Gg Hh Ii Jj Kk Ll Mm Nn Oo Pp Qq Rr Ss Tt Uu Vv Ww Xx Yy Zz УКРАЇНСЬКА АБЕТКА — UKRAINIAN ALPHABET

Аа Бб Вв Гг Ґґ Дд Ее Єє Жж Ии Іі Її Йй Кк Лл Мм Нн Оо Пп Рр Сс Тт Уу Фф Хх Цц Чч Шш Щщ Юю Яя Ьь

1

a-

ablatograph

A a- íå-, à-; áåç- (ïðåô³êñ ³ç íå´àòèâíèì çíà÷åííÿì) ab- 1. àá- (ïðåô³êñ, ùî âêàçóº íà íàëåæí³ñòü îäèíèö³ äî ñèñòåìè CÃÑ) 2. íå-, à- (ïðåô³êñ ³ç íå´àòèâíèì çíà÷åííÿì) abac íîìîãðà`ìà [#%b0k] abacterial 1. áåçáàêòåð³`éíèé 2. íåáàêòåð³`éíèé

[&e1b0k%t1#ri#l{-%t1r-]

abacus (ìí. abaci) 1. àáà`ê (âåðõíÿ ÷àñòèíà êîëîíè) 2. ðàõ³âíè`öÿ 3. íîìîãðà`ìà [%0b#k#s] (ìí [%0b#ka1]) abamp äèâ. abampere [%0b0mp] abampere àáàìïå`ð (10 a) [0%b0mp+#{-1r] abandon 1. â³äìîâëÿ`òèñÿ//â³äìî`âèòèñÿ (an idea – â³ä äóìêè) 2. ïîëèøà`òè//ïîëè`øèòè 3. ïðèïèíÿ`òè//ïðèïèíè`òè (ñïðîáè, ïîøóêè òîùî) 4. çàíå`äáóâàòè//çàíåäáà`òè [#%b0nd#n] abandoned 1. ïîëè`øåíèé (çîêðåìà ïðî äóìêó, íàì³ð) 2. çàíå`äáàíèé [#%b0nd#nd] abandonment 1. â³äìî`âà (â³ä äóìêè, íàì³ðó òîùî) 2. ïîëè`øåííÿ 3. ïðèïè`íåííÿ (ñïðîá, ïîøóê³â òîùî) [#%b0nd#nm#nt] abate 1. ïîñëàáëÿ`òè/ïîñëà`áëþâàòè//ïîñëà`áèòè 2. çìå`íøóâàòè//çìå`íøèòè (íàïðóãó òîùî) 3. ïîïóñêà`òè//ïîïóñòè`òè, â³äïóñêà`òè//â³äïóñòè`òè (ìåòàë) 4. âùóõà`òè//âùó`õíóòè, âãàìî`âóâàòèñÿ// âãàìóâà`òèñÿ (ïðî â³òåð òîùî) 5. îáòèíà`òè//îáòÿ`òè (êàì³íü, ìåòàë) [#%be1t] abatement 1. ñëà`áøàííÿ//ïîñëà`áøàííÿ; ïîñëà`áëþâàííÿ//ïîñëà`áëåííÿ 2. ìå`íøàííÿ//ïîìå`íøàííÿ; çìå`íøóâàííÿ//çìå`íøåííÿ 3. íè`æ÷àííÿ//ïîíè`æ÷àííÿ; çíè`æóâàííÿ//çíè`æåííÿ 4. âãàìî`âóâàííÿ// âãàìóâà`ííÿ; âùóõà`ííÿ//âùó`õíåííÿ 5. îáòèíà`ííÿ// îáòÿòòÿ` (êàìåíþ, ìåòàëó) [#%be1tm#nt] noise ~ ìå`íøàííÿ [ñëà`áøàííÿ] øó`ìó smoke ~ ìå`íøàííÿ äè`ìó wind ~ âùóõà`ííÿ â³`òðó

abaxial ïîçàâ³`ñíèé [0%b0ksi#l] abbreviate ñêîðî`÷óâàòè//ñêîðîòè`òè (íàçâó òîùî)

[#%bri:vie1t]

abbreviation 1. àáðåâ³ÿòó`ðà, ñêîðî`÷åííÿ 2. ñêîðî`÷åíà íà`çâà 3. ñêîðî`÷åíèé çà`ïèñ [#&bri:vi%e1!n] abcoulomb àáêóëî`í || àáêóëî`íîâèé

[&0b%ku:l3m{-2:m]

Abelian À`áåë³â [#%bi:li#n] abelianize àáåëþâà`òè//ïîàáåëþâà`òè [#%bi:li#na1z] abelianizing àáåëþâà`ííÿ//ïîàáåëþâà`ííÿ

[#%bi:li#na1z1$]

Abel-limitable à`áåëü-îáìå`æíèé, îáìå`æíèé çà À`áåëåì [&2:b#l%l1m1t#bl{-T#bl] Abel-summable à`áåëü-ñóìî`âíèé, ñóìî`âíèé çà À`áåëåì [&2:b#l%s6m#bl] aberration 1. àáåðà`ö³ÿ || àáåðàö³`éíèé 2. ñïîòâî`ðåííÿ 3. â³äõè`ëåííÿ; (âåëè÷èíà) â³`äõèë [&0b#%re1!n] ~ of light àáåðà`ö³ÿ ñâ³`òëà annual ~ ð³÷íà` àáåðà`ö³ÿ aperture ~ àïåðòó`ðíà àáåðà`ö³ÿ axial ~ àêñ³`éíà [ïîçäî`âæíÿ] àáåðà`ö³ÿ Bradley ~ àáåðà`ö³ÿ Áðå`äë³ chromatic ~ õðîìàòè`÷íà [êî`ë³ðíà] àáåðà`ö³ÿ, õðîìàòè`çì color ~ õðîìàòè`÷íà [êî`ë³ðíà] àáåðà`ö³ÿ

daily ~ äîáîâà` àáåðà`ö³ÿ diurnal ~ äîáîâà` àáåðà`ö³ÿ electron-optical ~ åëåêòðî`ííî-îïòè`÷íà àáåðà`ö³ÿ geometrical ~ ãåîìåòðè`÷íà àáåðà`ö³ÿ higher(-order) ~ âèùåïîðÿ`äêîâà àáåðà`ö³ÿ high-order ~ âèñîêîïîðÿ`äêîâà àáåðà`ö³ÿ image ~ ñïîòâî`ðåííÿ [äåôîðìà`ö³ÿ] î`áðàçó/çîáðà`æåííÿ lateral ~ ïîïåðå`÷íà àáåðà`ö³ÿ longitudinal ~ ïîçäî`âæíÿ àáåðà`ö³ÿ low-order ~ íèçüêîïîðÿ`äêîâà àáåðà`ö³ÿ monochromatic ~ ìîíîõðîìàòè`÷íà àáåðà`ö³ÿ nth-order ~ àáåðà`ö³ÿ ïîðÿ`äêó n optical ~ (îïòè`÷íà) àáåðà`ö³ÿ, àáåðà`ö³ÿ îïòè`÷íî¿ ñèñòå`ìè (ùî ¿¿ ñïðè÷èíþº îïòè÷íà ñèñòåìà) planetary ~ ïëàíå`òíà àáåðà`ö³ÿ residual ~ çàëèøêî`âà àáåðà`ö³ÿ secular ~ â³êîâà` àáåðà`ö³ÿ Seidel ~ Çà`éäåëåâà àáåðà`ö³ÿ spherical ~ ñôåðè`÷íà àáåðà`ö³ÿ spherochromatic ~ ñôåðîõðîìàòè`÷íà àáåðà`ö³ÿ stellar ~ çîðå`âà àáåðà`ö³ÿ symmetrical ~ ñèìåòðè`÷íà àáåðà`ö³ÿ thermooptic ~ òåðìîîïòè`÷íà àáåðà`ö³ÿ transverse ~ ïîïåðå`÷íà àáåðà`ö³ÿ wave ~ õâèëüîâà` àáåðà`ö³ÿ wavefront ~ ñïîòâî`ðåííÿ [çíåôî`ðìëåííÿ] õâèëüîâî`ãî ôðî`íòó zonal ~ çî`ííà àáåðà`ö³ÿ

aberrational àáåðàö³`éíèé [&0b#%re1!n#l] aberration-free áåçàáåðàö³`éíèé [&0b#%re1!n&fri:] abfarad àáôàðà`ä || àáôàðà`äîâèé [&0b%f0r#d] abhenry àáãå`íð³ || àáãå`íð³éíèé [&0b%h+nri] abherent ïðîòèïðèëèïà`ëüíà ðå÷îâèíà`

[#b%h1#r#nt{-%h1r-]

ability çäà`òí³ñòü, ñïðîìî`æí³ñòü [#%b1l#ti{-#Ti]

antijamming ~ çàâàäîñò³`éê³ñòü complex-forming ~ (Õ.) êîìïëåêñîóòâî`ðþâàëüíà çäà`òí³ñòü

-ability ó ñêëàäíèõ ñëîâàõ ïåðåäຠçíà÷åííÿ çäàòíîñòè, ñïðîìîæíîñòè ab initio (ëàò.) â³ä ïî÷à`òêó [&0b1%n1!i#9{-o9] abiogenesis àá³îãåíå`ç(à) [&e1ba1#9%I+n#s1s{-o9%-] abiogenetic(al) àá³îãåíå`çíèé

[&e1ba1#9I#%n+t1k(l){-o9I#%n+T- ]

abiotic 1. àá³îòè`÷íèé 2. íåæèâè`é [&e1ba1%3t1k{-%2:T1k] ablate 1. óñóâà`òè//óñó`íóòè [îáäèðà`òè//îáäå`ðòè] ïîâåðõíå`âèé øàð 2. âòðà÷à`òè//âòðà`òèòè ïîâåðõíå`âèé øà`ð [&0b%le1t] ablating àáëÿö³`éíèé [&0b%le1t1${-T1$] ablation àáëÿ`ö³ÿ || àáëÿö³`éíèé [&0b%le1!n] differential ~ íåð³âíîì³`ðíà àáëÿ`ö³ÿ erosion ~ åðîç³`éíà àáëÿ`ö³ÿ evaporation ~ âèïàðî`âóâàëüíà àáëÿ`ö³ÿ, àáëÿ`ö³ÿ âèïàðî`âóâàííÿì melting ~ àáëÿ`ö³ÿ òî`ïëåííÿì [ïëà`âëåííÿì] sublimation ~ ñóáë³ìàö³`éíà àáëÿ`ö³ÿ weathering ~ çâ³`òðþâàëüíà àáëÿ`ö³ÿ, àáëÿ`ö³ÿ çâ³`òðþâàííÿì

ablative àáëÿö³`éíèé [&0b%le1t1v{-T1v] ablatograph àáëÿòî`ãðàô [&0b%le1t#gr2:f{-T#gr0f]

ablator 2 absorbable ablator àáëÿö³`éíèé ìàòåð³ÿ`ë [&0b%le1t#{-T.r] abrader äðà÷, îáäèðà`÷ [#%bre1d#{-.r] able 1. çäà`òíèé, ñïðîìî`æíèé; (ïðî ëþäèíó) çä³`áíèé abraser âèïðî`áóâà÷ àáðàçè`âíî¿ òðè`âêîñòè to be ~ ìîãòè`//çìîãòè` 2. îñíîâà [#%bre1z#{-.r] abrasion 1. ñòèðà`ííÿ//ñòåðòÿ` 2. àáðàçè`âíå ø³ñòíàäöÿòêîâî¿ ÷èñëîâî¿ ñèñòåìè [%e1bl] çóæèâà`ííÿ//çóæèòòÿ`, àáðàçè`âíå çíî`øóâàííÿ// -able ó ñêëàäíèõ ñëîâàõ ïåðåäຠçíà÷åííÿ çíî`øåííÿ 3. øë³ôóâà`ííÿ//âè`øë³ôóâàííÿ/ çäàòíîñòè; ñïðèéíÿòëèâîñòè, ïðèäàòíîñòè ïîøë³ôóâà`ííÿ, îáðîáëÿ`ííÿ//îáðî`áëåííÿ abmho àáìî` [%0bm#9{-o9] àáðàçè`âîì 4. (ÃÅÎË.) àáðà`ç³ÿ || àáðàç³`éíèé [#%bre15n] abnormal 1. àíîìà`ëüíèé 2. íåíîðìà`ëüíèé, íåïðà`âèëüíèé 3. (ÌÀÒÅÌ.) àíîðìà`ëüíèé [&0b%n@:ml{-%n@:rml] abrasion-resistant çíîñîòðèâêè`é, âàæêîñòè`ðíèé abnormality 1. àíîìà`ë³ÿ; àíîìà`ëüí³ñòü 2. íåíîð[#%bre15nr1&z1st#nt] ìà`ëüí³ñòü, íåïðà`âèëüí³ñòü 3. â³äõè`ëåííÿ â³ä íî`ð- abrasive 1. àáðàçè`â, àáðàçè`âíèé ìàòåð³ÿ`ë || ìè, ïîðó`øåííÿ (ðåæèìó) 4. (ÌÀÒÅÌ.) àíîðìà`ëüí³ñòü àáðàçè`âíèé 2. (ÃÅÎË.) àáðàç³`éíèé [#%bre1s1v] coarse ~ ãðó`áèé àáðàçè`â (ðîçïîä³ëó) [&0bn@:%m0l#ti{-n@:r%m0l#Ti] hidden ~ ïðèõî`âàíèé äåôå`êò (ïðèëàäó)

abnormity äèâ. abnormality [&0b%n@:m#ti{-%n@:rm#Ti] abohm àáî`ì || àáî`ìîâèé [&0b%#9m{-%o9m] abolish 1. ë³êâ³äóâà`òè//çë³êâ³äóâà`òè 2. óñóâà`òè// óñó`íóòè 3. êàñóâà`òè/ñêàñî`âóâàòè//ñêàñóâà`òè

fine ~ òîíêè`é àáðàçè`â

abrasiveness 1. àáðàçè`âí³ñòü, àáðàçè`âíà çäà`òí³ñòü 2. ñòè`ðí³ñòü [#%bre1s1vn#s] abreast: to keep [stay] ~ of events áó`òè â êó`ðñ³ ïîä³`é [#%br+st] abridge ñêîðî`÷óâàòè//ñêîðîòè`òè (òåêñò; [#%b3l1!{#%b2:l-] ïðîöåäóðó) [#%br1I] abolition 1. ë³êâ³äà`ö³ÿ 2. óñóâà`ííÿ//óñó`íåííÿ 3. êàñóâà`ííÿ/ñêàñî`âóâàííÿ//ñêàñóâà`ííÿ [&0b#%l1!n] abridgement äèâ. abridgment abridging ñêîðî`÷óâàííÿ//ñêîðî`÷åííÿ (òåêñòó; abort 1. (äî÷à`ñíå) ïðèïèíÿ`ííÿ//ïðèïè`íåííÿ; ïðîöåäóðè) [#%br1I1$] (äî÷à`ñíèé) çó`ïè`í || (äî÷à`ñíî) ïðèïèíÿ`òè// abridgment 1. ñêîðî`÷óâàííÿ//ñêîðî`÷åííÿ (òåêñòó; ïðèïèíè`òè ðîáî`òó 2. àâàð³`éíî çàê³`í÷óâàòè(ñÿ)// ïðîöåäóðè) 2. ñêîðî`÷åíèé òåêñò; ñêîðî`÷åíèé çàê³í÷è`òè(ñÿ) 3. (íàâìèñíå, ïðî ä³þ îïåðàòîðà) âàð³ÿ`íò 3. ñêîðî`÷åíå âèäàííÿ` [#%br1Im#nt] ñêèäà`òè//ñêè`íóòè 4. (ñàìî÷èííî, ïðî ðîáîòó ñèñabrupt 1. ðàïòî`âèé, íåñïîä³`âàíèé 2. ð³çêè`é òåìè òîùî) çðèâà`òèñÿ//ç³ðâà`òèñÿ [#%b@:t{#%b@:rt] 3. ñòð³ìêè`é, êðóòè`é; óðâè`ñòèé [#%br6pt] abortive 1. íåâäà`ëèé 2. äî÷à`ñíî [ïåðåä÷à`ñíî] abruption ðî`çðè`â || ðî`çðè`âíèé [#%br6p!n] ïåðå`ðâàíèé [#%b@:t1v{#%b@:rT1v] abound ðÿñí³`òè (in smth – ÷èìîñü); áóòè áàãà`òèì (in abruptly ðà`ïòîì, íåñïîä³`âàíî [#%br6ptli] abruptness 1. ðàïòî`â³ñòü 2. ð³`çê³ñòü 3. êðó`ò³ñòü, smth – íà ùîñü) about 1. íàâêðóãè`, íà`âêî`ëî, äîâêî`ëà 2. íåïîäàë³`ê, ñòð³`ìê³ñòü; óðâè`ñò³ñòü [#%br6ptn#s] ïîáëèçó`; íåäàëå`êî (â³ä) 3. ìà`éæå 4. (ïðî ê³ëüê³ñòü abscissa (ìí. abscissas, abscissae) àáñöè`ñà, â³ñü òîùî) ïðèáëè`çíî, áëè`çüêî 5. (ïðî ÷àñ) áëè`çüêî àáñöè`ñ || àáñöè`ñîâèé [0b%s1s#] (ìí. [0b%s1si:]) ~ of convergence àáñöè`ñà çá³`æíîñòè ~ two hours áëè`çüêî äâîõ ãîäè`í (ïðî òðèâàë³ñòü); ~ of Laplace-transorm convergence àáñöè`ñà ~ two o‘clock áëè`çüêî äðó`ãî¿ ãîäè`íè (ïðî ìîìåíò çá³`æíîñòè Ëàïëà`ñîâîãî ïåðå`òâîðó ÷àñó) 6. ïðî, ùî`äî, ñòîñî`âíî [#%ba9t] ~ of simple convergence àáñöè`ñà ïðî`ñòî`¿ çá³`æíîñòè about-face î`áåðò íà 180° [#&ba9t%fe1s{#%ba9t&fe1s] ~ of summability àáñöè`ñà ñóìî`âíîñòè about-turn î`áåðò íà 180° [#&ba9t%t4:n{#%ba9t&t4:/n] ~ of uniform convergence àáñöè`ñà ð³âíîì³`ðíî¿ above 1. âå`ðõí³é, ãîð³`øí³é 2. (äå) âãîð³`, óãîð³, çá³`æíîñòè íàãîð³` 3. (êóäè) âãî`ðó, íàãî`ðó 4. íàä, âè`ùå 5. ïî`íàä; á³`ëüø(å) ÿê, âè`ùå çà 6. âèùåçàçíà`÷åíèé, absence 1. áðàê, â³äñó`òí³ñòü in the ~ of smth çà áðà`êîì ÷îãîñü 2. íåñòà`÷à [%0bs#ns] âèùåíàâå`äåíèé, âèùåçãà`äàíèé [#%b6v] ~ of proof íåäîâå`äåí³ñòü, áðàê äîâå`äåííÿ above-average âè`ùèé [á³`ëüøèé] çà ñåðå`äíº absent 1. çàáðà`êëèé 2. â³äñó`òí³é [%0bs#nt] (çíà`÷åííÿ) [#%b6v&0v#r1I] absiemens àáñè`ìåíñ || àáñè`ìåíñîâèé [&0b%si:m#nz] above-critical íàäêðèòè`÷íèé [#&b6v%kr1t1kl{-%kr1T-] absolute 1. àáñîëþ`òíèé, ö³ëêîâè`òèé 2. the ~ aboveground íàçå`ìíèé [#%b6vgra9nd] àáñîëþ`ò (ïðî ãåîìåòð³þ, òîïîëîã³þ) [%0bs#lu:t] abovementioned âèùåçàçíà`÷åíèé, âèùåíàâå`äåíèé, absolutely 1. (ÌÀÒÅÌ.) àáñîëþ`òíî, ö³ëêî`ì; âèùåçãà`äàíèé [#&b6v%m+n!nd] áåçóìî`âíî 2. (ó ïîçèòèâíîìó òâåðäæåíí³) ö³ëêî`ì, above-threshold íàäïîðî`ãîâèé ö³ëêîâè`òî 3. (ó íå´àòèâíîìó òâåðäæåíí³) çî`âñ³ì [#&b6v%8r+!h#9ld{-!o9ld] above-zero (ïðî òåìïåðàòóðó) ïëþñîâè`é, âè`ùèé çà íóëü [âè`ùå íóëÿ`] [#&b6v%z1#r#9{-%z1ro9] abradability ñòè`ðí³ñòü [#&bre1d#%b1l#ti{-Ti] abradable ñòè`ðíèé [#%bre1d#bl] abradant àáðàçè`â, àáðàçè`âíèé ìàòåð³ÿ`ë || àáðàçè`âíèé [#%bre1dnt] abrade 1. øë³ôóâà`òè//ïîøë³ôóâà`òè/âè`øë³ôóâàòè, ëèñêóâà`òè//ïîëèñêóâà`òè, îáðîáëÿ`òè//îáðîáè`òè àáðàçè`âîì 2. äå`ðòè//îáäå`ðòè 3. ñòèðà`òèñÿ// ñòå`ðòèñÿ [#%bre1d]

[&0bs#%lu:tli]

absoluteness àáñîëþ`òí³ñòü, ö³ëêîâè`ò³ñòü

[&0bs#%lu:tn#s]

absorb 1. àáñîðáóâà`òè//çààáñîðáóâà`òè; (ïðî õâèë³; åíåðã³þ) ïîãëèíà`òè//ïîãëè`íóòè; (ïðî ðå÷îâèíó) âáèðà`òè//ââ³áðà`òè 2. (ÒÅÕÍ.) àìîðòèçóâà`òè//çààìîðòèçóâà`òè (ïîøòîâõè, ñòðóñè) [#b%z@:b{-%z@:rb] absorbability âáè`ðí³ñòü; ïîãëè`íí³ñòü

[#b&z@:b#%b1l#ti{-&z@:rb#%b1l#Ti]

absorbable âáèðíè`é; ïîãëèííè`é [#b%z@:b#bl{-%z@:rb-]

absorbance absorbance âáèðà`ëüí³ñòü, ïîãëèíà`ëüí³ñòü, âáèðà`ëüíà [ïîãëèíà`ëüíà] çäà`òí³ñòü

[#b%z@:b#ns{-%z@:rb-]

absorbancy äèâ. absorbance [#b%z@:b#nsi{-%z@:rb-] absorbate àáñîðáà`ò, (çà)àáñîðáî`âàíà ðå÷îâèíà` || àáñîðáà`òîâèé [#b%z@:b#t{-%z@:rb-] absorbed 1. çààáñîðáî`âàíèé 2. (ïðî ðå÷îâèíó) ââ³`áðàíèé 3. (ïðî õâèë³; åíåðã³þ) ïîãëè`íåíèé

[#b%z@:bd{-%z@:rbd]

absorbence äèâ. absorbance [#b%z@:b#ns{-%z@:rb-] absorbency äèâ. absorbance [#b%z@:b#nsi{-%z@:rb-] absorbent 1. àáñîðáå`íò || àáñîðáåíòîâèé 2. àáñîðáóâà`ëüíèé, âáèðà`ëüíèé, ïîãëèíà`ëüíèé

[#b%z@:b#nt{-%z@:rb-]

absorber 1. àáñî`ðáåð; ïîãëèíà`÷ (õâèëü; åíåð㳿; ÷àñòèíîê); âáèðà`÷ (ðå÷îâèíè) || àáñî`ðáåðíèé 2. àìîðòèçà`òîð || àìîðòèçà`òîðíèé 3. àáñîðáö³`éíèé àïàðà`ò [#b%z@:b#{-%z@:rb.r] film ~ ïë³âêî`âè`é ïîãëèíà`÷ [âáèðà`÷] gas ~ ãàçîâáèðà`÷ heat ~ òåïëîïîãëèíà`÷ liquid ~ ð³äè`ííèé ïîãëèíà`÷ [âáèðà`÷] neutron ~ ïîãëèíà`÷ íåéòðî`í³â noise ~ ïîãëèíà`÷ øó`ìó particle ~ ïîãëèíà`÷ ÷àñòè`íîê perfect ~ àáñîëþ`òíèé ïîãëèíà`÷ [âáèðà`÷] radiation ~ ïîãëèíà`÷ ïðîì³`ííÿ shock ~ àìîðòèçà`òîð (ïîøòîâõ³â), â³äïðó`æíèê, äå`ìïôåð, óäàðîãëóøíè`ê sound ~ çâóêîïîãëèíà`÷ ultraviolet ~ ïîãëèíà`÷ óëüòðàô³îëå`òîâîãî ïðîì³`ííÿ vibration ~ àìîðòèçà`òîð [ïîãëèíà`÷] êîëèâà`íü, â³áðîïîãëèíà`÷

absorbing àáñîðáóâà`ííÿ//çààáñîðáóâà`ííÿ, âáèðà`ííÿ//ââ³áðà`ííÿ, ïîãëèíà`ííÿ//ïîãëè`íåííÿ || àáñîðáö³`éíèé, àáñîðáóâà`ëüíèé, âáèðà`ëüíèé, ïîãëèíà`ëüíèé [#b%z@:b1${-%z@:rb1$] shock ~ àìîðòèçóâà`ííÿ, àìîðòèçà`ö³ÿ

absorptance 1. (ùîäî ðå÷îâèíè) âáèðà`ëüí³ñòü, êîåô³ö³º`íò âáèðà`ííÿ 2. (ùîäî õâèëü; åíåð㳿) ïîãëèíà`ëüí³ñòü, êîåô³ö³º`íò ïîãëèíà`ííÿ

[#b%z@:pt#ns{-%z@:rp-]

absorptiometer àáñîðáö³î`ìåò(å)ð

[#b&z@:p!i%3m1t#{-&z@:rp!i%2:m#T.r]

absorptiometric àáñîðáö³îìåòðè`÷íèé

[#b&z@:p!i#%m+tr1k{-%z@:rp-]

absorptiometry àáñîðáö³îìå`òð³ÿ

[#b&z@:p!i%3m#tri{-&z@:rp!i%2:m-]

absorption 1. (çàãàëüíèé òåðì³í) àáñî`ðáö³ÿ, àáñîðáóâà`ííÿ//çààáñîðáóâà`ííÿ || àáñîðáö³`éíèé 2. âáèðà`ííÿ//ââ³áðà`ííÿ (ðå÷îâèíè) || âáèðà`ëüíèé 3. ïîãëèíà`ííÿ//ïîãëè`íåííÿ (õâèëü; åíåð㳿; ÷àñòèíîê) || ïîãëèíà`ëüíèé [#b%z@:p!n{-%z@:rp!n]

3

abstatampere cosmic-ray ~ ïîãëèíà`ííÿ êîñì³`÷íîãî ïðîì³`ííÿ critical ~ êðèòè`÷íå ïîãëèíà`ííÿ cyanogen ~ (ÀÑÒÐ.) ö³ÿ`íîâå ïîãëèíà`ííÿ dislocation~ äèñëîêàö³`éíå ïîãëèíà`ííÿ (óëüòðàçâóêó) dynamical ~ äèíàì³`÷íå ïîãëèíà`ííÿ edge ~ êðàéîâå` ïîãëèíà`ííÿ energy ~ ïîãëèíà`ííÿ åíå`ð㳿 gas ~ àáñî`ðáö³ÿ [âáèðà`ííÿ] ãà`çó ground ~ ïîãëèíà`ííÿ (ðàä³îõâèëü) çåìëå`þ heat ~ òåïëîïîãëèíà`ííÿ, òåïëîâáèðà`ííÿ, ïîãëèíà`ííÿ [âáèðà`ííÿ] òåïëà` interstellar ~ ì³æçîðå`âå ïîãëèíà`ííÿ intraband ~ âíóòð³øíüîçî`ííå ïîãëèíà`ííÿ (íîñ³¿â) lattice ~ ´ðàòêî`âå ïîãëèíà`ííÿ light ~ ïîãëèíà`ííÿ [àáñî`ðáö³ÿ] ñâ³`òëà line ~ ë³í³`é÷àñòå [äèñêðå`òíå] ïîãëèíà`ííÿ moisture ~ âîëîãîâáèðà`ííÿ, âáèðà`ííÿ âîëî`ãè neutral ~ íåñåëåêòè`âíå [íåéòðà`ëüíå] ïîãëèíà`ííÿ neutron ~ ïîãëèíà`ííÿ íåéòðî`í³â nonfission ~ ïîãëèíà`ííÿ áåç ïî`ä³ëó (ÿäðà) nonlinear ~ íåë³í³`éíå ïîãëèíà`ííÿ nonresonance ~ íåðåçîíà`íñíå ïîãëèíà`ííÿ nuclear ~ ÿäðî`âå ïîãëèíà`ííÿ (åíåð㳿), ïîãëèíà`ííÿ (åíå`ð㳿) ÿäðî`ì nucleus ~ ïîãëèíà`ííÿ ÿäðà` parasitic ~ ïàðàçè`òíå ïîãëèíà`ííÿ (íåéòðîí³â) particle ~ ïîãëèíà`ííÿ ÷àñòè`íêè [÷àñòè`íîê] photoelectric ~ ôîòîåëåêòðè`÷íå ïîãëèíà`ííÿ preferential ~ [ñåëåêòè`âíå, ïåðåâà`æíå] ïîãëèíà`ííÿ radiation ~ ïîãëèíà`ííÿ ïðîì³`ííÿ radio-wave ~ ïîãëèíà`ííÿ ðàä³îõâè`ëü relative ~ â³äíî`ñíå ïîãëèíà`ííÿ [âáèðà`ííÿ] resonance ~ ðåçîíà`íñíå ïîãëèíà`ííÿ saturable ~ íàñèòíå` ïîãëèíà`ííÿ saturated ~ íàñè`÷åíå ïîãëèíà`ííÿ selective ~ ñåëåêòè`âíe [âè`á³ðíå] ïîãëèíà`ííÿ shock ~ àìîðòèçóâà`ííÿ, àìîðòèçà`ö³ÿ sound ~ çâóêîïîãëèíà`ííÿ, ïîãëèíà`ííÿ çâó`êó specific ~ ïèòî`ìå ïîãëèíà`ííÿ [âáèðà`ííÿ] spectral ~ ñïåêòðà`ëüíå ïîãëèíà`ííÿ stochastic ~ ñòîõàñòè`÷íå ïîãëèíà`ííÿ strong ~ ñè`ëüíå ïîãëèíà`ííÿ [âáèðà`ííÿ] surface ~ ïîâåðõíå`âå ïîãëèíà`ííÿ [âáèðà`ííÿ] total ~ ö³ëêîâè`òå ïîãëèíà`ííÿ transient ~ ïåðåõ³`äíå` ïîãëèíà`ííÿ two-phonon ~ äâîôîíî`ííå ïîãëèíà`ííÿ two-photon ~ äâîôîòî`ííå ïîãëèíà`ííÿ vibration ~ àìîðòèçà`ö³ÿ êîëèâà`íü, â³áðîïîãëèíà`ííÿ volume ~ î`ᢺ`ìíå ïîãëèíà`ííÿ [âáèðà`ííÿ] wall ~ ïîãëèíà`ííÿ [âáèðà`ííÿ] ñò³`íêàìè wave ~ ïîãëèíà`ííÿ õâèëü weak ~ ñëàáêå` ïîãëèíà`ííÿ [âáèðà`ííÿ] x-ray ~ ïîãëèíà`ííÿ Ðåíò´å`íîâîãî ïðîì³`ííÿ

absorptive àáñîðáö³`éíèé; àáñîðáóâà`ëüíèé;

âáèðà`ëüíèé; ïîãëèíà`ëüíèé [#b%z@:pt1v{-%z@:rp-] ~ of water âáèðà`ííÿ âîäè` absorptivity àáñîðáö³`éíà çäà`òí³ñòü; (ùîäî õâèëü, acoustic ~ çâóêîïîãëèíà`ííÿ, àêóñòè`÷íå ïîãëèíà`ííÿ åíåð㳿) ïîãëèíà`ëüí³ñòü, ïîãëèíà`ëüíà çäà`òí³ñòü, anomalous ~ àíîìà`ëüíå ïîãëèíà`ííÿ êîåô³ö³º`íò ïîãëèíà`ííÿ; (ùîäî ðå÷îâèíè) atmospheric ~ àòìîñôå`ðíå ïîãëèíà`ííÿ âáèðà`ëüí³ñòü, âáèðà`ëüíà çäà`òí³ñòü, êîåô³ö³º`íò auroral ~ àâðî`ðíå ïîãëèíà`ííÿ (ðàä³îõâèëü òîùî) âáèðà`ííÿ [&0bz@:p%t1v#ti{-z@:rp%t1v#Ti] beta ~ áå`òà-ïîãëèíà`ííÿ acoustic ~ êîåô³ö³º`íò çâóêîïîãëèíà`ííÿ bulk ~ î`ᢺ`ìíå ïîãëèíà`ííÿ [âáèðà`ííÿ] optical ~ îïòè`÷íà ïîãëèíà`ëüí³ñòü, íåïðîçî`ð³ñòü collisional ~ ç³òêíåííº`âå ïîãëèíà`ííÿ abstatampere àáñòàòàìïå`ð || àáñòàòàìïå`ðíèé Compton ~ Êî`ìïòîíîâå [êî`ìïòîí³âñüêå] ïîãëèíà`ííÿ

[&0bst0t%0mp+#{-1r]

abstract abstract I 1. àáñòðà`êòíèé; òåîðåòè`÷íèé to talk (about smth) in the ~ ãîâîðè`òè (ïðî ùîñü) àáñòðà`êòíî 2. àáñòðàãóâà`òè//çàáñòðàãóâà`òè

4

1. [%0bstr0kt] 2. [0b%str0kt]

abstract II 1. àíîòà`ö³ÿ, ðåçþìå`, ðåôåðà`ò || ðåôåðàòè`âíèé 2. ðåôåðóâà`òè//çðåôåðóâà`òè/ ïðîðåôåðóâà`òè 3. âèîêðå`ìëþâàòè//âè`îêðåìèòè, â³äîêðå`ìëþâàòè//â³äîêðå`ìèòè; âèëó÷à`òè//âè`ëó÷èòè (smth – ùîñü; from – ç)

1. [%0bstr0kt] 2,3. [0b%str0kt] author‘s ~ àâòîðåôåðà`ò

abstracting 1. àáñòðàãóâà`ííÿ//çàáñòðàãóâà`ííÿ 2. ðåôåðóâà`ííÿ 1. [0b%str0kt1$] 2. [%0bstr0kt1$] abstraction I 1. àáñòðà`êö³ÿ 2. àáñòðà`êòí³ñòü 3. àáñòðàãóâà`ííÿ//çàáñòðàãóâà`ííÿ [0b%str0k!n] abstraction II âèîêðå`ìëþâàííÿ//âè`îêðåìëåííÿ, âèëó÷à`ííÿ//âè`ëó÷åííÿ [0b%str0k!n] abstractional àáñòðàêö³`éíèé [0b%str0k!nl] abstractive àáñòðàãóâà`ëüíèé [0b%str0kt1v] abstractness àáñòðà`êòí³ñòü [%0bstr0ktn#s] abstruse íåçðîçóì³`ëèé, âàæêîñïðèéíÿ`òíèé, âàæêè`é äî ñïðèéìà`ííÿ [0b%stru:s] absurd àáñó`ðäíèé; áåçãëó`çäèé, í³ñåí³`òíèé

[#b%s4:d{-%s4:/d]

absurdity 1. àáñó`ðä to reduce to ~ çâî`äèòè// çâå`ñòè äî àáñó`ðäó 2. àáñó`ðäí³ñòü, áåçãëó`çäÿ; í³ñåí³`òíèöÿ [#b%s4:d#ti{-%s4:/rd#Ti] abtesla àáòå`ñëà || àáòå`ñëîâèé [&0b%t+sl#] abundance 1. (ßÔ, Õ.) ïîøè`ðåí³ñòü (³çîòîïó, åëåìåíòó), â³äíî`ñíèé âì³ñò 2. íà`äì³ð 3. áå`çë³÷; âåëè`êà ê³`ëüê³ñòü in ~ áàãà`òî, ó âåëè`ê³é ê³`ëüêîñò³

[#%b6nd#ns]

~ of an element ïîøè`ðåí³ñòü åëåìå`íòó cosmic ~ ïîøè`ðåí³ñòü åëåìå`íòó â êî`ñìîñ³ crustal ~ ïîøè`ðåí³ñòü åëåìå`íòó â çåìí³`é êîð³` element ~ ïîøè`ðåí³ñòü åëåìå`íòó isotope ~ äèâ. isotopic ~ isotopic ~ âì³ñò [ïîøè`ðåí³ñòü] ³çîòî`ïó, ³çîòî`ïíå â³äíî`øåííÿ meteoritic ~ ïîøè`ðåí³ñòü (åëåìåíòó) â ìåòåîðè`òàõ mineral ~ ïîøè`ðåí³ñòü ì³íåðà`ëó natural ~ ïîøè`ðåí³ñòü (³çîòîï³â) ó ïðèðî`ä³, ïðèðî`äíèé ³çîòî`ïíèé ñêëàä nuclide ~ ïîøè`ðåí³ñòü íóêë³`äó per cent ~ â³äñî`òêî`âà [ïðîöå`íòî`âà] ïîøè`ðåí³ñòü relative ~ â³äíî`ñíà ïîøè`ðåí³ñòü stellar ~ ïîøè`ðåí³ñòü (åëåìåíòó) â çî`ðÿõ

abundant 1. ïîøè`ðåíèé 2. áàãà`òèé (in – íà), ðÿñíè`é to be ~ in smth ðÿñí³`òè ÷èìîñü, áó`òè áàãà`òèì íà ùîñü 3. (ïðî ÷èñëî) íàäëèøêî`âèé [#%b6nd#nt] abut 1. ïðèëÿãà`òè (on, upon – äî), ìåæóâà`òè (òîðöÿìè; on, upon – ç) 2. âïèðà`òèñÿ (against – ó) [#%b6t] abutment 1. ñòèê || ñòè`êîâèé 2. òî`ðå`öü || òîðöåâè`é

[#%b6tm#nt]

abvolt àáâî`ëüò || àáâî`ëüòîâèé [&0b%v#9lt{-%vo9lt] abwatt àáâà`ò || àáâà`òîâèé [&0b%w3t{-%w2:t] abweber àáâå`áåð || àáâå`áåðîâèé [&0b%ve1b#{-%ve1b.r] abysmal áåçî`äí³é; (äóæå) ãëèáî`êèé [#%b1zml] abyss ïð³`ðâà, áåçî`äíÿ || ïð³`ðâîâèé [#%b1s] abyssal àá³ñà`ëüíèé, ãëèáè`ííèé, ãëèáîêîâî`äíèé

[#%b1sl]

abyssolith àá³ñîë³`ò || àá³ñîë³`òîâèé [#%b1s#l18]

acceleration

abyssopelagic àá³ñîïåëàã³`÷íèé [#&b1s#9p#%l0I1k] academe äèâ. academia [%0k#di:m] academia àêàäåì³`÷íèé ñâ³ò; àêàäåì³`÷íå äîâê³`ëëÿ

[&0k#%di:mi#]

academic 1. âèêëàäà`÷ (óí³âåðñèòåòó òîùî) 2. íàóêî`âåöü (ùî ïðàöþº ó íàâ÷àëüíîìó çàêëàä³) 3. àêàäåì³`÷íèé, óí³âåðñèòå`òñüêèé; íàóêî`âèé

[&0k#%d+m1k]

academician àêàäå`ì³ê [#&k0d#%m1!n] academicism àêàäåì³`çì, àêàäåì³`÷íèé ï³äõ³`ä [ñòèëü]

[&0k#%d+m1s1z#m]

academics íàâ÷à`ëüíî-íàóêî`â³ ñòó`䳿 [&0k#%d+m1ks] academy 1. àêàäå`ì³ÿ 2. ñïåö³ÿë³çî`âàíèé íàâ÷à`ëüíèé çà`êëàä (ð³âíÿ ì³æ ñåðåäíüîþ òà âèùîþ øêîëîþ), ó÷è`ëèùå [#%k0d#mi] ~ of sciences àêàäå`ì³ÿ íàó`ê

accede ïîãî`äæóâàòèñÿ//ïîãî`äèòèñÿ (to – ç) ~ to a request çàäîâîëüíè`òè çàïèò [ïðîõà`ííÿ] [#k%si:d] accelerant (Õ.) ïðèøâè`äøóâà÷, êàòàë³çà`òîð

[#k%s+l#r#nt]

accelerate 1. (ïðî ðóõ, ïðîöåñ) ïðèøâè`äøóâàòè// ïðèøâè`äøèòè (ïðèìóñîâî); øâè`äøàòè// ïîøâè`äøàòè (ñàìî÷èííî) to ~ a process ïðèøâè`äøóâàòè ïðîöå`ñ 2. ðó`õàòèñÿ ç ïðèøâè`äøåííÿì 3. (ïðî ä³ÿëüí³ñòü) ïðèñêî`ðþâàòè//ïðèñêî`ðèòè, ïðèñï³`øóâàòè//ïðèñï³`øè`òè [#k%s+l#re1t] accelerated ïðèøâè`äøóâàíèé//ïðèøâè`äøåíèé

[#k%s+l#re1t1d{-T1d]

linearly ~ ð³âíîïðèøâè`äøóâàíèé, ð³âíîì³`ðíî ïðèøâè`äøóâàíèé uniformly ~ 1. (ïðî ðóõ) ð³âíîïðèøâè`äøåíèé, ð³âíîçì³`ííèé, ð³âíîì³ðíîçì³`ííèé, ñòàëîïðèøâè`äøåíèé, ç³ ñòà`ëèì ïðèøâè`äøåííÿì 2. (ïðî îᢺêò) ð³âíîì³`ðíî ïðèøâè`äøóâàíèé

accelerating 1. ïðèøâè`äøóâàëüíèé 2. ïðèøâè`äøóâàíèé; ùî ïðèøâè`äøóºòüñÿ

[#k%s+l#re1t1${-T1$]

acceleration 1. (ïðèìóñîâèé ïðîöåñ) ïðèøâè`äøóâàííÿ//ïðèøâè`äøåííÿ, çá³`ëüøóâàííÿ//çá³`ëüøåííÿ øâè`äêîñòè 2. (ñàìî÷èííèé ïðîöåñ) øâè`äøàííÿ//ïîøâè`äøàííÿ, á³`ëüøàííÿ// ïîá³`ëüøàííÿ øâè`äêîñòè 3. (íàñë³äîê, çíà÷åííÿ) ïðèøâè`äøåííÿ [#k&s+l#%re1!n]

~ of convergence (ÌÀÒÅÌ.) ïîë³`ïøóâàííÿ çá³`æíîñòè ~ of free fall (çíà÷åííÿ) ïðèøâè`äøåííÿ â³`ëüíîãî ïà`äàííÿ ~ of gravity ´ðàâ³òàö³`éíå ïðèøâè`äøóâàííÿ ~ of motion ïðèøâè`äøóâàííÿ ðó`õó ~ of a process ïðèøâè`äøóâàííÿ ïðîöå`ñó ~ to relativistic velocities ïðèøâè`äøóâàííÿ äî ðåëÿòèâ³ñòè`÷íèõ øâè`äêîñòåé absolute ~ àáñîëþ`òíå ïðèøâè`äøóâàííÿ allowable ~ äîïóñêî`âå [ïðèéíÿ`òíå] ïðèøâè`äøóâàííÿ apparent ~ ïîç³`ðíå ïðèøâè`äøóâàííÿ angular ~ êóòîâå` ïðèøâè`äøóâàííÿ beam ~ ïðèøâè`äøóâàííÿ ñòðó`ìåíÿ (÷àñòèíîê) centrifugal ~ â³äöåíòðî`âå ïðèøâè`äøóâàííÿ centripetal ~ äîöåíòðî`âå ïðèøâè`äøóâàííÿ coherent ~ êîãåðå`íòíå ïðèøâè`äøóâàííÿ collective ~ êîëåêòè`âíå ïðèøâè`äøóâàííÿ continuous ~ áåçïåðå`ðâíå ïðèøâè`äøóâàííÿ Coriolis ~ Êîð³î`ë³ñîâå ïðèøâè`äøóâàííÿ

acceleration cyclotron ~ öèêëîòðî`ííå ïðèøâè`äøóâàííÿ electron ~ ïðèøâè`äøóâàííÿ åëåêòðî`íà [åëåêòðî`í³â] electron-beam ~ ïðèøâè`äøóâàííÿ åëåêòðî`ííîãî ñòðó`ìåíÿ electrostatic ~ åëåêòðîñòàòè`÷íå ïðèøâè`äøóâàííÿ equatorial ~ åêâà`òîðíå ïðèøâè`äøóâàííÿ fast-particle ~ ïðèøâè`äøóâàííÿ øâèäêî`¿ ÷àñòè`íêè gravitational ~ ´ðàâ³òàö³`éíå ïðèøâè`äøóâàííÿ growth ~ ïðèøâè`äøóâàííÿ ðî`ñòó (êðèñòàëó) horizontal ~ ãîðèçîíòà`ëüíå ïðèøâè`äøóâàííÿ inductive ~ ³íäóêö³`éíå ïðèøâè`äøóâàííÿ inertial ~ ³íåðö³`éíå ïðèøâè`äøóâàííÿ initial ~ ïî÷àòêî`âå ïðèøâè`äøóâàííÿ instantaneous ~ ìèòòº`âå (çíà`÷åííÿ) ïðèøâè`äøåííÿ ion-drag ~ êîëåêòè`âíå ïðèøâè`äøóâàííÿ éî`í³â isochronous ~ ³çîõðî`ííå ïðèøâè`äøóâàííÿ laser ~ ëà`çåðíå ïðèøâè`äøóâàííÿ, ïðèøâè`äøóâàííÿ ï³ä ä³`ºþ ëà`çåðíîãî ïðî`ìåíÿ lateral ~ ïîïåðå`÷íå ïðèøâè`äøóâàííÿ linear ~ ë³í³`éíå ïðèøâè`äøóâàííÿ longitudinal ~ ïîçäî`âæíº ïðèøâè`äøóâàííÿ multiple ~ áàãàòîðàçî`âå ïðèøâè`äøóâàííÿ negative ~ â³ä¢º`ìíå ïðèøâè`äøóâàííÿ, ñïîâ³`ëüíþâàííÿ normal ~ íîðìà`ëüíå ïðèøâè`äøóâàííÿ particle ~ ïðèøâè`äøóâàííÿ ÷àñòè`íêè/÷àñòè`íîê plasma ~ ïðèøâè`äøóâàííÿ ïëà`çìè positive ~ äîäà`òíå ïðèøâè`äøóâàííÿ postdeflection ~ (ÅË.) ï³ñëÿïðèøâè`äøóâàííÿ radial ~ ðàä³ÿ`ëüíå ïðèøâè`äøóâàííÿ relative ~ â³äíî`ñíå ïðèøâè`äøóâàííÿ resonance ~ ðåçîíà`íñíå ïðèøâè`äøóâàííÿ resultant ~ âèñë³äíå` ïðèøâè`äøóâàííÿ secular ~ (ÀÑÒÐ.) â³êîâå` ïðèøâè`äøóâàííÿ shock ~ óäà`ðíå ïðèøâè`äøóâàííÿ stable ~ ñòàá³`ëüíå [óñòà`ëåíå] ïðèøâè`äøóâàííÿ starting ~ ïî÷àòêî`âå ïðèøâè`äøóâàííÿ steric ~ (Õ.) ñòåðè`÷íå ïðèøâè`äøóâàííÿ synchronous ~ ñèíõðî`ííå ïðèøâè`äøóâàííÿ tangential ~ òàí´åíö³`éíå [äîòè`÷íå] ïðèøâè`äøóâàííÿ threshold ~ ïîðî`ãîâå ïðèøâè`äøóâàííÿ transverse ~ ïîïåðå`÷íå ïðèøâè`äøóâàííÿ uniform ~ ñòà`ëå ïðèøâè`äøóâàííÿ, ð³âíîì³`ðíî ïðèøâè`äøóâàíèé ðóõ vertical ~ âåðòèêà`ëüíå ïðèøâè`äøóâàííÿ

accelerative ïðèøâè`äøóâàëüíèé

[#k%s+l#r#t1v{-re1T1v]

accelerator 1. (Ô³Ç.) ïðèøâè`äøóâà÷ [ïðèñêî`ðþâà÷] 2. (Õ.) êàòàë³çà`òîð, ïðèøâè`äøóâà÷ 3. (ÒÅÕÍ.) àêñåëåðà`òîð 4. (ÅË.) ïðèøâè`äøóâàëüíèé åëåêòðî`ä

[#k%s+l#re1t#{-T.r]

~ of charged particles ïðèøâè`äøóâà÷ çàðÿ`äæåíèõ ÷àñòè`íîê acidic(-type) ~ (Õ.) êèñëî`òíèé êàòàë³çà`òîð alternating-gradient ~ æîðñòêîôîêóñóâà`ëüíèé ïðèøâè`äøóâà÷, ïðèøâè`äøóâà÷ ç³ çíàêîçì³`ííèì ´ðà䳺`íòîì (ìàãíåòíîãî ïîëÿ) analog ~ ìîäå`ëü ïðèøâè`äøóâà÷à astron ~ (ïðèøâè`äøóâà÷) àñòðî`í auxiliary ~ äîïîì³`æíè`é ïðèøâè`äøóâà÷ basic(-type) ~ (Õ.) ëó`æíèé êàòàë³çà`òîð beam-preparation ~ ñòðóìåíåôîðìóâà`ëüíèé ïðèøâè`äøóâà÷

5

accelerator booster ~ áó`ñòåðíèé ïðèøâè`äøóâà÷ cascade ~ êàñêà`äîâèé ïðèøâè`äøóâà÷ cavity ~ ðåçîíà`òîðíèé ïðèøâè`äøóâà÷ charged-particle ~ ïðèøâè`äøóâà÷ çàðÿ`äæåíèõ ÷àñòè`íîê circular (particle) ~ ê³ëüöå`âèé ïðèøâè`äøóâà÷ coherent ~ êîãåðå`íòíèé [êîëåêòè`âíèé] ïðèøâè`äøóâà÷ collective ~ êîëåêòè`âíèé ïðèøâè`äøóâà÷ colliding-beam ~ ïðèøâè`äøóâà÷ ³ç çó`ñòð³`÷íèìè ñòðó`ìåíÿìè constant-gradient ~ ïðèøâè`äøóâà÷ ç³ ñëàáêè`ì ôîêóñóâà`ííÿì, ïðèøâè`äøóâà÷ ç³ ñòà`ëèì ´ðà䳺`íòîì (ìàãíåòíîãî ïîëÿ) constant-potential ~ åëåêòðîñòàòè`÷íèé ïðèøâè`äøóâà÷ crossed-field (plasma) ~ (ïëà`çìî`âèé) ïðèøâè`äøóâà÷ ³ç ïåðåõðå`ñíèìè ïîëÿ`ìè cyclic ~ öèêë³`÷íèé ïðèøâè`äøóâà÷ deuteron ~ äåéòðî`ííèé ïðèøâè`äøóâà÷ (äæåðåëî íåéòðîí³â) development ~ (ÔÎÒ.) ïðèøâè`äøóâà÷ âèÿâëÿ`ííÿ (ôîòîìàòåð³ÿëó) drift-tube ~ ïðèøâè`äøóâà÷ ³ç äðå`éôîâèìè [ïðîë³òíè`ìè] òðó`áêàìè electron ~ ïðèøâè`äøóâà÷ åëåêòðî`í³â electron linear ~ ë³í³`éíèé ïðèøâè`äøóâà÷ åëåêòðî`í³â electron-ring ~ [ERA] ïðèøâè`äøóâà÷ åëåêòðî`ííèõ ê³`ëåöü electrostatic ~ åëåêòðîñòàòè`÷íèé ïðèøâè`äøóâà÷ fast ~ (Õ.) âèñîêîàêòè`âíèé ïðèøâè`äøóâà÷ fixed-field ~ ïðèøâè`äøóâà÷ ç³ ñòà`ëèì (ìàãíåòíèì) ïî`ëåì fixed-field alternating-gradient ~ ïðèøâè`äøóâà÷ ç³ ñòà`ëèì (ìàãíåòíèì) ïî`ëåì òà çíàêîçì³`ííèì ´ðà䳺`íòîì fixed-field constant-gradient ~ ïðèøâè`äøóâà÷ ç³ ñòà`ëèì (ìàãíåòíèì) ïî`ëåì òà ñòà`ëèì ´ðà䳺`íòîì folded-tandem ~ ïåòëåâè`é òàíäå`ìíèé ïðèøâè`äøóâà÷ heavy-ion ~ ïðèøâè`äøóâà÷ âàæêè`õ éî`í³â heavy-ion linear ~ [HILAC] ãà`éëàê, ë³í³`éíèé ïðèøâè`äøóâà÷ âàæêè`õ éî`í³â high-current ~ ñèëüíîñòðó`ìîâèé ïðèøâè`äøóâà÷ high-energy ~ ïðèøâè`äøóâà÷ äî âèñî`êèõ åíå`ðã³é high-power ~ ïîòó`æíèé ïðèøâè`äøóâà÷ high-voltage ~ âèñîêîíàïðó`ãîâèé ïðèøâè`äøóâà÷ hybrid ~ ã³áðè`äíèé [êîìá³íî`âàíèé] ïðèøâè`äøóâà÷ induction ~ ³íäóêö³`éíèé ïðèøâè`äøóâà÷ injector ~ ïðèøâè`äøóâà÷-³íæå`êòîð intermediate-energy ~ ïðèøâè`äøóâà÷ äî ïðîì³`æíè`õ åíå`ðã³é intersecting-storage-rings ~ ïðèøâè`äøóâà÷ ³ç ïåðåòè`ííèìè íàêîïè`÷óâàëüíèìè ê³`ëüöÿìè ion ~ ïðèøâè`äøóâà÷ éî`í³â ion-drag ~ êîëåêòè`âíèé ïðèøâè`äøóâà÷ éî`í³â isochronous ~ ³çîõðî`ííèé ïðèøâè`äøóâà÷ laser-driven ~ ëà`çåðíèé ïðèøâè`äøóâà÷ learn tandem ~ íàâ÷à`ëüíèé òàíäå`ìíèé ïðèøâè`äøóâà÷ linear ~ ë³í³`éíèé ïðèøâè`äøóâà÷ medium ~ (Õ.) ñåðåäíüîàêòè`âíèé ïðèøâè`äøóâà÷ medium-energy ~ ïðèøâè`äøóâà÷ äî ïðîì³`æíè`õ [ñåðå`äí³õ, ñåðå`äèííèõ] åíå`ðã³é

accelerator meson-producing ~ ìåçî`ííà ôà`áðèêà multicavity ~ áàãàòîðåçîíà`òîðíèé ïðèøâè`äøóâà÷ multiple-beam ~ áàãàòîñòðóìåíå`âèé ïðèøâè`äøóâà÷ multiple-gap ~ áàãàòîïðî`ì³æêîâèé ïðèøâè`äøóâà÷ (³ç ê³ëüêîìà ïðèøâèäøóâàëüíèìè ïðîì³æêàìè) multipurpose ~ áàãàòîö³ëüîâè`é ïðèøâè`äøóâà÷ multistage ~ áàãàòîñòàä³`éíèé [áàãàòîêàñêà`äîâèé] ïðèøâè`äøóâà÷ one-beam ~ îäíîñòðóìåíå`âèé ïðèøâè`äøóâà÷ particle ~ ïðèøâè`äøóâà÷ ÷àñòè`íîê pelletron ~ (ïðèøâè`äøóâà÷-)ïåëåòðî`í plasma ~ ïëà`çìî`âèé ïðèøâè`äøóâà÷ postdeflection ~ ï³ñëÿïðèøâè`äøóâàëüíèé åëåêòðî`ä preliminary ~ ïåðåäïðèøâè`äøóâà÷ primary ~ (Õ.) îñíîâíè`é êàòàë³çà`òîð proton ~ ïðèøâè`äøóâà÷ ïðîòî`í³â prototype ~ ïðîòîòè`ïîâèé [äî`ñë³äíèé] ïðèøâè`äøóâà÷ pulsed ~ ³`ìïóëüñíèé ïðèøâè`äøóâà÷ railgun ~ ðåéêîòðî`ííèé (ïëàçìîâèé) ïðèøâè`äøóâà÷ reaction ~ (Õ.) ïðèøâè`äøóâà÷ ðåà`êö³¿, êàòàë³çà`òîð relativistic ~ ðåëÿòèâ³ñòè`÷íèé ïðèøâè`äøóâà÷ research ~ äîñë³`äíèöüêèé ïðèøâè`äøóâà÷ resonant ~ ðåçîíà`íñíèé ïðèøâè`äøóâà÷ ring ~ ê³ëüöå`âèé ïðèøâè`äøóâà÷ rubber ~ (Õ.) ïðèøâè`äøóâà÷ âóëêàí³çà`ö³¿ êàó÷ó`êó secondary ~ (Õ.) äîïîì³`æíè`é [äîäàòêî`âèé] êàòàë³çà`òîð setting ~ (Õ.) ïðèøâè`äøóâà÷ òóæà`â³ííÿ single-cavity ~ îäíîðåçîíà`òîðíèé ïðèøâè`äøóâà÷ single-stage ~ îäíîñòàä³`éíèé ïðèøâè`äøóâà÷ slow-action ~ (Õ.) íèçüêîàêòè`âíèé ïðèøâè`äøóâà÷ source ~ ïðèøâè`äøóâà÷-äæåðåëî`, ïðèøâè`äøóâà÷-³íæå`êòîð storage ~ ïðèøâè`äøóâà÷-íàêîïè`÷óâà÷ strong-focusing ~ æîðñòêîôîêóñóâà`ëüíèé ïðèøâè`äøóâà÷ superconducting ~ íàäïðîâ³`äíèé ïðèøâè`äøóâà÷ tandem ~ òàíäå`ìíèé ïðèøâè`äøóâà÷, òàíäå`ì traveling-wave ~ ïðèøâè`äøóâà÷ ³ç á³æó`÷îþ õâè`ëåþ two-stage ~ äâîñòàä³`éíèé ïðèøâè`äøóâà÷ ultra ~ (Õ.) íàäâèñîêîàêòè`âíèé ïðèøâè`äøóâà÷, óëüòðàïðèøâè`äøóâà÷ Van de Graaff ~ ïðèøâè`äøóâà÷ Âàí (äå) ¥ðà`ôà vulcanization ~ (Õ.) ïðèøâè`äøóâà÷ âóëêàí³çà`ö³¿

accelerogram àêñåëåðîãðà`ìà [#k%s+l#r#gr0m] accelerograph àêñåëåðî`ãðàô [#k%s+l#r#gr2:f{-gr0f] accelerometer àêñåëåðî`ìåò(å)ð, âèì³`ðþâà÷ ïðèøâè`äøåííÿ [#k&s+l#%r3m1t#{-%r2:m#T.r] recording ~ àêñåëåðî`ãðàô

accelofilter ïðèøâè`äøóâà÷ ô³ëüòðóâà`ííÿ

[#k%s+l#&f1lt#{-.r]

accent 1. íà`ãîëîñ 2. øòðèõ (on a quantity – íàä âåëè÷èíîþ) 3. ñòà`âèòè//ïîñòà`âèòè íà`ãîëîñ [øòðèõ]

[%0ks#nt{%0ks+nt]|| [#k%s+nt{0k%-]

accented 1. íàãîëî`øåíèé, ç³ çíà`êîì íà`ãîëîñó 2. (ïåðåí.) íàãîëî`øåíèé, ï³äêðå`ñëåíèé

[#k%s+nt1d{0k%s+nT1d]

accentuate íàãîëî`øóâàòè//íàãîëîñè`òè (ùîñü)

[0k%s+n ue1t]

accentuation íàãîëî`øóâàííÿ//íàãîëî`øåííÿ

[0k&s+n u%e1!n]

6

access

accentuator ñõå`ìà ÷àñòî`òíî¿ êîðå`êö³¿

[0k%s+n ue1t#{-T.r]

accept 1. ïðèéìà`òè//ïðèéíÿ`òè to ~ a challenge ïðèéìà`òè âè`êëèê, áðà`òèñÿ äî ðîçâ¢ÿ`çóâàííÿ (ñêëàäíî¿) ïðîáëå`ìè, áðà`òèñÿ ðîçâ¢ÿ`çóâàòè (ñêëàäíó) ïðîáëå`ìó 2. ñïðèéìà`òè//ñïðèéíÿ`òè 3. âèçíàâà`òè//âè`çíàòè; ïîãî`äæóâàòèñÿ//ïîãî`äèòèñÿ to ~ the fact âè`çíàòè ôàêò 4. ïðèéíÿ`òè äî âè`ùîãî íàâ÷à`ëüíîãî çà`êëàäó [#k%s+pt] acceptability ïðèéíÿ`òí³ñòü [#k&s+pt#%b1l#ti{-Ti] acceptable ïðèéíÿ`òíèé [#k%s+pt#bl] acceptance 1. àêñå`ïòàíñ 2. ñïðèéìà`ííÿ//ñïðèéíÿòòÿ` 3. ïðèéíÿòòÿ` (³äå¿ òîùî) 4. ñõâà`ëåííÿ (ïðîºêòó òîùî) to gain [find] ~ ä³ñòà`òè ñõâà`ëåííÿ

[#k%s+pt#ns]

accepted ïðè`éíÿòèé, âè`çíàíèé, ïîøè`ðåíèé generally [widely, universally] ~ çàãàëüíîïðè`éíÿòèé [#k%s+pt1d] acceptor 1. àêöå`ïòîð || àêöå`ïòîðíèé 2. àêöå`ïòîðíà äî`ì³øêà [#k%s+pt#{-.r] acid ~ àêöå`ïòîð êèñëîòè` electron ~ àêöå`ïòîð åëåêòðî`í³â extra ~ íàäëèøêî`âèé àêöå`ïòîð proton ~ àêöå`ïòîð ïðîòî`í³â radical ~ àêöå`ïòîð ðàäèêà`ë³â thermal ~ òåðìîàêöå`ïòîð

access 1. äî`ñòóï (to smth – äî ÷îãîñü) || äîñòó`ïàòèñÿ//äîñòóïè`òèñÿ to have ~ ìà`òè äî`ñòóï; to get [gain] ~ ä³ñòà`òè [îòðè`ìàòè] äî`ñòóï; to provide ~ çàáåçïå`÷óâàòè äî`ñòóï 2. ïðîõ³`ä, ï³äõ³`ä [%0ks+s]

arbitrary ~ äîâ³`ëüíèé äî`ñòóï authorized ~ ñàíêö³éî`âàíèé äî`ñòóï blocked ~ çàáëîêî`âàíèé äî`ñòóï clustered ~ ãðóïîâè`é äî`ñòóï data ~ äî`ñòóï äî äà`íèõ direct ~ ïðÿìè`é äî`ñòóï easy ~ ëåãêè`é äî`ñòóï exclusive ~ ìîíîïî`ëüíèé äî`ñòóï fast ~ íåãà`éíèé äî`ñòóï illegal ~ íåñàíêö³éî`âàíèé äî`ñòóï immediate ~ áåçïîñåðå`äí³é äî`ñòóï; (ÊÎÌÏ.) íåãà`éíèé äî`ñòóï indexed ~ ³`íäåêñíèé äî`ñòóï indirect ~ íåïðÿìè`é äî`ñòóï keyed ~ äî`ñòóï çà êëþ÷å`ì [øè`ôðîì] library ~ äî`ñòóï äî á³áë³îòå`êè (ïðîãðàì) memory ~ äî`ñòóï äî ïà`ì¢ÿò³ menu-driven ~ äî`ñòóï ó ðåæè`ì³ ìåíþ` multiple ~ ñï³`ëüíèé äî`ñòóï parallel ~ ïàðàëå`ëüíèé äî`ñòóï public ~ çàãà`ëüíèé äî`ñòóï queued ~ äî`ñòóï çà ÷å`ðãîþ random ~ äîâ³`ëüíèé äî`ñòóï remote ~ äèñòàíö³`éíèé äî`ñòóï sequential ~ ïîñë³äî`âíèé äî`ñòóï serial ~ ïîñë³äî`âíèé äî`ñòóï service ~ îáñëó`ãîâèé äî`ñòóï (íà ïîòðåáè òåõí³÷íîãî îáñëóãîâóâàííÿ) shared ~ ñï³`ëüíèé äî`ñòóï unauthorized ~ íåñàíêö³éî`âàíèé äî`ñòóï worldwide ~ ãëîáà`ëüíèé äî`ñòóï

accessibility 7 accordance rod-drop ~ àâà`ð³ÿ (ÿäåðíîãî ðåàêòîðà) ÷å`ðåç accessibility äîñÿ`æí³ñòü, äîñòó`ïí³ñòü, ïðèñòó`ïí³ñòü

[#k&s+s1%b1l#ti{-Ti]

service ~ îáñëó`ãîâà ïðèñòó`ïí³ñòü [äîñòó`ïí³ñòü] (íà ïîòðåáè òåõí³÷íîãî îáñëóãîâóâàííÿ)

accessible äîñÿæíè`é, äîñòó`ïíèé, ïðèñòó`ïíèé

[#k%s+s#bl]

easily ~ ëåãêîäîñÿ`æíèé equally ~ ð³âíîäîñÿ`æíèé (from – â³ä, ç) fully ~ ö³ëêî`ì äîñÿ`æíèé readily ~ ëåãêîäîñÿ`æíèé

accessing (ÊÎÌÏ.) îðãàí³çà`ö³ÿ äî`ñòóïó [%0ks+s1$] accession 1. äî`ñòóï, ä³ñòàâà`ííÿ//ä³ñòàííÿ` (äîñòóïó, çìîãè òîùî) 2. íàäõî`äæåííÿ//íàäõ³`ä, äîäàâà`ííÿ//äîäàííÿ` (çíàäîá³â, äåòàëåé òîùî)

[#k%s+!n]

accessorial äîïîì³`æíè`é, äîäàòêî`âèé [&0ks#%s@:ri#l] accessories ìí. â³ä accessory [#k%s+s#riz] accessorization îáëà`äíóâàííÿ//îáëàäíà`ííÿ çíà`äîáàìè [êîìïëå`êòíèìè äåòà`ëÿìè, äîïîì³`æíî`þ àïàðàòó`ðîþ, óñòàòêî`âàííÿì] [#k&s+s#ra1%ze1!n{-r#%-] accessorize 1. îáëà`äíóâàòè//îáëàäíà`òè çíà`äîáàìè [êîìïëå`êòíèìè äåòà`ëÿìè, äîïîì³`æíî`þ àïàðàòó`ðîþ, óñòàòêî`âàííÿì] 2. (ïðî çíàäîáè) áó`òè ïðèäà`òíèì [#k%s+s#ra1z] accessor|y 1. çíà`ä³á, äîïîì³`æíè`é ïðè`ñòð³é; êîìïëå`êòíà äåòà`ëü 2. (ÊÎÌÏ.) ïåðèôåð³`éíèé ïðè`ñòð³é 3. (ìí.) çíà`äîáè, çíàä³`á¢ÿ 4. (ìí.) äîïîì³`æíà` àïàðàòó`ðà, äîïîì³`æíå` îáëà`äíàííÿ [óñòàòêî`âàííÿ] 5. (ìí.) àðìàòó`ðà; àêñåñóà`ðè; äîäà`òêè 6. äîïîì³`æíè`é, äîäàòêî`âèé; äîëó`÷åíèé 7. (ÌÀÒÅÌ.) ïðèº`äíàíèé [#k%s+s#ri] associated —ies êîìïëå`êòí³ [êîìïëåêòóâà`ëüí³] äåòà`ë³ [çíà`äîáè] desk(top) —ies íàñò³`ëüíå êàíöåëÿ`ðñüêå çíàä³`á¢ÿ, íàñò³`ëüíå ïðèëà`ääÿ, íàñò³`ëüíèé îáëàäó`íîê optional —ies äîäàòêî`â³ çíà`äîáè [äåòà`ë³] (ùî ¿õ ïîñòà÷àþòü íà îêðåìå çàìîâëåííÿ) standard —ies çíà`äîáè [äåòà`ë³] ñòàíäà`ðòíîãî êîìïëå`êòó wiring —ies åëåêòðîìîíòà`æíà àðìàòó`ðà

ïàä³`ííÿ [óïà`ä] ñòðè`æíÿ rod-ejection ~ àâà`ð³ÿ (ÿäåðíîãî ðåàêòîðà) ÷å`ðåç (íåïðà`âèëüíå) âèéìà`ííÿ ñòðè`æíÿ transient overpower [TOP] ~ àâà`ð³ÿ (ÿäåðíîãî ðåàêòîðà) ÷å`ðåç ñòðèáî`ê ïîòó`æíîñòè

accidental 1. (ÒÂ) âèïàäêî`âèé çá³ã 2. âèïàäêî`âèé, íåñïîä³`âàíèé [&0ks1%d+ntl{-Tl] accidentally âèïàäêî`âî, íåñïîä³`âàíî

[&0ks1%d+ntli{-Tli]

accident-free áåçàâàð³`éíèé [&0ks1d#nt%fri:] acclimate äèâ. acclimatize [%0kl1me1t] acclimation àêë³ìàòèçà`ö³ÿ [&0kl1%me1!n] acclimatizable àêë³ìàòèçî`âíèé [#%kla1m#ta1z#bl] acclimatization àêë³ìàòèçà`ö³ÿ [#&kla1m#ta1%ze1!n{-#T#-] acclimatize àêë³ìàòèçóâà`òè//çàêë³ìàòèçóâà`òè (to – äî) [#%kla1m#ta1z] acclivitous ñòð³ìêîâèñõ³äíè`é, êðóòîâèñõ³äíè`é

[#%kl1v#t#s{-T#s]

acclivity âèñõ³`äí³ñòü, ïîõè`ë³ñòü [#%kl1v#ti{-Ti] acclivous âèñõ³äíè`é, ïîõè`ëèé [#%kla1v#s] accommodable ïðèñòîñî`âíèé [#%k3m#d#bl{#%k2:m-] accommodate 1. ïðèñòîñî`âóâàòè(ñÿ)//ïðèñòîñóâà`òè(ñÿ) (to – äî); ïðèâî`äèòè//ïðèâå`ñòè ó â³äïîâ³`äí³ñòü 2. ñïðèéíÿ`òè, çðîçóì³`òè (ñóïðîòèâíó ïîçèö³þ, â³äì³ííó äóìêó òîùî) [#%k3m#de1t{#%k2:m-] accommodation 1. àêîìîäà`ö³ÿ; ïðèñòîñî`âóâàííÿ// ïðèñòîñóâà`ííÿ || àêîìîäàö³`éíèé 2. ïðèñòîñî`âàí³ñòü [#&k3m#%de1!n{#&k2:m-] ~ of the eye àêîìîäà`ö³ÿ î`êà magnetic ~ ìàãíå`òíà àêîìîäà`ö³ÿ

accompaniment ñó`ïðîâ³ä [#%k6mp#n1m#nt] accompany 1. ñóïðîâî`äèòè 2. âõî`äèòè äî êîìïëå`êòó (ç ÷èìîñü), íàäõî`äèòè ðà`çîì (ç ÷èìîñü), áóòè äîëó`÷åíèì [äî`äàíèì] (äî ÷îãîñü) [#%k6mp#ni] accompanying ñóïó`òí³é; ñóïðîâ³`äíèé [#%k6mp#ni1$] accomplish 1. âèêî`íóâàòè//âè`êîíàòè, çä³`éñíþâàòè// çä³éñíè`òè, ñïðà`âäæóâàòè//ñïðà`âäèòè 2. çàâå`ðøóâàòè//çàâå`ðøè`òè; äîâî`äèòè//äîâå`ñòè äî ê³íöÿ` 3. äîñÿãà`òè//äîñÿãòè` (ìåòè)

accessway øëÿõ äî`ñòóïó, ï³äõ³`ä [%0ks+swe1] [#%k6mpl1!{#%k2:m-] accident 1. âè`ïàäîê || âèïàäêî`âèé by ~ âèïàäêî`âî accomplishable çä³éñíå`ííèé not ~ íåçä³éñíå`ííèé 2. àâà`ð³ÿ; àâàð³`éíà ñèòóà`ö³ÿ || àâàð³`éíèé 3. (ÃÔ) [#%k6mpl1!#bl{#%k2:m-] ñêëà`äêà çåìíî`¿ ïîâå`ðõí³ [%0ks1d#nt] accomplished 1. çä³`éñíåíèé, âè`êîíàíèé, ñïðà`âäæåcontamination ~ àâà`ð³ÿ ç ðàä³îàêòè`âíèì íèé 2. çàâå`ðøåíèé; äîâå`ðøåíèé 3. âèñîêîìàéñòå`ðçàáðó`äíåííÿì íèé, âèñîêîêëà`ñíèé [#%k6mpl1!t{#%k2:m-] criticality ~ àâà`ð³ÿ (ÿäåðíîãî ðåàêòîðà) ÷å`ðåç accomplishment 1. äîñÿ`ãíåííÿ, ó`ñï³õ 2. âèêî`íóðàïòî`âå ïåðåâè`ùåííÿ êðèòè`÷íîñòè âàííÿ//âèêîíà`ííÿ, çä³`éñíþâàííÿ// çä³`éñíåííÿ, design ~ ïðîº`êòíà àâà`ð³ÿ (ÿäåðíîãî ðåàêòîðà) ñïðà`âäæóâàííÿ//ñïðà`âäæåííÿ 3. çàâå`ðøóâàííÿ// design-basis ~ îñíîâíà` [ìàêñèìà`ëüíà] ïðîº`êòíà çàâå`ðøåííÿ [#%k6mpl1!m#nt{#%k2:m-] àâà`ð³ÿ (ÿäåðíîãî ðåàêòîðà) accord 1. â³äïîâ³`äí³ñòü, çã³`äí³ñòü, óçã³`äíåí³ñòü, major ~ çíà÷íà` àâà`ð³ÿ óçãî`äæåí³ñòü (to be) in ~ áó`òè çã³`äíèì [óçã³`ämaximum credible ~ íàéíåáåçïå`÷í³øà íåíèì] (with – ç) 2. áóòè çã³`äíèì [óçã³`äíå íèì, [ìàêñèìà`ëüíà] éìîâ³`ðíà [ïåðåäáà`÷(óâà)íà, óçãî`äæåíèì] (with – ç) 3. óçã³`äíþâàòè//óçã³`äíèòè, ïåðåäáà÷å`ííà] àâà`ð³ÿ (ÿäåðíîãî ðåàêòîðà) óçãî`äæóâàòè//óçãî`äèòè, äîïàñî`âóâàòè//äîïàñóâà`òè minor ~ íåçíà÷íà` àâà`ð³ÿ (smth to smth – ùîñü äî ÷îãîñü) [#%k@:d{#%k@:rd] nonnuclear ~ íåÿ`äåðíà àâà`ð³ÿ (íà ÀÅÑ) accordable óçãî`äíèé [#%k@:d#bl{#%k@:rd-] nuclear ~ ÿ`äåðíà àâà`ð³ÿ accordance çã³`äí³ñòü, óçã³`äíåí³ñòü, óçãî`äæåí³ñòü, power-cooling mismatch ~ àâà`ð³ÿ (ÿäåðíîãî â³äïîâ³`äí³ñòü in ~ (with) â³äïîâ³`äíî (äî); çã³`äíî ðåàêòîðà) ÷å`ðåç íåäîñòà`òíº â³äâå`äåííÿ òåïëà` (ç) [#%k@:dns{#%k@:rdns] radiation ~ ðàä³ÿö³`éíà àâà`ð³ÿ reactor ~ àâà`ð³ÿ (ÿäåðíîãî) ðåà`êòîðà road ~ àâòîêàòàñòðî`ôà

~ of theoretical and experimental results çã³`äí³ñòü òåîðåòè`÷íèõ òà äî`ñë³äíèõ ðåçóëüòà`ò³â

accordant 8 accuracy accordant â³äïîâ³`äíèé; çã³`äíèé, óçã³`äíåíèé, accumulating 1. íàãðîìà`äæóâàëüíèé, íàêîïè`÷óóçãî`äæåíèé [#%k@:dnt{#%k@:rdnt] âàëüíèé; ñêó`ï÷óâàëüíèé; àêóìóëþâà`ëüíèé 2. íàãðîìà`äæóâàíèé, íàêîïè`÷óâàíèé, ñêó`ï÷óâàíèé, according 1. çã³`äíèé, óçã³`äíåíèé, óçãî`äæåíèé ùî íàãðîìà`äæóºòüñÿ [íàêîïè`÷óºòüñÿ]; ùî ñêó`ï~ as çàëå`æíî (â³ä); ~ to â³äïîâ³`äíî (äî), çã³`äíî (ç) ÷óºòüñÿ [#%kju:mj#le1t1${-T1$] [#%k@:d1${#%k@:rd1$] accumulation 1. ãðîìà`äæåííÿ/íàãðîìà`äæóâàííÿ// accordingly 1. â³äïîâ³`äíî, çã³`äíî 2. òîìó`, î`òæå íàãðîìà`äæåííÿ, íàêîïè`÷óâàííÿ//íàêîïè`÷åííÿ; [#%k@:d1$li{#%k@:rd-] íàçáè`ðóâàííÿ// íàçáè`ðàííÿ; ñêó`ï÷óâàííÿ//ñêó`ïaccordion-fold ñêëàä÷à`ñòèé, áðèæóâà`òèé ÷åííÿ 2. àêóìóëþâà`ííÿ//çàêóìóëþâà`ííÿ, [#%k@:di#n&f#9ld{#%k@:rdi#n&fo9ld] àêóìóëÿ`ö³ÿ || àêóìóëÿö³`éíèé [#&kju:mj#%le1!n] account 1. âè`êëàä; çâ³ò to give an ~ (of) âèêëàäà`~ of dust íàêîïè`÷óâàííÿ ïî`ðîõó òè//âè`êëàñòè (ùîñü); çâ³òóâà`òè// ïðîçâ³òóâà`òè (ïðî charge ~ íàêîïè`÷óâàííÿ çàðÿ`äó ùîñü) 2. äó`ìêà, îö³`íêà by all ~s íà çàãà`ëüíó charge-carriers ~ íàêîïè`÷óâàííÿ íîñ³¿`â çàðÿ`äó äó`ìêó; on this [that] ~ ñòîñî`âíî öüî`ãî 3. (ïåðådamage ~ íàêîïè`÷óâàííÿ ïîøêî`ä âàæíî ó ñïîëóêàõ) ï³äñòà`âà, ïðè÷è`íà || áóòè ïðèelectron ~ íàêîïè`÷óâàííÿ åëåêòðî`í³â ÷è`íîþ (for – ÷îãîñü) on ~ of ÷å`ðåç, âíà`ñë³äîê; heat ~ íàêîïè`÷óâàííÿ òåïëà` on no ~ ó æî`äíîìó ðà`ç³ 4. âðàõî`âóâàííÿ// impurity ~ íàêîïè`÷óâàííÿ äî`ì³øîê âðàõóâà`ííÿ (of, for – ÷îãîñü) of no [little] ~ space-charge ~ íàêîïè`÷óâàííÿ î`ᢺ`ìíîãî çàðÿ`äó íåâàæëè`âèé; to take smth into ~, to take ~ of smth radioecological ~ ðàä³îåêîëîã³`÷íå íàêîïè`÷óâàííÿ âðàõî`âóâàòè//âðàõóâà`òè ùîñü, áðà`òè//âçÿ`òè ùîñü accumulative íàãðîìà`äíèé, íàêîïè`÷íèé; äî óâà`ãè; to take no ~ of smth íå âðàõî`âóâàòè//íå àêóìóëÿòè`âíèé; àêóìóëÿö³`éíèé âðàõóâà`òè ùîñü, íå áðà`òè//íå âçÿ`òè ÷îãîñü äî [#%kju:mj#l#t1v{-le1T1v] óâà`ãè; taken into ~ âðàõî`âàíèé 5. ~ for çâ³òóâà`òè// ïðîçâ³òóâà`òè (ïðî, ùîäî); ïîÿ`ñíþâàòè// ïîÿñíè`òè accumulator 1. íàãðîìà`äæóâà÷, íàêîïè`÷óâà÷; çáèðà`÷ 2. ñóìà`òîð; íàãðîìà`äæóâàëüíèé (ïðè÷èíó, ï³äñòàâè) 6. ~ for ñòàíîâè`òè (ïåâíèé [íàêîïè`÷óâàëüíèé] ðå´³`ñò(å)ð 3. àêóìóëÿ`òîð || â³äñîòîê òîùî) 7. ðàõó`íîê (ô³íàíñîâèé) [#%ka9nt] àêóìóëÿ`òîðíèé [#%kju:mj#le1t#{-T.r] brief ~ ñòè`ñëèé âè`êëàä detailed ~ äîêëà`äíèé [äåòà`ëüíèé] âè`êëàä particular ~ äîêëà`äíèé [äåòà`ëüíèé] âè`êëàä

accountability ïîÿñíå`íí³ñòü, ç¢ÿñî`âí³ñòü

[#&ka9nt#%b1l#ti{-T#%b1l#Ti]

accountable ïîÿñíå`ííèé, ç¢ÿñî`âíèé

[#%ka9nt#bl{-T#bl]

accreditation àêðåäèòà`ö³ÿ, îô³ö³`éíå âèçíàííÿ` (ïîâíîâàæåíü òîùî) [#&kr+d1%te1!n] accredited 1. îô³ö³`éíî âè`çíàíèé 2. çàãàëüíîïðè`éíÿòèé [#%kr+d1t1d{-T1d] accrete 1. íàðîñòà`òè//íàðîñòè` (to – íà) 2. ïðèòÿãà`òè/ïðèòÿ`ãóâàòè//ïðèòÿãòè` [#%kri:t] accreting àêðåö³âíè`é, ùî àêðåö³þ`º [#%kri:t1${-T1$] accretion 1. àêðå`ö³ÿ || àêðåö³`éíèé 2. íàðî`ùóâàííÿ/ íàðîñòà`ííÿ//íàðî`ùåííÿ (ïîâåðõíåâîãî øàðó òîùî) [#%kri:!n] cylindrical ~ öèë³íäðè`÷íà àêðå`ö³ÿ ice ~ êðèæàí³`ííÿ//çàêðèæàí³`ííÿ, îáìåðçà`ííÿ// îáìå`ðçíåííÿ spherosymmetric ~ ñôåðîñèìåòðè`÷íà àêðå`ö³ÿ

accretionary àêðåö³`éíèé [#%kri:!#n#ri] accretive àêðåòè`âíèé [#%kri:t1v{-T1v] accrue 1. íàðîñòà`òè//íàðîñòè` (ñàìî÷èííî) 2. íàðî`ùóâàòè//íàðîñòè`òè (íàâìèñíå) [#%kru:] accumulable íàêîïè`÷(óâ)àíèé, íàãðîìà`ä(æóâà)íèé, çäà`òíèé íàãðîìà`äæóâàòèñÿ [íàêîïè`÷óâàòèñÿ]

[#%kju:mj#l#bl]

accumulate 1. íàêîïè`÷óâàòè(ñÿ)//íàêîïè`÷èòè(ñÿ), ãðîìà`äèòè(ñÿ)/íàãðîìà`äæóâàòè(ñÿ)//íàãðîìà`äèòè(ñÿ); ñêó`ï÷óâàòè(ñÿ)//ñêó`ï÷èòè(ñÿ) 2. àêóìóëþâà`òè//çàêóìóëþâà`òè 3. çáèðà`òè(ñÿ)/ íàçáè`ðóâàòè(ñÿ)//íàçáèðà`òè(ñÿ) [#%kju:mj#le1t] accumulated 1. íàãðîìà`äæåíèé, íàêîïè`÷åíèé; ñêó`ï÷åíèé 2. (ç)àêóìóëüî`âàíèé 3. íàçáè`ðàíèé 4. êóìóëÿòè`âíèé; ñóêó`ïíèé [#%kju:mj#le1t1d{-T1d]

alkaline ~ ëó`æíèé àêóìóëÿ`òîð acid ~ êèñëî`òíèé àêóìóëÿ`òîð charged ~ íàñíà`æåíèé [çàðÿ`äæåíèé] àêóìóëÿ`òîð discharged ~ âè`ñíàæåíèé [ðîçðÿ`äæåíèé] àêóìóëÿ`òîð hydraulic ~ ã³äðàâë³`÷íèé àêóìóëÿ`òîð

accuracy òî`÷í³ñòü with an ~ to ç òî`÷í³ñòþ äî

[%0kj#r#si]

~ in the order of magnitude òî`÷í³ñòü çà ïîðÿ`äêîì âåëè÷èíè` ~ of an approximation òî`÷í³ñòü íàáëè`æåííÿ ~ of calculation òî`÷í³ñòü îá÷è`ñëþâàííÿ ~ of computation òî`÷í³ñòü îá÷è`ñëþâàííÿ ~ of an estimate òî`÷í³ñòü îö³`íêè ~ of estimation òî`÷í³ñòü îö³`íþâàííÿ ~ of an experiment òî`÷í³ñòü äî`ñë³äó [åêñïåðèìå`íòó], äî`ñë³äíà [åêñïåðèìåíòà`ëüíà] òî`÷í³ñòü ~ of an instrument òî`÷í³ñòü (ì³`ð÷îãî) ïðè`ëàäó ~ of measurement òî`÷í³ñòü ì³`ðÿííÿ [âèì³`ðþâàííÿ] ~ of a solution òî`÷í³ñòü ðî`çâ‘ÿçêó acceptable ~ ïðèéíÿ`òíà òî`÷í³ñòü actual ~ ôàêòè`÷íà òî`÷í³ñòü adequate ~ äîñòà`òíÿ [ïîòð³`áíà, â³äïîâ³`äíà] òî`÷í³ñòü attainable ~ äîñÿ`æíà òî`÷í³ñòü available ~ íàÿ`âíà òî`÷í³ñòü bounded ~ îáìå`æåíà òî`÷í³ñòü calibration ~ òî`÷í³ñòü ´ðàäóþâà`ííÿ [êàë³áðóâà`ííÿ] color-matching ~ òî`÷í³ñòü â³äòâî`ðåííÿ êî`ëüîðó (ñóì³øøþ ³íøèõ) data ~ òî`÷í³ñòü äà`íèõ design ~ ðîçðàõóíêî`âà [ïðîº`êòíà] òî`÷í³ñòü desired ~ áà`æàíà [ïîòð³`áíà] òî`÷í³ñòü equal ~ îäíà`êî`âà òî`÷í³ñòü estimated ~ òî`÷í³ñòü çà îö³`íêîþ excess ~ ïåðåâè`ùåííÿ òî`÷íîñòè (ïîð³âíÿíî ç âèõ³äíèìè ð³âíÿííÿìè ÷è äàíèìè) finish ~ òî`÷í³ñòü âè`ê³í÷åííÿ

accuracy

9

high ~ âèñî`êà òî`÷í³ñòü inherent ~ âëàñòè`âà òî`÷í³ñòü (çàêëàäåíà ó âèçíà÷àëüíèõ ñï³ââ³äíîøåííÿõ) instrument ~ òî`÷í³ñòü (ì³`ð÷îãî) ïðè`ëàäó insufficient ~ íåäîñòà`òíÿ òî`÷í³ñòü limited ~ îáìå`æåíà òî`÷í³ñòü low ~ íèçüêà` òî`÷í³ñòü measurement ~ òî`÷í³ñòü ì³`ðÿííÿ [âèì³`ðþâàííÿ] order-of-magnitude ~òî`÷í³ñòü çà ïîðÿ`äêîì âåëè÷èíè` pinpoint ~ íàäâèñî`êà òî`÷í³ñòü positioning ~ òî`÷í³ñòü ïîçèö³þâà`ííÿ prescribed ~ çà`äàíà òî`÷í³ñòü reasonable ~ çàäîâ³`ëüíà òî`÷í³ñòü relative ~ â³äíî`ñíà òî`÷í³ñòü required ~ ïîòð³`áíà òî`÷í³ñòü statistical ~ ñòàòèñòè`÷íà òî`÷í³ñòü ultimate ~ ãðàíè`÷íà [ìàêñèìà`ëüíà ìîæëè`âà] òî`÷í³ñòü

acid

achromaticity äèâ. achromatism

[&0kr#9m#%t1s#ti{-kro9m#%t1s#Ti]

achromatism 1. àõðîìàòè`çì; àõðîìàòè`÷í³ñòü 2. áåçáà`ðâí³ñòü, áåçêî`ë³ðí³ñòü [#%kr#9m#t1z#m{e1%kro9m-] actinic ~ àêòèí³`÷íèé àõðîìàòè`çì optical ~ îïòè`÷íèé àõðîìàòè`çì visual ~ â³çóà`ëüíèé àõðîìàòè`çì

achromatization àõðîìàòèçà`ö³ÿ, çíåáà`ðâëþâàííÿ// çíåáà`ðâëåííÿ || àõðîìàòèçàö³`éíèé

[#&kr#9m#ta1%ze1!n{e1&kro9m#T#-]

light-induced ~ ôîòîçíåáà`ðâëþâàííÿ thermal ~ òåðìîçíåáà`ðâëþâàííÿ

achromatize àõðîìàòèçóâà`òè//çàõðîìàòèçóâà`òè, çíåáà`ðâëþâàòè//çíåáà`ðâèòè

[#%kr#9m#ta1z{e1%kro9m-]

acicula (ìí. aciculae) ãî`ëêà, ãî`ëî÷êà, ãîë÷à`ñòèé ïðåäìå`ò [#%s1kj9l#{-kj#-] (ìí. aciculae [#%s1kj9li:{-kj#-] ) accurate òî`÷íèé (to – äî) ~ to (within) ç òî`÷í³ñòþ acicular ãîë÷à`ñòèé [#%s1kj9l#{-j#l.r] äî; ~ to n places ç òî`÷í³ñòþ äî n çíà`ê³â ï³`ñëÿ acicularity ãîë÷à`ñò³ñòü [#&s1kju%l0r#ti{-%l+r#Ti] êðà`ïêè/êî`ìè; ~ to the nth order in x ç òî`÷í³ñòþ äî aciculate ãîë÷à`ñòèé [#%s1kj9l#t{-kj#-] n-ãî ïîðÿ`äêó çà x [%0kj#r#t] aciculated ãîë÷à`ñòèé [#%s1kj9le1t1d{-kj#le1T1d] equally ~ ð³âíîòî`÷íèé, îäíà`êî`âî òî`÷íèé aciculum äèâ. acicula [#%s1kj9l#m{-kj#-] accurately òî`÷íî [%0kj#r#tli] acid êèñëîòà`, (çàñò.) êâàñ || êèñëî`òíèé; êè`ñëèé ace 1. íàéäð³áí³`øà ÷à`ñòî÷êà 2. (çàñò.) êâàðê [e1s] [%0s1d] acentric 1. íåçöåíòðî`âàíèé 2. áåçöå`íòðîâèé

[e1%s+ntr1k]

acerbic òåðïêè`é [#%s4:b1k{#%s4:/b-] acerbity òå`ðïê³ñòü [#%s4:b#ti{#%s4:/b#Ti] acetate àöåòà`ò || àöåòà`òíèé [%0s#te1t] acetic î`öòîâèé [#%si:t1k{-T1k] acetify ïåðåòâî`ðþâàòè(ñÿ)//ïåðåòâîðè`òè(ñÿ) íà î`öåò

[#%s+t1fa1{#%s+T-]

acetolysis àöåòî`ë³ç || àöåòî`ë³çíèé [&0s#%t3l#s1s{-%t2:l-] acetone àöåòî`í || àöåòî`íîâèé [%0s#t#9n{-to9n] acetyl àöåòè`ë || àöåòè`ëîâèé [%0s#ta1l{%0s#Tl] acetylate àöåòèëþâà`òè//çàöåòèëþâà`òè

[#%s+t#le1t{-%s+T-]

acetylation àöåòèëþâà`ííÿ//çàöåòèëþâà`ííÿ

[#&s+t#%le1!n{-&s+T-]

acetylene àöåòèëå`í || àöåòèëå`íîâèé

[#%s+t#li:n{#%s+T#li:n]

achievable äîñÿ`æíèé, çä³éñíå`ííèé [#% i:v#bl] achieve çä³`éñíþâàòè//çä³éñíè`òè, ñïðà`âäæóâàòè// ñïðà`âäèòè, äîñÿãà`òè//äîñÿãòè` (ìåòè, áàæàíîãî ðåçóëüòàòó òîùî) to ~ one‘s purpose äîñÿãòè` ñâîº`¿ ìåòè` [#% i:v] achievement äîñÿ`ãíåííÿ, ó`ñï³õ; çäîáó`òîê

[#% i:vm#nt]

achiral àõ³ðà`ëüíèé, íåõ³ðà`ëüíèé [e1%ka1r#l] achirality àõ³ðà`ëüí³ñòü, íåõ³ðà`ëüí³ñòü

[e1&ka1%r0l#ti{-Ti]

achondrite àõîíäðè`ò [e1%k3ndra1t{-%k2:n-]

calcium-rich ~ áàãà`òèé íà êà`ëüö³é àõîíäðè`ò high-calcium ~ áàãà`òèé íà êà`ëüö³é àõîíäðè`ò low-calcium ~ á³`äíèé íà êà`ëüö³é àõîíäðè`ò

achromat àõðîìà`ò, àõðîìàòè`÷íèé îᢺêòè`â

[%0kr#9m0t{-r#m-]

contact ~ êîíòà`êòîâèé àõðîìà`ò

achromatic 1. àõðîìàòè`÷íèé, íåéòðà`ëüíèé, áåçêî`ë³ðíèé, áåçáà`ðâíèé 2. â³`ëüíèé â³ä õðîìàòè`÷íî¿ àáåðà`ö³¿ [&0kr#9%m0t1k{&0kr#%m0T1k]

amino ~ àì³íîêèñëîòà` battery ~ àêóìóëÿ`òîðíà êèñëîòà` boracic ~ áî`ðíà [áîðà`òíà] êèñëîòà` boric ~ áî`ðíà [áîðà`òíà] êèñëîòà` carbonic ~ âó`ã³ëüíà [êàðáîíà`òíà] êèñëîòà`, âóãëåêèñëîòà` carboxylic ~ êàðáî`íîâà êèñëîòà` citric ~ öèòðè`íîâà [ëèìî`ííà] êèñëîòà` combined ~ çâ¢ÿ`çàíà êèñëîòà` commercial(-grade) ~ òåõí³`÷íà êèñëîòà` concentrated ~ ì³öíà` [(ñ)êîíöåíòðî`âàíà] êèñëîòà` conjugate ~ ñïðÿ`æåíà êèñëîòà` deoxyribonucleic ~ [DNA] äåçîêñèðèáîíóêëå¿`íîâà êèñëîòà` [ÄÍÊ] dibasic ~ äâîîñíî`âíà êèñëîòà` dilute ~ ðîçâå`äåíà [ðîçïó`ùåíà, ðîçáà`âëåíà] êèñëîòà` ethane dioxic ~ ùàâëå`âà êèñëîòà` fatty ~ æè`ðíà êèñëîòà` free ~ â³`ëüíà êèñëîòà` fulminic ~ ôóëüì³íà`òíà [ãðèìó`÷à] êèñëîòà` fuming ~ äèìêà` [äèìó`÷à] êèñëîòà` hard ~ æîðñòêà` êèñëîòà` high-purity ~ âèñîêî÷è`ñòà êèñëîòà` humic ~ ãóì³`íîâà êèñëîòà` hydrochloric ~ ñîëÿ`íà [ñ³ëüíà`, õëîðè`äíà, õëîðîâîäíå`âà] êèñëîòà` hydrofluoric ~ ôëþîðîâîäíå`âà [ôëþîðè`äíà, ôòîðîâîäíå`âà, ïëà`âèêîâà] êèñëîòà` hydroxamic ~ ã³äðîêñà`ìîâà êèñëîòà` hydroxy ~ îêñèêèñëîòà` inorganic ~ íåîðãàí³`÷íà [ì³íåðà`ëüíà] êèñëîòà` mineral ~ ì³íåðà`ëüíà [íåîðãàí³`÷íà] êèñëîòà` mixed ~ í³òðóâà`ëüíà êèñëîòà` (ñóì³ø àçîòíî¿ òà ñ³ð÷àíî¿) monobasic ~ îäíîîñíî`âíà êèñëîòà` muriatic ~ ñîëÿ`íà [ñ³ëüíà`, õëîðè`äíà] êèñëîòà` nitrating ~ í³òðóâà`ëüíà êèñëîòà` (ñóì³ø àçîòíî¿ òà ñ³ð÷àíî¿)

acid nitric ~ àçî`òíà êèñëîòà` nitrous ~ àçî`òèñòà êèñëîòà` nucleic ~ íóêëå¿`íîâà êèñëîòà` organic ~ îðãàí³`÷íà êèñëîòà` ortho ~ îðòîêèñëîòà` oxalic ~ ùàâëå`âà [îêñîëà`òíà] êèñëîòà` oxygen ~ êèñíåâì³`ñíà êèñëîòà` perchloric ~ ïåðõëîðà`òíà êèñëîòà` periodic ~ éî`äíà [ïåðéîäà`òíà] êèñëîòà` pickling ~ ùàâè`ëüíà [òðàâè`ëüíà] êèñëîòà` polybasic ~ áàãàòîîñíî`âíà êèñëîòà` process ~ òåõíîëîã³`÷íà êèñëîòà` saturated ~ íàñè`÷åíà êèñëîòà` sludge ~ âè`ñíàæåíà êèñëîòà` soft ~ ì¢ÿêà` êèñëîòà` spent ~ âè`ñíàæåíà êèñëîòà` strong ~ ñè`ëüíà êèñëîòà` sulfuric ~ ñ³ð÷à`íà [ñóëüôà`òíà] êèñëîòà` sulfurous ~ ñóëüô³`òíà êèñëîòà` synthetic ~ ñèíòåòè`÷íà êèñëîòà` tannic ~ äóáè`ëüíà êèñëîòà` thiocarbaminic ~ ò³îêàðáàì³`íîâà êèñëîòà` thiocarbonate ~ ò³îêàðáîíà`òíà êèñëîòà` thiocarbonic ~ ò³îêàðáî`íîâà êèñëîòà` undiluted ~ íåðîçâå`äåíà [íåðîçïó`ùåíà] êèñëîòà` unsaturated ~ íåíàñè`÷åíà êèñëîòà` weak ~ ñëàáêà` êèñëîòà`

acid-base êèñëî`òíî-îñíî`âíèé [%0s1d&be1s] acid-etched çàùà`âëåíèé [ïðîòðà`âëåíèé] êèñëîòî`þ

[%0s1d&+ t]

acid-fast êèñëîòîòðèâêè`é [%0s1d&f2:st{-&f0st] acid-forming êèñëîòîóòâî`ðþâàëüíèé

[%0s1d&f@:m1${-&f@:rm-]

acid-free áåçêèñëî`òíèé, ùî íå ì³`ñòèòü êèñëîòè`

[&0s1d%fri:]

acidic êèñëî`òíèé, êè`ñëèé [#%s1d1k] acidiferous êèñëîòîâì³`ñíèé [&0s1%d1f#r#s] acidification 1. êèñëîòîóòâî`ðþâàííÿ//êèñëîòîóòâî`ðåííÿ 2. ï³äêè`ñëþâàííÿ//ï³äêè`ñëåííÿ

[#&s1d1f1%ke1!n]

acidifier ï³äêè`ñëþâà÷, êèñëîòîóòâî`ðþâà÷, ï³äêè`ñëþâàëüíà ðå÷îâèíà` [#%s1d1fa1#{-.r] acidify 1. ï³äêèñëÿ`òè(ñÿ)/ï³äêè`ñëþâàòè(ñÿ)// ï³äêèñëè`òè(ñÿ) 2. êè`ñíóòè//ñêè`ñíóòè [#%s1d1fa1] acidimeter êèñëîòîì³`ð, àöèäî`ìåò(å)ð

[&0s1%d1m1t#{-#T.r]

acidimetric(al) êèñëîòîì³`ðíèé, àöèäèìåòðè`÷íèé

[#&s1d#%m+tr1k(l)]

acidimetry êèñëîòîì³`ðÿííÿ, àöèäèìå`òð³ÿ

[&0s1%d1m#tri]

acidity êèñëî`òí³ñòü, êè`ñë³ñòü [#%s1d#ti{-Ti] excess ~ íàäëèøêî`âà êèñëî`òí³ñòü gas-phase ~ ãàçîôà`çîâà êèñëî`òí³ñòü mild ~ êèñëóâà`ò³ñòü

acidization îáðîáëÿ`ííÿ//îáðî`áëåííÿ êèñëîòî`þ

[&0s1da1%ze1!n{-d#%-]

acidize îáðîáëÿ`òè//îáðîáè`òè êèñëîòî`þ [%0s1da1z] acidizing îáðîáëÿ`ííÿ//îáðî`áëåííÿ êèñëîòî`þ

[%0s1da1z1$]

acidness êè`ñë³ñòü (íà ñìàê) [%0s1dn#s] acidolysis àöèäî`ë³ç || àöèäî`ë³çíèé

[&0s1%d3l#s1s{-%d2:l-]

10

acoustics

acidproof êèñëîòîòðèâêè`é [%0s1dpru:f] acid-resistance êèñëîòîòðè`âê³ñòü [%0s1dr1&z1st#ns] acid-resistant êèñëîòîòðèâêè`é [%0s1dr1&z1st#nt] acid-resisting êèñëîòîòðèâêè`é [%0s1dr1&z1st1$] acid-soluble êèñëîòîðîç÷è`ííèé, ðîç÷è`ííèé â êèñëî`òàõ [%0s1d&s3lj9bl{-&s2:lj#bl] acid-treated îáðî`áëåíèé êèñëîòî`þ

[%0s1d&tri:t1d{-T1d]

acidulant ï³äêè`ñëþâà÷, ï³äêè`ñëþâàëüíèé çà`ñ³á

[#%s1dj9l#nt{-I#-]

acidulate ï³äêè`ñëþâàòè//ï³äêèñëè`òè

[#%s1djule1t{-I#-]

acidulated ï³äêè`ñëåíèé [#%s1djule1t1d{-I#le1T1d] acidulation ï³äêè`ñëþâàííÿ//ï³äêè`ñëåííÿ

[#&s1dju%le1!n{-I#%-]

acidulous ï³äêè`ñëåíèé, êèñëóâà`òèé [#%s1dj9l#s{-I#-] acidulousness ï³äêè`ñëåí³ñòü, êèñëóâà`ò³ñòü

[#%s1dj9l#sn#s{-I#-]

acierate ïîêðèâà`òè//ïîêðè`òè çàë³`çîì (åëåêòðîë³çíèì øëÿõîì) [%0si#re1t] acieration åëåêòðî`ë³çíå ïîêðèâà`ííÿ//ïîêðèòòÿ` çàë³`çîì (òîíêèõ ìåòàëåâèõ ïëàñòèíîê)

[&0si#%re1!n]

aciform ãîë÷à`ñòèé [%0s#f@:m{-f@:rm] acity àöè`òí³ñòü [%0s#ti{-Ti] acknowledge 1. ï³äòâå`ðäæóâàòè//ï³äòâå`ðäèòè, ïîâ³äîìëÿ`òè//ïîâ³äî`ìèòè (ïðî îòðèìàííÿ òîùî) 2. äÿ`êóâàòè//ïîäÿ`êóâàòè (çà) [#k%n3l1I{-%n2:l-] acknowledged ï³äòâå`ðäæåíèé [#k%n3l1Id{-%n2:l-] generally ~ çàãàëüíîâè`çíàíèé

acknowledgement (áðèò.) äèâ. acknowledgment acknowledgment 1. ï³äòâå`ðäæåííÿ 2. ïîâ³äî`ìëåííÿ ïðî îòðè`ìàííÿ 3. (ìí.) ïîäÿ`êà (â ê³íö³ ñòàòò³ òîùî) in ~ (of smth) ³ç âäÿ`÷í³ñòþ (çà ùîñü)

[#k%n3l1Im#nt{-%n2:l-]

aclastic (ÎÏÒ.) íåçàëî`ìëþâàëüíèé [0%kl0st1k] aclinal ãîðèçîíòà`ëüíèé, íåïîõè`ëèé, áåç íà`õèëó

[e1%kla1nl]

acline àêë³`íà, ìàãíå`òíèé åêâà`òîð [#%kla1n] aclinic àêë³`ííèé [àêë³í³`÷íèé], ç íóëüîâè`ì ìàãíå`òíèì íà`õèëîì [ñõè`ëåííÿì] [#%kl1n1k{e1%-] acme êóëüì³íàö³`éíà òî`÷êà, íàéâè`ùà òî`÷êà (ðîçâèòêó) [%0kmi] acnodal ùî ìà`º ³çîëüî`âàíó òî`÷êó [%0kn#9dl{-no9dl] acnode ³çîëüî`âàíà òî`÷êà [%0kn#9d{-no9d] acoumeter àêó`ìåò(å)ð [#%ku:m1t#{-#T.r] acoustic çâóêîâè`é, àêóñòè÷íè`é (ïîâ¢ÿçàíèé ç³ çâóêîì) [#%ku:st1k] acoustical àêóñòè`÷íèé (ïðî ïðèëàäè, ì³ðÿííÿ òîùî) [#%ku:st1kl] acoustic-emission àêóñòèêîåì³ñ³`éíèé

[#&ku:st1k1%m1!n]

acoustician àêó`ñòèê [&0ku%st1!n] acoustics (ìí.) 1. (âæèâ. ÿê îäí.) àêó`ñòèêà (íàóêà) 2. (âæèâ. ÿê ìí.) àêó`ñòèêà, àêóñòè`÷í³ âëàñòè`âîñò³

[#%ku:st1ks]

~ of flowing media àêó`ñòèêà ðóõî`ìèõ ñåðåäî`âèù ~ of moving media àêó`ñòèêà ðóõî`ìèõ ñåðåäî`âèù architectural ~ àðõ³òåêòó`ðíà [áóä³âå`ëüíà] àêó`ñòèêà atmospheric ~ àòìîñôå`ðíà àêó`ñòèêà crystal ~ êðèñòàëîàêó`ñòèêà

acoustics

11

geometrical ~ ãåîìåòðè`÷íà [ïðîìåíå`âà] àêó`ñòèêà microwave ~ ì³êðîõâèëüîâà` àêó`ñòèêà molecular ~ ìîëåêóëÿ`ðíà àêó`ñòèêà musical ~ ìóçè`÷íà àêó`ñòèêà nonlinear ~ íåë³í³`éíà àêó`ñòèêà quantum ~ êâà`íòîâà àêó`ñòèêà ray ~ ïðîìåíå`âà [ãåîìåòðè`÷íà] àêó`ñòèêà room ~ àêó`ñòèêà (àêóñòè÷í³ âëàñòèâîñò³) ïðèì³`ùåííÿ underwater ~ ã³äðîàêó`ñòèêà, ï³äâî`äíà àêó`ñòèêà wave ~ õâèëüîâà` àêó`ñòèêà

acoustimeter àêóñòè`ìåò(å)ð [&0ku%st1m1t#{-#T.r] acoustoelectric åëåêòðîàêóñòè`÷íèé; àêóñòîåëåêòðè`÷íèé [#&ku:st#91%l+ktr1k{-sto9-] acoustoelectromagnetic àêóñòîåëåêòðîìàãíå`òíèé

[#&ku:st#91&l+ktr#9m0g%n+t1k{-sto91&l+ktro9m0g%n+T1k]

acoustoelectronic àêóñòîåëåêòðî`ííèé

[#&ku:st#91&l+k%tr3n1k{-sto91&l+k%tr2:n-]

acoustoelectronics (ìí., âæèâ. ÿê îäí.) àêóñòîåëåêòðî`í³êà [#&ku:st#91&l+k%tr3n1ks{-sto91&l+k%tr2:n-] acoustogalvanic ´àëüâàíîàêóñòè`÷íèé

[#&ku:st#9g0l%v0n1k{-sto9-]

actinouranium acronic(al) àêðîí³`÷íèé [#%kr3n1k(l){#%kr2:n-] acronym àêðî`í³ì; àáðåâ³ÿòó`ðà [%0kr#n1m] across 1. óïî`ïåðåê 2. íà`âõðåñò 3. êð³`çü, ÷å`ðåç; íà`ñêð³çü; íàâïðîñòå`öü 4. (äå) ïî òîé á³ê, íà òî`ìó áî`ö³; (êóäè) íà òîé á³ê ~ from íàâïðî`òè (÷îãîñü) 5. çàâøè`ðøêè; (ïðî ðîçì³ð) ó ïîïåðå`÷íèêó 6. (ïðî ð³çíèöþ ïîòåíö³ÿë³â) íà, ì³æ voltage ~ terminals íàïðó`ãà íà çàòèñêà÷à`õ [#%kr3s{#%kr2:s] acryl àêðè`ë || àêðè`ëîâèé [%0kr1l] acrylic àêðè`ëîâèé [#%kr1l1k] act 1. àêò, (îäíîðàçîâà) ä³`ÿ || ä³`ÿòè//ïîä³`ÿòè to ~ on the left/right (ÌÀÒÅÌ.) ä³`ÿòè çë³`âà/ñïðà`âà 2. ïîä³`ÿ 3. äîêóìå`íò, ïîñòàíî`âà 4. âïëèâà`òè// âïëè`íóòè (on – íà) 5. ÷èíè`òè//â÷èíè`òè [0kt] correlated ~s ñêîðåëüî`âàí³ [âçàºìîïîâ¢ÿ`çàí³] ïîä³`¿ disjoint ~s íåïåðåòè`íí³ [íåñóì³`ñí³, âçàºìîâè`êëþ÷í³] ïîä³`¿ elementary ~ åëåìåíòà`ðíèé àêò independent ~s íåçàëå`æí³ ïîä³`¿ individual ~ îêðå`ìèé [ïîîäèíî`êèé] àêò interdependent ~s âçàºìîïîâ¢ÿ`çàí³ [ñêîðåëüî`âàí³] ïîä³`¿ mutually exclusive ~s äèâ. disjoint ~s

acoustoluminescence àêóñòîëþì³íåñöå`íö³ÿ || àêóñòîëþì³íåñöåíö³`éíèé [#&ku:st#9&lu:m1%n+sns{-sto9&-] acting àêòè`âíèé; ùî ä³`º [%0kt1$] acoustomagnetoelectric àêóñòîìàãíåòîåëåêòðè`÷íèé actinic 1. àêòèí³`÷íèé 2. àêòè`í³ºâèé [0k%t1n1k] [#&ku:st#9m0g&n+t#91%l+ktr1k{-sto9m0g&n+To9-] actinide àêòèíî`¿ä, àêòèí³`ä || àêòèíî`¿äíèé, acoustooptic(al) àêóñòîîïòè`÷íèé àêòèí³`äíèé [%0kt1na1d] [#&ku:st#9%3pt1k(l){-sto9%2:p-] actinism àêòèí³`÷í³ñòü [%0kt1n1z#m] acoustooptics (ìí., âæèâ. ÿê îäí.) àêóñòîî`ïòèêà actinium (Ac, 89) àêòè`í³é || àêòè`í³ºâèé [0k%t1ni#m] [#&ku:st#9%3pt1ks{-sto9%2:p-] actino- àêòèíî- (ó ñêëàäíèõ ñëîâàõ ïåðåäຠacquaint 1. çíàéî`ìèòè//îçíàéî`ìèòè (ç ³íôîðìàçíà÷åííÿ, ïîâ¢ÿçàí³ ç ïîíÿòòÿì ïðîìåíþâàííÿ) ö³ºþ) 2. çíàéî`ìèòè//ïîçíàéî`ìèòè (ç ëþäèíîþ) [0k&t1n#9{-no9] 3. ³íôîðìóâà`òè//ïî³íôîðìóâà`òè (smb with smth – actinochemical àêòèíîõåì³`÷íèé êîãîñü ïðî ùîñü) to ~ smb with the data [0k&t1n#9%k+m1kl{-no9%-] îçíàéî`ìèòè êîãîñü ³ç äà`íèìè; to ~ smb with the actinochemistry àêòèíîõå`ì³ÿ new results ïî³íôîðìóâà`òè êîãîñü ïðî íîâ³` [0k&t1n#9%k+m1stri{-no9%-] ðåçóëüòà`òè [#%kwe1nt] actino(di)electric àêòèíîåëåêòðè`÷íèé; ôîòîåëåêòðîacquaintance 1. çíàéî`ìñòâî (with – ç) 2. îá³`çíàí³ñòü ïðîâ³`äíèé [0k&t1n#9(&da1)1%l+ktr1k{-no9-] (with – ó ÷îìóñü) [#%kwe1nt#ns{-tns] actinoelectricity àêòèíîåëå`êòðèêà acquaintanceship (ïå`âíà) îá³`çíàí³ñòü (with – ó) [0k&t1n#91l+k%tr1s#ti{-no91l+k%tr1s#Ti]

[#%kwe1nt#ns!1p{-tns-]

acquainted çíàéî`ìèé (with – ç); îá³`çíàíèé (with – ó) to be ~ with smth áó`òè îá³`çíàíèì ó ÷îìóñü; to get ~ with smb ïîçíàéî`ìèòèñÿ ç êèìîñü; to get ~ with smth îçíàéî`ìèòèñÿ ç ÷èìîñü [#%kwe1nt1d{-T1d] acquire 1. íàáóâà`òè//íàáó`òè 2. îâîëîä³âà`òè// îâîëîä³`òè (çíàííÿìè); îïàíî`âóâàòè//îïàíóâà`òè (ïðåäìåò, ìîâó òîùî) [#%kwa1#{-.r] ~ energy íàáóâà`òè åíå`ð㳿 ~ significance íàáóâà`òè çíà`÷åííÿ

acquired íàáó`òèé [#%kwa1#d{-.rd] acquirement íàáóâà`ííÿ//íàáóòòÿ`

[#%kwa1#m#nt{-a1.r-]

actinogram àêòèíîãðà`ìà [0k%t1n#9gr0m{-no9-] actinograph àêòèíî`ãðàô [0k%t1n#9gr2:f{-no9gr0f] Michaelson ~ Ìà`éêåë(ü)ñîí³â àêòèíî`ãðàô

actinoid àêòèíî`¿ä || àêòèíî`¿äíèé [%0kt1n@1d] actinolite àêòèíîë³`ò || àêòèíîë³`òîâèé

[0k%t1n#la1t{-no9-]

actinology àêòèíîëî`ã³ÿ [&0kt1%n3l#Ii{-%n2:l-] actinometer àêòèíî`ìåò(å)ð [&0kt1%n3m1t#{-%n2:m#T.r] actinometric àêòèíîìåòðè`÷íèé

[0k&t1n#9%m+tr1k{-no9%-]

actinometry àêòèíîìå`òð³ÿ [&0kt1%n3m#tri{-%n2:m-] actinomorphic àêòèíîìî`ðôíèé, ïðîìåíåïîä³`áíèé

[0k&t1n#9%m@:f1k{-no9%m@:rf1k]

acquisition 1. (ä³ÿ) ïðèäáà`ííÿ//ïðèäáàííÿ`; çäîáóâà`ííÿ//çäîáóòòÿ`; íàáóâà`ííÿ//íàáóòòÿ` 2. (íàñë³äîê) íàäáàííÿ`; íàáó`òîê; çäîáó`òîê [&0kw1%z1!n]

actinon àêòèíî`í, åìàíà`ö³ÿ àêòè`í³þ [%0kt1n3n{-n2:n] actinoscope àêòèíîñêî`ï || àêòèíîñêî`ïíèé

acre àêð || à`êðîâèé [%e1k#{-.r] acreage ïëî`ùà (çåìë³) â à`êðàõ [%e1k#r1I] acrid ãî`ñòðèé, ¿äêè`é (ïðî ñìàê, çàïàõ) [%0kr1d] acridity ãî`ñòð³ñòü, ¿`äê³ñòü (ñìàêó, çàïàõó)

actinoscopic àêòèíîñêîï³`÷íèé

data ~ çáèðà`ííÿ äà`íèõ

[0%kr1d#ti{-Ti]

[0k&t1n#9%sk#9p{-no9%sko9p] [0k&t1n#9%sk3p1k{-%sk2:p1k]

actinoscopy àêòèíîñêîï³`ÿ [&0kt1%n3sk#pi{-%n2:s-] actinouranium (AcU, 92) àêòèíîóðà`í || àêòèíîóðà`íîâèé [0k&t1n#9ju%re1ni#m{-no9-]

action 12 activity action 1. ä³`ÿ (ô³çè÷íà âåëè÷èíà); ³íòå´ðà`ë ä³`¿ activation 1. àêòèâà`ö³ÿ, àêòèâóâà`ííÿ//çàêòèâóâà`ííÿ 2. ðîáî`òà, ôóíêö³þâà`ííÿ [ôóíêö³îíóâà`ííÿ], || àêòèâàö³`éíèé 2. çà`ïóñê || çàïóñêî`âèé 3. (ÊÎÌÏ.) ïîâåä³`íêà (ñèñòåìè) 3. ä³`ÿ, åôå`êò to bring into ~ âè`êëèê (ïðîãðàìè) || âèêëèêî`âèé [&0kt1%ve1!n] chemical ~ õåì³`÷íà àêòèâà`ö³ÿ ââî`äèòè// ââå`ñòè â ä³`þ; out of ~ íåïðèäà`òíèé äî neutron ~ íåéòðî`ííà àêòèâà`ö³ÿ âèêîðèñòà`í íÿ, ïîëà`ìàíèé, ùî âè`éøîâ ç ëà`äó; photon ~ ôîòîàêòèâà`ö³ÿ, ôîòî`ííà àêòèâà`ö³ÿ to put out of ~ âèâî`äèòè//âè`âåñòè ç ëà`äó 4. âïëèâ thermal ~ òåðìîàêòèâà`ö³ÿ (on – íà) [%0k!n] activator àêòèâà`òîð; ïðîìî`òîð [%0kt1ve1t#{-T.r] ~ at a distance ä³ÿ íà â³`äñòàí³ ~ by contact êîíòà`êòîâà ä³`ÿ ~ of a force ä³`ÿ ñè`ëè back ~ çâîðî`òíà ä³`ÿ brake ~ ãàëüìóâà`ííÿ//çàãàëüìóâà`ííÿ, ãàëüì³âíà` ä³`ÿ braking ~ äèâ. brake ~ buffer ~ àìîðòèçóâà`ííÿ//çààìîðòèçóâà`ííÿ, àìîðòèçà`ö³ÿ, äåìïôóâà`ííÿ//çàäåìïôóâà`ííÿ, ãàìóâà`ííÿ//âãàìóâà`ííÿ capillary ~ êàï³ëÿ`ðíà ä³`ÿ, âïëèâ êàï³ëÿ`ðíîñòè classical ~ êëàñè`÷íà ä³`ÿ cumultive ~ êóìóëÿòè`âíà ä³`ÿ delayed ~ çàòðè`ìàíà [çàï³`çíåíà] ä³`ÿ direct ~ ïðÿìà` ä³`ÿ; áåçïîñåðå`äí³é âïëèâ external ~ çî`âí³øíÿ ä³`ÿ field ~ ä³`ÿ ïî`ëÿ getter ~ ´åòåðóâà`ííÿ, ãàçîâáèðà`ííÿ indirect ~ íåïðÿìà` ä³`ÿ; îïîñåðåäêî`âàíèé âïëèâ induced ~ ç³íäóêî`âàíà ä³`ÿ internal ~ âíó`òð³øíÿ ä³`ÿ joint ~ ñï³`ëüíà ä³`ÿ laser ~ ä³`ÿ ëà`çåðà, ëà`çåðíå ´åíåðóâà`ííÿ least ~ (ÌÅÕ.) íàéìå`íøà ä³`ÿ local ~ 1. ëîêà`ëüíà ä³`ÿ 2. ñàìîâèñíà`æóâàííÿ (àêóìóëÿòîðà) long-time ~ òðèâà`ëà ä³`ÿ machine ~ ä³`ÿ ìåõàí³`çìó mass ~ ìà`ñîâà ä³`ÿ mechanical ~ ìåõàí³`÷íà ä³`ÿ nonlocal ~ íåëîêà`ëüíà ä³ÿ nonlocalized ~ íåëîêàë³çî`âàíà [íåëîêà`ëüíà] ä³ÿ nonstationary ~ íåñòàö³îíà`ðíà ä³`ÿ quantum ~ êâà`íòîâà ä³`ÿ reciprocal ~ âçàºìîä³`ÿ rectifying ~ âèïðî`ñòóâàëüíà ä³`ÿ renormalized ~ ïåðåíîðìî`âàíà ä³`ÿ resultant ~ ñóìà`ðíà [âèñë³äíà`] ä³`ÿ retarded ~ ñïîâ³`ëüíåíà [çàãà`ÿíà] ä³`ÿ retarding ~ ñïîâ³`ëüíþâàëüíà ä³ÿ shock ~ ä³`ÿ óäà`ðíî¿ õâè`ë³ short-time ~ êîðîòêî÷à`ñíà ä³`ÿ solvent ~ ðîç÷èíÿ`ëüíà çäà`òí³ñòü stationary ~ ñòàö³îíà`ðíà ä³`ÿ thermal ~ òåïëîâè`é [òåðì³`÷íèé] âïëèâ unrenormalized ~ íåïåðåíîðìî`âàíà ä³`ÿ wall ~ âïëèâ ñò³`íêè

activate 1. àêòèâóâà`òè//çàêòèâóâà`òè; çáó`äæóâàòè// çáóäè`òè 2. çàïóñêà`òè//çàïóñòè`òè (â ä³þ) 3. (ÊÎÌÏ.) âèêëèêà`òè//âè`êëèêàòè (ïðîãðàìó)

[%0kt1ve1t]

activated àêòèâî`âàíèé//çàêòèâî`âàíèé; çáó`äæóâàíèé//çáó`äæåíèé [%0kt1ve1t1d{-T1d] thermally ~ òåðìî(ç)àêòèâî`âàíèé, òåðì³`÷íî (ç)àêòèâî`âàíèé

activating àêòèâóâà`ëüíèé; àêòèâàö³`éíèé

[%0kt1ve1t1${-T1$]

development ~ ïðèøâè`äøóâà÷ [àêòèâà`òîð] âèÿâëÿ`ííÿ (ôîòîïë³âêè)

active 1. àêòè`âíèé 2. ðàä³îàêòè`âíèé 3. (ÅË.) ï³äíàïðó`ãîâèé, (ùî ïåðåáóâàº) ï³ä íàïðó`ãîþ 4. ÷è`ííèé [%0kt1v] chemically ~ õåì³`÷íî àêòè`âíèé highly ~ âèñîêî(ðàä³î)àêòè`âíèé mildly ~ ñëàáêîàêòè`âíèé optically ~ îïòè`÷íî àêòè`âíèé thermally ~ òåðì³`÷íî àêòè`âíèé

activity 1. àêòè`âí³ñòü 2. (ßÔ) (ðàä³î)àêòè`âí³ñòü 3. (ìí.) ä³ÿ`ëüí³ñòü [0k%t1v#ti{-Ti]

~ per unit mass ïèòî`ìà ìà`ñîâà àêòè`âí³ñòü ~ per unit surface ïèòî`ìà ïîâåðõíå`âà àêòè`âí³ñòü ~ per unit volume ïèòî`ìà î`ᢺ`ìíà àêòè`âí³ñòü adsorption ~ àäñîðáö³`éíà àêòè`âí³ñòü alpha ~ à`ëüôà-àêòè`âí³ñòü anomalous ~ àíîìà`ëüíà àêòè`âí³ñòü antioxygenic ~ ïðîòèîêè`ñíþâàëüíà àêòè`âí³ñòü auroral ~ àâðî`ðíà àêòè`âí³ñòü background ~ ôî`íîâà (ðàä³î)àêòè`âí³ñòü beta ~ áå`òà-àêòè`âí³ñòü catalyst ~ àêòè`âí³ñòü êàòàë³çà`òîðà catalytic ~ àêòè`âí³ñòü êàòàë³çà`òîðà chemical ~ õåì³`÷íà àêòè`âí³ñòü coolant ~ (ðàä³î)àêòè`âí³ñòü òåïëîíîñ³ÿ` coronal ~ êîðî`ííà àêòè`âí³ñòü environmental ~ äîâê³`ëüíà (ðàä³î)àêòè`âí³ñòü epithermal ~ (ðàä³î)àêòè`âí³ñòü, íàâå`äåíà íàäòåïëîâè`ìè íåéòðî`íàìè equilibrium ~ ð³âíîâà`æíà àêòè`âí³ñòü flare ~ ñïà`ëàõî`âà àêòè`âí³ñòü gamma ~ ãà`ììà-àêòè`âí³ñòü gross ~ ïî`âíà [ñóìà`ðíà, ï³äñóìêî`âà] àêòè`âí³ñòü high ~ âèñî`êà àêòè`âí³ñòü high-level ~ âèñî`êà (ðàä³î)àêòè`âí³ñòü induced ~ íàâå`äåíà (ðàä³î)àêòè`âí³ñòü interfacial ~ àêòè`âí³ñòü íà ìåæ³` ïî`ä³ëó intermediate-level ~ ñåðå`äíÿ (ðàä³î)àêòè`âí³ñòü isomeric ~ ³çîìå`ðíà àêòè`âí³ñòü isotope ~ àêòè`âí³ñòü ³çîòî`ïó long-exposure ~ (ðàä³î)àêòè`âí³ñòü ï³`ñëÿ òðèâà`ëîãî îïðîì³`íþâàííÿ long-lived ~ äîâãî÷à`ñíà àêòè`âí³ñòü low ~ íèçüêà` àêòè`âí³ñòü low-level ~ ìàëà` [íèçüêà`] (ðàä³î)àêòè`âí³ñòü man-created ~ íàâå`äåíà (ðàä³î)àêòè`âí³ñòü mass ~ 1. (Ô³Ç.) ìà`ñîâà àêòè`âí³ñòü 2. (ÒÅÕÍ.) ðåæè`ì ðîáî`òè (îáëàäíàííÿ) íà ïî`âíó ïîòó`æí³ñòü maximum permissible ~ ãðàíè`÷íà äîïóñêî`âà (ðàä³î)àêòè`âí³ñòü molecular ~ ìîëåêóëÿ`ðíà àêòè`âí³ñòü natural ~ ïðèðî`äíà (ðàä³î)àêòè`âí³ñòü neutron-induced ~ íåéòðî`ííà (ðàä³î)àêòè`âí³ñòü nonequilibrium ~ íåð³âíîâà`æíà àêòè`âí³ñòü normal ~ íîðìà`ëüíà àêòè`âí³ñòü

activity

13

nuclear ~ ÿ`äåðíà/ÿäðî`âa (ðàä³î)àêòè`âí³ñòü optical ~ îïòè`÷íà àêòè`âí³ñòü particle ~ àêòè`âí³ñòü ÷àñòè`íîê photochemical ~ ôîòîõåì³`÷íà àêòè`âí³ñòü positron ~ ïîçèòðî`ííà àêòè`âí³ñòü radiomimetic ~ ðàä³îì³ìåòè`÷íà àêòè`âí³ñòü radionuclide ~ àêòè`âí³ñòü ðàä³îíóêë³`äó relative ~ â³äíî`ñíà àêòè`âí³ñòü repetitive ~ ïîâòî`ðþâàíà (ðàä³î)àêòè`âí³ñòü (íà ÀÅÑ) residual ~ çàëèøêî`âà (ðàä³î)àêòè`âí³ñòü routine ~ çâè÷à`éíà (ðàä³î)àêòè`âí³ñòü (íà ÀÅÑ) saturated ~ íàñè`÷åíà [ìàêñèìà`ëüíà (ìîæëèâà)] àêòè`âí³ñòü (ïîòîêó â ÿäåðíîìó ðåàêòîð³) second-order ~ âòîðè`ííà (ðàä³î)àêòè`âí³ñòü seismic ~ ñåéñì³`÷íà àêòè`âí³ñòü, ñåéñì³`÷í³ñòü short-exposure ~ (ðàä³î)àêòè`âí³ñòü ï³`ñëÿ êîðîòêî÷à`ñíîãî îïðîì³`íåííÿ short-lived ~ êîðîòêî÷à`ñíà (ðàä³î)àêòè`âí³ñòü solar ~ ñîíöå`âà àêòè`âí³ñòü source ~ àêòè`âí³ñòü äæåðåëà` (ïðîì³ííÿ) specific ~ ïèòî`ìà àêòè`âí³ñòü; ïèòî`ìà (ðàä³î)àêòè`âí³ñòü stellar ~ çîðå`âà àêòè`âí³ñòü surface ~ ïîâåðõíå`âà àêòè`âí³ñòü thermal ~ (ðàä³î)àêòè`âí³ñòü, íàâå`äåíà òåïëîâè`ìè íåéòðî`íàìè thermodynamic ~ òåðìîäèíàì³`÷íà àêòè`âí³ñòü total ~ ïî`âíà [ï³äñóìêî`âà, ñóìà`ðíà] àêòè`âí³ñòü trace-level ~ íåçíà÷íà` (ðàä³î)àêòè`âí³ñòü tracer ~ àêòè`âí³ñòü (³çîòî`ïíîãî) ³íäèêà`òîðà unit-mass ~ ïèòî`ìà ìà`ñîâà (ðàä³î)àêòè`âí³ñòü volcanic ~ âóëêà`ííà [âóëêàí³`÷íà] àêòè`âí³ñòü volume ~ (ïèòî`ìà) î`ᢺ`ìíà àêòè`âí³ñòü waste ~ (ðàä³î)àêòè`âí³ñòü â³äõî`ä³â zero ~ íóëüîâà` àêòè`âí³ñòü

activization àêòèâ³çà`ö³ÿ || àêòèâ³çàö³`éíèé

[&0kt1va1%ze1!n{-v1%-]

activize àêòèâ³çóâà`òè//çàêòèâ³çóâà`òè (ä³ÿëüí³ñòü òîùî) [%0kt1va1z] actor (Õ.) à`êòîð || à`êòîðíèé [%0kt#{-t.r] actual 1. ôàêòè`÷íèé, ðåà`ëüíèé; íàÿ`âíèé 2. ÷è`ííèé

[%0k u#l]

actuality 1. ðåà`ëüí³ñòü in ~ ðåà`ëüíî, íàñïðà`âä³ 2. (ìí.) ðåà`ëüíi ôàêòè, ðåà`ëüí³ îáñòà`âèíè

[&0k u%0l#ti{-Ti]

adaptometer actuator 1. (ñèëîâè`é) ðóø³`é [ïî`â³ä, ïîâ³`äíÿ, ïðè`â³ä]; ðóø³`éíèé [ïî`â³äíèé, âèêîíà`â÷èé, ïðè`â³äíèé] ìåõàí³`çì 2. (ÊÎÌÏ.) àêòóà`òîð [%0k ue1t#{-T.r] electric ~ åëåêòðîðóø³`é, åëåêòðîïî`â³ä,åëåêòðîïðè`â³ä hydraulic ~ ã³äðîðóø³`é, ã³äðîïî`â³ä, ã³äðîïðè`â³ä; ã³äðîìåõàí³`çì pneumatic ~ ïíåâìîðóø³`é, ïíåâìîïî`â³ä, ïíåâìîïðè`â³ä rod ~ ðóø³`éíèé [ïî`â³äíèé, ïðè`â³äíèé] ìåõàí³`çì ñòðè`æíÿ (ó ÿäåðíîìó ðåàêòîð³)

acuity ãî`ñòð³ñòü [ãîñòðîòà`] (îðãàí³â ÷óòòÿ)

[#%kju:#ti{-Ti]

~ of hearing ãî`ñòð³ñòü ñëó`õó ~ of vision ãî`ñòð³ñòü çî`ðó aural ~ ãî`ñòð³ñòü ñëó`õó visual ~ ãî`ñòð³ñòü çî`ðó

acutance 1. ð³`çê³ñòü (êîíòóð³â îáðàçó/çîáðàæåííÿ) 2. ÷³`òê³ñòü (îáðàçó/çîáðàæåííÿ); êîåô³ö³º`íò ÷³`òêîñòè 3. âèð³çíÿ`ëüí³ñòü, âèð³çíÿ`ëüíà [ðîçä³`ëüíà] çäà`òí³ñòü (ôîòîìàòåð³ÿëó) [#%kju:t#ns] acute 1. ãî`ñòðèé 2. ð³çêè`é [#%kju:t] acute-angled ãîñòðîêó`òíèé [#%kju:t&0$gld] acuteness 1. ãî`ñòð³ñòü 2. ïðîíè`êëèâ³ñòü (ðîçóìó)

[#%kju:tn#s]

acyclic 1. áåçöè`êëîâèé; íåöèêë³`÷íèé, àöèêë³`÷íèé 2. (Õ.) àë³ôàòè`÷íèé, æè`ðíèé [e1%sa1kl1k] acyclicity àöèêë³`÷í³ñòü; áåçöè`êëîâ³ñòü

[&e1sa1k%l1s#ti{-Ti]

adamantine ä³ÿìà`íòîâèé (ïðî áëèñê)

[&0d#%m0nta1n{-i:n]

adapt 1. ïðèñòîñî`âóâàòèñÿ//ïðèñòîñóâà`òèñÿ (to – äî), àäàïòóâà`òèñÿ//çàäàïòóâà`òèñÿ 2. ïðèñòîñî`âóâàòè//ïðèñòîñóâà`òè (smth for, smth to do smth – ùîñü äî); ïðèëàøòî`âóâàòè// ïðèëàøòóâà`òè; àäàïòóâà`òè//çàäàïòóâà`òè [#%d0pt] adaptability ïðèñòîñî`âí³ñòü, àäàïòî`âí³ñòü; ïðèëàøòî`âí³ñòü [#&d0pt#%b1l#ti{-Ti] adaptable ïðèñòîñî`âíèé, àäàïòî`âíèé; ïðèëàøòî`âíèé [#%d0pt#bl] adaptation 1. (ïðîöåñ) ïðèñòîñî`âóâàííÿ// ïðèñòîñóâà`ííÿ; àäàïòóâà`ííÿ//çàäàïòóâà`ííÿ, àäàïòà`ö³ÿ; ïðèëàøòî`âóâàííÿ//ïðèëàøòóâà`ííÿ 2. (ñòàí) ïðèñòîñî`âàí³ñòü, (ç)àäàïòî`âàí³ñòü, ïðèëàøòî`âàí³ñòü 3. àäàïòàö³`éíèé [&0d0p%te1!n]

~ of the eye àäàïòà`ö³ÿ î`êà actualization ðåàë³çà`ö³ÿ, âò³`ëþâàííÿ//âò³`ëåííÿ, chromatic ~ êî`ë³ðíà [áà`ðâíà] àäàïòà`ö³ÿ çä³`éñíþâàííÿ//çä³`éñíåííÿ [&0k u#la1%ze1!n{-#%-] dark ~ òå`ìðÿâíà àäàïòà`ö³ÿ actualize ðåàë³çî`âóâàòè/ðåàë³çóâà`òè//çðåàë³çóâà`òè, light ~ ñâ³òëîâà` àäàïòà`ö³ÿ âò³`ëþâàòè//âò³`ëèòè, ñïðà`âäæóâàòè//ñïðà`âäèòè, adapted ïðèñòîñî`âàíèé, çàäàïòî`âàíèé, çä³`éñíþâàòè//çä³éñíè`òè [%0k u#la1z] ïðèëàøòî`âàíèé (to – äî) [#%d0pt1d] actually 1. ôàêòè`÷íî, ðåà`ëüíî; íàñïðà`âä³ to adaptedness ïðèñòîñî`âàí³ñòü, (ç)àäàïòî`âàí³ñòü, ~ happen â³äáóâà`òèñÿ//â³äáó`òèñÿ íàñïðà`âä³ ïðèëàøòî`âàí³ñòü [#%d0pt1dn#s] 2. âëà`ñíå [%0k u#li] adapter àäà`ïòåð, ïåðåõ³äíè`ê, ïåðåõ³`äíè`é ïðè`ñòð³é || actuate 1. çàïóñêà`òè//çàïóñòè`òè; âìèêà`òè//ââ³ìêíó`òè; ââî`äèòè//ââå`ñòè â ä³`þ 2. (ÅË.) çáó`äæóâàòè//çáó- àäà`ïòåðíèé, ïåðåõ³äíèêî`âèé [#%d0pt#{-.r] plug ~ øòå`ïñåëüíèé ïåðåõ³äíè`ê äè`òè 3. ñïîíó`êóâàòè//ñïîíó`êàòè [%0k ue1t] video (display) ~ â³äåîàäà`ïòåð actuated 1. óâ³`ìêíåíèé 2. (ÅË.) çáó`äæåíèé adaptive 1. ïðèñòîñóâà`ëüíèé; àäàïòàö³`éíèé; [%0k ue1t1d{-T1d] ïðèëàøòî`âóâàëüíèé 2. ïðèñòîñî`âíèé; àäàïòî`âíèé; actuating 1. çàïóñêà`ëüíèé 2. (ÅË.) çáó`äæóâàëüíèé ïðèëàøòî`âíèé [#%d0pt1v] 3. (ïðî ìåõàí³çì) ðóø³`éíèé [%0k ue1t1${-T1$] adaptivity àäàïòè`âí³ñòü [&0d#p%t1v#ti{-Ti] actuation 1. çà`ïóñê, âìèêà`ííÿ//ââ³`ìêíåííÿ, ââî`äadaptometer àäàïòîì³`ð, àäàïòî`ìåò(å)ð æåííÿ//ââå`äåííÿ â ä³`þ 2. (ÅË.) çáó`äæóâàííÿ//

çáó`äæåííÿ [&0k u%e1!n]

[&0d#p%t3m1t#{-%t2:m#T.r]

Довідкове видання Ольга Кочерга Євген Мейнарович

АНГЛІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКО-АНГЛІЙСЬКИЙ СЛОВНИК НАУКОВОЇ МОВИ (ФІЗИКА ТА СПОРІДНЕНІ НАУКИ) Частина I – англійсько-українська

Відповідальний за випуск С. І. Мазур Комп’ютерна верстка: Є. Мейнарович Підписано до друку 27.10.09. Гарнітура Times. Формат 84×841/16. Папір офсетний. Друк офсетний. Ум. друк. арк. 116,29. Наклад 500 прим. Зам. № 450 ПП “Нова Книга” 21029, м. Вінниця, вул. Квятека, 20 Свідоцтво про внесення до державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції ДК № 2646 від 11.10.2006 р. Тел. (0432) 52-34-80, 52-34-82 Факс 52-34-81 е-mail: info@novaknyha.com.ua www.novaknyha.com.ua