Галузевий переклад : німецька мова / Кучер З. І. та ін by Nova Knyha

д а л к е р е п й

Кучер З. І. Орлова М. О. Ліпісівіцький М. Л. Галузевий переклад

и в е

з у л

Га

Fachübersetzung

c a F

b ü h

s r e

z t e

g n u

Кучер З. І., Орлова М. О., Ліпісівіцький М. Л.

ГАЛУЗЕВИЙ ПЕРЕКЛАД (Німецька мова)

Навчальний посібник

Вінниця Нова Книга 2018

УДК 811.112.2’25 К95

Рекомендовано вченою радою Черкаського державного технологічного університету як навчальний посібник (протокол № 5 від 21 червня 2016 року) Автори: Кучер З. І., Орлова М. О., Ліпісівіцький М. Л. Рецензенти: Гудманян А. Г. – доктор філологічних наук, професор кафедри англійської філології, директор Навчально-наукового Гуманітарного інституту Національного авіаційного університету. Іванницька М. Л. – доктор філологічних наук, доцент кафедри теорії та практики перекладу з німецької мови Інституту філології Київського національного університету Тараса Шевченка. Ольховська Н. С. – кандидат філологічних наук, доцент кафедри іноземної філології і перекладу НУБіП України.

К95

Кучер З. І. Галузевий переклад : німецька мова : навчальний посібник / Кучер З. І., Орлова М. О., Ліпісівіцький М. Л. – Вінниця : Нова Книга, 2018. – 144 с. ISBN 978-966-382-703-2 Навчальний посібник адресовано студентам, які вивчають курс “Галузевого перекладу” з німецької мови як першої іноземної, а також студентам старших курсів, що опановують німецьку як другу спеціальність. Мета посібника – формування у студентів перекладацької компетенції, а саме спеціальної складової її прагматичної частини, що передбачає знання, вміння та навики, які необхідні перекладачу при перекладі текстів певної тематики. Посібник містить необхідний практичний матеріал, що ґрунтується на теоретичних положеннях, які студенти опановують протягом вивчення курсів “Вступ до перекладознавства”, “Теорія перекладу”, “Перекладацький аналіз тексту”. УДК 811.112.2’25

ISBN 978-966-382-703-2

INHALT

VORWORT . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4 THEMA 1. CHEMIE. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5 Lektion I. Chemie als Wissenschaft. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5 Lektion II. Wichtige Grundstoffe und chemische Verbindungen . . . . . . . . . . . . . . . . . . .10 Lektion III. Wertigkeit chemischer Elemente . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .16 Lektion IV. Pharmazeutika . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .22 THEMA 2. MEDIZIN . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 28 Lektion I. Grippe und Erkältung. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .28 Lektion II. Anatomie der Zähne. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .34 Lektion III. Stammzellforschung. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .39 Lektion IV. Blut . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .48 THEMA 3. ÖKOLOGIEɅ– ALLTERNATIVE ENERGIE . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 55 Lektion I. Erneuerbare Energien . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .55 Lektion II. Wasserkraftenergie . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .61 Lektion III. Solarenergie . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .66 Lektion IV. Windenergie . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .72 THEMA 4. BAUWESEN . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 78 Lektion I. Bauweisen. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .78 Lektion II. Holzbau. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .82 Lektion III. Beton- und Stahlbetonbau . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .86 Lektion IV. Baubiologie . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .90 THEMA 5. WIRTSCHAFT . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 95 Lektion I. Marktwirtschaft . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .95 Lektion II. Konkurrenz. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 101 Lektion III. Preisbildung . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 106 Lektion IV. Geld und ökonomische Beziehungen. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 111 THEMA 6. RECHTSSYSTEM DER BRD. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 118 Lektion I. Das deutsche Rechtssystem. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 118 Lektion II. Rechtsgebiete im deutschen Rechtssystem . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 123 Lektion III. Rechtsgebiete im deutschen Rechtssystem (Fortsetzung) . . . . . . . . . . . 128 Lektion IV. DIE POLIZEI DER BRD . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 133 LITERATUR. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 141

ПЕРЕДМОВА

Навчальний посібник адресовано студентам, які вивчають курс «Галузевого перекладу» з німецької мови як першої іноземної, а також студентам старших курсів, що опановують німецьку як другу спеціальність. Посібник відзначається практичним спрямуванням, тому розрахований для проведення практичних занять з дисципліни “Галузевий переклад”, які сприяють розвитку та вдосконаленню практичних навичок перекладу, спонукають до використання знань у галузі перекладу текстів економічного, науково-технічного, юридичного та медичного спрямування. Мета посібника – формування у студентів перекладацької компетенції, а саме спеціальної складової її прагматичної частини, що передбачає знання, вміння та навики, які необхідні перекладачу при перекладі текстів певної тематики. Посібник містить необхідний практичний матеріал, що ґрунтується на теоретичних положеннях, які студенти опановують протягом вивчення курсів “Вступ до перекладознавства”, “Теорія перекладу”, “Перекладацький аналіз тексту”. Навчальний посібник складається з 6 розділів. Кожен розділ містить аутентичні як німецькомовні, так і україномовні тексти для перекладу, присвячені сучасним досягненням у галузі різних наук (хімія, медицина, екологія, економіка, будівництво, юриспруденція). До текстів додано глосарій, який містить лексичні одиниці, необхідні для засвоєння студентами. Значну увагу зосереджено на спеціальній термінології, знання якої допомагає студентам адекватно відтворювати зміст різногалузевих текстів як німецькою, так і українською мовами.

T HE M A 1.

CHEMIE

Lektion I. Chemie als Wissenschaft

1. Lesen Sie und übersetzen Sie den Text mit dem Wörterbuch Text A. Chemie als Wirtschaftsfaktor Die chemische Industrie hat im vergangenen Jahr die Handelsbilanz der Bundesrepublik Deutschland um einen Exportüberschuss von 30 Milliarden Euro bereichert und damit das Exportdefizit für Erdöl und Gas mehr als we9gemacht. Mit chemischen Produkten verdient Deutschland im Ausland mehr als mit Eisen, Stahl, feinmechanischen und optischen sowie mit elektrotechnischen Produkten zusammen. Um die volkswirtscha:liche Bedeutung der Chemie noch heller anzuscheinen, berufen wir uns auf den renommierten Volkswirtscha:ler Holger Bonus. Er kommt zum Schluss, dass in der Bundesrepublik in den Jahren nach 1979 der erste Staatsbankro9 fällig gewesen wäre, hä9e nicht die chemische Industrie als verlässlich stabilisierender Wirtscha:sfaktor gegengehalten. Die Zahlungsbilanz – als Summe aus Leistungs-, Kapital- und Devisenbilanz gewissermaßen ein „Schicksalsbuch der Nation“ – war im Jahre 1978 noch positiv mit etwa 20 Milliarden DM und fiel zwei Jahre später dramatisch auf ein Minus von knapp 28 Milliarden Euro. Dieser kritischen Situation hat maßgeblich die chemische Industrie gegengesteuert, indem ihr Exportüberschuss beinahe ebenso groß war wie jener der gesamten übrigen Industrie, nicht gerechnet der „indirekte Export“, d. h. der Beitrag der Chemie beispielsweise zu den Exporten der Fahrzeugindustrie oder des Maschinenbaus in Form von Zulieferungen. Über die aktuelle Zahlungsbilanz hinaus sind es die Investitionen, die in unserer Wirtscha: eine Schlüsselrolle einnehmen. Sie bestimmen die Produktivität von morgen, beeinflussen aber auch die Konjunktur. Dies bedeutet natürlich, dass gerade das Investitionsverhalten eines großen Industriezweiges das Verhalten des Gesamtsystems empfindlich betrifft. Die Chemie hat sich aufgrund der Natur ihrer Produktionsstrukturen und des ständigen Innovationsdruckes immer für ausgesprochen hohe Investitionen entschieden. Mit einem langjährigen Durchschni9 von 5–6 Milliarden Euro Investitionen pro Jahr leistet die Chemie den größten Einzelbeitrag aller Industriezweige überhaupt, wenngleich prozentual andere Technologiebereiche wie etwa der Lu:fahrzeugbau höher liegen. Rund 98 % der Industrieforschung (über 8 Milliarden Euro im vergangenen Jahr) müssen aus eigenen Erträgen finanziert werden, in der übrigen Industrie sind es nur 82 % – dies,

obwohl die „Erfolgstreﬀerquote“ etwa in den Schlüsselbereichen Pharma- und Pﬂanzenschutz nur 1 : 10000 beträgt. Weltweit einzigartig, hat die chemische Industrie in der Bundesrepublik den Universitäten für zweckfreie Grundlagenforschung und Nachwuchsförderung im vergangenen Jahr einen Betrag von 19 Millionen Euro zur Verfügung gestellt, seit 1950 eine Viertelmilliarde.

2. Lernen Sie die folgenden Wörter und Wendungen zum Text – – – – – – – – – –

der Technologiebereich (-e) – технологічна галузь; der Exportüberschuss (-schüsse) – збільшення (ріст) експорту; die Produktionsstruktur (-en) – виробнича структура; die Zahlungsbilanz – платіжний баланс; den Einzelbeitrag leisten – робити індивідуальний (окремий) внесок; der Industriezweig(-e) – галузь промисловості; der Ertrag (-träge) – прибуток, виторг; die Pharma = Pharmakologie – фармакологія; der Pﬂanzenschutz – захист рослин; die Grundlagenforschung (-en) – фундаментальні дослідження.

3. Übersetzen Sie den Text mit dem Wörterbuch Text B. Chemie heute Chemie stellt sich vielmehr als interdisziplinäre Wissenscha: dar und ist eingebe9et in das vielfarbige Spektrum der Naturwissenscha:en. Die vier klassischen Disziplinen – anorganische, organische, technische und physikalisch-theoretische Chemie – können keineswegs voneinander isoliert gesehen werden, sondern sind durch mannigfache Querverbindungen präparativer, reaktionsmechanistischer, struktureller, bindungstheoretischer und verfahrenstechnischer Art miteinander verknüp:. Die aktuellen Aufgaben in der Grundlagenforschung stellen sich diese Gebiete aber nicht nur für sich selbst, sondern empfangen sie aus Bereichen, die dem Laien auf den ersten Blick arg weit entfernt erscheinen, in Wirklichkeit aber das Bild der heutigen Chemie im Laufe von Jahrzehnten geprägt haben. An Ingenieurleistung und Verfahrenstechnik muss man denken, wenn man in Ingolstadt die Spalt- und Destillierkollonnen der Erdölraﬀinerien, in Kelheim den Biohochreaktor der Hoechst AG oder in Gendorf Autoklaven zur Polymerisation von Vinylchlorid sieht. Mit der anorganischen Chemie verknüpfen wir die Vorstellung von der unbelebten Natur, des Silliziums, der Silikate und Tonmineralien, deshalb ihre enge Anknüpfung an die Mineralogie, die Geologie und Geochemie sowie an die Kristallographie. Auch die analytische Chemie siedelt man traditionsgemäß hier an, doch überspannt sie heute den gesamten Bereich der Chemie; sie ist gewissermaßen der Kriminalist, der auch die Spuren nachweist und mit seinen Detektionsmethoden immer kleinere Stoﬀmengen zu erfassen gelernt hat, etwa in der Analyse von Arzneimi9eln sowie in der Lu:-, Bo-

den- und Wasserkontrolle. Umweltschutz im weitesten Sinne, und dazu gehört auch die seit Jahrzehnten praktizierte Produktionskontrolle chemischer Stoffe, kann qualitativ nur im Gleichschri9 mit der Erforschung noch empfindlicherer und – was heute zumeist übersehen wird – reproduzierbarer Methoden sinnvoll sein. Diese Aufgaben gehören in die Hand des analytischen Chemikers, der heute mehr denn je auch von Elektronik und Mikroprozessoren eine Menge verstehen muss. Einen erheblichen Beitrag zur Etablierung ganz neuartiger, noch vor dreißig Jahren völlig 12 unbekannter Analysen- und Strukturaufklärungsmethoden verdanken wir dem Physiker, der für uns Chemiker heute ebenso wenig verzichtbar ist wie die Kollegen aus Mathematik und Informatik. Bis hinab in die unbegreiflich kleinen Dimensionen der Moleküle reichen die modernen spektroskopischen Methoden und bringen uns gewissermaßen Bilder der Molekülarchitektur mit zurück. Diese Methoden sind ebenso wenig auf eine bestimmte Teildisziplin beschränkt, sondern erstrecken sich über die Gesteinskunde, die Analytik, die Prozeßkontrolle, die Nuklearmedizin bis hin zur Astronomie.

4. Lernen Sie die folgenden Wörter und Wendungen zum Text – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – –

die Naturwissenscha: (-en) – природознавство, (pl) природознавчі науки; anorganische Chemie – неорганічна хімія; organische Chemie – органічна хімія; technische Chemie – технічна хімія; physikalisch-theoretische Chemie – фізико-теоретична хімія; präparativ – синтетично; die mannigfache Querverbindung – різнобічний безпосередній зв’язок; die Spalt- und Destillierkollonne (-n) – колони для дистиляції та розщеплення; das Sillizium – кремнній, силіцій; das Silikat(-e) – силікат; die Erdölraﬀinerie (-rien) – нафтопереробний завод; die Mineralogie – мінералогія; die Geologie – геологія; die Geochemie – геохімія; die Kristallographie – кристалографія; der Autoklav (-en) – автоклав; die Polymerisation – полімерізація die Lu:-, Boden- und Wasserkontrolle – контроль повітря, ґрунту та води; das Tonmineral (-ien) – глинистий мінерал; der Umweltschutz – охорона довкілля; das Atzneimi9el (Pl.) – ліки; die Analysen- und Strukturaufklärungsmethoden – методи вивчення аналізу та структури; – die Dimension – розмір, масштаби, розміри; – das Molekül (-e) – молекула;

– – – –

die Gesteinskunde – петрологія, петрографія; die Nuklearmedizin – медична радіологія; dіe Molekülarchitektur – молекулярна архітектура; der Biohochreaktor – глибинний біореактор.

5. Übersetzen Sie die Sätze ins Deutsche 1. Сучасна хімія – це широкий комплекс наук, що поступово склався в ході її тривалого історичного розвитку. Хімія сьогодення складає одну з найбільших галузей людських знань і відіграє винятково важливу роль у народному господарстві. Об’єкти і методи дослідження хімії настільки різноманітні, що багато з її розділів є по суті самостійними науковими дисциплінами. 2. Сучасну хімію прийнято поділяти в найбільш загальному плані, принаймні, на п’ять розділів: неорганічну, органічну, фізичну, аналітичну та хімію високомолекулярних сполук. Проте чітких меж між цими розділами не існує. Наприклад, координаційні та елементорганічні сполуки є об’єктами, що перебувають у сфері досліджень як неорганічної, так і органічної хімії. Розвиток цих розділів неможливий без широкого застосування методів і уявлень фізичної та аналітичної хімії. 3. Вся історія розвитку хімії та фізики має багато прикладів обміну ідеями, об’єктами та методами дослідження. На різних етапах свого розвитку фізика постачала хімію поняттями і теоретичними концепціями, що ґрунтовно вплинули на розвиток хімії. При цьому, чим більш ускладнювалися хімічні дослідження, тим більше апаратури та методів розрахунків фізики проникали в хімію. 4. Необхідність вимірювання теплових ефектів реакцій, розвиток спектрального і рентгеноструктурного аналізу, вивчення ізотопів і радіоактивних хімічних елементів, кристалічних решіток речовини, молекулярних структур вимагали створення й привели до використання складних фізичних приладів: масспектрографів, дифракційних решіток, електронних мікроскопів тощо. 5. Хімія та фізика вивчають практично ті самі об’єкти, але кожна з них бачить у цих об’єктах свій предмет вивчення. Так, молекула є предметом вивчення не тільки хімії, але й молекулярної фізики. Якщо хімія вивчає її з погляду закономірностей утворення, складу, хімічних властивостей, то фізика статистично вивчає поведінку мас молекул, що спричиняє теплові явища, різні агрегатні стани, переходи з газоподібної в рідку й тверду фази і назад, явища, не пов’язані зі зміною складу молекул та їх хімічної будови. 6. Супровід кожної хімічної реакції механічним перетворенням мас молекул реагентів, виділення або поглинання теплоти за рахунок розриву або утворення зв’язків у нових молекулах переконливо свідчать про тісний зв’язок хімічних і фізичних явищ. 7. З виникненням теорії відносності, квантової механіки і вчення про елементарні частинки розкрилися ще більш глибокі зв’язки між фізикою та хімією.

Виявилося, що розгадка пояснення властивостей хімічних сполук, самого механізму перетворень речовин лежить у будові атомів, у квантово-механічних процесах його елементарних частинок і особливо електронів зовнішньої оболонки. 8. Сучасна теорія хімічної будови і реакційної здатності – це квантова хімія, тобто перенесення принципів квантової механіки на дослідження молекул і їхніх перетворень. 9. У першій половині ХХ ст. утворилалась cуміжна між хімією й фізикою наука, яку стали пізніше називати хімічною фізикою. Вона широко застосовує теоретичні та експериментальні методи новітньої фізики під час дослідження будови хімічних елементів і сполук і особливо механізму реакцій. 10. Глибокий взаємозв’язок існує також між хімією і біологією. Якщо розглядати обмін речовин в організмі з хімічної точки зору, то побачимо сукупність великої кількості порівняно простих і одноманітних хімічних реакцій, які сполучаються між собою в часі, перебігають не випадково, а в суворій послідовності, у результаті чого утворюються довгі ланцюги реакцій.

6. Übersetzen Sie den Text ins Deutsche mit dem Wörterbuch Загалом сучасна хімія представлена безліччю різних напрямів знань про природу речовини і способи її перетворення. Водночас хімія є не просто сумою знань про речовини, а високовпорядкованою системою знань, що постійно розвивається та має своє місце у низці інших природних наук. Хімія вивчає якісну різноманітність матеріальних носіїв хімічних явищ, хімічної форми руху матерії. Хоча структурно вона перетинається в певних галузях і з фізикою, і з біологією, й з іншими природничими науками, але зберігає при цьому свою специфіку. Неухильне зростання ролі хімії як науки у рамках природознавства, що відбувається нині, супроводжується швидким розвитком фундаментальних, комплексних і прикладних досліджень, прискореною розробкою нових матеріалів із заданими властивостями та нових процесів в галузі технології виробництва і переробки речовин. Кажучи про інтеграцію хімії з такими фундаментальними науками – фізикою й біологією, не можна не відзначити її внеску і в розвиток прикладних дисциплін. Як приклад можна розглянути зв’язок хімії з технологією продуктів харчування. Безумовно, хімія є основою технології. Процеси виробництва, переробки, зберігання продуктів харчування супроводжуються хімічними перетвореннями. Без знання основних законів хімії неможливо грамотно організувати технологічний процес, розробити технологію. Це стосується й контролю якості продукції, який необхідно проводити, використовуючи методи аналітичної хімії. Підготовка фахівця в галузі технології харчування потребує поглибленого, всебічного вивчення таких хімічних дисциплін: аналітична, фізична, колоїдна, органічна хімії тощо.

Навчальне видання

Кучер Зоя Іванівна Орлова Марина Олександрівна Ліпісівіцький Микола Леонідович

Галузевий переклад: німецька мова Навчальний посібник

Редактор С. І. Мазур Комп’ютерна верстка: О. С. Парфенюк Підписано до друку 30.05.18. Формат 70×100/16. Папір офсетний. Гарнітура Таймс. Друк офсетний. Ум. друк. арк. 11,66. Зам. № 983. ПП “Нова Книга” 21029, м. Вінниця, вул. М. Ващука, 20 Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції ДК № 2646 від 11.10.2006 р. Тел. (0432) 56-01-87. Факс 56-01-88 E-mail: info@novaknyha.com.ua www.novaknyha.com.ua