Послання Богородиці від 25 березня 2010 р. « Любі діти! Також нині прагну закликати усіх вас, аби ви були сильні у молитві та в хвилинах спокус. Переживайте у радості та покорі ваш християнський поклик, даючи свідчення усім. Я – з вами і віддаю вас усіх Моєму Синові Ісусу, а Він буде вам силою і підтримкою. Дякую вам, що відповіли на Мій заклик».
Ісус буде вам силою і підтримкою. Людина не зарадить собі без Бога. Спокуса того,котрий ділить, постійно перебуває посеред створіння і дальше приваблює, ошукує і дразнить людство. Стара брехня, що жити можна без Бога, не тільки не розв’язує існуючих проблем людини, але збурює порядок створення і замість життя засіває отруту смерті. Також і у вимірі загальному, як й індивідуальному легковаження Бога в цілому не допомагає у розв’язанні насущних проблем існування, а кожний науковий поступ ставить перед людством дві дороги: дорогу життя і дорогу смерті(пор. Втор. 30, 15 – 20). Свобода вибору поміж добром і злом уже від Адама і Єви є для людини джерелом великої гідності або пониження. Без неустанного втручання Бога, вже давно би наступив кінець історії людства. Однак Бог не опустив людину, Він реалізує Свій План Любові, а коли наступила повнота часів, поєднав світ зі Собою у Причасті набагато глибшому, ніж те, котре було можливе у Едемі. Прихід Христа на світ не тільки визначає новий заповіт Бога з людиною, але й робить людину новою святинею Бога на землі. Тепер людина знає, що Бог може в ній замешкати! Це набагато більше, ніж близькість Творця і створіння у саду Едема! Тепер людина не тільки істота, створена на подобу Божу, але й в Ісусі може стати Дитиною Бога, аби тільки захотіла! Це не якась еволюція згідно теорії Дарвіна! Через Втілення відкривається перед людиною Преображення в Ісуса! “Бо розплата за гріх – смерть, а дар ласки Божої – життя вічне в Христі Ісусі, Господі нашім” (Рим. 6, 23) Людина була покликана на важку Дорогу, котра провадить до Бога: цю Дорогу пройшов Христос. Вона вимагає добровільного прийняття Волі Божої (уповання на Бога), відречення себе від сатани і його брехливих та облудних обітниць, усвідомленого вибору Бога (“виберіть Бога”, – неодноразово говорила нам Марія). Це – Дорога Хресна, лише та Дорога дозволяє Христові втілитися в нашому житті, щоб ми в нашому тілі доповнили те, чого ще бракує скорботам Христовим для Його Тіла, що ним є Його Церква (пор.Кол. 1, 24).
Також нині прагну закликати усіхвас,аби ви були сильні у молитві та в хвилинах спокус. Відучаваємо переляк? Марія дає нам притулок, де спокусник не матиме до нас доступу. Я – з вами і віддаю вас усіх Моєму Синові Ісусу, а Він буде вам силою і підтримкою. Життєві випробування часто дуже тяжкі й неможливі до переходу без помочі Божої. Але Він є з нами, завше готовий, щоб понести наш хрест, щоб нести його разом з нами і за нас. З нього можемо черпати силу і підтримку, щоб взяти хрест і піти за Ним (пор.Мт.16.2426). Переживайте у радості та покорі ваш християнський поклик ,даючи свідчення усім. Поклик християнський – це ніщо інше як Божий заклик щоб піти за Ісусом Христом. Це не поклик до знищуючого болю, лише до терпіння радісного, як біль, котрий породжує Любов, бо Ісус перебуває в нас, Марія – біля нас, Ангели і Святі – для наших намірів. Відчуваємо усе те, пізнаємо і мусимо давати цьому свідчення, щоб Хрест об’явився у Своєму правдивому Світлі. Разом з Марією триваймо перед Ісусом, аби з Нього черпати засоби проти отрути відвічного змія. Триваймо з покорою і дозвольмо, щоб проникала нас спасенна Таємниця Його Смерті. Піддаймося Його потішенню, що породжує правдиву радість, котра не проминає, через котру Бог дає людям покірне серце. Це буде для нас і для усіх, кого зустрічаємо на нашій дорозі, Пасхою Воскресіння Дозвольте, щоб звершилося у вас Воскресіння Христ і Ісусі! Бажаю усім прекрасних Великодних свят! Nuccio Quattrocchi