http://www.eap.pauci.org/file/ZWFwX3BhdWNpX2ZpbGVzMjcxMw__

Реалізація Всеохоплюючої програми інституційної розбудови в Україні: бачення громадськості Олег Рибачук, Голова Громадської експертної ради при Українській частині Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС Київ, 14-15 жовтня 2010 року

На даний момент державні інституції України не готові виконувати Угоду про асоціацію між Україною та ЄС

1) Відсутність ефективного централізованого механізму координації політики європейської інтеграції 2)

Неготовність до розробки Національної програми імплементації Угоди про асоціацію

3)

Слабка інституційна спроможність Центральних органів виконавчої влади

Актуальність Всеохоплюючої програми інституційної розбудови для України 



На сьогодні Всеохоплююча програма інституційної розбудови є надзвичайно вчасною та правильною рамкою надання допомоги українським державним інституціям на шляху підготовки до виконання майбутньої Угоди про Асоціацію. Країни-кандидати на вступ до ЄС більшу частину допомоги отримували саме для інституційного розвитку.

Потенційні ризики Всеохоплюючої програми інституційної розбудови 1)

Не було зроблено аналіз причин невиконання раніше взятих зобов’язань в частині проведення реформ.

2)

Стратегічна рамка Всеохоплюючої програми інституційної розбудови передбачає розбудову інституцій в чотирьох окремих напрямках, проте не передбачені всеохоплюючі системні перетворення.

3)

Критерії та спосіб оцінки допомоги ЄС повинні бути радикально змінені. Основним критерієм повинна бути відповідність результату проекту або програми до цілей.

Висновки 



Беззаперечною є потреба інституційної розбудови в Україні. Проте для глибоких інституційних перетворень Всеохоплюючої програми інституційної розбудови буде недостатньо. Необхідно використовувати ті принципи та стандарти інституційної розбудови, що використовувалися в країнах-кандидатах. Оскільки в країнах-кандидатах робота здійснювалась не навколо абстрактних побажань, а у напрямку виконання директив acquis. У випадку підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС включно із угодою про ЗВТ+ Україна буде зобов’язана прийняти та виконувати норми європейського законодавства в певних сферах. Тому логічним буде готувати українські державні інституції до виконання норм ЄС, так, як це відбувалося в країнах-кандидатах.

Алгоритм проведення успішних реформ Визначити завдання Х  Зміни необхідні для реалізації завдання Х: 1)….

2)….. 

Завдання – Проведення реформ в нормативно-правовій сфері

1) 2) 3) 4)

Для реалізації завдання необхідно визначити наступне: Які нормативно – правові документи забороняють дану зміну? Які зміни до існуючих нормативно – правових документів необхідно затвердити? Які нові нормативно – правові документи потрібно прийняти? Які зміни необхідні для гармонізації з європейськими нормами?

Завдання – Проведення реформ для посилення інституційної спроможності Для реалізації завдання необхідно визначити наступне: 1) Чи існують структури які заважають виконанню завдання?

2) Чи існує структура яка здатна виконати завдання? Якщо так, тоді:  Чи існує необхідна кількість людей?  Чи збігаються завдання даної структури із поставленим завданням?  Чи відповідають посадові обов’язки із зазначеними завданнями?

3) Чи є в цій структурі процедури, що забезпечать виконання завдання?

4) Чи є в цій структурі стандарти які забезпечать виконання завдання?

5) Чи є в даній структурі вміння для виконання завдання?

Фінансування: 

Для проведення реформ необхідно визначити наступне:

1) Чи передбачено фінансування на реалізацію даного пріоритету, якщо так то яке?

2) Чи використовуються фінанси виділені на виконання даного завдання на його безпосереднє втілення, а не на цілі, що не є пріоритетними?

3) Чи всі фінанси виділені в межах даної галузі сконцентровані на реалізацію завдання?

Запитання 

Чи буде вищезазначена схема використовуватись в Україні?