4г
сессия горсовета Экстренное заседание фракций
рн
.
стр.
2
ретрофорум Никопольский Дом отдыха стр.
пост здоровья
6
12 ошибок при оказании помощи стр.
маленьким читателям
Детский Проспект 11
стр.
13
афоризм Чтобы разжечь войну, достаточно одной жизни, а чтобы остановить – нужны миллионы жизней
№
18 (7976)
ЧЕТВЕРГ
4 мая 2017 года
Венедикт Немов
с днем победы! Помним грохот огня, помним дальние страны, Каждый год, каждый день, опаленный войной. Не стареют душой, не стареют душой ветераны, Ветераны второй мировой.
Нам в отставку пока уходить еще равно, Не сдаются сердца, им не нужен покой. Не стареют душой, не стареют душой ветераны, Ветераны второй мировой.
Пусть заноют порой наши старые раны. Мы к победе, друзья, шли дорогой крутой. Не стареют душой, не стареют душой ветераны, Ветераны второй мировой.
Прочный мир на земле, мир крепить неустанно. Но готовы всегда мы к судьбе фронтовой, – Не стареют душой, не стареют душой ветераны, Ветераны второй мировой.
1939 1945 никогда вновь
Материалы, посвященные Дню Победы, читайте на стр. 3, 4, 5
Фестиваль
Старт у козацьку добу розпочався з нульового кілометра Завжди в строю
Практика музейної справи знає чимало форм комунікацій між музейними фахівцями. На минулому тижні на базі Нікопольського краєзнавчого музею було відкрито 6-й регіональний фестиваль «Україна – козацька держава». Захід приурочено 369-й річниці від обрання Богдана Хмельницького гетьманом України. До нас завітали музеєзнавці Дніпропетровського національного історичного музею ім. Дмитра Яворницького на чолі з директором, заслуженим працівником культури Надією Капустіною, Національного заповідника «Хортиця», Новомосковського та Криворізького міських історико-краєзнавчих музеїв та Марганецького міського краєзнавчого музею. Делегацію Запорізького обласного краєзнавчого музею очолив доктор історичних наук Георгій Шаповалов. Фестиваль розпочався з відкриття умовного нульового кілометра козацьких шляхів. Це був старт подорожі в козацьку добу і розкіш професійного спілкування
Козацькі раритети Екскурс по виставкам, які музеї привезли до Нікополя, був різноплановим – від козацької зброї до ко зацької моди і літочислення міст. Працівники Запорізького обласного краєзнавчого музею повідали, що колекція їхнього музею нараховує більше 110 тисяч експонатів основного фонду, з яких кілька сотень пов’язані з історією козацтва. На фестивалі вони продемонстрували корабельну гармату бомбарду, що увійшла до «золотого фонду» старожитностей доби козацтва. Саме її поряд із запорозьким гербом і Дніпро
гесом зображено на ювілейній мо неті, випущеній у 2009 році Націо нальним банком України до 70-річчя утворення Запорізької області. Гармата, знайдена в 1840 році поблизу острова Хортиця, після довготривалих «мандрів» повернулася в їхній музей. Довгий час вона перебувала в Одесі, потім її забрала Москва. І тільки в часи незалежності після клопотань запорізькі науковці змогли домогтися «історичної справедливості». Козацьку шаблю, підняту з дна Дніпра в минулому році, продемонстрували працівники Національного заповідника «Хортиця». Її реставрували, і учасники фестивалю були пер-
шими, хто її побачив. Але науковці визнають, що центром Запорожжя все ж була сучасна Нікопольщина.
Культові реліквії
Виконуючий обов’язки директора Новомосковського історико-крає знавчого музею Костянтин Мешко зупинився на козацьких культових спорудах. Завдяки його цікавій розповіді музеєзнавці «відвідали» Самарський Пустинно-Миколаївський чоловічий монастир, що був притулком для відставних січовиків. Час заснування монастиря точно сказати ніхто не може.
За одними даними, він був заснований в 1602-му, за іншими – в 16721688 роках. Проте в грамоті польськолитовського короля Стефана Баторія у 1576 році згадується «місто Самарь з монастирем і перевозом», тож є підстава вважати, що монастир існу вав і раніше. А ось в 1930-х монастир закрили, а в ньому розмістили останній притулок для одиноких людей поважного віку. Пізніше він став інтернатом для розумово відсталих людей. Лише в 1993 році споруду повернули вірую чим. Пустинно-Миколаївський чолові чий монастир розташований непо далік від Новомосковська в листяно-
му лісі на острові, який утворюють річки Стара і Нова Самара. Новомосковський Свято-Троїць кий собор вважають шедевром козацького зодчества XVIII століття і найбільшим дерев'яним храмом на території України. Саме цей собор оспіваний у однойменному романі Олеся Гончара як пам'ятка героїчного минулого і символ духовності україн ського народу. В 1773 році за ініціативою козачого отамана та полковника Антона Головатого та при підтримці козачої громади було прийнято рішення про будівництво нового православного храму на честь козацької держави. Місце будівництва освятили 2 червня 1775 року, а в серпні імператриця скасувала Січ. Проте будівництво церкви не було зупинено. Новий СвятоТроїцький собор у Новоселиці (Новомосковську) з центральним престолом освятили 13 травня 1778-го. За свою історію Свято-Троїцький собор десятки разів піддавався нападкам і спробам знищення, проте вистояв, відвоював своє право на існування і сьогодні тішить око не тільки парафіян, але й туристів. Культові експонати продемонстрували і працівники Нікопольського краєзнавчого музею, зокрема, церковні книги із запасників фонду. Закінчення на стор. 4