report3_ukr_web_final

Page 1

1

З В І Т

за результатами всеукраїнського довготермінового спостереження за виборами Президента України 2010 року період: 20 грудня 2009 року — 15 січня 2010 року З початком президентських перегонів 74 довготермінові спостерігачі від ОПОРИ проводять моніторинг у 225 виборчих округах України. Цей звіт є третім та підсумковим за весь передвиборчий період. В день голосування ОПОРА організує швидкий статистичний підрахунок голосів та оприлюднить його результати на наступний ранок. Безпосередньо на дільницях працюватиме 1000 спостерігачів.

Рамки виборчого законодавства та його вплив Напередодні дня голосування депутати ВРУ та Центральної виборчої комісія так і не спромоглися запропонувати суспільству конкретні шляхи вирішення неоднозначних питань: •

не було визначено чітких підстав для голосування за межами виборчих дільниць;

не встановлено перелік документів, які повинні подати виборці, що не перебувають на консульському обліку для волевиявлення на закордонних дільницях;

процедура внесення виборців членами ДВК у списки в день голосування суперечить ряду статей ЗУ «Про вибори Президента України».

Парламентарії не виявили ініціативи завершити законотворчий процес та вчасно внести необхідні зміни. Так, новий ЗУ «Про вибори Президента України» потребував доопрацювання, але в розпал виборчої кампанії закінчити зміну виборчого законодавства внесеннями необхідних норм та виключенням суперечностей не вдалося. Зараз суспільство перебуває в очікуванні порушень протягом дня голосування, підрахунку результатів та судових позовів від кандидатів, які намагатимуться оскаржувати результати. Це може ще більше підірвати довіру громадян до законності виборчого процесу та чесності результатів виборів.

Рекомендації: •

ОПОРА закликає ЦВК остаточно визначитися щодо неоднозначних питань та прийняти рішення, що врегулює волевиявлення за межами виборчих дільниць, на закордонних дільницях та під час уточнення списків виборців в день голосування і вчасно повідомляти ОВК та ДВК про зміни через друковані, електронні ЗМІ, засобами телефонного зв’язку;

ОПОРА закликає усіх офіційних спостерігачів та журналістів надавати перевагу фактам, отриманим в день виборів, з метою реального відображення перебігу голосування та не політизувати процес оціночними судженнями;

ОПОРА звертається до членів виборчих комісій усіх рівнів поважати право виборців та діяти в рамках чинного законодавства.


2

Робота виборчих комісій Загалом виборчі комісії працювали в межах своїх повноважень та були відкритими для журналістів і громадськості. Проте, виникло декілька пересторог під час формування ОВК і ДВК, в тому числі: брак досвіду та інструктажу для їх членів, затримки з фінансуванням виборчого процесу, недосконале законодавство та низький рівень матеріально­технічного забезпечення комісій нижчого рівня. Закон надає право кандидатам подати по дві особи до складу кожної комісії. Тож комісії, які повністю укомплектували кандидати (до 36 осіб) зіштовхнулися з проблемою забезпечення кворуму на засіданнях. Через брак досвіду (70% членів комісій працюють вперше) та розуміння рівня відповідальності, керівний склад масово оновлювався протягом грудня – початку січня. Громадяни відмовлялися від займаних посад.

Рекомендації Громадянської мережі ОПОРА: •

Членам ОВК та ДВК ­ бути відповідальними під час виконання своїх обов’язків, не політизувати роботу комісій, керуватися в своїй діяльності виключно законом;

ЦВК, органам місцевого самоврядування, та Міністерству фінансів України ­ забезпечити належним чином матеріально­технічну базу;

Кандидатам – відповідально поставитися до відбору членів комісії для підготовки та проведення другого туру виборів 7 лютого, організовувати додаткові навчання­інструктажі щодо змін до чинного законодавства та процедурних питань.

Свобода агітації Загалом кандидати та їхні штаби мали безперешкодний доступ до виборців. Робота засобів масової інформації не обмежувалася цензурою з боку влади. Кандидати брали участь у ефірах, розміщувати свої матеріали у пресі, на телебаченні, радіо, в мережі Інтернет. Втім, свобода слова протягом 90 передвиборчих днів перетворилася на бізнес, в умовах якого медіа зорієнтовані на швидкий прибуток. ОПОРА висловлює занепокоєння щодо практики оплати роботи журналістів та редакторів з метою позитивного висвітлення кандидатів. Такі матеріали переважно завуальовані та подаються споживачам медіа послуг під виглядом новин, аналітичних матеріалів чи інтерв’ю. Тому виборців часто свідомо вводять в оману, пропонуючи інформацію, що має ознаки агітації, але не маркується позначкою «політична реклама».

Рекомендації: ОПОРА рекомендує медіа дотримуватися букви закону та в обов’язковому порядку позначати проплачені штабами матеріали як «політична реклама».

Виборче право Вперше в Україні запроваджено державний реєстр виборців. Це стало вагомим кроком до забезпечення виборчих прав та потенційно ефективним запобіжником проти маніпуляцій зі списками виборців. Втім, роботу з уточненням особистих даних громадян потрібно продовжувати, адже, їх якість досі викликає занепокоєння. Опираючись на власні дослідження, ОПОРА вважає, що робота Органів ведення реєстру, уточнення та перевірка персональних даних виборців, широка


3 інформаційна кампанія поки не дали очікуваних результатів. Продовжує надходити інформація про не включення виборців, наявні ті самі помилки з неправильним написанням імен, включені особи, які померли декілька років тому, одні і ті ж особи включені в списки кратно. Прогалини та плутанина у законодавстві, а також відсутність чітких інструкцій від ЦВК можуть призвести до того, що голови комісії, довільно трактуючи його норми, порушуватимуть одну статтю закону, одночасно керуючись іншою. Так, внесення громадян до списків в день голосування неможливе без рішення комісії, яка з 8 ранку до 20 вечора безперервно забезпечуватиме голосування на дільниці. Тому громадянам варто одразу звертатися до суду, щоб відстояти своє право голосу.

Рекомендації: •

ОВК ­ керуватися у своїй роботі лише нормами діючого закону та постановами ЦВК, прийнятими в межах її повноважень;

ДВК ­ у своїй роботі чітко дотримуватись норм законодавства, згідно якого в день голосування неможливо прийняти рішення про внесення змін до списку виборців, не перервавши процес голосування;

Судам ­ організувати свою роботу так, щоб виборці в день голосування в період з 8 ранку до 20 вечора могли звернутися з обґрунтованою позовною заявою щодо невключення до списку та невідкладно позитивне отримали рішення;

Органам ведення реєстру ­ забезпечити оперативне повідомлення ДВК про випадки кратного включення виборців до списку.

Адміністративний ресурс Застосування адміністративного ресурсу від початку виборчої кампанії до дня голосування зафіксовано спостерігачами Громадянської мережі ОПОРА на території всієї України. Масштаби використання ресурсів влади державного та місцевого рівнів для підтримки (організаційної, інформаційної, ведення агітації) конкретних кандидатів є значно меншими порівняно з 2004 роком. ОПОРА відзначає, що політична диверсифікація, а саме, приналежність представників органів влади до різних політичних сил узагальнено по Україні, збалансовує наслідки участі службовців у виборчому процесі. Якщо на Сході та Півдні України місцева влада представлена Партією Регіонів, то Захід, Північ і Центр переважно –БЮТ, подекуди Нашою Україною. Фактично самі виборців, платники податків виступили спонсорами частини кампанії чинного Президента та Прем’єр­міністра. За бюджетні кошти забезпечувалася організаційна підтримка візитів в регіони. З агітаційною метою використовувалися державні програми: будувалися дороги, відкривалися заклади освіти та охорони здоров’я, забезпечувалися транспортними засобами установи, надавалося довгоочікуване медичне обладнання лікарням, роздавалися ордери на квартири, забезпечувалося право власності громадян на земельні ділянки.

Рекомендації: під час офіційних візитів кандидати від влади повинні уникати виступів з передвиборчої програмою та закликати виборців голосувати за чи проти інших суб’єктів виборчого процесу.


4

Купівля голосів Практика негрошового підкупу виборців широко застосовувалася штабами лідерів виборчої кампанії за участю депутатів ВРУ та місцевих рад, державних службовців та особисто кандидатів. Громадянська мережа ОПОРА розцінює незаконний вплив на волевиявлення громадян як такий, що знижує довіру до виборчого процесу та його результатів до вкрай небезпечно рівня. Спостерігачі фіксували системно організовані роздачі безкоштовних ліків, товарів та послуг, одягу та їжі, надання юридичної допомоги з отриманням актів на землю, що супроводжувалося агітацією за певного кандидата. Також занепокоєння викликає інформація щодо підготовки грошового підкупу виборців в день голосування.

Рекомендації: ОПОРА стурбована практикою купівлі голосів і закликає громадян оприлюднювати такі факти, щоб винні понесли жорстке покарання. ОПОРА закликає виборців усвідомити, що кошти інвестовані у підкуп будуть повернуті спонсорам у кратному розмірі після перемоги кандидата за рахунок всіх громадян України.

Громадське спостереження Чинне виборче законодавство не дає права українським громадським організаціям, які можуть забезпечити незаангажовану оцінку виборчому процесу, реєструвати своїх представників як громадських спостерігачів. В той же час будь­який іноземець має більше прав на цих виборах. Таким чином порушено Документ Копенгагенської наради Конференції щодо людського виміру НБСЄ (тепер ОБСЄ), дія якого поширюється на Україну.

Рекомендації: •

Верховній Раді України ­ внести зміни до Закону України «Про вибори Президента України» відповідно до міжнародних домовленостей;

Організації з Безпеки та Співробітництва в Європі (ОБСЄ) ­ сприяти подальшому проведенню прозорих виборів Президента України та наполягти на внесенні необхідних змін до законодавства в контексті взятих на себе Україною міжнародних зобов’язань.


5

Робота Центральної Виборчої Комісії (ЦВК) В цілому, результати спостереження дозволяють позитивно оцінити діяльність ЦВК: комісія переважно відкрита до співпраці з суб’єктами виборчого процесу, дотримується визначених виборчим законодавством термінів прийняття необхідних рішень та зважає на процедурні вимоги. На основі спостереження було розроблено ряд рекомендацій щодо нормативно­правового забезпечення виборів та висунуто пропозиції для поліпшення організації роботи ЦВК. Серед іншого, увага приділялася реєстрації міжнародних спостерігачів, з метою відстеження інтересу світової спільноти до України. Рекомендації до нормативно­правового забезпечення виборчого процесу:

1. Голосування в межах закордонних виборчих округів. ОПОРА рекомендувала встановити спрощену процедуру включення та перевірки списків виборців, що проживають поза межами України. Пропонувалося чітко роз’яснити, який документ слід пред’явити для включення до списків виборців, громадян України що не перебувають на консульському обліку. Пропозиції ОПОРИ частково враховані (для детальної інформації див. додаток). 2. Голосування за межами приміщення для голосування. Суперечливі положення Закону України «Про вибори Президента України» та ряду постанов ЦВК щодо права виборця голосувати на дому можуть бути використані для організації підкупу, або розкриття таємниці голосування. ОПОРА рекомендує всім суб’єктам виборчого процесу, насамперед членам ДВК та спостерігачам бути уважними щодо дотримання норм Закону під час включення виборців до витягу (ДВК зобов'язано прийняти мотивовану постанову, члени ДВК мають бути переконані, що виборець написав заяву саме з причин нездатності пересуватися, а не з будь­яких інших) під час голосування за місцем перебування (для детальної інформації див. Додаток). Динаміка участі міжнародних спостерігачів у моніторингу виборів Президента України спостерігачі від міжнародних організацій

спостерігачі від іноземних держав

9260

10000 9000 8000

Кількість спостерігачів

7000 6000 5000

3285

4000

2862

3000 2000

440

1000

275

136

0 1999

2004

2010


6 3. Внесення змін до списків виборців в день голосування. ОПОРА негативно оцінює п. 11.3 Постанови Центральної виборчої комісії “Про Порядок розгляду скарг виборчими комісіями з виборів Президента України № 432 від 8 грудня 2009 року” (далі Постанови № 432), згідно якої скарга щодо допущених при складанні списку виборців неточностей може бути подана до окружної або дільничної виборчих комісій звичайної виборчої дільниці не пізніше ніж за одну годину до закінчення голосування. Розглянути скаргу виборця не перервавши голосування на виборчій дільниці неможливо. В такому випадку комісія повинна припинити роботу з проведення виборів та зібрати засідання, щоб розглянути скаргу виборця. Відтак, ОПОРА пропонує членам комісії користуватися ЗУ «Про вибори Президента», а не нормативними актами нижчого рівня (для детальної інформації див. Додаток).

Характеристика роботи виборчих комісій Відсутність законодавчих вимог щодо досвіду чи спеціальної освіти для членів комісій, виключно політично­представницький спосіб їх формування, проблеми із невчасним фінансуванням виборчого процесу, стислі терміни виборчої кампанії та недосконалість законодавства – основні причини, що суттєво ускладнили роботу органів адміністрування виборчого процесу в Україні, а саме окружних та дільничних виборчих комісій.

Якісний та персональний склад виборчих комісій Як уже зазначала ОПОРА, кандидати на пост Президента України та їх виборчі штаби в багатьох випадках недостатньо відповідально поставилися до свого права брати участь у формуванні виборчих комісій (ОВК, ДВК). Останні на 70% були укомплектовані з громадян, що не мали жодного попереднього досвіду роботи з організації та проведення виборів. Спостерігачі масово фіксували відмови поданих осіб від займаних керівних посад, роботи в комісіях загалом, що призвело до порушення строків виконання завдань комісією. Якщо у грудні 2009 року ОПОРА фіксувала випадки частих відмов від виконання обов’язків голови, заступника чи секретаря в ОВК, то з утворенням ДВК цей процес набрав в сотні разів більших масштабів. Також виявлено випадки подання осіб без їх згоди, або кратного включена одного громадянина від двох кандидатів на пост Президента України чи до складу двох виборчих комісій. Часом ОВК «втомлені» прийомом заяв про відмову працювати в комісії необґрунтовано відмовляли членам ДВК у реєстрації заяв і направляли таких осіб до виборчих штабів для улагодження ситуації, чим порушували закон. Штаби, відклали роботу по доукомплектації на другий план, через що тривалий період такі ДВК працювали не в повному складі. По сьогоднішній день в усіх областях ОВК розглядають на своїх засіданнях питання про заміну членів дільничних виборчих комісій. Не виключено, що цей процес матиме продовження й у день голосування. Відсутність кворуму через неявку критичної кількості членів комісії може заблокувати початок голосування.


7 Діяльність виборчих комісій з реалізації своїх повноважень Низька компетентність членів ВК та скорочені терміни кампанії призвели до того, що більшість виборчих процедур були здійснені із порушенням строків. Зокрема, це стосується створення виборчих дільниць, початок роботи ДВК. Якщо ДВК мали провести свої засідання до 24 грудня, то в багатьох областях комісії розпочали свою роботу набагато пізніше: 27, 28, 29 грудня (зафіксовані факти у Тернопільській, Харківській, Полтавській та інших областях) чи навіть 1 і 5 січня (зафіксовані факти у Волинській та Житомирській областях). В багатьох областях комісії із запізненням рознесли виборцям запрошення на вибори, хоча згідно закону вони мали зробити це до 1 січня включно. Цей факт може вплинути на реалізацію права виборців в день голосування, адже, громадяни завчасно повинні бути поінформовані щодо місцезнаходження ВД, точності особистих даних у списках, що часто перевіряються виборцями під час ознайомлення з запрошенням. Із значними запізненнями отримали дільничні виборчі комісії печатки, попередні списки виборців, інформаційні плакати, іншу необхідну документацію, в тому числі примірники закону. Не у всіх комісіях чітко організована робота із чергування на ВД. Спостерігачами ОПОРИ зафіксовані випадки коли виборчі дільниці були взагалі зачинені в робочий час (на приклад у Львівській, Тернопільській, Полтавській, Харківській та інших областях). Виборчі комісії не знають як правильно організувати роботу із уточнення списків виборців та компетентно пояснити громадянам, що саме слід робити, в разі останнього до списку. Матеріально­технічне забезпечення роботи виборчих комісій Органи державної влади та місцевого самоврядування пасивно поставились до виконання своїх обов’язків зі створення належних умов для роботи виборчих комісій. Наслідками цього стало недостатнє матеріально­технічне забезпечення, затримка фінансування на організацію виборчого процесу наприкінці 2009 року, невчасне відкриття рахунків ОВК в Держказначействі. Щойностворені ДВК не були забезпечені канцтоварами, транспортом, вивісками із назвою виборчих дільниць, члени комісій не були поінформовані про розміри оплати їх праці. 10% приміщень в зимову пору року не придатні для проведення виборів через відсутність опалення. Це особливо характерно для сільської місцевості (такі факти зафіксовано майже у всіх областях, з вибраних дільниць у Донецькій, Львівській, Тернопільській, Дніпропетровській, Кіровоградській, Одеській та Волинській областях, та навіть м.Києві). В багатьох приміщеннях для роботи ДВК немає звичайних меблів, як от стільців, шаф. Не всі ДВК мали сейфи (Тернопільська, Сумська, Чернівецька області). Критична ситуація щодо забезпечення дільниць телефонним зв’язком. В кожній області є дільниці, які ще досі не мають власного номера стаціонарного телефону. Члени комісії змушені використовувати приватні мобільні телефони для вирішення робочих питань. Не всі виборчі дільниці отримали матеріали для виготовлення виборчих кабінок та скриньки. Останніх, в день голосування може виявитися менше, ніж потрібно на дільницях згідно вимог закону. Місцеві органи влади пояснюють ситуацію тим, що частина скриньок була пошкоджена і списана після попередніх виборів, а нові ЦВК не замовила. Перешкодою для належного виконання своєї роботи членами комісій є й неузгодженість ситуації з центрами зайнятості, податковими органами та іншими державними фондами. Раніше ЦВК та Міністерство фінансів України разом з цими органами укладали документ, що регламентував питання оплати праці для осіб, які зареєстровані як безробітні, отримують допомогу по догляду за дитиною, є пенсіонерами чи працюють. Цього ж року вищезгадані категорії можуть втратити певні


8 виплати чи бути оподаткованими додатково. Це негативно вплине на склад комісій, та може призвести до нових ротацій їх членів.

Висновки спостереження: Окружні та дільничні виборчі комісії працюють під великою напругою. Нестабільність складу комісій, значні проблеми з матеріально­технічним забезпеченням, постійна зміна процедур та трактувань норм законодавства погіршують якість роботи комісій і створюють перешкоди для належної підготовки та організації голосування 17 січня.

Рекомендації: 1. Окружним виборчим комісіям: •

більше уваги приділити роботі ДВК, їх готовності до дня голосування;

мобілізувати для роботи в переддень та в день виборів усіх членів ОВК, з метою оперативного збору інформації про проблеми та позаштатні ситуації, оперативно реагувати на них.

2. Дільничним виборчим комісіям •

при прийнятті усіх рішень та вчиненні будь­яких дій керуватись лише нормами закону;

забезпечити неухильне дотримання закону в частині складання витягу зі списку виборців для голосування за місцем перебування виборця, внесення змін до списків виборців, співпраці зі спостерігачами та журналістами, підрахунку голосів;

вимагати у ОВК та органів місцевого самоврядування належних приміщень, обладнання та меблів, сейфів, телефонів, кабінок та скриньок.

Використання адміністративного ресурсу Спостерігачі Громадянської мережі ОПОРА зафіксували два способи використання адміністративного ресурсу. Перший з них стосується кандидатів, які на даний час займають офіційні посади та використовують державні програми для просування власної кандидатури на пост Президента. Таким чином, самі виборці, сплачуючи податки, частково фінансують агітаційні кампанії теперішнього Прем’єр­міністра та Президента. Державні кошти були витрачені на спорудження доріг, відкриття навчальних та медичних установ, забезпечення транспортного сполучення, придбання довгоочікуваного обладнання для лікарень, видачу ордерів на квартири та державних актів власності на землю. Під час офіційних візитів кандидати та їхні представники виступають з текстами своїх передвиборчих програм, закликають виборців голосувати за себе та критикують своїх опонентів. За останні три місяці кількість таких візитів високопосадовцями, значно зросла. Другого типу адміністративний ресурс особливо активно використовувався в регіонах, в яких є значна електоральна підтримка одного з кандидатів. Таким чином виборчими штабами за участі однопартійців при владі здійснювалася програма максимальної мобілізації власного виборця та «м’якого» перешкоджання відтоку голосів до кандидатів­конкурентів. Це виражається в активній участі посадових осіб, представників органів місцевого самоврядування у веденні агітації за


9 конкретного кандидата, організаційній підтримці подекуди за державні чи місцеві кошти візитів у регіони, забезпечення в примусовому порядку явки виборців на зустрічі з кандидатами, публічному засудженні дій опонентів. Спостерігачі Громадянської мережі ОПОРА фіксували випадки використання адмінресурсу від початку виборчої кампанії до дня голосування. Масштаби використання ресурсів влади державного та місцевого рівнів для підтримки (організаційної, інформаційної, ведення агітації) конкретних кандидатів є значно меншими порівняно з 2004 роком. ОПОРА також відзначає, що політична диверсифікація, а саме, приналежність представників органів влади до різних політичних сил узагальнено по Україні, збалансовує наслідки участі службовців у виборчому процесі. Якщо на Сході та Півдні України місцева влада представлена Партією Регіонів, то Захід, Північ і Центр переважно – БЮТ, подекуди Наша Україна. Адміністративний вплив на забезпечення переваг для одного з кандидатів суперечить принципу рівності можливостей суб’єктів виборчого процесу та формування усвідомленого вибору громадянами.

Вчинення дій з боку кандидатів, що можуть розцінюватися як підкуп виборців Українське законодавство забороняє «…передвиборчу агітацію або надання виборцям грошей чи безоплатно або на пільгових умовах товарів, послуг, цінних паперів, що супроводжується закликами голосувати за певного кандидата або згадування його імені». Спостерігачі Громадянської мережі ОПОРА фіксували вчинення дій з боку кандидатів, що відповідно до чинного законодавства можуть трактуватися як підкуп ­ така практика системно застосовувалася штабами двох лідерів виборчої кампанії за участю народних депутатів, посадових осіб чи власне кандидатів. У період до дня голосування спостерігачі фіксували надання безоплатних медичних послуг та ліків, юридичного супроводу оформлення документів на отримання актів власності на землю, одягу, продуктів харчування, що супроводжувалося агітацією за конкретного кандидата. В той же час, грошовий підкуп може використовуватися переважно в день голосування. На цьому етапі кампанії до спостерігачів Громадянської мережі ОПОРА також масово надходила інформація з різних регіонів України про збір даних виборців, які представляють мало забезпечені верстви населення, байдуже ставляться до виборів, готові продати свій голос. Результати соціологічного дослідження, яке наприкінці грудня провів Фонд «Демократичні ініціативи» засвідчили, що більшість виборців – 76% – не згодні продати свій голос. За будь­які гроші готові продати голос менше ніж 2% виборців, майже 6% – «якщо буде влаштовувати сума», а 13% – у тому разі, якщо вони все одно збиралися проголосувати за цього кандидата. Втім, 8% виборців в сумі, що готові за грошову винагороду проголосувати за конкретного кандидата, може стати критичним числом, яке викривить волевиявлення свідомих виборців та вплине на результати голосування. Ця тенденція є нехарактерною для виборів Президента України 2004 року. На зміну фальсифікації прийшла товарно­грошова мотивація виборців. На думку ОПОРИ це пов’язано з низьким рівнем життя громадян в умовах фінансово­економічної кризи та загальним розчаруванням і зневірою виборців у те, що результати голосування змінять їх життя на краще. Громадянська мережа ОПОРА оцінює цей фактор впливу на волевиявлення громадян як один з найбільш небезпечних. ОПОРА прогнозує, що найбільш активно ця незаконна технологія використовуватиметься в другому турі.


10 Від Державного реєстру виборців до якісних списків виборців Громадянська мережа ОПОРА вважає, що робота відділів ведення Державного Реєстру виборців, уточнення та звірення відомостей про виборців, широка інформаційна кампанія – не дали очікуваного якісного результату під час формування списків виборців. Члени дільничних виборчих комісій з усіх областей України відзначали низьку якість попередніх списків виборців та те, що цьогорічні списки виборців мало чим відрізняються від попередніх виборчих кампаній. Велику кількість виборців не включено, наявні ті самі помилки з неправильним написанням імен виборців, включені особи, які померли, одні і ті ж особи включені кратно. Зафіксовано випадки, коли в списках відсутні відомості про виборців з цілих будинків (Харківська область) чи навіть вулиць (Рівненська область). Оскільки в ДВК відсутні повноваження з уточнення відомостей, то помилки залишилися і в чинних на даний момент списках виборців. Тобто знову чимала кількість виборців, особливо тих, хто не отримав у вересні повідомлення про включення у Державний реєстр виборців та запрошень на день голосування від виборчих комісій, не звернулися завчасно для перевірки цих відомостей у відділи ведення Державного реєстру виборців, може бути позбавлений можливості проголосувати. Тож в день голосування значене навантаження ляже на плечі місцевих судів. Як уже зазначала ОПОРА прогалини та плутанина у законодавстві можуть призвести до того, що виборчі комісії, довільно трактуючи норму закону почнуть включати виборців до списків виборців на підставі власних рішень, що є грубим порушенням. Більш того, окремі члени ЦВК в усній формі дають вказівки та роз’яснення ОВК, що в день голосування ДВК може самостійно прийняти відповідні рішення і внести зміни до списків виборців. Хоча на думку спостерігачів ОПОРИ це є порушенням Закону, який не передбачає відповідної процедури та механізму. Адже, в період з 8 до 20 години 17 січня комісія не може провести засідання для включення виборців до списків виборців і для розгляду і задоволення скарг виборців, оскільки вона організовує безперервне голосування.

Висновки спостереження: •

Не зважаючи на Державний реєстр виборців актуальною є проблема невключення до списку виборців, кратне включення, помилки в персональних даних громадян;

В день голосування суди та відділи ведення Реєстру можуть бути перевантажені через надмірну кількість звернень громадян;

Колізія в законі, довільне трактування його норм членами ЦВК та технологічні прийоми окремих штабів можуть суттєво вплинути на результати волевиявлення.

Рекомендації: •

ОВК керуватися у своїй роботі лише нормами діючого Закону та постановами ЦВК прийнятими в межах її повноважень;

ДВК у своїй роботі чітко дотримуватись норм законодавства, згідно якого самі ДВК в день голосування приймати рішення про внесення змін до списку виборців не зможуть не перервавши процес голосування;

Судам організувати свою роботу так, щоб виборці в день голосування в період з 8 ранку до 20 вечора могли звернутися з позовною заявою щодо неточностей у списках виборців та в


11 разі наявності відповідних підстав, отримали рішення суду про включення у список виборців невідкладно; •

Відділам ведення реєстру виборців забезпечити оперативне повідомлення ДВК про випадки кратного включення виборців до списку виборців.

Участь медіа Вільний доступ до національних медіа мали ті кандидати, що залучили достатню кількість фінансових ресурсів. Схожа ситуація спостерігалася на регіональних рівнях. Переважна більшість комунальних та приватних ЗМІ на платній основі надавали й продовжують надавати кандидатам ефірний час і рекламні площі для ведення виборчої агітації. Зважаючи на цей факт, за тримісячний період виборчої кампанії засоби масової інформації зарекомендували себе як типові бізнесові структури. Орієнтація на отримання максимальних прибутків за розміщення агітаційних матеріалів відсуває принципи вільної та професійної журналістики на другорядний план Втім, проблемою якісного висвітлення виборчої кампанії 2009­2010 залишається засилля матеріалів, які мають відверто та приховано агітаційним характер, але не маркуються позначкою «політична реклама». Таким чином, free media (вільні медіа) перейшли в сферу free market (вільний продаж).. Таким чином виборці потрапляють під маніпулятивний вплив приховано агітаційних, подекуди суспільно­неважливих матеріалів, що подаються як новинна чи аналітична інформація. Якщо охарактеризувати масштаби цієї проблеми серед регіональних медіа з огляду на вид ЗМІ, то першість слід віддати пресі. Таку популярність газет можна пояснити тим, що вони є найбільш гнучкими в плані розміщення матеріалів різних розмірів (від заміток до текстів передвиборчих програм), дозволяють оприлюднювати інформацію в завуальованій формі (типовими є похвальні статті про досягнення кандидатів на пост Президента та позитивні інтерв’ю з ними) та не зводяться до гасел та слоганів, як це часто буває на телебаченні. Окрім цього, агітаційні матеріали зосереджують увагу виборця не на загальних характеристиках об'єкта, а на його перевагах для конкретних виборців. Політичні сили чітко підкреслюють те, як ідеї її лідера поліпшать життя пересічних громадян. На додачу розміщення агітації в друкованих ЗМІ є дешевшим, аніж на ТБ. Регіональні веб­ресурси Інтернет в цілях агітації використовується штабами менш активно. Політична реклама на радіо зазвичай відокремлена від комерційної та пропонує виборцям лише загальні агітаційні заклики голосувати за окремих кандидатів. На загальноукраїнському рівні фактом, що заслуговує окремої уваги, стала відмова п’яти кандидатів на пост Президента від участі у запланованих дебатах на Першому національному телеканалі. Серед них: Юлія Тимошенко, Віктор Янукович, Віктор Ющенко, Володимир Литвин та Арсеній Яценюк. ЦВК не конкретизувала причини, через які кандидати відмовилися від участі в теледебатах, що проводилися на кошти держбюджету та передбачали тридцятихвилинні виступи доповідачів. Щодо заяв кандидатів, то вони пояснили свою відмову небажанням дебатувати з представниками «іншої вагової категорії» та відсутністю часу на виступ. Громадянська мережа ОПОРА занепокоєна такими діями топових кандидатів перед першим туром голосування. Адже, з одного боку це рішення дискредитує інших кандидатів, так і позбавляє виборця оцінити спроможність кандидата відстоювати свої позиції у непідготовленій аудиторії та за участю випадкового суперника.


12

Чорний PR Під час виборчої кампанії в полі зору спостерігачів неодноразово з'являлися матеріали, зміст та зображення яких були спрямовані проти учасників виборчої кампанії. Також висміювалися чи засуджувалися програмні тези кандидатів, біографічні дані чи скандали з минулого. Найбільш поширеним це явище стало в грудні­січні місяці. Засобами розповсюдження антиагітації стали буклети, листівки, плакати, що як відкрито роздавалися від імені кандидатів­конкурентів, так і анонімно з'являлися в регіоні. Інформація від спостерігачів ОПОРИ щодо появи такого типу продукції надходила з Київської, Миколаївської, Одеської, Донецької, Луганської областей. Фотофакти щодо відкритого поширення штабами матеріалів з ознаками “чорного P” надходили з усіх регіонів України. Ближче до дня голосування основними жертвами такого типу друкованої продукції стали штаби кандидатів Ю.Тимошенко та В.Янукович. Таким чином можна зробити висновок, що антиагітація переважно стосувалася лідерів виборчих перегонів, і за інформацією спостерігачів ОПОРИ переважно ними ж і розповсюджувалася одне проти одного. Таким чином виборці стали свідками війни компроматів, розповсюдження не завжди обґрунтованої інформації, що паплюжить честь та гідність опонентів.

Роль громадського спостереження Прозорість виборчого процесу – рівність прав місцевих ОГС із міжнародними організаціями та іноземними державами. Чинне виборче законодавство не передбачає процедури реєстрації громадських спостерігачів для громадян України, чим порушує Документ Копенгагенської наради Конференції щодо людського виміру НБСЄ від 29 червня 1990, який говорить про рівну можливість спостерігати за виборами для національних та іноземних спостерігачів. Дія норм документу поширюється і на Україну. Закон України „Про вибори Президента України” не забороняє громадянам України та громадським організаціям проводити спостереження за виборами Президента України, але не включає їх у перелік суб’єктів, яким це дозволено. Спостерігати за виборами на пост Президента України можуть офіційні спостерігачі від кандидатів на пост Президента України, партій (блоків), які висунули кандидата та офіційні спостерігачі від іноземних держав та міжнародних організацій (стаття 68). В цій частині Закон входить в конфлікт з Документом Копенгагенської наради Конференції щодо людського виміру НБСЄ. Зокрема, цей Документ у пункті 8 говорить „…Держави­учасники вважають, що присутність спостерігачів, як іноземних, так і національних, може підвищити авторитетність виборчого процесу для держав, в яких проводяться вибори…” Рішення цієї організації, не накладають юридичних зобов’язань на держави­учасниці. Проте, підписавши такий документ, Радянський Союз взяв на себе обов’язки до його виконання, а Україна, як учасник ОБСЄ не відмовилась підтримати цей документ. Таким чином, Україна задекларувала намір проводити чесні і прозорі вибори та дозволити спостереження за його перебігом як національним спостерігачам, так і міжнародним суб’єктам (міжнародним організаціям та іноземним державам). Проте, зміни до законодавства, які б дозволяли проводити спостереження були внесені лише частково. Зокрема, було дозволено спостереження за виборами


13 до Верховної Ради України спостерігачам від громадських організацій (національних), міжнародних організацій та іноземних держав; за виборами Президента України – лише представникам міжнародних організацій та іноземних держав. Тим самим, дискримінувавши права громадян України та локальних громадських організацій. Посилання на Документ •

На сайті Верховної Ради України (скорочений варіант): http://bit.ly/kopenhahendocumentVRada

На сайті ОБСЄ (повний текст): http://www.osce.org/documents/odihr/1990/06/13992_en.pdf

Громадянська мережа ОПОРА рекомендує •

Верховній Раді України внести зміни до Закону України «Про вибори Президента України» відповідно до міжнародних домовленостей;

Організації з Безпеки та Співробітництва в Європі (ОБСЄ) ­ сприяти подальшому проведенню прозорих виборів Президента України та наполягти на внесенні необхідних змін до законодавства, в контексті взятих на себе Україною міжнародних зобов’язань.


14

Додаток до розділу «Робота Центральної виборчої комісії» 1. Як ЦВК врегулювала питання з голосуванням на закордонних виборчих дільницях; 2. Голосування на дому, процедурні питання та рекомендації; 3. Внесення до списків виборців в день голосування. Як зазначала раніше ОПОРА, недосконалість Закону України «Про вибори Президента України» призводить до того, що багато питань змушена врегульовувати ЦВК своїми постановами. ОПОРА позитивно оцінює внесення доповнень до пункту 9.9 Роз’яснення щодо складання та уточнення списків виборців для підготовки і проведення голосування з виборів Президента України 17 січня 2010 року (далі – Роз’яснення). Так в окремому абзаці вказується, що до скарги щодо невключення виборця до уточненого списку виборців на закордонній виборчій дільниці додаються документи, які підтверджують факт проживання або перебування виборця в межах відповідної закордонної виборчої дільниці. Тобто навіть ті громадяни, що під час виборів перебувають постійно за межами країни, але не стоять на консульському обліку, мають право бути включеними у списки виборців. Таким чином ЦВК врахувала частину Рішення Конституційного суду України від 19 жовтня 2009 року № 26­рп/ 2009 у справі про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виборів Президента України, яким визнано неконституційною прив’язку включення до списків виборців на підставі лише даних консульського обліку. ЦВК прислухалась до пропозицій ОПОРИ, яка рекомендувала встановити спрощену процедуру включення виборців до списків на закордонній виборчій дільниці. На жаль, ЦВК не врахувала інші пропозиції спостерігачів, зокрема щодо чіткого визначення переліку документів, які слід додавати до таких скарг та стосовно надання можливості включати до списку виборців осіб, які прибули в країну місцезнаходження закордонної виборчої дільниці в переддень голосування. Позитивним нововведенням вважаємо також і внесення до Роз’яснень пункту 7.13, яким передбачається передача ДВК до ОВК на паперових носіях разом з протоколом дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців відомостей про виборців, включених до уточненого списку виборців на звичайній виборчій дільниці (крім членів дільничної виборчої комісії), а також про виборців, стосовно яких до уточненого списку виборців були внесені зміни. Такі відомості згодом повинні бути передані відповідним органам ведення Реєстру. Тобто, всі виправлення та зміни, що будуть вноситись, в межах повноважень, ДВК в уточнених списках виборців будуть враховані в реєстрі виборців. Це дозволить зробити поступальний крок у покращенні списків виборців на наступних виборах. Адже, за практикою попередніх років, всі «уточнені» списки виборців передавалися в архівні установи з обмеженим доступом. Натомість ОПОРА стурбована іншими пунктами вищезгаданої Постанови ЦВК від 4 січня 2010 року. ЦВК виконала Рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2009 року у справі № 2­а/59/09/9/03, яким були визнані незаконними частини Роз’яснення про подання разом з заявою щодо прохання забезпечити виборцю голосування на дому пенсійних посвідчень чи «тощо», тобто інших невизначених документів. Однак ЦВК пішла ще дальше і взагалі виключила абзаци 2 та 43пункту 6.2 Роз’яснення. Тим самим комісія дозволила виборцям подавати зазначені вище заяви без будь­яких підтверджуючих документів. Тому кількість осіб, що голосуватиме не на виборчій дільниці, а за місцем перебування, може бути критично великою. На думку спостерігачів ОПОРИ за межами приміщення дільниці найлегше порушити таємницю голосування та проконтролювати волевиявлення виборця. ОПОРА нагадує, що саме такі положення виборчого законодавства зразка 2004 року привели до масових фальсифікацій та маніпуляцій результатами волевиявлення. Тому закликаємо усіх суб’єктів виборчого


15 процесу максимально багато уваги приділити саме голосуванню виборців за межами приміщення для голосування. Також звертаємось до дільничних виборчих дільниць з рекомендацією чітко дотримуватись інших пунктів Роз’яснення. Зокрема: •

в заявах виборців з проханням забезпечити його голосування за межами приміщення для голосування мають обов’язково зазначатися причини нездатності самостійно пересуватися;

дільничні виборчі комісії зобов’язані здійснити перевірку відомостей поданих у відповідній заяві, зокрема щодо нездатності виборця самостійно пересуватися;

таку перевірку здійснюють не менш як три члени комісії, визначені рішенням дільничної виборчої комісії;

кожна така заява розглядається комісією окремо і по кожній з них має прийматись окреме мотивоване рішення, окрім тих виборців, стосовно яких у списку виборців є відмітка про постійну нездатність пересуватися самостійно.

Ці положення Роз’яснення дещо розширяють повноваження ДВК порівняно із нормами Закону України «Про вибори Президента України», але поки вони не визнані судом, як такі, що суперечать закону, вони діють, а тому члени ДВК зобов’язані їх дотримуватись. Втім, члени ДВК не мають спеціальної освіти та знань щодо визначення нездатність особи пересуватися самостійно і незрозумілим є пункт про можливість проведення перевірки відомостей про таких осіб за телефоном. Тож, в перспективі цю норму необхідно переглянути, з метою усунення суперечливих положень. Набагато більшу стурбованість викликає п.7.5 та 7.6 Роз’яснення щодо складання та уточнення списків виборців для підготовки і проведення голосування з виборів Президента України 17 січня 2010 року. Так ЦВК, всупереч ч.2 та 3 ст. 35 Закону України «Про вибори Президента України» своїм рішенням змінила перелік підстав, щодо яких не приймається рішення ДВК про внесення змін до уточненого списку виборців. Оскільки, як зазначала раніше ОПОРА, в Законі прописано, що підстави для внесення змін до уточненого списку виборців (п.4 ч.2 ст.35 ЗУ), рішення ДВК не приймається (ч.3 ст. 35 ЗУ). Тому включивши в Роз’яснення п.7.5 ЦВК перевищила свої повноваження. Крім того, в Законі не вказано, у яких випадках та за яким механізмом ДВК може приймати рішення щодо внесення змін до уточненого списку виборців. Тому п. 7.6. Роз’яснення суперечить Закону. В цьому випадку ЦВК знову ж таки перевищила свої повноваження. Також п. 7.6. Роз’яснення суперечить ч. 8 ст. 28 Закону України «Про вибори Президента України» згідно якої дільнична виборча комісія зобов’язана розглянути на своєму засіданні звернення, які надійшли до неї в день виборів чи в день повторного голосування, невідкладно після закінчення голосування. Натомість ЦВК зобов’язує ДВК розглядати скарги щодо допущених при складанні списку виборців неточностей невідкладно без перерви в голосуванні. Тим самим порушується інші положення Закону в яких вказується, що голосування проводиться у день виборів з 8­ї до 20­ї години, а тому проводити засідання ДВК в цей період неможливо. ОПОРА закликає дільничні виборчі комісії до неухильного та пильного дотримання виборчого законодавства.


Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook
Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.