Журналістська Весна №3
30 травня,2014
Спецвипуск
Економіка Огляд преси Весна по-європейськи – ст. 3-4 Культура Подія дня Творче об’єднання «Вавилон-13» представило цикл стрічок під назвою «Зима, що нас змінила» - ст. 5 Кіноклуб «Зима, що нас змінила» - ст.5-6 Репортаж Відбувся показ фільмів із циклу «Зима, що нас змінила» - ст.7
Весна по-європейськи Як залатати дірки у держбюджеті? Це кричуще, уже роками наболіле питання хвилює як і нинішніх урядових представників, так і звичайних собі українських людей. Проте останні куди частіше потерпають від фінансової недостачі: лиш сяк-так залатаються і без того мізерні заробітки, як вже й роздираються десь-інде. У попередніх, побитися об заклад, від цінних паперів та монет хіба що гаманці рвуться. Однак розгортання всесвітньої економічної продовольчої кризи (а не її часткове послаблення, як у нас мовиться) певною мірою змушує задуматися над її наслідками і правлячий суспільний клас. То ж із чого все-таки розпочинати: із реформування бюджету (що у нас вже практикується), із залучення ( а швидше клянчення) нових інвестицій чи із зовнішнього та внутрішнього ринків виробництва і торгівлі. Так чи інакше нинішній владі доведеться подбати про фінансовий сектор держави не стільки для створення певного комфорту чи матеріального добробуту людей, скільки задля підтримки, так би мовити, міжнародного іміджу та відносин.
Тема економіки та фінансів – друга після політики за масштабністю та частотою інформування різними ЗМІ і перша за загальним інтересом громадськості. Адже кожному цікаво, скільки ж уріжуть чи, навпаки, добавлять (звучить неймовірно) до його зарплати, пенсії. Або ж скільки коштуватиме з Нового року буханка хліба чи пляшка молока. Насправді перед урядом постають важливі і невідкладні економічні завдання, за які він, як годиться, ще ніколи серйозно не брався. Дещо із прогнозів, перспектив та реалій економічного життя до широкого загалу доносять засоби масової інформації, зокрема газети й журнали. Під традиційними рубриками «Економіка» чи «Фінанси» більшість сучасних газет підбивають підсумки досягнень і прорахунків, визначають «плюси і мінуси» державного керівництва у сфері економіки. Вони здебільшого про щось повідомляють, щось радять або критикують. Це помітно, якщо розглядати рівень життя і забезпеченості громадян України у контексті майбутньої світової продовольчої кризи. До прикладу, якщо взяти «Інформатор» - одне з найбільш оперативних і найзручніших газетних видань, то головним мотивом його економічного огляду можна вважати різке зростання цін на продукти харчування. Тут колесо фінансів поволі розкручується у протилежну сторону. Незначне підвищення соціальних виплат, інші бюджетні надбавки розходитимуться на закупівлю дорожчих товарів першої необхідності. Такий бумеранг є доволі вигідним. На думку «Інформатора», на це є декілька причин. По-перше, часте й невиправдане регулювання державою цін на продукти харчування. Тобто, державний контроль спостерігається не лише за суспільно важливим крамом (а таким, на думку держави, є борошно, хліб, олія, цукор, м’ясо, яйця тощо), а й за іншими продуктами. Окрім максимальної товарної націнки на ці продукти, яка згідно із Законом «Про регулювання реалізації окремих соціально значимих продуктів харчування» не повинна перевищувати 15 % від ціни виробника, у міністерстві задумали підвищити грошову надбавку на ці продукти ще на 5 % від оптово-відпускної ціни виробника. До того ж, роздрібним торговцям дозволяють підвищити ціну аж на 15%. Отже, загалом для покупця вартість того чи іншого продукту зросте приблизно на 20, 25 або навіть 30%.
По-друге, сьогодні Україна ще й веде переговори з ЄС щодо створення єдиного економічного простору. Якщо це станеться і скасують експортне мито, до прикладу, на соняшник або ж знижать його вартість, то олія стане для українців дуже дорогим товаром. Це стосується і хліба, і майонезу, маргарину, ціна на яких на внутрішньому ринку має зрости на 40-40% (за прогнозами «Інформатора»). «Очевидно, наміри нашої влади – це передусім ринкові дефіцитні постачання внаслідок несприятливих погодних умов, політичні заходи країн-експортерів, а також коливання на валютних ринках», - робить висновок кореспондент «Інформатора» Злата УГРИН.
Іншу позицію в цьому плані займає тижневик «Коментарі», який вважає, що продовольча криза для України – неабиякий шанс розбагатіти. Адже впродовж останніх років Україна залишається провідним експортером зерна. Вона здатна зробити великий внесок до постачання світові продовольства. «Тижневий розумних людей» також по-правді дає зрозуміти, що справа не так у владі, як у відсутності економічної стратегії на зовнішньому та внутрішньому ринку. Цілком слушно, адже ні попередня, ні чинна влада не спромоглися
3
налагодити такий важливий аспект державного життя, як інвестиційна сфера. «Україна залишається обділена із власної вини. Слабкий захист прав інвесторів, плутатина в податковому і митному законодавстві, свавілля чиновників роблять нашу країну непривабливою для ведення бізнесу», - повідомив на сторінках «Коментарів» керівник ІАЦ Fоreх Сlub в Україні Микола Івченко. І як наслідок, дефолт зумовить ще більший тиск на вітчизняну економіку, а обсяг і спрямованість інвестиційних надходжень кардинально зменшується. Утім, одне із головних завдань України, на думку «Коментарів», - це надати світовій громадськості трудову стратегію, яка залишатиметься незмінною, як мінімум, 7-10 років. Саме цього сьогодні не вистачає суперечливим колам наших політиків. Водночас можна передбачити й розвиток вітчизняного аграрного і промислового сектору, піднявши тим країну на якісно новий рівень. А також активно інтегруватися у ринок світового капіталу і ринок товарів, які передусім цікаві для України. Бо ж наша держава має фундаментальні переваги над більшістю країн (клімат, географічне розміщення, наявність дешевої робочої сили), на що міжнародні інвестори звертають увагу.
Загалом позиція «Коментарів» полягає в тому, щоб ставити акцент на реформуванні внутрішнього промислового і сільськогосподарського сектору економіки. До уваги також береться й внутрішній інвестиційний вклад з боку держави та підприємницьких установ. Адже, справді, вступ України до єдиного економічного простору може негативно відбитися на фінансово-ціновій політиці держави. «Аграріям необхідні реформи, які дадуть можливість укрупнити цей бізнес завдяки об’єднанню багатьох виробництв на ринку… Крім того, це ще й формування товарних ринків та їх високорозвинена інфраструктура – збільшення транспортної спроможності портів, доріг, що забезпечить активну участь у міжнародній співпраці» - така доступна й перспективна альтернатива ції газети.
Цікаво, що «Коментарі» ще й «радять» уряду поспішно продати «Укртелеком», прибуток від якого у державній казні може становити $ 6 млрд. Теж непогана фінансова знахідка. А от бестселер серед газетної періодики газета «Високий Замок» відзначається помітним навіюванням політичних поглядів. У них, певне, не так продовольча, як політична криза. І економіку тут висвітлюють також під егідою політики. Можна жартома сказати, що навіть позитивні зрушення біло-блакититних їм на славу поступаються істотним помилкам бютівської опозиції. «Проект оприлюдненого бюджету можна поділити на дві частини. Перший – як збільшити доходи олігархів. Другий – як зменшити доходи звичайних людей… Також там написано, що інфляція буде 8, 9%. А це означає, що реальні зарплати і пенсії порівняно із минулим роком впадуть, доходи місцевих бюджетників зменшаться на 20%», - пише журналіст «ВЗ» Зіновія ВОРОНОВИЧ.
Проте варто відзначити й об’єктивні сторони. Це, зокрема, факти про те, що дефіцит бюджету цьогоріч становить 48,1 млрд. гривень (3, 8% ВВП). Загалом державні кошти поглинають приватні гігантські комплекси, що є однією з причин різкого розмежування матеріальної і фінансової спроможності населення України. До речі, з наступного року планують підвищити ціни на газ і двічі – на електроенергію… Про низку цих реформ ми скоро довідаємося , точніше випробуємо на своїй шкірі чи гаманцеві. Та дарма. Український народ здавна звик до справедливої і сміливої боротьби. Тож зараз же вперед – до боротьби за власне існування!
СУХА Надія
4
Творче об’єднання «Вавилон-13» представило цикл стрічок під назвою «Зима, що нас змінила»
На кіно-вечорі в Інституті Журналістики Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка відбулась презентація фільмів творчого колективу «Вавилон13», що присвячені подіям на Майдані. Про це повідомляється в офіційному відеозапрошенні колективу, що розміщене на «YouTube». «Приходьте. Буде цікаво», закликає один з учасників «Вавилон-13». Трансляція стрічок відбулася в 37 аудиторії о 17:30. Присутні мали змогу не лише переглянути фільми, а й поспілкуватися з безпосередніми їх творцями. Джерело: https://www.youtube.com/watch?v=7xtS48S9qVM
ОЛІЙНИК Тетяна
«Зима, що нас змінила» Цикл фільмів “Зима,що нас змінила” спільного виробництва об'єднання “Вавилон-13”, було представлено на телеканалі “1+1” 3 квітня 2014року до сороковин за вбитими у протистоянні на вулиці Інститутській у Києві. З нагоди святкування 47 фестивалю “Журналістська весна” , який дістав назву “Євровесна” ,30 травня фільми було показано в Інституті журналістики. Цикл складається із семи фільмів.
Перший фільм «Небесна сотня» з циклу документальних фільмів «Зима, що нас змінила». Досі невідомо, скільки людей входить до Небесної сотні, адже це не тільки ті, кого вбили в центрі Києва в кінці лютого. З початку Євромайдану багато людей пропали без вісті чи були замордовані у різних куточках України. Але термін Небесна сотня з'явився саме після найзапекліших боїв на Майдані Незалежності. Фільм показує, як сталося так, що всього за три дні в центрі Києва було вбито майже 100 людей. Другий фільм «Перша смерть» з циклу документальних фільмів «Зима, що нас змінила». Це історія про тих, хто загинув за свободу і за власну державу. На цей раз в центрі уваги історія Сергія Нігояна — хлопця, якого вбили в центрі української столиці наприкінці січня. Третій фільм «Коктейлі Грушевського». Після побиття студентів, коли на їхній захист вийшло чимало киян, мало хто й уявити міг, що влада знову вдасться до насилля. Проте саме ігнорування людей на вулицях, спроби їх придушити хитрими та прямими способами і призвело до появи в центрі столиці коктейлів
5
Молотова. За чутками, першим, хто кинув коктейль Молотова — був художник-архітектор, що вкотре нагадує нам, що це була і «Культурна революція». Четвертий фільм «Межигір'я. Батіна хата». Працюючи над фільмом про резиденцію Віктора Януковича режисер Юлія Шашкова кілька разів відвідувала Межигір'я. Автори фільму проводять паралелі між життям у розкішному Межигір'ї та простому Єнакієво, де стоїть у розрусі батьківська хата Віктора Януковича. П'ятий фільм Самооборона. Що таке «Самооборона» — взялися пояснити режисери Костянтин Кляцкін та Марія Пономарьова.
Шостий фільм Пожежа у Будинку Профспілок. В фільмі «Пожежа в Будинку профспілок» режисера Володимира Тихого йдеться про одну з найтрагічніших подій Євромайдану — пожежу в будівлі Профспілок, що сталася в ніч з 18 на 19 лютого. Хто насправді влаштував пожежу? Унікальні кадри, зняті всередині будівлі. Версії та свідчення очевидців. Сьомий фільм Автомайдан. «Автомайдан — це винахід українських повстанців, якого найбільше боялась кримінальна влада Януковича, — впевнена режисерка. — Саме рейди автомайданівців на Межигір'я розвіяли міф про недоторканість бандитського лігва. А „сафарі“ на приїжджих бандитів-тітушок стали чи не найдієвішим засобом проти них».
Фільм “Небесна сотня” є найдовшим у циклі, він триває 44 хвилини. Тривалість інших стрічок — 20-30 хвилин. “Зима,що нас змінила”- це документальне кіно, яке складається з синхронів та інтерв'ю учасників подій. Переглядаючи стрічки одразу помітна майстерна робота режисерів, вони зуміли показати усе зрозумілим й емоційно дієвими для людей, які знайомі з революцією тільки з новинних випусків. До найтривалішої 44-хвилинної роботи про Небесну сотню, увійшли історії учасників та очевидців подій 18-20 лютого — медиків-волонтерів, батьків, які втратили свої дітей. Я вважаю, що фільм “Небесна сотня” став найдраматичнішим з усього циклу, тому що це історія про найстрашніші події Євромайдану. Плюсом є те,що фільми зроблені без зайвих слів, а музика якщо й накладається, то щоб підкреслити момент, як правило іронічний. Бо, власне події тих трьох місяців вже мали в собі все- і звук, і зображення, і внутрішню драматургію. Революція, що відбулася в Україні, є й культурною революцією. В центрі уваги опинилися саме люди, які виходять на вулиці Києва - цікаві, емоційні, про них можна просто розказувати, без огляду на драматичні історії, карколомні сюжети чи екстраординарні випадки. І саме «Вавилон'13», у стрічках якого йдеться, в першу чергу, по звичайних героїв нашого життя, може дещо переломити ситуацію.
САЩУК Зоряна
6
Відбувся показ фільмів із циклу «Зима, що нас змінила»
До напівпорожньої аудиторії № 37 по одному , але все ж заходять студенти Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Більшість втомлена , але все ж налаштована на серйозний діалог та сприйняття фільмів від проекту «Вавилон-13». На годиннику вже 17:30 і всі присутні, як організатори, так і аудиторія збирають докупи думки та концентрують увагу, щоб не впустити найважливіші моменти та смисли із трансльованих на екран фільмів, присвячених трагічним подіям на Майдані, з циклу «Зима, що нас змінила». Тиша. Під час показу на якусь невловиму мить глядач, немов сам стає учасником подій цієї нещадної, «холодної зими». Синтез нових сенсів і думок зливаються воєдино , відтворюючи їх через відеоряд, що попередньо зафіксований об’єктивом операторської камери безпосередньо з місця тих подій. Кожен герой з фільмів зачіпає не лише розум, але і якийсь клапоть душі. Очі теракотових глядачів пильно вдивляються у кадри із документальних фільмів. Десь о 21-ій годині ця міні-подорож, іще донедавна минулим, припиняється. Але роздумів і запитань у студентів, якщо не для публічного розголосу, то принаймні для себе самих, напевно,лишається чимало. Трохи виснажені, задоволені та піднесені погляди вдячно проводжають силуети, що починають зникати за дверима. Аудиторія пустішає, але почуте, побачене й обговорене під час кіно-вечора заповнює невидимий простір в середині кожного , розширюючи його для чогось значно більшого і важливішого.
СЕЛЮК Оксана
7
Бюлетень «Журналістстсяка весна» №3, 30 травня 2014 року Головний редактор та дизайнер : Селюк Оксана Адреса видавництва:м.Київ, вул. Мельникова 36/1 Підписаний до друку 31.05.2014 Тираж : 1 примірник