Putivnyk kg 2,5 by Pablo Picasa

ЗМІСТ

9-STRUDEL HAUS 10-ВУЛИЦЯ ШЕВСЬКА 15-РЕСТОРАЦІ Я БАЧЕВСЬКИХ 19-ГОЛОДНИЙ МИКОЛА 27-ТЕРАСА НА РИНКУ 29-КАПЛИЦЯ БОЇМІВ 33-КАФЕ 1 34-КАФЕ У РИТМІ БЛЮЗУ 36-ПЛОЩА МИТНА 41-РЕСТОРАН-ПИВОВАРНЯ "КУМПЕЛЬ" 45-ПИВНА РЕСТОРАЦІЯ "КУМПЕЛЬ" 46-"КРАМНИЦ І ПІД КУМПЕЛЕМ" 51-ДЕНЬ КЕЛЬНЕРА 54-ГАЛИЦЬКА АБЕТКА

ТУТ ЇДЯТЬ ЛЬВІВ'ЯНИ «Тут їдять львів’яни» - для Спільноти доброго смаку Kumpel’ Group це не просто гасло. Наші ресторани задумувалися насамперед для львів’ян, адже львів’яни - дуже вимоглива публіка. Аби постійним відвідувачем закладу став львів’янин, треба дбати про стабільно смачну їжу, добрий сервіс, комфорт та розумну ціну. А якщо вже ви знаєте, що ресторан полюбили львів’яни, можете бути певні: тут дбають про задоволення Гостя в усьому, до найменших дрібниць. Зараз наші ресторани і справді стали улюбленими для багатьох львів’ян, і ми пишаємося цим. Так само пишаємося і тим, що є туристи, які їдуть до Львова спеціально, аби поїсти традиційної галицької кухні у «Кумпелях», Ресторації Бачевських та «Голодному Миколі» чи відчути справжню атмосферу старого міста у «Штрудель Хаусі» та Cafe 1. Дуже часто турист, приїжджаючи до Львова, хоче відчути себе львів’янином. І чи є для цього краще місце, ніж ресторан, де їдять львів’яни?

STRUDEL HAUS ЛЬВІВСЬКА ТА ВІДЕНСЬКА ВИПІЧКА

Strudel Haus Вул. Шевська, 6 Години роботи: 08:00 – 22:00 (032) 294-82-06

Це невелике затишне кафе, яке сховалося від гамору Площі Ринок усього за кілька метрів від неї, на Шевській, одній із найстаріших вулиць Львова. Тут ви можете поласувати у спокійній невимушеній атмосфері не лише найбільшим вибором штруделів у Львові, але й легкими салатиками, зупками, млинцями та морозивом. Смак і комфорт – дві найвищі цінності, досягнення яких прагнуть працівники закладу. А на додаток - традиції. Галицька кухня, яка є традиційною для Львова, поєднала в собі страви всіх народів, які мешкали у Львові, зокрема й австрійців, які керували містом понад сотню років. Історичний факт: штруделі з’явилися у рестораціях Львова та на аристократичних прийомах того ж року, коли стали ресторанною стравою у Відні. А такі смаколики, як штрудель із картоплею та грибами чи з вишнею і морозивом є суто львівськими витворами, які пізніше були сприйняті і у Відні та інших частинах Австро-Угорської імперії. Існує також версія, що саме в одному з ресторанів Львова вперше подали штрудель зі шпинатом, та перевірити її документально на цей момент неможливо.

ШЕВСЬКА - ВУЛИЦЯ З ІСТОРІЄЮ Вулиця Шевська – лише на перший погляд бічний закуток площі Ринок. Насправді ця коротенька вуличка – місце з багатою історією, давніша навіть за площу Ринок. По суті, це площу Ринок добудовували поруч із Шевською. Відома ця вулиця щонайменше з 15 століття, змінивши за цей час назву щонайменше шість разів. Назва змінювалася разом із історією не лише вулиці, але й усього Львова. Перша її назва – саме Шевська, пов’язана з тим, що тут розташовувалися майстерні і крамниці цеху шевців – виробників взуття. Їм дозволили назвати вулицю самим,

ФОТО ВУЛИЦІ ШЕВСЬКОЇ

оскільки їхні вироби були серед тих продуктів, які прославляли Львів на всю Європу. Високої якості взуття досягали завдяки найсуворішій дисципліні: у разі скарг від покупців цехова адміністрація мала право покарати шевця. Йому призначали прилюдне побиття: 50 ударів палицею. Як свідчать документи, на початку діяльності цех кілька разів вдавався до таких заходів, а пізніше в цьому відпала потреба. Зате за львівським взуттям приїжджали покупці з усієї центральної та східної Європи. З часом, щоправда, шевці перестали бути монопольними власниками вулиці. Над їхніми майстернями виникали готелі, ресторації, крамниця музичних інструментів тощо. Зрештою, вулицю перестали називати Шевською, казали просто – «До Хвіртки». Адже

вела вона на цей час від площі Ринок до входу в Коледж Єзуїтів, який прикривала красиво різьблена хвіртка. Така назва проіснувала кілька десятків років завдяки українцям, котрі переважно й мешкали на вулиці. Пізніше ж вулицю назвали Єзуїтською, на честь коледжу, який відомий не лише хвірткою, але й тим, що там вчилися щонайменше два польські королі та український полководець Богдан Хмельницький. Австрійці, які володіли Львовом з 1782 року, закрили коледж, натомість розташували в будівлі свою адміністрацію. Так вулиця стала Урядовою, а через деякий час, коли адміністрацію перенесли і облаштували тут суд – Трибунальною. У 19 столітті, за часів Франца-Йосифа, який намагався підтримати культурний розвиток українців в Галичині, на Шевську/Трибунальну повертаються українці. Зокрема, у будівлі під номером 6 облаштовується музичне товариство імені Лисенка. Є якась історична справедливість у тому, що в кафе «Штрудель Хаус», яке зараз розташовується на першому поверсі будівлі, звучить лише класична музика. І в тому, що зараз, як і наприкінці 19 – на початку 20 століть, південна сторона вулиці наповнена ресторанами та готелями - теж. Саме тут знаходиться один із найбільш шанованих готелів Львова – «Леополіс», тут же розташувалися кафе «Штрудель Хаус» і «Ресторація Бачевських», присвячена одній із найвідоміших родин довоєнного Львова. Разом із історичною назвою на вулицю, у радянські часи перейменовану в Народної гвардії й забуту Богом та людьми, повертається і сама історія…

РЕСТОРАЦІЯ БАЧЕВСЬКИХ НОВА ГАЛИЦЬКА КУХНЯ

Вул. Шевська, 8 Години роботи: 08:00 – 00:00 (з вересня - цілодобово) (098) 224 44 44

Родина Бачевських і їхнє творіння – горілка Baczewski – це одні з головних героїв веселого Львова з тих часів, коли у нашому місті в казино програвали мільйони, а на кабаре приїжджали подивитися багатії з усієї Європи. Фабрика Бачевських, відкрита у 1782 році, стала першою у світі фабрикою масового виробництва горілки. 1810 року фабрика отримала статус постачальника цісарського двору. А вже на початку 20 століття Бачевські захопили Європу і почали експансію в Америку. 2013 року Kumpel’ Group повернула до Львова його легенду. Горілка, виробництво якої під час ІІ світової перенесли до Відня, знову продається у Львові, в ресторанах нашої компанії. А 2015 року відкрився і цілий заклад, присвячений історії родини Бачевських та веселому Львову їхніх часів. Ресторан тішить відвідувачів не лише горілкою Бачевських, але й величезним вибором наливок і настоянок власного виробництва (45 видів), а також новою галицькою кухнею. Відомий львівський шеф-кухар Олександр Чернишенко опрацьовує традиційні рецепти Галичини, аби створити на їх основі страви з унікальним смаком і подачею. Зважаючи ж на те, що за походженням Бачевські були євреями, в ресторані багато страв кухні львівських євреїв.

КАРТА СТРИЙСЬКОЇ

ГАЛИЦЬКА ГОСПОДА

ГОЛОДНИЙ МИКОЛА І РИБА, І М'ЯСО

м. Львів, вул. Стрийська, 352 (виїзд з міста) Години роботи: 12:00 – 00:00 (032) 232-96-06, (098) 229-22-22

«Голодний Микола» – найбільший у світі ресторан галицької кухні. Тут до ваших послуг традиційні галицькі зупки, м’ясні, рибні страви, ковбаси власного виробництва, холодні та гарячі закуски, пироги, макітри з варениками, пательні з баношами, бігусами, великий вибір страв на компанії. Алкогольна карта «Голодного Миколи» починається з пива «Кумпель», адже поруч з рестораном знаходиться Кумпельова пивоварня, а сам ресторан належить до спільноти Kumpel’ Group. Окрім того, у ній великий вибір вин, зокрема й елітних українських від марки «Колоніст», та багато інших напоїв. Рибне місце Одна з головних «родзинок» ресторану – ставок, одна частина якого знаходиться надворі, а інша – просто в приміщенні. У ставку плаває жива форель, яку кожен гість може сам зловити за допомогою вудочки, і її відразу ж йому приготують кухарі «Голодного Миколи». Якщо ж ви не хочете ловити рибу, її витягнуть вам сачком. Варіантів приготування свіженької рибки – до кольору до вибору. Смажена, варена, печена в традиційному п’єці, на відкритому вогні, на мангалі… Любителі риби точно знайдуть собі спосіб до вподоби.

1919

Для Микол «Для нас кожен Миколай – святий», – кажуть засновники «Голодного Миколи». Для людей з іменем Микола тут є ціла низка атракцій: окремі підкладки на стільцях, компліменти від кухаря, музей Микол, а також різноманітні акції. У крамниці ж, яка діє при ресторані – спеціальні сувеніри. Портрет кожного Миколи, який відвідав ресторан, за його бажанням, може стати експонатом Музею Микол. Для дітей Автори «Голодного Миколи» намагалися створити максимальні зручності для відпочинку з дітьми. У подвір’ї ресторану знаходиться великий зручний дитячий майданчик, неподалік - спеціальне відгороджене місце, де час від часу з'являються звірята з зоопарку, всередині ж закладу є дитячий куток, в якому з п'ятниці до понеділка з дітьми бавляться, співають, малюють, вивчають пісеньки професійні няні. Для бенкетів та конференцій Бенкетні зали «Голодного Миколи» знаходяться на другому поверсі. Велика зала розрахована на 200 осіб. Дизайн зали максимально нейтральний, аби кожен міг додатково прикрасити зал під власні смаки. Зала обладнана світлом і звуком, яких достатньо для проведення святкування чи повноцінного концерту. Мала зала з каміном розрахована на 40-50 осіб, облаштована в європейському аристократичному стилі. Відокремлена від усіх інших зал, затишна і зручна для проведення днів народження чи інших святкувань, де збирається ближче коло і не буває великої кількості гостей.

2121

ФОТО СТРАВ ТЕРАСИ НА РИНКУ

26 26

ТЕРАСА НА РИНКУ ЛІТНЄ КАФЕ

10:00 – 22:30 Львів, площа Ринок, 1 (032) 235-68-68

Затишна тераса у самому центрі міста, на північній стороні Площі Ринок. Іншими словами – позаду Ратуші. Ще по іншому – там, де взимку працює ковзанка. Працює ресторан лише в період з квітня по жовтень. Тераса на Ринку – місце, де маленькими частками втілено можливості багатьох закладів, що входять до Кумпель Груп та партнерських мереж. Тут можна випити кави, пива чи коктейлів, посмакувати стравами різних кухонь. У меню є як традиційні галицькі десерти, так і баварські ковбаси, піца, суші та вишукані страви високої європейської кухні. Не кожен ресторан Львова може похвалитися таким широким вибором: практично на будь-який смак і майже на будь-який гаманець. Окрім їжі та напоїв, тут можна насолодитися свіжим повітрям пішохідної зони та прекрасним видом на центральну площу Львова.

КАПЛИЦЯ БОЇМІВ

«Архітектура – це музика, захована в камені», - казав колись німецький філософ Артур Шопенгауер. Якщо вірити цій сентенції, Каплиця Боїмів – це сховані в камені «Реквієм» Моцарта, «Угорські танці» Брамса і «Елегія» Скорика в одному концерті. З одного боку, це сімейна усипальниця, яка вже давно перестала сприйматися як мавзолей, хоча там поховано 14 поколінь родини Боїмів. З іншого боку, це шедевр сакральної архітектури, в якому переплелися традиції німецької та угорської класики з українським бароко. Каплицю побудували львівські купці та політики Боїми протягом 1606-1615 років. Це була могутня родина, яка перевезла з Угорщини величезний капітал і ще більші запаси вина. Саме за гроші, виручені від продажу найкращих вин зі своїх погребів, Боїми побудували пам’ятку, якій судилося, за оцінками експертів, увійти до десятки найбільш вишуканих каплиць Центральної та Східної Європи. Не дивно, що коли постало питання про створення поруч кафе, його творці, небайдужі до історії рідного міста, вирішили, що бути йому винотекою. Мова, звісно, про Cafe 1. Велич цієї пам’ятки – не лише в її історії та історії родини Боїмів, до якої належали депутати міської ради, радники бургомістра, посли і найбільші у Львові купці. Ще три причини, чому пам’ятку історики та мистецтвознавці вважають обов’язковою до відвідин у Львові – типовий для львівської архітектури, однак мало збережений (менше десятка будівель) чорний фасад, надзвичайні скульптури на ньому та унікальні розписи всередині. Обов’язково зазирніть всередину з досвідченим екскурсоводом, там є не тільки на що подивитися, але й про що послухати. А після цього не забудьте посидіти на терасі Cafe 1, вид з якої виходить просто на фасад каплиці Боїмів.

32 32

32 33 33

ВИНОТЕКА

CAFE 1

МІСЦЕ, ДЕ ЗУПИНЯЄТЬСЯ ЧАС

Пл. Катедральна, 5 10:00 – 23:00 (032) 242 33 69

Атмосферу затишку та спокою посеред галасливого центру Львова створює винотека Cafe 1. Потрапивши сюди, ви наче помандруєте в початок минулого століття у невеличку львівську квартирку. Тут ніби зупинився час, завжди панує відчуття спокою, яке створено завдяки неповторному інтер’єру, тихій музиці, ненавязливій роботі персоналу та магії самої площі Катедральної. Не залишить Вас байдужим прекрасний вибір вин у поєднанні з легкою європейською кухнею. Сюди львів’яни йдуть пити вино з антіпасті, французькими пирогами, штруделями чи млинцями, серед яких багато вегетаріанських страв та страв із рибою. Варто звернути увагу на різноманітні десерти, які відмінно доповнять дружню зустріч або романтичне побачення. Серед них – печиво, морозиво, ексклюзивний лаймовий чізкейк та класичний торт «Захер», який готують у традиційному для Львова варіанті. Гостей міста, окрім цих смаколиків і справді величного виду з тераси приваблює також дорожній знак «Місця для поцілунків» - ідеальне місце сфотографуватися у Львові для закоханої пари.

КАФЕ У РИТМІ БЛЮЗУ Багато хто з відвідувачів винотеки Cafe 1 на Катедральній особливо відзначає роботу двох досвідчених кельнерів – Сергія Случака та Олега Корнила. Але не всі знають, що творчий підхід до роботи офіціанта – не лише навики, отримані під час роботи, а й цілком природній стан душі цих хлопців. Адже поза роботою в Cafe 1 вони музикують. Сергій та Олег свого часу жили у гуртожитку Лісотехнічного і там, у своїй кімнаті номер 402 розважали однокурсників та друзів грою на гітарі та співом. Зрештою це захоплення переросло у щось більше, і з’явився гурт – К402. Зараз він уже доволі відомий у Львові завдяки участі у фестивалях, таких як «Захід». Музика Сергія та Олега в своїй основі має блюз, меланхолійний і спокійний, і ці ритми чудово вписуються в ритм життя, який вони створюють у Cafe 1. «Люди, які шукають щось зїсти нашвидку, бо «за 15 хвилин автобус» - то не наші гості, - каже Сергій Случак, - Café 1 передбачає інший настрій та іншу культуру споживання. У нас залишаються люди, які цінують затишок і можливість посмакувати вино чи їжу повільно, розслабитися, потеревенити». Так і живуть – тиждень рестораном, тиждень – музикою. І немає в цьому жодної роздвоєності. Заклад, який є по суті своїй втіленням львівської квартири, якою вона може бути зараз, а могла бути і сто років тому, де все відбувається розмірено, але ґрунтовно, де відбуваються романтичні зустрічі і знайомства, змінюється на музичну кімнату номер 402, де панує блюзовий релакс і любовна лірика. І навпаки. При цьому від обох частин свого життя хлопці отримують задоволення. І це помічають і слухачі К402, і гості Cafe 1.

ПЛОЩА МИТНА Митна – невелика площа в центрі Львова, на самому початку вулиці Личаківської, там, де вона перехрещується з вулицею Винниченка. Відома з 18 століття, коли й отримала свою сучасну назву. Пов’язана вона з тим, що саме на цій площі розташовувалася з 1782 по 1914 рік Львівська Митниця. Зараз площа є важливим вузлом громадського транспорту. Через неї проходить більшість трамвайних маршрутів міста, зокрема № 1, 2, 4, 5, 7, 9, 10. Митну легко знайти за об’єктами, розміщеними посеред площі: маленьким прямокутним фонтаном, який більше нагадував би маленький басейн, якби не скульптура хлопчика посередині. Утім, набагато більш відомими є інші принади площі. По-перше, це «Кумпель» - перший ресторан-пивоварня у Львові, який притягує сюди і львів’ян, і туристів. По-друге, з площі відкривається чудовий вид на так звану Глинянську Браму – прохід просто через будинок, який є частиною комплексу Бернардинського музею. І сам музей, і брама є пам’ятками архітектури.

По-третє, не варто забувати про одного з найдивакуватіших, але при цьому і найдивовижніших геніїв, що працювали у Львові. На площі Митній розташований музей Іоганна Георга Пінзеля, найбільш відомого у світі автора дерев’яних скульптур. Жодному митцеві в історії не вдавалося зробити дерев’яні вироби настільки природніми, настільки людяними. Вони дивляться на тебе то з докором, то з сумом, то з болем (позитивних сюжетів, на жаль, у Пінзеля було небагато). І коли ти відриваєш погляд і розумієш, що це лише шматки дерева, враження не розсіюється, а навпаки, посилюється через подив. Донедавна насолодитися цими принадами заважав дещо занедбаний стан площі, з доволі специфічного вигляду МАФами, розбитими плитами, відсутністю зелені. Віднедавна ж запрацював проект з ревіталізації площі. Його координує група молодих львівських архітекторів. І хоча вони лише почали – встановили оригінальну систему дерев’яних лежаків, перетворивши площу в такий собі пляж посеред кам’яних джунглів – площа вже зажила новим, набагато активнішим життям. Свій невеликий внесок у це зробив і ресторан-пивоварня «Кумпель».

40 40

40 41

РЕСТОРАН-ПИВОВАРНЯ

КУМПЕЛЬ

ГАЛИЦЬКА КУХНЯ ЦІЛОДОБОВО

Вул. Винниченка, 6 (вхід з площі Митної) Працює цілодобово (032) 242-17-80, (068) 998-99-94

«Кумпель» на Винниченка – не лише перший ресторанпивоварня у Львові, а ще й перший заклад в Україні, який подає страви винятково традиційної галицької кухні. Звичайно, перше, на що звертають тут увагу відвідувачі – інтер’єр, музика, пиво, однак насправді на пошук автентичних рецептів та їх адаптацію до сучасних вимог ресторанної справи пішло, мабуть, більше зусиль, ніж на все інше, разом взяте. Утім, судячи з успіху ресторану, де завжди дуже складно знайти столик, зусилля себе виправдали. Про це говорять і відгуки гостей. Сотні цитат на кшталт «Чесна часникова» з «Кумпеля» - найкраща перша страва, яку їв у житті» або «Ніде в Україні не роблять таких ковбасок, як тут» - також цьому підтвердження. Не забувають, звісно, відвідувачі відзначати і пиво, яке варять просто в ресторані з найякісніших сортів німецького солоду, але за рецептурами, наближеними до тих, які використовували у Львові ще з 15 століття. Зрештою, популярністю користується і «Пивна циця»: металева версія «Венери Мілоської», погладивши груди якої, можна отримати безкоштовний кухлик пива. Комусь подобається продуманість інтер’єру, автором якого є відомий художник та дизайнер Влодко Костирко, когось тішить автентична львівська музика. Та все ж основою основ тут є незмінна якість живого нефільтрованого пива та смак традиційних галицьких страв. Саме завдяки цьому «Кумпель» ось уже вісім років є однією з візиток гастрономічного Львова.

44 44

44 45

ПИВНА РЕСТОРАЦІЯ

КУМПЕЛЬ

МІСЦЕ ЗУСТРІЧІ ТРАДИЦІЙ ТА СУЧАСНОСТІ

Проспект Чорновола, 2 Б Час роботи: 11:00 – 00:00 (032) 229-51-77, (068) 998-99-95

В інтер’єрі Пивної ресторації «Кумпель» відображено всю історію Львова за останнє століття. Тут розкіш міжвоєнного веселого міста, відомого своїми казино, кабаре і ресторанами на всю Європу, поєднано з індустріальною стилістикою. Відповідне до стилістики і меню закладу: це традиційна галицька кухня від одного з найкращих її знавців – Оксани Задорожної. Оригінальна ресторанна подача поєднує традиційні (суп в хлібі, дерев’яні тарелі, пательні тощо) та сучасні елементи фудстилістики. Помідорова, часникова, інші зупи, знамениті львівські флячки, різноманітні ковбаси, голонка, реберця, карманадля, рибні страви, салати і закуски ідеально пасують до свіжозвареного на власній пивоварні живого пива, наливок власного виробництва, фірмової горілки «Кумпельова монопольова» та ексклюзивної горілки «Бачевські» - першої в світі казенної горілки, яка виготовлялася у Львові з 1782 року. Просторі зали, батярська музика, демократичний сервіс у поєднанні з великим вибором «зігріваючих» напоїв створюють атмосферу веселощів, легкості і позитиву, однак без надмірного галасу, що дозволяє в повній мірі насолодитися основним акцентом закладу: смачною кухнею, якої ви не спробуєте в жодному місці, окрім ресторанів «Кумпель».

КРАМНИЦІ

"ПІД КУМПЕЛЕМ" СМАЧНО, ЕКОЛОГІЧНО, ПО-ГАЛИЦЬКИ Проспект Чорновола, 2 Б Час роботи: 11:00 – 24:00 (032) 229-51-77

На першому поверсі Пивної Ресторації «Кумпель» гостинно зустрічає гостей крамниця «Під Кумпелем», найбільша з мережі. Це чи не єдина у Львові мережа, яка пропонує високоякісні товари з галицькою душею. Тут представлено широкий вибір традиційних продуктів, зокрема й екологічних сирів та органічних фермерських ковбас, вироблених з душею. Окрім того, у Крамницях ви можете придбати наше живе, непастеризоване і нефільтроване пиво «Кумпель», горілку «Baczewski» (першу у світі фабричну горілку, яку почали виготовляти у Львові ще 1782 року), та високі українські вина від «Колоніста». Для туристів тут широкий вибір унікальних львівських сувенірів, в які закладено наш традиційний львівський гумор. Наших любих львів’ян та гостей міста радо чекають і в інших крамничках мережі « Під Кумпелем» : - у центрі: площа Соборна, 2, поруч пам'ятника Данилу Галицькому - поза центром: ТЦ «Арсен» на проспекті Чорновола, 93 і проспекті Червоної Калини, 60 , та ТЦ «Сріблястий» на вул. Патона, 37 - На виїзді з міста - ресторан "Голодний Микола", Стрийська, 352

НАШІ КРАМНИЦІ МОЖНА ЗНАЙТИ ЗА ТАКИМИ АДРЕСАМИ: Сихів – ТЦ «Арсен», просп. Червоної Калини, 60 Центр – пл. Соборна, 2, через дорогу від Галицького ринку Навпроти готелю “Львів”просп. Чорновола, 2 Б ТЦ «Арсен», просп. Чорновола, 93 ТЦ «Сріблястий», вул. Патона, 37 Ресторан «Голодний Микола», вул. Стрийська, 352

«Ресторація Бачевських» , вул. Шевська, 8

ДЕНЬ КЕЛЬНЕРА

День Кельнера – це унікальне, суто львівське свято, яке відзначають у нашому місті з 2006 року. Цього дня, 21 травня, власники ресторанів або директори стають на кілька годин чи й на всю зміну кельнерами (офіціантами). Відвідувачі ж приносять своїм улюбленим кельнерам квітку. У такий спосіб львів’яни демонструють, що професія офіціанта шанована і поважна. Адже у Львові, місті з грандіозною гастрономічною історією, кельнер завжди не просто приносить їжу. Він створює настрій і є обличям закладу, а для туристів – ще й обличчям нашого міста. У 2014 та 2015 році до акції приєдналися зірки місцевої журналістики та шоу-бізнесу, науковці та меценати. Багато з них працювали кельнерами в закладах спільноти доброго смаку Kumpel’ Group. У Ресторані-пивоварні «Кумпель», наприклад, кельнерували співак Давід Меладзе і скрипаль-віртуоз Олександр Божик. У Пивній ресторації «Кумпель» на Чорновола - один із засновників компанії Kumpel’ Group Марк Зархін та власниця стоматологічної клініки Ірина Кривко. У «Штрудель Хаусі» – радіоведуча Маріанна Фіртка і засновник проекту The Ukrainians Володимир Беглов, в Ресторації Бачевських – засновник компанії Soft Serve Тарас Кицмей та один із найвідоміших психотерапевтів Європи Олександр Фільц… Своя родзинка на День Кельнера в Cafe1: 21 травня, доки

кельнерує директор, офіціанти грають на гітарах і співають. Отож, не лише кельнери, але й гості отримують несподівані приємні емоції. Не кожного дня можна зробити замовлення у відомого музиканта, радіоведучої чи власника великої мережі ресторанів, і потім отримати від нього страву, посмішку і увагу. Не кожного дня кельнери замість подавати їжу і напої дають концерт. Не забудьте завітати до наших ресторанів 21 травня наступного року – ми обов’язково приготуємо ще щось цікаве і душевне і для працівників, і для гостей. Інші міські свята, в яких бере участь Спільнота доброго смаку Kumpel’ Group: - Форум видавців. 9-13 вересня, Палац Мистецтв Найбільший книжковий ярмарок України та - Lviv Coffee Festival. 18-21 вересня, Палац Мистецтв Найбільший кавовий фестиваль України, одне з найбільш відвідуваних міських свят у Львові. - Cвято наливок. 13 вересня. Музей Ідей, Площа Ринок, "Голодний Микола" У цьому святі 2014 року брала участь Пивна ресторація “Кумпель”, а цього року нашу спільноту представлятиме Ресторація Бачевських. Унікальний міні-фестиваль, де любителі, які готують наливки в підвалі чи на літній кухні, можуть познайомитися з майстрами напоїв із крутих ресторанів, і навіть перемогти їх.

ГАЛИЦЬКА АБЕТКА

-Андрути

Традиційний львівський вафельний торт, який готували тут ще у 19 столітті. Майже кожна львівська господиня вміла випікати запашні вафлі, а начинок львів’янки знали понад сотню. В радянські часи від андрутів залишилися лише магазинні вафлі зі згущеним молоком. Протягом останніх років Kumpel’ Group відновлює культуру приготування андрутів. Цей смаколик ви можете скуштувати в обох ресторанах «Кумпель» або ж придбати з собою в Крамницях «Під Кумпелем».

-Банош

Одна з найбільш відомих страв галицької кухні, яку готують переважно в Карпатах. Його варять з кукурудзяної крупи на сметані замість води, і подають зі шкварками, бринзою або соусом з білих грибів. Ресторани «Кумпель Груп» - одне з рідкісних місць у Львові, де можна з’їсти правдивий банош.

-Вудження

Вудження - те саме, що копчення. Одна з найбільш традиційних технологій галицької кухні. Тут коптять, точніше вудять, і ковбаси, і шинки, і полядвиці, і різні види риби, і навіть фрукти та ягоди (наприклад сливи), які потім використовують як додатки до їжі. Також популярно в Галичині вудити до пива свинячі вушка і рильця.

-Горнятко

Вид посуду, з якого п’ють гарячі напої, насамперед чай. Відповідник цього слова - кружка, чашка. Дуже маленьке горнятко, з якого п’ють каву, називається філіжанка.

-Ґуглики

То вам не пошукова система, але при цьому і не якісь там тєфтєлі, хоча в основі своїй ця страва і схожа на них. Береться фарш, як на шніцель, однак не смажиться, а формується в кульки, кидається в окріп і проварюється кілька хвилин в невеликій кількості води. А далі ту воду загущують сметаною, борошном, смаженою цибулькою і тушкованою морквою. На жаль, зараз таку страву не подають у ресторанах, але ви можете спробувати зробити її собі вдома.

-Джезва

Правдива кава по-львівськи – то кава із джезви (мідної посудини з ручкою, яка підігрівається на піску. Саме таку каву робив у Відні (а потім його нащадки у Львові) знаменитий галичанин Юрій Кульчицький. Той самий, котрий врятував Відень від турецької навали, за що отримав в нагороду трофейну каву та право відкрити першу кав’ярню в столиці Австрії. Утім, деякі історики твердять, що у Львові каву з джезви знали ще до Кульчицького, в 16 столітті завдяки тісним торговим контактам з Османською імперією.

-Ель

У кумпельового пивовара навіть ель смакує по-галицьки. Тим більше, що напій, більш традиційний для Англії чи Бельгії пивовар «Кумпеля» Тарас Фалик готує за власним рецептом. Елі з кумпельової пивоварні можна скуштувати у ресторанах «Кумпель», Cafe 1, «Голодний Микола», або ж купити на розлив чи у пляшках у Крамницях «Під Кумпелем».

-Європа

Ми до неї прямуємо, хоча давно вже тут. Принаймні в сенсі гастрономії галицька кухня ще півтора століття тому посіла гідне місце серед регіональних кухонь Центральної Європи. Зрештою, просто прогуляйтеся Львовом – і у вас не виникне питання: Європа тут чи щось інше. А спальні райони раніше чи пізніше теж своє надолужать.

-Жарівка

Так галичани звикли називати лампочку розжарювання, яку до появи економних ламп повсюдно використовували для освітлення в хатах. Російською буде «лампочька Ільіча». У «Кумпелі» на Винниченка та в Крамниці «Під Кумпелем» на Чорновола ви можете придбати сувенір – пляшку у вигляді жарівки.

-Зупа

Таке саме, як суп, але смачніше в сто раз. Галичани, на відміну від східноукраїнців, які отримували більшість кулінарних знань від французів (від них і слово суп), завжди більше тяжіли до німецької гастрономічної культури. Тому і прижилося тут слово «зупа», а не «суп». Якщо ви вже потрапили в один із закладів Kumpel’ Group, варто спробувати зупу. Чесну часникову, журек, флячки – якщо ви у «Кумпелі», австрійську зупку у «Штрудель Хаусі», гарбузову – в Cafe 1. Смачного!

-Індик

«Індик думав, думав, і в борщ попав», - каже давня українська приказка. Утім, в Галичині рідко варили на індику борщ. Набагато більш поширеною є практика робити з індичатини ковбаси. Таку традиційну ковбасу з індика ви можете спробувати у ресторанах «Кумпель» та «Голодний Микола».

-Опришки

«Гей, браття-опришки, налийте горілки», - такими словами починається одна з найбільш популярних галицьких пісень. Опришки – то такі собі галицькі Робін Гуди, які воювали з загарбниками або й змісцевими багатіями, котрі виявляли надмірну жорстокість до селян. Горілки вони пили насправді небагато, переважно на поминках, адже побратими часто гинули. Та з пісні слів не викинеш…

-Пляцки і пироги

Пляцки – це страва, яку в інших регіонах України називають пирогами. Оскільки в нас в Галичині все трохи не так, як у людей, пирогами ми називаємо вареники. А пироги – пляцками. Переважно вони солодкі – такі, як маковий, горіховий, медовий, яблучний пляцки або сирник. А є ще терті пляцки – дуже схожі на деруни.

-Рондель

Рондель – те саме, що пательня або сковорідка. Якби видатний український філософ народився не на Полтавщині, а в Галичині, він був би Григорій Рондель. Але так само писав би «світ ловив мене, але не впіймав». Бо є речі, в яких ми, українці, дуже схожі, в якому б регіоні не жили.

-Слоїк, Спіжарня

Словом «слоїк» галичани називають скляні банки і дзбаночки, в яких тримають різноманітні смаколики. Серед них можуть бути конфітюри, варення, джеми, консервовані овочі чи соуси, вироблені у «спіжарні» чи «спіжарці» - місці, де галичани роблять консервацію. Різноманітні продукти від торгової марки «Спіжарка» можна придбати у Крамниці «Під Кумпелем».

-Трускавки

Трускавки – це не трускавецькі дівчата, а звичайні полуниці. Навпаки, саме назва міста Трускавець виникла, за однією з версій, саме через те, що в його районі вирощували багато трускавок. У літній сезон галичани і досі використовують багато трускавок у своїх десертах. Особливо цікаві страви (і навіть каву) з трускавками Ви можете спробувати у Cafe 1.

-Узвар

Традиційний галицький напій. Компот із сухофрутків. Один із найкращих узварів у Львові можна випити у ресторанах “Кумпель”, “Голодний Микола" та в "Ресторації Бачевських".

-Флячки

Флячки– традиційна густа львівська зупа, одна з небагатьох традиційних галицьких страв, які не зникли з ресторанів у радянські часи. Навпаки, вона була відомою на весь Союз, правда, під русифікованою назвою «рубці по-львівськи». Цю оригінальну зупу з субпродукту ви можете з’їсти у ресторанах «Кумпель».

-Хрін

Це тільки у росіян «хрєн рєдькі нє слаще». Галичанин ніколи б не дозволив собі зневажливе ставлення до хрону, адже тут його звикли подавати до багатьох страв чи робити з нього соуси. При чому притаманне це було більшості націй, які жили в Галичині, зокрема українцям, полякам, євреям, угорцям. Хрін є обов’язковим атрибутом великоднього та різдвяного столу. А ще з нього роблять чудову настоянку «хрінівку».

-Цвікли

У 19 столітті дуже модною в Європі стала французька кухня, і серед інших її смакот – соус-хрін з вершками до м’яса. Однак для правовірних євреїв цей соус був недоступним, адже вони не можуть поєднувати м’ясне і молочне. Та галицькі євреї знайшли вихід – замінили вершки тертим дрібно буряком і додали туди оцту та спецій. Так виникли «цвікли», які потім стали популярними і в українській кухні під назвою «бурячки з хроном» або просто «бурячки». Однак галичани і досі часто вживають стару назву «цвікли».

-Чвертка

Чвертка – це традиційна для галичан міра розливу алкогольних напоїв. Якщо деякі північно-східні народи вживають чвертку, яку називають «чекушкою», щоб «догнатися» після «півлітри», то тут часто обмежувалися просто чверткою, аби трішки повеселіти, але не впитися. А ще на львівському телебаченні є чудова програма «Чвертка з паном Марциняком», яку веде знавець не лише політичних течій, а й добрих смаків Богдан Волошин.

-Штрудель

Штрудель - страва, яка ще в 19 столітті стала рідною для галичан. Привезли її сюди австрійські урядовці практично відразу після того, як вони з'явилися в Відні, і чимало господинь ще й досі хваляться вмінням тонко розкатувати тісто і робити різноманітні начинки деякі з них і не снилися віденцям. Поїсти ж штруделів поза домом львів'яни ходять у "Штрудель Хаус" на Шевській, 6.

-Щавлева зупа

Щавлева зупа – давня галицька страва, схожа на зелений борщ, але менш густа. Яйце в неї галичани традиційно клали цілим або половинками, а не нарізали, а смак був дуже кислим від того, що щавель завжди переважував інші продукти. На жаль, зараз цю страву в такому вигляді у Львові готують тільки на домашніх кухнях, а в ресторанах її можна спробувати у Східній Польщі.

-Юшка

Юшка – вона і в Галичині юшка. Ріденька зупа, де всі інші інгредієнти переважає один, за яким і називають страву. У грибній юшці буде один смак – грибний, у рибній – рибний, у фасолевій – фасолевій, всі інші інгредієнти виконують роль приправи, як у бульйоні. Фасолеву та рибну юшку ви можете спробувати у ресторанах «Кумпель», грибну - в Ресторації Бачевських.

-Ябко, Ябчанка

Ябко – так на польський манер галичани часто кажуть на яблуко. З ябка у нас часто роблять конфітюри – щось середнє між варенням і джемом. А ще дуже смачною є лемківська зупа під назвою «ябчанка» - зупа пюре на основі яблук. Подаватися вона може гарячою чи холодною. Спробувати ябчанку варто в гірських районах Львівщини.

НОТАТКИ

Путівник закладами Kumpel' Group Керівник проекту - Михайло Лемак Тексти - Всеволод Поліщук Дизайн, верстка - Сергій Фединяк Фото - Олександр Кулик, Микола Щепний, Тарас Чайківський, Vitaminka Друк - ФОП Войтович А. П.

Розповсюджується безкоштовно Наклад - 1000 примірників Львів, 2015 (с) Спільнота доброго смаку Kumpel' Group

W W W . K U M P E L G R O U P. C O M