Польова практика: Осінні підсумки і плани
Події: День інвестора – презентація Вінницького проекту
Будівництво: МХП у регіонах – Ладижин, Рокита, Канів
Шановні колеги! У чудову осінню пору, якою в сільському господарстві закінчується рік, хочу привітати працівників компанії з тим, що всупереч складним погодним умовам цього літа та завдяки ефективним технологіям обробки землі ми знову зібрали чудовий врожай. Показники врожайності по різних культурах, як і завжди в нашій компанії, вищі за середньостатистичні по Україні. І поки інші підприємства зайняті пошуками додаткових ресурсів, МХП рухається далі, розбудовуючи існуючі та створюючи нові виробничі потужності. Одна з основних причин стабільності й успішності «Миронівського хлібопродукту» – вертикальна інтеграція, завдяки якій кожен наш підрозділ захищений від ринкових коливань і отримує все необхідне для ефективної діяльності. У вересні ми представили інвестиційній спільноті наш останній сміливий і потужний проект – «Птахофабрику «Вінницький бройлер» і «Комбікормовий завод «Ладижинський», будівництво яких стартувало влітку цього року у Вінницькій області. Цей амбіційний і масштабний проект вкотре підтверджує ефективність обраної моделі бізнесу ВАТ «Миронівський хлібопродукт». Успішних і сміливих вам звершень і починань!
Юрій КОСЮК
Голова правління ВАТ «Миронівський хлібопродукт»
4
4 Практика Осінньо-польові підрахунки та плани 6 Благодійність Корпоративна допомога 7 Заходь! Цікаво з першої сторінки Стань публічним! 8 Досягнення Новий лабораторний рівень 9 Дайджест «Миронівський хлібопродукт» очима ЗМІ
12
10 Подія День відкритих дверей День інвестора 14 Практика МХП будує дороги 16 Будівництво Мирослав Дідух: «На будівництві краще, ніж у кабінеті»
19
17 Свято День міста в Ладижині: з «Нашою Рябою» 18 Благодійність У добрий шлях 19 Допомога Від МХП – з любов’ю 20 Спорт І відпочинок, і азарт
22
22 Дозвілля Найбільший бутерброд «Без ГМО» Любиш працювати – люби відпочивати
№3
осінь 2010
Засновник: «Миронівський хлібопродукт» 03143, вул. Ак. Заболотного, 158 м. Київ, Україна +38 044 207 00 70 Над номером працювали: Зоя Шевчук, Алла Порошина
Дизайн та верстка: ТОВ «Горизонт Медіа» Київ, вул. М. Раскової, 11а, оф. 1013-17 Директор проекту: Анна ЦЕРКОВНА Випускаючий редактор: Ольга КАРПУСЬ Арт-директор: Євген СНІЖКО Дизайн, верстка: Петро БОЛОТСЬКИХ Літ. редактор: Олена ЛЕПТУГА
ЗМІСТ Препрес та друк: ТОВ «ЮНІВЕСТ ПРЕПРЕС» Київ, вул. Кржижановського, 4 Наклад: 6500
Виключне майнове право на матеріали, надруковані в корпоративному виданні «Миронівський хлібопродукт», належать «Миронівський хлібопродукт». Концепція, зміст та дизайн є інтелектуальною власністю видавця. За умови передрукування та використання матеріалів посилання на видання обов’язкове.
ПРАКТИКА
Осінньо-польові підрахунки та плани Кінець одного року в сільському господарстві зазвичай знаменує початок наступного. Не встигли з полів зібрати врожай, посіяний навесні, як уже засівається новий – першими йдуть озимі культури: пшениця, ріпак та інші. До структури посівів МХП входять насамперед ті культури, які необхідні «Миронівському хлібопродукту» для внутрішньої переробки та виготовлення комбікормів. Адже саме їх чекають на птахофабриках, де виробляється кінцевий продукт – м’ясо курки.
Після непростого в погоднокліматичному плані літа «Миронівський хлібопродукт» зібрав непоганий порівняно з іншими господарствами України врожай. У семи сільськогосподарських підприємствах МХП, розташованих у Черкаській, Вінницькій, Київській, Дніпропетровській, ІваноФранківській областях та в Криму, навесні 2010 року було оброблено 180 тис. га орних земель. Перед рослинницькими підприємствами МХП було поставлено чітке завдання – отримати запланований урожай, використовуючи затверджений центральним офісом бюджетний ресурс. Завдяки сучасним високопродуктивним технологіям вирощування
П
4
Цього року МХП отримав один з найбільших врожаїв озимої пшениці в Україні. З 51 тис. га було зібрано 228,5 тис. тонн зерна із середнім рівнем врожайності 4,5 т/га, що вдвічі більше за аналогічний показник по Україні.
сільськогосподарських культур виконати це завдання вдалося – цього року «Миронівський хлібопродукт» отримав один з найбільших урожаїв озимої пшениці в Україні. З 51 тис. га було зібрано 228,5 тис. тонн зерна із середнім рівнем врожайності 4,5 т/га, що вдвічі більше за аналогічний показник по Україні. При цьому майже вся зібрана пшениця – продовольча, з високим вмістом білку та клейковини. Врожай озимого ріпаку склав 12 тис. тонн з 4,3 тис. га, незважаючи на складні погодно-кліматичні умови в період перезимівлі та вегетації та завдяки застосуванню інтенсивних ресурсозберігаючих технологій вирощування.
ПРАКТИКА зібрано 21 тис. га із середнім рівнем урожайності 2,7 т/га (це удвічі більше за середньо-український). Вражає також урожайність сої на полях МХП: при незначних засіяних площах урожайність, тим не менше, надзвичайно висока – 2,4 т/га (аналогічний показник по Україні – 1,4 т/га). На кінець поточного року завдяки втіленню стратегії розширення земельного банку МХП у розпорядженні компанії знаходяться близько 250 тис. га, де вже засіваються озимі культури. Приблизний план посівних площ на 2010-11 маркетинговий рік такий: ріпак – 10 тис. га (4% у структурі посівів МХП), пшениця – 55 тис. га (22%), кукурудза на зерно – 95 тис. га (38%), соняшник – 22 тис. га (9%), соя – 10 тис. га (4%), горох – 8 тис. га (3,5%), яровий ячмінь – 6 тис. га (2%). Загалом у «Миронівському хлібопродукті» структура посівної площі залишилася на рівні попереднього року. Єдина зміна стосується лише незначного збільшення обсягів сої та гороху. Пріоритетними для компанії є ті культури, які потім використовуються у внутрішній переробці для забезпечення комбікормових заводів кукурудзою, а олійнопресових заводів – соняшником. На початку чергової посівної кампанії МХП, як завжди, на 100% забезпечений усім необхідним (паливномастильними матеріалами, добривами, насінням, засобами захисту рослин), а можливі проблеми розв’язує самостійно. А з огляду на те, що компанія дотримується політики ведення інтенсивного землеробства і на 100% засіває землі, що знаходяться в її активі, з боку держави не виникає необхідності Продовжується збір урожаю кукурудзи й соняшнику. При плані збирання 67 тис. га на кінець вересня зібрано 13,5 тис. га кукурудзи із середнім рівнем урожайності 7,9 т/га (з огляду на те, що збираються насамперед гібриди кукурудзи, які найбільше постраждали від посухи, загальний рівень урожайності в підсумку очікується ще вищий). Соняшника при плані збирання 28,5 тис. га вже
її стимулювати та давати рекомендації, що для деяких учасників ринку часом становить справжню проблему. Станом на кінець вересня, рослинницькі господарства МХП вже посіяли 10 тис. га ріпаку (65% від запланованих площ, які через відсутність вологи в ґрунтах були скорочені). При плані 56 тис. га озимої пшениці на сьогодні посіяно 23 тис. га (41% від запланованої площі, яка буде й далі засіватися). Інші озимі культури (ячмінь і жито), які також висіваються на полях МХП, будуть представлені в незначних обсягах. Уже закінчено посівну в ТОВ «Урожайна країна» (Сумська обл.), ЗАТ «Агрофорт» і в рослинницькому підрозділі СТОВ «Старинська птахофабрика» (Київська обл.), на 80% – у ЗАТ «НВФ «Урожай» (Черкаська обл.), інші рослинницькі підприємства засіяли вже понад 50% запланованих площ. У підсумку варто зазначити, що мінімальна планова врожайність зернових у заліковій вазі на наступний рік у МХП очікується на такому рівні: пшениці – 6 т/га, кукурудзи – 8 т/га, ріпаку – 3,5 т/га, соняшнику – 3 т/га. Крім того, якщо на кінець 2010 року «Миронівський хлібопродукт» обробляє близько 250 тис. га орних земель (додано нові землі в Хмельницькій області до підприємства ЗАТ «Зернопродукт МХП», а також придбано ТОВ «Урожайна країна» в Сумській області), то на початок 2011-го їх буде вже значно більше, адже компанія постійно збільшує обсяг нових земель і господарств, реалізуючи плани з подальшого розширення земельного банку – до 500 тис. га в найближчі 2-3 роки.
БЛАГОДІЙНІСТЬ
Корпоративна допомога У важкій ситуації вчасно надана допомога зазвичай набагато ефективніша за боротьбу з наслідками. Особливо якщо це стосується лікування складних хвороб або травматичних випадків. А коли допомагають колеги, розумієш, що навколо тебе – не просто робочий колектив, а справжні друзі. Саме в цьому напрямку розвивається компанія «Миронівський хлібопродукт» загалом і птахофабрика «Шахтарська Нова» зокрема. Нещодавно завдяки підтримці з боку «Миронівського хлібопродукту» та його працівників було успішно здійснено складні операції із заміни суглобів у дітей співробітників птахофабрики «Шахтарська Нова». За словами директора підприємства Віктора Грінюка, про хвороби дочок повідомили керівництву охоронець Григорій Ахметзанов і бухгалтер Галина Дорош. Допомогти дівчатам вилікувати хвороби опорно-рухового апарату (в одному з випадків – саркому стегнової кістки) могли лише серйозні операції. Працівники птахофабрики відразу відреагували на скрутне становище своїх колег і допомогли зібрати необ-
Н
6
хідні кошти. Дівчата отримали по 10 тисяч гривень на операції, а вартість імплантатів узяли на себе медичні заклади, в яких їх оперували, – Національний інститут раку (Київ) і Донецький науково-дослідний інститут травматології та ортопедії.
Обидві операції пройшли успішно, і зараз дівчатам лишилося пройти остаточні обстеження та реабілітацію, після чого керівництво птахофабрики «Шахтарська Нова» готове відправити обох відновлювати здоров’я в санаторії.
ЗАХОДЬ!
Цікаво з першої сторінки
http://www.mhp.com.ua/ua/node/968/#/8 Відтоді як корпоративний журнал почав виходити в оновленому вигляді, кількість читачів серед працівників ВАТ «Миронівський хлібопродукт» почала суттєво збільшуватися. Щоб кожен бажаючий міг у будь-яку хвилину погортати останні числа журналу, не шукаючи паперовий примірник серед колег по різних частинах офісу, на сайті
В
компанії створено додаткову опцію – відтепер можна он-лайн погортати корпоративний журнал, перечитати статті, роздивитися фотографії. Невдовзі в тому ж підрозділі сайту можна буде також переглянути і буклет, в якому зібрано всю базову інформацію про компанію, підприємства, що входять до її складу, ознайомитися з осно-
вними виробничими показниками та графіками, а також переглянути останні дані про бренди, надані відділом маркетингу. Чекайте українську й англійську версії буклету на сайті МХП найближчим часом. Щоб потрапити на потрібну сторінку, запрошуємо в підрозділ «Прес-центр» – «Корпоративний Журнал».
Стань публічним! Запрошуємо всіх працівників ВАТ «Миронівський хлібопродукт» узяти участь в акції «Я в МХП». Редакція корпоративного журналу нашої компанії оголошує акцію «Я в МХП». У найближчі місяці ми очікуємо від вас розповіді про те, як ви потрапили в компанію, чого досягли, яку кар’єру збудували, які особливі враження та здобутки вам подарував «Миронівський хлібопродукт». Найцікавіші розповіді читайте в зимовому випуску корпоративного журналу. Тож пиши про себе і надсилай розповідь на адресу pressa@mhp.com.ua – хай усі в МХП дізнаються про тебе!
Р
7
ДОСЯГНЕННЯ
Новий лабораторний рівень У цьому році сім лабораторій Виробничотехнологічного Центру контролю якості та безпеки продукції МХП уперше пройшли державну атестацію й отримали свідоцтво про атестацію на компетентність і незалежність проведення досліджень. Це означає, що відтепер вони мають офіційне державне визнання та дозвіл на роботу з патогенними мікроорганізмами III-IV групи. Атестацію проводили Київське та регіональні відділення Укрметртестстандарту (Всеукраїнського державного науково-виробничого центру стандартизації, метрології, сертифікації та захисту споживачів). Протягом останніх чотирьох місяців усі лабораторії пройшли перевірку комісій Управління ветмедицини, Держстандарту та санітарних служб, а після перевірок компетентності та рівня підготовки спеціалістів, оснащення обладнанням і знання нормативних документів отримали відповідні позитивні висновки зазначених вище установ. На сьогодні в складі Виробничотехнологічного центру контролю якості продукції «Миронівського хлібопродукту» вже 12 лабораторій з високим, можна навіть сказати, європейським рівнем виконання досліджень, найсучаснішим обладнання та висококваліфіковани-
А
8
ми працівниками. Рівень підготовки, компетентність співробітників та оснащеність лабораторій здивували навіть європейську комісію. Жодне підприємство на Україні не може похвалитися такою кількістю та різноманітністю за напрямками діяльності професійних лабораторій, які на кожному етапі виробництва стежать за якістю продукції. За розгалуженістю системи лабораторій МХП схожий на державну установу, адже майже в кожній області має обладнану й відповідно атестовану лабораторію. Водночас жодна державна установа України або науково-дослідний інститут не можуть похвалитися таким оснащенням і рівнем виконання досліджень. А з огляду на те, що працівники лабораторій дедалі активніше вдосконалюють рівень своєї підготовки, рівнятися їм в Україні невдовзі не буде на кого. Так тримати!
Це свідоцтво вперше отримали такі лабораторії: ДП «Перемога Нова» – завідувач виробничою лабораторією Алла Василівна Бабічева. СТОВ «Старинська птахофабрика» – завідувач ветеринарною лабораторією Роман Миколайович Тютюн. ЗАТ «Дружба народів» – завідувач ветеринарною лабораторією Валентина Сергіївна Герасименко. СООО «Дружба народів» – завідувач виробничою лабораторією Ірина Федорівна Біневська. ЗАТ «Миронівська птахофабрика» – завідувач виробничою лабораторією забійного комплексу Лариса Анатоліївна Грибініченко. ЗАТ «Миронівська птахофабрика» – завідувач ветеринарною лабораторією Алла Василівна Воробйова. Миронівський м’ясопереробний завод «Легко» – завідувач виробничою лабораторією Таїса Володимирівна Штанько. Крім того, підтвердили свої атестати лабораторії ЗАТ з ІІ «Оріль-Лідер» (завідувач – Ірина Вікторівна Чехранова) та ЗАТ «Дружба народів Нова» птахокомбінат (завідувач – Людмила Василівна Дацун).
ДАЙДЖЕСТ
«Миронівський хлібопродукт» очима ЗМІ Про найбільші досягнення «Миронівського хлібопродукту» писали провідні ЗМІ України. Тож підіб’ємо підсумки Один із найбільших виробників м’яса птиці компанія «Миронівський хлібопродукт» (МХП, Київ) має намір збільшити виробництво ковбасних виробів на своєму підприємстві «Український бекон» (Донецька область) у 3,1-3,6 рази, або на 135-180 тонн, до 200-250 тонн на добу до 2014 року. Про це повідомив голова правління компанії Юрій Косюк. «Дуже успішний і дуже вдалий проект», – зазначив він. Зараз підприємство виробляє 65-70 тонн продукції на добу. Компанія планує вкласти в розвиток підприємства в найближчі 2-3 роки близько $10 млн. У цілому інвестиції в нього вже становлять $40 млн. 21.09.2010 ІА Українські Новини, економіка Один із найбільших виробників м’яса птиці компанія «Миронівський хлібопродукт» (МХП, Київ) розглядає можливість створення мережі власних ресторанів. Про це повідомив голова правління компанії Юрій Косюк. «Ми на це дивимося, розглядаємо й багато над цим працюємо», – сказав він. Йдеться передусім про створення мережі ресторанів швидкого харчування. 21.09.2010 ІА Українські Новини, економіка Потужна українська агропромислова компанія ВАТ «Миронівський хлібопродукт» (МХП) планує до 2015 року збільшити потужності з вироб-
ництва курятини майже на 62% – до 550 тис. тонн на рік. Це стане можливим завдяки запуску двох ліній птахофабрики «Вінницький бройлер». Як повідомили в компанії, першу виробничу лінію запустять у середині 2013 року, і вона працюватиме на задоволення внутрішнього попиту в Україні. Друга запрацює в середині 2014 року. Капітальні інвестиції в перші дві виробничі лінії становитимуть $750 млн. У компанії також розраховують, що протягом 2016-2018 років на птахокомлексі буде запроваджено ще дві виробничі лінії аналогічної потужності. 23.09.2010 День (Київ) Председатель правления ОАО «Мироновский хлебопродукт» Юрий Косюк сообщил, что за последние несколько месяцев компания приобрела несколько агропредприятий. По его словам, МХП расширяет свой земельный банк не только в Винницкой и Черкасской, но и в Хмельницкой и Сумской областях. 21.09.2010 Интерфакс-Украина (Деловые новости)
Бизнес-досье: Рейтинг самых дорогих брендов Украины В проекте принимали участие только украинские бренды национального масштаба. Окончательный список, в который попали 70 торговых марок,
был разделен на две группы: «Самые дорогие FMCG-бренды Украины» (товары широкого потребления) и «Самые дорогие бренды сферы услуг и ритейла Украины». Самым дорогим брендом сферы услуг и ритейла оказался «Киевстар». А самым дорогим FMCG-брендом – «Наша Ряба». Бренд «Мироновского хлебопродукта» оценен в почти $600 млн. Топ-10 самых дорогих брендов Украины: 1. «Киевстар» – $2,52 млрд. 2. «Эпицентр» – $691,67 млн. 3. «Наша Ряба» – $599,48 млн. 27.09.2010 Delo.ua
50 самых популярных брендов Украины Товары под этими торговыми марками украинцы покупают больше всего. Заметно изменилась и расстановка сил в десятке лидеров рейтинга. Торговая марка «Наша Ряба» по объему продаж обогнала прошлогоднего лидера корпорацию Roshen более чем на 1 млрд грн. Такие результаты эксперты объясняют снижением покупательной способности и, как следствие, предпочтением более доступного куриного мяса свинине или говядине. 1 Наша Ряба Продажи: 3,326 млрд грн Год запуска: 2001 Компания: ОАО «Мироновский хлебопродукт» Двигателем торговли стала масштабная рекламная поддержка, сопровождавшая продажи на протяжении 2009-2010 годов. 17.09.2010 Фокус (Киев)
Увага!
У корпоративному буклеті, де зібрано інформацію про всі підприємства МХП, було надруковано некоректні дані. Зокрема в статті, присвяченій СТОВ «Старинська птахофабрика», зазначено, що на цьому підприємстві виробничий показник встановлено на рівні 151 інкубаційне яйце з однієї курки-несучки на рік, і лише 2010 року цей показник зріс до 162 яєць. Насправді показник яйценосності на Старинській птахофабриці вже 2009 року закріпився на рівні 162. Просимо вибачення!
9
ПОДІЯ
День відкритих дверей 21 вересня в центральному офісі «Миронівського хлібопродукту» відбулася подія, яка вже стала традиційною для компанії, – День преси. У конференц-залі зібралися представники провідних українських ЗМІ, зокрема тих, що спеціалізуються на аграрній тематиці, щоб почути про головні новини МХП з вуст голови правління Юрія Косюка. А новини, як завжди у ВАТ «Миронівський хлібопродукт», були варті уваги. На прес-конференції, з якої почався День преси, Юрій Анатолійович детально розповів про будівництво нового птахокомплексу в Ладижині, про соціальні програми, які супроводжуватимуть реалізацію цього проекту, а також поділився планами компанії про вихід на ринок ресторанів і фаст-фудів. Цього осіннього ранку центральний офіс «Миронівського хлібопродукту», куди зазвичай можна потрапити лише за перепусткою, гостинно відчинив свої двері для спостережливих гостей із блокнотами, камерами та фотоапаратами. Усі журналісти, які зібралися цього дня в офісі МХП на вулиці Академіка Заболотного, 158, окрім традиційних матеріалів прес-кіту, отримали набір корпоратив-
Ц
10
них журналів, буклет із надзвичайно повною інформацією про компанію, корпоративний фільм, а також справжній подарунок – візит на Миронівську птахофабрику. Протягом прес-конференції Юрієві Косюку довелося відповісти на безліч запитань про особливості діяльності компанії на українському ринку м’яса та м’ясних продуктів, про розвиток експортних можливостей МХП, про «Пта-
хофабрику «Вінницький бройлер» та інше. Але найбільше представників преси схвилювала думка про можливий у майбутньому вихід компанії у сферу громадського харчування. Оскільки все, що робить МХП на ринку, визначається високим рівнем професіоналізму, якістю, швидкістю та великими інвестиціями, привід хвилюватися та заздалегідь враховувати нового гравця справді є.
ПОДІЯ
Але поки що діяльність МХП зосереджена на українському ринку курятини та на будівництві нових потужностей – птахокомплексу в Ладижині. Детально повідомивши про нинішні та майбутні обсяги виробництва, а також про традиційну для компанії активність у соціальній сфері, Юрій Косюк задовольнив цікавість журналістів з регіональних видань Вінниччини, а в дечому навіть розвіяв їхні страхи і напруженість – адже ніщо так не лякає людину, як кардинальні події, що неминуче змінюють життя, до якого вона звикла. Юрій Косюк пообіцяв, що зміни будуть, але тільки хороші. Після обіднього фуршету візит гостей Дня преси продовжився – на комфортабельному автобусі їх відвезли на Миронівську птахофабрику: до пташників і забійного цеху. Екскурсія виявилася надзвичайно інформативною та інтенсивною, адже не щодня журналістам доводиться бувати на такому
ефективному підприємстві світового рівня. Особливе враження виробничі лінії із забою птиці справили не стільки на традиційно більш вразливих журналістів-жінок, скільки на фотографів усіх статей – адже рухома геометрія конвеєра, повторювані силуети курячих тушок і швидкі та злагоджені рухи
Все, що робить МХП на ринку, визначається високим рівнем професіоналізму, якістю, швидкістю та великими інвестиціями.
працівників заворожують не лише візуально мислячих фотографів, але й будь-якого відвідувача птахофабрики. Не менше враження справили й заходи біобезпеки, а також рівень комп’ютеризації виробництва. Повертаючись до Києва після запашної кави в затишному придорожньому ресторані, журналісти перетравлювали інформацію, фірмові бутерброди «Миронівського хлібопродукту», якими в дорогу їх забезпечили спеціалісти в центральному офісі, та готувалися до публікацій. Одні в телефонному режимі надиктовували свіжі новини, інші занотовували найсвіжіші враження. А коли останній журналіст попрощався з організаторами Дня преси, останні могли з упевненістю сказати: кращого Дня преси не було навіть тоді, коли організацією цього заходу займалися спеціалізовані агенції, адже саме цього року в центральному офісі вирішили зробити все самостійно. І не помилилися.
11
ПОДІЯ
День інвестора Другою важливою подією вересня в центральному офісі ВАТ «Миронівський хлібопродукт» став День інвестора. Цього дня до компанії завітали провідні аналітики та представники інвестиційних банків і компаній. Близько 50 осіб заповнили конференц-зал офісу, де голова правління МХП Юрій Косюк та фінансовий директор МХП Вікторія Капелюшна презентували бізнес-план птахокомплексу, який будується поблизу міста Ладижин у Вінницькій області. Присутні, звісно, не обмежилися запитаннями стосовно цього проекту і розпитували топ-менеджмент «Миронівського хлібопродукту» про всі деталі діяльності МХП зараз і плани на майбутнє.
Численні гості, до прибуття яких ретельно й давно готувалися, отримали всю необхідну інформацію з перших вуст, аби повідомити її згодом усім зацікавленим представникам ринку. День інвестора, який теж уже став традиційним у МХП, продовжився так само, як і День преси, на Миронівській птахофабриці. Присутні, які завітали до МХП з різних країн світу (Великобританії, Росії, Швеції, Фінляндії, Нідерландів і, звичайно, України), професійно та зі знанням справи оцінили рівень виробництва на Миронівській птахофабриці (забійний цех і майданчики вирощування), а також завітали на Миронівський завод з виготовлення круп і комбікормів. У цей день «Миронівський хлібопродукт» офіційно оголосив про наміри стратегічного розвитку бізнесу в найближчі роки. З огляду на модель вертикальної інтеграції, застосовану в МХП, компанія розширюватиме два напрямки своєї діяльності – птахівництво та рослинництво. Головний проект у розширенні птахівницької діяльності МХП – це будівництво «Птахофабрики
Ч
12
«Вінницький бройлер» і «Комбікормового заводу «Ладижинський». Капітальні інвестиції в цей проект (дві перші виробничі лінії) складають $750 млн. До складу птахофабрики входитимуть чотири виробничі лінії потужністю 100 тис. тонн курятини на рік кожна. Запуск першої лінії заплановано на середину 2013 року, другої – на середину 2014-го. Зараз птахофабрики МХП виробляють 340 тис. тонн курятини на рік, а з уведенням перших двох виробничих ліній нового птахокомплексу до поточних виробничих потужностей буде додано ще 220 тис. тонн. Таким чином, у 2015 році на всіх підприємствах МХП (включно із новозбудованою «Птахофабрикою «Вінницький бройлер») вироблятиметься близько 550 тис. тонн курятини на рік. Дві наступні виробничі лінії вводитимуться в дію протягом 2016-2018 років. Загалом до складу птахокомплексу входитиме бройлерна птахофабрика, комбікормовий та олійнопресовий заводи, інкубатор, забійний цех, послідо сховище й очисні споруди. На кожному з 24 виробничих майданчиків розташу-
ється по 38 пташників. Цей комплекс буде найбільшим у Європі й удвічі більшим за Миронівську птахофабрику. Інкубаційним яйцем птахокомплекс забезпечуватиме птахофабрика «Шахтарська Нова», яка вже зараз збільшує виробничі потужності з 45 млн шт. яєць на рік до 325 млн шт. Другий напрямок розвитку МХП – розширення земельного банку по 100 тис. га на рік. Нагадаємо, що 2009 року земельний банк компанії складав 180 тис. га. На сьогодні МХП обробляє понад 220 тис. га, а на кінець поточного року земельний банк компанії вже зросте до 280 тис. га. Протягом наступного, 2011 року, він збільшиться до 380 тис. га. Загалом у планах компанії збільшити свій земельний банк до 400 тис. га протягом найближчих 2-3-х років. Після того як інвестори отримали відповіді на всі свої запитання та дізналися навіть більше, ніж очікували, їхній візит продовжився екскурсією на Миронівську птахофабрику та Миронівський завод з виготовлення круп і комбікормів.
ПОДІЯ
ПРАКТИКА
МХП будує дороги Підтримувати інфраструктуру та соціальну сферу населених пунктів, де розташовані підприємства МХП, – давня традиція «Миронівського хлібопродукту». Дитячі садки й школи, лікарні й лабораторії, свята й фестивалі, навчання й відпочинок на морі – усе це, а також будівництво церков і житлових будинків є частиною соціальної діяльності компанії. Серед останніх благодійних проектів – будівництво дороги районного призначення через селище Рокита в Полтавській області, де розташовано Новомосковський елеватор (Новомосковська філія ЗАТ з ІІ «Оріль-Лідер»).
Події, як і завжди, коли до справи береться МХП, розвивалися стрімко. Коли розбита вулиця в центральній частині селища посправжньому стала найнагальнішою проблемою, голова Рокитянської селищної ради Микола Семук озвучив це питання на рівні району та розташованого в Рокиті підприємства – Новомосковського елеватора. Власне, через активність останнього дорога, збудована в 60-х роках минулого століття і не розрахована на сучасні навантаження, й стала зовсім не придатною для користування. Районну ініціативу керівництву МХП через директора Новомосковської філії Наталю Дідух передав голова Великобагачанської райради Юрій Саковський і дуже оперативно отримав відповідь від голови правління «Миронівського хлібопродукту» Юрія Косюка, який підписав наказ про виділення коштів у розмірі 1 млн 65 тис. грн на реконструкцію та ремонт дороги. Суму, призначену для ремонтних робіт, було оголошено після проведення тендера: розрахунок склав 158 грн на 1 кв. м при загальному обсязі запла-
П
ПРАКТИКА
нованих робіт у 6732 кв. м, або 1064 м дороги. З огляду на те, що ця дорога має районне значення, угода про її реконструкцію була підписана трьома сторонами: балансоутримувач – Служба автомобільних доріг у Полтавській області, платник – ЗАТ з ІІ «ОрільЛідер» в особі директора Новомосковської філії Наталії Дідух, підрядник – ТОВ ШБУ-9 (м. Лубни). Перш ніж розпочалося будівництво, спеціалісти ТОВ «Полтавакомундорпроект» підготували проектний план, згідно з яким лубенське підприємство ТОВ ШБУ-9, що виграло тендер, у надзвичайно стислий термін (20 днів) провело роботи. Допомогли німецька спеціалізована техніка та новітні технології (зокрема модифікований бітум, що витримує високі температури, та кубовидний щебінь). Справжній професіоналізм будівельників на чолі з Володимиром Тетерятниковим відзначили всі учасники проекту й навіть конкуренти, адже всі роботи контролювалися керівництвом елеватора, де зокрема зважувалися будматеріали (з розрахунку 15 см щебеню, 6 см асфальту).
Першого ж робочого дня після святкування Дня Незалежності відбулася офіційна церемонія відкриття дороги. Після того, як на капоті однієї з машин учасників усі причетні до будівництва траси засвідчили, що роботи виконано якісно і вчасно, усі документи підписано, дорога була визнана готовою до експлуатації. Почесну червону стрічку перерізали директор Новомосковського елеватора Наталя Дідух і директор приватної агрофірми «Україна», Герой України Іван Балюк – почесний мешканець Великобагачанського району. Розрізана на шматочки стрічка розійшлася по руках присутніх, які відчули важливість
цього проекту, що став найбільшою інвестицією в розвиток району. Відповідаючи на запитання журналістів про подальші плани МХП стосовно розвитку регіону, Юрій Саковський із надією та інтригою в голосі сказав: «Далі буде…», а всі, кому пощастило співпрацювати з «Миронівським хлібопродуктом», можуть підтвердити – буде насправді.
БУДІВНИЦТВО
Мирослав Дідух: «На будівництві краще, ніж у кабінеті» Поки всі наявні в МХП підприємства працюють на повну силу або поступово нарощують виробничі потужності, біля міста Ладижин у Вінницькій області зростає справжній гігант – «Птахофабрика «Вінницький бройлер», удвічі потужніша за Миронівську. Для забезпечення її кормами вже зараз будується «Комбікормовий комплекс «Ладижинський», за спорудження якого відповідає Мирослав Дідух. У попередньому номері нашого журналу ми повідомили читачам про початок будівництва і відтепер постійно інформуватимемо про його подальший перебіг – аж до перерізання урочистої червоної стрічки перед головним корпусом птахофабрики. Мешканці міста Ладижин можуть наразі спостерігати за надзвичайним видовищем: на їхніх очах просто із землі та осінньої сльоти зростає майбутній комбікормовий комплекс. На сьогодні будівництво зосереджено на зведенні двох елеваторів (для зерна та соняшнику), залізничних колій та інфраструктури (депо, адміністративні споруди, їдальня тощо). А невдовзі розпочнеться й будівництво складів, підстанції, газопроводів. Підстанція (110 кВ), для спорудження якої вже підписано всі необхідні документи, забезпечуватиме електроенергією комбікормовий завод, 7 бригад та інкубатор. Незважаючи на складні погодні умови на початку будівництва в червні цього року, коли безперервні дощі перетворили поле на болото, та початок осінньо-зимового сезону, на будмайданчику вирує робота: встановлюються палі, арматура, до морозів треба закінчити всі бетонні роботи. Не буде на будівництві й зимових канікул – саме в цей період триватиме монтаж обладнання на елеваторах і металоконструкціях. А на наступний рік заплановано зведення власне корпусу будівлі комбікормового заводу. На сьогодні на будівельному майданчику вже є стабільний зв’язок, вода й електроенергія, а працівники живуть у 30 квартирах, придбаних спеціально для них. У подальшому заселять іще близько 30 квартир, які вже теж придбані підприємством. Загалом на спорудженні заводу (підрозділ Мирослава Дідуха) працюють переважно місцеві
М
16
Хоча до завершення будівництва всього комплексу ще нібито багато часу, у центральному офісі компанії вже працюють над формуванням кадрового резерву для виробничих позицій і набирають на стажування керівний персонал. робітники – 70% від усіх зайнятих на будівництві. Решта – спеціалісти з Він ницької, Дніпропетровської та інших областей. За словами Мирослава Степановича, головують на будівництві близько 50 спеціалістів, розпорядження яких виконують 300-400 підрядників. Хоча до завершення будівництва всього комплексу ще нібито багато часу,
у центральному офісі компанії вже працюють над формуванням кадрового резерву для виробничих позицій і набирають на стажування керівний персонал. За словами директора департаменту по роботі з персоналом МХП Ірини Косолапової, відповідальної за цю роботу, план з підбору персоналу давно готовий. Звісно, у першу чергу потрібні майбутні керівники – цих позицій відкрито понад 80. Працівники на виробництво набиратимуться пізніше, зараз же триває збір інформації про кваліфіковані та некваліфіковані кадри області, які в подальшому можуть обійняти посади на «Птахофабриці «Вінницький бройлер» та на «Комбікормовому заводі «Ладижинський». Зважаючи на те, що в процесі реалізації такого надпотужного проекту доводиться вирішувати величезну кількість найрізноманітніших виробничих питань, робочий час Мирослава Дідуха поділяється на дві рівні частини: половину свого часу він проводить на будівництві, а другу половину – у кабінеті. І якщо в кабінеті вирішуються важливі, але не завжди приємні питання, то на будмайданчику, всупереч певній незатишності та негоді, на серці у відповідального за проект спокійно та радісно, адже тут втілюється в реальність смілива ідея, підкріплена професіоналізмом найкращих вітчизняних спеціалістів. З огляду на те, що до завершення будівництва ще справді далеко, чекайте в наступному випуску нашого журналу продовження розповіді про найбільше будівництво МХП. Тож – далі буде…
СВЯТО
День міста в Ладижині: з «Нашою Рябою» Наприкінці серпня ВАТ «Миронівський хлібопродукт» пригостив смаженими курчатами понад 6 тисяч мешканців міста Ладижин, де компанія зараз будує потужний птахокомплекс. День народження міста, який збігся з Днем Незалежності, відвідав голова правління МХП Юрій Косюк. В Ладижині 24 серпня відзначали одночасно два свята – День Незалежності України та 770-річний ювілей міста. До визначної події Ладижин причепурився. На центральній площі працювали фонтани, святково вдягнені мешканці цілими родинами гуляли центром міста. Місцеві художники демонстрували свої роботи. Музиканти грали та співали. Для наймолодших городян працював ляльковий театр, проводилися ігри та конкурси. А ще в цей день можна було безкоштовно пригоститися соковитою куркою. Кухарі торговельної марки «Наша Ряба» на честь Дня міста приготували 1300 кг продукції – крильця та стегна. Скуштувати страви можна було за святковими столами, накритими для мешканців і гостей Ладижина просто неба на центральній площі. Якщо більшість українських бізнесменів тільки вчаться брати на себе соціальну відповідальність за своїх працівників і споживачів, то МХП традиційно влаштовує свята для міст, де розташовані його підприємства. Нещодавно Ладижин став членом великої сім’ї під назвою «Миронівський хлібопродукт». Концерн, до складу якого входять торговельні марки
В
«Наша Ряба», «Легко!», «Дружба народів», «Фуа Гра», «Бащинський» і «Європродукт», розпочав у Ладижині будівництво найбільшого в Європі комплексу з виробництва курятини. Птахофабрика «Вінницький бройлер» і комбікормовий комплекс «Ладижинський» реалізовуватимуть увесь цикл виробництва м’яса курки: від вирощування, переробки та зберігання зерна, виготовлення комбікормів до інкубації яєць, вирощування птиці та виробництва курятини. Загальна сума інвестицій у птахокомплекс – близько $1,5 млрд. Це одна з найбільших інвестицій в області. І найголовніше – до 2017 року в Ладижині з’являться майже 7 тисяч робочих місць. Безробіття – справжнє лихо маленьких містечок, особливо в агропромислових областях. Тому настільки масштабне грошове вливання в невеличкий 22-тисячний Ладижин надасть неабиякі можливості для розвитку не лише міста, але й цілої області.
«Я покладаю на цей проект надзвичайні надії, – сказав міський голова Ладижина Валерій Коломєйцев, – оскільки вважаю, що не тільки Ладижин, але й усі міста України можуть жити лише за наявності робочих місць, зарплат, будівництва житла, дитячих садочків. Як мешканець Ладижина я переконаний, що проект «Миронівського хлібопродукту» – це друге дихання для нашого міста». Новий комплекс готовий подбати і про житлові потреби своїх майбутніх працівників. «Миронівський хлібопродукт» планує будувати квартири та гуртожитки для робітників, а для їхніх дітей – дитячі садки. Поступово зростатиме купівельна спроможність ладиживчан, що дасть поштовх для розвитку сфери послуг. «Коли ми прийшли в Канів, – розповідає Юрій Косюк, – там була найнижча зарплата в Черкаській області. Сьогодні в Каневі середня зарплата вища, ніж у Черкасах. У Ладижині ми піднімемо рівень соціального забезпечення людей, починаючи від податків і завершуючи зарплатами. Вінниця довго наздоганятиме Ладижин за рівнем доходів населення». Уже восени 2011 року буде введено в експлуатацію 2 елеватори комбікормового комплексу. Перша черга птахофабрики «Вінницький бройлер» запрацює в середині 2013 року. Уже зараз розпочато підбір персоналу. Спільне свято Дня Незалежності та Дня міста завершилося концертом гуртів «Скрябін», «Армія» та масштабним салютом. Наступного ж дня в Ладижині відкрився пункт, де приймають резюме всіх бажаючих працевлаштуватися на нові підприємства.
17
БЛАГОДІЙНІСТЬ
У добрий шлях Під час розмови з нами очі Клавдії Польової світяться радістю. Ми спілкуємося на затишній кухні родини Польових, і Сергій, чоловік Клавдії, бере активну участь у розмові. Після того як він потрапив в автомобільну катастрофу й опинився в інвалідному візку, Польові майже не розлучаються. У цей важкий період про Сергія не забуло його рідне підприємство – СТОВ «Дружба народів». Допомогло з лікуванням, а потім виділило зручну квартиру з пандусом. Не забувають на підприємстві про свого колишнього працівника й досі. Прохання задовольняють без зволікань, хоча Сергій і Клавдія – люди тихі та намагаються нікого не обтяжувати своїми проблемами. Так було й цього разу, коли вийшов з ладу інвалідний візок Сергія, виділений йому державою. Замість гарантованих восьми років він прослужив лише чотири. Родина вирішила звернутися в Джанкойський фонд соціального захисту інвалідів. Але у відповідь отримала тільки лист-відписку – мовляв, на сьогодні запчастин до візка немає. Хоча Польові просили новий візок, а не частини до старого, допомоги вони не дочекалися. Тоді Польові як колишні працівники компанії «Миронівський хлібопродукт» вирішили звернутися безпосередньо до голови правління – Юрія Косюка. Як же ж вони здивувалися, коли за тиждень прийшла
Т
18
відповідь разом із вирішенням їхньої проблеми. Юрій Анатолійович узяв під особистий контроль надання допомоги та придбання нового візка. Уже за 10 днів Польовим привезли електровізок моделі «Артем-220», виготовлений на київському підприємстві «Артемсварка». Радості родини
Коли позаду стільки переживань, розумієш, що головне в житті – віра, надія, любов. І вірність один одному в будь-яких життєвих ситуаціях.
не було меж. Візок – сучасний на вигляд, легкий, зручний, маневрений і, головне, призначений для пересування по вулиці. У старому візку Сергієві було важко долати навіть найменші підйоми на дорозі, візкові не вистачало потужності. Щоб виштовхати його нагору, напружуватися доводилося Клавдії. З новим візком цієї проблеми більше немає. – Ми навіть не чекали, що все так швидко вирішиться, – розповідає Клавдія. – Коли ми відправляли Юрію Анатолійовичу листа, то розуміли, що він дуже зайнята людина, керівник великої й потужної компанії. А отримали відповідь – і спочатку навіть розгубилися від радості. Так приємно відчувати турботу про нас, розуміти, що, вже не працюючи на підприємстві, лишаєшся його частиною. Тож удвічі приємніше, що Юрій Анатолійович знайшов у своєму щільному графіку час, щоб вирішити наше питання. Ми також спілкувалися з керівником відділу по роботі з інвесторами і ЗМІ МХП Анастасією Соботюк. Вона чуйна й співчутлива людина, вислухала нас, ввічливо все пояснила. Ми дуже вдячні таким небайдужим людям. Коли знаєш про їхнє існування, легше долати труднощі. Ми також вдячні керівництву СТОВ «Дружба народів» за увагу до нас, допомогу, а також нашим друзям і рідним. У словах Клавдії відчувається життєва сила. Коли позаду стільки переживань, розумієш, що головне в житті – віра, надія, любов. І вірність один одному в будь-яких життєвих ситуаціях. Сьогодні Сергій мріє про те, що новий візок дасть йому змогу самостійно ходити до церкви, будівництво якої буде невдовзі завершено в селищі Червоногвардійське. Крім того, відтепер для нього доступні такі важливі об’єкти, як Пенсійний фонд і поліклініка. Важливо, однак, те, що тепер Сергій зможе влитися в звичайне щоденне життя, з його проблемами та радощами. А головне – з добрими людьми.
Допомога
Від МХП – з любов’ю Останнім часом причали й будівлі річкових вокзалів, на жаль, з об’єктивних причин занепали. Серед них – і причальний павільйон у Каневі біля підніжжя Тарасової Гори. Туристів з України й усього світу біля музею Тарасові Шевченку та в’їзду до однойменного заповідника зустрічала справжня руїна. Але нещодавно завдяки втручанню «Миронівського хлібопродукту» станція «Тарасова Гора» отримала нове життя. За рахунок спонсорської підтримки ВАТ «Миронівського хлібопродукту» влітку цього року було повністю оновлено двоповерхову будівлю станції «Тарасова Гора» (з терасою) і причал. А після того, як роботи було остаточно завершено, МХП подарував павільйон заповіднику. Відтепер усі бажаючі можуть із тераси на «Тарасовій Горі» з усіма зручностями споглядати далекий лівий берег Дніпра та заповідні острови. 23 серпня відбулася врочиста церемонія відкриття, на якій серед почесних гостей були присутні Президент України Віктор Янукович, голова прав-
З
ління МХП Юрій Косюк і перший заступник голови правління МХП Юрій Мельник. Віктор Янукович оглянув відбудовану станцію після того, як узяв участь в офіційному відкритті реконструйованого музею Тараса Шевченка, розташованому на горі, що здіймається над причалом. Відвідали нову станцію і місцеві мешканці, які останнім часом спостерігали за її зведенням. Будівля, споруджена за допомогою новітніх технологій і матеріалів, умебльована та майже повністю устаткована всім необхідним, викликала в них справжнє захоплення, адже по-
дібні події в Каневі, як і в багатьох інших регіонах України, – велика рідкість. На першому поверсі павільйону, який обійшовся «Миронівському хлібопродукту» майже в 4 млн грн, розташовані виставковий зал і кав’ярня (з допоміжними приміщеннями), на другому – відкрита тераса та барна стійка. Господаря тут поки що немає, але довго на себе чекати він не змусить. Станція, прикрашена двома прапорами – України і Канева, – невдовзі обов’язково стане популярним місцем відпочинку, адже всі канівські стежки (така вже тут склалася традиція) ведуть виключно до «Тарасової Гори».
19
СПОРТ
І відпочинок, і азарт Кінний спорт – один із найбільш видовищних і цікавих видів спорту. Займаючись ним, людина може досягти не тільки фізичної досконалості, але й отримати справжнє задоволення від спілкування з розумною і шляхетною твариною – конем.
СПОРТ «Кінний спорт для всіх!» – під таким гаслом три року тому на базі СТОВ «Дружба народів» була створена власна конеферма, яка започаткувала розвиток кінноспортивної школи. Конеферма стала місцем культурного відпочинку працівників виробничих підприємств «Миронівського хлібопродукту» та їхніх родин, на ній усі бажаючі можуть навчитися верхової їзди. Особливу увагу керівництво компанії приділяє підростаючому поколінню. Діти співробітників МХП мають чудову можливість з дитинства навчитися спілкуванню з кіньми: доглядати свого вихованця, опановувати навички верхової їзди тощо. Конеферма розташована в селищі Ново-Есторія, недалеко від тваринницького комплексу. Тут розчищено поле для виїздів розміром 50 х 100 м. У перспективі його можна ідеально використовувати для змагань із конкуру. Будівля конеферми капітально відремонтована. Для коней зроблені просторі загороди – спеціальні приміщення для їх утримання. Тирса, що використовується
К
як підстилка, часто міняється. Приміщення стайні світле й затишне. Тут панує якась особлива, добра та спокійна атмосфера. Зараз у стайні мешкають 32 коня і 6 лошат. За недовгий термін існування конеферми про неї дізналися не лише в Криму, але й по всій Україні. І професійні вершники, й аматори, які просто люб-лять цей вид спорту, приїжджають у «Дружбу народів», щоб дізнатися більше про життя кінноспортивної школи, про її інфраструктуру, поспілкуватися з молодими вершниками, ознайомитися з методичними особливостями викладання. Уже другий рік вихованці школи беруть участь у загальнокримських і всеукраїнських змаганнях. На їх рахунку – призові місця в подоланні перешкод на конкурному полі. Вони починали з висоти 60 і 80 см, а сьогодні з легкістю долають висоту 115 см. Підкорився їм і головний приз, про який мріє будь-який молодий вершник: так у чемпіонаті на кубок Філібера (один із найпрестижніших чемпіонатів України – Ред.), вихованці кінноспортивної школи «Миронівського хлібопродукту» посіли друге місце. Це говорить про їхню високу спортивну підготовку та бажання постійно вдосконалюватися. На подібних змаганнях наші вершники та їхні коні здобувають змагальний досвід, вчаться, гартують характер, готуються до серйозніших випробувань. Успіх учнів кінноспортивної школи базується на щоденних тренуваннях, наполегливій праці й зорієнтованості на меті. Виховуючи молоді таланти, керівник кінної школи Юрій Аскаров наполягає на тому, щоб кожен вершник розумів, що захищає честь компанії, відомої не лише в Україні, але й за кордоном. Юрій Аскаров переконаний, що головними чинниками успішного розвитку будь-якої кінної школи є кваліфікація тренера, стан коней і якість поля для їзди верхи. Юрій – спеціаліст досвідчений, йому довелося працювати на багатьох конярських підприємствах України. Як професіонал він уважає, що всі ці умови на конефермі СТОВ «Дружба народів» виконані. Певно, саме тому бажаючих займатися кінним спортом сьогодні вдосталь. Надто вже це захоплива справа – їздити верхи – надзвичайно багато вражень та адреналіну.
Конеферма має статус племрепродуктора, підтверджений Міністерством аграрної політики України. Одна з основних порід коней для розваг – українська верхова. Школа вже має імідж серйозної спортивної бази з якісним навчанням вершників. Імена її найкращих вихованців – Івана Мартюка, Віктора Лопушанського, Каріни Хмельникової, Валерії Мустецової, Світлани Гайкеви, Марії Пономаренко та Ільяза Селімова – часто лунають на змаганнях, у телета радіорепортажах. Для того щоб цей імідж зміцнювався, влітку цього року було вирішено провести перший чемпіонат на базі власної кінної школи за участю всіх молодих вершників. Змагання пройшли успішно – перший млинець не виявився глевким. Прем’єрний турнір показав, що молоді спортсмени однаково серйозно ставляться до проведення змагань, незважаючи на те, чи це першість України, чи кінні заїзди в селищі Ново-Естонія. За великим рахунком, розвиток кінного спорту в сільській місцевості – унікальне явище для Криму. Економічне становище кримських селищ настільки скрутне, що про розвиток будь-якого виду спорту можна лише мріяти. Одиниці сільгосппідприємств Автономної Республіки можуть сьогодні дозволити собі розвивати футбол, види спортивної боротьби, танцювальні секції та кінний спорт. Створення в СТОВ «Дружба народів» кінноспортивної школи – це ще один крок на шляху реалізації соціальної політики, яку проводить ВАТ «Миронівський хлібопродукт». У «Дружбі народів» відремонтовані та повноцінно працюють великі соціальні об’єкти. Серед них – Будинок культури та спорткомплекс. У центральному селищі підприємства, Петрівці, розташований гарний зелений парк культури та відпочинку, де постійно підтримується чистота й порядок. У центрі парку розташований фонтан – справжнє диво для сільської глибинки Криму. Керівництво МХП постійно турбується про те, щоб працівники підприємств мали повноцінний відпочинок, різнопланове дозвілля, що значно покращить якість їхньої праці.
21
ДОЗВІЛЛЯ
Найбільший бутерброд «Без ГМО» На початку серпня на площі імені Нахімова в Севастополі відбувся музичний фестиваль «Без ГМО», організований торговельною маркою «Дружба народів». Назва фестивалю символічна: жива музика та справжні якісні м’ясо-ковбасні вироби без ГМО. Найкращі музиканти, рекорд на найбільший бутерброд, гості з усієї України, а також багато іншого стало запорукою успіху. Феєричне шоу від «Миронівського хлібопродукту», як завжди, зібрало найактивніших мешканців Криму та гостей півострова. У попередньому році воно відбувалося в Сімферополі. Нагадаємо, що тоді публіку розважали такі гурти й виконавці, як «Міраж», «Рондо», C.C.Catch, «Ультрамарин», Secret Service (Швеція) та «Скрябін». Цього ж разу в розпал серпневої спеки фестиваль змістився ближче до моря – у Севастополь. Усіх, хто прийшов 7 серпня на площу Нахімова, розважали Діана Арбєніна з групою «Нічні снайпери» та Григорій Лєпс, а всім процесом керував Сергій Мінаєв. Родзинкою фесту з акцентом на якісні м’ясо-ковбасні вироби стала заявка на створення найбільшого в Україні
Ф
22
бутерброда з продукції ТМ «Дружба народів». Засвідчував і оцінював встановлення рекорду спеціально запрошений спеціаліст із Книги рекордів України Ігор Підчібій. А після того, як розміри їстівного велетня було зафіксовано на позначці 14 квадратних метрів, бутерброд розібрали на частини, що дало змогу гостям фестивалю гідно і швидко оцінити продукцію торго-
Засвідчував і оцінював встановлення рекорду спеціально запрошений спеціаліст із Книги рекордів України Ігор Підчібій
вельної марки «Дружба народів». Загалом на приготування «рекордсмена» пішло 100 кг шинки від цієї торговельної марки! З огляду на те, що фестиваль відвідало близько 35-42 тисяч гостей і вгамувати їхній голод не міг навіть найбільший у світі бутерброд, у спеціально облаштованих наметах представники кейтерингової компанії пропонували всім бажаючим продукцію ТМ «Дружба народів» – ковбаски «Столичні» напівкопчені (упаковані зручними порціями по 300 г), а також готували роли в лаваші з шинкою «Делікатесна» й овочами. Усю цю смакоту прихильники фесту споживали під натхненний музичних супровід виконавців у по-кримськи дружній атмосфері від торгової марки «Дружба народів».
ДОЗВІЛЛЯ
Любиш працювати – люби відпочивати Компанія «Миронівський хлібопродукт» організовує не тільки потужні багатотисячні фестивалі для дійсних і потенційних споживачів її продукції, але й чудовий відпочинок для своїх найкращих працівників. Нещодавно відразу чотири філії ВАТ «Міронівський хлібопродукт» були відзначені головою правління за сумлінну працю.
Головні бухгалтери Луганської, Черкаської та Дніпропетровської філій (Анжеліка Ларіонова, Ірина Нечаєва та Наталія Панченко) показали чудову якість обліку. Головний бухгалтер Харківської філії Андрій Павлов теж виконав свою роботу без зауважень – як від центрального офісу, так і від найвищих контрольних органів. Харківська філія в повному складі була нагороджена подорожжю в Крим на чотири дні, а Наталія, Анжеліка та Ірина вирушили до Туреччини. Зараз наші колеги повернулися зі свіжими враженнями і готові ними поділитися. Ось яку інформацію ми отримали від дівчат.
Г
смакували шашликами. Загалом панувала дуже затишна та сімейна атмосфера. Ми всі – мій колектив і я особисто – дуже вдячні МХП за такий подарунок».
Працівники віддячують компанії своєю працею, а компанія піклується про добробут своїх працівників та їхніх родин.
Наталія. Усе було просто чудово. Особисто мені дуже важливо усвідомлювати, що мою працю цінують. Анжеліка. Це були казкові сім днів і вісім ночей. Ми з дівчатами були на рафтингу, відвідували ванни Клеопатри. За давньою легендою, там купалася у свій час єгипетська красуня, і той, хто після неї заходить у воду, молодшає на десять років. Ірина. Що я можу додати? Я вперше побачила гейзери, води яких збагачені калієм. Було дуже багато екскурсій, які принесли нам купу нових вражень. Андрій охоче поділився кримськими враженнями: «Відпочинок видався напрочуд активним і багатим на враження. Ми каталися на конях кримськими горами, підіймалися на Ай-Петрі, де
23