Ãàçåòà âèäàєòüñÿ ç 24 ÷åðâíÿ 1914 ðîêó
ÏÐÈËÓ××ÈÍÀ ¹22 (15316-15317)
÷åòâåð 31 òðàâíÿ 2018 ðîêó
 НÎÂИНАÕ, ПÎÄIßÕ, ÊÎÌÅНÒАРßÕ Дзвоник у дорослість
Прилуки ярмаркові
І ПОГУЛЯЛИ, І ЗЕМЛЯКА ВШАНУВАЛИ
Небо ще тільки зайшлося світанком, а місто вже не спить. Гуде, брязкає і бубонить голосами. Щоправда, замість скрипучих возів пищать автомобільні гальма, а замість рохкання і кахкання, як-то колись було у сиву давнину, тепер тільки чути, як складають і розкладають свої столи і ятки ярмаркувальники. Не сплять і організатори. Наводять останні штрихи, створюють ярмаркову ауру, щоб комфортно почувалися на заході й місцеві жителі, і гості. Так, у Прилуках ще засвіта 26 травня починався традиційний і всенародний, вже улюблений і невід’ємний, дводенний Миколин ярмарок. Де чи не вперше за багато років усе дихало українським колоритом, душевністю, щирістю, артистизмом, іскрометним гумором - усім, чим був наділений і наш земляк Микола Яковченко. Що купили, кого бачили і як веселилися на Миколиному ярмарку прилучани, про його родзинки і незабутні моменти – на 6-7 стор.
З Днем журналіста!
З професійним святом - Днем журналіста щиро вітаємо всіх, хто присвятив себе почесній і нелегкій журналістській праці – газетярів, працівників електронних засобів масової інформації, ветеранів журналістики! День журналіста - це свято загальнонародне, тому що важко уявити сучасне суспільство без інформації, без засобів її передачі, без професійного погляду на події і факти нашого життя. Нести правдиву інформацію громадянам, показувати проблеми, шукати шляхи вирішення питань, консолідувати навколо конструктивних, будівничих орієнтирів і, що найважливіше - слугувати утвердженню духовності й моральності – високі завдання і покликання журналістів Прилуччини. Тож нехай, шановні журналісти, високий професіоналізм, загострене почуття справедливості та усвідомлення своєї відповідальності допомагають вам, як представникам прилуцької журналістики, вносити свій непересічний внесок у розбудову нового українського суспільства, ваше виважене та влучне слово об’єднує людей на добрі справи, служить правді та істині, утвердженню добра і справедливості, взаєморозуміння та взаємоповаги. Бажаємо вам міцного здоров’я, особистого щастя, великих тиражів, поповнення читацької, глядацької аудиторії, нових цікавих тем, гострого пера, сміливих проектів та наполегливості в досягненні нових висот на ниві журналістики, невичерпної творчої енергії, яка так необхідна для чесного, об’єктивного й цікавого висвітлення багатогранного життя Прилуцького району. В.о. голови райдержадміністрації Голова районної ради Денис РОСОВСЬКИЙ. Василь МАЛИК.
…І КОЖЕН ФІНІШ – ЦЕ, ПО СУТІ, СТАРТ
Наприкінці минулого тижня прилуцькі школярі, їх батьки та вчителі попрощалися з 2017-2018 навчальним роком. Його урочисті проводи прокотилися хвилею по всіх навчальних закладах міста. На кожному шкільному майданчику було квітково, багатолюдно і трохи плачно. На останню у своєму житті шкільну лінійку вийшли одинадцятикласники. Саме до них найбільше прикута увага у ці дні. Бо незчулися ні вчителі, ні батьки, як їхні вчорашні несміливі дівчатка і хлопчики вже стали красивими юнаками і юнками зі своїми амбіціями, поглядами і планами на майбутнє. Традиції переписати не можливо. Сценарій свята останнього дзвоника теж. Його не можна уявити без підсумкового слова директора, відзначення нагородами найкращих і найрозумніших учнів. Настанов від класних керівників, що випускають у дорослість своїх дітей, і щирих побажань батьків. Без зворушливих першачків, що дають обітниці. І, звичайно, без чепурних випускників, які сьогодні – ще одинадцятикласники, а завтра – вже абітурієнти. Нарешті такий очікуваний і довгожданий вальс. Саме про нього мріють чи не з першої шкільної парти. І дуже ретельно готуються. Замовляють постановку, обирають партнерів. Дівчата екстрено худнуть, а хлопці качають м’язи, щоб виглядати привабливо і достойно. Бо за ними стежать сотні очей. Одні – із заздрістю і мрією швидше опинитися на їхньому міс-
ці, а інші – з ностальгією, згадуючи власну молодість. Як сказала геніальна Ліна Костенко: «І все на світі треба пережити. І кожен фініш – це, по суті, старт. І наперед не треба ворожити. І за минулим плакати не варт…». Посадовці міської ради та депутати теж долучилися до святкувань. Приміром, міський голова Ольга Попенко завітала на свято з нагоди останнього дзвоника до Прилуцької гімназії №1. Щоправда, вже сьомий рік поспіль гімназисти зустрічають його не на подвір’ї рідного навчального закладу, а на міських площах. Спочатку – Іоасафській, а нині ще й на Центральній. Бо на обох попередніх дислокаціях ведеться активне будівництво. На Іоасафській площі ремонтують каналізаційний колектор. А на подвір’ї навчального закладу активно ведуться роботи зі зведення нового корпусу гімназії і міського басейну. Обіцяють, що шукати прихистку гімназистам залишилось недовго. Вже у січні наступного року корпус планують здати в експлуатацію. Тож є імовірність, що наступне свято останнього дзвоника учні гімназії №1 імені Георгія Вороного зустрічатимуть вже вдома. А поки що у небо звідусіль здіймаються різнокольорові повітряні кульки. А з ними щирі побажання усім нам мирного неба, яскравого літа, змістовного відпочинку. А випускникам - обов’язково здоров’я, удачі, щоб обрана дорога була доброю і правильною. Хай щастить!