Погляд №8 2016 by poglyad poglyad

ЯК НАШІ ЗАРОБІТЧАНИ СТАЛИ ІНВЕСТОРАМИ УКРАЇНИ Мігранти переказують додому більше коштів, аніж вкладають ▶ 2 іноземні інвестиційні компанії нії www.vidido.ua

Голова лова ОДА Олександр ександр Фищук ищук вирішив звільнити льнити всіх х своїх заступників ступників в ЧЕТВЕР • 25 лютого 2016 року №8 (820) індекс 98703 ціна 4,00 грн.

▶ 2

Порізали таксиста замість розрахунку

● Таксисти, які працюють у Чернівцях, майже незахищені від нападу агресивних пасажирів. Фото з архіву «Погляду» Реклама

▶ 8

НОВИНИ

«Погляд»

25 лютого 2016 р., №8 (820)

Заробітчани стали інвесторами Мігранти переказують в Україну більше грошей, аніж вкладають іноземні інвестиційні компанії

КОМЕНТАР ДО ТЕМИ Гроші заробітчан розвивають вітчизняну економіку

Ольга МАКСИМЮК ✉ oliamaksymiuk@gmail.com

країнські заробітчани та буковинські зокрема є головними інвесторами нашого регіону. Зароблені гроші, які вони переказують своїм родинам, є чи не основним доходом безробітних чи низькооплачуваних родичів. Адже можна, без перебільшення, сказати, що передають вони коштів додому більше, аніж середня заробітна плата пересічного буковинця. Підтверджують реалії заробітчанських грошей і офіційні дослідження. За даними дослідження проекту Міжнародної організації з міграції (МОМ), обсяг коштів, які українські заробітчани переказують додому, перевищує усі інвестиції іноземних компаній та допомогу міжнародних донорів. За результатами опитування, 2014 року українські трудові мігранти переказали 2,8 мільярда доларів як формальними, так і неформальними каналами. Ще 100 мільйонів доларів надійшли в Україну у натуральній формі – продукти, речі, оргтехніка тощо. – Це свідчить про те, що за умови ефективного управління трудова міграція та капітал, який вона генерує, можуть сприяти гуманітарному, соціальному, економічному та культурному розвитку України, – пояснює

голова представництва МОМ в Україні Манфред Профазі. – Най-

більш привабливими сферами для потенційних інвестицій є будівництво, туризм і роздрібна торгівля. Повної статистики офіційних переказів коштів у Чернівецьку область немає. Є лише інформація деяких фінустанов області через які здійснюються офіційні перекази. Крім того, більша частина заробітчан передає гроші через водіїв автобусів, які регу-

● Багато заробітчан переказують гроші через міжнародні системи переказу. Фото з архіву «Погляду» лярно курсують до Європи. Та порахувати це взагалі нереально. За даними одного із банків області, їхніми послугами користуються чимало буковинських заробітчан, за 2015 рік через сервіси грошових переказів цього банку з-за кордону українцям було виплачено майже 24,4 млрд. грн. 2014 року клієнти отримали 17,7 млрд. гривень, – повідомив прес-секретар комерційного банку Вадим Шумейко. – Окрім цього, 2015 року

збільшилася кількість переказів до 4,65 мільйона проти 4,15 млн. 2014 року. У Чернівецькій області буковинцям було виплачено 128,4 тисячі переказів на суму понад 852,5 млн. гривень. Відповідно 2014 року було виплачено 144,3 тисячі переказів на суму 780,3 млн. гривень. Найбільше офіційних переказів мешканці області отримали з Італії, Російської Федерації та США. Чернівчанин Сергій, який отримує переказом гроші від батьків із-за кордону, розповідає, що буковинці, які працюють за кордоном, користуються

ФОТОФАКТ

різними системами переказу коштів в Україну. Це залежить насамперед від країни перебування. Зрозуміло, це не дешево, але – швидше і надійніше. Добре відомий також спосіб, передачі через водіїв бусів, застосовують де- ▶ далі рідше. Це залежить від географічного розташування країни/міста, де працює заробітчанин. Адже водії мають вже чітко визначені місця. Іноді до місця стоянки доводиться їхати півдня. Крім того, скажімо із Америки гроші через водія не передаш. Та й заплатити водієві доведеться від 5% до 15% від суми, яку він береться доставити в Україну. Буковинці Валентині щомісяця мама, яка перебуває на заробітках в Італії, передає 100200 євро. Робить це через водіїв мікроавтобусів, адже не має документів на право перебування в країні. Тому передача через водія, єдиний спосіб переказу грошей родичам. За доставку

платить від 5-7% від суми. Гроші буковинка витрачає на щоденні витрати для сім’ї, адже має маленьку дитину. У селі з роботою – не густо, ось і виживають завдяки матері.

Обсяг коштів, які українські заробітчани переказують додому, перевищує усі інвестиції іноземних компаній та допомогу міжнародних донорів Андрій, який працює у Польщі, зароблені гроші планує вкласти у відкриття власної справи: закупити обладнання для деревообробного цеху. Попри те, що не всі заробітчани офіційно в Україні фіксують свої заробітки, державна казна все рівно поповнюється. Адже на заробітчанські гроші українці роблять різні покупки. Не важливо, чи це продукти харчування, чи більш вартісні речі, як, скажімо, побутова техніка чи нерухомість. Отримавши виторг за товари, продавці сплатять податки державі.

Володимир Козменко, економіст-міжнародник, голова Чернівецького осередку європейських студій Гроші заробітчан справді великі. Ніхто їх чітко не порахував. Відома тільки сума, яка проходить через офіційні банківсько-переказні інститути. А от скільки заробітчани привозять готівки самі чи пересилають через знайомих чи перевізників, про це ніхто точно не знає. Є різні підрахунки, які дуже різняться. Так гроші заробітчан розпорошені і їх не дуже коректно порівнювати з іноземними інвестиціями. Іноземні інвестиції – це вкладання грошей у бізнес, а гроші заробітчан тільки частково безпосередньо попадають у бізнес і то тільки малий, а загалом ідуть на задоволення потреб членів родини. Але ці гроші шляхом купівлі необхідного, шляхом будівництва нового житла... все-таки попадають у вітчизняну економіку і цим розвивають її. Бо той, хто їх отримав, зміцнить, розширить свій бізнес або просто поліпшить рівень життя своєї родини. Можна сказати, що це вигідно і державі, бо їй уже не треба перейматися підвищенням рівня життя цих двох категорій населення. І навіть більше – держава отримує від тих бізнесменів, котрі задовольняють потреби заробітчанських родин, ще і надходження до бюджету. Іншими словами, заробітчанство за своєю суттю є експортом робочої сили і приносить у вітчизняну економіку іноземну валюту так само, як і будь-який інший товар, що йде на експорт. Різниця у тому, що гроші, зароблені на традиційних товарах, не такі ефективні, бо спочатку попадають до бізнесу і не використовуються безпосередньо на масове зростання рівня населення, а заробітчанські безпосередньо підвищують рівень великої кількості людей.

КАДРОВІ ПЕРТУРБАЦІЇ

Голова ОДА вирішив звільнити усіх заступників

● 24 лютого 2016 року в Чернівцях відбулася презентація нового

міського притулку для тварин (вул. Південно-Кільцева, 47), який збудований у рамках транскордонного проекту «Захист кордонів від небезпек, що поширюються безпритульними тваринами» із залученням грантових коштів ЄС. Фото С. Даневича

▪ Як стало відомо редакції газети, голова Чернівецької облдержадміністрації Олександр Фищук звільнив трьох своїх заступників. Згодом це підтвердив один із них – Руслан Сенчук. Йдеться про Володимира Куліша (першого заступника), Віталія Усика та Руслана Сенчука. Напередодні губернатор заявив, що в ОДА будуть кадрові зміни. Мовляв, вони мають поліпшити та оптимізувати роботу адміністрації загалом. – Перед нами стоять значні виклики, суспільство чекає на рішучі дії влади. Обласна державна адміністрація повинна поліпшити свою роботу. Розглядаю питання щодо кадрових змін в окремих підрозділах облдержадміністрації, – зазначив

голова ОДА Олександр Фищук.

Про деякі подробиці свого звільнення повідомив у соціальній мережі один із заступників голови Руслан Сенчук. За його словами, це все відбувалося на тлі загострення політичного протистояння у Києві – звіт та можлива відставка Уряду, роковини трагічних подій на Майдані та спроба маргіналів влаштувати Майдан -3. – Всі очікували, що має бути якась реакція влади на ці події. І в першу чергу, всі чекали дієвої реакції голови ОДА. Перший «дзвіночок» пролунав у понеділок на апаратній нараді, коли О. Фищук заявив, що прийняв рішення про кардинальні кадрові зміни. Однак те, що вони будуть настільки кардинальними, не очікував ніхто, – написав

Руслан Сенчук. – Сьогодні перед прес-конференцією голова ОДА запросив нас, заступників до кабінету, подякував за роботу та сказав, що прийняв рішення про нашу заміну. Ми погодилися. Дискусії не було, пропозиція була занадто несподіваною, і визнаю чесно – неприємною. З першого дня роботи в ОДА я не мав ілюзій, що ця робота буде тривалою. Я також залишаюся переконаний, що таку інституцію, як адміністрації, необхідно докорінно змінювати. Сподіваюся, що процес децентралізації, який розпочався рік тому, буде незворотним і за рік-два адміністрацій не буде взагалі. Тому морально до звільнення я був готовий. Олесь ЗАДНІСТРОВСЬКИЙ

25 лютого 2016 р., №8 (820)

НОВИНИ

www.vidido.ua Реклама

● Сельчанам доведеться платити не лише за будинок, а й за господарські будівлі. Фото «Погляду»

Як оподаткували сарай і курник Більшість буковинських сельчан будуть вимушені платити не лише за будинки, але і за прибудови Яна МАРІЯНЧУК ✉ Yana_marianchuck@yahoo.com

кщо торік буковинців на селі, переважно, залякували податком за кожен зайвий квадратний метр нерухомого майна, то нині зі словесної площини сільські ради вимушені перейти до дій. Адже бюджет наповнювати потрібно, а нульові ставки, які приймали торік, вже не пройдуть. Як завше, перед новим роком депутати поспіхом сяк-так переписували законодавство, і віднині цей вид податку є обов’язковим чи не для більшості людей. Занурившись в історію питання, не важко простежити, що ще 2011 року уряд Азарова робив потуги ввести податок на нерухоме майно. Але він при цьому ▶ не зачіпав би левову частку власників житла, адже задумувався як нинішній податок на розкіш. Щоправда, чинності він так і не набув. Але новий уряд Яценюка таки запровадив податок на квадратні метри, при цьому «здобривши» його жорсткими обмеженнями, віддавши його на поталу місцевим радам. Ті, звісно, переважно встановлювали нульові ставки, оскільки прекрасно розуміли, що люди вже давно опинилися у податковому ярмі, не маючи і можливості вибратися з нього. Та цьогорічні новації у Податковому кодексі перекреслили все. Насамперед, сільським радам заборонили збільшувати пільгову площу. Також підняли максимальну ставку податку з 2 до 3% від мінімальної зарплати. Зважаючи, що нині вона становить 1378 гривні, то це, від-

повідно – 27,56 грн. і 41,34 грн. Хоча місцеві ради мають право встановити будь-який відсоток, тому ставка може коливатися від 0 до 41 гривні. Також унормували пільгову площу. Вона нині становить 60 квадратних метрів для квартир та 120 для будинків.

Ставку збільшували, бо коштів у бюджеті села – катма Звісно ж, найбільше незручностей це спричинить мешканцям сіл. Оскільки їм не лише за будинки доведеться платити, але і за гаражі, господарські прибудови, хліви. Сільський голова села Лашківка Кіцманського району Борис Нечай каже, встановили 3%

ставку. А людям нічого не залишиться, як платити. Припустимо, будинок має 150 кв. м. Пільговими є лише 120. Власнику, відповідно, доведеться заплатити за зайві 30 м (150120=30). Зважаючи на те, що ставка податку – 3% (41,34 грн.), не складно порахувати, у скільки обійдуться зайві метри: 30 Х 41,34 = 1240,2 гривні. І це без гаража чи інших забудов на території. З ними сума буде у кілька разів більшою.

Максимальну ставку податку за кожен зайвий квадратний метр підняли до 3%, що дорівнює 41,34 гривні Ось Іван Загарія, сільський голова села Брусниця Кіцманського району каже, поки не встановлювали нічого, адже лист з поясненнями лиш недавно прийшов. Втім, планують закріпити ставку на рівні минулого року, тобто 0,15%.

Податком можуть обкласти навіть сараї У багатьох селах і досі не розібралися зі ставками. А люди не розуміють до пуття, за що вони платять, і чому такі суми. Сільський голова села Колінківці Хотинського району Дмитро Мельник розповідає, що

цього року встановили ставку меншу одного відсотка – виходить трохи більше гривні. - Але ми самі ще не знаємо, як і що буде оподатковуватися. Адже цей податок фактично

мало хто і сплачував торік, – каже Д. Мельник. – Я взагалі ще не збирав його. Як цього року буде – не знаємо. Можливо, будуть навіть сараї оподатковувати. Та зараз треба це все пояснити людям, бо ніхто не розуміє, що робиться. Торік ніхто не платив нічого, бо ми встановили нульову ставку. Цього року будемо бачити, чи будуть кошти. Але наперед сказати можна, що цей податок дуже скандальний.

Маєш гараж – плати У Боянах Новоселицького району платитимуть не лише за будинки, але і за гаражі. Олена Шурубар, бухгалтер села Бояни зазначає, ставки, які прийняли у торік, залишили. На нежитлову нерухомість вона становитиму 0,3% (це готелі, магазини, ресторани, офісні приміщення, торговельні центри, їдальні, кафе), а на житлову – 0,5% від зарплати. Сплачуватимуть податок і з гаражів – 0,2%, а ось господарські допоміжні приміщення (хліви, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби і так далі) не будуть оподатковувати. Також встановили розмір податку за інші прибудови (0,1%), втім, на що – так і не вказали. - Торік фізичні особи взагалі не сплачували цей податок, адже у нас пільгова площа була 180 квадратних метрів, – коментує бухгалтер. – Людям він не по кишені, але іншого виходу немає. Та і прослідкувати за цим дуже важко. В нас, наприклад, не всі люди приватизувати ділянки, тому ми не можемо брати податки, не знаючи метраж будинку. І спочатку треба вирішити питання з цим, а потім вже з податками. Є й інший бік – люди інколи зводять на території будівлі, не вносячи їх до плану. Здається, ми потроху починаємо повертатися у часи, коли податком обкладали навіть дим. Точніше, димарі та печі. В Австро-Угорській імперії, а частина України була під її владою, він протримався аж до новітніх часів. Тому мимоволі закрадається думка – а чи не з тих смутних часів наші чиновники черпають ідеї? То що, назад у «світле» минуле?

НОВИНИ

«Погляд»

25 лютого 2016 р., №8 (820)

Їдемо міжнародною трасою та нічого не бачимо Окрім того, що наші дороги далекі від ідеалу, вночі ними їхати взагалі неможливо – через відсутність розмітки Олесь ЗАДНІСТРОВСЬКИЙ ✉ poglyad.chn@gmail.com

▪ Ще торік в Україні стартував експеримент з фінансування ремонту доріг за програмою 50% від суми перевиконання митних платежів. Згідно з законом, 50% суми перевиконання щомісячних показників надходжень митних платежів Чернівецької, Одеської, Волинської та Львівської митниці зараховуватимуть до спецфондів обласних бюджетів

та використовуватимуть для реконструкції автомобільних доріг загального користування державного значення. Саме за рахунок цих надходжень торік тривали роботи з ремонту дороги Стрий – ІваноФранківськ – Чернівці – Мамалига. Щоправда, окрім того, що вони і досі не завершені, навіть на відремонтованих ділянках немає необхідної розмітки. – Довелося їхати вночі цією дорогою до Чернівців. Раптово розмітка на асфальті зникла. Її просто там не було, а тієї ночі погода була вкрай поганою – був туман і темно, – ділиться чернівчанин Олександр. – Якби була розмітка, то особливих трудно-

щів рухатися відремонтованою дорогою не було б. Але там доводилося рухатися з мінімальною швидкістю, щоб не вилетіти на узбіччя. Зрозуміло, що для ремонту дороги необхідні чималі гроші, але для нанесення вкрай необхідної водіям розмітки потрібні порівняно копійки. Як заявив начальник Служби автомобільних доріг у Чернівецькій області Ігор Гах, ремонт цієї

ділянки дороги триватиме цього року, відповідно буде наноситися розмітка. – Цю дорогу будуть ремонтувати за рахунок надходжень від митниці. Щодо інших об’єктів, то їхній перелік буде затвер-

джувати голова ОДА та автодор. Наразі розглядають перелік доріг державного значення та відрізки, які потрібно відремонтувати, – пояснив він. – Спочатку максимально кошти використовують безпосередньо на ремонт дорожнього полотна, а на роботи з водовідведення, нанесення розмітки тощо вже після цього. Окрім того, взимку ми не могли провадити ці роботи. Коли дозволять погодні умови, роботи продовжать. Торік на цю ділянку витрачено майже два десятки мільйонів гривень. Чи не єдиною завершеною торік ділянкою дороги була у Вашківцях. Вона уже здана в експлу-

СПРАВИ ВІЙСЬКОВІ

І сам не гам, і другому не дам Міноборони наводити лад у покинутих військових частинах не поспішає, і у власність місцевих рад не передає

● Замість колишніх казарм у Садгорі – руїни. Фото автора території поросло триметровим бур’яном, а у будівлях уціліли лише фундамент та деякі стіни. Будівлю колишньої медчастини житлово-експлуатаційний відділ Міноборони у Чернівецькій області передав 3 сім’ям для проживання. Однак це лише одна будівля, на ремонт якої люди витратили власні чималі гроші. Екс-голова Садгірської районної ради у Чернівцях Юрій Бурега

каже, у Міноборони сьогодні інші пріоритети, і цей об’єкт нині у тому ж стані, що був роки тому – ніхто нічого не вирішив, лише поговорили. - Минулої весни люди все прибрали, але віз і нині там, – розповідає Ю. Бурега. – Знову все заросло, і справа не рухається з місця.

Військову частину у Сторожинці фактично розібрали: казарми без дверей, вікон та покрівлі

Ще трохи – і від частини залишиться лише спогад Колись одна з найбільших військових частин у Чернівцях на вулиці Васіле Александрі зараз схожа, радше, на руїни повоєнного міста, ніж військовий об’єкт: 18 гектарів

СОЦЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Вийшов на пенсію – отримав 10 окладів Не усі знають, що вийшовши вчасно на пенсію, можна отримати одноразову допомогу

Яна МАРІЯНЧУК ✉ Yana_marianchuck@yahoo.com

а майже два роки військової агресії на території України, здавалося б, наша армія повинна була змужніти і загартуватися. Втім, кадрові частини перебувають у стані постійного вдосконалення. Так, армію підтримують люди, а молодь йде служити за контрактом. На армію збирають гроші, на неї ж і стягують податок. Проте військові і нині ще не мають необхідного. Зрештою, про стан військової справи у країні свідчать і численні військові об’єкти, з яких залишилися самі руїни. Розформовані на початку двотисячних частини зараз «красуються» напівзруйнованими стінами та вибитими шибками. Деякі з них віддали мешканцям міст, деякі – на милість природи. Хоча Міністерство оборони і обмовилось, що має намір відновити військові формування, віриться у це мало. Ще на початку АТО воно запевняло, що всі частини реконструюють, а туди заселять військових. Але, як то кажуть, обіцянка-цяцянка. Ніхто і пальцем не ворухнув. Та воно було би непогано, зважаючи на те, що у Чернівцях мають створити гірськопіхотний полк. А військові комісаріати ▶ області вже проводять відбір кандидатів для проходження військової служби за контрактом у цьому полку. В подальшому він братиме участь в АТО. І якби відновити хоч одну військову частину (а їх, за повідомленням Міноборони, в області є п’ять), полк було би де і розмістити, і тренувати. Але не все так просто.

атацію. Як зауважив начальник служби автодоріг області, її здали під гарантійний паспорт і гарантійні зобов’язання виконавця на три роки. Якщо впродовж цього часу будуть виникати якісь питання у користувачів, то ремонтні чи відновлювальні роботи будуть виконувати за рахунок підрядника без використання бюджетних коштів. До речі, торік один із столичних порталів склав своєрідний рейтинг найгірших доріг України. Як виявилося, Чернівецька область входить до п’ятірки лідерів (перебуваємо на четвертому місці після Одеської, Івано-Франківської та Львівської області).

Частину не віддають у підпорядкування місцевого самоврядування, і самі остаточного рішення не приймають. Поки все у підвішеному стані. Ось люди, котрі там живуть, теж не знають, як бути. Якщо Міноборони таки надумає щось із частиною робити, то їх просто виселять. Ось куди – це вже інше питання. Василь Дудка, чернівчанин, який проживає на місці колишнього військового формування, стверджує, що їм у такому разі обіцяли виплатити компенсацію і забезпечити житлом. Віриться у

це мало, адже коштів Міноборони не вистачає на більш термінові потреби, а про якісь компенсації вже і не йдеться. - На житло документи видають лише органи місцевого самоврядування, – каже Ю. Бурега, – а ця військова частина у підпорядкуванні Міноборони. Тобто людям зможуть надати житло лише тоді, коли все, що залишилося від військової частини, передадуть на баланс Чернівців. Людям на території частини дозволили тимчасово перебувати, до прийняття якихось юридичних рішень. Та через кілька років там уже нічого не залишиться, крім території. Її ж легко можна передати для будівництва житла. Тобто є простір для роботи.

Військова частина схожа на поле бою Не один рік стоїть пусткою і військова частину у центрі Сторожинця – із 26 гектарів землі нині упорядковано лише п’ять. Те, що передали у користування людям, приведено до ладу. Решта ж занепадає. За словами Сторожинецького міського голови Миколи Карлійчука, там є все необхідне: склади,

бокси, казарми, ремонтні майстерні, величезна їдальня, тобто всі будівлі, які необхідні військовим. - Нині це нікому не потрібно, – бідкається міський голова. – Ми зверталися до Міноборони, аби повернули цю власність до міської ради, щоб ми навели там порядок. Та нам відповіли, що створили

земельно-квартирне управління, яке буде в подальшому займатися всіма питаннями. Однак ними не займається ніхто. Ми зверталися повторно, аби бодай частину території зберегти, тим паче, стан у країні непевний. Але конкретної відповіді так і не отримали. 21 гектар території просто заростає бур’яном, казарми розвалюються. Люди розтягують все, що є на території колишньої військової частини. За словами М. Карлійчука, на об’єкті є шість охоронців, але їх там і не видно. А люди знімають дахи зі складів, оцинковану бляху, крокви, двері, підлогу здирають. - Ще трохи і з того не залишиться нічого. Там така антисанітарія, як у Сирії після бомбувань. І це 21 гектар землі Міноборони! Люди обурюються, адже все руйнується, – підсумовує мер. Раніше хотіли побудувати на місці двох казарм квартири. Їх вийшло б 96. А якщо задіяти всю площу, то вийшов би повноцінний сучасний мікрорайон з багатоповерхівками і всією інфраструктурою. Там же і каналізація є, і вода з газом підведені. Можна було би на 15 тисяч людей обладнати мікрорайон. Але на верхах ніхто нічого не робить. Дуже прикро, адже такі військові об’єкти використовувати треба раціонально. Нині вони фактично не виконують своїх функцій, слугуючи притулком для безхатьків. А Міноборони байдуже. Мине ще трохи часу і відбудовувати просто не буде що.

Кожен українець, хто має достатню кількість страхового стажу (для чоловіків 35 років, для жінок – 30) і вийшов на пенсію за віком, має право отримати одноразову грошову допомогу (десять місячних пенсій). Щоправда, це положення стосується далеко не усіх – лише педагогів та медиків і лише за умови, що вони не скористалися правом вийти на пенсію за вислугою років. До газети звернулася освітянка Галина, яка має 34 роки педагогічного стажу. Торік вона оформила пенсію достроково, а згодом повернулася до школи. – Чи маю я право отримати грошову допомогу, чи ні? Адже буквально за кілька місяців, коли досягну граничного віку, планую остаточно вийти на пенсію, – запитує жінка. Та отримати цю допомогу жінці навряд чи вдасться. Щоб мати на неї право, вона не мала виходити на пенсію за вислугою років. – Положення про одноразову грошову допомогу стосується освітян та медиків. Якщо вони не скористалися правом вийти достроково на пенсію за вислугою років. То їм автоматично під час виходу на пенсію нараховується ця допомога, – каже начальник Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області Михайло Романів. – Якщо людина скористалася правом вийти на пенсію за вислугою років, наприклад, жінка має 30 років педагогічного стажу, а потім повернулася на роботу, то вона втрачає це право. Через те, що про це положення знають надзвичайно мало людей, торік лише 134 людини у нашій області отримали цю допомогу. До речі, жодна інша категорія пенсіонерів, крім освітян та медиків, не має права на цю допомогу. Як йдеться у законі, з 1 жовтня 2011 року органами Пенсійного фонду України виплачується неоподатковувана одноразова грошова допомога, передбачена Прикінцевими положеннями Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», розміром 10 місячних пенсій особи на день її призначення. Олесь ЗАДНІСТРОВСЬКИЙ

25 лютого 2016 р., №8 (820)

НОВИНИ

www.vidido.ua

В одних забрали, іншим дали Кошти на фінансування пільгового проїзду в громадському транспорті забрали із субвенції на субсидії за компослуги Яна МАРІЯНЧУК ✉ Yana_marianchuck@yahoo.com

ільговий проїзд таки буде. Принаймні так кажуть депутати. Адже 18 лютого Верховна Рада ухвалила законопроект про фінансове забезпечення компенсацій за пільговий проїзд у громадському транспорті. Це суттєво полегшить долю місцевих бюджетів, на плечі яких і звалився тягар пошуку коштів для покриття витрат за безоплатне перевезення. Оскільки у проекті держбюджету просто не передбачено субсидій місцевим бюджетам для відшкодування безкоштовного проїзду. Тому це питання стало проблемним для всіх громад області. Тим паче, що більшість рад не тільки зайвих, а взагалі грошей на нагальні потреби не мають. Тому пільговиків просто відмовлялися перевозити задарма. За новою законодавчою поправкою, місцеві бюджети отримають із державної казни субвенції розміром 1,9 млрд. грн. на компенсації пільгового проїзду окремих категорій громадян (інвалідів, пенсіонерів, ветеранів війни, чорнобильців, дітей з бага-

тодітних сімей, військових, учасників АТО). Чернівецький міський голова Олексій Каспрук запевняє, що це

дозволить Чернівцям зекономити 20 мільйонів гривень, які були раніше зарезервовані на це у міському бюджеті. - Тепер можемо спрямувати їх на будівництво дитсадків, ремонт доріг, прокладання інженерних комунікацій у масиві забудови жит- ▶ ла для учасників АТО, – зазначає міський голова. – Отож, пільгові автобусні маршрути та безкоштовний проїзд пільговиків у тролейбусах у Чернівцях діють у звичному режимі, однак працюємо над тим, щоб бюджетні кошти не витрачали марно і облік пільговиків був реальним. Що і як відбуватиметься насправді, чиновники можуть лише гадати. - Поки що нічого невідомо, механізми не розписані, – зазначає Юрій Півень, заступник директора

ня. Ми сподіваємося, що необхідні кошти таки зуміють виділити. Та, погодьтеся, виглядає це все досить дивно. Спочатку кажуть, грошей ні на що немає, і треба «урізати» все по максимуму, а нині ніби з панського плеча «кидають» пільговикам майже два мільярди гривень. Мовляв, ось, тримайте, тільки відчепіться. Як з’ясувалося згодом, ці 1,9 мі-

1,9 млрд. гривень на компенсацію пільгового проїзду забрали з передбаченої у держбюджеті субвенції місцевим бюджетам для надання субсидій

департаменту соціального захисту населення обласної державної адміністрації. – Ухвалили лише

закон про те, що фінансуватимуть проїзд пільговиків із державного бюджету. Кому і як – поки не знаємо. Можливо, користуватися пільгами зможуть лише деякі категорії, може, всі, а може, ще якісь зміни будуть. Конкретики варто чекати через кілька тижнів. Але однозначно, що це велика користь, адже місцеві бюджети не витримували такого навантажен-

льярда гривень просто забрали з передбаченої у держбюджеті-2016 субвенції місцевим бюджетам для надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло- та водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот. І перекинули на покриття пільгового проїзду. Виходить, хай би які рішення приймали високі чиновники, за все так чи інакше заплатять люди, які працюють. Саме цій категорії українців або відкрито вішають на шию грошові тягарі, або приховано обмежують чи звужують виплати заради того, аби задовольнити інтереси більш протестних верств населення. У будь-якому разі простий трудівник – завжди у програші.

Фурнітура AXOR отримала почесне звання «Лідер галузі 2015» За даними Національного бізнес рейтингу компанія AXOR INDUSTRY, що випускає фурнітуру для вікон і дверей під торговою маркою AXOR, отримала золоту медаль і звання «Лідер галузі 2015» серед підприємств лідерів економіки України в галузі «Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій». Успіх фурнітури AXOR – це незмінно висока якість, яка контролюється на всіх етапах виробництва: від поставки сировини – до випуску готового виробу. У компанії впевнені, що головний козир будь-якого бізнесу – це якісний продукт. Саме тому компанії AXOR INDUSTRY вдалося завоювати довіру 33% українців і отримати визнання партнерів по бізнесу. Компанія AXOR INDUSTRY пройшла великий шлях від дистриб’ютора до самостійного виробника фурнітури з міжнародним ім’ям. На сьогодні AXOR – це єдиний завод повного циклу в Україні та один із найбільших заводів Східної Європи в даній галузі. Головний офіс і виробничі потужності компанії розташовані в Україні (м. Дніпропетровськ). Підприємство оснащене новітнім обладнанням, всі процеси автоматизовані, організовані з урахуванням вимог до безпеки для навколишнього середовища і відповідають міжнародним стандартам. Сильними сторонами фурнітури AXOR є: - якість сировини. Фурнітурна система ТМ AXOR виготовляється з європейської сировини, яка прохо-

дить обов’язкову оцінку у власній сертифікованій лабораторії, розташованій на території підприємства. Контроль якості готового виробу здійснюється як у сертифікованій лабораторії AXOR, так і в незалежній лабораторії міжнародного інституту IFT Rosenheim (Німеччина). - надійність фурнітури. При випробуванні на надійність (безвідмовність) поворотно-відкидні і відкидні віконні конструкції повинні витримувати 20 000 -25 000 повних циклів (цикл включає в себе випробування поворотного і відкидного пристрою вікна), що еквівалентно 11-14 рокам безвідмовної роботи вікна при умові експлуатації вікна близько 5 разів на день (ДСТУ Б В.2.6-39: 2008). Результати тестування в сертифікованій лабораторії AXOR показали, що поворотно-відкидні віконні і балконніконструкції, зібрані з фурнітурою AXOR, впевнено витримують 35 000 повних циклів, що прирівнюється до 15-20 рокам експлуатації. - унікальне захисне покриття (TotalProtectTechnology). Покриття запобігає утворенню корозії (іржі), на-

на правах реклами

дійно захищаючи виріб від негативного впливу навколишнього середовища. За результатами випробувань в незалежній лабораторії IFT Rosenheim (Німеччина) покриттю фурнітури TM AXOR присвоєно найвищий – 5-ий клас стійкості до корозії відповідно до вимог EN 1670. - енергоефективність та шумоізоляція. Фурнітурна система ТМ AXOR, за умови правильного монтажу, забезпечує захист від зовнішнього шуму і мінімізує втрати тепла в холодну пору року, завдяки щільному притиску стулки вікна до рами по всьому периметру. - сертифікати і гарантія якості. Якість фурнітури ТМ AXOR підтверджена інститутом IFT Rosenheim і повністю відповідає вимогам ДСТУ та ГОСТ. Підприємство сертифіковане згідно вимог ISO9001. Крім того, AXOR INDUSTRY дає власну гарантію 10 років на фурнітурні системи, випущені під TM AXOR. Всі подробиці про фурнітуру для вікон і дверей AXOR можна дізнатися на сайті www.axorindustry.com

24 лютого 2016 року на 61 році життя передчасно зупинилося серце нашого колеги-журналіста, члена Національної Спілки журналістів, Заслуженого журналіста України

ФІНІВА Володимира Петровича Правління Чернівецької обласної організації Національної Спілки журналістів України висловлює глибокі співчуття рідним, близьким, друзям, колегам, поціновувачам творчості Володимира Петровича. Він назавжди залишиться у нашій пам’яті!

СУСПІЛЬСТВО

«Погляд»

Хочуть, та не можуть Запасів практично не залишилося, тому люди витрачають гроші лише на продукти Олесь ЗАДНІСТРОВСЬКИЙ ✉ poglyad.chn@gmail.com

ерез ситуацію в країні та стрімке падіння економіки, українці починають економити на найнеобхіднішому. Якщо якісь побутові речі, техніка та одяг стали для пересічних людей розкішшю, то зараз навіть продукти харчування не усім по кишені. Від цього особливо потерпає малий бізнес – приватні підприємці, які торгують на ринках міста та області. Вони зізнаються, що вперше з початку 1990-х працюють, лише аби прогодуватися. Торгівля впала практично до мінімуму. Певне зростання було лише напередодні новорічних свят. Кажуть, чекають великодніх свят, бо коштів для існування практично не залишилося. – Практично усі, хто торгує на ринку, – купують товар за валюту. Тому мало не щодня доводиться змінювати цінники. Хоча їх вже давно ніхто не кладе, бо все стрімко змінюється, – каже

продавець на Калинівському ринку Сергій Гураль. – Але все

одно покупців практично немає. Якщо хтось і ходить ринком, то або просто прицінюється. Або має на меті якусь певну покупку за мінімальну ціну. Коли чують, що майже кожен продає товар у доларах (звісно, можна розрахуватися гривнями, але за курсом чорного ринку), то жахаються. Чимало найманих працівників фактично залишаються без засобів до існування. Від цього також потерпає малий бізнес.

● Сьогодні на ринках міста продавців більше, аніж тих, хто бажає щось придбати. Фото з архіву «Погляду» Товарообігу практично нема, купити нову продукцію також немає за що. В результаті бізнес стрімко прямує у тінь, надходження до бюджетів зменшуються, зарплату (і це цілком логічно) сплачують у «конверті», приватні підприємці припиняють свою діяльність. – Зважаю- ▶ чи на невтішні тенденції, якогось відчутного пожвавлення у торгівлі не передбачається. У людей фактично не залишилося запасу міцності, також не додає оптимізму ситуація на Сході. Разом із неефективною роботою керівництва держави це призвело до нинішньої ситуації, – вважає економіст В’ячеслав Борець. – Що буде далі – не складно передбачити – малий та середній бізнес, який є рушієм економіки, піде у тінь, чимало з

них припинять свою діяльність, і тому райдужні прогнози валютного курсу, закладені у бюджеті, вже зараз щонайменше на три гривні перевищують цей показник, а до осені ціна долара взагалі може спокійно переступити 30 гривень. І навіть більше. Цього

Експерти кажуть, якщо найближчим часом якихось дієвих кроків не буде здійснено владною верхівкою, то економіку чекає колапс не витримає не лише малий бізнес, але і кінцеві споживачі. Експерти кажуть, якщо найближчим часом якихось дієвих кроків не буде здійснено владною верхівкою, то економіку чекає колапс. Світові фінансові інституції перестають з нами працювати, курс валюти стрімко зростає, а економіка так само стрімко падає. А найпершими

постраждають звичайні люди. – У нинішніх умовах, з точки зору економіки, складно собі уявити сильніший удар для України, аніж призупинення співпраці з МВФ. Оскільки якщо з Україною не працюватиме МВФ, то з Україною не працюватиме ніхто. А це означає, що сама інформація про припинення співпраці з Фондом миттєво відобразиться на валютному ринку України, і тоді втримати курс гривні буде практично нереально, – вважає голова Комітету економістів України Андрій Новак. – Причини можливого

призупинення роботи України з МВФ лежать у двох площинах: економічній і політичній. Економічна – це відсутність реальних економічних реформ, а відповідно, і позитивних економічних результатів у країні. Політична – чергова урядова криза та неясність остаточного скла-

25 лютого 2016 р., №8 (820)

ДУМКА ЕКСПЕРТА Богдан Ковалюк, економіст, кандидат економічних наук Сезонність не впливає на падіння торговельної активності. Лише певні періоди впливають на її зростання – як-от, новорічні свята, перший дзвоник тощо. В інший період є середній темп торговельної активності. А зараз ми відчуваємо наслідки загального зубожіння. Восени, коли вдруге підвищать ціну на електроенергію, це буде відчутно ще сильніше. Адже почав діяти принцип – не оплатив, не отримав енергоносіїв (газ чи електроенергію). Тому люди найперше намагаються оплатити комунальні послуги. Також подорожчали продукти харчування. Це значна частина у структурі видатків. Після оплати компослуг, їди, грошей практично не залишається. До цього люди мали оперативні заощадження, інші джерела доходів, а зараз усі вони вичерпані. Додаткових джерел доходів немає, в усіх сферах відсутні премії чи інші бонуси, люди перебувають на «голій зарплаті», яка постійно знецінюється. Наші люди дещо інертні і лише зараз починають заощаджувати на одязі та техніці. Ми пожинаємо плоди неефективної діяльності уряду, коли єдиним механізмом підтримання економіки є затягування пасків. Малий бізнес це уже сповна відчув – ринок нині перенасичений товарами, відкриті великі мережі, з якими неможливо конкурувати. Вони зможуть втриматися на плаву. Решта – ні. Тобто малий бізнес припинить своє існування, а люди втратять робочі місця і джерела до існування. Колись у 1990-ті бізнес працював, аби лише прогодувати себе. Зараз цього вже не буде, він просто закриється. Найактивніший прошарок, який забезпечував надходження до бюджету, буде покидати цю країну. Це буде чергова хвиля вимушеної еміграції. Підприємці не будуть терпіти цього і залишатимуть Україну у пошуках кращої долі. А це найбільш активний, мотивований, освічений прошарок людей. Окрім того, якщо у структурі видатків малого бізнесу податки становлять лише 10% від загальної суми, то решта припадає на оплату енергоносіїв, оренду, заробітну плату. Такого навантаження, яке є нині, ніхто витримати не може. Уряд намагається обманути закони економіки, вважаючи, що це не закони природи і їх можна обійти. Але це не так. Відсутня стратегія розвитку та реформ. Уже восени ми відчуємо усе це сповна.

ду уряду. Тому як мінімум поки не закінчиться урядова криза, поки не стане зрозуміло, хто в Україні прем’єр-міністр, хто міністр економіки, хто міністр фінансів, тобто кому, власне, давати гроші, МВФ, безумовно, не дасть наступний транш. Але є ще й інша проблема – на фоні зовнішньої агресії Росії українська влада мала би бути монолітною, а цього немає ні у парламентській коаліції, ні в уряді. І зараз ми спостерігаємо спроби змінити так звані квоти політичних сил в уряді, торги про те, хто яке міністерство повинен взяти під свій контроль. Аналогічне попередження вже висловлював посол США, основний донор МВФ і вирішальний голос. Тому в українських політиків просто не буде іншого виходу, окрім як прислухатися до зауважень і рекомендацій Фонду і виконати якщо не все, то майже все.

25 лютого 2016 р., №8 (820)

ФАКТИ

www.vidido.ua

ПРОДОВЖЕННЯ ТЕМИ

Дітей потруїли їжею Серед причин отруєння вихованців ДНЗ №10 назвали «невідповідність продуктів» Ольга ШУПЕНЯ ✉ shupenia@ukr.net

▪ У минулому випуску «Погляду» ми розповідали про надзвичайну подію, яка трапилася у ДНЗ №10. З 11 лютого його вихованців почали доставляти до лікарні через гострі кишкові інфекції. За даними Головного управління держсанепідслужби у Чернівецькій області, ротаві-

Парламент на межі розпаду Традиційно депутати поставили власні амбіції вище, аніж інтереси держави Олесь ЗАДНІСТРОВСЬКИЙ ✉ poglyad.chn@gmail.com

апередодні виборів і одразу під час перших днів роботи Верховної Ради (формування коаліції) політики не скупилися на обіцянки та запевнення у міцності об’єднання. Мовляв, нарешті у демократичному екстазі поєдналися представники інтересів народу. Навіть обіцяли, що залишать власні амбіції та працюватимуть на користь країни. Але, як і годиться, вкотре пошили у дурні українців. Усі так звані демократичні та проєвропейські політичні сили парламенту обіцяли, що спільно працюватимуть на Україну. Але минуло трохи більше року і вони забули про свої обіцянки. Амбіції, політичні інтриги, партійні інтереси та рейтинги стали вищими, аніж доля країни. Після невдалої спроби відправити у відставку уряд Яценюка (робота цього Кабміну і справді

бажає кращого) так звана демократична коаліція фактично розпалася. Про вихід із неї заявили лідери «Батьківщини», «РПЛ» та «Самопомочі». Звісно, знайшлося чимало формальних причин та нібито аргументів таких вчинків. Щоправда, жоден із них не зізнався, що можливі позачергові вибори до парламенту саме їм на руку. Вони б завдяки цьому посилили свої позиції у Верховній Раді, відповідно конвертували довіру людей у більш матеріальні речі. Зважаючи на це, досить ймовірно, що восени українців вкотре покличуть на вибори до парламенту. Але окрім підсилення одних сил та послаблення інших – людям від них очікувати якогось позитиву не варто. – Зараз говорити про призначення позачергових виборів передчасно. Залишилося кілька варіантів формування коаліції з тих політичних сил, які з неї вийшли (запропонувати їм якісь преференції) та з позафракційних депутатів (так званих тушок), – вважає політолог, кандидат історичних наук Ігор Буркут. – Загалом можуть бути взагалі несподівані варіанти. Тому не можу говорити, що незабаром відбудуться позачергові вибори. Хоча є чимало зацікавлених політичних сил у розпуску Вер-

ДУМКА ЕКСПЕРТА Олексій Кандюк, політолог, кандидат політичних наук Певні юридичні моменти – потрібно чітко визначити, чи виходила з коаліції «РПЛ», чи ні. Має відбутися процедура та відповідна заява. Тому зараз очевидно. Що коаліція, принаймні де-юре, зберігається. Але наскільки вона міцна – питання відкрите. Якщо поставлять питання руба, то «РПЛ» доведеться визначитися. Чи залишаються вони в коаліції, чи ні. Це може постати дуже швидко, залежно від того, хто буде у цьому зацікавлений. Але ця спорадична коаліція ненадовго. Потрібно готуватися до позачергових виборів, можливо восени. Але зараз важко сказати, коли саме це може відбутися, бо є чимало важливих чинників.

ховної Ради та позачергових виборах. Якщо, врешті, буде відповідна підтримка суспільства, тоді це питання буде фактично вирішене. Також, за словами експерта, є чимала потреба перезавантаження законодавчої гілки влади, але з нинішнім законодавством вона приречена на провал та поглиблення кризи (окрім того, це загрожує поверненню у владу колишніх «регіоналів», але під іншими брендами). Йдеться насамперед про покарання винних у кривавих подіях на майдані, зміну судової гілки влади та політичної системи (доки замість партій в Україні залишатимуть «політичні проекти», доти змін не варто чекати). Люди збідніли, триває процес люмпенізації суспільства. А таким прошарком надзвичайно легко маніпулювати – таких людей можна підкупити гречкою чи обіцянками. Народні депутати припускають сценарій позачергових виборів і кажуть, що політики завжди мають бути готові до цього. Хоча стверджують, що воліли б, щоб цей склад парламенту допрацював свою каденцію. – Щодо юридичної складової, то коаліція є. Щодо фактичної – то вона припинила своє існування, – заявив народний депутат, наш земляк Іван Рибак. – Але важливі причини фактичного розвалу коаліції – це одна людина у Кабміні – прем’єр. Через своє нестримне бажання бути при владі, він поставив під загрозу існування проєвропейської коаліції. Зараз важко сказати, що буде далі з коаліцією. Якщо її будуть переформатовувати, то чи не опиняться у так званій демократичній більшості колишні «регіонали» та депутати, які абсолютно не зацікавлені у процвітанні країни.

русну інфекцію виявлено у вихователя ясельної групи, а також у п’ятьох хворих дітей. Антиген ротавірусу виявлено і при вірусологічному дослідженні сировини з харчоблоку дитячого закладу (у свіжій капусті). За результатами бактеріологічного дослідження масла «Селянське» та сиру твердого встановлено невідповідність санітарно-гігієнічним вимогам. У цих продуктах знайшли бактерії групи кишкової палички. Очевидно, цим і потруїли дітей у дитячому садочку. Водночас лабораторні дослідження ще тривають. Нагадаємо, що минулого тижня діагноз «ротавірусний

гастроентероколіт» було встановлено сімом діткам, діагноз «гастроентероколіт віруснобактеріальної етіології» – одній дитині, ще одній (вихованка старшої групи, а не ясельної) – «функційна диспепсія». Станом на 19 лютого всіх вихованців дитячого навчального закладу, які перебували на стаціонарному та амбулаторному лікуванні, виписано. Харчові отруєння дітей непоодинокі на Буковині. І скоріш за все, це триватиме й надалі. Адже редакція газети не отримала жодної інформації про притягнення до відповідальності чиновників, керівників установ тощо за наслідками масового отруєння дітей. Справно працює давня схема: вивчають, досліджують, призначають комісії, передають на розгляд і… забувають. У кращому разі знаходять тітку Дусю та призначають її місцевим опудалом. Дивною видається поведінка постраждалих батьків, які спочатку борються за життя власної дитини, а за тиждень ведуть свого сина чи доньку до того ж дитячого садочка та ще й сором’язливо ховають очі, аби адмінвумени закладу бодай чого поганого не запідозрили.

ВІДПОЧИНОК У ЗАКОНІ

На 8 Березня дають 4 вихідних Українцям пропонують відпочивати від 5 до 8 березня Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №1155-р «Про перенесення робочих днів у 2016 році», 7 березня буде вихідним днем, утворюючи чотириденні канікули з 5 по 8 березня. Проте вихідний за 7 березня доведеться відпрацьовувати у суботу, 12 березня.

Варто зауважити, що графіки вихідних днів розраховані для працівників з 5-денним робочим тижнем. Згідно з Кодексом законів про працю України, остаточне рішення про перенесення вихідних та робочих днів на підприємстві приймає власник або уповноважений ним орган (керівник) підприємства, видаючи наказ чи інший розпорядчий документ. Ольга ШУПЕНЯ

АНОНС ПОДІЇ

До Чернівців їдуть фіналісти «Х-Фактора 6» Рок-гурт «Epolets» дасть клубний концерт у театрі пивного настрою «Public» Ольга ШУПЕНЯ ✉ shupenia@ukr.net

Український рок-гурт «Epolets», який засновано 2012 року в Одесі, збирається із виступом до Чернівців. Музиканти обіцяють виконати найдрайвовіші композиції українською, англійською та російською мовою. Особливо ця культурна подія буде незабутньою для поціновувачів року. Адже учасники формації створюють музику, яку називають сплавом кількох поколінь роккультур: диско 1970-х, хардрок 1980-х, гранж 1990-х. Незважаючи на те, що гурт не так давно творить для широкого загалу, він уже встиг заявити про себе на всю кра-

їну. Торік у шостому сезоні телевізійного вокального шоу «Х-Фактор» колектив «Epolets» увійшов до 12-ки, навіть брав участь у перешому прямому ефірі. Окрім того, вони завсідники багатьох фестивалів як в Україні, так і за кордоном. Уже мали чимало концертів в Україні, Білорусі, Польщі, Росії, Молдові. Кажуть, їхні виступи проходять за усіма правилами справжнього рок-шоу. У Чернівцях виступ «Epolets» відбудеться 10 березня у театрі пивного настрою «Public», що у ТРЦ «Depo’t». Початок о 20:00, вхід – від 70 гривень. За словами піар-менеджера «Погляду» Марини Булат, на буковинських фанів гурту «Epolets» чекає приємний сюрприз: стежте за публікаціями сайта vidido.ua у соцмережах.

ПРАВО

«Погляд»

Порізали таксиста замість розрахунку Поліція наразі розшукує зловмисників, які напали на чоловіка, який приїхав на виклик

нівецькій області Кароліна Соловей.

Дії зловмисників слідчі кваліфікують за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 12 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України – замах на вбивство. Наразі поліція вживає всіх можливих заходів, спрямованих на встановлення та затримання злочинців. Це вже не перший напад на таксиста за останні півроку. Торік у жовтні схожий випадок

ПОБИЛИ СТАРОГО

Банда пограбувала інваліда Вони не лише забрали усе цінне, але і познущалися над стареньким Олесь ЗАДНІСТРОВСЬКИЙ ✉ poglyad.chn@gmail.com

Олесь ЗАДНІСТРОВСЬКИЙ ✉ poglyad.chn@gmail.com

0 лютого вранці до лікарні «Швидкої медичної допомоги» Чернівців із численними колоторізаними пораненнями у ділянці грудної клітки, саднами у ділянці голови та геморагічним шоком було госпіталізовано 35-річного мешканця Глибоцького району, працівника однієї із служб таксі обласного центру. – З’ясувалося, що пізно вночі потерпілий отримав виклик на обслуговування пасажирів на вулиці Руській обласного центру. За вказаною адресою до нього підсіли двоє осіб, замовників послуги, однак, прибувши на вулицю Білоруську, в салоні автомобіля зненацька завдали численних поранень таксисту, після чого втекли (за нашою інформацією, хлопці підсіли до таксі поблизу зупинки та лікарні на вулиці Фастівській, – авт.), – повідомила речник ГУ НП у Чер-

25 лютого 2016 р., №8 (820)

● Уночі таксисти намагаються не брати випадкових пасажирів, бо це небезпечно. Фото з архіву «Погляду» також трапився у Чернівцях. З’ясувалося, 17-річний житель 17-річний юнак завдав десять Чернівців замовив автомобіль ножових поранень таксисту та таксі та попросив відвезти до втік. проспекту Незалежності. Однак 20 жовтня, о 04:00 ранку, у замість того, щоб розрахуватися районі проспекту Незалежнос- з таксистом, завдав йому чисті обласного центру невідомий ленні ножові поранення у шию, порізав співробітника однієї із живіт та спину, з яких п’ять – служб таксі. проникаючі. Після скоєного злоНа місці події знайшли 31-річ- вмисник втік. ного чернівчанина з численниЗакривавлений чоловік заледми ножовими пораненнями. ве вийшов із автомобіля, діставЧоловіка одразу шпіталізували. ся зупинки і свідки цього виклиФактично по гарячих ▶ Це вже не перший напад на таксиста слідах вдало- за останні півроку. Торік у жовтні схося затримати підозрюв ано- жий випадок також трапився у Черго неподалік нівцях. 17-річний юнак завдав десять місця скоєного злочи- ножових поранень таксисту та втік ну. Під час особистого огляду у хлопця кали «швидку», яка доправила міліціонери знайшли ніж зі його до лікарні. слідами крові. Коли хлопець Як нам вдалося з’ясувати, зрозумів, що його викрили, у йдеться про службу таксі «Червсьому зізнався правоохорон- нівці». Того ранку водій взяв цям. пасажира поблизу Театральної

площі. Хлопець мав їхати до мікрорайону на проспекті. Але коли його доправили до місця, він витягнув ножа і завдав зо десять ножових поранень таксистові. А після цього втік. Медики довго боролися за життя пацієнта і, врешті, їм таки вдалося врятувати його. Самі співробітники таксі неохоче розповідають про такі випадки. Кажуть, клієнти бувають дуже різні і часто неадекватні. Але якщо вже приїхав на виклик, то доводиться везти і таких людей. – Знаємо про цей випадок, дуже шкода хлопця. Пізно ввечері таких неадекватних пасажирів трапляється дуже багато. Якщо такі підходять десь на вулиці, то переважно відмовляємо, бо це небезпечно, – каже водій однієї із служб таксі Сергій. – А якщо тебе викликали

телефоном через диспетчера, то ти ж не знаєш, хто сяде до тебе в машину.

Троє мешканців Чернівців залізли до будинку 66-річного мешканця селища Глибока, побили його та винесли речей на понад 9 тисяч гривень. Грабіжники вирішили розжитися грошима і як об’єкт для нападу обрали немічного чоловіка. Про розбійний напад повідомили о пів на одинадцяту вечора 15 лютого до поліцейського відділку Глибоцького району. – З’ясувалося, що 66-річний потерпілий проживав один, він тривалий час хворіє і прикутий до ліжка. Зловмисники діяли дуже жорстоко. Двоє із них зайшли до помешкання потерпілого, третій – залишився на подвір’ї та спостерігав, щоб ніхто їхнього злочинного наміру не викрив, – каже заступник начальника управління карного розшуку ГУ НП в області Микола Лазорко. – Незважаючи на те, що дідусь спав, молодики вдарили його в обличчя і почали нишпорити по кімнаті. Грошей не знайшли, але винесли з будинку телевізор вартістю 5000 гривень, ноутбук вартістю 3000 гривень та мобільний телефон. Згодом поліції вдалося швидко встановити особи зухвалих грабіжників. З’ясувалося, що до грабежу причетні троє мешканців Чернівців, віком 33, 29 та 24 років. Фігурантів притягували раніше до кримінальної відповідальності за крадіжки, грабежі та заподіяння тілесних ушкоджень. Старший із них загалом у місцях позбавлення волі відбував покарання понад 15 років, інші – по п’ять років. Крадене майно трійця продала, а гроші витратила на власні потреби. Слідчі кваліфікують дії чернівчан за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 Кримінального кодексу України – грабіж. Якщо провину нападників доведуть, то їм загрожує до восьми років позбавлення волі.

АВТОКРАДІЇ

ЖЕРТВА СИМПАТІЇ

Хлопці обкрадали автівки

Заманила на зустріч, де його пограбували

Знімали панелі приборів, забирали автомагнітоли і навіть викрали авто Троє хлопців вирішили підзаробити легких грошей, обкрадаючи автівки. Для цього вони обрали обласний центр, оскільки тут найлегше замітати сліди. Наразі трьох мешканців Новоселицького району підозрюють у чотирьох крадіжках із авто і в одному угоні. Те, що у хлопців завелися гроші і вони постійно десь зникають, помітили люди. Правоохоронці отримали оперативну інформацію, що до крадіжок з автомобілів, які почастішали останнім часом у Чернівцях та області, можуть бути причетні троє хлопців. – Під час перевірки цієї інформації поліцейські задокументували протиправну діяльність трьох жителів села Динівці, віком 16, 18 та 19 років, – повідомив заступник начальника управління карного розшуку ГУ НП у Чернівецькій області Микола Лазорко. – Виявилося, що зловмисники діяли на території Чернівців. Вони проникали до автомобілів, розбиваючи вікна дверцят

або знімаючи ущільнювач скла для транспортних засобів. З салонів автомобілів хлопці викрадали акумулятори, автомагнітоли, радіаторні решітки, фари, панелі управління, водійські крісла, набори ключів, навігатори, особисті документи тощо. Під час проведення обшуку у помешканнях фігурантів поліцейські виявили частину краденого майна, іншу частину, як згодом з’ясувалося, молодики збули на авторинках обласного центру. Відомо, що раніше хлопців до кримінальної відповідальності не притягували. Поліцейські зібрали докази причетності злочинної трійці до чотирьох фактів крадіжок, та двох хлопців – до незаконного заволодіння авто. Йдеться про автомобіль ВАЗ-2013 57-річного мешканця Чернівців. Чоловік свій транспортний засіб припаркував біля будинку (на вулиці Вірменській обласного центру), а повернувшись через деякий час, на місці побачив лише розбите скло дверцят. Пошкоджений транспортний засіб хлопці покинули у селі Магала.

У хлопця зламана щелепа та струс мозку У Чернівцях у Садгірському районі двоє співмешканців (хлопець та дівчина) та їхній товариш відпочивали та розпивали алкоголь. 19-річна дівчина запропонувала хлопцям схему, як можна розжитися грошима. Мовляв, є хлопець, який хоче бути її коханцем. Вона запропонувала виманити його на зустріч з грошима, а співмешканець з товаришем відберуть у нього все цінне. – Вона запропонувала йому підійти до «Епіцентру», де вони мали зустрітися. Але коли хлопець прийшов на зустріч, на нього напали та забрали 400 гривень та мобільний телефон, – повідомив заступник начальника управління карного розшуку ГУ НП у Чернівецькій області Микола Лазорко. – Для з’ясування всіх

обставин на місце виклику одразу приїхала слідчо-опера-

тивна група. У лікарні до поліцейських звернулася дівчина та повідомила свою версію того, що трапилося. Вона емоційно розповідала, що ввечері під час прогулянки по вулиці на них зненацька напали двоє невідомих осіб, побили її знайомого та заволоділи його майном. Однак у розмові правоохоронці виявили деякі неточності, до того ж і поведінка дівчини викликала підозру. Під час застілля дівчина повідомила, що в одній із соціальних мереж познайомилася з місцевим мешканцем, і у нього можна забрати гроші. Трійця діяла за заздалегідь спланованим сценарієм. Тобто дівчина зателефонувала залицяльнику, призначила зустріч біля торгового центру, попросила взяти з собою значну суму коштів (3 тисячі гривень) ніби для лікування. Зустрівшись, зловмисниця під приводом прогулянки, завела хлопця на неосвітлювальну вулицю, де на них вже чекали

її спільники. Двоє 20-річних хлопців напали на 19-річного потерпілого та каменем завдали численних ударів у голову (у нього зламана щелепа та струс мозку). Нападники забрали гаманець, в якому було 400 гривень та дорогий телефон. З’ясувалося, що співмешканця дівчини раніше притягували до кримінальної відповідальності та наразі він умовно засуджений за скоєння крадіжки. Інший спільник – винаймає квартиру у дідуся чернівчанки. Слідчі інкримінують злочинному тріо правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 187 Кримінального кодексу України – розбійний напад. Одного із фігурантів затримано та поміщено до ізолятора тимчасового тримання. Щодо двох інших – вирішується питання про обрання міри запобіжного заходу в суді. За цей злочин їм загрожує до десяти років ув’язнення.

25 лютого 2016 р., №8 (820)

ІНТЕРВ’Ю

www.vidido.ua

Що роблять буковинці у парламенті У Верховній Раді діє міжфракційне об’єднання «Буковина», сформоване вихідцями з краю

Григорій Тіміш: «Поки йде війна говорити про вибори не варто»

Олесь ЗАДНІСТРОВСЬКИЙ ✉ poglyad.chn@gmail.com

ьогодні в українському парламенті перебуває майже півтора десятка вихідців з Чернівецької області. У найвищих ешелонах влади також наші земляки. Щоправда, якогось особливо зиску від цього область не отримує. Ми і надалі в очах столичних керманичів залишаємося щонайбільше провінцією із зручним розташуванням на кордоні. Частина з наших земляків об’єдналися у міжфракційне об’єднання «Буковина», яке в ідеалі має на меті лобіювати інтереси краю. Про здобутки та перспективи цього утворення розповідали четверо нардепів – вихідців з Буковини – Оксана Продан, Іван Рибак, Сергій Рудик та Григорій Тіміш.

Про роботу та здобутки Я недаремно обрав комітет європейської інтеграції у парламенті для

роботи. Вона мені знайома як мінімум дев’ять років. Столичний щабель вимагає більше наполегливості, бо стикаюся з багатьма бюрократичними перепонами на рівні міністерств. Округ для мене є надзвичайно важливим, багатонаціональним і робота там дуже специфічна. Інколи стикаюся з деталями провокаційного характеру, захищаю людей, особливо у тих населених пунктах, де маленькі школи (переважно, це Герцаївський район), безпосередньо спілкуюся з людьми. У

Про роботу та здобутки Закінчив наш університет, школу у Вижниці, живу у Києві і так трапилося, що обраний депутатом у Черкаській області. Але усі ініціативи, з якими до мене звертаються колеги, спрямовані на поліпшення життя людей, підтримую. Оскільки я єдиний в об’єднанні член бюджетного комітету, то

вані автомобілі з Європи. Також цьогоріч ми відзначатимемо 75-річячя з дня народження Івана Миколайчука і пріоритетом є відновлення транспортної інфраструктури, дорожній ремонт за гроші, які надійдуть від перевиконання плану митницею.

Про перекриття доріг

Наше об’єднання одне із найдієвіших у парламенті. Впродовж цього року зареєстрував чимало важливих законопроектів, зокрема з колегами по об’єднанню, які стосуються безпосередньо карпатського регіону. Знаковим законопроектом був «Про зону пріоритетного розвитку карпатського регіону». Він серйозний саме у плані соціально-економічного розвитку нашого регіону, перспективи отримання інвестиційних можливостей для населених пунктів, які мають статус гірських. Також важливим є законопроект щодо ринку вживаних автомобілів, який дасть можливість створення нових робочих місць, АЗС, розширення сфери ремонту автомобілів. Головне – дасть можливість людям купувати більш дешеві вжи-

Про коаліцію та перевибори Президент двічі звертався до прем’єра, але той не позбувся своїх

амбіцій. Зараз для нас найважливіше де-юре зберегти коаліцію і можливо переформатувати її. І зараз, поки росіяни розмахують зброєю, про жодні перевибори говорити не варто.

Про перекриття доріг Намагаюся сформувати проукраїнську позицію саме у лавах румунських парламентарів. Їхній парламент перший проголосував за ратифікацію Угоди про асоціацію України та ЄС. Не будемо наголошувати на національності людей,

які ввозять автомобілі з-за кордону, потрібно це питання врегулювати на законодавчому рівні. Маємо законопроект, який стосується зняття акцизу із вживаних автомобілів. Над цим ми зараз працюємо (є понад 60 співавторів цього законопроекту). Коли розмір мита не буде вдвічі перевищувати вартість автомобіля, тоді не буде спекуляцій на цьому. Я зробив моніторинг румуномовної преси і абсолютно вся Румунія (ЗМІ цієї країни) оцінила це блокування як провокацію.

Сергій Рудик: «Парламент розпустять, підемо на вибори» ключові питання проходять через наш комітет, насамперед доріг. Дороги, на жаль, це проблема багатьох регіонів України. Займаюся питанням національної дороги Київ – Знам’янка, але коли йшлося про дороги у Чернівецькій області, це однозначно підтримав. С п о руд ж у в а л и пам’ятник нашому колишньому ректорові (Кос-

Іван Рибак: «Такого м’якого ставлення до провокаторів немає в інших країнах»

Про роботу та здобутки

мене вдома постійно відбувається прийом громадян. Їхні проблеми не потрапляють на шпальти газет та телебачення. Але вони надзвичайно турбують людей. Також є чимало проектів та ідей, які колишня влада не хотіла впроваджувати та фінансувати. Саме їм приділяю пильну увагу (зокрема йдеться про чимало енергозберігаючих проектів).

Найбільшою ганьбою у цій ситуації з перекриттям доріг та організатором цього (з використанням румунського питання, щоб дестабілізувати ситуацію в області) є реакція влади. Такого м’якого ставлення до провокаторів не можу уявити в іншій країні Європи. Саме таке питання розігрувалося на сході України та Криму і ми бачимо наслідки.

Про переробку сміття В Україні нині понад 33 тисячі несанкціонованих сміттєзвалищ. Це приблизно 4,5% від загальної території держави. Це надзвичайно велика проблема нашої держави, особливо щодо якості питної води. За підрахунками експертів, в Україні запасів чистої питної води залишилося на 17 років. На жаль, ці питання фінансують за залишковим принципом. Щодо твердих побутових відходів, то

тянтину Томащуку), то до цього безпосередньо долучився.

Про коаліцію та перевибори Якщо вірити тому, що написав та поширив у соціальній мережі лідер РПЛ та вихід цієї партії з коаліції, то очевидно, що вона припинила існування. Хоча буквально до цього я був переконаний, що

Оксана Продан: «Цього року ми відстояли профтехучилища»

є п’ять законопроектів, які мають сформувати порядок поводження та їхньої утилізації.

Ліс та мораторій Повністю заборонено вивіз цінних порід деревини, а з 2017 року почне діяти повний мораторій на експорт деревини, зокрема сосни. Є законопроект щодо зняття мита на ввезення обладнання для деревообробки. Це допоможе створити нові робочі місця, здешевлення обладнання для глибокої обробки деревини та збільшення надходження до бюджетів усіх рівнів. Але зараз немає погодження Кабміну. Щодо того, що відбувається на залізниці, то вагони з лісом там – це справді сосна. Китай зараз максимально понизив ціни на нашу сосну, туди не рентабельно відправляти, і перепрофілювалися відправляти її в Європу. Тому і забиті західні залізниці, бо ліс везуть з усієї України. З нашої області відправляються паливні дрова та технологічну сировину.

юридично він не виходив з цієї коаліції. Впродовж тридцяти днів має бути підписана нова коаліційна угода. Найкращим ступенем готовності депутата піти на вибори є його робота на окрузі. Якщо парламент розпустять, то ми, безперечно, підемо на вибори, але мені здається, що прем’єр мав би піти добровільно.

Про роботу та здобутки Наше міжфракційне об’єднання найефективніше з-поміж інших у парламенті. Є питання фінансування та ремонту доріг, яке досить важливе та спірне. Рада, що наше об’єднання змогло ініціювати включення Чернівецької області в експеримент, ініційований заради дороги Одеса – Рені, але який спрацював на дорозі Івано-Франківськ – Чернівці. І у нас дороги будуть, бо про-

Якщо маєте що сказати буковинцям, своїм виборцям, громаді краю, не боїтесь гострих запитань і готові говорити правду, звертайтесь до газети «Погляд». Ми готові вислухати вашу позицію та розповісти про неї на шпальтах нашого видання. Тел. 050 374 25 22

Повне відео інтерв’ю дивіться на сайті vidido.ua

довження експерименту триває і Буковина буде також цього року отримувати надходження від понадпланових надходжень від митниці. Розподіляти ці гроші буде облавтодор спільно з головою ОДА. Цього року ми змогли відстояти профтехучилища. Бо у бюджеті не було грошей для їхнього фінансування і завдяки також депутатам нашого об’єднання ми його відстояли. Також рада, що днями ми змогли «провести» законопроект, який забезпечує фінансування пільгових перевезень. Без нього ми мали соціальний конфлікт не лише в області, але і в інших регіонах.

Про коаліцію та перевибори Я член фракції БПП, тому для нас це важливе питання, чи є коаліція. Згідно з юридичними нормами, до оголошення спікером парламенту про її припинення, вона існує. Поки що такого оголошення не було. Для мене важливо, що після заяв, які лунали, важливий законопроект про повернення пільг на перевезення підтримали 245 депутатів у парламенті. Тому для мене є головним, що парламент може працювати незалежно

від того, які політичні кон’юнктури та як поводяться ті чи інші партії. Кожен політик має бути готовий до виборів у будьякий момент. Напевно, кожен парламентарій не хотів би, щоб ці вибори відбулися. Але об’єктивно сьогодні Україна є заручником однієї людини. В усіх фракціях є люди, готові переформатовувати коаліцію під інший уряд. Якщо для України та народу буде потрібно піти на перевибори, то депутати це зроблять, бо іншого шляху не буде.

Про перекриття доріг Ми не суд і не повинні давати свою оцінку ні організаторам акції, ні її учасникам, ні тим, хто не виконав своїх посадових обов’язків. Але однозначно у нас мають працювати правоохоронні органи і я згодна, що до суду ці питання повинні доводити вони. І вони у цій ситуації не спрацювали.

Гроші на театр Ми зверталися до Нацбанку та Кабміну, щоб максимально вирвати кошти, які були отримані на ремонт Чернівецького театру. Не знаю, чому саме гроші залишилися та їх не використали на потреби театру.

ОСВІТА

«Погляд»

Наказали приєднати

НОВАЦІЇ Держзамовлення поділять між вузами за конкурсом

Студенти та колектив БДФЕУ і далі будуть боротися за існування свого вузу Уляна ДЕЛІКАТНА ✉ Uliana_d7@list.ru

априкінці січня у мережі на сайті профільного міністерства з’явилася офіційна інформація про об’єднання двох буковинських вузів – ЧНУ та БДФЕУ. Цікаво, що про таке серйозне рішення заздалегідь не повідомили навіть ректора БДФЕУ, а напередодні не проводили жодних перевірок чи комісій, ніхто не вивчав це питання. А вже наступного дня після появи інформації про реорганізацію близько тисячі студентів БДФЕУ вийшли на вулиці міста разом із ректором. Мітингували під обласною державною адміністрацією, міською радою, а згодом поїхали до Києва, прямо у Міністерство освіти і науки України. Своїм візитом вони змогли призупинити розгляд справи. Та, як виявилося, ненадовго. Наказом №137, що був підписаний заступником міністра Інною Совсун 19 лютого 2016 року, Міністерство освіти і науки офіційно реорганізувало БДФЕУ, приєднавши його до ЧНУ. Згідно з документом, ЧНУ є правонаступником усього майна, прав і обов’язків БДФЕУ. Згідно з наказом, має бути створена комісія з реорганізації БДФЕУ, до якої переходять повноваження щодо управління справами БДФЕУ. А ректор вузу Володимир Прядко зобов’язується забезпечити безперешкодний доступ членів комісії до будівель, приміщень та всіх підрозділів університету, надання первинних документів фінансово-господарської та іншої діяльності на вимогу членів комісії. Попри те, що на законодавчо-

● Майже тиждень студенти воювали за право навчатися у своєму вузі. Фото Сергія Даневича му рівні все нібито вирішено, у БДФЕУ планують і надалі боротися за незалежність вузу. Так, за словами голови студентського парламенту БДФЕУ Богдана Казимирчука, і студенти, і колектив

вузу рішенням міністерства обурені. А тому днями знову виходитимуть на акції протесту. Наразі з боку ЧНУ поки що жодних офіційних дій не було. Також на сайті Чернівецької ▶ міської ради розміщена петиція проти об’єднання вузів, збиратимуть підписи до 29 лютого. - Волаюча несправедливість спонукає нас до живого протесту! Ввечері 28 січня 2016 року колектив БДФЕУ дізнався про несподіване приєднання нашого навчального закладу до ЧНУ ім. Ю. Федьковича. Нашому обуренню немає меж, з колективом ніхто не радився і нашу думку геть зневажено!!! Ніхто з нашого ВНЗ не був повідомлений про приєднання. Нинішня жахлива подія не

що інше, як вандалістський рейдзахоплення, аби заволодіти набутою неймовірними зусиллями і працею колективу матеріальною базою, а також ліквідувати потужного конкурента, що динамічно розвивається, – йдеться у повідомленні-протесті. У ЧНУ натомість не розуміють ворожого ставлення до себе з боку БДФЕУ. У вузі кажуть, що ні про-

Відповідно до наказу, ЧНУ є правонаступником усього майна, прав і обов’язків БДФЕУ блем із приміщеннями, ні якихось інших приєднання БДФЕУ не вирішить. Навпаки, об’єднання вузів – це додаткові клопоти. Та слово міністерства – закон і його треба дотримуватися. - Я неодноразово висловлював свою позиції. Зрозуміло, що об’єднання вузів – це клопітно, важко, неприємно. Та на державному рівні це є процес реформування системи освіти і так трапилося, що під нього потрапили і наші два вузи, – каже

25 лютого 2016 р., №8 (820)

ректор ЧНУ ім. Ю. Федьковича Степан Мельничук. – Стосовно

чуток про те, що нібито ЧНУ зацікавлений у корпусах БДФЕУ, скажу, що про таке була б підстава говорити, якби їх нам передавали вільними, без студентів. А так там навчаються люди, тому, по суті, для нас нічого не змінюється. Та взагалі претензії до нашого вузу безпідставні. Адже приєднання до нас ще одного вузу – це головний біль для нас, у нас і своїх проблем вистачає. Та таким був наказ профільного міністерства і мусимо його виконувати. Отож, поки що склалася ситуація, коли нібито усе вирішено, але представники БДФЕУ ще не полишають спроб захистити свій вуз. Тим паче, що незрозуміло, як без втрат для студентів та викладацького складу вдасться об’єднати два вузи, в яких дублюються деякі спеціальності, а умови навчання дещо різняться. Та, як відомо, локальні інтереси для таких глобальних цілей, як реформування, ролі не відіграють. Як усе буде на практиці та чим завершиться конфлікт, покаже час.

Голова департаменту вищої освіти Міносвіти Олег Шаров під час виступу на форумі «Європейські освітні ініціативи» повідомив, що державне замовлення розподілятиметься між вишами на конкурсній основі. Шаров зазначив, що стаття Закону України «Про вищу освіту», яка передбачає фактично конкурсний варіант розміщення державного замовлення, буде реалізована в повному обсязі. Тобто по кожній спеціальності формуватиметься певний обсяг державного замовлення у національному масштабі. І надалі ці місця державного замовлення будуть розподілятися між ВНЗ. Ці місця підуть у ті навчальні заклади, куди подадуть заяви найкращі вступники, які мають найвищий бал із ЗНО. За його словами, з деяких спеціальностей на сьогодні державне замовлення перевищує кількість абітурієнтів, що вступають за контрактом. Зокрема це стосується IT-спеціальностей. Зазначається, що обсяг державного замовлення на IT-спеціальності два роки поспіль був 9,5 тис., обсяг контрактних студентів скоротився з 4,5 тис. до 3,5 тис. Це свідчить про насиченість обсягів державного замовлення в цій галузі. Керівник департаменту додав, що в питанні підготовки університетами спеціалістів за державний кошт велику роль відіграє і демографічний чинник - щороку в Україні зменшується кількість випускників шкіл і відповідно тих, хто вступає до ВНЗ. За його словами, 8 років тому студентів в Україні було 2 млн. 800 тисяч. Нині близько 1 млн. 600 тисяч. На ту кількість вишів, факультетів та кафедр, які були в 2008 році, їх уже не вистачає. Шаров наголосив, що добре підготувати більшість студентів можна тільки у великих університетах, де є конкуренція між студентами на достатньому рівні, велика кількість викладачів, де є можливість викладачам займатися науковою діяльністю. Вища освіта підніметься тоді, коли стане конкурентоспроможною.

ВИВЧАЄМО АНГЛІЙСЬКУ

Опановуємо іноземну через спілкування Представники програми AIESEC спільно з іноземними волонтерами навчають англійської, французької чи навіть китайської мови Міжнародна платформа для молоді AIESEC дозволяє відкрити і розвинути їхній лідерський потенціал. Її географія розповсюджується на 126 країн та територій світу. У Чернівцях AIESEC існує 4 роки. За цей час було реалізовано безліч вихідних та вхідних стажувань, фестиваль культур, більше 20 навчальних та розважальних заходів. Було відправлено 88 людей з Чернівців на стажування та прийнято 81 стажера. - Зараз ми влаштовуємо соціальний проект, у рамках якого волонтери приїжджали до Чернівців, аби навчити всіх охочих англійської мови. Необхідність у такому проекті виникла тому, що багато людей мають велике бажання та потенціал для того, щоб розмовляти іноземною мовою, але не мають можливості поїхати за кордон, аби попрактикувати мовні навички,

– розповідає заступник голови правління з питань вхідних професійних стажувань та зв’язків корпоративним сектором з AIESEC Тетяна Свіровська. – За-

галом у мовних курсах участь можуть брати усі: і студенти, і учні, і люди середнього віку, а також пенсіонери. Себто тут немає вікових обмежень, є лише обмеження по знанню мови, тому що без елементарних знань дуже важко працювати з людиною. Основа вивчення мови на курсах AIESEC – це живе спілкування з носієм мови. Адже фундаментальна проблема вивчення іноземних мов і у школі, і у вузах у тому, що людина не має мовної практики і боїться говорити. Ті, хто хоче взяти участь у подібній програмі, мають звертатися до організації AIESEC у Чернівцях. Щоправда, набір на курси буде навесні, а навчання розпочнеться влітку, коли до нашого міста приїдуть нові волонтери. Стажери, які працювали у Чернівцях взимку, поділилися своїми враженнями від участі у проекті та власним досвідом вивчення іноземних мов.

– Звідки Ви та як прийшло рішення приїхати саме у Чернівці? – Я приїхав з Єгипту. Працюю у сфері туризму, дуже люблю Україну, маю тут багато друзів, а тому вирішив подзвонити своєму другові з AIESEC і розпитати про стажування і він знайшов мені стажування у Чернівцях. – Розкажіть, яким чином вивчають іноземні мови в Єгипті? – В Єгипті є багато шкіл та університетів, які спрямовані

на вивчення однієї мови. Наприклад, це британський університет, німецький університет тощо, а не один, де вивчають багато мов, як-от, ЧНУ. Щодо методів викладання, то кожен вчитель обирає той, який вважає найбільш ефективним. – Поділіться власним досвідом вивчення іноземних мов. – Я знаю наразі три іноземних мови: англійську, німецьку та швецьку. Німецьку мову я вивчав у німецькому центрі Гутта в Єгипті, а оскільки Швеція та Німеччина є недалеко одна від одної, то шведську мову також було легко вивчити. А англійську мову вивчав у школі, а потім практикував за кордоном.

Холлі Чао, волонтер з Китаю – Звідки Ви приїхали та чому вирішили взяти участь в AIESEC та приїхати в Україну? – Я приїхала з Китаю. Наразі я студентка, вивчаю міжнародну китайську освіту. Взяти участь у проекті та приїхати до Чернівців вирішила тому, що мені дуже подобається викладати. Так само це позитивно вплине на моє резюме. І ще одна вагома причина – дуже хотілося побачити сніг. – Наскільки китайська мова є складною для вивчення та скільки часу треба, аби оволодіти нею? – Для китайців, звичайно ж, мова не є важкою. А ось для іноземців вона є дуже складною для вивчення, тому що зде-

більшого мови користуються алфавітом, а у китайській немає алфавіту, тут дуже складне письмо, дуже складна вимова. Навіть самі китайці не знають правил граматики, вони можуть вказати де і що написано неправильно, але пояснити чому – не можуть. Щодо того, скільки треба часу на вивчення, скажу, що моя вчителька англійської з Америки отримала свій диплом магістра у Китаї, аби вивчити мову, їй знадобилося 12 років. – А як вивчають іноземні мови у Китаї? – У нас така сама проблема, як і в Україні, коли ті, хто вивчає мови, читають, розуміють, пишуть, але не говорять. Подолати цю проблему ніяк не можна, тільки спілкуючись з носіями мови. Це доступно у вузах та на курсах мов, але це дорого коштує і оскільки в Китаї багато бідних людей, то доступно не всім.

Мохамед Алі, волонтер з Єгипету

25 лютого 2016 р., №8 (820)

ГРОШІ

www.vidido.ua

Із нього бере початок династія хліборобів Степан Глігор у сільському господарстві працює вже 60 років Яна МАРІЯНЧУК ✉ Yana_marianchuck@yahoo.com

апевно, кожен район має тих, кого можна ставити у приклад. Медиків, учителів, інженерів чи ще когось. Ось у Новоселицькому районі таким є Степан Савич Глігор – аграрій з багаторічним стажем, а якщо точніше, засновник династії хліборобів у районі. Все своє життя він працював на полі, його стопами пішли син та внук. Чоловіка не покидає переконання: якщо працює земля – держава живе. А наша земля просто повинна годувати, і ми її зобов’язані любити як матір. Пан Степан є не лише потужним аграрієм, адже у його підпорядкуванні агровиробниче підприємство «Золотий колос» у Строїнцях, а і почесним професором Подільського державного аграрно-технічного університету у Кам’янці-Подільському та президентом ФК «Золотий колос», який щороку здобуває спортивні трофеї. Втім, як сам чоловік твердить, основне його покликання – робота на землі. І з цим він справляється. Принаймні так кажуть люди.

Підприємство у Строїнцях – одне з перших в області Підприємство пана Степана, створене ще далекого 1941 року, розпочало роботу відразу після війни. - На землі, тобто у сільському господарстві, працюю вже майже 60 років, – розповідає С. Глігор. – В «Золотому колосі» опинився 1972 року. А починав звичайним механізатором ще наприкінці 1950-х, далі помічником бригадира, агрономом і так далі. Свого часу підприємство у Строїнцях було найбільшим. Степан Савич розповідає, що має девіз – «Я працюю на землі. Земля повинна працювати – на державу, на господарство, на село і на кожну людину окремо. Тоді буде справедливість». Підприємство має дочірню структуру у Ванчиківцях, загалом – майже 2 тисячі гектарів землі, на яких вирощують зернові. Не те що інші культури не хотілося – так диктує час та обставини. Раніше у Новоселицькому районі були тисячі гектарів полів, засіяних цукровим буряком. А тепер немає ніде. Бо галузь, яка виробляє цукор, зійшла нанівець. Якщо у Чернівецькій області були чотири цукрових заводи, тепер — жодного. Фермери, може, і готові сіяти буряк, однак здати його нікуди.

Пропагують органічне фермерство У розпорядженні підприємства не лише поля із зерном, а і

● Фермерством займається чи не вся родина Глігорів. Фото з архіву С. Глігора свиноферма – близько 700 голів, та сад – яблуні, сливи. - Спочатку займалися молоком, тримали корів. Але років два-три тому перейшли на свинину. Це не так затратно, тим паче, молоко важко збути. А свинину ми здаємо на переробку на підприємства області, – підсумовує пан Степан. Сад посадили 2009 року. З часом до яблук додали ще сливи, збільшуючи потроху площу. Загалом нині фермери (адже Степану Савичу допомагає внук Артем) порядкують на 65 гектарах саду. Цікаво те, що отрутохімікати господарі намагаються звести до мінімуму, віддаючи перевагу органічним добривам. - Всі добрива у нас органічні. Це набагато дешевше, простіше і краще для здоров’я, – зазначає фермер. – Добре, що у нас є свиноферма, вона і забезпечує добривом. Тобто це свого роду безвідходне виробництво. Гербіциди і пестициди у саду використовуємо по мінімуму, адже і без них не можна. Але закуповуємо їх за кордоном: у Німеччині, США, Швейцарії. Вони якісніші і не такі шкідливі, як вітчизняні. Намагалися вирощувати і смородину, нею засадили 6 гектарів.

Планують довести загальну площу плантації до 30. Але проблема у тому, що вона потребує поливу, а у Строїнцях дефіцит води – підземні води дуже низько. Втім, ця галузь досить перспективна, оскільки, за словами пана Степана, смородину можна реалізовувати за кордон без труднощів.

У кращі часи у господарстві працювали тисячі селян «Золотий колос» Степан Савич приватизував 2007 року, аби мати змогу працювати. Все у господарстві безкоштовно – користується хто хоче, і просити не потрібно. - Намагаємося допомагати людям. Давня формула нашого краю: якщо людина у біді — треба допомогти, якщо людина у злиднях — треба дати грошей та їди, – стверджує фермер. – Зараз підприємство дає роботу 60 сельчанам. За кращих часів працювало понад тисячу, але нині все механізовано, тому людську працю звели до мінімуму. Та нині не все так гладко, як хотілося би. Адже розвиток гальмує, насамперед, економічний стан у країні. - Ми купуємо імпорту продук-

цію за курсом валюти, продаємо за курсом гривні. І від нього напряму залежимо. Якщо курс скаче – ціна на продукцію теж. До того ж нас придушили податками, – розмірковує чоловік. – Як можна за таких умов встановити адекватну ціну на товар? Буде занадто дорого – його ніхто ▶ не купить, тим паче, що ринок заповнений імпортними, подекуди, дешевшими, товарами. Сільгоспвиробник за таких умов змушений підняти ціни на продукцію, бо інакше ризикує «прогоріти». А випавши з цієї колії, повернутися буде не те що важко, а практично неможливо. І зробити так, аби і вовки були ситі, і вівці цілі – дуже важко.

- Раніше ми фрукти возили на Росію. Нині цей шлях закритий, – зазначає пан Степан. – 90% фруктів ми возили через Крим. Зараз навіть не знаю, як бути. Але на те, що кордон закрили, нам бідкатися не треба, адже це чужа країна. А ось те, що наша держава заважає фермерам – це біда. Нашу ж продукцію за межі держави з боєм випускають. Європа ввозить яблука, з Канади нам везуть м’ясо. А ось вивіз – нульовий. Крім сої і зерна, ми нічого не експортуємо. А якщо нема експорту – країна довго не протягне. Бо вся економіка залежить від нього. І те, що воюємо з фурами, це, в першу чергу, шкодить нам. Фермер зазначає, що з європейською наша продукція конкурувати не може, адже там вона атестується. Наша – ні. Значить, її ніхто не прийме. До того ж у всіх країнах є перевиробництво. Люди самі не знають, куди подіти свою продукцію. У Європі фермерство на дотаціях, адже якби їх не дотували і вони не могли збути продукцію, такі господарства загинуть. - Виходить, в Європі наш товар не приймуть, натомість свій нам завозитимуть. До Росії ми товар не возимо, а зверху на нас тиснуть ще податки. Це ганьба, коли ми за найбільшої

Агровиробниче підприємство у Строїнцях заснували одним із перших в області – ще 1941 року, але воно працює і нині

Фермерів затиснули у лещата податків Раніше фермерам в Україні дихалося вільніше. Були і програми, і дотації. Нині це все урізали. Натомість збільшили податки. І що не рік – їх все більше. Якщо була хоча б якась надія на те, що можна буде вигідно продати продукцію, нині і вона потроху гасне.

кількості чорнозему у світі не можемо прогодувати людей! Якби були нормальні умови для розвитку сільського господарства, ми змогли б забезпечити харчами всю Європу. І ніколи не завозити нічого, бо у нас все є. Але цим ніхто не вміє користуватися, – бідкається чоловік. Степан Савич вважає, щоб при владі були справжні патріоти, а не балакуни, адже у нас серед політиків діє правило – поговорили і забули. Тому треба не кричати про свій патріотизм на все горло, а робити щось. Тільки в дії можна показати, хто ти насправді. Певно, цю думку пана Степана підтримає чи не вся Україні.

«Від нас совіти відібрали все» Степан Глігор планує видати книгу, в якій збере не лише свої знання про землю та сільське господарство, а і розмірковування про владу, економіку та ще багато чого. - Пам’ятаю ще той час, коли створювали колгоспи, – пригадує С. Глігор. – То була трагедія для людей. Вони жили з цієї землі, і раптом її просто забирають. Грошей у той час не було ні в кого. Нас у родині було 7 дітей. Пам’ятаю, ми вечеряли за маленьким столиком, з однієї миски. І якось зайшли до нас представники райвиконкому і почали переконувати, аби ми записалися в колгосп, обіцяючи, що щодня їстимемо хліб із салом. А хто ж тоді то сало бачив! Та батько обійшов всю Європу пішки, був у концтаборі, і знав ситуацію в Європі. Тому сказав, що рано чи пізно ми вступимо до колгоспу, і підписав ті папери. Мама тоді так і знепритомніла. Чоловік розповідає, що наступного дня у них відібрали коня, підводу, плуг, лише корову залишили. Мама ридала ще кілька місяців. Цю корову сестри щодня водили на поле боронувати, а ввечері доїли. Цим молоком і жили. - Поле було чорне – все згоріло. Діти мерли, як мухи. І я це пережив, – з гіркотою каже чоловік. – Прикро, що нині, коли ми досягли високого рівня у сільському господарстві, зуміли пережити то пекло, все нищать. Хай би хто приходив – завжди намагається ● Степан Савич знає у господарстві майже кожну стежину. Фото автора набити кишеню. А людям не дає нічого.

ЛЮДИ

«Погляд»

25 лютого 2016 р., №8 (820)

Наших лікарів цінують за кордоном Чернівецький лікар Наталія Староста поміняла роботу в Україні на Німеччину, продовжуючи кар’єру лікаря за кордоном Ольга МАКСИМЮК ✉ oliamaksymiuk@gmail.com

ахівцям із України пропонують роботу за кордоном. Для громадян колишніх країн СРСР є можливість офіційно працевлаштуватися у багатьох країнах світу, скажімо, лікарем чи інженером. І нині, коли в Україні нестабільна економічна ситуація, питання працевлаштування за кордоном стає ще актуальнішим і кількість мігрантів зростає. З України виїжджає чимало кращих фахівців. Цей процес набирає обертів.

Поїхала на роботу за кордон, аби підвищити свій рівень Чернівчанка Наталія Староста працює лікарем за кордоном уже 2,5 року, наразі у місті Фульда (неподалік Франкфурта). Дівчина влаштувалася у німецькій клініці «швидкої допомоги», використавши можливість, яку пропонують для українських фахівців. Заробітна плата запропонована приймаючою стороною та володіння німецькою мовою стали поштовхом для чернівчанки спробувати влаштуватися на вільну посаду у німецькій клініці. Адже робота та оплата праці у галузі медицини у розвинених європейських країнах разюче відрізняється. Як офіційно працевлаштуватися за кордоном, про реалії життя українських фахівців там, Наталія поділилася із читачами «Погляду». Пройшовши стажування та уже відпрацювавши певний час у клініці, молодий спеціаліст багато чого навчилася та освоїлася на чужині. Одного дня лікар-ендоскопіст із п’ятирічним стажем Чернівецького онкологічного диспансеру дізналася про можливість для працевлаштування лікарів у Німеччині з українським дипломом. Необхідною умовою було здача мовного іспиту в GoetheInstitut. Здавши іспит у Києві,

Наталя надіслала резюме в одну з німецьких клінік і отримала запрошення на співбесіду. Спершу молодий спеціаліст пройшла так звані госпітації, як «лікар-гість». Самостійно вона почала свою діяльність тільки через півроку. Наразі Н. Староста працює лікарем внутрішньої медицини (терапевт), одною із складових даного фаху є ендоскопія, яка є методом діагностики і не представляє собою окрему спеціальність, як приміром в Україні (ендоскопія, УЗД тощо). – Що стало поштовхом влаштуватися на роботу в Німеччині?

– Недостатня зарплата в Україні. Обмежена можливість саморозвитку як спеціаліста. Хоч в Німеччині зарплатня лікаря дуже відрізняється від української, проте проживання тут обходиться значно дорожче. Все ж порівнюючи з українською зарплатою, де працюєш майже задарма, це контраст значний. – Знання мови – це мабуть перше, що потрібно?

– Раніше в українських фахівців не було такої можливості. 2012 року законодавство Німеччини дозволило лікарям із Східної Європи працювати в їхній країні. Якщо у когось є бажання, не варто боятися, треба пробувати. Але володіння мовою це – найперше. Ясна річ, лікарська діяльність без володіння мови не можлива. Підтвердження українського диплома відбувається тут по-різному залежно від регіону країни. Іспит можна здавати в Goethe-Institut, який є в Києві. Перездачі можливі необмежену кількість разів. Є різні рівні іспиту. Необхідний рівень іспиту – В2, хоча в деяких регіонах Німеччини потребується на порядок вищий рівень С1 (як приміром, земля Гессен). Успішно склавши іспит (В2 чи С1) – шанси на працевлаштування зростають. Ви вже на півшляху до бажаного працевлаштування. – Наталю, дуже важливо, чи працевлаштування лікарем офіційне? Чи не «кинуть», як це роблять із українцями, яких запрошують на роботу через оголошення у газетах?

– Усе легально, з офіційними підписами. Я отримала поштою запрошення з Німеччини, з яким поїхала у посольство, і на його основі відкривала візу. А на основі контракту з клініки мені

● За 2,5 року роботи у німецькій клініці Н. Староста набула значного лікарського досвіду. Фото надано Н. Старостою

видали робочу візу. Зрозуміло, що усе це офіційно і юридично лікар тут захищений. До речі, під час оформлення на роботу є шестимісячний випробувальний термін. Існують звісно ризики втрати роботи протягом цього терміну, якщо ви не відповідаєте вимогам клініки. Хоча ви можете протягом цього терміну самі достроково звільнитись. Це прописано у контракті. Після шестимісячного випробувального терміну роботодавець може звільнити працівника тільки згідно із законом, скажімо, якщо є три догани тощо. – Чи має значення вік, хто може працевлаштуватися лікарем у Німеччині?

– Це може бути фахівець будь-якого віку. Але питання полягає в тому, чи готова людина прийняти таке рішення, кардинально змінити місце проживання, країну, чи готовий уже сформований фахівець із досвідом роботи прийняти виклик навчатися нового. Бо, приміром однойменна спеціальність в Україні має більш розширений характер ніж у Німеччині. З’являються обов’язки, передбачені тутешньою системою, які в Україні, приміром, виконуються середнім медичним персоналом. Наприклад, я була

здивована, що тут лікар повинен робити забір крові. – Лікаря із дипломом БДМУ за кордоном цінують?

– Якщо беруть на роботу, значить цінують. – Чи можна порівняти медицину в Україні та Німеччині?

– Однозначно, що медицина в Україні недофінансована. Різниця рівня медичного забезпечення хоча б в тому, що тут у маленькому містечку оснащення і швидкість доставки пацієнта до лікарні та транспортування (є ▶ гвинтокрили), навіть у гірській місцевості, є значно краще організованим, аніж у нас у місті. І це дуже прикро. Щодо медичних фахівців, якщо порівняти підхід до діагностики і лікування то українські лікарі мають більш розвинене логічне мислення. У Німеччині працюють згідно шаблону. Я пишаюся українськими лікарями, бо мені здається, вони мають більш розвинене клінічне мислення. Але й німецькі лікарі, безперечно, хороші спеціалісти. Вони мають високий рівень підготовки, який передбачений після «жорсткої» багаторічної післядипломної освіти з численними ротаціями в різні відділення з широким спектром обов’язкових маніпуляцій. Тому сказати, хто краще, хто гірший, складно. В Україні більш вузько спеціалізована медицина, а тут, якщо ти лікар приміром внутрішньої медицини, то ти – супергерой (усміхається, – авт.), мусиш вміти практично все. – Тут багато працюють лікарів-іноземців. Якщо добре володієш мовою, жодної різниці немає. Якогось неприязного ставлення я не помічала.

Фото надано Н. Старостою

– Чи порадиш іншим піти своїм шляхом?

– Треба враховувати, що це не коротка поїздка і не відпустка. Розуміти, яка у тебе ціль. Чи плануєш тут жити і працювати, облаштовуватись, чи просто

У маленькому німецькому містечку швидкість доставки пацієнта до лікарні та транспортування, навіть у гірській місцевості, є кращим, аніж в Україні у місті

– Як ставляться пацієнти до лікаря-іноземця?

● У клініці містечка Фульда, де працює Н. Староста, є гвинтокрил для транспортування пацієнтів.

не задумувалась над ним. Звичайно, трапляється український пацієнт, емоційно відчуваєш тепло, хочеться надати земляку особливої уваги. Поміж цим, свою справу роблю стандартно, усі пацієнти для мене рівні.

– Чи важливо для тебе, кого лікувати: українців чи іноземців?

– Це цікаве запитання, але

спробувати, або ж удосконалити свої професійні навики і повернутися в Україну та застосовувати їх вдома. Значно простіше приїжджати сюди сім’ями. У Німеччині працюють лікарями кілька моїх університетських друзів. І у кожного з них є свої враження від життя та роботи тут. Часом мені телефонують колишні колеги з України. Це фахівці, які мають великий досвід роботи у галузі медицини. Цікавляться умовами, питають про переваги офіційного працевлаштуватися за кордоном. – Які плани на майбутнє, залишишся працювати у Німеччині?

– Я не готова сказати, що буде далі, бо сама не маю відповіді на це питання. Бувають важкі моменти, коли ти готовий здатися, все залишити і поїхати додому. Але розумієш, що почате хочеться завершити. Бо навчившись чогось нового, хочеться побачити особистий результат. Не почуваюсь тут як вдома, хоча вже трохи адаптувалась. Дім це – Україна і туди завжди тягне. Звісно, звикаєш до якихось комфортних речей, яких бракує в Україні, скажімо, швидкісні поїзди чи медицина, про яку ми говоримо. І хочу сказати, що українці заслуговують на комфортніше життя.

25 лютого 2016 р., №8 (820)

РОБОТА

www.vidido.ua

Маю дві вищі освіти, шукаю роботу Кількість дипломованих безробітних в Україні росте з геометричною прогресією

ДУМКИ ВГОЛОС Чи допоміг вам центр зайнятості працевлаштуватися?

Яна МАРІЯНЧУК ✉ Yana_marianchuck@yahoo.com

инок праці торік не тільки похитнувся, а конкретно впав – вакансії закривали, фактично на всіх підприємствах скорочували штат. Причина одна – глибока економічна криза, яка не дає можливості не те що нові робочі місця створювати, але і тих, хто вже працює, належним чином утримати. Та і статистика каже, що працівників із кожним місяцем дедалі меншало.

Вадим, економіст Я працював у престижній фірмі на хорошій посаді. Але потрапив під скорочення. Звісно, поки шукав роботу, пішов до центру зайнятості. Там на обліку пробув не довго, кілька місяців буквально, але за цей час жодних вакансій мені не запропонували. Виходить, кваліфіковані фахівці з вищою освітою залишилися поза межами ринку праці. Такий висновок можна зробити з того, що я пережив. А роботу знайшов сам.

Заступник голови державної служби зайнятості Сергій Кравченко, офіційно визнав, що на-

прикінці 2015 року чисельність штатних працівників скоротилася на 600 тисяч осіб. Під удар потрапила сфера промисловості, освіти, охорони здоров’я та соціальної допомоги. Що казати, якщо лише у Чернівецькій області під загрозою звільнення були та і нині перебувають близько тисячі освітян. За словами голови Чернівецької обласної профспілки працівників освіти і науки Володимира Дудчака, економію проводять

саме за рахунок скорочення штатних працівників. І це лише у сфері освіти. Хоча якщо вірити статистиці Мінекономіки, рівень зайнятості у нас зменшився лише на піввідсотка – до 57. А міжнародні організації стверджують, що рівень безробіття у нас зріс на 9%, тобто над пошуками роботи нині ламають голову майже 500 тисяч людей. То кому вірити? Звісно, українським реаліям ближча друга цифра. Хоча, до прикладу, в Іспанії безробітним є 20% населення, та це не заважає українцям спокійно їздити туди на заробітки. Напевно, тут йдеться вже не про ринок праці, а про рівень доходів. І Чернівецька область у цьому програє всій Україні – ми стабільно пасемо задніх. У нас не лише найменша середня зарплата (за офіційними даними статистики – 3924 гривні, – ред.), а і безвихідь у пошуку роботи. Оскільки її для люди-

● Не довіряйте оголошенням, розклеєним на стовпах. Фото з архіву «Погляду» ни з вищою освітою фактично немає. Хоча маємо й інший бік медалі, працювати за 2 тисячі гривень дипломовані спеціалісти не надто рвуться.

Маєш диплом – іди на будівництво У Чернівецькому обласному центрі зайнятості заявляють, що пропонують безробітним 514 вакансій. Втім, як звично, шукають, в основному, людей робітничих професій – швачка, слюсар, машиніст, верстатник, продавець, кухар… Та і зарплату оголошують не надто високу. До прикладу, швачкам можуть дати максимум 3 тисячі гривень, слюсарям – 3,5 тисячі. Є вакансії і лікарів, і інженерів, і бухгалтерів. Однак їм пропонують ще менше. Працівники центру зайнятості кажуть, людям з вищою освітою допомогти нічим не можуть. А їх останніми роками значно побільшало через масові скорочення у держструктурах. Хоча бути стовідсотково впевненим у тому, що вакансія, навіть пропонована у центрі, не липова, теж не можна. Чернівчанин Степан Ковтун кілька місяців шукав роботу. В центрі зайнятості йому запропонували вакансію. Але вже на місці з’ясувалося, що працівник там не те що не потрібен, у фірмі

взагалі нікого не було. - Напевно, вона за цей час просто «прогоріла», – міркує хлопець. – Вакансію розмістила, поки існувала. А після закриття не обтяжила себе дзвінком у центр зайнятості, аби повідомити, що вакансія не актуальна. То, може, було би краще, якби центр якось відслідковував такі випадки? Адже складається враження, що там будь-хто може прийти, і сказати, що пропонує роботу. І ніхто не буде перевіряти, чи компанія або підприємство бодай існують. З цього приводу у центрі зайнятості пояснили, що підприємства особисто реєструють вакансії. Та буває, що підприємство вже знайшло потрібного працівника, а вакансія ще «висить».

Аби не натрапити на лохотрон Буковинська реальність така, що до державних структур звертаються лише ті, хто геть у відчаї. Частіше надають перевагу або пошукам роботи самотужки, або звертаються до кадрових агентств. Не набагато краще становище із пошуком роботи у приватних кадрових агенціях. Директор кадрового агентства Олена Пушкарь розповідає, що

нині попит існує, в основному, на офісний та адміністративний

Українська молодь: зайнята і бідна Попри загальний занепад стану ринку праці, рівень безробіття молоді в Україні нижчий, ніж в Європі. У шести країнах Євросоюзу безробіття серед недавніх випускників перевищує 30%, а у Греції досягає 55%. Розрив між безробіттям серед молоді і серед дорослого населення коливається між 3% у Німеччині та 32% у Греції, із середнім показником для країн Євросоюзу на рівні 12%. Україна за цим показником перебуває нижче середнього рівня, з розривом між безробіттям серед молоді і дорослого населення на рівні 9%. Крім того, наприклад, у Польщі, Італії, Іспанії та Португалії більше половини контрактів, укладених з молоддю, були тимчасовими, а часткова зайнятість найбільше поширена у Нідерландах і покриває близько 44% випускників. Такі типи зайнятості з’являються через те, що роботодавці хочуть перенести на працівників ризики,

пов’язані з невизначеністю на світових ринках. До того ж молодь, заходячи вперше на ринок праці, не має ні досвіду, ні професійної мережі контактів, ні репутації. Вже звично, що трудова політика та реформи перебувають поза увагою чиновників. Але стан ринку праці – не лише похідна економічного зростання. Він відіграє важливу роль або у стимулюванні економічного розвитку, або в його стримуванні, завдаючи шкоди людському капіталу і знижуючи продуктивність праці. Наприклад, в Індексі економічної свободи на 2016 рік Україна на 147 місці з 186 країн за показником «свобода праці», набравши 47,9 бала, і на 162 місці у загальному рейтингу країн. А щоб наблизитися до найуспішніших економік (Гонконгу, Сінгапуру, Великобританії або США), потрібно не лише переписувати з року в рік законодавчу базу, але бодай трохи дотримуватися цих законів.

персонал, а також на висококваліфікованих робітників. Хоча ринок праці зараз ніякий. - В основному, є попит на досвідчених бухгалтерів, регіональних і територіальних менеджерів, інколи керівників філій. І все, – зазначає О. Пушкарь. – Раніше роботодавці були активнішими. Дуже скоротилися списки вакансій, а зарплати застигли на місці. Значно більші шанси знайти роботу самотужки. Для цього доведеться переглянути сотні пропозицій у газетах та онлайн. Нині там пропонують професії у сфері продажу – менеджери, торгові представники. Також не здає позицій і ІТ-сфера. І заробіток обіцяють людям солідний – починаючи від 4 тисяч і до 15-20 тис. У пропозиціях часом є непереборна умова – гарне знання іноземної мови. Кожну вакансію потрібно добре аналізувати, аби не потрапити на аферистів. - Пішла за оголошенням на співбесіду, – розповідає буковинка Олена Кравець. – Мені відразу видали бейдж з іменем, дали домашнє завдання. Я подумала, що фірма солідна. Обіцяли зарплатню високу. Щоправда, ані обов’язків моїх, ані конкретної оплати праці не називали. І аж коли нам почали розповідати про додаткові платні курси, я зрозуміла, що це звичайний лохотрон.

Роботу знайде той, хто знає іноземну Студентам зі знанням іноземної мови нині легше підшукати роботу, аніж вже дипломованому спеціалістові. За словами керівника Центру маркетингу та сприяння працевлаштуванню випускників ЧТЕІ КНТЕУ Наталії Канут, допомага-

ють працевлаштуватися студентам, проводячи різноманітні заходи, ярмарки. Студенти мають можливість не лише навчатися, але і паралельно працювати. - Після закінчення практики запрошуємо роботодавців, з якими можуть поспілкуватися студенти, – зазначає пані Наталія. – Популярні у нас такі спе-

Денис, безробітний У центрі зайнятості вже більше півроку, але поки що нічим, на жаль, мені не допомогли. За освітою я юрист. Була одна вакансія, але чомусь фірма, яка її пропонувала, не вселяла довіри. Тим паче, про зарплату там і мови не йшло – лише стаж. Більше нічого не пропонували мені. Тому доводиться покладатися лише на власні сили.

Олена, хореограф Знайшла роботу через Інтернет, адже все те, що пропонують у нас, мені не зовсім підходить. Ніби вакансії і були, але умови праці, особливо зарплата, не надто гарні. Я довго шукала роботу, ходила до центру зайнятості як на прощу. Та результатом це не увінчалося. Опитувала і фотографувала Яна МАРІЯНЧУК

ціальності, як технологія харчування, маркетологія, бухгалтер. Цей рік особливий тим, що нами цікавилися не лише у Чернівцях, а й в Івано-Франківську та Львові. Крупні фірми дають навіть стартап – гроші на поселення та проживання на перший місяць. Але беруть лише тих, хто добре володіє іноземними мовами. Нині затребуваною є румунська мова. Навіть попри це, чисельність безробітних стрімко зростає. І якщо раніше без роботи були люди передпенсійного віку, то тепер на роботу неохоче беруть навіть молодь. Отож не дивуйтеся, чому буковинці масово виїжджають на заробітки. Адже для багатьох це чи не єдине можливе джерело доходу.

ПОЛІТИКА

«Погляд»

25 лютого 2016 р., №8 (820)

Одні вшанували Небесну сотню, а інші – дерлися до влади Експерти кажуть, що без пильної уваги Кремля та інструкцій з тамтешніх спецслужб, акції непокори у Києві не було би

ДУМКА ЕКСПЕРТА Олексій Колесников, політолог, кандидат політичних наук

Олесь ЗАДНІСТРОВСЬКИЙ ✉ poglyad.chn@gmail.com

инулого тижня в Україні відзначали роковини трагічних подій на майдані 2014 року. Згадували події тих днів, загиблих, війну на Сході, не оминули увагою, звісно, нинішню ситуацію. Більшість і справді критично відгукується щодо нинішньої ситуації та чинної влади, але воліє міняти її тільки демократичним шляхом – на виборах. Щоправда, певні сили вирішили скористатися цією ситуацією для провокації та нагнітання напруги у суспільстві. Так звані представники революційних правих сил прийшли абсолютно з іншою метою – їхні вимоги були не лише абсурдні, але і надзвичайно провокаційні – залишити державу без законно обраної влади і взяти усе у свої руки. На щастя, це зібрання не мало підтримки у суспільстві. Підтримати так званих мітингарів прийшло критично мало українців. Але найцікавіше, хто залишився за лаштунками та був ідейним організатором цього (згодом ці люди напали на кілька філій російських банків та розгромили їх). – Той так званий мітинг у Києві мав надзвичайно дивний формат – його ініціювали якісь маловідомі громадські об’єднання та активісти, – каже політолог, кан-

● Так званий третій майдан не мав підтримки, а завершився погромами банків. Фото FP дидат політичних наук Олексій Кандюк. – Виникає запитання,

чи немає у цій акції дискредитації такого поняття, як «майдан» загалом. Бо люди, спостерігаючи за цим, взагалі втратять віру в ідеали та потреби такої форми протести. Тому наступного разу може трапитися так, що ніхто не підтримає і не повірить людям, які вийдуть на протести чи мітинги. Щоправда, зауважує експерт, насторожує, як реагували на ті події російські мас-медіа і намагалися висвітлити у власних інтересах. Це очевидно, вигідно насамперед їм і відчувається намагання створити дестабілізуючий фактор в Україні. Але ця спроба була невдалою. Також не варто відкидати, що за цим можуть стояти маргі-

нальні громадські об’єднання і потрібно дивитися на результат, який ця акція досягне. Можливо це спроба перевірити, чи міцно стоїть влада та чи у змозі адекватно реагувати на провокації – так зване зондування ситуації і як її можна розхитати. Але надзвичайно важливим фактором були люди, які не сприйняли та не підтримали цей фарс. – 20 лютого у Києві намагалися втілити «луб’янський» сценарій. Але у суспільстві немає підтримки новим піночетам. Люди ще не доведені до краю, – розповів політолог Ігор Буркут. – Але попереду чергове підвищення комунальних тарифів, початок роботи низки законів, які можуть викликати невдо-

волення у суспільстві тощо. Тоді може трапитися серйозний соціальний вибух у суспільстві, яким скористаються сили ззовні України. Схожі акції також відбуваються і в нашій області, але дещо під іншими гаслами – нібито утиски національних меншин (насправді йшлося про незаконне ввезення автомобілів без розмитнення нібито громадянами сусідньої країни, але насправді українцями). Реакція влади та правоохоронних структур була, м’яко кажучи, невиразною та млявою. Вони навіть не намагалися навести лад, а фактично благословили перекриття дороги та антидержавні заклики. Не варто забувати, що саме з таких акцій розгорнулися криваві події на Донбасі.

Це, без перебільшення, видається як провокація. Усі ці мітинги, заклики створені для певної цілі, можливо для медійної картинки для російських ЗМІ. Адже можна було поспостерігати, як це висвітлювали саме вони. Окрім того, не варто забувати, що незабаром у Нідерландах має відбутися референдум щодо ратифікації Угоди про асоціацію України з ЄС. Це також абсолютно не на руку нам. Люди вийшли на акції протесту, але до чого тут банки? Хіба вони почали працювати лише вчора? Також дуже прикметно. Що від цих так званих протестантів відхрещуються усі відомі політичні сили. Кажуть, що вони не мають до них жодного стосунку. Звісно, є в Україні певні політичні сили, які називають себе патріотами та націоналістами, але які постійно грають на руку Кремля. Вони постійно створюють для них потрібну картинку. Але зауважте, що в той час у Києві також відбувалася акція на підтримку працівників новоствореної поліції. На неї прийшло у рази більше людей. Це красномовно свідчить про відсутність підтримки таких гасел та активістів. Євромайдан починався абсолютно з інших гасел. Народ зараз також невдоволений чинною владою, але хто ці люди, які прийшли на площу і чого вони хочуть – незрозуміло. Вони нездатні підняти народні маси і це також важливий фактор, підстав для збільшення їхньої підтримки наразі немає.

НЕВИЗНАНІ ТЕРИТОРІЇ

Донбасові готують долю Придністров’я На терористичні недореспубліки очікує гірша перспектива, аніж незрозумілий анклав між Україною та Молдовою Олесь ЗАДНІСТРОВСЬКИЙ ✉ poglyad.chn@gmail.com

▪ Останнім часом дедалі гучніше почали лунати заяви, що на окупований терористами та путінськими військами Донбас чекає доля невизнаного Придністров’я. Мовляв, все йде до того, що конфлікт заморозять на роки і там вже офіційно розмістяться російсько-терористичні військові угруповання. Також кажуть, що це не найгірший сценарій (можливо, у сучасних умовах це і справді так) і його вирішення перебуває у часовій площині. Щоправда, людям, які мешкають на цих землях, нічого доброго очікувати не варто. Вони перетворяться на заручників місцевих ватажків та кремлівського диктатора (якого у світі вже вголос називають не лише

корупціонером та убивцею, але і педофілом). Якщо для когось історія – надзвичайно важливий життєвий урок, то хтось із минулих подій не здатен зробити якогось висновку. Недорозвинене керівництво так званих республік та їхні підлеглі навіть не усвідомлюють, на краю якої прірви перебувають. Поблизу України є щось схоже, що може очікувати окупований Донбас – це невизнана «Придністровська Молдавська Республіка» (ПМР). Це місце, де час зупинився, перспектив немає жодних і очікувати якихось реальних змін та прогресу абсолютно не варто. Але як і в окупованих частинах Донецької та Луганської області є певний прошарок тих, хто задоволений нинішнім станом справ. У Придністров’ї, як і на Донбасі, мешкають дуже багато етнічних українців. І усі вони опинилися між молотом та ковадлом. На жаль, вони маріонетки у грі кремлівського божевільного. Понад десять років тому (після завершення та званої помаранче-

вої революції) в Україну переїхав один із мешканців Придністров’я. В той час він повірив українським керманичам, що наша держава рухається до Європи. Тому вирішив назавжди пов’язати своє життя з Україною (про що, до речі, абсолютно не жалкує). – Мені на той час було майже 30 років. Окрім батьків, родини не було, тому рішення про переїзд прийняв відносно легко, – розповідає колишній мешканець ПМР Андрій Савчук. – Були дві основні причини переїзду в Україну – невиправдані надії від перемоги Ющенка 2005 року та те, що знайти роботу з відносно непоганою оплатою праці там було нереально. Також надзвичайно гнітило, що у Придністров’ї час ніби зупинився. Це якийсь Радянський Союз, але у найгірших його проявах. Мені пощастило, що я закінчував навчання у виші в Одесі, а хто має диплом ВНЗ Придністров’я, у того часто виникають проблеми. Адже цей диплом визнають хіба що у Росії. І схожих проблем безліч.

За словами чоловіка, у кожного мешканця невизнаного Придністров’я щонайменше два паспорти (частіше три) – місцевий ПМР, сусідньої Молдови, України або Росії. Внутрішній паспорт – це не більше, аніж папір. За його допомогою не можна перетнути жоден кордон. Тому нібито державу створили, паспорти видали, гроші надрукували, але усе це величезна фікція. – У ПМР відчуваєш, ніби потрапив до СРСР – усі атрибути тієї держави залишилися. Коли приїжджаю до батьків у Тирасполь, то різниця надзвичайно відчувається, порівняно з Україною та Чернівцями зокрема. Навіть не кажу про якісь побутові речі, ментально, – каже Андрій. – Там російська пропаганда дуже відчувається. Навіть люди, які цікавляться життям в Україні (переважно, етнічні українці, як мої батьки), через постійне зомбування по телевізору переконані, що це не Росія напала на Україну, а США розв’язали війну. Відчуття

реальності взагалі спотворене. Але хочу наголосити. Це лише через постійне «промивання» мозку. Колись дуже багато придністровців працювали у сусідніх Одеській та Вінницькій області (зараз виїхати їм в Україну досить складно, якщо, звісно, у них немає українського паспорта), то у цих людей мислення кардинально інше. Решта – в умовах безвиході. Люди зневірилися в усьому і розуміють, що вони нікому не потрібні. Як каже колишній мешканець ПМР, кожен з тих, хто живе у невизнаній республіці, знаходить якийсь вихід з тих умов – молодь намагається виїхати за кордон, а старше покоління призвичаїлося до сьогодення. Щоправда, на відміну від України, за час війни у Придністров’ї загинуло кілька сотень людей, а в Україні – тисячі. Це неможливо перекреслити якимось рішенням чи угодами. Тому, за словами Андрія, на окуповані території України очікує набагато гірша доля, аніж Придністров’я.

25 лютого 2016 р., №8 (820)

ЗДОРОВ’Я

www.vidido.ua

Цукровий діабет стримує дієта Захворюваність на цукровий діабет неухильно зростає. Його називають «неінфекційною епідемією» Ольга ШУПЕНЯ ✉ shupenia@ukr.net

ахворюваність на цукровий діабет невпинно зростає, змушуючи фахівців-ендокринологів постійно шукати оптимальні схеми лікування і методи профілактики цієї патології. – Правильне харчування є одним із головних факторів, за допомогою якого контролюється цукровий діабет, і залишається основою лікування будь-якої його форми, – розповідає «Погляду» доцент кафедри клінічної імунології, алергології та ендокринології БДМУ Ольга Оленович. – Не варто розраховувати

на те, що застосування найновіших препаратів інсуліну чи таблетованих гіпоглікемізуючих засобів терапії дозволять хворим перебувати на так званій вільній дієті. Діабетикам варто дотримуватися таких принципів харчування:

▪ обмеження прийому легкозасвоюваних вуглеводів, оскільки через їхнє швидке всмоктування в кишківнику значно підвищується рівень цукру в крові, він потрапляє у сечу; ▪ їда повинна містити нерафіновані вуглеводи (овочі, крупи) з достатнім вмістом клітковини; ▪ вуглеводи розподіляються між прийомами їжі рівномірно протягом дня; ▪ страви повинні містити невелику кількість жирів, половина яких має бути рослинного походження; ▪ калорійність дієти повинна бути адекватною енерговитратам хворого.

При цукровому діабеті виникає парадоксальна ситуація: з одного боку, вуглеводи є головним джерелом енергії для організму, з іншого боку, саме вуглеводи збільшують рівень глюкози у крові. Для того щоб дотриматись «золотої середини» без істотного підвищення рівня глюкози у крові, необхідно максимально обмежити прийом продуктів, які швидко її підвищують, та привести вид і схему прийому цу-

крознижуючих засобів відповідно до кількості вуглеводів у раціоні пацієнта. Отже, люди з цукровим діабетом мають добре знати, як різні продукти впливають на рівень цукру в крові і що необхідно зробити для того, щоб цей рівень не виходив за межі норми. Здатність харчового продукту підвищувати концентрацію глюкози крові визначається як глікемічний індекс. За 100% прийнятий індекс цукру.

Як продукти впливають на концентрацію глюкози у крові ГлікемічПродукти ний індекс 90-100%

Цукор, цукерки, кондитерські вироби з цукром, кока-кола, пепсі-кола, солодкі напої та соки з цукром, картопляне пюре, мед, кукурудзяні пластівці

70-90%

Білий та сірий хліб, сухе печиво, рис, пшеничне борошно, бісквіт, пісочне печиво, пиво

50-70%

Вівсяні пластівці, банани, кукурудза, картопля, хліб з висівками, житній хліб, фруктові соки без цукру

30-50%

Молоко, кефір, йогурт, фрукти, макаронні вироби

Менше 30%

Овочі (капуста, салат, кабачки, морква, баклажани, гарбуз, солодкий перець), бобові (горох, квасоля, соя), зелень, горіхи

Вживання продуктів із глікемічним індексом 90-100% необхідно максимально обмежити, оскільки вони призводять до значного підвищення рівня цукру в крові. У більшості продуктів глюкоза міститься у зв’язаному стані у вигляді крохмалю, тому її всмоктування сповільнене, а рівень у крові після прийому їжі зростає відносно повільно. До таких продуктів належать овочі, крупи, картопля, рис, хліб грубого помелу. Велика кількість клітковини, яка міститься в овочах, настільки сповільнює всмоктування глюкози, що практично не призводить до підвищення її рівня. Овочі (крім картоплі, кукурудзи та бобових) з глікемічним індексом менше 30% можна вживати без обмежень. Майже третина добової потреби у вуглеводах повинна забезпечуватися овочами і фруктами, оскільки вони є основним джерелом мікроелементів, вітамінів, грубої харчової клітковини, пектинів, які треба вживати щодня. Всі овочі, фрукти та ягоди за вмістом вуглеводів можна розділити на 3 групи: 1. Овочі, фрукти та ягоди, які у 100 г містять менше 5 г вуглеводів: томати, огірки, капуста, баклажани, салат, кабачки, редис, несолодкі яблука (дозволяється вживати не більше 800 г на день). 2. Овочі і фрукти, у 100 г яких міститься від 5 до 10 г вуглеводів: морква, цибуля, буряк, лимон, апельсин, полуниця, смородина, малина (дозволяється вживати не більше 200 г на день). 3. Овочі і фрукти, у 100 г яких міститься більше 10 г вуглеводів: картопля, горошок, боби, сушені гриби, банани, дині, виноград, сухофрукти, персики, солодкі сорти яблук (ці продукти треба вживати якомога рідше).

Симптоми цукрового діабету Хронічна втома

Постійний голод

Часті позиви до сечовипускання

Розпливчастий зір

Незрозуміле схуднення

Рани довго не гояться

Оніміння або поколювання у ногах чи руках

Постійна спрага

Сексуальні проблеми

Вагінальні інфекції у жінок

СПОЖИВАЧ

«Погляд»

25 лютого 2016 р., №8 (820)

Добрий сир має бути із молока Та ні у крамниці, ні на ринку стовідсоткової гарантії якості не дає ніхто Уляна ДЕЛІКАТНА ✉ uliana_d7@list.ru

ині і у крамницях, і на ринках вистачає молочної продукції на будь-який смак. Особливо вражає фабричне виробництво, адже при тому, що сільське господарство занепадає, а ферм чимраз менше, молока, сиру, йогуртів та іншої «молочки» більшає. Часто на допомогу виробникам приходить хімічна промисловість, завдяки її розробкам продукція зберігається довше, а частину натуральних складників можна просто замінити. Тому споживачі часто самі не знають, що купують. Не винятком є і кисломолочний сир. Багато хто взагалі не довіряє магазинному та купує сир на ринку, а дехто взагалі готує його власноруч.

Сир за стандартом Згідно з ДСТУ 4554:2006, кисломолочний сир – це білковий кисломолочний продукт, що містить переважно казеїн та сироваткові білки і який виробляють сквашуванням молока заквашувальними препаратами із застосуванням способів кислотної або кислотно-сичужної коагуляції білка.

Залежно від масової частки жиру, сир поділяють на нежирний та сир з масовою часткою жиру понад 2% , до 18%. Держстандарт також чітко визначає характеристики, котрим повинен відповідати кисломолочний сир. Наприклад, консистенція у нього має бути м’яка, мазка або розсипчаста. Дозволено незначну крупинчастість та незначне виділення сироватки. Сторонніх присмаків і запахів у продукту не повинно бути. Колір сиру має бути рівномірний, білий або з кремовим відтінком. Зберігається сир недов- ▶ го. За держстандартом, тримати його треба у холодильних камерах за температури не вище 6°С. При такій температурі у разі пакування у пергамент сир придатний для вживання не більше 3 діб, у разі пакування у спожиткову тару із полімерних матеріалів, кашировану фольгу та поліетиленову плівку — не більше 7 діб.

придатності, умови зберігання, позначення стандарту, за яким виготовлено продукт.

Як обирати сир у крамниці і на ринку - Купити сир у крамниці не так вже і важко. Безпечніше купувати його в супермаркетах і магазинах, де дотримуються необхідного температурного режиму і, на відміну від базарів і кіосків, є професійні холодильники, – каже продавець продуктового магазину Олена Сосній. – Далі – читайте склад. Що менше складових, то краще. Якщо

Магазинний сир вартує приблизно 80-90 гривень, а домашній – 50-60 гривень за кілограм

Про що розкаже етикетка Маркування кисломолочного сиру повинно містити назву продукту із зазначенням масової частки жиру, назву та адресу підприємства-виробника і місце виготовлення, масу нетто, склад продукту у порядку переваги складників, дані про харчову та енергетичну цінність, кінцеву дату споживання, або дату виробництва та строк

вказано занадто багато консервантів, хімічних харчових добавок або загусники, то такий сир купувати не варто. Термін придатності також повинен бути якнайменший. Що він більший, то більше у продукті хімії. Дата не повинна бути розпливчастою, а також не повинно бути слідів клею, що може свідчити, що стікер з датою переклеювали. Так само завжди звертайте увагу на саму назву. Тут має бути написано «сир», а не «сирок», «сирний продукт», «продукт із сирним смаком» тощо. І, звичайно ж, уважно оглядайте герметичність упаковки. Вона не має бути пошкодженою, а також роздутою. Від упаковки не повинен іти кислий запах. Сир не повинен бути кулькоподібним і занадто розсипчастим. Також

Центр Експертиз ТЕСТ перевірка сиру, квітень-травень, 2014 р.

Простоквашино

Слов'яночка Домашній (відерце)

Слов'яночка (брикет, еколін)

Найменування

сир

Виробник (дані етикетки)

для ТОВ "Данон" на ПАТ "Галактон" / м Київ, Україна

ПАТ "Вімм-Білль-Данн Україна" / м Вишневе, Київська обл., Україна

ПАТ "Вімм-Білль-Данн Україна" / м.Вишневе, Київська обл., Україна

Термін / умови зберігання

не більше 21 доби / при температурі 4 ± 20 С

не більше 7 днів / при температурі 4 ± 20 С

Склад (дані етикетки)

молоко незбиране, молоко знежирене, закваска чистих культур молочнокислих мікроорганізмів

сир (молоко нормалізоване, закваска)

ТУ У 15.5-00445771. 009-2002

ТУ У 15.5-00445937. 026-2002

Марка) 1

Нормативний документ

ВИСНОВОК) 3 Фізико-хімічні показники

в нормі

Жирність, заявлено / фактично,%

10/10

9 / 9,2

9 / 9,1

Кислотність, норма по ДСТУ 170-250 0Т

156 (виготовлений за ТУ)

154 (виготовлений за ТУ)

158 (виготовлений за ТУ)

немолочний жир не виявлено

Ідентифікація жиру немолочний жир не виявлено Мікробіологічні показники

в нормі

Молочнокислі бактерії, КУО в 1г) 3

2 × 10 7

3 × 10 6

1 × 10 7

Кишкова паличка, не допускається в 0,01

не виявлено

Дріжджі, не більше 100 КУО в 1г

● Купуючи сир, читайте маркування. Фото автора він не повинен перетворитися на безформну рідку масу. Однорідна консистенція сиру вкаже на свіжість продукту. Ціна так само має значення, надто дешева продукція якісною бути аж ніяк не може. На ринку продукцію мала б перевіряти спеціальна служба, та краще не втрачати пильності. Що ж до стихійної торгівлі, то тут взагалі жодних гарантій немає. - Звичайно, краще купувати сир у перевірених продавців, – каже продавчиня на ринку Ірина Шішко. – Якщо ж купуєте у випадкового продавця, добре роздивіться продукт. Зверніть увагу на колір сиру. Він повинен бути однорідним. Неоднорідність може свідчити про те, що свіжий сир змішали зі «старим». Він повинен бути або чисто білим, або мати легкий кремовий відтінок, але у жодному разі не сірим чи мати синюватий, або жовтуватий колір. Все це може свідчити, що він або зіпсований, або вже несвіжий. Спробуйте сир на смак. У нього повинна бути легка кислинка, але він не має бути кислим, кислим може бути тільки несвіжий сир. Також сир не повинен бути солодким. Бо солодкість може бути тільки від того, що додали цукор, можливо, для того щоб поліпшити смак або приховати недоліки. Понюхайте сир. Він повинен пахнути ніжною вершковою кислинкою. Якщо ж запах у сиру дуже різкий, то значить, він зіпсований. Зверніть увагу і на консистенцію сиру. Вона повинна бути однорідною, але сир не має бути рідким, а у міру зернистим.

Перевіряємо склад вдома Куплений сир можна перевірити у домашніх умовах. Прав-

да, з’ясувати вдасться лише два питання: чи не додали у сир крохмалю і чи не використовували при його виготовленні рослинні олії. Для виявлення прихованого крохмалю достатньо крапельки йоду. Капнувши на шматочок сиру йодом, потрібно подивитися, чи змінилося його забарвлення з жовтого на синє. Якщо змінилося – значить, крохмаль є. Якщо йод залишився того ж кольору – крохмалю у сирі немає. Перевірити, чи не використовували під час виготовлення сиру дешеві рослинні олії, можна так. Залиште шматочок сиру на добу при кімнатній температурі. Нехай просто лежить у мисці, нічим закривати його не потрібно. Через добу подивіться, що стало з сиром. Якщо шматочок сиру пожовтів, зсохся і покрився скоринкою, значить, сир був справжнім. Якщо вигляд сиру не змінився, то ймовірно, сир виготовлений із застосуванням пальмової або соєвої олії і консервантів.

Приготувати сир можна власноруч Аби приготувати сир удома, потрібно взяти натуральне молоко (3 л) і сквасити. Для цього просто залиште його у теплі, поки воно не скисне. Або додайте у молоко закваску: сметану (3-4 ст. л.), кефір (1,5 л), або хлористий кальцій, якщо хочете зробити збагачений кальцієм сирок (6 ст. л. звичайного 10% розчину CaCl2). Далі молоко нагрівають на плиті до отримання грудкуватої сирної маси і сироватки. Масу проціджують через марлю, і залишають, щоб зайва рідина стікала. Опісля сир готовий.

25 лютого 2016 р., №8 (820)

РЕГІОН

www.vidido.ua

Воювали за державу, тепер воюють за землю якою нині ніхто не користується. Вона одного чоловіка, котрий виїхав у Крим. Він заплатив податок, але хоче відмовитися від землі. А вона чимала – 25 сотих під забудову. Але заяви від чоловіка я не маю, хіба вишле її, адже як це буде – ми дамо її в користування іншій людині, а чоловік повернеться з Криму і попросить назад наділ.

АТОвцям земельні наділи у селах дістаються з боєм Яна МАРІЯНЧУК ✉ Yana_marianchuck@yahoo.com

попея із земельними наділами для АТовців триває вже не перший місяць, і щось підказує, затягнеться ще надовго. Якщо у місті з цим сяк-так справляються, та і «на слуху» це більше, то у селах – цілковитий бедлам. Військові по кілька місяців оббивають пороги, аби отримати хоча б клаптик землі, але у відповідь чують завжди – «вільних ділянок немає». Годують цими відмовками вже півроку і АТОвців села Чорнівка, Новоселицького району. У селі проживають 12 військових, з яких ще троє у гарячих точках . Вони одні з перших поїхали на Схід, саме списки цих молодих хлопців потрапили в Інтернет. Але заслуженої землі вони так і не побачили.

Мати одного з АТОвців Світлана Бойко (ім’я та прізвище змінено)

каже, писали заяви на отримання ділянок. Колишній сільський голова дав рішення на отримання землі. Виділив її там, де була можливість, – на газотрасі. Але нинішній голова каже, що на тому місці нічого не можна будувати.

На ділянки претендує восьмеро бійців - Річ у тому, що ця труба йде через все поле. І те, що нинішній голова каже, – неправда. Єдине, чого там не можна – садити ▶ дерева. Є певний шматок землі біля труби, який не можна чіпати, але ж решта вільна у користуванні. Та і люди все садять там. Ми таки отримали по гектару землі, але для ведення сільського господарства. Та для забудови нам попередній голова запропонував у центрі розділити ділянку землі, площею майже два з половиною гектари. За словами жінки, років 20 тому, за старим генпланом, там мали будувати школу. Але ексголова їх запевнив, що школу не

Востаннє тут землю виділяли комусь ще 11 років тому Оскільки територія села невелика – Строїнці діляться лише на 5 кутів, землі під забудови тут немає. Сільський голова Мар’ян Кукуряк каже, що це їхній головний

● АТОвці нині вимушені боротися за ділянки землі, які їм мали би виділити вже давно. Фото автора планують будувати, тим паче, що площа для неї надто велика. Тому її можуть розділити між собою АТОвці. Люди на це погодилися, тим паче, що вони претендували лише на половину площі, решту залишили для школи. - Екс-голова дав нам рішення сесії на 8 людей, але сталося так, що рішення сесії у нас є, а землі так і не побачили, – бідкається жінка. – Через це наприкінці минулого року, за кілька тижнів після виборів, розпочалася справжня війна. І донині ми не можемо нічого вирішити. Цю землю, навіть попри те, що у нас є рішення на руках, не

Нині в області на черзі для отримання земельних ділянок більше тисячі АТОвців, але землю давати їм не поспішають дають. Сільський голова каже, винні депутати, а депутати кажуть, що голова, або директор школи. Тобто шукають крайнього. Рішення вони не скасували, але і не роблять нічого, аби справа зрушилася з мертвої точки. Жінка зазначає, що не раз батьки АТовців запрошували спілку учасників АТО Новоселиці, Чернівців, і всі казали, що жодної школи у планах немає. У райраді за-

певнили, що перерахували кошти на ремонт тієї школи, яка є у селі, а нову ніхто не будуватиме. До того ж всім відомо, що, крім ділянки в центрі села, більше нічого немає.

Землю не дають, бо хочуть вигідно продати За словами пані Світлани, це єдина площа, придатна для забудови, і на ній можна заробити великі гроші. - Річ у тому, що там є котельня. І її пропонували продати. Але продається одне, і ніхто не знає, що «йде» з нею, – веде мову С. Бойко. – Якщо дають згоду на продаж тієї котельні, то продадуть всю ділянку, і ніхто про це знати не буде. Найголовніше, що на сесії мали це вирішити. Але нам відповіді не дали, а просто доручили депутатові знайти вільну землю. Але де її знайти, якщо немає? Виходить, АТО починати треба тут. Адже нам в очі кажуть, що твоя дитина була героєм там, а тут – перший ворог. На жаль, думку сільського голови почути так і не вдалося, адже додзвонитися у сільську раду кореспондент не змогла. Та відповідь його прогнозована. Тому залишається лише сподіватися, що здоровий глузд у цій ситуації таки переможе.

Єдиний варіант дати усім землю – змінити генплан села Сільські голови бідкаються, що землі під будівництво практично ніде немає. І чи не єдиний вихід – зміна генплану села. А це задоволення не з дешевих. Сільський голова села Чорногузи Вижницького району Дмитро Томка каже, аби викрутитися зі

становища, були вимушені змінити генеральний план. - Я роздав уже близько 300 ділянок, по 8-10 сотих кожному. Це досить непогано, – зазначає чоловік. – Нікого не образили – і люди, і АТОвці отримали землю. Їх, до речі, у нас 10. Зверталися навіть з Вижниці. І ми давали землю – всі ж люди, а ці хлопці служили, треба це поважати. А ось план села Карапчів Глибоцького району не змінили, адже на це потрібні кошти. Тому сільському голові доводиться вибирати – або таки наважитися на зміну, або шукати інший вихід. - У нас є один АТОвець, але він ще не звернувся, – каже Микола Скутар, сільський голова села Карапчів Глибоцького району. – Вільної землі немає. Та з цим треба щось робити. Якщо не змінимо генплан, то є ще один варіант, на гірший випадок. Маємо ділянку,

біль. - Нині маємо 7 АТОвців. Всі вони були у гарячих точках, – розповідає пан Мар’ян. – Вони повинні отримати ділянки, але ми не маємо з чого їх виділити. Звісно, є земля за межами села. Але щоб нею розпоряджатися, потрібно генплан змінювати. Якщо на території села і є якийсь клаптик землі, його ніхто не віддасть. Ба більше, у селі немає землі не лише для АТОвців, а навіть під цвинтар. На старому кладовищі місця залишилося лише на два поховання, тому нове кладовище відкрили біля єврейського поблизу Новоселиці. - Востаннє землю комусь виділяли 2005 року – це 11 років тому! – підсумовує М. Кукуряк. – Тому цю проблему потрібно якось вирішувати.

Найменше придатної землі у гірських районах Через горбисту місцевість будуватися тут дуже важко. Петро Лахман, сільський голова села Довгопілля Путильського району розповідає, що їхнє село

густонаселене, але дуже маленьке – будинки практично туляться один до одного, бо побудувати деінде просто неможливо. - У нас є учасники бойових дій, – каже П. Лахман. – Але землі нема. Та ми, думаю, якось домовимося. Сільський голова каже, виходити з ситуації мусимо, тому нині викручуються як можуть – десь земельну ділянку відкуповують, десь обмінюють. Адже іншого виходу нема.

Землі спродали без відома людей

● У Лашківці не те що для будівництва, немає землі для розширення цвинтаря. Фото з архіву «Погляду»

На брак землі жаліються і у Лашківці Кіцманського району. Але нарікають не на природний ландшафт, а на людську жадібність. Депутат сільської ради села Іван Ванчуляк розповідає, що вільних ділянок немає взагалі. Втім, АТОвці все ж повинні отримати наділи. - У нас багато землі пороздавали СБУ, прокурорам. Та ця земля дісталася їм незаконно, – обурюється чоловік. – Було багато випадків, коли землю просто відбирали у людей. Сільський голова Борис Нечай каже, землю спродали давно. Нині залишилося лише 50 гектарів саду, який давно заріс, і ніхто не буде його чистити. - Раніше земельні ділянки видавали тому, кому треба. А зараз землі вільної немає, бо все приватизовано, – каже сільський голова. – Було навіть таке, що виділили людям землю, вони її

обробляли. А одного разу побачили на своїх ділянках таблички з номерами телефонів і написом «продається». Звісно, людям ніхто нічого не пояснював. Це було ще позаторік, а люди і донині оббивають пороги усіх інстанцій, і нічого не можуть вдіяти. Бо ті ділянки, які раніше належали їм, уже приватизували і навіть продали. Б. Нечай бідкається, що люди часто звертаються із земельними проблемами. Відсуджують паї, бо їх свого часу несправедливо розподілили. Після розпаду колгоспу дали пай тому, хто пропрацював тиждень, а тому, хто десятки років відробив, не дали нічого, бо він на той момент звільнився. І люди через це сваряться. - Де тим людям взяти землю – не знаємо. Якщо й є якісь земельні наділи, то або мочара, або ще щось. Одне слово, придатних для забудови, фактично нема, – каже чоловік. – маємо і 8 АТОвців,

звернувся один за наділом. Ми надали йому 2 гектари землі для ведення господарства. А от якби хтось хотів будуватися – не зможемо нічим допомогти. Та що під забудову – у селі немає навіть землі під цвинтар. Планували 20-30 років тому одну ділянку використати як кладовище, але тоді місце було ще на старому. Тому її дали у користування людям. Ті землю обробляли, але з часом теж приватизували, і тепер її не віддають. До речі, у селі є багато людей, котрі не обробляють землю. А вона тим часом заростає. Сільський голова каже, люди чекають кращих часів, аби вигідніше її продати. - У нас є два варіанти, але обидва не підходять – або ми землю викуповуємо у них, або надаємо їм ділянки в іншому місці. Ні перше, ні друге не можна реалізувати, – зазначає сільський голова.

ІСТОРІЯ

● Будівля православної вищої реальної школи нині. Фото С. Даневича

«Погляд»

25 лютого 2016 р., №8 (820)

● Метеорологічну обсерваторію розташували в приміщенні Чернівецької православної вищої реальної школи. Фото Чернівецький ЦГМ

Понад 100 років тому в Чернівцях вже були синоптики На метеостанції могли передбачити напрям і силу вітру, опади, туман та температуру повітря Ольга МАКСИМЮК ✉ oliamaksymiuk@gmail.com

ез прогнозу погоди нині багато людей не уявляють свого життя. Адже орієнтуючись на прогнози синоптиків, ми плануємо свою роботу, відпочинок та навіть гардероб на день. Цікаво, що понад сто років тому у Чернівцях уже прогнозували та спостерігали за погодою. Науковці з допомогою відповідних устаткувань проводили метеорологічні спостереження за погодою, а результати публікували щоденно у місцевій пресі.

Спостерігали за погодою з 1848 року Історія гідрометслужби на Буковині сягає середини XIX століття. Перші спроби організації спостережень за погодою та гідрологічних спостережень проводили ще до 1848 року. Такі архівні дані знайшли дослідники історії Чернівців. Дослідники метеослужби знайшли такі дані. У липні 1849 року на ім’я Окружного голови Чернівців, Едуардові Баху на виконання вказівки міністерства віросповідань і освіти Австрії з Відня надходить лист Державного секретаря з дорученням оповістити правління установ і навчальних закладів Буковини, які забезпечені необхідним устаткуванням для проведення досліджень метеорологічних, електричних, хімічних властивостей атмосфери, про початок спостережень за погодою. Їм рекомендували взятися до повних чи часткових спостережень із точністю, що дозволяє сучасний рівень науки. Результати спостережень пропонували щодня опубліковувати у міській пресі. Уже у жовтні 1852 року у Чернівцях розпочали проводити перші регулярні метеорологічні спостереження з використанням спеці-

альних, надійних інструментів. Здійснював їх учитель середньої школи, а продовжив директор богословської семінарії. Відтак усі матеріали метеорологічних спостережень упорядкували у книзі кліматичних умов Чернівців, видав їх 1875 року доктор Тітус фон Альтх і 1886 року професор Вахловський. У першому виданні охоплюється період спостережень 1852–1873 років, в другому з 1853 по 1885 рік. 19 січня 1870 року, згідно із крайовим указом, який видали на підставі рішення Міністерства культів та просвіти, прийняли рішення про створення метеорологічної обсерваторії і розташування її у приміщенні Чернівецької православної вищої реальної школи. Будинок православної вищої реальної школи, (будівля збереглася до наших днів, зараз тут школа №2). Будівля стоїть на перетині вулиць Головної та Кафедральної). З вулиці видно купол на даху будинку від колишньої обсерваторії.

Прогноз погоди публікували у місцевій пресі У травні 1907 року метеорологічні спостереження проводили в університеті. Організували це керівник кафедри експериментальної фізики Йозеф Гейтлер фон Армінген та декан філософського факультету, професор математичної фізики Михайло Радакович. А в лютому 1909 року розпочали роботи по створенню університетської метеостанції, у підпорядкуванні якої 1913 року перебували чотири метеостанції ІІ розряду: Буковина-Путна, Солка, Качіка, Ватра-Дорна. Інформація з метеостанцій надходила до Центральної установи з метеорології і геодинаміки у Відні. За даними дослідниці Тетяни Сергєєвої, метеорологічні спостереження проводили за температурою та вологістю повітря, атмосферним тиском, кількістю опадів, хмарністю, характеристиками вітру, явищами погоди за триденні терміни і тривали до 10 січня 1916 року. Метеорологічні прогнози публікували у громадській газеті міста «Сzernowitzer Zeitung». Друкували їх регулярно

від 16 січня 1907 року до вересня 1914 року. Наприклад, прогноз погоди був таким: «мінлива хмарність, відчутний помірний вітер, нестійке падіння температури», або ж «хороший прогноз, помірний вітер, вранці місцями туман» чи «серпанок, гроза, південно-західний помірний вітер».

Гідрографічну службу на Буковині створили 1886-1887 роками Формування гідрологічних спостережень тривало. Зокрема 1893 року була створена Гідрографічна служба, а у період із 1893 по 1894 рік, після завершення підготовчої роботи, було засновано Королівське Гідрографічне центральне бюро та розроблено ▶ організаційний устав Гідрографічної служби Австрії. На землях Австрійської імперії було створено 14 гідрографічних відділень, які підпорядковувалися будівельним департаментам. 1894 року вперше видають інструкції і рекомендації Гідрографічної служби по виконанню, оформленню та доставці матеріалів спостережень у Центральне бюро Відня. 30 квітня 1894 року ці інструкції направляють у підрозділи Гідрографічної служби у коронних землях для регулювання гідрометричних спостережень.

року регулярно випускають щотижневі і щомісячні агрометеорологічні бюлетені з інформацією про погоду, стан посівів, садів і тваринництва. Після 1940 року, коли Північна Буковина ввійшла до складу Української РСР, 5 вересня 1940 року у Чернівцях колишнім комісаром так званої Румунсько-Польської комісії Шиндлером Едуардом Едуардовичем і керівником Водного керування у Чернівцях в особі Данчули С. були передані начальникові Коломийської гідрологічної станції Корякові І. К. всі матеріали, устаткування, прилади, інвентар, меблі. Гідрометеорологічні спостереження у Чернівецькій області продовжують здійснювати та

В Австрійській імперії всі поштамти монархії у другій половині дня отримували прогноз погоди на два наступні дні і були зобов’язані донести їх до громадян монархії вісьмома мовами

Після війни відновили гідрометеорологічні станції Під час воєнних дій Першої світової війни частина станцій була зруйнована і розграбована. Після приходу на Буковину румунської влади 1918 року намагалися провести інвентаризацію гідрометеорологічних станцій і відновити устаткування, прилади та документи, що залишилися після війни, розшукати і систематизувати дані спостережень, що збереглися. Лише 1920 року запрацювали метеостанції у Чернівцях, Сучаві, Радауцах, Ватра-Дорні та Вижниці. Поступово служба відновлюється і розвивається. З 1921

розширюються. Уже з 1 жовтня 1940 року відкрилася та розпочала свою роботу метеорологічна станція «Селятин». Її перші дані до кліматичного довідника надійшли до галузевого архіву в січні 1941 року. До Великої Вітчизняної війни, (у липні 1941 року) у Чернівецькій області було 3 метеорологічних і 1 гідрологічна станції. На них працювали 20 осіб. Під час Другої світової війни мережа станцій, що перебувала на окупованій території, була майже повністю знищена. Для її роботи потрібне було відновлення. 1944 року була прийнята постанова про відновлення мережі гідрометеорологічної служби. І 29 квітня 1944 року відкрили авіаційну метеорологічну станцію цивільну (АМСЦ) «Чернівці». Для відбудови авіаційної станції «Чернівці» до міста прибуває генерал-майор Федоров, який під час Великої Вітчизняної війни очолював гідрометслужбу СРСР. Гідрометеостанція «Чернівці» відновлює свою роботу. Для неї виділили дві будівлі.

З 1949 року у Чернівцях гідрометслужба розпочинає температурно-вітрове зондування атмосфери (шоста в Україні аерологічна станція). 1977 року в аеропорту встановлюють метеорологічний локатор, який підпорядковується авіаметеостанції (АМСЦ). 1976 року розпочинає свою роботу одна із перших у західному регіоні хімічна група спостережень за забрудненням атмосферного повітря. А 1986 року її реорганізують у лабораторію спостережень за забрудненням атмосферного повітря (ЛСЗА). Також здійснюють спостереження за забрудненням атмосферного повітря на двох опорних стаціонарних постах (ПСЗ) та під факелом підприємств. 1988 гідрометеобюро перетворюється на Чернівецький обласний центр з гідрометеорології (ЦГМ), він функціонує понині.

У термометрах замерзала ртуть Цікаві факти з історії розвитку метеорології можна дізнатися із книжки Тетяни Сергєєвої «Невідомі Чернівці: нариси з історії метеорології і сейсмології». Дослідниця історії метеорології пише, що у Чернівцях здійснювали спостереження за тривалістю сонячного сяйва. Зокрема започаткували це з використанням геліографа Кемпбелла-Стокса 1923 року інститутом космічної фізики ЧНУ імені румунського короля Фердінанда I. Про надзвичайні небезпечні явища у Чернівцях та на Буковині є згадки в автора молдавських літописів Іоана Когельнічану. Зокрема, посуха 1748, 1749 року. А ще сильні зливи у липні 1762 року. Повінь 1779 через сильні безперервні дощі упродовж 4 місяців, 1782, 1783 року. У рукописних хроніках є дані про надто холодну зиму 1829-1830 роками. Тоді стовпчик термометра опустився до -26 градусів, а у Коломиї замерзала ртуть у термометрах. Також у хроніках розповідають про сильні зливи і повінь 1837 року, буря з градом 1839 року, сувору зиму 1844-1845 роками. А ще посушливе літо 1848 року, жахливий град у серпні 1851 року та, на диво, м’яку зиму 1852-1853 роками.

25 лютого 2016 р., №8 (820)

МАЮ ПРАВО

www.vidido.ua

Отруєння у ресторані довести майже неможливо ОБМАН У КРАМНИЦІ

Тому якщо якість їди у закладі викликає сумніви, варто звернутися до адміністрації зі скаргою та відмовитися від трапези

Аби заробити, продавці техніки нав’язують покупцям безглузді послуги

Уляна ДЕЛІКАТНА ✉ Uliana_d7@list.ru

кість надання послуг – ще одна проблема, котра нині існує у нашому суспільстві. Часто ціна і якість настільки розходяться, що це схоже не на послуги, а просто на здирництво. Та якщо від деяких послуг можна просто відмовитися, то іншими ми користуємося час від часу мимоволі. Зокрема, сучасний стиль та ритм життя спонукає нас відвідувати заклади громадського харчування. Та попри те, що ціни там низькими не назвеш, якість буває далекою від ідеалу. Як результат, харчові отруєння та інші неприємні наслідки. Як діяти, якщо натрапили на недобросовісних кулінарів та чи можна якось довести провину закладу, розповідає в. о. начальника інспекції у справах захисту прав споживачів Надія Кутиніна.

Якщо отруїлися, вперед – до лікаря Були у нас звернення споживачів зі скаргами на отруєння у закладах громадського харчування. Ми їх консультували, як їм діяти, проте дуже мало людей у нас готові відстоювати свої права. Трапляється, що навіть адміністрація не у курсі ситуації, що склалася, оскільки до неї ніхто не звертається. Якщо трапилося так, що відвідування закладу громадського харчування залишило по собі неприємні наслідки, перш за все потрібно звернутися до адміністратора закладу, написати про факт у книгу відгуків і пропозицій. Так само варто звернутися до лікаря, який засвідчить факт отруєння. Себто потрібно зафіксувати випадок, що трапився, адже якщо конфлікт не вдасться вирішити на місці і заклад не піде назустріч своєму споживачу та не згодиться оплатити хоч ліку-

● Трапеза у закладі харчування може завершитися навіть отруєнням. Фото "Погляду" вання, то доведеться подавати до суду і, відповідно, потрібні будуть докази. Споживзахист своєю чергою може перевірити якість продуктів, на які була скарга від споживача. Якщо виявимо, що продукт дійсно неякісний, то це буде плюс споживачеві у доведенні провини закладу. Та навіть якщо буде доведено, що у закладі була дійсно неякісна їда, це ще не означає, що споживач отримає якусь компенсацію, все залежить від адміністрації закладу. Якщо домовитися не вдасться, свою правоту треба доводити у суді. Та вся ця процедура ▶ потребує чимало часу та зусиль. Та не завжди легко правильно трактувати те, що трапилося. Наприклад, до нас зверталися зі скаргою про отруєння на весіллі. Тут ситуація двояка. Тому що люди, поки були на весіллі, їли-пили і нікому погано не стало, всім було нормально. Йдучи з заходу, вони зібрали собі їду немитими руками, поїхали додому, а вже прокинувшись, почали знову вживати ці продукти. У чогось до того часу міг пройти термін придатності, щось могло зіпсуватися, як

результат – отруєння. Не вдалося довести, що це трапилося з вини закладу.

Легше перестрахуватися від отруєння, ніж його довести Загалом, довести факт отруєння у закладі громадського харчування досить важко. Адже страва – це не якийсь товар, якість якого можна перевірити після покупки, адже її з’їли. У лікарів немає такого точного обладнання, яке б визначало, яким саме продуктом

Українці не завжди готові відстоювати свої права та конфліктувати із закладом отруїлася людина. Тому варто намагатися перестрахуватися від отруєнь заздалегідь. Не варто їсти страву, котра має поганий вигляд. Потрібно відразу звернутися до офіціанта чи адміністратора та відмовитися від страви. Так само варто діяти і в тому разі, коли їжа має неприємний чи невластивий запах, чи викликає інші претензії. До інспекції звернулися споживачі, яким страву подали з тарганами. Коли звернулися

Як діяти у разі отруєння у закладі громадського харчування Про алгоритм дій в разі отруєння розповідає юрист Олена Дмитренко. ▪ Завжди зберігайте чек, у разі отруєння його слід додати до вказаних нижче документів; ▪ Оформити свідчення друзів або знайомих, котрі були теж на трапезі; ▪ Обов’язково треба засвідчити факт отруєння: звернутися до лікарняного закладу або викликати «швидку», повідомивши лікаря про місце та час вживання страви, якою ви, вірогідно, отруїлися. Слід розповісти не лише про симптоми захворювання, але і про обставини пригоди – аби був задокументований причиново-наслідковий зв’язок між вживанням страви і наслідками.

Необхідно зберігати і усі квитанції про придбання призначених ліків; ▪ Спочатку можна спробувати звернутися з претензією безпосередньо до закладу громадського харчування. До претензії додати копії документів, що засвідчують факт придбання їди у цьому закладі (чек, квитанція), копію довідки медичного закладу (зокрема виписаний епікриз), зазначити свідків події, у тому числі інших постраждалих; ▪ Якщо звернення результатів не дало, написати заяву до місцевого управління із захисту прав споживачів; ▪ подати позовну заяву до суду, закликавши у ролі відповідача заклад, що надав неякісну їду і послуги.

до офіціантки, та без проблем погодилася забрати страву та принести іншу. Звичайно, трапитися такий випадок міг і випадково, проте аби подібного не було, працівникам треба більш ретельно перевіряти якість їжі, яку вони подають, та тих продуктів, з яких її готують.

Вимагайте документи Людина має право вимагати у працівників закладу певні документи, які б гарантували якість. Перше, що людина робить, прийшовши у кафе чи ресторан, бере меню. В ньому вказані складові елементи страви. Себто споживач вже знає, з чого має складатися його страва. Якщо ж чогось не вистачає у готовій страві, або заклад відверто економить на певних складових, то варто звернутися до адміністратора із закономірним питанням: «що ж ви мені подали» . По-друге, якщо виникають сумніви щодо якості їди, то варто попросити документи на продукти. Зокрема у закладі мають бути прибуткові документи і документи, що засвідчують якість. Крім того, повинна бути повна інформація про товар. Якщо їду приготовано заздалегідь, то повинен бути вказаний час приготування і дата приготування. При цьому мають дотримуватися всіх термінів придатності. До речі, саме термін придатності порушують досить часто. Судячи по раніше проведених перевірках, у холодильниках ми знаходили зіпсоване м’ясо, зацвілі сири. І ось із таких продуктів потім готують страви. Через таку недбалість маємо харчові отруєння. Отож, якщо заклад викликає сумніви, його краще не відвідувати. Так само не забувайте брати чек чи рахунок, який засвідчить факт перебування у закладі та вживання в ньому їди.

На жаль, у нас завжди вистачає тих, хто хоче нажитися на комусь. Не винятком є і продавці техніки. Звичайно, не всюди, та подекуди придбати той чи інший прилад не можна без оплати додаткових опцій. І це при тому, що ціни на все у нас просто захмарні, а купівельна спроможність населення падає з кожним днем. Аби ніде не переплатити та не лишитися ні з чим, варто пильно все вичитувати, радитися з фахівцями і більш критично оцінювати запевняння консультантів про те, що та чи інша послуга просто життєво необхідна. Про те, як нині дурять споживачів та чи варто підписувати будь-що у магазині, розповідає в. о. начальника інспекції у справах захисту прав споживачів Надія Кутиніна. Нині часто магазини побутової техніки та спеціалізовані торгові мережі намагаються нажитися на покупцях, дописуючи платні додаткові послуги. Наприклад, було, коли до нас зі скаргою звернулася жінка, у котрої в одній із торговельних мереж взяли майже 400 гривень за підключення холодильника. Закріпили усе, звичайно, угодою. Окрім того, споживачка окремо сплатила за доставку. Та мало того, після того як холодильник доставили, працівники пояснили, що вмикати його можна лише через чотири години, після того як він постоїть у теплі, і поїхали, а жінка сама опісля ввімкнула його у розетку. Отож, коли жінка прийшла у споживзахист, ми допомогли їй написати заяву, з якою вона звернулася до адміністрації магазину. Є й інші доволі безглузді послуги, і це не лише підключення приладів, які треба лише ввімкнути в розетку, але такі як електронний ключ для пилососа. Такі махінації – не рідкість. А тому треба наголосити на тому, якщо покупець приходить у магазин просто придбати товар, то договором купівліпродажу є товарний чек і більше ніяких документів йому не треба ні підписувати, ні оформляти. Винятком є випадки, коли товар беруть у розстрочку. Якщо у магазині пропонують додаткову гарантію, від неї краще відмовитися, тому що додаткова гарантія трошки більша, ніж заводська, але як показала практика, у цей додатковий період продавець дійсно безкоштовно ремонтує річ, проте споживач мусить купити необхідні деталі за власний кошт. Водночас сам ремонт вартує недорого, а ось за додаткову гарантію доведеться доплатити. Та споживач сам вправі вирішувати, чи погоджуватися на подібні умови. Якщо виникають певні підозри, або продавець пропонує надто багато умов, краще відмовитися від купівлі у цій крамниці та придбати товар в іншій. Нині магазинів побутової техніки достатньо. Адже необачно укладену угоду розривати доведеться у судовому порядку, а це додаткові клопоти, яких можна уникнути. Якщо виникають сумніви, то краще звернутися до споживзахисту, де можна отримати потрібні роз’яснення. Та споживачі зазвичай звертаються тоді, коли вже потрапили в халепу, а всі угоди, що засвідчують їхню згоду з усіма умовами, вже підписані.

СПОРТ

«Погляд»

25 лютого 2016 р., №8 (820)

На п’єдестал піднялися Ібрагімов та Цихоцька У буковинців у скарбничці – «золото і «бронза» Днями у Києві в легкоатлетичному манежі КМШВСМ відбувся один із головних національних стартів зимового легкоатлетичного сезону – Кубок України у приміщенні. Ці змагання є етапом відбору до збірної України, яка у березні у Портленді (США) візьме участь у чемпіонаті світу-2016 у приміщенні. Також для провідних українських легкоатлетів вони є перевіркою форми при підготовці до літніх Олім-

пійських ігор-2016. Щоправда, нормативів на чемпіонат світу у Портленді та на Олімпійські ігри на цих змаганнях нікому виконати не вдалося, але низка цікавих результатів зафіксована була. Щодо буковинців та їхніх результатів, то рекордсмен області у спринті Еміль Ібрагімов (справа) виграв 60-метрівку із результатом 6,83 сек. А ще одна чернівчанка Руслана Цихоцька (зліва) показала третій результат у потрійному стрибку.

БОКС • МАТЧЕВА ЗУСТРІЧ

На Буковині боксували жінки

● Сніжана Холодкова перемогла суперницю з Італії. Фото автора

Збірні України та Італії провели матчеву зустріч

нями у Чернівецькій області завершився навчально-тренувальний збір жіночих збірних команд із боксу України та Італії. Спортсменки тренувалися протягом десяти днів. Нині в області тренуються чоловіки. Таким чином на Буковині дедалі частіше тренуються «збірники», щоправда, успіхи наших краян поки що не вражають. - Мiнiстерство молоді та спорту України попросило Чернівецьку обласну федерацію боксу, щоб ми провели тут відбірковий турнір або просто спортивно-тренувальні збори стосовно підготовки до міжнародного турніру у Болгарії. Спочатку до нас приїхала жіноча збірна України, а потім і збірна Італії. Вони відпрацювали одинадцять днів на зборах, де показали хороший результат. Два дні були вільні поєдинки, де наші дівчата вдало показали себе і як результат матчевої зустрічі двох збірних – перемога українок. Так само до нас приїхала чоловіча збірна. У них проходили спільні тренування у «Локомотиві». Думаю, що після зборів, які вони тут провели, вони ще до нас повернуться. Адже ми маємо одну із найкращих баз

на Західній Україні. Ми все для того робимо, аби популяризувати бокс у нашій області, – розповідає президент ЧОФБ Віталій Бєляєв. – А ось для того, аби і наші спортсмени виступали у складі збірної і представляли честь України на міжнародних змаганнях, потрібно змушувати наших тренерів працювати. Я розумію, що зараз важко, що у всіх є певні проблеми. Та я ж не шукаю проблеми, що ▶ ось нам погано, нам дуже погано, а намагаюся шукати шляхи популяризації боксу та робити все для того, аби федерація процвітала. А тренерський склад все-таки зобов’язаний вести своїх вихованців до перемоги. Поки що у нас із цим великі проблеми. Я сподіваюся, що тренери, особливо ті, які працюють у дитячих спортивних школах, одумаються і будуть, замість комерції, працювати на спортивні здобутки та готувати чемпіонів. Тому що нині дитячі спортивні школи перейшли на комерцію і їх результати абсолютно не цікавлять. Та, як то кажуть, час покаже. Завершились збори матчевою зустріччю між командами. Відбулося 10 видовищних поєдинків, за результатами яких перемогу здубула команда України з рахунком 4:2. - Це були старти перед чемпіонатом світу. Ми у спорті завжди

максималісти, завжди лідери і ставимо перед собою найвищі цілі. На цій матчевій зустрічі Україна була представлена першими номерами, це дорослі спортсменки, ми їх називаємо «еліта». Італійська команда дуже потужна, їхні спортсмени дуже добре виступають. Звичайно ж, школи боксу наших країн відрізняються. Італійки мають свою школу, свою мето-

Буковину облюбували спортсмени національної збірної, щоправда, самих буковинців там не вистачає дику, у нас свої традиції. Подібний обмін досвідом відіграє важливу роль для спортсменів. По-перше, вони вивчають один одного, вони самі себе перемагають, також перемагають своїх суперниць. Це стимулює і це позитивний досвід для обох команд, – розповідає старший тренер збірної України серед жінок, молоді та юніорів Сергій Данилів. – Наразі ми «накатує-

мо» команду, бо чемпіонат світу, на якому розігруватимуть олімпійські ліцензії, відбудеться вже за місяць. Можна сміливо говорити, що чернівецька база у нас одна з найкращих в Україні. Спортсменам та тренерам тут подобається. У березні в нас буде заїзд молодіжної команди сюди. Якщо буде можливість, ми також плануємо провести товариську зустріч із закордонними суперниками.

● Перші номери збірних зустрілися на буковинському рингу. Фото автора

ВРАЖЕННЯ ПІСЛЯ ЗМАГАНЬ Сніжана Холодкова, МС Тренування у нас відбувалися як і зазвичай. Ми завжди готуємося дуже серйозно і відповідально. Вражень від поєдинку багато. Я боксувала з цією дівчиною на чемпіонаті світу, здається 2014 року, тоді програла їй 3:0, і ось цього разу перемогла. Для мене це вже рівень. Італійка стала третьою на чемпіонаті світу, а тому перемогти її – це вже досягнення. Якщо ж порівнювати італійську та українську школу боксу, скажу, що українська – найкраща і про це всі знають. Щодо того, чому я взагалі прийшла у бокс, скажу, що боксувати спробувала чотири роки тому, а коли вперше перемогла, то закохалася у цей вид спорту. Звичайно, це важкий вид спорту. Перед боєм намагаюся сформувати певну стратегію, думаю над своїми рухами і, звичайно, потрібне бажання перемогти і старатися досягти цього. Щодо планів на майбутнє, то зараз попереду чемпіонат світу, на якому старатимемось завоювати олімпійські ліцензії. Це наша ціль. Тетяна Коб, МСМК Боксом займаюся вже одинадцять років. А обрала його тому, що з дитинства любила щось таке бойове. Перше тренування мені дуже сподобалося і відтоді тренуюся та виступаю, майже десять років є членом національної збірної. Наразі ціль – здобуття ліцензії на участь в олімпійських іграх. Щодо матчевої зустрічі, скажу, що суперниця дуже сильна. Взагалі в Італії дуже сильна команда. Але я вже зустрічалася з цією дівчиною не раз, на чемпіонаті Європи здобула у неї перемогу і отримала ліцензію на Європейські ігри, які були 2015 року в Баку. Також ми їздили до них на навчально-тренувальний збір в Італію, де я також з нею боксувала на матчевій зустрічі, нам дали нічию. І ость у цьому поєдинку я знову перемогла. Аби перемагати у боксі, потрібна і техніка, і фізична та психологічна підготовка. Все залежить від стану самого спортсмена, як він себе налаштує, так і піде бій.

25 лютого 2016 р., №8 (820)

СПОРТ

www.vidido.ua

КОРОТКО ФУТЗАЛ • ЮНАЦЬКІ ЗМАГАННЯ

Чернівчани – у фіналі чемпіонату України Чернівецька команда 13–14-річних міні-футболістів «ДЮСШ №1-Освіта» у 5 і 6 турі переграла на виїзді «Енергію» (Львів) — 3:0 і вдома «Ураган» (Івано-Франківськ) — 6:2, за два тури до завершення групових змагань стала першою. У чернівчан максимум очок — 18. Отож, вихованці тренера Віктора Кошури достроково вийшли до фіналу чемпіонату України зі своєї групи західного регіону. А у фіналі зіграють по 2 кращі колективи зі Східної, Західної, Центральної та Південної групи.

СТРІЛЬБА З ЛУКА • ВСЕУКРАЇНСЬКІ ЗМАГАННЯ

Чернівецька команда третя в Україні

●

Гра видалася швидкою та динамічною. Фото ФСК «Буковина»

Буковина зіграла зі «Скалою» внічию Контрольний матч завершився з рахунком 1:1

нями ФСК «Буковина» зіграв виїзний контрольний матч зі своїм конкурентом у боротьбі за вихід у Першу лігу – командою «Скала» (Стрий). За інформацією прес-служби ФСК «Буковина», зустріч завершилася з нічийним рахунком

1:1. Першими у матчі відзначилися підопічні Віктора Мглинця. Результативний удар на свій рахунок записав новачок «Буковини» Юрій Перін. У другому таймі невдалі дії одного з потенційних новачків «Буковини» призвели до того, що у ворота нашої команди призначили пенальті, яке реалізував гравець «Скали». - Була швидка гра, яка, думається, принесла користь командам. У перші п’ятнадцять хвилин зустрічі краще виглядали господарі. А вже наступні трид-

цять хвилин на футбольному полі домінувала наша команда. У другому таймі у чернівецької команди відбулися заміни, які трохи послабили нашу гру. І все ж у нас є молоді футболісти, які спроможні допомогти «Буковині». Гра зі «Скалою» дала нам нову інформацію. Будемо працювати далі, – прокоментував матч головний тренер ФСК «Буковина» Віктор Мглинець. Наразі планується, що "жовточорні" зіграють ще два контрольні матчі до кінця лютого.

КАРАТЕ • ВСЕУКРАЇНСЬКІ ЗМАГАННЯ

Клуб карате завоював десять нагород Вихованці клубу карате «Максимум» завоювали десять нагород на щорічних Всеукраїнських змаганнях з карате «Zvyagel Open 2016», що проходили у Новограді Волинському (Житомирська обл.). - Цьогоріч турнір зібрав найсильніших спортсменів з усієї України віком до 18 років та команду із Білорусії. Усього змагалось 450 атлетів із 27 команд, - розповідає тренер з карате Павло Шестаков. - Команду СК «Максимум» представляли переважно спортсмени молодшого віку до 13 років, де конкуренція була понад високою. «Золото» для своєї команди здобула Вікторія Малованюк зі Сторожинця в індивідуальному куміте 12-13 років (-38 кг). «Срібло» на рахунку Каріни Гарабаджієвої (8-9 р, -30 кг) із с.Магала Новоселицького р-ну та Іллі Шелепницького (8-9 р., +30 кг) з с.Мамаївців. Медалі бронзового ґатунку здобули Георгій Піцул (10-11, -32 кг), Ігор Любецький (10-11, -42 кг), Юлія Русу (10-11, + 40 кг), Фоглінська Віра (10-11, - 40 кг), Олександр Табак (12-13, +52 кг), Олескій Гоцуляк (12-13, -46 кг) та Вікторія Малованюк (12-13 ката).

Чернівчани повернулися з чемпіонату України зі стрільби з лука у приміщенні серед кадетів 1999-2001 і 2002 року народження. Черкаський зимовий чемпіонат вкотре зібрав значну кількість учасників – 170 чоловік із 10 областей України. У загальнокомандному заліку першою стала львівська команда, набравши 438 очок, другою – харківська (313 очок), а третьою – чернівецька (279 очок). Загалом представники Чернівецької області здобули чотири нагороди: дві в особистих змаганнях і дві – у командному виді програми.

СТРІЛЬБА З ЛУКА • ВСЕУКРАЇНСЬКІ ЗМАГАННЯ

У СДЮСШОР змагалися за «Кубок Буковини» Два дні поспіль на спортивній базі Спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву зі стрільби із лука тривали відкриті всеукраїнські змагання «Зимовий Кубок Буковини». Позмагатися у влучності приїхали близько ста п’ятдесяти лучників з України та Молдови. Серед дівчат 1999-2001 року народження найсильнішою стала вихованка СДЮСШОР Наталія Дера. А Гончарук Дмитро та Костик Стефан разом із Смірновим Олексієм у командній першості стали кращими, здобувши золоті медалі. Також спортсмени школи здобули чимало «срібних» та «бронзових» нагород як в особистому, так і у командному виді змагань.

БОКС • ПРОФІРИНГ

Ломаченко дізнався ім’я наступного суперника На українського боксера Василя Ломаченка чекає бій із ямайським чемпіоном світу у другій напівлегкій вазі Ніколасом Волтерсом. - Ніхто не хоче битися із Ломаченком. І я їх у цьому не звинувачую. Але його поєдинок із Ніколасом Волтерсом уже затверджений, і зараз шукаю телеканал, який би його показав, — розповів промоутер українця Боб Арум Арум.

ЛЕГКА АТЛЕТИКА • МІЖНАРОДНІ СТАРТИ

Наталія Лупу була найшвидшою з бігу на 800 метрів

● «Золото» для своєї команди здобула Вікторія Малованюк зі Сторожинця

На міжнародних легкоатлетичних змаганнях у Метці (Франція) українці відзначилися двома перемогами. Одне «золото» принесла Україні Наталя Лупу (на фото). Буковинка була найшвидшою з бігу на 800 метрів. Атлетка виборола перемогу у гострій

боротьбі з марокканкою Malika Akkaoui, яка показала на фініші час 2.00,96. Третьою фінішувала Tigist Assefa (Ефіопія) – 2.02,01. Результат Лупу склав 2.00,88. Таким чином Наталя Лупу вже двічі пробігла вище нормативу для участі у чемпіонаті світу в приміщенні, який відбудеться 17-20 березня Портленді (США).

Над темою працювала Уляна ДЕЛІКАТНА

КУЛЬТУРА

«Погляд»

25 лютого 2016 р., №8 (820)

На «Євробачення» відрядять Джамалу Співачка вачка у своєму тупі розповість виступі тові про світові гедію кримськотрагедію арського народу татарського асильницьку – насильницьку ортацію депортацію

ДУМКИ ВГОЛОС ВГОЛ

Що думаєте про перемогу Джамали Д у нацвідбор нацвідборі?

Ольга ШУПЕНЯ penia@ukr.net ✉ shupenia@ukr.net

півачка Джамала цьогоріч представлятиме Україну на «Євенні» у робаченні» ії. ПівфіШвеції. нали міжнародноенного конкурсу го пісенного дуться 10 і 12 травня, відбудуться ал – 14. а фінал Джамала амала (на фото) виступатиме 12 травня із композицією », в якій розповість світові «1944», про репресії сталінського режиму проти кримськотатарського народу – депортації. – Торік я написала «1944», знакову для мене композицію. На її створення мене надихнула розповідь моєї прабабусі Назил-хан про трагедію, яка трапилася із нашою сім’єю і зі всім кримськотатарським народом 1944 року. Я кажу про насильницьку депортацію. Моя прабабуся втратила тоді одну зі своїх доньок, – розповідає співачка Джамала. – Насправді, тема цієї пісні близька багатьом людям у різних країнах світу. Багато народів пережили свої жахливі трагедії – репресії, депортації та геноцид. І, на жаль, люди досі не навчилися мирного співіснування і толерантності. Для мене це дуже особиста пісня, і мені б дуже хотілося, щоби посил, який в ній є, почули якомога більше людей і у нашій країні, і за її межами. Джамалина композиція «1944» звучить на англійській і татарській мові. У ній є такі слова: Коли приходять незнайомці... Вони приходять у твій дім, Вони вбивають вас усіх і кажуть «Ми не винуваті ... не винуваті». Де ваш розум? Людство плаче Ви думаєте, що ви боги, але всі помирають...

Як голосували Нагадаємо, у фіналі нацвідбору, який відбувся минулої неділі, 21 лютого, змагалися шестеро переможців двох півфіналів – «NUANGELS», «PurPur», Джамала, «The Hardkiss», «Brunettes shoot blondes» та SunSay. Найбільшу кількість балів від суддів (Андрій Данилко, Руслана та Костянтин Меладзе) отримав гурт «The Hardkiss», а від глядачів – співачка Джамала. Загалом вони набрали рівну кількість балів, та переможця визначили за більшістю голосів від глядачів. Однак лідерство Джамали в українському нацвідборі не сприйняла всюдисуща Росія. – Дивний вибір. Я впевнений, що там накрутили голоси спеці-

ально, щоб зайвий раз вразити Росію, – коментує український вибір перший заступник голови комітету Держдуми з інформаційної політики Вадим Дєньгін.

Тарас Жук, музикант Ніколи особливо не ст стежив за «Єврознако виступи Руслабаченням», але знакові ни і «Гринджолів», як цілковиті протилежності якості і смак смаку, запам’ятав. Щодо цьогорічної пісн пісні від Джамали пр у мене залишились приємні враження. Гарна комбінація у стилі Неллі Щод її текстів, які Фуртадо і Стінга. Щодо не викликали у декого нездоровий резонанс, не вслуховувавс вслуховувався, бо сприймав голос співачки та музичний супровід як єдине ціле. «Євробачення» – це, в першу чергу, розважальне шоу і доносити загальнодержавні, національні гострі теми тут не варто. Хто згадає, а про що співали фінські панки чи щось бородате, це ж переможний треш.

Закордонний чиновник міряє Україну за їхніми мірками, бажане видає за явне і резюмує: – Більшість громадян України, які не отримують ні зарплат, ні пенсій, не зможуть дозволити собі дивитися «Євробачення», тому що, по-перше, у них нічим платити за електрику, по-друге, їм взагалі наплювати на це «Євробачення».

Позиція українців Після успіху Джамали у нацвідборі знані українці не шкодували гарних слів на адресу співачки. «Україна вирішила! Jamala. І тепер не має значення навіть місце, яке вона займе у Швеції. Бо неможливо протистояти ідеї, час якої настав», – пише на своїй сторінці у соцмережі «Facebook» волонтер та музикант рок-гурту «Антитіла» Тарас Тополя. А голова постійної комісії Київської міської ради з питань культури та туризму Олександр Бригинець так відреагував на успіх

артистки: «Джамала як співачка, певно, програла, бо російська пропаганда висипле на неї стільки бруду, що мало не здасться. Вона ж на певний час стала для них і символом ненависної України, і символом ненависного кримськотатарського народу... Але виграли по-справжньому усі ми, бо діяли як громадяни, як люди, що дбають про свою державу... Я не дивлюсь «Євробачення»... Я не вірю в те, що воно має значення... Але ж питання не у мені, а в тих, хто дивиться і вірить... І вони себе показали з кращого боку, бо для когось це конкурс для домогосподарок, а для нас кожен публічний міжнародний захід – це мождивість показати позицію України. А Джамала – це справжня українка, на відміну від багатьох інших учасників відбору! Сил тобі і терпіння, Джамало! З перемогою нас усіх, українці!».

Марта Адамчук, співачка Зараз мережа рясніє висловлюваннями про нацвідбір на «Євробачення», усі обговорюють. Натрапила на такий комент щодо пісні Джамали: «Ну так, нам би лише постраждати». І справді, у нас народ більше купується на емоцію, але у Джамали, звичайно, вона така, надзвичайно чесна. Я погоджуюся, що SunSay страшенно стильний, свіжий, стабільний у вокалі, цікавий... Гадаю, голосувала би за нього однозначно, але за нормальних умов у нашій країні. Оскільки «Євробачення» все ж таки частково політичний конкурс – це ще одна можливість донести меседж про те, що у світі коїться жахіття, що у нас війна не закінчилася. Вважаю, що пісня «1944» розповідає не лише про кримськотатарську трагедію, але війну загалом, про людські душевні переживання. І ми просто не маємо права розслаблятися, звикати до того, що у нас діється на Сході. Там війна реально є. І маємо використати будь-яку можливість, аби донести людству, що агресія є і мусимо щось змінювати глобально. Звичайно, у Джамали великим плюсом до пісні є її унікальний голос. Я нею захоплююся як співачкою. Вони дуже різні з SunSay. Але наразі доречніше їхати на «Євробачення» їй. І, мені здається, що Джамала як особистість трохи глибша за SunSay. Вона уже стільки пройшла шляху у нашому шоу-бізнесі, що уже давно мала бути на цьому конкурсі, але всьому свій час. Я думаю, що зараз якраз її момент. Зараз все трапилося дуже правильно. І пісня, можливо, дещо не форматна, але у цьому є плюс, вона явно буде виділятися.

25 лютого 2016 р., №8 (820)

НА ДОЗВІЛЛІ

www.vidido.ua

ВІДПОВІДІ НА СКАНВОРД (№7 ВІД 18.02.2016)

СКАНВОРД

ПОГОДА Весна прийде 1 березня

ГОРОСКОП НА 29 ЛЮТОГО - 6 БЕРЕЗНЯ 2016 РОКУ ОВЕН. У професiйному життi багато шансiв досягти успiху. Доходи повиннi збiльшитися, витрати теж. Будьте уважнi до оточення i не прагнiть керувати ним. Насолоджуйтеся сьогоденням!

ТЕРЕЗИ. Служба i бiзнес зажадають iнтенсивної працi. Прибуток непоганий, але витрати легко можуть вийти з-пiд контролю. Прагнiть бути уважними до своїх близьких, не забувайте про батькiв.

ТЕЛЕЦЬ. Начальство i службовi обставини грунтовно затримають вас на робочому мiсцi. Що бiльше зробите, то бiльше заробите. Особистi взаємини будуйте на основi високих iдеалiв.

СКОРПIОН. У бiзнесi активнiсть i рiшучiсть, умiння керувати i спiвпрацювати приведуть до успiху. Фiнансовий бік життя нестiйкий. Ваша чарiвнiсть привабить навiть ворогiв.

БЛИЗНЮКИ. Розшириться коло спiлкування. Завершуйте справи i впорядковуйте документи. Якщо доходи вас не задовольняють, шукайте новi способи розжитися грошима.

СТРIЛЕЦЬ. У кар`єрi досягнете успiху, якщо працюватимете, засукавши рукави. Є шанс змiнити роботу. У фiнансах можете виграти у дрiбницях i програти по крупному. З коханими - повне взаєморозумiння.

РАК. Очiкується багато суєти на роботi. Грошей на подарунки собi i близьким цiлком достатньо. Можете знайти нового партнера. Тікайте вiд депресiї на природу, свiже повiтря для вас зараз дуже необхiдне.

КОЗЕРIГ. Намагайтеся завершити справи у першiй половинi тижня. Не ставте свої iнтереси вище за iнтереси партнера. Не сварiться з близькими через грошi. Зiрки ще прихильні до кохання.

ЛЕВ. Не лiнуйтеся на професiйнiй нивi. Утверджуйтеся як сильна особистiсть. Будьте принциповими. Прибуток збiльшиться до кiнця тижня. Активнi дiї в особистому життi можуть виявитися вельми плiдними.

ВОДОЛIЙ. Пiдбийте пiдсумки цього перiоду i намiтьте плани на майбутнє. Важливi угоди укладайте у першiй половинi тижня. Заробiтки очiкуються гiднi. До кiнця тижня свiтське життя спокусить вас.

ДIВА. Старанно виконуйте всi службовi обов`язки. Старайтеся, тому що є хорошi шанси для кар`єрного росту. Доходи вiд побiчної чи колишньої роботи надійдуть на початку тижня, а вiд основної - у кiнцi. Для кохання час вдалий.

РИБИ. Тиждень яскравого особистого життя. Зустрiчi, знайомства, посиденьки... Якщо не важко – докладіть зусиль. Начальство готове оцiнити старання. Вiд ваших зусиль залежить i прибуток. Бережiть себе.

Зареєстровано управлінням з питань інформаційної політики та преси ОДА Свідоцтво ЧЦ № 268 від 17.03.2004 р. Газета виходить раз на тиждень: четвер.

Засновник: Рада засновників. Головний редактор Сергій Ключук. Редактор Володимир Бобер. Видавець Тетяна Ковальчук. Адреса редакції: 58029, м. Чернівці, проспект Незалежності, 96, 6-й поверх E-mail: poglyad.chn@gmail.com

25 лютого у Чернівцях очікують хмарну погоду з проясненнями. Температура повітря вночі становитиме від 1 морозу до 3 градусів тепла. Удень – від 2 градусів морозу до 7 тепла. 26 лютого синоптики прогнозують хмарну погоду. До вечора небо повністю затягне хмарами. Увечері можливий дощ. Уночі температура повітря становитиме 1-2 градуси з позначкою плюс. Удень стовпчик термометра підніметься до 6 градусів тепла. 27 лютого увесь день небо буде хмарним. Протягом дня синоптики прогнозують невеликий дощ, який до вечора може закінчитися. Температура повітря вночі становитиме 2-4 градуси тепла, удень – 2-5 градусів з позначкою плюс. 28 лютого синоптики прогнозують ясний теплий день. Хмари, які вранці затягнуть небо, до обіду розійдуться. Температура повітря вночі становитиме 3-7 градусів тепла, вдень 3-10. 29 лютого цілий день небо буде хмарним. Опадів не передбачається. Температура повітря вночі становитиме 6-7 градусів тепла, удень 6-8 з позначкою плюс.

▶ Четвер 25.02 Вдень вночі хмарно

▶ П’ятниця 26.02 Вдень вночі дощ

▶ Субота 27.02 Вдень вночі дощ

▶ Неділя 28.02 Вдень вночі хмарно

▶ Понеділок 29.02 Вдень вночі хмарно

▶ Вівторок 01.03 Вдень вночі дощ

▶ Середа 02.03

МАГНІТНІ БУРІ

Вдень вночі дощ

29 лютого з 01.00 до 06.00

Телефони: з питань передплати: 52-32-06, ks_vidido@ukr.net реклама: 520-111. Редактор: 522-311, Журналісти: 522-080 Редакція не завжди поділяє позицію авторів

публікацій. Відповідають за достовірність фактів автори. Спілкування з читачами тільки на сторінках газети. Матеріали з позначкою R опубліковані «на правах реклами». Газету надруковано у друкарні ПП Ключук С. М.

м. Чернівці, вул. Заводська, 37в Підписано до друку 24.02.2016 р. Замовлення № 155 Наклад* 12000 Відповідальна за випуск Ольга МАКСИМЮК *Тираж складено за попереднім замовленням реалізаторів газети та за інформацією Агенції передплати і кур’єрської доставки

«Погляд»

25 лютого 2016 р., №8 (820)

Карантин порушив навчальний процес У школах вимушені канікули відпрацюють по-різному, але вихідні не зачеплять Яна МАРІЯНЧУК ✉ Yana_marianchuck@yahoo.com

▪ Зима хоч і не надто сніжна та морозна, але запам’ятається надовго, особливо школярам – вони ж бо просиділи вдома більше трьох тижнів – спочатку на зимових канікулах, а потім через карантин. Втім, якщо вакації – їхній законний відпочинок, то карантин таки доведеться відпрацювати. За рекомендаціями Міносвіти, школи, аби надолужити навчальну програму, можуть переносити початок весняних та літніх канікул. Єдина умова – загальна тривалість відпочинку не повинна бути меншою за 30 днів, а навчальний рік у всіх школах має закінчуватися не пізніше як 1 липня. Також навчальним закладам заборонили перевищувати тижневе гранично допустиме навчальне навантаження на учнів. Простіше кажучи – кількість уроків. Чиновники радять ущільнювати програму, працювати дистанційно або факультативно, об’єднувати дисципліни, але аж ніяк не збільшувати навчальні години. За цією схемою будуть працювати чернівецькі школи. Начальник управління освіти Чернівецької міської ради Сергій Мартинюк повідомив, що до-

даткового відпрацювання у на-

вчальних закладах не буде. А за рахунок ущільнення і оптимізації процесу школи вкладуться у потрібні терміни. - При цьому не зачіпаємо ні канікули, ні суботи. Як планувалося, так і буде, – зазначає освітянин. – Канікули навіть не зсунулися з графіка. Ми довго радилися і прийняли рішення, що надолужити все реально за рахунок ось таких заходів. Де є можливість, у межах норми, звісно, збільшимо кількість занять. Але більше за 6 уроків не повинно бути. Звичайно, де їх є 5, вчителі вимушені будуть додавати ще по уроку.

Канікули будуть не у всіх Щодо шкіл у районах, то там ще не всюди визначилися, як будуть надолужувати програму. Однак деякі стверджують, що діти обійдуться без весняних вакацій. І все – через карантин. - Ми вже цілком «вийшли» з карантину, але школярі мусять відпрацювати його, – каже в. о. начальника управління освіти Герцаївської РДА Тетяна Зазулинська. – Аби надолужити

пропущене, учні всього району не будуть йти на весняні канікули. Також плануємо ущільнити шкільну програму. Адже вчитися потрібно, а часу не так і багато до літа залишилося. А ось в управлінні освіти Заставнівської РДА кажуть, школярі наздоганятимуть програму лише за рахунок її ущільнення – вакації у них почнуться за графіком. Також не чіпатимуть ви-

● Відпрацьовувати карантин школи кожного району будуть за власними програмами. Фото автора хідних. За словами освітян, відбирати у дітей заслужений відпочинок ніхто не вправі. А вони, до речі, мають розпочатися 26 березня і тривати 9 днів – до 3 квітня. Також планують ущільнити програму у Хотинському та Сторожинецькому районі. - Діти у нас небагато пропустили, – каже начальник управління освіти Хотинської РДА Володимир Рак, – у сумі буде днів

десять. Тому це не так страшно. Календарне планування вчителі розробили, і нині діти вже працюють за ним. Канікули ми не відміняємо – учні повинні відпочивати. У нас і так по 6-7 уроків, тому нема потреби збільшувати

кількість занять. Плануємо наверстати програму до середини березня. Попри те, що більшість шкіл Сторожинецького району працюватиме за звичним графіком, лише об’єднає предмети, деякі вирішили піти своїм, ефективнішим, шляхом. Директор НВК села Старі Бросківці Тетяна Гапей запевняє, що

на старших класах ущільнення спрацює, адже можна варіювати кількість вправ, давати щось на самостійне вивчення. А ось для молодших школярів – це проблема. - Ми березневі канікули, швидше за все, використовувати не будемо. Діти і так багато відпочи-

ли. І я бачу, що першокласники не встигають. Але ми знайшли вихід. Даємо дітям по 4-5 уроків. Але оскільки у нас шкільний автобус розвозить дітей о 15.50, а першокласники вимушені ще чекати його, бо в них уроки закінчуються швидше, класні керівники з ними гуляють, після чого читають та виконують вправи. Це попри те, що групи продовженого дня у нас немає. І, думаю, за два тижні ми програму надолужимо. Якщо я бачу, що діти втомилися – ми негайно скасовуємо заняття. Проте всі освітяни одностайно кажуть, що наздогнати пропущену програму можна за кілька тижнів. Головне – мати бажання