Погляд №19 2015 by poglyad poglyad

ВІТАЄМО УСІХ БУКОВИНЦІВ З ДНЕМ ПЕРЕМОГИ! 70 років минає з того дня, як наші діди і прадіди діди здолали фашизм ІВАН М МОЙСА: «Перше бойове «Перш хрещення хреще пройшло пройш без втр втрат, хоча ст страху натерпілись всі» натерп

www.vidido.ua

1939 1945

ЧЕТВЕР• 7 травня 2015 року • №19 (778)•індекс 98703•ціна 4,00

▶ 8

«Опель» в’їхав під потяг

На регульованом залізничному переїзді у Мамаївцях трапилася жахлива аварія, в якій загинув працівник прокуратури, а троьох людей доправили до лікарні ● Постраждалих під час аварії паcажирів, каретами швидкої допомоги доправили в Чернівці. Фото "Погляду" Реклама

▶ 7

НОВИНИ

«Погляд»

7 травня 2015 р., №19 (779)

Їдемо до Румунії без візи Для цього потрібно щонайменше три роки проживати в певних районах краю, аби відповідати нормам спрощеного прикордонного руху

ДУМКИ ВГОЛОС

Чи очікували безвізових поїздок до Румунії? Василь, підприємець Це значно спростило б товарообіг. Я живу в районі, близькому до кордону. Колись, пам`ятаю, часто ходили у Румунію пішки. Туди якийсь товар носили, звідти щось інше. Але коли то було. Нині з цими візами одні проблеми. Як на мене, скасування віз тільки на краще.

Олесь ЗАДНІСТРОВСЬКИЙ ✉ press@vidido.ua

же давно між Україною та сусідньою Румунією тривають консультації щодо малого прикордонного руху. Врешті, з середини травня, за попередніми домовленостями, у прикордонних з Румунією населених пунктах України запрацює малий прикордонний рух. Йдеться не лише про Чернівецьку, але й сусідні Івано-Франківську, Закарпатську та Одеську область. Отже, якщо людина проживає у 35-кілометровій прикордонній смузі, то аби навідатися до Румунії, їй не доведеться відкривати візи. Підставою для перетину кордону буде так звана перепустка малого прикордонного руху. – Ця норма набирає сили з 15 травня цього року. Угода про малий прикордонний рух, яка була підписана у Києві 2 жовтня 2014 року, наразі перебуває фактично на фінальній стадії ратифікації. Загалом і румунська, і українська сторона вже пройшли всі внутрішні процедури, формальності ратифікації. Під дію положення про малий прикордонний рух підпадають ті, хто мешкає у 35-кілометровій смузі. У Чернівецькій області це окремі населені пункти восьми районів – Вижницького, Гер-

● Тепер сотні тисяч буковинців з 15 травня зможуть без віз їздити до Румунії. Фото з архіву «Погляду» цаївського, Глибоцького, Кельменецького, Новоселицького, Путильського, Сокирянського, Сторожинецького, Хотинського та Чернівці, – повідомила Генеральний консул Румунії у Чернівцях Елеонора Молдован. – Щодо

Чернівців, то є норма, якщо населений пункт підпадає під 35-кілометрову зону, то на такі міста поширюється положення 50-кілометрової зони, але не більше цього. Тобто якщо частина населеного пункту потрапляє у 35-кілометрову смугу, то для них відстань збільшується до 50 кілометрів. Щоб офіційно оформити цю перепустку, вже зранку 15 травня можна звернутися до консульства Румунії у Чернівцях. Для цього потрібно мати паспорт громадянина України та для виїзду за кордон, а також дві

ФОТОФАКТ

фотокартки. За словами консула, людина має мати реєстрацію в цих населених пунктах не менше трьох років до дати подання заяви. Уже у консульстві людина заповнює дві заяви – перша для отримання дозволу і другий ▶ документ, який підтверджує якісь контакти по той бік кордону. Тобто йдеться про якісь бізнес-зв’язки, родинні, історичні, культурні тощо. Якщо такого підтвердження немає, то необхідно буде заповнити декларацію про власну відповідальність та обґрунтувати мету отримання такої перепустки. Як наголосила Генеральний

онора Молдован,

ця послуга безкоштовна, людина залишає у консульстві документи, і їй через певний час поштою надсилають цю пластикову картку. Дозвіл на перетин видається від двох до п’яти років. Щодо

Під дію положення про малий прикордонний рух підпадають мешканці восьми районів та Чернівців

консул Румунії у Чернівцях Еле-

сусідньої Румунії, то відвідувати можна буде також 35-кілометрову смугу по той бік кордону. Для власників карток перетин кордону буде спрощеним, а перебувати у Румунії дозволяється рік (на відміну від Шенгенської візи, термін дії якої від 3 до 6 місяців).

Маріанна, студентка Звісно, актуально. В мене родичі там, я навчаюсь у Румунії. Було багато мороки з переїздами постійними. Візовий режим лише перешкоджає вільному подорожуванню. Набагато зручніше було би без них. Тому я «за». Мар`яна, фотограф Це завжди було актуальним. А нині в умовах кризи, думаю, кожен задумається про те, щоб переїхати кудись. Якщо в Румунію можна буде їхати без віз, з`явиться багато охочих чкурнути з України, особливо в районах, близьких до кордону з Румунією. Опитувала і фотографувала Яна МАРІЯНЧУК

МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ

У Чернівцях заборонили Компартію Ольга МАКСИМЮК ✉ oliamaksymiuk@gmail.com

● У Новоселицькому медичному коледжі Буковинського дер-

жавного медичного університету відбувся регіональний конкурс серед студентів медичних коледжів «Краща медична сестра регіону-2015». За підсумками теоретичних та практичних знань, журі визнало переможницею у номінації «Краща медична сестра в хірургії» студентку Вашковецького медичного коледжу Тетяну Царик (на фото друга зліва). Вона відмінно навчається, бере активну участь в громадському житті коледжу, проявляючи захоплення обраною професією. Підготував Василь Пишнюк

▪ Після заборони Верховною Радою комуністичної символіки та пропаганди у Чернівцях пішли далі. Депутати міськради взагалі заборонили діяльність на території Чернівців структурних підрозділів Комуністичної партії України. Тобто сесія міськради ухвалила рішення заборонити на території міста Чернівців державну реєстрацію (легалізацію) та діяльність, у будь-якій формі, структурних територіальних організацій Комуністичної партії України. «Сесія рекомендувала органам державної реєстрації Міністерства юстиції України до 1 липня 2015 року скасувати всі раніше здійснені акти реєстрації (легалізації) структурних підрозділів КПУ на території міста Чернівці та районів у місті Чернівці», – йдеться у повідомленні міськради. Щоправда, заборонити комуністичну партію депутати змогли тільки з другої спроби. Вранці 30 квітня, під час засі-

дання сесії міськради, депутати не підтримали пропозиції Сергія Лазарєва про заборону держреєстрації та діяльності у Чернівцях будь-яких структурних підрозділів та організацій Партії регіонів, Комуністичної партії, «Опозиційного блоку» та Партії розвитку. За заборону комуністичної партії проголосували лише з другої спроби, та й то під тиском учасників АТО, які заблокували сесійну залу.

За заборону діяльності інших прокремлівських партій, а саме Партії регіонів та «Опозиційного блоку», не вистачило голосів. Щоправда, для багатьох таке рішення депутатів міськради здається принаймні дивним. Виникає запитання, чому не заборонили діяльність усіх прокремлівських партій, які вважаються причетними до кровопролиття на Майдані, анексії Криму та війни на Донбасі.

КОМЕНТАР З ПРИВОДУ Віталій Мельник, перший секретар Чернівецького обкому Компартії України Це антиконституційне, антизаконне рішення, яке не в компетенції міської ради. Ухвалювати таке рішення – це виняткова компетенція суду. Депутати перевищили свої повноваження, їхнє рішення не легітимне. Крім того, депутати, які запропонували на розгляд це питання, не назвали жодного прикладу нашого правопорушення. Будемо звертатися до прокуратури щодо скасування незаконного рішення міськради. Крім того, дивує, чому проголосували тільки за заборону комуністичної партії, а інші не заборонили. Такі рішення, це ніщо інше, як намагання відвернути увагу людей від важливіших питань, які хвилюють українців.

7 травня 2015 р., №19 (779)

НОВИНИ

www.vidido.ua Реклама

● Вчора, 6 травня, у Шевченківському управлінні праці та соціального захисту працювали всі віконечка прийому документів, великих черг на оформлення субсидій не було. Фото «Погляду»

Коли чекати на субсидію Субсидію розрахують через десять днів після подання документів Ольга МАКСИМЮК ✉ oliamaksymiuk@gmail.com

1 травня в Україні запрацювала система житлових субсидій. І вже у травні буковинці, які оформили документи на отримання пільг на комунальні послуги, зможуть їх отримати. Працівники управління праці та соціального захисту розпочали реєстрацію заяв на оформлення субсидій. Щоправда, не з 1 травня, як це було анонсовано, а з 5-го, оскільки перші дні місяця були вихідними. І хоча система житлових субсидій запрацювала у травні, чернівчани ще задовго до цього часу подали заяви та декларації на їхнє оформлення. Тож чекають, що вже у травні отримають допомогу від держави на компослуги. Та оскільки житлова субсидія – нове для українців, механізм її розрахунків та оформлення удосконалюють «на ходу». Раніше в управлінні праці та

соціального захисту нам повідомляли, що розрахунки про отримання субсидії усім буковинцям надішлють поштою. Однак наразі вирішили, що за інформацією про отримання субсидії людина повинна самостійно прийти у соцзахист. За словами заступника директора департаменту праці та соціального захисту населення обласної державної адміністрації Юрія Півня, працівники управління

праці та соціального захисту повідомляють людям про те, коли прийти за інформацією про субсидію. І лише тим, хто не зможе прийти самостійно, відпо- ▶ відь надішлють поштою. – На оформлення субсидії маємо десять днів, – каже Ю. Півень. – Тобто за цей час фіскальні органи мають перевірити доходи особи. Наприклад, людина заповнила декларацію на отримання субсидії 5 травня, то вже 15-го отримає відповідь. У роздруківці буде конкретно вказано ваша обов’язкова плата за комунальні послуги. Чітко буде розмежовано, скільки маєте заплатити за газ, опалення, світло, воду, квартплату тощо. Решту суми за вас заплатить дер-

жава. Звичайно, варто пам’ятати про норми споживання. Якщо використаєте енергоресурсів понад норму, за це доведеться сплачувати в стовідсотковому розмірі. Щодо сіл, то тут споживачі подають декларацію та заяву на оформлення субсидії соціальним працівникам у селищних радах. Уже з 5 травня соцпрацівники почали розвозити їх в районні управління праці. Відповідно, через не менше 10 днів отримають відповіді. Нагадаємо, що кінцевого терміну подання документів на

Подати документи на отримання житлової субсидії можна будь-коли. Кінцевого терміну подання немає оформлення субсидії немає. Ті, хто ще не оформив субсидію, можуть спокійно подавати документи на їхнє отримання. Після оформлення та нарахування субсидії вам зроблять перерахунки за оплачені раніше компослуги. Тобто, хто заповнить та подасть документи до кінця червня, отримає субсидію за квітень–травень, людям, які подадуть документи до 30 липня, субсидію нарахують за травень–червень тощо.

ДУМКИ ВГОЛОС

Чи подали вже документи на оформлення субсидії?

Петро, пенсіонер Ще нічого не подавав, але бланки маю. Треба добре розібратися з ними, щоб не «пролетіти» з субсидією. А то всі кажуть, що питань там небагато, але чомусь виникла плутанина. Втім, у нашій державі без неї нікуди. Тому ми вже звикли до вічного хаосу.

Максим, електрик Ілона, медсестра Навіть не буду намагатись її оформи- Відразу, як почули про якісь зміни. ти. Держава компенсує дріб`язок, а Думаю, зекономити суттєво не вийде, тарифи зросли в енну кількість разів. але з новими шаленими тарифами Вважаю, можновладці спеціально ро- хоч якась копійка в кишені залишитьблять такі умови, аби довести людей ся. Раніше ніколи й не задумувалась до крайнощів. Ну а який висновок з про субсидію. цього ще можна зробити? Опитувала і фотографувала Яна МАРІЯНЧУК

НОВИНИ

ІНФРАСТРУКТУРА

На дорозі до Глибокої закрили міст Через пошкоджений міст у с. Червона Діброва до райцентру треба добиратися в об’їзд Ольга МАКСИМЮК ✉ oliamaksymiuk@gmail.com

Залізобетонний міст на автомобільній дорозі Чернівці – Глибока закрили для транспорту. Його конструкції частково зруйновані, і тепер аби добратися до Глибокої треба об’їжджати. Добратися можна такими дорогами: Михайлівка–Червона Діброва (протяжністю 5,6 км), Тарашани–Михайлівка–Димка (2 км), або ж Новоселиця– Маршинці–Герца–Глибока (4 км). В облавтодорі кажуть, що цей міст не має стратегічного значення для області. А руйнування трапилося через перевезення понаднормативних вантажів. керівника За словами Служби автомобільних доріг у Чернівецькій області Ігоря Гаха, оскільки міст аварій-

ний, аби уникнути людських жертв, його закрили. Наразі фахівці обстежують міст, складають проектну документацію, аби вирішити, що з ним робити далі. За результатами обстеження дізнаємося, чи обійдеться поточним ремонтом, капітальним, чи взагалі переправу потрібно розібрати і збудувати новий об’єкт, продовжує І. Гах. Власне, про те, що завтра в області не закриють з десяток таких мостів, гарантувати не може ніхто. Адже на Буковині уже близько 60% мостів потребують термінового ремонту, бо капітально їх не лагодили уже десятки років. Дорожники зауважують, що ресурс переправ уже вичерпано, а навантаження на них щороку збільшується. За мізерні кошти, які виділяють на утримання шляхів, підтримувати мостове господарство області в належному стані неможливо.

7 травня 2015 р., №19 (779)

«Погляд»

Мер Чернівців бідний та доступний А голова облдержадміністрації Фищук один з найвідповідальніших в Україні, принаймні про це свідчить рейтинг одного зі столичних ЗМІ Олесь ЗАДНІСТРОВСЬКИЙ ✉ press@vidido.ua

аших вітчизняних політиків полюбляють міряти… рейтингами. Чимало видань та різних громадських інституцій створюють та тиражують десятки досліджень із різних сфер. Їх можна (і напевно потрібно) сприймати як суб’єктивну оцінку роботи політика, чиновника тощо. За даними одного з таких досліджень, міський голова Чернівців Олексій Каспрук є одним з найвідповідальніших мерів обласних центрів, а також одним з найбідніших. Згідно з його декларацією за минулий рік, він заробив лише 82,5 тисячі гривень. Натомість рейтинг його відповідальності

один з найвищих з-поміж колег. За словами ініціаторів дослідження, він базується на виконанні обіцянок, які давав (дає) міський голова, які перебувають у процесі виконання і які взагалі не виконуються. За цими показниками, він входить до шістки лідерів. Щодо голови Чернівецької ОДА Олександра Фищука, то упорядники не вельми у захваті від його роботи. За їхньою оцінкою, рівень його відповідальності досить низький, а невиконання обіцянок навпаки – досить високе. Водночас, за рівнем доходів, він взагалі посідає останні місця з-поміж колег зі 167,7 тисячами гривень торік. Звісно, рейтинг – штука досить умовна та відносна. Як кажуть наближені до оточення колишнього губернатора області Папієва, той купував собі місце у якомусь рейтингу, аби продемонструвати насамперед нагорі, що він «ефективний менеджер». Але вже зараз ми можемо побачити, яким «господарником» та «раціоналізатором» (згадати лише охолодження осель влітку холодними батареями) був нинішній народний депутат.

ОЛЕКСІЙ КАСПРУК, міський голова Чернівців Доходи – 82 тисячі 487 гривень Внески у банках – 76 тисяч 320 гривень Родина Доходи – 137 тисяч 272 гривні Квартира – 81,3м2

ОЛЕКСАНДР ФИЩУК, голова Чернівецької ОДА Доходи – 167 тисяч 651 гривня Внески у банках – 3 30 тисяч 584 гривні З Земельні ділянки – 1000 м2 тта 1552 м2 Житловий будинок – 362,6 м2 Ж ГГараж – 42 м2 Автомобіль – «Opel Combo» (2008 року) Родина Доходи – 233 тисячі 397 гривень Земельні ділянки – 172,8 м2 та 62,9 м2 Квартири – 92,5 м2 та 19 м2 Внески у банках – 235 тисяч 469 гривень

ДУМКИ ЕКСПЕРТІВ Олексій Кандюк, політолог, кандидат політичних наук Я думаю, що інфографіка свідчить про підтримку чернівчанами дій Олексія Каспрука. Чернівчани відчувають, що у нового мера є розуміння, куди рухатись місту, і вони вважають, що загалом цей рух відбувається у правильному напрямку. Це дуже позитивний сигнал, фактично означає певний кредит довіри громади до міського голови. Однак у таких умовах особливо важливо не забути, що довіра легко перетворюється на розчарування. Треба розуміти, що сьогодні такий період, коли Чернівці, як загалом і Україна в цілому, конче потребують змін. І змін реальних – реформ розвитку і європеїзації. Якщо новий мер не зверне з обраного курсу на реально європейське місто, а також залучатиме громаду до його розбудови, думаю, він зможе очікувати на підтримку чернівчан і надалі.

Ігор Мельничук, політолог, кандидат історичних наук Мені важко щось говорити про наведені цифри, оскільки в матеріалі не подається методика дослідження, не вказуються критерії, за якими оцінювалия відповідальність роботи очільників міста. Щодо нашого Каспрука, то у загальних рисах можу сказати лише, що серйозних провалів у роботі керівництва міста не побачив (принаймні на кшталт торішніх проблем з прибиранням снігу тощо). А та істерія, яка спостерігається у низці засобів масової інформації наближених до колишніх «регіоналів» та оточення олігарха Фірташа, свідчить, що незабаром мають відбутися місцеві вибори, а тому основні політичні сили на Буковині починають боротьбу за своїх майбутніх виборців. Але моя думка як пересічного громадянина з цього питання йде врозріз із загальною тенденцією, яка зараз панує у суспільстві. Я прихильник підходу, який був сформульований ще давньокитайським мислителем Лао Цзи, і суть його зводиться до такого: найкращий правитель той, про якого народ знає лише те, що він існує. Якщо повернутися до Каспрука, то ще раз скажу, за останній рік особисто я безпосередньо з державними структурами та органами місцевого самоврядуванням не перетинався, і чесно, просто не знаю, в якому під’їзді поміняли двері, а де відремонтували дах будівлі. Єдиний мінус поки що, це те, що не відремонтовано вулицю Б. Хмельницького, яку міський голова обіцяв завершити торік.

ПЕРЕВІРЕНО НА ПРОФЕСІОНАЛАХ

Учителі довго думали над тестами Практично чверть завдань ЗНО з української мови не мають однозначної відповіді Яна МАРІЯНЧУК ✉ Yana_marianchuck@yahoo.com

▪ З усіх 33 завдань першої частини ЗНО з української мови та літератури (йдеться лише про українському мову БАЗОВОГО рівня) п’ять (29-33) є неоднозначними, а деякі тести своєю алогічністю просто заганяють у глухий кут не те що бідолашних школярів, а навіть вчителів та викладачів. Власне, це спричинило численні скарги учнів, через що проблемні завдання можуть не враховувати при виведенні бала для державної підсумкової атестації з української мови. Втім, справу це не надто змінить, оскільки якщо в Українському центрі оцінювання якості освіти і наступного року так «відповідально» поставляться до

складання завдань, то виникне логічне запитання – а чи справді професіонали створюють ці тести? М’яко кажучи, вчителі просто шоковані цими тестами. - Звичайний школяр не зможе відповісти навіть на частину тих запитань, – каже Аліна Мінтянська, вчитель української мови та літератури. – Мало того, що тести неоднозначні, та ще й запитання сформульовано надто складно, і це вже збиває школяра з пантелику. Коли ми пояснюємо дітям, що потрібно в конкретному завданні зробити – вони швидко виконують. А формулювання завдань буквально у три рядки розпорошує увагу. Тут самому вчителеві потрібно подумати. Досить часто дітям на уроках наводять до правила ті приклади, які є в підручнику, а в тестуванні дуже багато завдань взято з текстів, яких діти ніколи не бачили. Відповідно, і правила

потрібного вони не застосують. Те ж і з тестами з прямою мовою. Часто їх «виривають» з великих текстів, і учень не до кінця розуміє сам зміст висловлювання. А коли попадаються дві прямі мови у реченні – це просто вибух мозку для дитини. - Якщо в Міносвіти складають такі важкі приклади, що навіть учитель задумується над цим – то що вже казати про дітей, – обурюється вчитель. Окремо варто говорити про текст. По-перше, оригінал тексту спотворили, аби він «підходив» до правил. Але менше з тим. Він надто складний, бо перенасичений метафорами, через що важкий для сприйняття. Щоб його адекватно сприйняти, потрібно мати багатий словниковий запас. Але досить часто діти читають речення, і навіть не розуміють його змісту, а у старших класах навіть висловитись не можуть.

- На жаль, діти нині не читають. Щоб відповісти на запитання до тексту, потрібно було вчитатись у нього. Проте в умовах обмеженого часу випускники могли просто не зорієнтуватись. Це ж лише годину потрібно, аби один текст розібрати, – вважає А. Мінтянська. – Але запитання спантеличують навіть вчителів. Ось одне з них: рядки 45-49: ілюструють аргумент, обґрунтовують, розширюють чи підсумовують висловлене у 40-44 рядках? Найперше – ці визначення надто складні. Вони взагалі є майже синонімічними, і випускник легко заплутається в цьому. Проте важливо інше: чи допомагає це запитання краще зрозуміти текст? Адже більшість випускників, я впевнена, обрали відповідь навмання. Чи можна було скласти адекватні запитання до тексту? Звісно, адже минулими роками таких проблем з читанням та аналізом тексту не виникало.

- Освіта мала б орієнтуватись на простого учня, – переконана А. Мінтянська. – Дайте простіші завдання, щоб дитина бодай прохідний бал набрала. А вже питання поглибленого рівня потрібно давати складніші. А тут викладачі сушать голову з базовим рівнем. Взагалі, ЗНО – це лотерея. Є багато факторів, котрі впливають на дитину. Це не критерій, яким можна достеменно визначити рівень знань. Закрадається підозра, що нинішня скандальна кількість недолугих запитань є наслідком дій таких же укладачів. Чи, можливо, тут проявляється споконвічне українське «а якось воно буде». Якщо і наступного року таку сумну практику продовжать, то чи не краще буде взагалі відмовитись від тестування? Адже організувати його за всіма правилами, як свідчить досвід, постійно не вдається.

7 травня 2015 р., №19 (779)

НОВИНИ

www.vidido.ua

Городян доб’є громадський транспорт Пільговий проїзд для пенсіонерів скасують, а натомість немає нічого Юлія ХОРОШУН ✉ July-kh@mail.ru

оч як сумно це визнавати, та за останній рік ми вже навчилися не чекати від тих, кого на владний Олімп підняла революція Гідності, нічого оптимістичного. Та попри це, вони не перестають дивувати своїм цинізмом. Мова про те, що втілюють у життя здирницькі податки і реформи. Не цураються діяти за рахунок тих, хто і так вже не живе, а існує. Чергова новація від уряду – відібрати у пенсіонерів право на пільговий проїзд у громадському транспорті. Власне, відповідний законопроект Рада ухвалила ще у січні, а вже з 1 червня ця норма почне діяти. Прикметно, що безкоштовно їздити і далі дозволили лише певним категоріям пільговиків, наприклад, інвалідам І та ІІ групи, дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, учням із малозабезпечених сімей, особам, які супроводжують інваліда І групи, та учасникам бойових дій. Втім, таких, зокрема, на Буковині є дуже мало, у той час як пенсіонерів, які тепер змушені будуть платити у громадському транспорті, як і всі, в області 236,7 тисячі осіб (понад чверть – мешканці Чернівецької області). Коли законопроект, яким передбачено скасування пільг на проїзд, був лише на стадії обговорення, його творці обіцяли передбачити замість цього адресну допомогу, яку мали призначати відповідно до розміру пенсії, аби встановити соціальну справедливість. Та хто може розраховувати на цю адресну допомогу і у якому розмірі – досі неясно. Ба більше, вирішення цієї проблеми переклали на органи місцевого самоврядування. Отже, хто їздитиме безкоштовно і чи їздитиме взагалі, мають вирішити на місцях. Проте, зважаючи на те, що до часу «Ч» залишилося лише три тижні, а у Чернівцях досі не уявляють, що робити із сотнями тисяч пільговиків, вже скоро, цілком імовірно, напівпорожній громадський транспорт (що, зрештою, не так вже й погано, якщо не враховувати, якою ціною) і мітинги незадоволених бабусь під ратушею та будівлею ОДА стануть нашими реаліями. Як прокоментував заступник

● З 1 червня усім пенсіонерам доведеться платити за проїзд у громадському транспорті. Фото з архіву «Погляду»

директора департаменту соціального захисту населення обласної державної адміністрації Юрій Півень, наразі цією проблемою навіть

варіанти і ламають голову над тим, як вчинити. Зі слів секретаря

не займалися, адже на часі інша нагальна проблема – субсидії на сплату комунальних послуг. Окрім того, досі не отримали роз’яснень щодо цієї новації. У законі прописано, що адресну допомогу на пільговий проїзд передбачено лише для бідних, втім кого вважати бідним і за якими критеріями їх визначати, а також який розмір допомоги надавати, наразі неясно. У різних містах України вже знайшли варіанти вирішення цієї проблеми. Приміром, у Запоріжжі розробляють нову програму соціального транспорту, яку фінансуватимуть за рахунок місцевого бюджету і зараз вирішують, як саме забезпечити безкоштовний проїзд – дотувати пільговиків і далі, але вже за рахунок місцевого бюджету, або ввести часткову компенсацію проїзду. У Дніпропетровську з 1 травня вже діють комбіновані проїзні квитки, у Львові спершу хотіли зробити щось на кшталт того, що у Чернівцях було, коли діяли соціальні проїзні – пенсіонери могли би безкоштовно їздити з 10 ранку до 4 години дня, але потім скасували пільговий проїзд взагалі. У Чернівцях досі розглядають

однак жоден із них поки що не є оптимальним. Питання повернення соціальних проїзних – не обговорюють. Одне слово, як вирішити питання із пільговим проїздом, поки що не знають.

Чернівецької міської ради Ярослава Кушнірика, є кілька варіантів,

Маршрутки по 4 гривні – недалека перспектива Скасуванням пільг на проїзд у громадському транспорті Кабмін не обмежився і ухвалив постанову, якою дозволив перевізникам на власний розсуд встановлювати тарифи на проїзд. Таким чином зробивши міські маршрутки і тролейбуси (а у інших містах ще й метро і трамваї, де такі є) фактично іще однією розкішшю, недоступною не тільки для пенсіонерів, але й для чималої частини населення. Чернівецькі перевізники ще під час слухань щодо попереднього підвищення тарифу вимагали дозволити їм підвищити ціну до 5 гривень. Договорилися навіть до того, що хочуть як у Європі, аби квиток на проїзд коштував як літр пального. Зважаючи на це, сподіватися, що чернівецькі перевізники обмежаться хоча б тими тарифами, про які говорили, мабуть, марно.

ШОУ У ФОРТЕЦІ

У Хотині влаштують фестиваль Ольга ШУПЕНЯ ✉ shupenia@ukr.net

▪ На території Державного історико-архітектурного заповідника «Хотинська фортеця» 10-11 травня відбудеться фестиваль «Відродження легенди: дні фортеці». Програма фестивалю передбачає виступи самодіяльних колективів, театралізовані вистави, проведення виставки-ярмарку народної творчос-

ті та козацького турніру, фестивальних майданчиків, а також організацію народної кухні. – Це вперше проводитимемо такий фестиваль, який покликаний підвищити загальну туристичну привабливість Чернівецької області та Хотинського району зокрема, – розповідає «Погляду» історик, директор Державного історико-архітектурного заповідника «Хотинська фортеця» Єлизавета Буйновська. – У рамках заходу

«Відродження легенди: дні фортеці» плануємо організувати екскурсійну програму, стрільбу з лука, дегустацію народних страв, виставку-ярмарок народної творчості, фотомайданчик, майстер-класи, виступи народних колективів, показ національних костюмів тощо. Урочисте відкриття фестивалю відбудеться 10 травня, о 12:00. Вартість квитка на один день вартує від 10 гривень для студентів та дітей і 20 – для дорослих.

НОВИНИ

«Погляд»

7 травня 2015 р., №19 (779)

У вузах скорочують спеціальності Через зменшення кількості спеціальностей може відбутися й звільнення викладачів Яна МАРІЯНЧУК ✉ Yana_marianchuck@yahoo.com

▪ Наступного навчального року абітурієнтам варто ретельніше ставитися до вибору спеціальності, адже вже нині їх скоротили – з колишніх 150 залишили 109. Хоча планували «врізати» наполовину. Перший заступник міністра освіти України Інна Совсун каже,

НА ПОЛІГОНІ

Хлопці шукали брухт і підірвалися на гранаті Лікарям довелося ампутувати обидві ноги 19-річного хлопця

2 травня 2015 року жителі с. Ропча – Б. (1992 р. н.) та К. (1996 р. н.) перетнули означений та обгороджений кордон полігону «Прибан», аби пошукати брухт. Там вони знайшли нерозірвану гранату від гранатомета і вирішили прямо на місці її розібрати. На жаль, в результаті цих дій граната здетонувала. Один з учасників отримав значні травми і був доправлений в реанімаційне відділення Сторожинецької ЦРЛ. Про це повідомляє сайт storozhynets.info. У лікарні розповіли, що об 11.55 на номер «швидкої допомоги» надійшов виклик про те, що очевидець почув вибух снаряду від РПГ. Відразу виїхала «швидка допомога» на місце події. Після приїзду знайшли хлопця з важкими травмами – політравма, проникаючі осколкові рани грудної клітки, травма верхньої щелепи, потрощені нижні кінцівки, відкриті переломи, права гомілка трималася лише на шкірі. Потерпілий був при тямі, коли його доправили до лікарні. Після операцій йому ампутували обидві ноги. Зі слів іншого учасника, товариш попросив його допомогти принести з полігону брухт. Підійшовши до огорожі, він попередив його, що заходити за лінію небезпечно. Але той нібито не звернув уваги і навмисно, заздалегідь знаючи, що це небезпечно, проник на територію полігону. - Мені життя врятувало те, що на момент вибуху був далеко. Почувши вибух, я підбіг до нього і терміново викликав «швидку допомогу». «Швидка» прибула десь за 5 хвилин, за цей час на місце події прибули військові – розповів інший учасник події. Під час перевірки місця події було виявлено ще один боєприпас від гранатомета, схований в рюкзаку, який з собою носив потерпілий (вже розібраний) приблизно за 20 метрів від місця вибуху. Група саперів провела розмінування, гранату було знешкоджено.

що це сталось через об’єднання спеціальностей. Наприклад, є у нас міжнародна інформація, міжнародна економіка, міжнародні відносини. Але ці спеціальності досить вузькі. Вступивши, наприклад, на міжнародну економіку, пізніше, при вступі на магістратуру, не можна нічого вже обрати, бо напрям досить вузький. Тому, власне, такі спеціальності об’єднали. Крім цього, на багатьох дотичних спеціальностях вивчають майже одне й те ж. Логічно, щоб спеціальність була одна, не така

вузька, яку вже потім, на певному курсі, вивчали глибше. Новий перелік, за словами І. Совсун, додасть університетам автономії, адже дозволить самостійно формувати освітні програми у межах визначених спеціальностей, на підставі ринку праці. Втім, як це відбуватиметься в українських реаліях, сказати важко. Адже ринок праці потребує кондукторів та механіків. А інколи навіть складається враження, що для вищих навчальних закладів він взагалі закритий. Зі скороченням спеціальностей

цілком ймовірно, що закриють деякі кафедри, а це може спричинити звільнення викладачів. Ректор Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Степан Мельничук

розповів кореспондентові «Погляду», що цього року жодного скорочення не буде. Адже набір оголосили, абітурієнти вибрали напрями, за якими хотіли б навчатись. А ось наступного року доведеться змінювати і правила вступу до вишу. С. Мельничук додає, що студенти, котрі навчатимуться за

попередніми спеціальностями, їх закінчать, і дипломи відповідні отримають. А ось магістерські спеціальності не скоротять. Ці зміни стосуються лише бакалаврських напрямів. Магістерські відділення визначає сам навчальний заклад. Нагадаємо, 118 філій вищих навчальних закладів цього року позбавили ліцензії. Чернівецьких у переліку немає, однак буковинським абітурієнтам варто ретельніше вибирати навчальний заклад, аби не залишитись без диплома.

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

На пенсію здиратимуть ще більше За два роки, окрім відрахувань до Пенсійного фонду, із зарплати братимуть ще до недержавного фонду та копичувального рахунку

"Пісня про Пенсії", слова народні, нецензурні

Юлія ХОРОШУН ✉ July-kh@mail.ru

ожне нове геніальне рішення наших доблесних можновладців підтверджує думку, що до того прекрасного життя, яке вони нам обіцяли, ми просто не доживемо. Власне, зараз мова про проект нової пенсійної реформи, точніше, тієї її частини, що стосується формування самої пенсії. Отже підвищення пільгового пенсійного віку, скорочення (або й взагалі скасування) пенсій пенсіонерам, які і далі працюють, та інших пенсійних новацій урядовцям стало замало. Тепер вони вирішили фактично видурити якомога більше грошей із економічно активної частини населення. Вже через два роки з усіх, хто молодший за 35 років, добровільно-примусово здиратимуть із зарплати не тільки традиційні відрахування до Пенсійного фонду, але й додатково до накопичувального і недержавного фонду. Тобто майбутню пенсію, якщо до неї, звісно, доживуть за таких умов, формуватимуть із трьох

джерел. Найгірше те, що для цього запровадять додаткові податки – як для роботодавця, так і для найманого працівника. Міністр соцполітики Павло Розенко пояснив, накопичувальна

частина пенсії формуватиметься за рахунок податків, які сплачуватиме роботодавець (точніше, частину із них перераховуватимуть не до Пенсійного фонду, а на накопичувальний рахунок), а також додаткових податків, які сплатить працівник – з 2017 року це будуть 2 відсотки від зарплати, а з 2022 року ставку підвищать до 7 відсотків. З його слів, це дасть змогу зменшити податкове на-

вантаження на підприємців. Крім того, гроші українців держава використовуватиме як інвестиційний ресурс.

Матимемо небідну старість, якщо наші гроші не розкрадуть Оптимізм і фантазія урядовців, звісно, заслуговують похвали, якби не одне «але». Звісно, в ідеалі затія вигідна, і цю вигоду навіть можна підрахувати. Якщо припустити, що певному працівнику 2017 року буде 30 років, у нього попереду ще мінімум 30 років трудового стажу. Скажімо, він отримує зарплату

КОМЕНТАР ФАХІВЦЯ Володимир Козменко, економіст Задуми уряду щодо пенсійної реформи є досить прогресивними, а порівняно з існуючою, то взагалі революційні. Так, нова система буде справедливішою. До того ж працівники матимуть певний вибір, як собі відкладати гроші на старість. І солідарна частина реформи має право на існування, і накопичувальна система дуже необхідна, і розвиток системи недержавного пенсійного страхування уже давно на часі. Але солідарну систему необхідно вкрай радикально міняти і скоротити до необхідного мінімуму. Солідарна система, на мій погляд, має забезпечувати тільки мінімальну пенсійну базу кожного пенсіонера. Видається, що накопичувальну систему уряд збирається створювати з нуля. Я би все-таки пропонував накопичувальний рахунок створити на частині грошових надходжень нинішнього пенсійного фонду, але в тій частині, яка йде пенсіонерам понад мінімальну пенсію. Хай би нинішні пенсіонери уже отримували пенсії із накопи-

чувального рахунку. Так би відпрацьовувалася система видатків. Але для того щоб пенсійна реформа відбулася, мало формально її затвердити на папері і запровадити усі ці три складові. Наразі існують два фактори позитивного результату: виведення зарплати з тіньової економіки і загальне зростання доходів населення. Насамперед необхідно створити умови для детінізації заробітної плати. Хіба нормально для працівника на рівному місці віддавати 37% від своїх кровних, як зараз? Звичайно, що він буде йти домовлятися з роботодавцем, щоб зовсім не платити... Якби ж то було тільки 12-15% і тільки від зарплати працівника, тобто без інших стягнень із неї ж ще й з доходу роботодавця, то не було б смислу уникати такого податку. Що ж до побоювань про те, що може рухнути накопичувальна державна система чи система недержавних пенсійних фондів, то не треба багато придумувати самим. В Європі є добре відпрацьовані системи сталого розвитку системи пенсійного забезпечення, залишається тільки адаптувати до вітчизняних умов, урахувавши глибоку закорумпованість суспільства і досить велику нечесність під час ведення бізнесу.

3 тисячі гривень. Для спрощення розрахунків, не враховуємо імовірну інфляцію чи зростання зарплати. Відраховуючи протягом 5 років на накопичувальний рахунок 2 відсотки від зарплати, а протягом наступних 25 років – 7 відсотків, вийшовши на пенсію, у працівника на рахунку назбирається досить пристойна сума – 66600 гривень. Втім, якщо припустити, що на пенсії він проживе ще приблизно 15 років (якщо врахувати, що середня тривалість життя українців 75 років), отримуватиме лише майже 400 гривень доплати до основної пенсії лише з накопичувального фонду. Якщо ще додати те, що назбирається у недержавному фонді (порахувати складно, бо розмір відрахувань визначатиме людина на свій розсуд), то можливо, на це покоління чекає не таке жалюгідне існування на пенсії, як зараз. Та «але» полягає в тому, що таке можливо і вигідно тільки у нормальній стабільній державі з некорумпованою і не злодійкуватою владою, якою Україна не є і навряд чи скоро буде. Найбільше турбує намір держави користуватися нашими грошима, які так важко відкладатимемо на старість, доки не досягнемо пенсійного віку. Адже немає ніяких гарантій, що доки ми вийдемо на пенсію, наші гроші просто не пропадуть, не кажучи вже про патологічну звичку наших можновладців розкрадати податки.

7 травня 2015 р., №19 (779)

КРИМІНАЛ

www.vidido.ua

«Опель» в’їхав під потяг ◀ 1

Продовження

Павло ВИШНИВЕЦЬКИЙ ✉ press@vidido.ua

юдська неуважність та нехтування елементарними правилами техніки безпеки можуть вартувати людині життя. Окрім того, така поведінка може загрожувати оточенню, яке потерпає від такої неуважності. Також дорога не пробачає неуважності. Про це свідчить випадок, який трапився на залізничному переїзді (регульованому, обладнаному шлагбаумом) у селі Мамаївці Кіцманського району. Трагедія трапилася у неділю, 3 травня, о 20 годині 50 хвилин. Тоді на цій ділянці залізниці мав проїхати потяг. Відповідно була ввімкнута звукова сигналізація, опущений шлагбаум, а водії зупинилися перед переїздом. - Відбулося зіткнення з приміським потягом №958 сполученням Чернівці – Стефанешти, – повідомив помічник начальника зі зв’язків зі ЗМІ лінійного відділу міліції УМВС України на станції «Чернівці» Віталій Василіан. – З’ясовано, що водій авто-

мобіля рухався по автодорозі в напрямку від Кіцманя до с. Мамаївці Кіцманського району. Він виїхав на зустрічну смугу руху, обігнавши автомобілі, які в той час стояли перед залізничним переїздом, очікуючи проїзду потяга. За словами правоохоронця, нібито чоловікові хтось зателефонував (він поспішав додому до Садгори), він об’їхав 15 автомобілів, які зупинилися перед шлагбаумом. За попередньою інформацією, алкоголю в крові водія не виявлено, але триває слідство, яке має з’ясувати усі обставини трагедії.

● Авто зіткнулося з потягом, через що водій загинув на місці, а пасажирів доправили до лікарні. Фото Івана Орлецького (Вконтакті)

Згодом з’ясувалося, що через зіткнення потяга та легковика Оpel Vectra загинув 32-річний чернівчанин, також в аварії постраждала семимісячна дитина та двоє пасажирів. Як повідомили у прокуратурі Чернівецької області, водієм виявився співробітник прокуратури Садгірського району. – Попередня причина аварії – порушення правил дорожнього руху з боку водія легковика, – повідомив заступник прокуро-

розслідувань за ч. 2 ст. 286 КК України – порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинили смерть. Постраждалих в аварії одразу доправили до «Лікарні швидкої медичної допомоги» у Чернівцях. На щастя, їхньому життю наразі нічого не загрожує. – Так, усіх трьох потерпілих у ДТП привезли того ж дня до ▶ нас, – розповідає заступник

ра Чернівецької області Андрій Дутковський. – Призначені

головного лікаря «Лікарні швидкої медичної допомоги» Олександр Плегуца. – Дитину ми одразу

необхідні експертизи, зокрема судово-медичну, транспортного засобу тощо. Це допоможе встановити істину, що обумовило таку трагедію. Відомості про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових

Стосовно третього пасажира, то його доправили до лікарні у досить важкому стані. У нього черепно-мозкова травма. – Стан чоловіка важкий, але він у свідомості і життю нічого не загрожує, – каже лікар відділення інтенсивної терапії Олег Лисенко , – його привезли до

Через зіткнення потяга та легковика Оpel Vectra загинув 32-річний чернівчанин, також в аварії постраждала семимісячна дитина та двоє пасажирів

направили до дитячої лікарні. Щодо жінки, то вона не потребувала шпиталізації, ми надали їй допомогу на місці.

нас з черепно-мозковою травмою. Він отримав забій мозку середньої важкості. Щодо дитини, то вона також отримала черепно-мозкову травму.

КОРОТКО

Позичив ноутбук і здав у ломбард Хлопець обікрав свого товариша, бо потрібні були гроші 28-річний чернівчанин разом із подругами був у товариша в гостях. Після посиденьок хлопці пішли проводжати дівчат додому. А гість прихопив з собою ще й ноутбук друга. Власнику він пояснив, що йому терміново потрібно переглянути свою електронну пошту. Але дорогою він «загубився». Товариш телефонував горе-другу, а той сказав, що забіг додому на хвильку і скоро повернеться. Потерпілий чекав ще декілька днів, але потім звернувся до міліції. Правоохоронці викрили нечесного чернівчанина. Він розповів, що ноутбук здав у ломбард, бо йому терміново потрібні були гроші. Також відомо, що зловмисник вже був раніше судимий за крадіжку, повідомили у СЗГ УМВС України в Чернівецькій області. За цим фактом відкрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 190 Кримінального кодексу України шахрайство.

ЗА МІСТОМ

У Чернівцях грабували дачі Із дачних господарств зловмисники вкрали майна на майже 10 тисяч гривень До міліції звернулися двоє чернівчан та повідомили, що із їхніх дач зникли водяний насос, вартістю 6 тисяч гривень, бензопила, перфоратор, сільськогосподарський інвентар. Як з’ясувалося, господарства потерпілих обікрали двоє раніше судимих за крадіжки мешканці обласного центру, віком 45 та 26 років. Також цим промишляти не гребують і жінки. 46-річна чернівчанка поцупила з дачного будинку 39-річного чоловіка 15 труб із нержавіючої сталі. Коштують вони майже 2 тисячі гривень.

РОЗБІЙ

ПОЖЕЖА

Троє чоловіків пограбували жінку

У Сокирянах згорів розважальний комплекс

Вони вдерлися до її будинку, прив’язали до стільця, погрожуючи пістолетом та три години катуючи змусили розказати, де сховані гроші Олесь ЗАДНІСТРОВСЬКИЙ ✉ press@vidido.ua Деякі злочини, які трапляються в області, схожі на те, що відбувалося у тридцятих роках у Чикаго. Озброєні грабіжники вриваються до осель буковинців та грабують їх, катуючи та розмахуючи зброєю. Нещодавно в Чернівцях трапився тяжкий злочин – пограбування. Троє чоловіків (39-40 років, з яких двоє вже неодноразово засуджені) увірвалися до будинку чернівчанки, зв’язали жінку, почали її катувати та погрожувати пістолетом, аби та віддала гроші. – Цей злочин трапився о 20 годині. Вибивши двері, чоловіки увірвалися до будинку жінки, того вечора вона була сама в оселі, – повідомив т. в. о. начальника управління карного розшуку Микола Лазорко. – Двоє чоловіків зв’язали жінку клейкою стрічкою (третій залишився на вулиці чатувати) і почали катувати та погрожувати зброєю. Це тривало довгих три години для жінки. Згодом її зв’язали спеціальними хомутами, бо клейка стрічка постійно злазила. Від-

так не витримавши тортур, жінка віддала грабіжникам 40 тисяч гривень та золота на майже 100 тисяч. Отримавши бажане, розбійники втекли. Згодом їх вдалося затримати – двоє уродженці Одещини (один і досі мешкає в Одеській області, а інший перебрався до сусідньої Івано-Франківщини). Третій нападник – чернівчанин. – Наразі двох нападників заарештовано – двох затримано і поміщено до ізолятора, а третього суд відпустив під заставу, – каже т. в. о. заступника начальника УМВС – начальник кримінальної міліції Олександр Раренко. – У них вилучено речові докази та бойовий пістолет. Також є інформація, що вони готували інший злочин – замах на вбивство мешканця Івано-Франківської області. Чоловікам оголошено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 Кримінального кодексу України – розбій, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище. Якщо їхню провину доведуть у суді, то їм загрожує від 7 до 12 років ув’язнення. Хоча незрозуміла позиція суду, коли одного з грабіжників відпускають під заставу. Певно, спочатку варто з’ясувати походження грошей, чи не буде злодій тиснути на потерпілу тощо.

Він належить колишньому голові райдержадміністрації Олександру Кіструзі Минулого тижня чимала пожежа трапилася у Сокирянах. Вогонь спалахнув в приміщенні кафе-бару на другому поверсі двоповерхової будівлі на вул. Перемоги. За словами рятувальників, загорання виникло на кухні. – Люди, які перебували в кухні, за допомогою підручних засобів спробували самотужки ліквідувати пожежу, проте полум’я швидко поширилося, оскільки приміщення було оздоблене пластиковою вагонкою, а перекриття було дерев’яним, – повідомив начальник сектору зв’язків зі ЗМІ та громадськістю УДСНС України в Чернівецькій області Сергій Бабчук. – Жінка

● Щоб загасити пожежу в розважальному комплексі, знадобилося кілька годин та чимало техніки і рятувальників.

1953 року народження під час Фото УДСНС України в Чернівецькій області спроб ліквідації пожежі отримала опіки рук та обличчя першого Загалом, аби загасити пожежу, ступеня. За короткий проміж- знадобилося 9 одиниць техніки ок часу полум’я поширилося на та 28 чоловік особового складу. значну площу і перекинулося на А з будівлі довелося евакуювати готель, що також містився на 70 людей. Наразі причини пожежі другому поверсі тієї ж будівлі. Коли на місце пожежі при- з’ясовують, для цього у рятуїхали рятувальники, то площа вальників є 10 діб. Однак за позагоряння становила 360 м2. передньою версією, пожежу

спричинила фритюрниця, що була на кухні. Від неї полум’я перекинулося далі до витяжки і звідти почав капати пластик. До речі, цей заклад належить депутатові Сокирянської райради, колишньому голові райдержадміністрації Олександру Кіструзі.

ЛЮДИ

«Погляд»

7 травня 2015 р., №19 (779)

Нині війна стала особистим горем Іван Васильович Мойса з буковинського села Ошихліби 70 років тому виборював мир у війні з фашистами Ольга ШУПЕНЯ ✉ shupenia@ukr.net

инішній ветеран війни і праці Іван Васильович Мойса із села Ошихліби ніколи не думав, що стане вояком, що йому доведеться служити і воювати до травня 1949 року. У березні 1944 року на Буковину знову повернулися радянські визволителі, а вже у травні 256 ошихлібських юнаків та молодих чоловіків призвали до Червоної армії. Серед них був і 19-річний Іван Мойса. Після тримісячного вишколу в Ачинську (тепер Красноярський край, Росія), він прийняв присягу на «вєрность Совєтской Родінє і товаріщу Сталіну». «Військове ремесло» для новоспечених солдатів Червоної Армії в Ачинському навчальному центрі визначав особисто його начальник, майор Кособродов. Для добре розвинутого і фізично міцного Івана Мойси він вибрав протитанкову рушницю (ПТР) із зарахуванням у роту саперів-мінерів. Підготовка пройшла нормально і вже в кінці серпня поїзд повіз вже нібито підготовлених бійців на фронт. Проїхали Росію, Білорусь. Формували військові частини на станції «Ліда». А далі пішим ходом – за кілька десятків кілометрів чули канонаду, зовсім близько був фронт. Частина буковинців пішла з військом наліво на Гродно, потім – на північ Польщі – там був П Білоруський фронт, а рядовий Мойса з другою частиною земляків – направо на Литву – в складі Ш Білоруського. 21 вересня (на саму Богородицю) вступив у перший бій під Алітусом. Перше бойове хрещення пройшло без втрат, хоча страху натерпілись всі. Після цього бою Іван Мойса став командиром розрахунку обслуги ПТР. Попереду були ще декілька невеличких містечок і сіл, назви яких не запам’ятав. Та найпекельніші дні та ночі розпочалися 16 жовтня 1944 року під Маріямполем. Бій за це останнє містечко на території Литви тривав тиждень, воно тричі переходило, як кажуть, з рук в руки. Йому вдалось підбити декілька німецьких самоходок, а ось танки вперто йшли вперед. Декілька разів вночі разом з бойовими побратимами розмінував шляхи та різав дроти в загородженнях для проходу наших танків та піхоти. Тут він вперше відчув людяність та турботу старших вояків. Тільки-но перейшли кордон Східної Пруссії, фашисти озвіріли, проте це їм не допомогло. Спочатку впав Істенбург. Його взяли ціною великих жертв. Саме тут в одному з боїв боєць Мойса підбив свого першого «тигра». Це було в кінці січня 1945 року. За це отримав подяку і йому потиснув руку сам комдивізії, генерал-майор Лебедєв. Кожний подальший кілометр давався дуже важко і ціною непомірних втрат. Та за лютий

1945-го з боями пройшли більше 100 кілометрів і вийшли на черговий форпост – місто Аленштейн. Після нього залишався головний німецький форпост, на їхньому шляху – справжня і недоступна цитадель Кенігсберг. В одному з боїв пережив рядовий Мойса свій другий день народження, коли оглушений сильним вибухом і засипаний землею, виліз наверх і побачив наставлене на нього дуло «шмайсера» і старого сивого німця. Наші на той час відступили. В той же момент він побачив перед собою обличчя матері і сестер, які читали молитву, і він перехрестився. А німець рвучко озирнувся і побіг, бо за 50 метрів вже наступали свої. Він і тепер часто думає, чому тоді той Ганс, чи Пітер, чи яке там він міг мати ім’я, не натиснув на курок. Вочевидь, старий подумав, чи вдасться самому врятуватись, а може мав такого самого сина. Того страшного і водночас радісного дня – Іванові Мойсі виповнилося двадцять років. Та вже через місяць важкий осколок практично перебив праву ногу в стегновій частині і якби не медсестра Анюта Журавльова, лежати йому в тій мерзлій та холодній прусській землі... Увесь квітень провалявся у шпиталі №471 міста Каунас. Він більше ніколи в житті не бачив тієї своєї рятівниці, але весь час молився за неї. Наздогнав своїх побратимів на березі Балтійського моря у невеличкому селі Хотшвіц. Чекали подальших наказів, але саме тут зустріли день Перемоги. Радості не було меж.

Мусив далі воювати, з японськими самураями Здавалося, їх чекає дорога додому. Але Івана Мойсу з Василем Гордійчуком і ще трьома сотнями однополчан поїзд знову повіз на Росію. Радість помінялась на глибоке розчарування. Товарняк з солдатами «шпарив» на Схід. Вони бачили тільки станції, де поповнювали запаси води. Мінськ, Смоленськ, Москва, Владімір, Горький, Свердловськ, Тобольськ, Омськ, Новосибірськ, вже знайомий Ачинськ і далі до Красноярська, Іркутська. Коли обминали Байкал, то начальство змилостивилося, і вони цілий день купалися в його чистій воді.

Після форсування з жорстокими боями Великого Хінгану, ще були два місяці таких же боїв у мальовничих низовинах Північного і Східного Китаю. Він не пам’ятає всіх назв маленьких містечок, але бої за Ціцінар, Харбін, Мукден забути не можна. Тут зіграли велику роль подвійні удари, які завдавала Червона армія своїми фронтами із заходу та сходу. Зазнаючи важких втрат, японці катастрофічно відступали. Та були великі втрати і серед своїх. В одному з боїв поліг смертю хоробрих комбат Прошенкін, з яким Іван Мойса бив ще німця під Кенігсбергом і який пройшов війну з японцями ще 1939 року на Халхін-Голі. Це було у невеличкому містечку Вафандянь. Попереду залишався останній форпост японців – добре укріплений Порт-Артур. Та встояти перед натиском лави радянського війська з трьох сторін було неможливо – самураїв скинули в Жовте море. В одному з останніх боїв буковинець Мойса прикрив своїм тілом молодого комбата і врятував йому життя. За цей подвиг його нагородили найвищою фронтовою нагородою – орденом Слави Ш ступеня.

Попав у поле зору особливого відділу НКВС

● Іван Мойса разом зі своєю дружиною Домкою. Фото з архіву І. Мойси Доїхали до монгольського кордону. На станції «Кяхма» відбулося формування взводів, рот, батальйонів, полків 17 дивізії. І лише тут командир, генерал-майор Квашнін сказав, що їм належить ще повоювати з японськими самураями, які захопили територію «братніх Китаю та Монголії». З Василем Гордійчуком були у різних ротах, але в одному батальйоні майора Прошенкіна, того самого, що був з ними ще з Пруссії. Ще в одній роті виявився Липкан Василь, трохи старший чоловік з Ошихлібів. Так вони стали вояками Забайкальського фронту, який просувався з боями із Заходу назустріч із Далекосхідними фронтами. Це був початок липня 1945 року. Через декілька днів форсували річку Селенге і вийшли в Монголію. Вже через 50 кілометрів відбувся перший бій під містечком

Хан-Хентий (тепер Сухе-Батор). Маленькі, юркі японці вдавались до різних хитрощів, але вони були гірші вояки за німців, тож стрімко відступали. Проте 1,5 тисячі кілометрів по безводній території виявились ще гіршим пеклом. Води практично не було, її доставляли у міру виявлення якихось джерел – інколи раз на тиждень. А спека була під 45 градусів. Сховатись теж не було де – голі піски і сухий вітер. Десь посередині цього проклятого шляху розділились: 36 армія повернула на південь на Халхін-гол, а звідти на Пекін. Буковинці у складі 39 армії пішли північчю Монголії, відтак Маньчжурії. У Маньчжурії стало набагато легше. Вона чомусь нагадувала Буковину – така ж природа, такі ж ландшафти, чисті річки, сади, ліси. Особливо коли дійшли до передгір’я Великого Хінгану.

У вересні 1945 року закінчилася Друга світова війна. Іван Мойса готувався до демобілізації, яку оголосили з 1 жовтня. На грудях 20-річного гвардійця виблискують чимало нагород, зокрема три бойові медалі, ціни яким немає – «За перемогу над Німеччиною», «За взятття Кенігсберга», «За перемогу над Японією». Та радість перемоги була затьмарена звісткою з дому – раптово померли одне за одним мати Гафія, а потім і батько Василь. Їм не виповнилося і 60 років. Різко відвернулась від Івана і його фортуна. Коли отримав листа від рідного дядька Леона з Канади, то попав у поле зору особливого відділу НКВС. Війна закінчилася, але енкаведистам потрібні були «нові вороги» і «нові жертви». Тому його додому не відпустили. Ще майже чотири довгих роки служив на чужині, у передмісті Порт-Артура. І та «служба» не була раєм, бо не зводилили з нього очей, контролювали кожен крок. Та захистили його такі ж бувалі солдати, як він.

Солдат повернувся додому з перемогою 12 квітня 1949 року гвардії рядовий Іван Мойса отримав військовий квиток, квитки та харчі на дорогу і поїхав додому. 17 травня ступив на рідне подвір’я в Ошихлібах. Він поплакав разом із сестрами і сусідами, що позбігались, а потім цілий день плюхався у такій рідній і найчистій воді річки. І знову відчув радість до життя. Весь вечір провів на могилі батьків на сільському цвинтарі. Вся трудова діяльність відставного солдата Івана Мойси пов’язана з Чернівецьким спеціалізованим вузлом зв’язку. Більше десятка років був радіооператором – глушив «ворожі» радіостанції Бі-Бі-Сі, «Свободу», «Європу», «Ватикан». Радянська влада не хотіла, щоб народ знав правду про все, що коїться в світі. А потім до виходу на пенсію став начальником караулу команди ВОХР-97. Йому було вигідно тут працювати, бо мав дві доби вихідних – будувався, займався домашнім господарством, мав змогу ще додатково чесно заробити якогось карбованця. Разом з таким же вже фронтовиком Петром Руснаком зібрали бригаду сільських майстрів-умільців «глиняної справи» і «гладили» стіни і робили перекриття (софіти) у новозбудованих хатах односельчан та й навколишніх селах. 1950 року одружився на сільській красуні Домці Ілюк, прийомній дочці Василя Липкана, з яким звела

його доля на японській війні. Отак і живуть ось уже 65 років, дружньо, злагоджено, у щасливому коханні і постійній важкій праці. Виростили сина Василя і дуже жаліють, що не вдалося ще мати дітей. Дружина біля 50 років непосильно працювала в колгоспній рільничій ланці і заробила собі хіба що символічне прізвисько Цариця поля, як ласкаво в селі величають таких, як вона. А здоров’я зберегти не вдалось… і ось вже 9 років лежить, звалена інсультом, і це його найбільший біль та турбота. Доглянути, нагодувати, прибрати, помити, а ще невеличке господарство. Приїздять син з невісткою, онучками, допомагають, але у них своїх проблем чимало, особливо при теперішніх українських порядках та спотвореній ватагами Кравчука, Кучми, Ющенка і особливо Януковича, нинішній реальності. На його думку – тим же шляхом йдуть Порошенко з Яценюком. Народ і далі просто обкрадають, а брехня панує ще більша. Ніколи не думав старенький ветеран війни і праці Іван Мойса, що його рідна та незалежна Україна, за яку боролись його сусіди, а потім і він, стане найзлодійською, найкорумпованою і як наслідок, найбідною у цілім світі. Він, який не дуже любив радянську владу (а за румунську і мови не може бути), все ж зумів два рази побудуватись (в селі таких на пальцях перелічиш). Він бачив, як за Хрущова і Брежнєва,

розцвіло його рідне село – потужно працювали консервний та асфальтовий завод, колгосп-мільйонер, водорозливний і карамельний цех, побуткомбінат, сільські магазини. Всі мали добрі роботи і непогані зарплати (хто багато трудився). З 1991 року все розвалили, розікрали, привласнили, а людей залишили без роботи – виживай, як можеш. Кругом руїни, гірше, як у війну. Таким, як він, «турботлива і ласкава» українська влада нібито дала пенсію «За особливі заслуги перед Україною» і навіть газ та електроенергію безплатно (щоправда, ліміти споживання вже зменшила більш як на половину), та він на тих три тисячі ледь виживає. Путінську війну в Україні ветеран Другої світової війни сприйняв, як власну трагедію. А коли в селі ховали першу жертву новітньої російсько-української війни – 30-річного Віктора Бабюка, старенький Іван Мойса так плакав, ніби поховав власного внука і три доби ні з ким не розмовляв. Він переконаний, що той снайпер не з власної волі убив українця, він отримав злочинний наказ. Важке і непросте життя, сповнене тривог і переживань, довжиною 90 років прожив Іван Васильович Мойса з буковинського села Ошихліби. З роси і води Вам!

7 травня 2015 р., №19 (779)

ГРОШІ

www.vidido.ua

Зарплата опустилася до споживчого кошика КОМЕНТАР ЕКСПЕРТА Богдан Сторощук, кандидат економічних наук, доцент кафедри економічної теорії та менеджменту ЧНУ

● Пересічному українцеві, відповідно до розрахунків Кабміну, можна з’їсти 300 грамів макаронів на місяць. фото архіву "Погляду"

Нині зарплати якраз вистачить, аби харчуватися, як дозволив Кабмін ще 2000 року Юлія ХОРОШУН ✉ July-kh@mail.ru

нфляція, дорогий долар, нові комунальні тарифи і загалом мертва економіка не залишили нам вибору – вже урізаний на початку року особистий бюджет доводиться ще більше урізати. І останні урядові ініціативи цьому лише сприяють. На споживчий кошик українця (це такий визначений Кабміном і востаннє відредагований ще 2000 року мінімальний на-

бір продуктів, непродовольчих товарів та послуг) завжди було чимало нарікань. Прописаний у ньому елементарний перелік продуктів та інших благ, які має мати простий смертний, у всі часи був далеким від реальності. Достатньо поверхневого вивчення списку того, що нам дозволено, аби зрозуміти, що писали його для бомжа. Сумно, але факт – саме на підставі споживчого кошика урядовці визначають для нас прожитковий мінімум, мінімальну зарплату та пенсію. Ще сумніше стає від того, що нині наших заробітків, навіть якщо отримуємо більше, ніж мінімальну зарплату, ледве вистачить, аби харчуватися так, як прописано у кошику. Загалом, складається таке враження, що аби не підвищувати соціальні стандарти, можновладці навмисне довели країну

Продуктовий продовольчий кошик (ціни на березень 2015 року) Набір продуктів харчування для працездатного населення (кг/міс на одну людину Кількість на місяць

Сума на місяць

Овочі і фрукти:

Хлібопродукти: Борошно пшеничне

800 г

12 грн.

Картопля

Хліб

5,2 кг

42 грн.

Капуста

2,3 кг

21 грн.

Макарони

300 г

5 грн.

Помідори, огірки

2,1 кг

146 грн.

Рис

200 г

9 грн.

Морква, буряк

1,5 кг

9 грн.

Гречка

200 г

5 грн.

Цибуля, часник

800 г

10 грн.

Вівсянка

100 г

2 грн.

Фрукти (цитрусові)

5 кг

250 грн.

Бобові

200 г

4 грн.

Сухофрукти (груші, яблука)

300 г

17 грн.

Яловичина

1,2 кг

117 грн.

Молоко

5л

50 грн.

Свинина

700 г

54 грн.

Масло вершкове

400 г

42 грн.

Птиця домашня

1 кг

60 грн.

Сир твердий

300 г

27 грн.

Сало

200 г

8 грн.

Сир кисломолочний

800 г

42 грн.

Ковбасні вироби (сосиски)

800 г

53 53 грн.

Сметана

400 г

14 грн.

28 грн.

М`ясо:

7,9 кг

40 грн.

Молокопродукти:

Риба

Інші продукти:

Свіжа (короп)

600 г

30 грн.

Яйця

18 шт.

Оселедець

300 г

22 грн.

Олія

600 мл. 17 грн.

Маргарин

200 г

1251 грн.

5 грн.

Цукор

2 кг

36 грн.

Кондитерські вироби

1,1 кг

76 грн.

до зубожіння, чи то пак, до рівня споживчого кошика.

Денна пайка менша, ніж у полоненого німця Розпочнемо із продовольчої частини споживчого кошика. Зважаючи на те, що там написано, ми (точніше, доросла працездатна особа) повинні їсти лише 170 грамів хліба на день, 2 картоплини, 2 морквини, 1 яблуко, 2 цукерки, 8 чайних ложок цукру, 100 грамів м’яса і тоненький шматочок твердого сиру. З таким раціоном навряд чи довго протягнеш. До речі, свого часу полонених німців у радянських таборах годували краще – денна норма хліба на особу становила 500 грамів. Протягом місяця одна доросла людина може з’їсти 800 грамів борошна, 5 кіло хліба, 300 грамів макаронів, по 200 грамів рису, гречки, бобових, 100 грамів вівсяної каші, майже 8 кілограмів картоплі, загалом 6 кг овочів, 5 кг фруктів і 300 грамів сухофруктів, стільки ж твердого сиру, склянку сметани і м’яса загалом до 2 кілограмів, 18 яєць та 600 грамів риби. Такі продукти, як кава, чай, сіль чи інші спеції, у споживчому кошику не передбачено. Загалом, якщо підрахувати вартість продуктів, які, відповідно до прописаного у споживчому кошику, ми можемо спожити протягом місяця, отримаємо 1251 гривню. І це тільки на мінімальний набір продуктів. А за підрахунками уряду, прожиткового мінімуму – 1176 гривень має вистачити ще й на непродовольчі товари, послуги і навіть елементарні розваги, наприклад, похід у кіно чи театр раз на рік.

7 пар шкарпеток на рік і 5 кг вати З промтоварами та елементарним набором предметів санітарії та ліків ситуація ще гірша. Мінімальний набір на рік виглядає таким чином: 42 шматки туалетного мила на рік, 24 пляшки миючого засобу, 6 пляшок шампуню, 17 тюбиків зубної пасти, 2 гребінці для волосся, 6 зубних щіток. Щодо медзасобів, то користуватися ними доведеться

Споживчий кошик – це середньостатистичний набір благ, який є стандартним для більшості населення країни. В різних країнах його визначають по-різному. Вартість продовольчого кошика – це прожитковий мінімум. Але тут є два нюанси. Коли ми говоримо про споживчий кошик в умовах України, необхідно подивитися, що у нього входить. Річ у тім, що він суттєво застарів і не включає. Наприклад, доступ до Інтернету, користування мобільним телефоном, які нині не є розкішшю. Зважаючи на споживчий кошик, всюди у світі визначають середній клас. Одного погляду на наш споживчий кошик достатньо, аби говорити, що наше населення живе в умовах злиднів. Той прожитковий мінімум, що існує, є значно меншим, ніж реальна вартість навіть цього убогого споживчого кошика. І споживчий кошик, і прожитковий мінімум затверджують у нас законодавчо, що вже є абсурдом, бо з таким самим успіхом ми могли би затверджувати прогноз погоди. Набір благ, які масово в середньому споживають українці, не можна затверджувати – це припустимо для командної системи управління. Вартість цього кошика необхідно розраховувати на підставі ринкових цін. Його реальну вартість має встановлювати статистика. Але у такому разі державі довелося би піднімати прожитковий мінімум до фактичного рівня, чого вона, звісно, робити не має наміру. А поки що і споживчий кошик, і прожитковий мінімум – фільчина грамота. Відповідно до міжнародної статистики, порогом злиднів (не бідності) є мінімум 2 долари в день на людину. З огляду на це, у нас із нашими 17 гривнями на день (себто 75 центів) ситуація взагалі катастрофічна. Свого часу в Індії влада хотіла підвищити прожитковий мінімум до 2 доларів на день, однак не зробили цього, бо вийшло, що в умовах злиднів живе 70 відсотків населення. Приблизно таке саме і у нас. Причин цьому є багато, але основна – ігри із золотовалютними резервами. Тобто курс гривні роками тримали, а потім різко відпустили. Якби це відбувалось поступово, люди так не зубожіли би.

економно, бо на рік має вистачити 5 упаковок валеріани чи валідолу, 2 пляшечки зеленки і йоду, тюбика дитячого крему та 9 упаковок по 10 штук вітамінів. Зате вату можна не економити, її передбачено 5 кілограмів на рік. Зрештою, на все це за рік піде понад 15 тисяч гривень, тобто десь 500-600 гривень на місяць. Одягатися, зважаючи на те, що прописано у споживчому кошику, ми можемо у кращих радянських традиціях – верхній одяг раз на 10 років, все решту – раз на п’ятирічку. Наприклад, чоловік може мати 7 пар шкарпеток на рік, 5 сорочок на 4 роки, 5 трусів на 2 роки, плавки – одні на 10 років. Джинси, кросівки та спортивний костюм можна купити раз на три роки. На жіночий гардероб, з погляду Кабміну, взагалі без сліз не глянеш: сукню, спідницю, блузку, халат і чоботи ми маємо носити п’ять років, пальто – вісім років, а білизни (5 пар трусів та 2 бюстгальтери) має вистачити на 3 роки, 6 пар колготок на 2 роки. З послуг українцям пропонують стрижку 3 рази на місяць, кіно, театр, цирк, зоопарк і різні культурно-масові заходи – 1 раз на рік. 2 рази на рік можна скористатися послугами хімчистки. Митися в лазні люди можуть собі дозволити раз на рік.

живуть на мінімальну зарплату, та зважаючи на інфляцію, відсутність індексації протягом останніх двох років, а також на ціни, які зросли за рік у кілька разів та комунальні тарифи, які з першого квітня стали просто астрономічними (їх, ясна річ, уряд не врахував під час формування споживчого кошика українця) та вартість проїзду у громадському (особливо залізничному) транспорті, цілком зрозуміло, що зарплати вистачить якраз на тих 170 грамів хліба на день. Як вже йшлося, востаннє перелік мінімальних продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг, які повинен собі дозволити пересічний українець на мінімальну зарплату (нині становить 1218 гривень), переглядали 15 років тому. Уряд

2 долари у день на людину –

мінімум, який є порогом злиднів у світі. У нас – 75 центів

Забули про компослуги і витрати на транспорт Звісно, зовсім не всі українці

озвучував наміри дещо адаптувати споживчий кошик 2017 року. Втім, робити це, вочевидь, будуть за старим зразком. Водночас в Європі, куди ми так прагнемо, розмір споживчого кошика, а отже і суму прожиткового мінімуму, мінімальної зарплати та пенсії визначають зовсім по-іншому – підраховують, скільки і на що за підсумками року витрачає середньостатистичний громадянин. Про те, що цей показник адаптовують у рази частіше, ніж у нас, годі й казати.

ПОДІЇ

«Погляд»

7 травня 2015 р., №19 (779)

ГУЧНА СПРАВА

В Україні діє продовольчий картель Відомі мережі супермаркетів звинуватили у ціновій змові й оштрафували на понад 203,6 мільйона гривень Юлія ХОРОШУН ✉ July-kh@mail.ru

● Щоб отримати сертифікат відповідності Євро-5, необхідно пройти певну процедуру. Фото «Погляду»

Авто старші за 5 років ввозити заборонять З 2016 року, згідно з підписаною Угодою про асоціацію з ЄС, в Україну заборонять ввозити авто старші за п’ять років і які не відповідають стандартам Євро-5 Павло ВИШНИВЕЦЬКИЙ ✉ poglyad.chn@gmail.com

світі останні кілька десятків років стає чимраз популярнішою тенденція боротьби за довкілля. Йдеться про зменшення викидів в атмосферу парникових газів, СО2, очищення стічних вод, переробка та сортування сміття тощо. Під ці програми виділяють чималі кошти, також значний тягар мають вироб▶ ники та переробники. Саме тому в Європі з 2009 року запровадили так званий екологічний стандарт для автомобілів щодо викидів шкідливих речовин. Коли торік Україна, врешті, підписала Угоду про асоціацію з ЄС, вона не лише погодилася грати за спільними економічними правилами (в теоретичному майбутньому), але й відповідати вимогам європейської спільноти. А вимоги ці досить жорсткі. З 1 січня 2016 року, згідно з підписаною угодою з ЄС, в Україну заборонено ввозити автомобілі, які не відповідають екологічним вимогам стандарту Євро-5, тобто старші за 5 років. – З підписанням угоди з ЄС Україна взяла на себе зобов’язання, що з 1 січня наступного року в Україну заборонять ввозити автомобілі, які не відповідають екологічним стандартам Євро-5, – повідомив генеральний

Відповідно автовиробники США та Європи почали випуск таких авто після вересня 2009 року. Для авто, які не відповідають класу Євро-5, необхідно буде обов’язкове переобладнання. В Україні, звісно, жоден автомобіль (вітчизняного виробництва) не відповідає стандартам навіть Євро-4. – Можна переобладнати двигун автомобіля, щоб він відповідав нормам Євро-4 чи Євро-5. Але потрібно знати, що не кожен автомобіль можна переробити і не на кожній АТС це зроблять. Йдеться про переобладнання паливної системи, – каже автомеханік Денис Гусак. – Навіть якщо це технічно можна зробити, то для цього потрібні чималі кошти. Окрім того, двигун вичерпує свій моторесурс, і вже після приблизно 80-150 тисяч кілометрів пробігу він не буде відповідати навіть

– З 1 січня 2016 року відповідно до домовленостей з Європейським союзом буде заборонено ввезення в Україну транспортних засобів, які не відповідають стандартам Євро-5, – повідомив перший заступник начальника митниці Ігор Добровольський. –

Для транспортних засобів, що не відповідають стандартам Євро-5, необхідне обов’язкове переобладнання двигуна. Відповідність транспортного засобу стандартам Євро-4 підтверджується Сертифікатом відповідності Державної системи сертифікації УкрСЕПРО Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. Даний Сертифікат є необхідною складовою пакету документів для митного оформлення автомобілів, що ввозяться на митну територію України. Основним показником даних стандартів є рівень викиду в атмосферу шкідливих речовин – вуглекислого газу, оксиду азоту та вуглеводнів тощо. У Чернівецькій області такий сертифікат відповідності можна отримати в ДП «Буковинастандартметрологія». Як нам повідомили у державному підприємстві, вони видають відповідні сертифікати Євро-4 та Євро-5. Сертифікаційні послуги коштують 204 гривні (документ можна отримати за добу). Окрім цього, окремо потрібно пройти випробування у спеціалізованій акредитованій лабораторії, яка працює в Чернівцях.

З 1 січня 2016 року, згідно з підписаною угодою з ЄС, в Україну заборонено ввозити автомобілі, які не відповідають екологічним вимогам стандарту Євро-5, тобто старші за 5 років

директор Всеукраїнської асоціації автоімпортерів і дилерів (ВААІД) Олег Назаренко. – В угоді

з ЄС ми підписали ці умови, і скасувати цей закон вже не можемо. Цей стандарт було запроваджено в Європі 2009 року, і він забороняє імпорт автомобілів, що були в користуванні понад 5 років. Наразі в Україні з 1 січня 2014 року до 1 січня 2016 року діє екологічний стандарт Євро-4.

цим нормам (за умови, що це новий автомобіль). Також не варто забувати, що цим нормам має відповідати пальне, а в Україні пального, яке відповідає нормам Євро-5, немає. Тобто переобладнання можна здійснювати кількома методами – це встановлення на паливну систему спеціальних приладів технічної обробки, а також встановлення спеціальних каталітичних нейтралізаторів. Усе це дозволяє зменшити викиди шкідливих речовин в атмосферу. Щодо двигуна, то його вдосконалити на АТС практично нереально, це виконує фірма-виробник, коли розробляє чи випускає нові двигуни, які здійснюють менше викидів атмосферу. Це високотехнологічні розробки, на які автовиробники витрачають сотні мільйонів доларів. На митниці не займаються контролем за автомобілями, чи відповідають вони нормам, але коли потрібно провести процедуру розмитнення, то це неможливо без відповідного сертифіката відповідності.

ДОВІДКА Євро-4 – екологічний стандарт, що регулює вміст шкідливих речовин у вихлопних газах автомобілів, запроваджений в Євросоюзі 2005 року. Сертифікат Євро-4 підтверджує відповідність автомобіля чи будь-якого іншого транспортного засобу європейським екологічним стандартам, основним показником якого є рівень викиду в атмосферу шкідливих речовин – вуглекислого газу, оксидів азоту і вуглеводнів тощо. Євро-5 – стандарт обов’язковий для всіх нових вантажних автомобілів, що продають в Євросоюзі, з жовтня 2008 року і для всіх легкових автомобілів – з 1 вересня 2009 року (норми за викидами: СН до 0,05 г/км, CO до 0,8 г/км і NOy до 0,06 г/км).

▪ Стався фактично безпрецедентний випадок – Антимонопольний комітет України, мабуть, вперше за час свого існування розкрив гучну справу – цінову змову 14 найбільших мереж супермаркетів. До переліку, зокрема, потрапили «Велика кишеня», «Караван», «Метро Кеш енд Керрі», «Сільпо». Тобто всі продовольчі супермаркети, у яких роблять закупи чернівчани. Як повідомили у прес-службі АМКУ, діяльність картелю призводила до обмеження конкуренції на ринку послуг з організації роздрібної торгівлі продовольчого асортименту, що створило несприятливі умови для виробників і постачальників. Результатом цього стало завищення цін для споживачів на товари повсякденного попиту. Втім, недобросовісні торгівці відбудуться легким переляком. За результатами розслідування, перелічені торговельні мережі отримали необґрунтований дохід розміром 19 мільярдів гривень. За законом, їх можуть оштрафувати максимум на суму, яка становить 10 відсотків від виторгу. Однак зрештою АМКУ вирішив накласти мінімальний штраф – 203,6 мільйона гривень.

Отримати коментарі з цього приводу у місцевому управлінні Антимонопольного комітету нам не вдалося. Як зазначила начальник відділу досліджень та розслідування Територіального управління АМКУ в Чернівецькій області Вікторія Татарчук, управління хоч і збирало

частину даних для розслідування, та стосунку до викриття гучної змови не мають. Звинувачені у змові мережі супермаркетів, ясна річ, свою участь у картелі спростовують і обіцяють оскаржувати рішення. Як прокоментувала представник управління корпоративних комунікацій «МЕТРО Кеш енд Кері Україна» Тетяна Філоненко, у відповідь на оприлюднені

Антимонопольним комітетом України результати справи заявила, що ніколи не були учасниками будь-яких змов і оскаржать рішення АМКУ у суді. Усе це, без сумніву, позитивно. Виявили порушників і нібито покарали. Якби не той сумний факт, що карають спекулянтів за гріхи п’ятирічної давнини. Річ у тім, що узгоджене підвищення цін виявили ще 2010 року, а розслідування розпочали 2012 року. Нинішнє керівництво просто завершило гучну справу, неабияк на цьому попіарившись. Не втішним є той факт, що цю справу розслідували три роки. Цікаво, скільки часу потрібно буде Антимонопольному, аби розібратися із цьогорічними ціновими скачками на продовольчому ринку.

МІСТО

Центр звільнять від вантажівок У міськраді вирішують, що робити із автомобільним рухом у центральній частині Чернівців Ольга МАКСИМЮК ✉ oliamaksymiuk@gmail.com

▪ Міські чиновники уже котрий рік намагаються оптимізувати автомобільний рух у центрі Чернівців, аби вирішити проблему заторів і руйнування бруківки. Цього разу звернули увагу на вантажівки, які підвозять товар до магазинів, що у центрі міста. Хочуть, аби ті підвозили вантаж до торгових точок у зазначені для цього години, крім того, відповідним транспортом. За словами заступника міського голови Чернівців Георгія Леонтія, рішенням виконавчо-

го комітету міськради 2012 року було ухвалено організацію руху вантажного транспорту та затверджено схему малого кільця. Згідно з цим рішенням, обмежувався рух великих автомобілів до 23 години, а підвозити товар до магазинів можна тільки на вантажівках середніх розмірів. Однак нині ці правила постійно порушують. Власники магазинів визна-

ють, що проблема ускладненого пересування центром міста існує. Однак причина зменшення вантажівок біля магазинів – не основна. Аби вирішити цю проблему, радять чиновникам, перш за все взятися за паркову транспорту у недозволених місцях. Мало того, представники торговельних мереж, замість того, аби домовитися про рух вантажівок в центрі, шукають причини, як не виконувати рішення виконкому. Представник дистрибуційної фірми Михайло Липка каже, що їхня

компанія провела опитування серед городян, що є причиною заторів у місті. Думка людей така: доставка товарів на 16-му місці із 20-ти пунктів. В управлінні ДАІ кажуть, що в питанні паркування автомобілів державтоінспекція співпрацює з міською радою. А інспектори ДАІ складають протоколи на порушників дорожнього руху, – каже старший інспектор з профілактичної роботи УДАІ у Чернівецькій області Ігор Пастух.

Та чи можуть контролювати інспектори ДАІ рух транспорту, якщо нині на все місто чергують по два екіпажі (решта працює в зоні АТО).

7 травня 2015 р., №19 (779)

СУСПІЛЬСТВО

www.vidido.ua

Для Шенген-візи готуємо відбитки пальців Експерти кажуть, такі нововведення ускладнять життя нелегальним заробітчанам та клієнтам турагентств

ДОВІДКА

Уляна ДЕЛІКАТНА ✉ uliana_d7@list.ru

же давно стало зрозуміло, що про безвізовий режим із країнами Європи нам годі мріяти. Біометричні паспорти також не спростили шлях за кордон. Зараз же до набору документів додали ще один елемент – відбитки пальців. Без нього від червня шенген-візу не отримати. Як з’ясувалося, ця послуга серед українців є дуже популярною. Згідно з офіційними статис- ● Зніматимуть відбитки пальців у дипломатичних представництвах та консульських установах тичними даними Європей- країн-членів ЄС. Фото "Погляду" ської комісії, 2014 року громадянам України було видано 1,36 залишатимуться чинними до за- пальців фізично неможливе, мо- життя й клієнтам турагенцій, ковершення їхньої дії. млн. шенгенських віз. нархи, глави держав та їх подруж- трі досі купуючи тур, заповнюПроцедуру запровадять з 23 жя, члени офіційних делегацій ють візову анкету у турагенції, Збиратимуть біометричні дані у дипломатичних представни- червня. Біометричні дані заявни- при дипломатичних поїздках. залишають там паспорт, фото і цтвах та консульських установах ків будуть зберігати протягом 59 Експерти кажуть, що нововве- отримують документ вже із вікраїн-членів ЄС в Україні. Як по- місяців і використовувати під час дення матимуть як позитивні, зою. Тепер же їм напевно довеяснив речник МЗС Євген Пере- обробки всіх наступних протягом так і негативні наслідки. Перш за деться звертатися до посольства бийніс, це відбувається у зв’язку цього періоду звернень за візами. все, можуть виникнути проблеми чи консульства, що особливо нез вимогами візового кодексу ЄС. Після закінчення 59 місяців заяв- через те, що не всі консульства та зручно мешканцям міст, де таких За його словами, це здійсню- нику знову доведеться надавати візові центри обладнають скане- установ немає. ється для оперативного обміну біометричні дані. Звільняються рами відбитків вчасно. Досвід з Скрутно доведеться також неінформацією між компетентни- від необхідності здавати відбит- біометричними паспортами ще легальним мігрантам, котрих у ми органами країн Шенгенської ки пальців діти до 12 років, особи, раз підтверджує таку ймовірність. нас сотні, а то й тисячі. Експерти зони. Візи, видані до 23 червня, стосовно яких зняття відбитків Нововведення ускладнить кажуть, якщо досі чимало мігран-

ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ

Як відзначать у Чернівцях З нагоди Дня пам’яті та примирення і Дня Перемоги над нацизмом в Другій світовій війні у Чернівцях: 8 травня

о 10.00 – відкриють експозицію «Герої Майдану, Герої АТО» (вул. Аксенина, 2); о 12.00 – урочисті збори в приміщенні музичнодраматичного театру імені О. Кобилянської; о 16.00 – покладання квітів та вінків до пам’ятника Буковинському куреню. 9 травня

о 9.30 – покладання квітів та вінків до пам’ятника Воїнам-визволителям на Соборній площі; о 10.00 – покладання квітів та вінків в Садгірському районі (кладовище на вул. Я Наліпки); о 10.30 – покладання квітів у Центральному парку культури та відпочинку ім. Т. Шевченка; о 10.30 – покладання біля Меморіалу слави на вул. Кишинівській; об 11.00 – у рочистий концерт у Літньому театрі Центрального парку культури і відпочинку Джерело: прес-центр Чернівецької міськради

ВІС – централізована база даних з обміну інформацією про короткострокові візи в країнах Шенгенської угоди. В неї вносять алфавітно-цифрові і біометричні дані заявників: ім’я, громадянство, місце проживання, рід занять, номер паспорта, тип візи, місце призначення і тривалість поїздки, кордон країни Шенгенської угоди, який планується перетинати в першу чергу при поїздці, інформація про особу, яка запрошує. Взяті у заявників на отримання шенгенської візи, не використовуються для виявлення кримінального минулого заявника на батьківщині. Крім того, до бази відбитків пальців не матиме доступу Інтерпол.

тів після повернення до України просто «губили» свій паспорт із забороною в’їзду до ЄС, отримували новий документ та знову подавалися до консульства, то тепер це буде неможливо. Що ж до позитивів, то у МЗС запевняють, що нова система зменшить кількість помилкових відмов у виданні віз українцям. Як все це працюватиме, стане зрозуміло після запровадження змін. Та швидше за все, без черг і різних конфузів, як завжди, не обійдеться. Тим паче, що нині ті ж турагентства, наприклад, не уявляють, яким чином продаватимуть путівки на тури по Європі, наприклад. Мовляв, поки що нічого ніхто не каже, а тому живемо за звичними правилами. А як буде в червні – побачимо і розповімо нашим читачам.

ВОЛЕВИЯВЛЕННЯ

Українців покличуть на референдум Президент Порошенко анонсував референдум про вступ України до НАТО Олесь ЗАДНІСТРОВСЬКИЙ ✉ press@vidido.ua

▪ Можливо незабаром українці знову підуть на всенародний референдум. Питання досить дискусійне – вступ держави до Північно-Атлантичного альянсу (НАТО). Але зважаючи на останні події в Україні – неприховану агресію сусідньої Росії, анексію нею Кри-

му та нагнітання напруження на Сході – результати можуть бути досить прогнозованими. Днями Президент України Петро Порошенко анонсував референдум про вступ України в НАТО, оскільки це питання має вирішувати український народ. - Питання про приєднання України до НАТО є фундаментальним, я організую референдум, рішення прийме народ, – заявив він. Цьому процесу передувала низка подій, зокрема у груд-

ні Порошенко під час пресконференції підписав ухвалений Верховної Радою закон про скасування позаблокового статусу України. За його словами, прийняття закону про такий статус 2010 року було стратегічною і кардинальною помилкою, яка призвела до знищення української армії. Щоправда, очікувати проведення такого референдуму вже найближчим часом не випадає, адже він припустив, що Україна

ДУМКА ЕКСПЕРТА Анатолій Круглашов, доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри ЧНУ ім. Ю. Федьковича Вступ до НАТО в сучасних умовах не виглядає простим рішенням, як це комусь може здаватися. В самій організації, серед її країн-членів, поки що немає чіткої одностайної позиції щодо підтримки такого кроку з боку України. Такому розвитку подій буде протидіяти Росія, в тому числі використовуючи своїх агентів впливу не лише в самій Україні, але й в окремих країнах-членах Альянсу. І, безумовно, для того щоби наша держава могла вступити до НАТО, їй необхідно мати переконливу підтримку такого кроку з боку більшості українських громадян. Тому в разі прийняття політичного рішення про вступ до НАТО справді необхідний загальнонаціональний

референдум, якому має передувати ретельна підготовча робота, досить тривала інформаційна кампанія і загальнонаціональні дискусії з цього питання. Аналогії з сумнозвісним референдумом за так званою народною ініціативою, що відбувся навесні 2000 року, тут не зовсім доречні, оскільки, той референдум проводили у зовсім іншій внутрішньо- та зовнішньополітичній ситуації й мав на меті забезпечити президенту Л. Кучмі та його оточенню найбільш комфортні умови життя та діяльності у рамках перетворення України з президентсько-парламентської на президентську республіку. Наголошу, що ймовірний вступ України до НАТО має для нас не лише значні безпекові вигоди та політичні можливості, але й неминучі ризики та вимагає високого ступеня консолідованості як політичної еліти, так і всього суспільства. Але й ховатись далі від вирішення проблем нашої безпекової слабкості ми не можемо, це вкрай шкідлива та безперспективна позиція

буде готовою до волевиявлення народу на тему вступу до НАТО через п’ять-шість років. Якщо провести вибори до місцевих рад восени ще є шанс, то референдум про вступ в НАТО, скоріш за все, так швидко не проведуть. Але навіть після проведення такого референдуму не потрібно плекати особливих ілюзій. Україна вже проходила процедуру всенародного референдуму 2000 року (рівно 15 років тому у квітні). Його ініціював тодішній президент Кучма. Але імплементувати не вдалося жодного рішення, яке виносили на голосування. Зокрема, тоді на розгляд виносили питання щодо дострокового припинення повноважень Верховної Ради у разі несформування більшості впродовж місяця або неприйняття державного бюджету впродовж трьох місяців, обмеження депутатської недоторканності, зменшення депутатського корпусу з 450 до 300 депутатів та створення двопалатного парламенту. Щоб розвіяти будь-які сумніви щодо значення референдуму, Конституційний суд вирішив, що результати референдуму будуть не консультативними, а обов’язковими для розгляду та ухвалення відповідних рішень органами державної влади.

ІНТЕРВ’Ю

«Погляд»

7 травня 2015 р., №19 (779)

Буковинці про події в Україні Що думають звичайні люди про те, що відбувається в державі та військові дії на Донбасі

«Світ, в якому ми жили до листопадових подій 2013 року, відійшов у минуле»

же понад рік вся країна живе подіями на Сході. На тлі загибелей наших хлопців на Донбасі, неприхованої агресії Росії, постійної загрози іноземної інтервенції на другий план відійшла решта проблем. Суспільство поблажливіше ставиться до роботи уряду, президента, депутатів. Але це абсолютно не означає, що люди не цікавляться насущними питаннями. Про ставлення звичайних буковинців до подій в Україні, коли закінчиться війна на Сході, чи впливає все це на життя людей ми запитали в мешканців краю. Над сторінкою працював Павло ВИШИНСЬКИЙ

«Ми ведемо бій не тільки із зовнішніми ворогами, але і з совковим минулим» теракти, диверсії або навіть збройна агресія. – Як до цього ставляться твої однолітки?

Адріан Щербин, студент 2 курсу ЧНУ, факультет історії, політології та міжнародних відносин – Яким чином конфлікт на Сході вплинув на твоє життя?

– Відчутно, особливо на фінансову складову та безпеку моєї родини. Через початок військових дій економічні проблеми тільки загострились, зріс курс долара, я вже не відчуваю впевненості у завтрашньому дні. Крім економічної, з’явилась проблема особистої безпеки. Чернівецька область перебуває у небезпечній близькості від Придністров’я, можливі

– Раніше я (і чимало моїх друзів) не дуже цікавився політикою, мене цікавили більш приземлені речі, проте після майдану, після початку боїв на Донбасі змінилось моє ставлення до багатьох речей. Зрозумів, що доля України у наших руках і нікому не вийде сховатись чи відсидітись за спинами інших у такий час. – Як гадаєш, чим цей конфлікт завершиться для України.

– Ми ведемо бій не тільки із зовнішніми ворогами, але і з ворогами внутрішніми, з нашим совковим минулим, з корупцією. Занадто багато жертв, тому ми не маємо права на поразку, ми не маємо права занапастити ідеали Небесної Сотні. Ми переможемо, хай би чого нам це вартувало!

«Життя стало складним, зростають ціни, тарифи, а зарплати залишаються ті самі»

йомі поділяють мої погляди. Звісно, війна нікому не потрібна, але і віддавати частину української землі ніхто не хоче.

– Чи відчуваєте вплив конфлікту на економічний бік життя?

Наталя Данькова, працівник пошти – Як конфлікт на Сході вплинув на Вас?

– Насамперед змінилося моє ставлення до Росії, до керівництва цієї країни, зараз воно має негативне забарвлення. Наприклад, не купую жодних російських товарів, це принципово для мене. Однак мені шкода людей, які живуть в Росії, і не розуміють того, що відбувається. – А щодо Вашого оточення?

– Майже всі друзі та зна-

– Звичайно, нам стало важче жити, але все одно намагаємось підтримувати, чим можемо і як можемо, людей, які перебувають на фронті. Життя стало досить складним, зростають ціни, тарифи, а зарплати залишаються ті самі. – Як оцінюєте дії влади у цій ситуації?

– Вважаю, що здебільшого на 80% Порошенко робить все правильно, але 20% я списую на те, що він не досить швидко реагує на події. Стосовно військового керівництва, воно не справляється зі своїми обов’язками, але це моя суб'єктивна думка.

Наталія Нечаєва-Юрійчук, політолог, кандидат історичних наук – Як, на Вашу думку, впливає конфлікт на Сході на українське суспільство?

– Ситуація, яка нині склалася в Україні, є дуже неоднозначною. По-перше, немає єдиного підходу в оцінці та навіть самій назві подій, які сьогодні відбуваються у нашій державі. Для уряду і переважної більшості ЗМІ – зона АТО, для багатьох українців – це війна, причому війна із зовнішнім агресором – РФ. На підставі цього можна прослідкувати і вплив цих подій на нашу з Вами свідомість. Хочу звернути увагу на те, що світ, в якому ми жили до листопадових подій 2013 року, відійшов у минуле. Нині ми зовсім не ті, якими виходили на майдани й центральні площі міст України. Ми живемо у перманентному стресі: втрата відчуття безпеки,

зумовлена анексією Криму, військовими діями на Сході, недотримання жодних міжнародних угод та договорів з боку сепаратистів та РФ, економічна криза, інфляція, відчуття невпевненості у завтрашньому дні тощо. Але, незважаючи на усе це, найперше й найважливіше, що відбулося в Україні в ході революції гідності та початку військових дій на сході України – це мобілізація свідомості. За даними соціологічного дослідження, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» у грудні 2014 – січні 2015 року, переважна частина українського суспільства почувається громадянами України – 67,5%, в тому числі на Донбасі – 37,8%. Тобто у кризовий момент українці зрозуміли, що Україна – не просто земля, на якій вони живуть. Це рідна країна, це – держава, яку потрібно захищати і розбудовувати. І найбільш свідомі, найбільш активні сьогодні роблять усе можливе для того, щоб Україна вистояла й стала процвітаючою. Звичайно, окрім піднесення патріотизму, волі до перемоги, прагнення побудувати нову Україну, в суспільстві поширюються і інші настрої – страх, невпевненість, безпорад-

ність, розчарування. І це нормально, адже кожна людина на стрес реагує по-своєму: хтось мобілізовується і проявляє найкращі риси, а хтось потребує підтримки, оскільки емоційно не готовий до таких випробувань. – Чи вплинув і якщо так, то як саме конфлікт на Сході на політичні запити українців?

– На мою думку, однозначно так. Це проявилося у різних сферах. Наприклад, у дискусіях щодо форми державного устрою нашої держави. Ще ніколи не було стільки дискусій на усіх рівнях про те, якою повинна бути Україна. Але знову ж таки, за даними соціологічного опитування, про яке я вже згадувала, громадська думка в основному поділяється між двома варіантами: збереження унітарної України з існуючими повноваженням регіонів (33%), або ж розширення повноважень регіону, в якому проживають респонденти, у складі унітарної України (46%). Причому наша Буковина, опитування на території якої здійснювалося у межах регіону «Південний Захід», віддала перевагу саме другому варіанту – 61,5% опитаних у Чернівецькій та Закарпатській області.

– Чи можна стверджувати, що через конфлікт на Сході люди висувають нові вимоги до іміджу політиків?

– Гадаю, так. Питання, які стоять сьогодні перед нашою державою, надзвичайно складні. Тож очікується, що політики, уповноважені розв’язати ці питання, повинні бути чесними. Хочеться, щоб вони були професіоналами, здатними не тільки ухвалювати непопулярні рішення, але й відповідати за їхню імплементацію. І це дуже важливо: політик повинен бути відповідальним. Крім того, дуже часто чуємо фразу: «Хай вони поживуть на нашу зарплату (пенсію) хоч місяць, а потім приймають рішення». Тому можемо зробити висновок, що сучасні українські політики повинні на перше місце у своїй діяльності поставити людину, окремого громадянина нашої держави, який готовий захищати Україну, працювати на Україну і сподівається, що держава пам’ятає про нього та працює на задоволення його інтересів як свого громадянина. Ми хочемо бути почутими, захищеними. Тож, напевно, найбільшими вимогами до сучасних політиків є чесність, відповідальність, професіоналізм та гуманізм.

«Диявол в образі Путіна так просто не заспокоїться» спокутою і наверненням тих наших братів і сестер, які стояли і звикли стояти осторонь. І в тому ми змінилися, що сьогодні дуже і дуже мало людей, яким байдужа доля держави, політична ситуація, економічна ситуація. Отець Валерій Сиротюк – Яким чином конфлікт на Сході змінив людей?

– Спілкуючись зі своїми вірянами, зауважив, що за останній рік змінились всі: священики, віруючі, політики, дипломати, діти. Війна має великі мінуси, але має і свої плюси. Біда завжди єднає людей, небезпека гуртує. Однак війна змінює нашу психологію та психіку і поствоєнний синдром - це ще багато праці, зокрема для церкви, на багато років. Поствоєнний синдром у військових, священиків, медиків, волонтерів. Нам ще довго доведеться загоювати душевні рани. Думаю, ще не один рік, тому ми всі змінилися. Хочеться вірити, що ця жертва, велика жертва українського народу, рани душевні і тілесні стануть спокутою нашої нації від байдужості, від інертності, стануть

– Чи вплинув конфлікт на Сході на духовенство та церкву?

– Церква, як і 2 тисячі років тому, сьогодні виконує головну роль спасіння людської душі. Церква опікується душею і тілом, а людина це і є душа і тіло, і тому церква цілковито старається подбати про душу. Спасіння людини це є головна роль Церкви Христової. Інша річ, що у всі часи християнство ставало свідком різних конфліктів, війн, великих трагедій. Але ми знаємо історію і бачимо, що в ці жахливі тяжкі хвилини церква осторонь не залишається. Навпаки, ми знаємо дуже добре, як на початку ХІХ століття у лоні церкви визріли благодійні фонди та організації, зокрема «Каритас», «Червоний хрест», який працює там, де є війни, конфлікти. Що стосується української війни, то греко-католицька церква з першої хвилини, одразу

з майдану пішла разом зі своїми воїнами, зі своїми патріотами обороняти Україну. Наші священики в кожній єпархії, є багато капеланів та волонтерів. В Чернівцях також є свої капелани і волонтери, капеланом є отець Іван Гопко із Сторожинця, який багато часу провів на майдані зі своєю паствою, і був їм потрібен, коли, здавалось, вже ніякої надії немає. Отець Іван і сьогодні перебуває на сході України капеланом для того, щоб проводити молитви, причащати і, не дай Боже, читати молитву на відпущення душі. У Чернівцях є волонтером отець Василь, який майже кожного тижня везе допомогу, починаючи від харчів, обмундирування, їжі. Це є пряме покликання церкви, те, що Ісус казав своїм учням в Євангелії: «…нагодував Ісус 5000 людей хлібом і сказав учням нагодуйте ви їх і тому та дияконія є місією, яка має завдання нагодувати, послужити ближнім своїм». Я не політик і освітлювати якісь політичні процеси, які відбуваються в Україні, не хотів би і не маю права та досвіду для цього. Але знаю одне, що український фольклор, бала-

ди, народна творчість вже багато століть описували те зазіхання «братнього» російського народу, який прагне підкорити собі все, що є українським, нашу мову, церкву, землю. Українці по своїй натурі не войовничий народ: ми хлібороби, ми цінуємо свою землю, і через те ми волелюбні. Але історія показує, що якщо хтось зазіхає на нашу землю і свободу, ми готові відстояти свою свободу, і українська церква підтримує та освячує захист вітчизни. Жодного разу церква не благословляла на загарбницькі дії свій народ. Українська церква не тільки благословляє на захист вітчизни, але і бере участь в молитовному захисті. Я як священник мало що знаю про війну, але дуже багато знаю про мир, про мир Христовий. Тому ми проповідуємо мир, ми віримо, Ісус зможе захистити нашу вітчизну. Диявол в образі Путіна так просто не заспокоїться, і ще багато шкоди може принести не тільки для українського народу, але і для інших. Тому треба молитись, проти диявола існує лише один порятунок, це Господь наш Ісус Христос, який дає мир.

7 травня 2015 р., №19 (779)

ІСТОРІЯ

www.vidido.ua

Пам’ятники Чернівців сто років тому Пам’ятники у Чернівцях зносили з приходом кожної нової влади на Буковину Ольга МАКСИМЮК ✉ oliamaksymiuk@gmail.com

ернівці, мабуть, чи не єдине з міст України, в якому було так багато і водночас так часто споруджували та зносили пам’ятників, монументів, скульптур. Кожна епоха залишала по собі скульптурні композиції. Та з приходом іншої влади їх зносили, натомість встановлювали нові. Кому та які скульптури були у Чернівцях понад століття тому, читайте.

Пам’ятників було більше, ніж в європейських містах За кількістю історикокультурних пам’ятників Чернівці могли б конкурувати з іншими визначними містами Європи, пишуть у книжці «Пам’ятники Чернівців» В. Заполовський, С. Осачук, Н. Шевченко. Однак буремні події XX століття перекроїли історичну пам’ять, втілену у пам’ятники. Колись у Чернівцях встановлювали пам’ятники на честь визначних осіб, або ж через важливі події. Монументи віддзеркалювали ту епоху, коли їх створювали. Щодо стилю, то вони відповідали традиціям монументального європейського мистецтва. Монументам були притаманні гармонія елементів, пропорційність та оригінальність форми.

Перші пам’ятники – дерев’яні розп’яття Дослідники історії міста пишуть, що першими пам’ятниками у Чернівцях були кам’яні та дерев’яні розп’яття, скульптури святих або канонічні композиції на біблійну тематику. Вони відповідали тодішньому міському середовищу та ритму життя. Пам’ятники виготовляли із природного каменю, металу, цементного литва. Наприклад, перші пам’ятники виготовляли з пісковику, а скажімо, зображення цісаря, або ж визначних особистостей, монументи державного значення – із мармуру, граніту та бронзи. Наприклад, фігура пам’ятника «Австрії», його спорудили з нагоди 100-річчя приєднання Буковини до Австро-Угор-

ської імперії, виготовили із найдорожчого сніжно-білого карарського мармуру. Обеліск з нагоди 200-ліття 41-го піхотного полку ім. архикнязя Євгена – з сірого дрібнозернистого богемського граніту. А військова декорація та орел, на вершині монументу, відлили із корундової бронзи. Щоправда, у часи зміни влад у Чернівцях було знищено багато пам’ятників та монументів. Адже кожна влада змінювала попередні назви вулиць, обов’язково зникали пам’ятники. Наприклад, румунська окупація Чернівців 19181923 років теж позначилася на монументальній спадщині міста. З площ та парків зникли пам’ятники, скульптури, які були не до смаку новій владі. Натомість у місті з’явилося багато румунських пам’ятників. Однак і вони довго не простояли. За нової влади місто фактично очистили майже від усіх пам’ятників ▶ минулих епох. Дослідники історії Чернівців зафіксували понад чотири десятки монументів, які існували у Чернівцях протягом минулих століть.

Пам’ятник «Унірії» зображав румунського піхотинця у бойовій амуніції з прапором і гвинтівкою у руках. Поруч стояла дівчина у національному одязі, яка символізувала «визволену» Буковину. А біля підніжжя пам’ятника встановили скульптуру дикого тура, він топтав передніми ногами двоголового австрійського гербового орла. Та і цей пам’ятник довго на Центральній площі не простояв. 1940 року його розбили та вивезли на смітник з приходом радянської влади. Так на цьому місці встановили на постаменті з дощок п’ятикутну зірку і пофарбували у червоний колір. Та вже 1941 року, коли в Чернівці повернулися румуни, зірку знищили. А тут встановили керамічну вазу, яку притягнули із двору Резиденції митрополитів.

● Пам'ятник полеглим воїнам 41 піхотного полку (встановлений 02 грудня 1902 року з нагоди 200-річчя полку. Фото fakty.cv.ua

В австрійську добу у Чернівцях пам’ятники виготовляли з дорогих матеріалів

На Центральній площі пам’ятники замінювали 5 разів На Центральній площі Чернівців у різні епохи пам’ятники змінювали чи не найчастіше. За часів правління на Буковині Австрії тут звели (площа тоді мала назву Ринок) скульптурне зображення Матері Божої із Сином на руках. Символізував він оберіг міста від бід та незгод, пише у книжці «Чернівці та чернівчани» Іван Снігур. Замовив та виготовив його чернівчанин Лазар Михайлович. Освятили пам’ятник 1827 року. Назвали пам’ятник «Пієта». У святкові дні тут навіть правили службу. Та вже 1874 року скульптуру хотіли перенести, бо тут планували встановити пам’ятник, присвячений 100-річчю підпорядкування Буковини Австрії. Чернівчани відстояли скульптуру (представники католицької релігійної громади звернулися до магістрату з петицією), і вона простояла у центрі міста 98 років. Перенесли пам’ятник уже згодом, щоправда, без згоди городян. 1925 року його встановили біля єзуїстської церкви «Серце Ісуса». На місці «Пієти» з приходом румунської влади встановили національний монумент «Унірія». Простояв він до 1940 року. Площу теж почали називати «Пяца Унірії» (означає «возз’єднання).

Коли в Чернівці прийшли німецькі військові, на Центральній площі на постаменті з’явився бронзовий бюст. Це було погруддя Адольфу Гітлеру. Та й це погруддя Гітлеру довго не простояло на площі. Іван Снігур пише, що його викрали «бакери» разом із дошкою, до якого воно кріпилося. Однак німці за це нікого не покарали. Бо наступного ранку вони покинули Чернівці, повернулися радянські війська. Совітська влада з’ясовувала, куди подівся бюст Гітлера. Крадій викинув його у криницю в якомусь дворі. Якийсь час на Центральній площі не зводили нових пам’ятників. Лише 1951 року тут звели монумент вождю революцію В. Леніну. Скульпторами пам’ятнику були М. Вронський та О.Олійник, архітектор – І. Ашкінадзе. це був перший радянський пам’ятник у місті, біля нього стояла спеціальна варта. Пам’ятник Леніну скинули та викинули на сміттєзвалище 6 вересня 1991 року.

На Соборній площі – чотири пам’ятники На Соборній площі та між вулицями Митрополита Євгена Гакмана та Кафедральною до 1940 року були чотири пам’ятники. До австрійської та румунської доби. Пам’ятникмонумент Австрії звели на спогад про 100-літній ювілей приєднання Буковини до Австрії. Кошти на його спорудження збирали всім краєм. Спершу планували встановити його на площі Ринок (Центральна), та

● Урочисте відкриття пам’ятника «Австрії» на площі Соборній відбулося 4 жовтня 1875 року. Фото lvivcenter.org

● Пам’ятник «Унірії» на Центральній площі (румунський період). Фото Alexandru Ursu-Bukowina оскільки проти виступила римо-католицька громада, вирішили встановити на площі Кримінальній, яку 1875 року перейменували за Австрії (нині Соборна). Фігура «Австрії» повинна була виглядати наче антична богиня – в оливкових гілочках. Із Відня надіслали великий блок мармуру, який доставили з вокзалу до майстерні. Навіть були вимоги до якості матеріалів щодо спорудження підніжжя пам’ятника. Для обробки підніжжя планували використовувати лише справжній портландський

цемент. Допомагали виготовляти пам’ятник два помічники з Відня, скульптори Карл Морак та бронзоливарник Карл Турбайн. Виготовляли пам’ятник професор Карл Пекарі та архітектор Карл Гоффер. Урочисте відкриття пам’ятника «Австрії» відбулося 4 жовтня 1875 року, були вископосдовці з Австрії та Німеччини. Другий пам’ятник – цісаревій Єлизаветі, доньці баварського воєводи, яка стала дружиною австрійського цісаря, стояв навпроти Буковинської крайової управи. Пам’ятник

теж звели на пожертви жителів краю. Урочисто відкрили його на початку жовтня 1911 року. Та обидва ці пам’ятники демонтували з приходом румунської влади і передали до Чернівецького краєзнавчого музею. Натомість тут встановили два погруддя – поета Міхая Емінеску та прем’єр-міністра Румунії Іона К. Братяну. Ще один пам’ятник Перемоги на Соборній площі з’явився за радянських часів. Розпочали його споруджувати 20 серпня 1945 року і звершили 2 липня 1946.

ФАКТИ

«Погляд»

7 травня 2015 р., №19 (779)

Буковинці збудують укриття на Сході Через напружену ситуацію на Сході та умовне припинення вогню, Україні доведеться готуватися до найгірших варіантів розвитку подій, а саме чергову хвилю агресії російських регулярних військ та терористів. Відтак доведеться будувати глибокоешелонну лінію оборони, яка допоможе нашій армії. Голова Чернівецької облдержадміністрації Олександр Фищук повідомив, що Буковина готова виконати доручення Президента України щодо зведення об’єктів глибокоешелонної оборони на сході країни. - Чернівецькій області необхідно забезпечити побудову 7 фортифікаційних укриттів під Артемівськом Донецької області. Кошти будуть виділені з

державного бюджету. Ми відповідаємо за якість виконання та дотримання строків виконання будівельних робіт, – зазначив Олександр Фищук. Нещодавно вдалося з’ясувати, що будівництво здійснюватиме відома у Чернівцях та області фірма – ТДВ «Пересувна механізована колона №76» депутата міської ради Василя Каглянчука. Але відбувся «розіграш» замовлення на майже 17 мільйонів без тендера. Як нам вдалося дізнатися, йдеться про сім об’єктів, вартість (бюджетні кошти) 16 мільйонів 848 тисяч гривень. Усю суму розділили на сім рівних лотів по 2,4 мільйона кожен (чотири об’єкти у місті Сіверськ Артемівського району Донеччини, а

три – село Верхньокам’янське цього ж району). Мовляв, тендер не проводили через шляхетні мотиви – нібито особливі обставини унеможливлюють проведення конкурсу (термінів проведення конкурсних процедур), адже йдеться про укріплення обороноздатності держави. Хоча про це знали ще на початку березня, але тягнули з цим до останнього. А роботи на об’єктах мали тривати у квітні–травні. – Тендер з визначення виконавця робіт відбувся за скороченою процедурою. На засіданні оперативного штабу, створеного в Чернівецькій ОДА, визначили одного учасника – це ПМК-76. Скажу більше. З тими представниками будівельних фірм, котрими я спілкувався, усі відмовлялися від участі

в цьому, – розповів начальник управління капітального будівництва Чернівецької ОДА Олександр Пуршага. – Там надзвичайно складні умови для роботи і потрібно везти дорогу техніку. Тому будівельники не хочуть ризикувати. Щодо власне будівництва, то виконуватимуть роботи наші буковинці. Звісно, до будівництва цих інженерних споруд залучатимуть й інші підрядні організації, бо ця фірма не встигне виконати увесь обсяг робіт. Важко уявити, що підряд на майже 17 мільйонів гривень не зацікавив жодну іншу будівельну компанію, особливо в цей скрутний час. Олесь ЗАДНІСТРОВСЬКИЙ

ДОМАШНЄ ГОСПОДАРСТВО • РАХУЄМО ГРОШІ

Економимо на компослугах Фахівці стверджують, що економити 20-30% води, електроенергії та газу можна взагалі невідчутно для сім’ї Уляна ДЕЛІКАТНА ✉ uliana_d7@list.ru

ині, коли ціни на компослуги зросли у рази, стало зрозуміло, що без економії не обійтися. Звичайно, відмовлятися від благ цивілізації – не варіант, та ефективно використовувати їх таки можна. Фахівці стверджують, що економити 20-30% води, електроенергії та газу можна взагалі невідчутно для мешканців оселі. Наприклад, вимкнене світло в порожній кімнаті чи витягнута з розетки техніка, якою не користуються, або ж закритий під час чищення зубів кран з водою, чи газ ввімкнений строго під посуд дискомфорту не створять, а ось витрати скоротять. Звісно ж, глобальної економії не вийде, та спробувати варто.

Економимо електроенергію - Купуючи електроприлади, багато хто із нас бачив такий показник, як потужність. Та від нього залежить не лишень ефективність роботи приладів, але й їхнє енергоспоживання. Звичайно, кількість витраченої електроенергії може змінюватися. Наприклад, кількість енергії, яка споживається комп’ютером, залежить від потужності блока живлення і завантаженості комп’ютера. Стосовно холодильника, воно залежить від його обсягу і кількості продуктів, що є в ньому, а щодо пральної машини – від режиму прання, виставленої температури, ваги білизни тощо, – каже електрик Іван Корніцький. – Аби більш наочно уявити, скільки ж електроенергії на що витрачаємо, можна навести ось такий приклад – 1 кВтг – це освітлення від 10 ламп по 100 Вт кожна протягом години, або плазмовий телевізор потужністю 250 Вт, котрий працює 4 години, або робота холодильника протягом 33 годин (клас «А+», ємність 210 л). Та фахівець стверджує, що економити на електроенергії, не відмовляючи собі у користуванні технікою таки можна, і цифра ця може коливатися від 10 до 30 відсотків.

- Почати треба із гасла «Виходячи – вимкніть світло». Так само варто замінити лампи розжарювання на «економки», та це не всім по кишені. Ще одна важлива деталь – правильна експлуатація приладів. Про неї часто забувають користувачі, хоча, наприклад, якщо поставити холодильник біля плити, джерела тепла, то він споживатиме на 15-20% більше електроенергії, особливо якщо йдетьсч про старі моделі. І таких приладів багато. Так само, купуючи нову техніку, краще обирати нехай і дорожчу, але із класу «А» чи «А+», «А++», адже такі прилади споживають менше енергії, а отже допомагають заощадити, – каже фахівець. – Стара електропроводка також часто стоїть на заваді економії. Тому її краще замінити. І улюблена помилка багатьох користувачів – залишати прилади в режимі очікування. Як би нам не хотілося в це вірити, але непрацюючий комп’ютер, телевізор чи мікрохвильовка, ввімкнуті у розетку, споживають, нехай і небагато, електроенергію.

Також допоможуть закриті крани - Головне правило економії, як всім відомо, це наявність лічильників. Платиш рівно за стільки, скільки спожив, каже сантехнік Андрій Галяновський. – Ще одна запорука економії – справна сантехніка. Адже через кран чи трубу, що протікає, за добу може витікати 20-30 літрів води. Купуючи нову сантехніку, придбайте змішувач-важіль – він швидше змішує воду, ніж змішувач з двома кранами, а тому поки регулюєте температуру води, втрачатимете менше. Так само добре, якщо бачок унітазу має кнопку економного зливу. Традиційно зливний бачок пропускає 10-12 літрів води за одне змивання, а економний – 6 літрів. Пральну машину, яка нині є незамінною для більшості сімей, краще обирати з економним режимом використання води. Це заощадить 40% її споживання порівняно зі старими моделями. Щоденні справи «поновому» також сприяють економії. Скажімо, близько 60 літрів води можна заощадити під час миття посуду, якщо мити його у раковині, наповненій водою, а не під відкритим краном. Також швидкий душ замість ванни допоможе

зберегти понад 30 літрів води. Адже для наповнення ванни необхідно 140160 літрів води, для душу – 30-50. Душова водозберігаюча насадка, або аератор, зекономить ще до 30–40% води. Чищення зубів чи гоління – процедури обов’язкові, але закриваючи кран в процесі, можете суттєво заощадити. Бо ж за одну хвилину з відкритого повністю крана витікає в середньому 15-20 літрів води.

Потужність, Вт