Погляд №23 2015 by poglyad poglyad

www.vidido.ua

ЯК ЗАРОБИТИ НА ЗАЙВІЙ ПЛОЩІ ЩІ У КВАРТИРІ Здаючи в оренду квартиру чи навіть кімнату, ату, можна зекономити на оплаті за компослуги і підзаробити заробити ▶ 11

ЧЕТВЕР 4 червня 2015 року №23 (782) індекс 98703 ціна 4,00 грн.

ВОЛОДИМИР СТЕФАНЕЦЬ: «Фактично сектор приватних ЗМІ взяв на себе державну ▶ 6 функцію»

Сезонні роботи розпочали. Потрібні працівники

● Збирати полуницю на полі доводиться з 5 ранку щонайменше до обіду під палючим сонцем. Фото з архіву «Погляду» Реклама

▶ 2

НОВИНИ

«Погляд»

4 червня 2015 р., №23 (782)

Сезонні роботи розпочали. Потрібні працівники Людям, які зараз шукають роботу, пропонують тимчасове працевлаштування як в Україні, так і європейських країнах ◀ 1

Продовження

Ольга МАКСИМЮК ✉ oliamaksymiuk@gmail.com

червні розпочинається сезон збору полуниці. У Європі набирають на сезонну роботу українських заробітчан. Зазвичай, це збір полуниці, малини та вишні у Польщі, Швеції, Англії чи Фінляндії. І цього року, зважаючи на низький курс гривні, українцям як ніколи вигідно їхати на заробітки за кордон. Посередники, які пропонують допомогти з працевлаштуванням та довезти до місця роботи, також обіцяють добрий заробіток. Однак потрапити на роботу в фермерські господарства, скажімо, сусідньої Польщі, тим, хто не має відкритої візи, майже неможливо. Адже потрібне запрошення від роботодавця, гроші на візу і поїздку. А за словами посередників, розраховувати на робочу візу заробітчани можуть не раніше серпня. Адже у консульствах візовий ажіотаж. Нині охочих працювати за кордоном у десять разів більше, аніж минулими роками. Однак тимчасову роботу, зокрема і по збору полуниці, можна знайти і в Україні.

Маю візу у паспорті, їду до Польщі Сезон збирання полуниці у Польщі стартує 5-8 червня, розповідає посередниця з Львівської області Надія Книт. За-

робити цього року на ягодах можна 140 злотих на день, а це приблизно 800 гривень (курс 1 зл.=5,64 грн.). – Ми веземо та працевлаштовуємо людей у Польщі, – каже Надія. – За дорогу та працевлаштування беремо 100 доларів. Поселяємо на фермерському господарстві за Любліном. Умови роботи такі: безкоштовне проживання та на харчування 50% надають господарі. Решту харчів можна купувати у супермаркеті. Плантація у фермера велика, тож працювати є де. Сезон триватиме приблизно п’ять тижнів. Якщо є бажання, після полуниці можна залишитися на збір малини. Там теж непогані заробітки. Однак такі перспективи посередниця пропонує для тих, хто має готову робочу візу. А щоб виготовити цей документ, жінка каже, потрібно ще принаймні 2500 гривень. З них 400 грн. – послуги візового центру, 200 грн., за те, щоб довго не чекати, 800 грн. – запрошення від роботодавця із Польщі, ну і консульський збір. Інші посередники, які набирають людей на збір полуниці у Польщі, обіцяють зарплату – 8-9 злотих на годину. Кажуть, за місяць можна заробити 2600-3000 злотих. Робота не так тяжка, як виснажлива. Працювати треба на пекучому сонці сім днів на тиждень по 12 годин на день. Насправді, скільки можна заробити на сезонних роботах за кордоном, ніколи заздалегідь не відомо. Буковинка Валентина, яка побувала торік у Польщі на зборі ягід, каже, усе залежить від врожаю та господарів. Адже не всі пропонують безкоштовне житло та харчування. Та й зарплата залежить від кількості зібраних ягід. Якщо досвідчені можуть заробити 80-100 злотих за день, то новачки і 50 не завжди отримують. Робота почи-

ДУМКИ ВГОЛОС

Чи погодитесь поїхати за кордон на сезонну роботу? Василь, студент Їхав кілька років тому в Польщу полуницю збирати. Ми з друзями автостопом добиралися. Тяжко було, адже зранку до обіду треба в напівзігнутому положенні ходити. Хоча заробив непогано. До того ж на дорозі зекономив.

● Українським заробітчанам за кордоном пропонують роботу

Ігор, безробітний Зараз я не згідний їхати десь на підробіток. Якби і поїхав, то в Європу, не менше ніж за 1500 євро і не на плантації полуницю збирати. Така робота і в Україні знайдеться. Найкраще їхати за кордон не на сезонну роботу, а щоб почати власну справу.

в полі, від якої відмовляються свої. Фото з архіву «Погляду»

нається о 4-5 годині ранку і завершується о першій. Робочий день триває не менше восьми годин. Працювати доводиться під палючим сонцем, а перерви на обід та перекур дуже короткі.

Шукаємо роботу в Україні На сезонну роботу, а саме збір полуниці, можна працевлаштуватися і в Україні. Фермерські господарства, які вирощують полуниці, є на Львівщині та Закарпатті. Наразі набирає працівників на збір пізніх сортів полуниці підприємство у Жовквівському

районі Львівської область. – Потрібні робітники приблизно на кінець червня, – каже працівниця агрофірми Мирослава. – Пропонуємо офіційне працевлаштування, проживання та харчування – безкоштовне. Зарплата залежить від виробітку. За кілограм зібраної полуниці платимо дві гривні. За день працівник може зібрати від 70 кілограмів до 200 і більше. Режим роботи такий: робота починається о п’ятій ранку, завершується о першій. Скільки триватиме сезон, залежить від погодних умов. Торік полуницю збирали тут 59 днів.

Наталія, продавець Зараз, аби поїхати за кордон, потрібно витратити чималу суму на дорогу. І не факт, що потім заплатять за роботу. Люди розповідають, що були випадки, коли за все літо не заплатили ні копійки. Тому треба бути дуже обережними. Я б не ризикнула поїхати. Опитувала і фотографувала Яна МАРІЯНЧУК

СХІДНИЙ ФРОНТ

ОСВІТА

РФ дала вказівку бойовикам починати військову операцію

Стипендії дадуть лише малозабезпеченим

Росія вкотре порушила Мінські домовленості про врегулювання ситуації в Україні

Про це заявив прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк у середу під час відвідування Міжнародного центру миротворчості та безпеки Західного оперативного командування Сухопутних військ ЗСУ в Яворові Львівської області, передає «Українська правда». - Росія зірвала тристоронню зустріч (тристоронньої контактної групи – ред.), а сьогодні дала вказівку своїм терористам почати військову операцію, – заявив Яценюк. За його словами, це сталося напередодні саміту Великої сімки і він очікує, що на цьому саміті «світова спільнота дасть правильну оцінку російській агресії». Яценюк заявив, що зараз на полігоні проводять навчання

американські солдати і частини Національної гвардії України. Також, за його словами, присутні британські інструктори, а в серпні 2015 на Яворівський полігон приїдуть інструктори зі збройних сил Канади. - Ми очікуємо, що інші країни ЄС також приєднаються до цієї важливої місії, тому що ця місія по захисту безпеки в Європі. Ми захищаємо свою країну і захищаємо європейські кордони, – сказав Яценюк. Як повідомлялося, народний депутат Євген Дейдей заявив, що бойовики вранці в середу розпочали обстріл Красногоривки і Мар’їнки в Донецькій області, «по всій лінії йдуть запеклі ближні бої. Бойовики йдуть на прорив». Ускладнення ситуації в районі Мар’їнки підтвердив спікер адміністрації президента України з питань АТО Андрій Лисенко.

Новий навчальний рік для деяких студентівбюджетників може розпочатись без стипендій Яна МАРІЯНЧУК ✉ Yana_marianchuck@yahoo.com

▪ З першого вересня 2015 року студенти, котрі навчаються на бюджетній формі, можуть піти на «вільні хліби», адже вже нині у Міносвіти планують реформувати освітню галузь, в тому числі і принцип нарахування стипендій. За словами міністра освіти і науки Сергія Квіта, стипендію

мають отримувати лише ті студенти навчальних закладів середнього та вищого рівнів, котрі проявили значні успіхи у навчанні, науковій роботі а також ті, хто її дійсно потребує – соці-

ально незахищена молодь. - Реформування освіти і науки не може відбуватися поза реформуванням цілого суспільства і нашої економіки, – зазначив С. Квіт. Власне, попри те, що стипендійний фонд нині становить 5 млрд. грн., чиновники все ж планують з нового навчального року змінити правила нарахування стипендій для першокурсників. Мотивують це тим, що сучасна система нарахування «перейшла у спадок» Україні від Радянського Союзу, де кожен отримував потрошки. Тому нині є студенти, котрі практично не мають коштів, а стипендія для них є порятунком, і діти з заможних родин, які стипендію вважають подачкою від держави. Наразі конкретних відповідей не може дати ніхто. Посадовці заявляють, що робоча група ще не розібралась зі змінами, однак

вони будуть. Відповідно, і керівництво навчальних закладів не знає, як почнеться навчальний рік. - Все це поки що на рівні розмов, постанови жодної нема, – каже ректор ЧНУ ім. Юрія Федьковича Степан Мельничук. – Поки що у нас все по-старому. А з першого вересня будемо бачити, до того часу ще далеко. Втім, студенти переймаються, адже для більшості стипендія була чи не єдиним стимулом навчатись. - Стипендія давала більше автономії, – каже третьокурсниця Людмила Рябко. – Не доводилось клянчити гроші у батьків на власні потреби. Крім того, це непоганий стимул для навчання. Думаю, якщо ці зміни ухвалять, студенти просто вибухнуть обуренням. Як бути їм в цьому разі – не каже ніхто. Певно, міністри і самі ще не розібрались.

4 червня 2015 р., №23 (782)

НОВИНИ

www.vidido.ua Реклама

● Окрім дачних будиночків, люди зможуть легалізувати житлові помешкання. Фото з архіву «Погляду»

Під «амністію» потрапили самобуди Набрав чинності порядок безкоштовного оформлення прав власності на нерухоме майно, незаконно збудоване до 2011 року Олесь ЗАДНІСТРОВСЬКИЙ ✉ poglyad.chn@gmail.com

іністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства опублікувало наказ №79 про порядок прийняття в експлуатацію будівель і споруд, побудованих без відповідного дозволу. Тобто йдеться про так звані самобуди, яких чимало як в Україні, так і в Чернівецькій області. Відтепер їх можна буде безкоштовно легалізувати, виготовивши усю необхідну документацію. – Порядок дає можливість досягти основної мети закону України оформлення прав власності на нерухоме майно, що належить громадянам, побудоване попередніми роками, каже заступник міністра Роман Абрамовський. – Більшість приватних будинків, які планується

ввести в експлуатацію за цим порядком, має площу до 300 кв. м. Порядок передбачає можливість введення в експлуатацію індивідуальних житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, побудованих у період з 5 серпня 1992 по 12 березня 2011 рік, а також нескладних громадських будівель і будівель сільськогосподарського призначення. Приймати в експлуатацію такі об’єкти будуть органи державного архітектурно-будівельного контролю до 31 грудня 2015 року безкоштовно. Відповідне рішення має бути ухвалено впродовж 10 робочих днів з дня подання заяви власниками, за результатами технічного обстеження. Для того щоб узаконити самочинне будівництво житлового будинку до 300 кв. м. або господарської будівлі до 100 кв. м, йдеться у роз’ясненні міністерства, людині потрібно подати відповідну заяву, два примірники заповненої декларації про прийняття об’єкта в експлуатацію та засвідчені у встановленому порядку копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, на якій розміщено об’єкт, та копію технічного паспорта (з відміткою про проведене технічне обстеження). Наразі йдеться, що з цими документами потрібно буде звер-

татися до Центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) в обласних центрах. Щоправда, наразі немає детального роз’яснення, хто саме відповідатиме за легалізацію цих самобудів. Кажуть, що буквально до кінця місяця надійдуть усі необхідні вказівки і буде розроблена процедура. – Відбулася відповідна нарада, напрацювали необхідні пропозиції, що робити, куди людині звертатися, які документи приносити, – каже директор департаменту ЖКГ Чернівців Сергій Погорений. – Проте є багато пи-

тань, наприклад, якщо стіна несуча, що робити у такому разі. Треба змінити також чимало положень. Адже це чимала відповідальність, якщо щось трапиться, хто буде за це відповідати. Скільки, наприклад у Чернівцях, таких самосудів, наразі достеменно невідомо. Водночас немає чітких роз’яснень, хто має право виготовляти технічний паспорт. – Чекаємо роз’яснень. Адже необхідно буде виготовляти технічні паспорти, а хто це буде роботи (має такі повноваження), – зауважила головний архітектор Чернівців Наталія Хілько. – Чи це будуть робити колишні БТІ, чи сертифіковані інженери та архітектори. Потрібно вивчити механізм реалізації цього та правове поле. Але впевнена, що до кінця місяця буде усе зрозуміло.

Шановні колеги-журналісти! Щиро вітаємо вас з професійним святом – Днем журналіста України! Ви робите непросту, але дуже цікаву і відповідальну справу – надаєте людям інформацію про все, що відбувається довкола: у нашому краї, в нашій Україні, у цілому світі. Щодня і щомиті, у будень і свято ви на посту. Буковинська журналістика славиться не тільки фаховою майстерністю, а й громадянською позицією, співпереживанням та наступальністю. У різні часи ви демонстрували принциповість та об’єктивність, правдивість і патріотизм, послідовність і згуртованість. У найскладніший період для нашої держави –

кризи влади, агресії Росії, інформаційної та реальної війни – ви стали на захист незалежності, неподільності, суверенності нашої держави не тільки Словом правди у публікаціях та ефірі, а й волонтерством, службою в Українській армії. Нехай завжди вільним і правдивим буде ваше Слово! Бажаємо вам міцного здоров'я, творчої наснаги, енергії та оптимізму! Бажаємо миру, злагоди, добробуту, затишку, любові – кожній родині і нашій славній Україні! Слава Україні! Правління Чернівецької обласної організації НСЖУ

НОВИНИ

«Погляд»

4 червня 2015 р., №23 (782)

Течуть річки з нечистотами Через зношені, а подекуди і зовсім нема очисних споруд, каналізаційні відходи стікають у річку неочищеними Юлія ХОРОШУН ✉ July-kh@mail.ru

ічки у Чернівецькій області вважають одними із найчистіших в Україні, та їхній стан все одно далекий від ідеального. І хоча у нас немає великих виробництв, які би своїми відходами забруднювали водойми, у них регулярно потрапляють погано очищений, а іноді й взагалі неочищений бруд із міських каналізацій. А все тому, що в області вже десятки років очисні споруди не справляються зі своїми функціями. У багатьох райцентрах їх взагалі немає – давно зношені і не працюють. Чи не найгіршою є ситуація із каналізацією у селищі Берегомет Вижницького району, де вже 7 років очисні споруди не працюють взагалі і нечистоти змушені постійно відкачувати асенізаторами. Селищний го-

лова Берегомету Сергій Боднарюк каже, до каналізації у них

під’єднано два багатоквартирних будинки і навчально-виховний комплекс. Два роки тому на ремонт очисних споруд на папері виділяли 275 тисяч гривень. На ці гроші планували збудувати нові очисні споруди із біологічною очисткою стічних вод. А ще каналізаційні стікання скидають у річки неочищеними у Путилі, Глибоці, Сторожинці та навіть Чернівцях, кажуть екологи. – Проблемними є по-

● У річці Сірет безпечно купатися тільки вище за течією, де немає неочищених нечистот із Сторожинця. фото з архіву "Погляду"

над половина очисних споруд в області, – каже начальник Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області Сергій Робулець. – А може і більше, та ми

не маємо права їх перевіряти через мораторій (до 31 червня 2015 року), лише на підставі скарг. За останніх три роки таким чином вдалося виявити порушень та оштрафувати балансоутримувачів цих очисних споруд на понад 10 мільйонів гривень. Найчастіше до річок потрапляють каналізаційні стікання із такими речовинами, як амоній (свідчить про перевищення концентрації фекалій і якщо потрапить до питної води, загрожує здоров’ю, особливо людей із хронічним ацетозом, – авт.), поверхнево активні речовини, які містяться у миючих засобах тощо. Два роки тому зливання у

річку неочищеної каналізації із Герцаївської лікарні спричинило масову загибель риби, були проблеми і у Сторожинці – лише торік їх оштрафували на мільйон гривень. Втім, ситуацію це не поліпшило, адже грошей на ремонт старих чи будівництво нових очисних споруд все одно немає.

Планиурагани

Плани-урагани щодо будівництва нових очисних споруд є й у Сторожинці, де чи не найбільші в області проблеми із каналізаційними стіканнями. Заступник міського голови Сергій Киюк каже, у Сторожинці

є локальні очисні споруди, яким

10 мільйонів гривень за три роки – у таку суму екологи оцінили завдану державі шкоду від зливання неочищених каналізаційних стікань до річок

У районах не здаються – попри відсутність фінансування та примарні обіцянки влади виділити гроші на ремонт очисних споруд із держбюджету, розробляють проекти, будують плани і шукають допомоги в ЄС, подаючи заяви на гранти.

вже понад сто років. Одне слово, вважайте, що їх просто немає. Проект їхньої модернізації міська рада розробила ще 2006 року, але грошей не було, тож нічого і не робили. 2013 року цей проект відкоригували. Для цього звернулися

до столичної фірми, котра вже понад 20 років займається ремонтом очисних споруд. Вона пообіцяла виконати роботу наполовину дешевше, ніж просили місцеві підприємства. Відповідно до нового проекту, очисні споруди матимуть блочну систему очищення, що дасть змогу вводити очисні споруди в експлуатацію поетапно. Нові очисні споруди перероблятимуть 2 тисячі кубометрів нечистот на добу, це вдвічі більше, ніж потребує місто. Однак, проектуючи такі потужні очисники, розраховували на розбудову міста у перспективі. У проекті також передбачено встановлення двох каналізаційно-насосних станцій, каналізації на одній із центральних вулиць – Б. Хмельницького та колектора. Загалом на це потрібно 85 мільйонів гривень. А доки очищення каналізації лише на папері, сторожинчани у Сіреті купатися бояться. Вони знають, що у річку без будь-якого очищення зливають каналізаційні нечистоти з усього міста. Проте, де саме ця труба – їм не кажуть. Але, ті, хто знає, у тому числі й міські чиновники, до Сірету – не ходять. Хоча, кажуть екологи, ситуація у нас поки що не є катастрофічною, бо стікання мають переважно органічний характер і не шкодять флорі та фауні, та санітарний стан все одно незадовільний. Річки гірські й мають здатність самоочищуватися, і влада цим зловживає, забуваючи, що Прут і Сірет – транзитні і якщо рівень стічних вод бодай трохи перевищить допустимий, за європейськими стандартами, на нас чекають чималі штрафні санкції. Та, хоч і незначна, шкода довкіллю – не єдина проблема. Вода із цих річок тече із наших кранів, і багато хто споживає її. А перевищення концентрації забруднення у цьому разі вже може мати катастрофічні наслідки.

РАДА ПРАЦЮЄ

Депутати дали згоду судити свого колегу ГПУ підозрює Клюєва в шахрайстві в особливо великих розмірах Верховна Рада дала згоду на притягнення до кримінальної відповідальності позафракційного народного депутата Сергія Клюєва (Опозиційний блок). За відповідне рішення на засіданні парламенту в середу проголосували 287 народних депутатів при необхідних 226 голосах. Нагадаємо, 29 травня комітет Верховної Ради почав розгляд подання генерального прокурора України про позбавлення недоторканності Клюєва. Сам Клюєв заявив про порушення своїх конституційних прав. Раніше генпрокурор Шокін вніс до парламенту подання про зняття недоторканності з позафракційних нардепів Сергія Клюєва та Сергія Мельничука у зв'язку з тим, що їх підозрюють в скоєнні низки кримінальних злочинів. Клюєва, за словами генпрокурора, підозрюєть у скоєнні злочинів, передбачених ч.4 та 190 (шахрайство) та ч.5 ст.191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем).

4 червня 2015 р., №23 (782)

НОВИНИ

www.vidido.ua

РЯТУЮТЬСЯ • ЯК МОЖУТЬ

Клаптиками утеплюють фасади Це не лише не дає належного ефекту, але і небезпечно з огляду пожежної безпеки Олесь ЗАДНІСТРОВСЬКИЙ ✉ poglyad.chn@gmail.com

● С. Карлійчук каже, «вікно життя» дозволить врятувати не одне життя. Фото "Погляду"

Матір-зозулю врятують від злочину Віднині на Буковині небажане немовля можна анонімно віддати державі Яна МАРІЯНЧУК ✉ Yana_marianchuck@yahoo.com

авно побутує народна мудрість – «Діти – квіти життя». Однак дехто воліє не збирати «букети», а нищити їх, незважаючи ні на власне сумління, ні на Кримінальний кодекс. Сумна статистика свідчить про те, що за останні кілька років в Україні почастішали випадки дітовбивства. Тому аби уберегти жінок, котрі хочуть позбутися власної дитини, від страшного, насамперед, перед власною мораллю, злочину, у Сторожинці біля запасного вхо-

ду в пологове відділення районної лікарні встановили анонімне «вікно життя». Це спеціально обладнане місце у вигляді віконечка з боку вулиці та ліжечка з внутрішнього боку будівлі. Відкриваючи «вікно життя» ззовні, дитинку кладуть на ліжечко, після чого дверці закривають. Мати, котра залишила немовля, залишається анонімною та не несе за свій вчинок відповідальності перед законом. Лікар-неонатолог пологового відділення Сторожинецької ЦРЛ Світлана Карлійчук каже, що

«вікно життя» дозволить і життя врятувати дитині, і можливо влаштувати її в порядну сім’ю. Є подружжя, котрі страждають від безпліддя, і дитина, яку залишили у «віконці», зможе принести їм справжнє щастя. Мало того, медики стверджують, що в Європі немовлят ніхто не покидає напризволяще.

Практично у всіх країнах є такі «віконця життя», досить багато їх у монастирях, адже немає злочину гіршого, ніж вбити власну дитину. Звісно, краще було б, якби суспільство не потребувало цього. Втім, гуманніше дитинку залишити в такому пункті, де її доглянуть, ніж позбутись у жахливий спосіб. Фраза «допомогти матері відмовитись від немовляти» звучить дивно і дико, насамперед для старшого покоління. Однак немає нічого кращого, як спасіння життя дитини, котра ні в чому не винна. Звичайно, подібні віконця життя» не здатні вирішити проблему батьківської безвідповідальності, особливо тоді, коли мова йде про свідоме бажання покинути свою кровинку. Втім, найголовніше – врятувати немовля. І неважливо, яка в нього буде мама. Адже воно – житиме.

▪ Нещодавно у столиці Азербайджану Баку трапилася страшна пожежа – практично цілком згорів багатоповерховий житловий будинок. Таких подій навіть в Україні трапляється чимало, проте важливою є причина пожежі – утеплений та обшитий пластиком фасад будівлі. Ефект був немов від смолоскипа. За даними місцевих ЗМІ, тоді у пожежі загинули майже два десятки мешканців. Останнім часом у Чернівцях та області стало популярно утеплювати фасади. Часом мешканці утеплюють лише власну квартиру. Решта будинку залишається без облицювання. Хоча, стверджують фахівці, таке утеплення не дає жодного результату, якщо не провести роботи на усій площі багатоповерхівки. – Таке клаптикове утеплення будинку (лише одна квартира) не дає належного ефекту без утеплення всього будинку, – каже директор департаменту ЖКГ Чернівців Сергій Погорений. – Лише у

так званих панельних будинках можливий незначний ефект, коли утеплюється одна квартира, бо там є шви між панелями і гума, яка між ними, може зістаритися і пропускати тепло. За словами фахівця, вони знають про випадок у Баку. Проте утриманням житла зараз займаються районні управління житлово-комунального господарства. Житло перебуває на їхньому балансі. Саме вони мають контролювати застосування матеріалів як під час утеплен-

ня житлового фонду, який вже є, так і новобудов. Як розповіла головний архітектор Чернівців Неля Хілько, питання щодо утеплення фасадів будинків мають перевіряти у робочому проекті, коли він проходить експертизу, чи відповідає будівельним та іншим нормам. Містобуд перевіряє, якщо є втручання у цілісність конструкції, то є загроза усьому будинку. Також наразі не проводить перевірок ДСНС, оскільки діє мораторій на це. Щоправда, якщо людина турбується про своє життя та майно, то можна погодити проект. – Наразі за бажання людини можна погодити цей проект з нами. Інших перевірок ми не здійснюємо, – повідомив начальник сектору зв’язків зі ЗМІ та роботи з громадськістю УДСНС України в Чернівецькій області Сергій Бабчук.

В управлінні житлово-комунального господарства Першотравневої райради нам розповіли, що погоджувати так зване клаптикове утеплення фасаду не потрібно. Ця норма застосовується лише тоді, коли йдеться про історичну частину міста. Тоді необхідно звертатися до відділу охорони культурної спадщини. Там виготовляють необхідний паспорт та навіть підбирають кольори. – Не було такого, щоб до нас зверталися за якимось погодженням з цього приводу, – каже заступник начальника управлінні житлово-комунального господарства Першотравневої райради Марія Зеленюк.

– Якщо утеплюється увесь будинок, то такі роботи здійснює ліцензована організація, яка має використовувати лише сертифіковані матеріали. Сподіваємося, що такого, як у Баку, в Чернівцях ніколи не буде, оскільки знайти крайнього, як це полюбляють у нас, не вдасться.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

Лікарні стануть підприємствами «Сировиною» для виробництва стануть пацієнти, які заплатять за усе Яна МАРІЯНЧУК ✉ Yana_marianchuck@yahoo.com

▪ Останні кілька років в Україні проходять під знаком нібито позитивних реформ. Втім, від таких змін у людей волосся дибки стає. Одна з них стосується, певно, найбільш болючого питання – медицини. Нещодавно у МОЗ заявили, що лікарні потрібно перевести у розряд небюджетних установ. Міністр охорони здоров’я Олександр Квіташвілі заявив, що пра-

● Зі встановленням цін на лікарняні послуги про великі черги можна буде забути. Фото з архіву

вовий статус закладів охорони здоров’я потрібно змінювати негайно. Через системну кризу в країні, котра триває з 2008 року, медзакладам доведеться практично самостійно «заробляти» на своє існування – їх переформують у комунальні підприємства. - Ми мусимо змінити систему фінансування медустанов і пе-

рейти на оплату за надані послуги, – заявив міністр. Йдеться про те, що у всіх медичних закладах без винятку братимуть плату за лікування. Ціну зафіксують у прайс-листі. Це, за словами чиновників, дозволить легально оформляти доходи та розпоряджатись ними, адже нефіксовані доходи лікарень подекуди сягають 70% від усіх надходжень. Однак на місцях ніхто наразі не уявляє, за які послуги і скільки доведеться платити. Заступник начальника обласного департаменту охорони здоров’я Юрій Лесюк каже, що

немає навіть єдиної концепції надання платних послуг. - Про необхідність реформувати медичну галузь йдеться давно, але жодної конкретики не було і немає. За цим реформуванням заклад зможе сам заробляти гроші та розпоряджатись ними. Ще торік до жовтня мали встановити вартість всіх послуг, – зазначає Ю. Лесюк. – Відповідно до цього мало від-

буватись і фінансування. Але як ми можемо знати, які ціни встановлювати, якщо немає жодних тарифних сіток? Закрадається підозра, що ціни будуть, м’яко кажучи, не символічні. Скоріш за все, «мудрі реформатори» грузинського походження прирівняють їх до цін у європейських клініках. Отоді малозабезпечені вимруть без жодної лікарської допомоги. Пенсіонерка Ольга Іларій розповідає, що у лікарнях буває мало не щодень. І якщо за будьяку послугу будуть стягувати гроші, доведеться обходитись народною медициною, адже традиційна стане не по кишені. Зайшлі та наші доморощені міністри, захлинаючись, говорять про реформи і забувають про Конституцію України. А там визначено, що медицина у нас безкоштовна. Так – це популізм, який заважає нормально функціонувати медичній галузі. З іншого боку, будь-які ціни мають бути співмірними із доходами громадян, навіть найбідніших.

ІНТЕРВ’Ю

«Погляд»

4 червня 2015 р., №23 (782)

Кому не потрібна інформаційна безпека В Україні, Укр зважаючи на останні події на Сході, ході, неприховану агресію Кремля, особливо актунеприх альною є інформаційна безпека. Ми постійно ійно чуємо про інформаційну війну, яку проводить дить сусідня країна і яку ми програємо. Проте наразі аразі реальних реальн дій, аби цьому протистояти, держава жава не роб робить. Все тримається на ентузіазмі журнарналістів та патріотичних ЗМІ. Але тривати це не може вічно. Через подорожчання паперу, фарби арби та послуг багато газет закриваються, електропос ктронні ЗМІ ЗМ мають свої проблеми. Напередодні Дня журналіста про те, як виживати та працювати журн вати в цих умовах, ми поспілкувалися з Володимиимиром Стефанцем, головним редактором газети зети «Доба» «Доб та Анатолієм Ісаком, головним редактоактором газети «Буковини». Волод Володимир Стефанець, головн головний редактор газети «Доба»

«Фактично сектор приватних ЗМІ – приватний бізнес – взяв на себе державну функцію» – Сьогодні держава створила такі умови, коли друкованим ЗМІ виживати стає з кожним днем складніше. На скільки ще вистачить запасу міцності періодичним виданням, особливо місцевим.

– Ця тема не нова, в умовах кризи в державі, яка пов’язана з подіями на Сході, це питання загострилося. Для редакторів не секрет, з чого складається бюджет – передплата, роздріб, реклама. Цими коштами оперують редактори, щоб платити зарплати, послуги друкарні, оренду, комунальні послуги, податки. Війна на Сході загострила економічну ситуацію у ЗМІ. Одна з причин – впали рекламні бюджети. Через падіння купівельної спроможності частина середнього бізнесу закрилася. Великі компанії намагаються покрити рекламні площі за рахунок загальнодержавних ЗМІ, а не регіональних. Тим часом країна живе в умовах війни Росії проти українців. У тому числі – інформаційної війни. Кажуть, програємо… Як відбивати атаки і, зрештою, виграти? Чи лише за рахунок ентузіазму приватних ЗМІ? Можна, але до певного часу. Але я ось вже і не пригадаю, який голова облдержадміністрації востаннє зустрічався з редакторами черівецьких друкованих ЗМІ. Для розмови! Теми є! Ми ж пишемо про війну, що стосується кожного буковинця – працюють військкомати, йдуть служити наші хлопці-герої, патріоти-волонтери допомагають українському війську, лікарі витягують з того світу поранених бійців… За рахунок чого ми пишемо? За рахунок редакційних бюджетів. Куцих, обрізаних, але пишемо! Фактично сектор приватних ЗМІ – приватний бізнес – взяв на себе цю державну функцію (не кажу про районні газети, бо їх фінансують з бюдже-

ту). Тим часом, виживати нам дедалі важче. Ні, боронь Боже, я не закликаю владу фінансувати приватні газети… – Але принаймні створити відповідні умови для роботи.

– Бодай речі, які пов’язані з поштою, з оподаткуванням ввезення паперу в Україну. Бо ми не маємо в країні жодного свого паперового виробництва. Ці питання потрібно розглядати та вирішувати. Так, можна вести інформаційну війну на рівні електронних ЗМІ, але і там є свої проблеми. Та й, зрештою, хіба бабця, якій 70 років, зазирає у планшет чи смартфон? А як бути на територіях, де немає Інтернету? – Зараз багато говорять про інформаційну безпеку. Що це означає у наших реаліях, ураховуючи події на Сході.

– Це запитання треба адресувати людям, які отримують зарплату з наших податків – владі. Скажімо, управлінню суспільних комунікацій облдержадміністрації, діяльність якого серед іншого дотична до питань інформаційної безпеки. Але кому адресувати, якщо там немає керівника, а є в. о.? Ось вам і відповідь про важливість для влади інформаційної безпеки. З іншого боку, і в нашого брата журналіста побутує думка, що війна на Сході тут нас не стосується. Не кожен розуміє, що ми тут також на фронті – інформаційному. Від нашого слова залежить багато – опублікуємо рахунок в газеті і хтось зателефонує волонтерам, перекаже їм кошти на бронежилет і, дивись, збережемо життя ще одного українського героя. Я вже не кажу про розвінчування у місцевих ЗМІ міфів путінської пропаганди. Чи багато є таких матеріалів у буковинських ЗМІ? Тому, очевидно, саме координація зусиль журналістів і влади може дати

більший ефект в умовах реальної та інформаційної війни. До речі, важлива її складова – кадри. Сьогодні на державну роботу приходять нові, молоді люди. Вони декларують наміри. А чи мають достатні знання? Щодо інформаційної складової, то у Чернівцях в національному університеті працює відділення журналістики. Щороку звідти виходить 30 людей. А куди вони усі діваються? Де вони, ці потенційні бійці інформаційного фронту, частина яких, до речі, вивчена за державний кошт? Чому таке велике бажання цих молодих енергійних людей влаштуватися саме у прес-служби, щоб оберігати інформаційний спокій високого начальника, а не простого українця? – Який вихід? – Щоб суспільство отримувало якісну інформацію, воно має знати: незалежними є тільки фінансово сильні ЗМІ. Якщо в суспільстві є запит на правду, воно повинно за це платити. Не з місцевого бюджету газетам райадміністрацій чи міськрад з руки пана голови чи мера, а справді журналістським професійним колективам. Якщо громадянин не платить – не передплачує газети, інформаційні стрічки – він не має морального права скаржитись на продажних журналістів, які, на жаль, серед нас є. Якщо він не платить, він залишає статус-кво – замовні матеріали, підігрування читачеві-глядачеві, намагання сподобатись господареві. І у підсумку позбавляє себе якісної інформації. Тому вихід один: суспільство має сформувати запит на правду, на фахову журналістику і бути готовим оплачувати їх в умовах і за правилами цивілізованого ринку. Заявляю авторитетно: журналісти, які чекають на такий запит, в Україні та Буковині, зокрема, вже є.

Анатолій й Ісак, дактор головний редактор овини» газети «Буковини»

«В цих умовах тому пенсіонеру дуже важко передплатити газету» – У сучасних умовах особливо важко виживати друкованим ЗМІ. Ніхто не вимагає від держави підтримки, але бодай створення належних умов для роботи та розвитку. Чому така ситуація склалася і що необхідно зробити.

– Ми отримуємо аванс від наших передплатників. Коли рахуємо витрати, то складаємо видавничу ціну. Але одного разу мені принесли рахунок замість 5 тисяч на 13, я був вражений. Відтак грошей, які нам сплачують люди, вистачило максимум на три місяці. Друковані ЗМІ поставлені в такі умови, що Росії не потрібно проводити інформаційної війни. Прирівнявши вартість паперу, пластин та друкарської фарби до курсу долара. Автоматично усі ЗМІ змушені закриватися. Такий крок зробила Росія і хтось в державі, хто займається поставками паперу. Коли це трапилося, то написав до парламенту листа – голові комітету зі свободи слова Вікторії Сюмар. Сьогодні перекрити повітря ЗМІ дуже легко. Особливо незалежним, регіональним. Якщо комунальні чи державні ще знайдуть кошти, то приватні, незалежні, які несуть правду, будуть змушені закриватися. В Україні 85% друкованих ЗМІ – російськомовні. Єдина надія на людей, але в цих умовах пенсіонеру дуже важко передплатити газету. Тому у листі я висловив пропозицію щодо створення холдингу, корпорації, комбінату з виробництва газетного паперу, пластин та фарби. Це питання державної ваги. У Жидачеві був єдиний в Україні паперово-целюлозний комбінат. Який був власністю Коломойського. Але той продав його російському олігарху, який наступного дня зупинив роботу. Вікторія Сюмар серйозно поставилася до цього

питання. Вона розуміє, що ринок паперу на 80% складається з імпорту і більшість надходить з Росії. Альтернативою може бути папір Білорусі, Польщі чи Фінляндії. Але вони ледве себе можуть ним забезпечити. Вона звернулася до Кабміну з пропозицією збудувати в Україні таке виробництво. Це питання потрібно було порушувати давно. Сьогодні в Україні тріску, тирсу, відходи деревообробки скидають у річки, знищують, замість того, щоб запустити з них виробництво паперу. Нехай би він не був якості Польщі чи Фінляндії, але ми б не залежали від курсу долара чи настроїв сусідів. Треба не чекати та сподіватися на імпорт, а виробляти свій продукт. Бо ми робимо газету – це свій національний валовий продукт. І його має підтримувати держава. Натомість складається враження, що ми не потрібні. Хоча якби не наші люди, українці, ЗМІ, які підтримують, піднімають на боротьбу, створюють інформаційну картинку, то запал би швидко згас, народ збайдужів. Ми, навпаки, намагаємося вселити надію, додаємо оптимізму, розповідаємо про героїв, волонтерів, боротьбу проти агресора. Коли почалися події на Сході, ми за власні кошти, допомогу спонсорів почали випускати додаток до нашої газети «Захисник вітчизни». Розповідаємо про історію країни, як захистити себе у ближньому бою, в місті, надати першу медичну допомогу, психологічну. Хлопці надсилають фото, як вони читають цю газету. Вони їх носять у чоботах, як захалявні книжки. – Зараз багато говорять про інформаційну безпеку. Створюють різні органи та структури, які за неї мають відповідати. Що таке

інформаційна безпека у наших реаліях, ураховуючи події на Сході.

– Дуже здивувався, коли до нас наприкінці 2014 року приїхав міністр інформації Юрій Стець і заявив, що вони розробляють концепцію діяльності свого міністерства, у травні її має затвердити парламент, а лише у вересні вона почне працювати. Я сказав, що працювати потрібно вже, бо до вересня Росія закидає нас своїми рейковими повідомленнями. Має бути співпраця ЗМІ та влади. Зараз не знаю в області газети чи іншого засобу масової інформації (крім можливо однієї), яка б не вибудувала своєї власної інформаційної політики, зважаючи на події на Сході. Це підтримка армії, волонтерського руху, наших героїв, пам’ять про загиблих та живих. – Відомий вислів, що кадри вирішують все. Зараз ЗМІ чомусь дуже важко знайти журналістів для роботи, хоча у Чернівцях випускає фахівців відділення. Чому так відбувається?

– Колишній голова Апеляційного суду якось сказав, що в одному із сіл є 400 юристів, а немає жодного юриста. У мене була вакансія, я прочитав півторагодинну лекцію студентам відділення журналістики для чотирьох курсів. Але коли сказав, що маю вакансію, жоден з присутніх навіть не зацікавився цим. Переважно, коли йдуть на навчання на це відділення, то думають, що це красуватися на екранах телебачення. Журналістика – це важка невиліковна хвороба. Тут не можна бути ремісником. Напевно, вони думають, що це престижно і проста робота. Хоча у цьому вони дуже помиляються. Молодь не готова до постійної роботи, а хочуть одразу великих прибутків.

4 червня 2015 р., №23 (782)

ФАКТИ

www.vidido.ua

Із президента у губернатори

НОВАЦІЇ

Коти і собаки поїдуть з пасажирами Від 29 травня на залізниці встановили нові правила перевезення Ольга МАКСИМЮК ✉ oliamaksymiuk@gmail.com

Колишнього президента Грузії Михайла Саакашвілі призначили головою Одеської облдержадміністрації Олесь ЗАДНІСТРОВСЬКИЙ ✉ poglyad.chn@gmail.com

осить несподівану кадрову рокіровку здійснив наприкінці минулого тижня президент Порошенко. Спочатку своїм указом він надав колишньому президентові Грузії українське громадянство. Підставою для такого рішення (оскільки він не мешкає на території нашої держави мінімум п’ять років) «становить державний інтерес для України». І одразу підписує наступний указ, в якому призначає Саакашвілі головою Одеської облдержадміністрації. Дотепер Одещиною керував Ігор Палиця, якого на цю посаду призначав ще торік в. о. президента Турчинов. Звісно, таке призначення, м’яко кажучи, подивувало не лише оде-

ситів, але й решту країни. Також не зрозумілі мотиви такого призначення. Сам новоспечений губернатор каже, що його головна мета на посаді – об’єднати мешканців регіону і залишити в минулому усі конфлікти. – Потрібні нові люди, нові напрямки, щоб залучити в Одесу більше туристів та інвесторів. З цього міста можна зробити всесвітнє диво, – сказав голова Одеської ОДА Михайло Саакашвілі. – Наша мета – залишити в

минулому штучні конфлікти і об’єднати суспільство, незалежно від того, хто якою мовою розмовляє. Експерти ▶ також запевняють, що це призначення було несподіваним для них. Проте кажуть, що може бути кілька причин такого вчинку президента. І можливо, усі вони є ланками одного ланцюга. Адже таке призначення може стати полігоном. З якого в майбутньому він може стартувати у велику українську політику. – Призначення Саакашвілі головою Одеської ОДА стало сильним і десь навіть неочікуваним

вчинком. За значенням його можна порівняти із призначенням Коломойського та Тарути главами областей торік у березні, – вважає політолог, кандидат політичних наук Ігор Гаврада. – З одного боку, президент убезпечив себе від публічного невдоволення з боку Коломойського (область раніше очолювала його людина – Ігор Палиця). З другого – під таку фігуру, як Саакашвілі, можна спробувати зробити Одещину своєрідним полігоном, де відпрацювати «модель змін для майбутньої України». По-третє, громадянин України

▪ Від 29 травня на залізниці пасажирів, пошту та вантажі перевозять за новими правилами. Зокрема, пасажирам дозволили перевозити домашніх улюбленців у плацкартах, а для перевезення дітей більше не потрібен оригінал свідоцтва про народження. За повідомленням Укрзалізниці, зміни є і для студентів. Відтепер вони можуть купувати квитки за половину вартості тільки в загальні та плацкартні вагони, а також на приміські потяги й електрички. За місце у купе та спальному вагоні доведеться заплатити повну вартість квитка. Також є зміни для військовослужбовців. Тепер вони можуть під час посадки пред’являти документ на проїзд і лише військовий квиток. Спростили документи і для дітей. Їздити можна лише із копією свідоцтва про народження, або іншого документа, що засвідчує вік. Найцікавішим серед нововведень є перевезення у плацкартах собак та котів. Раніше, неважливо, великий собака чи маленький, у плацкартах возити тварин забороняли. За словами працівниці пресцентру Львівської залізниці Юлії Грабової, до цього можна було пе-

ревозити домашніх улюбленців тільки в купе. Звичайно, що дотримуючись усіх вимог «Правил перевезення собак та інших тварин». Контролюватимуть пасажирів із тваринами провідники. Однак не всі пасажири погоджуються терпіти поруч із собою чужих «улюбленців». Чернівчанин Валентин Кравець каже, що не готовий провести ніч у вагоні разом із тваринами, і не розуміє,

Після призначення Саакашвілі головою Одеської ОДА, президент Порошенко доручив посилити його охорону ФОТОФАКТ

ДУМКА ЕКСПЕРТА Ігор Недокус, політолог, кандидат політичних наук Можливо таке призначення пов’язане з оновленням влади в регіоні та запровадженням нових меседжів та рекомендацій цієї влади. Це давній запасний варіант. Звісно, якщо в Україні відбудуться дострокові парламентські вибори, то Саакашвілі може очолити нову політичну силу, незаплямовану, і піти на вибори. Також дуже ймовірним є те, що його готують на посаду прем’єрміністра України. А посада голови Одеської ОДА – лише стартовий майданчик. Проте є певні нюанси. Доведеться домовлятися з цією коаліцією (в якій значна частина людей Яценюка, – авт.), також доведеться зважати на рейтинг чинного прем’єра. Якщо він не буде падати, то відпаде потреба його міняти. Водночас можливі інші кадрові призначення, для прикладу, надалі Саакашвілі можуть призначити очолювати президентську адміністрацію, можливо МЗС, Антикорупційне бюро, зробити віце-прем’єром тощо. Але не потрібно забувати, що він може не потрапити до великої політики, якщо його скомпроментують на посаді в Одесі.

Саакашвілі як успішний голова ОДА у стратегічній перспективі за потреби може перетворитися на технократичного прем’єрміністра, який справді буде займатися реформами. Зрештою, за словами експерта, Саакашвілі в обоймі управлінської еліти України, то сильний символічний ляпас для Росії і особисто для Путіна. Те жовчне співчуття, що його висловив українцям Дмитро Медведєв, є красномовним підтвердженням. Час покаже, чи вдасться Міхо довести до ладу свої задуми, особливо коли врахувати, що йому завдадуть клопоту і, власне, українська «управлінсько-корупційна специфіка», і непрості особливості Одеського регіону. Варто зауважити, що колишньому президентові доведеться керувати областю, у якій мешкає майже 2,4 мільйона населення, а площа – 33,3 тисячі км2. Для порівняння, після нападу Росії на Грузію (за часів президентства Саакашвілі) підконтрольна територія держави скоротилася на 20%, а кількість населення становить лише 3,79 мільйона. Тобто наразі Саакашвілі керуватиме практично більшою частиною своєї батьківщини.

яким місцем думали, коли дозволили тварин возити разом із людьми. Нагадаємо, раніше залізничники вже придумували новації для «зручності» пасажирів. Запровадили поділ на чоловічі та жіночі купе. Та якщо це нововведення є прийнятним для пасажирів, то їзда із тваринами влаштовує далеко не всіх. Виходить, що пасажир тепер безправний, адже заплативши чималі гроші за квиток, у нього немає вибору на комфортний проїзд, і везтимуть його разом із тваринами, хоче цього він чи ні.

Витяг із «Правил перевезення собак та інших тварин» – Перевезення собак незалежно від розміру у купе пасажирського чи швидкого поїзда, у тому числі собак-супровідників сліпих, дозволяється лише в купейному вагоні за умови викупу пасажиром всіх місць купе. – Великі собаки (вищі за 45 см, не більше одного) перевозяться у намордниках на ланцюжках або ремінних прив’язках, малі собаки – в ящиках, корзинах, клітках (не більше двох особин). – У регіональних поїздах великі собаки перевозяться у крайніх тамбурах першого і останнього вагонів під наглядом супровідника, а малі собаки розміщуються під місцями для сидіння в ящиках, корзинах, клітках (не більше двох особин). – Дрібні кімнатні тварини (крім собак) та кімнатні декоративні птахи перевозяться у всіх типах вагонів незалежно від наявності ручної поклажі і повинні бути поміщені в ящики, корзини, клітки (не більше одного місця ручної поклажі) і вільно розміщатися на місцях, відведених для ручної поклажі. Ветеринарний документ для собак, дрібних кімнатних тварин та кімнатних декоративних птахів є обов’язковим.

Красивий і активний? Хочеться яскравих відчуттів, сили і енергії? Наша відповідь – боулінг-центр «Турбіна»! Саме тут азарт боротьби витісняє із твоїх думок смуток, посуне на другий план проблеми на роботі і нескладену сесію. Для найкращого відпочинку у РЦ «Турбіна» для студентів діє тариф «День університету» 60 грн/год цілодобово для кожного університету в окремий день. Та для всіх любителів боулінгу від школяра до пенсіонера запущені ліги з боулінгу, які об’єднують людей, допомагають знайти себе та розвиватися як спортсмену у «Спортивній лізі» з боулінгу, яку відвідують до 30 спортсменів, щопонеділка. Головною спортсменкою РЦ «Турбіна» є Анастасія Рихлицька, яка на чемпіонаті України з боулінгу серед юнаків та юніорів, та на фіналі чемпіонату сезону 2014-2015 рр. з боулінгу представляла Чернівці і за результатами двох етапів здобула звання абсолютної чемпіонки України.

ПРАВО

«Погляд»

Фасували і продавали підробні мастила У власних будинках виготовляли мастило для двигунів та фасували дешевий пральний порошок під дорогі марки

● Якщо таке фальсифіковане мастило потрапить в двигун, то це може призвести до його поломки. Фото з архіву «Погляду»

виготовлення фальсифікованої продукції. Схема роботи подружжя була надзвичайно простою, але приносила чималі прибутки. Чоловік купував мастило для двигунів внутрішнього згорання дешевих марок та переливав його у пляшки об’ємом від 0,5 до 2 літрів. На виготовлену про-

Чоловік купував мастило для двигунів внутрішнього згорання дешевих марок та переливав його у пляшки об’ємом від 0,5 до 2 літрів

начальник ЦЗГ УМВС України в Чернівецькій області Мар’яна Рева. – Встановлено,

що до цієї незаконної діяльності причетний чернівецький приватний підприємець. Він у власному будинку організував

БЕЗВИХІДЬ

Жінка крала продукти Через кризу та безгрошів’я люди змушені красти продукти в магазинах, аби вижити Олесь ЗАДНІСТРОВСЬКИЙ ✉ poglyad.chn@gmail.com

Олесь ЗАДНІСТРОВСЬКИЙ ✉ poglyad.chn@gmail.com

Україну, очевидно, повертаються вже призабуті 1990-ті роки. Саме тоді ширилося виготовлення та продаж фальсифікату. Підробляли переважно пральні порошки, миючі засоби, звісно, одяг тощо. Днями у Чернівцях затримали подружжя, яке виготовляло у власному будинку мастила для двигунів. Фальсифіковану продукцію чоловік реалізовував на ринках міста –До правоохоронців із заявою про порушення прав на знаки для товарів і послуг звернувся представник правовласника відомої зареєстрованої марки. Він повідомив, що у Чернівецькій області виготовляють та реалізують мас- ▶ тила для двотактних двигунів, незаконно використовуючи їхній зареєстрований знак для товарів і послуг, – повідомила

4 червня 2015 р., №23 (782)

дукцію наклеював етикетки з відомими дорогими марками. Допомагала йому дружина. Далі мастила він реалізовував на ринках міста. Працівники слідчого управ-

ління УМВС України у Чернівецькій області відкрили кримінальне провадження за ч. 3 ст. 229 Кримінального кодексу України – незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару. За цей злочин, якщо його доведуть у суді, подружжю загрожує штраф від 17 до 255 тисяч, або обмеження волі до двох років. Також правоохоронці знайшли та вилучили мастило, порожні пляшки об’ємом від 0,5 до 2 літрів, наклейки із знаками для товарів і послуг, ручні та мотопомпи, ноутбук та системний блок комп’ютера, чернеткові записи тощо. Інше підпільне виробництво налагодили двоє братів. Вони з дешевого порошку та засобів для прання виготовляли

брендові товари. Лише під час обшуку правоохоронці вилучили понад 6,5 тонни прального порошку та майже 4 тисячі пляшок шампуню «Head and Shoulders та 210 упаковок із змінними лезами для гоління «Gillete». Нелегальне підприємство працювало у Чернівцях. Зловмисники незаконно використовували зареєстрований знак для товарів і послуг «Ariel», правовласником якого є компанія «Procter & Gamble». Правопорушники закуповували великими партіями дешевий пральний порошок, фасували його у пластикові відра вагою 5,6 кг та наклеювали етикетки відомого бренда. Реалізовували продукцію через Інтернет, повідомили у департаменті протидії злочинності у сфері економіки МВС України.

▪ До Герцаївського райвідділу міліції звернулася менеджер одного із магазинів районного центру та повідомила про зникнення товарів та продуктів харчування на понад 400 гривень. Згодом вдалося знайти саму крадійку. Нею виявилася 52-річна мешканка Герцаївського району, яка двічі обкрадала цей магазин. Товари та продукти харчування вона ховала під одяг. Встановлено, що жінку раніше не притягували до відповідальності. Начальник служби охорони одного із супермаркетів міста Владислав Горянін

розповів, днями впіймали старенького, котрий поцупив шмат ковбаси і заховав у пакеті із крупою, якої набрав на вагу. Камери помітили, як дідусь крав продукти, тож на виході його затримали. Втім, до правоохоронців не зверталися, товар повернули у торговельний зал, а пенсіонера відпустили. А за кілька днів зловили ще одного покупця, який вкрав рибину і заховав її у кишені. Він ледь не втік від нас, його наздогнали вже надворі. Наразі розпочате досудове розслідування за ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України – крадіжка. За це жінці загрожує до трьох років позбавлення волі.

ВИПАДОК

ЛЕГКА НАЖИВА

Міліціонера знайшли мертвим

У 24-річного хлопця знайшли наркотики та зброю

У Чернівцях минулої п’ятниці у машині на подвір’ї власного будинку знайшли мертвим майора міліції. На місце події прибули рятувальники, співробітники міліції, експерти-криміналісти, приїхало туди і керівництво міліції. 42-річного чоловіка без ознак життя побачила дружина. Жінка одразу викликала «швидку медичну допомогу» та міліціонерів. Під час огляду тіла жодних слідів насильницької смерті не виявили, розповіли у пресслужбі УМВС у Чернівецькій області. За інформацією ме-

дичних експертів, чоловік помер від гострої серцевої недостатності. Наразі проводять судово-медичну експертизу. - Померлий правоохоронець – майор міліції, в органах внутрішніх справ прослужив більше 10 років. У нього залишилися дружина та двоє неповнолітніх дітей, – зазначив т. в. о. начальника УМВС Укра-

Олесь ЗАДНІСТРОВСЬКИЙ ✉ poglyad.chn@gmail.com

їни в Чернівецькій області Сергій Пілігрім.

кого райвідділу міліції Віорел Барбакар. – Міліціонери вияви-

За нашою інформацією, чоловік працював у ДАІ. Коли його знайшла дружина, він вже довго перебував у власному автомобілі.

ли та вилучили на присадибній

ПІСЛЯ КОХАННЯ

Чоловік обікрав співмешканку До правоохоронців за допомогою звернулась 38-річна мешканка села Слобода Новоселицького району, котра повідомила, що хтось вкрав з її будинку золотих прикрас (два персні та ланцюжок) на понад 1500 євро. Обстеживши місце злочину та опитавши мешканців при-

леглих будинків, правоохоронці встановили особу зловмисника. Ним виявився 34-річний співмешканець потерпілої. За цим фактом слідчими Новоселицького райвідділу міліції відкрито кримінальне провадження за ст. 185 Кримінального кодексу України -крадіжка.

▪ У 24-річного жителя Новоселицького району знайшли насадження коноплі, засушені нарковмісні рослини та боєприпаси. - Обшуки у домогосподарстві новосельчанина проводили згідно із ухвалою районного суду, – розповів начальник Новоселиць-

ділянці буковинця 156 кущів нарковмісної рослини. А в сараї знайшли три засушені кущі конопель та подрібнену марихуану вагою 30 грамів. Вилучене направили для проведення експертизи у науково-дослідний експертно-криміналістичний центр при УМВС України в Чернівецькій області. За цими фактами відкрито кримінальні провадження за ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України – незаконне вироб-

ництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту та ч. 2 ст. 310 – посів або вирощування снодійного маку чи конопель. Окрім того, в помешканні молодика знайшли 3 мисливські набої 12 калібру, 8 патронів калібру 5,45 мм та один патрон невстановленого калібру. Вилучене також направлено на дослідження в НДЕКЦ при УМВС.

КВАРТИРНИКИ

Злодії полюють на золото До місцевого райвідділу міліції звернулась 41-річна мешканка селища Берегомет. Жінка повідомила, що з її будинку поцупили 200 євро та золоті прикраси. Згодом вдалося встановити особу зловмисника. Ним виявився 22-річний чернівчанин. Зловмисник зізнався у скоєному злочині та розповів, що двері у хаті були незамкнені. Тож він просто зайшов всередину та викрав гроші і золоті при-

краси. Відомо, що молодик вже має кримінальний досвід, його притягали до кримінальної відповідальності за крадіжки. Схожий злочин трапився у селі Лукавці цього ж району. 48-річний місцевий мешканець заліз до хати односельчанки, звідки вкрав золотих прикрас на понад 3500 гривень. 41-річна мешканка села повідомила, що злодій виніс з її помешкання золоті сережки, хрестик та перстень.

Після проведених оперативно-розшукових заходів співробітники карного розшуку встановили, що до скоєння крадіжки причетний 48-річний односельчанин потерпілої. Міліціонери з’ясували, що зловмисник розбив вікно у хаті та заліз всередину, коли господарки не було вдома. В одній із кімнат помешкання він побачив скриньку з золотими прикрасами. Не гаючи часу, зловмисник викрав прикраси та втік.

4 червня 2015 р., №23 (782)

УКРАЇНА І СВІТ

www.vidido.ua

Кілька країн не бачать нас в ЄС Які серед них гальмують ратифікацію Угоди з Україною?

же декілька місяців країни-члени ЄС тримають у напрузі українську дипломатію. На кону – вчасна ратифікація Угоди про асоціацію. В МЗС із сумом зазначають, що чотири країни ще навіть не розпочали роботу. І є обгрунтовані підозри вважати, що частина з них гальмує цей процес свідомо.

Адже саме після ратифікації та обміну грамотами угода остаточно набуде чинності і будь-які вимоги Кремля про її перегляд втратять сенc. До речі, дуже показовою є карта – місце розташування країн-«аутсайдерів» (див. інфографіку, – ред.). Всі вони у так званій «проблемній зоні» Європи, де Росія має найпотужніший політичний вплив. Водночас говорити про надзвичайні проблеми також не варто. Cитуація далека від ідеальної, але вона краща, ніж багато хто очікував ще два роки тому. Нагадаємо, що торік Україна

просила держави ЄС «завершити ратифікацію угоди до саміту Східного партнерства», тобто до 22 травня, і країни ЄС ніби давали на це згоду. Але такі строки для ЄС є «космічними», і всі розуміли, що їх можуть не дотриматися. Оптимісти після підписання угоди казали, що процес ратифікації забере три роки. Нині стало очевидним, що цей прогноз був надто песимістичним. Насправді минуло менше року, як 18 країн завершили ратифікацію. Ще дві країни завершили ратифікацію, і закони чекають на підпис голови держави, ще

4 – проголосували в одній з палат парламенту. За подіями у 8 країнах, які досі на шляху ратифікації, варто стежити особливо уважно. - Лише від чотирьох країн ми чекаємо рішучих дій для ратифікації угоди, – заявив Порошенко на зустрічі з громадськими активістами у Ризі. Зауважимо, що кілька держав неприховано гальмують процес ратифікації. Непроста ситуація у Чехії, є інформацію про свідоме гальмування процесу Кіпром. Проросійська Італія також роздумує. Віра Сокіл

Зволікання з ратифікацією б’є по економіці України Андрій Новак, голова Комітету економістів України Зволікання з ратифікацією Угоди з ЄС негативно впливає на економічну частину життєдіяльності України. Без ратифікації Угоди економічна частина не зможе запрацювати повною мірою. Якщо ж з ратифікацією зволікатимуть і надалі, то всі ті терміни, які були раніше передбачені, що ми входимо в повноправний режим, можуть бути відкладені навіть на роки.

Ратифікація Угоди про Асоціацію з Україною країнами Євросоюзу Іспанія; 19.05 Словенія; 14.05 Португалія; 13.05 Люксембург; 12.05 Німеччина; 08.05 Франція; 07.05 Фінляндія; 06.05 Бельгія; 23.04 Ірландія; 17.04 Британія; 08.04 Угорщина; 07.04 Нідерланди; 07.04 Польща; 24.03 Хорватія; 24.03 Данія; 18.02

Естонія; 12.01 Швеція; 09.01

Чехія; 10.12

Словаччина; 21.10

Болгарія; 09.09 Мальта; 29.08

Латвія; 31.07 Литва; 29.07 Румунія; 14.07 Австрія, Італія, Греція, Кіпр

Є ПРОБЛЕМА • ВИННИХ НЕМАЄ

У Чернівцях відкрито рекламують наркотики На парканах та будинках вказана адреса сайта, на якому навіть діти можуть замовити наркотичні речовини Олесь ЗАДНІСТРОВСЬКИЙ ✉ poglyad.chn@gmail.com

▪ Мало не щодня місцеві правоохоронці звітують, що затримали чергового наркоторговця. У таких людей переважно вилучають канабіс, рідше інші синтетичні наркотики тощо. Їх реалізують

переважно біля навчальних чи розважальних закладів міста та області. Окрім цього, у самому центрі Чернівців на парканах та стінах будинків (та інших зручних місцях) з’явилися написи – електронні адреси сайта, на якому пропонують придбати наркотичні речовини (ми умисно не називаємо цієї адреси). – Буквально за кілька днів на стінах будинків, сміттєвих баках та парканах з’явилися ці написи. Вони скрізь у центральній частині, – розповідає чернівча-

нин Микола. – Їх бачать діти, а

вони сьогодні усі мобільні, відтак можуть зайти і побачити, що хтось пропонує їм замовити та придбати наркотики. Це взагалі нонсенс. Як таке може бути? Вони можуть навіть не зрозуміти, що під виглядом суміші для куріння їм пропонують можливо якісь психотропні речовини. Варто зауважити, що ці написи з’явилися раптово, ніби хтось цілеспрямовано проводив своєрідну «рекламну»

акцію. Про це ми повідомили правоохоронців, які мали би боротися з розповсюдженням наркотиків. В результаті з’ясували, що ресурс справді може пропонувати заборонені для продажу засоби. Проте хостинг провайдера цього вебресурсу у Чикаго (США). – Щодо блокування доступу до цього веб-ресурсу, то сьогодні, згідно з чинним законодавством України, не передбачено правових аспектів, а також нема технічної можливості у міліції за-

блокувати доступ до нього, – повідомив заступник начальника УМВС – начальник кримінальної міліції Сергій Ратушенко. Заради експерименту ми вирішили зареєструватися на цьому сайті та нібито замовити суміші для куріння. Адже там була навіть ціна на кожен різновид товару. Щоправда, відповіді за тиждень ми так і не отримали. Але хтозна, скільки дітей скористалися «послугами» цього ресурсу і вперше спробували якогось дурману?

МІСТО

«Погляд»

4 червня 2015 р., №23 (782)

Парки у Чернівцях впорядкують ▪ Наразі розглядають питання розміщення малих архітектурних форм (МАФів) у місцевих парках та створення єдиної тарифної сітки для них. Про суть проблеми розповів громадський активіст, представник громадської ради при виконкомі Чернівецької міської ради Андрій Олійник. За його

словами, власники літніх майданчиків та розважальних закладів, які розташовані у парках відпочинку Чернівців, виступили із закликом, аби створити однакові умови для усіх підприємців. Бізнесмени виступають за те, аби встановити однакову орендну плату, щоб не довелося комусь

платити більше, а комусь менше при однакових умовах. Під час огляду території представники комісії висловили думку, що найкраще було б, якби можливі місця розміщення генделиків спочатку вносили на генеральний план, а вже потім узгоджували це питання з підприємцями і лише після цього – розміщували. Водночас дехто вважає, що «Жовтневий» не є парком культури та відпочинку. А тому не має фінансування і генделики та МАФи – єдина стаття доходів для його утримання. - Як відомо, останнім часом у «Жовтневому» парку Чернівців

було проведено низку заходів щодо впорядкування та його облагородження, – каже начальник управління культури Чернівецької міської ради Григорій Волинець. –

Зокрема, тут немає сцени, Літнього театру. Що ж до питання про розміщення генделиків, то на це є об’єктивні причини, оскільки підприємство не має ніяких виробничих потужностей, генделики є основним джерелом прибутку для парку. Наразі чіткого плану дій стосовно МАФів немає. А тому всі працюють поки що за старою схемою. Уляна ДЕЛІКАТНА

● У парку імені Т. Шевченка замість вишуканих насаджень щораз більше з’являється закладів харчування. Фото «Погляду»

Парк Шевченка чекає на реконструкцію Ландшафтні дизайнери розробляють проект, аби повернути парку історичний вигляд Ольга МАКСИМЮК ✉ oliamaksymiuk@gmail.com

Центральному парку імені Т. Шевченка проведуть реконструкцію. Ландшафтні дизайнери з Києва, Харкова та Чернівців взялися розробляти проект реконструкції цієї зони відпочинку. Дизайнери планують повернути паркові історичний вигляд. Адже нині через поступове нагромадження атракціонів та генделиків це місце важко назвати рекреаційною зоною. Координатор проекту , ланд-

шафтний дизайнер Людмила Самойленко каже, що фахів-

ці, вивчивши історичні матеріали, планують відтворити парк таким, яким він був колись, за австрійської доби. Тобто продовжити та розширити ідею щодо відтворення Народного саду. Одночасно кардинально змінювати нічого не планують. – Нам подобається ідея того, що було закладено австрійськими архітекторами та садівниками, – каже Л. Самойленко. – Хочеться відтворити все у такому ж дусі.

До створення проекту долучать і чернівчан. Буде анкета із запитаннями, що хочуть бачити чернівчани у парку. До відновлення парку зможуть долучитися всі охочі. Городяни зможуть саджати тут дерева, обрізувати гілки, прибирати тощо. Адже, за словами фахівців, у Європі за парками доглядає громада. У відділі охорони культурної спадщини Чернівецької міськради лише тепер помітили, що чернівецькі парки це територія, де працюють атракціони та розміщують бізнес-споруди. – Потрібно паркам повернути

їхню ландшафтну красу і рекреаційну функцію, – зазначила начальник відділу Олена Пушкова. – Повернути парки для відпочинку городян, щоб там можна було почуватися, як на лоні природи. Щоправда, коли завершать роботу над проектом та розпочнуть його втілювати у життя, наразі невідомо. Та й грошей на ці проекти у бюджеті 2015 року не передбачено. За словами міського голови Чернівців Олексія Каспрука, у бюджеті цього року закладено кошти лише на обслуговування парків.

ДОВІДКА

Народний сад схожий на віденський парк Перший парк у Чернівцях було закладено ще 1830 роками, за зразком віденських парків завдяки зусиллям окружного інженера Адольфа Маріна та міського архітектора Андреаса Микулича. Місцеві називали цей парк «Народним садом», ця назва виникла як калька з німецького Volsgarten. У міжвоєнний період парк мав іншу офіційну назву – Gardina publica, це було перекладом старої назви румунською. Уже в радянський час парк назвали Центральним парком культури і відпочинку ім. Калініна. Після розпаду СРСР його переіменували на ім. Т. Г. Шевченка. Народний сад був досить вишуканий своїми насадженнями. Зокрема його засадили рідкісними породами дерев. За традиціями європейського паркового мистецтва, тут звели бу-

диночки для відпочивальників. У центрі парку була облаштована у стилі класицизму купальня (курсалон), а воду використовували зі струмка, що протікав поруч. Неподалік був басейн з фонтаном, ставок з лебедями, вкритий водяними ліліями. Гроші на впорядкування парку надавали міські меценати. До речі, за садом доглядали першокласні садівники. Парк мав площу 24 йохи 1495 клафтерів. Завдяки інженеру А. Маріну тут висадили 35 тисяч кущів та дерев. Це були унікальні рідкісні дерева, завезені з Європи. Наприклад, окрім дуба та бука, тут посадили клен американський, бархат амурський, туя східна, сосна чорна, ялиця кавказька тощо. Питання впорядкування парку слухали на засіданні магістрату. Народний сад був улюбленим місцем відпочинку чернівчан.

4 червня 2015 р., №23 (782)

ГРОШІ

www.vidido.ua

Робимо гроші на зайвій площі Податки знищили перекупників Сергій Босовик, ріелтер Загалом, якщо продавати квартиру, щоб купити іншу, то тут людина нічого не втрачає. Навіть якщо порівнювати із торішніми цінами. А ось для тих, хто робив на цьому бізнес, ясна річ, нинішня ситуація абсолютно несприятлива. Так звані інвестори – люди, котрі заробляли на перепродажу житла, зараз у скруті, бо цей різновид бізнесу помер. Власне, його вбили нинішні можновладці, котрі обклали небаченими податками ці операції із нерухомістю. Загалом, цілих 8,5 відсотка від загальної вартості угоди треба віддати до казни: держмито, 5 відсотків податку на прибуток, пенсійний збір (1 відсоток), 1,5 відсотка військового збору, який йде незрозуміло куди тощо. Знищивши таким чином інвесторів, держава знищила і будівельний ринок. Адже від їхньої діяльності залежали й інші сегменти ринку – будівельних матеріалів, майстрів, котрі робили ремонти тощо

Комуналки повертаються

Здаючи в оренду квартиру чи навіть кімнату у власній оселі, можна не лише підзаробити, але й зекономити на оплаті за компослуги і податку Юлія ХОРОШУН ✉ July-kh@mail.ru

ати нерухомість у нас останнім часом стало небаченою розкішшю. А тим паче бути господарем великої житлової площі. Із новими комунальними тарифами і податком на нерухомість, який, цілком очевидно, скоро зроблять ще ближчим до народу, багатьом доведеться або покласти зуби на полицю і платити за все самостійно, або ж шукати способи розділити з кимось цей фінансовий тягар. Перше, що спадає на думку – продати. Втім, зважаючи на те, що лише за півроку, за підрахунками експертів ринку нерухомості, квадратні метри впали у ціні на 10-20 відсотків, а за останніх 5 років – на всі 60 відсотків, продавати квартиру – не варто, адже можна добряче продешевити. Хіба що продати хороми і купити житло меншої площі. Однак експерти радять, якщо є зайва житлова площа – квартира чи навіть вільні кімнати у власному помешканні, краще і вигідніше здавати їх в оренду. Хоча б тому, що гроші, отримані від продажу, неможливо розумно вкласти. Раніше можна було розмістити їх на депозиті, зараз, зважаючи на цілковитий хаос у банківській системі і податки, які здирають із зароблених відсотків, зрозуміло, гроші до банку понесе хіба дурний. Директор

агентства

нерухо-

мості «Ваш ковчег» Сергій Босовик каже, від початку року ціни

на нерухомість у Чернівцях впали приблизно на 10-20 відсотків, залежно від виду, площі і місця розташування об’єкта. Гривня ж девальвувала на 300 відсотків за цей самий період. Найбільше подешевшали квартири із великою площею, де є центральне чи пічне опалення. Трохи менше впали в ціні маленькі квартири із автономним опаленням. Тобто те, що продавалося і раніше, те і зараз продається. Єдине, що змінилося – ціни та пріоритети покупців. Зважаючи на фінансову кризу, високі комунальні тарифи і податки, якими обкладають нерухомість, люди шукають житло маленької площі (одно-двокімнатні квартири) з індивідуальним опаленням. Отже, аби знайти покупців на непопулярні квартири, доведеться продавати їх задешево.

Куплені для оренди квартири окупляться, але нескоро Завжди вважали, що здавання квартири в оренду мало би приносити прибуток розміром 9-11 відсотків річних, а окупитись така інвестиція ▶ мала би за 11-11,5 року. Однак нині справи кепські – заробити можна лише 4-5 відсотків, а повертати собі вкладене доведеться не менше 20 років. – Свого часу розвивався і бізнес на оренді житла. Люди купували нерухомість винятково, аби здавати її у найм. Втім, за сім років ціни на квартири впали більше ніж вдвічі (50-60 відсотків), і ті, хто тримав заощадження, інвестувавши у нерухомість, втратили до 30 відсотків капіталізації. Однак вони все одно з часом повернуть ці гроші. За моїми підрахунками, за цих умов окупність купленої для оренди квартири становить в середньому 17-20 років, – коментує Сергій Босовик.

– Ось конкретний приклад: є у Чернівцях одна елітна квартира, яку купили за 70 тисяч доларів без ремонту. На дорогий ремонт та меблі витратили ще 30 тисяч доларів і нині її здають в оренду за 400 доларів за місяць (здавали її за 500 доларів, однак спустили ціну). Власник отримує 5 відсотків річних від вкладеного. Отже витрати на це житло окупляться за 20 років. І це не враховуючи податку на нерухомість і податку на прибуток, які він мав би платити, відповідно до законодавства. Звісно, є чимало випадків, коли чернівчани здають в оренду не спеціально куплене для цього, а власне житло, а самі живуть, наприклад, за містом. Це нині чи не єдиний варіант впоратися із комунальними платежами. Але зважаючи на тотальне безгрошів’я, пропозиція на ринку оренди перевищує попит. І хоча ціни дещо впали, порівняно із, скажімо, лютневими, винаймати житло нині мало кому по кишені. Та навіть якщо хтось і зможе собі дозволити винайняти житло за такі гроші, то ще щонайменше половину суми доведеться платити за компослуги за новими тари-

Найбільш прибутково – здати в оренду кімнату

Скільки коштує житло у Чернівцях Тип забудови (без ремонту) 1 кімната

2 кімнати

3 кімнати

«хрущовка»

$23 тис.

$31 тис.

$38 тис.

«чешка»

$28-29 тис.

$39-40 тис.

$42,5-47 тис.

«панелька»

$22-23 тис.

$31-32 тис.

$38-40 тис.

фами. А це вже потягне не кожен сімейний бюджет. Власне, кажуть ріелтери, суттєве подорожчання комунальних послуг і стало чи не основною причиною зниження цін на орендоване житло. Хоча навіть за таких умов, наголошують експерти ринку, вартість оренди суттєво завищена. – Коли зріс курс долара, оренда квартир подорожчала у понад два рази. І хоча зараз ціни таки впали, проте несуттєво – в середньому на 400 гривень. Загалом, у півтора раза. Натомість нові пропозиції, котрі з’являються на ринку, вже одразу є значно дешевшими, ніж попередні. Та навіть такі ціни є завищеними, – коментує ріелтер Євген Чернівецький – Власники квартир піднімають ціни на власний розсуд, однак вони далекі від дійсності. Дорожнеча оренди знизила і попит на таке житло – і хоча люди все одно наймають, бо нема куди подітись, та таких вже менше.

Підвищення курсу долара, а разом із ним і ціни на оренду, змусили багатьох шукати більш економні варіанти. Зокрема, стали селитися у квартири по кілька осіб, а то й сімей. Створили такі собі комунальні квартири. Загалом, це чудовий варіант, наприклад, для тих, хто живе сам у великій квартирі, і видатками на комунальні послуги можна поділитися, і додаткових грошей підзаробити. Експерти ринку кажуть, нині здавати в оренду кімнату у своїй квартирі – досить прибутково. Зараз кімнату у Чернівцях можна винайняти за 600-700 гривень у квартирі без ремонту і вигод (десь в особняку на Роші чи Клокучці), за кімнату у нормальній квартирі з ремонтом і у зручному районі просять від 1000 до 2000 гривень. Арифметика проста: приміром, ви мешкаєте у трикімнатній «панельці» із гарним ремонтом, побутовою технікою й іншими вигодами. Квартира у зручному

районі із розвиненою інфраструктурою та хорошим транспортним сполученням. За кімнату у вашій оселі можете сміливо просити, скажімо, 1200-1500 гривень. Площа квартири не перевищує визначеної Чернівецькою міською радою граничної, і не потрапляє під оподаткування. Тобто залишається сплатити тільки компослуги. Без пільг і субсидій, на сплату комунальних рахунків йде приблизно 1300 гривень на місяць. Отже, здаючи лише одну із трьох своїх кімнат, можете покрити видатки на компослуги і трохи ще залишиться. Якщо ж маєте щастя жити десь у районі вулиць Університетської – Б. Хмельницького, навіть кімнату із поганеньким ремонтом і пічним опаленням можете здати дорого. Наприклад, ще три-чотири роки тому за кімнату у 4-кімнатній колишній комуналці, яка тепер належить одному пенсіонерові, брали 900 гривень на місяць, плюс компослуги.

Оренда квартир в Україні 1 кімната

2 кімнати

3 кімнати

Вінниця Луцьк Дніпропетровськ Донецьк Житомир Ужгород Запоріжжя Івано-Франківськ Кіровоград Луганськ Львів Миколаїв Одеса Полтава Рівне Суми Тернопіль Харків Херсон Черкаси Чернігів Чернівці Київ *вказано середні ціни із запропонованих варіантів станом на 29.01.2015 на базі даних dom.ria.com

Джерело: Обозреватель

ФЕСТИВАЛІ

«Погляд»

4 червня 2015 р., №23 (782)

Обнова-2015: було сп

инулої неділі у музеї під відкритим небом було велелюдно. Там відбувався «Обнова-фест», який традиційно збирає тисячі гостей та учасників. Цьогоріч на заході можна було поспілкуватися із войовничими львів’янами, народними умільцями із Косівщини, столичними музикантами тощо. Окрім того, чимало прийшло люду із різних куточків Буковини. Гості фестивалю відзначають, що нинішній етнодуховний захід став ще більш українським. І ця його особливість додає значної цінності, аніж якби він став міжнародним.

Учасник реконструкції надягає на себе до 40 кг обладунків Цього року «Обнова» тішила глядачів не лише виступами гуртів та численними майстеркласами, а й історичною реконструкцією. Власне, глядачі мали змогу стати свідками справжньої середньовічної битви – з мечами, cокирами, кольчугами та щитами. Гостями фестивалю стала військово-історична дружина «Чорна Галич» зі Львова, котрим мужньо протистояв новоутворений чернівецький спортивний клуб «Сталевий БУК». Засновник клубу та учасник військореконструкції во-історичної Ярослав Федоров, між своїми

Ульф, розповідає, що займається боями більше п’яти років, у фулконтакті – менше року. Раніше ходив до іншого чернівецького клубу, втім з певних причин покинув його. І недаремно, адже заснував «Сталевий БУК». – Взагалі я за освітою механік, працюю у сфері легкої промисловості – продаю швейне промислове обладнання, – каже Ярослав. – В принципі, поєднувати заняття з роботою вихо-

дить, але не без «коси на камінь» (сміється, – авт.). Бажання прийшло якось само собою. Просто я бачив як такі бої відбуваються на фестивалях і почав збирати інформацію, а пізніше – обладунки. Збруя для такого хобі не є дешева. Аби зібрати все від «А» до «Я», потрібно не менше тисячі доларів. Залежить ціна також і від металу. – У середньому потрібен рік на те, щоб зібрати обладунки і підігнати під себе, – каже Ярослав. – Однак ті, у кого є вільні фінанси, можуть і швидше справитись. Ось на мені зараз монгольські обладунки, приблизно XIV-XV століття. Це ера тимуридів. Лише один халат важить 10 кілограмів. А під ним стьобана куртка, штани, щоб «гасити» інерцію ударів. Це захист під обладунком. Ще, звісно, потрібен захист для рук і ніг, шолом, меч, сокира, щит, тобто «залізо». Загалом кілограмів 35-40 виходить. Чоловік розповідає, що потрібно бодай три рази на тиждень тренуватись, але не в «залізі». Звичайне тренування це, насамперед, розминка, вправи

● Виступ Чернівецького осередку бойового гопака з булавою змусив глядачів добряче нервувати. Фото Яни МА для суглобів, потім – силова чи аеробна частини тренування. Насамкінець – спаринг у «м’якому», тобто спеціальній амуніції, розробленій для того, аби можна було боротися у фулконтакті і не отримати важких травм. В обладунках – не більше двох-трьох тренувань на місяць. Попри затратність такого хобі, пекельну спеку, яку доводиться терпіти під час боїв, та численні стусани, Ярослав по-

кидати справу не збирається. Каже, що важко, але дух середньовічного воїна перемагає.

І на цвяхи лягали, і по склу ходили Видовища на фесті були на будь-який смак. Тому дорослі з малечею не сумували. Особливо запам’ятався дітям показовий виступ бойового гопака: аби роздивитись, як учасники майстерно володіють шаблею, вони

практично з усіх боків обступили сцену. І не дивно, адже крім елементів традиційного козацького бою, від якого дух захоплювало, учасники потішили глядачів дивовижею – ходили по склу та лягали на цвяхи. На щастя, обійшлося без травм та порізів.

Яскраві учасники фестивалю вражали 3D-пазлами і цілющим макраме

● Викладачі та студенти Чернівецького вищого комерційного училища КНТЕУ проводили майстерклас з приготування різнокольорових вареників. Щоправда, довкола них було більше дегустаторів, аніж охочих створювати страви. Фото О. ШУПЕНІ

● Гості фестивалю охоче фотографувалися із представниками

найактивніших добровольчих батальйонів, які обороняють Україну від зовнішнього агресора на Сході. Фото О. ШУПЕНІ

● Працівники Чернівецької обласної організації Товариства Червоного Хреста України усім охочим да-

вали майстер-класи з надання першої медичної допомоги і рятували тих, кому ставало зле. Фото О. ШУПЕНІ

4 червня 2015 р., №23 (782)

ФЕСТИВАЛІ

www.vidido.ua

пекотно і видовищно

АРІЯНЧУК

мотужки зібрати. Є деякі конструкції, котрі рухаються завдяки пневматиці, наприклад, залізничні вагончики. – Це іграшки для дорослих дітей. Тобто ними не лише цікаво гратися, але й збирати. Є більш прості механізми, які зможуть зібрати діти, а є більш складні конструкції, як, приміром, трамвайчик, який я особисто складав 8 годин. Ідея не належить мені. Ці іграшки – українське ноу-хау вигадав один хлопець із Київської області. Він зробив ці іграшки і зрозумів, що втіливши ідею у життя, можна заробляти. Знайшов інвесторів і реалізував свої задуми. Поки що такі конструктори доступні лише у кількох містах. Однак ми розвиваємося, вигадуємо нові іграшки, приміром, скоро з’явиться у продажу комбайн, – розповідає Сергій. – Іграшки досить добре продаються. Це другий ярмарок, у якому я беру участь. Окрім подібних заходів, реалізуємо наші конструктори ще у кількох магазинах-партнерах у місті. Чернівчанка Інеса Катишева

Чернівчанин Сергій Цопа робить іграшки, від яких не можуть відірватися не тільки дітлахи, але й їхні батьки. Без перебільшення, унікальні іграшки (такі можна знайти тільки у трьох містах України) – конструктори із дерева Сергій почав робити лише трохи більше року тому. Розповідає, його продукція – це механічні 3D-пазли, вирізьблені із дерева за допомогою лазера. Потім всі детальки потрібно са-

робить мереживо, застосовуючи старовинні техніки. Розповідає, це, по суті, макраме, але називається воно «вузликове плетиво». У цій техніці пані Інеса робить брошки, комірці, паски та намисто тощо. – Не подумайте, що вихваляюся, та маю сильну і позитивну біоенергетику, якою намагаюся зарядити свої вироби, тому їх не лише приємно носити, вони ще й додають здоров’я, добро-

буту та всього, чого бажає той, хто надіває таку прикрасу, – розповідає майстриня. – І, кажуть люди, побажання, котрі я висловлюю, продаючи виріб, і справді збуваються. Чернівчанин

Руслан

Губаль

разом із друзями-однодумцями налагодив виробництво різних прикрас із натуральних матеріалів із сакральним змістом. Розповідає, близько року тому відкрив етноізотеричний магазин, де продає речі власного виробництва. – Всі речі робимо із сакральною символікою, яка має ізотеричний зміст. Дизайн прикрас розробляємо самі, власне, як і всі деталі та фурнітуру, яку використовуємо під час виготовлення. Приміром, браслети робимо із італійської шкіри, а застібки, як ось, така (показує, – авт.) у формі молота Тора, самі виливаємо із бронзи. Такі браслети слід одягати тим, хто збирається на якісь важливі ділові перемовини чи на доленосну зустріч. Молот Тора – давній скандинавський символ, який має дуже сильну і жорстку, навіть пробивну енергетику, – розповідає Руслан. – Майстерню-салон заснував рік тому і разом із друзями втілюю ідеї у життя. Переконаний, це був мій шлях серця. Проблемою соціуму є те, що люди не роблять того, що повинні робити. Я ж займаюся тим, чим не можу не займатися. Особисто я навчався на журналіста, потім працював у різних місцях, однак це не був мій шлях серця і з часом знайшов своє.

ДУМКИ ВГОЛОС

Які враження від фестивалю? Олександр, помічник юриста Загалом фестиваль мені сподобався. Місце проведення, організація - все на достойному рівні. Він орієнтований на досить широку вікову аудиторію - кожен, хто прийшов, міг знайти щось цікаве для себе, тобто захід досить різноплановий. Думаю, що надалі фестиваль проводитимуть ще не раз. Серйозних недоліків я не побачив, може тому, що не мав змоги пробути на «Обнові» до кінця. Людмила, пенсіонер На цьому фестивалі побувала вперше і маю купу позитивних вражень. Атмосфера була і справді святковою. Дуже сподобався концерт. Загалом, організатори вдало підібрали програму заходів – було на що подивитися і чим зайнятися всім гостям – і дітям, і дорослим. Трохи «кусалися» ціни на напої та їжу, однак зважаючи на ситуацію, вони таки були виправданими. Борис, держслужбовець Ніколи раніше не бував на цьому фестивалі, не шкодую, що відвідав його. Захід виправдав мої сподівання. І на ярмарку було що придбати, і розваг було вдосталь. Дуже смакувала кулеша із бринзою та шкварками і вареники, які дівчата ліпили просто у присутності тих, хто ними потім ласував. Із задоволенням відвідаю фестиваль і наступного року.

Над темою працювали: Юлія ХОРОШУН, Яна МАРІЯНЧУК, Ольга ШУПЕНЯ

● Організатори «Обнови-фесту» – Мар’ян і Тарас Лазаруки – навіть після

старту дійства невтомно і далі працювали, вирішуючи чимраз нові завдання, які час від часу поставали перед ними. Фото О. ШУПЕНІ

● Чернівецький естрадний виконавець Микола Задора вперше виступив

на «Обнові». На сцені йому склали компанію не лише музиканти, але й спокуслива брюнетка, яка виконувала роль бек-вокалістки. Фото «Погляду»

● Найбільше на ярмарку народних умільців вирізнялася своїм сучасним українським

вбранням чернівчанка Валентина Шилейко. Майстриня розповіла, що за фахом є перукарем, а рукоділлям займається останніх три роки. Фото О. ШУПЕНІ

ГОСТІ БУКОВИНИ

«Погляд»

4 червня 2015 р., №23 (782)

«Події в Україні вплинули на журналістику в Німеччині» Професор з Німеччини Ральф Гольфельд розповів про роботу журналістів у Німеччині

ині стало дуже популярним різноманітне співробітництво та переймання досвіду від європейських експертів. І хоча реалії в нас досить різні, деякі аспекти життя суспільства є хоча б віддалено, та таки схожими. Зокрема, всі ми користуємося засобами інформації, дізнаємося із них про події і формуєм своє уявлення про світ навколо. Про своє бачення сьогодення журналістики та її майбутнього розповів завідувач кафедри комунікацій Університету Пассау професору Ральф Гольфельд. Так само німецький науковець розповів про висвітлення українського питання у німецьких ЗМІ та резонанс, який воно викликало у суспільстві. – Розкажіть про діяльність своєї кафедри в університеті Пассау?

– Те, чим ми займаємося на кафедрі комунікацій в університеті Пассау – це питання формування та збереження якості засобів масової інформації. Основна тема навчання та дослідження – пошук варіантів визначення, що журналістика дійсно виконує свої завдання у цей великий та хвилюючий перехідний момент. На це можна відповісти двома припущеннями – це крос-медіа та якісна журналістика. Ми будемо порушувати по всій Європі цю тему і готуємося заснувати інститут якісної журналістики. Хочу вам розповісти, що і кого ми шукаємо, коли даємо освіту молодим журналістам. Який профіль повинні мати молоді люди. Отже, передусім вони повинні бути готові працювати в усіх сферах. І це означає, що вони не повинні, йдучи на навчання, хотіти писати, скажімо, лише культурні колонки в якомусь виданні. Це дуже вузьке мислення. Можливо за цей час ні видання, ні культурних колонок вже не буде. Отож, нашою метою є навчи-

● Ральф Гольфельд (другий зліва) та його німецькі колеги зустрілися з місцевими журналістами. Фото автора ти журналістів бути спроможними знайти актуальні та важливі теми, а також вміти їх зображувати та пояснювати суспільству. У Німеччині та Україні журналістика – більш жіноча, ніж чоловіча професія. Проте в Україні вік журналістів молодший, ніж у Німеччині, де в середньому він становить 45 років. – Чи важливою є журналістика сьогодні та яку роль вона виконує у суспільстві?

– Нині світ стає дедалі важчим для розуміння. Разом з тим деякі люди, як і все суспільство, можуть лишень тоді приймати рішення, коли вони добре і незалежно поінформовані. Головне – правдивість. Хороший журналіст залежить від правдивості, як людина від повітря. За допомогою хороших програм можна виховати свою аудиторію. – Чи є медіа-простір Німеччини однорідним, з огляду на її минуле? – Звичайно ж, минуле впливає на майбутнє. І якщо ми, як історичні особи, не будемо дивитись на минуле, то не зможемо робити певні висновки. І це стосується не лишень медіа, але й економіки та інших галузей життя суспільства.

● Ральф Гольфельд з колегами з університету Пассау. Фото facebook

– Якщо говорити про глобальні та регіональні ЗМІ, на що орієнтовані регіональні ЗМІ у Німеччині та якими вони мають бути? – Це важливе питання. Тому що питання виживання щоденної газети воно не таке важливе, як питання журналістики загалом: на що вона сьогодні налаштовується. І ми знаємо, що найважливіша інформація для людей – це інформація з регіону. І це є гарантією того, що локальні ЗМІ потрібні, а тому зможуть вижити у глобалізованому світі. І це та дійсність, що люди потребують інформації з їхнього регіону, з того ж таки міста чи селища, де вони мешкають. За нашими спостереженнями, у Німеччині багато ▶ локальних газет мають чимраз менше видань. У нас є два різні типи регіональних газет. Перший тип бере локальні новини і ставить їх на перший план, а другий тип регіональних газет працює за таким принципом, що на першу сторінку виносить світові новини, потім новини з країни і лишень потім локальні. Здогадайтеся, яким типом з цих двох найбільше користуються читачі. Звичайно ж, затребуванішими є газети першого типу, котрі ставлять локальні регіональні новини на першу шпальту і роблять їх ексклюзивними, ці видання й заробляють більше грошей. З огляду на все це, можна припускати, що ексклюзивна інформація і локальна інформація буде тим плюсом, який буде визначати майбутнє регіональних медіа. В принципі, і в Німеччині, і в Україні цей процес повинен бути схожим. – Нині ЗМІ часто стають політичним інструментом. Чи по-

турбуватися. Держава має за допомогою законодавства попіклуватися про те, щоб був ринок інформації, який буде функціонувати перш за все незалежно. Існують дві можливості при цьому. Перша модель та, яку мають американці, себто без ніякої форми регулювання. Така капіталістична схема передбачає, що затребуваними є ті ресурси, що є найбільш ефективними і мають найвищу якість. Думаю, що у Європі цей процес функціонує дещо по-іншому. В Німеччині ми завжди звертали увагу на те, аби цей капіталізм був зменшений. Тому що для певних інформацій ринок не функціонує необмежено. В галу-

Нині світ стає дедалі важчим для розуміння і ціль медіа – пояснити його суспільству

винна держава якимось чином впливати на те, аби інформація подавалася у тому чи іншому руслі?

– Держава про це не повинна

зі телебачення держава повинна знайти необхідну правову конструкцію. Тому що для того, аби показати хорошу журналістику в телебаченні, інформаційний простір не повинен регулювати лишень, власне, ринок. Коли я показую хорошу інформацію, яка доходить до багатьох людей, мені потрібна така конструкція, як суспільно-правове мовлення, яке є недержавним. Адже державне мовлення, на мою думку, є негативним явищем. І тому одна із можливостей – це є така ось капіталістична система, де людям надається багато можливостей. Або змішана система, де друкована модель не плюралістична, але радіо та телебачення мають можливості, які визначають якість. – Яким бачите майбутнє ЗМІ, якою буде газета майбутнього? – Те, що стосується друкованих медіа, не журналістики друкованої, то в них точно немає майбутнього. За допомогою вивчення, з економічної точки зору, ми можемо назвати точний день, коли буде видана остання газета у Німеччині. Через двадцять років тема щоден-

них газет буде закрита. І знаєте – це не так погано. Те, що надає зараз друкована газета – важливо, але в майбутньому вона це також буде робити, але вона не буде пов’язана з таким медіа-носієм, як папір. Мені шкода, тому що мені дуже подобається саме папір. Але я змирився із тим, що зараз найактуальнішими каналами надання інформації є цифрові канали. Ніхто не може сказати, як саме виглядатиме той прилад отримання інформації, що буде аналогом друкованої газети. Можливо, це буде LCD-фольга, яку можна буде розкласти і вона матиме багато схожих рис із тим прототипом газети, яку маємо нині. Та для цього не треба буде вирубувати дерева та витрачати матеріальні ресурси і час. І це не є погано. – Нині в Європі та світі багато говорять про події в Україні. На скільки ця тема є актуальною для німецьких ЗМІ та якими джерелами інформації вони керуються?

– У принципі, використовуються всі канали. Повідомлення про те, що відбувається в Україні, про той же майдан, вони були дуже різноманітними. Це та тема, яка не залишила осторонь німецькі медіа. Ми мали безліч сюжетів по телебаченню, радіо та газетах і, звичайно, в Інтернеті та соціальних медіа. Що справді дивує, що в Інтернеті люди не слідкували за традиційними методами повідомлення. В той момент як телебачення та радіо показували все, критикуючи Росію та Путіна, в мережі було багато людей, які пробували пояснити, зобразити розуміння Путіна. Це призвело до конфлікту, до кризи журналістики в Німеччині. Ми говоримо про те, що журналістика та її аудиторія прийшли до конфлікту. І на це потрібно звернути увагу. Тому що це трапляється вперше, відколи спостерігаю за медіа, що публіка має можливість критикувати журналістику.

4 червня 2015 р., №23 (782)

ЗДОРОВ’Я

www.vidido.ua

15 На правах реклами

Розвиток лапароскопічної хірургії на Буковині

● Хірург центру «Angelholm» О.В. Бондаренко

удосконалює елементи лапароскопічної операції на

віртуальних симуляторах

Фахівці шведськоукраїнського медичного центру «Angelholm» стали учасниками Міжнародної конференції з лапароскопії в Одесі Лапароскопічна хірургія займає дедалі більше місця в лікуванні хірургічних захворювань, а в деяких світових клініках складає 90% – 95% від усіх виконаних операцій. З метою удосконалення та обміну досвідом, буковинські фахівці-хірурги Бочаров Андрій Володимирович та Бондаренко Олексій Вікторович взяли участь у всеукраїнській конференції з міжнародною участю «ПОМИЛКИ ТА НЕБЕЗПЕКИ В ЛАПАРОСКОПІЧНІЙ ХІРУРГІЇ». Більш детально розповісти про неї та про сучасні тенденції розвитку лапароскопічної хірургії в Україні ми попросили хірурга шведсько-українського медичного центру «Angelholm» Бондаренка О. В. - Розкажіть, будь ласка, про цю конференцію, які питання порушували на ній?

- Конференція проходила в Одесі з 21 по 23 травня, на ній Реклама

було більше 300 хірургів з України та закордону. Проведено 4 засідання на такі теми: загальні питання профілактики і лікування ускладнень та навчання в лапароскопічній хірургії; помилки та небезпеки при лапароскопічній холецистектомії, профілактика та лікування ускладнень; ускладнення та результати операцій при морбідному ожирінні, грижах стравохідного отвору діафрагми та грижах передньої черевної стінки; помилки та небезпеки при виконанні лапароскопічних втручань в онкології та колопроктології та небезпеки в ургентній лапароскопічній хірургії. Крім теорії, відбувся практичний майстер-клас «Актуальні питання техніки лапароскопічних операцій» (на віртуальних симуляторах). - Хто проводив майстер-клас і які методики були продемонстровані?

- Для проведення майстер-класу та презентації докладів були запрошені провідні фахівці та експерти з України, Казахстану. Вони поділилися своїм досвідом, продемонструвавши різні методики лікування жовчнокам’яної хвороби, гриж черевної стінки, захворювань шлунка, товстої кишки. Наголошено було на перевагах лапароскопічних операцій

перед відкритим доступом: це, в першу чергу, відновлення через 1-2 дні після операції, зменшення ускладнень та практично відсутність післяопераційного болю. - А що нового повіз на конференцію центр «Angelholm»? - Як з’ясувалося, шведськоукраїнський медичний центр «Angelholm» має один з найбільших в Україні досвідів ендоскопічних операцій при пахвинних грижах, проведених під епідуральною анестезією. А саме це дозволяє проводити операції хворим із супутньою патологією та уникати безліч ускладнень, пов’язаних з загальною анестезією. Отже, наші фахівці не тільки взяли участь у дискусії, присвяченій удосконаленню лапароскопічної тактики в лікуванні гриж черевної стінки, але й поділилися особистим досвідом удосконалення виконання лапароскопічної холецистектомії та інших втручань в черевній порожнині, методами прогнозування розвитку ускладнень та шляхами їх попередження. Адже навіть досвідченого хірурга під час операції підстерігають «сюрпризи», до яких треба бути готовим. Також були обговорені питання раціонального використання сітчастих протезів для пониження ризику виникнення ускладнень та оптимізування результатів лікування. Приємно,

що наша думка з цього питання збігається з провідними хірургічними школами. - Як Ви особисто можете оцінити участь у цій конференції? -Підбиваючи підсумки цього заходу, можу сказати, що конференція мала успіх завдяки новим підходам та новому баченню сучасної хірургії. Наші хірурги змогли поповнити багаж своїх знань та перейняти досвід в методиці, роботі та мисленні у наших колег із зарубіжжя. Ми впевнені, що краще рішення для отримання необхідних результатів лікування – це поєднання теорії з практикою. Постійно необхідно навчатися та переймати те найкраще, що існує у світовій практиці, а також ділитися власним досвідом. За відгуками учасників конференції, тема лапароскопічної хірургії – одна із найактуальніших хірургічних тем в Україні. Незважаючи на те, що техніки операцій були запропоновані досить давно, повноцінного впровадження в практику українських хірургів лапароскопічні операції поки не отримали. Ця конференція була покликана зламати цю тенденцію і сприяти розвитку

вітчизняної лапароскопічної хірургії. Лектори були одностайні в думці: лапароскопії слід віддавати перевагу (безумовно, якщо у пацієнта для цього немає протипоказань). Шляхом сучасного розвитку хірургії крокує і хірургічне відділення шведсько-українського медичного центру «Angelholm». Тож, якщо у вас є медичні проблеми, або існують покази до оперативного втручання, проконсультуйтеся з фахівцями центру «Angelholm». Вони обов’язково підберуть для Вас ту методику оперування, яка підходить саме Вам. А високий професіоналізм, сучасне обладнання, великий досвід роботи і чарівні руки хірургів стануть гарантією вдалого результату. Адже на першому місці в «Angelholm» – завжди пацієнт. Шведсько-український медичний центр «Angelholm» м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 226 51-58-82; 4-31-26 (066) 76-91-487 www.angelholm.com.ua

Розмову вела Тетяна Халявка

● Організатор конференції професор В.В. Грубнік, віце-президент Української асоціації лікарів з малоінвазивних, ендоскопічних і лазерних технологій (ліворуч) та лікар центру «Angelholm» О.В. Бондаренко (праворуч)

СПОЖИВАЧ

«Погляд»

4 червня 2015 р., №23 (782)

Вибираємо надійний унітаз При виборі сантехніки варто враховувати будову комунікацій у ванній та якість виробу Уляна ДЕЛІКАТНА ✉ uliana_d7@list.ru

емонт у ванній ми робимо не так часто, а тому добре, аби сантехніка була якісною та служила не рік-два, а значно довше. Особливу увагу варто звернути на вибір унітаза, адже від нього багато в чому залежить чистота та гігієна у санвузлі. - Асортимент сантехніки сьогодні величезний. Якщо мова йде про унітаз, то перш за все, варто відзначити, що вони відрізняються за матеріалом та способом установки, – каже продавець-консультант мага-

зину сантехніки Володимир Пруський. – Також звертайте

увагу на такі деталі, як форма чаші, тип зливного бачка та система змиву, а також сидіння.

Унітази виготовляють із фарфору, пластику та навіть скла Говорячи про матеріал, з якого виготовлена сантехніка, слід відзначити, що нині виробники пропонують пластикові, чавунні, скляні, сталеві унітази, та найбільш оптимальними і популярними матеріалами є фарфор та фаянс. Унітази з фаянсу мають невисоку міцність і відносно велику пористість, що ускладнює очистку та обслуговування пристрою. Виріб крихкий і схильний до утворення сколів і тріщин. Порівняно з іншими матеріалами, з яких виготовляють унітази, фаянс значно поступається. Фарфорові унітази порівняно з фаянсовими виробами довговічніші, їхня поверхня легко очищається, а міцність дозволяє використовувати не тільки в індивідуальних туалетних кімнатах, але і у громадських закладах. Істотним недоліком цього матеріалу є, щоправда, не дуже доступна ціна. Якщо порівнювати фарфорові унітази з

Тарілчасті чаші

Купуючи унітаз, звертайте увагу на тип під’єднання до каналізації

Покласти чи повісити – справа смаку господарів - За способом установки унітази бувають підлогові, підвісні та приставні, – продовжує фахівець. – Обирати тип установки варто на підставі габаритів та дизайну ванної кімнати, а також, звісно, власних уподобань. Підлоговий унітаз займає найбільше місця, зате дає змогу використовувати різні типи змивних бачків. Така сантехніка найдешевша і проста з огляду на процедуру монтажу. Кріплять унітаз на анкерні болти. А в разі потреби, конструкцію можна легко демонтувати без шкоди для підлогового покриття. Для невеликих туалетних кімнат можна підібрати кутову модель. Підвісні унітази мають нестандартний вигляд і значно економлять місце у ванній. Їх кріплять над поверхнею під-

Особливості унітазів за формою чаші Тип

течії на протилежне, зворотне змивання. Такий варіант є найбільш поширеним, проте не завжди ефективним. Також змивання може бути каскадним, коли вода рівномірно омиває чашу унітаза по всій його внутрішній поверхні, та душовий, коли вода проходить по периметру чаші під певним кутом, створюючи воронку. Душовий злив вважається найефективнішим, бо максимально очищає унітаз.

фаянсовими, то варто зазначити, що фарфорові унітази легше чистити і мити, вони практично не вбирають запахи, можуть прослужити приблизно 50 років, тоді як фаянсові – не більше 30. Сантехніка з металу зазвичай не надто популярна у домашніх вбиральнях. Та все ж її використовують як доповнення до оформлення інтер’єру, наприклад, у стилі хай-тек. Вироби із цього матеріалу міцні і їх легко чистити. Продовжуючи про метали, слід сказати, що найменш популярний такий матеріал, як чавун через велику вагу і незначну стійкість емалевого покриття до механічних пошкоджень. Унітази зі скла та штучного каменю належать до виробів категорії «модерн». Ці сантехнічні пристрої вирізняє вишуканий та часто зовсім нестандартний зовнішній вигляд та різноманіття відтінків і форм. Щоправда, такі новинки досить дорогі. Також неординарних форм і відтінків виробники надають унітазам з армованого акрилу. Ці вироби міцні, легко обслуговуються і практично не мають пористої структури, що є максимальним показником гігієнічності. Разом з тим пластикові унітази мають і недоліки, зокрема схильність до деформацій викликаних механічним впливом або високими температурами, а також чутливість до агресивних засобів побутової хімії.

Характеристика Тарілчаста чаша була доволі популярною ще з десяток років тому, та зараз на такі унітази попит впав. Перш за все причина в тому, що така чаша найменш гігієнічна, після використання майже кожен раз унітаз доводиться чистити. Крім цього в чаші може накопичуватися вода, внаслідок чого утворюються іржаві розводи. Чаші такого типу вважаються застарілими.

Воронкоподібні чаші

Воронкоподібні чаші відрізняються тим, що чистити їх треба рідше і вони найбільш економні щодо витрати води для змиву. Перевагою конструкції є висока гігієнічність за рахунок розташування воронки у центрі чаші, що забезпечує ретельне і миттєве видалення нечистот. До її недоліків належить ймовірність утворення бризків.

Козиркові чаші

Найбільш поширена форма, в конструкцію якої включено спеціальний виступ, що перешкоджає утворенню сплеску і ухил для видалення продуктів дефекації зі стінок пристрою. Козиркові чаші є найбільш комфортними і універсальними у використанні, а їхня форма є оптимальною для підтримки чистоти та гігієни.

● Монтаж та ремонт унітаза краще довірити професіоналам. Фото «Погляду»

логи і монтують блоковим або рамковим способом. Рамкова конструкція забезпечує жорстке закріплення унітаза до стіни і підлоги і розташовується всередині фальш-стіни. До конструкції кріпляться необхідні фітинги та труби. На відміну від цього методу, блоковий монтаж передбачає кріплення рами до несучої стіни. Хоча на перший погляд конструкція може виглядати не надто надійною, такий унітаз може витримувати до 400 кілограмів. Оскільки нема ніжки, у кімнаті зручніше прибирати. Приставний унітаз так само передбачає установку зливного бачка у стіні, але загалом нічим не відрізняється від звичних унітазів. Вони також підходять у санвузли з невеликими габаритами.

Зливати воду та змивати можна по-різному - Зливний бачок може бути або зовнішнім, або вбудованим. Зовнішні бачки, відповідно до методу кріплення, бувають із спільним і з роздільним розміщенням. Вбудовані бачки є двох видів: для підлогових приставних унітазів (без монтажної рами) і для підвісних унітазів (з монтажною рамою), – каже консультант. Найбільш поширеним варіантом є установка бачка безпосередньо на задню поличку унітаза, себто так званий «компакт». При такому способі установки бачок може бути суцільнолитим або кріпитися до унітаза болтами через гумову манжету, яка забезпечує герметичність. Бачок також може розташо-

вуватися і окремо від унітазу та з’єднуватися з ним за допомогою патрубка. Такий спосіб підключення бачка дає можливість зменшити місце, необхідне для установки унітаза, бо через відсутність полички, його можна розмістити ближче до стіни. ▶ Бачок може бути вмонтований в стіну чи кріпитися під стелею. Крім того, такі бачки забезпечують краще змивання, оскільки тиск води, що подається з підвісного бачка, більший, ніж у «компакта». У деяких конструкціях унітазів бачки комбінують із системою інсталяції, що являє собою металеву раму із уже встановленим в неї бачком. Вона разом з відвідним патрубком каналізації, водопровідною трубою і арматурою ховається за фальш-стінкою, на якій видно лише кнопки змиву. Існує також кілька систем зливу, зокрема однокнопкова, коли при натисканні спорожняється весь бачок, двокнопкова, коли відповідно з натиснутою кнопкою виливається певна кількість води, і аквастоп, коли при першому натисканні вода починає виливатися, а після другого – зупиняється.

- Купуючи унітаз, обов’язково звертайте увагу на тип під’єднання унітаза до каналізації. Він залежить від того, яким чином прокладені комунікації у будинку. Наприклад, унітази з горизонтальним випуском дозволяють виводити зливну трубу в потрібному напрямку, проте займають найбільше місця. Їх купують, якщо розтруб, розташований на стояку, піднятий над рівнем підлоги в санвузлі на 5-10 см. Або ж коли каналізаційна труба розташована в товщі стяжки, а над поверхнею підлоги підноситься Г-подібний вхідний розтруб, – пояснює сантехнік Андрій Галяновський. – Унітази з косим випуском передбачають вивід труби під кутом 3040 градусів. Такі моделі встановлюють, якщо розтруб або під ухилом, або дуже близько до поверхні підлоги. А от моделі з вертикальним випуском займають найменше місця. Такий метод дозволяє встановити сантехнічний вузол у будь-якій точці приміщення, а трубопроводи приховати за рахунок облицювальних матеріалів. Їх встановлюють, коли каналізація проходить горизонтально під стяжкою, а сам розтруб є

Обирати тип установки унітаза варто на підставі габаритів та дизайну ванної кімнати, а також, звісно, власних уподобань

Душовий змив ефективніший за прямий чи зворотний Вода із зливного бачка може надходити в чашу унітаза прямо, не змінюючи напрямку течії, себто пряме змивання, або міняти напрям

не біля самої стіни, а висунутий вперед. У цьому разі встановити унітаз з вертикальним випуском можна в тому місці, де розташований вхід в каналізацію, а горизонтальні випуск і розтруб з’єднати за допомогою короткої гофрованої манжети.

Сидіння для унітазів бувають навіть з підсвіткою і підігрівом Дизайн сидінь для унітазів зараз надзвичайно різноманітний. Для комфорту користувачів їх роблять м’якими, з підігрівом та навіть підсвіткою. Звісно ж, і на ціні це відбивається суттєво. А деякі сидіння оснащені мікроліфтом, завдяки якому кришка опускається повільно і беззвучно. Що ж до матеріалів, з яких вони виготовлені, то сидіння для унітазів бувають пластиковими, поліпропіленовими і дюрпластовими. Що обрати – вирішувати мешканцям оселі, адже комфорт та зручність – річ індивідуальна. Головне – вгадати з розмірами та формою, аби вони збігалися з габаритами унітаза.

4 червня 2015 р., №23 (782)

РЕГІОН

www.vidido.ua

Буде школа – буде село - Ми впираємось у стіну, і не знаємо, з чого почати: чи школи об’єднувати, чи Будинки культури, а потім – громади. Бо дефіцит бюджетних коштів лише по району – 12 млн. грн. І такі гроші нелегко дістати у найменшому районі. Сільські ради, де є підприємства, якось виживуть. Менші ж села просто загинуть, – вважає М. Гаркот. – А чому село повинно забутись, якщо воно має свою історію, своє коріння. Я не хочу, аби за моє село забули. І зараз з карти зникне село Василів, а буде об’єднана громада. Села можуть піти у забуття. Тому ми хочемо прийняти статус історичного села. Добре було би взагалі зробити туристичні маршрути в селі, адже воно має багату історію. І, сподіваємось, що й надходження будуть. Володимир Лучик, сільський

Люди на селі бояться, що з об’єднанням громад малі школи закриють Яна МАРІЯНЧУК ✉ Yana_marianchuck@yahoo.com

ині в Україні боротьба точиться на лише на фронті з російськими агресорами, але і в тилу. Хвилю народного обурення викликали небачені раніше тарифи на послуги та так звана адміністративно-територіальна реформа, про яку не говорить хіба лінивий. І перше, і друге – ініціатива нового «демократичного» уряду, котрий пропагує політику децентралізації влади та, відповідно, передачі на місця коштів. Втім, люди не ймуть цьому віри. Адже практично всі реформи у нас закінчувалися цілком протилежним. І за балачками можновладців можуть бути геть інші наміри. Особливо непокояться мешканці невеликих сіл, котрі самі ледь кінці з кінцями зводять. При об’єднанні вони ризикують взагалі розчинитись у громаді, так і не побачивши обіцяних на культуру, медицину та освіту коштів. Власне, через це не вщухає дискусія стосовно оптимізації мережі сільських шкіл. Одні вважають, що збереження шкіл, навіть малокомплектних, є необхідною умовою подальшого розвитку села. Інші ж переконані – маленькі школи – тягар, насамперед, бюджетний, для розвитку якісної освіти. Та й самі чиновники, котрі пропагують реформу, не знають достеменно, що буде після об’єднання, як розподілятимуть кошти на школи, садочки та Будинки культури.

Реформа неминуча, а як далі буде – подивимось Частина сельчан, попри інформаційну колотнечу, котра утворилась довкола теми децентралізації, підтримують її. Мовляв, ми робимо поки те, що кажуть, та й обіцяють нам золоті гори. А що далі – побачимо. Сільський голова села Дихтинець Путильського району Микола Труфен каже, що реформи

є неминучими, і від них ніхто не втече, адже інакше село просто не виживе. - Нам кажуть, що потрібно на район утворити одну-дві територіальні громади. Ми ж пропонуємо хоча б чотири, – зазначає М. Труфен. – Тому треба думати, з ким об’єднуватися. Хотіли з сусідніми селами. Але треба питати думки громади. Думаю, у будь-якому разі селам спочатку буде важко. Чоловік каже, що реформа напряму стосується соціальних установ. На думку сільського голови, невеличкі школи закриють. Адже великі навчальні заклади утримувати тяжко, тим паче якщо в них кілька учнів. Те саме із садочками. Якщо муніципальна влада має кошти, дитсадки будуть функціонувати. Не має – значить, закриють. Будинки культури теж постраждають від цього. - Нині це все фінансується централізовано, тому і надходження

голова села Баламутівка Заставнівського району вважає, що не-

● Нині в школах заповнені класи – велика рідкість. Фото автора невеликі. А коли ці заклади належатимуть самій громаді, то буде краще. Так, багато людей звільнять, але, як на мене, якість надання послуг поліпшиться. Хоча звільнити ми можемо, а де цій людині влаштуватись потім? Адже в нас немає робочих місць, – вважає М. Труфен.

вати не буде. Якщо ми йдемо в Європу, повинна бути якась альтернатива цьому. А в нас роблять сталінським шляхом – сказали, значить так і має бути. Закон же ухвалювали без відома людей, – вважає сільський голова.

Чим добиратись дітям до школи?

У багатьох невеличких школах вчителі нарозхват – один може викладати кілька предметів. Відповідно, на якість освіти це суттєво вплине. - Ось у нашій школі на- ▶ вчаються 160 дітей. У сусідньому Чунькові – 110, але там велика т рипов ерхова будівля. І якщо буде реорганізація у сфері освіти, то можна домовитись, аби старші класи туди їздили. Хоча у нас дітям вистачає класів, тому поки що проблеми немає. Проте за останні 10 років маємо гарний приріст населення. До 6 років у нас 120 дітей. Це дуже багато, – каже Микола Гаркот, сільський

Цілком імовірно, що з об’єднанням шкіл дітям доведеться їхати у сусіднє село, аби відсидіти кілька уроків. І вже на цьому етапі виникає проблема – хто ж оплатить ці щоденні поїздки? Андрій Панчук, селищний голова Неполоківців Кіцманського району каже, нормального тран-

спортного сполучення з селом немає. Хоч воно відносно недалеко від міста, людям доводиться їздити через Мамаївці, адже автобус їздить лише два рази на день: вранці та ввечері. Годі вже казати про дітей. - Куди і чим їм їхати? Спочатку потрібно ці питання залагодити, а потім братись за об’єднання, – твердить А. Панчук. – Ми, наприклад, не можемо за свої кошти утримати садочок. Тому треба переглядати бюджет, податкові надходження. І вже тоді вирішувати, чи будемо об’єднуватися. Як такого референдуму у селищі не було. Це все добровільно, і я не можу розписуватись за громаду. Але люди кажуть, що краще самим залишитись. Ми ж селище, нехай до нас приєднуються. Якщо нас таки примусять, то нехай самі вирішують. Однак це примусово не повинні робити. Підтримує таку позицію й Андрій Піхут, сільський голова села Бурдюг Кельменецького району. Чоловік взагалі не сприймає адміністративно-територіальної реформи, а стосовно соціальних установ переконаний – обіцяні гроші так і залишаться обіцянками. - Як на мене, школи, садочки і клуби після об’єднання нічого не отримають. Хіба що на словах. Требу було брати приклад не з Польщі, а з Канади. Там кожен невеличкий населений пункт має свій представницький орган. А після об’єднання з села підуть депутати. І ніхто нічого вирішу-

Шкіл менше, зате якість освіти краща

закриють. Мало того, впевнений, що такі школи потрібно закривати. Адже якщо в мене на 160 учнів є 24 вчителі, то в іншому селі на 40 дітей 24 вчителі. І зарплата у директорів однакова. Тому це несправедливо. Школи з державного бюджету отримують однакові суми, але розподіляються вони геть по-різному. Завжди більші села тягнули менші. Але ми вже до того дотягнулись, що не можемо більше нічого. Тому мусимо перейти на європейські стандарти. Повинно бути об’єднання всіх

Чиновники наголошують, що школи після децентралізації закривати ніхто не буде, втім люди впевнені – невеликі навчальні заклади просто зникнуть

голова села Василів Заставнівського району. – Але проблеми не-

має. Ось у Кулівцях у школі лише 40 дітей. Тому, чи доцільно таку школу утримувати? Думаю, що її

шкіл, аби були і школи, і класи повноцінні. Бо один вчитель має троє дітей в класі, інший – 16. І зарплата однакова у всіх. Втім, сільський голова зазначає, що об’єднуватись ні з ким не поспішає, бо ще дуже багато аспектів реформи є незрозумілими. До прикладу, в об’єднаній громаді яким чином обиратимуть старосту? Кого назначатимуть на місцях? Чи залишиться при колишній сільській раді землевпорядник?

величкі школи переформують у початкові або 9-класні, адже утримувати їх надто затратно, а закрити – шкода. - Нині наш НВК отримує субвенції, але як воно буде після цієї реформи – сказати важко. Тяжко доведеться тим школам, де діток мало, – зазначає сільський голова. – Кажуть, звісно, що освіта і культура на місцях після децентралізації буде отримувати додаткові кошти. Однак у нас це зазвичай так і залишається на рівні балачок. Давно про це говорять, але ніхто нічого не робить. Закон є, проте грошей, виділених на реформу, ми не бачимо. Чиновники кажуть, аби дати дітям якісну освіту, треба створити освітні округи. Звучить дивно, ще цікавішим є трактування: в одну школу, де є, наприклад, хороший вчитель англійської, звозити дітей з інших шкіл на уроки. В такому разі малеча навіть із віддалених сіл матиме змогу здобути якісні знання. Втім, заковика в тому, що, зважаючи на сумні українські реалії, ніхто возити дітей не буде. Власне, дрібні села ризикують просто стати примарою. І невеличким школам залишається лише чекати різкого наповнення класів до того, як їх «зачепить» реформа. А беручи до уваги скупенький бюджет, це може трапитись швидше, ніж село задзвенить дитячими голосами.

ДУМКА ВЧИТЕЛЯ Ярослав Тарновецький, заступник директора з навчально-виховної роботи Васловівського НВК (Заставнівський район) Я цікавився, як цю реформу проводили у різних країнах. Тому в скороченні адміністративних одиниць бачу позитив. Дійсно збільшується фінансування. Є можливість ті кошти, котрі йдуть на громаду, використовувати безпосередньо для розбудови інфраструктури села, збільшення робочих місць і, звичайно, на поліпшення освіти. Адже у невеликих селах школи не наповнені, вчителі викладають по кілька предметів. Це те саме, що мене географа змусять викладати українську мову. Який з мене вчитель буде, я ж не зможу доцільно використати матеріал. Але школа в селі повинна бути хоч початкова. Має бути осередок, адже немає школи – немає і села. Якщо з реформами збільшаться надходження в село, буде оплата гідна, то люди не виїжджатимуть, працюватимуть на місцях, в тому числі і в школі. Будуть кошти – буде і школа, і Будинок культури, і амбулаторія. Потрібно і транспортну інфраструктуру вдосконалити, дороги, адже їхати в інше село чи місто цією дорогою неможливо. Основний недолік цих реформ у тому, що люди не знають нічого. Проблема банальна – брак інформації. Та що казати, якщо ті, хто організовує ці зміни, самі не знають, що з них вийде. Тому треба проводити, насамперед, серед людей просвітницьку роботу, аби вони хоч якесь уявлення мали про децентралізацію.

ЛЮДИ

«Погляд»

4 червня 2015 р., №23 (782)

Будують маленький Крим у Хотині сприятливими, постійно доводиться пробивати собі шлях. Та найбільше дошкуляє туга за батьківщиною, адже відколи виїхали із Сімферополя, жодного разу туди не повертався. І, мабуть, ще не скоро повернуся, адже, кажуть батьки, вже двічі приходили по мою душу, запитували, чи, часом, не з’явився, – розповідає кримчанин. – Спілкуюся з батьками, вони кажуть, ситуація складна, громадських активістів придушують, а політичні розмови перейшли на кухню. Та по телефону вони особливо й не розповідають, що там коїться насправді, все в загальних рисах. Однак батьки звикли до подібних труднощів. Пори деякі проблеми, діти Енвера від нової домівки у захваті. Розповідає, їм у Хотині подобається, вони звикли до нового оточення і вже навіть розмовляють переважно українською мовою, використовуючи дедалі менше російських слів, особливо молодші синочки.

Кримчанин Енвер Кадиров разом із великою родиною втік від переслідувань на чужину Юлія ХОРОШУН ✉ July-kh@mail.ru

онад 70 років тому радянській владі знадобилося лише дві доби, аби депортувати із Кримського півострова все корінне населення. Торік, після анексії Криму росіянами, ситуація повторилася, та з однією відмінністю – багатьом кримським татарам довелося самим зробити непростий вибір – залишатися на батьківщині і жити у постійному страху за своє і життя рідних, зазнаючи постійних цькувань, або ж поїхати світ за очі без надії на повернення й спробувати жити далі на чужині. Одним із тих, хто вимушений був втікати разом із родиною із анексованого півострова був і сімферополець Енвер Кадиров. На батьківщині він був правозахисником та борцем за права кримських татар. На чужині – у Хотині, де він рік тому поселився разом із своєю великою родиною, став ресторатором – привчає хотинчан до рідної татарської кухні.

Втікав від переслідувань Енвер розповідає, втікати із Криму довелося через цілком реальну загрозу життю, оскільки займався правозахисною діяльністю, був спікером громадської організації «Правозахисний рух Криму». Коли почали зникати люди рік тому, організація займалася їхніми пошуками. – Про цю проблему як спікер заявив голосно на центральному українському телебаченні. І коли знайшли мертвим кримсько-татарського активіста Решата Аметова, на його похорони з’їхалося багато журналістів, у тому числі й іноземних. Намагався через них розповісти світу про те, що насправді відбувається у Криму. Після цього всіх, хто був налаштований проукраїнськи, цькували. Були навіть випадки, коли на дверях осель чіпляли листівки чи наліпки зі словами, що тут живе майданівець. Це були такі собі мітки. Коли я заговорив вголос про проблему, на мене теж посипались погрози, з’явилися жахливі публікації у місцевих ЗМІ із закликами знайти мене і закрити мені рота, – пригадує чоловік. – Коли цькування посилилось, на зборах нашої організації було прийнято рішення перереєструвати її на материковій Україні і переорієнтуватися на надання допомоги переселенцям із Криму. Аби убезпечити себе і велику родину (має трьох дочок та двох синів), Енвер Кадиров вирішив виїхати з Криму. На батьківщині залишилися батьки, які і далі живуть там у постійному страху. – Батько до останнього вмовляв мене не поспішати із переїздом і лише коли ситуація стала критичною, дав добро на наш

Хочуть створити етнографічне поселення

● Енвер Кадиров та його велика родина звикають до нової батьківщини. Фото надано Е. Кадировим виїзд. Самі ж їхати відмовилися, адже, кажуть, все життя чекали повернення до рідного Криму і вдруге покинути його не зможуть, – розповідає чоловік. Пригадує день, коли втікали: каже, взяли із собою переважно дитячі речі, ліжечка тощо. Поїздка до кордонів, де росіяни вже виставили свої блокпости, була дуже нервовою, адже переживали, що його ім’я вже внесено до списків тих, кого випускати заборонено. Заспокоїлися лише коли сіли у потяг на материку.

«Люди казали, приїхали татари і захопили хату» Куди саме їхати, обирали не довго. У соцмережах було безліч контактів волонтерських організацій, котрі пропонували допомогу вимушеним переселенцям із Криму. Натрапив на волонтерку із Чернівців Катерину Пономарьову, зв’язався із нею і дізнався, що тут є можливість забезпечити нашу багатодітну сім’ю житлом. Окрім того, аби влаштувати свою родину, мав завдання ще й займатися контактним розселенням переселенців із Криму. – Я мав знайти таке місце на Буковині, де могли би селитися мої земляки, точніше, де ми могли би жити громадою. Я дізнався про таке місто, як Хотин. Почитав його історію і з’ясував, що воно близьке нашому народові історично. Окрім того, нове місце проживання мало би мати перспективи для того, аби всі ми могли тут працювати, не відбираючи робочі місця у місцевого населення. Адже це могло би стати джерелом конфлікту. Проте уникнути цього

нам все одно не вдалося, – каже Енвер. – Коли лише приїхали, місцеве населення прийняло нас досить привітно, однак згодом почалися непорозуміння. Приміром, я мав проблеми із будинком, де поселилась наша родина – виник цивільно-правовий конфлікт, навіть судився. Окрім того, ширилися чутки, мовляв, там татари приїхали, захопили хату. Та на цьому не ▶ завершилося. Енвер не мав наміру сидіти, склавши руки, і чекати допомоги від когось, тож взяв одноразову допомогу у центру зайнятості та започаткував власний бізнес – відкрив ресторанчик татарської кухні. І через це зажив собі додаткових недоброзичливців. – Коронною і найбільш популярною стравою у нашому закладі стали чебуреки. У Хотині і до цього були підприємці, котрі готували цей виріб, однак наші чебуреки хотинчани полюбили більше, – каже чоловік.

Річ у тім, що це одне із традиційних для кримських татар заняття. Коли після депортації поверталися до Криму, ті, хто потрапляв до сільської місцевості, займалися сільським господарством, а у місті – смажили чебуреки, шашлик та інші традиційні страви. І вони завжди були популярними. Традиційний чебурек готується із

В окупованому Криму залишились батьки. Кажуть, вже кілька разів Енвера шукала тамтешня поліція

Для своїх нових земляків куховарить особисто Енвер Кадиров вчився бути кухарем і раніше ніколи не займався ресторанним бізнесом. Однак, каже, аби приготувати традиційні страви кримсько-татарської кухні, йому не потрібно особливих знань, адже рецепти та секрети приготування успадкував генетично. – Ми не робимо нічого особливого, просто готуємо наші традиційні страви, які віками варили у нашій родині. Куховарять не лише мої дружина та донька, але і я сам. Чому вирішили займатися саме цим?

баранини і смажиться на баранячому жиру. Однак ми адаптували цю страву і робимо її із телятини та смажимо в олії, зважаючи на кулінарні вподобання місцевих мешканців. А ще кладемо всередину різні начинки, наприклад, копчену курятину, додаємо сир, гриби, помідори та зелень. Раніше меню було більш різноманітним, варили також плов, манти й інші страви. Але справді гарно продавалися переважно чебуреки, тому тепер готуємо тільки їх. А також варимо традиційну каву на розпеченому піску, завдяки такій технології приготування вона ніби запікається.

«Дітям тут дуже подобається, навіть говорять вже переважно українською» Енвер каже, хоча живуть далеко від небезпечного нині Криму, почуття впевненості у завтрашньому дні поки що немає. – Люди нас трохи неправильно сприймають. Для декого ми конкуренти. Умови для праці важко назвати максимально

Нині у Хотині живуть три сім’ї кримських татар. Разом вони мають непогану ідею для розвитку туризму у регіоні. Енвер Кадиров розповідає, у семикілометровій зоні на околицях Хотина мріють створити таке собі автентичне етнографічне поселення. Вже навіть бізнес-план мають. – Це може стати ще одним туристичним об’єктом у Хотині. Яке привабить додаткових туристів. Це буде комплекс, який буде складатися з декількох поселень тих країн, які залишили свій слід – румуно-молдовське, литовсько-польське, українське, татаро-турецьке. Це буде не просто поселення, на території плануємо налагодити виробництво традиційних кримсько-татарських ремесел – лозоплетіння, виготовлення кераміки, обробка шкіри, чеканка із міді, традиційна кухня тощо. Окрім того, плануємо організувати фольклорний ансамбль. Усе це для того, аби не загубитися, не асимілюватися, а зберегти нашу автентичність, – каже Енвер. Таку свою активність кримчанин пояснює тим, що вони просто хочуть вижити. Переконаний, будь-хто на їхньому місці чинив би так само.

Вразило розмаїття зелені і достаток полуниці Коли приїхали із Криму до Хотина, де завдяки сприятливому клімату росте абсолютно все, перше, що вразило – велика кількість полуниці. У Криму ця смакота була не такою доступною. А також розмаїття зелені та соковитої трави. – Перша думка, яка з’явилася, коли все це побачив, була про те, що якщо завести баранчиків, то вони як колобочки будуть, – ділиться емоціями Енвер. – Коли почитав про місто, з’ясував, що цей район із давніх часів славився гарними врожаями різних фруктів – грушок, яблук, чорносливу і горіхів. Єдине, чого нам тут бракує – фініків та моря.

4 червня 2015 р., №23 (782)

www.vidido.ua

Христина Охітва дарувала прем’єри Артистка дала міні-концерт буковинцям 31 травня Ольга ШУПЕНЯ ✉ shupenia@ukr.net

▪ Чернівецька виконавиця Христина Охітва презентувала чернівчанам та гостям міста нову програму. У рамках фестивалю «Обнова», вона заспівала чотири композиції: «Лісова любов», «Намисто», «В ніч на Купала», «Зелена дубровойка». Власне, останній твір було присвячено усім поле-

глим на Сході українським воїнам. Глядачам сподобався не лише виступ нашої землячки, але й її образ карпатської красуні. Сама ж Христина Охітва мала не менше втіхи від фестивалю. – Надзвичайно приємно, що мене запросили на свято, яке цьогоріч є більш патріотичним, спрямованим на підтримку воїнів АТО, – каже співачка. – Я охоче їхала зі столиці до Чернівців, щоб подарувати своє мистецтво землякам, поділитися новими композиція-

ми. Схвилювало до сліз те, як надзвичайно бурхливо зустріла мене вдячна публіка. Звісно, це не лише моя заслуга. Тому дуже хочу подякувати за такі чудові пісні продюсерові проекту «Лісова любов», композиторуаранжувальнику, заслуженому діячу мистецтв України і просто чудовій людині Юрію Дерському. Він справді відчуває те, що я хочу сказати зі сцени. Також дякую організаторам за чудову атмосферу, яку цьогоріч відчула на «Обнові-фесті».

ЗІРКОВІ ХАЛЕПИ

Подумали, що приїхала сепаратистка Європейське турне Бужинської залишило неприємний осад та сумні спогади Ольга ШУПЕНЯ ✉ shupenia@ukr.net

аслужена артистка України Катерина Бужинська

нещодавно повернулася із благодійних гастролей Європою, де виступила у 10 країнах для 20 тисяч представників української діаспори. З’ясовується, нашій зірці там було не з медом. За цей 20-денний термін співачка чимало натерпілася від тих людей, які, здавалося, мали стати для неї опорою і підтримкою в турі «Українці в Європі». – Європейський тур мені хотіли зірвати, – розповідає після приїзду до України К. Бужинська – У Варшаві Уповноважений Посол України в Польщі переплутав моє прізвище з дуже схожим іншої української артистки, яка має інакшу політичну позицію, аніж я. Нам всюди намагалися перекривати кисень. І суто випадково у Софії мій чоловік дізнався від посла України в Болгарії про те, що насправді коїться, чому надходили листи про скасування моїх концертів. Коли я про це довідалася – була шокованою.

Звичайно, у нас попросили вибачення за цю безглузду понак осад залишився. милку, однак Загалом, під час благодійного туру К. Бужинської «Українці в Європі» було зібрано 7500 євро. едано тим українським Гроші передано сім’ям, в яких діти залишилив через війну на Сході. ся без татів й зібрали більше, але в – Грошей діаспорах винайшлися перевертали приблизно півторині, які вкрали дві тисячі євро, – скаржиться співачка. – Цее відбулося у Мюнхені. ка займалася організаЛюдина, яка ерту, забрала коробцією концерту, ми, доки ми були на ку з грішми, и про це довідасцені. Коли обували повернулися і спробували она сказала, що ти суму, вона гроші їй потрібні більсну асоціацію ше на власну «Україна». Коли грои, плакала. ші вкрали, на сильна, Я – людина але яким же було зчаруванмоє розчарувантикаєшся ня, коли стикаєшся з людьми,, які відбирають гроші не у ітей, які найнас, а у дітей, ього потребують. більше цього До речі,, восени має відаступний благобутися наступний р К. Бужинської. дійний тур их гастролей спіПід час цих тупить у Швеції, вачка виступить інляндії, НорДанії, Фінляндії, А та Канаді. вегії, США

ЗАКРИТТЯ СЕЗОНУ

У філармонії презентують віднайдену творчість Вербицького Концертний вечір присвячено 200-тій річниці від дня народження славетного композитора Ольга ШУПЕНЯ ✉ shupenia@ukr.net

▪ У філармонії готуються до завершення сезону. Щоб ця подія була вагомою для культурно-мистецького життя краю, чернівчанам та гостям міста презентують відроджені твори Михайла Вербицького, автора мелодії Державного Гімну України. До речі, на початку композитор створив цей твір для сольного виконання під гітару, а пізніше адаптував для чоловічого хору. Уперше наш славень публічно було виконано 10 березня 1865

року в Перемишлі. – Манускрипти творів Вербицького, які вважали давно втраченими, віднайшов у науковій бібліотеці ім. Стефаника головний диригент та художній керівник Академічного симфонічного оркестру Чернівецької філармонії Йосип Созанський. Саме тому відроджені твори композитора вперше прозвучать на Буковинській землі. Власне, це буде ще й світова прем’єра, повернення через століття українській музиці її забутих скарбів, – зазначила Надія Селезньова, ху-

отичного напрямку, а не просто собі касово-розважальний захід, – уточнила пані Надія. – Глядач почує еволюцію звучання Державного Гімну України: починаючи від сольного твору під гітару до су-

5 червня, о 18:30, у Чернівецькій обласній філармонії відбудеться завершальний концерт цього сезону

дожній керівник та головний диригент камерного хору «Чернівці».

– Цей концерт – справжня мистецька акція, просвітницький проект державного рівня і патрі-

часного оркестрованого варіанту. Загалом на концерті прозвучать 7 з 16 віднайдених оркестрових композицій Михайла Вербицького. Перед глядачами виступатиме симфонічний оркестр, камерний хор і чимало буковинських співаків та інструменталістів.

СПОРТ

«Погляд»

4 червня 2015 р., №23 (782)

«Буковина» нарешті перемогла ПІСЛЯМАТЧЕВІ КОМЕНТАРІ

● Чернівчани показали активну гру і врешті переграли гостей. Фото ФК «Буковина»

Чернівчани зіграли з ПФК «Суми» з рахунком 4:1

К «Буковина» зіграв останній домашній матч 29 туру. Суперниками нашої команди був ПФК «Суми». Глядачів, котрі вже встигли звикнути до невдалих виступів буковинців, прийшло вкрай мало – лише 500. «Жовточорні» зіграли таким складом: Когут, Сухоцький (Демянчук, 77), Лисюк, Темерівський (Головачук, 73), Орловський, Королянчук, Білоус, Власюк (Ситников, 60), Ателькін, Палагнюк, Ушаков (Самойленко, 57). Запасні: Одольський, Шостак, Косован.

Розпочався матч досить сприятливо для господарів поля. Вже на 4 хвилині зустрічі Сергій Ателькін вдало реалізував пенальті, відкривши таким чином рахунок. А наприкінці тайму подвоїти рахунок вдалося бомбардирові команди Василю Палагнюку. У другому таймі «жовто-чорні» продовжували ▶ завзято йти до перемоги. Та на 59 хвилині зустрічі пропустили гол від сумчанина Дмитра Богачова. Щоправда, вже на 70 хвилині Василь Палагнюк забив вдруге за матч. А ще за десять хвилин останній гол у матчі забив Борис Орловський. Таким чином «Буковина» нарешті таки виборола перемогу з рахунком 4:1.

На офіційному сайті ФСК «Буковина» вболівальники визначали кращого гравця у цьому матчі. Найбільше відсотків голосів набрав автор двох голів – нападник Василь Палагнюк (37). Оформивши дубль у матчі з «Сумами», Василь став кращим бомбардиром «Буковини» у

Автор двох голів – нападник Василь Палагнюк став кращим гравцем матчу сезоні – 5 голів у 9 матчах. Другим у голосуванні став воротар Богдан Когут – 29%. По 6% голосів одразу троє гравців нашої команди – півзахисники Борис Орловський та Сергій Ателькін, а також нападник Андрій Королянчук.

Юрій Гій, головний тренер «Буковини» Ми, можливо, знайшли «свою» команду, яка, так би мовити, «возила» нас два тайми, а ми забивали голи. Ось і весь коментар. Довгі передачі, скутість гравців у середині поля, боязнь помилки – це все, на жаль, переслідує нас впродовж весняної частини першості України. Замість того, щоб заспокоїти гру і спробувати грати у свій футбол, ми допускаємося невимушеного браку і потім стараємося всіма зусиллями відібрати м’яч. Відповідно і гра такою виходить. На жаль, дуже рідко від рівня такої гри можна очікувати перемог. Проблеми від нас нікуди не ділися. Немає тих виконавців, тих лідерів, окрім, звичайно, Когута, Палагнюка, Ателькіна, Орловського, які можуть суттєво змінити малюнок гри. І все ж вітаю хлопців із перемогою. Вони її вимучили. Настрій у нас не дуже добрий. Вже можна підбити певні підсумки, бо нам залишилося провести у поточній першості України лише одну гру. На жаль, цей сезон став для нас провальним в усьому. Нам не вдалося порадувати вболівальників, принаймні у домашніх матчах. Ми повинні були не тільки результатом, але й самою грою, заохочувати вболівальників приходити на стадіон. Щодо майбутнього команди, то відбулася зустріч президента ПФЛ України Сергія Макарова з мером і губернатором. Наскільки мені відомо, на цій зустрічі був голова Чернівецької обласної федерації футболу пан Орлецький. Вирішували питання щодо майбутнього клубу. Для того щоби існував клуб, потрібні такі форми фінансування, які будуть стабільними та прогнозованими. Вважаю, що якщо не відбудуться інфраструктурні зміни та не буде фінансової стабільності, то немає змісту залишатися у Першій лізі. Якщо казати про ті вимоги, які ставлять під час ліцензування клубу, то ми, на жаль, не дотягуємо у багатьох параметрах. У майбутньому треба змінювати ситуацію на краще Юрій Ярошенко, головний тренер ПФК «Суми» Вітаю господарів поля з перемогою. Вони здобули заслужену перемогу. «Буковина», напевно, дуже хотіла перемогти. Ми припустилися багатьох дитячих помилок в обороні, які призвели до голів у наші ворота. Звісно, що робити таких помилок не хочеться. І все ж у футболі так: якщо не припустишся помилки, то проаналізувати її важко. Ця гра показала нам ті недоліки, які у нас є. Тому будемо над цим працювати. Вже наступного сезону намагатимемося не повторювати таких помилок. На передматчевій установці ми казали, що у нас є шанс зробити крок уперед. На сьогодні, напевно, ми ще не готові до цих кроків. Як ти до футболу поставишся, так він і тобі відповість. Я не знімаю з себе відповідальності за результат. Для мене – це хороша школа. Тепер, напевно, не буду піддаватися емоціям, а буду виходити з того, що сьогодні потенціально треба зробити зі складом. Ще хочу сказати, що Чернівці – чудове місто. Хочеться, щоби «Буковина» залишилася у Першій лізі.

БОКС • ЧЕМПІОНАТ УКРАЇНИ

Боксери привезли «золото» і «срібло» з Ужгорода Відзначилися на змаганнях Вадим Клим та Ратмір Турчанінов ▪ Днями в Ужгороді відбувся чемпіонат України з боксу серед юнаків 2001-2002 р. н. Участь в змаганнях взяли понад 250 спортсменів з усіх областей України. Головним гостем змагань був інтерконтинентальний чемпіон у першій важкій вазі за версією WBO, олімпійський чемпіон, чемпіон світу, чемпіон Європи, багаторазовий чемпіон України Олександр Усик. «У боксі наважливіше – це виконувати установку тренера та не слухати нікого. Головне робити те, що вам каже ваш наставник. Я не дуже слідкую за дитячим боксом, але чітко знаю, що молоде покоління має рости і розвиватись. Сьогодні я приїхав на цей чемпіонат, щоб подивитись на дітей, можливо знайти нові таланти. Знаю, що у нашій країні є багато молодих і перспективних спортсменів, котрі потребують підтримки та допомоги. Зараз в Україні іде зміна поколінь, тому треба звернути особливу увагу на молодь і розвивати їх», – зазначив боксер. - Буковинців на цьому чемпіонаті було немало: збірна області формувалася з представників різних залів боксу. Отже, у ваговій категорії 37 кг наш край представляв Юрій Том’юк (ДЮСШ м. Вижниця, тренер – Микола Гакман), який, без сум-

нівів, був одним із фаворитів цієї категорії і до цих змагань пройшов усі навчально-тренувальні збори зі збірною України. Та сенсаційно поступився у першому ж поєдинку Микиті Кропивину з Донецької області й не зміг підтвердити свого чемпіонського титулу, здобутого наприкінці 2014 року на юнацькому ЧУ в Чернівцях. Абсолютно те ж саме стосується його товариша по команді Валентина Гермаківського (ДЮСШ м. Вижниця, тренер – Микола Гакман), що виступав у в. к. 38,5 кг, ще одного вже екс-чемпіона України. Він першого ж дня змагань нічого не зміг протиставити Данилові Горі з Чернігівської області і усі судді віддали перемогу саме його опонентові. У в. к. 41,5 кг від Буковини виступав Дмитро Варварич (БК «Спарта» Великий Кучурів, тренер – Петро Москалюк). Дмитро теж «вилетів» відразу у першому ж двобо] чемпіонату. Поступився він Дмитрові Самойлюку з Хмельницької області з рахунком 0:3. Четвертим, і останнім невдахою першого дня змагань став ще один екс-чемпіон України торішньої чернівецької «версії» Стівен Корнівський (БК «Спартак-Ліга-Прім» Чернівці, тренер – Федір Бурма) у в. к. 68 кг. Олег Ворона з Івано-Франківської області не залишив чернівчанинові жодного шансу і переміг одноголосним рішенням суддів. Два поєдинки на ужго-

родському рингу провів Георгій Морар (БК «Спартак-Ліга-Прім» Чернівці, тренер – Федір Бурма), що боксував у в. к. +76 кг. Бронзовий призер торішнього ЧУ в Чернівцях у першому поєдинку переміг Максима Попеску з Херсонської області, а в другому поступився представникові Київської області Данилові Ковтуну, діставшись таким чином цього

разу лише чвертьфіналу, – розповідає прес-аташе Чернівецької обласної федерації боксу Альберт Комарі.

- А ось серед 40-ка фіналістів знайшлося місце для таких буковинських спортсменів, як Вадим Клим (ДЮСШ м. Вижниця, тренер – Микола Гакман) у в. к. 44,5 кг і Ратмір Турчанінов (на фото) (БК «Варяг» Чернівці,

тренер – Дмитро Сажен) у в. к. 48 кг. Вадим Клим дуже впевнено «розібрався» з першими своїми двома суперниками на цих змаганнях. Жодних шансів на перемогу він не залишив Андрію Мосонзенку (Черкаська обл.) і Станіславу Андрущенку (Львівська обл.), проти обидвох – перемоги одноголосним рішенням суддів. Дещо складнішим виявився поєдинок із Ярославом Морозовим (Дніпропетровська обл.), де один із суддів віддав перемогу суперникові Вадима (2:1). А у фіналі Клим зійшовся з Дмитром Маланчуком (Хмельницька обл.). І в результаті – 3:0 на користь буковинця, маємо ще одного чемпіона України з боксу цього року. Ратмір Турчанінов взагалі став відкриттям чемпіонату з усіх буковинських учасників. Його перемоги над суперниками – 3:0 проти Романа Благути (Львівська обл.) і двічі 2:1 проти Іллі Деркача (Запорізька обл.) та Руслана Оніщенка (Полтавська обл.). У фіналі на нього чекав Артур Маркарян (Житомирська обл.). Перший раунд фіналу був за Ратміром, а от у двох інших він, безсумнівно, поступився представникові Житомирщини і таким чином став володарем срібної нагороди чемпіонату України. Отож в результаті команда буковинських боксерів здобула в Ужгороді одну золоту і одну срібну нагороду.

4 червня 2015 р., №23 (782)

СПОРТ

www.vidido.ua

Юрія Гія назвали тренером 29-го туру Таке місце визначив начив тренеру портал л «Football.ua», складаючи симфолічну збірну ірну сімволічну чну збірну 29 а версією Інтертуру за урсу «Football. нет-ресурсу отрапили троє ua» потрапили гравців «Буковини», а аставник став їхній наставник тренером туру. «Останнім часом Гій ував задоявно не отримував и підопічволення від гри ого не виних – багато чого ходило, кадровіі ставки не спрацювали, занадто багато було упущено під час осіннього жебрацтва, щоб навесні реально претендувати на вихід із зони вильоту. Тренеру навіть довелося переглянути склад, звільнивши тих, у кого, так би мовити, «не горіли очі». У результаті він отримав хай і не наймайстровиту і дослідну, але вже точно вольову і небайдужу команду. Яка, як бачимо, змогла розгромити навіть дуже добротних сумчан. Шкода, звичайно, що перемога ця запізніла і в цілому не змінює співвідношення сил як між цими суперниками, так і між аутсайдером і лігою в цілому», – йдеться на Інтернетресурсі. Що ж до футболістів, то місце

у команді знайшлося для Євгена Ушакова, Сергія Ателькіна та Василя Палагнюка. Євгенові Ушакову відвели роль правого півзахисника. Як пояснюють автори рейтингу, зважаючи на велику конкуренцію, на місце лівого крайнього поставимо Ушакова праворуч, маючи на увазі, що він більше атакував з протилежного флангу. Не відзначити активність Євгена в останньому матчі важко – він став співавтором одного з голів своєї команди, виконав чимало небезпечних прострільних і навісних передач, міг забивати і сам – але воротар суперників вчасно зреагував. Центральним півзахисником

став Сергій Ателькін. А вс все тому, що «активна гра Сергія стала однією з причин сенсацій сенсаційної великої перемоги чернівчан чернівч над сумчанами. Уже в дебюті Ателькін поліз у відбір в чужому чужом майданчику і вийшов переможцем перем – заробив пенальті, яки який сам і реалізував. Надалі стрижневий стриж півзахисник буковинців залишався в грі – виграв ч чимало боротьби, був корисний корисни у початкових фазах контратак. кон Наприкінці матчу порадував глядачів зу зухвалою спробою пробити через б в падінні і і – і був несебе далекий від успіху. А ось Василеві Палагнюку віддали місце нападника. «І навіть не знаєш, про що шкодувати – або що Палагнюка не вдалося повернути ще раніше, або що він не набрав такої форми, як зараз, – пишуть експерти. – Незважаючи на те, що сумчани багато атакували, «Буковині» в заключному домашньому матчі сезону вдалося не просто перемогти, а розгромити непростого суперника. У підсумковому рахунку 4: 1 – багато роботи Василя: він відзначився дублем, в глибині поля починав четверту гольову атаку своєї команди, та й взагалі був активний і міг забивати ще не раз і навіть не два». на правах реклами

Кафедра військової підготовки Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича запрошує на навчання 2015 року за програмами підготовки офіцерів запасу за військово-обліковими спеціальностями: 1) Бойове застосування механізованих підрозділів; 2) Бойове застосування підрозділів наземної артилерії; 3) Бойове застосування підрозділів артилерійської розвідки; 4) Політологія; 5) Соціологія. Вступники при проведенні конкурсного відбору проходять: - професійно-психологічний відбір кандидатів, який включає оцінку військової направленості, оцінку рівня нервово-психічної стійкості та оцінку спроможності до навчання; - визначення рівня знань з предмета “Захист Вітчизни”; - перевірку рівня фізичної підготовленості. Вступні випробування з фізичної підготовки проводять тільки після позитивного рішення військово-лікарської комісії про придатність кандидата до навчання за програмою офіцерів запасу. Більш детальну інформацію про умови вступу та порядок проведення конкурсного відбору можна отримати на сайті кафедри військової підготовки.

УМОВИ ВСТУПУ Для навчання на кафедрі приймають на добровільних умовах студентів та студенток вищих навчальних закладів III і IV рівня акредитації денної форми навчання віком до 25 років, які є громадянами України та придатні до військової служби за станом здоров’я, моральними і діловими якостями. На момент вступу

студенти, які виявили бажання навчатись на кафедрі, повинні бути переведені або зараховані (для скороченої форми навчання) на третій курс ВНЗ. Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 1 лютого 2012 року №48, військову підготовку можуть проходити студенти будь-якого ви-

щого навчального закладу України за умови відповідності їх напряму підготовки на факультеті свого ВНЗ військово-обліковій спеціальності, за якою проводиться підготовка офіцерів запасу. Також з 2015 року планується залучення до військової під-

готовки за програмою офіцерів запасу громадян України, які мають вищу освіту не нижче “бакалавр”, придатні до військової служби за станом здоров’я, моральними і діловими якостями та на початок військової підготовки їм не виповнилось 40 років.

КОНТАКТИ: Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, кафедра військової підготовки: вул. Героїв Майдану, 41, тел./факс: (0372) 54-33-01; 54-36-11, E-mail: clg-mil@chnu.edu.ua, www.cvp.chnu.edu.ua.

КУХНЯ

«Погляд»

4 червня 2015 р., №23 (782)

Готуємо смачні закуски Як зробити звичайні легкі страви зі смаком делікатесів, знає професійний кухар Юлія Харик ▪ Легкі закуски завжди доречні. Вони можуть підійти як

для коротких посиденьок із подругами, так і для ділової зустрічі. Безумовно, такі страви – невід’ємна складова відпочинку на природі. Окрім простих закусок, які роблять за лічені хвилини, бувають і вишукані, які по-справжньому здивують навіть дуже вибагливих гостей. Зі своїми ліпшими рецептами ділиться з читачами «Погляду» професійний кухар Юлія Харик.

Курячі шашлички на природі

Огірки з яловичиною по-китайськи Інгредієнти: яловичина – 400 г, огірок – 400 г, цибуля біла – 1 шт., часник – 4 зубочки, перець болгарський (150 г) – 1 шт., перець червоний пекучий – 1 ч. л. (якщо не дуже гострий, то дві), коріандр – 1 ч. л., соєвий соус «Кіккоман» – 4 ст. л., цукор – 1 ч. л., сіль (до смаку) – 1 ч. л., оцет (винний, дев’ять відсотків) – 2 ст. л., олія кукурудзяна, кунжутна або оливкова) – 4 ст. л. Спосіб приготування Солодкий перець нашаткувати тоненькою соломкою. В огірків відрізати кінчики і нарізати їх уздовж вузькими довгими брусочками. Скласти в миску, пересипати сіллю і залишити на 15-20 хвилин, щоб пустили сік. Цибулю нашаткувати напівкружальцями. Часник дрібно нарізати. М’ясо порізати тонкою соломкою. На добре розігрітій пательні з олією обсмажити м’ясо. Слід це робити на сильному вогні, постійно помішуючи. Огірки трохи відтиснути і злити сік. На них купкою викласти червоний гострий перець, коріандр і цукор. Зверху засипати цибулею і солодким перцем. Додати сіль і залити вмістом сковорідки. Перемішати. Додати часник, оцет і соєвий соус. Перемішати ще раз. Накрити салатник кришкою і в холодильник на півгодини.

Цибуля, запечена у сухарях

Інгредієнти: олія оливкова (або інша) – 100 мл, молоко – 30 мл, спеції (сіль, перець), часник – 2-3 зубчики, цибуля ріпчаста (середнього розміру) – 2 шт., грудка куряча (три подвійні) – 600 г. Спосіб приготування Цибулю нарізати і подрібнити у блендері, додати дрібно нарізаний часник, також – сіль, перець, олію і молоко. Маринад готовий! Курячі грудки нарізати пластинками і нанизати на шпажки, обмазати маринадом, скласти в посуд. Вони встигають промаринуватися за 30-60 хвилин (доки розжарюється вугілля). Обсмажити на тліючому вугіллі, але не пересмажувати.

Інгредієнти: цибуля (велика) – 1 шт., яйце – 1 шт., мелені сухарі – 0,5 склянки, чебрець – 1 ч. ложка, сіль і чорний мелений перець – до смаку. Спосіб приготування У цибулини зрізати верхівку, щоб перевернутою вона нормально стояла на робочій поверхні. Почистити цибулину і поставити «хвостиком» вгору. Тонким невеликим ножем, зверху вниз, розрізати цибулину на 16-20 сегментів (стежте, щоб ніж не заходив за середину овоча). Перевернути цибулину вгору зрізаною верхівкою і пальцями розібрати її на пелюстки. Отриману «хризантему» перекласти у форму для запікання. Яйце збити виделкою. Сухарі змішати з чебрецем, сіллю і перцем. Акуратно пензликом змазати кожну пелюстку «хризантеми» яйцем, потім присипати сухарями. З фольги зробити купол і прикрити ним цибулину. Запікати у розігрітій до 220°С духовці 7 хвилин, потім забрати фольгу і запікати ще 10-15 хвилин до золотистого кольору цибулини. Варто подавати цю закуску з улюбленим соусом.

Рулетики з шинки з сиром

Закуска з печених овочів Інгредієнти: тонко нарізана шинка – 300 г, яйця, зварені на твердо – 2 шт., сир – 150 г, яблуко – 1 шт., часник – 1 зубчик, майонез, трохи свіжого кропу. Спосіб приготування Потерти яйця, сир і яблуко. Змішати сир, яйця, яблуко і вичавлений часник. Додати дрібно нарізаний кріп. Заправити майонезом, перемішати. На скибочки шинки викласти сирну начинку, скрутити в рулетики.

Паштет з курячої печінки з вершковим сиром

Інгредієнти: баклажан – 1 шт., солодкий червоний перець – 2 шт., помідори – 3 шт., часник – 3 зубчики, кінза – один пучок, сіль і перець. Спосіб приготування Розігріти духовку до 220 градусів, або включити режим гриль. Овочі викласти на деко цілком. Запекти їх близько години, доки шкірка не обвуглиться. Обчистити овочі від чорної шкірки, вони мають бути соковитими всередині. Нарізати їх дуже дрібно. Вичавити часник і дрібно нарізати кінзу. Можна подати до м’яса.

Рулети з огірка з сирним салатом

Інгредієнти: вершкове масло – 1 ст. л., часник – 1 зубчик, дрібно нарізана цибуля – 1 ст. л., куряча печінка – 100 г, міцне вино – 2 ст. л., вершковий або плавлений сир – 75 г, сіль і перець до смаку. Спосіб приготування Розтопити масло в сковорідці на середньому вогні. Додати дрібно нарізану цибулю, обсмажити близько 10 хвилин до прозорості. Потім додати подрібнений часник і очищену та нарізану курячу печінку. Зменшити вогонь до мінімуму і тушкувати близько 10 хвилин, до готовності печінки. Перекласти печінку з цибулею, часником і міцним вином у блендер, додати сир, сіль і перець. Подрібнити у блендері до однорідної маси. Перекласти в миску і поставити в холодильник як мінімум на 2 години перед подачею на стіл.

Інгредієнти: огірки -2 шт., чері – 5-6 шт., сир нежирний – 200 г, сметана – 1 ст. л., черемша – півпучка, сіль, зелень – до смаку. Спосіб приготування Сир розім’яти виделкою, додати порізану черемшу та зелень, сметану, посолити. Огірки порізати уздовж тонкими смужками (для цього можна використати овочечистку). На кожну смужку з огірка покласти трошки начинки та загорнути рулетиком. Зверху на кожен покласти по половинці чері.

Над сторінкою працювала Ольга ШУПЕНЯ

4 червня 2015 р., №23 (782)

НА ДОЗВІЛЛІ

www.vidido.ua

СКАНВОРД

ПОДЯКА Родина Автоцьких з Америки та родина Нудельман з Ізраїля висловлюють щиру подяку директору міського комунального підприємства «Історикокультурний заповідник Кладовища по вулиці Зеленій» Анжелі Іванівні Ніколаєвій за неоціненну безкорисну допомогу у пошуках могил рідних та близьких і сприяння у реставрації надмогильних пам’ятних споруд.

ПОГОДА ГОРОСКОП НА 8-14 ЧЕРВНЯ ОВЕН. Почуття можуть зашкодити вашiй кар`єрi. Вдалий перiод для вiзиту до лiкаря за рецептом необхiдних лiкiв. Iснує вiрогiднiсть емоцiйних зривiв.

ТЕРЕЗИ. Ваша стриманiсть буде сприйнята близькою людиною як неувага, що може призвести до непорозумiнь i образ.

ТЕЛЕЦЬ. Ваша прямота i вiдвертiсть допоможуть розвiяти недомовленостi. Проявляйте стриманiсть, не йдiть напролом - i вам трапиться нагода досягти замисленого.

СКОРПIОН. Будете бадьорi та iнiцiативнi, всi справи вдаватимуться. У другiй половинi тижня суворо дотримуйтеся дiєти. Придiлiть бiльше уваги дiтям, надовго не відпускайте їх.

БЛИЗНЮКИ. Станете ще серйознiшими i працелюбнiшими. Ваша розторопнiсть допоможе узятися за кiлька справ вiдразу i кожну довести до кiнця. Якщо вам належить звертатися у державнi iнстанцiї, не втрачайте самовладання

СТРIЛЕЦЬ. Не рекомендують братися за серйозну i важку роботу на службi i вдома. Буде багато зустрiчей, обнадiйливi переговори, можливо, вiдкриються цiкавi перспективи.

РАК. Ви будете занадто дратiвливими, повнiстю пiдкорятиметеся мiнливому настрою. Любовнi розчарування будуть переживатимете важко.

КОЗЕРIГ. Велика вiрогiднiсть того, що вас попросять оплатити давні рахунки. Тому розрахуйтеся з кредиторами, тим паче що незабаром фiнансовi труднощi змiнить успiх.

ЛЕВ. Вірогідно, що дехто може неправильно розцiнити дiлову активнiсть i вважати вас надмiрно самовпевненим. Вплив планет нейтральний - можна займатися своїм здоров`ям, господарськими справами. ДIВА. Чоловiки продемонструють готовнiсть до лицарських вчинкiв. Радимо придiлити бiльше часу домашнiм справам i не з`ясовувати стосунків із членами сiм`ї.

Зареєстровано управлінням з питань інформаційної політики та преси ОДА Свідоцтво ЧЦ № 268 від 17.03.2004 р. Газета виходить раз на тиждень: четвер.

ВОДОЛIЙ. Можливi проблеми зi здоров`ям. Що складнiшим буде завдання, то краще його реалiзуєте. Вихiднi проведiть у колi сiм`ї.

РИБИ. Цього тижня можна цiлком розраховувати на успiх у справах. Все, що вiдбуватиметься, пiде вам на користь, хоч би яким дивним це здавалося на перший погляд.

Буде тепло і сонячно 4 червня до вечора хмари, що панували в небі у Чернівцях весь день, заберуться геть. Вночі та вранці опадів не очікується. Удень йтиме дощ із грозою, проте ближче до вечора він закінчиться. Температура повітря вночі очікується в межах від 18° до 20 ° тепла, вдень повітря прогріється до 21° - 23°. 5-6 червня у Чернівцях з ранку та до самого вечора небо буде ясним. Без опадів. Температура повітря вночі становитиме 16° – 18°, а вдень – 20° - 23° тепла. 7 червня увесь день у Чернівцях утримається ясна погода. Без опадів. Температура повітря вночі становитиме 17-19°, а вдень до 21-27°. 8-9 червня у Чернівцях хмар на небі спостерігатися не буде, день обіцяє бути ясним. Без опадів. Лише ввечері воно затягнеться хмарами Температура повітря вночі становитиме 16° - 20°, а вдень – 22° - 27°.

▶ Четвер 4.06 Вдень вночі дощ

▶ П’ятниця 5.06 Вдень вночі хмарно

▶ Субота 6.06 Вдень вночі ясно

▶ Неділя 7.06 Вдень вночі ясно

▶ Понеділок 8.06 Вдень вночі ясно

▶ Вівторок 9.06 Вдень вночі ясно

▶ Середа 10.06

МАГНІТНІ БУРІ 5 червня з 00.00 до 04.00

Засновник: Рада засновників. Головний редактор Сергій Ключук. Редактор Володимир Бобер. Видавець Тетяна Ковальчук. Адреса редакції: 58029, м. Чернівці, проспект Незалежності, 96, 6-й поверх E-mail: poglyad.chn@gmail.com

Телефони: з питань передплати: 52-32-06, ks_vidido@ukr.net реклама: 520-111. Редактор: 522-311, Журналісти: 522-080 Редакція не завжди поділяє позицію авторів

публікацій. Відповідають за достовірність фактів автори. Спілкування з читачами тільки на сторінках газети. Матеріали з позначкою R опубліковані «на правах реклами». Газету надруковано у друкарні ПП Ключук С. М.

Вдень вночі ясно

м. Чернівці, вул. Заводська, 37в Підписано до друку 03.06.2015 р. Замовлення № 155 Наклад* 12000 Відповідальний за випуск Олесь ЗАДНІСТРОВСЬКИЙ *Тираж складено за попереднім замовленням реалізаторів газети та за інформацією Агенції передплати і кур’єрської доставки

«Погляд»

4 червня 2015 р., №23 (782)