Погляд №28 2014 by poglyad poglyad

9 ШКОЛЯРІВ НАБРАЛИ 200 БАЛІВ НА ЗНО

▶ 4

www.vidido.ua

ТАРАС БАБУХ: УХ: «Деякі двірники ники пляшки збирають, ирають, аби вижити и на ці копійки» ки» ЧЕТВЕР• 10 липня 2014 року • №28 (735)•індекс 98703•ціна 3,00 грн.

▶ 6

«Фольксваген» протаранив автобус

«Фольксваген Пассат» ремонту не підлягає, збитки водія мікроавтобуса, за попередніми підрахунками, становлять 70 тисяч гривень ● Внаслідок зіткнення мікроавтобус перевернувся і врізався в огорожу житлового будинку. Фото автора Реклама

▶ 3

НОВИНИ

10 липня 2014 р., №28 (735)

Довкола аеропорту розгорівся скандал

ДУМКИ ВГОЛОС Чому у Чернівцях нема аеропорту?

Олена, продавець Дуже незручно, що із Чернівців не виконують рейси. Якщо рейс далекий, доводиться їхати потягом до Києва, а звідти вже летіти, куди потрібно. Витрачаєш додатково час і гроші. Чиновники ніяк не можуть поділити гроші, тому й не реконструюють злітну смугу. Про те, що скоро аеропорт запрацює говорять вже давно, але, гадаю, далі балачок справа не просунеться.

Міністр інфраструктури Максим Бурбак заявив, що на тендері щодо ремонту злітної смуги вкрали 600 тисяч гривень Ольга МАКСИМЮК ✉ o_maksymiuk@mail.ru

ернівецькому аеропорту, який кілька років працював без прибутку, а останнім часом взагалі загруз у боргах, знову дали гроші із бюджету міста. Йдеться про майже шість мільйонів гривень, які виділили на ремонт злітно-посадкової смуги аеродрому КП «Міжнародний аеропорт «Чернівці». І наразі одеська фірма ПП «Євродор» виконує там ремонтні роботи. Однак після проведення тендера заговорили про те, що чиновники розкрадають гроші з міського бюджету. Зокрема міністр інфраструктури Максим

● У злітно-посадкову смугу чернівецького аеропорту лише за останні кілька років вклали більше 10 мільйонів гривень. Фото з архіву «Погляду»

Бурбак розкритикував рішення сесії Чернівецької міської ради про виділення коштів на ремонт злітно-посадкової смуги міського аеропорту та заявив, що на тендері з ремонту смуги вкрали 600 тисяч гривень. – Я не зрозумів цієї хитрості, яку зробила міська рада щодо

КОМЕНТАР ДО ТЕМИ Депутати вирішать, чи передавати злітну смугу аеропорту у державну власність Олексій Каспрук, мер Чернівців

Рішення міської ради про терміновий ремонт злітнопосадкової смуги в аеропорту підтримую і вважаю своєчасним. Відтягувати рішення про початок робіт в аеропорту місто більше не могло, оскільки інспекторський припис Державіаслужби України зобов’язував нас до 20 липня цього року провести капітальний ремонт злітно-посадкової смуги. Інакше, аеропорт був би понижений у класі або взагалі закритий. Без діючого аеропорту Чернівці втрачають інвестиційну та туристичну привабливість. Тому вкладені у його ремонт кошти з міського бюджету вважаю виправданими. Рішення про передачу злітно-посадкової смуги у державну власність прийматиме сесія міської ради. Переконаний, що це буде зважене рішення в інтересах громади Чернівців і держави.

злітної смуги. Позиція держави – зібрати всі злітні смуги в одне державне підприємство, бо це стратегічні об’єкти. Зараз Чернівецька міська рада витратить на ремонт шість мільйонів, а так би держава витратила, – заявив міністр. Також М. Бурбак зауважив про 10% відкату від суми тендера, тобто 600 тисяч гривень, від шести мільйонів (вартість проекту). Одночасно на своїй сторінці у «Facebook» депутат міськради Володимир Бешлей оприлюднив інформацію, що внаслідок укладання угоди з одеською фірмою про ремонт злітної смуги, майже мільйон гривень з міського бюджету буде розтягнено по кишенях чиновників ратуші та на 300 тис. грн. завищена вартість виконання робіт. Після оприлюднення цієї інформації у ЗМІ мер Чернівців Олексій Каспрук доручив провести службове розслідування стосовно дотримання вимог законодавства під час проведення тендера з визначення виконавця робіт з ремонту злітно-посадко-

ФОТОФАКТ

вої смуги в Чернівецькому аеропорту, повідомили в прес-службі міськради. – Звернувся до прокуратури області, щоб вони перевірили законність проведення всіх тендерних процедур, – зазначив О. Каспрук. – Вони перевірять інформацію про ймовірність зловживання бюджетними коштами, передбаченими на ремонт злітно-посадкової смуги аеропорту. Цей тендер відбувся за місяць до виборів міського голови. Будуть відповідати ті люди, які займалися конкурсом. Чи були зловживання чиновників під час проведення тендера з’ясовує прокуратура та, окрім цього, городяни хочуть знати, чи не дарма стільки мільйонів «закатали» в асфальт аеропорту. Адже цілком логічним є те, щоб злітнопосадкова смуга чернівецького аеропорту залишилася на балансі міста. Бо у її ремонт впродовж лише останніх кількох років вклали не один десяток мільйонів платників податків чернівчан. І буде дуже несправедливо щодо громади міста, за чиї гроші ре-

Сергій, вчитель фізичного виховання Думаю, що робота стоїть на місці через махінації чиновників. Аеропорти є і в менших містах, а у Чернівцях ніяк не наважаться довести будівництво до ладу. Завжди говорять одне і те ж – не вистачає коштів. Відколи аеропорт не працює, могли б і зібрати потрібну суму. Ірина, вчитель української мови Як на мене, у Чернівцях жодне будівництво не завершується вчасно, про аеропорт годі й говорити. Це ж величезна територія, яку ніхто не використовує. Думаю, він у такому стані буде ще довго. Ніби виділяють якісь кошти, але чи використовують їх за призначенням – не знає ніхто. Опитувала і фотографувала Яна МАРІЯНЧУК

монтували аеропорт, якщо прибуток від цього йтиме не до міського бюджету, а отримає хтось інший.

ФІНАНСИ

Буковинцям затягують паски Юлія ХОРОШУН ✉ July-kh@mail.ru

9 липня у приміщенні міськради студенти кафедри архітектури ЧНУ презентували вісім макетів арт-центру імені І. Миколайчука. – 39 студентів взяли участь у цьому конкурсі, - розповідає куратор конкурсу, викладач кафедри архітектури ЧНУ Наталiя Хілько. – Усі вони були поділені на групи. Найкращі макети арт-центру визначали досвідчені чернівецькі архітектори на чолі з головним архітектором міста Сергієм Гомоновичем. Перше місце виборов проект групи студентів, де лідером була Наталія Данилюк. Подальша доля макетів і студентських проектів наразі невідома. Чи втілять хоча б один із них – невідомо. Віталія КОЗМЕНКО

«Погляд»

▪ Нові старі кадри взялися до роботи – рахують збитки, завдані бюджету області попередніми керівниками й вигадують способи, як зекономити те, що залишилося. Відтак запровадили режим жорсткої економії. Перш за все, скоротять видатки на себе: табу на нові авто, мобільні телефони, ноутбуки, побутову техніку, оплату послуг мобільного зв’язку та ремонти у кабінетах. Менше витрачатимуть на фінансування декотрих регіональних програм, серед яких висвітлення у ЗМІ діяльності ОДА (на 200 тис. грн.), проведення ярмарків, фестивалів, конкурсів, творчих звітів (750 тис. грн.), відзначення державних, регіональних та професійних свят, ювілейних дат (500 тис. грн.). Завдяки цьому планують заощадити 10 мільйонів гривень. Окрім того, мають намір

оптимізувати мережу бюджетних установ. Як зазначила ди-

ректор департаменту фінансів ОДА Єлизавета Пушко-Цибуляк,

протягом останніх трьох років у бюджетній сфері збільшили штатну чисельність на 594 одиниці, що спричинило зайві видатки на 25 мільйонів гривень. Відтак бюджетників скорочуватимуть. Перш за все йдеться про різні моніторингові й обслуговуючі групи, створені протягом останніх років. Також переглянуть систему функціонування сільських клубів та бібліотек. Окрім того, створили фінансові групи, які займатимуться мобілізацією бюджетних коштів. Вони вже виявили низку проблем. Зокрема на сумнозвісному будівництві Будинку культури у Сокирянах, яке спочатку оцінювалося в 13 мільйонів, а згодом вартість зросла до 60 мільйонів. Йдеться про нецільове використання 1,2 мільйона гривень.

10 липня 2014 р., №28 (735)

НОВИНИ

www.vidido.ua

«Фольксваген» протаранив автобус У ДТП в Опришенах дивом ніхто не постраждав, хоча обидві машини потребують серйозного ремонту

вого ресторану «Марія» прямо на зустрічну смугу. Як розповів пасажир буса, маневр водія легковика вони так і не зрозуміли. – Зателефонував другу, аби той забрав мене з митниці. Ми їхали додому до Чернівців. Коли проїжджали Дубівку (ОпришеПродовження ни), від ресторану «Ма◀ 1 рія» виїхав «Фольксваген Юлія ХОРОШУН Пассат», виїхав на середи✉ July-kh@mail.ru ну дороги і зупинився. Ми вирішили призупинитися ього понеділка ввечері також, аби пропустити проїхати міжнародною водія. Та він раптово рушив з трасою Чернівці – По- місця, виїхав на нашу смугу і рубне було досить склад- врізався просто-таки в бік нано. Дві із трьох смуг у шого мікроавтобуса. Через що районі села Опришени ми перевернулися і врізалися в було заблоковано через масш- огорожу будинку, – розповідає табну аварію. Зіткнулися лег- пасажир мікроавтобуса «Опель» ковик «Фольксваген Пассат» та Іван Стратой. За кермом легковика, як вимікроавтобус «Опель», внаслідок чого бус перекинувся на бік явилося, був молодий чоловік, та пошкодив огорожу житло- мешканець села Опришени. вого будинку, а легковик пере- Не маючи достатньо досвіду творився на груду металу. Що у кермування, він, з його ж слів, такій ДТП усі залишилися живі просто не зреагував вчасно й навіть неушкоджені, здається на ситуацію. Каже, думав, що встигне перетнути трасу, але дивом. Отже, «Опель» рухався до- не розрахував ані швидкість рогою у бік Чернівців, тоді як мікроавтобуса, ані відстань до «Фольксваген» виїхав від місце- нього.

70 тисяч гривень стільки коштуватиме ремонт мікроавтобуса

бо легковик придбали у Хмельницькому і він має реєстрацію сусідньої області, а представництво страхової компанії взагалі у Львові. Мешканка будинку, огорожу якого пошкодили, на той момент була разом із дитиною в хаті. Власне, аварії жінка не бачила, чула лише гуркіт. – Як саме все сталося, я не знаю, бо не бачила. Одразу хотіла викликати «швидку», та, на щастя, медична допомога нікому не знадобилася. Претензій щодо відшкодування вартості ремонту огорожі не маю, рада, що ніхто не постраждав, – каже мешканка Опришен Світлана Русу.

Ресторан «Марія» Чернівці

на Опришини

на Глибоку

ОРІЄНТОВНА СХЕМА ДТП

КПП «Порубне»

Господар пошкодженого мікроавтобуса підрахував збитки, вони становлять орієнтовно 70 тисяч гривень. Проте, каже, отримати таку суму він навряд чи зможе, бо страхова компанія може заплатити тільки 50 тисяч гривень. Ба більше, стягнути ці гроші буде досить проблемно,

ОБЕРЕЖНО, НІТРАТИ

У перших динях забагато нітратів На чернівецьких ринках жваво торгують баштанними культурами Віталія КОЗМЕНКО ✉ Vi_kozmenko@i.ua

▪ На чернівецьких ринках вже масово торгують кавунами та динями. На ринках за кілограм кавунів просять 4-5 гривень, за кілограм спілої дині – майже втричі більше – 11-12 гривень. Дешевше продають баштанні при дорозі, прямо з фур. Кавуни відпускають по 3,50 за кіло, дині – по 9-10 гривень. – Кавуни привезли з Херсону, це одна із перших партій, – каже продавець Микола. – Коли ми

їх закуповували, господарі нас запевняли, що продукція без нітратів, вирощена у теплиці. Ажіотажу у продавців ягід з Херсонщини наразі немає. Люди побоюються отруїтися нітратами, кількість яких у баштанних може перевищувати. Втім, експерти заспокоюють. Мовляв, кавуни, які продають на ринках, – їсти можна. – У кавунах перевищення нітратів ми не виявили, а ось у динях були, ми зробили п’ять експертиз на 180 кілограмів загальної ваги динь, – каже заступник начальника державної ветеринарно-санілабораторії тарної експертизи ринку «Верхній» Володимир Колачник. – Але,

зауважу, що ми перевіряємо лише ту продукцію, яку продають на ринку, а не ту, яку продають поруч, наприклад, на вулиці Зеленій. Нагадаємо, що попередніми роками у лабораторії також фіксували поодинокі випадки перевищення рівня нітратів у динях. Таку продукцію зазвичай бракують і не допускають до продажу на територію ринку. – Ми по другому колу (після експертизи на ринку «Верхній») перевіряємо кавуни і дині на вміст нітратів і перевищення рівня цих речовин у ягодах не виявили, – каже лаборант ветлабораторії ринку «Центральний» Василь Козак.

НОВИНИ

10 липня 2014 р., №28 (735)

«Погляд»

200 балів на ЗНО – це реально Дев’ять буковинських випускників набрали максимальну кількість балів на цьогорічному тестуванні Ірина БЄЛОВА ✉ belova.irina88@mail.ru

класти ЗНО на 200 балів багатьом здається неможливим. Утім, цьогоріч дев’ять абітурієнтів Чернівецької області довели, що це реально. Всі вони випускники чернівецьких навчальних закладів, здебільшого ліцеїв і гімназій. Четверо з них набрали максимум з історії України, двоє з фізики. Максимальну кількість балів на ЗНО з фізики набрав випускник Чернівецького ліцею №1 Андрій Булат. Хлопець навчався у

профільному фізико-математичному класі. - Що набрав 200 балів з фізики, завдячую перш за все вчителю – Паулю Пшенічці та батькам, які мене підтримували. Тих знань, які здобув у ліцеї цілком вистачило, щоб добре скласти ЗНО. Крім того, тренувався – виконував торішні тести, тож звик до такої роботи. Завдяки підготовці, зовсім не хвилювався, а насправді

це дуже важливо, – зізнається Андрій. – Важливо бути уважним і навіть, якщо завчасно виконав завдання, не поспішати покидати аудиторію, а перевірити все кілька разів. Хлопець зізнається, що значно більше переживав через ЗНО з української мови і літератури, готувався додатково, адже більш схильний до точних наук. Утім, навіть з цього предмета набрав 193,5 бала. Майже 200, а саме 199,5 випускник набрав з математики.

Буковинці, які набрали по 200 балів на ЗНО Євген Дубовінський, Чернівецька гімназія №3 – історія України, всесвітня історія Дмитро Олійник, Чернівецька гімназія №1 – хімія Юлія Богдановська, Чернівецька гімназія №5 – світова література Анастасія Гоян, Чернівецька гімназія №5 – біологія Андрій Булат, Чернівецький ліцей №1 – фізика Денис Куц, Чернівецький ліцей №3 – фізика Олексій Чорномиз, Чернівецька ЗОШ №5 – історія України Андрій Влайко, Чернівецька гімназія №2 – історія України Олесь Москалюк, Чернівецька гімназія №2 – історія України

Випускниця Чернівецької гімназії №5 Анастасія Гоян склала на

200 балів тестування з біології. - Насправді до ЗНО з біології готувалася мало. Та три роки поспіль була призером олімпіади з біології. Останнього року мені вдалось навіть потрапити на ІV етап олімпіади. Це дуже допомогло. Підготовка до олімпіади стала і підготовкою до майбутнього іспиту, – розповідає Анастасія. – Тестування, на мою думку, було важчим, ніж у попередні роки, проте і не надзвичайно важким. Окрім біології здавала ще ЗНО з української мови та літератури, фізики і математики. З математики набрала 199,5. Тож порівняно з 2013 роком ЗНО буковинці склали значно краще, торік 200 балів набрали шість абітурієнтів. Також Український центр оцінювання якості освіти повідомляє, що цьогоріч вступники рекордно добре склали хімію. Утім, не обійшлося без прикрос-

● Андрій Булат (справа), який набрав 200 балів на ЗНО з фізики, закінчив школу із золотою медаллю. Фото Віталії Козьменко

тей. Низькі результати в абітурієнтів, які складали іноземну мову. Та цілком зрозуміло, що якщо усі на-

писали ЗНО з цього предмета не дуже добре, значить річ, скоріш, у самих тестових завданнях.

- Тести з англійської були дійсно складними. Для таких завдань бракувало часу, та й текст був складний, – каже абітурієнтка Олеся Сорока. – Прикро, адже навіть ті, хто додатково займався і вільно спілкується англійською, не набрали високих балів. Нагадаємо, що цьогоріч на ЗНО зареєструвалось 4785 буковинців, з них випускники загальноосвітніх навчальних закладів – 3448 (54,8% від загальної кількості випускників).

ВИЩА ОСВІТА

Випускники ІТКН працюють як в Україні, так і за її межами Випускники ІТКН отримують доситьтаки затребувані професії. Тому завжди можуть працевлаштовуватись, або продовжували навчання не лише в Україні, але й за кордоном.

Спеціалісти відділу електроніки та електротехніки затребувані всюди

- Відділ електроніки, електротехніки, напівпровідникового та наноматеріалознавства складається із двох кафедр – електроніки і енергетики та кафедра фізики напівпровідників та наноструктур, – розповідає завідувач відділу «Електроніки, електротехніки, напівпровідникового та наноматеріалознавства», професор Павло Мар’янчук. – Перша кафедра має дві спеціальності для бакалаврів: «електронні пристрої та системи» і «електротехніка та електротехнології». Коли ж студенти закінчують бакалаврат, то зі спеціальності електронні пристрої та системи вони вступають на п’ятий курс на спеціальність електронні прилади та пристрої. Випускники бакалаврату «електротехніка та електротехнологія» можуть далі навчатися на двох спеціальностях: світлотехніка та джерела світла і нетрадиційні та відновлювані джерела енергії. В свою чергу, кафедра фізики напівпровідників та наноструктур має спеціальності мікро- та наноелектроніка. Обидві кафедри займаються як електронікою, так і електротехнікою. На спеціальності світлотехніка та джерела світла створюють та досліджують напівпровідникові структури, що випромінюють світло. Що ж стосується спеціальності нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії, то тут створюють так само напівпровідникові структури, але з іншими властивостями. - Що ж до працевлаштування сту-

дентів, то вони можуть працювати на підприємствах електронної промисловості, науково-дослідних інститутах, навчальних закладах, – каже завідувач відділу. – А також у діагностичних центрах та різних лабораторіях, на підприємствах енергетичного профілю, в комісіях з енергонагляду, навчальних закладах та на підприємствах, де потрібні інженери електрики.

Випускники відділу інфокомунікацій та інженерії працюють з інформацією

- Всі спеціальності у відділі пов’язані з інформаційними системами, які наразі найбільш широко застосовують у всіх без виключення напрямах та галузях нашого господарства, – каже помічник директора з навчально-організаційної та навчальнометодичної роботи, доцент Роман Бесага. – Оптотехніка – це напрям, який в першу чергу відноситься до обробки оптичної інформації. Ідея створення оптичного комп’ютера та оптичних нейронних мереж актуальна й сьогодні. Тому що всі операції, які можна виконати в електронному тракті, точно так же можна виконати й в оптичному. Єдине завдання – це знайти спосіб звести все це до купи. Такі задачі стоять у нас на кафедрах. Наступний напрям – це напрям телекомунікації, підґрунтям для нього стала спеціалізація оптично-волоконний зв’язок. Третій напрямок – видавничо-поліграфічна справа. З одного боку це ніби традиційна друкарська справа, але з другого боку вона спеціалізується на технології електронних мультимедійних видань. - Своєю чергою, кафедра радіотехніки та інформаційної безпеки має два напрями підготовки: радіотехніка і системи технічного захисту інформації, – каже заступник завідувача

● Студенти 2 курсу під керівництвом доцентів (стоїть) Стасика М. О. та (зліва) Фесіва І. В. працюють в лабораторії електротехніки. Фото надане О. Валем

відділу з навчально-організаційної та навчально-методичної роботи, доцент Петро Шпатар. – На першому напрямі підготовки студенти отримують навички в області генерування, підсилення та перетворення електричних коливань, поширення радіохвиль, відновлення переданих сигналів, конструювання радіоелектронної апаратури та автоматизації її роботи. Що ж до другого напряму, то тут студенти отримують інженерно-технічні навики, знання в області технологій захисту інформації. Якщо говорити про працевлаштування, то воно можливе всюди, де збирається, передається або обробляється інформація, а тому будь-яка організація так чи інакше потребує наших випускників.

Відділ фізики орієнтується на наукову та освітню діяльність

Відділ фізики інституту фізико-технічних та комп’ютерних наук функціонує у складі п’яти кафедр: теоретичної фізики, фізики твердого тіла, термоелектрики, оптоелектроніки, професійної та технологічної освіти і загальної фізики. - Спеціальності, за якими традиційно здійснюється підготовка названими кафедрами: фізика, прикладна фізика, професійна освіта, технологічна освіта, приладобудування, за винятком останньої – мають педагогічне або інженерно-педагогічне спрямування. Окрім закладів освіти, випускники так само можуть працювати у наукових установах, конструкторських бюро, займати інженерні посади на виробництві. Випускники спеціальності при-

ладобудування зможуть влаштовуватися на підприємства або в організації з розробки та випуску наукових, аналітичних та екологічних приладів, метрологічні служби підприємств, екологічні служби адміністрацій усіх рівнів, сертифікаційні та медичні центри. А випускники спеціалізації медична фізика матимуть можливість працювати в наукових, науково-виробничих, конструкторських установах медико-біологічного профілю – каже завідувач відділу фізики, доктор фізико-математичних наук, професор Валерій Крамар. – Студенти усіх напрямів підготовки на нашому відділі мають також змогу поглибленої підготовки з іноземної мови професійного спрямування. Вікторія ВЕРБА

10 липня 2014 р., №28 (735)

НОВИНИ

www.vidido.ua Реклама

● Українські пенсії кримські пенсіонери отримуватимуть у відділеннях Роспошти. Фото з архіву "Погляду"

Крим ваш, а пенсії – наші Уряд викидатиме десятки мільйонів гривень щомісяця, аби переказувати пенсію кримським пенсіонерам Юлія ХОРОШУН ✉ July-kh@mail.ru

ергове астрально-ментальне марення від наших урядовців викликає вже не подив і навіть не обурення, а радше, істеричний сміх. Минулого тижня Кабмін, а саме міністр Остап Семерак заінтригував і водночас приголомшив всіх новиною – він, мовляв, придумав спосіб платити пенсії кримчанам. Нагадаємо, із виплатою пенсій громадянам у Криму виникли проблеми через анексію півострова Російською Федерацією й після того, як Держдума ухвалила рішення про приєднання Криму до Російської Федерації, всі філії українських банків змушені були згорнути діяльність на окупованій території. Відтак і переказ пенсій став неможливим. Попри те, що Крим зараз – спірна територія й 96,77 відсотка його мешканців на псевдореферендумі проголосували за приєднання АРК до Росії (до речі, з найбільшим ентузіазмом

йшли голосувати саме пенсіонери), наші можновладці все-таки вирішили і далі утримувати тепер уже громадян іноземної держави за рахунок українських платників податків. Відповідно до прийнятої постанови «Про затвердження Порядку виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території АРК Крим та м. Севастополя», пенсії та соціальні виплати кримчанам виплачуватимуть через поштові перекази української пошти. Міністр відзначив, що ця процедура унеможливлює отримання двох пенсій одночасно – російської та української. – Уряд України, як і обіцяв, продовжує докладати всіх зусиль для забезпечення прав українських громадян на тимчасово окупованій території, – зазначив урядовець. Все би й нічого, та якщо порахувати, у яку суму щомісяця обходитиметься ця акція милосердя і без того дірявому бюджетові держави, адекватність такого рішення, власне, як і його ініціаторів, викликає серйозні сумніви. Урядовці ж бо обрали чи не найбільш витратний спосіб переказувати пенсії у Крим. За інформацією заступника

директора Чернівецької дирекції УДППЗ «Укрпошта» Миколи Климука, хоча офіційного доку-

мента з роз’ясненням механізму переказу коштів у них немає, та,

КОМЕНТАР ДО ТЕМИ

Хочуть всіх переконати, що Крим – наш

Ігор Гаврада, політолог

Забезпечення громадян України в окупованому Криму пенсіями та іншими соціальними виплатами є надзвичайно важливою проблемою, яку має вирішити українська влада. По-перше, держава не має права покинути своїх громадян напризволяще, особливо коли вони стали заручниками ворожих та агресивних дій Росії. По-друге, в такий спосіб Україна підкреслює, що не визнає окупації та опирається їй. Зі свого боку Росія зробить все можливе, щоб ініціативи українського уряду не мали ефективності. Окупанти нині мають чітке завдання – обірвати всі ниточки, що пов’язують простих кримчан із Україною. Адже коли вдасться цього досягти, чимало жителів півострова змушені будуть «насильно полюбити» нав’язаний їм лад.

швидше за все, процедура відбуватиметься у звичний спосіб і за послуги братимуть відповідно до чинних тарифів Укрпошти. Отже, середня пенсія у Криму становить 1400 гривень. За грошовий переказ до Криму, якщо вважати його іноземною державою (бо ж пенсії у Криму виплачуватиме вже Роспошта), Укрпошта візьме 4 відсотки від суми, плюс ПДВ. Тобто переказ однієї пенсії розміром 1400 гривень обійдеться державному бюджету у 65,52 гривні (56 гривень, плюс 9,52 гривні ПДВ). На території Криму живуть 600 тисяч пенсіонерів. Здійснивши прості калькуляції, отримуємо просто колосальну суму – 39 мільйонів 312 тисяч гривень щомісяця з бюджету тільки на послуги Укрпошти. Більш нездарного способу викинути гроші на вітер годі й шукати. Тож доки вся країна вимушено затягує паски і економить абсолютно на всьому, можновладці дозволяють собі буквально смітити бюджетними грошима. – Що стосується форми передачі грошей кримським пенсіонерам, то тут можна було би сперечатися, як ліпше. Наразі уряд вибрав досить затратну форму, але, можливо, найоптимальнішу на цей момент, – вваекономіст-міжнародник, жає

голова Чернівецького осередку європейських студій Володимир Козменко. – Адже українські

банки, їхні філії в Криму закриває місцева влада. Якщо ж розмірковувати з погляду моралі, то пенсіонери Криму з усіх позицій є нашими пенсіонерами. Працюючи, вони відраховували (чи з їхніх заробітків відраховували) гроші до Пенсійного фонду України. Тому і з юридичного боку, і з морального боку вони мають право на пенсію з цього фонду, громадянами хай би якої країни вони тепер були. Мало того, в російському пенсійному фонді вони і не мали би отримувати пенсію, бо туди нічого не відраховували. Хай там як, а охочих отримувати українську пенсію у Криму, зрештою, навряд чи буде багато, бо ж російська – вдвічі більша.

ІНТЕРВ’Ю

10 липня 2014 р., №28 (735)

«Погляд»

За якістю послуг треба стежити У кожного району нашого краю, як і у живої істоти, є свої проблеми, болячки та негаразди, які потрібно вирішувати. Зрозуміло, що у цей скрутний час, відсутність належного фінансування, війну на Сході країни та нестабільну економіку, розраховувати на якісь глобальні проекти чи виконані роботи не доводиться. Максимум, на що вистачає коштів, - це утримувати комунальну сферу на плаву. Про питання Першотравневого району Чернівці ми поспілкувалися з нещодавно обраним головою районної ради Тарасом Бабухом та депутатом цієї ради Філіппом Кокошем. Філіпп Кокош, депутат Першотравневої районної ради

«Під час надання певних послуг люди мають контролювати їхню якість» – Як часто звертаються мешканці району до вас як депутата райради і з якими питаннями? І найголовніше, чи вдається їх вирішити?

– Звичайно. Найчастіше звертаються щодо ремонту дахів, доріг, постачання холодної води в оселі громадян. Усі звернення, які до нас надходять, відповідним чином оформлюють і, згідно з резолюцією голови райради, набувають більш важливого статусу. У цей важкий час хай би які питання надходили, порушували, вони усі перебувають на контролі керівництва району та депутатського корпусу. Також одним з важливих питань, з яким часто звертаються люди, це впорядкування нашого Першотравневого району. До цього долучаються практично усі – районні управління, депутати, керівництво району, мешканці. Важлива точка зору кожного депутата, який сприяє впорядкуванню району. Тому практично усі мажоритарники, яких обирали в районі, активно працюють з мешканцями. На жаль, не всі. Потрібно, щоб кожен мешканець району був задоволений якістю роботи органів місцевого самоврядування та виконкому. – У Вас як депутата є

можливість допомогти людині, яка звертається?

– Є певні дні, коли відбуваються прийоми громадян. Ми організуємо зустрічі з мешканцями, які приходять зі своїми проблемами, скаргами, рекомендаціями та питаннями. І вони напряму звертаються до депутата, який має надати чітку відповідь чи консультацію людині, або посприяти у вирішенні того чи іншого питання. Це практикується і нам вдається поки що навіть у тих лімітах нашого бюджету вирішувати питання щодо ремонту дахів. – З чим саме приходили

мешканці і що вдалося зробити?

– Ми отримали колективне звернення мешканців мікрорайону Гравітон (вулиця Руська, 289) з благанням про допомогу. Покрівля їхнього будинку не витримувала опадів і заливала квартири людей. Дах фактично було зруйновано. Це колективне звернення спрямували безпосереднього голові райради і під його безпосереднім контролем та участю депутатів ради нам вдалося порушити це питання і виділити певні кошти на його ремонт. Дякуючи Богові, нам це вдалося, ми прийняли акт виконаних робіт, люди дуже задоволені. Зараз актуальне інше питання – благоустрій району (йдеться про мікрорайон Гравітон). Це питання надійшло ще торік. Люди хочуть, аби у центрі Гравітону був сквер, парк для відпочинку, зелена зона тощо. Ми намагаємося сприяти цьому в межах своїх повноважень. І в майбутньому саме люди вирішуватимуть долю благоустрою району. Як вирішить громада, так депутати цілком підтримають їхню думку та пропозиції. Депутати районної ради ближчі, аніж міської ради. Але депутати міста за клопотання районних колег мають можливість впливати на всі процеси в Чернівцях. – Ні для кого не секрет, що

мешканці особливо незадоволені роботою ЖРЕПів – а саме наданням послуг чи їхньою якістю. Вони або надають послуги, або надають їх неналежної якості. На Вашу думку, чи потрібно реформувати їх, перетворивши на приватні структури, чи потрібно поліпшити рівень надання послуг, можливо кадровими рішеннями, матеріально стимулюючи тощо?

– Звичайно, підвищення заробітної плати стосується усіх сфер діяльності – державних та комунальних

установ, і навіть приватних. Це загальнонаціональна проблема. Але враховуючи нюанс, що пов’язаний з їхньою роботою, то, переконаний, тут має відбуватися співпраця між мешканцями міста та житлово-експлуатаційними організаціями. Під час надання певних послуг люди повинні контролювати їхню якість. Це стосується усіх установ, постачальників різних форм власності. Адже саме нарахування за надані послуги, чи надані неналежним чином (чи взагалі не надані) стають підґрунтям конфлікту між людьми та ЖРЕПами (або приватними підприємствами). Взаємодія має бути абсолютною. Ми порушували питання щодо обов’язкових звітів усіх комунальних підприємств, які обслуговують наш район. А уже мешканці на місцях мають вирішити, чи вони сплачують за фактично отримані послуги, чи ціна за них перевищує їхню якість. Тоді вони зможуть звернутися до районної ради, аби переглянути якість, можливо цінову політику за надані послуги. Що в перспективі розглядатиме керівництво та депутати ради. – Що буде зі старим фондом, де будинкам сто і більше років? – Це питання не лише мікрорайону, а усього міста. Відсутність коштів та неповноцінний бюджет не дозволяють повною мірою виконати усі роботи. Першочергові заходи ми робимо, щоб будинки були у належному стані. Найперше – ремонт покрівель, мереж та їхня реставрація.

Тарас Бабух, голова Першотравневої районної ради

«Деякі двірники пляшки збирають, аби вижити на ці копійки» – З чим найчастіше звертаються люди?

– Найчастіше звертаються з господарських питань – роботою обслуговуючих підприємств, особливо ремонт дахів, стін і взагалі утримання житлового фонду району. Адже на території району є два ЖРЕПи, які обслуговують будинки старої забудови – центр міста і вулиці Гагаріна, Барбюса, Сагайдачного. Там будинкам понад сто років. – А є кошти саме для ремонту дахів, під’їздів, комунікацій? – Депутати затвердили цього року титульний список об’єктів капітального ремонту житлового фонду району на 2,2 мільйона гривень. Але склалася така ситуація, що райрада може профінансувати ці кошти, то Держказначейство через різні обставини не пропускає їх. Так само є заборгованість на 1,8 мільйона гривень за рік, що минув, за виконані роботи. Минулого тижня ми зустрічалися з підрядниками, які виконують роботи, вони взяли адреси найбільш аварійних покрівель. Хочуть продовжувати роботи, але поставили одну умову – або дайте бодай аванс, або розрахуйтеся за виконані роботи 2013 року і ми візьмемося до роботи. – Ні для кого не секрет,

що люди нарікають на роботу ЖРЕПів та на послуги, які вони надають. Потрібно змінити їхнє ставлення до роботи, чи змінити форму власності?

– Я прихильник роботи комунальних ЖРЕПів, а не приватних. Приватні перебувають у дещо інших

Якщо маєте що сказати буковинцям, своїм виборцям, громаді краю, не боїтесь гострих запитань і готові говорити правду, звертайтесь до газети «Погляд». Ми готові вислухати вашу позицію та розповісти про неї на шпальтах нашого видання. Тел. 050 374 25 22 Повне відео інтерв’ю дивіться на сайті vidido.ua

умовах, ніж комунальні структури у системі оподаткування. Там на кілька відсотків система оподаткування менша, а коштів збирають так само. Сьогодні збір коштів із квартирної плати мешканців становить на рівні 93-97%. Це непоганий показник. Можливо потрібно краще працювати, але є складнощі – на боржника подають до суду ЖРЕП чи інша структура, а людина не виплачує свій борг за комунальні послуги. Звертаються до виконавчої служби, але вона не може з тих чи інших причин стягнути з людини майно, щоб повернути кошти. А щодо того, хто краще працює – приватне підприємство чи ЖРЕП – то п’ятдесят на п’ятдесят. Є сумлінні ЖРЕПи, хтось недопрацьовує, це також правда, але врахуйте такий нюанс – заробітна плата двірника – 1,3 тисячі гривень. Знаю, що деякі двірники навіть пляшки збирають, аби вижити на ці копійки. Так само державою не профінансовані кошти на ліквідацію так званих стихійних сміттєзвалищ. Цього року ЖРЕПи зробили це безкоштовно, сподіваючись, що повернуть гроші за їхню роботу. А якби ці кошти надійшли, то двірник мав би додатково 300-400 гривень щомісяця. – Чи можна тоді говорити про якісь капітальні видатки?

– У титульному списку вказано адреси будинків, в яких необхідно провести різні роботи. Для прикладу, капітальний ремонт мереж електропостачання в будинку на вул. Руській, каналізація на Кобилянської, 33, бо там постійно заливає підвал і люди вимушені відкачувати воду тощо. І таких адрес десятки. – Якщо грошей не буде, то роботи, звісно, не будуть виконувати. – Ситуація така не лише в нашому районі, але й у

місті загалом. Ми будемо вишукувати кошти та можливості, якщо не погодяться підрядні організації виконати певний обсяг роботи у борг, то є приватний ЖРЕП №12, який виграв конкурс на обслуговування житлового фонду, і пообіцяв, що як свою інвестицію замінить тисячу метрів квадратних покрівлі власним коштом. – Знаю, що збираєте допомогу нашим військовим, які зараз перебувають у зоні АТО, що відвезете нашій армії на Сході?

– Саме на території нашого району перебувають військові частини, які є в місті, – прикордонний загін, на вулиці Московської Олімпіади – оперативнотактична група. А торік колишній міністр оборони переніс топогеодезичний загін, який був на вул. Авангардній, на територію колишнього 300-го полку. Певно хотіли провести якусь земельну оборудку. Ми звернулися до керівництва армії та держави, аби повернули цей загін на попереднє місце дислокації. Щодо допомоги нашим військовим, які воюють з терористами, то ми намагалися передати одяг, продукти харчування, акумуляторні батареї для техніки, взуття, засоби гігієни, аптечки тощо. Є багато небайдужих підприємців – з «Калинки», ринку «Головний», «Буковинського», ПМК-76 і багато звичайних людей та підприємців. Зараз зібрали допомогу і відвеземо солдатам-буковинцям також прапори України, їх просять привезти, білизну, ЖРЕПи виготовили триноги, щоб у польових умовах готувати їсти, казани, воду, продукти харчування (їх надали підприємці ринків), додаткові комплекти одягу, гумові чоботи, настоятель церкви надав тисячу молитовників. Колеги з Шевченківської райради купили два бензогенератори.

10 липня 2014 р., №28 (735)

НОВИНИ

www.vidido.ua

Митрополита Володимира провели в останню путь Його наступника спробують обрати 13 серпня

Як обиратимуть Предстоятеля УПЦ МП?

Віталія КОЗМЕНКО ✉ Vi_kozmenko@i.ua

лаженніший митрополит Володимир у віці 79 років відійшов у кращий світ. Сталося це 5 липня 2014 року о 6.05 ранку. Прийшли попрощатися із митрополитом Київським і всієї України чимало вірян. Була серед них і чернівчанка Інна Б. – У храмі було дуже багато людей, утворювалися черги з охочих попрощатися із блаженнішим, – каже чернівчанка. – Люди йшли з квітами, провести в останню путь Володимира прийшли українські знаменитості. Опівночі розпочалася літургія і до нього людей вже не підпускали, зате почали сповідати і причащати. Згодом допустили до тіла, дозволили прикладатися, охоронці, які стояли біля нього, роздавали маленькі пластикові іконки з благословенням митрополита. Митрополита Київського і всієї України Володимира поховали 7 липня біля дзвіниці храму Різдва Богородиці в Києво-Печерській лаврі. За словами речника УПЦ (МП) протоієрея Георгія Коваленка, місце поховання було обрано саме те, на яке вказав за життя блаженніший.

● Тисячі вірян провели в останню путь митрополита Володимира. Фото прес-служби УПЦ МП – Це кладовище біля храму Різдва Божої Матері. Неподалік є корпус, в якому довгий час жив блаженніший Владика. Зараз там митрополія. Поруч із цвинтарем – стіна, повз яку любив гуляти блаженніший. Тут його часто могли бачити люди, які бували у лаврі щодня, і де брали у нього благословення, – зазначив Г. Коваленко. Також 7 липня члени Свя-

щенного синоду вирішили, що нового главу Української православної церкви Московського патріархату оберуть 13 серпня. Щоб парафіяни УПЦ МП мали нового предстоятеля необхідно, щоб на собор єпископів з’явилися сімдесят єпископів і проголосували. Наразі релігієзнавці говорять про дві наймовірніші кандидатури на посаду Предстоятеля

УПЦ МП. Зокрема йдеться про митрополита Чернівецького і Буковинського Онуфрія, якого ще 24 лютого члени синоду обрали місцеблюстителем. Саме він зараз і виконує обов’язки предстоятеля. Також подейкують про те, що наступником митрополита Володимира може стати митрополит Антоній, якого особисто підтримує патріарх Кирил.

Після смерті предстоятеля місцеблюститель (цю посаду займає архієпископ з Чернівців Онуфрій) скликає собор єпископів. На ньому мають бути присутні всі 70 єпископів – 50 правлячих архієреїв та 20 – вікарних. Відмовитися від участі в Соборі не може ніхто без поважних причин. Для того щоб собор відбувся, потрібен кворум – дві третини його членів. Право кандидувати на посаду предстоятеля можуть правлячі архієреї. Голосування може бути відкритим, або таємним. Підраховує голоси лічильна комісія. Рішення ухвалюють простою більшістю. Якщо кандидати набирають однакову кількість голосів при таємному голосуванні – буде наступний його тур. Якщо рівна кількість голосів при відкритому голосуванні – вирішальним є голос голови, тобто, місцеблюстителя. Після цього новообраний предстоятель Української православної церкви Московського патріархату має бути представлений патріарху Московському і всієї Русі Кирилу для отримання благословенної грамоти. Предстоятеля УПЦ МП обирають пожиттєво.

НА ВІЙНІ

Останні надії покладають на Бога Священик із Сторожинця Іван Гопко добровільно поїхав на Схід, аби надати духовну підтримку нашим військовим Віталія КОЗМЕНКО ✉ Vi_kozmenko@i.ua

▪ Капелан української грекокатолицької церкви Іван Гопко провів не один день і ніч на майдані, на передовій благословляв людей, сповідав тих, хто потребував цього, і допомагав пораненим (дивіться № 24 «Погляду»). Коли почалися активні дії на сході країни, добровільно поїхав у зону АТО. Каже, щоб підтримати моральний дух бійців. Наразі священик зі Сторожинця перебуває неподалік Слов’янська. З отцем Іваном вдалося поспілкуватися телефоном, щоправда, не з першої спроби. Кілька разів, набираючи його номер, автомат відповідав, що абонент поза межею досяжності. – Отче, розкажіть, де перебуваєте і чому вирішили поїхати на Схід?

– Я на базі Нацгвардії між містами Ізюм та Слов’янськ ось уже третій тиждень. Чому вирішив поїхати? Бо не можу сидіти осторонь, коли вирішується доля країни. Хочу зробити все, що від мене залежить, на благо України. Тут я відправляю ранішні і вечірні богослужіння, благословляю

людей. Ось буквально вчора десь о п’ятій ранку прийшли хлопці, які вирушали на патрулювання, і попросили їх благословити. Багато хто йде до сповіді, просить хрестик освячений дати чи образок. У безнадії навіть ті, хто вважав себе невіруючим, звертаються до Бога і просять захисту і помочі. У критичних ситуаціях люди переосмислюють своє життя. – Є ще священики з Вами? – На блокпосту є священик Української православної церкви Київського патріархату (УПЦ КП), у Краматорську є, місцеві священики допомагають. Треба зауважити, що тут немає значення, хто до якої конфесії належить. Прикро тільки, що священнослужителі православної церкви Московського патріархату зайняли іншу позицію. Недавно наші військові знайшли склад зброї в одній із церков, які належать московському патріархату. – Яка атмосфера серед наших захисників? – Навіть найсміливішим може бути страшно, але наші хлопці налаштовані боротися до кінця. Їм теж це все набридло, хочеться якомога швидше викорінити зло з української землі і повернутися до рідних домівок. Додам, що я не бачу тут «бандерівців», тут пліч-о-пліч стоять хлопці з усієї України.

● Іван Гопко (справа) благословляє українських вояків і роздає молитовники. Фото vv.gov.ua – Які реальні потреби є у воя-

ків?

– У нацгвардійців забезпечення більш-менш є, десь хотілося б чогось кращого, але то потрохи виправляється. Зараз налагоджується постачання необхідних речей. 7 липня тут весь день дощило, то виникла потреба у гумових чоботах. Комусь треба рахунок на телефоні поповнити, щоб могли додому подзвонити. – Нещодавно у Слов’янську ви-

вісили український прапор, які відчуття?

– Всі ми сподіваємося, що антитерористична операція незабаром закінчиться. Я не пророк, але сподіваємося, що до осені ця ситуація розв’яжеться. – Ви були на майдані під час

найгарячіших протистоянь і бачите ситуацію на Сході, є щось спільне між цими протистояннями?

– Майдан починався як мирний протест і переріс у боротьбу

українців проти злочинної влади. А на Сході йде справжня відкрита війна. – У зоні АТО Ви вже третій тиждень, з чим найважче змиритися? – Взагалі важко акліматизуватися людині, яка більшу частину свого життя прожила під мирним небом, тут постійно чутно постріли. Взагалі людині важко привикнути до смертей, хочеться щоб їх взагалі не було.

ПРАВО

10 липня 2014 р., №28 (735)

В області орудують аферисти Вони телефонують довірливим людям, представляючись правоохоронцями, податківцями та вимагають грошей

СУПЕРЕЧКА

Дівчина напала на куму ▪ У Кельменецькому районі Чернівецької області 18-річна дівчина підрізала 26-річну односельчанку. Конфлікт між жінками, які є кумами, виник вдома молодшої. - До цього обидві сім’ї відпочивали на річці. Не обійшлося і без вживання спиртного. Далі їм здалося, що цього мало, і молоді люди поїхали за пивом, повідомив заступник начальни-

Олексій МИКОСЯНЧИК Марія РАДІОНОВА

ка УМВС України в Чернівецькій області Олег Попов. - Конфлікт

цей складний для держави та громадян час знаходяться покидьки, які наживаються на людській довірливості та співчутті. Вони виманюють у них десятки тисяч гривень, знаходячи безліч причин, аби люди віддали їм ці кошти. У цій схемі задіяні як ті, хто перебуває у місцях позбавлення волі, так і їхні спільники на волі, які безпосередньо забирають ці кошти. Про такий випадок нам розповіла бухгалтер одного з підприємств міста Жанна. До них зателефонував чоловік і заявив, що він від керівника податкової служби міста і просив зателефонувати своєму безпосередньому шефу. - Він зателефонував до нас у торговельний заклад і попросив з’єднати з бухгалтерією. Представившись, сказав, що від керівника податкової і просив, аби йому зателефонував власник, - розповідає дівчина. – Коли до нього зателефонували, він сказав, що начальник податкової служби, представився реальним прізвищем і почав швидко щось пояснювати. Мовляв, чи то до них їде перевірка з Києва, чи то їм потрібно допомогти нашим хлопцям на сході України, які перебувають у зоні АТО. І просив, аби йому… позичили певну суму коштів. Ми поцікавилися, на який рахунок її переказати, але нам заявили, що потрібна готівка і її через якийсь час повернуть підприємству. Усе було дуже сумбурно, швидко пояснювалося та нечітко. Підприємці, звісно, зголосилися на цю нібито «допомогу». Адже у наш час не прийнято відмовляти контролюючим органам. Розрахунок був на те, що ніхто не буде вимагати повернення цих коштів у керівництва податкової. Місце зустрічі обрали підходяще – поблизу приміщення податкової. Туди приїхали власник підприємства та бухгалтер. Але дзвінки почастішали, почалися погрози, мовляв це підприємство занесуть до так званого чорного списку, будуть чималі проблеми, перевірки тощо. Себто почався тиск на них, аби ті скоріше віддали кошти.

«Погляд»

● Телефонують часто з місць позбавлення волі, представляючись правоохоронцями. Фото з архіву «Погляду»

На щастя, дівчина знала особисто керівника служби і розуміла, що голос, який звучить у слухавці, не його, також не його манера по-хамськи поводитися і спілкуватися. Зателефонувавши до знайомих у податкову, з’ясувалося, що це афера, коли з підприємців вирішили видурити певну суму. Також дівчина пригадує, що бачила під стінами податкової таксі, в кому сиділа людина і розмовляла з нею, оскільки чоловік пильно дивився на неї ▶ у цей час. Ще підприємців насторожило, що телефонували з різних номерів, нагнітали ситуацію, хамили, погрожували, робили все, аби якомога швидше забрати кошти. І усе це під стінами податкової служби. - Не здивуюся, якщо таких випадків було чимало і люди справді несли гроші шахраям, не перевіривши нічого. Людей просто ставили у безвихідь, тому усі повинні знати, що не можна потрапляти на гачок до таких аферистів, - каже Жанна. Також дуже поширеним є шахрайство, коли телефонують нібито з міліції чи ДАІ і кажуть, що ваш син чи онук потрапили в аварію, збили людину і потрібні гроші, аби відкупитися від покарання.

Попри те, що вже котрий рік людей попереджають, що в жодному разі не можна довіряти таким дзвінкам, люди і далі платять аферистам десятки тисяч гривень, навіть не думають поцікавитися у рідних, чи все з ними гаразд. - Телефонують переважно на стаціонарний телефон, трубку якого беруть переважно люди, яким за 50 років, десь між 2 та 6 годинами ранку. Нібито онук чи син швидко кажуть, що у

Найчастіше людям телефонують на домашній телефон вночі, між 2 та 6 годинами ранку

ПОРАДИ ФАХІВЦІВ

Щоб не стати жертвами телефонних шахраїв - Треба зателефонувати до людини, яка потрапила в біду, якщо та не бере трубку, то до тих, хто її знає. - Задати питання, відповідь на яке знає лише ваш син чи онук. - Зателефонувати до міліції та з’ясувати усі обставини. - Почати з’ясовувати усі обставини і вимагати поговорити з рідним (аферисти не люблять довго говорити і, скоріш за все, просто кинуть трубку). - І найголовніше, не варто вірити таким нічним дзвінкам від незнайомих людей і не віддавати кошти злочинцям.

них проблеми і вони потребують допомоги. Одразу трубку бере інший шахрай, який представляється слідчим і каже, щоб владнати це питання, потрібно сплатити певну суму коштів, - попереджає начальник відді-

лу управління карного розшуку УМВС України в Чернівецькій області Олександр Костинюк. –

Так, людям зателефонували невідомі і сказали, що їх онук збив людину, і вимагали 20 тисяч, аби владнати питання. Через деякий час під’їхало таксі, дідусь віддав 20 тисяч гривень і навіть не запам’ятав номер авто. Згодом гроші перекинули з рахунка на рахунок і вони загубилися у банківській системі. Інший випадок, коли 80-річній жінці зателефонували і сказали, що її онук потрапив у біду. Хоча жінка навіть не мала дітей. Старенька вирішила, що це її племінник, сама назвала його ім’я – Іван, а також запитала, що з його дружиною Людмилою. Той запевнив, що вона поруч і їй не потрібно телефонувати. Жінка сама назвала адресу, код дверей та винесла 30 тисяч гривень, які збирала на поховання. На щастя, цих шахраїв знайшли. Часто у таких оборудках беруть участь таксисти, які забирають кошти. Часто вони не знають,

що це за гроші, але деколи є спільниками шахраїв. Загалом таких випадків цього року лише офіційно зафіксовано 32. Часто люди не звертаються до міліції, хоча у таких випадках потрібно телефонувати рідним та правоохоронцям. Так, такого афериста затримали у Глибоцькому районі. Раніше судимий чоловік лише вийшов із в’язниці і йому зателефонував товариш, з яким вони відбували покарання. - Той запропонував йому підзаробити грошей. Він мав забирати гроші, які вони видурюватимуть у довірливих людей, - зауважує оперуповноважений управління карного розшуку УМВС області Олександр Цопа. – Вони телефо-

нували людям, представлялися правоохоронцями і видурювали кошти. З 10 тисяч гривень цей чоловік отримував 3 тисячі. Називають різні суми, погоджуються на будь-яку. Вони не максималісти. Одна з буковинок, коли їй зателефонували невідомі і просили 20 тисяч, аби врятувати від в’язниці сина, віддала 6 тисяч, які мала, а зранку зібрала у сусідів ще 12 тисяч, які знову передала шахраям. І лише ввечері зателефонувала до міліції, коли прийшла до тями і зрозуміла, що її надурили. А 30-річний чернівчанин використовував стандартну схему телефонних шахраїв. Він телефонував випадковій жертві, називався Андрієм Павловичем, Андрієм Володимировичем або Андрієм Івановичем та повідомляв, що її близька людина перебуває у міліції і щоб «владнати питання», треба заплатити гроші. Одразу після розмови до розгубленої людини приїжджав шахрай і забирав гроші. Проте після останньої спроби ошукати чернівчанку, працівникам міліції вдалось викрити зловмисника.

розпочався ще в магазині, адже 18-річна дівчина пригадала, що її чоловік нещодавно працював у кумів, а ті не заплатили йому за роботу 350 гривень. Коли вони повернулися додому, сварка розгорілася з новою силою. Старша взяла шампур та замахнулася на свою куму. Молодша ж схопила ніж, який лежав якраз під рукою, і завдала ним удар в груди кумі. На щастя, рана виявилася непроникаючою і життю та здоров’ю потерпілої нічого не загрожує, повідомили у прес-службі УМВС України у Чернівецькій області. За цим фактом відкрито кримінальне провадження за ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України - умисне легке тілесне ушкодження. Якщо провину дівчини доведуть, то їй може загрожувати до 2 років обмеження волі.

КОРОТКО

Напав на кохану з пістолетом

▪ 43-річний мешканець Сторожинецького району напідпитку згадав про наболілі сімейні негаразди та вирішив повернути кохану. Але замість квітів прийшов до неї з пістолетом. Чоловік погрожував застрелити її, якщо вона не повернеться до нього. Але жінка встигла повідомити правоохоронців, і ті затримали чоловіка та вилучили в нього пістолет ТТ, калібру 7,62 мм. Встановлено, що дозволу на цю вогнепальну зброю у буковинця не було.

Обікрала стоматолога

▪ 48-річна жінка прийшла до стоматолога, та замість полікуватися забрала в нього гроші. Буковинка викрала з шафи 5 тисяч гривень та втекла. Однак того же дня до неї завітали міліціонери. Тепер жінка розповідає правоохоронцям про обставини, які змусили її піти на злочин та привласнити чужі гроші.

Вистрелив перехожому в обличчя ▪ У Чернівцях у чоловіка, який увечері йшов з роботи додому, вистрелив невідомий. Куля влучила в обличчя. Працівники міліції затримали 23-річного чернівчанина, який був напідпитку. Затриманий провину визнав, але пояснити причини вчинку не зміг. Лікарі діагностували у потерпілого струс головного мозку. Якби куля пройшла через око, наслідки були б непередбачуваними.

10 липня 2014 р., №28 (735)

ФАКТИ

www.vidido.ua

Депутати проти дострокових виборів Профільний комітет парламенту навіть не розглядав звернення голови Чернівецької ОДА Ванзуряка про дострокові вибори міської ради

ДУМКИ ВГОЛОС

Всі на вибори

Чи потрібно переобрати депутатів?

Бойкот виборам

Марія, пенсіонерка А нащо нам вибори? Це лише зайва трата грошей. Їх і так не вистачає державі, щоб виплачувати нормальні пенсії та інші соціальні допомоги, а тут ще вибори.

Олексій МИКОСЯНЧИК ✉ alexbv2006@rambler.ru

же навіть абсолютно далекі від політики люди зрозуміли, що в Україні конче необхідні дострокові вибори як депутатів Верховної Ради, так і місцевих парламентів – починаючи з сільради і закінчуючи областю. Проте основні політичні гравці, які вміло змінили політичне забарвлення, або залишилися на своїх позиціях, щосили пручаються цьому. Цілком зрозуміле небажання колись партії влади – «регіоналам» - йти на дострокові вибори. За їхнього прямого керування з України вивезли десятки мільярдів доларів Янукович і його подільники. Саме вони фінансують зараз війну на Сході, забезпечуючи терористів зброєю та усім необхідним. Усе це зумовило спротив людей цій владі та викликало суспільний запит на оновлення цієї так званої законодавчої гілки влади. Адже без зміни облич у Верховній

Раді, місцевих парламентах – чекати на розвиток країни не випадає. Навіть попри підписання Угоди про асоціацію з ЄС, мільярдні кредити тощо. Нещодавно голова Чернівецької ОДА Роман Ванзуряк звернувся до Верховної Ради, а саме до комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування щодо призначення позачергових виборів до органів місцевого самоврядування. До речі, саме у цьому комітеті працює наш земляк, колишній

ДУМКА ЕКСПЕРТА Ігор Гаврада, політолог, кандидат політичних наук Останнім часом українське суспільство мотивовано вимагає дострокових виборів Верховної Ради, наголошуючи на необхідності повного перезавантаження влади. "Новій країні - новий парламент", - так можна коротко охарактеризувати цю вимогу. Й справді нинішній склад парламенту делегітимізований в очах українців. Цьому посприяли і "специфічні" способи обрання 2012 року, і низька ефективність роботи депутатів, і особливо позиція парламенту під час євромайдану. Позачергові місцеві вибори доцільно проводити після того, як будуть досягнуті перші результати реформи із децентралізації влади. Власне, так і планує віце-прем'єр Володимир Гройсман та його команда, які нині винесли на суспільний розгляд проект цієї реформи.

міський голова Чернівців Микола Федорук. Саме він на одній з останніх зустрічей заявив, що не проти перевиборів місцевих рад, які необхідно оновити. Також не проти виборів Чернівецької міської ради новообраний мер Олексій Каспрук. Він також мав надію на звернення голови ОДА до парламенту. У своєму зверненні губернатор зазначив, що (місцеві ради, - авт.) «не спроможні вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України та задовольнити потреби територіальних громад». Але у цей складний політичний, економічний, соціальний період це звернення навіть не розглянули на засіданні комітету. Відписку надав голова цього комітету, відома «тушка», колишній соратник Ющенка та прибічник колишнього президента Давид Жванія. Мовляв, «в основі правового порядку діяльності інститутів влади в Україні лежить фундаментальний припис частини другої статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами

України», йдеться у відповіді, копію якої ми отримали з комітету на інформаційний запит. За словами голови комітету, з огляду на вимоги законодавства України у сфері місцевого самоврядування, місцевих виборів, Верховна Рада України може призначити позачергові місцеві вибори лише у разі дострокового припинення повноважень депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевої ради, сільського, селищного, міського голови, а також в інших випадках, передбачених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні». Тому клопотати про дострокові вибори органів місцевого самоврядування можна, але лише тоді, де достроково припинено повноваження відповідного голови або депутатського корпусу, аргументувавши при цьому підстави внесення такого подання. Відтак буковинській громаді та ще тисячам громад в Україні доведеться чекати, коли з’являться підстави дострокового припинення повноважень місцевих рад, або їхніх голів. Зрозуміло, що з власної волі вони не залишать насиджені крісла. Хоча місцеві депутати вже давно не представляють інтереси людей, які їх обрали, а лише власні мер-

Світлана, домогосподарка Потрібно. Однозначно потрібно змінювати все. Але питання у іншому: чи вибори приведуть до влади когось кращого? Павло, приватний підприємець Скажу лише: якщо це розглядати в контексті питання люстрації, то – так, безсумнівно, потрібно змінювати все. І на усіх рівнях. Фотографувала та опитувала Ольга Осмолян

кантильні схильності. Варто лише нагадати, що майже у кожній місцевій раді «регіонали» сформували більшість з перебіжчиків з інших партій. Їх ще називають «тушками». І ці люди нікуди не ділися, а лише перефарбувалися, намагаються догодити новій владі (не людям!), знайти своє «хлібне» місце, прислужитись. На тлі таких заяв парламентарів нелогічними виглядають заяви Президента Петра Порошенка, який заявив, що в Україні мають відбутися позачергові місцеві вибори та вибори до Верховної Ради. За його словами, дострокові вибори парламенту мають відбутися не пізніше, аніж у жовтні 2014 року.

БЕЗПЕКА ДОРОЖНЬОГО РУХУ

Аварії спричиняють дороги Через стан проїжджої частини в області трапляються ДТП, травмуються люди та нищаться авто Олексій МИКОСЯНЧИК Олена ЯРЕМЧУК

▪ Ні для кого не таємниця, що стан наших доріг безпосередньо впливає на кількість аварій. Що гірша проїжджа частина – то більше травмується людей та нищиться транспорту. Особливо додається роботи працівникам станцій технічного обслуговування навесні, коли залишки асфальту зникають разом зі снігом. Цього року очікувати на ремонт доріг взагалі не варто. Коштів, зізнаються дорожники,

зовсім немає. Про капітальний ремонт доріг навіть державного значення не йдеться. Але окрім незручностей, такий стан доріг спричиняє й чимало аварій. Так, з початку року задокументовано сім випадків, коли поганий стан дороги спричинив ДТП. На щастя, ніхто не загинув, проте травм та поломок не уникнули. Зрозуміло, що це питання потрібно негайно вирішувати, але окрім спільних нарад та виданих приписів, справа не просунулася. - Звичайно, ДАІ видавала приписи щодо усунення причин недоліків в утриманні доріг та вулиць, вжиття заходів стосовно їхньої ліквідації та запобігання в майбутньому. Адже кожна дорога має свого власника – осо-

бу, яка її утримує, – райони,

область, місто, - каже старший інспектор УДАІ УМВС України в Чернівецькій області Ігор Пастух.

– Складали відповідні приписи і протоколи щодо посадових осіб за неналежне утримання вулично-шляхової мережі. За словами ДАІвців, коли приписи щодо неналежного утримання доріг не виконують, то складають адмінпротоколи на керівника підприємства, яке відповідає за ту чи іншу ділянку дороги. Проте якогось дієвого результату такі приписи не дають. Є суто об’єктивні причини – відсутність коштів, які не дозволяють впорядкувати дороги до належного стану. - Вони і справді надсилають нам приписи, але виконати ми

їх можемо лише в межах тих коштів, які у нас є. Приписи написати не складно, я сам знаю усі проблеми, які є в дорожньому господарстві краю. Наразі намагаємося вирішити першочергові питання – усунення ямковості, безпека руху, - каже начальник Служби автомобільних доріг об-

ласті Ігор Гах. – Якісь приписи ми намагаємося виконати, якісь вже виконали, а якісь не будемо виконувати. Для прикладу, щоб зробити розмітку на всіх доро-

гах області, у нас просто немає грошей. Те саме про дорожнє покриття. У нас немає грошей на капітальні видатки. Відтак, за словами головного дорожника краю, на експлуатацію доріг, поточний ремонт та утримання цього року передбачено 47 мільйонів гривень. Наприкінці року, що минув, цих грошей було 74 мільйони. Себто сума надходжень з державного бюджету зменшилася на 30 мільйонів.

Якщо сталася ДТП через ями на дорозі - Викликати наряд ДАІ та представника балансоутримувача дороги (уточнити в інспектора ДАІ) для складання протоколу; - В акті огляду місця ДТП працівник ДАІ повинен зазначити дорожні умови, через які трапилася ДТП (ожеледиця, яма, відкритий люк тощо); - Зафіксувати на фото, відео місце ДТП як додатковий доказ в суді

ПОДІЇ

10 липня 2014 р., №28 (735)

«Погляд»

Люди тікають з Донбасу Переселенці переважно хочуть жити у великих містах

Олексій МИКОСЯНЧИК ✉ alexbv2006@rambler.ru

ісля відновлення активної фази антитерористичної операції на сході України, чимраз більше людей тікають з Донбасу. Влада та громадські активісти намагаються забезпечити вимушених переселенців житлом, речами першої необхідності, продуктами харчування. Звісно, важко забезпечити усім десятки тисяч родин, які переїхали в інші регіони. Проте є чимала проблема, коли утікачі хочуть жити лише у великих містах, а не у сільській місцевості, де знайти їм прихисток легше. Зокрема така ситуація на Харківщині, Київщині та інших великих містах. Так, за

словами заступника міського голови Харкова Світлани Горбунової-Рубан, найгострішою проблемо є відсутність житла у місті для людей, які виїхали з Донбасу. - Ментальність людей, які виїжджають з міст Донеччини, – це міські жителі. І всі хочуть жити в місті. Всі пропозиції пов’язані з житлом у області, взагалі не приймають, а якщо й приймають, то тимчасово, бо всі хочуть жити в місті. А вільної площі в самому Харкові немає, - сказала заступник мера. У нас люди стоять по 20-25 років у черзі на житло, тому перспективи щодо забезпечення їх (переселенців) житлом у місті немає. Водночас уся Україна намагається допомогти містам та населеним пунктам регіону гуманітарною допомогою. Її відправляють у щойно звільнені населені пункти.

Військові очистили Слов’янськ

Президент України Петро Порошенко дору-

чив надати гуманітарну допомогу мешканцям Слов’янська та інших населених пунктів Донбасу, які були звільнені від бойовиків. - Я вже дав всі необхідні накази щодо надання гуманітарної допомоги мешканцям Слов’янська та інших населених пунктів, які конче її потребують зараз. Вже сьогодні в місто мають бути доставлені: хліб, вода, цукор, м’ясні консерви сказав Порошенко. - Також негайно мають доставити людям пенсії, стипендії, інші державні виплати. Взятися до відновлення інфраструктури і привести в порядок школи! 1 вересня діти мають піти у відремонтовані класи.

Для Сходу направляють гуманітарну допомогу

З Кіровоградської області відправили 13,5 тонни гуманітарної допомоги для жителів Слов'янська. Вантаж призначений

для людей, які зараз перебувають у районі проведення антитерористичної операції і яким не вистачає багатьох речей, і у першу чергу – продуктів харчування. Небайдужі мешканці регіону передали продукцію своїх підприємств, зокрема м'ясні та хлібобулочні вироби, борошно, цукор, олію, крупи, солодощі, воду, консерви тощо.

На передовій

Станом на 9 липня 2014 року обстановка у районі проведення антитерористичної операції залишається напруженою, особливо у населених пунктах: Донецьк, Горлівка, Луганськ, Сніжне, Антрацит, Краснодон та Металіст. Військовослужбовці у звільнених від терористів населених пунктах відновлюють зруйновану бойовиками інфраструктуру, доставляють гуманітарні вантажі, допомагають місцевому населенню у наведенні порядку в містах і селах.

ДУМКИ ВГОЛОС

Як ставитеся до подій, які відбуваються на Сході Ольга Кіндзірська, домогосподарка Погано. Наші діти воюють за Україну і гинуть. Не треба агресії взагалі. Потрібно мирно все вирішувати, розмовами. В ХХІ ст. не повинно бути такої ситуації.

Тарас Гусар, студент Треба відповідати агресією на агресію. Поки наша влада думає, як вирішити все мирно, гинуть невинні хлопці. Щоб батьки перестали втрачати дітей, необхідно рішуче дати відсіч і як найшвидше. Сільва Кульчак, пенсіонерка Мені просто не вистачає слів. Коли нападають, потрібно давати відсіч. Повільним і мирним шляхом немає коли вирішувати. Шкода хлопців, що гинуть, ми б пережили і холод, і голод, тільки щоб вони живі були. Тут не потрібно бути політиком, потрібно бути хорошим господарем. Фотографували та опитували Олена Яремчук та Марія Радіонова

ВТЕКЛИ ВІД ВІЙНИ

«Не розуміли, чи гроза почалась, чи бомблять» Cім`я Антощуків з Донецької області приїхала на Буковину шукати прихистку Яна МАРІЯНЧУК ✉ Yana_marianchuck@yahoo.com.

▪ Відколи розпочались воєнні дії на сході України, левова частка мирного населення Донецької і Луганської області почала тікати звідти. Якщо вірити ростовським ЗМІ, за місяць з України виїхали близько 122 тисяч мешканців південно-східних регіонів, а, за даними ООН, офіційно попросили прихистку в Росії лише 4 тис. 600 українців. Ті ж, що відмовилися покидати батьківщину, вирушили у, на їхню думку, найнебезпечніші райони України – на Буковину і Галичину. Володимир та Людмила з онуками раніше часто приїжджали на захід України, адже частково звідси родом. Коли розпочались бойові дії, довго не роздумували, відразу ж поїхали на Заставнівщину – у село Горішні Шерівці, до двоюрідного брата Володимира Івана Антощука. І ось уже третій тиждень у гостях . Незважаючи на те, що сім`я й так чимала (7 людей, а з приїжджими родичами – 11), усім всього вдосталь. Господиня оселі Тетяна інколи навіть жартує, що їсти доводиться готувати як для футбольної команди. Приїхала сім`я із шахтарського містечка Торез, що за 20 кілометрів від кордону з Росією. Місто невелике, складається з кількох районів, у кожному з якого – шахта. Хоча тепер з 14 шахт працюють лише 2, одна з них належить Януковичу, інша – Ахметову. - Люди жили за рахунок шахт, а тепер практично всі без робо-

ти, - бідкається 60-річна Людмила Антощук. – Старі і малі ви-

їжджають звідти, бо страшно. В мене діти там залишились. Вони працюють на державних роботах, покинуть їх – не буде грошей і на елементарні потреби. Власне, жити й зараз немає за що в Торезі. Вже більше місяця не виплачують зарплати, пенсії, стипендії. Інкасаторські машини просто посеред вулиці грабують, підпалюють, підривають; жодна банківська установа не працює; магазини зачинені. Дорогами їде важка бронетехніка, розбиваючи асфальт, а систематична стрілянина стала звичним явищем. - Говорили, що кордони закриті – дзуськи! Танки вільно проїжджають повз блокпости, ніхто їх не зупиняє. Військові можуть будь-коли прийти до когось в квартиру і виселити, - з острахом говорить Володимир Антощук, - облаштувавши там штаб, або ще щось. Ось недалеко від нашого дому сепаратисти поставили блокпост. Люди збунтувалися, проте відкрито невдоволення не висловив ніхто – всі налякані. Не ● Володимир і Людмила приїхали на Буковину з онуками Микипідеш же з лопатою на озброєно- тою і Тетяною, діти покидати рідне місто відмовились. Фото автора го до зубів терориста. Чоловік розповідає, що шах- багатстві. Багато людей з міста, ступ до мережі Інтернет. Все, що тарі розібрали один блокпост, затуманені російською пропа- чують і бачать люди, – цілодобові який збудували сепаратисти. гандою, виїхали до Росії. Путін трансляції російських каналів і Останні пригрозили розправою обіцяє і робочі місця, і номери в цілковите промивання мізків. в разі повторення ситуації. Тому готелях, каже «робочі руки нам Російські ЗМІ переконують, потрібні, а хохли працювати що війну розпочали Національвміють». Дехто переконаний, на гвардія і Америка заради що стріляють по мирних меш- видобутку сланцевого газу. Люканцях «бендери» (вимовляють дей залякують моторошними через літеру «е»), а російські вій- байками про те, що під час виВолодимир Антощук ська приїхали, щоб врятувати їх. добутку газу у Каліфорнії всю Люди, перебуваючи в інфор- землю випалили, зробивши її всі й мовчать. маційній блокаді, не можуть непридатною. Запевняють, що Молодь пасивна, половина «відрізнити зерно від полови». Слов`янськ прирівнюватимуть населення налаштована про- Захоплення відбувалось за схе- до Чорнобиля. Одне слово, інросійськи, підтримує федера- мою, перевіреною роками, - формацію або вигадують, або лізацію. Вони впевнені, що без знищили, найперше, українське перекручують. Києва житимуть краще, і коли телебачення, залякали журналіс- Дехто з людей, коли відокремляться від України – тів, потім – спалили редакцію га- в`їжджали в місто бронетранвідразу ж заживуть у розкошах і зети, і наостанок перекрили до- спортери з чеченцями, падали

«Дітей змушують копати рови і закопувати російських найманців. За це платять 20-30 гривень»

на коліна з криками і плакатами «Путін – забери нас!», «Путін – допоможи!». Від чого забрати? – не розуміє жінка. – Хоча в нас теж куми і зять підтримують дії Путіна, звинувачуючи в усьому «Правий сектор». Через це ми з ними й посварились. Вона впевнена, що російським найманцям допомагають і мешканці міста, запроданці, які за 500 гривень готові матір рідну продати. - Подейкують, що за те, що відстоїш добу на блокпосту, тобі дадуть 500 гривень, - додає пан Володимир. – Участь у захопленні адмінбудівлі коштує дорожче – тисячу. «Вербують» і дітей – змушують копати рови і закопувати трупи російських найманців, у Росію їх же ніхто не відправляє. За це платять 20-30 гривень. Відмова не приймається, інакше – розстріл. Це не єдина моторошна історія. Розповідають, що у сусідньому з Торезом селі розстрілювали кожну третю сім`ю. Ті, що вижили, виїхали. А худобу довелось відпускати, щоб не вимерла. Місяць тому ввели комендантську годину – з 22.00 до 05.00, без документів і нагальних потреб надвір ввечері виходити заборонено. В іншому разі – суворе покарання. Зазомбовані і налякані люди почуваються ніби у гетто. Але відкрито не протестують, до лав Національної гвардії не записуються, в армію не йдуть. Відмовка одна – йти немає куди, адже військкомати всі розбиті. Люди не розуміють, що події на Сході за кримським сценарієм не розвиватимуться. Період перестрілок закінчився, почалась справжня війна. Парадокс полягає у тому, що на Сході гинуть люди із Заходу, в той час як місцеві ховаються у бомбосховищах та сумлінно працюють у шахтах на Ахметова і Януковича.

10 липня 2014 р., №28 (735)

ПІДПРИЄМЕЦЬ

www.vidido.ua

«Калинка» більше не годує КОМЕНТАР ЮРИСТА Як підприємцю піти у відпустку Юлія Ниміджан, адвокат бюро «Дутка та партнери»

● На «Калинці» суттєво впала торгівля, люди нічого не купують. Фото Ігоря Кіронди

Підприємці кажуть, торгівлі взагалі немає, а що заробили – віддають за те, що торгують на ринку Юлія ХОРОШУН ✉ July-kh@mail.ru

аси, коли тих, хто торгує на «Калинці», вважали найбільш заможними мешканцями області, а сам ринок був чи не найбільшим в Україні, вочевидь, минули. І хоча МТК «Калинівський ринок» і досі є одним із основних джерел наповнення бюджету міста й часто (особливо за попереднього керівництва ▶ міста) спонсорує недешеві проекти міськради, як наприклад, будівництво злітної смуги в аеропорту, реконструкція кінотеатру ім. Миколайчука, купівля нового обладнання для кінотеатру «Чернівці» тощо, самих підприємців «Калинка» більше не годує. Люди скаржаться, якщо ще кілька років тому торгівля була млявою, то нині її немає взагалі. Відповідно й заробітки порівняно мізерні, майже все доводиться віддавати за те, що торгують на ринку. Тож, кажуть, виходить, що не ринок їх годує, а вони фактично утримують його.

Заробляла 1,5 тисячі доларів на місяць

– Раніше податок, який платили всі підприємці Калинівського ринку, був фіксованим – 100 гривень, з них щомісяця перераховували 10 гривень до Пенсійного фонду на ім’я того, хто платить податок. Тепер же діє єдина система оподаткування – розмір податку становить 100 грн., але ще 400-500 гривень потрібно заплатити соціального внеску – знову ж таки стягнення до Пенсійного фонду на ім’я того, хто платить податок. Це, в принципі, добре, адже ці кошти не пропадають, від них залежить розмір пенсії, яку потім отримуватиму, – розповідає підприємець «Калинки» Світлана Погуляйло. – Однак платити такі суми я не можу собі дозволити, бо торгівлі май-

Заробітки підприємців «Калинки» впали у сім разів, а торгівля – на 70 відсотків же немає, а оренда контейнера «витягує» всі зароблені гроші. Я є суборендатором, тобто гроші за контейнер сплачую не в касу, а власнику контейнера. Розмір орендної плати залежить від місця розташування контейнера, об’єму. Наприклад, моє торговельне місце (контейнер на 3 тонни) у 3 секторі коштує 130-150 доларів, раніше, тобто до 2008 року, за такий контейнер платили 550 доларів. За 10-тонний контейнер орендарі просять від 250-300 доларів і більше. Врахо-

КОМЕНТАР ДО ТЕМИ Безробітні підприємці – важкий тягар для бюджету Євген Житарюк, кредитно-інвестиційний радник компанії «Фінанс плюс» Дедалі частіше підприємці, зокрема з Калинівського ринку, скаржаться, попиту немає ані на товари, ані на побутові послуги. Навіть власники майстерень з ремонту взуття, які завжди мають клієнтів, кажуть, що їхні прибутки відчутно зменшуються. Ніби й заробітки не зменшилися, і корупція нікуди не поділася, але чому люди стали менше купувати, сказати важко. Зараз, напевно, люди просто бояться витрачатися. Те, що малий бізнес згортається, або йде в тінь, може дуже негативно позначитися на загальній економічній ситуації в країні. Оскільки підприємств, які могли б взяти на роботу екс-торгівців, немає, 300-400 тисяч тих, які вийдуть з торгівлі, будуть справжньою проблемою для економіки. По-перше, вони не будуть вносити до бюджету жодних поповнень – ані податків, ані відрахувань із зарплати, їхня купівельна спроможність буде майже нульовою. По-друге, вимагатимуть допомоги з безробіття.

вуючи, що долар зріс на половину, то сума виходить космічна. До повені люди масово скуповували контейнери, щоб заробляти, здаючи їх в оренду. Потроху ціна росла, дійшло до того, що за 10-тонний контейнер вимагали в середньому 1-3 тисячу доларів. І люди могли це собі дозволити, адже заробітки були непогані. Після повені торгівля різко впала, і ціни почали скидати. Але від цього легше не стало. У мене сезон торгівлі розпочинається наприкінці літа і триває до грудня. Якщо восени я ще могла бодай щось заробити, то цьогоріч, зважаючи на ці події, сумніваюсь, що буде заробіток. До 2008 року заробляла до півтори тисячі доларів на місяць, але і товар був іншої якості. Тепер же якщо зароблю хоч 2 тисячі гривень, то буде дуже навіть непогано. Ринок зараз порожній, люди купують лише найнеобхідніше. Торгівля впала через нестабільний курс долара. Через нього все подорожчало, а зарплати, пенсії залишились такими ж низькими. Підприємців обурює й те, що окрім непомірної плати за те, що торгують, змушені щомісяця платити й 48 гривень за відеоспостереження, яке, як всім здається, навіть не працює. Бо не раз було, що люди просили показати якісь записи, але, звісно, завжди отримували відмови. За свій рахунок роблять і покрівлю у проходах над контейнерами (з полікарбонату). Цим, кажуть, має займатись керівництво ринку.

В нашій області майже кожен третій громадянин є приватним підприємцем і питання відпустки є досить актуальним, адже одна справа коли особа, яка працює на підприємстві, установі, організації, іде у відпустку як найманий працівник, а інша, коли ця особа приватний підприємець, який зобов’язаний сплачувати кожного місяця єдиний соціальний внесок та єдиний податок. Для того, щоб приватний підприємець пішов у відпустку, треба до податкового органу, в якому обслуговується, завчасно подати заяву у довільній формі про те, що хоче взяти відпустку на місяць з зазначенням дати і строку відпустки, але необхідно брати відпустку тільки на календарний місяць, адже звільнення від сплати єдиного податку може бути тільки якщо відпустка з першого числа місяця і до останнього. Ваше бажання взяти відпустку в середині місяця і частково у другому місяці не буде передбачати звільнення від сплати податку. Таким чином, відповідно до 295.5. Податкового Кодексу України, який передбачає, що платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів. Звільнення ПП від сплати єдиного податку за період хвороби можливе лише за умови написання заяви до податкового органу із приєднанням до неї виданого відповідно до закону листка непрацездатності. Щодо виплати лікарняних ПП, то їх не виплачують, оскільки майже всі ПП сплачують мінімальний розмір єдиного соціального внеску. Аби отримувати лікарняні, необхідно сплачувати єдиний соціальний внесок, що буде відраховуватися і до фондів страхування у розмірі 38,11 відсотка визначеної для категорії осіб бази нарахування єдиного внеску і тільки в такому разі із Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності або із Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, ПП виплатять кошти (лікарняні). Таким чином, за період відпустки (календарного місяця), яка не є оплачуваною, особа ПП звільняється тільки від сплати єдиного податку, а сплачувати єдиний соціальний внесок до Пенсійного Фонду особа зобов’язана, адже на період відпустки є зареєстрованою. Звільняється від сплати єдиного соціального внеску особа ПП тільки в тому разі, коли вона припинила відповідно до встановленого законом порядку свою діяльність і подає до Пенсійного Фонду звітність про відсутність доходу.

того, що заробляють, вистачає, аби заплатити всі податки, ринковий збір і за оренду місця. Багато хто просто не витримує і згортає торгівлю. – Якось за увесь день продав тільки кілька пар шкарпеток. Привіз дорогий товар, сподіваючись гарно заробити, а тепер не знаю, що з ним робити, бо люди його не беруть. Це просто жах якийсь. Моя сусідка кілька днів попрацювала у мінус. Така ситуація у багатьох на ринку, – каже підприємець Василь Ландюк. – Багато хто закрився. Зараз у ряду може бути одразу декілька закритих контейнерів підряд із повідомленням про оренду.

Кожен третій контейнер Втратили закритий постачальників – Торгівля впала на 70 відсо- зі Сходу і Криму

тків. Люди ходять, дивляться, але нічого не купують, – розповідає продавчиня верхнього одягу на «Калинці» Олена Горська. – У покупців просто немає грошей. Значною мірою, вважаю, на це вплинула криза в Європі, адже заробітки наших там значно менші, ніж були і, відповідно, вони менше висилають. Окрім того, зросли ціни на все, і люди просто економлять на одязі. Надто дорогий і дуже дешевий одяг не беруть, запитують більш-менш якісний і у середній ціновій категорії. Цікаво, що попит є на дитячий одяг, дорослі ж на собі заощаджують. Підприємці скаржаться на малі заробітки. Стверджують,

Завідувач 4 сектору ТМК «Калинівський ринок» Олександр Дерус розповідає, торгівля на

ринку, зокрема і в його секторі, впала суттєво. – У 4 секторі є 2176 торговельних об’єктів, з них 12 відсотків зовсім закриті. Їх використовують як склади. Зараз суттєво зменшилась кількість гуртовиків. Через ситуацію на Сході та у Криму, звідти не везуть товар, котрий тут мав попит. Зокрема, не привозять фарфор зі східних областей, відмовляється везти сюди свою продукцію найбільша фабрика із виготовлення парфумів з Херсону, адже немає гарантії, що товар доїде. Відтак підприємці змушені зараз розпродувати залишки попередніх

поставок. Раніше товар на ринок постачали багато великих фірм, зараз вони значно скоротили обсяги. Окрім того, дрібні крамниці у районах області, котрі закуповували тут товар гуртом, стали менше купувати, тож і у підприємців на ринку заробітки суттєво впали. Загалом, що торгівлі немає, дуже відчутно. Якщо говорити, наприклад, за 4 сектор, де торгують, головним чином, продовольчими товарами, побутовою хімією та тюлем, то торгівля йде хіба що у тих, хто продає продукти. Решта ж скаржиться, що ніхто нічого не купує. Багато хто і справді згортає торгівлю, або продає свої контейнери, або використовує для зберігання товару. Зважаючи на сказане, людям справді важко платити ті суми, котрі мають віддати за те, що торгують на ринку. Навіть попри те, що кілька років тому для них скасували ринковий збір і залишили тільки плату за торгове місце. Та торгівля на «Калинці» почала падати ще 4 роки тому, коли повінь 2010 року затопила і фактично знищила майно підприємців. Багато хто із торгівців брав кредити для придбання товару, який тоді було знищено великою водою. Чимало так і не оговталися від таких збитків. Компенсації ж, котрі уряд виплатив, їх не покрили. Окрім того, на торгівлю вплинула низька купівельна спроможність чернівчан – ми стали біднішими щонайменше вдвічі.

ДУХОВНІСТЬ

10 липня 2014 р., №28 (735)

«Погляд»

П’ятдесят кілометрів з вірою у мир Буковинці взяли участь у хресній ході з Чернівців до монастиря Хрещатика, що на Заставнівщині Ольга МАКСИМЮК ✉ o_maksymiuk@mail.ru

етвертого липня буковинські паломники організували хресну ходу із Чернівців до Хрещатицького монастиря, що на Заставнівщині. Кілька тисяч вірян із молитвами та релігійними піснями пройшли пішки майже 50 кілометрів. Люди різного віку та статусу, батьки з маленькими дітьми, багато молоді, старенькі вирушили у ходу вранці о шостій годині від Свято-Покровської церкви, що у мікрорайоні Рогізна, і близько восьмої вечора прибули до монастиря у Хрещатик. Очолював ходу владика Хотинський Мелетій.

«З молитвою не відчуваєш втоми»

Хресна хода цього року стартувала від храму із Рогізної, що у Садгорі. Щойно почало світати, сюди почали сходитися люди. Із рюкзаками на плечах, жінки та дівчатка у білих хустинках, рушають у дорогу. Попереду йдуть паломники із хрестами, хоругвами. Процесія на кількасот метрів розтягується на вузькій садгірській вулиці. Дехто із натовпу читає Біблію, не відриваючи очей. Йду поруч із паломниками, які колись співали у хорі чернівецького собору. Найперше, запитую, що спонукало взяти участь у хресній ході. Адже пройти майже п’ятдесят кілометрів пішки для літніх людей чимале випробування. Кажуть, участь у хресній ході – це заряд енергії, а з молитвою проходять цю відстань непомітно. – Настає цей день, то навіть робота не йде, якщо не підеш в хресну ходу, – каже паломник Василь. – Тепер ходимо завжди

з дружиною та дітьми.

Анна Костинюк, мешканка Чернівців, бере участь у ході

Вимолюємо в Бога мир та благословення

Олександра Бокла, мешканка села Хрещатик йде із

дев’ятирічною донькою Софійкою. Жінка каже, що спеціально приїхала до Чернівців із Хрещатика, аби взяти участь у ході. – Йдемо, аби Бог дав здоров’я, сили, а доньку взяла, аби теж була здоровою та розумною, – каже Олександра. Про те, що дорога далека, маленька Софійка мабуть не до кінця розуміє і навіть не думає про те, що важко буде йти. Дівчинка знає чотири молитви, яких навчили в монастирі і співає їх разом із мамою. У кожному населеному пункті, через який проходить процесія, владику та людей зустрічає парафія храму, їх пригощають трапезою. Скажу відверто, отримавши редакційне завдання підготувати репортаж про буковинських паломників, планувала пройтися із ними хресною ходою, (аби зрозуміти, що переживають ці люди під час ходи), максимум 15-20 кілометрів. Однак, як виявилося, йти не так вже й важко. Коли поруч співають молитву, усі думки про буденне зникають. Вникаєш у зміст молитви і час минає

● Під час хресної ходи люди йшли із Біблією в руках і читали молитви. Фото автора

ЩО КАЖЕ ЦЕРКВА

уже традиційно. Вперше пішла з парафіянами більше двадцяти років тому і понині ходить уже із своїми двома доньками. Каже, що від цієї ходи має багато сподівань. Адже тут одночасно моляться кілька тисяч людей і в цей час між ними перебуває Бог. Думати про те, що потрібно пішки йти цілий день, не потрібно, радить жінка, Господь допоможе подолати цю відстань без труднощів. Спонукав піти з паломниками Анну один випадок. Жінка хотіла їхати заробітки за кордон, бо вдома не було роботи. Священик порадив піти у хресний хід, і отримати відповідь, як правильно вчинити. Взявши участь у ході, жінка зрозуміла, що їхати за кордон не буде. Відтак, каже, з Божою допомогою, отримала роботу (шиє одяг для священиків).

● Серед учасників хресної ходи було багато молоді та батьків із

Василій Сливчук, настоятель церкви села Кулівці Хресний хід – це настільки священне велике дійство, яке має велику силу. Через молитву, піст та покаяння прикликається Божа благодать. У всі часи історії християнства від усіх бід священнослужителі йшли у хресний хід з народом. Сьогодні архієрей, священики йдуть разом із народом, і кожний несе свій хрест. Нині коли в країні війна, цей хресний хід має силу вимолювати в Бога мир, злагоду, любов. Просимо Бога, аби він дарував нашим правителям мудрість, тому що лад в країні залежить від мудрих керівників.

маленькими дітьми. Фото автора

ДУМКИ ВГОЛОС

ДОВІДКА Хресний хід до монастиря у Хрещатику з нагоди Різдва Іоанна Предтечі започатковано у 30 роках минулого століття після відродження монастиря. За незалежної України це відбувається вже 21 рік поспіль. З кожним роком кількість учасників молитовної ходи збільшується.

швидко, наче у якомусь іншому вимірі. На в’їзді до Заставни людей та владику зустрічають керівники району та міста. Міський голова Заставни Ярослав Цуркан, який долуча-

ється до паломників, каже, що просять духовенство, аби молилися та благословили район та містечко, жителів на мир та спокій, злагоду, добрий урожай, добробут та здоров’я. У

центрі Заставни, аби отримати благословення від владики, люди шикувалися у довжелезну чергу. Працівники лікарні, хворі, люди на візках, старі і малі, усі чекають, аби бодай торкнутися руки владики. Ті, хто дістався монастиря, на колінах дякують Богові за те, що дав сили пройти такий довгий шлях. Кажуть, пройти стільки кілометрів пішки ніколи б не наважилися просто так.

● У Заставні місцеві мешканці шикувалися у довжелезну чергу, аби отримати благословення від владики. Фото автора

Валентина, мешканка села Юрківці Заставнівського району Якось спробувала взяти участь у хресній ході, відтоді цілий рік чекаю цього дня. Ця хода додає життєвих сил. Хтось каже, що це додає віри, але у мене вона і так міцна. Коли вперше була на вечірній службі після ходи, текли сльози. На мене наче зійшло Боже благословення. І тепер рік чекаю, аби отримати те благословення. Ходу завершую із відчуттям подяки Богу, за те, що допоміг дійти.

Марія, мешканка села Юрківці Заставнівського району Коли йду, прошу в Бога про щось своє. Найбільше зараз тривожить неспокій і війна в країні. То ж молюся за мир. У цю ходу наче щось тягне. Йти не важко, бо разом із молитвою зникає втома. Щороку йду в хресний хід. Ходила також пішки в Почаїв.

10 липня 2014 р., №28 (735)

МІСТО

www.vidido.ua

12-13 липня запрошують на Петрівський ярмарок Біля парку – виставка меблів

Уздовж вулиці Головної поруч із Центральним парком культури і відпочинку імені Т. Шевченка організують виставку-продаж непродовольчих товарів, меблів і будівельних матеріалів.

На Садовій продаватимуть хліб і кондитерські вироби

Від центрального входу парку уздовж вулиці Садової розмістяться чернівецькі пекарі. Там буковинці зможуть придбати хлібобулочні, кондитерські вироби, а також продукцію бджільництва.

На площі Турецької Криниці влаштують майстер-класи

Для участі у ярмарку цьогоріч подали заяви близько 500 підприємців і майстрів

Традиційно майстрів народних ремесел розмістили на площі Турецької Криниці. - Презентувати свої роботи будуть і буковинські майстри, також чекаємо чимало цікавих гостей, – запевняє перший заступник директора департаменту економіки Чернівецької міськради С. Хімійчук. – Наприклад, свою заяву для участі подала майстриня з Києва, яка працює склодувом. Ймовірно, містечко майстрів розтягнеться також по вулиці Турецькій (до вулиці Шептицького). Діятиме містечко майстрів з 10 до 20 години. Також на площі можна буде поїсти, там працюватимуть представники ресторанного господарства. На вулиці Шкільній, яка прилягає до площі розмістять ятки чернівецьких туристичних агентств. Вони пропонуватимуть чернівчанам свої послуги для організації літнього відпочинку.

Віталія КОЗМЕНКО ✉ Vi_kozmenko@i.ua

оброю традицією у Чернівцях є проведення ярмарку на свято Петра і Павла, 12 липня. Цьогоріч ярмарок триватиме два дні, 12-13 липня. Через ситуацію в країні від концертів і масштабних урочистостей вирішили відмовитися. - Концертів, безкоштовних тортів, встановлення рекордів – цього не буде, – каже заступник міського голови Олександр Паскар. – Зосереджуємося цьогоріч на економічному аспекті ярмарку. У департаменті економіки міськради кажуть, що цьогоріч отримали не менше заяв для участі в ярмарку, аніж торік. - Отримали близько 500 заяв від підприємців та майстрів з 21 області України, – розповідає пер-

На Кобилянської торгуватимуть книжками

На пішохідній вулиці, яка має ім’я письменниці Ольги Кобилянської, під час ярмарку функціонуватиме виставка-продаж книговидавництва і друкованої продукції. Розпочинатимуть свою роботу підприємці о 10 і завершити мали б о 20 годині. Також на вулиці Кобилянської організують благодійний ярмарок «Дитяча єдність».

Біля стадіону – буде автосалон

З протилежного боку від центрального входу до парку на вулиці Ольги Гузар організатори ярмарку відвели місце для автосалону. Нагадаємо, що попередніми роками подивитися на автоновинки могли на Театральній площі, цьогоріч доведеться йти до стадіону «Буковина». На вулиці О. Гузар свої послуги пропонуватимуть працівники банківських працівників, страхових компаній, рекламних агентств та представники ресторанного господарства.

ший заступник директора департаменту економіки Чернівецької міськради Світлана Хімійчук. – Торік

були підприємці з Криму, цьогоріч – немає. Урочистого відкриття ярмарку цими вихідними не буде, тільки міську ратушу прикрасять святковими рушниками. А про початок Петрівського ярмарку чернівчани зможуть почути з вуличного радіо. Під час самого ярмарку збиратимуть кошти для постраждалих внаслідок АТО та їхнім сім’ям. - По місту встановлять скриньки для благодійних внесків, – каже С. Хімійчук. – Біля них постійно чергуватимуть волонтери від служби сім’ї, молоді та спорту. Відтак кошти підрахують і передадуть сім’ям постраждалим від АТО.

ОБМЕЖЕННЯ РУХУ Перекривати вулиці у центрі Чернівців на час Петрівського ярмарку не будуть

Соборна перетвориться на гостьову площу

– Упродовж 12-13 липня на Соборній площі міста будуть торгувати підприємці з Львівської і Тернопільської області, – каже пані С. Хімійчук. – Ятки на площі почнуть встановлювати вже у четвер. Функціонуватиме містечко для гостей з 10 до 20 години.

Під час проведення Петрівського ярмарку у Чернівцях минулими роками чимало чернівчан скаржилися на перекриття доріг. Мовляв, комусь свято, а комусь незручності. Нагадаємо, що торік на час ярмарку перекривали і вулицю І. Франка, і Центральну площу, і Поштову (колишня Худякова), і Емінеску, адже там стояли ятки учасників ярмарку. Цьогоріч організатори вирішили розмістити усіх учасників компактніше, щоб не створювати незручностей для водіїв. -Перекривати вулиці в центрі Чернівців не будемо, – каже перший заступник директора департаменту економіки Чернівецької міськради Світлана Хімійчук. – Обмежимо рух лише на частині вулиці Садової (від центрального входу парку до автостанції), Шкільній та вулиці Ольги Гузар.

ЛЮДИ

10 липня 2014 р., №28 (735)

«Погляд»

«Мусимо вірити у те, що буде мир» Буковинець Віктор Мельник каже, що є патріотом України і жартома себе називає страшним для багатьох росіян словом – «бандерівець» Ольга ШУПЕНЯ Яна МАТЕЩУК

ереможець проекту «Шанс-6» Віктор Мельник став відомий широкому загалу у 16 років. Спершу своїм красивим оперним голосом школяр підкорив Ігоря Кондратюка, Наталію Могилевську з Кузьмою та Володимира Гришка, а згодом – усю країну. З того часу минуло вісім років. Сьогодні талановитий буковинець успішно навчається і працює в Одесі. На своєму прикладі він довів, що популярні музичні телепроекти можуть дати добрий старт молодим виконавцям. Тож його творче життя триває. Зараз Віктор Мельник продовжує навчання в асистентурі-стажуванні Одеської національної музичної академії ім. А. В. Нежданової. Має дві роботи, працює і в Одеському музично-драматичному театрі ім. В. Василька (грає в музичних і драматичних спектаклях), і в ансамблі при Одеській військовій академії. Каже, що ситуація в державі позначається на його діяльності, мовляв, у театрі іноді скасовували спектаклі, а у військовому ансамблі, навпаки, роботи побільшало. Адже тепер частіше дають концерти для військових, які перебувають на навчаннях, і для тих солдатів, які були поранені в АТО. – Виступ вони сприймали непогано, але були досить пригніченими, їх навіть не змогла розвеселити жіноча половина нашого колективу, яка виконувала запальні пісні, – розповідає Віктор. – А коли спілкувався з військовими, які були на

навчаннях, то вони казали, що, звичайно, хочуть повернутися додому, але спершу захищатимуть нашу Батьківщину до останнього патрона. Тож мусимо вірити у те, що буде мир.

ДУМКИ ВГОЛОС

«Могутній голос у нього змалку»

Від першого виступу до закордонних сцен

Про свій перший музичний досвід перед широкою аудиторією «буковинський одесит» згадує з усмішкою: – Мені було 14-ть. Я з батьком прийшов в Сторожинецький будинок культури, де відбувався Всеукраїнський фестиваль «Чисті роси». Перед своїм виступом дуже сильно хвилювався. На щастя, усе пройшло успішно. Були гучні овації, вигуки «браво!». Пізніше до мене підходили глядачі і казали, що я – молодець (усміхається, – авт.). Тоді юний Віктор і гадки не мав, що йому доведеться із концертами об’їхати не лише Україну, але й побувати на світових сценах. – Не можу сказати, що виступав в багатьох країнах, але закордонні гастролі у мене були. Усі поїздки дуже різноманітні, проте неймовірно цікаві. Я побував в Монте-Карло, виступав на сцені місцевого оперного театру. У Москві брав участь у фестивалі, який організував всесвітньо відомий скрипаль та диригент Володимир Співаков. Був у мене концерт з одеськими оперними співач-

ками та інструменталістами на сцені Варшавського університету музики ім. Ф. Шопена. Варшава – неймовірно гарне і чисте місто. Гадаю, вона мені сподобалася ще й через спілкування з тамтешніми людьми, адже польська мова така схожа з українською. Також були корпоративні виступи в Туреччині та Словаччині. У Монако з В. Гришком і Т. Кароль їздили, – гордо перелічує В. Мельник.

Вдячний за минулий досвід і відкритий до нового

За словами Віктора, перемога у «Шансі» свого часу подарувала йому насичену і цікаву концертну діяльність, але згодом він обрав дещо інший шлях – навчання, в першу чергу, і винятково академічне направлення музики. Свою колишню співпра-

цю з І. Кондратюком, Н. Могилевською, Кузьмою та В. Гришком називає великим досвідом. Адже спілкуючись з цими людьми зрозумів, яким є шоу-бізнес за лаштунками. – Завдяки їм у мене було багато цікавих знайомств із різними діячами культури, політиками і просто хорошими людьми. Я вдячний за все, що вони для мене зробили, – каже В. Мельник. А на запитання, чи погодився б за великі гроші працювати за кордоном, відповів: – У мене є такі мрії, тож погоджуся працювати за кордоном і за невеликі гроші (усміхається, – авт.).

РОЗМОВА З МАМОЮ

«Гришко міг зателефонувати синові за півгодини-годину до виступу» Світлана Мельник – мама зіркового вихідця із села Великий Кучурів Віктора Мельника розповіла «Погляду» про дитинство її єдиної дитини і те, як вона сумує, коли його немає поруч.

– Пані Світлано, а яким був Віктор у дитинстві?

– Віктор був дуже цікавим! Полюбляв спілкуватися із різними людьми: від маленьких діток до дорослих. Завжди знаходив актуальні теми для розмов. Також був хазяйновитим, допомагав мені по господарству. Усе вмів лагодити, брав у руки клевець і до роботи, тихцем наспівуючи собі пісень. Він змалечку співав духовні пісні, любив малювати.

– Що можете сказати про його характер, який він?

– Віктор добрий, спокійний, чуйний. Завжди відгукується на будь-яке прохання про допомогу. Він доброзичливий, роботящий і наполегливий. Якщо поставив перед собою мету, то буде до неї старанно йти.

До вирішення різноманітних справ Віктор ставиться виважено, не поспішаючи. Тому що не любить допускати помилок, не терпить промахів. Як казала раніше – дуже працьовитий. Навіть коли у нього майже не залишається сил, він все одно намагається зробити максимальну кількість справ.

– Коли зрозуміли, що син – здібний виконавець?

– Усе розпочалося з того, що сім’єю часто їхали у Почаїв. Дорогою співали духовних пісень і син активно долучався до цього. Тоді вирішили віддати його у церковний хор. Пізніше, коли зрозуміли, що у Віктора великий талант до співу – віддали його до музичної школи.

– Чи змінився Віктор після перемоги у проекті «Шанс»?

– Звичайно, що змінився! Він побачив зовсім інше життя, життя зірок. Розпочав брати приклад зі свого наставника – Гришка. Адже бачив, що він робить, як

поводиться між тими чи іншими людьми. Водночас син розумів, що зіркове життя складне, бо завжди необхідно перебувати в дорозі, бути в оточенні багатьох людей. Працюючи з паном Володимиром, син ніколи не знав свого розкладу. Гришко міг зателефонувати за півгодини-годину до концерту чи якогось виступу. Проте Віктор розумів, що він любить виступати перед публікою, йому подобається таке життя.

– Мабуть, сумуєте за дитиною, коли місяцями не приїздить додому?

– Звісно, мені його не вистачає (розплакалася мати, – авт.), адже бачу його зрідка. Він далеко від домівки, родичів та близьких... І мені страшно за нього, адже зараз в Україні складна ситуація. Водночас сподіваюся на ліпше, на мир. Коли казала синові, щоб повертався додому, він відмовився, мовляв, люблю те, чим займаюся. І я його розумію, мій любий син живе своєю справою.

Іван Українець, друг Віктора У дитинстві Вітя, як і кожна дитина, мав свої мрії. Хотів бути далекобійником, космонавтом, священиком... Могутній голос у нього змалку. Гадаю, успадкував це від батька. Коли вперше почув, як його тато гарно співає, одразу собі відзначив, що є неабияка схожість із зірковим Олександром Пономарьовим. Зараз Віктор хоч і дорослий, але все одно не полишає мріяти. Правда, тепер він хоче підкорити нові вершини – реалізувати свій талант, здобути визнання у театрі. Загалом, він надійний друг, перевірений часом. Ми знайомі уже 20 років і за цей час у нас не було конфліктів, хоча, звичайно, часто сперечаємося стосовно тих чи інших подій. І хоч зрідка з ним зустрічаємося (Вітя приїздить до рідної домівки 2-3 рази на рік), часто спілкуємося телефоном, обговорюємо політичну та економічну ситуацію в Україні.

«Взяли в куми через те, що подобається нам як людина»

Михайло Мінтенко, кум Віктора З Віктором знайомий дуже давно, потоваришував з ним завдяки Вані, спільному товаришу. Про нашого знаменитого односельчанина можу сказати, що він дуже хороша і розумна людина, вміє підтримати, розрадити, вислухати та дати розумну пораду у важку хвилину. Віктор – душа компанії, завжди веселий і життєрадісний. З дружиною взяли його в куми через те, що він подобається нам як людина. Тому що є уважним, добрим, дуже любить дітей. Щоразу коли він до нас навідується, діти надзвичайно радіють цьому, бо люблять свого нанашка, який ніколи не приходить з порожніми руками. Пам’ятаю, як торік із друзями зустрічали Новий рік. Після бою курантів до нас завітав Дід Мороз. Усі були приємно здивованими, коли дізналися, що у новорічного персонажа перевтілився саме Віктор Мельник.

10 липня 2014 р., №28 (735)

ЗДОРОВ’Я

www.vidido.ua

Оздоровлюємося масажем Його дія буде ефективнішою, якщо застосовувати комплексний підхід Ольга ШУПЕНЯ ✉ shupenia@ukr.net

ас від часу ходити на процедури масажу – це не зайва розкіш, а необхідність сьогодення, – вважає масажист

центру краси і здоров’я Денис Маурер. Важливо розу-

міти, будь-яку проблему організму ліпше вирішувати на початковій стадії, адже, як то кажуть, що далі в ліс, то більше дров. На жаль, українці, зокрема чернівчани, серйозно розпочинають перейматися своїм здоров’ям лише у тому разі, коли без спеціаліста не обійтися. – Проблема наших людей у тому, що звертаються за лікувальним масажем лише тоді, коли дуже «припікає». Вони ігнорують перші прояви своїх недуг до останнього і навідуються уже скрюченими, ледве ноги тягнуть. Насправді ж варто відповідно чинити ще на початкових стадіях, щоб швидше настало одужання. В ідеалі треба з допомогою профілактичних масажів, якісного харчування та фізичного навантаження діяти на випередження, щоб уникнути появи тих чи інших хвороб, – пояснює Д. Маурер. Серед класичних різновидів масажу Дмитро виділяє чотири основних: лікувальний, спортивний, антицелюлітний, релакс. Каже, на спортивний масаж необхідно ходити одиндва рази на тиждень не лише спортсменам, але й тим людям, які регулярно займаються в залі. Тому що м’язи «забиваються» і з кожним новим тренуванням вони не отримують відповідного навантаження, тож не можуть нормально розвиватися. Також таким людям варто відвідувати сауни і лазні, це добре впливає на м’язи. Лікувальний масаж може бути необхідним як 20-річним, так і пенсіонерам. Основна проблема, яку люди хочуть вирішити – подолати остеохондроз. Зазвичай він з’являється через сидячу роботу, малорухливий спосіб життя. Релакс (масаж усього тіла) особливо актуальний для тих людей, які цілими днями працюють, постійно перебувають у стресових ситуаціях, нервують. Робити його варто хоча б раз на тиждень. Він добре розслабляє і насичує енергією за рахунок нормальної циркуляції крові по всьому організму. Антицелюлітний масаж потрібно робити одразу, тількино стало помітно целюліт. Спершу необхідно пройти курс з 10-15 процедур, а потім раз на тиждень підтримувати досяг-

нутий результат відповідним типом масажу та регулярними походами у спортзал (підкачувати ноги, сідниці, займатися бігом). За словами Д. Маурера, масаж досить універсальна штука. Він наповнює силою і енергією організм людини, в результаті поліпшується не лише загальне самопочуття, але й стає ▶ еластичною і оксамитовою шкіра. Однак не усім масаж є корисним. Його ліпше уникати при варикозному розширенні вен, підвищеному тиску, при всіх гострих станах (травми, кровотечі, інфаркти, інсульти), при вагітності, під час критичних днів у жінок, у період алкоголь-

ної інтоксикації тощо. – Зі своєї практики знаю, якщо людина по-справжньому хоче досягти гарних результатів, то вона до цього прийде, – відзначає Д. Маурер. – Просто потрібно для цього постійно щось робити і обов’язково це має бути комплексний підхід:

Запорука доброго здоров’я – відповідний масаж, улюблений вид спорту і здорове харчування 1) масаж (пройти курс, а потім робити підтримуючий раз на тиждень), 2) бодай годину на день займатися спортом, 3) дотримуватися здорового способу харчування.

подолог

диабетическая стопа

Рекрут

СПОЖИВАЧ

10 липня 2014 р., №28 (735)

«Погляд»

Бритва має повертатись Як обрати пристрій для гоління, його різновиди та як правильно користуватись, аби не підхопити інфекції Ольга МАКСИМЮК ✉ o_maksymiuk@mail.ru

ині існує чимало способів, як позбутися зайвого волосся, скажімо, гарячий віск, фото- і лазерна епіляція, електроепілятори, однак гоління залишається найбільш комфортним і швидким з них. Щоправда, як стверджують фахівці, за умови, якщо правильно вибрати бритву. Виробники пропонують широкий модельний ряд бритв від дешевого одноразового скребка до високотехнологічної вібруючої системи. Та часто буває таке, що після гоління у чоловіків на обличчі з’являється подразнення, а то й червоні плями. Причина – тупі леза та використання холодної води, стверджують косметологи. А ще не всі дотримуються правил гігієни. Яку бритву краще обрати, радять фахівці консультанти та лікарі-дерматологи.

Одноразовий чи багаторазовий пристрій

– Найперше, визначтеся з типом, радить консультант косметичного магазину Валерій Іван-

чук. – Вони поділяються на два типи: одноразові і багаторазові. Одноразовий – являє собою єдине ціле разом з лезом. Після гоління лезо затуплюється і його викидають. Найчастіше одноразові пристрої продають упаковкою три-п’ять штук. Багаторазові бритви – дають можливість міняти леза в міру необхідності без зміни самого станка.

Продавець магазину каже, часто покупці вважають, що кращі станки для гоління повинні мати додаткові функції: вібрація, наявність зволожуючих смужок, велика кількість лез, бритвенна головка, що обертається, яка повторює контури поверхні. Однак це не завжди виправдано. Потрібно орієнтуватися на фінансові можливості, а також звернути увагу на індивідуальні переваги. За словами В. Іванчука, саме кількість лез впливає на час гоління, а також на його якість. Але безліч лез збільшує шанс порізатися, тому потрібно бути максимально акуратним у поводженні з таким пристроєм. Звичайно, що більше лез, то дорожчий станок.

КОМЕНТУЄ ФАХІВЕЦЬ

Леза бритви промивайте та дезінфікуйте

Ірина Прохорова, дермато-венеролог

Чернівчанин Павло Крикун,

який користується бритвою, каже, що його цілком влаштовують одноразові станки для гоління, тому платити дорожче за змінні касети немає змісту. Одноразові практичніші, хоча багаторазові роблять гоління комфортнішим.

Не завжди гучний бренд гарант – якості

Нині на ринку найпопулярнішим брендом чоловічих бритв є фірма «Gillette». Розрізняють також жіночі станки для гоління марки «Gillette», «Dorco»,

Типи станків Однолезова бритва дозволяє голитися оптимально. Нею можна досить точно повторити контури обличчя або тіла, повернувши під будь-яким кутом. Але при цьому користування нею вимагає великої акуратності і рівномірності в рухах. Таким станком при необережному поводженні можна поранити шкіру. Бритви з декількох лез. Такі прилади вже стали стандартом індустрії і вважаються кращими. Станок з багатьма лезами забезпечує більш гладке гоління і скорочує рухи бритвою. Вірогідність подразнення шкіри, відповідно, зменшується. Станок зі змінною касетою. Це найбільш «просунутий» прилад серед бритв. Виробники оснащують його особливо тонкими лезами, плаваючими головками, всілякими індикаторними смужками з пом'якшувальною і бактерицидною дією, а також мікрогребенями, які піднімають волоски, полегшують процедуру гоління і роблять його максимально гладким.

КОРИСНІ ПОРАДИ

«Nivea». Та не завжди гучний бренд може виявитися гарантом якості, каже продавець-консультант. Багато покупців вважають, що леза в чоловічих бритвах гостріші. Однак виробники заявляють, що жіночі і чоловічі станки відрізняються конструкцією і зовнішнім виглядом, але ніяк не гостротою лез. Наприклад, в жіночому станку використовують кілька гелевих смужок, які містять пом’якшувальні речовини для руху лез.

● Розм'якшення. Жир, бруд або відмерлі лусочки шкіри можуть забитися між лезами бритви і цим заблокувати її. Тому перед голінням ретельно помийте обличчя теплою водою і не витирайте упродовж трьох хвилин. Гель або засіб для пілінгу краще поліпшать стан шкіри. Звичайним милом краще не користуватися, тому що воно висушує чутливу шкіру. ● Намилювання. Гель для гоління не тільки поліпшує ковзання бритви по шкірі, він має також зволожуючу дію. У продажу є гелі для гоління для чутливої шкіри. ● Розподіл. Намагайтеся голити критичні ділянки шкіри в останню чергу. Це має дуже важливу перевагу: гель для гоління може довше впливати на щетину і шкіру, роблячи їх більш м'якими. Під час гоління регулярно змивайте з бритви піну і зрізані щетинки. ● Періодичність. Голіться з регулярними інтервалами. Найкраще голитися щодня, адже одноденну щетина легше збривати, ніж, скажімо, триденну.

● Обирайте станок, аби він фізіологічно підходив для вашого типу шкіри, дивіться, чи якісний метал, яка конструкція. Фото Ігоря Кіронди

Обирайте станок, аби він фізіологічно підходив для вашого типу шкіри, дивіться, чи якісний метал, яка конструкція. Адже через неправильне гоління може виникнути запальний процес у волосяних фолікулах. Наприклад, коли волосина не зрізується легко і відразу, а висмикується, це не добре. Бо є ймовірність того, що у відкриту рану потрапить інфекція. Потрібно підібрати станок, який легко зрізує волосся, гладко ковзає по шкірі. Є моделі станків, а також насадки електробритв, де леза повертаються та ковзають по контуру обличчя. Дотримуйтесь правил гігієни. Леза бритви потрібно тримати у чистоті. Дезінфікувати, промивати, протирати і не залишати із водою. Адже частинки, які там утворяться, можуть спричинити подразнення під час гоління. Якщо на шкірі утворилися різні пухирці тощо, треба звертатися до фахівця.

Електробритва ектробритва чи станок для гоління СТАНОК К ДЛЯ ГОЛІННЯ ги Переваги Станки для одноразового тання зручні та використання недорогі порівняно з баими і особлигаторазовими бритвами. во електробритвами. упити навіть Їх можна купити в газетному кіоску. Він знадобиться тільки на один раз, якщо на. жорстка щетина. що цей Але навіть якщо ться станок називається уже одноразовим, дуже багато чоловіків вважають за краще голитися ними ще кілька не разів. Хоча повтор-икати подразнення подра гоління може викликати шкіри, порізи. Багаторазові бритви, або так звані класичні, не менше популярні, ніж одноразові. Якість класичних станків з кожним роком поліпшується. Виробники роблять ставку на поліпшення якості металу, його заточуванні, а так само спеціальному покритті. Завдяки цьому гоління стає більш безпечним, чистим, легким. Недоліки Найголовніший мінус гоління станком є те, що його лезо знімає верхній шар шкіри. Через це травмується шкіра, тобто стає вразливою для впливу зовнішніх факторів. Тому необхідно використовувати спеціальні гелі, піну, лосьйони як до гоління, так і після - і це теж є мінусом. Недоліки одноразових станків – не ретельне гоління щетини.

ЕЛЕКТРОБРИТВА Переваги орні Електробритви є роторні ся, (леза, що обертаються, льрозташовані в спеціальасті них головках) та сітчасті ( я (леза розташовуються сп ами). спеціальними сіточками). Пе итви в Переваги електробритви том що мають «сухий» ий» тому, спо спосіб гоління, на від-міну від станків, а це більш м'який спосіб ш для шкіри. Під час голінн електрогоління бритво подряпини бритвою і порізи практично неможл неможливі. Сам п процес гоління и складає близько п’яти хвилин. Крім цього, електробритвою можна поголитися в будь-якому місці, якщо зарядити її від мережі. Цю можливість дає акумулятор, що використовується в безлічі різних моделей електробритв. Для електробритв не треба купувати ні лосьйони після гоління, ні спеціальні гелі. Є електробритви, які мають функцію вологого ефекту для тих, хто бажає швидко поголитися, використовуючи воду. Недоліки Найголовніший недолік електробритв - це тривала і нудна чистка. У дорогих моделях є функція самоочищення. Ще один мінус - не таке ретельне гоління, як у станка. Крім того, електробритви значно дорожчі, ніж бритви. Хоча змінювати лезо в електробритві доводиться набагато рідше, ніж у бритві.

10 липня 2014 р., №28 (735)

РЕГІОН

www.vidido.ua

Перші від Євросоюзу Корчівці Глибоцького району – мультинаціональне село на кордоні з Румунією Юлія ХОРОШУН ✉ July-kh@mail.ru

казати, що село Корчівці на Глибоччині мальовниче та наче казкове – не сказати нічого. Цей унікальний населений пункт, без перебільшення, можна назвати перлиною району й одним із небагатьох сіл області з найгарнішими краєвидами. Корчівці – це село у лісі. Корчівці не зіпсовані цивілізацією, хоча тут є все, що потрібно місцевим. Асфальтованих доріг тут не було ніколи, всі гравійні й зроблені в особливий спосіб, щоб їх не розмивала негода. Газу у селі немає і потреби у ньому нема – оселі місцеві опалюють дровами або електроенергією, тож і довкіллю не шкодять, і економлять. Та особливість Корчівців не тільки в їхній практично недоторканій природі, але й у людях, котрі тут живуть. Село є на межі Північної та Південної Буковини, за лісом вже Румунія. Довколишні села теж румунські. А Корчівці вважають українським селом, хоча насправді воно є багатонаціональним. Тут віками гармонійно співіснували українці, румуни, молдовани, словаки, поляки, євреї та німці. Прикметно, що мовного бар’єру ані тоді, ані тим паче зараз для місцевих не існує. Мешканці Корчівців вільно розмовляють всіма мовами тутешніх нацменшин.

Були б Меккою для зелених туристів, якби не дороги

Корчівці є невеличким поселенням із населенням лише до 2 тисяч осіб. Воно розкинулося у такій собі капсулі – низині, довкола оточеній густим лісом. Тут немає вичурних триповерхових маєтків, як у багатьох буковинських селах, всі будиночки у Корчівцях невеликі, проте дуже затишні. Прикметно, що немає чітко розпланованих вулиць, тут шанують простір, тож хати стоять на великій відстані одна від одної. Іноді до сусіда треба йти три кілометри.

Сільський голова села Корчівці Василь Процюк каже, їхній насе-

лений пункт зі своєю природою

є справжньою знахідкою для поціновувачів зеленого туризму. Кілька сельчан навіть почали створювати об’єкти для відпочинку. І у перспективі Корчівці могли би стати справжньою туристичною Меккою. Тут є на що подивитися, наприклад, нещодавно археологи знайшли залишки давньої обсерваторії, а ще є маєток короля Мігая, фрагмент кам’яної італійської дороги тощо. Якби не одна, проте вагома перешкода – дорога. До Корчівців із Чернівців можна дістатися двома шляхами – через Сторожинець та через Глибоку. Обидва, м’яко кажучи, розбиті. У селі Купка Глибоцького району, яке треба проїхати, аби потрапити до Корчівців, на частині ділянки асфальту немає взагалі – суцільні вибоїни. Щодо доріг у самих Корчівцях, то вони всі гравійні й буквально у ідеальному стані.

З чиновника – у підприємці

Місцевих годує ліс та заробітки

Особливе місце розташування Корчівців визначає і основний різновид діяльності місцевих. Сельчани живуть, головним чином, з того, що переробляють та продають деревину. У Корчівцях є 7 пилорам, 5 із яких діють постійно, дві – якщо є замовлення. Протягом останніх трьох років, розповідає сільський голова, на деревину дуже впав попит. Та місцеві сподіваються, з огляду на нинішню ситуацію з газом, їхня продукція знову стане популярною. Окрім того, у селі є сім крамниць, кілька відпочинкових комплексів. Багато жінок із села нині на заробітках у Європі, молодь їздить на будівництво до Росії. Загалом, без діла ніхто не сидить. Могли би заробити і на корисних копалинах – усе село буквально стоїть на грошах – на території Корчівців найбільші в області поклади нафти на природного газу. Звісно, їх ніхто не видобуває, зате, кажуть, з того боку кордону видобуток, зокрема компанією «Лукойл», йде повною мірою.

Село не вимирає, а розбудовується

Населення Корчівців є порівняно нечисленним – лише 1733 осіб. Та вже незабаром ця цифра може суттєво збільшитися, бо ж у селі, як кажуть місцеві, такий собі бебі-бум. Протягом цього року сельчани чекають на поповнення – має народитися 27 ма-

● Сільський голова Василь Процюк каже, у його селі без діла не сидить ніхто. Фото автора

лят, 14 від початку року вже народилися. Народжуваність суттєво перевищує смертність. За рік зареєстрували тільки 10 смертей. Загалом, до малечі у селі особливе ставлення. Дитсадок, до речі, є чи найбільш опікувана не лише місцевою владою, але й сельчанами установа. Не втікає із села й молодь.

Школі потрібні нові комп’ютери і дах

Директор Корчовецької школи І-ІІІ ступенів Ярослав Чорнописький розповідає, першу

школу у Корчівцях відкрили 127 років тому, а будівлю, де зараз навчаються діти, здали в експлуатацію 1992 року. Школу відвідують 300 учнів. Мова йде не лише про мешканців Корчівців, сюди їздять на навчання й школярі з довколишніх румуномовних Сучевен, Купки (де є дві школи), Верхніх та Нижніх Петрівців Сторожинецького району, котрі хочуть навчатися українською. Дітей до школи возить шкільний автобус. Принаймні, так було. Та чи зможуть возити учнів далі – залежатиме від того, чи будуть

гроші на пальне для автобуса. У школі працює 30 педагогів. Школа пишається не тільки своїми здобутками у краєзнавстві, спортивному орієнтуванні й призовими місцями на олімпіадах різного рівня, але й тим, що на ЗНО їхні школярі набирають чи не найвищі бали. Так, розповідає Ярослав Чорнописький, на цьогорічному тестуванні одна із випускниць – Катерина Процюк набрала майже найвищі бали з української мови та літератури, історії, англійської мови.

Валентин Бельмега – місцевий підприємець. Як і більшість тутешніх мешканців, його годує ліс. Він має свою невеличку пилораму і, окрім типової переробки деревини, ще й виготовляє дитячі майданчики, альтанки, криниці і оздоблювальні матеріали. Розповідає, до того як стати підприємцем, працював у Глибоцькому районному відділі освіти. Бізнес же заснував 2009 року. Спершу відкрив швейне ательє і співпрацював із швейною фабрикою «Трембіта». Проте через рік згорнув діяльність. А після цього вирішив змінити напрямок діяльності й розвивати деревообробну справу. Для цього спершу взяв у оренду, а потім викупив частину приміщення колишнього колгоспу і відкрив там пилораму.

У школі є два комп’ютерних класи – для старших учнів і для молодших у приміщенні шкільної бібліотеки. Та комп’ютери вже досить старі, їм 5-10 років, тож школі потрібні нові. Директор розповідає, намагаються оновлювати їх самотужки, замінюючи старі деталі. Окрім комп’ютерів, школі потрібно ремонтувати покрівлю, яку не замінювали, відколи звели школу. Проте на це потрібно понад півмільйона гривень.

Сімейний лікар та акушер їздять із сусідніх сіл Сімейна медсестра Корчовецької амбулаторії Валентина Лукачук лікує місцевих вже 30 років. Коли у селі не було амбулаторії, завідувала місцевим ФАПом. Розповідає, амбулаторія функціонує з 2007 року. Пацієнтів обслуговують 9 медиків. Тут є стоматкабінет, своя лабораторія, акушер, фізпроцедурний кабінет, одне слово, все необхідне для того, аби надати першу допомогу. Сімейний лікар є, проте працює на півставки. Вона, а також акушерка, приїздять із сусідніх сіл. Найбільш часто, каже, місцеві хворіють на серцево-судинні недуги, а також сезонні хвороби.

Любити природу навчають з дитсадка

● Марина Боднарюк зі своїми вихованцями. Фото автора

Приміщення дитсадка звели ще у 1960-х. Будівля стара, проте добре відремонтована. Звісно, місця дітлахам там бракує, через це не всі дошкільнята мають змогу відвідувати установу. А збудувати новий дитсадок сільрада не має можливості. Завідувачка Корчовецького ДНЗ Марина Боднарюк розповідає, зараз у дитсадку є 50 вихованців, та це не всі місцеві дошкільнята. Іншим бракує місця. Саме з цієї причини не беруть на виховання дітей з довколишніх румуномовних сіл. Окрім вихователів, з дітками працює медсестра, фізінструктор та музичний керівник. ДНЗ має еколого-валеологічний напрямок. – Дитсадок переважно забезпечений всім необхідним, бракує хіба що спортивного інвентарю, – каже М. Боднарюк.

● Лаборант Ірина Бута, сімейна медсестра Валентина Лукачук, сімейний медбрат Юрій Дуган, санітар Тетяна Змошу. Фото автора

16 липня в Україні відзначають День бухгалтера. Сільський голова Василь Процюк вітає бухгалтерів Корчовецької сільської ради. Нехай ваші дебети та кредити завжди сходяться до тих величин, на котрі ви розраховуєте. А керівництво завжди розуміє ваші потреби і сприяє.

ОСВІТА

10 липня 2014 р., №28 (735)

«Погляд»

Вузи чекають на реформи Найважливіші нововведення Закону «Про вищу освіту» та думки про них

ДУМКИ ВГОЛОС

Чи вплинуть нові зміни на життя студентів?

Ірина БЄЛОВА ✉ belova.irina88@mail.ru

еформ у вищій освіті чекали вже дуже давно. Адже ще з 2005 року українські ВНЗ стали на європейський шлях, ввели славнозвісну Болонську систему. Та навіть із цією зміною система не наблизилась до західних стандартів, а стала, скоріше, синтезом радянсько-європейської освіти, що ускладнило життя і студентам, і викладачам. Новий закон має зменшити навантаження та заохочувати українську наукову спільноту, а також підняти нашу освіту до рівня європейської. Законопроект «Про вищу освіту» вперше оприлюднили ще в листопаді 2010, що викликало хвилі протестів серед студентства. І тільки зараз 1 липня 2014 року Верховна Рада України прийняла Закон "Про вищу освіту". За це проголосували 276 народних депутатів. Новий міністр освіти України Сергій Квіт неабияк сприяв реформам. За його словами, цей закон відрізняється від попереднього насамперед тим, що віднині Міністерство не буде так контролювати ВНЗ, як раніше, а буде радше їхнім партнером. - Закон писали не чиновники, а освітяни. Понад два роки його обговорювали і удосконалювали викладачі, керівники вузів, журналісти, представники профспілкових організацій, науковці, студенти-активісти та інші експертні групи, – каже міністр. - В

Олег, ІІ курс, кафедра теоритичної фізики ЧНУ Зміни потрібні 100%, особливо з цією Болонською системою. Коли її створили, хотіли придушити хабарництво, а самі перенесли його з кінця семестру на початок.

● У середу, 9 липня, Лілія Гриневич приїхала до Чернівців, аби обговорити з керівниками вузів Закон «Про вищу освіту». Фото Ігоря Кіронди

усьому світі освіту не розглядають як окрему галузь, бо це основа для всебічних змін держави, що дає державі нові професійні кадри. Освіта покликана створювати інновації в державі. За словами голови парламент-

ського комітету з питань науки і освіти Лілії Гриневич, яка при-

їхала на обговорення реформ до Чернівців, інструменти, які закладено у Закон «Про вищу освіту», є фактично механізмами реалізації положень угоди про асоціацію в частині освіти. Тобто документ направлений на те, щоб зробити вітчизняну освіту європейською. - Закон пропонує утвердження старих як світ цінностей у цивільному академічному світі. Це автономія університетів та академічна свобода викладачів і студентів, - каже Лілія Гриневич.

ПОГЛЯД ФАХІВЦІВ Оксана Рудковська, кандидат медичних наук, БДМУ - Є зміни у новому ЗУ «Про вищу освіту», які, безсумнівно, тішать. Наприклад, те, що зменшать кількість годин на ставку викладачів. Це допоможе мати більше часу на наукову діяльність та хворих, яких необхідно мати, аби показувати студентам приклади. Добре і те, що зменшиться навантаження на студентів, бо не варто їм забивати голову непотрібним. Як і за кордоном, вони мають самотужки обирати частину курсів для вивчення. Також необхідно, щоб при БДМУ була університетська лікарня, на Заході такі медзаклади найсильніші. У нас є вже стоматологічна клініка. Звичайно, хочеться щоб вузи насправді стали більш автономними фінансово, бо набридло, що вони мають випрошувати кожну копійку. Позитивним є і те, що навчальні заклади самі зможуть присуджувати наукові ступені, адже раніше це було проблематично. Олег Ангельський, директор Інституту фізикотехнічних та комп’ютерних наук ЧНУ - Новий закон написаний дуже добре, і якщо все, що в ньому прописано, запровадять, це значно поліпшить рівень освіти, наблизить його до європейського. Якщо ми вирішили йти в Євросоюз, то і ступені вищої освіти мають бути такими, як на Заході, тобто без «спеціаліста». Позитивне і те, що наукові ступені присуджуватиме вуз. Це пришвидшить процес. Якщо раніше, аби запросити науковця з-за кордону, доводилося проходити певні процедури з документами, тепер все значно простіше. Те, що заклади матимуть банківські рахунки, дасть змогу не чекати коштів на необхідні потреби, а використовувати свої. А зменшення навантаження на викладачів та студентів дасть їм змогу займатися наукою та лабораторними дослідженнями.

Загалом Закон «Про вищу освіту» має понад сто сторінок. Тож ми постараємося виділити найголовніші реформи, про які йдеться в ньому.

Реформи Закону «Про вищу освіту»

1. Найважливіше нововведення, якого чекають усі українські вузи, – це розширення автономії ВНЗ. Відтепер заклади не залежатимуть в усіх питаннях від Міністерства освіти і науки. На сайтах вузів розміщуватимуть публічні обговорення усіх питань, тож громадськість братиме участь у важливих рішеннях. Також виші зможуть запрошувати для спів-праці викладачів з різних закордонних університетів. А найголовніше, що ВНЗ ▶ отримають і часткову фінансову незалежність. Тепер їм не треба буде чекати на «манну» з Києва. Вони зможуть мати власні рахунки з коштами, отриманими від своєї освітньої, наукової та навчально-виробничої діяльності на рахунках установ державних банків. 2. Суттєві зміни торкнуться і керівництва ВНЗ. Наприклад, обмежується термін перебування на посаді ректорів, деканів та завідуючих кафедрами – не більше двох строків, тобто десяти років. Також діятиме новий механізм виборів ректорів вишів. Тепер у голосуванні братиме участь весь викладацький склад закладу, а також не більше 15% студентів. Міністерство не зможе вплинути на вибір. Це зробить процес демократичнішим і допоможе уникнути корупції. 3. Чи не найважливіша зміна для студентів – зменшення навантаження. Тепер кількість годин у одному кредиті становитиме не 36, а 30. Це звільнить час на самостійну роботу, дослідження. Також відтепер стане меншою і кількість дисциплін. 25% курсів студенти обиратимуть самі. 4. Схожі зміни очікуватимуть і на викладачів. Для них зменшено кількість годин навчального навантаження викладачів на одну ставку з 900 год. до 600 год. Тож тепер вони зможуть більше уваги приділяти науковим досліджен-

ням і підготовці навчально-методичних матеріалів. 5. З 2016 року запровадять новий механізм електронного вступу до ВНЗ і автоматичного розміщення місць державного замовлення . Це нововведення може стати ефективним механізмом зменшення корупції на етапі вступу до ВНЗ. 6. Чи не найбільш обговорюється те, що тепер із системи вищої освіти зникне рівень молодшого спеціаліста. Натомість, запровадять ступені молодшого бакалавра. З’явиться і скорочений цикл підготовки бакалаврів. Також скасовується спупінь кандидата наук. Нові ступені вищої освіти: молодший бакалавр, бакалавр, магістр, доктор філософії, доктор наук. При цьому ступінь

Новий закон спряямований на те, щоб наблизити рівень освіти до європейського доктора філософії присуджується спеціалізованою вищою радою навчального закладу або наукової установи у разі успішного виконання відповідної наукової програми та публічного захисту дисертації. Також для отримання ступеня доктора наук необхідно захистити дисертацію. Тож виші матимуть право присуджувати наукові ступені (у Нацагентстві залишається питання акредитації спецрад і розгляд апеляцій на їхнє рішення). Захист дисертацій відбуватиметься у спецрадах, та рішення про присудження наукових ступенів уже прийматиметься не міністерством, а самим навчальним закладом. 7. З’являється Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти. Раніше аналогом такого органу були Вища акредитаційна комісія (ВАК), а згодом Державна акредитаційна комісія (ДАК). 8. Також відтепер прочитати тексти дисертацій можна буде на сайтах ВНЗ. Це допоможе уникнути плагіату, за який до того ж посилюватиметься відповідальність. Усі ці зміни, на перший погляд, позитивні. Та все залежить від того, як вони вводитимуться у життя. Адже часто в процесі хороші ідеї спотворюються і не приносять ніякої користі.

Анастасія, ІІІ курс, кафедра журналістики ЧНУ Думаю, що це все лише на папері, а на практиці нічого не зміниться. Починати зміни потрібно, перш за все, з свідомості викладачів і студентів.

Галина, ІІІ курс, кафедра журналістики ЧНУ Добре, що тепер у навчальних закладах буде більше автономії, але змінювати систему освіти потрібно у корені. Ми діти експерименту, то для нас ввели ЗНО, то підручники, які не надходили, то нову систему оцінювання в університеті тощо.

Евеліна, ІІІ курс, кафедра журналістики ЧНУ Цей закон є ще однією дією до модернізації системи освіти. Він допоможе зблизитись нам з Європою. Але незрозуміло, що робити тим випускникам ВНЗ, які вже мають диплом спеціаліста.

Юлія, студентка ІІІ курсу кафедри журналістики ЧНУ Збиралась поступати на спеціаліста і трохи розгублена, що вже не зможу. Але я надіюсь, що зміни в системі освіти будуть тільки на краще. Теоретично зміст закону хороший, але в Україні вміють спаплюжити будь-яку хорошу ідею. Фотографували та опитували Олена Яремчук та Марія Радіонова

10 липня 2014 р., №28 (735)

ПОРАДНИК

www.vidido.ua

Життєві шпаргалки полегшать побут А ще можуть убезпечити від неприємностей і додати нових знань Ольга ШУПЕНЯ ✉ shupenia@ukr.net

аленькі хитрощі, до яких додумалися одні, можуть позбавити великих проблем і даремної трати часу інших. Як-то кажуть, краще вчитися на чужих помилках, ніж на власних. Цілком ймовірно, що багато у чому ви самі є взірцем для наслідування, але не забувайте вислів «Вік живи – вік учись». Тому що банальне ігнорування будь-яких питань, не означає, що вони перед вами не постають.

ǥǤǶȀǮǤǰ

ǮǲǴǬǵǱǛ ǨǴǛǥǱǬǻǮǬ 9 ǳȒȖȔȩȅȑȒ ȓȉȔȉȆȩȔȌȖȌ țȌ ȐȄȧ ȋȄȔȣȈ ȅȄȖȄȔȉȍȎȄ" ǮȌȑȠȖȉ ȪȪ ȑȄ ȓȩȈȏȒȇȗ ȋ ȆȌȕȒȖȌ ȕȄȑȖȌȐȉȖȔȩȆ ȃȎȝȒ ȆȒȑȄ ȆȩȈȕȎȒțȌȖȠ ȆȩȈ ȓȩȈȏȒȇȌ ȖȩȏȠȎȌ ȔȄȋ ȋȑȄțȌȖȠ ȋȄȔȣȈ Ȇ ȑȩȍ ȝȉ ȧ ȣȎȝȒ ȅȩȏȠȜȉ ȒȈȑȒȇȒ ȔȄȋȗ ȋȑȄțȌȖȠ ȅȄȖȄȔȉȣ ȔȒȋȔȣȈȊȉȑȄ 9 ǲșȒȏȒȈȊȉȑȄ ȆȒȈȄ ȓȩȕȏȣ ȆȄȔȩȑȑȣ ȎȗȔȣțȌș ȣȧȚȠ ² țȗȈȒȆȌȍ ȓȩȈȊȌȆȏȢȆȄț Ȉȏȣ ȈȒȐȄȜȑȩș ȔȒȕȏȌȑ ǫ ȑȉȪ ȆȒȑȌ ȐȒȊȗȖȠ ȒȖȔȌȐȄȖȌ ȎȒȔȌȕȑȩ ȐȩȑȉȔȄȏȠȑȩ ȕȒȏȩ ȣȎȩ ȆȌȈȩȏȣȧ ȜȎȄȔȄȏȗȓȄ ȓȩȈ țȄȕ ȎȌȓȩȑȑȣ ȆȒȈȌ

9 ȃȎȝȒ ȗ ȅȗȈȌȑȎȗ ȋȄȆȉȏȌȕȣ ȐȌȜȩ ² ȓȒȕȌȓȖȉ țȒȔȑȌȐ ȓȉȔȚȉȐ ȗ ȖȌș ȐȩȕȚȣș ȋȆȩȈȎȌ ȆȒȑȌ ȆȌȏȄȋȣȖȠ ǤȈȊȉ ȐȌȜȩ ȑȉ ȏȢȅȏȣȖȠ țȒȔȑȒȇȒ ȓȉȔȚȢ Ǥ ȒȕȠ ȐȗȔȄșȌ ȑȉ ȓȉȔȉȑȒȕȣȖȠ ȒȇȩȔȎȌ ȖȒȊ ȅȩȏȣ ȪșȑȠȒȪ ȑȩȔȎȌ ȐȒȊȑȄ ȔȒȋȐȩȕȖȌȖȌ ȜȎȩȔȎȗ ȋ ȚȌș ȒȆȒțȩȆ

9 ǤȅȌ ȋȅȩȏȠȜȌȖȌ ȕȆȩȖȩȑȑȣ ȐȄȏȉȑȠȎȒȇȒ ȎȌȜȉȑȠȎȒȆȒȇȒ ȏȩșȖȄȔȌȎȄ ² ȓȔȌȎȔȩȓȩȖȠ ȍȒȇȒ ȈȒ ȓȔȒȋȒȔȒȪ ȓȏȄȕȖȌȎȒȆȒȪ ȓȏȣȜȎȌ ȋ ȆȒȈȒȢ

9 ȃȎȝȒ ȋȩȅȔȄȏȌȕȣ Ȇ ȋȒȒȓȄȔȎ ² ȒȈȣȇȑȩȖȠ ȒȈȣȇ ȖȄȎȒȇȒ Ȋ ȎȒȏȠȒȔȗ ȣȎ ȩ Ȇ ȖȄȐȖȉȜȑȩș ȓȔȄȚȩȆȑȌȎȩȆ ǶȒȈȩ ȋȆȩȔȩ ȑȉ ȅȒȣȖȌȐȗȖȠȕȣ ȑȄȅȏȌȋȌȖȌȕȣ ȈȒ ȆȄȕ ȩ ȑȉ ȅȗȈȗȖȠ șȒȆȄȖȌȕȣ ȗ ȈȄȏȠȑȩȍ ȎȗȖ ȎȏȩȖȎȌ 9 ǵȌȑȚȣ ȑȉ ȅȗȈȉ ȑȄ ȋȄȅȌȖȒȐȗ ȐȩȕȚȩ ȣȎȝȒ ȍȒȇȒ ȋȐȄȕȖȌȖȌ ȇȒȕȓȒȈȄȔȕȠȎȌȐ ȐȌȏȒȐ

9 ȃȎȝȒ ȖȉȏȉȘȒȑ ȔȒȋȔȣȈȌȆȕȣ ȩ ȖȔȉȅȄ ȋȄȔȣȈȌȖȌ ȍȒȇȒ ȣȎȒȐȒȇȄ ȜȆȌȈȜȉ ȓȩȈȎȏȢțȩȖȠ ȍȒȇȒ ȈȒ ȐȉȔȉȊȩ ȓȒȓȉȔȉȈȑȠȒ ȓȉȔȉȆȩȆȜȌ Ȇ ȔȉȊȌȐ ©ȗ ȏȩȖȄȎȗª

9 ǱȉȐȄȧ ȇȉȏȩȢ ȑȉȒȅșȩȈȑȒȇȒ Ȉȏȣ ȋȄȓȒȆȑȉȑȑȣ ȎȗȏȠȒȎ" ǨȒȈȄȍȖȉ Ȇ ȒȚȉȖ ȈȔȩȅȎȗ ȕȒȈȌ ȩ ȑȄȖȣȇȑȩȖȠ ȓȒȔȒȊȑȢ ȎȗȏȠȎȗ ȑȄ ȇȒȔȏȉțȎȒ ȓȏȣȜȎȌ

ǥǩǫǳǩǮǤ 9 ǤȅȌ ȑȉ ȓȒȔȄȑȌȖȌȕȣ ȐȒȏȒȖȎȒȐ ȓȩȈ țȄȕ ȋȄȅȌȆȄȑȑȣ ȚȆȣșȩȆ ² ȓȔȌȖȔȌȐȗȍȖȉ Ȫș ȓȔȌȝȩȓȎȒȢ

9 ǽȒȅ ȈȌȖȣțȌȍ ȆȩȋȒȎ ȏȉȇȎȒ ȖȔȄȑȕȓȒȔȖȗȆȄȖȌ ȩ ȑȄ ȎȔȗȖȌș ȕșȒȈȄș ȩ ȑȄ ȔȩȆȑȌȑȩ ² ȋȄȐȩȕȖȠ ȇȗȐȒȆȌș ȜȌȑ ȒȈȣȇȑȩȖȠ ȑȄ ȎȒȏȉȕȄ ȈȆȩ ȇȗȕȉȑȌȚȩ ȋȔȒȅȏȉȑȩ ȋ ȎȏȌȑȒȆȌȈȑȒȇȒ țȌ ȎȔȗȇȏȒȇȒ ȔȉȐȉȑȣ

9 ȃȎȝȒ ȆȌ ȆȕȉȔȉȈȌȑȩ ȄȆȖȒȐȒȅȩȏȣ ȣȎȌȍ ȆȓȄȆ ȗ ȆȒȈȗ ȑȉ ȑȄȐȄȇȄȍȖȉȕȣ ȆȩȈȎȔȌȖȌ ȈȆȉȔȩ țȌ ȆȩȎȑȄ ȄȅȒ ȔȒȋȅȌȖȌ ȕȎȏȒ ȅȒ țȉȔȉȋ ȖȌȕȎ ȆȒȈȌ ȑȩțȒȇȒ ȑȉ ȆȌȍȈȉ ǯȩȓȜȉ ȓȔȌȓȌȑȌȖȌ ȓȄȑȩȎȗȆȄȖȌ ȍ ȓȒțȉȎȄȖȌ ȓȒȎȌ ȄȆȖȒȐȒȅȩȏȠ ȚȩȏȎȒȐ ȋȄȓȒȆȑȌȖȠȕȣ ȆȒȈȒȢ Ȅ Ȇ ȒȕȖȄȑȑȩȍ ȐȒȐȉȑȖ ȋȄȖȔȌȐȄȖȌ ȈȌșȄȑȑȣ ȩ ȆȌȓȏȌȕȖȌ ² ȖȌȕȎ ȋȔȩȆȑȣȧȖȠȕȣ ȩ ȆȩȈȎȔȌȖȌ ȈȆȉȔȩ ȅȗȈȉ ȚȩȏȎȒȐ ȐȒȊȏȌȆȒ

ǥǷǨǩ ǻǬǵǶǲ

9 Ǳȉ ȖȔȉȅȄ ȓȉȔȉȆȩȔȣȖȌ ȔȗȎȄȐȌ țȌ ȑȄȇȔȩȏȌȕȣ ȇȄȏȠȐȩȆȑȩ ȈȌȕȎȌ ȄȆȖȒȐȒȅȩȏȣ ȑȄȆȩȖȠ ȆȋȌȐȎȗ

9 ȃȎȝȒ ȑȄȔȩȋȄȧȖȉ ȚȌȅȗȏȢ ² ȊȗȍȖȉ ȗ Țȉȍ țȄȕ ȊȗȆȄȏȠȑȗ ȇȗȐȎȗ ȩ ȑȉ ȅȗȈȉȖȉ ȓȏȄȎȄȖȌ

ǱǤ ǮǷǹǱǛ

9 ǽȒȅ ȑȉ ȓȒȔȒȋȏȌȆȄȖȌ ȑȄ ȕȖȩȏ ȩ ȓȩȈȏȒȇȗ ȆȝȉȔȖȠ ȑȄȓȒȆȑȉȑȗ ȓȏȣȜȎȗ ȋ ȐȒȏȒȎȒȐ țȌ ȕȒȎȒȐ ȓȩȈ țȄȕ ȓȉȔȉȏȌȆȄȑȑȣ 9 ȃȎȝȒ ȒȈȑȄ ȕȎȏȣȑȎȄ ȋȄȕȖȔȣȗ ȕȎȏȣȑȎȗ ȆȩȋȠȐȩȖȠ ȓȄȏȌțȎȗ ȇȏȄ Ȇ ȩȑȜȩȍ ȖȒ ȗ ȆȑȗȖȔȩȜȑȢ Ȉȏȣ ȪȊȩ ȄȅȒ ȝȒ ȑȉȅȗȈȠ ȕșȒȊȉ ȓȒȎȏȄȈȩȖȠ ȜȐȄȖȒȎ ȏȠȒȈȗ Ȅ ȋȒ- ȩ ȔȒȋȐȩȕȖȩȖȠ ȓȒȓȉȔȉȎ ȇȒȔȏȄ ȆȑȩȜȑȢ ȒȓȗȕȖȩȖȠ ȗ Ȗȉȓȏȗ ȆȒȈȗ ȓȏȣȜȎȌ ǲȈȌȑ ȎȩȑȉȚȠ ȓȄȏȌțǳȩȈ ȈȩȧȢ ȖȉȓȏȄ ȕȎȏȣȑȎȄ ȔȒȋȎȌ ȐȄȧ ȅȗȖȌ ȑȄȓȔȄȆȏȉȑȌȐ Ȇ ȜȌȔȌȖȠȕȣ Ȅ șȒȏȒȈȑȄ ȕȎȏȣȑȎȄ ȕȎȏȣȑȎȗ ȩ ȖȄȎȌȐ țȌȑȒȐ ȆȌ ȑȉ ȋȆȗȋȌȖȠȕȣ ȩ ȖȄȎ Ȫș ȐȒȊȑȄ ȅȗȈȉ ȆȖȔȄȖȌȖȉ ȊȒȈȑȒȪ ȎȔȄȓȏȌȑȌ ȏȉȇȎȒ ȔȒȋ·ȧȈȑȄȖȌ 9 ǤȅȌ ȓȒȔȒȊȑȩ ȇȉȔȐȉȖȌțȑȒ ȋȄ9 ǫȩȆ·ȣȏȗ ȋȉȏȉȑȠ ȐȒȊȑȄ 9 ǯȩȖȄȢțȌș ȑȄȈ ȘȔȗȎȖȄȐȌ ȎȔȌȖȩ ȎȒȑȖȉȍȑȉȔȌ ȓȔȌ ȋȅȉȔȩȇȄȑȑȩ ȒȕȆȩȊȌȖȌ ȣȎȝȒ ȪȪ ȓȒȎȏȄȕȖȌ ȐȒȜȒȎ ȐȒȊȑȄ ȏȉȇȎȒ ȓȒȋȅȗȑȉ ȑȄȅȗȏȌ ȑȉȓȔȌȧȐȑȒȇȒ ȋȄȓȄșȗ ȑȄ ȇȒȈȌȑȗ ȗ șȒȏȒȈȑȗ ȆȒȈȗ ȩȋ ȖȌȕȣ ǦȒȑȌ ȒȈȑȄ ȋȄ ȒȈȑȒȢ ȑȄȕȌȓȖȉ Ȇ ȎȒȊȉȑ ȈȔȩȅȎȗ ȕȒȏȩ ȒȚȖȒȐ ȏȩȖȔ ȆȒȈȌ ȑȄ ȕȖȒȏȒȆȗ ȖȒȓȌȖȌȐȗȖȠȕȣ ȗ ȋȄȕȩȈȚȩ ȣȎȝȒ ȏȒȊȎȗ ȒȚȖȗ ȗ ȕȎȏȣȑȎȗ ȋ ȣȅȏȗțȑȌȐ ȒȚȖȒȐ ȈȒȈȄȖȌ ȒȈȑȗ ȈȆȩ ȎȔȄȓȏȩ ȋȄȕȒȅȗ 9 ǴȒȋȐȒȔȒȊȗȢțȌ Ȑ·ȣȕȒ ȓȒȈȏȣ ȐȌȖȖȣ ȓȒȕȗȈȗ ȏȌȍȖȉ ȍȒȇȒ ȑȉȆȉȏȌȎȒȢ ȎȩȏȠȎȩȕȖȢ ȒȚȖȗ Ǧȩȑ ȋȔȒȅȌȖȠ Ȑ·ȣȕȒ 9 ǽȒȅ ȆȉȔȜȎȒȆȉ ȐȄȕȏȒ ȋ ȑȩȊȑȩȜȌȐ ȩ ȈȒȓȒȐȒȊȉ ȜȆȌȈȜȉ șȒȏȒȈȌȏȠȑȌȎȄ ȏȩȓȜȉ ȑȄȐȄȋȗȔȒȋȐȒȔȒȋȌȖȌ ȆȄȏȒȕȣ ȑȄ șȏȩȅ ² ȕȎȒȔȌȕȖȄȍȖȉȕȣ ȖȉȔȎȒȢ Ȉȏȣ ȕȌȔȗ ȩ ȆȒȑȒ 9 ȃȎȝȒ ©ȑȩȊȎȌª ȅȄȑȄȑȩȆ ȋȄȐȌȖȖȢ ȔȒȋȖȄȑȉ ȇȒȔȑȗȖȌ șȄȔțȒȆȒȢ ȓȏȩȆȎȒȢ ȆȒȑȌ ȓȔȒȖȔȌȐȄȢȖȠȕȣ ȕȆȩȊȌȐȌ 9 ǽȒȅ ȎȄȔȖȒȓȏȣ Ȇ ȐȩȜȎȗ ȑȉ ȑȄ ȈȑȩȆ ȈȒȆȜȉ ȔȒȕȏȄ ȓȒȎȏȄȈȩȖȠ ȖȗȈȌ ȣȅȏȗȎȒ

9 ǫȄȅȌȖȩ ȖȔȗȅȌ ȐȒȊȗȖȠ ȓȔȒțȌȕȖȌȖȌ ȕȒȈȄ ȩ ȒȚȉȖ ǱȉȒȅșȩȈȑȒ ȗ ȋȏȌȆȑȌȍ ȒȖȆȩȔ ȔȄȎȒȆȌȑȌ ȋȄȕȌȓȄȖȌ ȓȩȆȕȎȏȣȑȎȌ ȕȒȈȌ ȋȄȏȌȖȌ ȓȩȆȕȎȏȣȑȎȌ ȒȚȖȗ ȑȄȎȔȌȖȌ ȆȒȏȒȇȒȢ ȖȎȄȑȌȑȒȢ ȩ țȉȔȉȋ ȓ·ȣȖȠ șȆȌȏȌȑ ȗȆȩȐȎȑȗȖȌ ȇȄȔȣțȗ ȆȒȈȗ

9 ǳȏȣȐȌ ȑȄȎȌȓȗ ȋ ȓȔȄȕȎȌ ȈȒȓȒȐȒȊȉ ȆȌȈȄȏȌȖȌ ȓȔȄȕȗȆȄȑȑȣ ȄȔȎȗȜȄ ȓȄȓȉȔȗ ȑȄ ȣȎȒȐȗ ȔȒȋȕȌȓȄȑȄ ȕȩȏȠ 9 ǤȅȌ ȓȒțȌȕȖȌȖȌ ȑȄȇȔȩȆȄȏȠȑȌȍ ȉȏȉȐȉȑȖ ȉȏȉȎȖȔȒțȄȍȑȌȎȄ ȆȩȈ ȑȄȎȌȓȗ ² ȋȄȎȌȓ·ȣȖȩȖȠ ȗ ȑȠȒȐȗ ȒȚȉȖ ȩ ȆȒȈȗ ȗ ȓȔȒȓȒȔȚȩȪ ǳȒȖȩȐ ² ȆȌȏȌȍȖȉ 9 ǳȔȌȎȏȉȧȑȌȍ ȑȄȐȉȔȖȆȒ ȚȩȑȑȌȎ țȌ ȜȖȔȌș ȎȒȈ ȐȒȊȑȄ ȆȩȈȩȔȆȄȖȌ ȑȉ ȋȄȏȌȜȌȆȜȌ ȕȏȩȈȗ ȑȄ ȆȌȔȒȅȩ ȋ ȈȒȓȒȐȒȇȒȢ ȎȌȓȏȣțȒȪ ȆȒȈȌ țȌ Șȉȑȗ ǳȔȒȕȖȒ ȓȒȖȔȌȐȄȍȖȉ ȐȩȕȚȉ ȋ ȓȔȌȎȏȉȧȑȌȐ ȚȩȑȑȌȎȒȐ ȑȄȈ ȓȄȔȒȢ ȄȅȒ ȇȄȔȣțȌȐ ȕȖȔȗȐȉȑȉȐ ȓȒȆȩȖȔȣ ȩ ȑȉȇȄȍȑȒ ȆȩȈȔȌȆȄȍȖȉ ȚȩȑȑȌȎ

9 ǫȄȅȔȗȈȑȉȑȗ ȝȩȖȎȗ Ȉȏȣ ȆȒȏȒȕȕȣ ȏȉȇȎȒ ȒțȌȕȖȌȖȌ ȖȔȉȅȄ ȑȄȑȉȕȖȌ ȑȉȪ ȓȩȑȗ Ȉȏȣ ȇȒȏȩȑȑȣ ǤȎȖȌȆȑȩ ȔȉțȒȆȌȑȌ ȕȄȐȩ ȆȌȈȄȏȣȖȠ ȋȄȅȔȗȈȑȉȑȑȣ ǦȄȐ ȋȄȏȌȜȌȖȠȕȣ ȏȌȜȉ ȓȔȒȐȌȖȌ ȇȔȉȅȩȑȉȚȠ 9 ǫȄȕȖȄȔȩȏȗ ȩȔȊȗ ȑȄ ȅȩȏȌȋȑȩ ȐȒȊȑȄ ȆȌȆȉȕȖȌ ȋȄ ȈȒȓȒȐȒȇȒȢ ȕȒȏȩ ȔȒȋțȌȑȉȑȒȪ Ȇ ȏȌȐȒȑȑȒȐȗ ȕȒȎȗ Ǩȏȣ ȚȠȒȇȒ ȓȒȖȔȩȅȑȒ ȋȐȒțȌȖȌ ȓȏȣȐȗ ȏȌȐȒȑȑȌȐ ȕȒȎȒȐ ȓȒȕȌȓȄȖȌ ȖȒȑȎȌȐ ȜȄȔȒȐ ȕȒȏȩ ȩ ȋȄȏȌȜȌȖȌ ȑȄ ȈȒȅȗ ȓȩȕȏȣ țȒȇȒ ȓȔȒȓȒȏȒȕȎȄȖȌ

9 ǦȩȈȈȉȔȖȌ ȆȩȈ ȒȈȣȇȗ ȓȔȌȏȌȓȏȗ ȊȗȆȄȏȠȑȗ ȇȗȐȎȗ ȐȒȊȑȄ ȋ ȈȒȓȒȐȒȇȒȢ ȏȄȎȗ Ȉȏȣ ȆȒȏȒȕȕȣ ȣȎȝȒ ȓȒȓȉȔȉȈȑȠȒ ȋȅȔȌȋȑȗȖȌ ȪȪ ȏȄȎȒȐ Ȉȏȣ ȆȒȏȒȕȕȣ

СПОРТ

10 липня 2014 р., №28 (735)

«Погляд»

Буковинці привезли чотири нагороди з чемпіонату України ▪ з 27 червня по 3 липня у Львові відбулися основні національні змагання зі стрільби з лука сезону 2014 року – чемпіонат України зі стрільби з лука серед дорослих спортсменів та чемпіонат України зі стрільби з лука серед юніорів 1994 р. н. та молодших. Цьогоріч у змаганнях взяли участь 169 спортсменів, що представляли збірні команди 9 областей України та м. Київ.

Буковинські лучники повернулися зі змагань з чотирма нагородами. Лідія Січенікова (на фото) впевнено виграла кваліфікацію, а в олімпійському раунді за сильного вітру поступилась у чвертьфіналі майбутній переможниці Тетяні Бережній. У міксі Лідія разом з Ігорем Омельченком дійшли до фіналу, де програли харківському тандему, в якому стріляв олімпійський чемпіон 2008 Віктор

Рубан. Тетяна Дорохова також не добралась до боротьби за індивідуальні медалі. А 14-річний Іван Кожокар виборов «срібло» у боротьбі зі старшими на декілька років суперниками. За результатами загальнокомандного підсумку чемпіонату України зі стрільби з лука, серед дорослих спортсменів чернівецька команда посіла третє місце, поступившись львів'янам і киянам.

tsrank ЧЕМПІОНАТ СВІТУ 2014

Німеччина розгромила Бразилію з рахунком 7:1

бразильському БелуОрізонті завершився перший півфінальний матч чемпіонату світу з футболу, в якому збірна Німеччини розгромила команду Бразилії з рахунком 7:1. Доля матчу вирішилася протягом 5 хвилин у середині першого тайму. Гра лише на самому початку проходила з невеликою перевагою бразильців, але вже до кінця першої 10-хвилинки німці перехопили ініціативу. А на 11-тій хвилині, після розіграшу кутового, гол забив Томас Мюллер. Потім німці видали приголомшливий відрізок довжиною 5 хвилин - з 24 по 29 - коли у суперника просто розвалилася оборона. Чотири голи поспіль забили Мирослав Клозе, Тоні Кроос (двічі) і Самі Хедіра. У другому таймі німці не зупинялися на досягнутому і, витримавши стартовий натиск суперника, забили ще двічі. Дублем відзначився гравець, що вийшов на заміну - Андреас Шюрле. І лише в доданий арбітром час, на 91 хвилині Оскар зумів розмочити рахунок. У фіналі збірна Німеччини зіграє з переможцем пари Голландія - Аргентина.

Аргентина обіграла Бельгію Збірна Аргентини стала третім півфіналістом чемпіонату світу у Бразилії. У непростому чвертьфінальному матчі Мессі і Ко обіграли збірну Бельгії з рахунком 1:0. Забили ж першими аргентинці і вже на 8 хвилині матчу. Як виявилося, це був єдиний гол в цій грі. Несподівано для Куртуа з лінії штафного вистрілив Ігуаїн, котрий поклав м`яч у кут воріт збірної Бельгії.

Нідерланди стали останнім гравцем у півфіналі

● Збірна Німеччини встановила ще один рекорд чемпіонату світу 2014 – забила найбільше голів в одному матчі. Фото AFP

УКРАЇНСЬКИЙ БОКС

Володимир Кличко прокоментував опонента Чемпіон світу в суперважкій вазі Володимир Кличко поділився сподіваннями від поєдинку проти Кубрата Пулєва, який відбудеться 6 вересня в німецькому Гамбурзі. - У боксі ти ніколи не знаєш, який поєдинок тебе чекає, тому як в історії є купа прикладів, коли боксери, які багато говорили і обіцяли, на ділі нічого не представляли в ринзі. А інші, навпаки - мало говорили, але були

КОРОТКО

по-справжньому небезпечними в ринзі. Тому важко сказати, що мене чекає цього разу, - розповів Володимир Кличко. - Те, що я знаю про нього - що він поки що непереможний, він дуже емоційний і сфокусований на тому, щоб стати чемпіоном. Іноді такі хлопці можуть творити дива. Тому мені треба краще підготуватися до бою, щоб захистити свої титули, що успішно роблю вже багато років. Я боксую з 14 років, і весь цей час бокс був дуже цікавим для мене. Мені не буває нудно, бо весь час у мене нові супротивники, з різними габаритами, стилями, методами, технікою, різним досвідом. Тому це тільки додає мені ентузіазму і робить мій бокс кращим. Люди думають, що з віком боксер втрачає свої найкращі риси і, зокрема, фізичну форму. Але я з цим не згоден.

НАШ ФУТБОЛ Завершилося перше коло чемпіонату Чернівецької області з футболу Заключного ігрового дня І кола чемпіонату області з футболу 5 липня лідери «Підгір’я» і «Зарінок» в унісон перемогли і зміцнилися на перших двох позиціях. На третє місце, завдяки впевненій перемозі в Мамаївцях, вийшов чинний чемпіон «Маяк» (Великий Кучурів). Таким чином, трійку лідерів після І кола утворюють три команди зі Сторожинецького району. Турнірне становище (станом на 5.07.14)

ФК «Підгір’я»

32-8

ФК «Зарінок»

27-17

22 20

ФК «Маяк»

24-8

ФК «Біла-Урожай»

22-16

ФК «Мамаївці»

14-12

«Колос»

14-15

ФК «Металіст»

16-19

ФК «Красна-Чудей»

13-23

ФК «Купка-Сучевени»

10-25

ФК «Путила»

7-28

«Буковина-2»

9-19

Відбувся останній матч чвертьфіналу чемпіонату світу з футболу, в якому збірна Голландії обіграла футболістів Коста-Рики з рахунком 4:3. Доля гри вирішилася в серії післяматчевих пенальті. 90 хвилин основного часу і 30 додаткового пройшли в досить рівній боротьбі з моментами біля воріт обох команд. Незважаючи на те, що голландська збірна вважалася фаворитом гри, вона створила лише кілька моментів у кінці основного часу і в додаткові 30 хвилин. В той час, як костариканці мали низку вигідних шансів у другі 15 хвилин овертайму. Тим не менш, забити під час гри обидві команди так і не змогли. У серії пенальті більш вдалими виявилися голландці – 4:3. Вони реалізували всі свої 11-метрові, в той час як удари Брайана Руїза і Майкла Уманьї відбив воротар голландців Тім Крул. Таким чином, у півфіналі збірна Нідерландів зіграє з командою Аргентини.

Клозе став кращим бомбардиром в історії чемпіонатів світу Форвард збірної Німеччини Мирослав Клозе став кращим бомбардиром в історії чемпіонатів світу. Рекордний 16 гол футболіст забив у ворота збірної Бразилії у півфіналі мундіалю-2014. У першому таймі Бундестім забив п'ять «сухих» голів у ворота Жуліо Сезара. Клозе забив другий гол у матчі. Цікаво, що Клозе став рекордсменом у грі з бразильцями. А 2002 року бразилець Роналдо встановив свій рекорд у матчі з німцями.

10 липня 2014 р., №28 (735)

СПОРТ

www.vidido.ua

КОРОТКО ГОНКИ ▶ Стан Міхаеля Шумахера поліпшився У процесі одужання семиразового чемпіона «Формули-1» Міхаеля Шумахера (на фото) є позитивні зрушення. Про це повідомила дружина спортсмена Корінна Шумахер. Катаючись на лижах у французькому Мерібелі 29 грудня 2013 року, Шумахер впав і вдарився головою об каміння. Гонщик, якому 3 січня виповнилося 45 років, був введений лікарями в стан коми. Нещодавно Шумахера вивели зі стану штучної коми, в якій він перебував з кінця грудня минулого року. Німця виписали з клініки Гренобля і перевезли в Лозанну. Його офіційний представник повідомила, що Шумахера чекає тривала реабілітація.

Чернівчани змагалися на чемпіонаті області ▪ П'ятого липня на кемпінгу відбувся чемпіонат області з маунтинбайку. У ньому взяли участь спортсмени з Чернівців та Новоселиці.

Найшвидшою серед дівчат була Єлизавета Топчанюк, яка в Сумах виграла чемпіонат України крос-кантрі. Другий результат показала Маргарита Топча-

ФУТБОЛ ▶ Фанати спалили прапор

Бразилії після поразки збірної У Сан-Паулу бразильські вболівальники після розгромної поразки своєї збірної у півфіналі чемпіонату світу спалили прапор країни. Нагадаємо, що збірна Брази-

лії не змогла пробитися у фінал мундіалю, поступившись Німеччині з розгромним рахунком 1:7. Причому перші п'ять голів німці забили бразильцям за перші півгодини.

▶ У «Динамо» повернувся

аргентинський півзахисник Аргентинський півзахисник Факундо Бертольйо, який виступав на правах оренди у французькому Евіані, повернувся в «Динамо» Як повідомляє офіційний сайт клубу, аргентинець

вирушив в Австрію з "біло-синіми" готуватися до нового сезону. Факундо Бертольйо підписав п'ятирічний контракт з київським «Динамо» в травні 2010 року.

▶ «Атлетико» зацікавився Коноплянкою Євген Коноплянка і далі дуже популярний на трансферному ринку. Згідно з останньою інформацією англійських ЗМІ, лідер «Дніпра» і збірної

України потрапив в сферу інтересів мадридського «Атлетико». Раніше повідомлялося, що Вест Хем готовий заплатити за Коноплянку 12 млн. фунтів.

ВЕСЛУВАННЯ ▶ Володарка трьох олімпійських

медалей з веслування може покинути Україну Олімпійська чемпіонка Пекіна-2008, а також єдина в Україні володарка всіх трьох олімпійських медалей з веслування на байдарці Інна Осипенко-Радомська (на фото) ще не визначилася, чи змінювати їй українське громадянство. За словами чоловіка і тренера спортсменки Дмитра Радомського, спортсменка проведе зустріч з керівництвом міністерства молоді та спорту. Припускають, що після неї стане остаточно відомо, чи піде Осипенко-Радомська в іншу команду, чи ні. Варто відзначити, що Інна Осипенко-Радомська стала олімпійською чемпіонкою в Пекіні (2008), завоювала «бронзу» на Олімпіаді в Афінах (2004) і завоювала дві срібні медалі на Олімпіаді в Лондоні (2012).

Над темою працювала Уляна ДЕЛІКАТНА

● Учасниці змагань на велосипедах. Фото sportbuk.com

СКАНДОРД

нюк, третій – Вікторія Косован. Серед юнаків першим був чернівчанин Павло Лукан, серед юніорів – Руслан Циганчук, а серед чоловіків – Сергій Гоменюк.

КУЛЬТУРА

10 липня 2014 р., №28 (735)

Чернівчани побували в «Країні мрій» Столичний фестиваль об’єднав людей, які цінують життя у своїй державі Ольга ШУПЕНЯ ✉ Віталія КОЗМЕНКО

инулими вихідними, 5-6 липня, відбувся Міжнародний етнічний фестиваль «Країна мрій». Цьогоріч дійство гуртувало гостей у столичному парку «Феофанія». На мальовничих галявинах можна було під музичний супровід відпочивати на сонці чи у затінку підстрижених дерев, або потанцювати. Розважали українців не лише вітчизняні артисти, але й іноземні гурти, зокрема із Австралії, Індії, Японії тощо. Окрім того, поціновувачі виробів народних умільців мали змогу ознайомитися із виробами 250 майстрів. Також на фестивалі було відкрито такі спеціалізовані майданчики, як «Дитяча галявина», «Етнофешн», «Козацькі розваги», «Літературна сцена», «Книжковий ярмарок» тощо. «Батько» «Країни мрій» Олег Скрипка зорганізував благодійний аукціон з продажу свого дизайнерського одягу. Вторговані кошти музикант і дизайнер обіцяв витратити на потреби Нацгвардії України і тих українських чоловіків-добровольців, які на Сході боронять нашу державу в АТО. Серед численних гостей міжнародного етнічного фестивалю були й чернівчани. Телерадіоведуча Олександра Ротар, яка впродовж двох років проживає у столиці, розповіла «Погляду», що вперше відвідала «Країну мрій». Компанію дівчині склав її колега Олександр. – Отримала масу задоволення від фестивалю, настрій та дух не передати словами, – захопливо каже О. Ротар. – Найбільше у просто-таки казковій «Феофанії» мені запам’ятався майстерклас гри на барабанах. Це було щось неймовірне! Під великим шатром зібралося десь півсотні людей. Ми сиділи на подушках із сіна і на барабанах вистукували один ритм, нам акомпону-

● Олександра Ротар каже, що найбільше їй запам’ятався майстер-клас гри на барабанах. Фото надано О. Ротар

вав скрипаль. Якщо відверто, у такий момент почуваєшся частинкою чогось великого. Також мене вразило тріо бандуристок «Квітана», яке виконувало україномовні сучасні круті треки на бандурі. Неабияк приємно було почути блюзові композиції українських письменників братів Капранових. – Уже давно не пам’ятаю такого патріотичного Києва, як зараз, – додає Олександра. – Фест «Країна мрій» – це об’єднання людей, які люблять свою кра- ▶ їну, цінують свою мову та пам’ятають про свій рід. 80% відвідувачів фесту були одягнені у жовто-блакитний одяг чи вишиванки. Чернівецька поетеса Ірина Мороз теж побувала на фестивалі «Країна мрій» і поділилася своїми враженнями. – Нам дуже сподобалось саме місце проведення фестивалю – парк «Феофанія», – каже Ірина. – У ньому побудували одразу

кілька сцен, на яких виступали музичні і танцювальні гурти (наскільки мені відомо десь із 10 країн світу), відповідно кожен обирав те, що йому було ближче до душі. Мені, наприклад, була цікава літературна сцена. Там побачила братів Капранових, які виконували свої пісні. Ледь не кожен другий на фестивалі був у вишиванці, дівчата прикрашали волосся квітами і вінками, їх можна було придбати всюди. На фестиваль з’їхалися люди з усієї

Більшість відвідувачів фесту, не змовляючись, обрали патріотичний дрес-код

ВИСТАВКА

Римські пейзажі презентувала буковинська художниця Експозиція відкрилася в кафе, де завжди майорить італійський прапор ▪ Восьмого липня у кафе «Джем», власником якого є виходець з Італії, відкрилася виставка пейзажів Риму знаної буковинської художниці Лариси Куваєвої (на фото). Назва виставки «Dolce Vita», що в перекладі з італійської означає «солодке життя». - Найбільша цінність життя – це саме життя, - переконує пані Лариса. – Хай би яким гірким чи солодким воно було завжди треба пам’ятати, що це великий дарунок і радіти, що його маємо. Тим паче у наш час… Лариса Куваєва довго жила і працювала в Італії, сімнадцять робіт з того періоду і презентувала у кафе. На виставці представлено добірку римських пейзажів. На картинах міська архітектура, урбаністичні пейзажі переплетені з природними мотивами. Більшість робіт є акварельними, але також є й графічні зображення. - Я багато років прожила і пропрацювала творчо в Італії,

Віталія КОЗМЕНКО ✉ Vi_kozmenko@i.ua

▪ Днями рейтинг найвпливовіших та найвизначніших українських письменників і поетів оприлюднили в Інтернеті. Його склало видання «Forbes» на основі відгуків літераторів, критиків і публіцистів. Враховували насамперед не кількість проданих книжок чи розміри гонорару, а рівень популярності серед читачів, згадуваності у засобах масової інформації та активну громадську позицію

(виступи, організація літературних заходів). Лідер опитування – письменник, поет та перекладач із Харкова Сергій Жадан. На другому і третьому місці письменники з Івано-Франківська Юрій Андрухович та Тарас Прохасько відповідно. Загалом, рейтинг не став несподіванкою. Адже Сергій Жадан, як і Юрій Андрухович та Тарас Прохасько, з самого початку підтримував євромайдан. Писали колонки на суспільно-значимі теми, їх цитувала молодь в Інтернеті. С. Жадан навіть приїжджав до Чернівців і виступав на сходах міської

ратуші перед мітингарями. Тарас Прохасько також недавно гостював у Чернівцях і презентував збірку есе «Євромайдан: Хроніка відчуттів». - Хтось впливає на суспільство своїми книжками, а хтось – публікаціями в Інтернеті, - розповідає директор Черні-

вецького книговидавництва «Книги ХХІ століття» Василь Дроняк . – Лідерів рейтингу

молодь активно читає у мережі. Єдине, хотів би внести до цього списку братів Капранових, які є не лише активними учасниками різноманітних фестивалів, а й громадських заходів.

Віталія КОЗМЕНКО

Німецький поет поділиться враженнями від Чернівців А його поезії російською мовою зачитає Святослав Померанцев ▪ У Целанівському центрі десятого липня відбудеться поетичний вечір гостя з Німеччини, резидента «Meridian Czernowitz» Гендріка Джексона (на фото).

Під час заходу автор читатиме свої нові тексти, а також власні переклади поезії Пауля

Найвпливовішими назвали тих, хто не стояв осторонь майдану А висловлював свою громадську позицію

в Римі. І з великою любов’ю малювала італійські та римські пейзажі, бо дуже люблю Італію. Там і люди такі сонячні, схожі на наших буковинців. Я почувалася як вдома. Зараз маю таку нагоду представити свої роботи перед персональною виставкою, яка буде презентована 15 липня у «Вернісажі», - розповіла художниця.

АНОНС ПОДІЇ

України: вінок ми купували у вінничан, дощовицю (музичний інструмент) – у майстра з Хмельниччини, а капелюхи – у киян. Крім того, нам та й усім відвідувачам пощастило з погодою. А насолоджуватися виступами можна було просто на тюках сіна. Вхід на фестиваль вартував сто гривень. Мінусом було те, що дійсний квиток був лише день.

РЕЙТИНГИ

«Погляд»

Целана на російську мову. За словами гостя з Німеччини, вражень від Чернівців у нього так багато, що їх важко стисло описати. Поета часто можна побачити з книжкою в руках на вулиці Ольги Кобилянської. - Мені подобається мікс старих фасадів будівель і садів, старовинного блиску та спокійної річки, а іноді навіть захаращеності, – розповідає Гендрік. – Я б дуже хотів приїхати сюди знову. Тут давнє добре поєднано з сучасним. - Гендріку дуже сподобалися Чернівці, він знає російську мову, тому проблем у спілкуванні з місцевими не виникало, - розповідає прес-секретар «Meridian Czernowitz» Лілія Шутяк. Після поетичної частини вечора для чернівчан гратиме Андре Пашалик. Початок заходу о 19 годині. Віталія КОЗМЕНКО

10 липня 2014 р., №28 (735)

НА ДОЗВІЛЛІ

www.vidido.ua

ГОРОСКОП НА 10 – 17 ЛИПНЯ

ПОГОДА ▶ Дощитиме по-

серйозному

10 липня буде мінлива хмарність, короткочасний дощ, грози, вдень місцями град. Температура повітря вночі 13-18°С тепла. Вдень – 18-23°С тепла. 11 липня очікується мінлива хмарність, короткочасний дощ, вдень ймовірний сильний дощ, грози, місцями – град. Температура повітря вночі 13-18°С тепла. Вдень – 18-23°С тепла. 12-13 липня хмарно з проясненнями, часом дощ, місцями грози. Температура повітря вночі 12-17°С тепла. Вдень – 19-24°С тепла. 14 липня буде ясно, вдень – слабка хмарність. Удень температура повітря прогріється до 25°С тепла, а увечері знизиться до 20°С тепла. 15 липня без опадів. Надвечір буде дуже хмарно. Температура повітря сягатиме 26°С тепла удень і 21°С тепла ввечері. 16 липня вранці і в день буде хмарно, невеликий дощ, гроза. Денна температура повітря – 20-24°С тепла. Увечері цього дня має бути ясно, очікується до 22°С тепла.

ОВЕН. Це перiод напруженостi вiдчуттiв, коли можуть

несподiвано спливти сексуальнi i фiнансовi проблеми i постають ребром питання влади i кохання. В цей час слiд ретельно уникати ревнощiв, сiмейних сварок, конфлiктiв на роботi i таких ситуацiй, де можливе здирство.

▶ Четвер 10.07 Вночі +17°С, вдень +26°С дощ

ТЕЛЕЦЬ. Гарний настрiй i незвичайна рухливiсть.

Добре в цей перiод придiлити увагу своєму одягу, побуту, а головне - харчуванню i оздоровчим заходам. Рекомендовано прогулянки, кисневi ванни, перебування на свiжому повiтрi, тривале провiтрювання примiщення. Все повинно дихати: обличчя, тiло, одяг, квартира.

▶ П’ятниця 11.07 Вночі +17°С, вдень +22°С дощ, гроза

БЛИЗНЮКИ. Може «вiдвiдати» несподiвана удача,

▶ Субота 12.07

великий успiх у справах, прибутку вiд яких не розраховували. Перiод сприятливий для будь-яких проявiв дiлової i комерцiйної активностi: для укладання угод, налагодження стосунків з керiвництвом, впливовими людьми, для вiдвiдування офiцiйних iнстанцiй.

Вночі +18°С, вдень +25°С дощ, гроза

▶ Неділя 13.07

РАК. Справи, що відклали, у такi днi можуть бути вда-

ло вирiшенi. Таким же сприятливим цей перiод буде для планування довгострокових проектiв на майбутнє, проте треба бути розсудливiшими, обережнiшими i наполегливiшими. Для остаточного успiшного завершення справи добре було б скористатися порадою досвiдченого старшого товариша.

Вночі +17°С, вдень +23°С дощ

▶ Понеділок 14.07 Вночі +15°С, вдень +25°С ясно

ЛЕВ. Хороша органiзацiя i можливiсть успiшного пла-

Вночі +16°С, вдень+27°С хмарно

ДIВА. З`являється настрiй на боротьбу, пристрасне

прагнення до здiйснення поставленої мети. Дiючи водночас абсолютно спонтанно, здолаєте всi перешкоди. Оскiльки постiйно дiєте за власним розсудом i не пiддаєтеся нiякому впливу iнших, то на своїх близьких людей справлятимете дiю як особливо сильна i приваблива особа.

▶ Середа 16.07 Вночі +18°С, вдень +26°С хмарно

14 липня: з 8.00 до 12.30

ЕКОНОМ-панелі

нування у професiйнiй, суспiльнiй або адмiнiстративнiй дiяльностi та бiзнесi. Полiпшення фiнансового i соцiального становища, але лише завдяки величезним зусиллям з вашого боку. Вдалий перiод в корпоративному бiзнесi, для пiдписання довгострокових операцiй i контрактiв.

▶ Вівторок 15.07

МАГНІТНІ БУРІ

050 672 9889

ТЕРЕЗИ. Висока ефективнiсть працi, вiдчутний про-

грес в справах, особливо в корпоративному бiзнесi або полiтицi. Можлива змiна характеру зайнятостi, стилю роботи, посадовi перемiщення. Iнтерес до наукових дослiджень i рiзних експериментiв, прагнення до реформ у професiйнiй сферi i пiдприємництвi.

РЕЦЕПТИ ВІД ШЕФ-КУХАРЯ

СКОРПIОН. Зустрiчi з неординарними людьми або

друзями втручаються у вашi плани. Хороший перiод для придбання електронiки, оргтехнiки i засобiв зв`язку, для модернiзацiї дiлової сфери i стилю стосунків у колективi i з партнерами. Отримання потрiбної iнформацiї, хороших вiстей.

Наталя Бочарова, дієтолог

▶ Салат з броколі і цвітної капусти

під апельсиновим соусом

Склад: цвітна капуста - 500 г броколі - 500 г грейпфрут (або апельсин) 1 шт. оливкова олія розмарин сіль, перець Приготування: Капусту варіть 5-7 хвилин у підсоленій воді, додавши розмарин і 1 ст. ложку оливкової олії. Воду злийте і промийте капусту під струменем холодної води. У сотейнику розігрійте оливкову олію, додайте трохи розмарину і очищений від плівок грейпфрут, тушкуйте на слабкому вогні 3-5 хвилин, періодично помішуючи, приправте сіллю і перцем до смаку. Овочі викладіть на тарілку і полийте соусом.

СТРIЛЕЦЬ. Можливi великi вигоди при володiннi великим капiталом i нерухомiстю, а також при створеннi власної справи. Всi справи в цей перiод створюються на тривалий термiн - страховка через придбання нерухомостi, будування будинку, покупка сiльськогосподарських. КОЗЕРIГ. Це час зiбраностi вiдчуттiв i вироблення

свого стилю, що сприяє творчому творiнню i художньій майстерностi - ручним виробам, в`язанню, вишивцi тощо, а також будiвництві, дизайну i роботi. Для цього перiоду характерна зрiла оцiнка дiлових i фiнансових проблем, здiбнiсть до серйозної роботи, створення солiдного фундаменту майбутнiх успiхiв.

тел.: 099 730 74 00, 096 472 80 07, 063 826 54 69, т/ф 0372 575437

ВОДОЛIЙ. Це невгамовнi днi, коли кипить ментальна

енергiя i спрацьовує комерцiйний iнстинкт. Вони вдалi для початку нових справ, а також занять спортом. Здатнiсть динамiчного планування, координацiї дiй i заповзятливiсть у спiлкуваннi з колегами i дiловими партнерами допоможуть вам. Вашi iнiцiативи будуть оцiненi гiдно.

РИБИ. Сильнiше повиннi проявляться такi риси харак-

теру, як терпiння, витримка i цiлеспрямованiсть, а також непохитнiсть i твердiсть стосовно власної персони i до iнших людей. Укладенi впродовж цих днів контакти будуть глибокими i тривалими. Цей перiод особливо сприятливий для навчання i для його завершення, а також для всiх операцiй, що стосуються землеволодiнь, корисних копалин i предметiв, що мають тверду вартiсть.

АНЕКДОТИ --Українське село. Ніч. За столом сидять 4 чоловіків, на столі 3 порожні пляшки й одна – наполовину. Сидять вони 5 хвилин, 10, 15, 20... Раптом десь у далечині загавкав пес. - О, за Сірка!

Зареєстровано управлінням з питань інформаційної політики та преси ОДА Свідоцтво ЧЦ № 268 від 17.03.2004 р. Газета виходить раз на тиждень: четвер.

Засновник: Рада засновників. Головний редактор Сергій Ключук. Редактор Володимир Бобер. Видавець Тетяна Ковальчук. Адреса редакції: 58029, м. Чернівці, проспект Незалежності, 96, 6-й поверх E-mail: poglyad.chn@gmail.com

--Лежать чоловік і дружина в ліжку. Думки дружини: «Ось, він на мене не дивиться. Я йому вже не подобаюсь… У нього є інша… Я страшна…». Думки чоловіка: «Муха на стелі. Як вона тримається там своїми лапками?»

Телефони: з питань передплати: 52-32-06, ks_vidido@ukr.net реклама: 520-111. Редактор: 522-311, Журналісти: 522-080 Редакція не завжди поділяє позицію авторів

публікацій. Відповідають за достовірність фактів автори. Спілкування з читачами тільки на сторінках газети. Матеріали з позначкою опубліковані «на правах реклами». Газету надруковано у друкарні ПП Ключук С. М.

м. Чернівці, вул. Заводська, 37в Підписано до друку 9.07.2014 р. Замовлення № 122 Наклад* 16000 Відповідальна за випуск Ольга Шупеня

*Тираж складено за попереднім замовленням реалізаторів газети та за інформацією Агенції передплати і кур’єрської доставки

10 липня 2014 р., №28 (735)

«Погляд»