Погляд №48 2014 by poglyad poglyad

З 1 ГРУДНЯ ДОРОЖЧАЄ МАРШРУТКА

ЧЕТВЕР•27 листопада 2014 року • №48 (755)•індекс 98703•ціна 3,00 грн.

▶ 2

ІВАН БАНАР: АР: и «Захищали у від штурму у ОДА, Луганську мат, військкомат, воював кому» у Кримському» ▶ 12

Продають дешеві цигарки і чимало заробляють Нелегально завезеними на територію Чернівецької області цигарками без акцизних марок щодня торгують на ринках міста

● Прикордонники постійно ловлять контрабандистів, однак цигарки без акцизів все одно потрапляють у продаж. Фото з архіву «Погляду» Реклама

▶ 3

НОВИНИ

«Погляд»

На Калинці усувають конкурентів Наглядова рада «Калинки» хоче, аби адміністрація ринку уклала угоди з підприємцями, котрі торгують з розкладачок Юлія ХОРОШУН ✉ July-kh@mail.ru

олись торгівля на Калинівському ринку була прибутковою й годувала чималу частину мешканців області. Та останніми роками, скаржаться підприємці, виторг впав у рази, відтак майже все зароблене змушені віддавати за оренду контейнерів, оплачувати енергоносії тощо. Виторг впав, а конкуренція на ринку – посилилась. Заради більш вигідного місця під сонцем, торгівці ладні викурювати один одного будь-яким способом. Не так давно підприємці п’ятого сектору, де адміністрація ринку заходилася наводити лад і зносити старі бляшанки-контейнери та прилавки, протестували проти такої реконструкції. Мовляв, їм і так добре, а після такого впорядкування можуть втратити свої місця. Нині ж декотрі з них раптом стали активними прибічниками цієї ідеї. Наглядова рада МТК «Калинівський ринок», яка складається із самих підприємців, порекомендувала адміністрації ринку, окрім іншого, розглянути питання й щодо укладання угод із торгівцями, котрі продають свій товар із розкладачок. Це питання планують розглянути вже цього тижня. – Мова йде про стихійну тор-

● Підприємці на «Калинці» хочуть, аби їхні колеги з розкладачок платили більше. Фото Ігоря Кіронди гівлю не лише у 5 секторі, але й загалом на ринку, – каже член наглядової ради МТК «Калинівський ринок» Олеся Шеленко. – Ми пропонуємо поговорити із цими підприємцями і запропонувати їм укласти офіційно угоди ▶ на користування торговельним місцем для здійснення виносної торгівлі. Зараз вони платять щодня контролеру, а якщо буде угода – платитимуть через касу. Окрім того, матимуть гарантію, що місце, де торгують, буде закріплено тільки за ними. Звісно, на таке погодяться не всі, бо ж для угоди по-

трібні певні документи, а вони, ясна річ, є не у всіх. Чи справді підприємці так дбають про порядок на ринку, чи просто таким чином усувають конкурентів – питання риторич-

Якщо підприємці з розкладачками укладуть угоди з ринком, доведеться платити за додаткові ринкові послуги не. Адже торгівці із розкладачок і справді мають більший виторг, ніж їхні колеги, які торгують у контейнерах. А за місце платять менше. Відповідно до тарифів на торгівлю на ринку, плата за день для них становить від 3,5 до 5 гри-

вень (якщо торгують з машини, то 12 гривень на день). А за угодою, яку пропонують укласти, до цих сум додається і низка додаткових платежів, наприклад, плата за утримання торговельного місця у належному стані, за відеоспостереження тощо. Власне, чи врахує пропозиції наглядової ради адміністрація «Калинки», буде остаточно відомо наприкінці тижня, коли відбудеться чергове засідання. Однак, як повідомили в адміністрації, окремого питання щодо укладання угод із торгівцями з розкладачок у порядку денному засідання немає, вочевидь, його розглядатимуть разом із іншими пропозиціями підприємців.

27 листопада 2014 р., №48 (755)

ДУМКИ ВГОЛОС

Чи треба з ринку прогнати торгівців з розкладачками? Тарас, кардіолог Мені, власне, все одно, є вони чи немає. Звісно, в них можуть бути товари не кращої якості, однак з цим покупець може зіткнутись і в магазині. Людям, гадаю, вони не заважають абсолютно. Як на мене, прогнати з ринку таких торгівців вигідно лише їхнім колегам-базарникам, адже з розкладачок заробіток значно вищий. Олена, студентка На ринку і так пройти ніде, а тут ще по боках стоять люди за розкладачками. Вони тільки місце займають на дорозі, деколи навіть розминутись важко. Гадаю, їм треба або піти, щоб не загороджувати дорогу, або перейти в контейнери, щоб нормально торгувати, не заважаючи при цьому нікому. Євген, підприємець Сам кручусь у подібній сфері, тому добре розумію цих людей. Нехай торгують собі з розкладачок. І людям користь є, адже ціни в них на кілька гривень нижчі. Зовсім інша річ, коли продають неякісний товар. Щоб такого не було, треба просто перевіряти їхній товар. Опитувала і фотографував Яна МАРІЯНЧУК

ПРОБЛЕМА • І ВИРІШЕННЯ

ПАСАЖИРСЬКІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ

Вода буде – до кінця року

За проїзд у маршрутці – три гривні

Міська рада – шукає гроші і гасить борги, обленерго – постачає енергію водоканалу Ольга МАКСИМЮК ✉ o_maksymiuk@mail.ru

▪ У «Погляді» від 20 листопада ми писали про те, що місто може залишитися без централізованого водопостачання. За багатомільйонні борги Чернівціводоканалу енергетики погрожували вже остаточно припинити подачу електроенергії насосним станціям підприємства. Після цього міська влада зустрілася з енергетиками з участю комунальників та депутатів міськради і зрештою дійшли згоди на взаємоприйнятних умовах. Власне, чернівчани матимуть централізоване водопостачання щонайменше до кінця року. Обленерго не від’єднуватиме від електропостачання насосні станції водоканалу. Щоправда, якщо підприємство сплатить енергетикам до кінця року три мільйони гривень за спожиту електроенергію. Правда, де взяти потрібну суму, ні чиновники, ні кому-

нальники ще не вирішили. За словами міського голови Олексія Каспрука, 2 млн. 100 тис. гривень зможуть зібрати, це власні кошти водоканалу та фінансова допомога підприємству від МТК «Калинівський ринок». Зокрема Калинівський ринок передасть водоканалу допомогу розміром 500 тисяч гривень. Де знайти ще потрібних 900 тисяч, вирішуватимуть депутати 27 листопада під час засідання сесії міськради. Також Олексій Каспрук вважає, що вирішити проблему постійних боргів водоканалу перед обленерго можна буде за рахунок залучення додаткових коштів. Зокрема у разі отримання кредиту розміром 17 мільйонів гривень від німецького банку на модернізацію підприємства. Нагадаємо, наразі борг водоканалу перед Чернівціобленерго становить 48 мільйонів гривень. За словами голови правління ПАТ «ЕК «Чернівціоблнерго» Олексія Шекети, Чернівціводоканал фактично не здійснив перерахунки за спожиту електроенергію за листопад та частково за жовтень.

Виконавчий комітет дозволив перевізникам підвищити з 1 грудня тариф на проїзд у маршрутках Ольга МАКСИМЮК ✉ o_maksymiuk@mail.ru

▪ Після тривалих скандалів, погоджень, дебатів перевізникам у Чернівцях дозволили підвищити тариф на проїзд у маршрутках. З понеділка, 1 грудня, за проїзд у маршрутці доведеться платити три гривні. Відповідне рішення ухвалив 25 листопада виконавчий комітет Чернівецької міськради.

Тарифи на проїзд в інших містах Місто Львів

Вартість проїзду у грн. 3

Івано-Франківськ

2,75

Тернопіль

2,5

Хмельницький

2,5

Рівне

2,5

Щоправда, тариф «три гривні» у міській раді називають проміжним. Тобто він діятиме орієнтовно до лютого, допоки не буде визначено економічно обґрунтованої вартості проїзду у маршрутках, після ретельного вивчення пасажиропотоку. Після погодження тарифу, якого добивалися чернівецькі перевізники, мають і додаткове навантаження. Зокрема, перевозити двох пільговиків на маршрутах, зокрема й тих, на яких держава не відшкодовує за пільгове перевезення. Перевізники тішаться й такою ціною, але як завжди хотіли би возити людей за набагато вищою. Адже добре всі пам’ятають, як ще торік вони називали свою вартість – 4,5 гривні за квиток. – У розрахунках тарифу «три гривні», пальне закладено на рівні 14,50 грн./л, – каже заступник голови Асоціації перевізників Чернівців Микола Альбота. –

Нині пальне коштує уже на рівні 17 гривень. Хоча вдячні й за те, що дозволили підвищити тариф хоч на 50 копійок. Адже підпри-

ємства на межі виживання. Раніше міський голова Чернівців Олексій Каспрук казав, що приватні перевезення потрібно у місті мінімізувати. Транспорт має бути комунальним. Адже, наприклад, вартість проїзду у тролейбусі вдвічі нижча, аніж у маршрутці. Крім того, держава дотує пільгові перевезення в електричному транспорті, що дає можливість їм працювати беззбитково. Однак такі заяви наразі нічим не підтверджені. Автопарк Чернівецького тролейбусного управління застарілий, і навіть ті машини, що є, не завжди всі виходять на маршрути. Зрозуміло, що питання підвищення тарифів на проїзд у маршрутках назрівало давно. Щоправда, для пересічних громадян, у яких анітрохи не збільшились ні зарплати, ні пенсії, громадський транспорт може стати взагалі недоступним. Залишається чекати, коли у нас будуть європейські тарифи оплати праці, а відтак і відповідна вартість проїзду на транспорті.

27 листопада 2014 р., №48 (755)

НОВИНИ

www.vidido.ua Реклама

Продають дешеві цигарки і чимало заробляють ◀ 1

Продовження

Юлія ХОРОШУН ✉ July-kh@mail.ru

ро свої здобутки – виявлення контрабанди – ледь не щодня звітують чи не всі правоохоронні органи Буковини – від прикордонників до працівників СБУ. Нещодавно про позитивний факт на цій ниві розповів і головний податківець області Михайло Сеничак. Каже, викрили і припинили незаконний обіг товарів серед тютюнових виробів на 7 мільйонів 850 тисяч гривень (це вартість 1 мільйона 400 тисяч пачок цигарок). Це одна чверть від усього, що було конфісковано в Україні за цей рік. – Це серйозна спокуса – коли ти залазиш в кишеню до кримінального бізнесу, виймаєш звідти мільйон пачок цигарок. Коли вони (цигарки, – авт.) пішли по інших установах, я «дожав», щоб цей конфіскат знищили і він не повернувся назад в обіг, – запевнив посадовець. А тим часом, ні від кого не ховаючись, у Чернівцях на ринках спокійно торгують контрабандними цигарками без акцизних марок. У центрі міста, на ринку «Центральний» (поруч із прокуратурою області та управлінням Служби безпеки України), а ще на «Калинці» – там взагалі торгують безакцизними цигарками на розкладачках, пачки дбайливо викладені пірамідками. Чернівчанин Володимир Гринько розповів кореспондентові

«Погляду», купує цигарки без акцизів на ринку, що на Черво-

● Склад із безакцизними цигарками на «Калинці» вже виявляли, проте там торгують ними і далі. Фото з архіву «Погляду»

ноармійській. Тютюн білоруського виробництва коштує там на 50 копійок дешевший, ніж на «Калинці». За пачку віддає 7,5 гривні, тоді як цигарки із акцизом коштують 12,5 гривні. Точку «здали» йому знайомі, які вже не перший рік там розживаються куривом. Припускає, десь четверта частина всіх курців міста купує такі цигарки. А ось ті, хто мав би виявляти ці точки і конфісковувати нелегальний товар, аби виторг з нього не йшов попри казну у чиїсь кишені, про них не знають. Зокрема, Михайло Сеничак про відкриту торгівлю безакцизним тютюном вперше почув від журналістів «Погляду». – Про такі факти мені невідомо, однак ми обов’язково розберемося. Завтра ж виїдемо з рейдом на ринок, – пообіцяв нам

посадовець. Однак запитання є не лише до фіскальної служби, але й до прикордонників, адже хтось пропустив контрабанду через кордон. Прес-секретар Чернівецького прикордонного загону Сергій Бровко прокоментував, цигарки

цілком могли виготовити на території України, тобто це може бути звичайнісінький фальси-

7 мільйонів 850 тисяч гривень – на таку суму податківці викрили незаконний обіг цигарок на Буковині фікат. Адже, пояснює, зараз вигідніше носити на продаж тютюнові вироби на той бік кордону, оскільки в Євросоюзі вони у рази дорожчі, ніж у нас. Хоча нещодавно таки впіймали двох мешканців Сторожинецького району, які намагалися пронести на територію нашої держави тюки з цигарками нелегально.

ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА

Україна закрила консульство в Сучаві Це пов’язано з оптимізацією використання державних коштів Уляна ДЕЛІКАТНА ✉ uliana_d7@list.ru

▪ МЗС оприлюднило інформацію, згідно з якою Україна дещо змінює свою дипломатичну присутність у світі. Урядовці пояснюють, що такі дії є частиною процесу з оптимізації використання державних коштів. За словами речника МЗС Євгена Перебийноса, в перелік установ, які ліквідують, увійшли генеральні консульства в Сучаві (Румунія), Пряшеві (Словаччина), консульства у Варні (Болгарія) та Марселі (Франція). Окрім цього, будуть ліквідовані консульська агенція в Батумі (Грузія), генеральні консульства в містах Нижній Новгород (Росія), Алмати (Казахстан), консульства в Хайфі (Ізраїль) та Курітібі (Бразилія). Водночас планують відкрити одну консульську установу – у Придністров’ї, де проживає дуже багато громадян України. Її статус та розміщення наразі не визначено, ведуть консультації. Статус ще шести установ буде знижено з генконсульства до консульства, що дозволить зменшити фінансування та кількість працівників. У виборі установ, які ліквіду-

КОМЕНТАР ЕКСПЕРТА

Важливим фактором є узгодження спільної політики щодо Придністров’я Ігор Буркут, політолог, кандидат історичних наук Завжди, коли у держави є фінансові проблеми, вона скорочує своє дипломатичне представництво, залишаючи лише ті установи, що приносять прибуток. Найнеприємнішим для нас, звичайно, є закриття Генерального Консульства у Сучаві. Адже тепер проблеми, які виникають, доведеться вирішувати через Бухарест, а це значно ускладнить життя нашим землякам, котрі, наприклад, мають спільний бізнес чи навчаються в Сучаві. Водночас є надія, що спірні моменти можна буде узгоджувати в рамках єврорегіону Верхній Прут. Що ж до відкриття консульської установи у Придністров’ї, то воно пов’язане з тим, що у цій псевдодержаві проживає велика кількість етнічних українців. Оскільки ж паспорти, видані у Придністров’ї, інші держави не визнають, то якщо потрібно кудись поїхати, його мешканці постають перед проблемою. Наразі більшість із них має російські паспорти. Тому в Україні зараз йдуть назустріч українцям, котрі там проживають, аби вони могли отримати український паспорт. І замість того, аби вирішувати проблеми в Бухаресті, могли робити це на місці. Наразі готується зустріч президентів України та Молдови для визначення спільної політики щодо Придністров’я. Адже через невизначений статус воно перетворилося на таку собі чорну діру і є джерелом контрабанди, наркотиків і т. ін. Тим паче, що на його території розміщено російські війська, що є доволі небезпечним фактором, і в разі чого Чернівці можуть постраждати. А ось поява у Придністров’ї українських громадян може створити для Росії серйозну проблему.

ють, враховували різні фактори, в тому числі обсяг завдань і кількість здійснених консульських операцій, близькість інших консульських установ, число громадян на консульському обліку. Що

стосується Сучави та Пряшева, то було взято до уваги, що ці міста неподалік від кордону України. Політологи кажуть, що такі дії є виправдані реаліями і відповідають світовій практиці.

НОВИНИ

«Погляд»

27 листопада 2014 р., №48 (755)

«Містраль» до Росії не пішов Франція не передала Путіну перший вертольотоносець типу «Містраль», через його агресивну позицію Олексій МИКОСЯНЧИК ✉ alexbv2006@rambler.ru

▪ Ще 14 листопада Франція мала поставити Росії вертольотоносець типу «Містраль», проте і досі кремлівських матросів не пускають на борт корабля. Фахівці кажуть, якщо Путін отримає один з двох замовлених кораблів-вертольотоносців, то він обов’язково скористається цим у Чорному морі, аби ще більше розбурхати ситуацію в Україні.

2011 року «Рособоронекспорт» замовив у французької компанії DCNS два вертольотоносці типу «Містраль». Передачу першого з них планували до кінця 2014 року, однак через гібридну війну в Україні плани змінилися. Непрямий тиск з боку НАТО та ЄС подіяв, і Франція озвучила додаткові умови поставки першого корабля-доку Росії, а саме – припинення вогню на сході України і врегулювання конфлікту. Таким чином, Франція не відмовляється від намірів продати Кремлю, згідно з контрактами, 2 кораблі класу «Містраль». На це ж сподівається й російська сторона. І нема жодних сумнівів, що поява

такого озброєння у Чорному морі стане додатковим фактором нестабільності у регіоні. Днями з’явилася офіційна інформація, що умови з передачі вертольотоносців «Містраль» Росії, як і раніше, не виконуються. - З приводу продажу «Містраля» Росії: умови передачі не виконують, – зазначив міністр закордонних справ Франції Лоран Фабіус.

Раніше адміністрація президента Франції оголосила, що вирішила відмовитися від поставок «Містралів» у Росію через «нестачу необхідних умов» для цього у зв’язку з останніми діями в Україні.

На саміті НАТО у Ньюпорті 4 вересня президент Франції Франсуа Олланд заявив, що постачання десантних кораблів «Містраль» Росії буде залежати від розвитку ситуації в Україні. Росія почала вимагати фінансової компенсації за це. Йдеться про колосальні 10 мільярдів євро. Поки у Європі триває протистояння між Францією та Росією, у США у Конгресі відхилили законопроект щодо надання Україні військової допомоги (йдеться про летальне озброєння). Щоправда, США мають намір збільшити поставки нелетальної зброї Україні, включаючи забезпечення першими військовими автомобілями «Хамві».

Також до нас надійшли перші радари для виявлення та придушення мінометних розрахунків. Саме про це розповів в рамках свого візиту в Україну віце-президент США Джон Байден. На відміну від «занепокоєних» США, влада Литви пообіцяла розпочати поставки в Україну озброєння вже найближчим часом. Про це заявив президент Петро Порошенко за підсумками переговорів з президентом Литви Далєю Грібаускайте. Наразі не розголошують про яке саме озброєння йдеться. Хоча заявляють, що це буде реальна допомога. Окрім того, до Литви на лікування направлять військових із зони АТО.

ВЕРХОВНА РАДА • ПОЧАТОК РОБОТИ

Коаліція парафувала угоду П’ять партій наступного парламенту парафували проект коаліційної угоди Олексій МИКОСЯНЧИК ✉ alexbv2006@rambler.ru

сторія політичного протистояння в Україні нічого не навчила наш політичний істеблішмент. Вони з впертістю віслюків щосили намагаються вкотре стати на старі граблі. Найпарадоксальніше, що вони чомусь впевнені, що цього разу ті не вдарять їх по лобі. Уже місяць після виборів представники п’яти політичних сил, які задекларували намір об’єднатися в коаліцію, не можуть домовитися про зміст коаліційної угоди. Відтак далі парафування проекту цієї угоди вони і досі не просунулися. Тривають банальні торги за квоти в уряді, посади у виконавчих структурах, регіони тощо. Про перспективу реформ ніхто навіть не згадує. Минулого тижня після приїзду до України віце-президента США Джон Байдена, п’ять політичних проектів, врешті, парафували коаліційну угоду. Якби не приїзд заокеанського гостя, то за проектом із назвою «коаліціада» ми б спостерігали ще довго. Хоча перше засідання новообраної Верховної Ради має відбутися орієнтовно у четвер, 27 листопада, ніхто не береться спрогнозувати, коли ж цю угоду підпишуть остаточно. Склада-

ДУМКА ЕКСПЕРТА

ється враження, що далі намірів про дії справа не дійде. Наразі п’ять партій парафували цю угоду – «Блок Петра Порошенка», «Народний фронт», «Самопоміч», «Батьківщина» та «Радикальна партія Олега Ляшка». Цей документ містить преамбулу, реформи (17 розділів) та регламент. Щоправда, в історії незалежної України це вже не перший «універсал», який підписують союзники або політичні опоненти. Схожі документи підписували Тимошенко і Мороз, розважався укладанням універсалів колишній президент Ющенко. Також він підписував меморандум зі своїм наступником – Януковичем. Чим закінчувалися такі підписання – добре відомо. Ніхто виконувати їх не поспішав. Також важливим моментом є юридична площина – чи має ця угода бодай якусь юридичну силу і чи обов’язкова вона до виконання? Адже згодом можуть з’явитися розбіжності у поглядах (вони чомусь обов’язково з’являються) і заплановані реформи залишаться лише на папері. - Щодо юридичної сили цього документа – то це, радше, питання до юристів. Це можна назвати дорожньою картою. Особисто для мене це те, що очікували виборці і чого вони прагнули, – каже народний депутат Григорій Тіміш. – Це рух у потрібному напрямку на шляху до реформ. Усе, що в цій угоді прописано – збирали по крихті, пропозиції приймали і враховували від усіх депутатів. Я також додав до угоди те, що обіцяв своїм виборцям.

Анатолій Круглашов, доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри факультету історії, політології та міжнародних відносин ЧНУ ім. Ю. Федькович Сам факт підписання коаліційної угоди можна і треба вітати. Адже він має продемонструвати, які напрямки політики та урядової й законодавчої діяльності можна очікувати від тих політичних сил, що вирішили сформувати не просто парламентську, але й конституційну більшість. Наявність конституційної більшості дозволить їм проводити нагальні, необхідні реформи і надає шанс на втілення в життя реформаторських планів тих політичних сил, що прагнуть взяти на себе відповідальність за долю України. Разом із цими зобов’язаннями, які беруть на себе ці політичні сили, вони мають і цілком відповідати за їхнє належне та своєчасне виконання і тому текст Угоди надає в руки виборців та й опозиції засіб контролю за тим, щоби діяльність Уряду та парламентської більшості відповідала цим зобов’язанням. Це варто зарахувати до позитивів цього документа.

● Представники п’яти політичних сил парафували коаліційну угоду і домовилися об’єднатися в коаліцію. Фото FTP

Зараз відбулося чергове парафування коаліційної угоди. Але якщо політики за цей час мало змінилися, то країна зазнала чимало потрясінь – війна на Сході, події на майдані, втеча Януковича зі своєю бандою, відкрита агресія з боку Москви, пасивна позиція решти світу тощо. Якщо наш політикум не зробив з усього цього належних висновків, то результати насамперед для нього можуть бути сумними. Революція «з’їдає» своїх героїв, у цьому на власній шиї переконався французький революціонер Робесп’єр.

Водночас сам документ є доволі громіздким, не у кожного виборця, навіть терплячого та з високим рівнем освіти, вистачить сил освоїти цей текст. В ньому є багато розділів, які відрізняються нерівномірною деталізацією свого змісту. Одні відносно конкретні, наприклад, організація дорожнього руху, а інші, як зокрема принципово важливі зміни до Конституції – помітно стисліші й переважно технічні за своїм змістом. Не впевнений, що це можна зарахувати до позитивів документа. В одних випадках в тексті доволі чітко визначаються часові рамки виконання взятих на себе зобов’язань, а в інших - вони прописані дуже загально й під старою «гумовою» бюрократичною формулою «оптимізація» діяльності, яка в загальних рисах характеризує, наприклад, напрямки та зміст реформування наших силових структур. Тому викликає певні питання як форма та зміст документа, так і вибір пріоритетів і термінів реалізації його основних моментів. Документ має бути конкретнішим і містити чітко визначені зобов’язання.

10 обіцянок нової коаліції Реформа системи національної безпеки та оборони

Реформа Збройних сил відповідно до сучасних вимог та досвіду, набутого під час АТО, а також розвиток оборонно-промислового комплексу, вихід на зовнішні ринки.

Конституційна реформа

Реформи, які потребуватимуть внесення змін до Конституції України. Зробити процес внесення змін до Конституції прозорим та якісним.

Оновлення влади та антикорупційна реформа

Формування органів влади із професійних доброчесних людей та боротьба з корупцією.

Судова реформа

Створення некорумпованої, ефективної і незалежної системи правосуддя.

Реформа системи органів правопорядку

Проведення комплексної реформи органів правопорядку для захисту прав і свобод громадян.

Реформа виборчого законодавства

Забезпечення підзвітності і дієвості парламенту, стабільності партійної системи та можливості для ротації політичних еліт.

Децентралізація та реформа публічної адміністрації

Формування системи державної влади та системи органів місцевого самоврядування так, щоб забезпечити ефективну реалізацію прав громадян.

Прискорення економічного розвитку

Проведення структурних реформ та законодавчого встановлення умов для високотехнологічного, інтелектуально-місткого бізнесу та нових виробництв в Україні, створення високопродуктивних робочих місць, підвищення оплати праці, виробництва конкурентоздатної продукції та нарощування експорту.

Реформа сільського господарства

Ефективне землекористування, захищений обіг прав оренди земель сільськогосподарського призначення та захист інтересів власників земельних ділянок (паїв).

Реформа системи охорони здоров’я

Забезпечення якісної і доступної медицини для громадян.

27 листопада 2014 р., №48 (755)

НОВИНИ

www.vidido.ua Реклама

● «СітіКомерс банк» НБУ визнав неплатоспроможним та планує його рефінансувати. Фото з архіву «Погляду»

100 мільярдів допомоги олігархам Нацбанк і далі рефінансує і державні, і комерційні банки на десятки мільярдів гривень Юлія ХОРОШУН ✉ July-kh@mail.ru

и вже майже звикли до того, що влада роздає мільярди на сумнівні проекти і фінансує установи, які належать олігархам. Але коли мова йде про підвищення прожиткового мінімуму чи інших соціальних виплат, можновладці надягають на обличчя сумні маски і жалісливо розповідають, що у країні ж війна, отже і грошей нема. Вочевидь керуючись принципом, що пересічний українець жити погано звик, тож і зараз знайде вихід, а ось багатіям треба допомогти, держава виділила чергові 12,5 мільярда гривень на підтримку найбільших банків країни. Зокрема, 19 листопада Кабмін збільшив статутний капітал державного Ощадбанку на 11 мільярдів гривень. Інші два великих напівдержавних банки – «Укргазбанк» і «Укрексімбанк» – отримають 1,5 мільярда гривень. Прикметно, що Ощадбанк лише у вересні отримав 20 мільярдів гривень рефінансування. Та якщо із підтримкою державних банків ще якось можна миритися, то фінансування банків цілком приватних, та ще й таких, які визнали неплатоспроможними – взагалі нонсенс. 21 листопада головний регулятор запровадив тимчасову адміні-

Обсяги рефінансування банків за півроку Місяць

млрд.грн.

Травень

18,335

Червень

15,116

Липень

10,195

Серпень

8,190

Вересень

3,833

Жовтень

10,053

страцію у двох чималих банках – «Всеукраїнському акціонерному банку» та «СітіКомерс Банку» й запевнив, що докладе максимум зусиль, аби підтримати їхню ліквідність. Про яку саме суму державних грошей йдеться, поки що не оголосили. Та вже очевидно, що вона буде чималою. Попри те, що у разі рефінансування приватного банку частка державних коштів у його статутному капіталі буде чималою, націоналізувати установу не вдасться. У НБУ пояснили, це через значний обсяг кредитів економічно пов’язаним особам. У Міністерстві фінансів порахували, що цього року на рефінансування вітчизняних банків вже витратили понад 100 мільярдів державних гривень. Нацбанк на своєму офіційному сайті наводить більш скромну цифру – лише 65,7 мільярда гривень за півроку. Сумно, але факт: ці чималі суми так і не дали бажаного терапевтичного ефекту банківській системі. І нині вона у такому стані, у якому не була за всі роки незалежності. Голова Асоціації фінансистів Буковини Євген Прокопець

каже, Нацбанк рефінансує банки, у тому числі й комерційні, і це звична практика. Це робити потрібно і правильно. Однак критикувати діяльність НБУ не припиняю. Із того органу, котрий має жорстко контролювати і регулювати ринок банківських послуг, він перетворився на спостерігача і тримається осторонь. Власне, саме через таку політику Нацбанку і склалася така жалюгідна ситуація у банківській системі. Була інформація, що нині 29 банків НБУ визнав неплатоспроможними. Її, однак, голова НБУ Валерія Гонтарєва спростувала і я, власне, не думаю, що їх так багато. Однак це все одно більше, ніж було навіть у кризові 2008-2009 роки. Зараз ситуація суттєво погіршилась і не тільки через війну та кризові явища. Нещодавно головний регулятор заборонив комерційним банкам здійснювати будь-які операції на окупованих територіях. А це для них додаткові і немалі збитки. Ліквідність

Гривню зміцнити не вдається Вчора на міжбанку долар подешевшав на 5 копійок. Торги закрилися із курсом 15,27 гривні за долар. Євро продавали по 19,02 гривні. У обмінниках же курс вже тиждень тримається на позначці 15,5-15,75 гривні за долар. Водночас Нацбанк і далі проводить валютні аукціони на міжбанку, сподіваючись на те, що це допоможе стабілізувати ситуацію на ринку і покрити дефіцит валюти у обмінниках. Вчора головний регулятор продав банкам 5 мільйонів доларів за середнім курсом 14,97 гривні за долар.

фінустанов у жахливому стані, люди і далі забирають свої депозити, а валютний курс породжує ще більшу паніку. НБУ знову тримається осторонь і не робить нічого, аби стабілізувати ситуацію. Банки банкрутують один за одним, а Фонд гарантування вкладів вже просто не справляється із таким навантаженням. Про те, що фонд не має чим повертати гроші вкладникам, ще у жовтні заявляв міністр фінансів Олександр Шлапак. Тоді фонд потребував 10 мільярдів гривень. Нині, вочевидь, ця сума є більшою. Цього року НБУ вже виділяв Фонду гарантування вкладів 4,2 мільярда гривень. Однак такі дії головного регулятора, кажуть експерти, лише погіршать ситуацію.

12,5 мільярда гривень виділив НБУ у листопаді на рефінансування трьох банків – Треба розуміти, що проблеми із депозитами і на валютному ринку – наслідок неправильної і нерішучої монетарної політики Національного банку України. Тим, що він цього року профінансував Фонд гарантування вкладів на 4,2 мільярда гривень (що є фактично емісією), наблизив нас до росту інфляції, – вважає кандидат економічних наук, доцент кафедри економічної теорії та менеджменту ЧНУ Богдан Сторощук.

ІНТЕРВ’Ю

«Погляд»

27 листопада 2014 р., №48 (755)

Бізнес заганяють у тінь Поки в Україні лише точаться розмови про підтримку малого та середнього бізнесу, тисячі підприємств припиняють свою роботу. Саме вони, а не великий бізнес наповнюють бюджети усіх рівнів, зокрема державний. Також вони створюють робочі місця, годують родини та є тим каталізатором достатку суспільства. В разі якщо держава не зробить кроків назустріч малому бізнесу, економіка України може невдовзі досягти свого дна, а роботу малих та середніх підприємств знову заженуть у тінь. Про ці та інші нюанси виходу з цієї кризи ми поспілкувалися з директором департаменту економічного розвитку Чернівецької ОДА Віктором Біденком та кандидатом економічних наук, доцентом кафедри фінансів та кредиту Євгеном Ткачем.

Віктор Біденко, директор департаменту економічного розвитку ОДА

«На обліку в області є шістдесят тисяч суб’єктів підприємницької діяльності» – Яка сьогодні ситуація в області з малим та середнім бізнесом?

– Враховуючи складну як економічну, так і соціальну ситуацію в державі, не можу сказати, що є якісь позитивні тенденції, проте зусилля влади спрямовуємо на те, щоб підтримати суб’єктів підприємництва, зокрема малий та середній бізнес. Зараз ми спрямовуємо зусилля на ефективне функціонування центрів надання адміністративних послуг. Що це дасть суб’єктам підприємництва? Насамперед, це зменшить або взагалі унеможливить корупційну складову. Тобто підприємцям не доведеться витрачати ресурси для отримання тієї чи іншої довідки чи дозвільної документації. Також це значно скорочує час для отримання необхідних дозволів, відповідно збільшує час, який він може витратити для ведення власної справи. Як наслідок, це отримання прибутку, створення додаткових робочих місць, відрахування платежів до бюджетів усіх рівнів. Тому наразі можна констатувати, що одним із вагомих здобутків є зменшення бар’єрності між владою та суб’єктами підприємницької діяльності під час їхньої роботи та становлення. – Який сегмент займає

малий та середній бізнес в економіці області?

– Зараз у нас на обліку в області перебувають приблизно шістдесят тисяч суб’єктів підприємницької діяльності. Не можу точно сказати, який сегмент вони займають. Але якщо йдеться про сплати до бюджетів усіх рівнів, то це десь в межах 60%. Це дуже значний показник, як для нашої області. – Якою сферою діяльнос-

ті найбільше займаються суб’єкти підприємницької діяльності в краї?

– Зараз це надання послуг та торгівля. Але хочу зауважити, що також є виробництво та інші різнови-

ди діяльності. – Що найбільше зазнало втрат та збитків, зважаючи на цю ситуацію в економіці країни та області зокрема? Який бізнес, можливо, припинив свою роботу?

– У нас деякі суб’єкти підприємницької діяльності були налаштовані у своїй роботі переважно на експорт. Потрібно розуміти, що чимало з них були спрямовані на експорт продукції та товарів у країни СНД, зокрема Росію. Зважаючи на цю ситуацію, їм дещо важко здійснювати свою роботу з об’єктивних причин. З іншого боку, на їхню роботу впливають коливання курсу іноземної валюти. Це також суттєво впливає. В область приходить імпортна продукція та сировина, закупівля якої здійснюється за валюту. Також падає купівельна спроможність людей. І це ні для кого не таємниця. Увесь цей спектр впливає на підприємців. Вони, з одного боку, не можуть розширяти власний бізнес, розвиватися, а з іншого, падає купівельна спроможність та попит. Хай там як, але підтримку та зменшення бар’єрності, щоб бізнес, особливо малий та середній, міг працювати, влада здійснює постійно. Ми знаємо, що до кінця року діє мораторій на перевірки, тобто здійснення контрольних заходів. Це є також одним із позитивів для суб’єктів підприємницької діяльності. З іншого боку, на рівні держави розробляють механізми щодо оптимізації контрольних заходів. Як ми знаємо, у нас контролюючих органів багато, тому політика держави спрямована на скорочення їхньої кількості. По-друге, зараз працюють над тим, щоб до підприємця не приходив спочатку представник пожежного нагляду, через кілька днів СЕС, потім ще хтось.

Тому комплексні заходи потрібно робити оптимізовано, щоб представники, які здійснюють нагляд, приходили до підприємця впродовж п’яти днів, вирішували усі необхідні питання, проводили належну перевірку. І після цього суб’єкти підприємницької діяльності спокійно працювали і не дестабілізували свою роботу. – А куди підприємцю звертатися (скаржитися), якщо відбуваються такі позачергові перевірки?

– У нас на теренах області багато громадських інституцій, які опікуються цими питаннями та захистом підприємництва. Працює Фонд підтримки підприємництва в області, служба з питань регуляторної політики, яка є арбітром між підприємництвом та органами виконавчої влади. Відтак вони можуть надати необхідні консультації – як діяти в тому чи іншому випадку підприємцю, аби захистити свої права. У департаменті економічного розвитку є відділ з розвитку та підтримки підприємництва. Там фахівці можуть надати відповідну консультацію підприємцям. – Як щодо фінансової підтримки бізнесу, можливо, пільгове кредитування тощо. – Згідно з програмою розвитку малого та середнього бізнесу на 2013-2014 роки, у бюджеті враховано 100 тисяч гривень на часткове відшкодування відсотків за кредитами, отриманими в банківських установах. Ці кошти на конкурсній основі надавали підприємцям, щоб зменшити фінансовий тягар.

Євген Ткач, кандидат економічних наук, доцент кафедри фінансів та кредиту

«Наш регіон має потенціал бути лідером з розвитку малого та середнього бізнесу» – Як можуть науковці допомогти владі та бізнесу? Може порадами чи практичними рекомендаціями.

– До нас звернувся департамент економіки ОДА, щоб науковці внесли свої пропозиції до регіональної програми розвитку малого та середнього бізнесу. Ми підписали відповідну угоду щодо співпраці з багатьох питань. Це спільні заходи, дослідження, участь у різних проектах тощо. Ми хочемо подолати бар’єр, коли система освіти перебуває в одній площині, а влада працює зовсім в іншій. Відтак немає контакту та діалогу. Тому підготували свої пропозиції до регіональної програми малаго та середнього бізнесу. Наш регіон має потенціал та ставить за мету бути лідером з розвитку малого та середнього бізнесу на інноваційній основі. Звісно, для цього потрібно здійснити комплекс заходів, зокрема регуляторного характеру. – Які є конкретні пропозиції? – Ми хочемо вибудувати такий трикутник співпраці, де через механізм бізнес-ідей була організована робота між науковцями, владою та бізнесом. – У чому недопрацьовує влада, щоб бізнес розвивався? – Насамперед, у нас недостатня кількість цих малих підприємств. По-друге, середня заробітна плата в малому та середньому бізнесі нижча, аніж в середньому в економіці регіону. Питома вага малого бізнесу з виробленої та реалізованої продукції є значно більшою, аніж питома вага цього бізнесу в структурі бюджетних надходжень.

Якщо маєте що сказати буковинцям, своїм виборцям, громаді краю, не боїтесь гострих запитань і готові говорити правду, звертайтесь до газети «Погляд». Ми готові вислухати вашу позицію та розповісти про неї на шпальтах нашого видання. Тел. 050 374 25 22 Повне відео інтерв’ю дивіться на сайті vidido.ua

Потрібно подолати цей розрив. Від малого та середнього бізнесу має бути більше надходжень, необхідно сприяти детінезації бізнесу. Головне. Потрібно сприяти появі нових підприємств. Неприйнятною є ситуація, коли більшість зареєстрованих суб’єктів діяльності є підприємствами торгівлі. Власне, вони торгують імпортом. А де інноваційний характер? Де розвиток пріоритетних галузей? – Що конкретно можна зробити в нашій області, щоб зміг розвиватися малий та середній бізнес?

– Передусім потрібно офіційно задекларувати, що це один з найпріоритетніших напрямків діяльності. І це одна з найважливіших стратегічних цілей – розвиток малого бізнесу на інноваційних основах. Щоб була поставлена орієнтовна індикативна ціль і ми знали, що робити і куди рухаємося. Якщо говорити про конкретні заходи, то потрібно працювати в напрямку створення, формування та просування бренда «Буковина». Його реклама, просування на різні ринки. А він стає своєрідним локомотивом розвитку підприємництва. За ним розвивається малий бізнес, туризм, легка, харчова чи деревообробна промисловість. Чому б нам спільно з департаментом економіки не проводити конкурс бізнес-ідей? Створити інформаційний центр чи бізнес-інкубатор на базі університету? Адже є вдалі приклади навіть в межах країни та краю. Потрібно активізувати фінансово-кредитну підтримку через механізм мікрокредитування. Реалізовується лише програма з відшкодування ставок по кредитах, але не більше того. Для прикладу, людина має бізнес-ідею, але потрібні реальні механізми реалізації цієї ідеї. Механізми

реальної підтримки. – Щодо механізмів реальної підтримки. Звідки підприємцям брати кошти для реалізації цих проектів? Бізнес практично не має змоги віддавати ці кредити.

– Потрібне лобіювання у програмі мікрокредитування. Є кредит для розвитку малого бізнесу, і він може дати певний стимул. В багатьох регіонах бюджети цих програм є значно більші, аніж у нас. Тому потрібно їх збільшувати і зробити відкритою процедуру отримання, тобто декорупціонувати її. – Зараз йдеться про фактичну підтримку бізнесу, а як щодо його розвитку з нуля?

– Саме про підтримку ми і говоримо. Організуймо конкурс бізнес-проектів, це уже підтримка. Сприяти інфраструктурно появі інформаційних та консалтингових структур. Започаткуймо програми фінансової підтримки бізнесу. Чи через механізм відшкодування відсоткових ставок, чи механізм кредитування. Скажімо, підприємство бере кредит під символічні п’ять відсотків. Це є преференція для підприємства, власне, малого бізнесу? – Без залучення банків-

ського сектору нереально це втілити.

– Звичайно. Коли діють ці програми, банки мають додатковий сегмент збуту своєї продукції. – Що вдалося реалізувати? – Ми три роки проводили конкурс бізнес-ідей, продукували за рік в межах ста ідей. Не всі вони реалізовувалися, але коефіцієнт реалізації був у межах 5-10%. І вони працюють. Йдеться про сферу інформаційних технологій, створення сайтів, сільськогосподарського виробництва, зокрема вирощування винограду, це навіть та кава на колесах, яку ми бачимо в місті. Вона вперше з’явилася саме в Чернівцях як учасник конкурс у бізнес-ідей.

27 листопада 2014 р., №48 (755)

НОВИНИ

www.vidido.ua

48 довгобудів розсипаються під дощем і снігом У бюджеті немає навіть коштів на консервацію незавершених соціальних об’єктів у Чернівецькій області Ольга МАКСИМЮК ✉ o_maksymiuk@mail.ru

лизько 50 об’єктівнедобудів соціального призначення чекають кращих часів у Чернівецькій області. Декотрі з них, які розпочали будувати майже 20 років тому, вже руйнуються від природи. Це школи у селі Давидівка, що на Сторожинеччині, в Усть-Путилі на Путильщині, в селі Вовчинець, що на Вижниччині, в Глиниці на Кіцманщині, лікарська амбулаторія в с. Стерче на Глибоччині, терапевтичний комплекс у Вікні на Заставнівщині тощо. А тим часом, чекаючи нової школи, дитячого садка, сільського клубу чи ФАПу, сільські діти туляться в маленьких класах старих шкіл, а батьки дошкільнят не можуть влаштуватися на роботу, через те що ніде залишити своїх чад. Сподіватися на те, що найближчим часом завершать будівництво бодай тих об’єктів в області, які є нагальними, не варто. Адже грошей в бюджеті немає, принаймні про це запевняють чиновники. І сьогодні всі негаразди в країні, коли йдеться про фінансування, списують на війну. Мешканці Буковини, де були довгобуди і їх вдалося здати в екс-

плуатацію до 2014 року, можуть вважатися щасливцями, адже цього року капітальних видатків з держбюджету область взагалі не отримувала. Відповідно, на жодному об’єкті будівництво не продовжували. Мало того, в області заледве нашкребли грошей, аби законсервувати перинатальний центр, що у Чернівцях. – Звернулися до всіх районів області, аби отримати субвенцію на перекриття даху перинатального центру, – каже начальник управління капітального будівництва Чернівецької облдержадміністрації Олександр Пуршага. – Зі-

брали 535 тис. гривень. Ці роботи змушені були виконати, адже під дощем та снігом будівля руйнується. Та й всі недобуди в області, на яких призупинили роботи, потрібно законсервувати, аби вони не руйнувалися. Коли, власне, знайдуться гроші на продовження будівництва ▶ об’єктів соціального призначення у Чернівецькій області, ніхто не знає. З кожним роком, зважаючи на знецінення гривні, кошторисна вартість будівництва зростає.

гривень. Для завершення будівництва потрібно вкласти ще 10 млн. 474 тис. гривень. – Допоки триває будівництво, школярі навчаються у старенькій школі, де дуже маленькі класи. Крім того, тут немає їдальні, спортзалу, – розповідає сільський голова Куликівки Георгій Гологан. – А через те що в селі

немає дитсадка, батьки малолітніх дітей не можуть влаштуватися на роботу. Адже змушені залишатися вдома з дітьми. Ще один довгобуд, який розпочали зводити ще за Радянського Союзу, терапевтичний корпус у селі Вікно Заставнівського району, досі чекає завершення. У ці приміщення (наразі зведено будівлю, є дах) планувалося перевести дільничну лікарню. Адже село Вікно раніше обслуговувало 10 прилеглих сіл, нині обслуговує вісім.

Цього року капітальних видатків з держбюджету на продовження будівництва область взагалі не отримувала

Будують школу 20 років

У селі Куликівка, що на Герцаївщині, будівництво нової школи з дошкільним навчальним закладом триває уже понад 20 років (з 1992 р.). Ще раніше будівлю звели та накрили, заштукатурили стіни. Цього року тут не проводили жодних робіт. Кошторисна вартість об’єкта (освітній заклад на 198 учнівських місць та дві дошкільні групи) – 20 млн. 908 тис.

Однак через нещодавні медичні реформи у сільській раді уже не знають, яке призначення матиме новобудова. – Ще кілька років тому приміщення було готове на 80%, – розповідає секретар сільради Вікна Тетяна Амбросійчук. – Навіть частину меблів туди привезли. Та через якийсь час будівництво законсервували, замінили дерев’яні вікна на пластикові, оновили фасад, перекрили. У селі працює амбулаторія сімейної медицини, є терапевтичний корпус, вони потребують ремонту.

● Цю споруду, яка мала стати лікарнею у с. Вікно, розпочали зводити ще за Радянського Союзу. Фото надано УКБ

Ощадбанк взяв курс на європейські стандарти 21 листопада відбулося відкриття оновленого відділення Ощадного банку, що на площі Центральній, 8 У період незворотних змін у державі разом із Україною оновлюються не лише громадяни, але й різні обласні та міські установи. Відтак курс на світовий рівень, а саме європейське обслуговування, обрав і відомий серед буковинців Ощадний банк. Радянські «сберкассы» поступово змінюють сучасні відділення із висококваліфікованим персоналом. Нині у Чернівцях є два відділення такого різновиду. Детальніше – у розмові із начальником філії Чернівецького обласного управління АТ «Ощадбанк» Русланом Запаранюком (на фото). – Пане Руслане, у Чернівцях минулої п’ятниці було відкрито друге за ліком відділення нового формату. Про що це свідчить? – Ощадний банк змінює своє обличчя. Кожен охочий може на власні очі переконатися в цьому, завітавши за адресами: пл. Центральна,

8 та вул. Головна, 119. Саме зараз в оновленому форматі Ощадбанк входить у новий етап свого розвитку – починає писати вже власну новітню історію. Будьте певні, це лише початок. – Чому одним з перших для переформатування було обрано відділення, що на площі Центральній, 8?

– Ощадбанк мусить тримати планку як творця історії банкінгу та основоположника традицій банківської справи у краї. І досить символічним є той факт, що однією із перших банківських установ на Буковині була саме «Дирекція ощадних кас», яка 1901 року розпочала функціонувати саме в цьому при-

міщенні. Як бачите, ми вже понад століття тут працюємо. Ми пишаємося тим, що можемо надати своїм клієнтам не лише якісні банківські послуги, але й представити історію старого міста. – Оновлений формат відділень – це щось кардинально нове для мешканців Буковини? – Новий формат відділення Ощадбанку – це не просто оновлене приміщення та кабінети начальників, це якісно нові європейські стандарти банківського обслуговування. Сучасний дизайн, зона самообслуговування із банкоматом та інформаційноплатіжним терміналом, комфортні зони обслуговування та очікування клієнтів, кімната для переговорів, висококваліфікований персонал. Саме так нині виглядають відділення Ощадбанку нового формату. – Розкажіть, будь ласка, які переваги в обслуговуванні матимуть клієнти оновленого відділення Ощадного банку на Центральній площі? – По-перше, скажу, що всі ці роки Ощадбанк демонструє високу конкурентоспромож-

ність, послідовне прагнення до розвитку. Наші клієнти – це наш головний рушій до самовдосконалення. Стабільне та взаємовигідне партнерство із найрізноманітнішими сегментами клієнтів – це візитівка оновленого Ощадного банку. Ми змінюємось не лише зовнішньо, але й внутрішньо. Намагаємося викреслити зі свідомості наших клієнтів асоціацію «Ощадбанку» із «ощадкасами». Яскравий приклад цього – відкриття ще одного оновленого відділення Ощадбанку. Гадаю, краще один раз побачити усе на власні очі. – Які нові зміни в Ощадному банку можуть відчути ваші клієнти вже сьогодні? – Зазначу, що приміщення відділення розподілене на зони, призначені як для обслуговування, так і для комфортного очікування клієнтів, в тому числі створено комфортні умови для обслуговування VIP-клієнтів, юридичних осіб, представників середнього та малого бізнесу. Крім того, на вході вас завжди зустріне приємна усмішка хол-менеджера, який скоординує дії та направить до того

На правах реклами

чи іншого кваліфікованого фахівця, який своєю чергою надасть вичерпні консультації з усіх актуальних послуг від Ощадного банку, в тому числі щодо депозитних програм, умов кредитування, розрахунково-касового обслуговування тощо. – Чи передбачені якісь додаткові переваги для нових клієнтів, які перейдуть на обслуговування до відділення нового формату на Центральній площі? – Так, звичайно. З 1 грудня 2014 року до 28 лютого 2015 року включно стартує акція «Зростаємо разом» для нових корпоративних клієнтів, які у разі прийняття рішення про відкриття своїх рахунків у національній та (або) іноземній валюті саме в оновленому відділенні Ощадбанку на Центральній площі, зроблять це лише за 1 гривню. Це також стосується платежів у національній валюті, підключення та виконання операцій за системами дистанційного обслуговування. Деталі вже зможете дізнатись у наших менеджерів. Віра СОКІЛ

ПРАВО

27 листопада 2014 р., №48 (755)«Погляд»

Надрукував та з’їв фальшиві гроші Хлопець намагався розміняти у банку 200 фальшивих євро, а коли його намагалися затримати, з’їв гроші Олексій МИКОСЯНЧИК ✉ alexbv2006@rambler.ru

ещодавно з’явилася інформація, що Москва перекинула на Донбас обладнання, аби друкувати фальшиві гроші. Цим вони намагаються «вбити двох зайців» - підірвати українську економіку та допомогти бойовикам із соціальними виплатами. Зрозуміло, якщо ці фальшиві купюри з’являться на Сході, то дуже скоро вони заповнять український ринок. Наразі ж в області фіксують поодинокі випадки з’явлення фальшивих грошей. Переважно їх виготовляють кустарним методом за допомогою принтерів та іншого копіювального обладнання. Один з таких випадків трапився у Чернівцях. Молодий хлопець намагався обміняти 200 фальшивих євро у банку. Але контролер-касир банку побачила, що гроші несправжні і натиснула тривожну кнопку виклику міліції. Коли до банку прибули міліціонери, то з’ясувалося, що вони вже давно шукають цього хлопця. Наразі його підозрюють у двох фактах збуту фальшивих грошей. У першому випадку 28-річному мешканцю села Романківці все ж вдалося обміняти 400 фальшивих євро. Коли працівники фінустанови виявили підроблену валюту, то одразу повідомили міліцію. Правоохоронці, аби встановити особу зловмис-

● Де хлопець взяв значну суму фальшивих євро, правоохоронці і досі не можуть з’ясувати. Фото з архіву «Погляду»

ника, провели низку заходів. Також було попереджено працівників банківських установ, що у разі сумнівів щодо справ- ▶ жності купюр при обміні негайно викликати працівників міліції. Зловмисник навіть не очікував, що його так швидко викриють. Тому наступного дня знову пішов міняти валюту. Але цього разу касир фінустанови не розгубилася, а натиснула на тривожну кнопку виклику працівників міліції. На місце події прибули правоохоронці, котрі затримали фальшивомонетника. Аби приховати сліди злочину, молодик одразу запхнув до рота ці гроші та з’їв 200 фальшивих євро. Щоправда, досі не вдалося встановити, звідки хлопець взяв ці гроші – чи то він сам їх виготовляв, чи хтось попросив обміняти купюри, або він також

На сході України терористи почали друкувати фальшиві гривні, які невдовзі можуть опинитися у нас

ТЕРОРИСТИ

но про підозру у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 199 Кримінального кодексу України - виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збуту підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї, - розповів начальник

Першотравневого

райвідділу міліції Георгій Юрку. – Якщо провину хлопця доведуть у суді, то йому загрожує до 10 років ув’язнення. Інший випадок трапився на Путильщині. Мешканці сусідньої Івано-Франківської області збували фальшивки у місцевих магазинах.

Як з’ясувалося згодом, купюри номіналом 50 гривень підприємливі художники виготовляли власноруч. Підробленими грошима хлопці розраховувалися за придбаний товар у магазинах на Путильщині. Одна із продавчинь все-таки помітила, що купюри підроблені і одразу звернулася до правоохоронців. Згодом вдалося затримати двох жителів Івано-Франківської області. Під час обшуків за місцем проживання фігурантів міліціонери вилучили багатофункціональний пристрій, за допомогою якого здійснювали виготовлення купюр, а також вже готових 80 підроблених п’ятдесяток, - повідомив начальник УМВС України в Чернівецькій області Валерій Зінченко. - Наразі задокументо-

вано 7 фактів збуту підроблених грошей цими хлопцями. Як і в попередньому випадку, якщо провину хлопців доведуть, то їм загрожує десять років позбавлення волі.

Шукав кохання і грабував жінок Чоловік вирішив провчити жінок через відмову Олексій МИКОСЯНЧИК ✉ alexbv2006@rambler.ru

▪ Чоловік пограбував двох жінок на одній із вулиць Чернівців. Впродовж декількох годин особу зловмисника вдалося встановити. Як виявилось, 20-річний чернівчанин відпочивав із своїм товаришем в розважальних закладах міста. Коли хлопці випили зайвого, їм захотілося жіночої ласки. Парубки пішли містом у пошуках дівчат. На одній із вулиць вони зустріли двох жінок і запропонували провести гарно час. Однак чернівчанки відповіли хлопцям відмовою та обурились, що вони їх не за тих прийняли. Товариш чернівчанина після цієї розмови пішов додому. Та такий розвиток подій не сподобався зловмиснику, він вирішив провчити жінок. - У 38-річної місцевої мешканки чоловік вирвав сумочку, в якій були 1500 гривень, мобільний телефон та особисті документи, в іншої, 40-річної жінки, - забрав 400 гривень, - повідомила керівник СЗГ УВМС України в Чернівецькій області Мар’яна Рева.

Жертви нападника одразу звернулися до райвідділу міліції та повідомили про скоєне пограбування. Працівникам міліції вдалося оперативно знайти зловмисника. Встановлено, що грабіжник вже мав кримінальний досвід, його притягали до відповідальності за скоєння майнових злочинів. Аби приховати докази свого злочинного діяння, сумочку із документами хлопець викинув у річку, а гроші планував витратити на подальші розваги. Наразі слідчі інкримінують нападнику правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 Кримінального кодексу України - грабіж. Йому загрожує позбавлення волі до 6 років.

ПОЖИВИВСЯ

За сепаратизм - ув’язнення Через нестабільну політичну ситуацію в Україні почастішали випадки сепаратизму та організації незаконних збройних формувань ▪ Одним із першочергових завдань усіх правоохоронних органів є попередження проявів сепаратизму на території країни та притягнення до відповідальності усіх, хто посягає на цілісність держави. Наразі в українському суспільстві складаються сприятливі умови для виникнення воєнізованих або збройних формувань. Цьому сприяє політична нестабільність, адже такі формування можуть створювати під егідою певних політичних сил, які використовуватимуть їх як засіб досягнення своїх цілей, тобто як інструмент впливу на будь-які державні органи або суспільство. - У нашій державі заборонено створювати не передбачені за-

їх отримав свого часу і вирішив не втрачати грошей. - Наразі буковинцю оголоше-

ГОП-СТОП

конами України воєнізовані такі формування, що мають організаційну структуру військового типу. Також заборонено створювати не передбачені законами України збройні формування, тобто воєнізовані групи, які незаконно мають на озброєнні придатну для використання вогнепальну, вибухову чи іншу зброю, - повідомила прокурор прокуратури Шевченківського району Чернівців В. Гринькова.

- Особи, які здійснюють керівництво такими формуваннями, а також займаються їхнім фінансуванням, постачанням їм зброї, боєприпасів, вибухових речовин чи військової техніки, підлягають кримінальній відповідальності за ч. 3 ст. 260 КК України. Якщо хтось має інформацію про такі прояви, потрібно зателефонувати до міліції на спецлінію «102», або до прокуратури Шевченківського району (0372) 55-09-86.

Обчистив магазини Наразі 23-річний мешканець Кельменців перебуває під домашнім арештом ▪ Буковинець, на рахунку котрого три крадіжки, перебуває під домашнім арештом. Стосовно 23-річного мешканця селища Кельменці вже було відкрито два кримінальні провадження, які скеровані до суду, однак молодик не

зупинився на "досягнутому". - Спершу буковинець обкрадав місцеві магазини, потім поцупив комплектуючі деталі з трансформаторної підстанції в Кельменцях. Збитків нарахували на суму близько 10 тисяч гривень, - розповів начальник Кельменецького райвідділу міліції Андрій П’ятницький.

Варто зазначити, що зло-

вмисник вже був раніше судимий. Наразі ніде не працює, має дружину та двох дітей. За цим фактом відкрили кримінальне провадження за ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України - крадіжка. Чоловіка перевіряють на причетність до скоєння інших крадіжок на території району. Олексій МИКОСЯНЧИК

ДТП

Заснув за кермом і збив жінку з малям ▪ До чергової частини Рахівського райвідділу міліції зателефонував чоловік та повідомив, що став свідком автопригоди в селі Білин. Нібито на дорозі автомобіль збив матір з дитиною. Згодом прав оохоронці з’ясували, що наїзд здійснив мешканець Чернівців, який повертався додому з Мукачевого. ДТП сталася на автодорозі спо-

лученням Мукачеве – Рогатин. Водій заснув за кермом, внаслідок чого з’їхав на узбіччя та зачепив правим крилом і бічним дзеркалом заднього бачення пішоходів - жінку з півторарічним сином. - Автомобіль доставлено на спецмайданчик Рахівського райвідділу міліції. У водія зроблено забір крові на вміст ал-

коголю, наразі його опитали та відпустили. Слідчі розпочали кримінальне провадження за ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України, - повідомив т. в. о. начальника Рахівського райвідділу міліції Геннадій Чайковський. – Санкція цієї статті

передбачає до восьми років позбавлення волі. Олексій МИКОСЯНЧИК

СУСПІЛЬСТВО

27 листопада 2014 р., №48 (755)www.vidido.ua

Землетрус для Чернівців – звичне явище стань від Чернівців 236 км, за нашими даними, - пояснює ди-

ректор географічної обсерваторії ЧНУ імені Ю. Федьковича Андрій Ніколаєв. – У Чернівцях земле-

трус мав силу 2 бали за 12-бальною шкалою і трохи сильніші поштовхи були у південно-східних районах Чернівецької області. Тому що у цьому напрямку випромінюється більша кількість енергії, ніж на північ.

Це – звичайне явище і воно знову нагадало, що наш район сейсмічний і подібні явища будуть повторюватися. Виходить, до землетрусів варто звикнути, адже вони виникатимуть не одне десятиліття. Залишається лишень сподіватися, що вони не будуть сильними, адже чи вистоять Чернівці перед навіть посереднім землетрусом, не береться гарантувати ніхто.

Землетруси та їхня сила у Чернівцях

VIDIDO.UA Думки відвідувачів сайта Dgray На Гайдара також відчули. eclipsoid Я на Героев Майдана в районе Чапаева Der Konstantin740iL Ничего не заметил. Вообще у нас часто бывают мелкие, короткие землетрясения. yura_cv на роше стынке тоже люстры болтаются vladimir_1993 хитнуло, спочатку аж перелякався, бо думав шо моє тіло почало само собою трястися, а потім побачив люстру і зрозумів

(за 12 бальною шкалою MSK 64)

Frimen099 В центрі вроді нічого не було...

StartUp Да, Комарова-Черемош, 4 этаж, тряхнуло 22.11.2014

06.10.2013

26.04.2009

27.10.2004

09.05.2000

31.05.1990

maxituning Центр району Франка сильно трухануло.

30.05.1990

ро ймовірність землетрусу на території нашої області знають всі буковинці, проте щоразу, коли стихія нагадує про себе бодай слабкими поштовхами, серед людей ширяться панічні настрої. Остання подія, яка схвилювала чернівчан, – землетрус, що стався в Румунії 22 листопада. За даними румунських ЗМІ, землетрус був магнітудою 5,6 в сейсмоактивній зоні Вранча, що розташована на ділянці стикування румунських та українських Карпат. В Україні поштовхи відчули найбільше у Чернівецькій та Одеській області, також незначні коливання відчули мешканці Черкаської та Кіровоградської області. Чернівчани кажуть, що нібито в деяких

30.08.1986

Уляна ДЕЛІКАТНА ✉ uliana_d7@list.ru

районах міста у багатоповерхівках відчувалися коливання, у квартирах хиталися люстри і пересувалися меблі. Спеціалісти пояснюють, що такий землетрус – звичне явище. Тим паче, що він був не найсильнішим за останнє десятиліття. - Це був звичайний землетрус в районі гір Вранча в Румунії. Глибина джерела – 40 км, а від-

04.03.1977

Стихія дала знати про себе 22 листопада, є ймовірність повторних поштовхів

eclipsoid Списался с другом с Одессы, говорит их тоже трухануло.

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

Покинуті напризволяще у власній державі Інваліди в Україні нині виживають хто як може Яна МАРІЯНЧУК ✉ Yana_marianchuck@yahoo.com

▪ Ставлення суспільства до людей з обмеженими можливостями – один із основних справжніх, а не декларованих, показників його цивілізованості та соціальної відповідальності. Найважливіше – розширити реальні можливості таких громадян, надати їм шанс повноцінно жити та працювати. Неабияк цьому допомагають установи, в яких інваліди можуть навчатись з подальшим працевлаштуванням. Однак їх в Україні можна перерахувати на пальцях рук, і стан таких закладів далеко неідеальний. Інвалідів покинули наодинці з цілою низкою проблем, вирішити які не допомагає абсолютно ніхто. Світ не пристосований до таких особливих людей. Навіть звичайний, здавалося б, проїзд у транспорті перетворюється у цілу епопею, особливо для інвалідів-візочників, адже пандусами транспорт не обладнаний. Біля деяких будівель пандуси є, але встановлені конструкції під таким «шаленим» кутом, що й здоровій людині потрібно докласти зусиль, щоб видряпатись на нього. Єдине, що залишається робити цим людям – змиритися з власною долею. Однак такий стан речей влаштовує далеко не всіх людей з особливими потребами. 17-річний Дмитро Гальчук з Кіцманщини каже, що діагноз «епілеп-

сія» не такий вже й страшний. - Я живу повноцінним життям, хвороба мені практично

● Марина та Ігор сподобались один одному з першого дня навчання у Центрі. Фото автора не заважає, - зазначає Дмитро. – Звісно, є певні обмеження, але це не так суттєво. Півроку тому прийшов до Буковинського міжрегіонального центру професійної реабілітації інвалідів. З того часу тут проживаю, і навча- ▶ юсь. Хлопець розповідає, що після навчання стане оператором комп`ютерного набору. Це дається йому легко, більше того – навіть подобається. - Після закінчення навчання я навряд чи буду сумувати (авт. сміється). Вдома мені мама підшукала роботу, я вже працювати хочу, - додає Дмитро. – А сидіти у чотирьох стінах мені не до вподоби, хоч і умови тут непогані.

- Інваліди приходять у Центр, щоб поспілкуватись з таким ж, як вони, - каже Орест Микицей, директор Буковинського міжрегіонального центру професійної реабілітації інвалідів. – Багато з

Попри те, що інваліди навчаються, працевлаштовуються сьогодні лише одиниці них через певні вади не можуть соціалізуватися, замикаючись в собі. А Центр «розкриває» їх. Інваліди, спілкуючись один з одним, набираються жаги до життя. Мало того, навіть створюють сім`ї. Тетяна Чибан, начальник відділення професійної реабілітації Центру розповідає,

що таких випадків є багато. Ось

і зараз навчається пара, яка планує згодом одружитись – Ігор і Марина. Ігор Яцишин, попри розумову відсталість, намагається все ж опанувати комп`ютерну техніку. Дається це важко, проте чоловік справляється. Чи працевлаштується – не знає. Його майбутня наречена Марина Унгурян, яка прийшла на навчання з шизофренією, будь-що розповідати про знайомство відмовляється – соромиться. Однак лікарі кажуть, що після знайомства з Ігорем дівчина переносить загострення хвороби набагато легше. Якщо раніше період лікування міг тривати більше місяця, то зараз, маючи надійну чоловічу опору, він скоротився до тижня. Марина

каже, що це завдяки коханню. Всього в Центрі проживають і навчаються 28 людей з різними діагнозами. Є і хворі на милицях, і аутисти. Вони об`єднані у кілька груп, які здобувають професії кравця, швачки, оператора комп`ютерного набору, бухгалтера та медсестри. Однак цілком логічно, що виникає запитання: а чи потрібні на ринку праці люди-інваліди? Обладнання, на якому їх навчають, давно вже застаріло, адже воно повністю перейшло у спадок від заводу «Кварц». Мало того – постійно ламається. Та суть проблеми навіть не в цьому. Не всі здорові люди можуть знайти роботу, не кажучи вже про інвалідів. Здається, що люди з особливими потребами перебувають десь за межами соціуму. Адаптуватись до життя серед здорових людей їм без допомоги важко, працевлаштування залишається лише мрією. Навіть серед 6 тисяч випускників Центру професійної реабілітації працевлаштувались лише 30%. Бо працевлаштування поєднує в собі цілий комплекс бар`єрів – як психологічних, так і фізичних, які людині з особливими потребами без сторонньої допомоги подолати вкрай важко. Чомусь зазвичай про інвалідів згадуємо раз на рік – 3 грудня (Міжнародний день інвалідів), в транспорті від них з острахом відвертаємось, подумки жаліючи. Однак цим особливим людям потрібна не жалість. Інваліди потребують розуміння і підтримки оточення. Тільки тоді вони зможуть безболісно ввійти в колію такого звичного для всіх здорових людей життя.

ФАКТИ

«Погляд»

27 листопада 2014 р., №48 (755)

У парламент пустять виборців Вільний доступ до відкритих засідань буде забезпечено з першого дня роботи нової Верховної Ради Олексій МИКОСЯНЧИК ✉ alexbv2006@rambler.ru

сі роки незалежності Верховна Рада, яку обирає народ і яка мала б відстоювати його інтереси та відповідати за свої вчинки перед виборцями, перетворилася на закритий клуб політичної та бізнесової еліти. Якщо під час виборів кандидати у депутатське крісло бодай створюють видимість діалогу з людьми, то після отримання мандата забувають про свої обіцянки. А реального механізму змусити відповідати за свої слова – немає. Можливо чи не першою дією для бодай якоїсь прозорості роботи наших законодавців є рішення щодо доступу до відкритих засідань парламенту. Відтепер кожен українець зможе потрапити на засідання Верховної Ради і спостерігати за роботою тих, кому віддали свій голос. Голова Верховної Ради Турчинов затвердив порядок доступу до їхніх засідань. Як зазначають у парламенті, зміни до регламенту внесли ще у березні. Але так і не спромоглися розробити механізм його реалізації. Зрештою, спікер Верховної Ради змушений був затвердити

розпорядження «Про порядок доступу осіб до відкритих пленарних засідань Верховної Ради України» №694. Ця дивна норма для українського законодавчого органу є цілком звичною для їхніх цивілізованих колег. Зокрема до німецького парламенту (будівлі бундестагу) можна потрапити цілком вільно, кожен охочий, навіть туристи з-за кордону. - Щоб потрапити до приміщення бундестагу, я на їхньому офіційному сайті заздалегідь забронював заяву, там я вказав час та день, коли хотів би відвідати цю будівлю. Також там обрав мову, якою хотів би прослухати екскурсію (на жаль, української там не було, тому довелося користуватися англійським перекладом. Хто не знає англійської чи німецької, може обрати російський переклад), – пригадує свою поїздку до Німеччини Андрій Станкович. – Також у цій заяві я зазначив свої дані, а згодом отримав на електро-

нну пошту лист-підтвердження. Потрібно взяти цей лист і документи, коли будете йти на екскурсію, щоб змогли потрапити всередину. Того дня, коли чернівчанин був на екскурсії, не було засідання тамтешніх парламентарів. Хоча без проблем можна потрапити навіть на їхнє засідання, тобто у ложу зверху над залою засідань. Також можна пройтися приміщеннями, побачити написи, які залишили наші вояки під час штурму рейхстагу (так тоді називалося теперішнє приміщення бундестагу). Потрапити на екскурсію можна з 8 до 23 години. Для цивілізованого світу – це звична норма. Проте невідомо, як реагуватимуть народні обранці на присутніх у залі засідань виборців. Адже доведеться бодай імітувати бурхливу діяльність, інакше ніхто не застрахує депутата від сміттєвого бака, яким зараз прийнято очищати владу.

ДУМКА ЕКСПЕРТА Ігор Гаврада, політолог, кандидат політичних наук Така ініціатива є хорошим прикладом для відкритості найвищого законодавчого органу. В Європі ця практика нормально працює. Як це буде працювати у нас – побачимо. Звісно, є елемент піару в цьому, але в хорошому сенсі цього поняття. Щодо того, чи не будуть туди ходити одні і ті ж люди. То нічого поганого в цьому немає, можливо їм подобається стежити за роботою парламентарів. Побачимо, чи взагалі приживеться ця ініціатива у нас. А заклики депутатів, що, мовляв, присутність людей буде блокувати їхню роботу – це просто дешеве шоу.

▪ подати через офіційний веб-сайт Верховної Ради відповідну електронну заяву – www.rada.gov.ua; ▪ заявнику надають гостьову іменну перепустку впродовж робочого дня за наявності документів та підтверджувальних листів. ▪ перепустку надають безкоштовно за адресою: м. Київ, вул. Садова, 3 а; ▪ вхід до будинку Верховної Ради на вул. Грушевського, 5 (під’їзд № 1).

ВИЩА ОСВІТА

У ПОШУКАХ ЗАХИСТУ

На передову в халатах

НАТО далеко, а війна – за городами

У медичних вишах України відновлять кафедри військової медицини Яна МАРІЯНЧУК ✉ Yana_marianchuck@yahoo.com

▪ Українське військо та медики на Сході зіткнулися з актуальною проблемою – нестачею кваліфікованих спеціалістів із військової медицини. Тому вирішувати її вирішили на рівні освіти. Позаяк ще 2010 року у медичних навчальних закладах ліквідували кафедри військової підготовки і справді фахових військових медиків стає дедалі менше. Власне, саме тому Міністерство охорони здоров’я і запроваджує низку змін з підготовки медперсоналу для участі у бойових діях. Найперша з них – повернення кафедри військової медицини. - З 1 січня 2015 року в медичних навчальних закладах функціонуватиме кафедра військової медицини, – каже Ігор Геруш, проректор з науково-педагогічної роботи БДМУ. Крім цього, передбачають збільшити кількість годин деяких дисциплін та ввести додаткові теми, пов’язані з військовою травматологією, епідеміологією, нейрохірургією та гігієною. Введуть також

програми військово-медичної тематики. Щось конкретніше І. Геруш не повідомляє. Цілком ймовірно, що і представники освіти до кінця не розуміють, яким чином будуть вводити зміни. Логічно припустити, що навчання на кафедрі розпочнеться з нового навчального року. Тому на кваліфікованих військових медиків можна буде покластися лише через кілька років. - У звичайних навчальних закладах у рамках курсу військової підготовки вивчають лише теорію надання допомоги в разі різних поранень, на все виділяють тільки 4 години, – розповідає Ярослав Зорій, начальник військової кафедри ЧНУ. – А в медичних вишах вже будуть кафедри. Я вважаю, що це правильно, адже лікар на фронті повинен бути військовим. Загалом, студенти від такого нововведення не в захваті, адже доведеться збільшити у декілька разів навантаження. Опріч цього, кожен, хто пройде такий курс, стає військовозобов’язаним. Однак як проходитиме навчання – практично ніхто не знає, а дехто навіть і не чув про таке. Тому, будуть ці зміни результативними чи ні – невідомо.

Президент Порошенко вважає, що рішення про вступ України в НАТО мають ухвалювати на всеукраїнському референдумі Олексій МИКОСЯНЧИК ✉ alexbv2006@rambler.ru

▪ Останні події на Сході та відкрита агресія сусідньої Росії показали нам, що Україна не може надалі перебувати у позаблоковому статусі. Ми можемо себе захистити від Путінської агресії, але ціною тисяч життів наших вояків (те, що ми бачимо щодня на Донбасі, коли українські солдати героїчно захищають державу від терористів та регулярної армії Кремля). Аби убезпечити державу та територіальну цілісність, необхідно зробити усе можливе, аби стати повноправним членом Північноатлантичного альянсу. Хоча цьому щосили опиралася насамперед Москва, мовляв, це не входить в її геополітичні схеми. Водночас, аби цей процес був безболісний, необхідна підтримка українського народу. Для цього варто провадити роз’яснювальну роботу, пояснювати, які переваги ми отримаємо, чим це обернеться для нас тощо. - Український народ на рефе-

рендумі матиме змогу визначитися щодо вступу чи не вступу, – сказав Президент Порошенко. – Треба перейти від порожніх декларацій про необхідність приєднання до НАТО до реальних конкретних дій процесу реформування країни. Також він наголосив, що для втілення цього процесу необхідно щонайменше шість років і проведення всеукраїнського референдуму. Навіть попри те, що ми виконали низку вимог, які поставив перед нами Північноатлантичний альянс. Днями генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг заявив, що Україна буде членом Альян-

су, коли виконає критерії і якщо цього захоче. - Двері залишаються відкритими. Ми так вирішили. Я був на саміті в Бухаресті, коли ми вирішили, що Україна буде членом (НАТО). Це рішення залишається в силі, якщо Україна виконає критерії для членства і якщо вона цього захоче, – заявив він. Натомість міністр закордонних справ Німеччини ФранкВальтер Штайнмаєр висловлював думку, що Україні не варто розраховувати на швидкий вступ до НАТО. Мовляв, він бачить партнерські стосунки України та НАТО, проте не членство.

ДУМКА ЕКСПЕРТА Олексій Кандюк, політолог, кандидат політичних наук Тривалий час йшла масована кампанія щодо вступу України до НАТО. Але ніхто не говорив, чи готові там нас прийняти. Цілком очевидно, що зараз ми не можемо туди вступити. Тому зрозумілою є реакція Президента та його заява, що нам потрібно шість років для підготовки до вступу та провести всеукраїнський референдум. Це знизило градус напруги в суспільстві. Після зустрічі з президентом Литви йшлося про відкладення вступу до НАТО. Але порушувати це питання потрібно, адже якщо нічого не робити, то за п’ять років ми матиме таку ж саму ситуацію, як зараз. Чи хочемо ми вступити – вирішить референдум. Якщо все йтиме тими ж темпами, то за 5-7 років буде 70% підтримки за вступ до Північноатлантичного альянсу, адже уже зараз є 50%. Головне, чи є зацікавленість еліт у цьому.

27 листопада 2014 р., №48 (755)

ГРОШІ

www.vidido.ua

Вуличні благодійники – лише чийсь бізнес Зареєструвати благодійний фонд не так і складно, і цілий рік можна безкарно збирати гроші з довірливих громадян

Що має мати справжній волонтер

Юлія ХОРОШУН ✉ July-kh@mail.ru

ак вже склалося, що у суспільстві завжди знаходилися ті, для кого чуже горе, або ж спільне, наприклад, війна – надприбутковий бізнес. Ми не один раз писали про різні буцімто благодійні фонди, які збирали кошти на допомогу хворим дітям та інвалідам на операції, а витрачали вони їх на нові меблі для своїх офісів чи влаштовували гучні гуляння. Про те, що люди, якими псевдомеценати прикривалися, аби видурити із добродушних і щиросердних буковинців якомога більше грошей, обіцяної допомоги так і не дочекалися, мабуть, і казати не треба. Ще донедавна найпопулярнішою темою для спекуляцій були хворі на важкі недуги діти. Вони ж бо викликають найбільше співчуття і чи не кожен ладен віддати якусь частину своїх кревних, аби врятувати життя малечі. Нині ж топ-тема серед вуличних збирачів милостині – наші вояки в АТО. А самих вуличних прошаків у місті побільшало у рази – жоден похід до супермаркету чи прогулянка у парку не обходиться без їхньої нав’язливої промови. Це й не дивно, адже заснувати благодійний фонд у нас дуже просто. Та й на працівниках можна зекономити, просто найнявши на роботу дітей. Справжні волонтери та благодійні організації із чималим стажем та репутацією наголошують, просто так на вулиці зі скринька-

Проведення благодійних зборів грошових коштів має бути узгоджене з міською радою. Якщо дозволу немає, немає документів – значить, збір незаконний. Порушено статтю №185-1 КУпАП. Телефони. Іноді достатньо зателефонувати за номерами, вказаними прямо на волонтерських коробках, щоб зрозуміти, що вони несправжні. Є ознаки шахрайства – ст. 190 Кримінального кодексу України. З людьми, для яких збирають гроші, повинні бути складені відповідні договори. Якщо таких договорів немає, значить, ці люди, швидше за все, навіть не знають, що для них збирають допомогу. Порушення Закону «Про благодійну діяльність» та ст. 717-730 Цивільного кодексу. Волонтерам повинно бути більше 18 років і вони не можуть отримувати гроші за свою роботу. Це прописано у Законі «Про волонтерську діяльність»: «Волонтер – фізична особа, яка досягла вісімнадцятирічного віку і здійснює волонтерську діяльність на добровільній і безоплатній основі». Ну і, звичайно, перевіряємо сайт організації, від якої діють волонтери. Там повинні бути звіти про фінансові надходження, про людей, яким фонд уже допоміг, їхні контакти.

2 3 ● Справжні волонтери зі скриньками на вулиці виходять рідко і мають при собі всі документи. Фото з архіву "Погляду"

ми не ходять. А тим паче, не залучають до цього дітей.

Аби збирати гроші на вулиці, треба мати дозвіл міськради

Щоб легально збирати гроші на вулицях, потрібно докласти багато зусиль. Не можна просто вийти зі скриньками на вулиці. Це велика підготовча робота. Втім, якщо розібратися, то благодійну організацію може склепати будьхто і цілий рік спокійно збирати пожертви, не боячись покарання. За статистикою, 99 відсотків фондів, які працюють на вулиці, існують не більше 11 місяців. Схема така – фонд реєструють, він працює 11 місяців, потім перереєстровують та змінюють назву. У законі чітко прописано, що діяльність фонду може бути припинена через 12 місяців доведених зловживань. Зареєструвавшись, достатньо буде придбати необхідний інвентар, а саме скриньки для збору

коштів, і відкрити у банку рахунок, куди вони надходитимуть. В ідеалі, кожну скриньку перед тим, як винести на вулицю, опломбовують, а наприкінці дня гроші з неї до 18:00 треба покласти на банківський рахунок. На кожну скриньку потрібно написати щонайменше 5 паперів. Проте процедури мало хто дотримується. Жанна Король, представник «Армія SOS» Волонтерського руху Буковини каже, відколи об’єдналися, аби допомагати армії (у березні цього року), гроші на вулиці збирали тільки раз. Бо ж для цього потрібно пройти марудну бюрократичну процедуру. – Маємо і картковий, і розрахунковий рахунки, реквізити є на наших офіційних сторінках у соцмережах та на сайті руху. Наших представників на вулицях немає. Ми збираємо кошти зі скриньками тільки тоді, коли влаштовуємо конкретні акції. Окрім того, робимо це офіційно. Не можна просто так вийти на

ЗАКОНОДАВСТВО

Волонтерів звільнили від податків Хоча благодійні та волонтерські організації є неприбутковими, до цього часу вони, як і всі, змушені були платити податок з прибутку (залежно від суми, 15 або 17 відсотків від того, що зібрали). Доходило навіть до абсурду – прибутковий податок брали навіть із тих, хто просто сам збирав собі гроші на лікування – із суми, яку небайдужі переказали на картковий рахунок. Благодійники не один рік намагалися переконати можновладців якщо не скасувати оподаткування, то хоча б зробити його пільговим. Прохання волонтерів почули лише нещодавно. Власне, якби не війна і не той факт, що саме завдяки допомозі волонтерів вдалося більш менш забезпечити армію необхідним, хтозна чи зміни до податкового законодавства ухвалили б. 26 вересня цього року набрав чинності Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України відносно деяких питань оподаткування благодійної допомоги» від 2.09.2014 р. № 1668 – VII. Дія цього Закону поширюється на правовідносини, що виникли ще з 21 листопада 2013 року. – Кошти, отримані фізичними благодійниками-особами (які є у Реєстрі волонтерів АТО) на банківські рахунки для надання благодійної допомоги на користь АТО, не включатимуть до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО,

– пояснює начальник інформаційно-комунікаційного відділу ДПІ у Чернівцях Наталія Бальон. – Тимчасово (на період проведення АТО) не включатимуть й інші витрати звичайної діяльності платника податку на прибуток підприємств суми коштів або вартість спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів і медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, зроблених послуг – за переліком, визначеним Кабміном, і які добровільно перераховані (передані) для потреб забезпечення проведення АТО. Волонтери, що надають благодійну допомогу, мають бути внесені в Реєстр волонтерів АТО. Для включення до Реєстру волонтерів антитерористичної операції благодійник – фізична особа подає заяву, копію документа про реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта, довідку з банку (довідки з банків) із зазначенням реквізитів рахунків, відкритих на ім’я такого волонтера, що призначені для здійснення благодійної діяльності. На обліку в ДПІ у Чернівцях перебувають 120 благодійних організацій. Юлія ХОРОШУН

вулицю і почати збирати гроші. Спершу потрібно пройти непросту бюрократичну процедуру, – пояснює Жанна. – Ми писали листа меру. Просили дозвіл на проведення триденної акції зі збору коштів для бійців АТО на Калинівському ринку. До листа додавали список із прізвищами волонтерів, які збиратимуть гроші зі скриньками. У дозволі, який видала мерія, було чітко прописано термін, протягом котрого ми можемо збирати гроші, і місце, де ми можемо це робити. Скриньки нам опломбували офіційно у міській раді. Дівчатаволонтери зі скриньками мали при собі копії дозволу й інші документи. Наприкінці кожного дня скриньки розпломбовували у присутності спеціальної комісії із представників нашого руху і міської ради, гроші підраховували і складали відповідний акт. Про те, що наша організація збиратиме кошти на ринку, міська рада повідомила й адміністрацію «Калинки». Наші скриньки також є у магазинах. Про це маємо домовленості із власниками, копії документів є також там. Процедура розпломбовування скриньок така ж – у присутності комісії, пишуть протокол. Про витрачені кошти регулярно звітуємо громаді на наших офіційних сайтах та сторінках у соціальних мережах, а також раз на рік подаємо податковий звіт як громадська неприбуткова організація. До цього року будь-яка благодійність обкладалась податком на прибуток. Однак зараз нарешті є закон, який надає пільгові умови оподаткування волонтерів.

каже, якщо є всі необхідні документи, то довести факт шахрайства досить складно. – Відповідно до Закону України «Про волонтерську діяльність», така діяльність є добровільною, безкорисливою, соціально спрямованою, неприбутковою. Закон визначає, що її здійснюють волонтерські організації, які мають бути зареєстровані як юридичні особи. З іншого боку, у відносинах волонтерства є другий суб’єкт – отримувачі допомоги, і обов’язковою умовою, відповідно до Закону, є укладання між отримувачем допомоги та волонтерською організацією письмового договору (ст. 11 Закону). Особи, які надають кошти для здійснення волонтерської діяльності, мають право отримувати

99 відсотків зареєстрованих благодійних фондів зникають вже через рік

Головне – документи

Попри те, що діяльність різних таких фондів та організацій українське законодавство чітко регулює, до відповідальності за фактичне шахрайство організаторів притягують вкрай рідко. Як водиться, такі не працюють просто так самі по собі, а мають впливових покровителів. Тож часто на це просто закривають очі. Адвокат

Антон

Заболотний

від волонтерських організацій звіт про цільове використання таких коштів. Таким чином, особа, яка має намір надати кошти для здійснення благодійної діяльності, може вимагати від волонтера для ознайомлення документи, які підтверджують його статус, а саме: посвідчення волонтера, якщо він є працівником або членом волонтерської організації (хоча наявність такого посвідчення не є обов’язковою); договір волонтера із благодійною організацією про провадження волонтерської діяльності; документи, що засвідчують особу волонтера.

ЛЮДИ

27 листопада 2014 р., №48 (755)«Погляд»

Кисли в окопах 30 діб Нацгвардієць Іван Банар захищав від штурму Луганську ОДА, військкомат. Коли відрядили на фронт вдруге – воював у Кримському Юлія ХОРОШУН ✉ July-kh@mail.ru

утафорне перемир’я, про яке буцімто домовилися у Мінську ще 5 вересня, і далі забирає життя як мирного населення, так і військових. Та попри втрати і цілковиту байдужість держави до проблем і потреб своєї армії, вояки боронять рубежі до останнього. Нині найбільш запеклі бої тривають поблизу населених пунктів Дебальцеве, Чорнухіне та Кримське. Саме з передової у Кримському повернулися минулого вівторка 16 бійців другої стрілецької роти Національної гвардії. Хлопці розповідають, повернулися буквально із пекла, адже займали першу лінію оборони і до сил сепаратистів було лише кілька десятків метрів.

«Коли натовп кричав проросійські лозунги, одна бабця вигукувала – Слава Україні!»

Серед тих, хто повернувся, – хотинчанин Іван Банар. В АТО хлопець був уже двічі. Вперше довелося побувати на неспокійному Донбасі коли усе лише розпочиналося – обороняв Луганську облдержадміністрацію під час штурму, відбивався від мітингувальників у військкоматі, був у Луганському аеропорту, коли його вперше обстріляли. – Вперше на Схід довелося їхати терміново і без попередження, – пригадує Іван. – То був вихідний, о восьмій ранку зателефонували і викликали на роботу. Коли ж прибули у частину, нам повідомили, що їдемо до Києва на підсилення, адже це було саме напередодні президентських виборів. Спершу нас і справді відправили на Київщину – до міста Ірпінь, на базу підрозділу «Барс». А через два тижні посеред ночі нас підняли і вивезли на літак. Думали, летимо додому, а приземлилися у Луганському аеропорту. Нас поселили у приміщенні військового комісаріату, а службу несли у Луганській облдержадміністрації. За день до штурму будівлі ОДА ватажок сепаратистів попередив нас про свої наміри захопити її й порадив вийти звідти. Звісно, свій пост залишити ми не могли,

● Іван Банар на блокпосту у Сіверську (Донецька область). Фото з особистого архіву І. Банаря натомість забарикадувалися й охороняли головний вхід та вікна, через які можна було потрапити всередину. Коли натовп почав бити вікна та закидати нас світлошумовими гранатами, зрозуміли, що розпочалось. Спершу страшно не було, попри те, що не мали зброї – тільки кийки і щити. Тим паче, все закінчилося досить швидко – хоча оборону головного входу ми міцно тримали, протестувальників хтось впустив через чорний хід. Зрештою, довелося вийти з приміщення. Площа перед адміністрацією була вщерть заповнена натовпом, який скандував проросійські лозунги. І тільки одна бабця кричала – Слава Україні! Було неабияк приємно.

Сепаратисти кликали на чай із пончиками, але без зброї

Оскільки облдержадміністрацію захопили, перекинули на інше місце служби. Та коли протестувальники дізналися, що наших нацгвардійців не відрядили додому, а вони досі там – пішли штурмом на військкомат, де ті жили. – Саме патрулював місто, коли повідомили, щоб повертався збирати речі. Коли ж вже готові до від’їзду сиділи в автобусі, скомандували контрактникам та офіцерам вийти, а строковиків – відправили. Нам повідомили, що нас заблоковано. Сепаратисти вимагали здати зброю, інакше буде війна. Здатися відмовилися, забарикадувалися у приміщенні військкомату і вісім годин трималися, доки було чим оборонятися. Це було 3 травня, цього дня

у місті зі своєю передвиборчою кампанією був тоді ще кандидат у президенти Петро Порошенко. Він зв’язався з нашим командиром і запропонував допомогу. Ми просили дати нам бодай якісь боєприпаси, хоча б ящик гранат, той пообіцяв допомогти. Проте ми так і не дочекалися її. Мало того, бунт сепаратистів цілком можна було придушити, якби ще близько сотні бійців підійшли на підмогу з тилу. Проте чомусь цього не зробили, – каже І. Банар. – Згодом з Києва був наказ залишити приміщення військкомату, пообіцяли прислати по нас бійців «Беркута». Але із приміщення нас вивели сепаратисти зі словами: «Хлопці, на Донбас зі зброєю не можна, приїздіть без неї на чай з пончиками». Нас привезли до Луганського аеропорта пізно вночі. Там ми мали чекати, доки нас заберуть додому. Вранці прибув літак і забрав строковиків, ми ж залишилися чекати наступного. Доки чекали, патрулювали один із терміналів летовища. Першого ж дня, коли заступили на чергування, аеропорт почали обстрілювати. Жити доводилося у жахливих умовах, харчувалися за свій кошт. Коли ж прилетів нарешті наш літак, нас доправили до Києва. Спершу мали пробути там кілька днів і повернутися до Луганська, проте потім плани змінилися і нам сказали, аби самі додому добиралися. За свої ж гроші винайняли автобус і поїхали до Чернівців. Держава не подбала навіть про наше повернення.

«Нам давали 5 літрів води на дві доби на 7 осіб»

Свій день народження відзначав на блокпосту

● Віктор Грушовський, Петро Бойко, Іван Банар та Віталій Николайчук. Кримське, листопад 2014 р. Фото з особистого архіву І. Банаря

Замінили там на блокпосту десантників. Пробули там 10 днів і все було спокійно. Там само і свій день народження відзначив. Святковий настрій у цей день забезпечив місцевий мешканець, з яким познайомився під час чергування на блокпосту. То був місцевий пекар. За два дні до того якось обмовився, що маю скоро іменини, він ніби і жартома пообіцяв презентувати торт. Тоді ще подумалось, що підлещується, аби не так ретельно його перевіряли. Та через два дні, коли був на базі (на блокпосту чергували товариші), зі мною зв’язалися із блокпоста і попросили підійти. Там на мене чекав той самий пекар, він привіз кілька великих

Вдруге повернутися на Схід довелося вже наприкінці вересня. Цього разу не просто аби патрулювати місто та заспокоювати натовп протестувальників, а воювати. – Коли відправляли, знову не попередили. Без будь-яких пояснень дали нам 6 днів відпустки, а коли повернулися на службу, поставили перед фактом – їдемо на Схід. Спершу нас доправили до Сіверська (Донецька область).

коробок з піцою, два торти, чай та каву. Мовляв, день народження має бути справжнім, хай навіть на війні. Харчуватися доводилося самотужки. Звісно, держава забезпечувала нас крупами і тушонкою, але її не їв навіть наш пес Максим. Неабияк виручали місцеві, вони привозили рибу, домашню консервацію й інші продукти. Люди були раді нам, адже до цього у їхньому населеному пункті господарювали сепаратисти. Вони розповідали, що готуючи собі укриття, рили окопи на цвинтарі, розкопували заради цього могили.

«Сепаратисти прив’язували до лопатей мін тканину, аби ми не чули, як вони летять»

Із Сіверська чернівецьких нацгвардійців передислокували до Слов’янська. Розквартирували у місцевому Будинку побуту. Та не встигли розміститися, як скомандували збиратися на виїзд. Наказали брати із собою лише спальні мішки, каримати і саперні лопати. На місце прибули пізно вночі, висадили серед поля. – На полі у суцільній темряві нам наказали готувати собі бойові позиції – рити окопи. Фактично навпомацки (ліхтарики не вмикали, аби не видати себе) вирили невеличкі рови, кожен

на двох осіб. Думали, після цього повернемося на базу і матимемо відпочинок. Однак нам сказали, що маємо сидіти у них до ранку. Щойно зайняли свої позиції, розпочався дощ. Ми з товаришем Василем загорнулися у спальники, аби було не так холодно і мокро. Прокинулися від того, що почали грузнути у землю під вагою промоклих спальних мішків. Посеред ночі навіть заходилися рити ще один окоп, щоб хоч трохи зігрітися, – розповідає Іван. Дощ лив усю ніч. Ранок був холодний, і щоб зігрітися, накрилися термоковдрою. Однак за кілька годин від неї залишилося лише шмаття – сильний вітер її розірвав. Тремтячи від холоду у окопі, повному багнюки, хлопці мріяли, що ось-ось прибуде їхня заміна, а вони поїдуть грітися, обсихати, їсти і спати. Та заміна прибула тільки через 30 діб. – Коли розвиднілося, ми вже розібралися, що й до чого, вирили собі бліндажі й землянки, у яких і жили цілий місяць. Спершу було трохи незвично, адже варто було лише кашлянути, як на голову сипалась земля. Було дуже скрутно із водою, привозили рідко, її було мало (отримували 5 літрів раз на дві доби на 7 осіб). До 1 листопада все було спокійно. Сепаратисти були від нас на відстані трохи більше кілометра, у сусідніх Сокольниках, та до цього по наших позиціях не стріляли. Того дня знову лив дощ, до нашого табору приїхав лікар-волонтер. Вочевидь, відреагувавши на появу його машини (вона була білою), вони вирішили відкрити вогонь. Ми лише чули свист міни, за мить вона влучила у туберкульозний санаторій неподалік наших позицій. Час від часу ми ходили туди помитися і зарядити телефони. Майор, який був з нами, скомандував, аби ми йшли про всяк випадок у бліндаж. Ми вже майже до нього дійшли, як почули залп з «Граду», а вже за мить нас накрило. Одного із наших – прапорщика, серйозно поранило осколком. Тоді ж загинув молодший лейтенант Нацгвардії Віктор Редькін. Відтоді нас обстрілювали щодня, в тому числі й снайпери. Аби ми не чули, як летять міни, сепаратисти прив’язували до лопатей тканину.

Аби довести, що воювали у Кримському, мали знайти і поставити печатку у сільраді

Війна війною, а бюрократія – невмируща. Аби довести, що справді були у Кримському, бійцям Нацгвардії довелося виконати чи не найскладнішу місію – знайти печатку сільської ради. – У нас якась паперова війна триває. По нас палять з «градів», а ми повинні шукати печатку із назвою населеного пункту, аби довести потім, що ми справді були там, – розповідає Іван. – Зробити це виявилось не так вже й просто у напівзруйнованому, спорожнілому селі, звідки втекли майже всі мешканці. Сільська рада була закрита, сільський голова і секретар сільради виїхали звідти ще три місяці тому. Ледь відшукали когось, хто відкрив нам сільраду, аби ми могли таки поставити ту печатку.

РЕГІОН

27 листопада 2014 р., №48 (755)www.vidido.ua

Тут досі є чабани і отари У Йорданештах шанують давні традиції ведення сільського господарства і замолоду привчають до роботи Ірина БЄЛОВА ✉ belova.irina88@mail.ru

альовниче село Йорданешти, що на Глибоччині знаходиться на березі річки Сірет. Його територія велика, а населення щороку зростає. Наразі тут 765 дворів, в яких проживають 2370 осіб. Є Будинок культури, пошта, сільська рада, ФАП, дві румуномовні школи, ДНЗ. Двори у селі напрочуд охайні, багато новобудов, відразу видно, що газдувати люди вміють і стараються жити краще. – Наші люди працьовиті. Хто не знаходить роботу тут, виїжджає за кордон. Інші працюють на землі, тримають худобу, - зізнається сільський голова с. Йорданешти Георгій Лютик.

Заробляють, як можуть

Як і в усіх селах Буковини, роботи в Йорданештах бракує. Колись був потужний колгосп, а зараз великих виробництв зовсім немає. Були три пилорами, та важкі часи вдалося пережити лише одній. Там наразі працюють одинадцятеро осіб, та виробництво планують розширювати, тож будуть ще набирати людей. Село розкидане, є багато магазинів: три господарські, п’ять продуктових, планують ще два відкрити, два кафе-бари. Багато місцевих їздять на роботу у найближчі райцентри, або навіть у Чернівці. Ціла бригада дівчат щодня на спеціальному автобусі вирушає працювати на фірму до обласного центру. Там можливо зарплата не така й висока, та за

● Cільський голова Георгій Лютик показує найдовший підвісний міст на Буковині. Фото автора проїзд платити не треба, та й альтернативи немає. Багато місцевих за кордоном, та здебільшого усі вкладають гроші у рідному селі, будуються тут.

У селі процвітає вівчарство

Зазвичай молодь важ- ▶ ко привчити до сільського господарства, та мешканцям Йорданешт це все ж вдається. Усі місцеві працюють на землі та мають власну худобу. 139 осіб близько 200 га здають в оренду, тут вирощують кукурудзу, пшеницю. Та значно більше – 487 га обробляють самотужки. У Йорданештах достатньо сільськогосподарської техніки, є трактори, сіялки, комбайни. Вирощують також кукурудзу, пшеницю, усе, що підходить для кормів худоби. – Майже кожна господиня має корову, молоко везе на продаж до Сторожинця, Глибокої і навіть Чернівців. Також багато хто тримає свиней, та, здебільшого, для себе, - каже сільський голова. – Є у селі підприємець, який вирощує свиней, а також скуповує худобу у населення, заготовляє

м'ясо. Наразі у селі 924 голів ВРХ, з них 608 – корів, 840 свиней, багато птиці. Це насправді високі показники. Та справжня традиція і гордість тут – вівчарство. Загалом в Йорданештах близько 411 овець. Та тут є справжні чабани, яким люди віддають своїх

З кожним роком населення у селі зростає, наразі тут проживають 2370 осіб овець на випасання. Це вже перетворилося на сімейну справу, чабани залучають усіх рідних. Готують будз, який в цьому селі особливий – підкопчений, такого ніде немає. Це дуже акуратна та важка робота, тому чабанів у селі шанують.

Мають найдовший підвісний міст на Буковині

2008 та 2010 року Йорданешти серйозно постраждали від повені. Сірет розлився, пошкодив дороги та мости. Відтоді довелося чимало зробити. Почали проводити великі роботи з берегоукріплення, наразі навіть якщо повінь повториться, шкоди не завдасть. Також відновили до-

Діти навчаються в аварійній школі Наразі у Йорданештах 336 дітей шкільного віку і близько 180 – дошкільного. Та чи не найбільша проблема села – навчатися цим дітям ніде. У селі є дві школи, яким вже понад сто років. У 9-річці навчаються 125 дітей, тут вдалося зробити ремонт та внутрішні вбиральні. Гірша проблема з 11-річкою. У невеличкій одноповерховій будівлі навчаються 145 учнів. Майже усі класні кімнати мають окремі входи прямо знадвору. Тобто щоразу на перерві діти виходять на холод. Є кімнати в аварійному стані, тут стелю буквально підпирають стовпом. У будівлі небезпечно перебувати, хоча працівники школи та уся громада села намагаються власними силами робити в ній ремонт, щоб вона бодай ззовні виглядала пристойно. – Будівлі нашої школи 132 роки. Ми взагалі не маємо спортзалу, влітку діти займаються надворі, а з холодами доводиться переходити до кабінету, граємо в шахи та інші подібні ігри,- розповідає директор ЗНЗ І-ІІІ ст.. Флоря Шапка. – Кабінету директора не маю, віддав його під класну кімнату. Внутрішніх вбиралень також нема. Та незважаючи на усі ці, далеко неідеальні умови, дітям вдається добре навчатись і мати гарні результати. Наприклад, наша учениця здобула друге місце на обласному етапі захисту науково-дослідницьких робіт. 24 призових місця в районних олімпіадах вдалося здобути лише за два роки. Для такої маленької школи – це надзвичайний результат. Доки діти навчаються у старій школі, поруч з 2011 року будують нову, в якій планують зробити навчально-виховний комплекс з дитячим садком. Генеральний директор будівельної фірми, головний підрядник Василь Бічєр пояснює, що на сьогодні зроблено робіт на 5 млн.780 тис. гривень, вже є борг 1млн. 200 тис. грн. Загальна кошторисна вартість 29

рогу та побудували найдовший на Буковині підвісний міст. Переправа має 139 метрів, її збудували добротно, розрахована не тільки на пішоходів, а й на легковий транспорт. – Збудувати цей міст було вкрай важливо, адже на іншому боці розкинулася друга половина села, яка до цього була відірвана від нас, - пояснює Георгій Флорович. Є у селі проблеми з дорогами. Зокрема ремонту потребують центральні обласного і районного значення. Хоча їх і ремонтували не так давно, але дощі розмили гравійну вулицю, а ями на центральній трасі не витримали погодних умов. Комунальні ж дороги у селі ремонтують регулярно. Зазвичай роблять по дві дороги на рік. Вдалося у селі зробити вуличне освітлення. Окрім центральної дороги, освітлили 6-7 кілометрів вулиць. Також наразі замінюють кабель, аби якість електропостачання була кращою.

Дитсадок гарний, але переповнений

Охайний та гарний у Йорданештах дитячий садок. Наразі у ньому виховують 40 дітлахів, хоча у селі близько 180 дошкіль-

нят. Звичайно, не всі вони потребують відвідування закладу, та хоча б ще дві групи у ДНЗ відкрити необхідно. Батьки, які не можуть сидіти з малюками вдома, вимушені возити їх у сусідні села, а це важко. – Коли набираємо дітей у дитсадок, доводиться вибирати, адже всіх взяти ніяк не можемо, вирішуємо це питання усією громадою, аби нікого не образити. В першу чергу приймаємо 5-літніх, дітей-пільговиків, дітей працівників освіти і тих, хто ніяк не може доглядати дитину, - пояснює завідувач ДНЗ Олександра Лютик. – Загалом закладом батьки задоволені, у нас дуже хороше харчування, усі продукти домашні, проводимо різноманітні культурні заходи. Садочок має напрямок фізкультурно-оздоровчий. Та, звичайно, хотілося б кращого фінансування, потрібні нові меблі, іграшки, література.

Усі співають і танцюють

Не забувають у селі і культурні традиції. Діти охоче відвідують танцювальні і вокальні гуртки у Будинку культури. Їздять виступати до Румунії, постійно беруть участь у районних та обласних заходах. Культурним осередком села є і сільська бібліотека. – Її фонд налічує 8500 примірників, є румунська, російська і українська література. Діти навіть у вихідні приходять за книжками. Багато хто відвідує бібліотеку, аби користуватися комп’ютерами, за програмою «Бібліоміст» нам подарували два новеньких комп’ютери, провели інтернет, - розповідає завідувач бібліотеки Ауріка Кирчу. – Звичайно, хотілося б ще більше поповнювати фонд. Та багато літератури нам дарують, це вже добре. В Йорданештах усім селом відзначають свята – влітку біля річки, взимку у Будинку культури. Відвідують церкву, яка збудована ще 1898 року, і намагаються радіти з того, що мають, і працювати, аби було краще.

Відвідують пацієнтів на велосипедах

млн.700 тис. грн. Тож виконано приблизно 15% робіт. Наразі говорити, коли добудують заклад, ще зарано. Утім, є проблеми, які потребують негайного вирішення. – Наразі необхідно терміново перекрити будівлю, або зберегти те, що вже зроблено, інакше гроші витрачено марно. Вже виділили гроші на матеріали, сподіваємось, скоро розпочнуть роботи, - зізнається Василь Георгійович. – Наразі збудовано один блок НВК, робиться все можливе, щоб цей об’єкт добудувати швидше, та фінансування наразі немає. Залишається сподіватись, що нову школу в Йорданештах добудують швидше, як завалиться стара. Крім того, майже половина дітей села вимушена їздити на навчання у сусідні села.

● Завідувач ФАПу Марія Карп та колектив працює у маленькому, але зремонтованому приміщенні. Фото автора

● Головний підрядник Василь Бічєр розповідає,

на якій стадії будівництво нової школи. Фото автора

В одній будівлі з дитячим садком тулиться сільський ФАП. У приміщенні зробили ремонт, замінили вікна, тут тепло і є гаряча вода, та місця дуже мало. Для села з таким великим населенням вкрай необхідна сільська амбулаторія, щоб постійно був сімейний лікар. Тим паче, що працювати є кому. – У нас є одне ліжко, де можна прокапатись, та потрібно більше місця, денний стаціонар. Ми звикли справлятися самотужки, доглядати хворих. Не маємо транспорту, а село дуже велике, доводиться їздити на прийоми на велосипедах, - розповідає завідувач ФАПу Марія Карп. – Усього у нас 4 працівники. «Швидку» викликаємо з Глибокої. Окрім ФАПу, у селі є стоматологічний кабінет. Бракує аптеки, та медикаменти для невідкладної допомоги є у фельдшера, також можна замовити усі необхідні ліки і їх привезуть.

ОСВІТА

27 листопада 2014 р., №48 (755)«Погляд»

Вивчають мови, щоб виїхати за кордон Популярність курсів іноземних мов щодня зростає, хоча і навчання дорожчає

● Вивчення мов стає дедалі популярнішим серед українців. Фото автора

фахівців з цієї мови на Буковині значно більше. Та останні п’ять років стало заняття ходять діти, але дедалі модно вчити і екзотичні мови. Репетитор польської мови Вулиці і громадський транспорт більше звертаються дорослі, які планують поїхати за кордон, го- Анастасія Романович розповідає, рясніють оголошеннями про туються до мовного іспиту, аби що такого сплеску цікавості до курси китайської, арабської, іспрацювати там, або ж взагалі польської мови, як цьогоріч, не панської. Деякі з них навіть провирушають туди на постійне міс- було ніколи. 80% охочих вивча- понують безкоштовні заняття. це проживання. Для доросТа загалом вартість вивченВартість вивчення мов лих вартість така ж, як і для ня цих мов трохи вища, ніж, (у грн. за год.) дітей, а займатися з ними наприклад, англійської. За легше, адже вони більш ціле- Мова годину індивідуального заІндивідуУ групі У групі ально мовної школи спрямовані, розуміють, що няття наразі беруть від 120 платять свої зароблені гроші Англійська гривень. Заняття в групі з 40-100 від 20 від 25 за необхідні знання. трьох осіб – мінімум 60 грн. Німецька 40-100 від 30 від 25 Дещо дешевшим може з людини. Польська 60-120 від 35 від 30 бути вартість вивчення у Звичайно, вивчати іномовній школі, адже там учні Румунська земну по кишені далеко не 40-100 від 20 від 25 займаються у групах. В секожному. Та окрім репеЕкзотичні 100-170 від 35 від 30 редньому за заняття платять мови титорів і мовних шкіл, є й 25-35 гривень, індивідуальінші варіанти. Популярності ний урок, як і у репетитора, набирає репетиторство он40-50 гривень. Крім того, за за- ти її – випускники наших шкіл, лайн, а також знову актуальниняття у Чернівцях доведеться які збираються вступати у вузи ми стали різноманітні курси для заплатити в середньому вдвічі Польщі. Також багато буковин- самопідготовки, аудіо- та відеобільше, ніж у райцентрі чи селі. ців звертаються по допомогу, уроки. Вартість години може сягати 150 аби підготуватися до іспиту на Цілком вірогідно, що мовний «карту поляка». Вартість години бум триватиме ще довго, адже гривень. Окрім найбільш популярної навчання – сто гривень, але учні через ситуацію в Україні охоанглійської і німецької мови, можуть ходити по декілька і діли- чих виїхати тільки більшає. Та сьогодні буковинці активно ви- ти між собою цю суму. слід пам’ятати, що за короткі Вивчення румунської мови терміни вивчити мову досить вчають польську і румунську. Бо багато місцевих роблять до- дещо дешевше, ймовірно, що складно. англійської мови Валентина Летюк. – Звичайно, найчастіше на

Виховують олімпійських чемпіонів Сторожинецька школаінтернат єдина в області отримала золоту відзнаку Олімпійської академії Ірина БЄЛОВА ✉ belova.irina88@mail.ru

Ірина БЄЛОВА ✉ belova.irina88@mail.ru

а реклами шкіл та курсів з вивчення іноземних мов ми натрапляємо мало не на кожному кроці. Здається, що людям зараз нічого, крім додаткових знань, не потрібно. І це при тому, що репетитори встановлюють ціни на заняття, відштовхуючись від курсу валюти, тож їхні послуги дорожчають з кожним днем. – Намагаюся не надто піднімати ціни на індивідуальні заняття, адже розумію людей. За останній рік підняла ціну лише на десять гривень, якщо раніше година вартувала 30 грн., то зараз 40, та це і так дуже мало, адже усі репетитори вже давно беруть по 50 грн., - пояснює репетитор з

ДОСЯГНЕННЯ

кументи для виїзду у ці країни, наразі черги охочих оформити румунський паспорт або «карту поляка».

▪ Ставлення до фізичної культури як дисціпліни у школах вже давно змінилося. Батьки, налякані повідомленнями про те, що діти помирають під час уроків, наполягають, щоб навантаження були слабшими, або ж взагалі не допускають дітей до занять «фізри». За таких умов вчителям досить складно працювати, привчати учнів до здорового способу життя, виховувати справжніх спортсменів. Заважають й інші фактори, наприклад, популярність новітніх технологій, діти охоче міняють спортивні заняття на новомодні гаджети. Врешті, понад 50% дітей, за статистикою, хворіють та не мають нормальної фізичної підготовки. Побороти ці сумні тенденції намагаються у Сторожинецькій школі-інтернаті. З 2009 року заклад бере участь у Всеукраїнській програмі Олімпійської академії. Школи-учасники пропагують у навчальному закладі олімпійську освіту, фізичну культуру, як невід’ємну складову здорового способу життя. 170 шкіл України підтримують цю програму. Керівники закладів та вчителі фізичної культури відвідують семінари, отримують спеціальну літературу, а у школах

проводять різноманітні спортивні заходи, факультативи «Основи олімпійських знань», творчі конкурси. Цьогоріч Сторожинецька школа-інтернат отримала золоту відзнаку від Олімпійської академії. Це єдина школа у Чернівецькій області, яка здобула таку високу нагороду. Всього в Україні золоту відзнаку отримали три ЗНЗ. Та лідирує заклад не тільки у цьому проекті. Третє місце у Всеукраїнському конкурсі «На кращий інноваційний урок фізичної культури» та «На кращий урок фізичної культури з елементами футболу» виборола вчитель фізичної культури Сторожинецької школи-інтернату Світлана Репало. За це її нагоро-

дили дипломом, призами та методичною літературою. - Приємно, що проводять такі заходи, адже на них можна дізнатися багато цікавого, здобути досвід. А нині для вчителя фізичної культури це вкрай необхідно, - каже Світлана Михайлівна. – Нам доводиться стикатися з багатьма проблемами. У школах бракує матеріального забезпечення, дітей важко зацікавити фізичною культурою. А у школі-інтернаті це особливо важливо, адже діти у нас перебувають цілодобово. Батьки вдома не вчать їх робити зарядку, не віддають у спортивні секції. Ми ж з ними робимо ранкову гімнастику, рухливі «хвилинки», позакласну роботу. Щосили стараємося, щоб діти були спортивними і здоровими.

● Світлана Репало із своїми вихованцями, учнями школи-інтернату. Фото з архіву С. Репало

НА ПОСТІЙНОМУ КОНТРОЛІ

Школи «задовбали» перевірками Хоча відтепер Міносвіти обіцяє здійснювати атестації ЗНЗ і вчителів інакше Євгенія КОТОРЮК ✉ senichka777@ukr.net

▪ За останні десять років регулярні перевірки навчальних закладів стали звичним явищем. Не встигають вчителі і діти оговтатися від однієї комісії, як у двері вже стукає інша. Утім, нова освітня влада мало не першим ділом пообіцяла, що звільнять школи від цього гніту, аби вони могли працювати вільніше. - За один рік до нас можуть прийти з перевірками понад п’ять разів. Це і міністерські ко-

місії, і обласні, і районні, й інші. Дітям дають контрольні зрізи, перевіряють, як ми ведемо документи, обслуговуємо кабінети. Це завжди стрес і для нас, і для дітей. Навчальний процес порушується, через нервування школярі не можуть зосередитися, та й учителі теж, - скаржиться вчитель української мови і літератури Катерина Тарасюк. – Працюю

вже понад 25 років. Раніше такого не було. З перевірками приходили максимум раз на рік, а то й взагалі не було. Директор міг відмовитися приймати комісію, аргументуючи, що наразі діти проходять важливий матеріал чи здають контрольні. Тепер перевірки приймають постійно та й

ще намагаються всіляко догодити членам комісій. Велику кількість різноманітних перевірок підтвердив і заступник директора департаменту освіти і науки ЧОДА Богдан Потурнак. Він пояснив, що пере-

вірки можуть бути плановими та позаплановими, виїзними та невиїзними, на підставі річних та квартальних планів. Держатестацію навчальних закладів і зараз проводять не рідше ніж раз на 10 років. Та можуть здійснюватися і позачергові перевірки. У період між атестацією проводять інспектування закладу з питань, пов'язаних з навчально-виховною діяльністю. Зміст, види і періодичність та-

ких перевірок визначають залежно від стану навчально-виховної роботи, але не частіше як два рази на рік. При розгляді звернень громадян, скарг педагогічних працівників, учнів та їхніх батьків кількість перевірок по суті звернень необмежена. - Адміністрація навчального закладу може вийти з клопотанням про перенесення термінів перевірки, - каже заступник директора. - Керівник відповідного органу приймає рішення і розробляє нові терміни перевірки, або відхиляє клопотання. Аби не втомлювати вчителів і дітей, Міністерство освіти обіцяє зробити перевірки вкрай рідкісним явищем. Змінювати будуть

і форму проведення атестації закладу. Всього буде 16 критеріїв оцінювання. Триватиме перевірка не більше 15 днів, з них не більше 5 днів комісія буде перевіряти заклад. Перший заступник міністра освіти і науки Інна Совсун по-

відомила, що планують впроваджувати нові підходи до атестації вчителів. Більшу увагу приділятимуть питанням вищої освіти із залучення іноземних викладачів. Окрім зазначених, нововведень ще багато. Та вони викликають, скоріш, нові запитання, ніж дають полегшення педпрацівникам. Чи не зроблять ці реформи роботу вчителя ще важчою, а перевірки частішими.

ЗДОРОВ’Я

27 листопада 2014 р., №48 (755)www.vidido.ua

Щоб не грипувати Лікарі очікують на такі віруси грипу, як «Каліфорнія», «Техас» і «Массачусетс» Ольга ШУПЕНЯ ✉ shupenia@ukr.net

а даними Головного управління Держсанепідслужби у Чернівецькій області, наразі (станом на 20 листопада) випадків грипу у нашому краї не зареєстровано, а з початку епідсезону 2014-2015 років проти цієї недуги щеплено 258 осіб. Оскільки у період активізації грипу він часто набуває епідемічного та пандемічного поширення, цікавимося у фахівців, як убезпечитися від цього гострого вірусного захворювання. Тож про здійснення ефективної профілактики та правильного лікування грипу розповідають лікарі-інфекціоністи, доценти кафедри інфекційних хвороб та епідеміології БДМУ, кандидати медичних наук Олена Мироник і Оксана Давиденко. – Що першочергово буковинці мають знати про грип?

– Це гостре вірусне захворювання. Клінічно характеризується гострим початком, гарячкою, загальною інтоксикацією та ураженням слизової оболонки верхніх дихальних шляхів. Передається інфекція повітрянокраплинним шляхом. Вірус із слизових оболонок верхніх дихальних шляхів під час кашлю, чхання, розмови виділяється у величезній концентрації. Доза, що інфікує, становить 0,0001 мл носоглоткового секрету хворої людини, тобто абсолютно невидима дисперсна крапелька. – Коли найбільш заразна інфікована людина? – Хворий заразний уже з кінця інкубаційного періоду і увесь гарячковий період. Після 5-7 днів хвороби концентрація вірусу різко знижується. Більшу епідемічну небезпеку представляють хворі, які не залишаються вдома і надалі відвідують громадські місця. Продовжуючи вести

активний спосіб життя, вони встигають заразити велику кількість людей. Найбільшою мірою беруть участь у поширенні інфекції школярі. Висока мобільність поза школою робить саме їх провідними джерелами поширення інфекції серед іншого населення. Крім цього, поширюють інфекцію особи публічних професій (працівники сфери обслуговування, освітніх установ, транспорту, медики тощо). Тому ці категорії повинні бути теж щеплені проти грипу. – Який вірус грипу атакуватиме буковинців цього року? – Нинішнього осінньо-зимового періоду в Україні та Чернівецькій області зокрема очікуємо на появу таких вірусів грипу: 1. вірус, подібний штаму A/California/7/2009 (H1N1)pdm09; 2. вірус, подібний штаму A/Texas/50/2012 (H3N2); 3. вірус, подібний штаму B/Massachusetts/2/2012. – Які ускладнення викликає грип? – Найчастіше – бактеріальну пневмонію. Від неї гинуть багато маленьких дітей, людей похилого віку і хворих із хронічними захворюваннями. Важко також знайти хронічне захворювання, на перебіг якого грип не мав би несприятливого впливу. У хворих на бронхіальну астму грип ускладнює її перебіг, в осіб із хронічними легеневими недугами він закономірно ускладнюється пневмонією. Грип у дітей з неврологічною патологією супроводжується важкими розладами дихання, що нерідко є причиною летального наслідку. У хворих з серцево-судинною патологією він часто викликає декомпенсацію. Грип може спровокувати гіпоглікемічну кому у хворих на діабет. – Наведіть, будь ласка, основні засоби захисту від грипу. – Основним і найефективнішим засобом захисту від грипу є вакцинація. Завдяки йому захворюванню можна запобігти. Крім вакцинації, рекомендуємо дотримуватися певних правил: ● Уникати скупчень людей, щоб зменшити ймовірність контактів із хворими; ● Користуватися одноразовими масками за необхідності – щоб захистити себе або ото-

Не зловживайте ліками з реклами

Галина Коваль, доцент кафедри клінічної імунології, алергології та ендокринології БДМУ Окрім щеплення, існує низка методів неспецифічної профілактики грипу, які мають бути направлені на зміцнення імунної системи. Харчування має бути багатим на сирі овочі і фрукти, які є джерелом різноманітних вітамінів та природних антибіотиків. Акцент робити на цитрусові (якщо нема алергії), часник, цибулю, бобові, свіже молоко і молочні продукти. Також слід проводити загальнозміцнювальні заходи організму – прогулянки, біг, елементи загартовування. Доцільно приймати вітамінномінеральні комплекси. Не варто зловживати широкорозрекламованими імуномодуляторами, адже вони мають строгі покази та протипокази і їх може призначати лише лікар.

чення від зараження; ● Регулярно провітрювати приміщення й робити вологе прибирання; ● Повноцінно харчуватися, висипатися й уникати перевтоми – для підвищення опірності організму; ● Дотримуватися правил особистої гігієни. – Як не провокувати ускладнення власної хвороби й не заражати інших людей?

– З появою перших симптомів грипу (підвищена температура тіла, біль у горлі, кашель, нежить, біль у м’язах) не слід виходити з будинку навіть заради візиту в поліклініку – лікаря треба викликати додому. Призначене лікарем симптоматичне лікування в домашніх умовах може бути достатнім для видужання. Якщо ж самопочуття погіршується, не відкладайте шпиталізацію, адже під погрозою ваше життя. Викликайте «швидку», або

терміново звертайтеся безпосередньо в лікарню, якщо є такі симптоми:

– сильна блідість або посиніння обличчя; – утруднення дихання; – висока температура тіла, яка довго не знижується; – багаторазова блювота й пронос; – порушення свідомості – надмірна сонливість або збудженість; – болі в грудній клітці; – домішки крові в мокротинні; – падіння артеріального тиску. Продовжувати лікування вдома за наявності цих симптомів – небезпечно.

15 Реклама

СПОЖИВАЧ

27 листопада 2014 р., №48 (755)«Погляд»

Як позбутися старої техніки Аби продати чи обміняти стару, побутову техніку доведеться докласти чимало зусиль

можна піти й іншим шляхом – спробувати продати прилад в Інтернеті, здати в комісійний магазин, продати або обміняти з доплатою у майстерні. Єдине «але» - на ринку техніки, що вже була у вжитку, знайти технічні

ПОРА ПОРАДА ВІД М МАЙСТРА

Вир Вирішуємо дол долю техніки

новинки навряд чи пощастить, а тому доведеться задовольнятися тим, що вже доступно. Та іноді – це єдине рішення, особливо коли грошей обмаль, а прилад конче потрібен.

Уляна ДЕЛІКАТНА ✉ uliana_d7@list.ru

ерез зростання цін нині далеко не кожен може дозволити купити собі нову техніку. Тому поломка бойлера, пральної машини, холодильника чи інших приладів стає серйозною проблемою. Адже ціни за новий товар можуть сягати й кількох тисяч гривень. І тут постаємо перед дилемою: аби купити нову річ, потрібна кругленька сума, брати в кредит – також не варіант, адже переплатити доведеться як мінімум чверть вартості, та й відмовитися від деяких приладів неможливо. Якщо ці три варіанти вас не влаштовують,

В Інтернеті можна продати чи обмінятися Нині на різних сайтах можна виставити на продаж непотрібну техніку. Навіть попередньо вказавши про недоліки, але встановивши привабливу ціну, позбутися непотребу можна. - Старий комп’ютер стояв вдома без роботи не один рік. Працював він повільно, та й технічні можливості загалом були далекі від сучасних аналогів. Довго думала, куди його подіти, адже викидати його було шкода, тому вирішила спробувати продати через Інтернет, - розповідає чернівчанка Ольга Федина. – Зареєструвалася на сайті-аукціоні, а щоб впевнитися, що товар точно куплять, поставила низьку ціну – десь п’ятсот гривень. І, як не дивно, вже за три дні мені передзвонив чоловік, котрий хотів придбати комп’ютер. Домовилися про зустріч, він приїхав, заплатив і забрав покупку. Так само мені вдалося продати ще і мікрохвильову піч. Бачила, подібним чином люди продають і велику техніку – хто просто, а хто й на деталі, та поки що не було нагоди спробувати. У соціальних мережах є цілі групи, в котрих люди продають, купують чи обмінюються речами. Там так само можна спробувати не тільки продати свою техніку, а й підшукати щось для себе. Адже техніка, що була у використанні, вартує менше, а працювати може не гірше за нову – все залежить від її стану. Використання мережі має свої плюси – техніку не треба нікуди везти, можна поторгуватися з покупцями, а можна й обміняти на що-небудь. Що ж до мінусів, то перш за все, це можливість обману та практична неможливість перевірки працездатності власної покупки.

Можна домовитися на ринку Якщо є знайомі на ринку, де продають вживану техніку, можна домовитися, аби продали й вашу. А якщо встановити демократичну ціну, шанси зростуть. Там же можна придбати все – від чайника і до холодильника за дешевшими цінами. Якщо добре пошукати, можна знайти хорошу заміну зламаній чи застарілій техніці. Плюс такого методу у тому, що хороший продавець зможе швидко збути техніку, натомість вам нічого робити не доведеться. Що ж до мінусів, то тут важливий нюанс у тому, що техніка має працювати, а продавець, котрий взяв товар під реалізацію, швидше за все, захоче й свою частку від продажу.

● Старий монітор можна продати або викинути. Фото Ігоря Кіронди

Перш ніж продати, віддати ч чи викинути річ, оцініть її стан. Можливо, вона не так така вже й застаріла і її досить просто відреставрувати, я якщо вона втратила вигляд вигляд. Наприклад, можна перефа перефарбувати чи обклеїти ар аракалом, аби приховати о облущену фарбу чи іржу. Якщ Якщо прилад погано працює, викличте майстра, можли можливо, його стан не зовсім б безнадійний і його можна полагодити. Іноді заміна навіть однієї деталі вря врятує ситуацію. Разом з тим трапляється, що ремонт м може обійтися дорожче за н нову річ, тоді ремонтувати тувати, швидше за все, не варто. В раз разі якщо вирішили, що від тех техніки треба позбутися, не п приймайте необдуманих рішень. ріш Поцікавтеся, де вигідн вигідніше можна продати прилад та чи є можливість обміня обміняти його на подібний у хорош хорошому стані. Такий варіант б буває вигіднішим. Якщ Якщо обмінюєте прилад на такий, так котрим користувалися валися, поцікавтеся, чому його віддають в та в якому він ста стані. Якщо є хоч якийсь натяк на несправність, не варто к купувати його, навіть попри привабливу ціну.

Акції – шанс обміняти товар на новий Буває, що великі супермаркети оголошують акції, в рамках яких проводять прийом старої побутової техніки. Щоправда, зазвичай, за правилами акції, її обмінюють на знижку на аналог нової. Та й перелік техніки буває різний. Перевагою такого варіанта є те, що можна придбати дешевше новий товар з гарантією, позбувшись непотребу. Що ж до мінусів, то слід звернути увагу на

те, що нова техніка коштує дорожче, плюс ціна в супермаркетах може бути досить завищеною, тому й знижка не завжди буде відчутною, особливо коли мова йде про велику побутову техніку, таку як холодильник чи пральна машина. І звичайно ж потрібно встигнути взяти участь в акції, а її проведення не завжди збігається з тим, коли саме вам потрібно міняти техніку.

В «комісійку» - лише з комп’ютером

У майстерні не лише полагодять, а й обміняють

Найбільш поширеними є стокові магазини для комп’ютерної техніки. Тут можна і продати, і обміняти техніку з доплатою. - Коли клієнт приносить до нас ноутбук, ми оцінюємо його стан і визначаємо вартість товару відповідно до працездатності або її відсутності, - каже продавець спеціалізованого стокового магазину Ігор Янковий. – За бажання людина може не забирати гроші, а відразу знайти щось підходяще для себе, доплативши потрібну суму. Така покупка буде вигідною, адже техніка, що була у використанні, суттєво дешевша, за нову. Перевагою такого варіанта є те, що техніку можна продавати у будь-якому стані, хоча, звісно ж, це відобразиться на ціні. Так само можна перевірити, як працює прилад, який берете взамін. Що ж до негативного моменту, то це обмеженість асортименту техніки, яку таким чином можна збути. Якщо з комп’ютерною технікою проблем нема, то з побутовою складніше. Її приймають неохоче і ймовірність здати стару пральну машину чи бойлер досить невелика, адже практично всі комісійні магазини відмовилися від подібних послуг.

У майстерні не лишень лагодять різноманітну побутову техніку - у деяких з них можна її також продати, і знайти щось для себе. - Якщо техніка поламалася, ми можемо її відремонтувати. Та якщо пральна машина, бойлер чи холодильник геть набридли господарям чи не потрібні, ми можемо досить швидко продати їх. Під реалізацію беремо будь-яку техніку. Також буває, що купуємо техніку на деталі, - розповідає майстер побутової техніки Олександр . – Натомість в майстерні можна обрати для себе техніку – це, по-перше, дешевше, а по-друге, вона точно працює. Такий спосіб збути стару техніку зручний, бо її можна продавати як у тому стані, в якому вона є, так і відремонтувати і продати дорожче. При цьому в майстерні за низькою ціною можна придбати так само полагоджені або звичайні робочі речі, які хтось просто продає, бо не потрібні. У будь-якому разі майстрові за послуги доведеться заплатити ну і, звісно ж, зачекати, поки товар реалізують.

ВІДПОЧИНОК

27 листопада 2014 р., №48 (755)www.vidido.ua

Новорічні корпоративи: дорого і недоречно Ресторани заманюють низькими цінами, адже замовлень цьогоріч поменшало Ірина БЄЛОВА ✉ belova.irina88@mail.ru

цьогоріч відмовляються від новорічних корпоративів та святкувань. Утім, це далеко не так. Усі заклади вже давно оприлюднили розцінки своїх послуг для охочих замовити корпоратив, а також зустріти 2015 рік. Вартість місця на корпоративі вартує щонайменше 250 гривень. Та ця ціна досить відносна. – Замовляли корпоратив, у оголошенні було зазначено, що місце коштує 250 гривень, та врешті нам повідомили, що це без урахування алкогольних напоїв, - розповідає чернівчанин Дмитро. – Також доплатити треба за музику та шоу-програму, в яку входять конкурси та розваги від Діда Мороза та Снігуроньки. Загалом вийшло по 350 грн. для колективу із 24 осіб.

ійна війною, а святкувати людям хочеться. Хоча цьогоріч далеко не всім. Буковинські ресторани активно рекламують свої послуги, пропонують чи не найнижчі ціни на проведення новорічних корпоративів у грудні, а також безпосередньо Адміністратор чернівецького святкових вечірок у новорічну ніч. Та адміністратори ресто- ресторану Діана Дмитрюк зірані водноголосно скаржаться, знається, що нині вкластися у що замовлень цьогоріч значно 250 гривень за місце дуже важпоменшало, буковинці не хо- ко, адже ціни проти минулого чуть ризикувати своїми гроши- року суттєво зросли: і на прома у такий непередбачуваний дукти, і на різноманітні послучас. Для власників ресторанів ги. А ресторан не може працю- ● Розваги від Діда Мороза входять у вартість місця у ресторані. Фото з архіву «Погляду» – це великі втрати, адже пере- вати собі у мінус. – У нас місце вартує 300 грн., Снігуронькою та мінімальний – Раджу відразу разом з ад- ресторані було чисто, простодноворічний час для них заміністратором детально обго- ро, приміщення мало хорошу вжди був «рибним», тож вони це для колективу із 10 осіб. Що святковий стіл. ворити усе меню, порції і їхню систему вентиляції, адже там вдаються до різних хитрощів, більший колектив, то дешевше вийде, - пояснює пані Діана. – У моді святкування вагу, усе собі записати, аби по- проведете досить багато часу, аби заманити клієнтів. тім можна було розібратися. будете танцювати. – Зараз саме пора замовити Також ми дозволяємо частину на курортах Дедалі модніше влаштовува- Вартість також підрахувати Замовляти корпоративи та ресторан для корпоративу, і алкогольних напоїв і фрукти ти святкування на бу- наперед. Також можна вима- новорічні застілля варто вже, ми усім колективом довковинських курортах. гати, аби частину алкогольних адже найкращі заклади вже заго думали, робити це чи Вартість святкової вечірки Тут найпопулярніші, напоїв ви приносили із собою, броньовані. Хоча невідомо, чи ні. Майже третина праців(у грн. з особи) звичайно, гірськолиж- - наголошує кухар Тетяна Воло- цьогоріч буде багато охочих ників відразу відмовилаКорпоратив Новорічна ні. Вартість корпорати- щук. - Звертайте увагу, щоб у святкувати. ся, мовляв, надто дорого. Ресторани (у грудні) ніч вів тут від 300 гривень Багато хто просто не має 250-400 600-1200 з особи. Та треба розунастрою на масштабні У Чернівцях ВІДПОЧИВАЄМО З КОРИСТЮ міти, що ще доведетьгуляння, - зізнається пра- На курортах 300-500 600-1500 цівник чернівецької фірми ся заплатити за проїзд. Замовляти сауну на свято – вже не модно У райцентрах Марина Попівчук. – Торік Крім того, скоріш за все, 150-300 400-700 Ще декілька років тому зустрічати Новий рік у сауні – було дуже ми святкували, незважа- і селах на курорті, де є розваги, популярно. Зараз кількість охочих увійти у 2015 рік у купальнику ючи на ситуацію в країні, захочеться покататися знизилась, а замовляти корпоративи у лазнях взагалі ніхто не хоче. та, мушу визнати, що весь ве- приносити із собою. Що ж сто- на лижах, санчатах чи хоча б Крім того, це задоволення досить дороге, адже у новорічну ніч всі чір говорили про політику, і сується новорічної ночі, то вар- конях. Тож у середньому таке бажають посвяткувати якнайдовше, а оплата саун та лазень зазвинастрій був не той. Тож зараз тість святкування буде значно святкування обійдеться у 400чай погодинна. А з 31 грудня на 1 січня, аби попаритись, треба буде врешті вирішили, що скромно вищою. Ми пропонуємо 700 500 гривень з людини. заплатити вдвічі більше. посидимо в офісі, краще, щоб гривень за місце, але у вартість Якщо ж замовити ресторан - Якщо у звичайний день година сауни у маленькій залі для п'ятьох усі були разом, та й економія входить шампанське, фуршет вирішили безпосередньо на ноосіб обійдеться у 150-200 гривень, то у новорічну ніч ціна інша серйозна. та розваги. ворічну ніч, будьте готові, що - 70 гривень з особи, тож за п'ятьох вийде 350, - пояснює адмініУ середньому вартість ново- вартість буде вдвічі вищою. За За ресторан стратор сауни Андрій Варенчук. - Та корпоративи у нас ніхто річної ночі у чернівецькому ресторан доведеться заплатити у Чернівцях не замовляє, хто бажає перед колегами виглядати розпареним та ресторані коливається від 400 мінімум 800 гривень з особи. щонайменше 250 грн. червоним, це все-таки свято. Торік сауну замовила молода компанія, до 800 гривень за місце. У суму Варто зазначити, що часто Подейкували, що у зв’язку з завжди входить шампанське, у новорічну ніч у ресторанах саме на новорічну ніч. Оскільки вони проплатили п’ять годин, для ситуацією у країні, ресторани розваги з Дідом Морозом та діє плата за вхід, в яку входить них зробили знижку. А влаштували собі цілу вечірку з танцями біля басейну. Вийшло весело. тільки вартість проходу на веОхочі зустріти Новий рік у сауні, мають пам’ятати, що про святкочірку, часом ще й шампанське ОПИТУВАННЯ вий стіл їм доведеться потурбуватися самотужки. А це додаткові у подарунок. Все решта треба Чому не підете на новорічний корпоратив? витрати. Крім того, слід розуміти, що вживати алкогольні напої у замовляти.

Вартість гулянки у селі така ж сама, як у місті

За даними Міжнародного кадрового порталу hh/ua

На відміну від міста Чернівці, у селах та райцентрах області святкування корпоративів не надто популярне. У людей просто немає на це грошей. Майже половина ресторанів у новорічну ніч зачинена. Утім, деякі все ж влаштовують вечірки. І варто зазначити, що ціна за місце там майже така сама, як і в Чернівцях. Наприклад, у середньому за новорічну вечірку у райцентрі Сторожинці доведеться викласти 400-700 грн. За місце на корпоративі у грудні 150-300 гривень. Замовляючи ресторан хоч у селі, хоч у місті треба звертати увагу на деякі моменти, аби вас не обдурили.

лазні вкрай небезпечно. Через перепади артеріального тиску можна навіть померти.

Замість застілля – активні розваги Охочі відсвяткувати Новий рік активно, можуть замість помпезного ресторану обрати дієвіші розваги. Піти на боулінг, більярд, поїхати на пейнтбол чи навіть просто піти на каток. Щоправда, такий варіант краще підійде тим, у кого колектив або компанія невеличка. І варто розуміти, що за активними іграми вам не вдасться поспілкуватися, тож скоріш за все, потім все одно захочете де-небудь посидіти. – Наш колектив не такий вже малий, але торік ми поїхали за місто грати у пейнтбол, замість ресторану. Було дуже весело. Витратили по 200 гривень з людини, - розповідає чернівчанин Валерій Мирчу. Тож якщо ви обрали саме активний варіант, краще скористатися передноворічними знижками, які зазвичай на розваги діють у цей час. Година гри у боулінг в Чернівцях вартує 90-150 грн., у більярд – 25-50 грн. Катання на ковзанці обійдеться щонайменше у 40 грн. за годину. Гра у пейнтбол в середньому коштуватиме 150 грн. з особи. Усі ці розваги можна замовити у місті, або ж неподалік. Та цілком прийнятно колективу і вирушити на катання на лижах чи санчатах. Це також весело, хоча і обійдеться щонайменше у 200 грн. з людини.

ІСТОРІЯ

27 листопада 2014 р., №48 (755)«Погляд»

Лікар заробляв більше, ніж чиновник Чернівчани ХІХ століття могли похвалитись високими зарплатами та гідним рівнем життя Яна МАРІЯНЧУК ✉ Yana_marianchuck@yahoo.com

а початку XVIII століття Чернівці були більше схожі на невелике поселення з мурованими будиночками, покритими соломою і землянками. Жодної кам`яної будівлі, жодного магазину чи брукованого клаптика дороги – навколо суцільна багнюка. Лише за сотню років з цього непримітного поселення, яке й містом назвати важко, утворилась перлина Буковини, яка могла сміливо конкурувати з Віднем. І все це завдяки АвстроУгорській імперії. Варто сказати, що чернівчани не надто пручалися австрійському вторгненню. Наприкінці XVIII століття Буковина здалась без єдиного пострілу. Та й саме військове керівництво наказало поводитись ввічливо з населенням Чернівців. Це було для чернівчан дивиною, адже прибулі солдати, за свідченнями істориків О. Масана та І. Чеховського у книзі «Чернівці», нікого не грабували. Мало

того – навіть допомагали. Буквально за кілька років місто розбудувалось, а населення збільшилось в десятки разів. Рівень життя чернівчан нечувано підвищився, на прилавках магазинів та на ярмарках з`явились найрізноманітніші товари, доступні кожному.

Лікарів цінували найбільше

Відразу ж після приходу нової влади розпочались зміни у системі міського управління. Насамперед, встановили чітку заробітну плату. За даними Ф. Кайндля на кінець 1783 року для міського судді встановили платню 200 флоринів, для 4 засідателів – по 100, для міського писаря – 150, для 4 службовців суду – по 96, для нічних сторожів – по 72. За

● На площі Ринок (нині Центральна площа) проводили щотижневі ярмарки. Фото надано Г. Скорейко відмінну службу працівники управління могли отримати винагороду. Однак з часом кількість чиновників непомірно зростала, підвищувались, відповідно, і витрати на їхнє утримання. Та згодом їх ставало менше, що неабияк полегшило фінансове становище міста. Цього, певно, варто повчитися і нинішнім чиновникам. Здається, ще трохи і їх буде більше, ніж самих мешканців. І зарплати можна було б зменшити. Не економило міське керівництво на зарплатах лікарів. Наприкінці ХІХ століття штатним працівникам крайової ▶ лікарні визначали такі річні ставки: директору – 1500 флоринів і доплата 800, 2 заступникам – по 1200 і доплата по 300, 3 лікарям – по 600 флоринів і житло, управителю – 1100. За сучасними мірками ці суми є просто космічними, адже нині того мізеру, який заробляє рядовий лікар, ледве на прожиття вистачає. У зв`язку з наріканням мешканців на дорогі медичні послуги, зокрема приватних лікарів, санітарна рада краю затвердила розмір цих послуг у місті: лікарський огляд – 1-2 фл., візит лікаря вдень додому до хворо-

го – 2 фл., нічний візит - 3 фл., консультація – 5 фл., особливі операції за домовленістю – від 2 до 30 фл. Тобто вже тоді був прайс з послугами лікарів, який значно полегшував життя і містян, і лікарів, яким не доводилось вислуховувати нарікання людей. Василь Ботушанський пише, що ціна за перебування в лікарні однієї людини становила: 1843 року - 20 крейцерів (в 1 флорині – 60 крейцерів), 1856 – 27, 1858 – 47, 1871 – 57. Тобто ціни зростали з кожним роком, в той час як зарплати вже до кінця

Ярмаркували абсолютно всі чернівчани, незалежно від соціального стану чи достатку ХІХ століття зменшувались. Однак все це було офіційно. Зараз, за законом, медицина в Україні безкоштовна. Але діє правило: як заплатиш, так і вилікують. Гідну оплату праці мали й вчителі. Зарплату за крайовим законом 1873 року виплачували відповідно до трьох категорій учителів, всередині кожна ділиться на 2-3 підкатегорії залежно від посади, стану, типу школи, місцезнаходження (село чи місто). Для вчителів першої категорії зарплата становила в місті 800-

900 фл. на рік, другої категорії у народних школах – 500-700 фл., третьої – 400-450 фл. Новачки отримували 360 фл. Порівняно з платнею в інших провінціях імперії, середньорічна зарплата буковинського вчителя була не надто високою, проте конкурентоспроможною. Чернівчани не цурались і підробітку. 1867 року у місті оплачували поденну працю: ручна – 0,4 фл., з тяглом – 2,5 фл., у Садгорі – 0,5 і 3,0 фл. За ці гроші можна було придбати і хліб і до хліба. Якщо перевести ці гроші в сучасний еквівалент, то заробіток від поденної праці нині приблизно такий же. Тобто за сотню років практично нічого не змінилось.

І маклери на ярмарках були, і спекулянти

Буковинці, чий гонор просто не дозволяв сидіти в тіні, любили похизуватись перед світською публікою. Як-то кажуть, себе показати і на других подивитись. Найкращим місцем для цього були ярмарки. Історик Ганна Скорейко розповідає, що започаткувала ярмаркову традицію у Чернівцях військова адміністрація відразу після приєднання Буковини до Австрії. У місті запровадили два ярмарки на православні свята Богоявлення та Петра і Павла.

Ціни на продукти були низькими

● Приїжджі селяни торгували у місті усім: від глечиків і до худоби. Фото з книги «Чернівці: історія і сучасність» Василь Ботушанський

Продукти харчування того часу вражали доступними цінами. Наприклад, 1778 року 1 кг яловичини коштував 4 крейцери, свинини – 5 крейцерів, шинки і сала – 12. Телятина в 1787 року коштувала 8-9 крейцерів за кілограм, язик яловичий – 3- 3,5, теляча голова – 3,5-4. Низькі ціни на м`ясо були пов`язані з тим, що постачанням яловичини для всього міста займалася адміністрація. Ще 1854 року чернівчани купували фунт яловичини за 3 крейцери конвенційної валюти, а 1861 року – за 12 крейцерів австрійської валюти! 1 кг яловичини тоді коштував 60 крейцерів, телятини – 80, свинини – 8090. Тобто ціни зросли чи не в десятки разів. Попри інфляцію австрійської валюти, буковинці завжди купували найнеобхідніше. Звичайно, про дороге м`ясо можна було лише мріяти, однак навіть і найдешевше було завжди свіжим. Дешевим було зерно. До 1861 року ціни на зернові за 100 кілограмів коливались в межах 15-40 крейцерів. На початку ХХ століття всі продукти харчування подорожчали. Наприклад, куряче яйце 1830 року можна було купити за 0,25 крейцера, а уже на початку ХХ ст. за одне яйце треба було заплатити 4-5. У 2-3 рази підскочили ціни на фрукти. Для більшості містян це проблемою не стало, адже оплата праці була високою. Порівнюючи з сучасним станом ринку, таких цін нині не знайдеш ніде. Навіть у кращі часи м`ясо завжди було дорогим, і споживати його щодня міг не кожен українець.

Значну частину торгівців на ярмарках становили місцеві буковинські селяни, які привозили у місто свою нехитру домашню продукцію, сподіваючись щось заробити і таким чином капіталізувати важку повсякденну працю на землі. - Торгували в основному сільськогосподарською продукцією, - каже Г. Скорейко. – Все, що вирощували селяни у господарствах, ставало товаром на ярмарках. Р. Кайндль згадував свої враження від ярмаркового дня у Чернівцях: «…крик і рев: сотні биків женуть просто вулицею, так що все мусить втікати, наче в оповіданнях Купера. Або вулиця перетворюється у потік, що скаче і кувікає, - то женуть на ярмарок свиней. Або ж провозять довгі валки возів, навантажених лантухами з хлібом». Румунські і українські жінки та дівчата пропонували свої старання: чорні глиняні глечики з густою, білою сметаною, сир, яйця, кукурудзяне борошно. Пропонували також птицю. Було безліч товарів домашнього вжитку: різьблені ложки, макогони, дерев'яні миски, а ще відра, діжки, корита і шаплики, віники і щітки. Власне, від сучасного ярмарку тодішній практично нічим не відрізнявся. Сьогодні, як і більше сотні років тому, на ярмарок привозять абсолютно все: від хліба і до кованих воріт. Цінова політика теж широка. Однак добробут буковинців з часом все ж погіршився, і піти з ярмарку з цілою торбиною наїдків та різноманітних товарів може не кожен – ціни кусаються. У Садгорі відбувався знаменитий на всю околицю ярмарок худоби. Це, до речі, потребувало особливої організації, адже слід було облаштувати пасовища та водопої, належні умови для торгівців і покупців. Про масштаби торгівлі свідчить той факт, що ярмаркування тривало з лютого по грудень і за цей час збували до 100 тис. голів угодованої худоби! До будівництва залізничної мережі ярмарки були значними центрами торгівлі в краї. Після з'єднання європейської мережі залізниць з Буковиною торгівля набула небувалого розмаху, але ярмарки зійшли до рівня щотижневих базарів. У край залізницями завозили фабричні товари, тому місцеві ремісники поступово втрачали своїх клієнтів, а торгівці переходили від ярмаркування до магазинної торгівлі з вітринами і модними вивісками. Змінювались не лише економічні реалії і й саме обличчя Чернівців, які з часом набули рис центральноєвропейського міста. Тому ярмарки втратили своє колишнє важливе економічне значення. На початку XX ст. жителі Чернівців сприймали Петрівський ярмарок не як місце концентрації торгівлі, а як данину традиції, котра справляла незабутнє емоційне враження на відвідувачів. Таке ставлення до нього збереглось і донині. Доходу до місцевого бюджету з нього практично немає, однак ярмарок і далі проводять. Що вдієш – традиція.

КУХНЯ

27 листопада 2014 р., №48 (755)www.vidido.ua

Напечемо пирогів вдома З якою начинкою буде ваша запашна випічка – обирайте самі Ольга ШУПЕНЯ ✉ shupenia@ukr.net

иріг – печений виріб із пшеничного борошна, який може мати різні начинки. Зазвичай господині використовують дріжджове тісто, рідше – пісочне або листкове.

– Стандартна форма для пирогів є довгастою і звужується до краю, але прямокутні або круглі пироги також поширені, – розповідає «Погляду» професійний кухар Юлія Харик. – Вони можуть бути закритими або відкритими. Начинкою до них бувають різні продукти рослинного чи тваринного походження: м’ясо, риба, гриби, сир, квасоля, горох, гречка, картопля, морква, капуста, мак, або такі фрукти, як вишні, сливи, яблука, груші. Подаємо декілька смачних рецептів від Ю. Харик і вам вирішувати, що обрати – солону чи солодку випічку.

▶ Пиріг з яблуками

Інгредієнти: масло вершкове 200 г, цукор 200 г, яйця курячі 3 шт., сік лимона 3 ст. ложки, борошно 175 г, стружка кокосова 75 г, розпушувач тіста 1/2 ч. ложки, яблука 6-8 шт. Спосіб приготування: Вершкове масло кімнатної температури розтерти із цукром і яйцями. Одне велике яблуко натерти на грубій терці і додати до масла. Потім додати 2 ст. л. лимонного соку. Борошно і розпушувач перемішати, додати разом із кокосовою стружкою (50 г) до масляно-яєчної суміші. Все перемішати і викласти у форму. Яблука почистити, розрізати навпіл, акуратно вирізати серцевину. Потім половинки наріза-

Інгредієнти для начинки: капуста 800 г, масло вершкове 50 г, цибуля зелена 0,5 пучка, сіль до смаку, перець чорний мелений до смаку, кріп 0,5 пучка. пергаментного паперу. Згодом рівномірно викласти капусту, потім – посічену зелень, а зверху на неї – нарізане маленькими шматочками вершкове масло. Накрити усе другою частиною розкачаного тіста, проколоти його виделкою та випікати 30 – 40 хвилин до рум’яного кольору. P. S. Такий пиріг з капустою готувати легко та швидко. Начинку вдало доповнять варені яйця, інколи я ще додаю варене куряче м’ясо. Смачного!

▶ Пиріг з м’ясом ти на скибки, але не до кінця, щоб половинки тримали форму. Викласти їх на тісто, скропити 1 ст. л. лимонного соку. Зверху посипати кокосовою стружкою (25 г). Випікати при 200О С 50 хвилин. P.S. Розраховано на 10 порцій.

▶ Пиріг з курячими яйцями

Інгредієнти для начинки: курячі яйця – 4 шт., 2 пучки цибулі, вершкове масло – 50 г.

поперчити). Покласти на начинку шматочки вершкового масла і залити рештою тіста. Випікати до золотистої скоринки на маленькому вогні.

▶ Пиріг з морквою

Інгредієнти: фарш м’ясний 1 кг, цибуля ріпчаста 1-2 шт., печериці 300 г, томати 1 шт., яйця курячі 3 шт., зелень, маргарин 250 г, молоко 500 мл, дріжджі 100 г, сіль 1 ч. ложка, цукор 2 ст. ложки, борошно (скільки забере), корінь селери 150 г. Спосіб приготування: Цибулю нарізати дуже дрібно, перемішати з фаршем і відкласти. Дріжджі розвести в теплому молоці, додати цукор та трішки борошна. Густота, як на оладки. Дати підійти 20 хв. Додати у тісто розм’яклий маргарин, сіль, 1 яйце і борошна стільки, щоб тісто вийшло не крутим. Дати підійти 30 хв. Тим часом готуємо начинку. Фарш викласти у глибоку сковорідку і смажити на слабкому вогні, бажано під кришкою. Посолити до смаку. Готовий фарш викласти в інший посуд, а на сковорідці притушити селеру, натерту

на крупній терці. Додати до фаршу. Печериці підсмажити і теж додати до фаршу. У фарш додати дрібно порізаний помідор, зелень та спеції до смаку. Начинка готова. Частину тіста розкачати тонким шаром і викласти на деко, формуючи бортики, щоб не витікала начинка. Викласти начинку, зверху покласти тонкі смужки тіста. Змазати збитим яйцем. Випікати в духовці при температурі 250 градусів до утворення рум’яної скоринки. P.S. Цей рецепт розраховано на два великих пироги, якщо ж у вас сім’я невелика – діліть усе на два. Смачного!

▶ Цибульний пиріг Інгредієнти для тіста: склянка борошна, маргарин 0,5 пачки, сметана 3 ст. л., сода (0,5 ч. л.), погашена оцтом.

Інгредієнти: морква 300 г, горіхи 250 г, яйця курячі 4 шт., цукор 200 г, борошно 50 г, розпушувач тіста 1 ч. ложка, цедра лимона, кориця, ром 1 ст. ложка. Спосіб приготування: Потерти моркву на дрібній терці, перемолоти горіхи. Яйця розділити на білки і жовтки. Жовтки збити з 100 г цукру у пишний крем. Туди ж додати борошно, розпушувач, ром, цедру, корицю і усе обережно перемішати. Додати моркву, мелені горіхи. Білки збиваємо у міцну піну, додаємо 100 г цукру, збиваємо до лиску. Обережно вмішуємо білки у морквяно-горіхову суміш. Викладаємо тісто у форму, змащену маслом і

Інгредієнти для тіста: яйця курячі 4 шт., майонез 250 мл, цукор 1 ст. ложка, сіль 0,5 ч. ложки, розпушувач тіста 1 ч. ложка, борошно 3 склянки.

Спосіб приготування: Яйця збити з цукром і сіллю, додати решту складників та замісити м’яке тісто. Залишити його в холодильнику на 20 хвилин, тим часом приготувати начинку: капусту посікти, посолити, злегка пом’яти руками, злити сік, якщо є, додати перець. Тісто вийняти з холодильника і розділити на дві частини, одну – розкачати та викласти на застелене пергаментом деко. Оскільки тісто виходить м’яке та липке, його зручніше розкачувати між двома листами

Інгредієнти для тіста: кефір 450 г, яйця 3шт., сода 1 ч. л, сіль 0,5 ч. л., борошно (близько 2 склянок).

Спосіб приготування: Збити кефір з яйцями, додати сіль, соду, борошно, щоб вийшло тісто, як дуже густа сметана, додати в тісто жменю дрібно порізану зелену цибулю. Вилити на деко половину тіста, покласти начинку (варені яйця потерти на крупній терці і додати залишки зеленої цибулі, посолити,

▶ Пиріг з капустою

Інгредієнти для начинки: великі цибулини 2 шт., плавлені сирки 2 шт., яйця 3 шт., пучок зеленого кропу, сіль, перець до смаку.

притрушену борошном. Печемо 40-45 хвилин (температура 180 градусів). P.S. Цей солодкий десерт можна полити глазур’ю (вода 1 ст. ложка, масло вершкове 1 ст. ложка, пудра цукрова 3 ст. ложки, какао 2-3 ст. ложки).

Спосіб приготування: Борошно перетерти із маргарином. Потім додати сметану, погашену оцтом соду і замісити тісто. Розділити його на дві нерівні частини і покласти у холодильник на 20 хвилин. Тим часом дрібно нарізати цибулю, щоб вийшла повна півлітрова банка. Залити цибулю окропом і залишити на 20 хвилин. Тоді злити воду, викласти цибулю на сковорідку, додати трохи олії, присмажити до прозорості та остудити. Плавлені сирки натерти на крупній терці,

змішати з остудженою цибулею, додати збиті яйця, дрібно нарізаний зелений кріп. Посолити, поперчити до смаку і ретельно перемішати. Форму слід змастити маргарином і посипати борошном. Далі – розкачати тісто. Більшу частину викласти у форму і сформувати бортики 2-2,5 см висотою. Викласти начинку і накрити її розкачаною меншою частиною тіста. Добре заліпити краї, проколоти верх пирога виделкою у кількох місцях, змастити збитим яйцем. Випікати у духовці 30 хвилин.

СПОРТ

«Погляд»

БОКС

Привезли шість золотих нагород зі Львова

● Чернівецькі боксери з тренером Олександром Погодіним. Фото AFP

▪ 21-24 листопада у Львові відбувався третій Всеукраїнський турнір з боксу на Кубок Шувару. У ньому взяли участь 148 боксерів. Чернівецьку область представляли вісім спортсменів. - Чернівчани показали цікавий бокс та завоювали призові місця. Золоті нагороди здобули Роман Борщ (36 кг, «КолізейМашзавод», ФСТ «Колос») та Ратмір Турчинов (44,5 кг, «Варяг»), Клим Вадим (41,5 кг, Вижниця), Юрій Томюк (34,5 кг, Вижниця). Срібними призерами

стали Степан Вигнан (48 кг, «Колізей-Машзавод» ФСТ «Колос») та Валентин Гермаківський (Вижниця). Також у змаганнях брали участь Данил Чубов та Назар Паньків, але до фіналу вони не пробились, – каже тренер з боксу Едуард Погодін. – Загалом рівень спортсменів зростає, вони прогресують. Сподіваємось, хтось із них потрапить на чемпіонат Європи 2015 року. Наразі ж наступні старти – це Міжнародний юнацький турнір в Одесі, що відбудеться в грудні.

КАРАТЕ • ЧЕМПІОНАТ УКРАЇНИ

Чернівецькі каратисти – треті в Україні Чернівці вперше приймали комплексний чемпіонат України з карате-до WKF

обласної федерації карате Рус-

лан Білоскурський, – В індивідуальному заліку перемогу ▶ здобув Євген Мотовилін у категорії понад 84 кг, а серед кадетів першим став Олександр Карась. Також серед дорослих Євгенія Шехтер (до 68 кг) стала другою, а третє місце посіли Ольга Пуканова (до 61 кг) – 3 місце, Валерій Чоботар (до 84 кг), Максим Юрчак (понад 84 кг) та Микита Ончуленко (понад 84 кг). Серед дорослих перше загальнокомандне місце здобула Львівська область, друге – Одеська, а чернівчани посіли третю сходинку. А ось серед

КОРОТКО РУКОПАШНИЙ БІЙ

На Кубку України з рукопашного бою в Одесі, в якому взяли участь близько ста спортсменів, буковинці здобули десять нагород різного ґатунку. В особистому заліку у фул-контакті «золото» здобули Юрій Озорович (90 кг, КДЮСШ) та Анатолій Журахівський (70 кг, КДЮСШ), друге місце посіли Олег Мандрик (90 кг, КДЮСШ), Іван Зварич (70 кг, КДЮСШ), а бронзовими призерами чемпіонату стали Тарас Мандрик (+90 кг, КДЮСШ), Сергій Раков (80 кг, «Україна»), Ігор Лютак (65 кг, «Колос»), Арсен Гешко (60 кг, КДЮСШ). А у лайт-контакті чернівчани Василь Гуцул (80 кг, КДЮСШ) та Іван Зварич (70 кг, КДЮСШ) посіли третю сходинку. Двоє спортсменів Юрій Озорович та Анатолій Журахівський виконали норматив майстра спорту України. У загальнокомандному заліку у номінації фул-контакт (повний контакт) Чернівецька область виборола 2 місце, програвши лише 2 бали дніпропетровцям. На третьому місці «Київ-1», а четвертою стала ще одна команда з Буковини. У лайт-контакті (легкий контакт) буковинці посіли 4 місце.

КІКБОКСИНГ Привезли шість нагород в Словенії

ершого дня 35 комплектів нагород розігрували серед кадетів, юніорів і молоді, а другого дня в майстерності змагалися дорослі в 16 номінаціях. Участь у чемпіонаті взяли 350 спортсменів з 14 областей України та Києва. Буковину представляли понад шістдесят спортсменів з клубів «Дзаммай», «Тай-сен», «Максимум» і «Лідер». - Якщо говорити про виступи чернівчан, слід відзначити, що у фінальному блоці чоловіки здобули перемогу у командному куміте – це найпрестижніший вид змагань. До чоловічої збірної області у командному куміте включені Євген Мотовилін, Валерій Чоботар, Максим Юрчак, Микита Ончуленко та Роман Гаргаун. Також Чернівецька команда здобула перемогу в командному кате. В ньому змагалися Олександр Сергєєв, Горобець та Микола Мельничук, – розповідає віце-президент Чернівецької

27 листопада 2014 р., №48 (755)

Днями у Маріборі (Словенія) завершився чемпіонат Європи з кікбоксингу WAKO, в якому взяли участь 800 спортсменів із 35 країн. Українські спортсмени показали хороший результат та вибороли шість медалей. Чемпіонами стали Олександр Желепа (до 94 кг) та Володимир Демчук (до 69 кг). «Срібло» здобули Іван Грищук (до 79 кг) та Артем Білов (до 84 кг). А дві бронзові нагороди отримала Катерина Гладка.

БОКС ● Каратисти з усієї України змагалися в розділі куміте. Фото автора кадетів, юніорів та молоді першими так само стали львів’яни, другими – одесити, третє місце посіла київська команда, а чернівчани стали четвертими. - Троє спортсменів з Чернівців входять до складу національної команди – це вагомий внесок у склад збірної України. Адже лише з чотирьох областей спортсмени спромоглися потрапити в національну команду – це Львів, Одеса, Київ та Чернівці. Тож чернівецьке карате входить до числа тих,

Зараз у чернівецьких каратистів починається активна підготовка до чемпіонату Європи серед кадетів що формує національну збірну України, – каже президент Української федерації карате Сергій Левчук.

Зараз у чернівецьких каратистів починається активна підготовка до чемпіонату Європи серед кадетів, юніорів та молоді, який відбудеться в лютому у Швейцарії. І основна підготовка – це дорослі спортсмени, чемпіонат Європи, який буде проходити в березні в Туреччині.

ВРАЖЕННЯ ВІД ЗМАГАНЬ Євген Мотовилін, 1 місце

Сил було не так вже й багато. Адже напередодні ми лишень повернулися з чемпіонату світу. Тому можна сказати, що цей турнір дався дуже важко. Попередні бої за вихід до фіналу були не надто складними, що дало змогу трохи розслабитися. Та психологічна напруга таки дається взнаки, коли є вболівальники, вихованці та їхні батьки. Тому у фіналі вирішив не ризикувати, виконав завдання і виборов перше місце. Загалом чернівецька команда досить сильна, троє наших спортсменів входять у національну збірну, і тому ми були впевнені, що зможемо перемогти. Євгенія Шехтер, 2 місце

Звичайно ж, у таких змаганнях здобувається досвід. І тут відіграє роль не так вік, як техніка, її виконання та вміння застосовувати. Моя суперниця була старшою, вищою. А габарити суперника треба враховувати і, відповідно, міняти тактику бою. На цьому чемпіонаті я здобула «срібло». Думаю, другий етап зможу пройти краще. Надалі буду наполегливо тренуватися і сподіваюся, що наступного разу посяду вже перше місце.

Ломаченко знову став чемпіоном Український боксер Василь Ломаченко провів перший захист чемпіонського титулу за версією WBO, розгромивши Чонлатарна Пірійяпіньо із Тайланду. Отримавши травми в ході бою, Ломаченко однією рукою переграв супротивника, перемігши одноголосним рішенням суддів – 120:107. Бій пройшов з великою перевагою Ломаченка. В кінці четвертого раунду українець відправив свого суперника в нокдаун, але, щоб завершити бій достроково, у нього залишалося лише 10 секунд, і Пірійяпіньо вдалося вистояти, а потім швидко відновитися за перерву. Для таїландця цей нокдаун став першим у кар’єрі. У сьомому раунді Василь травмував ліву руку і у зв’язку з цим був змушений переключитися на роботу тільки здоровою – правою рукою. Тим не менш, навіть ураховуючи цю ситуацію, Ломаченко впевнено контролював поєдинок і довів його до перемоги. Згідно зі статистикою, Ломаченко завдав 268 ударів у голову суперника проти 86 точних ударів Чонлатарна Пірійяпіньо. «З цього моменту я хочу битися тільки з чемпіонами, починаючи з Ніколаса Уолтерса. Аккерман і Україно, – це все для вас», – сказав після бою Ломаченко.

27 листопада 2014 р., №48 (755)

СПОРТ

www.vidido.ua

ФУТБОЛ ЛІГА ЧЕМПІОНІВ

«Шахтар» поступився «Атлетику» з рахунком 0:1

● Поки що футболісти, які залишилися в команді,

продовжують тренування. фото автора

ФСК «Буковина», як валіза без ручки Новий президент клубу Сергій Гринюк пообіцяв вивести клуб з кризи

би «Буковина» могла не просто існувати, але й потужно виступати в чемпіонаті України,потрібен грошовитий ін-

Наразі доля ФСК "Буковина" вирішується. Все залежить від погашення боргу та наявності інвесторів

▶ вестор. Наразі до кінця 2014 року команда повинна повернути всі борги ПФЛ. У разі несплати внесків на клуб може бути накладено вето на реєстрацію та заявку футболістів на другу частину чемпіонату. - Зараз у «Буковині» не так все сумно, як було ще тижнів два тому. Цей клуб втратив півроку. Ті люди, які влітку прийшли до керівництва футбольного клубу, виявилися, м’яко кажучи, неспроможними утриПРЕМ’ЄР-ЛІГА «Динамо» здолало «Металург» з рахунком 2:4

мувати «Буковину». Те, що вони обіцяли, не виконали. Тому команда стояла на межі зняття зі змагань. Зараз у Чернівцях утворилася група бізнесменів, які вирішили підставити клубу плече. Як наслідок, навіть перед ПФЛ клуб розпочав погашати борги. Це невеликі суми – від десяти до двадцяти тисяч, але вони їх перераховують щодня. З іншого боку, справи «Буковини», а також тернопільської «Ниви», досі перебувають у КДК

У матчі 13 туру Прем’єр-ліги київське «Динамо» зустрічалося із запорізьким «Металургом». Перший гол «динамівці» забили на 41 хвилині, після паса Ленса відзначився Ярмоленко. На 49 хвилині Платон пробив низом у ближній кут від воротаря, таким чином зрівняв рахунок. Спочатку на 56 хвилині хорват поборовся у центрі поле за м’яч і віддав пас на Ленса, котрий добіг до карного майданчика і відправив м’яч у кут воріт господарів. А на 62 хвилині забив Велозу. Після третього гола «Металург» почав грати мляво і спроб кардинально змінити хід гри не робив. «Динамо» так само уповільнило гру і продовжувало в урівноваженому темпі. На 72 хвилині господарям таки вдалося забити ще один гол. Проте вирівняти рахунок їм не вдалося. А на третій доданій хвилині матчу Ленс пробив у верхній кут воріт, і м’яч від руки Орелесі, зрикошетив і залетів у сітку. Гра завершилась з рахунком 2:4 на користь киян.

ФФУ, і їх вже двічі штрафували, оскільки вони неодноразово порушували регламентні норми. Як буде далі – незабаром дізнаємося, – каже президент ПФЛ України Сергій Макаров. Президент «жовто-чорних» Сергій Гринюк визначив кілька основних акцентів, котрі будуть впроваджувати найближчим

часом. План очільника «Буковини» містить такі позиції:

1. Продаж абонементів на сезон

за ціною 150 грн. Такий хід збільшить постійне число вболівальників на трибунах.

2. Ремонт освітлення на стадіоні, завдяки чому поєдинки можна проводити ввечері.

Популяризація футболу в районних центрах Чернівецької області. Пан Сергій має на меті започаткувати підвозити вболівальників на автобусах, котрі не мають змоги своїми силами дістатися на матч «Буковини».

Залучення нових спонсорів в команду.

5. Проведення товариських

матчів з такими іменитими командами, як «Шахтар», «Динамо», та зарубіжними клубами.

25 листопада донецький «Шахтар» зіграла з іспанським «Атлетиком». Українці зіграв таким складом: 30. П’ятов, 33. Срна, 5. Кучер, 44. Ракицький, 13. Шевчук, 6. Степаненко, 17. Фернандо (Фред, 77), 29. Тейшейра, 20. Коста (Марлос, 67), 28. Тайсон (Бернард, 71), 9. Адріано. Зустріч розпочалася за класичним сценарієм, коли «гірники» на правах господаря володіли ініціативою на старті першого тайму, але гості ближче до середини вирівняли гру. В першому таймі «Шахтар» хоч і мав перевагу, проте, жодного м’яча у ворота суперника так і не забив. У другій половині гри суперники додали у швидкості, і гра почала проходити від воріт до воріт. Гірники відразу ж створили декілька моментів, але Коста, Адріано і Тейшара сьогодні не змогли скористатися моментами, які у них були. А баски свій шанс не втратили, і Сан Хосе після подачі зі штрафного на 69 хвилині відкрив рахунок. Після пропущеного м’яча донеччани пожвавились. Луческу випустив на поле Малоса, Бернарда та Фреда, але й це хоча би зрівняти рахунок не допомогло. Матч так і завершився з рахунком 0:1 на користь іспанців. У нас непроста ситуація, всі свої поєдинки ми проводимо на виїзді. Наш вихід у наступний етап Ліги Чемпіонів – це, звичайно, ні для кого не сюрприз. Вважаю, ми досягли непоганого результату. От тільки, на жаль, сьогодні не порадували наших уболівальників, – сказав капітан «Шахтаря» Даріо Срна. – І, скажу чесно, цього разу ми не грали у свій футбол. "Атлетик" добре нас вивчив, це був один з їхніх найкращих матчів у турнірі.

Рефері не призначив очевидний пенальті, але це спорт, це життя, просто треба жити далі. Звичайно, прагнули зайняти перше місце у групі, але лідерство ми втратили ще у домашньому поєдинку з "Порту". У нас великий потенціал, нам просто треба грати у свій футбол. Зараз "Шахтар" перебуває у важкій ситуації, тим не менше, нам вдалося вийти у наступний етап турніру. Це для нас важливо, адже ми піднімаємо український футбол. Кажуть, там все-таки мав бути одинадцятиметровий. Претензії є, але вже нічого не змінити. Якщо я скажу, що нам однаково грається й у Львові, й у Донецьку, то я обману сам себе. Є різниця. Проте дуже вдячні, що тут нас підтримують у кожному матчі. Але все-таки хочеться додому. Тренер також прокоментував гру команди. - Сьогодні виграв "Атлетик", мої вітання. Ми були трохи розслаблені після матчів з "БАТЕ". В Атлетика було більше мотивації. Іспанці пресингували і добре оборонялися. Вони використали стандартні положення. П’ятову було варто в цьому моменті (коли забивали гол. Прим. Чемпіона) вийти з воріт, а не залишатися на лінії. До того ж не втримав гравця Ракицький, – каже головний тренер «Шахтаря» Мірча Луческу. – У нас також були гарні моменти і в Кости, і Тейшейри. До того ж незрозуміло, чому суддя не поставив у ворота Атлетико чистий пенальті. Це бачив увесь стадіон і гравці, але не суддя. Нам не дають пенальті, лише один був у матчі з АПОЕлем. Звичайно, незадоволений цим результатом, але добре, що вийшли з групи і будемо готуватися взимку до плей-оф.

6. Побудова команди в основному із місцевих футболістів.

«Екс-буковинці» Палагнюк забив «Арарату»

Троє «буковинців» зіграли в «Нафтані»

Андрій Мельничук – у «Динамо»

Платон забив у ворота «Динамо»

Нападник Василь Палагнюк та півзахисник Борис Орловський зіграли у складі вірменської команди «Гандзасар», котра у 14 турі чемпіонату Вірменії перемогла з рахунком 1:0 єреванський «Арарат». Єдиний гол на 76 хвилині зустрічі забив буковинець Василь Палагнюк. Варто зазначити, що у чемпіонаті Вірменії буковинець відзначився вшосте.

36-річний воротар Андрій Мельничук і далі виступає за команду «Динамо» (Самарканд). Буковинець зіграв 23 матчі, в яких пропустив 31 гол, провів 6 «сухих» зустрічей та заробив 6 попереджень. Неодноразово Андрія Мельничука визнавали кращим гравцем турів та найкращим футболістом матчу чемпіонату Узбекистану.

Екс-футболісти «Буковини» Руслан Гунчак, Олег Керчу та Євген Сантрапинських у 31 турі футбольного чемпіонату Білорусі граютьу складі команди «Нафтан» (Новополоцьк). Нещодавно команда зіграла вдома внічию 1:1 з мінським «Динамо». У основі «Нафтану» грав лише досвідчений Руслан Гунчак та Євген Сантрапинських, котрий вийшов на заміну на 90 хвилині матчу.

Екс-гравець «Буковини» нападник Руслан Платон у складі «Металурга» відзначився у воротах нинішнього лідера чемпіонату України київського «Динамо». Гравець провів на полі 80 хвилин, після чого його замінили. Для Платона це другий гол нинішнього сезону, перший гол Руслан забив у ворота харківського «Металіста».

● Футболісти «Шахтаря» не змогли переграти іспанців. Фото AFP

ММА

Українці відзначилися на чемпіонаті Європи Українська команда повернулася з чемпіонату Європи зі змішаних єдиноборств ММА, що відбувся в Азербайджані в Баку. У ньому взяли участь спортсмени з 14 країн. Срібними призерами змагань стали Андрій Мавродієв та Максим Мазенко. А «бронзу» вибороли Ельнур Велієв і Андрій Ковальов. Над темою працювала Уляна ДЕЛІКАТНА

КУЛЬТУРА

«Погляд»

● Троє романтиків з гурту «Авіатор» обіцяють на своєму концерті здивувати глядачів умисною грою контрастів. Фото facebook.com

Десятиліття «Авіатор» відзначить «Еволюцією» отуючись до підсумку десятилітньої творчої діяльності, учасники «Авіатора» вирішили зробити щось кардинально інше. Аби це було досі небачене в Україні шоу європейського масштабу. Тому шоу-концерт «Еволюція» міститиме

комп’ютерні й анімаційні ефекти, 3D-графіку, багато світла і чимало екранів. Цікавинкою заходу має стати те, що життя закулісся перенесуть на сцену. Зокрема учасники гурту – Ігор Воєвуцький, Андрій Сторож і наш земляк Дмитро Тодорюк – не лише заспівають нові композиції і відомі хіти, але й попрацюють відеооператорами, аби продемонструвати глядачеві те, що зазвичай приховано від публіки. За словами режисера шоуконцерту «Еволюція» Дмитра

АНОНСИ

ТЕЛЕШОУ • ФІНАЛ

Столичний концерт гурту заплановано на 18 грудня у Палаці «Україна»

Ципердюка, у них заготовлено

чимало оригінальних знахідок. Мовляв, троє романтичних хлопців виступатимуть на тлі індустріальних декорацій, що схожі на завод. – Це буде умисна гра контрастів, як на fashion-show світових кутюр’є, які полюбляють у закинутому цеху влаштувати показ Louis Vuitton, – уточнює режисер. Він переконує, що нове шоу буде якісним і відповідатиме рівню виступів європейських і світових зірок.

«Скрябін» заспіває усі хіти за 25 років У четвер, 27 листопада, до Чернівців приїде відомий український гурт «Скрябін» з ювілейним концертом «Всі хіти за 25 років!». Розпочнеться подія о 19.00 в розважальному комплексі «Dolce club». Вартість квитків від 99 до 150 гривень.

У неділю – фестиваль імені Н. Яремчука З нагоди відзначення 63-тьої річниці від дня народження нашого земляка, відомого українського співака, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, народного артиста України Назарія Яремчука 30 листопада, о 13.00, у приміщенні Чернівецької обласної філармонії відбудеться міський фестиваль української сучасної естрадної пісні імені Назарія Яремчука. Серед учасників цієї події будуть музичні колективи, вокальні ансамблі та виконавці, в репертуарі яких є твори сучасних українських композиторів та пісні з репертуару Назарія Яремчука.

● На підопічних К. Меладзе чекає дуже багато роботи, без вихідних і свят. Фото vk.com

Лише один українець потрапив до Меладзе Решта учасників нового бойз-бенду – з Російської Федерації та Казахстану

Про початок кастингів для чоловіків із СНД у серіаліті «Хочу до Меладзе» було оголошено навес28 листопада, о 18.30, в залі Черніні. Буквально за декілька місяців вецької обласної філармонії відшоу стартувало в ефірі каналу будеться концерт Чернівецького «Україна» (також його транслюакадемічного симфонічного оркестру. вали у Казахстані, Білорусі та У програмі – виконання творів анРосії). А минулої неділі, 23 листоглійського композитора сера Едварда пада, відбувся фінал проекту. За Ельгара під диригуванням запрошейого результатами, до музичноного із Великобританії диригента Пау- го продюсера Костянтина Мелаля Генрі. Окрім того, одну композицію дзе, а саме у новоспечений гурт оркестр відтворить з участю солістки «М-бенд», потрапили четверо з Ужгорода Олесі Матей. Загалом, вокалістів: Артем Піндюра (Укратворці проекту запевняють, що це їна), Анатолій Цой (Казахстан), буде приголомшлива українська Микита Кіоссе (Молдова, зараз –

Симфонічний оркестр підготував прем’єру

прем’єра. Вартість квитків від 30 до 50 гривень.

РФ), Владислав Рамм (РФ). Свого часу амбіційний Костянтин Меладзе розповідав, що планує виростити такий чоловічий гурт, який зможе перевершити іменитих «Backstreet Boys». Проте, яким насправді буде нове породження знаного продюсера – покаже час. А наразі хлопці записали дебютну російськомовну композицію «Вона повернеться». – Зараз головне завдання – скласти концертну програму, пошити костюми, зняти кліпи і записати пісні. Робота тільки починається. У хлопців буде зовсім маленька відпустка, а потім – дуже багато роботи, причому без вихідних і свят, – констатував К. Меладзе. Сторінку підготувала Ольга ШУПЕНЯ

27 листопада 2014 р., №48 (755)

27 листопада 2014 р., №48 (755)www.vidido.ua

Лисиці вийшли з лісу Переносники небезпечних хвороб дедалі частіше з’являються у населених пунктах Ірина БЄЛОВА ✉ belova.irina88@mail.ru

▪ Цьогоріч лисиці дедалі частіше з’являються у населених пунктах. Якщо для селян це звичне явище, то мешканців райцентрів це лякає. Свідками прогулянок лисиць вже неодноразово ставали мешканці Сторожинця, і навіть Садгірського району Чернівців. - Побачили лиса просто у центральному парку. Спочатку подумали, що собака, але освітлення там яскраве, тож зрозуміли, що це дикий звір. Люди зібралися, почали знімати на мобільні телефони, наче розвагу, мало хто розуміє, що лисиця – небезпечна тваринка, яка переносить сказ, - розповідає сторожинчанка Людмила. – Але що робити і куди звертатися, якщо біля своєї оселі чи просто надворі побачив лисицю, ніхто не знає. Головний мисливствознавець обласного УТМР Любомир Синятович пояснює, що від-

стрілювати лисиць у межах населеного пункту заборонено. Можна тільки за межами, ▶ не менше ніж 200 метрів від будівель. На території лісових угідь відстрілом шкідників займаються єгері впродовж усього року. Мисливці ж можуть робити це тільки у визначений період – у кінці мисливського сезону. Цьогоріч це з 11 січня для усіх районів, і з 18 січня для Сторожинецького, Кельменецького та Глибоцького районів. Для відстрілу потрібен дозвіл обласного управління лісового та мисливського господарства, далі розпорядник полювання формує спеціальні бригади мисливців, не більше 20 осіб, які і винищують лисиць та диких собак. За словами заступника на-

● Мисливцям дозволено відстрілювати лисиць тільки з середини січня. Фото з архіву «Погляду»

чальника відділу Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства Василя Гав’юка, у межах міста

виловом та відстрілом лисиць мають займатися комуналь-

Винищувати лисиць у межах міста заборонено, цим можуть займатись тільки комунальні служби ні служби, тож якщо людина побачила дику тварину, може звертатися саме до них. - Відстрілювати лисицю дозволено і тепер під час полювання на інших тварин, утім мисливці хочуть вполювати ціннішу здобич, - зізнається пан Василь. – Звичайно, потрібен дозвіл управління. Виловлювати хижаків у містах уповноважені комунальні служби. У селах таких служб немає, тож зазвичай цим займається сільська рада, або просто люди, які, за законом робити цього не мають права. Тож виходить, що навіть якщо

лисиці ходитимуть табунами у селах, винищувати їх не можна, бо за це ще оштрафують. Та мисливці запевняють, якщо ви натрапили на тварину, боятися її не слід, адже вона ще дужче боїться вас і відразу втече. У будь-якому разі підходити близько і контактувати категорично заборонено. Тварина може бути переносником сказу. В. о. начальника головного державного санітарного лікаря у Чернівецькій області В’ячеслав Чернявський повідо-

мив, що за останні десять місяців в області не зареєстровано жодного випадку сказу. З приводу ушкоджень, заподіяних бродячими або дикими тваринами, звернулися 1229 осіб, з них 388 – діти віком до 18 років. Нагадуємо, що на сьогодні ліків від сказу не існує, укушеним проводять щеплення. Якщо його зробити вчасно, відразу після укусу, впродовж інкубаційного періоду, це врятує життя.

ПОГОДА ▶ Буде сухо

і холодно

27 листопада буде сонячно. Температура повітря вдень становитиме -2°, вночі, – -5°. 28 листопада погода буде хмарною, однак без опадів. Вдень буде до -3°, вночі – -6° градуси. 29 листопада у Чернівцях хмарно з проясненнями. Температура повітря вдень становитиме -2°, вночі – -5° градуси. 30 листопада буде сонячно і без опадів. Вдень температура повітря буде 2, а вночі – 4 градуси нижче за нуль. 1 грудня день загалом буде сонячним, лише іноді буде хмарно. Без опадів. Температура повітря вдень становитиме -1 градуси, вночі – -3. 2 грудня у Чернівцях день буде похмурим і холодним. Вдень температура повітря становитиме 5 градусів нижче за нуль, вночі – -3 градуси. 3 грудня ясна погода порадує нас вдень, але ненадовго, весь інший час небо буде вкрите хмарами. Без опадів.

▶ Четвер 27.11 Вночі -5°С, вдень -2°С ясно

▶ П’ятниця 28.11 Вночі -6°С, вдень -3°С хмарно

▶ Субота 29.11 Вночі -4°С, вдень -2°С хмарно

▶ Неділя 30.11 Вночі -4°С, вдень -2°С хмарно

▶ Понеділок 1.12 Вночі -3°С, вдень -1°С хмарно

▶ Вівторок 2.12 Вночі -4°С, вдень -3°С хмарно

▶ Середа 3.12

МАГНІТНІ БУРІ

Вночі -4°С, вдень -3°С хмарно

29 листопада: з 04.00 до 11.00

Зареєстровано управлінням з питань інформаційної політики та преси ОДА Свідоцтво ЧЦ № 268 від 17.03.2004 р. Газета виходить раз на тиждень: четвер.

Засновник: Рада засновників. Головний редактор Сергій Ключук. Редактор Володимир Бобер. Видавець Тетяна Ковальчук. Адреса редакції: 58029, м. Чернівці, проспект Незалежності, 96, 6-й поверх E-mail: poglyad.chn@gmail.com

Телефони: з питань передплати: 52-32-06, ks_vidido@ukr.net реклама: 520-111. Редактор: 522-311, Журналісти: 522-080 Редакція не завжди поділяє позицію авторів

публікацій. Відповідають за достовірність фактів автори. Спілкування з читачами тільки на сторінках газети. Матеріали з позначкою опубліковані «на правах реклами». Газету надруковано у друкарні ПП Ключук С. М.

м. Чернівці, вул. Заводська, 37в Підписано до друку 26.11.2014 р. Замовлення № 142 Наклад* 16000 Відповідальна за випуск Юлія Хорошун

*Тираж складено за попереднім замовленням реалізаторів газети та за інформацією Агенції передплати і кур’єрської доставки

«Погляд»

27 листопада 2014 р., №48 (755)

ПРОМИСЛОВІ ТОВАРИ

Гуртівня будівельних матеріалів «КАМ’ЯНІ ЧЕРНІВЦІ» ПРОДУКТИ ХАРЧУВАННЯ

Справжня унікальна закарпатська вода

Запрошуємо до участі

(0372) 520-111, reklama@vidido.ua

Детальніше на сайті vidido.ua