Olena Zamura
“Great Madman” Death and Mortality in Hetmashchyna of the Eighteenth Century
Kyiv K IS Press 2014
Олена Замура
«Великий шаленець» Смерть і смертність у Гетьманщині ХVІІІ століття
Київ Видавництво «КІС» 2014
УДК: 314:14:930:[316.334.55]:94(477) «1648/179» ББК: 60.73(4Укр) З 26 Затверджено до друку Вченою радою Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка (протокол № 4 від 25 листопада 2013 р.) Рецензенти: В.М. Горобець, доктор історичних наук, професор, завідувач сектору соціальної історії Інституту історії України НАН України. В.Л. Маслійчук, кандидат історичних наук. Замура Олена З 26 «Великий шаленець»: смерть і смертність в Гетьманщині XVIII ст.: монографія / О.Ю. Замура. — К.: К. І. С., 2014. — 240 с. ISBN 978-617-684-072-5 Монографія присвячена смертності православного населення Гетьманщини в середині ХVІІІ ст. У дослідженні зроблено наголос на провідній ролі екзогенної групи факторів смертності в традиційних суспільствах, обчислено й проаналізовано особливості показників смертності мешканців полкових сіл. Наведені підрахунки здійснено за допомогою історико-демографічних методів на основі даних джерел фіскального (Генеральний опис Лівобережної України 1765–1769 рр.) та церковного (метричні книги, сповідальні розписи) обліку населення. Конфлікт між православною есхатологією і суспільною жалобною практикою розглянуто через призму актових матеріалів Переяславської духовної консисторії, духівниць представників козацької еліти та етнографічних джерел. Для спеціалістів в галузях соціальної історії, історичної демографії, культурології, викладачів, аспірантів, студентів. УДК: 314:14:930:[316.334.55]:94(477) «1648/179» ББК: 60.73(4Укр) Видання здійснено завдяки дослідній дотації Канадського інституту українських студій (КІУС) Альбертського університету (з Меморіального фонду імені Нестора Печенюка) Обкладинка: фреска «Тріумф смерті», Ораторіо деї Дішіпліні (м. Клузоне, Ломбардія, ХV ст.). ISBN 978-617-684-072-5
© О.Ю. Замура, 2014
5
Зміст Перелік скорочень. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6 Передмова. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8 Р О ЗД І Л 1. Історіографія та джерела . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 14 1.1. Історіографія. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 14 1.2. Джерельна база. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 28 Р О ЗД І Л 2. Що впливало на смертність в Гетьманщині ХVІІІ ст.. . . 54 2.1. Простір і клімат . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 54 2.2. Основа раціону.. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 59 2.3. Інфекційні захворювання.. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 64 2.4. Хворі й немічні. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 72 2.5. Небезпечне дитинство.. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 84 Р О ЗД І Л 3. Смерть очима історичної демографії. . . . . . . . . . . . . . . . . . 98 3.1. Показники рівня смертності й демографічні кризи . . . . . . . . . 98 3.2. Очікувана тривалість життя. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 115 3.3. Тип вікової структури. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 123 3.4. Народжуваність і природний приріст . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 127 Р О ЗД І Л 4. Жалобні практики. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 136 4.1. «Добра» смерть. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 136 4.2. «Зла» смерть. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 142 4.3. Поховальний церемоніал. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 156 Післямова. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 175 Словник термінів. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 179 Бібліографія. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 183 Додатки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 203 Summary. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 230 Покажчик. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 231
6
«Великий шаленець»: смерть і смертність в Гетьманщині ХVІІІ ст.
Перелік скорочень Держархів Полтавської обл. ДЭС див. дод. ЭС ЕІУ ЕВ ІП ІР НБВУ КА КМЭ коп. КС мал. Наукові записки Наукові праці ООН ПСЗРИ ПУАК руб. СВ СВП Соціум СЛ
Державний архів Полтавської області Демографический энциклопедический словарь дивись додаток (додатки) Энциклопедический словарь в 86 книгах и 4 дополнениях Ф. А. Брокгауза и И. А. Эфрона Енциклопедія історії України у 10 т. Етнографічний вісник Історична пам’ять Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського НАН України Київська Академія Краткая медицинская энциклопедия в 3 т. копійка (копійок) Київська старовина / Киевская старина малюнок Наукові записки. Збірник праць молодих вчених та аспірантів / Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету Організація Об’єднаних Націй Полное собрание законов Российской империи Полтавская ученая архивная комиссия рубль (рублів) Средние века статево-вікова піраміда населення Соціум. Альманах соціальної історії Сіверянський літопис
Перелік скорочень СХИФО табл. УАЩ УІЖ УМ УІЗ ЦДІАК України APH KHKM LPS PDP
7 Сборник Харьковского ИсторикоФилологического общества таблиця Український археографічний щорічник Український історичний журнал Україна модерна Український історичний збірник Центральний державний історичний архів України, м. Київ Acta Polonial Historica Kwartalnik Historii Kultury Materialnej Local Population Studies Przeszłość demograficzna Polski
8
«Великий шаленець»: смерть і смертність в Гетьманщині ХVІІІ ст. Смерть — великий шаленець Данило Братковський
Передмова Оновлення дослідницької парадигми в сучасній українській історіографії на засадах системного й міждисциплінарного підходів зумовило зацікавлення науковців проблемами демографічної поведінки та шлюбно-сімейних відносин1. З огляду на те, що головним чинником, який забезпечує існування людського суспільства, є безперервний процес відтворення населення, така увага є цілком виправданою. Водночас стала тенденція до антропологізації сприяє пожвавленню цього інтересу. Разом з тим наслідком численних «бунтів», які тривали у світовій гуманітаристиці протягом ХХ ст., стало зацікавлення світосприйняттям людини, її цінностями, уявленнями, страхами, переконаннями. Почалося дослідження нетрадиційних для історіографії тем, пов’язаних із найінтимнішими сферами буття людини, — дитинством, сім’єю, коханням, шлюбом, сексуальністю, хворобами, старістю. У цьому контексті увагу представників гуманітарних наук привернула й проблема сприйняття смерті в ранньомодерному соціумі. Поступово утвердилося переконання, що припинення людського життя — це не лише біологічне явище, адже, як слушно зауважили сучасні українські дослідники, «смерть «розпаковує» приховані смисли життя»2. У зв’язку з цим її варто розглядати як соціокультурний феномен, бо сприйняття смерті змінюється залежно від рівня розвитку суспільства3. У домодерній Європі смертність була одним з найважливіших компонентів демографічного зростання, який визначав основні параметри існування всього соціуму (режим відтворення населення; середню очікувану тривалість життя новонароджених; кількість дітей, які досягали статевої зрілості; середню тривалість першого й повторних шлюбів). Враховуючи те, що одним з основних компонентів демографічного зростання населення є смертність, поглиблене дослідження останньої видається ак1
2
3
Волошин Ю. Сучасні історико-демографічні дослідження ранньомодерного українського суспільства: методологічний дискурс // ІП. — 2007. — № 1. — С.17. Кісь Р., Маєрчик М., Кісь О. Переднє слово // Студії з інтегральної культурології. 1. THANATOS. Спецвипуск «Народознавчих зошитів». — 1996. — № 1. — С. 6. Савельев Ю. О биологических симулякрах в социокультурном развитии. Смерть и гендер от архаики к постмодерну // Логос. — 2005. — № 2. — С. 251.
Передмова
9
туальним, надто ж за відсутності спеціальних праць, які б стосувалися механізмів функціонування смертності в ранньомодерному українському суспільстві ХVІІІ ст. Не буде перебільшенням сказати, що для сучасних українських дослідників люди Гетьманщини залишаються незвіданими, так само як для західноєвропейських географів епохи Просвітництва незвіданими були її землі4. Отож, метою запропонованого до уваги дослідження був комплексний аналіз впливу екзогенних факторів і демографічних наслідків смертності на процес відтворення населення Гетьманщини ХVІІІ ст. Об’єктом дослідження обрано сільське населення Переяславського полку в середині ХVІІІ ст. Предметом дослідження виступає смертність сільського населення Переяславського полку в середині ХVІІІ ст. як демографічний та соціокультурний феномен. Робота над монографією передбачала розв’язання низки дослідницьких завдань: – вивчити стан розробки проблеми в історіографії; – проаналізувати інформаційний потенціал статистичних джерел обліку сільського населення Переяславського полку середини ХVІІІ ст. задля вивчення екзогенних факторів і демографічних наслідків його смертності; – встановити місце екзогенних факторів серед чинників, від яких залежав рівень смертності мешканців досліджених сіл; – визначити особливості демографічних наслідків, спричинених показниками смертності населення досліджених сіл, порівнявши їх з аналогічними даними для Західної та Центрально-Східної Європи; – дослідити реформування поховальних практик сільського населення Переяславсько-Бориспільської єпархії, спричинене інкорпорацією Гетьманщини до складу Російської імперії. У той же час існує декілька серйозних перепон, які ускладнюють здійснення історико-демографічних досліджень суспільства Гетьманщини. По-перше, тут досить пізно, у порівнянні з католицькими та протестантськими країнами Європи, й з великими труднощами було запроваджено метричний облік населення5. По-друге, оформлення метричних запи4
5
Вулф Л. Винайдення Східної Європи. Мапа цивілізації у свідомості епохи Просвітництва / Пер. з англ. С. Біленького за уч. Т. Цимбала. — К.: Критика, 2009. — С. 261. Дмитренко В. А. Матеріали церковного обліку населення Київської та ПереяславськоБориспільської єпархій як джерело з соціальної історії Гетьманщини ХVІІІ століття: дис… кандидата іст. наук : 07.00.06 / Дмитренко Віталій Анатолійович. — К., 2010. — С. 36–50.
10
«Великий шаленець»: смерть і смертність в Гетьманщині ХVІІІ ст.
сів протягом усього XVІІІ ст. майже повсюдно відбувалося неналежним чином, часто не відповідало вимогам формуляру, особливо, коли йшлося про фіксацію віку облікованої особи6 або факту смерті7. По-третє, після переходу до державної реєстрації актів цивільного стану правила зберігання метричних книг в архівах передбачали можливість порушення цілісності раніше єдиного екземпляра, доповнення його записів аркушами з іншого екземпляра та знищення дублету8. Крім того, для підрахунку основних демографічних показників (загальних коефіцієнтів народжуваності, смертності, природного приросту, коефіцієнтів дитячої смертності, очікуваної тривалості життя) обов’язково потрібно встановити загальну кількість досліджуваного населення, а метричні книги такої інформації не містять. Це означає, що необхідно ще знайти матеріали церковного або фіскального обліку населення, які б фіксували дані про загальну кількість облікованого населення протягом досліджуваного періоду. Усі вище перелічені обставини надають особливої цінності кожному екземплярові метричної книги, який відповідає переліченим критеріям (цілісність екземпляра, хронологічна послідовність записів, обов’язкове зазначення віку усіх облікованих осіб, можливість встановити загальну кількість населення в парафії). У нашому випадку цим пояснюється той факт, що в монографії увагу зосереджено на певних селах саме Переяславського полку. Хронологічні рамки дослідження обмежені періодом існування Переяславсько-Бориспільської єпархії (1733 — 1785 рр.), оскільки обліковані особи були приписані саме до її парафій. Територіальні межі дослідження охоплюють три села Березанської (Ветове, Лук’янівку) та Першої Полкової (Войтівці) сотень Переяславського полку, які відповідно розташовувалися в Басанській (Ветове), Бориспільській (Войтівці) та Баришевській (Лук’янівка) протопопіях Переяславсько-Бориспільської єпархії. Покажчик Генерального опису Лівобережної України 1765 —1769 рр. закріпив два варіанти назви одного із досліджених сіл — Ветове й Войтове9, а тому задля уникнення плутанини співзвучних назв «Войтове» та «Войтівці», під час написання роботи для позначення села в Березанській сотні використано варіант «Ветове». 6 7
8 9
Там само. — С. 85–88. Гузенков С. Метричні книги православних церков Південної України другої половини ХІХ — початку ХХ ст.: джерелознавчий нарис. — К.: 2011. — С. 60. Там само. — С. 43. Генеральний опис Лівобережної України 1765 − 1769 р.р.: покажчик нас. пункт. — К.: Центр. держ. іст. архів УРСР в м. Києві, 1959. — С. 49.
Передмова
11
Дослідження цієї вибірки, окрім уже зазначених причин, обумовлене досягненнями математичної статистики, котра тлумачить репрезентативність як властивість деяких часткових даних правильно відображати об’єкт у цілому. Репрезентативність має універсальний характер і поширюється не лише на природничі науки, а й на пізнання соціальних явищ, тобто й на історію10. Усі села були компактно розташовані в північній частині Переяславського полку. Таким чином, відмінності щодо кліматичних умов і якості ґрунтів в межах дослідженої території видаються мінімальними. Крім того, розташування досліджених сіл поблизу доріг11 дозволило розглянути вплив комунікацій на поширення інфекційних захворювань. Комплексне застосування методів історичного дослідження дало змогу провести аналіз факторів смертності та їхніх демографічних наслідків з урахуванням соціокультурної специфіки ранньомодерного часу. У роботі використані загальнонаукові методи (аналіз, синтез, системний підхід, структурно-функціональний аналіз, методи виміру та опису, логічний метод), спеціально-історичні методи (історико-генетичний, історико-порівняльний, історико-типологічний) та конкретно-проблемні методи, з-поміж яких було залучено квантативні методики дослідження факторів смертності та її демографічних наслідків. Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше у вітчизняній історичній науці сільське населення Гетьманщини стало об’єктом комплексного історико-демографічного дослідження. Зокрема: – з’ясовано питання про значення показників смертності та їхній вплив на природний приріст сільського населення в середині ХVІІІ ст.; – встановлено тип структури населення та середню очікувану тривалість життя мешканців досліджених сіл; – проаналізовано інтервали між демографічними кризами та потужність останніх в українському ранньомодерному сільському 10
11
Калакура Я. С., Войцехівська І. Н., Павленко С. Ф. Історичне джерелознавство. — К.: Либідь, 2002. — С. 158. Побіжний погляд на географічні карти ХVІІІ — початку ХІХ ст. дозволяє припустити, що сітка доріг Малоросії значно відрізнялася від сучасного вигляду доріг Київщини, Полтавщини чи Чернігівщини. Важливо навіть не те, що самі дороги були грунтові, а той факт, що вони здебільшого розташовувалися саме поряд із селами або навіть перетинали територію останніх (Российский атлас из сорока четырех карт состоящий и на сорок два наместничества империю разделяющий. — СПб: Гравир. и печат. при Горном училище, 1792. — С. 44; Карманный почтовый атлас всей Российской империи разделенной на губернии с показаним главных почтовых дорог. − СПб, 1808. — С. 27).
12
«Великий шаленець»: смерть і смертність в Гетьманщині ХVІІІ ст.
соціумі. Визначено особливості їхнього впливу на представників різних вікових груп; – доведено, що незважаючи на високий рівень дитячої смертності, населення досліджених сіл протягом періоду, що вивчався, переживало демографічну молодість, літні люди обох статей становили меншість серед загальної кількості мешканців, а сам рівень смертності головним чином залежав від дії екзогенних факторів. Значення показників народжуваності перевищували значення показників смертності, а природний приріст населення був додатнім; – реконструйовано комплекс вимог, який в середині ХVІІІ ст. визначав проведення церковного жалобного церемоніалу; – запроваджено до наукового обігу низку неопублікованих джерел, які дали змогу встановити конкретні показники смертності та очікуваної тривалості життя мешканців досліджених сіл. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані в історико-демографічних і краєзнавчих дослідженнях, під час підготовки курсів історичної демографії, історичної соціології, навчально-методичної літератури та проведення подальших досліджень із соціальної історії України ранньомодерного періоду. *** Наостанок хотілося б скористатися доброю нагодою й висловити свою щиру подяку колегам, які у різний спосіб допомагали під час підготовки монографії. Перш за все хотілося б подякувати моєму науковому керівникові — професорові Юрію Волошину, який не лише спрямував мій дослідницький запал в русло історичної демографії, ретельно вичитував мої перші статті (тексти яких після цього рясно вкривалися його примітками червоного кольору), але й спонукав мене до методологічних рефлексій над тим, що виходить з-під пера мого власного та моїх колег. Я дуже вдячна Оксані Прокоп’юк за її зауваження, висловлені після прочитання ще «сирого» тексту мого дослідження. Хочу також подякувати Наталії Старченко, чия вимогливість і поради допомогли зробити структуру тексту чіткішою та поліпшити мій стиль. Приємні спогади залишило спілкування з моїми опонентами-рецензентами Віктором Горобцем та Володимиром Маслійчуком. Їхні критичні зауваження та схвальні відгуки з одного боку висвітлювали слабкі моменти в моїй праці, а з іншого підбадьорювали дослідницю-початківця. Також хочу подякувати колегам із Дніпропетровська, які свого часу виявили прихильність до мене і моєї праці. З особливою теплотою я зга-
Передмова
13
дую професорів Ганну Швидько, Сергія Світленка, Варфоломія Савчука. Висловлюю вдячність своїм полтавським колегам: Оксані Коваленко, Віталієві Дмитренку, Ігореві Сердюку та Олександрові Сакалу, які ділилися зі мною своїми матеріалами й міркуваннями. Складаю окрему подяку стипендійній комісії Канадського інституту українських студій (КІУС) при Альбертському університеті за фінансове сприяння публікації монографії.