Українська проза в Канаді by K.I.S. Publishing

Орачі прерій

Olga Pressitch

Ploughers of the Prairies Ukrainian Prose in Canada

Kyiv K.I.S. 2018

Ольга Пресіч

Орачі прерій Українська проза в Канаді

Київ К.І.С. 2018

УДК: 821.161.2:82-3:314.7 П 73 Пресіч О. В. П 73 Українська проза в Канаді. Проблемно-тематичні і жанрово-стильові пошуки / Ольга Вікторівна Пресіч. — К. : К.І.С., 2018. — 286 с. ISBN 978-617-684-204-0 У монографії досліджується українська проза в Канаді як поліфонічне багатовимірне явище. За період функціонування вона еволюціонувала від примітивно-реалістичних напівпрофесійних творів до модерного й пост модерного художнього мислення, доповнила «материкове» письменство творами непересічної естетичної вартості. Матеріалом дослідження стали твори Івана Боднарчука, Олекси Гай-Головка, Онуфрія Іваха, Марії Адріяни Кейван, Іллі Киріяка, Віри Лисенко, Миколи Ковшуна, Олександра Лугового, Ольги Мак, Федора Одрача, Стефанії Пауш, Михайла Петрівського, Уласа Самчука, Василя Склеповича та ін. Магістральними напрямками стали інтерпретація проблематики українсько-канадської прози ХХ століття, аналіз її жанрово-стильових моделей. Проводиться порівняння довоєнної й повоєнної українсько-канадської прози, що дозволяє вияскравити особливості її змістових вимірів і поетики. Монографія адресована фахівцям-філологам, учителям-словесникам, студентам, усім, хто цікавиться проблемами розвитку діаспорного письменства.

Зміст

Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7 Розділ перший. Українська література Канади: історія побутування й дослідження . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11 1. Огляд критики та літературознавчих досліджень українсько-канадської прози ХХ століття . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13 2. Україномовна проза в Канаді: від витоків до кінця ХХ століття . . . 23 Розділ другий. Віхи побутування українського письменства в Канаді у першій половині ХХ століття . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 35 3. Художня концептосфера українсько-канадської прози ХХ століття: специфіка віддзеркалення архетипу «Земля» . . . . . . . 37 4. «Родинні» засади громадського життя іммігрантів: спроба художнього конструювання спільноти в українсько-канадській прозі ХХ століття . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 61 5. Грані інтерпретації концепту «місто» в українсько-канадській прозі першої «хвилі» імміграції . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 71 6. Художнє осмислення проблеми збереження національної ідентичності в українсько-канадській прозі ХХ століття . . . . . . . . 79 7. Українсько-канадська проза ХХ століття: пошук свого місця на новій землі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 94 Розділ третій. Тематично-проблемний діапазон повоєнної українсько-канадської прози . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 107 8. Проблема нищення духовності у повісті Олекси Гай-Головка «Їм дзвони не дзвонили» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 109 9. Проблема боротьби з тоталітаризмом у повісті Ольги Мак «Каміння під косою» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 119 10. Етнопсихологічні витоки трагедії українського села у повісті Миколи Ковшуна «Месниця Мавра» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 131 11. Конфлікт поколінь як структуроформуючий засіб українськоканадської прози другої половини ХХ століття . . . . . . . . . . . . . . . . 142

Зміст

12. Концепти «Канада», «Україна», «Канадська Україна» в прозі української діаспори другої половини ХХ століття . . . . . . . . . . . . 160 13. Художнє осмислення життя українських імміґрантів у Канаді в романі Віри Лисенко «Жовті чобітки» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 177 Розділ четвертий. Жанрово-стильова парадигма українсько-канадської прози: традиції і новаторство . . . . . . . . . . 187 14. Мемуарно-автобіографічна проза як жанрова домінанта українсько-канадської літератури другої половини ХХ століття . . 191 15. Жанрові моделі роману виховання в українській літературі Канади другої половини ХХ століття. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 206 16. Жанрові параметри творів Олександра Лугового з української історії. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 218 17. Жанрова специфіка трилогії Уласа Самчука «Ост». . . . . . . . . . . . . . 238 18. Мелодрама у повоєнній діаспорній прозі Канади: «Карвендель» Марії Адріяни Кейван. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 247 Висновки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 256 Список джерел . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 265 Summary . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 279 Іменний покажчик . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 282

Вступ

Історія літературного життя українців у Канаді є багатоаспектним суспільно-культурним явищем, яке порівняно недавно привернуло увагу дослідників в Україні. Після відновлення національної державності українське літературознавство пройшло шлях від замовчування діаспорного письменства, потрактування його як маргінального явища до посилення інтересу, глибокого наукового осмислення й усвідомлення цілісності художнього процесу зарубіжжя й материкової України. Українська література в Канаді — «продукт» творчих зусиль представників трьох еміграційних «хвиль»: тих, хто покинув Україну на зламі ХІХ–ХХ століть, після встановлення польської влади в Галичині та радянської влади в Східній Україні й після завершення Другої світової війни. Маючи різний досвід, переконання й мистецькі уподобання, письменники презентували зразки всіх літературних жанрів і напрямків, але спільним для них було прагнення зберегти національну ідентичність за сприяння літератури, що за умов вимушеної еміграції стало єдиною можливістю компенсувати потреби переселенців у любові та приналежності до рідної землі, спроможності бути активним творцем її історії. Актуальність дослідження пов’язана з необхідністю побудови цілісної концепції розвитку діаспорної прози ХХ століття, а також поверненням у науковий обіг маловідомих творів письменників-емігрантів, які творили в Канаді протягом ХХ століття. Усебічне осягнення їхніх творчих здобутків — важливе завдання сучасного українського літературознавства. Окрім естетично ціннісних творів, у монографії взято до уваги й менш значущі з художньої точки зору тексти, які, проте, залишаються важливою часткою єдиного цілого — літературного процесу в діаспорі, адже кожен із них є

Вступ

“людським документом” свого часу. У цьому ми спиралися на тезу В. Дончика про «доконечну необхідність вивчення всіх ланок літературного процесу, безплідність “клаптикового”, дозувально-цензурного підходу», потребу «відновлення єдності і цілісності національного організму нашої культури»1. Традиційно історія культури (й літератури) сприймається як процес створення шедеврів. До цього часу залишається актуальною методологічна проблема, актуалізована Ю. Тиняновим ще в 1927 р.: теорія цінностей у літературознавстві зумовила вивчення переважно головних явищ та імен, що перетворювало історію літератури на «історію генералів». Не заперечуючи вагомості естетичного чинника, варто пам’ятати, що «художнє життя суспільства складається не лише з вершинних досягнень: сфера мистецтва гнучко реагує на запити та смаки всіх соціальних прошарків (…) і тому достатньо пропонує твори, покликані задовольняти численні потреби буденної свідомості (…) Якщо оцінювати твір не лише з точки зору власне естетичних критеріїв — новизни мови, оригінальності форми, авторської манери, — але й спробувати побачити в ньому феномен соціальної психології свого часу, в такому випадку ніщо в історії художнього процесу не виявляється випадковим чи незначним»2. Для створення цілісного уявлення про український літературний процес ХХ ст. слід розширити коло письменників, включивши в нього й тих авторів, творчість яких досі не ставала об’єктом наукових студій. Це перш за все представники т. зв. «другого ряду» літератури, які «підготували» великі художні відкриття, творили мистецький контекст епохи. З огляду на це, ми мали на меті дослідити художньо вартісні зразки українсько-канадської прози ХХ ст., а поміж тим — контекстуально оприявнити й ті, які з естетичної погляду є недосконалими. Матеріалом дослідження в цій монографії стали твори Івана Боднарчука (оповідання й новели зі збірок «Заобрійні перегуки», «Замрячені ранки», «Друзі моїх днів», Двадцяті роки: літературні дискусії, полеміки / Упоряд. В. Г. Дончик. — К.: Дніпро, 1991. — С. 9. 2 Кривцун О. Историческая психология и художественный процесс / О. Кривцун // Психологический журнал. — 1990. — № 5. — С. 87–88.

Вступ

«На перехресних шляхах»; повісті «Розквітлі сузір’я», «Покоління зійдуться», «В дорозі життя»); Олекси Гай-Головка (повість «Їм дзвони не дзвонили», роман «Поєдинок з дияволом»); Онуфрія Іваха (повість «Голос землі»); Марії Адріяни Кейван (повісті «Карвендель», «Пливе-шумить ріка»); Іллі Киріяка (трилогія «Сини землі»); Віри Лисенко (роман «Жовті чобітки»); Миколи Ковшуна (повість «Месниця Мавра»); Олександра Лугового (повісті «Чорні хмари ізза Прип’яті», «За волю України», романи «Безхатний (Діти степу)», «У кігтях двоголового орла»); Ольги Мак (повість «Каміння під косою»); Федора Одрача (збірка оповідань «Покинута оселя»); Стефанії Пауш (збірка оповідань «Научка»); Михайла Петрівського (збірки оповідань «Мрії сльозами облиті», «Ой, Канадо, Канадонько…»); Уласа Самчука (роман «На твердій землі», трилогія «ОСТ»); Василя Склеповича (повість «Ще ватра палає») тощо. Вагомим внеском у вивчення літератури українського зарубіжжя є праці діаспорних літературознавців Л. Залеської-Онишкевич, Г. Костюка, М. Ласло-Куцюк, Д. Нитченка, Л. Рудницького, Яра Славутича, Юрія Шереха (Шевельова) та ін. В останні десятиліття ХХ — на початку ХХІ століття література української діаспори стала предметом пильної уваги «материкових» українських науковців, здобула шанс на комплексне системне вивчення. У цьому контексті варто пригадати студії Р. Гром’яка, В. Гуменюка, В. Дончика, М. Жулинського, М. Зубрицької, Ю. Коваліва, О. Мишанича, Р. Мовчан, В. Моренця, І. Набитовича, В. Панченка, Ф. Погребенника, Р. Радишевського, Т. Салиги, А. Ткаченка та ін. Ґрунтовні дослідження діаспорної поезії презентували О. Астаф’єв3, М. Ільницький4, В. Просалова5 та ін.; проблеми функціонування Астаф’єв О. Лірика української еміграції: еволюція стильових систем / О. Аста ф’єв. — К.: Смолоскип, 1998. — 313 с.; Астаф’єв О. Образ і знак: Українська емігрантська поезія у структурно-семіотичній перспективі: [монографія] / Олександр Астаф’єв. — К.: Наук. думка, 2000. — 268 с. 4 Ільницький М. Від “Молодої Музи” до “Празької школи” / Микола Ільницький / Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича. — Львів: Львівський обл. наук.-метод. ін-т освіти, 1995. — 318 с.; Ільницький М. Українська повоєнна еміграційна поезія / Микола Ільницький. — Львів: Львів. обл. наук.-метод. ін-т освіти; Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 1995. — 116 с. 5 Просалова В. Празька літературна школа: текст, контекст, інтертекст: дис. … д-ра філол. наук: 10.01.06 / Віра Просалова. — К., 2006. — 403 с.

Вступ

діаспорної прози системно презентовані в монографіях М. Васьківа «Український еміграційний роман 1930–50-х років»6, Н. Мафтин «У пошуках “GRAND” стилю: західноукраїнська та еміграційна проза міжвоєнного двадцятиліття»7, В. Мацька «Українська еміграційна проза ХХ століття»8 ; діаспорну драматургію досліджували Н. Малютіна, С. Хороб9, О. Семак10 та ін. Вивчення художніх особливостей літературної спадщини діаспорних письменників XX століття передбачало глибинний аналіз особливостей впливу фактору еміграції на творчий процес; науковці обґрунтовують причини гетерогенності української літератури, встановлюють спільні критерії вивчення творів українських письменників в еміграції, означують особливості їх поетики тощо. На цьому тлі проблема наукового осягнення українсько-канадської прози ХХ століття є недостатньо дослідженою, не втратила своєї актуальності, навпаки — видається нагальною й вагомою, адже без вивчення всіх ланок діаспорного письменства (зокрема, літературних здобутків представників однієї з найдавніших і найчисельніших діаспорних спільнот — українців у Канаді) створення цілісного уявлення про українську літературу ХХ століття неможливе.

Васьків М. Український еміграційний роман 1930–50-х років / Микола Васьків. — Кам’янець-Подільський: ПП «Медобори-2006», 2011. — 192 с. 7 Мафтин Н. У пошуках “GRAND” стилю: західноукраїнська та еміграційна проза міжвоєнного двадцятиліття / Наталія Мафтин. — Івано-Франківськ: ЛІК, 2011. — 336 с. 8 Мацько В. Концепція людини і світу в українській діаспорній прозі ХХ століття: Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. філол. наук / В. Мацько. — К: КНУ ім. Т. Шевченка, 2010. — 40 с.; Мацько В. Українська еміграційна проза ХХ століття: [монографія] / В. Мацько. — Хмельницький: ПП Дерепа І. Ж., 2009. — 388 с. 9 Хороб С. Літературно-мистецькі знаки життя: [Літературознавчі й театрознавчі статті, дослідження і публіцистика] / Степан Хороб. — Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2009. — 390 с. 10 Семак О. Драматургія української діаспори першої половини ХХ століття: система конфліктів і характерів: дис. … канд. філол. наук: 10.01.01 / Оксана Семак. — Івано-Франківськ, 2009. — 226 с. 6

Розділ перший

Українська література Канади: історія побутування й дослідження

1. Огляд критики та літературознавчих досліджень українсько‑канадської прози ХХ ст.

Огляд критики та літературо знавчих досліджень українсько‑канадської прози ХХ століття

На тлі активного вивчення діаспорного письменства студії українсько-канадської прози ХХ століття виглядають значно скромніше. Найперше цей напрямок наукових досліджень привернув увагу діаспорних літературознавців. Рецепція української прози в Канаді пройшла кілька етапів. Перший етап умовно можемо назвати «донауковим»; він пов’язаний із написанням вступних статей до окремих видань, появою принагідних відгуків (рецензій, есеїв) на твори, що є закономірним супровідним явищем літературного життя. Ці критичні тексти, як правило, містили не аналітичні спроби осмислити презентоване явище, визначити його естетичну вартість, місце в українсько-канадській прозі, а «первинні» (науково не верифіковані) враження, виконували «рекламну» функцію, інформували читачів про видавничі новинки. Згодом до цих матеріалів додалися брошури й монографії. Одним із перших таких видань стала книга Михайла Марунчака «Ілля Киріяк та його творчість» (Вінніпег, 1973), приурочена до 85-ї річниці від дня народження прозаїка11. Критик називає І. Киріяка епохальним письменником, який своєю трилогією започаткував великоформатну прозу Канади. У цій брошурі привертає увагу цікавий фактаж (авторові вдалося зібрати й оприлюднити чимало рідкісних матеріалів про життя й творчість прозаїка, у їх числі — автобіографія, епістолярій, фрагменти критичної рецепції), глибока обізнаність із життєвими осягами митця, але літературні твори тут згадані лише фрагментарно, глибшого текстуального аналізу в книзі Марунчак М. Ілля Киріяк і його творчість / М. Марунчак. — Вінніпег: Накладом УВУ в Канаді, 1973. — 80 с.

Розділ перший. Українська література Канади: історія побутування й дослідження

немає. Проза І. Киріяка порівнюється з класикою українського реалізму ХІХ ст. — творами І. Нечуя-Левицького й Панаса Мирного. Надалі дослідник апелює до рецептивної історії повісті, наводить оцінки О. Бочковського, М. Ічнянського, В. Кірконнела, М. Стечишина, П. Лазаровича, М. Моха, Л. Білецького, М. Мандрики, К. Андрусишина та ін. Уточнюючи жанрові дефініції цього дослідження, маємо всі підстави назвати його не аналітичною монографією, а літературним портретом, автор якого пропонує читачеві напівбелетризовану розповідь про життєві обрії Іллі Киріяка. У переліку матеріалів про творчість І. Боднарчука домінують передмови до його численних збірок оповідань і повістей. У вступному слові до збірки «На перехресних шляхах» (1954) О. Гай-Головко коротко характеризує життєвий і творчий шлях письменника, вказує на два тематичні напрямки його творчості: осмислення трагічних подій Другої світової війни й відображення життя українських переселенців у Канаді. Загальна настанова автора передмови доброзичливо-схвальна. За його висновком, «Іван Боднарчук пише оповідання кров’ю свого серця і вкладає в них усю свою душу. Тому він більше вдається до психологічної аналізи, аніж до фабули й сюжету. Вчиться в добрих майстрів короткого оповідання. Це обнадіює, що він не тільки вийде із стежок шукання, а й сформує себе як мистецьку одиницю й піде своїм творчим шляхом»12. Ю. Клиновий у передмові до книжки «Покоління зійдуться» (1974) більш критичний; він інтерпретує повість як політичний твір, герої якого — емігранти, патріоти, які намагаються працювати й будувати Україну в Канаді. На його думку, політична складова шкодить естетичному сприйняттю повісті, адже «політика і патріотизм чи не найважче даються включити у справжню літературу, маючи дивну силу зміняти кожне живе почуття у мертве плесо банальности. Проте навіть у чисто політичних диґресіях, — а їх у творі чимало, — Боднарчук намагається не втрачати міри і зберігати рівень своєї повісти»13. До недоліків повісті віднесені також Боднарчук І. На перехресних шляхах: [Оповідання] / Іван Боднарчук. — Вінніпег, 1954. — с. 4. 13 Боднарчук І. Покоління зійдуться: [Повість] / Р ед. і передмова Ю.Клинового / Іван Боднарчук. — Е дмонтон — Вінніпег — Торонто, 1974. — С. 7. 12

1. Огляд критики та літературознавчих досліджень українсько‑канадської прози ХХ ст.

недостатня пов’язаність сюжетних ліній, надмірне застосування діалогів, цитування «солодкавих романсів», що не гармоніюють з основною мистецькою лінією твору. У другій частині рецензії Ю. Клиновий критично оцінює спроби попередників порівняти стиль Боднарчукової повісті з повоєнною прозою В. Стефаника14. З-поміж безперечних здобутків повісті автор передмови відзначає яскраву образність, гарні описи природи, метафоричність письма. У вступному слові до збірки «Замрячені ранки» (1978) О. Мак вказує, що провідним жанром малої прози І. Боднарчука є не оповідання й новели, як помилково визначали критики, а нарис, в якому найповніше виявився талант прозаїка «схопити щось дуже характерне з життя, загострити ще більше його контури, сягнути у глибінь, а для вимислу залишивши лишень стільки місця, скільки потрібно для надання творові життєвости і правдоподібности»15. І. Боднарчук, за слушним висновком письменниці, володіє даром спостерігати життя й передавати його в коротких сконденсованих образках, реалістично точних, достовірних, лаконічних. Підсумувала ці принагідні міркування книга П. Сороки «Іван Бондарчук: літературний портрет»16, яка нині є найґрунтовнішим (у межах обраного жанру літературознавства) дослідженням творчості прозаїка. Композиційно вона складається з чотирьох розділів («Перехресні стежки життя», «За законами краси (жанрове і тематичне розмаїття малої прози)», «Епічним пером (композиційні особливості, сюжетна наповненість і тематичне багатство повістей “Покоління зійдуться” і “Розквітлі сузір’я”)», «Все починається з дитинства (деякі аспекти творів для дітей і особливості їх вивчення у школі)») і висновків. У них презентовано віхи життєвого шляху І. Бондарчука й магістральні напрямки його творчості. Головними прикметами індивідуальної манери письменника П. Сорока вважає громадянську заангажованість, іманентний патріотизм, емоційність, ліричність тощо. В унісон до оцінок Боднарчук І. Покоління зійдуться, С.8. Боднарчук І. Замрячені ранки: [Оповідання, новели, нариси] / Іван Боднарчук. — Едмонтон — Вінніпег — Торонто, 1978. — С. 7. 16 Сорока П. Іван Боднарчук: [Літ. портрет] / Петро Сорока. — Тернопіль: Тайп, 1998. — 143 с. 14 15

Розділ перший. Українська література Канади: історія побутування й дослідження

попередніх реципієнтів творчості І. Боднарчука, П. Сорока вказує на автобіографізм як прикметну рису авторського ідіостилю, потужний гуманістичний пафос, прагнення бути зрозумілим для широкого читацького загалу. Певний інтерес для дослідника можуть становити також студії про творчість окремих письменників, як наприклад, «Творчий доробок Марії Кейван» І. Сивенької17, статті Г. Костюка18 й Л. Білоус-Гарасевич19 тощо. Другий етап осмислення української прози в Канаді — збирання й упорядкування текстового масиву в антологіях і збірниках. Оповідання, новели, повісті українських письменників у Канаді нерідко друкувалися в газетах, журналах, неперіодичних збірниках, а тому з часом губилися, ставали раритетами. Це перешкоджало нормальному розвитку української літератури в Канаді, адже наступні покоління не були знайомі з доробком попередників, а отже починали «з чистого аркуша». Також це спричиняло значні труднощі для наукових студій: зосереджуючись на окремих текстах, дослідники не мали змоги прослідкувати еволюцію тем, мотивів, жанрів, стилів. Цей дослідницький етап був важливою передумовою подальшого вивчення українсько-канадської прози. Розширенню наукових студій українсько-канадської прози ХХ століття сприяли збірники «Українські канадські письменники» (1971) П. Кравчука й «Українські письменники в Канаді» О. Гай-Головка (Вінніпег, 1980, це видання анонсоване як збірник літературно-критичних статей, але фактично це підбірка творів українсько-канадських авторів із супровідними довідками укладача про їхній життєвий і творчий шлях)20. Хрестоматія з української літератури в Канаді (1897–2000) / Упорядники Яр Славутич та Мирослав Шкандрій. — Е дмонтон: Видавничий комітет «Слова», 2000. — С. 578–582. 18 Костюк Г. Образотворець «времени лютого» / Григорій Костюк // Українське слово: Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст. — У 3 кн. — Кн.2. — К.: «Рось», 1994. — С. 499–514; Костюк Г. Українська еміграційна проза за 1965 рік / Г. Костюк // Літературний ярмарок. — [Електронний ресурс]. — Р ежим доступу: http://www.lit-arok.in.ua/index.php. 19 Білоус-Гарасевич Л. Улас Самчук / Л . Білоус-Гарасевич // Б ілоус-Гарасевич Л. Ми не розлучались з тобою, Україно: [Вибране]. — Детройт-Мічіган: “Graphe”, 1998. — С. 130–146. 20 Гай-Головко О. Українські письменники в Канаді / О. Гай-Головко. — Вінніпег: Волинь, 1980. Т.1. — 191 с. 17

1. Огляд критики та літературознавчих досліджень українсько‑канадської прози ХХ ст.

Найвагомішим здобутком українського діаспорного літературознавства стала «Хрестоматія з української літератури в Канаді (1897–2000)», упорядкована Яром Славутичем і Мирославом Шкандрієм21. Укладачі ставили перед собою масштабне завдання: дати панораму україномовної творчості в Канаді (від перших фольклорних віршувальників до сучасної філософської інтелектуальної творчості). Текстовий матеріал згрупований з урахуванням двох композиційних принципів: 1 — родо-жанрового (хрестоматія включає рубрики «Поезія», «Проза», «Драма», «Спогади», «Статті»), 2 — хронологічного (у межах вказаних груп твори розташовані за часом написання / п ублікації). Серед авторів — і відомі талановиті письменники, й представники «другого літературного ряду». Завдяки застосуванню комплексного підходу укладачам вдалося досягти ефекту панорамності, повно й цілісно репрезентувати українське письменство в Канаді. Наведені твори відкривають перед читачем більш ніж столітній пласт української літератури в Канаді. Наприкінці книги вміщені лаконічні біо-бібліографічні довідки про авторів. Третій етап: паралельно з упорядкуванням хрестоматій та збірників відбувається літературознавчий «опис» зібраного матеріалу, його систематизація, визначення мистецької самобутності українсько-канадської прози ХХ ст. Її системно-цілісне вивчення започаткувала книга Яра Славутича “Українська література в Канаді” (Едмонтон, 1992)22. Це солідне видання, в якому зібрані наукові розвідки дослідника, написані протягом трьох десятиліть (1958–1992). У цій студії осмислено еволюцію українсько-канадської поезії й прози протягом усього часу перебування українців у Канаді. З-поміж актуальних проблем, оприявнених на її сторінках: організація українського життя в діаспорі, входження української культури до світового духовного простору, проблеми популяризація української класики на Заході, її переклади іноземними мовами, життя й подвижницька діяльність відомих україністів, полемічне тлумачення окремих текстів тощо. Яр Славутич трактує літературний Хрестоматія з української літератури в Канаді (1897–2000). Славутич Яр. Українська література в Канаді: [Вибрані дослідження, статті, рецензії] / Яр Славутич. — Е дмонтон: Славута, 1992. — 336 с.

Розділ перший. Українська література Канади: історія побутування й дослідження

процес як органічну ланку в ланцюзі-системі загальної організації українського життя в діаспорі, погляд дослідника вирізняється системністю й багатовимірністю. Наступним етапом наукових студій є стаття Мирослава Шкандрія «Українська проза в Канаді»23. Мотивуючи актуальність цієї праці, літературознавець слушно зауважив: «Протягом двадцятого століття в Канаді з’явилася багата література зі своїми особливими рисами — повторюваними темами, улюбленими жанрами й літературними засобами, навіть своїми мовними інтонаційними відмінностями. Існують розвідки про окремих авторів, але, як загальне явище, ця література ще мало описана та осмислена, її еволюція не пояснена. Бракує навіть монографії, яка проаналізувала б головні етапи її розвитку й канонічні твори. Зокрема не пощастило прозі й драмі»24. Ця стаття побачила світ 2000 р., на жаль, до цього часу ситуація докорінно не змінилася: спеціальних монографічних досліджень українсько-канадської прози так і не з’явилося, а аналізована стаття з огляду на скромний обсяг (11 сторінок) на вичерпність висвітлення проблеми, вочевидь, не може претендувати. Попри те вона містить окремі концептуально вагомі зауваги. Дослідник пропонує періодизацію українсько-канадської прози, простежує тенденції її розвитку, вказує на тематичний діапазон, особливості поетики. Засадничою в дослідницькій стратегії М. Шкандрія є теза про світоглядну й естетичну поліфонічність українсько-канадської прози, її жанрове й стильове розмаїття. Дослідники цього літературного феномену обов’язково мають враховувати, що «українська іміграція до Канади, як відомо, творилася кількома поколіннями. Кожне з них прибувало зі своїми суспільно-політичними поглядами, економічними інтересами та естетичними уподобаннями. Тому ж і до літератури, створеної в Канаді, слід підходити, як до явища багатопрошаркового, на якому відбилися діялектичні процеси не тільки європейської історії, але й внутрішньо-канадського розвитку. Це складний продукт різних іміграційних хвиль»25. Хрестоматія з української літератури в Канаді (1897–2000). Там само. — С. 525. Там само.

24 25

1. Огляд критики та літературознавчих досліджень українсько‑канадської прози ХХ ст.

М. Шкандрій логічно й аргументовано продемонстрував процес постійного оновлення українсько-канадської прози, спровокований конфліктом між естетичними орієнтирами новоприбулих емігрантів і традиціоналізмом попередніх літературних генерацій. До характерних прикмет українсько-канадської прози дослідник зараховує також значний ступінь політизації і внутрішнє роздвоєння (з одного боку, прагнення не забути минуле, з другого — закономірні спроби врости в новий світ і стати повноцінним членом канадського суспільства). Міркування про специфіку українсько-канадської прози М. Шкандрій узагальнює тезою, що стала основоположною в нашому науковому дослідженні: «Щоб зрозуміти її (українсько-канадську прозу — О. П.) адекватно, треба бачити архетипні структури — «міти», «легенди», повторні теми й мовні засоби»26, що творять її базову структуру. Принагідно українська література в Канаді ставала об’єктом наукових зацікавлень Михайла Марунчака (у його п’ятитомнику «Студії до історії українців Канади» є цікаві есеї про окремих авторів). Досліджуваний літературний феномен презентований і в нарисах Петра Кравчука «Українська література в Канаді»27 й «Українці в канадській літературі»28. Ці книги друкувалися в Радянській Україні, тож не варто дивуватися, що автор зосередився на доробку письменників, які виявляли виразні комуністичні симпатії. Перу американського журналіста Івана Боднарука належать статті та есеї про М. Мандрику, М. Островерха, М. Понеділка, У. Самчука, Яра Славутича та ін. письменників, згодом ці матеріали були зібрані в книжці «Між двома світами»29. У контексті аналізованої проблематики певний інтерес має, зокрема, стаття «Федір Одрач на тлі його творів». Побіжно схарактеризувавши літературні здобутки українського Полісся і його відображення Хрестоматія з української літератури в Канаді (1897–2000). — С. 535. Кравчук П. Українська література в Канаді / П. Кравчук. — К.: Дніпро, 1964. — С. 15–47. 28 Кравчук П. Українці в канадській літературі / П. Кравчук. — К.: Україна, 1990. — 230 с. 29 Боднарук I. Між двома світами: [Вибрані статті про українських письменників] / Упор. В. Олiфiренко; ред. В. Білецький. — Донецьк: Український Культурологічний Центр, 1996. — Е лектронний ресурс. — Режим доступу: http://ukrlife.org/main/cxid/ bodnaruk0.htm. 26 27

Розділ перший. Українська література Канади: історія побутування й дослідження

в українській (і сусідніх — польській, російській, білоруській) літературах, критик переходить безпосередньо до творчості Ф. Одрача, якого називає «одним із найвизначніших представників поліського регіоналізму в історії української літератури»30. У статті коротко презентовано життєвий шлях письменника, його громадську діяльність, містяться лаконічні характеристики окремих творів (повістей «В дорозі», «Щебетун», збірок «Півстанок за селом», «Покинута оселя» тощо). Історія української прози в Канаді була об’єктом літературознавчих студій і в Україні. Звісно, у радянський період найбільше уваги приділялося «прогресивній» літературі робітничо-селянської еміграції перших десятиліть ХХ ст. У Києві виходили згадані публікації П. Кравчука про оповідання Василя Кудрика, Матвія Шатульського, Мирослава Стечишина, Аполінарія Новака, Павла Крата31. Сучасні українські літературознавці вказують на обмеженість подібних візій українсько-канадської прози «піонерського» періоду. Наприклад, Іван Руснак у книзі «Українська література Канади і формування національної свідомості канадських українців»32 аналізує твори тих же авторів, що й Кравчук, але під кутом зору формування національної свідомості канадських українців. У незалежній Україні з початку 1990-х рр. студії української літератури в Канаді пожвавилися, проте переважно йшлося не про системно-цілісне дослідження, а про вивчення творчості окремих письменників. Найбільшу увагу «материкові» літературознавці приділяли прозі Уласа Самчука. Різні аспекти його творчої лабораторії знайшли відображення в дослідженнях С. Бородіци, Р. Гром’яка, А. Жив’юка, М. Жулинського, Н. Лисенко, П. Лобас, Ю. Мариненка, Р. Мовчан, О. Пастушенко, С. Пінчука, І. Руснак, О. Слоньовської, М. Ткачука, Г. Чернихівського, В. Шевчука, А. Цяпи та ін. Але в цих працях здебільшого були проаналізовані «хрестоматійні» тексти У. Самчука — «Волинь», «Марія», «Ост», натомість роман «На твердій землі» порівняно рідко ставав об’єктом наукових студій. Діаспорні літературознавці здебільшого помічали Боднарук І. Між двома світами. Кравчук П. Українська література в Канаді. — С. 15–47. 32 Руснак І. Українська література Канади і формування національної свідомості канадських українців / І. Руснак. — Снятин: Прут-Принт, 1999. — 128 с. 30 31

1. Огляд критики та літературознавчих досліджень українсько‑канадської прози ХХ ст.

в ньому лише «дрібноміщанські витівки, гедонізм, насолоду в ліжку, всесильний долар доробкевичів і більше нічого»33. В Україні цей твір тривалий час був недоступний широкому читацькому загалу. Тож не дивно, що про нього не згадували ні в академічній «Історії української літератури ХХ століття», ні в більшості літературно-критичних статей, які або ж містять огляд «життя і творчості» У. Самчука, або ж інтерпретують твори прозаїка, включені до шкільної програми. З-поміж новіших публікацій окремі міркування щодо проблематики й художньої вартості роману знаходимо в статтях С. Пінчука34 й Л. Скорини35. Здебільшого увага українських літературознавців до українсько-канадської прози була інспірована ювілейними датами або ж регіональними студіями. Прикладом таких публікацій можна вважати статті про Федора Одрача В. Леонюка36, В. Давидюка37 й Т. Данилюка-Терещука38. На окрему увагу заслуговує книга нарисів Федора Погребенника «З Україною в серці»39, присвячена життю і творчості письменників-емігрантів, які були вихідцями з Прикарпаття. З-поміж уміщених тут статей привертають увагу матеріали про Івана Боднарчука і Марію Білоус-Гарасевич Л. Улас Самчук. — С. 513. Пінчук С. Дві епохи Уласа Самчука / С. Пінчук // Вітчизна. — 1993. — № 11–12. — С. 141–146; Пінчук С. Улас Самчук / С . Пінчук // Р ідна школа. — 1999. — № 9. — С. 9–11. 35 Скорина Л. «Американська мрія» У.Самчука (перипетії емігрантської долі в романі «На твердій землі») / Л. Скорина // Літературознавство. Фольклористика. Культурологія. — Вип.3. — Черкаси, 2004. — С. 55–63; Скорина Л. Дім як домінанта семантичного простору в романі У. Самчука «На твердій землі» / Л. Скорина // Слово і час. — 2005. — № 2. — С. 38–43. 36 Леонюк В. Федір Одрач — український письменник з Берестейщини / В. Леонюк // Над Бугом і Нарвою. — 1997. — № 3–4. — С. 19–20. — Е лектронний ресурс. — Режим доступу: http://nadbuhom.pl/art_1749.html. 37 Давидюк В. Вигнанець повертається / В. Давидюк // Одрач Ф. Щебетун. — Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2008. — 238 с.; Давидюк В. Фольклорно-міфологічні архетипи як засіб образотворення (за повістю Федора Одрача «Щебетун») / В.Давидюк // Волинь у житті та творчості письменників. — Луцьк: Вежа, 1999. — С. 117–122. 38 Данилюк-Терещук Т. «Треба бути українцем…»: Федір Одрач про Полісся / Т. Данилюк-Терещук // Волинь у житті і творчості письменників: [зб. наук. пр.]. — Луцьк: Вежа, 2007. — С. 134–136. 39 Погребенник Ф. З Україною в серці: [Нариси-дослідження про творчість письменників-прикарпатців у діаспорі] / Ф едір Погребенник. — К.: Вид-во ім. О.Теліги, 1995. — 80 с. 33

Розділ перший. Українська література Канади: історія побутування й дослідження

Кейван. У статті «Іван Боднарчук» вчений традиційно для довідкового видання наводить інформацію про життєвий шлях письменника й коротко репрезентує його найважливіші твори. У поле зору Ф. Погребенника потрапляють і художні здобутки прозаїка («І. Боднарчук володіє хистом доброго спостерігача реальної дійсності, вміє охоплювати й художньо осмислювати факти і явища життя, лаконічно відтворювати внутрішні конфлікти і переживання своїх героїв. Його мова багата на художні засоби, що мають індивідуальне забарвлення»40), й творчі прорахунки (наслідування творчої манери В. Стефаника, схильність до публіцистичної риторики). У коротенькому нарисі «Лікарка-письменниця Марія Кейван» увага дослідника зосереджується на повістях «Карвендель» і «Пливе-шумить ріка», у художній структурі яких помітні автобіографічні мотиви»41. Дослідник української літератури в Канаді у своїй праці може скористатися окремими довідковими виданнями, як, наприклад, «Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості» (Донецьк, 2012)42. Попередньо проведений аналіз засвідчив необхідність ґрунтовнішого вивчення українсько-канадської прози ХХ століття, недостатню з’ясованість історико-літературних проблем.

Погребенник Ф. З Украною в серці, С.43. Там само. — С. 55. 42 Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с. 40 41

2. Україномовна проза в Канаді: від витоків до кінця ХХ століття

Україномовна проза в Канаді: від витоків до кінця ХХ століття

В історії української літератури в Канаді М. Шкандрій умовно визначає чотири періоди. Перший пов’язаний із прибуттям першої імміграційної «хвилі» (1891–1914 рр.). У літературі цього часу відбувається протистояння традиціоналістів (напр., Дмитрів і Карманський) і радикальних реформаторів та лібералів (Новак, Бичинський). Другий період охоплює 1918 — 1939 рр., його рушійною силою є конфлікт «консерваторів» (Петрівський, Киріяк, Луговий) із прихильниками соціалістичної й комуністичної ідеології (Крат, Ірчан). У післявоєнній імміграційній хвилі (1946–72 рр.) був започаткований тре тій період, його творцями стало покоління визвольних змагань 1918-рр. (Шарик, Іванис), що протиставляється молодим силам, які формувалися до й під час Другої світової війни (Гай-Головко, Самчук, Кейван). Четвертий період тривав із 1972 до 1998 р., його домінантою дослідник вважає сатиру (Олександрів, Смотрич), а також твори, які «відштовхуються від запозичених у попередників міфів і стереотипів, зраджуючи нові, наприклад, феміністські, зацікавлення (Тудорковецька, Палій, Голод)»43. За версією П. Кравчука, першим друкованим твором, що започаткував українсько-канадську прозу, було оповідання Сави Чарнецького «З глибини пропасти». Укладачі антології української літератури в Канаді точкою відліку в розвитку українсько-канадської прози називають оповідання «Руська паска й французький ксьондз» (1897) о. Нестора Дмитріва — непретензійний анекдот про культурне непорозуміння, метою якого був заклик запросити до Канади українських

Хрестоматія з української літератури в Канаді (1897–2000). — С. 527–528.

Розділ перший. Українська література Канади: історія побутування й дослідження

священиків44. На нашу думку, обидві версії виглядають сумнівно, адже Н. Дмитрів приїздив до Канади із США на короткий час, а С. Чарнецький жив у Канаді приблизно рік, а потім переїхав до Сполучених Штатів. Але навіть якщо віддати пальму першості оповіданню постійного мешканця Канади Мирослава Стечишина «Пілот Бют» (1903), було б важко позиціонувати цю оповідь про непосильну працю на будівництві залізниці й самогубство українського робітника як початок літературного міфу про землероба-господаря, «завойовника прерій» (вислів Яра Славутича). Петро Кравчук як найвище досягнення української прози в Канаді репрезентує твори письменників-комуністів, що перебували тут тимчасово. Насамперед це Мирослав Ірчан, який жив і працював у Канаді як журналіст соціалістичної преси з 1923 по 1932 роки, а також Іван Кулик, котрий був представником Української республіки в радянській торгівельній місії в Канаді з 1924 по 1927 р. та дружина останнього Люціяна Піонтек. Саме ця трійка організувала 1924 р. у Вінніпезі збори «українських робітничо-фермерських письменників», що утворили Заокеанську філію «Гарту» (1924–29) у складі 6 осіб45. Але поза тим Кравчук майже не має матеріалу для продовження своєї історії прогресивної української прози в Канаді, окрім кількох оповідань Степана Пури та Михайла Ленартовича про робітничі заворушення часів Великої Депресії. Починаючи із середини 1920-х років, канадське суспільство толерантніше ставиться до українських першопоселенців, багато з яких досягає фінансової незалежності як успішні фермери-господарі. «Лівим» письменникам у цей час протистоять «консерватори» (Михайло Петрівський, Ілля Киріяк, Олександр Луговий), які зображують шлях перших поселенців до добробуту, їх самовіддану працю на землі46. Поступово в оповіданнях і повістях цих авторів виявляється, як зауважив М. Шкандрій, «тяжіння до епосу» й виробляється

Хрестоматія з української літератури в Канаді, С.171–173. Див.: Кравчук П. Українська література в Канаді. — С. 15–47. 46 Полковський В. Проблема етнічности та різноманітність тем в українській діаспорній довоєнній літературі (1920–40-і роки) / Валерій Полковський // Західноканадський збірник. — Ч. 5. — Е дмонтон-Острог, 2008. — С. 458–462. 44 45

2. Україномовна проза в Канаді: від витоків до кінця ХХ століття

«своєрідний жанр архетипної іміграційної повісті»47. Для цього жанру характерна поетизація й міфологізація хліборобської праці узагалі та в поколінні першопоселенців зокрема, а також загальний життєстверджуючий пафос. Змалювання злиднів перших років є прелюдією до показу пізнішого добробуту. Хоча постать землероба-господаря є важливою в принципі, загалом наголошується колективний, неособистий досвід господарів на землі; панує голос не особи, а громади48. Міфологему першопоселенця-господаря на новій землі остаточно утвердив роман Іллі Киріяка «Сини землі» (1939–1945). Прибуття нової «хвилі» емігрантів наприкінці 1940-х років підкреслило дискретність українського літературного процесу в Канаді. Разом із редукцією соціалістичного напрямку були відкинуті здобутки консервативних письменників — авторів «піонерського міфу». Покоління «ді-пі» фактично створило нову літературу, тематично зорієнтовану на трагічний досвід недавнього минулого України: Голодомор, більшовицький терор, воєнне лихоліття та героїчну боротьбу українців за національну справу. М. Шкандрій зауважує, що панівними темами літератури «ді-пі» стали насильство, втрата й скитальство, крізь призму яких втілено гострі антиімперські настрої. Письменники, які належали до цього літературного покоління, не лише відверто декларують свою політичну заангажованість, а й вимагають, аби читач поділяв її 49. Класичними зразками цієї тенденції в українській прозі Канади стали романи й повісті У. Самчука «Темнота» (1957), «Чого не гоїть вогонь» (1959), «Втеча від себе» (1982); повісті Ф. Одрача «Щебетун» (1957) та «Вощадь» (1972); повість О. Мак «Каміння під косою» (1973). Характеризуючи прозу української діаспори вказаного періоду, У. Самчук висловив незадоволення обмеженістю її тем і художніх засобів. На його думку, еміграційна література так і не спромоглася «висловити людину у всіх її вимірах» так, як це відбувалося у світовій літературі. Історичні причини цього письменник вбачав у ментальних проекціях імперського минулого: «Ми народилися й виросли в імперії від славної Хрестоматія з української літератури в Канаді (1897–2000). — С. 529. Там само. — С. 529. Там само. — С. 530.

Розділ перший. Українська література Канади: історія побутування й дослідження

річки Збруча на заході до півострова Камчатки на сході, це був не малий простір, одначе ми умудрилися в цьому дуже великому просторі жити дуже малими просторами. Чому наші критики не можуть допустити, що саме це, а ніщо інше звузило наші обрії не лише фізичні, а й духові»50. Звісно, не всі діаспорні письменники були вихідцями з Російської імперії чи СРСР, але в культурному, символічному сенсі імперське минуле українців для діаспорних мислителів асоціювалося саме з Росією. Втім, як слушно зазначають прихильники постколоніальної критики, антиколоніальні літератури зазвичай структурно й стилістично тісно пов’язані зі своїм найлютішим опонентом — культурою колонізаторів51. Основоположним у концепції У. Самчука було поняття «великої літератури», яке він пропонував інтерпретувати у зв’язку із такими недостатньо розробленими в українській думці питаннями, як проблеми раси, політичного інстинкту, часу й простору. Він пов’язував розвиток літератури із життям самої нації»52. Григорій Грабович свого часу запропонував для визначення творчого методу основного масиву повоєнної діаспорної літератури поняття «національного реалізму», що на теоретичному рівні багатьма прикметами був подібний до зненавидженого діаспорними письменниками соціалістичного реалізму. У «національному реалізмі» також дуже розвинене почуття морального обов’язку перед народом, усвідомлення потреби працювати для досягнення світлого майбутнього, у цьому випадку заради «трансцендентної національної справи української незалежності». Так само, як і в реалізмі соціалістичному, у ньому присутня віра, що «література має і повинна мати керівні ідеї і, взагалі, що літературою треба керувати»53. Цікаво, що після публікації статті Грабовича у журналі «Сучасність» 1986 р. Улас Самчук надіслав до редакції свій відгук, у якому він пов’язував розвиток літератури Самчук У. Про прозу взагалі і прозу зокрема: [До проблеми нашої літературної прози] / Улас Самчук // С лово. — Збірник 2. — Нью-Йорк: Об’єднання Українських Письменників в Екзилі, 1964. — С. 202–203. 51 Див.: Павлишин М. Козаки в Ямайці: постколоніальні риси в сучасній українській культурі [Текст] / Марко Павлишин // С лово і час. — 1994. — № 4–5. — С. 65–71. 52 Самчук У. Про «велику літературу» / Улас Самчук // Сучасність. — 1986. — № 9. — С. 124. 53 Грабович Г. У пошуках великої літератури / Григорій Грабович. — К.: Інститут української археографії АН України, 1993. — С. 548–49. 50

2. Україномовна проза в Канаді: від витоків до кінця ХХ століття

з життям нації. У діаспорі «велика література» не розвинулася, однак 1986 р. У. Самчук бачив паростки цього в літературі Великої України, яка «можливо вперше за своє історичне дійство після Другої світової війни виявляє ознаки великої»54. Таке розуміння ролі літератури в житті нації й зокрема обов’язку діаспорної літератури спричинилося до переважання в еміграції тієї літературної форми, яку В. Мацько позначив терміном «націєрозповідна модель діаспорної романістики»55. Для неї характерні епічна оповідальність, відчуття історії народу, занепокоєння долею України й українців, прагнення зберегти українське національне «я», викриття всіх переслідувань, що їх зазнали українці. Л. Рудницький вбачав у багатьох творах діаспорної літератури історичну автентичність, але заразом «журналістський спосіб викладу, надмірну емоційність, брак психологічного вмотивування персонажів тощо»56. Г. Грабович вказував, що глибоке відчуття літературної місії фактично мало би «заморожувати джерела творчості саме через унезаконення особистого», хоч реалії діаспорного літературного життя були насправді складніші: одночасне декларування пріоритету мистецької свободи й мистецької досконалості підривали місіонерську декларативність57. Однак відчуття нерозділеності культурного тіла української нації, що диктувало центральну позицію України в художньому мисленні діаспорних письменників, довший час не давало можливості сповна осмислити життя на новій землі, яка виступала у функції тимчасової домівки. Показово, що у повоєнній діаспорній літературі серед писань про життя в еміграції переважають сатира та репортаж. Власне художні повісті й романи не стали значним явищем; Рудницький у цьому контексті зміг назвати лише коротеньку повість української письменниці із США Дарії Ярославської та «канадський» роман Уласа Самчука «На твердій землі». Подібних висновків дійшов також Марко Павлишин у дослідженні про Самчук У. Про «велику літературу». — С. 124. Мацько В. Концепція людини і світу в українській діаспорній прозі ХХ ст. — С. 12. 56 Рудницький Л. Література з місією: [Спроба огляду української еміграційної прози] / Леонід Рудницький // С лово і час. — 1992. — № 2. — С. 44. 57 Грабович Г. До історії української літератури: [Дослідження, есе, полеміка] / Григорій Грабович. — К.: Основи, 1997. — С. 543, 550. 54 55

Розділ перший. Українська література Канади: історія побутування й дослідження

українську літературу Австралії. За його визначенням, у цій літературі «домінує факт еміграції» та два розповідні настрої: елегійний щодо далекої України та сатиричний у зображенні діаспорного життя58. Він не бачить в українській літературі Австралії серйозних спроб осмислити сучасне життя в еміграції, яке визначає суперечність між патріотичною свідомістю й дійсністю економічного життя у великому австралійському місті. Звернення до актуальних питань із життя іммігрантів накреслюється в українській літературі Північної Америки у 1960-ті роки, проте вже у новій тональності, відповідній добі атому й політичного протесту. У літературі українців Канади розвиваються відцентрові тенденції, що поступово підривають домінування «націєрозповідної» моделі. На маргінесі організованого культурного життя покоління «ді-пі» працював Олександр Смотрич, аполітичні, абстрактні, песимістичні новели якого про людську натуру Ю. Шерех порівнював із творами Луї-Фердинанда Селіна59, а сучасні критики — з естетичними принципами Гемінгвея й протоабсурдистської європейської прози60. У. Самчук у цей час перериває працю над трилогією «Ост» і пише нетиповий для української традиції роман «На твердій землі» (1966), що зображує шлях нового емігранта до капіталістичного добробуту. Діаспорна критика засудила автора за апологетизацію «господарника-доробкевича», який «не потребує змагатися з несприятливими соціальними і національними проблемами, як його попередники»61. Насправді це був один із перших зразків неореалізму в модерній прозі української діаспори. Поступово до літературного процесу підключаються англомовні письменники з українських родин, що осмислюють модерні проблеми внутрішнього світу розщепленої Павлишин М. Аспекти української літератури в Австралії / Марко Павлишин // Сучасність. — 1988. — № 4. — С. 30–34. 59 Шерех Ю. Подорож у країну ночі / Ю. Шерех// Шерех Ю. Пороги і запоріжжя: Література. Мистецтво. Ідеологія. — Х.: Фоліо, 1998. — Т. 1. — С. 493–499. 60 Стех М. Р. Простори ночі Олександера Смотрича / Марко Роберт Стех // Український журнал. — 2008. — № 10. — С. 52. 61 Власенко-Бойцун А. Улас Самчук — творець нового героя / Анна Власенко-Бойцун // // Слово: Зб. укр. письм. — Вип. 11. — Нью-Йорк, 1987. — С. 235. 58

2. Україномовна проза в Канаді: від витоків до кінця ХХ століття

особистості, дискримінації, урбанізму, часто у зв’язку з пошуком власних коренів. М. Сорока свого часу заперечував тезу Д. Гусара-Струка про неминуче «відмирання еміграційної літератури», мотивуючи свою позицію вказівкою на цих англомовних письменників, які вже не є емігрантами, але зберігають українську культурну спадщину як частину своєї американської / канадської ідентичності. Проте він сам вважає ці англомовні твори частиною не української, а «української американської» чи «української канадської літератури»62. Витоки цього феномену сягають 1950-х рр., коли вийшов перший англомовний роман канадської письменниці українського походження Віри Лесик (Лисенко) «Жовті чобітки». Цей текст у чомусь подібний до «Синів землі» І. Киріяка, але поетичніший в описах природи, а головне — далекий від ідеалізації українських піонерів. Головна героїня втікає з українського поселення до великого міста, аби пізніше повернутися до своїх коренів як відома виконавиця народних пісень. Після паузи, яка тривала майже два десятиліття, англомовна література канадських авторів українського походження починає швидко розвиватися у 1970-ті рр. у зв’язку із запровадженням державної політики багатокультурності. Серед найцікавіших її зразків — роман Мари Гааз «Вулиця, на якій я живу» (1976), напівдокументальна повість Мирни Косташ «Всі бабині діти» (1977), п’єси й оповідання Джорджа Ріґи. Як зазначає канадська дослідниця Ліза Ґрекул, офіційна багатокультурність заохочувала символічну культурну етнічність у формі театралізованих фольклорних фестивалів, тоді як ці письменники зверталися до глибших, часто болючих проблем щоденного життя іммігрантів63. На думку Соні Мицак, на певному етапі письменники цього покоління мали звернутися до деконструкції літературного міфу українських піонерів-землеробів. Зокрема, вона вказує на оповідання Гелен Потребенько «Інша історія» (1989) як на зразок сатиричного наративу, що підриває міфічні структури: першопоселенці змальовані як прозаїчні, наївні, імпульсивні, глибоко патріархальні люди, далекі Сорока М. Чи є панацея від міфу про Антея в українській літературі діаспори? / М. Сорока // С лово і час. — 2000. — № 12. — С. 18. 63 Grekul Lisa. Leaving Shadows: Literature in English by Canada’s Ukrainians / L. Grekul. — Edmonton: University of Alberta Press, 2005. — С. 61. 62

Розділ перший. Українська література Канади: історія побутування й дослідження

від української національної ідеї чи будь-якої візії розбудови канадських прерій64. Фактично, це етнічні течії всередині англомовної північноамериканської літератури. Починаючи з 1960-х років в українсько-канадській прозі починають також з’являтися альтернативні голоси, насамперед жіночі. Ярина Тудорковецька у своїх оповіданнях презентує феміністичну опозицію до патріархальних структур, закладених у національній міфології страждань і перемог. Замість зображення відданої своїй національній ролі жінки-берегині, в оповіданні «Клозетна мушля» авторка демонструє домашнє життя героїні крізь призму чоловічого домінування, насильства, комодифікації жінки як обслуги й сексуального об’єкта. В оповіданнях Світлани Кузьменко «Маргарита» й Стефанії Гурко «Зустріч» та «Нестерпна ситуація» відображений внутрішній світ жінки, яка мешкає у великому канадському місті, наголошено на її постійній зайнятості, неможливості висловити свій неспокій, мрії про особисте щастя65. Помітним явищем літературного процесу стали повісті Марії Адріяни Кейван. Центральною героїнею її творів є освічена жінка, яка не може знайти собі в Канаді працю за фахом і приречена на долю домогосподарки, депресію, незацікавленість діаспорних видавців. В опозиції до жанру «націєрозповідного» роману перебувають також поетичні мініатюри Олександри Копач і Ліди Палій. Імпресіоністські міні-новели О. Копач оспівують красу канадської природи й великих міст. Л. Палій оповідає про подорожі до екзотичних країн у манері, подібній до прози М. Коцюбинського. Починаючи з кінця 60-х років в еміграційних виданнях все частіше зустрічаються скарги на брак читацької аудиторії. У післямові до сьомого збірника «Слово» (1978) президія ОУП «Слово» в Канаді подає таку песимістичну картину українського культурного життя в Північний Америці: «Ніде правди діти, на підтримку української громади на цьому континенті чи деінде нам годі розраховувати. Вистачить зайти до будь-якої української хати, вистеленої м’якими килимами, Mycak Sonia. Canuke Literature: Critical Essays on Canadian Ukrainian Writing / Sonia Mycak. — Huntington: Nova Science Publications, 2001. — Р. 49–78. 65 Гурко С. Три оригінальні новелі / Стефанія Гурко // Події, люди і зустрічі на шляхах мого життя. — Тернопіль: Джура, 2005. — С. 176–188. 64

2. Україномовна проза в Канаді: від витоків до кінця ХХ століття

повної всяких електричних устаткувань, щоб побачити, що в ній тотально бракує українського слова, бо ж її власники купили свою останню українську книжку десяток років тому, а тепер їх єдиний зв’язок з українством — це інколи, не завжди, якийсь український тижневик. Немає сумніву, що воно, те наше слово, збідніло і на еміґрації і в Україні, що наша третя еміґрація, яка покинула Україну під час ІІ світової війни і вважає себе політичною, насправді померла духово яких десять років тому, а тепер, спролетаризована культурно, відходить у потойбіччя й фізично»66. Нова хвиля української еміграції до Канади почалася у 1980-ті роки у зв’язку з приїздом невеликої кількості українців із Польщі та політичних дисидентів із Радянського Союзу. У 1990-ті вона збільшилася за рахунок прибуття десятків тисяч нових, переважно економічних емігрантів з України. Представники цієї генерації назагал не сприймали себе в ролі політичної еміграції, а отже не вважали за потрібне творити «літературу з місією». Ця хвиля дала порівняно мало письменників. Їхня проза психологічна, часто з підкреслено іронічним ставленням до себе й представників старої еміграції. Тарас Романюк (син патріарха УАПЦ Володимира), який жив у Канаді у 1980-ті роки, видав низку оповідань, що змальовують життя Вінніпегу як сучасного великого західного міста, в якому українське видавництво — місце праці головного героя — виглядає якимсь анахронізмом із минулого. Головний герой самотній у місті, він знаходить розраду в алкоголі й візитах до стриптиз-клубів. Одне оповідання цілком присвячене життю вінніпезьких повій, одна з яких — недавня емігрантка Ліза з Чернівців. Вона дуже добре заробляє й цілком вписалася у нове життя, хоч батьківщина ще повертається до неї у снах і зранку її подушка буває мокра від сліз67. Її образ можна інтерпретувати як символічну проекцію тих українців, які втратили моральні орієнтири. Це виправдовує повернення головного героя в незалежну Україну для душпастирського

Післяслово // С лово. — 1978. — № 7 — С. 284. Романюк Т. Канадські оповідання / Тарас Романюк. — К.: Смолоскип, 2006. — 268 с.

66 67

Розділ перший. Українська література Канади: історія побутування й дослідження

служіння, описаного в наступних творах, прикметною ознакою яких є документальність. Правдоподібніше зображено характер нового емігранта в оповіданні С. Єкельчика «Новий канадець». Умисне переплетення літературної української мови «від оповідача» з англійською та діаспорним варіантом української підкреслює непевність персонажа в собі, злегка завуальовану самоіронією. Головний герой хоче якнайшвидше прийняти нову країну і бути прийнятим нею, але внутрішньо він ще залишається на старій землі68. Найцікавішим і найпліднішим прозаїком нової хвилі еміграції став Марко Роберт Стех. Його складна філософська проза ретранслюється у формі притчі. Як правило, у цих творах переплітаються кілька історій, які стильово нагадують естетичні принципи Борхеса. Персонажі романів та оповідань Стеха умовні, як і географія їхніх мандрів. В одному з інтерв’ю автор зізнається, що поштовхом до написання роману «Голос» стала газетна стаття про торонтського жебрака з українським прізвищем, котрий пропонував перехожим грати швидкі партії в шахи на гроші, але одного дня замерз і втратив пам’ять. Лікарі врятували його, знайшли родину, але він назавжди забув, що таке шахи69. Однак «український» вимір цієї історії не знаходить розвитку в багатоплановому філософському романі Стеха. М. Рябчук слушно вказував на навмисну авторську невизначеність місця й часу дії, що підкреслює літературну умовність твору70. Серед письменників, чия творчість вплинула на формування його ідіостилю, М. Р. Стех назвав Хвильового і діаспорних прозаїків-модерністів Ігоря Костецького та Емму Андієвську. Його роман є постмодерною притчею, написаною українською мовою. Наступну велику річ, «Невмирущі», автор означив як «обламки епосу», вона також нагадує філософську прозу «потоку свідомості», в якій персонажі подібні до середньовічних лицарів та європейських мислителів Нової доби, але немає очевидної Хрестоматія з української літератури в Канаді (1897–2000). — С. 422–428. Дірки в небі: [інтерв’ю О. Михеда з М. Р. Стехом] // Книжник-review. — 2007. — № 4. — С. 19. 70 Проба «Голосу»: [розмова М. Рябчука з М. Р. Стехом // Сучасність.—2002. — № 3. — С. 46–65. 68

2. Україномовна проза в Канаді: від витоків до кінця ХХ століття

прив’язки до українського світу71. Найвідоміший сучасний український прозаїк у Канаді не прагне осмислювати життя емігрантів, а у притчево-метафоричному стилі звертається до загально-філософських проблем людського існування.

Висновки до розділу першого Проведений аналіз критичних і літературознавчих праць засвідчує потребу нових студій українсько-канадської прози, в якій би цей літературний феномен був презентований з належною повнотою і ґрунтовністю. Українська література в Канаді різнопланова — тематично, формально, стильово. За сто років існування — від часу появи перших напівпрофесійних оповідань і нарисів до модерної й постмодерної прози кінця ХХ століття, вона пройшла тривалий шлях розвитку, який логічно структурується в чотири періоди. Перший період позначений тяжінням до реалістичного світосприйняття й естетичних ідеалів народництва, його логічним підсумком стало формування жанру «архетипної іміграційної повісті» (М. Шкандрій), іманентними ознаками якого є міфологізація хліборобської праці, життєстверджуючий пафос, увага до колективного неособистісного досвіду господарів на землі. Змістовою домінантою цих творів є міфологема першопоселенця-господаря на новій землі. Наступна літературна генерація, метафорично означена як покоління «ді-пі», створила нову літературу, тематично зорієнтовану на трагіку недавнього минулого України: Голодомор, більшовицький терор, воєнне лихоліття, героїчну боротьбу українців за національну справу. Її іманентними прикметами були політична заангажованість, тяжіння до великих епічних полотен (повістей і романів), домінування концепції «національного реалізму» (визначення Г. Грабовича) й поняття «націєрозповідної моделі» (В. Мацько).

Стех М. Р. Невмирущі. Обламки епосу / Марко Роберт Стех // Кур’єр Кривбасу. — 2011. — № 11–12. — С. 94–115.

Список джерел

Андрусів С. Модус національної ідентичності : Львівський текст 30-х років ХХ ст. / С. М. Андрусів. — Львів : Львівський національний університет імені Івана Франка, 2000, Тернопіль : Джура, 2000. — 340 с. 2. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. / За ред. М. Зубрицької. 2-е вид., доповнене. — Львів : Літопис, 2001. — 832 с. 3. Астаф’єв О. Європейський вимір української повоєнної еміграційної літератури / Олександр Астаф’єв // Біблія і культура. — 2009. — № 11. — С. 171 — 177. 4. Астаф’єв О. Лірика української еміграції : еволюція стильових систем / О. Астаф’єв. — К. : Смолоскип, 1998. — 313 с. 5. Астаф’єв О. Образ і знак : Українська емігрантська поезія у структурно-семіотичній перспективі : [монографія] / Олександр Астаф’єв. — К. : Наук. думка, 2000. — 268 с. 6. Бажанський М. Повість Марії Кейван «Карвендель» / Михайло Бажанський // Свобода. — 1971. — № 206 (6 листопада). — С. 5. 7. Баканов А. Історичний роман : Деякі ідейно-художні проблеми / А. Г. Баканов // Література Англії : ХХ століття. — К. : Вища школа, 1993. — С. 72–92. 8. Бахтин М. Вопросы литературы и естетики: [Исследования разных лет] / Михаил Бахтин. — М. : Худож. лит., 1975. — 504 с. 9. Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества / Михаил Бахтин. — М. : Искусство, 1986. — 445 с. 10. Бернадська Н. Літописець українського життя ХХ століття / Ніна Бернадська // Українська мова і література. — 2000. — Число 5 (165). — С. 3–5. 11. Білоус-Гарасевич Л. Улас Самчук / Л. Білоус-Гарасевич // Білоус-Гарасевич Л. Ми не розлучались з тобою, Україно: [Вибране]. — Детройт-Мічіган: “Graphe”, 1998. — С. 130–146. 12. Бовсунівська Т. Основи теорії літературних жанрів : [монографія] / Тетяна Бовсунівська. — К. : ВПЦ “Київ. ун-т”, 2008. — 519 с.

265

Список джерел

13. Боднарук I. Між двома світами : [Вибрані статті про українських письменників] / Упор. В. Олiфiренко; ред. В. Білецький. — Донецьк : Український Культурологічний Центр, 1996. — Електронний ресурс. — Режим доступу : http://ukrlife.org/main/cxid/bodnaruk0.htm. 14. Боднарчук І. В дорозі життя : [Повість] / Іван Боднарчук. — Торонто, 1986. — 72 с. 15. Боднарчук І. Далекі обрії / Іван Боднарчук. — Toronto, Ont., 1972. — 387 с. 16. Боднарчук І. Друзі моїх днів : [Новели] / Іван Боднарчук. — Едмонтон — Вінніпег — Торонто, 1967. — 96 с. 17. Боднарчук І. Замрячені ранки : [Оповідання, новели, нариси] / Іван Боднарчук. — Едмонтон — Вінніпег — Торонто, 1978. — 88 с. 18. Боднарчук І. Заобрійні перегуки : [оповідання] / Іван Боднарчук. — Торонто : Об’єднання українських письменників у Канаді «Слово», 1984. — 59 с. 19. Боднарчук І. Знайомі обличчя / Іван Боднарчук. — Вінніпег, Торонто, 1961. — 109 с. 20. Боднарчук І. На перехресних шляхах : [Оповідання] / Іван Боднарчук. — Вінніпег, 1954. — 63 с. 21. Боднарчук І. Покоління зійдуться : [Повість] / Ред. і передмова Ю. Клинового / Іван Боднарчук. — Едмонтон — Вінніпег — Торонто, 1974. — 151 с. 22. Боднарчук І. Розквітлі сузір’я : [повість] / Іван Боднарчук. — Торонто: Тризуб, 1987. — 159 с. 23. Борев Ю. Художественные направления в искусстве ХХ века: борьба реализма и модернизма / Юрий Борев. — К. : Мистецтво, 1986. — 134 с. 24. Бородіца С. Жанрова структура романів Уласа Самчука в контексті західноукраїнської романної прози 30–40-х років XX ст. : Автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.01.01 / Світлана Василівна Бородіца. Тернопільський держ. педагогічний ун-т ім. В. Гнатюка. — К., 2000. — 18 с. 25. Боронь О. Поетика простору в творчості Тараса Шевченка : Автореф. дис. … на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук / Олександр Боронь; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. — К., 2004. — 15 с. 26. Бурлакова І. Творчість Уласа Самчука. Проблеми індивідуального стилю: Автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.01.01 / Ірина Вікторівна Бурлакова. Харківський національний ун-т ім. В. Н.Каразіна. — Х., 2000. — 19 с. 27. Василишин І. Епоха й людина в художньо-екзистенційному вимірі літератури періоду ДіПі : Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня

266

Список джерел

28.

29.

30. 31.

32. 33. 34. 35. 36. 37. 38.

39.

40. 41. 42.

канд. філол. наук : спец. 10.01.01 — “Українська література” / І. Василишин. — Л., 2008. — 18 с. Васьків М. Український еміграційний роман 1930–50-х років / Микола Васьків. — Кам’янець-Подільський : ПП «Медобори-2006», 2011. — 192 с. Власенко-Бойцун А. Улас Самчук — творець нового героя / Анна Власенко-Бойцун // // Слово: Зб. укр. письм. — Вип. 11. — НьюЙорк, 1987. — С. 231–239. Войтович В. Українська міфологія / Валерій Войтович. — К. : Либідь, 2002. — 664 с. Волицька-Ференцевич Х. Дівчина йде в незнайому далеку дорогу… / Христина Волицька-Ференцевич. — Електронний ресурс. — Режим доступу: http://slovo-unp.com/index.php?subaction=showfull&id=134 6942400&archive=1348120140&start_from=&ucat=6&i=archive. Гаврилів Т. Форма і фігура : ідентичність у художньому просторі / Т. Гаврилів. — Л. : ВНТЛ-Класика, 2008. — 480 с. Гай-Головко О. Українські письменники в Канаді / О. Гай-Головко. — Вінніпег: Волинь, 1980. Т.1. — 191 с. Гай-Головко О. Їм дзвони не дзвонили : [Повість] / Олекса Гай-Головко. — Вінніпег : Видавнича Спілка «Тризуб», 1987. — 215 с. Гай-Головко О. Поєдинок з дияволом / Олекса Гай-Головко. — Вінніпег : Видавець Іван Тиктор, 1950. — 160 с. Грабович Г. До історії української літератури: [Дослідження, есе, полеміка] / Григорій Грабович. — К. : Основи, 1997. — 604 с. Грабович Г. У пошуках великої літератури / Григорій Грабович. — К. : Інститут української археографії АН України, 1993. — 55 с. Грицак Я. Лекція виголошена з нагоди 4-ої річниці компанії pro. mova / Ярослав Грицак. — Електронний ресурс. — Режим доступу : http://pro-mova.com Гундорова Т. ПроЯвлення слова. Дискурсія раннього українського модернізму. Постмодерна інтерпретація / Тамара Гундорова. — Л. : Літопис, 1997. — 297 с. Гундорова Т. І. Кітч і література. Травестії / Тамара Іванівна Гундорова. — К. : Факт, 2008. — 284 с. Гурко С. Три оригінальні новелі / Стефанія Гурко // Події, люди і зустрічі на шляхах мого життя. — Тернопіль: Джура, 2005. — С. 176–188. Давидюк В. Вигнанець повертається / В. Давидюк // Одрач Ф. Щебетун. — Луцьк : Волинська обласна друкарня, 2008. — 238 с.

267

Список джерел

43. Давидюк В. Фольклорно-міфологічні архетипи як засіб образотворення (за повістю Федора Одрача «Щебетун») / В. Давидюк // Волинь у житті та творчості письменників. — Луцьк : Вежа, 1999. — С. 117–122. 44. Данилюк-Терещук Т. «Треба бути українцем…» : Федір Одрач про Полісся / Т. Данилюк-Терещук // Волинь у житті і творчості письменників : [зб. наук. пр.]. — Луцьк : Вежа, 2007. — С. 134–136. 45. Двадцяті роки: літературні дискусії, полеміки / Упоряд. В. Г. Дончик. — К.: Дніпро, 1991. — 366 с. 46. Дзюба І. Читаючи Кобилянську : [Кілька зіставлень] / Іван Дзюба // Українська мова і література в школі. — 1986. — № 2. — С. 20–27. 47. Дірки в небі: [інтерв’ю О. Михеда з М. Р. Стехом] // К нижник-review. — 2007. — № 4. — С. 19. 48. Дончик В. Г. З потоку літ і літпотоку : [Текст] / В. Г. Дончик ; НАН України, Ін-т л-ри ім. Тараса Шевченка. — К. : Видавничий дім «Стилос», 2003. — 556 с. 49. Донцов Д. Твори: в 5 т. / Дмитро Донцов. — Львів : Кальварія, 2001. — Т. 1 : Геополітичні та ідеологічні праці. — Львів : Кальварія, 2001 — 488 с. 50. Енциклопедія Українознавства: у 11 т. / [голов. ред. проф., д-р В. Кубійович] / Наукове Товариство ім. Т. Шевченка. — Львів : Молоде життя, 1993. — Т. 1. — 1993. — С. 340; Т. 5. — 1996. — 4000 с. 51. Єфремов C. Історія українського письменства / С Єфремов. — К. : Феміна, 1995. — 688 c. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.utoronto.ca/elul/history/ Iefremov/. 52. Єфремов С. Вибране : [статті, наукові розвідки, монографії ] / Сергій Єфремов; [упор., передм. та прим. Е. Соловей] / НАН України, Ін-т літератури ім. Т. Шевченка. — К. : Наукова думка, 2002. — 757 с. 53. Жифарська І. Література та еміграція : грані зіткнення / Ірина Жифарська // Волинь філологічна : текст і контекст. Польська, українська, білоруська та російська літератури в європейському контексті: зб. наук. пр. — Вип. 6. — Ч. ІІ / [упоряд. Л. К. Оляндер]. — Луцьк : РВВ “Вежа” Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2008. — С. 166–182. 54. Жовновська Т. Б. Онірично-міфологічний дискурс прози Валерія Шевчука : Автореф. дис … канд. філол. наук / Т. Б. Жовновська. — Одеса: 2000. — 20 с. 55. Жулинський М. Заявити про себе культурою / Микола Жулинський. — К.: Ґенеза, 2001. — 680 с. 56. Жулинський М. Із забуття в безсмертя : [Сторінки призабутої спадщини] / Микола Жулинський. — К. : Дніпро, 1990. — 447 с.

268

Список джерел

57. Жулинський М. Національна культура за умов формування нової суспільної солідарності в Україні / Микола Жулинський // Сучасність. — 1997. — № 1. — С. 68. 58. Жулинський М. Нація. Культура. Література : [національно-культурні міфи та ідейно-естетичні пошуки української літератури] / Микола Жулинський. — К. : Наукова думка, 2010. — 560 с. 59. Зуєвський О. Видатний український письменник та громадський діяч Іван Боднарчук (1920–1970) / О. Зуєвський // Слово : Збірник українських письменників. — 1996. — Вип. 13. — С. 8. 60. Іванишин П. Національно-екзистенціальна інтерпретація (основні теоретичні та прагматичні аспекти) : [монографія] / П. Іванишин. — Дрогобич : «Відродження», 2005. — 308 с. 61. Івах О. Голос землі : [Коротка повість з життя в Канаді] / Онуфрій Івах. — 2-ге вид. — Вінніпеґ : Тризуб, 1973. — 124 с. 62. Ільницький М. Від “Молодої Музи” до “Празької школи” / Микола Ільницький / Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича. — Львів : Львівський обл. наук.-метод. ін-т освіти, 1995. — 318 с. 63. Ільницький М. Українська повоєнна еміграційна поезія / Микола Ільницький. — Львів : Львів. обл. наук.-метод. ін-т освіти; Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 1995. — 116 с. 64. Ісаїв В. Альтернативи діаспорної ідентичності / В. Ісаїв // Критика. — 2002. — № 1–2. — С. 2–4. 65. Кейван Марія-Адріяна. Карвендель: [повість] / Марія-Адріяна Кейван. — Едмонтон : Kiev Printers, 1971. — 232 c. 66. Кейван Марія-Андіяна. Пливе-шумить ріка / Марія-Адріяна Кейван. — Едмонтон, 1985. — 330 с. 67. Кизилова В. Жанрово-стильова своєрідність трилогії У. Самчука «Ост» : Автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.01.01 / В. В. Кизилова; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. — К., 2001. — 19 с. 68. Кирилюк О. Універсально-культурні структури міфологічних підвалин масової політичної свідомості / О. Кирилюк. — Електронний ресурс. — Режим доступу: http://www.myslenedrevo.com.ua/studies/ uvuk/22.html 69. Киріяк І. Сини землі : [повість з українського життя в Канаді] / Ілля Киріяк. — Едмонтон : The Institute Press, 1939–1945. — Т. 1. — 1939. — 398 с.; Т. 2. — 1939. — 352 с.; Т. 3. — 1945. — 354 с. 70. Кирчанів М. Amerika & Україна : література і ідентичність [Електронний ресурс] / М. Кирчанів. — Вороніж, 2010. — 162 с. — Режим доступу: httm://ejournals.pp.net.ua

269

Список джерел

71. Ковалів Ю. «Празька школа» : на крутосхилах «філософії чину» [Текст] / Ю. І. Ковалів. — К. : Бібліотека українця, 2001. — 120 с. 72. Ковалів Ю. І. Художня хроніка великої трагедії (українська література періоду другої світової війни) [Текст] / Ю. І. Ковалів. — К. : Джерело-М, 2004. — 108 с. 73. Коваль Р. За волю і честь : Невигадані історії і вояцькі біографії / Роман Коваль [Ред. О. Коваль]. — К.: Діокор, 2005. — 240 с. 74. Ковшун М. Месниця Мавра : [Роман] / Микола Ковшун. — К. : Видавничо-поліграфічний центр «Знання», 1993. — 144 с. 75. Колісниченко-Братунь Н. Еміграція душі, або феномен митця-емігранта в контексті українського менталітету / Н. Колісниченко-Братунь // Всесвіт. — 1996. — № 5 — 6. — С. 162 — 164. 76. Конончук Т. Екзистенційні виміри осмислення реальності в повісті Ольги Мак «Каміння під косою» / Тетяна Конончук // Теоретична і дидактична філологія : Збірник наукових праць / За заг. ред. Г. Л. Токмань. — Випуск 10. — К. : ІВЦ Держкомстату України, 2011. — С. 203–214. 77. Копач О. Мініатюри / Олександра Копач. — Торонто : Об’єднання українських письменників «Слово», 1988. — 96 с. 78. Копач О. Передмова / О. Копач // Одрач Ф. Вощадь. — Торонто, Онтаріо, 1972. — С. 9–16. 79. Коряк В. Місто в українській поезії / В. Коряк // Шляхи мистецтва. — 1921. — № 1. — С. 40 — 47. 80. Костюк Г. Образотворець «времени лютого» / Григорій Костюк // Українське слово : Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст. — У 3 кн. — Кн.2. — К. : «Рось», 1994. — С. 499–514. 81. Костюк Г. У світлі ідей і образів: Вибране. [Критичні та історико-літературні роздуми 1930 — 1980] / Григорій Костюк. — Мюнхен, 1983. — 537 с. — (Б-ка прологу і сучасності). 82. Костюк Г. Українська еміграційна проза за 1965 рік / Г. Костюк // Літературний ярмарок. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.lit-arok.in.ua/index.php. 83. Кравчук П. Листи з Канади: [статті, нариси, памфлети] / П. Кравчук. — К.: Pg R, 1976. — 247 с. 84. Кравчук П. Українська література в Канаді / П. Кравчук. — К. : Дніпро, 1964. — С. 15–47. 85. Кравчук П. Українці в канадській літературі / П. Кравчук. — К. : Україна, 1990. — 230 с. 86. Кривцун О. Историческая психология и художественный процесс / О. Кривцун // Психологический журнал. — 1990. — № 5. — С. 86–97.

270

Список джерел

87. Кримський С. Архетипи української культури / Сергій Кримський // Вісник НАН України. — 1998. — № 7–8. — С. 74–87. 88. Кульчицька М. Романи Василя Барки «Рай» та «Жовтий князь» : художня візія тоталітарної дійсності : автореф. дис. канд. філол. наук : спец. 10. 01. 01 / Марина Кульчицька ; Львів. Нац. ун-т ім. І. Франка. — Львів, 2002. — 20 с. 89. Кульчицький О. Світовідчування українця / О. Кульчицький // Українська душа. — К. : Фенікс, 1992. — С. 48–65. 90. Лавріненко Ю. Зруб і парости : [літературно-критичні статті, есеї, рефлексії] / Юрій Лавріненко. — Мюнхен : В-во “Сучасність”, 1971 — 331 с. 91. Леонюк В. Федір Одрач — український письменник з Берестейщини / В. Леонюк // Над Бугом і Нарвою. — 1997. — № 3–4. — С. 19–20. — Електронний ресурс. — Режим доступу: http://nadbuhom.pl/art_1749.html. 92. Лобур Н. Культ землі в українській мові / Наталія Лобур // Дивослово. — 1996. — № 3. — С. 22–23. 93. Луговий О. Безхатний (Діти Степу) : [Повість з життя українців в Канаді] : У 2 ч. / О. Луговий. — Едмонтон, 1946. — 303 с. 94. Луговий О. В кігтях двоголового орла: [Історична повість] / Олександр Луговий. — Едмонтон, 1955. — 349 с. 95. Луговий О. За волю України : [Історична повість] / Олександр Луговий. — Вінніпег : Накладом автора, 1939. — 134 с. 96. Луговий О. Чорні хмари із-за Прип’яти : [Історична повість з часів Хмельниччини] / Олександр Луговий. — Едмонтон, 1945. — 163 с. 97. Мак О. Каміння під косою : [повість] / Ольга Мак. — Торонто: «Гомін України», 1973. — 158 с. 98. Малкина В. Поэтика исторического романа : [Проблема инварианта и типология жанра] / В. Я. Малкина. — Тверь : Твер. гос. ун-т, 2002. — 140 с. [Литературный текст: проблемы и методы исследования; Приложение]. 99. Марунчак М. Ілля Киріяк і його творчість / М. Марунчак. — Вінніпег : Накладом УВУ в Канаді, 1973. — 80 с. 100. Маслюченко Г. Художні мемуари та автобіографічна повість в українській літературі 90-х років : Автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.01.01 / Г. О. Маслюченко; Дніпропетр. нац. ун-т. — Дніпропетровськ, 2004. — 18 с. 101. Мафтин Н. У пошуках “GRAND” стилю : західноукраїнська та еміграційна проза міжвоєнного двадцятиліття / Наталія Мафтин. — Івано-Франківськ : ЛІК, 2011. — 336 с.

271

Список джерел

102. Мацько В. Концепція людини і світу в українській діаспорній прозі ХХ століття : Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. філол. наук / В. Мацько. — К : КНУ ім. Т. Шевченка, 2010. — 40 с. 103. Мацько В. Проза Олександра Смотрича : між висловлюванням ідеї та художньою структурою / В. П. Мацько // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія : Філологія. — № 989. — Вип. 63. — С. 211–218. 104. Мацько В. Українська еміграційна проза ХХ століття : [монографія] / В. Мацько. — Хмельницький : ПП Дерепа І. Ж., 2009. — 388 с. 105. Мельник В. Суворий аналітик доби : Валер’ян Підмогильний в ідейно-естетичному контексті української прози першої половини ХХ ст. / В. Мельник. — К. : Наукова думка, 1994. — 260 с. 106. Мишанич О. Повернення / Олекса Мишанич. — К. : АТ «Обереги», 1993. — 120 с. 107. Мірчук І. Етнопсихологія і культура українського народу / Іван Мірчук // Народна творчість та етнографія. — 2000. — № 1–2. — С. 37–46. 108. Мовчан Р. Український модернізм 1920-х років : портрет в історичному інтер’єрі : [Монографія] / Р. Мовчан. — К. : ВД «Стилос», 2008. — 544 с. 109. Наєнко М. Мемуари як історія сучасника / Михайло Наєнко // Дивослово. — 2003. — № 11. — С. 17–19. 110. Наєнко М. Художня література України від міфів до модерної реальності / Михайло Наєнко. — К. : Просвіта, 2008. — 1063 с. 111. Наливайко Д. Домінанти систем національних культур і міжнаціональні літературні зносини (на матеріалі реалістичної літератури ХІХ ст.) / Дмитро Наливайко // Наливайко Д. Теорія літератури й компаративістика. — К. : Видавничий дім «Києво-Могилянська Академія», 2006. — С. 65–90. 112. Наливайко Д. Искусство : направления, течения, стили / Дмитрий Наливайко. — К. : Мистецтво, 1985. — 365 с. 113. Наливайко Д. Спільність і своєрідність : українська література в контексті європейського літературного процесу / Дмитро Наливайко. — К. : Дніпро, 1988. — 393 с. 114. Овсій І. Українська діаспора : [спроби наукового розрізу] / І. Овсій // Всесвіт. — 1996. — № 1. — С. 168–172. 115. Овчаренко Н. Міфологема землі в канадській і українській прозі / Н. Овчаренко. — Київ : б. в., 1996. — 198 с. 116. Одрач Ф. Покинута оселя : [оповідання] / Ф. Одрач. — Електронний ресурс. — Режим доступу : http://dsl.sf.ukrtel.net/biblio/index.php?a_ id=18&r_id=24.

272

Список джерел

117. Одрач Ф. Щебетун : [Роман] / Федір Одрач. — Луцьк : ВАТ «Волинська обласна друкарня», 2008. — 240 с. 118. Орищук М. Олександер Луговий як людина / М. Орищук // Західньоканадський збірник / Упоряд. Яр Славутич. — Ч. ІІ. — Едмонтон, 1975. — С. 141–147. 119. Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі : [Монографія] / С. Павличко. — К. : Либідь, 1999. — 447 с. 120. Павлишин М. Аспекти української літератури в Австралії / Марко Павлишин // Сучасність. — 1988. — № 4. — С. 30–34. 121. Павлишин М. Козаки в Ямайці : постколоніальні риси в сучасній українській культурі [Текст] / Марко Павлишин // Слово і час. — 1994. — № 4–5. — С. 65–71. 122. Палій Л. Світла на воді / Післямова Б. Рубчака / Ліда Палій. — Торонто : Об’єднання українських письменників «Слово», 1985. — 139 с. 123. Пауш С. Научка : [нариси з піонерського життя] / С. Пауш. — Едмонтон: Alberta Printing, 1967. — 76 c. 124. Петрівський М. Мрії сльозами облиті : [оповідання з життя українських піонерів і імігрантів в Канаді] / М. Петрівський. — Вінніпеґ : Тризуб, 1973. — 168 с. 125. Петрівський М. Ой, Канадо, Канадонько… [Оповідання з побутового життя українських поселенців в Канаді] / М. Петрівський. — Вінніпеґ : Тризуб, 1974. — 168 с. 126. Пінчук С. Дві епохи Уласа Самчука / С. Пінчук // Вітчизна. — 1993. — № 11–12. — С. 141–146. 127. Пінчук С. Улас Самчук / С. Пінчук // Рідна школа. — 1999. — № 9. — С. 9–11. 128. Післяслово // Слово. — 1978. — № 7 — С. 284. 129. Плетенчук Н. С. Поетика світомислення Уласа Самчука : Дис. … канд. філол. наук : 10.10.01 / Н. С. Плетенчук, Прикарпатський ун-т ім. Василя Стефаника. — Івано-Франківськ, 2002. — 18 с. 130. Погребенник Ф. З Україною в серці : [Нариси-дослідження про творчість письменників-прикарпатців у діаспорі] / Федір Погребенник. — К. : Вид-во ім. О. Теліги, 1995. — 80 с. 131. Погребенник Ф. Еміграція і література / Ф. Погребенник // Слово і час. — 1991. — № 10. — С. 22 — 28. 132. Поза традиції : [Антологія української модерної поезії в діяспорі] / [упоряд. Б. Бойчук; відп. ред. І. Макарик]. — Київ — Торонто — Едмонтон — Оттава : Канадський ін.-т українознавчих студій, 1993. — 473 c.

273

Список джерел

133. Поліщук Я. Література як геокультурний проект : [монографія] / Ярослав Поліщук. — К. : Академвидав, 2008. — 304 с. 134. Поліщук Я. Формули ідентичності Уласа Самчука на тлі доби / Ярослав Поліщук // Слово і час. — 2007. — № 6. — С. 25–32. 135. Полковський В. Проблема етнічности та різноманітність тем в українській діаспорній довоєнній літературі (1920–40-і роки) / Валерій Полковський // Західноканадський збірник. — Ч. 5. — Едмонтон-Острог, 2008. — С. 458–462. 136. Проба «Голосу» : [розмова М. Рябчука з М. Р. Стехом // Сучасність.—2002. — № 3. — С. 46–65. 137. Просалова В. Празька літературна школа : текст, контекст, інтертекст : дис. … д-ра філол. наук : 10.01.06 / Віра Просалова. — К., 2006. — 403 с. 138. Романенчук Б. Азбуковник. Енциклопедія української літератури / Б. Романенчук. — Філадельфія : Київ, 1969. — Т.1. — С. 386–387. 139. Романюк С. Іван Боднарчук : Життя і педагогічна діяльність. — Чернівці : Зелена Буковина, 1999. — 207 с. 140. Романюк Т. Канадські оповідання / Тарас Романюк. — К. : Смолоскип, 2006. — 268 с. 141. Рудницький Л. Література з місією : [Спроба огляду української еміграційної прози] / Леонід Рудницький // Слово і час. — 1992. — № 2. — С. 41–45. 142. Руснак І. Українська література Канади і формування національної свідомості канадських українців / І. Руснак. — Снятин : ПрутПринт, 1999. — 128 с. 143. Самчук У. На білому коні / Улас Самчук. — Вінніпег, 1972. — 251 с. 144. Самчук У. На твердій землі / Улас Самчук. — Вінніпег-Торонто, 1963– 1966. — 390 с. 145. Самчук У. Про «велику літературу» / Улас Самчук // Сучасність. — 1986. — № 9. — С. 124. 146. Самчук У. Про прозу взагалі і прозу зокрема : [До проблеми нашої літературної прози] / Улас Самчук // Слово. — Збірник 2. — Нью-Йорк: Об’єднання Українських Письменників в Екзилі, 1964. — С. 202–203. 147. Самчук У. Планета Ді-Пі : [Нотатки і листи] / Улас Самчук // [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.literadura.com/ istoriya/samchuk-u-planeta-di-pi-notatki-y-listi.html. 148. Семак О. Драматургія української діаспори першої половини ХХ століття : система конфліктів і характерів : дис. … канд. філол. наук : 10.01.01 / Оксана Семак. — Івано-Франківськ, 2009. — 226 с.

274

Список джерел

149. Сідак В. Національні спецслужби в період 1917–1921 рр. (невідомі сторінки історії) / Володимир Сідак. — К. : Видавничий дім «Альтернативи», 1998. — 320с. — Електронний ресурс. — Режим доступу : http://exlibris.org.ua/sidak/index.html. 150. Склепович В. Ще ватра палає : [історична повість] / В. Склепович. — Вінніпеґ : Тризуб, 1979. — 178 с. 151. Скорина Л. «Американська мрія» У. Самчука (перипетії емігрантської долі в романі «На твердій землі») / Л. Скорина // Літературознавство. Фольклористика. Культурологія. — Вип.3. — Черкаси, 2004. — С. 55–63. 152. Скорина Л. Дім як домінанта семантичного простору в романі У. Самчука «На твердій землі» / Л. Скорина // Слово і час. — 2005. — № 2. — С. 38–43. 153. Скорина Л. Література та літературознавство українського зарубіжжя : [Курс лекцій]. — 2-ге, доповн. / Л. Скорина. — Черкаси : Брама-Україна. — 2005. — 384 с. 154. Славутич Яр. Анотована бібліографія української літератури в Канаді. Канадські книжкові видання 1908–1986 / Яр Славутич. — Едмонтон : Славута, 1987. — 166 с. 155. Славутич Яр. Українська література в Канаді : [Вибрані дослідження, статті, рецензії] / Яр Славутич. — Едмонтон : Славута, 1992. — 336 с. 156. Словник символів України / [За заг. ред. В. П. Коцура, О. І. Потапенка, М. К. Дмитренка]. — К. : Міленіум, 2002. — 260 с. 157. Сміт Ентоні Д. Національна ідентичність / Пер. з англійської П. Таращука / Е. Сміт. — К. : Основи, 1994. — 224 с. — Електронний ресурс. — Режим доступу: http://litopys.org.ua/smith/smi02.htm. Т. 1. — 1939. — 398 с. Т. 2. — 1939. — 352 с.; Т. 3. — 1945. — 354 с. 158. Смотрич О. Буття : 16 нікому непотрібних оповідань / Олександр Смотрич. — Торонто : «Нові дні», 1973. — 123 с. 159. Смотрич О. Вибране / Олександр Смотрич. — Торонто : Друкарня ОО Василіян, 1952. — 90 с. 160. Смотрич О. Подорож у країну ночі / Олександер Смотрич. — Хмельницький : Просвіта, 2010. — 388с. 161. Сорока П. Іван Боднарчук : [Літ. портрет] / Петро Сорока. — Тернопіль : Тайп, 1998. — 143 с. 162. Сорока П. Літературно-творчий портрет Олекси Гай-Головка / Петро Сорока. — Тернопіль, 1996. — 144 с. 163. Сорока М. Чи є панацея від міфу про Антея в українській літературі діаспори? / М. Сорока // Слово і час. — 2000. — № 12. — С. 11 — 18.

275

Список джерел

164. Стех М. Р. Голос / Марко Роберт Стех. — Л. : Літературна агенція «Піраміда», 2005. — 400 с. 165. Стех М. Р. Невмирущі. Обламки епосу / Марко Роберт Стех // Кур’єр Кривбасу. — 2011. — № 11–12. — С. 94–115. 166. Стех М. Р. Простори ночі Олександера Смотрича / Марко Роберт Стех // Український журнал. — 2008. — № 10. — С. 52. 167. Таланчук О. Священний шлюб. Архетип матері-землі у фольклорі / О. Таланчук. — Електронний ресурс. — Режим доступу: http://rius. kiev.ua/journal/1/talanchuk. 168. Тамарченко Н. «Капитанская дочка» и судьбы исторического романа в России / Н. Тамарченко // Известия Академии наук. [Серия литературы и языка]. — 1999. — Т. 58. — № 2. — С. 44–53. 169. Тарнашинська Л. «Квінтесенція ночі» — наскрізна метафора творчості Олександра Смотрича // Презумпція доцільності : Абрис сучасної літературознавчої концептології. — К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. — С. 359–384. 170. Творчість Яра Славутича : дослідження, статті та рецензії / Упоряд. В. Жила. — К. : Дніпро, Едмонтон: Славута, 1997. — 912 с. 171. Тимощук Н. Антитоталітарний пафос української прози ХХ століття : проблема голодомору / Н. М. Тимощук // Актуальні проблеми слов’янської філології : Міжвузівський збірник наукових статей. — К. : Знання України, 2004. — Вип. ІХ. : Лінгвістика і літературознавство. — С. 424–435. 172. Тудорковецька Я. Клозетна мушля. Кузьменко С. Маргарита / Ярина Тудорковецька, Світлана Кузьменко // Слово. — 1980. — ч. 8. — С. 121–27. 173. Українська діаспора : літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк : Східний видавничий дім, 2012. — 516 с. 174. Українська душа / Відп. ред. В. Храмова. — К. : «Фенікс», 1992. — 128 с. 175. Українська еміграція : Від минувшини до сьогодення /За ред. Б. Лановика. — Тернопіль : «Чарівниця», 1999. — 512 с. 176. Українське євшан-зілля у Канаді : [ювілейна збірка творів О. Іваха в 40-ліття його праці пером, 1920–1960]. — Winnipeg, Man. : Trident Press, 1960. — 31 с. 177. Українські канадські письменники / Упор. П. Кравчук. — Л. : Каменяр, 1971. — 104 с. 178. Уліщенко А. Методика вивчення української еміграційної прози в старших класах загальноосвітньої школи : Автореф. дис. на

276

Список джерел

здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: 13.00.02 “Теорія і методика навчання (Українська література)” / А. Уліщенко. — К., 2005. — 20 с. 179. Филатов В. Живой космос : человек между силами земли и неба / В. Филатов // Вопросы философии. — 1994. — № 2. — С. 3–12. 180. Фоменко В. Місто і література : українська візія : [Монографія] / В. Фоменко. — Луганськ : Знання, 2007. — 312 с. 181. Хороб С. Літературно-мистецькі знаки життя: [Літературознавчі й театрознавчі статті, дослідження і публіцистика] / Степан Хороб. — Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2009. — 390 с. 182. Хрестоматія з української літератури в Канаді (1897–2000) / Упорядники Яр Славутич та Мирослав Шкандрій. — Едмонтон : Видавничий комітет «Слова», 2000. — 632 с. 183. Цяпа А. Термінологічна парадигма автобіографічного жанру / А. Г. Цяпа // Вісник Житомирського державного університету ім. І. Франка. — 2006. — № 26. — С. 129–132. 184. Шаповал М. Загальна соціологія / М. Шаповал. — К., 1996. — С. 115–151. 185. Шерех Ю. Подорож у країну ночі / Ю. Шерех// Шерех Ю. Пороги і запоріжжя : Література. Мистецтво. Ідеологія. — Х. : Фоліо, 1998. — Т. 1. — С. 493–499. 186. Шерех Ю. МИ і ми / Ю. Шерех // Слово і час. — 2000. — № 1. — С. 62 — 64. 187. Энцикопедический словарь символов / Авт.-сост. Н. А. Истомина. — М. : ООО «Астрель», 2003. — 1056 с.

*** 188. Aponiuk N. The Problem of Identity: The Depiction of Ukrainians in Canadian Literature // Canadian Ethnic Studies. — 1982. — Vol. XIV, No. 1. — P. 50–61. 189. Budurowycz B. The Changing Image of Ukrainians in English-Canadian Fiction // Journal of Ukrainian Studies. — 1989. — Vol. 14, No. 1–2. — P. 143–155. 190. Callaghan M. They Shall Inherit the Earth. — New York: Random House, 1935. — 338 p. 191. Grekul Lisa. Leaving Shadows : Literature in English by Canada’s Ukrainians / L. Grekul. — Edmonton : University of Alberta Press, 2005. — 256 p. 192. Kruchka Glynn A. Reintroducing Vera Lysenko — Ukrainian Canadian Author // Journal of Ukrainian Studies. — 1990. — Vol. 15, No. 1. — PP. 53– 70.

277

Список джерел

193. Kryvoruchka A. Introduction // Lysenko V. Yellow Boots. — Edmonton: NeWest Press / Canadian Institute of Ukrainian Studies Press, 1992. — P. XI–XXIII. 194. Lukaćs G. The Historical Novel / G. Lukaćs. — Harmondsworth, 1969. 195. Lysenko V. Men in Sheepskin Coats: A Study in Assimilation. — Toronto: The Ryerson Press, 1947. — 312 p. 196. Lysenko Vera. Yellow Boots / V. Lysenko. — Edmonton : NeWest Press, 1992. — 355 p. 197. Mycak Sonia. Canuke Literature : Critical Essays on Canadian Ukrainian Writing / Sonia Mycak. — Huntington : Nova Science Publications, 2001. — Р. 49–78. 198. Palmer Seiler T. Including the Female Immigrant Story: A Comparative Look at Immigrant Strategies // Canadian Ethnic Studies. — 1996. — Vol. 28, No. 1. — P. 51–66. 199. Rasporich B. Retelling Vera Lysenko: A Feminist and Ethnic Writer // Canadian Ethnic Studies. — 1989. — Vol. 21, No. 2 — P. 38–52. 200. Rudnyckyi J. Multiculturalism and Multilingualism in Canada / J. Rudnyckyi. — Ottawa, 1983. — 220 р. 201. Schermerhorn R. Comparative Ethnic Relations: A Framework for Theory and Research / R. Schermerhorn. — New York : Random House, 1970. — 327 p. 202. Slavutych Y. An Annotated Bibliography of Ukrainian Literature in Canada: Canadian Book Publications, 1908–1986, 3rd enlarged edition. — Edmonton: Slavuta Publishers, 1987. — 166 p.

278

Summary

Olga Pressitch, Ploughers of the Prairies: Ukrainian Prose in Canada. Kyiv: KIS Publishers, 2018. This book examines the thematic, genre, and style paradigm of Ukrainian-Canadian prose in the twentieth century. Ukrainian Canadian prose is a polyphonic, eclectic phenomenon. Over a period of more than a century it evolved from primitive, realistic works describing the life of Ukrainian pioneer farmers to modern and postmodern artistic thinking, and supplemented the literature of the “mainland” with texts of enduring aesthetic merit. Early Ukrainian Canadian prose constructed the foundational myth of immigrant farmers finding their happiness in tilling the land, in harmony with nature. The concept of “soil” acquired sacred meaning in works such as, Illia Kyryiak’s three-volume realist novel Sons of the Soil (first published in 1939–45). However, postwar Ukrainian Canadian literature moved beyond the stereotype of sturdy farmers to create more sophisticated characters operating in different settings: as new immigrants trying to fit into Canadian urban culture, as women asserting their place in a modern society, and as committed Ukrainian patriots fighting for their homeland’s freedom. On the thematic level, Ukrainian-Canadian prose came to encompass all the traditional layers of diaspora literature. In their writings authors like Oleksa Hai-Holovko, Olha Mak, and Mykola Kovshun explored historical events that took place in Ukraine in the 1920s and 1930s, each of them offering a new perspective. Hai-Holovko focuses attention on the destruction of the spiritual foundations of the Ukrainian peasantry; Mak describes the history behind the formation of the “new man,” who rejects the role of passive victim of the totalitarian regime and defends Ukraine’s national interests; Kovshun’s prose works are noted for their profound reflection of his characters’ inner lives rendered with the aid of psychological studies and existential philosophy.

279

Summary

In terms of the range of themes and problems connected with understanding the immigrant experience, Ukrainian-Canadian prose of the twentieth century includes such questions as the preservation of national identity, the striving to become a member of Canadian society, the perception of folk songs and dances as symbols of the Ukrainian identity of generations that have adopted a modern way of life, etc. An important component of the artistic structure of Ukrainian-Canadian prose is generational conflict. Situationally, it is realized via three dominant models: 1) a conflict between representatives of the third “wave” of immigrants and their “sponsors”; 2) a conflict between the representatives of various generations of immigrants, for example, the “pioneers” and “DPs”; and 3) a conflict between parents and children. An important role in twentieth-century Ukrainian-Canadian prose is played by the concepts “Canada,” “Ukraine,” and “Canadian Ukraine.” The topos “Canada” includes the following semantic levels: 1) a reflection of the realities of the new surroundings; 2) Canada is a free country guaranteeing newcomers various possibilities for self-realization; 3) Canada is a “melting pot” in which a synthetic ethnic community is being created: Canadians. The concept of “Ukraine” is actualized both as a fairy-tale topos (in the consciousness of people who have never seen it and who rely exclusively on their parents’ accounts) and as a demonic theme of suffering. A third key concept is “Canadian Ukraine,” a synthesis of Ukrainian mentality and Canadian realities. The genre palette of Ukrainian-Canadian prose in the second half of the twentieth century includes the majority of traditional epic forms and varieties (tale, novella, sketch, story, and novel). Whereas the genre of the “archetypal immigration story” (Myroslav Shkandrij) dominated Ukrainian-Canadian prose during the first half of the twentieth century, in the second half of the century it was replaced by the “urban novel.” Memoiristic and autobiographical works, the coming-of-age novel, and the chronicle novel are predominant in Ukrainian-Canadian prose. The rare attempts to expand the genre palette include the historical chronicle novel (Oleksander Luhovy’s Black Clouds from beyond the Prypiat), mythobiographical novel (Oleksander Luhovy’s For the Freedom of Ukraine), and melodrama (Maria

280

Summary

Keywanâ&#x20AC;&#x2122;s Karwendel), but for various reasons they did not take root and failed to develop. Keywords: diaspora, immigration, Ukrainian-Canadian prose, national identity, urbanization, generational conflict, archetypes of â&#x20AC;&#x153;Earth,â&#x20AC;? family, community, Canada, Ukraine, Canadian Ukraine, genre models, autobiographical novel, memoiristicautobiographical novel, coming-of-age novel, historical novel, historical chronicle novel, mythobiography, epic novel, family saga, melodrama.

281

Summary

Іменний покажчик

А Андієвська Е. 32 Андрусишин К. 14 Апанович О. 62 Астаф’єв О. 9, 265 Б Багряний І. 191, 200, 201, 204, 244 Бажанський М. 254, 265 Барка В. 110, 119, 124, 203 Бахтін М. 206-207, 240, 265 Бернадська Н. 241, 265 Бичинський З. 23 Білецький Л. 14 Білоус-Гарасевич Л. 16, 21, 131, 211, 265 Боднарук І. 19, 266 Боднарчук І. 8, 14-16, 21, 22, 56, 70, 144-159, 161-162, 164-176, 189, 207, 208, 213217, 255, 261, 264, 266 Бородіца С. 20, 266 Боронь О. 168, 266 Борхес Х. Л. 32, Бочковський О. 14 Будурович Б. 179, 277 Бурлакова І. 238, 266

282

В Васьків М. 10, 267 Власенко-Бойцун А. 28, 267 Влизько О. 204, Г Гааз Мара 29, Гаврилів Т. 192, 267 Гай-Головко О. 9, 14, 16, 23, 109-118, 119, 123, 125, 185, 189, 190, 192, 199-205, 255, 259, 260, 263, 267 Гете І. В. 213, 240 Голод М. 23 Голсуорсі Д. 213 Грабович Г. 26, 27, 33, 191, 192, 247, 267 Грекул Л. 29, 90, 177, 277 Грицак Я. 152, 267 Грінченко Б. 71 Гром’як Р. 9, 20 Гуменна Д. 192, 218 Гуменюк В. 9 Гундорова Т. 250, 267 Гурко С. 30, 267 Гусар-Струк Д. 29 Ґ Ґемінгвей Е. 28, 179 Ґров Ф. Ф. 179

Іменний покажчик

Д Давидюк В. 21, 267, 268 Данилюк-Терещук Т. 21, 268 Дзюба І. 38, 268 Дмитрів Н. 23, 24 Довженко О. 132, Домбровський В. 113 Дончик В. 8, 9, 268 Є Єкельчик С. 32, 34 Єфремов С. 71, 72, 268 Ж Жив’юк А. 20, Жулинський М. 9, 20, 80, 268 З Залеська-Онишкевич Л. 9 Затонський Д. 208 Зубрицька М. 9 І Іванис В. 23 Іванишин В. 80, 269 Івах О. 43, 45, 46, 48, 53, 5759, 72-73, 75-77, 81, 82, 85, 88, 89, 94, 99, 100, 269 Ільницький М. 9, 269 Ірчан М. 23, 24 Ічнянський М. 14 К Каллаган М. 179, 180, 277 Карманський П. 23 Квітка-Основ’яненко Г. 71, 85 Кейван М. А. 9, 16, 22, 23, 30, 70, 142, 143, 144, 161, 168,

192, 194-199, 207, 247-254, 255, 261, 263, 264, 269 Кизилова В. 238, 245, 246, 269 Кирилюк С. 39, 269 Кирилюк О. 39, 40, 269 Киріяк І. 9, 13, 14, 23, 24, 25, 29, 42, 43, 44-52, 57, 59, 63-65, 67-69, 73-76, 83-88, 91-93, 95-103, 189, 269 Кірконнел В. 15 Клавель Б. 213 Клиновий Ю. 14, 15, 146, 172 Кобилянська О. 84 Ковалів Ю. 9, 270 Коваль Р. 237 Ковшун М. 9, 131-141, 185, 255, 260-261, 270 Коннор Р. 179 Конончук Т. 128, 270 Копач О. 30, 189, 270 Корнійчук О. 118, 204 Королева Н. 218 Косач Ю. 218, 247 Косташ М. 29 Костецький І. 32, 247 Костюк Г. 9, 16, 208, 270 Котляревський І. 71 Коцюбинський М. 30 Кравчук П. 16, 19-20, 23, 24, 270 Крат П. 20, 23 Кривцун О. 8, 270 Кримський С. 40, 41 Кручка Г. 177, 277 Кудрик В. 20 Кузьменко С. 30 Кулик І. 24 Кульчицька М. 124, 270

283

Іменний покажчик

Кульчицький О. 37, 155, 156, 270 Купер Дж. Ф. 58 Кухар Р. В. (Роман Володимир) 218

Мовчан Р. 9, 20, 71, 272 Моем С. 213, Мосендз Л. 218 Моренець В. 9 Мох М. 14

Л Лазарович П. 14 Лазорський М. 218 Ласло-Куцюк М. 9 Ленартович М. 24 Леонюк В. 21, 271 Липа Ю. 218 Лисенко (Лесик) В. 9, 29, 5455, 89-90, 104, 177-184, 278 Лисенко Н. 20 Лобас П. 20 Лондон Дж. 213 Луговий О. 9, 23, 24, 53, 54, 99, 103, 178, 190, 207, 218237, 255, 264, 271

Н Набитович І. 9, Наєнко М. 191, 272 Наливайко Д. 208, 272 Нитченко Д. 9 Нечуй-Левицький І. 14, 71, 85 Новак А. 20, 23

М Мак О. 9, 15, 25, 119-130, 185, 207, 255, 259, 260, 271 Малютіна Н. 10 Мандрика М. 14, 19 Манн Т. 213 Мариненко Ю. 20 Марунчак М. 13, 19, 271 Маслюченко Г. 193, 271 Мафтин Н. 10, 271 Мацько В. 10, 27, 33, 272 Мельник В. 71, 272 Микитенко І. 204, Мирний Панас 14, 71 Мицак С. 29, 30, 278 Мишанич О. 9, 272 Мірчук І. 37, 272

П Павличко С. 72, 273 Павлишин М. 26, 27, 28, 273 Палій Л. 23, 30, 273 Панченко В. 9 Пастушенко О. 20 Пауш С. 9, 65-66, 77, 82, 8587, 89, 92-93, 100, 273 Первомайський І. 204 Петрівський М. 9, 23, 24, 42, 46, 47, 48, 52, 53, 66-67, 69, 74-76, 89, 97, 102, 103, 273 Пінчук С. 20, 21, 208, 238, 239, 273 Піонтек Л. 24 Плетенчук Н. 238, 244, 273 Погребенник Ф. 9, 21, 22, 273

284

О Овчаренко Н. 42, 272 Одрач Ф. 9, 19-20, 21, 25, 163164, 189, 255, 272 Олександрів Б. 23 Островерх М. 19 Осьмачка Т. 203, 254

Іменний покажчик

Поліщук Я. 239, 274 Полковський В. 24, 274 Полтава Л. 218 Понеділок М. 19 Потребенько Г. 29 Просалова В. 9, 274 Пура С. 24 Р Радишевський Р. 9 Ріґа Дж. 29 Романюк Т. 31, 34, 274 Рудницький Л. 9, 27, 81, 102, 256, 274 Руснак Іван 20, 142 Руснак Ірина 20 Рябчук М. 32 С Салига Т. 9 Самчук У. 9,19-21, 23, 25, 26, 27, 28, 55, 70, 114, 119, 124, 142, 144, 158, 160-161, 165, 169, 190, 192, 197, 207, 208-213, 238-246, 255, 261, 264, 274 Сартр Ж.-П. 213 Сеїр Е. 81 Селін Л.-Ф. 28 Семак О. 10, 274 Сивенька І. 16, Сідак В. 237, 275 Склепович В. 9, 42, 46, 82, 85, 87, 88, 89, 91, 92, 275 Скорина Л. 21, 210, 275 Славутич Яр 9, 17, 19, 24, 275, 278 Слоньовська О. 20 Сміт Е. 79, 275

Смотрич О. 23, 28, 189, 255, 275 Сокільський С. 253 Солженіцин О. 244 Сорока М. –29, 275 Сорока П. 15, 16, 146, 275 Спенджімен В. 193 Стефаник В. 15, 22, 84, Стех М.-Р. 28, 32, 33, 34, 275 Стечишин М. 14, 20, 24 Т Тагор Р. 82 Таланчук О. 39, 276 Тимощук Н. 130, 276 Тинянов Ю. 8 Тис Ю. 218, Ткаченко А. 9 Ткачук М. 20 Тойнбі А. 40 Тудорковецька Я. 23, 30, 189, 276 У Українка Леся 175 Уорф Б. Л. 81 Ф Феденко П. 218 Філатов В. 38, 277 Фітцджеральд С. 179 Флобер Г. 213 Фоменко В. 72, 277 Фостун С. 218 Форстер Е. 213 Франко І. 175 Х Хвильовий М. 32

285

Іменний покажчик

Хороб С. 10, 277 Ц Цимбалістий Б. 61 Цяпа А. 20, 194, 277 Ч Чапленко В. 218 Чарнецький С. 23, 24 Чернихівський Г. 20 Ш Шаповал М. 90, 277 Шарик М. 23

286

Шатульський М. 20, Шевченко Т. 71, 82, 124, 175 Шевчук В. 20 Шерех Ю. 9, 28, 277 Шермергорн Р. 80, 278 Шиллер Й.-Ф. 240 Шкандрій М. 17-19, 23, 24, 25, 33, 190, 191, 255 Я Яновська Л. 71 Ярославська Д. 27