12114122У_Юний хімік _ инструкция1 by ranok-creative

ЮНИЙ ХІМІК

Шановні дорослі, набір призначений для спільного дозвілля дітей і дорослих. Підтримуйте свою дитину в ї ї починаннях, допомагайте проводити експерименти й одержуйте позитивні емоції разом зі своїм починаючим експериментатором. Якщо в маленького науковця щось не вийде, переведіть усе в жарт і підбадьорте його посмішкою. Ваш малюк виросте впевненим у собі й успішним. Ознайомтеся з усіма рекомендаціями перед тим, як приступити до нових відкриттів.

ЗМІСТ

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ДОРОСЛИХ, ЩО НАГЛЯДАЮТЬ ЗА ДІТЬМИ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4 ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4 ІНФОРМАЦІЯ ЩОДО ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4 ВСТУП… . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5 ДО НАБОРУ ВХОДЯТЬ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5 ЛАБОРАТОРНИЙ ПОСУД. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6 ПРАВИЛА РОБОТИ З ПРОБІРКАМИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6 Дослід 1. Вивчення будови полум’я. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7 Дослід 2. Властивості речовин . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7 ЧИСТІ РЕЧОВИНИ Й СУМІШІ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8 Дослід 3. Чиста вода? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8 Дослід 4. Випробовуємо водопровідну воду. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8 Дослід 5. Однорідна й неоднорідна суміш . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9 Дослід 6. Очищуємо воду. Перегонка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10 Дослід 7. Фільтруємо воду. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11 Дослід 8. Фільтруємо каву. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11 Дослід 9. Випарювання. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12 Дослід 10. Вапняна вода. Відстоювання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13 Дослід 11. Вапняна та мильна вода . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13 Дослід 12. Вода + олія. Відстоювання. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 14 Дослід 13. Випаровування. Сольові сніжинки. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 14 Дослід 14. Розділення суміші за допомогою дії магніту . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15 ВОДА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15 Дослід 15. Можливість речовин розчинятися . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15 Дослід 16. Розчин кислоти чи лугу?. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 16 Дослід 17. Випробування водних розчинів кислот і лугів індикаторами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17 Дослід 18. Зміна забарвлення індикаторів у різному середовищі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17 Дослід 19. Водна плівка. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 18 Дослід 20. Повітря у воді. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 18 Дослід 21. Голка, що не тоне . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19 Дослід 22. Як зруйнувати поверхневу плівку води . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19 Дослід 23. Як очистити жирну пробірку?. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19 Дослід 24. Як очистити пробірку після випарювання в ній води?. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 20 Дослід 25. Тепло підвищує розчинність. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 20 Дослід 26. Вирощуємо кристали мідного купоросу. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21 ФІЗИЧНІ ТА ХІМІЧНІ ЯВИЩА. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 22 Дослід 27. Фізичні явища. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 22 Дослід 28. Хімічні реакції, що супроводжуються виділенням газу. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 23 Дослід 29. Хімічні реакції, що супроводжуються зміною забарвлення.. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 23 Дослід 30. Хімічні реакції, що супроводжуються випаданням осаду . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 24 Дослід 31. Хімічні реакції, що супроводжуються появою запаху . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 24 Завдання 32. Фізичне чи хімічне явище? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25

КИСЕНЬ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25 Дослід 33. Кількісний склад повітря . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25 Дослід 34. Добування кисню. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 26 Дослід 35. Добування кисню з гідроген пероксиду. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 26 ЗАЛІЗО. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 27 Дослід 36. Чи можна спалити залізо? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 27 Дослід 37. Про іржу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 27 Дослід 38. Жовте + зелене = синє. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 28 Дослід 39. Як з'являється іржа?. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 28 Дослід 40. Дивні сталагміти. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29 Дослід 41. Зашифрований лист. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 30 ВУГЛЕКИСЛИЙ ГАЗ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31 Дослід 42. Кулька, що сама надувається. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31 Дослід 43. Приготуємо… лимонад!. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31 Дослід 44. Яйце — хімічний «підводний човен». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 32 Дослід 45. Гасіння свічки. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 32 Дослід 46. Газ у лимонаді — вуглекислий газ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 33 Дослід 47. Хімічний вогнегасник . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 33 ФРУКТИ, ЯГОДИ, ГОРІХИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 34 Дослід 48. Кислота у винограді. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 34 Дослід 49. Проба на цукор. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 34 Дослід 50. Мед і варення містять виноградний цукор. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 36 Дослід 51. Що ще можна виявити в плодах?. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 36 Дослід 52. Цукор двох видів. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 37 ПРО КУРЯЧЕ ЯЙЦЕ Й БІЛОК . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 38 Дослід 53. Досліджуємо яйце . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 38 Дослід 54. Спалюємо білок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 38 Дослід 55. Ще про пробу на білок. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 39 Дослід 56. Отвір у яйці. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 39 Дослід 57. Досліджуємо пір'я й волосся . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 40 Дослід 58. Як розрізнити вовну й бавовну?. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 40 Дослід 59. Натуральний чи штучний шовк?. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 40 МОЛОКО . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 41 Дослід 60. Чи містить молоко кислоту?. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 41 Дослід 61. Як зберегти молоко від скисання. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 41 ХЛІБ, КРОХМАЛЬ ТА МІКРОБИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 42 Дослід 62. Хліб містить крохмаль . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 42 Дослід 63. Крохмаль міститься в багатьох продуктах. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 42 Дослід 64. Крохмальний клейстер. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 42 Дослід 65. Клей як їжа для бактерій . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 43 ХІМІЧНІ ФОКУСИ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 43 Дослід 66. Фараонові змії. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 43 Дослід 67. Фарбування дерева . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 44 Дослід 68. Квітка-хамелеон. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 44 Дослід 69. Різнобарвне полум'я. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 45 КОРИСНІ ДОСЛІДИ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 46 Дослід 70. Видалення плям іржі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 46 Дослід 71. Як позбутися накипу. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 46 Дослід 72. Видалення плям йоду з тканин. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 47 Дослід 73. Помідори проти плям від трави. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 47

ПОПЕРЕДЖЕННЯ!

Не призначено для дітей віком до 10 років, містить дрібні деталі, що несуть небезпеку удушення! Використовувати під безпосереднім наглядом дорослих. Вивчити попередньо інструкцію із застосування, дотримуватися й зберігати її. Вивести маленьких дітей і тварин із зони проведення дослідів. Цей набір для дослідів має зберігатися в місці, недоступному для дітей віком до 10 років. РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ДОРОСЛИХ, ЩО НАГЛЯДАЮТЬ ЗА ДІТЬМИ 1. Вивчіть інструкцію, правила безпеки й інформацію щодо надання першої медичної допомоги, дотримуйтеся й зберігайте їх як довідковий матеріал. 2. Виконуйте тільки ті досліди, що описані в інструкції. 3. Даний набір для дослідів призначений тільки для дітей віком старше 10 років. 4. Ураховуйте особливості розвитку дітей навіть у межах однієї вікової групи. Дорослі, що наглядають за дітьми, мають об'єктивно оцінювати всі досліди, які підходять для даної категорії дітей і не становлять для них небезпеки. Інструкція має допомогти дорослим оцінити кожний дослід з погляду його адекватності для конкретної дитини. 5. Перед початком дослідів дорослі, що наглядають за дітьми, мають провести бесіду з дітьми щодо правил безпеки. 6. Речовини в одноразовій упаковці треба використати повністю в ході одного експерименту, тобто після відкриття упаковки. 7. Зона проведення дослідів має бути добре освітленою й провітреною, просторою й знаходитися подалі від місць зберігання харчових продуктів, але поруч із водопроводом. 8. Набір не містить захисних засобів для дорослих, що наглядають за дітьми. ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ Проводити експеримент тільки під наглядом дорослих. Перед використанням вивчити інструкцію, дотримуватися й зберігати її як довідковий матеріал. Не допускати в зону проведення дослідів маленьких дітей і тварин. Зберігати набір для експериментів у місці, недоступному для дітей віком до 10 років. Не їсти, не пити в зоні експериментів. Не використовувати обладнання, не включене в набір або не рекомендоване в інструкції із застосування. Не вдихати пил чи порошок. Не прикладати до тіла. Надягати захисні рукавички при роботі з реактивами й харчовими барвниками. Надягати захисні окуляри під час проведення експериментів. Застелити стіл плівкою або папером. Не допускати дітей до нагрівання матеріалів. Не вдихати випари, які виділяються при нагріванні. Після проведення дослідів помити обладнання й посуд, прибрати робоче місце, протерти поверхню столу. Потім ретельно помити руки з милом. ІНФОРМАЦІЯ ЩОДО ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ У випадку потрапляння в очі: відкриті очі рясно промити водою. Терміново звернутися до лікаря. При ковтанні: прополоскати рясно водою рот, випити свіжої води. Не викликати блювоту. Терміново звернутися до лікаря. У випадку вдихання: вивести потерпілого на свіже повітря. У випадку контакту зі шкірою й одержання опіку: уражену ділянку шкіри промивати рясно водою протягом 10 хв. Якщо виникають сумніви, негайно звернутися до лікаря. У випадку травми необхідно звернутися до лікаря. Телефон лікарні: 4

ВСТУП…

Хімія як наука про склад речовин та їх перетворення бере початок від приборкання людиною вогню — вміння добувати його та вміння підтримувати горіння. Це сприяло тому, що вже за кілька тисячоліть до нашої ери люди вміли випалювати мідь і бронзу, обпалювати глиняні вироби, виготовляти скло. Хіміки Єгипту володіли секретами бальзамування тіл, виготовлення фарб та багатьма іншими, які й дотепер не всі ще розгадані. Завдяки хімічним дослідженням сучасний світ має пластик, ароматизатори, поліетилен та багато інших корисних для людства речей. Напої, жуйки, цукерки, зефіри — так-так, це також результати хімічних досліджень і відкриттів. Час і тобі стати хіміком та пірнути у вир хімічних дослідів та експериментів!

До набору входять 1. Азотна кислота 2. Бинт 3. Вогнетривка підставка 4. Вугілля активоване 5. Гідрокарбонат натрію (сода) 6. Гідроксид кальцію 7. Гідроксид натрію 8. Глюконат кальцію 9. Гумова пробка з отвором 10. Дерев’яні палички 11. Дріт 12. Жовта кров'яна сіль 13. Заготовка для квітів 14. Залізний порошок 15. Залізні скріпки 16. Захисні окуляри 17. Захисні рукавички 18. Зігнута скляна трубка 19. Клей ПВА 20. Крейда 21. Крохмаль 22. Лакмус 23. Лакмусовий папір 24. Лимонна кислота 25. Хімічна лійка 26. Метилоранж 27. Мідний купорос 28. Мірний стаканчик 29. Пензлик

30. Підставка під чашку 31. Хімічна піпетка 32. Повітряні кульки 33. Пробірки 34. Пробка для пробірки 35. Резинка 36. Розчин сульфатної кислоти 37. Свічка-таблетка 38. Стаканчики 39. Сульфат калію 40. Сульфат натрію 41. Сульфіт натрію 42. Сухий спирт 43. Таблиця «Шкала кольорів» 44. Тримач для пробірки 45. Фарфорова чашка для випарювання 46. Фільтрувальний папір 47. Хлорид заліза(III) 48. Хлорид стронцію 49. Цукрова пудра 50. Чайна ложка 51. Чашка Петрі 52. Червона кров'яна сіль 53. Шматочок бавовни 54. Шматочок вовняної тканини 55. Шматочок шовкової тканини 56. Шпатель 57. Штатив для пробірок 58. Аркуш паперу 5

ЛАБОРАТОРНИЙ ПОСУД Конічна лійка з довгим носиком призначена для фільтрування та вливання рідини у посудини з вузьким отвором. Пробірки призначені для проведення дослідів із невеликими кількостями речовини. Через своє заокруглене дно пробірки не можуть стояти на столі. Для цього використовують штатив. Мірний стаканчик має позначки із зазначенням певного об’єму.

Фарфорові чашки витримують сильне нагрівання і в них зручно проводити випарювання розчинів.

ПРАВИЛА РОБОТИ З ПРОБІРКАМИ Наливати рідину в пробірку слід по її стінці, тримаючи пробірку під невеликим кутом.

На столі пробірки розміщують у спеціальних штативах.

Перемішування рідини в пробірці: а — правильне, б — неправильне.

За змінами в пробірці спостерігають збоку, у жодному разі не заглядаючи в отвір.

Запах виявляють, спрямовуючи долонею повітря над отвором пробірки в напрямку до себе.

У пробіркотримачі пробірку закріплюють у верхній частині.

Аби запобігти розтріскуванню скла, спершу нагрівають усю пробірку, а потім лише ту її частину, де містяться речовини. Для нагрівання використовують верхню частину полум’я.

ДОСЛІД 1. ВИВЧЕННЯ БУДОВИ ПОЛУМ’Я f Тобі знадобляться з набору: свічка-таблетка, дерев'яна паличка. f Додатково: сірники. 1 Запали свічку. Ти побачиш, що полум’я неоднорідне

(фото 1).

2 У нижній частині полум’я (I) температура невисока

через те, що парафін, з якого виготовлено свічку, спочатку плавиться, а тільки потім перетворюється на газоподібні горючі речовини. Тому горіння тут майже не відбувається. 3 У середній частині полум’я (II) температура вища. Тут частина речовини згорає, а решта перетворюється на горючі гази і часточки сажі, які розжарюються і світяться. Тому ця частина полум’я найяскравіша. 4 Обережно помісти дерев'яну паличку в частину I, потім II, а потім III (фото 2). Що ти бачиш?

Що відбувається?

III III II II I

Верхня частина полум’я (III) має найвищу температуру. У ній усі речовини згорають повністю, при цьому утворюються вуглекислий газ і водяна пара. При проведенні хімічних дослідів нагрівати речовини потрібно у верхній частині полум’я, де температура найвища.

I 2

ДОСЛІД 2. ВЛАСТИВОСТІ РЕЧОВИН f Тобі знадобляться з набору: картопляний крохмаль, цукрова пудра, 3 пробірки, штатив для пробірок, ложечка. f Додатково: вода, папір, кухонна сіль. 1 Напиши на окремих папірцях назви речовин: кухонна сіль, цукрова пудра, крохмаль. 2 Насип на кожний папірець по пів чайної ложечки відповідної речовини. 3 Опиши зовнішній вигляд речовин. 4 Потри кожну речовину пальцями і визнач, наскільки дрібні її часточки. 5 Випробуй речовини на смак. Увага! З іншими хімічними речовинами це робити категорично заборонено! 6 З’ясуй, чи розчиняється кожна речовина у воді. 7 Занотуй результати спостережень і випробувань у таблицю. 8 Як можна відрізнити одну речовину від інших?

РЕЧОВИНА ВЛАСТИВОСТІ

КАРТОПЛЯНИЙ КРОХМАЛЬ

ЦУКРОВА ПУДРА

ЗОВНІШНІЙ ВИГЛЯД

РОЗМІР ЧАСТОК СМАК РОЗЧИННІСТЬ

КУХОННА СІЛЬ

ЧИСТІ РЕЧОВИНИ Й СУМІШІ

У кожній речовині завжди міститься певна кількість домішок, тобто інших речовин. Вони потрапляють до неї під час добування, зберігання або використання. Речовину, в якій домішок дуже мало, прийнято називати чистою: цукор, сіль. Якщо вміст домішок істотний, тоді маємо суміш речовин. У природі дуже мало чистих речовин. Існують однорідні і неоднорідні суміші.

ДОСЛІД 3. ЧИСТА ВОДА? f Тобі знадобляться з набору: фарфорова чашка, підставка для чашки, свічка-таблетка або сухе пальне, мірний стаканчик, вогнетривка підставка. f Додатково: вода з-під крану, сірники (запальничка). 1 Налий у фарфорову чашку 5 мл води (фото 1). 2 Постав чашку з водою на підставку (фото 2). 3 Під підставку з чашкою постав свічку або сухе пальне (на вогнетривку підставку) й запали його (фото 3). Нагрівай воду до повного випаровування. Замість води на дні чашки залишиться наліт (фото 4). Це і є розчинені у воді мінеральні солі. Не мий чашку з осадом! Він знадобиться для досліду № 4.

5 мл води

Що відбувається? Водопровідна вода лише на перший погляд здається чистою. У ній завжди присутні розчинені солі. Це цікаво! Вода, що містить мінеральні солі кальцію і магнію, називається жорсткою. Така вода погано утворює мильну піну. А вода, у якій мінеральні солі майже відсутні, називається м’якою. У такій воді мило добре піниться, але дуже погано змивається.

ДОСЛІД 4. ВИПРОБОВУЄМО ВОДОПРОВІДНУ ВОДУ f Тобі знадобляться з набору: азотна кислота, фарфорова чашка з осадом із попереднього досліду, піпетка, захисні рукавички. Надінь захисні рукавички. 1 Візьми чашку для випарювання з осадом, отриманим у результаті випарювання води (дослід № 3). 2 За допомогою піпетки капни на осад краплю азотної кислоти (фото 1). 3 Ти спостерігаєш реакцію з виділенням газу (фото 2).

азотна кислота

1 2

Що відбувається?

До складу осаду входять карбонати — солі вугільної кислоти, які реагують з азотною кислотою з виділенням вуглекислого газу.

ДОСЛІД 5. ОДНОРІДНА Й НЕОДНОРІДНА СУМІШ f Тобі знадобляться з набору: 2 пробірки, штатив, шпатель, крейда, піпетка. f Додатково: вода, цукор. 1 Налий у дві пробірки за допомогою піпетки по 15 мл води. 2 Насип у пробірку 1 шпатель цукру. Добре розмішай, поки цукор повністю не розчиниться у воді. 3 Насип у пробірку 2 шпатель крейди (фото 1). Добре розмішай. 4 Що ти спостерігаєш (фото 2)?

цукор

крейда

Що відбувається? Цукор, розчиняючись у воді, утворює однорідну суміш. Крейда не розчиняється у воді й утворює неоднорідну суміш.

ОДНОРІДНІ СУМІШІ

НЕОДНОРІДНІ СУМІШІ

Суміші, компоненти яких неможливо виявити спостереженням, називають однорідними.

Суміші, компоненти яких можна виявити спостереженням, називають неоднорідними.

МЕТОДИ РОЗДІЛЕННЯ СУМІШЕЙ

ОДНОРІДНИХ Випаровування

Перегонка або дистиляція

НЕОДНОРІДНИХ Відстоювання

Фільтрування

Олія й вода, пісок і вода

Крейда й вода, глина й вода

Дія магніту

Нафта, очищення води

Водний розчин кухонної солі

Залізні ошурки й пісок 9

ДОСЛІД 6. ОЧИЩУЄМО ВОДУ. ПЕРЕГОНКА Спробуємо очистити водопровідну воду від розчинених у ній солей.

f Тобі знадобляться з набору: 2 пробірки, тримач для пробірки, гумова пробка з отвором, зігнута скляна трубка, вогнетривка підставка, мірний стаканчик, штатив. f Додатково: пів стакана холодної води, пластилін, запальничка, свічка. 1 У пробірку 1 налий 15 мл води (фото 1). 2 Набери пів стакана холодної води (фото 2). 3 За допомогою пластиліну закріпи свічку на вогнетривкій підставці (фото 3). 4 Встав один кінець зігнутої трубочки в отвір пробки (фото 4). 5 Закрий пробірку 1 пробкою з трубочкою й закріпи в тримачі для пробірок (фото 5). 6 Пробірку 2 треба занурити у стаканчик із водою (фото 6).

15 мл води

вода

7 Підпали свічку і, утримуючи пробірку 1 в одній руці, піднеси її до полум'я свічки. Вільний кінець трубки опусти в пусту пробірку 2 . Спостерігай за процесом (фото 7). Тобі нічого це не нагадує?

УВАГА! Під час досліду слідкуй за тим, щоб вода сильно не кипіла і не потрапляла в охолоджену пробірку. Брудна пробірка 1 тобі знадобиться для досліду № 24, с. 20.

Що відбувається? Під час кипіння з пробірки 1 випаровується вода. Її пар по зігнутій трубочці потрапляє в пробірку 2 , охолоджується і знову перетворюється на воду. При цьому вода стає абсолютно чистою. Цей процес називають перегонкою, або дистиляцією. Таку воду називають дистильованою. Її використовують у науково-дослідних лабораторіях, у фармакології для приготування ліків тощо.

ДОСЛІД 7. ФІЛЬТРУЄМО ВОДУ f Тобі знадобляться з набору: фільтрувальний папір, лійка, пробірка, штатив, стакан, ложка, мірний стаканчик. f Додатково: вода, ґрунт. 1 2 3 4

Налий у стакан 30 мл води. Насип у воду трішки ґрунту і добре розмішай. Вода стане брудною й каламутною (фото 1). Візьми аркуш фільтрувального паперу, склади його так, як показано на фото 2, вклади в лійку. Фільтр готовий. Встав фільтр у пробірку й налий у нього трішки брудної води. Дуже повільно вода буде очищатися (фото 3).

вода + ґрунт

Що відбувається? Проходячи крізь фільтрувальний папір, вода очищується від бруду — часточки ґрунту залишаються на фільтрі, а в пробірку потрапляє чиста вода.

ДОСЛІД 8. ФІЛЬТРУЄМО КАВУ f Тобі знадобляться з набору: фільтрувальний папір, лійка, пробірка, штатив. f Додатково: свіжозаварена кава. 1 Зроби фільтр з фільтрувального паперу та лійки, як у досліді № 7. 2 Встав його в пробірку й налий туди трішки свіжозавареної кави (фото 1). 3 Так ти відфільтруєш каву від кавової гущі (фото 2).

2 11

ДОСЛІД 9. ВИПАРЮВАННЯ f Тобі знадобляться з набору: фарфорова чашка для випарювання, підставка під чашку, ложка, сухий спирт, вогнетривка підставка, стаканчик, мірний стаканчик. f Додатково: вода, сіль, сірники (запальничка). 1 Налий у стакан 20 мл води. 2 Додай у воду пів ложки солі і добре розмішай (фото 1). Розчин солі готовий. 3 На вогнетривку поверхню поклади половинку таблетки сухого спирту. 4 Над шматочком сухого спирту постав підставку, а на неї фарфорову чашу для випарювання. 5 Налий у чашу 15 мл розчину солі. 6 Акуратно підпали спирт. 7 Нехай розчин нагрівається й рідина поступово випаровується (фото 2). 8 Після випаровування всієї рідини зверни увагу на те, що на дні фарфорової чаші залишилася тільки тверда речовина, що являє собою чисту кухонну сіль (фото 3).

вода+сіль

20 мл

15 мл розчину солі

КРУГООБІГ ВОДИ В ПРИРОДІ

Утворення хмар Випадання опадів

Транспірація Конденсація

Накопичення Випаровування Просочування

ДОСЛІД 10. ВАПНЯНА ВОДА. ВІДСТОЮВАННЯ f Тобі знадобляться з набору: гідроксид кальцію, пробірка, пробка для пробірки, штатив, мірний стаканчик, шпатель, захисні рукавички та окуляри. f Додатково: вода. гідроксид вода

кальцію

Надінь захисні рукавички та захисні окуляри. Насип у пробірку шпатель гідроксиду кальцію (фото 1). Налий у пробірку 15 мл води і закрий пробкою (фото 2). Добре перемішай уміст пробірки струшуванням. Постав пробірку у штатив на декілька годин для відстоювання. Коли всі тверді частини осядуть на дно, прозору рідину злий у стаканчик. Це і буде вапняна вода (фото 3). Її використовують у медицині в лікувальних цілях. Увага! Вапняна вода знадобиться тобі в досліді № 11 та 46. Не виливай її.

1 2 3 4 5

ДОСЛІД 11. ВАПНЯНА ТА МИЛЬНА ВОДА f Тобі знадобляться з набору: ложка, зігнута скляна трубка, 2 пробірки, штатив, мірний стаканчик, піпетка, 2 стаканчики, захисні рукавички. f Додатково: вапняний розчин з досліду № 10, тверде мило, вода, ніж. 1 Візьми шматок мила і за допомогою ножа настружи вапняна вода мильна стружка його. Будь обережним! Не поранься! 2 Приготуй мильну воду, розчинивши ложку мильної

стружки в стакані води (фото 1).

3 Залиш мутний розчин на добу відстоюватися, а потім

профільтруй його (див. дослід № 7).

4 У дві чисті пробірки налий по 5 мл прозорої вапняної

води (фото 2).

5 Поступово додай у пробірку 1 з вапняною водою

1 2 5 мл відфільтрованого мильного розчину. 6 Розчин у пробірці відразу помутніє (фото 3). У ньому утвориться нерозчинна у воді сіль — стеарат кальцію. Чим більше стеарату кальцію в розчині, тим густіша рідина. 7 У пробірку 2 з вапняною водою опусти скляну трубку і подми в неї (фото 4). Прозорий розчин також помутніє (фото 5). Обережно! Не тягни до себе розчин! Це небезпечно!

Що відбувається? Це відбувається тому, що вуглекислий газ, який ми видихаємо, разом із вапняною водою утворює ще одну нерозчинну сіль — карбонат кальцію.

ДОСЛІД 12. ВОДА + ОЛІЯ. ВІДСТОЮВАННЯ Спробуй змішати дві рідкі речовини і подивись, що з цього вийде. f Тобі знадобляться з набору: пробірка, штатив, дерев'яна паличка, піпетка, мірний стаканчик, захисні рукавички. f Додатково: вода, олія. 1 Налий у пробірку 10 мл води (фото 1). 2 Додай до води 5 мл олії (фото 2). 3 Добре розмішай паличкою. Чи вийшла в тебе однорідна суміш? 4 Ні. Адже вода і олія не змішуються (фото 3). Брудна пробірка тобі знадобиться для досліду № 23 (с. 19).

вода

олія

ДОСЛІД 13. ВИПАРОВУВАННЯ. СОЛЬОВІ СНІЖИНКИ f Тобі знадобляться з набору: чашка Петрі, стаканчик, ложка, мірний стаканчик, піпетка. f Додатково: гаряча вода, стакан, кухонна сіль. Увага! Попроси дорослих нагріти воду. 1 Налий у стаканчик 10 мл гарячої води. 2 Додай 1 чайну ложку солі й перемішай (фото 1). 3 За допомогою піпетки налий кілька крапель

вода

сольового розчину в чашку Петрі так, щоб краплі були окремо одна від одної (фото 2). 4 Почекай, поки вода повністю випарується. 5 Уважно розглянь сольові сніжинки (фото 3).

сіль 1

2 3

Що відбувається?

Кухонна сіль складається з маленьких кристалів. Щоб одержати більші кристали, сіль необхідно розчинити в гарячій воді. Коли вода випаровується, компоненти солі утворюють зростаючу кристалічну структуру. Чим повільніше випаровується вода, тим кращими будуть кристали.

ДОСЛІД 14. РОЗДІЛЕННЯ СУМІШІ ЗА ДОПОМОГОЮ ДІЇ МАГНІТУ f Тобі знадобляться з набору: залізний порошок, ложка. f Додатково: 2 аркуші паперу, магніт, сіль або сода. 1 Візьми аркуш паперу. 2 Насип на нього трішки залізного

сіль (сода)

залізний порошок

порошку та солі (соди). Перемішай суміш (фото 1). 3 Спробуй розділити ці суміші за допомогою магніту (на холодильнику він точно є). 4 Магніт краще підносити через аркуш паперу, щоб було легше відокремлювати залізний порошок від магніту (фото 2).

магніт

ВОДА

На нашій планеті є речовина, якій усе живе зобов’язане своїм існуванням. Більша частина маси нашого тіла складається з води. З повною впевненістю можна сказати, що без води немає життя. Вода є гарним розчинником, у ній розчиняється багато речовин. Вода бере участь у численних хімічних перетвореннях, які відбуваються в природі, технологічних процесах, живих організмах.

ВОДА ЯК РОЗЧИННИК Суміші речовин бувають однорідни ми й неоднорідними. Однорідні сумі ші речовин називають розчинами. У них рівномірно розподілені найдріб ніші часточки речовин. Ці часточки не можна виявити на віть за допомогою потужного мік роскопа. Кількість часточок розчи неної речовини, здатних перейти у розчин, не безмежна.

речовина, що підлягає розчиненню

розчинник

розчинник + розчинена речовина

Сіль, цукор

Вода

Розчин

ДОСЛІД 15. МОЖЛИВІСТЬ РЕЧОВИН РОЗЧИНЯТИСЯ f Тобі знадобляться з набору: ложка, стаканчик, мірний стаканчик. f Додатково: вода, кухонна сіль.

Що відбувається?

У РІЗНИХ РЕЧОВИН РІЗНА ЗДАТНІСТЬ РОЗЧИНЯТИСЯ У ВОДІ

Нерозчинні

2 ложки солі

Малорозчинні

1 ложка солі

Розчинні

50 мл води. 2 Додай у воду 1 ложку солі. Добре розмішай. Сіль швидко розчиняється (фото 1). Візуально ми її присутності не помічаємо. 3 Додай ще 2 ложки солі (фото 2). Розмішай.

50 мл

1 Набери в склянку

Сіль після розмішування залишається на дні склянки не розчиненою. Це настає тоді, коли буде досягнута межа розчинності солі у 50 г води за кімнатної температури. Розчин стає перенасиченим.

ДОСЛІД 16. РОЗЧИН КИСЛОТИ ЧИ ЛУГУ? f Тобі знадобляться з набору: захисні окуляри, захисні рукавички, лакмусовий папір, стаканчик, гідрокарбонат натрію (сода), лимонна кислота, 3 пробірки, штатив для пробірок, піпетка, шпатель, таблиця «Шкала кольорів», дерев’яна паличка. f Додатково: оцет, вода. Надінь захисні рукавички та захисні окуляри.

лимонна кислота + вода

5 6 7 8

оцет

а в чистий стакан набери воду.

2 У пробірку 1 налий 2 піпетки оцту. 3 У пробірку 2 насип шпатель лимонної

сода + вода

1 Постав 3 чисті пробірки в штатив,

вода

кислоти (або 2 піпетки лимонного соку), налий 2 піпетки води й добре розмішай. У пробірку 3 насип шпатель соди, налий 2 піпетки води й добре розмішай дерев’яною паличкою (фото 1). Які розчини ти отримав: однорідні 1 2 чи неоднорідні (фото 2)? Так, однорідні. Візьми 4 смужки лакмусового паперу. Змочи першу смужку в пробірці з оцтом, другу — в пробірці з лимонною кислотою, третю — в розчині соди, четверту — у стакані зі звичайною водою (фото 3). Приклади ці смужки до шкали кольорів і запиши кольори й показник pН у таблицю (фото 4).

Що відбувається? Лакмусовий папір містить барвник. Смужка стане червоною, якщо розчин містить кислоту, і блакитний, якщо луг. Тому ці смужки називають індикаторним папером. Ці тестові смужки дуже часто використовують під час хімічних експериментів у лабораторії. Індикатори — речовини, які під дією лугів і кислот змінюють свій колір. До індикаторів належать лакмус, фенолфталеїн, метиловий оранжевий.

ЗАБАРВЛЕННЯ ІНДИКАТОРІВ У РІЗНИХ СЕРЕДОВИЩАХ Середовище

Кислотне

Нейтральне

Лужне

Фенолфталеїн

безбарвний

малиновий

Лакмус

червоний

фіолетовий

синій

Метиловий оранжевий

рожевий

оранжевий

жовтий

Індикатор

ДОСЛІД 17. ВИПРОБУВАННЯ ВОДНИХ РОЗЧИНІВ КИСЛОТ І ЛУГІВ ІНДИКАТОРАМИ Перевір, чим мама користується на кухні. Що є кислотою, а що лугом?

f Тобі знадобляться з набору: штатив, 3 пробірки, шпатель, захисні окуляри, гідрокарбонат натрію (сода), захисні рукавички, 3 стрічки лакмусового паперу, таблиця «Шкала кольорів», мірний стаканчик, піпетка. f Додатково: оцет, вода. Надінь захисні рукавички та захисні окуляри. 1 Налий у пробірку 1 15 мл води. 2 У пробірку 2 налий 15 мл води

й шпателем насип трішки соди. 3 У пробірку 3 налий 10 мл оцту (фото 1). 4 Візьми 3 лакмусові стрічки і таблицю «Шкала кольорів». 5 У кожну пробірку вмочи по одній стрічці. Приклади їх до відповідного кольору на шкалі кольорів (фото 2). Тож чим користується твоя мама?

вода + сода оцет вода

ДОСЛІД 18. ЗМІНА ЗАБАРВЛЕННЯ ІНДИКАТОРІВ У РІЗНОМУ СЕРЕДОВИЩІ f Тобі знадобляться з набору: штатив, пробірка, розчин сульфатної кислоти, натрій гідроксид, метилоранж, мірний стаканчик, захисні окуляри, захисні рукавички, шпатель, піпетку. f Додатково: вода.

не

лотне

лужне ьн е

тр а л

кис

ло

ей

л уж

не

1 натрій гідроксид

л ьн

ра

нейтрал

к ис

ней

лоти. Ретельно перемішай і зазнач колір розчину (фото 3). 4 Потім до цієї пробірки додай трішки лугу (натрій гідроксиду). Ретельно перемішай вміст пробірки і зверни увагу на зміну забарвлення розчину (фото 4).

тн

не

метилоранж

шпателя) і зазнач колір розчину (фото 2).

3 Потім додай кілька крапель розчину сульфатної кис-

сульфатна кислота

не

вода

1 У пробірку налий 5 мл води (фото 1). 2 Додай трішки порошку метилоранжу (на кінчику

кислот

Надінь захисні рукавички та захисні окуляри.

лу

Що відбувається? Метилоранж у якості індикатора послідовно змінює свій колір спочатку під дією кислоти, а потім під дією лугів.

ДОСЛІД 19. ВОДНА ПЛІВКА f Тобі знадобляться з набору: піпетка, 2 стаканчики. f Додатково: вода. 1 Наповни два стаканчики водою майже по вінця. 2 Візьми піпетку. Наповни її водою з одного стаканчика

й капай в інший стаканчик, поки він не буде повністю заповнений водою (фото 1). 3 Якщо води в піпетці не вистачило, набери ще. 4 Уважно розглянь водну плівку (фото 2). Що ти бачиш? Який вигляд має поверхня води? Скільки крапель потрібно додати, щоб вода перелилася через край?

Що відбувається?

Через те що відстані між молекулами в рідині малі, збільшується сила притягання молекул одна до одної. Образно кажучи, молекули ніби злипаються. Але якщо крапель багато, вони розтягують і рвуть поверхневий натяг, внаслідок чого вода витікає зі стаканчика.

ДОСЛІД 20. ПОВІТРЯ У ВОДІ Людина, що пірнула у воду без спеціального спорядження, може загинути, задихнувшись. А ось риба під водою не задихається, тому що у воді розчинена невелика кількість повітря, достатня для її дихання. Спробуємо виявити повітря у воді. f Тобі знадобляться з набору: пробірка, свічка-таблетка, гумова пробка з отвором, скляна трубка зігнута, тримач для пробірки, вогнетривка підставка. f Додатково: вода, сірники (запальничка), пластилін. 1 Наповни пробірку водою по вінця і закрий її пробкою

із зігнутою трубкою. У пробірці не має бути бульба шок: вода повинна заповнити частину зігнутої трубки (фото 1). 2 Закріпи пробірку в тримачі для пробірок. 3 Установи на вогнетривкій підставці свічку й запали її. 4 За допомогою свічки нагрій воду в пробірці, утримуючи її в тримачі для пробірок. Простеж, щоб дно пробірки було трохи вище отвору (фото 2). Воду не слід нагрівати до кипіння, тому що утворена пара може виштовхнути через трубку всю воду.

2 3

Що відбувається?

У пробірці почнуть утворюватися повітряні бульбашки, які зберуться в її верхній частині (фото 3). Повітряна бульбашка, що утворилася в пробірці після нагрівання, містить також кисень, яким дихають риби й інші організми, які мешкають у воді.

ДОСЛІД 21. ГОЛКА, ЩО НЕ ТОНЕ f Тобі знадобляться з набору: шматочок фільтрувального паперу, стаканчик. f Додатково: вода, голка. 1 Наповни стаканчик водою майже по вінця (фото 1). 2 Акуратно поклади на поверхню води шматочок фільтрувального паперу з голкою (фото 2). 2 1

Що відбувається? Папір, як тільки намокне, потоне, а голка залишиться на поверхні (фото 3). Можна навіть спостерігати, як поверхня води прогинається під голкою. Голка не тоне тому, що поверхня води вкрита плівкою, яка не проривається завдяки маленькій вазі голки. При пранні ця водна плівка перешкоджає видаленню бруду й жиру із забрудненої тканини.

ДОСЛІД 22. ЯК ЗРУЙНУВАТИ ПОВЕРХНЕВУ ПЛІВКУ ВОДИ f Тобі знадобляться з набору: ложка, стаканчик, шматочок фільтрувального паперу, захисні рукавички, піпетку. f Додатково: вода, голка, пральний порошок, стакан з водою (дослід № 21). Надінь захисні рукавички. 1 Візьми стаканчик з водою та плаваючою голкою

пральний порошок

з попереднього досліду № 21.

миючий засіб

2 Поруч із голкою акуратно насип небагато праль-

ного порошку або акуратно капни мильну воду (фото 1). Що ти бачиш? Голка незабаром потоне. 3 Акуратно дістань зі стаканчика з водою голку. 4 У воду додай ще небагато прального порошку або миючого засобу (фото 2). 5 Акуратно поклади на водну поверхню шматочок фільтрувального паперу з голкою (фото 3). Що ти бачиш? Чи тримається голка на поверхні води?

Що відбувається?

Голка зовсім не тримається на поверхні води. Це відбувається тому, що поверхнева плівка руйнується при додаванні до води мийних засобів. Ось чому ми миємо брудний посуд за допомогою мийних засобів. Щоб краще відмити бруд.

ДОСЛІД 23. ЯК ОЧИСТИТИ ЖИРНУ ПРОБІРКУ? f Тобі знадобляться з набору: гідрокарбонат натрію (сода), пробка для пробірки, захисні рукавички, ложка. f Додатково: тепла вода, брудна пробірка з досліду № 12. Надінь захисні рукавички. 1 Візьми забруднену соняшниковою олі-

єю пробірку (дослід № 12, с. 14).

2 Насип у неї пів чайної ложки соди

сода + тепла вода

й налий половину пробірки теплої води (фото 1). 3 Закрий пробірку пробкою й добре збовтай у ній воду із содою (фото 2). Як ти міркуєш, що буде?

Що відбувається?

Пробірку, у якій містилися тваринні або рослинні жири, не можна очистити водою. А ось гарячий розчин соди добре очищує жирний посуд (фото 3). Сода з жиром утворюють мило, яке розчиняється у воді. Тепер ти знаєш, що брудний посуд дуже добре можна помити й без мийного засобу! Помий у теплому розчині харчової соди!

ДОСЛІД 24. Я К ОЧИСТИТИ ПРОБІРКУ ПІСЛЯ ВИПАРЮВАННЯ В НІЙ ВОДИ? Як можна видалити мутний наліт зі стінок пробірки, у якій випарювалася вода?

f Тобі знадобляться з набору: пробірка з досліду № 6, азотна кислота, захисні рукавички, захисні окуляри, штатив, піпетка. f Додатково: вода. Надінь захисні рукавички й окуляри.

Азотна кислота

1 Візьми пробірку з нальотом після

випарювання в ній води й капни в неї акуратно невелику кількість азотної кислоти, і мутний наліт зникне (фото 1). 2 Промий пробірку водою. Можна вважати її чистою. Запам'ятай це як практичну пораду для нашої роботи.

Корисна порада! З часом у чайнику утворюється товста кірка накипу подібно тому, як при випарюванні води на дні чашки осідають карбонати кальцію й магнію. Цей накип не можна видалити звичайною водою, а от розведена азотна (або оцтова) кислота швидко її розчиняє. Однак так можна очистити тільки емальований чайник, алюмінієвий посуд кислота руйнує.

ДОСЛІД 25. ТЕПЛО ПІДВИЩУЄ РОЗЧИННІСТЬ f Тобі знадобляться з набору: пробірка, пробка для пробірки, мідний купорос, свічка-таблетка, тримач для пробірки, шпатель, вогнетривка підставка, захисні рукавички. f Додатково: вода, сірники (запальничка), пластилін. Надінь захисні рукавички.

вода

1 Візьми пробірку й насип у неї

за допомогою шпателя мідний купорос (сульфат міді) так, щоб висота його шару була приблизно 1,5 см (фото 1). 2 Додай стільки води, щоб її рівень становив приблизно 2 см (фото 2). 3 Для того щоб купорос швидше розчинився, пробірку кілька разів струсни, попередньо закривши її пробкою (фото 3).

2 см мідний купорос 1,5 см 1

Що сталося? Розчин стане синім. Однак розчиниться не весь мідний купорос, частина його залишиться на дні. Такий розчин можна назвати насиченим. 4 Установи на столі

свічку на вогнетривкій підставці (див. дослід № 6). 5 Пробірку з розчином затисни в тримачі. 6 Запали свічку й обережно нагрій пробірку з розчином (фото 4).

Що відбувається?

Мідний купорос розчиниться повністю, і розчин стане темно-синім (фото 5). Отже, тепло сприяє розчиненню. Якщо гарячому розчину дати охолонути, то на дно пробірки осядуть кристали мідного купоросу. Розчин стане перенасиченим.

ДОСЛІД 26. ВИРОЩУЄМО КРИСТАЛИ МІДНОГО КУПОРОСУ Використані в попередньому досліді кристали мідного купоросу називаються монокристалами. Монокристали різних речовин, наприклад кварцу, широко застосовуються в оптиці, електроніці, лазерній техніці. Можна влаштувати з друзями змагання з вирощування найбільшого кристала мідного купоросу. f Тобі знадобляться з набору: мідний купорос, мірний стаканчик, ложка, захисні окуляри, захисні рукавички. f Додатково: вода, скляна банка, рушник, серветка. Надінь захисні рукавички й окуляри. 1 Скип'яти воду (попроси допомоги в дорослого!).

Будь обережний! При увімкненій газовій плиті приміщення потрібно добре провітрювати! 2 Візьми чисту баночку й налий у неї 50 мл окропу. 3 У гарячу воду насип 4 ложки мідного купоросу й перемішай (фото 1). 4 Коли порошок розчиниться, додай ще 2 ложки мідного купоросу (фото 2).

Увага! У тебе має вийти насичений розчин, тобто додавати кристали мідного купоросу треба, доки вони не перестануть розчинятися. У цьому випадку розчин готовий (фото 3).

мідний купорос

50 мл води 1

5 Обмотай банку з розчином рушником і постав у тепле місце на 8 годин (фото 4). 6 Через 8 годин дістань банку з розчином і обережно вилий з неї воду в стаканчик.

Увага! Ріст кристалів залежить від температури повітря, умов, у яких буде перебувати баночка з розчином. Час росту може коливатися від 8 годин до кількох днів. Якщо через 8 годин ти не побачив на дні баночки кристалів — почекай пару днів. 7 На дні банки ти побачиш справжній скарб — сині кристалики (фото 5)! Піддінь їх кінчиком ножа. 8 Виклади кристали на паперовий рушник або серветку, нехай трошки просохнуть (20–30 хв) (фото 6).

4 21

Твої кристали готові!

ФІЗИЧНІ ТА ХІМІЧНІ ЯВИЩА

Фізичні явища — це явища, під час яких змінюється агрегатний стан або форма тіла, але склад речовин залишається незмінним. Тобто, одні речовини не перетворюються на інші (пароподібна вода — рідка вода, цукор у воді — цукровий пісок, ваза — уламки вази мають однаковий склад молекул). Хімічні явища — це явища, під час яких одні речовини перетворюються на інші.

ДОСЛІД 27. ФІЗИЧНІ ЯВИЩА f Тобі знадобляться з набору: фарфорова чашка для випарювання, вогнетривка підставка, свічка-таблетка або сухий спирт, захисні окуляри, підставка під чашку, стаканчик. f Додатково: парафінова свічка, ніж, сірники, дошка, металева кришка або банка. 1 З парафінової свічки за допомогою ножа акуратно зріж декілька невеличких шматочків (фото 1). 2 Парафін помісти у фарфорову чашку (фото 2). 3 На вогнетривку підставку постав свічку-таблетку або шматочок сухого спирту. 4 Над свічкою (сухим спиртом) постав підставку з фарфоровою чашкою (фото 3).

парафін

5 Підпали свічку-таблетку або сухий спирт. 6 Нагрівай чашку зі шматочками парафіну, доки він почне плавитися (фото 4). 7 Після розплавлення парафіну погаси вогонь (накрий його кришкою).

Надінь захисні окуляри. 8 Акуратно, бо все дуже гаряче, налий у чашку холодної води (фото 5). 9 Почекай, поки чаша з парафіном охолоне, і дістань з чашки новий шматочок парафіну (фото 6). Які зміни відбу-

лися з парафіном? Чи відбулося утворення нової речовини?

Провітри приміщення.

вода

Що відбувається? Парафін змінив свою форму, але нова речовина не утворилася. Парафін залишився парафіном.

ДОСЛІД 28. ХІМІЧНІ РЕАКЦІЇ, ЩО СУПРОВОДЖУЮТЬСЯ ВИДІЛЕННЯМ ГАЗУ f Тобі знадобляться з набору: натрію гідрокарбонат (сода), штатив, пробірка, шпатель, піпетка, захисні рукавички, захисні окуляри. f Додатково: оцет. Увага! Надінь захисні рукавички та окуляри.

натрій гідрокарбонат

1 Постав пробірку в штатив. 2 За допомогою шпателя насип у пробірку трішки

оцет

натрій гідрокарбонату (фото 1).

3 Капни піпеткою в пробірку 5 мл оцту (фото 2).

Відбулася реакція?

Що відбувається? Відбувається виділення бульбашок і утворення піни. Відбувається хімічна реакція, що супроводжується виділенням газу.

ДОСЛІД 29. ХІМІЧНІ РЕАКЦІЇ, ЩО СУПРОВОДЖУЮТЬСЯ ЗМІНОЮ ЗАБАРВЛЕННЯ. f Тобі знадобляться з набору: штатив, 2 пробірки, натрій сульфіт, сульфатна кислота, лакмус, натрій гідроксид, шпатель, піпетка, захисні рукавички, захисні окуляри, дерев’яна паличка. f Додатково: вода. Увага! Надінь захисні рукавички та окуляри. 1 Постав дві пробірки в штатив. 2 У кожну пробірку за допомогою піпетки налий по 5 мл води. 3 У пробірку 1 за допомогою шпателя додай трішки лакмусу (фото 1). Добре перемішай за допомогою дерев’яної

палички. Визнач колір.

4 Потім до цієї ж пробірки додай декілька крапель сульфатної кислоти (фото 2). Ретельно розмішай. Чи змінився

колір?

5 Додай ще трішечки натрію гідроксиду до пробірки 1 (фото 3). Ретельно розмішай. Чи змінилось забарвлення тр а льн е ней

к ис

ло

лужне

жн

кислотне

лу жн

отн е

ал

л ьн е

лу

сл

ки

тр а

ей

натрій гідроксид

сульфатна кислота

ьн

тн

лакмус

не йтр

розчину?

Що відбувається? У результаті поступового додавання кислоти та лугу лакмус у пробірці 1 змінює свій колір, що в порівнянні з берзбарвним розчином у пробірці 2 є більш наглядним. Відбуваються хімічні реакції, що супроводжуються зміною кольору.

ДОСЛІД 30. ХІМІЧНІ РЕАКЦІЇ, ЩО СУПРОВОДЖУЮТЬСЯ ВИПАДАННЯМ ОСАДУ f Тобі знадобляться з набору: мідний купорос, натрій гідроксид, 2 стаканчики, шпатель, мірний стаканчик, захисні рукавички та окуляри. f Додатково: вода. Увага! Надінь захисні рукавички та окуляри. 1 Візьми два стаканчики і налий у кожний по 15 мл води (фото 1). 2 У стаканчик 1 додай шпатель мідного купоросу (фото 2). Ретельно перемішай.

вода

15 мл

вода

15 мл

мідний купорос

3 У стаканчик 2 додай шпатель натрію гідроксиду (фото 3). Ретельно перемішай. 4 Вилий розчин натрію гідроксиду (стаканчик 2 ) у розчин мідного купоросу (стаканчик 1 ) (фото 4).

натрій гідроксид

Що відбувається? Відбулася хімічна реакція. Випав осад купрум(II) гідроксиду. Утворилася нова речовина.

ДОСЛІД 31. ХІМІЧНІ РЕАКЦІЇ, ЩО СУПРОВОДЖУЮТЬСЯ ПОЯВОЮ ЗАПАХУ f Тобі знадобляться з набору: штатив, пробірка, натрій сульфіт, розчин сульфатної кислоти, шпатель, захисні рукавички, захисні окуляри, піпетка. Увага! Надінь захисні рукавички та окуляри.

натрій сульфіт

Дослід проводь на кухні, де відкривається кватирка.

сульфатна кислота

Не вдихай пари! 1 У пробірку шпателем помісти кілька кристаликів

натрію сульфіту (фото 1).

2 Додай в пробірку піпеткою 1–2 мл розчину

сульфатної кислоти (фото 2). Відчуваєш запах?

Провітри кімнату!

Що відбувається? Відбувається хімічна реакція, що супроводжується появою запаху.

ЗАВДАННЯ 32. ФІЗИЧНЕ ЧИ ХІМІЧНЕ ЯВИЩЕ? Подивись уважно на табличку. Визнач, які явища можна віднести до фізичних, а які — до хімічних. Обводь літеру в відповідній колонці. Якщо відповіді правильні, то в колонці фізичних явищ по вертикалі отримаєш назву двовалентного хімічного елемента, просту речовину, метал.

Явище

Фізичне

Хімічне

Іржавіння заліза

Плавлення скла

Утворення туману

Прокисання молока

Розтирання крейди в ступці

Випарювання спирту в ступці

Вкриття мідного дроту зеленим нальотом

Замерзання води в річці

Пригорання яєчні

Восени жовтіє листя

Фільтрування розчину

Плавлення парафінової свічки

Відповідь: кальцій.

КИСЕНЬ Азот — 78, 09%

Повітря — це природна однорідна суміш газоподібних неорганічних речовин і азоту, кисню, інертних газів, вуглекислого газу, парів води та в невеликій кількості деяких інших речовин.

Кисень — 20,95% Аргон — 0,93% Вуглекислий газ — 0,03%

ДОСЛІД 33. КІЛЬКІСНИЙ СКЛАД ПОВІТРЯ f Тобі знадобиться з набору: мірний стаканчик. f Додатково: парафінова свічка, тарілка з водою, сірники, прозора склянка. 1 На тарілку постав свічку (фото 1). 2 Налий у тарілку 50 –100 мл холодної води (фото 2). 3 Запали свічку та накрий її склянкою, як показано на фото 3. Спостерігай!

свічка

вода

1 2

Що відбувається?

Поки в склянці є кисень — полум’я горить. Під час горіння кисень поступово згорає. Об’єм, який він заповнював, заповнює вода. Вода в склянці піднімається. Коли кисню в склянці не залишиться, свічка згасне. Вода заповнить стільки місця в склянці, скільки було в ній кисню.

ДОСЛІД 34. ДОБУВАННЯ КИСНЮ f Тобі знадобляться з набору: пробірка, зігнута скляна трубка, гумова пробка з отвором, активоване вугілля, штатив, мірний стаканчик. f Додатково: сірники, гідроген пероксид (перекис водню). 1 Встав скляну зігнуту трубочку в пробку

(фото 1).

гідроген пероксид

2 Налий у пробірку 15 мл гідроген

пероксиду (фото 2).

3 Додай каталізатор (прискорювач

реакції) — активоване вугілля і швидко закрий пробкою з трубочкою (фото 3). 4 Відразу почнеться реакція, про що свідчить «закипання» гідроген пероксиду (фото 4). 5 Запаліть сірник та акуратно піднесіть його до трубки (фото 5).

активоване вугілля

Що відбувається? Полум’я яскраво спалахує. Це доводить, що виділяється кисень. Наявність кисню можна перевірити за допомогою тліючої скіпки. За наявності кисню вона спалахує.

ДОСЛІД 35. ДОБУВАННЯ КИСНЮ З ГІДРОГЕН ПЕРОКСИДУ f Тобі знадобляться з набору: активоване вугілля, штатив, пробірка, піпетка, захисні окуляри, захисні рукавички, мірний стаканчик. f Додатково: гідроген пероксид (перекис водню). Увага! Надінь захисні рукавички та окуляри. 1 Налий у пробірку 3 мл розчину гідроген пероксиду (фото 1). 2 Додай у пробірку каталізатор — активоване вугілля (фото 2). 3 Після реакції акуратно вилий рідину з пробірки і дістань активоване вугілля. Що сталося з каталізатором?

гідроген пероксиду

активоване вугілля

1 2

Що відбувається? Спостерігається бурхливе виділення кисню. Каталізатор у процесі реакції розпадається.

ЗАЛІЗО

ДОСЛІД 36. ЧИ МОЖНА СПАЛИТИ ЗАЛІЗО? f Тобі знадобляться з набору: порошок заліза, дріт, свічка-таблетка, вогнетривка підставка, захисні окуляри. f Додатково: сірники (запальничка). Увага! Надінь захисні окуляри.

свічка

1 Постав свічку на вогнетривку підставку

(фото 1).

2 Зроби на одному кінці дроту петлю

(фото 2).

3 Запали свічку.

Увага! Простеж за тим, щоб біля свічки не було ніяких легкозаймистих предметів! 4 Набери в петлю дроту порошок заліза,

піднеси акуратно до вогню свічки й трошки потруси дріт над вогнем (фото 3). Порошок заліза буде падати маленькими порціями у вогонь і загорятися. 5 Бачиш дощ вогняних іскор (фото 4)? На що це схоже? Так, на бенгальський вогонь!

порошок заліза

Що відбувається?

Порошок заліза горить і утворює дощ вогняних іскор. При тонкому подрібненні горять і інші речовини, які зазвичай горінню не піддаються. Стовбур дерева, що лежить у лісі, непросто запалити сірником, але він швидше загориться, якщо розколоти його на дрібні друзки.

ДОСЛІД 37. ПРО ІРЖУ f Тобі знадобляться з набору: порошок заліза, пробірка. f Додатково: вода, склянка, папір. 1 На змочену водою смужку

паперу рівномірно насип порошок заліза (фото 1). 2 Помісти папір із залізом у порожню пробірку. 3 Пробірку постав у склянку з водою під нахилом (фото 2). 4 Почекай кілька днів. Колір заліза змінився (фото 3)?

порошок заліза

вода

Що відбувається?

Через кілька днів залізо покриється іржею. Залізо поступово іржавіє при контакті з повітрям і водою. Цей процес називається корозією. Щоб захистити залізо від іржі, його можна змазати жиром. Фарбування, нікелювання або лудіння теж захищають залізо від іржі.

Що таке корозія?

Корозія — це руйнування металів під впливом навколишнього середовища (у нашому випадку кисню й води). Слово «корозія» походить від латинського «corrosio» — «роз'їдання».

ДОСЛІД 38. ЖОВТЕ + ЗЕЛЕНЕ = СИНЄ f Тобі знадобляться з набору: жовта кров'яна сіль, хлорид заліза (III), пробірка, шпатель, мірний стаканчик, штатив, 2 стаканчики, захисні рукавички, захисні окуляри. f Додатково: вода. Надінь захисні рукавички та окуляри.

жовта кров'яна сіль + вода

1 Візьми з набору стаканчик і додай у нього за

5 6 7

допомогою шпателя кілька кристаликів жовтої кров'яної солі. Це буде стаканчик 1 . Додай в цей стаканчик 5 мл води. Добре перемішай шпателем, щоб кристалики розчинилися у воді (фото 1). Візьми з набору інший стаканчик і додай у нього кілька кристаликів хлориду заліза(III). Це буде стаканчик 2 . Додай у стаканчик 2 5 мл води (фото 2). Добре перемішай шпателем, щоб кристалики розчинилися у воді. Візьми з набору пробірку і встанови її у штативі. Налий у неї 1 мл розчину жовтої кров'яної солі зі стаканчика 1 (фото 3). Налий у пробірку з розчином жовтої кров'яної солі 1 мл розчину хлориду заліза(III) (фото 4). Збовтай пробірку. Що ти бачиш? Випав синій осад турнбулевої сині (залізна лазур) (фото 5).

5 мл

Що відбувається?

хлорид заліза (III) + вода

Залізна лазур (турнбулева синь), завдяки тому, що легко лягає на поверхні й утворює на ній міцний рівний шар гарного синього кольору, знаходить широке застосування в якості пігменту для виготовлення фарб і емалей. Також її застосовують у виробництві фарб для друку, синьої копірки, підфарбовування безбарвних полімерів типу поліетилену.

ДОСЛІД 39. ЯК З'ЯВЛЯЄТЬСЯ ІРЖА? 1 Візьми 3 пробірки й у кожну поклади по одній залізній скріпці. 2 Постав пробірки в штатив й пронумеруй їх одну за одною: 1 , 2 , 3 . Підпиши їх маркером, щоб не переплутати! 3 У пробірку 1 налий води так, щоб скріпка була занурена

у воду тільки наполовину.

вода

4 У пробірку 2 налий води так, щоб скріпка була повністю

й зверху налий шар олії заввишки 5–7 мм (фото 1).

6 Залиши пробірки в штативі мінімум на 24 години. 7 Що стало зі скріпками? У всіх трьох пробірках скріпки поіржа-

віли. Однак кількість іржі скрізь різна (фото 2).

вода

занурена у воду.

5 У пробірку 3 налий води до повного занурення скріпки

вода + олія

f Тобі знадобляться з набору: 3 пробірки, штатив, 3 залізні скріпки. f Додатково: вода, соняшникова олія, маркер.

Що відбувається?

Умови експерименту скрізь були однакові, за винятком доступу кисню. У пробірці 1 скріпка поіржавіла найбільше тому, що вона реагувала з киснем, який міститься як у повітрі, так і у воді. У пробірці 2 іржі на скріпці вже менше, тому що залізо взаємодіяло тільки з киснем, розчиненим у воді. У пробірці 3 скріпка майже не поіржавіла тому, що кисень не зміг проникнути через шар олії, а без кисню корозія не відбувається.

ДОСЛІД 40. ДИВНІ СТАЛАГМІТИ f Тобі знадобляться з набору: мідний купорос, жовта кров'яна сіль, бинт, дерев'яна паличка, стаканчик, захисні рукавички, ложка, резинка, мірний стаканчик, захисні окуляри. f Додатково: тепла вода. Надінь захисні рукавички та окуляри. 1 Налий у стаканчик 100 мл теплої води. 2 Додай у воду половину ложки жовтої кров'яної солі й добре розмішай (фото 1). 3 Візьми шматочок бинта (10 см) і загорни в нього чайну ложку мідного купоросу (фото 2). Зав'яжи бинт із мідним

купоросом і закріпи його на дерев'яній паличці (фото 3).

жовта кров'яна сіль + тепла вода

100 мл 1

4 Закріпи паличку з мішечком у стаканчику з розчином жовтої кров'яної солі так, щоб мішечок ледь доторкався

до розчину (фото 4).

5 Через деякий час із мішечка почнуть рости червоно-коричневі нитки (фото 5).

3 4

Що відбувається?

У тебе в склянці ростуть сталагміти, як у печерах. Тільки там сталагміти складаються з вапняку. Якщо покласти на дно стаканчика шматочок мідного купоросу, то через якийсь час він ніби обросте мохами. Спробуй!

ДОСЛІД 41. ЗАШИФРОВАНИЙ ЛИСТ Ти можеш написати своєму другові лист слабким розчином хлориду заліза(III). Текст листа буде невидимим. Дай другові розчин червоної кров'яної солі й запропонуй розшифрувати лист, змочивши аркуш цим розчином.

f Тобі знадобляться з набору: хлорид заліза(III), шпатель, стаканчик, пензлик, 2 пробірки, штатив, піпетка, червона кров'яна сіль, захисні рукавички, мірний стаканчик, захисні окуляри. f Додатково: аркуш білого паперу, вода. Надінь захисні рукавички та окуляри. 1 Налий у пробірку 1 15 мл води. 2 Додай у цю ж пробірку порошок хлориду заліза(III) (половинку шпателя). Добре розмішай. Це буде невидиме

чорнило (фото 1).

3 Візьми білий аркуш і пензлик. 4 Умочи пензлик у розчин хлориду заліза й намалюй таємниче послання на аркуші (фото 2). Залиши його для

висихання.

5 Зроби наступний розчин — проявник. У пробірку 2 налий 15 мл води.

хлорид заліза(III) + вода

6 Додай у пробірку 2 половину шпателя червоної кров'яної солі (фото 3). Добре розмішай, перелий цей розчин

у стаканчик.

7 Дай лист, що вже висох, і розчин червоної кров'яної солі другові. 8 Нехай друг за допомогою пензлика змочить твій лист розчином червоної кров'яної солі (фото 4).

червона кров'яна сіль + вода

3 4

Що відбувається? Текст листа проявиться завдяки реакції розчину, що містить залізо із червоною кров'яною сіллю.

ВУГЛЕКИСЛИЙ ГАЗ

Вуглекислий газ (CO2) — це безбарвний, без запаху, негорючий і слабкокислотний зріджений газ. Вуглекислий газ (CO2) важчий за повітря й розчиняється у воді.

ДОСЛІД 42. КУЛЬКА, ЩО САМА НАДУВАЄТЬСЯ Повітряна кулька надувається сама по собі.

f Тобі знадобляться з набору: повітряна кулька, гідрокарбонат натрію (сода), хімічна лійка, мірний стаканчик, захисні окуляри, ложка, захисні рукавички. f Додатково: 50 мл оцту, невелика пластикова пляшка, миска. УВАГА! Надінь захисні окуляри та рукавички ще перед підготовкою до цього експерименту! Увага! Показуй цей фокус над мискою або застели стіл клейонкою — раптом щось піде не так. 1 За допомогою лійки насип у повітряну

2 3

кульку 2 чайні ложки соди й поки відклади її убік (фото 1). У пластикову пляшку за допомогою лійки налий 50 мл оцту (фото 2). Акуратно надінь кульку із содою на горлечко пляшки. Стеж за тим, щоб сода не потрапила в пляшку (фото 3). Тепер підніми кульку так високо, щоб сода пересипалась в оцет у пляшці. При цьому потрібно трохи потрясти кульку, щоб усередині нічого не залишилося (фото 4). Суміш у пляшці починає сильно вирувати й пінитися. Кулька надувається! Почекай, поки кулька надметься, а потім обережно зніми її з пляшки, перш ніж вона лопне (фото 5). Закрути хвостик кульки так, щоб вона не здулася (зав'язувати вузлом не треба).

сода

Що відбувається?

оцет 50 мл

Оцет і сода реагують одне з одним, і утворюється газ — двоокис вуглецю, який і надуває кульку.

ДОСЛІД 43. ПРИГОТУЄМО… ЛИМОНАД! Можна самим приготувати смачний лимонад.

f Тобі знадобляться з набору: 2 стаканчики, гідрокарбонат натрію (сода), лимонна кислота, ложка, мірний стаканчик. f Додатково: цукор. сода 1 Насип у перший стаканчик лимонвода + ну кислоту, соду і цукор (по 1 чайцукор ній ложці) (фото 1). + 2 Ретельно перемішай. лимонна 3 Візьми другий чистий стаканчик кислота і насип у нього ложку отриманої суміші. 4 Налий у стаканчик води (100 мл) (фото 2).

Що відбувається? Вийде шиплячий і пінливий напій, що освіжає, як лимонад.

ДОСЛІД 44. ЯЙЦЕ — ХІМІЧНИЙ «ПІДВОДНИЙ ЧОВЕН» Куряче яйце може стати підводним човном завдяки хімічній реакції з кислотою.

f Тобі знадобляться з набору: захисні окуляри, захисні рукавички, ложка, мірний стаканчик. f Додатково: сире куряче яйце, 100 мл оцту, великий стакан або півлітрова банка. Увага! Надінь захисні рукавички й окуляри.

оцет

1 У стакан або півлітрову скляну банку

налий 100 мл столового оцту (фото 1).

Увага! Працюй з оцтом дуже акуратно! Стеж за тим, щоб він не потрапив тобі в очі. 2 Акуратно за допомогою ложки опусти

в оцет куряче яйце.

3 Спостерігай за яйцем. Що ти бачиш?

Що відбувається?

Яйце вкриється безліччю бульбашок вуглекислого газу. Він утворюється при реакції кислоти з карбонатом кальцію, який є основним компонентом яєчної шкаралупи. Через якийсь час яйце спливе, тому що бульбашки вуглекислого газу, що виділяються, піднімають його. Однак після спливання яйця бульбашки газу переходять у повітря, і воно знову опускається. Цей процес відбувається, поки не закінчиться кислота або не розчиниться шкаралупа.

ДОСЛІД 45. ГАСІННЯ СВІЧКИ Свічка горить у декоративному стаканчику. Накрий стаканчик блюдцем. Через якийсь час свічка згасне. f Тобі знадобляться з набору: свічка-таблетка, дерев'яна паличка. f Додатково: запальничка чи сірники, блюдце, стаканчик (скляний або керамічний). 1 Поклади свічку-таблетку на дно

стаканчика.

2 Підпали свічку-таблетку за

допомогою дерев'яної палички. Свічка має добре розгорітися (фото 1). 3 Накрий стаканчик блюдцем (фото 2). 4 Через якийсь час свічка згасне (фото 3).

3 Що відбувається? Коли полум'я горить, утворюється вуглекислий газ. При цьому в газі вигорає кисень, необхідний для підтримки горіння, і зрештою полум'я гасне.

ДОСЛІД 46. ГАЗ У ЛИМОНАДІ — ВУГЛЕКИСЛИЙ ГАЗ Якщо відкривати лимонад, попередньо струснувши пляшку, з нього виділяється багато газових бульбашок. Ти дізнаєшся, який саме газ міститься в цих бульбашках. f Тобі знадобляться з набору: 2 пробірки, зігнута скляна трубка, гумова пробка з отвором, мірний стаканчик, піпетка. f Додатково: лимонад або сильно газована вода, вапняна вода з досліду № 10. 1 Налий у пробірку 1 20 мл газованої води або лимонаду (фото 1). 2 Закрий пробірку пробкою із зігнутою скляною трубкою. 3 В пробірку 2 налий 20 мл вапняної води (фото 2). 4 Довгий кінець трубки опусти в пробірку 2 з вапняною водою (фото 3).

газована вода

вапняна вода

2 3

Що відбувається? Вапняна вода швидко помутніє. Отже, у лимонаді або газованій воді міститься вуглекислий газ.

ДОСЛІД 47. ХІМІЧНИЙ ВОГНЕГАСНИК Вуглекислий газ можна одержати не тільки з полум'я. І зараз ти це перевіриш.

f Тобі знадобляться з набору: свічка-таблетка, ложка, гідрокарбонат натрію (сода), піпетка, дерев'яна паличка. f Додатково: 10 мл оцту, запальничка чи сірники, стаканчик (керамічний або скляний). 1 На дно стаканчика постав свічку (фото 1). 2 Навколо свічки розподіли соду за допо-

сода

могою ложки (фото 2). 3 Запали свічку за допомогою дерев'яної палички (фото 3). 4 Тепер збоку по краплі вилий приблизно 2 піпетки столового оцту на соду в стаканчику. Намагайся тримати піпетку й свою руку подалі від полум'я, щоб оцет не залив його (фото 4). 5 Через якийсь час свічка згасне (фото 5)!

оцет

3 4

Що відбувається?

При реакції соди й оцту утвориться вуглекислий газ, що витісняє кисень навколо свічки, і тому свічка гасне. До речі, за таким принципом працюють вуглекислотні вогнегасники.

ФРУКТИ, ЯГОДИ, ГОРІХИ ДОСЛІД 48. КИСЛОТА У ВИНОГРАДІ f Тобі знадобиться з набору: лакмусовий папір, піпетка, таблиця «Шкала кольорів». f Додатково: виноград. 1 Візьми смужку лакмусового паперу

й капни на неї виноградним соком (фото 1).

Що відбувається? Крапля виноградного соку залишає на лакмусовому папері червону пляму. Це значить, що у винограді є кислота.

Існує вислів: «кислий, як оцет». У перекладі з грецького «оцет» означає «кислий». Можна спробувати будь-яку кислоту — вона буде кислою. Cвоєю назвою кислоти зобов'язані саме смаку. Але немає ніякої необхідності пробувати кислоту на смак. Можна скористатися смужкою лакмусового паперу, капнувши на нього краплю оцту. Лакмусовий папір — це фільтрувальний папір, просочений речовиною, яка має назву лакмус. Лакмус — це індикатор. Індикатори — речовини, що можуть змінювати своє забарвлення в присутності кислот і лугів. Змочена оцтом частина лакмусового паперу стає червоною. Отже, столовий оцет — це кислота.

ДОСЛІД 49. ПРОБА НА ЦУКОР f Тобі знадобляться з набору: гідроксид натрію, мідний купорос, фарфорова чашка, підставка під чашку, вогнетривка підставка, штатив, 3 пробірки, шпатель, піпетка, захисні рукавички, захисні окуляри, сухий спирт, мірний стаканчик. f Додатково: виноградний сік, вода, сірники. Надінь захисні рукавички та захисні окуляри.

гідроксид натрію

1 Налий у дві пробірки по 10 мл води. 2 Додай у пробірку 1 на кінчику шпателя порошок

мідний купорос

гідроксиду натрію. Добре перемішай.

3 У пробірку 2 додай порошок мідного купоросу

(на кінчику шпателя) (фото 1). Добре перемішай.

4 Візьми піпетку й капни пару крапель розчину мідного купоросу з пробірки 2 в розчин гідроксиду натрію в пробірці 1 . Утворюється блакитний драглистий

осад (фото 2).

5 Утворений осад з пробірки 1 вилий акуратно в чаш-

ку (фото 3).

6 Збери конструкцію, як показано на фото 4.

4 34

7 Відламай шматочок сухого спирту, поклади його під чашку.

Зніми захисні рукавички! 8 Запали сухий спирт. 9 Нагрій осад. При цьому відбудеться зміна забарвлення осаду від бурого до чорного (фото 5). Речовина чорного

кольору — це оксид міді СuО.

А тепер трохи змінимо дослід.

гідроксид натрію

виноградний сік

мідний купорос

гідроксид натрію

J Налий у пробірку 3 10 мл виноградного соку (фото 6). K Додай до цієї пробірки 10 мл розчину гідроксиду натрію (фото 7) (дивись п. 1, 2).

L В отриманий розчин капни пару крапель розчину мідного купоросу з пробірки 2 . Суміш набуде гарного синього

кольору (фото 8).

Не вдихай пари! Добре провітри кімнату.

мідний купорос

M Розчин з пробірки 3 нагріємо в фарфоровій чашці (фото 9).

8 9

Що відбувається?

Поступово він змінює забарвлення: синій — зелений — жовтий — червоний. Поява червоного забарвлення (колір томатного соку) свідчить про те, що у виноградному соку міститься глюкоза, або виноградний цукор.

ДОСЛІД 50. МЕД І ВАРЕННЯ МІСТЯТЬ ВИНОГРАДНИЙ ЦУКОР Розчини в невеликій кількості води в окремих пробірках варення й мед. Проведемо пробу на цукор, як описано вище. f Тобі знадобляться з набору: гідроксид натрію, мідний купорос, фарфорова чашка, підставка під чашку, вогнетривка підставка, штатив, 3 пробірки, шпатель, піпетка, захисні рукавички, захисні окуляри, сухий спирт, мірний стаканчик. f Додатково: мед, варення, сірники, вода. Надінь захисні рукавички та захисні окуляри. 1 Налий у дві пробірки по 10 мл води. 2 Додай у пробірку 1 на кінчику шпателя порошок гідроксиду

для виноградного соку у досліді № 49 (пункти 10–13) (фото 2).

6 Вимий пробірку 3 від залишків розчину меду і додай 10 мл води. 7 У пробірку 3 додай варення (1 шпатель). Добре перемішай. Додай реагенти 1 і 2 (фото 3). 8 Піддай розчин варення з пробірки 3 пробі на цукор, як ти це

3 краплі розчин меду

шпателя) (фото 1). Добре перемішай.

4 У пробірку 3 додай мед (1 шпатель). Добре перемішай. Додай реагенти 1 і 2 (фото 1). 5 Піддай розчин меду з пробірки 3 пробі на цукор, як ти це робив

мідний купорос

натрію. Добре перемішай.

3 У пробірку 2 додай порошок мідного купоросу (на кінчику

гідроксид натрію

10 мл

робив для меду (фото 4).

розчин варення

3 краплі мідний купорос

гідроксид натрію

10 мл

2 3

Що відбувається?

В обох пробірках результати позитивні. Отже, у меді й варенні міститься виноградний цукор. Це означає, що мед натуральний, без додавання цукру. А варення зварене з ягід.

ДОСЛІД 51. ЩО ЩЕ МОЖНА ВИЯВИТИ В ПЛОДАХ? У фруктах містяться не тільки кислоти й цукри, але також і жири або маслянисті речовини. f Додатково: апельсин, горіхи, аркуш паперу.

1 Якщо над аркушем паперу вичавити апельсино-

ву шкірку, то на папері залишаться жирні плями. Вони з'являються від олії, яка міститься в шкірці (фото 1). 2 Якщо на аркуш паперу покласти шматок вершкового масла або маргарину й розтерти його, з'явиться жирна пляма. Те ж саме відбудеться, якщо капнути соняшникову олію. Ядра волоських або інших горіхів також містять жир. Якщо роздавити їх на папері, буде жирна пляма (фото 2).

1 36

ДОСЛІД 52. ЦУКОР ДВОХ ВИДІВ f Тобі знадобляться з набору: гідроксид натрію, мідний купорос, фарфорова чашка, підставка під чашку, вогнетривка підставка, штатив, 3 пробірки, шпатель, піпетка, захисні рукавички, захисні окуляри, сухий спирт, мірний стаканчик. f Додатково: цукровий пісок, сірники, вода. Надінь захисні рукавички та захисні окуляри.

вода+цукор

Налий у дві пробірки по 10 мл води. Додай у пробірку 1 на кінчику шпателя порошок гідроксиду натрію. Добре перемішай. У пробірку 2 додай порошок мідного купоросу (на кінчику шпателя). Добре перемішай. Додай у пробірку 3 трохи цукру (фото 1). Добре розмішай. Додай у солодкий розчин (пробірка 3 ) 10 мл розчину гідроксиду натрію (фото 2). В утворений розчин капни пару крапель розчину мідного купоросу (фото 3). Розчин, що вийшов, нагрій у фарфоровій чашці (фото 4–5). Чи стане розчин червоним?

10 мл

3 краплі мідний купорос

гідроксид натрію

мідний купорос

гідроксид натрію

1 2 3 4 5 6 7

4 5

Що відбувається?

Якщо проробити дослід зі звичайним цукром, який вживається в їжу, то червоного зафарбування, як з виноградним соком, не буде. Це пояснюється тим, що звичайний харчовий цукор виробляється з буряка або цукрового очерету, а такий цукор відрізняється від фруктового. Цукор, що міститься в буряці й цукровому очереті, називається сахарозою, а виноградний цукор — глюкозою.

ПРО КУРЯЧЕ ЯЙЦЕ Й БІЛОК ДОСЛІД 53. ДОСЛІДЖУЄМО ЯЙЦЕ f Тобі знадобляться з набору: 3 пробірки, штатив, пробка для пробірки, шпатель, піпетка, стаканчик, вогнетривка підставка, мірний стаканчик, тримач для пробірки, ложка. f Додатково: сире яйце, сіль, вода, свічка, пластилін, тарілка, сірники (запальничка). 1 Налий у стаканчик 15 мл води й додай пів чайної ложки кухонної солі. 2 Обережно розбий сире яйце так, щоб не пошкодити жовток (у стакан або тарілку). 3 Відокрем невелику частину білка й помісти її в усі три пробірки (фото 1). 4 Пробірку 1 з білком нагрій акуратно на вогні. Слизувата маса стане білою й твердою, як це буває при готуванні яєчні (фото 2). Про це явище говорять так: білок згорнувся. У хімії цей процес називається денатурацією. 5 Пробірку 2 щільно закрий пробкою й енергійно струсни. При цьому в слизуватій масі утворюються білі нитки — білок частково денатурується (фото 3). 6 У пробірку 3 капни кілька крапель насиченого розчину солі (фото 4). Також відбувається часткова денатурація білка.

яєчний білок сіль

2 3

Що відбувається?

Ти спостерігав, що денатурація білка відбувається при термічній обробці, механічному впливі й дії концентрованих сольових розчинів. Утворення пишної білої піни при збиванні яєчного білка міксером теж є прикладом денатурації.

ДОСЛІД 54. СПАЛЮЄМО БІЛОК f Тобі знадобляться з набору: дріт, свічка-таблетка, вогнетривка підставка. f Додатково: сірники (запальничка), сире яйце. 1 Встанови свічку на вогнетривку підставку та запали ії. 2 На металевому дроті спали краплю яєчного білка (фото 1). 3 Понюхай ії.

1 Що відбувається? За характерним запахом, який нагадує запах паленої кістки, ми завжди впізнаємо білок.

ДОСЛІД 55. ЩЕ ПРО ПРОБУ НА БІЛОК f Тобі знадобляться з набору: 3 пробірки, штатив, гідроксид натрію, мідний купорос, захисні окуляри, захисні рукавички, піпетка, мірний стаканчик, шпатель. f Додатково: сире яйце, вода. Надінь захисні рукавички та захисні окуляри.

мідний купорос

гідроксид натрію

мідний купорос

гідроксид натрію

Білок курячого яйця помісти в пробірку 1 (1/4 по висоті пробірки) (фото 1). У пробірки 2 та 3 налий по 15 мл води. В пробірку 2 додай порошок гідроксиду натрію (половинку шпателя). Добре перемішай. В пробірку 3 додай порошок мідного купоросу (половинку шпателя) (фото 2). Добре перемішай. У пробірку 1 з білком додай 10 мл розчину гідроксиду натрію (фото 3). У пробірку 1 з білком по краплях додавай розчин мідного купоросу (фото 4), струшуючи при цьому пробірку. Спостерігай.

яєчний білок

1 2 3 4 5 6

2 3

Що відбувається?

Через якийсь час спостерігається поява дуже гарного фіолетового забарвлення. Ти знайшов білок.

ДОСЛІД 56. ОТВІР У ЯЙЦІ f Тобі знадобляться з набору: азотна кислота, піпетка, захисні рукавички, захисні окуляри. f Додатково: сире яйце. Надінь захисні рукавички та захисні окуляри. 1 Акуратно капни на яєчну шкаралупу кілька крапель азотної кислоти (фото 1).

азотна кислота

1 2

Що відбувається?

Утворюється піна (фото 2). Шкаралупа складається з карбонату кальцію, який розчиняється в кислоті. При цьому виділяється вуглекислий газ, який і викликає утворення піни. Якщо діяти кислотою на те саме місце, то в шкаралупі з'явиться отвір, через який буде видно вміст яйця.

ДОСЛІД 57. ДОСЛІДЖУЄМО ПІР'Я Й ВОЛОССЯ f Тобі знадобиться з набору: вогнетривка підставка. f Додатково: пір’їнка, волосся, сірники (запальничка). 1 Поклади на вогнетривку підставку пташине перо або

людське волосся й підпали їх (фото 1). Який запах ти відчуваєш?

Після проведення досліду провітри кімнату!

Що відбувається? У пір'ї курчати, так само як і в яйці, з якого воно вилупилося, міститься багато білка. Якщо потримати над вогнем пташине перо або людську волосину, відчується знайомий запах паленої кістки. Це говорить про те, що перо й волосся містять білок.

ДОСЛІД 58. ЯК РОЗРІЗНИТИ ВОВНУ Й БАВОВНУ? f Тобі знадобляться з набору: шматочок вовняної тканини, шматочок бавовни, вогнетривка підставка. f Додатково: сірники. 1 Висмикни з однієї тканини кілька ниток, покла-

ди на вогнетривку підставку й підпали (фото 1). Який запах ти відчуваєш?

Провітри кімнату! 2 Видали залишки попелу з вогнетривкої

підставки.

3 Висмикни з шматка іншої тканини трохи нито-

чок, поклади на вогнетривку підставку й також підпали (фото 2). Який запах ти відчуваєш?

Після проведення досліду провітри кімнату! 4 Як ти думаєш, де тканина з вовни, а де бавовна?

Що відбувається?

Вовну одержують із волосяного покриву овець, кіз та інших тварин. Отже, вовна теж містить білок. Бавовну одержують із рослин, і якщо її підпалити, то відчується зовсім інший запах — спаленого паперу. Випробуємо яку-небудь тканину. За запахом легко визначити, з якою тканиною ми маємо справу — вовняною або бавовняною.

ДОСЛІД 59. НАТУРАЛЬНИЙ ЧИ ШТУЧНИЙ ШОВК? f Тобі знадобляться з набору: шматочок шовкової тканини, вогнетривка підставка. f Додатково: сірники. 1 Візьми маленький шматочок шовкової тканини. 2 Поклади її на вогнетривку підставку й підпали (фото 1).

Як міркуєш, це натуральний чи штучний шовк?

Після проведення досліду провітри кімнату!

Що відбувається? Натуральний шовк тчуть із шовкових ниток, які розмотують із коконів шовковичних гусениць. Шовкові нитки мають тваринне походження, тому вони містять білок. Штучний шовк одержують із деревини, як папір. Тому при спалюванні штучний шовк пахне горілим папером, а справжній шовк пахне, як палений білок, — паленою кісткою.

МОЛОКО ДОСЛІД 60. ЧИ МІСТИТЬ МОЛОКО КИСЛОТУ? f Тобі знадобляться з набору: 2 пробірки, штатив, лакмусовий папір, піпетка, мірний стаканчик, таблиця «Шкала кольорів». f Додатково: молоко. сире кип'ячене 1 Налий у пробірку 1 20 мл сирого молока (фото 1). молоко молоко 2 Під наглядом дорослих скип'яти 50 мл молока. 3 Налий 20 мл кип'яченого молока кімнатної температури в пробірку 2 (фото 2). 4 Залиши обидві пробірки з молоком на ніч у теплому місці. 1 2 3 5 Уранці в пробірці 1 замість молока виявиться рідка маса з білим пластівчастим осадом і відстояною водою — молочною водою, або сироваткою. У пробірці 2 змін не буде (фото 3). 6 Візьми дві смужки лакмусового паперу. Одну смужку вмочи в пробірку 1 , а другу — у пробірку 2 . 7 Приклади смужки до шкали кольорів. Смужки однакового кольору чи різного (фото 4)?

Що відбувається?

Лакмусовий папір набуває в сироватці червоного кольору. Це свідчить про те, що в молоці є кислота. Це молочна кислота. Вона утворюється завдяки діяльності молочнокислих бактерій. Якщо прокип'ятити молоко, тобто знищити мікроорганізми, воно збережеться свіжим до ранку. Молоко гарно зберігається в холодильнику, тому що на холоді бактерії не викликають процесу скисання.

ДОСЛІД 61. ЯК ЗБЕРЕГТИ МОЛОКО ВІД СКИСАННЯ f Тобі знадобляться з набору: 3 пробірки, штатив, лакмусовий папір, піпетка, гідрокарбонат натрію (сода), таблиця «Шкала кольорів», шпатель. f Додатково: сире і кип'ячене молоко. 1 Постав три пробірки в штатив. 2 У пробірку 1 і 2 налий по 10 мл сирого молока, а в пробірку 3 —

сире молоко

кип'ячене молоко

сода

10 мл кип'яченого (фото 1).

3 У пробірку 2 додай трохи соди

(гідрокарбонату натрію) (фото 2). Перемішай. 4 Залиши всі три пробірки на ніч у теплому місці. 5 Візьми три лакмусові смужки. Умочи в пробірки. Приклади до шкали кольорів (фото 3).

Що відбувається?

За допомогою лакмусового паперу можна виявити навіть незначну кількість кислоти. Через кілька годин випробуємо молоко лакмусом. Ми виявили, що в пробірках 2 і 3 молоко залишилося свіжим. Отже, не тільки кип'ятінням можна призупинити процес скисання, а ще й додаванням соди. До складу молока входить білок. Причому, аби це з'ясувати, взагалі не треба проводити спеціальних дослідів! Якщо закипіле молоко тікає через край каструлі й пригоряє, то відразу поширюється запах, характерний для паленого білка. Отже, у молоці теж є білок.

ХЛІБ, КРОХМАЛЬ ТА МІКРОБИ

ДОСЛІД 62. ХЛІБ МІСТИТЬ КРОХМАЛЬ

f Тобі знадобляться з набору: крохмаль, крейда, піпетка, чашка Петрі, ложка. f Додатково: настоянка йоду, білий хліб. 1 Насип гірками в чашку Петрі настоянка настоянка настоянка крохмаль і крейду (окремо по йоду йоду йоду половині ложечки). 2 На кожну гірку порошку капни по парі крапель настоянки йоду (фото 1). 3 Візьми маленький шматочок білого хліба. Капни на нього пару крапель настоянки йоду (фото 2). крейда 4 Як змінився колір порошків крохмаль і хліба?

Що відбувається?

Крохмаль і розтерта в порошок крейда схожі одне на одного. Але якщо нанести на них кілька крапель розчину йоду, те крейда набуде коричневого кольору, а крохмаль — синьо-чорного. Якщо капнути настоянку йоду на шматок білого хліба, він посиніє. Отже, у хлібі є крохмаль.

ДОСЛІД 63. КРОХМАЛЬ МІСТИТЬСЯ В БАГАТЬОХ ПРОДУКТАХ Хліб печуть із борошна. Проведи дослід з настоянкою йоду на борошні, і синє забарвлення вкаже тобі на присутність у ньому крохмалю. настоянка настоянка f Тобі знадобиться з набору: піпетка. йоду йоду f Додатково: настоянка йоду, картопля, різні продукти. 1 Якщо розрізати сиру картоплину й капнути на зріз йодну

настоянку, з'явиться синє забарвлення. Отже, у картоплі теж є крохмаль (фото 1). Досліджуй за допомогою настоянки йоду різні продукти, наприклад горох, квасолю, розрізані зерна рису, банан, спілі й неспілі яблука, ковбасу. Ти виявиш, що всі ці продукти містять крохмаль. М'ясо, наприклад, не містить крохмалю (фото 2).

ДОСЛІД 64. КРОХМАЛЬНИЙ КЛЕЙСТЕР f Тобі знадобляться з набору: крохмаль, мірний стаканчик, піпетка, ложка. f Додатково: вода, металева ложка, настоянка йоду, каструля. 1 Налий у маленьку каструльку 50 мл води й добав 1 чайну ложку крохмалю. 2 Під наглядом дорослих доведи розчин, помішуючи, до кипіння, але не кип'яти (фото 1)! Вийде слизувата маса, яку називають клейстером. Клейстер має охолонути до кімнатної температури. 3 Набери клейстер у ложку. 4 Капни на рідину пару крапель настоянки йоду (фото 2). Чи зміниться колір? Про що це свідчить? Увага! Клейстер тобі знадобиться у досліді № 65.

Що відбувається?

настоянка йоду

клейстер 2

Ми можемо використовувати клейстер як клей для паперу. Проба з йодом дає синє забарвлення, тобто в клейстері зберігся крохмаль.

ДОСЛІД 65. КЛЕЙ ЯК ЇЖА ДЛЯ БАКТЕРІЙ f Тобі знадобляться з набору: чашка Петрі, ложка. f Додатково: клейстер з досліду № 64. 1 Налий у чашку Петрі тонким шаром клейстер з попереднього досліду (фото 1). Накрий кришкою. 2 Залиши на кілька днів. 3 Що з'явилося на клейстері (фото 2)?

клейстер

Що відбувається? На поверхні клею з'являться крапкові плями, які поступово будуть збільшуватися в розмірах. Це скупчення бактерій та цвілі. Клей — гарна їжа для мікроорганізмів. Бактерії, що потрапили в клей з повітря, харчуються ним і розмножуються. За допомогою мікроскопа можна побачити, що кожна пляма, яку видно неозброєним оком, є великою колонією бактерій.

ХІМІЧНІ ФОКУСИ ДОСЛІД 66. ФАРАОНОВІ ЗМІЇ f Тобі знадобляться з набору: глюконат кальцію, сухе пальне, вогнетривка підставка, захисні окуляри. f Додатково: сірники (запальничка), металева кришка чи банка (щоб загасити пальне). Увага! Виконуй цей фокус на відкритій місцевості. Перевір, щоб поряд не було легкозаймистих предметів!

глюконат кальцію

НАДЯГНИ ЗАХИСНІ ОКУЛЯРИ! 1 Поклади сухе пальне на вогнетривку підставку. 2 Поклади на сухе пальне 3 таблетки глюконату кальцію

(фото 1).

3 Підпали сухе пальне й спостерігай за зміями, що зви-

ваються (фото 2).

Відразу ж після досліду провітри приміщення!

2 Що відбувається? «Змії» з'являються тому, що з таблеток вигорає цукор. Це робить змій чорними, як вугілля! До складу таблетки також входить сода, а вона діє як розпушувач тіста і «надуває» вугільних змій.

ДОСЛІД 67. ФАРБУВАННЯ ДЕРЕВА За допомогою розчину червоної кров'яної солі й хлориду заліза(III) можна забарвити дерев'яну дошку в синій колір. Процес забарвлення дерева називається протравленням. f Тобі знадобляться з набору: хлорид заліза(III), червона кров'яна сіль, пензлик, шпатель, 2 пробірки, захисні рукавички, штатив, мірний стаканчик, захисні окуляри. f Додатково: вода, дерев'яна дощечка. Надінь захисні рукавички та окуляри! 1 Постав дві пробірки в штатив. 2 Налий у кожну по 10 мл води. 3 У першу пробірку додай трохи

хлорид заліза(III)

червона кров'яна сіль

хлориду заліза(III) (половинку шпателя). Перемішай. 4 У другу пробірку додай трохи червоної кров'яної солі (половинку шпателя) (фото 1). Перемішай. 5 Спочатку нанеси на дошку пензликом розчин хлориду заліза(III) (фото 2). 6 Після легкого підсушування нанеси на дошку тонкий шар розчину червоної кров'яної солі (фото 3).

Що відбувається?

розчин хлориду заліза

розчин червоної кров'яної солі 3

Дошка набуває стійкого синього кольору. Якщо натерти пофарбовану поверхню воском, дошка буде дуже красиво блищати.

ДОСЛІД 68. КВІТКА-ХАМЕЛЕОН f Тобі знадобляться з набору: крохмаль, стаканчик, ложка, піпетка, пензлик, заготовка для квітів, клей ПВА, захисні рукавички. f Додатково: вода, ножиці, маленька склянка (баночка) з кришкою, настоянка йоду. Надінь захисні рукавички. 1 Зроби клейстер, як це описано в досліді

№ 64.

клейстер

2 Візьми аркуш із заготовкою квітів. 3 За допомогою пензлика добре

промасти аркуш клейстером (фото 1).

4 Дай аркушу добре висохнути. Виріж

квіти (фото 2).

5 За допомогою клею ПВА приклей

маленькі частини квітки до більших (фото 3).

3 44

6 За допомогою піпетки капни на дно банки пару крапель настоянки йоду (фото 4). 7 Поклади квітку на дно скляної банки. 8 Щільно закрий банку кришкою (фото 5). 9 Через 20–30 хвилин пелюстки квіточки набудуть синього кольору (фото 6).

настоянка йоду

4 5

Що відбувається?

Саме таке забарвлення набуває крохмаль у присутності йоду, пари якого після випаровування спирту заповнюють внутрішній об’єм банки.

ДОСЛІД 69. РІЗНОБАРВНЕ ПОЛУМ'Я Солі деяких металів здатні забарвлювати полум'я в різні кольори. Цю властивість використовують при виготовленні салютів, феєрверків, римських свічок. f Тобі знадобляться з набору: сухе пальне, мідний купорос, хлорид стронцію, дріт, вогнетривка підставка. f Додатково: сіль, сірники (запальничка), металева кришка чи банка (щоб загасити пальне). 1 2 3 4 5 6 7 8

Візьми вогнетривку підставку і поклади на неї сухе пальне. На одному кінці дроту зроби петлю діаметром 5 мм (фото 1). Акуратно запали сухе пальне. Яке ти бачиш полум'я (фото 2)? Використовуй петлю з порошком як ложку, захопи трохи мідного купоросу. Акуратно помісти петлю з порошком у полум'я. Полум'я зафарбується в зелений колір (фото 3)! Тепер набери в петлю порошок кухонної солі. Чи змінило полум'я колір (фото 4)? Тепер набери в петлю порошок хлориду стронцію. Що ти бачиш (фото 5)? Щоб загасити полум'я, накрий сухе пальне кришкою (фото 6).

1 сухе пальне

Увага! Бляшана кришка стала дуже гарячою. Перш ніж за неї братися, дай їй охолонути!

мідний купорос

кухонна сіль

2 хлорид стронцію

3 Що відбувається?

Існують метали, солі яких фарбують полум'я в різні кольори. Ця властивість солей металів забарвлювати полум'я використовується для виготовлення яскравих салютів та феєрверків.

КОРИСНІ ДОСЛІДИ

ДОСЛІД 70. ВИДАЛЕННЯ ПЛЯМ ІРЖІ

Інколи трапляється так, що на своєму одязі ти знаходиш пляму від іржавого цвяха. Що робити, щоб врятувати одяг? Оцет — твій рятівник! f Тобі знадобляться з набору: захисні рукавички та окуляри. f Додатково: тканина з плямами від іржі, каструлька, вода, оцет столовий. 1 Попроси дорослих підігріти оцет у каструльці. 2 Опусти в теплий оцет тканину з іржею на 5–10 хвилин (фото 1). 3 Добре промий тканину водою 2–3 рази (фото 2). Пляма оцет зникне!

Що відбувається?

До складу іржі входять оксид і гідроксид заліза(III), які реагують із кислотою. Адже столовий оцет — це розведена оцтова кислота.

Накип — твердий осад, суміш карбонатів кальцію й магнію з домішкою сульфату кальцію й метагідроксиду заліза; він утворюється на внутрішній поверхні посуду або обладнання, де багаторазово нагрівають і кип'ятять сиру воду. Такий осад малотеплопровідний, тому вода в посудині з накипом нагрівається повільніше, а ізольована від рідини шаром накипу металева стінка кип'ятильного агрегату перегрівається й втрачає міцність.

ДОСЛІД 71. ЯК ПОЗБУТИСЯ НАКИПУ f Тобі знадобляться з набору: захисні рукавички та окуляри, стаканчик. f Додатково: оцет столовий, посудина з накипом (електричний чайник). Надінь захисні рукавички та окуляри. 1 Налий у порожній чайник один стакан столового оцту

(фото 1). Попроси дорослих підігріти оцет до 50–60 °C.

2 Залиш підігрітий оцет у чайнику на 20–30 хвилин. Потім

вилий оцет й промий чайник чистою водою.

Увага! Кислоти не можна використовувати для зняття накипу в алюмінієвому чайнику або чайнику з пошкодженою емаллю. Кислота буде реагувати з металом, хімічно розчиняючи його з виділенням водню й утворенням солей — хлоридів алюмінію або заліза.

1 до

після

Що відбувається? Оцтова кислота взаємодіє із карбонатами кальцію і магнію, перетворюючи їх на водорозчинні солі — ацетати або хлориди. Вуглекислий газ, що виділяється, руйнує монолітний шар накипу й робить його пухким. Накип розпушується й поступово розчиняється у оцті (фото 2).

ДОСЛІД 72. ВИДАЛЕННЯ ПЛЯМ ЙОДУ З ТКАНИН f Тобі знадобляться з набору: захисні рукавички, піпетка. f Додатково: настоянка йоду, біла тканина, сира картоплина, ніж, холодна вода. Надінь захисні рукавички. 1 Зроби на білій тканині пляму йодною настоянкою (фото 1). 2 Візьми сиру картоплю й відріж від неї маленький шматочок.

Будь обережний з ножем! 3 Змочи тканину з плямою холодною водою й кілька разів з обох сторін протри свіжим зрізом сирої картоплі.

Пляма зникне (фото 2).

настоянка йоду

1 2

Що відбувається? До складу картоплі входить крохмаль, який взаємодіє з йодом.

ДОСЛІД 73. ПОМІДОРИ ПРОТИ ПЛЯМ ВІД ТРАВИ Зелений помідор допомагає впоратися не тільки з плямами від червоних помідорів і томатного соку, але й від зелених слідів трави на одязі й білизні.

f Додатково: біла тканина, червоний та зелений помідор, холодна вода. 1 Щоб вивести пляму від червоного помідора або томатного соку, слід протерти її соком зеленого помідора, що містить органічні кислоти. Пляма знебарвиться (фото 1). Потім тканину промити водою. Сік зеленого помідора допоможе, якщо треба позбутися зелених плям, які залишає на одязі помідорове бадилля. Зазвичай ці плями не виводяться навіть при самому ретельному пранні. Плями від червоних томатів можна вивести й 10%-м розчином щавлевої кислоти, а потім промити водою. Очищення відбувається завдяки знебарвленню каротиноїдів у кислому середовищі. 2 Багато неприємностей доставляють плями від трави. Але з білої тканини їх легко випрати теплою мильною водою з додаванням нашатирного спирту або розчином, приготовленим з однієї чайної ложки 30%-ї оцтової кислоти й однієї чайної ложки щавлевої кислоти на стаканчик води. Ці речовини повністю знебарвлюють хлорофіл трави. Цей спосіб дуже схожий на «помідорний»: у ролі чистячих речовин виступають органічні кислоти. А з кольорових тканин трав'яні плями видаляють етиловим спиртом або діетиловим ефіром. Добре допомагає також міцний розчин кухонної солі (2 столові ложки солі на стаканчик води).

1 47