Ландшафт у культурній географії: від романтики до політики Роман Лозинський 29 листопада, 2017 УКУ, кафедра культурології
Ландшафт у культурній географії: від романтики до політики
• Як культурна географія розуміє ландшафт? • Аксіоми читання ландшафтів. Семіотика ландшафту. • Передміський ландшафт Львова як відображення пострадянського суспілства.
Як культурна географія розуміє ландшафт? Три розуміння в англо-американській географії: 1. Фізичний/природний ландшафт (вивчає фізична географія та екологія). 2. Культурний ландшафт: Результат взаємодії людських культур та природного середовища,1920-1950-ті (C.Sauer). Широке розуміння - все те, що створене людиною, 1950-1970-ті (W.G. Hoskins, J.B.Jackson, P. Lewis, D. Meaning) 3. Ландшафт як текст - містить в собі певні значення, індивідуальні чи колективні, і може бути символічним, з 1980-тих (D.Cosgrove, S.Daniels, G.Roze, J&N Duncan) Рада Європи прийняла Європейську Ландшафтну Конвенцію (Флоренція, Італія 2000): "Ландшафт" означає територію, як її сприймають люди, характер якої є результатом дії та взаємодії природних та/або людських факторів.
Ландшафт - візуальна інформація Ландшафт - це все те, що ми бачимо з певної фізичної та соціальної позиції: стать, клас, професія, фізичний стан, вік, досвід, переконання, культурна перспектива (європоцентричність). Краєвид є найбільш близьким поняттям до ландшафту. Питання чи є потреба досліджувати ландшафт, якщо кожен з його елементів вивчає окрема наука? Ландшафт це цілісний погляд на середовище.
Культурно-ландшафтна школа Берклі (1920-1950-ті) (C. Sauer) • Результат взаємодії людських культур та природного середовища. Культура є агентом, природне середовище основою, культурний ландшафт - результат. • Етнiчна культура (Folk culture): будинки, сільське господарство, планування та рельєф. • Сильний зв’язок людини і природи (увага на доіндустріальні суспільства). • Мета: дифузія культури та її матеріальних артефактів, виділення культурних серцевин та регіонів. Результат - карти.
Повсякденні (Ordinary) ландшафти (1950-1970-ті) (J.B.Jackson, P. Lewis, D. Meaning) Культурний ландшафт - все те, що створене людиною. Повсякденні ландшафти - створені без особливої участі архітекторів та планувальників під час повсякденного життя людей. • Відображають “масову” культуру (Pop culture). Ландшафти як вираження цінностей та уподобань. • Житлові будинки, мотелі, неонові вивіски, супермаркети, гаражі, дорожні ресторани. • Автомобільна культура. Передмістя (suburbs) як символ Америки та американскої мрії, індивідуалізму, та свободи. • Історична еволюція ландшафту (W. Hoskins)1950-1970-ті. Ландшафт як історичне нашарування.
Від романтики до політики. Різні способи “бачення” та “читання” ландшафтів 1920-1970-ті “традиційна” культурна географія
З 1980-тих “нова” культурна географія
• “Естетичні” ландшафти
“Проблематичні”
• Сільські суспільства • Ландшафти матеріальні
Міські
vs.
як текст/значення
• Суперорганічна ідея культури
культура соціальний конструкт
• Структуралізм
Постструктуралізм
• “Читати” ландшафт як метафора
Іконогра фія та семіотика, інтерв’ювання
• Суспільні зміни у західних суспільствах • Вплив культурних студій (культурний поворот)
Ландшафт як текст, значення (після 1980-х) • Які значення люди надають ландшафтам (ландшафт як місце) • Ландшафт як “дискурс матеріалізований” (R. Shein). • Ландшафти як частина ідеологій, контролю, сегрегації, дискримінації, виключення та спротиву (J.Duncan, D.Mitchell, G.Roze) • Зображення ландшафтів у медіа - іконографія та семіотика (D.Cosgrove, S.Daniels). • Мета: дослідити як ландшафти (матеріальні, репрезентовані та символічні) є залученими до існування (створення, підтримки та нормалізації) певних соціальних структур національних, класових, гендерних, економічних.
Ландшафти є відображенням нерівномірностей. Одні є гармонійною частиною неоліберальної економіки та культури споживання, інші менш гармонійною частиною і периферією.
Ландшафти та ідеології • Міське планування, громадський простір та архітектура (Віден, C. Schorske). • Намагання створити стандартизований ландшафт у соціалістичних країнах. • Ландшафт передмістя в Америці та федеральний проект розвитку автотранспорту. • Placeless - “відсутність” сенсу місця, коли ландшафт є стандартизованим і може бути будь-де.
Ландшафт є частиною символічного маркування простору домінуючою силою для легітимізації своєї присутності і нормалізації своєї ідеології та певної версії минулого з виключенням інших. Декомунізація, зміна назв вулиць та поселень та повалення пам’ятників є частиною цього процесу.
Текст у ландшафті (лінгвістичний ландшафт) Меморіальні дошки, графіті, мурали (стінопис), мозаїки створені з різною метою часто пропагандисьтською і як інструмент конструювання минулого.
Деякі ландшафти стали пам’ятками охорони і частиною спадщини (національної чи світової Юнеско), інші зникають.
Репрезентація ландшафту Ландшафти у медіа: кіно, фотографії, живописі, новинах, літературі, рекламі, путівниках, поштівках. • творенні колективного образу місця • участь у творенні соціальних структур • процес виключення
Ландшафти як конфлікт інтересів Є частиною бюрократичної системи з участю різних акторів: • • • •
політики міські планувальники жителі претставники бізнесу (місцевий та міжнародний)
їхні взаємовідносини визначають архітектурні та планувальні норми, пріоритети землекористування, як виглядатиме громадський простір
Документація, кадастрові карти та генеральні плани
Аксіоми читання ландшафту (Lewis, 1979) 1. Аксіома ландшафту як ключа до культури. Зміни в културі відображаються у зміні ландшафту, і навпаки - просторові відмінності в ландшафті показують відмінності в культурі, подібніші ландшафти - подібніша культура. 2. Аксіома културної єдності і ландшафтної рівності. Майже всі елементи людського ландшафту відображають культуру у певний спосіб. 3. Аксіома звичайних речей. Повсякденні ландшафти є складними до вивчення традиційними академічним способом. Ненаукова література і реклама може бути цінним джерелом інформації. 4. Історична аксіома. У намаганні зрозуміти теперішні ландшафти і, що вони можуть “розказати”, історія є важливою. Ландшафти відображають не тільки теперішню культуру, але також минулі смаки, звичаі і технологіі. Ландшафт як історичне нашарування. 5. Просторова аксіома. Елементи культурного ландшафту неможливо зрозуміти, якщо вони вивчаються за межами їхнього просторового контексту. Знання того, що оточує є важливим у зрозумінні елементів культурного ландшафту. 6. Аксіома довкіллєвого контролю. Більшість культурних ландшафтів є тісно зв’язані з фізичним/природним середовищем. Читання культурного ландшафту передбачає базові знання природного ландшафту. 7. Аксіома ландшафтноі неясності. Більшість об’єктів в ландшафті хоча передають різні види “повідомлень” - вони часто не передають ці повідомлення у очевидний спосіб.
Семіотика ландшафту (структурна) K Lindstr, K. Kull , H. Palang (2011) Ланшафт розгладається як система знаків і базується на таких припущеннях: • Ландшафти до певної міри є аналогами мов. • Ландшафти, як і мови, складаються зі знаків, тобто незалежних ідентифікованих одиниць, що несуть в собі значення • Ландшафтні знаки як і мовні знаки можуть бути описаними моделлю знаків Ф. де Сосюри, що складається з означувельника і означуваного (наприклад статуя людини на коні і поняття влади, або великий ганок та заможність). • Кожен елемент-знак лнадшафту є паролем, тобто локальною маніфестацією якоїсь глибшої мови чи структури • Ландшафт може бути проаналізованим цією самою методологією що і мова, дискурс та текст. Мета: ідентифікувати (декодувати) знаки, коди і значення серед нейтральниx фізичниx/ матеріальниx елементів.
Украіна і її “передмістя” • Динамічні просторові і соціальні зміни (демографія, супермаркети, технопарки, нові типи житла - котеджі) • Менше регуляцій архітектурних та планувальних. Human agency є сильнішим. • Змішані класи і різні способи життя - від натурального господарства до басейнів і люкс віл. • Місцевий бюджет деяких передмість перевишує бюджет районних центрів. Є цікавим як різні актори бачать його витрату і розвиток, що вплине на майбутні ландшафти.
Ландшафти передмістя Львова
Питання: - як передміський ландшафт відображає пострадянське суспільство? Підхід: структурний - ландшафт як частина пострадянського суспільства як соціальної структури (функціональної системи). Увага на: • вплив приватизації землі на планування (роздача землі передувала плануванню?) • зміна архітектури з поч. ХХ ст. (розмір, балкони житлових будинків, паркани)
Еклектичні і пост-травматичні ландшафти передмістя Львова Відображення: • Соціальних нерівностей пост-радянського суспільства (ландшафти виживання та адаптації). • Відсутність і/або слабкість архітектурних норм та регулювань. • Слабкість локальної культурної ідентифікації, що виражається в архітектурі стилю “кіч”. • Культура приватизму - неповага до всього спільного i до регуляцій зі сторони держави. Культурні умови, що виникли як реакція на велику поразку соціалістичної системи (Hirt, 2012).
Відсутність і/або слабкість архітектурних норм та регулювань відображається у плануванні вулиць, архітектурні стилі, колір будинків та парканах.
Архітектурні стилі. Від радянських обмежень до “кічу” 1920-30 ті
1960-1970 ті
Архітектурні стилі. Від радянських обмежень до “кічу” 1980 - 1990 ті
2000 - 2010 ті
Чим є ландшафт?
Ландшафт є найкраще зрозумілим як певний створений, прожитий, репрезентований простір, збудований в результаті боротьби, компромісів, тимчасових стосунків конкуруючими та співпрацюючими соціальними акторами. Це одночасно річ та соціальний процес (D. Mitchell). Ландшафт має своїх авторів і читачів. Автори ландшафту можуть бути дуже видимі такі як певна культурна група зі своім набором характеристик, що робить “відбиток” у ландшафті, чи міські планувальники, міська адміністрація і/або неурядова організація, що встановлює меморіальну дошку. Чи менш видимі - наше повсякденне життя у якому ми перетворююємо простір для своїх зручностей у більший чи менш свідомий спосіб.