6-clas-trudove-navchannya-khodzytska-i-yu-pavych-n-m-gorobets-o-v-beznosyuk-o-i

І.Ю. Ходзицька, Н.М. Павич, О.В. Горобець, О.І. Безносюк

ТРУДОВЕ НАВЧАННЯ (для дівчат) Підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

К ам ’янець-Подільський «Аксіома» 2014

УДК 64-055.2 5 (0 7 5 .3 ) ББК 37.279я721 Т78 Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (Наказ Міністерства освіти і науки України від 07.02.2014 р. № 123) Видано за рахунок державних коштів. Продаж заборонено Психолого-педагогічну експертизу проводив Інститут педагогіки НАПН України. Ек с п е р т Левченко Н.Г., старший науковий співробітник, кандидат педагогічних наук Відповідальні за підготовку підручника до видання: Дятленко С.М, заступник директора департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОН України Лосина Н.Б., методист вищої категорії ІІТЗО

УМОВНІ П О З Н А Ч Е Н Н Я

?!

— запитання та завдання

а

— запам’ятай

попрацюйте в парах —

— це цікаво

Т78

практична робота; — лабораторно-практична робота

ИМ

— попрацюй з дорослими

Трудове навчання (для дівчат) : підруч. для 6-го кл. загальноосвіт. навч. закладів / І.Ю. Ходзицька, Н.М. Павич, О.В. Горобець,О.І. Безносюк.

— Кам’янець-Подільський : Аксіома, 2014. — 240 с. : іл. КВЫ 978-966-496-276-3. Підручник розроблено відповідно до нового Державного стан­ дарту і програми Міністерства освіти і науки України. Підручник складається з чотирьох розділів, які ознайомлять учнів з власти­ востями матеріалів рослинного походження, навчать технології вишивання вишивальними швами, а також містять відомості про основи техніки, технологій, проектування та технологію домашнього господарювання. УДК 64-055.25(075.3) ББК 37.279я721

ЗВВЫ 978-966-496-276-3

© Ходзицька І.Ю., Павич Н.М., Горобець О.В., Безносюк О.І., 2014 © ПП «Аксіома», оригінал-макет, 2014

Любий шестикласнику! Д ля того щоб стати успішною людиною в ж итті, необхідно навчитися старанно виконувати всі поставлені перед собою за­ вдання, навчитися працювати. У шостому класі ти продовжиш вивчати предмет «Трудове навчання». Н а його уроках тебе чека­ ють цікаві практичні роботи та нові технології виготовлення ви­ робів. П ідручник складається з чотирьох розділів. У першому роз­ ділі розповідається про види конструкційних матеріалів, тек­ стильні матеріали рослинного походження. Другий розділ озна­ йомить тебе з виш ивкою, я к видом декоративно-ужиткового мистецтва, з основами побудови композиції, з процесом виго­ товлення виш итих виробів. Опановуючи цей розділ, ти навчиш ­ ся стилізувати реальні форми та виконувати виш ивальні шви: «ш тапівка», «козлик», «оксамитовий», «хрестик», «качалоч­ ки», «гладь». Працюючи над третім розділом, поглибиш свої знання з основ техніки, технологій і проектування. Четвертий розділ розкриє перед тобою секрети гігієни ж итла та догляду за волоссям. Кожний розділ закінчується запитаннями та завдан­ ням и для самоперевірки. У підручнику вміщено рубрики, з яким и ти уже знайомий: «Це цікаво», словник, практичні роботи та ключові слова. Спо­ діваємось, що всі ці рубрики сприятимуть засвоєнню навчаль­ ного матеріалу. У додатках до підручника подано матеріали, я к і доповнюють основний матеріал про способи обробки та виш ивання виробів, і візерунки, я к і ти зможеш використати для виготовлення влас­ них виш ивок на уроках трудового навчання і в години дозвіл­ ля. Баж аєм о тобі цікавого та успішного навчання! Авт ори

3

Розділ 1 Основи матеріалознавства §1. ВИДИ КОНСТРУКЦІЙНИХ МАТЕРІАЛІВ. ТЕКСТИЛЬНІ МАТЕРІАЛИ РОСЛИННОГО ПОХОДЖЕННЯ. БАВОВНЯНІ ТА ЛЬНЯНІ ВОЛОКНА І ТКАНИНИ 1.

2.

3.

4.

5.

Види конст рукційних матеріалів. Н ат уральні волокна рослинного походження. Виробницт во бавовняної пряжі та т канини. Виробницт во льняної пряжі та т канини. П олот няне переплет ення нит ок у т канинах.

Види конструкційних матеріалів айпош иреніш ими серед конструк­ ційних матеріалів є: камінь, де­ ревина, скло, метали, папір, тканина, пластмаса тощо (мал. 1, 2). Д ля виготов­ лення будь-якого виробу необхідні знан­ ня про власт ивост і конструкційних ма­ теріалів. Це дає мож ливість створювати вироби, я к і матимуть необхідні якості. Всі конструкційні матеріали характе­ ризую ться властивостями, серед як и х є визначальні та менш важ ливі. Так, на­ приклад, основними властивостями скла є його прозорість та щ ільніст ь. Тому скло пропускає світло, але не пропускає повітря. При цьому крихкіст ь не змен­ шує важ ливості скла я к конструкцій­ ного матеріалу, що є одним із основних матеріалів, я к і використовують у будів­ ництві.

Н

Мал. 1. Використання скла, металу та каменю в сучасній архітектурі

4

Розділ 1

Мал. 2. Використання паперу та пластмаси в сучасному дизайні

Людина постійно вдосконалює один із найваж ливіш их для себе конструкційних матеріалів — т канину, з якої виготовляють одяг, взуття, спортивні товари, меблі тощо (мал. 3).

Мал. 3. Використання тканин

Т канини надзвичайно різн ом ан ітн і за зовніш нім виглядом і властивостям и (мал. 4). Вони різн і за товщ иною , кольором, ф актурою . Існую ть ткан и н и , я к і пропускаю ть повітря, і так і, що його не пропускаю ть. Є ткан и н и , я к і вбираю ть вологу, і так і, що її не вбираю ть. Б ільш ість ткани н - легкозайм исті. М іцність ткан и н буває різною залеж н о від їх будови. Т ака р із ­ номанітність власт ивост ей обумовлена власт ивост ями си­ ровини, з як о ї виготовлені ткан и н и .

Мал. 4. Види тканин Основи матеріалознавства

5

Тканини виготовляють на ткацьких верстатах з ниток. Нитки, у свою чергу, виробляють скручуванням пряжі. П ряж а виготовля­ ється з маленьких, тонких, гнучких волокон. З 5-го класу тобі відо­ мо про текстильні волокна, які використовують для виготовлення пряж і, ниток, тканин і нетканих матеріалів, а також про те, що тек­ стильні волокна поділяють на натуральні (природні) та хім ічні.

Натуральні волокна рослинного походження Натуральні текстильні волокна бувають рослинного і т варин­ ного походження. Вони відрізняю ться як за зовніш німи ознака­ ми, так і за якісними. Ще у прадавні часи люди навчилися виготовляти тканини з волокон різноманітних рослин. Залеж но від виду рослин волок­ на мають різні властивості. Це зумовлено як кліматичними умо­ вами, у як и х виростає сировина для виробництва волокон, так і будовою рослин, з як и х виробляються волокна. Крім цього, влас­ тивості волокон залеж ать від частини рослини, яку використали для виготовлення волокна (стебло, листя, покрив насіння). Волокна рослинного походження поділяю ться на дві великих групи: бавовняні та л у б ’я н і. Волокно бавовни* збирають з бавовнику — багаторічної тепло­ любної рослини. Нині сировина потрапляє до наш ої країни із Се­ редньої Азії, Казахстану, Єгипту та інш их країн. Бавовник — це кущ заввиш ки близько 1 м (мал. 5). Після цвітіння на ньому утворюються плоди — коробочки. В коробоч-

Мал. 5. Вирощування бавовнику * Позначені терміни, визначення яких подано у словнику на с. 233-235.

6

Розділ 1

ках є насіння, покрите тоненькими волоконцями (мал. 6). Їх до­ вж ина може бути різною, але нормальною вваж ається довж ина 2 0 -25 мм. Чим довші волокна, тим кращ ої якості буде п ряж а і тканина. Природний колір волокна бавовни білий з кремовим від­ тінком, але існують сорти, волокна як и х бежевого, зеленкуват о­ го чи інш их кольорів (мал. 7). П ісля дозрівання насіннєві коробочки розкриваю ться. Їх зби­ рають за допомогою маш ин або ручним способом. Вваж ається, що волокно, зібране вручну, найбільш якісне.

Мал. 6. Квітка та насіннєва коробочка бавовнику

Мал. 7. Природні кольори волокон бавовни

Це цікаво Батьківщ ина бавовнику — Індія. В долинах Гангу та Інду, на Східному узбережжі півострова Індостан, споконвіку розташо­ вувалися обширні плантації бавовнику. Саме звідси ця культу­ ра пош ирилася по всій Південно-східній і Середній Азії. На початку 5 ст. до н. е. Геродот писав про те, що в Індії «шерсть росте на деревах». А на початку нашої ери модниці Риму були вже достатньо добре знайомі з бавовняними ткани­ нами, називали їх «витканими вітром» і дуже високо цінували. Про важ ливість волокна бавовни свідчить його негласна на­ зва — «біле золото». В У країні є підприємства, на як и х виробляють бавовняну пряж у та нитки, наприклад у Херсоні, Кривому Розі, Львові, Тернополі, Донецьку, Полтаві та інш их містах. З одного кілограма волокна мож на виробити 12 м ситцю* або 20 м батисту* (види легкої та тонкої бавовняної тканини) чи 140 катуш ок ниток.

Основи матеріалознавства

7

Луб’яні текстильні волокна отримують із стебел і листя дерев­ них і трав’янистих рослин. Їх виготовляють також із волокон, як і містяться під корою певних видів рослин. Вони бувають тонкі (наприклад, льон) і грубі (рамі*, коноплі, кропива, дж ут та ін.) З тонких волокон роблять різні тканини, з грубих — мішковину, к а ­ нати і шнури. З листкових волокон, ще більш грубих і ж орстких, також роблять канати. Найбільш тонкими, гнучкими та м ’яким и серед луб’яних во­ локон є волокна льону. Льон — це найстародавніш а культурна рослина, як у однією з перш их почала використовувати людина (мал. 8). Існують ф ак ­ ти, що ще в 6 ст. до н. е. люди пряли льняну пряж у. Із прадавніх часів, до заснування Київської держави, льон вирощ ували для отримання волокна, олії і виготовлення полотна. Цим промислом займались усі племена, що населяли територію сучасної У країни.

а б в Мал. 8. Льон: квітка (а), достиглі насіннєві коробочки (б), достиглі стебла (в)

Виробництво бавовняної пряжі та тканини Виробництво пряжі та тканин з бавовняних волокон є склад­ ним і трудомістким процесом. З моменту збору бавовни з планта­ цій і до упаковки готових тканин здійснюється велика кількість операцій спочатку на бавовноочисних заводах, а потім на тек­ стильних підприємствах. Зібраний та упакований у великі тюки бавовник-сирець* над­ ходить на бавовноочисні підприємства, де здійснюють його пер­ винну обробку — відділяю ть волокна від насіння та коробочок, очищують від луш пиння та сміття.

8

Розділ 1

Робота текстильних бавовняних підприємств вклю чає три ета­ пи виробництва тканин: прядіння, т кацтво й оздоблення.

1 етап. Прядіння пряжі. Сучасне прядіння — високомеханізоване й автоматизоване. Н а прядильні фабрики бавовна надходить у спресованому вигляді, де її спочатку ще раз очищують від ве­ ликої кількості дрібних домішок, а також відокремлюють пош ко­ дж ені (короткі) волокна. Потім бавовну розпуш ую т ь, розчісують волокна з метою їх вирівнювання для поступового формування ст річки. Стрічку ділять на більш т онкі смуж ки — р івн и ц і, щоб на заверш ення скрут ит и їх і от римат и пряжу заданих властивостей. Пряж а є закінченою продукцією прядильного виробницт ва (див. форзац).

Н

.П ряжа — це нитка, утворена в процесі прядіння скручуван­ ням поздовжньо і послідовно розташ ованих волокон. П рядінням називається процес скручування волокон, у ре­ зультаті якого з волокнистої маси отримують пряж у.

Це цікаво Відомо, що в Єгипті 2500 років до н.е. вж е вм іли робити ткан и н и з бавовни найвищ ої якості, я к і не поступаю ться су­ часним . Є гипетські м ум ії були обгорнені в бавовняну т к а ­ нину щ ільністю 540 ниток на 2,5 см. К ращ і сучасні а н гл ій ­ ські ткани ни подібного типу маю ть щ ільність 350 ниток на 2,5 см. Ще одне матеріальне підтвердж ення виробництва бавовня­ ної тканини належ ить до 1000 років до н.е., про що свідчать археологічні розкопки поселення в Індії. Купці завозили ба­ вовну з Індії на Близький Схід, у Ц ентральну Азію, а потім у Китай. Однією з таємниць розвитку людської цивілізації залиш а­ ється питання: яким чином людина навчилася вирощувати бавовну, прясти і ткати з неї тканини в один і той самий час на різних континентах: в А зії й у Південній Америці, в країні древніх інків — Перу. Так, 1492 р. корабель Колумба, що ви­ руш ив в А мерику, привіз звідти бавовняні тканини, я к і вико­ ристовували для одягу і міш ків. Основи матеріалознавства

9

2 етап. Виробництво тканин (ткацтво). Тканину виготовляють із пряжі. Тобі уже відомо, що ткан и ­ на складається з нит ок основи, я к і йдуть уздовж тканини, та з ниток поперечного напрям ку — п іт к а н н я , я к і переплітаються з ниткам и основи в певному порядку. В процесі т к а н н я нитки основи сильно натягую ть, але в той же час, вони можуть вільно розсовуватися всякий раз, коли човник з нит кою п іт ка н н я про­ літає м іж ними. Щоб мож на було керувати розсовуванням ниток основи і створювати бажане переплет ення ниток у тканині, їх попере­ дньо заправляю ть кож ну окремо через спеціальні очка в рем ізки (мал. 9). Рем ізки можуть піднім ат ися або опускат ися. Під час під­ няття деяких ремізок (хоча б однієї) частина ниток основи під­ німається, а інш а опускається, причому між ними утворюється простір — кут, яки й називається зівом . У цей простір проліт ає чо вн и к. Змотуючись із човника, нитка піткання залиш аєт ься в зіві м іж ниткам и основи. Потім ремізки повертаються в початко­ ве полож ення, а бердо прибиває нитку піткання до прокладених раніше ниток. Готова тканина намот уєт ься на товарний вал (див. мал. 9).

Н ит ки основи Бердо

Ткацький зів

О чка р е м ізо к

Р ем ізки Т оварний вал

Мал. 9. Схема роботи ткацького верстата

10

Розділ 1

Н а ткацькому верстаті з двома рем ізкам и мож на виробляти тканини тільки із найпростіш им переплетенням ниток — полот ­ няним. Тканина, я к а знімається з ткацького верстата, називається су­ ровою і в такому вигляді використовується рідко.

3 етап. Оздоблення тканини. Основна маса сурових тканин піддається опорядженню та оздо­ бленню , я к і складаю ться з таких операцій: •обпалю вання (видалення кінчиків волокон, вузликів тощо); •вибілю вання; •фарбування в потрібний колір; •друкування (нанесення малюнка); • сушіння; •контроль якості (перевірка на механічну міцність, стійкість і міцність фарбування).

Виробництво льняної пряжі та тканини Розрізняю ть три види льону (льон-довгунець, льон-кудряш , льон-межеумок), серед як и х найкращ им для виробництва т к а ­ нин є льон-довгунець. Довгунець має висоту 8 0 -1 2 0 см, слабко гілкується у верш ині стебла і використовується для виробництва текстильного волокна. Л ьняне волокно виготовляють із стебел рослини (мал. 10).

Мал. 10. Льон-довгунець

П ісля дозрівання льон т ереблят ь, тобто виривають із землі разом з корінням, щоб зберегти довж ину волокон, обмолочують на льономолотилках, щоб звільнити стебла від насіння, яке вико­ ристовують у харчовій промисловості. Потім його розст илаю т ь на полі у вигляді стрічки для того, щоб під впливом природної вологи (роси, дощу) почали руйнуватися клейкові речовини, я к і Основи матеріалознавства

11

сполучають волокно з деревиною стебла (мал. 11). Отриману та­ ким способом льн я н у солому називають «т рест а».

Мал. 11. Льон, розстелений на полі

Мал. 12. Волокна льону

Л ьняна сировина поступає для подальшої переробки на льо­ нозаводи, де відбувається первинна переробка льону. На спе­ ціальних агрегатах льняну солому м нут ь (ламають) і т іпаю т ь, відокремлюючи волокна, я к і набувають вигляду довгих пасм (мал. 12). Д овж ина цих пасм приблизно дорівнює довж ині стебел. Ч астина волокон при цьому обривається або відколю ється і по­ трапляє у відходи, я к і використовуються в будівництві. Зазвичай їх називають «паклею ». Н а д р уго м у етапі переробки сировина йде на льонопрядильні комбінати, де довге тіпане волокно піддають чесанню . Д алі в ре­ зультаті прядіння отримують пряж у. З чесаного довгого волокна п ряж а виходить тонка, якісна, блискуча й міцна (див. форзац) . Її використовують під час виготовлення різних т канин для одягу, постільної та столової білизни тощо (мал. 13).

Мал. 13. Прядіння льняної пряжі на сучасному льонопрядильному комбінаті

12

Розділ 1

В игот овлення льняної пряжі та т екст ильних нит ок можна представити у вигляді таких основних операцій: 1. Р озпуш ування та т ріпання спресованих волокон.

2. Ч есання, у процесі якого пасма роз’єднуються на окремі волокна. Прочесані волокна перетворюються в ст річку, як у в подальшому роз’єднують та вирівнюють, викладаю чи в тонші ст річки-р ів н и ц і.

3. В ит ягування, скручування рівниці на прядильних м аш и­ нах та нам от ування пряжі є кінцевим процесом прядіння.

4. С клею вання або скручування пряж і для отримання т ек­ ст ильних н и т о к, з як и х потім виробляють т к а н и н у (мал. 14).

Мал. 14. Демонстрування процесу ткання льняного полотна в сучасному музеї

Л ьняні нитки та тканини бувають натурального кольору або вибілені (мал. 15). Вони дуже важ ко фарбуються в яскраві кольори.

а

б Мал. 15. Види льняних ниток (а) і тканин (б) Основи матеріалознавства

13

Це цікаво Учені зробили дивовижне відкриття: клітини людини здат­ ні без залиш ку розчиняти клітини льону. Тож льняна нит­ к а - єдиний у хірургії шовний матеріал, що не потребує по­ дальшого зняття ш вів. Тепер у провідних клін іках світу лікарі вдягнені у льняні халати й очіпки; операційні та палати реа­ білітації повністю опоряджую ться льняною тканиною . Л ьняна олія використовується для боротьби з раковими захворю ван­ нями та для очищ ення організму від радіонуклідів, а сам по собі льон здатний дезактивувати зараж ений радіацією ґрунт. Волокна конопель та дж уту грубі й ж орсткі. Волокно ко­ нопель за кольором та інш ими ознаками схоже на льняне (мал. 16). Але воно не таке м ’яке, тому йде на виготовлення парусини, канатів, міш ковини, ш пагатів, ш нурів, недорогих технічних тканин. Останнім часом тканини з конопель знайш ­ ли нове ж иття в проектах сучасних дизайнерів при виготов­ ленні одягу та взуття.

Мал. 16. Вирощування конопель для текстильного виробництва

14

Розділ 1

Полотняне переплетення ниток у тканині Переплетення ниток — це порядок взаємного перекриття ни­ ток основи нитками піткання. М алюнок, яки й отримують на по­ верхні тканини завдяки переплетенню ниток, називають візерун­ з ком переплет ення. з Графічне зображення переплетення о3 4 ниток називають схемою переплет ен­ о З ня. Зображувати ткацькі переплетення з Є зручно на папері в клітин ку (мал. 17). з В ерт икальні ряди клітинок відпо­ ЕЦ відають ниткам основи, а горизонт аль­ ні — нит кам п іт к а н н я . Зафарбовані клітинки на папері позначають місця, Нитки піткання в як и х нитки основи перекриваю ть нит­ Мал.

17. Шаблон для ки піткання (мал. 18). Незафарбовані позначення ткацького клітинки — це місця, де основні нитки переплетення перекриті нитками піткання. Будь-яке переплетення характеризується рапортом.

Н

Рапорт — це ткацький візерунок, яки й ритмічно повто­ рюється. На схемах рапорт позначають жирною лінією.

Найпростіше переплетення ниток у тканині — полотняне. В полотняному переплетенні нитки основи та піткання чергують­ ся через одну: виходять на лицьовий бік тканини, змінюючи одна одну по черзі. Т ака тканина має однаковий матовий вигляд з лицьового боку і з вивороту. П олот няне переплетен­ ня має найменш ий рапорт: усього дві н и т ки по основі і дві ни т ки по піт канню (див. мал. 1 8 ,1 9 ). Застосовують полотняне перепле­ Рапорт тення для виробництва різноманітних бавовняних тканин (ситцю*, бязі*, ба­ - позначення ниток основи; тисту*) та більшої частини льняних позначення ниток піткання тканин (полотна*, бортовки*). Полотняне переплетення надає тка­ Мал. 18. Схема полотняного переплетення нині найбільшої міцності, а за великої щільності — підвищену жорсткість.

□

-

Основи матеріалознавства

15

Щ ільний зв’язок ниток основи та піткання в тканинах полотняного переплетення запобігає сильній обсипальності*.

Н ит ки основи

Нит ки піт кання

Н

Рапорт

Мал. 19. Полотняне переплетення тканини

ЛАБОРАТОРНО-ПРАКТИЧНА РОБОТА Ознайомлення з волокнами рослинного походження: бавовняними та льняними Інст рум ент и і мат еріали: зразки волокон рослинного похо­ дж ення, лупа, пінцет. П ослідовніст ь виконання роботи 1. Розглянути зразки волокон рослинного походження.

2. Порівняти їх за блиском, гладкістю та м ’якістю .

3. Витягнути окремі волокна з представлених зразків та порів­ няти їх рівномірність за товщиною.

4. Спробувати розірвати волокна та порівняти їх міцність.

5. Н акреслити у зош иті таблицю та записати результати дослі­ джень у відповідні колонки. О з н а к а в о л о кн а № з /п зразка

Н азв а в о л о кн а

Тов­ щ ина

С трук­ ту р а

Б лиск

К о л ір

Хвиляс­ тість

Дов­ жина

1 2 3

6. Роботу виконувати із дотриманням правил безпечної праці в ш кільних майстернях.

16

Розділ 1

*

П РА КТИ ЧН А РОБОТА Виконання з паперу макета полотняного переплетення

Інст рум ент и і мат еріали: папір двох кольорів, нож иці, клей, простий олівець, лінійка. П ослідовніст ь виконання роботи 1. Вирізати з кольорового паперу два квадрати розміром 10 х 10 см.

2. Розмітити обидва квадрати. Для цього провести паралельні лінії на відстані 1 см одна від одної. Отримаємо смужки завширшки 1 см.

3. На першому квадраті провести горизонтальні лінії паралель­ ні краю на відстані 1 см від нього. Розрізати цей квадрат на смуги, не дорізуючи до намічених ліній.

4. Розрізати другий квадрат на смуги по намічених л ін іях.

5. П ідкласти другий квадрат під перш ий й виконати переплетення я к показано на м а­ лю нку і підклеїти кін ці смуг.

6. П риклеїти готовий макет у зош ит і під­ писати напрямок ниток основи та піткання.

7. Визначити рапорт на макеті перепле­ тення та позначити його. Основи матеріалознавства

17

Бавовняні та л у б ’яні волокна, бавовник, бавовноочисні підприємст ва, етапи прядіння, рівни ця, текстильне вироб­ ницт во, т кацький верст ат , опорядження та оздоблення т канини, льон, т реста, чесання, очіс, переплет ення, візер у­ нок переплет ення, схема переплет ення, рапорт , полотняне переплет ення.

9 1 1. Які існують види конструкційних матеріалів?

■ ■

2. Які ти знаєш текстильні волокна рослинного походження?

3. Що називають переплетенням ниток?

4. Вибери правильну відповідь і продовж речення: У тканинах полотняно­ го переплетення кожна нитка основи переплітається... а) з кожною другою ниткою піткання; б) з кожною ниткою піткання; в) з кожною четвертою ниткою піткання.

5. Що таке рапорт?

6. Які властивості надає тканинам полотняне переплетення?

1. Із запропонованих учителем зразків тканин доберіть тканини, які ма­ ють полотняне переплетення та вкажіть ознаки, за якими вони нале­ жать до тканин полотняного переплетення. Один учень добирає ткани­ ну, а другий називає ознаки.

2. Роздивіться малюнок 20, на якому зображені паперові сердечки та листочки, оздоблені полотняним переплетенням. Виконайте один із запропонованих варіантів або придумайте свій. І

ІІ

Мал. 20. Моделювання на основі полотняного переплетення 1. Разом з дорослими роздивіться домашні вироби та визначте ті, які ви­ готовлені з тканин із полотняним переплетенням. Запишіть назви цих виробів у зошит.

2. Обговоріть з дорослими можливі варіанти використання виробів, зо ­ бражених на малюнку 20.

18

Розділ 1

§ 2. ВЛАСТИВОСТІ ТЕКСТИЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ 1. В ласт ивост і т екст ильних мат еріалів: геометричні, оп­ т ичні, м еханічні, т ехнологічні та гігієнічні.

2. В ласт ивост і т екст ильних м ат еріалів рослинного похо­ дження.

Властивості текстильних матеріалів: геометричні, оптичні, механічні, технологічні та гігієнічні При проект уванні ш вейних виробів, у процесі їх виробни­ ц т ва, а також під час експлуат ації необхідно знати властивості, за яким и необхідно добирати тканину для виготовлення конкрет­ них ш вейних виробів (дитячий одяг, оздоблення інтер’єру тощо). Також важ ливо знати: я к і властивості будуть впливати на кон­ струкцію виробів; я к поведуть себе матеріали у процесі експлуа­ тації, під час чищ ення і прання. Н а всі ці питання мож на знайти відповіді, якщ о знати власти­ вості тканин. Усі властивості тканин поділяють на геометричні, опт ичні, м еханічні, т ехнологічні, гігієнічні. До геомет ричних власт ивост ей відносять довжину та ш ири­ ну тканини, її т овщ ину. Оптичні власт ивост і — це здатність тканини викликати у людини зорові відчуття кольору, блиску, білизни та прозорості. Ці властивості впливають на визначення фасону моделі, оздоб­ лення виробу. У процесі експлуатації одягу, а також під час обробки ткан и ­ ни піддаються різноманітним механічним впливам. Під дією цих впливів тканини розтягую ться, згинаю ться, деформуються. До механічних власт ивост ей тканин відносять: міцність, зносостійкість, зминальність, драпірувальність. М іцніст ь тканини залеж ить від міцності волокон, скручуван­ ня п р яж і і виду переплетення ниток у тканині, від її оздоблення. Н а вибір фасону і моделі виробу впливає зминальність. Зминальніст ь — це здатність тканини утворювати складки і зморш ­ ки в результаті згинання і стискання тканини, я к і мож на випра­ вити волого-тепловою обробкою. Основи матеріалознавства

19

М’я к і тканини мають властивість утворювати симетрично спа­ даючі округлі складки. Ц я властивість називається драпірувальністю. Зносост ійкіст ь — це здатність тканини витримувати м еханіч­ ний вплив під час її використання, чистки, прання, а також під впливом світла, вологи, температури повітря. Технологічними власт ивост ями тканин називають такі властивості, я к і можуть виявлятися на різних етапах швейного виробництва — у процесі розкрою вання, зш ивання і волого-теп­ лової обробки виробів. До технологічних властивостей тканин відносять: здат ніст ь протистояти різанню , ковзанню , обсипанню, прорубуванню, зсі­ данню, розсуненню нит ок у ш вах, а також здат ніст ь до форму­ ва н н я в процесі волого-теплової обробки. Гігієнічні власт ивост і визначають ступінь неш кідливост і тканин для організму людини і ступінь комфортності, як у відчу­ ває людина при контакті з ними. Гігієнічність тканин залеж ить від їх повітропроникності, пилоємності, теплозахисних власти­ востей, гігроскопічності тощо. П овіт ропроникніст ь — здатність тканин пропускати повітря. П илоєм ніст ь — здатність тканини затримувати пил та інш і забруднення. Тканини з ворсом, шорсткою поверхнею мають най­ більш у пилоємність. Теплозахисні власт ивост і характеризую ться здатністю т к а ­ нини зберігати тепло, яке виділяється тілом людини. Теплоза­ хисні властивості тканини залеж ать від її товщини та визнача­ ються видом волокна, п ряж і, щільністю та обробкою тканини. Гігроскопічніст ь — здатність ткан и н и поглинати з н авк о ­ лиш нього середовищ а вологу і випаровувати її. Цей п оказн ик зал еж и ть від виду волокна, структури ткан и н и , характеру її обробки, від тем ператури і вологості навколиш нього середо­ вищ а. У т аблиці 1 наведено основні характеристики властивостей тканин. Таблиця 1 Властивості тканин В л ас ти в ість т ка н и н и

Н а зв а гр уп и

О п ти чн і

20

Х арактеристика

Блиск

Здатність тканини відбивати світло

Колорит

Співвідношення кольорів

Розділ 1

Продовження таблиці 1 Міцність

Здатність тканини витримувати певне зо ­ внішнє навантаження

Зносостійкість

Властивість тканини протистояти впливу сонячного проміння, вологи, тертю, розтяг­ ненню та ін.

Зминальність

Здатність тканини утворювати зморшки та заломи, які зникають в результаті вологотеплової обробки

Драпірувальність

Властивість тканини утворювати м’які округлі складки

Гігроскопічність

Здатність тканини вбирати вологу з навко­ лишнього середовища (з повітря)

Теплозахисні властивості

Властивість тканини зберігати тепло

Повітропроник­ ність

Здатність тканини пропускати повітря

Пилоємність

Здатність тканини вбирати пил, забруднюва­ тися

Зсідальність

Зменшення розмірів тканини при замочуван­ ні, пранні, волого-тепловій обробці в процесі прасування та пресування

Обсипальність (сипкість)

Випадання ниток з тканини по обрізаних краях

Розсунення ниток у швах

Зсування ниток у результаті розтягування або згинання тканини по довжині шва

Прорубування

Пошкодження тканини голкою під час про­ кладання машинної строчки

М е х а н іч н і

Гігієнічні

Т ехн о л о гіч ні

Це цікаво Д рапірувальніст ь тканини визначають різними спосо­ бами. В умовах лабораторії матеріалознавства на підприєм­ ствах найбільш пош иреним є дисковий метод (див. мал. 21). При цьому способі визначення з досліджуваної тканини вирі­ зують зразок у формі кола і застеляю ть його на диск меншого діаметра. Д рапірувальність вираховують за формулою у відсо­ тках (див. малюнок): К ДД = (5 - 5 П) • 100 : 5о 7, 4 о де 5 о — площ а зразка, мм 2 ; 5 п — площ а проекції зразка, мм 2 . Д рапірувальність для бавовняних та льняних тканин вва­ ж ається гарною, якщ о цей коефіцієнт > 65% . Основи матеріалознавства

21

2

Мал. 21. Визначення драпірувальності тканини за дисковим методом: 1 — тканина; 2 — проекція тканини

Властивості текстильних матеріалів рослинного походження Бавовняні волокна — порівняно дешева сировина для отри­ мання міцної, тонкої, рівної пряж і. Тканини, я к і виробляють з бавовняного волокна, легко фарбуються та піддаються різним ви­ дам оздоблення (мал. 22).

Мал. 22. Асортимент бавовняних тканин

22

Розділ 1

Бавовняна тканина швидко вбирає вологу і так само швидко ви­ сихає. Саме тому її використовують для виготовлення дитячих пе­ люшок, руш ників, столових серветок та інш их виробів. Поглина­ ючи до 20 % вологи від власної маси, тканина залиш ається сухою на дотик, що свідчить про її високу гігроскопічність. Завдяки цій властивості вироби з бавовни виявляю ть охолоджуючий ефект. Ось чому влітку кращ е носити одяг з бавовни. Також бавовняні тканини незамінні для виготовлення літнього спортивного одягу. Бавовна має гарну повітропроникність — дає можливість ш кірі дихати й забезпечує циркуляцію повітря на поверхні тіла. Бавовняні тканини легкі, красиві, м ’які та приємні на дотик, достатньо м іцні. Через те, що в мокрому стані бавовна набагато міц­ ніша, ніж у сухому, вироби з неї легко прати, не вдаючись до спе­ ціальних засобів, необхідних, наприклад, під час догляду за волок­ нами тваринного походження. Усі види бавовняних тканин мають антиалергенні властивості, тому її рекомендують при виготовлен­ ні одягу для немовлят і людей, чутливих і схильних до алергії. Однак бавовняна тканина м алоеласт ична і здатна вит ягува­ тись у процесі носіння. Одяг, виготовлений з бавовняних тк а­ нин, легко м нет ься. Під впливом сонячного світла бавовняна тканина поступово втрачає м іцніст ь. Під час прасування за тем­ ператури 150 °С сухі волокна бавовни не змінюються, але при під­ вищ енні температури тканина злегка ж овтіє, потім стає бурою, а за температури 250 °С обвуглюється. Перевагою бавовняної тканини в щоденному використанні залиш ається безпроблемне прання в пральній маш ині за температури 60 °С. Бавовняна тк а­ нина характеризується низькою ст ійкіст ю до ст ирання. Склад бавовняних тканин мож на перевірити в лабораторних умовах горінням. Вони горять жовтим полум ’ям і згоряють по­ вніст ю . П ісля горіння залиш ається сірий попіл та відчувається за п а х спаленого паперу. Д ля покращ ення властивостей бавовняної п ряж і її змішують з невеликою кількістю синтетичних волокон, що збільш ує елас­ тичність і зменшує товщину нитки. Також бавовну часто поєдну­ ють з вовною для отримання більш м ’якої і теплої тканини. Льняні тканини (мал. 23) ніколи не бувають яскравих кольо­ рів; найпош иреніш ий колір для них — різні відтінки натураль­ ного природного кольору, тому що льон погано фарбується. П ри­ родний колір волокон льону світло-жовтий зі сталевим відтінком, тому після висуш ування їх, за потребою, вибілюють. Льон має характерний блиск завдяки гладкій поверхні волокна. Основи матеріалознавства

23

Мал. 23. Асортимент льняних тканин

Л ьняні тканини дуже ст ійкі до прання, м іцніш і в 3 -5 разів та важ чі від бавовняних. Вони мають незначну розтяж ність, гарну повіт ропроникніст ь. Завдяки значній теплопровідност і л ьн я­ ні тканини прохолодніш і на дотик, ніж бавовняні. Л ьняний одяг зручно носити у спеку, тому що він ш видко поглинає вологу як у випаровує тіло, адже гігроскопічність льняного волокна в 1,5 разів вищ а, ніж у бавовни. Л ьняні тканини легко настилаються, не перекош уються, але сильно протидіють різанню . Традицій­ но тканини з льону використовують для виготовлення постільної і столової білизни та літнього одягу. Крім того, їх застосовують для пош иття виробів, я к і потребують особливої міцності (спеці­ альний одяг, м іш ки, намети тощо). Час і лікарі підтверджують лік ува л ь н і власт ивост і льняного полотна, яке сприяє покращенню кровообігу в тканинах ш кіри людини. Л ьняні волокна не елект ризую т ься. Присутність навіть невеликої кількості льняного волокна (до 10 %) повністю ви клю ­ чає елект ризацію т канини. Завдяки своїм унікальним якостям льняне волокно є чудовим фільтром від хімічно агресивних сере­ довищ і шуму. Вважаю ть, наприклад, що в приміщ еннях із л ьн я­ ними ш палерами утворюється особливий м ікроклім ат.

24

Розділ 1

Це цікаво Е лект ризація тканини — це фізичне явищ е, у процесі якого відбувається накопичення елек­ тричного заряду на поверхні тіл внаслідок тертя. Результатом електризації тканини може бути іскровий розряд на її поверхні. Настовбурчене волосся — мож ­ ливий наслідок накопичення електричного заряду. Л ьняні тканини потребують вищ у, ніж для бавовни темпера­ т уру прасування. Д ля покращ ення прасування рекомендується льняні тканини зволожувати. Недоліком льняних тканин є прот ист ояння різа н н ю , недо­ ст ат ня пружність і висока зм инальніст ь, але не дивлячись на це, льон користується попитом в У країні та різних країнах світу. Саме тому його називають «золотом текстилю» і «українським шовком». У т аблиці 2 наведена порівняльна характеристика властивос­ тей бавовняних та льняних тканин. Таблиця2 Властивості бавовняних і льняних тканин О з н а к и тк а н и н и

В л ас ти в ість тк а н и н и

бавовняної

льняної

Блиск

Матова

Блискуча

Гладкість

Волокна пухнасті

Волокна гладкі

М'якість

М’яка

Жорстка

Рівномірність ниток за товщиною

Рівномірні

Нерівномірні

Міцність

Середня

Висока

Обрив ниток

Має вигляд ватки

Має вигляд щіточки з прями­ ми волокнами

Зминальність

Середня, заломи прасуються

Значна, заломи не піддають­ ся розгладжуванню рукою, а зникають внаслідок прасу­ вання зі зволоженням

Основи матеріалознавства

25

Продовження таблиці 2 Гігроскопічність

Добре вбирає вологу

Добре вбирає вологу, краще ніж бавовна

Повітро­ проникність

Середня

Висока

Зсідальність

Велика зсідальність по нитці Сильна зсідальність основи

Обсипальність ниток

Слабко обсипаються

Сильно обсипаються

ЛАБОРАТОРНО-ПРАКТИЧНА РОБОТА Розпізнавання матеріалів рослинного походження Інст рум ент и і мат еріали: зразки тканин рослинного похо­ дж ення, лупа, нож иці, клей, пінцет. П ослідовніст ь виконання роботи 1. Розглянути зразки тканин рослинного походження.

2. Порівняти їх за блиском, гладкістю поверхні та м’якістю.

3. Витягнути нитки зі зразків тканин та порівняти їх рівномір­ ність.

4. Розірвати нитки й порівняти їх міцність та вигляд обриву.

5. Спробувати зім ’яти зразки тканин, а потім їх розправити.

6. Намочити зразки тканин і порівняти час вбирання тканина­ ми вологи.

7. Користуючись властивостями, наведеними у таблиці 2, зро­ бити висновок про волокна, з яки х виготовлені тканини, властивос­ ті яки х досліджувались.

8. Накреслити у зошиті таблицю за поданим нижче зразком та вклеїти зразки тканин у відповідні колонки. № зразка

З р а з к и б ав о в н я н и х тка н и н

№ зразка

З р а з к и л ь н яни х т к а н и н

1 2 3.

9. Роботу виконувати із дотриманням правил безпечної праці в ш кільних майстернях.

26

Розділ 1

Геомет ричні, оптичні, механічні, т ехнологічні та гі­ гієнічні власт ивост і, зм инальніст ь, драпірувальніст ь, зносост ійкість, міцніст ь, розтяж ніст ь, сипкість, здат ­ ність протистояти різанню , ковзанню, обсипанню, прору­ буванню , зсіданню , розсуванню ниток у швах, здат ніст ь до ф орм ування, повіт ропроникніст ь, пилоємніст ь, т епло­ захисні власт ивост і, т еплопровідніст ь, гігроскопічніст ь, елект ризація т канини.

9 1 1. Які властивості тканини належать до геометричних?

■ ■

2. Чим відрізняється блиск від колориту?

3. Яка властивість волокон впливає на теплозахисні властивості ткани­ ни?

4. Назви спільні властивості в тканинах рослинного походження? Користуючись результатами лабораторно-практичної роботи, розміще­ ними в таблиці на с.26, визначте та запишіть у зошит номери зразків, які можуть підійти для виготовлення швейних виробів. Один учень добирає зразки для виготовлення скатертини, рушника, наволочки, другий — для серветки, вишитої доріжки, фартуха. Обґрунтуйте свій вибір.

1. Проведи опитування серед дорослих: - якими критеріями вони користуються, купуючи одяг для літа; - чи звертають вони увагу на склад тканин; - які критерії при виборі одягу переважають.

2. Зроби висновки з опитування дорослих та запиши їх у зошит.

§3. АСОРТИМЕНТ ТКАНИН І НИТОК ДЛЯ ВИШИВАННЯ 1. Асорт им ент т канин для виш ивання.

2. Асорт им ент нит ок для виш ивання.

3. П р а ви ла підготовки нит ок для виш ивання до роботи.

Асортимент тканин для вишивання Вишивають на різних матеріалах. Це можуть бути тканина, замш а, ш кіра тощо (мал. 24). При виборі тканини для вишивання враховують її колір, пере­ плет ення, щ ільніст ь та призначення. У більшості випадків для виш ивання необхідно вибирати світлу гладкофарбовану тканину Основи матеріалознавства

27

(білу, блакитну, жовту). Небажано брати тканину з малюнком, тому що виш ивка серед малю нків може бути зовсім непомітною.

а

б

в

Мал. 24. Вишивка на полотні (а), замші (б), шкірі (в)

Виш ивати мож на на тканині будь-якого переплетення. Це за­ леж ить від ш вів, яким и виконується виш ивка. Є ш ви, яким и виш ивають по заздалегідь переведеному малю н­ ку. З 5-го класу тобі відомі такі шви: «стебловий», «тамбурний», «назад голкою» та ін. Д ля виш ивання цими швами переплетення ниток у тканині не має значення. Існують виш ивальні ш ви, для виконання як и х необхідно л і­ чити нитки в тканині. В такому разі добирають тканини з по­ лотняним переплетенням або тканини на основі полотняного переплетення, наприклад, рогожки (мал. 25). У тканинах типу «рогожка» переплетення утворюється ш ляхом симетричного збільш ення ниток основи та піткання — їх може бути від двох до шести в пучку. Баж ано, щоб переплетення не було дуже щ ільним і нитки в тканині було добре видно. Тканини з таким переплетен­ ням на вигляд складаю ться з маленьких клітинок.

Рапорт а

б

в

Мал. 25. Переплетення «рогожка»: а — схема та рапорт переплетення; б, в — тканина, вироблена переплетенням «рогожка»

28

Розділ 1

Існує група тканин, я к і створені спеціально для виш ивання. Їх асортимент дуже ш ирокий (мал. 26).

Н

Сукупність тканин, різноманітних за структурою та зовніш ­ нім виглядом, виготовлених з різної сировини, але призна­ чення як и х однакове, називають асортиментом.

Мал. 26. Асортимент тканин для вишивання

Народні майстри надають перевагу виш ивці на натуральній тканині — полот ні (часто домашнього виготовлення) (мал. 27). Д ля скатертин беруть більш щ ільну, але тонку льняну тканину вибілену або сіру, для серветок — бавовняну, льняну, шовкову, ш ерстяну. Б лузки-виш иванки кращ е виготовляти з тонких т к а ­ нин: батисту, маркізету, крепдеш ину. Д ля чоловічих та дитячих сорочок мож на взяти біле (мал. 28) чи сіре льняне полотно; на панно, килим ки, диванні подушки — льон з лавсаном*, рогожку, міш ковину, шерсть, ш овк, сукно.

Мал. 27. Домоткане полотно: а, б — льняне; в — конопляне Основи матеріалознавства

29

Але не завж ди процес ви­ ш ивання починається з добо­ ру тканини. Адже вишивкою мож на прикраш ати й готові ш вейні вироби — одяг, сумки, фартухи. І не завж ди тканина цих виробів має переплетен­ ня, по яком у зручно виш ива­ ти. В таких випадках слід ско­ ристатися канвою. К анва — це спеціальна тканина полотняного пере­ Мал. 28. Вишита дитяча сорочка на домотканому полотні плетення з дуже розрідж е­ ною структурою. Її приметують до тканини на те місце, де буде виконуватися виш ивка, прасують, а потім виш ивають одночас­ но на канві і на тканині. При цьому треба стеж ити, щоб голка з робочою ниткою входила саме в отвори канви. П ісля закінчення виш ивання, поперечні й поздовжні нитки канви обережно ви­ смикують. Під час роботи стібки легенько затягую ть, щоб піс­ ля видалення ниток канви виш ивка леж ала щ ільно на тканині (мал. 29).

Мал. 29. Види канви для вишивання

Розроблено сучасні варіанти канви. Пропонується канва з дуже тонкого пласт ику, в яком у пробиті невеликі дірочки для виш ивання лічильними видами ш вів. П ісля закінчення роботи таку канву просто розривають на частинки — смуж ки, я к і легко видаляю ться (мал. 30). Часто канвою називають тканини, пере­ плетення як и х походить від полотняного переплетення. До таких тканин належ ить A ida — надзвичайно популярна в усьому світі тканина для виш ивання (Німеччина, ZWEIGART). Ц я тканина має полотняне переплетення з рівномірним чергуванням ниток, що утворює чіткі клітин ки , завдяки яким легко знайти меж і 30

Розділ 1

та місцезнаходж ення стібків. Кожному стібку відповідає своя клітин ка (мал. 31).

Мал. 30. Пластикова канва

а

б

Мал. 31. Зразки тканини «Aida» (а) та схема розміщення ниток у переплетенні (б)

Існує надзвичайно зручний у роботі вид канви, я к а розчи­ няється у воді під час прання готової виш ивки (мал. 32).

Мал. 32. Канва водорозчинна

Водорозчинну канву приметують швом «уперед голкою» до основної тканини (мал. 33 а) та виш ивають по ній. П ісля зак ін ­ чення виш ивання виріб разом з канвою на 5 -1 0 хв занурюють у теплу (40 °С) воду, в як ій вона розчиняється, а виш ивка зал и ­ ш ається на поверхні виробу (мал. 33 б, в). Основи матеріалознавства

31

а

б

в

Мал. 33. Приклад вишивання на водорозчинній канві

Асортимент ниток для вишивання Нитки для вишивання добирають за кольором, якіст ю та товщ иною. Д ля виш ивання найчастіш е використовують м улі­ не, ірис, льняні, шовкові, вовняні та синтетичні нитки. Іноді ви­ ш ивають також нитками, витягнутими з тканини або кольорової тасьми, а в накладному ш итті застосовують вузеньку шовкову тасьму «лясе», ш нур, сутаж , ш овкові стрічки. Добират и нит ки для роботи бажано при денному освіт ленні, бо електричне зм і­ нює їх колір. Н ит ки м уліне — бавовняні кручені ни т ки для виш ивання (мал. 34). Відмінна риса ниток муліне — чітка відповідність но­ меру ниток і кольору. Номер проставляється на упаковці мотка. Моток складається з шести ниток, я к і легко роз’єднати для ви­ користання по одній, по дві чи три, — залежно від виду ткан и ­ ни, на як ій виконується виш ивання, або від узору, як и й хочуть отримати. Відомі виробники муліне — DMC, M adeira, A nchor, Gamma, нитки прядильно-ниткового комбінату ім. Кірова (Росія, Санкт-Петербург) та ін. Н итки муліне випускають мотками по 8 м (DMC, Gamma, Anchor), 10 м (M adeira) і 20 м (комбінат ім. К і­ рова).

Мал. 34. Асортимент ниток муліне

32

Розділ 1

У кожного виробника муліне існує свій набір кольорів. Д ля підбору кольору використовують каталог із зразкам и ниток, яки й називається картою кольорів (мал. 35). Якщ о в схемі ви­ ш ивання вказані кольори для однієї марки муліне, але потрібно використовувати нитки іншого виробника, то керуються табли­ цями перекладу кольорів муліне з однієї марки в інш у або порів­ нюють відтінки за допомогою каталогів кольорів.

Мал. 35. Карта кольорів

М ерсеризовані бавовняні нитки типу «ірис» (мал. 36) — це кручені нитки з сильним ш овковистим блиском. Зазвичай нитки бувають завтовш ки від № 3 (товсті) до № 12 (тонкі). Н итки мають яскраві кольори, стійкі до сонячного проміння та прання. Їх ви­ пускають в ш ирокій кольоровій гамі — карта кольорів нараховує близько 100 варіантів. Н итки можуть бути змотані в клубки, ко­ кони або просто мотки. Основи матеріалознавства

33

Мал. 36. Асортимент мерсеризованих бавовняних ниток

Процес мерсеризації (мал. 37) ниток полягає в короткочасній обробці бавовняних волокон концентрованим лугом* за темпера­ тури 1 5 -1 8 °С. Під час обробки волокна зменшуються в довжину та набухають, стають більш гладкими з ледь помітним внутріш ­ нім каналом. П ісля цього бавовну промивають водою для повного видалення лугу, при цьому волокна ще більш ущ ільнюю ться, за­ лиш аючись рівними.

1 Мал. 37. Схематичний процес мерсеризації бавовняних ниток: 1 — волокно необробленої бавовни в розрізі; 2 — волокно після обробки лугом; 3 — волокно після промивання водою та висихання; 4 — мерсеризовані бавовняні нитки

Л ьняні нитки з давніх часів були найпош иреніш ими в У країні. Вибілені льняні нитки називали «біль». Поряд із білими часто використовували червоні та з малиновим відтінком нитки. Висока міцність, термостійкість, а також збереження цих власти­ востей у процесі експлуатації роблять популярними льняні нитки при виготовленні гарних виш итих виробів, особливо, в традицій­ ному народному стилі (мал. 38). Вовняні нитки — кручені нитки незначної та середньої тов­ щ ини, я к і використовують для виш ивання на щ ільних та важ ­ ких тканинах (мал. 39). Об’ємна вовняна п ряж а дає мож ливість ш видко заповнити площ ину узору виш ивкою. У багатьох регіо­ нах Західної України традиційним було і залиш ається виш иван­ ня саме вовняними нитками (мал. 40).

34

Розділ 1

Мал. 38. Льняні нитки та вишивка, виконана льняними нитками на полотні

Мал. 39. Асортимент вовняних ниток для вишивання

а

б

в

г

ґ

д

Мал. 40. Приклади декоративної (а, б) і традиційної (в-д) вишивки, виконаної вовняними нитками

Ш овкові нитки (мал. 41) бувають різного ґатунку, а саме: шовк-сирець — некручений ш овк, шовк-піткання — слабо кру­ чений, шовк-основа — м ’яки й ш овк подвійного скручування, м у­ слін — найтонш ий кручений шовк, креп — дуже кручений шовк. Н атуральний ш овк високо ціниться майстерними виш ивальни­ цями і потребує особливих навичок у роботі з ним (мал. 42). М ет алізовані нитки мають другу назву — лю рекс. Їх вико­ ристовують в роботі, найчастіш е поєднуючи з нитками інш ої я к о ­ сті, щоб досягти цікавого контрасту та рельєфного зображення малю нка (мал. 43). Основи матеріалознавства

35

Мал. 41. Асортимент шовкових ниток

Мал. 42. Зразки вишивок козацької старшини, виконаних шовковими нитками. 17 ст., Чернігівщина

Мал. 43. Металізовані нитки люрекс та приклад виробу, вишитого позолоченими нитками. 18 ст.

Це цікаво Починаючи з 11 ст., золоті та срібні нитки виготовляли зі справж ніх металів. Так, наприклад, золото розплющували молотком на тонесенькі листи, потім пропускали м іж двома циліндрами для надання більшої гнучкості і м ’якості, розрізу­ вали на вузенькі смуж ки, я к і витягували в тоненькі, я к воло­ сина, нитки. Поруч з чистим золотом використовували визоло­ чене срібло. У подальшому золотими нитками користувалися все менше: з 16 ст. їх замінили позолоченим сріблом, пряде­ ним на ш овк жовтуватого кольору (золоті нитки), у 18 ст. — на жовту бавовняну нитку (сухозлітка).

Підготовка ниток для вишивання до роботи Перед тим я к почати виш ивати, необхідно перевірити міц­ ність та якість куплених ниток, особливо, якщ о вони мають яскраві кольори. Щоб перевірити якість фарбування ниток, тре­ ба покласти зразок нитки в гарячу воду, злегка намилити і про­ 36

Розділ 1

тягнути її через складену вдвоє білу т канину. Якщ о вода за­ барвлюється у колір ниток або на тканині з ’явиться слід фарби, то ці нитки неякісні, і тому вони линяю ть. Такі нитки перед ви­ ш иванням необхідно намилити, залити крутим кип’ятком і за­ лиш ити на чверть години у мильному розчині. Потім їх необхідно виполоскати у кількох водах і закріпити фарбу розчином оцту. М ожна також прокип’ятити нитки протягом 5 хв у розчині води з оцтом (1 столова л ож ка оцту на 1 склян ку води), а потім пропо­ лоскати до чистої води. Н итки перед роботою мож на протерти воском — вони стануть міцніш ими. Н итки муліне продаються скрученими у пасма. В такому ви­ гляді використовувати їх під час виш ивання важ ко, вони мо­ ж уть заплутатися. Тому бажано зберігати їх в окремих мотках (мал. 44а). Кожне пасмо муліне розрізують в одному місці і скла­ дають у к іл ька рядів. За такого способу зберігання зручно витягу­ вати з мотка будь-яку кількість ниток, а залиш ок робочої нитки можна намотувати упоперек мотка для подальшого використан­ ня. Добираючи кольорову гаму, окремі мотки зручно розклада­ ти один біля одного й заміню вати неприйнятні кольори інш ими. Н итки також зручно зберігати в різноманітних органайзерах. Органайзер — це коробка або скринька, в як и х намотані на к ар­ тон або пластик нитки, розміщ ені за кольорами та номерами (мал. 44б).

а

б

Мал. 44. Варіанти зберігання ниток під час роботи Основи матеріалознавства

37

ЛАБОРАТОРНО-ПРАКТИЧНА РОБОТА Ознайомлення з різними видами тканини для вишивання та канви Інст рум ент и і мат еріали: зразки тканин для виш ивання лічильними і вільними ш вами, зразки різних видів канви, лупа, пінцет. П ослідовніст ь виконання роботи 1. Із запропонованих зразків тканин для виш ивання дібрати зразки, на яких можна вишивати лічильними швами.

2. Із запропонованих зразків тканин для виш ивання дібрати зразки, на яких не можна вишивати лічильними ш вами без канви.

3. Розглянути зразки канви.

4. Спробувати розпустити краї тканої канви вручну за допомо­ гою пінцета.

5. За поданим нижче зразком накреслити в зошиті таблицю і вклеїти в неї зразки тканин та канви: № зразка

З р а з к и т ка н и н для виш ивання л іч и л ь н и м и ш в а м и

З р а з к и т к а н и н дл я в и ш и в а н н я л іч и л ь н и м и ш в а м и тіл ьки з а д о п о м о го ю канв и

З разки канв и

А сорт им ент т канин, асорт имент тканин для виш иван­ ня, переплет ення «рогожка», домот кане полотно, лавсан, канва, пласт икова канва, водорозчинна канва, нитки для виш ивання, нитки м уліне, мерсеризація, льняні нитки для виш ивання, вовняні нитки для виш ивання, шовкові нитки для виш ивання, шовк-сирець, шовк-піткання, шовк-основа, ш овк-муслін, шовк-креп, м ет алізовані нитки люрекс, кар­ ти та кат алоги кольорів ниток для виш ивання, міцніст ь ф арбування ниток.

9 1 1. Яку тканину слід брати для вишивання лічильними швами?

■ ■

38

2. Як перевірити нитки на якість фарбування?

3. У яких випадках для вишивання застосовується канва?

4. У метричній системі щільність тканини 14 count. Виконай розрахунок, скориставшись прикладом. Розділ 1

Приклад. Щільність тканин полотняного переплетення вимірюють в нитках на дюйм (1 дюйм = 2,54 см). Одиниця вимірювання щільності тканин називається count (каунт). Наприклад: щільність Aida 18 складає 18 count. У метричній системі, щоб визначити щільність ниток в 10 см, користуються таким розрахунком: кількість ниток в 10 см = count х 10 : 2,54. Отже, щільність ниток в 10 см складає: 18 х 10 : 2,54 « 70 ниток на 10 см.

w

1. Роздивіться малюнок 45, на якому зображена послідовність вишиван­ ня з використанням водорозчинної канви.

2. Один учень описує послідовність використання водорозчинної канви під час вишивання, а другий добирає й називає матеріали та інстру­ менти, необхідні для роботи.

3. Разом обговоріть свої відповіді та заповніть таблицю за таким зраз­ ком:

№ з /п

П о сл ід о в н ість в и ко н а н н я р о б о ти

Ін с тр у м е н ти та м а т е р іа л и

2 1

4

Мал. 45. Послідовність вишивання за допомогою водорозчинної канви Основи матеріалознавства

39

1. Розпитай дорослих, чи зберігають вони зразки старовинних вишивок. З яких тканин виконані ці вироби та якими нитками? Як, на твою думку, ці нитки фарбували: в домашніх умовах чи фабричних?

2. Запиши у зошит назви вишитих виробів, тканини та ниток, з яких вони виготовлені та оздоблені.

Це цікаво Н айбільш поширені кольори української народної вишив­ ки в асорт имент і ниток DMC: червоний — 304, 321, 498, 816; чорний — 310; синій (індіго) — 311 (класичний), 312, 336; темно-синій — 939 (замість чорного); білий — 930, 3750, молочний — 5200; жовтий — 741, 742. Менш поширені кольори: кора вільхи — 318, 415; сірий 762; небілений льон — 642; частково вибілений льон — 644, 822, 3033; кора дуба — 3782; коричневий — 840, 841, 842; те­ ракотовий — 355, 777, 918, 919, 920; золото — 5284; срібло — 5283.

40

Розділ 1

Розділ 2 ОЗДОБЛЕННЯ ВИРОБІВ ВИШИВКОЮ

§4. ВИШИВКА ЯК ТРАДИЦІЙНИЙ ВИД ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВОГО МИСТЕЦТВА 1. Традиційні види рукоділля і декоративно-ужиткового мис­ тецтва.

2. Роль вишивки у декоративно-ужитковому мистецтві.

3. Види вишитих виробів.

4. Регіональні особливості оздоблення виробів вишивкою.

Традиційні види рукоділля і декоративно-ужиткового мистецтва У країнське народне мистецтво створювалося вікам и. П очина­ ючи з первісного суспільства і впродовж наступних віків, тисячі майстрів створювали речі, необхідні людям у побуті: знаряддя праці, тканини, одяг, посуд, меблі. Свої уміння майстри пере­ давали з покоління в покоління. В кожному регіоні відбувалося формування самобутнього стилю, власного художньо-декоратив­ ного образу та колористики, і, зокрема, декоративно-ужиткового мистецтва. Декорат ивно-уж ит кове мистецтво охоплює дві важ ливі га­ лузі: декоративну* й ужиткову. Д екорат ивне мистецтво — це вид художньої діяльності, у результаті якої створюють різноманітні декоративні предмети: тканини, вироби з глини, деревини, металу, соломи тощо. Ц і речі необхідні в людському ж итті і побуті. Вони мають художню цін­ ність: красиві, технічно досконалі, виш укані за формою, цікаві в орнаментально-колористичному виріш енні. При цьому до деко­ ративних належ ать і твори, я к і не мають практичного призначен­ ня. Н априклад, писанки (мал. 46), витинанки (мал. 47) тощо. Оздоблення виробів вишивкою

41

Мал. 46. Культурний символ України — писанка

Мал. 47. Витинанки Ольги Шинкаренко (член Національної спілки майстрів народного мистецтва України)

Ужиткове мистецтво — це вид художньої діяльності, на­ цілений на створення предметів практичного призначення. Більш ість предметів побуту виконують водночас і декоративні, і практичні ф ункції. В них поняття «краса», «зручність» і «ко­ ристь» — невіддільні.

42

Розділ 2

М ежу м іж творами декоративного і уж иткового мистецтва провести важ ко: ряд творів мож на віднести я к до декоративного, так і до ужиткового мистецтва (наприклад, тканини, керамічні і дерев’ян і вироби) (мал. 48). Саме через те, що ці поняття близькі м іж собою, їх часто замінюють загальним спільним поняттям «де­ коративно-ужиткове мистецтво».

а

б

в

ґ

д

Мал. 48. Декоративно-ужиткові вироби: а — декоративна плахтова ткани­ на; б, в, г — декоративна кераміка; ґ — дерев’яні ложки та коряк*, декорова­ ні технікою різьблення; д — об’ємне різьблення ікони Архангела Михаїла

До видів декоративно-ужиткового мистецтва нині нале­ жать: художня деревообробка, художня обробка каменю (мал. 49), Оздоблення виробів вишивкою

43

кістки й рогу (мал. 50); худож ня обробка керам іки, скла (мал. 51) і металу (мал. 52); худож ня обробка ш кіри (мал. 53); плетін­ ня, в ’язанн я (мал. 54); ткацтво, килимарство (мал. 55); виш ив­ ка, розпис (мал. 56); батик* (мал. 57); писанкарство, вибійка* (мал. 58); випалю вання, гравію вання, різьблення, карбування (мал. 59); художнє ковальство (мал. 60), лиття, скань* (мал. 61); витинанки, мереживо, виготовлення виробів з бісеру, емалі (мал. 62), а також меблів, посуду, хатніх прикрас, іграш ок, одя­ гу, ювелірних виробів тощо.

а

б

в

Мал. 49. Художня обробка каменю: а — фонтан сліз у Бахчисарайському палаці з білого мармуру; б — декоративні рибки, виконані з поліхромного нефриту; в — чаша з нефриту (Китай, 18 ст.)

Мал. 50. Вироби з кістки та рогу

Мал. 51. Вироби зі скла

44

Розділ 2

Мал. 52. Вироби з металу

Мал. 53. Художня обробка шкіри

Мал. 54. Плетіння голкою

Мал. 55. Килимоткацтво

Мал. 56. Розпис

Мал. 57. Батик

Мал. 58. Вибійка

Мал. 59. Карбування та гравіювання по металу

Мал. 60. Ковальство

а б Мал. 61. Художнє лиття (а) та скань (б) Оздоблення виробів вишивкою

45

а б Мал. 62. Вироби з бісеру (а) та художнє оздоблення емаллю (б)

Роль вишивки у декоративно-ужитковому мистецтві В иш ивка — один із найбільш пош ирених видів декоратив­ но-ужиткового мистецтва, в яком у орнаментальне або сюжетне зображення на тканинах, ш кірі, повсті* виконується різними ручними або маш инними ш вами. Н ині виш ивка прикраш ає сучасний інтер’єр, одяг, надаючи йому своєрідності й неповторності. Багато майстрів працюють над прикраш анням речей виш ивкою (мал. 63).

Мал. 63. Сучасний одяг, оздоблений вишивкою

В У країні виш иванням здавна займалися майж е виключно ж інки. Дівчата вчилися виш ивати з ранніх літ. Довгими зимови­ ми вечорами вони переймали прийоми виш ивання від старш их, 46

Розділ 2

обмінювалися досвідом. Під час виконання роботи надавалася перевага оригінальності візерунка та добору кольорів — звичай­ не копію вання не цінувалося взагалі. Кож на виш ивальниця праг­ нула змінити хоч одну деталь мотиву, що-небудь прибрати або додати, зменш ити або збільш ити, зробити все, щоб не було схо­ жого виконання. Ці прагнення приводили до вдосконалення ви­ ш ивальної творчості. Традиційно українц і виш ивкою прикраш али оточуючі їх речі та предмети, пов’язан і з обрядами, календарним и і сімейно-по­ бутовими святам и. Н априклад, виш иті скатертини не тільки прикраш али інтер’єр оселі, а й використовувались у багатьох ритуальних діях, пов’язани х зі столом — напередодні Р іздва або Щ едрого вечора. В новорічно-різдвяні свята хрещ ені батьки но­ сили своїм м аленьким хрещ еникам , я к і ще не могли самостійно ходити, гостинці, загорнені у вишиті хуст ки. У виш итій хуст­ ці носили до церкви святити паску, яблука й мед, в неї клали «панахиду», коли в церкві поминали померлих. У ній носили «пироги» кумам та підносили хліб, запрош ую чи на весілля або зустрічаю чи почесних гостей. У виш иту хустку загортали хліб, вирядж аю чи молодих до оселі нареченого, нею накривали хліб на столі. Вишиті руш ники з давніх часів і до сьогодні вваж аю ться оберегом родини та оселі, починаючи від появи дитини. Раніш е їх також використовували для захисту від негативних подій. Н априклад, мати за ніч могла виш ити руш ник для сина, як и й йшов на війну. В елику к іл ькість руш ників готували до н ай­ яскравіш ого родинного свята, як и м було і залиш ається весіл­ л я. Крім цього, виготовляли вироби, декоровані виш ивкою . За їхньою кількістю та якістю визначали працьовитість та вправ­ ність нареченої. Н ам у спадок дісталося дивовиж не багатство народної ви ­ ш и вки , зумовлене м ісцевим и особливостями ви кори станн я різних м атеріалів, техн ік ви кон ан н я, ком позицій, колори ­ ту. У важ но придивись до узорів ви ш иванн я й побачиш , що це мистецтво просте, але разом з тим у ньому відображ ені гл и ­ бина і м удрість лю дської душ і. Про це свідчить гобелен, виго­ товлений у 2010 р. із кращ и х зр азк ів виш итих карт А втоном­ ної Республіки Крим та областей У країни , виконаних юними к р аєзн авц ям и — учасникам и В сеукраїнської історико-етнограф ічної експедиції учнівської молоді «У країна виш ивана» (мал. 64). Оздоблення виробів вишивкою

47

Мал. 64. Вишита карта України

Це цікаво У багатьох регіонах України ще до середини 20 ст. існував звичай виш ивати нареченому сорочку. Але найвагомішою у весільному посагу була кількість сорочок самої нареченої, я к і виш ивалися до всіх подій її майбутнього ж иття. Н адзвичай­ не значення у підготовці та святкуванні весілля мали руш ни­ ки, хуст ки та хусти. Їх використовували під час сватання — сватів перев’язували руш никами, а молодому зав’язували на ліву руку або заправляли за пояс хустку. Це була не ж іноча хустка, а саме, вишита хуст а. У переддень весілля увечері пекли коровай та ш иш ки. Щоб, піднявш ись, тісто не втікло з діж і, його обв’язували понад краєм діж і руш ником, а щоб не пересихало, накривали хустою. Підготовлені виш иті вироби дарували друж кам, боярам, свящ енику, діверу, свекрусі та свекру. І зараз держ авна реєстрація шлюбу і церковний обряд він­ чання не обходиться без руш ників: ними накриваю ть вінчаль­ ні ікони, зв’язую ть руки молодим на знак поєднання на все ж иття, стелять під ноги. Хлібом-сіллю на руш нику запрошує мати нареченої молодих і гостей до хати після повернення з церкви. За матеріалами Віри Володимирівни Зайченко дослідниці декоративного мистецтва, історика.

48

Розділ 2

Види вишитих виробів Декоративним оздобленням одягу і предметів інтер’єру наш і предки займ алися з давніх-давен, про що свідчать археологіч­ ні знахідки, писемні пам ’ятки , свідчення стародавніх істориків. Починаючи з 1 8-19 ст. в У країні сформувалися комплекси укра­ їнського народного чоловічого й жіночого одягу. Виш ивка одягу різниться орнаментами, кольором, матеріалами і техніками виконання. Упродовж віків визначилися правила розміщ ення виш ивок на натільному, нагрудному, поясному, верхньому одязі, на головних уборах, взутті. В иш ивка сорочок виділяється особливим багатством виш и­ вальних т ехнік. Здавна сорочці приписується чарівна сила, з нею пов’язана ни зка звичаїв та обрядів. Сорочки виш ивали, наді­ ляю чи їх спеціальними символами-знаками. У ж іночих сорочках виш ивали коміри, погрудки (пазухи), подоли, рукави, у чолові­ чих — коміри, манж ети, маніж ки*, дуже рідко полики (верхня частина рукава). В иш ивка поясного одягу — запасок* (мал. 65 а, б), спідниць (мал. 65 в) — виділяється стрічковим характером розташ ування мотивів у ниж ній частині.

а

б Мал. 65. Вишиті запаски та спідниця

в

В иш ивка верхнього плечового одягу характерна складними орнаментальними композиціями на спині, на поясі, полах, рука­ вах, відлогах тощо (мал. 66). Оздоблення виробів вишивкою

49

в

г Мал. 66. Художнє рішення вишивки верхнього плечового одягу: шуба без рукавів (а); бунда (б) — одяг угорців; карпатські кептарі (в); кожухи (г)

Виш ивка головних уборів: стрічок, наміток* (мал. 67), хус­ тин (мал. 68), капелюхів (мал. 69), шапок, характеризується оригінальною композицією. Перемітки виш ивали ш ирокими сму­ гами геометричних та геометризовано-рослинних мотивів по кра­ ях та в налобній частині (див. мал. 67б). Стрічки виш ивали ряда­ ми пиш них квітів (мал. 70), складними геометричними мотивами.

б Мал. 67. Види наміток

50

Розділ 2

Мал. 68. Вишиті хустки

Мал. 69. Оздоблення капелюха вишивкою бісером

Мал. 70. Вишиті стрічки

До вишивок інтер’єрно-обрядового призначення належать руш ­ ники (мал. 71). Вони були необхідним атрибутом під час урочистих подій, зустрічі гостей, закладання нових житлових будівель, відзна­ чення народження дитини, сватання, весілля, похоронних обрядів.

а б в г ґ Мал. 71. Види рушників: а — колекція рушників Національного музею українського народного декоративного мистецтва; б — весільний рушник (Сумщина); в — рушник Поділля; г — рушник-божник (Чернігівщина); ґ — обухівський рушник (Київщина)

У народі збереглася споконвічна віра у життєдайну силу руш ників, їх символічне значення у людсь­ кому житті. Скатертини виш ивали по центральній площ ині і кайм і з чотирьох сторін (мал. 72); тільки по каймі; двома-трьома вузькими рядами по каймі.

Мал. 72. Скатертина родини гетьмана Івана Скоропадського (фрагмент), початок 18 ст.

Оздоблення виробів вишивкою

51

Регіональні особливості оздоблення виробів вишивкою В У країні відомо більше ста різноманітних виш ивальних ш вів, так званих «т ехнік». Окремі виш ивальні шви характерні тільки для певних етнографічних районів. Походження назв тех­ нік української виш ивки різне. Такі назви, як «виколювання» (мал. 73а), «вирізування» (мал. 73б), «затягання», відповідають манері виконання; «рушникові шви» (мал. 73в) — визначаються характером виробу, яки й виготовляється. Чимало назв пов’язано з назвою певної етнографічної групи людей або з географічною назвою місцевості, де була створена і розвивалася та чи інш а тех­ ніка, наприклад, «лемківська кіска» (мал. 73г), «кучерявий шов Гуцульщини» (мал. 73ґ), «городоцький шов» (мал. 73д), «старокиївська гладь» та ін. У назвах технік зустрічається схожість з певними символами, явищ ами, предметами: «зірочка», «просо», «солов’їні вічка», «курячий брід».

а

б

в

Мал. 73. Техніки української народної вишивки

Важливою характеристикою саме української народної вишив­ ки є поєднання різноманітних технік (іноді одночасно до 10-15).

52

Розділ 2

Це цікаво Останнім часом по всій У країні ш ириться зацікавленість у дослідженні та відновленні старовинних самобутніх технік вишивання. Люди різного віку та професій стають справж ні­ ми подвиж никами народної виш ивки та мистецтва: збирають старовинні зразки, займаю ться їх реконструкцією , системати­ зують та роблять їхні новітні копії. Прикладом такої великої справи стало ж иття Івана М ака­ ровича Гончара — українського скульптора, графіка, етнографа, колекціонера, яки й був заслу­ ж еним діячем мистецтв України та лауреатом Д ерж авної премії ім. Т. Г. Ш евченка. На основі його приватної колекції, як а налічувала більше 7 тис. пред­ метів, у Києві 1993 р. було за­ Скульптор та художник сновано У країнський центр на­ Іван Макарович Гончар родної культури.

Це цікаво З появою в У країні в середині 19 ст. техніки «хрестик» ба­ гато мотивів почали виш ивати саме цією технікою, впрова­ дили рослинний орнамент. Спочатку поєднували всі техніки в одній композиції, але протягом 1850 — 1890 рр. «хрестик» «переміг». Кожен регіон наш ої країни має характ ерні особливості т ех­ нік вишивання. Розглянемо характерні особливості технік виш ивання в р із­ них регіонах У країни. Так, техніки виш ивок Полтавської, Л у ­ ганської, Харківської областей мають багато спільного з голов­ ними формами виш ивок центральних областей України. Проте виш ивці П олт авщ ини властиві й цілком своєрідні орнаменти, я к і виш ивають здебільшого грубою ниткою, завдяки чому узо­ ри виглядають рельєфними. Лічильна гладь — полтавська род­ зинка. Виш ивки Полтавщ ини потрібно довго й уважно розгляОздоблення виробів вишивкою

53

дати зблизька, тільки тоді розкриваю ться розкіш і краса узорів, ювелірність їх виконання (мал. 74-77). Класичні зразки виш и­ вок Полтавщ ини неяскраві: переважають блакитний, білий, вохристий*, світло-коричневий кольори. Та найкращ ими вваж а­ ються зразки, виш иті білим по білому.

Мал. 74. Вишитий одяг Полтавщини

а б в г Мал. 75. Вишивки Полтавщини: а, б — ескізи майстра народної вишивки Григорія Гриня з полтавського селища Опішнє; в — елемент вишивки рукава сорочки; г — традиційний рушник

Мал. 76. Сучасні зразки вишивок Полтавщини, виконані заслуженим майстром народної творчості Мирославою Кот

54

Розділ 2

Мал. 77. Вишивки Полтавщини з колекції Українського центру народної культури «Музей Івана Гончара»

Виш ивки П олісся прості й чіткі за композицією. Л ін ія геоме­ тричного мотиву у вигляді ромбів повторюється к іл ька разів. Ви­ ш ивка червоною ниткою по біло-сірому фону льняного полотна графічно ч ітка (мал. 78).

Мал. 78. Традиційні вишивки та узори Полісся Оздоблення виробів вишивкою

55

У північних районах Волині побутує виш ивка низовим швом на зразок ткання. Одноколірне виш ивання враж ає своєю виш у­ каністю (мал. 79). У південних районах Волинської області пере­ важ аю ть рослинні мотиви — квіти, ягоди, листочки. Ш иття по­ верхневе — хрестик, гладь, прутик. Чорний колір поєднується з найрізноманітніш ими комбінаціями червоного.

Мал. 79. Традиційна вишивка та узори північної Волині

Д ля Чернігівщини характерні білі виш ивки. Щоб підсилити загальну виразність, використовують шви двох чи більше видів. Н априклад, в одній композиції поєднують прозорі ш ви зі швами лічильної гладі (мал. 80). Чіткі геометричні форми виконують технікою заволікання червоним по білому або сірому льняному полотні з додаванням нешироких смужок чорного або синього кольорів (мал. 81).

Мал. 80. Вишивки Чернігівщини

Н а Київщ ині сорочки оздоблюють лічильною гладдю, зани­ зуванням, набируванням, штапівкою та хрестиком. Н а них пе­ реважаю ть рослинно-геометризовані орнаменти з великою к іл ь­ кістю зірок та зірочок, що виконуються червоними та чорними ниткам и (мал. 82).

56

Розділ 2

Мал. 81. Традиційна вишивка сорочок та рушників Чернігівщини

Мал. 82. Традиційні орнаменти Київщини

П одільська виш ивка — одна з найбільш складних і красивих в У країні. У виш ивці Східного П оділля переважають геометрич­ ні мотиви складних сполучень. М ініатюрна розробка їх справ­ ляє враж ення дорогоцінної мозаїки (мал. 83). Традиційно на Поділлі комбінують складні геометричні форми орнаментів та різнокольорове мальовниче оздоблення (мал. 84). Оздоблення виробів вишивкою

57

Мал. 83. Традиційна вишивка Поділля

Мал. 84. Кольорові поєднання технік Поділля

Класичною технікою П оділля є «низь» чорного й червоного ко­ льорів, я к і виш ивають густими насиченими лініями. Цією тех­ нікою виконують виш ивку з вивороту, а на лицьовому боці вона має протилеж ний вигляд розміщ ення кольорів (мал. 85).

Мал. 85. Техніка «низь» на вишитих сорочках Поділля

Д ля П одільських виш ивок характерна різноманітність швів. Виш ивки Західного Поділля вирізняю ться темним колоритом. Це чорний з малою домішкою темно-червоного або жовтого чи зе­ леного.

58

Розділ 2

Виш ивки Тернопільщини також характеризую ться насиченим темним колоритом. Виконані вовною, густі, без пробілів, орна­ менти суцільно вкриваю ть полотно тканини (мал. 86). Д ля цього використовують особливі ш ви, я к і називають «кучерявими». Їх виш ивають вовняними чорними нитками.

Мал. 86. Традиційні вишивки Тернопільщини

Це цікаво Дуже лю блять на Поділлі, особливо в Клембівці, колір стиглого жита в поєд­ нанні з чорним. Д ивиш ся на таку блу­ зу, і здається, наче шелестить колоссям пшеничне поле. Ж итній колір сорочок отримували від зап ікання в тісті ниток, пересипаних хромітом, від чого вони на­ бували інтенсивності й стійкості. Д ля на­ дання більшої ошатності у виш ивку вводи­ ли золоту і срібну нитки (мал. 87). П ісля участі виш ивальниць П оділля у І Всеросійській виставці у Петербурзі (1902 р.) клембівська виш ивка вийш ла на міжнародний ринок збуту — її продавали у Великій Британії, Н імеччині, Данії. М ихайло Коцюбинський оповів, я к у Клембівці з ’являю ться «справжні гаптарки-спеціалістки, що тільки й ж ивуть з гап­ тування*, що не йдуть в ж нива ж ати хліб, а Мал. 87. Вишита сидять удома над шитвом, щоб налагодити Клембівська сорочка виш ивок на продаж на ярмарок». Оздоблення виробів вишивкою

59

Своєрідною красою виділяю ться виш ивки Н аддністрянщ и­ ни, зокрема Борщ івського та Заліщ ицького районів. Узори тут виконуються чорною вовною, виш иті різноманітними техн іка­ ми шитва: «поверхницею», «стебнівкою», хрестиком, «куче­ рявим швом». Ц і шви створюють контрастне протиставлення білого поля сорочки й густої насиченої маси орнаменту. Осо­ бливо цікаві сорочки, рукава як и х оздоблено косими смугами з мотивів орнаменту, що складається із «зірочок» (мал. 88).

Мал. 88. Вишита борщівська сорочка

У минулому в К арпат ах та на П рикарпат т і майж е кожне село відрізнялося від іншого своєрідністю виш ивки, багатством композиції та неповторністю кольорів. Ц я традиція збереглася й донині. У виш ивці Львівщини використовують різноманітні узо­ ри, деякі з них пош ирені по всій області й пов’язані з місцевими особливостями і традиціями. Н априклад, у південних районах Львівщини геометричний орнамент виш ивок поєднують з білим фоном, що надає узорам легкості та прозорості. Особливістю ви­ ш ивок є ш ироке колористичне розмаїття (мал. 89). Д ля Гуцульських виш ивок характерний геометричний або гео­ метризований рослинний чи тваринний орнамент. Орнаментів, виш итих низинкою (низь проста або замкова), було дуже бага­ то в селах і для того, щоб їх розрізняти, їм надавали цікаві сим­ волічні назви: «саморіжки у вісім ріж ок», орнамент «трефовий» (мал. 90) та ін. Гуцульські виш ивки характерні різноманітністю геометрич­ них кольорових поєднань та рослинних багатств, здебільшого червоного й чорного з жовтим та зеленим, причому червоний до­ мінує (мал. 91).

60

Розділ 2

Мал. 89. Вишивки Львівщини

Мал. 90. Орнамент «трефовий», вишитий технікою «низинка» (Гуцульщина)

Мал. 91. Вишивки Гуцульщини Оздоблення виробів вишивкою

61

В иш ивку Закарпат т я (мал. 92) виділяє мотив «кривулька», а також техніка «заволікання» і виш ивання хрестиком. Тут та­ кож часто використовують вирізування і гапт ування (бісером, золотом, сріблом).

Мал. 92. Колекція узорів Закарпаття

К вітуча виш ивка Буковини (Чернівецька область) (мал. 93) контрастує з тонкою виш уканою білою виш ивкою П окут т я (Івано-Франківська область) (мал. 94).

Мал. 93. Вишивки Буковини

Мал. 94. Білі геометричні узори Покуття, виконані технікою «довбане»

Н а П івдні України сорочки прикраш аю ть виш ивкою, як а поєднує орнаментальні мотиви та виш ивальні техніки різних міс62

Розділ 2

цевостей. Це пояснюється тим, що тут ж ивуть представники ба­ гатьох національностей та народностей (мал. 95).

Мал. 95. Вишивки південної частини України

ЛАБОРАТОРНО-ПРАКТИЧНА РОБОТА Аналіз особливостей традиційної вишивки свого етнографічного регіону М ат еріали: ілю страції та зразки з виш ивками різних регіонів У країни, ілю страції та зразки з виш ивками свого етнографічного регіону. П ослідовніст ь виконання роботи 1. Розглянути ілю страції та зразки з виш ивками.

2. Порівняти колористику зразків.

3. Проаналізувати орнаменти, зображені на зразках.

4. Визначити зразки, я к і належ ать до твого етнографічного регі­ ону.

5. Зробити висновок, за яким и ознаками добиралися зразки, та заповнити таблицю за зразком: О з н а к и р е гіо н а л ь н и х о с о б л и в о с те й в и ш и в ки

П о є д н а н н я кольорів у зразках

В иди о р н а м е н т ів

Оздоблення виробів вишивкою

63

9 1 1. Які вироби в Україні традиційно оздоблювали вишивкою?

■ ■

2. Чому вишивку відносять до різновидів декоративно-ужиткового мис­ тецтва?

3. Яке призначення мають вишиті рушники?

4. Чому «кучерявий шов Гуцульщини» має саме таку назву (див. мал. 73ґ)?

1. Роздивіться приклади вишитих виробів на м алю нку 96. Визначте приналежність цих вишивок до відповідних регіонів. Один учень доби­ рає вишивки, характерні для: а — Полтавщини; б — Тернопільщини; в — Львівщини; г — Покуття; ґ — Київщини; другий учень для: д — Гу­ цульщини, е — Волині, є — Чернігівщини, ж — Поділля, з — Буковини.

1

2

5

6

9

13

3

4

7

10

8

11

14 15 16 Мал. 96. Приклади вишитих виробів та узорів

12

17

2. Назвіть ознаки, за якими обирали вишиті вироби чи узори.

1. “щ ц т ^ ** 2.

3.

64

Визнач за допомогою батьків вироби, які можна віднести до декоративного та до ужиткового мистецтва. Запиши в зошит назви цих виробів. Обговори з батьками, чи є відмінність між групами виробів. Відповідь обґрунтуй.

Розділ 2

§5. ЗНАКИ І СИМВОЛИ В УКРАЇНСЬКІЙ ВИШИВЦІ 1. Значення знаків і символів в українській вишивці.

2. Види знаків-символів в українській вишивці.

Значення знаків і символів в українській вишивці Виникнення і пош ирення виш ивки губиться в глибині тисячо­ літь. У давні часи люди зображували на скелях знаки сонця, вва­ жаю чи його головним джерелом ж иття (мал. 97). Вони вірили, що якщ о сонце зійде завтра, то буде ж иття. Зображ ення знаківсимволів води та землі давало надію на родючість. Знаки вогню були знакам и небезпеки, від якої необхідно було захищ атися. Це були перш і спроби вплинути та захистити своє ж иття за до­ помогою символів. З часом, коли люди навчились оздоблювати речі виш ивкою, значення зображених на полотні символів набу­ ло нового звучання. Використовуючи знаки-символи у виш ивках на одязі та руш никах, люди вваж али, що можуть вплинути на навколиш ній світ та своє ж иття. Сукупність точок та ліній, я к і створюють окремі символи, порядок їх розташ ування, найчасті­ ше набували оберегового, захисного значення.

Мал. 97. Знаки-символи в наскельних малюнках

Б удь-які візерунки для виш ивання створювались з викорис­ танням знаків-символів, я к і зображували явищ а природи та божества, пов’язані з ними. Знаки-символи ще називають мо­ тивами-символами. З розвитком суспільства їх значення зміню ­ валось, але завж ди люди вірили, що ці символи охороняють їх від лиха, приносять щ астя. За зовніш нім виглядом мотиви-символи, я к і зустрічаються на виш итих виробах, бувають: геометричні, рослинні, зооморфні (зображення тварин) й антропоморфні (зо­ браження людини). Оздоблення виробів вишивкою

65

•

•

••

•и

•

Види знаків-символів в українській вишивці

Сьогодні дослідники нараховують десятки символів. Перш і з них мали геометричну форму. Найпош иреніш і серед них такі: - символи Сонця. У християнстві прямий хрест — це святий знак, яким церква все починає, благословляє і освячує; ----------- - пряма горизонтальна лінія, смуга означає землю. Го­ ризонталь поділяє простір навпіл; - горизонтальна хвиляста лінія — вода;

О

- вертикальні хвилясті лінії, я к і зображують дощ;

й !0* ЖХ<8>0

- трикутники символізують гори; - ромб та квадрат зображують Землю, вважаю ться знаками благополуччя, матеріального достатку; - ромб перехрещений — символ родючості, плодючості; засіяне поле; - косий хрест — уособлення жіночого начала; - подвійний хрест , або восьмипроменева зірка — символ об’єдн ан н я двох начал: чоловічого та ж ін о ­ чого; - ладинець — походить від символу сонця та подвійного хреста і символізує любов, гармонію і щ астя в сім’ї; - зоря — символізує кругообіг у світі, зміну пір року; - рижик — символ працелюбності.

П риклади використання символів косого, прямого та подвій­ ного хреста в орнаментах виш ивок подано на малюнку 98.

М а л . 98. Узори з використанням геометричних символів

66

Розділ 2

У багатьох сучасних виш ивках використовують зображення рослин, я к і для українців мають так само символічне значення. Здавна люди помічали особливі властивості деяких рослин і так само надавали їх зображенню символічне та оберегове значення. Н айхаракт ерніш і для України є т акі рослинні мотиви-символи: барвінок, калина, лілія та ін. Барвінок — символ радісної ж иттєвої сили, вічності буття, провісник весни (мал. 99).

Мал. 99. Зображення барвінку на вишитих виробах

Ще один символ України — «калина» здавна вваж ається сим­ волом українського роду. Крім цього, він символізує ж іночу к р а­ су, береже неперервність ж иття і роду українців (мал. 100).

Мал. 100. Зображення калини в орнаменті

Л ілея (мал. 101) є символом повнокровного земного ж иття, його чистоти та досконалості. Найбільш пош иреним символом в усіх регіонах України було Дерево життя (мал. 102) або Світове дерево, композиція якого складається з трьох частин: коріння, стовбуру та крони. Оздоблення виробів вишивкою

67

Мал. 101. Зображення лілеї в орнаменті

Мал. 102. Дерево життя на рушниках

Коріння — символізує світ предків, яки й захищ ає рід. Саме коріння відображає ж иття пращ урів, без як и х не існувало б нас. Коріння розвивається в могутній стовбур (вісь Всесвіт у), спря­ мований угору, що символізує земний світ. К вітки на дереві — сьогоденне людське ж иття, а бруньки — зародки, я к і продовжать рід. Верхня частина — крона — є символом небесної сили, до якої часто зверталися люди. У виш ивці пош ирені не тільки геометричні та рослинні симво­ ли, а й антропоморфні (зображення людини). Важливим завжди був символ — ж іноча фігура (мал. 103). Найчастіш е цей знак має вигляд людини з піднятими догори руками і символізує богиню Землі, Матір усього живого.

М а л . 103. Ж іноча фігура в орнаменті

68

Розділ 2

До мотивів-символів тваринного світ у (зооморфних) відно­ сять, н апри клад, такі: вуж , л астівка, сова, к ін ь, заєць, орел, півень та ін. Орел (мал. 104) — уособлення мудрості, символ Творця.

Мал. 104. Символ орла

П івень (мал. 105) — провісник світла й нового дня, від якого тікаю ть темрява та зло — символ стихії вогню.

Мал. 105. Зображення півня на вишивці

Вивчення особливостей народної виш ивки дає мож ливість від­ чути глибину та силу її невичерпного дж ерела, допомагає знайти правильний напрям при створенні власних робіт.

■ ■

1.

2.

3.

4.

Які геометричні знаки-символи ти знаєш? Які знаки-символи, крім геометричних, використовують у вишивці? Що символізує калина у вишивці? Яку спільну назву мають символи, зображені на малюнку (див. с.70)?

Оздоблення виробів вишивкою

69

ІШ

ОМ

70

Роздивіться на поданому нижче малюнку подібні символи. Оберіть для них назви: волові очі, млин, восьмиріжка, зірка, гребінці, яблучко. Обго­ воріть та поясніть ваш вибір.

1 Спробуй разом з дорослими відшукати старовинні вишиті вироби, які, можливо, зберігаються у вашій родині, або скористайтеся пошуком в Інтернеті. Уважно роздивись їх символіку, коротко опиши досліджені орнаменти та вкажи значення знаків-символів, скориставшись інфор­ мацією, поданою у параграфі.

2. У літературних джерелах відшукай та запиши у зошит коротенькі вірші або рядки з пісень, у яких розкривається значення знаків-символів на­ родної вишивки.

Розділ 2

§6. ОСНОВИ ПОБУДОВИ КОМПОЗИЦІЇ У ВИШИВЦІ 1. Композиційні прийоми побудови орнаментів.

2. Поняття про орнамент, рапорт орнаменту.

3. Види орнаментів.

4. Розробка композиції вишивки.

5. Колір в українській народній вишивці.

6. Кольорове поєднання у вишивці.

7. Поняття про стилізацію.

8. Ескіз для вишивання виробу.

Композиційні прииоми побудови орнаментів Нині виш ивка розглядається я к важ лива худож ня цінність, що виконує численні ф ункції — естетичну, пізнавальну, комуні­ каційну. Це показовий вид мистецтва, яки й зберіг, доніс до нас і стверджує подальш ий розвиток орнаментальної графічної ж иво­ писної культури народу. У виш ивці своєрідними засобами передається прагнення лю ­ дини возвеличити те, що її оточує, чим вона ж иве. Це і рослин­ ний світ, земля і небо, усе те прекрасне, що створене працею людини і передане у виш ивці образною мовою узагальнення, знакування, що зберігається я к вселюдська пам ’ять про історію, землю, природу. Художня якість виш ивки великою мірою залеж ить від компо­ зиції вишитого виробу.

Н

.К омпозиція (від лат. Compositio — складання, з ’єднання) — це творче поєднання різних елементів (мотивів) узору в єди­ не ціле та розташ ування їх на виробі. Ці елементи повинні бути однакові за змістом, кольором та формою.

Композиції виш ивки особливо властиві орнаментальність, рит мічність,рівновага, пропорційність будови. Композиція малю нка для виш ивання залеж ить від призна­ чення, форми оздоблюваного виробу, якості матеріалу. Не варто оздоблювати легкі тканини важкою , щільною виш ивкою. Узор виш ивки повинен відповідати виду переплетення ниток і роду во­ локон тканини, а сама виш ивка — художнім вимогам до даного виробу. Вона не повинна заваж ати під час його практичного ви­ користання і водночас має робити виріб гарним. Кожен виріб по­ требує свого особливого композиційного виріш ення. Оздоблення виробів вишивкою

71

Поняття про орнамент, рапорт орнаменту З попереднього параграфа тобі відомо, що давня людина, як а ж ила в тісному зв’язк у з природою, використовувала несклад­ ні знаки-символи. З часом окремі символи-мотиви поєднували­ ся з інш ими формами, утворюючи узори. Кож на виш ивальниця досконало володіла «мовою» знакового письма, поєднувала їх із особистими почуттями й помислами у своїй роботі, надавала ви­ ш ивці оберегове значення як для самої себе, так і для коханого чоловіка чи дитини. Так виник орнамент — візерунок, побудований на ритмічно­ му повторенні й чергуванні окремих елементів узору або їх груп. Н айменш а частина орнаменту, я к а ритмічно повторюється, має назву рапорт орнам ент у (мал. 106).

Мал. 106. Рапорт орнаменту

Н

Орнамент (від лат. ornamentum — прикраш ати) — візеру­ нок або узор, побудований на ритмічному повторенні геоме­ тричних елементів, стилізованих тваринних чи рослинних мотивів.

Види орнаментів Орнаментальні мотиви українських виш ивок мають історич­ ну традицію, а їх образи створені на спостереженні за місцевими флорою та фауною. За мотивами для української виш ивки най­ більш характерними є такі орнаменти (мал. 107): а — геометричний орнамент, яки й складається з геометрич­ них елементів (мотивів) — кіл, трикутників, ромбів, кривульок, ліній, хрестів; б — рослинний орнамент, яки й складається зі спрощеного зо­ браження рослинних мотивів — квіток, листя, дерев; в — зооморфний орнамент, яки й поєднує зображення птахів, тварин тощо; г — антропоморфний орнамент, яки й складається зі спроще­ них зображень людей.

72

Розділ 2

а

б

в

г Мал. 107. Традиційні види орнаментів

Досить часто в орнаменті геометричні форми поєднуються з мотивами природи. Рослинні мотиви зображують я к поєднання геометричних форм (ліній, трикутників, кругів тощо.) Такий ор­ намент називають рослинно-геомет ризованим (мал. 108).

Мал. 108. Рослинно-геометризований орнамент

Щоб скласти візерунок орнаменту, дотримуються симет рїі. Але іноді мотиви у візерунку несиметричні. Такий візерунок на­ зивають асиметричним (мал. 109). Оздоблення виробів вишивкою

73

а

б

Мал. 109. Візерунки: а — симетричний; б — асиметричний

О рнаментом мож е бути п р и кр аш ен а вся поверхн я пред­ м ета (н ап р и кл ад , к и л и м ) або його ч асти н а (край серветки , скатер ти н и , середина чи кути наволочки ), окрем і орн ам ен ­ тал ьн і м отиви м ож уть бути р о зки д ан і по поверхні виробу (покри вал о ). Залеж но від композиційного розміщ ення узорів на виробі орнамент буває: • стрічковий — у вигляді прямої чи криволінійної орнамен­ тальної смуж ки, що прикраш ає середину виробу або обрамляє його краї; •сітчастий — вся поверхня виробу заповнена узором; •центральний, або розетковий — окремі елементи орнамен­ ту, вписані в квадрат, коло, ромб або багатокутник, розміщ ені у цент рі виробу. При створенні малю нка для виш ивки худож ник робить зам а­ льовки з натури, а потім упроваджує їх в орнамент та різні орна­ ментальні композиції. Приступаючи до виконання роботи, спочатку треба продумати його художнє виріш ення в цілому, після цього визначити розта­ ш ування візерунка на площ ині, окремих його частин, пропорції елементів, використання кольорової гами, тобто все, що входить у поняття композиції. Д ля виш ивки рекомендується використовувати зразки на­ родних візерунків і малю нки, створені худож никам и. Окремі частини малю нків мож на комбінувати по-своєму, а ще ц ік ав і­ ше, самим придумати візерунки, їх розташ ування на поверхні вироб у.

74

Розділ 2

Розробка композиції вишивки Під час створення композиції виш ивки слід дотримуватися та­ ких правил: 1. Деталі орнаменту повинні відповідати основній темі ви­ ш ивки.

2. Розмір орнаменту необхідно добирати відповідно до площі тканини для виш ивки, повністю або частково повторювати її кон­ тури.

3. Д ля побудови композиції виш ивки слід знайти композицій­ ний центр, тобто визначити ту частину виробу, як а привертатиме найбільш у увагу.

4. Дотримуватися пропорційності — визначеного співвідно­ ш ення різних елементів м іж собою і виробом у цілому.

5. Будувати візерунок, дотримуючись правила симетрії.

6. Створювати ритм композиції — чергування однакових орна­ ментальних мотивів.

7. Композиція повинна відповідати призначенню і формі оздо­ блюваного виробу та якості матеріалу. Не мож на оздоблювати легкі тканини важкою , щільною виш ивкою.

8. Візерунок виш ивки має відповідати виду переплетення ни­ ток і роду волокон тканини, а сама виш ивка — художнім вимо­ гам до певного виробу.

Колір в українській народній вишивці Вироби, оздоблені українською народною вишивкою, дуже різ­ номанітні й гармонійні за поєднанням кольорів. Колір у народній виш ивці має символічне значення. Традиційними в українській виш ивці є червоний, чорний та білий кольори. Досить часто зустрі­ чається синій, зелений та жовтий, рідко фіолетовий, золотий. Вваж ається, що червоний колір — це колір життя, сонця, здоров’я, крові. Тому він і переваж ає у народних виш ивках. Ч ор­ ний у противагу червоному нагадує про сум, але це і колір землі. Однозначного тлумачення символіки кольору в народній виш ив­ ці немає. Адже і святкові вироби часто виш ивали в різних місце­ востях чорними нитками. Кожному народові, кож ній місцевості властиві не тільки орнаментальні традиції, а й особливі кольорові поєднання. Ко­ лорит узору, тобто багатство та характер кольорових відтінків, об’єднаних в один основний тон, може бути візитною карткою усього регіону або окремого села. Оздоблення виробів вишивкою

75

Кольорове поєднання у вишивці Загальне враж ення від композиції виш ивки багато в чому за­ леж ить від кольорової гами ниток. П оєднання кольорів та їх від­ тінків відіграє дуж е важ ли ву роль у всіх видах народної твор­ чості. К олір — це визначальний засіб виш ивки. Він виконує головну роль у створенні декоративного виробу. Трьома основними пер­ винними кольорами є червоний, жовтий, синій. Поєднуючи їх, отримують інш і кольори, в тому числі й кольори веселки. Гармонійне поєднання полягає у рівновазі теплих і холодних, світлих і темних відтінків. Щоб усі кольори були пов’язані між собою та з тлом виробу, необхідно засвоїти основні закони роботи з кольорами. Усі кольори поєднані у кольоровий спектр. Спектр — це безперервний ряд кольорів з плавним переходом від найсвітліш ого до найтемнішого — червоний, оранжевий, ж ов­ тий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий. Ц і кольори відокремлю ю ться м іж собою гамою тонів (мал. 110). Спектр мож на спостерігати в при­ роді — це поєднання фарб у веселці при проходженні променя сонця че­ рез краплю роси. К ольори поділяю ть на дві групи: 1) хроматичні, тобто кольорові, усі кольори спектра.

2) ахроматичні, або безбарвні — білий, чорний і всі відтінки сірого кольору. Х ром ат ичні кольори поділяють Мал. 110. Колірне коло (спектр) на теплі та холодні: • теплі кольори — це кольори, я к і передають відчуття тепла і сонця (червоний, оранж евий, ж овтий); •холодні — зелений, блакитний, синій, фіолетовий. У народному мистецтві ш ироко відомі однобарвні узори, тоб­ то монохромні (від гр. «монос» — один, єдиний), і поліхромні (від гр. «полі» — багато) узори (мал. 111). П оєднання кольорів може бути контрастним або тональ­ ним.

76

Розділ 2

а

б

Мал. 111. Монохромні (а) та поліхромні (б) узори

К онт раст не поєднання — це поєднання двох кольорів, з я к и х один світлий, а другий темний. Завж ди красиві конт­ растні поєднання чорного з червоним (мал. 112), червоного із сірим, коричневого з рож евим тощо. Тональне поєднання — це м ’я к и й перехід кольорів від світлого до темного.

Мал. 112. Поєднання контрастних кольорів

Оптимальна колористична побудова виш ивок в основному за­ леж ить від врівноваження холодних і теплих кольорів та їх від­ тінків. Теплі кольори наближають елементи композиції до глядача, а холодні — віддаляю ть. Н айбільш у здатність зорово на­ ближ ати має жовтий колір, віддаляти — синій. Однаковий узор може виглядати по-іншому і створювати нове враж ення, якщ о змінити кольорову гаму. Орнамент у такому разі може мати яскраве чи бліде, радісне чи сумне звучання. Оздоблення виробів вишивкою

77

Щоб отримати найбільш гармонійне поєднання кольорів у ви­ ш ивці, необхідно знати їх властивості. У таблиці 3 наведено при­ клади гармонійного поєднання кольорів. Таблиця 3 Гармонійне поєднання кольорів О с н о в н и й ко л ір

Червоний Синій Жовтий Зелений Фіолетовий

Д о п о м іж н и й ко л ір

Чорний, жовтий, сірий, коричневий, бежевий, синій, білий Сірий,блакитний, бежевий,коричневий, жовтий,червоний Коричневий, чорний, бежевий, червоний, сірий, блакитний, синій, зелений, фіолетовий Жовтий, сірий, чорний, коричневий, помаранчевий Бузковий, бежевий, рожевий, сірий, помаранчевий, чорний

Гармонійне поєднання усіх кольорів виш ивки є обов’язковим. Яке поєднання кращ е зробити, виріш ує сама виш ивальниця, вра­ ховуючи при значенн я виш итого виробу. Вибираю чи кольори для ви ш и вки , слід брати до уваги колір фону та окремих частин малю нка.

Поняття про стилізацію Типовою рисою вишитого орнаменту є його стилізоване трак­ тування. С т илізація — це творча переробка форм реального світу з найбільш им художнім узагальненням. Д ля відтворення у виш ивці краси й гармонії природних форм навколиш нього середовища треба знати прийоми стилізації (мал. 113).

Д ля стилізації спочатку виконують натуральні замальовки та етюди, в як и х передаються найхарактерніш і риси об’єкта зобра­ ж ення, а потім послідовно спрощують їх загальні природні обра78

Розділ 2

зи, наближаючи до геометричних форм, або стилізують декора­ тивну форму в технічний малюнок (мал. 114).

Мал. 114. Стилізація декоративної форми в технічний малюнок

Стилізуючи декоративну форму в технічний малюнок, слід приділяти особливу увагу узагальненню природних форм, ви яв­ ленню їхніх конструкційних особливостей, тобто визначенню гео­ метричної форми і правильному вибору техніки самої виш ивки.

Ескіз для вишивання виробу Перш ніж приступити до виш ивання виробу, слід розробити ескіз візерунка для виш ивання. З 5-го класу тобі відомо поняття ескізу та як його розробляти для аплікації. Основні правила ви­ конання ескізу для виш ивання виробу такі самі, але існують дея­ к і відмінності.

Н

Ескіз — це малюнок, виконаний від руки, без застосування креслярського приладдя з дотриманням на око пропорцій м іж частинами предмета.

Н а художньому ескізі передається загальна форма предмета, колір, вид оздоблення тощо. Ескіз має відповідати призначенню виробу, бути чітким і виразним. Розмір зображення на ескізі за­ леж ить від розміру і складності виробу. У виш ивці ескізи розробляють для виш ивання виробів вільни­ ми швами. У цьому разі ескіз виконується у такій послідовності (мал. 115): 1. Уважно роздивитися предмет зображення.

2. За допомогою олівця та, дотримуючись пропорцій, замалю ­ вати предмет.

3. Дібрати кольори відповідно до обраної композиції, призна­ чення, форми виробу та стилізації. Оздоблення виробів вишивкою

79

1

2 Мал. 115. Послідовність виконання ескізу

Д ля виш ивання лічильними швами розробляють схеми для виш ивання.

Н

Схема — це візерунок, сюжетний малюнок або пейзаж , роз­ кладений на окремі квадрати із зазначенням кольорів.

Схему для виш ивання мож на розробити самостійно, якщ о го­ товий малюнок розбити на квадрати та стилізувати (мал. 116 а).

Мал. 116. Схеми для вишивання лічильними швами

Крім цього, для виш ивання лічильними швами використову­ ються вже готові схеми, я к і мож на придбати в торговельній мере­ ж і (див. мал. 116 б, в). Такі схеми, як правило, супроводжуються добором кольорів, а іноді і нитками відповідного кольору. Сучасні ком п’ютерні технології дають змогу зробити автома­ тичну розкладку на квадрати та кольори будь-яких малю нків або навіть фотографій. В інформаційних дж ерелах також мож на зна­ йти готові схеми.

80

Розділ 2

П РА КТИ ЧН А РОБОТА Розробка ескізу вишивки М ат еріали та інст румент и: кольорові олівці, простий олі­ вець, аркуш паперу, ж урнали з візерунками, виш иті вироби. П ослідовніст ь виконання роботи 1.

2.

3.

4.

5.

6.

Переглянути ж урнали з візерунками. Проаналізувати кольорову гаму виш итих виробів. Виконати ескіз обраного візерунка. Виконати вправи на поєднання кольорів. Дібрати кольори до відповідного ескізу. Розфарбувати ескіз (див. мал).

К ом позиція, рапорт , ст илізація, орнамент , види орна­ мент ів, колір, поєднання кольорів, хром ат ичні та ахром а­ т ичні кольори, схема вишивання.

9 1 1. Що таке композиція?

■ ■

СІМ

2.

3.

4.

5.

6.

Що називають рапортом орнаменту? Які бувають види орнаментів? Які кольори називають хроматичними? Які кольори вважають теплими? Холодними? Як ти розумієш поняття «стилізація»?

1 Розробіть композицію для вишивання наволочки квадратної форми, використовуючи однакові візерунки, зображені на малюнку (див. с. 82). Один учень розробляє композицію з використанням стрічкового орна­ менту, а другий — центрального. Оздоблення виробів вишивкою

81

2. Порівняйте розроблені візерунки та визначте, який з них вам подоба­ ється більше.

1. Разом із дорослими роздивись вишиті вироби (які, можливо, зберіга­ ються вдома, у ваших знайомих, в музеях, у торговельній мережі, в спеціалізованій літературі, на веб-сторінках мережі Інтернет) та визна­ чте, які орнаменти на них зображено.

2. Запиши у зошит результати ваших досліджень: назви виробів та види орнаментів, вишитих на них.

§7. ПЕРЕНЕСЕННЯ ВІЗЕРУНКА НА ТКАНИНУ 1. Збільшення та зменшення малюнка.

2. Способи перенесення малюнка на тканину.

Збільшення та зменшення малюнка Я кість оздоблення виробу виш ивкою значною мірою залеж ить від якості перенесення малю нка на тканину. Щоб виш итий виріб виглядав гарно, треба правильно дібрати розмір малюнка виш ив­ ки. Малюнок має бути і не надто великим, і не зовсім маленьким на площ ині виробу. Якщ о малюнок необхідно збільшити, його розграфлюють на дрібні квадрати (мал. 117 а). Точність малю нка буде залеж ати від розміру клітинок. Чим вони менш і — тим кращ е. П ісля того як на обраний малюнок для виш ивання нанесено клітинки, беруть чистий аркуш білого паперу і наносять на ньому таку саму к іл ь­ кість клітинок, збільшуючи їх у розмірі у стільки разів (порів­ няно з оригіналом), у скільки разів треба збільш ити малюнок. У кож ну з клітинок переносять лінії, що відповідають лініям клітинок оригіналу малю нка. Таким чином отримують новий збільш ений малюнок (мал. 117 б).

82

Розділ 2

Мал. 117. Збільшення малюнка: а — малюнок-оригінал; б — збільшений малюнок

Зменшення малю нка виконується аналогічно збільшенню, але клітинки зменшують відповідно до клітинок, накреслених на оригіналі (мал. 118).

10 ]г 9 '

8 7 6 5 4 3

О

2

О 1

'З

1

(=z 1

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 а б Мал. 118. Зменшення малюнка: а — малюнок-оригінал; б — зменшений малюнок

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Сучасна копію вальна техніка дає змогу збільш ити або змен­ ш ити малюнок автоматично до бажаного розміру. Це мож на зро­ бити за допомогою ксерокопію вальних автоматів, персональних ком п’ютерів з принтером. Оздоблення виробів вишивкою

83

Способи перенесення малюнка на тканину Переносити малюнок на тканину мож на кільком а способами.

1 спосіб. Переведення м алю нка за допомогою копію вального паперу (мал. 119). Це один з найпростіш их способів, відомий тобі з 5-го класу. Візерунок з оригіна­ лу спочатку переводять на кальку добре загостреним олівцем. П і­ сля цього малюнок переводять на тканину. Тканину попередньо не­ обхідно пропрасувати на гладкій поверхні, уникаючи перекосів по нитках основи і піткання. К альку з візерунком покласти на ткан и ­ ну і прикріпити ш пилькам и. Під кальку підкласти копіювальний папір тією стороною, де нанесена фарба, до тканини і обвести візе­ Мал. 119. Переведення малюнка на тканину за допомогою рунок гострим олівцем. Баж ано копіювального паперу мати набір копіювального паперу різних кольорів. Д ля світлих тканин беруть темний копію валь­ ний папір (чорний, синій, зелений), для темних — світлий (білий, жовтий). П ісля того я к візерунок буде переведено, відколоти з одного боку ш пильки і перевірити його якість. Якщ о немає про­ пусків у зображенні малю нка, відколоти решту ш пильок і зняти кальку та копію вальний папір. Переводячи малюнок за допомогою копіювального паперу, треба пам ’ятати, що лінії візерунка не повинні бути ж ирними, інакш е тканина і нитки в процесі виконання виш ивки можуть за­ бруднитися. Тому кращ е користуватися копіювальним папером, що був у користуванні, а новий попередньо протирати сухою ва­ тою або ганчіркою. Візерунки геометричного характеру (для виш ивання лічи ль­ ними швами та ін.) мож на також переводити на тканину за допо­ могою копіювального паперу. Д ля цього товстою голкою роблять проколи міліметрового і копіювального паперу по візерунку в місцях перетинів горизонтальних і вертикальних ліній клітинки.

2 спосіб. П ереведення м алю нка на тканину припорохом (мал. 120). Візерунок переводять на кальку, рівномірно проко­ люючи лінії контуру голкою. Наколотий візерунок (трафарет) кладуть на полотно з лицьового боку, міцно закріплю ю ть його 84

Розділ 2

ш пилькам и і легенько протирають ватним тампоном, щ ільно об­ горнутим тканиною і змоченим у розчині зубного порош ку або синьки в гасі. Д ля світлих тканин використовують синьку, а для темних — зубний порошок. Потрапляю чи на полотно через діроч­ ки, порошкові точки залиш аю ть відбитки по контуру малюнка, яки й пізніш е обводять кольоровим олівцем. Тонкий слід малю н­ к а на тканині називають «припорох» (мал. 120).

Мал. 120. Копіювання способом припороху: а — оригінал; б — копія на тканині

П РА КТИ ЧН А РОБОТА &

Збільшення малюнка

Інст рум ент и та мат еріали: аркуш паперу з малюнком, чистий аркуш паперу (для збільш ення малю нка), лінійка, олі­ вець. П ослідовніст ь виконання роботи 1. Підготовлений малюнок розграфити на клітинки однакового розміру.

2. На чистому аркуш і паперу виконати сітку зі збільшеними к лі­ тинками необхідного розміру.

3. Пронумерувати клітинки як показано на малюнку 117 (с. 83). Оздоблення виробів вишивкою

85

4. Акуратно перенести лінії малюнка з оригіналу на аркуш па­ перу для збільшення. При цьому необхідно стежити, щоб копія від­ повідала оригіналу.

5. Виконувати роботу, дотримуючись безпечних прийомів праці. *

П РА КТИ ЧН А РОБОТА Перенесення малюнка на тканину за допомогою копіювального паперу

Інст рум ент и та мат еріали: калька, олівець, копіювальний папір, світла тканина, ш пильки. П ослідовніст ь виконання роботи 1. Перевести на кальку малюнок для виш ивки.

2. Розмістити кальку на тканині у відповідному місці. Якщо ви­ ш ивка повинна бути по центру виробу, то сумістити точно центр ма­ люнка на кальці з центром виробу.

3. За допомогою ш пильок прикріпити кальку до тканини за верхній край.

4. Відгорнути кальку вгору і покласти на тканину копіювальний папір пофарбованою стороною до тканини.

5. Розправити кальку і прикріпити ш пильками її ниж ній край до тканини.

6. Обвести контур малю нка олівцем.

7. Зняти ш пильки, я к і кріплять кальку знизу. П ідняти обереж­ но кальку і копіювальний папір. Перевірити якість переведеного малюнка.

8. Якщо малюнок переведено повністю і якісно, зняти решту шпильок. Якщо є пропуски в зображенні або малюнок на якійсь ді­ лянці не видно, перевести ще раз ці елементи.

9. Виконувати роботу, дотримуючись безпечних прийомів праці. Збільш ення малю нка, зменш ення малю нка, перенесення малю нка на т канину.

9 1 1. Назви способи перенесення малюнка на тканину.

■ ■

86

2. Які інструменти та матеріали необхідні для перенесення малюнка на тканину?

3. Для яких тканин використовують світлий копіювальний папір? Розділ 2

4. У яких випадках малюнок для вишивки необхідно збільшувати, а в яких зменшувати?

5. На які тканини переводять малюнок олівцем без копіювального папе­ ру? Вибери відповідь: а) м’які; б) білі і м’які; в) світлі і прозорі; г) ворсові; д) тонкі і щільні.

§8. ВИБІР ВИРОБУ ДЛЯ ВИГОТОВЛЕННЯ 1. Вибір виробу для оздоблення вишивкою.

2. Вибір візерунка для вишивання.

3. Розміщення візерунка на тканині.

Вибір виробу для оздоблення вишивкою Я к тобі відомо, традиційно виш ивка використовувалася для оздоблення предметів інтер’єру та одягу. І нині оздоблення виро­ бів виш ивкою популярне. Про це свідчать колекції сучасних віт­ чизняних та зарубіж них дизайнерів. Але слід пам ’ятати, що не кож ний виріб мож на оздобити ви­ шивкою. Вибір виробу для виш ивання залеж ить від його призна­ чення, фактури тканини тощо. Н априклад, не варто виш ивати по тканині, на я к ій уже є малюнок, — тканий або друкований. Обираючи виріб для виш ивання, необхідно звернути увагу на доцільність його оздоблення вишивкою, спосіб догляду за гото­ вим виробом, наявність відповідних матеріалів для роботи. Важливо ретельно добирати виріб для виш ивання, тому що за неправильного вибору мож на витратити багато часу на оздоблен­ ня та не мати можливості його використовувати через невідповід­ ність оздоблення й призначення. Починати вчитися виш ивати доцільно з нескладних виро­ бів: руш ничків (стирник, утирач), серветок, торбинок для трав (соше), прихваток, наволочок та ін. І тільки після того я к опану­ єш мистецтво виш ивки, мож на приступати до оздоблення більш складних виробів.

Вибір візерунка для вишивання Обираючи малюнок для оздоблення одягу, необхідно врахову­ вати вид одягу та його призначення. Оздоблюючи одяг виш ивкою, слід п ам ’ятати: 1. Вбрання, виготовлене з легкого матеріалу, повинно бути прикраш ене легкою вишивкою; виш ивати такий одяг треба тон­ кими ниткам и. Оздоблення виробів вишивкою

87

2. П рикраш аю чи вишивкою дитячий одяг, варто добирати такі візерунки, я к і будуть близькі та звичні для дитини (мотиви з казок, мультфільмів тощо) (мал. 121).

Мал. 121. Дитячий одяг, оздоблений вишивкою

3. Обираючи візерунки, слід пам ’ятати, що на виробі не по­ винно бути занадто багато виш ивки.

4. Добираючи кольори для виш ивки, враховувати вікові осо­ бливості майбутнього господаря даного виробу.

5. Колір фону не повинен бути яскравіш им , насиченіш им, ніж сам візерунок. Оформляючи предмети для облаш тування оселі, необхідно звертати велику увагу на кольорову гаму стін, ш палер, меблів, стилістику кімнати та її освітленість. Тут майж е все залеж ить від самої виш ивальниці, від її смаку, дизайнерських поглядів та сти­ лістичних уподобань. Малюнок для виш ивки обирають залежно від призначення ви­ робу, його форми, тканини. Н априклад, для оздоблення обрядо­ вих руш ників зазвичай обирають рослинні або геометричні орна­ менти; для оздоблення серветок, скатертин, кухонних руш ників варто добирати малю нки столового посуду, овочів, ягід, рослинні орнаменти; для оздоблення одягу для дорослих використовують геометричні та рослинні орнаменти; дитячий одяг гарно прикра­ сять малюнки іграш ок, виш иті літери; для картин чи панно піді­ йдуть малю нки квітів, тварин, пейзаж тощо; постільну білизну мож на прикрасити виш итими квітами.

Розміщення візерунка на виробі П ісля того як обрано виріб для оздоблення виш ивкою, візеру­ нок та кольорову гаму, необхідно намітити місце розташ ування візерунка на тканині. Візерунок на різних виробах мож на розмі­ щ увати по-різному.

88

Розділ 2

Часто вздовж краю скатертини або серветки виконують ві­ зерунок у вигляді смуж ки. Такі смуж ки можуть поділяти пло­ щ ину виробу на квадрати або прямокутники, у як и х виш ивають основний візерунок. Візерунок може бути розташ ований у центрі виробу або тільки по кутах (мал. 122а). На руш никах візерунки розміщують по краю і посередині виробу (мал. 122б), на наволоч­ ках - у кутах або по краях виробу (мал. 122в).

а

б

в Мал. 122. Розміщення візерунка на виробах: а — серветках; б — рушниках; в — наволочках Оздоблення виробів вишивкою

89

Перш ніж переводити візерунок на тканину, потрібно вирів­ няти її по нитці основи і піткання. Щоб вирівняти краї тканини, треба висмикнути крайню нитку і по її сліду відрізати зайву тк а­ нину. Ш ирину і довжину виробу намічають так само. Я кщ о візерунок буде розміщ уватися в центрі виробу, то необхідно намітити його середину. Д ля цього за допомогою лін ій ­ ки і простого олівця з виворітного боку тканини посередині провести дві взаємоперпендикулярні прям і лінії, я к і пересі­ чуться в центрі виробу (мал. 123). Їх треба Мал. 123. Розмічання центра виробу прошити швом «уперед голкою». Н итку слід добирати таку, щоб її було видно на тканині: для білої варто дібрати нитку блакитного або рожевого кольору, а для темної — білого або сірого кольору. Щоб малюнок був точно по центру виробу, потрібно обов’я з ­ ково позначити на тканині і на малю нку точки центра виш ивки і сумістити їх. Якщ о виш ивка має бути вздовж країв виробу або в кутах виробу, не слід розташ овувати малюнок дуже близько до країв. Необхідно залиш ити місце для обробки краю виробу — не менше 3 см. Ф акт ура тканини, центр виробу, ширина і довжина ви­ робу.

9 1 1. Які вироби можна оздобити вишивкою?

■ ■

2.

3.

4.

5.

На що треба звертати увагу, обираючи виріб для оздоблення вишивкою? Які чинники впливають на вибір візерунка для вишивки? Що необхідно враховувати при оздобленні одягу? Як можна розмістити візерунок на скатертині?

Запропонуйте композиційне вирішення для вишивання серветок предШ і ставлених форм:

Роздивись разом із дорослими вироби, оздоблені вишивкою; проаналі­ зуйте доцільність розміщення вишитих візерунків.

90

Розділ 2

§9. ВИДИ ВИШИВАЛЬНИХ ТЕХНІК 1. Види вишивальних т ехнік та швів: поверхнево-нашивні («ш т апівка», «хрестик», «занизування» тощо) й наскріз­ ні (мережка: «одинарний прутик», «подвійний прутик», «роздільний прутик» та ін.).

2. Інструменти та пристосування для вишивання.

3. Санітарно-гігієнічні вимоги під час вишивання.

4. П равила безпечної праці при вишиванні.

5. Закріплення ниток у тканині.

Види вишивальних технік та швів В українській народній виш ивці застосовується велика к іл ь­ кість технік виш ивання. Т ехніка виш ивання може вклю чати ц і­ лий ряд виш ивальних ш вів. Усі техніки виш ивання поділяю ть на поверхнево-нашивні (глухі) (мал. 124) та наскрізні (ажурні) (мал. 125).

а

ґ б

в

д

г е Мал. 124. Узори, вишиті поверхнево-нашивними техніками: а — шов «качалочки»; б — низь (низинка); в — штапівка; г — хрестик; ґ — поверхниця; д — заволікання; е — занизування Оздоблення виробів вишивкою

91

Н азва поверхнево-нашивних технік пояснюється способами виконання їх, тобто виш ивання на поверхні тканини. До них на­ леж ить дуже велика група ш вів, серед яких: штапівка, козлик, оксамитовий шов, хрестик прямий та хрестик косий, качалочки, лічильна гладь, заволікання, занизування, низь, ретязь, набирування та ін. (див. мал. 124). Н аскрізні техніки виконують на попередньо прорідженій т к а ­ нині полотняного переплетення. Ц і техніки характеризую ться тим, що нитки горизонтального напрям ку підрізаю ть і витягу­ ють, а вертикального — збирають голкою в пучки й обкручують виш ивальними нитками. При цьому утворюються певні узори. До цієї групи швів відносять усі види мережок (див. мал. 125 а) та змережувальні шви (див. мал. 125 б), а також мережки плетен­ ням по тканині (мал. 126).

Одинарний прутик

Павучками

Змережування «пшеничка» Подвійний прутик

Роздвоєний прутик

Петлева

Ляхівка

Покутська

Квадратиками

Змережування Покуття

а б Мал. 125. Види простих мережок (а) та змережування (б)

З а способом виконання техніки поділяю ть на вільні та лічиль­ ні. Вільні техніки виш ивання виконують за заздалегідь наміче­ ними контурами узорів, при цьому змінюється довж ина стібків. Виконуючи лічильні шви, точно рахують кількість ниток ткан и ­ ни. Тому для виконання вільних ш вів мож на використовувати будь-яку тканину, а для лічильних — тканину полотняного пере­ плетення або спеціальну тканину для виш ивання — канву.

92

Розділ 2

Мал. 126. Види мережок плетенням (чисні мережки)

Техніки виш ивання є однобічні й двобічні. Однобічні утворю­ ють візерунок лиш е з лицьового боку виробу, а з виворітного бу­ дуть видимими лиш е окремі стібки та переходи ниток. До таких швів належ ать: хрестик, тамбурний шов, верхоплут, кручений шов, городоцький шов (мал. 127).

а Мал. 127. Приклади однобічних швів: а

б тамбурний, б — городоцький

У двобічних технік узор майже однаковий з обох боків ткан и ­ ни: ш тапівка, коса та пряма гладь (лиш тва), двобічний хрестик, руш никові шви (мал. 128).

Мал. 128. Вироби, вишиті двобічними рушниковими швами Оздоблення виробів вишивкою

93

Інструменти та пристосування для вишивання Голки для виш ивання добирають різної товщини і довжини (необхідно мати 6 -7 ш т.) відповідно до щ ільності та товщини т к а ­ нини (мал. 129). Залеж но від товщини випускають голоки 12 но­ мерів. Найтонш а голка — №1, найтовщ а — № 12.

• Тонкими голками виш ивають на м аркізеті, батисті і тонко­ му полотні; • голками середньої товщини і довжини — на льняних та ба­ вовняних тканинах; • товстими голками — на грубій тканині. Виш ивати зручно голкою з видовженим вуш ком, у яке легко втягується нитка, складена в к іл ька разів. Голки мають бути не дуже гострими, щоб не пош коджувати тканину, а для окремих технік виш ивання необхідні голки із закругленим вістрям.

д

Мал. 129. Інструменти та пристосування для вишивання: а — п’яльці; б — наперсток; в — різець, призначений для переведення малюнка на кальку; г — голки; ґ — шпильки; д — кілочок; е — сантиметрова стрічка; є — виколка; ж — нитки; з — ножиці

Н ож иці — інструмент, необхідний кож ній виш ивальниці. Їх треба мати три: • великі — для розкрою вання тканини; • середніх розмірів — для обрізування кінців ниток; • маленькі, бажано із загнутими кінцям и, — для підрізування ниток та вирізування тканини.

94

Розділ 2

П ’яльці використовують для натягування тканини, щоб було зручно виш ивати. Виготовляють їх з деревини або пластмаси круглої, овальної та квадратної форми. П ’яльці складаю ться з двох частин. На менше кільце кладуть тканину з орнаментом, на тканину накладаю ть більше кільце і затискую ть її м іж кільцям и. Якщ о тканина менш а за розмір п ’яльців, то до неї приш ивають клаптик будь-якої інш ої. П ісля закінчення виш ивання допоміж ­ ну тканину знімають. Наперсток — одне з важ ливих пристосувань для виш ивання. Його застосовують для захисту пальців від уколів голкою. Напер­ сток добирають відповідно до розміру середнього пальця правої (або лівої для шульги) руки так, щоб він і не був великим, і не стис­ кував палець. Крім того, кож на виш ивальниця наперсток добирає індивідуально. Н айкращ ими є наперстки з нержавіючої сталі.

Це цікаво На малю нку 130 зображена виставка наперстків у Центрі української культури та мистецтва в м. Києві, я к а налічує декілька сотень екземплярів з різних куточків світу, різних за матеріалами та періодом існування.

Мал. 130. Види наперстків

Під час виш ивання голку тримають великим і вказівним паль­ цями правої руки так, щоб вуш ко голки впиралось у наперсток. Голку вводять у тканину у визначеному місці, натискую чи звер­ ху наперстком. П ’яльці з тканиною під час виш ивання підтриму­ ють пальцям и лівої руки. В иколка — металеве або дерев’яне ш ило, яке застосовують для утворення дірок у тканині під час виконання деяких ш вів, наприклад «солов’їні вічка». Оздоблення виробів вишивкою

95

Кілочок — пристрій для вирівню вання куточків серветок і скатертин, видалення зайвих ниток. Виготовляють з металу, пластмаси, з кістки. С антиметрова стрічка використовується для визначення точ­ них розмірів виш ивки на тканині. К алька — прозорий папір (паперова калька) або тонка ткан и ­ на (полотняна калька) для знімання копій з малю нків та узорів. К опію вальний папір, ш аблони необхідні для перенесення м а­ лю нка на тканину. Ш пильки потрібні для приколю вання кальки та копію вально­ го паперу до тканини під час роботи.

Санітарно-гігієнічні вимоги під час вишивання 1. П риміщ ення, у яком у виш ивають, має бути світлим, при­ браним, провітреним.

2. Під час виш ивання стіл повинен бути чистим, а руки ста­ ранно вимиті, щоб виш ивана річ не забруднилась.

3. Сидіти під час виш ивання треба рівно, ледь схиливш ись над роботою. Стілець повинен мати зручну для сидіння спинку. Під ноги бажано ставити маленький стільчик або підставку так, щоб кут м іж стегном і гомілкою був прямим. Руки в л ік тях мо­ ж уть бути зігнуті, л ік ті — звисати з краю столу, кисті рук л еж а­ ти на столі (мал. 131). Неправильна поза під час виш ивання часто призводить до короткозорості й захворю вання дихальних органів працюючого, викривлення хребта. Крім того, неправильне поло­ ж ення тулуба і рук під час ручного ш иття викликає втому, почут­ тя незадоволення.

Мал. 131. Правильна поза під час вишивання

96

Розділ 2

4. Робоче місце вишивальниці повинно добре освітлюватися. Найкраще вишивати при денному світлі. Місце для роботи треба ви­ бирати так, щоб світло падало прямо або з лівого боку. Якщо світ­ ло падає справа — тінь від руки зменшує освітленість вишивальної поверхні. Не можна тримати виш ивку близько біля очей, бо це при­ зводить до швидкого стомлювання очей і розвитку короткозорості. Найкращою вважається відстань від очей до роботи 30-40 см.

5. Під час виш ивання необхідно через кож ні 2 0 -2 5 хвилин відпочивати 3 -5 хв, переводячи очі на предмети іншого кольору, відмінного від кольору виш ивки.

6. Д еякі види швів, наприклад, «хрестик», декоративні шви, ме­ режки, краще і зручніше виконувати без п ’яльців. Положення рук вишивальниці в цьому випадку повинно бути таким: великий і вка­ зівний палець правої (лівої) руки тримають голку, робота міститься в лівій (правій) руці на вказівному, середньому і підмізинному паль­ ці, а великий палець і мізинець притримують тканину (мал. 132 а). На п ’яльцях треба вишивати двома руками. Якщо круглі п ’яльці з гвинтом, то їх можна закріпити на столі. Права рука роз­ міщена зверху п ’яльців (мал. 132 б), на лицьовому боці виш ивки, ліва — під п ’яльцям и (з вивороту).

а Мал. 132. Прийоми вишивання: а — вишивання без п’яльців; б — вишивання з п’яльцями

Правила безпечної праці під час вишивання 1. Обережно користуватись інструментами.

2. Під час роботи не вколювати голку в одяг та не залиш ати її на робочому місці. Оздоблення виробів вишивкою

97

3. Голки зберігати в гольнику або спеціальній коробочці.

4. Голкою працювати обережно, не залиш ати її без нитки (з ниткою її легш е знайти, якщ о вона загубиться).

5. Вишивати треба обов’язково з наперстком.

6. Не відкуш увати нитку зубами, а відрізати нож ицями.

7. Н ож иці тримати на робочому місці з зімкненими лезами, передавати теж зімкненими лезами, кільцям и вперед.

8. Ні в яком у разі не брати в рот нитку, голку, тканину.

Закріплення ниток у тканині Закріплення нитки на початку роботи має велике значення, оскільки для якісної виш ивки дуже важ лива акуратність. Основ­ ним правилом у створенні акуратної й ідеальної виш ивки здавна була відсутність вузликів при закріпленні нитки. Тому під час вишивання виробу не можна закріплю вати нитку вузликом. Ви­ ворітний бік виробу, так само я к і лицьовий має виглядати охай­ ним. Виняток можуть становити лиш е особливі випадки, напри­ клад ізольовані хрестики, але і в цьому разі мож на заправити нитку з вивороту під стібки, розміщ ені поруч. Вузлики не реко­ мендується робити тому, що: • вони можуть бути причиною появи горбиків на поверхні ро­ боти під час волого-теплової обробки; • нитка може чіплятися за вузлики під час виш ивання; • вузлики можуть призвести до деформації тканини; • під час прання вузлики легко розв’язую ться.

• за необхідності розплутати нитку, це набагато складніш е зробити, якщ о виворіт рясніє вузликами. Н авчитися закріплю вати нитку без вузликів не складно. Варі­ антів закріплення нитки без вузликів досить багато, і ти зможеш дібрати для себе зручний спосіб для виш ивання. Розглянемо дея­ к і способи закріплення нитки на тканині без вузлика.

1. Закріплення робочої нитки в нитки піт кання (мал. 133 а). Д ля виконання закріпки в нитки піткання на лицьовому боці роботи вводять голку під дві нитки піткання і протягують під ними нитку, залиш аю чи невеликий кін чи к. Знову виводять гол­ ку під ті самі дві нитки піткання і витягую ть робочу нитку так, щоб вона захопила свій кінчик під нитками піткання тканини. Витягнувш и нитку повністю, затягую ть її трохи сильніш е зви­ чайного, щоб закріпити кін чи к. Перш ий стібок необхідно зроби98

Розділ 2

ти таким чином, щоб голка проколола тканину вертикально звер­ ху вниз. Д алі виконують роботу в обраній техніці.

а б Мал. 133. Закріплення робочої нитки в нитки піткання (а) та в нитки основи (б)

2. Закріплення робочої нитки в нитки основи (мал. 133 б). У нитках основи робоча нитка закріплю ється з лицьового боку тканини. Н а лицьовому боці роботи вводять голку під дві нитки осно­ ви. Витягують голку і протягують нитку під нитками основи так, щоб захопленим залиш ився тільки кінчик. Знову вводять голку під нитки основи і протягують під ними, щоб кінчик потрапив в утворену петлю, як у потрібно затягнути. Далі виш ивають візеру­ нок обраною технікою.

Це цікаво Під час виш ивання в к іл ька ниток часто виникаю ть вузли­ ки, і нитки можуть заплутуватися. Щоб уникнути цього, по­ трібно роз’єднати нитки, перш ніж вставити їх у вуш ко голки, а потім знову з ’єднати, затиснувш и м іж пальцям и і провівши рукою по них. Якщ о перед початком роботи трохи зволожити нитки за допомогою мокрої поролонової губки для миття посуду, вони стануть м ’яким и і не будуть плутатися при виш иванні. Однак не варто робити це з делікатними нитками, наприклад ш овко­ вими. Оздоблення виробів вишивкою

99

3. Закріплення нитки під стібками (мал. 134а). Цей спосіб застосовується тоді, коли на тканині вже є хоча б один ряд стібків. Щоб заховати кінчик нитки, її протягують під кільком а стібками з виворітного або з лицьового боку полотна. Не варто тягнути нитку більше, ніж під 4 -5 стібками. Щоб кращ е за­ кріпити нитку, обводять нею 1 -2 рази навколо стібків. Закріплення нитки під стібками не зовсім зручне тоді, коли необхідно заховати нитку темного кольору під світлою та навпа­ ки. Незважаю чи на це, цим способом мож на сховати нитку я к на виворітному, так і на лицьовому боці полотна.

4. Закріплення нитки петлею (мал. 134б). Цей спосіб вваж ається найбільш зручним для закріплення ни­ ток. Його використовують тільки за парної кількості ниток для виш ивання. Закріплення виконують у наступній послідовності.

1. У вушко голки протягують кінчики складеної навпіл нитки.

2. Вколюють голку у початковій точці виш ивки і виколюють через 2 -3 нитки.

3. Потім протягують нитку так, щоб залиш илась на поверхні тканини петля.

4. Після цього голку протягують у петлю, нитку затягують так, щоб з петлі утворився стібок, і далі продовжують виш ивання.

а б Мал. 134. Закріплення нитки під стібками (а) та петлею (б)

Вишиваючи вироби, я к і часто необхідно прати, слід дуже ак у ­ ратно закріплю вати кінчики ниток. Д ля цього кращ е використо­ вувати спосіб «петлею». Коли виш ивальна нитка закінчується, її кінець зазвичай ховають під стібки на виворітному боці.

100

Розділ 2

5. Закріплення нитки стібком «за голкою». Д ля закріплення нитки цим способом необхідно зробити про­ кол голкою з вивороту на лицьовий бік, протягнути голку і зал и ­ ш ити з вивороту кінець нитки завдовж ки 10-12 мм, міцно його притримуючи. Близько біля першого проколу зробити другий на­ виворіт і вивести голку з ниткою на лицьовий бік, закріплюючи нею кінець нитки. При виш иванні одинарною ниткою закріпити її кін ці можна кільком а дрібними стібками в тому місці, яке потім закриється вишивкою. Закріпивш и нитку, приступають безпосередньо до виш ивання. Виш иваючи, необхідно п ам ’ятати: • будь-яка техніка виш ивання складається зі швів; • кож ен шов складається зі стібків; розмір кожного стібка розраховується за кількістю охоплених ними ниток тканини; • для утворення одного стібка на тонкій тканині на голку під­ хоплюється більше ниток, а на грубій тканині — менше; • залежно від виду ш ва стібки прокладаю ться на різній від­ стані один від одного; • стібки виш ивають справа наліво і навпаки, а також прямо або похило. Під час виш ивання необхідно стеж ити, щоб стібки були ак у ­ ратними, не стягували тканину і не було вузликів на боці виш ив­ ки. Я кщ о зроблена помилка, необхідно її виправити, випоровши частину ниток, і виш ивати далі, дотримуючись візерунка. П РА КТИ ЧН А РОБОТА &

Вправи на закріплення нитки в тканині для вишивання

Інст рум ент и та мат еріали: тканина та нитки для виш и­ вання, голки, наперсток, нож иці. П ослідовніст ь виконання роботи 1. Обрати один із способів закріплення одинарної нитки.

2. На тканині для виш ивання виконати закріплення нитки від­ повідно до послідовності.

3. Заправити у голку подвійну нитку (з петлею).

4. Закріпити нитку в тканині петлею.

5. Закріпити нитку стібком «за голкою» 6. Визначити переваги та недоліки кожного із способів закрі­ плення нитки для виш ивання. Оздоблення виробів вишивкою

101

П оверхнево-наш ивні шви, наскрізні шви, мережка, змереж увальні шви, однобічна і двобічна т ехніки вишивання.

9 1 1. Які ■ ■

серед зображених вишивок належать до поверхнево-нашивних, а які — до наскрізних технік виконання?

2. Чому техніка «рушниковий шов» отримала таку назву?

3. Як правильно дібрати голку для вишивання, від чого залежить цей вибір?

4. Чому наперсток вважається одним із найважливіших пристосувань для вишивання? Як ним користуватись?

5. Де зберігають інструменти і пристосування для вишивання?

6. Чому важливо правильно сидіти під час вишивання і дотримуватись пра­ вил освітлення робочого місця?

1. Доберіть вироби для оздоблення різними видами вишивальних технік. Один учень добирає вироби, які можуть бути вишиті поверхневонашивними техніками, інший — наскрізними.

2. Обґрунтуйте доцільність використання дібраних технік вишивання.

1. Роздивись разом із дорослими вишиті вироби і визначте види вишиваль­ них швів.

2. Назви виробів і використаних вишивальних швів запиши у зошит.

102

Розділ 2

§10. ВИШИВАЛЬНИЙ ШОВ «ШТАПІВКА» 1.

2.

3.

4.

5.

Загальна характеристика та різновиди шва «штапівка». Вимоги до виконання шва «штапівка». Послідовність виконання шва «прутик». Послідовність виконання шва «сходинки». Послідовність виконання шва «кривулька».

Загальна характеристика та різновиди шва «штапівка» Ш тапівка належ ить до поверх­ нево-нашивних лічильних технік ви­ ш ивання. Ц я техніка характерна для багатьох регіонів України, але осо­ бливого розвитку вона набула на Б у­ ковині та Вінниччині. На Буковині ш тапівці дали назву «стебнівка», на К иївщ ині і в Галичині — «вистіг», на Гуцульщ ині — «прош иття». Дуже часто її використовують я к доповнен­ ня до інш их технік (мал. 135). Існує також багато узорів, у як и х ш тапівка виконується я к самостійний шов для оздоблення руш ників, сорочок тощо (мал. 136). Найчастіш е її виш ивають нитками одного кольору, але м ож ли­ ве декоративне поєднання з інш ими кольорами. Узори, виш иті ш тапів­ Мал. 135. Поєднання шва кою, — прозорі та легкі. «штапівка» та лічильної гладі Ш тапівку виш ивають за принци­ пом ш ва «уперед голкою», але у два прийоми. Спочатку виш ивають спра­ ва наліво через один стібок по узору, а йдучи назад, закриваю ть стібками всі пром іж ки зліва направо. Отриму­ ють двобічну виш ивку, у як ій узори на лицьовому й виворітному боках однакові. Т ехніка «ш тапівка» має багато різновидів виш ивальних ш вів (мал.

137) — «прутик» (а), «кривулька» Мал. 136. Візерунок, вишитий штапівкою (б), «сходинки» (в) тощо. Оздоблення виробів вишивкою

103

а

/ч /ч /ч /

б

в

Мал. 137. Графічне зображення різновидів штапівки

Вимоги до виконання шва «штапівка» 1. Я к щ о тк а н и н а д л я в и ш и в ан н я п ол о тн я н о го п ер еп л ет ен н я , то ви ш и ваю чи у зо р и ш та п ів к о ю , н е о б х ід н о у в а ж н о л іч и ти н и тк и тк ан и н и .

2 . Я к щ о п ер еп л ет е н н я т к а н и н и не д а є зм о г и л іч и т и н и т к и , тр еба ск о р и ст а т и ся к ан в ою або п о зн а ч и т и к о н т у р у з о р у т о ч к а ­ ми.

3 . Ш ов ви к он ув ати у дв а х о д и : сп о ч а тк у ви ш и вати у с і н еп а р ­ н і стібк и в о д н о м у н а п р я м к у (сп р ава н а л ів о), а при зв о р о тн о м у х о д і - у с і п ар н і.

4 . У зо р и , в и ш и ті ш та п ів к о ю , н а в и в о р ітн о м у б о ц і м аю ть бути та к і са м і, я к і н а л и ц ь о в о м у б о ц і.

5. С тібки у ш т а п ів ц і ви ш и ваю ться у зд о в ж н и ток осн ов и чи п іт к а н н я або ж н а в ск іс.

Послідовність виконання шва «прутик» П о сл ід о в н ість ви ш и ван н я ш вом «п р ути к » м о ж н а за п и са ти за доп ом огою ц и ф р (м а л . 1 3 8 ). Я к щ о п ер ш а ц и ф р а б у д е озн ач ати точ к у, д е гол к а в и х о д и ть з ви в ор ітн ого б о к у н а л и ц ь о в и й б ік , д р у ­ га - гол к а в х о д и ть у тк а н и н у з л и ц ь ов ого б о к у на в и в о р ітн и й , а т р е т я — гол к а зн о в у в и х о д и ть на л и ц ь о в и й б ік , то ц и ф р ова п о ­ сл ід ов н ість бу де ви гл ядати так: 1 —2 —3.

9

8

7

6

5

4

3

2

1 10 11 12 13 14 15 16 17

М а л . 138. Послідовність виконання шва «прутик»

104

Розділ 2

Отже, для виш ивання ш ва «прутик» необхідно: 1. Закріпити нитку в т. 1 .

2. Виконати перший хід: по прямій нитці справа наліво про­ класти швом «уперед голкою» ряд непарних стібків (1-ий, 3-ій, 5-ий і т. д.): 1) перш ий стібок прокласти з т. 1 в т. 2, а виколоти в т. 3; 2) ввести голку в т. 4, а вивести у т. 5; 3) далі виконати стібки відповідно до цифрової послідовності: 3 - 4 - 5 , 5 - 6 - 7 , 7 -8 -9 .

3. Виконати другий хід (зворотний напрямок): повернути т к а ­ нину і прокласти парні стібки, перекриваючи проміж ки з ви­ ворітного боку: 9 -1 0 -1 1 , 1 1 -1 2 -1 3 , 1 3 -1 4 -1 5 , 1 5 -1 6 -1 7 . Отри­ маємо суцільний ряд стібків (мал. 139).

Мал. 139. Вигляд шва «прутик» з виворітного боку

Послідовність виконання шва «сходинки» Ш ов «сходинки» виконується по сторонах квадрат а анало­ гічно ш ву «прутик», тобто у два ходи (мал. 140). П ам ’ятаю чи, що в циф ровій послідовності ш ва перша циф ра означає точку, де голка виходить з ткани ни на лицьовий бік, друга — входить у ткан и н у з лицьового боку на виворітний, а третя — голка знову виходить на лицьовий бік, шов виконую ть у так ій п ослі­ довності: 1. Закріпити нитку в т. 1 .

2. Виконати перший х ід : 1) вколоти голку знизу вгору в т. 2 , виколоти в т. 3 . Отримаємо стібок 1 -2 (мал. 140); 15 14 11 10 7

6

3

2

13 12 9

5

4

1

□ипипин11 8

Мал. 140. Послідовність виконання шва «сходинки»

2) наступний стібок виконати за схемою відповідно до цифро­ вої послідовності згори вниз: 3—4—5; Оздоблення виробів вишивкою

105

3) виконати стібок знизу вгору 5 - 6 - 7 . Далі: 7 -8 -9 , 9 -1 0 -1 1 , 1 1 -1 2 -1 3 ,1 3 -1 4 -1 5 .

3. Виконати другий хід (зворотний напрямок). Зліва напра­ во прош ити парні стібки: 1 5 -1 4 -1 3 , 1 3 -1 2 -1 1 , 1 1 -1 0 -9 , 9 -8 -7 , 7 -6 -5 , 5 - 4 - 3 , 3 -2 -1 .

Послідовність виконання шва «кривулька» Шов «кривулька» виконується аналогічно швам «прутик» та «сходинки» по діагоналях квадрата (мал. 141).

/ч/Ч/ч/ч/ч /ч 12

13

8

10

11

9

6

7

4

2

5

3

1

Мал. 141. Послідовність виконання шва «кривулька»

1. Закріпити нитку в т. 1 .

2. Виконати перший хід: справа наліво прош ити непарні стіб­ ки (нахилені справа наліво, знизу вгору). Перш ий стібок про­ класти з т. 1 в т. 2, голку виколоти в т. 3. Скорочено це мож на за­ писати так: 1 - 2 - 3 . Далі прокласти стібки: 3 - 4 - 5 ,5 - 6 - 7 , 7 -8 -9 ,9 -1 0 -1 1 ,1 1 -1 2 -1 3 .

3. Виконати другий хід (зворотний напрямок) зліва направо прошити парні стібки, я к і нахилені зліва направо, знизу вгору: 1 3 - 1 2 - 1 1 ,1 1 -1 0 -9 , 9 - 8 - 7 , 7 -6 -5 , 5 - 4 - 3 , 3 -2 -1 . У традиційном у українськом у орнам енті існую ть також інш і види ш тапівок — більш складної форми, н апри клад ш та­ п івк а «гачки» (мал. 142 а, б) та «баранячі роги» (мал. 143 а, б). Ц і ш ви маю ть таки й самий принцип ви кон ан ня, що і шов «прутик».

7

4 5

V

У

8 3

і 6 2і і

а

►

/ 9

б

Мал. 142. Шов «гачки»: а — графічне зображення шва; б — послідовність виконання

106

Розділ 2

5

/

ч

✓

ч / ч /

ч к /

а

/ ч к /

ч

4

і к

/ Із 2

6 і,

\

\ 1/ У

7

8

б

Мал. 143. Шов «баранячі роги»: а — графічне зображення шва; б — послідовність виконання

Швом «ш тапівка» мож на оздобити серветки, скатертини. В узорах для декоративних робіт використовують лінійні орнамен­ ти (мал. 144), виконують аж урні сітки в кутах або по всій пло­ щ ині виробу (мал. 145).

Мал. 144. Лінійні орнаменти з використанням шва «штапівка»

М а л . 145. Орнаменти з використанням шва «штапівка»

Оздоблення виробів вишивкою

107

П РА КТИ ЧН А РОБОТА &

Вправи з вишивання узору швом «штапівка»

Інст рум ент и та мат еріали: зразок узору для виконання швом «ш тапівка», аркуш паперу в клітин ку для перенесення м а­ лю нка, простий олівець та олівці або фломастери двох кольорів, нитки для виш ивання, голки, наперсток, нож иці. П ослідовніст ь виконання роботи 1. Уважно роздивитись запропоновані на малюнку узори.

2. Визначити рапорт узорів.

а

■

М

І

М

І

б

7 Ч / "ЧV 7 \

І

У

1 \ / ч7

\

Ч 7 Ч 7 1 / к7 к

в

3. Вибрати один узор для роботи та перенести малюнок на папір у клітинку (можна тільки рапорт узору), користуючись простим олівцем.

4. Навести одним кольором стібки, я к і прокладаються під час 1-го ходу ш ва, а другим кольором — 2-го ходу.

5. Проставити та записати цифрову послідовність виконання ш ва «штапівка» за дібраним малюнком.

6. Перевірити правильність виконаної роботи, прошивши еле­ мент малю нка на папері голкою з ниткою.

7. Роботу виконувати з дотриманням правил безпечної праці.

108

Розділ 2

Шви «ш тапівка», «прут ик», «сходинки», «кривулька», «стебнівка», «вистіг».

9 1 1. До яких технік вишивання належить «штапівка»?

■ ■

2. Які ще назви техніки «штапівка» ти знаєш?

3. Чи можна віднести техніку «штапівка» до групи «рушникових» і чому?

4. Серед зображених узорів знайди ті, в яких використані шви «штапівка».

а

Розробіть послідовність вишивання зображених на малюнках штапівок.

1. Роздивись разом із дорослими вишиті вироби і визначте види вишиваль­ них швів.

2. Назви виробів і використаних вишивальних швів запиши у зошит. Оздоблення виробів вишивкою

109

§11. ВИШИВАЛЬНІ ШВИ «КОЗЛИК» ТА «ОКСАМИТОВИЙ» 1. Загальна характеристика й графічне зображення швів «козлик» та «оксамитовий».

2. Вимоги та особливості виконання шва «козлик».

3. Послідовність виконання шва «козлик».

4. Особливості виконання «оксамитового» шва.

Загальна характеристика й графічне зображення швів «козлик» та «оксамитовий» Шов «козли к» застосовується у ш итті (див. додаток 1) та ви­ ш иванні. Він може бути самостійним елементом виш ивки — де­ коративною смужкою при оздобленні виробу (мал. 146) або основ­ ним швом декоративної композиції (мал. 147,148).

Мал. 146. Використання шва «козлик» при оздобленні готового виробу

М а л . 147. Різновиди шва «козлик» на виробах

110

Розділ 2

Мал. 148. Вироби, вишиті швом «козлик»

Вишивають шов зліва направо, але голка при цьому вколюється у тканину в зворотному напрямку — справа наліво. Шов виглядає по-різному: залежно від висоти стібків та відстані між ними. На лицьовому боці шов утворює ряд похилих стібків, що перехрещу­ ються вгорі та внизу. На зворотному боці тканини — дві паралель­ ні пунктирні лінії з дрібних прямих стібків (мал. 149).

\

У

Л

У

Лицьовий бік

Виворітний бік

Мал. 149. Графічне зображення шва «козлик»

Один із варіантів походження назви ш ва «козлик» пояснюєть­ ся тим, що елементи ш ва нагадують «козли» для розпилю вання дров (мал. 150).

М а л . 150. Пристосування для розпилювання дров

Оздоблення виробів вишивкою

111

Н а основі ш ва «козлик» існує дуже багато інш их декоратив­ них ш вів (мал. 151). Якщ о виш итий «козлик» обвити ниткою іншого кольору, то може вийти велика кількість варіантів ш ва «козлик з верхоплутом». Кут нахилу стібків по відношенню до нитки основи так само змінює вигляд ш ва. Якщ о розміщ увати наступні ряди ш ва щ ільно один до одного, то виходить суцільне декоративне ш иття, яке нагадує тканий узор.

Мал. 151. Варіанти виконання шва «козлик»

Поверх ш ва «козлик» можна виш ити ще один, два чи більше таких самих ш вів, змістивш и їх на к іл ька ниток праворуч. Шов матиме гарний вигляд, якщ о брати нитки контрастних кольорів, наприклад чорного та червоного (мал. 152) або різних відтінків одного кольору, від світлого до темного. Такий шов називають «оксамитовий».

Лицьовий бік

Виворітний бік М а л . 152. Оксамитовий шов

112

Розділ 2

Вимоги та особливості виконання шва «козлик» 1. Шов шиють зліва направо.

2. Вишиваючи, необхідно уважно лічити нитки тканини.

3. Якщ о тканина не полотняного переплетення, необхідно уважно стеж ити за розмірами стібків та відстанню між ними.

4. Висота стібків повинна бути однаковою. Д ля дотримання цієї вимоги мож на витягнути дві паралельні нитки. Відстань між прорідженими нитками має дорівнювати висоті стібків.

5. Стежити, щоб нахил парних та непарних стібків був однако­ вим.

6. Дотримуватись однакової відстані м іж короткими прокола­ ми стібків.

Послідовність виконання шва «козлик» Шов «козлик» використовується у виш иванні і в ш итті. Послідовність виконання ш ва «козлик» у вишиванні така: 1. За необхідності, щоб верхній та ниж ній краї ш ва були пара­ лельними, в тканині, на якій виш ивається шов, мож на витягну­ ти дві паралельні нитки на відстані 0 ,5 -1 см одна від одної.

2. Н итку закріпити в т. 1 без вузлика (мал. 153 а).

3. Голку вколоти в т. 2 і виколоти через 2 -3 мм ліворуч у т. 3: 1 -2 -3 .

4. Уколоти голку в т. 4 і виколоти ліворуч у т. 5 (через 2 -3 мм): 3 - 4 - 5 (мал. 153 б).

г 3 1

2

3 *4.

7

1

2

У 5

К 4

)Ґ с->

а б Мал. 153. Виконання шва «козлик»

5. Далі виш ивати, пам ’ятаю чи, що за цифровою послідовністю перша цифра буде означати точку, де голка виходить з тканини на лицьовий бік, друга — входить у тканину з лицьового боку на виворітний, а третя — голка знову виходить на лицьовий бік. Тоді послідовність виконання третього стібка буде записана циф ­ рами так: 5 - 6 - 7 (мал. 154).

6. Наступні стібки виш ивати так само: 7 -8 -9 , 9 -1 0 -1 1 ... (див. мал. 154). Оздоблення виробів вишивкою

113

3

2

7

6 11 10

5

4

9

Ж

1

8

Мал. 154. Послідовність виконання шва «козлик»

Особливості виконання «оксамитового» шва Д ля виконання «оксамитового» ш ва спочатку необхідно виш и­ ти шов «козлик» (мал. 155 а). Д алі, поряд із перш им рядом, про­ кладеним нитками одного кольору, зі зміщ енням на 1-2 нитки, прокладають другий ряд таких самих за розмірами стібків н и тка­ ми іншого кольору (мал. 155 б, в).

а

в Мал. 155. Виконання оксамитового шва

Шов «оксамитовий» має багато різновидів. Одним із них є ба­ гатоколірне його виконання (мал. 156).

Мал. 156. Багатоколірне виконання «оксамитового» шва

А

П РА КТИ ЧН А РОБОТА Вправи з вишивання швом «оксамитовий»

Інст рум ент и та мат еріали: тканина для виш ивання, нит­ ки для виш ивання, голки, наперсток, нож иці, п ’яльці, кілочок для розпорювання.

114

Розділ 2

П ослідовніст ь виконання роботи 1. П ідготув ати тк а н и н у з ч ітк и м п ол отн ян и м п ер еп л етен н ям , гол ки, п ’я л ь ц і, наперсток.

2. Д ібрати н и тк и дв ох кольорів, щ о гарм онійно п оєдн ую ть ся м іж собою .

3 . В и зн ач и ти сь у ви бор і м іс ц я ви ш и вк и та її р о зм іщ ен н я на т к а н и н і. С к ориставш ись к іл о ч к о м д л я р о зп о р ю в а н н я , о б ер еж н о ви тягн ути з тк а н и н и д в і п а р а л ел ь н і н и тк и на в ід ст а н і 0 , 5 - 1 см одн а від од н о ї.

4 . П очати виш ивати від краю у н а п р я м к у до сер еди н и ш вом «козлик» одн ією з н и ток п ідібр ан ого кольору.

5. З а к р іп и ти д р у г у н и тк у п равіш е від початкової точки ви ш и ­ ванн я на одн у н и тк у (див. м алю н ок).

9

т

\\

NN

NN

6. В иконати п арал ел ьн и й п о хи л и й стібок вправо вгору, вко­ лю ю чи голкою п р авіш е на о д н у н и тк у від стібка, пр ок л аден ого п ер ­ ш ою ниткою , і виколоти т а к о ж п равіш е на о д н у нитку.

7. В иконати н аступ н и й стібок, та к о ж відступ аю ч и на о д н у н и т­ ку, і так виш ивати до к ін ц я ряду.

Шви «козлик» і «оксамит овий», «козлик з верхоплут ом ».

9 1 1. Чому необхідно уважно лічити нитки при вишиванні швом «козлик»?

■ ■

2. Який із зображених на малюнку швів виконано правильно?

І У

Л

У

У

V

а

;

ж

б

в 3. У чому полягає особливість виконання «оксамитового» шва? Оздоблення виробів вишивкою

115

1. Роздивіться уважно малюнки варіантів шва «козлик», розробіть послі­ довність вишивання одного з них та вишийте зразок. Один учень ви­ шиває одним кольором, а другий — іншим.

2. Проаналізуйте якість виконаної роботи та зробіть висновки.

1. Роздивись з дорослими варіанти вишивання шва «козлик», зображені на малюнку 151 (с. 112) й разом визначте, в чому полягає відмінність їх виконання. Висновки запишіть у зошит.

2. Спробуй вишити один із варіантів цього шва.

§12. ВИШИВАЛЬНИЙ ШОВ «КОСИЙ ХРЕСТИК» 1. Історія виникнення, загальна характеристика та графіч­ не зображення шва «косий хрест ик».

2. Вимоги та особливості виконання шва «косий хрестик» в один хід.

3. Послідовність виконання шва «косий хрестик» в один хід.

4. Вимоги та особливості виконання шва «косий хрестик» у два ходи.

5. Послідовність виконання шва «косий хрестик» у два ходи.

Історія виникнення, загальна характеристика та графічне зображення шва «косий хрестик» Косий хрестик досить давно став найпоширенішим швом серед групи поверхнево-нашивних лічильних швів. Його популярність обумовлена, перш за все, простотою виконання (мал. 157,158).

М а л . 157. Орнамент Київщини, виконаний технікою «косий хрестик»

116

Розділ 2

Мал. 158. Експонати Українського Центру народної культури «Музей Івана Гончара», виконані технікою «косий хрестик» (Західне Полісся)

П опулярність «хрестика» відбулась завдяки реклам і това­ риства Бгосагй, яке з 1850 р. почало широко друкувати тради­ ційні схеми узорів для виш ивок на основі клітин ки . Такі схеми випускали, наприклад, на обгортках для мила. Схеми на кліти н ­ ній основі з ’явились і окремими виданнями (мал. 159). У таких збірках традиційні для України техніки виш ивання (низинка, заволікання або гладь) було перенесено на клітинну основу для зручності виш ивання «хрестиком».

Мал. 159. Збірка узорів для вишивання 1894 р. видання

Хрестиком кращ е виш ивати на тканинах полотняного пере­ плетення. Якщ о виш ивають на тканинах іншого переплетення, то використовують канву, як у видаляю ть після заверш ення робо­ Оздоблення виробів вишивкою

117

ти, висмикуючи послідовно нитки, після чого на основній ткан и ­ ні залиш ається виш ита «хрестиком» площ ина. Косий хрест ик утворюється від схрещ ення двох діагональних стібків у квадраті (мал. 160). Виконують його на кількості ниток 2 х 2, 3 х 3, 4 х 4, 5 х 5, але коли нитки основи тонші, то для ви­ рівню вання розмірів хрестика їх беруть більше або менше. Краса цього ш ва залеж ить від точності та порядку накладання стібків. Шов має три варіанти виконання — по горизонталі, по верти­ калі, по діагоналі.

^

7 ^ 7

Лицьовий бік

Виворітний бік

Мал. 160. Графічне зображення шва «косий хрестик»

Шов «косий хрест ик» по горизонт алі має два способи вико­ нання — в один хід і в два ходи. При виконанні хрестика в один хід одразу отримаємо повний хрестик, але розхід ниток при цьо­ му в 1,6 разів більш ий, ніж при виконанні хрестика в два ходи.

Вимоги та особливості виконання шва «косий хрестик» в один хід 1. Щоб точно виш ити узор, необхідно правильно лічити нитки.

2. Шов виконується справа наліво і відразу виш ивається ц і­ лий хрестик.

3. На виворітному боці ш ва має бути два ряди паралельних го­ ризонтальних стібків (мал. 161).

4. Перетяжки на виворітному боці не можуть бути більш ими 1 см (якщ о більш і, то можуть обриватися).

5. К інці ниток ховати з лицьового боку під загальним насти­ лом стібків. Д ля цього голку з ниткою провести під рядом стібків на к іл ька сантиметрів, виколоти й обрізати нитку.

6. Вершини хрестиків, що стикаю ться, мають збігатися в од­ ній точці.

Послідовність виконання шва «косий хрестик » в один хід 1. Закріпити нитку в т. 1 (див. мал. 161).

2. Прокласти стібок по діагоналі квадрата знизу вгору, зліва направо та вколоти голку в т. 2, а виколоти в т. 3. Якщ о виш ива­ 118

Розділ 2

ти за цифровою послідовністю, то перш ий стібок мож на записати так: 1 - 2 - 3 .

3. Поверх першого стібка виконати другий діагональний сті­ бок, так само, зліва направо, але тепер — згори вниз: 3 - 4 - 5 . Отримаємо цілий хрестик.

4. Далі прокласти стібки: 5 - 3 - 6 , 6 - 1 - 7 , 7 -6 -8 , 8 - 5 - 9 , 9 -8 -1 0 , 1 0 -7-1 1 ...

■

10

8

11

9

7

6

3

2

5

1

4

\

Лицьовий бік Виворітний бік Мал. 161. Послідовність виконання шва «косий хрестик» в один хід

Вимоги та особливості виконання шва «косий хрестик» у два ходи 1. Необхідно стежити, щоб верхні стібки хрестика перехрещу­ вали нижні в одному напрямку.

2. Перетяжки на виворітному боці можуть бути лиш е на 3 хрестики (якщ о на 4 — почати виш ивати знову).

3. На виворітному боці ш ва має бути ряд вертикальних стібків.

4. К інці ниток ховати з лицьового боку під загальним насти­ лом стібків.

Послідовність виконання шва «косий хрестик» у два ходи Існують варіанти виконання хрестика у два ходи: по горизон­ талі, по вертикалі та по діагоналі. П ослідовніст ь виконання шва «косий хрестик» у два ходи по горизонт алі 1-ий хід: 1. Закріпити нитку у т. 1 петлею. Замість закріпки мож на зро­ бити 3 -4 дрібних стібки з лицьового боку в напрям ку наступного виш ивання (мал. 162). При подальшому виш иванні ця закріпка зверху закриється хрестиками і її не буде видно.

2. Зробити перш ий стібок знизу вгору, зліва направо по діаго­ налі квадрата: виколоти голку в т. 1 , вколоти в т. 2 та виколоти вниз по стороні квадрата в т. 3: 1 - 2 - 3 (мал. 163). Оздоблення виробів вишивкою

119

3. Д алі так само виконати наступ­ ні стібки до кін ц я ряду: 3 -4 -5 , 5 - 6 - 7 , 7 -8 -9 , 9 - 1 0 - 1 1 ,1 1 -1 2 -1 3 .

2-ий хід: 2 1. Рухаючись у зворотному напрям ­ / ку справа наліво, прокласти верхні стіб­ 3 1 ки хрестика. Д ля цього виколоти голку в точці 13, вколоти в т. 10 та вколоти в т .1 1 : 1 3 -1 0 -1 1 .

2. Д алі так само виконати наступні Мал. 162. Прокладання стібки до кін ц я ряду: 1 1 -8 -9 , 9 -6 -7 , 7 -4 ­ закріпки та виконання першого діагонального 5, 5 - 2 - 3 , 3 -0 -1 (див. мал. 163). На л и ц ь­ стібка шва «косий овому боці виходять повні хрестики, а на хрестик» виворітному боці буде ряд вертикальних стібків (мал. 164).

\ 2

0

/

/ 1

6

4 у ф

у /

У '

10

12

-

/ 5

3

8 0

7

' V

9

11

13

г ' V

' V

2 > ч 2 >

Мал. 163. Виконання першого та другого ходів шва «косий хрестик»

/

\

/

7 ^ 7 \ ? \

Ч

— 7 \

Лицьовий бік

7 ^ 7

Виворітний бік

Мал. 164. Шов «косий хрестик», виконаний у два ходи по горизонталі

Закінчую чи останній хрестик, у кін ці першого ряду роблять перехід на другий ниж ній ряд. Другий і всі наступні ряди виш и­ вати так само як перш ий ряд (мал. 165).

120

Розділ 2

/ у

(/к. гі ] \\ * і Г*А Та Та в та* У У * та

Мал. 165. Вишивання другого ряду шва «косии хрестик» у два ходи

П ослідовніст ь виконання шва «косий хрест ик» у два ходи по верт икалі 1-ий хід: 1. Закріпити нитку в т. 1 петлею або зробити 3 -4 дрібних стіб ки з лицьового боку в напрям ку наступного виш ивання.

2. Виконати перш ий ниж ній стібок знизу вгору, зліва напра­ 5 Ч ^ / во по діагоналі квадрата. Д ля цього виколоти голку в т. 1, 4 і в г вколоти її в т. 2 та виколоти в т. у 13<^ 1 3 : 1 - 2 - 3 (мал. 166 а). у 3. Наступний стібок вико­ 12 0 нати знов по діагоналі квадра­ у та, але згори вниз, справа налі­ 7 9 г / во. Так виш ивати далі до кін ця у ряду, при цьому на звороті бу­ 5 в г у дуть утворюватися тільки вер­ / 5 г тикальні переходи: 3 -4 -5 , 5 - 6 ­ у 7, 7 -8 -9 , 9 -1 0 -1 1 , 1 1 -1 2 -1 3 , 2 4 г / 1 3 -1 4 -1 5 ,1 5 -1 6 -1 7 . у 1

о

г^

2-ий хід: 1. Рухаючись у зворотному а б в напрям ку зліва направо, зго­ ри вниз по діагоналі прокласти Мал. 166. Вишивання косим верхній стібок хрестика. Д ля хрестиком по вертикалі в два ходи Оздоблення виробів вишивкою

121

цього голку виколоти в т. 17, вко­ лоти її в т. 14 та знову виколоти в т. 11: 1 7 -1 4 -1 1 .

2. Д алі виконати стібок спра­ ва наліво, знизу вгору: виколовш и голку в т. 11, вколоти її в т. 16, а виколоти в т. 13. У цифровій по­ слідовності це буде так: 1 1 -1 6 -1 3 .

3. Виконати аналогічно наступ­ ні стібки: 1 3 -1 0 -7 , 7 -1 2 -9 , 9 -6 -3 , 3 - 8 - 5 , 5 - 2 - 0 , 0 - 4 - 1 . На лицьово­ му боці виходять повні хрестики (мал. 166 б), а на виворітному боці буде два ряди вертикальних стібків (мал. 166 в). Д еякі елементи орнаменту зручно виш ивати саме таким способом, я к наприклад на малюнку 167. Окремі фігури у к іл ька р я ­ дів виконуються справа наліво (мал. 168).

Мал. 167. Орнамент для вишивання швом «косий хрестик»

Мал. 168. Схема вишивання хрестиком кількох рядів по вертикалі

П ослідовніст ь виконання шва «косий хрест ик» по діагоналі Існує два основних способи виконання цього шва: 1) в один хід у два ряди; 2) у два ходи.

1 спосіб — в один хід у два ряди: 1. Закріпити нитку в т. 1 і зробити перш ий стібок зліва напра­ во, знизу вгору по діагоналі квадрата. Д ля цього необхідно вико­ лоти голку в т. 1, вколоти в т. 2 і знову виколоти її в т. 3: 1 - 2 - 3 (мал. 169 а).

122

Розділ 2

2. Зробити другий стібок поверх першого стібка справа наліво, знизу вгору по другій діагоналі квадрата. Д ля цього, виколовш и голку в т. 3, вколоти її в т. 4 та знов виколоти в т. 1 : 3—4—1 . Отри­ маємо повний хрестик.

3. Д алі виконувати стібки ш ва за цифровою послідовністю по схемі: 1 - 5 - 6 , 6 - 7 - 8 , 8 -9 -1 0 , 1 0 -7 -8 , 8 -1 1 -1 2 , 1 2 -1 3 -1 4 , 1 4 -1 5 - 1 6 ,1 6 - 1 3 -1 4 і т.д. За такого способу виш ивання ш ва на виворітному боці будуть лиш е вертикальні стібки (мал. 169 б).

6

4

2

1

3 7

5 12

10

8 13

11 14

9

15 16

а б Мал. 169. Послідовність та графічне зображення вишивання косим хрестиком в один хід у два ряди по діагоналі

Швом «косий хрестик» в один хід у два ряди по діагоналі м ож ­ на виш ити багато геометричних узорів (мал. 170).

Мал. 170. Узори для вишивання швом «косий хрестик» у два ряди по діагоналі Оздоблення виробів вишивкою

123

2 спосіб — у два ходи (мал. 171).

1 хід (мал. 171 а): 1. Закріпити нитку без вузлика в т. 1, прокласти діагональний стібок знизу вгору, зліва направо: виколовш и голку в т. 1, вко­ лоти її в т. 2 і знову виколоти в т. 3. Цифрова послідовність буде такою: 1 - 2 - 3 .

2. Другий стібок прокласти згори вниз по діагоналі, зліва на­ право: виколовш и голку в т. 3, вколоти її в т. 4 й виколоти в т. 5 (3 -4 -5 ).

3. Наступні стібки повторювати у такій цифровій послідовнос­ ті: 5 - 6 - 7 , 7 -8 -9 , 9 - 1 0 -1 1 ,1 1 -1 2 -1 3 .

2 хід (мал. 171 б): Повертаючись назад, необхідно перекрити половинки стібків. При цьому голка з ниткою або вкриває верхній стібок, або прохо­ дить під ним, щоб зберегти однаковий напрямок верхнього стібка. Цифрова послідовність буде такою: 1 3 -1 0 -1 4 , 1 4 -1 5 -9 , 9 -6 ­ 1 6 ,1 6 -1 7 -5 , 5 -2 - 1 8 ,1 8 - 1 9 - 1 .

11

13

15 10 7

12

9 14

17 6 3

8

5 16

19 2

4

1 18 а б Мал. 171. Послідовність вишивання косим хрестиком у два ходи: а — перший хід; б — другий хід у зворотному напрямку

Я кщ о шов «косий хрестик» у два ходи виконано без поми­ лок, то на виворітному боці будуть тільки вертикальні стібки (мал. 172). При виш иванні хрестиком дуже рідко доводиться ко­ ристуватися лиш е однією технікою виконання — у більшості випадків усі вищ езгадані способи поєднуються й комбінуються (мал. 173).

124

Розділ 2

Мал. 172. Графічне зображення шва на виворітному боці

Мал. 173. Фрагмент рушника (автор — народний майстер з Полтавщини Григорій Гринь)

А

П РА КТИ ЧН А РОБОТА Вправи з вишивання шва «косий хрестик» на папері та на тканині

Інст рум ент и та мат еріали: аркуш паперу, простий олівець та олівці або фломастери двох кольорів, тканина для виш ивання розміром 15 х 15 см, нитки для виш ивання, голки, наперсток, но­ ж иці. Оздоблення виробів вишивкою

125

П ослідовніст ь виконання роботи 1. Із вивчених варіантів обрати спосіб виш ивання швом «косий хрестик»: в один хід; у два ходи по горизонталі, в два ходи по верти­ калі, в два ходи по діагоналі.

2. На папері в клітинку накреслити майбутні стібки, проставити цифри послідовності їх виконання. Д ля одного хрестика брати роз­ мір квадрата зі стороною 2 клітинки.

3. Обережно, щоб не порвати папір, вишити ряд стібків відпо­ відно до схеми та послідовності.

4. Перевірити правильність виконання з виворітного боку.

5. Дотримуючись такої самої послідовності, прошити ряд швом «косий хрестик» на тканині. Перевірити якість виконання на ли­ цьовому та виворітному боці. Шви «косий хрест ик» в один та два ходи, перетяжки.

■ ■

1. Які ти знаєш вимоги до виконання шва «косий хрестик»?

2. За якого способу вишивання «косим хрестиком» — в один чи два ходи, потрібно більше ниток і чому?

3. На яких тканинах краще вишивати технікою «косий хрестик»? Роздивіться запропоновані на малюнку орнаменти. До яких з них краще підходить техніка вишивання шва «косий хрестик»: в один хід; у два ходи по горизонталі; в два ходи по вертикалі; в два ходи по діагоналі. Які з цих орнаментів можна вишити, поєднуючи різні способи вишивання шва «ко­ сий хрестик»?

Разом з дророслими знайдіть удома зразки виробів, вишитих косим хрестиком, та визначте, яким способом їх було виконано.

126

Розділ 2

§13. ВИШИВАЛЬНИЙ ШОВ «ГЛАДЬ» 1. Види гладі та гладьових швів.

2. Особливості використання шва «качалочки» та його гра­ фічне зображення.

3. Вимоги до виконання шва «качалочки».

4. Послідовність виконання шва «качалочки».

5. Послідовність виконання простого візерунка швом «качалочки».

6. Особливості використання та графічне зображення виши­ вальних швів «гладь пряма» та «гладь коса».

6. Вимоги до виконання прямої та косої гладі.

7. Послідовність виконання швів прямої та косої гладі.

Види гладі та гладьових швів Гладь — це техніка виш ивання прямими та похилими стібками, я к і повністю (мал. 174 а) або частково (мал. 174 б) заповню­ ють площ ину узору.

а б Мал. 174. Вишивка гладдю

Технікою «гладь» виш ивають багато ш вів. До них належ ать і вже відомі тобі ш ви, вивчені в 5 класі: «уперед голкою», «строч­ ка», «стебловий», «тамбурний» («ланцю жок») (мал. 175), і спе­ ціальні - «пряма й коса гладь» (мал. 176), «художня гладь» (мал.

177), «біла гладь» (мал. 178), «полтавська гладь» (мал. 179) та ба­ гато інш их. Існує к іл ька видів гладі: однобічна (мал. 180), двобічна (мал. 181), без настилу (мал. 182) і з настилом (мал. 183), прорізна (мал. 184), одноколірна (мал. 185 а) та багатоколірна (мал. 185 б) тощо. Оздоблення виробів вишивкою

127

Мал. 175. Гладь, виконана тамбурним швом

Мал. 176. Лічильна пряма гладь

Мал. 178. Біла гладь

Мал. 180. Однобічна гладь

Мал. 182. Гладь, виконана без настилу

128

Розділ 2

Мал. 177. Художня гладь

Мал. 179. Полтавська гладь

Мал. 181. Двобічна гладь

Мал. 183. Гладь, виконана з настилом

Ч р

»

'

»

Р

Р

*

Р

»

$■

в

1

ч.

Ч

ч

*

*

*

*

Ч

X

1

Ч

Ч

*

1

1

р

р

*

р

р

р

р

Ч

ч

'

'

Мал. 184. Прорізна гладь

а б Мал. 185. Одноколірна (а) та багатоколірна (б) вишивка гладдю Р о зр ізн я ю т ь т а к о ж то ч н у , або л іч и л ь н у гл адь, я к у в и к он ую ть за л іч бою н и ток н а т к а н и н і (м ал . 1 8 6 ) , та в іл ь н у , при в и к о н а н н і я к о ї стібк и п р ок л адаю ть по к о н т у р у м а л ю н к а , н а н есен о го н а т к а ­ н и н у (м ал . 1 8 7 ). Л іч и л ь н о ю гл аддю в и к он ую ть в осн о в н о м у ге о ­ м етр и ч н і о р н ам ен ти , а віл ьн ою — р о сл и н н і й тв ар и н н і.

Мал. 186. Вишивки, виконані лічильними видами гладі

Мал. 187. Вишивки, виконані вільними видами гладі Оздоблення виробів вишивкою

129

Д о л іч и л ь н о ї гл а д і н а л еж а т ь т а к і ш ви: « к а ч а л о ч к и » , п р я м а та к оса гл адь. Їх ін а к ш е н ази в аю ть « л и ш тв а». В и ш и в ати гл аддю м о ж н а на б у д ь -я к ій т к а н и н і, н и тк и к р ащ е брати м ’я к і — м у л ін е, зап ол оч , ір и с, ш овк .

Особливості використання шва «качалочки» та його графічне зображення Шов «качалочки» (м ал . 1 8 8 ) одн а з н а й д а в н іш и х т е х н ік в и ш и ­ ван н я , особл и во п о ш и р ен а н а П о д іл л і. Д л я н е ї х а р а к тер н е в и к о ­ н ан н я п ар а л ел ь н и х стіб к ів з п ер ех о д о м оди н від одн ого на о д н у н и т к у . Ц е дв о б іч н а т е х н ік а , я к а м ає одн а к о в и й ви гл я д з л и ц ь о ­ вого та ви в ор ітн ого бок ів . Т ом у т ех н ік о ю «к ачал оч к и » в и ш и в а ­ ють р у ш н и к и , і вон а в х о д и ть до т е х н ік , я к і о б ’єд н а н і сп іл ь н ою н азв ою « р уш н и к о в і ш ви» (м ал . 1 8 9 ). К р ім р у ш н и к ів , ц ю т е х н ік у ш и р ок о застосов ую ть д л я в и ш и в ан н я ск а тер т и н , сер в еток , х у ­ сток , д ек о р у в а н н я д и в а н н и х п о д у ш о к , су м о к (м ал. 1 9 0 ) тощ о. П ри ц ь о м у ви к ор и стовую ть р осл и н н о- або ан тр оп ом ор ф н о-геом етр и зов ан и й ор н ам ен т.

Мал. 188. Зразки вишивок, виконані швом «качалочки»

Мал. 189. Використання шва «качалочки» в комплексі «рушникові шви»

130

Розділ 2

Мал. 190. Вироби, оздоблені швом «качалочки» Ш ов « к а ч а л о ч к и » м а є г л а д е н ь к и й в и г л я д , т о м у щ о к о ж е н ст іб о к л я г а є щ іл ь н о та п а р а л ел ь н о п о п е р е д н ь о м у й о х о п л ю є о д н а к о в у к іл ь к іс т ь н и т о к . Р о з м ір и с т іб к ів з а л е ж а т ь в ід х а р а к ­ т ер у у з о р у , т о в щ и н и н и т о к і т к а н и н и . З р із н о к о л ь о р о в и х к ач ал о ч о к у тв о р ю ю ть с к л а д н і к о м п о з и ц ії. Н а П о д іл л і ц ей ш ов в и ­ ш и в аю ть в о в н я н и м и н и т к а м и , так зв а н о ю в о л іч к о ю я с к р а в и х к о л ь о р ів ( м а л . 1 9 1 ) . П о ш и р е н и й в а р іа н т в и к о н а н н я , з а я к о ­ го к о н т у р у з о р у с п о ч а т к у о б ш и в а ю т ь ч о р н и м и н и т к а м и ш в ом « ш т а п ів к а » , п іс л я ч о го за п о в н ю ю т ь « к а ч а л о ч к а м и » ( м а л . 1 9 2 ) . Ін к о л и « к а ч а л о ч к и » в и ш и в а ю ть н и т к а м и в к о л ір о с н о в н о ї т к а ­ н и н и (м а л . 1 9 3 ) а б о , н а д а ю ч и п е р е в а г у о д н о м у -д в о м к о л ь о р а м (м а л . 1 9 4 ) .

Мал. 191. Багатобарвні композиції, виконані технікою «качалочки» на рушниках Поділля Оздоблення виробів вишивкою

131

Мал. 192. Узор, обшитий штапівкою

Мал. 193. Вишивка швом «качалочки» льняними нитками на льняній тканині

Мал. 194. Двоколірна вишивка швом«качалочки»

Г р а ф іч н о ш ов м о ж н а зо б р а зи ти так , як п о к а за н о н а м а л ю н ­ ку 195.

Мал. 195. Графічне зображення шва «качалочки»

Вимоги до виконання шва «качалочки» 1. Д л я ви ш и ван н я ш вом «качалочк и » беруть тк а н и н у п о л о тн я ­ ного п ер еп л етен н я з простою і ч ітк ою стр ук тур ою . Н и тк и д о б и р а ­ ють в ідп ов ідн о д о щ іл ь н о сті тк ан и н и так и м ч и н ом , щ об п ісл я н а ­ сти л ан н я стібк ів «к ачал оч к и » м іж н и м и не бул о ви дн о п р освітів.

2. Н а п оч а т к у і в к ін ц і в и ш и в ан н я н е о б х ід н о а к ур атн о схов ати к ін ц і н и ток .

3 . У сі стібк и ви ш и вати п ар ал ел ь н о о д и н о д н о м у .

4 . К о ж ен н а сту п н и й стібок ви к он ув ати ч ер ез о д н у н и т к у т к а ­ н и н и так , щ об вони щ іл ь н о п р и л я га л и о д и н д о о дн ого.

5. Ш ов «к ачал оч к и » п о тр еб у є у в а ж н о го в и к о н а н н я , щ об в и ­ ш и в к а бул а б ездо га н н о ю з о б о х бок ів т к а н и н и .

132

Розділ 2

6 . Ш ов «к ачал оч к и » м о ж н а ви к он ув ати з л і в а н а п р а в о або с п р а в а н а л ів о .

7. С тібки тр а д и ц ій н о ви ш и ваю ть у в е р т и к а л ь н о м у н а п р я м ­ к у — з н и з у в г о р у або зго р и в н и з (м ал . 1 9 6 ) . Ін к ол и т к а н и н у п ов ер ­ таю ть п ід к утом 90° і п р о д о в ж у ю ть ви к о н а н н я стіб к ів у го р и зо н ­ тал ьн ом у н а п р я м к у (див. м а л . 1 9 6 ).

8 . Д о в ж и н у стіб к ів доби р аю ть в ід п о в ід н о до у зо р у , о р н а м ен ту , щ іл ь н о сті та тов щ и н и тк а н и н и (м ал . 1 9 7 ). Н а й к о р о тш і стіб к и м о ­ ж у т ь бути н а 2 н и тк и .

Мал. 196. Узори, вишиті вертикальними та горизонтальними «качалочками»

Мал. 197. Приклад вишивки «качалочками» з різною довжиною стібків

9 . Д л я п е р е х о д у в ід о д н о г о в и ш и т о го р я д у д о ін ш о г о н е о б ­ х ід н о в и в ест и г о л к у з р о б о ч о ю н и т к о ю н а в и в о р іт н и й б ік , п р о ­ в ести ї ї п ід п р о к л а д е н и м н а ст и л о м с т іб к ів і в и к о л о т и в т о м у м іс ц і, в ід я к о г о п о ч и н а є т ь с я в и ш и в а н н я н а с т у п н о г о е л е м е н т а узор у.

1 0 . Р о б о т у ви к он ув ати о х а й н о , щ об не бул о в у зл и к ів з о б о х б о ­ ків ви ш и вк и .

Послідовність виконання шва «качалочки» 1. Н и т к у за к р іп и т и б е з в у з л и к а п ет л ею а б о , п р о к л а в ш и п о п е р е д н ь о к іл ь к а д р іб н и х с т іб к ів у н а п р я м к у п о д а л ь ш о г о в и ­ ш ивання.

2. В и к он ати п ер ш и й стіб о к (м ал . 1 9 8 а ), п а м ’я та ю ч и , щ о всі стібк и в и к он ую ть ся в ерти к ал ь н о в зд о в ж н и ток осн ов и . В и к о л ю ­ ю чи го л к у в т. 1 , вк олоти її ч ер ез три н и тк и п іт к а н н я в к ін ц і п ер ­ ш ого стіб к а в т. 2 та в и к ол оти ч ер ез о д н у н и т к у осн ови вліво в ід т.

1 в т. 3 : 1 - 2 - 3 .

3 . Н а тр ьох н и т к а х п іт к а н н я ви к он ати три о к р ем і в ер ти к ал ь ­ н і ст іб к и . Д л я ц ь ого, в и к ол ов ш и го л к у в т. 3 , вк ол оти її в т. 4 , а в и к ол оти з і зм іщ ен н я м н а о д н у н и т к у осн ови в т. 5 (м ал . 1 9 8 б): 3 - 4 - 5 і т .д . Оздоблення виробів вишивкою

133

6

4

2

3

1

.. )

5 \

* 7

Мал. 198. Послідовність виконання шва

Послідовність виконання простого візерунка швом «качалочки» 1. С початк у в и ш и ти п ер ш и й р я д ш вом «к ачал оч к и » (м ал . 1 9 8 а, б). П ісл я третього ст іб к а п ер ев ести го л к у вер ти к ал ь н о в н и з і в и к ол оти ч ер ез три н и тк и п іт к а н н я в т. 7 (м ал . 1 9 9 а): 5 —6 —7.

2. В и к он ати ш ість стіб к ів др у го го р я д у у зо р у , р у х а ю ч и сь з л ів а н а п р а в о н а тр ьох н и т к а х п іт к а н н я (м ал . 1 9 9 а, б), до тр и м у ю ч и сь ц и ф р ов ої п о сл ід о в н о ст і, в я к ій , я к і р а н іш е, п ер ш а ц и ф р а в ід п о ­ в ід ає в и к ол ю ван н ю го л к и , д р у га — вк ол ю ван н ю її в т к а н и н у , а тр етя зн о в у ви к ол ю ван н ю : 7 - 8 - 9 , 9 - 1 0 - 1 1 , 1 1 - 1 2 - 1 3 , 1 3 - 1 4 - 1 5 , 1 5-16-17.

3 . В и к он ую ч и ш о ст и й ст іб о к , го л к у в и к ол оти в т. 1 7 , вк олоти в т. 1 8 . Д а л і н ео б х ід н о п р овести го л к у п ід н асти л ом стіб к ів по в и ­ в о р ітн ом у б о к у тк ан и н и та в и к ол оти в т. 1 9 . П р ов ести го л к у п ід н асти л ом стіб к ів м о ж н а і по л и ц ь о в о м у б о к у , в и к ол ов ш и її п о п е ­ р едн ьо п о сер ед и н і м іж 1 7 та 1 8 п р ок ол ам и (м ал . 1 9 9 б).

4 . Д а л і в и к он ати щ е три стіб к и др у го го р я д у — п р о д о в ж ен н я з п р о т и л еж н о го краю (м ал . 1 9 9 в): 1 9 - 2 0 - 2 1 , 2 1 - 2 2 - 2 3 , 2 3 - 2 4 - 2 5 . Т оч ка 2 5 зб іга єт ь ся з т. 2 3 . З а сх ем о ю так сам о в и к он ати всі р я д и «к ачал оч к и » (м ал. 1 9 9 г). Д л я за к ін ч ен н я роботи р об о ч у н и т к у п р овести п ід р ядом п р о к л а д ен и х стіб к ів на в и в о р ітн о м у б о ц і тк ан и н и та о б р і­ зат и .

134

Розділ 2

8 10 12

14 16 18

/ іА і \

7

\ 9

11 1 3 1 5 1 7

а

24 22 20 І' 25г

г 23 21 19

в

г Мал. 199. Послідовність вишивання візерунка швом «качалочки»

Особливості використання та графічне зображення швів «гладь пряма» та «гладь коса» Ц і т е х н ік и в и ш и в а н н я зу с т р іч а ю т ь ся в у с іх р е г іо н а х У к р а ї­ н и . В и ш и т і н и м и ви р оби р ізн я т ь с я т іл ь к и с п е ц и ф ік о ю к о л ь о р о ­ Оздоблення виробів вишивкою

135

в и х р іш е н ь та п о б у д о в о ю к о м п о з и ц ії. В У к р а їн і п р я м у та к о с у л іч и л ь н у гл адь н а зи в а ю ть « л и ш т в а » , т о м у щ о н ею св ого ч а су в и ш и в ал и п е р ев а ж н о п о д о л и (н и ж н ю ч а ст и н у ) ж ін о ч и х со р о ­ чок — л и ш т в и . Існ у є ін ш а в ер сія п о х о д ж е н н я н а зв и . К о л и сь у д а в н и н у в и ш и в а л и у зо р и н и т к а м и , я к і за л и ш а л и с ь в ід тк а н н я п о л о т н а , тобто л и ш к а м и . І в наш ч ас л іч и л ь н у гл адь ч асто в и ­ к о н ую т ь б іл и м и та с ір и м и н и т к а м и — н и т к а м и к о л ь о р у п о л о т ­ н а (м а л . 2 0 0 ) . П ід к у т о м зм ін ю є т ь с я в ід т ін о к к о л ь о р у і зд а єт ь с я , щ о в и ш и в ал и р із н и м и в ід т ін к а м и о д н о го к о л ь о р у , н а в іть , к о л и ц ей к о л ір п р о сто б іл и й . С лід п а м ’я т а т и , щ о ш ов «л и ш тв а» — ц е не о к р ем и й р я д с т іб к ів , а в ізе р у н о к , я к и й ск л а д а єт ь ся з ц и х гл а д ь о в и х с т іб к ів .

Мал. 200. Приклади вишивок нитками білого кольору на білому полотні прямою та косою гладдю П ош и р ен е ви к о н а н н я л и ш тв и й ч ер в он и м и н и тк ам и з д о д а ­ ван н ям ч ор н ого (м ал. 2 0 1 ) . Р ід к о ц і т е х н ік и в и к он ую ть ся я к с а ­ м о ст ій н і — їх д у ж е часто п о єд н у ю т ь з ін ш и м и тех н ік а м и : в и р і­ зу в а н н я м , в и к ол ю в ан н я м , зер н о в и м ви в одом , х р ест и к о м та ін . (м ал. 2 0 2 ) .

Мал. 201. Використання червоного та чорного кольорів при вишиванні лічильною гладдю

136

Розділ 2

Мал. 202. Поєднання в узорах Полтавщини прямої та косої лиштви з технікою «вирізування» Н азв и « п р я м а г л а д ь » та « к о с а г л а д ь » ц і т е х н ік и отр и м ал и в ід ­ п ов ідн о д о н а п р я м к у п р о к л а да н н я стіб к ів . П рям а гладь (п ря м а лиш т ва) (м ал . 2 0 3 ) . З а ц іє ю т ех н ік о ю в и ш и в ан н я стіб к и к л адуть у зд о в ж н и ток тк ан и н и по в ер т и к а л і або го р и зо н т а л і, тобто п ар ал ел ь н о н и тк ам основи або п іт к а н н я . Ц ей ш ов ви к ор и стовую ть при в и ш и в а н н і с о ­ рочок та р у ш н и к ів .

Мал. 203. Зразки швів, виконаних швом «пряма лиштва»

Коса гладь (коса лиш т ва) (м ал . 2 0 4 ) в ід р ізн я єт ь ся від п р я м о ї ти м , щ о стібк и п ід час в и ш и в ан н я к л адуть п ід к у то м 45° до н и ток основи або п іт к а н н я . К оса гл адь зд а в н а бу л а п о ш и р ен а н а К и їв ­ щ и н і, д е її в и к он ув ал и н и тк ам и червон ого к о л ь о р у з до да в а н н я м чорного.

Мал. 204. Зразки косої лиштви на вишивках Київщини Оздоблення виробів вишивкою

137

Н а й ч а стіш е ц і т е х н ік и ви ш и ваю ть д в обіч н и м и : з одн ак ов и м в и гл я дом л и ц ь ового та ви в ор ітн ого бок ів (м ал . 2 0 5 ) .

а б Мал. 205. Лицьовий (а) та виворітний (б) боки шва «пряма лиштва» П р я м а та к о са л и ш тв а, я к і « к а ч а л о ч к и » , стали в а ж л и в о ю ч а ­ сти н ою р у ш н и к о в и х ш в ів. З м ін ю ю ч и д о в ж и н у стіб к ів або їх р о з­ м іщ ен н я , отр и м ую ть о р и гін а л ь н і в ар іан ти н ап о в н ен н я ел ем ен т ів р у ш н и к ів (м ал . 2 0 6 ) .

Мал. 206. Варіанти зразків прямої лиштви Г р а ф іч н о п р я м у т а к о с у г л а д ь м о ж н а зо б р а зи ти так , я к п о к а ­ зан о н а м а л ю н к а х 2 0 7 а, б та в.

138

Розділ 2

а

б

в

Мал. 207. Варіанти графічного зображення прямої (а, б) та косої (в) гладі

Вимоги до виконання швів прямої та косої гладі 1. Л и ш тв а в и к о н у єть ся на т к а н и н а х п о л о тн я н о го п ер еп л ет е н ­ ня.

2. У п р я м ій л и ш тв і стіб к и п р о к л а да ти п а р а л е л ь н о н и тк ам основи та п іт к а н н я , а в к о сій л и ш тв і — н а в с к іс по в ід н о ш ен н ю до н и ток осн ови та п іт к а н н я .

3 . Р о б о т у ви к он ув ати так , щ об не бул о за к р іп о к та в у зл и к ів з обох бок ів ви ш и вк и .

4 . К ін ц і н и ток н а п о ч а т к у та в к ін ц і в и ш и в ан н я тр еба а к у р а т ­ но хов ати п ід н асти л ом стіб к ів .

5. Т ех н ік и п р я м о ї та к осої гл аді п отребую ть ув а ж н о го ви к он ан ­ н я , щ об виш ивка м ала бездоган н и й ви гл яд з обох стор ін тк ан и н и .

6 . К о ж ен н а сту п н и й стіб о к ви к он ув ати ч ер ез о д н у н и т к у т к а ­ н и н и так и м ч и н о м , щ об вони щ іл ь н о п р и л я га л и оди н д о одн ого.

7. П е р е х о д и від одн ого ел ем ен т а ви ш и вк и до ін ш о го р етел ьн о м аск ув ати п ід н асти л ом п р о к л а д ен и х ст іб к ів , а я к щ о ц е н е м о ж ­ л и во, то виш ивати к о ж е н ел ем ен т ок р ем о.

Послідовність виконання швів прямої та косої гладі П ослідовніст ь виконання шва «прям а гладь» («прям а лиш т ва») 1. Н и т к у за к р іп и т и п етл ею (м ал . 2 0 8 а) або, п р ок л авш и п о п е­ р едн ьо д ек іл ь к а д р іб н и х стіб к ів у н а п р я м к у п одал ь ш ого в и ш и ­ ван н я.

2. В и к он ати п ер ш и й ст іб о к , в и к ол ю ю ч и го л к у з т. 1, вк о л о ­ ти її в т. 2 , а п отім в и к ол оти в т. 3 ч ер ез о д н у н и т к у осн ов и вліво (м ал. 2 0 8 а, б). Оздоблення виробів вишивкою

139

3 . Н а тр ьох н и т к а х п іт к а н н я в и к он ати три о д н а к о в и х в ер ­ ти к а л ь н и х стіб к и (м ал . 2 0 8 в). Д о т р и м у ю ч и сь ц и ф р о в о ї п о с л і­ д о в н о сті, в я к ій п ер ш а ц и ф р а в ід п о в ід а є в и к ол ю ван н ю го л к и , д р у га - вк ол ю ван н ю її в т к а н и н у , а тр етя зн о в у в и к ол ю ван н ю , в и ­ ш и в ан н я стібк ів м о ж н а за п и са ти ц и ф р ам и : 1 —2 —3, 3 —4 —5, 5 —6 —7.

4 . Д а л і в и к он ати три о дн а к о в и х стіб к и н а п ’я ти н и т к а х в ц и ф ­ р овій п о сл ід о в н о ст і (м ал . 2 0 8 г): 7 - 8 - 9 , 9 - 1 0 - 1 1 і так д а л і за у з о ­ ром (м ал . 2 0 8 ґ ).

л6 4 2

7

£ 3 1

1

а

б

в

Мал. 208. Послідовність вишивання швом «пряма лиштва» Г р а ф іч н а п о сл ід о в н ість в и ш и в ан н я ел ем ен т ів у зо р у п р ям ою гл аддю та в и ш и т і ел ем ен т и у зо р у п одан о на м а л ю н к а х 2 0 9 , 2 1 0 :

г ґ Мал. 209. Графічне зображення послідовності вишивання прямою лічильною гладдю пелюстки (а, б, в), квітки (г) та листочка (ґ)

140

Розділ 2

Мал. 210. Елементи узору, вишиті прямою гладдю

П ослідовніст ь виконання шва «коса гл а д ь» («коса лиш т ва») 1. Н и т к у за к р іп и т и п етл ею або, п р ок л авш и п оп ер едн ь о к іл ь к а д р іб н и х стібк ів у н а п р я м к у п одал ь ш ого ви ш и в а н н я .

2. В и к ол оти го л к у в т. 1 (м ал . 2 1 1 а, І в а р іа н т ) . Н а д в о х н и т­ к а х тк ан и н и п ід к утом 45° д о н и ток осн ови та п іт к а н н я ви к он ати п ер ш и й стібок , вк ол ю ю ч и го л к у в т. 2 , ви к ол оти її в т. 3, я к а б у де п очатк ом нового стібк а: 1 —2 —3.

3 . Д а л і ви ш и ти р яд п а р а л ел ь н и х ст іб к ів , у к ол ю ю ч и і в и к о л ю ­ ю чи го л к у весь час н а о д н у н и т к у п ітк а н н я вищ е (або н и ж ч е) п о ­ п ер едн ього ст іб к а (м ал . 2 1 1 б): 3 - 4 - 5 , 5 - 6 - 7 , 7 - 8 - 9 , 9 - 1 0 - 1 1 .

4 . В и ш и в аю ч и о ста н н ій стібок р я д у , в и к ол оти го л к у в т. 1 1 , вколоти її в т. 1 2 та зн ов в и к ол оти в т. 1 3 , я к а м о ж е сп ів п а да ти з т. 11 (м ал . 2 1 1 в), а м о ж е бути л ів іш е н а в ід ст а н і о д н іє ї- д в о х н и ­ ток основи від т. 11: 1 1 - 1 2 - 1 3 .

5. Д от р и м ую ч и сь ц и ф р о в о ї п о сл ід о в н о ст і п одал ь ш е в и ш и в а н ­ ня стіб к ів м о ж н а за п и са ти ц и ф р ам и : 1 3 - 1 4 - 1 5 , 1 5 - 1 6 - 1 7 , 1 7 ­ 1 8 - 1 9 і т .д .

6 . У так ій п о сл ід о в н о ст і ви к он ув ати всі ел ем ен т и у зо р у (м ал. 2 1 1 г). М о ж н а застосу в а ти ін ш и й вар іан т ви ш и в а н н я , п о д а н и й на м а ­ л ю н к у 2 1 1 (див. с .1 4 2 ). І в а р іа н т

а

б

в

г Мал. 211. Послідовність вишивання швом «коса лиштва» (початок) Оздоблення виробів вишивкою

141

І І в а р іа н т

Мал. 211. Послідовність вишивання швом «коса лиштва»

П риклад елементів візерунка, виш итих косою гладдю, показа­ но на м а л ю н к у 2 1 2 .

Мал. 212. Елементи візерунка, вишиті косою гладдю

*

П РА КТИ ЧН А РОБОТА Вишивання швом «качалочки»

Інст рум ент и та матеріали: тканина для виш ивання, зразки схем для виш ивання швом «качалочки», нитки для виш ивання, голки, наперсток, ножиці, п ’яльці, кілочок для розпорювання. П ослідовніст ь виконання роботи 1. Підготувати тканину з чітким полотняним переплетенням, голки, п’яльці, наперсток, дібрати нитки.

2. Уважно роздивитися запропонований зразок орнаменту для виш ивання швом «качалочки» (наприклад, м а л . 21 3 ), щоб визначи­ ти, в якому напрямку його вишивати.

142

Розділ 2

3. В изначити сь у виборі м ісц я р озташ ув ан н я в ізер у н к а на тк а­ н и н і.

4 . П очати виш ивати ш вом «качалочки» від к раю у н а п р я м к у до сер еди н и , а п отім до ін ш ого краю , дотр и м ую чи сь правил та вимог щ одо виконання цього ш ва.

Мал. 213. Схеми для вишивання швом «качалочки» 5. Р оботу виконувати з дотр и м ан н я м правил безп еч н ої п р ац і.

Шви «прям а й коса гладь», «художня гладь», «біла гладь», «полт авська гладь», наст ил, шви «лиш тва», «качалочки». існують види гладі та техніки їх виконання?

9 12.1. УЯкічому полягає основна відмінність між лічильними та вільними видами гладі?

3. Визнач, які вишивки, зображені на малюнку214, відносять до лічильних видів гладі, а які — до вільних?

8

9

10

11

М а л . 214. Зразки лічильних та вільних видів гладі

Оздоблення виробів вишивкою

143

4. Які серед зображених на малюнку 215 вишивок належать до техніки: «качалочки», «пряма лиштва», «коса лиштва»?

1

4

2

3

5 6 7 Мал. 215. Зразки лічильної гладі: «качалочки», «пряма лиштва», «коса лиштва»

1. Роздивіться символ восьмипелюсткової зірки (мал. 216). Перенесіть СРМ цей символ на папір у клітинку та розробіть схеми для вишивання за допомогою технік: один учень розробляє схему для вишивання швом «качалочки» (при цьому контур зірки можна змінювати), а другий — швом «пряма лиштва». Схеми замалюйте олівцем.

Мал. 216. Контури узорів «восьмипелюсткової зірки» для розробки схем вишивання техніками лічильної гладі 2. Подумайте, порівняйте та визначте, в якому варіанті для вишивки буде використовуватися менша кількість ниток. Відповідь обґрунтуйте.

144

Розділ 2

1. Роздивіться зображення на малюнках2 1 7 та 218. Обговоріть, у чому по­ лягає відмінність між швами «качалочки» та «пряма лиштва».

Мал. 217. Вишивки, виконані швом «качалочки»

Мал. 218. Вишивки, виконані швом «пряма лиштва» 2. Розгляньте з дорослими малюнок 219 та визначте: - Що символізують ці зображення?

- Якими техніками лічильної гладі їх краще вишити?

- Які ще можна використати шви з тих, що вже вивчили?

- На яких виробах можна розмістити ці узори?

- Чи зустрічались вам подібні зображення на вишитих речах, які, можли­ во, зберігають у ваших родинах?

- Який з цих узорів, на вашу думку, створений раніше?

М а л . 219. Узори для вишивки

Оздоблення виробів вишивкою

145

§14. ОБРОБКА КРАЇВ ВИРОБУ 1.

2.

3.

4.

Способи О броб к а О броб к а О броб к а

обробки к р а ю в и ш и т о го ви робу. к р а ю в и р о б у бахром ою . к р а ю в и р о б у п е т е л ь н и м ш вом . краю виробу т орочками.

Способи обробки краю вишитого виробу К о ж н а в и ш и та річ п о тр еб у є в ід п о в ід н о го о ф о р м л ен н я . О собли ­ во це стосуєть ся обробки к р а ї в . П ід час к о р и сту в а н н я ви робам и н еобр обл ен і к р а ї об си п а ти м у т ь ся , щ о п р и зв ед е д о їх п су в а н н я та н еестети ч н ого в и гл я д у . О ф орм ляю ть к р а ї ви робів р ізн и м и способами : 1. М а ш и н н и м способом , з в и к о р и ст а н н я м р із н и х ви дів м а ­ ш и н н и х ш вів: « у п ід г и н » з в ід к р и ти м і за к р и ти м зр ізо м , з и г ­ за го п о д іб н о ю стр оч к ою , «ролеви м » ш в ом *, п р и ш и в а н н я м тась ­ м и , м ер еж и в а тощ о.

2. Р у ч н и м способом (м ал . 2 2 0 ) , з в и к о р и ст а н н я м та к и х ш вів: бахр ом ою (а ), п етел ь н и м ш вом (б), тор оч к ам и , за к р іп л ен и м и х р е ­ сти к ом або «оди н ар н и м п р ути к ом » (в ), к и т и ц я м и (г ), зубц ю ван ня м (обр обк а і водн очас о зд о б л ен н я д е я к и х д ет а л ей о д я гу з у б ц я ­ м и) (ґ) та ін .

М а л . 220. Способи обробки країв вишитого виробу

146

Розділ 2

О бробку к р аїв м а ш и н н и м сп особом ти ви вчати м еш у ста р ш и х к л а са х .

Н

К итиця — ж м у т о к н и то к , ш н у р к ів і т. ін ., з в ’я за н и х з одн ого к ін ц я д о к у п и , щ о є п р и к р а со ю , о зд о б о ю ч о го -н еб у дь .

Торочки — су ц іл ь н и й р я д к ін ц ів н и то к , щ о віл ьн о зви саю ть із к р аїв тк ан и н и ; тасьм а з так и м р я д о м н и ток .

Обробка краю виробу бахромою Б ахром а — це н а й п р о стіш и й ви д обр обк и к раю ви р о б у . Є ди н а ви м ога д л я ви к о н а н н я ц ього сп о со б у — к р ай ви р обу м ає бути р ів ­ н и м . Існ у є к іл ь к а сп особів ви к о н а н н я б а х р о м и по су ц іл ь н ій т к а ­ н и н і.

Н

Б ахром а (з араб. «т искат т ат аї» — м ер еж и в а ) — тасьм а з н и тк ам и (м ’я к и м и в о л о к н а м и , ш н у р к а м и ), щ о віл ьн о зв и с а ­ ю ть. В и к о р и сто в у єт ь ся як о бш и в к а к р аїв о д я гу , ск атер ти н и тощ о з к р у ч ен и х або ін ш о ї ф ор м и ш о в к о в и х , в о в н я н и х , ср іб ­ н и х або зо л о т и х н и то к , а т а к о ж я к п р и к р а са до м еб л ів , а б а ­ ж у р ів .

Б ахр ом ою обр обл яю ть р із н і т ек сти л ь н і ви р оби , щ об н адати їм при вабл и вого в и гл я д у . Д л я обр обки к р аїв ви р обу б а х р о м о ю їх не п отр ібн о заги н ати та п ід ш и в а т и . В и р оби обш и ваю ть по к о н т у р у ш вом « у п ер ед г о л ­ кою » або «строчка» на в ід ст а н і 1 , 5 - 3 см (за л е ж н о від р о зм ір у м ай бутн ь ої б а х р о м и ). П ісл я ц ього о б ер еж н о ви тягую ть н и тк и (осн ов и , п ітк а н н я ) у зд о в ж зр із у . Т ак и м ч и н ом утв орю ється б а х ­ р ом а (м ал . 2 2 1 ) .

М а л . 221. Виконання бахроми на вишитому виробі

Оздоблення виробів вишивкою

147

Обробка краю виробу петельним швом Д оси ть часто д л я обр обк и в и ш и т и х ви робів в и к ор и стовую ть р із н і озд обл ю в а л ь н і ш в и . О дин з н и х то б і в ж е в ідо м и й з 5-го к л а ­ су — петельний ш ов . П етел ь н и м ш вом м о ж н а обр оби ти к р а ї в и ­ робів р із н о ї ф орм и (к р у гл і, овал ь н і, п р я м о к у т н і, к вадр атн і) — у в и ш и т и х сер в етк а х , ск а т ер т и н а х , х у ст о ч к а х тощ о. Існ у є багато р ізн о в и д ів ви к о н а н н я п етел ь н ого ш ва (м ал . 2 2 2 ) . В н а р о д і д е я к і з н и х отр и м ал и та к і н азви : «гр абел ьк и » (а ), « д в ій ­ ки» (б), «тр ій к и » (в), « п л ахтов и й » (г), « го р о д к и » .

а

ґ

б

д Мал. 222. Різновиди петельного шва

П ослідовність виш ивання петельним швом тобі вж е відом а. Я кщ о тканина м ає високу обсипальність, краї виробу спочатку підгинаю ть двічі (м ож н а підгинати й один раз) і заметую ть швом «уперед гол­ кою », а потім обш ивають щ ільно петельним ш вом (мал. 2 2 3 а). П ісл я того як п етел ь н и й ш ов в и ш и ти й , сл ід в и тя гн ути н и тк у , я к ою зам етув а л и к р а ї ви р обу. Я к щ о п етел ь н и м ш вом о б р о б л я ­ ю ться к у т и , н е о б х ід н о в и к он ати три стіб к и в оди н п р ок ол , щ об н и тк а не н атя гу в а л а ся (м ал . 2 2 3 б). П ри о б р о б ц і за о к р у г л е н и х кр аїв — ш и ти сл ід віл ь н о, щ об за п о б ігти деф о р м у в а н н ю тк ан и н и (м а л . 2 2 3 в ).

148

Розділ 2

а

б

в

Мал. 223. Обробка краю виробу петельним швом: а — обробка прямих країв виробу; б — обробка кутів; в — обробка заокруглених ліній Н и тк и д л я обр обк и к раю доби р аю ть в тон в ізер у н к а або в ід п о ­ в ідн о д о к ол ь ор у осн ови ви р обу.

Обробка краю виробу торочками К р аї в и ш и т и х сер в еток , ск а тер ти н , х у ст о ч о к , р у ш н и к ів , п а н ­ но т а к о ж м о ж н а оф ор м и ти т о р о ч к а м и (тор оч к ам и м о ж н а обр о б и ­ ти тіл ьк и п р я м о л ін ій н і к р а ї ви р обу). Н а зо в сім м а л ен ь к и х сер в етк а х к в а д р а тн о ї чи п р я м о к у т н о ї ф ор м и , р у ш н и к а х к р а ї, я к п р ави л о, не за ги н а ю ть , а обр обл яю ть тор оч к ам и . Існ у є к іл ь к а в ар іан тів обр обк и к раю ви р о б у то р о ч к а ­ м и . О дин з н и х — т орочки, закріплені швом «косий хрестик» (м ал. 2 2 4 ) . П ер ев ага ц ього ш ва в то м у , щ о д о тор оч ок , я к і у тв о р ю ­ ю ться з тк ан и н и , до да ю ть ся к ол ь ор ові н и тк и , я к и м и ви к о н у єть ся ш ов. Т ак и м ч и н о м , б а х р о м а у ви р обі б у де к ол ьор овою .

Ч/ %

г

ч

/

г

ч {л і

/ Ч V /\ NУа (а

VІ Л Ч7 V7

V І

/Ч

ч

г Г ГУ1 г уа

Ч7 Ч;

(а [

1Г

а

1

ч

Мал. 224. Графічне зображення шва

П ослідовніст ь виконання торочок, закріплених швом «косий хрестик» 1. З а к р іп и т и н и т к у з в и в ор оту та ви к ол оти в т. 1 (відстан ь від т. 1 д о т. 2 — д о в ж и н а тор оч ок ). Оздоблення виробів вишивкою

149

2. У к ол оти го л к у в т. 2 , а в и к ол оти в т. 3 : 1 - 2 - 3 .

3 . З т. 3 го л к у вк ол оти в т. 2 , в и к ол оти в т. 4: 3 - 2 - 4 .

4 . У к ол оти го л к у в т. 5 і ви к ол оти в т. 4: 4 - 5 - 4 .

5. З т. 4 вк ол оти го л к у в т. 6 і ви к ол оти на л и ц ь ов и й б ік в т. 6, п оп ер едн ь о н абр авш и н а го л к у 1 - 2 н и тк и тк ан и н и : 4 - 6 - 6 .

6 . З т. 6 вк ол оти го л к у в т. 4 , а в и к ол оти в т. 7, д а л і п р о д о в ж у ­ вати ви ш и вати в ід п о в ід н о 7 - 4 - 8 , 8 - 3 - 8 , 8 - 9 - 9 і так д о за в ер ш ен ­ н я в и ш и в ан н я к раю ви р обу. Н а в и в ор ітн о м у б о ц і тк а н и н и отр и м аєм о так и й ви гл яд як на малю нку.

7. П ісл я за к ін ч ен н я ви к о н а н н я ш ва н и тк и в то ч к а х 1, 6, 9... р о зр ізу ю т ь , а н и тк и т к а н и н и , щ о й дуть у зд о в ж ш ва ви тягую ть , за л и ш и в ш и не в и т я гн у ти м и 2 — 3 н и тк и . Т ак и м ч и н ом у тв ор ю ­ ю ться тор оч к и . В и к он ую ч и тор оч к и , сл ід до тр и м у в а ти ся т а к и х вим ог : 1. Н а ви в ор оті не п ови н н о бути в у зл и к ів .

2. В е р х н і стіб к и х р ест и к ів м аю ть іт и в о д н о м у н а п р я м к у .

3 . С тібки п о в и н н і м ати о д н а к о в у д о в ж и н у .

4 . Д о в ж и н а торочок м ає бути одн ак ов ою .

150

Розділ 2

*г

П РА КТИ ЧН А РОБОТА Обробка краю виробу петельним швом Інст рум ент и та мат еріали: в и ш и ти й в и р іб , гол к а, н и тк и ,

л ін ій к а , н о ж и ц і, гол ь н и к .

П ослідовніст ь виконання робот и 1. П ідр ів н я ти к р а ї виробу.

2. Обрати спосіб обробки краю виробу. М ож н а скористатись ін ­ ф орм ацією , поданою у д о д а т к у 2.

3. Д ібрати ни тк и дл я обробки краю виробу.

4. З а н ео б х ід н о ст і, зам етати п ід ігн у т и й край ви робу ш вом «уп е­ ред голкою ». Д л я цього його п ід ігн у т и дв іч і (м ож н а оди н раз) на в ід­ стан і 5 мм від краю на виворітний бік та зам етати . П ісл я обробки зам етув ал ь н і стібк и ви дали ти .

5. О бробити край ви робу обраним способом та п ри прасувати.

6. П еревірити я к ість обробки к раю виробу.

7. В иконати к ін ц ев у обр обк у виробу, обрізати за й в і н и тк и .

8. Р оботу виконувати з дотр и м ан н я м правил безп ечн ої п р ац і.

Остаточна обробка краю виробу, зам ет ування, якіст ь виш ивання, т орочки, кит иці, бахрома.

9 1 1. Якими швами можна обробити краї вишитого виробу?

■ ■

2. Як добирають нитки для обробки краю виробу?

3. Які чинники впливають на якість вишивки?

4. Які ти знаєш різновиди петельного шва?

1. Доберіть шви для обробки краю серветки овальної форми (1 учень) та прямокутної форми (2-й учень). Доберіть нитки для їх обробки.

2. Проаналізуйте свій вибір та зробіть висновки щодо правильності до­ бору.

1. Роздивись разом з батьками вишиті вироби, які є вдома (рушники, сер­ ветки, скатертини, доріжки, фіранки тощо), та визначте, яким способом у них оброблені краї.

2. Запиши в зошит назви швів.

Оздоблення виробів вишивкою

151

§15. ОСТАТОЧНА ОБРОБКА ВИШИТОГО ВИРОБУ ТА ДОГЛЯД ЗА НИМ 1. О с т а т о ч н а о б роб ка в и ш и т о го в и р о б у т а п е р е в ір к а його я к о с т і.

2. П р а н н я в и ш и т и х виробів.

3. П і д к р о х м а л ю в а н н я ( а п р е т у в а н н я ) в и ш и т и х виробів.

4. П р а с у в а н н я в и ш и т и х виробів.

Остаточна обробка вишитого виробу та перевірка його якості Вишитий виріб буде мати естетичний та привабливий зовніш ­ ній вигляд не тільки за умови якісного виш ивання, правильного добору кольорів. Важ ливу роль відіграє остаточна обробка, як а виконується після того, я к виріб виш итий. Остаточна обробка вишитого виробу складається з таких опе­ рацій: 1) видалення зайвих ниток; 2) перевірка якості виконання виш ивки; 3) прання; 4) підкрохмалю вання; 5) прасування. Я кість вишитого виробу визначають за такими показниками: •правильність нанесення стібків виш ивки на тканину; •заповнення усього візерунка вишивкою; •поєднання кольорової гами; •поєднання ниток різного ґатунку для виш ивки; •відсутність вузликів з лицьового та виворітного боків; •обробка країв виробу.

Прання вишитих виробів Щоб виш иті вироби залиш алися красивими протягом багатьох років, за ними необхідно правильно доглядати. Вишивати виріб треба охайно, щоб він якнайменш е забруднювався. Але, я к би не був акуратно виш итий виріб, його потрібно в кін ці випрати. Під час прання змиваються фарби, я к і не були добре закріплені, та вирівнюються нитки на виш ивці й основній тканині. Д о гл я д за вишитими виробами передбачає прання у тепло­ му розчині звичайного прального засобу без вибілюючих речовин за температури не більше 40 °С. Прати необхідно дуже обережно, 152

Розділ 2

терти легенько лиш е ті місця, де немає виш ивки. Крім того, слід враховувати, що вироби з льону після прання і суш іння можуть дати усадку 4 -6 % . С у ш и т и вироби потрібно у р о з п р я м л е н о м у в и г л я д і . Не пе­ ресуш увати. Я кщ о ж виріб пересуш ено, його слід зволож ити водою, дати трохи полеж ати і пропрасувати добре розігрітою праскою із парою. Дрібні виш иті вироби (серветки, носові хустинки, комірці) дуже ніж ні і тому вимагають ніжного прання. А ж урні виш ивки добре прати в теплій мильній воді. Д ля цього в невелику ємкість набрати теплої води до 30 °С, всипати порошок для делікатних ви­ робів. П ісля цього збовтати розчин до утворення піни. Потім слід покласти у розчин вироби, обережно попрати їх, прополоскати у холодній воді і злегка відж ати. Якщ о виріб сильно забруднений, необхідно залиш ити його на деякий час у розчині, а потім збовта­ ти ще раз. П ісля прання виш иті вироби потрібно добре п р о п о л о с к а т и у п р о х о л о д н ій воді, але не відж имати. Під час полоскання (для всіх тканин) у воду додають оц ет (1 столову лож ку на 1 л води). Д ля пранн я виробів, виш итих кольоровими бавовняними н и ткам и , м ож на користуватися засобами, я к і є вдома у к о ж ­ ної господині. Це: в о д а , с іл ь , ш а м п у н ь , о ц е т . В иш иті вироби зам очити у теплій і підсоленій воді: 1 чайну л о ж ку солі на 1 л води. Потім прополоскати виріб у прохолодній воді і випрати в теплій воді з додаванням невеликої кіл ько сті ш ампуню . В и­ ріб відж ати і прополоскати в холодній воді з оцтом до тих пір, поки вода не буде чистою. Сіль і оцет закріплю ю ть колір ниток і надаю ть їм блиску.

Підкрохмалювання (апретування) вишитих виробів Загальновідомим є спосіб підкрохм алю вання (апретування) тканини — п р о п о л і с к у в а н н я у р о з ч и н і к р о х м а л ю . Виш иті вироби під час апретування втрачають зовніш ній вигляд, оскільки нит­ ки при цьому склеюються і втрачають свій блиск. Але якщ о тре­ ба додати ж орсткості та необхідної форми виробам із льняних, бавовняних тканин, батисту, маркізету, то після основного пран­ ня їх злегка підкрохмалюю ть. Д ля цього необхідно приготувати крохмальний розчин та протерти виріб з виворітного боку щ іт­ кою або тампоном, змоченим розчином, а потім пропрасувати га­ рячою праскою, поклавш и зверху чисту суху тканину. Оздоблення виробів вишивкою

153

А претування (п ід к р о х м а л ю в а н н я ) — н а д а н н я т к а н и н і ж о р ­ стк о сті за до п о м о го ю к р о х м а л ь н о го р о зч и н у . П ід к р о х м а л и т и ви р іб м о ж н а т а к о ж , ск ор и став ш и сь к р о х м а ­ л ем д л я п р асув ан н я сор очок у б а л о н ч и к у . Й ого м о ж н а к у п и ти у б у д ь -я к о м у су п ер м а р к ет і або ін ш о м у сп ец іа л ізо в а н о м у за к л а д і, де п р одаю ться за со б и д л я п р а н н я . Т ак и м сп особом к р о х м а л я ть виріб п ід час п р а су в а н н я . А п р ету ю ть в и ш и ти й ви р іб п іс л я р е ­ тел ьного п о л о ск а н н я . П ід к р о х м а л и в ш и , ви р іб н ео б х ід н о р о зк л а с­ ти на м ’я к ій осн ов і д л я п р о су ш у в а н н я . Я к щ о ви р іб не п ід к р о х м а л ю в а т и , то п іс л я п о л о ск а н н я й ого н е ­ о б х ід н о р озст ел и ти та р озп р ави ти н а м а х р о в о м у р у ш н и к у і с к р у ­ ти ти , я к р у л ет. П ісл я того як р у ш н и к вбере вол огу, р о зк л а сти виріб н а ін ш о м у р у ш н и к о в і, зл ег к а н а тя гн у ти і так за л и ш и т и до в и си х а н н я (мал. 2 2 5 ). Н е м о ж н а су ш и т и ви ріб п ід п р я м и м со н я ч ­ ним п р о м ін н я м . Т а к о ж не варто п ер есу ш у в а ти в и р іб, п іс л я с у ­ ш ін н я він п ови н ен бути зл ег к а вол оги м .

Мал. 225. Виріб, розстелений на рушнику

Прасування вишитих виробів Щ об н адати д ет а л я м і виробам п р ав и л ь н ої і к р а си в о ї ф ор м и , зд ій сн ю ю т ь волого-теплову обробку . Я к ість ви р обів, їх зо в н іш н ій ви гл яд багато в ч о м у за л еж а т ь від в ол ого-теп л ов ої о бр обк и , я к у застосов ую ть у п р о ц есі ви готовл ен н я ви р обів та н а за в ер ш а л ь н о ­ м у етап і. Д л я волого-теплової обробки в и к ор и стовую ть р ізн е обладнан­ ня та пристосування : п р а с у в а л ь н і д о ш к и , к о л о д к и , с т о л и , п р а с ­ к и , преси , п а р о п о в іт р я н і м а н е к е н и . П ід час в и к он ан н я в ол ого-теп л ов ої обр обк и в а ж л и в о о б и р а т и р е ж и м и п р а с у в а н н я за л еж н о в ід в и д у т к а н и н и . Д л я ц ього сл ід

154

Розділ 2

п ер ев ір и ти п р а ск у і н ал аш тув ати її на н ео б х ід н и й р еж и м п р а су ­ вання п ев н ого в и д у тк а н и н и (ш ов к , вовна, бавовна тощ о). П отім виріб ви к л асти на м а х р о в и й р у ш н и к , п о к р и ти й зв е р х у б іл и м п о ­ л отн ом , ви в ор ітн и м бок ом до го р и і п р оп р асувати й ого. Т ак и й сп осіб п р асув ан н я ви ш и того ви р обу зб е р е ж е в ізер у н о к о б ’єм н и м . Н і в я к о м у р а з і не м ож н а п р а с у в а т и в и р іб з л и ц ь о в о го боку. П ід час п р асу в а н н я в и ш и т и х р ечей к р ащ е в и к ор и стовувати п р аск и з п ар ою . П р а ск у р у х а ти в зд о в ж н и тк и осн ов и , щ об т к а н и ­ на з ви ш и вк ою не деф о р м у в а л а ся . В ел и к і вироби н ео б х ід н о п р а ­ сувати в ід ц ен тр а до к р аїв . Н ев и ш и т і ч асти н и ви р обу м о ж н а п р а ­ сувати з л и ц ьового бо к у . В ід п р асов ан и й ви р іб за л и ш а єть ся р о зк л а д ен и м н а р ів н ій п о в ер х н і то т и х п ір , п ок и він зо в сім не п ід с о х н е й не о х о л о н е (див. м а л . 2 2 5 ) . П ісл я ц ього й ого м о ж н а в и к ор и стовувати за п р и ­ зн а ч ен н я м . В ол ого-теп л о в у о б р о б к у застосов ую ть і т о д і, к ол и ви р іб щ е н е ­ достатн ьо за б р у д н и в ся , але й ого х о ч у т ь п р осто о с в іж и т и . Д л я цього сл ід п ок л асти ви ріб л и ц ь ов и м бок ом н а м о к р у ч и сту б іл у т к а н и н у , н ак р и ти су х о ю б іл ою тк ан и н ою і п р оп р асувати гарячою п р аск ою . Я к щ о п овтори ти ц ю п р о ц ед у р у к іл ь к а р а зів , то бр уд з ви р обу п ер ей д е на м о к р у т к а н и н у , а к ол ьор и ви ш и вк и стан уть я ск р а в іш и м и . Д о п р оведен н я волого-теплової обробки ставляться так і вимоги: 1. С тупінь н агр ів ан н я п р аск и та її д ію н а т к а н и н у п оп ер едн ь о н ео б х ід н о п ер ев ір и ти н а к л а п т и к у т к а н и н и .

2. Д л я в ол ого-теп л ов ої обр обк и застосов ую ть п р оп р асов ув ач і з м ар л і або м ’я к о ї бав ов н я н ої тк а н и н и .

3 . П ер ед ви к он ан н я м в о л о го -теп л о в и х р обіт д ет а л і або виріб зв о л о ж у ю т ь з п ул ь вер и затор а; я к щ о на т к а н и н і за л и ш а ю ть ся від води п л я м и , ви р іб п р асую ть б ез зв о л о ж ен н я .

4 . У сі о п ер а ц ії в ол ого-теп л ов ої обр обк и зд ій сн ю ю т ь д о п овн ого в и д а л ен н я вол оги .

5. Р озп р асов у в а т и і п р и п р асовув ати ш в и , к р а ї д ет а л ей і ск л а ­ док тр еба на сто л і або к о л о д ц і, п о к р и ти м и м ’я к и м су к н о м і біл ою бавовняною тк а н и н о ю .

6 . П ід час вол ого-теп л ов ої обр обк и д ет а л ей і в и р обу оби рати р еж и м и п р асув ан н я д л я к о ж н о ї тк а н и н и .

7. В ол ого-теп л о в у обр о б к у ви робів з в и в ор оту зд ій сн ю ю т ь без п р оп р асовув ача.

8 . П ісл я остаточ н ої в ол ого-теп л ов ої обр обк и в и ш и ті вироби треба тр и м ати р о зп р а в л ен и м и , п ок и вони п овн істю не в и со х н у ть . Оздоблення виробів вишивкою

155

Н ам дов оди ть ся д о гл я д а ти не тіл ь к и за в и ш и ти м и вл асн ор уч ви р обам и , а й за п р и дб а н и м и у тор гов ел ь н ій м е р е ж і. У т а к и х в и ­ п а д к а х сл ід п о п ер едн ь о о зн а й о м и т и сь із я р л и к а м и , р о зм іщ ен и м и на в и р обі, н а я к и х зо б р а ж е н і п о з н а ч к и - р е к о м е н д а ц ії д о г л я д у за виробом (т аб л . 4 ). З н ев а ж а т и ц и м и п о зн а ч к а м и не м ож н а! Таблиця 4

Стандартні знаки догляду за виробами Вид роботи

Умовний знак

П рання

Л г-гг

Значення знака З а с т о с о в у в а т и т іл ьк и р у ч н е п р а н н я

П р а т и з а т е м п е р а т у р и в о д и н е в и щ і й 6 0 °С

60°

1---/ 40°

О Ш .

П р а т и з а т е м п е р а т у р и в о д и н е в и щ і й 4 0 °С

Д о з в о л е н о п р а н н я в п р ал ь н ій м а ш и н і

П рати не м ож на

П р а с у в а т и о б е р е ж н о з а т е м п е р а т у р и н е в и щ і й 2 0 0 °С

П расування

П р а с у в а т и о б е р е ж н о з а т е м п е р а т у р и н е в и щ і й 1 6 0 °С

П р а с у в а т и о б е р е ж н о з а т е м п е р а т у р и н е в и щ і й 1 0 0 °С

Н е прасувати

Х ім іч н а ч и с т к а

® ©

Х ім іч н а ч и с т к а р о з ч и н н и к а м и д о з в о л я є т ь с я

Чистити обереж н о

О тж е, виш иті речі буду ть м ати п р и вабл и ви й ви гл яд дов ги й час, я к щ о до тр и м у в а ти ся т а к и х реком ендацій : •п р а т и в теп л ій в о д і (не біл ь ш е 4 0 °С); •р е т ел ь н о п ол оск ати ви р оби п іс л я прання; •п р а т и в р уч н у, д у ж е о б ер еж н о , не ви к р уч увати ;

156

Розділ 2

• не в и к ор и стовувати п р ал ь н і за со б и із вм істом р ечови н дл я ви біл ю ван н я; •в и п р а н і вироби п ол оск ати в х о л о д н ій воді; • з а н ео б х ід н о с т і, п ід к р о х м а л и т и ви п р ан і вироби; •п іс л я п р о п о л іск у в а н н я п о м істи ти ви р іб (у р о зп р а в л ен о м у в и ­ гл я д і) в р озч и н з оц том та сіллю ; •с у ш и т и ви р іб у р о зп р а в л ен о м у ви гл яді; •р о зп о ч и н а т и п р асувати ви ріб від центра; •п р а с к у р у х а т и в зд о в ж н и тк и основи; • п р асувати в и ш и ти й ви ріб тіл ь к и з ви в ор ітн ого б о к у на м ’я к ій осн ов і.

Це цікаво В и ш и в аю ч и в есіл ь н і р у ш н и к и , ім е н н і х у ст о ч к и , в и ш и вал ь ­ н и ц і н ам агал и ся бути д у ж е о х а й н и м и , а д ж е ц і ви роби не п р а ­ л и — в в аж ал ось , щ о зм и в ал ась ен ер гети к а .

Остаточна обробка вишитого виробу, прання, підкрох­ малю вання (ап рет уван н я), просуш ування, прасування.

9 1 1. Які операції виконують під час остаточної обробки вишитого виробу?

■ ■

2. Коли перуть вишиті вироби?

3. Для чого підкрохмалюють вироби?

4. Як необхідно сушити вишиті вироби?

§16. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ПРОФЕСІЯМИ 1.

2.

3.

4.

М ист ецт вознавець. С т и л іс т . Д и зай н ер виш ивки. В иш ивальн иця р уч н о ї і м аш инної виш ивки.

О дним із ви зн а ч а л ь н и х етап ів у ж и т т і к о ж н о ї м о л о д о ї л ю д и ­ ни є вибір проф есії . В ід п рави льн ого в и р іш ен н я п и тан н я «К им бути?» багато в ч о м у за л еж и т ь у ся п одал ь ш а д о л я л ю д и н и . Н е ­ п равил ьний вибір п р о ф есії м о ж е стати п р и ч и н ою ф орм альн ого та безв ід п ов ід ал ь н ого ви к он ан н я п р о ф есій н и х обов’я зк ів , в и к л и к а ­ ти н еб а ж а н і н а сл ід к и (н и зь к у п р одук ти в н ість п р а ц і, п о м и л к и і Оздоблення виробів вишивкою

157

брак у р оботі тощ о). А ц е, в свою ч ер гу , ви к л и к а є н еза до в о л ен н я обраною п р оф есією . В дал и й вибір п р о ф есії м ає вели к е зн а ч ен н я не тіл ьки д л я сам ої л ю д и н и , а й д л я сусп іл ь ства. Т ом у, к ол и п р и й де час ви бор у п р о ф есії, н ео б х ід н о ви зн ач и ти сь із н ап р ям ом м а й б у т ­ н ьої д ія л ь н о ст і та бути о б ізн а н и м у св іті п р о ф есій обр ан ої га л у зі.

Мистецтвознавець М истецтвознавець за й м а єть ся д о с л ід ж е н н я м п р обл ем о б р а зо т ­ ворчого м и стец тв а, а р х іт ек т у р и , за к о н о м ір н о ст ей р о зв и тк у м и с ­ тецтва.

М истецтвознавство — це н а у к а про м и стец тв о, я к а вк л ю чає н и зк у в за єм о п о в ’я за н и х р о зд іл ів : теор ію та істо р ію м и ст е­ ц тва, х у д о ж н ю к р и т и к у . Ц і р о зд іл и і ви зн ач аю ть р із н і ви ди д ія л ь н о ст і м и стец тв о зн а в ц я . М и ст ец тв о зн а в ц і п р ац ю ю ть у м у з е я х , в и д а в н и ц тв а х , е к с к у р ­ с ій н и х бю ро тощ о. В он и вивчаю ть к о л е к ц ії т и х або ін ш и х зб ір о к , пр оводять си ст ем а т и за ц ію творів о к р ем и х м а й стр ів , р із н и х м и ­ ст ец ь к и х ш к іл і н а п р я м ів , за б езп еч у ю ть зб е р е ж е н н я ек сп о н а т ів м у зе ю . В он и готую ть ви сн овок про н ео б х ід н іст ь р еста в р а ц ії т іє ї чи ін ш о ї р оботи , встан овлю ю ть авторство сп ір н о ї р оботи , в ід к р и ­ ваю ть н ові ім ен а тв орц ів, беруть участь у д о сл ід н и ц ь к и х е к с п е д и ­ ц ія х , п р оводя ть е к с к у р с ії, л е к ц ії, ф а к ул ь тати в и , п и ш у ть н а у к о ­ в о -п о п у л я р н і б р о ш у р и , зб ір к и , п у т ів н и к и , я к і ви даю ть х у д о ж н і м у зе ї та га л ер еї (м ал . 2 2 6 ) .

Мал. 226. Мистецтвознавці у процесі роботи М и стец твозн авец ь п ов и н ен зн ати : істо р ію і теор ію м и стец тв; п р и н ц и п и сп р и й н я ття х у д о ж н ь о г о твору; осн ов и в и д ав н и ч ої сп р ави , п о л іг р а ф ії, а р х іт ек т у р и ; осн ови к о н сер в а ц ії і р еста в р а ц ії к ар ти н . С п ец іал іст ц іє ї п р о ф ес ії п ови н ен мати та к і професійно в аж л и ­ ві риси , як: то н к и й х у д о ж н ій см а к , р о зв и н ен е ін т у їт и в н е м и с л е н ­ н я , н аоч н о-об р а зн е м и сл ен н я , сен со р н у п а м ’ять (п а м ’ять в ід ч у т ­

158

Розділ 2

тів ), т ер п ін н я , а к у р а тн іст ь , у м ін н я ц ік а в о р о зп о в істи про витвір м и стец тва. У я к ій би сф ер і не прац ю вав м и стец тв о зн а в ец ь — це за в ж д и ек сп ер т у г а л у зі м и стец тв озн ав ств а, ер у д и т , з головою за н у р ен и й в е п о х у , я к у він ви вчає. М и стец твозн авств о о х о п л ю є в ел и к у сф ер у зн ан ь , то м у к о ж е н ф а х ів ец ь зазв и ч а й за й м а єть ся ок р ем и м н ап р я м о м м и стец тв а. Т ак и й сп ец іа л іст м о ж е п р ац ю вати в н ав ч ал ь н и х за к л а д а х , а у к ц іо н н и х б у д и н к а х , м у з е я х , х у д о ж н іх га л ер ея х тощ о. У м у зе я х д ек о р а ти в н о -п р и к л а д н о го м и стец тв а т а к о ж п р а ­ цю ю ть м и ст ец т в о зн а в ц і. С п ец и ф ік а роботи у н и х д ещ о в ід р із н я ­ єть ся . В он и п ов и н н і не тіл ь к и до б р е зн а т и істо р ію д ек о р а т и в н о ­ п р и к л адн ого м и стец тв а, а й у м іт и о р ієн т у в а т и ся сер ед в ел и к о ї к іл ь к о ст і р із н о м а н іт н и х ек сп о н а т ів , зн ати т е х н ік и їх ви готов л ен ­ ня та о зд о б л е н н я , р егіо н а л ь н і осо б л и в о сті тощ о.

Це цікаво В У к р а їн і 5 4 6 м у зе їв , щ о р іч н о їх в ід в ід у є п он а д 2 1 ,7 м лн л ю д ей .

Стиліст Останнім часом нем одн и м и стали одн оти п н і будівл і, одяг, за ч іс­ ки. Р азом з тим зн ач н ої п оп улярн ості набули ін д и в ід уа л ь н іст ь , н е­ п овт орн іст ь. Багато хто нам агається створити власний образ сво­ їм и силам и, досл ідж у ю ч и ж ур н ал и м од, м етодом проб і пом илок, добираю чи те, щ о дає зм огу досягти гарм он ії м іж вн утріш н ім ста­ ном, зовн іш н ім виглядом і способом ж и ття в ц іл ом у. Н е у всіх л ю ­ дей це виходить, а д ж е стиль є сук уп н істю см ак у й ум інь правильно дібрати зач іск у, м а к ія ж , одяг, щ о підкреслю ю ть переваги і згл а­ дж ую ть н едол ік и . А л е часто буває складно зорієн тувати ся в том у, щ о ди к тує ш видк оп ли н н а м ода, дотрим атися почуття м ір и , кольо­ ру. Стати ін дивідуальн істю , а не частиною строкатого натовпу до п о ­ м ож е той, чия проф есія називається м одним н и н і словом « стиліст» . П р о ф есія ст и л іст а н абагато стар ш а за свою н а зв у , а д ж е ц ей тер м ін з ’я ви вся не так дав н о. З ч асів ств ор ен н я театрів в ідом о, щ о х у д о ж н и к и театр у і к ін о т а к о ж створю ю ть п ов н істю весь о б ­ раз п ер со н а ж ів — в ід м а к ія ж у до к остю м а — і зд а т н і п ер етв о р и ­ ти ак тор а з о д н іє ї о со б и ст о сті в ін ш у за до п о м о го ю тр ьох о сн о ­ в н и х ск л адов и х: о д я гу , за ч іск и і м а к ія ж у . У в ід п о в ід н о ст і з ц и м и Оздоблення виробів вишивкою

159

ск л адов и м и к р аси сь о го д н і в и д іл я ю ть і т р и с п е ц іа л із а ц і ї п роф есії с т и л іс т а , я к і м о ж у т ь існ у в а ти і я к абсол ю тн о са м о ст ій н і ви ди д ія л ь н ості: д и з а й н о д я г у , п е р у к а р с ь к е м и с т е ц т в о , в іза ж . С тил іст — це ф а х ів ец ь , я к и й створ ю є п р о гр а м у , за я к ою п отім будуть доби р а ти ся р еч і д л я п ев н ої л ю д и н и . З а в д а н н я сти л іста: о ц ін и т и н ая в н и й гар дер об, п отр еби (о д я г д л я зи м и або д л я л іт а ), ум ов н ості (д р ес-к о д н а р оботі), особ л и в о сті ф ігу р и , п р о гн о з м о д ­ ного о д я гу д л я п ев н о ї гр уп и н а сел ен н я . Д о б ір гар дер оба з і с т и л іс ­ том а ж н ія к не п ер едб а ч а є на у в а зі к а р д и н а л ь н у зм ін у зо в н іш н о с­ т і. С тил іст п ови н ен створи ти в га р д ер о б і так и й н абір о д я г у дл я п ев н ої л ю д и н и , де б іл ь ш ість р еч ей м іж собою п о єд н у ю т ь ся . П р и ­ ч ом у одя г д об и р а єть ся не тіл ь к и з точк и зо р у м о дн о — не м о дн о . З в ер тається увага на к ол ь ор ову га м у , м ал ю н ок . Щ об пр ац ю вати ст и л іст о м , н е о б х ід н о мати т а к і якості : к о м у ­ н ік абел ь н ість , к р еа ти в н ість , гн у ч к ість м и сл ен н я , о р га н іза т о р ­ ськ і зд іб н о с т і, в ідп о в ід а л ь н іст ь , р о зв и н ен у ін т у їц ію й а н а л іти ч н і зд іб н о ст і. П р о ф есія ст и л іста не м ен ш ск л а д н а й в ід п о в ід а л ь н а , н іж ін ш і п р о ф ес ії - к о см ет о л о ги , п ер у к а р і, в іза ж и с т и . А д ж е сти л іст п о в и ­ н ен в ід м ін н о знати не тіл ь к и теор ію св о єї р оботи , а й бути ч у д о ­ вим п р ак ти к о м , тим б іл ь ш е, щ о суть роботи ст и л іста п о л я га є в п р о ф ес ій н о м у п о єд н а н н і к о см ет и к и , за ч іск и , о д я гу . І чи м біл ьш е в б а г а ж і м ай стр а зн ан ь і д о с в ід у , тим б іл ь ш и й у н ього ш ан с д о с я г ­ ти верш и н у св іті м оди і к р аси .

Дизайнер вишивки Слово «д и з а й н » п о х о д и т ь від ан гл . d e s ig n — п р оек тув ати , к р есл и ти , зам и сл ю в ати п р о ек т, п л ан , м ал ю н ок . Д изайнери виш ивки існ у в а л и зд а в н а , м абуть з т и х п ір , к ол и л ю д и п оч ал и о зд обл ю в ати св ій о дя г та п р едм ети ін т е р ’єр у в и ш и в ­ к ою . А л е п он я ття « д и за й н ер в и ш и вк и » я к п р о ф ес ії з ’я в и л о ся н е ­ щ од ав н о, а д ж е д и за й н — п о р ів н я н о н ови й н ап р ям п р о ф есій н о ї х у д о ж н ь о ї д ія л ь н о ст і з п р о ек ту в а н н я н аоч н ого св іт у , щ о оточ ує лю дину. П р е д м е т о м п р а ц і д и за й н ер а ви ш и вк и є х у д о ж н ій о б р а з, м е ­ т ою п р а ц і — д о ся гн ен н я к р а си , га р м о н ії, ест ети к и в н а в к о л и ш ­ н ьом у св іті л ю д и н и , зб е р е ж е н н я к у л ь т у р н о ї сп а д щ и н и л ю дства. Ін ш е зв уч а н н я п р о ф ес ії д и за й н ер а ви ш и вк и в и н и к л о з п оявою ін ф о р м а ц ій н и х т ех н о л о г ій та в и ш и в а л ь н и х м а ш и н . В и ш и в к а на в и ш и в ал ь н и х м а ш и н а х відб у в а єть ся за р озр обл ен ою за зд а л егід ь

160

Розділ 2

п р о гр а м о ю , чи м і за й м а єть ся д и за й н ер ви ш и в к и . В ін не тіл ь к и р о зр о б л я є к о м п о зи ц ію та м а л ю н о к д л я в и ш и вк и ви р обу, а й в в о ­ д и т ь ц і д а н і у к о м п ’ю тер (м а л . 2 2 7 ).

Мал. 227. Види комп’ютерних розробок вишивки Щ об пр ац ю вати д и за й н ер о м в и ш и в к и , н е о б х ід н о не тіл ь к и в ол одіти к о м п ’ю тер н ою гр ам отн істю (у м іти п р ац ю вати в р із н и х гр а ф іч н и х р ед а к т о р а х , п р огр ам ув ати ), а п ерш за все мати так і якості : гар н и й ест ети ч н и й см а к , п р остор ове м и сл ен н я , к реативн ість, х у д о ж н і зд іб н о с т і. К р ім ц ього, д и за й н ер в и ш и вк и п ови н ен зн ати : п р ави л а га р м о н ій н о го п о єд н а н н я к ол ь ор ів, м а т ер іа л о зн а в ­ ство (в ід о м о ст і п ро тк а н и н и й н и тк и д л я в и ш и в а н н я ), о со б л и в о сті в и ш и в ал ь н и х м а ш и н .

Вишивальниця ручної і машинної вишивки З д а в н іх ч асів л ю д и п р а гн у л и п р и к р а си ти св ій о дя г і п р едм ети д ом аш н ь ого в ж и т к у р ізн и м и у зо р а м и , о р н а м ен та м и , м а л ю н к а м и . Ж ін к и бул и зо б о в ’я за н і в о л о діти м и стец твом в и ш и в ан н я і п р о в о ­ д и л и багато ч а су за ц и м за н я т т я м . Н и н і м ай стр и -в и ш и в а л ь н и ц і в р уч н у і на м а ш и н і п рац ю ю ть у ш в ей н ій п р ом и сл о в о ст і. З в и н и к н ен н я м в и ш и в а л ь н и х м аш и н н ай ч астіш е о зд о б л ен н я ви робів ви ш и вк ою відб у в а єть ся н а н и х , але р уч н а ви ш и вк а й д о с і к о р и сту єть ся в ел и к и м п о п и то м . В и ш и ­ вал ь н и ц і не тіл ь к и п р и к р аш аю ть о дя г та ін т е р ’єр н о -о б р я д о в і в и ­ Оздоблення виробів вишивкою

161

роби ви ш и вк ою , а й створю ю ть п ор тр ети , п ан н о, к ар ти н и , ем б л е­ м и , си м в ол и , в и ш и т і р ізн о м а н іт н и м и ш вам и: гл а д д ю , х р ест и к о м , н а п ів х р ест и к о м та ін . О ф орм ленн я ви р обу ви ш и вк ою — творчий п р о ц ес, о ск іл ь к и ви ш и вк а — о ди н з ел ем ен т ів к о м п о зи ц ії. В и ш и в а л ь н и ц я за е с ­ к іза м и д и за й н ер а ви ш и вк и або са м о ст ій н о р о зр о б л я є т ех н іч н и й м ал ю н ок в и ш и в к и , д о б и р а є н е о б х ід н і за к ол ьор ом і ф ак тур ою н и тк и , б іс ер . У ви р о б а х м о ж л и в е п о єд н а н н я р у ч н о ї і м а ш и н н о ї виш ивки. С ьогодні нам в ід о м і ім ен а ви ш и вал ьн и ц ь, ч и ї роботи п ол он и л и весь світ. С еред н и х Герой У к р а їн и , З а с л у ж е н и й м ай стер н а р о дн о ї творчості У к р а їн и , в ідом а в и ­ ш и в ал ьн и ц я Віра Роїк (ф от о 1). У п ер ш е свої ви ш и вк и вона п о к а ­ зал а св ітов і у 1 9 3 6 р. н а В сес о ю з­ н ій ви ставц і у М оскві. К р ім т р а д и ц ій н о го у к р а їн ­ ськ ого м и стец тв а в и ш и в к и , ж ін ­ к а в о л о д іл а біл ьш н іж 3 0 0 -м а т ех н ік а м и в и ш и в а н н я . М ай стри н я о р га н ізу в а л а п о ­ над 1 4 0 п ер со н а л ь н и х в и ста ­ Фото 1. Українська вишивальниця вок св о їх творів у в с іх о б л а сн и х Віра Роїк ц ен т р а х У к р а їн и та в Р о с ії, Н і­ м еч ч и н і, Б о л га р ії, П о л ь щ і, Т у ­ р еч ч и н і, т а к о ж бр ал а участь у 2 8 7 -х за га л ь н и х х у д о ж н іх в и ­ став к ах в С РС Р, У к р а їн і й з а ­ к ор дон ом , у т о м у ч и с л і в Б ел ь ­ г ії, Ф р а н ц ії, У го р щ и н і, Іт а л ії, М он гол ії, С Ш А , Х о р в а т ії. Її роботи зб ер іга ю ть ся у 4 3 -х м у зе я х р із н и х к р а їн св іту . Н іна Гончарук — з а с л у ж е ­ н и й м ай стер н а р о д н о ї творч ості У к р аїн и з П о д іл л я (ф от о 2 ). Р о ­ боти м а й ст р и н і п о ст ій н о д е м о н ­ стр ую ться н а в и ста в к а х . Т іл ь ­ ки у м . К и єв і п р о в ед ен о біл ьш е 3 7 -м и виставок: н а А н д р іїв ­ Фото 2. Вишивальниця з Поділля сь к ом у у зв о зі, У к р а їн сь к о м у Ніна Гончарук

162

Розділ 2

Ц ен т р і н а р о д н о ї к ул ь тур и (м у зе й І. Г ончара), Ф о н д і К ул ь тур и , К азн ач ей ств а У к р а їн и , П а л а ц і У к р а їн и , в Л іт ер а т у р н о м у м у зе ї м. К и єв а, д в іч і п р о в о ди л а ви ста в к у в Ін ст и т у т і ін т ел ек т у а л ь н о ї в л асн ості по в ул . Г л азун ов а 1, в У к р а їн сь к о м у Д о м і, в У п р а в л ін н і К и їв сь к о ї Д е р ж а д м ін іс т р а ц ії «Р обота з ж ін к а м и » , П о л іт е х н іч н о ­ м у ін с т и т у т і, в Р е з и д е н ц ії П р ези д ен т а , в Д о м і Х у д о ж н и к а , К а ф е­ д р ал ь н ом у собор і К и єв о -П еч ер сь к о ї л авр и , в м у з е ї н а р о д н о ї а р х і­ тек тур и і п о б у т у в с. П и р огов е.

М ирослава П етрівна Кот (Буга) — у к р а їн сь к а в и ш и вал ь ­ н и ц я , З а с л у ж е н и й м ай стер н а ­ р о д н о ї творч ості У к р а їн и , член Л ьвів ськ ого обл асн ого о сер ед к у Н а ц іо н а л ь н о ї сп іл к и м ай стр ів н ар одн ого м и стец тв а У к р а їн и , д о ц ен т к аф едр и м атем ати ч н ого а н а л ізу Д р огоби ц ь к о го д е р ж а в ­ ного п ед агогіч н о го у н ів ер си т ет у ім е н і Івана Ф р ан к а, П оч есн и й гр ом адя н и н Д р о го б и ч а , д о с л ід ­ Фото 3. Дрогобицька н и ц я у к р а їн сь к о ї н а р о д н о ї ви ­ вишивальниця Мирослава Кот ш и в к и , зо к р ем а др о го б и ц ь к о ї (ф от о 3). Їй вдал ося в ідн ов и ти д ек іл ь к а за б у т и х б о й к ів сь к и х т е х н ік в и ­ ш и в ан н я , зібр ати сл овн и к н а р о д н и х т ер м ін ів , в ід н а й ти ан ал оги а р х а їч н и х ел ем ен т ів б о й к ів сь к о ї ви ш и вк и у в и ш и в ц і П о л ісся та Л ем к ів щ и н и . В и ш и в к и М ирослави К от ек сп о н у ю ть ся у багатьох м у з е я х та п р и в атн и х к о л е к ц ія х У к р а їн и , С Ш А , К а н а ди . Загал ьн е ви зн ан н я зд о б у л а творчість т а к и х у к р а їн сь к и х х у д о ж ­ ни к ів і м айстрів: В. З а х а р ч ен к о , Н . Г речан івськ ої (К и їв), О. В елик одн ої (П олтава), Г. Гриня (О п іш н я), О. В аси л ен к о (Р еш ети л ів к а), Л . Б огинич (В ел и к і С орочи н ц і), А . К ор зун (Х ар к ів), М. К о р ж у к , П . К о р ж у к , П . Г оробець, Г. Л я л ь к и (В ін н и ч ч и н а), В. Н адвір н ої, О. Г уш ул , М. Ф едорчак -Т к ачової, Л . Ф ролової (Л ьвів), Д . П еткевич, М. П оп ади н ец ь (Іван о-Ф ран к івськ а область), Т. О стровської (К иїв) та ін . У су ч а сн у м о д у все біл ь ш е в х о д и ть д и т я ч и й , ж ін о ч и й і ч о л о ­ віч и й о д я г, о зд о б л ен и й м а ш и н н о ю в и ш и в к о ю . В ід того я к б у де ви к о н ув ати ся п р о ц ес в и ш и в а н н я , зн ач н ою м ір ою за л еж и т ь її я к ість . С учасна п р ом и сл ов ість п р о п о н у є вел и к и й ви бір виш иОздоблення виробів вишивкою

163

Мал. 228. Вишивальні машини в а л ь н и х м а ш и н — від п о б у то в и х д о багато го л к о в и х п р о м и сл о в и х (м ал . 2 2 8 ). С учасна ви ш и в а л ь н и ц я п ов и н н а зн ати : т е х н ік у і п р и й о м и в сіх ви дів ви ш ивк и ; осн ови к о м п о зи ц ії, за к о н и к о л ір н и х гар м он ій ; види і вл асти вості тк а н и н , н и то к , ін ш и х м атер іал ів; т ех н о л о гію р із н и х в и дів м а ш и н н о ї ви ш и вк и ; п р ави л а ек сп л у а т а ц ії в и ш и ­ в ал ьн и х м аш и н і обл адн ан н я ; ви м оги д о я к о ст і в и к о н у в а н о ї р о б о ­ ти; п р ави л а б езп еч н о ї п р а ц і. С пецаліст ц іє ї п р о ф есії пови н ен м ати так і якості : творчі зд іб н о ­ сті, р озв и н ен у у я в у , к о л ір н у чутли в ість, д р іб н у м отор и к у і к о о р д и ­ н ац ію р ук , стій к ість уваги , ак ур атн ість, п оси дю чість, тер п ін н я . С лід п а м ’я тати , щ о п р ац я в и ш и в а л ь н и ц і в а ж к а , о ск іл ь к и їй дов оди ть ся пр ац ю вати у ста т и ч н ій р обоч ій п о зі, щ о в и к л и к а є н а ­ в а н т а ж ен н я на х р еб ет , р у к и і зір .

М ист ецт вознавець, стиліст , дизайнер вишивки, виши­ вальниця р уч н о ї і машинної вишивки, виш ивальні машини. Які особливості професії «мистецтвознавець»?

9 12.1. Де може працювати стиліст?

3. Які обов’язки дизайнера вишивки?

4. Які вміння необхідні сучасній вишивальниці?

5. Назви вимоги до фізичного стану вишивальниці.

6. Спробуй себе в ролі стиліста одягу. Придумай для себе одяг, оздоблений вишивкою. Подумай, яка вишивка підійде і де вона має бути розміщена.

1. Проаналізуйте свої власні якості та один одного й визначте, яка з опи­ саних вище професій вам підходить.

2. Порівняйте свої відповіді. Розпитай знайомих, родичів, ким працюють їхні знайомі. Чи є серед них мистецтвознавці, стилісти, дизайнери вишивки, вишивальниці ручної і ма­ шинної вишивки.

164

Розділ 2

Розділ 3 ОСНОВИ ТЕХНІКИ, ТЕХНОЛОГІЙ І ПРОЕКТУВАННЯ §17. МАШИНИ І МЕХАНІЗМИ. ШВЕЙНА МАШИНА 1.

2.

3.

4.

П о н я т т я про м е х а н із м и і м а ш и н и , їх п р и зн а ч е н н я . М е х а н із м и п е р е д а в а н н я і п е р е т в о р е н н я р у х у . В е д у ч а і в е д е н а д е т а л і в м е х а н із м і. П е р е д а т о ч н е число. В и д и з ’є д н а н ь д ет а л ей : р у х о м і й н е р у х о м і, р о з н ім н і й н ерозн ім н і.

5. Ш в е й н а м а ш и н а . П р и з н а ч е н н я т а п р и н ц и п дії.

Поняття про механізми і машини, їх призначення С учасне ж и тт я стало н ем ож л и в и м без ви к ори стан н я р ізн о м а н іт ­ н ої т ех н ік и та м аш и н . В ерстати на ф абр и к ах та за в о да х , трактори та ком байни на к ол госп н и х п о л я х , автом обіл і, тр ол ей буси , авто­ буси на в ул и ц я х та д о р огах, л ітак и у п овітр і, к ор абл і в м ор і — п о ­ всю ди м аш и н и . В они п р и м н ож ую ть си л и л ю д и н и , п олегш ую ть її прац ю , надаю ть м ож л и в ість перем агати простір та час. М аш ини допом агаю ть підк орю вати п р и р оду та вивчати н авк ол и ш н ій світ. А л е м аш и н и не тіл ь к и п р ац ю ю ть н а за в о д а х , в л а б о р а т о р ія х , на п о л я х . В он и є в к о ж н о м у д о м і, к о ж н ій н а ш ій к ім н а т і, з н и м и зу ст р іч а єт ь ся к о ж н а л ю д и н а — в ш к о л і, н а р о б о ті, в ідп о ч и н к у (м ал . 2 2 9 ).

Н

М аш ина (від д а в .-гр . цпхауЛ, тесФ а п е — п р и ст р ій , м е х а н ізм , к о н ст р у к ц ія ) — т ех н іч н и й о б ’єк т , я к и й ск л а да єть ся із в за єм о п о в ’я за н и х ф у н к ц іо н а л ь н и х ч асти н (д ет а л ей , в у зл ів , п р и стр оїв , м е х а н ізм ів та ін .), щ о в и к о р и ст о в у є ен ер гію дл я ви к он ан н я п о к л а д ен и х н а н ього ф у н к ц ій . Т р а д и ц ій н о п ід м аш и н ою р о зу м ію ть т ех н іч н у си ст ем у , я к а в и к о н у є або д о ­ п ом агає у в и к о н а н н і я к огось в и д у роботи . П роста м аш ина — м е х а н ізм , я к и й зм ін ю є н а п р я м о к або з н а ­ ч ен н я си л и б ез сп о ж и в а н н я е н ер г ії. Основи техніки, технологій і проектування

165

Мал. 229. Сучасні машини М аш и н и ви к ор и стовую ть ся д л я ви к о н а н н я п ев н и х д ій з м етою зм е н ш ен н я н а в а н т а ж ен н я н а л ю д и н у або п ов н ої за м ін и л ю д и н и п ід час ви к он а н н я к о н к р етн о го за в да н н я і є осн овою д л я п ід в и ­ щ ен н я п р о д у к т и в н о с т і п р а ц і. Істор и ч н о сп о ч а тк у м а ш и ­ н у к л а си ф ік у в а л и я к п р и стр ій , щ о м істи в р у х о м і ч асти н и і сл угув ав д л я п ер етв ор ен н я м е ­ х а н іч н о ї е н е р г ії. О днак з п о я ­ вою і р озв и тк ом ел ек тр о н ік и з ’я в и л и ся т е х н іч н і о б ’єк ти без р у х о м и х ч асти н , н а п р и ­ к л ад — ел ек тр о н н а о б ч и сл ю ­ вальна м а ш и н а , я к а отр и м ал а всім в ід о м у н а зв у — к о м п ’ю т ер (м а л . 2 3 0 ). Мал. 230. Комп’ютер У су ч асн ом у сусп іл ь стві з а ­ стосовую ться б езл іч м ех а н ізм ів і м аш и н , за доп ом огою я к и х л ю ди виконую ть н а й р ізн о м а н ітн іш у роботу. Ч и м к ращ е зн ати м е л ю д и н а т ех н ік у , тим ак ти вн іш ою буде її участь у ви р обн и ц тві, тим більш е зробить вона дл я сусп ільства.

166

Розділ 3

Машини — це пристрої, щ о виконую ть к ор и сн у дл я л ю ди н и ро­ боту і при ц ьом у перетворю ю ть один вид ен ер гії на ін ш и й . О сновни­ ми частинам и к о ж н о ї м аш и н и є робочий орган, д в и гу н , м е х а н ізм . С учасні м аш ини — це величезне досягн ен н я л ю ди н и , щ о стало м о ж ­ ливим завдяки її невтом ним п ош ук ам , відкриттям і праці. М еханізм ск л а д а є о сн ов у б іл ь ш о сті м аш и н і за сто со в у єть ся в р ізн о м а н іт н и х т е х н іч н и х о б ’є к т а х .

Н

М еханізм (з гр ец .

твекапе — р у х а т и ) — си ст ем а з ’є д н а н и х м іж собою д ет а л ей , п р и зн а ч ен и х д л я п ер едав ан н я та п ер етв ор ен н я р у х у в ід о д н и х д ет а л ей д о ін ш и х .

Це цікаво Д осягнення у створенні маш ин Д о су ч а сн и х д о ся гн ен ь л ю д и н и в у д о ск о н а л ен н і м аш и н м о ж н а в ідн ест и о б ’єд н а н н я к іл ь к о х м аш и н в о д н у . П р и к л а до м т а к и х м аш и н є к о м б а й н и , без я к и х не о б ій т и ся п ід час зб и р а н ­ н я в р ож аю зер н о в и х к ул ь тур і ц у к р о в и х б у р я к ів , до б у в а н н я в угіл л я і навіть н а к у х н і. Т ак, зе р н о зб и р а л ь н и й к ом бай н п о ­ є д н у є ж н и в а р к у (ск о ш у є зер н о в і р о сл и н и ), м ол отар к у (о б м о ­ л о ч у є р о сл и н и ), в ія л к у (о ч и щ у є зер н о ), тр ан сп ор тер (п ер е­ м іщ у є зер н о на в а н т а ж ів к у ), ск и р то у к л а да ч (зб и р а є со л о м у у ск и р ти ). А чи м о ж н а п о єдн а ти в о д н ій м а ш и н і т ел ев ізо р , м а гн іт о ­ ф он , к ал ь к ул я то р , тел еф он , д р у к а р сь к у м а ш и н к у ? В и я в л я ­ єть ся , так и м п о єд н а н н я м є к о м п ’ю т е р . В ін д о п о м а га є нам у ч и ­ т и ся , п р ац ю в ати , в ідп о ч и в а ти . З а л іч е н і сек у н д и к о м п ’ю тер в и к о н у є м іл ь я р д и а р и ф м ети ч н и х д ій , обр о б л я є ін ф о р м а ц ію , н е о б х ід н у д л я ск л а д а н н я п р о гн о зу п ого д и тощ о. П о п е р е д н и ­ ком су ч а сн и х к о м п ’ю тер ів б у л а ел ек тр о н н о -о б ч и сл ю в а л ь ­ на м аш и н а. Одну з п ер ш и х ел ек тр о н н о -о б ч и сл ю в а л ь н и х м а ­ ш и н п обудов ан о в К и єв і у 1 9 5 1 р. п ід к ер ів н и ц тв о м а к а д ем ік а С.О. Л еб ед єв а . М ільй он и к о м п ’ю т ер ів , р о зта ш о в а н и х у р із н и х к р а їн а х , о б ’єд н а н і м іж собою за доп ом огою си ст ем и — Інтернет . З а в д я к и їй стал о м о ж л и в и м сп іл к у в а н н я л ю д ей у р із н и х к у т о ч к а х н а ш о ї п л а н ети . М ех а н ізм и зн а ч н о п ол егш ую ть п р ац ю л ю д и н и в су ч а сн о м у госп одар ств і й п о б у т і. Їх п о діл я ю т ь н а п р о ст і та с к л а д н і. Д о про­ Основи техніки, технологій і проектування

167

стих належ ать: важ іль, блок, клин, гвинт, похила площ ина, к о ­ лесо, вісь. Складні механізми — це з ’єднані між собою у певний спосіб прості механізми, наприклад автомобілі, верстати, велоси­ педи, електропотяги тощо.

Механізми передавання і перетворення руху Спочатку людина винайш ла прості механізми для полегш ен­ ня своєї праці. Користуючись цими нескладними знаряддями, вона постійно їх удосконалювала. Так з ’явилися більш складні механізми. У складних механізмах деталі здійснюють різні види рухів: обертальний (вали, осі, ш ківи, зубчасті колеса) і посту­ пальний (поршні, повзунки) та ін. Ц і рухи можуть здійснюватися залежно від виду з ’єднаних м іж собою деталей. Деталі механіз­ мів, що передають рух, називають ведучими, а ті, що сприйма­ ють, — веденими. У різноманітних механізмах ш ироко використовується обер­ тальний рух. Цей рух мож на передавати з ведучої деталі на веде­ ну за допомогою механічних передач. Н айбільш пош иреними є зубчасті, фрикційні, пасові переда­ чі. Зубчаст а передача — механізм або частина механізму для пе­ редавання обертального руху за допомогою зубчастих коліс.

Мал. 231. Різновиди зубчастої передачі

Зубчаст а передача (мал. 231) складається з двох або більше зубчастих коліс, я к і називають шестернями. Залеж но від фор­ ми зубців розрізняю ть к іл ька видів зубчастих коліс: прямозубі, косозубі, конічні та ін. Зубчасті передачі мають високу надій­ ність та довготривалість роботи, невеликі габаритні розміри, мо­ ж уть передавати великі зусилля. Але разом із цим їм притаманні 168

Розділ 3

такі недоліки: необхідність використання складного обладнан­ ня для виготовлення зубчастих коліс; робота зубчастої передачі супроводжується шумом, особливо на великих ш видкостях, та може бути джерелом вібрації. П асова передача — це механічний пристрій для передаван­ ня обертального руху м іж валами за допомогою п р и во д н о го п а с а . Один із відомих прикладів застосування такої передачі — нож ­ н и й п р и во д у ш вейній маш ині, де пасом з ’єднані два колеса — в е д у ч е , яке приводиться у рух за допомогою педалі, та в ед ен е — махове колесо (м а л . 2 3 2 а). У деяких електричних приводах ш вейних маш ин також використовується пасова передача для пе­ редавання обертального руху (м а л . 2 3 2 б ).

а

б

в

Мал. 232. Пасова передача: а — у ножному приводі швейної машини; б — електроприводі швейної машини; в — умовне позначення на кінематичній схемі*

Порівняно із зубчастою пасова передача має низку переваг і недоліків. Основними перевагами пасової передачі є простота конструкції, обслуговування та догляду в експлуатації, плавність та безшумність роботи, я к і обумовлені еластичністю паса. Од­ ним із основних недоліків пасової передачі є низька довговічність приводних пасів (у меж ах 1000-5000 год). Ф рикційна передача — один із різновидів механічної пере­ дачі, що слугує для передавання обертального руху між близько розташ ованими циліндричними колесами (м а л . 2 3 3 ). Прикладом фрикційної передачі може бути механізм моталки в ш вейній маш ині (м а л . 2 3 4 ). Махове колесо 1 передає внаслідок сили тертя рух гумовому колесу 2 . Оскільки ш пулька для на­ мотування ниток розміщ ена на одному валу з гумовим колесом, тому вона також обертається. Основи техніки, технологій і проектування

169

Мал. 233. Фрикційна передача

Мал. 234. Фрикційна передача в швейній машині

Ф р и к ц ій н і п ер ед а ч і, я к п р ави л о, м аю ть доси ть п р о сту к о н ­ ст р у к ц ію , пр ац ю ю ть б езш у м н о , їх м о ж н а застосов ув ати при в ел и к и х ш в и д к о ст я х . А л е м аю ть і н ед о л ік и . Щ об ф р и к ц ій н а п ер едач а ви к о н у в а л а св ої ф у н к ц ії, н ео б х ід н е ви к о р и ста н н я с п е ц і­ ал ь н и х п р и т и ск н и х п р и стр оїв . К р ім того, у з в ’я з к у з ти м , щ о к о ­ л еса п о стій н о тр у ть ся , вони д у ж е ш в и дк о втрачаю ть св ої в л а ст и ­ вості — сп р ац ь овую ть ся .

Ведуча і ведена деталі в механізмі. Передаточне число Я к у ж е в ідо м о , к о ж н а м е х а н іч н а п е р е д а ч а м ає в е д у ч і та в е д е н і д ет а л і. У зу б ч а ст и х п ер ед а ч а х — це зу б ч а ст і к о л еса , в п а со в и х ш к ів и , у ф р и к ц ій н и х — ц и л ін д р и ч н і к о л еса н а в а л а х . В ед у ч і й в ед ен і ел ем ен т и п асов ої та зу б ч а ст о ї п ер едач за в ж д и п ер ебув аю ть у п ев н ій за л е ж н о с т і оди н в ід о дн о го . Ц я за л еж н іст ь х а р а к т ер и зу єт ь ся п ер ед а т о ч н и м ч и сл о м (и), я к е м о ж н а в и зн а ч а ­ ти за так ою ф орм улою : 11

_ пі П2 ,

де п 1 — ч астота обер тан н я (к іл ь к ість обер тів за сек у н д у ) ведуч ого вала; п 2 — ч астота обер тан н я веден ого вала. П ер едаточ н е ч и сл о п а с о в о ї п ер ед а ч і за л еж и т ь від с п ів в ід н о ­ ш ен н я д іа м ет р ів ш к ів ів і ви зн а ч а єть ся за ф орм улою : и= де й 1

ё1

д іа м ет р в едуч ого ш к ів а , а й 2

д іа м ет р в еден ого ш к ів а .

П ер едаточ н е ч и сл о з у б ч а с т о ї п ер ед а ч і т а к о ж м о ж н а в и зн а ч и ­ ти за к іл ь к іст ю зу б ц ів в едуч ого та в еден ого к о л іс за так ою ф о р м у ­ лою :

170

Розділ 3

u=

V кількість зубців відповідно ведучого та веденого коліс

де ^ і z2 передач. т *

Z2

•

и

♦

и

♦

•

♦

и

Види з ’єднань деталей: рухомі и нерухомі, рознімні и нерознімні У процесі виконання певних ф ункцій у маш ині деталі контак­ тують м іж собою, утворюючи р у х о м і та н е р у х о м і з ’єднання.

Н

Н е р у х о м і з ’є д н а н н я — це з ’єднання двох або кількох дета­

лей, я к і не рухаються в процесі роботи.

Н е р у х о м і з ’є д н а н н я залежно від характеру виконання опера­ цій поділяю ть на р о з н ім н і та н е р о зн ім н і. До рознім них належ ать такі, я к і мож на розібрати, не руйну­ ючи деталей, що входять до їх складу. Це дає змогу виконувати багаторазове розбирання і складання виробів. У сучасних виро­ бах застосовуються такі р о зн ім н і з ’є д н а н н я : б о л т о ве, ш п и л ь к о в е , гв и н т о в е , ш п о н к о в е, ш т и ф т о в е, ш л іц ь о в е (м а л . 2 3 5 ). Ступиця Шпонка Паз Паз Вал

Деталь

Деталь

Штифти

Мал. 235. Рознімні з’єднання: а — болтове, шпилькове, гвинтове; б — шпонкове; в — штифтове; г — шліцьове Основи техніки, технологій і проектування

171

Болтове, ш пилькове та гвинтове з ’єднання складається із дета­ лей з р ізь б о ю (м а л . 2 3 5 а). Такі з ’єднання називають р із ь б о в и м и . Р ізьба — це виступи чи канавки, утворені на основній поверх­ ні гвинтів або гайок і розташ овані по гвинтовій лінії. Рознімні з ’єднання, утворені за допомогою ш т и ф т ів (цилін­ дричних або конічних стержнів) називають ш т и ф т о ви м и (м а л . 2 3 5 в). Якщ о деталі кріп лять ш п о н к о ю , що входить у вал маш ини і в з ’єднувальну деталь, таке з ’єднання (м а л . 2 3 5 б ) нази­ вають ш п о н к о в и м . У ш л іц о в и х з ’єднаннях виступи однієї деталі входять у пази другої (м а л . 2 3 5 г). Р із ь б о в і з ’є д н а н н я є одними з найбільш пош ирених рознімних з ’єднань, я к і здійснюються за допомогою деталей, що мають з о в ­ н іш н ю (болти, гвинти, ш пильки) та в н у т р іш н ю (гайки, різьбові отвори в корпусних деталях) різьбу й отримали назву — «мети­ зы» (рос. «металлические изделия») (м а л . 2 3 6 ).

Мал. 236. Деталі для різьбових з’єднань

До переваг різьбових з ’єднань слід віднести високу надійність, зручність складання та розбирання, відносно невелику вартість, що обумовлюється стандартизацією та масовим виробництвом кріпильних різьбових деталей. Одним з недоліків різьби є те, що під час роботи механізму вона може розкручуватись, тому необ­ хідно передбачувати її стопоріння. Н ерознім ні з ’єднання не мож на розібрати, не зруйнувавш и чи не пош кодивш и деталей, що входять до її складу. До нерознімних з ’єднань належ ать з а к л е п к о в і, з в а р н і й к л е й о в і з ’є д н а н н я (м а л . 2 3 7 ). Р ух о м і з ’єднання (м а л . 2 3 8 ) забезпечують рух однієї деталі відносно інш ої (вал з підш ипниками, наприклад у велосипеді, зубчасте зачеплення тощо). Необхідність цього типу з ’єднання визначається кінематикою * маш ини: під час роботи деталі вико­ нують відносні переміщ ення, передбачені їхнім функціональним призначенням.

172

Розділ 3

-# 4 Мал. 237. Нерознімні з’єднання: а — заклепкове; б — зварне; в — клейове

а

б

Мал. 238. Приклади рухомих з’єднань: а - у велосипеді; б - у навісних петлях для відкривання та закривання дверей

Це цікаво «Метизы» — ста н д а р т и зо в а н і м ета л ев і вироби загал ь н ого п р и зн а ч ен н я р ізн о м а н іт н о ї н о м ен к л а ту р и . У п он я ття «м ети зы » в х о д я ть ви р оби , в и готов л ен і з м ета л у . У м овно за п р и зн а ч ен н я м їх м о ж н а п о д іл и т и на товари п р о м и с­ л о в і та ш и роко го п р и з н а ч е н н я . В и роб и ш и р о к о го п р и з н а ч е н н я — ц е ті ви р оби , я к і ви готов­ л я ю ться з м ета л у і за сто со в у ю ть ся у п о в ся к д ен н о м у ж и т т і, а сам е: н о ж и ц і та н о ж і, п и л к и , п р едм ети сіл ь сь к о го сп о д а р сь к о ­ го п р и зн а ч ен н я (ви л а, л оп ати ) та багато ін ш о го . П р о м и сл о в і ви роби — за к л еп к и , за л ізн и ч н і р ей к и , тел егр аф ­ н і, тел еф он н і гак и , щ о застосовую ться в за л ізн и ч н о м у б у д ів н и ­ ц тві. Д о н и х щ е м о ж н а відн ести і м еталеви й д р іт , стал еву стр іч ­ к у, стал еві кан ати , п р у ж и н н і ш ай би , м етал ев у сіт к у , ц в я х и . Т и п и м е т а л е в и х ви р о б ів т а б у д ів е л ь н о го к р іп л е н н я б у в а ­ ю ть т а к і: бол ти , гв и н ти , ш а й б и , ц в я х и , ш п л ін т и , га й к и , ш у ­ р у п и , са м о р ізи , д ю б ел і, а н к ер и , сіт к а , стал ев а стр іч к а , тр оси , звар ю вал ьн і ел ек т р о д и , п и л к и , н о ж і. Основи техніки, технологій і проектування

173

Швейна машина. Призначення та принцип дії О дяг, я к и й м и н о си м о , — ц е р езу л ь та т сп іл ь н о ї роботи д и з а й ­ н ер ів , ви р обн и к ів тк ан и н і б езп о сер ед н ь о ш в ачок . Д и за й н ер и п о ­ ст ій н о створю ю ть н о в і м о д ел і о д я г у . А в ц е х а х ш в ей н и х ф абр и к , ател ьє виготовл яю ть одя г за м о дн и м и е с к іза м и . І все це бул о б н е ­ м о ж л и в о б ез в и со к о я к існ о го ш в ей н ого о б л а дн а н н я . Ш в ей н і м а ш и н и ч у д о в о п ід х о д я т ь я к д л я п обутов ого, так і п р ом и сл ов ого в и к о р и ст а н н я . Р а н іш е ш и л и тіл ь к и в р уч н у, за д о ­ пом огою гол к и (м а л . 2 3 9 ) . Т ак и й сп о сіб п ош и ття ви робів зай м ав н адто багато ч а су і си л , п р и ч о м у в р уч н у бул о в а ж к о зр оби ти ід е ­ ал ьно р ів н і ст іб к и .

Мал. 239. Вільям Волас Гилкрист-мол. «Дівчина, яка шиє собі сукню» З а в д я к и ш в ей н о м у о б л адн ан н ю п р о ц ес ви р обн и ц тв а істотн о п р и ск ор и в ся і сп р ости в ся .

Н

Ш вейна м аш ина (з ан гл . s e w in g m a c h in e ) — т ех н іч н и й п р и ­ стр ій д л я ви к о н а н н я п р о ц есів з ’єд н а н н я , ск р іп л ен н я або о б ­ р обк и д ет а л ей ш в ей н и х ви р обів.

Ш вейні маш ини п о д іл я ю т ь н а у н ів е р с а л ь н і та с п е ц іа л ь н і. М а­ ш и н и , н а я к и х м о ж н а п о ш и ти ви ріб в ід п о ч а т к у д о к ін ц я , н а л е­ ж ать д о універсальних . Їх н а й ч а стіш е ви к ор и стовую ть у п о б у т і. Н и н і існ ую ть ти ся ч і р ізн о в и д ів ш в ей н и х м а ш и н , у то м у ч и сл і спеціальні м а ш и н и д л я ш и ття ш к ір и , ф етр о в и х к а п ел ю х ів , ковдр тощ о. С п ец іа л ь н і м а ш и н и ск о н ст р у й о в а н і так , щ о м о ж н а ви к он ув ати тіл ь к и о д н у п ев н у о п ер а ц ію , а сам е: зш и в а н н я зр ізів , вш и ван н я р ук а в ів , о б р о б к у п етел ь , п р и ш и в а н н я ґ у д зи к ів та ін .

174

Розділ 3

Ш вей н а м а ш и н а ск л а д а єть ся з го л о в к и та п р и во д н о го м е х а н із ­ м у , щ о п р и води ть її в р у х .

Це цікаво Історія винаходу С творення ш в ей н о ї м а ш и н и н а л еж и т ь д о д р у г о ї п ол ови н и 18 ст. П ер ш і ш в ей н і « м аш и н к и » п овн істю к о п ію в а л и м етод р уч н ого отр и м ан н я ст іб к а . В 1 8 1 4 р. а в стр ій сь к и й кравець Д ж о зе ф (Й озеф ) М адерсп ер гер створив г о л к у з в у ш к о м у вістр я одн ого з к ін ц ів . Ч ер ез к іл ь к а р ок ів Ф іш ер , Г іб о н і, У олтер Х а н т , Э лліас Х о у та ін ш і вч ен і п очал и п р ац ю вати н ад у тв о р ен ­ ня м стіб к а за до п о м о го ю гол к и з в у ш к о м . У 1 8 3 0 р. Б а р тел ем і Т и м он ьє отри м ав п атен т н а ш в ей н у м а ш и н у і в ідк р и в п ер ш у в св іті а в т о м а т и з о в а н у ш в е й н у ф а ­ бри ку. У 1 8 4 5 р. Е л л іас Х о у в С Ш А р озр оби в ч ов н и к ов и й стібок й отрим ав патен т на ш в ей н у м а ш и н у з ц и м ст іб к о м , щ о п р а ­ ц ю в ал а з і ш в и дк іст ю 3 0 0 стіб к ів за 1 х в и л и н у . О собливістю м е х а н ізм у ц іє ї м а ш и н и бул о те, щ о го л к а р у х а л а ся г о р и зо н ­ тал ьн о, а т к а н и н и , щ о зш и в а ю ть ся , р о зта ш о в у в а л и ся у вер ­ т и к ал ь н ій п л о щ и н і й м огл и п ер ем іщ а т и ся тіл ь к и по п р я м ій л ін ії, щ о в и к л и к а л о д е я к у н езр у ч н іст ь . У 1 8 5 0 р. у ш в ей н о м у ап ар аті А . В іл ь со н а , а п ізн іш е 1 8 5 1 р. і в м а ш и н а х З ін г е р а і Г іббса гол к а р у х а л а ся в ер ти к ал ь н о, а т к ан и н а, п р и ти сн у та сп ец іа л ь н о ю л а п к о ю , р о зм іщ у в а л а ся на гор и зон тал ь н ій п л а тф о р м і. Її п р о су в а н н я зд ій сн ю в а л о ся з у б ­ ч асти м к о л есо м , щ о п ер ер и вч асто р у х а л о сь , а зго д о м — зу б ч а ­ стою п л асти н к о ю (р ей к ою ) (м а л . 2 4 0 ).

Мал. 240. Старовинні швейні машини Основи техніки, технологій і проектування

175

Д л я ш в ей н о ї м а ш и н и іс н у є три види приводних механізмів: р у ч н и й (м а л . 2 4 1 ), нож ний (м а л . 2 4 2 ) та е л е к т р и ч н и й (м а л . 2 4 3 ), я к і п р и водя ть гол ов н и й вал ш в ей н о ї м а ш и н и в р у х . Р у ч н и й п р и ­ вод п р ац ю є в ід р у к и , н о ж н и й п р и води ть ся у р у х за доп ом огою н іг, я к і п р и водя ть у р у х п едал ь , а ел ек тр и ч н и й п р и води ть у р у х м е х а н ізм и ш в ей н о ї м а ш и н и за до п о м о го ю ел ек тр о д в и гу н а . Елек­ т ричні приводи буваю ть двох видів : з о в н іш н і, щ о к р іп л я ть ся зо в н і к о р п у су ш в ей н о ї м а ш и н и , та в б у д о в а н і. Поводок М ахове колесо Гвинтр о з’єднувач

1

Кронштейн

а б Мал. 241. Швейна машина з ручним приводом: а — загальний вигляд; б — ручний привод

Мал. 242. Швейні машини з ножним приводом

Мал. 243. Швейні машини з електричним приводом

176

Розділ 3

У тв орен н я с т іб к ів — осн ов н а о п ер а ц ія роботи ш в ей н о ї м а ш и ­ н и . П ер еп л етен н я н и ток на осн о в і ч ов н и к ового ст іб к а в ід б у в а єт ь ­ ся н аступ н и м ч и н о м . Г олк а п р о к о л ю є т к а н и н у , п р оводи ть в е р х ­ ню н и т к у ч ер ез н е ї й о п у ск а єть ся в к р а й н є н и ж н є п о л о ж е н н я . П ід час п ід н я т т я гол к и з н и тк и утв орю ється п етл я , я к у за х о п л ю є н о ­ сик ч ов н и к а. З а х о п и в ш и п етл ю в ер х н ь о ї н и тк и , чов н и к р о зш и р ю є її. Н итк оп р и тя гач , п ер ем іщ у ю ч и сь у н и з, п о да є н и т к у ч о в н и к у . П етл я в ер х н ь о ї н и тк и ч ов н и к ом обводи ть ся н авк ол о ш п у л ь к и . К ол и п етл я в ер х н ь о ї н и тк и б у д е о б ­ в еден а н а к у т, б іл ь ш и й 180°, н и тк оп р и тя гач , п ід н я в ш и сь у го р у , за т я гн е стібок (м ал . 2 4 4 ). З у б ч а ст а р ей к а п ер ем істи ть м атер іал на д о в ж и н у стіб к а . С учасн і т е х н о л о г ії в ж е дав н о п о к л а ­ д е н і в о сн ов у будов и п о б у то в и х п р и л адів . Ш в ей н і м а ш и н и , так сам о я к і багато ін ш и х п об у то в и х п р и стр о їв , буваю ть з к о м п ’ю тер н и м к ер у в а н н я м , із в б у д о в а ­ Мал. 244. Схема ним м ік р о п р о ц есо р о м (м а л . 2 4 5 ) . Д а н і утворення стібка про ти п и м о ж л и в и х строчок зб ер іга ю т ь ­ ся у в буд ов ан ій п а м ’я т і й о б м еж у ю т ь ся тіл ь к и її о б ’єм ом та ф а н ­ т а зією р о зр о б н и к ів . К о н ст р у к ц ія к о ж н о ї ств ор ен ої м о д ел і ш в ей н о ї м а ш и н и з р о к у в р ік у ск л а д н ю єт ь ся та у д о ск о н а л ю єт ь ся . В он и стал и більш ш в и д к о х ід н и м и й сп ец іа л ізо в а н и м и .

Мал. 245. Сучасні швейні машини

Основи техніки, технологій і проектування

177

Л А Б О Р А Т О Р Н О -П Р А К Т И Ч Н А РО БО Т А

Визначення передаточного числа передачі

&

Обладнання: ш в ей н а м а ш и н а з н о ж н и м п р и в одом та м е х а н із ­ м ом м отал к и , л ін ій к а . П ослідовніст ь виконання роботи 1. В изначити в н о ж н о м у п р и воді ш в ей н ої м аш и н и в ед у ч і та ве­ д ен і к олеса.

2. В и м ір я ти їх діам етр и .

3. Р озр ахув ати п ередаточне число.

4 . В изначити в м е х а н ізм і м отал к и ш в ей н ої м аш и н и ведуч е та в е­ дене к олеса.

5. В и м ір я ти їх діам етр и .

6. Р озр ахув ати п ередаточне число.

7. П орівняти п ередаточн і ч и сл а н о ж н ого п ривода та м ех а н ізм у м оталки.

8. Зр обити висновок, я к и й з м ех а н ізм ів робить більш е обертів за оди н и ц ю часу.

М еханізм , машина, передача, пасова передача, зубчаст а передача, фрикційна передача, ведуча і ведена дет алі, пе­ редат очне число, р у х о м і й нерухом і, розн ім н і й нерознім ні з ’єднання, універсальні та спеціальні швейні машини, р у ч ­ ний, ножний та елект ричний приводи швейної машини.

9 1 1. Що таке машина?

■ ■

2.

3.

4.

5.

6.

Чим відрізняється машина від механізму? Як визначити в передачі ведучу деталь? Як підрахувати в зубчастій передачі передаточне число? Що таке нерухоме з ’єднання? Які бувають приводи швейної машини?

1. Роздивіться малюнки ручного та ножного приводів швейної машини. Подумайте й визначте їх принцип роботи. Один учень визначає прин­ цип роботи ручного привода, другий — ножного.

2. Зробіть висновок, чи за однаковим принципом працюють ці приводи, які переваги та недоліки мають. Обговори з дорослими, які швейні машини є в родичів, друзів та знайомих та від якого привода вони працюють.

178

Розділ 3

§18. ОСНОВИ ПРОЕКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 1. М е т о д и п р о е к т у в а н н я : м ет о д к о м б ін у в а н н я .

2. І н ф о р м а ц ій н і дж ерела т а п о ш у к ін ф о р м а ц ії.

Методи проектування: метод комбінування У су ч а сн о м у ж и т т і н ас ото ч у є в ел и к а к іл ь к ість п р едм ет ів , я к и м и м и к о р и сту єм о сь . В он и п о стій н о зм ін ю ю ть ся та в д о ск о н а ­ л ю ю ться за л е ж н о від т ех н іч н о го п р о гр есу , п отр еб л ю д ей , в и к о р и ­ стан н я н о в и х м а тер іа л ів , т ех н о л о г ій тощ о (м а л . 2 4 6 , 2 4 7 ).

Мал. 246. Один із перших літаків

Мал. 247. Сучасний літак

Ти в ж е зн а єш , щ о ств ор ен н я л ю д и н о ю н о в и х о б ’єк тів в р із н и х сф ер ах ж и т т я (б у д ів н и ц т в і та а р х іт е к т у р і, л егк ій п р о м и сл о в о сті, д и з а й н і тощ о) в ідбув аю ть ся у п р о ц есі п р о ек т у в а н н я . О дним із засо б ів п р о ек ту в а н н я д л я ств ор ен н я н о в и х о б ’єк тів є м ето д к о м б ін у в а н н я . Слово « к о м б ін у в а н н я » у п ер ек л а д і з л а т и н ­ сь к ої о зн а ч а є о б ’є д н а н н я , п о єд н а н н я . Суть ц ього м ет о д у п о л я га є у п о єд н а н н і в н ов ом у о б ’є к т і о к р е ­ м и х р и с, в л асти в остей , ч асти н ін ш и х п р ед м ет ів . З а й ого д о п о ­ м огою ф а х ів ц і р із н и х н ап р я м ів і сп ец іа л ь н о ст ей (к о н стр у к то р и , м о д ел ь єр и , д и за й н ер и , ін ж е н е р и та ін .) створю ю ть н ові ви р оби . Д л я ств ор ен н я м ебл ів , а в т ом обіл ів , п о б у то в о ї т е х н ік и тощ о м етод к ом б ін у в а н н я є н еза м ін н и м , а д ж е д л я р о зр о б к и н о в и х об’є к т ів р етел ьн о в и в ч а ю т ь п о д іб н і к о н с т р у к ц ії та ви б и р а ю т ь їх н а й ­ к р а щ і о з н а к и . Т ак , н а п р и к л а д , бул о створ ен о су ч а сн и й н оутбук (м ал . 2 4 8 ), я к и й п о є д н у є в со б і р оботу м а гн іт о ф о н а , д р у к а р с ь к о ї м а ш и н и , т е л е в ізо р а , м о л ь б е р т а д л я м ал ю в ан н я , к н и ги тощ о. С утність м ет о д у к о м б ін у в а н н я п о л я га є у п о єд н а н н і о зн а к р із ­ н и х ви р обів, їх н іх ф ор м , ст и л ів , м а тер іа л ів , д ет а л ей ви р обу, сп о ­ собів їх обр обк и , о зд о б л ен н я тощ о. Н а п р и к л а д , п ід час ви готов­ л ен н я в и м п ел а (м а л . 2 4 9 ) бул и ви к ор и стан і: т р а д и ц ій н а ф ор м а цього в и р обу, м а тер іа л и (л ь н я н а тк а н и н а д л я в и ш и в к и , як о сн о ­ ва в и р обу), р із н і ви ди о зд о б л ен н я (в и ш и в ан н я к оси м х р ест и к о м , Основи техніки, технологій і проектування

179

в’я за н н я ш н у р а , в ’я за н н я по к о л у обл и ч ч я д ів ч и н и та х л о п ц я , ви готовл ен н я к и ти ц ь ).

ґ Мал. 248. Використання методу комбінування для створення ноутбуку: а — виріб, утворений методом комбінування; б — друкарська машина, як засіб для набирання тексту в ноутбуці; в — книга; г — програвач; ґ — телевізор; д — мольберт

Мал. 249. Використання методу комбінування для виготовлення вимпела з вишивкою

180

Розділ 3

З усіх характеристик предмета форма виробу є найбільш не­ змінною. Так, колір і оздоблення побутових речей, як правило, змінюються швидше, ніж форма. Як видно з ниж че наведеного малю нка (м а л . 2 5 0 ) різниця у часі їх виготовлення значна, але форма телевізорів залиш илася сталою, тобто майж е незмінною, а вигляд, колір та оздоблення зазнали значних змін.

а

б

в

г

Мал. 250. Перші (а, б) та сучасні (в, г) телевізори

Кожен предмет характеризується певною зовнішньою фор­ мою. Це можуть бути найпростіш і геометричні форми — к у л я , к о ­ н ус, ц и л ін д р , п р и з м а . Але частіш е вироби уж иткого призначення та інш і об’єкти проектування мають значно складніш у форму. У процесі художнього конструю вання розробці досконалої форми приділяється велика увага. Форму виробу, як у використовують для розробки цілого ряду нових виробів, називають базовою. Виріб, що створений на основі базової, але відрізняється фор­ мою деталей чи оздобленням, називається виробом-аналогом. На м а л ю н к у 2 5 1 мож на побачити приклад використання виробіваналогів. У даному випадку базова форма — п р я м о к у т н и к , а всі мобільні телефони, виготовлені саме на основі цієї форми, є вироб а м и -а н а л о га м и , або м о д е л я м и -а н а л о га м и . Базова форма

Мал. 251. Базова форма та вироби-аналоги телефонів Основи техніки, технологій і проектування

181

Т

-я

•

KJ

•

•

1

•••

Інформаційні джерела та пошук інформації

М и ж и в ем о в ін ф о р м а ц ій н о м у су сп іл ь ст в і. Д л я ви готовл ен н я будь -я к ого п р о ек т у (ви готовл ен н я ви р обу, н а д а н н я п о сл у г тощ о) н е о б х ід н а п ев н а ін ф о р м а ц ія . У м іл е о п р ац ю в ан н я ін ф о р м а ц ії д а є зм о г у п р о ек ту в а л ь н и к у більш ч ітк о та я сн о ви зн а ч и ти п р о б л ем у , ш в и дк о в ідн а й ти в л асн і сп особи д л я в и р іш ен н я п о ста в л ен и х з а ­ вдань. К ол и п ер ед д и за й н ер о м (к он стр ук тор ом ) п о ста є за в да н н я з в и ­ вч ення д о с л ід ж у в а н о ї п р о б л ем и , й о м у н е о б х ід н о ви зн а ч и ти д ж е ­ р ел а, д о я к и х він бу де зв ер тати сь у п ер ш у ч ер гу , та ін ф о р м а ц ію як гол ов н и й етап ств ор ен н я п р о ек ту .

Н

Інф орм ація (від л ат. I n fo r m a tio n — п о в ідо м л я т и ) — це т ео ­ р ети ч н і в ід о м о ст і, я к і о тр и м у є л ю д и н а у р езу л ь та т і сп р и й ­ н я ття , а н а л ізу та п ер ер обк и б у д ь -я к и х п ов ідо м л ен ь .

П ід час створення п роек ту важ ливо зн ати , щ о існую ть р ізн і дж е­ рела інформації , та р озум іти , де їх ш ук ати . Д о н и х належ ать так і : • д о к у м е н т — к н и ги , ж у р н а л и , д о в ід н и к и , сл о в н и к и , е н ц и ­ к л о п ед ії; • л ю д и н а — м о ж л и в іст ь отр и м ати н е о б х ід н у ін ф о р м а ц ію від вч и тел я , ф а х ів ц я т іє ї га л у зі, я к а є б л и зь к о ю д о тем и п р оек ту; • н а в к о л и ш н є середови щ е — п р едм ети та р еч і, я к і оточую ть нас; • І н т е р н е т — н ай б іл ь ш зр у ч н и й та су ч а сн и й за сіб п о ш у к у н е ­ о б х ід н о ї ін ф о р м а ц ії д л я ств ор ен н я нового п р о ек ту .

Це цікаво Інтернет — всесв ітн я а с о ц іа ц ія к о м п ’ю т ер н и х м е р е ж , я к а м ає щ е о д н у н а зв у — «в сесвітн я ш и р о к а п а в у т и н а » . З нього м о ж н а отр и м ати доси ть р ізн о м а н іт н у ін ф о р м а ц ію — від п р о ­ г н о зу п огоди д о п о в ідо м л ен ь про п о л іт и к у , т е х н ік у і т е х н о л о ­ г ії, м ебл ев е ви р обн и ц тв о, м ед и ц и н у , н а у к о в і в ід к р и ття та б а ­ гато ін ш ого. Ч и сел ь н ість к о р и сту в а ч ів Ін тер н ету стр ім к о зр о ст а є з к о ж ­ н и м р оком і стан ови ть п р и б л и зн о 2 ,2 м л р д л ю д ей . П ід час п о ш у к у м о д ел ей -а н а л о гів д о с л ід ж у є т ь с я в ел и к а к іл ь ­ к ість ін ф о р м а ц ій н и х д ж е р е л , я к і даю ть м о ж л и в іст ь обрати б а ж а ­ н у ф ор м у, види о зд о б л е н н я , к ол ь ор ову га м у , т е х н ік и в и готов л ен ­ ня р ізн и х о б ’єк тів п р о ек ту в а н н я .

182

Розділ 3

*

ЛАБОРАТОРНО-ПРАКТИЧНА РОБОТА Робота з інформаційними джерелами М ат еріали: інформаційні дж ерела, прості та кольорові олів­

ці. П ослідовніст ь виконання роботи 1. Ознайомитися з різними інформаційними джерелами з метою пошуку виробів-аналогів для виготовлення серветки (вишитої хрес­ тиком, стебловим швом чи гладдю; серветка, оздоблена шовковими стрічками або аплікацією).

2. Проаналізувати вироби-аналоги серветок, накреслити в зо­ ш иті таблицю та заповнити її. № з /п

Н а зв а В и к о р и с т а н а Вид К о л ь о р о в а Б а зо в а Ф у н к ц іо н а л ь ­ в ир о б у ткан и на о зд о б л е н н я га м а ф орм а ність

1 2 3 4

3. Використовуючи окремі ознаки та якості моделей-аналогів, як і сподобались, створити ескіз проектованої серветки.

9 1 1. Для чого використовують метод проектування?

■ ■

и и

2.

3.

4.

5.

6.

У яких сферах життєдіяльності застосовується проектування? Що лежить в основі методу комбінування? Яку форму виробу називають базовою? Що називається моделлю-аналогом? Які джерела інформації ти знаєш?

1. Дослідивши інформаційні джерела, проаналізуйте різні види наволочок. Один учень добирає моделі наволочок, у яких базовою формою є коло, а другий — які мають базову форму прямокутник.

2. Проаналізуйте та зробіть висновок щодо визначення виробу-аналогу відповідно до базової форми.

3. Виконайте ескізи дібраних наволочок. Досліди та проаналізуй разом з дорослими форми предметів, що вас ото­ чують в одній з кімнат вашої квартири. Дай відповідь на запитання: яка ба­ зова форма предметів переважає. Висновки запиши у зошит.

Основи техніки, технологій і проектування

183

Розділ 4 ТЕХНОЛОГІЯ ПОБУТОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ §19. ПРОДУКТИ ХАРЧУВАННЯ, ЇХ СКЛАД 1. Р о л ь х а р ч у в а н н я в ж и т т і л ю д и н и .

2. П о ж и в н і р е ч о в и н и т а їх в п л и в н а с т а н з д о р о в ’я л ю д и н и .

3. Р еж и м х а р ч у в а н н я п ід л іт к а .

Роль харчування в житті людини П р ав и л ьн е х а р ч у в а н н я в ід ігр а є к л ю ч ов у роль, і сам е воно є з а ­ п ор ук ою до в го л іття , м іц н о го зд о р о в ’я й гар н ого н астр ою . С таро­ дав н я с х ід н а м у д р ість свідч и ть: «М и є те, щ о м и їм о » . Саме ц е, к ор отк е і точн е ф ор м ул ю в ан н я п о я сн ю є, ч о м у н аш е ж и т т я з а л е ­ ж и т ь в ід х а р ч у в а н н я . В ід п р а в и л ь н о го х а р ч у в а н н я за л еж и т ь с т а н з д о р о в ’я к о ж н о ї л ю д и н и . Я к щ о о б ід н ам часто за м ін я є суп із п а к ета , а п оч уття го ­ л о д у в там овуєть ся су х а р и к а м и чи х о т-д о го м — не варто д и в у в а ­ ти ся р ізн о м а н іт н и м п р обл ем ам з і зд о р о в ’я м . Я к іс т ь та с к л а д п р о ду к тів х а р ч у в а н н я м аю ть п р о в ідн е з н а ­ ч ен н я у ж и т т і л ю д и н и . Д л я н ор м а л ь н о ї ж и т т єд ія л ь н о с т і л ю д и н і н ео б х ід н и й п о в н о ц ін н и й н а ­ бір п р одук тів х а р ч у в а н н я з у р а х у в а н н я м її ін д и в ід у ­ ал ь н и х особ л и в о стей , ха­ р ак тер у й ін т ен си в н о ст і р о ­ боти та ум ов п р о ж и в а н н я . Н абір п р оду к тів п ови н ен вкл ю чати всі н е о б х ід н і дл я л ю д и н и пож ивні речовини : б іл к и , ж ири, в у гл е в о д и , в іт а ­ м ін и , м ік р о е л е м е н т и тощ о Мал. 252. Продукти, багаті на поживні (м ал . 2 5 2 ). речовини

184

Розділ 4

Це цікаво Про ш коду неправильного харчування свідчать деякі істо­ ричні факти: •У 17 ст. адмірал англійського флоту в битвах з іспансь­ кою флотилією не втратив жодного солдата, а від цинги, що спалахнула на кораблях, у нього загинуло 800 солдат з тисячі. Відсутність вітамінів у їж і виявилася небезпечнішою ворогів.

• П ісля завезення цукру, борошна і консервів на А леут­ ські острови в 1912 р., у дітей пош ирився карієс зубів і вже в 1924 р. майж е усе молоде населення, яке вж ивало завезену їж у, страж дало від хвороб зубів.

Поживні речовини та їх вплив на стан здоров’я людини Д ля нормальної ж иттєдіяльності організму людини і доброго засвоєння їж і людський організм повинен отримувати усі пож ив­ ні речовини у певних співвіднош еннях. Н априклад, нормальне співвідношення б іл к ів , ж и рів та в у г л е в о д ів має бути: для молодих чоловіків та ж інок, зайнятих розумовою працею, — 1 : 1,1 : 4,1; для тих самих людей, зайнятих важкою фізичною працею, — 1 : 1,3 : 5. Ці речовини не мають однакової поживної цінності і к о ж ­ на з них має своє особливе значення для організму. Білки належ ать до ж иттєво необхідних речовин, без як и х не­ можливе ж иття, ріст і розвиток організму. Вони є основною складовою частиною клітин організму. Харчові білки поділяють на повноцінні та неповноцінні. До п о в н о ц ін н и х належ ать біл­ ки т в а р и н н о го п о х о дж ен н я (м а л . 2 5 3 ). Дуже корисним для організму є біл е м ’ясо п т и ц і (грудинка), я к джерело лег­ козасвоюваного повноцінного білка, що практично не міс­ тить ж иру. Т е л я т и н а та н е­ ж и рн а с в и н и н а відіграє важ ­ ливу роль у кровотворенні як джерело заліза. П остачальни­ ком білка є також я й ц я , р и б а , Мал. 253. Продукти, що містять м олоко, си р. повноцінні білки Технологія побутової діяльності

185

До н е п о в н о ц ін н и х білків відносять б іл к и р о с л и н . Їх містять такі продукти, я к хліб, картопля, соя, квасоля, горох, капуста, горіхи тощо. Ж ири потрібні в організмі для нормального протікання обмін­ них процесів. Д ля них характерна висока калорійність.

Н

К а л о р ій н іст ь — кількість енергії, я к а утворюється при окис­

ленні ж ирів, білків, вуглеводів, що м істяться у продуктах харчування, і витрачається на фізіологічні ф ункції орга­ нізму.

Ж ири забезпечують у середньому 33 % добової енергоцінності раціону. З ж ирами в організм людини надходять необхідні для ж иттєдіяльності речовини: вітаміни А, D, Е, незамінні ж ирні к и ­ слоти, лецитин. Ж ири забезпечують усмоктування з киш ечни­ к а ряду мінеральних речовин та ж иророзчинних вітамінів. Вони поліпшують смак їж і і викликаю ть відчуття ситості, захищ аю ть нас від холоду і запобігають пошкодженню внутріш ніх органів і кісток. Тому деяка кількість підш кірного ж иру дуже необхідна для підтримання здоров’я. Як і білки, ж ири бувають р о ­ с л и н н о го і т в а р и н н о го по­ ходж ення. Найбільш необ­ хідні для організму ж ири містяться в м о л о ц і, в е р ш к о ­

М ал. 254. Продукти, що мі.стять ж ири

в о м у м а с л і, с м е т а н і, к еф ір і, й о гу р т а х , я є ч н о м у ж о в т к у, ж и рній р и б і (оселедець, скум ­ брія, сардини), н ераф ін ов а н ій о л ії (м а л . 2 5 4 ).

В углеводи — головне дж ерело енергії для організму. Вони м істяться в основному у рослинних продуктах і сприяю ть нор­ м алізац ії процесів травлення, дають відчуття ситості на трива­ лий час, а деяк і ш видко втамовують голод (фрукти, мед, цукор). Вуглеводи дуж е калорійні. Їх надлиш ок у раціоні може призвес­ ти до поруш ення обміну речовин, ож иріння (особливо в дитячо­ му віці). До продуктів з великим вмістом вуглеводів відносять продук­ ти із борошна, картоплі, квасолі, крупи, кондитерські вироби (м ал . 2 5 5 ).

Вуглеводи поділяю ть на три гр у п и : п р о ст і, б іл ьш с к л а д н і і с к л а д н і . До складних вуглеводів належ ать вуглеводи, я к і містять 186

Розділ 4

мало цукру і багато к л іт к о в и ­ н и . Вона надає наш ій їж і «об’є­ му», підсилює моторику киш еч­ ника, нормалізує травлення і допомагає виводити відходи з організму (м а л . 2 5 6 ). В аж ливу роль в організмі людини відіграють м ін е р а л ь н і р е ч о в и н и й в іт а м ін и (м а л . 2 5 7 ). М інеральні речовини поділя­ Мал. 255. Продукти, що містять ють на м ін е р а л ь н і со л і (мікро­ вуглеводи елементи) й в о д у . М ікроелементи впливають на формування м ’язової, кісткової, нервової тканин людини. До них належ ать: к а л ій , к а л ь ц ій , м а г ­ н ій , з а л із о , йод, ф осф ор, ц и н к . Їх найбільш е у таких продуктах: яблуках, абрикосах, виш нях, винограді, ананасах, квасолі, огір­ ках, капусті, рибі, м ’ясі.

Мал. 256. Продукти, що містять клітковину

Мал. 257. Продукти, що містять вітаміни і мінерали

Обов’язковим продуктом харчування людини є вода. Вона не вваж ається поживною речовиною, але виконує ж иттєво необхід­ ні функції: сприяє обміну речовин, виводить токсичні відходи. Організм людини потребує 1 ,5 -2 л води за день. Корисно також випивати склянку-півтори джерельної води. За нестачі води в ор­ ганізмі людина відчуває спрагу, у неї з ’являється млявість, зни­ ж ується тиск крові. Якщ о без їж і мож на прож ити більше м ісяця, то без води — лиш е к іл ька днів. Потреба людини у певній кількості рідини залеж ить від навко­ лиш ніх умов, пори року, інтенсивності фізичної діяльності. Віт аміни допомагають засвоювати харчові речовини. Б іл ь­ ш ість вітамінів надходить з їжею. Вітаміни легко руйнуються у Технологія побутової діяльності

187

п р о ц есі обр обк и їж і, т о м у так в а ж л и в о щ о д н я їсти х о ч а б тр охи си р и х овочів і ф р у к тів . У т а б л и ц і 5 н а в еден о зн а ч ен н я в іта м ін ів і п ер ел ік п р о д у к т ів , у я к и х вони м істя т ь ся . Таблиця 5

Значення та вміст вітамінів у продуктах харчування Група в ітам ін ів

А В

С D

З н а ч е н н я в ітам ін ів

П р о д у кти

Сприяє росту, потрібний для нормального зору

Морква, масло, сир, яйця, печінка, томати, зелена цибуля Житній хліб, вівсяна та гречана Необхідні для розумової і крупа, горох, квасоля, жовток яйця, фізичної праці печінка, м’ясо Запобігає застуді, поліпшує Капуста, картопля, томати, цибуля, кровообіг, сприяє росту, шипшина, часник, лимон, чорна лікує цингу смородина, болгарський перець Зміцнює кістки, запобігає Молоко, печінка, житній хліб, яйця, виникненню рахіту риб’ячий жир

Це цікаво З м о м ен т у н а р о д ж ен н я й д о 1 р о к у тіл о ди т и н и м істи ть 8 0 ­ 8 5 % води . У 18 р ок ів ц ей в ідсо то к зм ен ш у єт ь ся д о 7 0 % . А в п о х и л о м у в іц і в о р га н ізм і л ю д и н и за л и ш а єть ся води м ен ш н іж 6 0 % . Б агато в ч ен и х н еб езп ід ст а в н о вв аж аю ть , щ о сек р ет п р о ­ д о в ж ен н я м о л о д о ст і п о л я га є в за б е зп еч ен н і о р г а н ізм у я к існ о ю водою у н е о б х ід н ій к іл ь к о ст і. Вода д оп о м а га є ф у н к ц іо н у в а т и п р ак ти ч н о к о ж н ій ч а сти н і тіл а , к о ж н о м у органу: - М озок на 9 0 % ск л а д а єть ся з води . Н авіть н езн а ч н е й ого о б езв о д н ен н я м о ж е сп р и ч и н и т и гол ов н и й біль або за п а м о р о ­ ч ен н я .

- У м іст води у к р ові ся га є 9 2 % .

- М ’я зи н а 75 % ск л адаю ть ся з в од и , у н и х — б л и зь к о п о л о ­ вини всього водн ого ск л а д у л ю д сь к о го о р га н ізм у .

- К істк и м істять 22 % води . В ода в и к о н у є в о р га н ізм і л ю д и н и та к і ф у н к ц ії: • р егул ю є тем п ер а т у р у тіла; • р озн оси ть п о ж и в н і р ечов и н и та к и сен ь по в с іх к л іти н а х ; • зв о л о ж у є к и сен ь д л я ди х а н н я ; • д оп ом ага є п ер етв ор и ти їж у н а ен ер гію .

188

Розділ 4

Д и т я ч и й о р га н ізм , особл и во в п ер іо д й ого ф о р м у в а н н я , д у ж е ч утл и в и й д о д е ф іц и т у в іт а м ін ів . З а їх н ь о ї н ест а ч і р озв и ваєть ся гіп о в іт а м ін о з (п о гір ш ен н я са м о п о ч у ття , ш в и дк а в том лю ван ість, д р атів л и в ість , зн и ж е н н я з а х и с н и х си л о р га н ізм у ). Т ак и й стан л ю д и н и ч астіш е сп о ст ер іга єть ся в зи м к у та н а в есн і, щ о п о в ’я за н о з особл и в остя м и х а р ч у в а н н я . У ц і п ер іо д и м ен ш е в ж и в а єть ся с в і­ ж и х овочів та ф р у к тів і вм іст в іта м ін ів у ц и х п р о д у к т а х є м е н ­ ш и м , н іж у л іт к у та восен и .

Це цікаво К ілька — д р іб н а п р ом и сл ов а р и ба, я к у д а р ем н о в ідн ося ть д о д еш ев и х сортів р и б и , х о ч а вона — в ел и ч езн и й р езер в к а л ь ­ ц ію . К ал ь ц ій бер е участь у ф о р м у в а н н і к іст к о в о ї т к а н и н и , с т и ­ м у л ю є р іст д и т и н и , ф о р м у є га р н і й м іц н і зу б и . А в х р е б т і, л у с ­ ц і, х в о ст і ц іє ї риби зо с е р е д ж е н і за п аси ф осф ор у.

Режим харчування підлітка Реж им харчування — це сп о ж и в а н н я п ев н о ї к іл ь к о ст і ї ж і у в и зн а ч ен і ч аси . П ід л іт о к з ’їд а є за д о б у б л и зь к о 2 ,5 к г р із н и х п р о д у к т ів . А л е го л о в н е не т іл ь к и к іл ь к іс т ь , а й р із н о м а н іт н іс т ь ц и х п р о д у к ­ т ів . Н е м о ж н а в и л у ч и т и з н а б о р у п р о д у к т ів м ’я со або м о л о к о , т о м у щ о о р г а н із м п ід л іт к а н е о т р и м а є в а ж л и в и х д л я н ь о го р е ­ човин. Х ар ч ув ан н я н ази в аю ть збалансованим , я к щ о в їж і є б іл к и , ж и р и , в угл ев оди , в іт а м ін и , м ін ер а л ь н і со л і та вода в н ео б х ід н ій д л я о р г а н ізм у к іл ь к о ст і. П ід л іт к и часто не д о тр и м у ю ть ся р е ж и м у х а р ч у в а н н я , щ о сп р и ч и н я є захв о р ю в а н н я ш л у н к а і к и ш еч н и к а , п о р у ш ен н я о б м і­ н у р еч ов и н . Б езл а д н е сп о ж и в а н н я їж і м о ж е сф орм ув ати зв и ч к у до п ер еїд а н н я , щ о н ер ід к о п р и зв о ди ть д о зб іл ь ш ен н я м аси тіл а , а ін о д і й до о ж и р ін н я . П ісл я ц ього п ід л іт о к н ам агаєть ся х у д н у т и , в ідм ов л я ю ч и сь в ід їж і, за м іст ь того, щ об зб а л а н су в а ти х а р ч у в а н ­ н я , дотр и м ув ати сь р е ж и м у х а р ч у в а н н я . Д л я п ід л іт к ів 1 0 - 1 2 р ок ів н а й к р а щ и м є п ’я т и р а з о в е х а р ч у ­ в а н н я . Н а д іа гр а м і (м а л . 2 5 8 ) зо б р а ж е н о у в ід со т к а х к іл ь к ість їж і, я к у п ід л іт о к м ає сп о ж и в а т и п р отя гом д н я . Технологія побутової діяльності

189

15% А

перший сніданок

А

другий сніданок

А

обід

А

підвечірок

▲

вечеря

Мал. 258. Діаграма харчування підлітків Щ об бути зд о р о в и м , н ео б х ід н о п а м ’я тати та к і прави ла харчу­ вання: 1. О бм еж и ти ф а ст-ф у д* . О дна п о р ц ія га м б у р гер а , к а р то п л і ф р і м істи ть біл ь ш е к а л о р ій , а н іж багато ін ш о го , щ о м о ж н а з ’їсти п р отя гом д н я .

2. П ер егл я н у ти св оє став л ен н я д о н а п о їв . Г азован і с о л о д к і н а ­ п о ї сп р и я ю ть о ж и р ін н ю у д іт ей та п ід л іт к ів .

3 . С теж и ти за к іл ь к істю сп о ж и в а н н я їж і. С к ори стай ся порадам и : • не їж п ер ед к о м п ’ю тер ом і т ел ев ізо р о м . Я к щ о ти з а х о п л е ­ н и й п е р е г л я д о м , м о ж е ш втр ати ти к о н тр о л ь н а д к іл ь к іст ю з ’їд е ­ ного; • їж п ов іл ь н о, щ об твій м о зо к встиг вчасно отр и м ати п о в ід о ­ м л ен н я , щ о ш л у н о к у ж е повний; • не п р оп уск а й п р и й о м и їж і. Ц е м о ж е п р и зв ести до того, щ о ти з ’їс и біл ьш е к а л о р ій н о ї ї ж і п ід час н а сту п н о го х а р ч у в а н н я .

Х арчуй ся правильно, і ти завжди будеш здоровим!

*

ЛАБОРАТОРНО-ПРАКТИЧНА РОБОТА

^

Визначення продуктів та поживних речовин, необхідних у раціоні харчування підлітка М ат еріали: н а б ір м ал ю н к ів із зо б р а ж е н н я м п р о ду к тів х а р ч у ­

ван н я .

П ослідовніст ь виконання роботи 1. Р озгл я н ути п р одук ти хар ч ув ан н я, зо б р а ж е н і на м ал ю н к ах (див. с. 191).

190

Розділ 4

в

д

2. П р оан ал ізув ати та ви зн ачи ти , я к і п о ж и в н і речовини м істять зо б р а ж е н і п р одук ти .

3. Н ак р есл и ти таблицю у зош и т та зап овн и ти ї ї за п одан и м зр а з­ ком: № з /п

П о ж и в н і р еч о в и н и

П р о д у кти х а р ч у в а н н я

Роль у ж и тт є д ія л ь н о с ті п ід л ітк а

1 2 3 4 5 6 7 8 Технологія побутової діяльності

191

Білки, жири, вуглеводи, кліт ковина, віт ам іни, мінерали, мікроелемент и, режим харчування.

9 1 1. Яку роль у житті людини відіграє харчування?

■ ■

2. Які ти знаєш поживні речовини та яке значення вони мають для нор­ мальної життєдіяльності людини?

3. Що таке режим харчування людини?

4. Які особливості режиму харчування підлітка?

За допомогою різних інформаційних джерел підготуйте інформацію про Ш і шкоду фаст-фудів (1-й учень) та корисність овочів і фруктів (2-й учень).

*рм

Проведи опитування серед знайомих дорослих, які продукти харчування вони споживали в дитинстві, та зроби висновок, чи були вони корисними для здоров’я.

§20. ГІГІЄНА ЖИТЛА 1.

2.

3.

4.

5.

6.

З н а ч е н н я г іг іє н и ж и т л а в ж и т т і л ю д и н и . П р и б и р а н н я ж и т ла. П о с л ід о в н іс т ь дій п ід ч а с п р и б и р а н н я ж и т ла. М и й н і за со б и д л я п р и б и р а н н я ж и т л а. І н с т р у м е н т и д л я п р и б и р а н н я ж и т ла. О со б л и в о ст і д о гл я д у з а п р е д м е т а м и ін т е р ’є р у т а п о б ут о ­ вою т е х н ік о ю .

Значення гігієни житла в житті людини Ж итло є о дн и м із н а й в а ж л и в іш и х ф ак тор ів зо в н іш н ь о го с е ­ р едов и щ а. З ни м тісн о п о в ’я за н е все ж и т т я л ю д и н и , воно з а х и ­ щ ає від н есп р и я т л и в и х м ет ео р о л о гіч н и х ф ак тор ів , є м ісц ем р о ­ боти , в ід п о ч и н к у , сн у . В ід су т н іст ь у п о м еш к а н н і н ео б х ід н о го са н іт а р н о -г ігієн іч н о г о м ік р о к л ім а т у н егати вн о вп л и ває на д и х а н ­ н я , теп л о о б м ін , н ер вов у си ст ем у , ін ш і ф ізіо л о г іч н і ф у н к ц ії о р га ­ н ізм у . П о в н о ц ін н е в г іг іє н іч н о м у в ід н о ш ен н і ж и т л о п ови н н о бути п р и б р а н и м , достатн ь о п р о ст о р и м , с у х и м , м ати с п р и я т л и в и й м і­ к р о к л ім а т , ч и ст е п о в іт р я , в а ж л и в о , щ об у нього п отр ап л я л о со­ н я ч н е с в іт л о .

192

Розділ 4

Прибирання житла К р аси в о уп о р я д к о в а н е, за т и ш н е ж и т л о — ц е за п о р у к а н а ­ строю і зд о р о в ’я . Д о н ього п р и єм н о п овер тати ся з р оботи , н ав ч ан ­ н я , п р оводи ти у н ь о м у ч ас, п р и й м ати гостей (м а л . 2 5 9 ).

Мал. 259. Вигляд чистого приміщення Н ар одн а м уд р ість гласить: «Ч и сто не там , д е п р и би р аю ть , а там д е не см ітять!» Т ом у, щ об у п р и м іщ е н н і бул о ч и сто , н е о б х ід ­ но з п ор ога п оч и н ати п ік л у в а т и ся про ч и ст о т у . А це о зн а ч а є — не за н о си ти бр уд з в у л и ц і. П ерш за все, с т е ж и т и за ти м , щ об разом з одя гом і в зуття м не п р и н о си л и ся п и л і б р у д . Д л я ц ього в ер х н ій одя г (п ал ьто, п л а щ і) в и т р у ш у в а ти , а д л я о ч и щ ен н я в зу ття п о ­ к л асти сп ец іа л ь н і д о р іж к и п ер ед в х о д о м у п р и м іщ е н н я . В ер х н ій одя г і в зуття с л ід за л и ш а т и в п ер едп о к о ю і не за н о си ти й ого в к ім н а т у , сп ал ьн ю чи на к у х н ю (м а л . 2 6 0 ).

Мал. 260. Зберігання речей у передпокої П р и б и р а н н я ж и т л а д іл и т ь ся н а три к а тего р ії: щ о ден н е, щ о­ т и ж н еве, ге н е р а л ь н е . Д о щоденного прибирання н а л еж а т ь та к і ви ди робіт: п р о т и ­ р ан н я п и л у , п ід м іт а н н я та вологе п р оти р ан н я п ід л о г и , ви труш уТехнологія побутової діяльності

193

вання та прибирання постільної білизни, зм ітання пилу та сміття з підвіконь і меблів на кухні, миття посуду, провітрю вання к ім ­ нат. Щотижневе прибирання проводиться раз на тиж день і дуже схоже на щоденне. Тільки робити його необхідно більш ретель­ но — витирати підвіконня, протирати від пилу люстри, вибивати килим и, доріж ки, мити двері, вікна, змітати пил зі стелі й стін, протирати від пилу криш таль, фарфор, натирати спеціальними засобами меблі, пилососити, прибирати у ванній і туалетній к ім ­ натах, кухні, коридорі, мити підлогу. Н а кім натних рослинах зби­ рається багато пилу, тому їм теж необхідно влаштовувати вологе прибирання, а ще к р а­ ще — душ (м а л . 2 6 1 ). Якщ о є мож ливість і догляд за кім н ат­ ною рослиною дозволяє це роби­ ти, то кращ е рослини віднести у ванну і там змити пил водою. Генеральне прибирання квар­ тири (будинку) проводиться дватри рази на рік. Крім робіт, я к і Мал. 261. Способи догляду за виконують щ отиж ня, генераль­ квітами не прибирання вклю чає цілий ряд додаткових. Зазвичай це роблять, коли відбувається зміна пори року. Якщ о літо змінюється осінню, необхідно за літній пе­ ріод випрати килим ки, доріж ки, палац, щоб вони добре просохли на сонці. Коли приходить весна, потрібно вимити вікна, попере­ дньо їх розкрутивш и, тобто протерти ретельно рами, скло, я к зо­ вні, так і всередині (м а л . 2 6 2 ). Меблі відсунути від стін й очис­ тити пилососом задні стінки від пилу та протерти (чи помити) підлогу під меблями. Усередині меблів прибирання теж необхідне. Д ля цього вийма­ ють речі, витрушують їх, особливо ті, я к і довго зберігаються. У літку потрібно винести на вулицю або балкон пальто, шуби, дублянки, куртки, пуховики і повісити їх, щоб вони підсохли, і провітрилися. А полиці тим часом протерти від пилу. Під час ге­ нерального прибирання штори, тюль, ф іранки необхідно випрати або витрусити від пилу. Якщ о у приміщ енні є картини, то їх по­ трібно зняти зі стіни, ретельно протерти сухою ганчіркою , а по­ тім і стіну, на я к ій вони висіли.

194

Розділ 4

Мал. 262. Миття вікон

Послідовність дій під час прибирання житла Існ ую ть п ев н і п р а в и л а та п о сл ід о в н іс т ь , я к и х сл ід д о т р и м у в а ­ ти ся п ід час п р и б и р а н н я ж и т л а . П р и би р ан н я ви к он ую ть у р об о ч о м у о д я з і — одя гаю ть зр у ч н і сук н ю чи бр ю к и , н адіваю ть ф а р т у х , р ук ав и ч к и та за в ’я зу ю т ь на гол ов у х у с т и н к у (м а л . 2 6 3 ).

Мал. 263. Одяг для прибирання квартири П ер ед п р и би р а н н я м , н а са м п ер ед , тр еба в ід к р и ти в ік н о . П отім п р и бр ати п остіл ь . П р о ст е ж и т и , щ об увесь одя г ак у р а тн о ви сів у ш аф і або був ск л а д ен и й н а п о л и ч к а х . Я к щ о на ст іл ь ц і чи к р іс ­ л і за л и ш и в ся бр у д н и й о д я г, в ідн ест и й ого в к о ш и к д л я б іл и зн и , щ об ви п р ати . П ісл я цього ск л адаю ть св ої ігр а ш к и , п р и к р а си , к н и ж к и , п р и ­ бираю ть робоче м іс ц е . К о ж н а річ п ови н н а м ати своє м іс ц е, щ об у р а зі н ео б х ід н о с т і, вон а б у л а п ід р у к о ю . Технологія побутової діяльності

195

Щ об витер ти п и л з м ебл ів та п ід в ік о н н я , к ор и стую ть ся чи стою м ’я к ою ган ч ір к о ю . П ід в ік о н н я пр оти р аю ть зв о л о ж ен о ю га н ч ір ­ к ою , а м еб л і су х о ю (м а л . 2 6 4 ). П ід л о г у п ід м іта ю ть щ ітк о ю або в і­ н и к о м . В ін и к зм о ч у ю ть водою . П ри ц ь о м у с л ід п а м ’я т а т и , щ о с у х и й в ін и к створ ю є п и л , а н адто м ок р и й за л и ш а є бр у д і сл ід и на п ід л о з і. З а м іт а ю ч и , не за б у в а ти про п и л п ід стол ом , ш аф ою , л іж ­ к ом . С м іття треба зм ести до д в ер ей , зіб р а т и н а сов ок , а п о тім в и ­ к и н у ти у в ідр о д л я см іт т я . Я к щ о на п ід л о з і є к и л и м и чи д о р іж к и , м о ж н а ск ор и ста т и ся п и ло со со м . П ісл я п р и б и р а н н я п ід л о ги вологою ган ч ір к ою ви терти стіл , п ол и ч к и , ст іл ь ц і — в сі м іс ц я , д е зб и р а єть ся п и л .

Мал. 264. Ганчірки для прибирання приміщень

Це цікаво У к о ж н о г о з н ас у д о м а є в ін и к , за до п о м о го ю я к о го м и п ід ­ т р и м уєм о у п о м еш к а н н і ч и сто ту й п о р я д о к . А н а ш і д а л ек і п р едк и в в аж ал и в ін и к н а й д а в н іш и м д о м а ш н ім о б ер его м . В он и в ір и л и , щ о в ін и к і м іт л а не тіл ь к и о ч и щ а л и , а й за х и щ а л и д ім від зл а і н а п а стей . М ітл у стави л и р уч к ою в н и з б іл я дв ер ей х а т и , щ об уб ер егти своє ж и т л о в ід н езв а н и х го стей . Ц ей п р ед ­ м ет ви к ор и стовувал и і в обр я д а х : в ін и к о м р о зч и щ а л и до р о гу н а р еч ен о м у та н а р еч ен ій , стар у м іт л у в ти к ал и в гр я д к и дл я за х и с т у в р о ж а ю , в ін и к о м би л и п л о д о в і дер ев а , щ об вон и к р а ­ щ е п л о д о н о си л и . А за н еб а ж а н и м гостем д о ц и х п ір «зам ітаю ть с л ід » , щ об біл ь ш е не з ’я вл яв ся н а п ор іг д о м у . Існ у є б езл іч п р и к м ет і зв и ч а їв , п о в ’я за н и х з п р и б и р а н н я м ж и т л а . П ри п е р е їзд і в н ови й д ім стар и й він и к о б о в ’я зк о в о б р а ­ ли з собою : п о -п ер ш е, щ об п ер ев ести дом ов ого (є п о в ір ’я , щ о дом ов и й ж и в е сам е п ід в ін и к ом ); п о -д р у ге, щ об н а в и к и н у т и й в ін и к не н асту п и л и й ти м сам и м не п р и ч и н и л и го сп о да р я м н е ­ п р и єм н о стей .

196

Розділ 4

К ол и к уп у в а л и н ови й в ін и к , сп о ч а тк у н и м щ о -н еб у д ь вм італ и в д ім , а в ж е п о тім п оч и н ал и п р и б и р а н н я . В в а ж а л о сь д у ж е к ор и сн о зага ду в а ти б а ж а н н я , к ол и вп ерш е за м іта ти н о ­ вою м ітл ою чи в ін и к о м . П р и би р аю ч и в б у д и н к у , щ об не в и ­ м ітати все добр е, м ел и від п о р о гу в с ер ед и н у к ім н а т и . Р ізн и м и в ін и к ам и в о д н ій х а т і м ести — р озп о р о ш у в а ти до ст а то к . В ін и к п отр ібн о щ о р іч н о м ін я ти ; в в а ж а л о сь , щ о р азом з н и м в ід х о д и л и б ід и , я к і н а к о п и ч у в а л и сь п р отя гом р о к у .

Це цікаво У ч ен і п ід р а х у в а л и — щ о р іч н о на З ем л ю п а да є 3 0 0 тон н к о с ­ м іч н ого п и л у . І щ е м іл ь й о н и й ого тон н утворю ю ть ся в п р о ц есі ж и т т єд ія л ь н о с т і л ю д ей . Ось і в ідп о в ідь на вічн е зап и тан н я: «З в ід к и бер еть ся стіл ь к и п и л у?» В тім , п р и б и р а н н я роблять не тіл ьк и зар а ди п о р я д к у і за т и ш к у . З а в д я к и р егу л я р н о м у п р и би р ан н ю та д е з ін ф е к ц ії м и п о зб а в л я єм о ся від ш к ід л и в и х м ік р о о р га н ізм ів і ч асти н ок п и л у , щ о в и к л и к аю ть а л ер гію . Ц е особл и во ак туал ь н о д л я к вар ти р , д е є д о м а ш н і твари н и .

Мийні засоби для прибирання житла С учасна т е х н ік а , а к сесу а р и д л я п р и б и р а н н я та п обутов а х ім ія (м и й н і засоби ) д о п о м о ж у т ь ш в и дк о в и к он ати д о г л я д за ж и т л о м , п р и к л авш и м ін ім у м зу с и л ь . М и й н і за с о б и — це р еч ов и н и , за доп ом огою я к и х м о ж н а зр о ­ бити р еч і та осел ю ч и сти м и (м а л . 2 6 5 ).

Мал. 265. Види мийних засобів Технологія побутової діяльності

197

М ийні засоби виробляють з ’єднанням різних хімічних речо­ вин у складному виробничому процесі. Нафтопродукти, ж ири, смоли та інш і компоненти входять до складу цих речовин. Їх ви­ пускають на хімічних заводах зі спеціальним обладнанням. Ті складові мийних речовин, я к і надають виробам очищувального ефекту, називають поверхнево-активними речовинам и (ПАР). Вони можуть бути виготовлені з різноманітної сировини, напри­ клад нафтопродуктів, тваринних і рослинних ж ирів. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України в наш ій кр аї­ ні мийним засобом є будь-яка речовина або препарат, що містить мило та/або інш і поверхнево-активні речовини, призначені для прання або очищення. М ийний засіб може бути у формі рідини, по­ рошку, пасти, бруска, плитки, таблетки тощо. Щоб запобігти псування ш кіри рук, потрібно застосовувати гумові рукавички. За призначенням мийні засоби поділяю ть на такі групи: • для підлоги — допомагають видаляти пил та плями і попе­ реджають забруднення поверхні підлоги; • для меблів — видаляю ть пил та плями, покриваю ть меблі за­ хисним покриттям; • для ванної та санвузла — видаляю ть мікроби, гриби та вап­ но, слугують для вибілю вання та захисту сантехніки; • від накипу — видаляю ть вапно та накип з нагрівальних еле­ ментів та блискучих поверхонь сантехніки; • для скла — запобігають псуванню поверхні скла й очищують його від плям та пилу; • поліролі — видаляю ть ж ирові плями з поверхонь корпусних та полірованих меблів, надають їм блиску і створюють захисну плівку від пилу, бруду та пош коджень; • для знежирення поверхонь — видаляю ть ж ир з поверхонь ме­ блів та кухонного обладнання. За способом нанесення мийні засоби поділяють на аерозольні та р ід к і.

Інструменти для прибирання житла Д ля якісного та швидкого прибирання ж итла використовують спеціальні інструменти. Ш вабра — народна назва «ледар» — інструмент для вологого прибирання у важкодоступних місцях. Найчастіш е швабра я в ­ ляє собою платформу (плоску рейку завш ирш ки близько 5 см, завдовж ки близько 50 см, завтовш ки не більше 1 -2 см), до якої перпендикулярно кріпиться довга кругла ручка, довж ина якої 198

Розділ 4

н ай ч астіш е стан ови ть від 9 0 см д о 1 6 0 см . Н а п л а тф о р м у ш вабри зв и ч а й н о ї к о н ст р у к ц ії н а к и д а єт ь ся (н ам отуєть ся ) га н ч ір к а . З а ­ л е ж н о в ід р обоч ої п о в е р х н і ш вабрам и м о ж н а п р ац ю вати з га н ч ір ­ к ам и з і зв и ч а й н о ї тк а н и н и і з м ік р о в ол о к н а (м а л . 2 6 6 ).

Мал. 266. Дерев’яна швабра

Мал. 267. Сучасна швабра

С учасна п р ом и сл ов ість д л я м и ття п ід л о ги ви готовл я є зр у ч н і ш в абри , д о я к и х додаю ться: • зм ін н і н аса дк и та в ідр о з п р и сто су в а н н я м д л я в ід ж и м а н н я ган ч ір к и (м а л . 2 6 7 ); • д ек іл ь к а р із н и х ви дів га н ч ір ок — д л я ви ти р ан н я п и л у з п о ­ л ір о в а н и х поверхон ь; • сер в етк и д л я вол огого п р и би р ан н я; • губк и з ж о р ст к о ю п о в ер х н ею .

Особливості догляду за предметами інтер’єру та побутовою технікою Д огл я д за м ’яким и меблями М ’я к і м еб л і — ц е зр у ч н і м еб л ев і вироби д л я с и д ін н я та л е ­ ж а н н я (м ал . 2 6 8 ) . З а зв и ч а й вони м аю ть т ек сти л ь н у п о в ер х н ю , а це о зн а ч а є, щ о за н ею п о тр іб ен п ев н и й д о г л я д , а сам е: ви д ал ен н я п л я м , п и л у та р ід и н и . Існ у є к іл ь к а р е к о м е н д а ц ій щ о д о д о г л я д у за м ’я к и м и м ебл ям и : • р ід и н у треба в и д ал я ти з п о в е р х н і за доп о м о го ю сер в етк и — її сл ід п р ом оч и ти , а не витирати; • м и й н і засоб и п отр ібн о ви к ор и стовувати в м а л и х к іл ь к о ст я х , н ан оси ти н а га н ч ір к у , а не п р я м о на о ч и щ у в а н у п оверхн ю ; • р ек о м ен д у єт ь ся в и к о р и ста н н я п ін о у тв о р ю ю ч и х м и й н и х з а ­ собів; • не в ідск обл ю в ати з а с о х л і п л я м и або зл и п л и й ворс м атер іал у; • не ви к ор и стовувати м и й н і за со б и , щ о м істя ть си л ь н і х ім ік а ­ ти та р о зч и н н и к и . Технологія побутової діяльності

199

Мал. 268. М’які меблі

Це цікаво Р е к о м е н д а ц ії щ одо в и д а л е н н я б р у д у та п л я м з м ’я к и х м ебл ів: • сл ід и в ід к у л ь к о в о ї р уч к и або п о м а ди м о ж н а ви дал и ти за доп ом огою 10 % сп и р тов ого р озч и н у; • ж у в а л ь н у г у м к у п о тр іб н о н ак р и ти к у б и к а м и л ь о д у (у п л а ­ сти к ов ом у п а к еті) й відск р еб ти ту п и м п редм етом ; • п л я м и к р о в і в и д ал я ти тіл ь к и х о л о д н о ю водою ; • ш ок ол а д — зч и сти ти в и с о х л у п л я м у і за м и т и теп л ою в о­ дою з м ’я к и м м илом ; • ж и р , м асл о — р ясн о п о си п а ти сіл л ю , дати увібр ати ж и р , зн я т и за л и ш к и су х о ю гу б к о ю , п отім зм о ч и ти гу б к у в сп и р т і і зл ег к а п отер ти п л я м у .

Д огл я д за корпусними меблями К о р п у сн і м еб л і (м а л . 2 6 9 ) — це п р едм ет и ін т е р ’єр у , ви готов­ л ен і з н атур а л ь н о ї д ер ев и н и та ф а н ер и , п р есо в а н о ї д е р е в ’я н о ї ст р у ж к и та к а р то н у , п л а сти к о в и х за м ін н и к ів дер ев и н и . Щ об м еб ­ л і м ал и гар н и й ви гл я д і дов го сл у гу в а л и го сп о д а р я м , п ід час к о ­ р и стув ан н я н и м и н ео б х ід н о до тр и м у в а ти сь н и ж ч ео п и са н и х р ек о ­ м ен дац ій : • к о р п у сн і м еб л і п сую ть ся від в од и , то м у їх пр оти р аю ть с п о ­ ч а т к у су х о ю га н ч ір к о ю , а п отім к у ск о м ф л а н ел і, зл ег к а зм о ч ен о ї сп ец іа л ь н и м и п о л ір о л я м и . П ісл я ц ього м еб л і н ати р аю ть д о б л и с­ к у су х о ю м ’я к ою ган ч ір к ою ; • д л я д о г л я д у за п о в ер х н я м и м еб л ів сл ід застосов ув ати за со б и , щ о в ідп ов ідаю ть м а т ер іа л у п ок р и ття . П ер ед в и к о р и ст а н н я м м и й ­ ного за с о б у н е о б х ід н о у в а ж н о о зн а й о м и т и ся з ін ст р у к ц ією ;

200

Розділ 4

• к атегор и ч н о н ед о п у ст и м о п ід час о ч и щ ен н я б у д ь -я к и х м еб л е­ ви х п ов ер хон ь застосов ув ати тв ер ді п р и сто су в а н н я — ск р еб к и , губк и з п л асти к о в и м або м етал ев и м ворсом і т .ін . С лід к о р и сту в а ­ ти ся м ’я к ою тк ан и н ою або за м ш ею .

Мал. 269. Корпусні меблі

Д огл я д за побутовою відеот ехнікою Д о п о б у т о в о ї в ід ео т е х н ік и н ал еж ать : т ел ев ізо р и , к о м п ’ю тер и , н о у т б у к и , п л ан ш ети тощ о (м а л . 2 7 0 ) . П ід час д о г л я д у за н и м и треба зн ати так і р ек о м ен д а ц ії: • щ об очи сти ти к о р п у с м о н іт о р а або тел ев ізо р а , сл ід ск о р и ст а ­ ти ся су х о ю або зл ег к а зв о л о ж ен о ю м ’я к и м и оч и сн и к а м и т к а н и ­ ною . П а р ф у м ер ія та р о зч и н н и к и не в и к ор и стов ую ть ся д л я ц іє ї м ети; • у к о м п ’ю т ер н и х са л о н а х і м а га зи н а х п о б у то в о ї т ех н ік и м о ж ­ на п р и дбати сп ец іа л ь н і сер в етк и та сп р еєв і о ч и сн и к и . Р еч о в и н и ,

Мал. 270. Побутова відеотехніка Технологія побутової діяльності

201

я к і м істя т ь ся в о ч и сн и к у , не п о ш к о д я ть за х и с н и й ш ар екрана; вони м аю ть га р н і ан ти ст а ти ч н і в л асти вості.

Д о гл я д за скляними та дзеркальним и поверхням и У п о в ся к д ен н о м у ж и т т і н ас оточ ую ть п р едм ети ін т е р ’єр у , о зд о б л е н і ск л я н и м и та д зер к а л ь н и м и п о в ер х н я м и (м а л . 2 7 1 ). Т ак і п р едм ети п р и к р аш аю ть н а ш і о сел і, але п отр ебую ть с п е ц і­ ал ьн ого д о г л я д у та в ід п о в ід н и х за с о б ів по д о г л я д у з а ним и: • су ч а сн а п р ом и сл ов ість п р о п о н у є д л я ч и щ ен н я д зер к а л ь н и х п ов ер хон ь сп ец іа л ь н і ган ч ір оч к и з м ік р о ф іб р и * (так и м и н а й ч а с­ тіш е пр отир аю ть ск л о м аш и н і ек р ан и м о н іт о р ів ). В он и п ід ій д у т ь як д л я д зер к а л а , так і д л я ск л я н и х п оверхон ь; •іс н у ю т ь т а к о ж сп ец іа л ь н і вол огі сер в етк и д л я ск л а і д зер к а л , я к і ід еал ь н о очи щ аю ть їх п овер хн і; • д л я о ч и щ ен н я ск л а добр е п ід ій д е б у д ь -я к а бавов н ян а га н ч ір ­ к а, р уш н и к чи к л ап оть тк ан и н и ; • н е о б х ід н о с т е ж и т и за вол огістю п овітр я в п р и м іщ е н н і. Д л я д зер к а л а ш к ід л и в а я к н едо ста тн я вол огість , так і н а дл и ш к о в а . Т ом у д зер к а л а д л я в ан н ої к ім н а т и п ок р и ваю ть сп ец іа л ь н и м п о ­ к р и ття м .

Мал. 271. Меблі зі скляними та дзеркальними поверхнями

П а м ’ятай! Усі робот и, пов’язан і з використ анням хім ічних речовин та прист роїв для прибирання, т реба виконуват и з до­ т рим анням правил безпечної праці та саніт арно-гігієнічних вим ог.

202

Розділ 4

*

Л А Б О Р А Т О Р Н О -П Р А К Т И Ч Н А РО БО Т А

Планування прибирання приміщення та добір мийних засобів П ослідовніст ь виконання роботи 1. В изнач ити п р и м іщ ен н я , в я к и х буде п р и би р ан н я (клас, к абі­ нет, власна кім н ата, квартира, буди н ок тощ о).

2. С класти пл ан п р и б и р а н н я обр ан ого п р и м іщ ен н я .

3 . В и зн а ч и т и , я к і м и й н і за со б и п ід ій д у т ь д л я п р и б и р а н н я п р и ­ м іщ ен н я .

4 . З р оби ти а н а л із м и й н и х засобів.

5. Н ак р есл и ти таблицю у зош и т та зап овн и ти її за так и м зр а з­ ком: № з /п

М и й н и й з а с іб

В икористання

1 2 3 6. Д ібрати ін струм ен ти , п р и стосув ан н я та обл адн ан н я д л я п р и ­ бир ання п р и м іщ ен н я й зап овн и ти табли ц ю за так и м зразком : № з /п

Ін с т р у м е н т и ,п р и с т о с у ­ вання та о б л а д н а н н я для п р и б и р а н н я п р и м іщ е н н я

В икористання

1 2 3

■ ■

1.

2.

3.

4.

Яке значення має в житті людини гігієна житла? Які фактори гігієни житла впливають на стан здоров’я людини? Навіщо потрібні мийні засоби? Як поділяють мийні засоби за призначенням?

ф О ? 1. Обговоріть та складіть план прибирання шкільної майстерні. ^ 1 1 ^ 2. Доберіть і обґрунтуйте вибір мийних засобів (1-й учень), інструментів та пристосувань (2-й учень) для прибирання класу або майстерні.

3. Зробіть їх аналіз, вкажіть переваги та недоліки.

1. Разом з дорослими прочитай етикетку на наявних мийних засобах.

2. Проаналізуй, для якого виду прибирання підійдуть ці мийні засоби, та визнач уміст у них шкідливих для здоров’я людини речовин. Технологія побутової діяльності

203

§21. ПОБУТОВА ТЕХНІКА 1. П о б у т о в а т е х н ік а д л я п р и б и р а н н я ж и т л а.

2. О со б л и в о ст і к о р и с т у в а н н я п о б ут о во ю т е х н ік о ю д л я п р и б и ­ р а н н я ж и т ла.

3. П р а в и л а б езп еч н о го к о р и с т у в а н н я п о б ут о в и м и е л е к т р о ­ п р и л а д а м и , п р и зн а ч е н и м и д л я п р и б и р а н н я .

Побутова техніка для прибирання житла Н ині п об у то в а т е х н ік а д л я п р и б и р а н н я ж итла стала невід’єм ­ ним атрибутом, без якого нам важ ко обходитися. Вона створена для того, щоб спростити наш побут, полегш ити прибирання в бу­ динку, зробити наше ж иття комфортним. До такої техніки відно­ сять: пилососи, парові швабри, парогенератори. Пилосос (порохотяг, пилотяг, пилосмок) — пристрій, у я к о ­ му за допомогою повітряного компресора створюється розрідж е­ не повітря, завдяки чому всмоктується бруд. Пилосос зазвичай використовується для очищ ення підлог і килимових покриттів, предметів одягу та меблів. М о д е л і п и л о с о сів постійно вдосконалюються, з ’являю ться нові, більш високотехнологічні, я к і відрізняю ться один від одно­ го зо в н іш н ім в и гл я д о м , к о н с т р у к ц іє ю та п о т у ж н іс т ю . Ще однин важ ливий параметр, за яким поділяю ть пилососи, пилозбірник. П илозбірник — це герметичний міш ок спеціаль­ ної конструкції чи контейнер, я к і розміщ ені всередині пилососа та слугують для збирання пилу, що всмоктується пилососом під час прибирання. Пилозбірник може бути змінним або постійним. З м ін н и й п и л о з б ір н и к — паперо­ вий (м а л . 2 7 2 ). Він легко зам і­ нюється інш им після його запо­ внення, але вимагає додаткових грошових витрат. П о с т ій н и й п и л о з б ір н и к — це звичайний міш ок із тканини. Ним може бути п л а с т м а с о в и й к о н т е й н е р або а к в а ф іл ь т р (во­ дяний) (м а л . 2 7 3 ). Д ія пилососа ґрунтується не тільки на всмоктуванні пилу. Мал. 272. Паперовий тт Дуже важ ливо, щоᥠцей пил не пилозбірник

204

Розділ 4

а

б

в

Мал. 273. Постійний пилозбірник: а — пластмасовий контейнер, б — аквафільтр, в — мішок із тканини п отр ап и в н а за д у п р и м іщ е н н я , а у т р и м у в а в ся в с е р е д и н і п и л о с о ­ са. С уч асн і п и л о со си м о ж у т ь у т р и м у в а т и 9 9 ,9 % п и л о п о д іб н и х ч а ст и н о к за в д я к и н а я в н ій у н и х б а га т о ст у п ен ев ій с и с т е м і о ч и ­ щ ен н я та р із н и х в и д ів ф іл ь т р ів . С учасн і м о д ел і п и л о со сів д у ж е в ід р ізн я ю т ь ся в ід с в о їх «п р а­ бать к ів ». В а ж к о п о в ір и ти , щ о вони ви к он ую ть о д н у й ту сам у ф у н к ц ію — за х и щ а ю т ь н аш е ж и т л о в ід за б р у д н ен ь . С учасн і п и ­ л ососи не тіл ьк и зби р аю ть п и л , а й ви к ор и стовую ть ся д л я во л о го ­ го п р и би р ан н я та н авіть ви к он ую ть ф у н к ц ію м и ття п ід л о г и , ках л ів , в ік он і т ек ст и л ь н и х п ов ер хон ь (м а л . 2 7 4 ).

а

б

в

Мал. 274. Сучасні моделі пилососів: а — пилосос з мішком-пилозбірником; б — пилосос з аквафільтром; в — мийний пилосос Технологія побутової діяльності

205

Це цікаво П ер ш а д ію ч а м одел ь п и л о со са з ’я ви л ася 1 9 0 1 р. П и л о со с, я к и й отр и м ав н а зв у «Ф и р к аю ч и й Б іл л і» (м а л . 2 7 5 ), п рацю вав н а б ен зи н і, був о сн а щ ен и й в а к у у м н и м н асосом п о т у ж н іст ю п ’ять к ін с ь к и х си л , а за р о зм ір а м и був та к и м , щ о п о м іщ а в ся не в у ся к е п р и м іщ е н н я . Т ом у й ого п ар к увал и н а у зб іч ч і, а к и ­ л и м и д л я о ч и щ ен н я в и н оси л и н а в ул и ц ю . У 1 9 0 8 р. з ’яви вся п и л о со с « З а л ізн а банка» (м а л . 2 7 6 ). В ін сп р ав л я є в р а ж ен н я п ер ев ер н у то го оц и н к о в а н о го в ідр а з п р и ­ р обл ен ою д о нього д е р е в ’я н ою р уч к ою від ш в абри . П р и к р іп л е­ н и й п ід р уч к ою м етр ов и й п и л о зб ір н и к (м іш о к з м ар л і) зо в н і був обш и ти й са ти н о м . В и р о б н и к ств ер дж ув ав : п и л о со с не т іл ь ­ ки ч уд ов о в и д а л я є п и л із щ іл и н , а й м о ж е в и к ор и стов ув ати ся д л я ш в и дк ого с у ш ін н я вол осся .

Мал. 275. Пилосос «Фиркаючий Біллі»

Мал. 276. Пилосос «Залізна банка»

Д о су ч а сн и х п о м іч н и к ів п р и б и р а н н я ж и т л а м о ж н а в ідн ест и і таке п р и стосу в а н н я я к п а р о в а ш в а б р а (м а л . 2 7 7 ). Її д ія ґ р у н т у ­ ється н а п ер етв о р ен н і води в п а р у . П о т у ж н і п оток и га р я ч о ї пари ак ти вн о впливаю ть навіть н а д у ж е за с т а р іл і за б р у д н е н н я , а т а ­ к о ж зд а т н і п р о н и к н у ти в у с і в а ж к о д о ст у п н і щ іл и н и , в и дал я ю ч и зв ід т и бр у д , щ о н ем о ж л и в о за зв и ч а й н о го вологого п р и б и р а н н я . П ар ов і ш вабри о б л а д н а н і сп ец іа л ь н о ю н а са дк о ю з м ік р о в о л о к о н , я к а м и ттєв о вби р ає в о д у , щ о ск о н д ен су в а л а ся , р азом з бр у до м . К р ім ц ього, п ар ова ш в абра — ч у д о в и й д езін ф е к т о р . П ісл я п р и б и ­ ран н я з її в и к о р и ст а н н я м ги н е 9 9 % са л ь м о н ел ь о зн и х ба к тер ій і к и ш к о в и х п ал и ч ок .

206

Розділ 4

П ар ов у ш в абр у ви к ор и стовую ть д л я л ін о л е у м у , к а х л ів , д е р е в ’я н и х п ов ер х н о н ь , м а р м у р у , к и л и м ів . З а її до п о м о го ю м о ж ­ на п р асувати б іл и зн у , в и д ал я ти ж и р о в і й п и л о в і п л я м и та ш ерсть д о м а ш н іх тв ар и н . У р оботі п ар ов ої ш вабри не ви к ор и стовую ть ся м и й н і за со б и , а о т ж е , її за сто су в а н н я не в и к л и к а є а л ер гіч н и х р е ­ а к ц ій у л ю д ей .

Мал. 277. Парові швабри Щ е одн и м н о в ітн ім п р и стр о єм д л я п р и б и р а н н я є п а р о г е н е р а ­ тор (м а л . 2 7 8 ), я к и й п о да є п а р у п ід ти ск о м н а за б р у д н е н у п ов ер ­ х н ю . П ід час й ого роботи не в и к ор и стов ую ть ся си н т ет и ч н і м и й н і за со б и , т о м у він є ек о л о гіч н о ч и сти м .

Мал. 278. Парогенератори Технологія побутової діяльності

207

Особливості користування побутовою технікою для прибирання житла К ор и стув а н н я п о б у то в и м и ел ек т р о п р и л а д а м и п о тр еб у є п ев ­ н и х н ави ч ок . О собли вості їх роботи за л еж а т ь в ід к о н с т р у к ц ії, п р и зн а ч е н н я та ч а с т о т и в и к о р и с т а н н я . Т ом у п ерш н іж почати п р и би р ан н я н и м и , о б о в ’я зк о в о треба д о ск о н а л о вивчити ін с т р у к ­ ц ію з в и к ор и ст а н н я т и х чи ін ш и х п р и л а д ів . Н а п р и к л а д , р із н і м о д е л і п и л о со сів м аю ть та к і к о н ст р у к ц ій н і о со б л и в о сті: к н о п ­ ки у в ім к н ен н я р о зм іщ е н і в р із н и х м іс ц я х ; к л ап ан и в ідк р и в а н н я п и л ососа д л я за м ін и п и л о зб ір н и к а та й ого о ч и щ ен н я м аю ть р із ­ н у к о н ст р у к ц ію (м а л . 2 7 9 ); п и л о зб ір н и к и буваю ть р із н о ї ф орм и (м іш к а , стак а н а чи єм к о ст і з водою ) і в и к о н а н і з р ізн о го м а т ер іа ­ л у . П ар оген ер атор и та п ар ові ш вабри м аю ть р із н і п а н ел і к ер у в а н ­ н я , п ід р ізн и м ти ск о м п о да єть ся п ар а, в и к ор и стов ую ть ся єм к о ст і д л я р із н о ї к іл ь к о ст і в од и , я к і р о зм іщ е н і у р із н и х м іс ц я х ел ек т р о ­ п р и л а д у (в р у ч ц і, в н и ж н ій ч а ст и н і п р и л а д у ).

Мал. 279. Різні конструкції пилозбірників П р а в и л а б езп еч н о г о к о р и сту в а н н я п о б у то в и м и е л ек т р о п р и л а д а м и , п р и зн а ч ен и м и д л я п р и б и р а н н я

П а м ’ятай! П оруш ення правил корист ування елект рични­ ми приладам и може викликат и коротке зам икання, спричи­ нити ураж ення елект ричним ст рум ом , пожежу тощо.

1. Н е м о ж н а к о р и сту в а ти ся ел ек тр о п р и л а да м и б ез н а гл я д у д о ­ р о сл и х .

2. П еред вм и к ан н я м ел ек три ч н ого п р и л аду в м е р е ж у н ео б х ід н о пильно огл я н ути й ого, п ер ев ір и ти , чи не зіп сов ан и й ел ек тр ош н ур .

3 . В м и к ати і ви м и к ати ел ек тр и ч н и й п р и л ад тіл ь к и за д о п о м о ­ гою ви л к и с у х и м и р у к а м и . З а б о р о н я єть ся тя гн у ти за ел ек т р и ч ­ н ий ш н ур .

208

Розділ 4

4 . Н е за л и ш а т и в в ім к н ен і ел ек тр о п р и л а д и б ез д о г л я д у .

5. П ер ед тим я к за л и ти в о д у у бачок п и л о со са або п а р о ген ер а ­ тора, н е о б х ід н о в ід ’єд н а ти їх в ід ел ек т р о м ер еж і.

6 . Н е м о ж н а к о р и сту в а ти ся ел ек тр о п р и л а д а м и з п о ш к о д ж е ­ ною із о л я ц іє ю ш н у р а .

7. Я к щ о п ід час к о р и сту в а н н я п обутов и м и п р и л адам и ч ути з а ­ п ах д и м у , є іск р и або п о л у м ’я , п о тр іб н о н ега й н о п о в ідо м и ти про це д о р о сл и х .

8 . П ер ед п р оти р ан н я м або о ч и щ ен н я м ел ек тр о п р и л а д ів їх н е ­ о б х ід н о в и м к н ути з е л ек т р о м ер еж і.

9 . Я к щ о в сер ед и н у ел ек тр о п р и л а д у , я к и м к о р и ст у єш ся , п о ­ трапив стор он н ій п р ед м ет , у п ер ш у ч ер гу , н е о б х ід н о ви м к н ути ел ек тр оп р и л ад з е л ек т р о м ер еж і, а п о тім діста в а т и ц ей п р едм ет .

1 0 . П ісл я за к ін ч ен н я роботи вчасн о ви м и к ати ел ек т р о п р и л а ­ ди . Л А Б О Р А Т О Р Н О -П Р А К Т И Ч Н А РО БО Т А

Ознайомлення з паспортними даними побутової техніки

&

М ат еріали: т ех н іч н и й п асп ор т п и л о со са , п ар ової ш вабри . П ослідовніст ь виконання роботи 1. П рочитати та п р оан ал ізув ати пасп ортн і д а н і побутової т е х н і­ ки д л я пр и би р ан н я ж и тл а .

2. В к а за т и , я к і ви ди п р и б и р а н н я м о ж н а зр оби ти за доп ом огою д а н о ї п обутов ої т ех н ік и ?

3 . В и зн а ч и т и , на я к у н а п р у гу р о зр а х о в а н а п обутов а т ех н ік а ?

4 . В и зн а ч и т и , я к і д ії н ео б х ід н о зр оби ти д л я п ід го то в к и д о р о б о ­ ти п обутов ої т ех н ік и ?

5. У к а за ти , я к и х з а п о б іж н и х за х о д ів н е о б х ід н о д о тр и м у в а ти ся д л я безп еч н ого п р и б и р а н н я ж и тл а ?

П обут ова т ехніка для прибирання, пилосос, парова шва­ бра, пара, парогенерат ор.

9 1 1. Назви пристрої, які належать до побутової техніки для прибирання?

■ ■

2. Які функції виконують сучасні пилососи?

3. Які особливості використання парових швабр та парогенераторів?

Технологія побутової діяльності

209

1. Доберіть необхідну побутову техніку для очищення від бруду штори (1-й учень) та тюлі (2-й учень).

2. Визначте переваги та недоліки використання обраної техніки.

ми

1. Разом з дорослими визнач та запиши у зошит, які насадки для приби­ рання має пилосос, яким ви користуєтесь?

2. Якого типу пилозбірник має ваш пилосос?

§22. ДОГЛЯД ЗА ВОЛОССЯМ 1.

2.

3.

4.

5.

З о в н іш н ій в и гл я д в о л о сся і с т а н з д о р о в ’я л ю д и н и . Ф а к т о р и , щ о в п л и в а ю т ь н а с т а н волосся. Т и п и в о л о сся т а д о гл я д з а ним . П р и с т о с у в а н н я д л я д о гл я д у з а во л о ссям . З а со б и д о гл я д у з а во л о ссям .

Зовнішній вигляд волосся і стан здоров’я людини П рикраса будь-якої людини — це красиве блискуче волос­ ся. Стан волосся цілком і повністю залеж ить від стану здоров’я, емоційного стану, від нормального ф ункціонування нервової системи, від способу ж и ття і навіть від клім атичних умов. Якщ о воно потьм яніло, втратило блиск, почало випадати, — це озна­ чає що в людини є проблеми зі здоров’ям . Щоб визначити при­ чину втрати волоссям здорового вигляду слід звернутися до л і­ каря. Волосся має набагато кращ ий вигляд і швидше росте, якщ о правильно і збалансовано харчуватися. Д ля того щоб мати здо­ рове волосся, рекомендується ввести в добовий раціон такі про­ дукти: гречку, горох, вівсяні пластівці, м ’ясо, печінку, яй ц я, мо­ лочні продукти. Овочі та фрукти потрібно їсти щодня і в досить великих кількостях — до 700 г в день. Волосся — це сп равж н я ком ора м інералів: у ньому м і­ стяться ц и н к , м а г н ій , з а л із о , к р е м н ій . Тому, щоб волосся було гарним і здоровим (м а л . 2 8 0 ), їж а має бути багатою на ці еле­ менти. К рім того, щ оденний раціон повинен м істити норму віт а м ін ів, необхідних д л я краси волосся (вітам іни А, В, С, Е і Омега-3): • головний «будівельний» матеріал О м ега -3 міститься у во­ лоссі і ш кірі голови. Він впливає на зовніш ній вигляд волосся, а також їх ш видкий ріст; 210

Розділ 4

Мал. 280. Зовнішній вигляд здорового волосся • за в д я к и в іт а м ін у А вол осся стає більш ел а сти ч н и м і м ’я ­ к и м , п ок р ащ уєть ся й ого стр у к ту р а . В ж и в а н н я п р о ду к тів із в м іс ­ том в іт а м ін у А р ек о м ен д у єт ь ся л ю д я м з л а м к и м і су х и м в о л о с­ сям; • в іт а м ін и гр у п и В вв аж аю ть ся н а й в а ж л и в іш и м и з у с іх в і­ т а м ін ів , сп о ж и в а н н я я к и х у д о ст а т н ій к іл ь к о ст і за б е зп еч у є м іц ­ н ість, бл и ск в ол о сся , за п о б іга є п ід в и щ ен н ю ж и р н о с т і, о х о р о н я є від о б л и сін н я й си ви н и ; • в іт а м ін и С і Е сп р и я ю ть зм іц н ен н ю й б л и ск у в о л о сся . П р и ­ йом ц и х в ітам ін ів р ек о м ен д у єт ь ся зб іл ь ш и ти т а к о ж , я к щ о в ол ос­ ся д у ж е р ід к е , або й ого стало ви п адати біл ь ш е, н іж за зв и ч а й .

Це цікаво Н а д у м к у к а н а д сь к о ї д о с л ід н и ц і Р ей ч ел З а у е р , довге в ол ос­ ся отр и м ал о право на ж и т т я в су ч а сн о м у св іті за в д я к и двом п ер у к а р я м — ф р а н ц у зо в і О л ек сан др у Г оф руа і н ім ц е в і К а р л у Н ессл ер у . П ер ш и й у 1 8 9 0 р. ви н ай ш ов ф ен , а д р у ги й 1 9 0 5 р. п е р м а н е н т . Саме їх н ій талан т дав зм о г у л ю д я м 2 0 і 21 ст. без п р обл ем д огл я д а ти за своїм в о л о сся м . Р а н іш е дам ам з дов ги м вол оссям д о в о д и л о ся не м и ти гол ов у т и ж н я м и і сп ати в к р і­ сл а х , щ об не п о ш к о д и ти за ч іск у . Н аси ти ти наш о р га н ізм п о тр іб н и м и в іта м ін а м и д о п о м о ж е їж а , я к у ми сп о ж и в а єм о к о ж е н д ен ь . М о р к в а є осн ов н и м п о ста ­ чал ьн и к ом в іт а м ін у А , до ст а тн ій вм іст я к ого зм іц н ю є в ол осся і д о д а є й о м у б л и ск у . З е л е н і ово ч і (ш п и н а т, б р о к к о л і тощ о) — ба­ гаті н а в іт а м ін и Л і C, я к і за б езп еч у ю ть н о р м а л ь н у р оботу сал ь ­ н и х за л о з ш к ір и гол ов и . Я й ц я м істять в іт а м ін В 12, н и зь к и й вм іст Технологія побутової діяльності

211

я к ого м о ж е ви к л и к а ти с у х іс т ь ш к ір и гол ов и , л у п у і п р и зв ести до л а м к о ст і в ол о сся . С у ц іл ь н о зе р н о в і п р о д у к т и — багаті на в іт а ­ м ін и гр у п и B , з а л із о та ц и н к . Ж и р н і со р т и р и б и м істять в іт а м ін B 12, а т а к о ж н е н а с и ч е н і ж и рні к и с л о т и , н естач а я к и х у р а ц іо н і м о ж е ви к л и к а ти су х іс т ь ш к ір и гол ов и . Б о б о в і (со ч ев и ц я , к васоля та ін .) - м істя ть з а л із о , ц и н к і б іо т и н (в іта м ін В 7, або Н ). Я к щ о ц и х р ечовин в о р га н ізм і н едостатн ь о, вол осся стає л а м к и м і к р и х ­ к и м , і в ц іл о м у сп о в іл ь н ю єть ся й ого р іст. Г о р іх и (в ол ось к і, б р а ­ зи л ь сь к і та ін .) — багаті сел ен о м , я к и й особл и во к о р и сн и й дл я зд о р о в ’я ш к ір и гол ов и , а т а к о ж у н и х є ж и р н а к и сл о та О м ега-3, я к а вп л и в ає на стан вол осся в ц іл о м у і зм іц н ю є й ого.

Фактори, що впливають на стан волосся В ол осся н ай біл ь ш в а ж л и в а ч а сти н а тіл а , я к а р еа гу є н а наш д у ­ ш ев н и й стан . Стан в о л о сся , їх зо в н іш н ій в и гл я д , к о л ір , за ч іск а п евною м ір ою вп ли ваю ть н а н а стр ій і, н авіть, п о в е д ін к у л ю д ей . Ф а к т о р и , щ о впливаю ть н а ста н в ол осся: • д о г л я д за волоссям ; • сп осіб ж и ття ; • особл и в о сті х ар ч ув ан н я; • д ія тем п ер а т у р н и х зм ін (со н ц е, п е р е о х о л о д ж е н н я тощ о); • стан н ер вов ої си ст ем и , стр есов і с и т у а ц ії (чим ч а стіш е л ю д и ­ на п ер еж и в а є стр ес, ти м п о в іл ь н іш е у н е ї р осте волосся); • п о р у ш ен н я о б м ін н и х п р о ц есів в ор га н ізм і; • вік ові особл и вості (з вік ом волосся втрачає п ігм ен т і м іц н ість ). К у р ін н я , а л к о го л ь н і н а п о ї, ш к ід л и в а їж а , р із н і за х в о р ю в а н н я м о ж у т ь сп ов іл ь н и ти р іст в о л о сся . Ін о д і, щ об п р и ск о р и ти р іст во­ л о сся , доси ть п р осто у су н у т и в сі ц і ч и н н и к и — п ер естати к у р и ти , почати пр ави л ьн о х а р ч у в а ти ся і за й н я т и ся сп ор том . К р ім ц ього, н а стан вол осся впливаю ть сп ек а і вітер , ж о р ­ стк а в од оп р о в ідн а вода, у к л а ­ да н н я гар я ч и м ф ен о м , ф а р б у ­ ван н я , х ім іч н і за в и в к и . В се це м о ж е п р и зв ести до того, щ о воно стане л а м к и м , сл а б к и м , ть м я ­ а б н и м , почн е в и п ад ати , ш к ір а Мал. 281. Вигляд волосся під голови стане су х о ю , з ’я ви ться мікроскопом: а - здорове волосся; л у п а (м а л . 2 8 1 ). б - волосся з посіченими кінцями

212

Розділ 4

Зап ам ’ят ай корисні поради 1. С п ож и вай овоч і і ф р у к ти , с в іж у зел ен ь , г о р іх и і м ед п р о т я ­ гом усього р ок у.

2. Г отуй і п и й в іт а м ін н і ч а ї із трав та я гід .

3 . Я к ом ога р ід ш е в ж и в а й га зо в а н і н а п о ї, ж и р н і п р о ду к ти і к оп ч ен ості.

4 . С клади так и й р а ц іо н х а р ч у в а н н я , щ об він вклю чав су м іс н і й багаті на в ітам ін и та м ін ер а л и п р о д у к ти х а р ч у в а н н я .

5. Д о т р и м у й ся р е ж и м у .

Типи волосся та догляд за ним В о л о сся м о ж е бути к о р о т к и м або д о в ги м . А л е д о в ж и н а в ол ос­ ся не є п о к а зн и к о м й ого зд о р о в ’я . Н ор м ал ьн е в о л о сся , б у д ь -я к о ї д о в ж и н и в и гл я д а є добр е навіть 3 - 4 д н і п іс л я остан н ього й ого м и ття , не сп р авл я ю ч и в р а ж ен н я бр удн о го або н ео х а й н о г о , з б е р і­ гає бл и ск і п р у ж н іс т ь . Д л я еф ек ти в н ого д о г л я д у за в ол оссям в а ж л и в о п р ави л ьн о в и ­ зн ач и ти й ого ти п . Р о зр ізн я ю т ь с у х е , ж ирне, н о р м а л ь н е та з м іш а ­ н и й ти п и вол осся . Сухе волосся (м а л . 2 8 2 а ) х а р а к т ер и зу єт ь ся в ід су т н іст ю б л и с­ к у , л егк о рветься й п л у та єть ся , січ еть ся н а к ін ц я х . З а зв и ч а й таке вол осся п р ям е і ви си ть м л я в и м и п а см а м и . Ч асто вол осся стає с у ­ х и м за в д я к и н еп р а в и л ь н о м у д о г л я д у . Т реба п овн істю в ід м о в и т и ­ ся в ід ф ар буван н я в ол осся і від х ім іч н о ї за в и в к и . М ити су х е во­ л осся б а ж а н о оди н р аз у п ’я ть -ш ість д н ів . Ж ирне волосся (м а л . 2 8 2 б ) ш в и дк о бр у дн и ть ся , н абув ає ж и р ­ ного б л и ск у , з ’єд н у єт ь ся в о к р ем і п асм а, за ч іск а тр и м а єть ся н е ­ дов го. М ити й ого р ек о м ен д у єть ся о д и н р аз в ден ь м ’я к и м ш а м п у ­ н ем , п р и зн а ч ен и м сп ец іа л ь н о д л я ж и р н о го вол осся . Н орм альне волосся (м а л . 2 8 2 г ) х а р а к т ер и зу єт ь ся добр ою ел асти ч н іст ю , а ц е о зн а ч а є, щ о воно о тр и м у є всі н е о б х ід н і дл я й ого р осту і зд о р о в ’я п о ж и в н і р еч о в и н и . Р ек о м ен д у єт ь ся й ого м и ти д в іч і на т и ж д ен ь , ін о д і ви к ор и стовую ч и п р о ф іл а к ти ч н і озд о р о в ч і м аск и . Існ у є щ е зміш аний тип волосся (м а л . 2 8 2 в ), ж и р н е б іл я к о ­ р ін ц ів і су х е н а к ін ч и к а х . Т аке вол осся тр еба м и ти р аз у трич оти ри доби ш ам п у н ем д л я частого за ст о су в а н н я , а раз у дв а т и ж ­ н і — ш ам п ун ем д л я ж и р н о го вол осся. Д л я п ід т р и м а н н я вол осся в га р н о м у ста н і й ого п отр ібн о прав и л ь н о р о з ч іс у в а т и та м и т и . Технологія побутової діяльності

213

а

б

в

г

Мал. 282. Типи волосся: а - сухе; б - жирне; в - змішаний тип волосся; г - нормальне

П оради щодо правильного розчісування волосся Щ об волосся м ало гарний ви гл яд, р о з­ чісувати й ого сл ід ретельно і правильно. З а грубого р озч ісув ан н я волосся рветься, за в ’я ­ зу єть ся у в у зл и к и , за п л у ту єть ся . К оротк е во­ л осся р о зч ісу єть ся від к ор ін ц ів , а довге — від в іл ь н и х к ін ц ів , а п отім від к ор ін ц ів . Я к щ о вол осся за п л у т а л о ся , тр еба р о з д і­ л и ти й ого н а н ев ел и к і п асм а і п оступ ов о р о з­ ч ісу в а т и від к ін ц ів до ц ен тр а. П р о ц ед у р а р о зч ісу в а н н я не тіл ь к и о ч и ­ щ а є в о л о сся , а й м а с а ж у є ш к ір у гол ов и , в и ­ к л и к а є п р и є м н і в ідч у ття теп л а , п о к р а щ у є ж и в л е н н я в о л о ся н и х ц и б у л и н і сп р и я є більш ін т ен си в н о м у р осту вол осся . Ц ю п р о ц ед у р у сл ід п р оводи ти щ о д н я п р отя гом 5 - 1 0 х в .

П оради щодо правильного мит тя волосся 1. В ода м ає бути м ’я к о ю , то м у щ о тв ер да вода м істи ть со л і, я к і зал и ш аю ть на в о л о ссі о сад.

2. В ода п ов и н н а бути теп л ою , а не гар я ч ою . У за га л і, н а й к р а ­ щ е, щ об вода б у л а п р о к и п ’я ч ен ою або х о ч а б в ід сто я н о ю , щ об з н еї вийш ов х л о р .

3 . Д л я п о м ’я к ш ен н я води добр е д о да т и д о н е ї х а р ч о в у с о д у (на 5 л води — 1 ч а й н у л о ж к у ).

4 . М ити го л о в у н е о б х ід н о в м ір у за б р у д н е н н я , п р ави л ьн о д о б и ­ раю чи в ід п о в ід н и й до ст а н у свого вол осся ш ам п ун ь .

5. П ісл я м и ття вол осся тр еба п р о п о л іск у в а ти водою з оп ол іск ув ач ем , я к и й зн ім а є з в ол осся за л и ш к и м и й н и х за со б ів , при ц ь ом у за х и щ а ю ч и й ого від ш к ід л и в и х вп л и вів н авк ол и ш н ь ого с е ­ р едов и щ а.

214

Розділ 4

6. Н е б а ж а н о в и к ор и стовувати д л я в и су ш у в а н н я вол осся ф ен . Ц е добр е д л я ек о н о м ії ч а су , але ш к ід л и в о д л я зд о р о в ’я в ол осся. З а частого к ор и сту в а н н я ф ен ом вол осся стає л а м к и м та с у х и м . К р ащ е загор тати вол осся в п ід іг р іт и й р у ш н и к .

Пристосування для догляду за волоссям Н а й п р о стіш и м и п р и сто су в а н н я м и д л я д о г л я д у за вол оссям з д а в н іх ч асів бул и г р е б ін ц і (м а л . 2 8 3 ) . Д о сь о го д н і вон и не втр ати ­ л и св о єї ф у н к ц ії. Д л я р о зч іс у ­ ван н я в ол осся в и к ор и стовую ть, к р ім гр еб ін ц ів , щ іт к и . Г р еб ін ц і і щ ітк и ви го то в л я ­ ю ть із дер ев и н и , м ета л у , к ер а ­ м ік и , п л а ст и к у і навіть сл о н о в о ї к іст к и й си л ік о н у . Щ ет и н а на щ іт к а х м о ж е бути як н а ту р а л ь ­ н ою , так і ш туч н ою . Щ об не травм увати вол осся М а л 2 8 3 Різні види гребінців і щіток та ш к ір у гол ов и , д у ж е в а ж л и в о пр авил ьно доби р а ти гр еб ін ц і й щ іт к и . Щ іт к а не п ови н н а бути з а ­ н адто ж о р ст к о ю , а гр еб ін ец ь гостр и м . Н и н і виготовл яю ть г р еб ін ц і не тіл ь к и р із н і за в и гл я до м , а й з а п ри зн ач ен н я м : • д л я м а са ж у — щ ітк а; • д л я щ оден н о го р о з ч іс у в а н н я — п л о ск и й гребін ец ь; • д л я ф а р б у в а н н я в о л о сся і н а н е с е н н я м а с о к — гр еб ін ец ь з т о н ­ кою довгою р уч к ою і гу сти м и зу б ц я м и ; • д л я д о вго го в о л о сся — гр еб ін ец ь з дов ги м и р ід к и м и зу б ц я м и ; • д л я у к л а д а н н я в о л о сся з а доп ом огою ф ен а — бр аш и н г в ел и ­ к ого д іа м ет р а д л я д о д а н н я о б ’є м у , м ал ен ь к ого — д л я м о дел ю в а н ­ н я ч у б ч и к а і пасм ; • д л я н а н е с е н н я н а в о л о сся гел ю або в о с к у — а н ти стати ч н и й гр ебін ец ь з р ід к и м и зу б ц я м и ; • д л я м о д е л ю в а н н я п а см і ч у б ч и к а — то н к и й гр еб ін ец ь з о к р е­ м и м и зу б ц я м и у в и гл я д і ви л к и . Д л я р о зч ісу в а н н я в ол осся к р ащ е ви к ор и стовувати д е р е в ’я н і гр еб ін ц і або щ іт к у з н а т у р а л ь н о ю щ ет и н о ю (м а л . 2 8 4 ) . Н а п р и ­ к л а д , гр ебін ец ь ви готовл ен и й з б ер ези , не тіл ь к и п о л іп ш и т ь с а ­ м оп оч ут тя , а й зу п и н и т ь в и п а д ін н я в о л о сся , п озбав и ть від л у п и . Д у б о в і г р еб ін ц і — засп о к о ю ю ть к оси і при р о зч ісу в а н н і не е л е к ­ тр и зую ть ся . Технологія побутової діяльності

215

Це цікаво

Істор ія п ояви гр еб ін ц ів ся га є своїм к о р ін н я м у си в у д а в н и ­ н у . Ц е , н ап ев н о, сам и й п ер ш и й в іс т о р ії л ю дства п ер у к а р сь ­ к и й а к сесу а р . З н а й д е н і а р х ео л о га м и н а й п ер ш і п р едм ети д о ­ г л я д у за в ол оссям — гр е б ін ц і — р одом із С тародавнього Р и м у , і вік зн а х ід о к біл ь ш е 2 0 0 0 р ок ів . В ід о м о , щ о н а й да в н іш и м и гр еб ін ц я м и , я к и м и к о р и сту в а л и ся л ю д и , бул и р и б ’я ч і к іс т к и . П ер ш і р ук о тв о р н і г р еб ін ц і ви готовл я л и з к істо к чи р огів р із ­ н и х твари н , з д ер е ви н и . Їх зн а х о д я т ь п ід час р о зк о п о к . З д а в н а л ю д и н а д іл и л и г р еб ін ц і м агіч н ою си л о ю . Ц е зн а й ш л о в ід о б р а ­ ж е н н я у к а зк а х , п е р е к а за х , л е г е н д а х , зв и ч а я х , о б р я д а х р із н и х н ар одів . Н а п р и к л а д , у к а зц і н ім ец ь к о го п и сь м ен н и к а Е. Г оф ­ м ан а « К р и х іт к а Ц а х ес» ч а к л у н к а р о зч еса л а вол осся головн ого гер оя ч ар ів н и м гр еб ін ц ем , щ о п ов н істю зм ін и л о ж и т т я н ещ а ­ сн ого к а л ік и .

Гребінці, знайдені під час розкопок Н а т ер и т о р ії У к р а їн и а р х ео л о ги зн а х о д я т ь г р еб ін ц і п ід час р о зк о п о к п о сел ен ь тр и п іл ь ц ів , ск іф ів , сер ед р еч ей , я к і н а л е­ ж а л и п р едстав н и к ам ч е р н я х ів сь к о ї к у л ь ту р и . Д л я н а ш и х д а ­ л е к и х п р ед к ів -у к р а їн ц ів гр еб ін ец ь т е ж був не л и ш е п р едм етом г іг іє н и , й ого н а д іл я л и м а гіч н и м зм іст о м , він сл угув ав і о б ер е­ гом , і засобом в о р о ж ін н я . Ін к ол и п л а ст и н к у гр еб ін ц я із з у б ­ ч и к ам и асоц ію в а л и з п р о м ен я м и со н ц я , з і стр у м ен я м и д о щ у , ін о д і гр еб ін ц і сп р и й м а л и ся я к ж ін о ч і си м в ол и . В се ц е зн а й ш ­ л о в ід го м ін у н а ш и х к а зк а х , у си м в о л іц і п и са н о к , в о б р я д о в и х д ій ст в а х і т р а д и ц ія х у к р а їн ц ів .

216

Розділ 4

Мал. 284. Дерев’яні гребінці

Браш инг (к р у гл а щ ітк а) — ви к ор и стовую ть д л я більш гл а д к о ­ го у к л а д а н н я в ол осся ф ен ом (м а л . 2 8 5 ).

.1^-1

тЛ * + '* * * * , А

Мал. 285. Брашинги Щ іт к а м и з п л а с т и к у т а ін ш и х ш т у ч н и х м а т е р іа л ів треба к ор и стув ати ся з о б ер еж н іст ю , о ск іл ь к и вони м о ж у т ь в и к л и к а ­ ти м ех а н іч н е п о ш к о д ж ен н я вол осся і за п а л ен н я ш к ір и . З р о б л ен і з і ш т у ч н и х м атер іа л ів г р еб ін ц і п ід час ви к о р и ста н н я си л ьн о н а ­ ел ек тр и зов ую т ь в о л о сся . Н е ди в н о , щ о їх багатор іч н е за ст о су в а н ­ ня п озн ач аєть ся н а зд о р о в ’ї. Гребінці-вилочки — н а й ч а стіш е за стосов ую ть д л я н а ч ісу в а н ­ ня вол осся і ств ор ен н я за ч ісо к (м а л . 2 8 6 ).

Мал. 286. Гребінці-вилочки П ід час д о б о р у гр еб ін ц я або м а с а ж н о ї щ ітк и сл ід п а м ’я т а т и , щ о вони п о в и н н і бути строго ін д и в ід у а л ь н и м и . В м ір у за б р у д н е н ­ ня їх тр еба ч и сти ти гар ячою водою з м и л ом або 1 0 -в ідсо тк о в и м р озч и н ом н аш ати р н ого сп и р ту . Т а к о ж в а ж л и в о доби р ати так і гр еб ін ц і, я к і б не тр авм увал и ш к ір у . К р а щ е, я к щ о гр еб ін ец ь буде л и ти й або в и п и л я н и й . З у б ц і п л а сти к о в и х та м ета л ев и х щ іто к м а ­ Технологія побутової діяльності

217

ють бути закругленими на кін цях, а дерев’яні гребені — добре відполірованими. Усе частіш е гребінці використовують не тільки я к засіб для розчісування волосся, а й для с т в о р е н н я та о зд о б л е н н я з а ч іс к и . Сучасна промисловість та майстри виготовляють гребінці, оздо­ блені різьбленням по деревині (м а л . 2 8 7 а), декоровані кам інням , квітами тощо (м а л . 2 8 7 б).

б Мал. 287. Гребінці для зачісок: а — оздоблені різьбленням; б — декоровані

Розчісування — проста, але дуже важ лива процедура, при як ій масаж ується ш кіра, посилюється приплив крові до голо­ ви — і це благотворно впливає на ж ивлення коріння волосся. У результаті розчісування волосся очищ ається від пилу і бруду. Д ля кращ ого очищ ення розчісувати волосся потрібно по всіх на­ прям ках — по ходу росту, а потім проти і збоку. Д ля догляду за волоссям використовують не тільки гребінці, а й інш і п р и ст р о ї — ф ен и , в и р ів н ю в а ч і, п л о й к и . Фен — електричний пристрій, яки й використовують для суш іння волосся теплим та холодним повітрям, а фен-щітка — для суш іння, вирівню вання та надання об’єму волоссю (м а л . 2 8 8 ). Вирівню вач — електричний пристрій для вирівню вання во­ лосся за високих температур, яки й має вигляд щ ипців. П лой­ ка — електричні щ ипці, за допомогою як и х волосся з рівного мож на перетворити на хвилясте та гофроване (м а л . 2 8 9 ).

218

Розділ 4

б Мал. 288. Фени для укладання волосся: а — фен, б — фен-щітка

Мал. 289. Вирівнювач і плойка для волосся

Засоби догляду за волоссям Надати волоссю блиску та укласти його в гарну зачіску допо­ магають засоби для догляду за ним: ш а м п у н і, о п о л іс к у в а ч і, б а л ь ­ за м и , к о н д и ц іо н ер и , м а с к и тощо. Ш ам пуні виготовляють для різних типів волосся: сухого, нор­ мального, жирного, пошкодженого, ламкого та ін. Бувають ш ам ­ пуні лікувальні, для підсилення кольору волосся, ш ампуні, у склад як и х входить кондиціонер. Кондиціонер для волосся — засіб для догляду за волоссям, яки й змінює його текстуру і зовніш ній вигляд. Бальзам -ополіскувач — засіб від сплутування волосся, менш густий, ніж кондиціонер. Виробники засобів для догляду за волоссям зазначаю ть на етикетці, для якого типу волосся вони призначені (м а л . 2 9 0 ). Нині більш ість ш ампунів, бальза­ мів, засобів для зміцнення волосся та запобігання утворенню лупи містять корисні добавки - н а с т о ї та е к с т р а ­ к т и ц іл ю щ и х р о с л и н . Щоб з ’ясувати Мал. 290. Позначення на це, слід уважно прочитати етикетку етикетках на засобі. Технологія побутової діяльності

219

Віт аміни А , В, С, D, Е і Омега-3, типи волосся: сухе, жир­ не, зміш аний тип волосся, норм альне, гребінець, брашинг, гребінець-вилочка, фен, плойка, бальзам , кондиціонер.

1.

2.

3.

4.

Що впливає на стан здоров’я волосся? Які вітаміни і мінерали необхідні для красивого і здорового волосся? Яких небезпечних факторів для здорового волосся слід уникати? Які пристосування для догляду за волоссям ти знаєш?

1. Проаналізуйте вигляд та тип волосся (довге, коротке, густе, рідке пря­ ме, хвилясте, сухе, жирне, нормальне).

2. Доберіть одна одній зачіску до шкільного свята та засоби і пристосуван­ ня для догляду за волоссям, за допомогою яких можна зробити її.

1. Разом з дорослими ознайомся із асортиментом засобів догляду за во­ лоссям у торговельних мережах. Зроби висновок та запиши в зошит, які з них підходять до твого типу волосся.

2. Дослідивши джерела інформації, добери й запиши у зошит рецепти оздоровчих масок та обгортувань для свого типу волосся. Л А Б О Р А Т О Р Н О -П Р А К Т И Ч Н А РО БО Т А

Добір предметів та засобів догляду за волоссям М ат еріали та інст румент и: р уч к а, зо ш и т , л ін ій к а , ол ів ец ь . П ослідовніст ь виконання роботи 1. Н а основі вивченого м атер іал у п р оан ал ізув ати , д о сл ід и т и та визначити свій тип волосся.

2. Зр обити а н а л із, я к і ф актори н авк оли ш н ього середови щ а впливаю ть на здоровий вигляд твого волосся.

3. Н а основі ви к он ан и х д о сл ід ж ен ь зап овн и ти таблицю , я к у п о­ передньо н ак р есл и ти у зо ш и ті. О з н а к и в о ло сся

С ухе

Ж ирне

З м іш а н и й тип

Норм альне

Блиск Наявність жиру на волоссі Еластичність Посічені кінчики 4 . Д ібрати ш ам п у н ь та ополіскувач д л я свого ти п у волосся.

220

Розділ 4

ДОДАТКИ Д одат ок 1

Послідовність виконання шва «козлик» для підшивання низу виробу 1. П ід іг н у т и з р із тк а н и н и в сер ед и н у дв іч і: п ер ш и й п ід ги н зр о ­ бити зав ш и р ш к и 0 , 3 - 0 , 5 см , д р у ги й — 4 - 6 см .

2. П р и м етати д л я за к р іп л е н н я п ід ігн у т и й к р ай ш вом « уп ер ед голкою » (м а л . 1 а ).

3 . В к ол оти го л к у у п ід іг н у т и й к р ай з н и з у вгор у, щ об за х о в а ти в узл и к д л я за к р іп л ен н я н и тк и .

4 . В и тя гн ути н и т к у в т .1 , п р овести вгор у з н а х и л о м уп р аво, вколоти го л к у в т. 2 і, н абр авш и 2 - 3 н и тк и , п р ок ол ю ю ч и о сн ов н у тк а н и н у н а п ол о в и н у тов щ и н и так , щ об не б у л о в и дн о стіб к а на л и ц ь ов ом у б о ц і ви р обу, в и к ол оти го л к у в т. 3 (м а л . 1 б).

5. Д р у г и й стіб о к зр о б и ти у п ід іг н у т и й к р ай в ер хн ь ого зг и н у т к ан и н и , за х о п л ю ю ч и 2 - 3 н и тк и : вк ол оти в т. 4 , а в и к ол оти в т. 5 .

6 . Д а л і повторю вати стіб к и у то м у са м о м у п о р я д к у .

М ал. 1. Обробка низу виробу: а — закріплення підгину швом «уперед голкою»; б — підшивання підгину швом «козлик»

221

Д одат ок 2

Обробка краю виробу різними видами петельного шва Х а р а к т е р и с т и к а видів ш в а

Граф ічне з о б р а ж е н н я о п е р а ц ій

Петельний шов виконано на ширину рубця (ширину підгину) . Стібки не дуже щільно прилягають один до одного

Петельний шов виконано на ширину рубця (ширину підгину) стібками, які щільно прилягають один до одного

Петельний шов виконано на ширину рубця (ширину підгину). Стібки згруповано по 3-4 у стовпчики

Т ІЛ І

(

к

Петельний шов виконано на ширину рубця (ширину підгину) стібками по два з однієї точки

Петельний шов виконано на ширину рубця (ширину підгину) стібками по три з однієї точки

Петельний шов виконаний стібками різної довжини, які утворюють зубці

222

ТІ

31_________________________________________

Додаток 3

Вишиті вироби

223

224

Додаток 4

Візерунки для вишивання

225

226

LZZ

228

К іЧГ>.ґ .т.‘1ггіЧ1іілУНУ іЗіГііл ^ а ^ г -ц^ - іД Г.т.>1.г **пг і*і 1 іГгі*і1 іГііі к '

j

к * j UisFiTt-

229

230

12Z

232

СЛОВНИЧОК ТЕРМІНІВ Б а в о в н а (з ан гл . c o tto n ) — тек сти л ь н е вол ок н о р осл и н н о го п о х о д ж е н н я , щ о ви р о б л я єть ся з вол ок он н а н а сін и н а х бавов н и ­ к у — к у щ о п о д іб н о ї р о сл и н и , я к а за й м а є одн е з п р о в ід н и х м ісц ь сер ед т е х н іч н и х сіл ь сь к о го сп о д а р сь к и х к у л ь ту р . Б ав о в н и к -си р ец ь - зіб р а н е вол ок н о бавовни з н ев ід д іл ен и м н а ­ сін н я м ; у багатьох сор тів н а сін н я був ає вк ри те щ е й п ід п у ш к о м . П ри р у ч н о м у зб о р і о тр и м у єть ся н а й м ен ш за б р у д н е н а д о м іш к а м и бавов н а-си р ец ь. Б а т и ст — тон к а, м ’я к а , в и б іл ен а бавов н ян а тк а н и н а п о л о т н я ­ ного п ер еп л етен н я з д р у к о в а н и м м а л ю н к о м , ви р обл ен а з п р я ж і в и сок ого ґа т у н к у . Б ати к — ц е т е х н ік а р о зп и су по т к а н и н і за до п о м о го ю в оск у та бар вн и к ів. Б о р то в к а — н ев и б іл ен а л ь н я н а тк а н и н а п о л о тн я н о го п ер еп л е­ тен н я , я к а ви к о р и сто в у єть ся в п о ш и т т і в ер хн ь ого о д я гу д л я п р о ­ к л адк и в бор ти , к о м ір и . Б о я р и — н е ж о н а т і х л о п ц і, я к і п ід тр и м у ю ть м о л о до го , а стар ­ ш и й боя р и н р азом із сватам и р о зп о р я д ж а єт ь ся н а в е сіл л і — с к е ­ р овує х ід усього обр ядового д ій ств а . Б р у н а тн и й — к ор и ч н ев и й ; тем н о -ж о в т и й . Б я зь — густа, гр у б ш а та в а ж ч а , п о р ів н я н о з си тц ем , бавовн ян а тк ан и н а п ол отн я н ого п ер еп л ет ен н я , ви готовл ен а з п р я ж і н и ж ч о ­ го ґа т у н к у . В и б ій к а — тк а н и н а з в ізер у н к о м , я к и й н а н о си л и в р уч н у за доп ом огою р ізь б л е н о ї або н а б ір н о ї д е р е в ’я н о ї д о ш к и . Д е р е в ’я н у ф ор м у п ок р и вал и р ід к о ю ф арбою і п р и ти ск а л и д о тк а н и н и — на т к а н и н і зал и ш а в ся в ідб и то к в ізер у н к ів . В ід л о г а — ч а сти н а вер хн ь ого о д я гу д л я за х и с т у гол ови в н ег о ­ ду; к ол и н ем а є п о тр еб и , її в ідк и да ю ть за сп и н у; к ап тур . В о х р и ст и й — ж о в т и й або ч ер в о н о -б р у н а тн и й . Г а п ту в а н н я — ви ш и ван н я зо л о ти м и та ср іб н и м и н и тк а м и , д л я в и готовл ен н я я к и х тон ен ь к и м м етал ев и м д р о ти к о м обвивали ж о в т у н и т к у п ід “зо л о т о ”, а б іл у п ід “ср іб л о ” . Т а к о ж — в и ш и та зол оти м и або ср іб н и м и н и тк ам и р іч .

233

Д ек о р а т и в н и й — п р и зн а ч ен и й д л я о зд о б л е н н я , п р и к р аш ан н я; ж и в о п и сн и й , м ал ь овн и ч и й . Д ів е р — брат ч о л о в ік а . Д р у ж к и — ц е п ер ш і п о м іч н и ц і н а р еч ен о ї на в е сіл л і. В он и з с а ­ м ого р а н к у п р и х о д я т ь д о х а ти н а р еч ен о ї, доп ом агаю ть їй о д я г н у ­ ти су к н ю , п р и к р аш аю ть стр іч к а м и і к в ітам и к о р т еж н а р еч ен о ї і т. ін . З а п а с к а — ж ін о ч и й о дя г у в и г л я д і к у ск а тк а н и н и п евн ого р о з­ м ір у , щ о ви к о р и сто в у єть ся за м іст ь с п ід н и ц і д л я обгор тан н я стан у п ов ер х сор оч к и . К ін е м а т и к а (в ід . гр . к іп єш а — р у х ) — р о зд іл м е х а н ік и , у я к о ­ м у ви вчається м ех а н іч н и й р у х . К ін ем а т и ч н а с х е м а — це сп р о щ ен е зо б р а ж е н н я м е х а н ізм ів , у я к и х зд ій сн ю єт ь ся п ер еда ч а р у х у в ід о д н іє ї д ет а л і д о ін ш о ї. К о р я к — к р у гл а п о су д и н а з о д н ією чи з дв ом а р уч к ам и д л я з а ­ ч ер п ув ан н я в од и , м о л о к а тощ о. Л а в са н — си н тети ч н е в ол ок н о, я к е за св оїм зо в н іш н ім в и гл я ­ дом п о д іб н е д о вовн и . В он о н а д а є н а ту р а л ь н ій т к а н и н і м іц н о с т і та зн о с о ст ій к о с т і. Л уг — зага л ь н а н азв а си л ь н и х в о д о р о зч и н н и х осн ов . Л у ги — безбар в н і к р и ст а л іч н і р еч ов и н и . М а н іж к и — в и ш и ти й ворот і в и ш и те п о гр у д д я , я к і не м аю ть р о зр із у д л я за ст іб к и п о сер ед и н і, а « р о з р із а н і» і за стіб у ю ть ся зб о ­ ку; анал ог в и ш и то ї т р а д и ц ій н о ї р о сій сь к о ї к о сов ор отк и . М ік р о ф іб р а — тк а н и н а , ви готовл ен а з д у ж е т о н к и х си н т ет и ч ­ н и х в ол ок он . В и к о р и сто в у єт ь ся д л я п р и би р ан н я: добр е п о гл и н а є вол огу, не за л и ш а є сл ід ів та п л я м . Н а м іт к а (п ер ем іт к а ) — р ізн о в и д ж ін о ч о г о гол ов н ого у б о р у у в и гл я д і тон к ого п р о зо р о го в ід р із к у тк а н и н и за в д о в ж к и д о 5 м , з а ­ вш и р ш к и бл и зь к о 5 0 см . В и го то в л я л а ся п ер ев а ж н о з д у ж е т о н к о ­ го л ь о н у (сер п а н к у ). О бси п ал ь н ість , а б о си п к ість — ц е в и п а д а н н я н и ток з тк ан и н и по о б р ізн и х к р а я х . П ов сть — н етк а н и й тек сти л ь . Ц у п к и й м а тер іа л , ви готовл ен и й сп особом вал я н н я .

234

П о гр уд к и — д в і вер ти к ал ь н і си м етр и ч н о в и ш и ті л ін ії на п о ­ г р у д д я х у зд о в ж р о зр із у п а зу ш к и на в и ш и тій со р о ч ц і. П о л и к и — в ер х н я ч а сти н а р ук ава в и ш и то ї т р а д и ц ій н о ї со р о ч ­ к и . В ж ін о ч ій со р о ч ц і ви ш и вал и п о л и к и , п ід о п л іч ч я , ч о х л и , п о ­ д іл . В и ш и в к а н а ж ін о ч и х со р о ч к а х р озташ овувал ась н а р ук а в а х дв ом а р я д а м и . В ер х н ій р яд — п о л и к — мав ш и р и н у 1 0 - 1 5 см . Р а м і — су б тр о п іч н а р о сл и н а р о ди н и к р о п и в о в и х з дов ги м і м іц н и м в ол ок н ом , щ о ви к о р и сто в у єть ся д л я в и готовл ен н я т к а ­ н и н , зо к р ем а б р езен т у . С вя щ ен и к — с л у ж и т е л ь к у л ь т у п р авосл ав н ої ц ер к в и , я к и й в ідп р ав л я є ц ер к о в н у с л у ж б у та о б сл у го в у є в ір у ю ч и х . С и р ов и н а — р ечов и н и та м а т ер іа л и , з я к и х ви р о б л я єть ся п р о ­ д у к ц ія . С итець — тон к а бавов н ян а тк а н и н а п ол отн я н ого п ер еп л етен н я з др ук ов ан и м м ал ю н к ом . С кань — т е х н ік а ви готовл ен н я а ж у р н о го або н а п а я н о го н а м е ­ тал евий ф он в ізер у н к а з тон к ого зо л о то го , ср іб н о го або м ід н о го ск р уч ен ого др о ту . Ф а с т ф у д (з ан гл . f a s t fo o d ) — п о н я ття , я к е вк л ю ч ає в себе в ж и в ан н я страв ш в и дк ого п р и го ту в а н н я , за зв и ч а й п р оп о н о в а н и х сп ец іа л ізо в а н и м и за к л а д а м и . Т ер м ін ом «ф астф уд» т а к о ж п о зн а ­ чаю ть їж у , я к у м о ж н а ш в и дк о п р и го ту в а ти , а к л іє н т у — зр у ч н о і ш в и дк о з ’їст и . Ш ов « р ол ев и й » — ш ов, я к и й ви к о р и сто в у єть ся д л я о б м ет у ­ вання д у ж е то н к и х тк а н и н , н а п р и к л а д ш и ф о н у . П ід час об р о б ­ ки кр ай тк ан и н и ск р у ч у єть ся і о б м ету єть ся тон к и м ш вом , п ер е­ в а ж н о на о в ер л о к у . О собли вістю ц ього ш ва є те, щ о м іж стіб к а м и ф ак ти ч н о не за л и ш а єт ь ся в іл ьн ого п р остор у.

235

ЛІТЕРАТУРА 1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

15.

Б о р и н ец ь Н І . У к р а їн сь к а н ар одн а ви ш и в к а в ш к іл ь н о м у к у р ­ сі тр удов ого н авч ан н я. Н авч. п о сіб . / Н .І. Б о р и н ец ь , І.Ю . Х од зи ц ь к а . — К .: Н авч. п о с іб ., 1 9 9 7 . — 1 4 4 с. В о р о п а й О л е к са . З в и ч а ї н аш ого р о д у . Е тн огр аф іч н и й н ари с / О лекса В о р о п а й . — М ю н хен : У к р а їн сь к е ви д-во, 1 9 5 8 . — 4 5 6 с. Г а с ю к О.О. Х у д о ж н є ви ш и ван н я / О.О. Г асю к , М .Г . С те­ п ан . — К .: В и щ а ш к ., 1 9 8 6 . — 2 4 7 с. Г л у ш к о М .С . У к р а їн сь к е н а р одозн ав ств о. Н авч. п о сіб . / М .С. Г л у ш к о , Т .О . Г онтар та ін ш і. — К .: З н а н н я , 2 0 0 4 . — 5 6 7 с. Д е н и с е н к о Л . І. А зб у к а до м аш н ь ого госп о да р ю в а н н я . Н авч. п о сіб . з тр удов ого н авч ан н я д л я у ч н ів 5 - 9 к л . / Л . І. Д е н и с е н ­ к о. — К .: А . С. К ., 2 0 0 3 . — 2 3 2 с.: іл . З а й ч е н к о В ір а . В и ш и в к а Ч ер н ігів щ и н и / В ір а З а й ч ен к о . — К .: Р о д о в ід , 2 0 1 0 . — 2 0 8 с. К а р а -В а с и л ь є в а Т. Істор ія у к р а їн сь к о ї ви ш и вк и / Т. К ара-В аси л ьєв а. — К .: М и стец тво, 2 0 0 8 . — 4 6 4 с. К а р а -В а с и л ь є в а Т. Т р а н сф о р м а ц ія д а в н іх о б р а зн и х стр ук тур в у к р а їн сь к и х р у ш н и к а х . Р егр ес і р еген ер а ц ія в н а р о д н о м у м и с т е ц т в і/ Т. К ар а-В аси л ь єв а. — К .: М у зей Івана Гончара; Р о д о в ід , 1 9 9 8 . — 3 2 8 с. К а р а -В а с и л ь є в а Т. У к р а їн сь к а ви ш и вк а / Т. К ар а-В аси л ь єв а, А . Ч ор н ом о р ец ь . — К .: Л и б ід ь , 2 0 0 2 . — 1 5 9 с. К л и м у к Л .В . Т ех н о л о г ії в и готовл ен н я ш в ей н и х ви р обів. Н авч. п о сіб . / Л .В . К л и м у к . — К .: О світа, 1 9 9 8 . — 141 с. К о в а л е в с ь к и й О.В. У к р а їн сь к і т р а д и ц ії / О .В . К овалевськ и й . — Х .: Ф о л іо , 2 0 0 6 . — 5 7 3 с. К о н д р а т о в и ч О .П . У к р а їн сь к і зв и чаї: Н а р о д и н и . К оса ж м оя ... / О .П . К он др атов и ч . — Л уц ь к : В о л и н сь к а о бл асн а д р у ­ к ар н я , 2 0 0 7 . — 2 4 0 с. К о с м ін а О. У к р а їн сь к е тр а д и ц ій н е ж ін о ч е вбр ан н я К и їв щ и ­ н и . К ін ец ь X IX - п оч. X X ст. Н аоч . п о сіб . / О .К о см ін а . — К .: Х р ещ а т и к , 1 9 9 4 . — 1 6 0 с. К о с м ін а О. Т р а д и ц ій н е вбр анн я у к р а їн ц ів . Т. 1. Л ісо степ / О. К о см ін а . — К .: Б а л тія — Д р у к , 2 0 0 8 . — 1 6 0 с. К ул и н и ч -С та х у р сь к а О. М и стец тво у к р а їн сь к о ї ви ш и вк и / О. К у л и н и ч -С та х у р сь к а . - Л .: Т е х н ік а і т ех н о л о г ія , 2 0 0 7 . — 2 6 4 с.

236

1 6 . М е л ь н и ч у к Ю . С ем ан ти к а у к р а їн сь к и х в и ш и т и х р у ш н и к ів . Н ар одн е м и стец тв о . — 2 0 0 4 . — № 3 -4 ; 2 0 0 5 . — № 1 -2 .

1 7 . М е н к у ш -З а н е в ч и к Я р о с л а в а . А л ь бом / Я р осл ав а М ен к у ш -З а н ев ч и к . — К .: П В П З а д р у га , 2 0 0 7 . — 1 7 5 с.

18 . М о й с е є н к о В . Х р ест із п ів м іся ц ем — в іч н і си м в ол и / В . М ойсеєн к о . — К .: О ранта, 2 0 0 6 . — 1 2 8 с.

1 9 . Н а у м к о В .І. К у л ь ту р а і п обут н а сел ен н я У к р а їн и / В .І. Н аум к о. — К .: Л и б ід ь , 1 9 9 1 . — 2 3 0 с.

2 0 . Н и к о р а к О. У к р а їн сь к а н а р о дн а тк а н и н а / О. Н и к о р а к . — Л .: Ін сти тут н ар одозн ав ств а Н А Н У к р а їн и , 2 0 0 4 .

2 1 . О л ь ш а н с ь к а І. С и м вол ік а о р н а м ен ту в у к р а їн сь к ій н а р о д ­ н ій в и ш и в ц і. У к р а їн сь к а н ар одн а творч ість у п о н я т т я х м іж ­ н а р о д н о ї т ер м ін о л о г ії / І. О льш анськ а, О. Г урал ь-С тасен к о, В . С тасенко. — К .: М у зей Івана Г ончара; Р о д о в ід , 1 9 9 5 . — 3 2 8 с.

2 2 . О рел Л . У к р а їн сь к і р у ш н и к и / Л . О рел. — Л .: К ал ь в ар ія, 2 0 0 3 . — 2 3 0 с.

2 3 . П о н о м а р ь о в А .П . У к р а їн сь к а етн о гр а ф ія . К ур с л ек ц ій / А .П . П он ом ар ьов . — К .: Л и б ід ь , 1 9 9 4 . — 3 2 0 с.

2 4 . П р и ч е п ій Т е т я н а . В и ш и в к а С х ідн о го П о д іл л я / Т етя н а П рич е п ій , Євген П р и ч еп ій . — К .: Р о д о в ід , 2 0 0 8 . — 1 0 8 с.

2 5 . Р а д к е в и ч В.О. Т ех н о л о гія ви ш и вк и / В .О . Р а д к ев и ч , Г .М . П ал а щ ен к о . — К .: В и щ а ш к ., 1 9 9 7 . - 2 4 0 с.

2 6 . С е л ів а ч о в М .Р . Л ек си к о н у к р а їн сь к о ї о р н а м ен ти к и / М .Р . Сел ів ач ов. — К .: Р е д а к ц ія в існ и к а « А н » , 2 0 0 5 . — 3 9 9 с.

2 7 . С е р гій ч у к З.О . У к р а їн о зн а в ств о . Н авч. п о сіб . / З .О . С ергійч у к . — К .: У н ів ер си тет « У к р а їн а » , 2 0 1 1 . — 1 8 6 с.

2 8 . Ч е р е п а н о в а С.О. Ф іл о со ф ія родозн авства: Н авч. п о сіб . / С.О. Ч ер еп а н о в а . — К .: З н а н н я , 2 0 0 8 . — 4 8 3 с.

2 9 . Ч у м а р н а М а р ія . К од у к р а їн сь к о ї ви ш и вк и / М арія Ч ум арн а. — Л ьвів: А п р іо р і, 2 0 0 8 . — 1 9 2 с.

3 0 . Ш е в ч е н к о Є. У к р а їн сь к а н а р о дн а тк а н и н а / Є. Ш евч ен к о. К .: А р т а н ія , 1 9 9 9 . — 4 1 2 с.

237

ЗМІСТ Л ю би й ш е с т и к л а с н и к у !......................................................................................... 3 Р о з д іл 1. О снови м а т е р іа л о з н а в с т в а .............................................................. 4 §1 . В и ди к о н ст р у к ц ій н и х м а тер іа л ів . Т ек ст и л ь н і м а тер іа л и р осл и н н ого п о х о д ж е н н я . Б а в ов н я н і та л ь н я н і вол ок н а і тк ан и н и ......................................................................................................................... 4 Л а б о р а т о р н о -п р а к т и ч н а р о б о т а .............................................................. 16 П р а к т и ч н а р о б о т а ...........................................................................................

17

§ 2. В л асти в о сті т ек ст и л ь н и х м а т е р іа л ів .............................................. 19 Л а б о р а т о р н о -п р а к т и ч н а р о б о т а .............................................................. 26 §3 . А со р ти м ен т тк ан и н і н и ток д л я в и ш и в а н н я ....................................27 Л а б о р а т о р н о -п р а к т и ч н а р о б о т а ................................................................. 38 Р о з д іл 2. О зд о б л ен н я в и р обів в и ш и в к о ю ................................................. 41 § 4 . В и ш и в к а я к т р а д и ц ій н и й вид д ек о р а ти в н о -у ж и тк о в о го м и стец тв а ....................................................................................................................41 Л а б о р а т о р н о -п р а к т и ч н а р о б о т а .............................................................. 63 §5 . З н а к и і си м в ол и в у к р а їн сь к ій в и ш и в ц і............................................65 §6 . О снови п обудов и к о м п о зи ц ії у в и ш и в ц і......................................... 71 П р а к т и ч н а р о б о т а ...............................................................................................81 §7 . П ер ен есен н я в ізер у н к а н а т к а н и н у ...................................................... 82 П р а к т и ч н а р о б о т а ...............................................................................................85 П р а к т и ч н а р о б о т а ........................................................................................... 86 §8 . В и бір ви р обу д л я в и г о т о в л е н н я .............................................................. 8 7 §9 . В и ди в и ш и в а л ь н и х т е х н і к ......................................................................... 91 П р а к т и ч н а р о б о т а ......................................................................................... 101 § 1 0 . В и ш и в ал ь н и й ш ов « ш т а п ів к а » ...................................................... 1 0 3 П р а к т и ч н а р о б о т а ............................................................................................ 1 0 8 § 1 1 . В и ш и в ал ь н і ш ви « к о зл и к » та « о к с а м и т о в и й » ......................... 1 1 0 П р а к т и ч н а р о б о т а ............................................................................................ 1 1 4 § 1 2 . В и ш и в ал ь н и й ш ов «к оси й х р ести к » ........................................... 1 1 6 П р а к т и ч н а р о б о т а ............................................................................................ 1 2 5 § 1 3 . В и ш и в ал ь н и й ш ов «гладь» ................................................................. 1 2 7 238

П р а к т и ч н а р о б о т а ............................................................................................ 1 4 2 § 1 4 . О бробка к р аїв в и р о б у ...........................................................................

146

П р а к т и ч н а р о б о т а ......................................................................................... 151 § 1 5 . О статочна обр обк а ви ш и того ви р о б у та д о г л я д за н и м . . . .1 5 2 § 1 6 . О зн ай ом л ен н я з п р о ф е с ія м и ...........................................................

157

Р о з д іл 3. О снови т е х н ік и , т ех н о л о г ій і п р о е к т у в а н н я ....................1 6 5 § 1 7 . М аш и н и і м е х а н ізм и . Ш вей н а м а ш и н а

...................................

165

Л а б о р а т о р н о -п р а к т и ч н а р о б о т а ...............................................................1 7 8 § 1 8 . О снови п р о ек тн о ї д і я л ь н о с т і...........................................................

179

Л а б о р а т о р н о -п р а к т и ч н а р о б о т а ...............................................................1 8 3 Р о з д іл 4 . Т е х н о л о г ія п о б у т о в о ї д ія л ь н о с т і............................................ 1 8 4 § 1 9 . П р одук т и х а р ч у в а н н я , їх с к л а д ......................................................... 1 8 4 Л а б о р а т о р н о -п р а к т и ч н а р о б о т а ...........................................................

190

§ 2 0 . Г ігієн а ж и т л а ...........................................................................................

192

Л а б о р а т о р н о -п р а к т и ч н а р о б о т а ...............................................................2 0 3 § 2 1 . П обутов а т е х н і к а .......................................................................................2 0 4 Л а б о р а т о р н о -п р а к т и ч н а р о б о т а ........................................................... § 2 2 . Д о гл я д за вол оссям

209

................................................................................. 2 1 0

Л а б о р а т о р н о -п р а к т и ч н а р о б о т а ...............................................................2 2 0 Д о д а тк и .......................................................................................................................221 С ловничок т е р м і н і в ............................................................................................ 2 3 3 Л іт е р а т у р а ................................................................................................................. 2 3 6

239

Навчальне видання

ХОДЗИЦЬКА Ірина Юліївна, ПАВИЧ Ніна Миколаївна, ГОРОБЕЦЬ Олена Валеріївна, БЕЗНОСЮК Олена Іванівна ТРУДОВЕ Н А В Ч А Н Н Я (дл я дівчат) П ід р у ч н и к д л я 6 к л а су за га л ь н о о св іт н іх н а в ч ал ь н и х за к л а д ів Рекомендовано М ініст ерст вом освіт и і н ауки України

Видано за рахунок державних коштів. Продаж заборонено

Редактор Катерина Панькова Фахове редагування Юлії Манько Коректор Ірина Голубішко Художнє оформлення і дизайн Артема Нищуна Комп’ютерне верстання Віталія Фаріона

Формат 70x100/16. Ум. друк. арк. 19,44. Обл.-вид. арк. 18,28. Тираж 101 215 пр. Вид. № 562. Зам. № . Видавництво «Аксіома», а/с 8, м. Кам’янець-Подільський, 32300. Тел./факс: (03849) 3-90-06, моб. (067)381-29-43.

E-mail: aksiomakp@rambler.ru. Свідоцтво ДК №1808 від 26.05.2004 р. Віддруковано з готових позитивів у ТОВ «ПЕТ», вул. Ольмінського, 17, м. Харків, 61024. Свідоцтво суб’єкта видавничої справи серія ДК № 3179 від 08.05.2008.