6-clas-istoriya-starodavnogo-svitu-bon-o-i-ivanyuk-o-l

0.1. БОНЬ, О.Л. І В А Н Ю К

ББК63.3(0)Зя721 Б81 Головне управління освіти й науки нпконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Київський міський педагогічний універс итет імені Б. Д. Грінченка

Затверджено вченою радою КМПУ імені В. Д. Грінченка (Протокол № 3 від 22 грудня 2005 р.)

Боні» О . і .

Б81

Історія стародавнього світу: Підруч. для бкл. загальноосвіт. навч. закл. / О. І. Боні», О. Л. Іванкж K.: Навч. книга, 2005.

296 с. іл.

ISBN 966-329-050-1. ББК 63.3(0)3я721

Навчальне видання

Автор ідеї проекту «Київський підручник» Б. М. Жебровський Керівники проекту В. 3. Горюнова, 3. Ф. Сіверс Б О Н Ь О лександр Іванович, ІВ А Н К Ж О лег Л еонідович

ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ Підручник для 6-і о класу загальноосвітніх навчальних закладів Затверджено вченою радою КМПУ імені Б. Д. Грінченка Редактор С. Атаманенко Літературний редактор В. Ріжко Макетування і художнє оформлення: Л. Антоненко, В. Волков, Р. Шкульов Технічний редактор 7". Пілота Коректор Є. Волинська Підписано до друку 23.12.2005. Формат 84 х 108*/|в- Гарнітура SchoolBookC. Друк офсетний. Папір крейдований. Ум. друк. арк. 31.08. Обл. вид. арк. 29.75. Ум. фарбовідб. 125.16. Тираж 30 000 прим. Вид. 146. Залі. 53/12. Т О В «Навчальна книга* 01135, м. Київ, вул. Дмитрівська,71 Свідоцтво про внесення до Державного реєстру суб’єктів видавничої справи Д К .V; 386 від 28. 03. 2001 р. Віддруковано Т О В «Торнадо» 61045. м. Харків, вул. Отакара Я|юша, 18

ISBN 966-329-050-1

© К М П У імені Б. Д. Грінченка. 2005 С О. І. Боні., О. Л. Іванюк. 2005 © Т О В «Навчальна книга», 2005

Дорогі шестикласники!

Ц ей п ід р у чн и к розповість вам про н ай вел и чн іш і ц и в іл іза ц ії д ав н и н и . Н аш а м ан д р івк а розпочнеться з часу, коли на Зем лі з ’яв и л и с я перш і лю ди, і тр и вати м е к р ізь р о ки , сто л іття і т и с я ­ ч о ліття. Ви відвідаєте береги річ ки Н іл і д ізн аєтеся про ж и т т я йаселенн я Д авнього Є гипту та про його пр ави тел ів - ф араон ів. М ан д р у вати м ете гу сто н асел ен и м и м істам и Д в о р іч ч я . О зн ай о ­ м и теся з ж и т т я м н ар о дів Д ав н ь о ї Ін д ії - к р а їн и т и ся ч б огів, н а у к о в и м и д о ся гн ен н я м и к и т а й ц ів . Д ізн аєтеся про визначні перемоги греків і велич їхн ьої кул ьту р и . Р азом з ри м ськи м и п р а­ ви тел ям и п ід ко р ю в ати м ете сусідні народи та створю вати м ете величну Р и м ську д ер ж ав у . З ак ін ч и ть ся м андрівка на просторах рідної У країни у ті часи, коли м ісцеві плем ена розпочнуть буду­ вати власну д ер ж ав у , щ о п ізн іш е стане відомою під назвою К иївська Русь. К ож ен народ, про я к и й розповідатим е п ід ручн и к, зал и ш и в у історії лю дства свій неповторний слід. Є гип тяни збу­ д ували величні п ірам ід и , народи Д воріччя створили постійну арм ію та перш у у світі завой овн и ц ьку ім перію , к и тай ц і просла­ вилися винайденням паперу, тк ан и н ам и з ш овку, ф ін ік ій ц і були найбільш вправним и м ореплавцям и давн ини . К ож ен розділ розповідає про окр ем и й народ, д ер ж ав у чи регіон і починається зі вступу та кар ти . Д ея к і зем л і, щ о описані у п ід ручн и ку і зазн ачен і на к ар ті, тепер м аю ть ін ш и й ви гляд. П ро­ тягом тривалого часу зн и к л и або, н авп аки , з ’я в и л и с я л іси , п ус­ тел і, озера, острови, зм ін и л и ся русла річок. Д екотрі м іста, відомі всьому лю дству в ті д ал ек і часи, опи н и ли ся на м орськом у дні чи п р и пи нили своє існування та зн и к л и під товщ ам и ґрунту. Ілю стративний м атеріал, кар ти , схем и, вміщ ені у підручнику, унаочню ю ть картин у тогочасного ж и т т я і допом ож уть вам уявити особливості тієї чи ін ш ої кр аїн и . П оглиблять ваші знання історичні довідки, витяги з документів, додаткова ін ф орм ація на полях. Ми баж аєм о вам усп іхів у вивченні історії стародавнього світу, ад ж е це - ц ік ава і повчальна частина історії лю дства. І в наш і ч а ­ си ми користуєм ося д осягнен ням и в суспільном у ж и т т і, науці й тех н іц і, що були зроблені у сиву давнину. Ш едеври, створені народам и стародавнього світу, і сьогодні ли ш аю ться взір ц ям и високого м истецтва. На ж ал ь , лю дство повторю є пом илки м инулого - війни , роз­ брат, ж орстокість, нетерпим ість до інш их народів і релігій. Щ об їх у н и к н у ти , потрібно досконало знати історію і бути уваж н им и до її уроків. Ми пропонуєм о вам пройти перш ий щ абель історії історію стародавнього світу. А вт ори

Вступ до історії стародавнього світу 1. Стародавній світ - перш ий період в істор ії людства

Ж итло первісної людини. Ре к он стр ук ц ія

Усе м ає свій початок. Т ак само й історія лю дства почи­ нається з історії стародавнього світу - найтриваліш ого періоду його розвитку. Ц е був час н агром адж енн я знань, вел и ки х від к р и ттів, зн ачн и х досягнен ь, я к і назавж д и зм ін и ли наш у план ету. Все д ля лю дини було вперш е опануван ня вогню , будівництво ж и т л а, при ручення тв а­ рин, ви най дення л у к а і стріл, перш ий паросток на оброб­ леном у полі, війни із сусідам и, утворення д ерж ави . Д авні ху д о ж н и к и створили перш і ш едеври на стінах печер, зоб­ разивш и твари н, лю дей, сцени полю вання. Б удівничі тих ч асів звели гіган тськ і споруди, я к і й досі враж аю ть уяву.

2. Відлік часу в істор ії

Міфічний китайський імператор Юііді. Рельєф

Давньогрецька червонофігурна ва.ш

Ми постійно відчуваємо стрім кий плин часу. Дні ск л ад а­ ються у ти ж н і, ти ж н і - у м ісяці, м ісяці - у роки. М инають д еся ти л іття. П роходять сотні й тисячі років. Сьогодення перетворю ється на м инуле і стає історією. Час не зупинити. У його глибинах губ ляться народи та їхн і досягнен ня, зн и каю ть д ер ж ав и . І том у лю ди н ам агал и ся зберегти у п а м ’яті н ай в аж л и в іш і події й розповісти про них своїм н ащ ад к ам . Водночас ви н и к ал а потреба ви зн ач и ти , коли сам е відбулася та п од ія, щ о при верн ула їхн ю увагу. Так лю дство підійш ло до створення кален дарів, я к і допомагали впорядковувати та відлічувати час. Слово «календар» по­ ходить з л ати н сь к о ї мови й о зн ачає «боргова к н и ж к а » . У Д авньом у Р им і в ній зап исували борги, що зазви чай сп лачували у перш і дні м ісяц я - кален ди . К ал ен д ар - це обчислення часу, я к е ґрун тується на періодичності яви щ природи: обертанні зем ної кулі навколо С онця, русі М іся­ ц я навколо Зем лі тощ о. Р ізн і народи у р ізн и й час ви користовували три види к а л е н д а р ів : м іс я ч н и й , м іс я ч н о -с о н я ч н и й , со н я ч н и й . М ісячн и й від ігр авав в аж л и в у роль у д авн іх р е л ігія х . У цьому кал ен дар і м ісяці маю ть по 2 9 -3 0 днів. П ерш е число кож н ого наступного м іся ц я збігається з появою на небі «нового м ісяц я» - м олодика. Р оки м ісячного к ал ен ­ д аря маю ть поперем інно 354 і 355 днів. М ісячний р ік на 1 0 -1 2 днів коротш ий за зви чн и й нам сон ячни й. І дотепер він зберігся у д ея к и х кр аїн ах Сходу. Особливо складни м є м ісячно-сон ячни й кален дар. Р ік у ньому має 12 м ісяц ів, що складаю ться з 29 чи ЗО днів. Д ля обліку руху Сонця періодично вводяться «високосні ро­ ки » , щ о маю ть додатковий , тр и н ад ц яти й м ісяць. Т акий к ален дар і сьогодні використовую ть у д ер ж аві Ізр аїл ь.

4

М ісячно-сонячний кал ен дар існував сп очатку і в Д ав ­ ньому Р и м і. З а ним р ік почин ався 1-го березня й ск л ад ав ­ ся з 304 днів. Д ні назв не м али, а позн ачалися циф рам и. Р ік поділявся на 10 м ісяців: м арт н азвани й на честь бога війни М арса, апрілус пов’язан и й з р о зк р и ттям бруньок, маюс названи й на честь богині природи М аї та ін. У продовж історії існувало к іл ь к а со н яч н и х кален дарів. Н ай давн іш и м з них був єги п етсь к и й . За цим кал ен д ар ем рік ро зп о ч и н ався тоді, к о л и сх о д и л а з ір к а С иріус. Він мав 365 д н ів і п о д іл я в с я на 12 м іс я ц ів по ЗО д н ів у к о ж ­ ному. П ’я ть д н ів у к ін ц і року були с в я т к о в и м и . Згодом за со н яч н и м к ал ен д а р ем почали ж и т и й р и м л я н и . Його зап ровад и в Ю лій Ц езар . Р ік у них п о ч и н ав ся з 1-го січн я і тр и вав 365 д н ів. К о ж н и й ч етверти й р ік ск л а д а в с я із 360 днів. П очаток своєї іс то р ії р ізн і народи в ід л іч у в а л и від різних подій - створення світу, засн уванн я м іст, початку п равлінн я певних володарів. Т ак , давні єги п тян и в ід м ір я ­ ли час від початку п равл ін н я перш ої д и н астії ф араонів, греки - від перш ої олім п іад и , р и м л ян и - від засн уванн я міста Р и м . Сучасні хр и сти ян ськ і д ерж ави ведуть відлік часу від народж енн я Ісуса Х риста (х р и сти ян ське літо ч и с­ лення). Час до народж енн я Ісуса п ри йн ято називати «до наш ої ери» (до н .е.), а післ я народж енн я - «наш а ера» (н .е.). Т р и в ал і п р о м іж к и істо р ії, я к і р о зп о ч и н аю ться і закін ч ую ться надзвичайно важ л и ви м и подіям и, так о ж називаю ть ерам и. Р оки до наш ої ери відлічую ться від більш ого до м енш о­ го. Ч им менш е число, я к и м позначався р ік , тим ближ че він до наш ої ери. Н ап ри клад , за 2005 р. до н.е. йдуть 2004, 2003, 2002 і так дал і. За наш ої ери роки відлічую ться у звичном у дл я нас порядку: 2002, 2003, 2004, 2005, 2006 і т. д. В історії стародавнього світу час нерідко м іряю ть не тіл ь к и рокам и , а й століттям и (ст.), ти сяч о л іттям и (тис.), м ільйонам и (млн) років. Роки на письмі позначаю ться індійським и циф рам и, я к і зазвичай називаю ть арабським и. Століття і тисячоліття прийнято записувати рим ським и (латинським и) циф рам и. Вам судилося ж и ти у двох сто л іттях - д вад ц ято м у (X X) і д вад ц ять перш ом у (X X I). Р оки XX ст. почалися з 1901 р. і закін ч и ли ся 2000 p. А XXI ст. почалося з 2001 р. Чому 1901 р. уж е є XX ст.? Тому, що вж е м инуло 1900 років д ев’ятн адц ять століть і щ е один р ік. Так само відлічую ться

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА У 532 р. н.е. італійський не­ нець Діонісій Малий запропо­ нував християнське літочис­ лення. За точку відліку він узяв дату народження Ісуса Хрис­ та. Діонісій підрахував, що Христос народився в 753 р. від заснування Риму. В Україні таке літочислення зап р ов а­ джене офіційно російським ца­ рем Петром І з 1 січня 1700 р.

Арабські цифри

Латинські цифри

1

І

2

II

3

III

4

IV

5

V

6

VI

7

VII

8

VIII

9

IX

10

X

15

XV

20

XX

Напрямок історичного часу

Роки до нашої ери

Ш

Роки нашої ери

ІІІ ІІ| Н ІМ І ІІІІІ ІІІ| ІІІІІІІІІІІІШ ІІІІІН ІШ ІІІ| ІМ ІІШ ІІІІІІ| ІШ ІІМ І| ІІІІ| ІІІІІІІШ ІМ І| Ш Ш ІІІ ІІІІІІІІІМ ІН ІІІІІІІН І|ІІІІІІІІІІІІН |ІІІІІІІІІ|ІІІІ|ІІІІ|ІІІІ|ІІІІ|ІІМ |І!ІІІІІІІ|

V IIC T .

V I ст.

уст-

IV с т .

Ц І ст.

II ст.

|с т .

|с т .

II ст.

|||С Т .

IV C T .

VÇT.

V I ст,

Історія країн Д авнього Сходу Історія первісного с ус п іл ьс тв а

Історія Д а в н ь о ї Греції

Історія середніх віків

Нова й новітня історія

Історія Д авнього Риму І с т о р і я

с т а р о д а в н ь о г о

Періодизація історії людства

с ві ту

І тисячоліття. До наш ої ери, навпаки, початком XX ст. вваж ається 1999 р. до н.е., а закінченн ям - 1900 р. до н.е. Усучасному світі користуються саме таким відліком часу.

3. П еріодизація історії лю дства

4 ДОСЛІДЖЕННЯ і ПЕТРОГЛІФА вивчіть сл ов а та їх зн ачен н я

| Ц и в іл із а ц ія - рівень розв и тк у сусп ільства, його м атеріальн ої й духовної ] культури. П е т р о гл іф (від грец . петрос - кам ін ь і гліф е р ізь б л ен н я ) - нап и с або зо б р а ж е н н я , в и р ізан і на і кам ен і.

і

Упродовж історії відбувалися зміни, я к і вреш ті-реш т ви­ значали долю людства і його подальший розвиток. Найпрос­ тіш і відкриття людини - використання вогню, виготовлення перших знарядь праці з каменю, перше примітивне ж итло, винайдення лука і стріл - були таким и ж визначними подія­ ми в ж итті людства, я к і сконструйовані у XX ст. ком п’юте­ ри, космічні апарати, хмарочоси та багато інш их досягнень сучасності. Ц і події відбувалися в різний час, у різних умо­ вах. Отже, оціню вати їх потрібно, з огляду саме на це. Зваж аю чи на події, я к і визначали поступ лю дства, су­ часні вчені-історики поділяю ть всесвітню історію на так і періоди: істо р ія стародавн ього світу, істо р ія середн іх віків, нова та новітня історія. Історія стародавнього світу у свою чергу поділяється на історію первісного суспільства та історію кр аїн Д авнього Сходу (Давнього Є гипту, держ ав Д в о р іч ч я , Ін д ії, К итаю ), Г р ец ії та Р и м у . Ч асти н ою всесвітньої історії є історія У країн и. Історія стародавнього світу розпочинається появою на Зем лі первісних лю дей і заверш ується падінням Західної Р им ської ім перії.

4. Ц ивілізація Зем леробство Закони Міста

Держава Поділ на багатих і бідних П исемність

Складові цивілізації

Слово «цивілізація» походить із мови давніх р и м л я н л атинської, й означає «громадський, суспільний, д ер ж ав­ ний». Сам термін виник у середині XVIII ст. і позначав суспільство, що керується справедливими законам и і за ­ гальновизнаною владою. Нині цивілізованими називають народи, які в різний час досягали такого рівня, коли виникає писемність, спостерігається високий рівень землеробства, з ’являється поділ на багатих і бідних, простих і знатних, ви н и к аю ть м іста, д ер ж ав и , що керую ться зак о н ам и . Ц ивілізаціям и називаю ть також давні народи, що ж или у певний час і на певній території та мали згадані ознаки. Вони були унікальним и і самобутніми, але багато в чому сх о ж и ­ ми. В історії стародавнього світу ми розглянем о єгипетську, китай ську, індійську, грецьку та інш і цивілізації.

5. Історичні дж ерел а Історики, тобто вчені, я к і вивчаю ть історію від н ай ­ д авніш их часів і до сьогодення, у своїх д о сл ід ж ен н ях сп и ­ раю ться на історичні д ж ер ел а - все те, щ о зал и ш и л и нам м инулі п околін н я. Історичні д ж ерела п ри йн ято поділяти на м атер іал ьн і, усні й писем ні. С таровинна м онета, руїни ф ортеці, зал и ш к и ж и тел , одяг, зброя, посуд - усе це м атеріальн і д ж ер ел а, щ о роз­ повідаю ть про господарство, побут, віруванн я народу та

Археологічні розкопки. м. Київ

час, у я к о м у він ж и в . їх д о сл ід ж у ю ть т а к і істори чн і н ау к и , я к а р х е о л о гія , ет н о гр а ф ія , н у м ізм а т и к а та ін. А рхеологія вивчає п ам ’я т к и , знайдені вченим и під час розкопок давн іх поселень, ф ортець, гробниць тощ о. Е тно­ граф ія п ри діл яє увагу вивченню зви ч аїв, тр ад и ц ій , одягу, посуду. Н у м ізм ати ка зай м ається дослідж ен ням монет. Б агато історичних відомостей збереглося в п ереказах, легендах, п існ ях, назвах річок, м ісцевостей. їх відносять до усних дж ерел. А ле найбільш яскр аво м ин увш ина по­ стає з писем них п а м ’ято к - написів на кам ен і та гл и н ян и х таб л и ч ках , старовинних рукописів і кн и г. Усі ці дж ерела доповню ю ться одне одним і яскр аво розповідаю ть про історію лю дства.

ІМІРІ ҐІЛЦ. іи^имд У\ К І* П Е к і Я н а І \ |ІА м и і \ЛІ)*лТСШУі|і Т С М |Ч> К Л О П

— Цт ..

Сиі/І

,

і - -л

Сторінка із твору Юлія Цезаря «Записки про Галльську війну»

ЗАГАДКИ ЧАСУ 1.

2.

3.

4.

Назвіть межі історії стародавнього с віту. Які види календарів ви знаєте і чим вони різняться?

11а які періоди поділяється історія людства? Охарактеризуйте види історичних джерел.

ПЕРВІСНЕ СУСПІЛЬСТВО

Індійський океан

ЕНЕОЛІТ УМУ тис. до н.е ПАЛЕОЛІТ Ба. З м а й р. тому X тис. до н.е.

МЕЗОЛІТ ІХ-УІІІ тис до н.е.

ЕПОХА БРОНЗИ НЕОЛІТ УІІ-У тис до н е.

IV-! тис. до н.е.

РАННІЙ ЗАЛІЗНИЙ ВІК І тис. до н.е. сер. І тис. н.е.

!

Ось ви і розпочинаєте вивчення історії старо­ давнього світу.В и, напевно, вж е зам и слю вали ся над ти м , зв ід к и п о х о д и ть лю дство. К оли ж доводилось чути, що лю дина походить від м авпи, ваш е перш е зап и тан н я було про те, чому нині м ав­ пи не перетворю ю ться на лю дей. У розділі ви д і­ знаєтесь, я к и м и були предки лю дини, н аскільки важ ко було їм ви ж ити у ж о р стк и х природних ум овах. П рочитаєте про те, я к найдавн іш і лю ди, котрі м ало чим відр ізн яли ся від м авп, перетвори­ л ися на лю дей сучасного вигляду. Д овідаєтеся про зн ар яд д я праці первісної лю ди­ ни, я к і спочатку були прим ітивним и й грубими. Та поступово лю дина досягла високих результатів у обробці кам еню , к іс тк и , дерева. Ч и змогли б ви просвердлити кам інь, не маючи нічого міцніш ого за той самий кам інь? Зап итай те себе: чи легко було лю д и н і в и н ай ти перш и й к ер ам іч н и й го р щ и к ? Коли сталися перш і, й тому н ай важ л и в іш і, в и н а­ ходи в історії лю дства, ви д ізн аєтеся зі сторінок розділу. Т ак ож ви зм ож ете простеж ити, я к з істоти, що ледве усвідомлю вала свою відм інність від інш их твари н, лю дина перетворилася на м и тц я, я к и й зо­ браж ав на стінах печер сповнені драм атизм у сцени полю вання, м огутніх б иків, прудконогих оленів.

Р О З Д ІЛ

І

ПЕРВІСНІ ЗБИРАЧІ ТА МИСЛИВЦІ

і 3 млн р. тому

|2.5 млн р. тому

' 2 млн р. тому

[

§ 1. Виникнення людини Н а с в іт а н к у л ю д с т ва

1. Основні теор ії походж ення лю дини

Чарл.і Дарвін (1809-1882 рр.). Англійський природодослідник. Засновник еволюційної теорії (1859 р.). У 1832-1836 рр. на ко­ раблі «Бігл» здійснив подорож навколо світу.

ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕТРОГЛІФА вивчіть сл ов а та їх зн ачен н я

А н т р о п о л о г ія - н ау ка ,] про ф ізи ч н і особливості лю дини, ї ї становлення і 1 розвиток.

І

Одна з найскладніш их проблем і нерозгаданих таємниць, над якою працюють учені упродовж багатьох десятиліть, як виникла наш а планета, у який спосіб і чому на ній зароди­ лося ж иття. Переконливо можна стверджувати тільки те, що ж иття на Зем лі з ’явилося пізніш е, ніж виникла сама плане­ та. На сьогодні більш ість учених припускає, що вік Землі становить близько б млрд. років. Але ж иття на ній виникло 3,6 млрд. років тому і протягом мільйонів років розвивалося від найпростіш их ж ивих організмів, що зародилися у воді, до складних. І тільки згодом на планеті з ’явилася людина. П оходж ення лю дини є такою ж таєм ни цею , я к і в и н и к ­ нення ж и т т я на Зем л і. Серед учених щодо цієї проблеми постійно точаться суп еречки, ви н и кає багато різн и х п р и ­ пущ ень, здогадок і теорій. Н айдавніш ою з таких теорій є релігійна. Вона спирається на твердж ення свящ енних книг багатьох релігій, які запев­ няю ть, що лю дина є творінням надприродних істот - богів. Існує т ак о ж п р и п у щ ен н я, що ж и т т я занесене на наш у планету косм ічни м и при бульц ям и - високорозвиненим и розум ним и істотам и - з глибин В сесвіту. З ав д я к и їм на З ем лі з ’я ви л ася лю дина. М ож ливо, це був експерим ент і за його результатам и прибульці спостерігаю ть і сьогодні. А ле частина вчених завж ди наполягала на земному і при­ родному походженні людства. Д ум ка про те, що лю дина походить від мавпи, належ ить Ч арлзу Дарвіну. Він розробив учення про еволю цію - розвиток ж ивої природи під впливом навколиш нього середовища та природного відбору. Чарлз Дарвін стверджував, що ж иві організми постійно змінюю ть­ ся під впливом навколиш нього середовища і серед них ви ж и ­ вають тільки найсильніш і та найпристосованіш і. Саме тому вчений вваж ав, що пращ урами людини є первісні лю дино­ подібні мавпи. П рихильники цієї теорії, порівнюючи будову тіла людиноподібних мавп і первісної лю дини, наголошують на їх схожості. А ле ж одна з цих теорій не сп рийм ається сьогодні я к остаточно доведена, і походж ення лю дини л и ш ається предметом суперечок учених.

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА Природний відбір полягає в тому, що виживають найбільш присто­ совані організми. їхні якості пере­ даються нащадкам через гени, внаслідок чого зростає присто­ сованість видів організмів.

2. П редки лю дини Б ільш ість учених дотрим ую ться д ум ки, що лю дина по­ ходить від деревн ої м авпи - дріоп ітека. Д ріопітек з ’явився б лизько 18 млн років тому в А ф риці й поступово розселив­ ся по ін ш и х к о н т и н е н т а х . Він р у х ав с я на чоти рьох к ін ц ів к а х . Його д ії, я к і д ії багатьох ін ш и х твари н , зум ов­ л ю вали ся потребами пристосовуватися до природи, я к а

і 1.5 млн р. тому

І

1 млн р. тому

ІСТОРИЧНА Д О ВІДК А У 1974 р. американські архео­ логи в Східній Африці знайшли скелет австралопітека, якого назвали Люсі. Зріст - 1-1,3 м і маса тіла - 30 кг, вік - 3 млн років. Це найдавніша знахідка австралопітека. Можливо, він уже виготовляв примітивне знаряддя із дерева і каменю. Пізніше було знайдено скелет австралопітека, що мав зріст 1,5-1,7 м і жив 2 ,5 -1 ,5 млн років тому.

н.е.

500 тис. р. тому

п о стійно зм ін ю в а л а с я . А ле, на відм ін у , с к а ж ім о , від терм іта, я к и й будує ли ш е терм ітн и к і за ж одни х умов не збудує п таш ин е гніздо, п раця д р іо п ітека була творчою. Щ об досягти баж аного, він міг ви користати р ізн і способи та предм ети, щ оразу досягаю чи різного результату. К рім дріопітека, серед пращ урів лю дини вчені назива­ ють південну м авпу - австр ало п ітек а, я к и й з ’явився понад 4 млн років тому. На відміну від дріопітека, він інколи пе­ ресувався на двох к ін ц ів к ах , тобто ходив випроставш ись. Безм еж ним и просторами А ф рики, я к у вваж аю ть колискою людства, австралопітеки пересувалися невеликими групами, збираю чи рослини й поїдаю чи м ’ясо впольованих х и ж а к а ­ ми тварин. Інколи австралопітеки нам агалися полю вати. Вони не були ні си льн іш им и, ні прудкіш им и за своїх ж ертв або ворогів, та під час полю вання чи для захи сту застосову­ вали кам ен і, пали ці тощ о. Це сп рияло розвиткові рук, я к і ставали вп равніш и м и, а так о ж м озку й м ислення.

3. Чинники й умови ф ормування людини П еретворення лю диноподібної мавпи на лю дину сучас­ ного тип у називаю ть ан троп огенезом . Ц ей процес вивчає наука ан троп ол огія. На ж ал ь , докладно з ’ясувати , я к від­ бувалося перетворення лю диноподібної м авпи на лю дину сучасного типу, нем ож ливо, бо археологічні зн ах ід к и не­ численні й не даю ть цілісної к ар ти н и розвитку первісної лю дини. А ле мож на твердити , щ о антропогенезу сп р и яли певні умови та ч и н н и ки . П ередусім - вплив природи. Б л и зьк о 3,5 млн років тому в північн ій п івку л і відбулося значне похолодання і частину її території вкри в льодовик. П охо­ лодання суп роводж увалося зм енш ен ням к іл ьк о сті опадів і площ і океан ів та морів. Л іси в А ф риці поступилися місцем степам. Лю диноподібна м авпа, пристосовую чись до ж и т т я на в ід к р и т ій м ісц ево сті, зм у ш ен а була випростатися. П іднявш ись над травою , вона кращ е б ач и ­ ла я к ворогів, т ак і здобич. А ле п р ям о х о д ін н я було л и ш е однією з умов в и ж и в а н ­ ня. Д ругою умовою було об’єд н ан н я з подібним и до себе з метою вп олю вати зв ір а . В и го то в л ен н я зн а р я д ь п р ац і первісною лю диною сп р и я л о р о зви тк у руки і м о зку . П о­ ступово вона набула здатності н а в ч а ти ся , н а гр о м ад ж у в а­ ти й передавати досвід.

ІСНУЄ ДУМКА Є два погляди па місце австра­ лопітека н антропогенезі. Одні вчені вважають, що людина по­ ходить від австралопітека. Інші це заперечують, оскільки знай­ дено кілька видів австрало­ пітеків, а їх прямі предки не відомі.

Посперечайтеся з мудрецем

( \

Чому групи австралопі теків вели рухливий спосіб життя?

ЗАГАДКИ ПЕЧЕР 1. Які теорії походження людини ви знаєте? У чому вони полягають?

2. Які відмінності між дріопітеком і австралопітеком ви можете назвати?

3. Що найбільше вплинуло на становлення і розвиток людини?

11

>

Виникнення людини

РОЗДІЛ I

З МАН р. тому

2 млн р. тому

2,5 млн р. тому

ПЕРВІСНІ ЗБИРАЧІ ТА МИСЛИВЦІ

§ 2. Освоєння давньою людиною планети Земля П ерш і кроки планет ою

1. Основні періоди в істор ії первісності

Мамонт. Сучасний малюнок

ІСНУЄ ДУМКА Є дві точки зору щодо того, ко­ го ж слід вважати найдавнішою людиною: 1. Людиною можна вважати ту істоту, яка вже ви­ користовувала і виготовляла знаряддя праці, оскільки люди­ на починається з праці. 2. Лю­ диною можна вважати істоту, яка має вже всі біологічні озна­ ки сучасної людини. .

_____ ._______________________ !___

Лінія часу. Хвилі потеплінь і зледенінь

Н айдавн іш им і н ай тр и вал іш и м періодом в історії лю д­ ства є к а м ’ян и й вік. Він тривав з часу появи лю дини близько 3 млн років тому - до V тис. до н .е., коли вона по­ чала використовувати перш і м етали. У різн их частинах наш ої планети к а м ’ян и й вік почався в різн ий час. Найран іш е це відбулося в А ф риці, де вперш е, я к ствердж ую ть учені, з ’яв и л ася лю дина. К а м ’ян и й вік названо за основним м атеріалом , з якого лю дина ви готовляла зн ар яд д я праці. Його умовно п о д іл я­ ють на три періоди. Н айдавн іш ий і найдовш ий з них - п а ­ л еоліт. Ц я назва походить від гр ец ьк и х слів palaios - ст а­ родавн ій та lith o s - к ам ін ь . Н аступн им періодом був м езоліт - середній к а м ’ян и й вік (m esos - середній, lithos кам ін ь). За мезолітом розпочався неоліт (neos - новий та lithos - кам ін ь). К а м ’ян и й вік - одна з н ай в аж л и в іш и х епох в історії лю дства. П ротягом ти сяч о літь лю дина, пізнаю чи світ, здій сни ла важ л и ві д л я свого існування відкр и ття. Вона опанувала вогонь, спорудила перш і ж и т л а , пош ила пер­ ш ий одяг, ви н ай ш ла л у к і стріли . П ізнаю чи властивості дерева, кам еню , к іс тк и , вона полегш увала своє ж и т т я і перетворю вала н авколи ш н є середовищ е. З часом лю ди навчи ли ся використовувати м етали, і вж е наступні періоди дістали назви: енеоліт (м ід н о-кам ’яний вік), епоха бронзи, зал ізн и й вік. Інколи енеоліт і епоху бронзи вчені об’єдную ть в один період і називаю ть його епохою міді й бронзи.

2. Зм іни природного середовищ а Ж и ття первісної лю дини безпосередньо залеж ало від навколиш нього середовищ а: клім ату, рослинного і твари н­ ного світу. Н аш а планета упродовж історії не раз зміню вала своє обличчя. З ’явл ял и сь і зн и кали гори, моря і океани, зм іню вали свої русла річки. Н адзвичайно м інливим був кл ім ат Зем лі. М инали тисячі років, періоди потеплінь чер­ гувалися з часам и, коли клім ат ставав холодним.

В

- Періоди зледеніння

800-500

- Періоди потепління

375-100 щ

500 тис. р. тому

1 млн р тому

Татуювання на шкірі вождя. Пазирикські кургани. Росія. V ст. до н.е.

н.е.

П ід час похолодань, що їх учені називаю ть л ьодови кови ­ ми періодам и, зн ачн а частин а поверхні планети вкр и вал ася ш аром льоду і снігу. М оря зам ер зал и і століттям и л и ш а л и ­ ся під потуж ною кригою . За льодовикового періоду рівень води у С вітовому океан і був ни ж чи м від сучасного м ай ж е на 100 м. Із зн и ж ен н ям тем ператури повітря льодовик поступово просувався з півночі на південь. Зем л я перетворю валася на вели чезн у снігову пустелю . У д ея к и х м ісц ях товщ ина л ьо ­ довика ся гал а 2 км . А ле зем лі поблизу льодовика не були пусткою . До холодного к л ім ату пристосувалися мам онт, північний олень, ш ерстистий носоріг, вівцебик, печерний ведмідь. Вони ж и л и поряд з первісною лю диною , д л я я к о ї були ін ко л и здобиччю , а ін ко л и - безж альни м ворогом. У періоди потепління льодовики танули і відступали на північ. Р івен ь води у р іч к ах , м орях і океан ах значно п ід ви ­ щ увався. Знову зм ін ю вався твар и н н и й і рослинний світ. Із зак ін ч ен н ям останнього льодовикового періоду вим ерли ве­ л и к і холодостійкі твари н и , я к і не зм огли пристосуватися до нових умов. П рирода планети стала близькою до сучасної.

3. П ервісні люди Із зм інам и природного середовищ а зм іню валась і сама лю дина. Про її зовніш ній ви гляд, ж и т т я і з а ­ няття ми дізнаєм ося завд як и археологам. Ц ік аві знахідки зробили вчені в кр аїн ах Європи - Д ан ії та Ірландії. У болотах знайдено пом ерлих, у я к и х збе­ реглися волосся і навіть вирази обличчя. Н а А лтаї у П ази ри кськи х курган ах (Росія) археологи розко­ пали м огили стародавніх вож дів. Л ід, що заповнив поховання, зберіг на ш к ір і пом ерлих татую вання у вигляді коней та ф антастичних тварин. Н ай давн іш у лю дину відк р и в археолог Л . Л ік і. Він у 1960 р. в О лдувайській ущ елині в А ф риці знайш ов ф рагм енти кісто к і щ елепу із зубам и, я к і н алеж ал и невідом ій до того часу лю диноподібній істоті. О скільки поряд з нею були п ри м іти вн і з н а ­ ряддя п рац і, то її н азвал и л ю д и н а в м іл а (Номо ЬаЬШв). Ц я та ін ш і зн а х ід к и дали м о ж л и вість Ученим в ід т в о р и ти з о в н іш н ій в и гл я д л ю д и н и вм іл ої. В она м ал а п о х и л и й лоб, ск о ш ен е підборіддя, м асивні щ елепи , ви довж ені р у ки та короткі ноги. Зр іст лю дини вм іл о ї не пер еви щ у ­ вав 1,5 м, а маса - 50 кг. Гомо габіліс ви готовляв п ри м іти вн і к а м ’я н і ру­ била д л я р о зм ел ю в ан н я їж і, к о п а н н я з е м л і, подрібнення кісто к та скребла д л я оббілування туш . Т ак сам о я к і австр ал о п ітек , лю дина вм іла переваж но вж и в ал а рослинну їж у , а ін к о л и м ’ясо

Л уїсЛ ікі (1903-1972 рр.). Археолог і антро­ полог. Здійснив важливі відкриття в Олду­ вайській ущелині (Танзанія), яку досліджу­ вав понад 40 років. Первісна людина

Час, тис. років тому Неопіт Мезоліт

Людина розумна (кроманьйонець)

Пізній палеоліт Середній палеоліт 3000-150

Ранній палеоліт

Неандерталець Людина прямоходяча (пітекантроп) Людина вміла

Освоєння давньою людиною планети Земля

РОЗДІЛ I

З млн р. тому

2,5 млн р. тому

2 млн р. тому

ПЕРВІСНІ ЗБИРАЧІ ТА МИСЛИВЦІ

забити х х и ж а к а м и твар и н . Учені п р и п у скаю ть, що авст р ал о п ітек и й лю дина вм іла тр и вал и й час сп івісн у вал и . Н аступним кроком у розвитку лю дини була л ю д и н і прнм оходича (hom o erectus). Вчені її називаю ть також пітекан троп ом . П орівняно зі своїми попередникам и ц$ лю дина м ала менш похи лий лоб, дрібніш і та гостріш і зу­ би, я к і були б іл ьш п р и сто со ван и м и д л я х ар ч у ван н я м ’ясом . Зн ачн о більш им був об’єм її м озку. П ідборіддя п ітекан троп а ви разніш е виступало вперед. Р у к и були коротш им и, а ноги довш им и. Зб іл ьш и л и ся т а ­ кож середній зріст і маса тіл а. Зм ін и у будові скелета були п о в’я за н і з постійною працею та п р ям оходінн ям .

Пітекантроп. Сучасний малюнок

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

7

Пітекантропа (у перекладі з грецьк. мавполюдина) відкрив археолог Е. Дюбуа на о. Ява у 1890 р. Знайдено кістки пітекантропів також у Китаї (печера Чжоукоудянь). Рештки неандертальця (від назви долини Неандерталь, біля Дюссельдорфа у Німеч­ чині) знайшли вперше під час будівельних робіт у фортеці Гібралтар у 1848 р. Пізніше залишки неандертальця були знайдені і в інших районах Європи.

Пітекантроп

Неандерталець

Кроманьйонець

П ітекан троп ум ів виготовляти рубила, гостроконечни­ к и , скребла. П ітекан троп и ж и л и групам и по 2 5 -4 0 осіб: зазви ч ай 3 - 6 дорослих ч оловіків, 6 - 1 0 ж ін о к і 1 5 -2 0 дітей . Спільне ж и т т я і колективн е полю вання вим агали узгодж еності дій , а отж е, сп іл ку ван н я не л и ш е за допомо­ гою мови ж естів, а й за допомогою зву ків. Поступово звуки ск л ад ал и ся в слова, а слова - в реченн я. Т ак з часом ви­ н и к л а мова. Н ащ адком п ітекан троп а вчені вваж аю ть н е ан д ер тал ь ­ ц я . Н еан д е р тал ь ц і ж и л и 1 5 0 -4 0 ти с. р о к ів том у. Зовн іш нім виглядом вони були вж е більш е схож і на сучас­ ну лю дину. М али крем езн у будову тіл а, вигнутий хребет і м іцні к р и ж і, б іл ьш и й , ніж у їх н іх попередників, об’єм м озку (1 3 5 0 -1 4 5 0 см 3). Зріст їх сягав 1,6 м, маса - 70 кг.

Північним олень - 7 2 % Мамонт - 1 4 % Бізон — 5,4% Кінь -4 .6 % Я Шерстистий носоріг - 2 %

Складові харчування неандертальця протягом року в Європі

В Інші тварини — 2%

11,5 млн р. тому

1 млн р. тому

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА Стоянки доби палеоліту знай­ дені у Дольні Вестоніце (Че­ хія), Гібралтарі, Крапіно (Сер­ бія), Тешик-Таш (Узбекис­ тан), Шанідар (Іран). Житло у печері Грот дю Лазарет мало розміри 11 х 3,5 м. Воно було поділене на «сіни» і «спаль­ ню». Посередині розташову­ валося невелике вогнище. Камінням закріпляли верти­ кальні палиці, на які клали дах. Частину підлоги вимощ у­ вали каміням, яке захищало від вологи.

н.е.

500 тис. р. тому

Н еандертальці, я к і ж и л и в умовах холодного клім ату, навчилися використовувати вогонь, що виникав під час грози, коли блискавка потрапляла у дерево. У печері Чжоукоудянь на території Китаю знайдено кострищ е з товщею попелу 6 м. Тисячі років тут люди підтримували вогонь, день у день вартую чи біля нього. Вони боялися втратити те, від чого залеж ало їхнє існування. Вогонь сприяв збільш ен­ ню тривалості ж и ття. Він не лиш е давав лю дині тепло, а й захист від х и ж аків та м ож ливість вж ивати печену їж у. В икористання вогню було визначальним у подальш ому розвитку лю дства. З н ар яд д я праці неандертальців були досконаліш им и порівняно з ти м и , що їх використовували п ітекантропи . А згодом вони почали виготовляти к а м ’яні н ож і, зазубрені пи лки тощ о. З ал еж н о від регіону п р о ж и ­ в ан н я п о л ю вал и н е ан д ер т ал ь ц і на р ізн и х тв ар и н : північного оленя, м ам онта, бізона, ко н я, ш ерстистого но­ сорога та ін. За зн ах ід кам и кісток тварин на сто ян к ах не­ ан д е р та л ь ц ів м о ж н а зроб и ти п р и п у щ ен н я про ск л ад їхнього х ар ч у ван н я.

4. Ж итло первісних лю дей П ервісні люди вели досить рухливий спосіб ж и ття. Вони змуш ені були мандрувати у пош уках їж і й тому на одному місці перебували недовго. Селилися переваж но біля во­ дойм. Це пов’язане з тим , що сюди приходили тварини, на яких вони полю вали. М ісця, де зуп и н яли ся первісні лю ди, вчені називаю ть стоянкам и. П ерш і такі стоянки знайдено в Африці, в О лдувайській ущ елині. Там відкрито і перше відоме в історії ж итло первісної лю дини. П рипускаю ть, що воно мало вигляд навісу, зробленого з ж ердин і трави. Н еандертальська лю дина, на відміну від лю дини умілої та пітекантропа, робила ж и тла з кісток мамонта та інш их тварин, рогів оленів, адж е в Європі за льодовикового періоду майже не було дерев. Черепи мамонтів, вкопані в землю, слугували міцною основою ж итла. У них вставляли бивні й зверху кл ал и роги оленів, кістки тварин і палиці. Потім ж итло вкривали ш курам и тварин. Б іля пом еш кань архео­ логи знаходять господарські ям и для зберігання м ’яса тва­ рин і к іс то к . К істки в и к о р и сто ву вал и ся не л и ш е як будівельний м атеріал, а й я к паливо. Ж и тл о надійно за х и ­ щало первісних людей від х и ж а к ів і негоди.

Ж итло первісної людини. Палеоліт. Реконструкція

Посперечайтеся з мудрецем

і

Як змінилося життя пер­ вісних людей з наступом льодовика?

ЗАГАДКИ ПЕЧЕР 1. На які періоди поділяється кам'яний вік?

2. Порівняйте людину вмілу і людину ирямоходячу.

3. Опишіть житло неандертальців.

15

Освоєння давньою людиною планети Земля

__________________ 1 Л

РОЗДІЛ І

З МЛН р. тому

2.5 млн р. тому

2 млн р. тому

ПЕРВІСНІ ЗБИРАЧІ ТА МИСЛИВЦІ

§ 3. Поява людини сучасного типу Л ю д и н а із К р о - М а н ь й о н а

1. Л ю дина розумна

Кроманьйонець. Реконструкція

c've

,в і* нь

о ле н ь , ри б л. ди к и и бик, рослини

ди к и й бик, рослини

V

2. Ж иття та заняття лю дини розум ної

о ле н ь , кабан, ди к и й бик, др іб н і тварини

р о слим и

риба, ди к и й бик, дріб н і тварин и, рослини

'**<ви{іез

У боротьбі за ви ж и ван н я зм іню вався не тіл ь к и спос ж и т т я п ер вісн о ї л ю д и н и , а й її зо в н іш н ій вигля, У пізньом у палеоліті - 4 0 -3 0 тис. років тому - на планеї з ’явилася лю дина розум на (homo sapiens). Цю людин вчені н ази в аю ть к р о м ан ьй о н ц е м . Н азва п оход и ть ві, ф ран цузької м ісцевості Кро-М аньйон, де в 1868 р. робіт ники випадково зн ай ш ли реш тки давн ьої лю дини, котрі м айж е не в ід р ізн ял ася від сучасної. Це було в ід к р и ття я ке доводило, що кром аньйонці ж и л и на планеті вж | 28 тис. років тому. П ізніш е археологи зн ай ш ли сто ян кі лю дини розум ної в к іл ь к о х м ісц ях у Європі (поблизу К омб-К апелль у Ф р ан ц ії, П рж едм ості та Д ольні Вестоніце у Ч ехії, О беркассель у Н ім еччині). Крім Європи, стоянки кром аньйонців відомі в А ф риці, А зії, А встралії, Америці. Ц е дає підставу вченим ствердж увати , щ о лю дина розумна розселилася на всіх конти нен тах наш ої планети. Від предків кром ан ьй онця відрізн яло високе чоло, ви­ ступаю че підборіддя, відсутність р ізко означених надбрів­ них в а л и к ів . Зростом та будовою т іл а він м ай ж е не відрізнявся від сучасних лю дей. Ч ерез хвороби, погане харч уван н я, загибель під час полю вання на х и ж а к ів ж или кром аньйонці в середньому до ЗО років. Ті, хто д ож ивав до 50 років, в важ ал и ся лю дьм и похилого віку.

вп зф гX

Одним з основних зан ят ь кром ан ьй онців л и ш ал о ся по­ лю вання - ін дивідуальне або загінне. Грізною зброєю в р у ­ ках давніх м исли вців був спис, я к и й давав змогу поцілити здобич на безпечній відстані. С початку це була обпалена та загострена п ал и ц я . Згодом до неї п р и кр іп лю вали вістря

/

-

Харчування кроманьйонця на території Європи

австралопітек

людина вміла

1 ,5 млн

р тому

1 млн р. тому

500 тис. р. тому

з каменю або кістки , я к е інколи мало кан авки д л я стікан н я крові. Зн ачн им винаходом лю дини розум ної став кістян и й гарпун, схож и й на я л и н к у , - він мав по боках зазубрин и, які завдавали більш и х уш ко д ж ен ь здобичі. Під час загінного полю вання кром ан ьй он ц і, л як аю чи звірів вогнем і ш умом, ви ган ял и їх на край урви щ а. Т ва­ рини зри вали сь уни з, падали і розбивали ся, стаю чи л е г­ кою здобиччю м исли вців. У Ч ех ії (П рж едм ост) знайдено кістки близько 1000 впольованих у так и й спосіб м ам онтів. У Ф р ан ц ії (Солю тре) д о сл ід ж ен о р езу л ь тати п олю ван н я на к о н е й . Б іл я п ід н іж ж я гори а р х е о л о г и з н а й ш л и м айж е 40 0 00 к іс т я к ів .

н.е.

«Полювання на мамонта». Віктор Васнецов. Панно, фрагмент

Кам’яні рубила. Палеоліт. Алжир

Гарпун з трьома рядами «зубів». Палеоліт. Печера Пекарна. Чехія пітекантроп

неандерталець

кроманьйонець

РОЗДІЛ І

З млн р. тому

2,5 млн р. тому

2 млн р. тому

ПЕРВІСНІ ЗБИРАЧІ ТА МИСЛИВЦІ

Кам’яні гостроконечники. Середній палеоліт. Чехія

М ікролітичні знаряддя праці. Мезоліт. Стоянка Устат. Туніс

Знаряддя праці мезоліту. Стоянка Устат. Туніс

В иж ити лю дині розум ній допомагало так о ж рибальед во. С початку лю дина збирала водорості й молю сків. Згодом н авчи лася забивати рибу за допомогою списів і гарпунів і, нареш ті, ловити її сітк ам и та вудкам и . Кроманьйонці м айстрували д ер ев ’ян і човни із стовбура, вперш е застосо­ вуючи д ля цього тесла. З часом знаряддя полю вання вдосконалю валися. У період м езоліту (IX —V III тис. до н.е.) первісна лю дина винайшла л у к і стріли. П оява цієї грізної зброї пов’язан а із змінокі клім ату на планеті. Льодовик відступив. Великі тварини, пристосовані до холоду, зн и кли . Об’єктом полю вання люди­ ни розумної стали дрібні, полохливі тварини й водоплавні птахи. їх поцілити мож на було лиш е із значної відстані. Л у к і стріли зробили добування їж і безпечніш им та еф ек ти вн іш и м . Вдалому полю ванню так о ж допомагала списом еталка, я к а удвічі збільш увала д альн ість польоту списа. Л ю дина розум на досягла вел и ки х успіхів у обробці кам еню та к іс тк и . Вона вдосконалила зн ар яд д я із цих ма­ теріалів: рубила, п а л и ц і, нож і. Існувало к іл ь к а способів їх виготовлення. У ж е в пізньом у палеоліті лю дина вм іла розщ епляти крем ін ь двома способами: ударом по заготовці й притис­ к ан н ям . В ідщ еплені пластини ви користовували я к нож і й скребла. Т ак а обробка крем еню економ ила м атеріал, я к о ­ го ставало все менш е.

Куллати О леніостровська Л ьяловс Д ж аббарен Вел.жани

Один із способів виготовлення загостреного кам'яного знаряддя

Мунку

Ісаково Бслькачі Н єанд е ртал ь В о л о с о в о П олУденкаС ам усь С ср ово Ш а с се §Л,і; Боян -Воборикіно Клрнак Старчево.. К ро-М аньйои К арапово Хадж илар Чатал -Гю ю к Джейтун Антекера Туткаул Сам ара 9 1» Колумніта Є рихон ( Мундичак Джабаром Сеф ар

Осинівка

39е Сакачи-Алян

Майже Я нш ао Луньш ань

Ч

V -

Брахмагірі

І

г

5:

См ітф ілд

9

#

Начикуфу

н

"■Г.

о*

V ! м— Розселення кроманьйонців

'" Х ін с ьк и й о к е а н Паракас

< вд '•с І о *5

0Г

1 ,5

млн р. тому

1 млн р. тому

500 тис. р. тому

У мезоліті пош ирилось виготовлення невеликих (розм і­ ром до 2 см) загострених кам ен ів, що їх учені називаю ть м ік р о л іт а м и . їх вкладали в дерев’яні т а рогові оправи, я к і було зручно трим ати в руці. Ж иття кроманьйонців залеж ало від пересування великих таб у н ів тварин, на я к и х вони полю вали. В літку кром ан ьй­ онці йш ли за ними, перепочиваю чи на стоянках. У цю пору року вони м еш кали у л егк и х ж и т л а х , зроблених іх вел и ­ ких ж ердин і ш кур. У зим ку лю ди ховалися від холоду в природних печерах та у власноруч спорудж ених ж и тл ах .

3. Початок ф орм ування суспільства Сучасні вчені, спостерігаю чи за поведінкою лю дино­ подібних мавп, дійш ли висновку, що первісні люди так само, як і їхні предки, щоб виж ити змуш ені були об’єднуватися в стадо. Вони спільно полювали на здобич, збирали рослини, доглядали дітей, захищ алися від хиж аків. Поступово стадо перетворилося на стійкіш у організацію - первісну общину. А приблизно за ЗО тис. років до н.е. сформувалися роди. До них належ али лю ди, що походили від спільного предка, родичі. А рхеологи вваж аю ть, що під тверд ж ен н ям існування родів є великі розміри ж ител лю дини пізнього па­ леоліту. У таком у помеш канні ж ила велика сім ’я - 1 0 -2 0 осіб. Здобуті під час полю вання, рибальства та збиран ня їж а , майно були сп ільним и , розподілялися порівну м іж усіма родичами. К ерували ж и т т я м родів, члени я к и х м али рівні права, найдосвідченіш і лю ди. Ч исленні ж іночі ф ігу р к и , що їх зн ах о дять археологи на давніх сто я н к ах , засвідчую ть високий авторитет ж ін к и в первісному суспільстві. Від ж ін к и зал еж ал о ж и т т я роду вона зберігала запаси їж і, н ародж увала й д о гл яд ал а дітей. По ж ін очій л ін ії ви зн ач ал ася н алеж н ість до роду. Т ак близько ЗО тис. р о ків том у в и н и к л а нова су сп іл ьн а о р ­ ган ізац ія - м атер и н ськ а родова общ ина. Ц ей період н а ­ зиваю ть м а т р іа р х а т о м , що у п ер ек л ад і о зн ач ає «влада м атері». Він став одним з етап ів ф о р м у ван н я первісного суспільства.

н.е.

З ДОСЛІДЖ ЕННЯ ПЕТРОГЛІФА *31 вивчіть сл ов а та їх зн ачен н я

П е р віс н е ст адо н ай д ав­ ніш е об’єднання лю дей з непостійним складом . Р ід - в ел и к и й к о л ек ти в родичів, я к і спільно ж и л и , працю вали, вели господар­ ство, мали спільне майно. П е р в іс н е с у с п іл ь с т в о початковий етап розвитку лю дства, о знакам и як о го були: к о л ек т и в н а п р а ц я , сп іл ьн а власн ість, з р ів н я ­ л ь н и й р о зп о д іл їж і та м ай н а.

^ /Ч И К А М А Н А Р / в / ц Позначте на контурній карті: 1. Н ай від ом іш і с т о я н ­ ки первісної лю дини доби палеоліту.

2. М еж і льодовика.

Посперечайтеся з мудрецем ЗАГАДКИ ПЕЧЕР 1. Порівняйте зовнішній вигляд і будову тіла неан­ дертальця і людини розумної.

2. Які найважливіші винаходи зробила людина у палеоліті?

П о р ів н я й т е ум ови ж и т т я первісних людей до, під час та після льодовикового пе­ ріоду.

РОЗДІЛ II ІІЕРІІІСНІ ХЛІБОРОБИ ТА СКОТАРІ

З м ай р. тому

2,5 млн р. тому

2 млн р. тому

§ 4. Виникнення землеробства і скотарства П ерш ий парост ок

1. П ер ехід первісної лю дини до зем леробства та скотарства

Гордон Чайлд ( 1892-1957 pp.). Англійський археолог. Намагав­ ся створити загальну концепцію розвитку людства.

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА «Родю чий півмісяць» - так називають територію Палести­ ни, Лівану, Сирії, Центральної і Південної Туреччини, частини Дворіччя, Ірану та Середньої Азії. Сам е тут уперше почали вирощувати зернові культури та одомашнили тварин.

ДОСЛІДЖ ЕННЯ ПЕТРОГЛІФА сл о в а та їх зн ач ен н я

в и в ч іт ь

Н е о л іт и ч н а р е в о л ю ц ія перехід первісної людини від збиральництва й полю ­ вання до землеробства та ск о тар ства. Т ерм ін пер­ шим використав Г. Ч айлд. |

З ав д я к и використанню вогню, винайденню л у к а і стрі первісні лю ди урізном анітнили своє х арч уван н я, навчилі ся захи щ ати себе від холоду та х и ж а к ів . Поступово їх* ж и ття ставало тр и валіш и м , внаслідок чого зросла чиселі ність населення план ети . Я к щ о ав стр ал о п ітек ів 3 мл років тому, за оц ін кам и вчених, налічувалося близькі 1 м лн, то кром аньйонців - 8 тис. років тому - близьк< 5,5 млн чоловік. Озброєний луком і стрілам и , списом і но ж ем первісний м исливець впольовував уж е більш е тварині Збирач спустош ував природу тієї м ісцевості, де проживав Тварин ставало все менш е, кам ін ь, придатний д л я виготов ленн я зн ар яд ь праці, було все важ че знайти. Поставал* проблема ви ж иван ня первісної лю дини. Зреш тою , ти сяч о літн ій досвід і нагром адж ені знання про н авколиш ній світ п ід казу вал и вихід із складного ста­ новищ а. П ервісна лю дина почала не т іл ь к и брати у приро­ ди, а й відновлю вати її багатства. Лю ди давно помітили, що зерна рослин, я к і п отрап ляли в п у х к и й ґр у н т, згодом проростали. Т ак о ж вони зрозум іли , щ о м ал ен ьки х звірят, знайдених під час полю вання, не треба вбивати. Лю ди по­ чали свідомо сіяти зерно та при ручати і розводити тварин. У м езоліті при ручи ли собаку. Він був вірним пом ічником лю дини під час полю вання й охоронцем ж и тл а. У різн их частин ах наш ої планети були одомаш нені різні твари ни й птахи . У К и таї - собака, сви н я, ку р ка, к а ч к а , гуска. В Індії - буйвіл, к іш к а , к у р ка. У Передній А зії одом аш нили вівцю , козу, вели ку рогату худобу, к о н я ,і одногорбого верблю да. С війські твар и н и давали лю дям м ’ясо, молоко, хутро, вовну. Так поступово в неоліті первісні лю ди перейш ли від зб и ральн и ц тва і полю вання до зем л ер о б ства і ско тар ства, тобто від при власн ю вальн их методів господарю вання до відтворю вальних. Цей перехід учені назвали неолітичною р ев о л ю ц ією . Зем л ер о б ство п о ш и р и л о ся на з е м л я х з найбільш сп р и ятл и ви м и ум овам и: теплим к л ім ато м , ро­ дю чим и ґру н там и , д и к и м и зл ак ам и . Т акі ґрунти були на т ер и то р іях , я к і отрим али назву «родю чий п івм ісяц ь*. Тут вирощ ували горох, ж и то , пш еницю . На берегах річки Х уанхе у К итаї 7 тис. років тому почали вирощ увати просо та сою. На А м ер и к ан сь к о м у к о н ти н ен ті 5 ти с. р о к ів тому н ав ч и л и ся к у л ь ти в у в а т и к у к у р у д зу , гар б у з, квасолю , бавовну.

1,5 MAH p. тому

і г

і

^

500 тис. p. тому

1 MAH p. тому

.............

іа О Р И Ч Н А ДОВІДКА

1. Щ об прогодувати протягом року одного мисливця і збирача, потрібно було близько 10 км2, а одного землероба - 0,5 км2. Роз­ винуте землеробство з поливом в епоху бронзи давало мож­ ливість прогодувати одну людину на 0,1 км2.

2. Дику вівцю було одомашнено 11 тис. років тому в Туреччині, Ірані. Іраку, дику козу - 10 тис. років тому в Ірані, дикого тура 8.5 тис.років тому в Туреччині, дикого кабана - 9 тис. років то­ му в Туреччині.

н.е.

З а н я т т я зем л ер о б ство м і ск о тар ств о м зн ач н о зм ін и л о ж и т т я лю дини. Зем лероби й скотарі мали б ільш е турбот, н іж м исливці та збирачі, але напо­ л егл и ва п раця гарантовано д авал а їм їж у і м о ж ­ л и в іс т ь у р ізн о м а н іт н и т и її, ств о р и ти зап аси . Потрібні д л я харчуван ня колоски вирощ ували по­ близу ж и т л а , одом аш нені твари ни забезпечували м ’ясом , м олоком . П остійний до гл яд за твари н ам и та посівам и сп р и ­ я в осілості. П евна д іл я н к а зем л і, на я к ій зай м али сь зем леробством та скотарством , могла прогодувати б ільш у к іл ь к іс ть лю дей, н іж так а сам а за розм ірам и д іл я н к а , де п о л ю вал и й зб и р а л и . Ц е зу м о ви л о стр ім ке зростан ня чисельності населення. У неолі­ ти ч н у добу, на д у м к у вч ен и х , ж и л о на план еті б лизько 80 млн чоловік.

Зростання чисельності населення планети

2. Знаряддя праці У неоліті лю дина вдосконалила своє вм ін ня обробляти кам інь, ріг і кістку. У різном ан ітни лися не л и ш е зн ар яд д я праці, а й способи їх виготовлення. Я кщ о ран іш е лю дина, виготовляю чи зн ар яд д я праці, л и ш е оббивала к ам ін ь, то тепер вона його свердли ла, ш ліф увала, п и л ял а. С вердли­ ли за допомогою порож нистої к істк и . Її ставили на кам ін ь і ш видко крути л и , підсипаю чи під неї пісок. Б агато часу потрібно було, щоб зробити у кам ені м аленьки й отвір. Так само вели ки х зуси ль потребувало і ш ліф у ван н я. С початку брали к а м ’яну заготовку і, оббиваю чи, надавали їй потріб­ ної ф орм и. П отім заго то вк у ш ліф у вал и за допомогою улам ка п іскови ку, підсипаю чи пісок на поверхню , я к у обробляли, та поливаю чи її водою. П и л ял и за допомогою зазубрених к а м ’ян и х пластин - пилок.

І

2

З

1 - Австралопітеки - 1 млн чоловік 2 - Homo erectus - 1 ,7 млн чоловік 3 - Ношо sapiens —5 ,5 млн чоловік

Дикі та окультурені пшениця й кукурудза

РОЗДІЛ II ПЕРВІСНІ ХЛІБОРОБИ ТА СКОТАРІ

Зернотерка. Неоліт

ЧУ

Серп .і кремнієвими вставками мікролітами. Неоліт

З млн р. тому

2,5 млн р. тому

2 млн р. тому

К істку, ріг і к ам ін ь, оброблені у так и й спосіб, викорис­ товували д ля виготовлення стр іл , списів, скребел, голок, гарп унів, гач ків. У неоліті з ’я ви л и ся к а м ’яні сокири д л і вирубування ч агар н и к ів і дерев. Із кам еню ви готовляли і зем леробські зн ар яд д я праці,' Зам ість п ал и ц і-к о п ач к и , що слугувала д л я ви копуван ня із зем лі п ож и вн и х ко р ін ц ів , землероб почав користуватися мотикою . Це була п ал и ц я із загнутим кінцем чи гачком 31 кості або рогу. Згодом з ’явилося рало. П ерш е рало було надзвичайно простим. До гострої палиці при в’язували мотузку. Одна лю­ дина тягл а за м отузку, а інш а палицею розпуш увала землю. У борозни, я к і утворю валися, кидали насіння. Збирали вро­ ж ай серпом, виготовленим із дерева або кістки з кр ем ’яними вставкам и. Потім зерно розмелю вали на пласком у кам ені зернотерці, згодом винайш ли ж орна.

3. Виникнення рем есел

Ткацький верстат. Зображення на глиняному блюді. Єгипет. VI тис. до н.е.

Ткацький верстат. Сучасна реконструкція

Тривалий час вчені вваж али, що виникнення ремесел бу­ ло безпосередньо пов’язане з переходом до землеробства та скотарства. А ле з ’ясувалося, що процес виникнення реме­ сел був неодночасним у різних місцевостях. Т ак, у Греції землеробство з ’явилося раніш е, н іж гончарство, а в С канди­ навії та Іспанії воно було освоєне пізніш е за ремесла. М айстерні, де виготовляли знаряддя праці, з ’явилися ще у палеоліті, понад 150 тис. років тому. Н айчастіш е вони р о з-' таш овувалися у поселеннях або на території, де було багато придатного для обробки каменю , що його залиш ив, відсту­ паючи, льодовик. У неоліті (близько 7 тис. років тому) кам інь видобували зробленими з рогу м отиками й кайлам и у копальн ях, я к і мали глибину до 2 м. У неоліті значного пош ирення набуло гончарство. Л ю ­ дин а вж е м ала досвід виготовлення посуду з черепів т в а ­ рин, панци рів черепах, із деревини чи кам еню . У неоліті вона почала використовувати д л я цього ін ш и й м атеріал глину. М ожемо ли ш е здогадуватись, я к з ’яви вся перш ий керам ічн ий горщ ик чи м иска. М ож ливо, що корзин а з л о ­ зи , обм азана глиною , випадково потрап ила у вогнищ е. Л о ­ за зго р іл а, а глина затверд іла. Т ак лю дина д ізн ал ася про нові д л я неї властивості глин и. Н айдавніш ий посуд був ліпним. Зазвичай він мав плетену основу. На горщ ику, знайденому археологами у Кенії (А фри­ ка), чітко видно відбитки сплетеної лози. Із сирої глини роби­ ли валики, я к і скріплю вали кін цям и й накладали один над одним на плетену основу. П ісля цього посуд висушували, прикраш али орнаментами або розмальовували. Далі його об­ палю вали у печах. Землероби ліп или посуд різних форм горщ ики , гл еч и к и , ку б к и , тарелі - і розм ірів, від м алень­ ко ї ч аш ечки до вели чезн их глеків д л я зберігання зерна.

1,5 млн р. тому

1 млн р. тому

500 тис. р. тому

З винайденням у IV тис. до н.е. (понад 5 тис. років тому) гончарного круга посуд ви готовляли у більш ій кіл ько сті, урізноманітнюючи та вдосконалю ю чи його ф орм и. З плетіння народилося мистецтво ткати. Спочатку давні люди з вовни або волокон диких рослин сукали міцні мотуз­ ки, сплітали сітки для риболовлі. Згодом навчилися звивати не грубу м отузку, а тонку нитку. Тонкі нитки, щ ільно переплетені, утворювали тканину, я к а була еластичніш ою, приємнішою на дотик, ніж ш кіра, з якої раніш е виготовляли одяг. Т канину також легш е було зш ити. Поступово навчи­ лися прясти нитки. їх виготовляли з тих сам их м атеріалів вовни та рослинних волокон, що й м отузки. Давні ткачі ро­ били дерев’яну раму. На ній при в’язували рядам и багато ниток, я к і слугували основою ткани ни , а потім їх переплі­ тали інш им и ни ткам и. Цей пристрій був найдавніш им ткацьким верстатом. Усе для людини неоліту було вперше: перш а зернотерка, перші ж орна, перш ий горщ ик, перш ий ткац ьки й верстат. Хто був винахідником цих речей, ми ніколи не дізнаємось. Але, безумовно, люди тих часів були творчими, наполегливо працювали, використовую чи нагромадж ений досвід.

II

Горщик. Неоліт. Талхейм. Німеччина. УІІ-У тис. до н.е.

^ И К А М А Н Д Р /в д ц Позначте на контурній карті:

4. Обм ін Не завж ди у лю дини було все потрібне д л я виготовлення знарядь праці чи д л я обробітку зем лі. Інколи не вистачало м атеріалу або лю дина не м ала достатньо часу чи вм інь, щоб виготовити необхідні речі. М іж окрем и м и родами з а ­ родж ується обмін м атер іалам и , зн ар яд д ям и та р езу л ьта­ тами праці. Т ак, археологи дослідили , що вж е в палеоліті кам інь від місць добування у С ередзем ном ор’ї перевозили за сотні кілом етрів я к морем, так і суходолом. С котарі й • землероби так о ж обм іню валися м іж собою виробленою н и ­ ми продукцією : ш ку р ам и , вовною, м ’ясом , м олоком , зер ­ ном, овочами, а т ак о ж рем існичим и виробами. М ож ливо, одночасно ви н и кло й зап и тан н я: «С кільки к а м ’я н и х со­ кир потрібно віддати, щоб отрим ати взам ін бика?» Так з ’я в и л ася потреба в предм етах, я к и м и первісна лю дина користувалася так само, я к ми користуєм ося грош им а. Н ими м огли бути я к н евели чкі м уш лі к ау р і, так і вели кі твари ни, н ап ри кл ад бики . Обмін був перш им кроком до ви никн енн я торгівлі.

н .е .

Ц ентри ви никн енн я зем леробства та ск о тар ­ ства.

З

Посперечайтеся з мудрецем Як перші ремесла змінили життя людини?

ЗАГАДКИ ПЕЧЕР

Г. Чому первісні люди перейшли до землеробства, адже їхній досвід збиральництва та мисливські знаряддя надавали можливість прохарчуватися і мати вільний час?

2. Де вперше виникло землеробство?

3. Які нові способи обробки каменю винайдені в неоліті?

4. Чому в первісних людей виникла потреба в обміні?

23

Виникнення землеробства і скотарства

РОЗДІЛ II

З МЛН р. тому

ПЕРВІСНІ ХЛІБОРОБИ ТА СКОТАРІ

2,5 млн р. тому

2 млн р. тому

§ 5. Зародження цивілізації. Епоха міді й бронзи П р и б о р к ува ч і вогню і м е т а л у Сусідська община

Очолюс вождь, цар, жрець. Відтворю вальне господарство. Приватна власність. Зародження держави

Пізня родова община. Плем'я

Очолює вождь. Відтворювальне господарство. Спільна та особиста власніть. Поділ праці

1. Епоха м іді й бронзи >Х X м 0 X 5 -а 2 Ш £ Ц % X ЦІ 1

2

X

Очолюс голова роду. Привласнююче господарство. Спільна власність. Зрівняльний розподіл 1 результатів праці

Праобщина

Очолює вожак. Збиральництво, полювання. рибальство 1

Стадо

і £ 0 « ф

І

Іа л е о л іт

Рання родова община. Рід

Очолює вожак. Збиральництво, полювання

Етапи розвитку первісного суспільства

{ ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕТРОГЛІФА сл о в а та їх зн ач е н н я

в и в ч іт ь

П л е м 'я - об’єд н ан н я к іл ь ­ кох родів, що ж и в у ть в од­ ній місцевості.

У часи неоліту лю дство зробило величезний крок уперед у своєму розвитку. За цей час розвинулися землеробство й скотарство. В иробництво продуктів х ар ч у ван н я та р ем ім ничих виробів у тих м ісц ях Зем л і, де були сприятливий к л ім ат і родючі зем л і, досягло тако ї к іл ьк о сті, щ о давало зм огу прогодувати значно більш е лю дей. В иникнення ре­ месел - гончарства і ткац тва - надавало нових ознак життю первісної лю дини . П одальш ий розвиток потребував усе більш ої кіл ьк о сті зн ар яд ь праці. А ле кам еню , придатного д л я їх ви готовлення, було недостатньо. І тоді лю дина по чал а ш у к ати , чим його зам ін и ти . Природним матеріалом що міцністю нагадував кам інь, була мідь. У первісні часи во на траплялася на поверхні землі в чистому вигляді. Період коли лю дина навчилася обробляти й використовувати мідь називаю ть мідно-кам ’яним віком, або енеолітом (V—IV тис до н.е.). Спочатку люди намагалися обробляти мідь так само я к кам інь, - оббивати. Від ударів ш маток міді не розколю вався, а тільки змінював форму. Зреш тою первісна людина зрозуміла, що мідь треба не оббивати, а кувати. Кувати метал почали приблизно за 7 тис. років до н.е. Минуло м айж е 2 тис. років, поки люди навчилися плави­ ти мідь із руди. Спочатку метал виплавляли в тих печах, у яки х обпалювали керамічні вироби. Згодом давні металурги побудували спеціальні печі. Н авряд чи перехід від кування до плавлення був випадковим, адж е щоб мідь розплавилась, була потрібна температура 7 0 0 -8 0 0 С. Згодом її почали ви­ плавляти з руди. У природі мідь у поєднанні з рудами мала вигляд кам ін ня синюватого кольору. Давній металург міг покласти до печі такий кам інь і побачити, що більш а части­ на каменю зн и кла, а він дістав мідь у чистому вигляді. М ож­ ливо, саме так лю дина відкрила спосіб добування міді з ру­ ди. Вчені вваж аю ть, що у такий спосіб цей метал почали отримувати в різних місцях м айж е одночасно. Про ви п л ав­ л я н н я м іді з руди свідчать знайдені археологам и в давніх к о п альн ях зн ар яд д я праці - к ай л а із рогу, м ідні сокири тощ о. У III тис. до н.е. давні м еталурги, м абуть, нам агаю чись надати міді м іцності, додавали до неї різні д о м іш ки , поки не пом іти ли, щ о м іцніш ою вона стає з додаванням ще одного м еталу - олова. С плав міді й олова називаю ть брон­ зою. Ц інною її властивістю було те, що вона легш е, н іж м ідь, ро зл и вал ася у ф орм и. Т ак почалась епоха бронзи (III—І тис. до н.е.).

■15

млн р. тому

1 млн р. тому

500 тис. р. тому

не.

Ливарні форми доби пізньої бронзи.

II тис. до н.е. с. Капулівка, Україна

У II тис. до н.е. було винайдено спосіб ви­ плавляння з руди зал іза. С початку це була криця - залізо з великою кількістю дом іш ок. Розпечену крицю кували і виробляли з неї знаряддя праці й зброю. О п ан увавш и м е т а л и , л ю д и н а п о ч ал а виготовляти з них окрем і частин и зн ар яд ь праці та зброї. П отреба у м ідних і бронзових виробах постійно зростала, а отж е, зростала потреба у л ю д ях, я к і вміли обробляти м етали. В енеоліті відбулася щ е одна вагом а зм ін а в ж и тті людства - скотарство відокрем и лося від зем леробства. Вчені назвали цей процес перш им поділом п р ац і. Тобто деякі племена зай м ал и ся л и ш е скотарством . С початку во­ ни пасли худобу біля своїх поселень, а із зростан ням її кількості пересувались у пош уках нових пасовищ . Т ак умови господарю вання зум овили й інш ий спосіб ж и ття племен скотарів - кочовий. Землероби ж , н авп ак и , зм уш ені були три м ати ся родю ­ чих зем ель, вести осілий спосіб ж и т т я . Х удоба, я к у вони тримали у своєму господарстві, д авала їм м ’ясо, молоко, ш кури, вовну. П онад 5 тис. років тому землероби н авч и ­ лися зап рягати вели ку рогату худобу в рало, а потім у плуг Для оран ня полів. Це полегш ило їхню працю , прискорило та поліпш ило обробіток зем л і, збільш и ло врож аї. В инайдення в епоху бронзи колеса було щ е одним к р о ­ ком до вдосконалення й у скл ад н ен н я зн ар яд ь праці та пристроїв, щ о полегш ували ж и т т я лю дини. Вози, п остав­ лені на колеса, допом агали землеробам перевозити ван ­ таж і, а скотарям долати вели кі відстані. Водночас у ск л ад ­ нення зн ар яд ь п рац і, обробка м еталів й ш ви д ки й розвиток Ремесел ви м агали від лю дини більш и х зн ан ь, вправності, Досвіду. З-п ом іж землеробів і скотарів ви окрем лю валися майстри, я к і зай м али ся т іл ь к и ремеслом. Т ак відбувся Другий поділ праці: ремесло відокрем илося від ін ш и х з а ­ нять - зем леробства і скотарства.

Бронзовий кинджал. Епоха бронзи. Егтвед. Данія

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА Патріархат характеризувався домінуванням чоловіка в гос­ подарстві. Існував патріархат у мідний, бронзовий, ранній залізний віки.

Мідний кинджал, золоті пронизки і кременеве вістря стріли з с. Старогорожене. Україна. III тис. до н.е. л

РОЗДІЛ II ПЕРВІСНІ ХЛІБОРОБИ ТА СКОТАРІ

З млн р. тому

2,5 млн р. тому

2 млн р. тому

2. Р озпад родових общин Перетворення родової общини на сусідську

Родова община

Сусідська община

Регіони виникнення перших міст

Долина Нілу Долина Тигру і Є вф рату

З а часів неоліту зберігалась к о л ек ти вн а власність н зем лю , пасовищ а, л іс, я к і раніш е, була потреба в спільніі праці роду, об’єднанні вм інь колективу. Худоба, знарядді праці та предмети побуту були у власності окрем их сімей Усі вироблені продукти землеробства і скотарства, реміе ничі вироби та впольована дичин а розподілялись м іж ро дичам и - членам и общ ини. К іл ь к іс т ь осіб у родовій о б щ и н і з а л е ж а л а від на явн ості або відсутності зем ел ь, п р и д атн и х д л я землероб ства, пасовищ , у гід ь д л я п олю ван н я. Я к щ о неможливо було прогодувати всіх, рід п о д іл яв ся на д р іб н іш і роди я к і в ід с ел я л и с я , освою ю чи нові зем л і. А ле роди не пори­ вали з в ’я з к ів м іж собою і в разі небезпеки об’єднувалися д л я зах и сту свого м айн а і зем ель. Об’єд н у вал а їх і сп іль­ на м ова, я к а сп р и я л а сп іл к у ван н ю м іж ч лен ам и родів, обм іну зн а н н я м и й досвідом . С укуп н ість т а к и х родів ста­ новила п л е м ’я . Родові общ ини час від часу переселялися чи змінювали поля через те, що зем лі втрачали родю чість. Т ак само і ско­ тарі долали сотні, а ін коли й ти сяч і кілом етрів у пош уках кр ащ и х пасовищ . До того ж почалися сутички і справжні війни м іж плем енам и за продукти землеробства й ско­ тарства, рем існичі вироби і дорогоцінні м етали. У цих переселеннях і війнах відбувалося перем іш уванн я племен і родів. Тепер в одному поселенні ж и л и не л и ш е родичі, а й лю ди, я к і не н ал еж ал и до цього роду, а були лиш е сусі­ дам и. Т ак сф орм увалися сусідські общ ини, члени я к и х не були родичам и, але разом володіли зем лею , розподіляю чи її м іж окрем и м и сім ’ям и , спільно користувались пасови­ щ ам и, лісам и та ін ш и м и багатствам и, сп ільно виріш ували н ай в аж л и в іш і справи роду. На відміну від родової общ ини, в сусідській набуває виз­ наченості приватна власність - власність сім ’ї чи окремої лю дини на м атеріальні цінності. Я кісь родини працю вали кращ е, комусь сприяла погода, хтось був успіш ним у війнах чи нахабніш им , відбираючи майно в інш их. Так поступово м атеріальні багатства нагром адж ува­ лися в небагатьох. З ’явилися багаті й бідні. П раця в господарстві стала важчою і складніш ою й л ягл а , переваж но, на плечі ч о л о в ік ів. П оступово і влада в роді й п л ем ен ах п ер ей ш л а до ч о - ' л о в ік а - б ать к а, щ о став на чолі р о ­ ду. Т ак и й устрій учені н азвал и патДолина інду р іа р х а т о м , щ о у п е р ек л ад і з давньоДолина Хуанхе 1 г р е ц ь к о ї о зн а ч а є « вл ад а б а т ь к а » . П атріархом був стар ій ш и н а, щ о ке-

1,5

млн р. тому

1 млн р. тому

500 тис. р. тому

рував сп ільним и справам и - будівництвом

каналів, святи л и щ і п о кл о н ін н ям бож ест­ вам. У його руках зосередж увалася значна частина ви робл ен и х п р о д у к тів о б щ и н и , я к и м и він розп орядж ався. Владу з часом по­ чали передавати у сп адок, і становищ е в п ле­ мені ви значалось родинним и з в ’язк ам и зі старій ш и н ам и . В и н и к л а со ц іал ьн а н е р ів ­ ність. До того ж з у скл ад н ен н ям господарського життя д ея к і члени общ ини стали зай м ати ся о р ган ізац ією б у д ів ел ь н и х , с іл ь сь к о го сп о ­ дарських робіт, обміном, створенням продо­ вольчих зап асів, забезпеченням захи сту від сусідів тощ о. Тобто ви ник прош арок лю дей, які у п равляли ж и ття м общ ини. Під час м іж ­ племінних війн на чолі озброєних общ инн и­ ків стояв вож дь, котрого обирали з д у ж и х і авторитетних членів плем ені. Згодом найвпливовіш і серед них зосередж ували у своїх руках в ій сько ву здобич, рабів і, вреш тірешт, владу.

3. Ранні міста Усі ці зм ін и в ж и т т і давнього сусп ільства по кл ал и початок формуванню перш их цивілізацій. О знаками того, що давнє суспільство набувало нового, вищ ого рівня розвит­ ку, були: поява міст, формування держ ав, майнове розш ару­ вання, певний рівень розвитку культури. П ерехід до ц и в іл іза ц ії стався у сп р и ятл и в и х д л я зем л е­ робства і скотарства частин ах наш ої план ети. Тому к о л и с­ ками ц и віл ізац ії, на дум ку більш ості вчених, були м ісц е­ вості, де ви никло землеробство. Це родючі долини річок Ніл, Тигр і Є вфрат, Інд і Ганг, Х уанхе та Я нц зи. Саме в цих м ісцевостях ви н и кли перш і міста. Вони ф ор­ мувалися на місці давніх поселень землеробів і скотарів, кількість ж и тел ів у я к и х зростала. У таки х поселеннях, крім землеробів, скотарів, рем ісників, зосередж увалися старійш ини, ж ерц і, військові вож ді. П оселення оточували Укріпленнями - ровам и, валам и, частоколом і навіть цег­ ляними або к а м ’яним и мурам и. Місто вж е мало чіткий поділ: у його центрі розташ овува­ лися с в я т и л и щ а, п ри свячен і богам , б у д и н ки найзаМожніших ж и тел ів, навколо - ж и тл а рядових общ инників, майстерні ремісників. П раво називатися перш им містом на планеті «виборюють» багато стародавніх міст, наприклад Єрихон у П алестині, М охенджо-Даро в Індії, Чатал-Гю ю к у Туреччині тощо.

Руїни міста Мохенджо Даро. Індія

П лан вулиць міста Мохенджо Даро

РОЗДІЛ II ПЕРВІСНІ ХЛІБОРОБИ ТА СКОТАРІ

З млн р. тому

2.5 млн р. тому

2 млн р. тому

Руїни міста Чатал Гююк. Туреччина

Залиш ки башти, в м. Єрихон. Палестина

Мініатюрний глиняний візок. Індія

Давнє місто, зал и ш ки якого археологи розкопали під па­ горбом Ч атал-Гю ю к, існувало в період неоліту, понад 9 тис. років тому. Воно мало площ у близько 13 га, в ньому прож и­ вало від 2 до б тис. осіб. Місто було забудоване невеликим» будинкам и із сирцевої цегли. У кож ном у будинку було к іл ька невеликих кім н ат, що виходили у велику кімнату площ ею 1 8 -2 0 м2. У здовж стін розташ овувались підвищ ен­ ня, на як и х сиділи, спали і під яки м и ховали померлих. Б уди нки м али вік н а, але дверей не було, тому входили до них за допомогою драбини через отвір у пласком у даху. Тому це поселення щ е називаю ть «місто з дверим а на д ах ах * . Н адзвичайний інтерес становлять понад 40 святилищ Ч атал-Гю ю ка. Вони відкрили невідомий до того духовний світ первісних землеробів. С вятилищ а м али по 4 - 5 кім нат, стін и я к и х були п р и к р аш ен і р о зп и сам и і гл и н ян и м и рельєф ам и. О крім вели ки х рельєф ів, на стінах святи ли щ знайдено найдавн іш і з відомих науці ф рески. їх зроблено у VI тис. до н.е. У св яти л и щ ах знайдено вели ку кіл ьк ість к а м ’ян и х і гл и н ян и х статуеток, напевне, принесених у дар богам. Головною богинею давніх ж и тел ів Ч атал-Г ю ю ка була М ати-зем ля, або Б огиня-М ати, я к у вони зображ али у ви-1 гляді молодої ж ін к и , ж ін к и -м атер і та старої ж ін к и у су-1 проводі птаха см ерті - гриф а. Чоловіче божество зображали у ви гляді ю нака чи зрілого чоловіка з бородою й верхи на бикові. М еш канці Чатал-Гю ю ка були вм ілими землеробами, ви-1 рощ ували 14 видів культурних рослин, основні з я к и х - І пш ениця, ячм інь і горох. Зай м алися вони й скотарством та полю ванням . М айстри виготовляли надзвичайно досконалі

1 ,5 млн

р. тому

1 МАН р. тому

500 тис. р. тому

н.е.

кам’яні вироби: поліровані дзеркала з обсидіану, к ам ’яне намисто з отвора­ ми, у я к і ледве проходить сучасна гол­ ка. Було розвинуте ткацтво. Гідний подиву м айстерний дерев’яний посуд, що ним користувалися ж ителі ЧаталГююка. У похованнях знайдено косм е­ тичні л о п а т к и , к а м ’я н і д зе р к а л а , мушлі, у яки х зберігались косметичні речовини, фарба д ля вій і брів, корзин­ ки з рум ’янам и тощо. Усе це свідчить про досить високий рівень ж и т т я м еш кан ц ів міста. Н авколо перш их міст поступово об’єднувалися общ ини для спільного ви ріш енн я екон ом ічн их проблем - прове­ дення сільськогосп одарських робіт, будівництва к ан ал ів і гребель, спорудж ення п алаців і храм ів. Об’єднувала їх і потреба протистояти зазіх ан н ю сусідніх общ ин на їхн і родючі зем лі й пасовищ а. З об’єднанням общ ин і зосередж енням у м істах великої кількості людей з ’я ви л ася потреба у нових способах уп рав­ ління й певних правилах (закон ах), я к і б упорядковували ж иття суспільства, що значно ускладни лося. З-п ом іж лю ­ дей, наближ ених до старійш ин і вож дів, виокрем илися групи лю дей, обов’язком я к и х було управляти містом, зб и ­ рати податки, керувати військом , організовувати будів­ ництво кан ал ів, храм ів, палаців. До влади в м істах при й ш ли най си льн іш і й найбагатш і старійш ини і плем інні вож ді. їх н я влада вж е сп и р ал ася не тільки на авторитет, а й на військову силу. Отже, вж е в епоху м іді й бронзи давн і міста разом з територіями навколо них у м ісц ях розвинутого зем лероб­ ства, скотарства і м еталургії набули перш их о зн ак д ер ­ ж авн ості. Вони м ал и : вер х о в н у владу в особі ц а р я ; військо; групу лю дей, що зай м али ся ви клю чно о р ган і­ зацією ж и т т я м іста (тобто ти х , кого сьогодні називаю ть чиновниками); певну територію , я к у вони в важ ал и своєю і кордони я к о ї зах и щ ал и . З р о зш и р ен н ям тер и то р ії н ай б іл ьш і й н ай си л ь н іш і міста перетворилися на екон ом ічн і, військові та у п рав­ лінські центри м огутніх д ер ж ав стародавнього світу.

ЗАГАДКИ ПЕЧЕР

Кераміка епохи бронзи. Україна. III—II тис. до н.е.

ДОСЛІДЖ ЕННЯ ПЕТРОГЛІФА ^ сл ов а та їх зн ачен ня

в и в ч іт ь

Д ерж ава - спосіб о р ган і­ за ц ії сусп ільного, ек о н о ­ м іч н о го та к у л ь ту р н о го ж и т т я народу.

Посперечайтеся з мудрецем Чому саме в долинах вели­ ких річок виникли перші держави?

------- м ■»—І Л.

■

Йь

1.Поясніть, у чому полягають перший і другий великі поділи праці.

2.Чому виникають перші міста? З.Чим сусідська община відрізнялась від родової? Зародження цивілізації. Епоха міді й бронзи

-1 Л

«■

*

РОЗДІЛ II ПЕРВІСНІ ХЛІБОРОБИ ТА СКОТАРІ

З млн р тому

2.5 млн р. тому

2 млн р. тому

І

§ 6. Первісна культура та вірування людей С карб и д а в н іх п еч е р

1. Практичні знання первісної людини

Стилізована фігурка мамонта. Кістка. Україна

Кромлех кургану доби енеоліту. Україна. IV тис. до н.е.

П ерш им и зн ан н я м и , щ о їх нагром адж ували лю ди ще часів к а м ’яного віку, були зн ан н я про н авко л и ш н ій світ Саме вони давали м ож ливість лю дині ви ж и вати . Обробля ючи різні породи кам еню , лю дина д ізн авал ася про їхн властивості. Тому вж е в енеоліті первісні рем існики зналі способи обробляння більш ості м ін ералів, руд і метеорит ного зал іза. У середньом у палеоліті лю ди навчи ли ся виго то вл яти з природних м атеріалів ф арби. Н агром адж ували медичні зн ан н я. П оховання неандер тальців у Л я Ф еррасі у Ф ранції та в Ш анідарі в Ірані даюті підстави ствердж увати, що вж е тоді люди лікували перело ми, рани, використовували лікувальні властивості трав. У часи мезоліту первісні м едики, роль я к и х виконували ш ам ани й чаклуни, вміли робити ам путацію кін цівок. П ервісна лю дина прекрасно зн ал а поведінку д и к и х зві­ рів і птахів. З часом розш ирю валися зн ан н я про анатомію твари н . П ро це свідчать наскельні розписи в печерах, на я к и х зображ ено тварин у так званом у рентгенівському ст и л і. П ервісні х у д о ж н и к и м ал ю вал и т іл о твар и н и з вн утріш н ім и органам и та скелетом . З н ан н я про твари н­ ний і рослинний світ сп р и яли ви никн енн ю та розвитку землеробства і скотарства. М атем атичні зн а н н я почали ф орм уватися у палеоліті. Тоді первісна лю дина ліч и л а, наносячи відповідні познач­ ки (н а січ к и , к р а п к и , х р ести к и ) на сп ец іал ьн і к істки . С відченням м ож ливи х ариф м етичних розрахун ків у па­ леоліті є, н априклад , спис із 20 н асіч кам и , згрупованими по 5 насічок, знайдений у Д ольні Вестоніце (Ч ех ія). Лічбу засто со в у вал и у р о зп о д ілі зд об и ч і. О чевидно, сам е у з в ’я з к у із цим первісн і лю ди н а в ч и л и ся ви ко н у вати найпростіш і ариф м етичні д ії - додавання і віднім ання. На стінах палеолітичних печер вони м алю вали геометричні ф ігури, п ри краш али ними різні вироби. П ізніш е, в неоліті й енеоліті, первісна лю дина будувала ж и тло правильної геом етричної форми. Д ивовиж ні зн ан н я з астрон ом ії м ала первісна лю дина ще з часів палеоліту. Спостерігаю чи за рухом Сонця, М іся­ ця та роздивляю чись зоряне небо, люди зм огли скласти перш і найпростіш і кален дарі. Саме таким календарем вва­ ж аю ть учені б раслети з гео м етр и чн и м о р н ам ен том , знайдені у М ізині (У країн а). А на пласти ні з М альти (Росія) нанесено 244 ям к и у центрі й по 122 по боках. Я кщ о додати центральну і ліву чи праву частину, дістанем о 366 -

1 млн р. тому

н р тому

500 тис. р. тому

ХСтоунхеидж. Велика Британія

число, кіл ьк о сті днів у високосному році. К а­ лендарі ви зн ачали дати проведення ритуалів, пов’язан и х з господарством первісних лю дей, р елігій н и х свят. У п алео літі з ’я в и л ася «дописем ність» піктограф ія. Це м алю нки-знаки, що викорис­ товувалися для передавання певної інф ормації, спілкування. М ожливо, символи на керам іці, стінах печер, к ам ’яних і кістяних предметах є записами давніх переказів, я к і нам ніколи не вдасться прочитати. Саме з піктограм і розви­ нулося пізніш е ієрогліфічне письмо.

В ен еоліті вр аж аю ч и х ро зм ір ів набуло будівн ицтво гробниць, храм ів, астроном ічних обсерваторій. У III тис. до н.е. в Європі будували культові споруди - кром лехи (кола з верти кальн о вкоп ани х кам енів) й м енгіри (довгі ряди верти кал ьн и х кам ен ів). Н айбільш дивовиж ною давньою п а м ’ятко ю є Стоунхендж у В еликій Б р и тан ії. Тут поєднано три споруди різного часу. Н ай давн іш а з них - утворене валом і ровом коло діам етром 115 м етрів. П осередині кола - кіл ьц е із 56 ям. П ізн іш е посередині к іл ь ц я були збудовані два кола з вертикально поставлених кам енів (38 пар). Третю споруду було зведено в епоху бронзи , б л и зьк о 3 .5 тис. років том у. Це закоп ан і в зем лю тесані кам ені висотою бл и зько 8 ,5 м і масою бл и зько 26 т. Н а них т ак о ж л е ж ат ь кам ен і. Споруди С тоунхендж а сл у гу вал и давнім ж и т ел я м цих місць д л я ви зн ач ен н я часу р ів н о д ен н я, зм ін сезо н ів, років, передбачення со н яч н и х затем н ен ь. Д авні обсерваторії, крім В еликої Б р и т а н ії, знайдено й на півночі Р осії.

’’’Щ'ч.*«. ^

Я

1 *5

2. П ервісні форми рел ігії Р елігійні у явл ен н я ви н и кл и одночасно з н агр о м ад ж ен ­ ням п ракти чн и х зн ан ь про світ. За допомогою їх лю дина нам агалася пояснити те загадкове та незрозум іле, а м о ж ­ ливо й л як аю ч е, що існувало у природі. До первісних форм релігії належ ать: тотем ізм , ф етиш и зм , м агія, ан ім ізм . Тотем ізм (від ін діан . от от ем - його рід) - віра у похо­ дж ення роду від спільного предка - твари н и , рослини чи птаха. П ращ ура вваж ал и зах и сн и ко м роду, просили у ньо­ го допомоги у полю ванні. Тварину-тотем не м ож на було вбивати. їй п о к л о н я л и с я , зо б р аж ал и на стін ах печер, вирізьблю вали з кам еню та кістк и . Ф етиш изм (від португ. feitigo - талісм ан) - наділення неж ивих предметів надприродним и властивостям и. Люди вірили, що ф етиш міг захи стити від зл и х сил, подарувати Удачу. Ф етиш ем могла бути будь-яка річ. Її носили із со­ бою, три м ал и у п о м еш к ан н і, к л ал и у п охован н я. П о­ клоніння предметам збереглося й донині. У храм ах мож на

Ж інка, що молиться. Неоліт. Глубокі Машувки. Чехія

ІСНУЄ ДУМКА Деякі вчені вважають пам'ятку Стоунхсндж однією з перших у світі астрономічних обсерва­ торій.

РОЗДІЛ II

З мли р. тому

2.5 млн р. тому

2 млн р тому

ПЕРВІСНІ ХЛІБОРОБИ ТА СКОТАРІ

f

ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕТРОГЛІФА вивчіть сл ов а та їх зн ач ен н я

Р е л ігія - віра лю дини в надприродні си ли та існ у ­ ван ня богів. К у л ь т - спосіб п о кл о н ін ­ ня богам. А н ім із м (від л ат. an im a душ а) - наділенн я ж и ви х істот та н е ж и в и х п р ед ­ метів душ ею , я к а ж и ве са­ мостійно.

побачити ікон и, скульптури богів, я к и х сучасна людиц, наділяє надприродним и властивостям и. М агія (від гр е ц ь к . т идеіа - ч ак л у н ст в о ) - в ір а у мож л и в іс т ь в п л и в а т и н а н а в к о л и ш н ій св іт за допом огою р о ж ін н я , з а к л и н а н ь , з а м о в л я н ь . Н а д у м к у первісно л ю д и н и , м а гіч н і д ії м огли в и к л и к а т и д о щ , допом огти п о л ю ван н і або зав д ат и ш ко д и ворогам . В иникнення ан ім ізм у було пов’язане з нам аганням зро зум іти, чому лю дина, я к а нещ одавно рухалась, розмовля ла, раптом ставала нерухомою і холодною. Первісна людин« пояснювала це тим , що з тіла піш ла душ а. В важ алося, що втр ати вш и тіл о , д уш а ш у к ал а нового п р и ту л к у . Ні знайш овш и його, вона змуш ена була блукати вічно, лякаю чи родичів або чинячи їм кривди. Із цим віруванням пов’я заний звичай ховати небіж чиків. А оскільки первісна люди на вваж ала, що у потойбічному світі дух ж иве так само, як на зем лі, то небіж чика забезпечували їж ею , знаряддям! праці тощо. Я кщ о померлий за ж и ття був вождем, то післі смерті він мав особливу пош ану. Не к о ж н а лю дина зн ал а, я к говорити з д у х ам и , задоб­ рити чи вигнати їх . З часом з ’я ви л и ся ш ам ан и , чаклуни ж ер ц і, я к і зн ал и зам о в л я н н я , з а к л я т т я . їх к л и к а л и , колі хворіла лю дина чи пом ирала худоба. Від імені роду, пле­ мені вони сп іл ку вал и ся з душ ам и та духам и предків. Усі ц ф орми релігії тісно переплелися м іж собою, що зрештою привело до появи к ульту богів.

3. М истецтво

Три олені, лососі та два символи. Гравірування на кістці. Ренгевайх. Німеччина

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

[

Відкрив печерні фрески Альтаміри (Іспанія) Марселіно де Саутуола в 1875 р. У 1880 р. він виступив із заявою, що це - палеолітичні зображ ен­ ня. Саутуолу звинуватили у підробці, вчені не припускали, що люди палеоліту були такі тая талановиті. Але наступні відкриття підтвердили д а в ­ Віді ність фресок. л-Л—

J

„

П ізн ан н я н авколиш нього світу та духовні надбання зн ай ш л и своє відображ ення в унікал ьн о м у , ін коли незбаг­ ненному м истецтві первісної лю дини. П алеолітичне м истецтво скл ад ається з двох основних груп творів: м а л і форми - дрібна ску л ьп ту р а, різьблення, розпи с на пр едм етах госп одарського п р и зн а ч е н н я , на к істц і, рогові, к а м ’ян и х п ли тах тощ о; м о н ум е н т а ль н е ми с т е ц т в о - н а с к е л ь н і, н а й ч а с т іш е п е ч ер н і, розписи, гр аф ік а, рельєф . Зем леробське населення неоліту зал и ш и л о по собі вели­ к у к іл ь к іс ть к а м ’я н и х і гл и н ян и х ску л ьп ту р , я к і прикра^ ш ал и ж и т л а та м ісц я п о к л о н ін н я богам . О станнє засв ід чу є, щ о стату етки м али й м агічн е п р и зн ач ен н я Зн айден о численні ж ін очі зоб раж ен н я, при краш ен і різно­ м анітним и орнам ентам и та розписом. П ізн іш е, в енеоліті, більш е виявлено ф ігурок чоловіків. Ч асто трапляю ться скульп турн і зображ ен ня б и к ів, леопардів, кіз. У середньому п алеоліті лю дина навчи лася виготовляти ф арби з природних м атеріалів: червону, ж овту, ко р и ч н е­ ву - із вохри, темно-буру - із окису м арганцю , чорну - із деревного ву гілл я. Р озводили фарби водою або тваринним 32

р тому

1 млн р. тому

500 тис. р. тому

н.е.

\ -

жиром у морських м уш лях та к істя н и х ск р и н ь к ах . Н ай ­ ч астіш е м алю вали одним кольором. А ле м алю нки печер Ляско і Фон де Гом (Ф р ан ц ія) виконано двом а кольорам и, в А льтамірі - трьома. Первісна лю дина, на відм іну від сучасних х у д о ж н и ків, не завж ди п ри діл ял а увагу розм іру та зовніш ній схож ості зображуваних предметів чи твари н. Тому д л я нас ці обра­ зи не завж ди зрозум ілі. Відомим є зображ ення бізона, вбитої лю дини і п таш ки , яке було знайдено у печері Л яск о . Ц ей м ай ж е д и тяч и й м а­ люнок сповнений трагізм у . Н апевне, на ньому зображ ено невдале полю вання лю дини , під час як о го пом ираю ть і мисливець, і його здобич. Ц ікаво, що в палеолітичном у мистецтві м айж е немає нерухом их ф ігур. Р ух зображ али положенням ніг, нахилом тіл а чи голови. П ервісні м айст­ ри вміли передати ш видкі рухи тварин. Нагромаджені у к ам ’яному віці та за доби міді й бронзи знання і досвід, а також досягнення первісних митців стали основою для подальшого руху людства вперед, до цивілізації.

Бізон, вбита людина та птах. Печера Ляско. Франція

Посперечайтеся з мудрецем ЗАГАДКИ ПЕЧЕР 1. Що сприяло нагромадженню практичних знань первіс­ ною людиною? , 2.Чому первісна людина наділяла неживі предмети над­ природними властивостями?

3. Що зображали первісні люди на своїх малюнках?

і

Щ о з вірувань первісних людей д ій ш л о до наш ого часу?

Висновки

• Первісними ми називаємо часи, коли людство подолало шлях від появи перших людей до формування цивілізації.

• Первісна історія людства поділяється на періоди: палеоліт, мезоліт, неоліт, енеоліт, епоха міді й бронзи, ранній залізний вік.

• Первісні люди відрізнялись від інших тварин прямоходінням, складними рухами рук, розвинутим головним мозком.

• За «неолітичної революції» відбувся перехід людини від полювання і збиральництва до землеробства та скотарства.

• У первісні часи виникли перші об’єднання людей - сім’я, рід, община, плем’я.

• За доби міді й бронзи виникли перші держави у світі.

• Найзначнішими відкриттями первісної людини були опанування вогню, приручення диких тварин та їх використання у господарстві, винайдення лука й стріл, гончарного круга, ткацтва, колеса.

• За первісних часів виник обмін, який став основою для зародження торгівлі.

• У первісності зародилися наукові знання та релігійні вірування.

33

Первісна культура та вірування людей

К А М ’Я Н И М В ІК

.

,

ПАЛЕОЛІТ „

М ЕЗОЛІТ IX—VIII тис. до н.е.

Бл. З м л и - X тис. до н.е.

НЕОЛІТ VII—V тис. до н.е.

...

....

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ!

Ж

Опишіть матеріали, з яких побудоване це житло. Які зміни відбулись у будові черепа первісної людини ?

Чим відомі ці вчені?

1. Чому первісні худож ники дуже ча­ сто зображали сцени полювання?

2. За яким принципом поділяється Розкажіть про досяг­ первісне суспільство на періоди? нення первісної людини у мистецтві. Оберіть правильну відповідь:

1. Тривалий шлях розвитку людини як біологічного виду називається: __ Ь а) еволюція; — б) антропогенез; _____ - в) природний відбір.

~ ■ —Л ------ Г' 1

3. Мікроліт - це: а) невеликий камінь; б) невелике кам 'яне знаряддя праці; в) дерев’я не знаряддя праці.

2. Метали почали використовувати в: а) неоліті; б) енеоліті; в) епосі бронзи; /) ранньому залізному віці.

4. Яку тварину людина приручила першою? а) коня; б) собаку; в) бика; г) вівцю.

— : г г~ і ___ і

!

—

— —

1___ І

-т—

-г ~

—-

• , і

1

ЕНЕОЛІТ V - IV тис. до н.е.

РАННІЙ ЗАЛІЗНИЙ ВІК І тис. до н.е. сер. І тис. н.е.

ЕПОХА БРОНЗИ ІУ-І тис. до н.е.

Назвіть найважливіші події основних періодів історії первісності.

т

Назвіть тип зображених первісних людей.

Розкажіть про добу, у яку жи­ ла ця тварина.

Назвіть центри виникнення скотарства і землеробства.

З якими періодами пов’я зані ці дати?

Встановіть відповідність: Тотемізм Ф етиш изм Магія

А німізм

Н аділенн я істот і предм етів душ ею Віра у походж ення роду від спільного предка Н аділенн я предметів надприродним и властивостям и Віра у силу во рож ін н я, зам о вл ян ь

1.

2.

3.

4.

— 1.

2.

3.

4.

П оява П оява П оява П оява

пітекантропа. лю дини розум ної. лю дини ум ілої. австралоп ітека.

Землеробство. Л у к і стріли . Обмін. Гарпун.

ДАВНІЙ ЄГИПЕТ

ДОДИНАСТИЧНИЙ ПЕРІОД Кінець VI тис. 3065 р. до н.е.

ПЕРІОД ТІНІСА 3065-2686 рр. до н.е.

ДАВНЄ ЦАРСТВО

ІІП .

ц

2686-2173 рр. до н.е

ПЕРШИЙ ПЕРЕХІДНИЙ ПЕРІОД 2173-2040 рр. до н.е.

СЕРЕДНЄ ЦАРСТВО 2040-1786 рр. до н.е.

ТРЕТІЙ ПЕРЕХІДНИИ ПЕРІОД

ДРУГИЙ ПЕРЕХІДНИЙ

1069-664 рр. до н.е.

НОВЕ ЦАРСТВО 1552-1069 рр. до н.е.

Вивчення Давнього Єгипту відкриває одну із сторінок історії най­ давніших цивілізацій світу. Історія Давнього Єгипту почалася задовго до того, як в долину річки Ніл близько V тис. до н.е., можливо навіть випадково, прийш ли племена землеробів і скотарів. Величезна кількість тварин і птахів та багато води, яка не зникала, коли спека по­ силювалася, сприяли оселенню племен на цих землях. Поступово люди навчилися не лиш е обробляти землю, а й зрошувати свої поля водою з Нілу та відводити зайву воду під час повеней. Населення річкової долини процвітало, кількість жителів зростала. Надлишок продуктів харчування надавав можливість розвивати ремесла. Певна частина людей вже могла не займатися землеробством, а виготовляти знаряддя праці, предмети домашнього вжитку, одяг, споруджувати будівлі різного призначення. Розвиток ремесел був поштовхом до розвитку торгівлі. Вона спонукала єгиптян піднімати вітрила і виру­ шати на пошуки невідомих земел^ для збуту своєї продукції. Період, коли в історії Єгипту не існувало ні величних держав, ані могутніх правителів, які б передавали владу над цими землями у спа­ док своїм нащадкам, тобто створювали династії, історики називають Доди мастичним. Згодом тут виникло два царства: одне у Верхньому Єгипті, друге у Нижньому. Пізніше вони об’єдналися іі утворили єдину державу. Близько 3000 років поспіль державою правили ЗО династій царів-фараонів. Цей період назвали Династичним. Династичний період умов­ но поділяють на періоди Тініса, Давнього, Середнього та Нового царств. Були ще Саїський, Перський періоди, період Птолемеїв та кілька Перехідних періодів, коли країна потерпала від міжусобних війн або нею правили династії завойовників. З об’єднанням держави розпочалося піднесення єгипетської куль­ тури. Єгиптяни були одним з перших народів, які винайшли письмо. Давні художники створили безліч мистецьких шедеврів, а будівничі спорудили дивовижні храми та піраміди, які донині вражають лю д­ ство. Справжнього ж розквіту держава досягла за доби Нового цар­ ства, в часи правління царів Тутмоса III, Аменхотепа IV, Рамзеса II. Історія Давнього Єгипту закінчилася правлінням династії Птолемеїв і цариці Клеопатри VII. За її царювання Єгипет потрапив під владу могутнього Риму. Це сталося у ЗО р. до н.е.

ПЕРСЬКИЙ ПЕРІОД 525-332 рр. до н.е.

САЇСЬКИЙ ПЕРІОД 664-525 рр. до н.е.

_ ' 4}}

І

РОЗДІЛ III

5000 р. до н.е. 4500 р. до н.е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е. 3000 р. до н.е.

ДАВНІЙ ЄГИПЕТ

§ 7—8. Утворення Давньоєгипетської держави Давній Єгипет

Д а р Н іл у

1. Природа і населення Єгипту

Столиці стародавніх держав Найбільші міста Долина Нілу Нільські пороги

НАКАЗ ФАРАОНА сл ов а та їх зн ачен н я

в и в ч іт ь

і-тп

у ^ _ 'и

і О аза - місце в пустелі, де є рослинність і вода. Д е л ь т а - трикутна д іл я н ­ ка заболоченої зем л і, де р іч к а перед вп ад ін н ям у море розділяється на бага­ то рукавів.

■і» К_3*-*— ~ - ГД*--А__ Л

Загад ко ва і д и вови ж н а к р аїн а Єгипет розта ш ована на А ф рикан ськом у конти нен ті. Її тери торію ом иваю ть С ередзем не й Ч ервоне моря К лім ат Є гипту спекотний. Т аким він був і в дав нину. Вдень тут стояла нейм овірна сп ека. Темпе ратура повітря рідко оп у ск ал ася н и ж че 25 С Н очі ж , н а в п ак и , були х о л о д н и м и , а інколи навіть м орозним и. Б іл ьш у ч асти н у тер и то р ії Д авнього Єгипту зай м а л и п устелі: Л ів ій с ь к а , Н у б ій ська та С аха­ ра. О стання і нині є найбільш ою на планеті. Д авні єги п т я н и за червони й к о л ір пустель н а зи ­ вали ці зем л і «Де-ІІІерет» - «червона зем л я» . С еред р о зп е ч ен и х п іс к ів т р а п л я л и с я кв іту ч і острівц і - о ази . Тут, б іл я д ж ер ел води, подо­ рож н ьом у м ож на було спочити від сп еки та по­ повнити зап аси води. З півдня на північ територією Є гипту через пу­ стелі несе свої води найдовш а річка світу - Н іл. Вона бере свій початок у горах серед величних озер і сн ігів та плине до Середземного моря. Гирло Н ілу ро згал у ж у ється на вели ку кіл ькість н е в е л и ч к и х р іч о к - р у к а в ів , я к і утворю ю ть дельту. Т ради цій но зем лі у дельті річ ки н ази ва­ ють Н и ж н ім Єгиптом. Вищ е по течії пр о стяга­ ється В ерхній Є гипет. Усе ж и т т я в Д авньом у Є гипті зал еж ал о від Н ілу. Н аче лю дина, Н іл ритм ічно «дихав», щ ороку розливаю чись по­ веням и. У червні вода в р ічці починала поступово прибу­ вати. Н іл виходив з берегів, затоплю ю чи рівнин ні зем лі. М огутній потік зм ивав усе на своєму ш л ях у . Зм іню вався колір води. С початку він був зеленим від водоростей, а потім ставав яскраво-червоним . Нового забарвлен ня воді надавали ґр у н ти , я к і зм и вала повінь. У цей час р іч к а о ж и ­ в ал а. П осеред води з ’я в л я л и с я ц іл і л іси тр о ст и ­ ни - папірусу, п р и л італ а вели ка к іл ь к іс ть птахів. На початку вересня вода поступово починала спадати. До листопада Н іл входив у свої береги. У долині річки зал и ­ ш ався родючий нам ул, я к и й давав ж и ття та назву квітучій долині Н ілу. Н едарма ж цю частину країни по обидва бере­ ги річки давні єги птян и називали «Та-Кемет» - «чорна зем ­ л я» . Серед давньоєгипетських богів був і бог (Х апі), яки й , на їхню дум ку, керував розливам и Н ілу.

*

О X

2000 р. до н.е. 1500 р. до н.е. 1000 р. до н.е. 500 р. до н.е.

500 р. н.е.

н.е.

1000 р. н.е.

НАКАЗ ФАРАОНА в и в ч і т ь сл ов а та їх зн ачен н я

П а п ір у с - багаторічна вод­ на рослина; м атеріал для письм а. аг

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА Річка Н іл. Сучасний вигляд Протягом наступних трьох-чотирьох м ісяців після по­ вені погода була стійкою та сприятливою д л я рослин. Уся долина річки вкри валася зеленню й розквітала. Саме завд я­ ки цьому Єгипет інколи називали велетенською оазою серед величезних мертвих пустель, або Даром Н ілу.

Д іодор Сицилійський (бл. 90-21 рр. до н.е.) - грецький історик. Народився на о. Сицилія. Подорожував Єгиптом та країна­ ми Середземномор'я. Автор «Біб­ ліотеки» - всесвітньої історії в 40 книгах (збереглося 15).

ІЗ и». ♦V •«> 12 А

ІЄРОГЛІФ прочитайте документ

Д іодор Сици.іійський про природу Єгипту ...Єгипет простягається па південь... Із заходу він захищений Лівійською пустелею, у якій водиться величезна кількість диких звірів і яка тягнеться на великі відстані; відсутність води та будь-якої їжі робить подорож через неї не лише тяжкою, а й справді небезпечною. З півдня такий самий захист йому дають нільські пороги та прилеглі гори. Тому ні пливти річкою, ні подорожувати суходолом практично неможливо, не маючи царських або подібних до них запасів. З частин країни, що звернені на схід, одні захищені річкою, інші - оточені пустелею та болотистими місцинами, які мають назву «прірви»... Четвертий бік країни омиває ... Єгипетське море...

ІЗ А Ті ІЗ * ІЗ * ♦> .г> ІЗ X,

1. Які географічні об'єкти, за словами Діодора Сіцилійського, захищають Єгипет?

2. Щ о необхідне було мандрівникові, щоб здійснити подорож до Єгипту?

Утворення Давньосги петської держави

5000 р. до н.е. 4500 р. до н.е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е. 3000 р. до н е

РОЗДІЛ III ДАВНІЙ ЄГИПЕТ

П ращ ури сучасних єги п тян , я к і при й ш ли у долину Н ілу за часів неоліту - понад 6500 років тому (у V тис. до н .е.), привели з собою одом аш нених вівцю і козу. На відм іну від найдавн іш их ж и тел ів долини , я к і збирали ди ки й ячм ін ь, вони вирощ ували пш еницю . Вирощували давні землероби й ф ін ікові пальм и, виноград, льон, часом одом аш нили кач о к , гусей, вел и ку рогату худобу.

Долина річки Ніл

Посперечайтеся з мудрецем Які природні властивості річки Ніл використали єгип­ тяни на свою користь?

■ ^ Л И К А М АНД р /в ^ Позначте на контурній карті: 1. Верхній і Н иж н ій Є гипет.

2. Д олину Н ілу.

Оаза

ЗАГАДКИ СФІНКСА 1. Чому Єгипет наливали «Даром Нілу*?

2. Уявіть, що ви потрапили до Давнього Єгипту. Опишіть, яким ви бачите Ніл.

3. Чому колір води у Нілі піл час повеней змінювався?

4. Коли в Єгипті з'явилися перші землероби?

2 5 0 0 р до н.е. 12000 р. до н.е. 1500 р. до н.е. 1000 р. до н.е. 500 р. до н.е.

н.е.

500 р. н.е.

1000 р. н.е

2. Об’єднання Верхнього і Н ижнього Єгипту НАКАЗ ФАРАОНА Т я ж к а праця в умовах спекотного кл ім ату й щ орічних розливів Н ілу потребувала вели ки х зуси ль ти сяч єги п тян . вивчіть сл ов а Поступово плем інні вож ді зем леробських общ ин об’єд н а­ та їх зн аче н н я ли під своєю владою населення окрем их частин Є гипту, Н о м - грецька назва части­ що привело до ви н и кн ен н я у долині Н ілу понад 6000 років ни Єгипту, я к а мала чітко тому (V тис. до н.е.) перш их н евелики х д ер ж ав - номів. визначену територію , вій­ їх у різні часи було від 26 до 42. Кордони цих невелич­ сько, герб, богів-покровиких держ ав ви зн ач али ся зрош увальним и к ан ал ам и . Вони телів. розташ овувалися уздовж Н ілу, одна за одною. Н оми В ерхнього Є гип ту п р о с тя гал и с я від перш ого Ф а р а о н - д ав н ьо гр е ц ь к а нільського порога до дельти , а номи Н иж н ього Є гипту н азв а ц а р ів у Д ав н ьо м у розташ овувалися по дельті. На чолі к о ж н о ї держ ави стояв Є гипті. номарх. Він очолю вав ополченн я, був верховним ж ерц ем , Ж р ец ь - посередник м іж керував будівництвом дамб і кан алів. лю дьми і богами, що здійс­ Н айсильніш і номи перетворю валися на царства, що во­ ню вав м олитви, релігійн і ювали м іж собою за родючі зем лі долини. До к ін ц я IV тиритуали, приносив ж ертви. с. до н.е. в Єгипті ли ш и л о ся тіл ь к и два в ел и ки х царства, що об’єднали зем лі Н иж нього і Верхнього Є гипту. К ож не з них було відоме своїми свящ енн им и м істам и Буто і Енхаб (Н ехен). Вони м али власних богів С окола та Гадю ку, а символам и царств вваж ал и ся відповідно к вітк и лотоса та папірусу. Д авні держ ави Є гипту довго ворогували м іж собою і боролися за владу над усією долиною Н ілу. Деякі вчені вважають, що П ерш им зага л ь н о є ги п е т с ь к и м во л о д ар ем , згід н о з Менес і Нармер не одна легендами, вваж ається С корпіон. Він був царем В ерхньо­ особа. На думку інших, го Єгипту і близько 3200 р. до н.е. об’єднав під своєю вл а­ Єгипет об'єднав спочатку дою все населення Є гипту. А ле ця д ер ж ав а проіснувала Нармер, а потім закріпив недовго. одноособову владу та ство­ Б ли зько 3000 р. до н.е. цар Верхнього Є гипту Менес рив єдину державу Менес. (Нармер) знову об’єднав під своєю владою обидві держ ави і заснував д ав н ьо єги п е тс ьк у д ер ж ав у , я к а у в ій ш л а в історію під назвою Д авн є царство (2 6 8 6 -2 1 7 3 рр. до н.е.). Його столиц ею було м істо на півночі країни М ен-Нефру (давні греки його н азивали М емфіс). Ж и ­ телі нільської долини вваж ал и Менеса вт іл ен н я м бога і н а зи в ал и j1 Пер-Аа, тобто «великий будинок*. і. їїВід цього слова піш ла назва єги ­ петських царів - «ф араон ». Номи за часів Д авнього царства не мали самостійності, а були частинам и Держави (сучасною мовою ад м ін істр ати в н и м и о д и н и ц я м и ). Основу ному, я к і ран іш е, стан ови­ П алет ка (ка м ’яна плит ка) Нармера. ла землеробська общ ина. Близько 3000 р. до н.е.

Я

РОЗДІЛ II!

5000 р. до н.е. 4500 р. до н.е. 4000 р. до н.е

3500 р. до н.е. 3000 р. до н.е.

ДАВНІЙ ЄГИПЕТ

3. Влада і культ ф араона Ц арям и Є гипту були або володарі М емфіса, або воло-! дарі Ф ів - м іста, я к е розташ овувалося на півдні. Фараон мав необмеж ену владу. Т ільки він при значав командирів ар м ії, окрем их військових підрозділів, ном архів, голов­ них ж ер ц ів х р ам ів, а так о ж м іг засудити будь-кого до см ертної кар и .

0 Посмертна маска фараона Тутанхамона. XIV ст. до н.е.

Корона царя Верхнього Єгипту

Корона царя Нижнього Єгипту

ІСТОРИЧНА Д О ВІДК А Маска Тутанхамона виготов­ лена із золота. Гі маса сягає 10 кг. Знайшов Говард Картер у 1922 р. в гробниці фараона у «Долині царів». Зберігається у Каїрському музеї (Єгипет).

_л-Л

У нього були сотні слуг. Ц ар вваж ався богом. На знак своєї величі ф араон підперізувався левовою ш курою , на­ д ягав довге вбрання, п р и кр аш ав руки браслетам и, голову ж покривав біло-червоною короною - пш ент. Вона скл ада­ л ася з двох частин , я к і си м волізували владу над Верхнім (білий колір) і Н и ж н ім (червоний колір) Єгиптом. У най­ урочистіш і моменти ф араони надівали см угасту корону немес. Символом влади ф араона так о ж була ш тучна борода, я к у п р и в ’язу вал и до підборіддя. Інколи і богів давні єгиптян и зображ али з бородами.

Корона царя об’єднаного Єгипту

Урочиста корона царя Єгипту - немес

Щ е одним із символів влади царя був урей (у пе-1 рекладі з Єгипет. - «кобра, що стала у стійку*). Його закріплю вали на головному уборі ф араона. Кобра І сим волізувала богиню Уто, я к у єги п тян и вваж али захисницею царів Єгипту. К ож ен ф араон мав п ’ять ім ен. їх записували у кар ту ш і. Ц ар я н азивали обранцем сон ця, мо­ гутнім золотим орлом . Його зоб раж али значно більш им за ін ш и х лю дей. П рості см ертні не лиш е вк л о н ял и ся своєму цареві, а й ставали на коліна та ціл у вал и зем лю , по я к ій ступали ноги ф араона. І тіл ь к и найбільш набли ж ени м до ц ар я особам | дозволялося поц ілувати його ноги.

2500 р до н е. 2000 р. до н е. 1500 р. до н.е. 1000 р. до н.е. 500 р. до н.е.

н.е.

500 р. н.е.

1000 р. н.е.

4. Будівництво пірам ід Про м огутн ість ф ар ао н ів і п о к л о н ін н я їм свід чи ть пишний поховальний обряд. Є гиптяни вв аж ал и , що після смерті фараон при єднається до богів. Щ е за ж и т т я ф арао­ на вони будували м ісце останнього сп очи нку п рави теля у вигляді величезних пірам ід. Т рад и ц ія будувати пірам іди проіснувала близько 1000 років. Згодом ф араонів почали ховати в гробни цях, я к і вирубували в скелястом у ґр у н ті. Вони були більш убезпечені від пограбувань і розорення. Першу пірам іду збудували за царя Д ж осера м ай ж е 5 тис. років тому. Вона була ступінчастою , нагадувала сходи. Ними після смерті цар мав під н яти ся у небо, до богів. І до сьогодні достеменно не відомо, я к будували п ір а­ міди. А ле вчені при пускаю ть, що до початку будівництва жерці обирали м ісце, де м ала розташ овуватися споруда, окреслю вали її основу. Д алі розробляли план сп орудж ен­ ня піраміди. Ж ер ц і з надзвичайною точністю орієнтували її за сторонами світу та здійсню вали ритуал розм ічанн я будівельного м а й д а н ч и к а . П отім ф ар ао н проводив спеціальний ритуал і давав дозвіл на будівництво. П ісля цього м ож на було починати спорудж ення пірам іди. З усієї країни збирали сильних і молодих чоловіків. Во­ ни працю вали в к а р ’єрі, де готували к а м ’ян і блоки, і на будівельних м айданчиках, де з блоків відповідно до плану будівництва складали пірам іду. З а свою працю робітники отримували заробітну платню із ц ар ськ о ї скар б н и ц і й

НАКАЗ ФАРАОНА в и в ч і т ь сл о в а та їх зн ачен ня

*

■т і

І

Д и н а с т ія - правителі, я к і походять із одного роду і передаю ть владу в спадок. К а р т у ш - пр и кр аса у ви г­ л я д і щ и та із з а о к р у г л е ­ н и м и к у т а м и , на я к ій зап исували ім ена ф араона.

ю<=

1 ИР

№ -Ш*

І

V V

Давньоєгипетські картуші

ЯР

_— -

ІГ " 7 1» В К т ^ .

*

Піраміда царя Джосера. . XXVII сг. до н.е.

®Рчі. Я к вдавалося давнім єгиптянам піднім ати к а м ’яні 0к и, що важ или до ЗО т, на висоту понад 140 м, л и ­ ж е т ь с я загадкою . Вчені припускаю ть, що використовува­ в с я система платформ, поставлених під нахилом.

Деякі вчені вважають, що фа­ раонам не потрібні були самі піраміди, а потрібен був про­ цес будівництва, який на довгі роки об’єднував суспільство і захищав його від розбрату, повстань та міжусобних війн

л

РОЗДІЛ III

5000 р. до н.е. 4500 р. до н.е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е. 3000 р. до н.е.

ДАВНІЙ ЄГИПЕТ

Розташування давньо­ єгипетських пірамід

Каїр

^

,, Ж

Хаба

У

Шепсескаф

/

С а *УР / Ь

Ніусера/. Щ Неферикар / О тоес/ ^

НеферефраА

/у Д зф

Д ж о с е р /& Сехемхет у

Мерендер

^

/ь .

Хенджер^^ Сноф ру/

Саккара

V

ДменемхетІ /

М а с гу н а /

Дашур К аїр

Сучасні міста Найвідоміші піраміди

Хеопс

На п оч атку 90-х рр. XX ст. на плато Г іза, біля сучасного К аїр а, неподалік в ел и ки х пірам ід археологам уперш е вдалося знайти місто, де ж и л и її будівельни ки. Тут було дослідж ено більш е сотні ве­ л и к и х гл и н ян и х посудин, у я к и х п екли хліб ДЛї робітни ків, ти сяч і кісток вели кої рогатої худоби Т4 риби. З а підрахункам и вчених, у місті ж ило близько 25 тис. чоловік. Основна частин а сезонних робітни­ к ів м еш кал а у б у д и н к ах -гу р то ж и тк ах у каменолом­ н ях , або безпосередньо на будові - біля п ір ам ід а Н агл яд ач і, м айстри й р ем існ и ки , щ о обслуговувала будівництво, м еш к ал и в окрем и х н евел и к и х бу­ д и н к ах . У сього в Є гипті відом о б л и зьк о 80 пірамід., Н айбільш і пірам іди були спорудж ені на плато Гіза. на околиці сучасного К аїра. Н айвідоміш ою та найви щою серед них є пірам іда Х уфу (Хеопса), я к а розта ш овується на західном у березі Н ілу. Її будівництв® тривало м айж е 20 років, і сам фараон безпосередньо спостерігав за ним. Висота пірам іди Х уфу сягалї 147 м. Вона була облицьована білим, гладким каме' нем, що виблискував на сонці. Д онині п ірам іди лиш аю ться однією з найбіль­ ш их загадок історії. Я кщ о висоту пірам іди Хуфу пом нож ити на м іл ьяр д , то це дорівню ватим е від стані від Зем л і до С онця. Я кби з к ам ін н я шесті; найбільш и х пірам ід ви класти дорогу ш ириною 6 м то вона б сягн у л а 12 тис. км . Н е випадково старо­ давні гр еки н ази вал и п ірам ід и перш им дивом світу

Імена фараонів, яким присвячені піраміди

Чи погоджуєтесь ви з тим, що піраміду будували саме так, як описує Геродот? Обгрунтуйте свою думку

2500 р. до н.е. 2000 р. до н.е. 1500 р. до н.е. 1000 р. до н.е. 500 р. до н.е. | к

500 р. н.е.

н.е.

«Зала цариці»

1000 р. н.е.

Розвантажувальні камери Шахти «Зала царя»

Підземна камера

Велика галерея

Великі піраміди в Гізі, поблизу Каїра. Ф о то

Внутрішня будова піраміди Хуфу

X I X ст.

5. Внутріш ня будова пірам іди Х уф у •

П ірам іди р ізн я т ь с я своєю будовою . Вони м аю ть різн е розташ уванн я ход ів, гал ер ей та п о х о в ал ьн и х к ам ер . Так, у п ір ам ід і Х уф у є три к ам ер и . П ерш а - ви р у бан а у скелі на гл и б и н і ЗО м. Вона р о зташ о ван а н и ж ч е основи й точно посередин і п ір ам ід и . Д р у га - на висоті 20 м над основою. Її п л ощ а стан о ви ть м ай ж е ЗО м 2. Ц ю к ам ер у називаю ть «залою ц а р и ц і» , хоч ц а р и ц я н ік о л и там не була п о х о в ан а. Т р етя к а м е р а р о зташ о в ан а на ви соті 42,3 м. В она, єд и н а з тр ь о х , я к а була добудована, с л у гу ­ вала у си п ал ьн и ц ею ц а р я . Її стелю утворю ю ть д е в ’я ть гранітних м он олітів загал ь н о ю масою б л и зь к о 4 0 0 т. Над нею р о зташ о ван і п ’я т ь р о зв а н та ж у в а л ь н и х к ам ер порожнин, я к і за к ін ч у ю т ь ся дво сх и ли м д ахом і п р и з н а ­ чені д ля ро зп оділу н ей м о вір н о ї ваги п ір ам ід и . Усі три кам ери з ’єднані коридорам и -ш ахтам и . До «за­ ли царя» веде вели ка галерея. Від неї відходять у п івн іч ­ ному і південному н ап р я м к ах загадкові вузькі ш ах ти дов­ жиною 65 м. Це «дороги», я к и м и , за у явл ен н ям єги п тян , Рухалась на небо душ а ц ар я. Ш ахти перекри ті тонким и ♦Дверима». Вони си м волізували м еж у м іж реальним і по­ тойбічним світам и. П іраміди - ун ікал ьн е творін ня лю дських рук - стали символом Є гипту. Греки к а за л и , що все боїться часу, а час ®°їться тіл ь к и пірам ід.

ЗАГАДКИ СФІНКСА 1. Порівняйте владу фараона і вождя племені.

2. Я к наливали єгиптяни свою країну?

3. Чому стародавні греки називали піраміди дивом світу?

1. Опишіть внутрішню будову піраміди Хуфу.

Посперечайтеся з мудрецем Що спонукало давніх єгип­ тян докладати неймовірних зусиль для будівництва вели­ ких пірамід?

Позначте на контурній карті: 1. Основні столиці Д авнього Є гипту.

2. Район пірам ід.

РОЗДІЛ

5000 р. до н е. 4500 р. до н е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е. 3000 р. до Н.е.

§ 9. Заняття населення Давнього Єгипту М олит ва до Ні лу

1. Зрош увальне зем леробство

Шадуф

Водяне колесо

О сновою б агатства Є гип ту було сіл ь с ь к е господарст­ во. А л е за ум ов с п е к о т н о го к л ім а т у і н ед о статн ьо ї к іл ь к о с т і д о щ ів (вони ви п ад ал и д у ж е р ід ко ) зем леробст­ во єг и п т я н ц іл к о м за л е ж а л о від р о зл и в ів Н іл у . П оступо­ во є ги п т я н и н а в ч и л и с я підводити воду до д іл я н о к землі в р о к и , коли р ів ен ь води під час р о зл и ву був невисокий. Я к щ о води було багато і вона загр о ж у в а л а зато п и ти по­ л я , її відво ди л и . Д л я цього є ги п т я н и будували кан али , щ о д ав ал о зм огу р о зш и р и ти тер и то р ію , п р и д атн у для зем лероб ства. Перш і відомості про канали сягаю ть Х Х ІІ-Х Х І ст. до н.е. Н айдовш ий з них сягав 2 тис. км . В ідвойовувати землю в пустелі єги п тян ам допом агали нескладні м ехан ізм и. Висоту води в Н іл і єги п тян и ви м ірю вали за допомогою «нілом ірів* - споруд із кам еню , всередині я к и х були сп еціальн і пристрої. Д л я п ід н я ття води на п ід ви щ ен і д іл я н к и з XV ст. до н .е . є г и п т я н и п о ч ал и в и к о р и с т о в у в а т и «ш ад уф ». П ри стрій був сх о ж и й на ж у р ав е л ь біля к о л о д язя в у к ­ р аїн сь к и х сел ах . Ш адуф м ав ви гляд роздвоєної опори з п р и к р іп л ен о ю довгою ж ерди ною , з одного к ін ц я я к о ї був

Збирання врожаю. Малюнок з гробниці Сен* неджема. Близько 1279 р. до н. е.

г

2500 р ао н е

2000 р. до н е. 1500 р. до н.е. 1000 р. до н.е. 500 р. до н.е.

н.е.

500 р. н.е.

1000 р. н.е.

ІЄРОГЛІФ • р * ““

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА Рік у єгиптян поділявся на три пори по чотири місяці. Сезон розли ву(19 липня - середи­ на листопада)- «ахет», потім сезон звільнення від води (середина листопада - сере­ дина березня) - «перет» і сезон «шему» - збирання врожаю (середина березня 19 липня). _л-Л

прочитайте документ

З м о л и т в и д а в н іх є ги п т я н до Н іл у ... Слава тобі, Ніле, що приходиш у мирі. Щоб дати життя Єгипту, ... твої хвилі розливаються по са­ дах, які створило сонце, ти втамовуєш усе, що прагне небесної вологи; коли ти спустишся на зем­ лю, їй боt дає зерно і закипають роботи « майстер­ нях. Ти творець пшениці і ячменю, тобою трима­ ються храми...

1. Чому давні єиптяни зверталися з молитвами до Нілу?

2. Чому в молитві Ніл названо -творцем пшениці і ячменю-?

Архімедів гвинт

к ам ін ь , а з другого - цебер д л я води. З IV ст. до н.е. почали застосовувати сп ір ал ь н і гвинти у ц и л ін д р і, я к і п ід н ім а л и воду. П ізн іш е цей п р и с т р ій о т р и м а в н а зв у « А р х ім ед ів гв и н т » . Згодом д л я п ід н ім ан н я води застосовували м е­ х ан іч н е колесо.

5000 р. до н е. 4500 р. до н е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е. 3000 р. до н.е.

Збирання винограду. Малюнок із гробниці Нахт. Близько 1390 р. до н.е.

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА У гробниці царя Сенефера стеля розписана фресками із зображенням виноградної лози з гронами. У давніх єгиптян лоза символізувала життєву силу.

Обробіток зем лі був д л я єги п тян важ л и ви м настільки, щ о о р ан ку в листоп аді, коли вода сп адала, починав особи­ сто ф араон. С початку зем лю обробляли при м ітивн им плу­ гом. П отім її розпуш ували м отикою , а грудки розбивали д е р е в ’я н и м м о лотом . М оти ки в и го то в л я л и з дерева, п ізніш е - з м еталу. У дельті зерно висівали прям о в намул, потім ви ган ял и худобу, я к а втоптувала його. В рож ай збирали у б е р езн і-к в іт н і за допомогою серпа. К олоски зр ізал и посередині стебла та в ’я зал и у снопи. На току твари ни (вівці чи віслю ки) копитам и обмолочували колоски. Ч астина обмолоченого зерна зал и ш ал ася у тих, хто обробляв зем лю , а ін ш а до наступного року зберігала­ ся в храм ах і ц ар ськи х зерносховищ ах д л я майбутнього посіву. Зап аси використовували д л я їж і, я к щ о рік був не­ врож ай ни й. Є гиптяни ви рощ ували яч м ін ь, льон, пш еницю , часник, о гір к и . Із пш ениці ви п ікал и хліб і готували пиво. В ирощ ували давні єги п тян и т ак о ж виноград та садові кул ьту р и . Ц ентрам и виноградарства і виноробства були д ельта Н ілу та оази. В иготовляли єги п тян и біле й червоне ви на, у я к і додавали мед та спеції. Н евтом на п р ац я лю дей, тепли й к л ім ат і Н іл робили Єгипет ж и тн и ц ею Д авнього Сходу.

2. Рем есла

Туфлі. Ш кіра, позолота. І—II ст. н.е.

У добу Д авнього царства значного ро зви тку досягли ре*| м есла. Про це свідчать м алю нки в єги п етськи х пірам ідах, на я к и х зображ ен і столяри , к ам ен яр і, ш евці, т к ач і, ко*| валі, гончарі, та вироби давніх м айстрів, знайдені пізніш е археологам и.

2500

р-до н.е. 2000 р. до н.е. 1500 р. до н.е. 1000 р. до н.е. 500 р. до н.е.

н.е.

500 р. н.е.

1000 р. н.е.

Золотий трон фараона Тутанхамона.

XIV ст. до н.е.

Розписна посудина.

• II половина IV тис. до н.е. П раця рем ісників була спрям ована на задоволення по­ всякденних потреб я к б агати х , так і незам ож н и х єги п тян . Д авнім видом рем есла було т к а ц т в о . Відомості про нього т р ап л я ю ть ся в єги п етсь к и х м іф ах. В в аж ал о ся, іцо винайш ла це рем есло та н ав ч и л а його лю дей богиня Ісіда. Н айви щ ого р о зв и тк у тк ац тв о набуло за доби Н ово­ го царства ( 1 5 5 2 -1 0 6 9 рр. до н. е.). У цей час єги п тян и навчи ли ся виготовляти висот якісні ткан и н и з льону та ф арбувати їх . О дяг робили тільки з л л я н и х тк ан и н . Інш і м атеріали в в а ж ал и ся н ечи ­ стими. П ош иреним и кольорам и були червоний, си ній , зе­ лений, але улю бленим кольором л и ш ався білий. В исокого рівн я у Д авньом у Є гипті д о сягл о го н ч а р с т ­ во. З ай м ати ся цим рем еслом лю ди почали щ е до об’єд ­ нання номів у єдин у д ер ж ав у . С початку гон чарі зм іш у в а ­ ли глину з водою. П отім вони ви м іш у вал и її ногам и, д о ­ даючи д ля м іцності солом у та п ісок. П ісл я цього глин а потрапляла на гон чарн и й к р у г. Посудина у формі мухи. Близько 1650-1500 pp. до н.е.

Підвіска царівни Cam Хат хор І у ніт. Близько 1870 р. до н.е.

»о:

5000 р. до н е. 4500 р. д о н.е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е. 3000 р. до н

П ід ум ілим и рукам и рем існика вона перетворю валася на чаш і, кубки, глечики та інші предмети, потрібні єгиптянам у побуті,^ Готові вироби просуш ували та прикрашалі малю нкам и. Закінчувався процес випал ванням у цегляних печах. Є ги п тян и вм іли гарно обробляти ка м інь, дерево, ви готовляти скло, були добре обізнані з м етал у р гією та ковальством . Поступово вони навчи ли ся ви п л авл яти з руди м ідь і олово. Є гиптяни так о ж плави ли золото, поклади якого вони відкри ли в Н убійській пустелі. Руду переп лавляли на м етали в горн ах. На по ч атку Давнього царства, я к е існувало в епоху міді й брон­ зи , к а м ’яні зн ар яд д я праці поступово були зам ін ені м ідним и. П ізн іш е, коли єги п тян и р о зкр и л и секрет виготовлення й обробки бронзи, зн ар яд д я праці стали переваж но брон­ зовим и . Р ем існ и ч і ін струм енти були р ізн о м ан ітн і, але за в ж д и п рості. Н ай б іл ь ш ск л а д н и м и в в а ж а л и с я тес. л я р с ь к і й столярн і ін струм енти, зокрем а соки ри , долота та ін. К овалі у своїй роботі застосовували м олотки, щ ипці.

Річковий корабель єгиптян. Давній малюнок Ц

3. П олю вання й рибальство >*>"£•

У різном ан ітню вали їж у єги п тян и за допомогою полю ­ ван н я. З ал еж н о від того, на кого полю вали , ви користову­ вали р ізн і засоби. Н ай п о ш и р ен іш и м був вел и ки й лук. Д л я полю вання на к р о ко д и л ів і бегем отів застосовували багри. К рім м ’я са, цінни м дж ерелом х ар ч у в ан н я єгиптян була риба. У водах Н ілу водилися сом, о ку н ь, кеф аль, ко­ роп, вугор тощ о. А ле в д ея к и х ном ах певні види риб було

|

Полювання у заростях папірусу. Малюнок на стіні гробниці Менена (фрагменти).

XIV ст. до н.е.

4

£

Щ

&

8500 р. до н е 2000 р. до н.е. 1500 р. до н е. 1000 р. доне.

Корабель фараона Хуфу.

XXVI ст. до н.е.

500 р. до н.е.

н.е.

500 р. н.е.

1000 р. н.е.

заборонено їс ти , бо їх в в а ж ал и св я щ ен н и м и . Інколи це призводило до військових к о н ф л ік тів з ном ам и, де цю рибу вж и вал и . Д л я рибальства ж и тел і долини Н ілу в и ко р и с­ товували різні зн а р яд д я. У гробницях знайдено зображ ен ня сцен риболовлі сітк ам и , звичай ним и гач кам и , гарп унам и , остям и . Гарпуни виготов­ л я л и із к істк и . В икористовували так о ж вудочки з гачкам и із к істк и та бронзи. Р иб алки зазви чай розташ овувалися на березі Н ілу, але ловили рибу і з човнів. Т ак давн і єги п тян и поступово освою ва­ ли багатства річки та н авчи л и ся плавати по ній. Є ги п тян и будували м аленькі човни із п ап ір у ­ су і великі б ар ж і, щ о перевозили к а м ’ян і брили масою к іл ь к а сотень тонн. З часом вони, ово­ ло д івш и м истец твом будувати вел и кі кораблі, щ о рухалися за допомогою вітрил і весел, н авчи ­ ли ся плавати у відкритом у морі. їх н і подорож і, зокрем а, зображ ені на рельєф і в храм і цариці Х атш епсут у Д ей р-ель-Б ахрі. З а допом огою р іч к о в и х ч овн ів під час повені лю ди д іс т а в а л и с я до м іст і сел и щ на о с т р ів ц я х . Н іл був ш л я х о м , я к и й поєдн ував усі частин и к р а їн и та д о п о м агав с п іл к у в а т и с я із сусід ам и .

ІСТОРИЧНА Д О ВІДК А Корабель ф а р ао н а Хуф у має довжину 43.3 м і ширину до 5,6 м. Човен був призна­ чений для перевезення по­ мерлого фараона у загроб­ ному житті. Конструкція чов­ на виконана без жодного цвяха - лише мотузяні кріплення.

ЗАГАДКИ СФІНКСА 1. Опишіть, як давні єгиптяни обробляли землю.

2. Які пристрої використовувалися лля штучного зрошення полів?

3. Які ремесла були поширені в Давньому Єгипті?

4. Опишіть роботу давньоєгипетського гончара.

г

Посперечайтеся з мудрецем

Поясніть, чому способи об­ робітку землі у єгиптян про­ тягом тисячоліть були дуже простими (втоптували зерна в розпушений примітивним плугом ґрунт, обмолочували за допомогою тварин тощо).

РОЗДІЛ III

5000 р. до н.е. 4500 р. до н.с. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е. 3000 р. до н е.

ДАВНІЙ ЄГИПЕТ

§ 10. Структура давньоєгипетського суспільства «Боги на зем лі» та їхн і п ідл егл і

Фараон Аменемхет I I I ( фрагмент скульпт ури). Близько 1853-1805 рр. до н.е.

сл ов а та їх зн ачен н я

в и в ч іт ь

\

П о д а т о к - грош овий чи н ату р альн и й п л ат іж д л я утри м ан н я держ ави. В ерст ва (або соціальний стан) населення - частина народу з чітко визначени­ ми правами й обов’язкам и . Іє р а р х ія - поділ сусп ільс­ тва на верстви (соціальні стани) й підп орядкуван н я н и ж ч и х за становищ ем у суспільстві - вищ им .

Є гип тяни сп ри й м али лю дину я к м ал ен ьку частинку, що посідає своє чітко визначене м ісце у вели ком у суспіль­ ному о р ган ізм і. Зем лероби заб езп ечу вал и продуктам и х ар ч у ван н я всю к р аїн у . Р ем існ и ки виробляли речі по­ всяк д ен н о го в ж и т к у , р о б ітн и к и п р ац ю вал и на будів ництві храм ів і пірам ід. ГІисці підраховували розм іри вро­ ж аю та ви зн ач али податки. Ф араон, військові та ж ер ц і ке­ рували всією держ авною системою . Н ал еж н ість ж и т ел я до тієї чи ін ш ої верстви ви зн ач ал ася роботою, я к у він вико­ нував. А ле навіть землероб чи р ем існик, маю чи здібності, здобувш и освіту, м іг стати писцем , чиновником , ж ерцем .

1. Ф араон і чиновники Н а чолі держ ави стояв фараон. Н иж чу за фараоном схо­ динку в суспільній ієрархії займали вищ і чиновники. Зазви­ чай фараон призначав на ці посади своїх синів і доньок або ін ш и х родичів. Серед чи н о вн и ків ви р ізн явся головний «міністр» - чаті. Він обіймав найвищ у адміністративну по­ саду в країні й звітував тільки перед фараоном. Н иж че стоя­ ли правителі номів. Н а їхні плечі л ягал а вся надзвичайно складна система управління будівництвом пірам ід, каналів, зрош увальної системи, загалом ж иттям общ ин, я к і входили до номів. Військом керували воєначальники.

2. Ж ерці М айж е к о ж н е місто Є гипту мало своїх богів. На їх честь будували х р ам и , я к и м и оп іку вал и ся ж ер ц і. Н айвищ ою посадою вв аж ал ася посада верховного ж ер ц я - слуги бо­ га. Н им часто був сам ф араон. Н аступну сходин ку посідав ж р ец ь, щ о у п р авл яв храм ам и . В ерховному ж ерц ю підко­ р я л и ся так зван і н и ж ч і ж ерц і - уабу. Вони виконували повсякден ні р и ту ал и , оп ік у вал и ся станом храм у та потре­ бами богів. Серед уабу в и р ізн ял и ся: ж ерц і-астрон ом и , які сп остерігали за зір к ам и й нам агали ся пророкувати м ай­ бутнє; ж ер ц і, я к і стеж и ли за розпорядком дня у храм і; ч и тц і, щ о проговорю вали свящ енн і м олитви; перепису­ вачі папірусів; господарники, я к і оп іку вал и ся сільського­ сподарським и у гід д ям и , бібліотекам и та ін.

3. Писці Жрець Петаменоп. Давньоєгипетська скульптура. УІІ-УІ ст. до н.е.

П о в аж н и м и ч и н о в н и к а м и були п и сц і. Вони мали багато обов’язк ів : зап исували р іш ен н я, п р и й н яті ф арао­ ном, ви зн ач ал и р івень води у Н іл і під час повені та

2500 р- до н е. 2000 р. до н.е. 1500 р. до н.е. 1000 р. до н.е. 500 р. до н.е.

н.е.

500 р. н.е.

1000 р. н.е.

у водосховищ ах. Т ак о ж писці повинні бу­ ли перевіряти м еж і полів післ я розливів р іч к и , обліковувати врож ай , здійсню вати контроль за к іл ь к істю худоби, ви на та ін. Інколи вони ск л ад ал и угоди, писали п ри ­ ватні листи , зап и сували р и ту ал ьн і слова та м олитви. Н а їх н і плечі л ягал о ви зн а­ чення та збиран ня податків. С тановищ е л ю дини , що вм іла писати, у суспільстві було ви соким , бо пи сьм ен­ них було небагато, а письм о було дуж е скл ад н и м . П исці весь час носили із собою при ладдя д л я письм а: д ер ев’яну дощ ечку з ф арбам и, посудину з водою д л я їх розве­ дення та очеретян і п ал и ч к и , я к и м и й н а­ креслю вали ієрогліф и. Школа писців. Рельєф на стіні гробниці

4. Селяни й ремісники П ереваж ну частину ж и тел ів Д авнього Є гипту стан ови­ ли вільні зем лероби. Вони об’єднувалися д л я обробітку

землі, будівництва та ви кори стан н я зрош увальн ої си сте­ ми, утворюю чи зем леробські общ ини. Саме землероби в и ­ конували вели ку к іл ь к іс ть обов’язк о ви х робіт: сп орудж у­ вали пірам іди, п ал ац и , гробниці. Щ е одним їхн ім обов’я з ­ ком перед держ авою була служ ба у вій ську ф араона. В а ж ­ ливою л ан ко ю у су сп іл ьн о м у ж и т т і були р ем іс н и к и , оскільки забезпечували ж и тел ів Є гипту всім необхідним.

& ІЄРОГЛІФ

£

прочитайте документ

♦5 3 біографії Метена іа

* £ »>

[Спадщина, отримана Метеном.] Було дано йому майно батька йо/о Інпуеманха, судді і писця: не було (ні) зерна, (ні) майна всякого домаш­ нього, а були люди й дрібна худоба. (Кар’єра Метена.] Він був настановлений першим писарем харчових складів, начальником майна харчових складів ... був номархом Бичачого ному, після того як (був) суддею Бичачого ному ... був настановлений начальником усього царського льону, він був настановлений правителем селищ ..., правителем великого укріплення .... номархом Са'іса...

іЗ і

Чого міг досягти в Давньому Єгипті нащадок судді і писця? Обгрунтуйте свою думку.

ді

X <

р. до н.е. 4500 р. до не. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е.

О

5000

СІ

РОЗДІЛ III ДАВНІЙ ЄГИПЕТ

5. Б езстраш ні воїни Єгипту А рм ія Д авнього Є гипту ск л ад ал ася з піхоти та бойових колісн и ц ь. В ійсько ф араони збирали за потребою. Інколи ар м ія н алічувала к іл ь к а ти­ ся ч осіб, а ін к о л и д о ся гал а д е с я т к ів тисяч. Фараон і його В ійсько набирали з селян. До нього потрапляв родина один із ста дорослих чоловіків. Командували арм ією старш і оф іцери. Основним завданням вій ська була охорона кордонів к р аїн и . З а часів Н ового ц арства ар м ія стал а про­ Чаті, номархи, фесійною . Її основу становили воїни, я к і побува­ чиновники, ли у битвах і військових су ти ч к ах . За свою верховні жерці служ бу вони отрим ували рабів, троф еї, земельні наділи. Ч асто єги петське військо посилю валося н ай м ан ц ям и , н ап р и к л ад нуб ій ц ям и , я к і жили на півдні д ерж ави . Воєначальники, Єгипетська піхота була основою війська. За Но­ жерці, писці вого царства вона складалася з легко- та важкоозброєних воїнів. П ерш і вміло орудували луком і стрілами. Другі озброювалися легким серпастим або важ ки м прямим мечами. П ош иреними були Вільні селяни, короткі списи та списи для метання - дротики. ремісники, воїни Але головною зброєю лиш ався лук. Є гипетська піхота м ала захи сні обладунки, щ о скл а­ д али ся з грубої тк ан и н и , якою обгортали тіло, ш к ір я ­ них або бронзових ш олом ів. Тіло зах и щ ав щ и т, який мав заокруглен и й верх. П іхота по д ілял ася на більш і й менш і підрозділи - чисельністю 250 і 50 осіб. Структура К олісниці з ’я ви л и ся в Єгипті за Нового царства. їх давньоєгипетського робили з дерева, і вони були надзвичайно л егк и м и . Ва­ суспільства ж и л а ко л існ и ц я всього 34 кг. О тж е, п ід н яти її могла навіть одна лю дина.

НАКАЗ Ф А Р А О Н А ■ Г»~ її • сл о в а та їх зн ачен н я

в и в ч іт ь

А р м ія - військова о р га­ н ізація, я к а слугувала для захи сту кордонів кр аїн и від нападів ворогів та для зах о п л ен н я нових тер и ­ зі торій. Т роф ей - м айно й поло­ нені, захоп лені на війні.

9З

А

Нубійські лучники. Макет доби Середнього царства. Близько 2000 р. до н.е.

2500 p. до не. 2000 p. ao н.е. 1500 p. ao н.е. 1000 p. АОН.Є. 500 p. ao н.е.

н.е.

500 p. н.е.

1000 р. н.е.

На колісниці було два воїни. Один уп­ равляв нею, другий - нищ ив ворогів, стріляю чи з л у к а, кидаю чи дротики або застосовуючи під час рукопаш ного бою серпастий меч чи сокиру. На правій руці візника був закріплени й щ ит, як и й за х и ­ ZI c щ ав і його, і воїна. В ізник мав шолом □ c і довгий плащ з бронзовими накладкам и. Воїн був п р и в ’я зан и й до к о л існ и ц і Z] c ш кіряним и поясам и, і тому обидві руки його л и ш ал и ся вільни м и д ля ведення бою. Інколи колісниці яскраво п р и к р а­ ш али. Н айбільш розкіш ною завж ди була бойова колісниця ф араона. Її розписува­ Ієрогліф «Фортеця» ли яскрави м и ф арбами на золотому тлі.

—

Єгипетська фортеця. Реконструкція

*

Д ля захи сту кордонів країн и будували ф ортеці, але л и ­ ше на півночі та на півдні. Із заходу та сходу Єгипет був з а ­ хищений скел ям и та пустелям и. Є гипетські фортеці мали форму круга, квадрата або п р ям о к у тн и к а і зах и щ ал и ся ровами. П оряд із м урам и будували баш ти з м айданчиком для воїнів. Одним з при клад ів інж енерного мистецтва давніх єги п ­ тян є ф ортеця Абідос у Верхньому Єгипті. Вона м ала форму прямокутника зі сторонами 125 і 68 м. Висота мурів сягала 7-11 м, а товщ ина становила 2 м.

6. Раби Рабів називали «ж иві мертві* або «ж иві д л я вбивства*. Така назва говорить про те, що сп очатку це були вій сько ­ вополонені. Рабам и т а к о ж могли стати збіднілі сел ян и , продані у рабство за борги на певний час, і злочи нц і. П ра­ цю рабів ви кори стовували у зем леробстві, к о п а л ь н я х , армії. Рабство не завж д и було п ож и ттєвим . Раби-інозем ці могли отрим ати свободу, вступивш и до ар м ії. Є гипетські селяни, я к і п о тр ап и л и в рабство за б орги, став ал и вільними, відп рацю вавш и їх .

ЗАГАДКИ СФІНКСА 1.

2.

3.

4.

5.

Чим у Давньому Єгипті займалися жерці? Розкажіть про основні обов’язки писця. Опишіть один день із життя єгипетського селянина. З яких частин складалася єгипетська армія? Користуючись текстом і зображенням ієрогліфа, опишіть давньоєгипетську фортецю.

Єгипетська колісниця. Сучасний м алю нок з к н и ги «Le costum e et les arm es des soldats de tous les temps»

Посперечайтеся з мудрецем Чому давньоєгипетське сус­ пільство не змогло б існувати без фараона? жерців? писців? чиновників? військо­ вих? селян?

і

~

і___

РОЗДІЛ III

5000

р. ДО Н.Є.

4500 р. до н.е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е. 3000 р. до н.е.

Д А В Н ІЙ Є Г И П Е Т

Давнііі Єгипет за доби розквіту. ХУ-ХІІІ ст. до н.е.

§1 1 . Розквіт Давньоєгипетської держави М огут н я держ ава - м огут н і володарі

ХЕТТСЬКЕ Ц А РС Т В О /

п-ів М ала Азія

Кархеміш

о.Родос

М-арит о.Кіпр

СЕРЕДЗЕМНЕ МОРЕ

Сідон

Аваріс (П ер-Рам зес)

15

ЕРТ ВЕ М ОРЕ

'Уігоо

Я

Мемфіс

о1

«Ахетатон

ЧЕРВОНЕ МОРЕ

к

1. Завою вання Єгипту гіксосами Ф араони Д авнього царства щ едро роздавали зем лі хра­ м ам , номовій зн аті. З часом ном архи, я к і не поступалися багатством перед ф араон ам и, перетворилися на сам остій­ них правителів, а влада ф араонів ослабла. К олись все­ м огутні, володарі Є гипту гинули від зм ов, і в держ аві зап анувало безладдя. Т ак , у 2173 р. протягом 70 днів у Є гипті зм ін илося 70 ф араонів. М инуло м ай ж е 200 р оків, перш н іж єги п тян ам вдалося знову об’єднати к р аїн у і відновити си льн у владу фараонів. З п р авл ін н я М ентухотепа II розпочалася доба Середнього ц ар ства (2 0 4 0 -1 7 8 6 рр. до н.е.). П роте дер ж ав а не змогла протистояти проникненню на її територію кочових азій ­ ськ и х плем ен. У д ругій половині X V III ст. до н.е. племена гіксосів зах о п и л и східну частину дельти , де заснували власну столицю - А варіс. У середині XVII ст. до н.е. їм вдалося пош ирити владу м ай ж е на всю к р аїн у (крім Фів) і заснувати власні д и н астії правителів Є гипту. Гіксоси п а­ нували у к р аїн і понад 100 років. Є гипетські ф араони, я к і зберегли свою владу в Ф іванській частині к р аїн и , вели з гіксосам и тр и валу боротьбу, яка з ак ін ч и л ася перемогою єги п тян . На трон зій ш ов Я хм ос І (1 5 5 2 - 1 5 2 7 рр. до н.е.). З його п р а в л ін н я розпочався період Н ового ц ар ств а (1 5 5 2 -1 0 6 9 рр. до н.е.).

2. П еретворення Єгипту на могутню держ аву Напата

Столиці Нового царства Найбільші міста Єгипетська держава за часів Тутмоса III

X

150.1

Місця та роки битв (р. до н.е.) Завойовницькі походи фараонів Кордони Єгипту у VI ст. до н.е.

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА < / ,

Гіксоси (від давньоєгипетського хеку-шасу - володарі чужоземних країн) - кочові азійські племена.

Ф араон Я хм ос І правив протягом 25 років. З а цей час йому вдалося об’єднати під своєю владою звільнену від гіксосів кр аїн у . Його успіш ні військові походи поклали п о ч ато к п ер етво р ен н ю Є ги п ту на м огутню світову держ аву. Період Нового царства був позначений правлінням ф ара­ онів, я к і лиш или помітний слід в історії країни. Про звер­ ш ення цих царів свідчать величні монументи на їх честь, збудовані по всьому Єгипту. П оряд з чоловікам и на єги ­ петський трон сходили і ж ін к и . Могутньою правителькою була «перша серед найвродливіш их» - ц ариця Х атш епсут (1 4 9 0 -1 4 6 8 рр. до н.е.). С тавш и регентом (тим часови м п р ав и тел ем ) при м ал о л ітн ь о м у си н о ві - Т утм осі III, вона ц а р ю в ал а 21 р ік . Х атш еп су т п р о сл ави л ась п р и ­ п и н ен н ям воєн, б у д івн и ц тво м х р ам ів та о р ган ізац ією м орської ек с п е д и ц ії за п ар ф у м ам и у глиб А ф р и к а н с ь к о ­ го ко н ти н ен ту .

56

_Г“

2500 р. ао н.е. 2000 р. до н.е. 1500 р. а о н.е. 1000 р. до н.е. 500 р. до н.е.

н.е.

500 р. н.е.

1000 р. н.е.

Ц ариця Хат ш епсут . Ф рагм ент скульптури.

X V ст. до н.е.

Храм цариці Хат ш епсут .

X V ст. до н.е.

Тутмос III (1 4 9 0 -1 4 3 6 рр. до н.е.), щ о взяв владу до своїх рук п ісл я см ерті м атер і, н а в п ак и , був вел и к и м воїном. Його успіш ні військові походи перетворили Є ги­ пет на одну з найм огутніш и х д ер ж ав стародавнього світу. Тутмос, а згодом його н ащ адки завою вали сусідні країни: П алестину, Сирію, Ф ін ікію , Нубію. Ф араон при краси в величним и спорудам и м іста кр аїн и .

ІСТОРИЧНА Д О В ІД К А Ім ’я Аменхотеп означало «Амон задоволений». Ім'я Ехнатон «угодний Атону».

3. Р еф орм а Ехнатона За п р а в л ін н я ц ар я А м ен х о теп а IV (1 3 5 3 - 1 3 3 6 рр. до н.е.) відбулися значні зм ін и в єгипетськом у суспільстві. Він став фараоном, коли йому виповнилося 17 років. Його батьками були цар А менхотеп III та цари ц я Т ія. Д руж и ну Аменхотепа IV Н еф ертіті («прекрасна прийш ла» - так пе­ рекладається її ім ’я) вваж али однією з найкраси віш их Жінок Єгипту. А м енхотеп IV ви ріш и в зм ін и ти р ел ігій н і зв и ч аї у суспільстві. Є гиптянам було наказано поклонятися єдиному богові в образі сонячного диска - Атонові. Ц ією реформою Цар намагався піднести та зм іцнити свою владу і водночас Послабити вплив на суспільство ж ерців і чиновників. Ф ара­ он змінив своє ім ’я на Ехнатон і переніс столицю з Ф ів до Ахетатона. П роголош ен н я єдин ого бога особливо ворож е зу стр іл и Жерці х р ам ів бога А м он а, я к о м у п о к л о н я л и с я єг и п т я н и . Реф орми Е хн атон а не т іл ь к и п о зб ав л я л и їх вп л и ву на

Фараон Ам енхот еп IV (Е хнат он ). С кул ьптура.

X I V ст. до н.е.

-------- —V— ------Розквіт Давньоєгипетської

--------------

РОЗДІЛ III

5000 р. до н.е. 4500 р. до Н.е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е. 3000 р. до н.е.

Д А В Н ІЙ Є Г И П Е Т

І

ф ар ао н а і су сп іл ьство , а й п р и б у тк ів від х р ам о в и х госпо­ дарств. Єдиний к у л ьт А тона проіснував до см ерті ф араона, хоча і в майбутньому дехто з єги п етськи х царів, я к і сповідува­ л и започатковану ним релігію , н ази вал и себе «Бех-ена т е н » - відображ ення С онця. П ісля смерті А м енхотепа IV ж ер ц і перенесли столицю назад, до Ф ів, його ім ’я стерли з усіх написів, а це було най стр аш н іш о ю кар о ю д л я є г и п т я н и н а . Р еф о р м а, не підтрим ана населенням к р аїн и , ослабила владу ф араона. Ц им скористалися підкорені Єгиптом народи, я к і зробили спробу звіл ьн и ти ся, а т а к о ж Х еттська дер ж ава, що пре­ тендувала на зем лі долини Н ілу. Зреш тою це призвело до тривалої війни м іж двома д ерж авам и .

4. Війни Р ам зеса II Великого з хеттам и Нефертіті. Погруддя. XIV ст. до н.е.

ЦЕ ЦІКАВО Рам зеса II називаю ть єги ­ петським велетнем, оскіль­ ки зріст царя становив 2 м 10 см. Він прожив 90 років, 65 з я к и х був царем Єгипту.

Рамзес II. Скульптура.

XIII ст. до н.е.

Історичні д ж ер ел а зберегли повідом лення про криваві битви м іж єги п тян ам и і хеттам и за часів п равл ін н я ф ара­ она Р ам зеса II (1 3 0 4 -1 2 3 6 або 1 2 8 9 -1 2 2 4 рр. до н.е). П ер­ ш е зіткн ен н я з м огутнім ворогом відбулося під час походу Рам зеса II в П алестину. Битва під К адеш ем. В иріш альна битва м іж двома сила­ ми відбулася неподалік фортеці К адеш , якою володіли хетти. Ц я подія датується п ’яти м роком п равлінн я фараона. У вчених немає єдиної дум ки щодо того, коли це відбулося: 1300 р., 1286 р. чи 1275 р. до. н.е. Р ам зес II, зібравш и військо, вируш ив у похід. Він поділив свою арм ію на чотири загон и, ко ж н о м у з я к и х дав ім ’я єги петсь­ к и х богів: А м она, Р а, Сухет, П та. П ерш и­ ми йш ли загони на чолі з Рам зесом - «Ра» та «Амон». За ним и просувалися «Пта» й «Сухет», я к і за час походу дещ о відстали від ін ш и х . Б іл я ф ортеці загони «Амон» та «Ра» створили табір і ви р іш и л и зачекати підходу всіх підрозділів. За н аказом ц ар я була проведена роз­ відка, я к а повідом ила, що ворога близько немає. Рам зес виріш ив не чекати загонів «П та» й «С ухет», а від р азу розпочати ш турм ф ортеці. А ле вій ськ а хеттів, я к і пе­ р ех и тр и л и р озвід ку єги п тян , зн ен ац ька ф орсували р іч ку Оронт і стрім ки м ударом розгром или загін «Ра» та у вір вал и ся до табору ф араон а. Х еттські колісн иц і без­ ж ал існ о ни щ и ли єги п етську арм ію . Хоро­ бро б и л и ся є г и п т я н и , ал е без заго н ів «Пта» й «Сухет» їм було не перемогти. М олодий ф ар ао н , в оточенні особистих

2500

р. до н.е. 2000 р. до н.е. 1500 р. до н.е. 1000 р. до н.е. 500 р. до н.е.

500 р. н.е.

н.е.

1000 р. н.е.

Воїни давньоєгипет ської армії. С учасни й м алю нок із кн иги «Le costum e et les arm es des soldats de tous les tem ps*

битви під Кадеиіем

охоронців, стояв у розпачі на полі бою і л и ш е м олив богів про порятунок. У цей час хетти почали грабувати обоз ф араона, бо виріш или, що всі єги п етські вій ська вж е перем ож ені. Рамзес скочив у колісницю й атаку вав ворогів. Є ги п тян и , захоп лен і відвагою свого ц а р я , зб и р ал и ся в загони і давали відсіч ворогові. Х етти не о ч ік у вал и т ак и х дій і почали відступ ати. їх н ій цар - М уваталліс (М уватал) кинув у бій останній резерв - ти сяч у ко л існ и ц ь. І знову Бит ва під Кадеиіем. Рельєф (фрагмент).

X I I I ст. до н.е.

РОЗДІЛ III

5000 р. до н.е. 4500 р. до н.е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е. 3000 р. до н.е.

ДАВНІЙ ЄГИПЕТ

ІЗ

*

ІЗ

!*Ь ІЗ

*

ІЗ

А ♦і ІЗ

її ІЗ

& • із

*

/з & А

ІЗ л,

ІЄРОГЛІФ

ІЗ

прочитайте документ

З угоди єгипетського фараона Рамзеса II із царем хеттів 1278 р. до н.е. Хай буде прекрасний мир і братство між дітьми дітей великого царя Хеттів і Рамзеса, величного царя Єгипту. Єгипет і країна Хеттів хай живуть, подібно до нас, у мирі й братстві на всі часи... Якщо піде який-небудь ворог проти володінь Рамзеса, то хай Рамзес скаже величному царю Хеттів: іди зі мною проти нього з усіма твоїми силами... Якщо Рамзес розгнівається на своїх рабів, коли вони піднімуть повстання, і піде приборкувати його, то разом з ним повинен піти і цар Хеттів... Усе написане на срібній дошці тисяча богів та богинь країни Хеттів зобов’я зую т ься виконувати по від­ ношенню до тисячі богів та богинь Єгипту. Вони є свідками моїх слів.

іі ІЗ

* і*

I♦І ІЗ

л. К ІЗ ІЗ і' 1'

♦і

ІЗ А

А

ІЗ Які зобов’язання мали Рамзес II і цар хеттів за умовами миру?

Клеопатра VII. Скульптура. І ст. до н.е.

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА Н аро д и м оря - так єгиптяни називали народи, які прожи­ вали на північному сході від Єгипту (на заході та півдні Малої Азії). У XIII ст. до н.е. ці народи утворили могутній військовий союз. Двічі вони нападали на Єгипет і обидва рази приходили з боку моря, тому й дістали назву «народи моря». Але їхні напади зазна­ ли невдачі. Згодом ці народи розселилися на островах та на узбережжі Середземного моря.

є ги п т я н и о п и н и л и ся в скр у тн о м у стан о в и щ і. Т а, мабуть, боги були на боці Р ам зеса II, бо на поле бою п ід ій ш л и за­ гони «Пта» й «Сухет* і вд ар и ли по х еттах . Б л и зьк о ю бу­ ла перем ога ф ар ао н а, але розбити хеттів повністю зава­ д и л а ніч і м іц н а ф о р тец я, де сх о вал ася піх о та х еттів, яку М уваталліс т а к і не в ід в аж и в с я к и н у ти у бій. Сил для ш ту р м у ф о р т е ц і Р а м зе с у ж е не м ав. Щ об зберегти в ій ськ о , ф араон відступ ив. П ісл я битви під Кадеш ем вій н а м іж Є гиптом і х еттам и т р и в ал а щ е 18 р о к ів . Рамзесу II вдалося у к л асти м ир, за я к и м м онархи обох к р аїн не л и ш е п р и п и н я л и вій н у , а й зобов’я зу в а л и с я допом агати один одном у. Н евдовзі х еттів завою вали «народи м оря*.

5. Зан еп ад держ ави Б л и зьк о 1069 р. до н.е. д ерж ава знову розпалася на дві частини - В ерхній і Н и ж н ій Є гипет. М іж їх н ім и правите­ л я м и точи лася зап ек л а боротьба за п ан у ван н я над усією територією Є гипту. Це стало початком зан епаду держ ави. О слаблену к р аїн у сп очатку захоп и ли асси р ій ц і, а згодом перси. У 332 р. до н.е. Єгипет потрапив під владу А лександра М акедонського, одного з найм огутніш и х правителів ста­ родавнього світу. Н ам існ иком у підкорену к р аїн у був п ри ­ значен ий П толем ей, полководець А лександра Македонсь*

60

J500 р- до н.е. 2000 р. до н.е. 1500 р. до н.е. 1000 р. до н.е. 500 р. до н.е.

н.е.

500 р. н.е.

1000 р. н.е.

Великиіі храм Рам.seca II в Абу Сімбелі. Близько XIII ст. до н.е.

Позначте на контурній карті: Н а п р я м к и в ій с ь к о ­ вих походів єги п етсь­ к и х ф араонів. кого. Він і заснував останню династію царів Єгипту. У 5 1 -3 0 pp. до н.е. к р аїн о ю п р а в и л а найвідоміш а п р ед ставн и ц я ц ієї д и н аст ії - Клеопатра V II. Ц ар и ц я м р ія л а про відр о д ж ен н я могутності д ер ж ав и . А ле її м ріям не судилося зд ій сн и ти ся, бо Є гипет зах о п и л и р и м л я н и нові володарі С ередзем н о м о р ’я. До 395 р. н.е. країн а л и ш ал ася рим ською провінцією. У VII ст. н.е. її завою вали араби, які остаточно зм ін и ли зви ч аї, трад и ц ії, к у л ь ­ туру та релігію Єгипту.

ЗАГАДКИ СФІНКСА У чому полягала релігійна реформа Ехнатона? Назвіть єгипетських фараонів доби розквіту та роки їхнього правління. На скільки загонів поділив свою армію Рамзес II і як це вплинуло на результат битви під Кадешем? Чому занепала Давньоєгипетська держава?

Посперечайтеся з мудрецем П о м ір к у й те, чому р ел ігій н а реформа Е хнатона в и к л и к ал а спротив і не вдалася.

]

5000 р. до н.с. 4500 р. до н е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е. 3000 р. до н.е.

§ 12. Релігія Давнього Єгипту П о д о р о ж к р а їн о ю Р а

Богиня Нут. Малюнок на стіні гробниці

Я к і всі давні народи, єги п тян и своїх богів поєднували з силам и природи. Ж и телі Д авнього Єгипту надавали особливого значення тому, що буде з душ ею після смерті лю дини. Ж и тт я , вва­ ж ал и єги п тян и , - л и ш е тим часове перебування на цьому світі, мить у порівнянні з вічним існуванням душ і у по­ то йбічном у с в іті. Д л я потойбічного ж и т т я не тільки готували тіло померлого, перетворю ю чи його на мумію , а її спорудж ували «будинки вічності* - пірам іди й гробниці. С початку ф араонів і знатн их людей ховали у пірамідах, я к і враж али сучасн иків і нащ адків своїми розм ірам и та величчю . З часом, побоюючись гр аб іж н и ків, приховували від стороннього ока гробниці багатіїв і правителів у видов­ баних у ск ел ях поховальних ко м п лексах. О скільки для єги п тян загробне ж и ття було таким ж е реальним , я к і зем­ не, вивчення вмісту гробниць дало м ож ливість ученим відтворити багато сторін ж и т т я Д авнього Єгипту.

НАКАЗ ФАРАОНА 3 1. Виникнення світу сл ов а та їх зн ачен н я

в и в ч іть

П а н т е о н - су к у п н іс ть богів однієї релігії. М у м ія - забальзам ован е тіло лю дини або твари ни.

Бог Амон. Давньоєгипетська скульптура

П огляди на в и н и кн ен н я світу та богів у єги п тян , що ж и л и в різн и х частин ах к р аїн и , були різн им и. Ж и тел і Геліополя вірили, що перед ви н и кн ен н ям світу був ли ш е хаос - Н ун. Згодом з його глибин з ’яви вся тво­ рець А тум. Він створив Зем лю та перш их богів - Шу (П овітря) й Теф нут (Вологу). П отім з ’яв и л и ся Геб (Земля) та Н ут (Небо). Н ащ ад кам и Геб і Н ут були д ев ’ять богів. Се­ ред них - Сет, О зіріс, Ісіда, Н еф тида. І ли ш е потім з ’яви ­ л и ся лю ди. За однією версією , вони народилися із сліз бо­ га С онця. За інш ою - їх створив за наказом Ра бог-гончар Х нум , ви ліпивш и із глин и. А тум вваж ався перш им царем Є гипту. Ось чому ф араонів вваж ал и н ащ адкам и богів. За у явл ен н ям и ж и тел ів М ем ф іса, сп очатку існував бог П та (П тах). Він створив вісім богів. Одним з цих богів був А тум , я к и й і будував Всесвіт. Ж и тел і Герм ополя вірили, щ о з океан у ви йш ли чотири боги, я к і м али голови ж аб, - Н ун, Х ух, К ук, А мон, за ни­ ми - чотири зм ієголових богині. П лаваю чи в о к еан і, вони створили яйце. З я й ц я у ви гляд і птаха (сокола або ібіса) з ’явився А тум (Р а). А тум -Ра створив Всесвіт і все в ньому. Я к вірили ж и тел і Ф ів, з океану (хаосу) народився зм ій, я к и й мав ім ’я К ем-атеф . Коли він пом ирав, то заповів своєму синові Ір-та створити вісім богів. Н ародж ені боги п іш ли у пон иззя Н ілу до Герм ополя, де створили бога Сонця - Р а, а потім піш ли до М емфіса й Геліополя і ство­ рили П та й А тум а. П ісля цього вісім богів піш ли до Ф ів, де й пом ерли.

{5 0 0

Р до н.е

2000 р. до н.е

1500 р. до н.е. 1000 р. до н.е

500 р. до н.е

н.е.

500 р. н.е.

1000 р. н.е.

2. Єгипетські боги К ож не я в и щ е п р и р о д и , небесне св іти л о є ги п т я н и пов’язували з окрем им богом. Тому вищ их істот, за їхн ім и уявленнями, було багато. Вищ і створіння повсякчас були поряд з лю ди н ою , д о п о м агаю чи або к а р а ю ч и . Боги об’єднувалися у вели ку родину - пантеон. До д авн ьо єги ­ петського пантеону входили: Амон - бог сон ця, Лтон втілення сон ця. Є гиптяни вваж ал и , щ о ч астка цього бога є у кож н ій ж и вій істоті. Ісіда - богиня родю чості, води, вітру, м ореплавства. Саме вона навчила ж ін о к т к ат и , п р я ­ сти, л ік у вати . А піс - бог родю чості. Є гиптяни у я в л ял и йо­ го у вигляді бика. Бог Анубіс - покровитель пом ерлих. Вваж алося, що він створив перш у м ум ію і навчив лю дей цього ремесла. А нубіса зображ али у вигляді лю дини з го­ ловою ш ак ал а. А поп - велетенський зм ій , що уособлю вав собою зло, ворог бога Р а. Він м еш кав у надрах зем лі. Щ о­ ночі Апоп чатував на Р а, я к и й плив у сонячном у човні підземним Н ілом . Щ одня м іж ними відбувалася битва, у якій Ра завж д и виходив перем ож цем (так єги п тян и у я в ­ ляли зм іну д н я і ночі). Б аст - богиня радості. Її зображ али у вигляді ж ін к и з головою к іш к и . Гор - бог неба. Зоб ра­ жався у ви гляд і лю дини з головою сокола. М аат - богиня правосуддя та гарм он ії. Вона брала участь у творенні Всесвіту та в суді О зіріса - бога підземного царства.

Єгипетські боги Гор, Озіріс, Ісіда. Давньоєгипетська скульптура

Богиня Баст. Давньоєгипетська скульптура

3. О зіріе — володар підзем ного царства Давні єги п тян и віри ли у вічне потойбічне ж и т т я , а зем ­ не сприйм али ли ш е я к час, коли душ а готується до пере­ ходу в царство м ертвих. О тж е, й бог, що царю вав у царстві мертвих, був одним з найбільш ш анованих. Озіріс був старш им сином бога зем лі Геба і богині неба Нут. Я к і ф араони, він сп очатку царю вав на зем лі. За його правління лю ди не зн али ні воєн, ні хвороб, ні голоду. Озіріс навчив єги п тян зем леробства і ви ноградарства, бу­ дування м іст, добування м ідної та золотої руди, мистецтва л ікуван н я і грам оти. Бог п устелі, вітру та війни Сет виріш ив зн и щ и ти О зіріса. С початку він виготовив сар к о ­ фаг. П отім влаш тував свято, на я к е запросив О зіріса. Тут Сет оголосив, що саркоф аг буде подарований том у, кому підійде за розм іром . Коли О зіріс л іг у нього, саркоф аг зак р и л и кр и ш ко ю , з а ­ печатали свинцем і ки н у л и у Н іл. А ле О зіріс воскреснув з мертвих. Він зал и ш и в трон синові Гору, а сам став царю ­ вати й верш ити суд у царстві м ертвих. Гор був останнім богом на зем л і, оскільки ін ш і вищ і істоти переселилися на небо. Гор 80 років боровся проти Сета. Не раз Сет вбивав Гора, але небесні боги щ оразу воскреш али його та поверта­ ли Горові ц арський трон на зем лі, я к и й він потім передав людським п рави телям - ф араонам .

63

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

>.

Озіріса зображ али поміж дерев у вигляді людини з зеленою шкірою. Єгиптяни вважали, що кожного року Озіріс пом ирає та відро­ джується до нового життя. Сета зображали із звіриним обличчям і вогненним во ­ лоссям. Народився Сет за три дні до Нового року, тому єгиптяни вважали цей день нещасливим. л __ А-/'

Релігія Давнього Єгипту

РОЗДІЛ III

5000 р. до н.е. 4500 р. до н.е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е. 3000 р. до н.е,

ДАВНІЙ ЄГИПЕТ

4. П ідзем ний світ. Ц арство мертвих

НАКАЗ ФАРАОНА вивчіть сл ов а та їх зн ач е н н я

С а р к о ф а г - к а м ’я н и й я щ и к із зображ еним и ма­ гічним и символами та за­ к л и н ан н ям и , у яком у роз­ м іщ у в а л а с я д о м о ви н а з тілом .

За уявл ен н ям давн іх єги п тян , царство м ертвих нічим не відр ізн яло ся від земного. Тому н ебіж чи ка забезпечува­ ли речам и, я к и м и він зви к користуватися за ж и т т я : одя­ гом, їж ею , при красам и . В ійськовом у к л ал и зброю , земле­ робу - м отику, писцеві - гл и н ян і таб л и ч ки . Ж и тел і Є гипту вірили, що підзем не царство розташ ова­ не далеко на заході і, щоб дійти без переш код до Озіріса, потрібно знати багато зак л и н ан ь . їх зап исували ж ер ц і до «К ниги м ер тв и х » . Д істав ш и сь до «В еликого Будинку Двох Істин », де царю вав О зіріс, пом ерлий поставав перед його судом. Долю померлого ви ріш ували 42 судді. Він повинен був ви зн ати себе винним або невинним у гр іх ах . П еред почат­ ком суду пом ерлий пром овляв м олитву. У ній він пе­ релічував усі гріхи , у я к и х не був винен. Потім відповідав на зап и тан н я бога мудрості Т ота. шгогачш я

ІЗ dh ІЄРОГЛІФ »

і

t» ІЗ

прочитаите документ

dh

М олит ва-заперечення пом ерлого перед судом Озіріса

ІЗ

Я не здійснював несправедливості проти людей. Я не кривдив близьких. Я не говорив неправду в Місці Істини. Я не грабував бідних. Я не робив нічого супроти волі богів. Я не підбурював слугу проти господаря. Я не отруював. Я не вбивав. Я не наказував убивати. Я не грабував могил. Я не мучив удів. Я не зробив нікому :іла. Я не привласнював дари, які приносиш в .храм, не полював на священних тварин. Я не маю гріха, я не маю гріха, я не маю гріха, я не маю гріха, моя безгрішність це безгрішність Величного Фенікса (Вену), що у Гераклеополі. Мені не нашкодять у Великому Будинку Д вох Істин, бо я знаю імена богів, що перебувають поряд з тобою.

♦і ІЗ

dh ІЗ

dh jjâ «

jà її

‘.Н № і

■ ■ ■ м а и н ш н и п м н н а ш я н ін м м в

ї ї' 1. Які людські якості цінувались у Давньому Єгипті?

2. Які дії давні єгиптяни вважали гріхом?

2500 р. до Н-Є-

2000 р. до н.е. 1500 р. до н.е. 1000 р. до н.е. 500 р. до н.е.

500 р. н.е.

н.е.

1000 р. н.е.

П р авед н ість д у ш і в и зн а ч а л и за д опом огою ваг. На одну чаш у к л ал и

серце (у ньому, на д у м к у є ги п т я н , містилася душ а), на другу - пташ ине перо, що си м волізувало правосуддя. Ваги трим ав А нубіс, а вирок виносив Тот. Я кщ о серце переваж у вало , то по­ мерлий був гріш н и ком , і чудовисько А м ту - лев з головою к р о ко д и л а з’їдало його. Я кщ о пом ерлий не мав гріхів, то о ж и в а в д л я п о д ал ьш о го вічного ж и т т я у раю - Іа р у . П оля Іару мало чим відр ізн яли ся від н ай к р ащ и х ланів Єгипту. їх оточував бронзовий мур, я к и й з а х и щ а в п р а в е д н и к ів . У раю селяни обробляли зем л і, писці вели облік, ф араони керували своїми п ідлеглим и. А ле д у ­ ша час від часу поверталася до тіл а, і тому єги п тян и п р аг­ нули зберегти його якн ай д о вш е, виготовляю чи м ум ії.

5. М уміф ікація Коли єгиптяни ще не знали таєм ниці бальзам ування, тіло померлого просто закопували у гарячий пісок пустелі. Зго­ дом винайш ли речовини, я к і дали м ож ливість зберегти тіло від руйнування. Б альзам уванням займ алися тільки ф ахівці, які знали його секрети. За їхньою роботою постійно н агл яд а­ ли жерці. М уміфікація потребувала великих кош тів, тому зберегти тіло небіж чика таким чином могли собі дозволити тільки замож ні єгиптяни, зокрема царі. С початку бальзам увал ьн и ки працю вали над ви суш у­ ванням тіл а. Його набивали папірусом або піском , в к р и в а­ ли см олистим и речовин ам и і зал и ш ал и на 4 0 - 7 0 діб. Підготовлене тіло загортали у л л я н і бинти, вкладаю чи амулети, я к і повинні були зах и сти ти н ебіж чи ка у по­ тойбічному світі. П ісля цього мумію розм іщ ували в трьох Дерев’ян и х трун ах, я к і вкл ад ал и одна в одну. А ті в свою чергу кл ал и до саркоф ага. С аркофаг з мумією несли до поховальної кам ери у п ір а­ міді чи гробниці.

ЗАГАДКИ СФІНКСА 1. Я к Озіріс став царем потойбічного світу?

2. Опишіть, як відбувався суд Озіріса.

3. Яким єгиптяни уявляли рай?

----- З0“* с,*Родавьот о сшту

Суд Озіріса. Д авньоєгипетський м алю нок з «К н и ги мертвих»

І»--- - І ■

НАКАЗ ФАРАОНА вивчіть сл ов а та їх зн ачен н я

Б альзам ування (м у м і­ ф ік а ц ія ) - сп еціальн а об­ робка тіл а н еб іж ч и к а, я к а д авала зм огу зберегти йо­ го від тл ін у та розпаду.

Посперечайтеся з мудрецем Що можна розказати про реальне ж иття єги птян , знаючи їхні релігійні ві­ рування?

РОЗДІЛ

5000р.дон.е. 4500р.дон.е. 4000р.дон.е. 3500р.доне.

3000р дон >hJ

Д А В Н ІЙ Є Г И П Е Т

§1 3 . Культура Давнього Єгипту Т аєм ниці гробниць

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА У 196 р. до н.е. єгипетські жерці видали постанову про увічнення коронації царя ГІтолемея V. Текст постано­ ви був вирізаний на камені з чорного базальту ієрогліфа­ ми, демотичним письмом (скорописом ) та грецькою мовою. Цей камінь названо Розеттським, за назвою міс­ ця, де його було знайдено.

Ч

.»_л

Єгипетські ієрогліфи

НАКАЗ ФАРАОНА 3 сл ов а та їх зн ачен н я

в и в ч іть

Іє р о гл іф и - давні м алю н­ кові зн а к и письм а.

Д авні єги п тян и створили дивовиж ну за багатством оригінальністю ц и вілізац ію . П ісля загибелі вона була схо­ вана під товщ ею віковічного піску пустелі. Допомогли її відкри ти вчені, що при йш ли з воякам и ф р ан ц у зько ї армії ім ператора Н аполеона н а п р и к ін ц і X VIII - на початку X IX ст. Тоді св іт д ізн а в с я про одну з найдавніш их ц и віл ізац ій та її д о сягн ен н я у м едицині, астроном ії, мате­ м атиц і. Стали відом им и імена будівн иків д ея к и х пірамЦ та м итців, що п р и кр аси ли стіни гробниць дивовижними м алю нкам и .

1. П исемність Мовою д авн іх єги п тян у сучасном у світі ж оден народ не р о зм о в л яє, вона відом а я к письм ова п а м ’я т к а , що Ті зберегла історія. Т акі мови називаю ть м ертвим и. Єгиптя­ ни одні з перш их навчи лися позначати зву ки та слова пев­ ними зн ак ам и . З н ак ів д л я позначення л ітер , скл ад ів, слів і н а в іть ф р аз було багато со тен ь, н а зи в а л и с я вони ієр о гл іф ам и . Ч ітко визначеного н ап р ям к у письм а у них не було. П исали єги п тян и зл іва направо, зверху вниз або н авп ак и . Ієрогліфи п р и к р аш ал и стіни храм ів і гробниць, сарко­ ф аги ф араонів, розповідаю чи про д ія н н я царів та богів. Ві­ домо близько 1000 так и х зн а к ів , з них найпош иреніш их б лизько 7 0 0 -8 0 0 . З а п а м ’ятати всі зн ак и було д у ж е важко, тому письм енних лю дей в Єгипті було мало. В основному володіли грамотою ж ерц і та писці. О володівали грамотою в ш колі писців тіл ь к и х лопчики з ш естирічного віку. На­ вчання тривало д в ан ад ц ять років. За цей час вони вивчали б лизько 700 ієрогліф ів. Є гиптяни писали на різн их м атеріалах: гл и н і, камені, тк ан и н і, дереві. А ле найбільш пош иреним був папірус. Т ростину н ар ізал и тонен ьким и см у ж к ам и , потім склею ва­ л и хрест-навхрест, просуш ували та пресували. Виходили величезні сувої. їх довж ин а ін коли сягал а к іл ьк о х дес я т к ів м етрів. П апірус був ц у п к іш и й за сучасний папір. ] П ісля завою вання Є гипту арабам и ієрогліф ічне п исьм о було забуте. А вперше невідомі письмена на камені побачили у 1799 рсолдати ф ранцузької армії. Текст на знайденому під час ро­ біт у фортеці Розетта дивовижному камені французький імператор Наполеон наказав скопію вати і відіслати до Євро­ пи. Одна з копій потрапила до рук французького вченого Ж ан а Ф рансуа ІІІампольйона. Він побачив, що перші 14 ряд­ ків були написані давньоєгипетським и ієрогліф ам и, на­ ступні 32 рядки - давньоєгипетським скорописом і, нарешті.

2500 Р- д о н е . 2000 р. до н.е. 1500 р. до н.е. 1000 р. д о н е .

500 р. до н.е.

500 р. н.е.

н.е.

1000 р. н.е.

ще 54 рядки давньогрецькою мовою. Вчений припустив, що ці написи однакові за змістом, але викарбувані трьома ви д ам и письма. Тоді, використовуючи відому йому давньо­ грецьку мову, він зіставив дві частини напису і розш ифрував перші ієрогліфи, я к і позначали імена фараонів. Але це був тільки перший крок до пізнання таємниці давньоєгипетсь­ кого письма. Інш і вчені продовжили справу Ж . Ш ампольйона, і таємниці, що їх приховували ієрогліфи, було розкрито.

2. Наукові знання єгиптян М атематика. У повсякденному ж итті єгиптян постійно виникала потреба проводити п ід р ах у н к и : вим ірю вати рівень води, будувати кан али, дамби й піраміди, вести облік урожаю. Для цього давні єгиптяни використовували чотири ариф ­ метичні дії: додавання, віднім ання, множення та ділення. Для чисел у них існували спеціальні позначення. Одиниці вони зображали рисочками, десятки - значкам и у вигляді підкови, сотні у вигляді скрученої мотузки, тисячі - лото­ са, десятки тисяч - зігнутого пальця, сотні тисяч птаха, мільйони - фігурою сидячого бога. Тому, наприклад, число 50 складалося з п ’яти знаків 10.

Жан Франсуа Шампольйон (1 7 9 0 -1 8 3 2 рр.) Ф ранцузький учений, заснов­ ник єгиптології. Розробив основні принципи дешифрування дав­ ньоєгипетських ієрогліфів. Склав першу граматику давньоєгипетсь­ кої мови.

Назви єгипетських чисел Г

і

. і

Одиниці

! п

.

\

>

ґ

20 - джебаті

2 - сенту

ЗО - маба

3 - хемет

40 - хем

4 - ф еду

50 - дііу

5 - діу

60 - сересіу

6 - сересу

70 - сефехіу

7 - сереф ех

80 - хеменіу

8 - хемену

90 - песеджіу

9 - песеджу

100 - шет

10 - меджу

1000 - ха

Десятки

ш Тисячі

■ 1-уа

Десятки тисяч

отні тисяч

/

Давньоєгипетські знаки для зображення чисел на письмі

А строномія. Є гиптяни спостерігали за зір к ам и й план е­ тами і навчи лися ф іксувати сонячні та м ісячні зятемненНя> З н ал и план ети: Венеру, М арс, М еркурій , С атурн, Юпітер. Є гиптяни поділили зоряне небо на 36 су зір ’їв, створили карту зоряного неба.

^

.---- :>

-

--. .

^

РОЗДІЛ III ДАВНІЙ ЄГИПЕТ

5000 р. до н е. 4500 р. до н.е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е.

3000 р. до н.е.)

Карта .юряного неба. Зображення на стелі храму Хатор у Денбері. Фрагмент

Посудина, яку дарували на Новиіі рік. УІІ-УІ ст. до н.е.

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА У Давньому Єгипті і чоловіки і жінки використовували кос­ метику. За кількістю фарби на обличчі можна було виз­ начити суспільне становище єгиптянина. Тіні для очей, рум’яна, губну помаду, ар о­ матичні мазі й рідини багаті єгиптяни зберігали в спеці­ альних посудинах, виготов­ лених вмілими майстрами із золота або коштовного ка­ меню. Такі посудини, зазви­ чай, дарували на Новий рік, 19 липня.

А стр о н о м іч н і з н а н н я засто со в у в ал и , проектуючи пірам іди і храм и. На основі спостереж ень за зір к ам и вжев III тис. до н.е. єги п тян и створили власний сонячний ка-І лендар. За ним рік мав 365 днів і поділявся на дванадцять! частин. К ож на з них м ала по ЗО днів. П ’ять днів, що лиша ї л и ся, додавали в кін ец ь року. Вони були святко ви м и . Дав-1 ньоєгипетський рік розпочинався 19 л и п н я , коли сходила І зір к а Сиріус та розливався Н іл. М едицина. З розвитком б альзам уванн я єги п тян и досягі ли усп іхів у галузі м едицини. Вони здійсню вали розтин» н ебіж чи к ів, тому добре знали анатом ію . Зокрем а, зробили І від к р и ття , що організм ом керує не серце, а м озок. Давні єги п тян и м огли л ік у вати різні хвороби, а так о ж за допо-І могою м ед и ч н и х ін ст р у м ен т ів зд ій сн ю в ати складнії хірургічн і операції. П оряд з цим єги п етська м едицина бу ї л а тісно пов’я зан а з магією . Є гиптяни вваж ал и , що молит-І вою або зам о вл ян н ям м ож на в ід л якати недугу.

3. М истецтво

А рхітектура. О скільки, відповідно до вірувань єгиптян-1 зем не ж и т т я було лиш е ♦містком* до потойбічного, ^°| ж итлові будинки вваж али ся тим часовим пом еш канням . І* спорудж ували з цегли-сирцю , умебльовували тіл ьк и не' І обхідним. На відм іну від них, «вічні пом еш кання* - храМК та гробниці - будували надзвичайно м іцним и. їх зводили3! каменю або ви сікали у ск ел ях . Не випадково єги птян и Да'| л и їм назву «храми м ільйонів років». П очинаю чи із Середнього царства, зам ість пірам ід єгй'І петські царі почали будувати х рам и -уси п альн и ц і. Най'І

5500 р до н.е. 2000 р. до н.е. 1500 р. до н.е. 1000 р. до н.е. 500 р. до н.е.

н.е.

500 р. н.е.

1000 р. н.е.

Колоси Рамзеса II. Вхід у великий храм у Абу-Сімбелі. XIII ст. до н.е. відоміші з них, щ о збереглися до наш ого ч а­ су, є в містах Л уксорі, К арн ац і, Абідосі, АбуСімбелі. У продовж 20 0 0 р о к ів б у д у в ав ся комплекс х р ам ів у К ар н ац і. А лея бараноголових сф ін ксів зу стр іч ал а набож ного є г и п ­ тянина. П р о й ш о в ш и к іл ь к а д в о р ів , він потрапляв до в ел и ч н о го з а л у , о то чен о го безліччю колон і ск у л ь п т у р , висота я к и х с я ­ гала 20 м. Х рам вв а ж ал и ж и тл о м бога, том у в нього м огли увій ти т іл ь к и цар і ж ер ц і. За Нового царства ф араонів почали ховати у гробни цях, витесаних у скел ях поблизу Ф ів, на глибині м ай ж е 90 м. Ця м ісцевість дістала назву «Долина царів*. Н айбільш відомою є гробниця ф араона Т утан хам она, одна з небага1. Скульптура Ра м зе са II. 2. Великий зал скульптур.

3. Д ругий зал з колонами.

4 . Вестибюль.

5. Святилищ е.

Внутрішня будова храму Рамзеса 11 в Абу Сімбелі

Р О З Д ІЛ

III

5000р.дон.е. 4500р.дон.е. 4000р.доне. 3500р.доне

3000 р. до н <

ДАВНІЙ ЄГИПЕТ

Статуетка Тутанхамона на леопарді. XV ст. до н.е.

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА Тільки в одному із залів гроб­ ниці Тутанхамона археологи знайшли 3500 різних кош­ товних предметів. Загальна маса золота - 600 кг.

Великий Сфінкс

тьох, що не була пограбована. В ідкри ття гробниці надало м о ж л и в іст ь с к л а с т и у я в л е н н я про м а т е р іа л ь н и й світ єги п тян : речі, я к и м и вони к ори стували ся, одяг. Мумія ф араона м істи лася в одному з восьми сар ко ф агів, вкладе­ них один в один. У труні Т утанхам она був віночок польо­ вих к в ітів . У н ік ал ь н и м и були х р ам и , я к і постали за п р авл ін н я д и н астії П толем еїв: храм Ісіди на о. Ф іле, храм Гора у Едфу. С ку л ьп ту р а. Д ав н ь о єги п ет сь к і с т а т у ї ви готовлені з різном анітного кам еню . Рідш е д л я цього використовува­ л и дерево, м ід ь, золото та срібло. С тату ї м али різні розм іри - від зовсім н евеличких до гіган тськ и х . Часто скульптури розф арбовували, щоб передати колір ш кіри, одягу, п ри крас. Існували певні непоруш ні правила ство­ рення ф ігур. С кульптуру ф араона завж д и ви р ізн ял и вели кі розміри, урочиста поза, складен і на колін ах р у к и , н ак лад н а боро­ да, символи ц арської влади. Ж ер ц ів , чи н о вн и ків, писців, р ем ісників, селян зображ али надзвичайн о реалістично. У Д авньом у Єгипті скульптури мали р елігійн е значен­ ня. їх ставили біля храм ів, к л ал и у гробниці й пірам іди. Вони позначали кон кретн у лю дину, і тому на них ви кар­ бовували ієрогліф з ім енем . П рикладом величних ску л ьп ­ тур є чотири гіган тські (21 м) сидячі ску л ьп ту р и Рамзеса II і ш ість стоячи х ску л ьп ту р (10 м) ф араона та його д р у ж и ­ ни в Абу-Сімбелі. П ош иреним скульптурни м зображ ен ням був С фінкс істота з головою лю дини чи твари ни й тілом лева. Є гип тя­ ни вваж али це створіння свящ енн им . М ож ливо, Сф інкс охороняв пом ерлих царів, наводячи ж ах на простих см ертних. Б іл я пірам ід у Гізі у величному спокої завм ер витесаний із скелі С ф інкс з обличчям царя Х ефрена. В раж аю ть його розм іри. У довж ин у він сягає 73 м, у висоту - 20 м. Ж и во п и с. М айстерність х у д о ж н и ків Д авнього Єгипту вр аж ає не тіл ь к и багатством тем і образів, а й технікою ви­ к о н а н н я і т іл ь к и їм п р и т ам ан н и м и к о м п о зи ц ій н и м и прийом ам и у створенні худож ніх образів. У важ н ий гл ядач п ом іти ть, що єги п тян и зображ али ф ігу р и лю дей за л е ж н о від їх н ьо го стан о в и щ а у сус­ пільстві. Т ак , ф ігура ф араона була завж д и більш ою за інш і. П остаті лю дей, за зви ч аям и єги п тян , зображ али по­ вернутим и до гл я д ач а, голови і ноги - у проф іль. Н ад зви ­ чайно реалістично виходили у д авн ьоєгипетськи х худ ож ­ н и к ів т в а р и н и . Н а с т ін ах гр о б н и ц ь і х р ам ів бачим о сільськогосп одарських твар и н , птахів, риб. Щ е в Д авньо­ му царстві єги п тян и лю били зображ ати сцени з сільського ж и т т я . У гробницях завж д и стіни були заповнені зобра­ ж е н н я м бо гів, сц е н а м и , щ о п о к а зу в а л и ж и т т я в п о­ тойбічном у світі.

70

|і,500 р. ао н.е. 2000 р. ао н.е. 1,500 р. а о н .є . 1000 р. ао н.е. 500 р. а о н.е. Ми не знаєм о більш ості імен х у д о ж н и к ів, що ли ш и ли свої численні творіння на стін ах гробниць, храм ів і п а­ лаців- Вчені вваж аю ть, що настінні м алю нки виконувала ціла бригада рем ісників з чітко визначеним и обов’я зк ам и . Спочатку до роботи брався «той, хто ви р аж ає форму»: він, дотримуючись п равил, малю вав контури м айбутньої к а р ­ тини. Н аступний рем існик поглиблю вав контури , створю ­ ючи рельєф. П ісля цього інш і ху д о ж н и ки під керівництвом «брига­ дира» д ер ев’яним и чи очеретяним и «пензлям и» розм а­ льовували площ ину зоб раж ен н я. За палітру їм слугувала кам ’я н а д о щ еч к а , на я к ій вони р о зво д и л и ф арби із подрібненого кам еню чи інш ого природного м атеріалу: з м алахіту отрим ували зелену ф арбу, із вохри - червону і коричневу, із вугілля - чорну. М узи ка. В ж е за доби Д авн ьо го ц ар ства існ у в ал и ударні, струн н і та д ухові м у зи ч н і ін стр у м ен ти . Н ай ­ давніш им ударним інструм ентом були д ер ев’ян і « к ал ата­ ла», я к и м и відбивали так т. П ізніш е з ’я ви л и ся барабани різної форми та розм ірів. Т ради цій ни м інструм ентом була арфа, я к а м ала форм у л у к а. Її ви готовляли з дерева. Н ад­ звичайно розкіш но оздоблю вали арф и, призначені д л я п а­ лацу ф араона. А рфу п р и к р аш ал и позолотою , ж ивописом , чеканкою й сим волічним и ф ігуркам и .

ЗАГАДКИ СФІНКСА 1. Завдяки чому вдалося прочитати ієрогліфи?

2. Як єгиптяни на письмі позначали числа?

3. Які правила існували у живопису та скульп­ турі єгиптян?

4. Назвіть найвеличніші храми Давнього Єгипту.

500 р. н.е.

н.е.

1000 р. н.е.

Рамзес I I I приносить жертви. Малюнок у гробниці. XII ст. до н.е.

Посперечайтеся з мудрецем

У якому з видів мистецтва єгиптяни досягли, на ваш погляд, найбільших успі­ хів? Обґрунтуйте свою думку.

Висновки

Єгиптяни збудували систему іригаційних споруд, приборкавши Ніл, завдяки чому країна стала житницею Давнього Сходу. Залишили світові величні піраміди й храми. Створили карти зоряного неба та сонячний календар, за яким рік мав 365 днів і поділявся на 12 місяців по ЗО днів у кожному. Він подібний до календаря, яким ми користуємося. Досягли визначних успіхів у галузі медицини. Оволоділи мис-

ДОДИНАСТИЧНИЙ ПЕРІОД

ДАВНЄ ЦАРСТВО

СЕРЕДНЄ ЦАРСТВО

2 6 8 6 -2 1 7 3 рр. до н.е.

2 0 4 0 -1 7 8 6 рр. до н.е.

Кінець VI тис. до н е. - 3065 р. до н.е.

3 0 6 5 -2 6 8 6 рр. г до н.е.

ПЕРІОД ТІНІСА ПЕРШИЙ ПЕРЕХІДНИЙ ПЕРІОД

Г :

2 1 7 3 -2 0 4 0 рр. до н.е.

------ -рг-

» ДРУГИИ ПЕРЕХІДНИЙ ПЕРІОД 1 7 8 6 -1 5 5 2 рр. до н.е.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ! Що ви знаєте про єгипетські ієрогліфи?

1. Як називалося створити з тілом лева та головою людини, яке охороняло по­ ховання фараонів?

2. Опишіть процес будівництва та внутрішню будову піраміди.

о» 1 і

%

г Сг а ї

If і г.

fe ­ r n 4. */

іа 1--

!|

и /

f

і

s /

/

/ і

11І

7

ї ■

Хто з єгипетських фараонів зображений на малюнках? Що ви знаєте про іх правління?

Оберіть правильну відповідь:

1. Місце впадіння Нілу в Середземне море називається: а) рукави; ■б) трикутник; в) дельта; . г) заплава.

3. Які пристрої використовували єгиптя­ ни для штучного зрошення полів? а) ніломіри; б) важелі; в) шадуфи.

2. Яка з відомих єгипетських пірамід є найвищою? а) Хуфу; "б) Джосера; в) Тутанхамона; г) Аменхотепа IV.

4. Хто з єгипетських богів проводив душі померлих у потойбічний світ? а) Ану біс; б) Ра; в) Озіріс; г) Гор; ґ) Баст.

НОВЕ ЦАРСТВО

ПЕРІОД ПТОЛОМЕІВ

САЇСЬКИЙ

332-30 рр. до н.е.

664-525 рр.

1552-1069 рр. до н.е.

ТРЕТІЙ ПЕРЕХІДНИЙ ПЕРІОД

ПЕРСЬКИЙ ПЕРІОД 525-332 рр. до н.е.

1069-664 рр. до н.е

Назвіть найважливіші події основних періодів історії Єгипту. І З якими подіями ^ пов'язані ці дати?

Чим уславилась в історії Давнього Єгипту «перша серед найвродливіших»

Про які події розповідає цей малюнок?

Ж

Порахуйте, скільки биків, кіз та полонених захопили єгиптяни під час військового походу.

т Встановіть відповідність Х атш епсут А менхотеп IV

Тутмос III

Р ел ігій н а реформа П еретворення Є гипту на могутню д ерж аву В игнання з Є гипту Г1КСО С1В

Яхмос І

Е ксп ед и ц ія у глиб А ф рики

Користуючись малюнком, опишіть як відбувався суд Озіріса.

^ 1.

2.

3.

4.

Розташуйте події в хронологічній послідовності

Реф орм и Е хнатона. П равлін н я Я хм оса І. Б итва під К адеш ем . П р авл ін н я К леопатри.

1. Б удівництво перш их к ан ал ів.

2. Б удівництво перш их пірам ід.

3. В икори станн я «А рхімедових ґви н тів» .

Ш У М Е Р О -А К К А Д С Ь К Е ЦАРСТВО Х Х ІУ -Х Х ІІ ст. до н.е.

ДАВНЬОВАВИЛОНСЬКЕ ЦАРСТВО XIX ст. до н.е.

А С С И Р ІЯ X IV -V II ст. до н.е.

Ф ІН ІК ІЯ II тис. VI СГ. до н.е.

ДАВНЬОЄВРЕЙСЬКЕ ЦАРСТВО І тис. до н.е. сер. І ст. до н.е.

СЕРЕДНЬОВАВИАОНСЬКЕ ЦАРСТВО

НОВОВАВИАОНСЬКЕ ЦАРСТВО

XII—X ст. до н.е.

У ІІ-У І ст. до н.е.

ПЕРСЬКА Д ЕРЖ АВА VIII—IV ст. до н.е.

П ередня А зія - одна з колисок світової ц и в іл ізац ії. У д ав н и н у ц я ч аст и н а А зії д іс т а л а н азву Д в о р іч ч я , оскільки розташ овувалась у долинах двох річок - Т игру і Євфрату. Тут у неоліті вперш е, на д ум ку вчених, давні л ю ­ ди перейш ли від полю вання і зб и ральн и ц тва до скотарст­ ва і зем леробства. Звідси почала пош ирю ватися так зван а неолітична револю ція. Ж и те л і П ередньої А зії перш им и навчи лись обробляти м етали, сп очатку м ідь і бронзу, а потім - залізо. Саме у Д воріччі ви н и к л и вели кі м іста - Ур, У рук, Л агаш , Вавилон та ін. Я к у калей доскопі, на цих зем л ях зм ін ю вались плем е­ на і народи. У Д воріччі в різні часи ж и л и ш ум ери, аккад ц і, ам ореї, хал д еї, перси, асси р ій ц і, євреї, ф ін ік ій ц і та багато ін ш и х народів. Вони будували власні м іста й утво­ рю вали держ ави , я к і ук л ад ал и сою зи і вою вали, об’єдну­ вали ся та розпадали ся. Д ея к і з цих народів назавж д и зн и ­ кал и з теренів планети. Саме тому Д воріччя було схож е на м озаїку з багатьох м іст і держ ав. В иникн енн я д ер ж ав у цьому регіоні відбувалося або внаслідок завою вання, або об’єд н ан н я к іл ь к о х м іст під владою найсильніш ого. Т ак утворилися д ерж ави : Ш умер, А к к ад , Д авньоєврейське царство та ін. І хоча в історії л и ш и л и ся ім ена н ай ви зн ач н іш и х правителів цих д ерж ав, проте дати їх народж енн я не завж д и відомі. Тому на відм іну від ін ш и х розділів п ід р у чн и ка, тут після ім ені п рави теля подано роки його п р авл ін н я. У Д воріччі утвори ли ся перш і вел и к і завой овни цькі д ерж ави - В авилонське царство, А ссирія, П ерсія, я к і з а ­ л и ш и л и пом ітний слід в історії. П раця багатьох поколінь та благодатна вода вел и к и х і м алих річок перетворили пустельні й заболочені зем лі Д воріччя на квітучі долини. Не дивно, що «Висячі сади С еміраміди» - одне з чудес світу - розташ овувалися саме у Д воріччі. Вони засвідчую ть працьовитість ж и тел ів цієї ч а ­ стини планети та д осягнен ня створеної ними ц и в іл ізац ії.

РОЗДІЛ IV

5000 р. до н.е. 4500 р. до Н.е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е. 3000 р. до н.е,

ПЕРЕДНЯ АЗІЯ У ДАВНИНУ

§ 14. Найдавніші держави Дворіччя З е м л я володаря т рост ини 1. П рирода та народи Дворіччя В ІР М Е Н С Ь К Е Н А Г ІР ’Я

Арбели

Т ірка.

,1 МОР Еї

АРА МЕЇ Ж

С И Р ІИ С Ь К А ПУСТЕЛЯ

А кк а д

Вави,

А Р А В ІЙ С Ь К А ПУСТЕЛЯ .

Міста-держави (III тис. до н.е.) Інші міста

•

ш ш

Місця розселення стародавніх племен Заливні землі

шшш

Землі, що зрошувалися за допомогою водопідйомних пристроїв Неполивні землі та пасовища

КЛІТНТ11

Степи і пустелі

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

І Г

4 / '

ї г \

Довжина річки Тигр - 1950 км, Євфрату - 2780 км. У давнину кожна з річок мала своє русло. Зараз вони зливаються і течуть разом майже 200 км до впадіння в Перську затоку. Перша назва півдня Дворіччя, яку зберегла історія, - «Земля володаря тростини». Так її називали перші землеробські племена. л ___ а -А

Д ворічч ям , М еж иріччям називали тер и то р ію в д о л и н ах р іч о к Тигр і Євфрат. На півночі Д воріччя простя­ глеся В ірм енське, а на сході - Іранське н а гір ’я . Н а заході Д воріччя меж увало із С ирійською та А равійською пусте­ ІР А Н С Ь К І л я м и . На півдні його ом ивали води Н А Г ІР ’Я П ерської затоки. Р іч к и Тигр і Євфрат народж увалися серед гір З ак авк аззя і плинули до П ерської затоки. Вони були значн о коротш і від Н іл у , ал е мали с т р ім к іш у течію , і, к р ім родю чого нам улу, їх н і води несли багато піску та глин и. Коли наприкінці весни вода в р ічках піднім алася, починалися повені. Вони приходили завж ди зненацька й були надзвичайно бурхливими. Люди, я к і ж и л и на б ерегах ц и х річок, п ер еб у вал и у п о стій н о м у страхові перед м огутнім и си лам и природи. Міф про всесвітній потоп, під час якого заги н у л и м ай ж е всі лю ди на Зем лі, народився саме у Д воріччі. К л ім ати ч н і умови у Д воріччі були Найдавніші держави с к л а д н і. Н а п ів д н і в л іт н і м ісяц і Дворіччя сто яла нейм овірна спека (понад 50 Є). Н а півночі вл ітку теж було ж ар к о , а взи м ку випадав сніг. Основним багатством Д воріччя, я к не дивно, була гл и ­ на. Ч ерез відсутність кам еню та будівельної деревини з гл и н и в и го то в л я л и ц егл у і б у д у вал и ж и т л а , х р ам и , п ал ац и , дамби тощ о. Н авіть ц вях и ви готовляли з глини. Тому ц и віл ізац ію Д воріччя ін коли називаю ть «глиняною ц и віл ізац ією » . Зем лі на півночі рівнин и м іж р іч к ам и Тигр і Євфрат були к а м ’ян и сти м и й гористим и, на півдні, н авп аки , рівн и н н и м и , з родю чими ґр у н там и . За назвам и народів, я к і освоїли береги Т игру та Є вф рату, північне Д воріччя н а­ звали А ккад о м , а південне - Ш умером. Гірську частину на півночі Д воріччя н ази вал и А ссирією . На схід від Ш умеру р озташ овувалася стародавня кр аїн а Е лам , а пізніш е - П ер­ сія. Н а північ від А ссирії, у горах З а к а в к а з з я , простя­ г а л а с я к р а їн а У р ар ту , на за х ід - Є и р ія , Ф ін ік ія та П алестина.

J

2500 р. до н.е. 2000 р. до н.е. 1500 р. до н.е. 1000 р. до н.е.

500 р. до н.е.

н.е.

500 р. н.е.

1000 р. н.е.

г :

КЛИНОПИС прочитайте документ

ІСНУЄ ДУМКА

З м іф у про потоп Як тільки почало підніматися сонце, на обрії з'я в и ­ лася величезна чорна хмара... ІПість днів і шість •Л ночей не ст ихав вітер та йшов дощ. Страшний б у ­ ревій нищив країну. Коли настав сьомий день, вітер ущ ух. Море заспокоїлося. Настала тиша. Не за л и ­ шилося суходолу, всюди була лиш е вода. Людство загинуло, перетворившись на глину.

Деякі вчені вважають, що шу­ мери - це войовничі скотарські племена, які підкорили осілі на­ роди Дворіччя і стали правля­ чою верствою населення. На думку інших учених, шуме­ ри народ, який сс{юрмувався із місцевих племен Дворіччя.

Щ о у міфі про потоп могло бути правдою, а що ні?

Народи Дворіччя г

л

\

ґ

Халдеї

І тис. до н.е.

Арамеї

II тис. до н.е.

Ам ореї Аккадці

III тис. до н.е.

Ш умери

IV тис. до н.е.

V

У

Зем лі Д воріччя були заселені близько 7000 років тому, за доби неоліту. В різн і часи у долині річок Тигр і Євфрат ж и л и різн і народи. В енеоліті (IV тис. до н.е.) долину н аселяли ш ум ери. їх н ім и сусідам и були аккад ці, ам ореї, арам еї, халдеї. Д ея к і з них були к о ч ів н и к а ­ ми, а потім осіли на родю чих зем л ях Д воріччя. Учені не мають єдиної дум ки щодо того, звідки при­ йш ли ш умери. Б ільш ість істориків схильні вваж ати, що ш умери були землеробами, як и х витіснили з їхн іх земель інш і народи. М ож ливо, причиною переселення була зм іна клім атичних умов.

П рийш овш и на зем лі південного Д воріччя, ш ум ери к о ­ піткою працею перетворили його на квіту ч и й сад. Вони збудували дамби й кан ал и д л я зрош ення полів. Історичні дж ерела даю ть відом ості про те, я к обробляли зем лю ш умери. С початку поле зрош ували. Коли вода сп адала, на поле виводили б иків, я к і витоптували бу р ’ян и . А ле після цього зем ля зал и ш ал ася надто нерівною . Тоді чоловіки вирівню вали поле мотикою , а потім боронували. Згодом землю зорю вали, а грудки, що зал и ш ал и с я, розбивали Дерев’ян и м молотом. Ц я робота три вала я к удень, так і вночі (як щ о вона була зоряною ) протягом 10 діб. І тіл ьк и після цього поле засівал и й знову розрівню вали. К оли посіяне зерн о п роростало, зем лероб підноси в м олитву богам, щоб ті відігнали ш к ід н и к ів від посівів. Д оки посіви п ід р о стал и , зд ій сн ю в ал и тр и п о л и ви . П ід час ж н и в р о зп о д іл я л и обов’я з к и , я к правило, м іж тр ьо м а Ж ниварями. Один ж ав , другий в ’язав снопи, третій їх складав. Потім снопи обм олочували. Ш умери вирощ ували ячм інь, пш еницю та к у н ж у т, розводили корів, к із, овець.

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА Шумери називали себе «сагсіг» - чорні голови, а воєна­ чальників своїх називали «угула-гуруш» - старшина воїнів, їхні правителі мали титул «лугапь» - велика людина.

Р О З Д ІЛ

IV

5000 р. до н.е. 4500 р. до н е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е. 3000 р. до н.е,'

1

ПЕРЕДНЯ АЗІЯ У ДАВНИНУ

2. М іста-держ ави III тис. до н.е. Саргон Аккадський. Скульптура.

XXIV-XXIII ст. до н.е.

Гудеа. правитель Лагаиіа. Скульптура.

2150 р. до н.е.

і Штандарт із Ура. Щ Близько 2600 р. до н.е.

На півдні Д ворічч я, коли туди в IV тис. до н.е. прийш ли ш ум ери, вж е існували зем леробські поселення. На їх місці п ізн іш е , м ай ж е одночасн о з в и н и к н е н н я м д ер ж ав и в Є гипті, утворилися ш ум ерські м іста. З азв и ч ай вони розта­ ш овувалися на п ід ви щ ен н ях і були зах и щ ен і мурами. Ч и сельність населення у д ея к и х з них сягал а 4 0 -5 0 тис. чоловік. Н ай б іл ьш и м и м істам и на півдні Д во р ічч я були Ур, У рук, Л агаш , В авилон та ін. П оступово вони перетворили­ ся на невеликі д ер ж ав и , до складу я к и х входили місто та зем лі навколо нього. Н айбільш важ л и ви м и спорудам и ш у­ м ерського м іста була зрош увальна систем а та головний храм . Він м іг м ати к а м ’ян и й ф ундам ент, хоча більш ість ж и тел ів міста м еш кал и у м ал ен ьки х гл и н ян и х х ати н к ах . С початку в аж л и ві п и тан н я ж и т т я міста виріш увалися на зборах. А ле в си ту а ц ія х , коли ріш ен ня потрібно було п ри й н яти ш видко (бурхлива повінь, терм інові роботи або рем онт зрош увальн ої систем и), ж и тел і міст призначали лю дину, я к а ви ріш увала нагальн і пи тан н я повсякденного ж и т т я . Його н ази вал и «енсі». У години небезпеки ш умери обирали царів - л у гал ів , я к і ви конували роль військового ком ан ди ра. Інколи влада енсі й л у гал я зосередж увалася в одних р у к ах . Згодом почали передавати владу в спадок. Т ак влада, я к а ран іш е належ ал а народові, перейш ла до однієї особи - м онарха. М іж м істам и-держ авам и Д воріччя точи­ лася боротьба за родючі зем лі. Д л я захисту своїх зем ель к іл ь к а міст об’єднувалися у військові сою зи. Згодом так і союзи перетво­ рили ся на постійні й стали основою утво­ рення могутніх держ ав. У Д воріччі перш и­ ми постають держ ави А ккад , Ш умер, Елам. Одним з ви зн ач н и х царів А к кад у був Саргон (2316 - 2261 рр. до н.е.), ім ’я якого в перекладі означає «істинний цар». За однією з версій, він не мав знатного походж ення, тривалий час служ ив садівником і чашоносцем у лугаля міста К іш . За іншою версією, він був царевим міністром. Коли царя К іш а усунули від влади, Саргон узяв на себе управ­ ління містом, а згодом став царем держави А ккад. П осівш и престол, він виріш ив розш ирити свої володіння і почав готуватися до війни з Ш умером. За легендою , приводом до неї була відм ова ш ум ерського ц ар я віддати свою доньку зам іж за Саргона. Д ля перемоги над ворогом аккадськом у цареві довелося

78

|2500 р. до н.е. 2000 р. до н.е. 1500 р. до н.е. 1000 р. до н.е.

створити армію чисельністю 5400 чоло­ вік. М іста Ш ум еру об’є д н а л и с я , щоб дати від січ а р м ії С аргон а. А ле у виріш альній битві військове щ астя було на боці А к к ад у . М ай ж е всіх л у га л ів ш умерських міст полонили й принесли у ж ертву богам . П ісл я перем оги над Шумером Саргон завою вав Сирію , Елам і створив вели ку держ аву. Н айвищ ого розквіту збудована Саргоном держ ава д осягл а за Н арам -С уен а (бл. 2236 - 2200 рр. до н.е.). П равитель називав себе величним богом, царем чо­ тирьох сторін світу і наказав зображ ати себе у головному уборі, прикраш еном у рогами, я к і вваж алися символом влади богів. П ісля смерті Н арам-Суена через відсутність сильного правителя держ ава Саргона поступово зан епадала. Від неї відокремилися колись підкорені міста та держ ави, зокрем а Елам .

^ /ч И К А М А Н Д Р /в * 4

Позначте на контурній карті: 1. Територію Д воріччя.

2. Н айбільш і м іста Д воріччя.

500 р. до н.е.

Фрагмент рельєфа із зображенням царя Нарам-Суена. Стела з м. Сузи. Близько 2300-2100 рр. до н.е.

500 р. н.е.

1000 р. н.е.

Зображення перемоги над лулубеями. Стела царя Нарам Суена з м. Сузи. Близько 2300-2100 рр. до н.е.

Згодом на землі Д воріччя при йш ли племена горців кутіїв. У переказах вони згадую ться я к ж орстокі заво­ йовники, що наводили ж ах на місцеве населення. П роте б іл ьш а ч асти н а зем ель на півдні Д во р іч ч я не була завойована к у тія м и , і ш ум ерські міста почали ш видко відновлю ватися й р о зви в ати ся. Значною мірою цьому сп р и яла торгівля м іж різн им и народам и, що велася через П ерську зато ку , на берегах я к о ї розташ овувалися південні ш ум ерські м іста. Одним із найбільш и х було місто Ур. Ц арям Ура вда­ лося пош ирити свою владу і на інш і південні міста Д воріччя. їх н є пануван ня тривало до того часу, поки м огутніш і плем ена ам ореїв не захоп и ли м іста в середній течії Є вфрату, а згодом і д ея к і міста на півдні. Завойовники засновували свої дин астії, найм огутніш і з я к и х були в м істах Л арса й Іссін. У цей час посилилася м огутність інш ого міста Д воріччя - Вавилона.

ЗАГАДКИ ДВОРІЧЧЯ 1. Чому міф про всесвітній потоп народився саме у Дворіччі?

2. Яку частину Дворіччя називали Шумером, а яку Аккадом?

3. Я кі інші назви має Дворіччя?

н.е.

Посперечайтеся з мудрецем

Щ о було основою утворення могутніх держав Дворіччя?

РОЗДІЛ IV

5000 р. до н.е. 4500 р. до н.е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е. 3000 р. до н*

ПЕРЕДНЯ АЗІЯ У ДАВНИНУ

§ 15. Давній Вавилон «Ворота бога» Давньовавилонське царство за правління царя Хаммурапі

1. П іднесення Вавилона. П равління Х ам м урапі

М істо Вавилон ви никло у X X III ст. до н.е. За­ сновники - ш ум ери - н азивали його К адінгірр, що у п ер ек л ад і означає «ворота бога», по-акк ад ськи - Б аб-ілі. П ісл я завою вання міста амореям и за ним зак р іп и л ас я саме ак к ад с ьк а на­ зва - В ави л о н . А м о р еї, щ о за с н у в а л и першу вавилонську династію , збудували мури навколо тоді щ е невеликого м іста та проголосили його столицею своєї д ер ж ав и . Т ак почалась історія Д авньовавилонського царства. Н а початок X V III ст. до н .е., після м ай ж е двох століть кр и в ави х війн м іж м істам и-держ авам и Д ворічч я, три з них - М арі, Л арса і Вавилон об’єд н а л и під своєю владою зн а ч н у частину території М есопотамії. П ісл я тр и вало ї ворожнечі перш ість серед них виборов В авилон. П ід н есен н я Д ав н ь о в ав и л о н сь к о го царства Еріду *у п о ч ал о ся за во л о д ар ю в ан н я ц а р я Х ам м у р ап і Аккад Столиця Аккадського царства ( 1 7 9 2 -1 7 5 0 рр. до н.е.). П ротягом м ай ж е ЗО років (ХХІУ-ХХІІ ст. до н.е.) він безперервно вою вав. Х ам м урап і під кори в містаУр Столиця царства Шумеру і Аккаду д ерж ави У рук, Л арсу, А ш ш ур та ін ш і й став володарем (XXII - кінець XXI ст. до н.е.) вел и ч езн о ї т е р и т о р ії. Й ого ц ар ство о б ’єднувало « Міста, що боролися за панування території м іст-держ ав я к Ш ум еру, т ак і А к кад у . Х ам­ у Дворіччі до об’єднання царем Хаммурапі м урапі став царем у молоді роки, але правив мудро та • Інші міста р озваж ли во. Він здійснив в аж л и ві зм ін и у к р аїн і. Спо­ _ Кордони Давньовавилонського ч а т к у ск ас у в ав борги б ід н я к ів , п ід п о р я д к у в а в собі царства за Хаммурапі х рам и, к р аїн у поділив на області, я к и м и керували цар­ Напрямок переселення кочових ські чиновники . Дбаю чи про добробут к р аїн и , упорядплемен у Дворіччя - 1 кував податки , заборонив продаж зем лі за борги та встановив контроль над торгівлею . А ле найбільш е цар прославився ск л ад ан н ям зб ірки за­ конів (кодексу), щ о м ала 282 параграф и . їх було висічено НАКАЗ на двометровому стовпі з базальту, вер х івку якого п р и к р а­ ш ал о зо б р аж ен н я бога со н ц я Ш ам аш а, щ о передавав ВАВИЛОНСЬКОГО закон и царю Х ам м урапі. ЦАРЯ Зако н и встановлю вали ч іт к і п рави ла поведінки д л я усіх верств населення. Вони зах и щ ал и не лиш е зам о ж н и х ж и ­ в и в ч іт ь сл ов а І телів В авилона, а й вдів і си ріт, майно та інтереси грома­ та їх зн аче н н я д ян . П о кар ан н ям за б у дь-який злочин переваж но була см ертна кар а, тоді я к за старим и зако н ам и винний най­ З а к о н - обов’язк о ві п р а­ частіш е сплачував ту чи ін ш у суму грош ей. Водночас у за­ вила поведінки, встанов­ к онах Х ам м урапі вперш е в історії лю дства визначався лені держ авою . обов’язо к ц ар я - зах и щ ати справедливість у суспільстві.

2500 р- до н.с. І 2000 р. до н.е.

У

1500 р. до н.е. 1000 р. до н.е.

500 р. до н.е.

н.е.

500 р. н.е.

1000 р н.е

КЛИНОПИС прочитайте документ

1.1 законів царя Х а м м ур а п і Наприкінці тексту своїх законів цар Хаммурапі закликав свій народ: «Нехай він примусить себе прочитати мною написану пам'ятку і нехай він почує мої дорогоцінні слона, а моя пам'ятка нехай покаже йому його справу. Нехай він побачить своє рішення, нехай заспо­ коїть своє серце і нехай скаже:«Хаммурапі, володар, який для людей 2. як рідний батько, справедливо управляв країною!» ПІ Чому Хаммурапі називав себе «рідним батьком» для народу і вважає, що він справедливо управляє країною?

Хаммурапі. Скульптура.

XVIII ст. до н.е.

2. Д авньовавилонське суспільство Закони царя Х ам м урапі даю ть нам уявлен н я про Давньовавилонське суспільство. На чолі держ ави стояв цар. Він був верховним правителем, суддею, ж ерцем , вваж ався намісником бога на землі. Ц ар мав необмежену владу і керував країною з допомогою великої кількості чиновників. Ці «слуги» держ ави збирали податки, вели облік урожаю , визначали, я к у роботу і протягом якого часу мали виконувати селяни на користь царя та храмів. П ривілейованою верствою в давньовавилонськом у сусп ільстві були воїни. їх н є м айн о не м ож н а було відібрати за борги, за служ бу вони одерж ували землю , я к у міг успадкувати син чи друж ин а воїна. Але воїна, Авіллум котрий не приходив на місце збору д л я військового походу, могли стратити. С еляни у Д авньовавилонськом у царстві ж и л и общ и­ нами, члени як и х разом будували кан али та греблі. Вони Мушкенум становили більш у частину населення держ ави, але до привілейованих верств населення не належ али. С еляни м али невеличкі наділи зем лі, їх обробляла одна сім ’я. Усі члени общ ини разом працю вали на будівництві та Вардум ремонті каналів і гребель. Селян могли позбавити землі або перетворити на певний час на рабів, якщ о вони не спромож ні були вчасно повернути позичене д ля посіву зерно чи інш ий борг. О скільки це набувало загрозливих Верстви населення Дворіччя розм ірів, Х ам м урапі скасував борги бідняків, а тако ж (згідно із законами Хаммурапі) обмежив термін боргового рабства. Суспільство склад алося з к іл ьк о х верств населення: авіллУм («сини лю дини ») - п овноправні вільн і гро м ад ян и , власники частини общ инних зем ель; м уш кенум («схи ле­ ні») - в іл ь н і, ал е н еп о в н о п р ав н і гр о м ад я н и , за зв и ч а й Чайбідніш і б еззем ельн і сел я н и ; вардум (раби). О станні Мали носити сп ец іал ьн у т аб л и ч к у на гр у д я х , н ерід ко їм

РОЗДІЛ IV

5000 р. до н е. 4500 р. до н.е. 4000 р. до н е. 3500 р. до н.е

3000 р до

ПЕРЕДНЯ АЗІЯ У ДАВНИНУ

голили півголови та наносили сп еціальн е татуювання, три м али їх у к ай д ан ах . Рабів м ож на було продати, подарувати. Загалом вавилонське суспільство було схож им на більш ість стародавніх східн их суспільств.

3. Господарське життя Вавилона Посудина у формі бика з Еламу.

2900 р. до н.е.

НАКАЗ ВАВИЛОНСЬКОГО ЦАРЯ сл ов а та їх зн ачен н я

в и в ч іть

І р и г а ц ія - си стем а зр о ­ ш ення та відведення води у зем леробстві.

Козел із царського поховання з м. Ур. Близько 2500 р. до н.е.

І

Зем леробство. Основною галуззю еко н о м іки Давньовавилонського царства було ір и гац ій н е землеробство. Так само я к і в Є гипті, лю ди старанно, наполегливо й тяжко працю вали, щоб перетворити зем лі на квіту ч и й край . Во­ ни будували к ан ал и , греблі для відведення зай вої води або зрош енн я. К ан али т ак о ж були зручною дорогою д л я чов­ нів. В авилоняни вирощ ували ячм ін ь, просо, пшеницю, льон, горох, цибулю , часн и к, огірк и. «Деревом життя* д л я лю дей долини Тигру та Євфрату була ф ін ікова пальма. Її плодам и х ар ч у вал и ся, ли стя й стовбури використовува­ ли я к будівельний м атеріал, кісточки - я к паливо. Рем есло. У Д авньовави лон ськом у царстві поширеними були гончарство, теслярство, ткац тво , ковальство. Сирови­ ною д л я м айстрів слугували глин а, очерет, вовна, шкіра, льон та привізні м етали. М ісцеві м айстри виробляли тка­ нини, к и л и м и , зброю, посуд. Про повагу вавилонян до рем ісництва засвідчує те, що бог Еа - п окровитель усіх рем ісників - вваж ався щ е й богом мудрості. Важ ливою галуззю було будівництво. Д ля спорудження і ж ител бідняків, і храм ів та палаців використовували зр о Я лену з глини та обпалену в печі цеглу. В исокої м ай стер н о ся досягли вавилоняни в оздобленні будівель к ах л я м и , я ш й на сьогодні зберегли яскравість кольорів. І Т оргівля. Зростанню та збагаченню Вавилона сприяло! його вдале географічне розташ ування на перетині торго­ вельних ш ляхів. Звідусіль сусідні народи звозили сюди свої товари: кам ін ь, метали та дерево, придатне для будівниц* тва, худобу, хутро, ш кіру, вовну. І навіть з далекої Індії при­ возили слонову кістку , прянощ і тощо. Н атомість жителі Д воріччя продавали зерно, ф ін іки , олію, глиняний посуд, ткан и н и , кили м и , виш укані вироби з металу. Я к м ірило цінності товарів ви користовували срібло. А ле б ід н я к и здебільш ого не м али цього м етал у , тому зм уш ені були обм іню вати товари на зерно. За необхідності вони позичали зерно у храм ів або в зам о ж н и х сусідівН атом ість власн ики зерна вим агали не тіл ь к и повернення позиченого, а й плати за користуванн я взяти м у борг, тобто в ід с о тк ів , я к і були д у ж е в е л и к і. П оступово у вави* л о н сько м у су сп іл ьстві з ’я в и л и с я л и х в а р і - лю ди, ЩО І зай м ал и ся тіл ь к и наданням позичок під вели кі відсотки-1 Я кщ о б орж ни ки не повертали вчасно позичене, у них м о г І ли відібрати ж и тл о , зем лю й особисте майно і навіть пере* І творити їх на рабів.

{500 о до н.е 2000 р. до н.е. 1500 р. до н.е. 1000 р. до н.е.

500 р. до н.е.

н.е.

500 р. н.е.

1000 р. н.е.

клинопис прочитайте документ

Із законів Хаммурапі

& Глиняний конус м написом.

III тис. до н.е.

(§ 42) Якщо чоловік, узявши поле для обробітку, не виростить на ньому хліба ... він повинен віддати х а ­ зяїнові поля х л іб ... (§ 53) Якщо чоловік полінується укріпити греблю свого поля ... і вода затопить полишу ділянку, - чоло­ вік ... повинен відшкодувати погублений ним хліб. (§ 117) Якщо чоловік має ... борг і він ... віддасть у боргову кабалу свою дружину, свого сина чи свою дочку, нони повинні служити в домі їхнього ... пози­ кодавця (тільки) З р о к и ...

1. У якому випадку давній вавилонянин міг стати рабом?

2. Чи можна назвати правила, викладені в цьому уривку законів Хаммурапі, справедливими? Обгрунтуйте свою відповідь.

Міри ваги у вигляді качки. Камінь. Б л и з ь к о 2050 р. до н.е. Суперечки про борги часто роз­ гл яд али ся в суді. Ц ікаво , що дого­ вори про пози чки зерн а зап исували на гл и н я н и х д о ш к ах . Н апи с по­ кр и вал и новим ш аром глини і пов­ торю вали його. Я кщ о ви н и кала су­ перечка, то верхній ш ар знім али й зв ір я л и текст договору зі словам и ти х, хто сп еречався. Т орговельні та боргові договори ск р іп л я л и ся власного печаткою , я к у мав майже кож ен вавилонянин . Розвиток землеробства, ремесла, торгівлі сприяв розкві­ ту Давньовавилонського царства, я к е стало однією з найроз­ винутіших, найсильніш их економічно держ ав Д воріччя.

ЗАГАДКИ ДВОРІЧЧЯ 1. Чому Хаммурапі можна назвати величним прави­ телем?

2. Чим торгували з іншими народами жителі Дворіччя?

3. З яких верств населення складалося вавилонське суспільство? Визначте їхнє становище в суспільстві.

Чи були закони царя Хамму­ рапі жорстокими? Обґрун­ туйте свою думку.

Позначте на контурній карті: Т ер и то р ію д ер ж ав и Х ам м урапі.

Р О ЗД ІЛ IV

5000 р. до н.е. 4500 р. до н.е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е. 3000 р. до

J

ПЕРЕДНЯ АЗІЯ У ДАВНИНУ

§ 16. Ассирія Ж орст окі пра ви т елі Д во р іч ч я Утворення А ссирійської держ ави

о.Крит о.Кіпр В Н У Т Р ІШ Н Є СЕРЕД ЗЕМ Н Е) И О РК

Ассирійська держава

Ассирія в XV—XIII ст. до н.е.

ш т Е Л Л .»

Ассирія в VII ст. до н.е. Стародавні країни

•

Столиці Ассирії

•

Найбільші міста

Ассирією, я к уж е зазначалося, назива ЮТЬ гірську частину на півночі Дворіччя. Її цент­ ром було місто А ш ш ур, я к е розташовувалося у середній течії річки Тигр. У XVIII ст. до н.е, А ссирію захопив д авн ьовавилонськи й цар Х ам м урапі. Ослаблення та занепад Давньовавилонської держ ави дали мож ливість асси рійцям у XIV ст. до н.е. розпочати будівництво власної держ ави. Вона постала у безперервних війнах із сусідами. Ф ормування міцного фізично, войовничо­ го та завж ди готового до запеклої боротьби за своє існування народу було пов’язане з т и м що А ссирія першою прийм ала удари завойов­ ників, я к і йш ли у Дворіччя із заходу. Асси­ рійці заж и ли слави одного з найжорстокіших | народів давнини. Вони не т іл ь к и вбивали по­ л о н ен и х , зах и сн и к ів м іст, а й вивозили із завойованої країни правлячу верхівку, чи­ новників і ремісників. Ц им самим надовго унемож ливлю вали спротив підкорених. Але ж орстокість ассирійців, що демонструвала їхню силу, була водночас і їхньою слабкістю підкорені ніколи не могли зм иритися із пану­ ванням завойовників.

2. Господарське життя та суспільство ассирійців

Полювання на левів. Рельєф із палацу Ашшурбанапала в м. Ніневія. 669 близько 635 pp. до н.е.

Я к і в Д авньовавилонськом у царстві, основними вироб­ н и кам и в А ссирії були зем леробські общ ини. їм належаля більш а частина зем ель у д ер ж ав і. В ласникам и інш ої були ц арі, їхн є оточення та багатії. О бщ ини скл ад ал и ся з кіль­ кох поколінь най б л и ж ч и х родичів. О бщ инна зем л я позна­ чалася м еж ею , а всередині п оділялася на дрібні ділянки, ко ж н у з я к и х обробляла одна родина. К рім селянських, іс н у в ал и ц а р с ь к і та х р ам о в і госп о д ар ства. Зазвичай обробляли ці зем лі раби або збіднілі селяни . Я к і в інших давн іх д ер ж ав ах , рабами в А ссирії ставали борж ники й військовополонені. Зан яття землеробством було досить успіш ним . АссирійЦ* в и к о р и ст о в у в ал и п л у г, у д о л и н ах р іч о к вирощ ували пш еницю та ячм ін ь. На південних схи лах гір закладаЛЯ в и н о гр ад н и к и й сад и . В они т а к о ж р озво д и л и велику рогату худобу, овець і к із, лю били полю вати.

g500 р. дон.е. 2000 р. до н.е. 1500 р. до н.е. 1000 р. дон.е.

Знать, купці, жерці

Вільні селяни, ремісники Селяниборжники

Раби-віиськовополонені Раби-боржники

Верстви населення Давньої Ассирії

500 р. до н.е.

н.е.

500 р. н.е.

1000 р. н.е.

Високого р івня ро зви тку досягло ремесло. В важ ає­ ться, що саме ассирій ці перш им и у Д воріччі н авч и ­ лися ви п л авл яти залізо. С лави ли ся своєю м айстер­ ністю їх н і зб р о я р і. В ироби з м етал у , п р о д у к ти твар и н н и ц тва становили основну частину товарів, я к и м и торгували асси р ій ц і. К рім того, вони перепро­ дували товари з ін ш и х к р аїн , збували награбоване у війнах. Т оргівля і лихварство були основними д ж ер е­ л ам и , за рахунок я к и х утр и м у вал ася ар м ія А ссирії. В ерхівка ассирій ського суспільства ск л ад ал ася з багатої зн аті, ж ер ц ів, к у п ц ів і чи н о вн и ків. На чолі д ерж ави стояв цар, що зосередж ував у своїх руках необм еж ену владу. Він к ар ав і м илував, р о зп о р я­ д ж а в с я д е р ж а в н и м м ай н о м , о чолю вав в ій сь к о в і походи. П ісля вдалого військового походу цар мав скласти богам звіт про похід і передати частину здобичі на користь храм у. Р и ту ал ьн и м обов’я зко м ц ар я було п о л ю ван н я на л е в ів . П ід час п о л ю в ан н я л ев ів ви пускали з к л іто к в огородж ений парк. Ц ар повинен був поцілити їх стрілою або навіть убити ритуальним нож ем . Поруч із царем завж д и перебували досвідчені л у ч н и к и , я к і сп о стер ігал и за ти м , щоб із царем нічого не тр ап и л о ся. П арк оточували списоносці, я к і стрим ували численних гл яд ач ів. Т ак і сцени зо б р аж е­ но на багатьох асси р ій ськи х рельєф ах.

3. А ссирійська арм ія А ссирія першою озброїла свою армію залізною зброєю, Що давало їй перевагу перед інш им и арм іям и. А ссирій­ ський воїн мав гостроверхий мідний ш олом, довгий спис із залізним вістрям , великий щ ит, оббитий бронзою, м ета­ леві захисні пластини на ногах. Від ударів ворога його рятувала ш кірян а куртка, на я к ій закріплю валися опуклі металеві пластини. Грозою д л я ворогів була так о ж ассирій ська кін н ота, Для я к о ї відбирали певні породи коней. Вчені вваж аю ть, Що ассирійці вперш е в історії лю дства в IX ст. до н.е. створили цей рід військ. С траш ною зброєю ассирій ців були бойові колісн и ц і. П ід час бою в колісн иц і перебува­ ло три воїни: візн и к , л у ч н и к та зброєносець, я к и й п р и ­ кривав їх щ итом. Воїни вм іло використовували облогові башти й тарани для ш турм у міст. М айж е 270 років ассирій ська ар м ія не зн ала поразок. Добре орган ізован а й озброєна, вона п ідкорила величезні території, що перетворило А ссирію на могутню держ аву. П равителі т ак и х м огутніх к р аїн , я к Вавилон, С ирія, Урарту, Ф ін ік ія , а пізніш е навіть царі Є гипту сп л ач у ва­ ли їй данину. сігіїюдядьогОЬДІТУ

Штурм фортеці ассирійцями. Малюнок з книги «Le costume et les armes des soldats de tous les temps»

РОЗДІЛ IV

5000 р. до н.е. 4500 р. до н.е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е. 3000 р. до н.(

ПЕРЕДНЯ АЗІЯ У ДАВНИНУ

КЛИНОПИС прочитайте документ

Оповідь ассирійського царя про похід

І I І 7,

ІІІ() час мого поході/ 22 царі, раби, підвладні мені па березі моря, серед моря і на суші, принесли мені свої великі дари й цілували мої ноги... Поспішаючи на підмогу царям і намісникам, які в Єгипті були підвладними мені рабами, и швидко подався і дійшов до Карбаніта. Тарку, цар Єгипту й Ефіопії, почувши про наближення мого походу, зібрав своїх бійців на бій, на битву і січу, .'і допомогою Аяшіура, Бела з і ІЛабу, великих богів, моїх володарів, що йдуть на моєму боці, в битві серед широкого поля я завдав поразки його воїнам. рї

1РІ

Що насправді, на вашу думку, мало вирішальне значення для перемоги ассирійського царя в Єгипті?

4. Розквіт А ссирійської держ ави ЦЕ ЦІКАВО Т ігл атп ал асар І був не л и ­ ш е ви зн ач н и м полковод­ цем, будівничим, а й дипло­ матом. Й ому за успіш не укладення союзу із давнім ворогом Є гиптом ф араон подарував ж ивого к р о ко д и л а, що вваж ався символом добрих намірів. Єдиним ассирійським ц а­ рем, я к и й умів читати й п и сати , був А ш ш урб аніпал.

НАКАЗ ВАВИЛОНСЬКОГО ЦАРЯ сл ов а та їх зн ач ен н я

в и в ч іт ь

І м п е р ія - в ел и к а д е р ­ ж ав а , до складу я к о ї вхо­ д ять підкорені народи.

Відомим завойовником був цар А ссирії Т ігл а т п а л а с а р І (1 1 1 5 —1077 рр. до н. е.). З а його п р авл ін н я А ссирійська д ер ж ава п р о стягал ася від узб ер еж ж я Середземного моря до в е р х ів ’їв Т и гр у . У цей час д е р ж а в а зм іц н и л ася економ ічно. У спіш но розвивалося землеробство, щ о дало м ож ливість збільш и ти запаси зерна у порівнянні з попе­ реднім и періодам и. Н абувала розвитку то р гівл я. Основ­ ною торговельною артерією була р іч ка Тигр. На її берегах у столиці А ссирії м істі А ш ш ур д ля к у п ец ьк и х суден було збудовано численні п р и чали . Згодом ассирій ці контро­ л ю вали всі торговельні ш л я х и П ередньої А зії, кр ім тих, що проходили через П алестину. П еріод найвищ ого розквіту А ссирії почався за царя Т ігл а т п а л а с а р а III (7 4 5 -7 2 7 рр. до н.е.). Він уперш е в істо­ рії Д воріччя створив регулярн у арм ію , я к а утрим увалася за кош т дер ж ави . А рм ія м ала ч ітк у орган ізац ію завдяки поділу на загони піхоти, кін ноти й загони бойових коліс­ ниць. М аючи найбоєздатніш у в Д воріччі арм ію , Т ігл атп а­ л асар III підкорив Сирію , В авилонське царство, я к е на той час було ослаблене, та пош ирив владу асси рій ц ів на тери­ то р ії від Є гипту до П ерської затоки й З а к а в к а з з я і створив перш у в історії ім перію . Т ігл атп ал асар III, щоб утрим ати величезні території в покорі, обм еж ив владу п равителів завой овани х ним міст і д ерж ав. До того ж він переселяв завойовані народи на безлю дні зем лі на кордонах А ссирії. Це мало відірвати їх від рідної зем лі й так и м чином послабити їхню боротьбу за свободу, а т а к о ж забезпечити д ерж аву робочою силою. М іста, я к і чини ли опір завой овни кам , він зрівню вав із зем лею . А ле асси рій ц і тоді щ е не зн али , що те саме ч ек а­ тим е й на їх н і чудові м іста А ш ш ур та Н іневію , коли через 86

•ц тгіГ П Ґ

—

\

2500 р до н.е. 2000 р. до н.е. 1500 р. до н.е. 1000 р. до н.е.

500 р. до н.е.

н.е.

500 р. н.е.

1000 р. н.е.

100 з лиш ком років підкорені народи повстануть. У 721 р. до н.е. царем А ссирії став Саргон II (721—705 рр. до н.е.). За його п р авл ін н я побудовали нову столицю - місто Д ур-Ш аррукін , що в перекладі означає «місто Саргона». Переселенням у нову столицю він відзначив придуш ення одного з багатьох повстань у Вавилоні - місті, яке неоднора­ зово нам агалося звільни тися з-під влади завойовників. Невдовзі Саргон загинув під час військового походу.

5. Загибель А ссирійської держ ави

з м. Дур-Шаррукін. Фрагмент VIII ст. до н. е.

Я к і будь-яка д ер ж ав а, побудована на насильстві над зав о й о в ан и м и н ар о д ам и , А сси р ія була п р и р еч ен а на нетри вале існ у ван н я. П остійні війни та боротьба за владу у в ер х ів ц і су с п іл ь с т в а , б а га т о т и с я ч н і п о в стан н я на підкорених тери торіях ослабили А ссирію . їй все важ че було п р о ти сто яти во й о вн и ч и м су сід ам , вона ш у к а л а сою зників у боротьбі з ним и. Т ак им сою зником д л я неї став Є гипет. А ле п ід тр и м к а Є гипту не вр ятувала колись могутню держ аву.

У 614 р. до н. е. вави лон ян и розпочали наступ на А сси­ рію. їх н і сою зники - м ідійці - вщ ент зруйн ували давню столицю А ссирії А ш ш ур. У 612 р. до н.е. вж е об’єднані сили вавилонян і м ідій ців взяли в облогу одне з н ай б іл ь­ ших ассирій ських міст - Н іневію . Облога міста три вала три м ісяц і. Н іневію сп ітк ал а та са­ ма доля, що й А ш ш ур. М істо було захоплене, розграбоване і зрівн ян е з землею . Н аселення Н іневії м ай ж е повністю було винищ ене. Ті, хто вц ілів, стали рабам и. О станній ассирійській цар С ін ш ар-Іш кун (С арак) не д ався у руки ворогів. Він підпалив свій п алац і згорів у ньому. Разом з палацом згоріла й остання надія асси рій ц ів на відрод­ ж ення д ер ж ав и . З а л и ш к и а с с и р ій с ь к о ї а р м ії разом з єгиптянам и дали свій останній бій у 605 р. до н.е. біля К архем иш а. Колись м огутня д ерж ава ш видко р о зп алася, а її зем лі були взяті під контроль п рави телям и В авилона. Зав о й о вн и ки в и н и щ и л и ас с и р ій с ь к у з н а т ь , а т і, хто виж ив, розій ш ли ся планетою . Сучасні вчені тверд ять, що і нині у світі ж и ве б лизько 2 млн ассирій ців у С ирії, Ірані, Туреччині, СШ А і н авіть в У країн і.

ЗАГАДКИ ДВОРІЧЧЯ 1. З іменами яких царів пов’язані утворення і розквіт Ассирійської держави?

2. Назвіть причини розпаду Ассирії.

3. О пиш іть озброєння ассирійської армії.

4. О пиш іть ритуал царського полювання на левів.

Посперечайтеся з мудрецем Я к ви гадаєте, завдяки чому ассирійцям вдавалося протя­ гом століть вести переможні вій ни ?

Позначте на контурній карті: 1. Територію А ссирійсь­ к о ї д ерж ави .

2. Н ап р ям ки походів ас­ си р ій ськ и х царів.

РО ЗД ІЛ IV

5000

р . ДО Н.е.

4500 р. до н.с. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е. 3000 р. до н.е.

і

ПЕРЕДНЯ АЗІЯ V ДАВНИНУ

§ 17. Фінікія В олодарі м орів Д авня Фінікія

Ф ІН ІК ІЯ

шшт

Стародавні історичні області Фінікія Сирія

• •

А

Найбільші міста Інші міста Зруйновані міста

Золота посмертна маска. Ф інікія. V-IV ст. до н.е.

1. Утворення ф інікійських держ ав Ф ін ік ія за й м а л а в у зь к у при береж н у см угу східного узб ер еж ж я Середземного м о р я. Ц ю тер и то р ію зд авн а н ази вал и Х анаан, тому ф ін ік ій ц ів щ е н азивали хан аан ц ям и . Г ір ськ і м аси ви на сході Ф ін ік ії від­ окрем лю вали її від сусідніх земель! Схили гір були вкр и ті густим и лісам и . Зручні бухти й затоки в подальш ом у сп р и яли роз­ в и тк у м ор еп л ав ства. Т ери торію Ф ін ік ії лю дина з а с е л я л а з д ав й іх -д ав ен . Д еякі вчені при пускаю ть, що вж е в пізньом у па­ леоліті (понад 5000 тис. років тому) тут ви­ н и к л и перш і в ел и к і поселення - протом іста. Одним з них було місто Бібл. Й мовірно, що засновники міста не були ф ін ік ій ц ям и . Останні з ’яви ли ся на східному узбереж ж і Середземного моря значно пізніш е і витіснили місцеве населення до гірських районів. Місто Бібл розташ о­ вувалося на пагорбі біля моря із зручним и бухтами. Навколо нього були родючі зем лі, неподалік височіли гори. З прихо­ дом ф ін ікій ц ів місцеве населення залиш ило місто. Ф ін ік ій ц і розбудували Бібл. Вони оточили його муром з двом а сторож овим и баш там и: одна зах и щ ал а вхід у м іс­ то з м оря, д руга - із суш і. У центрі міста біля дж ерела було сп орудж ено два х р ам и . Від центра п р о м ін ч и кам и розбіга­ л и ся ву л и ц і, вздовж я к и х ф ін ік ій ц і р о зташ овували бу­ д и н к и , щ о м али к а м ’ян и й ф ундам ент. Ф ін ік ій ц і не тіл ьк и повернули до ж и т т я Б ібл, а й засн у­ вали нові м іста, переваж но на у зб ер еж ж і, а так о ж на ост­ ровах неподалік від берега, зокрем а Tip і А рвад. Крім ф ін ік ій ц ів міста н аселяли вихідці з сусідніх дер ж ав, пред­ ставн и ки ін ш и х народів. Зем лі, придатної д л я сільського господарства, на всіх не вистачало, тому місцеві ж ителі зай м али ся рибальством, торгівлею та перевезенням товарів д л я різних країн. Р озташ ування міст на узбереж ж і та наявність бухт і за­ т о к , зр у ч н и х д л я сто ян о к ко раб лів, сп р и я л и розвитку успіш ної торгівлі й мореплавства. М іста розбудовувалися й процвітали, перетворю ючись з часом на невеликі держ ави. На чолі ф ін ік ій сь к и х держ ав стояли ц ар і, влада я к и х передавалася в спадок. А ле сп адкоєм ці ц арської влади не н алеж ал и до однієї д и н астії, хоча й були м іж собою б л и зь­ ки м и або д ал ек и м и родичам и. Ц ар очолю вав арм ію і флот,

88 _1_

I J 500 р. до н.е. 2000 р. до н.е. 1500 р. до н.е. 1000 р. до н е.

здійснював судочинство, опікувався будів­ ництвом храм ів, торгівлею . Йому належ али певні зем лі, рем існичі м айстерні, п родук­ ція з я к и х продавалася т ак само, я к і това­ ри інш их власн иків. Ф ін ікій ські м іста н іколи не були єдиною державою^ ал е всі вони зб ер іга л и м іж собою д руж н і відносини та м али спільну культуру. Розрізнені, не об’єднані в єдину державу, ф ін ікійські міста часто потрапля­ ли під владу м огутніш их держ ав: Єгипту, Ассирії, Х алдейського царства, П ерської імперії.

500 р. дон.е.

н.е.

500 р. н.е.

1000 р. н.е.

Руїни храму обелісків. Місто Бібл

2. Господарство Ф інікії. Ф інікійські мореплавці Ф ін ікій ц і були н ай кр ащ и м и у давньом у світі м ореплав­ цями й к у п ц ям и . М іфи приписую ть їм ви най дення кораб­ лів і вітрил. Свої міцні та довговічні кораблі ф інікійці будували з кед­ рового дерева. Судна приводилися в рух за допомогою вітрил і весел. М аленькі човни ф ін ікійці будували для нетривалих мандрівок, а великі - для війни й далеких подорожей. Купецькі кораблі ви р ізн я л и ся не лиш е розм ірам и , а й розкішшю. Інколи їх називали плавучими палацам и. Ф ін ік ій ц і ш видко освоїли Середземне море, добре знали берегову лін ію , протоки, острови. Ч асто володарі м огутніх країн, під владою я к и х вони були, використовували ф ін і­ кійський ф лот у своїх заво й о вн и ц ьки х походах. За доби перського панування ф ін ікійські міста 'Гір, Сідон та Арвад могли надати близько 300 бойових кораблів бірем. Ш ироко відомі бойові галери, створені ф ін ікій ц ям и . Вони досягали 25 м у довж ину, мали величезний підводний таран, за допомогою якого топили ворожі кораблі. Знаю чи

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА Назва «Фінікія» походить від грецького «фоінос» - пурпу­ ровий і пов'язана з тим, що фінікійці виготовляли черво­ ну фарбу та торгували нею.

Скляні підвіски.

IV—III ст. до н.е. Торговельний корабель фінікійців. Рельєф з м. Сідон. II ст. до н.е.

РОЗДІЛ IV

-1

5000 р. до н.е. 4500 р. до н.е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е. 3000 р. до н.^

ПЕРЕДНЯ АЗІЯ У ДАВНИНУ

•ідгп Ц >циг-.^ ■■Іч»

НАКАЗ ВАВИЛОНСЬКОГО ЦАРЯ вивчіть сл ов а та їх зн ачен н я

Б ірем а - латин ська назва бойового корабля з двома рядам и весел, р о зташ о ва­ ними один над одним. К о л о н ія - територія, місто, країна, заселені або підко­ рені ви хідц ям и з якої-небудь держ ави або представ­ никам и якогось народу.

Фінікійські колонії

Бібл

Головні міста фінікійців

°

Узбережжя, що були колоні­ зовані фінікійцями

• ____

ФІНІКІЙСЬКІ КОЛОНІТ Головні морські торговельні шляхи фінікійців

•

Інші міста

море, вміло керую чи кораблям и, ф ін ік ій ц і здобули славу вправних воїнів у морських битвах. Хоча взагалі вони не лю били вою вати, вваж али , щ о простіш е здобути багатство торгівлею . Саме ф ін ік ій ц і за наказом єгипетського царя Н ехо п ер ш и м и в іс т о р ії зд ій сн и л и п од орож навколо А ф р и кан сько го кон ти н ен ту, не зл я к а в ш и с я всесильної м орської сти хії. Ф ін ік ій сь к і м ореплавці на своїх кораблях ви йш ли з Н ілу кан алом до Червоного м оря. П ливли уз­ д о в ж невідом ого їм берега А ф р и к и з дивовиж ним р о сл и н н и м і т в ар и н н и м світо м . В осени м ореплавці п ри ставали до берега і обробляли зем лю . П ісля жнив п о п о вн ю вали зап аси й п р о д о в ж у в ал и свій ш л я х . На третьом у році ви снаж ли вого плаван н я ф ін ік ій ц і обігнули А ф р и к у і п р о й ш л и Г іб р ал тар сь к у пр о то ку (Гераклові стовпи, я к їх п ізн іш е назвали греки). Д алі було вж е добре відом е їм С ередзем не м оре, і невдовзі вони побачили береги Єгипту.

3. К олонії ф інікійців Ф ін ік ій ц і то р гу вал и з є ги п т я н а м и , а с с и р ій ц я м и та ін ш и м и народам и. Вони купували та привозили додому слонову к іс тк у , м ідь, п ап ірус, срібло, п ш ен ицю , сіль, т к ан и н и , зброю. П родавали червону ф арбу, вовну, скло, м етал, деревину. Вовну вони ф арбували в червоний колір відомим лиш е їм секретним способом. На своїх ш л я х ах ф ін ік ій ц і будували торговельні комп­ л ек си , де м ож на було зал и ш и ти товари чи просто перепо­ чити від т я ж к о ї й тр и вало ї подорож і. П р ям о ку тн і або

[І*

р. до н.е. 2000 р. до н.е. 1500 р. до н.е. 1000 р. доне

500 р. до н.е.

н.е.

500 р. н.е.

1000 р. н.е.

Фінікійський керамічний саркофаг із зображенням людського обличчя

Карфагенська амфора для перевезення продуктів харчування.

VI ст. до н.е.

квадратні двори, оточені кри ти м и складам и и п р и м іщ ен ­ нями д л я відпочинку, к р и н и ц ям и й насадж еним и д ер ева­ ми, були своєрідним и оазам и на торговельних ш л я х ах . Із зб іл ь ш е н н я м ч и сел ьн о сті н а сел ен н я в м істах фінікійці почали ш укати м ісц я, де м ож на було б прогоду­ вати себе і родину. П оступово вони масово розсели ли ся на островах Середземного м оря та на північном у узб ереж ж і А фрики. Там ф ін ік ій ц і утворили перш і відомі в історії ко ­ лонії. Н айдавн іш і з них з ’я ви л и ся в X II ст. до н.е. у П івн ічн ій Африці та на о. К іпр. У X ст. до н.е. ф ін ік ій ц і досягли західних берегів Середземного м оря. Однією з н айб ільш и х ф ін ікійських колоній було місто К арф аген («нове місто»), засноване у П івн ічн ій А ф риці ви хідцям и з Тіра. З а доби розквіту чисельність населення у ньому сягал а 200 тис. чоловік. К арф агеняни поступово підкорили місцеве насе­ лення й створили могутню держ аву. Згодом К арф аген з а ­ снував власні колонії на о. С иц илія та на південном у узбе­ реж ж і Ісп анії.

Група статуеток з м. Бібл. Бронза з позолотою. І тис. до н.е.

^ Л И К А М А Н Д Р/б ^ Позначте на контурній карті: Міста ф ін ікійців та зас­ новані ними колонії.

Посперечайтеся з мудрецем

1

Чому фінікійцям не вдалося створити могутню військову державу?

ЗАГАДКИ ДВОРІЧЧЯ 1. Чом у ф інікійців називають найкращими мореплавцями давнини?

2. З якими народами торгували ф інікійці?

3. О пиш іть подорож фінікійського купця із Тіра в Карфаген.

і

> Ш И

1*1 . ■Ш■тл ,•вш.Л

РОЗДІЛ IV

5000 р. до н.е. 4500 р. до н.е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е. 3000 р. до « ч

ПЕРЕДНЯ АЗІЯ У ДАВНИНУ

Держави євреїв у Палестині

§ 18. Давньоєврейське царство З е м л я царів і пророків 1. Виникнення Ізраїлю та Іудеї

Кітій

Понад 3 тис. років тому в П алестину прийшли кочові племена ібрі - «зарічні лю ди». Т ак назива­ ли давніх євреїв, що н алеж али до групи семітсь­ ких народів. Вони витіснили звідти ф ілістим лян. З часом євреїв підкорили єги п тян и й насильно п ер есел и л и у свою к р а їн у , пер етво р и вш и на рабів. Там вони зай м али ся будівництвом , ремес­ лом , були слугам и у зам о ж н и х єги п тян . У XII ст. до н.е. єги п етськи й ф араон відпустив євреїв на б атьківщ и н у . В ихід 600 тис. євреїв з Є гипту до П алестини, за переказом , очолив пророк М ойсей. Він був д л я них і вож дем , і свящ ен и к о м , і суддею. За біб­ СИРІЙСЬКА лійною легендою , 40 років вів Мойсей свій народ ПУСТЕЛЯ у П алестину. З а цей час зм ін илося три поколін­ ня - м удрий провідник ч екав, доки пом руть ті, хто був народж ений рабом. Кордони Ізраїльсько-Іудейського На м еж і Х І-Х ст. до. н.е. на півночі царства за Давида і Соломона (Х І-Х ст. до н.е.) П алестини євреї утворили д ерж аву Із­ П А Л Е С ТИ Н А Стародавні »сторичні області р аїль. За легендою , засновником і пер­ ш им царем її був Саул (1 0 2 0 -1 0 0 0 pp. Фініюя до н.е.). У цей час на півдні Палестини Іудея в и н и к л а щ е одна д е р ж а в а єв р еїв Ізраїльське царство Іудея. Сирія

ят

Сикайсь«“* п-ів

Райони поселення філістимлян •

Найбільші міста

•

Інші міста

Л ЦЕ ЦІКАВО За біблійною легендою, під час виходу євреїв з єгипетсь­ кого полону сталося диво: води Червоного моря розсту­ пились, і євреї перейш ли на протилеж ний берег. їхн і пе­ реслідувачі, я к і за наказом фараона мали повернути їх, кинулися навздогін, але їх поглинуло море.

2. Ц арство Д авида і Соломона

П ісля кр и вави х братовбивчих війн Ізраїль та Іудея об’єдналися - утворилася д ер ж ав а, відома в історії я к Д авньо­ єврейське царство. Вваж аю ть, що правителем новоствореної держ ави був Д авид (1 0 0 0 -9 6 5 рр. до н.е.). Він народився У Віфлеємі. За однією з легенд, Давид був зброєносцем у Саула, за інш ою - його зятем і полководцем . П рославився перемогою над могутнім воїном ф ілістим лян Голіафом, яка зак р іп и л а за єврей ським народом зем лі ф іл істи м л ян У П алестині. Ставш и царем , розбудував місто Є русалим і проголосив його столицею держави. Н ап р и к ін ц і свого ж и т т я він писав р ел ігій н і гім ни " псалм и та готувався до побудови н ай важ л и віш о го для євр еїв х р ам у - Є р у сал и м ськ о го , я к и й став сим волом стій кості та єдності єврейського народу. Х рам було побудо­ вано за п р авл ін н я ц ар я Соломона. П равлін н я Д авидового сина - С оломона (9 6 5 —928 рр* до н.е.) н а зи в аю ть «Золотим віком » Д ав н ьо євр ей сько ї

Зруйновані міста

1000 р. до н.е.

500 р. н.е.

500 р. доне

Давид і Голіаф. Гравюра. Юліус Шнорр фон Каросфельд, 1860 р.

Людина, що несе козу для жертвоприно иіення. XV ст. до н.е.

держ ави. Його вваж али мудрим правителем. Біблійні легенди оповідають про справедливий суд Соломона. Одного разу до нього звернулися дві ж ін к и , у яких народилося по хлопчику. Одна з них уві сні ненароком задавила дитя і вранці зам інила його на ж иву дитину сусідки. П отім к о ж н а з ж ін о к ст в е р д ж у в а л а , щ о ж и в а дитина - саме її син. Соломон наказав охоронцеві роз­ рубати м алю ка і віддати по половині к о ж н ій . Одна з ж інок погодилась на це, а ін ш а ви гукнула: «Кращ е віддайте дитину їй , т іл ь к и не вбивайте!» Саме вона і була м атір ’ю хлоп ч и ка. З тих часів і піш ов вислів «соломонове ріш ен н я», що означає мудре ви ріш енн я. Соломон розш ирив територію д ер ж ав и , захопивш и сусідні зем л і, та поділив країну на 12 частин, к о ж н а з я к и х п ротягом м іс я ц я у т р и м у в ал а ц а р я і його н ай б л и ж ч е о то ч ен н я . Ц ар зб іл ь ш и в п о д атк и та зап ровад и в обов’я зк о в і ч о ти р и м іс я ч н і роботи на будівництві, я к е розгорнулося в к р аїн і.

Храм царя Соломона. Реконструкція: а) вигляд збоку; б) вигляд спереду.

Воїн філістимлянин

Заможний єврей

1000 р. н.е.

РОЗДІЛ IV

5000 р. до н.е. 4500 р. до Н.е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е. 3000 р. до н.е.

ПЕРЕДНЯ АЗІЯ У ДАВНИНУ

Соломонове рішення. Гравюра. Юліус Шнорр фон Каросфельд, 1860 р.

Соломон будує храм. Гравюра. Юліус ПІнорр фон Каросфельд, 1860 р.

Сувій Тори у дерев'яному футлярі

Голова полоненого семіти.

XIII ст. до н.е.

Н ав к о л о Є р у сал и м а, М егіддо та ін ш и х м іст були спорудж ені м огутні захи сні м ури. У столиці збудували величний ц арський палац і храм богу Я хве. За п равлінн я Соломона Є русалим став політичною та релігійною столи ­ цею євреїв. З а його наказом було побудовано торговель­ ний ф лот, кораблі як о го зазви чай п лавали разом з ф ін і­ к ій ц я м и . За ц ар ю в ан н я С олом она зр іс м іж н ар о д н и й авторитет його д ер ж ави . Особлива роль у Д авньоєврейськом у царстві відводи­ л ася пророкам . Євреї часто потерпали від нападів ворогів, їхн і зем лі захоплю вали си льн іш і сусіди. У такі моменти дуж е цінною була порада мудрої та досвідченої лю дини. Ж и л и пророки, переваж но вихідці з низів суспільства, при царськом у дворі та храм ах. Вони ви конували роль я с­ новидців і проповідників, пропагували покірність цареві, але іноді були акти в н и м и учасни кам и двірцевих інтриг. В важ ається, що одним з перш их пророків був Мойсей, я к и й вивів євреїв з Єгипту. П ророки написали перш і п ’ять к н и г Б іблії. В іудаїзм і вони маю ть назву «Тора». Історія зберегла згад ку про те, що в X I ст. до н .е. пр о р о к Є ам у їл б л аго сл о ви в на царю вання Саула. У середині IX ст. до н.е. пророк Іл ія переш кодив об’єднанню євреїв, ф ін ік ій ц ів та си рій ц ів в одну д ерж аву, бо так е об’єднання могло б призвести до зн и к н ен н я єврей ської рел ігії та культури і злиття із цими народами. У VI ст. до н.е. пророк Ієрем ія зак л и к ав євреїв, що вж е не м али власн ої д ер ж ав и , п ід к о р и ти ся волі

п

2500 р. до н.е. 2000 р. до н.е. 1500 р. до н.е. 1000 р. до н.е.

500 р. до н.е.

н.е.

500 р. н.е.

1000 р. н.е.

вавилонян, щоб зберегти свої звичаї та традиції. Саме завдяки пророкам та їх діяльності єврейсь­ к и й народ, я к и й протягом багатьох століть зазнавав переслідувань з боку володарів Єгипту та держ ав Д воріччя, не був знищ ений.

3. Давньоєврейська держ ава під інозем ним пануванням Після смерті царя Соломона Давньоєврейська держ ава розпалася. У 722 р. до н.е. цар Саргон II Племінна знать, установив владу Ассирії над зем лям и євреїв і пророки. змусив їх платити данину. Тоді ж було спалено 46 жерці іудейських міст, а тисячі євреїв забрано в полон. Дивом мож на вваж ати врятування Єрусалима. Вільні селяни, Місто не впало під ударами ворогів лиш е тому, що ремісники, в таборі ассирійців почалась епідем ія чуми. воїни На п оч атку VI ст. до н.е. місто Є русалим підкорив володар Нововавилонського царства Навуходоносор II, як и й забрав євреїв у «вавилонсь­ кий полон». П ісля завою вання Вавилона персами Іноземці останні дозволили євреям повернутися на свої землі. Але землі євреїв, що так і не об’єднались у єдину держ аву, пізніш е, у 332 р. до н.е., захопив А лександр М акедонський. Згодом вони увійш ли до складу Єгипетської держ ави. У 63 р. до н.е. Верстви населення Давньоєврейської держави землі євреїв стали римською провінцією . Д авня держ ава євреїв припинила існування.

-1

Посперечайтеся з мудрецем

і ^ И К А М А Н А р /а /с ^

Як ви гадаєте, чому єврей­ ському народові вдалося зберегти власні релігію й культуру під владою заво­ йовників?

Позначте на контурній карті: 1. Т ер и то р ію д а в н ь о є в ­ рей ських царств.

2. Н айбільш і міста єврей­ ських царств.

ЗАГАДКИ ДВОРІЧЧЯ 1. Я ку роль в історії давніх євреїв, за легендою, віді­ грав М ойсей?

2. Чим уславилися царі Давид і Соломон?

3. Я кою була роль пророків в історії Давньоєврейсь­ кої держави?

івньоєвреиське царство 95

—

РОЗДІЛ IV

5000 р. до н.е. 4500 р. до н.е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е. 3000 р. до н.і

ПЕРЕДНЯ АЗІЯ У Д А ВН И Н У

§ 19. Нововавилонське (Халдейське) царство М іст о а р х іт е к т у р н и х див 1. У творення Н ововавилонського царства

Навуходоносор II. Давня печатка. УІІ-УІ ст. до н.е.

Вавилонська держава .іа царя Иавуходоносора II

Територія Нововавилонської держави •

Найбільші міста

В авилонську д ер ж аву , я к і її столицю - місто Вавилон, не раз захоп лю вали завой овни ки. Б л и зьк о 1600 р. до н. е. В авилонію завою вали хетти , але не зм огли тр и вали й час утрим увати її. На зм ін у їм при йш ли кассити, я к і волода­ рю вали над В авилонською держ авою чотири з половиною століття. Н авіть поневолений, Вавилон л и ш ався одним з найбіль­ ш их міст Д ворічч я, його політи чн им , екон ом ічн им і к у л ь­ турним центром. В ідродж ення н езал еж н о ї В авилонської держ ави розпочалося за п р авл ін н я царя Н авуходоносора І (бл. 1124—1103 рр. до н.е.). Його п равл ін н я було початком С ередньовавилонського царства. П роте через боротьбу за владу м іж представни кам и п р авл яч о ї вер х івк и , двірцеві перевороти, численні вторгнення асси рій ц ів і ж и тел ів Еламу д ерж ава проіснувала ли ш е б лизько 150 років. У IX ст. до н.е. на територію В авилонії при йш ли н апів­ кочові плем ена халдеїв. Д ея к и й час вони вели звични й для себе спосіб ж и т т я , зай м ал и ся скотарством і землеробст­ вом. Згодом вони не т іл ь к и оселилися у південних містах Д во р ічч я, перейн яли к у л ьту р у й релігію вав и л о н ян , а й посіли панівне становищ е у вавилонськом у суспільстві. П редставники цього народу стали ц ар ям и м іст-держ ав, які боролися за перш ість у Д воріччі. Проте Т иглатпаласар III, цар могутніш ої А ссирії, у 729 р. до н.е. розгромив халдеїв. 120 тис. чоловік було взято в полон. Т и глатпаласар III проголосив себе вавилонським ца-

2500 р, до н.е. 2000 р. до н.е. 1500 р. до н.е. 1000 р. до н.е.

і!

500 р. до н.е.

н.е.

500 р. н.е.

1000 р. н.е.

клинопис

прочитайте документ

Н авуходоносор II про Вавилон Я оточив Вавилон зі сходу потужним муром, викопав рів і зміцнив його схили за допомогою асфальту і обпаленої цегли. Біля рову я збудував високий міцний мур. Я зробив широкі ворота із кедрового дерева і оббив їх мідними пластинами. Щоб вороги, які задумали недобре, не могли увійти в межі Вави.юна з флангів, я ото­ ПІ чив його потужними морськими хвилями, водами. Здолати їх було так само важ­ ко, як справжнє море. Щоб запобігти прориву з цього боку, я звів на березі вал і облицював його обпаленою цеглою. Я ретельно зміцнив бастіони і перетворив місто Вавилон на фортецю.

Е N

1ПІ*

ятшш

■ ■ ■

1. Що в описі оборонних споруд Вавилона, побудованих Навуходоносором II, є пе­ ребільшенням, а що ні?

2. Які оборонні споруди захищали місто Вавилон?

рем. Та халдеї не зм и ри ли ся і продовж ували зап еклу боротьбу проти ассирій ців, піднімаю чи одне за одним повстання. У 689 р. до. н .е. асс и р ій сь к и й цар С ін ахеріб знову зруйн ував В ави лон. Д л я боротьби з А ссирією ж и т ел і В ави лонії об’єд н а л и ся з к о л и ш н ім и своїм и ворогам и , а тепер ворогами А ссирії - арам еям и та ж и тел я м и Еламу. Цю боротьбу очолив халд ейськи й цар Н аб у п ал ассар (6 2 5 -6 0 5 рр. до н.е.). П ерем ігш и, він у зявся за відн ов­ ленн я д ер ж ав и із столицею у В ави лон і. П р ав л ін н я Н абуналассара вваж аю ть початком Н ововавилонського ц арства (625 - 539 рр. до н.е.). Його син Н авуходоносор II (605 - 562 рр. до н.е.) був в ел и к и м завой овн и ко м . Він ро зш и р и в кордони д ер ж ави , завою вавш и тер и то р ії від Ір ан сько го н а г ір ’я до Є гипту. Р азом з тим Н авуходоносор розгорнув гр а н ­ діозне б удівн и ц тво у сто л и ц і д ер ж ав и - В ави л о н і. Було побудовано вел и ку к іл ь к іс т ь п а л а ц ів , х р ам ів , к а ­ налів і укріплень. Його правління - період найвищ ого розквіту Н ововавилонського царства. Я к і в Д ав н ь о в ав и л о н сь к о м у ц а р с т в і, в е р х ів к у суспільства становив ц ар ськи й двір. К рім ц ар я, до нього належ али вищ і ч и н овн и ки , вавилонські посли в інш их країнах, інозем ні при нц и, я к і перебували при дворі я к з а р у ч н и к и , ц а р сь к і р о д и ч і. Н асел ен н я В ави лона поділялося на вільних лю дей і рабів, а т ак о ж на сл у ж и ­ телів храм ів і м ирян. Х рам був держ авою в д ер ж ав і. Т ак , храм Есагіла володів половиною земель країни. П редставники храму

ЦЕ ЦІКАВО А ссирійський цар А ш ш урбаніпал прославився підко­ рен ням В авилона. У м істі правив його брат Ш амаш ш ум укін, що повстав проти царя разом з халдеям и, ар а­ м еям и, елам ітам и. А ш ш урбаніпал узяв повстале місто в облогу. Ж и телі ледь не по­ мерли з голоду. У безвиході Ш ам аш ш у м у к ін зв аж и в ся на відч ай ду ш н и й вчин ок: під п ал и в власн ий п ал ац і кинувся у полум ’я разом зі своїм гаремом.

>

Нововавилонське (Халдейське) царство

РОЗДІЛ IV

5000 р. до н.е. 4500 р. до н.е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е. 3000 р. до н.е.

ПЕРЕДНЯ АЗІЯ У ДАВНИНУ

відповідали за торговельні відносини з іншими держ авам и. Вони обмінювали вовну і ячм інь на оливкову олію та деревину. Храм також здавав свої поля в оренду селянам , я к і сплачували за це сільськогосподарською продукцією . , Серед м и р ян н ай н и ж чо ю верствою були раби. П роте рівень ж и ття раба у зам ож ному господарстві м іг бути вищ им , н іж у вільного селяни на. Вільні гром адяни зай м али ся ремес­ л ам и. Серед них ви д іл ял и ся ткач і, кам енярі, цегл яр і, ковалі тощо. Зазви ч ай проф есія була спадковою .

2. Вавилон —найбільш е місто Дворіччя

храм 1 - Нове місто 2 будинки і сади 3 - річка Євфрат -

4

-

5 -

міст фортеця

6 - Ворота богині Іштар 7

-

палац

8

-

Старе місто

9

-

Дорога процесій

10

-

зикурат Етеменанкі

11

-

храм Есагіла

12

-

13

-

канал Лібільхегала висячі сади

П лан міста Вавилон, періоду розквіту. VI ст. до н.е.

Розм іри та п лан м іста. Місто Вавилон на початку своєї забудови мало ви гляд чотири­ к у т н и к а площ ею б л и зько 400 га. Сторони цього ч о ти р и к у т н и к а були зо р ієн то ван і за чотирм а «вітрам и», тобто за сторонами світу. Р іч к а Євфрат поділяла місто на дві частини. Н а л іво м у березі р о зташ о в у вал о ся Старе місто, а на правому - Нове. У період найви­ щ ого розквіту Вавилона за царя Навуходоносора II було побудовано навколо Нового міста мури довж иною м айж е 18 км . Вони були таки м и ш ироким и , що на них могли р о з’їх а ­ тися дві колісн иц і, зап р яж ен і четвіркою коней. Н а внут­ ріш ньом у боці мурів через кож н их 50 м розташ овувалися баш ти - всього 360. На зовніш ньом у боці мурів було збудо­ вано 250 баш т. П лощ а міста в цей час сягал а 1000 га, а чисельність населення - 500 тис. чоловік. У будівництві ви користовували сь асф альт, кам ін ь та обпалена цегла. Своєю величчю враж али вулиці м іста, палаци і десятки храм ів. В орота Іш тар. Серед воріт, присвячених богам, своєю красою в и р ізн я л и с я В орота богині Іш та р . Вони були п ар ад н и м входом до м іста. М асивні ви сокі к в ад р атн і баш ти, з ’єднані аркою , п р и к р аш ал и ся рельєф ам и з гл азу ­ рованої цегли. На синьому тлі чітко ви р ізн я л и ся 575 рель­ єф ів із зображ ен ням и свящ ен н и х тварин - білих з жовтою і ж овтих з червоною гривою б иків, а т а к о ж загадкового звір а «сірруш » - н ап ів зм ія-н ап івп тах а з л ап ам и лева, роздвоєним язи к о м , з рогом на п ласкій голові та тілом, вкр и ти м лускою . У наш час у П ередньоазійськом у м узеї в Б ерлін і із б л и зьк о 100 тис. у л ам к ів ворота відтворено в таком у ви гляд і, у яко м у вони існували у В авилоні. Н ад зем лям и колиш нього м іста В авилона так о ж велично здійм аю ться відтворені Ворота богині Іш тар.

г

2500 р. до н.е. 2000 р. до н.е. 1500 р. до н.е. 1000 р. до н.е.

500 р. до н.е.

н.е.

500 р. н.е.

1000 р. н.е.

Лев. Рельєф з Воріт богині Іштар. VI ст. до н.е. Ворота богині Іштар. Реконструкція.

Д о р о га п р о ц есій . Від В оріт Іш та р п о ч и н ал ася н айвеличніш а у світі на той час Д орога процесій («АйбурШ аба»). Її побудували д л я п ер ев езен н я в а н т а ж ів і п ересуван ня лю д ей . По н ій , в в а ж а л и в а в и л о н я н и , проходив і сам бог М ардук, яко м у вони п о кл о н ял и ся. Ш и­ рина вулиці становила 23 м. Вона м ала склад н у будову: на цегляний настил було покладено асф альт, а зверху - вап ­ н якові п л и ти , п р и к р а ш е н і червоним к ам ен ем . Обабіч дороги зд ій м али ся в небо високі м ури, з я к и х загрозливо дивилися 120 левів із ж овто-червоним и гривам и. П ал ац Н авуходоносора II. Щ е одним дивом В авилона був величезний п алац Н авуходоносора II. Ц ар ствер д ж у ­ вав, що побудував його за 15 діб. П алац був пиш но оздоб­ лений багатокольоровим и барельєф ам и й глазурованою плиткою . Тронна зала Н авуходоносора II м ала ш ирину

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА У 1899 р. розпочалися розкоп­ ки Вавилона, які тривали 18 років. Очолював експедицію Роберт Кольдевей. Під час досліджень було знайдено руї­ ни Вавилонської вежі, висячих садів, царського палацу, за ­ лишки моста через Євфрат, мурів та вулиць міста.

Сірруш. Рельєф з Воріт богині Іштар. VI ст. до н.е.

Р О ЗД ІЛ IV

5000 р. до н е. 4500 р. до н.е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е. 3000 р. до н.е

ПЕРЕДНЯ АЗІЯ У ДАВНИНУ

Сади Семіраміди у Вави лоні. Реконструкція

Храм Етеменанки у Вавилоні. Реконструкція

60 м і у висоту сягал а 20 м. У палаці зберігалися військові троф еї вавилонських царів. Висячі сади С ем ірам іди. Н еподалік від палацу розташ о­ вувалися ви сячі сади, я к і давні греки п ізн іш е назвали одним із чудес світу. Ц я багаторівнева будівля, схож а на ступінчасту пірам іду, м айж е вся була вкри та рослинами. На кож ном у рівні росли пальм и , кип ариси та ін ш і дерева. Д л я їх зрош ення вавилоняни створили склад н у систему поливу. У середині споруди працю вали пристрої, я к і поста­ чали воду з Євфрату на к о ж н и й з поверхів. Д авньогрець­ кий історик Діодор С иц и лій ськи й ствердж ував, що ці сади були зб уд ован і ц ар и ц ею Ш ам м у р ам ат (С ем ірам ідою ) близько 800 р. до н.е. О днак за ін ш и м и даним и висячі сади Н авуходоносор II подарував своїй д руж ин і А м ітіс, це ста­ лося м ай ж е через 200 років після см ерті С ем ірам іди. В ав и л о н сь к а в еж а . Її н а зи в а л и Е т е м е н а н к і - «дім наріж ного кам ен я неба і зем л і* , бо вона, за задум ом , мала з ’єднувати зем лю і небо, на яко м у ж и л и боги. В авилонсь­ ку веж у було збудовано на основі одного з най д авн іш и х зику р атів часів царя Х ам м урапі. Н апис на веж і від імені царя Н абопалассара (VII ст. до н .е.) розповідав: «М ардук звелів мені збудувати вежу Е тем енанкі, я к а до мене була ветха і доведена до руйн ації, звести ф ундам ент і встановити її на грудях підземного св іту , а вер ш и н а її щоб з д ій м а л а с я в п іднебесся*. Добудовували та поновлю вали веж у і наступни ки Н абопа­ лассара. К ож ен з них вваж ав почесною справою долучи­ тися до будівництва Е тем енанкі. Вежа розташ овувалася біля головного храм у Вавилона Есагіла. Вона м ала 7 рівнів і сягала у висоту м айж е на 100 м. Кожен поверх мав свій колір. На верш ині було святи­ лищ е, оздоблене голубою цеглою, я к а виблискувала на сон­ ці. Вавилонська веж а присвячувалася головному богові М ардуку та його друж ин і. Місцеві ж ителі вваж али, щ о саме тут він прийм ав прине­ сені йому дари. Н а верш ині святилищ а зберігалися вкриті золотом роги, що були символом влади М ардука.

3. Завою вання Вавилона персами У середині VI ст. до н.е. на панування у Д во р іч ч і п о ч ал а п р етен д у вати П ерська д ер ж ава, я к а посилилася та розш ирилася. Ц ар персів К ір II зн ай ш о в н ай к р ащ и й спосіб перемогти Вавилон без кровопро­ л и т т я . Він п ер ем ан и в на свій б ік і вавилонську зн ать, і рабів-полонених. За легендою , у 539 р. до н.е. К ір II В еликий 100 —і..

р

5500 р. до н.е. 2000 р. до н.е. 1500 р. до н.е. 1000 р. до н.е.

500 р. до н.е.

н.е.

500 р. н.е.

1000 р. н.е.

клинопис прочитайте документ

Геродот про захоплення Вавилона персами З,

...Вже три ihn минуло, як Вавіпон було еля то. а частини жите­ лів міста німо/о ще про це не .тала. Кір .тиняв столицю, не зус­ трівши спротиву, і вчинив з Набонідом із притаманною йому м'якістю щодо переможених царів. Кір став і першим завойов­ ником, що залишив Вавилон незруішованим. Його вразила пиш­ ність міста, і він не ті.іьки заборонив будь-що руйнувати, а й наказав спорудити на своїй могилі пам'ятник у вигляді мініа­ тюрної Вавилонської вежі.

І Г 7 \\

Зі

1. Чому перський цар Кір, захопивши місто Вавилон, не став його руйнувати?

2. Чому, на вашу думку, цар Кір поводився м'яко із переможеними правителями?

підійш ов до мурів В авилона і довго розм ірковував, я к з а ­ хопити місто. Б уло к іл ь к а в ар іан тів : ш турм , тр и в ал а облога або військова хитрість. Зреш тою він зупи нився на останньом у. П ерський цар звел ів відвести ви копан им каналом води Євфрату від міста. Коли річка обміліла, його армія увійш ла до могутнього й укріпленого Вавилона по її руслу. Більш ість вавилонян, у тому числі й цар Набонід та царевич Валтасар, навіть не підозрювали, що місто захопле­ не ворогом. У палаці вони бенкетували, аж доки туди не увірвалися перси. В останньому своєму бою Валтасар заги ­ нув. Хоча столиця вціліла, Н ововавилонське царство припи­ нило своє існування. П ісля цього не раз повставали ж ителі величного міста, але їхн я боротьба не мала успіху. Царство, яке проіснувало понад 1500 років, занепало, а Вавилон перетворився на невеличке поселення.

П ерські л у ч н и к и . Рельєф V ст. до н.е.

*

Посперечайтеся з мудрецем

І* Який з архітектурних ше­ деврів Вавилона, на вашу думку, був уособленням мо­ гутності держави? Пояс­ ніть, чому ви так вважаєте.

o o y & t d i

і

^ / ч И К А М АН ДР/б/ц Позначте на контурній карті:

ЗАГАДКИ ДВОРІЧЧЯ 1.3а правління якого царя Нововавилонське царство дося ї ло свого розквіту?

2. Опишіть уявну подорож стародавнім Вавилопом. Р о ;ік ;іж іть про одне з вавилонських архітектурних чудес. \. Як перському царю Кіру II вдалося захопити добре укріплений Вавилон?

101

1. Т ери торію Н ововавилонського царства.

2. Н айбільш і міста д ер ­ ж ави.

Нововавилонське Халдейське, царство

Р О ЗД ІЛ IV

5000 р. до н.е. 4500 р. до н.е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е.

3000 р. до н.еі

ПЕРЕДНЯАЗІЯ УДАВНИНУ

§ 20. Перська держава Держ ава «царя царів» 1. Виникнення П ерської держ ави

Дарій І. Деталь рельєфа. Кінець VI ст. до н.е.

ЦЕ ЦІКАВО За легендою, Д арій І при й­ шов до влади внаслідок домовленості. Претенденти на владу виріш или, що ц а­ рем стане той, чий кінь пер­ ш им заірж е біля міських воріт на сході сонця. Стало­ ся так, що кінь Д арія при­ ніс своєму господареві цар­ ський титул і владу.

У І тис. до н.е. територію Іранського н а гір ’я на сході Д воріччя заселили перси - народ, я к и й і дав назву країні, що утворилася тут у VIII ст. до н.е. Її легендарним заснов­ ником вваж аю ть Х ах ам ан іш а (7 0 0 -6 7 5 рр. до н.е.) із роду А хем енідів, тому ж и тел ів к р аїн и називаю ть ахем енідам и. Н айдавніш ою столицею країн и було місто А нш ана. В идатним царем персів був Кір II В еликий (Куруш) (559—530 рр. до н.е.) В результаті його завойовницьких походів утворилася величезна ім п ерія, що простяглася від Егейського моря на заході до річки Інд на сході. Серед ін­ ш их завойовників К іра II вирізняло те, що він поваж ав за­ кони й релігію підкорених народів. Це убезпечувало його від невдоволення і повстань на завойованих територіях. П ісля Кіра II царем П ерсії став його син К ам біз, голов­ ним досягненням якого було підкорення у 525 р. до н.е. Єгипту. Щоб утрим ати владу, Камбіз залиш ився в Єгипті на три роки, але невдовзі помер. Тоді царем став його двоюрід­ ний брат Д арій І (Д арявахуш ) (522—486 рр. до н.е.). «Цар царів» - так його називали піддані. 36 років він правив Пер­ сією. Д арій отрим ав у спадок величезну держ аву, кордони як о ї щ е більш е розш ирив, здійснивш и успіш ні походи в Індію, Грецію, М алу Азію та проти скіф ів у П івнічне При­ чорномор’я. К рім цього, провів внутріш ні реформи, вдоско­ наливш и управління підвладними територіям и. Перська держава О К С ІА И С Ь К К (А Р А Л Ь С Ь К І

МКОТИЛА ЮВСЬКЕМОРВ)

Мараканда

Сарди Іпарта

н^п.Крит Екбатані І

шш

УЩшт

• •

Територія, иа якій виникла Перська держава Перське царство наприкінці VI ст. до н.е. Завойовницькі походи царів Столиця Персії

ЛЇО/> Єрусалим іргади тол ь

Найбільші міста

С ІШ Я

Стародавні історичні області

САКИ

Місця розселення стародавніх племен Царська дорога

ЕРИТРЕЙСЬКЕ ' А Р А В І Й С Ь К Е ) М О Р,

2500 р до н.е. 2000 р. до н.е. 1500 р. до н.е. 1000 р. до н.е. і 500 р. до н.е.

н.е.

500 р. н.е.

1000 р. н.е.

2. Устрій П ерської ім п ерії

Рельєфи і.і зображенням перських воїнів із м. Персеполь. V ст. до н.е.

НАКАЗ ВАВИ ЛОН СЬКОГО ЦАРЯ сл ова та їх зн ачен н я в и в ч іт ь

І

С ит рапія (в перекладі з дав­ ньоперської частина царс|т в а) - провінц ія у давн ій і Персії.

У результаті реформ Д ар ія І П ерську ім перію було поділено на області - сатр ап ії. Кож ною з них управляв губернатор - сатрап (обов’язково з персів), я к и й підпо­ р ядк о ву вався ц ар еві. С атрапи не м огли ком ан дувати арм ією та збирати податки. Ц им зай м ал и ся ц ар ські ч и ­ новники . Усе це обм еж увало владу сатрап ів й убезпечу­ вало Д арія І від змов. У ко ж н у провінцію при значали д о в ір ен и х осіб, я к и х н а зи в а л и «очі та ву х а ц а р я » . Зазви ч ай це були родичі Д ар ія І. Вони пильно стеж и ли за сатрап ам и і про все доповідали царю . Щоб контролю вати величезну територію і забезпечити з в ’язок та ш ви д ке пересування м іж сатр ап іям и , Д арій І збудував так зван у царську дорогу. Вона перетинала всю ім перію від міста Суз до м іста Сарди, поблизу Егейського м оря. Її довж ин а становила 2683 км . У здовж дороги збудували 111 зуп и н ок, де м ож на було зам ін и ти коней, відпочити та поїсти. Б ли зьк о 515 р. до н.е. за наказом Д ар ія І було зак л ад ен о столиц ю д ер ж ав и П ерсеполь (П арсу) - «місто персів». Місто стало символом влади ц ар я. Тут у березні щ ороку чи н овн и ки з усієї ім п ерії п р ям у вал и до палацу, утворю ю чи вели ку та яскр аву процесію разом із солдатам и, ко л існ и ц ям и й верш н и ­ кам и . Ц ар ч екав їх у залі д л я прийом ів, де вони зв іту в а­ л и про свою роботу. П ісл я цього п о ч и н ал о ся свято. У П ерсеполі так о ж відбували ся зустрічі п рави телів з усього світу.

3. Загибель П ерської держ ави Зап обіж ні заходи Д ар ія І і його наступни ків не вберегли Державу від постійних змов, переворотів. Н евдалі війни з греками призвели до ослаблення д ерж ави . У IV ст. до н.е. у персів з ’яви вся грізн ий ворог в особі А лександра, молодого Царя М акедонії. У битвах під Іссою, Г р ан іко м , Гавгамелами м акедоняни розбили вій ська, очолю вані перським Царем Д арієм III. П ротягом 3 3 4 -3 3 0 рр. до н.е. під ударам и А лександра величезна ім п ерія персів у п ала, а зем лі, що входили до її скл аду, стали частиною ім п ер ії великого завойовника.

Посперечайтеся з мудрецем Якби ви були перським царем, що б ви зробили для зміцнення держави?

^ / ч И к а М АН АРіВк^ Позначте на контурній карті:

ЗАГАДКИ ДВОРІЧЧЯ 1. Що зробив Дарій І, аби зберегги та зміцнити свою владу?

2. Які народи були підкорені персами?

3. Чому загинула могутня Перська держава?

103

1. Територію П ерської дер­ ж ави.

2. Н апрям ки походів пер­ ських царів. ,

РОЗДІЛ IV

5000 р. до н.е. і 4500 р. до н.е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е,

3000 р. до н,і

ПЕРЕДНЯ АЗІЯ V ДАВНИНУ

§ 21. Культура та релігія народів Дворіччя Т аєм ниці г л и н я н и х т абличок Я к і давні єги п тян и , народи Д воріччя створили непере­ січні духовні цінності, я к і й сьогодні дивую ть лю дство та використовую ться ним.

1. П исемність

Глиняна табличка з давнім клинописом. Близько 2350 р. до н.е.

НАКАЗ ВАВИЛОНСЬКОГО ЦАРЯ сл ов а та їх зн ач ен н я

в и в ч іт ь

А с т р о н о м ія (від грец. «астрон* зір к а і «номос» закон) наука, що вивчає небесні світила. М о н о т е їзм - (від грец. «моно* - один , *теос* бог) - рел ігія, у я к ій по­ клоняю ться тіл ьки одному богові. я* £*£_4-

Фрагмент підручника з геометрії для школярів. Глиняна табличка. Близько 1700 р. до н.е.

О днією з н ай д ав н іш и х форм пи сьм а на З ем л і вчені вв а ж аю ть к л и н о п и с , щ о його в и н ай ш л и ш у м ер и . У ньо­ му використовувалися зн ак и , схож і на кли н ц і. Д ля письма виготовляли паличку-перо, що м ала три кутн у форму. Нею видавлю вали зн ак и на табличці з м ’я к о ї глин и. Цей мате­ ріал був найпош иреніш им у Д воріччі й водночас довговічніш нм за єги петський папірус чи добре відомий нам папір. П исем ність ш ум ерів була досить складною . Д л я письма ви користовувалося понад 2000 різн их сим волів. Спочатку ш ум ери писали верти кальн и м и стовп чи кам и справа на­ ліво, згодом - зл іва направо гори зон тальн им и рядкам и. П исці у ш ум ерів, так само я к і в єги п тян , повинні були пройти тривале і непросте н авчання. П ерш і записи стосувалися храм ів і міст. П ізніш е почали зап исувати легенди, оповіді, поеми, ф іксувати події, що відбулися. Це стало початком літератури. В елику кількість гл и н ян и х табличок зн ай ш ли археологи під час розкопок ш у м ер ськ о го м іста Ур. У В ави лон і та ін ш и х м істах знайдено цілі «глиняні бібліотеки» з л ітературн и м и тво­ рам и, історичним и оповідям и, царським и у к азам и , торго­ вельним и угодам и. А к к ад ц і та ін ш і народи постійно вдосконалю вали ш ум ерське письмо, робили його зручніш им у користуванні. В акк ад сько м у клин описі к іл ь к іс ть зн ак ів перевищ ува­ ла 600. А давн ьоп ерський клинопис мав усього 43 знаки. П исемність у персів використовувалася переваж но для написів, які п ри краш али гробниці царів, стіни й колони п алац ів, зброю , предмети побуту. У д ея к и х випадках один і той сам ий зн ак м іг позначати різні склади або на­ віть різні слова. Перські таблички пережили саму Персь­ ку імперію. Саме вони розповіли вченим про ті часи. У Ф інікії наприкінці II тис. до н.е. було винайдено пер­ ш ий у світі алфавіт. Спочатку він складався тільки з букв, що позначали приголосні звуки. Письмо, побудоване на алф авіті, було зручніш им за клинопис, тому ш видко поширилося серед народів Дворіччя. Усі відомі давні та сучасні алфавіти - грецький, латинський, український та інші за пращура мають саме ф інікійський. З того часу кількість письменних людей почала ш видко зростати.

12500 р. до н.е. І 2000 р. до н.е. |1500 р. до н.е. 1000 р. до н.е.

500 р. до н.с.

500 р. н.е.

1000 р. н.е.

2. Освіта і наукові знання

Зображення Землі. Вавилонська глиняна табличка

Освіта. П ерш і відомості про ш коли знаходим о у ш ум е­ рів. Ш коли мали назву «будинки табличок*. Зазвичай вони були не пов’язані з релігією . У них вивчали письмо, основи м атем атики, астрономії, закон и, м узику. До ш коли ходили х л опчики з 5 7 років. Н авчан н я було три вали м . Зак ін ч у вал и ш колу в 2 0 -2 5 років. На гли н ян и х табличках зберігся опис ш кільного дня ш ум ерського учня. Ш коляр біг на уроки, бо знав, що за зап ізнен ня його буде покарано п али ц ям и . На уроці він спочатку повторю вав те, щ о вивчив н ап ам ’ять з таблички. Потім ш к о л яр записував нову табличку. У ш ум ерській ш колі дітей кар ал и за розмови на уроці, за погану поведін­ ку, за неохайно написаний текст. Н авч ан н я м о ж н а було п р о д о в ж и ти у св о єр ід н и х університетах в Урі, В авилоні та ін ш и х м істах.

Н аукові зн а н н я . Н айбільш і досягн ен н я народи Д во­ річчя м али у м атем атиц і, астроном ії, м едицині, географ ії та скл ад ан н і закон ів. Ш умери знали н ай важ л и віш і м ате­ матичні дії, вміли обчислю вати площ у, ви користовували дробові числа та ви най ш ли перш у таблицю м нож ення. М атем атичний досвід ш ум ерів став основою д ля здобут­ ків вавилонян. Гідні подиву досягнення вавилонян: вони відкрили одне з математичних правил, яке пізніш е дістало назву «теорема П іфагора*; вміли обчислювати об’єм різних фігур; запровадили систему лічби, основою як о ї було число 6 0 .1 сьогодні, наприклад, час ми рахуємо так: у 1 хвилині 60 секунд, в 1 годині - 60 хвилин. Н ароди Д во р іч ч я н агр о м ад и л и з н а ч н і зн а н н я про зоряне небо. Ж ер ц і з верш ин зи к у р атів вели три валі спо­ стереж ення за план етам и. Вони з великою точністю р озра­ хували орбіти Венери, М арса, С атурна та М ісяця. Саме вавилоняни м ай ж е 4 тис. років тому створили докладну карту зоряного неба та дали 12 су зір ’ям добре відомі й нам назви: Р ак , К озеріг, Т елець, С трілець та ін. М ісячний Календар, я к и й вони ск л ал и , використовую ть і донині ізраїльтяни й м усульм ани. В авилоняни досягли зн ачн и х успіхів у м едицині. Вони проводили хірургічн і операції, хоча за їх н ім и зви ч аям и не Д озволялося робити р о зти н т іл а п ом ерлого. Д е р ж а в а суворо стеж и ла за результатам и л ік у в а н н я і встановлю ­ вала грош ову винагороду за зц ілен н я хворого.

3. Міфи і релігія Н авколиш ній світ ж и тел і Д воріччя не поділяли на світ богів і світ лю дей. Герої їх н іх м іф ів і боги ж и л и поряд із звичайним и см ертним и. К ож на річ чи яви щ е м али свого Ь

__________

..

___.

105

Медичний трактат з рецептами ліків від різних хвороб. Глиняна табличка. Близько 2100 р. до н.е.

РОЗДІЛ IV

5000 р. до н.е. 4500 р. до н е. 4000 р. до н.е. 3500 р до н.е. 3000 р. до н е

ПЕРЕДНЯ АЗІЯ У ДАВНИНУ

Голова богині із м. Урук. Фрагмент скульптури. Середина III тис. до н.е.

Гільгамеш. Рельєф.

IX ст. до н.е.

Богиня Іштар. Пластина із слонової кістки.

725 р. до н.е.

духа або покровителя. Ш умери п о кл о н ял и ся більш ніж 2000 різн и х богів. Чому їх було значн о більш е, н іж у Є гипті? Тому що ко ж ен м іськи й ж и тел ь обирав д л я себе бога, я к и й зах и щ ав т іл ь к и його. За у я в л ен н ям и ш ум ерів, сп очатку існував первісн ий о кеан , з як о го народилися небесний бог А ну й богиня зем лі Кі. Від їхн ього ш любу народи лися бог сонця Уту, бог мудрості Е н кі, бог м ісяця Н анна та ін. У в ел и к ій п о ш ан і в ш у м ер ів був тво р ец ь В сесвіту Е н ліль, яки й навчив лю дей обробляти зем лю і пасти худо­ бу, та богиня к о х ан н я Інанна (п ізн іш е - Іш тар). їм не тіл ь к и п о к л о н ял и ся, а й приносили ж ертви та будували х р ам и . М іфи і р ел ігій н і у я в л е н н я ш у м ер ів н айбільш яскр аво відобразилися в епосі про Гільгам еш а. Еиос про Гільгам еш а. Гільгамеш - легендарний цар шу­ мерського міста-держ ави Урук. Про його пригоди розповідає одна з найдавніш их поем - «Сказання про Гільгамеш а». Її записано на д ван ад ц яти гл и н ян и х таб л и ч к ах , я к і було знайдено під час розкопок столиці А ссирії - м іста Н іневія. У поемі описую ться я к р еал ьн і події, т ак і ви гадані. Гільгам еш - на дві третини бог і на одну - лю дина. Він і його друг Е нкіду пройш ли через безліч різн и х пригод, зни щ ую чи зло. А ле сталося т а к , що вони розгнівили богів і ті забрали ж и ття в Е нкіду. Гільгамеш т я ж к о сумував і виріш ив відкрити секрет вічного ж и ття. На нього знову чекали небезпечні пригоди й м андрівки. Здолавш и всі перепони, він опинився на березі Океану Смерті. Тут Гільгамеш зустрів перевізн ика, якого звали У рш анабі. З його допомогою цар потрапив на інш ий бік океану, де зустрів безсмертного бога У тнапіш тим а. Герой зап итав у нього про секрет вічного ж и ття . У тнапіш тим розповів Гільгам еш у, я к йому вдалося врятуватися під час потопу, влаш тованого розгніваним и богам и, та здобути безсмертя. Т ак о ж він повідомив про д ивовиж ну рослину на дні океан у, я к а могла повернути молодість. Тоді Гільгамеш п р и в ’я зав до ніг кам ін ь і пірнув у воду. Йому вдалося дістати рослину. І ко л и , здавалось, мети вж е було досяг­ нуто, а секрет розкрито, на заваді царю стала зм ія . Вона вкрала чарівну рослину, і тепер сама могла ом олодж ува­ ти ся , скидаю чи ш кір у . А Гільгам еш зрозум ів, щ о люди приречені з часом старіти й пом ирати. Він гір к о плакав, повертаю чись до рідного дому. Та коли Гільгам еш побачив збудоване ним величне місто У рук, почув величальні піс­ ні, що лунали на його честь, він ск азав собі: «Я і без квітки ж и т т я зал и ш у ся в п ам ’я ті народу н азавж д и » . У вави л о н ян серед багатьох богів головним був М ардук. За міфами вавилонян, він створив Землю . А сталося це У битві з богинею Тіам м ат. С початку він озброївся 15 в о гн я м и та ви кли кав 7 тайф унів. Зібравш и їх , він сів у колісницю й

106

г * 2 5 0 0 р. до н.е. -2000 р. до н.е. 1500 р. до н.е. 1000 р. до н.е.

500 р. до н.е

н.е.

клинопис

500 р. н.е.

• 1000 р. н.е.

V №

прочитайте документ

!

I

З епосу про ГЬіьгамеша «У\ршанабі, квітка та квітка знаменита, Ііо нею людина досягає зк иття. ІІринех ■// її я в Урук жгищений, Нагодую народ мій, квітку випробую: Якщо стара від неї людина молодшає, Я Пм від неї повернеться моя юність*... Побачив Пльгамеш водойму, чиї холодні води, Спустився до неї, пірнув у воду. Змія квітки відчула папах, £ Із нори піднялася, квітку вкрала, Назад повертаючись, скинула шкіру. А тим часом Гиіьгамеш сидить і плаче, ІІо щоках його побігли сльози...

1.7

1. Навіщо була потрібна Гільгамешу «квітка знаменита»?

2. Хто завадив Гільгаллешу принести в «Урук захищений» казкову квітку?

кинувся назустріч небезпеці. М ардук убив Тіам м ат і поділив її тіло на дві частини, створивш и з них Землю і Небо. Потім він створив зірки та заселив планету лю дьми. Н арівні з М ардуком у Вавилоні ш анували Іш тар (Інанну). Вона була богинею скорботи, а також прекрасною богинею кохання. Завоювати прихильність Іш тар було нелегко. Вона часто ображ алася і переслідувала тих, хто її образив. На думку вавилонян, Іш тар спостерігала за людьми у вигляді планети Венери. Ця зірка була символом богині Іш тар. Коли вона виступала як богиня війни, то її символом був лев. Міфи розповідають також , іцо, поступивш ись у двобої своїй сестрі, цариці світу мертвих, Іш тар повинна була віддати їй власну голову. Але вона наказала своєму чоловікові Думузі, щоб він віддав свою голову. Тому її вваж али жорстокою богинею. П ерси поклонялися багатьом богам. Ж ерці приносили їм У ж ертву різних тварин. Але згодом, за часів правління Кіра II Великого, у персів виникла нова релігія - зороаст­ ризм, у я кій головними богами були А нхра-М айнью й Ахурамазда (в перекладі з перської - «мудрий повелитель*). Засновником цієї релігії був пророк Зороастр. За легендою, коли йому виповнилося ЗО років, він побачив бога, який розповів про вічну боротьбу добра і зла та вічне ж иття для праведної лю дини. П ісля цього він почав проповідувати нову Релігію. П оступово зороастризм пош ирився у П ерській імперії, а сам Зороастр був впливовою особою при дворі царя. Є вреї спочатку, так само я к і єги птян и, ш умери та вавилоняни, мали багато богів. У І тис. до н.е. вони перейш ли до культу одного бога - Я хве (Єгова). Ц я релігія дістала назву іудаїзм. Віруючі євреї вваж али себе божими обранцям и. Вони суворо дотримувались у давнину і дотримую ться дони­ ні заповідей ( правил), я к і визначаю ть ж и т т я євреїв. Основ­ ними в іудаїзмі є 10 заповідей, що, на переконання євреїв,/

107

>

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА Г іл ьгам еш (з шумер. - пращур - і герой; з аккад. - той, що все ба- , чив) 1. Легендарний цар Урука > (кін. XXVII - поч. XXVI ст. до н.е.). Відомий як будівничий укріплень Урука. 2. Міфічний герой; бог . справедливості, потойбічного суду: герой епосу про Гіль- ^ гамеша.

Крилат иіі бик. Рельєф з палацу Артаксеркса II в м. Сузи. Перша половина IV ст. до н.е.

—у-----Культура та релігія народів Дворіччя ______________ j ___

Р О ЗД ІЛ IV

5000 р. до н.е. 4500 р. до н.е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е.

3000 р. до н.И

ПЕРЕДНЯ АЗІЯ у ДАВНИНУ

були записані Богом на кам ен ях (ск р и ж ал ях ) і зберігались у ковчезі (скрині) в Єрусалимі. Ось ці заповіді: «ш ануй бать­ ків», «не убий», «не вкради», «не молись ідолам», «не зга­ дуй ім ’я бога без потреби», «не працю й у суботу» та ін.

4. А рхітектура і скульптура

Полювання на лева. Фрагмент розпису із палацу ассирійського царя.

VIII ст. до н.е.

Барельеф і.і зображенням міфічних створінь і бога Ахуримазда. V ст. до н.е.

Пропілеї Кееркса в м. Персеполь. Перша половина V ст. до н.е.

Війни та невблаганний час зн и щ и л и більш ість ар х іте к ­ турни х п а м ’яток Д воріччя. До того ж основним будівель­ ним м атеріалом д л я ш ум ерів, а к к ад ц ів і вавилонян була необпалена цегла, на ж ал ь , недовговічна. Х рам и і палаци будували на ш тучни х п ід ви щ ен н ях , щоб урятувати їх від повеней. К ож н а будівля, ж итло, храм и, п алац и , масивні мури із зубцям и та баш там и були своєрідною фортецею , оскільки доводилось постійно зах и щ ати сь від ворогів. Споруди мали квадратну або прям окутну форму. Зовні у них не було вікон, тіл ьк и двері. П рикладом може слугувати П алац Саргона II у Дур-Ш аррукені. Він стояв на високій прямокутній н асип ній зем л я н ій платф орм і. На ній були т а к і самі оборонні баш ти, я к і на мурах. У центрі палацу - великий двір. Ліворуч від нього розташ овувалися ж итлові приміщ ен­ ня, прямо - святкові, праворуч - господарські. К ож на з цих трьох частин мала менш і, ніж центральний, двори, розташ о­ вані м айж е хаотично. На відміну від ш умерів і вавилонян, ассирійці спорудж у­ вали свої храми з каменю й при краш али їх скульптурам и та рельєф ам и, я к і зображ али сцени полю вання, військові подви ги ц ар ів. О собливо в и р азн и м и були твари ни. У Н ововавилонськом у царстві м итці відм овилися від тра­ д и ц ій н и х сю ж етів і досягли досконалості в прикраш анні будівель орнам ентам и.

Зикурат Нинні Сіни в м. Ур. Близько XXI ст. до н.е

2500 р. до н.е. 2000 р. до н.е. 1500 р. до н.е. 1000 р. до н.е.

500 р. до н.е.

н.е.

500 р. н.е.

1000 р. н.е.

5. М узика Вже на зображ еннях ш ум ерських м айстрів мож на побачити духові, ударні та струнні інструм енти. Найпош иреніш ою була, очевидно, арф а. Існували навіть спеціальні «будинки м узики », де збиралися городяни для того, щоб насолодитися віртуозною грою м узикан тів. Про п о ш и р ен н я у Д во р іч ч і цього ви ду м и с т е ц т ­ ва свід чи ть к л и н о п и сн а т аб л и ч к а із старод авн ього міста У га р и т , на я к ій були н а п и с а н і ноти а с с и р ій с ь к о ї п іс н і. Ц е н а й д а в н іш и й , в ід о м и й ученим, зап и сан и й м у зи ч н и й т в ір , я к и й м ай ж е на 1500 р о ків стар ш и й за п ап ір у с із нотам и з Г р ец ії.

VНАКАЗ ВАВИ ЛО Н СЬКО ГО ЦАРЯ вивчіть сл ов а та їх зн аче н н я

А р х іт е к т у р а - м и стец ­ тво будувати. Р ельєф - оп у кл е або з а ­ глиблен е зо б р аж ен н я на плоскій поверхні.

-..■ігДГ__ А____ _

Посперечайтеся з мудрецем

Що спільного у культурі народів давнього Дворіччя?

ЗАГАДКИ ДВОРІЧЧЯ 1. Чим шумерський клинопис відрізнявся від перського?

2. Уявіть себе шумерським учнем і опишіть свій шкільний день.

3. Які наукові досягнення народів Дворіччя, на вашу думку, найважливіші для людства?

4. І Іавіщо Гільгамеш вирішив розкрити секрет вічного життя?

5. У релігіях яких народів Дворіччя існував єдиний бог?

6. Чим різнилися храми Давнього Єгипту і Дворіччя?

Висновки

Шумери збудували іригаційну систему й перетворили болотисті землі Дворіччя на родючі поля. Вавилоняни, маючи обмежений набір матеріалів, з яких удосталь було лише глини, створили величні палаци, зикурати-храми, мистецькі шедеври: Вави­ лонську вежу, Ворота Іштар, Висячі сади Семіраміди та ін. Ассирійці створили першу в світі завойовницьку імперію, першими застосува­ ли новий метал - залізо - у виготовленні зброї та пересувні башти для штурму фортець. Фінікійці дали світові досвід будівництва кораблів і виготовлення пурпурової фарби. Вони були одними з найкращих мореплавців світу. Євреї дали людству Біблію, яка стала основою християнської релігії. Перси всього за ЗО років з невеликого племені Вавилонської держави перетво­ рилися на один з наймогутніших народів стародавнього світу. Майже 200 років перські царі були на вершині могутності та слави. Вони створили одну з найвеличніших у світі імперій, яка простягалася від Єгипту до Індії.

109

Ш УМ ЕР III тис. до н е.

Ш У М Е Р О -А К К А Д С Ь К Е ЦАРСТВО ХХІУ-ХХІІ ст. до и.е.

, _ і

ДАВНЬОВАВИЛОНСЬКЕ | ЦАРСТВО Г XIX ст. до н.е.

А С С И Р ІЯ ХІУ-УІІ ст. до н е.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ! Хто тут зображений? ІЦо ви можете про них розповісти? Роки правління яках царів зазначено?

1. Назвіть матеріали, з яких будували зикурати.

2. Опишіть будівництво зикурата. Оберіть правильну відповідь: 1. Головними річками Дворіччя є:

3. Період найвищого розквіту Ассирії припадає на правління царя:

б) Тигр і Н іл ; в) Євфрат і Ніл.

а) Тіглатпаласара І;

С - а) Тигр і Євфрат;

2. Цар Хаммурапі найбільше прославився: а) війнами; б) будівництвом храмів; в) створенням законів; г) жорстокістю.

б) Тіглатпаласара II; в) Тіглатпаласара III; г) Саргона II. 4. Кого перси називали «царем царів»?

а) Хахаманіша; б) Кіра II;

в) Камбіза; г) Дарія І.

—

•

Ф ІН ІК ІЯ птисК у іс ,л о и .е .

Д АВНЬОЄВРЕЙСЬКРПАРҐТВО

\г

СЕРЕД НЬОВАВИДОНСЬКЕ Ц АРСТВО ХІІ-ХСТ.АОИ.Є.

,

—

И ? Д 2 ? к і? с И " ДОНСЬКЕ ЦАРСТВО

-.

_

ГрЕ© ж д й д ДЕРЖ АВА VIII.IV ст. до н е

.______ л - у іс . ^

г ^ з -

Назві ть найважливіші події в історії держав Давньо/о Дворіччя. У яких державах створені ці мистецькі шедеври?

Що ви знаєте про писемність І І і, '*

ІД *

•1*1(11 ІМ І

І іу /'/

Г ІК І

(

М И /

народів Дворіччя?

г

І

г

у

1

т

'Г

Встановіть відповідність: Д авид _ Соломон Саул Р*--------

~ —

_ Сади Семіраміди Етем енанкі _ Е сагіла

ТГ*

»

т-

Л

ї ї 1 1 1« 1 ^ 1 1.1 л

1 0 2 0 -1 0 0 0 рр. до н.е.

1 0 0 0 -9 6 5 рр. до н.е.

9 6 5 -9 2 8 рр.до н.е.

3 якими подіями пов'язані ці дати?

Розташуйте події в хронологічній послідовності: ~ 1. Союз персів з Вавилоном.

2. Завою вання персами В авилона.

3. З ах о п л ен н я персами Єгипту.

Головний храм — 1. Засн у ван н я колоній на Споруда, вкри та С ицилії. рослинам и 2. Засн у ван н я К арф агена. М ісце спостереж ення за 3. Завою ванн я Ф ін ік ії зоряним небом Єгиптом.

ХАРАППСЬКА Ц И В ІЛ ІЗ А Ц ІЯ Х Х ІІІ-Х У ІІ ст. до н е

ВЕДИЧНА ДОБА X V IІ-IV ст. до н.е

ІМ ПЕРІЯ М А У Р ІЇВ IV—П ст. до н.е.

П Е Р ІО Д РО ЗД РО БЛ ЕН О СТІ II ст. до н.е. - IV ст. н.е.

ч

Д л я європ ейц ів Ін д ія є далекою і таєм ничою країною . Тут, у долині річки Інд, багато тисячоліть то­ му виникла одна з найдавніш их і найвеличніш их у світі цивілізацій - Х араппська. Вона охоплю вала зем лі, які тепер входять до складу Індії та П акистану. Ж и ття їй, так само я к Єгипетській ци вілізації чи цивілізаціям Д воріччя, дала річка: Інд слугував для ж ителів долини зручним ш ляхом сполучення; на родючих ґрунтах по його берегах люди вирощ ували багаті врож аї; цеглу д л я будівництва різн их споруд виготовляли з р іч к о ­ вого нам улу. Н езабаром тут постали гіган тські міста Х араппа та М охендж о-Д аро. А ле у середині II тис. до н.е. ця ц и віл ізац ія при пи нила існуван ня. Ч ом у вона за н е п а л а , л и ш а є т ь с я зага д к о ю д л я вчених. М ож ливо, це сталося внаслідок природних катастроф , голоду, еп ід ем ій . В ідповідь, очевидно, м іститься у текстах , я к і зал и ш и л а нам Х арапп ська ц и в іл іза ц ія , але розш иф рувати їх поки що не вдало­ ся. Згодом у долину річок Інд і Ганг п ри й ш ли інш і н а­ роди. Через сотні років після загибелі Х арапп ської ц и в іл ізац ії ці зем лі захоп или ар ії. Вони принесли в Індію власн у мову - сан ск р и т, за к л а л и основи суспільного устрою та початки релігії, відомої людству я к індуїзм . А ле, на відміну від Єгипту та Д воріччя, тут не вдалося створити єдиної м іцної держ ави. П ро­ тягом Х У ІІ-ІУ ст. до н.е. в Ін д ії існувала вели ка к іл ь к іс ть дрібних царств. Вони вели постійну бороть­ бу м іж собою та з сусіднім и народам и, я к і нам агалися заволодіти зем л ям и родю чих долин. Н айм огутніш ою у стародавній історії Індії була держ ава ц аря А ш оки , відома я к ім п ерія М ауріїв. П ісля занепаду ім п ерії щ е впродовж багатьох століть на її зем л ях точи лися між усобні війни. Л иш е в середні віки на території Індії сформувалася єдина держ ава.

>5

РОЗДІЛ V

5000 р. до н.е. 4500 р. до н.е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е.

3000 р. до н

ДАВНІ ІНДІЯ І КИТАЙ

§ 22. Давня Індія К раїна «двічі народж ених» Давня Індія

вшт 1 1 ті ф Д

Р

л

я н

д

н

1. П риродні умови

Ін д ія, я к і нині, у давнину зай м ала вели­ кий півострів, щ о має назву Індостан. З пів­ д н я він ом ивається водами найтепліш ого на Зем лі океану - Індійського. З півночі від холодних вітрів півострів захи щ аю ть най­ ви щ і у світі гори - Г ім алаї. У горах беруть початок дві величні р іч к и - Інд, що несе свої води на зах ід , і Ганг, щ о тече на схід. У сх ідн ій частині Індостану в долині Гангу к л ім ат тро п ічн и й , д л я якого характерні нейм овірна сп ека, висока вологість та бага­ тоденні зл и ви , що їх приносять вітри з оке­ ану. Я кщ о дощ і затри м ую ться, то країна потерпає від ж ах л и в о ї посухи; я к щ о вони йдуть довш е - річ к и ви ходять з берегів і ро зп о ч и н аю ться сп устош ливі повені. На заході, у долині Інду та його п ри ток, дощів ви падає мало, а розливи річок зал еж ать від тан ен н я сн ігів у горах. Т ільк и тоді, коли Інд наповню ється водою, його долина буяє зеленню . С прадавна на схід від Інду простягалася безводна пустеля Тар. Вона р о з’єднувала о. Цейлон 5 ^ Шрі-Ланка) долини вел и к и х річок Індостану, щ о мали надзвичайн о родю чий ґрунт. Д уж е різно­ Межі поширення стародавньоГ м анітним був рослинний і твари нни й світ цивілізації долини Інду Індії. Я к і в Є гипті, у долинах річок росли Стародавні міста папірус і лотос. Гірські схи ли вкр и вал и со­ Заселення Індії арійськими сни, дуби, берези, кед ри , ф ігові дерева. Н а півдні Індоста­ племенами (ІІ-І тис. до н.е.) ну росли бавовник, к р аси л ьн і дерева, кокосові пальм и (ви­ Місця розселення сотою до 25 м ), п р я н і р о сл и н и . У л іс а х водилися стародавніх племен різн ом анітн і звірі - ти гр и , слони, носороги, леви. Казково багатою була Ін д ія на з а л із н і, м ідні руди і кош товне к ам ін н я .

2. Господарське життя ІСТОРИЧНА ДОВІДКА (порівняйте) Площа Мохенджо-Даро - 260 га. Площа Києва за Ярослава М уд­ рого становила близько 280 га. Площа сучасного Києва 83 600 га.

К лім атичні умови й родючі ґрунти сп ри яли том у, що перш і зем леробські поселення на півострові В И Н И К Л И ще понад 6 тис. років тому (в V тис. до н.е.). М ісцеве н а с е л е н н я досягло зн ачн и х усп іхів у скотарстві й зем леробстві. Саме в Індії вперш е почали вирощ увати бавовник. З нього робилй ни тки і ви готовляли т к ан и н и . У північній частині країни вирощ ували пш еницю , а в південній - ку л ьти ву вал и рис. Т еплий к л ім ат давав м ож ливість населенню збирати по два-три вр о ж аї на рік.

,[500 р. до н.е. |2000 р. до н.е. 1500 р до н.е. 1000 р. до н.е.

500 р. до н е

н.е.

500 р. н.е.

1000 р. н.е.

САНСКРИТ Ш*л<] У СІ* (,

іС<-л<і

і

£4л*ЛГ*М цхх>*-А<1 ие

прочитайте документ

А рріан про ж ит елів Індії За зовнішнім виглядом індійці худорляві і високі й набагато легші на ходу від інших людей. Засобами пересування для більшості індійців є верблюди, коні та віслюки, для багатих - слони. Бо слон в індійців царський засіб пересування; другий за престижем засіб четвірка (коней); третій верблюди; їздити на одному коні ганебно. Індійці їдять хліб і займаються землеробством, принаймні ті з них, що не горяни; ці ж їдять звірине м ’ясо...

І /~

Якими транспортними засобами користувалися заможні й незаможні жителі Давньої Індії?

2. Який засіб пересування Арріан називає царським і чому?

Поступово ін дійц і при ручи ли слонів і н авчи л и ся ви к о ­ ристовувати їх д л я т я ж к о ї роботи. Ц і твари ни й горбаті би­ ки зебу вваж ал и ся свящ ен н и м и . У господарствах трим али курей, к із, овець, свиней. Ін дій ські рем існ и ки вправно обробляли к ам ін ь , дерево, метали. Р о зви вал и ся гончарство, тк ац тв о , ковальство, ко ­ раблебудування. Ж и телі Індії вели ж вав у торгівлю . Вони п лавали р іч к а ­ ми та Індійським океаном , привозили до кр аїн и вина, олію, мед тощ о. До Д ворічч я, К итаю та ін ш и х регіонів індійці возили спеції (особливо перець), вироби із слонової кістки, парчу.

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

Арріан Фяавій (бл. 95-175 рр.) — \ давньогрецький історик і пись- ( менник, автор «Історії походів^ Александра М акедонського» в 4 семи книгах та історії Індії.

3. Х араппська ц и віл ізац ія Н айдавніш ою цивілізацією на території Індії була Х арап­ пська ци вілізація в долині Інду. Вона ви никла у III тис. До н.е. Її основними центрами були міста М охенджо-Даро («Місто мертвих») і Х араппа. К ількість ж ителів досягала 100 тис. чоловік у кож ному. П лощ а М охенджо-Даро стано­ вила понад 260 га. Споруджені в один і той самий час, за єди­ ним планом, вони були схож і м іж собою. Міста мали прям і та ш ирокі (1 0 -1 2 м) вулиці, каналізацію , одно- й триповер­ хові будинки з червоної обпаленої цегли. Міста поділялися на квартали, де вулиці перетиналися під прям им кутом. Б у­ динки були розраховані я к на одну, так і на кіл ька сімей. Майже у кож ному з них були ванні кім нати. М іста складали­ ся з двох частин: фортеці й нижнього міста. їх розділяли ви­ сокі мури. У фортецю міг потрапити не кож ен ж итель міста. Про високий рівень Х араппської ц и віл ізац ії свідчить Уміння будувати міста і величезні греблі, що захи щ али їх від Повеней. О знакам и високого рів н я ц и в іл іза ц ії була й Писемність, зр а зк и я к о ї знайдено в д ав н іх м істах

<

ІСНУЄ ДУМ КА 1. Мохенджо-Даро і Хараппа бу­ ди столицями -близнюками од­ нієї держави.

2. Ці міста загинули близько 1700 р. до н.е. на думку одних учених внаслідок арійського вторгнення, на думку інших через природну катастрофу.

РОЗДІЛ V

15000 р. до н.е. 4500 р. до н.е. 4000 р. до н.е.! 3500 р. до н.е. І 3000 р. до

Д А В Н І ІНДІЯ І КИТАЙ

Руїни Мохенджо Даро

Печатка з написом із м. Мохенджо-Даро.

III тис. до н.е. археологами, досконалі твори мистецтва, що їх залишив народ, як и й ж ив тут у давні часи. Про його зв’язки з іншими народам и, м ож ливо про торговельні відносини свідчать знайдені предмети чужоземного походж ення.

НАКАЗ РАДЖІ вивчіть сл ов а та їх зн ач ен н я

4. П рихід аріїв

а

з

К а с т а - гр у п а лю дей о д н ієї п р о ф есії з ч іт к о в и зн ач ен и м и п р авам и й [ обов’я зк а м и , я к і п р о ж и ­ ваю ть на певній території. В а р к а - верства населенЛ ня у Д авній Індії.

-- - Д -______ А

У II тис. до н.е. Х араппська ци вілізація, проіснувавш и по­ над 600 років, поступово занепала. Міста в долині Інду при­ пинили своє існування. Дещ о пізніш е з північно-західних степів до Індії прийш ов новий народ - арії. їх проникнення в Індію тривало протягом кількох століть. А рії були скотаря­ ми, хоча займ алися і землеробством. С вящ енним и тварина­ ми цього народу вваж алися корова й кінь.

САНСКРИТ Ці1»ліУбЛ

і

/ЛіЛЙЧЛІ

Ми»л<! «С

прочитайте документ

Із Законів М а ну II ст. до н.е. - І ст. н.е.

1.31. Заради процвітання світів він (Брахма) створив із своїх вуст, рук, стегон та ступнів відповідно брахмана, кшатрія, вайшія і шудру.

1.100. Усе, що існує у світі, - це власність брахмана; внаслідок переваги наро­ дження саме брахман має право на все це. Х .З. Внаслідок своєї винятковості, переваги походження, дотримання обмежень і особливостей посвяти брахман - володар вари. Х .4. Брахмани, кшатрії й вашиїї три варни двічі народжених, четверта шудри - народжені один раз, п 'ятої ж немає.

VIII.415. Захоплений під прапором, раб за утримання, народжений рабинею, куплений, подарований, той, що дістався у спадок, і раб внаслідок покарання такі сім розрядів рабів.

1. Хто у Давній Індії згідно із законами Ману міг стати рабом?

2. Чому закони Ману проголошували брахманів «володарями варн»?

!н.е.

ІН.е.

500 р. н.е.

1000 р. н.е.

5. Варни і касти З в и ч аї, трад и ц ії, мова ар іїв - сан ск р и т, елем енти д ерж авного і суспільного устрою були перейн яті м ісцевим населенням і на тр и вали й час визначили Брахмани ж и т т я індійц ів. С початку ар ій ські племена об’єд н у­ вали ся в общ ини. Згодом почали в и н и к ати невеликі д ер ж ав и , на чолі я к и х стояв вож дь радж а. Його обирали із зам ож них і знатних людей. Н аселення д ер ж ав поділялося на варн и . Н ай п о­ Кшатрії в а ж н іш и м и з них були б р а х м а н и - ж е р ц і та к ш а т р ії - воїни. П редставники цих варн були з а ­ м ож ни м и та знатн им и ар іям и . Б р ах м ан и тлум ачи ли свящ ен н і тексти, їх називали володарями світу. З а ­ звичай царям и (радж ам и) ставали представники з Вайшії варни кш атріїв. Третьою варною були вайш ії. Вони займ алися землеробством, ремеслом, торгівлею , слу­ ж и л и в арм ії, були дрібними чиновниками. Ці три верстви населенн я, що походили з ар іїв, становили Шудри п ан ів н у в ер х ів к у д ав н ьо ін д ій сь к о го су сп іл ьства. С л у ж и ти ви щ и м вар н ам п ови н н і були ш удри (не­ повноправні й раби). С початку рабам и були тіл ь к и військовополон ені, але згодом до цього стану за неНедоторкувані сп лачен і борги почали п о тр ап л яти й ар ії. У ж одну з варн не входили недоторкувані. До них н ал еж ал и представники зн еваж ен и х суспільством проф есій: п р и б и р ал ь н и к и , к а т и , н ек вал іф іко в ан і Верстви населення Давньої Індії робітники. Недоторкувані вваж алися нечистими й мали ж ити окре­ мо. їхнім обов’язком було служ іння представникам вищ их варн. їх відсторонювали від релігійних обрядів, їм навіть за­ боронялося слухати свящ енні пісні. Недоторкувані носили ІСТОРИЧНА ДОВІДКА Дзвіночок, я к и й сповіщ ав про їх наближ ення. П оділ на варни вваж ався свя щ ен н и м . С п іл к у в ан н я Брахмани, кшатрії та вайшії, на між п р ед ставн и кам и р ізн и х варн було обм еж ене. Т ак , відміну від шудр, проходили > Шудра без дозволу не говорив з к ш а т р ія м и і тим б ільш е ) релігійний обряд посвячення у £ під страхом см ертної кар и не м іг підійти до б рах м ан ів. / доросле життя. Успішне його Син ж е р ц я н езал еж н о ні від чого ставав ж ер ц ем , син ( проходження прирівнювалося до . другого народження. Тому пред- . Воїна - воїном . К рім того, населенн я Ін д ії п о д ілял о ся ще ставників цих варн називали й на касти . У к р аїн і н ал іч у в ал о ся б л и зьк о 20 тис. каст, «двічі народженими». Ознаками Що детал ьн о регл ам ен ту вал и ж и т т я л ю дини . того, що людина успішно його і пройшла і вважалася посвяче- ^ ^

6. Ім перія М ауріїв

ною, було носіння спеціальних пояса і шнура. ^ \

Дещ о пізніш е, ніж долину Інду, було освоєно родючі землі ін ш ої величної річ ки - Ганг. Згідно з п ереказам и , в VII ст. до н.е. тут існувало багато д ерж ав, к о ж н а з я к и х м а­ ла власну династію . М іж ними точи лися криваві війни за Першість. Ці війни зреш тою привели до утворення мо­ гутніх держ ав - М агадхи, Кош али й А ванти. Основними

•Сіорй» с городмьсм о саі і у

117

>

Давня Індія

РОЗДІЛ V

5000 р. до н.е.

ДАВНІ ІНДІЯ І КИТАЙ

Імперія Мауріїв Територія найбільшої держави в долині Ґанґу (VI ст. до н.е.)

•

Столиці стародавніх держав Найбільші міста

(■ц Г іЛ К Т Р ІЯ

ЕР ИТ Р Е ЙС ЬК Е (АРАВІЙСЬКЕ МОРЕ)

Держава Мауріїв за правління Ашоки 273-236 рр. до н.е. Стародавні історичні області

суп ерни цям и у боротьбі за долину Гангу стали К ош ала та М агадха. С ильніш ою в и яв и л а ся М агадха, і незабаром Ко­ ш ал а була завой ован а. Ц ар М агадхи переніс столицю дер­ ж ав и з м іста Р ад ж агр іх а до П атал іп у тр и , я к е вважають одним з н ай б іл ьш и х м іст стародавнього світу. Згодом царі М агадхи завою вали й А ванту і об’єд н али підвладні їм зем лі в єдину д ер ж аву . У IV ст. до н.е. у М агадсі до влади прийш ов М ахападма Н анда, я к и й заснував нову династію ін д ій ськи х царів. За п ереказам и , він походив з н ай н и ж ч о ї варни - варни шудр. Здобувш и владу, М ахападм а зни щ и в м айж е всіх, хто нале­ ж ав до варни кш атр іїв . Його наступ н и ки розш ирили во­ лод ін н я М агадхи на південь і північ, зреш тою підкоривш и всі зем лі долини Гангу. На відм іну від долини Гангу, у долині Інду все щ е існу­ вала величезна к іл ь к іс ть дрібних держ ав. Роздробленістю скори сталися перси. Одну за одною вони підкорили ці держ ави й утворили з них дві еатрап ії - Хінду та Г андхару, я к і увій ш ли до скл ад у П ерської імперії. Індійці зм уш ені були сп лачувати завой овни кам данину та сл у ж и ти у перській ар м ії. У 327 р. до н.е. молодий м акедонський цар Александр, я к и й розгромив персів і підкорив створену ними імперію, з ’явився в Індії. Він здобув к іл ь к а блискучих перемог і захо­ пив долину Інду. Загроза поневолення нависла над землями долини Гангу. Очолювані правителям и з династії Нандів індійці зібрали величезну армію , щоб дати відсіч завойовни­ кам . їх н я арм ія м ала 200 тис. піхотинців, 20 тис. верш­ ни ків, 2 тис. колісниць, 3 тис. бойових слонів. А ле двом м о гу т н ім с и л а м не довелося зу ст р іт и с я у в и р іш ал ьн о м у двобої. Стомлена а р м ія А лександра М акедонського, яка п р о й ш л а д о в ги й з а в о й о в н и ц ь к и й ш л я х від Європи аж до Ін д ії, не була готова зу стр іти с я з т а к и м чи сл ен н и м су п р о ти вн и к о м . Вона ви м а­ гал а від п о л к о во д ц я від м о ви ти ся від подаль­ ш и х за в о ю в а н ь і зм у с и л а йо го п о вер н ути додом у. У 317 р. до н.е. молодий воїн Ч андрагуп та з ро­ ду М ауріїв, піднявш и повстання, захопив владу в М агадсі, усунув Н андів і заснував власну ди­ настію, я к а правила у держ аві протягом 3 1 7 185 рр. до н.е. Згодом йому вдалося поширити свою владу й на долину річки Інд. У постійних війнах династія Мауріїв розши­ рювала свої володіння. За правління онука Чандра* гупти Лишки (2 6 8 -2 3 2 рр. до н.е.) кордони дер* ж ави р о зш и р и л и ся. А ш ока створи в велику імперію , до складу як о ї увійш ли всі індійські зем лі, крім край н іх південних.

118

І

р. до н.е 2000 р. до н.е.

1500 р. до н.с.! 1000 р. до н.е.

500 р. до н.е.

н.е.

500 р. н.е.

1000 р. н.е.

САНСКРИТ ЧИ»*! УСІХ І

4\ґґл Х4ІЛі‘Л * Л І Ь к ія л іч с

прочитайте документ

Із <*А рт хаш аст ри» III ст. до н.е. ...Управління царством здійснюється з помічниками, одне колесо не крутиться, тому нехай правитель призначає собі радників. ...Скільком людям цар довірить свої таємниці, від стількох він залежатиме, втратить владу через цей вчинок. ...Ворога, що потрапив в ущелину, потрібно нищити вогнем; того, що потрапив у пустелю, димом; відпо­ чиваючого - за допомогою отрути; того, що на воді, - за допомогою злих крокодилів або людей, які вміють діяти на воді. Усе це повинні робити таємні агенти.

V

1. Чому автори «Артхашастри» вважали, що цар втратить владу, довіривши свої таємниці багатьом людям?

2. Які військові хитрощі пропонує правителеві «Артхашастра» у боротьбі з ворогами?

З п равл ін н ям царя А ш оки п о в’язан е пош ирення ви дат­ ного твору - «А ртхаш астра», я к и й давав реком ен д ац ії ц а ­ реві щодо керівни цтва держ авою . Його ск л ад ал и ін дійські мудреці протягом кіл ьк о х століть. А ле, на дум ку вчених, завершив його ц арськи й м іністр К ау тіл ья. П ісл я смерті Ашоки імперію було поділено на західн у і східну частини. Його наступни кам не вдалося зберегти могутню держ аву. У 180 р. до н.е. влада перейш ла до рук нової д и н астії імперія М ауріїв заги н у л а. К о л и ш н я м огутня д ер ж ав а знову розпалася на дрібні кн язівств а. П ротягом багатьох століть тривали між усобні війни , поки на цих територіях Не постала інш а ім п ерія - ім п ерія Гуптів.

ЗАГАДКИ БРАХМАНА 1.

2.

3.

4.

і Іорівняйте природні умови долин річок Інду і Гангу. Опишіть найбільші міста Хараннської цивілізації. Які права й обов’язки мали представники різних варн? Чим відомий в історії індійський правитель Аніока?

Стовп Ашоки. С кульптура

III ст. до н.е.

^ Л И К А МА НАР/В/с^ Позначте на контурній карті: 1. Ц ентри індійської ц и ­ в іл ізац ії.

2. Н апрям ки переселення аріїв.

3. Т ер и то р ію держ ави М ауріїв за п р авл ін н я цар я А ш оки .

Посперечайтеся з мудрецем Чи м іг син давньоін дій сь­ кого рем існи ка стати ж е р ­ цем ? О б ґрун туй те свою відповідь.

РОЗДІЛ V ДАВНІ ІНДІЯ І КИТАЙ

§ 23. Релігія й культура Давньої Індії З е м л я т исяч богів 1. Релігія індійців

Р ел ігія д авн іх ін д ій ц ів значн о в ід р ізн я л ася від релігій ін ш и х давн іх народів передовсім тим , що сп р ям о ву вала лю дину на досягн ен н я мети власни­ ми си лам и за принципом : ко ж ен - ко вал ь свого щ астя. До того ж в Індії було к іл ь к а рел ігій , щ о змі­ ню вали, доповню вали одна одну. К ож н а з них мала вели ку к іл ь к іс ть богів. Тому Давню Індію можна назвати зем лею тисяч богів. В едична р ел ігія. В едична доба розпочалася в історії Індії, коли на її території з ’явилися арійські племена. Мова, звичаї, релігійні вірування аріїв значно вплинули на місцеву культуру, доповнюючи її. А рії обожню вали сили природи - небо, річки, де­ рева, лани. Вони приносили ж ертви богам, я к і, на їхню дум ку, символізували ті або інш і сили природи. Я кщ о місцеве населення для принесення ж ертв зби­ ралося на берегах річок, то арії проводили ритуали, збираю чись навколо вогнищ а. Н айвищ ою жертвою була лю дина, потім - кін ь, далі - бик, баран та ін. Ц і ж ертвопринесення супроводж увалися релігій­ ним и пісням и - гім нам и. У II І тис. до н.е. збірки свящ енних пісень, гімнів, заклин ань були записані у веди (від «відати» - знати). їх було чотири: Ригведа, Самаведа, Я дж урведа, А тхарваведа. Бог Варуп. Д авній рельєф У цих свящ енн их текстах переплелися м іф и, релігійні віруван н я, ритуали , у явл ен н я лю дини про навколиш ній світ. Х арактерною рисою ведичної р ел ігії є поклон ін н я ба­ гатьом богам. Б іл ьш ість богів було наділено лю дськими рисам и, але ін коли вони поставали у ви гляд і напівлюдин и -н ап ів зв ір а. О дним з н ай б іл ьш п о в аж н и х богів був Індра. Часто його зображ али у ви гляд і воїна - переможця сил тем ряви та зл а. Н ап р и клад , блискавкою він знищив ІСТОРИЧНА Д О ВІДК А д р ако н а, я к и й нам агався зупи нити течію річок. На думку Зб ір ки вед: , ін д ій ц ів, саме Індра є творцем світу, у яко м у ж и л и індійці1. Ригведа (1028 гімнів, І У Ригведі йому присвячено 250 гімнів. поділених на 10 розділів). П оклонялися давні індійці також богу вогню - Агні. Він 2. Самаведа (1549 пісень). виступав охоронцем людей та їхнього ж итла. В важ алося, Ш° 3. Яджурведа (близько 2000 він - посередник м іж людьми і богами, тому часто його назИ' гімнів). вали «той, що поєднує небо і землю». Індійці вірили, що дУ' І 4. Атхарваведа (731 гімнзаклинання). ш а того, хто веде праведне ж и ття, після смерті потрапляє Д° І раю, а того, хто гріш ить, чекаю ть слуги жорстокого та нем»' л-/> лосердного бога потойбічного світу - Ями.

120

Щ об ум илостивити богів, зам о ж н і ін д ій ц і вл аш то ­ вували розкіш н і піднесення дар ів, бідні ж дарували к в іти та «свящ енну воду». Ц арем над богами вваж ал и В аруна - охоронця світового ладу. Він стеж ив за до­ тр и м ан н ям зви ч аїв і зак о н ів, що їх боги дали лю дям , за правильністю проведення ритуалів. У ведичній рел ігії немає ієр ар х ії, тобто підпоряд­ к у ван н я одних богів інш им . Звертаю чись до когось із богів, ін д ій ц і н ад іл ял и його властивостям и багатьох ін ш и х бож еств.

Бог Шива, що танцює. Бронзова скульптура Б р ах м ан ізм . Під впливом м ісцевих вірувань р елігія давніх аріїв зазн ал а д ея к и х зм ін. З ’я ви л и ся нові д ля аріїв боги і серед них найголовніш и й - Б рахм а. За його іменем і релігія дістала назву брахм ан ізм . П оступово в індійців сформувалося вчення про переселення душ і в інш е тіло. Куди переселиться душ а померлого, зал еж ал о від карми - суми всіх добрих і зл и х справ лю дини. Добра карм а гарантувала переродж ення у брахм ана або рад ж у, гірш а людина проходила щ е раз той сам ий ш л я х . А погана кар м а призводила до того, що душ а переродж увалась у недоторкуваного, раба або твари н у, черв’я к а , ком аху тощ о. Б р ах м ан ізм вп ли вав на поведінку лю дей у п о в сякд ен ­ ному ж и т т і, сп ри яв дотрим анню високих м оральн и х п р а­ вил, дбайливом у ставленню до природи, ад ж е в к о ж н ій тварині могла бути душ а родича, я к и й уж е помер. Ж и т т я кож ної лю дини , згідно з вір у ван н ям и ін д ій ц ів , в и зн ач а­ лося карм ою , і з цим не м ож н а нічого вд ія ти , в важ ал и во­ ни. Тому в Індії п ракти чн о не було народних повстань проти п рави тел ів. Вийти з ланцю га перероджень допомагала йога - вчення, яке сформувалося в У І-ІІІ ст. до н.е. Основне в йозі - навчи­ тися контролю вати свідомість, почуття і свій організм. Йоги вміли спати на гострих ц вях ах , ходити по розпеченому Вугіллю і, як стверджую ть давні тексти, навіть зупинити серце та багато інш их дивних речей. Буддизм. Засновником цієї релігії вваж ається Сідхартха Гаутама. Він походив з царської сім ’ї, м еш кав у розкіш ному Палаці, мав друж ину, дитину. З дитинства Гаутаму батьки °берігали від усіх непривабливих картин ж и ття. Його не ви­ пускали за стіни палацу, щоб він не бачив бідних лю дей, не знав ні їхніх хвороб, ні смерті.

Сцена з життя в палаці. Рельєф. II ст. до н.е.

Зображення життя Будди. Фрагмент рельєфу

О дного р азу Г а у та м а , в и їх а в ш и за м еж і свого п алац у, побачив с п о ч ат к у хво р о го , потім стар у л ю д и н у , а потім п о х о в ал ьн у п роц есію . Він зап и т ав у себе, н авіщ о лю дина ж и в е , чом у вон а с т р а ж д а є від хвороб і від стар о сті та згодом п о м и р ає. Гаутам а зал и ш и в п ал ац , родину, розкіщ і багатство й довго м андрував країною . Я кось післ я тр и вал и х м едитацій він досяг стану про­ світлен ня і зрозум ів, що лю дина стр аж д ає, ш укаю чи щ ас­ т я , якого нем ож ливо досягти, бо душ а безсм ертна і на неї чекає безліч переродж ень. П ізнавш и істину, зрозум івш и сенс ж и т т я , Г аутам а став Буддою , щ о в п е р ек л ад і із сан скри ту означає «просвітлений*. Б удда виступав проти поділу індійського суспільства на варни й касти . Одним із основних при нц ипів його вчення була ідея безкін ечних переродж ень з метою подолання стр аж д ан ь, причина я к и х - невігластво, погані звички , ем оції та б аж ан н я . Н ова р е л іг ія п р о го л о ш у вал а ч о ти р и істи н и : Істина стр аж д ан ь, тобто ж и т т я це стр аж д ан н я; Істина причини, тобто при чи на стр аж д ан ь - це лю дські б аж ан н я ; Істина пер ер и ван н я, тобто стр аж д ан н я м ож на п р и п и н и ти , відмо­ ви вш и сь від усіх б аж ан ь; Істина ш л я х у , коли порятунок д осягається ш ляхом праведного ж и ття . Ці принципи були ви кладен і у свящ ен н ом у писанні « Т іп ітац і*, що в пере­ к л ад і означає «Три ко р зи н и » . Буддизм набув пош ирення в Ін д ії за п р авл ін н я А ш оки . П ісля однієї з ж орстоких битв, коли на полі бою цар побачив безліч поранених і пом ираю чих воїнів, я к і безм еж но стр аж д ал и , він став п алки м при х и л ьн и к о м вчення Гаутам и. А ш ока витрачав багато грош ей на будівництво храм ів і м онастирів, я к и х за його правлінн я було спорудж ено 84 тис. Індуїзм . На основі ведичної рел ігії й брахм ан ізм у на по­ ч атку нової ери ви ник індуїзм . Він більш е відповідав кас* тово-варновому ж и ттю Індії. Б ільш ість ведичних богів було забуто. Ці боги були зан адто далекі від лю дей, на відміну від нових, я к и х зо б раж али схож и м и на лю дей. їх можна було б ояти ся, лю бити й сподіватися на їхню допомогу. Н ай важ ли віш и м и в індуїзм і є три боги: В рахм а, Ш нва, Віш ну. Б рахм а вваж ався творцем світу. Він установив за­ кони й поділив суспільство на варни та к асти . Віш ну був богом-охоронцем, а Ш ива - богом -руйнівником . І сьогодні 80% н асел ен н я Ін д ії є п р и х и л ь н и к а м и індуїзм у.

2. Культура Індії

Бог Вішну. Давньоіндійська скульптура. ІУ-У ст. н.е.

П и сем н ість і л ітер ату р а. У Д авній Індії існувала велика к іл ь к іс т ь р ізн и х мов. У ж е понад 4 ти с. р о к ів тому (в III тис. до н.е.) одночасно з давнім и єги п тян ам и ж ителі Індії створили ієрогліф ічну писемність. Розш иф рувати її І

—

—

--------------------------- ----------------- А

Священне зображення. Відбиток печатки. МохенджоДаро.

III тис. до н.е.

вчені не зм огли, бо до наш и х часів д ій ш л и тіл ь к и д у ж е к о ­ роткі тексти. Це письмо заги нуло разом із Х араппською цивілізацією . З а ведичної доби в Індії пош ири вся сан скрит і з’явився ал ф авіт, щ о стало пош товхом до розвитку л іт е ­ ратури. Н ай д авн іш и м и п а м ’я т к а м и л ітер ату р и є веди, які протягом багатьох сто л іть п ер ед авал и ся від п о к о л ін ­ ня до п о к о л ін н я . Серед ч оти рьох відом и х вед н а й д ав н і­ шою є Р и гвед а. Вона д ату ється II тис. до н .е. (3 8 0 0 років тому). У ній зібрані гім ни, свящ енн і пісні ар ій ськи х поетів, звернені до богів. За їх допомогою молили богів дарувати перемогу у війні, збільш и ти поголів’я корів тощ о. Ригведа містила гім н и , присвячені богові вогню А гні, я к і прослав­ ляли його во гн ян у сти х ію ; богові бурі Ін д р і, я к о го прославляли за те, щ о він руйн ував у к р іп л ен н я ворогів. Ш едеврами д авн ьоіндій ської л ітер ату р и є поеми «Махабхарата* і «Р ам а я на». «М ахабхарата* розповідала про суперництво двох ц арськ и х родів - К ауравів і П андавів, про 18-денну битву на полі Куру. «Р ам аяна* описувала похід царя Рами на острів Л а н к а. Він здій сни в його, щоб Урятувати свою наречену Сіту від демона Р аван и . Б лаго ­ родні та си льн і Р ам а і С іта стали улю бленим и героям и ■ндійців. Лю дей заворож увала їх н я відданість одне одному га перемога добра над злом . Н аукові з н а н н я . В идатним д о сягн ен н ям давньо•йдійської м атем атики стало створення десяткової системи ^Дення підрахунків, де вперш е було запровадж ено число нУль. П оява нового числа пов’язан а з тим , щ о в індійськом у світогляді виникло поняття «нічого* - порож нечі. Ц я сис­ тема була основою для створення сучасної системи нум е­ рації й ариф м етики. Високого р івня розвитку в Д авній

Танцюристи і музиканти. Давній рельєф

Ступа.

III ст. до н.е.

Фреска у печерах Аджанти.

II ст. до н.е.

‘->11 ■» ! І--- -Л

НАКАЗ РАДЖІ __ д г.;- ___ в а а н вивчіть сло ва та їх значен ня С т упа к а м ’я н а споруда, де зб ер ігал и ся свящ ен н і речі - р ел ік в ії Будди.

Jf

.'Я.UXT

Печера Рані ка Hyp. Індія. II ст. до н.е.

Ін д ії набула алгебра. Т ак и м и тер м ін ам и , я к ци­ ф ра, си нус, к о р ін ь , що ним и к о р и сту ю ться і су­ часні вчені, світ завд яч у є д авн ім ін д ій ц я м . Р азо м з м атем ати к о ю р о зв и в ал ась астр о ­ ном ія. С постерігаю чи за зо р ям и , давн і індійці дій ш ли до розум іння певних зак о н ів, за якими ж и в е В сесвіт. В ід о м и м и є т р а к т а т и д ав н ьо ­ ін д ій ськи х вчених про обертання Зем лі навколо своєї осі. В и зн ач н і д о ся гн ен н я м ал а м е д и ц и н а . Д ав­ н ь о ін д ій с ь к і л ік а р і п р о тяго м ст о л іт ь ви вчали вл асти в о сті р ослин та їх в п л и в н а о р ган ізм і зд о р о в ’я л ю д и н и . Вони п р и д іл ял и велику увагу харчуванню й особистій гігієні лю дини. Н адзви­ чайно розвинутою була х ір у р гія. До н аш и х днів д ій ш л и від о м о сті, що д а в н ь о ін д ій с ь к і л ік ар і проводи ли понад 3 0 0 р ізн и х о п ер ац ій і корис­ ту в а л и с я 120 х ір у р гіч н и м и ін ст р у м ен т ам и . А рхітектура і мистецтво. М истецтво будувати розвинулося у Д авній Індії ще за Х араппської ци віл ізац ії. П ерш і архітектурні споруди були з дерева, тому до наш и х днів вони не збереглися. Н а м еж і наш ої ери почали використовувати кам ін ь. У цей час з ’яви л и ся великі печерні ком плекси, храм и і ступи. Н айбільш відомими п а м ’яткам и є печерний ком плекс у К арлі, поблизу Бом бея, та назем ний індуїстський храм у Санчі. К ом плекс у К арлі має 14 м у висоту та ш ирин у і 38 м у довж ин у. У цен тральн ій зал і збудовано численні колони, ступу д л я п о к л о н ін н я та ро зм іщ ен о в ел и к у к іл ь к іс ть ск ульп турн и х зображ ень. Н айвідоміш им и п ам ’яткам и ж ивопису є розписи у 16 пе­ черах А дж анти. М алю нки розповідаю ть про ж и ття Будди,

В2500 р. до н.е. І 2000 р. до н.е.

|

І

І

1500 р. до н.е. і 1000 р, до н.е. ■ 500 р. до н.е.

І

І

І

500 р. н.е.

1000 р. н.е.

повсякденне ж и т т я простих ін д ій ц ів та їхніх царів. В раж аю ть кольори ж и в оп и с­ них карти н , я к і, незваж аю чи на вологий клімат, не лиш е збереглися до наш их часів, а й не втратили яскравості. К олір відігра­ вав у картині важ ли ву роль. Н апри клад, богів зображ али тіл ьки білим и ф арбам и, а негативних персонаж ів - будь-яким и ін ­ шими. Д ав н я Ін д ія зб агати л а світову с к а р б ­ ницю культури численним и писем ним и, архітектурн и м и п а м ’я тк а м и та неповто­ рним світом тисяч богів, я к і проповідували людству т ак і цінності, я к доброта, м ило­ сердя, гум анізм .

Посперечайтеся з мудрецем

ЗАГАДКИ БРАХМАНА 1.

2.

3.

4.

5.

Розкажіть про найдавніші вірування індійців. В індійській архітектурі ступа - не.... Що ви знаєте про життя Будди? Про що розповідає поема «Рамаяна»? Які наукові досягнення індійців використовуються в сучасному житті?

Що потрібно було зро­ бити лю дині, щоб зм і­ нити свою карму?

Висновки

• Як і в більшості країн стародавнього світу, зародження цивілізації в Індії пов’язане з річками, на берегах яких землероби освоювали родючі землі.

• Основні періоди історії Давньої Індії: Хараппська цивілізація; Ведична доба; Імперія Мауріїв.

• На відміну від інших країн Давнього Сходу, населення Індії чітко і жорстко поділялося на касти і варни.

• Ця країна подарувала світові кілька релігій, серед них - брахманізм, індуїзм та буддизм. Останній став однією із найпоширеніших у світі релігій.

• Індійці зробили визначний внесок у розвиток математики, запровадивши до обігу десяткову систему числення і число нуль.

125

їг

Іграшковий візок з м. Мохенджо- Даро.

2500 р. до н.е.

Л ЕГЕН Д А РН І Ч А С И ХХІХ-ХУІІІ ст. до н.е.

ДЕРЖ АВА Ш А Н Ь -ІН Ь ХУІІІ-ХІІ ст. до н.е.

Д ЕРЖ АВА ЧЖ ОУ XII—III ст. до н.е.

ІМ ПЕРІЯ Х А Н Ь

Історія К итаю почалася з освоєння давнім населенням долини річки Х уанхе, а п ізн іш е - р іч к и Я н д зи . М инули століття, і в цьому регіоні постала одна з найдавн іш их і н айдивовиж ніш и х ц и віл ізац ій світу. Вона подарувала лю дству так і у н ік ал ьн і винаходи, я к ш овк, папір, л а к и , випередивш и ін ш і народи на багато століть. Вчені та м итці Д авнього К итаю л и ш и л и по собі багату спадщ ину - ф ілософ ські, історичні твори, були засн овни­ кам и релігій н и х учень. На території Китаю ж и л и різн і народи - землероби ханьці й інці, кочівники чж оу та інш і. Вони утворю вали держ ави та засновували власні правлячі династії. Тому історію Давнього Китаю вчені поділяю ть на періоди, кож ен з яки х має назву однієї з правлячих династій. Т ак ви зн ача­ ють епохи Ш ань-Інь, Ч ж оу, Ц інь, Х ань. Інколи періоди існування могутніх держ ав зм іню валися періодами, коли точилися тривалі міжусобні війни. Один з них вчені назва­ ли добою Воюючих царств. Першою відомою історії була династія ІІІань. Вона пра­ вила у К итаї, доки на його просторах не з ’явився войовни­ чий кочовий народ чж оу, я к и й підкорив місцеве населення, утворив держ аву і заснував власну династію правителів. У 481 р. до н.е. держ ава розпалася на велику кіл ькість дрібних царств, кож не з я к и х мало свого правителя. Понад 250 років вони воювали м іж собою. П еремож цем з війни вийш ло царство Ц інь. Його правитель Ц інь Ш іхуанді об’єднав під своєю владою землі Китаю та утворив могутню імперію . За його правління було збудовано В елику К и ­ тайську стіну, я к а збереглася і до наш их днів, нагадуючи нащ адкам про велич ки тай ських ім ператорів. Скріплена волею і ж орстким п равлінн ям Ц інь ІИ іхуанді, ім перія після його смерті була охоплена повстанням и. Нова д и ­ настія Х ань, я к у заснував виходець із селян, правила Китайською імперією понад 400 років. Її правлінням і з а ­ кінчується історія Давнього Китаю .

5000 р. до н.е. 4500 р. до н.е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е. 3000 р. до н.е.

§ 24—25. Давній Китай «Піднебесна» Давній Китай

1. П рирода ХУН НУ (ГУ Н И ) П устеля Алаш ань

Ш ан

Хао (С ян ьян )

Ченду

Район початкового розселення племені Чжоу (до XII ст. до н.е.) Приблизний кордон Західночжоуської держави в XI—VIII ст. до н.е.) Найбільші міста

Чанш а

м пі і. ю і Назви історичних областей

ЦЕ ЦІКАВО Сучасні ки тай ц і називаю ть себе «хань ж ень» - хан сь­ ка лю дина. П редставники ін ш и х народів - європейці, а м е р и к а н ц і - н ази в аю ть К и тай «Ш и н », « Ч а й н а » , «Х іна». Ц і назви походять від назви перш ої к и тай сь ­ кої ім п ерії Ц інь.

Землі стародавнього Китаю простягалися м іж двома річкам и - Х уанхе на півночі та Я нцзи - на півдні. Вони беруть початок у го­ рах і впадають у Ж овте й Східнокитайське моря. У перекладі Х уанхе - «ж овта річка», а Я н ц зи - « б л аки тн а» , «довга». К итайські р іч к и сх о ж і вдачею на Тигр і Є вф рат. Во­ ни т а к і ж бу р х л и ві, часто розливали ся, зн и щ ую ч и на своєм у ш л я х у дам би та зм и­ ваю чи родю чі ґр у н ти . Із заходу територія К итаю обм еж увалася пустелям и й гора­ ми. У м овно м о ж н а в и д іл и т и з а х ід н и й гір ськ и й К и тай , я к и й зай м ає м ай ж е 80% тер и то р ії, і східн ий - р івн и н н и й . У лісах, я к и м и були вкр и ті береги р іч о к, водилися слони , носороги, тап ір и . К и тай є бать­ к івщ и н ою проса, чаю , тутового й лакового дерев. Т ери торія К итаю має багаті п о кл а­ ди р ізн и х к о р и с н и х к о п а л и н : в у гіл л я , м іді, олова, нікелю .

2. Н аселення О своєння д о л и н и р іч к и Х у ан х е р о зп о ч ал о ся понад З тис. років тому (у II тис. до н .е.). Н айдавн іш е населення К итаю ш ань-ж ен ь, або ш ан ьц і, сп очатку заселяло тери­ торії в середній течії р іч к и Х уанхе. П отім ш ан ьц і почали просуватися на південь і приблизно у XIV ст. до н.е. ос­ воїли береги річ к и Я н ц зи . У X II ст. до н.е. їх завою вали к о ч івн и ки чж оу, я к і поступово перейн яли їхн і зви ч аї, тра­ д и ц ії, ку л ьту р у і зреш тою зл и л и ся з цим народом. Н ароди К итаю , що п рож и вали в долинах р іч о к, розмов­ л я л и р ізн и м и м овам и і п о -р ізн о м у н а зи в а л и свою б атьківщ и н у. А ле найчастіш е л унали Т ян ь Ся - «Підне­ бесна» або Ч ж ун Го - «Серединна д ер ж ава» , Ч хун Х уа «Серединна к в іту ч а» . Н азва «Китай» з ’я в и л ася зн ач н о п ізн іш е, у X ст. н.е. Вона походить від назви народу «ки­ д ань», я к и й завою вав цю територію . У III ст. до н.е. сф орм увалася к и тай сь к а народність " хань. Її н ащ адки м еш каю ть у к р аїн і й нині. Х ань зналй писем ність і здавна зай м ал и ся землеробством, вваж ал и се­ бе єдиним високорозвиненим та ци вілізованим народом, я ін ш и х сп ри й м али я к варварів.

2500 р. до н.е І 2000 р. до н.е. 1500 р. до н.е. 1000 р. до н.е

500 р. до н.е.

Ін.е.

1

500 р. н.е.

1000 р. н.е.

3. Г о сп о д ар ськ е ж и т т я Зем леробство й скотарство. П ерш і зем леробські посе­ лення ви никли на території Китаю щ е за доби неоліту. З тих часів землеробство становило основу екон ом іки цієї країни. Н аселення Д авнього К итаю вирощ увало просо, квасолю, пш еницю , коноп лі, а згодом навчилося д о гл яд а­ ти рис. Із плодово-ягідних культур вирощ ували ябл у ка, сливи, ап ельсини , ф ін ік и . Н айп ош и реніш и м и свійським и тваринами були буйвол і сви н я. Б л и зьк о 3 тис. років тому китайці почали розводити коней. О скільки землеробство значною мірою зал еж ал о від н а­ явності вологи, населення в долинах річок будувало дамби й кан ал и , зм іцню вало береги. Згодом , убезпечую чи себе від повеней, давні ки тай ц і «одягли» частину русла річки Хуанхе в кам ін ь. Д л я обробітку зем л і к и т а й ц і засто со в у в ал и р ал о . П ізніш е у сільськом у господарстві використовували худо­ бу я к тяглову силу. Р озвиток сільського господарства зум овив масове ви ру­ бування лісів. Тому в сучасному К итаї їх практи чн о не з а ­ лиш илося, крім тайгових м асивів на півночі та гірськи х дж унглів на півдні. Р ем есла. Гідні подиву досягнен ня к и тай ц ів у ремеслі. Відомо, що вж е понад 3 тис. років тому вони опанували ви ­ робництво бронзи. Ч ерез 1000 років к и тай ц і навчи лися об­ робляти залізо, у IV ст. до н.е. ви най ш ли чавун і ран іш е від інших народів світу почали ви п л авл яти сталь. П ош ирення залізних зн ар яд ь праці полегш ило будівництво гран діоз­ них зрош увальних систем. К итай - це к р аїн а, у я к ій було зроблено в е л и к у к іл ь к іс т ь в а ж л и в и х д л я лю дства технічних відкри ттів.

НАКАЗ ІМПЕРАТОРА ВН___1 ~ЯУ| і-ІГііТ II вивчіть сл ова та їх зн ачен ня

В а р ва р и (в п ереклад і з * грец. - іноземці) - ч уж инц і, 1 я к і розм овляю ть н езро­ зумілою мовою та зн еваж а­ ють культурні досягнення і інш их народів.

Ієрогліфи на позначення назви держави Тянь Ся «Піднебесна»

А

І ~\

Чжун Го «Серединна держава»

Саджання рослин. Акварель. XVII ст

Збирання тутового листя. Акварель. XVII ст.

Сівба. Акварель. XVII ст. Давній Китай

5000 р. до н.е. 4500 р. до н.е

Сушіння паперу. Акварель. XVII ст.

4000 р. до н е. 3500 р. до н е. 3000 р до н е.

У нікальним порівняно з інш им и давнім и цивілізаціям и було використання к и тай ц ям и нафти й природного газу. Д ивую ть створені ними бамбукові газопроводи й дерев’яні посудини д ля зберігання палива. У к и тай ськи х м істах ву­ л иц і освітлю валися газовим и л іх т ар я м и , а будинки мали газове опалення. Ці блага ц и в іл ізац ії в Європі з ’явилися л иш е в XIX ст. Щ е в неоліті ки тай ц і навчи лися виробляти л ак и й за­ стосовували їх у при краш анн і ж и тел , зброї, ювелірних виробів, посуду. К итай ські л ак и не пропускали воду й ви­ трим ували тем пературу понад 250 Є. І до сьогодні шедеври давн іх рем ісників не втратили своєї яскравості. У VI ст. до н.е. в К итаї пош ирилося виробництво шовку. С початку розводили гусінь тутового ш овкопряда, я к а утво­ рю вала кокони. Кокони виварю вали та розмотували нитку, я к у потім фарбували й змотували на спеціальних пристроях. Ш овкова нитка з одного кокона м ала інколи довж ину до 1 км і масу менш е 1 г. К итайський ш овк не втрачав яскра­ вості кольорів протягом багатьох сотень років. Вироб­ н и цтво л а к ів і ш о вко ви х т к ан и н т р и м ал и в суворій таєм ни ці. З країни заборонялося вивозити гусінь ш овко­ пряда й л ако ві дерева. І тіл ьки в середньовіччя європейські купц і таєм но вивезли секрети виробництва ш овку. К и тай ц ям так о ж н алеж и ть перш ість і у винайденні па­ перу. С початку вони писали на бам букових табличках, важ ли ві ж докум енти - на ш овку. А в 105 р. н .е., я к ствер­ д ж ує легенда, слуга ім ператора Ц ай Л ун ь винайш ов спосіб виготовлення паперу із кори дерев, бам бука, льону, коно­ пель, рисової соломи та ганчірок. Т оргівля. Так само бурхливо, як і ремесло, розвивалася торгівля. З Китаю вивозили ш овк, фарфор, л ак , залізо. Натомість з інш их країн сюди потрапляли золото і срібло, деревина, коні тощо. О скільки на китайський шовк був вели­ кий попит у всьому світі, то в II ст. до н.е. виник торговельний ш лях , який дістав назву «Великий Ш овковий ш л я х * . Він поєднав к и тай ську ім перію Х ань з інш ою ім перією на за­ ході - Рим ською .

Лакована поховальна урна. Епоха Хань.

206 р. до н.е. - 220 р. н.е.

Кашгар Самарканд оулань

Д уньхуан

Антіохія О Хотан

Нія Чаньань

Великий Шовковий ш лях

2500 р. до не. 2000 р. до н.е. 1500 р. до н.е 1000 р. до н.е.

500 р. до н.е.

Китай з найдавніш их часів до V ст. до н.е.

н.е

500 р. н.е.

1000 р. н.е.

Найбільші міста II І> | О сн о в н і давні де р ж а ви __

Держава Шань-Інь у ХУІІІ-ХІІ ст. д о н.е.

• Хао (СЯНМН)

ЖОВТЕ МОРЕ СУП

М іф ічний імператор Х уанді

Ченду

ЦЕ ЦІКАВО

4. Д ерж ава у Д авньому К итаї В и н и кн ен н я д е р ж а в и . П ерш а д ер ж ав а на тер и то р ії Китаю виникла понад 3700 років тому (у XVIII ст. до н.е.) в середній течії Х уанхе внаслідок об’єднання племен. Вона називалася Ш ань-Інь за назвою народу, що її заснував. На межі Х І-Х ст. до н.е., проіснувавш и м айж е 800 років, д ер ­ жава зан еп ал а і була завойована західн им народом чжоу. Загарбники заснували свою власну д ерж аву - Ч ж оу. Вони, як і місцеве населення, обробляли зем лю , будували міста. За часів держ ави Ч ж оу було укладено перш ий збірн ик з а ­ конів, розпочато літоп и сан н я. У VIII ст. до н.е. царство Чжоу занепало. Під тиском коч івн и ків, що так сам о, я к і чжоу, при йш ли із заходу, д ерж ава розпалася на дрібні Царства, я к і воювали м іж собою та із сусіднім и народам и. Так тривало к іл ь к а століть. У п равл ін н я д ерж авою . Устрій к и тай ськ и х д ер ж ав від заснування держ ави Ш ань-Інь протягом століть лиш ався майже незм інним . На чолі держ ави стояв правитель ван. Він вваж ався всемогутнім посередником м іж богами й людьми. К итайці віри л и , що йому підвладні сили при ро­ ди. Символом влади вана був ж овтий колір. С початку п р а­ вителя обирали з найстарш их і найм удріш их лю дей, але 3годом ця посада стала спадковою , тобто ван сам обирав з найближчих родичів свого наступника. П равитель розпо­ рядж ався б уд івн и ц тво м к а н а л ів і дам б, п р и н есен н ям ^ер тв, керував арм ією та очолю вав військові походи. За часів Чж оу правитель мав титул тянь-цзи - «син Неба*. Китайці вваж али, що тіл ьки Небо має право як дати вану владу, так і забрати її. Ознакою незадоволення Неба були в*йськові п о р азк и , повені з ч и сл ен н и м и л ю д ськи м и X

«за легендою засновником держ ави у К итаї був м іф іч­ ний імператор Хуанді (понад 4,5 тис. років тому) - Ж о в­ тий імператор. Але історичні документи міс­ т ят ь відомості про давн і китайські держ ави та їх пра­ вителів, починаючи лиш е з часів держ ави Ш ань-Інь.

Золот а печат ка імператора Веньді. I I ст. до н.е. Вигляд з двох боків

Давній Китай

5000 р. до н.е. 4500 р. до н.е

Ч иновники Давнього Китаю. Бронза. Х І У - Х І І ст. до н.е.

ЦЕ ЦІКАВО

Т и тул ван а п ер ед авався ієрогліф ом , я к и й ск л ад ав ­ ся з трьох горизонтальних л ін ій і о д н ієї ко со ї, що п ерети н ала їх . Вони си м ­ волізували три сфери світотворення: підзем не царст­ во, зем л ю , небо та волю прави теля.

4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е. 3000 р. до н.е.

ж ертвам и, неймовірні посухи тощо. За таких умов народ мав право на ш турм палацу вана та повалення його влади. Це на­ зивалося «штурмом Неба». Я кщ о повстання було вдалим, той, хто його очолював, ставав новим правителем держ ави. Ван керував держ авою з допомогою цілої ар м ії різних чиновників - чень. Т ак само я к і єги петські писці, к и ­ т а й с ь к і ч и н о в н и к и зд ій сн ю в ал и п ер еп и си н асел ен н я, п ідраховували господарські зап аси, збирали податки, при­ значали лю дей на будівництво доріг, п алац ів, у кр іп л ен ь та на ін ш і роботи, потрібні д ля д ерж ави або вана. О собливу роль у к ер ів н и ц т в і д ер ж ав о ю відігравали ж ерц і - сі та бу. Б удівництво, військовий похід та інші важ ли ві події не відбувалися без попередньої ради прави­ телів із ж ер ц ям и . П ісля ворож іння на б аран ячій лопатці або панцирі черепахи ж ерц і оголош ували свою дум ку що­ до м ож ливого розвитку подій. П ротягом століть у п р авл ін н я держ авою вдосконалю ва­ лося завд я к и різн им реф орм ам , що їх вп ровадж ували вани та їхн є оточення. Т ак , вели ке зн ачен н я д л я К итаю мали реф орм и перш ого м ін істр а д ер ж ав и Ц ін ь - ІІІан Яна (3 9 0 -3 3 8 рр. до н.е.). Згідно з ними ван отрим ував необме­ ж ену владу, в к р аїн і встановлю вався суворий н агляд за по­ ведінкою , н астр о ям и і, зд ав ал о ся , н а в іть за дум кам и підданих. Д ерж ава по д ілял ася на д ев ’ять провінц ій, на чолі я к и х стояли бо-вани. Н айм енш у територіальн у оди­ ницю стан о в и л и п ’я т ь с е л я н с ь к и х д во р ів . Реформи зм іц н и ли д ерж аву Ц ін ь і дали зм огу ще протягом тривало­ го часу протистояти у м іж усобних вій н ах , що були особли­ во ж орстоким и. ХУ Н НИ ( ГУНИ)

Ж ОВТЕ М ОРЕ • Л оян

Кит ай У -І ІІ ст. до н.е.

Загарбницькі походи цінських військ 221 - 214 рр. до н.е. Напрямок вторгнення хунну (гунів) Походи загонів повстанців Чень Шеня і У. Гуана (209 - 208 рр до н.е.) Кордони імперії Цінь після завойовницьких походів Цінь Шіхуанди

132 —

8500 р. до н.е. 2000 р. до н.е. 1500 р. до н.е. 1000 р. до н.е.

500 р. до н.е.

н.е.

500 р. н.е.

1000 р. н.е.

5. Давньокитайські ім п ерії Т р и вал і м іж у со бн і вій н и з а к ін ч и л и с я перем огою держ ави Ц ін ь, я к а з часом перетворилася на могутню імперію. Засновником ім перії Ц інь був Ц інь Ш іхуанді (259—210 рр. до н.е.). Він збудував свою д ерж аву на у л ам ­ ках ш ести «Воюючих царств» та об’єднав під своєю владою весь К итай. У 226 р. до н.е. 13-річний Ін Іж ен (таким було справж нє ім ’я Ц інь Ш іхуанді) успадкував владу. До його повноліття держ авою мав правити купець Лю Бувей (саме він, а не пом ерлий правитель був його батьком ). А ле Лю Бувей, не баж аю чи віддавати владу, мав нам ір убити сина. Змову було розкрито, зм овн и ків ж орстоко покарано. Б а т ь ­ кові син подарував «почесну» см ер ть, до зв о л и в ш и покінчити ж и ття самогубством. На цей час царство Ц інь вже підкорило зем лі своїх суп роти вни ків, створивш и мо­ гутню держ аву. Ін Іж ен проголосив себе імператором і взяв нове ім ’я Дінь Ш іхуанді - «перш ий ім ператор Ц інь». За його п равл ін н я д ер ж ава справді перетворилася на ве­ личезну ім перію . До її скл ад у у вій ш ли Тибет, К орея та інші тер и то р ії. Ц ін ь Ш іхуан д і провів к іл ь к а реф орм , вдосконаливш и уп равл ін н я держ авою . Він створив п ’ять відомств, я к і оп ікувал и ся д ерж авним и справам и: двірцеве, церем оній, військове, правосуддя, гром адських робіт. Усіх к и тай ськи х чи н овн и ків ім ператор поділив на 12 груп (рангів) і чітко визначив їхн і обов’я зк и . Разом із своїм рад­ ником Л і Си він поділив ім перію на 36 о кругів. Зб ільш и в у десятки разів податки , я к і важ к и м тягарем л я г л и на плечі селян і рем ісників. Останні часто зм уш ені були йти в рабство, не маю чи змоги їх сп лачувати . Ц інь Ш іхуанді Уніфікував грош ову систем у. Зап ровад ж ен і тоді грош і бу­ ли в обігу в К итаї до початку XX ст. Ц інь Ш іхуанді був ж орстоким правителем . Він усував своїх суп роти вни ків і придуш ував численні повстання. Армія ш пигунів переслідувала зм овників та знищ увала їх. Імператор вваж ав, що найбільш им злом у країні є к н и ж к и . У 213 р. до н.е. за наказом Ц інь Ш іхуанді багато кн и ж ок спалили. Ж и ви м и в зем лю було закоп ано 460 к и тай ськ и х Учених. Ім п ер а то р , б о яч и сь з а м а х ів , т а к о ж н а к а за в відібрати у населення всю зброю та переплави ти її. За п равл ін н я Ц ін ь Ш іхуанді в кр аїн і розпочалося неба­ чене до того будівництво: було прокладено багато доріг, споруджено В еликий К итай ски й кан ал , В елику К и тай сь­ ку стіну. В еликий К и тай ски й к ан ал сягав у довж ин у 32 км 1 з ’єднував річ ку Х уанхе з Я н ц зи . Б удівни цтво сп рияло об’єднанню та посиленню держ ави і давало змогу кращ е Контролювати країн у та у п р авл яти нею. В елика К и тай ська стін а. В елику стіну будували на ос­ нові у кріп л ен ь, щ о існували на кордонах К итаю щ е з

133

>

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА Від 722 до 481 р. до н.е. Китай зазнав 1200 воєн. За цей час для нього тільки 38 років були мирними. Із 150 держав, що тоді існували, залишилося 2 2 . Із них виділялися 7: Цінь, Чу, Вей, Чжао, Хань, Янь, Ці. Ще 2 0 0 років вони воювали за першість у країні, доки її не виборола держава Цінь.

і

£**&•.-

гі------ -------- V*--V-Давній Китай

5000 р. до н.е. 4500 р. до н.е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е. 3000 р. до н.і

Велика Китайська стіна

V ст. до н.е. На будівництві до в и сн аж ен н я пра­ цю вало понад 2 млн чоловік. Стіну спорудж ува­ ли на к а м ’яном у ф ундам енті. Д ля будівництва використовували глину, дерево та кам ін ь. До­ вж и н а стіни становила, за різним и версіям и , від 3500 до 6500 км . Вона м ала висоту 8 м і ш ирину 10 м. Зверху на стіні була дорога, якою могли проїхати п ’ять верш ни ків, ви ш и ку ван и х в одну ш еренгу. Через ко ж н и х 1 0 0 -2 0 0 м розташ овува­ л и ся сторож ові веж і, висота я к и х сягал а 13 м. Усього у В еликій К итай ській стіні налічувалося близько 25 тис. т ак и х веж . Стіна не ли ш е слугувала д л я зах и сту , а й поєднувала окрем і частини к р аїн и , демонстру­ вала велич ім перії та її п рави теля. Стіною руха­ л и ся в ій ська, виступаю чи назустріч ворогові, ч и н о в н и к и везли у к ази свого п р а в и т ел я. Це єдиний збудований лю диною об’єк т на Землі, я к и й видно з Космосу неозброєним оком. Усі реформи ім ператора кош тували великих ж ертв ки тай ськом у народові. Б агато селян заги­ нули від непосильної праці на будівництвах та від голоду. Останні роки ж и ття Ц інь Ш іхуанді провів, за­ чинивш ись у своєму палаці. Йому здавалося, що всі навколиш ні люди хочуть позбавити життя свого п р а в и т ел я. У 210 р. до н.е. під час інспекційної поїздки по Китаю імператор помер. Н аступн икам Ц інь Ш іхуанді недовго судилося керува­ ти К итаєм . П ісля см ерті ім ператора вибухнуло народне п о встан н я, я к е суп роводж увалося кровоп роли тною бо­ ротьбою за владу. У цій боротьбі перем іг селяни н Л ю Бан,

Ч г1»

Давньокитайський арбалетник

к ІІ * Г* а * я п

ІЄРОГЛІФ

і': Г-

іі збірки народних пісень *Юефу*, II—І ст. до н.е.

И а к п &

...У роки війни підневільних зганяють З півночі, з півдня для тяжких робіт. Хліб достигає, колосся пруж не, Жнив не буде, і голод прийде. Обов'язок свій готові ми чесно виконати. Мудрий правителю, подумай про нас! Військо скоріше відкликавши з походу, Багато б людей ти від загибелі спас! Яких бід китайським селянам завдавали війни?

J

Ч

прочитайте документ

И іг К ті

8500 р до н е 2000 р. до н.е. 1500 р. до н.е. 1000 р. доне.

500 р. до н.е.

н.е.

500 р. н.е

1000 р. н.е.

V

ХУННИ

ф і

Столиці держав і царств

•

Найбільші міста Територія імперії Хань на початку II ст. до н.е. Території, які були приєднані до імперії на кінець II ст. до н.е. Напрямки нападів сусідніх племен

-------- ► -------- ► •

Китай за імперії Хань (206 р. до н.е. - 220 р. н.е.) який очолю вав повсталих. Він заснував нову династію Хань. Т ак у 206 р. до н.е. почалася ч оти рьохсотлітн я історія заснованої ним ім перії Х ань. Нові правителі намагатися поліпш ити становищ е населен­ ня. Було подаровано волю тим, хто вимушено продав себе У рабство за борги, зменшено податки. Зміцненню держ ави сприяло запровадження законів, які визначали державне, економічне, повсякденне ж иття і навіть поведінку в родині. Але, незважаю чи на проведені реформи, у країні було не­ спокійно. Місцеві правителі боролися проти влади імперато­ ра та сварилися м іж собою. Невдоволені ж иттям селяни не Раз повставали. У 1 8 4 -1 8 5 рр. н.е. на території К итаю сп алахнуло пов­ стання «Ж овтих пов’язо к * . Н азва його походить від к о ­ льору стрічок, я к и м и його учасни ки пов’я зу вал и голови. П овстання, я к е у суворій таєм н и ц і готували протягом Ю років, охопило м ай ж е всю імперію . Очолив його Ч ж ан Цзюе. У його арм ії н алічувалося близько 360 тис. чоловік. Повсталі руйнували м аєтки б агатіїв, відбирали зем лю , ви­ пускали на волю в’язн ів і рабів. Одночасно з «Ж овтим и Пов'язками* д ія л и й інш і загони повсталих: «Біла хвн-

Походи армії Хань Походи загонів повстанців (1 ст. н.е.) Центри повстання «Жовтих пов'язок» Велика Китайська стіна

Китайський учений

Давній Китай

5000 р. до н.е. 4500 р. до н.е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е. 3000 р. до

А р и с т о к р а т ія (в пере­ к л ад і з грец. влада найзн а т н іш и х ) верства суспільства, я к а має н ай ­ більш е прав і пільг.

І

і! Г І

*

II

л я » , «Ж овтий д р ако н » , «Чорна гора» тощ о. М айж е рік добірні ім п ераторські вій ськ а з допомогою кочівниківн айм анц ів вою вали із загонам и бун тівн и ків. Сили були нерівни м и, і повстання зазн ало поразки. Та не лиш е повстання ослабили ім перію Х ань. На північ від К итаю ж и л и різні кочові народи, я к і періодично напа­ д ал и на П іднебесну. Іноді ж и т е л я м К и таю вдавалося відки нути н ап ад н и ків за кордони ім п ерії. Інколи ж ки­ тай ськ і правителі зм уш ені були п ід ко р яти ся і сплачувати к о ч івн и кам данину. На початку І тис. до н.е. кочові народи утворили могутній союз племен хунну (гунів). Войовничі гуни були вправними та безстраш ними воїнами. А рмію гунів становили кіннотни­ ки, я к і майстерно володіли мечем і списом, вміли на повній ш видкості влучно стріляти з л ука. П ротягом II ст. до н.е. -І III ст. н.е. м іж гунами і к и тай ц ям и велися запеклі війни, у я к и х обидва народи зазнавали величезних втрат. Т ак, під час однієї з воєн китай ці втратили лиш е коней 100 тис. І хоча к и тай ц ям вдалося відтіснити гунів у степи, ослаблена повстанням «Ж овтих пов’язо к» , війнам и з кочівникам и і, найголовніш е, боротьбою за владу ім перія Х ань на початку III ст. н.е. занепала.

6. Суспільство

І ’ [ ' п т

Т ак само, я к в Єгипті та держ авах Д воріччя, китайське суспільство поділялося на к іл ьк а верств. Н айвищ е станови­ ще у держ аві після імператора посідала ари стократія цзю нь-цзи. До цієї верстви належ али родичі імператора, придворні, найвищ і чиновники. Вони не сплачували по­ датків, їх не піддавали тілесним покаранням . Набір із 65 рит уальних бронзових дзвонів.

433 р. до н.е.

* *■: ГК 1п К Л А Г* И іг К гс

ІЄРОГЛІФ

(і.

прочитайте документ

Я Л $ і; # ^ ^ А ^

І

Ф ань Є про повст ання *Ж овт их пов ’я з о к *■ ...Чжан Цзюе, родом з Цзюйяу, назвав себе «Жовтим небом*, Йому підпорядковувалася армія з 360 тис. чоловік. Усі вони наділи жовті пов'язки і повстали в один і той самий день.... ...Хуанфу Сун воював з «Жовтими пов'язками» в Гуанцзуні. Захопив молодшого брата Чжан Цзюе - Чжан Ляна. Чжан Цзюе, помер від хвороби ... Хуанф у Суна призначили старшим полководцем кінноти... Х уанф у Сун знову розбив «Жовті пов'язки» в Сяцюяні, стратив молодшого брата Чжан Цзюе Чжан Бао. Здобич становила близько 2 тис. /відрізаних/ голів. Хуанфу Сун побудував з них башту на південь від міста....

Чим закінчилося повстання «Жовтих пов'язок» за описом фань Є?

136

5500 р. до н.е. 2000 р. до н.е

1500 р. до н.е. 1000 р. до н.е

Імператор

Аристократія

Чиновники, вчені, жерці

Селяни

500 р. до н.е.

500 р. н.е.

н.е

1000 р. н.е.

Ч иновником могла стати будь-яка лю дина у дер­ ж аві, навіть звичай ний рем існик або селяни н. За доби Х ань, щоб стати чиновником , потрібно було скласти іспит на ту або ту посаду. Вчені (ш і) працю вали у бібліотеках, вчителям и у ш колі, прийм али іспити у ти х, хто баж ав стати ч и ­ новником, служ или радникам и в ім ператора тощо. Я к і аристократів, їх заборонялося карати тілесно. До верстви вчених н алеж али й ж ерц і, я к і були нерідко щ е й чиновникам и. Н айчисленніш ою верствою ки тай сько го сус­ пільства були селяни - нун. Вони сплачували подат­ ки, виконували громадські роботи, будували ш ляхи, міста, оборонні споруди. У К итаї існувала так звана система дев’яти полів. Вісім наділів держ ава надава­ ла д л я користуванн я сел ян ам , а д ев ’яти й вони повинні були обробити для правителя. Селяни зазви­ чай не навчалися у ш колах, але найбільш талановиті могли не тільки здобути освіту, а й скласти іспит та стати чиновником. На відміну від інш их давніх країн, у Китаї' було небагато рабів. Н ими, я к прави­ ло, ставали полонені й борж ники.

Структура давньокитайського суспільства

Посперечайтеся з мудрецем Що спільне, а що відмінне між Давньокитайською і Давньоєгипетською дер­ жавами?

- Ч

іЛ

Ц

^ /ч И К А М А Н А Р /в/сл

Позначте на контурній карті:

ЗАГАДКИ ПІДНЕБЕСНОЇ »

1. Які сільськогосподарські рослини вирощували давні китайці?

2. Охарактеризуйте найважливіші ремісничі досягнен­ ня китайців.

3. Які обов’язки мали селяни перед державою? \. Для чого було побудовано Велику Китайську стіну?

5. Назвіть причини занепаду імперії Хань.

1 . Д авньокитай ські дер­ ж ави .

2. Територію ім перії Ц інь Ш іхуанді.

3. В елику К и тай ськ у ст і­ ну та В елики й Ш овко­ вий ш л я х .

5000 р. до н.е. 4500 р. до н е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е. 3000 р. до

§ 26-27. Релігія та культура Давнього Китаю З верш ення кит айських м удреців 1. Релігія й міфи

Давньокитайські кості для ворожіння. Близько 1200 р. до н.е.

-і

-

НАКАЗ ІМПЕРАТОРА =

в и в ч іт ь с л о в а

та ї х з н а ч е н н я

Ф іл о с о ф ія (від грец . «філео» - лю блю і «софія» мудрість) - н ау к а про найзага л ь н іш і зак о н и р о зв и тк у Всесвіту і лю дства. ___ ь------------------------- гаг___ Л____ N

На св ітан к у істо р ії вір у ван н я д авн іх к и тай ц ів майж е не від р ізн я л и ся від віруван ь ін ш и х народів. П роте посту­ пово вони набули неповторних й сам обутніх рис. К итайці, я к і ін ш і народи, обож ню вали си ли та я ви щ а природи: з ір к и , п л а н е т и , небо, зем л ю , го р и , в ітер , р іч к и та ін. Д авні к и т а й ц і в в а ж а л и , щ о душ у м ає к о ж н а рослина, озеро і н авіть к ам ін ь . їх вони зо б р аж ал и або у вигляді н адзв и ч ай н о вродливи х д ів ч ат або у в и гл я д і м удрих і си м п ати ч н и х д ід ів. Щ об задовольнити духів, давні ки­ тай ц і ви конували у свящ енн их м ісц ях спеціальні ритуали й при носи ли ж ер тв и , н авіть лю д ські. Т ак , у царстві Вей п р и й н ято було п ри носи ти у ж ер тву духові р іч к и Х уанхе м олоду д івч и н у , я к у о д ягал и у весільн е вб ран н я, клали на д ер ев ’я н е л о ж е і п у скал и річкою . З а епохи Ч ж о у постали культи ф ан тастичних тварин. Н ай б іл ьш ш ан о ван и м и були д р ак о н , ф ен ік с, одноріг. Ф енікс вваж ався символом сім ейної злагоди, одноріг - ми­ ру і достатку. Д ракон , яко м у ж и тел і піднебесної поклон я­ л и ся щ е у II ст. до н .е., став символом К итаю . У буддизмі дракони постаю ть повелителям и П ’яти Сторін Світу. На д ракона була схож а богиня Н ю йва, я к а , на д ум ку давніх к и тай ц ів, створила лю дей. Бог Ч ж улуна, який у міфах по­ ставав істотою, що керувала світом і темрявою , мав людську голову та тіло дракона. Коли Ч ж улун заплю щ ував очі - світ поринав у пітьму, коли розплю щ ував - розвидню валося. І сьогодні ж и тел і К итаю вваж аю ть д р ако н ів істотам и , що п ри носять удачу. Тому в театр ал ізо ван и х ви ставах , які супроводж ую ть свята, часто головним и персонаж ам и є д р ако н и . У м іф ах про створення світу та ви н и кн ен н я лю дини роз­ повідалося, я к одного разу богиня Н ю йва набрала жовтої глини і зл іп и л а з неї перш их лю дей. Н аступного дня боги­ ня зан урила у глину м отузку і коли ви тягл а та відж ала її. з м отузки полетіли ш м аточки глин и, я к і теж перетвори­ л и с я на лю дей. Т и х , кого Н ю йва зл іп и л а з глинй перш им и, було небагато, і вони стали зам ож н и м и . Інш і Ж. що з ’яви л и ся із ш м аточків глин и, стали б ід н якам и . Я к і в інш их народів, у давн іх к и тай ц ів, ж и т т я я к и х за­ л еж ал о від землі й урож аю , пош ирені були м іф и, п о в ’я за н і з землеробством. Ж и тел і П іднебесної вір и л и , що навчив лю дей обробляти зем лю , сіяти зерно та збирати врож аї бог зем леробства Ш ень-нун. Із землеробством була пов’язана

І

2500 р. до н.е. і 2000 р. до н.е. 1500 р. до н.е. 1000 р. до н.е.

500 р. до н.е.

н.е.

500 р. н.е.

1000 р. н.е.

й вели ка к іл ь к іс ть ритуалів. Д е я к і з них в и р ізн я ­ л и ся надзвичайною ж орстокістю . Т ак , у ви п ад ках засухи ки тай ц і, звертаю чись до Зем л і, влаш товува­ ли ритуали в и к л и к ан н я дощ у. Ж ін к и -ж р и ц і годи­ н ам и ст о я л и під п алю ч и м со н ц ем , про х аю ч и р ятівн о ї вологи. Я кщ о це не допом агало, їх сп ал ю ­ вали , приносячи у ж ертву бож еству посухи. Релігійні уявлення давніх китай ців з часом зм іню ­ валися і набували своєрідності. Н а відміну від Єгипту й Д воріччя, де люди поклонялися богам і баж али в р я ­ тувати душ у для ж и ття в потойбічному світі, у К итаї цінувалося ж и ття земне. На дум ку ж ителів Піднебес­ Крилатий дракон. ної, воно повинно бути гідним і підпорядковуватися Бронзова чітким правилам. скульптура. IV ст. Поступово в К итаї набули пош ирення три ф іло­ до н.е. софських учення і релігії: конф уціанство, даосизм, пізніш е буддизм. Буддизм почав пош ирю вати ся у К и таї в епоху Х ань. Він п р и й ш о в сю ди з Ін д ії. Ц ен тром ц ієї Бронзовий дзвін. рел ігії в К и таї став м онастир, що м ав назву «Храм Близько 550 р. до н.е. білого к о н я» . Але на всю к р аїн у буддизм гак і не розповсю дився. Щ г* іг вт К о н ф у ц іан ство я к р е л ігій н о -ф іл о со ф сь к е вченн я з’явилося на початку V ст. до н .е., в період Воюючих царств. Ц е був час, ко л и п р ави тел і ото чу в ал и себе мудрецями (на відм іну від Ш іхуан ді, за часів якого вчених переслідували). Н айвідом іш ий з них - учитель Кун-Ф у-Цзи, К онф уцій (5 5 1 -4 7 9 рр. до н.е.), що був засновником конф уціанства. Основний зм іст його вчен­ ня, я к е згодом стало оф іційною релігією , стан овлять п’ять простих і вел и ки х чеснот. Вони є найваж ли віш ою умовою розумного порядку і спільного ж и т т я лю дей. Це - м уд рість, гу м ан ізм , доброчесність, ш ан у ван н я старш их і м уж ність. Зо кр ем а, К онф уцій вваж ав: «Я кщ о в серці є доброчесність, то в х ар ак т ер і буде кр аса. Якщо в х ар ак тер і буде кр аса, то в домі буде гарм он ія. Якщо в домі буде гарм о н ія, то і в к р аїн і буде порядок. Якщ о в країн і буде порядок, то на Зем лі буде м ир». На в ід м ін у від к о н ф у ц іа н с т в а , д ао си зм надавав Перевагу з в ’я зк ам лю дини з природою . Д ао - це ш л я х , вічний і загальн и й закон природи. Л ю дина, я к а , за цим вченням, ви йш ла з природи, має утрим увати єдність з нею, повинна бути у злагоді зі світом. Саме на цьому ґрунтується її душ евний спокій. Ж и т и , згідно з дао, означало покірно сприйм ати ж и т т я так и м , я к и м воно є, Жити в гарм онії з природою . Засновн иком даосизму Зустріч Конфуція і Лао-Цзи вважаю ть Л ао-Ц зи (6 0 4 -4 9 9 рр. до н.е.). У повсякденному ж итті китайців усі три релігії, а також Релігійні у явл ен н я попередніх епох п ер еп л італ и ся, 139

Релігія та культура Давнього Китаю

5000 р. до н.е. 4500 р. до н.е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е. 3000 р. до н.е.

доповню ю чи одна одну. Саме тому в них була велика кількість богів і божеств. До того ж вони вірили у світ духів, зв ’язок з пращ урами, виконували безліч магічних ритуалів, пов’язани х з усіма сферами ж и ття - від ж и ття держ ави до л ікування хвороб або придбання будинку. Д авні к и тай ц і п оклон яли ся Ш анді, якого вваж ал и пра­ щ уром народу інь, та Ю йді - верховному володареві, якому нібито під ко р явся увесь Всесвіт: небо, зем л я , потойбічний світ, усі боги та духи. Ю йді керував, си дячи на троні у ш ов­ ковом у, розш итом у дракон ам и х ал аті, в ім ператорськом у головному уборі з нефритовою табличкою . Тому його нази­ вали Н еф ритовим ім ператором .

2. П исемність і література

Юйді - Нефритовий імператор

Вчені створюють книги

У Д авньом у К и таї письмо розвивалося поступово. Спо­ ч атк у писали за допомогою піктограм у в и гляд і к іл , зиг­ з а г ів , с п ір а л е й . З а доби Ш ань у к и т а й ц ів з ’яв и л и с я ієрогліф и. Л егенда оповідає, щ о їх винайш ов рад н и к пра­ вителя Х уанді - Ц зан Ц зе. За доби Ч ж оу в К итаї було вже відомо 500 ієрогліф ів. У цей сам ий час з ’я ви л и ся перші к н и ж к и . Вони мали вигляд сувою, зробленого із бамбукових дощ ечок, з в ’я зан и х м іж собою. П исали бам буковим и п али чкам и за допомогою чорнила, зробленого із соку лакового дерева. Д авньокитай ське пись­ мо остаточно сф орм увалося в часи ім перії Ц інь. За доби правлінн я Ц інь Ш іхуанді було впорядковано написання ієрогліф ів, я к и х використовувалося вж е 3000. Д одалися й нові м атеріали д л я письма: ш овк, а згодом - папір. Письмо к и тай ц ів було надзвичайно складним і сп рияло розвитку образного м ислення лю дини. К ож ен із зн ак ів міг означати звук, слово, к іл ь к а слів, п он яття, речення. З ал еж ал о це від того, у поєднанні з я к и м и ієрогліф ам и він вж и вався. П исем ність була основою розвитку л ітер ату р и . В ж е за доби Ч ж оу писали урочисті пісні (оди), вірш і, прозові тво­ ри. П ерш а відома зб ір ка вірш ів - «Канон поезії» - створе­ на в VI ст. до н.е. До неї увій ш ли 306 творів, переваж но к у л ь т о в и х п ісен ь. «К ни га гір і м орів» н а л е ж и т ь до У И -У ст. до н.е. і я в л я є собою зіб р ан н я найдавн іш их к и тай сь к и х міфів.

3. Освіта У правління держ авою потребувало освічених людей. М айбутніх чиновників почали готувати з часів держ ави Ч ж оу. С початку їх навчав дом аш ній учитель, а потім вони сам остійно опановували зн ан н я на посадах секретарів. С екретарям и майбутні чиновники могли бути д еся ти л іття ­ ми, доки не ск л ад ал и спеціального іспиту. П ерш у ш колу - «Ш колу освічених л ю д е й » - заснував 532 р. до н.е. К онф уцій. У ній вивчали історію , поезію,

^500 р. до н.е. 2000 р. до н.е. 1500 р. до н.е. 1000 р. до н.е.

релігійні ритуали, м узику. Основою навчання було ш анобливе ставлення до старш их за віком , ви щ и х за ст а­ новищем у суспільстві та вчителів. Школу закінчували, коли засвоювали правила передбачення майбутнього та пояснення м агічних сим волів. Тут здобули освіту близько 3000 учених та держ авних д іячів. П ізн іш е з ’я в и ­ лися інш і ш коли. Серед них були й такі, де давали вищ у освіту. Н апри­ клад, у «Ш колі законників» готували юристів та д ерж авн и х служ бовців. Щоб скласти іспити, треба було ста­ ранно вч и ти ся, багато чи тати , мати глибокі зн а н н я в р ізн и х га л у зя х науки.

•і і'с Г4? а % л, * г* а іг % П

н.е.

500 р. до н.е.

500 р. н.е.

1000 р. н.е.

ІЄРОГЛІФ прочитайте документ

Із книги Конф уція «Л у н ь ю й » («Бесіди та суд ж енн я* ), VI ст. до н.е.

21. Учитель сказав: «Шляхетний муж висуває вимоги до себе, а низька людина висуває вимоги до людей...»

24. Цзи-Гун запитав: «Чи можна все життя керуватись одним словом?» Учитель відповів: «Це слово милостивість. Не роби іншим того, чого не бажаєш собі».

* ї: Л И % А

І: Па іг %

Чим, на думку Конфуція, відрізняється шляхетна людина від низької?

4. Наукові знанш і Г е о гр аф ія . К и т ай ц і, на відм іну від ін ш и х народів, виділяли п ’ять частин світу: південь, північ, зах ід, схід і центр. Свою країну вони вваж ал и центром Всесвіту. Небо уявлялося їм у ви гляд і ко л а, а Зем л я - к вад р ата. К итай, на дум ку його ж и тел ів, був відображ енням Неба на Зем лі. Захід ототож ню вався з хаосом, схід - із народж енн ям нового ж и т т я . Особливе зн ачен н я мав південь, до якого в урочистих ви падках повертався обличчям імператор та повертали обличчям пом ерлих при похованні. К ален д ар. У різні часи в К и таї існували різні к ален дарі. Ш анський кален дар мав 10 м ісяц ів, м ісячний кал ен дар чжоусців - 12 м ісяц ів. Одночасно давні к и тай ц і користуЛюдина

Пагорб

Сонце

Місяць

Піктограма

Давній ієрогліф

Сучасний •ерогліф

Розвиток китайського письма 141

(

І г /

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА Кожній стороні світу, за уяв­ леннями давніх китайців, відповідав певний колір: півдню - червоний, півночі чорний, заходу - білий, сходу - синьо-зелений, центру жовтий.

Вода

т*

5000 р. до н е. 4500 р. до н.е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е. 3000 р. до

Малюнок фарбами й тушшю на шовку. III ст. до н.е. - III ст. н.е.

Старі, що грають у кості.

III—І ст. до н.е.

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА Давні китайці одним із періодів своєї історії вважали добу правлін­ ня п’яти абсолютно мудрих імпе­ раторів: Хуанді, Чжуансюй, ГаоСінь, Яо і Шунь. Найбільш відомий з них, Хуанді, за уявленням китай­ ців, був близько 3 м зростом, мав чотири ока та чотири обличчя, інколи перетворювався на дракона. Вважалося, що саме він винайшов сокиру, лук і стріли, одяг і взуття, навчив людей виплавляти метали, копати криниці, будувати човни й вози.

і 1

і ^

вали ся сонячним кален дарем , іцо мав 24 м ісяц і. Р ік ки­ тайц і поділяли на зим у, весну, середину року, літо та осінь. Р ік починали 22 червня. Ф іл о со ф ія - одна з верш ин д авн ьо ки тай сько ї культури. В изначним філософом Д авнього Китаю був Л ао -Ц зи , автор вчення про дао, я к е ви кладене у кни зі «Дао де цзин* і з часом перетворилося на релігію . На дум ку ф ілософ а, ме­ тою ж и т т я лю дини є сам овдосконалення. Ш ляхом до сам овдосконалення були бойові мистецтва, зокрем а кунг-ф у. Вони не тіл ьк и вчили, я к захи сти ти себе, у ті неспокійні часи, а й я к загартовувати дух. Філософія даосистів за к л и к а л а так о ж тренувати пси х іку . У цій справі вони досягли визначних успіхів. Зокрема, йоги-даосисти мог­ ли повністю контролювати свій організм і, я к йоги в Індії, навіть зу п и н яти серце. Д ав н ьо к и тай ськ и й мудрець К онф уцій створив учення, я к е сп р и я л о п р и м и р ен н ю та в п о р яд к у в ан н ю ж иття суспільства. Головним принципом у його вченні було пра­ вило: «Не роби інш ом у того, чого не б аж аєш д л я себе. І тоді зн и к н е ненависть у д ер ж ав і, зн и к н е ненависть у сім ’ї». К ож на лю дина повинна бути гуманною , співчутливою , справедливою , мудрою та вірною . Конф уцій сповідував патріотизм , сл у ж ін н я держ аві, вірність своєму слову. Ве­ ликого значення надавав він вихованню , з як и м п о в’язував розвиток у лю дині н ай кращ и х рис. П равил, я к і визначив К онф уцій, і нині дотрим ую ться китай ці. В історію увійш ло ім ’я філософа та держ авного діяча Ш ан Я н а (400 - 338 рр. до н.е.). На його д у м ку , управління народом м ож е здійсню ватися лиш е за допомогою суворих зако н ів. П равитель повинен мати необм еж ену владу і при­ д уш увати будь-яку непокору. Освіту він вваж ав зайвою та ш кідливою , о ск ільк и неосвіченим народом легш е управ­ л яти та зм уш увати його до т я ж к о ї праці. Ж и тт я Ш ан Яна закін ч и л о ся трагічно: він став ж ертвою того насильства, я к е сам н асадж ував. На вимогу ар и сто к р атії його було страчено (розірвано колісн иц ям и). Історичні зн а н н я . П ерш ою історичною працею можна вваж ати збірн ик оф іц ій них докум ентів «Ш у-цзин» (книга історії), де йш лося про м іф ічні події на території Китаю, про п ер ш и х т в о р ц ів д е р ж а в и . Ч ас с т в о р ен н я книги відн о сять до п о ч атк у І тис. до н.е. У У І-У ст. до н.е. було створен о « К н и гу л іто п и сів » (« Ч у н ь -ц ю » ), щ о я в л я л а собою л іто п и с д ер ж ав и Л у. Н ай ви д атн іш и м твором Д ав­ нього К итаю є «Історичні зап и ск и » (« Ш и -ц зи » ) С им а Цян я ( 1 4 5 - 9 0 рр. до н.е.). Він розповідає про події від м іф ічн о ї епохи «п ’я ти ім ператорів» до п о ч атк у пр авл ін ­ ня д и н астії Х ань.

142

I 5500 p. до н.е. 2000 p. до н е. 1500 p. до н.е. 1000 p. до н.е. Посудина, прикрашена скульптурами звірів і вершника. Бронза, позолота. I l l —І ст. до н.е.

не

500 p. н.е.

1000 p. не.

5. А рхітектура

'і

Слуга верхи на коні 185 р. до н.е.

500 p. AO н.е.

У К итаї будували кількаповерхові споруди на високій гл и н ян ій платф орм і. У ж е в давні часи відомі були тр и яр у сн і баш ти, храм и, п алаци. У IV ст. до н.е. почали будувати дах із загн ути м и вгору кутам и. Т ак ви ник новий тип ар х ітек ту р н о ї будівлі - пагода. В еличним и будівлям и за ім ператора Ц інь Ш іхуанді була п р и кр аш ен а столиц я місто С іань. Витвором ар хітектурн ого мистецтва д ав н іх к и т а й ц ів став п ід зем н и й п а л а ц гробниця п р ави тел я, знайдена археологам и за 20 км від давн ьої столиці в 1974 р. А рхео­ л о ги в в а ж а ю ть , щ о її п л о щ а стан о в и л а 5600 га. Б удували місце останнього сп очи н­ к у ім п ер ато р а б л и зь к о 700 ти с. лю дей з різн их куточків К итаю . За повідом ленням Сима Ц я н я , головна з а ­ ла я в л я л а собою модель ім перії Ц інь. Її пере­ ти н али рукотворні Я нц зи й Х уанхе та інш і р іч к и . Русла річок були наповнені ртуттю . Стелю зали п р и к р аш ал о кош товне к ам ін н я , я к е зображ ало зоряне небо. М іцні д ер ев’яні колони тр и м ал и на собі стелю коридорів, вкри ту великим ш аром водостійкої глини. П ідзем не царство було зах и щ ен е великою к іл ьк істю різн их пасток - арбалетам и , м е­ хан іч н и м и сп исом еталкам и та ін. Ім ператор помер, коли підзем ний п алац готовий був л и ш е наполовину.

6. М истецтво Н айдавніш і твори худож нього м истецтва, знайдені на території Китаю , належ ать ще до періоду неоліту. К ер а­ мічні вироби створю вали вручну або за допомогою гон чар­ ного круга. В ипалені в печах керам ічн і вироби потім роз­ писували червоною , чорною, ж овтою або білою ф арбам и по коричневому, сірому чи червоному тлу. Посуд зазви чай прикраш али різн ом анітн им и орнам ентам и. Серед н ай п о­ ш иреніш их були ш ахові, ромбовидні м алю н ки , спіральні Завитки тощ о. За доби Інь ки тай ц і навчи лися виготовляти Посуд з бронзи. Вироби того періоду вваж аю ть ш едеврами б іто вого м истецтва. У цей час пош ирилося різьбленн я. Майстри виробляли ам улети, обереги, п р и кр аси , ви корис­ товуючи д л я цього кам ін ь неф рит. Н айвищ ого розвитку Давньокитайське м истецтво досягло за епохи Х ань. П ро­ г а в и л а тогочасний К итай к ер ам ік а, п ри краш ен а я с к р а ­ вими ф арбам и. Г

k

143

Ґудзик. Бронза, позолота. Епоха Хань. III ст. до н.е.

Релігія та культура Давнього Китаю

5000 р. до н е. 4500 р. до н.е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е. 3000 р. дон.*

Глиняна армія імператора. Гробниця імператора Цінь Шіхуанді. III ст. до н.е.

Вершник глиняної армії імператора. Гробниця імператора Цінь Шіхуанді. III ст. до н.е.

Нефритова пластина у вигляді журавля. Близько 1200 р. до н.е.

Колісниці. Настінний розпис.

II ст. до н.е.

С к у л ь п ту р а. В и со ки й р ів ен ь р о зв и т к у мистецтва скульптури засвідчую ть скульптурні зображ ен ня у гробн и ц і-п ал ац і Ц ін ь Ш іх у ан д і. А рхеологи зн а й ш л и цілу «глин ян у арм ію *. Вона ск л ад ал ася із 7 - 8 тис. вояків: піхотинц ів, верш н и ків, воїнів на ко л існ и ц ях . Скульптури були зроблені на весь зріст. Уся арм ія стояла обличчям на північ. Зброя та обладунки ім ператорської ар м ії зроблені з бронзи. С початку ки тай ськ і м айстри ви ліплю вали тулуб і випалю вали його в печі. П отім при кріп лю вали р у ки , ногн й голову. І, н ареш ті, скульптори надавали кож н ом у облич­ чю індивідуального виразу. П ісля повторного випалю ван­ ня на гл и н ян и х в о яків надівали обладунки. К олісниці бу­ ли в и р іза н і з д ер ев а , н авк о л о них зо сер едж у вал и ся піхоти н ц і, озброєні ш естим етровим и бам буковим и спи­ сами. Ж и воп и с. В епоху Ч ж оу вж е існував ф ресковий живо­ пис, я к и й використовувався в похованн ях. В епоху Хань зародився світськи й ж ивопис. М истецькі ш едеври на шов­ ковій ткан и н і враж аю ть і сьогодні. О сновними сюжетами ж ивопису були сцени із м іф ів та історичних переказів, релігій н і ритуали , сцени повсякденного ж и т т я . Т еатр . У сто л и ц ях к и тай ськ и х правителів за часів ди­ настії Ш ань сп орудж ували сп еціальн і арени з м ісцям и для глядачів. Там виступали акробати, танц ю ристи, м узикан­ ти . З н ам ен и ті к и т а й с ь к і м ай стр и використовували складні технічн і засоби д л я створення різн их ефектів: снігу, тум ану тощ о. Д л я власних розваг м ож новладці й правителі влаш товували масш табні вистави зі спеціально побудованими п алац ам и , храм ам и й навіть кораблям и .

144

н.е.

500 р. н.е.

1000 р. н.е.

Жонглери. Пряжка. Бронза, позолота.

206 р. до н.е. - 220 р. н.е.

М узика. М узика лунала під час весіль, поховальних об­ рядів, релігійних ритуалів, прийомів гостей. В иконувалися музичні твори на к а м ’ян и х або ш к ір я н и х б арабан ах, м ета­ левих дзвонах, ци м балах, бам букових дудках і ф лей тах. Цілі оркестри м узични х інструм ентів існували вж е за епо­ хи Ч ж оу. К іл ькість м узичних інструм ентів і м узи к ан тів в оркестрі зал еж ал а від статк ів господаря.

Емблема у вигляді тигра. Доба Воюючих царств.

475-221 рр. до н.е.

Посперечайтеся з мудрецем „ ___________________________ і _ а і ® ЗАГАДКИ ПІДНЕБЕСНОЇ

т

Що сприяло знань у Китаї?

1. Які матеріали використовували для письма китайці?

2. Н азвіть найвидатніш их філософів Китаю та їхні основні ідеї.

3.Які людські якості найвище цінував Конф уцій?

4.Чим, крім реформ, вам запам’ятався Цінь Ш іхуанді?

Висновки

У Китаї, на відміну від інших давніх країн, не було окремих міст-держав, усе життя країни контролювали вани - царі - з допомогою чиновників. На відміну від Індії, у Китаї, здобувши освіту, склавши іспити тощо, можна було перейти з однієї верстви до іншої. Давні китайці не мирились із свавіллям чиновників і держави, що призводило до численних повстань. Китайська цивілізація подарувала людству такі винаходи, як папір, шовк, лаки та багато інших. У Китаї високого рівня розвитку досягла філософія. Надзусиллями народу Китаю створене диво світової архітектури - Велика Китайська стіна.

ХАРАППСЬКА Ц И В ІЛ ІЗ А Ц ІЯ

ВЕДИЧНА ДОБА

ІМ ПЕРІЯ М А У Р И В

П Е Р ІО Д РО ЗД РО БЛ ЕН О СТ І

XXIII-XVII ст. до н.е.

XVII-IV ст. до н.е.

IV—II ст. до н.е.

II ст. до н.е. - IV ст. н.е.

m

3 якими подіями в історії Індії пов'язані ці дати?

П Е Р Е В ІРТЕ С Е Б Е !

Брахмани

1. Охарактеризуйте станови­ ще у суспільстві зазначених на схемі верств населення.

2. Які верстви населення на схемі не зазначені?

Вайшії

Недоторкувані

Боги яких релігій зображені на маточках? Що ви можете розповісти про ці релігії?

Розкажіть про житті та діяльність Будди

1. Об’єднав майже всі індійські землі і створив велику імперію: а) Ашока; б) Махападма Ианда; в) Чандрагупта.

3. Найдавніше населення Китаю: а) іньці; б) шаньці; в) ханьці; г) чжоусці.

2. Коли виникли перші землеробські поселення в Індії? а) IV тис. до н.е.; б) II тис. до н.е.; в) VIII тис. до н.е.; г) V тис. до н.е.

4. Засновник імперії Хань: а) Чжан Цзюе; б) Шан Ян; в) Лі Си; г) Лю Бон.

Л ЕГЕН Д АРН І ЧАСИ '

ДЕРЖ АВА Ш А Н Ь -ІН Ь XVIII-XII ст. до н.е.

XXIX—XVIII ст. до н.е.

|

ДЕРЖ АВА ЧЖ ОУ XII—III ст. до н.е.

ІМ ПЕРІЯ Ц ІН Ь III ст. до н.е.

ІМ ПЕРІЯ ХАНЬ III ст. до н.е. - І ст. н.е.

Назвіть найважливіші події в історії Давньої Індії та Давнього Китаю.

Використовуючи малюнки, розкажіть про заняття давніх китайців.

Розкажіть про устрій імперії Ніпь Шіхуапді.

З якими подіями в історії Китаю пов'язані ці дати?

1. Назвіть основні досягнення ки­ тайців у галузі культури.

2. Розкажіть про релігію та філософію Китаю.

3. Яке значення мали вчення Конфуція й Лао-Цзи для Китаю?

відповідність: 327 р. до н.е.

180 р. до н.е.

317 р. до н.е.

вчені ч иновники селяни ар и стократія

Загибель ім п ер ії М ауріїв П овстання Ч андрагупти П оява в Індії військ А лександра М акедонського цзю нь-цзи нун ші чень

Розташуйте події в хронологічній послідовності: 1. П овстання Ч андрагуп ти .

2. Ц арю вання М ахападм и Н анди.

3. У творення д ерж ави А ш оки .

1. П овстання «Ж овтих пов’язо к » .

2. В и н икн енн я Великого Ш овкового ш лях у .

3. Зан епад царства Ч ж оу.

4. В ин и кн ен н я ім п ер ії Ц інь.

Перевірте себе

-------------------------

АВНЯ ГРЕЦІЯ

Егейське море М ІН О Й С Ь К И Й П Е Р ІО Д IV—II тис. до н.е.

М ІК Е Н С Ь К И Й П Е Р ІО Д ХХІ-ХІІ ст. до н.е

ПОАІСНИИ

Розповідь про Давню Грецію, історія якої є частиною історії стародавнього світу, це розповідь про виникнення, розквіт і занепад держав і цивілізацій, що утворилися на Балканському півострові, островах Середземного моря, на території Італії та Північному Причорномор’ї на території, яка тепер входить до складу України. Близько 4000 років тому на о. Крит, одному з островів Егейського моря, зародилася чудова цивілізація. Найбільше місто Критської цивілізації Кносс прикрашав величний та пишно оздоблений палац царя Міноса. Цей період прийнято в історії називати його іменем. Найвищого розквіту Мінойська цивілізація досягла близько 1450 р. до н.е., але вона ннала під ударами мікенців. Назва цього народу умовна, утворена від назви міста Мі кеші, де археологи вперше відкрили сліди його діяльності. Період панування мікенців в історії Греції називають Мікенським. Наприкінці XII ст. до н.е. Греція потрапила під владу ще одного народу - дорійців. їх вторгнення було початком нового періоду в історії країни. У цей період на території Греції виникали іі розвивалися міста (поліси), тому вчені-історики назвали його Полісним. Він тривав з XI до IV ст. до н.е. Згодом найбільші міста перетворилися на могутні держави. Серед них - Афіни, Спарта, Коринф та ін. Ця доба позначена розквітом літератури, мистецтва, архітектури. Тоді було забудовано аф інський Акрополь, почали діяти театри, прославилися вчені Гомер, Платон, Аристотель та ін. Заверш ує історію Д авньої Греції Елліністичний період (IV І ст. до п.е.). На нього припадають походи Александра Македонського іі створення його імперії, численні війни між наступниками Александра. З Е ллін і­ стичним періодом пов’язані розквіт і занепад держав, що утворилися на уламках імперії А лександра М акедонського, а також розвиток науки іі мистецтва. У І ст. до н.е. Греція потрапила під владу могутнього Риму.

РОЗДІЛ VI ГРЕЦІЯ в II - на початку І тис. до н.е.

З

§ 28. Природа і населення Давньої Греції Країна т исяч ост ровів Д авня Греція

Греція розташ ована на Балканськом у півострові, у східній частині Середзем­ ного моря. З давніх часів місцеве населен­ ня називало свою батьківщ ину Елладою. Із заходу її омиває Іонічне море, а зі схо­ ду - Егейське. З півночі Еллада обмежена хребтами В алканських гір. Н айвищ ими горами Греції є О лімп і П арнас. Грецію поділяю ть на континентальну й острівну. К онтинентальна складається з трьох частин: П івнічна (А хея), Середня (А тт и к а) та П івд ен н а (П елопоннес). А хея й А ттика з ’єднані м іж собою Фермопільським проходом, а А ттика і Пело­ поннес - вузьким К оринф ським пере­ ш ийком. Острівна Греція налічує кілька тисяч в ел и ки х і м ал ен ьки х островів. Н айбільш ими з них є К рит, Евбея, Родос, С алам ін. Л іто в Греції ж ар к е та посуш­ ливе, а зим а порівняно прохолодна, хоча й без снігу. Опади буваю ть в основному восени й зим ою . Н авесн і та влітку дощ ів украй мало. В елики х річок, на відм іну від Д авнього Є гипту, Д воріччя, Індії, К итаю , немає. Це гориста країна з гірським и луками, хреб там и , д о л и н ам и , у я к ій небагато земель, придатних д л я зем леробства. Т ільки на півночі та півдні, а так о ж У гір ськи х долинах є порівняно вели кі д іл я н к и родючих зем ел ь . Н а сх и л а х гір зд ав н а в и р о щ у в а л и виноград, я ч м ін ь і ф р у кти , у південних долинах к р аїн и дозрівали ап ельсини й оливки . Гори Е ллади багаті на дорогоцінні, кольорові м етали та зал ізо , сл авл яться т ак о ж покладам и будівельного кам е­ ню, м арм уру, ви сокоякісн ої глини.

І О Н ІЧ Н Е М ОРЕ

Межі розселення греків на початку II тис. до н.е. Критське царство (XVI—XV ст. до н.е.) Розселення грецьких племен ахейців дорійців еолійців ІОНІЙЦІВ

ІОНІЯ

Назви історичних областей

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА Висота Олімпу становить 2917 м, а Парнасу - 2450 м.

1. П рирода та географ ічне полож ення

1

і

2. Н аселення Д авньої Греції Н айдавн іш им и народам и на території Греції, відомості про я к и х зберегла історія, були пеласги, к ар ій ц і, лелеги Гі лелебої. П еласги ж и л и на півночі Е ллади - на родючих зем л ях долин Ф ессалії й Додони та на островах Егейсько* го м оря. П онад 4 тис. років том у, у III тис. до н .е., в о н й 150

І

І О. ДО І

;2000 р. до н.е. 11500 1

1 1000 р. до н.е.

Фортеця Егосфени.

IV ст. до н.е.

500 р. до н.е.

н.е.

500 р. н.е.

1000 р. н.е.

почали р о зсел яти ся по території Греції, про­ суваю чись на південь. Разом з місцевим насе­ ленням - кар ій ц ям и , лелегами й лелебоями вони утворю вали військові союзи, будували укріплені поселення. Т ак і поселення перетворю валися на осе­ редки землеробства і скотарства. З часом тут почали будувати складні іри гац ій н і системи. Це д ав ал о м о ж л и в іс т ь за ум ов теплого к л ім ату вирощ увати зернові ку л ьту р и , ви ­ ноград, о л и вки . В ж е в ті часи з оливок ви го­ то вл ял и олію , з винограду - вино. Поселення давніх ж ителів Еллади мали ви­ мощені каменем вулиці й водогони. П алаци й х р ам и , б агато п о вер х о ві б у д и н к и будували із к ам ен ю , вм іл и в и п л а в л я т и й обробляти м ід ь , б р о н зу , в и го т о в л я т и в и с о к о я к іс н у к ер ам ік у , будувати кораблі.

Ж и т т я давн ього н асел ен н я Г р е ц ії було н ерозривно пов’язан е з морем. Ц е єдиний ш л я х , я к и й сполучав Балкан ський півострів з островам и С ередзем ном ор’я . Н ерідко допливти до сусіднього поселення було легш е, н іж долати ш лях через гори. Море було багате на рибу та ін ш і м оре­ продукти, тому населення Г реції було вправним у рибо­ ловлі та кораблебудуванні. У Ш -П тис. до н.е. з півночі на Б ал к ан сь к и й півострів вторглися плем ена ахей ц ів. Поступово вони захоп и ли не тільки конти нен тальну Грецію , а й острови Егейського моря. Н а п р и к ін ц і II т и с ., т а к сам о з п івн о ч і, в Е л л ад у прийш ли дорій ці. Вони були к о ч івн и кам и і відзн ачали ся надзвичайною агресивністю та ж орстокістю . Д авні наро­ ди, я к і н асел ял и територію Г реції, а т а к о ж п р и й ш л і ахейці й дорійці утворили єдиний народ, я к и й і дістав н а­ зву «гр еки » .

Літаючі рибки. Фрагмент фрески з о. Мелос. ХУІ-ХУ ст. до н.е.

«!А

ЗАГАДКИ ДЕЛЬФ ІЙСЬКОГО ОРАКУЛА

Посперечайтеся з мудрецем

V *' V 4рГ

1. Які моря омивають Грецію?

2. Н а які частини поділяється Греція?

Як природні умови вплину­ ли на життя та заняття дав­ ньогрецького населення?

3. Порівняйте природні умови Вал кане і.кого півострова і Месопотамії.

4. Я кі народи заселяли Грецію в давнину?

"V— *4 151

' ^

Природа і населення Давньої Греції

РОЗДІЛ VI ГРЕЦІЯ в II - на початку І тис. до н.е.

§ 29. Мінойська (Критська) палацова цивілізація З е м л я М інот авра Греція у Мінойський період

ф •

Основні центри Мінойськоі і Мікенської цивілізацій Найбільші міста

Розселення грецьких племен дорійців

ахейців ІОНІЙЦІВ

Тезей і Мінотавр. Малюнок з грецької амфори

1. П ерекази про найдавніш у історію Греції Д ж ер ел ам и , я к і нади хнули вчених на по­ ш у ки ран ньої ц и в іл іза ц ії на острові Крит, були д авн ьогрецькі легенди й м іф и. За ни­ м и, на К риті, у печері гори Д и к та, народив­ ся головний бог греків - Зевс. Його мати Рея втекл а сю ди, рятую чи нем овля від крово­ ж ер л и в о го К роноса, я к и й поїдав своїх дітей , вбачаю чи у них загрозу своїй владі на о^одос небі. Інш ий міф розповідає, що саме на Крит /І ІУ і Ь.Карпатос приніс Зевс доньку ф ін ікій сько го ц ар я Євро­ пу, у я к у зак о х ав ся. Тут вона народила ве­ личном у богові сина М іноса, майбутнього царя К риту. А ле Мінос прогнівив богів, і во­ ни п окарали його народж енн ям сина-чудови ська. З вал и його М інотавр, і м еш кав він у величезном у п алац і-л аб ір и н ті, я к и й збуду­ вав на К риті м айстер Д едал. Ж оден см ертний, потрапивш и у п авутинн я коридорів, не м іг вийти з нього. К ож н и х д ев’ять років підвладні М іносу народи в ід п р а в л я л и на остр ів н ай ч ар ів н іш и х ю наків і д івчат, я к і повинні були стати здобиччю чудо­ ви ськ а. Одного р азу д авн ьо гр ец ьки й герой Т езей, син аф інського царя Е гея, потрап ивш и на острів, змуш ений був зустрітися у двобої з М інотавром. Й ому вдалося за до­ помогою н и тки , я к у дала йому дочка М іноса А ріадна, зн ай ти вихід з лабіри нту і перемогти чудовисько. На К риті, я к розповідає легенда, майстром Дедалом і його сином Ікаром було втілено у ж и т т я багатолітню мрію лю дини злетіти в небо. На К риті щ е один д авн ьогрец ьки й герой — Геракл приборкав страш ного би ка, здій сни вш и один із своїх два­ надц яти подвигів.

2. А рхеологічне відкриття М інойської ц и віл ізац ії Н аукові дослідж ення острова К рит розпочалися в XX ст. У 1900 р. сюди приїхав А ртур Дж он Еванс. Вже через к іл ь к а ти ж н ів розкопок він здивував лю дство знахідкою руїн будівель, площ а я к и х сягал а 2,5 га. Це був царський палац , де, м ож ливо, й м еш кав м іф ічн ий М інотавр - сий критського ц ар я М іноса.

— і.

152

^м О О -ЕЇАС $)||>! Ш О р. др Н,«,

Р

1'5 бо р до н.с

1000 р. до н.е. 500 р. до н.е.

н.е.

У м инулом у вели чн а споруда м ала безліч зал ів і комор, які з ’єднувалися коридорам и і сходам и, загалом від 1500 до 2500 різних прим іщ ень. Там були водопостачання, к а ­ налізація й вен ти ляц ія. Загальн а площ а палацу сягала 16 тис. м2. П рим іщ ення розташ овувалися так , що лю дина, яка не була обізнана з їх планом , легко могла заблукати. На відм іну від п алац ів асси р ій ськи х і вавилонських царів, кр и тськ и й палац не відгородж увався від м іста висо­ кими м урам и, за я к і не м іг потрапити простий см ертний, а був продовж енням м іста і навіть губився в ньому. У бага­ тьох п р и м іщ ен н ях не робили вікон. Зам ість них існувала складна система отворів, за допомогою я к и х освітлю вали­ ся кім н ати . Це вваж аю ть одним із ген іал ьн и х досягнень давніх ін ж енерів. В ражало й внутріш нє оздоблення палацу. В одному з приміщень уздовж стін стояли к ам ’ян і лави й трон давніх правителів острова. На високій спинці трону були зображені грифони та стебла і квітки папірусу. П рим іщ ення було пофарбоване в червоний колір. Стіни вкривали чудові фрес­ ки. Критські майстри, так само я к єгипетські та індійські, володіли секретами виготовлення фарб, що не втратили я с к ­ равості своїх кольорів і донині. Частково Еванс реставрував тронну залу. У таком у вигляді вона збереглася і дотепер. Р о зк о п к и на острові п ід тв ер д и л и іс н у в ан н я од н ієї з н а й д а в н іш и х ц и в іл із а ц ій на т е р и т о р ії Г р е ц ії. В она увійш ла в історію я к М ін о й ська - за ім ’ям ц ар я М іноса. А палацовою її н азвал и том у, що п а л ац , я к и й був не лиш е центром влади ц ар ів, а й центром екон ом ічн ого ж и т т я , свідчив про д оси ть ви со к и й р ів ен ь р о зв и т к у д авн ьо ї д ерж ави . З н ах ід к и археологів даю ть м ож ливість при пусти ти , що М інойська ц и в іл іза ц ія не зн ала війн, бо ж ивопис не про­ славляв вож дів, військове мистецтво, перемоги у битвах. Н авпаки, м алю нки майстрів розповідали про спокійне та мирне ж и ття. У лю бленими тем ам и худож ни ків були: море, збирання врож аю , лю дська краса. А ле н айчастіш е зобра­ ж али бика. Цей образ трапляється у ф ресках, скульптурах, Ювелірних виробах, кер ам іц і.

500 р. н.е.

1000 р. н.е.

НАКАЗ ЗЕВСА — - 7^~.__ - *—*- ■

-Я

3. Розквіт і зан еп ад М інойської ц и в іл ізац ії Зам ож н е ж и т т я населенню острова забезпечувала сама природа. Т еплий, сп р и ятл и ви й д л я зем леробства кл ім ат Давав змогу вирощ увати зернові, виноград, оливи. У морі було багато риби й ін ш и х м орепродуктів. Б іл ьш ість насе­ лення К риту становили зем лероби, скотарі та рибалки. Вони обробляли зем лю , розводили худобу, освою вали не­ о сяж ні простори С ередзем ного м оря. О стрів сл ави вся Своїми рем існикам и. Вони вміло обробляли дерево, кам інь, бронзу, залізо, дорогоцінні м етали, знали гончарний круг 153

Артур Джон Еванс (1860-1941 рр.) Англійський археолог, хорони­ тель Оксфордського музею. Відкрив Мінойську цивілізацію на о. Крит. і—

>

— -—"V—і-—

Мінойська (Критська) палацова цивілізація

; п «■

| Г ерой - напівбог, н а щ а­ д ок б о ж ества і см ер тн о ї лю дини , п о к л и к ан и й ви­ к о н а ти волю богів на зем л і, серед лю дей.

г т А " , г,-—

в и в ч іт ь с л о в а та ї х з н а ч е н н я

ГРЕЦІЯ в II - на початку І тис. до н.е.

Кносський палац. Нижній ярус світлового колодязя. XVI ст. до н.е.

ІС Т О Р И Ч Н А Д О В ІД К А

} )' (

Ї

Лінійне п и сьм о «Б» на гли­ няних табличках розшифрували англійці М. Вентрис (фахівець з армійських шиф ­ рів) і Дж. Чедвік у 1952 р. Воно мало 8 8 знаків, що пе­ редавали склади, у тому числі й з одного голосного звука.

та т к а ц т в о . Усе це с п р и я л о зар о д ж ен н ю М інойської ц и віл ізац ії. М інойська ц и в іл іза ц ія ви н и кл а на м еж і IV—III тис. до н.е. (понад 5000 років тому). Ч и сел ьн ість населення острова з невідом их причин стрім ко зросла. На східному узб ереж ж і з ’яви лося к іл ь к а поселень, я к і поступово пере­ творилися на м іста. З часом вони стали перш им и в Європі м істам и -держ авам и . Н ап р и к ін ц і III тис. до н.е. на Криті було збудовано перш і палац и . Н айбільш могутнім м істом -держ авою був Кносс. Від нього через увесь острів пр о кл ал и ш и рокі дороги. У цей сам ий час почали будувати палац-лабірин т. Він був особ­ ливим місцем д л я м еш к ан ц ів острова. Тут відбувалися ко­ ронації царів та освяченн я ж ер ц ів, тут приносили людські ж ер тви бож ествам , влаш товували двобої з б и кам и , я к і на­ гадували іспан ську кориду. Дещ о м енш і палац и були спо­ рудж ені у Ф есті, Г урнії та ін ш и х м істах К риту. Поступово м іста-д ер ж ави об’єд н а л и ся н авко л о К носса. Н а Криті утворилася єдина д ер ж ав а, у я к ій неподільно володарю­ вав кносський цар. Він одночасно був і верховним жерцем. О знакою ци вілізованості ж и тел ів острова було письмо. П ід час розкопок п алац ів знайдено ти сяч і табличок із давнім и написам и. С початку к р и тя н и , я к і ін ш і давні на­ роди, писали ієрогліф ам и. П рикладом такого письма е Ф естський диск, виготовлений із глини. Н а двох його боках витиснено 242 ієрогліф и, що донині не розш иф ровані. Зго­ дом виникло два види письма, їх учені називаю ть лінійним письмом «А» (XVIII ст. до н.е.) і «Б» (XIV ст. до н.е.). Перше так і залиш илося нерозшифрованим, хоча доведено, що це господарські документи. П равителі К риту м али могутній ф лот. К р и тські кораблі к о н тр о л ю вал и м о р сь к і пр о сто р и , н ад ій н о з а х и щ а ю ч и острів. Н аяв н ість ф лоту створила умови д л я б езп еч н о ї торгівлі, п р о ц вітан н я, збагачен ня та посилення м о гу т­ ності К ритського царства. Ж и телі Криту розселилися на

П РО М О В А О РАТОРА ііа ш ш ш іш и ш іш іш ш ш прочитайте документ

Гомер про острів Крит Табличка з написом лінійним письмом «Б». Теракота. ХУст. до н.е.

/

Острів Крит посеред виноцвітпого моря, прекрасний, щедрий, звідусіль обійнятий водами, людьми багатий. Гам дев’яносто вони міст населяють великих. У чому, на думку автора, полягало багатство острова Крит?

Ьо р. до н.е. 1000 р. до н.е. 500 р. до н.е.

н.е.

500 р. н.е.

1000 р. н.е.

Збирач шафрану. Фрагмент фрески Кносського палацу. Близько XVI ст. до н.е. Руїни Кносського палацу

Балканах та островах Середземномор’я. Р озквіт М інойської палацової ц и в іл іза ц ії припав на середину II тис. до н.е. К ритська держ ава не поступалася перед Єгиптом і Вавилоном і вваж ал ася однією з н ай си льн іш и х д ер ж ав світу. А ле стал ося щ ось зага д к о в е - в один і той сам и й час на руїн и п ер етво р и л и ся К носс, Ф ест, Г у р н ія та ін ш і міста. Усе, що створю валося зу с и л л я м и ж и т е л ів острова сто л іттям и , п р и п и н и л о своє іс н у в ан н я за д у ж е к о р о т ­ кий час. Ц и в іл іза ц ія на острові К рит з н и к л а б л и зь к о 1400 р. до н.е. М ож ливо, при чи ною заги б ел і М ін ой ської п алац ової ц и в іл із а ц ії був зем л етр у с або в и в е р ж е н н я ву л кан а, а м ож е, страш на н авала ворогів. Вчені й донині не маю ть однозначної відповіді на це зап и тан н я. А ртур Еванс вваж ав, щ о заги бель ц и в іл іза ц ії сп ричине­ на природною катастроф ою , о ск ільки під час розкопок К носського п а л а ц у він в и я в и в багато о зн а к р ап то в о ї смерті: незаверш ені рем існичі вироби, поки нуті на полях знаряддя праці та ін. Н а дум ку Еванса, відбувся н астільк и могутній зем летрус, що відродити після нього ци віл ізац ію було вж е немож ливо. За 100 км на північ від К риту зн ах о ­ диться невели чки й острів Санторин (Тера). Тут, на дум ку геологів, і відбулося ви верж ен ня ву л кан а з ж ах л и в и м ви ­ бухом, що зн и щ и в частин у цього острова та п ід н яв вел и ­ чезну хвилю - цунам і. Ім овірно, вона зн и щ и л а кр и тськи й флот і сп ри ч и н и л а заги бель М інойської ц и в іл ізац ії.

Позначте на контурній карті: 1. Острів К рит.

2. Основні центри Мінойсь­ кої цивілізації.

Посперечайтеся з мудрецем

ЗАГАДКИ ДЕЛЬФІЙСЬКОГО ОРАКУЛА 1. Назвіть особливості побудови Мінойського палацу.

2. Назвіть час розквіту і час занепаду цивілізації острова Крит.

Доведіть, що культуру критян справді можна на­ звати цивілізацією.

РОЗДІЛ VI

5000 р. до н.е. 4500 р. до н.е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е. 3000 р. до н.е.

*

ГРЕЦІЯ в II - на початку І тис. до н.е.

§ ЗО. Ахейська (Мікенська) палацова цивілізація Легенди, д авніх М ікен Греція у Мікенськиіі період

1. П ерекази про ахейців АЛЬМ ОЛИ

^ оЛгмнін :олійці А (І Л І О Н І

Дельфі

оЛеягк оЛіфгра АХЕЙЦІ

• •

Основні центри Мінойської і Мікенської цивілізацій Найбільші міста Територія, заселена грецькими племенами

Дорійці Іонійці Ахейці

^ 2

Еолійці

V

Левові ворота у М ікенах.

1250 р. до н.е.

Д ав н ім д ж ер ел о м зн ан ь про А хейську ц и вілізац ію були міфи й легенди давніх греків, щ о сф о р м у вал и ся на основі ахей ських переказів. Т ак, міф про аргонавтів (тих, щ о пли­ вуть на кораблі «Арго»), хоч і не називає їх ах ей ц я м и , розповідає про подорож за золотим руном до Колхіди онука бога вітрів Еола - героя Ясона та його товари ш ів. У дитинстві його поз­ бавили ц арської влади й віддали на виховання к ен тавр у Х ір о н у . К оли Ясон д о сягн у в по­ вноліття, він виріш ив повернути собі трон, за­ хоплений його дядьком П елієм . Той погодився передати владу, я к щ о Ясон добуде золоте руно. Б агато років Ясон разом з аргон автам и блукав безкраїм и м орям и та к азк о ви м и к р аїн ам и , до­ лаю чи безліч переш код і здійсню ю чи велику оЛарлафос к іл ь к іс т ь п о д ви гів. Н ар еш ті Я сон досяг К олхіди. З допомогою богів та дочки царя цієї кр аїн и Медеї герой зм іг пройти випробуван­ ня - зап р ягти м іднорогих б и ків, засіяти поле зубами дра­ ко н а та здолати воїнів, я к і виростали з ни х, перехитрити дракона. Винагородою йому було золоте руно, я к е він після багатьох пригод і привіз до Е ллади. М іф про Т р о ян ську війну вж е безпосередньо вказує на ах ей ц ів, я к і вою вали з тр о ян ц ям и . П риводом до військо­ вого к о н ф л ік ту стало в и к р ад ен н я сином ц а р я Трої " П арісом , д р у ж и н и ц ар я м іста С парта - Є лени. Д овго ах ей ц і, очолю вані царем М ікен А гам ем ноном , намагалися взяти Трою, але їм це не вдавало ся/Т о д і цар острова Ітакй Одіссей запропонував перехитрити троянців. Було побудова­ но велетенського дерев’яного коня, порожнього всередині. А хейц і сіли в кораблі й вдали, що відступаю ть. Т р о я н ц і зраділи закін чен н ю війни. Вони ви й ш ли за мури м іста, де їх зустрів один з ах ей ськ и х воїнів, я к и й пояснив, щ о кінь є подарунком богині А ф іни. Т роянці йому повірили й в т я г ли дерев’яного коня до міста. У ночі, коли ж и тел і спали, з коня на зем лю сп устилися Одіссей та ЗО найкращ их ах ей ськ и х воїнів. Вони відчинили м іську браму і впустили основні військові сили. Т ак було захоплено Трою та повер' нуто до Спарти царицю Єлену. У напівказкову оповідь повірив археолог Генріх Ш ліман. я к и й при святи в своє ж и т т я пош укам м іф ічного, я к тоді вв аж ал и , міста Трої.

156

8500 р. до н.

1500 p. \b н.е. 1000 p. до н.е. 500 p. до н.е.

н.е.

500 p. н.е.

1000 p. н.е.

Софія ІІІліман у прикрасах, знайдених у М ікенах

Генріх ІІІліман (1822-1890 рр.) Німецький археолог. Йому нале­ жить першість у відкритті й дослідженні Трої. Відкриттям Трої довів, що в поемах Гомера відобра­ жені реальні історичні події. У 1874 р. відкрив Мікени.

2. А рхеологічні відкриття А хейської ц и в іл ізац ії У 1870 р. Г. ІІІлім ан розкопав та дослідив руїни давньої Трої на п івострові М ала А зія (т ер и т о р ія су ч асн о ї Туреччини). Він розкр и в м огутні мури міст, щ о в різний час існували тут. Серед знахідок Г. ІІІлім ана - скарб із зо­ лотих речей, я к и й він в в аж ав багатствам и ц ар я Трої П ріама. Я к з ’ясувалося п ізн іш е, його зн а х ід к а належ ал а правителеві, що ж и в за ти сяч у років до П ріам а. К рім Трої, Г. Ш лім ан дослідив М ікени. Д ослідж енн я археолога допомогли описати давн ьогрецькі міста та п ал а­ ци п р а в и т ел ів і довел и н а я в н іс т ь ви со к о р о зви н у то ї А хейської ц и віл ізац ії. П алац ц аря М ікен розташ овувався на акроп олі, я к и й захи щ али м іцні м ури, щ о простягали ся м ай ж е на 900 м і мали товщ ину від 6 до 10 м. Вони були побудовані з вел и ­ чезних к а м ’ян и х блоків масою близько 6 т к о ж н и й . Голо­ вним входом до п алацу слугували «Левові ворота»%Вони символізували м огутність М ікенської д ер ж ав и . Ворота, споруджені із чотирьох м онолітів, п р и кр аш ал а тр и ку тн а брила з рельєфом, я к и й зображ ав двох л еви ц ь, що охоро­ няли вхід. Від воріт зви вал ася на верш ину пагорба дорога, яка сполучала їх із ц арським палацом . Його центром був мегарон - зал а д л я свят і бенкетів з вогнищ ем посередині. Н авкруг неї розм іщ увалися к ім н ати , ком ори, коридори. Навколо вогнищ а стояли чотири колони - опори д л я даху, Що мав отвір, через я к и й виходив дим. Ш ліман знайш ов та дослідив тако ж дев’ять гробниць. Найвідомішою з них є «С карбниця А трея». Це підземне Приміщення висотою понад 13 м було спорудж ене у схилі пагорба. З д авн а в в аж ал о ся, щ о тут зосередж ені к азко в і багатства м ікенських царів А трея й А гамемнона. В иявило­ ся, що й справді поховання практично засипані виробами із золота й кош товного кам ін н я. У перш ій гробниці Ш лім ан та його експедиція знайш ли золоті лаврові вінки і 15 золо­ тих діадем, у другій - понад 700 золотих пластин із зобра-

НАКАЗ ЗЕВСА

Н

в и в ч іт ь слова та їх значення

А к р о п о л ь (у п ер ек л ад і з грец. - «верхнє місто*) підвищ ена та укріп лена ч а­ стина давньогрецького м іс­ та, я к а слугувала фортецею та притулком д л я населен­ ня на час війни, тут знахо­ дилися х рам и найвеличніш и х грецьких богів. Ь- ЧИ •ГГКУ -м __ «і

Вхід до «Скарбниці Атрея». Мікени. 1250 р. до н.е.

РОЗДІЛ VI

5000 р. до н.е. 4500 р. до н.е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е. 3000 р. до н.е.

ГРЕЦІЯ в II - на початку І тис. до н.е.

Золотий перстень печатка з гробниці в М ікенах. XVI ст. до н.е.

ж енням и тварин, медуз, восьминогів, золоті прикраси. Вони виконані з дивовиж ною майстерністю і засвідчую ть висо­ кий рівень розвитку ю велірного мистецтва. В изначними знахідкам и стали золота корона з 36 золо­ тим и листочкам и, золоті посмертні м аски м ікенських царів та золоті пластини, я к і віш али на груди померлим і я к і, на дум ку давніх греків, мали захи щ ати небіж чиків від різних негараздів у потойбічному світі. Н айвідоміш ою маскою з колекції ІІІлім ана стала «маска А гамемнона*. Вона дово­ дить, що давні греки - суворі воїни - високо цінували пре­ красне, а їхні м айстри могли передати х арактер людини у м истецьких витворах. Скарби, знайдені в царських гроб­ ни цях і гробницях зам ож н их ахейців, є так о ж свідченням поділу тогочасного суспільства на багатих і бідних. У 1884 р. археолог розпочав дослідж ення щ е одного міста А хейської ц и віл ізац ії - Тирінф а, батьківщ ини леген­ дарного Геракла. Ш лім ан знайш ов зал и ш к и величного па­ лацу, спорудж еного, як і палац у М ікенах, з велетенських к а м ’яних брил. У ниж ній частині палацу розташ овувалися господарські прим іщ ення і стайні, у верхній - з товщиною стін 11 м і висотою 16 м - ж и в правитель. Усі приміщ ення були побілені, а стіни прикраш ені розписами.

3. Розквіт і зан еп ад А хейської палацової ц и в іл ізац ії

Маска Агамемнона. Мікени.

XVI ст. до н.е.

Д авня ци вілізація з центром у М ікенах була створена прийш лим и кочівникам и - ахейцям и. Вони з ’явилися на Балканськом у півострові у XXI ст. до н.е. Рівень їхнього економічного і політичного розвитку на той час був нижчим у порівнянні з місцевим населенням. А хейці одягалися в грубий одяг з вовни, виготовляли простий глиняний посуд і зброю з бронзи. Згодом вони багато чого навчилися у місце­ вих племен: вирощ увати виноград і оливи, будувати кораблі й виготовляти якісну керам іку, зводити будівлі з каменю. Місто М ікени ахей ці заснували у X IX ст. до н.е. Захопив­ ш и в XVI ст. до н.е. о. К рит, ахейці вивезли звідти не лише предмети мистецтва, а й найкращ их критськи х майстрів. І вж е через 100 років новий палац у М ікенах був прикраш е­ ний ф рескам и у критськом у стилі. Н а цій підставі, а ще й тому, що палац мікенського ц ар я, так само я к і критський палац, був центром, навколо якого зосередж увалось усе ж и ття міста, ци вілізацію назвали палацовою . У XV ст. до н.е. М ікени досягли найвищ ого розквіту Й перетворилися на н айбільш и й п о літи чн ий, економічний та культурн ий центр Е ллади. Тоді ж ах ей ц і почали актив" по освоювати простори Середземномор’я та Малої А зії. ПІД час подорожей вони ознайом илися з ф інікійською та єги­ петською культурам и та запозичили у цих народів любов Д° знань і книг, секрети виготовлення фарб.

158

А

8500 р. до н

[о н.е. 1000 р. до н.е. 500 р. до н.е.

У і

\

і

ш

У

% ИІА І

% Срібний ритон з головою бика із золотими рогами. Фрагмент

н.е.

500 р. н.е.

1000 р. н.е.

У цей час виникаю ть д есятки нових міст, серед я к и х були Ф іви й А ф іни. Т ак само я к і М ікени, вони м али у к р іп л ен н я, акроп олі та п алаци. Ц арі нових м іст-держ ав вели постійну боротьбу м іж собою за пануван ня в Греції. П роте найвпливовіш и м и були царі М ікен , я к і п ан у вал и над ін ш и м и м істам и -держ авам и . Б ли зько XIV ст. до н.е. було заснувано місто Трою. Вчені вваж аю ть, що в перш ій половині XIII ст. до н.е. Троя була зруйнована могутнім землетрусом. А ле на цьому біди багатої Трої не закін ч и л и ся. Б л и зьк о 1270 р. до н.е. царі грец ьки х м іст-держ ав на чолі з м ікен ськи м царем А гам ем ноном роз­ почали тр и валу війну проти Трої. За свідчен ням Гомера, во­ на три вала 10 років. Тому м ож на п ри пусти ти , щ о війна зак ін ч и л ася б лизько 1260 р. до н.е. П ідтвердж ую ть це й а р ­ хеологи, я к і доводять, що в цей час Троя перебувала в т р и ­ валій облозі. В ійна зак ін ч и л ася поразкою ц ар я Трої П ріам а і взяттям Трої.

П ісля перемоги над Троєю М ікени починаю ть втрачати свій вплив на ах ей ськ і м іста-держ ави. їх н ій союз р озп а­ дається. О слабленням р оз’єднаних ах ей ськи х д ер ж ав ск о ­ ристалися дорій ці - плем ена, що постійно загр о ж у в ал и їхнім кордонам. У середині X II ст. до н.е. вони захоп или територію Греції. П лем ен а д о р ій ц ів не зн а л и , що так е держ авний устрій, у них не було писем ності, але вони вміли обробляти залізо й виготовляти з нього зброю і мали добре організовану арм ію , я к а ск л ад ал ася з важ к о ї піхоти та кін ноти. На відм іну від ахей ц ів, дорійці не перейм али культуру заво й о ван и х , а н и щ и л и її. ^ З а х о п л ен і к в іт у ч і м іста ахейців - М ікени, А ф іни, Т и рінф , П ілос та інш і - були зруйновані. У чені, м итці й рем існики зм уш ені були за л и ­ шити б атьківщ и н у. П оступово зан епали то р гівл я, кораб­ лебудування, зруйн увалося те, чим пи ш али сь ах ей ц і, водогони, дороги, мости й палац и . З н и к л и ф р еск и , була забута пи сем н ість. Л ю дей , я к і вм іли пи сати й ч и т ат и , переслідували я к злочи нц ів або ч ак л у н ів . О тж е, усі д о сяг­ нення А хей ської п алац о во ї ц и в іл із а ц ії були втрач ен і, а грецьку культуру було відки нуто на століття назад.

ЗАГАДКИ Д Е Л І Й С Ь К О Г О ОРАКУЛА 1. Назвіть найбільші міста Ахейської цивілізації.

2. На який час припадають розквіт і занепад Мікеиської цивілізації?

3. Як історія Ахейської цивілізації відображена у грець­ ких міфах?

4. Які були причини занепаду Ахейської цивілізації?

НАКАЗ ЗЕВСА І

сл ов а та їх зн ачен н я

в и в ч іт ь

Р и т о н - посуди на п и ття у ви гл яд і рогу, то завер ш у валася скульп турни м зоб раж ен н ям .

Посперечайтеся з мудрецем

&

Чому кочівники-дорійці змогли перемогти цивілізо­ ваних ахейців?

РОЗДІЛ VII

5000 р. до н.е. 4500 р. до н.е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е. 3000 р. до н.е.

ГРЕЦЬКІ ДЕРЖАВИ в ХІ-ІУ ст. до н.е.

§ 31. Греція в X I—VI ст. до н.е. Герої з легенд 1. П оеми Гомера «Іліада» і «Одіссея»

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА Гомер жив на межі IX—VIII ст. до н.е. Точних біографічних відомостей про нього не збереглося. За переказами, він народився на о. Хіос. Був сліпим мандрівним поетом. Йому приписую ть запис міфів про Троянську війну та створення поем «Іліада» і «Одіссея».

Гектор і Мінелаіі

П ісл я зан епаду А хейської ц и в іл іза ц ії та вторгнення дорійців розпочався Полісний період в історії ДавньоїГреції. Його початок, що знайш ов відображ ення у творах ле­ гендарного давньогрецького поета Гомера, істори ки нази­ ваю ть « гом ерівським ». В важ аю ть, що б л и зьк о 800 р. до н.е. Гомер ск л ав дві поеми - «Іліада» та «Одіссея». В «Іліаді» (назва - від «Іліон», так греки н азивали Трою) розповідалося про десяти р іч н у війну м іж ах ей ц ям и і тро­ ян ц я м и . Герої поеми дію ть поруч з богами і міфічними істотам и. Гомер описує останні 41 день війни . А втор «Іліади» за­ хоплено писав не л и ш е про ах ей ц ів А х іл л а і П атр о кла, а й про їх н іх ворогів-троянців - царя П ріам а та воїна Гектора. Н апівбог А хілл післ я д ев’яти років війни відм овився про­ довж увати боротьбу і передав свої обладунки найближ чо­ му другові П атроклу, я к и й очолив ах ей ц ів і повів їх на ш турм Трої. Б іл я брами м іста П атрокл зустрівся у двобої з троянсь­ ким героєм Гектором , від руки якого і заги нув. Це змуси­ ло А х іл л а знову в зяти ся за зброю. Він пом стився за смерть свого друга - убив Гектора. А ле сам недовго прож ив після цього: отруйна стріла брата Гектора - П аріса, спрям ована сам им богом А поллоном , наздогнала його. Гомер описав ці події, прославляю чи не сам у війну, а м у ж н ість, відвагу, си лу, гідність та почуття обов’я зк у греків і троян ців. П р о д о в ж ен н я м о п о в ід і про Т р о я н с ь к у в ій н у була «Одіссея» - опис к азк о ви х пригод царя о. Ітаки Одіссея. Д есять років цей гр ец ьк и й герой воював з Троєю. Після в зя тт я міста він ви ріш ив повернутися додому, до Ітаки, але його м андрівка затя гл а ся щ е на десять років. Під час п л ав ан н я він заб л у кав і потрапив на острів лотоф агів, де, с к у ш т у в а в ш и л о то са, в т р ат и в п а м ’я т ь і заб у в про б ать к ів щ и н у . П отім Одіссей відвідав острів циклопів. Із своїми товариш ам и він прийш ов до печери одноокого велетня П оліф ем а, сина бога морів П осейдона, де і був за­ хоплений чудовиськом . Л и ш е зав д я к и км ітливості та хит­ рості Одіссея їм вдалося осліпити ц и кл о п а та врятуватися. П ісля цього Одіссей зі своїми товари ш ам и відвідав острів бога вітрів Еола, боровся з племенем велетнів-лю дож ерів, потрапив у володіння ч ак л у н ки К ір к и , я к а перетворила його суп утн иків на свиней, побував у підзем ном у царстві бога А їда. Дивом стало те, що він л и ш и вся ж ивим після зустрічі з потворами Сціллою та Х арібдою . Ч ерез д е с я т ь років поневірянь Одіссей під виглядом ж еб р ак а повернув* ся до Ітак и , де його ч ек ал а вірна д р у ж и н а П енелопа.

За к азко ви м и пригодам и, описаним и у поем ах, ми ба­ чимо ж и т т я , побут, віруванн я та ідеали давньогрецького суспільства. Тому «Іліада» та «Одіссея» є неоціненним історичним дж ерелом . У поемах Гомера, крім опису Тро­ янської війни і пригод героїв, м істяться цінні відомості про грецьке суспільство у початкови й період пануван ня дорійців. Тому в його творах не зн ай ш л и відображ ення досягнення М інойської й А хейської ц и в іл ізац ій , немає опису величних п алац ів, не згадую ться високоосвічені люди. А хілл

2. Давньогрецьке суспільство

Поліс

Фратрія

Д орійські плем ена, я к і підкорили Грецію , ж и л и неве­ л и ки м и родовими общ инами. К ерував ж и ття м общ ини обраний її членам и правитель - басилевс. Об’єднання к іл ь к о х родів н а зи в ал о ся ф р а т р ія . Ін к о л и багато дорій ських родів об’єднувалися у ф іл и . З поем Гомера видно, щ о на цей час ви н и кл а зам ож на верхівка роду ар и сто к р атія , я к а володіла багатьм а зем л ям и , щ о пере­ давал и ся у спадок. Поступово ф іли об’єд н у в ал и ся, і ці об’єд н ан н я були основою д л я в и н и кн ен н я згодом неве­ л и к и х м іст-держ ав - полісів. Ц ентрам и полісів були відродж ені д о р ій ц ям и м іста, навколо я к и х розташ овувалися невеликі поселення із сільськогосп одарським и угіддям и. У м істах-д ерж авах на періоди воєнної небезпеки або економ ічної скрути з-пом іж н ай вп ли вовіш и х гром адян обирали п рави теля з особливими повноваж енням и. Він мав право одноособово ви ріш увати всі п и тан н я, що сто­ сували ся ж и т т я м іста. Т ак и х правителів н азивали т и ­ ран ам и . А о ск іл ьк и м іць тогочасного суспільства тр и м ал ася на праці о б щ инн иків, то тиран и н ам агал и ся поліпш ити їхн є ж и т т я , сприяю чи розвитку зем леробства, ремесел, торгівлі.

Перехід від родової до державної організації у дорійців У відповідь вони мали під тр и м ку найбідніш и х ж и тел ів. Спираючись на них, тиран и втрим ували владу протягом триваліш ого часу, н іж цього вим агало становищ е в полісі. А ристократія, я к а втрачала свій вплив на ж и т т я полісу, н ам агал ася від сторо н и ти т и р а н ів від п р а в л ін н я . Внаслідок цього загострю валася боротьба за владу. Б агатство роду ви зн ачалося к іл ьк істю худоби в госпо­ дарстві. Ремесло ще не відігравало важ л и во ї ролі в ж и тті греків, проте, я к і м ікен ські таб л и ч к и , поеми Гомера з г а ­ дують багато рем існичих професій: к о валів, сто л яр ів, к а ­ менярів, м ул ярів, кораблебудівників.

НАКАЗ ЗЕВСА в и в ч і т ь сл ова та їх зн ачен н я

П о ліс - місто-держ ава, об­ щ ина гром адян, з власни­ ми органам и управління, законам и, армією , судом.

РОЗДІЛ VII

5000 p. до н.е. 4500 p. до н.е. 4000 p. до н.е. 3500 р. до н.е. 3000 р. до н,е.

ГРЕЦЬКІ ДЕРЖАВИ в X I-IV ст. до н.е.

Грецький воїн. Середина VI ст. до н.е.

Н А К А З ЗЕ В С А

сл ов а та їх зн ач ен н я в и в ч іт ь

К о л о н іза ц ія - переселен­ ня на нові зем лі та їх гос­ подарське освоєння. М іст о-мет рополія місто, я к е є засновником нового п о сел ен н я - к о ­ лонії.

Основу суспільства в гом ерівський період становили об­ щ и н н и ки . їх н ім основним зан яттям було землеробство. Вони вирощ ували сільськогосподарську продукцію на ма­ л ен ьк и х зем ельни х наділ ах , що були в їх н ій власності, а т ак о ж працю вали на багатіїв за м ізерну плату. Усі види господарської діяльності - землеробство, ремес­ ла, торгівлю - держ ава обкладала величезними податками. За словами героя гомерівської поеми А хілла, ж иття общин­ н иків було не набагато кращ е, ніж смерть і пекельні муки. А гірш е, ніж селяни-общ инники, ж или раби. їх використо­ вували для т я ж к о ї праці в домаш ньому господарстві або во­ ни пасли худобу, працю вали на полях. Гомер оповідав, що дома в Одіссея було 50 рабинь. Рабами ставали переважно військовополонені, а також селяни-борж ники. Побут басилевсів, за описам и Гомера, був д уж е про­ стим . Б асилевси, хоча й мали рабів, сам і орали землю, а їхн і д руж ин и п р ял и , прали білизну поряд із слугами іі рабам и. П равителі самі ви готовляли предмети побуту і зброю.

3. Військова орган ізація

Відмінності в становищ і рядових о бщ инн иків і баси­ л ев сів та а р и с т о к р а т ів в и р а зн іш е п р о стеж ували ся І у військовій о р ган ізац ії Д авньої Греції. Б асилевси й арис­ тократи вою вали на бойових к о л існ и ц ях . їх підтримували у бою легко о зб р о єн і п іх о ти н ц і, я к и м и за зв и ч а й були прості о бщ инн ики. Зброєю піхотинц ів були переважно списи з бронзовим або зал ізн и м вістрям . Опис їх часто т р а п л я єт ь с я в « Іл іад і* . Списи сл у гу вал и я к д л я метання, так і д л я у р аж ен н я суп роти вни ка на б л и зькій відстані. Го­ мер писав, що А хілл убив Гектора саме за допомогою ці«' зброї, а довж ин а списа Гектора ся гал а 5,5 м. Грізною зброєю були м ечі, загострен і з обох боків. Воїни того часу м али щ ити двох видів: один ви сокий , який повністю зак р и вав воїна, другий менш ого розм іру, кругл и й . Щ ити робили із ш к ір и биків і зм іц ню вали бронзови­ ми пласти нам и .

4. Велика грецька колонізація

Давньогрецькі воїни. Малюнок з книги «Le costume et les armes des soldats de tous les temps*

1

Іззавойовникам и-дорійцям и пов’язаний не лиш е занепад грецьких міст. З їхнім приходом пош ирю ється застосування заліза у виготовленні зброї та знарядь праці. Вдосконалення сільськогосподарських знарядь сприяло зростанню продуктивності праці селянина, він уж е здатний був обробити більш ого розм іру земельну д іл ян ку . Д у # е ш видко не залиш илося вільних зем ель д л я розширення сільськогосподарських угідь. Збільш ення виробництва прод уктів харчування сприяло стрім ком у зростанню чисель' ності населення. В иникла проблема перенаселення.

8500 р. до н.е. 2000 р. до н.е. 1500 р. до н.Я 1000 р. доне.

500 р. до н.е.

н.е.

500 р. н.е.

(V Атч ДІосіуріадя

Т ак само стрім ко розвивалися рем есла. Д авньогрецькі майстри потребували все більш е сировини й р и н ків збуту. У спіш ний розвиток господарського ж и т т я поглибив поділ суспільства на багатих і бідних. До влади прийш ли аристократи. Загостри лася боротьба ар и сто кр атів за владу в полісах, а так о ж боротьба м іж багатим и і бідним и. П ере­ можені в цій боротьбі зм уш ені були зал и ш ати б ат ь к ів щ и ­ ну і ш укати кр ащ о ї долі на ч уж и н і. П ерен асел ен н я к р а їн и , відсу тн ість віл ь н и х зем ел ь, придатних для зем леробства, пош ук нових д ж ерел си ро­ вини, передовсім м ет ал ів , п о тр іб н и х р е м іс н и к а м , загострення боротьби м іж багатим и і бідним и - все це стало причинам и переселення греків на нові зем лі. Процес освоєння грекам и нових зем ель, я к и й тривав протягом V III—VI ст. до н.е., дістав назву «В елика грец ька колонізація*. Греки засн ували вели ку к іл ь к іс ть колоній: Н еаполь У П івденній Італ ії й С иракузи на о. С и ц и лія; М ассалію У Ф ранц ії; В ізантій, Синопу у М алій А зії; Х ерсонес, Тіру, Ольвію в П івнічном у П ричорном ор’ї (У країн а). М іста, я к і були засн овни кам и колоній, н ази вали ся м етроп оліям и . Н айбільш е прославилося місто М ілет, я к е сп ри яло в и н и к ­ ненню близько 90 колоній.

Грецька колонізація. У І І І - У І ст. до н.е.

Портик храму Весни в м. Селінії ( о. Сицилія). П очаток VI ст. до н.е.

^ у ч И К А М А Н Д Р /в /ц

Позначте на контурній карті: 1. Н ап р ям к и грец ької кол о н ізац ії.

2. Н айбільш і грец ькі колонії.

ЗАГАДКИ ДЕЛЬФ ІЙСЬКОГО ОРАКУЛА

Посперечайтеся з мудрецем

1. Коли розпочався Полісний період в історії Греції? Чому він дістав таку назву?

2. Які були причини та напрямки грецької колонізації?

3. Розкажіть про участь грецьких героїв у Троянській війні.

4. Пригадайте з курсу «Зарубіжна література» легенду про Лхілла і поясніть походження вислову «ахіллесова п’ята*.

163

1000 р. н.е.

Чому «Іліада» і «Одіссея* є цінними історичними дже­ релами?

2.

Греція в XI—VI ст. до н.е.

РОЗДІЛ VII ГРЕЦЬКІ ДЕРЖАВИ в X I-IV ст. до н.е.

5000 р. до н.е. 4500 р. до н.е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е. 3000 р. до н.і -

§ 32. Давня Спарта Давня Спарта

«Володар над ж ит т ям і смерт ю , честю і безчест ям ...»

1. Ф ормування Спартанської держ ави

С п а р та Інші міста

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА 1. П е р ш а Мессенська війна відбувалась у другій половині VIII ст. до н.е. Д р у га М ессенська війна у другій половині VII ст. до н.е.

2. П л утарх (бл. 45 - бл. 127) давньогрецький письменник та історик, автор 50 порі­ вняльних біографій видатних греків і римлян.

У XI ст. дорійці завою вали півострів П елопоннес. Тут близько 900 р. до н.е. вони засн ували поселення Спарта, я к е згодом перетворилося на м істо-держ аву. С парту, яка об’єднала під своєю владою н авко л и ш н і зем лі в місцевості Л а к о н ік а , щ е н а зи в а л и Л а к о н ік о ю або Л акедем оном . М ісцеве населення д орій ці перетворили на рабів - ілотів. З ви н и кн ен н ям держ ави ілоти стали її власністю і більше не н ал еж ал и окрем им сп ар тан ц ям . О скільки ілотів було набагато більш е, н іж сп артанц ів, у покорі їх утримували, щ о р о к у вбиваю чи н а й с и л ь н іш и х , - це н ази валося к р и п тія м и . Щ е однією верствою підкореного населення були п еріеки - ж и тел і н авк о л и ш н іх зем ель, я к і зберегли свободу, але зобов’я зу вал и ся п л ати ти сп ар тан ц ям данину. О скільки в С парті родю чих зем ель було мало, спартанці вдерлися до сусідньої М ессенії. Р озпочалися Мессенські війни . П ерш а з них тр и вала м ай ж е 20 років. Переможені мессенці зм уш ені були сп лачувати дани ну в розм ірі поло­ вини врож аю . А ле згодом вони п ід н яли повстання проти завой овни ків. Розпочалася друга М ессенська війна. Н айбільш яскра­ вим епізодом війни була одинадцятирічна облога міста Гіра. Оборонці муж ньо захи щ али ся і дош куляли нападни­ кам см іливим и ви лазкам и. Під час цих битв керівни к мессенців Арістомен двічі потрапляв у полон. П ерш ого разу йо­ го скинули зі скелі, але він не тільки виж ив, а й знову очолив оборону оточеного міста. Вдруге йому допомогла мо­ лода спартанка, я к а напоїла вином вартових, і Арістомен знову врятувався.

ПРОМОВА ОРАТОРА 1 прочитайте документ

П лут а р х про вибори героит ів У цьому випадку починалося найвеличпіиіе ш агания у світі, змагання, де кожен бився до останніх сіп. Йшлося не про те, щоб бути оголошеним найпрудкіиіим із швидких у бігові найсильнішим із сильних, а найкращим і найрозумнішим між найкращими і найрозумнішими людьми... За свою моральну перевагу переможець отримував пожиттєво... владу в державі, ставав володарем над життям і смертю, честю і безчестям... /

1. Щ о мала довести людина, щоб її обрали геронтом?

2. Чи справді геронти були, як стверджує Плутарх, «володарями над життям і смертю, честю і безч ес­ тям»? Обгрунтуйте свою думку*

164

8500 р. до н.е. 2000 р. до н.е.

1500 р. до н

500 р. до н.е.

н.е.

500 р. н.е.

1000 р. н.е.

Облога Гіри зак ін ч и л ася трагічно. С партанці у вір вал и ­ ся до міста, щ е три дні три вала кри вава битва. Н авіть мессенські ж ін к и взял и ся до зброї. Сили були нерівні, й Арістомен ви ш и кував останніх зах и сн и к ів та, схи ли вш и голову і списа, попрохав ворогів випустити їх із міста. С партанці, я к і ц інували м уж ність і військову доблесть, розступилися й дали дорогу. П ісля заверш ен ня війни ч ас­ тина мессенців н азавж д и п оки нула б атьківщ и н у , а ті, хто залиш ився, були перетворені на ілотів.

2. Д ерж авний устрій Спарти. Закони Лікурга Про держ авн и й устрій С парти ми дізн аєм ося завд я к и законам , я к і приписую ть Л ік у р гу . Він належ ав до царсь­ кого роду, але відм овився від влади на користь п л ем ін н и ­ ка. П ісля т р и в а л и х подорож ей Л ік у р г п овернувся на батьківщ ину і запровадив у С парті нові зако н и . Згодом він пішов у Д ельф и, але взяв від сп артанц ів об іц ян к у до свого повернення не зм ін ю вати зап р о вад ж ен и х ним правил. Із Д ельф Л ік у р поїхав на о. К рит, де зам орив себе голо­ дом. Тіло Л ік у р га було спалене, а попіл р озвіян и й над мо­ рем. О тж е, Л ік у р г справді ніколи не повернувся додому, і ніхто із сп артанц ів не н аваж и в ся зм ін и ти його закон и .

Рад а ефорів

Герусія

Апела

Вільні громадяни без політичних прав

Періеки

Ілоти

Давньогрецькі мечі

Зак о н и про д ер ж ав н и й устрій Л ік у р г встановив порядок діяльн ості народних зборів ап ел и . Участь у т ак и х зборах мали право брати л и ш е гром адяниво їн и . Ц і збори у х в а л ю в а л и з а к о н и , ви б и р ал и ч и н о вн и ків, провадили суд. Голосування здій сню ва­ лося за допомогою к р и к у . Л ік у р г зм ін и в форму ц арської влади. Н а чолі д ерж ави стояли два царіполководці - ар х агети , я к и х обирали на р ік із двох найбільш м огутніх та ворогую чих м іж собою родів. Це давало гар ан тії, що ж оден з них не стане т и р а ­ ном. Ц арі м али необм еж ену владу т іл ь к и під час війни . У м ирний період усі н ай в аж л и в іш і пи тан н я ви р іш у вал а рада старійш ин - герусія. Вона с к л ад а­ лася з ЗО осіб - геронтів. Усі вони м али вік понад 60 років. Геронти обговорю вали закон и й виносили їх на голосування народних зборів. Л ік у р г заснував колегію (раду) з п ’яти еф орів. Во­ ни ск л и к ал и народні збори та керували їх роботою, стеж и ли за чітки м дотрим анням сп артан ц ям и чи н ­ них закон ів і традиц ій. Головним їхн ім завданням було не допускати в Спарті необмеженої влади царів. Ефори так о ж спостерігали за зоряним небом і з а л е ж ­ но від розташ уванн я планет передрікали сп риятли ві або неспри ятливі дні для війни, зборів, суду.

!р стви спартанського суспільства

В р ,

165

РОЗДІЛ VII

5000 р. до н.е. 4500 р. до н.е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е

3000 р. до н.е

•1

ГРЕЦЬКІ ДЕРЖАВИ в ХІ-ІУ ст. до н.е.

Спартанський воїн

З ак о н и про зем лю . Верховним власником усієї землі, згідно із законом , був поліс. А ле зем лі були поділені серед гром адян Спарти на 9000 рівних частин - к лерів. їх заборо­ няли продавати чи дрібнити м іж синам и. К лери обробляли не самі власн ики , а ілоти. Закони проти розкош і. Щоб зберегти єдність спартанців і унем ож ливити поділ суспільства на багатих і бідних, Л іку р г спрямовував свої закони проти мож ливого збагачен­ ня окремих громадян. Т ак, заборонялося під страхом смерт­ ної кар и кори стувати ся золотом , сріблом , коштовним кам інням . Ж и тл а й одяг спартанців були простими та одно­ манітними. Б удинки, згідно із законом, належ ало споруд­ ж увати тільки за допомогою сокири та пилки. Смертною карою закінчувалася спроба спартанця залиш ити межі дер­ ж ави у будь-яких справах. Хитромудрий Л ікург запровадив нові гроші, я к і нікому не спадало на дум ку нагромаджувати. Одна монета, що виготовлялася із заліза, важ ила кілька десятків кілограмів.

3. Ж иття спартанського суспільства

Спартанка

Статуетка із Спарти. Деталь. VII ст. до н.е.

С партанці були хоробрим и, ви тр и вал и м и воїнами. Зазвичай вони не переслідували відступаю чих ворогів, вва­ ж аю чи ниж че своєї гідності вбивати тих, хто втікав. Триста найкращ их із них ставали особистою охороною царя гіп пеям и. Ж и телі міста вваж али себе неперемож ними у битвах, і тому місто Спарта не було захищ ене мурами. Усі чоловіки поліса становили могутню армію. Громадяни Спарти не мали права займатися торгівлею або ремеслом. Се­ ред спартанців не було ні бідних, ні багатих. Спартанське суспільство певним чином нагадувало суспільство Індії. Воно поділялося на дві основні верстви: вільних воїнів і залежних землеробів. Перехід із одного стану до іншого був неможли­ вий. За зраду або боягузтво воїна могли стратити чи вигнати з міста, але не могли перетворити на ілота. Так само, незва­ жаю чи на будь-які досягнення та заслуги перед Спартою. ілот або чужоземець не міг стати повноправним громадяни­ ном суспільства. Т рад и ц ією сп ар тан ськ о го сусп ільства були спільні обіди - сиситії. Ц е не було просте спож ивання їж і. За сто­ лом збиралося близько 20 чоловіків з одного військового загону, пов’язани х міцною дружбою і ладних померти один за одного. їх називали сиситам и. У часники сиситії робили щ омісячний внесок продуктами - вином, сиром, маслинам»1 та ін. Того, хто не робив такого внеску, не допускали Д° спільного обіду, і він втрачав гром адянські права. У С парті батьки не м али права р озп оряд ж ати ся с в о є ю новонародж еною дитиною її долю ви ріш ували г е р о н т и Вони при скіп ливо оглядали дитину і, я к щ о в и р і ш у в а л и , що вона слабка, н ак азу вал и к и н у ти її у прірву.

166

5500 р. до н.е. 2000 р. до н.е. 1500 р. до н.

500 р. до н е.

500 р. н.е.

н.е.

1000 р н.е.

П РО М О В А ОРАТОРА

прочитайте документ

П лут арх про спарт анське військо Коли військо вишикувалося в бойовому порядку перед ворогом, цар приносив у жертву козу і наказував усім солдатам надіти вінки, флейтистам грати... Сам пін починав військову пісню, під яку йи/ли спартанці... їхні ряди були зімкнуті; пічне серце не билося від страху; вони йшли назустріч небезпеці під звуки пісень, спокійно і весело... Цар ішов па ворога в оточенні воїнів... Щ о допомагало спартанцям підтримати бойовий дух перед початком битви?

Ж и тт я сп артанц ів проходило у постійних військових вправах. Х лоп чи ки із семи років вчилися м истецтва війни у сп еціальн их ш кол ах. Тут вони разом зростали, вихову­ валися, потім разом вою вали. З м ал еч к у сп артан ські діти вчилися точно та чітко висловлю вати свої д ум ки. До 12 років вони не носили н іяко го одягу, сп али на в ’я з к а х соло­ ми чи очерету. Н ай б іл ь ш в и тр и в ал і к л а л и до свого імпровізованого л іж к а кропиву. 3 14 років їм дозволялося носити зброю. З 16 років і до старості сп артанец ь зо ­ бов’язан и й був сл у ж и ти в ар м ії. У ЗО років сп артанец ь вваж ався повнолітнім і мав право отрим ати д іл я н к у зем лі та одруж и ти ся. Н еодруж еного сп ар тан ц я суспільство к а ­ рало. Його могли побити під час р елігійн их свят. С партанські ж ін к и були найбільш вільним и й н е зал еж ­ ними порівняно із ж ін к ам и ін ш и х грец ьк и х полісів. Вони нарівні з чоловікам и діставали ф ізи чн у підготовку, зм а га ­ лися під час сп ортивних ігор, я к і при свячували ся богині Гері. Ж ін к и цілком і неподільно володарю вали у госпо­ дарстві, тоді я к чоловіки зай м ал и ся військовою справою . С п ар тан к и сам о стій н о ви х о в у в ал и сво їх д іт ей : х л о п ­ чиків - до сем ирічного віку, д івч ато к - до о д р уж ен н я. Але вони не мали права брати участь у народних зборах. В цілому ж и т т я сп артанського суспільства п ід п о р яд ко ­ вувалося ж орстки м правилам і ви р ізн ял о ся невибагливим побутом, надан н ям п ріорітету не праці зем лероба або рем існика, а воїнській доблесті, м айстерном у володінню зброєю, силі й витривалості.

«іА

ЗАГАДКИ ДЕЛЬФ ІЙСЬКОГО ОРАКУЛА

С парт анський воїн

ЦЕ ЦІКАВО

Короткі та влучні висло­ ви, я к і цінувалися спар­ тан ц ям и , прийнято н ази ­ вати л ак о н іч н и м и (від назви «Л аконіка*).

Посперечайтеся з мудрецем Чому спартанці були вмі­ лими та витривалими вої­ нами?

1. Опишіть державний устрій Сиарти.

2. Які чесноти цінувалися в Спарті?

3. Опишіть життя спартанських дітей. Давня Спарта 167

РОЗДІЛ VII

5000 р. до н.е. 4500 р. до н.е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е. 3000 р. до н.1 .і

ГРЕЦЬКІ ДЕРЖАВИ в ХІ-ІУ ст. до н.е.

§ 33. Утворення Афінської держави Б ат ьківщ ина дем ократ ії Ат т ика у давнину

АТТИКА П латеї Сікіои Коринф

.Сала мін

Тегея

• • аттика

(

Столиця Афінської держави Найбільші міста Історичні області

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА Перший архонт (епонім) розпоряджався внутрішніми справами міста. Другий архонт (басилевс) керував релігійним життям. Третій архонт (полемарх) очолював військо. Інші архонти (фесмофети) були судцями та законодав­ цями.

1. Об’єднання Аттики Я кщ о над Л акон ікою та М ессенією панувала Спарта, то в ін ш ій частині Г реції - А тти ці - лідерство належало А ф інам - полісу, що розташ овувався за 5 км від м оря і був м ай ж е з усіх боків оточений горами. А ф іни ви н и кл и на місці зем леробських поселень, за­ снованих у Х У І-Х ІІІ ст. до н .е., щ е до приходу дорійців. В аж ли ву роль у становленні полісу відігравав головний порт А тти ки - П ірей, що був за 8 км від А фін. Через Пірей аф інські купц і торгували, збагачую чи себе і своє рідне м істо. В а ж л и в іст ь порту п ід тв е р д ж у в а л а с я т и м , що в 4 6 1 -4 5 6 рр. до н.е. дорогу від поліса до порту з обох боків зах и сти л и м іцним и м урам и. А ф іни розташ овувалися на к іл ь к о х пагорбах. У центральній частині м іста височів А крополь. П оряд зн ах о ди л и ся А реопаг (пагорб бога війни А реса), М усейон (пагорб муз) тощ о. За легендою , об’єднав зем лі А тти ки навколо А ф ін баси­ левс Т езей. С п о ч атку об’єд н ан и м и зе м л я м и керували ц ар і, але згодом влада перейш ла до к іл ь к о х архонтів, я к и х обирали з представни ків ари сто кр атії народні збо­ ри - ек л есія. С початку їх обирали пож и ттєво, а з середини VIII ст. до н.е. - тіл ь к и на 10 р оків. З 682 р. до н.е. в А ф інах правила к олегія із д ев’яти архон тів, я к і керува­ ли народом лиш е протягом року. Гром адяни А фін п о д ілял и ся на три верстви: евпатридів (ари стократів), дем іургів (рем ісників) та геоморів (земле­ робів). Вони м али виборчі права, але т іл ь к и аристократи м али право бути обраним и.

ПРОМОВА ОРАТОРА і

прочитаите документ

/

Ф укідід про о б ’єднання Ат т ики ...До Тезея народ у А піти ці завжди жив окремими общинами зі своїми...архонтами. ІІа загальні збори, до царя люди збиралися лише у виняткових випадках.... Як мудрий і могутній володар, Тезей, ставши царем, встановив порядок у країні усунув... архонтів в окремих громадах і об'єднав усіх жителів Аттики в одне донині існуюче місто, з однією спільною радою... Чи справді необхідно було знищити архонтів в окремих общинах, щоб об'єднати Аттику? Обгрунтуйте свою думку.

Г

8500 р. до н.е. 2000 р. до н.е

500 р. до н.е.

н.е.

500 р. н.е.

1000 р. н.е.

2. Закони Драконта. Реф орми Солона

Сомон

У 621 р. до н.е. в А ф інах перш им архонтом став Д р ако н т. Його вваж аю ть автором перш их пи сан их аф ін ськи х зако н ів. Вони перед­ бачали п о кар ан н я смертю м айж е за всі злочини: за вбивство лю ди­ ни, дрібну к р а д іж к у , осквернен ня храм у, неробство. За легендою , коли Д ракон та зап и тал и про те, чому п о кар ан н я так і суворі, то він відповів, що найм енш и й злочин заслуговує см ерті, а д ля серйозних злочи нів він не знайш ов більш ого п о к ар ан н я. З того часу п ош и ри в­ ся вислів «драконівські зако н и » . У 594 р. до н.е. перш им архонтом обрали Солона (бл. 6 4 0 560 рр. до н.е.). Він належ ав до давнього ари стократичного роду і був тал ан о ви ти м вій ськ о ви м , д и п лом атом , д ер ж ав н и м д іяч ем , філософом і поетом.

Солон, я к і Л ік у р г у С парті, д окорін н о зм ін и в ж и т т я Афін та за к л а в основи м айбутньої влади народу - д ем о ­ к р атії. Він скасував ненави сне народові боргове рабство, яке існувало до цього часу. Грек тепер не м іг стати рабом грека. Усі аф ін ськ і гром ад ян и не за н а р о д ж ен н ям , а за рівнем добробуту були поділені на чотири груп и. Н а й в и ­ ще стан ови щ е посідали ті, хто отрим ував щ орічно 500 медимнів (м едим н - 5 2 ,5 л) п ро д у к тів. Вони м ал и право обиратися ар х о н там и . Д ругу сходинку посідали верш ники з прибутком 300 м ед и м н ів. Вони м огли стати ч и н о в н и к а ­ ми. Н аступ н а верства - гро м ад ян и , я к і щ орічно зб агач у ­ в ал и ся на 200 м ед и м н ів . І о стан н ю с х о д и н к у в суспільстві зай м ал и ті, хто отрим ував при б уток, м енш и й за 150 м едим н ів. В они, я к і інш і гр у п и , м огли брати участь у народн их зборах, засід ан н ях суду, але не м али права обійм ати д ер ж ав н і посади. Солон в в а ж а в , що з а ­ м ож ніш і гром ад ян и повинні не т іл ь к и м ати владу, а й відповідати за свої д ії перед гр о м ад ян ам и на народних зборах, я к и м за ци м и зак о н ам и н а л е ж ал а верховна в л а ­ да. За д о тр и м ан н ям зак о н ів ст еж и л а рада стар ій ш и н (ареопаг). Було т а к о ж зап р о вад ж ен о у р яд А ф ін , я к и й скл адався з 400 п р ед став н и к ів від чотирьох ф іл , на я к і поділялося н аселен н я А тт и к и . Обов’я зо к ч и н и ти суд п о­ | к л ад ався на суд п р и с я ж н и х . Т ак само я к і Л ік у р г, реф орм увавш и суспільство, Солон залиш ив рідне місто. П ісля цього в А ф інах розпочалася боротьба за владу м іж ари стократи ч н и м и родами.

) і

3. Тиранія в А ф інах

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА Ф ук ід ід (бл. 4 6 0 -4 0 0 рр. до н.е.) - давньогрецький історик, автор «Історії» (у 8 кн.), присвяченої Пелопон­ неській війні.

У боротьбі за вл ад у , сп и р аю ч и сь на п ід тр и м к у рем ісників і м оряк ів, перем іг ІІісістр ат (бл. 6 0 0 - 5 2 7 рр. До н.е.). Саме про нього Солон говорив, що П ісістрат одних переваж ає розумом, а ін ш и х м уж ністю . Розумом - ти х , Хто не знає, що він прагне ти р ан ії, а м уж ністю - ти х , хто знає, але мовчить. В икористовую чи х и тр ість, підступ, 169

>

Утворення Афінської держави

РОЗДІЛ VII

5000 р. до н.е. 4500 р. до н.е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е.

3000 р. до н.е

ГРЕЦЬКІ ДЕРЖАВИ в ХІ-ІУ ст. до н.е.

/

грубу силу та сліп у віру в богів, він не­ одноразово ставав одноособовим нраПРОМОВА ОРАТОРА вителем -тираном А ф інської держ ави. П ерш ого разу П ісістрат навм исне по­ ранив себе і звин уватив своїх супро­ прочитайте документ т и в н и к ів у н ап ад і. Він переконав народ ви д іл и ти д л я його охорони З вірш а Солона військовий загін , за допомогою якого і Так, я народу почесті падав, які йому належать, зах о п и в А крополь. П ісістрата двічі ви­ Не скоротив його я прав, не дав і зайвих зате. ган ял и з А ф ін, але він щ оразу повер­ Також подбав про тих я, хто силу мав і багатством тався, застосувавш и хитрість. Славився, - щоб жодних їм не чинилося образ. Став я могутнім щитом тих і тих прикриваючи, Т ак , ти р ан зн ай ш о в надзвичайно І нікому перемагати не дав свавільно інших. вродливу дівчину, надів на неї військо­ ві обладунки й поставив у колісницю, пояснивш и, я к вона повинна поводитися. Сам став поряд з Чи справді афінське суспільство було таким, яким його описує Солон? нею і вируш ив до А фін. Попереду колісниці бігли лю ди, які Обгрунтуйте свою думку. голосно вигукували: «А фіняни, прийм іть П ісістрата, його сама богиня А фіна повертає до свого А крополя*. А фіну, як п о к р о в и т е л ь к у о л и в , н а д зв и ч ай н о ш ан у в а л и селяни . Інш им її ім енем було «Ергана* - «та, що займається рем еслом », тому і рем існики п о кл о н ял и ся богині. Афіна т ак о ж вваж ал ася зах и сн и ц ею м іста. Ці уподобання і ви­ користав П ісістрат, щоб повернутися до А фін. Простий лю д справді повірив, щ о сам а богиня веде його до влади. Ставш и на чолі А ф ін, він наблизив до себе тих заможних гром адян, я к і його підтри м ували. А своїх супротивників ни щ и в або ви ганяв із поліса. ІЦоб убезпечити себе від вис­ тупів аристократів, Пісістрат узяв у заручники синів відомих родів та відправив їх на острів Н аксос. З ем л і вигнанців було заб р ан о на к о р и с ть д е р ж а в и та п оділено між найбідніш им и ж и тел ям и кр аїн и . З а п р авл ін н я П ісістрата в А ф інах зап р о вад и л и д есяти н у від п р и б у тків. Зібрані кош ти ви трачали ся на будівництво водогону, храм ів та на інш і потреби поліса. За П ісістрата були збудовані величні храм и А фіни П ал­ ладії і Зевса О лім пійського. Тиран запрош ував до Афін рапсодів - ви конавц ів поем Гомера. С пеціальна ком ісія, створена тираном , уперш е зап и сала ці твори. С вята богів А ф іни та Д іоніса, якого п оваж али селяни-винороби, стали загальн о д ер ж авн и м и . П ісл я см ерті П ісістр ата, у 527 рдо н .е ., влада п ер ей ш л а до його си н ів Г іп п ія та Гіппархя. У 509 р. до н.е. влада спадкоєм ців П ісістрата була повалена. Афіни

4. У твердж ення дем ок ратії П ісля повален н я т и р а н ії на чолі А ф ін став К лісфен (V I ст. до н.е.). Він походив із аристократичного роду, про* клятого аф інянам и за вбивство у храм і. К л ісф ен представ­ л я в ін тереси пр о сти х гр о м ад ян і був о б р ан и й перш им архонтом.

170

9500 р. до н.е. 2000 р. до н.е

500 р. до н.е.

Уряд

буле

- т

.

Виборні правителі

Народні збори

Рада старійшин

архонти

еклесія

ареопаг

Суд

геліея ч

Територіальні округи

філи Управління державою за реформами Клісфена

Г^С

н.е.

500 р. н.е.

1000 р. н.е.

Саме він, продовж ивш и справу С олона, утвердив дем о­ кратію в А ф інах. К лісф ен зб іл ь ш и в к іл ь к іс т ь ф іл до 10, п од іли вш и зем лі поліса за тер и то р іал ьн и м п р и н ц и п о м . У з в ’я з к у з цим він зм ін и в спосіб виборів до о р ган ів влади. Т е­ пер до народн их зборів входило 500 осіб, по 50 від к о ж н о ї ф іл и . К ерував ними гр о м ад ян и н , я к о го об и р а­ ли на один день за ж еребом . Він зб ерігав д ер ж ав н у п е­ ч а т к у , к л ю ч і від с к а р б н и ц і, в и сл у х о в у в ав с к а р г и аф ін я н . К лісф ен утворив ко л егії, я к і стеж и ли за до тр и м ан ­ ням аф ін ян ам и зак о н ів і зви ч аїв. До їх складу входили: по 10 скарб н и ч и х, військових ком ан ди рів (стратегів), чи новників та ін.

Усі гром адяни А ф інської д ер ж ави , я к і могли довести своє аф інське п оходж ення, дістали рівні права. Вони мог­ ли брати участь у народних зборах і засід ан н ях суду, к ер у ­ вати полісом. Народні збори виріш ували, помилувати чи ні засудж ено­ го на смерть. Він виходив на агору із мотузкою на ш иї. Я к ­ що засудженого м илували, то мотузку знім али, якщ о ні - то відразу страчували. За Клісфена вперше було запровадж ено таємне голосування, яке проводилося з використанням чор­ них і білих кам інців. Б ілий кам інець означав згоду, а чор­ ний - незгоду з ріш енням . Щ ороку гром адяни Афін проводили «суд черенків» остракізм , ви ріш ували, хто в А ф інах є м ож ливою загр о ­ зою дл я д ем ократії й кого потрібно вигнати з м іста. К ож ен аф інянин таєм но записував на черепку ім ’я. Я кщ о тр ети ­ на із 18 000 гром адян н ази вал а одну й ту сам у лю дину, то визначений голосуванням мав за 10 днів зал и ш и ти А ф іни. К лісфен став ж ертвою своїх реформ. Він був перш им політиком , якого піддали остракізм у і вигнали з міста. Д ем ократи чн ий устрій А фін, зап очаткован и й Солоном і утвердж ений К лісфеном , набув пош ирення у більш ості грецьких полісів і був типовим д ля м іст-держ ав Греції та їхніх колоній.

«іА

ЗАГАДКИ ДЕЛЬФ ІЙСЬКОГО ОРАКУЛА

НАКАЗ ЗЕВСА

вивчіть сло ва та їх значен ня -

А го р а - рин кова площ а в А ф інах, на я к ій відбува­ лися народні збори.

Посперечайтеся з мудрецем Порівняйте демократич­ ний устрій Афін, запровад­ жений Солоном,і устрій за часів Клісфена?

1. Звідки пішов вислів «драконівські закони*?

2. У чому полягали заслуги Солона перед афінгькими громадянами?

3. Що було характерне для тиранії в Афінах?

171

і

Утворення Афінської держави

і 4»

РОЗДІЛ VII

5000 р. до н.е. 4500 р. до н.е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е.

3000 р. до н.е.

ГРЕЦЬКІ ДЕРЖАВИ в ХІ-ІУ ст. до н.е.

§ 34. Греко-перські війни Час в е л и ч н и х перемог Греко перські вііїни

1. П ерське вторгнення в Грецію

У 492 р. до н.е. перський цар Дарій прагнучи захопити весь світ, розпочав війну проти грецьких полісів. Він знав, що р оз’єднані м іста-держ ави, я к і часто ворогували м іж собою, навряд чи змо­ ж у ть зіб р ати проти нього потуж ну о. Деєбос армію . Д арій відправив у Грецію велике МітілеиЙ військо, я к е очолив полководець Мардоній. П ерський воєн ачальн ик розді­ Ерітри V Сарди Р м .р н а лив його на дві частини. Одна з них о. Самоі іш ла суходолом через Ф ракію до Афін, д р у га - п л и вл а на ко р аб л ях уздовж т Б алканського узбереж ж я. Гялікі Ф р ак ій ц і ворож е поставилися до персів. Вони утворювали невеликі заго­ ни і постійно нападали на чужинців. У таких дрібних сутичках перси зазнали відчутних втрат. Н езваж аю чи на це, . о. Крит Мардоній продовжував рух у бік Афін, розраховую чи на могутність перського флоту. Та, здавалося, самі боги захищ а­ ли греків. Н еподалік від Афонського мису перський флот потрапив у ж ахливий шторм. Один за одним стихія погли­ нула більш ість кораблів. П ерський флот перестав існувати, і М ардоній зм уш ений був повернути назад. А ле Д арій не полиш ив своїх план ів підкорити Грецію. Він готувався до нового походу в Е лладу. Грецію чекали нові випробування. т н о с

•ркіра ІМ О П ІЛ Ь

і прохід

. Х і д с Д

о. А н д р о с

Т енг>

о. Н а к а н /

'е л о с

Р'} о. К

іф е р а

о. Р о д о с

Найбільші міста Володіння Персії в 500 р. до н е. Держави, що визнали залежність від ПерсІІ в 492-480 рр. до н.е. Грецькі держави, що активно боролися проти персів Нейтральні грецькі держави • Похід персів у 492 р. до н.е Похід персів у 490 р. до н.е. . Похід персів у 480 р. до н.е.

• Похщ греків у 479 р. доне. Місця головних битв

2. М арафонська битва

Співвідношення сил у Марафонській битві

піхота А фін 9 тис., піхота П латеї 600 чол.

ГРЕКИ

піхота - 20 тис., к авал ер ія - 5 тис., м оряк ів - 40 тис., флот - 200 трирем , транспортних кораблів - 400 ПЕРСИ

У наступному, 491 р. до н.е. Д арій відправив у грецькі міста послів з вимогою підкоритися йому. Д еякі поліси не відваж илися на відкриту бороть­ бу і визнали зверхність перського царя. Але спар­ танці та аф іняни не баж али влади чуж инців над собою. Вони вбили перських послів, і це о зн ач ал о оголош ення війни Дарію . У 490 р. перси розпочали новий похід у Грецію. Основні сили проти завойовників зібрали Афіни, П латеї та д ея к і інш і поліси, п ізн іш е до них приєдналася Спарта. Військо Д арія, очолюване ко­ лиш нім тираном Афін - сином П ісістрата, Гіпієм, висадилося неподалік містечка Марафон, за 42 кМ від Афін. Назустріч йому вийш ли афіняни.

172

Я

і ------- ґ----------------------------- _ -------------- —^

5500 р. до н.с. 2000 р. до н е.

1500 р. до н.е. 1000 р. до н.е.

ЦЕ ЦІКАВО Грецького воїна Ф іліппіда було відправлено послан­ цем з проханням про допо­ могу у війні з персами. За дві доби він пробіг 225 км до Спарти і назад. Потім він узяв участь у битві та пробіг ще 42 км до А кро­ поля в А фінах. Там він ви­ гукнув: «Ми перемогли!» і помер від утоми. П ізніш е на його честь аф ін ян и започаткували «марафон­ ську дистанцію» в легкоат­ летичних зм аганнях, яка дорівнює 42 км 195 м.

500 р. до н.е.

н.е.

500 р. н.е.

1000 р. н.е.

А рм ії готувалися до битви. П ерси розташ ували у центрі лу чн и ків, а справа і зліва від них, на ф л ан гах , - кінноту. П лан був простий. Д оки л у ч н и к и обстрілю ю ть гр ец ьк і війська, кіннота оточує їх , і ось вона - перемога! А ф іняни довго не могли ви ріш ити, чи варто їм вступати у бій. Голосу­ ванням вони все ж так и при йш ли до дум ки , що потрібно чи ­ нити опір загарбн икам . Але ж оден з 10 аф інських стратегів не б аж ав узяти на себе відповідальність і хоча б ви ш и кувати військо у бойові порядки. Н айбільш ріш учим ви яви вся М ільтіад. У ранці 12 серпня 490 р. до н.е. він почав готуватися до битви. Щ об у н и кн у ти оточення, грец ький полководець посилив ф ланги. Н а правий ф л ан г М ільтіад поставив аф ін я н , а ліворуч м огутніх п іх о ти н ц ів -п л атея н , я к і були сою зни­ к ам и А ф ін. К інноти гр ец ьк і вій ськ а не м али. Т ільки -н о М ільтіад ви ш и к у вав в ій ськ а, я к відразу ж віддав н а к аз іти в ат ак у . Греки к и н у л и ся на ворогів. П ерси були здивовані й навіть н а л я к а н і так и м перебігом подій. Чи м огли вони собі у я в и ти , щ о військо, значн о менш е за чисельністю , атак у вати м е такого м огутнього су п р о ти вн и ка? А д ж е ч и ­ сельність грец ького вій ська стан ови ла бл и зько 10 тис. чо-

Розпочався зап еклий бій, у яком у виріш увалася доля Греції. Д оки перські л учн ики обстрілю вали грецьку ф ал ан ­ гу, кіннота кинулася вперед. Але не так легко було перемог­ ти греків, я к і захи щ ал и свою батьківщ ину. Перси наш товх­ нулися на могутній спротив і змуш ені були відступити. Тоді М ільтіад ударив по перському війську з ф лангів. Вороги не ••«V* ЖшлР-'Л* Т\ в А ^ і лі *с'•. І витримали цієї атаки й почали втікати . М айж е півтора кілометра греки переслідували загарбників. Прощання воїна. Розпис. Друга пол. V ст. до н.е. О станній бій відбувся на березі м оря. За тв ер д ж ен н я м Г еродота, перси не всти гли сісти на кораблі й були повністю розгром ­ Табір пердя Наступ грецьких військ лені. Греки здобули блискучу перемогу. їм вдалося захоп ити сім перських кораблів. Під час битви аф ін ян и втрати л и 192 воїна, тоді як перси зал и ш и л и на полі бою 6400.

3. П охід Ксеркса До наступного походу проти греків перси готувалися м айж е 10 років. А ле цар Д арій І вже не зм іг помститися грекам за поразку. Він помер у 486 р. до н.е. П ідготовку до бойових Дій проти греків продовжив його наступник Ксеркс. У 480 р. вел и ке перське військо, підсилене загон ам и, я к і скл ад ал и ся з насе­ лення підкорених к р аїн , вируш ило у похід проти Г р ец ії. Є ги п т я н и й ф ін ік ій ц і,

Кораблі персів

Війська греків

ШСхема Марафонської битви Ш Н І Греко-перські війни

_ |-

173

РОЗДІЛ VII

5000 р. до Н.е. 4500 р. до н.е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е. 3000 р. до н.е.

ГРЕЦЬКІ ДЕРЖАВИ в X I-IV ст. до н.е.

Битва біля Фермопіл. Малюнок з книги «Le costume et les armes des soldats de tous les temps»

під вл ад н і персам , збудували м іст через протоку Гелесгіонт (Д ардан елли), щоб пройти на територію Г реції в рай­ оні Ф ессалії. А ле знову сти х ія була на боці греків - буря зр у й н у вал а споруду. Розгніваний Ксеркс наказав відрубати будівельникам голови. Було покаране й море. Його відш м агали 300 удара­ ми батогів і кин ули у воду кай дан и . Це символізувало п ідкорення моря персами. П ісля цього з кораблів було спо­ рудж ено нову переправу, через я к у сім діб безперервно йш ли загони К серкса. 1200 перських кораблів перевозили зброю та військове сп орядж ен ня. П ереправивш и військо К серкс відрядив до грец ьких м іст, - окрім А фін і Спарти, я к і вваж ав головними супротивникам и, - послів з наказом скласти зброю. К іл ька полісів погодилися піти під його верховенство. Афіни й Спарта знову очолили боротьбу греків за свободу. Вони готувалися до битви не на ж и т т я , а на смерть. П ерси сп рям ували своє військо до А ф ін, просуваючись морем та суходолом. К ораблі К серкса р у х ал и ся назустріч ворогові. П огода була гарною , а море сп окійн им . Н іщ о не віщ увало біди. А ле, я к і під час походу Д ар ія , зненацька зч и н и л ася буря, я к а три вала близько трьох діб. П ід час с т и х ії перси втр ати л и 400 ко р аб л ів та багато воїнів. К серкс д у ж е засм у ти в ся, але не п р и п и н и в похід. Він привів свої вій ська до р іч к и Ф енікс і розбив на її березі табір. Н еш ирока річкова долина зак ін ч у вал ася ущ ели­ ною, я к а м ала назву Ф ерм опіли і з ’єд н увала П івн ічн у й Середню Грецію . Саме там ч ек ал и персів гр ец ьк і війська на чолі із сп артанськи м царем Леонідом.

4. Битва біля Ф ерм опіл

Співвідношення сил у битві біля Фермопіл 5000 воїнів: З а різн им и версіям и , 500 тигейців та мотинейців, від 50 до 350 тис.

300 сп артанц ів, чоловік 120 орхам ін ц ів, близько 1000 воїнів з А р кад ії, 400 з К оринф а, 200 з Ф м унта, 80 з М ікен, 700 з Б еотії, 400 з Ф іо, 1000 ф окій ц ів та ін. ГРЕКИ ПЕРСИ 174

Д ля битви з персами греки обрали над­ звичайно зручну позицію . Ц ар Леонід зосередив свої війська у кін ці вузької у щ елини , де щ е задовго до цих подій бу­ ло побудовано к а м ’ян и й мур з брамою. Греки зай н я л и позицію д л я оборонного бою і спокійно ч екали ворога. Перси м али, я к м інім ум , десятиразову пере­ вагу в кількості воїнів. Ксеркс був як н іколи впевнений у собі й м р іяв Про б л и зьк у перемогу. Але виріш ив вислати розвідку, я к а й сповістила йому про малу чисельність греків та їхню ріш учість до битви. Чотири доби перський цар чекав, що греки здадуться або залиш ать свої по' зиції. А ле його сподівання не виправдали' ся , гр ек и не з л я к а л и с я величезного

[І'

2500 р. до н.е. 2000 р. до н.е. 1500 р. до н.е. 1000 р. до н.е.

50 00 р. до н.е.

н.е.

500 р. н.е.

1000 р. н.е.

ПРОМОВА ОРАТОРА прочитайте документ

Геродот про бит ву біля Ф ерм опіл ...Коли у більшості еллінів списи вже зламались, вони рубали персів мечами. У цій битві загинув і Леонід... За тіло Леоніда відбулась жорстока сутичка між персами ілакедемонянами, поки, нарешті, елліни, завдяки своїй хоробрості, не забрали тічо до себе після того, як чотири рази змушували втікати ворога...

/Т

Доведіть, спираючись на оповідь Геродота, що спартанці, справді були мужніми та хоробрими воїнами.

війська загарбн иків. І Ксеркс розпочав битву. С початку він відправив у бій загони, я к і склад али ся із підкорених н а­ родів. Ц ілий день греки відбивали перські атак и . Н аступ­ ного дня атаку почали добірні загони К серкса. А ле навіть н ай кр ащ и м п ерськи м воїнам не вдалося зд о л ати опір греків. Тоді загарбн ики почали ш укати інш ий ш л я х до пе­ ремоги. Один з греків, я к і потрапили в полон, пообіцяв по­ казати перському цареві таєм ну гірську стеж к у , що вела у тил військ Л еоніда. Вночі зрад н и к повів ворога до перемо­ ги. Ц ар Леонід своєчасно дізн ався про підступний напад персів. Він наказав воїнам покинути у кр іп л ен н я і відсту­ пати, а сам з 300 спартанським и воїнам и зал и ш и вся п р и ­ кривати відхід інш их грец ьких сил. Спартанці зосередилися в ущ елині й зах и щ ал и ся м еча­ ми, рукам и і навіть зубам и, доки всі до одного не заги нули. У бою поліг і цар Леонід. Його тіло спартанці покл ал и на землю і створили навколо нього ж иве коло, захи щ аю чи свого, хоча й мертвого, царя. Величезною була ціна перемоги К серкса. Н а д ум ку д ея к и х істориків, перси втратили близько 20 тис. чоловік. З а г и ­ Співвідношення сил у Саламінській битві нули тут і сини Д арія - Аброком та Гіперанф. Подвиг трьохсот спартанців навіки зали ш и вся А ф іни Ф ін ік ія - 100 У п а м ’яті нащ адків. Н а їхню честь на місці 150 бойових 120 бойових кораблів, битви греки поставили к а м ’яного лева, я к и й кораблів, поліси Іонії - 100, повинен нагадувати про см іливість, м уж ність П елопоннес - 50, Єгипет - 75 - 90, і відвагу сп артанськи х воїнів та їхнього царя К оринф - 40, К іпр - 50, Леоніда. Е гіна - ЗО, С и ц и лія - ЗО, М егари - 20 К ар ія - 25, ін ш і - 20. Л ік ія - 20, ін ш і - 50.

5. Саламінська битва ГРЕКИ ПЕРСИ П ісля перемоги біля Ф ерм опіл К серкс про­ довж ив похід до А фін. П ерси через ущ елину руш или до Середньої Г реції й у вій ш ли до Греко-перські війни 175

РОЗДІЛ VII

5000 р. до н.е. 4500 р. до н.е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е.

3000 р. до н.е.

ГРЕЦЬКІ ДЕРЖАВИ в ХІ-ІУ ст. до н.е.

НАКАЗ ЗЕВСА вивчіть сл ов а та їх зн ачен н я

Т рієра - весловий війсь­ ковий корабель з трьома рядам и весел, розташ ова1 ним и один над одним у ш аховом у порядку.

-__ к_У ч- - {ДГ-- А-----

Порядок ш икування воїнів грецької фаланги

н Н н N И N

N N N N N N

N Н К N N N

К N N N N

А ттики. Вони рухалися і суходолом і морем. Смертельна не­ безпека загр о ж у в ал а А ф інам . Ж и тел і цього поліса ро­ зум іли, що навряд чи зм ож уть захистити місто. Афіняни завантаж или на кораблі все потрібне і переправились на о. Саламін. Тільки в А крополі зосередилося кіл ька десятків городян, я к і виріш или до останнього захищ ати храм богині Афіни. П ерси , у вій ш о вш и до безлю дного м іста, атаку вали х рам , але взяти його не зм огли - зах и сн и к и ски дали зі стін на ворогів велетенські к а м ’ян і брили. К серкс запро­ понував аф ін ян ам скласти зброю і зд ати ся, обіцяю чи збе­ регти їм ж и т т я , але спротив тривав. Тоді перські воїни не­ п о м ічен и м и п ід н я л и с я схи лом до х р ам у і н ап ал и на зах и сн и к ів. А крополь було захоплено, а всіх його обо­ ронців знищ ено. Сам храм перси пограбували та спалили. У цей час 800 перських кораблів підійш ли до о. Са­ л ам ін . Тут зосередився грец ький ф лот, очолю ваний спар­ танцем Еврібіадом. Він налічував 370 кораблів. У цей ви ріш альн и й момент греки довго сп еречалися, чи давати бій, чи відступити. А ле коли греки побачили, що вони оточені, а ш лях до м атер и к а в ід р ізан и й , від суп еречки не зал и ш и л о ся й сліду. їх н і кораблі ви йш ли у відкри те море назустріч во­ рогові. На відм іну від персів, греки чітко виконували на­ кази ком ан ди рів, і рухливі грец ькі трієри нищ или скуп­ чені у вузькій протоці перські кораблі. Втрати в армії К серкса були величезні. Б іл ьш ість його воїнів просто не вм іли плавати й потонули разом із своїми кораблям и. П ерський цар спостерігав за битвою з високого берега. Він обіц яв щ едро винагородити ти х , хто відзн ач и ться хо­ робрістю . А ле нагородж увати було нікого, битву перси програли. І хоч у К серкса щ е зал и ш ал и ся багато кораблів і вели ка ар м ія, він ви ріш ив припинити війну.

6. Остаточна перемога греків та ї ї значення В ідступаю чих персів не переслідували. Ксеркс повер­ нувся у Ф ессалію , звідки починав наступ. Тут він поділив свою армію на дві частини. Одну з них він залиш ив у Греції д ля продовж ення війни, а інш у виріш ив переправити до А зії. Ш лях додому був надзвичайно т я ж к и м . Сорок п ’ять днів та ночей іш ло військо К серкса грецькою землеюМ ісцеве населення докладало всіх зуси ль, щоб загарбники не о тр и м ал и п р о д у к т ів х а р ч у в а н н я . К оли ж перси п ідійш ли до переправи, то з ’ясувалося, що міст через ГеЛ' леспонт (Д арданелли) зруйновано. Довго стомлені та го­ лодні воїни кораблям и п ер еп р авлял и ся через протоку. ВІД колиш нього великого та м огутнього війська К серкса не л иш и л о ся й сліду.

І

8500 р. до н.е. 2000 р. до н.е. 1500 р. до н.е. 1000 р. до н.е. Ж ) р. до н.е.

н.е.

Ті загони перської ар м ії, щ о л и ш и л и ся в Греції, очолив досвідчений полководець М ардоній. Він повернувся до А т­ тики й знову зах о п и в А ф ін и . В и р іш ал ьн а битва м іж об’єд н ан и м и си л ам и гр ец ь к и х м іст-д ер ж ав і персам и відбулася в 479 р. до н.е. біля міста П латеї. Вісім днів виш икуван і вій ськ а не н а в аж у в ал и ся розпочати бій , бо жерці пообіцяли перемогу тій стороні, що буде обороняти­ } ся. І лиш е на д ев ’яти й день греки перейш ли до акти в н и х I дій, захоп ивш и перський обоз з продовольством. Ворог відповів атакою кін ноти. Під час ц ієї битви відзн ач и ли ся сп артанц і на чолі з ц а ­ рем П авсанієм . Вони дали відсіч гвардії М ардонія, я к и й ішов у бій разом із своїми воїнам и. П ерський ком ан ди р не врахував, щ о сп артан ц ям , добре озброєним , тренованим , витривалим і загартованим у багатьох битвах, у р у к о п аш ­ ному бою не було рівних. Вони вбили М ардонія й повністю знищ или його загін. У цій битві перси були вщ ент розбиті. Втрати стан о ви л и б л и зь к о 70 ти с. ч о л о в ік . П ісл я нищ івної п оразки перси більш е не н аваж и л и ся на великі походи проти Греції, але війна, переваж но на морі, т р и в а­ ла щ е близько ЗО років, до 449 р. до н.е.

7. Перший А фінський морський сою з Війна з персами сп онукала грец ькі міста до об’єднання для захи сту своїх зем ель від ворож ого вторгнення. М іж ж ителям и континенту й острівних територій скл ався союз на чолі з А ф інам и. Усі його учасни ки повинні були вноси­ ти до загальн ої скарбн иці кош ти на військові потреби, бу­ дувати кораблі, надавати озброєні загони. З північного бе­ рега Егейського моря до А фін везли золото, деревину для будування кораблів, з П івнічного П ричорном ор’я - пш е­ ницю. Ф лот сою зни ків н алічував близько 400 кораблів. Головним завданням м орських сил союзу було не впускати персів до Е гей сько го м оря і до у зб е р е ж ж я Г р ец ії. Поступово А фіни захоп или владу в союзі й підпорядкували собі всіх його учасників.

500 р. н.е.

1000 р. н.е

ІСТОРИЧНА Д О В ІД К А Скарбниця Афінського морсь­ кого союзу була на о. Делос, тому цей сою з інколи називають Делоським.

^./чИКА МАНДР/е^ц Позначте на контурній карті: 1. Н ап р я м к и походів персів.

2. М ісця основних битв у греко-перських війнах.

Посперечайтеся з мудрецем Чому греки перемогли у війнах з персами?

ЗАГАДКИ ДЕЛЬФ ІЙСЬКОГО ОРАКУЛА 1. Опишіть перебіг Марафонської битви.

2. Хто очолював війська греків і персів у битві біля Фермопіл?

3. У чому полягав подвиг трьохсот спартанців?

4. Як було здобуто остаточну пермогу греків над персами на суходолі?

"V— Греко-перські війни 177

РОЗДІЛ VII

5000 р. до н.е. 4500 р. до н.е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е. 3000 р. до н.е.

■1

ГРЕЦЬКІ ДЕРЖАВИ в XI-IV ст. до н е.

§ 35. Розквіт афінської демократії З ле т і падіння 1. Вдосконалення дем ок ратії за П ерікла. П олітичний устрій А ф інської держ ави

Афінський Акрополь

Н А К А З ЗЕ В С А сл ова та їх зн ачен н я

в и в ч іт ь

О р а т о р - л ю д и н а, я к а майстерно вм іє виголош у­ вати промови.

Ставш и найм огутніш ою держ авою Греції, А ф іни досягли свого розквіту за часів ІІер ік л а (4 9 5 -4 2 9 р. до н.е.). Він належ ав до відомого ари стократичного роду і був правну­ ком К лісф ена. П ерікл мав добру освіту, багато талантів. Будучи гарним оратором , він ш видко завою вав повагу аф ін ян . У 462 р. до н.е. П ерікл провів реформу ареопагу, позбавивш и ари стократію привілеїв. Він зр івн яв усіх гро­ м адян незалеж н о від м айнового стану в правах. Вони могли бути обраним и до органів влади всіх рівнів. За П ерікла найви щ и м органом влади стала екл есія. У її роботі мали право брати участь усі гром адяни, я к и м ви­ повнилося 20 років. Ж и тт я суспільства регулю валося не зак о н ам и , я к ран іш е, а постановами народних зборів, які м ай ж е завж д и підтри м ували П ер ік л а. З його ініціативи аф інянам почали платити гроші за участь у засіданнях ор­ ганів влади, суду та за службу в арм ії (так звані дієти). Реформи П ерікла сп р и яли вдосконаленню в А фінській д ерж аві д ем ократії. Її о зн акам и були: - рівність усіх гром адян (гром адянам и не могли стати ра­ би, інозем ці та сою зники); - виборність органів влади; - участь демосу в кер івн и ц тві держ авою ; - провідна роль народних зборів. Ч ас п р авл ін н я П ерікла позначився розквітом культу­ ри - в А фінах ж или найвідоміш і в Греції філософи, митці, вчені. А ф інянам видавали гроші на відвідування театраль­ них вистав та інш их видовищ . П ерікл розгорнув грандіозне будівництво в А ф інах, зокрем а відновив храми Акрополя, зруйновані персами під час греко-перських війн. П ерікл здобув вели ку поп улярн ість у народу, його оби­ рали головним стратегом протягом 4 4 4 -4 2 9 рр. до н.е. (за ви н ятком 430 р. до н .е.). А ле його реформи м али не т іл ь к и пози ти вні н асл ід к и . Щ оденні грош ові виплати призвели до того, що П ерікл почав сам остійно розпоря­ д ж а т и с я к азн о ю п о л іса. П о ш и р и л и с я хабарн ицтво, підкуп виборців. А ф іняни перестали сп рийм ати служ бу в ар м ії я к почесний обов’язо к - найм али зам ість себе інших лю дей. Тепер гром адяни поліса не обов’язково м али тяж ко п рац ю вати , щоб прогодувати себе та родину. Працьо* витість перестала бути чеснотою. П роте загал о м п р а в л ін н я П е р ік л а було періодом розквіту А ф інської дер ж ави . Її зм іц н ен н я та пош ирення У Г р ец ії влади А ф ін в и к л и к а л о н евд о во л ен н я в інш их полісах.

178

8500 р. до н.е. 2000 р. до н.е. 1500 р. до н.е. 1000 р. до н.е. ||0 <|р. до н.е.

не.

500 р. н.е.

2. П елопоннеська війна (4 3 1 —4 0 4 рр. до н.е.) С уперництво най б ільш и х м іст-держ ав за владу над Е лладою , за контроль над к о л о н іям и , страх правителів С парти, Коринф а та ін ш и х полісів перед пош иренням д е­ м о кр атії, щ о панувала в А ф інах, стали при чи н ам и війни м іж А ф інам и і Спартою та їх н ім и сою зни кам и. П риводом до війни був к о н ф л ік т м іж А ф інам и і сою з­ н и кам и С парти - Коринфом і М егарам и. П ерікл оголосив М егарі торговельну війну. С парта, у свою чергу, звер н у ­ л ася до А фін з вимогою припинити економ ічну облогу соПарфенон (храм Афіни Парфенос) ю зн и ків. Коли П ерікл відм овився це зробити, Спарта на вершині Акрополя розпочала війну проти А фін. Ц я війна відома в історії я к П елопоннеська. Спарта м ала численну добре озброєну та д и сц и п лін о ва­ ну арм ію , я к а була кращ ою за аф інську. А ле аф ін ян и од­ ноособово володарю вали на морі. їх н ій ф лот мав близько 300 трієр. Саме за допомогою флоту П ерікл мав надію роз/ м громити ворога. А ф іняни розраховували на те, що м іцні * укріплення міста, а т а к о ж так зван і довгі мури (довж иною 42 км ), що сполучали А ф іни і порт П ірей, допом ож уть їм відбити напади сп артан ц ів, а флот заблокує П елопоннес і \ зм усить су п р о ти в н и к ів зд ат и ся . П елопонн еську війну ' Лт умовно поділяю ть на два періоди: А рхідам ова війна та ДеА р х ід а м о в а в ій н а (назва піш ла від імені царя С парти А рхідама) розпочалася у 431 р. до. н.е. невдалим нападом сою зника С парти Ф ів на місто П латеї, я к е було сою зником Афін. Багато ф іван ц ів заги нуло, а ті, хто потрапив у полон, були страчені. Тоді сп артанц і на чолі з А рхідам ом вдерлися в А тти ку. С партанці спустош или околиц і А ф ін, але, не зваж и вш и сь на облогу, відступили. У цей сам ий час аф ін ян и захоп или М егару й Егіну.

Ш Д МГ Перікч ГІерікл

П РО М О В А О РАТОРА

прочитаите документ

ІІлутарх про Перікла Як стратег Перікл славився насамперед своєю обережністю: він ніколи не рвався непродумано до битви, якщо вона була пов'язана з великим ризиком і результату її не можна було передбачити. Він не наслідував і не брав собі за зразок тил полководців, які добивалися блискучого успіху ризикованими діями і ставали предметом загального подиву. Перікл постійно говорив своїм громадянам, що. наскільки це залежить від нього, вони завжди будуть жити в мирі. \ /

1. Чому Плутарх вважає Перікла уславленим стратегом?

2 Чому Перікл, будучи уславленим стратегом, прагнув не війни, а миру?

179

Розквіт афінської демократії

РОЗДІЛ VII

5000 р. до Н.Є. 4500 р. до н.е. 4000 р. до н е

3500 р. до н.е. 3000 р. до н.е.

ГРЕЦЬКІ ДЕРЖАВИ в ХІ-ІУ ст до и.е.

•

С то л и ц і де рж а в

•

Н ай біл ьш і м іста М ісц я битв

X

А ф ін ськи й м о р ськ и й со ю з П ел оп он н еськи й со ю з Н ей тральні держ ави

“ *

Н ап рям ки походів вій ськ А ф ін сько го с о ю зу

— *

Н ап рям ки п оходів військ П ел о п о н н есько го с о ю зу

о. Кефале.

Пелопоннеська війна.

431-404 рр. до н.е.

о. Родос

У 430 р. до н.е. А рхідам знову увійш ов до Аттики й кіл ьк а місяців утримував в облозі Афіни. У місті, що було переповнене втікачам и з усієї А ттики, розпочалися голод і епідемія чуми. І хоча аф інський флот блокував Пелопон­ нес, в аф інян не вистачало піхоти, щоб звільнити місто. Війна затяглася. У 429 р. до н.е. в оточених А фінах від чуми померла велика кількість городян, серед них був і П ерікл. В ійна вел ася з п ер ем ін н и м у сп іх о м . Н а суходолі дом інували сп ар тан ц і, а на морі цілком володарювали аф ін я н и . У 422 р. до н .е. б іл я А м ф іо п о л я відбулася ви ріш альн а битва А рхідам ової війни. П ід час бою загину­ ли я к полководець сп ар тан ц ів Б расид, так і Клеон - стра­ тег, я к и й очолю вав аф ін ян . Військо Афін було розгромлене, але і їхн і вороги не м али си л, щоб продовж ити війну.

П Р О М О В А О РАТОРА

прочитайте документ

Плутарх про Перігсла Коли Перікл уже був при смерті, біля нього зібралися щонайкращі громадяни і його друзі, які залишилися в живих. Вони говорили про його небуденні якості й значення в державі, перелічували його подвиги й численні воєнні трофеї... Перікл уважно все це слухав і, перебивши їх, сказав, що він дивується їхній мові, бо вони хвалять його і згадують такі його заслуги, якими він завдячує в не меншій мірі своєму щастю і до яких були причетні інші стратеги, а так і не згадали найпрекраснішої і найважливішої з його заслуг. «Адже з моєї вини, підкреслив він, ніхто з афінян не носив жалобу». Щ о Перікл вважав найважливішою своєю заслугою перед афінянами? Чи вважаєте ви, що це, справді, основна заслуга Перікла? Обгрунтуйте свою думку

І8500 р. до н.е. 2000 р. до н.е. 1500 р до н.е. 1000 р. до н.е. ||^ р. ДО Н.е. I н.е.

Алківіад

500 р. н.е.

1000 р. н.е.

У 421 р. до н.е. м іж су п р о ти в н и к ам и було у к л ад ен о Н ік іїв м ир. Він повертав д ер ж ав и до стан о в и щ а, я к е існ у вал о до по ч атк у в ій ськ о ви х д ій . А ле м и р , у к л ад ен и й на 50 р о к ів, п р о тр и м ався недовго. Д екелейська війна. У 420 р. до н.е. стратегом в А ф інах було обрано А л к івіад а. У 415 р. до н.е. він почав військовий похід на о. С ицилію . Метою А фін було захоп ити багатий на хліб острів і при пи нити постачання продуктів до П елопоннеса. Це зм усило б Спарту к ап ітулю вати . А ф інські війська захоп или острівне місто К атан у і взя л и в облогу С иракузи. Та сталося непередбачуване —А лківіада звинуватили у непо­ вазі до богів і відкли кали на суд до А фін. ІЦоб уникнути пока­ рання, полководець утік до Спарти, передавш и ком андування Н ікію . Спартанці на чолі з Гісиппом висадилися на острові й атакували ворога біля С иракуз. А ф іняни зазнали нищ івної по­ разки. Не допомогло їм і підкріплен ня, я к е привів Демосфен з рідного поліса. А ф інська арм ія втратила понад 10 000 солдатів, 200 трієр, 7000 полонених було перетворено на рабів. Демосфена і Н ік ія , як и х спартанці захопили під час битви, стратили. Вдершись до А тти ки, спартанці захопили фортецю Д екелея, і на їхній бік перейш ло 20 000 аф інських рабів.

Дещ о пізніш е в А фінах владу захопила ари стократія, яка намагалася зам иритися із спартанцям и. Але спартанці ви­ магали відмови Афін від панування на морі. Домовитися не вдалося. Щ е багато трагічних сторінок було у цій братов­ бивчій війні. Виріш альна битва відбулася в 405 р. до н.е. біля гирла річки Егоспотами. С партанськими військами ко­ мандував Лісандр, яки й не тільки удвічі підвищ ив платню веслувальникам на кораблях, а й пообіцяв те саме аф інянам , якщ о вони перейдуть на його бік. Почалося масове дезертир­ ство в аф інській ескадрі. П ’ять днів кораблі суп роти вни ків не н аваж у вал и ся по­ чати бій. С партанці ви яви ли ріш учість і атак у вал и ворога одночасно на морі й на суходолі. Це принесло їм перемогу. С партанці, крім хоробрості, ви яви ли щ е й ж орстокість: вони відразу стратили 3000 полонених. У 404 р. до н.е. оточені аф іняни кап іту л ю в ал и . «Довгі мури* були зр у й ­ новані, зал и ш к и ф лоту зн и щ ен і. М орський сою з, очолю ­ ваний А ф інам и, розпався. П ерш ість у Г реції перейш ла до Спарти.

^ Л И К А М АН ДР/б/^

Позначте на контурній карті: 1. Н ап р ям к и походів аф ін ян і сп ар тан ц ів під час П елопоннеської війни.

2. М ісця основних битв П елопоннеської війни.

-

—

■

у . _ •/

Посперечайтеся з мудрецем ЗАГАДКИ ДЕЛЬФ ІЙСЬКОГО ОРАКУЛА

Я к і н ед о л ік и м ала д ем о ­ к р а тія за П ерікла?

1. Чому часи Исрікла вважають розквітом демократії?

2. Назвіть основні ознаки афінської демократії.

3. Чому між Спартою і Афінами почалася війна?

181

Розквіт афінської демократії

РОЗДІЛ VII

5000 р. до н.е. 4500 р. до н.е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е. 3000 р. до н.е.

ГРЕЦЬКІ ДЕРЖАВИ в XI-IV ст. до н.е.

§ 36. Повсякденне життя давніх афінян П лан грецького будинку

. 1 ~“Г 1, 1 -ri-J 1 *

1

абвг1-

зал и з колонам и вівтар Зевса к ім н ати д ля чоловіків господарські при м іщ енн я кім н ати д л я ж ін о к на перш ом у поверсі 2 - к ім н ата д л я гостей на другом у поверсі 3 - східці на другий поверх

Ж ит т я дост ойних 1. Ж итло та одяг Ж итло греків було дуж е простим. Будинок складався з двох частин: чоловічої й ж іночої. Через ворота входили до передпокоїв, з обох боків від як и х розташ овувалися госпо­ дарські прим іщ ення. Д алі - головна зала чоловічої полови­ ни з колонами. Посередині в ній стояв вівтар, присвяченні» Зевсу. З боків до нього п ри м икали кім н ати чоловіків. Коридор напроти головного входу вів до ж ін о чо ї полови­ ни. Вона так о ж м ала залу з колонам и та кім н ати для ж ін о к . За нею - при м іщ ен н я д ля рабів та слуг. Я кщ о буди­ нок мав два поверхи, то на другий поверх вели східці. На другому поверсі були кім н ати для гостей та рабів. Тільки верхній поверх мав вік н а, а н и ж н ій освітлю вався через двері. Стіни білили я к ззовні, так і всередині. Підлога була зем л ян а, гл и н ян а, ін коли к а м ’ян а. Д ея к і будинки мали о палення, к ан ал ізац ію . В А ф інах, на відм іну від країн Стародавнього Сходу, розкіш не була модною. Грецький одяг був так само простим. С кладався із со­ рочки (хітона) і н ак и д ки (гім атія) або п л ащ а. О дяг виго­ то вл ял и із цілого ш м атк а л л ян о ї або вовняної тканини, пізніш е бавовняної. Ч оловіки вдягали короткі або довгі хітони. Ж ін к и носили довгі, до п ’я т, л егк і, прикраш ені виш ивкою та золотом хітони.

2. Сім’я та виховання дітей

Чоловічий одяг часів Перікла

Святковий жіночий одяг

У Греції ш люби у к л ад ал и ся за розрахун ком батьків. Закон ни м вваж ався ш лю б тіл ь к и м іж вільни м и гром адя­ нами. Очолю вав родину традиц ійн о чоловік. Ж ін к и із багатих родин м айж е весь час проводили у ж ін очій час­ тині будинку - гін ек ії. Вони зай м али ся не л и ш е домаш нім господарством, а й грою в м ’я ч , доглядом за зовніш ністю , к у п ан н ям , створенням ви ш у к ан и х зачісок. У незам ож них с ім ’ях ж ін к и працю вали нарівні з чоловікам и. Вийти на вулицю ж ін к а могла ли ш е з дозволу чоловіка. Вона не ма­ ла впливу на гром адське ж и т т я А ф ін, хоча в деяких полісах у ж ін о к було більш е прав. Н ародж ення дитин» у грец ькій родині відзн ачали пиш ним бенкетом . Я кщ о це був х л о п ч и к , на д в ер я х оселі в и в іш у в ал и маслинову гіл к у , якщ о д івч и н к а - стр іч ку . На д есятий день дитина отрим увала ім ’я. Інколи с ім ’ї відм овлялися від дівчаток чи дітей, що м али ф ізи чн і вади. Греки вваж али , що у лю дині все повинно бути прекра­ сним і душ а, і розум, і тіло. Тому великого значення вони надавали освіті та вихованню . Х лоп чи ків до семи років ви­ ховували батьки. Потім їх передавали у руки педагога - раба.

8500 р. до н.е. 2000 р. до н.е

р. до н.е.

н.е.

500 р. н.е.

1000 р. н.е.

якии водив дітей до ш коли та стежив за ПРО М О В А ОРАТОР поведінкою їх на вулиці. Ш коли були початкові, середні та вищ і. У почат­ ковій ш колі учні віком 7 -1 2 років не прочитаите документ тільки навчалися читати, писати, раху­ вати, а й займалися спортом та музи­ ІІрисмга гром адянина Аф ін кою. Вранці учні пізнавали різні науки. Я незганьблю священної зброї й не покину товариша, з Х лопчики напам ’ять вчили поеми Гояким ітиму в строю, а захищатиму і храми і свя­ мера. О 12 годині вони робили ф ізичні тиш сам і разом з багатьма. Вітчизну залишу після вправи. себе не зменшеною, а більшою й кращою, ніж гам її у с ­ У середніх ш колах - гім насіях - пе­ падкував. І я підкорятимусь владі, яка постійно існує, ребували ю наки з 12 до 18 р о к ів. і дотримуватимусь установлених законів, а також О скільки ції^увалося ораторське м ис­ тих нових, які запровадить у згоді народ. І якщо хтось тецтво, то тут ви вчали гр ам ати к у , скасовуватиме закони чи не підкорятиметься їм, я не риторику (мистецтво переконливо го­ допущу цього, а захищатиму їх і сам і разом з усіма. ворити), зай м а л и ся гім н асти ко ю . І я шануватиму батьківські святині. Х лоп чаки б ігал и , стр и б ал и , м етали диск і спис, боролися. Усі ш коли були Які чесноти були для громадян Афін найважливішими? приватними, тому за навчання п л ати ­ / ли грош і. Н айбільш талановиті юнаки навчалися у відомих м ислителів, та­ ких як П іфагор, Сократ, П латон, А ристотель. Відомою була А кадем ія П латона, заснована у 388 р. до н.е. в саду А кадем а. Над її входом був напис: «Н ехай сюди не зайде той, хто не обізнаний з м атем атикою ». Тут вивчали м атем ати ку, астрономію , основи м узичного м ис­ тецтва. А кадем іки (учні) відточували свої зн ан н я у супе­ р ечках - д и сп у тах . В и зн ач ал ася тем а, і всі по черзі висловлю вав свої дум ки . З 18 років ю наки - ефеби про­ ходили військову служ бу. У 20 років їхн і імена заносили до сп исків гром адян міста. Перед цим вони ск л ад ал и п ри ­ сягу на вірність полісу. З цього часу вони мали право брати участь у політичном у ж и тті. Л и ш е у ЗО років чоловіки здобували право обиратися на керівн і посади. Д івчаток від народж ен н я і до 15 р оків, коли вони мали право виходити зам іж , ви ховувала м ам а вдома. Т ак само як і хл оп ч и ків, їх н авчали чи тати й пи сати, а щ е ш ити, ткати , виконувати різном анітну дом аш ню роботу. М ати Посперечайтеся передавала свої зн ан н я , щоб донька в за м іж ж і ум іла к ер у ­ з мудрецем вати господарством. МІ Чим афінське виховання відрізнялося від спартансь­ кого?

ЗАГАДКИ ДЕЛЬФ ІЙСЬКОГО ОРАКУЛА 1. Опишіть житло давніх греків.

2. Порівняйте чоловічий і жіночий давньогрецький одяг.

3. Які предмети вивчали хлопчики вафінській школі?

183

-- ----\г

X

Повсякденне життя давніх афінян

РОЗДІЛ VII ГРЕЦЬКІ ДЕРЖАВИ в X I-IV ст. до н е.

§ 37. Релігія давніх греків С х о д ж е н н я на О л ім п

1. М іф и про богів і героїв

Аполлон

Стародавні греки, як і інш і народи, обожню вали явища природи, я к і не могли пояснити. Греки наповнили світ ве­ личезною кількістю різном анітних чудернацьких створінь. Вони ск л ал и ц ікаві оповіді - міфи - про своїх богів, людей та ф ан тасти чн и х чудовиськ. М іф про створення світу і походж ення богів. З а уявлен­ нями давніх греків, коли щ е не існувало Всесвіту, навкруги був лиш е Хаос. У ньому існувало дж ерело ж и ття, з якого і народилася Гея - Зем ля. Глибоко під нею розкинувся Т а р т а р - б езм еж н е ц арство вічн о ї т е м р я в и . П отім у В сесвіт при йш ла м огутня сила ко х ан н я Ерос. Народили­ ся ніч Н ікта і день - Гемера. З того часу день і ніч, світло і тем рява змінюю ть одне одного. Н ад землею Геєю розкинулося небо У ран. Від них похо­ д ять могутні титани. П ерш им був О кеан, що своїми водами омивав усю землю . Від нього та богині Ф етіди народилися усі р ічки. Титани Гіперон і Тейя дали світові своїх дітей: Сонце - Геліос, М ісяць Селену та зорю - Еос. Д ітьм и Геї були так о ж Кронос і Р ея. Кронос відібрав владу у свого батька У рана. Гея напророчила йому, щ о так само, як він позбавив влади У рана, його діти позбавлять влади самого Кроноса. Тому могутній бог відразу ж ковтав своїх дітейнемовлят. Т ака доля сп іткала Геру. Д ем етру, А їда, Посейдона. Коли ж народився наступний син Кроноса - Зевс, Рея сховала його на о. К рит, а Кроносу дала проковтнути кам ін ь. Коли Зевс виріс, він напоїв батька чарівним зіллям і звільни в своїх братів та сестер. З приходом у світ нових богів почалася війна м іж ними і титанам и, я к а тривала довгих 10 років. П ереможених ти­ танів скинули у Тартар. Зевс, якого визнали найголовнішим із богів, розподілив світ. Собі він узяв небо, Посейдонові віддав море, Аїдові - підземне царство, де м еш кали дуіиі померлих. Зевс був володарем вітрів і хм ар, блискавок і гро­ му. Своїм скіпетром він наганяв ш торми, бурі та урагани. Так само ш видко бог міг і заспокоїти сили природи. Зевс був не лиш е володарем над богами, а й батьком багатьох героїв ' Геракла, Персея, царів Міноса, Радаманса та ін. Дружиною Зевса була богиня Гера хоронителька домаш нього вогни­ щ а, покровителька ж ін ок і шлюбу. Вона мала мстивий характер і н акли кал а лихо на богів, героїв та людей. Грецькі боги були схож і на лю дей і м еш кали за хмара* ми на верш ині величної, вкри тої блискучим и снігам и горИ О лім п. Вони у я в л я л и с я н а д зв и ч ай н о м у д р и м и , мо* гутнім и, краси вим и істотам и, ін коли добрими до людей* 184

до н.е.

н.е.

500 р. не.

1000 р. н.е.

І часом - зл и м и . Боги уособлю вали си ли природи, к ер у ва­ ли цілим світом , визначаю чи його долю та долю кож ного створін ня, у т о м у числі й лю дей. Усі вони становили вел и ­ ку родину, тобто м али сп ільних б атьків. В важ алося, що боги м еш каю ть у золотому п алац і, створеном у богом-ковалем Гефестом. Там панувало вічне літо , а хм ари ховали богів від лю дського о ка. Ж одна лю дина не н аваж у вал ася п ідняти ся на О лімп, щоб не потурбувати богів. Серед багатьох богів і героїв були й найбільш ш ановані грекам и . А поллон - п окровитель м истецтв. Щ е дитиною він зн и щ и в вел етен сь к о го зм ія ІІіф о н а, щ о р о зо р яв Д ельф ій ські зем лі. А ртем іда богиня полю вання й т в а ­ рин. Вона м андрувала л ісам и , гірськи м и схи лам и у супро­ воді нім ф , д и к и х тварин і птахів. А ртеміда не лю била, к о ­ ли лю ди втручалися у її володіння, й карала ти х , хто ш кодив природі. А ф іна - богиня м удрості, ремесел, сп р а­ ведливої війни. Вона народилася з голови Зевса у повному військовом у озброєнні. Її сим воли - сова та зм ія . А ф іну зображ али з щ итом , п р и кр аш ен и м головою М едузи, я к а м ала силу перетворю вати лю дей на кам ін ь. Гіганти

А ф іна виступала так о ж покровителькою героїв, гон­ чарів, ткач ів та захисницею законів. Гефест - бог вогню та ковальської справи. Діоніс бог родючості, виноградарства та виноробства. Гермес - посланець богів, захи сни к подо­ рож ніх, м андрівників, купц ів. Він був посередником м іж світом ж ивих і померлих, провідником душ до царства Аїда. Гермеса зображ аю ть юнаком у капелю сі із загнутим и п о л ям и , у золотих с а н д а л ія х , з к р и л а м и , з золотим магічним ж езлом , прикраш еним двома зм іям и . А ф родіта богиня краси й кохан н я. За однією з версій вона народила­ ся із крап ли н крові У рана, я к і потрапили до моря. Греки у явл ял и її в оточенні троянд і нарцисів. А фродіта уособлю­ вала доброту та радість ж и т т я . Apec - бог несправедливої війни. Його сим волам и були спис, см олоскип, собака, ш уліка. Греки вваж али , що під час битви цей бог мчав на своїй колісн иц і, збираю чи криваву данину. М іфи про героїв. У лю бленими героям и грец ьких міфів були Тезей, Геракл, Одіссей, Ясон, А хілл та ін. Вони - н а­ щ адки богів або напівбоги. Герої були си льн и м и , ви тр и ва­ ли м и , м у ж н ім и , км ітл и ви м и . К ож ен з них уособлю вав певні чесноти, був прикладом д л я наслідування і п ід три ­ маний богами, протягом ж и ття здійснив безліч подвигів, захи щ аю чи лю дство. У особленням доброї безм еж н ої сили був Г ер ак л , син безсмертного Зевса та см ертної А лкм ен и . Зевс пророкував йому стати м огутнім царем та володарем П елопоннесу. Але ж и т т я скл ал ося по-інш ом у. Гера постійно пересліду­ вала героя. Коли Гераклу було 8 м ісяц ів, вона підіслала до

НАКАЗ ЗЕВСА в и в ч іт ь с л о в а та ї х з н а ч е н н я

Т и т а н - могутній м іф іч­ ний велетень. Н ім ф и - бож ества у ви­ гляді молодих дівчат, що ж и л и у лісах , полях, пече­ р ах , уособлю вали си ли природи.

)

/

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

J

12 головних богів греків: Зевс, Посейдон, Аїд, Гера, Артеміда, Афіна, Гермес, Аполлон, Гефест, Афродіта, Apec, Діоніс.

>

Релігія давніх греків 185

РОЗДІЛ VII

“000

ЮО р. до і

ГРЕЦЬКІ ДЕРЖАВИ в XI-IV ст. до н е.

Святилище Афіни у Дельфах

л іж к а малю ка двох зміїв, як и х він задуш ив голими руками. Одного разу Гера затьм ар и л а йому розум і він, сп ри й ­ нявш и своїх дітей за страш ни х потвор, убив їх . О тям ив­ ш ись, Геракл піш ов у Д ельф и до о р ак у л а, я к и й наказав йому 12 років сл у ж и ти царю Еврисфею . Л и ш е тоді боги м огли вибачити його гріх. За наказом Еврисфея Геракл здійснив 12 подвигів. Під час подорож ей могутньому ге­ рою допом агали Гефест, Гермес, А ф іна, але головним по­ кровителем л и ш ався Зевс. Щ е одним героєм був П ерсей - син Зевса і Д ан аї. Його послав цар П олідект на пош уки страш ного чудовиська горгони М едузи, я к а своїм поглядом перетворю вала людей на кам ін ь. Н імф и дали Персею к р и л аті сан д алії, ш апкуневидим ку. Гермес озброїв його нож ем , А ф іна - щитом» д зеркалом . За їх допомогою Персей переміг Медузу. Персей ви конав завд ан н я П олід екта, але цар не повірив йому. Тоді герой п оказав голову чудовиська, і П олідект перетво­ рився на кам ін ь. Голову горгони віддали А ф іні, я к а п ри ­ к р аси л а нею свій бойовий щ ит.

2. П ід зем н и й світ. Ц а р ств о м ер тв и х На відм іну від богів, лю ди були см ертним и. Греки вва­ ж ал и , що царство м ертвих розташ оване у надрах зем лі, а вхід до нього далеко на заход і, за О кеаном , я к и й омиває землю . Гермес супроводж ував туди душ і пом ерлих, пока­ зую чи їм ш л я х . Д ійш овш и до підзем ної річ к и С тікс, він передавав їх до рук п ер евізн и ка на ім ’я Х арон, я к и й пере­ возив душ і до царства пом ерлих, збираю чи з них платню за переправу. Тому померлому завж ди клали до рота монету, щоб його душ а не блукала вічно, а могла заплатити Харону за переправу. Вхід до підземного царства охороняв триголовий (у деяких переказах - п ’ятдесятиголовий) собака - Цербер (Кербер). Цей пес нікому не дозволяв потрапити з царства А їда до світу ж ивих. Царство мертвих, на дум ку греків, поділялося на дві частини - Тартар і Елізіум. Місце в Тар­ тарі займали гріш ники. Душ і тих, хто праведно прожив своє ж и ття, перебували в Елізіумі. Суд над мертвими здійснюва­ ли сини Зевса - Еак, Мінос та Радамант.

3. Д е л ь ф ій с ь к и й о р а к у л

Геракл. Цербер і Еврисфей. Близько 530 р. до н.е.

□

__________

.------ Г 7 ~

С пілкуванн я лю дини з богами відбувалося у храм ах. С початку храм и не були місцем п оклон інн я богам. Греки в в а ж а л и > Щ° У храм і ж и ве те або те бож ество, а м олитися йому треба на площ і перед храм ом . Н арод перед богами п р е д с та в л ял и ж е р ц і, я к и х обирали під час народних зборів. Вони м олилися від імені всієї громади, здійсню вали ін ш і обряди. У храм ах встановлю вали скульптури богів. Ж ертовн ики стояли на площ і перед храм ам и.

186

Богиня війни Афіни

Храм Аполлона у Дельфих.

IV ст. до н.е.

Богиня полювання Артеміда

Одним з головних р ел ігій н и х центрів вваж ався Д ельф ій ський храм А поллона з оракулом . Коли у грец ьких держ авах відбувалося я к есь сти х ій н е лихо, розпочиналася війна або Греції загр о ж у в ал а еп ідем ія, місцеві ж и тел і й ш ли у Д ельф и, щоб почути пророцтво оракула та зап итати у нього поради. О ракул пророку­ вав вустам и ж р и ц і храм у бога А поллона - П іф ії. У Д ельф ійськом у храм і так о ж м ож на було очиститися від т я ж к и х гріхів. Згодом оракул посів важ л и ве місце у п ол іти чн ом у ж и т т і гр ец ьк о го су сп іл ьств а. Т ак , сварки м іж окрем им и м істам и -держ авам и ви р іш у ва­ лися саме у Д ельф ах. Хто правий, ви зн ачав о ракул. О крім Д ельф , релігійн им и центрам и Д авньої Греції були А ф іни, О лім пія та ін ш і міста.

• А

ЗАГАДКИ ДЕЛЬФІЙСЬКОГО ОРАКУЛА

1. Як виник, за уявленнями давніх греків, світ?

2. Чому Зевса можна назвати головним богом?

3. Опишіть шлях у царство мертвих.

4. Чим був відомий храм Аполлона у Дельфах?

Дельфійський оракул

Посперечайтеся з мудрецем Згадайте міфи про Геракла, які ви вивчали, і до­ ведіть, що цей герой був уособленням доброї сили.

РОЗДІЛ VII

5000 р. до н.е. 4500 р. до н.е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е. 3000 р. до н.е.

ГРЕЦЬКІ ДЕРЖАВИ в ХІ-ІУ ст. до и.е.

§ 38. Спортивні змагання у Давній Греції. Олімпійські ігри З м а га н н я муж ніх 1. Л егендарне й історичне минуле

Дискобол. Мірон. Римська копія V ст. до н.е.

ЦЕ ЦІКАВО

Т ільки неодруж ені ж ін ки мали право бути гл ядача­ ми під час О лім пійських ігор. З ам іж н іх , за ви н ят­ ком ж р и ц і богині Деметри, на ці спортивні зм аган ­ ня не допускали.

Олімпійські ігри. Зображення на амфорі

У прекрасном у грец ьком у місті О лім пія щ е за часів Гом ера на честь бога Зевса було зап очатковано спортивні зм аган н я , відомі всьому лю дству, - О лім пійські ігри. Ста­ родавні греки по-різном у розповідали про це. Одні казали, щ о зм агання були започатковані самим верховним богом після його перемоги над батьком Кроносом. Інш і запевняли, що батьком О лім пій ських ігор був нібито син Зевса, ве­ ли ч н и й грец ький герой Геракл. Існували так о ж інш і ле­ генди про народж ення цих спортивних зм аган ь. В ідродив О лім пійські ігри в 776 р. до н.е. цар Іфіт. В аж к і тоді були часи, Греція стр аж д ал а від пошестей і війн. Довго цар Іф іт м іркував, я к ж е заради ти цим бідам, і ви ріш ив зап и тати про це у богів. П іш ов Іф іт у Дельфи, щоб оракул допом іг йому. П іф ія виголосила цареві волю богів. Вона ск азал а: «Щ об припинити війни та знищ ити хвороби, повинен Іф іт відродити О лім пій ські ігри ». По­ слухав цар о р аку л а. Він запросив до себе спартанського правителя Л ік у р га. Разом з ним Іф іт скл ав та підписав угоду про перем ир’я, я к е у клад алося на час проведення зм аган ь, і оголосив О лімпію свящ енн им містом, куди за­ боронялося заходити із зброєю. Щоб греки завж д и про це п ам ’я та л и , текст угоди було викарбувано на бронзовому д искові, я к и й зберігався в О лім пії.

2. П роведення О лімпійських ігор О лім пій ські ігри влаш товувалися один раз на чотири роки і тривали п ’я ть днів. Спочатку вони були лиш е части­ ною свята на честь бога Зевса та інш их богів, я к и м поклоня­ лися давні греки. Потім вони перетворилися на самостійні спортивні зм аган ня. На ігри п ри їздили учасни ки й гості з усієї Греції та М алої А зії. Н а три м ісяц і припинялися будь-які військові д ії, щоб усі баж аю чі м огли без пере­ ш код дістати ся до О лім пії. У спортивних зм аган н ях брали участь тіл ь к и повноправні гром адяни гр ец ьк и х держ ав. Інш і ж ж и тел і полісів, так само я к і ж ін к и , інозем ці, мог­ ли бути т іл ь к и глядачам и . Перед початком ігор у ч асн и ки , їх н і родичі та вчителі перед статуєю Зевса ск л ад ал и при сягу, що під час з м а г а н ь вони дотрим уватим уться зви ч аїв та зако н ів олім пійських зм аган ь. С початку виборю вали перш ість т іл ь к и бігуни* Н а п ер ш и х О л ім п іад ах вони д о л ал и 1 о л ім п ій сь к и й с т ад ій , я к и й д ор івн ю вав 192 м . Б ігу н ів п о д іл я л и на і а»

і

2500 р. до н.е. 2000 р. до н.е. 1500 р. до н.е. 1 0 0 0 ,

Стадіон у Дельфах. де проводилися Піфііїські ігри

■*¥ та ? --» *

--- ~-г ~ НАКАЗ ЗЕВСА

в и в ч і т ь сл ов а та їх зн ач е н н я

Пентатлон - п ’ятиборство: 1) м етання списа, 2) стрибки у довж ин у, 3) боротьба, 4) біг, 5) м етання д и ска. ___ к_~ ------------- ------

3

500 р. н.е.

групи, перем ож ці я к и х зм агал и ся м іж собою, а н а й к р ащ і доходили до ф ін алу. Історія зберегла ім ’я чем піона олім піади 776 р. до н.е. Ним був Кореб із Гереї. П ерем ож ців О лім п ій ськи х ігор - олім піоніків - нагородж ували вінком із гілочок д и ко ї о л и ­ ви. П ри цьому оголош ували ім ’я ол ім п іо н ік а, ім ’я його батька та назву м іста, у як о м у він наро­ дився. Н а б атьківщ и н і з великою ш аною зу стр і­ чали перем ож ців О лім пій ських ігор. Вони мали різн ом анітн і п ри вілеї, їх обирали на керівні по­ сади. З 540 р. до н.е. на честь олім п іо н ік ів почали спорудж увати статуї на їх н ій батьківщ и н і. Поступово програму О лім пійських ігор було розш ирено: ди стан ц ію д л я бігунів зб іл ьш и л и удвічі, додали зм агання у довгому бігові (24 стадії), та п ’ятиборство (пентатлон). Згодом до програми О лім пійських ігор додали ще кулачний бій і пере­ гони на колісницях. У 394 р. н.е. рим ляни скасу­ вали проведення О лім пій ських ігор. І лиш е у 1896 р. з метою зм іцнення миру та злагоди ф ран­ цуз П ’єр де К убертен ін іцію вав відн овленн я О лім пійських ігор.

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

3. Спортивні зм агання у Д авній Г реції К рім О лім пій ських ігор, у Д авній Г реції проводилися й ін ш і сп о р ти вн і зм а г а н н я . Існ у вал и Іс т м ій с ь к і, Н ім ейські та П іф ій ські ігри. Вони відбувалися один раз на два або три роки і відрізняли ся від О лім пійських поєднанням у собі атлетични х, кін н и х, поетичних і м у­ зичних зм агань. Істм ійські ігри проводили з 582 р. до н.е. к ор и н ф іян и . Н ім ей ські відбувалися з ін іц іати ви ж и ­ телів А ргоса. П іф ій ськ і ж ігри проводилися м е ш к а н ц я ­ ми Д ельф . П ерем ож ці останніх отрим ували вінок із с в я ­ щ енного лавра.

А

1000 р. н.е.

Сицилійський історик Тімей у 264 (чи 360) р. до н.е. започаткував літочислення за Олімпіадами. Незабаром воно було визнане в усій Давній Греції.

, _ь-А

Посперечайтеся з мудрецем

а й

ЗАГАДКИ ДЕЛЬФІЙСЬКОГО ОРАКУЛА 1. Чому спортивні змагання Давньої Греції називають Олімпійськими іграми?

2. Кошу Давній Греції називали олімпіоніками?

3. Які спортивні ігри входили до програми Олімпійських ігор?

189

Опишіть правила прове­ дення Олімпійських ігор.

Спортивні змагання у Давній Греції

РОЗДІЛ VII ГРЕЦЬКІ ДЕРЖАВИ в ХІ-ІУ ст. до н.е.

§ 39. Грецькі наука і мистецтво Б ат ьківщ ина краси 1. Н аукові знання

Платон

Сократ

Геродот

Е ллада дала лю дству багатьох видатних учених. Н айго­ ловніш ою наукою греки вваж ал и філософію , я к а спочатку об’єднувала зн ан н я з усіх галузей . Її ви токи сягаю ть VI ст. до н.е. В основу грец ьк ої ф ілософ ії та м истецтва покладені уявлен н я про силу і красу лю дини, її особистість, щ о пере­ буває в гарм он ії з природним середовищ ем і суспільством. Відомими ф ілософ ам и були Ф алес (6 2 5 -5 4 7 рр. до н.е.), А н ак сім ан д р (6 1 1 -5 4 7 р р . до н .е.), Г ер ак л іт (5 3 0 -4 7 0 рр. до н .е .), ІІіф а г о р (5 8 2 (5 8 0 )-5 0 0 рр. до н .е .), С ократ (4 7 0 -3 9 9 рр. до н .е.), П латон (4 2 7 -3 4 7 рр. до н.е.). Н айбільш е філософи прагнули з ’ясувати, з я к и х еле­ ментів створене все у цьому світі. Ф алес вваж ав, що з води, Геракліт - з вогню, А наксім андр - з повітря. П ізніш е Д ем окріт (4 6 0 -3 7 0 рр. до н.е.) створив учення про атоми найдрібніш і частинки, з я к и х складається вся природа. С ократ увів саме поняття «філософія» - «любов до муд­ рості», і всіх м ислителів відтоді почали називати філософа­ ми. За вільнодумство С ократа було звинувачено в «по­ клонінні новим богам», засудж ено на смерть, і він прийняв отруту. Не написавш и жодного р ядка, С ократ свої думки передав наступним поколінням через свого видатного учня - П латона, як и й продовж ив його справу. Греція була батьківщ иною м атем ати ки . Одним з пер­ ш их м атем ати ків вваж аю ть Ф алеса. Він пояснив ви н и к­ нення ж и т т я у світовому океані без допомоги богів, а т ак о ж рух план ет, обчислив висоту єги п етськи х пірам ід. З а допом огою м ат ем ат и ч н и х р о зр а х у н к ів передбачив сонячне затем нення 585 р. до н.е. Ф алес і П іф агор сформу­ лю вали перш і теореми. В Е лладі народи лася щ е одна наука - історія. Її батьком н а зи в аю ть Г ер о до та (484 - бл. 426 до н .е .). У чений відвідав Є гипет, С ицилію , М алу А зію , П івнічне П ричор­ н ом ор’я . Він поставив за м ету описати славн і д іян н я гр ек ів, щоб вони л и ш и л и сь у п ам ’яті н ащ ад ків. Його д ев ’яти том н а праця розповідала про греко-перські війни, історію Є гипту, населенн я П івнічного П ричорном ор’я. Щ е одним істо р и к о м був Е р ато сф ен (бл. 2 7 9 -1 9 4 рр. до н .е.). Він установив час перш ої О лім піади і Т роянської війни . Й ому н алеж и ть створення нового к ал ен д ар я, що має 365 днів і високосний р ік . Ц им кален дарем , із д е я к и ­ ми зм ін ам и , користую ться й донині. О сн овоп олож н и ком м ед и ц и н и був Г іп п о к р ат ( 4 6 0 ' 370 рр. до н.е.). На його д ум ку, м едицина м ає сп ри яти збе­ реж ен н ю зд о р о в’я та продовж енню ж и т т я . Г іпп ократ 190

—г:____І

Во р. АО н.е.

н.е.

нам агався встановити при чи ни хвороби, щоб ви лік у вати її. Він вваж ав, що основний п ри нц ип л ік а р я - «Не н а­ ш кодь!» В исокі м о р ал ьн і п р и н ц и п и Г іп п о к р ата, його відповідальне ставлен н я до хворих стали зр азко м для л ікарів усього світу. І нині всі, хто п р и свячу є себе цій важ л и вій проф есії, ск л ад аю ть к л я т в у Г іп п о к р ата.

500 р. н.е.

1000 р. н.е.

Капітель

2. Д авньогрецьке мистецтво Н адбання давньогрецької архітектури найбільш яскраво втілені в грецьких храм ах, я к і й донині є взірц ям и ви ш у ка­ ності й краси. Н айдавніш і храм и будувалися з дерева та цегли-сирцю. Дерев’яним и були колони й дах. Згодом цей матеріал було замінено надійніш им та міцніш им - каменем. Основою храму слугував підготовлений майданчик. На ньому з зовніш ного боку встановлю вали колони. Вони ск л ад ал и ­ ся з трьох частин: бази (опори), стовбура й кап ітелі (верх­ ньої частини). Зверху на колони спирався дах. У грецькій архітектурі переваж али два стилі - доричний та іонічний. Д ори чн ом у п р и там ан н і п ростота, л а к о н іч н іс т ь , м а­ сивність. Він уособлю вав си л у , м у ж н ість, н а д ій н ість. Особливістю цього стилю було те, що колони не м али бази, а встановлю валися відразу на м ай д ан ч и к. їх н ій стовбур вкри вали верти кал ьн і ж олобки - к ан елю ри . Зазви ч ай ж олобків було не більш е 20. К ап ітель скл ад ал ася з двох елементів: круглої к а м ’яної подуш ки - ехіни - та к вад р ат­ ної плити - аб аки , що л еж ал а на подуш ці. Іонічний стиль був складніш ий від доричного. Колони іонічного стилю були витонченими та струнким и і скл ад а­ лися із більш ої кількості деталей. На відміну від доричних, вони мали базу, а кіл ьк ість ж олобків збільш илася до 24. Так само, я к і доричні, кап ітелі іонічних колон склад али ся з ехіни та аб аки , але були більш орнам ентовані. А бака н а­ гадувала закруч ен и й сувій чи баран ячий ріг. Обидва стилі розвивалися паралельно, їх навіть нам агалися поєднувати. У V ст. до н.е. на основі іонічного ви н и к корин ф ський стиль. Він був щ е ви ш укан іш и м за попередні. Колони ста­ ли щ е струн кіш и м и , к ап ітел ь вищ ою , н іж в іонічном у. Вона нагадувала перевернутий догори дзвін. Е хіну п р и к р а­ ш али тонкі дрібні зави тк и , що нагадували ли стк и лотоса. Ш едеври архітектури прикраш али А фінський Акрополь. На невеликому м айданчику (300x130 м) грецькі митці по­ будували прекрасні храм и і скульптури. Спочатку ті, хто підіймався на А крополь, проходили П ропілеї - парадний вхід на А крополь. Він мав два доричних портики, до я к и х було прибудовано бібліотеку та картинну галерею. Далі виднівся другий за розміром храм - Е рехтейон,присвяче­ ний легендарному цареві Ерехтею . Окрасою А крополя були 191

Коринфський стиль

■1

Іонічний стиль

НАКАЗ ЗЕВСА вивчіть сл ов а та їх зн ачен н я

П о р т и к - розм іщ ена пе­ ред входом у бу д и н о к відкри та галерея, утворе­ на колонам и або стовпа­ м и, що підтрим ую ть пере­ к р и ття .

'V -- V -

>

Грецькі наука і мистецтво

РОЗДІЛ VII ГРЕЦЬКІ ДЕРЖАВИ в ХІ-ІУ ст. до н.е.

Портик

П елика з ластівкою. Червонофігурний стиль

Діоніс у човні. Чорнофігурний стиль. Близько 530 р. до н.е.

-----------

-------------------

так о ж невеликий, але виш уканий храм богині перемоги Н іки та найбільш а будівля Афін - храм ІІарф ічіон. Усередині оточеного порти кам и храм у височіла 12-метрова скульптура богині А ф іни. Основа статуї була зроблена з дерева. О бличчя вкри вали пластини із слонової кістки. На одяг і озброєння богині ску л ьп то р Ф ідій витратив близько 2 т золота. Ф риз ГІарфенону при краш ала скульп­ турна ком позиція довж иною 160 м - урочиста хода афінян. Не тіл ьки А ф іни, а й інш і міста Греції мали власні архітектурн і ш едеври. Дивом світу греки називали храм А ртем іди в Ефесі. Він був збудований на місці боліт. Щоб захистити храм від зем летрусів, грецькі архітектори по­ кл ал и в основу багато зм іш ан ої з вугіллям вовни. Але вони не змогли його захи стити від ли х о ї лю дини. У 356 р. до н.е. храм був підпалений Геростратом і загинув у полум ’ї п о ж еж і. Інш им дивом світу еллін и вваж али храм Зевса О лім пійського. Його п ри к р аш ал а статуя Зевса із золота та слонової кістк и , я к а сягал а 18 м у висоту. За допомогою ліф та Зевсу підносили ритуальну їж у . У VI ст. до н.е. давні греки зробили ще один геніальний винахід - театр. Театральне мистецтво виросло із свят на честь бога Д іоніса. П ерш ий театр з ’явився в А ф інах. Спо­ чатку вистави відбувалися на площ і. Згодом на південному схилі А крополя побудували к а м ’яний театр. За розрахун­ кам и архітекторів він мав умістити всіх м еш канців міста, тобто близько 17 тис. чоловік. Театр складався з трьох час­ тин: театрона - місць для глядачів, орхестри - місця для хору, скени - м ісця, де розм іщ увалися декорації та висту­ пали актори. Г лядацькі м ісця розташ овувалися півколом і поділялися на яруси й сектори. На вистави до театру допускали як гром адян, так і ти х, хто був особисто вільним , але не мав гром адянських прав, а тако ж іноземців. Ж ін к и тако ж мали право прийти до театру, але їм не дозволяли дивитися ко­ медії, оскільки в них інколи йш лося про суспільне ж и ття. Д ея к і вистави тр и вали цілий день, тому глядачі брали з собою їж у , а я к щ о було х о л о д н о ,- то й теплий одяг. Грали у ви ставах т іл ь к и чоловіки. Вони ви конували по к іл ька ролей, у тому числі й ж ін о чи х , використовую чи вели кі та я ск р аві м аски. Вистави супроводж увалися п існ ям и , м узи­ кою , тан ц ям и . Г л яд ачі, я к щ о їм подобалось, аплодували, а я к щ о ні, - голосно л ая л и акто р ів і сту кал и ногами. Ж и во п и с Д ав н ьо ї Г реції д ій ш ов до нас у м ал ю н ках на вазах і ф р еск ах у гром ад ськи х сп орудах. У м истецтві розпису були пош ирені два сти лі: ч о р н о ф ігу р н и й та чер- ' во н о ф ігу р н и й . П ерш ий н азивався т ак том у, що на ке* рам ічни й виріб наносили м алю нок чорним л ако м , дру* гий - том у, щ о виріб заф ар б о ву в ал и чорним кольором , а з а л и ш а л и с я м ал ю н к и пр и р о д н о го червоного кольору обпаленої гл и н и .

------------ -1

192 .ПІ ...

~1------- '

« __________________, _________ —■ --------- 1

1

І іОО v> II.«. ІООО)). А‘>ІЬЙ,

Актори з масками. Розпис кратера. Деталь. V ст. до н.е.

І

О р. до н.е.

500 р. н.е.

1000 р. н.е.

Скульптура. Скульптори зображ али головним чином людей та богів. П рославленими майстрами були Мірон (V ст. до н.е.), ГІоліклет (V ст. до н.е.) та Ф ілій (5 0 0 431 pp. до н.е). Мірон працю вав переваж но із бронзою. Відомою є його скульптура «Дискобол *. П оліклет зображав атлетів-перем ож ців і воїнів. Цей митець прагнув підкрес­ лити гармонію та красу лю дського тіла. Ф ідій працю вав у А ф інах, Д ельф ах, О лімпії. Він брав участь у реконст­ р у кц ії А крополя та прикраш ав Парфенон. Унікальною була грецька літе­ ратура, особливо поезія. У Д ав­ ній Греції високо цінувалося мис­ тецтво вірш ування. Вірші писали і ж ерці, і політики, і військові. Інколи навіть наукові книги й закон и записували вірш ам и. На початку VII ст. до н.е. з ’я в и л а ­ ся лір и чн а поезія - вірш і про почуття, настрої, переж ивання лю дини.

В ірш ованим и були і трагедії та ком едії. Т рагедія урочистий ж а н р , звер н ен и й до богів. Її творцем в в а ­ ж ається Есхіл (5 2 5 -4 5 6 рр. до н.е.). Він написав близько 90 творів, з я к и х збереглися л и ш е 7. Н айвідом іш і з них «П рикутий ІІром етей*, «А гам ем нон*. А ф інськи й поет Софокл (4 9 6 -4 0 6 рр. до н .е.) створив близько 120 т р а­ гедій. У своїх творах він відображ ав погляди зам ож н их гром адян. Н айбільш відомі його трагедії - «Ц ар Едіп» і ♦Едіп у К олоні*. Творцем ком едії був син сел ян и н а Аристоф ан (близько 4 4 5 -3 8 5 р. до н.е.). К омедія відображ ала ж и ття грецького суспільства та висм ію вала лю дські не­ доліки. Н адзвичайно цінувалося у давніх греків ораторське мис­ тецтво. З а допомогою переконливого слова грецькі оратори схиляли на свій бік народні збори, з а к л и к а л и до відсічі ворогу, піднім али демос на повстання проти ти ран ів, дово­ дили правоту в суді. Відомими пром овцям и були Ісократ, Гіперід, Е схін, П ер ікл , Демосфен.

«Là

н .е .

Сфінкс. Розпис кратера. Деталь. VII ст. до н. е.

Н А К А З ЗЕ В С А

в и в ч і т ь сл ова та їх зн ачен н я

К р а т е р - посудина д л я зм іш у ван н я вина з водою.

г

h

Уявіть себе мандрівником, який відвідав Афінський Акрополь. Опишіть свої враження.

ЗАГАДКИ ДЕЛЬФІЙСЬКОГО ОРАКУЛА

1. Назвіть найвідоміших грецьких філософів.

2. Розкажіть про доричний стиль у грецькій архітектурі.

3. Що ви знаєте про грецький театр?

4. Розкрийте всесвітнє значення грецької культури.

193

Посперечайтеся з мудрецем

2

Грецькі наука і мистецтво

М ІН О Й С Ь К И Й П Е Р ІО Д

ПОЛІСНИЙ

М ІК Е Н С Ь К И Й П Е Р ІО Д

'

ХХІ-ХІІ ст. до н.е.

IV—II тис. до н.е.

ГОМЕРІВСЬКИЙ п е р іо д XII—IX ст. до н.е.

.-іГ 'Т

Що ви знаєте про цих людей? Т-

Д і^

Т -

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ!

Г -Г Т Т ~ Г ~ П

а

д х і

1. Чим різнилися доричний, іонічний та коринфський архітектурні стилі?

2. Назвіть найвідоміших діячів культури Давньої Греції. У. Розкажіть про найвідоміші архітектурні пам 'ятки Давньої Греції.

1. На які періоди подияеться історія Давньої Греції?

2. До яких періодів належать ці архітектурні шедеври ? Оберіть правильну відповідь: 1. Вторгнення дорійців у Грецію відбулося в: а) X ст. до н.е.; б) XII ст. до н.е.; в) X V ст. до н.е.

3. Ворота, що були головним входом до Мікенського палацу, називалися: а) золоті; б) царські; в) левові.

2. Мінойська цивілізація виникла: а) VI V ст. до н.е.; б) V -IV ст. до н.е.; в) І\'-ІІІ ст. до н.е.; г) III-II ст. до н.е.

4. Ілоти - це: а) раби: б) злочинці; в) воїни; і ) чужинці.

194

і

ІПЕРЮД ЕЛ Л ІН ІСТ И ЧН И Й П Е Р ІО Д АРХАЇЧН И Й ПЕРІОД УІІІ-УІ ст. до н.е.

КЛАСИЧНИЙ ПЕРІОД УІ-ІУст.дон.е.

(У_І ст- *° н.е.

-------

К г т т г ------

Назвіть найважливіші події основних періодів історії Греції.

1. Назвіть основних грецьких богів. Які міфи про них ви знає те?

2. ІЦо ви знаєте про Критську цивілізацію?

т

З якими подіями в історії Греції пов’я зані ці дати?

1. Коли відбулися перші Олімпійські ігри у Греції?

2. Які поеми Гомера ви знаєте?

3. Про що розповідають поеми Гомера?

1. Порівняйте соціальний та державний устрій Спарти і Афін.

2. Порівняйте демократію за часів Клісфена і Перікла.

3. Назвіть найбільш відомих політичних діячів Давньої Греції.

4. Порівняйте спартанське і афінське виховання.

5. Назвіть характерні риси тиранії і демократії.

■ — у £ д р Встановіть відповідність: і Обговорення закон ів П рийн яття закон ів Н едопущ ення захоп лен н я царям и влади К ерівництво країною під час війни

Н ім ейські ігри Істм ійські ігри П іф ій с ь к і іг р и

А пела А рхагети Герусія Ефори

К оринф Д ельф и Аргос

__ — ~

1.

'2 .

- 3.

4.

1. ~ 1 2.

3.

4.

С алам ін ська битва. М араф онська битва. Б итва при Ф ерм опілах. Б итва біля ІІл атеї. П равлін ня П равлін ня П равлін ня П р авл ін н я

Гіппарха. К лісф ена. Солона. ГІісістрата.

__

_ ~—

РОЗДІЛ VIII

5000 р. до н.е. 4500 р. до н.е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е. 3000 р. до н.е.

ЕЛЛІНІЗМ

§ 40. Піднесення Македонії Народж ення м огут н ост і

1. Війни м іж грецькими м істам и-держ авам и

Філіпп II

НАКАЗ АЛЕКСАНДРА вивчіть сл ов а та їх зн ач ен н я

Р е ге н т - л ю д и н а, я к а тим часово керує країною від імені малолітнього п р а­ ви теля. Г е ге м о н ія - п о л іти ч н е і вій ськове п ан у в ан н я над ін ш и м и д ерж авам и .

П ісля П елопоннеської війни Греція увійш ла в добу зане­ паду та розбрату. А ф інський морський союз у 404 р. до н.е. розпався, а самі А фіни втратили флот і були розорені. Спарта панувала в усій Греції. П оліси, що намагалися звіл ьн и ти ся від влади сп артанц ів, вдалися до військових дій проти неї. Воєнний союз проти Спарти очолили Афіни. С ою зникам и С парти були: Ф іви, А ргос та К оринф. На боці сою зників виступила так о ж П ерсія. Вони розпочали так звану К оринф ську війну (3 9 5 -3 8 7 рр. до н.е.). У 394 р. до н.е. кораблі персів і аф інян розбили біля М алоазійського узб ер еж ж я ф лот Спарти та її сою зників. У відповідь армія Спарти розгром ила ворогів на суходолі, біля Коронеї. У цій війні перем агала то одна, то інш а сторона. Гірше за всіх було кор и н ф іян ам , м іста та господарство яких руйнувала війна. Результат боротьби визначили перси: зля­ кавш ись посилення Афін, вони перейш ли на бік Спарти, і це визначило її перемогу. У 387 р. до н.е. м іж А фінами і Спартою було укладено А н тал к ід ів м ир (за іменем полко­ водця, що його уклав). За умовами миру Спарта повернула собі гегем онію в Греції. А ле мир тривав недовго. С палах­ нула Веотійська війна (3 7 9 —355 рр. до н.е.), я к у почали Ф іви проти С парти. їх підрим али А ф іни - споконвічний суперник сп артанц ів. Нова війна не принесла остаточної перемоги ж одній з д ерж ав. Вона тіл ь к и ослабила тра­ д и ц ій н и х лідерів А ф іни й Спарту. Це спричинилося до посилення М акедонії - країн и на півночі Балканського півострова.

2. П осилення М акедонії за часів Ф іліппа II

Олімпіада мати Александра Македонського

П осилення частини Греції, яку називаю ть Македонією, розпочалося з ч а с ів правління царя А р х е л а я (413—399 ррдо н.е.). Але на могутню держ аву М акедонія п ер е тв о р и л а с я за Ф іліппа II (3 8 2 -3 3 6 рр. до н.е.), як и й став регентом при шестирічному цареві. Зосередивши у своїх руках і п оліти ч н у і військову вл ад у , Ф іл іп п II провів к іл ь к а реформУ перш у чергу відбулися зм іни в ар м ії. Ф іл іп п , викорис­ тавш и аф інський досвід, створив власну навчену, дис­ ц и п л ін о в а н у , н еп ер ем о ж н у м ак ед о н сь к у ар м ію . Вона скл ад ал ася із загон ів піхоти, л егк о ї і важ к о ї к ін н о т и . Основною силою ар м ії була ф алан га важ коозброєних піхо­ ти н ц ів. Озброєні довж елезним и списам и, які в и с т а в л я л и с я далеко вперед, зах и щ ен і щ итам и та під охороною кава' л ер ії, вони наводили ж ах на суп роти вни ка.

3. П ідкорення Г реції М акедонією М аючи могутню арм ію , Ф іліп п II протягом 3 5 7 -3 4 8 рр. до н.е. підкорив зем лі на півночі Б ал кан сько го півострова. Особливо цінним здобутком були золоті коп альн і, що дали змогу ч екан и ти золоту монету. На ці грош і Ф іліп п II доб­ ре озброїв армію . П роголош ений у 355 р. до н.е. царем , Ф іліпп планував підкорити всю Грецію . Тож сп рям ував свої війська на те­ риторію Середньої Г реції (А ттики). П роти м акедонян ви­ ступ и ли а р м ії А ф ін , Ф ів , К о р и н ф а. В и р іш ал ьн а д л я полісів Греції битва відбулася біля міста Х еронея у 338 р. до н.е. А рм ію сою зників очолив аф ін ян и н Демосфен. М акедонська ар м ія налічувала ЗО тис. п іхотинц ів та 2000 кінноти.

ВІЙСЬКОВА І ТАЄМ НИЦЯ

Македонська фаланга На відм іну від грец ької, м а­ кедонська ф алан га мала 16’ щ іл ь н и х р я д ів . До м а к е ­ донської ф алан ги входили: 1) важ коозброєні солдати гейтари із списами довжиною, понад 4 м, великими щ итам и] та короткими мечами; 2) піхотинці гіпасти, озбро-й сні списами завдовж ки б л и зь -| ко 3 м та в легки х зах и сн и х ! обладунках.

Ф іл іп п II, розум ію чи, що найбільш у загрозу д л я його військ стан овлять ф іванц і - воїни, що мали вели ки й військовий досвід, в и р ізн ял и ся високим бойовим духом і п о к л я л и с я або перем огти або пом ерти, - поставив проти них важ коозб роєн у кінноту (гейтарів), очолю вану його сином А лексан д р о м . Р о зп о ч ав ся б ій . С п о ч атку н езн ач н и х успіхів досягла об’єднана ар м ія полісів. М огутній удар ф іван ц ів зм усив м акедонян докласти багато зуси ль, щоб зупи нити їх наступ. А ле в бій вступи­ ла кіннота м акедонської ар м ії. Саме вона забезпе­ чила Ф іліп пу II блискучу перемогу. Це л и ш е одна з би тв, де з а с я я в т а л а н т молодого п о л ко во д ц я А лександра. П ісля підкорення Греції Ф іліп п II по­ чав готуватися до війн з П ерсією . Д л я цього в 338 р. до н.е. він створив союз грец ьк и х полісів. А ле в 336 р. до н.е. внаслідок змови Ф ілігіпа II бу­ ло вбито.

ЗАГАДКИ ДЕЛЬФ ІЙСЬКОГО ОРАКУЛА 1. Що спричинило Коринфську іі Беотіиську війни?

2. Завдяки чому Філінпу II вдалося підкорити грецькі поліси?

3. Які особливості македонської фаланги?

,

Порядок шикування воїнів македонської фаланги

____ | _____________

197

Посперечайтеся з мудрецем Чому в Коринфській війні перси підтримували то афінян, то спартанців?

РОЗДІЛ VIII

5000 р. до н.е. 4500 р. до н.е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е. 3000 р. до н.е

ЕЛЛІНІЗМ

§ 41. Східний похід Александра Македонського і утворення елліністичних держав В ели ки й завойовник 1. Східний похід А лександра У 336 р. до н.е. М акедонію очолив син Ф іл іп п а II А лек­ сан др (3 5 6 -3 2 3 рр. до п.е.). А лександр М акедонський продовж ив справу свого бать­ ка. Він не лиш е здійснив ом ріяни й Ф іліппом II похід на П ерсію , а й створив могутню ім перію , я к а простягнулася від Греції аж до Індії. У 336 р. до н.е. м акедонська ар м ія через північ Греції ви йш ла до зем ель П ерсії на півострові М ала А зія. П охід на д е я к и й час було перерван о п овстан н ям у підкорених Ф івах. А лександр ж орстоко придуш ив повстання і ЗО 000 ф ів ан ц ів продав у рабство. У 334 р до н.е. 35 000 македо­ нян на чолі з А лександром продовж или східний похід. Війни А лександра з П ерсією . П ерська д ер ж ава у цей час була ослаблена боротьбою за владу м іж сатрап ам и, які стали сам остійним и і не баж али корити ся цареві Персії Александр Македонський. Д арію III. А П ерсії протистояла згуртована ар м ія А лек­ II ст. до н.е. сандра, щ о ск л ад ал ась із збройних сил усіх вел и ки х грець­ ких полісів, окрім С парти. К ом андувач перської ар м ії М емнон, розум ію чи, що си­ ли нерівні, пропонував зам аню вати м акедон ців у глиб П ерсії, знищ ую чи запаси продовольства та корм ів д л я ко­ • Столиці держав . Найбільші міста ней, щоб потім, коли ар м ія А лександра буде знесилена, за­ Похід Александра Македонського вдати їй ни щ івної поразки. Але Д арій боявся зради сат­ проти повсталих греків (335 р. до н.е.) р ап ів і не погодився з планом М емнона.

"— *■ Походи військ Александра Македонського (334-325 рр. до н.е.) П ерш а велика битва м іж супротивникам и відбулася на — — Кордони Імперії р іч ц і Г р ан ік у 334 р. до н.е. А л ексан д р зіт к н у в ся з Александра Македонського найбільш боєздатною частиною перського війська - грець­ УС, Місця основних битв ким и найм анц ям и . Він ви ш и кував свої війська т ак , що в центрі була фаланга ЦАРСТВО важ коозброєної піхоти, а з ф лангів ' ПЦ.ІГіейС' ПОНТ (Ч орні к авалер ія та л егк а піхота. У таком у по­ і^Слександрія > Есхата р я д к у солдати м ак ед о н ськ о го царя ф орсували річку та зни щ и ли перських л у чн и ків. Потім ударила кіннота, яка Александрія • Аріана І розбила ворож у кавалерію й грецьких н ай м ан ц ів . П ерем огу було здобуто«іЖЗДексаі В ійсько Д арія відступило. Не зустріча' * Персеполь Александрія^^ ючи спротиву, м акедоняни захопили більш ість підкорених персами г р е Ц Ь ’ ких колоній у М алій А зії. Л и ш е Мілет і Г алікарнас довелося брати штурмомІмперія Александра Македонського 198

2500 р. до н.е. 2000 р. до н.е.

1500 p. до н.е. 1000 р. до н.е. 1500 р jfto н.е.

н.е.

500 р. н.е.

1000 р. н.е.

ПРОМОВА ОРАТОРА прочитаите документ

П лут а р х про бит ву на річці Гранік ...Парменіон не радив йому ризикувати... Але Александр відповів, що йому буде соромно перед Геллеспоитом, якщо після переправи через морську протоку ein побоїться Граніка. І сам першим кинувся в річку з тринадцятьма відділами кінноти. Він вів військо на ворожі стріли й списи, на стрімкі скелі, вщерть заповнені піхотою і кіннотою ворога, через бурхливу річку, яка несла і топила коней і людей... Перси втратили там убитими 20 тисяч піхотинців і 2,5 тис. кіннотників. ...Втрати Александра становили всього 34 чоловіки, у тому числі 9 піхотинців.

/

Користуючись документом, доведіть, що Александр був не тільки талановитим полководцем, а й хоробрим воїном.

Згодом А лександр продовж ив війну з Персією. У 333 р. до н.е. на території Сирії, біля затоки Ісса, на узбереж ж і Середземного м оря, м іж ним і свіж им и силами Д ар ія відбулася нова битва. Д арій відразу кин ув у бій особисту гвардію. А лександр очолив атаку в аж ­ кої кавалерії. П ісля тривалого та кро­ вопролитного бою Д ар ій в оточенні Співвідношення сил у битві біля р.Гранік охоронців залиш ив поле бою. П ерські війська зан епали духом. Грецькі н ай ­ манці вваж али за кращ е повернутися 32 000 піхоти 20 000 піхоти на батьківщ ин у. Я к трофей А лександр 5 100 кав ал ер ії б лизько 3000 захопив казну, царських придворних к авал ер ії та особисту колісницю перського царя. М А К ЕД О Н Я Н И ПЕРСИ П ісл я перем оги б іл я Ісси м а к е ­ донська арм ія п іш ла до Ф ін ік ії. Б іл ь ­ ш ість ф ін ік ій сь к и х міст А лександру вдалося захоп ити без особливих зусиль. Т ільки Tip здався Адана після семи м ісяців важ к о ї облоги. М акедонянам довелося побудувати дамбу, щ о сполучила м атерик з островом, на яком у було місто. І т іл ь к и тоді війська зм огли підійти до Мурів Тіра. П ід час облоги А лександр застосував бойові Метальні м аш ин и, встановлені на ко р аб л ях . М акедонсь­ кий цар ж орстоко пом стився оборонцям після перемоги: • Основні міста 8000 ж и тел ів м іста було вбито, близько ЗО 000 продано у —► Напрямок походу Рабство. Александра Македонського ^ Напрямок походу Д алі перед А лександром л еж ал и зем лі Є гипту, що були перських ВІЙСЬК підкорені персам и. Є ипет здався А лексан д ру без бою.

X Місце битви Ж ерці ц ієї країн и оголосили А лександра богом. П ерський Пар Д арій II I відчув, щ о втрачає свою ім перію , том у зап р о ­ Битва біля Ісси понував А лександру укласти м ирну угоду. Він був готовий Східний похід Алексан­ дра Македонського

РОЗДІЛ VIII

5000 р. до н.е. 4500 р. до н.е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е. 3000 р. до н.е.

ЕЛЛІНІЗМ

Александр. Деталь мозаїки

Дарій.. Деталь мозаїки Табір Дарія

віддати узбереж ж я М алої А зії та сплатити в ел и ч езн и й в и к у п за п о л о н ен и х . Але А лександр вим агав, щоб Д арій III визнав його єдиним володарем М алої А зії. Тоді п ер ськ и й цар піш ов на відчай душ ни й крок. Він зібрав війська, я к і у нього зали­ ш и л и ся, і навесні 331 р. до н.е. зустрівся в останньом у двобої з А лександром . Ц е сталося біля селищ а Г авгам ел и , на північ від В авилона. Уперш е перси засто­ сували проти македонян бойових слонів і колісниці, до як и х були прикріплені вели­ чезні серпасті нож і. Л учни ки Александра переб и ли б іл ь ш іст ь в ізн и ч и х та пого­ ничів слонів. Н екеровані, поранені та н а л я к ан і тварини к и н у л и ся назад і почали топтати перську піхоту. Залиш ки перської кін ноти прорвали ряди м акедон ян , але загинули, наткн увш ись на опір м акедонської піхоти - воїнів із спи­ сам и. Сам А лександр на чолі кінноти атакував особисту гвардію перського ц ар я. У черговий раз Д арій змуш ений був відступати. Він у тік у глиб ім перії, де в 330 р. до н.е. був зр ад н и ц ь к и вбитий сатр ап о м , щ о претен д у вав на царський престол. Військо А лександра пограбувало та спа­ лило столицю П ерсії П ерсеполь. З ав о ю в ан н я Індії. У 327 р. до н.е. військо македонян увійш ло до Індії і руш ило в долину Інду. Й ому протистоя­ ли загони царя (радж і) Т аксили. В результаті переговорів А лександру вдалося укласти союз із цим ін дійськи м ца­ рем і разом з ним виступити проти інш ого р ад ж і - Пора. У 326 р. до н.е. на річці Гідасп відбулася ви ріш альн а битва. Н еп ер ем о ж н а м ак ед о н сь к а к а в а л е р ія , о ч о лю ван а, як завж д и , самим А лександром , легко перем огла верш ників суп роти вни ка. А ле, коли вона н абли зи лася до слонів, на­ ж ах ан і коні зу п и н и л и ся. Індійські л у ч н и к и , сидячи на слонах, легко ни щ и ли м акедонську кінноту. А лександр застосував уж е випробувану в битвах з персам и так ти ку і здобув чергову блискучу перемогу. М акедоняни захопили більш ість слонів, 9000 вояків ворож ої ар м ії й самого царя П ора. Зах ід н у частину Індії було завойовано. Д алі А лек­ сандр планував піти до Гангу, але стомлені вояки та коман­ дири умовили полководця припинити похід і повернути назад. С хідний похід заверш и вся. Схема битви біля Гавгамел Піхота персів

^

Македонські лучники

Кіннота персів

■

Македонська піхота

Бойові слони

И

Македонська кіннота

Атака персів

^ 1

Табір А. Македонського

і _______ Ц і

'

і------ —

200

Атака македонців

2500 р. до н.е. 2000 р. до н.е. 1500 р. до н.е. 1000 р. до н.е. 1500 р|до н.е.

н.е.

500 р. н.е.

1000 р. н.

Співвідношення сил у битві біля р.Гідасп А рм ія А лександра: 40 000 м акедон ян і греків та к іл ь к а де­ ся тк ів тисяч сою з­ н и ків, але у битві бра­ ли участь ли ш е 11 000 МАКЕДОНЯНИ МШІ

--- - • —

А р м ія П ора: 20 000 п іхотинц ів, 2000 вер ш н и ків, 300 бойових к олісн и ц ь, 85 слонів

Саркофаг А лекса н д р а М акедонського. Ф рагм ент. IV ст. до н.е.

ІНДІЙЦІ

■ ---------------

2. Ім перія А лександра М акедонського Р езультатом військових походів та численних перемог А лексан д ра М акедонського було створен ня вели чезн ої ім п ерії. До її скл аду у війш ли Г реція, С ирія, Ф ін ік ія , П ерсія, Є гипет, Західн а Індія. Ц е була одна з найбільш и х ім перій стародавнього світу. Столицею створеної д ерж ави стало місто В авилон. На всій території ім п ер ії засн овува­ лися нові поліси, багато з я к и х н азивали на честь царя А лексан д ріям и (близько 70 міст). П рагнучи підкорити увесь світ, А лександр почав готу­ ватися до підкорення Р им у й К арф агена. А ле похід на захід так і не відбувся. У 323 р. до н.е. А лександр не­ сподівано захворів і помер. Й ому було 33 роки. П ісля смерті А лександра його ім п ерія проіснувала н е­ довго. Боротьба за владу сп ричини ла числен ні війни м іж м акедон ським и полководцям и.

^ /Ч И К А М А Н Д Р /е ^ ц Позначте на контурній карті: 1. Ім перію А лександра М акедонського.

2. Н ап р я м к и походів А лександра М аке­ донського та м ісц я го­ ловни х битв.

Посперечайтеся з мудрецем

Д £ І1 .

ЗАГАДКИ ДЕЛЬФІЙСЬКОГО ОРАКУЛА

Чому Александра М аке­ донського вважають тала­ новитим командиром та величним царем?

1. Розкажіть про перебіг битви на річці Гранік.

2. Яке з міст чинило найтриваліший опір армії Александра?

3. Які були наслідки східного походу Александра?

201

Східний похід Алексан­ дра Македонського

РОЗДІЛ VIII

5000 р. до н.е. 4500 р. до н.е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е

3000 р. до н.е.

ЕЛЛІНІЗМ

§ 42. Елліністичні держави в IV —II ст. до н.е. Елліністична культура Часи ст ворення чудес світ у 1. Боротьба за спадщ ину А лександра М акедонського (3 2 3 —281 рр. до н.е.)- Еллінізм

Лісімах

НАКАЗ АЛЕКСАНДРА в и в ч іт ь слова та їх значення

Д іа д о х - п о л к о в о д ец ь, п о сл ід о вн и к А л ек сан д р а М акедонського.

- » 1 --- ГГ-_________А___

Ім перія А лександра М акедонського невдовзі розпалася на окрем і д ер ж ав и , я к і м али своїх царів і свої дин астії. їх засн овували кол и ш н і соратн ики та ком ан ди ри м акедонсь­ кого ц ар я - діад охи . Вони поділили ім перію та почали во­ ю вати м іж собою. У 311 р. діадохи у к л ал и угоду про мир. А ле вона була поруш ена, і війни тривали щ е м ай ж е 50 років. У цій кр и в авій боротьбі, я к у калей доскопі, зм іню ­ вались і гинули п р ави тел і, зокрем а син А лександра М аке­ донського - А лександр IV, полководець Л ісім ах та ін. В реш ті-реш т ви н и кло к іл ь к а держ ав. Серед них наймогутніш и м и були М акедонія, Єгипет д и н астії П толем еїв та С ирійське царство С елевкідів. Д ер ж ави , щ о утворилися на у л ам ках вел и ко ї ім перії А лександра М акедонського, називаю ть еллін істични м и, їх п о л іти ч н и й устрій поєднував елем ен ти у п р авл ін н я східних д ер ж ав, я к і к ерували ся одноособово ц ар ям и , і особливості дем ократичного у п равлін н я давньогрецьким полісом. Основою їхнього ж и т т я була грец ька (еллінська) к у л ь ту р а , що доповн ю валася здобуткам и завой овани х А лександром М акедонським народів. К ультуру, що ви­ н и к л а внаслідок взаєм одоповнення грец ької й східних к у л ь ту р ,п р и й н я то н ази вати елліністичною . Н а н еосяж н их просторах ім перії А лександра виникли міста, що забудовою, архітектурою та управлінн ям нагаду­ вали грецькі поліси. Зі Сходу прийш ло поклоніння царям. У військовій сфері греки запозичили використання бойових слонів. У еллінів стали популярними Ш ива, Кібела, яки х ш анували на Сході. У свою чергу греки на Схід принесли своїх богів (Зевса, А ф іну, Д іоніса, Н іку). П ід впливом греків східні м и тц і копію вали ел л ін ські зр азк и в ар х іте к ­ турі, скульп турі та ж ивопису. Тепер корин ф ські й іонічні колони будували від Г реції до Індії. Спільною для народів еллін істичного світу була так о ж мова, я к а в и н и к л а на ос­ нові аф інського д іал ек ту .

2. Розквіт елліністичних держ ав

Птолемеи І Сотер

Р о зк в іт ел л ін істи ч н и х д ер ж ав припадає на III ст. до н.е. Е ллін істи чн а М акедонія. П ісля розпаду ім перії А лександра М акедонського ця д ерж ава була економ ічно слаб­ кою, але за допомогою сильного війська їй вдалося утри-

2500 р. до н.е. 2000 р. до н.е. 1500 р. до н.е. 1000 р. до н.е. 500 р.

м увати під своєю владою м іста-держ ави Б ал кан ськ о го півострова. П ерш им царем елліністичної М акедонії був полководець А нтипатр. П ісля його смерті держ аву охопило п олум ’я братовбивчих війн і повстань. Р о зк віту М аке­ донія досягла за д и н астії, я к у заснував А нтигон II. Ц е був ви зн ач н и й п р ави тел ь, я к и й в ва ж ав , щ о ц ар ю в ан н я почесний, але в аж к и й обов’язо к . Н езваж аю чи на те, щ о всі н ай си льн іш і грец ькі д ерж ави повстали проти нього, А нтигону II вдавалося успіш но про­ тистояти їм і навіть у зяти ш турм ом А ф іни , я к і н ам агал и ­ ся звіл ьн и ти ся з-під влади М акедонії. За його наступни ків становищ е к р аїн и усклад н и лося. Н а М акедонію зазіх ал и грец ькі міста, повсталі плем ена, могутній Р им . У 168 р. до н.е. останній цар М акедонії - П ерсей - програв ви рі­ ш альну битву р и м л ян ам і був у зяти й у полон. Й ого п р и ­ везли до Рим у і стратили . У 148 р. до н.е. М акедонія пере­ творилася на провінцію Р и м ської республіки. Е л л ін іс т и ч н и й Є гип ет. Засн о вн и к о м нової д и н аст ії царів Є гип ту був д іад ох П то л ем ей І Сотер (б л и зьк о 3 6 0 -2 8 3 рр. до н.е.). Його син П толем ей II Ф іл ад ел ьф (2 8 3 -2 4 6 рр. до н.е.) відбудував занедбаний кан ал м іж Н ілом і Червоним морем. Ц е налагодило та розш ирило торгівлю з Індією та інш им и к раїнам и. Ц ар заснував місто П толом аїду, ж и тел і якого зай м али ся дресируванням бойо­ вих слонів, потрібних у тогочасній війні. П толем еї створи­ ли величезний флот, чисельністю 4000 кораблів. Д ер ж ав а С елевкідів. С ирійське царство, створене Сел евкідам и на у л ам ках ім перії А лександра М акедонського, існувало протягом 3 1 2 -6 4 рр. до н.е. Воно зай м ало м айж е всю територію коли ш н ьої ім п ерії, крім М акедонії, Греції, Є гипту та Індії. Заснував його син простого м акед о н ян и н а полководець А лександра Є елевк І (3 5 8 —281 рр. до н.е.). Він був владним правителем . Й ому приписую ть слова: «Завж ди справедливе те, що встановлене царем ». В ерш ини м огутності держ ава досягла за А нтіоха III, я к и й правив у 2 2 3 -1 8 7 рр. до н.е. Я к колись А лександр М акедонський, він зм іг дійти до Індії. Його онук А нтіох IV уславився я к б удівничий. Він п ри кр аси в столицю - місто А нтіохію чудовим и спорудам и, сп р и яв ро зви тку м истецтва. А ле ви ­ стояти проти р и м л ян Є елевкіди не зм огли. У 64 р. до н.е. С ирійське царство захоп ив Рим .

3. Культура і наука доби еллінізм у Доба ел л ін ізм у зал и ш и л а багато імен видатних учених і м исли телів. Серед них і учень П латона - А рнстотель (3 8 4 -3 2 2 рр. до н.е.). П облизу А фін він заснував власну ш колу - Л ік ей . Учні здобували зн ан н я з л ітер ату р и , дер­ ж авного устрою , природи під час прогулянок ал еям и гаю А поллона Л ікей ського. А ристотель вваж ав, що вивчати 203

500 р. н.е.

1000 р. н.е.

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА У 324 р. до н.е. у місті Сузи за наказом Александра Маке­ донського одночасно відбу­ лося 10 000 весіль. Цар ставив за мету о б ’єднати місцеве населення і завойовників-греків. Одружилися цар, його полководці, прості воїни. Серед них був і Селевк

І.

Аристотель

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА Сім див світу 1. Єгипетські піраміди.

2. Сади Семіраміди.

3. Скульптура Зевса Олімпійського.

4. Храм Артеміди в Ефесі.

5. Колос Родоський.

6. Мавзолей у Галікарнасі 7. Фароський маяк. ..А-Л

-V—1^ Елліністичні держави в IV—II ст. до н.е.

РОЗДІЛ VIII

5000 р. до н.е. 4500 р. до н.е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е. 3000 р. до н.е.

ЕЛЛІНІЗМ

ПРОМОВА ОРАТОРА прочитаите документ

Плутарх про Аристотеля ...Цар запросив до себе найзнаменитішого й найвченішого з грецьких філософів Аристотеля. а за навчання винагородив його в спосіб якнайкращий і гідний величі цього вченого. Філіпп відбудував рідне місто Аристотеля Стагіру, яке колись сам зруйнував... Александр спочатку захоплювався Аристотелем і навіть любив його не менш, ніж свого батька, бо, як сам казав, одному він завдячує своїм життям, а другому - відчуттям краси життя... /

1 Як Філіпп II віддячив грецькому мудрецю?

2. Чим, за словами Плутарха, Александр завдячував Аристотелеві?

ЦЕ ЦІКАВО Демосфен походив із багатої родини, але, залиш ивш и сь без батьків, втратив спадщ и­ ну. Він виріш ив повернути вкраден е м айно через суд. Ю наком він боявся виступа­ ти перед натовпом. Демосфен подолав цей страх постійною працею над собою. Він вихо­ див на берег моря і намагався говорити голосніш е, н іж ш ум лять хвилі та вітер. Ма­ ючи вади ди кц ії, Демосфен подолав їх, набираючи в рот кам інців і намагаю чись пра­ вильно та чітко виголош ува­ ти промови.

Демосфен

навколиш ній світ м ож на лиш е через досвід. На його думку, н ай к р ащ и м д ер ж ав н и м устроєм є м о н ар х ія, а н ай гір ­ ш им т и р а н ія . Щ е одним видатним філософом доби еллінізм у був Епікур (3 4 1 -2 7 0 рр. до н.е.). Він у 306 р. до н.е. заснував у А ф інах власну ш колу «Сад Е п іку р а» . Вона проіснувала б лизько 800 років. М ета ж и т т я , на дум ку Е п іку р а, полягає у відсутності страж д ан ь, у ф ізичном у та духовном у здоров’ї. Його основною працею був твір «Про природу», я к и й скл ад ався з 37 кни г. З н ачн и й внесок у ті часи було зроблено в розвиток мате­ м атики і тех н ік и . З н ан н я з геом етрії узагальн и в видатний м атем атик Е вклід (III ст. до н.е.) у своїй праці «Н ачала». Ч и сленн і в ід к р и ття зробив А рхім ед із С иракуз ( 2 8 7 211 рр. до н.е.). Він сформ улю вав закон важ ел я . А рхімед казав: «Дайте мені точку опори, і я зруш у Зем лю ». Свої зн ан н я він використав д л я створення багатьох м еханізм ів. Зо кр ем а, створені ним військові м аш ини зах и щ ал и ж и ­ телів С иракуз від нападів ворогів. П ослідовник А рхім еда К тесибій (II ст. до н.е.) створив зубчасте колесо, водяний годин ни к, насос. Видатним ме­ х ан ік о м доби е л л ін із м у був Герон А л е к с а н д р ій с ь к н й (1 5 0 -1 0 0 рр. до н.е.). Він сконструю вав ф онтани. Парову м аш ин у, винайдену Героном, ви користовували під час те­ атр ал ьн и х вистав - вона рухала м аріон етки й декорац ії, створю ю чи вр аж ен н я реальності дійства. До наш ого часу збереглися твори авторів популярних на той час п ’єс. Одним з найвідом іш их авторів був Менандр (3 4 3 -2 9 1 рр. до н.е.). Він написав понад 100 ко­ медій. Вісім з них перем огли у зм аган н я х поетів. Видатним оратором називаю ть Д ем осф ена (384—322 ррдо н.е). Його ідеалом були д ем о к р ати ч н і А ф іни часів П ерікла, де панували народні збори. У своїх непереверше-

1

2500 р до н е 2000 р. до н е. 1500 р. до н.е. 1000 р. до н.е

500 р. |о н.е

них промовах він виступав проти Ф іліппа II, царя загарбників-м акедонян. Такі промови дістали назву ф іліппік. Греки високо цін ували мистецтво ар х ітекту р и і найвидатніш і творіння лю дських рук н азивали дивам и світу. У добу ел л ін ізм у було збудовано М аяк на острові Ф арос у дельті Н ілу, поблизу А л ек сан д р ії Є ги п етськ ої. О стрів з ’єднали із континентом рукотворним насипом. Тут було прокладено рей ки , я к и м и у вагонетках підвозили до м ая ­ ка дрова. П отім їх піднім али на верш ину баш ти, де с к л а ­ дали й підпалю вали. Вогонь м ая к а, що мав висоту 135 м, було видно за 60 км . Щ е одне диво - триступ інчаста гробниця ц а р я Мавсола, я к у увінчувала к о л існ и ц я, зап р яж ен а четвіркою коней. Ш едевром був так о ж К о­ лос Родоський - гіган тська, б лизько 36 м за в в и ш к и , стату я бога С онця Геліоса на о. Родбс в Е гейськом у морі. Д вадц ять років зн ад о б и л о ся, щ об п обудувати це диво. У нікальн а А лексан дрій ська бібліотека н а­ гадувала собою чудове місто. У ній було облаш товано сховищ а д л я к н и ж о к , зал для ч и тан н я, фонтан і навіть зоопарк.

н.е.

500 р. н.е.

1000 р. н е.

Гробниця Мавсола

Колос Родоський

ЗАГАДКИ ДЕЛЬФІЙСЬКОГО ОРАКУЛА 1. 1Іазвіть найбільші елліністичні держави.

2. Назвіть найвидатніших політичних діячів доби еллінізму.

3. Охарактеризуйте добу еллінізму.

з мудрецем

4. Опишіть архітектурні пам'ятки доби еллінізму.

Чому Демосфен заслуговує на те, щоб залишитися в пам’яті людства?

Висновки

• Греки створили систему управління державою (демократію), за якої громадяни мали право голосу у вирішенні найважливіших питань.

• Досягли значних успіхів у будівництві, скульптурі, живопису та інших видах мистецтва.

• Розвинули медичні та математичні знання.

• Подарували світові театр і Олімпійські ігри.

• Цар Македонії Александр створив найбільшу в стародавньому світі імперію, підкоривши народи Сирії, Єгипту, Персії, Індії.

• В елліністичний період з ’явилися шедеври архітектури: маяк на о. Фарос, гробниця царя Карії Мавсола, Колос Родоський, Александрійська бібліотека. Велике значення для людства мали праці філософів Аристотеля та Епікура, ма­ тематиків Евкліда й Архімеда.

205

Елліністичні держави в IV—II ст. до н.е.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ!

1) Назвіть основні битви східного походу Александра Македонського.

2. Завдяки чому Александру Македонському вдалося переможно дійти аж до Індії?

1. Опишіть македонську фалангу.

2. Порівняйте перське і македонське війська.

3. Яке значення мала битва біля Гавгамел?

4. Які особисті якості допомагали Александру перемагати ?

1. Назвіть пам'я тки культури епохи еллінізму.

2. Яке з див світу зображене на малюнку?

/. Назвіть 7 див світу.

2. Опишіть Фароський маяк.

3. Розкажіть про техиічиі досягнення доби еллінізму.

1. Регент - це: а) військовий командир; б) тимчасовий цар; в) полонений; г) збирач податків.

3. Столиця імперії Александра Македонського: а) Вавилон; б) Александрія Єгипетська; в) Афіни.

2. Хто був супротивником Александра Македонського у битві біля Гавгамел: а) Пор; б) Таксила; в) Дарій III.

4. Заснував Лікей: а) Демосфен; б) Менандр; в) Аристотель; г) Лісімах. і

З якими подіями пов’я зані ці дати?

1. Як Філіппу II вдалось об'єднати під своєю владою Грецію?

2. Які з грецьких полісів чинили опір ма­ кедонському завоюванню ? З ■Чому битву при Херонеї називають закінченням афінської демократії?

1. Хто такі діадохи?

2. Назвіть час війн діадохів.

3. Що спричинило війни між діадохами?

4. Назвіть наймогутпіші елліністичні держави.

5. Які династії правили в елліністичному Єгипті, Сирійському царстві, Македонії?

1. Хто зображений на цих малюнках?

2. Назвіть причини поразки Персії у війні з Александром Македонським.

3. Яка доля спіткала царя Персії Дарія III? 4. Чим відомий в історії стародавнього світу Аристотель? да

Розташуйте події в хронологічній послідовності:

Встановіть відповідність: 395 р. до н.е.

387 р. до н.е.

338 р. до н.е.

355 р. до н.е.

У кладенн я А нталкідового миру______________________ П очаток К оринф ської війни_____________________ П роголош ення Ф іл іп п а II царем_____________________ Створення Ф іліппом II сою зу гр ец ьк и х полісів І

207

1. Б итва біля зато к и Ісса.

2. Б ива на річці Гідасп.

3. Б итва біля Гавгам ел.

4. В торгнення м акедон ських військ на територію Індії.

ЕТРУСЬКИ Й П Е Р ІО Д X—VIII ст. до н.е.

Ц А Р С Ь К И Й П Е Р ІО Д УІІІ-УІ ст. до н.е.

Р Е С П У Б Л ІК А Н С Ь К И Й П Е Р ІО Д VI-! ст. до н.е.

Р А Н Н Ь О ІМ П Е Р А Т О Р С Ь К И Й П Е Р ІО Д І ст. до н.е. - III ст. н.е. П ІЗ Н Ь О ІМ П Е Р А Т О Р С Ь К И Й П Е Р ІО Д ІІІ-У ст. н.е.

Чудова країн а Іт а л ія , що росташ ована на А пеннінському півострові, має надзвичайно багату й повчальну, ц ік а ­ ву і драм ати чн у історію . С тародавня назва ц ієї д ерж ави походила від-назви її тодіш ньої й теперіш ньої столиці Р им у. А ле м инули віки , перед тим я к невелике поселення на березі річки Тибр перетворилося на величне місто на се­ ми пагорбах, де нерідко ви ріш увалася доля світу. Р и м ська д ерж ава пройш ла тр и вали й ш л ях історичного розвитку від становлення республіканського устрою з д е­ м ократични м и засадам и, ч ітк и м и й продум аним и за к о ­ нам и, вагомою роллю народних зборів до величезної за розм ірам и ім п ерії з одноособовою необмеж еною владою ім п ераторів й поневоленням сусідніх народів. І зреш тою заги н ул а під ударам и варварів. Усе було в історії Р им у: і боротьба гром адян за власну гідність та права, і перем ож ні війни над сильним и супро­ ти вн и к ам и , і лю ть натовпу, що вим агав ли ш е хліба і видо­ вищ . М ожна глибоко поваж ати р и м л ян за патріотизм і см іли вість у війнах і, разом з тим , заки д ати їм лінощ і та зверхн ість у ставленні до ін ш и х народів. За пиш ністю ім ператорського Рим у з його величним и п алац ам и , х р а ­ м ам и, терм ам и та ф орум ам и ховалися ж орстокість його правителів, страж ден не ж и ття рабів і бідноти, см ерть на арен ах гладіаторів. Р и м л я н у к у л ь ту р і м о ж н а н азвати у ч н я м и д авн іх греків, але це були талан ови ті учні, щ о в д ея к и х гал у зях переверш или своїх учителів. Саме ри м лян и ви най ш ли бе­ тон, збудували ар ки й гідні подиву водогони на мостах аквед у ки . Не ознайом ивш ись із д осягнен ням и та втр ата­ ми д ав н іх р и м л я н , н е м о ж л и в о п ізн ат и історію стародавнього світу.

27

РОЗДІЛ IX

5000 р. до н е. 4500 р. до н.е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е. 3000 р. до н.е.

ДАВНІЙ РИМ У УІІ-І ст. до н.е.

§ 43. Природні умови Італії та виникнення міста Риму К раїн а п ’яти м орів

1. П рирода і населення А пеннінського півострова Італ ія розташ ована на А п е н ін с ь к о м у півострові. ^3 півночі на південь його про­ //, . А р и м ін стягаю ться А п ен н ін ські гори. П івострів Дими ом иваю ть п ’я ть морів: з півдня Іонічне та Л І Г У Р І Й С Ь К Е { -і, В о / іатс р р и С ередзем н е, із зах о д у - Т и р р ен сь к е та ЛІОР^опУлрнІя Л ігу р ій ськ е, а зі сходу - А дріатичне. По­ <=5 ряд зн ах о д яться вел и кі острови - С ицилія, о.Ільва Пірги К орси ка, С ардинія. К лім ат Італ ії м ’як ш и й алія Церв н іж у Греції. Від холодних північн их вітрів її зах и щ аю ть н ай ви щ і в Європі гори - А ль­ пи. К іл ькість опадів у Середній і П івнічній Італ ії достатня. М енше їх ви падає у П ів­ Посі денній Італ ії. По території кр аїн и п ротіка­ ють досить вели кі р іч ки - П о, А рно та \(к ^ о т о н <, Тибр. На відм іну від Г реції, в Італ ії багато Темеса О' територій , придатних д л я землеробства і о.Сардинія М ессаі£ Л( кри А* скотарства. Д авні греки назвали цю країну о .Сицилія П м в р ^ «Італія» - кр аїн а тел ят. В А пеннінських горах є поклади м іді, олова, зал іза, золота 'К атана Акраґант й срібла. Б агата Італ ія і на будівельний Карф вген Кзм арина СиРакУзи к ам ін ь та глину. ( СЕРЕД ЗЕМ Н Е М ОРЕ Н айдавніш им населенням А пеннінсько­ • Столиці держав і царств го півострова вваж аю ть племена лігурів, сікулів, сіканів то­ що. Інш і племена прийш ли сюди пізніш е. Серед прийш лих • Найбільші міста народів вирізняю ться італ ік и , я к і, мож ливо, дали назву чтнни Місця розселення старо­ країні. З часом на основі м ісцевих і п р и й ш л и х плем ен ут­ давніх племен ворилося д ев ’я ть плем ен. Серед них - л ати н и , умбри, сабіни та ін. Усе це - зем леробські плем ена, я к і м али роз­ Апенпінський півострів винуті м еталургію , гончарство та ін ш і рем есла. Острів у давнину С иц илія н асел ял и переселенці з міста К арф аген.

І щ

п

гг7

2. Етруська цивіл ізація У X ст. до н.е. в Італ ії з ’я ви л и ся етруски (расени). Вони прибули на А пенніни морем і поступово захоп и ли тери ­ торію від Тибра до А льп. Заселені ними зем лі дістали н а­ зву «Етрурія». В етрусків були розвинуті землеробство, скотарство та рем есла. Вони вм іли осуш увати болота, будувати зрош у­ вальні кан ал и . На своїх полях вирощ ували пш еницю , овес, ячм ін ь, льон, гранат та інш і культури . С лавилися й ет­ руські рем існики. Т качі м истецьки виготовляли л л я н і т к а ­ нини д л я одягу, вітрил тощ о. Гончарі виробляли гарний

2500 р. до н.е. 2000 р. до н.е. 1500 р. до н.е. 1000 р. до н.е.

500 р. до н.е.

н.е.

500 р. н.е.

1000 р. н.е.

посуд і виш укані ск у л ь п ту р и . С правж нім и ш едеврами були витвори етр у ськ и х ю вел ір ів . Із н а й то н ш и х срібних та золотих елем ентів, бурш ­ тину і дорогоцінного кам еню вони ви ­ готовляли п ри краси . Етруски були вм ілими м ореплавця­ ми. їх н і кораблі перетинали простори С ередзем н ого м о р я, д о ся гаю ч и бе­ регів Греції, К арф агена, Ф ін ік ії.

Двоє танцюристів. Етруська фреска Д авній народ заснував багато міст. Усі вони мали м іцні к а м ’яні мури та баш ти. М іста етрусків були чітко сп лано­ вані. На прям и х вим ощ ених ву л и ц ях розташ овувалися к а м ’я н і будинки та х р ам и . Е труски м али власн у п и ­ семність. Н а тери торії коли ш н ьої Е трурії було знайдено понад 9000 написів, я к і й до сьогодні не вдалося розш иф ­ рувати . М ож на л и ш е зд о гад у вати ся, щ о м огли б р о з­ повісти письмена про ж и т т я цього загадкового народу. Відомо, що Етрурія тривалий час вела боротьбу з л ати н а­ ми за збереж ення своїх земель. І навіть після підкорення їх латинам и у III ст. до н.е. вони нам агалися звільни тися з-під їхньої влади. Останнє повстання етрусків було придуш ене латинам и в І ст. до н.е. Е трусків вваж аю ть засн овни кам и міста Р им у, я к е дало назву майбутній м огутній ім перії. А рхеологи зн ай ш ли на території Р им у зал и ш к и к а м ’ян о ї ф ортеці, збудованої ет­ рускам и у V III ст. до н.е.

3. Виникнення міста Риму Л егенда пов’язує ви н и к н ен н я м іста з іменами двох братів-близню ків Р ом ула і Рема. їх н ій дід був царем , якого позбавив влади власний брат. А близню ків він н а к а ­ зав у кош и ку ви ки н ути в Тибр. Та м алю ки не заги нули. їх вигодувала вовчиц я, а виховав п а­ стух. Коли брати підросли, вони, д ізн авш и сь про своє царське походж ен н я, повернули собі трон. П равити разом братам не довелося. Р ом ул, обра­ ний б о гам и , став ц а р ем . Б р ати в и р іш и л и побудувати місто там , де їх годувала вовчиц я. Та вони посварили ся, і Ромул убив Рем а. Засн о ва­ ному в 753 р. до н.е. місту він дав власне ім ’я Рим (Рома).

Золото етрусків

Капітолійська вовчиця. Давньоримська скульптура

РОЗДІЛ IX

5000 р. до н.е. 4500 р. до н.е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е. 3000 р. до Н.е.

ДАВНІЙ РИМ У VII-! ст. до н.е.

4. Давньоримське суспільство Члени давньоримської общини поділялися на патриціїв, плебеїв і рабів. П атриції, що належали до латинських родів, мали право володіти землею і брати участь у народних зборах. Плебеї належ а­ Патриції ли до підкорених латинам и народів (зокрема, етрусків) або переселенців. Вони, на відміну від патриціїв, не мали права володіти землею та брати участь у народних зборах. Ш люби м іж плебеями і Плебеї патриціям и були заборонені. У давньоримському суспільстві вж е тоді була досить складна система управління. З VIII ст. до н.е. римську общину очолював цар - рекс, якого обирали на народних зборах. Він був також Раби військовим вождем і жерцем. Символами влади царя були трон, прикраш ений слоновою кісткою, і 12 охоронців - лікторів. Верстви населення Х ранителем зви ч аїв і тр ад и ц ій , укладачем особливого римського суспільства. к ал ен д ар я, де позн ачалися сп р и ятл и ві та несприятливі V I I I —I I I ст. до н.е. д ля Р им у дні, був вели ки й понтиф ік. Щ е одним органом влади був сенат. До його складу вхо­ дили 300 патриціїв з 300 найдавніш их родів. О скільки вва­ ІСТОРИЧНА ДОВІДКА ж алося, що саме ці 300 родів заснували рим ську держ аву, Діонісій Галікарнаський (ро­ сенаторів називали «батьками». їхн ім основним обов’язком ки життя не відомі) - давньобув захист закону від царя і самих громадян Рим у. Сенат міг } грецький історик другої по­ відмовити народним зборам чи цареві у прийнятті ріш ення, ловини І ст. до н.е. Жив у я к щ о воно суперечило звичаям . Посади сенаторів були поРимі. Написав твір «Римські ж иттєві. На чолі сенату стояв принцепс - найстарш ий за старожитності» (у 20 томах, віком сенатор. Сенат оголош ував війну або укладав мир, частково збереглося 11), що ^ розповідає про події історії обговорював законопроекти, відав скарбницею . Коли цар г Риму від Ромула до Першої помирав, то до обрання нового правителя сенат щ одня за ж е­ і Пунічної війни. ребом визначав «виконувача обов’я зк ів » . Йому передавали "V • * -А-* клю чі від скарбниці, печатку Риму, символи царської влади. Голосування у сенаті відбувалося до­ сить незвично для нас: ті, хто виступав за те чи інш е ріш ення, відходили в ЛАТИНИЦЯ один бік, хто проти - в інш ий. Але вся повнота влади в Римі зосе­ прочитайте документ редж увалася не у рекса або сенату, а в Д іонісій Галікарнаський про вла д у царя народних зборах. Вони ухвалю вали за­ 4...Ромул дав цареві такі права: щоб він очолював свя­ кони та здійсню вали судочинство. Тут щеннодійства і жертвопринесення, щоб зберігав зако­ обирали царя, милували засуджених ни та звичаї батьків, тяжчі злочини розбирав сам, а на смерть. Народні збори відбувалися легші доручав сенатові; збирав сенат і екчикав народ по к у р ія х і м али назву «куріальні та мав вищу владу під час війни...» ком іції». До кож ної курії належ ало ЗО родів. Збори відбувалися в центрі м іста. Щ об у х вал и ти рішення» потрібно було більш е половини го­ Які обов'язки перед суспільством мав цар? лосів.

І

212 __ і.

р > о X ь

Ю

О о о

12500 р. до н.е.

1500 р. до н.е. 1000 р. до н.е.

500 р. до н.е.

н.е.

500 р. н.е.

1000 р. н.е.

5. Реф орм и Сервія Туллія З 753 по 509 р. до н.е. у Р им і правило ш ість царів. П еред­ остан ній з н и х, С ервій Т у л л ій ( 5 7 8 - 5 3 4 рр. до н.е.), здійснив реформи, спрям овані на вдосконалення у п р ав­ л ін н я д ер ж ав о ю . До реф орм и р и м с ь к а д е р ж а в а була поділена на ЗО курій за родовою п ри належ н істю . Це не завж ди було зручно д л я у п р авл ін н я, о скільк и роди м огли розташ овуватися територіальн о далеко один від одного. Сервій Т уллій ви зн ачив чотири територіальн их округи (триби). До народних зборів додалися збори по сотнях (цент у р ія х - вій ськово-тер и то р іальн и х п ід р о зділ ах ). Тепер ри м лян и голосували у ц ен ту р іал ьн и х к о м іц ія х - зборах воїнів. Усі, хто ніс військову служ бу, збирали ся на збори по ц ен туріях, де і ви ріш ували н ай важ л и в іш і д ер ж авн і справи. Усього налічувалося 193 центурії. К ож на з них м ала один голос у народних зборах. Сервій Т уллій поділив усіх рим сь­ ких громадян на класи. Залеж но від майна і прибутків було виділено верш ників, пролетарів та ще п ’ять класів. Обов’я з ­ ком кож ного класу було надати для арм ії певну кількість центурій, тобто сотень воїнів. Н айбільш е надавали верш ни­ ки - 80 центурій, І клас - 18, II клас - 22, III клас - 20, IV клас - 22, V клас - ЗО, пролетарі - 1 центурію .

ІСТОРИЧНА Д О В ІД К А Класи ри м ського сусп іл ьства за ре ф ор м а м и Сервія Тулія: - вершники - 1 клас - 100 000 ассів - 2 клас - 75 000 асів - З клас - 50 000 асів - 4 клас - 25 000 асів - 5 клас - 11 000 асів пролетарі. _>./и -

НАКАЗ ЦЕЗАРЯ

вивчіть сл ов а та їх зн ачен н я

С енат - рада стар ій ш и н , куд и вх о д и л и гл а в и ро­ дів - п атр и ц ії. П р о л е т а р і - н ай б ід н іш і гром адяни Р им у, багатст­ вом я к и х були тіл ь к и їхні н ащ адки . А с с - д авн ьори м ська м ід­ на монета.

Н евдовзі після заверш ен ня ре­ форм С ервія Т у л л ія убив Т арквіній Гордий із роду Т ар к він іїв. Він став остан н ім р и м ськ и м царем . Т а р к в ін ій н а м а гав ся п о зб ав и ти р и м л ян права брати участь в уп­ р авлін н і держ авою . За його п рав­ л ін н я за н е п а л а роль н ар о дн и х зборів. Н аслідую чи грец ьких т и ­ р ан ів , він п р агн у в одноособової влади. У 509 р. до н .е., коли по­ всталий народ вигнав Т ар к в ін ія Гордого, зак ін ч и л ася ц арська до­ ба в історії Р им у. г*~

^Л И К А М А Н Д Р«^ Позначте на контурній карті: А п е н ін с ь к и й півострів.

Посперечайтеся з мудрецем ЗАГАДКИ СЕРЕДЗЕМНОМОР'Я І.Опишіть географічне положення Італії.

2. Чому етруську цивілізацію вважають високорозвинутою?

3.Які права мали цар, сенат, народні збори?

1.У чому полягали реформи Сервія Туллія?

Яка була відмінність у соціальному становищі між плебеями і патри­ ціями?

Природні умови Італії та виникнення міста Риму

РОЗДІЛ IX

5000 р. до н.е. 4500 р. до н.е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е. 3000 р. до н.е.

ДАВНІЙ РИМ У VII-! ст. до н.е.

§ 44. Римська республіка з V до середини III ст. до н.е. Римська республіка в У -ІІІ ст. до н.е.

П рагнення до рівност і 1. Римська республіка

Позбавивши влади царя, рим ляни почали формува­ ти нову систему управління державою, у якій об’єднали риси демократичного устрою (влади народу) і монархії (одноособового управління). Але основою формування гілок влади залиш ався принцип виборності на всі по­ сади. Важ ливу роль у суспільстві відігравали народні збори (коміції). Вони були кількох видів - по куріях, ' ТИетапЬкт Таремі центуріях та трибах. У куріальних ком іціях святкува­ Посщонй л*>ллін Гераі^іе» ли народж ення дітей, вступ у доросле ж и ття юнаків, ^урин укладення ш лю бу та проводили ритуал ж алоби за іТпЇІ Кротон померлими. У центуріальних ухвалю вали закони, обирали консулів, преторів, цензорів і квесторів. Трибутні ком іції обирали трибунів та едилів. Виборних Ра/Р^й Сіракузи посадовців у р есп убліканськи й період н азивали м агістратам и. Усіх їх обирали на один рік. Кожен " V / магістрат мав недоторканність. Його вваж али уособ­ СЕР ЕДЗЕМ Н Е МОРЕ ленням держ ави, і тому виступ проти нього розцінював­ Столиці держав і царств ся я к образа для всього Риму. Найбільші міста Н айви щ и м и м агістратам и були консули. На цю посаду Історичні області обирали двох гром адян. Я к і царі, вони м али трон із слоно­ Римська республіка близько 500 р. до н.е вої к іс тк и , 12 лікторів-охорон ців, очолю вали військо і бу­ Римська республіка ли верховним и ж ер ц ям и . К онсули під час війни м огли к а ­ у 327 р. до н.е Римська республіка рати на см ерть за зраду. У м ирний час вони видавали у 280 р. до н.е. у к ази , керували д ерж авним и церем оніям и. Н айви щ у су­ Володіння Карфагена в264р дон е дову владу м али два претори. Один з них розглядав супе­ речки м іж рим ським и гром адянам и , а другий - м іж гром а­ д ян ам и й ін озем цям и. П ретори стеж и ли за порядком у місті та передм істях. Д ва цензори проводили переписи м айна ри м ськи х гро­ м адян і здійсню вали поділ їх на класи . Вони м али право кар ати рим лян за подруж ню зраду, н еналеж н е виховання дітей, відсутність патріоти зм у. К вестори відповідали за д ерж авн у скарбницю , д іл и л и захоплені у ворога троф еї. Зах и сн и к ам и прав плебеїв були два трибуни. Вони, як і їхнє ж и тло, були недоторканним и. І вдень, і вночі в їхніх будинках плебеї м огли зн ай ти захи ст і допомогу. Трибуни м али право «вето», тобто заборони у х в ал ен н я зако н у, спрям ованого проти плебеїв, право заар еш ту вати будьяк о го ч и н о в н и к а, я к и й у ти ск ав права простолю динів. Едили оп ікували ся благоустроєм Р им у, підготовкою свят та різн их видовищ . Вершиною політичної к а р ’єри для кож ного рим лянина Римський консул. було обрання сенатором. У сенаті республіки налічувалося Сучасний малюнок

|2500 р. до н.е. 2000 р. до н.е. 1500 р. до н.е. 1000 р. до н.е.

500 р. до н.е.

н.е.

500 р. н.е.

1000 р. н.е.

1

300 осіб. Сенатори ухвалю вали ріш ення, я к і потім затвердж ували народні збори. За над­ звичайних обставин вони могли проголосити диктатором одного з консулів. Сенат оголош у­ вав, хто з рим лян є «ворогами народу». Ц их осіб позбавляли захисту держ ави. Обов’язком кож н ого гр о м ад ян и н а вв аж ал о сь убивство «ворога народу». Сенат розглядав суперечки та злочини магістратів. З ф орм уванням виборних органів влади, зр о стан н ям ролі народн их зборів і сен ату в Р им і утвердився респ убліканськи й д ер ж ав ­ ний устрій.

Сенат сенаторів

Н ародні збори

2 консули Куріальні 2 претори

2 цензори

2. Господарю вання римлян

Д л я ри м лян завж ди основними зан яттям и були землеробство та війна. За легендою , Ро2 трибуни мул заборонив гром адянам Р им у торгувати і лихварю вати. Він вваж ав, що хліборобська праця зм іцню є тіло і дух воїна. А це потрібно, щоб зах и сти ти свою д ер ж ав у , свій народ, 2 едили свою зем лю . На від м ін у від гр е к ів , я к і п р и д іл ял и багато уваги спортивним трен у­ в ан н ям і м и стец ьки м зм а га н я м , р и м л я н и шт ш 10 квесторів вваж али за кращ е управляти конем , володіти списом та п рац ю вати на зем л і п р ащ у р ів . Система влади Римської С перш у навіть п атри ц ії сам остійно обробля­ республіки ли свої невеликі д іл я н к и . Вирощували переважно пш еницю . Розвинутою галуззю сільського господарства було виноградарство. Дещ о пізніш е пош ирилося вирощ ування олив. Із давніх часів у Рим і розвивалися найпотрібніш і для повсякденного ж и ття ремес­ ла - ткацтво, гончарство, ковальство, зброярство та ін. Рим ські купці торгували в основному на А п е н ін с ь к о м у півострові. Товари з інш их країн до Риму морем і суходолом привозили іноземні купці. Продавши свій товар, вони купу­ НАКАЗ ЦЕЗАРЯ вали місцевий для продаж у за межами Рим ської держ ави.

3. Боротьба плебеїв і патриціїв У республіканськом у Римі ж иття суспільства було до­ сить складним через постійну політичну боротьбу м іж пат­ риціям и і плебеями. Поступово плебеям вдалося зрівнятися у правах з верхівкою суспільства. Спочатку вони домоглися обрання народних трибунів, я к і захи щ али їхні права. Зго ­ дом, у 449 р. до н.е., їм вдалося змусити патриціїв ухвалити писані закони, так звані закони X II таблиць. Вони були викарбувані на 12 мідних дош ках і розміщ ені в центрі Рим у на головній площ і - Ф орумі. Тепер для всіх гром адян, неза­ леж но від походж ення, закон був один.

215

в и в ч і т ь сл о в а та їх зн ачен н я

Д и к т а т о р - особа, наділ ен а необм еж еною владою.

Римська республіка з V до середини III ст. до н.е.

РОЗДІЛ IX

5000 р. до н.е. 4500 р. до н.е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е. 3000 р. до н.е.

ДАВНІЙ РИМ У VII-! ст. до н.е.

ЦЕ ЦІКАВО Ідеалом д л я р и м л ян був М аній Курій Дентат. Його тричі обирали консулом, він був успіш ним полко­ водцем, але невелику ді­ л ян к у землі обробляв сам. П ерекази розповідаю ть, що, коли до нього при йш ­ ли посланці переможених ним народів і запропонува­ л и у подарунок золото, Дентат показав їм на ріпу, я к у варив собі на обід, і сказав: «Доки я ситий та­ ким обідом, мені не по­ трібне золото. Я волію м а­ ти владу над тим и, хто має золото».

Сиди греків у Тарентській війні Т арент надав П іррові кораблі дл я перевезення: 20 000 піхотинц ів; 3000 кін н о тн и ків; 2000 л у ч н и ків; 500 п ращ н и ків; 20 бойових слонів. Н а військову служ бу було зак л и к а н о все населення Т арента.

Закони ХП таблиць передбачали смертну кару: за злочини проти республіки, проти релігії, за чаклунство та неправдиві свідчення в суді. За цими законами жорстоко карали борж­ ників. За борги лю дина могла стати рабом або віддати у рабство власних дітей чи друж ину. Я кщ о борж ник не повер­ тав позичене, то згідно із законом його розрубували на стільки частин, скільком кредиторам він був винен. У 445 р. до н.е. було дозволено укладати шлюби м іж пат­ риціям и і плебеями. Щ е майж е 80 років знадобилося міським низам, щоб домогтися права обирати одного з двох консулів. У свою чергу патриції здобули право на посаду трибуна. Так у Р им і сформувалася посадова знать з патриціїв і плебеїв оптимати. Зм іни, що відбувалися в суспільстві, сприяли при­ миренню м іж патриціям и і плебеями, зміцненню влади та єдності держ ави. Стабільне становищ е в держ аві Рим викори­ став для подальшого розш ирення’території.

4. Завою вання Римом А пеннінського півострова Р и м від самого засн уванн я вів постійні війни за нові зем лі. Потреба в них зум овлю валася тим , що землю роз­ п о д ілял и м іж воїнам и. А о скільк и воїнам и були всі гром а­ д ян и (чоловіки), то зем лі завж д и не вистачало. П онад 200 років Рим воював із сусіднім и плем ен ам и, що н аселяли А пен нін ський півострів, поки не об’єднав їх під своєю владою . На цьому ш л я х у в нього були вел и кі пере­ моги, але були й ж ах л и в і невдачі. Історія зберегла відомості про напад на Рим у V ст. до н.е. плем ен гал л ів. Вони спалили незахищ ену частину міста, але рим ляни сховались у фортеці на К апітолійськом у пагорбі. Вночі вороги н ам агал и ся непом ітно подолати у кр іп л ен н я. їх почули гуси, я к і підняли ґвал т і розбудили охорону. М істо вдалося в р я ту в ати . З того часу піш ов вислів: «Гуси вр яту вал и Р им ». О днією з н а й ж о р сто к іш и х війн за п ан у в ан н я на А пеннінськом у півострові була Т ар ен тська війна (2 8 2 272 рр. до н.е.). С упротивником Рим у стало засноване греками-колоністами на півдні півострова місто-держава Тарент, з я к и м раніш е рим ляни мали мирну угоду. А ле коли р им ля­ ни розташ ували свої гарнізони в містах поблизу Тарента і підвели флот у Т арентійську затоку (за угодою вони не мали цього робити), Тарент оголосив Рим у війну і звернувся по допомогу до П ірра, царя однієї з грецьких держ ав - Епір. П ерш а битва м іж тар ен тій ц ям и і р и м л ян ам и відбулася біля м іста Гераклеї. Вона зак ін ч и л ася перемогою П ірра, завд я к и тому, що він застосував бойових слонів. Н аступна битва відбулася біля А ускула на зарослому ча­ гарником полі. Ні кінноту, ні слонів Пірр використати еф ек­ тивно не зміг. А ле здобув перемогу, хоча й ціною величезних

2500 р. до н.е. 2000 p. AO н.е. 1500 p. до н.е. 1000 p. AO н.е.

500 p. до н.е.

н.е.

500 p. н.е.

1000 p. н.е.

втрат. На полі бою заги н у л и 13 000 тис. його воїнів. Р и м л ян и втратили 15 000 тис. П ерем ога у битві, що д ал ася великою ціною , не принесла перемоги у війні. Саме з н аслід кам и цієї битви п о в’язан и й відом ий вислів «піррова перем ога». Щ об здолати ворога, Рим у кл ав союз із К арф агеном . До К арф агена згодом, зрадивш и П ірра, приєдналися д еякі грецькі м іста. У 272 р. до н.е. П ірр, зазн авш и к іл ь к о х поразок, зм у ­ ш ений був укласти м ирну угоду з Рим ом і зал и ш и ти тер и ­ торію Італії. У 265 р. до н.е. Р им захоп ив етруське місто В ольсінії, зав ер ­ ш ивш и об’єд н ан н я зем ель Іт ал ії під своєю владою . ( На цей час Рим мав добре організовану і навчену армію . І Н И к '' І МШ С луж ба в ар м ії була почесним обов’я зк о м кож ного гр о м ад я­ нина від 17 до 60 років. Воїни віком до 46 років м али ходити у військові походи. С тарш і за віком воїни зобов’я зан і були охороняти м іські м ури. Того, хто у х и л явся від військової Пірр служ би, вваж ал и зрадни ком і продавали у рабство. Основним військовим підрозділом рим ської арм ії був легіон. Зазвичай їх було чотири. До кожного легіону зарахо­ вували 300 кіннотників із зам ож них громадян і 4200 легіонерів-піхотинців. Найбідніш і громадяни служ или на флоті. ^ Л И К А М А Н Д Р /а ^ Легіони поділялися на менш і загони - м аніпули. До к о ж ­ ної м аніпули входили: гастати - молоді воїни 2 5 -3 0 років, які утворювали перш у лінію ; принципи - воїни 3 5 -4 0 років, Позначте які прикривали перш у лінію піхоти; тріарії - найбільш на контурній карті: досвідчені воїни, ветерани, я к і утворювали третю лінію . Всі три лін ії становили важ коозброєну піхоту. їхн ім озброєнням Т ер и т о р ії, зав о й о ван і були великий вигнутий щ ит (ш ирина - 75, висота - 120 см, Р им ською республікою в маса 10 кг), обладунки д л я ніг, нагрудник, кольчуга (маса III ст. до н.е. близько 15 кг). Голову захи щ ав бронзовий або залізний ш о­ лом, прикраш ений трьома п ір ’їнам и. Гастати й принципи мали по 2 списи для метання (довжина - 1,5 м, маса - 4 кг). Його мож на було кинути на 1 0 -2 0 кроків. Н айм олодш і воїни йш ли поза бойовим порядком . їх н а­ зивали велітам и. О зброю валися веліти мечем, дротикам и та л егки м и кругли м и щ и там и . На голові вони носили Посперечайтеся пласкі кап елю хи , ін коли од ягал и ся у вовче хутро. П іш их з мудрецем воїнів при кри вали з ф лангів к ін н о тн и к и . Одна м аніпула скл адал ася з двох підрозділів - центурій. К ож на центурія м ала свого ком ан ди ра - центуріона - і свого прапороносця. Чим різнилися афінська і римська системи управлін­ ня державою? ЗАГАДКИ СЕРЕДЗЕМ НОМ ОР’Я

г

I

1. За що точилася боротьба між патриціями і плебеями?

2. Розкрийте зміст законів XII таблиць.

3. З якими супротивниками зіткнулися римляни, об'єднуючи Італію?

217

Римська республіка з V а о середини III ст. до н.е.

1

РОЗДІЛ IX

5000 р. до н.е. 4500 р. до н.е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е. 3000 р. до н.е.

ДАВНІЙ РИМ У VII-I ст. до н е.

§ 45. Боротьба Риму за панування у Середземномор’ї Володарі С ередземномор'я 1. Перш а П унічна війна (2 6 4 - 2 4 1 pp. до н.е.) ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

Об’єднавш и під своєю владою Італію , Р и м прагнув до п ан у в ан н я у З ах ід н о м у С ередзем н ом ор’ї. А ле ту т він Пунами римляни називали зіткн у вся із своїм коли ш н ім сою зником - ф інікійською карфагенян, і тому війни між колонією К арф агеном . К арф аген був величезним і казково двом а державами назива­ багатим містом. Його ж и тел і зай м али ся торгівлею , приво­ ють Пунічними. зили з Ісп анії зал ізо , олово, срібло, із С ардинії - мідь і хліб. У яву сучасн иків вр аж ал и ш естиповерхові будинки, величні палаци та храм и К арф агена. У м істі на той час м еш кало близько 700 000 осіб. Його оточували три ряди м урів з чотириповерховим и баш там и. У військових стай­ Перша Пунічна війна. нях було 4000 коней і 300 бойових слонів. У центрі міста 264-241 pp. до н.е. р озташ овувалася ф ортеця - Бірса. А рм ія К арф агена, була найм аною . Основну силу кар ф аген ян становив флот. Р им лян и ш укали приводу розпочати війну з Кар­ . і о ви М ессі фагеном. П ерш им кроком стало звільнення ними у 264 р. до н.е. захопленого карф агенянам и міста Мессана на Сицилії. Так розпочалася перш а з трьох Пунічних війн, як а тривала 23 роки. На суходолі р и м л я н и усп іш но ко н к у р у в ал и з ворогом. Вони взяли в облогу місто С иракузи, і тиран цього міста Гієрон II зм уш ений був укласти м ирну угоду. Ч им ало грецьких міст так о ж перейш ­ ли на бік Р им у. А ле для перемоги над Карфагеном потрібно було мати могутній флот. Наполегливі І и п и п сь к ~

щ

Столиці держав і царств Найбільші міста

X

Місця та роки найважливіших битв

'

Напрямки воєнних дій карфагенян ^ ► Напрямки воєнних дій римлян Володіння Карфагена Володіння Римськоі республіки

H Y Z À 914

^ V у Ун « 11

* rt

0 7 у

+ S b z » - , *

ЛАТИНИЦЯ прочитайте документ

П олівій про бит ву під М ілам и ...Наближаючись, карфагеняни помічали на передніх частинах усіх кораблів підняті ворони (великі металеві гаки з прилаштованими дерев’яним и містками. Лнт.). Спочатку вони не розуміли і дивувалися з ніколи не бачених пристроїв... Під час сутички кораблі щоразу зчіплялися за допомогою описаних пристроїв, причому люди відразу переправлялися по самому ворону, і бій відбувався на палубах. Частину карфагенян було знищено, інші з жахом здавалися ворогові самі, бо морська битва перетворилася па сухопутну...

Г Z À ) І 4 ^ \ ї */Ц » Ц t V U І " ! « П 0 >V 1. Завдяки чому, на думку Полібія, римлянам вдалося виграти битву?

2 Як римляни використали новий технічний винахід у битві під Мілами?

218

2500 р. до н.е. 2000 р. до н.е. 1500 р. до н.е. 1000 р. до н.е.

500 р. до н.е.

рим ляни за короткий час побудували 120 кораблів, н авчи ­ ли та підготували до битв близько ЗО 000 веслярів. У 260 р. до н.е. в битві під М ілам и Р им ськи й флот пройш ов перш е бойове хрещ ення і здобув вагому перемогу. На її честь у Рим і спорудили м армурову колону, при краш ену носами з а ­ хоплених карф агенськи х кораблів. Н айграндіозніш а битва перш ої П унічної війни відбулася в 256 р. до н.е. біля сицилійського мису Екном. 330 рим сь­ ких кораблів, які везли до П івнічної А ф рики рим ських во­ яків, тут зустрілися з 350 карф агенським и. Рим ський флот знову здобув перемогу. На узбереж ж і А фрики висадилися понад 15 000 солдатів арм ії консула А тілія Регула. Рим ляни спустошували квітучі землі узбереж ж я, просуваючись до Карфагена. У 255 р. до н.е. доля відвернулася від них: сою зник К ар­ ф агена, сп ар тан сь к и й п олководец ь К сантипгі, розбив війська Регула, полонив і стратив консула. До того ж під час вивезення з А ф рики зал и ш к ів арм ії Регула флот потрапив у нищ івний ш торм, під час якого загинуло 256 кораблів. А ле цією поразкою ри м лян війна не зак ін ч и л ася . Вона спалахнула з новою силою на С ицилії. В ійськова удача бу­ ла на боці ри м л ян , доки на острів не прибув талановитий карф агенськи й полководець Г ам іл ьк ар Б ар к а. Під його ком андуванням війська перейш ли в наступ і спустош или південь Італ ії, хоча остаточно перемогти суп роти вни ка не спромоглися. У 241 р. до н.е. виснаж ені війною Р им і К ар ­ фаген у к л ал и м ирну угоду. За угодою К арф аген втратив острови С ицилію , К орсику, Сардинію .

н.е.

500 р. н.е.

1000 р. н.е.

Ганнібал

Схема битви біля Канн Початок битви

2. Друга П унічна війна (2 1 8 -2 0 1 рр. до н.е.) К арф аген не зм ири вся із втратою островів і, відновивш и сили, знову готувався до війни з Рим ом . К арф агенську армію в цей час очолю вав син загиблого оточення римської Г. Б ар к и - Ганнібал. Він був талановитим армії Ганнібалом полководцем і лю тим ворогом Рим у. К арф аген ян и спровокували початок війни, захопивш и місто Сагунт, я к е було со­ ю зником Р им у. Ганнібал післ я цього, У 218 р. до н.е. почав надзвичайно складний перехід своїх військ з Іспанії до Італії через Альпи. Не маючи підкріплення, Ганнібал з боями просувався Апеннінами до Риму. Перемігши біля Тразименського озера, він Ще раз зустрівся з ворогом біля Канн. Це бу­ ла одна з найвідоміш их битв стародавньої історії. Реорганізована за римським зраз­ ком арм ія Ганнібала зіткнулася з військами Консулів Гая Теренція Варрона та Л уція Емілія Павела.

Римське військо на чолі з Теренцієм Варроном

■Ь піхота X лучники ^ кіннота Наступ карфагенян Карфагенське військо на чолі з Ганнібалом

А піхота А лучники Ь л кіннота 1X1 легка кіннота Наступ римлян Боротьба Риму за панування у Середземномор’ї

— 1----

'

РОЗДІЛ IX ДАВНІЙ РИМ У УІІ-І ст. до н.е.

5000 р. до н.е. 4500 р. до н.е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е. 3000 р. до н.е. Г'--------

Г а н н іб ал , р о зташ о ву ю ч и ар м ію , свідомо послабив центр і посилив ф ланги. Він мав намір оточити ворога. Коли війська консулів атаку ва­ ли центр, кар ф аген ян и поступово відступали, доки їх н і ряди не утворили п івм ісяць. Рим ляни продовж ували битву, не пом ічаю чи, що їх ото­ ч и л и . З а півдоби р и м л я н и в тр ати л и м айж е 50 000 солдатів. Заги н у л и Е м ілій П авел і 80 се­ Співвідношення сил у битві біля Канн наторів. В трати к ар ф аген ян становили близько 6000 во яків. Ганнібал підійш ов до Р им у, але, 40 000 солдатів, 86 000 солдатів, не маю чи п ід кр іп л ен ь, зм уш ени й був поверну­ з них 8000 - л егка з них 9000 - л егк а ти ся до К арф агена. піхота, піхота, В и р іш ал ьн а б и тва д р у го ї П у н іч н о ї війни 10 000 - кін нота.

6000 - кін нота. відбулась у 202 р. до н.е. біля м іста З а м а , непо­ д а л ік від К ар ф а ген а. С или були р івним и . РИМЛЯНИ КА Р Ф А ГЕН Я Н И Ганнібал розраховував перемогти за допомогою бойових слонів. Р и м ськ и й полководець Сципіон А ф р и к ан ськ и й розгадав його план і був готовий до удару. Бойових слонів ри м лян и зустріли зливою кам іння та д ротиків. Ч астина слонів зл як ал ась і повернула назад. Інш і продовжували свій ш лях. Але рим ляни, вбивши вожа­ к а, сп рям ували рух слонів коридором , що його утворили дві ш еренги воїнів. Г аннібал, нам агаю чись врятувати си­ Володіння Карфагена туацію , ки н ув у бій к ін н оту, я к у солдати С ципіона не перед війною т іл ь к и зу п и н и л и , а й зм усили повернути назад. Останньою Володіння Римської республіки перед війною надією Ганнібала були загартовані у боях ветерани. Але Столиці держав і царств битва вж е була програна. За умовам и м иру К арф аген втра­ Найбільші міста тив увесь свій флот і бойових слонів та повинен був сплати­ X Місця та роки найважли­ ти величезну контрибуцію . віших битв Похід Ганнібала до Італії в 218-215 рр. до н.е. Дії римлян проти карфа­ генян у 212-202 рр. до н.е.

3. Війни з елліністичним и держ авам и

Остія

р.Дцгра^

Сардинія

Новий Карй ■агей (Картахена

Я » 213-21 і

йрпкузі

Зам а

Друга Пунічна війна 218-201 рр. до и.е.

М аючи на меті захоп ити всі зем лі узбе­ р е ж ж я Середземного м оря, Рим одночасно вів війни з інш им и претендентам и на ці те­ р и т о р ії. Н ай си л ь н іш и м и серед них були ел л ін істи ч н і держ ави М акедонія і С ирія. У 197 р. до н.е. рим ляни після успіш них бойових дій уклали мирну угоду з македонсь­ ким царем Ф іліппом V і зм усили його віддати флот та виплатити велику контрибуцію. У к л авш и м ир, р и м л я н и у би твах біля Ф ерм опіл (191 р. до н .е.) та поблизу гори С ипіл (190 р. до н .е.) зд о л ал и сою зника М акедонії - сирійського ц ар я А нтіоха IIIП ісля поразки у війні з Рим ом С ирія втрати­ ла свій вплив у С ередзем ном ор’ї. П роте Ма­ к ед о н ія, незваж аю чи на поразку, лиш илася досить сильною держ авою і стояла на заваді до пан уван н я Р и м у в С ередзем ном ор’ї.

У 168 р. до н.е. р и м л я н и б іл я міста П ідни перем огли м а­ кедонського царя П ерсея, сина Ф іл іп п а V. М акедонія була поділена на чотири п ровін ц ії, я к і увійш ли до скл ад у Рим у. Тепер Рим міг зосередити сили д л я остаточної перемоги над своїм найм огутніш им ворогом - К арф агеном .

4. Третя Пунічна війна (1 4 9 —146 рр. до н.е). Зруйнування К арф агена

н.е.

500 р. н.е.

1000 р. н.е.

НАКАЗ ЦЕЗАРЯ к •— вивчіть сл ов а та їх зн ачен н я

К о н т р и б у ц ія - грош ове в ід ш к о д у в а н н я зб и т к ів під час війни на користь перем ож ця. П р о в ін ц ія - п ід к о р ен а Рим ом територія за м е­ ж ам и А пеннінського п ів ­ острова. ___________________________

П ісл я п о р а зк и К ар ф аген у з а в д я к и то р гів л і вдалося відновити свої сили. Р и м ськ і сенатори на чолі з М арком Катоном ви м агали розпочати військові д ії, щоб остаточно ї злам ати суп роти вни ка. К ож н а промова М арка К атона в се­ наті зак ін ч у вал ася словам и: «Карфаген м ає бути зруй н о­ ваний». У 149 р. до н.е. рим ські війська висадилися побли­ зу К ар ф аген а і п ід ій ш л и до м іста. Й ого ж и т е л і, щоб відкуп итися від ворога, віддали рим лян ам 2000 вій сько­ вих м аш ин та 200 000 к о м п л ектів озброєння. А ле р и м л я ­ нам здалося цього зам ало. У 147 р. до н.е. військо рим лян на чолі з К о р н е л ієм С ц и п іо н о м Е м іл іа н о м , сином С ципіона А ф рикан ського, зн и щ и вш и основні си ли ворога, оточило місто. П ерехитри вш и кар ф аген ян , я к і чек ал и н а ­ паду із суходолу, р и м л ян и атак у вали мури К арф агена з бо­ ку м оря й увірвал и ся в місто. Б ій за К арфаген тривав тиж ден ь. Ж и телі боронили кож н ий будинок, але сили були нерівні. На прохання карф агенян рим ляни випустили з міста 50 000 ж ін ок і дітей. Ті оборонці, я к і ли ш и л и ся в ж и в и х , сховалися в храм і й хотіли підпалити його, але потім були змуш ені Ф^/чИКА МАНД Р/8/^ здатися ворогові. Усіх полонених ри м л ян и продали у рабство, місто зруйнували, а землю, де стояв Карфаген, зорали та «засіяли» сіллю . К олиш ній наймогутніш ий су­ Позначте противник Рим у став римською провінцією А ф рика. на контурній карті: У 146 р. рим ляни придуш или повстання у грецьком у місті К оринф, заверш и вш и підкорення Греції. Вона 1. М іста Рим і Карф аген; у в ій ш л а до с к л ад у р и м ськ о ї д ер ж ав и я к дві її 2. Н ап рям ки походів провінції - А хая й Е толія. Завою вавш и, крім цього, Ганнібала і Сципіона; Іспанію , Італію , ІІонтій ське царство, Вірменію , Сирію 3. Т ериторії, завойовані і П алестину, Рим перетворився на світову держ аву. Рим ською республікою в II ст. до н.е.

Посперечайтеся з мудрецем

ЗАГАДКИ СЕРЕДЗЕМ НОМ ОР’Я 1. Опишіть основні битви другої Пунічної війни.

2. Які полководці прославилися під час Пунічних воєн?

2 21

Н азвіть основні причини війн Риму з Карфагеном.

Боротьба Риму за панування у Середземномор'ї

.л>іі

500 р. до н.е.

ь.и.: і%—

2500 р. до н.е. 2000 р. до н.е. 1500 р. до н.е. 1000 р. до н.е.

РОЗДІЛ IX

5000 р. до н.е. 4500 р. до н.е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е. 3000 р. до н.е.

ДАВНІЙ РИМ У VII—І ст. до н.е.

§ 46. Суспільно-політична боротьба в Римі. Реформи братів Гракхів См ерт ь заради свободи та життя заради панування

1. Реф орми братів Гракхів ІС Т О Р И Ч Н А Д О В ІД К А

Кількість громадян Риму скоротилася з 328 000 у 159 р. до. н.е. до 319 000 у 21 р. до н.е.

Гай Марій

П ісля багатьох перем ож них воєн Р им у в Середземномор’ї нареш ті запанував мир. А ле тепер держ аві загрож ували внутріш ні проблеми. В елика кількість дрібних вільних землеробів не витриму­ вала конкуренції з господарствами великих рабовласників, розорялась і перетворю валася на рабів. Це позначилося на становищ і арм ії, основу якої становили вільні селяни. З од­ ного боку, потрапляю чи в рабство, селяни вж е не могли бути у війську, з іншого, - перебуваючи весь час у походах, вони не могли утримувати своє господарство і потрапляли в рабст­ во за борги. Ослаблена кризою арм ія втрачала боєздатність. Л відсут­ ність нових завойованих зем ель, я к і роздавалися громадя­ нам, створю вала напруж еність у суспільстві. Суспільство потребувало зм ін . Н айбільш д ал еко гл ядн і п о літи ки ро­ зум іли небезпеку становищ а в держ аві й ш укали ш ляхи її подолання. Один з них, Сципіон Ем іліан, пропонував вели­ ким зем левласникам повернути землю держ аві з тим , щоб потім роздати її біднякам . Такою реформою мож на було б зм енш ити невдоволення серед народу і вивести з кризи армію . Н авколо реформаторів почали об’єднуватися захис­ ники інтересів народу - п о п у л я р и (від лат. популус - народ). Б агатії, які не баж али, щоб криза в суспільстві була подолана за їхній рахунок, групувалися навколо о п т и м а т ів .

ЛАТИНИЦЯ прочитайте документ

П лут а р х про загибель Тіберія Ір а кха Як передають, після вигнання царів це була перша « Римі суперечка, що завершилася кровопролиттям та убивствами громадян, усі інші, хоча й нелегкі й не з дріб'язкових причин виникали, вдавалося припинити завдя­ ки взаємним поступкам і тих, хто мав владу та боявся народу, і самого народу, який мав повагу до сенату. ***** д ч * п

0 7V

Як ви гадаєте, чому ця суперечка, на відміну від попередніх, завершилася кровопролиттям?

2500 р. до н е. 2000 р. до н.е. 1500 р. до н.е. 1000 р. до н.е.

н.е.

500 р. до н.е.

500 р. н.е.

1000 р. н.е.

У 133 р. до н.е. представника популярівТіберія Гракха (1 6 3 -1 3 3 рр. до н.е.) було обрано народним трибуном. с є л й н и , що Він вніс на обговорення зако н , за я к и м сп еціальн а розорилися ком ісія повинна була відібрати в ари стократів держ авні зем лі й передати їх беззем ельним гром адянам . А ле і> & А * . І V , інш ий трибун - оптим ат М арк О ктавій наклав на закон Раби вето. Т іберій Г ракх за п ід тр и м к и н ародн и х зборів П дом ігся зм іщ енн я О ктавія. Сенат засудив д ії Гракха. І П ош ирю вані ворогами Г ракха ч утки про його намір Полонені, Полонені, позбавити сенат влади і правити одноособово в и к л и к а­ захоплені захоплені ли обурення сенаторів. Розлю чені, вони, озброївш ись під час воєн і 7 піратами н іж к ам и сенаторських стільців, ки н у л и ся на площ у, де був Тіберій Гракх із своїми п ри хи льн и к ам и . Тіберій Джерела рабства Гракх був убитий ударом у скроню . Разом із ним за ги ­ у Давньому Римі нуло ще 300 його при бічників. А ле післ я смерті Тіберія Г ракха протягом п ’яти років створена за його ж и ття ком ісія з перерозподілу зем ель роз­ дала землю 75 000 гром адян. У 129 р. до н.е. Сципіон Ем іліан переконав народні збори в необхідності зупинити діяльн ість ком ісії. За це його задуш или у власном у л іж к у перед виступом у сенаті. У 123 р. до н.е. брат Т іберія Г ракха - Гай Г ракх (153 -121 рр. до н.е.), ставш и народним трибуном, запрова­ див закон, за яким кож ен ж итель Риму щ ом ісяця отримував ЦЕ ЦІКАВО по два пуди хліба на кож ного члена сім ’ї за зниж еним и ціна­ ми, кілька тисяч селян одерж али земельні наділи, а пока­ рання за злочини стали менш ж орстокими. Це забезпечило П ір ати зд авн а п ан у вал и йому підтримку бідняків, що масово почали переселятися до у Середземному морі. Щ е Риму. Проте реформи, спрямовані на подолання бідності, в 560 р. до н.е. на острові призвели до пош ирення неробства та паразитизм у. Корсика поселилися греки, Н ап ри кін ц і другого року свого п равл ін н я Гай Г ракх, основним дж ерелом існу­ яком у вдалося обм еж ити владу сенату і зосередити у п рав­ вання я к и х , на відміну від лін ня держ авою в своїх р у к ах , запропонував надати гром а­ ін ш и х гр еків-ко л о н істів, дянство Р им у всім, хто п рож и ває в місті. А ле тепер натовп було піратство. Вони гра­ виступив проти, і втретє його не обрали трибуном . П озбав­ бували навколиш ні міста і лен и й посади, Г р ак х став б еззах и сн и м перед своїм и племена, нападали на ко­ проти вникам и. С палахнув збройний к о н ф л ік т м іж пред­ раблі то ргівц ів. П ізніш е ставн икам и п артії опти м атів і п оп улярів. П р и х и л ь н и к и пірати змуш ені були за л и ­ Гракха - поп уляри - засіл и на А вентинськом у пагорбі. Се­ ш и ти К о р си ку , ал е на нат підняв вій ська. Під час ш турм у А вентина було вбито Середземноморському уз­ 250 його зах и сн и ків. Гай Гракх н ам агався врятуватись у береж ж і було багато опор­ гаю над Тибром, але був ви кр и ти й . Тоді раб за наказом них пун ктів піратів. Г ракха убив його. Т ак зак ін ч и л и ся спроби братів Г ракхів зм інити ж и т т я у Р и м і.

V- • V

Боржники-

2. Д иктатура Сулли Реф орм и, я к і мали вп орядкувати ж и ття в д ер ж ав і, про­ довж ував Гай М арій (86 р. до н.е.). Син рим ського б ід н як а, він із рядового солдата став головноком андувачем арм ії та л ід ер о м п о п у л я р ів . О браний к о н су ло м Гай М арій у Г 223

*

Суспільно-політична боротьба в Римі. Реформи братів Гракхів

РОЗДІЛ IX

5000 р. до н.е. 4500 р. до н.е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е. 3000 р. до н.

ДАВНІЙ РИМ У УІІ-І ст. до н.е.

107 р. до н.е., не зм іню ю чи структури ар м ії, основу якої становили легіони, провів військову реформу: запровадив постійну найм ану арм ію ; установив держ авне утрим ання солдатів і пенсії д л я них, н аділяв зем лею ветеранів, що п р о с л у ж и л и 16 р о к ів . С п и р аю ч и сь на ар м ію , М арій д о м ігся п р о го л о ш ен н я себе ім п ер ато р о м . Ц ей титул надавався полководцеві, я к и й здобув значн у перемогу над ворогам и Р им у. У 88 р. до н.е. консулом було обрано представника опт и м атів полководц я Л у ц ія К о рн елія Суллу (1 .3 8 -7 8 р. до н.е.). П ісля того я к трибун С ульпіцій Руф провів антисен атські зак о н и , С улла захопив місто і ж орстоко розправив­ ся з політичним и суп роти вни кам и. Н аступного року, коли Сулла вируш ив на війну, популяри на чолі з Корнелієм Ц инною та Гаєм М арієм захоп или владу в Р и м і. Невдовзі помер М арій, а Ц инну вбили солдати. Сулла придуш ив повстання п оп улярів, я к е охопило провінц ії від Ісп анії до А ф ри ки . У 82 р. до н.е. його проголосили пож и ттєвим д и к­ татором з необмеж еною владою. Від самого початку Сулла розгорнув терор проти своїх су­ противників. Уперш е було складено проскрипції, до яких внесли імена 4700 прибічників М арія. У сіх, хто не зміг утекти, вбили. Загинуло близько 50 сенаторів і 1600 верш ­ н и ків. Д и ктатор припинив роздавання хліба, підвищ ив роль сенату, обмежив владу народних зборів. У 79 р. до н.е. він несподівано відмовився від необмеженої влади й оселив­ ся у своєму м аєтку, де помер у 78 р. до н.е. Д и ктатура Сулли , обмеж ення ним влади народних зборів були щ е одним кроком на ш лях у руйнування республіканського ладу.

Луцііі Корнелій Сулла

НАКАЗ ЦЕЗАРЯ в и в ч і т ь сл ов а та їх зн аче н н я

П р о с к р и п ц ії - сп и ск и осіб, я к и х оголосили по­ за законом і я к і п ід л я га­ ли знищ енню .

3. П овстання Спартака (7 3 —71 рр. до н.е.)

-З

Спартак

Численні війни, пош ирення боргового рабства, піратство спричинили ш видке збільш ення кількості рабів у Римі. їх вваж али майном, використовували на найтяж чих роботах, вбивали під час свят. У Римі існувала жорстока розвага гл ад іато р ські бої. Р аб ів-гл ад іато р ів навчали мистецтва володіння зброєю та бою в спеціальних ш колах. В одній з них у місті К апуя у 74 р. до н.е. ф ракієць С партак підняв повстання гладіаторів. Зн и щ и вш и охорону, С партак і 70 йо­ го товариш ів утекли й сховалися на горі Везувій. З навко л и ш н іх м іст і поселень до них сходилися раби й знедолені селяни . Вони м р ія л и про перемогу над рабовлас­ ни кам и та створення справедливого суспільства. У 73 р. до н.е. гору оточили рим ські легіони. П овсталі сп устилися вночі по драбин ах, сплетених із виноградної л ози , у найнесподіваніш ом у м ісці й зн ен ац ька напали на сп ляч и х легіонерів. Т ак було здобуто перш у перемогу, після я к о ї до С партака почали сходитися раби з усіх ку ­ точків Італії.

2500 р. до н.е. 2000 р. до н.е. 1500 р. до н.е. 1000 р. до н.е.

500 р. до н.е.

500 р. н.е.

н.е.

1000 р. н.е.

Столиці держав і царств Найбільші міста

1-й похід - для переправи рабів на батьківщину через Альпи 2-й похід - для переправи рабів на о. Сицилію 3-й похід - до Брундизія Частини армії Спартака, що відокремилися Напрямки дій римських військ проти повстанців Напрямок походу за планом Спартака Армії, які зазнали поразки Кротон

/

/ Повстання рабів під проводом Спартака. 74-71 рр. до н.е. С партак від гори В езувій повів свої загони до А дріатичного моря, на південь Італ ії, звільняю чи рабів та знищ ую чи рим ські військові гарн ізони . П овстання ш видко пош ирю ­ валося по території Р и м ської д ерж ави . Сенат ки н ув проти п о в стал и х арм ію під к е р ів н и ц т в о м п р ето р а ІІу б л ія В арінія. О днак останній не зм іг проти діяти повстанцям і його арм ія була розбита. П опулярність С партака невпинно зростала. Чисельність арм ії повсталих становила близько 9 0 -1 2 0 тис. чоловік. На початку 72 р. до н.е. Спартак виріш ив змінити напря­ мок руху і повести свої війська на північ, щоб вирватися за кордони ненависного Риму. А ле не всі погодилися з його ріш енням. Один з помічників Спартака - Крікс та його при­ хильники, серед як и х було багато місцевих селян, відокреми­ лися від основних сил і лиш илися на півдні Італії. Невдовзі загін Крікса був розбитий, а сам він загинув. С п артак з основним и вій ськ ам и успіш но просувався на п івн іч , до А льп . А ле з невідом их причин п овсталі п овер­ нули назад і руш или знову на південь, з нам іром п ер еп р а­ ви ти ся на о. С и ц и л ія , щоб там утворити свою д ер ж ав у . С п артак розраховував на допом огу п ір ат ів , я к і о б іц ял и переправити його в ій сь к а через п ротоку м іж м атер и ко м і островом. П росуваю чись на південь, С партак розгром ив військо консула К расса, яко м у сенат доручив зн и щ и ти загони по­ всталих. З боями та величезним и втратам и повстанці про­ билися до Б руттій ського (Регійського) півострова. А ле й легіони Красса значно поріділи. Р им ськом у сенатові дове­ лося в и к л и к ати на батьк івщ и н у загони П ом пея з Ісп анії та війська Л у к у л л а з Ф р ак ії. М арк Красс добре розум ів, що разом з П омпеєм і Л укуллом вони ш видко переможуть.

225

НАКАЗ ЦЕЗАРЯ в и в ч і т ь сл о в а та їх зн аче н н я

Г л а д іа т о р и - сп ец іал ь­ но треновані раби, я к и х зм у ш у в ал и б и ти ся на арен і ц и р к у м іж собою або з д и ки м и твари нам и. Т р іу м ф у р о ч и сти й вступ у столицю полко­ водця та його в ій сь к а п ісл я п ер ем о ж н о го з а ­ к ін чен н я війни. ___к-------- - глг_А___

Суспільно-політична боротьба в Римі. Реформи братів Гракхів

РОЗДІЛ IX

5000 р. до н е. 4500 р. до н.е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е. 3000 р. до н.е,

ДАВНІЙ РИМ У VII-! ст. до н.е.

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА Зазвичай знатні римляни мали два або три імені. На­ приклад, Гай (особисте ім’я), Юлій (родове ім’я прізвище), Цезар (прізвись-

I

ко).

ЦЕ ЦІКАВО П різвисько Ц езар у давни­ ну звучало я к Кесар, що в перекладі означає слон. Воно було дане одному із членів роду Ю ліїв за те, що він у другій П унічній війні під час бою убив слона. Ю лій Ц езар мав надзви­ чайні здібності, міг одно­ часно робити к іл ьк а справ: писати листа, читати, слу­ хати донесення гінця.

Д- ~*4

НАКАЗ ЦЕЗАРЯ

вивчіть сл ов а та їх зн ач ен н я

Т р іу м в ір а т союз трьох впливових полководців з метою захоп лення влади.

-ЯС_

війська С партака, але й тріум ф доведеться ділити на трьох. Тому він виріш ив придуш ити повстання самостійно, до приходу п ідкріплен ня. Красс н ак азав ви копати у найвуж чом у місці півострова рів глибиною 3,5 м й довж иною 55 км та збудувати міцні в ал и . Р и м л я н а м вд ал о ся зробити це д о си ть ш видко. П овсталі їм м айж е не зав а ж ал и , о ск іл ьк и С партак не зби­ рався повертатися назад. Він чекав на ш видке прибуття кораблів піратів, що повинні були перевезти його військо на о. С ицилію . А ле п ір ати , взявш и грош і, поруш или свою об іц ян ку. П овстанці, зал и ш и в ш и сь на березі, потрапили у пастку. Коли зак ін ч и л и ся продукти, С партак зрозум ів свою по­ м и л ку і ш видко розробив новий план п орятунку. Вночі повсталі тихо п ідійш ли до у кр іп л ен ь, заки д ал и рів землею та хм изом і атак у вал и ворога. їм вдалося прорвати оборону р им ськи х легіонерів, але вони зазн ал и ж ах л и в и х втрат. Д ві третини побратимів С партака заги н у л и . Б іл я Л уканського озера частина повстанців, я к і зн евір и л и ся в перемозі над могутнім Рим ом , зал и ш и л а свого вож дя. Ц им скорис­ тався Красс. Він відразу напав на цей загін . М ож ливо, всі повсталі й заги нули б від рим ськи х мечів, але вчасно їм на допомогу прийш ов С партак. Під час бою його військам навіть удалося одного разу зм усити ри м лян тік ати . Та всетак и сили були нерівні, й С партак відступив. Він добре ро­ зум ів, що не може весь час тікати , що його прихильники вже втомилися від безперервних походів. С партак зваж ився на ви ріш альн у битву. У 71 р. до н.е. біля р. Брадан відбувся останній бій гл ад іато р а-ф р акій ц я і всіх ти х, хто піш ов за ним , мрію чи про волю. На полі бою зу стріли ся з одного боку дисципліновані, треновані й ситі легіонери, а з другого - вж е нечисленні, знесилені та голодні повстанці. В иш и кувавш и зал и ш ки вій ська, С партак зл із із коня і, заколовш и його мечем, став поряд із своїми побратим ам и, плечем до плеча, я к колись на арені К олізею . Він перш им к и н у вся на ворога, дбаючи лиш е про те, щоб, пом ираю чи, забрати з собою яком ога більш е р и м л ян . С партак м уж ньо заги нув у цьому бою. Його тіло не було знайдено. Військо повсталих було розбите, а п о в стан н я п р и д у ш ен е. 6 0 0 0 по л о н ен и х п ер ем о ж ц і р о зіп ’ял и на хрестах уздовж дороги від К апуї до Риму. Р и м ська д ерж ава п о хи тн улася, але не впала під могутніми ударам и повстанців.

4. Перший тріумвірат Боротьба за владу, у я к ій ар м ія брала ак ти в н у участь, та придуш ення повстань рабів сп ри яли зростанню впливу в о є н а ч а л ь н и к ів . Один з н и х - Гай Ю л ій Ц езар (102(100)—44 рр. до н.е.) свою політичну д іял ьн ість почав

2500 р. до н.е. 2000 р. до н.е. 1500 р. до н.е. 1000 р. до н.е.

500 р. до н.е.

н.е.

500 р. н.е.

1000 р. н.е

я к оборонець респ убліканськи х тр ад и ц ій , що забез­ печило йому повагу плебеїв. П роте в 60 р. до н.е. Ц е­ зар уклав угоду з Гнеєм П ом пеєм і М арком Крассом про захоп лен н я і розподіл влади та боротьбу з сен а­ том. Ц ей союз дістав назву перш ого тріум вірату. У 59 р. до н.е. Ц езаря було обрано консулом . Через рік він, за п ід три м ки ін ш и х тріум вірів, був п р и зн а­ чений нам ісником у приєднану до Р им у, але неупок о р ен у п р о в ін ц ію Г алл ію (т ер и т о р ія су ч асн о ї Ф ранц ії) строком на п ’я ть років. Ц езар ж орстоко придуш ив к іл ь к а повстань гал л ів. Л егіони Ц езаря Марк Лі циній зн и щ ув али загони повстанців, в зяти х у полон галлів Красс продавали в рабство, спалю вали їх н і д ом івки . А ле Юлій Це.іар остаточно підкорити м уж н іх галлів не вдавалося У 56 р. до н.е. тріум віри дали згоду на те, щоб Ц езар ще п ’ять років зал и ш ався нам ісником у Г алл ії. У 52 р. до н .е., ^ перем ігш ії у зап ек л ій боротьбі гал л ьськи х повстанців, очол ю ван и х вож дем В ер ц и н гето р и го м , Ц е за р остаточно ЦЕ ЦІКАВО підкорив Галлію . Зм іц н и вш и свою владу, він дійш ов до Л а-М анш у і навіть зробив к іл ь к а спроб підкорити племена бритів на Б ри тан ськи х островах. М айж е одноособовий правитель на підкорених зем л ях , Гней Помпей у 67 р. до н.е. за Ц езар мав багату казн у і 10 легіонів відданих йому, добре дорученням сенату розпочав н авчен и х, загар то ван и х воїнів, щ о упродовж багатьох війну п {х у г и піратів. Маючи років поділяли з ним усі труднощ і походів.

500 кораблів і 120 тис. війсь­ У 53 р. до н.е. заги нув М арк Красс під час розпочатої ка, він розподілив свої сили й ним війни з могутньою парф янською держ авою . Із союзу одночасно напав на всі цент­ трьох л и ш и л и ся Ц езар і ІІомпей. ри піратів. За 40 днів йому вдалося блискавичним ударом знищити піратство на заході Середземного моря. Остання битва сталася в головному гнізді піратів Кілікії. 10 тис. їх загинуло і 20 тис. потрапило в полон.

Посперечайтеся з мудрецем

Чому Спартак не переміг Рим?

ЗАГАДКИ СЕРЕДЗЕМНОМОР'Я 1. Яку мету мм.пі реформи братів Гракхіи?

2. Чом у С ул лу називають диктатором?

3. Чим прославився Юлій Цезар?

29-

227

Суспільно-політична боротьба в Римі. Реформи братів Гракхів

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ! Г

Опишіть, як відбувалося повстання під проводом Спарпніка.

АримінІ

Перузіі

і

Користуючись схемами, розкажіть про битву під Каннами.

Темпсі

Енна іс ■чН.

.

Сицилі!

Кротон

авроменій

^

• Сиракузи л>

Що Ви знаєте про ці історичні постаті?

Оберіть правильну відповідь: 1. Рекс - це: а) воїн; б) цар; в) селянин; г) раб.

3. Час першої Пунічної війни: а) 265-241 рр. до н.е.; б) 264-242 рр. до н.е.; в) 264-241 рр. до н.е.; г) 164-141 рр. до н.е.

2. Права плебеїв захищали: а) консули; б) квестори; в) трибуни; г) цензори.

4. Луцій Корнелій Сулла належав до партії: а) оптиматів; б) популярів; в) патриціїв.

228

г

_Г "'

ЕТРУСЬКИ Й П Е Р ІО Д

Ц А Р С Ь К И Й П Е Р ІО Д

X—VIII ст. до н е.

VIII—VI ст. до н.е.

—

г^ з ..

Р Е С П У Б Л ІК А Н С Ь К И Й П Е Р ІО Д VI-! ст. до н.е.

Назвіть найважливіші події основних періодів в історії Рішу до І ст. до н.е.

Як, за легендою, виникло

я

м іс т о

Рим у

И Щ 3 якими подіями в історії І Д Й Ь Риму пов язат ці дати ?

N 1.1.П і ,) 509 р. до н.е.

іш Патрицн

1*1 р. ДОИ.еМ ........

1 -7 , РР

І і 'і

ш ш ш ш т

Опишіть права і обов'язки основних верств населення Римської республіки. тщщ Що ви знаєте про етруську цивілізацію?

Встановіть відповідність: 260 256 218 202

р. р. р. р.

до до до до

н.е. н.е. н.е. н.е.

П опуляри О птимати Раби

Розташуйте події в хронологічній послідовності

Екном К анни Зам а М іли

1.

2.

3.

4.

П ри хід етрусків. Реф орм и Сервія Т у л л ія. З асн у ван н я Р им у. П овстання проти Т ар к в ін ія Гордого.

С партак Гай Г ракх Л уц ій К орнелій Сулла

1.

2.

3.

4.

П ерш ий тріум вірат. Зм ова проти Ц езаря. Реф орм и братів Г ракхів. П овстання С партака.

РОЗДІЛ X ПАДІННЯ РЕСПУБЛІКИ

5000 р. до н.е. 4500 р. до н.е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е. 3000 р. до н.е.

ТА РАННЯ ІМПЕРІЯ

§ 47. Диктатура Гая Юлія Цезаря Г ром адян ські війни Походи Юлія Цезаря

1. В с та н о в л ен н я д и к т а т у р и Г ая Ю л ія Ц е з а р я

Зростання популярності Ц езаря непо­ коїло колиш нього тріумвіра Помпея. Йому вдалося переконати сенат відкликати Ц еза­ ря з Г аллії. Ц езар мав розпустити свої легіони і постати перед судом. Тепер він сто­ яв перед вибором - піти проти сенату й рес­ публіки чи підкоритися. Він обрав перше.

10 січня 49 р. до н.е. Цезар на чолі одного із десяти своїх легіонів ф Рубікон, я к а була кордоном м іж Галлією й Італією , і почав боротьбу з Помпеєм. Так розпочалася чотирирічна гром адянська війна. Помпей мав значно більш е військ 17 легіонів і велику кількість дрібних за­ гонів. Але арм ія Ц езаря була більш дисци­ ПІВНІЧНА АФРИКА плінованою, вона постійно поповнювалася Александрія рекрутам и. Помпей ви яви вся неготовим ЄГИПЕТ протистояти Цезарю, залиш ив Рим і пере­ Місця основних битв X правився у Грецію. Ц езар без переш код _____ Походи в Африці та Азії увійш ов до столиці. Сила зброї вірних йому легіонів змусила сенат проголосити його диктатором. Проте Ц езар не мав необ­ ____ Походи в Іспанії та Галлії меженої влади. Сенат лиш ався досить впливовим. І ЕРМАНЦІ Місця розселення племен Ц езар, на відміну від Сулли, не розправлявся із своїми супротивниками, чим збільш ив число прихильників. До того ж він відновив права громадян, яких переслідували за Сулли. Невдовзі Ц езар повів свої війська на східне узбереж ж я А дріатичного моря, де зосередж увалися основні сили Пом­ пея. У битві на рівнині Ф арсал Ц езарю вдалося здобути перемогу. Помпей утік, залиш ивш и війська. Ю лій Ц езар переслідував свого воро­ га а ж до А л е к с а н д р ії Є ги п етськ о ї, де П ом ­ пея було вбито за н аказо м єги п етсько го ц а ­ ря П толем ея X I. Але в самому Єгипті в цей час почалося по­ встання проти рим лян. Усю зим у 4 8 /4 7 рр. до н.е. арм ія Ц езаря перебувала в оточенні й вела Співвідношення сил у битві на рівнині Фарсал т я ж к і бої. Л иш е навесні рим ськом у диктатору вдалося перемогти. Захопивш и столицю Єгип­ А рм ія Ц езаря: А рм ія П омпея: ту А лександрію , Ц езар проголосив царицею легіони - 23 000, легіони - 50 000, країн и К леопатру VII, сестру переможеного сою зники - близько сою зники - 4200, П толем ея X III. П ісля цього йому довелося 10000, кіннота - 7000. придуш увати повстання понтійського царя кін нота - 1000. Ф арнака у М алій А зії. Війна була блискавич­ РИМЛЯНИ РИМЛЯНИ ною. Сам Ц езар, повідомляю чи сенат про пере­ могу, написав: «П рийш ов, побачив, переміг!»

І 2500 р. до н.е. 2000 р. до н.е. 1500 р. до н.е. 1000 р. до н.е.

500 р. до н.е.

П ісля повернення на батьківщ и н у Ц езар роздав ж и т е ­ л ям Р им у грош і, а ветеранам - зем ельні д іл я н к и .у В ін збільш ив к іл ь к іс ть сенаторів у 3 р ази , щ о різко зм енш ило їх н ій вплив у суспільстві. Було видано зак о н и , спрям овані на вп орядкуван ня ж и т т я у п р о в ін ц іях , на обм еж ення роз­ кош і. У твердивш и свою владу, Ц езар блискавичним н ап а­ дом здолав своїх ворогів у П івн ічн ій А ф риці та Ісп анії, відсвяткував одразу чотири тріум ф и - гал л ьськ и й , є ги ­ петський, азіатськи й і аф р и к ан ськ и й ?! У 45 р. до н.е. Ц езарю довелося зітк н у ти ся із синам и П омпея, я к і зібрали вели ку арм ію і виступили проти ньо­ го. О стання битва гр о м ад ян сько ї війни відбулася біля міста М унд, де Ц езар здобув чергову перемогу. £$же ніщ о не заваж ал о йому бути одноособовим правителем усієї Р и м ської д ерж ави . Сенат і народні збори вж е не м али великого впливу на ж и ття к р аїн и , хоча ф орм ально щ ороку обирали Ц езаря консулом . Ц езар на зн ак своєї величі з ’я в ­ л яв ся перед лю дьм и у пурпурній тозі тріум ф атора, трон, на яком у він сидів, був виготовлений із золота] Його друг М арк А нтоній пропонував навіть проголоситиІД езаря ц а ­ рем. Це в и к л и к ал о спротив сенаторів і стало приводом д л я об’єд н ан н я його ворогів. Ц езаря вбили прям о на засіданні сенату 15 б ерезн я 44 р. до н.е. Р и м л ян и віддали диктатору н ай ви щ і почесті - тіло Ц е­ зар я сп алили на ф орум і. Т исячі р и м л ян , вдячн их Ц езарю за щ едрість, ки д ал и у поховальне багаття свою зброю і кош товності. Ц езар зал и ш и в слід в історії не тіл ь к и як правитель, а й я к реформ атор кал ен дар я (відомий ю ліан сь­ к и й кален дар), будівничий, пи сьм енн ик та автор багатьох к р и л а т и х висловів («Ж ереб к и н у то » , «Рубікон п ер ей ­ дено»).

500 р. н.е.

н.е.

1000 р. н.е.

Гней Помпей

М арк Юній Брут

ЛАТИНИЦЯ прочитайте документ

Гай Светоній Траиквілл про смерт ь Ц езаря Він сів, і змовники оточили його, наче для привітання. Відразу Туллій Цимбр, що взяв на се­ бе перші) роль, підійшов до нього ближ че... схопив його за тогу вище ліктів. Цезар кричить: «Це вже насилля!». І тут один Кассій, розмахнувшись ззаду, завдає йому рану нижче гор­ ла. Цезар хапає Кассія за руку, проколює її грифелем, намагається підвестися, але другий удар його зупиняє. Коли ж він побачив, що з усіх боків на нього спрямовані кинджали, він накинув на голову тогу ... Він був уражений 23 ударами, тільки при першому, навіть не крикнувши, а застогнавши ... М арку Бруту, що кинувся на нього, сказав: «І ти, дитя моє?*

І /

1. Чому сенатори вирішили вбити Юлія Цезаря?

2 Що в оповіді свідчить про мужність Юлія Цезаря? Диктатура Гая Юлія Цезаря

зо-

.....................

.....

231

РОЗДІЛ X

5000 р. до н.е. 4500 р. до н.е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е. 3000 р. до н.е.

П А Д ІН Н Я Р ЕС П УБ ЛІКИ Т А РАННЯ ІМПЕРІЯ

ЦЕ ЦІКАВО Напередодні загибелі Ц е­ зар я нібито відбувалися дивні речі, я к і ри м лян и вваж али знаменням скорої смерті правителя: табуни коней, я к і він присвятив богам і відпустив під час переходу через Рубікон, відмовлялися від їж і і про­ ливали сльози; до прим і­ щ ення, де відбувалося засі­ д ан н я сенату, влетіла невелика пташ ка із лавро­ вою гілочкою в дзьобі, а за нею - зграя птахів, я к і, на­ здогнавш и її, роздерли на ш м атки.

Щ е за ж и т т я Ц езар проголосив своїм наступни ком плем інника Гая О ктавія (63 р. до н.е. - 14 р. н.е.). Звістку про загибель Ц езаря 19-річний О ктавій отримав на чуж ині. Д иктатор заповів йому не тіл ьки величезну держ аву, а й 3 /4 свого майна. 1 /4 м айна Ц езаря призначалася рим ськом у на­ родові. А ле спадок Ц езаря дістався колиш ньом у другові та соратникові диктатора М арку Антонію, якого після смерті Ц езаря сенат, що відновив свою владу, проголосив правите­ лем держ ави. О ктавіан звернувся до А нтонія з проханням повернути громадянам Рим у грош і, що заповідалися їм , але той відмовив. О ктавіан продав свою частину спадку Ц езаря, власне майно та роздав грош і рим лянам . Ц е викликало у народу захоплення і сприяло посиленню популярності О ктавіана.

2. Другий тріум вірат і загибель республіки Під тиском легіонерів Ц езар я, я к і не б аж али війни між двома його сп ад ко єм ц ям и , А нтоній і О ктавіан змуш ені були укласти союз. До них приєднався один з воєначаль­ н и ків Ц езар я, нам існ и к в Ісп анії Л епід. Т ак у 43 р. до н.е. ви ник другий тр іу м в ір ат. С пираю чись на легіон и, тріум віри зм усили сенат надати їм повноваж ення реф орм ува­ ти ж и т т я д ерж ави . Знову, я к колись С улла, свої реформи вони почали з боротьби проти п р и х и л ь н и к ів республі­ кан ського устрою й оприлю днили п роскрипц ії. Серед засу­ д ж ен и х було понад 200 сенаторів та 2000 верш н и ків. Д ехто з них потрапив до п роскрипц ій ли ш е тому, що мав

ЛАТИНИЦЯ прочитаите документ

Ііл у т и р х про проскрипції Уночі в багатьох місцях у місті було виставлено проскрипційні списки з іменами нових ста тридцяти осіб на доповнення до попередніх сімнадцяти, а через якийсь час ще список інших ста п 'ятдесяти осіб. До списків завжди заносили додатково кого-небудь із засуджених уже або помилково вбитого; усе це робилося для того, щоб здавалося, що нони загинули на законній підставі. Було дано розпорядження, щоб голови вбитих доставляли тріумвірам за певну винагороду, яка для вільнонароджемого була в /ротах, а для раба в грошах і свободі. Усі повинні були надати свої домівки для обшуку. Кожний, хто прийняв до себе в дім або сховав засудженого, або не дозволив обшукати свій дім, підлягав карі смертю. Кожний, хто хотів, міг донести на будь-кого й одержати за це винагороду. Г х * 9 і 4

^ У Уу и » * * * 9 * 9 1 4

^ у Ууи

*11 І*/ *ТЇ

0 7 <р Л Н '

1 Навіщо до списків заносили засуджених або помилково вбитих людей?

2. Чому більшість римлян активно брали участь у переслідуваннях засуджених?

+ ^ із, 2

2500 р. до н.е. 2000 р. до н.е. 1500 р. до н.е. 1000 р. до н.е.

ІСТОРИЧНА Д О ВІДК А Після усиновлення Цезарем Октавія останній отримав ім’я Гай Ю лій Ц езар Октавіан.

Як політик він був хитрий та безсердечний, проте, прихо­ вуючи владолюбство, пово­ дився скромно та люб’язно.

500 р. до н.е.

н.е.

500 р. н.е.

1000 р. н.е.

багато грош ей або гар н і м а єт к и . Р и м був ох о п л ен и й панікою . Оголошені ворогами, ри м л ян и ховалися в ко л о д я­ зя х , к ан ал ізац ії, д и м ар ях . Вони не довіряли ніком у, адж е на них полю вали рідн я, сусіди і навіть їхн і раби, баж аю чи заволодіти зем лям и і майном. У ці страш ні дні загинув від рук найм аних убивць один з найвідом іш их політичних д ія ч ів і о р ато р ів М арк Т у л ій Ц и ц ер о н . П р о ти сто ян н я різних сил - пр и х и л ьн и к ів д и ктатури і республіканців, а так о ж ворож неча м іж сам им и тріум вірам и знову кин ули Рим у вир гром адянських війн. У 42 р. до н.е тріум віри у битві при Ф іл іп п ах у М акедонії розбили велике військо, я к е зібрали вбивці Ц езаря Врут і К ассій. К ассія було вбито, а Брут н а­ кл ав на себе руки.

Т ри ум віри стали господарям и держ ави і поділили її м іж собою. А нтоній отрим ав східні провінції, Л епід - П івн ічн у А ф рику, а О ктавіан - Іспанію , Галлію , Іл л ір ію та Італію . О ктавіан, згасивш и невдоволення, я к е ви н и кло в Р им і у зв’я з к у з п р о скр и п ц іям и , у 36 р. до н.е. захоп ив П івн ічн у А ф рику й усунув від влади Л епіда. А в 32 р. до н.е. він почав готуватися до війни з М арком А нтонієм , я к и й мав владу над східним и п ровінц іям и , у тому числі над Єгиптом і був о д р у ж ен и й з К леоп атрою - ц ар и ц ею Є гип ту. П одруж ж я об’єднало свої зу си л л я у протистоянні О ктавіану. 2 вересня 31 р. до н.е. у м орській битві біля мису А кцій (П івн ічн а А ф р и ка) ф лот А н то н ія й К л ео п атр и зазн ав поразки. У відчаї А нтоній н ак лав на себе руки. В ійська О ктавіана увійш ли до Є гипту. Ц ари ц я К леопатра стала його полонянкою . К оли вона д ізн ал ася , що О ктавіан хоче відправити її в Рим і в к ай д ан ах провести вулиц ям и під час тріумфу, К леопатра випустила зм ію , я к а см ертельно в ж а ­ лила її. О ктавіан н аказав убити сина А нтонія - А нтулла та сина К леопатри і Ю лія Ц езаря Ц езаріона. Г ром адянські війни ск ін ч и л и ся . В О ктавіан а більш е не лиш илося вн утріш н іх ворогів. У д ер ж аві зап анував мир, але респ ублікан ськи й устрій зазнав нищ івного удару. Ф ор­ мально респ убліканські установи щ е д ія л и , але влада н а ­ л еж ал а одній особі - О ктавіану.

ЗАГАДКИ СЕРЕДЗЕМНОМОР'Я 1. Що означає вислів «Рубікон перейдено»?

2. Які військові походи здійснив Юлій Цезар? Яке значення для Риму вони мали?

3. Чим закінчилися громадянські війни і якою була доля тріумвірів?.

Октавіан. Зображення на римській монеті

Позначте на контурній карті: Н ап р я м к и походів Гая Ю лія Ц езар я.

І і

Посперечайтеся з мудрецем

| Доведіть, що створення другого тріумвірату було початком остаточного руй­ нування республіканського устрою в Римі.

РОЗДІЛ X

5000 р. до н.е. 4500 р. до н.е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е. 3000 р. до н.і

ПАДІННЯ РЕСПУБЛІКИ ТА РАННЯ ІМПЕРІЯ

§ 48. Римська імперія у І—II ст. н.е. Часи ж орстоких т иранів

Римська імперія Ja часів Октавіана Августа.

1. П ринципат Августа

27 р. до н.е. - 14 р. н.е.

О ктавіан зосередив у своїх руках не­ обмежену владу. У 29 р. до н.е. він пере­ глянув склад сенату і позбавив посад п р и б іч н и к ів М арка А н то н ія, рес­ публіканців і своїх особистих ворогів. Щоб привернути на свій бік городян, :п о р с ь г е ^ АРСТВСк С він відсвяткував к іл ь к а тріум ф ів, під АПБаЛ)5Г час я к и х роздавав грош і й хліб. Тоді ж сенат присвоїв йому титул імператора. П ротягом свого правління О ктавіан 21 р аз отрим ував цей ти ту л . Х итрий п о л іти к , О ктавіан на сп еціальн ом у іте с и ф о н засіданні сенату зр ікся влади диктатора і консула, залиш ив собі тіл ьки почесне Єрусалим звання п р и н ц е п с а с е н а т у , тобто першо­ го серед сенаторів. П роте, незваж аю чи на існування сенату та інш их виборних органів влади, принцепс О ктавіан правив одноособово. Ф ор­ ма управління держ авою на чолі з принцепсом дістала назву «принципат». Вона проіснувала м айж е 300 років. Залеж ний від О ктавіана сенат надавав йому все нові й нові титули й посади. Серед них - почесне звання Август («звели­ чений богами»), я к е перетворилося на титул. У 2 р. до н. е. Августу надали титул «батько вітчизни». У 23 р. н.е., незва­ ж аю чи на те, що він був патрицієм, його обрали народним трибуном. Цю посаду А вгуст отримував 37 разів. В О ктавіана була власна скарб н иця - ф іс к . До неї надхо­ д и л и прибутки з Є гипту, я к и й став його власністю , а та-

^ Г ерманські *

(П ІВ Н ІЧ Н ІЇ

£ л оШ и !

Аквілея

СПА

• •

Столиці держав і царств Найбільші міста ■ м Територія Римсько! республіки в 33 р. до н.е. Завоювання Римської імперії: до кінця правління Октавіана Августа (14 р. н.е.) і впродовж 14-98 рр. н.е. ш н за династії Антонінів (98-180 рр. н.е.)

— Кордони Римської імперії на початку II ст. н.е. г А л л і я Назви найбільших римських провінцій Території, тимчасово залежні від Риму

ИГ

9 і 4 ^ У У уи в 1 1 %У* 9 * Г}

0

7? ^

+ ^*3,%.-,*

ЛАТИНИЦЯ прочитайте документ

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА Г е р о д іа н (бл. 1 7 0 бл. 2 4 0 ) - римський

/ V

історик, грек за походженням.

Геродіан про принципат О кт авіана Август а З того часу, як єдиновладдя перейшло до Августа. він звільнив італійців вів праці, позбавив їх зброї й оточив державу укріплення­ ми та військовими таборами, поставив найнятих за певне ут ри­ мання воїнів як охорону Римської держави; він убезпечив державу, відгородив її великими річками, твердинею із ровів і гір. ї 2 ./ г

9 М З У Уу И »

1 1

1 * * * 1

0

7 V

Користуючись документом, доведіть, що Октавіан Август зміцнив Римську державу.

2500 р. до н.е. |2000 р. до н.е. 1500 р. до н.е. 1000 р. до н.е.

500 р. до н.е.

н.е.

к о ж з провінцій Г ал л ія, Іл л ір ія , М акедонія і С ирія. Під ком ан дуванням О ктавіана перебували 300 000 відданих йому во яків, я к і були надійним зн ар яд д ям д л я утри м ан н я п орядку в д ер ж ав і, захи сту її кордонів та завою вання нових зем ель. П обоюю чись зм ов, він набрав особисту охо­ рону - п реторіанські когорти (9000 чоловік). К ом андира­ ми п р ето р іан ц ів - п р е ф е к т а м и - О к тавіан п р и зн ач и в відданих йому воєн ачальн иків. П ринцепс проводив п оліти ку «батога і п р ян и к а» . Н еза­ м ож ним гром адянам він і д ал і роздавав грош і та хліб, влаш товував дивовиж ні свята, н ак азав спалити списки б о р ж н и ків. Разом з тим О ктавіан повернув рабів-утікачів їхн ім господарям і відновив зако н , за я к и м за вбивство гос­ подаря карал и на см ерть не тіл ь к и винного раба, а й усіх н евільн и ків, я к і під час злочину були в будинку. Дбав Октавіан Август і про розш ирення кордонів Римської держ ави. На провінції було перетворено Паннонію (сучасна Угорщина) та Германію (сучасна Н імеччина). Під владою Риму опинилися величезні території. Але подальш е розш и­ рення кордонів було зупинене численними повстаннями на підкорених територіях. Октавіан зосередив сили арм ії на охо­ роні кордонів держ ави. Зреш тою, Август пиш ався тим, що дав римському народові мир. Він започаткував культ божест­ ва мирного часу - Августів Мир - і побудував на Марсовому полі мармуровий Вівтар Миру. І справді правління О ктавіана забезпечило стабільність у суспільстві. Сильна влада була здатна протистояти як повстанням рабів та невдоволенню громадян, так і зовніш нім ворогам. Могутня держава за часів Октавіана стала називатися Римською імперією. В історію Октавіан увійш ов не тільки я к політик, а й як будівничий. За його наказом було споруджено форум Августа, храм М арса-М есника, яки й мав нагадувати рим лянам , що принцепс помстився за смерть Ю лія Ц езаря. З допомогою свого заможного друга М ецената він матеріально підтриму­ вав поетів. Тому і в наш час лю дей, я к і допомагаю ть м итцям , називаю ть меценатами. А вгуст дож ив м ай ж е до 76 років. П охований він був у Р и м і в спеціально збудованому м авзолеї. П ісля смерті (у 14 р. н.е.) О ктавіан а оголосили богом.

500 р. н.е.

1000 р. н.е.

О кт авіан Август

в и в ч іт ь сл ов а та їх зн аче н н я

І І р и н ц е п с - сен ато р , я к и й був перш им у спис­ к у сенаторів і мав авто ­ ритет та право перш им висловлю вати д у м ку на засід ан н ях сенату. П р и н ц и п а т - необм еж е­ на влада принцепса, з од­ но ч асн и м зб ер еж е н н я м р е с п у б л ік а н с ь к и х о р г а ­ нів влади. ___ к__С__________________ Л___.

2. П равління династій Ю ліїв—Клавдіїв ( 1 4 - 6 9 рр. н.е.) А вгуст при значив своїм наступником ви хідця із зн атн о ­ го роду К лавдіїв - 56-річного Т іберія (42 р. до н.е. — 37 р. н.е.). Він був уж е досвідченим полководцем , який підкорив ал ьп ій ські племена та здобув перемоги у Паннонії й Герм анії. За переказам и, А вгуст так сказав про Т іберія: «Бідний рим ський народ! У я к і він потрапляє повільні щ елепи». І справді, новий правитель не нам агав­ ся завою вати любов р и м л ян . Він припинив роздавати хліб 235

>

Ті Осрій

'ЩІ '

Римська імперія у 1-11 ст. н.е.

—

І_____ І

РОЗДІЛ X ПАД ІННЯ РЕСПУБЛІКИ

5000 р. до н.е. 4500 р. до н.е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е. 3000 р. до н.е..

ТА РАННЯ ІМПЕРІЯ

ЦЕ ЦІКАВО К а л іг у л а (п р ізви ськ о п ер ек л ад аєть ся як «чобіток») о д ягався у ш овкове, п р и кр аш ен е кош товн и м к ам ін н я м вбрання. Його називали принцепсом , найбільш ж адібним до золота. Він пригощ ав своїх гостей позолоченим хлібом, а своїх коней - позолоче­ ним ячменем.

Гай Калігула

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА Представники роду Клавдіїв за доби республіки 28 разів були консулами, 5 разів дик­ таторами, 7 разів цензорами і мали 8 тріумфів.

і влаш товувати видовищ а. Усіх м ож ливи х претендентів на владу, крім Гая К ал ігу ли , було вбито. У 27 р. н.е. Тіберій зал и ш и в Р им і оселився на о. К ап рі, звід к и й продовж ував керувати держ авою . Ж орстокий ім ператор лю бив спос­ терігати за катуван ням і стратою я к злочинців, так і безне­ винних людей. Р и м л ян и , що не лю били володаря, кричали: «Тіберія у Тибр!» К оли у 37 р. Тіберій захворів, один із його слуг зад уш ив ім п ератора. В ідповідно до зап о віту його н а сту п н и к ам и стал и Гай К ал ігу л а і Т іберій Гем елла. К ал ігу ла усунув свого суперника і став правителем Риму. Гай К ал ігу ла (1 2 —41 рр. н.е.), нам агаю чись зм іцнити свою владу в Р и м і, відновив гл ад іаторські бої та ін ш і видо­ ви щ а, роздавав грош і незам ож ним і влаш товував бенкети д л я сенаторів, дозволив повернутися ви гн ан ц ям та поми­ лував засуд ж ен и х. Він вваж ав себе богом Ю пітером, тому наказав сконструю вати м ехан ізм , я к и й ім ітував грім і бли­ с к а в к у . Голови стату й Ю пітера у Р и м і були зам ін ені скульптурни м и зоб раж ен н ям и К алігули . Він побудував п ри свячений собі храм , де р и м л ян и п о кл о н ял и ся золотій статуї правителя. З а р ік ім ператор витратив усі держ авні ко ш ти , том у запровадив нові гр аб іж н и ц ьк і податки. К алігула н ам агався продовж увати тр ад и ц ій н у завойов­ н и ц ьку політи ку Рим у. У 3 9 -4 0 рр. він розробив плани остаточного підкореннл завой овани х, але не упокорених н ар о дів Г а л л ії, Г ер м ан ії та Б р и т а н ії. І хоча вел и к и х успіхів у цьому не досяг, його 7 разів проголош ували ім пе­ ратором. Н езваж аю чи на те, що м ав прекрасну освіту, лю дей він вваж ав особистою власністю , т ак само я к і всі ри м ські провінції. У 39 р. було розкрито зм ову проти ім пе­ ратора, і з того часу К ал ігу ла постійно боявся зради. Його підозри сп равдилися. У 41 р. н.е. під час свята на честь П ал ати н ськ и х ігор його було вбито. Н аступного ім ператора проголосили преторіанці - охо­ ронці К ал ігу ли . Ц е щ е раз засвідчи ло, що ар м ія л и ш алася впливовою силою в рим ськом у суспільстві. Імператором став К лавдій (10 р. до н.е. - 54 р. н.е.) - єдиний родич К ал ігу ли , якого випадково знайш ов один з преторіанців в ім ператорськом у п алац і. К лавдій мав багато ф ізи чн и х вад: з а їк а в с я , ш к ан д и б а в , го л о ва та р у к и його т р я с л и с я . На засіданн я сенату його приносили на нош ах. Перш е, що зробив новий правитель, - стратив убивцю К алігули. Він прим ирився із сенатом , скасував д ея к і встановлені поп ередни кам и п о д атки , повернув ви гн ан ц ів , скасував см ертну кару за образу величі ім ператора. Н овим и зак о н а­ ми він передбачив переслідування ти х , хто зводив наклеп. Хворі раби, я к и х господарі ки д ал и н ап р и зво л ящ е, ставали вільни м и. Здій сни вш и тріум ф альни й похід у Б ританію , К лавдій приєднав до ім п ер ії ш ість провінцій. К лавдій дуж е боявся змови і з самого початку свого п р авл ін н я н аказував обш укувати всіх, хто до нього набли*

2500 р. до н.е. 2000 р. до н.е. 1500 р. до н.е. 1000 р. до н.е.

500 р. до н.е.

н.е.

500 р. н.е.

1000 р. н.е.

ж ав ся. А ле йому не судилося померти від меча ворога. К лавд ія отруїли д р у ж и н а А грип пін а та її син Н ерон. У 54 р. сім н ад ц яти р іч н и й Н ерон ( 3 7 - 6 8 рр.) став ім п ерато­ ром. Його ім ’я сабінською мовою означає «хоробрий, си льн ий». А ле він не виправдовував його. П ідлітком Нерон входив до складу банди, я к а грабувала перехож их. Його ц ік ав и л и більш е не п о л іти к а, а м у зи к а, ж ивопис, спорт, він м ріяв про к а р ’єру актора. П одорож ую чи Грецією , спробував себе у різн и х зм аган ­ н ях , виступав у десятиборстві в О лімпії. В важ ав себе так о ж ви­ датним поетом. Х одили чутки, що ж ахли ва пож еж а в Римі 64 р. була о р га н ізо в а н а Н ероном. Н ібито ви гляд п ал аю ­ чого Р им у надихнув його на н аписанн я вірш ів про сп а­ л е н н я Т рої. А ле д о к а зів проти Н ерона не було. Він щ особисто керував відновлю вальни м и роботами. За Н ерона Рим при краси ли п рям им и ву л и ц ям и та збудували перш і вогн естій кі будинки. Нерон був ос­ таннім імператором д и н астії Ю л іїв - К лавдіїв. Незадоволений його тиран ією , сенат оголосив прави теля во­ рогом народу. П роти Н ерона повстали війська. Тоді він у тік на віллу в передм істі Р и м у, де зап одіяв собі см ерть. К аж у ть, щ о, пом ираю чи, Н ерон вигукнув: «Я кий величний актор гине!» П ісл я його см ерті про­ тягом року зм ін илося щ е два ім ператори. У 69 р. до влади п ри й ш л а д и н астія Ф л авіїв.

Імператор Перон

Золотий будинок Нерона. Внутрішній вигляд.

64-68 рр. н.е.

ЛАТИ Н И ЦЯ прочитайте документ

Гай Светоній Транквілл про життя Нерона Жодного одягу він не вдягав двічі... Рибу ловив позолоченою сіткою із пурпурових і червоних мотузок. А мандрував не менше ніж з тисячею возів, у мулів були срібні підкови... Він вибудував палай,, назвавши його спочатку Прохідним, а потім, після пожежі та відновлення. Золо­ тим... Передпокій у ньому був такої висоти, що в ньому стояла коло­ сальна статуя імператора, заввишки 120 футів; площа його була така, що потрійний портик по боках був з милю довжиною... В інших покоях усе було покрите золотом, прикрашене коштовним камінням і перлами.

1. Що в оповіді Гая Светонія свідчить про неймовірну розкіш, якою захоплювався Нерон?

2. Як називали палац імператора Нерона? Римська імперія у І-ІІ ст. н.е.

РОЗДІЛ X ПАЛ ІНН Я РЕСПУБЛІКИ

5000 р. до н.е. 4500 р. до н.е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е. 3000 р. до н.е.

ТА РАННЯ ІМПЕРІЯ

3. Д и н а с т ія Ф л а в іїв ( 6 9 - 9 6 рр.н.е.)

Амфітеатр Флавіїв (Колізей). 75-80 рр.

Траян. Зображення на монеті Траян. Давньоримський рельєф. Початок II ст. н.е.

П ерш ий ім ператор цієї д и н астії - В е с п а с іа н (9 —79 рр.) був досвідченим полководцем , брав участь у вторгненні в Б ританію , керував провінцією А ф рика, підкорив Іудею. Ім ператора В еспасіана щ ороку обирали консулом і трибу­ ном. Він м ріяв передати владу синові Тіту і вж е за свого ж и т т я зробив його сп івправителем . У 71 р. Веспасіан при­ значи в його префектом преторіанської гвардії, залиш ивш и собі ти ту л А вгуста та посаду верховн ого п о н ти ф іка. У 7 3 -7 4 рр. вони разом вигнали із сенату своїх супротив­ ни ків. П ісля цього ніхто не н аваж увався виступати проти ім ператора. Н авіть свій палац Веспасіан зал и ш и в без охо­ рони, демонструю чи силу своєї влади. Він навів лад в армії, відновивш и дисципліну. Д ля зм іцнення держ ави та рефор­ м ування арм ії потрібні були значні кош ти, тому правитель не в в а ж ав н епристой ним зай м ати ся посередницькою торгівлею , отримувати хабарі та продавати держ авні посади. Саме він, зап ровадивш и податок на користуванн я гро­ м адським и ту ал етам и , ск азав: «Гроші не пахнуть*. П ісля смерті В еспасіана у 79 р. вся влада в к р аїн і перей­ ш ла до Т іт а (3 9 -8 1 р р .). П очаток його п равлінн я породив в е л и к і сп о д ів ан н я у р и м л я н . Й ого н а в іт ь н ази вал и ♦Любов’ю і відрадою роду лю дського*. Він відзначався здібностям и до вірш ування, гри на м узичних інструментах та к ал ігр аф ії. З інш ого боку, був досвідченим і вм ілим пол­ ководцем . Щ об завою вати при хи льн ість народу, віддав своє майно д л я відн овленн я будинків і храм ів Рим у після страш ної триденної пож еж і. Саме на його правління випало ви верж ен ня вулкан а В езувій, що зн и щ и л о міста Помпеї і Г ер ку лан у м . Ім ператор зробив щ едрі пож ертвуванн я ти м , хто ви ж ив. Тоді ж у Р им і почалася чум а, з якою т ак о ж довелося боротися. Н авіть коротке правління принесло Тіту славу будівничо­ го. В імперії з ’явилися нові дороги. У 80 р. було закінчено будівництво у н ік ал ь н о ї споруди - ам ф ітеатр у Ф лавіїв (Колізею). Та, на ж ал ь, Тіт мав слабке здоров’я. Щ е за юних л іт він скуш тував напою з отрутою, від якого загинув його брат Б ританік, і довго хворів. П ісля однієї з вистав йому ста­ ло зле. Помер він на тій самій віллі, що і його батько. Його правління тривало два роки, два місяці і двадцять днів. У 81 р. в країні до влади прийш ов брат Тіта Доміціан (5 1 -9 6 р.). як и й став справж нім тираном. Я к і його поперед­ ники, він мав багато титулів. Доміціан був консулом 16 разів, трибуном - 16 років, цензором - пожиттєво. Його 22 рази проголош ували імператором. Доміціан переслідував не згодних з ним сенаторів, убив двоюрідних братів, вигнав з Італії всіх філософів. Загальною ненавистю до імператора скористалися політики. 18 вересня 96 р. внаслідок двірцевої змови останнього із Ф лавіїв було вбито.

2500 р. до н.е. 2000 р. до н.е. 1500 р. до н е. 1000 р. доне.

500 р. до н.е.

н.е.

500 р. н.е.

1000 р. н.е.

4. Д и н а с т ія А н то н ін ів ( 9 6 - 1 9 2 pp. н.е.) С правж ню велич Р им у забезпечила д и н астія Л нтонінів. П ерш им її імператором став найстарш ий із сенаторів М арк К окцей Н ерва (ЗО або 3 5 —98 рр.). Н евдовзі Н ерва пе­ редав владу М арку У льн іцію Т р аян у (5 3 -1 1 7 рр.). Рим ські воїни захоп лю вали ся цим талановитим полководцем . Він р о зш и р и в тер и то р ію Р и м с ь к о ї ім п е р ії до н ебу вал и х розмірів. П ротягом 1 0 1 -1 0 7 рр. після три вали х війн Траян приєднав Д акію (територія Р ум унії). У 106 р. він підко­ рив А равію . У 1 1 4 -1 1 7 рр. приєднав В ірменію та Д воріч­ ч я. З д а в а л о с я , перем огам не буде к ін ц я , ал е під час придуш ення повстання в Іудеї ім ператор помер. Його родич ІІублій Кмілій А дріан (7 6 —138 рр.), ставш и ім ператором, нам агався зах и сти ти завойоване попередни­ кам и . У Б р и тан ії він збудував ф ортеці, сторож ові веж і, що поєднувалися валам и , довж ин а я к и х становила 128 км. Але втрим увати величезні завойовані території було все важ че. Н апади сусідніх народів, я к и х рим ляни вваж али варварам и, повстання в провінц іях руйнували імперію . Н айбільш успіш ним у боротьбі з повстанцям и і вар вар а­ Кінна статуя Марка ми був видатний держ авн и й д іяч і філософ М арк А врелій Аврелія. 161-180 рр. н.е.

(1 2 1 -1 8 0 рр.), я к и й став ім ператором у 161 р. Йому вдало­ ся придуш ити повстання у В ірм енії, Д воріччі, Д ак ії. Але зробити більш е д л я ім п ерії він не встиг. У 180 р. п ід ч ас по­ ходу проти гер м ан сь к и х плем ен він пом ер від чум и. За інш ою версією - був убитий за наказом сина. Син М арка А врелія - Коммод Л ю цін (161—192 рр.) не був гідним батькових зверш ень. Ц е перш ий імператор, я к и й брав участь у гладіаторських боях. Він н аказав стратити найвидатніш их сенаторів, друзів свого батька. ИКА М А Н Л Р/о За пРавління Коммода традиц ії громадського і держ ав^ ного ж и ття були знехтувані. Всупереч уявленням рим ­ л ян , що тільки громадяни могли керувати держ авою , за примхою імператора колиш ні раби ставали сенаторами. Позначте на контурній карті: Усе це ви кли кало ненависть р им лян, і внаслідок змови ім ператора було вбито. Територію Р и м ської ім п ерії в І ст. н.е. Посперечайтеся з мудрецем

ЗАГАДКИ СЕРЕДЗЕМ НОМ ОР’Я

Які зміни в управлінні дер жавою відбулися, коли рес публіка змінилася імперією?

1. Назвіть характерні риси принципату Октавіана Лвгуста.

2. Правління кого з римських імператорів, на вашу думку, і? можна оцінити позитивно, а кого негативно<

Римська імперія у І-ІІ ст. н.е

РОЗДІЛ X

5000 р. до н.е. 4500 р. до Н.е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е

ПАЛІННЯ РЕСПУБЛІКИ

3000 р. до Н.е.

ТА РАННЯ ІМПЕРІЯ

§ 49. Римська релігія Д о б р і ген ії

1. М іф и і л еген д и д а в н іх р и м л я н

Аполлон.

V ст. до н.е.

ЗАПОЗИЧЕНІ РИМЛЯНАМ И Б О ГИ Рим ські б оги

Грец ькі бо ги

Юпітер Зевс Юнона Гера М інерва Афіна Діана Артеміда Церера Д ем етра Прозерпіна П ерсеф она Нептун Посейдон Діспатер Аїд Венера Афродіта Купідон Ерот Вулкан Гефест М еркурій Гермес М арс Apec Вакх Діоніс Геркулес Геракл Аполлон Аполлон J

Р им ські міфи, що були відображ енням повсякденного ж и т т я р и м л ян , оспівували невибагливий спосіб їхнього ж и ття , суворість звичаїв і правил. Д авні перекази роз­ повідали про батька-воєначальника, я к и й стратив свого си­ на за поруш ення військової дисципліни, про уславленого вож дя, я к и й обробляв своє поле і після перемож ної битви знову повертався до зви ч н и х справ, про непідкупність рим ських вож дів, про воїна, я к и й , потрапивш и у полон, спалив собі руку на вогнищ і, щоб довести ворогам мужність рим лян. Враж ені вороги відпустили героя і зняли облогу Риму. Існували міфи про різних свящ енних тварин і птахів. Ч ільне місце серед них посідали перекази про вовка. Ц я тва­ рина н аділялася м агічним и та лю дським и якостям и, напри­ клад вірністю. Не випадково Ром ула і Рема врятувала саме вовчиця. На основі переказу про те, я к кап ітолійські гуси врятували Рим , з ’явився звичай приносити у ж ертву собак, я к і мовчали і пропустили ворогів.

2. Д а в н ь о р и м с ь к а р е л ігія Д авні ри м лян и вв аж ал и , що сп очатку був лиш е темний і безм еж ний Х аос, у як о м у нічого не існувало, навіть часу. З Хаосу в и н и к л а зем л я, я к а і народила гори, л іси , річки, тварин і лю дей. У той сам ий час із Хаосу з ’я ви л и ся перші боги. Серед них був і володар часу С атурн. За уявленн ям и р и м л ян , саме він веде відл ік ж и т т я , завд я к и йому росте все ж и ве, зм іню ю ться пори року. Спочатку рим ляни покло­ нялися Сатурну я к єдиному богу. На його честь проводилися сатурналії - свята, під час як и х рим ляни м інялися місцем із рабами. Ц им вони показували, що перед богом усі люди рівні. В важ алося, щ о біля Сатурна стояло дві чаш і. Одна з них була наповнена щ астям , а інш а лихом . Бог виливав, за власним баж анням , вміст чаш і на голови людей, і в них мало бути щ астя або ставатися лихо. З д авн іх часів ри м лян и вірили у багатьох духів, божеств, я к і не м али лю дської подоби. К ож ен з них відповідав за певні яви щ а природи, події в ж и тті лю дини. Д ухи виступа­ ли зах и сн и кам и та охоронцям и. Добрі ген ії охороняли лю дину протягом її земного ж и ття . П енати опікувалися пом еш кан ням и. До наш их часів дійш ов вислів «повернути­ ся до рідних пенатів», що означає повернутися додому. Як і давні греки, ри м лян и вірили, що в кож ном у ку щ і, у річці, лісі ж и ву ть надприродні істоти, я к і м ож уть бути добрими або зл и м и , допом агати чи ш кодити лю дям .

240

2500 р. до н.е. 2000 р. до н.е. 1500 р. до н.е. 1000 р. до н.е.

500 р. до н.е.

н.е.

500 р. н.е.

1000 р. н.е.

Б ож ествам , духам і надприродним істотам приносили ж ертви . Р и м л ян и вірили, щ о пом ерлі впливаю ть на справи ж и ви х і м ож уть м стити за неповагу до них. П ом ерлий батько ставав д л я синів богом. К оли р и м л ян и н ап р и к ін ц і VI - на початку V ст. до н.е. о зн ай ом и ­ л и ся з грецькою культурою , богів стало більш е. У С атурна з ’я ви л и ся діти. Серед них - Ю пітер. Коли Ю пітер підріс, він виріш ив позбавити б атька влади і скинув Сатурна з небес. М олодий бог - володар бли ска­ вок і грому - став царем богів. Згодом ри м лян и наділили своїх богів, не зм іню ю чи їх н іх імен, тими сам им и силам и й обов’я зк ам и , що мали й грец ькі. Ю пітер м ав старш их братів - П лутона і Н ептуна, з я к и м и і поділив Марс. Статуя. Фрагмент. 380-370 рр Всесвіт. П лутон став володарем підзем ного світу, а Н ептун - волода­ до н.е. рем морів. 'В 1 К ож на верства населення Р им у м ала власних богів. Вер^ І ш ники - кінного Н ептуна і героїв-близню ків Д іоскурів, *У”плебеї - Ц ецеру і Л ібер. Д е я к і проф есії теж м али покровиі-‘”' ТЄЛІВ. У торгівц ів - М еркурій, у р ем існ и ків, ХУДОЖ НИКІВ, ^ пи сьм ен н и ків, вчителів - М інерва. С пільним и д л я ж и, телів А пеннінського півострова богами були М арс (бог ’• •. війни), Д іана (богиня М ісяця), Ф ортуна (богиня щ астя, і успіху), Ф лора (богиня квітів), Ф ауна (богиня родючості . | й м атеринства), Венера (богиня весни і садів, потім - кох ан н я і краси). П ізніш е в пантеон богів Р и м ської ім п ерії у війш ли боги східних народів: О зіріс та Ісіда з Є гипту, і$ гі К ібелла з Ф рігії, Ваал з Ф ін ік ії та ін. Р и м л ян и н міг і сум ніватися в існуванні богів, але був зобов’язани й показувати ш ану до них. Розраховую чи на допомогу богів, давні ри м лян и нам агали ся дотрим уватися всіх обрядових правил, а тако ж ритуалів. За допомогою ритуалів навіть богів ворога, на дум ку р и м л ян , м ож на було перем анити на свій бік. Венера й покараниіі Амур. Ж одної важ ливої справи не починали рим ляни, не пово­ Фреска. Близько ЗО р. н.е. рож ивш и та не дізнавш ись про ставлення до неї богів. Ж ер ц і бачили волю богів у поведінці тварин, птахів, у п р и ­ родних яви щ ах, принесених ж ертвах. В усьому незвичному вони також вбачали п ідказки богів. За несприятливих пе­ Посперечайтеся редбачень ж ерц і могли навіть відкласти військовий похід. з мудрецем Д ерж авні д іячі, починаю чи із Сципіона А ф риканського, підкреслю вали божественне походж ення своєї влади. Коли республіка зм інилась імперією , у провінціях пош ирився Які ви бачите відмінності між римськими і грецькими культ полководців, а імператори вваж алися богами на землі. релігійними віруваннями?

ЗАГАДКИ СЕРЕДЗЕМНОМОР’Я 1. Яких східних богів запозичили римляни?

2. Яке місце в житті римлян посідало ворожіння?

РОЗДІЛ X ПАД ІННЯ РЕСПУБЛІКИ

5000 р. до н.е. 4500 р. до н.е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е. 3000 р до Н.е.

ТА РАННЯ ІМПЕРІЯ

§ 50. Римська культура Учні, що переверш или вчи т елів

1. К у л ьт у р а доби р есп у б лік и

Тріумфальна арка. Кінець II ст. н.е.

Руїни Колізею. Сучасний вигляд ізсередини

На становлення та розвиток культури Р и м ської рес­ п у б л ік и в е л и к и й в п л и в м ал и г р е к и , особливо після об’єднання Італ ії під владою Рим у і зах о п лен н я ним грець­ ких колоній на півдні А пеннінського півострова. Р им лян и зав ж д и ц ік а в и л и с я д о ся гн ен н я м и р ізн и х нар о дів, я к і м о ж н а було п р а к ти ч н о засто су в ати у зем л ер о б стві, будівн ицтві, корабельній та військовій сп раві, тому здо­ бутки грецької ц и в іл іза ц ії в и к л и к ал и надзвичайн ий інте­ рес у гром адян Р и м ської республіки. О світа. П ерш им щ аблем в освіті р и м л ян було сімейне ви хованн я. Д ітей ви ховували в повазі до вірувань і звичаїв пращ урів. Вони м али беззаперечно п ід ко р яти ся волі бать­ ка. В важ алося, що сп р авж н ій гром адянин - це слухняни й син і д и с ц и п л ін о в а н и й во їн . З а з в и ч а й , п о р у ш ен н я б атьківсько ї волі суворо к ар ал о ся. Н аступним кроком у здобутті знань була ш кола. За доби республіки у р и м ськи х ш к о л ах ви вчали так зван і сім вільних мистецтв: грам атику, логіку, риторику, геометрію, ариф м етику, астрономію , м узику. Згодом до них додали архітектуру. Існувало три типи ш кіл: початкова, грам атична і рито­ рична. У початковій ш колі навчалися діти віком від 7 до 12 років. Вони опановували письмо, читання та лічбу. Н авчи­ тися писати було нескладно, оскільки слова писали так , як вони й звучали. Я кщ о учень пропускав хоча б одну літеру в слові, його били різкам и. Ц інувалась не краса написання, а ш видкість. Д івчатка теж ходили до ш коли і вивчали навіть більш е дисциплін, ніж хлопчики. У грам атичній ш колі ю наки 1 2 -1 6 років вивчали римсь­ ку й грецьку літературу, латин ську і грецьку мови. Вищою ш колою м ож на вваж ати риторичну, де молоді люди 1 6 -2 0 років студію вали філософію, історію, риторику та право. Я к і в греків, ш коли були приватним и, за навчан­ ня доводилося платити. П рестиж ним вваж алося навчання в А фінах або на острові Родос. Н аукові зн а н н я . Тогочасні зн ан н я з м едицини, продов­ ж ую чи грец ькі наукові тр ад и ц ії, узагальн и в А вл Корнелій Ц ельс (І ст. до н.е.) у творі «Про м едицину*. Ф ілософ Тіт Л у кр ец ій К ар ( 9 5 - 5 5 рр. до н.е.) у кн и ж ц і «Про природу речей» ви к л ав вчення грецького м ислителя Е п іку р а, я к и й заперечував існуван ня богів. Основними ідеям и твору були ідеї про см ертність душ і, про неза­ л е ж н іс т ь природи від волі богів, про н е ск ін ч ен н іс ть Всесвіту. Тіт Л у к р ец ій К ар перш им поділив історію лю дст­ ва на к а м ’ян и й , м ідний та зал ізн и й віки.

242

і 2500 р. до н е. І 2000 р. до н.е. 1500 р. до н.е. 1000 р. до н.е.

500 р. до н.е.

н.е.

500 р. н.е.

1000 р. н.е.

Але найбільш ий внесок у світову наукову скарбницю зробили ри м лян и тим , що створили новий напрям у н ау к о ­ вих зн ан н ях - правознавство. Його «батьком» називаю ть Гнея Ф л а в ія (VI ст. до н.е.). У II ст. до н.е. з ’я в и л и ся перш і тр актати з права. У часи занепаду республіки, коли закони часто скасовували ся, доповню валися або зм ін ю вал и ся, ви­ н и к л а потреба ін ф о р м у вати про ці зм ін и гр о м ад я н . З часів Ю лія Ц езаря на центральну площ у ви ставл ял и доІ(. ш к у «Щ оденн і відом ості р и м сько го н ар о д у » , на я к ій розм іщ ували повідом лення про воєнні перемоги та зм іст нових зако н ів. К опії розсилали в усі ри м ські провінц ії. Цю дош ку м ож на вваж ати пращ уркою сучасних газет. Л ітер ату р а і театр . Р ідна д ля рим лян л ати н ськ а мова вн аслідок р и м ськ и х завою вань пер етво р и л ася на мову | м іж н ац іон альн ого сп іл к у ван н я у стародавньом у світі. Во£ на стал а основою д л я в и н и к н е н н я су ч асн и х мов: іт а л ій с ь к о ї, а н г л ій с ь к о ї, іс п а н с ь к о ї, ф р а н ц у зь к о ї. Л а ­ тин ська мова тривали й час була мовою н ау к и , а в м едицині . л А збереглася і до сьогодні. Відомими є л ати н ськ і кр и л аті ви ­ !-... ■ слови: «К арф аген м ає бути зр у й н о в ан и й » , «П рийш ов, Міст через річку Тахо. побачив, переміг* та багато ін ш и х. Л ати нською мовою 98 106 рр. н.е. були написані н ай кр ащ і твори ри м ськи х авторів. Р и м ська худож н я л ітер ату р а ви н и кл а із зап исів пере­ к азів і м іф ів у III ст. до н.е. Одним із її засн овн и ків був Л івій А ндроник (? - бл. 204 р. до н.е.), я к и й переклав латин ською мовою «Одіссею». Л ітература р и м л ян м ала на ЦЕ ЦІКАВО меті виховати гром адянин а та патріота. А ле рим ляни л ю ­ били й р о зваж ати ся, тому популярним ж анром була к о ­ м едія. Б атьком ком ед ії вв аж ається Т іт М акцій П лавт У період найвищ ого роз­ (250 —бл. 184 р. до н.е.), я к и й написав улю блені вірш овані квіту в м. Рим прож ивало твори л а т и н я н «Г ор щ и к » , «В іслю ки », « Х вал ьку вати й близько 1 млн осіб. Щоб воїн», де висмію вав сліпе наслідуван ня грец ьких зр азк ів . р о зв ’я зат и тран сп ортн у С правж нє ж и т т я ком едії починалося, коли її ставили на проблему перенаселеного сцені. У 240 р. до н.е. відбулася перш а вистава латин ською міста, Ю лій Ц езар заборо­ мовою. Ц ей час вваж ається початком рим ського театру. нив громадянам користу­ Засновн иком ри м ської прози вваж аю ть М арка П орція ватися власними візкам и. К атона (234—149 рр. до н.е.). Й ому н алеж и ть один з пер­ З ам о ж н и х гром адян но­ ш их прозаїчних творів л ітератури доби республіки, я к и й сили на нош ах або вони зберігся в повному обсязі. П рисвячений він зем леробству і пересувалися на громад­ м істи ть к о р и сн і поради зем л ер о б ам , а т а к о ж осп івує ськом у «таксі», я к е мало сільськи й спосіб ж и т т я і сел ян . Саме сел ян и , на дум ку К а­ сп ец іал ьн и й л іч и л ь н и к тона, стаю ть н ай си льн іш и м и й н ай м у ж н іш и м и воїнам и. д ля оплати. Твір Катона «Начала» був перш им викладом історії Риму. А рхітектура. Розвиваю чи мистецтво ар х ітек ту р и , р им ­ л ян и багато в чому наслідували греків, але піш ли далі від своїх учителів. В арх ітек ту р і р и м л ян и об’єднали етруську і грец ьку тр ад и ц ії та додали східні елем ен ти . Вони урізн о­ м анітнили будівельні м атеріали . Саме рим ляни почали в и ­ користовувати м іцний з ’єднувальн ий вап няковий розчин, ви най ш ли бетон, я к и й ш ироко використовували з II ст. Римська культура ЗІ*

243

РОЗДІЛ X П А Л ІН Н Я Р ЕС П УБ Л ІК И

5000 р до н е. 4500 р. до н.е. 4000 р. до н е. 3500 р. до н е.

3000 р. до н.е.

Т А РАН НЯ ІМПЕРІЯ

до н.е. У будівництві рим ляни ш ироко застосовували арку, вдосконаливш и її. Ц я дугоподібна к о н стр у кц ія м огла вит­ рим ати на собі к іл ь к а поверхів. Втілюючи зак л и к «хліба і видовищ !», у містах будували театри, де м ісця для глядачів були розташ овані півколом. Зводилися ц и р ки , де влаш тову­ вали перегони на колісн и ц ях. Р им лян и перш им и почали будувати ам фітеатри для ж орстоких видовищ - гладіаторсь­ ких боїв, цькування д и к и х звірів, а так о ж базиліки - великі криті зали для зборів.

2. К у л ь т у р а доби ім п е р ії

М арк Тулій Цицерон

Сторінка із твору Юлія Цезаря «Записки про галльську війну*

Луцій Анней Сенека і

О світа. На відм іну від доби респ убліки, коли більш ість навчальн их зак л ад ів були при ватни м и, ім п ерія почала контролю вати систем у освіти. В чителі були д ерж авним и служ бовцям и й отрим ували заробітну платню . К ількість учителів зал еж ал а від розм іру м іста і відповідно кількості учнів. У IV ст. н.е. всі, хто баж ав н авчати , повинні були от­ рим ати дозвіл ім ператора. Зн ачн у п ідтри м ку ш колам на­ давали зам ож н і лю ди, зокрем а ім ператори. П родовж ували працю вати грец ькі осередки ученості: аф інські А кадем ія і Л ік ей , ш коли в А лексан д р ії Є гипетській. Н аукові зн ан н я. Свій внесок у розвиток різних галузей наукових знань зробив П ліній С тарш ий (2 3 (2 4 )-7 9 рр.). Н айвідоміш ою його працею є твір «Природнича історія». У з в ’я зк у із завою ванням рим лянам и нових зем ель розвива­ лася географія. Відомою є праця «Географія», що належ ить перу Страбона. Він зібрав у своїй к н и ж ц і всі наявні на той час відомості про країни і народи - від Б ританії до Індії. У світову скарбницю увійш ли твори К л а в д ія П толем ея (бл. 90 - бл. 160 рр.). Він узагальн и в астроном ічні спосте­ реж ення і розробив модель світу. П толемей вваж ав, що центром Всесвіту є п лан ета З ем л я , я к а має форму к у л і. Н а­ вколо неї, на дум ку вченого, обертаю ться Сонце та різні планети. Його погляди були пош ирені у Європі протягом багатьох наступних століть. Імператорський Рим міг пиш атися своїми правознавцями. С ф орм ували ся п р авн и чі ш к о л и - С аб ін іан ськ а і Прок у л іан сь к а, названі за ім енам и видатних учених Сабіна і П рокула. Багато праць було присвячено устроєві держ ави. Серед ни х н ай б іл ь ш ц ік а в и м и були п р а ц і Ц и ц ер о н а (1 0 6 -4 3 рр. до н.е.) і ГІолібія (бл. 200 - бл. 120 рр. до н.е.). у я к и х вони розм ірковували про переваги і недоліки рес­ п убліканського устрою . Серед ри м ськи х ф ілософ ів помітне місце посідав Л уцій А нней С енека (бл. 4 р. до н.е. - 65 р.). Він був вихователем Н ерона і політичним д іячем . Але ім ператор, зап ідозривш и філософа у зм ові, зм усив його покінчити ж и т т я самогубством. Сенека розробив учення про гідність та сам оповагу лю дини. Він ствердж ував, що ці 244

500 р. до н.е.

н.е.

500 р. н.е.

1000 р. н.е.

якості м ож уть піднести раба над вільн и м , бідного над багатим . Значну увагу філософ при діляв пи танн ям подолання страху п е­ ред смертю , моральної рівності лю дей, існування долі. Вчення Сенеки інколи вваж аю ть одним з д ж ерел ви н и кн ен н я х р и сти ­ ян ськ о ї етики . Р и м л ян и дбайливо стави ли ся я к до своєї д ер ж ав и , т ак і до її історії. Історична н аука, зав д я к и я к ій історію Рим у ми знаєм о до найдрібніш их д еталей, досягла свого розквіту сам е у період ім перії. Історикам и часто ставали лю ди, я к і посідали високе суспільне становищ е і були добре обізнані з подіям и в кр аїн і та за її м еж ам и . Інколи істори кам и були навіть ім ператори. Т ак, Ю лій Ц езар написав твір «Записки про гал л ьську війну*. М айж е єдиним дж ерелом д л я вивчення ранньої історії є твори Т іта Л івія (59 р. до н.е. - 1 7 р. н.е.). Він зал и ш и в нащ адкам П лут арх твір «Історія Р и м у від засн уванн я міста* Історик П лутарх (4 6 - 1 2 0 рр.) н астіл ьк и глибоко знав грец ьку і рим ську м ин увш ину, що перш им зв аж и вся на порівнянн я ж и т т я , д іял ьн о сті, здобутків та прорахунків НАКАЗ ЦЕЗАРЯ найвідом іш их д ерж авн и х д ія ч ів. У «П орівн яльних ж и т т є ­ писах» він розповів про А лександра М акедонського і Ю лія Ц езаря, Демосфена і Ц ицерона та ін. вивчіть сл ов а В ерш иною р и м сь к о ї істо р и ч н о ї д у м к и в в а ж аю ть та їх зн ачен н я «Історію* й «А ннали* Т ац іта (бл. 58 —бл. 117 р.). У своїх Б а з и л ік а - б у д ів л я , щ о творах він розповів про історію Рим у часів ім п ер ії, про вар ­ м ає ф орм у ви тя гн у то го варські плем ена, з я к и м и боровся Рим у той час. п р я м о к у тн и к а і поділена Л ітер ату р а. С лавнозвісним поетом Д авнього Р им у був вздовж рядам и колон. М арон ІІублій Вергілій ( 7 0 - 1 9 рр. до н.е.). «Енеїда*, «По­ ема про землеробство*, «П астуш і пісні» - це твори, я к і А к в е д у к - мостова споруда прославили м и тц я. У них він звеличує Р им ську ім перію та для переведення водопро­ м уж ність, працьовитість її гром адян. «Енеїда* розповіда­ водів через переш коди. ла про Енея - сина царя А нхіза і богині В енери, одного із - —Ч - - -і ХЛС-- ----- зах и сн и к ів Трої. Сю ж ет «Енеїди* не раз ви користовували Терми Каракалли. Фрагмент. у своїх творах пи сьм енники й поети, зокрем а І. П. К о тл я ­ Сучасний вигляд ревський. П ублій О відій Н азон (43 р. до н.е. —бл. 18 р. н.е.) у «Ме­ там орф озах» розповідає про перетворення лю дей і богів на тварин і су зір ’я , у «Ф астах* - про рим ські р елігійн і свята, забуті його суч асн и кам и . О відій вваж ав, що н ай к р ащ і часи - «золотий вік» - уж е м инули, але до них м ож на по­ вернутися, якщ о ж и ти , я к давні пастухи і землероби. Так сам о осп івував «золотий вік* К він т Г о р ац ій Ф л а к к ( 6 5 - 8 рр. до н.е.), але, на відміну від Овідія, вваж ав, що най­ кращ і часи в майбутньому принесе божественний спаситель. А рхітектура. За доби ім п ерії відбувся розквіт ар х іте к ­ тури. К ож ен ім ператор нам агався при краси ти столицю та інш і міста величним и спорудам и - театрам и, ам ф ітеатрами, б ази л ікам и , ф орумам и або терм ам и. Н айбільш им и бу­ ли терм и ім ператора Д іо клетіан а, у я к и х одночасно могло розм іститися 3200 осіб, і терм и К ар ак ал л и , де відпочивало до 1800 осіб. К рім л а з е н ь , у тер м ах о б л аш то ву в ал и 32

245

'■-.1 ІІЦЦ

12500 р. до н.е. 2000 р. до н.е. 1500 р. до н.е. 1000 р. до н.е.

РОЗДІЛ X

,

ПАД ІННЯ РЕСПУБЛІКИ ТА РАННЯ ІМПЕРІЯ

при м іщ ен н я д л я спорту та гім н асти ки , зал и д л я відпочин­ ку , бесід, при м іщ енн я д л я виступів ораторів, басейни, бібліотеки, вн утріш н ій двір з н евеличким парком . Терм и К ар ак ал л и м али к вад р атн у ф орм у. У центрі одноповерхової тераси р озташ овувалася основна будівля. Тут були басейн з холодною водою, ц ентральний зал, вес­ тибуль, басейн з гарячою водою. По перим етру розм іщ ува­ л и ся ін дивідуальні ванни. П ід ним и на рівні зем лі облаштовували торговельні п ри м іщ ен н я, до я к и х м ож на було зай ти т іл ь к и з вулиц і. Д л я терм потрібно багато води, і її подавали сюди за допомогою ак вед у к ів . А кведуки, що насичували водою величезне місто, мали довж ину близько 440 км. Вода для терм підігрівалася в котлах, розміщ ених у підвалах, а пара н агрівала підлогу. Оздоблю вали терм и мо­ заїк ам и та скульптурам и. Серед палаців розкіш ш ю ви різнявся «Золотий будинок» Пантеон. Н ерона. У тронній зал і стояла золота статуя ім ператора. Сучасний вигляд С кладну і чудернац ьку конструкц ію м ала стеля. Рухливі п ласти ни , з я к и х вона ск л ад ал ася, при водилися в дію Аплієва дорога сп еціальн им и м ехан ізм ам и , і відвідувачі м огли бачити на Найголовніші шляхи стелі зм ін и візер у н ків . Н айвідом іш им ам ф ітеатром був Територія Римської держави К олізей . У ньому могли розм іститися 50 000 глядачів. Столиці держав і царств Одночасно на його арені могли битися 2000 гладіаторів. Найбільші міста У підзем них п р и м іщ ен н ях розташ ову­ V Августа Медіолаи в ал и ся т р ен а ж ер н і за л и , к л іт к и для _Тавриноров \ < ‘• Ч А ' звір ів, ш п и таль д л я поранених. В еличним витвором рим ської архітек­ тури був Пантеон - храм на честь усіх Болон Равена богів. Його збудували у 1 1 8 -1 2 5 рр. за Нікея Салона проектом архітектора А поллодора Д а­ м аського. П антеон - к р у гл о ї форми храм. Його купол у діам етрі сягає 43 м. Усередині він був оздоблений білим та коричневим мармуром. О. п о рейка Р и м лян и прославилися будівництвом Остія доріг. За доби ім перії їх спорудили 372. Д о вж и н а ш л я х ів стан о ви л а понад Таррациі 80 тис. км. Б ли зько ЗО доріг сходилися в Р им і. Тому і виник вислів «Усі дороги ведуть до Рим у ». Дороги будували з теса­ ного кам еню , гравію , к а м ’яної плитки, я к і ви клад али ш арам и. Н авіть існували зн а к и , я к і повідом ляли, на я к ій відстані від Р им у перебуває м андрівни к. Н айвіМессана дом іш ою була «А ппієва дорога». Вона <сиредзімн Ч”Є море сполучала Рим з Капуєю і простягалася на 330 км . Д о сягн ен н ям р им ськи х Утіка б у д івн и ч и х в в а ж а є т ь с я м іст Т р ая н а Сиракузи Карфаген ^ (9 8 -1 1 7 рр.) через р. Д унай. Основні ш ляхи сполучення Римської держави 246

І

' 2500 р. до н.е 2000 р. до н.е. 1500р.дон.е. ЮООр.дон.е. | 500р.дон.е. |

Жіночий фаюмськиіі портрет. II—ПІ ст. н.е.

н.е.

500 р. н.е.

1000 р. н.е.

О бразотворче м истецтво. Я кщ о гр ец ьк а ску л ьп ту р а просл ави л ася насам перед узагальн ен и м и образам и, я к і втілю вали лю дську красу, то в Р им і значного розвитку набув ж ан р психологічного портрета. М истецтво Г О Л О В Н И Х

‘

дійових осіб: Ю лія Ц езаря, Ц ицерона, О ктавіана та ін. Ф ресковий ж ивопис і м о заїка - р еалісти ч н і, з багатою колірною гамою , відображ енням об’єм у і глибини простору стали відомі після розкопок міст П ом пеї і Г еракуланум а, зни щ ених під час ви верж ен ня Везувію в 79 р. до н.е. Ц я трагедія, я к а принесла загибель лю дям , зберегла ж и т т я творам м истецтва. Про ж ивописні портрети тих часів д ізн ал и ся з ... археологічн их зн ах ід о к у Ф аю м ській оазі в Є гипті. П ортрети було знайдено в похованнях. Н аписані на дош ках (іноді тк ан и н ах ) на восковій основі, портрети враж аю ть витонч ен істю , а т а к о ж м ай стер н істю п ер ед ач і не т іл ь к и зовніш ності, а й внутріш нього світу лю дини. Т еатр. В ин и кн ен н я театрального м истецтва в Рим і пов’я зан е зі святам и врож аю . Самобутнім ш рим ським театральним ж анром були м ім и - побу­ тові ком ічні сценки з діалогам и , співом, м узикою і тан ц ям и (своєрідний праобраз сучасної оперети). П ізніш е стави ли ком едії і трагедії за грец ьким зразком . Р и м ські актори походили із середовищ а вільновідпущ ени ків або рабів. Вони, я к правило, п о сід ал и н и зь к е су сп іл ь н е стан о в и щ е. У Р им і вперш е ви никаю ть проф есійні ак то р ськ і трупи й кам ерн і (для невеликої кіл ько сті г л я ­ дачів) театрал ьн і вистави.

і ■і

Ч '*«-

Посперечайтеся з мудрецем Доведіть, що римляни ви­ користовували культурні досягнення давніх греків.

ЗАГАДКИ СЕРЕДЗЕМ НОМ ОР’Я 1. Порівняйте досягнення римської культури за доби республіки та імперії.

2. Опишіть римські терми.

3. Чим вирізнялися римські архітектурні шедеври Колізей і Пантеон?

Форум Августа. Сучасний вигляд

ш

РОЗДІЛ X ПАДІННЯ РЕСПУБЛІКИ ТА РАННЯ ІМПЕРІЯ

5000 р. до н.е. 4500 р. до н.е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е. 3000 р. до н.е.

§ 51. Місто Рим і життя його мешканців «Вічне м іст о» і його м еш канці Табуларій. 79-78 рр. до н.е.

П лан Риму часів імперії

1. В іч н е м іс т о На початку II ст. до н.е. Рим з невеличкого поселення землеробів перетворився на одне з найбільш их міст старо­ давнього світу. «Вічне місто», я к називаю ть Р им , розташ о­ ване на берегах річки Тибр на семи пагорбах. Основними з н и х є К ап іт о л ій , П ал ати н , К в ір ін ал . Н а верш ині К апітолійського пагорба височів храм Ю пітера. На Палатині стояли палаци рим ських імператорів. М іж цими трьома пагорбами простягалася центральна площ а Р им у - форум Романум. По обидва боки форуму в різні часи було збудовано храм и, присвячені богам, і громадські будівлі - базиліки. У прим іщ еннях базилік відбувалися судові засіданн я, у кла­ далися торговельні договори. На форумі в різні часи вста­ новлю вали п ам ’ятн и ки й скульптури. Ф орум був місцем народних зборів, тому тут височіла трибуна для виступів ораторів та оголош ен н я д ер ж ав н и х у к а зів . З боку К апітолійського пагорба до площ і підступав будинок дер­ ж авного сховищ а докум ентів - Табуларій. Це - найдавніш а споруда Рим у, я к а збереглася до наш их часів. Трохи нижче на схилі розташ овувалися храм и Конкордії (Злагоди) та Веспасіана, зведені за доби ім перії. Н а північно-західному боці

2500 р. до н.е. 2000 р. до н.е. 1500 р. до н.е. 1000 р. до н.е.

форуму в II ст. до н.е. побудована б ази л ік а к о н ­ сула Е м ілія (бази л іки м али ім ’я політичного або держ авного д ія ч а, з ін іц іати ви якого їх бу­ дували). П оряд з нею розм іщ увався будинок сенату. На протилеж ном у боці форуму зн ах о ­ д и л и с я б а з и л ік а Ю лія Ц е з а р я , зб уд ован а у І ст. до н .е., та х рам и , присвячені богам. Ч ерез форум п рол ягал а С вящ енна дорога, я к а поєднувала П ал ати н ськи й пагорб з К апітолієм . На цій дорозі було спорудж ено тр іу м ­ ф альну а р к у на честь в зя т т я Тітом Є русалим а. У з в ’я зк у із зростанням чисельності насе­ лен н я м іж К апітолієм і К віріналом збудували додаткові ф орум и. Н а найбільш ом у з них форумі Т раян а - на одній л ін ії розташ овува­ ли ся квадратн и й двір із кінною статуєю ім п е­ ратора і найбільш а рим ська базиліка У льпія. Н айбільш і громадські споруди Рим у - ц и рки, стадіони, ам ф ітеатри будували на околиц ях міста. Із-за м еж м іста тягл и ся аквед у к и , що з а ­ безпечували його водою. Ж и ттєд ай н а волога подавалася до 400 ф онтанів, я к і слугували т а ­ ко ж кол од язям и . Р и м л ян и створили новий тип приватного п ом еш кан н я - атріум . Д л я обігріванн я бу­ динків рим ляни використовували водяне й п а­ рове опалення. У період імперії для плебеїв спо­ рудж ували багатоповерхові будинки - інсули, а для багатіїв - міські палаци, зам іські вілли.

500р.дон,е. ^

н.е.

500 р. н.е.

1000 р. н.е.

ЛАТИ Н И ЦЯ прочитайте документ

КВІНТ ГОРАЦІЙ ФЛАКК. ОДИ ПРО РИМСЬКУ РОЗКІШ

Вже ù плугу тіспо: то nid палаци йде Колишнє поле, то вже ставок па нім. Немов Лу кріп широкий. плесом Сяє; де в ’я зи росли, там нині Іілатан безшлюбний. Мирт і фіалки там, І все, що пахне, все, що милує зір, Цвіте і в'ється, де недавно Щедрі оливки зривав господар. І лавр тінистий замість намету вже ІІри спеці служить... Так не велося в нас Ані при Ромулі прадавнім. Ні при нестриженому Катоні. Майно приватне зав жди дрібним було. Значним - суспільне. Не будував ніхто Д ля себе портиків просторих. Щоб уже й тінь свою влітку мати. Дернова стріха так і закон велів Була в повазі. Мармуром тесаним ІІа кошт суспільний прибирали Тільки святині й міські будівлі, ч Z*< )i4

ї \

1 чц

ê i l

t v s b z -

Які рядки вірша свідчать про розкіш Риму?

2. Р и м с ь к а гр о м а д а С труктура рим ського суспільства була складною . Воно п оділялося на п атр и ц іїв і плебеїв, на вільни х і н евіль­ н и к ів. В ільні щ е п о ділял и ся на к вір и н ів , л ат и н ів , перегри нів і вільновідпущ ени ків. К вірини м али право влас­ ності на зем лю , ук л ад ан н я угод, голосу в народних зборах і право обіймати д ерж авн і посади. Л ати н и м али обмеж ені права. П ерегрини - інозем ці - були безправним и, але з ч а­ сом могли одерж ати права, я к щ о їх під опіку брали к в ір и ­ ни. В ільновідпущ ени ки хоч і вваж ал и ся рим ськи м и гро­ м адян ам и , але мали тіл ь к и право у кл ад ати торговельні угоди. Н евільни ки-раби т а к о ж под ілялися на групи. Н ай гір ­ ш им було становищ е ти х , кого взяли в полон із зброєю в р уках. Рабам дозволяли брати участь у р ел ігій н и х р и ту ­ ал ах . Існувала тр ад и ц ія відп ускан ня рабів на волю. Але загалом рабів вваж ал и «тваринам и, що вм ію ть говорити».

249

Місто Рим і життя його мешканців

РОЗДІЛ X ПАД ІННЯ РЕСПУБЛІКИ

5000 р. до н.е. 4500 р. до н.е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е. 3000 р. до н.е.

ТА РАННЯ ІМПЕРІЯ

3. П о в с я к д е н н е ж и т т я р и м л я н

Гладіатор. Мозаїка з терм Каракалли у Римі. III ст.

Тріумфальна арка Тіта в Римі. Сучасний вигляд

Д ень у ри м лян розпочинався о третій (за наш им часом 0 дев’ятій) годині ранку. Р им лян ин снідав хлібом і вином, інколи сиром і медом. Потім іш ов у своїх справах: до ш коли, до суду чи до сенату. Б агатий громадянин прийм ав бідних, роздавав їм їж у і грош і, сподіваю чись, що його підтримаю ть під час виборів. Обідали холодними та гарячим и стравами, рибою, хлібом, вином. П ісля обіду розпочиналася сієста час відпочинку. Робота всіх установ при пи нялася. З ач и н я ­ л и ся х р ам и , к у п ец ь к і к р ам н и ц і. В и н ятком були лиш е засідання сенату й суду, народні збори. Інколи раби також продовж ували роботу в полі. П ісля сієсти рим ляни зай м а­ лися спортом, іш ли до терм, тренувалися на Марсовому полі. Потім рим ляни вечеряли. У лю бленим и розвагам и р и м л ян були бої гладіаторів 1 перегони на к о л існ и ц ях . Д есятк и тисяч р и м л ян зб и р ал и ­ ся до ам ф ітеатру, щоб побачити, я к гладіатори , звезені з різн их провінцій, вбивали один одного чи боролися з х и ­ ж и м и зв ір а м и - л е в а м и , вед м ед ям и , б и к а м и . Ін к о л и гл ад іаторські бої тр и вали по півроку. Долю перем ож еного гладіатора ви ріш ували самі гл ядачі. В еликий палець, що п оказував уни з, означав см ерть, під н яти й угору - ж и ття. В игравш и багато боїв, раб-гладіатор м іг дістати волю. Р им ський дім (домус). М еш кали р и м л ян и зал еж н о від статку або в ін сулі, або в п ал ац і, або в атріум і. А тріум - дім зам ож ного р и м л я н и н а - мав вн утріш н ій двір, оточений з чотирьох сторін критою колонадою (він мав назву перестил я). У перестилі серед кв ітів і ф онтанів с ім ’я проводила свій вільн и й час. С кладовою дом у були б іб ліотека та ойкос - вел и к а зал а д л я прийом ів. У тако м у будинку з часом підлогу почали покри вати мармуровою плиткою , а потім і м озаїкою . Стіни розписували ф рескам и. Стелю п р и к р аш ал и золотом і слоновою кісткою . Зам іню валося й умеблю вання кім нат: зам ість старих дубових меблів з ’я в и ­ лися меблі з деревини цінних порід, що завозилася зі Сходу. Разом із предметами побуту зам ож ні рим ляни запозичували з Г реції та кр аїн Сходу так о ж моду і зви ч аї. Дім оточували м урам и. Зовні на стіні висів дзвін очок, я к и й сповіщ ав гос­ подарям про при хід відвідувачів. На порозі м озаїкою було ви кладене слово «єауіе» - «будь здоровий», а ін коли - мо­ заїчн е зображ ен ня собаки.

4. Р и м с ь к а с ім ’я та в и х о в а н н я дітей П раво створю вати родину було одним із основних прав рим ського гром адянин а. Ш люби ін ш и х верств населення вваж ал и ся незаконн им и. Я кщ о батько був гром адянином , а м ати л ати н ян к о ю , то д итин а м ала право на рим ське гро­ мадянство. і

250

-----

н-----------------------------* _

і-----

А

2500 р. до н.е. 2000 р. до н.е. 1500 р. до н.е. 1000 р. до н.е.

500 р. до н.е. '

Н а чолі родини стояв батько. Він мав величезну владу. Закон йому дозволяв убивати дітей до трьох років, а як щ о вони мали ф ізичні вади чи слабке здоров’я , то й старш их. Ж ін к у в ри м ській родині поваж али я к господиню дому. Ч оловік не міг скривдити її з власної волі. З а я к ісь провини він м іг судити д руж и н у тіл ь к и разом з родичам и. Н ародж ення дитини супроводж увалося багатьм а обря­ дам и. П ід час однієї з церем оній батько брав дитин у на р у ­ к и , визнаю чи таки м чином її своєю. Я кщ о ж батько не ви з­ навав дитин у, тоді її зал и ш ал и на вулиці і вона могла померти або стати рабом. П ісля ви зн ан н я м алю ка сп овива­ ли та кл ал и в л іж к о . Н а 8-й або 9-й день від народж ення м аленьком у ри м л ян и н у давали ім ’я й дарували різні ам у ­ лети: меч з ім ’ям батька, соки рки з ім ’ям м атері, зобра­ ж е н н я зір о ч о к , т вар и н , я к і н адівал и на ш ию д и ти н і. С кладною справою було обрання ім ені. Д и ти на відразу отрим увала ім ’я роду, до нього додавалося особисте ім ’я, їх у л ати н ській мові налічувалося близько 20. К рім того, існували щ е й п різви ська. Н ап р и клад , поет Овідій мав прізвисько Н азон - носатий, прізвисько Ц ицерон означало горох. Родинні зви ч аї з часом зм ін ю валися. У Р им і за часів ім перії було пош ирене усиновлення. Зм іц н ю вал ася н еза­ л еж н ість ри м ськи х ж ін о к . П р ак ти к у вав ся ш лю б, у яком у ж ін к а не підпадала під владу чоловіка, були м ож ливи м и розлучення. Форум Ром ану м у Г Римі. Сучасний /£, \ вигляд ІШ \ 4 Л \

н.е.

500 р. н.е.

1000 р. н.е.

Саркофаг із зображенням подружжя. Фрагмент. VI ст. до н.е.

Римська тога

Римська туніка

1 і

ГІОСПЄрЄЧаЙТвСЯ з мудрецем

Що ви знаєте про звичаї в і римській родині?

ЗАГАДКИ СЕРЕДЗЕМНОМОР’Я 1. Користуючись планом, опишіть Давній Рим.

2. Я к проходив день у заможного римлянина?

3. Який вигляд мав будинок заможного римлянина?

РОЗДІЛ X ПАД ІННЯ РЕСПУБЛІКИ

5000 р. до н.е. 4500 р. до н.е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е. 3000 р. до н.е.

ТА РАННЯ ІМПЕРІЯ

§ 52. Виникнення християнства Народж ення нового бога

1. В и н и к н е н н я х р и с т и я н с т в а

Оранта. Розпис кубікули Велато у катакомбах Прісцилли. III ст. н.е.

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА Христос - перекладене гре­

Х ристиянство виникло в умовах, коли численні верстви вільних зем левласників перетворю валися на залеж них орендарів, поповнювали наймане військо або лиш алися без засобів існування і переселялися до великих міст, сподіваючись на якісь подачки. У трим ання ар м ії, численних ч и н овн и ків, підт­ рим ан ня розкош і ім п ераторських палац ів - усе це в и м а гал о д о д ат к о в и х к о ш т ів і п р и зво д и л о до зб ільш ен н я податків. Основна маса населення в умовах ім перії не лиш е втратила будь-яку м ож ливість впливати на ж и ття д ерж ави, а відчувала себе беззахисною перед все­ владдям ім ператора й чиновників, чуж ою у своїй д ерж аві. Щ е складніш им було становищ е в підкорених Римом провінціях, де народ потерпав від сваволі чуж их і своїх правителів. Саме в одній з провінцій Римської імперії - в П а­ лестині - і зародилася нова релігія - християнство. Христи­ янство проголошувало єдинобож жя (в основу його покладено віру євреїв у єдиного бога), рівність перед богом, братерство всіх народів. Засновником нової релігії був Ісус Христос.

цькою мовою слово «Месія». М есія - посланець бога, спа-

ситель, який врятує народ від зла та покарає його ворогів. Євангел іє (у перекладі з грецької - добра новина) викладене вчення Ісуса Христа та розповідь про його жит­ тя і діяння.

Апостол. Розпис гробниці Авреліїв. III ст. н.е.

2. Ісус Х ри сто с Т ри валий час точи лися д и ску сії щодо того, чи існував Ісус Х ристос я к реальна історична особа. В ивчення різн их д ж ер ел , зокрем а Б іб л ії, я к а розповідає про його ж и т т я , свідчення сучасних йому і п ізн іш и х істори ків д ал и підста­ ви ствердж увати, що Ісус Х ристос - реальна особа. Він н а­ родився, м ож ливо, бл. 7 -3 р. до н.е. у місті В іф леєм і, на півдні Іудеї. За біблійною легендою , він був сином Бога, хоча мав і зем них б атьків. Його батька звал и Й осипом, а м ам у - М арією . Д итинство Ісуса пройш ло у Н азар еті. Його с п р и й м ал и я к С ина Б о ж о го , м есію , тобто в и к о н ав ц я р ятівн о ї м ісії, п осланця Б ога на Зем лі. У своїх проповідях Ісус Х ристос проголош ував необхідність пош уків Ц арства Б ож ого, о ск ільк и найвищ е благо і найвищ а м ета лю дини не в зем ном у ж и т т і, а за його м еж ам и . Він за к л и к а в до свідомого зречення зем н и х, м атеріальн их уподобань. Таке зр еч ен н я є необхідною умовою духовного оч и щ ен н я й оновлення ж и т т я , щ о в свою чергу дасть змогу лю дині увійти до Ц арства Небесного (Бож ого). О тж е, до Ц арства Небесного м ож уть увійти прості, бідні лю ди, здатні духов­ но оновитися. П роповіді Ісуса зн ай ш ли відгук у найбідніш их верств населення.

252

2500 р. до н.е. 2000 р. до н.е. 1500 р. до н.е. 1000 р. до н.е.

•

Місце проведення І Вселенського собору в 325 р. Столиці держав і царств Найбільші міста Території християнських громад у 300 р. Подальше поширення християнства в І\М/ ст.

■- -■ Територія виникнення ____ християнства Межі патріархатів ■ Кордони Римської імперії IV ст.

П о Ш

І ї р е Н

Р и Л ІС Ь К Іи

200~300

ІМ р р . г г

н.е.

500 р. н.е.

1000 р. н.е.

У спіш ність проповідей Ісуса Христа в и к л и к ал а невдоволення ф арисеїв послідовників р ел ігій н о ї теч ії, що вираж ала інтереси зам ож них іудеїв і відзначалася особливим фанатизмом. Один з учнів Христа - Іуда - видав йо­ го ф арисеям , я к і засудили Ісуса на см ерть. В ирок затверди в ри м ськ и й прокуратор Понтій П ілат. Ісуса Х рис­ та після численних тортур розіп’яли на хресті. Поховали його у печері за м еж ам и міста у п ’ятницю , а на третій день - опівночі в неділю Ісус воскрес. Коли на третій день ж ін к и піш ли вкло­ нитися Сину Бож ом у, то їх зустрів ангел, я к и й повідомив про воскресіння Х риста. П ізніш е Ісус являвся своїм уч­ ням і близьким , зміцню ю чи їхню віру.

Н Я

Х р іЛ С Ґ П Ч Я Н С Т 7 1 в (1

500 р. до н.е.

в

П Є р І Ї Н .Є .

3. П е р ш і х р и с т и я н с ь к і гр о м а д и «о. П ісля загибелі вчи теля його учні - а п о с т о л и - у своїх проповідях роз’ясню вали суть і зн ачен н я того, що відбуло­ ся. Вони сф орм ували осн овні си м в о л и х р и с т и я н с ь к о ї 6 £ /ч И К А М А Н Д Р ( е / ц віри - віри у спокутну смерть Ісуса Х риста та його вос­ к р есін н я. А постоли були й авторам и перш их описів ж и ття Позначте Ісуса - Є вангеліїв. на контурній карті: Звістка про ж ертовну смерть Ісуса Христа, розповіді про його воскресіння і вознесіння, я к і пош ирю валися по всій те­ Р айони ви н и кн ен н я риторії Р им ської імперії, сприяли збільш енню кількості та пош ирення віруючих. П рихильни ки нової віри - християни - створю ва­ хри сти ян ства. ли християнські громади. Члени громади збиралися разом читати молитви, спілкуватися. На таких зібраннях вони до­ лали свою самотність, знаходили розуміння і допомогу, адж е перші громади підтрим ували сиріт, незам ож них, людей, знесилених старістю. Перші громади з ’явилися в Єрусалимі, Посперечайтеся пізніш е - в багатьох інш их містах імперії. з мудрецем Володарі Риму, ж орстоко переслідували перш их христи­ ян, бо вони заперечували існування багатьох богів та відмов­ Порівняйте християнство і л я л и с я вш ан овувати ім п ер ато р а. В лада зви н у вач у вал а релігію греків. х р и сти ян у тому, щ о вони готую ть зм ову проти імператора і що вони підпалили Рим у 64 р. За імператора Д іоклетіана християн, я к і відм овлялися зректися віри, сп алю вали ж и в ц ем . Щ об здій сн ю вати ЗАГАДКИ СЕРЕДЗЕМНОМОР'Я о б р яд и , х р и с т и я н и зб и р а л и с я таєм н о , зазви чай уночі. П ерш им при тулком х р и с­ 1. Коли і чому виникло християнство? ти ян у Р им і були катаком би - підзем ні 2. Як римські імператори ставилися до християн? ходи природного або ш тучного походж ен­ 3. Що ви знаєте про Ісуса Христа? н я. Та, незваж аю чи на переслідування, христи ян ство ш видко пош ирю валося.

Ж

253

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ!

Що Ви знаєт е про цих історичних діячів?

Ш

1. Порівняйте становище чоловіка і жінки у римській родині.

2. Порівняйте Римську імперію і державу Александра Македонського.

3. Щ о дає підстави вважати Римську імперію агресивною державою?

1. Чому христ иянст во поширилося в Римській імперії?

2. Що пропагували Ісус Христос та його послідовники?

3. Чому терці й імператори боялися христ иян?

Оберіть правильну відповідь:

1. Прізвисько «Цезар» означає:

3. Богиня - покровителька художників:

а ) кінь; б) віслюк; в) слон; г) диктатор.

а ) Ю нона; б) Be пера; в ) М і нерва; г) Д іана.

2. Роки правління династії Юліїв-Клавдіїв: а ) 1 4 -6 9 рр. до н.е.; б) 4 3 -6 9 рр. н.е.; в) 1 4 -6 9 рр. н.е.; г) 1 5 -6 9 рр. н.е.

4. Автор «Енеїди»: а ) Вергілій; б) Плавт; в ) Овідій; г) П лут арх.

1. Чому Ю лія Цезаря можна назвати видатною людиною ?

2. Розкажіть про військові походи Ю лія Цезаря.

3. Поясніть понят т я «диктатор», «імперія», «апостол», «Євангеліє».

4. Якою, на вашу думку, стала б Римська держава, якби Юлій Цезар не загинув?

Г

З якими подіями в історії Риму п о в’язані ці дати?

П

1. Розкаж іть про релігійні вірування давніх римлян.

2. Щ о запозичили рим ляни з •Л * •• О грецької та східних релігій г

, і |

!

р р - 6 9 рр. н ; « г ^ '. >

і

. А

ї ї

1. Я к розваж алися давні рим ляни?

2. Хт о і як вирішував долю переможено/о гладіатора ?

3. Я кі величні будівлі були споруджені у Римі в добу імперії?

Встановіть відповідність:

Розташуйте події в хронологічній послідовності:

45 р. до н.е.

Н ародж енн я О ктавіана

63 р. до н.е.

49 р. до н.е.

В становлення одноособової влади Ц езаря П очаток війни Ц езаря за владу в Римі Вбивство Ц езаря

О ктавіан К алігула Веспасіан

«чобіток» податки на туалети ф іск

44 р. до н.е.

2 .Загибель М арка А нтонія 3 . О голош ення тріум вірам и п роскрипц ії 1.В ознесіння Х риста 2. Р о зп ’я тт я Х риста 3. П ож еж а в Р им і 4. Р іздво Х ристове

Перевірте себе!

— і

255 ___ і------- 1-------------- ------

4» а ----------- -

РОЗДІЛ XI

5000 р. до н е. 4500 р. до н е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е. 3000 р. до н.е.

ПІЗНЯ РИМСЬКА ІМПЕРІЯ

§ 53-54. Римська імперія у III та IV —V ст. н.е. Ослаблий велет ень

1. К р и з а Р и м с ь к о ї ім п е р ії НАКАЗ ЦЕЗАРЯ Ї..ГҐ&. в и в ч і т ь слова та їх значення

К р и за - складне стан ови­ щ е, загострен ня супереч­ ностей. Ін ф л я ц ія - надм ірне зб і­ л ь ш е н н я к іл ь к о с т і гр о ­ ш ей і ш видке їх зн ец ін ен ­ ня.

Луцій Септимій Север

У II—IIІ ст. велетенська Рим ська ім перія вступила у три­ валу кризу. Дедалі рідш е збиралися народні збори і до III ст. н.е. зовсім зн и кли . Сенат уже не розв’язував важ ливих проблем держ ави. У провінціях постійно було неспокійно. П овставали не тіл ьки підкорені народи, а й легіони, які повинні були трим ати їх у покорі. Ч астина провінцій прого­ лосила незалеж ність. А рм ія - опора імператорського Рим у втратила боєздатність і дисципліну. С карбниця д ер ж ав и спорож ніла через витрати на вели­ чезну арм ію та ро зк іш ім ператорського двору. П очалося зн ец ін ен н я грош ей - ін ф л я ц ія . Срібні грош і зам ін ю валися м ідним и. В трачався з в ’язок з провінц іям и й зан епадала торгівля. Н ехтування р и м л ян ам и зак о н ів, зви ч аїв і тр а­ дицій призвело до небувалого зростан ня злочинності. З при пи нен ням загар б н и ц ьк и х воєн Рим уж е не отрим у­ вав н евільн и ків. Тому рабів прим уш ували працю вати все більш е. Щ об раби трудилися старан н іш е, господарі нада­ вали їм д іл я н к у зем л і, дозволяли мати с ім ’ю, власне м ай ­ но. їх н азивали «рабами з хатин ам и* - к о л о н ам и . А ле з а ­ звичай колонам не вдавалося зм іц н и ти своє господарство, вони поступово заборговували зам ож н им р и м л ян ам і розо­ р я л и ся . Тоді їх уж е продавали з зем ельною д іл ян ко ю та боргам и. На цей час серед рим лян ви н и кла вели ка к іл ь к іс ть не­ роб. їх ц ік ав и л и лиш е «хліб і видовищ а*, а т а к о ж чи роз­ д авати м е грош і черговий ім ператор. Усе це послаблю вало ім перію та набли ж ало її загибель.

2. «С олдатські» та «сенатські» ім п е р а т о р и П ісля см ерті Коммода поновилася кр и вава боротьба м іж різним и претендентам и на владу, я к і сп ирались на війська у п ровін ц іях і загони преторіанців. Інколи сенат зводив на трон своїх ім ператорів, але н айчастіш е перем а­ гав висуванець ар м ії. У 193 р., підтрим аний своїми солда­ там и , владу в Р им і захоп ив представник зам ож ного роду Северів з ф ін ік ій ськ о ї колонії в А ф риці Л уцій Септимій Север (1 4 6 -2 1 1 рр). Він переїхав до Р им у, коли йому ви­ повнилося 20 років. Тут Л у ц ій С ептимій зробив військову та політичну к а р ’єру. Ставш и ім ператором , він розпочав боротьбу за владу над усією держ авою з П есценнієм Нігром та Клодієм А льбіном, як и х їхні п р и х и л ьн и к и проголосили ім ператорам и в інш их частинах Р им ської д ерж ави . Север

2500 р. до н.е. 2000 р. до н.е. 1500 р. до н.е. 1000 р. до н.е.

500 р. до н.е.

зам и ри вся з К лодієм , а інш ого суп роти вни ка довелося перем агати на полі битви. Згодом Север позбувся й К лодія і став одноособовим правителем . Щ об зм іц н и ти свою владу та отрим ати величезний спадок, новий ім ператор оголосив себе сином М арка А врелія. П рагнучи здобути п ідтри м ку та любов рим ського народу, він додав собі ім ’я А нтонін, що н алеж ал о попередній поп улярн ій д и н астії, я к у ш анували в Р им і. Ворож ий щодо сен ату, Север розраховував ли ш е на п ідтри м ку арм ії. Тому й реформи свої розпочав з арм ії: розпустив стару преторіанську гвардію , я к а скл ад ал ася з р и м сь к и х гр о м ад я н , і набрав нові заго н и із со л д атів си р ій с ьк и х та д у н ай сь к и х л егіо н ів; посилив кордони, у б езп ечи вш и д е р ж а в у від н ап ад ів зо в н іш н іх ворогів. У 211 р. ім ператор помер, зал и ш и вш и двох синів-спадкоєм ців Ц езаря В а с с іа н а ‘К ар ак ал л у (1 8 6 -2 1 7 рр.) і Августа Гета. Б ратів підтрим али сенат, легіонери і прето­ р іа н с ь к а гв а р д ія . А ле двом п р а в и т е л я м був за м а л и й ім ператорський трон. Вони так ворогували м іж собою, що навіть поділили на дві частини палац свого батька, відго­ родивш ись один від одного. В иріш или поділити й країну. А вгусту Гету м ала відійти східна частина ім п ер ії із столи­ цею в А лексан дрії Є гип етській, а К ар ак ал л і - зах ідн а із столицею в Р им і. М атері вдалося ум овити синів не п ри п ускати ся такої ф атал ьн ої пом и лки . О днак ворож неча не п р и п и н и л ася, і за наказом К арак ал ли А вгуста було вбито. Щ об ви п равд а­ ти цей вчинок, Ц езар Бассіан розповідав усім, що брат го­ тував зм ову проти нього. А остаточно ім ператор заспокоїв р и м л я н у тр ад и ц ій н и й спосіб - р о зд ав ан н ям грош ей. Винагородж ую чи п реторіанц ів, я к і підтрим али його, за один день він витратив усі грош і ім п ераторської казн и . П равлін ня К ар ак ал л и було ж орстоким . Ім ператор стр а­ чував друзів брата, і власних д р узів, і ворогів д ерж ави. Б у дь-яка непокора в и к л и к а л а у нього ш алену лю ть. Т ак, коли ж и тел і А лександ рії Є гипетської відм овилися ви к о ­ нувати н аказ про додаткові*;і набір в арм ію , К ар ак ал ла н ак азав зруйн увати зн ачн у частину м іста і вбити близько 10 000 чоловік. З а час свого п равл ін н я ім ператор д арував права гром а­ дян ства ж и тел ям рим ськи х провінц ій, провів грош ову ре­ ф орму, розбудовував дороги. У 2 1 2 -2 1 6 рр. були збудовані відомі громадські л азн і, я к і дістали назву «терми К ар а­ к ал л и * . Я к лю дина настрою , він оголосив війну П арф янськом у царству л и ш е том у, щ о його правитель відм овився видати з ам іж за рим ського ім ператора свою дочку. Ц я війна була останньою подією в ж и тті К ар ак ал л и . У 217 р. його вбив ком андир особистої охорони М арк М акрин. Я к ствер д ж у ­ вали сучасн и ки , Р им святк у вав см ерть ім ператора.

н.е.

500 р. н.е.

1000 р. н.е.

Каракалла

Римські солдати часів імперії

РОЗДІЛ XI

5000 р. до н.е. 4500 р. до н.е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е. 3000 р. до н.е.

ПІЗНЯ РИМСЬКА ІМПЕРІЯ

ЦЕ ЦІКАВО Сирійські ж ерці напроро­ кували Елагабалові смерть унаслідок змови. Тому за ж и ття імператор приготу­ вав дл я себе золоті мечі, щоб заколоти себе, отруту у виш уканому та прикраш е­ ному дорогоцінним кам ін­ ням посуді. Він говорив, що смерть повинна бути розкіш ною.

Бій гладіаторів .і дикими тваринами. Давньоримський рельєф

П ісля смерті К аракалли владу захопив М арк М акрин. Його невдале правління тривало до 16 травня 218 р., коли йо­ го вбили власні солдати й проголосили черговим імператором Е лагабала (2 0 4 -2 2 2 рр.). Ч отирнадцятилітній імператор увійшов у історію не держ авними справами, а неймовірною жорстокістю та марнотратством. Н азваний на честь одного зі східних богів, він приносив йому в ж ертву хлопчиків і дівча­ ток. На весь Рим були відомі його лотереї, у я к и х можна було виграти 10 верблюдів або 10 мух. Чесних людей він вваж ав не гідними поваги. У звичайних рим лян ненависть ви кли кали розкіш ні обіди Елагабала з екзотичними стравами. Розваж аю чись, імпера­ тор наказував засипати гостей пелю стками квітів. Інколи пелюсток було так багато, що дехто помирав від задухи. Держ авні справи Елагабала не цікавили, але він дорого про­ давав усім бажаю чим звання та посади. П равління Елагабала викликало хвилю обурення серед римських громадян. Солда­ ти знову повстали і вбили імператора. Н авіть після його смерті рим ляни з ненавистю говорили про тирана. Наступником Елагабала у 222 р. став А лексанлр Север (2 0 8 -2 3 5 рр). Новий імператор здобув гарну освіту, знав кілька мов, непогано малю вав, співав, грав на музичних інструментах, був добрим оратором. А лександр мав плани відродити могутність імперії. Зокрема, він значно скоротив витрати на утримання двору, провів грошову реформу, попов­ нив запаси продовольства, витрачені Елагабалом, відкрив нові навчальні заклади. Але це не допомогло подолати кризу імперії. Становище ускладнилося на початку III ст. н.е., коли на імперію одночасно напали германські племена алеманів і перси. На короткий час Александру вдалося навести лад в армії, і Рим зміг протистояти вторгненню. Але перси завда­ ли імперії відчутних ударів. А лександр Север був людиною миролюбною, тому, щоб зберегти владу та країну, виріш ив так о ж домовитися з гер­ м анцям и. Н ам агання імператора укласти мирну угоду з во­ рогами викликало ш алену лю ть легіонерів. Солдати, які привели до влади династію Северів, з легкістю вбили в 235 р. останнього її представника - А лександра Севера. Д алі, я к у калейдоскопі, зм іню валися імператори - вихідці із простих солдатів: М аксимін Ф ракієць, Гордіан, Д ецій, Валеріан та десятки інш их. Н езваж аю чи на те, що дехто з них намагався дбати не лиш е про себе, а й про держ аву, вони гинули насиль­ ницькою смертю внаслідок двірцевих змов.

3. Р е ф о р м и Д іо к л е т іа н а У 284 р. рим ськи м ім ператором став ком андир двірцевих військ Д іокл (243 —м іж 313 і 316 рр.). Він зм ін ив ім ’я на Ц езар Гай А врелій В алерій Д іо клетіан Август. Діоклетіан вим агав від оточення покори та ставлен ня до себе як -і

і

258

I 2500 р. до н.е. І 2000 р. до н.е. 1500 р. до н.е. 1000 р. до н.е.

500 р. до н.е.

н.е.

500 р. н.е.

1000 р. н.е.

до бога. П еред ним падали на зем лю та ціл у вал и його одяг. З п равлінн я Д іо клетіан а, коли давні респ убліканські органи ІСТОРИЧНА ДОВІДКА влади остаточно втратили своє зн ачен н я, а влада ім ператора нічим і ніким не обм еж увалася, розпочався новий період в Діоклетіан покінчив життя історії Р и м ської ім перії. Він дістав назву «дом інат». самогубством. Він отримав Д іо к л е т іа н о тр и м ав у сп ад о к сл аб к у та зан еп ад аю ч у запрошення на бенкет від ім перію . У Г алл ії повстали вільні зем лероби, колони, раби й імператорів Константина та місцеві плем ена, я к и х підтри м али легіон и, набрані з галлів. Ліцинія, але відмовився Вони ни щ и ли вілли зам ож н и х гал л ів та р и м л ян , вбивали ч и ­ взяти в ньому участь, по­ славшись на старість та новників. П овсталі нам агали ся утворити н езал еж н у д ерж аву слабке здоров’я. У відповідь і навіть обрали власн их ім ператорів - А м анда й Е л іан а. З ав о ­ імператори надіслали йому р у ш ен н я в ід б у в ал и ся й в а ф р и к а н с ь к и х п р о в ін ц ія х . листа з погрозами. Пам'ята­ Д воріччя захоп или перські війська. Ззовні Рим у загрож уваючи про загибель багатьох , володарів Риму, Діоклетіан ^ ли С е м е н а Ф ранків та алем ан ів. вирішив уникнути сорому І Д іоклетіан д л я зм іцнення ім перії провів низку реформ. Унаслідок військової реформи частина арм ії була розташ ована / насильницької смерті І прийняв отруту. у фортецях на кордонах імперії, а інш а перебувала в містах. Це давало змогу контролю вати місцеве населення і придуш увати . _>_лповстання на їх початку. У 296 р. нова арм ія з успіхом здолала повсталих у Єгипті. П отребувала реф о р м у ван н я си стем а у п р а в л ін н я . Імперія була м айж е некерованою через величезні відстані. Інколи розпорядж ення ім ператора у провінції отрим ували лиш е через кіл ь к а м ісяців. Д іоклетіан поділив імперію спо­ чатку на дві частини - східну і західн у - й призначив своїм співправителем визначного полководця М аксим іана. З го ­ дом своїм співправителем західної частини Д іоклетіан при­ зн а ч и в Г ая Г а л е р ія ( 2 4 2 - 3 1 1 р р .). М акси м іан , я к и й управляв східною частиною , так о ж обрав собі сп івправите­ НАКАЗ ЦЕЗАРЯ л я — Ф л ав ія К онстанція Х лора (2 6 4 -3 0 6 рр.). А ле й за умов поділу ім перії Д іоклетіан ли ш ався одноособовим пра­ вителем з необмеженою владою. Т ака система управління вивчіть слова та їх значення д іст ал а н азву т е т р а р х ія п р а в л ін н я ч оти рьох. Н овий поділ, на дум ку Д іоклетіана, повинен був посилити Д о м ін а т (у перекладі з владу та поліпш ити у п р авл ін н я ім перією . К рім цього, лат. - па н ува ння) - форма І імперію було поділено на 12 областей (діоцезів) і поряд із правлінн я держ авою , за старими провінц іям и організовано 100 нових. Збирання я к о ї влада ім ператора є І податків та придуш ення повстань покладали ся тепер на необмеженою, а республі­ місцеву владу. Існували окремо військова і ци вільна влада. канські органи влади втра- і Щ е одним завд ан н ям , я к е Д іо клетіан ставив перед со­ чають значення. бою, була боротьба з християнством . На його д ум ку, хрис­ т и ян и становили загрозу для влади, о ск ільк и їхні общ ини нагром адили грош і та були добре орган ізован і. У 303 р. він видав закон , я к и м заборонив християнство. Було наказано руйнувати церкви й палити х р и сти ян ські кн и ги . К ож ен вірую чий мав принародно зр екти ся своїх поглядів і при не­ сти ж ертву я зи ч н и ц ьк и м богам та ім ператорам . Тих, хто відм овлявся, піддавали переслідуван ням , тортурам , у в ’я з ­ ненню і навіть страчували. М айно христи ян конф ісковували на користь держ ави. зз-

259

Римська імперія у III та IV—V ст. н.е.

РОЗДІЛ XI

5000 р. до н.е. 4500 р. до н.е.

4000 р. до н.е. 3500 р. доне.

3000 р. до н.е.

ПІЗНЯ РИМСЬКА ІМПЕРІЯ

У 305 р. Д іоклетіан і М аксиміан зр ек л и ся влади й передали її цезарям Галерію та К онстанцію Х лору. Але невдовзі провінц ії почали проголош у­ вати власних ім п ераторів, я к і вбива­ ли один одного, борю чись за владу.

Яондіиій ДІОЦШ

Щ "» Лугдун

Мілан

4. Р е ф о р м и К о н е т а н т и н а

Равениа ЕВКСИНСЬКИ Рим • ф ессалднікаКонетамтинополь

П діоГІКЯ-

У 306 р. британські легіонери про­ голосили імператором талановитого і ДІОЦВД АФРИКА відваж ного ком андира, старш ого сина f f b t/ f Дамаск К онстанція Х лора К онетантин а. М ир­ ним и угодами та зброєю виборював К онстантин владу. На цьом у ш ляху він зд о л ав М а к с е н ц ія , си на М ак ­ си м івна, у 312 р. біля м істечка Ч ер­ Столиці держав і царств • воні С келі, поблизу Р и м у . В ійська • Найбільші міста М аксенція були розбиті, а сам полководець утонув у Тибрі. Н а честь ц ієї перемоги поблизу К олізею спорудили тр іу м ­ Територія Римської імперії Д ІО Ц Е З ф альну ар ку , я к а збереглась і до наш их часів. ІС П А Н ІЯ Основні області імперії К онстантин у війш ов до Р и м у . С енатори, повіривш и об іц ян кам К онетантина відродити колиш ню владу сенату, Римська імперія IV cm. проголосили його А вгустом. П роте К онстантин зап р о ва­ див д ля сенаторів д ерж авний податок, поділивш и їх на кл аси за к іл ькістю м айн а та грош ей, і дбав про збільш ення к іл ьк о сті сенаторів-багатіїв з провінцій ім перії. У 323 р. К онстантин позбавив влади Л іц и н ія - володаря сходу ім перії, а згодом убив його. У 324 р. К онстантин, н азвани й п ізн іш е В елики м , став одноособовим володарем усієї Р и м ської ім перії. Афіни

И

\ V 1 уи * 1 1 * # * 9 1 4 \ У 1 у и

І**!*

ЛАТИНИЦЯ прочитайте документ З у к а з у Конетантина про колонів Той, у кою буде знайдено чу жого колона, повинен не тільки повернути йо­ го на місце його походження, а й заплатити за нього подушний податок за той час, що колон у нього перебував. Л самих колонів, які надумають утікати, належить закувати у кайдани як таких, що перебувають у рабському становищі, щоб вони були .тушені як покарання виконувати обов 'язки рабів.

Які покарання передбачалися указом для колонів-угікачів та тих, хто надавав ім притулок?

260

2500 р. до н.е. 2000 р. до н.е.

1500 р. до н.е. 1000 р. до н.е.

500 р. до н.е.

Ім ператор продовж ив реф орм и, розпочаті Д іо клетіаном. Він мав на меті поступово пр и кр іп и ти вільних людей до зем лі або рем есла. З а реф орм ам и К онстантина, селянин і рем існик мали постійно прож ивати на одному м ісці. З а ­ борона переселяти сь м ала забезпечити не л и ш е вироб­ ництво сільськогосподарської продукц ії і рем існичих ви­ робів, а й п о с тій н и й зб ір п о д ат к ів д л я н ап о вн ен н я держ авної скарбн иці. Коло платників податків розш ирю ва­ лося й внаслідок збільш ення кількості колонів. Водночас Константин видав указ, згідно з яки м ж орстоко карали за втечу не лиш е колонів, а й ти х, хто їх переховував. За правління Константина зм інився й склад римської арм ії. Я кщ о раніш е її основу становили громадяни імперії, то тепер у ній почало з ’явл яти ся все більш е найм анців з пле­ м ен, що п р о ж и вал и на кордонах ім п ер ії. К онстантин увійш ов у історію я к перш ий імператор, за якого варвари ставали навіть рим ським и консулам и. У 3 2 4 -3 3 0 рр. на місці грец ької колонії В ізантій на берегах протоки Босфор Константин заснував нову столи­ цю - Константинополь, я к у н азивали «другим Рим ом ». Щоб надати їй величі й розкош і, ім ператор н аказав вивезти до К онстантинополя величезну к іл ь к іс ть статуй і доро­ гоцінних прикрас з Р и м у та інш их міст дер ж ави . У новій столиці збудували храм и старим язи ч н и ц ьк и м богам і х р и ­ сти ян ські церкви. Ч астина рим ської зн аті переселилася до К онстантин ополя. К онстантин помер 22 т р ав н я 337 р. Своїми сп ад к о єм ц я­ ми він при значив синів К онстантина II, К онстанція II, К онстанта і п л ем ін н и ків Д ал м ац ія М олодш ого та А ннібал іан а, я к і відразу почали м іж усобну боротьбу за владу.

н.е.

500 р. н.е.

1000 р. н

Імператор Константин. Фрагмент скульптури 330-340 pp. н.е.

^ Л И К А М АН ДР/а^

Позначте на контурній карті: 1. Територію Р им ської ім п ерії у III ст. н.е.

2. Місто К онстантино­ поль.

Посперечайтеся з мудрецем Чим відрізняється домінат від принципату?

ЗАГАДКИ СЕРЕДЗЕМ НОМ ОР’Я

2.

3.

4.

5.

1. Чому деяких римських імператорів II—111 ст. називають солдатськими? Що принесло імперії правління Септимія Севера, Каракалли? Порівняйте правління Елагабала і Александра Севера. Які реформи провели Діоклетіан і Константин? Чому Діоклетіан переслідував християн?

261

Римська імперія у III та IV-V ст. н.е.

РОЗДІЛ XI

5000 р. до н.е. 4500 р. до н.е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е. 3000 р. до н.е.

ПІЗНЯ РИМСЬКА ІМПЕРІЯ

§ 55. Християнська церква П ерем ога нової р е л іг ії

1. К о н ст ан т и н В ели ки й і х р и с т и я н и На кінець ІП - початок IV ст. християн­ ство вж е мало велику кількість прихиль­ ників, що весь час зростала. Добре організо­ вані християнські общини об’єднувалися, утворюючи церковну організацію імперії.

■ Єпископи Общинами керували старійш ини (пресвіте­ ри), служ ителі (диякони) та адміністратори (єпископи). К онстантин оцінив м іць та авторитет християнської церкви. Виріш ив­ ш и скори статися цим д л я зм іцнення імперії, він перейшов до рішучої підтримки Пресвітер Дижом християнства. У 313 р. Константин і його Обіцина«| союзник на той час Л іциній у Медіолані (М ілані) видали указ (едикт), яким христи­ янство оголош увалося рівним з інш ими релігіям и. Майно, відібране Діоклетіаном у х р и сти ян , було повернуто або за нього виплатили гроші. Це був виріш альний крок до перетворення християнства із гнаної релігії на панівну. Х ристиянські свящ еники брали участь в урочистостях з наго­ ди заснування нової столиці - Константинополя. Проте сам імператор прийняв християнство незадовго до смерті. З на­ верненням у віру імператора християнство стало загально­ визнаною релігією. З того часу християни підтримували імператорів, церква з повагою ставилася до Константина. Н авіть коли християни пізніш е нищ или статуї ненависних їм імператорів-язичників, кінний пам ’ятн ик М арку Аврелію залиш ився цілим лиш е тому, що цю скульптуру вваж али зо­ браж енням Константина.

ІШ— " Т І

Вселенський собор

Пресвітер Дижон

Пресвітер Ди«он

Община І

О б щ и н н і/

ед» «V»

2. Х р и с т и я н с ь к а ц е р к в а НАКАЗ ЦЕЗАРЯ вивчіть слова та їх значення

Ц ерква - релігійна орга- ї нізація, я к а об’єднує прих и л ь н и к ів тієї чи ін ш ої і релігії; споруда, де відбува- 1 ються богослужіння.

— -*

' ГШГ_^__ -

Один із наступни ків К онстантина - Ф л авій К лавдій Ю ліан у 3 6 1 -3 6 3 рр. на короткий час повернув я зи ч ­ ництво, за щ о був названи й В ідступником . Він заборонив х р и сти ян ам н авчати ся в ш колах і н авіть сам виступав з пром овам и, сп рям ован им и проти них. Ю ліан загинув під час війни з персами у 363 р ., і відтоді хри сти ян и почали відновлю вати свій вплив на ж ителів Р и м ської ім перії. П роте у віддалених від міст поселеннях щ е утрим увалася стара я зи ч н и ц ьк а віра. З 390 р. в к р аїн і почалося переслідування я зи ч н и к ів і зн и щ ен н я храм ів стари х богів. У 391 р. натовп христи ян під керівни цтвом єпископа Ф еоф іла пограбував та зр у й н у­ вав величний храм бога Сонця в А лександрії.

262

2500 р. до н.е. 2000 р. до н.е. 1500 р. до н.е. 1000 р. до н.е.

500 р. до н.е.

н.е.

500 р. н.е.

1000 р. н.е.

У 392 р. ім ператор Ф еодосій І оф іційно заборонив я з и ч ­ н и ц ь к і в ір у в а н н я . Х р и ст и я н с тв о стал о д ер ж ав н о ю релігією . П ереслідую чи я зи ч н и к ів , ім ператор заборонив О лім пій ські ігри, п ри свячені грец ьким богам. Р у й н у ва­ ли сь або перетворю валися на х р и сти ян ськ і чудові храм и. Тоді ж світова культура зазн ал а, м ож ливо, найбільш ої за всю історію втрати - була спалена А лександрійська бібліотека, к н и ж к и я к о ї зберігали тисячолітн ю м удрість давн іх ц и віл ізац ій . З в ’я зо к часів перервався.

3. Боротьба з єресями У зв ’язку із збільш енням кількості общин християнство ще наприкінці II ст. зіткнулося з серйозною проблемою. Вона полягала в тому, що ж и ття і діяння Ісуса Христа, опи­ сані в Євангеліях, християни розуміли й тлум ачили по-різному. Суперечки навколо християнської віри точилися не лиш е на сторінках кни ж ок відомих на той час мислителів. Вони виникали на вулицях міст, інколи поділяю чи людей на непримиренні групи. Щоб утвердити в усіх общ инах одне розуміння вчення Ісуса Христа й однакові обряди, єпископи разом з пресвітерами збиралися для обговорення спірних питань. Ухвалене спільне ріш ення було обов’язковим д л я всіх. Той, хто відступав від затвердж еного порядку або вчення, вваж ався єретиком. Його відлучали від церкви. І християнська церква, й імператори, я к і спиралися на неї, карали і висилали єретиків, намагаю чись зм іцнити но­ ву релігію . У 325 р. за ініціативою К онетантина Великого в місті Н ікеї було скликано всіх єпископів на перш ий Вселенський собор. На ньому затвердили основи віри, її символи й засу­ дили єретиків. З того часу вселенські собори скл и к али ся, коли ви никала потреба розв’язати важ ли ві для християн питання.

Веронезе. «Оплакування Христа»

вивчіть слова та їх значення

Є ресі - т е ч ії в х р и с т и ­ я н с т в і, щ о в ід х и л я л и с я від оф іційного віровчення і були заб орон ен і ц е р к ­ вою. _

к-__ ~. ~к ґ *—

гас_________ і

Посперечайтеся з мудрецем Чому християнство стало державною релігією?

ЗАГАДКИ СЕРЕДЗЕМНОМОР'Я 1. Як змінилося ставлення римських імператорів до христянства?

2. Яка роль Конетантина у становленні християнства?

3. Що таке єресі?

V----- ""V—\ ---Християнська церква 34-

263

|

РОЗДІЛ XI

5000 р. до н.е. 4500 р. до н.е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е. 3000 р. до н.е.

ПІЗНЯ РИМСЬКА ІМПЕРІЯ

§ 56-57. Варвари і Рим. Падіння Західної Римської імперії П адін н я велет а

1. В а р в а р с ь к і п л е м е н а

Римляни проти варварів. Рельєф

Я к у період республіки, так і за часів ім п ерії, Рим мав багато ворогів. Та йому завж д и вдавалося їх перемагати або стрим увати. Тепер ім п ерія постала перед загрозою вторгнення сусідних народів - варварів. Вперше рим ляни зрозуміли небезпечність варварів у II ст. до н.е., коли зіткнулися на північних кордонах імперії з тев­ тонами й кім врам и. Особливо загрозливим було те, що воїни переселялися на територію імперії з друж инам и, дітьми, нехитрим скарбом. Тоді Рим у вдалося завдяки умілості пол­ ководців та реф орм ованій ар м ії зу п и н и ти просування варварів в глиб країни. На початку нової ери найчисленніш им и сусідами Риму були германці - ф ранки, готи - західні (вестготи) і східні (остготи), сакси, англи, лангобарди та вандали. Ц і племена ще не знали держ ави. Органами управління у них були рада старійш ин, вождь та народні збори. Рада старійш ин роз­ поділяла землю, виріш увала суперечності м іж членами пле­ мені тощо. У години небезпеки плем ’я захи щ али збройні за­ гони на чолі з вождем. Влада військового вож дя трим алася на авторитеті та силі. Він розподіляв землі і здобич. Вождь був рівний з інш им и членами племені. Хоча були і винятки, коли вожді правили своїми племенами я к справж ні королі. Д ля набігів на прикордонні території Р им ської імперії варварські племена утворю вали потуж ні союзи. Ослабла імперія зм уш ена була укладати з варварам и мирні угоди, надавати їм землі для поселення, набирати з них легіони. І навіть деякі рим ські полководці в цей час мали варварське походж ення. У другій половині III ст. почався рух вели­ чезних мас варварів, я к и й вчені називаю ть «великим пере­ селенням народів».

2. В ел и ке п е р е с е л е н н я н а р о д ів

Кельтський вождь. Бронза. І ст. н.е.

В елике переселення народів, я к е зм інило карту світу і відбувалося впродовж ІУ -У ІІ ст., було спричинене появою в Європі гунів. Цей могутній і загадковий народ прийш ов від кордонів Давнього Китаю , здолавш и десятки тисяч кіл о ­ метрів. Стрімко просувалися гуни до Європи, підкоряю чи території й народи і посилю ю чи свою м огутність. Страх перед навалою гунів зм уш ував плем ена, щ о н асел ял и тери ­ торію Є вропи, к и д ати свої зем лі й ш у к ати безпечних м ісць. Ті, хто н аваж у вав ся чи н и ти опір, були підкорені гунам и і разом з ними просувалися все б ли ж че до кордонів Р им ської ім перії.

264 —і

2500 р. до н.е. 2000 р. до н.е. 1500 р. до н.е. 1000 р. до н.е.

500 р. до н.е.

н.е.

500 р. н.е.

1000 р. н.е.

У 375 р ., рятую чись від гунів, дозво­ англосакси Західна Римська імперія франки лу оселитися у м еж ах Р им ської ім перії Східна Римська імперія бургунди попросили вестготи. Імператор Валент вандали • Столиці держав і царст вестготи • Найбільші міста погодився надати зем лі у Ф р ак ії (на остготи сході Б алканського півострова) і обіцяв годувати їх я к и й с ь час. За це вестготи зобов’язувал и ся служ и ти в рим ськом у війську. Р и м ські чиновники поруш или угоду, і варвари не отрим али достатньо ч о р ііі: м о р е продуктів харч уван н я. П отерпаю чи від ііанополі Ж А ВА голоду і ж ах л и в и х умов, готи на чолі зі Г г Л Н . Г РаК0Н П F іНІДІГ ~ г о.Сардиш ія Смірна Tape своїм вож дем А л а в ів о м п о встал и . Нбвий Карфаген П роти п овстал и х ви р у ш и л а ім п е р а ­ п .С и ц и ліл торська арм ія. У 378 р. біля А дріанопо­ СЕРЕДЗЕМ Н Е МОРЕ л я відбулась ви ріш альн а битва. Р и м л я ­ ни зазн ал и ни щ івної п оразки. Серед Дяександрія десятків тисяч загиблих рим лян були ім ператор Валент II і 35 трибунів. Т ільки третині рим сько­ Напади германців на Римську імперію. ІУ-У ст. го війська вдалося врятуватися та закр іп и ти ся в А дріано­ полі. К іл ьк а разів вестготи безуспіш но ш турм ували місто. П отім вони р у ш и л и в глиб Б а л к а н с ь к о го піво стр о ва, сподіваю чись на допом огу од н оп лем ін н и к ів-л егіо н ер ів. А ле один з ком ан дувачів ім п ераторської ар м ії - Ю лій н а­ к азав убивати всіх готів-легіонерів. Загалом ри м л ян и , нам агаю чись убезпечити себе від н а ­ падів варварів, застосовували щодо них п оліти ку «поділяй і вол од арю й ». Вони п ід к у п л ю в ал и во ж д ів п л ем ен , провокували війни м іж варварам и, деком у надавали зем лі в м еж ах ім перії. Усе це допом агало Р и м у стрим увати н а­ тиск варварів. І цього разу д л я боротьби з вестготам и р им ­ л ян и н ай н ял и гунів та ін ш і плем ена. їм вдалося зупи нити вестготів і на д ея к и й час об’єднати д ер ж ав у під владою ім ператора Ф еодосія. Та п ісля його см ерті д ерж ава знову розпалася. У 395 р. на теренах колись єдиної ім перії утво­ рилося дві д ерж ави : З ах ід н а Р им ська ім п ер ія із столицею в Рим і й С хідна - із столицею у К онстантин ополі. П ізніш е С хідну Р им ську ім перію почали називати В ізантією - від назви міста В ізантій.

3. З а х о п л е н н я Р и м у А л а р іх о м У 401 р. Зах ід н а Р и м ськ а ім п ер ія вж е не зм огла дати відсіч вестготам на ч о лі з їх н ім вож дем А л а р іх о м (бл. 3 7 0 —410 рр.) і зм уш ена була від к у п л яти ся від вар ­ варів. А коли в 4 10 р. Рим відмовився платити, Аларіх 24 серпня з допомогою рабів, що відчинили вночі міську браму, захопив «вічне місто» і піддав його нищівному пограбуванню. Вестготи три доби грабували Рим , але не залиш или ся в ньо­ му, а піш ли в рим ські провінції.

Воїни важкої кінноти і піхоти готів. IV ст. н.е.

Варвари і Рим. Падіння Західної Римської імперії

РОЗДІЛ XI

5000 р. до н.е. 4500 р. до н.е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е. 3000 р. до н.е.

ПІЗНЯ РИМСЬКА ІМПЕРІЯ

Тим часом ін ш і варварські плем ена - ван­ д ал и , свеви й ал ан и захоп и ли ін ш і провінції колись м огутньої ім перії. П ід владою варварів о п и н и ли ся південь Ісп ан ії, а в 429 р. - аф р и ­ к ан ськ і провінції.

4. В т о р гн ен н я гунів

і Гу н н

Кордон Римської ями*їр»і Найбільші племена, що переселилися на територію Римської ампера

— — • Межа наділу Римської мперп ------

Межі розселення варварських племен

Розселення племен варварів. V ст.

ЦЕ ЦІКАВО Я к роповідає легенда, од­ ного разу в Угорщині до А ттіли підійш ов пастух і приніс йому м еч, я к и й знайш ов на пасовищ і. Вож дь гун ів, у зявш и в руки меч, сказав: «Довго був у землі цей свящ ен­ ний меч, і ось боги подару­ вали його мені для завою­ вання всіх народів світу».

Ч ерез 40 років після наш естя плем ен вест­ готів на територію Зах ід н о ї Р и м ської ім перії вторглися плем ена гунів. Щ е у 377 р. ці кочові плем ена отаборилися в провінц ії П аннонія. Р и м сь к а ім п ер ія певний час тр и м ал а гунів у покорі, сплачую чи королю варварів Руасу 159 к г золота щ ороку та утрим ую чи зар у ч н и к ів. У 40-х р о к ах V ст. вож дем гунів (?—453 р.). П лем ін н и к Р уаса, він був зар у ч н и ­ ком у р и м л я н 'і добре вивчив ж и ття Р им у. Хо­ робрий і т ал ан о в и т и й п о л ко во д ец ь, гу н ськ и й володар м р іяв про завою вання світу. Він прославився грабункам и та н аси л л ям , тому х р и сти ян и прозвали його «бичем бо­ ж и м » . А ттіла об’єднав під своєю владою плем ена гунів і напав сп очатку на С хідну Р и м ськ у ім перію . У 447 р. його вій ськ а під ій ш л и до К онстантинополя і зм усили ім п ерато­ ра зап л ати ти величезний викуп. У 451 р. вій ськ а А ттіли вдерлися на зем лі Зах ідн ої Р и м ськ о ї ім п ерії, в Галлію , і взяли в облогу місто О рлеан. В естготи, щ о володіли цим и зем л ям и , зверн ули ся по допо­ могу до Р им у. К оли зд авалося, що місто м ож е врятувати т іл ь к и диво, на допомогу прибули ри м ські вій ська на чолі з Ф лавієм А ецієм та королем вестготів Теодоріхом. Облогу з О рлеана було знято. Щ об дати відсіч м огутньом у суп роти вни кові, свої сили об 'єд н али р и м л я н и , ф р ан к и , вестготи, бургунди, алан и, сак си . В иріш альн а битва м іж сою зникам и і гунам и, на боці я к и х виступали остготи й сарм ати , відбулася на захід від м іста Труа, на К атал ау н ськ и х п олях. Іноді цю битву називаю ть «битвою народів». Вона була однією з найкривав іш и х битв давн и н и в Європі. У ній заги нуло близько 62 тис. воїнів. З а в д я к и м уж ності вестготського короля Теодоріха та стій кості ри м ської піхоти, битву було виграно. Р о згр о м л ен а а р м ія А тт іл и з а л и ш и л а м еж і Р и м с ь к о ї ім п ерії. У 453 р. А ттіла помер після власного весілля. Його дер ж ав а р о зп алася.

5. П а д ін н я ім п е р ії Західна Р им ська ім перія, я к а вистояла у війні з мо­ гутніми гунами, невдовзі зазнала нападів вандалів з тери­ торії П івнічної А ф рики, де вони створили могутню держ аву, на чолі з королем Гейзеріхом . Зах о п и вш и острів С и ц и л ія,

2500 р. до н.е. 2000 р. до н.е. 1500 р. до н.е. 1000 р. до н.е. ! 500 р. дон.е. (|

н.е.

500 р. н.е.

І 1000 р. н.е.

вандали перетворили його на зручним плацдарм д л я нападу на Р и м . У 455 р. вони взя л и колись неприступну д ля ворогів столицю З ах ід н о ї Р и м сько ї ім п ер ії. Д ва тиж н і вони грабували й р уй н увал и Р и м . Т и сяч і ж и т е л ів «вічного ^ д И К А М А Н ДР/ ß ^ міста» заги н у л и , захи щ аю ч и д о м івк и , ти сяч і були пере­ творені на рабів. Було зни щ ено к у л ьту р н і д осягнен ня б ага­ Позначте тьох поколінь народів ім п ерії, зруйновано ар х ітек ту р н у на контурній карті: велич гордовитого Р им у, втрачено ш едеври м истецтва. З того часу п он яття «вандалізм » вж и ваю ть, коли йдеться 1. Т ериторію розселення про безглузду ж орстокість і зн и щ ен н я надбань ку л ьту р и . варварськи х племен. Але Рим остаточно щ е не був перем ож ений. У 4 6 8 р.

2. Н ап р я м к и вторгнення р и м сь к и й ф л о т, я к и й с к л а д а в с я із 1100 к о р аб л ів , гунів та вандалів. зу стрівся б іл я аф р и к ан сь к о го у зб ер еж ж я з м орським и си лам и Гейзеріха. С користавш ись п ом и лкам и р и м л ян та застосувавш и зап ал ю вал ьн і судна, вандали перем огли. З того часу західн ор и м ські ім ператори вж е не м али ре­ ал ьн ої влади. їх контролю вали варварські вож ді. С им ­ волічно, що останній ім ператор, я к і л еген дарни й п р ави ­ тель Р им у, мав ім ’я Р ом ул. У 476 р. Ромула Августула позбавив влади вождь остготів Одоакр, а символи його влади Посперечайтеся відправив до К онстантинополя. з мудрецем Т и сяч о л ітн ій Рим у п ав, а З ах ід н а Р и м сь к а ім п ер ія зн и к л а з карти світу. На й' тери торії утворилася вели ка Чому, на вашу думку, роз­ к іл ь к іс ть варварськи х королівств. Т ради цій но р ік падіння палася Римська імперія? З ах ід н о ї Р и м ської ім п ерії вваж аю ть зак ін ч ен н ям історії стародавнього світу. А ле ж и т т я тр и вало , почався новий період в історії Свропи середні віки . ЗАГАДКИ СЕРЕДЗЕМ НОМ ОР’Я т 1. Кого і чому римляни називали варварами?

2. Звідки пішло поняття «вандалізм»?

3. Порівняйте життя римлян і варварів.

4. Коли припинила існування Західна Римська імперія?

5. Які причини падіння Західної Римської імперії?

Висновки

Давні римляни створили і протягом тривалого часу зберігали найбільшу держа­ ву стародавнього світу, що простягалася від Британських островів до Євфрату й Аравійського півострова, від річок Рейн і Дунай до узбережжя Північної Африки і долини Нілу. Продовжили і розвинули традиції давньогрецької демократії, а з часом прийшли до абсолютної тиранії з всевладними імператорами. Римляни дали людству латинську мову, яка стала основою для формування багатьох європейських мов та мовою науки і медицини. Римляни досягли значних успіхів у будівництві (винайшли бетон, удосконали арку), портретній скульптурі, мистецтві мозаїки.

2 Q7

гС,

Варвари і Рим. Падіння Західної Римської імперії

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ! З яким и подіями в історії Риму пов'язані ці дат и?

Що Ви знаєте про ці історичні постаті?

1. Опишіть становище христ иянської церкви у I V - V ст. н.е.

2. Розкажіть про уст рій христ иянської церкви у I V - V ст. н.е. У. Що таке єресі й чому церква боролася проти єретиків?

4. Хт о з римських імператорів перетворив христ иянст во на державну релігію?

р— —

-

Оберіть правильну відповідь:

_

1. К олони -це:

3. Т е т р а р х ія - це:

а) раби з хат инами; б) селяни з ралом; в) жерці з жезлами; / ) солдати із зброєю.

а) правління двох; б) правління трьох; в) правління чотирьох.

4. П е р ш и й В сел е н с ь к и й со б о р засуди в:

2. П е р іо д д о м ін а т у п о ч а в с я з

а ) христ иянську церкву; б ) реформи Константина; в) медіоланський указ; г) єресі.

п р а в л ін н я :

а ) М аксиміана; б) Константина; в) Діоклетіана.

—а

“1 - й

т ~ ~ т 268

ІІІ-У ст. н.е.

Д г Г -г

.

? - -- -------

Назвіть найважливіші події основних періодів історії Риму. З яким и подіями в історії Риму пов'язані ці дати?

т

1. Кого римляни називали варварами?

2. Які варварські племена змінили історію Риму?

3. Назвіть основні бит ви ри м лян з варварами.

4. Хто з варварських правит елів поклав край існуванню Західної Римської імперії?

Встановіть відповідніст ь:

1 4 6 -211 рр.

2 0 4 -2 2 2 рр. Ц 2 0 8 -2 3 5 рр. j 186-217 рр.

Ц е з а р Б ассіан К ар ак ал л а Л у ц ій С ептим ій Север Е л ага б а л __________________ А л е к с а н д р Север__________

" 451 р. ч 455 р.

Р у й н а ц ія вандалам и Рим у М о р ськ а битва біля А ф ри­ к а н с ь к о г о узб ереж ж я м іж р и м л я н а м и та варварам и П о х ід А ттіли в Галлію

г- 468 р.

Розташуйте події в хронологічній послідовності: П оділ Д іоклетіаном ім п ерії на дві частини.

2. Заснуван ня К онстантинополя.

3. П овстання у Галлії.

4. П роголош ення цезарем Гая Г алерія.

"1

- - Г * ——

у

ПАЛЕОЛІТ 1 мли років тому -

КАМ'ЯНИЙ

ВІК

X тис. до н. е.

МЕЗОЛІТ IX—VII тис. до н.е.

НЕОЛІТ У І-ІУ тис до :«.*>.

ЕНЕО Л ІТ ІУ-ІІІ тис. до н. е.

ЕП О ХА БРО НЗИ II тис. до н.е. VIII ст. до н.е.

Р А Н Н ІЙ З А Л ІЗ Н И Й ВІК VIII ст. до н.е. сер. IV ст. н.е.

V

Т ери тор ія України по ча л а за с е л я ти с я б л и зь к о 1 млн років тому. Р о з в и то к лю д и н и на те р и то р ії України від б у­ вався за ти м и с а м и м и напр ям кам и , щ о і в інш их регіонах. Н асел е н н я України п р о й ш л о ті сам і е тап и розвитку, щ о і все лю д ство, - к а м 'я н и й вік (й о го скл адаю ть: палеоліт, м езоліт, неоліт), енеоліт епохи міді й б р о н зи , зал ізн и й вік. З а палеоліту о с н о в н и м и зан я ття м и л ю д и н и були з б и р а л ь ­ н и ц тв о і полю ванн я. К олекти вн е існування д о п о м а г а л о виж ити у складних клім атичних ум овах. З а с е р е д н ь о го палеоліту на тере нах України з ’я в и в ся н еан д е ртал е ць, н ай важ л и віш и м д о с я г ­ ненням яко го б ул о ви к о р и стан н я вогню. Н а зм ін у н е а н д е р ­ тальцеві в еп оху пізньо го палеоліту п р и й ш о в к р о м а н ь й о ­ н ець - л ю д и н а су ч а сн о го типу. У п е р іод п ізн ьо го палеоліту по стал и релігія і м и стецтво. Б л и зь к о 1 1 - 1 0 тис. років то м у палеоліт зм ін и вся м е ­ золітом . П р и р о д а України н абул а б л и зьк о го д о су ч а сн о го вигляду. Л ю д и н а в и н а й ш л а лук і стріли. О с н о в н и м и стал и по л ю в а н н я й ри бал ьство . Л ю д и н а по ча л а пр ир уч ати т в а ­ рин. Н априкінці м е зо л іту р о зп о ч а в с я п о ступ о в и й перехід від з б и р а л ь н и ц тв а й по л ю в а н н я д о з е м л е р о б с т в а і с к о т а р ­ ства, які р о зв и н у л и ся в еп оху неоліту. Ц ей пе р іод з а л и ш и в велику кількість цікавих п а м ’яток, які археологи, за п е в н и ­ ми о зн ак а м и , ви діляю ть в окрем і археологічні культури. О д н іє ю з н ай яск р ав іш и х зе м л е р о б с ь к и х культур, щ о п о ­ ста л а на тер е н ах України, була трипільська. В о н а відом а с в о є ю д и в о в и ж н о ю м а л ь о в а н о ю кер ам іко ю й в е л и ч е зн и ­ ми, за р о зм ір а м и п о се л е н н ям и - пр о то м істам и . С е р е д б а ­ га т ь о х кул ь ту р к о ч о в и х п л е м е н п о с т а л и с е р е д н ь о с тогівська, ямна, катаком бна. В І тис. д о н.е. на те р и то р ії У країни з ’яви ли ся кочівни­ ки, які п р и й ш л и з те р и то р ії Ірану, - кім ерійці.Н априкінці VII ст. д о н.е. кімерійців витіснили скіфи. З г о д о м скіфів зм ін и ли сар м ати . На півдні України жили й греки, які у т в о ­ рили с в о ї колонії, зб у д у в а в ш и чудові міста. З е м л е р о б и п р а щ у р и укр аїнців, ж или по с у с ід с т в у з ко чівни кам и . З г о д о м їх н ащ ад к и о б ’єд н а л и ся і утв о р и л и м о гу тн ю д е р ­ ж аву - Київська Русь.

РОЗДІЛ XII

З млн р. тому

2,5

ман

р. тому

2 млн р. тому

ПЕРВІСНІСТЬ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

§ 58. Залюднення території України В ід н а р о д ж е н н я л ю д и н и до її з л е т у

1. Д а в н я істо р ія У к р а їн и — с к л а д о в а ч а с т и н а світо в о ї істор ії

Знаряддя праці кам ’яного віку

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА Кіїк-Коба - печера за 25 км від Сімферополя. У 19241926 рр. тут уперш е на території України знайдено рештки неандертальця.

_>-Л-

Ж итло з кісток мамонта, (с. Межиріч ). Реконструкція

Історія наш ої Б атьк івщ и н и - У країн и - це історія у к ­ раїнського та інш их народів, що в різн и й час н аселяли її територію . Н аселення У країн и пройш ло ті сам і етапи роз­ ви тку, щ о й усе лю дство, - к а м ’ян и й вік , епохи м іді, брон­ зи, зал ізн и й в ік . Я к і в ін ш и х частин ах світу, лю дина на у к р аїн ськи х теренах будувала перш і ж и тл а з кісток м а­ м онта, видобувала вогонь, створила перш і м истец ькі ш е­ деври, п о кл о н ял ася силам природи та духам . До того ж У країн а розташ ована на рівн и н ах , через я к і п р о л ягал и ш л ях и багатьох народів. Ч ерез причорном орські степи м андрували численні плем ена к ім ер ій ц ів , ск іф ів , сарм атів, гунів, готів та багатьох ін ш и х. Це єднало наш их пращ урів зі світом. Зн ачн им є внесок народів, що м еш к а­ л и на території У країн и , у світову кул ьту р н у скарбницю : т р и п іл ьська м альована к ер ам ік а, скарби ск іф ськ и х к у р ­ ган ів, ар х ітек ту р а грец ьк и х колоній тощ о.

2. О своєн н я л ю д ь м и т ер е н ів У к р а їн и у сер ед н ьо м у п а л ео л іт і Заселен н я території У країн и первісною лю диною поча­ лося за раннього палеоліту, близько 1 млн років тому. П о­ селенці п р и й ш л и з П ередньої А зії через Б а л к а н с ь к и й півострів і З а к а в к а ззя та з Європи. Про ж и ття первісних людей на території У країни нам розповідаю ть численні сто­ я н к и . Н айдавніш им місцем перебування первісної лю дини, що знайдене археологам и, є стоянка біля с. Королеве у З а ­ к ар п атськ ій області. Згодом первісні лю ди розселилися у З а к а р п а т т і, Н ад д н іс т р я н щ и н і, П р и д н іп р о в ’ї, К р и м у і П р и азо в ’ї. С тоянок середнього п алео літу (1 5 0 -4 0 тис. років тому) виявлено в "є значно більш е - близько 200: у р ай о н і м. А м в р о сіїв. а в Д о н басі, у с. М олодове в Н ад д н істр ян щ и н і, с. С таросілля, печері К іїк-К оба у К р и ­ му, с. Л ука-В рублівецька на Д ністрі. Н а території сучасної У країн и знайдено к іс тк и десяти неандертальців, що ж и л и 1 0 0 -5 0 тис. років тому. У с. Мо­ лодове було розкопане ж и тл о , що н алеж и ть до п ісляльодо­ ви кового періоду. Т оді, 100 тис. р о к ів том у, первісна лю дина зм уш ена була пристосовуватися до різкого похоло­ д ан н я і будувати довгочасне ж и тл о . Основу ж и тл а стано­ вила овальна огорож а, складен а з кісток м ам онта: 12 че­ репів, 34 ло п ато к і тазових к істо к, 15 бивнів. Ж и тл о поверх ж ерди н вк р и вал и ш ку р ам и твари н . П осередині розм іщ увалося вогнищ е. Л ю дські ко л ек ти ви розташ овува272

1,5 млн р. тому

1 МАН р. тому

500 тис. р. тому

н.е.

лися один від одного на відстані одноденного пе­ реходу - 4 0 -5 0 км . Ц я територія могла прогоду­ вати близько 100 осіб.

3. Н а й в ід о м іш і с то я н к и доби пізнього п а л ео л іт у П ізньопалеолітичним часом (4 0 -1 0 тис. років до н.е.) на території У країни датую ться близько 800 п а м ’я то к . Вони розташ ован і на р іч к ах Д ністрі, Десні, Д ніпрі, на Закарп атті та на Во­ лині. Н аселення території У країни тоді становило близько 6 -1 0 тис. чоловік. У селищ ах з кількох ж ител прож ивало від 25 до 100 осіб. Н айбільш відомими стоянкам и пізнього палеоліту є»Молодове і Вороновиця на Дністрі, Мізин на Десні, К ирилівська стоянка в К иєві. Д уж е цікавою є стоянка М ежиріч, розташ ована на терасах у до­ лині річки Рось. Вона складається з трьох ж ител. Д ля їх будівництва було використано кістки щ онайменш е 92 м а­ монтів. На стоянці знайдено карту поселення, м ож ливо най­ давніш у у світі. Я к і в усій Європі, в У країні в пізньому палеоліті спос­ терігався розквіт первісного мистецтва. А рхеологи знайш ли на стоянці М олодове к іс тк и твари н, при краш ені прокрес­ л ен и м и л ін ія м и , сти л ізо в ан и м зо б р аж ен н я м зв ір ів на к істц і, ж езл із зображ ен ням лю дини й к іл ь к а статуеток, виготовлених із бивня м ам онта. В иявлено чотири ф лейти, одна з я к и х мала дуж е складну конструкцію : на її рогово­ му корпусі л и ш и л и ся сліди ш ести отворів, за допомогою я к и х м ож на було відтворю вати різн ом анітн і звуки . В раж аю ть так о ж скарби М ізинської сто ян ки - ф ігурки з геометричним орнам ентом . Вчені вваж аю ть, що д ея к і із знайдени х ним и кісто к м ам онта становили первісний ор­ кестр ударних інструм ентів. На М ізинській стоянці так о ж знайдено два браслети: один зроблений з бивня м амонта у ви гляді ш и рокої п л асти н к и , п р и кр аш ен о ї орнам ентом , другий - із п ’яти пластинок, покритих рядам и похилих л ін ій . К ультове при значен ня м али пофарбовані вохрою щ елепи та л оп атки м ам онта. М езоліт в У країні (IX -V II тис. до н.е.) позначений удоско­ наленням к ам ’яних знарядь праці та прийомів полю вання.

ЗАГАДКИ БОРИСФ ЕНА

Ст ат ует ки .і бивня мамонта .і орнаментом. Мізин.

14-17 тис. років тому

Фрагмент бивня мамонт а .і орнаментом. Мізин.

14-17 тис. років тому

Посперечайтеся з мудрецем Який досвід первісної лю­ дини сприяв розквіту мистецтва у пізньому па­ леоліті?

V Т1

1.Доведіть, що історія України с частиною світової історії.

2. Н азвіть відомі вам стоянки первісної людини доби середнього палеоліту в Україні.

273

Залюднення території України

РОЗДІЛ XII

ШВДдаіср

■,

Ш д а д о Р Ш и И

Нн.е.|

ПЕРВІСНІСТЬ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

§ 59. Найдавніші хлібороби і скотарі на території України Д и в о с в іт Т р и п іл л я

1. П ерш і зем л ер о б сь к і й с к о т а р сь к і культур и

V Вікентііі Хвойка. 1850-1914 рр. Першовідкривач трипільської ку­ льтури, досліджував скіфські па­ м’ятки, черняхівську культуру.

В еп о х у н ео л іту (V I—III ти с. до н .е .) відб у л ася неолітична р еволю ц ія. Родю чі ґрунти, пом ірний к л ім ат, н аявн ість степів сп р и яли успіш ном у розвитку зем леробст­ ва, і ск о тар ств а. С ьогодні відом і пон ад 500 поселень періоду неоліту в басейнах річок Д есна, Д ністер, П івден­ ний Б у г, П р и п ’я ть. За різним и ознакам и їх відносять до 10 археологічн их культур. Н айвідом іш им и є буго-дністровська (V I—IV тис. до н.е.) та ку л ьту р а л ін ій н о-стріч кової к е р а м ік и (V тис. до н.е.). П лем ена б у го -д н істр о в сько ї культури при йш ли на територію У країн и з Б ал к ан . Вони вирощ ували пш еницю та просо, полю вали, рибалили і з а й ­ м алися скотарством , ви готовляли л іп лен и й посуд. Основ­ ним з а н я т т я м п л ем ен к у л ь ту р и л ін ій н о -с т р іч к о в о ї к е р а м ік и (П ів н іч н е П р и к а р п а т т я та З а х ід н а В олинь) т ак о ж було землеробство. К рім того, вони розводили вел и ­ ку рогату худобу, свиней, полю вали та рибалили. Ж и л и представники цієї культури у назем них будинках. Усере­ дин і були піч, вогнищ е, господарські ям и . їх н ій гл и н ян и й посуд мав ку л ясту форму і п р и кр аш ався заглибленим и л ін іям и -стр іч кам и .

2. Т р и п іл ь с ь к а к у л ь т у р а

Керамічна модель трипільського житла. IV—IIІ тис. до н.е. Фото О.В. Солдатенка

НАКАЗ ВОЖДЯ слова та їх з н а ч е н н я

в и в ч іт ь

А р х е о л о гіч н а культ ура - це археологічні п а м ’ятки на певній території, які н а л е ­ ж ать д о певного часу і м аю ть свої особливості.

*-- ЖА~-,—

— _-

З а часів енеоліту (IV—III тис. до н.е.) на території У країни сформувалися дві основні групи племен - землероби та ско­ тарі. У цей час виникла трипільська культура (IV —III тис. до н.е.). Поселення трипільців розташ овувалися на Правобе­ режній Україні й у Причорномор’ї. Назва культури походить від с. Т ри пілля К иївської області, де у 1893 р. археолог В. Х войка відкрив перше поселення. Н ині в У країні відомо близько 1000 пам ’яток цієї культури. Трипільці будували величезні поселення - протоміста. Н айбільш ими з них є Доброводи - 250 га, М айданецьке - площ ею 270 га, Т аль­ ян ки - 400 га. У таких поселеннях було близько 2000 ж ител і прож и вало від 10 до 20 тис. осіб. Ж и тл а тр и п іл ьц ів р озта­ ш овувалися колам и і м али площ у до 150 м 2. Б у ди н ки були я к н азем н і, т а к і н а п ів зе м л я н к и . Ін к о л и ж и т л а були двоповерховим и. Стіни й печі зазви чай білили та розм а­ л ьовували, я к і в трад и ц ій н ій у к р аїн ськ ій хаті. Основним заняттям трипільців було землеробство. Вони вирощ ували більше десяти сортів пш ениці, займалися вино­ градарством, садівництвом та скотарством . С п р авж н ім дивом були витвори трипільських гончарів. Посуд фарбува­ ли білою, червоною і чорною фарбами та розм альовували.

2500 р. до н.е. 2000 р. до н.е. 1500 р. до н.е. 1000 р. до н.е.

Трипільська біноклеподібна посудина. ІУ -ІІІ тис. до н.е. Фото О.В. Солдатенка

500 р. до н.е.

н.е.

500 р. н.е.

1000 р. н.е.

Тому тр и п іл ьськ у культуру ін коли називаю ть к у л ь ту ­ рою м ал ьо ван о ї к ер ам ік и . О крім посуду, на території посе­ л ень знайдено керам ічні ф ігурки лю дей і твар и н , м акети ж и тел , ри туальн е н ачи ння. Т рипільці ж и ли великим и родинами, я к і об’єднувалися в роди, роди - у племена, племена - у союзи племен. П лем ’я очолював старійш ина, як и й керував суспільним та госпо­ дарськи м ж и т т я м . М алю н ки на т р и п іл ь с ь к ій к е р а м іц і донесли до нас сцени поклон ін н я сонцю , зак л и н ан н я дощ у та інш і. Т ри п ільц і нагром адили зн ан н я про космос і зоряне небо, щ о п р о стеж у ється на си м в о л іч н и х зо б р аж ен н я х . У III тис. до н.е. тр и п іл ьська к у л ьту р а зн и к л а.

3. С к о та р і степу П оряд із землеробами ж и л и племена скотарів. До архео­ логічних культур скотарів належ и ть середньостогівська культура (IV —III тис. до н.е.). Її представники ж и л и на П ридніпров’ї, Сіверському Д інці, Донбасі. Основним зан я т ­ тям цих племен було розведення коней. Звідси в Європі по­ ш ирився орнамент на посуді, зроблений відбитком ш нура. До ку л ьтур кочових скотарів учені відносять ям ну та катаком бну (III—II тис. до н.е.). Я м на була пош ирена на території від Н иж н ього П оволж я до Н иж н ього П р и д н і­ п р о в ’я . Н азва к у л ь т у р и п о х о д и ть від зви ч аю ховати небіж чи ків у прям оку тн и х ям ах під кур ган ам и . У могилу кл ал и посуд з їж ею , зн ар яд д я праці, зброю та бронзові п р и к р аси . У п о х о в ан н ях зн ай д ен о ч асти н и во зів, що свідчить про ви н и кн ен н я колісного транспорту. Ц і плем е­ на вели кочовий спосіб ж и т т я , проте в них існували м ісця зи м івель, що мали у к р іп л ен н я. Т ак, біля с. М ихай лівна на Х ерсонщ ині знайдено зал и ш к и м урів довж иною 45 м і ви ­ сотою 2 м. С котарі ям ної культури обож ню вали сили п ри ­ роди - сонце й вогонь. Н а початку епохи бронзи в степах У країни з ’яви л и ся племена катаком бної культури . Її назва походить від гробниць-катаком б. Ці плем ена розселилися в степу від Волги й К авк азу до п о н и ззя Дунаю . П ровідна роль у ко ч івн и ків н ал еж ал а чоловікові, у разі смерті якого його д руж и н у вбивали й ховали разом з ним. П лем ена - носії тр и п іл ьськ о ї та багатьох інш их культур стали основою д л я ф орм ування нових народів і зробили зн ачн и й внесок у розвиток світової ц и в іл іза ц ії та зб агати ­ ли історію У країн и.

Трипільська мальована кераміка.

IV—III тис. до н.е. Фото О.В. Солдатенка

з мудрецем Чому трипільська куль­ тура вважається однією з найрозвинутіших культур давнини?

ЗАГАДКИ БОРИСФ ЕНА 1.Опишіть здобутки культур неоліту в Україні.

2. Назвіть яскраві ознаки трипільської культури.

3.До яких археологічних культур належать давні племена скотарів на території України?

275

Найдавніші хлібороби і ско­ тарі на території України

РОЗДІЛ XIII

5000 р. до н.е. 4500 р. до н.е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е. 3000 р. до н.е.

АНТИЧНІ МІСТА-ДЕРЖАВИ ТА ІХ СУСІДИ Н А ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

§ 60. Античні міста-дежави у Північному Причорномор’ї Ч а с т и н а г р е ц ь к о го с в іт у

1. Р а н н ій з а л із н и й вік на т е р и т о р ії У к р аїн и П ерш і держ ави на території сучасної У країн и сф орм увалися в ранньом у залізном у віці (кінець II тис. до н.е. - по­ чаток н.е.). Відомості про цей період збе­ реглися не тільки в археологічних, а й у писемних пам ’я тк ах , зокрем а, у творах Геродота, Гомера, Есхіла. Перш им дер­ ж авним утворенням на території У країни була д ерж ава к ім ер ій ц ів (Х -У ІІ ст. до н.е.). Про цей народ згадує Гомер в «Іліаді» й «О діссеї». Д е р ж а в а к ім е ­ р ій ц ів заги нула під ударам и скіф ськи х плем ен, що при й ш ли зі степів м іж У ра­ лом , К аспієм і К авказом . У VII ст. до н.е. на п івн іч н и х берегах Ч орного й А зовського м орів у н асл ід о к «вели кої грецької колонізації» ви н и кли античні м іста-держ ави.

Найбільші грецькі колонії Території, колонізовані греками

Античні міста держави у Причорномор'ї

ІСТОРИЧНА Д О ВІДК А Етапи грецької колонізації Пів­ нічного Причорномор'я: І Перший етап (середина VII ст. Г ДО н.е.). Було засновано посе­ лення Істрію в Подунав’ї та Борисфен на о. Березань. Другий етап (перша половина VI ст. до н.е.). У пониззі Півден­ ного Бугу виникло місто Ольвія, на сході Кримського півостро­ ва - міста Пантикапей, Мірмекій, Феодосія та ін. Третій етап (друга половина VI - початок V ст. до н. е.). За­ сновано міста Ніконій і Тіра. Четвертий етап (кінець V ст. до н.е.). Засновано Херсонес. _л_Л

2. Н а й б іл ь ш і гр ец ькі м іст а-к о л о н ії Н айбільш им и грец ьк им и м істам и-держ авам и були: Б е­ резань у пониззі П івденного Бугу, О львія на березі БугоД ністровського л и м ан у , Т іра у пониззі Д н істра, Херсонес, П ан ти кап ей , Ф анагорія у К рим у. О львія знаходилася біля сучасного села П арутине на Миколаївщ ині. Місто заснували вихідці з М ілета в середині VI ст. до н.е. У м істі н ал іч у в ал о ся у період р о зк віту 6 -1 0 тис. ж ителів. У центрі Ольвії розташ овувалися агора, торговельні ряди, гім насій, адм іністративні споруди тощо. Від агори, через місто, йш ла головна вулиця. Б удинки мали підвали, цистерни для зберігання води, господарські спору­ ди. О львія була захищ ена к а м ’яним и мурами і баш тами. Н еподалік від О львії т ак само вихідці з М ілета засн у ва­ ли місто Т іра (кін ец ь VI ст. до н.е. - IV ст. н.е.). З ар аз на його м ісц і зн а х о д и т ь с я Б іл го р о д -Д н іст р о в сь к и й . Т іра ск л ад ал ася з трьох частин: верхньої, терасної і ни ж ньої. У верхньому місті розташ овувалися гром адські будівлі, терасне - зай м али ж и тлові к вар тал и , ниж нє - рем існичі майстерні та склади. К ам ’яні стіни будинків зсередини п р и к р аш ал и ся розписам и. У II ст. н.е. в Тірі була споруд­ ж ен а цитадель д л я рим ського гарнізону. Ч исельність ж и ­ телів міста сягал а 2 - 4 тис.

276

2500 р. доне. 2000 р. доне.

1500 р. доне. 1000 р. до н.е.

500 р. дон.е.

Щ е одним величним полісом у П івнічном у П ричорно­ м ор’ї був Х ерсонес (нині тер и то р ія міста Севастополя). Його заснували у 4 2 2 -4 2 1 pp. до н.е. вихідці з Гераклеї П онтійської. Ш ирина вулиць становила 4 - 6 ,5 м. Головна вулиця вела до храм у, що стояв на площ і. Н еподалік роз­ таш овувався театр. З агал ьн а площ а м іста у V ст. до н. е. становила 35 га. Н а кін ец ь IV ст. до н. е. припадає розквіт Х ерсонеса. У цей час місто перетворилося на ку л ьту р н и й і торговельний центр П івденно-Західного К рим у.

3. Г осп о дарськ е ж и т т я у к о л о н ія х Основою господарства грец ьких колоній були зем лероб­ ство, виноробство, рибальство. К олоністи ви р ощ ували я ч м ін ь , просо, п ш ен и ц ю , ж и то , гр еч к у , горох. Серед городніх і баш танних к ультур переваж али о гір к и , кавуни й дин і. У садах росли яблун і, груш і, ін ж и р , м игдаль, к а ш ­ тан и , волоські горіхи. Колоністи розводили велику рогату худобу - корів, буйволів, дрібну рогату худобу - к із, овець, а так о ж свиней, коней і верблю дів. В аж ли ве місце посідав рибний промисел. Б агаті на рибу були А зовське і Чорне моря та пон иззя річок. Високого рівня досягли рем есла - тк ац тв о , гончарство, обробка м еталів. В еликі к ер ам ічн і м айстерні існували у Х ерсонесі, О львії, П ан ти к ап еї, Ф анагорії. Стародавні м ай ­ стри виготовляли к іл ь к а д есятків видів посудин. Значну роль відігравала торгівля з населенням причорно­ морських степів і з містами Греції. Торгівля з варварськими племенами мала обмінний характер. Н априклад, Ольвія постачала скіфам бронзові дзеркала й прикраси, отримуючи зерно та продукти скотарства. До Греції вивозили зерно, со­ лену рибу, худобу, продукти тваринництва, мед та інші това­ ри. Із Греції надходили зброя, кош товності, посуд, солодощі, приправи, спеції, вино, амфори, прикраси, скульптури. Т оргівля сп р и яла ро зви тку грош ового обігу. У IV ст. до н.е. в Тірі почали карбувати власні м ідні монети із зобра­ ж ен н ям річкового бож ества Тіраса і голови ко н я. В ипус­ к ал и так о ж срібні монети із зображ енням голови Д ем етри і ф ігури би ка, а згодом і золоті. П ерш і грош і О львії були м ідним и й л и ти м и . На них зображ али богиню А ф іну, м е­ дузу Горгону, орла на дельф іні. В О львії монети м али ф ор­ му дельф іна. Останні ольвійські монети були викарбувані за ім ператора А лександра Севера. М али власні грош і й ін ш і м іста-держ ави.

4. Д ухо вн е і сусп іл ьн е ж и т т я у к о л о н ія х К ультура грец ьк и х м іст-держ ав м ала багато спільного з культурою Греції, а пізніш е - Рим у. Р озвивали ся л ітер ату ­ ра, театр, м узи ка, будувалися храм и, при краш ені ск у л ь п ­ турою , ф рескам и та м озаїкою . Разом з цим колоністи 277

500 р. н.е.

н.е

юоо р. н.е.

НАКАЗ ВОЖДЯ вивчіть слова та їх значення

Ц и т а д е л ь - у кр іп л ен и й центр або частина м іста, ф ортеці.

Руїни Херсонеса. Сучасний вигляд І ^ ± Х ¥ і /

ПЕТРОГАІФ прочитайте документ

К лят ви ж ит елів Херсонеса Клянусь думати про порятунок та свободу держави й громадян. Не зраджувати їх і нікому не віддавати. Не руйнуватиму демократичного ладу й повідомлю про всіх змовників. Нікому не ви­ даватиму державних таємниць. Не прийматиму дарів і не давагпиму їх зі шкодою для держави й громадян. Хліб, який зберу, продаватиму тільки в Херсонесі.

; ' !

{ ’ ' ;

4А W Що повинен був робити житель Херсо­ неса для зміцнення держави?

Античні міста-дежави у Північному Причорномор'ї

РОЗДІЛ XIII

5000 р. до н.е. 4500 р. до н.е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е. 3000 р. до н.е

І

АНТИЧНІ МІСТА-ДЕРЖАВИ ТА IX СУСІДИ Н А ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

Руїни фортеці Херсонеса.

IV—III ст. до н.е. Сучасний вигляд

створили й свою самобутню культуру. Знайдено бронзові та кістя н і стилі (п али чки д л я писання), я к і свідчать про пош ирення писем ності. Д ітей навчали ч и тан н я, лічби, п и сьм а, р и т о р и к и . В ел и к у у в агу п р и д іл я л и ф ізи ч н ій підготовці - п ’ятиборству, стрільбі з л у к а тощ о. Освічені греки займ алися наукою. Розвивалася медицина. Про це свідчать зн ах ід к и бронзових і кіс тя н и х медичних інструм ентів. В О львії існувала ап тек а. К олоністи знали цілю щ і властивості л ік у в ал ь н и х к р и м ськ и х грязей. Істо­ рик С іріск у III ст. до н.е. написав історію Х ерсонеса. Гео­ граф ією зай м ався Д іонісій О львіанський (І ст. до н.е.). К олоністи в и яв л я л и свій хист у театр ал ьн и х виставах, які відбувалися в О львії, П ан ти к ап еї тощ о. Із Греції в П івнічне П ричорном ор’я «прийш ли» богио л ім п ій ц і. П окровителем усіх колон істів вваж ав ся бог Аполлон. Засновн ики Херсонеса ш анували А ртеміду та Д іоніса. В О львії п о кл о н ял и ся А ф родіті. У лю бленцям и бу­ ли герої А х іл л і Геракл. П анування р и м л ян сп ри яло зам іні багатобож ж я христи ян ством . Г р е ц ь к і м іст а-д ер ж ав и за своїм устроєм були р ес­ публікам и . Б рати участь в управлінні полісом м али право гром адяни-чоловіки з 25 років. Ж ін к и , інозем ці та раби були позбавлені виборчих прав. Закон одавча влада нале­ ж ал а народним зборам. Та провідну роль у ж и тті поліса відігравали зам о ж н і гром адяни. Н ародні збори укладали мир і оголош ували війни , надавали гром адянство інозем ­ цям , нагородж ували ти х, хто мав заслуги перед містом. П оряд з народним и зборам и існували рада м іста, різно­ м анітні ко л егії, я к і ви р іш у вал и повсякден ні проблеми м іста.

Головний вівтар центрального теменосу. Ольвія

НАКАЗ ВОЖДЯ слова та їх значення

в и в ч іт ь

М о н а р х ія - д е р ж а в а , у я к ій влада н алеж и ть од­ ній особі - м о н ар х о в і й передається ним у спадок. Т ем енос - частина давньо­ грецького міста, де розта­ ш овувалися свящ енні гаї, вівтарі та храми.

5. Б о сп о р сь ке ц а р ст в о У V ст. до н.е. П антикапей , Ф еодосія, М ірм екій, Тіритак а, Ф анагорія та ін ш і поліси утворили єдину держ аву Боспорське царство. У період найвищ ого розквіту (IV ст. до н.е.) влада Боспорського царства пош ирю валася на К ер­ ченський і Т ам ан ськи й півострови, пон иззя річок Кубань і Дон. Н аселяли царство греки й м ісцеві плем ена. С толи­ цею було місто П ан ти кап ей . Його засн ували вихідці з М ілета в перш ій половині VI ст. до н.е. Р уїни П ан ти кап ея збереглися на горі М ітридат, на тери торії сучасної К ерчі. На верш ині гори була центральна частина міста й стояла фортеця. На схилах розм іщ увалися ж итлові будинки та спо­ руди громадського призначення. У ниж ньом у місті розташ о­ вувалися порт і агора. П лощ а П антикапея в III ст. до н.е. становила 1 8 -2 0 га. У 63 р. до н.е. місто м айж е повністю зруйнував зем летрус. А ле воно не занепало. П рибутки, отрим ані від торгівлі та ремесла, сприяли відбудові П анти­ кап ея, і площ а відновленого міста дорівню вала вже 100 га.

278 ---

2500 р. до н.е. 2000 р. до н.е. 1500 р. до н.е. 1000 р. до н.е.

Чорнолакові посудини. У-ІУ ст. до н.е. Ольвія, Пантикапей

500 р. до н.е.

н.«

500 р. н.е.

1000 р. н.е.

Б оспорське царство було м онархією . Вся влада н а л е ж а ­ л а ц ар ям . Вони керували арм ією , флотом д ерж ави . У II ст. до н.е. на Б оспорську дер ж аву почали зазіх ати з скіф и та Р им . С тановищ е царства у склад н и лося, коли в 107 р. до н.е. сп алахнуло вели ке повстання рабів під прово­ дом С авм ака. П овсталі, захоп ивш и П ан ти к ап ей , Ф еодосію та д ея к і ін ш і м іста, проголосили С авм ака царем Боспору. П овстання було придуш ене, а С авм ак потрапив у полон. З а часів п равл ін н я Н ерона Р и м ська ім п ерія розпочала п ідкоренн я Боспору. В останній чверті І ст. н.е. дер ж ав а потрапила у зал еж н ість від Р им у. Боспорські царі почали оф іційно звати ся «друзям и цезаря і д р у зям и Р им у». Р и м ­ л я н и р о зм істи л и на т ер и т о р ії ц ар ства свої л егіо н и . У 3 7 5 - 3 7 6 рр. н.е. зем лям и Боспорського царства прой ш ­ ли войовничі плем ена гунів, знищ ую чи все на своєму ш л я ­ ху. П ісл я ц ієї навали відновити д ерж аву ж и тел я м Боспору не вдалося.

6. З а н е п а д м іс т -д е р ж а в П івн іч н ого П р и ч о р н о м о р ’я Інш і м іста-держ ави П івнічного П ричорном ор’я так о ж потерпали від арм ій завой овни ків. У 331 р. до н.е. до О львії підступили війська Зоп іріон а - одного з ко м ан ­ дирів ар м ії А лександра М акедонського. Та м акедон ян ам переш кодили захоп ити місто вороги й водночас друзі гр еків — ск іф и . П роте у II ст. до н.е. ск іф сь к и й цар С кілур підкорив О львію . У середині І ст. до н. е. вогнем і мечем по П івнічном у П ричорном ор’ю пройш ли племена гетів, щ о послабило м іста-держ ави і прискорило підко­ рення їх Рим ом . О львія, Т іра, Херсонес увійш ли до с к л а ­ ду рим ської провінц ії Н и ж н я М езія. Тут було розм іщ ено ри м ські військові гарнізони. А протягом ІІІ-ІУ ст., в епоху великого переселення народів, м іста-держ ави впали під ударам и готів і гунів. О тж е, гр ец ь к і поліси у П ів н іч н о м у П р и ч о р н о м о р ’ї, проіснувавш и м ай ж е ти сяч у років, зан епали .

^ / ч И К А М А Н Д Р /а /ц

Позначте на контурній карті: Грецькі колонії П івн іч ­ ного Причорномор’я.

Посперечайтеся з мудрецем Визначте спільні риси в ж итті греків-колоністів і греків з метрополії.

ЗАГАДКИ БОРИСФ ЕНА І Чому грецькі міста-колонії в Україні розташовувалися на узбережжі морів та в гирлах річок?

2. Розкажіть про господарське життя греків Північного При­ чорномор'я.

3.Яким був державний устрій Боспорського царства?

279

Античні міста-дежави у Північному Причорномор'ї

J

РОЗДІЛ XIII

5000 р. до н.е. 4500 р. до н.е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е. 3000 р. до н.е.

АНТИЧНІ МІСТА-ДЕРЖАВИ ТА (X СУСІДИ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

§6 1 . Скіфо-сарматськиії світ Б у д ів н и ч і к у р г а н ів

1. Кі м ерій ці ( І Х - У І І ст. до н.е.)

ЦЕ ЦІКАВО •і За легендою, коли біля кор­ донів кіммерійців з ’яви л и ­ ся скіф и, вони зібралися на велику раду. Вожді напо­ л ягали на відсічі числен­ нішому і сильніш ому воро­ гові, а народ виріш ив рятуватися на нових зем ­ л ях. Після закінчення ради ті, хто не хотів скоритися, вступили в останню смер­ тельну битву і полягли всі до одного.

У І тис. до н.е. на територію П івнічного П ричорно­ м ор’я й К рим у з А зії при йш ли плем ена к ім ер ій ц ів. Вони перш им и на теренах У країни навчи лися ви п лавляти й об­ робляти залізо. Ч астину прийш лого населення становили ско тар і-к о ч ів н и к и , ін ш і зай м али ся землеробством. Висо­ кого розвитку досягли ремесла. К ім ерійці були вправним и у гончарстві, литті бронзи, виготовленні кін сько ї збруї. Згодом у кім ер ій ц ів утворилася рабовласницька держ ава. О чолю вали її всевладні ц арі, а окрем і плем ена вож ді. Основою могутності держ ави була кін нота. Д авні д ж е ­ рела м істять відомості про кім ер ій ськи х верш ни ків, оз­ броєних зал ізн и м и м ечам и, л у к ам и й стрілам и , бойовими молотами та булавам и. К ім ерійці прославилися військови­ ми походами до країн М алої та П ередньої А зії, де воювали з У рарту, А ссирією . Б іл ьш ість наш и х зн ан ь про к ім ер ій ц ів ґр у н ту ю ться на ар х ео л о гічн и х д о сл ід ж ен н я х поховань. Своїх н еб іж ч и к ів к ім ер ій ц і ховали у гл и б о ки х я м а х , а звер х у н аси п ал и к у р ган и . Войовничі к о ч ів н и к и к л ал и до поховань стріли з бронзовим и й зал ізн и м и в істр я м и , зал ізн і м ечі, к ін сь к у зб рую , к е р а м іч н і го р щ и к и тю л ь п ан о п о д іб н о ї ф о р м и , к ел и х и й вел и к і посуди ни , пофарбовані й п р и к р аш ен і орнам ентом . Н а к у р ган ах стави ли к а м ’ян і стел и , на я к и х зо б р аж ал и ф ігури воїна з ш ироким поясом , нож ем , с а ­ гай даком тощ о. У постійних війнах із сусідами кім ерійська д ерж ава по­ ступово слабш ала. Н ап р и кін ц і VII ст. до н.е. кім ер ій ц ів з П івнічного П ричорном ор’я витіснили споріднені з ними племена скіф ів. Вони були кращ е організовані та мали ч кіл ькісн у перевагу. П ам ’я ть про кім ер ій ц ів в У країн і збе­ реглася в назвах, переваж но в К риму: кім ер ій ські стіни, кім ер ій сь к і переправи, К ім ер ія, протока Боспор К імерій ськи й .

2. С кіф и: р о зс е л е н н я , з а н я т т я , ду х о вн и й світ (V I I—III ст. до н.е.)

Срібна .і позолотою амфора з Чортом лиць кого кургани.

IV ст. до н.е.

С кіф и, нові володарі у к р аїн ськи х степів, були войовни­ чими плем енам и. На теренах У країни скіф и розселилися м іж річкам и Дон і Д унай. У творена ними дер ж ава дістала назву С кіф ія. Відвідавш и П івнічне П ричорном ор’я , Геродот у своїй «Історії* ствердж ував, що скіф и н азивали себе сколотам и і по д ілял и ся на царських скіф ів, скіф ів-скотар ів, скіф ів-зем леробів та скіф ів-орачів. Ц арські скіф и ж и л и на берегах А зовського моря і в степовому К риму.

280

2500р доне. 2000р. доне.

1500р доне. 1000 р. до н.е

500р.дон.е.

С кіф н -екотарі кочували на схід від п о н и ззя Д н іп р а у пош уках нових пасовищ . На П р идніпров’ї ж и л и скіф ихлібороби. Вони вирощ ували пш еницю , ж и то , ячм ін ь, коноп лі, використовую чи вели кий плуг та тяглову силу волів. Ц арські скіф и поділялися на три союзи плем ен, кож ен з я к и х мав свого царя. У IV ст. до н.е. влада над усіма ск іф а ­ ми зосередилася в руках одного царя —• А тея. С кіф ська д ерж ава п оділялася на округи , на чолі я к и х стояли вож ді, призначені царем. Основним зан яттям цар ськи х скіф ів була війна. їх н ім озброєнням були короткий меч - а к ін а к , спис, дроти ки , бойова соки ра, л у к . Тіло й голову воїна з а ­ х и щ ал и м еталеві та ш к ір я н і обладунки. За дани м и Геродота, скіф м іг поцілити у ворога з лука на відстані 500 м. Геродот писав, що ск іф ськ і дівчата вправно користувалися зброєю і навіть зам іж не виходили, доки не вбивали трьох ворогів. У скіф ськи х воїнів був зв и ­ чай пити кров убитого ворога, щоб у зяти собі його силу і м уж ність. Голову ж перем ож еного скіф и приносили ц а ­ реві й одерж ували за це винагороду. Та вони не тіл ьки вою вали, а й торгували з грецьким и колоніям и у П ричор­ ном ор’ї. В обмін на зерно, хутра, віск, мед та рабів скіф и отрим ували вино, зброю, предмети розкош і. Б іл ьш ість худоби та рабів, захоп лених під час воєн, діставалася багатим скіф ам . Н ай тяж чу роботу в госпо­ дарстві ви кон увал и раби та збіднілі родичі. К очували скіф и на чотири- та ш естиколісних возах. їх суп роводж у­ вали озброєні воїни. У разі нападу ворогів вози ставили в коло, створю ючи у кріп л ен и й табір. П ізніш е цю так т и к у ви користовували у к р аїн сь к і к о зак и . На культуру скіф ів великий вплив м ала грецька к у л ь ­ тура, носіями я к о ї були ж ителі грец ьких колоній. Історія зберегла ім ена скіф ів за походж енням л ік а р я Т оксаріса і філософа А нахарсіса, я к і здобули освіту в Греції. С кіф и мали свою оригінальну міфологію та релігію . Особливу по­ ш ану в них мали богиня дом аш нього вогнищ а Табіті (у пе­ рекладі зі скіф ської - «полум ’ян а» ), володар неба і тво­ рець лю дства П апай , д руж и н а П апая богиня зем лі А пі. Від їхнього ш лю бу народився пращ ур усіх скіф ів Т аргитай. Усім богам скіф и приносили ж ертви . П ереваж но це були коні або інш і твари ни. В инятком був бог війни А рей, я к о ­ му віддавали кож ного сотого полоненого. Скіфи ш анували могили предків. їх н я віра у потойбічне ж и т т я зм уш увала здійсню вати ж орстокий і склад н и й по­ ховальний обряд. Н а м ісці поховання насипали великий курган - «пірам іду степів*. Н айбільш відом им и п о х о ван н ям и , я к і за розм ірам и ку р ган ів дістали назву «ц арськи х», є: Солоха і Гайманова М огила на З а п о р іж ж і, Ч ортом лик і Товста М огила на Д ніпропетровщ ині.

н.е

500 р. н.е.

ЦЕ ЦІКАВО Серед військових здобутків скіф ів - перемога над перським царем Дарієм у 512 р. до н.е. Ц ікавим є послання, що його н ад і­ слали Дарію скіф и, - м и­ шу, жабу, птаха та п ’ять стр іл . П ерський цар так прочитав послання: «Ми, скіф и, здаємося тобі, Д а­ рію, з усіма своїми зем ля­ ми, водами, повітрям і всім містом». Але скіфи ось що мали на увазі: «Якщо ви, перси, не зари єтеся в зем лю , як миш і, або не пострибаєте у воду, я к ж аби, або не злети­ те у повітря, я к птахи, то будете зни щ ені наш им и стрілами*. Зазнавш и вели­ ких втрат, Дарій змуш ений був залиш ити землі скіфів.

Золота пектораль з Товстої Могили. IV ст. до н.е.

Скіфо-сарматський світ 281

1000 р. н.е.

РОЗДІЛ XIII

5000 р. до н.е. 4500 р. до н.е

4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е. 3000 р. до н.е.

АНТИЧНІ МІСТА-ДЕРЖАВИ ТА ІХ СУСІДИ Н А ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

У кін ці IV - на початку III століття до н.е. С кіф ія зан е­ пала. Через ви си хан н я степів коч івн и ки вж е не м али до­ статньо пасовищ д л я худоби. На територію П івнічного П р и ч о р н о м о р ’я п р и й ш л и сар м а ти , я к і за х о п и л и їх н і зем лі. Ч астина скіф ського населення відступила і створи­ ла в пониззі Д ніпра й П івнічном у К рим у М алу С кіф ію зі столицею у Н еаполі С кіф ськом у, поблизу теперіш нього Б ах чи сар ая. Д ерж аву скіф ів згодом підкорили р и м л ян и .

3. С а р м а ти (III ст. до н.е. - III ст. н.е.) Золотий гребінець з кургану Солоха. IV ст. до н.е.

Бронзовий навершник з зображенням бога Папая.

VII-Ш ст. до н.е.

Сармати (савромати - означає «оперезаний мечем»), посівш и панівне становищ е у південних степах, створили в П івнічном у П ричорном ор’ї власну д ерж аву. За своїм ус­ троєм вона була схож а на скіф ську . Ц ар м ав необмежену владу. Він спирався на вер х івку племен ари стократів. Все управлінн я держ ави сп рям овувалося на створення й утрим ання сильної арм ії. Основним зан яттям сарм атів бу­ ло кочове скотарство. П роте на початок наш ої ери частина сарм атів перейш ла до осілого способу ж и т т я і стала зем ле­ робами. В аж ливе місце в ж и тті д ерж ави посідали війни. С ар­ м атські воїни були най м ан ц ям и в багатьох ар м іях старо­ давнього світу. С арм атське військо склад алося з важ коозброєної піхоти та кін ноти. В ерш ни ки, я к і становили основу війська, були озброєні щ итам и, л у к ам и , списам и та мечами й мали захи сні ш оломи та п анци рі. У сарм атськом у суспільстві важ л и в е м ісце посідали ж ін к и . Вони м али рівні права з чоловікам и , вою вали, по­ лю вали та їздили верхи. Так само я к ін ш і давні народи, сарм ати обож ню вали с и ­ ли при роди. П ош и рени м и були к у л ь ти вогню , со н ц я,

l\'V > L A W lP ’IV v^4 ^0 > ’IV v4 A ■ W '7 7 r /

ПЕТРОГЛІФ прочитайте документ

Геродот про поховання скіф ського царя Коли у скіфів помирає цар, вони викопують велику чотирикутну яму. Після того як покладуть мерця у яму на підстилку, застромлюють у землю з обох боків тіла списи, прив'язують до їхніх верхівок поперечні жердини і накривають їх очере­ том. Обіч нього кладуть до ями одну задушену наложницю, виночерпія, кухаря, конюха, слугу, коней, первістків усяких інших домашніх тварин, а також золоті чаші; срібла ж і міді не мають у вжитку. Коли це зроблять, насипають наперего­ ни високу могилу, щоб була якнайбільша.

1. Чому, на вашу думку, до могили царя складали стільки різних речей?

2 Чому на похованні царя насипали високу могилу?

282

великої богині-м атері, п окровительки коней - А старти. П оклон ял и ся сарм ати богу війни , якого уособлю вав меч. Я к і скіф ську, сарм атську культуру дослідж ено за похо­ ван ням и у ку р ган ах . Н айвідом іш им з них є Соколова М огила біля с. К овалівка М иколаївської області. Тут у 1974 р. виявлено поховання «цариці*. М огила була пере­ кри та д ерев’ян и м и колодам и. Зберегли ся реш тки в и ш у к а­ ного одягу, ш кірян ого взуття, густо розш итого дрібним и круглим и золотим и б л яш к ам и . П оряд л еж ал и ам улети: у ви гляді ж аби , я к а вваж ал ася символом урож айності, і у ф орм і м о р ськ и х ч ер еп а ш о к , я к і си м в о л ізу в ал и вічність. У похованні знайдено так о ж багато золотих п р и ­ крас, бронзове дзеркало зі срібною з позолотою ручкою , два оп ахала, ф лакон з агату, к істя н и й гребінець. Ц ікаво, що на д ея к и х золотих при красах було зображ ено єги петсь­ ку богиню Ісіду. У середині III ст. н.е. на зем лі сарм атів з півночі п р и й ш ­ ли плем ена готів і створили власну д ерж аву - Гетику. П ізніш е, у 375 р ., причорном орським и степам и пройш ли войовничі азіатськ і племена гунів, після чого сарм атська д ерж ава при пи нила своє існуван ня.

Браслет із Соколової Могили. І ст. до н.е. - І ст. н.е.

Бронзовий сарматський казан. І ст. н.е.

Фібула ( металева застібка ) з Ногаіічинського кургану

Посперечайтеся з мудрецем Порівняйте побут і занят­ тя греків-колоністів і сте­ пових кочівників.

ЗАГАДКИ БОРИСФ ЕНА

*

1.Коли південь України був заселенні! кочівниками?

2. Щ о спільного у заняттях кімерійців, скіфів і сарматів?

3. Щ о найбільше вразило Геродота у звичаях скіфів?

РОЗДІЛ XIV давні

5000 р. до н.е. 4500 р. до н.е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е. 3000 р. до н.е

слов яни

§ 62. Давні слов’ яни Ж ит т я наш их п ращ урів П рабат ьківщ ина слов'ян

ГРЕК Імовірна прабатьківщина слов'ян За даними антропології За даними археології

НАКАЗ ВОЖДЯ слова та їх значення

1. Істори чн і д ж е р е л а про с л о в ’ян У той час, коли в П івнічном у П р и ­ чорном ор’ї панували войовничі кочові н ар о д и , по су сід ству з н и м и ж и л и м ирні землероби - пращ ури слов’ян. Н а ж ал ь , самі предки слов’ян тоді ще не м али писем ності, перш і свідчення про них наводять грец ьк і автори. Вони називаю ть їх венетам и (венедам и), з к р аїн и я к и х привозили до Греції «со­ н я ч н и й к ам ін ь» - б у р ш ти н . Б а т ь к о історичної н£уки Геродот у V ст. до н.е. так о ж згадував про добування давнім и слов’ян ам и бурш тину. Грецькі істори­ ки Діодор С иц и лій ськи й та Страбон, я к і р и м сь к и й П то л ем ей , р о зм іщ у ю ть д авн іх слов’ян м іж Д ніпром і Віслою та називаю ть венедами. Ц ік аві відомості п о в ід о м л яє д ав н ь о р и м сь к и й істо р и к П ліній С тарш ий. Він у праці «П рирод­ нича історія» описує зем лі слов’ян і називає їх скіф ам и та венедам и і так о ж розташ овує по берегах Вісли. П ізніш і істори ки говорять і про переселення слов’ян на р іч ку Д унай. Зо кр ем а, Тацит ствердж ує, що слов’ян и в ід р ізн я ­ ли ся зовніш нім ви глядом , зви ч аям и та зан яттям и від своїх сусідів. У VI ст. про наш их пращ урів пиш уть уж е в іза н т ій сь к і істо р и ки . Серед них - ІІр о ко п ій Кесар ій ськ и й , я к и й у кн и зі «Історія війн» (5 5 0 -5 5 4 рр.) од­ ним з перш и х уж и в назву «слов’я н и » . Він повідом ляв, що на північ від А зовського м оря ж и ву ть ч ислен ні народи антів. У творі готського письм енн ика Й ордана «Про похо­ дж ен н я та д ія н н я гетів» («Г ети ка», 551 р.) слов’янам и та антам и названо венетів (венедів). Він ствердж ує, що вене­ ти м аю ть три назви: венети, ан ти , ск л ав и н и . Це п ід ­ твердж ується й п а м ’я тк а м и археології та назвам и річок, озер, окрем их м ісцевостей.

в и в ч іт ь 4

І

Я з и ч н и ц т в о - віра людей і у багатьох богів, я к і уособ) лю вали сили природи.

2. П р а б а т ь к ів щ и н а та р о зс е л е н н я с л о в ’ян Д авні слов’яни - це плем ена, я к і є п ращ урам и сучасних сл о в 'я н сь к и х народів, у том у числі й у к р аїн ц ів. Н ай ­ д авн іш и й період історії слов’ян сягає у глибину століть, тому їх походж ення і до сьогодні остаточно не з ’ясоване.

2500 р. до н.е. 2000 р. до н.е. 1500 р. до н.е. 1000 р. до н.е.

500 р. до н.е.

н.е.

500 р. н.е.

1000 р. н.е.

IX 'V 'L A W 0 t^^V v 4 4 ^0 > 'IV v 4 A W 'T n

ПЕТРОГЛІФ прочитайте документ

Й ордан про слов ’ян Біля лівою схилу (Альпійських гір), які повернуті на північ, починаючи від витоків річки Вістула, на безмежних просторах розташувався численний народ венетів. Незважаючи на те, що тепер їхня назва змінюється відповідно до різних родів і місцевостей, усе ж переважно вони називаються слов'янами й антами.

1 Де, на думку автора, проживали венети?

2. Які ще назви, на думку автора, мали венети?

Н айбільш е суперечок серед учених ви к л и к ає п и танн я п р аб атьківщ и н и сл о в ’ян . П одібність сл о в ’я н сь к и х мов наводить на д ум ку, щ о сп очатку вони ж и л и на одній тер и ­ то р ії. З н ам ен и ти й л іто п и сец ь К иєво -П ечер сько ї л авр и Нестор у «Повісті м инулих літ» ствердж ує, що вони похо­ д ять з берегів Д унаю . Д ея к і вчені X VIII ст. доводили, що слов’я н сь к і плем ена при йш ли з А зії в середині І тис. н .е., під час «великого переселення народів», разом з гунам и. Н ині більш ість учених зій ш л ася на дум ці, що слов’ян и бу­ ли місцевими ж и тел ям и Європи, народам и, я к і почали ф орм уватися в І тис. до н.е. м іж Віслою і Д ніпром .

Однозубе рало. Сучасний малюнок

3. Г о сп одар ськ е, су спільн е і д ухо вн е ж и т т я с л о в ’ян Слов’яни ж и л и у невеликих укріплених поселеннях - го­ родищ ах. Ж и тл а будували з дерева, обмазували їх глиною і білили. Основним зан яттям цих народів було землеробство. Про це свідчать численні рала, плуги, серпи, коси та залиш ки пш ениці, ячменю , що їх знаходять археологи. Землеробство було орним. Д л я поля наш і предки вирубували д іл ян к у віковічного лісу. Дерева й кущ і рубали сокирам и, висуш ува­ ли їх, потім спалю вали. П опіл, я к и й є природним добривом, важ кою бороною зм іш ували з верхнім ш аром ґрунту. П ісля цього поле засівали ячм енем , просом, ж итом , пш еницею чи інш им и культурам и. Коли ґрунт ви снаж увався, переходи­ ли на інш у д іл ян ку . Способи обробітку землі з часом зм іню ­ вал и ся. У степ ах, де було багато вільн о ї зем л і, давн і слов’яни застосовували перелогову систему - зміню вали поля, коли зем ля вж е була виснаж ена. Спочатку в слов’ян було двопілля: одне поле засівали, а друге - відпочивало. Щоб збільш ити врож аї, давні землероби поступово п ер ей ш ­ л и до т р и п іл л я - поле поділяли вж е на три частини.

Піч для випалювання керамічних виробів. Сучасна реконструкція

РОЗДІЛ XIV

5000 р. до н.е. 4500 р. до н.е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е. 3000 р. до н.е.

ДАВНІ СЛОВ'ЯНИ

\\

У Один із способів виготовлення ліпного посуду

Золоті сережки. VII ст.

Слов'янська община

О Старійш ини

V*

Щ щ

т а

| Рядові

общинники

J

П оряд із землеробством важ л и ве місце в господарстві слов’ян посідало твари нни цтво. В елику рогату худобу ви­ рощ ували заради м ’яса, м олока, ш к у р та я к тяглову силу. Розводили й дрібну худобу. Значно доповню вала харчовий раціон ди чи н а. П олю ва­ ли на ведмедя, зубра, кабан а, оленя, лося тощ о. Б агаті на рибу річки теж давали харчі. С лов’яни були вм ілим и рем існикам и. Зн айден і архео­ логам и речі засв ід чу ю ть розвин уте ю велірне рем есло, обробку м еталів і к істк и . Високого рівня досягли гончарст­ во, хоч сп очатку слов’ян ські гончарі л іп и л и посуд без гон­ чарного круга. Т качі виготовляли не ви ш у кан і, але досить різном анітні тк ан и н и . Здавна слов’яни ж или великим и родовими общ инами, які об’єднувались у племена. Я к і в давніх греків, у давньому сл о в’ян сько м у суспільстві панували д ем о кр ати ч н і т р а ­ д и ц ії. Н а й в а ж л и в іш і п и т ан н я п о в сяк д ен н о го ж и т т я ви ріш ували на народних зборах - вічах . Н айп оваж ніш і чл ен и роду - с т а р ій ш и н и - к е р у в а л и го сп о д ар ськи м ж и т т я м п л ем ен і, ст е ж и л и за д о т р и м ан н я м т р а д и ц ій . На час небезпеки або військового походу п л ем ’я обирало вож дя - к н я зя . З подальш им розвитком на зм ін у родовій при й ш ла су сід ськ а о б щ ина, а з нею і м ай н ова та со ц іал ьн а нерівність. Ті, хто мав більш е м айна, поступово захоп лю ва­ ли владу в племені. А кн язі почали передавати свою владу в спадок. На відміну від ан ти чн и х держ ав Г реції й Р им у, рабство було не д уж е пош ирене у слов’ян. Н евіл ьн и к ам и ставали переваж но військовополонені. Інш і н а­ роди д и ву в ав зв и ч ай д а в н іх с л о в ’ян відп ускати рабів на волю після кіл ько х років перебування в полоні. Звільненого полоненого навіть вваж ал и повноправ­ ним членом общ ини. Н аш і предки обож ню вали си ли п ри ­ роди і ш анували пращ урів. Вони покло­ н ял и ся сонцю , вітрові, вогню, дощ еві, бо від них зал еж ал и врож аї й саме ж и ття лю дей. Н ам агалися вблагати сти х ії стати п ри хи льн и м и до роду. За кож н им явищ ем слов’яни вбачали надприродну істоту дом овиків, водя­ н и к ів, л ісо ви к ів, м авок, русалок тощ о. П оступово у наш и х пращ урів сф орм у­ вав ся пан теон б о гів, серед я к и х найбільш ш анованим и були: Д аж бог ібог сонця й добра, П ерун - бог грому і б л и скав ки , Сварог - бог неба, Стрибог бог вітрів, Велес - бог худоби і рем есла, 286

2500р.дон.е. 2000р.АОне. 1500р.АОН.е. 1000р.доне

I W 4 A W

500 р. до н.е.

500 р. н.е.

н.е.

1000 р. н.е.

tP’ I W J f P ' I V V ' L A W ' r r r I W ^ L A W i & I W + A + t o

ПЕТРОГЛІФ прочитаите документ

Прокопіи Кесарійський про звичаї слов’ян ...Народами склавинами і антами не править один муж, але з давніх часів жи­ вуть так, що порядкує громада. / для то/о всі справи, чи щасливі, чи лихі, йдуть до громади. Та, мож на сказати, і в усіх інших справах однаково ведеться в обох цих варварських народів і встановилося давно. Єдиного бога, що насилає блискав­ ку, визнають єдиним владикою всіх і жертвують йому кров і всяку худобу. Не знають долі (фат уму) і зовсім не визнають, щоб мана якусь силу над людьми, але як хто мас перед собою смерть видиму, чи в хворобі, чи на війні, обіцяють вони за життя своє, якщо не згинуть, жертву богові і, врятувавшись, жертвують, що обіцяли, і думають, що тією .мертвою врятували собі життя. Шанують вони річки, німф і деякі інші божества, жертвують їм усе і з тих жертв ворожать собі. Ж ивуть вони в лихих хатках, селячись далеко один від одного і переміняючи часто кож ний своє житло.

1. Як слов'яни ставилися до іноземців?

2 Як автор описує характер слов'ян?

Дана - богиня води. Я к і в інш их давніх народів, у слов’ян були ж ерці (волхви), я к і виступали посередниками м іж людьми і богами. В важ алося, що волхви бачать минуле і вміють пророкувати майбутнє. Ці люди володіли ще й ме­ дичним и та астроном ічним и зн ан н ям и . Давні слов’яни створили календар, я к и й складався з 12 м ісяців і чотирьох пір року. К ерам іку та одяг слов’яни при краш али «звіриним* і «геометричним» орнам ента­ г £/чИКА М А HAPlBfy ми, м алю вали різн і сцени з повсякденно­ Позначте го і релігійного ж и т т я . на контурній карті:

Нагрудна прикраса з емалями.

III - початок IV ст.

Прабатьківщину слов’ян.

ЗАГАДКИ БОРИСФ ЕНА 1.111,0 розповідають писемні джерела про життя давніх слов'ян?

2. Розкажіть про заняття давніх слов’ян, у яких вони до­ сяглії найбільших успіхів.

3.У якому літературному творі йдеться про волхвів і їхні вміння передбачувати майбутнє?

1. Порівняйте племена слов’ян і скіфів.

37-

287

>

j ■j

Посперечайтеся з мудрецем

J

Чи можна назвати слов’ян місцевими ж ителя­ ми Європи?

Давні слов'яни

РОЗДІЛ XIV

5000 р. до н.е. 4500 р. до н.е. 4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е. 3000 р. до н.е.

ДАВНІ СЛОВ’ЯНИ

§ 63. Велике переселення народів і Україна

__ •- *—

« З р о д у с л о в ’я н с ь к о г о »

НАКАЗ ВОЖДЯ вивчіть слова та їх значення

1. С л о в ’я н и під ч ас вел и к о го п е р е с е л е н н я н ар од ів ж]

К а ган ат - держ ава у давн іх ав а р ів , печен ігів, хазарів, на чолі я к о ї стояв одноособовий правитель каган . Ід о л - скульптурне зобра­ ж ен н я язи ч н и ц ько го бога. Ш

.____ Ь___ — Е Ті

І

« Е ~ ----------------------- -------- .

Авари. Мініатюра з Радзивіллівського літопису

В елике переселення народів розпочалося у IV ст., коли плем ена гунів, рухаю чись із сходу, досягли П івнічного П ричорном ор’я. Тут вони зітк н у л и ся сп очатку з остгота­ ми, я к и х очолю вав король Е р м ан ар іх , і в 375 р. завою вали їх . Ч астина остготів при єдналася до перем ож ців, а інш а втекла за Д ун ай, до Р и м ської ім перії. Д алі гуни здолали вестготів і витіснили їх до Ф р ак ії. Д ійш овш и до С ередньо­ го Д унаю , гуни створили вели ку держ аву. Усі народи, я к і о пи ни ли ся під їхньою владою , зм уш ені були сплачувати данину й брати участь у військових походах гунів. Слов’яни теж були учасникам и великого переселення народів. Ш укати нових зем ель слов’ян зм усили зростання чисельності населення, що вимагало збільш ення посівних площ , а так о ж сподівання на військову здобич. Н априкінці V ст. почалося їх проникнення на Б ал кан и . Рухаю чись на південь, у глиб півострова, вони здебільш ого оселялися на лісових галявин ах, уздовж річок. З III по VII ст. слов’яни розселилися по всій території Б ал кан , крім грецьких зе­ мель. На початку VI ст. склавини захопили землі від П руту до П аннонії. їхн ім и східним и сусідами були слов’янські племена, як и х візантійські автори називали антам и. Вони займ али територію на схід від Дунаю . У 517 р. анти перетну­ ли Д унай і спустош или М акедонію й Іллірію . Протягом

I X ' V * L A W l P ' I V v 4 4 ^ l ^ ^’ I V v * L A W ' r ^ г l \ ' V 4 Л W P ’ ^ i ' V ^ A M /

ПЕТРОГАІФ прочитайте документ

П рокопій Кесарійський про слов ’ян ...Виступаючи на витчу, йдуть здебільшого па ворогів піші, маючи в руках неве­ ликі щити й піки, а нагрудників не надягають. Д еякі не мають ані сорочки, ані плаща, а тільки в коротких штанях стають битися з ворогами. В обох народів Ісклавинів і антів І мова одна, проста і варварська. Виглядом вони також не різняться поміж собою; всі вони високі й надзвичайно міцні; тілом і волоссям не дуже б і’іі й не русяві, але й не впадають зовсім у чорне, а рудуваті всі. Життя проводять суворе й нецивілізоване. Але вони зовсім не злі й не підступні, і за простотою в них приховуються гунські звичаї. Й ім ’я у склавинів та антів колись було одне: за давніх часів і цих і тих звали спорами...

Опишіть одяг та зовнішність слов'ян.

288

_

2500 р. до н.е. 2000 р. до н.е. 1500 р. до н.е. 1000 р. до н.е.

500 р. до н.е.

5 1 8 -5 2 7 рр. вони разом із склавинам и постійно грабували візантійські провінції. Головною здобиччю були полонені, я к и х продавали у рабство чи віддавали за викуп. У VI ст. в П івнічне П ричорномор’я вторглися кочові пле­ мена аварів. У 561 р. вони перейш ли Дністер і захопили зем лі ан тів. Здолавш и гірські перевали К арп ат, авари підкорили два антських племені - дулібів та хорватів — і створили власну держ аву - А варський каганат, як и й існу­ вав у VI—VIII ст. П ізніш е літописи оповідали, що авари впрягали слов’ян у плуги й орали поля. Разом з тим вони по­ важ ал и сл о в’ян я к від в аж н и х воїнів і вп равни х м оре­ плавців. Н езваж аю чи на панування аварів, слов’яни продовж ува­ ли напади на Візантію . Тому візантійський імператор М ав­ рикій організував військовий похід у зем лі антів. А нтський к н я зь А рдагаст, програвш и битву, із залиш кам и війська відступив за Д унай. П ізніш е візантій ці розбили військо інш ого к н я зя антів - Б у зо кія. Проте за два століття В ізантії так і не вдалося повністю підкорити слов’ян. Вони освоюва­ ли простори Східної Р им ської ім перії і засновували все нові й нові поселення на Б ал кан ах . П ісля розселення слов’ян ськ и х племен на зн ачн и х те­ риторіях Європи їх н і зви ч аї, трад и ц ії, к у л ьту р а, мова р о з­ вивалися по-різном у, зал еж н о від м ісць розселен ня, спосо­ бу ж и ття та впливу сусідніх народів. З часом помітна відм інність в усіх гал у зях ж и т т я слов’ян, щ о п рож и вали на різн их тери торіях , дала підстави вченим виділити серед них східних, зах ідн и х та південн их слов’ян. До східно­ сл о в’ян ськ и х народів належ ать і у к р аїн ц і.

2 . В и т о к и у к р а їн с ь к о г о н а р о д у

Єдиної дум ки щодо походж ення у к р аїн ц ів у вчених немає. Р іч у том у, що територією У кр аїн и , починаю чи з неоліту, проходили численні плем ена - к ім ер ій ц і, скіф и і сарм ати , а т а к о ж давні греки , готи, гуни та ін. М ісцеве населення разом з ч у ж и н ц ям и стало основою д л я ф орм у­ вання наш ого народу. Ц ей процес тривав не одне століття. Тому в різн і часи у вчених ви н и кали різн і погляди на те, де ш укати ко р ін н я українського народу. Одні вваж ал и , що н аш і п ращ ури походять від племен три п іл ьської к ул ьтур и , бо тр и п іл ьц і м еш кали на території У країни і були зем леробам и. З тр и п іл ьц ям и нас ріднить духовна і м атеріальн а ку л ьту р а. М. Г руш евськи й та д е я к і ін ш і вчені в в а ж ал и , щ о н аш и м и предкам и є сл о в’я н сь ­ к і плем ена антів. А загалом корін н я у к р аїн ц ів п о в’язую ть із слов’я н сь ­ к им и плем енам и часів зар у б и н ец ь к о ї культури (III ст. до н.е. - II ст. н.е.). П ерш і п а м 'я т к и цієї ку л ьту р и відкрив н ап р и кін ц і XIX ст. В. Х войка поблизу с. Зарубинці на К ан івщ и н і. П лем ена зарубин ецької культури заселял и

н.е.

500 р. н.е

1000 р. н.е.

ІС Т О Р И Ч Н А Д О В ІД К А Сучасні слов’янські народи: Захід н і с л о в ’яни - поляки, че­ хи, словаки, лужичани. Південні с л о в ’яни - болгари, серби, хорвати, словенці, маке­ донці, боснійці.

Чорнолощений посуд зарубинецької культури з с. Пирогове.

III ст. до н.е. - III ст. н.е.

Слов’янське напівземлянкове житло

Велике переселення народів і Україна

РОЗДІЛ XIV

5000 р. до н.е. 4500 р. до н.е

4000 р. до н.е. 3500 р. до н.е. 3000 р. до н.е.

ДАВНІ СЛОВ'ЯНИ

територію Середнього й Верхнього П ри д н іп р о в’я, П олісся, П об уж ж я. Іадога Нині відомо близько 500 поселень і 1000 поховань цієї культури. Ж и телі зарубинецьких поселень ви­ слгжкпи рощ ували просо, пш еницю , ячм інь, горох, ріпу, ко­ Дісков ) / ноплі й льон. Розводили корів, свиней, дрібну рогату Володимир худобу й коней. Полювали на кабана, оленя, лося, Мур<Лл Ь / ) \г ~ -ЦолоцХ ^КІ'ИВИЧІ зубра, ведмедя, бобра й куницю . Розвинутою в н а­ МУРОМА ш их пращ урів була обробка заліза. У зарубин ецьки х поселеннях виготовляли к е­ рам ічний посуд, використовую чи д ля цього гончар­ ЦРЕСвВИчЬ \ У ний круг. Вправними були ю веліри, я к і виробляли фібули, ш п и л ьки , браслети, к іл ь ц я . Зарубинецькі Черепе .

-— ч .РЕШІЯ т к а ч і в и го то в л ял и т к ан и н и з л ьо н у , коноп ель, сівкРЯни^ \ V вовни. П лем ен а вен етів то р гу в ал и з н ародам и П еревал* ХАЗАРСЬКИЙ 4 1 г2і ПОЛЯМИ КАГАНАТ П івнічного П ричорном ор’я. На південь Д ніпром ДУШБЙ ‘ _ вивозили хутра, ш к у р и , мед і віск. Завозили з півдня вино й олію , д еякі т к ан и н и , ю велірні п р и ­ \л ! \ / і чоігшЬюґіт. краси тощ о. У II ст. на зміну зарубинецькій культурі прийш ла чернихівська (II—V ст.), я к у пов’язую ть з антами. Вона пош ирю валась на території сучасних У країни, М олдови, Р у м у н ії й П ольщ і. Її так о ж відкри в • Найбільші міста В. Х войка, як и й у 1900-1901 рр. дослідив поховання в селах Слов'янські племена Ч ерняхів і Ром аш ки на Київщ ині. Неслов'янські племена Основою господарства ч ер н ях івц ів було двопільне зем ­ Територія розселення леробство. Вони вирощ ували яч м ін ь, ж ито; добре знали східних сл о в ’ян р ізн о м ан ітн і ремесла: залізоробне, гончарне, ю велірне, Територія Київсько! Русі будівельне, вміли обробляти дерево, кам ін ь, к істк у , скло. Розселення Ч ер н ях івц і виробляли понад 50 найм енувань предм етів із східнослов’янських племен СУОМІ

В Ш

М М М М Н Ш

М Я Й М Н В И Н В М М М Н Ш

Ш

М М аИ Ш

М В аН М Н М М Н Ш

И Ш

Ш

іН Ш

Н М Ш

Ш

Ш

Ш

^ V v 4 A ^ W 0 | ' l i ' V 4 4 ^ 0 > ’^ V v 4 ^ ^ W ' r l r

ПЕТРОГЛІФ прочитайте документ

З * Повісті м и н у л и х літ * ...Поляни, що жили осібно, як ото ми ска.шли. були з роду слов'янського і назвали­ ся полянами, а древляни теж /п іи ііи /від слов'ян і нажалися древлянами. Ради­ мичі ж і в 'ятичі /походять / од ляхів. Бо було в ляхів два брати /один / Радим, а другий В'ятко. І, прийшовши, сіли вони: Радим на /річці/ Сож. /од якого]й про ши­ лися радимичі, а В'ятко сів своїй родом по Оці; од нього прозвалися в ’ятичі. І жи­ ли в мирі поляни, і древляни, і сіверяни, і радимичі, і в ’я тичі, і хорвати. Дуліби тоді жили по Бугу, де нині волиняни, а уличі [й/ тиверці сиділи по /другому/ Бугу і по Дніпру; сиді/ш вони також поблизу Дунаю. / було множ єство їх, бо сиділи но­ ни по Бугові й по Дніпру аж до моря, і єсть городи їх і до сьогодні. І / ш 1 /

ш

я м а я м и н н ш

м н н ш

я м п а ш

1. Де проживали слов'янські племена?

2 Які племена згадує Нестор Літописець у своєму творі?

290

п м п в п м

|

2500 р. до н.е. 2000 р. до н.е. 1500 р. до н.е. 1000 р. до н.е.

500 р. до н.е.

зал іза. їм було відоме зварю вання та виготовлення сталі. П лемена ч ерн ях івськ о ї культури торгували з П івнічним П ричорном ор’ям , п ровінц іям и Р им у. Ч ерняхівці створили землеробський календар. За допомо­ гою писемних символів - «черт» і «рез» - вони фіксували відомості, які стосувалися погоди, врожаю тощо. На черняхівській керам іці є прокреслені давньогрецькі й латинські літери. Ч ерняхівські язичницькі ж ертовники капищ а прикраш алися к ам ’яними людиноподібними ідолами. З 602 р. з візан тій ськи х д ж ерел зн и к ал а назва «анти*. Н атом ість згадую ться різні назви сою зів сл о в ’я н сь к и х племен. У У П -Х с т ., за л ітоп и сам и , вони розташ овувалися так: у Середньому П р идніпров’ї до річки Рось ж и л и п о л я ­ ни. На північн ий зах ід від полян по П р и п ’яті - д р евл ян и . На Л івобереж ж і Д ніпра по річках Д есна, Сейм, Сула сіве­ ряни. На північ від них, аж до Захід н ої Д віни , - дреговичі. На схід від дреговичів, м іж Д ністром і Сожем, - радим ичі. На північ від ни х, у вер х ів ’я х Д н іпра й Зах ід н о ї Д віни , кри ви ч і. На захід від кр и ви ч ів, по середній течії Зах ід н о ї Д віни , - полочани. Б іл я озера Ільм ень - словени. На річці Ока - в’яти ч і. У в ер х ів’ях Західного Бугу - буж ани (во- 1 л и н я н и ), я к і зм ін и л и ту т д у л іб ів . М іж Бугом і Дністром до гирла Д унаю п рож и вали уличі й тиверці. У К арп атах та на берегах Д ністра - хорвати. Згодом ці пле­ мена об’єднали сь у вели ку д ерж аву - К и ївську Русь.

ЗАГАДКИ БОРИСФ ЕНА

**

н.е.

г

1000 р. н

г £/чИ КА М А Н Д Р /е ^ Покажіть на карті: 1. Територію розселен­ ня слов’ян ськи х плем ен.

2. Н ап р ям ки вторгнен­ ня готів і гунів.

Посперечайтеся з мудрецем Н о с іїв я к и х а р хе о л о гіч ­ н и х к ул ьту р м ож на вва­ ж а т и предкам и у к р а їн ­ ц ів ? П о я с н іть чому.

1. О пиш іть зовнішність давнього слов’янина.

2. Назвіть причини і напрямки переселення слов’ян.

3.Які союзи східнослов’янських племен жили на тери­ торії сучасної України?

Висновки • Населення У к р а їн и пройш ло ті самі етапи розвитку, щ о й усе людство, - к а м ’яний вік, енеоліт епохи міді й бронзи, залізний вік.

• Н а теренах У к р а їн и , я к і в ін ш и х частинах світу, лю дина будувала перш і ж и тл а з кісток мамонта, добувала вогонь, створила перш і м истецькі шедеври, поклонялася силам природи і духам.

• Через П р и ч о р н о м о р сь к і степи м андрували ч исле нн і племена к ім е р ій ц ів , скіф ів, сарматів, гун ів та готів.

• Внеском У к р а їн и у св іто в у к у л ь т у р н у с к а р б н и ц ю стали: тр и п іл ь с ь к а м альована кераміка, скарби скіф ськи х курганів, величезні поселення - протоміста, архітектура грецьки х колоній.

• Стародавня історія У к р а їн и заверш илася ф ормуванням союзів племен та утворенням держави К и ївська Русь. ^2

.,

________

"

291

'

_

Велике переселення народів

ІУкра,на

_1‘

КАМ'ЯНИМ ВІК

ПАЛЕОЛІТ

—

М ЕЗОЛІТ

НЕ° Л'Т

1 мли років т о м у - X тис. до н. е.

У І-П /ти с.д о н.е.,

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ! /. Чому т рипільську культ уру н а ­ зивают ь культурою мальованої ке­ раміки?

2. Назвіть основні здобутки трипільської культ ури ?

3. Опишіть поселення трипільців.

1. Д о яко ю періоду в історії людства належить це житло? Д е саме в Україні знайдено це та подібні житла?

2. Опишіть життя мисливців, які полювали на мамонтів.

1. Чим в історії України відома ц>і лю дина?

2. На якій території була поширена зарубинецька культ ура?

3. Опишіть занят т я племен зарубинецької і черняхівської культур.

4. З якими народами й державами і чому воювали давні слов'яни?

1. Ж и т л а з к іс т о к м а м о н т а н е б у л и з н а й д е н і н а с т о я н ц і: £ а ) Королеве;

б) Межиріч; -Ч Т

в> Мізин.

3. С т о л и ц я Б о с ф о р с ь к о г о ц а р с т в а :

а ) Пантикапей; б) М ілет ; в) Гераклея; г) Ольвія.

2. С к о т а р с ь к о ю к у л ь т у р о ю є: а ) катакомбна;

4. О д н о о с о б о в и й п р а в и т е л ь д е р ж а в и а в а р ів н а з и в а в с я :

б) буго-дністровська;

а ) каган; б) імператор; в) цар; і ) вождь.

в) культ ура лінійно-стрічкової кераміки.

Т ______

ЕН ЕО Л ІТ IV—III ТИС. Д О Н.

ЕП О Х А БРО Н ЗИ II тис. до н.е. - VIII ст. до н.е.

Є.

Р А Н Н ІЙ З А Л ІЗ Н И Й ВІК VIII ст. до н.е. - сер. IV ст. н.е.

Назвіть найважливіші події в історії Д авш ий України.

1. Чим відрізнялося життя кочівників Півдня України від життя осілих племен?

2. Якому давньому народові належать ці прикраси? А Ч И 3. Використовуючи мал.2, розкаж іть про занят т я народу, якому належ ані ця коштовна річ? уі І і ' І ’

а

^

з

:111

:і

Розкажіть про господарство давніх слов'ян.

■

В -

Встановіть відповідність:

517 р.

375 р.

561 р.

512 р.

-«а

З яким и подіями в історії України пов'язані ці дати?

Розташуйте події в

• ІУ г з к .хронологічній послідовності:

З ав о ю в ан н я гун ам и остготів С п у сто ш ен н я ан там и М акедонії та Іл л ір ії П еремога над перською арм ією Д ар ія Захоплення ав а р ам и зем ель антів

293

>

1. П рихід на терени У країни скіф ів.

2. П рихід на терени У країни гунів.

3. П рихід на терени У країни сарм атів 4. П рихід на терени У країни готів.

Перевірте себе!

І

Місце історії стародавнього світу в історії людства О тж е, ми п ідійш ли до завер ш ен н я В еликого початку в іс то р ії л ю д ства - іс т о р ії стар о д авн ьо го св іту . У цей пром іж ок часу на Зем лі з ’я ви л ася лю дина, ф орм увалися величні держ ави Сходу - Є гипет, Вавилон, Індія, К итай, розк вітл а гр ец ьк а ц и в іл іза ц ія , утворилася та зан еп ала Р и м ськ а світова ім п ер ія . На терен ах У кр аїн и постали самобутні зем леробські й скотарські к у л ьту р и , серед я к и х тр и п іл ьськ а, середньостогівська, ям н а, катаком бна. Через П р и ч о р н о м о р ські степи м ан д р у вал и ч и сл ен н і плем ен а кім ер ій ц ів , скіф ів, сарм атів, г у н ів т а готів. С форм увалися с л о в ’я н с ь к і п л ем ен а, я к і п ід го ту в ал и п ід ґр у н т я д л я утворення д ерж ави К иївська Русь. Б ез ди вови ж н и х відкр и ттів стародавнього світу: п ід к о ­ рення вогню, ви най дення зброї, зем леробства і скотарства, обробки м етал ів і гон чарства, м ореп лавства, д ер ж ав и , релігій , наук, м истецтва - нем ож ливо уявити сучасний об’єднаний світ. Д авній Єгипет дав світу нетлінні творіння рук лю дських - пірам іди. Д воріччя - ір и гац ій н і системи і бібліотеки. Індія подарувала лю дству л ітер ату р н і ш едев­ ри - поеми «М ахабхарата» і « Р ам аян а* , ш ах и , десяткову систем у лічби, у н ік ал ьн і р елігії - індуїзм , буддизм . Мудрі ки тай ц і відзн ач и ли ся винайденням пеперу та сп орудж ен­ ням В еликої К и тай ської стіни. Д авні греки до світової скарбниці внесли наукові зв ер ш ен н я, театр, олім піади, їх н і учні - р и м л ян и - за п а м 'я т а л и с я не ли ш е кривавим и війнам и та гладіаторськи м и боям и, а й величною ар х іте к ­ турою , поезією та технічн им и винаходам и. Здобутки о к р е­ мих ц и віл ізац ій стали під ґр у н тям д л я розвитку всього лю дства і взаєм ного збагачення культур. Внеском У країни у світову культурн у скарбницю стали: тр и п іл ьськ а м альо­ вана кер ам ік а і величезні протом іста, скарби скіф ськи х к у р ган ів , а р х іте к ту р а гр ец ьк и х к о л о н ій - м іст-д ерж ав П внічного П ричорном ор’я. Н езваж аю чи на всі м інливості наступних епох, лю ди, я к і ж и л и п ізн іш е, завж д и сп иралися на досвід і надбання своїх попередників. Без цього нем ож ли вий поступальний рух уперед та вдосконалення ж и т т я . У кож ного народу існує власна у н ікал ьн а, сам обутня історія, я к у він п лекає, якою п и ш ається і я к а є частиною єдиної історії лю дства.

294

ЗМІ СТ Вступ до історії стародавнього світу ................................................................................... 4 П ЕРВІСНЕ СУ С П ІЛ ЬС ТВ О ....................................................................................................... 8 Розділ І. П ервісні збирачі та м исливці ............................................................................ 10 § 1. Виникнення людини .......................................................................................10 § 2. Освоєння давньою людиною планети Зем ля .......................................... 12 § 3. Поява людини сучасного т и п у ...................................................................... 16 Розділ II. П ервісні хлібороби та скотарі ....................................................................... 20 § 4. Виникнення землеробства і скотарства ....................................................20 § 5. Зародження цивілізації. Епоха міді й бронзи ........................................24 § 6. Первісна культура та вірування людей ................................................... ЗО Перевірте себ е..............................................................................................................34 ДАВНІЙ Є Г И П Е Т ......................................................................................................................36 Розділ I II. Д авній Є г и п е т .......................................................................................................38 § 7 -8 . Утворення Давньоєгипетської держави ...............................................38 § 9. Заняття населення Давнього Єгипту ........................................................ 46 § 10. С труктура давньоєгипетського суспільства ....................................... 52 § 1 1 . Р о зкв іт Д авньоєгип етської д ер ж ав и ...................................................... 56 § 12. Р ел ігія Д авнього Єгипту ............................................................................ 62 § 13. К ультура Давнього Єгипту ....................................................................... 66 Перевірте себе .............................................................................................................. 72 ДАВНЄ Д В О РІЧ Ч Я .................................................................................................................74 Р озділ IV. П ередня А зія у давн ину ................................................................................... 76 § 14. Н айдавніш і держ ави Д воріччя ................................................................76 § 15. Д авній Вавилон ............................................................................................. 80 § 16. А ссирія .............................................................................................................. 84 § 17. Ф ін ік ія .............................................................................................................. 88 § 18. Д авньоєврейське ц а р с т в о ............................................................................ 92 § 19. Н ововавилонське (Х алдейське) царство ...............................................96 § 20. П ерська держ ава ........................................................................................ 102 § 21. К ультура та релігія народів Д в о р іч ч я ................................................. 104 Перевірте с е б е ........................................................................................................... 110 ДАВНЯ ІН Д ІЯ ........................................................................................................................ 112 Розділ V. Д авні Індія і К итай ............................................................................................. 114 § 22. Д авня Індія .................................................................................................... 114 § 23. Р елігія й культура Д авньої Індії ........................................................... 120 ДАВНІЙ КИТАЙ ................................................................................................................... 126 § 2 4 -2 5 . Д авній К итай ........................................................................................ 128 § 2 6 -2 7 . Р ел ігія та культура Давнього К и т а ю ............................................ 138 Перевірте с е б е ............................................................................................................146 ДАВНЯ ГРЕЦ ІЯ ......................................................................................................................148 Розділ VI. Греція в II —на початку І тис. до н.е............................................................150 § 28. П рирода і населення Д авньої Греції ....................................................150 § 29. М інойська (К ритська) палацова ц и віл ізац ія .................................. 152 § ЗО. А хейська (М ікенська) палацова ц и в іл іза ц ія .................................. 156 Розділ VII. Грецькі д ер ж ав и в Х І - І У ст. до н.е............................................................ 160 § 31. Греція в X I-V I ст. до н .е .............................................................................. 160

295

§ 32. Д авня С п а р т а ..................................................................................................164 § 33. У творення А ф інської держ ави ............................................................. 168 § 34. Греко-перські війни ................................................................................... 172 § 35. Р о зк віт А ф інської д ем ократії ................................................................178 § 36. П овсякденне ж и ття давніх аф інян ...................................................... 182 § 37. Р ел ігія давніх греків .................................................................................184 § 38. Спортивні зм аган н я у Д авній Греції. О лім пійські і г р и ...............188 § 39. Г рецькі н аука і мистецтво ...................................................................... 190 Перевірте с е б е ............................................................................................................194 Розділ VIII. Е ллін ізм ............................................................................................................196 § 40. П іднесення М акедонії ...............................................................................196 § 41. Східний похід А лександра М акедонського і утворення еллін істични х д е р ж а в ...........................................................................................198 § 42. Е ллін істичні держ ави в IV—11 ст. до н.е. Е лліністична культура ...................................................................................................................... 202 Перевірте с е б е ............................................................................................................206 Д АВНІЙ РИМ ...........................................................................................................................208 Розділ IX . Д авн ій Рим у V II—І ст. до н.е..........................................................................210 § 43. П риродні умови Італ ії та ви никн енн я міста Р и м у .........................210 § 44. Р и м ська республіка з V до середини III ст. до н .е .............................214 § 45. Боротьба Рим у за панування у Середземномор’ї ........................... 218 § 46. С успільно-політична боротьба в Р им і. Реформи братів Г р а к х і в ........................................................................................................................ 222 Перевірте с е б е ............................................................................................................228 Розділ X . П ад ін н я республіки та р ан н я і м п е р ія ........................................................ 230 § 47. Д иктатура Гая Юлія Ц езаря .................................................................... 230 § 48. Римська імперія у I—II ст. н .е..................................................................... 234 § 49. Римська релігія ........................................................................................... 240 § 50. Римська культура .......................................................................................242 § 51. Місто Рим і ж иття його меш канців ...................................................... 248 § 52. Виникнення християнства ...................................................................... 252 Перевірте с е б е ............................................................................................................254 Розділ X I. П ізня Р им ська і м п е р і я ................................................................................... 256 § 53-54. Р им ська ім перія у ПІ та IV -V ст. н .е ..............................................256 § 55. Х ристиянська ц е р к в а ................................................................................. 262 § 56-57. Варвари і Рим . П адіння Західн ої Р им ської ім п ерії ...............264 Перевірте с е б е ............................................................................................................268 ДА ВН Я У К РА ЇН А .................................................................................................................270 Розділ X I I . П ервісність на тер и то р ії У країн и ........................................................... 272 § 58. Залю днення території У країн и ............................................................. 272 § 59. Н айдавніш і хлібороби і скотарі на тери торії У к р а ї н и ................. 274 Розділ X I I I . А нтичні м іста-д ерж ави та їх сусіди на тер и то р ії У к р а їн и .......... 276 § 60. А нтичні м іста-деж авн у П івнічном у П ричорном ор’ї ................. 276 § 61. С кіф о-сарм атський світ ............................................................................ 280 Р озділ X I V . Д ав н і сл о в 'я н и ................................................................................................284 § 62. Д авні слов’ян и ............................................................................................. 284 § 63. В елике переселення народів і У країн а ...............................................288 Перевірте с е б е ............................................................................................................292 М ісце історії стародавнього світу в історії лю дства ................................................. 294