Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ íà ñòoð. 27
01172008
01562032
ÄÎÊÒÎÐÀÍÒÓÐÀ, ÀÑϲÐÀÍÒÓÐÀ Á²ÇÍÅÑ-ÎѲÒÀ, ²ÍÎÇÅÌͲ ÌÎÂÈ ÒÅÕͲÊÓÌÈ, ÊÎËÅÄƲ, Ó×ÈËÈÙÀ ÊÓÐÑÈ, ÍÀÂ×ÀËÜͲ ÖÅÍÒÐÈ
Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ íà ñòoð. 23
ÂÈÙÀ ÎѲÒÀ, ÄÐ ÓÃÀ ÂÈÙÀ ÎѲÒÀ ÄÐÓÃÀ
ØÊÎËÈ, ˲Öů, òÌÍÀDz¯ ϲÄÃÎÒÎÂײ ²ÄÄ ²ËÅÍÍß Â²ÄIJËÅÍÍß
Ïåðåäïë. ³íäåêñ 06222
02122022
ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ
Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ íà ñòoð. 25
00162232
Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ íà ñòoð. 26
Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ íà ñòoð. 24
20132005
2
ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ 2015 ð. ¹ 1-2
01612044
www.s-osvita.com.ua
ÐÅÊËÀÌÍÈÉ Â²ÄÄ²Ë ÆÓÐÍÀËÓ: (044) 453-35-00
ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ
07772025
02702036
05652009
14082007
¹ 1-2 2015 ð. ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ
3
ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ
Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ íà ñòoð. 22
02532015
4
ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ 2015 ð. ¹ 1-2
Äî óâàãè ÷èòà÷³â: Ðîçøèðåíà on-line âåðñ³ÿ æóðíàëó "Ñó÷àñíà îñâ³òà" ¹1-2 íà ñàéò³ www.s-osvita.ua. ×èòàéòå òà ä³çíàâàéòåñü á³ëüøå!
ЗМІСТ
ÎѲÒÀ ÇÀ ÊÎÐÄÎÍÎÌ
8
ВИЩА ОСВІТА 6
7
8
Íîâèíè - Ñòèïåí䳿 äëÿ âèâ÷åííÿ ÷åñüêî¿ ìîâè - Ñòèïåí䳿 äëÿ íàâ÷àííÿ â ÂÍÇ Ðóìóí³¿
9
Óí³âåðñèòåòè ͳìå÷÷èíè (äîâ³äíèê)
10
Ñïîðòèâíèé ìåíåäæìåíò: íàéá³ëüø óñï³øí³ ºâðîïåéñüê³ øêîëè Áðèòàí³¿, Ôðàíö³¿, Øâåéöà𳿠òà ͳìå÷÷èíè
Íàâ÷àííÿ â ͳìå÷÷èí³: òðàäèö³¿ + ñó÷àñí³ñòü
КОНКУРСИ, СТИПЕНДІЇ, ГРАНТИ
Ìîâí³ ³ñïèòè äëÿ âñòóïó â ÂÍÇ Í³ìå÷÷èíè
12
50% çíèæêà íà âèùó îñâ³òó íà ʳïð³
Ïðîôåñ³¿ â åíåðãåòè÷í³é ãàëóç³ – àêòóàëüíî ³ ïåðñïåêòèâíî!
Ãîëîâíà òåìà íîìåðà:
ÎѲÒÀ  ÓÊÐÀ¯Í² ВИЩА ОСВІТА
20
13 Íîâèíè
15
Êóäè â íàø³ äí³ ïîäàòèñÿ ô³ëîëîãó?
ПРЕЗЕНТУЄМО ВИЩІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ
14 ²íôîðìàö³ÿ ùîäî äåÿêèõ îñîáëèâîñòåé çîâí³øíüîãî íåçàëåæíîãî îö³íþâàííÿ 22-30 Àêàäå쳿, óí³âåðñèòåòè, ³íñòèòóòè, êîëåäæ³, 2015 ðîêó òåõí³êóìè (äîêëàäíà ³íôîðìàö³ÿ ïðî ñïåö³àëüíîñò³, óìîâè ïðèéî15 Äå ³ çà ñê³ëüêè àá³òóð³ºíìó) òàì ï³äãîòóâàòèñÿ äî òåñò³â ÇÍÎ
16
ВИВЧАЄМО ІНОЗЕМНІ МОВИ
16 Ïðîôåñ³¿ â åíåðãåòèö³ 18 Ìàéáóòíº ðèíêó åíåðãåòè÷íèõ ïðîôåñ³é â Óêðà¿í³
31
Âèâ÷åííÿ àíãë³éñüêî¿ ìîâè: 6 ñàéò³â ³ äîäàòê³â
19 Äí³ â³äêðèòèõ äâåðåé ó ÂÍÇ ì. Êèºâà òà Óêðà¿íè – 2015 ð³ê
32
Àíãë³éñüêà, í³ìåöüêà, àðàáñüêà, ãðåöüêà, êèòàéñüêà, ÿïîíñüêà…
ßÊ ÏÅÐÅÄÏËÀÒÈÒÈ ÆÓÐÍÀË ÄÅ ÌÎÆÍÀ ÏÐÈÄÁÀÒÈ ÆÓÐÍÀË ßÊ ÐÎÇ̲ÑÒÈÒÈ ÐÅÊËÀÌÓ Â ÆÓÐÍÀ˲
"Ñó÷àñíà îñâ³òà" Ñó÷àñíà îñâ³òà po ce e o a i a c a e e o o (044) 453-35-00
ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 01-02 Ѳ×ÅÍÜ - ËÞÒÈÉ
· 2015
×ÈÒÀÉÒÅ Â ÍÀÑÒÓÏÍÎÌÓ ÍÎÌÅв:
ÅÐ Ì ÀÆ ÍÎ ÎÄ É ÏÐ . ð ÍÈ Ó ÓÏ ÄÅ 015 ÑÒ ²É .2 ÍÀ ÍÀÄ 5.03 4 ç2 3-
ÃÎËÎÂÍÅ
20
Âèáèðàºìî ïðîôåñ³þ, âèáèðàºìî ÂÍÇ, ÇÍÎ 2015
Çàãàäêè ô³íñüêî¿ øêîëè: ìåíøå â÷èøñÿ, á³ëüøå çíàºø? 5
6
ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 01-02 Ѳ×ÅÍÜ - ËÞÒÈÉ 2015
·
6
ÎѲÒÀ ÇÀ ÊÎÐÄÎÍÎÌ ÍÎÂÈÍÈ СТИПЕНДІЇ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ЧЕСЬКОЇ МОВИ У ЛІТНІЙ ШКОЛІ СЛОВ’ЯНСЬКИХ СТУДІЙ У ЧЕСЬКІЙ РЕСПУБЛІЦІ Міністерство освіти, молоді, фізично о виховання Чесь ої Респ блі и виділило 4 стипендії (за принципом взаємності) для раїнсь их ст дентів і ви ладачів ВНЗ з метою вивчення чесь ої мови рам ах Літньої ш оли слов’янсь их ст дій Чесь ій Респ бліці. Літня ш ола передбачає рси чесь ої мови тривалістю близь о місяця, для всіх рівнів знання мови (від почат ово о рівня і вище). При відборі андидатів перева а надаватиметься тим аплі антам, я і вже вивчають чесь мов . Кіль ість стипендій – 4 Термін подачі заяво – 2 березня 2015 ро . На 2015 рі пропон ються та і стипендії: - Університет Палаць о о в Оломо ці – 1 стипендія (18 липня – 15 серпня 2015 ро ) - Карлів Університет Празі – 1 стипендія (24 липня – 21 серпня 2015 ро ) - Університет імені Масари а в Брно – 2 стипендії Усі витрати, пов’язані з проживанням та навчанням часни ів, по риває чесь а сторона. Ознайомитись з інформацією про літні ш оли зазначених ніверситетах, а та ож знайти аплі аційн форм можна за посиланнями: Університет Палаць о о: http://lsss.upol.cz/ en/summer-school-slavonic-languages Карлів Університет: http://ubs.ff.cuni.cz/en/ node/174 Університет імені Масари а: http:// www.phil.muni.cz/kabcest/en/summer-school.php Більше інформації від Міністерства освіти, молоді, фізично о виховання Чесь ої Респ блі и про Літні ш оли слов’янсь их ст дій т т http:// www.msmt.cz/eu-and-international-affairs/summerschools-of-slavonic-studies?lang=2 Для часті он рсі на отримання стипендії необхідно подати та і до менти: - заповнена аплі аційна форма відповідно о ніверситет - резюме (бажано форматі Europass) - орот е мотиваційне есе обся ом до 1000 слів - разі наявності, підтвердження рівня знання чесь ої мови. Зазначені до менти просимо надіслати на еле тронн адрес МОН ukrainemon@gmail.com, із зазначенням темі листа “Літня ш ола слов’янсь их ст дій”. Кінцевий термін подачі заяво – 2 березня 2015 ро .
Аплі анти мож ть подавати заяв и на всі зазначені ш оли, в азавши пріоритетність вибор мотиваційном есе, а та ож обґр нт вавши орот о свій вибір. Для отримання детальнішої інформації звертайтесь за телефоном – 481-47-55. Управління міжнародно о співробітництва та європейсь ої інте рації. Міністерство освіти і на и У раїни висловлює вдячність Чесь ій Респ бліці за надан можливість. Äæåðåëî: http://mon.gov.ua
ДО УВАГИ СТУДЕНТІВ! МЗС РУМУНІЇ ВИДІЛЕНО 85 СТИПЕНДІЙ ДЛЯ БЕЗКОШТОВНОГО НАВЧАННЯ Інформ ємо, що МЗС Р м нії виділено 85 стипендій для ст дентів із зар біжних раїн, що не є членами ЄС для без оштовно о навчання 2015-2016 навчальном році вищих навчальних за ладах Р м нії. Навчання проводитиметься за та ими спеціальностями я е ономі а, фінанси, сільсь е осподарство, медицина, мистецтво, ж рналісти а, політичні та с спільні на и. Р м нсь а сторона сплач є ст дентам I-IV рсів стипендію в розмірі 65 євро, ма істрам - 75 євро та аспірантам - 85 євро. Крім цьо о, всі стипендіати забезпеч ються без оштовними місцями в ртожит ах. Обов'яз овою мовою навчання в р м нсьих ВНЗ є володіння р м нсь ою мовою. У разі, я що андидат не володіє р м нсь ою мовою він може б ти зарахований на річні мовні під отовчі рси. Особи, заці авлені в отриманні вищої освіти в Р м нії мають до 05.03.2015 p. надіслати до Міністерства омпле т необхідних до ментів. Надсилати еле тронні версії до ментів необхідно на еле тронн пошт Міністерства ukrainemon@gmail.com, а та ож паперовом варіанті на адрес : проспе т Перемо и, 10, 01135, Київ, У раїна (до Управління міжнародно о співробітництва та європейсь ої інте рації). Більш детальн інформацію про мови навчання в Р м нії та списо відповідних р м нсьих ВНЗ можна отримати р м нсь ою, ан лійсь ою та франц зь ою мовами на сайті: http://www.mae.ro/node/1794. Äæåðåëî: http://mon.gov.ua
ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 01-02 Ѳ×ÅÍÜ - ËÞÒÈÉ
· 2015
7
Íàâ÷àííÿ â ͳìå÷÷èí³
Âèù³ íàâ÷àëüí³ çàêëàäè â ͳìå÷÷èí³ ìàþòü áàãàòîâ³êîâó ³ñòîð³þ. Íàéñòàð³øèì í³ìåöüêèì íàâ÷àëüíèì çàêëàäîì º óí³âåðñèòåò â Ãåéäåëüáåðç³, ÿêèé áóâ çàñíîâàíèé â 1386 ðîö³. Ðÿä ³íøèõ óí³âåðñèòåò³â òàêîæ âæå âñòèãëè â³äñâÿòêóâàòè ñâîº 500-ð³÷÷ÿ, çîêðåìà áàãàò³ òðàäèö³ÿìè óí³âåðñèòåòè ì³ñò Ëåéïöèãà (çàñíîâàíèé â 1409 ðîö³) ³ Ðîñòîêà (çàñíîâàíèé â 1419). Îäíî÷àñíî ä³þòü ³ ùå çîâñ³ì ìîëîä³ óí³âåðñèòåòè á³ëüøå 20 ç íèõ áóëè â³äêðèò³ ï³ñëÿ 1960 ðîêó.
Áåðë³íñüêèé óí³âåðñèòåò ³ìåíè Ãóìáîëüäòà У XIX і першій половині XX століття визначальним для ніверситетів б в освітній ідеал, я ий намаався втілити в життя вели ий німець ий просвітитель Віль ельм фон Г мбольдт заснованом в 1810 році Берлінсь ом ніверситеті. ВНЗ "Г мбольдтівсьо о" тип спочат орієнт вався на незначн іль ість ст дентів і мав б ти, насамперед, місцем чистої наи і лише потім - місцем навчання. Одна цей ідеал з плином час все більше і більше с перечив вимоам с часно о інд стріально о с спільства. Поряд з ніверситетами почали з’являтися технічні, педа о ічні та, - особливо в 70-х і 80-х ро ах нашо о століття, спеціальні вищі навчальні за лади. Змінилася та ож і політи а в сфері освіти. Від ритість ВНЗ для молоді стала за альновизнаною в зівсь ої політи ою. На даний час німець і ВНЗ, за невели им винят ом, є становами, що входять в омпетенцію земель. Федеральний ряд лише ре ламент є заальні принципи системи вищої освіти в раїні. Кожен ВНЗ має право на самовряд вання і в рам ах за онів приймає власн онстит цію. Вищий навчальний за лад очолює штатний ре тор або президент, я о о обирають на іль а ро ів. У самовряд ванні діє принцип етапної часті всіх р п - ви ладачів, ст дентів, на ових співробітни ів - розподілі обов'яз ів. У більшості федеральних земель ст дентство саме правляє своїми справами. За традицією ст денти досить вільні в ор анізації сво о навчання. Хоча для численних а адемічних рсів і ре оменд ються навчальні плани і потрібне с ладання залі ів, одна ст денти переважно самі вибирають собі предмети і заняття. Навчання
Òåõíîëîã³÷íèé ³íñòèòóò Êàðëñðóå
Ãåéäåëüáåðçüêèé óí³âåðñèòåò без оштовне. Я що ст дент або йо о бать и не мають достатньо оштів на оплат проживання, то з ідно з Федеральним за оном про матеріальн допомо на навчання існ є можливість отримати певн матеріальн допомо . Половина цієї допомо и надається ви ляді стипендії, інша половина - я позиа, я ст дент зобов'язаний поверн ти після прийом на робот . Соціальн підтрим ст дентам надають створені при ВНЗ товариства сприяння ст дентам, я і отрим ють державні дотації і мають, напри лад, ст дентсь і ртожит и та їдальні. Ст денти входять в систем державно о страх вання та застраховані відповідних страхових асах за символічні внес и. Федеральний ряд і землі сприяють навчанню в німець их в зах іноземних ромадян. Німецьа держава надає підтрим іноземним ст дентам, розцінюючи їх навчання в Німеччині я внесо процес міжнародно о взаємороз міння. У разі Вашої заці авленості отримати освіт в німець ом ВНЗ най раще почати пош відповідно о за лад з відвідин відповідних в зівсь их сайтів - зараз вони
Ìàðáóðçüêèé óí³âåðñèòåò
Ãàìáóðçüêèé óí³âåðñèòåò є ожно о німець о о ВНЗ і містять вичерпн інформацію про мови вст п та навчальний процес. Іноді дея і раїнсь і ВНЗ вже мають домовленості з німець ими в зами-партнерами про обмін ст дентів - цьом випад Ваше завдання трохи спрощ ється, ос ільи частина ор анізаційних питань вже вирішена в рам ах цих домовленостей. У б дь-я ом випад , Вам необхідно свідомлювати дві речі: навчання в Німеччині зажадає від Вас задовільно о знання німець ої мови і наявності дея их почат ових оштів для проживання. Іноді вільний від навчання час (я правило, на старших рсах) за певних мов ст дентам-іноземцям дозволяється трохи підробляти. Під час ані л ст дентів є можливість різноманітно о проведен- Çà ìàòåð³àëàìè ня час , напри лад поїзд и в табір germany.kiev.ua в я ості волонтера і т. д. Крім повноцінно о навчально о процес при німець ом ВНЗ та ож можна пройти на ов пра ти (я що Ви вже маєте диплом раїнсь о о ВНЗ і займаєтеся на овою роботою) – з цьо о питання Ви можете зверн тися до Німець ої сл жби а адемічно о обмін DAAD.
Êåëüíñüêèé óí³âåðñèòåò
ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 01-02 Ѳ×ÅÍÜ - ËÞÒÈÉ 2015
·
8
Ìîâí³ ³ñïèòè äëÿ âñòóïó â ÂÍÇ Í³ìå÷÷èíè
Çíàííÿ í³ìåöüêî¿ òà/àáî àíãë³éñüêî¿ ìîâ (çàëåæíî â³ä îáðàíî¿ ñïåö³àëüíîñò³) - îäíà ç ãîëîâíèõ âèìîã, ùî ïðåä'ÿâëÿþòüñÿ í³ìåöüêèìè ÂÍÇ äî ³íîçåìíèõ àá³òóð³ºíò³â. Ïðè÷îìó ïðîñòî äîâ³äêè ïðî â³äâ³äóâàííÿ ìîâíèõ êóðñ³â (ó ͳìå÷÷èí³ àáî ó ñåáå íà áàòüê³âùèí³) äëÿ âñòóïó çàìàëî. Âóçè ÔÐÍ âèìàãàþòü ïðåä'ÿâèòè äîêóìåíò, ùî ï³äòâåðäæóº óñï³øíå ñêëàäàííÿ ìîâíîãî ³ñïèòó. DW ï³äãîòóâàëà îãëÿä îñíîâíèõ ñåðòèô³êàò³â ³ ìîâíèõ äèïëîì³â, ùî âèçíàþòüñÿ âèùèìè íàâ÷àëüíèìè çàêëàäàìè â ͳìå÷÷èí³.
DSH - ІСПИТ ПРИ УНІВЕРСИТЕТІ
Çà ìàòåð³àëàìè www.dw.de Àâòîð: Îëüãà Ñîñíèöüêà
:
:
:
DSH (Deutsche Sprachprufung fur den Hochschulzugang) пере ладається я "іспит з німець ої мови для доп с до навчання ВНЗ". Сертифі ат про йо о с ладання приймають майже всіх в зах. Але, напри лад, в Шт т артсь ом ніверситеті від цієї пра ти и відмовилися. Том в б дь-я ом випад необхідно перевіряти інформацію на сайтах в зів до почат під отови до іспит . DSH проводиться безпосередньо при ніверситетах, і с ладають йо о педа о и ожно о о ремо о ВНЗ. "Цей іспит проводиться з рах ванням спеціалізації в з і хара терно о для на ово о середовища мови", - пояснив в інтерв'ю DW Томас Бем (Thomas Bohm), представни відділ , що займається визнанням і співставленням а адемічної валіфі ації при Конференції ре торів в зів Німеччини (Hochschulrektorenkonferenz). І хоча за змістовне наповнення іспит DSH відповідають співробітни и в з , форма, я правило, с різь одна ова: він с ладається з чотирьох або п'яти частин, я і перевіряють навич и писемно о та сно о мовлення. До с ладання цьо о іспит доп с аються ст денти, я і володіють німець ою мовою на рівні C1 Європейсь о о мовно о портфоліо. Решті ніверситети ра-
TESTDAF В БУДЬ-ЯКОМУ КУТОЧКУ ЗЕМНОЇ КУЛІ Мовний іспит TestDaF (Deutsch als Fremdsprache) проводиться я Німеччині, та і в ліцензованих мовних центрах в 93 раїнах світ , в том числі в У раїні та СНД. Сертифі ат TestDaF визнається всіма в зами Німеччини. Іспит проводиться всіх раїнах світ за винят ом Китаю в один і той же день 6 разів на рі . "TestDaF стандартизований, тобто одна овий за формою і змістом всіх раїнах, - розповідає Томас Бем. - Перевір а е заменаційних робіт та їх оцін а та ож відб ваються в централізованій формі, а не на місцях". Іспит с ладається з чотирьох частин: перевір а роз міння письмових та сних те стів, а та ож навичо писемно о та сно о мовлення. Рез льтати іспит оцінюються за трирівневою ш алою TestDaF: третій рівень (TDN 3) вважається найнижчим, а п'ятий (TDN 5) - найвищим. Зазвичай для вст п до
німець о о ВНЗ необхідно дося ти за всіма чотирма частинами іспит я мінім м четверто о рівня (TDN 4). Вартість с ладання іспит різниться від раїни до раїни, цін можна дізнатися безпосередньо в е заменаційном центрі.
ІНШІ СЕРТИФІКАТИ Крім DSH і TestDaF існ є цілий ряд мовних дипломів, що визнаються німець ими в зами. Зо рема, це "Німець ий мовний диплом др о о ст пеня" (Deutsches Sprachdiplom II), "Центральний іспит вищо о ст пеня" (Zentrale Oberstufenprufung - ZOP), "Малий німець ий мовний диплом" (Kleines Deutsches Sprachdiplom - KDS) і "Вели ий німець ий мовний диплом" (Grosses Deutsches Sprachdiplom - GDS). Один із останніх трьох сертифі атів можна отримати в Інстит ті імені Гете (Goethe-Institut) Німеччині або йо о філіях по всьом світ . Я що ви володієте німець ою мовою на висо ом рівні, але вас немає сертифі ата, що підтвердж є ці знання, пам'ятайте - завжди є винят и. "Дея і ніверситети звільняють від с ладання мовних іспитів ст дентів, я і себе на бать івщині вивчали ерманісти або відвід вали німець і ш оли. ВНЗ має право самостійно приймати та і рішення", - оворить представни Конференції ре торів в зів Німеччині Томас Бем і ре оменд є звертатися за відповідними роз'ясненнями безпосередньо до ніверситет . :
дять відвідати під отовчі рси, я і тривають від чотирьох тижнів до двох семестрів і мож ть ошт вати від 200 до 800 євро. Нерід о в спис ах вимо до мовних знань можна побачити позначення "DSH-2" і "DSH-3", при цьом мається на вазі част а правильних відповідей на іспиті (67 або 82 відсот и відповідно). Напри лад, в дея их в зах на спеціальність "медицина" або "психоло ія" набирають тіль и тих, хто с лав "DSH-3". Вартість іспит DSH оливається залежно від ВНЗ і може с ладати від 100 до 150 євро. При лади е заменаційних завдань можна знайти на сайтах сл жб справах іноземців пра тично ожно о ніверситет .
АНГЛІЙСЬКА МОВА Том , хто збирається вивчати в німець ом в зі ан ломовн спеціальність, підтвердж вати володіння німець ою мовою не потрібно, зате доведеться с ладати тест на знання ан лійсь ої. Найпоширеніший сертифі ат, що визнається в зах Німеччини, TOEFL (Test of English as a Foreign Language). Та ож без проблем приймаються дипломи про с ладання іспитів, розроблених Кембриджсь им ніверситетом (повністю або част ово співпраці з іншими інстит тами): IELTS (International English Language Testing System), CPE (Certificate of Proficiency in English) або CAE (Certificate of Advanced English). О ремі в зи приймають та ож сертифі ати TOEIC (Test of English for International Communication) і BEC 3 (Business English Certificate). Слід врах вати, що дея их сертифі атів (я TOEIC або TOEFL) обмежений термін придатності - два ро и. Після цьо о в разі необхідності підтвердження мовної омпетенції, іспит потрібно перес ладати. При подачі заяв и до німець о о ВНЗ слід пред'являти тіль и а т альн версію мовно о диплома.
ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 01-02 Ѳ×ÅÍÜ - ËÞÒÈÉ
· 2015
9
Óí³âåðñèòåòè ͳìå÷÷èíè
Ó öüîìó ìàòåð³àë³ ìè ïóáë³êóºìî ïåðåë³ê óí³âåðñèòåò³â ͳìå÷÷èíè ç àäðåñàìè ¿õí³õ ñàéò³â. ßêùî Âàñ çàö³êàâèëà ìîæëèâ³ñòü íàâ÷àííÿ â ÿêîìó-íåáóäü óí³âåðñèòåò³, Âè ìîæåòå îçíàéîìèòèñÿ ç³ âñ³ºþ íåîáõ³äíîþ ³íôîðìàö³ºþ íà éîãî ñàéò³ (çîêðåìà, óòî÷íèòè íàÿâí³ ôàêóëüòåòè, óìîâè âñòóïó, òåðì³íè íàâ÷àííÿ ³ ò.³í.). Ó ðàç³ âèíèêíåííÿ áóäü-ÿêèõ ïèòàíü Âè ìîæåòå çðîáèòè äîäàòêîâèé çàïèò ó áàæàíèé óí³âåðñèòåò åëåêòðîííîþ ïîøòîþ.
:
:
Bamberg. Otto-Friedrich-Universitat. www.uni-bamberg.de
Jena. Friedrich-SchillerUniversitat. www.uni-jena.de Keiserslautern. Universitat. www.uni-kl.de Karlsruhe. Universitat. www.uni-karlsruhe.de Kassel. Universitat. www.uni-kassel.de Kiel. Christian-AlbrechtsUniversitat. www.uni-kiel.de Koblenz. Universitat. www.uni-koblenz.de :
:
:
:
Erlangen-Nurnberg. Universitat. www.uni-erlangen.de :
:
:
Magdeburg. Otto-von-GuerickeUniversitat. www.uni-magdeburg.de :
:
Duisburg. Gerhard-Mercator-Universitat. www.uni-duisburg.de
:
:
:
Dusseldorf. Universitat. www.uni-duesseldorf.de
:
:
:
:
:
:
:
:
:
Tubingen. Eberhard-KarlsUniversitat. www.uni-tuebingen.de Weimar. Hochschule fur Architektur und Bauwesen. www.hab-weimar.de Wuppertal. Bergische Universitat. www.uni-wuppertal.de :
Koln. Universitat. www.uni-koeln.de Leipzig. Universitat. www.uni-leipzig.de Luneburg. Universitat. www.uni-lueneburg.de :
:
Dresden. Hochschule fur Technik und Wirtschaft www.htw-dresden.de
Trier. Universitat. www.uni-trier.de
:
:
:
:
Dortmund. Universitat. www.uni-dortmund.de
Stuttgart. Universitat Stuttgart. www.uni-stuttgart.de
Wurzburg. Bayerische JuliusMaximilians-Universitat. www.uni-wuerzburg.de :
Darmstadt. Technische Hochschule. www.th-darmstadt.de
Stuttgart. Universitat Hohenheim. www.uni-hohenheim.de
:
:
Cottbus. Brandenburgische Technische Universitat. www.tu-cottbus.de
:
:
:
Clausthal. Technische Universitat. www.tu-clausthal.de
Saarbrucken. Universitat des Saarlandes. www.uni-sb.de
:
:
Cheimnitz. Technische-Universitat CheimnitzZwickau. www.tu-cheimnitz.de
Saarbrucken. Hochschule fur Technik und Wirtschaft. www.htw.uni-sb.de
:
:
Bremen. Universitat. www.uni-bremen.de
Rostok. Universitat. www.uni-rostok.de
:
:
:
:
Braunschweig. Technische Universitat. www.tu-bs.de
Regensburg. Universitat. www.uni-regensburg.de
:
:
Bonn. Rheinische Friedrich-Wilhelms-Universitat. www.uni-bonn.de
Passau. Universitat. www.uni-passau.de
:
:
:
Bochum. Ruhr-Universitat. www.ruhr-uni-bochum.de
Oldenburg. Carl-von-OssietzkyUniversitat. www.uni-oldenburg.de :
:
Hamburg. Universitat. www.uni-hamburg.de Hannover. Universitat. www.uni-hannover.de Heidelberg. Rupert-KarlsUniversitat. www.uni-heidelberg.de Ilmenau. Technische Universitat. www.tu-ilmenau.de :
:
Bielefeld. Universitat. www.uni-bielefeld.de
Munster. Westfalische WilhelmsUniversitat. www.uni-muenster.de
:
:
:
:
Berlin. Technische Universitat. www.tu-berlin.de
Munchen. Technische Universitat. www.tu-muenchen.de
:
:
:
:
Berlin. Humbolt-Universitat. www.hu-berlin.de
:
Munchen. Ludwig-MaximiliansUniversitat. www.uni-muenchen.de
:
:
Giessen. Justus-Liebig-Universitat. www.uni-giessen.de Gottingen. Georg-AugustUniversitat. www.uni-goettingen.de Hagen. Fernuniversitat. www.fernuni-hagen.de Halle. Martin-Luther-Universitat. www.uni-halle.de
Berlin. Free Universitat. www.fu-berlin.de
Essen. Universitat. www.uni-essen.de
Marburg. Philipps-Universitat. www.uni-marburg.de :
:
Bayreuth. Universitat. www.uni-bayreuth.de
Mannheim. Universitat. www.uni-mannheim.de :
:
Augsburg. Universitat. www.uni-augsburg.de
Mainz. Johanes-GutenbergUniversitat. www.uni-mainz.de :
:
:
:
Frankfurt-am-Main. JohannWolfgang-Goethe-Universitat. www.uni-frankfurt.de Freiberg. Technische Universitat Bergakademie. www.ba-freiberg.de Freiburg. Albert-LudwigsUniversitat. www.uni-freiburg.de
:
Aachen. Rheinisch-Westfalische Technische Hochschule www.rwth-aachen.de
ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 01-02 Ѳ×ÅÍÜ - ËÞÒÈÉ 2015
·
10
Ñïîðòèâíèé ìåíåäæìåíò: ºâðîïåéñüêà øêîëà Ðåäàêö³ÿ æóðíàëó «Ñó÷àñíà îñâ³òà» ïðîäîâæóº òåìó ñïîðò-ìåíåäæìåíòó.  ¹ 12 (ãðóäåíü 2014 ðîêó) ìè çíàéîìèëè ÷èòà÷³â ç ïðîôåñ³ºþ ñïîðòèâíîãî ìåíåäæåðà òà ï³äãîòîâêîþ ñïîðòèâíèõ êåð³âíèê³â â óêðà¿íñüêèõ ÂÍÇ. Ñüîãîäí³ ìè ïîçíàéîìèìî Âàñ á³ëüø äåòàëüíî ç òèì, ùî ïðîïîíóº ºâðîïåéñüêà øêîëà ç ï³äãîòîâêè ñïîðòèâíèõ ìåíåäæåð³â.
Çà ìàòåð³àëàìè ucheba.ru Àâòîð: Ñåðã³é ÔÅÄÎÐÎÂ
Всім відомо, що ожно о хоч трохи спішно о західно о спортсмена є свій менеджер. Проте хто вони та і, що повинні робити, а най оловніше, я можна стати спортивним менеджером, - мало хто знає. Хоча в Європі та их фахівців от ють вже десятиліття. Я що підходити до історії спортивно о менеджмент широ о, то першими спортивними менеджерами б ли ще римляни (власни и ладіаторів) і а енти всесильної итайсь ої я дзи, влаштов вали поєдин и ращих бійців Дале о о Сход ( аж ть, роблять вони це і донині). Одна справжні спортивні правлінці з'явилися лише напри інці XIX століття, оли світ охопило масове захоплення спортом і спортивними зма аннями. Вже тоді в с п тніх олах виділилися спортивні адміністратори (або а енти) і, власне, менеджери. Адміністратори позбавляли тит лованих спортсменів (насамперед, бо серів або силачів) від спіл вання з бюро ратичними стр т рами всіля их асоціацій і союзів. Менеджери, виділившись із середовища адміністраторів, пост пово наб вали над спортсменами влад - саме вони виріш вали, де
вист пати, з я им противни ом зма атися, я ій азеті давати чи не давати інтерв'ю, інвентарем я ої фірми-виробни а орист ватися. Більше то о, доходи менеджерів пост пово перевищили онорари самих спортсменів. На сьо однішній день спортивний менеджмент має ще більше напрямів: «адміністр вання ал зі спорт », «спортивний т ризм», «інд стрія спортивних товарів», «менеджер ле оатлетично о спорт », «спортивна е ономі а» та ін. Більше то о, в одно о спортсмена мож ть б ти відраз іль а менеджерів, ожен з я их б де «приривати» свій напрям: один займається харч ванням спортсмена, др ий - йо о обм ндир ванням, третій бере на себе всю б х алтерію й е ономі , четвертий виріш є юридичні питання.
Спортивними менеджерами стають по-різном . Класичний для Заход 70-80-х ро ів варіант: олишній тренер або спортсмен заінч є е ономічний фа льтет і идається в щ спортивно о бізнес . До речі, ще ро ів 30 том менеджер б дь-я ої західної оманди або спортсмен неба ато чим відрізнявся за зовнішнім ви лядом від тренера - ті ж три о і спортивна шапоч а. У Радянсь ом Союзі спортивними менеджерами ставали в основном війсь ові - силові відомства створили та і «всеспортивні» л би, я ЦСКА, «Динамо» і «Спарта ». І саме офіцери МВС, КДБ і Міністерства оборони займалися « осподарсь им забезпеченням спортивної діяльності». У 80-х ро ах в Європі почали з'являтися навчальні за лади, що
ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 01-02 Ѳ×ÅÍÜ - ËÞÒÈÉ
от ють спортивних менеджерів за про рамами MBA або за національними освітніми стандартами. Їх важлива відмінність від анало ічних навчальних за ладів, с ажімо, в США і Канаді, спеціалізованих, насамперед, на менеджменті в бейсболі, бо сі і ольфі, - ніверсальність: від чившись в Швейцарії або Вели ій Британії, ви з спіхом зможете взяти на себе « оспчастин » вітчизняної ф тбольної оманди. І, най оловніше, ці навчальні за лади от ють саме менеджерів, а не тренерів або дієтоло ів. Системи під отов и спортивних менеджерів існ ють всіх раїнах Європи. Одна найбільш спішними в цій ал зі вважають Вели Британію, Францію, Швейцарію та Німеччин .
ВЕЛИКА БРИТАНІЯ Лідером ал зі освіти зі спортивно о менеджмент в Європі традиційно вважається Вели а Британія. Т т стати Master of Business Administration in Sport Management можна в бізнес-ш олах або на відповідних фа льтетах 11 ніверситетів і в одном інстит ті. Та , в ніверситеті Ковентрі на річній прорамі майстерності (два семестри, останній присвячений написанню дисертації) освоюють я за альні дисципліни (основи мар етин , ерівництво персоналом, фінансовий менеджмент), та і в зь оспеціалізовані - спортивн ж рналісти, спортивн е ономі , робот зі спонсорсь ими ор анізаціями, правління спортивними б дівлями і навіть спортивний астин . Вартість та ої під отов и від 8,5 тис. ф нтів стерлін ів. Одна я що ви спортсмен і дося ли своїй ар'єрі значних спіхів, то можете розрахов вати на стипендію. У дея і ро и вона дося ала 4 тис. ф нтів стерлін ів. Але рішення про надання стипендії роз лядають в індивід альном поряд , тобто отримати її б ває непросто. Відомі під отов ою в ал зі спортивно о менеджмент ніверситети Де Монфор (De Montfort University), Центрально о Лан ашир (Central Lancashire University) і Лондон Метрополітен (London Metropolitan University). Кожна про рама навчання основам спортивно о менеджмент передбачає стаж вання тривалістю від трьох до дев'яти місяців. Це фа тично робота з майб тньої
· 2015
11
спеціальності з заробітною платою і до анами. Стажистам, я і добре себе заре оменд вали, пропон ють залишитися на постійній основі (правда, найчастіше на посадах на рівень нижче бажаних). Одна іноземцям та і пропозиції роблять лише винятових випад ах - спливає питання про ромадянство. Правда, це не бентежить наших співвітчизни ів, адже стаж вання в б дья ом західном спортивном л бі - запор а спіх на рідном рин праці.
ФРАНЦІЯ Не відстає від ан лійсь ої і франц зь а освіта в ал зі спортивно о менеджмент . Один із лідерів т т - ш ола ЕвромедМарсель. Вартість навчання в ній оливається приблизно 8 тис. за рс. Стр т ра навчання в цілом схожа на ан лійсь . Єдина відмінність - д же с ладно пост пити. Крім звичайних вимо для MBA (вища освіта, володіння мовою, в даном випад франц зьою, за альне і професійне резюме та від и), необхідно пред'явити GMAT (Graduate Management Assessment Test), а та ож до мент, що підтвердж є я мінім м трирічний досвід роботи. Значно простіше стати сл хачем омерційній ш олі А денсія Нант (Audencia Nantes), що пропон є про рам майстерності з правління спортивними ор анізаціями (Mastere Specialise in Management of Sport Organisations). Навчання т т проводиться та ож на франц зь ій, проте вимо и до мови не настіль и с ворі. В обох ш олах передбачена чотиримісячна пра тиа в спортивних ор анізаціях.
ШВЕЙЦАРІЯ Спортивний менеджмент в цій раїні виділився з менеджмент отельно о, я ий прославив Швейцарію на весь світ. Відповідно і от ють з цієї спеціальності навчальні за лади, основний напрям діяльності я их - під отов а адрів для отелів. Незважаючи на те, що досвід під отов и спортивних менеджерів швейцарсь их MBA-тренерів значно менше, ніж їхніх ан лійсь их і франц зь их оле , саме вони розвивають найбільш
перспе тивні напрями навчання спортивних правлінців - на олос з само о почат робиться на спеціалізації (теніс, ф тбол і т. д .). Під отов а йде в основном за стандартами ба алаврат (до двох ро ів, в лючаючи під отовч пра ти ). Можливо таож навчання за с ороченими про рамами (з отриманням сертифі ат ) і післядипломна під отов а. Вст пити на спортивний менеджмент (ба алаврат) Швейцарії не с ладно. Нас че ають всіх ш олах отельно о та спортивно о менеджмент , найбільш відомі з я их: Glion Hotel School і Les Roches. Для вст п найчастіше потрібно набрати 500 балів по TOEFL або 5,5 балів по IELTS і дося ти 18річно о ві . На постдипломні про рами бер ть осіб старше 24 ро ів. Єдиний недолі навчання Швейцарії - вартість: вона оливається від 17 тис. до 33 тис. швейцарсь их фран ів.
НІМЕЧЧИНА Незважаючи на те, що про німець спортивн освіт ми ч ємо не та часто, саме т т розташований найбільший в Європі центр під отов и спортивних менеджерів. Інстит т спортивної е ономії та спортивно о менеджмент (Institut fuer Sportoekonomie und Sportmanagement) при Вищій ш олі спорт в Кельні, заснований в 1989 році, не схожий на звичайний MBA. Т т дається ласична ніверситетсь а освіта - зі стін інстит т виходять е ономісти з по либленими знаннями в ал зі правових основ омерційної та не омерційної діяльності спортивних ор анізацій, спонсорства і т. д. Д же важливо, що т т вели ва приділяють на овим дослідженням: в процесі навчання ст денти займаються дослідниць ою діяльністю в ал зі процесів правління. Менш лобально підходять до процес навчання фахівці Інстит т мов та е ономі и Фрайб рзі (Institut fuer Sprachen und Wirtschaft). Т т вам запропон ють ласичний MBA, в рам ах я о о ви вивчите основи мар етин та спонсорин а, онцепції спортивно о підприємництва, адміністр вання прое тів і т. ін. Одна німці не б ли б німцями, я би не розширили про рам навчання за альнорозвин тими дисциплінами. За бажанням можна придбати або розширити свої пізнання в області ан лійсь ої, франц зь ої або іспансь ої мов, за альної та спортивної психоло ії, а та ож історії льт ри. Вартість всьо о цьо о задоволення - 15 тис. євро.
Óìîâè ïåðåäïëàòè íà æóðíàë “Ñó÷àñíà îñâ³òà” äèâ. íà ñàéò³ s-osvita.com.ua
12
ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 01-02 Ѳ×ÅÍÜ - ËÞÒÈÉ 2015
50% çíèæêà íà âèùó îñâ³òó íà ʳïð³ Кращий приватний ніверситет Кіпр - Університет Ні осії (University of Nicosia) - о олош є зниж и на вартість вищої освіти для всіх ст дентів з У раїни, я і вст пають на 2015/16 навчальний рі : • до 50% зниж а на навчання на Ба алавріаті для всіх а адемічно сильних ст дентів (висо ий середній бал ш ільно о атестата) з У раїни • до 35% зниж а на навчання на Ма істрат рі для всіх а адемічно сильних ст дентів (висо ий середній бал диплома ба алавра) з У раїни
ЧОМУ УНІВЕРСИТЕТ НІКОСІЇ? • Диплом, я ий отрим ють ст денти Університет по за інченню є Дипломом Європейсь о о зраз а, тобто визнається по всій Європі, Вели ій Британії і в США • В Університеті 26 про рам на отримання ст пеня Ба алавра (4 ро и), 7 про рам Ма істрат ри (від 1.5 до 3 ро ів) і 7 про рам на здоб ття
ст пеня До тора на (PhD) • Ви ладання ведеться ан лійсьою мовою. Міжнародні сертифі ати IELTS / TOEFL при вст пі не потрібні: всі ст денти після приб ття до ВНЗ с ладають вн трішній тест на визначення рівня мови і на цій підставі їм в основн про рам навчання вводяться додат ові одини з ан лійсь ої мови • Віз на Кіпр від рити наба ато простіше, та й дешевше ніж в б дья інш європейсь раїн • Університет володіє пре расним с часним амп сом. Технічні, хімічні, медичні лабораторії обладнані на найвищом рівні. Весь амп с є зоною безпровідно о Інтернет . Всі омп'ютери в Університеті оновлюються щоро • А адемічний процес в Університеті поб дований на Америансь ій системі. Перева ами цієї системи є: • Наявність ст дентсь их радни ів (Student Advisor) для ст дентів
·
• Невели а омпле тація ст дентсь их р п (не більше 15 осіб), що дозволяє ви ладачеві особисто знати ожно о ст дента • Можливість вибор рафі а занять (рано -вечір) • Можливість паралельно з основною про рамою навчання пройти додат ові предмети «за інтересом» • Можливість після першо о семестр змінити напрям сво о навчання • Ст денти на Кіпрі мають можливість підробляти: н ч ий рафі навчання дозволяє це робити. Ст денти, я і займаються за про рамами Ба алавріат , в основном працюють сфері сервіс і т ризм ( отелі, ресторани), а ст денти Ма істрат ри мають можливість працювати і в онсалтин ових і в страхових фірмах. В Університеті є офіс (Career office), я ий допома ає ст дентам правильно с ласти резюме, розіслати йо о в фірми Кіпр та інших європейсь их раїн. Конта тна інформація: Фоміна Наталія Дире тор Представництва University of Nicosia в У раїні та раїнах СНД +38 067 642 67 42 +38 068 252 18 79 www.unic.ac.cy/ru fomina.n@unic.ac.cy
25661001
ОСВІТА В УКРАЇНІ І ЗА КОРДОНОМ: WWW.S-OSVITA.COM.UA
ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 01-02 Ѳ×ÅÍÜ - ËÞÒÈÉ
· 2015
13 13
ÎѲÒÀ  ÓÊÐÀ²Í² ÍÎÂÈÍÈ УЧНІ ЛУГАНЩИНИ, ДОНЕЧЧИНИ І КРИМУ ЗМОЖУТЬ ОТРИМАТИ УКРАЇНСЬКИЙ АТЕСТАТ Міністерство освіти і на и повідомляє про оприлюднення перелі опорних ш іл для приріплення на е стернат, проходження ДПА та отримання атестата чнями із зони АТО та Крим . Учні вип с них ласів Донець ої, Л ансь ої областей, де триває антитерористична операція, і Крим , я і хоч ть отримати до мент про освіт державно о зраз а, мож ть подавати заяви на навчання в ш оли Вінниць ій, Волинсь ій, Дніпропетровсь ій, Житомирсь ій, Запорізь ій, ІваноФран івсь ій, Київсь ій, Кірово радсь ій, Ми олаївсь ій, Одесь ій, Полтавсь ій, Рівненсь ій, С мсь ій, Тернопільсь ій, Хар івсь ій, Херсонсь ій, Хмельниць ій, Чер ась ій, Чернівець ій областей, міст і селищ Л ансь ої та Донець ої областей, під онтрольних раїнсь им війсь овим, і міста Києва. Перелі опорних ш іл: http://mon.gov.ua/ua/ messages/43839-mon-oprilyudnyue-perelikopornih-shkil-dlya-prikriplennya-na-eksternat,prohodgeennya-dpa-ta-otrimannya-atestatauchnyami-iz-zoni-ato-ta-krimu
НТУУ «КПІ» ОТРИМАВ НАЙВИЩИЙ З-ПОМІЖ УСІХ УКРАЇНСЬКИХ УНІВЕРСИТЕТІВ РЕЙТИНГ ЗА ПОПУЛЯРНІСТЮ В ІНТЕРНЕТІ Оп блі овано World Universities Web Ranking 2015 - рейтин ніверситетів за поп лярністю в Інтернеті. Серед раїнсь их вишів першим визнано Національний технічний ніверситет У раїни «Київсь ий політехнічний інстит т». Рейтин поб довано на ал оритмі, що охоплює три не переджених та незалежних веб-поазни и ВНЗ в де іль ох різних пош ових системах, причом вебометричні дані відбираються в один і той же день для то о, щоб мініміз вати часові відхилення та ма симіз вати с місність. Точна форм ла, що ви ористов ється для а ревання трьох вебметри не роз ривається з мір вань охорони права власності та з метою мінімізації спроб маніп лювання з бо ніверситетсь их вебмастерів для то о, щоб отримати ращі рейтин и. Метою цьо о вебрейтин ніверситетів від 4 icu.org ( http://www.4icu.org ) є забезпечення прийнятної поп лярності рейтин міжнародних ніверситетів та оледжів, що с ладається на основі поп лярності їхніх сайтів. Очі ється, що
він допома атиме міжнародним ст дентам та а адемічній спільноті оцінити ст пінь поп лярності то о чи іншо о ніверситет або оледж в зар біжній раїні. ТОП-10 ращих раїнсь их ВНЗ за поп лярністю в Інтернеті наведено нижче. 1. Національний технічний ніверситет У раїни «Київсь ий політехнічний інстит т» 2. Національний педа о ічний ніверситет імені М.П.Дра оманова 3. Таврійсь ий національний ніверситет імені В.І.Вернадсь о о 4. Одесь ий національний ніверситет ім. І.І.Мечни ова 5. Львівсь ий національний ніверситет імені Івана Фран а 6. Національний ніверситет біорес рсів і природо орист вання У раїни 7. Київсь ий національний ніверситет імені Тараса Шевчен а 8. Національний ніверситет «Києво-Мо илянсь а а адемія» 9. Національний ірничий ніверситет 10. Хар івсь ий національний ніверситет імені В.Н.Каразіна Çà ³íôîðìàö³ºþ http://vnz.org.ua/
ПНУ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА УВІЙШОВ ДО КОНСОРЦІУМУ УНІВЕРСИТЕТІВ Нещодавно місті Ка нас (Литовсь а Респ блі а) відб лося підписання оди про створення Консорці м ніверситетів балтійсь о о ре іон та У раїни. Створений Консорці м в лючає п'ять ніверситетів: Державний вищий навчальний за лад «При арпатсь ий національний ніверситет імені Василя Стефани а», Східноєвропейсь ий національний ніверситет імені Лесі У раїн и, Католиць ий ніверситет імені Івана Павла ІІ Любліні (Респ блі а Польща), Вища професійна ш ола м. Хелм (Респ блі а Польща) та ніверситет Віта таса Вели о о (Литовсь а Респ блі а). Йо о метою є нала одження співпраці в а адемічній та на овій сферах. Консорці м та ож від ритий для сіх навчальних за ладів, я і пра н ть спільно реалізов вати нові інноваційні ідеї. У рам ах проведення з стрічі всі часни и заход об оворили питання ви онання спільних прое тів, реалізації рантових про рам та прорам обмін . Çà ³íôîðìàö³ºþ ïðåñ-ñëóæáè ÏÍÓ
ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 01-02 Ѳ×ÅÍÜ - ËÞÒÈÉ 2015
14
²íôîðìàö³ÿ ùîäî äåÿêèõ îñîáëèâîñòåé çîâí³øíüîãî íåçàëåæíîãî îö³íþâàííÿ 2015 ðîêó
Çà ìàòåð³àëàìè testportal.gov.ua
У 2015 році для вст п до вищо о навчально о за лад (ВНЗ) абіт рієнти подають сертифі ати ЗНО лише 2015 ро . Кожен часни ЗНО має право с ласти тести не більш я із чотирьох навчальних предметів з перелі : * У раїнсь а мова і літерат ра * Історія У раїни * Математи а * Біоло ія * Гео рафія * Фізи а * Хімія * Ан лійсь а мова * Іспансь а мова * Німець а мова * Російсь а мова * Франц зь а мова Хара теристи и тестів із сіх предметів і ритерії оцінювання завдань з роз орн тою відповіддю розміщені в розділі «Під отов а до ЗНО».
ДВА РІВНІ СКЛАДНОСТІ СЕРТИФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ (ТЕСТУ) Абіт рієнти с ладатим ть тести ЗНО з раїнсь ої мови і літерат ри та математи и двох рівнів с ладності – базово о і по либлено о, обрати я ий слід б де під час реєстрації. Рівень с ладності тест , необхідний для вст п на навчання, визначатиметься Правилами прийом до вищо о навчально о за лад . У розділі «Під отов а до ЗНО» розміщено демонстраційні варіанти тестів з раїнсь ої мови і літерат ри, математи и.
ДЕРЖАВНА ПІДСУМКОВА АТЕСТАЦІЯ (ДПА) З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Для сіх вип с ни ів за альноосвітніх навчальних за ладів 2015
Ãðàô³ê ÇÍÎ-2015 ОСНОВНА СЕСІЯ 24 вітня раїнсь а мова і літерат ра 3 червня франц зь а мова 5 червня німець а мова 8 червня іспансь а мова 10 червня ан лійсь а мова 12 червня математи а 15 червня російсь а мова 17 червня біоло ія 19 червня історія У раїни 22 червня фізи а
24 червня ео рафія 26 червня хімія
ДОДАТКОВА СЕСІЯ 9 червня раїнсь а мова і літерат ра 18 червня франц зь а мова 23 червня німець а мова 25 червня іспансь а мова 30 червня ан лійсь а мова 1 липня математи а 2 липня російсь а мова 3 липня біоло ія
6 липня історія У раїни 7 липня фізи а 8 липня ео рафія 9 липня хімія Телефон інформаційної підтрим и У раїнсь о о центр оцінювання я ості освіти (044) 486-09-62 працює з 09-00 до 18-00 п’ятницю з 09-00 до 16-45 Прийом ромадян дире тором вівторо , з 10-00 до 13-00.
·
ро рез льтати ЗНО з раїнсь ої мови і літерат ри зарахов ватим ться я рез льтати ДПА. Вони визначатим ться на основі іль ості балів, набраних за ви онання завдань лише з раїнсь ої мови.
ВСТАНОВЛЕННЯ «ПОРОГОВОГО БАЛА» Для визначення рез льтатів ЗНО-2015 з ожно о предмета б де встановлено «поро овий бал», тобто та іль ість тестових балів, я може набрати мінімально під отовлений абіт рієнт. Учасни и тест вання, я і не подолають «порі », не змож ть ви ористати рез льтат ЗНО з цьо о предмета для вст п до ВНЗ. Усі абіт рієнти, рез льтати я их б д ть не нижчими від «поро ово о бала», отримають оцін за ш алою 100–200 балів та матим ть право брати часть в он рсном відборі при вст пі на навчання. Детальніша інформація про метод визначення е спертами «поро ово о бала» подана в статті Валерія Бой а «Визначення рез льтатів зовнішньо о незалежно о оцінювання: старі проблеми та нові перспе тиви» (http://education-ua.org/ua/articles/ 316-viznachennya-rezultativ-zovnishnogonezalezhnogo-otsinyuvannya-stari-problemi-ta-noviperspektivi).
ОСОБА, ЯКА НЕ ПРОЙДЕ ДПА ЦЬОГОРІЧ, ОТРИМАЄ ДОКУМЕНТ ПРО ПОВНУ ЗАГАЛЬНУ СЕРЕДНЮ ОСВІТУ ЛИШЕ НАСТУПНОГО РОКУ, – УЦОЯО У раїнсь ий центр оцінювання я ості освіти на своїй офіційній сторінці розмістив пояснення для ерівни ів ЗНО, що форм ють омпле ти реєстраційних до ментів вип с ни ів, я і проходитим ть ДПА з раїнсь ої мови формі зовнішньо о незалежно о оцінювання. Зо рема “я що навчальний за лад одноразово не може сформ вати повний омпле т реєстраційних до ментів для всіх вип с ни ів, він може надсилати омпле ти до ментів до ре іонально о центр оцінювання я ості освіти іль а разів до 20 люто о”, – йдеться повідомленні. А в том разі, я що дея і вип с ни и не реєстр ються для часті в ДПА з раїнсь ої мови формі ЗНО або не надають омпле ти до ментів для цьоо, треба “роз’яснити їм с тність на азів Міністерства освіти і на и У раїни від 14.04.2008 № 319 та від 19.05.2008 № 431, я ими передбачено, що особа, я а не пройшла державн підс м ов атестацію в поточном році, зможе отримати до мент про повн за альн середню освіт шляхом е стернат лише наст пно о ро ”, – на олош є УЦОЯО.
ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 01-02 Ѳ×ÅÍÜ - ËÞÒÈÉ
· 2015
15
Äå ³ çà ñê³ëüêè àá³òóð³ºíòàì ï³äãîòóâàòèñÿ äî òåñò³â ÇÍÎ
Äî ïî÷àòêó ÇÍÎ çàëèøèëîñÿ òðîõè ìåíøå òðüîõ ì³ñÿö³â. Ïåðøèé òåñò - ç óêðà¿íñüêî¿ ìîâè òà ë³òåðàòóðè - àá³òóð³ºíòè ñêëàäàòèìóòü 24 êâ³òíÿ. Íà ï³äãîòîâêó äî ðåøòè ïðåäìåò³â ÷àñó á³ëüøå - 4-5 ì³ñÿö³â (íàïðèêëàä, 10 ÷åðâíÿ - àíãë³éñüêà ìîâà, 12-ãî ìàòåìàòèêà, 19-ãî - ³ñòîð³ÿ Óêðà¿íè). Ìè ä³çíàëèñÿ, ÷è ìîæíà ùå ïîòðàïèòè íà êóðñè ç ï³äãîòîâêè äî ÇÍÎ ó ÂÍÇ, ¿õ âàðò³ñòü, à òàêîæ ÿê³ íîâ³ ïîñëóãè öüîãî ðîêó ïðîïîíóþòü ðåïåòèòîðè. ВНЗ: РОЗЦІНКИ НЕ ЗМІНИЛИСЯ Цьо о ро в зи не підвищ вали вартість рсів з під отов и до ЗНО. Розцін и не змінилися навіть провідних в зах - Києво-Мо илянсь ої а адемії, НАУ, КНУ ім. Т. Шевчен а, КНЕУ ім. В. Гетьмана та інших. «Сенс підвищ вати ціни не б ло, навіть з рах ванням доларово о стриб а, - зізналися нам в одном зі столичних ВНЗ. - І я що вересні ми набрали р пи, розраховані на сім місяців під отов и з основних предметів - історії У раїни, раїнсь ої мови та літерат ри, ан лійсь ої, то на двох- і тримісячні рси бажаючих д же мало. За цей час абіт рієнти не від чаться по ладених 150 один, щоб отримати додат ові бали при вст пі, а саме через них найчастіше і йд ть на рси».
РЕПЕТИТОРИ ВЧАТЬ У МІНІ-ГРУПАХ ТА ПО СКАЙПУ На олишньом рівні цьо о ро залишилися і розцін и на посл и репетиторів. «К рс долара виріс, а доходи населення - ні. Щоб не втратити лієнтів, вартість мало хто підвищ вав », - оворять в Асоціації репетиторів У раїни. Корист ються попитом цьо о ро і заняття з репетитором в міні- р пах, що не та б'є по ишені бать ів абіт рієнта. «У мене є та і чні. Я бер - 90 рн на один , з трьох осіб - 220 рн за один . Їм теж та ви ідніше. І я вже підлашт валася: одном завдання даю - приділяю час др ом , потім др ом даю завдання - по и виріш є, пояснюю я ийсь момент третьом . Знаю, дея і оле и працюють за оефіцієнтом: для двох чнів с ма множиться на півтора, для трьох на 2,5. Але цьо о ро два рівня с ладності з математи и. П'ять в зів вибрали по либлений рівень я вимо а до вст п . Дітям, я і хоч ть до та о о ВНЗ, раще піти на під отовчі
рси при ВНЗ. Том що я, напри лад, явлення не маю, я і завдання даватим ть на по либлених тестах », - оворить репетитор математи и Марія С хова. Все частіше в о олошеннях репетитори пропон ють заняття по с айп . «Та і ро и дешевше на 5-10% в порівнянні з очними. По с айп добре ви ладати мови. Математи чи біоло ію с ладніше. Але все одно це не проблема», - аж ть в асоціації. Цьо о ро дана посл а орист ється поп лярністю вип с ни ів з Донбас . «У нас баато чнів з Л ансь ої, Донець ої областей займаються з репетиторами саме по с айп . Зр чність том , що їм ні ди не треба виходити з дом , адже в даном ре іоні це небезпечно», - зазначає співзасновни Асоціації репетиторів У раїни Ілля П стовіт.
ЯК ВИБРАТИ РЕПЕТИТОРА Свої посл и пропон ють я ст денти-старшо рсни и, та і імениті ви ладачі в зів. Зроз міло, що перших найнижчі тарифи - 50-90 рн/ од, др их найвищі - 150-200 рн/ од. Чи є сенс переплач вати? На д м е спертів, та . «Навіть я що ст дент-репетитор ч дово розбирається в предметі, йом часто не вистачає досвід ви ладаць ої роботи, щоб ефе тивно передати свої знання іншим. Ст денти підходять для то о, щоб підтя ти знання в ш олі, але не для «натас вання» перед ЗНО, - зазначає засновни Асоціації репетиторів У раїни Є ор Оніієн о. - Ви ладачі в зів мають досвід під отов и молодших поолінь, знають, я і питання мож ть б ти на ЗНО, на що слід зверн ти ва при під отовці. Звичайно, і вартість їх ро ів вища». Ще варіант - зверн ти ва на ш ільних вчителів. За одинн ро-
бот вони бер ть від 80 до 150 рн. «Це непо аний вибір для під отов и до ЗНО. Перш за все потрібно зверн ти ва на педа о ів, чиї чні займали призові місця на обласних, респ блі ансь их олімпіадах, а та ож дізнатися, з я ими балами с лали тести їхні олишні чні. Бажано попросити їх телефони й особисто розпитати про те, чи залишилися вони задоволені заняттями», - зазначають в асоціації.
ДЕ ШУКАТИ ВЧИТЕЛЯ Крім інформації від знайомих, можна зверн тися і на спеціалізовані сайти з підбор репетитора (напри лад, http://repetitor.org.ua/, http://www.parta.com.ua/, http://repetitory.com.ua /), де є від и про то о чи іншоо фахівця, в азаний стаж роботи педа о а і в 90% випад ів є фото, що дозволяє с ласти перше враження. Є о олошення і на порталах з без оштовними о олошеннями (напри лад, OLX.ua, Rio.ua, місь і фор ми). «Після бесіди з та им ви ладачем, раще попросити іль а онта тів тих чнів, хто вже вст пив до ВНЗ після під отов и. І перевірити реальність цих ст дентів, Çà ìàòåð³àëàìè знайшовши а а нти в соцмережах і поч вши реальні http://vesti-ukr.com від и», - радять фахівці.
ОНЛАЙН РЕСУРСИ ДЛЯ ПІДГОВКИ ДО ЗНО Самостійно під от ватися до тестів з ожно о предмета допомож ть численні інтернет-рес рси. Напри лад, на http://zno-ua.net/ з ожно о предмета є затверджена про рама тестів-2015, а та ож можливість пройти на час тести за попередні ро и і ни и для під отов и, правда, не всю літерат р можна с ачати. Попра ти ватися в тестах мин лих ро ів онлайн можна і на сайті http://zno.fizika.kiev.ua. А ці аві статті по нюансам с ладання іспит , правильном харч ванню та моральної під отов и є на http://prostozno.blogspot.com/.
ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 01-02 Ѳ×ÅÍÜ - ËÞÒÈÉ 2015
16
Ïðîôåñ³¿ â åíåðãåòèö³
·
Åíåðãåòè÷íà ãàëóçü ïðîïîíóº âåëè÷åçíó ê³ëüê³ñòü ïðîôåñ³é. Åíåðãåòèêà êðà¿íè - öå ÷èñëåíí³ åëåêòðîñòàíö³¿ ð³çíèõ òèï³â, äèñïåò÷åðñüê³ óïðàâë³ííÿ, ê³ëîìåòðè åëåêòðè÷íèõ ³ òåïëîâèõ ìåðåæ, ëàáîðàòî𳿠òà íàóêîâî-äîñë³äí³ ³íñòèòóòè. ПОПУЛЯРНІ ПРОФЕСІЇ В ЕНЕРГЕТИЦІ До числа найпоширеніших енер етичних спеціальностей входять інженер-енер ети , інженер-теплоенер ети , інженер-механі , інженер-еле три і інженер по промисловій автоматиці. Ці фахівці потрібні і на еле тростанціях, і в інших підприємствах ал зі. Вони бер ть часть прое т ванні та становці енер етично о обладнання, стежать за безперебійним енер о- і теплопостачанням різних об'є тів, здійснюють ре лярн перевір роботи енер етично о обладнання, еле тричних і теплових мереж і азопроводів, ор анізов ють їх ремонт і с вають різні неполад и. Крім інженерно о с лад на підприємствах та станціях працюють машиністи, диспетчери, оператори, апаратни и, онтролери... І щоб наочно явити, чим же займаються всі ці фахівці, роз лянемо детально, я влаштована теплоеле тростанція.
ХТО ПРАЦЮЄ НА ТЕПЛОЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ? Çà ìàòåð³àëàìè www.kids. myenergy.ru
Я влаштована теплоеле тростанція ТЕС с ладається з іль ох цехів: паливно-транспортний, хімічний, отлот рбінний, еле тротехнічний, цех теплової автомати и і вимірювань і ремонтно-б дівельний цех. Серцем станції можна назвати її енер обло , а моз ом - щит правління. Почнемо наш подорож за професіями в енеретиці з найпершої лан и техноло ічно о ланцю а виробництва еле троенер ії - паливно-транспортно о цех (ТТЦ). Для роботи теплової еле тростанції потрібна вели а іль ість палива. Том на станції спор дж ються розвантаж вальні пристрої, розміщ ється обладнання паливоподачі, ор анізов ються паливні с лади, нафтосховища. Перероб а па-
лива вима ає йо о швид ої достави і розвантаження. У паливнотранспортном цех працюють працівни и різних спеціальностей, але оловн роль т т віді рають машиністи паливоподачі. Машиніст паливоподачі онтролює робот автоматичних пристроїв, що забезпеч ють безвідмовн подач палива, виявляє несправності, с ває їх, до лядає за механізмами, я і обсл ов є. Підтрим вати в робочом стані обладнання паливоподачі машиніст допома ають слюсарі з ремонт обладнання. В їх обов'яз и входить розбирання, чист а, ремонт, змащення й с ладання механізмів паливоподачі, заміна несправних деталей. Для то о, щоб ви онати слюсарні та монтажні роботи, вони повинні знати стр т р а ре атів паливоподачі, принципи їх роботи, основи слюсарноремонтної справи, властивості металів. Один із оловних елементів теплової еле тростанції - це отельний а ре ат, що знаходиться в отлот рбінном цех , я ий виробляє пар для виробництва еле троенер ії або на ріває вод , що цир лює в системі опалення. Кер ють отлами машиністи. Робоче місце машиніста отлів - це щит правління, обладнаний прилада-
ми, датчи ами і ре ляторами. Управляти процесами машиніст отла допома ають автоматичні пристрої, що дозволяють проводити заданий режим роботи. Машиніст здійснює обхід своєї ділян и, відстеж ючи під отов отла до розтоплення, п с , з пин и і ремонт . С часним пот жним обладнанням в отлот рбінном цех ер ють інженери-теплоенер ети и. Уявіть собі, тис пере рітої водяної пари в отлах дося ає 240 атмосфер при температ рі понад 500 рад сів, а розміри середньо о парово о отла відповідають розмірам 16-поверхово о житлово о б дин . Інженер-теплоенер ети повинен знати теорію теплофізичних процесів, розбиратися в питаннях прое т вання й е спл атації теплотехнічно о обладнання. Йом потрібні знання з вищої математи и, фізи и, хімії, термодинамі и та інших технічних предметів. Не менш важливим омпонентом виробництва еле троенер ії є вода. Перш ніж надійти в отел, де вона на рівається до стан пари, а потім в т рбін , вода повинна б ти попередньо очищена механічним і хімічним способами. Її пом'я ш ють і знесолюють. Процесом очищення ер є апаратни водоочищення, я ий працює в
ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 01-02 Ѳ×ÅÍÜ - ËÞÒÈÉ
хімічном цех . Апаратни стежить за по азаннями онтрольно-вимірювальних приладів і проводить хімічний аналіз технічної води. Серце теплової еле тростанції - паро енератор і т рбоа ре ат, що виробляють еле три . Ці спор ди разом з еле тричним енератором, підвищ ючим трансформатором, допоміжним тепломеханічним і еле тричним обладнанням творюють єдиний енер етичний бло , я им правляє машиніст енер обло . З блочно о щита він стежить за насосом, зас в ами, ре ляторами, приладами та автоматичними пристроями. Вели е панно-схема наочно по аз є стан обладнання станції. П льт правління енер обло на ад є абін с часно о авіалайнера, і машиніст бло , я пілот, вміє в лічені се нди виріш вати найс ладніші технічні завдання з правління дор ченим йом обладнанням. Працівни и еле трично о цех забезпеч ють безперебійн робот йо о обладнання. Еле тромонтер повинен стежити за роботою
· 2015 обладнання, вчасно виявляти та с вати неполад и. Здійснюючи обходи по всіх цехах станції, слюсар з ремонт та обсл ов вання автомати и онтролює робот і стан засобів вимірювання техноло ічних параметрів (температ ри, тис , витрати, частоти обертання). Під пильною ва ою фахівців цех теплової автомати и і вимірювань знаходяться пристрої автоматичних систем ре лювання теплотехнічних процесів, технічно о захист та си налізації теплоенер етично о обладнання, схеми і пристрої дистанційно о ер вання. Звичайно, це дале о не всі професії, я і пропон є с часна енер етична ал зь. У ній та само, я і с різь, потрібні юристи, е ономісти, фінансисти, фахівці з ло істи и, водії, спеціалісти з до овірної роботи, знавці систем правління та автоматизації, ж рналісти та PR-менеджери, інженери зв'яз та теле ом ні ацій, системні адміністратори,
17 се ретарі-референти, фахівці адрових і соціальних сл жб, психоло и, ви ладачі, бізнес-тренери, переладачі, адміністративні працівни и, дизайнери, б дівельни и, прое т вальни и, план вальни и, лі арі, рят вальни и, водолази та ін. - одним словом, професіонали в найрізноманітніших сферах діяльності.
ОСНОВНІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ В ЕНЕРГЕТИЦІ • Атомні еле тричні станції та станов и • Висо овольтна еле троенер ети а та еле тротехні а • Газот рбінні, парот рбінні станов и та двини • Гідравлічні машини, ідроприводи та ідропневмоавтомати а • Інженерний захист нав олишньо о середовища • Котло- та реа тороб д вання • Промислова теплоенер ети а • Теплові еле тричні станції • Теплоенер ети а • Техноло ія води та палива на теплових і атомних еле тричних станціях • Еле тричні станції • Еле тропостачання • Еле троенер ети а • Енер ети а техноло ій • Енер омашиноб д вання •Енер озабезпечення підприємств
Íàø æóðíàë ó ïðîäàæó ïðîòÿãîì ì³ñÿöÿ
ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 01-02 Ѳ×ÅÍÜ - ËÞÒÈÉ 2015
·
18
Ìàéáóòíº ðèíêó åíåðãåòè÷íèõ ïðîôåñ³é â Óêðà¿í³ Íàéáëèæ÷èìè ðîêàìè íà ðèíêó ïðàö³ áóäå çðîñòàòè ïîïèò íà òåõí³÷íèõ ôàõ³âö³â. Ïðîôåñ³¿, ïîâ'ÿçàí³ ç íîâèìè òåõíîëîã³ÿìè, ñüîãîäí³ º îäíèìè ç íàéïåðñïåêòèâí³øèõ ³ çàòðåáóâàíèõ ÿê íà ñâ³òîâîìó, òàê ³ íà óêðà¿íñüêîìó ðèíêó ïðàö³. Íàéá³ëüø äåô³öèòíèìè º ³íæåíåðè, ñèñòåìí³ àäì³í³ñòðàòîðè, ôàõ³âö³ ñåðâ³ñíîãî îáñëóãîâóâàííÿ, ìåõàí³êè, åíåðãåòèêè. Особливо острий дефіцит сьоодні відч ває енер етична ал зь, я а стоїть перед ви ли ом ви ористання енер оефе тивних техноло ій. Світові новатори в цьом се менті постійно пропон ють рин новітні техноло ії та обладнання, проте працювати на ньом часто ні ом , та я ВНЗ, особливо в У раїні, не всти ають за розвит ом рин .
МОДЕРНІЗАЦІЯ У СФЕРІ ЕНЕРГЕТИКИ
Çà ìàòåð³àëàìè UBR.ua Àâòîð: ²ðèíà Ìàëèê
Через війсь ові дії на Донбасі і бра в ілля-антрацит на теплоеле тростанціях ряд зад мав переобладнати частин ТЕС на в ілля азової р пи, я е видоб вають в Західній У раїні. На це Польща навіть отова виділити редит в 100 млн. євро. Одна , я відзначають е сперти, освоїти та і роші і модерніз вати отли еле тростанцій під нове пальне за один сезон просто нереально. "Мова йде про 40 бло ів. В У раїні фізично немає ні омпаній, ні людей, я і здатні переобладнати більше 5-6 бло ів за сезон. Їх просто немає, не існ є пот жностей", - оворить енеральний дире тор Центр досліджень енер ети и Оле сандр Харчен о.
ІНВЕСТИЦІЇ В ОСВІТУ Анало ічна сит ація і в решті енер етиці. Ба ато омпаній сьоодні навчають персонал на с часном обладнанні, проте це доро о і відтя є час впровадження йо о в робот . Том бізнес починає виріш вати проблем нестачі валіфі ованих адрів самостійно, інвест ючи в освіт , зо рема в матеріально-технічн баз в зів. Варто під реслити, що останні в цьом та ож заці авлені, адже нове обладнання і техноло ії підвищ ють ці авість з бо абіт рієнтів. Це теж важливо з рах ванням прийдешньої реформи системи ос-
віти, я а може лі від вати незатреб вані навчальні за лади. Та им чином, всі ви раші: ст денти знайомляться з новими технолоіями ще на стадії навчання, а, отже, б д ть затреб вані на ринпраці; в зам є чим заманювати ст дентів до себе, а омерційні омпанії отрим ють валіфі ований молодий персонал, я ий мож ть запрош вати до себе на робот .
ТЕХНІЧНІ ЦЕНТРИ НА БАЗІ ВНЗ Новий підхід до виховання майб тніх раїнсь их енер ети ів а тивно ви ористов ють я раїнсь і, та і міжнародні омпанії, я і працюють в сфері енер ети и. Сьо одні оловн ва вони приділяють та им технічним ВНЗ я Національний технічний ніверситет "Київсь ий політехнічний інстит т" та Львівсь а політехні а. У р дні мин ло о ро Львівсь а політехні а від рила нов с часн навчально-на ов лабораторію спільно з міжнародною омпанією АББ. Лабораторія в лючає два напрями: "Технічна
е спл атація підстанцій та правління еле тричними мережами" і "Цифрові пристрої релейно о захист та автомати и". Представлене в лабораторії обладнання зараз встановлено на всіх об'є тах У ренер о, на об'є тах У р ідроенер о, Енер оатом , на об'є тах відновлюваної енер ети и, на різних об'є тах в 20-ти обласних енер опостачальних омпаніях У раїни. Крім то о, дане стат вання застосов ється на живильних підстанціях в ільній, хімічній, нафтопереробній, метал р ійній, азовій та паперовій промисловості, а та ож в аеропортах, лі арнях, тор ових і бізнес-центрах, дата-центрах і телецентрах. Та ож в 2013 році омпанія від рила На овотехнічний центр в столичном КПІ. Центр в лючає чотири навчальні лабораторії, де представлено висо овольтне та середньовольтне обладнання для розподіл еле троенер ії, обладнання для релейно о захист еле тромереж, еле тропривід і обладнання систем для автоматизації та правління виробничою лінією промислових підприємств. "Всі ми, працівни и ал зі, сво о час за інч вали ніверситети або інстит ти, том добре роз міємо, на чом вчили і продовж ють навчати ст дентів. Дея о о обладнання вже давно немає в е спл атації. Том д же важливо дати ст дент можливість побачити і випроб вати с часне обладнання", - розповідає ерівни р пи системних рішень для енер ети и омпанії АББ Оле сандр Пріст пч . За йо о словами, завдання бізнес в даном випад - надати обладнання, нала одити йо о робот , і навчити співробітни ів ніверситетів ним орист ватися. І рез льтати не зм сять себе че ати.
ЕФЕКТИВНА СПІВПРАЦЯ Та ож в Національном технічном ніверситеті "Київсь ий політехнічний інстит т" є вже серія нових лабораторій та навчальних центрів, обладнаних бізнесом. Є т т на базі фа льтет інформати и лабораторія від Май рософт, на базі Інстит т приладно о системно о аналіз - а адемія від CISCO, на базі механі о-машиноб дівно о інстит т - лабораторія від "ФЕСТО", лабораторія "Motorola-КПІ" на базі фа льтет авіаційних і осмічних систем. Існ є та ож спільний з "Київенер о" центр "Тепломережі" на базі теплоенер етично о фа льтет , лабораторії омпанії "ДТЕК". Е сперти впевнені, що приділяти ва та им центрам, по ращ вати і модерніз вати їх необхідно я омо а частіше. Бізнес та про ресивні ВНЗ від риті для цьо о процес , що оворить про те, що майб тнє я існої освіти сьо одні в У раїні є.
ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 01-02 Ѳ×ÅÍÜ - ËÞÒÈÉ
· 2015
Äí³ â³äêðèòèõ äâåðåé ó ÂÍÇ ì. Êèºâà òà Óêðà¿íè - 2015 ð³ê Äí³ â³äêðèòèõ äâåðåé - çàõîäè, ÿê³ ùîð³÷íî ïðîâîäÿòüñÿ ÂÍÇ, ìåòà ÿêèõ - ïðèâåðíóòè àá³òóð³ºíò³â äî ÂÍÇ, â³äïîâ³ñòè íà âñ³ ïèòàííÿ àá³òóð³ºíò³â ùîäî óìîâ âñòóïó äî ÂÍÇ, íàïðÿì³â íàâ÷àííÿ ³ ò.ä. Òàêó íàçâó "Äåíü â³äêðèòèõ äâåðåé" îòðèìàâ òîìó, ùî çàçâè÷àé ïðè âõîä³ â íàâ÷àëüí³ òà ëàáîðàòîðí³ êîðïóñè ²íñòèòóò³â ³ Óí³âåðñèòåò³â ó Âàñ çàïèòàþòü äîêóìåíò - ñòóäåíòñüêèé êâèòîê, ïîñâ³ä÷åííÿ àñï³ðàíòà. À â Äåíü â³äêðèòèõ äâåðåé â áóä³âëþ íàâ÷àëüíîãî çàêëàäó ìîæå óâ³éòè áóäü-õòî. Ó öåé äåíü ñòàðøîêëàñíèêè òà ¿õí³ áàòüêè º áàæàíèìè ãîñòÿìè.
19
ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 01-02 Ѳ×ÅÍÜ - ËÞÒÈÉ 2015
·
20
“Äí³ â³äêðèòèõ äâåðåé ó ÂÍÇ ì. Êèºâà òà Óêðà¿íè - 2015 ð³ê”. Ïðîäîâæåííÿ. Ïî÷àòîê íà ñòîð. 19
Êóäè â íàø³ äí³ ïîäàòèñÿ ô³ëîëîãó?
Ïîãîâîðèìî ïðî ô³ëîëîã³â. ª ùå ëþäè, õòî õî÷å ïðîôåñ³éíî âèâ÷àòè áóäü-ÿêó ³ç ìîâ, àëå ùî ç öèìè çíàííÿìè ñüîãîäí³ ðîáèòè ³ êóäè ïîäàòèñÿ? Ùî æ, äàâàéòå ðîçáèðàòèñÿ. Ìåíå çâàòè ³êòîð³ÿ, ìîæíà ìåíø îô³ö³éíî - ³êà. ß ñòóäåíòêà V êóðñó ô³ëîëîã³÷íîãî ôàêóëüòåòó ãîëîâíîãî Óí³âåðñèòåòó êðà¿íè. À òóò êëàñèêà æàíðó - ðîìàíî-ãåðìàíñüêå â³ää³ëåííÿ, ñïåö³àë³çàö³ÿ - àíãë³éñüêà ìîâà òà ³òàë³éñüêà ÿê äðóãà. АНГЛІЙСЬКА = ХЛІБ? Це давно стало непрописною істиною - знанням ан лійсь ої мови ні о о не здив єш. «Це лише засіб ом ні ації і не більше то о», свідчить олос роз м , а побіжний о ляд ва ансій лише вторить йом : «Вимо и: знання ан лійсь ої мови». ПФФ! Ві но в Європ , а з ним і в інші частини світ , я що не роз риті, то вже точно давно стоять в режимі провітрювання - спіл вання, партнерство і робочі зв'яз и сьо одні не мають ордонів. Ан лійсь а життєво необхідна. Çà ìàòåð³àëàìè Знанням побіжної розмовної http://xage.ru ан лійсь ої сьо одні хвалиться пра тично ожен. Одна вписати в резюме і бездо анно розре лам вати свою мов , посилаючись на рси або спецш ол , - лише по-
рожні слова по и вони не підтверджені справою. З мовою та ож, я старовин з овальсь ою справою, оли для отримання стат с майстра підмайстер повинен б в ви вати свій ні альний "е заменаційний" виріб, або "зробити шт » Заї н вся – Доведи. Людина з висоим рівнем ан лійсь ої, можливо навіть дарованої їй ВНЗ, б де переб вати в наба ато ви іднішом положенні на інтерв'ю, зма аючись з имось, хто, нехт ючи іноземною мовою в ш олі, порах вав, що здолав йо о за 2 ро и на рсах. З певненістю дире тора пляж заявляю наст пне: на цьом збережжі і для та их філоло ічних талантів, я ми з вами, знайдеть-
ся місце під сонцем, ще не всі лежа и зайняті юристами, фахівцями з міжнародних відносин і професіоналами зі всеосяжною спеціальністю Менеджер (з вели ої літери). Тема нашої статті ставить болюче питання. Нещодавно я натрапила на серію порад від наших доброзичливих ромадян на тем : «К ди податися філоло ?», І ось один із них, я ий підштовхн в мене на цю статтю: "Назад в ніверситет, отрим вати нормальн освіт . Або самостійно вчитися робити хоч щось орисне. "Я б хотіла пере онати тих, хто щиро підтрим є наведен заяв , і поділитися ідеями та д м ами з тими, хто, я і я, з ордістю несе світло філоло ії в маси.
НАВІЩО СУСПІЛЬСТВУ ФІЛОЛОГИ? Я щиро вважаю, що філоло потрібен с спільств і зовсім не в я ості е споната м зею манітарних на . Йо о ористь незаперечна, і це може стати темою о ремої дис сії, а т т і зараз приймемо
ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 01-02 Ѳ×ÅÍÜ - ËÞÒÈÉ
· 2015
21
цей фа т за онстант . Філоло ічна освіта, я і б дь-я а інша, не може ося н ти неосяжне, вона от є фахівця з частини теорії, решта по ладається на пра ти , талант і самоосвіт (по одж ся - тавтоло ія). Б дь-я ий досвід приходить з пра ти ою і т т що філоло , що е ономіст чи інженер- онстр тор - всі виходять « олими» фахівцями з ніверситет з оловою, набитою в основном теорією. І тіль и оли справа доходить до пра ти и, ми починаємо бачити, де зяють проалини, я і заповнюються додат овими рсами, перепід отов ою, іншими твореннями і ст пенями. Це правильний підхід до своєї справи, а з та ою сміливістю заявляти про неспроможність філоло а і відправляти йо о «вчитися робити хоч щось орисне — несправедливо». «Всі професії важливі, всі професії потрібні», - писав В.В. Мая овсь ий. І все ж повернемося до наших баранів, і для ясності варто ввести мови нашо о завдання.
Íàì ö³êàâà Âàøà äóìêà! Æóðíàë “Ñó÷àñíà îñâ³òà” çàïðîøóº åêñïåðò³â ³ êåð³âíèê³â íàâ÷àëüíèõ çàêëàä³â âèñëîâèòè äóìêó íà ñòîð³íêàõ íàøîãî æóðíàëó ç àêòóàëüíèõ ïðîáëåì îñâ³òè. Çâåðòàéòåñü â ðåäàêö³þ çà òåë. (044) 277-17-76
МАЙБУТНЄ ДЛЯ ФІЛОЛОГА Ми з вами надалі матимемо справ з молодим дипломованим філоло ом, в ба ажі я о о мінім м 2 іноземні мови. Цей юний роз м сповнений сил, ент зіазм та бажання зайняти ідне місце в с спільстві, домо тися спіхів ар'єрі і невпинно особистісно розвиватися. Ті ж з вас, хто, я і я з волі випад стали ст дентами бюджетно о відділення, без мовно не повинні падати д хом. Але навіть р а долі проти волі привела вас до юних створінь, спра лим знань, не варто зневірятися і від ладати всі плани на самореалізацію до момент , оли сл жба на бла о бать івщини за інчиться. Адже нам з вами не з ч то відомо, що спеціальність і знання вима ають постійно о оновлення баз даних, до то о ж робот педао а ціл ом можна поєдн вати з різно о род підробіт ами, я і пропон є, зо рема, Інтернет.
ДЕ ПОТРІБНІ ФІЛОЛОГИ ЗАРАЗ? Люди з добротним я існим знанням і, що важливо, володінням мови, я ими є в перш чер філоло и, потрібні ба ато де. ЗМІ - преса, телебачення, радіо - одне з таих напрямів. Грамотна сна і пись-
мова мова, начитаність і широ ий р озір, вміння дохідливо, ло ічно і правильно ви ладати свої д м и - те чим може заці авити філоло я фахівець, з пиняючи свій вибір на цьом напрямі. Я що це те, в та т чо о б'ється ваш п льс, і те, до чо о лежить д ша, значить варто проб вати. Проб йтесь оре торами, сценаристами, реда торами. З арним поставленим олосом можна проб ватися навіть в озв ч ванні, а там, можливо, і ефіри на оризонті замаячать. Безмежні можливості нам з вами надає всесвітня мережа. Писали в ш олі твори на відмінно? Можете розповісти історію в 3-4 різних варіантах і ви - пра ти ючий опірайтер. На ба атьох сайтах зараз потрібні та звані онтент-менеджери, або реда тори, я і наповнюють сайт, я есь співтовариство, бло те стами, рафіою та іншими видами інформації. Та й в принципі авторсьий бло зі статтями та замітами відмінно зійде за портфо-
ліо, я е вима ають від почат івця ж рналіста при пош роботи.
А ЯКЩО ВЖЕ НЕ ХОЧУ ЗАЙМАТИСЯ МОВОЮ? Я що від чившись ви все та и зроз міли, що мови не зовсім те, чом хочеться присвятити себе, значить, можна проб ватися в IT-сфер , напри лад, тест вальни в т ризм, де ваша мова і різнобічні знання б д ть оцінені по достоїнств . Ш айте те, що ці аво вам. Знаєте літерат р ? Пишіть прое т і від ривайте л б з п блічними читаннями, з стрічами й інтера тивом. Добре володієте мовою і любите авантюри, при оди і подорожі? Ш айте можливість по азати себе світ - онференції, ранти, з стрічі (http://vk.com/undergraduate). Розширюйте р озір і отрим йте додат ові « ороч и», я і до речі без оштовно приходять поштою на домашню адрес , в абсолютно різних напрямах. Ці дипломи, звичайно, не нес ть а адемічної цінності, але б д ть ви ідно ви лядати в рафі додат ової освіти, врахов ючи, що свої он-лайн рси надають одні з ращих ніверситетів світ , я Стенфорд, Duke, Единб рзь ий ніверситет, Прінстон та ба ато-ба ато інших (https://www.coursera.org/). Не припиняйте ш ати і зростати. Я що ви відч ваєте, що знань не вистачає, ш айте їх. Читайте роз мні ни и, спіл йтеся з ці авими людьми. Ваш «підвішений язи », харизма і воля до перемо и вивед ть вас.
ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 01-02 Ѳ×ÅÍÜ - ËÞÒÈÉ 2015
·
22
ÍÀÖ²ÎÍÀËÜÍÈÉ ÓͲÂÅÐÑÈÒÅÒ Á²ÎÐÅÑÓÐѲ ² ÏÐÈÐÎÄÎÊÎÐÈÑÒÓÂÀÍÍß ÓÊÐÀ¯ÍÈ
(áàçîâèé çàêëàä (ì. Êè¿â), äîñë³äíèöüêèé óí³âåðñèòåò, ë³öåíç³ÿ ̳í³ñòåðñòâà îñâ³òè ³ íàóêè Óêðà¿íè ñå𳿠ÀÅ ¹527477 â³ä 14.11.2014 ð., IV ð³âåíü àêðåäèòàö³¿) Íàö³îíàëüíèé óí³âåðñèòåò á³îðåñóðñ³â ³ ïðèðîäîêîðèñòóâàííÿ Óêðà¿íè (ÍÓÁ³Ï Óêðà¿íè) çàñíîâàíèé ó 1898 ð. ³ º îäíèì ³ç ïðîâ³äíèõ âèùèõ íàâ÷àëüíèõ çàêëàä³â Óêðà¿íè IV ð³âíÿ àêðåäèòàö³¿. Ïîñòàíîâàìè Êàá³íåòó ̳í³ñòð³â Óêðà¿íè â³ä 30.10.2008 ð. ¹945 òà â³ä 03.02.2010 ð. ¹76 Íàö³îíàëüíîìó óí³âåðñèòåòó á³îðåñóðñ³â ³ ïðèðîäîêîðèñòóâàííÿ Óêðà¿íè íàäàíî ñòàòóñ ñàìîâðÿäíîãî (àâòîíîìíîãî) äîñë³äíèöüêîãî íàö³îíàëüíîãî óí³âåðñèòåòó. ̳ñ³ÿ Óí³âåðñèòåòó: ñòâîðþâàòè, ñèñòåìàòèçóâàòè, çáåð³ãàòè é ïîøèðþâàòè ñó÷àñí³ íàóêîâ³ çíàííÿ äëÿ ïîêðàùåííÿ ÿêîñò³ æèòòÿ ëþäåé; ãîòóâàòè ôàõ³âö³â ºâðîïåéñüêîãî ³ ñâ³òîâîãî ð³âíÿ ³íòåëåêòóàëüíîãî òà îñîáèñò³ñíîãî ðîçâèòêó. Ñâîþ ì³ñ³þ ÍÓÁ³Ï Óêðà¿íè ðåàë³çóº ÷åðåç îñíîâí³ íàïðÿìè ðîçâèòêó, äî ÿêèõ íàëåæàòü ñóñï³ëüíî-âèõîâíà, ì³æíàðîäíà, îñâ³òíüîíàâ÷àëüíà, íàóêîâî-äîñë³äíèöüêà, ³ííîâàö³éíà âèðîáíè÷î-ãîñïîäàðñüêà ä³ÿëüí³ñòü òà ³íø³. Ö³ íàïðÿìè ðåàë³çóþòüñÿ êîíêðåòíèìè êðîêàìè ðîçâèòêó. Ñòàíîì íà 2015 ð³ê â ÍÓÁ³Ï Óêðà¿íè çä³éñíþºòüñÿ ï³äãîòîâêà ôàõ³âö³â òàêèõ ñòóïåí³â: - ìîëîäøèé ñïåö³àë³ñò - çà 33 ñïåö³àëüíîñòÿìè (ëèøå â ðåã³îíàëüíèõ ÂÍÇ); - áàêàëàâð - çà 29 íàïðÿìàìè ï³äãîòîâêè; - ñïåö³àë³ñò - çà 26 ñïåö³àëüíîñòÿìè òà ïîíàä 50 ñïåö³àë³çàö³ÿìè; - ìàã³ñòð - çà 49 ñïåö³àëüíîñòÿìè òà ïîíàä 100 ñïåö³àë³çàö³ÿìè (áàçîâèé çàêëàä). Ôîðìè íàâ÷àííÿ: äåííà òà çàî÷íà. Òåðì³í íàâ÷àííÿ äëÿ ð³çíèõ ñòóïåí³â ñòàíîâèòü: "Áàêàëàâð" - 4 ðîêè; "Ñïåö³àë³ñò" - 1 ð³ê; "Ìàã³ñòð" -1,5 ðîêè. Âàðò³ñòü íàâ÷àííÿ çà óìîâ äîãîâîðó ç ô³çè÷íèìè òà þðèäè÷íèìè îñîáàìè äëÿ ð³çíèõ ñòóïåí³â ³ íàïðÿì³â ï³äãîòîâêè äëÿ äåííî¿ ôîðìè íàâ÷àííÿ ñòàíîâèòü, ãðí. çà ð³ê: "Áàêàëàâð" - 7500-14500; "Ñïåö³àë³ñò" - 7950-15100; "Ìàã³ñòð" - 8400-16200. Íà íàïðÿìàõ ï³äãîòîâêè "Àãðîíîì³ÿ", "Á³îòåõíîëîã³ÿ", "Âåòåðèíàðíà ìåäèöèíà", "Ãåîäåç³ÿ, êàðòîãðàô³ÿ òà çåìëåóñòð³é", "Åêîëîã³ÿ, îõîðîíà íàâêîëèøíüîãî ñåðåäîâèùà òà çáàëàíñîâàíå ïðèðîäîêîðèñòóâàííÿ", "Çàõèñò ðîñëèí", "Ìåíåäæìåíò", "Îáë³ê
òèêà â àãðîïðîìèñëîâ³é òà ïðèðîäîîõîðîííèõ ñôåðàõ; åêîíîì³êà, ìàðêåòèíã, ìåíåäæìåíò, á³îñîö³àëüíà åêîíîì³êà; ³ííîâàö³éíà ä³ÿëüí³ñòü òà ì³æíàðîäí³ ñòàíäàðòè ÿêîñò³ æèòòÿ; ðàö³îíàë³çàö³ÿ ñîö³àëüíîãî ðîçâèòêó ñ³ëüñüêî¿ ì³ñöåâîñò³; îñâîºííÿ íîâèõ ñèñòåì ³íôîðìàö³éíî-êîíñóëüòàòèâíîãî çàáåçïå÷åííÿ; ³íôîðìàö³éíå ³ òåëåêîìóí³êàö³éíå çàáåçïå÷åííÿ àãðîïðîìèñëîâî¿ òà ïðèðîäîîõîðîííî¿ ãàëóçåé åêîíîì³êè; ïðàâîâå çàáåçïå÷åííÿ ðåãóëþâàííÿ á³îðåñóðñ³â ³ ñòàëîãî ïðèðîäîêîðèñòóâàííÿ. Àêöåíò ó ï³äãîòîâö³ ìàéáóòí³õ ôàõ³âö³â ñòàâèòüñÿ íà ïîºäíàíí³ òåîðåòè÷íî¿ òà ïðàêòè÷íî¿ ï³äãîòîâêè, ÷îìó ñïðèÿþòü ïîñò³éíå âäîñêîíàëåííÿ ëàáîðàòîðíî-ïðàêòè÷íî¿ áàçè, íàÿâí³ñòü ó ñòðóêòóð³ ÍÓÁ³Ï Óêðà¿íè 3 íàâ÷àëüíî-äîñë³äíèõ ñòàíö³é, 7 íàâ÷àëüíî-äîñë³äíèõ ãîñïîäàðñòâ (ïëîùà á³ëüøå 35 òèñ. ãà). Äî ïîñëóã ñòóäåíò³â ñó÷àñíà íàóêîâà á³áë³îòåêà, ôîíä ÿêî¿ ñòàíîâèòü ïîíàä 1 ìëí. ïðèì³ðíèê³â, ³ç íèõ 400 òèñ. - ï³äðó÷íèêè ³ íàâ÷àëüí³ ïîñ³áíèêè, 607 òèñ. - íàóêîâà ë³òåðàòóðà. Ñòóäåíòñüêå ì³ñòå÷êî ó ì. Êè¿â - öå 13 ãóðòîæèòê³â, ó ÿêèõ ïðîæèâຠáëèçüêî 80% ñòóäåíò³â äåííî¿ ôîðìè íàâ÷àííÿ, ¿äàëüíÿ, êàôåòåð³é, áóôåòè òîùî. Ñïîðòèâíèé êîìïëåêñ óí³âåðñèòåòó ì³ñòèòü ñó÷àñí³ â³äêðèòèé ñòàä³îí ³ êðèòèé êîðïóñ äëÿ ïîâíîö³ííèõ çàíÿòü ô³çè÷íîþ êóëüòóðîþ ³ ñïîðòîì. Ñòóäåíòè óí³âåðñèòåòó º ÷åìï³îíàìè òà ïðèçåðàìè ºâðîïåéñüêèõ òà ñâ³òîâèõ çìàãàíü ç ð³çíèõ âèä³â ñïîðòó.
³ àóäèò", "Ïðàâîçíàâñòâî", "Ô³íàíñè ³ êðåäèò" äëÿ îêðåìèõ ãðóï ñòóäåíò³â âèêëàäàííÿ á³ëüøîñò³ äèñöèïë³í çä³éñíþºòüñÿ àíãë³éñüêîþ ìîâîþ. Íàâ÷àëüíèé ïðîöåñ ³ íàóêîâ³ äîñë³äæåííÿ ó ÍÓÁ³Ï Óêðà¿íè çàáåçïå÷óþòü ïîíàä 3 òèñ. íàóêîâî-ïåäàãîã³÷íèõ òà ïåäàãîã³÷íèõ ïðàö³âíèê³â, ó ò.÷. ïîíàä 300 ïðîôåñîð³â ³ äîêòîð³â íàóê òà á³ëüøå 1300 äîöåíò³â ³ êàíäèäàò³â íàóê. ³äïîâ³äíî äî âèìîã ñüîãîäåííÿ òà ïîëîæåíü Çàêîíó Óêðà¿íè "Ïðî âèùó îñâ³òó" ºäí³ñòü ðîçâèòêó îñâ³òè, íàóêè ³ ïðàêòèêè º âèçíà÷àëüíèì ÷èííèêîì óí³Äîðîãèé ìàéáóòí³é ñòóäåíòå! âåðñèòåòñüêîãî æèòòÿ. Ñòðàòåã³÷íèìè Ëàñêàâî ïðîñèìî! íàïðÿìàìè íàóêîâèõ äîñë³äæåíü, ùî âèêÒâ³é âèá³ð - Òâîÿ äîðîãà, ëàäåí³ ó Ïðîãðàì³ ðîçâèòêó óí³âåðñèòåòó ÍÓÁ³Ï Óêðà¿íè - Òâîÿ ïåðåìîãà! íà 2015-2020 ðîêè "ÃÎËÎѲ¯ÂÑÜÊÀ ²Í²Ö²ÀÒÈÂÀ - 2020", â óí³âåðñèòåò³ º: Àäðåñà ïðèéìàëüíî¿ êîì³ñ³¿ Íàö³îíàëüîõîðîíà ïðèðîäè ³ ñòàëèé ðîçâèòîê ñóñï- íîãî óí³âåðñèòåòó á³îðåñóðñ³â ³ ïðèðîäîêî³ëüñòâà, á³îòåõíîëî㳿; ÿê³ñòü, á³îáåçïåêà, ðèñòóâàííÿ Óêðà¿íè: ñåðòèô³êàö³ÿ ³ ñòàíäàðòèçàö³ÿ òåõíîëîã³é âóë. Ãåíåðàëà Ðîäèìöåâà, 19, âèðîáíèöòâà ñ³ëüñüêîãîñïîäàðñüêî¿ òà ì. Êè¿â, 03041, Óêðà¿íà. õàð÷îâî¿ ïðîäóêö³¿; ìåõàí³çàö³ÿ òà ³íæåÒåë.: (044) 527-83-08, íåðíèé ìåíåäæìåíò ñ³ëüñüêîãîñïîäàðñüôàêñ: (044) 258-42-63. êîãî âèðîáíèöòâà; åíåðãåòèêà òà àâòîìàhttp: www.nubip.edu.ua 0253
ОСВІТА В УКРАЇНІ І ЗА КОРДОНОМ: WWW.S-OSVITA.COM.UA
ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 01-02 Ѳ×ÅÍÜ - ËÞÒÈÉ
· 2015
23
ÊȯÂÑÜÊÈÉ ÍÀÖ²ÎÍÀËÜÍÈÉ ÓͲÂÅÐÑÈÒÅÒ ÒÅÕÍÎËÎÃ²É ÒÀ ÄÈÇÀÉÍÓ Äåðæàâíèé íàâ÷àëüíèé çàêëàä ²V ð³âíÿ àêðåäèòàö³¿
˳öåíç³ÿ ÌÎÍ Óêðà¿íè ÀÅ ¹ 285802 â³ä 13.01.2014 ð.
О олош є прийом ст дентів на 2014-2015 навчальний рі на фа льтети за напрями під отов и (спеціалізаціями) Денна форма навчання
ФАКУЛЬТЕТ ДИЗАЙНУ дизайн (х дожнє моделювання остюма; фотовідеодизайн; дизайн стилю та зачіс и; х дожнє моделювання стилю, імідж та видовищно о остюма; х дожнє моделювання фірмово о стилю; теорія та історія дизайн ; рафічний дизайн; те стильний дизайн; дизайн виробів з те стилю; омп’ютерний дизайн інтер’єр і меблів; х дожнє моделювання три отажних виробів).
ФАКУЛЬТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ, СЕРВІСУ ТА МОДИ професійна освіта (техноло ія виробів ле ої промисловості; дизайн); омп’ютерні на и; техноло ія та дизайн те стильних матеріалів; техноло ія виробів ле ої промисловості; товарознавство і тор овельне підприємництво.
ФАКУЛЬТЕТ ХІМІЧНИХ ТА БІОФАРМАЦЕВТИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ хімічна техноло ія (технічна еле трохімія; хімічна техноло ія та обладнання опорядж вально о виробництва; техноло ія перероби пластмас і еластомерів; техноло ія хімічних воло он; техноло ія оброб и ш іри та х тра, еле трохімічна енер ети а та е обезпе а, полімерні нано омпозити та техноло ії їх ви отовлення); фармація (техноло ії фармацевтичних препаратів, техноло ія осметичних засобів).
ФАКУЛЬТЕТ МЕХАТРОНІКИ ТА КОМП’ЮТЕРНИХ СИСТЕМ професійна освіта (метроло ія, стандартизація та сертифі ація); інженерна механі а; еле тромехані а; еле тронні пристрої та системи; метроло ія та інформаційно-вимірювальні техноло ії; метроло ія, стандартизація та сертифі ація; автоматизація та омп’ютерно-інте ровані техноло ії; я ість, стандартизація та сертифі ація (після ба алаврат ).
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА БІЗНЕСУ менеджмент (менеджмент ор анізацій; менеджмент підприємниць ої діяльності; менеджмент вистав ової діяльності); е ономічна ібернети а; е ономі а підприємства; фінанси і редит; мар етин ; облі і а дит; поб тове обсл ов вання; бізнес-адміністр вання (після ба алаврат ). правління фінансово-е ономічною безпеою (після ба алаврат ).
ФАКУЛЬТЕТ РИНКОВИХ, ІНФОРМАЦІЙНИХ ТА ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ (М. ЧЕРКАСИ) дизайн; е ономі а підприємства; омп’ютерна інженерія;
техноло ія виробів ле ої промисловості. Заочна, заочно-дистанційна форми навчання дизайн; професійна освіта (техноло ія виробів ле ої промисловості; метроло ія, стандартизація та сертифі ація); е ономі а підприємства; мар етин ; фінанси і редит; облі і а дит; товарознавствоітор овельнепідприємництво; менеджмент; поб тове обсл ов вання; омп’ютерні на и; омп’ютерна інженерія; інженерна механі а; еле тромехані а; метроло ія та інформаційно-вимірювальні техноло ії; хімічна техноло ія; техноло ія та дизайн те стильних матеріалів; техноло ія виробів ле ої промисловості; фармація; я ість, стандартизація та сертифі ація (після ба алаврат ). Адреса: 01011 м. Київ, в л. Немировича-Данчен а, 2 Приймальна омісія: (044)256-29-75 (4 орп с, ім. 4-0206) Під отовчі рси: (044)256-21-24, 256-84-74 (3 орп с, ім. 3-0314) Адреса сайт : www.knutd.com.ua e-mail: knutd@knutd.com.ua
0212
17391007
ЖУРНАЛ “СУЧАСНА ОСВІТА” – ТВІЙ ПУТІВНИК У СВІТІ ЗНАНЬ
ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 01-02 Ѳ×ÅÍÜ - ËÞÒÈÉ 2015
·
24
05621013
99991136
01981012
ÊÎËÅÄÆ ÊȯÂÑÜÊÎÃÎ ÍÀÖ²ÎÍÀËÜÍÎÃÎ ÓͲÂÅÐÑÈÒÅÒÓ ÒÅÕÍÎËÎÃ²É ÒÀ ÄÈÇÀÉÍÓ Ë³öåíç³ÿ ÀÅ ¹ 527263 â³ä 09.09.2014 ð. Êîëåäæ ÊÍÓÒÄ - äåðæàâíèé íàâ÷àëüíèé çàêëàä Óêðà¿íè, ùî çàáåçïå÷óº á³ëüøå 50 ðîê³â ï³äãîòîâêó ôàõ³âö³â â ñôåð³ ñåðâ³ñó ç íàïðÿìó ìèñòåöòâî (ïåðóêàðñüêå ìèñòåöòâî, äåêîðàòèâíà êîñìåòèêà, äèçàéí îäÿãó, ôîòîìèñòåöòâî) òà îðãàí³çàö³¿ ä³ÿëüíîñò³ (îðãàí³çàö³ÿ îáñëóãîâóâàííÿ, îáë³ê ä³ÿëüíîñò³). Íàâ÷àëüíî-âèõîâíèé ïðîöåñ çä³éñíþºòüñÿ çà ñòàíäàðòàìè âèùî¿ îñâ³òè íà äåíí³é òà çàî÷í³é ôîðì³ íàâ÷àííÿ.  Êîëåäæ³ ÊÍÓÒÄ Âè îòðèìàºòå ÿê³ñíó îñâ³òó ç íàñòóïíèõ ñïåö³àëüíîñòåé ÍÀ ÎÑÍβ ÏÎÂÍί ÇÀÃÀËÜÍί ÑÅÐÅÄÍÜί ÎѲÒÈ (11 ÊËÀѲÂ): • Ïåðóêàðñüêå ìèñòåöòâî ³ äåêîðàòèâíà êîñìåòèêà • Ïåðóêàðñüêå ìèñòåöòâî, â³çàæ òà í³ãòüîâà åñòåòèêà • Äèçàéí ãðàô³÷íèé • Äèçàéí ³íòåð'ºðó • Ãðàô³÷íèé äèçàéí • Õóäîæíº ôîòîãðàôóâàííÿ Ñåðòèô³êàòè ç: Óêðà¿íñüêî¿ ìîâè òà ë³òåðàòóðè (áàçîâèé ð³âåíü)
Âñòóïíå âèïðîáóâàííÿ: Ðèñóíîê • Îðãàí³çàö³ÿ îáñëóãîâóâàííÿ íàñåëåííÿ Ñåðòèô³êàòè ç: Óêðà¿íñüêî¿ ìîâè òà ë³òåðàòóðè (áàçîâèé ð³âåíü) Ìàòåìàòèêè (áàçîâèé ð³âåíü) • Áóõãàëòåðñüêèé îáë³ê • Áóõãàëòåðñüêèé îáë³ê ñóá'ºêò³â ìàëîãî ï³äïðèºìíèöòâà • ²íôîðìàö³éí³ òåõíîëî㳿 â áóõãàëòåðñüêîìó îáë³êó Ñåðòèô³êàòè ç: Óêðà¿íñüêî¿ ìîâè òà ë³òåðàòóðè (áàçîâèé ð³âåíü) Ìàòåìàòèêè • Øâåéíå âèðîáíèöòâî • Ìîäåëþâàííÿ øâåéíèõ âèðîá³â Ñåðòèô³êàòè ç: Óêðà¿íñüêî¿ ìîâè òà ë³òåðàòóðè (áàçîâèé ð³âåíü) Ìàòåìàòèêè (áàçîâèé ð³âåíü) ÍÀ ÎÑÍβ ÁÀÇÎÂί ÇÀÃÀËÜÍί ÑÅÐÅÄÍÜί ÎѲÒÈ ( 9 ÊËÀѲÂ): • Ïåðóêàðñüêå ìèñòåöòâî ³ äåêîðàòèâíà
êîñìåòèêà • Ïåðóêàðñüêå ìèñòåöòâî, â³çàæ òà í³ãòüîâà åñòåòèêà • Äèçàéí ãðàô³÷íèé • Äèçàéí ³íòåð'ºðó • Ãðàô³÷íèé äèçàéí • Õóäîæíº ôîòîãðàôóâàííÿ Âñòóïíå âèïðîáóâàííÿ: Óêðà¿íñüêà ìîâà Ðèñóíîê • Îðãàí³çàö³ÿ îáñëóãîâóâàííÿ íàñåëåííÿ • Áóõãàëòåðñüêèé îáë³ê • Áóõãàëòåðñüêèé îáë³ê ñóá'ºêò³â ìàëîãî ï³äïðèºìíèöòâà • ²íôîðìàö³éí³ òåõíîëî㳿 â áóõãàëòåðñüêîìó îáë³êó • Øâåéíå âèðîáíèöòâî • Ìîäåëþâàííÿ øâåéíèõ âèðîá³â Âñòóïíå âèïðîáóâàííÿ: Óêðà¿íñüêà ìîâà Ìàòåìàòèêà (óñíî) Àäðåñà: 04050, ì. Êè¿â, âóë. Á³ëîðóñüêà, 22, òåë. 483-72-55, 483-72-37, 483-72-68, 483-72-99
ЖУРНАЛ “СУЧАСНА ОСВІТА” – ТВІЙ ПУТІВНИК У СВІТІ ЗНАНЬ
2013
ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 01-02 Ѳ×ÅÍÜ - ËÞÒÈÉ
· 2015
25
ÊÎËÅÄÆ - ÏÅÐØÀ ÑÕÎÄÈÍÊÀ ÂÈÙί ÎѲÒÈ Äåðæàâíèé äèïëîì. ²V ð³âåíü àêðåäèòàö³¿. ˳öåíç³ÿ ÌÎÍÓ ñåð³ÿ ÀÅ ¹ 527435 â³ä 29.10.2014 Êîðïîðàö³ÿ ðîçâèòêó îñâ³òè ³ êàäð³â, á³ëüø â³äîìà çà äîñèòü ñèìâîë³÷íèì ³ì'ÿì-àáðåâ³àòóðîþ "ÊÐÎÊ", º êîìôîðòíèì ì³ñöåì äëÿ íàâ÷àííÿ òà ðîçâèòêó äëÿ áëèçüêî 5 òèñÿ÷ ñòóäåíò³â. Ñåðåä íèõ ñâîºþ àêòèâí³ñòþ, æàãîþ äî çíàíü ³ òàëàíòàìè âèð³çíÿþòüñÿ "ÊÐÎʳâö³", ÿê³ íàâ÷àþòüñÿ â Êîëåäæ³ åêîíîì³êè, ïðàâà òà ³íôîðìàö³éíèõ òåõíîëîã³é - ñòðóêòóðíîìó ï³äðîçä³ë³ Óí³âåðñèòåòó "ÊÐÎÊ". Á³ëüø³ñòü "êîëåæàí" îáðàëè ñâ³é ïðîôåñ³éíèé øëÿõ âæå ï³ñëÿ 9 êëàñó øêîëè. ª é òàê³, ùî, çäîáóâøè ïîâíó ñåðåäíþ îñâ³òó, â³ääàëè ïåðåâàãó êîëåäæó ïåðåä óí³âåðñèòåòîì. ² ¿õ ìîæíà çðîçóì³òè. Êîëåäæ - öå äðóæíà ñ³ì'ÿ, ì³ñöå, äå â³ä÷óâàºø òóðáîòó ïåäàãîã³â ³ êóðàòîð³â, ìîæåø ðîçðàõîâóâàòè íà ¿õíþ ï³äòðèìêó â ð³çíèõ íàâ÷àëüíèõ òà æèòòºâèõ ñèòóàö³ÿõ ³ ðàçîì ç òèì ìàºø áàãàòî ìîæëèâîñòåé äëÿ ñàìîñò³éíîãî ïðîôåñ³éíîãî ³ òâîð÷îãî çðîñòàííÿ. Ó êîëåäæ³ òè ìîæåø ñòàòè ó÷àñíèêîì ð³çíîìàí³òíèõ ïðîåêò³â ³ ïðîãðàì, ïåðåä òîáîþ â³äêðèâàþòüñÿ øèðîê³ îáð³¿, òè â÷èøñÿ íå ëèøå ôàõó, à é òîìó, ÿê áóäóâàòè ñâîº æèòòÿ. Êîëåäæ åêîíîì³êè, ïðàâà òà ³íôîðìàö³éíèõ òåõíîëîã³é ç'ÿâèâñÿ ó ñêëàä³ Óí³âåðñèòåòó "ÊÐÎÊ" ó 2003-ìó. Çà ðîêè ðîáîòè â Êîëåäæ³ óòâîðèëèñÿ âëàñí³ òðàäèö³¿, â³äêðèëîñÿ áàãàòî ö³êàâèõ ïðîãðàì, ñôîðìóâàâñÿ äðóæíèé ³ ïðîôåñ³éíèé âèêëàäàöüêèé êîëåêòèâ. Êîëåäæ äîïîìàãຠçðîáèòè ïåðøèé êðîê äî çäîáóòòÿ ïðîôåñ³é ìàðêåòîëîãà, þðèñòà, ôàõ³âöÿ ç åêîíîì³êè ï³äïðèºìñòâà, êîìåðö³éíî¿ ä³ÿëüíîñò³, ô³íàíñ³â ³ êðåäèòó. Òóò òàêîæ ãîòóþòü ìîëîäøèõ ñïåö³àë³ñò³â ³ç ðîçðîáêè ïðîãðàìíîãî çàáåçïå÷åííÿ òà îáñëóãîâóâàííÿ ïðîãðàìíèõ ñèñòåì ³ êîìïëåêñ³â (êâàë³ô³êàö³ÿ "òåõí³êïðîãðàì³ñò"). Êð³ì òîãî, Êîëåäæ çä³éñíþº ï³äãîòîâêó ôàõ³âö³â ó ãàëóç³ íåðóõîìîñò³ ("Îö³íî÷íà ä³ÿëüí³ñòü") òà ó ñôåð³ ïîñëóã ("Ãîòåëüíå îáñëóãîâóâàííÿ"). Âèïóñêíèêè íàâ÷àëüíîãî çàêëàäó ìîæóòü ïðîäîâæèòè
íàâ÷àííÿ â Óí³âåðñèòåò³ "ÊÐÎÊ" çà â³äïîâ³äíèìè îñâ³òí³ìè íàïðÿìàìè, ïðîãðàìàìè. Îäíà ç îñîáëèâîñòåé "ÊÐÎÊó" - ñïåö³àë³çîâàí³ ïðîãðàìè, ùî â³äêðèâàþòü äîäàòêîâ³ ìîæëèâîñò³ äëÿ ñòóäåíò³â. Êîëåäæ åêîíîì³êè, ïðàâà òà ³íôîðìàö³éíèõ òåõíîëîã³é ÿê ÷àñòèíà Óí³âåðñèòåòó ï³äõîïèâ éîãî íîâàòîðñüê³ ³äå¿ òà ðîçðîáèâ ñïåö³àë³çîâàí³ ïðîãðàìè íà áàç³ ñïåö³àëüíîñòåé åêîíîì³÷íîãî ñïðÿìóâàííÿ. Òàê, ñïåö³àëüí³ñòü "Ô³íàíñè ³ êðåäèò" ñòàëà îñíîâîþ äëÿ ñòâîðåííÿ ³ ôóíêö³îíóâàííÿ ïðîãðàì "ÊÅϲÒÅêñêëþçèâ" (ïîãëèáëåíå âèâ÷åííÿ àíãë³éñüêî¿, îïàíóâàííÿ ö³ºþ ìîâîþ äèñöèïë³í áàçîâî¿ ïðîôåñ³éíî¿ ï³äãîòîâêè) òà "Ô³íàíñè+" (îá'ºäíóº ô³íàíñîâ³ ³ þðèäè÷í³ äèñöèïë³íè). Ïðîãðàìà "ÊÅϲÒ-Ïðîìî" äîçâîëÿº ñòóäåíòàì îòðèìàòè äîäàòêîâ³ çíàííÿ òà êîìïåòåíö³¿ ç³ çâ'ÿçê³â ç ãðîìàäñüê³ñòþ (PR) ï³ä ÷àñ íàâ÷àííÿ çà ñïåö³àëüí³ñòþ "Ìàðêåòèíãîâà ä³ÿëüí³ñòü". Ñòóäåíòè ñïåö³àëüíîñò³ "Åêîíîì³êà ï³äïðèºìñòâà" ìàþòü çìîãó íàâ÷èòèñÿ îñíîâàì îðãàí³çàö³¿ òà âåäåííÿ ñ³ìåéíîãî á³çíåñó â ðàìêàõ ïðîãðàìè "Á³çíåñ-ÊÅϲÒ", à ïðîãðàìà "ÊÅϲÒËîã³ñòèê" íàäຠìàéáóòí³ì ôàõ³âöÿì ³ç êîìåðö³éíî¿ ä³ÿëüíîñò³ ìîæëèâ³ñòü äîäàòêîâî îòðèìàòè çíàííÿ ç ëîã³ñòèêè. Ñòóäåíòè Êîëåäæó áåðóòü àêòèâíó ó÷àñòü â ðåàë³çàö³¿ "ÊÐÎʳâñüêèõ" ³í³ö³àòèâ. Ìຠíàâ÷àëüíèé çàêëàä ³ ñâî¿ îñîáëèâ³ òðàäèö³¿, âò³ëåí³ â òàêèõ ïðîåêòàõ, ÿê "Çåëåíèé ïàðê Êîëåäæó", "ÊÅϲÒ-Expert", "Îñ³íí³é ìàðàôîí", "̳ñÿöü åêîëî㳿", "ÊÅÏ²Ò ìຠòàëàíòè" òà ³í. Êîëåäæ º àñîö³éîâàíèì íàâ÷àëüíèì çàêëàäîì ì³æíàðîäíîãî Ïðîåêòó ÞÍÅÑÊÎ. ³í àêòèâíî ñï³âïðàöþº ç Êè¿âñüêîþ Ìà-
ëîþ àêàäå쳺þ íàóê, º ó÷àñíèêîì ðåã³îíàëüíèõ, âñåóêðà¿íñüêèõ òà ì³æíàðîäíèõ êîíôåðåíö³é "Ìîäåëü ÎÎÍ", îðãàí³çàòîðîì ùîð³÷íèõ âñåóêðà¿íñüêèõ åêîëîã³÷íèõ êîíôåðåíö³é, ó÷àñíèêîì òà îðãàí³çàòîðîì ïðîñâ³òíèöüêèõ ôåñòèâàë³â, ìîëîä³æíèõ àêö³é ³ ïðîåêò³â. Ó Êîëåäæ³ ä³º Åêîëîã³÷íèé êëóá îäíîäóìö³â "ËÎÒÎÑ", íà ðàõóíêó ÿêîãî ïîíàä 20 ïðîåêò³â ïðàêòè÷íîãî, íàóêîâîãî, òâîð÷îãî òà îñâ³òíüîãî õàðàêòåðó. Ó Êîëåäæ³ í³êîëè íå áóâຠíóäíî òðèâຠíàâ÷àííÿ, ðåàë³çóþòüñÿ ö³êàâ³ çàäóìè, íàòõíåííèêàìè òà îðãàí³çàòîðàìè ÿêèõ ÷àñòî º ñàì³ "êîëåæàíè". Òîæ ñüîãîäí³øí³ ñòóäåíòè âèïðîáîâóþòü ñåáå â áàãàòüîõ ñôåðàõ, ðîçêðèâàþòü âëàñí³ òàëàíòè, âåñåëî â³äçíà÷àþòü ñâÿòà ³ ðàçîì âèð³øóþòü ð³çíîìàí³òí³ çàäà÷³, ùî ãîòóº ¿ì æèòòÿ. À îñü ¿õí³ ìàéáóòí³ äðóç³ òà êîëåãè, ñòóäåíòè çàâòðàøí³, âæå íèí³ àêòèâíî ãîòóþòüñÿ äî íîâî¿ äëÿ ñåáå ðîë³ - â³äâ³äóþòü ï³äãîòîâ÷³ êóðñè äî âñòóïó, ïðèçâè÷àþþòüñÿ äî àòìîñôåðè çàêëàäó, çíàéîìëÿòüñÿ ç âèêëàäà÷àìè òà îäèí ç îäíèì. Âè òàêîæ ìàºòå çìîãó äîëó÷èòèñÿ äî íèõ. ² ìîæåòå çðîáèòè öå íàéáëèæ÷èì ÷àñîì, àäæå çàïèñ íà êóðñè äëÿ äåâ'ÿòèêëàñíèê³â òðèâàº. Íàâ÷àííÿ çä³éñíþºòüñÿ ó áóäí³ (2-3 äí³ íà òèæäåíü ³ç 16.00 äî 18.50) àáî ùîñóáîòè (ç 9.00 äî 15.00). Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ çà òåëåôîíàìè: (044) 455-57-57, 455-57-07. Àäðåñà Êîëåäæó: 03113, ì. Êè¿â, âóë. Ëàãåðíà, 30-32 (ñò. ì. "Áåðåñòåéñüêà") E-mail: krok@krok.edu.ua Ñàéò: www.krok.edu.ua 0016
УВАГА: ПЕРЕДПЛАТА! ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС 06222 В КАТАЛОЗІ “УКРПОШТА”
ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 01-02 Ѳ×ÅÍÜ - ËÞÒÈÉ 2015
·
26
̲ͲÑÒÅÐÑÒÂÎ ÎѲÒÈ ² ÍÀÓÊÈ ÓÊÐÀ¯ÍÈ
ÊÎËÅÄÆ ²ÍÔÎÐÌÀÖ²ÉÍÈÕ ÒÅÕÍÎËÎÃ²É ÒÀ ÇÅÌËÅÂÏÎÐßÄÊÓÂÀÍÍß ÍÀÖ²ÎÍÀËÜÍÎÃÎ À²ÀÖ²ÉÍÎÃÎ ÓͲÂÅÐÑÈÒÅÒÓ ²-²² ð³âåíü àêðåäèòàö³¿ ˳öåíç³ÿ ÌÎÍÓ ÀÅ ¹458556 â³ä 28.07.2014 ð.
Êîëåäæ ïðîïîíóº íàâ÷àííÿ, ÿêå çä³éñíþºòüñÿ íà äåíí³é ôîðì³ çà äåðæàâíèì çàìîâëåííÿì òà íà óìîâàõ êîíòðàêòó (çà êîøòè þðèäè÷íèõ òà ô³çè÷íèõ îñ³á). ÃÅÎÄÅÇÈ×Ͳ ÐÎÁÎÒÈ ÒÀ ÅÊÑÏËÓÀÒÀÖ²ß ÃÅÎÄÅÇÈ×ÍÎÃÎ ÎÁËÀÄÍÀÍÍß (êâàë³ô³êàö³ÿ - òåõí³ê-ãåîäåçèñò) Òåðì³í íàâ÷àííÿ: íà áàç³ 9 êëàñ³â - 3,7 ðîêè; íà áàç³ 11 êëàñ³â - 2,7 ðîêè. Ïðîô³ëü ôàõ³âöÿ: ñêëàäàííÿ òîïîãðàô³÷íèõ ïëàí³â, ñòâîðåííÿ ãåî³íôîðìàö³éíèõ ñèñòåì, çàñòîñóâàííÿ êîìï'þòåðíèõ òåõíîëîã³é ó ñòâîðåíí³ êàðòîãðàô³÷íî¿ ïðîäóêö³¿ íà îñíîâ³ àåðîêîñì³÷íîãî çîíäóâàííÿ çåìíî¿ ïîâåðõí³, çàáåçïå÷åííÿ ãåîäåçè÷íîþ îñíîâîþ ïðîìèñëîâîãî òà æèòëîâîãî áóä³âíèöòâà. ÇÅÌËÅÂÏÎÐßÄÊÓÂÀÍÍß (êâàë³ô³êàö³ÿ - òåõí³ê-çåìëåâïîðÿäíèê) Òåðì³í íàâ÷àííÿ: íà áàç³ 9 êëàñ³â - 4 ðîêè; íà áàç³ 11 êëàñ³â - 3 ðîêè. Ïðîô³ëü ôàõ³âöÿ: îö³íêà çåìë³ ³ íåðóõîìîñò³, óïðàâë³ííÿ òåðèòîð³ÿìè ³ ðåñóðñàìè, ðåãóëþâàííÿ çåìåëüíèõ â³äíîñèí, îïîäàòêóâàííÿ òà þðèäè÷íà ðåºñòðàö³ÿ ïðàâ âëàñíîñò³ íà çåìëþ ³ íåðóõîì³ñòü, çä³éñíåííÿ äåðæàâíîãî êîíòðîëþ çà âèêîðèñòàííÿì òà îõîðîíîþ çåìåëü. ÊÀÐÒÎÃÐÀÔ²×Ͳ ÐÎÁÎÒÈ (êâàë³ô³êàö³ÿ - òåõí³ê-êàðòîãðàô) Òåðì³í íàâ÷àííÿ: íà áàç³ 9 êëàñ³â - 3,7 ðîêè; íà áàç³ 11 êëàñ³â - 2,7 ðîêè. Ïðîô³ëü ôàõ³âöÿ: ñòâîðåííÿ êàðòîãðàô³÷íî¿ ³íôîðìàö³¿ çà ðåçóëüòàòàìè àåðîôîòîçéîìêè, ñòâîðåííÿ òîïîãðàô³÷íèõ, ãåîãðàô³÷íèõ, òåìàòè÷íèõ, íàðîäíîãîñïîäàðñüêèõ êàðò òà àòëàñ³â, ðåäàãóâàííÿ òà ñêëàäàííÿ öèôðîâèõ êàðò. ÐÎÇÐÎÁÊÀ ÏÐÎÃÐÀÌÍÎÃÎ ÇÀÁÅÇÏÅ×ÅÍÍß (êâàë³ô³êàö³ÿ - òåõí³ê-ïðîãðàì³ñò) Òåðì³í íàâ÷àííÿ: íà áàç³ 9 êëàñ³â - 4 ðîêè; íà áàç³ 11 êëàñ³â - 3 ðîêè. Ïðîô³ëü ôàõ³âöÿ: ñòâîðåííÿ ïðîãðàìíîãî çàáåçïå÷åííÿ; ðîáîòà ç áàçàìè äàíèõ; ðîçðàõóíîê âàðòîñò³ ïðîãðàìíîãî çàáåçïå÷åííÿ, òåõíîëî㳿 çáîðó òà îáðîáêè ³íôîðìàö³¿ ç âèêîðèñòàííÿì ëîêàëüíèõ òà ãëîáàëüíèõ êîìï'þòåðèçîâàíèõ ñèñòåì òà ìåðåæ.
ÎÐÃÀͲÇÀÖ²ß ÏÅÐÅÂÅÇÅÍÜ ² ÓÏÐÀÂ˲ÍÍß ÍÀ ÀÂÒÎÒÐÀÍÑÏÎÐÒ² (êâàë³ô³êàö³ÿ - òåõí³ê-òåõíîëîã) (ìåõàí³êà) Òåðì³í íàâ÷àííÿ: íà áàç³ 9 êëàñ³â - 4 ðîêè; íà áàç³ 11 êëàñ³â - 3 ðîêè. Ïðîô³ëü ôàõ³âöÿ: îôîðìëåííÿ ðåºñòðàö³éíî¿ òà ïðîâ³ç³éíî¿ äîêóìåíòàö³¿ íà ãîñïîäàðñüêó ä³ÿëüí³ñòü; âèâ÷åííÿ ïîïèòó íà âàíòàæí³ àâòîìîá³ëüí³ ïåðåâåçåííÿ; âèïóñê àâòîìîá³ëüíèõ òðàíñïîðòíèõ çàñîá³â íà ë³í³þ; êîíòðîëü çà ðîáîòîþ ðóõîìîãî ñêëàäó íà ë³í³¿; íîðìàòèâíî-ïðàâîâå çàáåçïå÷åííÿ ïåðåâåçåíü âàíòàæ³â íà òåðèòî𳿠Óêðà¿íè òà çà ¿¿ ìåæàìè.
ÃÅÎÄÅDzß, ÊÀÐÒÎÃÐÀÔ²ß ÒÀ ÇÅÌËÅÓÑÒÐ²É (êâàë³ô³êàö³ÿ áàêàëàâð ç ãåîäå糿, êàðòîãðàô³¿ òà çåìëåóñòðîþ). Íà áàç³ äèïëîìó ìîëîäøîãî ñïåö³àë³ñòà (çà ñêîðî÷åíèì òåðì³íîì íàâ÷àííÿ - 2 ðîêè). Ïðîô³ëü ôàõ³âöÿ: ãåîäåçè÷íå çàáåçïå÷åííÿ ïðîåêòóâàííÿ, âèñîêîòî÷í³ ìåòîäè äîñë³äæåííÿ ôîðìè òà ðîçì³ð³â Çåìë³; êàäàñòðîâ³ çéîìêè; ñòâîðåííÿ ãåî³íôîðìàö³éíèõ òåõíîëîã³é êàäàñòðó ç ïèòàíü çåìåëü ³ íåðóõîìîñò³; îðãàí³çàö³ÿ îïîäàòêóâàííÿ òà þðèäè÷íà ðåºñòðàö³ÿ ïðàâ âëàñíîñò³ íà çåìëþ òà íåðóõîì³ñòü. ϳñëÿ çàê³í÷åííÿ êîëåäæó çà îñâ³òíüî-êâàë³ô³êàö³éíèìè ð³âíÿìè "ìîëîäøèé ñïåö³àë³ñò", "áàêàëàâð" ïîäàëüøà ï³äãîòîâêà ÎÐÃÀͲÇÀÖ²ß ÂÈÐÎÁÍÈÖÒÂÀ ôàõ³âö³â çà îñâ³òíüî-êâàë³ô³êàö³éíèìè ð³âíÿìè (êâàë³ô³êàö³ÿ - îðãàí³çàòîð "ñïåö³àë³ñò", "ìàã³ñòð" çä³éñíþºòüñÿ íà êîíâèðîáíèöòâà) êóðñí³é îñíîâ³ â Íàö³îíàëüíîìó àâ³àö³éíîìó Òåðì³í íàâ÷àííÿ: íà áàç³ 9 êëàñ³â - 3,6 óí³âåðñèòåò³. ðîêè; íà áàç³ 11 êëàñ³â - 2,6 ðîêè. Êîëåäæ ìຠãóðòîæèòîê òà íàâ÷àëüíèé Ïðîô³ëü ôàõ³âöÿ: ðîçðîáêà íàïðÿì³â ïîë³ãîí, ÿêèé ðîçòàøîâàíèé â ìàëüîâíè÷îìó ïåðñïåêòèâíîãî ðîçâèòêó ï³äïðèºìñòâà ñåëèù³ Ñèíÿâà íà áåðåç³ ð. Ðîñü. Íà áàç³ ïîë³(ï³äðîçä³ëó); ó÷àñòü ó ðîçðîáö³ á³çíåñ-ïëàíó; ãîíó îðãàí³çîâàíèé ñïîðòèâíî-îçäîðîâ÷èé ðîçðîáêà çàõîä³â ùîäî çàïðîâàäæåííÿ íîâ³òí³õ òàá³ð "Òîïîãðàô". òåõíîëîã³é ó âèðîáíèöòâ³; îðãàí³çàö³ÿ çîâí³øÓ êîëåäæ³ ïðàöþþòü ï³äãîòîâ÷³ êóðñè íüîåêîíîì³÷íî¿ ä³ÿëüíîñò³. (ïî÷àòîê çàíÿòü ç 1 áåðåçíÿ 2015 ð.) Ôîðìà íàâ÷àííÿ - äåííà IJËÎÂÎÄÑÒÂÎ Ïðèéîì äîêóìåíò³â: (êâàë³ô³êàö³ÿ - îðãàí³çàòîð ä³ëîâîäñòâà) íà áàç³ 9 êëàñ³â ç 10 ïî 24 ëèïíÿ, Òåðì³í íàâ÷àííÿ: íà áàç³ 9 êëàñ³â - 3 ðîêè; íà áàç³ 11 êëàñ³â ç 10 ëèïíÿ ïî 1 ñåðïíÿ, íà áàç³ 11 êëàñ³â - 2 ðîêè. íà áàç³ äèïëîìó ìîëîäøîãî ñïåö³àë³ñòà Ïðîô³ëü ôàõ³âöÿ: äîêóìåíòàö³éíå íà áàêàëàâðà ç 10 ïî 24 ëèïíÿ. (³íôîðìàö³éíå) çàáåçïå÷åííÿ óïðàâë³ííÿ; îðãàí³çàö³ÿ ðîáîòè ç êàäðàìè; ìåòîäè÷íå êåÂñòóïí³ âèïðîáóâàííÿ (íà áàç³ 9 êëàñ³â) ð³âíèöòâî äîêóìåíòàö³éíèì çàáåçïå÷åííÿì ç 25 ëèïíÿ ïî 1 ñåðïíÿ (óêðà¿íñüêà ìîâà -ïèñüñòðóêòóðíèõ ï³äðîçä³ë³â. ìîâî òà ìàòåìàòèêà - óñíî), ôàõîâèé ³ñïèò íà áàêàëàâðà ç 25 ëèïíÿ ïî 1 ñåðïíÿ. Ô²ÍÀÍÑÈ ² ÊÐÅÄÈÒ Îïðèëþäíåííÿ ðåéòèíãîâîãî ñïèñêó 1. Êâàë³ô³êàö³ÿ - ìîëîäøèé ñïåö³àë³ñò âñòóïíèê³â íà áàç³ 9 òà 11 êëàñ³â òà íà áàç³ äèïç ô³íàíñ³â. ëîìó ìîëîäøîãî ñïåö³àë³ñòà: 02 ñåðïíÿ Òåðì³í íàâ÷àííÿ: íà áàç³ 9 êëàñ³â - 3 ðîêè; Äí³ â³äêðèòèõ äâåðåé: 21 áåðåçíÿ î 10.00, íà áàç³ 11 êëàñ³â - 2 ðîêè; 15 êâ³òíÿ î 14.00, 29 êâ³òíÿ î 14.00, 16 òðàâ2. Êâàë³ô³êàö³ÿ - áàêàëàâð ç ô³íàíñ³â ³ íÿ î 10.00, 4 ÷åðâíÿ î 14.00. êðåäèòó. Íà áàç³ äèïëîìó ìîëîäøîãî ñïåö³àë³ñòà (çà Àäðåñà: ì. Êè¿â - 113, âóë. Äðóæê³âñüêà, 6. ñêîðî÷åíèì òåðì³íîì íàâ÷àííÿ - 2 ðîêè). ìåòðî "Áåðåñòåéñüêà" àáî "Íèâêè" Ïðîô³ëü ôàõ³âöÿ: îðãàí³çàö³ÿ ãðîøîâèõ Òåëåôîí äëÿ äîâ³äîê: òà ô³íàíñîâî-êðåäèòíèõ â³äíîñèí ó ð³çíèõ ïðèéìàëüíà äèðåêòîðà ñôåðàõ ä³ÿëüíîñò³; îðãàí³çàö³ÿ ðîáîòè ç þðè(044) 400-04-05 äè÷íèìè òà ô³çè÷íèìè îñîáàìè; îðãàí³çàö³éíå ïðèéìàëüíà êîì³ñ³ÿ/ï³äãîòîâ÷³ êóðñè çàáåçïå÷åííÿ ä³ÿëüíîñò³ ô³íàíñîâèõ îðãàí³â; (044) 400-02-22 çä³éñíåííÿ ðîçðàõóíê³â ïðè ñêëàäàíí³ êîøhttp:\\kitz.nau.edu.ua òîðèñ³â äîõîä³â. e-mail: kitz_nau@ukr.net 0161
НАВІГАТОР ТВОЄЇ ОСВІТИ - ЩОМІСЯЧНИЙ ЖУРНАЛ “СУЧАСНА ОСВІТА”
ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 01-02 Ѳ×ÅÍÜ - ËÞÒÈÉ
· 2015
27
01171006
03751008
УВАГА: ПЕРЕДПЛАТА! ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС 06222 В КАТАЛОЗІ “УКРПОШТА”
ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 01-02 Ѳ×ÅÍÜ - ËÞÒÈÉ 2015
·
28
ÄÅÐÆÀÂÍÈÉ ÏÐÎÔÅѲÉÍÎ-ÒÅÕͲ×ÍÈÉ ÍÀÂ×ÀËÜÍÈÉ ÇÀÊËÀÄ “̲ÆÐÅòÎÍÀËÜÍÈÉ ÖÅÍÒÐ ÞÂÅ˲ÐÍÎÃÎ ÌÈÑÒÅÖÒÂÀ ì. ÊȪÂÀ” ˳öåíç³ÿ ̳í³ñòåðñòâà îñâ³òè ³ íàóêè, ìîëîä³ òà ñïîðòó Óêðà¿íè Àà ¹ 582295 â³ä 25.10.2011 ð.
Äîðîãîö³íí³ ìåòàëè, äîðîãîö³ííå êàì³ííÿ, òâîð÷å íàòõíåííÿ, ÷èñò³ äóø³, äîáð³ ñåðöÿ... ² çîëîòî, ³ ñð³áëî, ³ êîæíèé ç ìåòàë³â çàðîäæóºòüñÿ â çåìë³ â³ä íåáåñíèõ áîã³â, â³ä ïàäàþ÷îãî ç ãîðè âèïðîì³íþâàííÿ, òîìó òàê ³ âåäåòüñÿ, ùî çîëîòî íàëåæèòü Ñîíöþ, ñð³áëî - ̳ñÿöþ, ñâèíåöü - Ñàòóðíó, çàë³çî - Ìàðñó, Þâåë³ð - ñòâîðþº ç øìàòêà ìåòàëó íàéïðåêðàñí³ø³ ïðèêðàñè ÷èì ³ óâ³êîâ³÷óº ñåáå òà ñâ³é òðóä Державний професійно-технічний навчальний за лад «Міжре іональний центр ювелірно о мистецтва м. Києва» - має свою ба аторічн історію, щодо під отов и валіфі ованих робітни ів я для підприємств ювелірної ал зі та і для сфери поб т . Саме період вибор професійно о шлях майб тніми: ювелірами, онтролерами ломбард , се ретарями ерівни а, адміністраторами, а ентами з постачання, а ен-
тами з ор анізації т ризм – пропон ємо пере ляд історичні сторін и життя і сьоодення центр . Днем народження центр вважається 29 травня 1968 ро з ідно з на азом № 224 від 29.05.1968 р. начальни а Міжобласно о правління професійно-технічної освіти «Про від риття ІІІ варталі 1968 ро в м. Києві МПТУ № 54 на базі Київсьої фабри и з виробництва діамантів Міністерства фінансів СРСР» по в лиці Автома істральній (тепер Хар івсь ий район столиці) від рилося професійно-технічне чилище № 54 де під ерівництвом дире тора Федора Тимофійовича Позня а розпочалася під отов а робітни ів за спеціальностями: «розпилювальни », «обточ вальни », «о ран вальни алмазів діаманти». З одом 29.08.1969 р. МПТУ-54 змінило номер і стало МПТУ-34, а в 1970 р. чилище розпочало під отов робітни ів за спеціальностями: «ювелір», « онтролер х -
дожніх виробів», «сорт вальни алмазів», «сорт вальни діамантів». А 01.07.1971 р. змінилась і назва чилища – воно стало технічним чилищем № 8. В 1973 р. чилище перемістилося в нові б дівлі – на в лиці Сім’ї Сосніних, 13 – навчальний орп с на Сім’ї Сосніних, 15 – ртожито . З 25.06.1985 р. чилище перейменовано на СПТУ № 38, а з одом 20.01.1995 р. на ПТУ38. З середини 90-х ро ів розпочалася під отов а за спеціальністю «о ран вальни вставо для ювелірних та х дожніх виробів». З 19 березня 2003 р. ПТУ № 38 м. Києва перейменовано в Київсь ий професійний ліцей ювелірно о мистецтва, в липні 2004 ро ліцей стає членом Асоціації ювелірів У раїни, і саме ця подія сприяла від риттю нової сторін и в житті навчально о за лад – це і оновлення майстерень виробничо о навчання, і часть спеціалізованих вистав ах ювелірних виробів, а
ЖУРНАЛ “СУЧАСНА ОСВІТА” – ТВІЙ ПУТІВНИК У СВІТІ ЗНАНЬ
ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 01-02 Ѳ×ÅÍÜ- ËÞÒÈÉ
· 2015
най оловніше те, що навчальний за лад підвищив свій професійний імідж, змінив тип і почав називатись – Державним професійно-технічним навчальним за ладом «Міжре іональний центр ювелірно о мистецтва м. Києва». Сьо одення навчально о за лад досить а тивне. Пор ч з досвідченими педа о ами, працівни ами, а їх в центрі 68 надає свою допомо чнівсь ий парламент, я ий приймає а тивн часть ор анізації поза рочної роботи, здійсненні онтролю за навчальним процесом, часті осподарсь ій роботі центр і ртожит . Перемо ами, я ими пишається навчальний за лад – це висо ий рівень за альноосвітньої під отов и за підс м ами 2014 ро , про що засвідч ють підс м и ІІ етап Все раїнсь их олімпіад серед навчальних за ладів професійно-технічної освіти м. Києва. Обрання для продовження навчання після здоб ття базової і повної заальної середньої освіти 300 вип с ни ами ш іл.
29
А ще можливістю ст пенево о навчання після здоб ття професії ювелір (ювелірмодельєр) освітньо- валіфі овано о рівня молодший спеціаліст із спеціалізації «Деоративно-при ладне мистецтво». Доречно зазначити, що перелі професій за я ими здійснюється професійна освіта чнів і сл хачів, а вже зараз і молодших спеціалістів ні альний адже, рім нашо о навчально о за лад Ви ніде не зможете отримати та і професії я : ювелір (ювелір-модельєр), онтролер х дожніх виробів, онтролер ломбард , за інчити рсов під отов і отримати свідоцтво про присвоєння робітничої валіфі ації я що Вам вже 35 ро ів і …, за професією «Ювелір-монт вальни , ювелір-за ріпни ». Опан вати освітньо- валіфі аційний рівень молодший спеціаліст і здоб ти спеціальність: «Де оративно-при ладне мистецтво» і валіфі ацію «Х дожни -ви онавець» «Ви ладач почат ових спеціальних мистець их навчальних за ладів». І продовжити навчання на ІІ рсі вищих на-
вчальних за ладів минаючи ЗНО, відповідно до напрям професії за я ою відб валося навчання центрі. Навчальним за ладом ладено до овори про співпрацю з Асоціацією ювелірів, Державною пробірною сл жбою, навчальними за ладами вищої ш оли «Тор овельно-е ономічним оледжем», Київсь им національним ніверситетом льт ри і мистецтв, професійним оледжем м. Стамб л. Завдя и ладеним до оворам про співпрацю чні мають змо ознайомитися із провідними підприємствами ал зі, ідентифі вати себе з представни ами ал зі, зроз міти механізм започат вання бізнес . З метою працевлашт вання вип с ни ів центр щорічно ладається більше 300 од для проходження виробничої пра тии на робочих місцях підприємств та подальшо о їх працевлашт вання. Постійними партнерами центр є: ТОВ «Гаразд», ТОВ «ФОЗІ», «Тор ова мережа «Ф ршет», ТОВ «Ма саліна», ТОВ «Діамонд», «Приватбан », «Асоціація ювелірів У раїни», але навчальний за лад постійно знаходиться пош нових партнерів. З мовами навчання і життя центр Ви можете ознайомитися завітавши на сайт www.jewelart.com.ua. Стати справжнім професіоналом допоможе Вам – Міжре іональний центр ювелірно о мистецтва м. Києва. Адреса центр : м. Київ, 03680, в л. Сім’ї Сосніних, 13 E-mail: kiev.plum@gmail.com www.jewelart.com.ua Телефони: 402-86-93, 402-08-99, 402-87-03, т/фа с 502-41-75, Приймальна омісія: 502-41-64
0113
УВАГА: ПЕРЕДПЛАТА! ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС 06222 В КАТАЛОЗІ “УКРПОШТА”
ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 01-02 Ѳ×ÅÍÜ - ËÞÒÈÉ 2015
·
30
00621029
06231005
07341011
00131005
24561003
03751017
ЧАС ІНВЕСТУВАТИ В СВОЮ ОСВІТУ!
ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 01-02 Ѳ×ÅÍÜ - ËÞÒÈÉ
· 2015
31
Âèâ÷åííÿ àíãë³éñüêî¿ ìîâè: 6 ñàéò³â òà äîäàòê³â äëÿ ó÷í³â ³ âèêëàäà÷³â Áðèòàíñüêà ðàäà ùîðîêó äຠêðàùèì îñâ³òí³ì ðåñóðñàì àíãë³éñüêîþ ìîâîþ ïðåì³þ ELTons. Íàïðèêëàä, ç íîâèìè ïåðåìîæöÿìè âè ìîæåòå ïîçíàéîìèòèñÿ íà ñòîð³íö³ "ELTons 2014 winners" (http://www.britishcouncil.org/organisation/press/eltons-2014winners). Ìè íàâåäåìî ëèøå ê³ëüêà ö³êàâèõ íîì³íàíò³â òà ïåðåìîæö³â îñòàíí³õ ðîê³â, ÿê³ áóëè â³ä³áðàí³ êîìàíäîþ T & P. 1. ВИВЧЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ЗА ДОПОМОГОЮ КОРОТКОМЕТРАЖОК У мережі: http://film-english.com/ Кіран Дона и, я ий ви ладає ан лійсь , створив сайт Film English, впевнений, що відеоматеріали роблять ро и більш яс равими і ці авими. Те, що він в деяом сенсі прав, підтвердж є той фа т, що на йо о сайти заходить більше 80 000 вчителів. Вони ви ач ють фільми і плани ро ів до них. До речі, на сайті можна знайти не тіль и завдання, я і варто ви онати до і після пере ляд орот ометражо , а й довідни з мови іно. Кіран впевнений, що один із необхідних навичо в наш час - це вміння дивитися й аналіз вати фільми. Том потрібно вчитися це робити вже в ш олі.
2. КОНТЕНТ ДЛЯ УРОКІВ ПРО ЛЮДЕЙ З ОБМЕЖЕНИМИ ФІЗИЧНИМИ ЗДІБНОСТЯМИ "DISABLED ACCESS FRIENDLY" У мережі: http://www.disabledaccessfriendly.com/index.php Вчителі мож ть не тіль и навчати ст дентів і ш олярів рамотном володінню іноземною мовою, але й підвищ вати обізнаність чнів тих чи інших питаннях. Прое т волонтерів "Disabled Access Friendly" спеціально дає можливість вчителям без оштовно ви ористов вати матеріали для ро ів, де пор ш ються проблеми людей з обмеженими можливостями, з інвалідністю. Освітній онтент охоплює всі рівні ле сичної с ладності - від почат ово о до прос н то о. Є матеріали для дітей, для молоді та дорослих. Безперечно, це д же важливий прое т.
3. ДОДАТОК LISTEN UP ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО АУДІЮВАННЯ У мережі: http:// listenup.reallyenglish.com/ Я що постійно ч ти вимов тіль и одно о вчителя, то д же с ладно навчитися розрізняти різні мовні а центи. Творці про рами Listen Up записали 10 різних інтерв'ю з ан ломовними людьми з різних раїн, а потім розподілили їх по різних рівнях с ладності (я в і рах). Я що ви з першо о раз не зможете відповісти на запитання, то файл б де про раватися знов і знов , по и ви не розберетеся з тим, про що там овориться. На наст пний рівень можна перейти тіль и тоді, оли всі завдання ви онані правильно.
4. ДОДАТОК ДЛЯ ВІДПРАЦЮВАННЯ ФОНЕТИКИ HOW TO SPEAK ENGLISH У мережі: https:// itunes.apple.com/us/app/how-tospeak-english/id728292888?mt=8 Я що ви мріяли поліпшити вимов , тоді це додато для вас. Все поб довано ви ляді ри. В
я ості розмин и можна просл хати слова, вибираючи з двох схожих варіантів правильний з написання. Основні сили треба зосередити на тій частині ри, де вам доведеться оворити особисто. Т т правила та і: спочат ви сл хаєте, я вимовляє я есь слово носій Çà ìàòåð³àëàìè мови, бачите ам- www.parta.com.ua пліт дно-частотн хара теристи . Потім вам потрібно записати свою вимов і порівняти варіанти. Перева а про рами в том , що я що ви в ажете, я а мова для вас є рідною, то додато під аже, над я ими зв ами вам слід додат ово попрацювати.
5. TUNE INTO ENGLISH У мережі: http://www.tuneintoenglish.com/ Налашт йтеся на ан лійсь за допомо ою м зи и. Цей сайт створив ви ладач і діджей Фер ал Кеванах. Том не дивно, що він підтрим є ви ористання м зи и для вивчення ан лійсь ої мови. На сайті Фер ана можна запис вати те сти поп лярних пісень під ди т вання, знайти вправи до те стів, в ад вати пісню по діа рамах і співати арао е. По одьтеся, це д же позитивний спосіб для вивчення іноземної мови.
6. DAILY ENGLISH ACTIVITIES У мережі: http://daily-english-activities.blogspot.ru/ Бло Ні а Пічі ці авий тим, що ожно о раз ви б дете від ривати для себе різні способи для пра ти и ан лійсь ої мови. Напри лад, в блозі можна знайти о ляди Voscreen, де можна ви ласти своє відео ан лійсьою, щоб інші орист вачі порадили, що поміняти вимові, Bookoven, завдя и я ом можна навчитися ш ати помил и в те стах, Speech Accent Archive, що допома ає адапт ватися до різних а центів. Я що ж ви над маєте вчитися стаціонарно - не проблема, запишіться на рси ан лійсь ої мови.
ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 01-02 Ѳ×ÅÍÜ - ËÞÒÈÉ 2015
·
32 ÍÀÇÂÀ ÊÓÐÑÓ
ÒÅÐÌ²Í ÍÀÂ×ÀÍÍß
ÂÀÐÒ²ÑÒÜ ÊÓÐÑÓ
ÄÎÄÀÒÊÎÂÀ ²ÍÔÎÐÌÀÖ²ß
ÍÀÂ×ÀËÜÍÈÉ ÇÀÊËÀÄ, ÒÅË.
²ÍÎÇÅÌͲ ÌÎÂÈ â³ä 1 ì³ñ. (³íòåíñèâ) äî 1 ðîêó
â³ä 1200 ãðí
Àíãë³éñüêà ìîâà. ͳìåöüêà ìîâà
â³ä 3-õ ì³ñÿö³â äî 2-õ ðîê³â
â³ä 21 ãðí çà 1 àêàä. ãîäèíó
Àðàáñüêà. Ãðåöüêà
â³ä 3-õ ì³ñÿö³â äî 2-õ ðîê³â
â³ä 40 ãðí çà 1 àêàä. ãîäèíó
²ñïàíñüêà. Ôðàíöóçüêà
â³ä 3-õ ì³ñÿö³â äî 2-õ ðîê³â
â³ä 21 ãðí çà 1 àêàä. ãîäèíó
Êèòàéñüêà. ßïîíñüêà
â³ä 3-õ ì³ñÿö³â äî 2-õ ðîê³â
40 ãðí çà 1 àêàä. ãîäèíó
Ïîëüñüêà. ×åñüêà
â³ä 4-õ ì³ñÿö³â äî 2-õ ðîê³â
â³ä 21 ãðí çà 1 àêàä. ãîäèíó
Àíãë³éñüêà ìîâà
Óêðà¿íñüê³ òà àìåðèêàí. âèêëàäà÷³. Íîâ³òí³ ìåòîäè âèêë., ñåðòèô. ÂÌÓÓ ïî çàê³í÷. ì. Êè¿â, âóë. Òóðãåíºâñüêà, 8\14, ê. 1-4 wiuu@wiuu.kiev.ua, www.wiuu.edu.ua Äëÿ äîðîñëèõ, øêîëÿð³â, äîøê³ëüíÿò, êîðïîðàòèâíèõ ê볺íò³â. Business English ç íîñ³ºì ìîâè. Ñåðòèô³êàò. www.kiev-languages.com.ua Ôîðìóâàííÿ ãðóï ïðîòÿãîì íàâ÷àëüíîãî ðîêó. Ñïåöêóðñè äëÿ êîðïîðàòèâíèõ ê볺íò³â. Íîñ³¿ ìîâ. Ñåðòèô³êàò. www.kiev-languages.com.ua Ôîðìóâàííÿ ãðóï ïðîòÿãîì íàâ÷àëüíîãî ðîêó. Ñïåöêóðñè äëÿ êîðïîðàòèâíèõ ê볺íò³â. Íîñ³¿ ìîâ. Ñåðòèô³êàò. www.kiev-languages.com.ua Ôîðìóâàííÿ ãðóï ïðîòÿãîì íàâ÷àëüíîãî ðîêó. Ñïåöêóðñè äëÿ êîðïîðàòèâíèõ ê볺íò³â òà øêîëÿð³â. Ñåðòèô³êàò. www.kiev-languages.com.ua Ôîðìóâàííÿ ãðóï ïðîòÿãîì íàâ÷àëüíîãî ðîêó. Ñïåöêóðñè äëÿ êîðïîðàòèâíèõ ê볺íò³â. Íîñ³¿ ìîâ. Ñåðòèô³êàò. www.kiev-languages.com.ua
ÓÀò "³ñêîíñ³íñüêèé ì³æíàðîäíèé óí³âåðñèòåò (ÑØÀ) â Óêðà¿í³" (˳ö. ÌÎÍÌÑÓ Àà ¹ 582478 â³ä 14.12.2011 ð.) Òåë.: 486-06-66, 236-19-16 ÄÐÓò Êè¿âñüê³ êóðñè ³íîçåìíèõ ìîâ. ˳ö. ÃÓÎÍ ñåð. Àà ¹507994 â³ä 23.09.2011 ð., òåë.: 360-69-08, 362-42-44, 383-30-93 ÄÐÓò Êè¿âñüê³ êóðñè ³íîçåìíèõ ìîâ. ˳ö. ÃÓÎÍ ñåð. Àà ¹507994 â³ä 23.09.2011 ð., òåë.: 360-69-08, 362-42-44, 383-30-93 ÄÐÓò Êè¿âñüê³ êóðñè ³íîçåìíèõ ìîâ. ˳ö. ÃÓÎÍ ñåð. Àà ¹507994 â³ä 23.09.2011 ð., òåë.: 360-69-08, 362-42-44, 383-30-93 ÄÐÓò Êè¿âñüê³ êóðñè ³íîçåìíèõ ìîâ. ˳ö. ÃÓÎÍ ñåð. Àà ¹507994 â³ä 23.09.2011 ð., òåë.: 360-69-08, 362-42-44, 383-30-93 ÄÐÓò Êè¿âñüê³ êóðñè ³íîçåìíèõ ìîâ. ˳ö. ÃÓÎÍ ñåð. Àà ¹507994 â³ä 23.09.2011 ð., òåë.: 360-69-08, 362-42-44, 383-30-93
ÏÅÐÅÄÏËÀÒÀ-2015 ¹ 01-02 (112) 2015 ð. www.s-osvita.com.ua Ре . свід. КВ № 6364 від 24.07.2002 р. ........................................................................ Видавець ТОВ «Поіс -Плюс» Адреса реда ції: 03057, м . Київ, в л. Молдавсь а, 2, оф. «1-В» ........................................................................ Реда ція: тел/фа с.: 044-277-17-75, 044-277-17-76 Ре лама: 044-453-35-00 poisk@optima.com.ua ........................................................................ Дире тор Ш мей о Г.В. Головний реда тор К чма В.В. ........................................................................ Відділ розповсюдження: тел.: 044-277-17-76 Інтернет-прое т: тел.: 044-453-35-00 ........................................................................ Надр овано ТОВ «Рема-Прінт» Підписано до др 14.02.2015 р. Зам. №__________ На лад 17000 примірни ів ........................................................................ Передр дозволяється тіль и за письмовою з одою реда ції. Реда ція може не поділяти точ зор авторів. Відповідальність за підбір і ви ладення фа тів статтях нес ть автори. Відповідальність за зміст ре лами несе ре ламодавець. ........................................................................ Матеріали з познач ою P др ються на правах ре лами.
íà æóðíàë "Ñó÷àñíà îñâ³òà " – òâ³é êðîê äî óñï³õó! Ñêîðèñòàéñÿ âñ³ìà ïåðåâàãàìè ïåðåäïëàòè! Зр чно Вам не доведеться ш ати ж рнал
іос ах – Вам по лад ть йо о в поштов с ринь . Ви ідно ж рнал "Ñó÷àñíà îñâ³òà" надходить до Вашої поштової с ринь и – Ви вст паєте до ВНЗ! Корисно Усі номери люблено о ж рнал завжди під р ою. Наші п блі ації завжди а т альні.
Кро 1 – Заповніть передплатний пон поштовом відділенні. Кро 2 – ПЕРЕДПЛАТІТЬ ЖУРНАЛ. Передплатити ж рнал можна за атало ом ДП “Преса” (в б дь-я ом відділенні “У рпошти”), передплатний інде с 06222. Кро 3 – Насолодж йтесь читанням ж рнал
"Ñó÷àñíà îñâ³òà"! на місяць - 6,70 рн. на вартал - 19,50 рн.
на півро - 37,35 рн. на рі -73,50 рн.
Оформивши передплат на ж рнал "Ñó÷àñíà îñâ³òà", лише та Ви не проп стите жодно о матеріал , можливо, найважливішо о саме для Вас! Детальн інформацію про передплат Ви завжди можете знайти на сайті www.sosvita.com.ua або дізнатися, зверн вшись до реда ції за тел.: (044)453-35-00
ХОЧЕШ ПІЗНАТИ СВІТ? ВЧИ МОВИ!
www.s-osvita.com.ua
ÐÅÊËÀÌÍÈÉ Â²ÄÄ²Ë ÆÓÐÍÀËÓ: (044) 453-35-00
ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ
01332022
01692017
01552022
¹ 1-2 2015 ð. ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ
33
ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ
Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ íà ñòoð. 28
01132026
07372011
34
ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ 2015 ð. ¹ 1-2
www.s-osvita.com.ua
ÐÅÊËÀÌÍÈÉ Â²ÄÄ²Ë ÆÓÐÍÀËÓ: (044) 453-35-00
ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ
01992012
¹ 1-2 2015 ð. ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ
35
ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ
02112046
36
ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ 2015 ð. ¹ 1-2
www.s-osvita.com.ua
ÐÅÊËÀÌÍÈÉ Â²ÄÄ²Ë ÆÓÐÍÀËÓ: (044) 453-35-00
ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ
ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ www.s-osvita.com.ua ÑÎÂÐÅÌÅÍÍÎÅ ÎÁÐÀÇÎÂÀÍÈÅ
SUCHASNA OSVITA - ("Modern Education")
óêðàèíñêèé ñïåöèàëèçèðîâàííûé ðåêëàìíî-àíàëèòè÷åñêèé æóðíàë
ukrainian specialized advertising analytical magazine.
Ãëàâíûå òåìû: - îáó÷åíèå â Óêðàèíå (âûñøåå îáðàçîâàíèå, êóðñîâàÿ ïîäãîòîâêà, ïîâûøåíèå êâàëèôèêàöèè), - îáó÷åíèå çà ðóáåæîì äëÿ óêðàèíñêîé ìîëîäåæè Ðåãèñòðàöèîííîå ñâèäåòåëüñòâî Ê ¹6364 îò 24.07.2002ã. Èçäàåòñÿ ñ 1997 ãîäà. Ïîäïèñíîé èíäåêñ â êàòàëîãå "Óêðïî÷òà" 06222. Çà çàñëóãè â ðàçâèòèè îáðàçîâàíèÿ â Óêðàèíå íàãðàæäåí äèïëîìàìè è ãðàìîòàìè Ìèíèñòåðñòâà îáðàçîâàíèÿ è íàóêè Óêðàèíû è Ìèíèñòåðñòâà òðóäà è ñîöèàëüíîé ïîëèòèêè Óêðàèíû.
Main themes: - education in Ukraine (higher education, course preparation, up-grade qualification), - education abroad for the young Ukrainians Registration certificate ÊÂ ¹6364 from 24.07.2002. The "Suchasna Osvita" magazine was first published in 1997. The Subscription index in catalogue of the media distribution agency "UkrPost": 06222. For merits in development of Ukrainian education rewarded for its services with diplomas and merit certificates of Ministry of Education and Science of Ukraine and Ministry of labour and Social policy of Ukraine.
Ïåðèîäè÷íîñòü âûõîäà: îäèí ðàç â ìåñÿö. Ôîðìàò: 280õ206 ìì, ãëÿíåö, ïîëíîöâåò + âíóòðåííèé áëîê â äâà öâåòà Îáüåì: 64 ñòðàíèöû Òèðàæ: 17000 ýêçåìïëÿðîâ Ðàñïðîñòðàíåíèå: Óêðàèíà
Frequency and circulation: The magazine is published once a month with circulation of 17,000. Format: 280x206 mm, lustre, fullcoloured cover + internal block in two colors Volume: 64 pages Distribution: Ukraine
Êîíòàêòû Àäðåñ: Óêðàèíà, 03057, ã.Êèåâ, óë. Ìîëäàâñêàÿ,2, îô. "1-Â" Òåëåôîí: +38(044)453-35-00, +38(044)453-35-11 Ôàêñ: +38(044)453-35-00 E-mail: poisk@optima.com.ua Web: s-osvita.com.ua
Contacts Address: office "1-B", 2 Moldavskaya str., 03057, Kiev, Ukraine Tel.: +38(044)453-35-00, +38(044)453-35-11 Fax: +38(044)453-35-12 E-mail: poisk@optima.com.ua Web: s-osvita.com.ua
¹ 1-2 2015 ð. ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ
49