«Современное образование в Украине и за рубежом». Журнал, №7-8, июль-август 2015 года, Украина by Modern Education Современное образование

Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ íà ñòoð. 32

01172009

01672011

ÂÈÙÀ ÎÑÂ²ÒÀ, ÄÐ ÓÃÀ ÂÈÙÀ ÎÑÂ²ÒÀ ÄÐÓÃÀ

Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ íà ñòoð. 33

ÄÎÊÒÎÐÀÍÒÓÐÀ, ÀÑÏ²ÐÀÍÒÓÐÀ Á²ÇÍÅÑ-ÎÑÂ²ÒÀ, ²ÍÎÇÅÌÍ² ÌÎÂÈ ÒÅÕÍ²ÊÓÌÈ, ÊÎËÅÄÆ², Ó×ÈËÈÙÀ ÊÓÐÑÈ, ÍÀÂ×ÀËÜÍ² ÖÅÍÒÐÈ ØÊÎËÈ, Ë²ÖÅ¯, Ã²ÌÍÀÇ²¯ Ï²ÄÃÎÒÎÂ×² Â²ÄÄ ²ËÅÍÍß Â²ÄÄ²ËÅÍÍß

Ïåðåäïë. ³íäåêñ 06222

07072014

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ íà ñòoð. 17

00162236

01552023

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ 2015 ð. ¹ 7-8

www.s-osvita.com.ua

ÐÅÊËÀÌÍÈÉ Â²ÄÄ²Ë ÆÓÐÍÀËÓ: (044) 453-35-00

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ íà ñòoð. 24

02702038

02772014

00622011

26552001

¹ 7-8 2015 ð. ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

01712008

01132026

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ 2015 ð. ¹ 7-8

Äî óâàãè ÷èòà÷³â: Ðîçøèðåíà on-line âåðñ³ÿ æóðíàëó "Ñó÷àñíà îñâ³òà" ¹7-8 íà ñàéò³ www.s-osvita.ua. ×èòàéòå òà ä³çíàâàéòåñü á³ëüøå!

ЗМІСТ

ÎÑÂ²ÒÀ ÇÀ ÊÎÐÄÎÍÎÌ

ВИЩА ОСВІТА 6

Íîâèíè Çà îñòàíí³ ï’ÿòü ðîê³â íà íàâ÷àííÿ çà êîðäîí âè¿õàëî ìàéæå âäâ³÷³ á³ëüøå óêðà¿íö³â

Íà íàâ÷àííÿ äî Í³ìå÷÷èíè – ãîëîâí³ ïåðåäóìîâè

Ì³ñò äî âèùî¿ îñâ³òè ó Í³ìå÷÷èí³

Îñíîâí³ ïåðåâàãè îñâ³òè â Í³ìå÷÷èí³

МОВНІ КУРСИ, ШКОЛИ 9

Ñåðòèô³êàö³éí³ åêçàìåíè ç ïîëüñüêî¿ ìîâè

КОНКУРСИ, СТИПЕНДІЇ, ГРАНТИ 10

Ä³çíàéòåñÿ, ÿê ìîæíà ô³íàíñóâàòè ñâîº íàâ÷àííÿ â Ïîëüù³

ßêèé ð³âåíü àíãë³éñüêî¿ ïîòð³áåí äëÿ ó÷àñò³ ó âîëîíòåðñüêèõ ïðîãðàìàõ AIESEC?

Ãîëîâíà òåìà íîìåðà:

Ìàã³ñòðàòóðà, äðóãà âèùà îñâ³òà, çàî÷íå íàâ÷àííÿ

ÎÑÂ²ÒÀ Â ÓÊÐÀ¯Í² ВИЩА ОСВІТА

ПРЕЗЕНТУЄМО ВИЩІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ

Íîâèíè

Âñòóï-2015 â äàòàõ

ßê ôîðìóºòüñÿ êîíêóðñíèé áàë âñòóïíèêà?

Êîëåäæ àáî ÂÍÇ – àðãóìåíòè äëÿ áàòüê³â

Âïëèâ ïðîôåñ³¿ íà îñîáèñò³ñòü

Íàâ³ùî ïîòð³áíà äðóãà âèùà îñâ³òà?

×è âàðòà äðóãà âèùà âèòðà÷åíèõ çóñèëü?

Äðóãà âèùà: áàêàëàâð³àò vs ìàã³ñòðàòóðà. Àëãîðèòì âèáîðó

КАР’ЄРА 28

10 ìàòåìàòè÷íèõ òà ëîã³÷íèõ çàäà÷ ç³ ñï³âáåñ³ä â Apple, Google, Adobe ³ Microsoft

ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА 30-33 Êîëåäæ³, òåõí³êóìè, ë³öå¿ (äîêëàäíà ³íôîðìàö³ÿ ïðî ñïåö³àëüíîñò³, óìîâè ïðèéîìó) 34

ßê «ôàíåðà íàä Ïàðèæåì»: ùî ðîáèòè øêîëÿðàì, ÿê³ ïðîâàëèëè ÇÍÎ ç óêðà¿íñüêî¿ ìîâè òà ë³òåðàòóðè

"Ñó÷àñíà îñâ³òà" Ñó÷àñíà îñâ³òà po ce e o a i a c a e e o o (044) 453-35-00

· 2015

Æ ÅÐ Ì ÄÀ ÍÎ ÐÎ É ÓÏ . ÍÈ Å 5 Ð ÓÏ ÉÄ 01 ÑÒ Ä² .2 ÍÀ ) ÍÀ .08 6 16 Ç 2 (1

ßÊ ÏÅÐÅÄÏËÀÒÈÒÈ ÆÓÐÍÀË ÄÅ ÌÎÆÍÀ ÏÐÈÄÁÀÒÈ ÆÓÐÍÀË ßÊ ÐÎÇÌ²ÑÒÈÒÈ ÐÅÊËÀÌÓ Â ÆÓÐÍÀË²

×ÈÒÀÉÒÅ Â ÍÀÑÒÓÏÍÎÌÓ ÍÎÌÅÐ²:

ÃÎËÎÂÍÅ

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 07-08 ËÈÏÅÍÜ-ÑÅÐÏÅÍÜ

17, Ïðîïîçèö³¿ â³ä óí³âåðñè24-27 òåò³â, àêàäåì³é, ³íñòèòóò³â, ïðåçåíòàö³ÿ ôàêóëüòåò³â òà ñïåö³àëüíîñòåé

Îñâ³òà çà êîðäîíîì. ßêó îñâ³òó øóêàþòü óêðà¿íö³ çà êîðäîíîì? Îñâ³òà â Óêðà¿í³. Ï³äñóìêè âñòóïó-2015: ðîáèìî âèñíîâêè

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 07 - 08 ËÈÏÅÍÜ-ÑÅÐÏÅÍÜ 2015

ÎÑÂ²ÒÀ ÇÀ ÊÎÐÄÎÍÎÌ ÍÎÂÈÍÈ ЗА ОСТАННI П'ЯТЬ РОКIВ НА НАВЧАННЯ ЗА КОРДОН ВИЇХАЛО МАЙЖЕ ВДВІЧІ БІЛЬШЕ УКРАЇНЦIВ За даними аналiтично о центр CEDOS, 2013/2014 навчальном роцi в iноземних нiверситетах навчалося понад 46 тисяч наших ромадян. Це на 82% бiльше, нiж п'ять ро iв том . Найбiльш поп лярнiсть в раїнсь ої молодi мають польсь i, нiмець i, анадсь i, франц зь i й навiть австралiйсь i вищi навчальнi за лади. - Наш щорiчний монiторин охоплює 34 раїни свiт , де раїнсь i ромадяни потрапляють статистичний збiр, - розповiв азеті "Е спрес" Є ор Стадний, ви онавчий дире тор CEDOS. - У мин лом навчальном роцi на ст дiях в iноземних нiверситетах навчалося 40 тисяч 996 раїнцiв. До цiєї цифри не входять данi з Росiї, Грецiї, Т реччини та Хорватiї, адже статистичний збiр цих раїнах ще триває. Проте я що е страполювати данi з 2012/ 2013 ро , то вийде, що за ордоном торi навчалося понад 46 тисяч наших ромадян. Йдеться про денн форм . У раїнцi майже не вст пають на заочнi (в нашом сенсi) форми навчання за ордоном, рiм Росiї, У орщини та Словаччини. - На с iль и збiльшилася iль iсть наших ст дентiв за ордоном? Унiверситети я их раїн молодь з У раїни переважно вибирає? - Серед найбiльш бажаних для навчання раїн б ли Польща, Нiмеччина, Росiя, Канада, Чехiя, Iталiя, США, Iспанiя, Францiя, Австралiя, Вели а Британiя. Без рах вання Росiї динамi а зростання з 2009- о по 2014 рi ся ає 82%. Я що порiвнювати останнi два ро и, то цей прирiст - 19%, або ж 6501 особа. Бiльш нiж 4/5 цьо о прирост становлять саме раїнцi, я i навчаються в польсь их нiверситетах, - з 9620 до 15 123 осiб. Та ож значний вiдносний та абсолютний прирiст раїнсь их ромадян на ст дiях демонстр вали австралiйсь i, анадсь i, британсь i, чесь i та iталiйсь i нiверситети. Примiром, мин ло о навчально о ро iль iсть ст дентiв- раїнцiв Канадi

збiльшилася з 1611 до 2053 порiвняннi з 2012/2013 ро ом, Чехiї - з 1782 до 2019. Майже двiчi побiльшало раїнсь их ромадян в австралiйсь их ВНЗ - з 692 до 1074. Їд ть за ордон вчитися переважно дiвчата. Напри лад, Нiмеччинi та Францiї вони становлять близь о 70% раїнсь их ромадян в нiверситетах. - Я i перспе тиви на цей i найближчi ро и? Чи збiльш ватиметься iль iсть ст дентiв- раїнцiв за ордоном? - Без мовно та . I цю тенденцiю не з пинить навiть падiння ривнi й фа тичне подорожчання проживання та навчання там. По-перше, це лобальний тренд. По-др е, вели ий бiзнес - починаючи з ре р терiвре ламни iв i за iнч ючи роботодавцем, я ий радше вiзьме на робот мi ранта з європейсь им дипломом, нiж спiввiтчизни а. По-третє, має вплив нинiшня сит ацiя в У раїнi, я а, на превели ий жаль, аж нiя не заохоч є молодь б д вати т т своє майб тнє. Крiм то о, вже давно заможнiшi раїнцi мож ть собi дозволити навчання Британiї, Австралiї, США чи Iталiї, а, напри лад, люди середнiх стат iв виїжджають до Польщi, Нiмеччини, Чехiї чи Францiї. I цi нiшi нi ди не зни н ть. - Чи дост пна освiта за ордоном? - Досить часто дост пнiша, нiж в У раїнi, особливо я що ви - здiбна людина. Чехiя та Нiмеччина пропон ють безплатне навчання для iноземцiв за своєю онстит цiєю. У Францiї плата, можна с азати, символiчна. Тобто, в та ом разi ви витрачаєте ошти лише на проживання, а iн оли вам навiть дають стипендiю. Î Äæåðåëî: Ëåñÿ ßñèí÷óê, ãàçåòà "Åêñïðåñ" (http://expres.ua)

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 07 - 08 ËÈÏÅÍÜ-ÑÅÐÏÅÍÜ

2015

Íà íàâ÷àííÿ äî Í³ìå÷÷èíè ãîëîâí³ ïåðåäóìîâè

Â³äïðàâèòèñÿ íà íàâ÷àííÿ äî Í³ìå÷÷èíè - ö³ëêîì ðåàëüíà ñïðàâà. Äëÿ öüîãî òðåáà ò³ëüêè âèêîíàòè äåÿê³ óìîâè. ХТО МАЄ ПРАВО БУТИ ЗАРАХОВАНИМ ДО НІМЕЦЬКОГО ВНЗ? Для то о, аби дістати право на навчання в одном з німець их ніверситетів ромадянин У раїни потрібно після середньої ш оли щонайменше два ро и провчитися в раїнсь ом вищом навчальном за ладі. Крім то о, бажаючий читися в Німеччині повинен спішно с ласти іспит з німець ої мови й отримати сертифі ат, я ий визнається німець ими ВНЗ. Я що йдеться про ан ломовний рс, тоді слід відповідно довести знання ан лійсь ої. Залежно від вищої ш оли й фах мож ть існ вати й додат ові мови - вст пні іспити, співбесіди, пра ти а тощо. До ладн інформацію можна отримати, зв'язавшись з а адемічною міжнародною сл жбою (Akademischer Auslandsamt) он ретної вищої ш оли.

ВІДРАЗУ ПІСЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ? Потрапити на навчання до Німеччини відраз після раїнсь ої ш оли нині пра тично неможливо. Цьо орічне нововведення – винято робиться для вип с ни ів ш іл з по либленим вивченням німецьої мови (DSD-Schulen), я і по за інченні отримали Німець ий мовний диплом (das Deutsche Sprachdiplom). До речі, Німець а сл жба а адемічно о обмін видає стипендії для повно о рс навчання в лючно з відвід ванням під отовчих рсів. Ма симальна тривалість виплати оштів чотири ро и. Для отримання стипендії треба зверн тися до DAAD і взяти часть он рсі.

БАКАЛАВРІАТ ЧИ ВІДРАЗУ В МАГІСТРАТУРУ? Успішно провчившись в У раїні два ро и, ст дент може б ти зарахованим Німеччині тіль и на перший семестр ба алавріаті. До то о ж, слід врахов вати, що в та ом разі ст дент не має особливої свободи виборі спеціальності. Дещо іна ше ви лядає сит ація, я що ст дент вже дістав в У раїні перш вищ освіт . Тоді, напри лад, ерманіст може вільно вибирати собі фах Німеччині для др ої вищої освіти, й філоло може вивчати машиноб д вання, але, звичайно, з першо о семестр . Хто має валіфі ацію ба алавра й хоче продовжити навчання за спеціальністю, той може знайти в Німеччині відповідн ма істрат р . Але перед тим, я б ти зарахованим до ВНЗ, можливо доведеться с ла-

сти ще іспит, ос іль и дедалі частіше німець і ніверситети в та ий спосіб вибирають для себе ст дентів. Відповідн інформацію можна отримати безпосередньо вищом навчальном за ладі.

ЯКИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ВИБРАТИ? Традиційно в Німеччині д же вели а іль ість вищих навчальних за ладів. Це пояснюється федеральною системою: за вищ освіт відповідають федеральні землі. Більшість вищих навчальних за ладів належать державі. Приватні ніверситети таож мають державне визнання, що є д же важливим для я ості дослідниць ої і ви ладаць ої діяльності. Є та ож іль а вищих ш іл, я і спеціаліз ються на під отовці теоло ів і священи ів. Головним чином доводиться розрізняти між ніверситетами й фаховими вищими ш олами. Навчання фахових вищих ш олах має більш при ладний хара тер, вели е значення надається безпосереднім зв’яз ам з фірмами. Німець і ж ніверситети ер ються старим мбольдтсь им ідеалом, я ий передбачає єдність дослідниць ої та ви ладаць ої діяльності.

СКІЛЬКИ КОШТУЄ НАВЧАННЯ В НІМЕЧЧИНІ? Абсолютно безплатно о навчання в Німеччині не б ло ні о-

ли. Зі ст дентів завжди стя валися обов'яз ові збори, я і с ладаються з оплати адміністративних посл та соціальних внес ів до ст дентсь их представництв, а та ож часто оплати ст дентсь оо проїзно о. Йдеться про с м від 100 до 200 євро за семестр – залежно від ніверситет . Кіль а ро ів том в низці федеральних земель запровадили ще й додатові збори, я і вже йд ть ви лючно до с арбниці вищо о навчально о за лад . Щоправда, більшість федеральних земель з одом ці збори знов с ас вали. Лише в Баварії, Нижній Са сонії та Гамб рзі ще доводиться платити за перш вищ освіт . Я правило, це від 300 до 500 євро за семестр. Точн відповідь про вартість навчання можна отримати в ожном он ретном виші.

КОЛИ ПОДАВАТИ ДОКУМЕНТИ? Німець і ВНЗ, я правило, приймають до менти для зарах вання на зимовий семестр (Wintersemester) до 15 липня. Той, хто хоче спроб вати дістати стипендію від Німець ої сл жби а адемічно о обмін , має замислитися над цим за рі до почат зимово о семестр і подати до менти до иївсь о о представництва DAAD до 20 листопада. Зимовий семестр більшості німець их ВНЗ розпочиÎ нається в середині жовтня.

Âîëîäèìèð Ìåäÿíèé. http://dw.de

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 07 - 08 ËÈÏÅÍÜ-ÑÅÐÏÅÍÜ 2015

Ì³ñò äî âèùî¿ îñâ³òè ó Í³ìå÷÷èí³ Ïðÿìèé äîñòóï äî âèùî¿ îñâ³òè ó Í³ìå÷÷èí³! Висо оя існа освіта Німеччині – основа для спішної ар'єри в У раїні та в сьом світі. Про рама «Міст до вищої освіти Німеччині» дозволяє вст пити до німець о о вищо о навчально о за лад відраз після за інчення ш оли, не відвід ючи додат ові під отовчі рси та не с ладаючи іспитів. Дотепер вип с ни и ш іл У раїни, Казахстан , Гр зії та Росії після завершення ш оли не мо ли відраз вст пати до ніверситет Німеччини. Вони повинні б ли або завершити один рс в ніверситеті своєї раїни, або от ватися до навчання вищом навчальном за ладі спеціальном оледжі. Після то о, я федеральна земля Північний Рейн-Вестфалія змінила мови доп с до іспит на володіння навчальними омпетенціями, вип с ни и ш іл мож ть подавати заяв на навчання відраз по завершенню ш оли – за мови, що вони спішно завершили про рам «Міст до вищої освіти Німеччині». Починаючи з 2015 ро ніверситети-партнери Німеччини щорічно виділятим ть для про рами «Міст до вищої освіти Німеччині» відповідн іль ість місць. Ті чні, я і спішно за інчили про рам під отов и до навчання в ніверситеті, мож ть подавати заяв и на вст п безпосередньо в ніверситет Німеччини. Та ож заплановано, що після завершення навчання Німеччині б де надаватися підтрим а для продовження навчання або з працевлашт вання в У раїні.

ЗМІСТ ПРОГРАМИ «Міст до вищої освіти Німеччині» - це стипендійна про рама, я а от є чнів починаючи з 9- о

лас з висо им середнім балом, перш чер , з математи и, інформати и, природничих та технічних дисциплін (MINT) та володінням німець ою мовою на рівні починаючи з А2. Передбачається мовна і фахова під отов а, ознайомлення з особливостями ви ладання, навчання та переб вання в ніверситетсь ом містеч , а таож із соціальним життям.

ПОДАЧА ЗАЯВОК Подавати заяв и на часть про рамі «Міст до вищої освіти Німеччині» мож ть чні 9-х та 10-х ласів (на момент подачі заяв и на часть про рамі), я і проживають та их містах: Уж ород, Львів, Л ць , Чернівці, Вінниця, Одеса, Київ, Ми олаїв, Кірово рад, Хар ів, Дніпропетровсь , Запоріжжя та Мелітополь на та их мовах: * володіння німець ою мовою щонайменше на рівні А2 (9-й лас) або В1 (10-й лас), що підтвердж ється відповідним до ментом, напри лад, підтвердженням про проходження вст пно о тест , сертифі ати Fit in Deutsch 2 та/або Goethe-Zertifikat B1; * висо а мотивація до навчан-

ня в ніверситеті Німеччини, що підтвердж ється мотиваційним листом, частю в ш ільних олімпіадах, он рсах, ре іональних та міжнародних прое тах та ін.; • висо ий середній бал, насамперед з математи и, інформати и, природничих та технічних дисциплін; • письмова з ода бать ів або опі нів; • часть співбесіді. Приміт а! Учні, я і вже володіють німець ою мовою на рівні В2/ С1 та підтвердять це відповідним до ментом, звільняються від проходження мовних рсів. Та і чні мож ть взяти часть он рсі, навіть я що вони проживають в інших містах. Î Конта ти: Дире тор Інна Корейба. Координатор прое т в У раїні Inna.Koreiba@kiew.goethe.org Goethe-Institut в У раїні в л. Волось а, 12/4 04070, м. Київ Тел.: +38 044 496 97 85 Фа с: +38 044 496 97 89

Îñíîâí³ ïåðåâàãè îñâ³òè â Í³ìå÷÷èí³ Нещодавно в Німеччині вийшов новий за он, я ий с ттєво поле шив життя ст дентам-іноземцям. Адже, по-перше, термін дії посвід и на проживання для пош роботи збільш ється з 12 до 18 місяців, при цьом знімаються вся і обмеження на тр дов діяльність. По-др е, після знаходження роботи можна вже через 2 ро и претенд вати на NE (необмежений дозвіл на переб вання), для цьо о достатньо виплатити 24 місяці пенсійних внес ів. До то о ж, ст дентам б де дозволено працювати 120 днів на рі замість 90. Людям, я і отримали професійн освіт в Німеччині, б де дозволено 12 місяців залишатися в Німеччині для пош роботи. Для висо о валіфі ованих фахівців вводиться нова посвід а на проживання для пош роботи стро ом до 6 місяців. На жаль, ця посвід а на проживання дост пна тіль и особам, що проживають за ордоном. Працювати за нею не можна.

У Німеччині майже всі ВНЗ висо о о рівня і перева и в освіті залежать від напрям - манітарний, технічний або інженерний. А я ий напрям вибрати справа за вами. Зрештою, можна орієнт ватися не тіль и на власні перева и, а заздале ідь вивчити найзатреб вані професії. Основні перева и освіти в Німеччині: • іноземні ст денти отрим ють право на робот під час навчання в німець ом ніверситеті; • отрим ючи освіт в Німеччині, є можливість отримати стипендію від приватних фондів для навчання в ніверситеті; • під час навчання ст дент

може сам с ладати найбільш підходящий для ньо о план занять; • термін дії посвід и на проживання для пош роботи збільш ється з 12 до 18 місяців, при цьом знімаються вся і обмеження на тр дов діяльність; • після знаходження роботи можна вже через 2 ро и претенд вати на NE (необмежений дозвіл на переб вання), для цьоо достатньо виплатити 24 місяці пенсійних внес ів; • іноземні ст денти мож ть працювати 120 днів замість 90; • надається можливість отримати онтра т на робот в німець ій фірмі, після за інчення навчання в ніверситеті. Î

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 07 - 08 ËÈÏÅÍÜ-ÑÅÐÏÅÍÜ

2015

Ñåðòèô³êàö³éí³ åêçàìåíè ç ïîëüñüêî¿ ìîâè

Ç ïîëüñüêî¿ ìîâè, ÿê ç ³íîçåìíî¿, äåðæàâí³ ñåðòèô³êàö³éí³ åêçàìåíè ïðîâîäÿòü äëÿ òîãî, ùîá ç'ÿñóâàòè ñòóï³íü âîëîä³ííÿ ïîëüñüêîþ ìîâîþ íåçâàæàþ÷è í³ íà çàêëàäè, äå â³äáóâàëîñÿ íàâ÷àííÿ, í³ íà ñàì³ îñâ³òí³ ïðîãðàìè òà ¿õ ñêëàäîâ³. Â³ëüíå âîëîä³ííÿ ïîëüñüêîþ ìîâîþ îçíà÷àº ìîæëèâ³ñòü ïîâíîãî ðîçóì³ííÿ ñó÷àñíî¿ óñíî¿ òà ïèñüìîâî¿ ïîëüñüêî¿ ìîâè ³ âì³ííÿ êîðåêòíî íåþ êîðèñòóâàòèñÿ. лише ві — для е замен рівня B1 ВАЖЛИВІСТЬ Постанова польсь о о СЕРТИФІКАТА та B2 чням має б ти 16 ро ів, а міністра національної освіти та спорт від 15 жовтня 2003 ро затвердила процед р с ладання іспитів та отримання сертифі атів, правила для ожно о з рівнів с ладності. Даний до мент врахов є сі ре омендації Ради Європи. Зараз сертифі аційні е замени проходять на 3 рівнях: • В1 — Іntermediate; • B2 – Upperintermediate; • C2 – Proficient. Та найближчим часом, слід ючи ре омендаціям ALTE (Association for Language Testers in Europe) — європейсь ої асоціації, план ють запровадити іспити на інших рівнях: • А1(Beginner); • A2(Pre-intermrdiate); • C1(Advanced). З 2004 ро дані іспити знаходяться під онтролем Державної сертифі аційної омісії володіння польсь ою мовою я іноземною. Вона визначає стро и сесії, форм є с лад е заменаційної омісії, от є матеріали для проведення е заменів, стежить за самим е заменаційним процесом та на ородж є сертифі атами, я і засвідч ють володіння польсь ою мовою. У с ладі цієї омісії наліч ється близь о десят а до торів на та професорів із та их відомих ніверситетів Польщі, я Вроцлавсь ий, Варшавсь ий, Я еллонсь ий, Лодзинсь ий, Люблінсьий атолиць ий та інші. Е замени проводять в основном весною, літом та осінню польсь их та за ордонних під отовчих центрах. В Польщі та і центри знаходяться Кра ові, Варшаві, Познані, Любліні, Вроцлаві, Лодзі, Катовіце. За ордоном пройти е замен вання можна в таих містах, а саме: Київ, Мінсь , Ір тсь , Братислава, Дрезден, Лілль, Пе ін, Се л, То іо, Потсдам, Мадрид, Афіни, Берлін, Чи а о, Париж, Нью-Йор . Важливий момент: є спеціальні іспити для осіб, що мають обмежені можливості (з пор шеннями зор , сл х , мови, р хових ф н цій та з хронічними захворюваннями). Варто зверн ти ва , що після вдало с ладено о іспит видають сертифі ат, я ий являється державним до ментом, що засвідч є володіння польсь ою мовою я іноземною на хорошом рівні.

ДОСТУП ДО ЕКЗАМЕНІВ Е замен з польсь ої мови мож ть с ласти сі бажаючі ромадяни з-за ордон , незважаючи на те, де і я вони проводили під отов . Обмеженням є

для рівня C2 — 18 ро ів. Від іспит звільняють осіб, я і за інчили ма істрат р за спеціальністю "Польсь а філоло ія" в Польщі.

ВАРТІСТЬ ІСПИТУ Е замен рівня В1 обійдеться 60 євро, рівня В2 — 80, С2 — 100 євро (ціни в азані орієнтовні, потрібно точнювати безпосередньо перед іспитом). Оплат проводять Польщі злотих (національна валюта). Отримавши звіст про вдало с ладений іспит (через 6 тижнів приблизно) потрібно провести оплат вартості само о сертифі ата, що становить 20 євро, після чо о стане можливим отримання ориінал до мента. Щодо осіб, отрим не вдалося с ласти іспит, них б де можливість повторити спроб через 1 рі (не раніше).

ОРГАНІЗАЦІЯ ЕКЗАМЕНУ Сертифі аційний іспит с ладається з 2 етапів — письмово о та сно о. Письмовий, за альна тривалість я о о 225 хвилин, має 4 частини: • А (а діювання), що триває 30 хв.; • В (правильність рамати и), триває 60 хв.; • С (роз міння написано о те ст ) — 45 хв.; • D (письмова мова), триває 90 хв. Усний проходить або в той же день, або на наст пний після письмово о. Цей етап містить 2-3 завдання, я , напри лад, описати я сь сит ацію, зображен на артинці, висловивши свою д мі в ластися в 15 хвилин. Отже, сі ці 5 етапів дають змо зібрати 200 балів ( ожний оцінюється ма сим м в 40 балів). Іспит вважається с ладеним, я що абіт рієнт отримав позитивний рез льтат (не менше 60%) ожній із частин е замен .

В с часном світі зростає заці авленість в отриманні сертифіата серед молодих людей та вип с ни ів ш іл Європи та Америи. Це пояснюється і тим, що освітні ор ани ба атьох раїн сертифі ат про знання польсь ої мови я іноземної вважають до ментом, я ий дає право на додат ові бали при с ладанні іспит на атестат зрілості (даний атестат засвідч є право на вст п до ВНЗ після спішно о за інчення ш оли). Сертифі ат є ці авим і для іноземців, я і отрим ють освіт в Польщі, та для тих, хто хоче навчатися в польсь их ніверситетах, та я він звільняє від необхідності проходження мовних рсів. Крім то о, при виборі певно о навчально о напрям існ ють вимо и до рівня знання польсь ої мови, напри лад рівень В1 необхідний при вст пі на х дожні спеціальності (образотворче мистецтво, м зи а), В2 ж потрібний для ба атьох інших направлень. Вели а іль ість роботодавців Польщі просять претендентів сертифі ат про знання польсь ої мови, я іноземної, особливо я що це ваансії, що потреб ють енер ійно о спіл вання. Це відноситься до се тор охорони здоров'я (від осіб, я і влаштов ються на робот в лі арні, амб латорії та медичні центри вима ають сертифі ат рівня В1) та державної сл жби (відповідно до Положення про державн сл жб Польщі знання польсь ої мови має б ти на рівні В2). Володіння польсь ою мовою на рівні С2 вимаають роботодавці сфери нер хомоті, бо без та о о сертифі ата неможливо б де отримати ліцензію. Äæåðåëî: До речі, сертифі ат про знан- www.moku.com.ua ня польсь ої мови є обов'яз овим при подачі прохання на отримання польсь о о ромадянства (відповідно до За он про польсь е ромадянство, що наб в чинності Î 15.08.2012 р).

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 07 - 08 ËÈÏÅÍÜ-ÑÅÐÏÅÍÜ 2015

Ä³çíàéòåñÿ, ÿê ìîæíà ô³íàíñóâàòè ñâîº íàâ÷àííÿ â Ïîëüù³ СТИПЕНДІАЛЬНА ПРОГРАМА ім. КОСТЯНТИНА КАЛИНОВСЬКОГО Стипендіальна про рама ім. Костянтина Калиновсь о о це найбільша в Європі про рама підтрим и молодих білор сів, я і не мож ть навчатися в Білор сі через свої політичні пере онання. Конта тна інформація: Бюро Стипендіальної про рами ім. Костянтина Калиновсь о о Варшавсь ий ніверситет в л. Обозьна, 7, III поверх, офіс 55 тел.: +48 22 55 21 888 фа с +48 22 55 21 887 bialorus.studium@uw.edu.pl www.studium.uw.edu.pl/kk

ФОНД МЯНОВСЬКОГО Фонд Мяновсь о о підтрим є на в Польщі шляхом надання стипендій, фінанс вання на ових п блі ацій і онференцій, навчання, ор анізацій на ових з стрічей і т.д. Фонд та ож надає можливість для вчених з Білор сі,У раїни, Росії та інших раїн олишньо о СРСР.

СТИПЕНДІЯ ТОВАРИСТВА «ВСПУЛЬНОТА ПОЛЬСКА» ("WSPOLNOTAPOLSKA") ПОЛЬСЬКИМ СТУДЕНТАМ В ЕМІГРАЦІЇ Cтипендії за ошти Міністерства За ордонних Справ РП в рам ах он рс «Співробітництва з польсь ою емі рацією і поля ами за ордоном» і зі стипендіально о фонд ім. Кардинала Стефана Вишинсь о о. Конта тна інформація: Товариство "Wspolnota Polska" в л. Кра івсь е передмістя, 64 00-322, Варшава тел. +48 22556 90 02 фа с +48 22556 90 43 swp@swp.org.pl http://www.wspolnotapolska.org.pl

Конта тна інформація: ul. Nowy Swiat 72, . 109A 00-330, Варшава тел. +48 22 826 71 74 фа с +48 22 657 28 11 e-mail: kasa@mianowski.waw.pl www.mianowski.waw.pl

ВИШЕГРАДСЬКА СТИПЕНДІАЛЬНА ПРОГРАМА (VISEGRAD SCHOLARSHIP PROGRAM) Више радсь а стипендіальна про рама створена для надання фінансової підтрим и і спрощення процед ри а адемічних обмінів ст дентів та молодих на овців з раїн я Више радсь ої четвір и, та і при ордонних з ними раїнами. Особливість про рами поляає в том , що ст денти, аспіранти та молоді на овці самі обирають ніверситет для навчання чи проведення досліджень в одній з раїн Више радсь ої четвір и.

Више радсь а стипендіальна про рама спрямована на підтрим : • відмінни ів навчання. Стипендія призначена для раїнсь их ст дентів б дь-я ої спеціальності, я і щонайменше 4 семестри провчилися вищом навчальном за ладі, розташованом на території У раїни (Scholarship Program for Ukrainian Students). • молодих на овців з раїн Више радсь ої четвір и з дипломом ма істра, я им на день подачі заяв и ще не виповнилось 35 ро ів (Intra-Visegrad Scholarship); • молодих на овців з раїн Више радсь ої четвір и з дипломом ма істра, я им на день подачі заяв и ще не виповнилось 35 ро ів і я і бажають проводити свої дослідження в ніверситетах Албанії, Білор сі, Боснії та Герце овини, Хорватії, Гр зії, Ма едонії, Молдови, Чорно орії, Росії, Сербії та У раїни (Out-going Scholarship). • молодих на овців ві ом до 35 ро ів з Албанії, Білор сі, Боснії та Герце овини, Хорватії, Гр зії, Ма едонії, Молдови, Чорно орії, Росії, Сербії та У раїни, я і план ють навчатись або проводити дослідження в одном з ніверситетів раїн Више радсь ої четвір и (InComing Scholarship). Претендентам необхідно: • заповнити в режимі on-line на сайті: http:// www.visegradfund.org/ аплі аційн форм • надіслати до Се ретаріат раїн Више радсь ої четвір и за адресою: International Visegrad Fund, Kral’ovske udolie 8, 811 02 Bratislava, Slovak Republic • с провідний па ет до ментів ан лійсь ою мовою. Останній термін подання до ментів – 31 січня ожно о ро . Почато стипендіальної про рами – 15 вересня. Конта тна інформація: International Visegrad Fund Kral’ovske udolie 8 811 02, Bratislava Slovak Republic tel. +421 259 203 811, -802 fax +421 259 203 805

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 07 - 08 ËÈÏÅÍÜ-ÑÅÐÏÅÍÜ

2015

e-mail: visegradfundat@signvisegradfund.org http://www.visegradfund.org/scholarships

ПРОГРАМА ОБМІНУ CEEPUS З ЦЕНТРАЛЬНОЮ ТА СХІДНОЮ ЄВРОПОЮ Про рама CEEPUS (Центральноєвропейсь а прорама обмін для навчання в ніверситеті) це ба атостороння про рама обмін з Центральною та Східною Європою. Ст денти, що пост пають за про рамою, звільняються від оплати і отрим ють повноцінний рант від приймаючої раїни, розмір я о о залежить від витрат на проживання в раїні. Для то о, щоб мати право на стипендію, ст денти обмін повинні б ти ромадянами раїн, що бер ть часть в про рамі CEEPUS, або раїни ЄС/Європейсь ої е ономічної зони. Додат ов інформацію можна знайти на сайті: www.ceepus.info

СТИПЕНДІЯ ФУНДАЦІЇ ІОАННА ПАВЛА ІІ Стипендії прис дж ються особам, я і бажають навчатися на: • ма істрат ра (5 ро ів) • ба алавріат (3 ро и), • ма істрат ра ІІ ст пеня, • аспірант ра, • на ові дослідження. Конта тна інформація: в л. Бічна Любомельсь ої (поль. ul. Boczna Lubomelskiej) 2, 20-070, Люблін тел. +48 81 532-20-59 тел. +48 532-15-10 e-mail: dom.jana.pawla@jp2f.opoka.org.pl www.dfjp2.pl

SEMPER POLONIA для молодих людей польсь о о походження, я і навчаються раїнах їх проживання. Мета про рами поля ає в наст пном : • підтрим а освітніх дій поля ів і осіб польсь о о походження, я і проживають за межами польсь о о ордон ; • ви ористання освічених, добре під отовлених молодих людей польсь о о походження, їхній досвід розвит польсь их льт рних та е ономічних дося нень, розвито онта тів між Польщею та раїнами їхньо о проживання.

Top10 òåõíîëîã³é, ÿê³ çì³íÿòü ñâ³ò

Конта тна інформація: Polskie Biuro CEEPUS Biuro Uznawalnosci Wyksztalcenia i Wymiany Miedzynarodowej ul. Ogrodowa 28/30 00-896, Warszawa tel.+48 22 826 74 34 fax +48 22 826 28 23 e-mail: ceepus@buwiwm.edu.pl http://www.ceepus.info

СТИПЕНДІЯ iм. СТЕФАНА БАНАХА Стипендія поширюється на ромадян раїнчленів «Східно о Партнерства», я і: • є вип с ни ами точних, природничих, технічних, е ономічних на і європеїсти и/європейсь о о права, • захистили ст пінь ба алавра (не пізніше ніж три ро и том ), або навчаються на останньом році ба алавріат в 2014/2015 навчальном році • завершили ма істрат р або відповідний ма істрат рі рівень навчання (не пізніше ніж три ро и том ) або навчаються на останньом році ма істрат ри чи відповідном ма істрат рі рівню навчання в 2014/2015 навчальном році (в випад жителів раїн, в я их немає ба алавріат в системі вищої освіти) • знання польсь ої мови на рівні, я ий дозволяє навчатися в Польщі. Більше інформації про ре р таційний процес, термін с ладання внес ів та розмір стипендії: http:/ /study.lublin.eu/ru/Стипендии

СТИПЕНДІЯ ПОЛЬСЬКОГО УРЯДУ Польсь ий ряд надає стипендії ст дентам та чням на основі двосторонніх од. Стипендіати звільняються від оплати за навчання. Щорічн іль ість місць запис ють щорічних міжнародних одах. Стипендія прис дж ється ожен рі . Конта тна інформація: Бюро визнання освіти і міжнародно о обмін . в л. Оґродова (поль. Ogrodowa) 28/30, 00-896, Варшава тел.: +48 22 826 74 34 фа с: +48 22 826 28 23 e-mail: biuro@buwiwm.edu.pl http://buwiwm.edu.pl

СТИПЕНДІЯ ФУНДАЦІЇ КОСТЮШКА Фонд надає стипендії молодим людям, польсь им та амери ансьим вченим, я і ер ють на овим обміном, поп ляриз ють історію польсь ої льт ри й на и. Конта тна інформація: Ф ндація Костюш а (The Kosciuszko Foundation) в л. Новий Світ (поль. ul. Nowy Swiat) 4/118 00-497, Варшава тел./фа с +48 22 621 70 67 e-mail: kosciusz@warman.com.pl http://www.thekf.org/kf/

СТИПЕНДІЯ ім. КШИШТОФА СКУБІШЕВСЬКОГО (Fundacja im. Krzysztofa Skubiszewskiego) Стипендія першо о міністра за ордонних справ Польщі незалежної Польщі для андидатів з Центральної Європи, Бал ан, Балтії, Східної Європи, Росії, Центральної Азії та Кав аз . Конта тна інформація: в л. Кра івсь е передмістя (поль. ul. Krakowskie Przedmiescie) 26/28 00-927, Варшава Тел. + 48 22 55 22 555 Фа с. + 48 22 55 22 222 stypendia.studium@uw.edu.pl www.studium.uw.edu.pl

СТИПЕНДІАЛЬНА ПРОГРАМА SEMPER POLONIA Стипендіальна

про рама

Конта тна інформація: Дорота Ґ з (Dorota Guz) stypendia@semperpolonia.pl +48 22 828-18-21 w. 106 http://semperpolonia.pl

СТИПЕНДІАЛЬНА ПРОГРАМА ЛЕЙНА КІРКЛАНДА Стипендіальна про рама Лейна Кір ланда - це про рама польсь о-амери ансь о о фонд свободи. Її основною метою є обмін польсь им досвідом ал зі системної трансформації. Конта тна інформація: Урш ля Собець а (Urszula Sobiecka) Координатор стипендіальної про рами Лейна Кір ланда u.sobiecka@fulbright.edu.pl skype: urszula.sobiecka www.kirkland.edu.pl

СТИПЕНДІЯ ім. СТАНІСЛАВА ҐРАБСЬКОГО Стипендія для ст дентів, що навчаються на е ономічних спеціальностях і походять з олишньоо Радянсь о о Союз . Умови часті в про рамі: • походження з раїн олишньо о СРСР • польсь е походження • потрібно б ти сл хачем е ономічної спеціальності в польсь ом ніверситеті Конта тна інформація: ul. Kanonia 20/22 lok. 16 00-278, Warszawa Skype: stypendium6edycja wniosek6edycja@gmail.com http://www.stypendium.org/

Æóðíàë “Ñó÷àñíà îñâ³òà” ðîçïîâñþäæóºòüñÿ â Êèºâ³ òà Óêðà¿í³ âðîçäð³á – â ê³îñêàõ “Ïðåñà” òà íà ðîçêëàäêàõ, çà ïåðåäïëàòîþ (ïåðåäïë. ³íäåêñ 06222 â êàòàëîç³ “Óêðïîøòà”)

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 07 - 08 ËÈÏÅÍÜ-ÑÅÐÏÅÍÜ 2015

ßêèé ð³âåíü àíãë³éñüêî¿ ïîòð³áåí äëÿ ó÷àñò³ ó âîëîíòåðñüêèõ ïðîãðàìàõ AIESEC?

Äæåðåëî: unistudy.org.ua

AIESEC – міжнародна молодіжна ор анізація, я а змінює світ. Міжнародні про рами стаж вань змінюють життя людей різних раїн, допома ають по-іншом подивитися на світ і, звичайно, досоналити мовні навич и, ос іль и спіл ються часни и про рам переважно ан лійсь ою.

ня, харч вання та транспортне перес вання місті. Для цієї про рами необхідний рівень Intermediate, ос іль и вам доведеться нала одж вати ом ні ацію професійній сфері, а не на поб товом рівні.

ЯКІ ПРОГРАМИ СТАЖУВАНЬ ПРОПОНУЄ AIESEC?

НОВИЙ БАГАТООБІЦЯЮЧИЙ ПРОЕКТ AIESEC

Існ є три про рами, я і допомож ть вам реаліз вати свої амбітні плани змінити світ. Перша з них – Global Citizen, я а дозволить а тивним ст дентам взяти часть різних соціальних прое тах або допомо ти діяльності ромадсь их ор анізацій. Особливості про рами в том , що це орот остро овий обмін – не більше 6-8 тижнів, а та ож, можливість спроб вати себе ролі ви ладача, тренера чи онс льтанта. Для часті про рамі достатньо володіти ан лійсьою хоча б на рівні Pre-Intermediate, я що тіль и ви не обираєте прое т «Language School» – тоді рівень ан лійсь ої повинен б ти не нижчий Advanced. Про рама Global Talent дозволить вам отримати пра тичний досвід роботи ал зі, що вас ці авить, пройти стаж вання на базі однієї з відомих міжнародних омпаній. Про рама розрахована на термін від 3 до 12 місяців і передбачає виплат заробітної плати стажер , я а й по риває витрати на проживан-

Про рама Global Entrepreneurs – це новий прое т AIESEC, на я ий всі члени ор анізації по ладають вели і надії, ос іль и він дозволяє стажерам стати часни ами стартапів з різних раїн. В рам ах прое т цьо о літа до У раїни приб д ть 150 стажерів з різних раїн, я і нама атим ться допомо ти роботі найвідоміших раїнсь их стартапів. Ця про рама від риває широ і можливості для вивчення мови: По-перше, ви можете поїхати в інш раїн я стажер, володіючи мовою хоча б на рівні PreIntermediate і надихати іноземних стартаперів власними ідеями. По-др е, ви можете стати

часни ом прое т Host Family, я ий передбачає прийом вдома іноземно о ст дента, що є часни ом прорами обмін . Спіл вання з ан ломовним остем допоможе швид о дос оналити мовні навич и. По-третє, можете від рити для себе можливості прое т Personal Coach: стати для іноземно о стажера др ом, я ий познайомить йо о з життям раїнсь о о ст дента, льт рою і традиціями раїни, допоможе ці аво провести дозвілля в період стаж вання. С перінтенсивний рс розмовної ан лійсь ої в та ом випад – арантований. Аби зяти часть б дь-я ій з про рам – достатньо зареєстр ватися на сайті ор анізації, пройти співбесід з членами AIESEC та представни ами приймаючої сторони. Аби співбесіда виявилась спішною, варто, в перш чер , вирішити для себе, що саме ви хочете отримати від стаж вання, і б ти отовим до то о, що поїзд а змінить ваше життя. Î

Çàòâåðäæåíî íîâèé ïîðÿäîê âèçíàííÿ ³íîçåìíèõ äèïëîì³â Міністерством освіти і на и затверджено порядо визнання здоб тих в іноземних вищих навчальних за ладах ст пенів вищої освіти, а та ож порядо визнання в У раїні до ментів про середню, середню професійн , професійн освіт , виданих навчальними за ладами інших держав. Відповідний на аз підписано міністром освіти і на и. Зо рема процед ра визнання до ментів щодо здоб тих ст пенів вищої освіти за ордоном здійснюватиметься вищим навчальним за ладом з метою зарах вання власни а до мента про освіт на навчання та/або на посад на ово о чи на овопеда о ічно о працівни а до цьо о вищо о навчально о за лад . З метою працевлашт вання та/або продовження навчання власни а до мента на території У раїни процед ра визнання здійснюватиметься Міністерством освіти і на и. За анало ічним принципом визнаватим ться до менти про середню, середню професійн , професійн освіт , що б ли видані навчальними за ладами інших держав. На аз відомства № 632 "Дея і питання визнання і встановлення е вівалентності в У раїні до ментів про освіт , виданих навчальними за ладами інших держав", визнаний та им, що втратив чинність. До ладніше про питання визнання в У раїні іноземних доментів про освіт див. на азі МОН № 504 від 05.05.15 ро . Äæåðåëî: http://osvita.ua 26341002

ХОЧЕШ ПІЗНАТИ СВІТ? ВЧИ МОВИ!

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 01 - 02 Ñ²×ÅÍÜ - ËÞÒÈÉ

13 13

· 2013

ÎÑÂ²ÒÀ Â ÓÊÐÀ²Í² ÍÎÂÈÍÈ ДонНУ ОТРИМАВ НАГОРОДУ FREEDOM AWARDS 12 червня місті Вроцлаві (Респ блі а Польща) під час проведення щорічно о саміт Wroclaw Global Forum Атлантична рада на ородила Донець ий національний ніверситет Премією Свободи (Freedom Awards). Цією на ородою відзначаються видатні особистості та оранізації, я і присвятили себе захист та прос ванню свободи світі. На ород приймали ре тор ніверситет , до тор юридичних на , професор Роман Гриню та ст дент а юридично о фа льтет , олова Донець о о осеред Лі и ст дентів Асоціації правни ів У раїни Ірина На орня . Я зазначив Роман Гриню , Донець ий національний ніверситет завжди б в осеред ом ніверситетсь ої свободи. Поч ття відповідальності перед оле тивом та власні державниць і позиції з мовили переїзд до Вінниці. За с часних мов ДонНУ пройшов тест на національн та професійн ідність. «Народ У раїни стояв за свобод . Найпрестижніший ніверситет ре іон б ло захоплено. Б ло хвалено рішення про переміщення ніверситет на вісімсот ілометрів на захід. Донець ий національний ніверситет став першим ніверситетом У раїни в е зилі. Це б ла боротьба за виживання. Університет став символом ідності, символом а адемічної свободи та раїнсь ої незалежності», — зазначила сенатор США від штат Нью-Гемпшир Джен Шахін, представляючи ніверситет. Довід ово: 2014 році на ород б ло прис джено раїнсь ом Майдан , я ий представляла відома співач а Р слана. Çà ³íôîðìàö³ºþ äåïàðòàìåíòó îñâ³òè ³ íàóêè Â³ííèöüêî¿ ÎÄÀ

У НУБіП УКРАЇНИ СТВОРЕНО РАДУ РОБОТОДАВЦІВ Нещодавно Національном ніверситеті біорес рсів і природо орист вання У раїни відб лися перші становчі збори за ально ніверситетсь ої Ради роботодавців. Ініціатор створення Ради роботодавців, ре тор Станіслав Ні олаєн о зазначив під час зборів: «Ми об’єднали безпосередніх виробнични ів – ерівни ів омпаній і сільсь о осподарсь их підприємств, представни ів на ових станов і ВНЗ, а та ож владних стр т р, я і

володіють сит ацією на селі й мають можливість впливати на неї. Саме члени Ради дбатим ть про працевлашт вання ст дентів, тоді я наша справа – справді я існа їх під отов а». Голова Ради – дире тор ННЦ Інстит т механізації та еле трифі ації сільсь о о осподарства НААН У раїни Валерій Адамч вважає: «Доцільно напрацювати баз підприємств, я і б ли б отові приймати на пра ти ст дентів. Але й ніверситет та ож має заці авити підприємців та ій співпраці». Çà ³íôîðìàö³ºþ ÍÓÁ³Ï Óêðà¿íè

СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТУ ім. ЛЕСІ УКРАЇНКИ - 75 РОКІВ 19 червня 2015 ро , в приміщенні Волинсьо о а адемічно о обласно о раїнсь о о м зично-драматично о театр імені Т. Г. Шевчена відб лася рочиста а адемія з на оди 75річчя Східноєвропейсь о о національно о ніверситет імені Лесі У раїн и. Ре тор СНУ імені Лесі У раїн и, професор І ор Коцан свят овій промові на олосив, що той драматичний період, я ий переживає нині держава й народ, впевнено веде нас до Європи, розвит демо ратії, збереження національної ідентичності. Під час заход відб лася церемонія на ородження ращих на овців навчально о за лад за ба аторічн с млінн працю, ва омий особистий внесо під отов висо о валіфіованих фахівців та плідн на ово-педа о ічн діяльність. Ба ато на овців, ви ладачів, працівни ів СНУ імені Лесі У раїн и б ли достоєні цьо о дня почесних рамот і подя Міністерства освіти і на и У раїни, Волинсь ої обласної державної адміністрації, Управління освіти на и та молоді ОДА, Волинсь ої обласної ради, Л цьої місь ої ради, Л ць о о місь о о олови. Ст денти виш та ож отримали на ороди за с млінн працю і творчий підхід. Ре тор ніверситет І ор Коцан на ородив Срібним на р дним зна ом Назарія Степанч а, Ірин Сень ів, Володимира Грисю а, Ірин Дем’янч , Алл Тарасю , Людмил Панч , Оль Лис, Дмитра Довжи а, Віт Сид н, Лін Савч , Галин Падал о, Андрія Бондар а, Андрія Тюхт , Мар’ян Мар сен о, Анастасію На мч , Тетян Р дь, Юлію Марч . Çà ³íôîðìàö³ºþ Ñõ³äíîºâðîïåéñüêîãî íàö³îíàëüíîãî óí³âåðñèòåòó ³ì. Ëåñ³ Óêðà¿íêè

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 07 - 08 ËÈÏÅÍÜ-ÑÅÐÏÅÍÜ 2015

Âñòóï- 2015 â äàòàõ

Âñòóïíà êàìïàí³ÿ 2015 ðîêó ðîçïî÷èíàºòüñÿ 10 ëèïíÿ. ²ç öüîãî äíÿ âèù³ íàâ÷àëüí³ çàêëàäè Óêðà¿íè ðîçïî÷èíàþòü ïðèéìàòè â³ä àá³òóð³ºíò³â äîêóìåíòè äëÿ âñòóïó. Нинішньо о ро абіт рієнти мають право подати до менти до п’яти вищих навчальних за ладів і на три спеціальності в ожном з них (ма сим м 15 спеціальностей). Прийом до ментів осіб, я і для вст п на навчання повинні проходити творчі он рси вищих навчальних за ладах, заверш ється о 18.00 24 липня. Творчі он рси проводяться в іль а сесій, з 21 липня до 1 серпня 2015 ро . Прийом до ментів осіб, я і повинні с ладати вст пні іспити або проходити співбесід вищих навчальних за ладах, за інч ється о 18.00 24 липня. Вст пні іспити та співбесіди проводяться розпочинаючи з 25 липня до 1 серпня 2015 ро . Прийом до ментів в сіх інших абіт рієнтів, я і вст пають ВНЗ на основі повної за альної середньої освіти та подають для вст п рез льтати зовнішньо о незалежно о оцінювання, заверш ється 1 серпня о 12.00.

СТРОКИ ФОРМУВАННЯ РЕЙТИНГОВИХ СПИСКІВ І ЗАРАХУВАННЯ

Äæåðåëî: www.kyiv-obl.gov.ua

Рейтин овий списо абіт рієнтів, я і вст пають для здоб ття освітньо- валіфі аційно о рівня молодшо о спеціаліста та ст пеня ба алавра, із зазначенням ре омендованих до зарах вання на місця державно о замовлення, оприлюднюється не пізніше 12.00 2 серпня 2015 ро . Рейтин овий списо форм ється на підставі визначених вст пни ом пріоритетних спеціальностей. Вибір вст пни ами місця навчання здійснюється відповідно до зазначених пріоритетів до 18.00 6 серпня. Оновлений списо ре омендованих до зарах вання оприлюднюється не пізніше 12.00 7 серпня. Зарах вання вст пни ів на денн форм навчання на основі базової та повної за альної середньої освіти на навчання за державним замовленням відб вається не пізніше 12.00 8 серпня. Зарах вання вст пни ів на денн форм навчання на основі базової та повної за альної середньої освіти на навчання за ошти фізичних і юридичних осіб ( онтра т) відб вається не пізніше 14 серпня 2015 ро .

ФОРМУЛА СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ Повн середню освіт діти здоб ватим ть продовж 12-ти ро ів за схемою 5+4+3, а ш ільні про рами та навчальні плани б д ть розвантажені. Про це нам повідомив заст пни міністра освіти і на и Павло Полянсь ий. Дош ільна освіта триватиме до дося нення 6-ти річно о ві , після чо о дітей зарахов ватим ть до ш іл. План ється, що в У раїні б де впроваджено 12річн ш ол . Відповідно, навчання в почат овій ш олі триватиме п’ять ро ів, від 6 до 11 ро ів, та матиме одна овий базовий стандарт для всіх. Із 6- о лас розпочинатиметься навчання в базовій ш олі, що триватиме чотири

ро и. У ній б де збільш ватися іль ість предметів, а після завершення 9 лас всі чні проходитим ть ЗНО. За рез льтатами зовнішньо о оцінювання вип с ни и 9-х ласів змож ть вст пати: до навчально о за лад а адемічно о спрям вання ( чні з ращими рез льтатами ЗНО; орієнтація на вст п до ніверситет ), навчально о за лад професійно о спрям вання або професійно о оледж . Старша ш ола матиме професійн орієнтацію. Атестати про здоб ття повної за альної середньої освіти отрим ватим ть ті чні, я і спішно с лад ть ЗНО 12-м ласі.

ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ ЗА ТЕЛЕФОНАМИ: (096) 444-30-86 Гаряча лінія Міністерства освіти і на и У раїни (044) 486-09-62 (пн-пт, 9:00-18:00) У раїнсь ий центр оцінювання я ості освіти (050) 707-04-14, (095) 696-01-02, (096) 214-84-82 Громадсь е об’єднання «Фонд «Від рита політи а» А та ож на сайтах: http://testportal.gov.ua, http://www.mon.gov.ua/ua/hotline Для ст дентів вищих навчальних за ладів Донець ої та Л ансь ої областей працює онс льтативний телефон: (096) 444-30-86

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 07 - 08 ËÈÏÅÍÜ-ÑÅÐÏÅÍÜ

2015

ßê ôîðìóºòüñÿ êîíêóðñíèé áàë âñòóïíèêà?

²íñòðóêöèþ ñòâîðåíî âîëîíòåðàìè ÃÎ “Ôîíä “Â³äêðèòà ïîë³òèêà” òà óçãîäæåíî â ÌÎÍ Óêðà¿íè, ÓÖÎßÎ

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 07 - 08 ËÈÏÅÍÜ-ÑÅÐÏÅÍÜ 2015

Êîëåäæ àáî ÂÍÇ àðãóìåíòè äëÿ áàòüê³â

Íà äîïîìîãó òèì áàòüêàì, ïåðåä ÿêèìè ñòî¿òü âèá³ð: äèòèíà íàâ÷àºòüñÿ â 9 àáî â 11 êëàñ³ - ùî êðàùå - êîëåäæ àáî ÂÍÇ? Âèùà àáî ñåðåäíÿ ïðîôåñ³éíà îñâ³òà? ßêùî äèòèíà ãîòîâà äî ñàìîñò³éíîãî æèòòÿ ³ íå â³äð³çíÿºòüñÿ íàâêîëîíàóêîâîþ äîïèòëèâ³ñòþ - âèáèðàéòå êîëåäæ. Ñàìå ãîòîâí³ñòü áðàòè â³äïîâ³äàëüí³ñòü íà ñåáå, à íå òåñòè ç ïðîôîð³ºíòàö³¿ àáî ïåðñïåêòèâè ìàéáóòíüî¿ ïðîôåñ³¿, º âèçíà÷àëüíèì ôàêòîðîì. Всі бать и б вають двох типів, я і визначаються девізами. Перший тип: «Виростеш і йди на всі чотири бо и, з нами в рю за ». Др ий тип: «Нам важ о б де без тебе, але ми поважаємо твій вибір подальшо о шлях ». Я що Ви читаєте цю статтю, то Ви (незалежно від зазначених вище типів) пере онані в необхідності вищої освіти, том роз лянемо плюси і мін си навчання в цих навчальних за ладах.

ПЛЮСИ КОЛЕДЖУ: 1. Після оледж до ВНЗ вст пають наба ато частіше, ніж навпа и. 2. Дитина опан є професію. 3. Дитині не доведеться либо о вивчати предмети за альноосвітньо о ци л , я і ви ли ають тремтіння в олінах або бажання вте ти з ро ів - залежно від темперамент . 4. Дитині доведеться відповідати за свої вчин и. 5. У оледжі зм ш ють вчитися. 6. Через три ро и навчання дитина б де більш адаптованою до життя, ніж йо о одноліт и, що пішли шляхом «ш ола + ВНЗ».

СУМНІВНІ ПЛЮСИ КОЛЕДЖУ: Çà ìàòåð³àëàìè profmetodist.ru

1. Вим шене раннє дорослішання дитини. 2. Професійно орієнтований р озір. 3. Молодіжна с б льт ра. 4. У оледжі можна отримати заочн або вечірню освіт , можливе дистанційне навчання (на доовірній основі). Одночасно з навчанням дитина може влашт ватися на робот .

МІНУСИ КОЛЕДЖУ: 1. Неоднозначне оло спіл вання. 2. Необхідність заздале ідь вибирати професію. 3. Молодіжна с б льт ра. 4. Немає впевненості в том , що залишиться бажання вчитися ще й ВНЗ. Середня професійно-технічна освіта орієнтована насамперед на оволодіння затреб ваною на ринпраці професією (спеціальністю), продовження освіти ВНЗ (я що та е бажання збері ається) найчастіше здійснюється в очно-заочній або заочній формі.

ПЛЮСИ «ШКОЛА + ВНЗ»: 1. Я що дитина вчиться, то вона отримає широий спе тр знань із за альноосвітніх дисциплін. 2. Дитині не доведеться зан рюватися в нов для ньо о с б льт р . 3. Ще два ро и дитина б де Вас перед очима. 4. Ще два ро и б де дорослішати в мовах, оли

її сприймають я ш оляра. 5. Є ймовірність, що дитина б де хотіти вст пати до ВНЗ.

СУМНІВНІ ПЛЮСИ «ШКОЛА + ВНЗ»: 1. Дорослішання дитини розтя н то ще на два ро и. 2. Широ ий р озір, більше орієнтований на дозвілля. 3. Ш ільна с б льт ра.

МІНУСИ «ШКОЛА + ВНЗ»: 1. Після за інчення ш оли не б де професії. 2. Ще два ро и дитина б де «вчитися лін ватися і б ти триманцем». 3. Форм вання молодіжно о ні ілізм . 4. Постійні рошові вливання в ш ол , вчителів, репетиторів. 5. Немає впевненості в том , що залишиться бажання вчитися ще й ВНЗ. 6. За інчивши ВНЗ, вчорашній ст дент має висо і соціальні вимо и до себе, до своєї майб тньої професії, незначний досвід професійної діяльності та відс тність робочих місць під свої запити. Вибір завжди залишається за дітьми і бать ами. Але з точ и зор «міжвидової боротьби» дитина, що вибирає оледж, виявляється більш під отовленою до виживання, ніж вип с ни ш оли. Напевно, це один з найва оміших ар ментів при виборі між оледжем і ВНЗ в поточній е ономічній сит ації. Серед соціально-е ономічних параметрів чимал роль віді рає бюджетне навчання всіх ст дентів оледж , наявність стипендії, а реальне працевлашт вання можливе вже в процесі виробничої пра ти и. Î

ЯК ВІДБУВАТИМЕТЬСЯ ВСТУП ДО КОЛЕДЖІВ У 2015 РОЦІ? З ідно з новим За оном «Про вищ освіт » прийом на навчання до оледжів за освітньо- валіфіаційним рівнем "молодший спеціаліст" на базі базової та повної за альної середньої освіти (після 9- о і після 11- о лас ) останній раз б де проводитись 2016 році! Отже, всі вип с ни и, я і 2015 році отримають свідоцтво про базов середню освіт (за інчать 9-й лас), ще матим ть можливість вст пити на перший рс оледжів і, за 3-4 ро и, отримати диплом молодшо о спеціаліста, я ий б де прирівняно до ново о рівня "молодший ба алавр". Вст п на базі 9-ти ласів відб вається за рез льтатами вст пних іспитів. Зазвичай їх два: раїнсь а мова (ди тант, тест вання, пере аз або я ійсь іншій формі - оледж сам визначає), і др ий іспит (знов-та и за вибором оледж ). Залежно від обраної спеціальності замість др о о іспит може б ти творчий он рс. Прийом до ментів до оледжів і після 9- о, і після 11- о лас розпочинається 10 липня. За інчення прийом до ментів - 24 липня. Вст пні іспити - з 25 по 31 липня (точні дати в рам ах цьо о термін оледж встановлює самостійно). Я що правилами передбачено проходження творчих онрсів, то до менти за інч ють приймати 24 липня, але ці самі творчі он рси мож ть розпочатися вже з 21 липня. Я що ж Ви план єте вст пати до оледж після 11- о лас - вст п для Вас б де здійснюватися за рез льтатами тестів ЗНО - 2015 з раїнсь ої мови і літерат ри та др о о предмет , визначено о Правилами прийом . Äæåðåëî: uchis.com.ua

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 07 - 08 ËÈÏÅÍÜ-ÑÅÐÏÅÍÜ

2015

ÇÀÎ×ÍÀ ÒÀ ÄÈÑÒÀÍÖ²ÉÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ – ßÊ²ÑÍÎ ² ÇÐÓ×ÍÎ Äåðæàâíèé äèïëîì. ²V ð³âåíü àêðåäèòàö³¿. Ë³öåíç³ÿ ÌÎÍ Óêðà¿íè ñåð³ÿ ÀÅ ¹ 636460 â³ä 10.06.2015. íîñò³», «Ô³íàíñè ³ êðåäèò» (ñòóï³íü áàêàëàâðà). Òàêîæ, ÿêùî Âè âæå ìàºòå âèùó îñâ³òó, òî ìîæåòå îáðàòè îäíó ç ìàã³ñòåðñüêèõ ïðîãðàì çà äèñòàíö³éíîþ ôîðìîþ: «Óïðàâë³ííÿ ô³íàíñîâî-åêîíîì³÷íîþ áåçïåêîþ», «ßê³ñòü, ñòàíäàðòèçàö³ÿ òà ñåðòèô³êàö³ÿ», «Óïðàâë³ííÿ ³ííîâàö³éíîþ ä³ÿëüí³ñòþ». Îòæå, ñó÷àñíèé âñòóïíèê ìîæå îáèðàòè íå ëèøå ñåðåä âåëèêî¿ ê³ëüêîñò³ íàâ÷àëüÇàî÷íà ôîðìà íàâ÷àííÿ – ìîæëèâ³ñòü îòðèìàòè îñâ³òó äëÿ òèõ ëþäåé, ÿê³ ïðàöþþòü ïîâíèé äåíü, äîãëÿäàþòü çà ä³òüìè ÷è ïîõèëèìè ëþäüìè àáî ÷åðåç áóäü-ÿê³ ³íø³ ïðè÷èíè íå ìîæóòü â÷èòèñÿ ñòàö³îíàðíî. Öåé ñïîñ³á îòðèìàííÿ âèùî¿ îñâ³òè âèìàãàº âåëèêî¿ â³äïîâ³äàëüíîñò³ â³ä ñòóäåíò³â. Àäæå á³ëüø³ñòü ÷àñó âîíè ñàì³ ìàþòü êîíòðîëþâàòè ñâ³é íàâ÷àëüíèé ïðîöåñ òà, îð³ºíòóþ÷èñü íà «äîðîãîâêàçè», âñòàíîâëåí³ âèêëàäà÷àìè, íàïîëåãëèâî éòè äî ìåòè – çäîáóòòÿ ñïåö³àëüíîñò³ ³ âëàñíîãî ðîçâèòêó. Ñóòòºâîþ ïåðåâàãîþ çàî÷íî¿ îñâ³òè ïîðÿä ç òèì, ùî âîíà âèâ³ëüíÿº á³ëüøå ÷àñó äëÿ âàæëèâèõ ñïðàâ, º åêîíîì³ÿ êîøò³â. Â Óí³âåðñèòåò³ «ÊÐÎÊ» çàî÷íà ôîðìà íàâ÷àííÿ íà áàêàëàâðàò³ ïåðåäáà÷åíà äëÿ íèçêè åêîíîì³÷íèõ íàïðÿì³â («Åêîíîì³êà ï³äïðèºìñòâà», «Ô³íàíñè ³ êðåäèò», «Ì³æíàðîäíà åêîíîì³êà», «Îáë³ê ³ àóäèò», «Ìàðêåòèíã»), äëÿ þðèäè÷íîãî, ïñèõîëîã³÷íîãî ³ êîìï’þòåðíîãî íàïðÿì³â ï³äãîòîâêè, à òàêîæ äëÿ íàïðÿìó «Ìåíåäæìåíò». ßê³ñíî òà ç êîìôîðòîì â÷èòèñÿ çàî÷íî òóò äîçâîëÿþòü çàëó÷åííÿ äî âèêëàäàííÿ âèñîêîêâàë³ô³êîâàíèõ ôàõ³âö³â, õîðîøà ìàòåð³àëüíà áàçà Óí³âåðñèòåòó (âåëèêà á³áë³îòåêà, êîìï’þòåðí³ êëàñè, äîñòóï äî ²íòåðíåòó òîùî), çðó÷íà îðãàí³çàö³ÿ íàâ÷àëüíîãî ïðîöåñó. Â Óí³âåðñèòåò³ äëÿ ñòóäåíò³â çàî÷íî¿ ôîðìè ðîçðîáëåíî äâà ãðàô³êè çàíÿòü. Íåä³ëüíèé ãðàô³ê ïåðåäáà÷àº, ùî çàíÿòòÿ òà ³ñïèòè ïðîâîäÿòüñÿ ùîòèæíÿ ó âèõ³äíèé äåíü (â íåä³ëþ) ³ òðèâàþòü ç 9.00 äî 15.00. Ñòóäåíòè, ÿê³ íàâ÷àþòüñÿ çà òèæíåâèì ãðàô³êîì, â³äâ³äóþòü çàíÿòòÿ â Óí³âåðñèòåò³ ³ ñêëàäàþòü ³ñïèòè ïðîòÿãîì òðüîõ òèæí³â íà ñåìåñòð, òîáòî âïðîäîâæ øåñòè òèæí³â íà ð³ê, ³ â÷àòüñÿ ó äðóã³é ïîëîâèí³ äíÿ. Óìîâè âñòóïó öüîãî ðîêó äîçâîëÿþòü ç äèïëîìîì áàêàëàâðà çà áóäü-ÿêîþ ñïåö³àëüí³ñòþ âñòóïèòè íà ìàã³ñòåðñüê³ ïðîãðàìè àáî îòðèìàòè ñòóï³íü áàêàëàâðà çà ³íøèì íàïðÿìîì çà ñêîðî÷åíèì òåðì³íîì íàâ÷àííÿ. Ñòóäåíòè-çàî÷íèêè ìîæóòü êîðèñòóâà-

òèñÿ óñ³ìà ìîæëèâîñòÿìè, ùî íàäàº «ÊÐÎÊ», ³ áóòè ïîâíîö³ííèìè ÷ëåíàìè óí³âåðñèòåòñüêî¿ ðîäèíè. Ïðèéîì äîêóìåíò³â ðîçïî÷èíàºòüñÿ â ëèïí³ ³ òðèâàòèìå äî âåðåñíÿ (çàëåæíî â³ä ïðîãðàìè). Ïîðÿä ³ç çàî÷íîþ ôîðìîþ ïîïóëÿðíîñò³ íàáóâàº äèñòàíö³éíà. Íàâ÷àòèñÿ â ðåæèì³ îíëàéí çðó÷íî ³ åêîíîìíî. «Â³ääàëåíîìó» ñòóäåíòó ïîòð³áíî ìàòè áàæàííÿ çäîáóâàòè ôàõ ³ çíàííÿ òà êîìï’þòåð ç äîñòóïîì äî ìåðåæ³ ²íòåðíåò. Ï³ä ÷àñ íàâ÷àííÿ çà äèñòàíö³éíîþ ôîðìîþ âåñü îñâ³òí³é ïðîöåñ ïðîõîäèòü çà ³íäèâ³äóàëüíèì ðîçêëàäîì ó çðó÷íèé äëÿ ñòóäåíòà ÷àñ òà â çðó÷íîìó ì³ñö³. Òðèâàë³ñòü çàíÿòü ³ ¿õíþ ³íòåíñèâí³ñòü â³í ðåãóëþº ñàìîñò³éíî. Ïðîòå ñòóäåíòó ñë³ä ïàì’ÿòàòè, ùî ðåçóëüòàò äèñòàíö³éíîãî íàâ÷àííÿ çàëåæèòü â³ä éîãî íàïîëåãëèâîñò³: êðàùå ïîïðàöþºø – á³ëüøîãî äîñÿãíåø. Óí³âåðñèòåò íàäàº ñòóäåíòó äîñòóï äî êîìïëåêòó íåîáõ³äíèõ íàâ÷àëüíèõ ìàòåð³àë³â ó âèãëÿä³ åëåêòðîííèõ íàâ÷àëüíèõ êóðñ³â ç êîæíî¿ äèñöèïë³íè. Ëåêö³¿ òà ïðàêòè÷í³ çàíÿòòÿ ïðîõîäÿòü ÿê â³äåîêîíôåðåíö³¿, ï³ä ÷àñ ÿêèõ ìîæíà ï³äòðèìóâàòè ä³àëîã ç âèêëàäà÷åì. Äèñòàíö³éíå íàâ÷àííÿ òàêîæ ïåðåäáà÷àº ñèñòåìó ³íäèâ³äóàëüíèõ êîíñóëüòàö³é ç³ ñïåö³àë³ñòàìè. Ùîá ñêëàäàòè ³ñïèòè òà çàë³êè, ñòóäåíòàì òàêîæ íå ïîòð³áíî ¿õàòè äî Óí³âåðñèòåòó. Ïåðåâ³ðêà çíàíü ìîæå â³äáóâàòèñÿ ó ôîðì³ åëåêòðîííîãî òåñòóâàííÿ àáî îíëàéíñï³âáåñ³äè ç ôàõ³âöåì. Ï³ñëÿ óñï³øíîãî çàê³í÷åííÿ íàâ÷àííÿ çà äèñòàíö³éíîþ ôîðìîþ, ÿê ³ çà çàî÷íîþ, âèïóñêíèê Óí³âåðñèòåòó îòðèìóº äèïëîì ïðî âèùó îñâ³òó äåðæàâíîãî çðàçêà. Íà ñüîãîäí³ â Óí³âåðñèòåò³ «ÊÐÎÊ» äèñòàíö³éíî ìîæíà îòðèìàòè âèùó îñâ³òó çà íàïðÿìàìè «Åêîíîì³êà ï³äïðèºìñòâà», «Ìåíåäæìåíò çîâí³øíüîåêîíîì³÷íî¿ ä³ÿëü-

íèõ çàêëàä³â, íàïðÿì³â, ñïåö³àëüíîñòåé ³ îñâ³òí³õ ïðîãðàì, à é ç-ïîì³æ ôîðì ³ ãðàô³ê³â íàâ÷àííÿ. Á³ëüø³ñòü ñòóäåíò³â Óí³âåðñèòåòó «ÊÐÎÊ» ïî÷èíàþòü ïðàöþâàòè íà ñòàðøèõ êóðñàõ íàâ÷àëüíîãî çàêëàäó, äåõòî íàâ³òü ðîáèòü ïåðø³ êðîêè äî çàïî÷àòêóâàííÿ âëàñíî¿ ñïðàâè. Òîìó ó âèø³ íàìàãàþòüñÿ ñòâîðèòè ñïðèÿòëèâ³ óìîâè äëÿ ïðîôåñ³éíîãî ðîçâèòêó «ÊÐÎÊ³âö³â». ×è âäàºòüñÿ öå Óí³âåðñèòåòó? Çàïðîøóºìî Âàñ ä³çíàòèñÿ ïðî âñå, ïîáóâàâøè â Óí³âåðñèòåò³, â³ä÷óâøè éîãî îñîáëèâó àòìîñôåðó òà ïîñï³ëêóâàâøèñü ç ïðåäñòàâíèêàìè «ÊÐÎÊó». ²íôîðìàö³éíèé â³ää³ë ïðèéìàëüíî¿ êîì³ñ³¿ ïðàöþº ç ïîíåä³ëêà äî ï’ÿòíèö³ ç 10:00 äî 19:00 òà â ñóáîòó ç 10:00 äî 15:00 Àäðåñà Óí³âåðñèòåòó: 03113, ì. Êè¿â, âóë. Ëàãåðíà, 30–32 (ïîáëèçó ñò. ì. «Áåðåñòåéñüêà») Êîíòàêòí³ òåëåôîíè: (044) 455-57-57, 455-57-07 Åëåêòðîííà àäðåñà: krok@krok.edu.ua Ñàéò Óí³âåðñèòåòó: www.krok.edu.ua 0016

ЖУРНАЛ “СУЧАСНА ОСВІТА” – ТВІЙ ПУТІВНИК У СВІТІ ЗНАНЬ

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 07 - 08 ËÈÏÅÍÜ-ÑÅÐÏÅÍÜ 2015

Âïëèâ ïðîôåñ³¿ íà îñîáèñò³ñòü

ßêó íåáåçïåêó íåñå â ñîá³ âèá³ð ò³º¿ ÷è ³íøî¿ ïðîôåñ³¿? ×àñòî ïðè âèáîð³ ëþäè çâåðòàþòü óâàãó â îñíîâíîìó íà ïîçèòèâí³ ñòîðîíè. Ó ö³é ñòàòò³ ìè çàãëÿíåìî «ïî òîé á³ê ôîêóñó», ç'ÿñóºìî, ÿê³ ïðîôåñ³éí³ äåôîðìàö³¿ õàðàêòåðó ìîæóòü áóòè âëàñòèâ³ ïðåäñòàâíèêàì ð³çíèõ ïðîôåñ³é. В одном зі своїх творів амери ансь ий письменни Мар Твен написав про людин , я а вміла розсмішити всіх своїх знайомих. І з ожним днем це виходило весел на все раще і раще - до тих пір, по и йо о не почали ни ати рідні і знайомі, бо в пош ах нових жартів чолові став б вально нестерпний для оточ ючих. І тоді ця людина пере валіфі валася власни а... похоронно о бюро, де йом знов стало добре і спо ійно.

ЮРИСТ

Äæåðåëî: www.edunews.ru, Àâòîð: ²ííà ²ãîëê³íà

Одна з найпоп лярніших професій на сьооднішній день - це юрист. Крім зовнішньо о блис , дотепності, ло ічно о мислення і висо их заробіт ів, професії є й інша сторона - необхідність ро ами виш вати помил и, тон і місця, двозначності і т. д. З ро ами розвито цієї звич и, я що вона перейде в автоматичн поведін , може призвести до то о, що навіть на др жній вечірці на б дь-я ий жарт юриста т т же знайдеться іль а випад ів з пра ти и, статей з Кримінально о оде с і термін, я ий за все це належить. Підпис ючи б дь-я ий папір, юрист б де ретельно і дос онально вивчати те ст пош ах можливих не ативних наслід ів та шляхів їх с нення.

ЛІКАР Та ож шанована і орисна професія. Одна її представни и часто зм шені за своїм бажанням і навіть без ньо о надавати допомо всім знайомим і незнайомим і висл хов вати дов і с ар и на нед и оточ ючих. Крім

то о, лі арі часто та зви ають до своєї ролі, що пра н ть вилі вати всіх, навіть тих, хто цьо о не потреб є: напри лад, діти лі арів часто з дитинства «люблять з'їсти пі л ». Ще одна професійна небезпе а, що че ає лі аря - це розвито цинізм я способ впоратися з емоційними перевантаженнями. Я що лі ар щодня сти ається з питаннями життя і смерті, то з часом йо о здатність спо ійно, до місця і не до місця, обоворювати моторошні подробиці може сильно шо вати. Лі арі часто люблять «рад вати» оточ ючих при ладами зі своєї вели ої пра ти и.

БУХГАЛТЕР І ЕКОНОМІСТ Постійна робота з цифрами, без мовно, форм є ряд орисних в житті навичо . З не ативних наслід ів вибор даної професії можна назвати нев амовне пра нення по іль а разів перевіряти б дь-я і цифри,

важність до деталей (іноді надмірн ), бажання онтролювати б дь-я і витрати - починаючи від рошей на морозиво і за інч ючи всеосяжним онтролем за особистими фінансами.

УЧИТЕЛЬ

Більшість справжніх ви ладачів обожнюють свою робот до та ої міри, що іноді не мож ть з пинитися, навіть оли вони не на роботі. Пра нення вчителя повчати може отр ювати життя і йом , і оточ ючим, я що п стити сит ацію на самоплив. Всім доведеться терпіти повчаючі інтонації, я і з’являються йо о олосі, йо о впевненість в абсолютній правоті і

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 07 - 08 ËÈÏÅÍÜ-ÑÅÐÏÅÍÜ

2015

ставлення до співрозмовни ів, я до малень их дітей. У той же час, я що вчитель або ви ладач онтролюють своє нев амовне бажання навчити всіх сьом , то з ними д же ле о, ці аво і приємно спіл ватися, адже вони роблять це по-справжньом професійно.

ЛЮДИНА, ЧИЯ СПЕЦІАЛЬНІСТЬ ПОВ'ЯЗАНА З АВТОМОБІЛЯМИ

МЕНЕДЖЕР З ПРОДАЖУ Каж ть, що справжній продавець - цей той, хто навіть ес імосам може продати сні взим . Коли продавець вміє прибор вати своє професійне завзяття це ч дово. Іна ше він може, напри лад, продавати до місця і не до місця товари своєї омпанії (добре, я що вони потрібні оточ ючим), свої ідеї з різних приводів - за алом, я що є лієнт, то справжній продавець не дозволить йом піти просто та , не « пивши» хоча б чо о-неб дь, або, в райньом випад , не давши іль а телефонів своїх др зів і знайомих, я і мо ли б продати цьом лієнт щось інше. З одно о бо , продавець сильно втомлюється від нес інченних онта тів з різними людьми, я і не завжди відч вають позитивні емоції, з іншо о бо він сам до цих онта тів пра не. Виходом для представни ів цієї професії може стати розвито навич и «пере лючатися» зі стан продавця в інші, більш спо ійні емоційні стани, в я их можна відпочити.

Top10 ÿê³

ПІАРНИК Д же с часна професія, що передбачає правління ч т ами. Це людина, я а знає все про всіх і вміє при необхідності застос вати. Б дья а інформація стає в р ах піарни а зброєю. Залежно від ставлення до людини, фірми або події б дь-я ий фа т, навіть найбезпечніший, представни и цієї професії мож ть подати або я рич щий, або я величезне дося нення, я е сл жить справі мир і про рес в лобальном масштабі. Я їм вірити?

ванні з представни ами сфери обсл ов вання - миттєво здатний навести порядо де зав одно, поставити всіх на місце і зм сити працювати швид о і я існо. Іноді дире тор б ває с ладно при адати про звичайні людсь і поч ття і висловити емоції без попередньо о аналіз всіх можливих системних наслід ів. Звич а ер вати може поширюватися на др зів, родичів і близь их.

òåõíîëîã³é, çì³íÿòü ñâ³ò СПЕЦІАЛІСТ З ПЕРСОНАЛУ (HR)

Ці люди здатні миттєво оцінити б дь- о о і под м и винести верди т - придатний або непридатний. Професійний ре р тер з радістю розповість вам про перспе тиви на ринпраці та за можливості поре оменд є ва ансію. Я що персонал, я им займається HR, знайти с ладно - тоді в хід йд ть найвитонченіші методи пош відповідних людей - серед знайомих і незнайомих, відповідних сит аціях і не д же...

ПСИХОЛОГ

ПРОГРАМІСТ Вміє майже все, що пов'язано з омп'ютером. Сердиться на оточ ючих, я що вони ставлять та і запитання, на я і мо ли б, на д м омп'ютерни а, відповісти самостійно. Виріш є с ладні завдання, пов'язані з про рам ванням. Іноді не здатний вирішити найпростіші завдання, пов'язані з поб товими проблемами. У розмові переходить на свою мов , часто незроз міл для оточ ючих. Може довести оточ ючих до с аз бездо анною ло і ою і вмінням в б дь-я ій сит ації д мати ал оритмічно. Все, що здається про раміст нелоічним, може ви ли ати ньо о «зависання».

ПРОФЕСІЙНИЙ УПРАВЛІНЕЦЬ Звич а ер вати людьми може проявлятися я вдома, та і на відпочин . Незамінний при спіл -

Не являє собі життя без автомобіля. Засіб перес вання став для неї не тіль и б дин ом, але і сенсом життя. У разі вини нення б дь-я их поломо ставиться до цьо о майже я до хвороби о ось із близь их. Напам'ять пам'ятає арт міста, здатний прид мати собі заняття в проб ах. За важ є б дь-я і дрібні деталі, що відносяться до дорожньо о р х . У омпанії може одинами розповідати про різноманітні запчастини, про особливості автосервіс , про мар и і моделі машин. Має поч ття мор , правда, часто - досить специфічне.

Залежно від отриманої освіти здатний одинами ставити вам різні незроз мілі питання. Гірше, я що це с проводж ється діа нозами на шталт «Ви е страверт!» В о ремих випад ах психоло и починають всюди ш ати патоло ію (в цьом вони чимось схожі з лі арями) і нама атися її «виправити», видавши іль а порад. Ба ато психоло ів самі страждають манією величі, що може виражатися в бажанні дати поради б вально всім і з привод (в цьом вони схожі з чителями).

ПРАЦІВНИК СФЕРИ МИСТЕЦТВА Це людина, здатна справити враження де заводно і на о о зав одно. Часто а тори, теле- і радіовед чі, ж рналісти та інші світсь і люди знають мас ці авих історій, я і отові одинами розповідати. Спіл ватися з ними зазвичай приємно і весело. З автоматичних звичо - виходити на лін (я що це а тор театр ), оворити добре поставленим олосом і одинами цит вати різні твори. Іноді працівни и сфери мистецтва люблять здійснювати нестандартні вчин и - одя атися абсолютно немислимим чином і вести себе з хвало незалежно від то о, в я ій омпанії опинилися. Всі наведені вище поб тові портрети професіоналів, без мовно, ари ат рні. Одна вибираючи професію, все ж та и подивіться на тих, хто в ній же ба ато ро ів. Запитайте себе, чим хара терні представни и цієї професії відрізняються від інших людей. Я що ви помітили я і-неб дь «дивацтва» - необов'яз ово відмовлятися від обраної професії. Вплин ть на людин зовнішні обставини або не змож ть вплин ти, вона ба ато в чом визначає сама. Знання типових професійних деформацій дозволить вам ни н ти їх вини нення, стати Професіоналом з вели ої літери. Î

Íàø æóðíàë ó ïðîäàæó ïðîòÿãîì ì³ñÿöÿ

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 07 - 08 ËÈÏÅÍÜ-ÑÅÐÏÅÍÜ 2015

ий фахівець, але слідом за віяннями час ш ають та их, що породж є жарти про прибиральницюе ономіста-тамад -водолаза-аналіти а. Іншим дійсно потрібен фахівець, що розбирається не тіль и в е ономіці, але і в юриспр денції або мар етоло зі знанням психоло ії. Іван, 27: «На роботі, де не б ло архіте тора, зроз мів, що прораміст без міння прое т вати архіте т р слаб ий і залежний. Вирішив виправити цей недолі . В я ійсь мірі вийшло. На жаль, рім за альних аспе тів є ще безліч дрібних областей. Всьом ніхто не навчить. Напевно, вчитися про рам ванню можна нес інченно».

2. ПРАГНЕННЯ ДО КАР'ЄРНОГО РОСТУ

Íàâ³ùî ïîòð³áíà äðóãà âèùà îñâ³òà? ×è âàðòî âèòðà÷àòè ÷àñ ³ ô³íàíñè, ùîá îòðèìàòè äðóãó âèùó îñâ³òó, òàêå ïèòàííÿ ñòàâëÿòü ñîá³ áàãàòî ñòóäåíò³â âèùèõ íàâ÷àëüíèõ çàêëàä³â, êîòð³ ùîéíî îòðèìàëè ïåðøó îñâ³òó, ³ ìîëîä³ ñïåö³àë³ñòè ç íåâåëèêèì äîñâ³äîì ðîáîòè. ×è ìîæå äðóãèé äèïëîì ùîñü çì³íèòè â æèòò³ ïî÷àòê³âöÿ êåð³âíèêà àáî ñïåö³àë³ñòà, ÿêèé ðîçïî÷àâ óñï³øíó êàð'ºðó â ïðåñòèæí³é êîìïàí³¿?

Äæåðåëî: www.domashniy.ru, Àííà Çàéöåâà

Освіта - це міцний ф ндамент, я ий назавжди залишається з людиною, я а йо о створила. Йо о неможливо втратити, заб ти, потрібно тіль и навчитися рамотно йо о ви ористов вати. Випад ів, оли фахівці мали іль а дипломів і не мо ли знайти роботи, мало, але вони б ли. Це трапляється, оли людина оле ціон є спеціальності, я і не є с міжними, і застос вати всі отримані знання неможливо. Роботодавців ці авлять фахівці, я і мо ли б добре орієнт ватися в бізнес-процесах, добре розбиратися в юридичних питаннях, я і вміють рамотно оцінювати робочі завдання. А для реалізації цих цілей потрібно здоб вати др вищ освіт . Приміром, маючи е ономічн спеціальність, освоїти юридичн . Постійно розвиваючи свій творчий потенціал молоді ерівни и повинні пам'ятати, що наб ття правлінсьих навичо повинно б ти під ріплене знаннями про а т альні проблеми вітчизняних омпаній і рин ово о середовища. Том отримання додат ової освіти має б ти пріоритетним для тих, хто спішно роє по ар'єрних сходах. Універсальність отриманих знань дозволить фа-

хівцям, я і отримали дві освіти, одна з я их правлінсь а, спішно он р вати з іншими претендентами на хороші посади і престижні ва ансії. У с часній У раїні цінність др ої вищої освіти, без мовно, зросла порівняно з радянсь им періодом. Все більше людей замислюються над тим, щоб отримати інш спеціальність. Що ж їх до цьо о штовхає?

1. ПОТРЕБА РИНКУ ПРАЦІ В УНІВЕРСАЛЬНИХ ФАХІВЦЯХ Все частіше ва ансіях роботодавців в числі інших вимо прис тня наявність двох вищих освіт. Дея і роботодавці нечіт о являють собі, навіщо їм потрібен та-

Часом більш висо а посада вима ає нових знань і мінь, що стає стим лом отримати ще один диплом. Але я що др а освіта йде врозріз з професійним шляхом андидата, це може стати навіть мін сом. Олеся, 37: «Працювала досить дов о за фахом, але в один прерасний момент вирішила змінити професію на більш «жіноч » через незадоволення ар'єрою, пішла з виробництва в юристи».

3. ПРАГНЕННЯ ЗМІНИТИ ПРОФЕСІЮ Близь о 40% ст дентів знов вст пають до ВНЗ з метою змінити валіфі ацію. Часто це пов'язано з розчар ванням в першій отриманій спеціальності. Адже в 1718 ро ів більшості абіт рієнтам с ладно вибрати професію на все життя, а бать и, ер ючись явленнями про те, я раще, зм ш ють своїх чад вст пати на «престижні» фа льтети. Крім то о, отримана спеціальність може втратити свою а т альність і привабливість і спон ати людин отрим вати нові знання. Алла, 42: «Роботи за фахом на новом місці проживання не знайшлося. Б ла запропонована ці ава ва ансія, але зовсім в іншій сфері діяльності. З ці авістю повчилася ще раз».

4. ОЧІКУВАННЯ БІЛЬШ ВИСОКОЇ ЗАРПЛАТИ Більшість ст дентів по ладають вели і надії на др ий диплом, та

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 07 - 08 ËÈÏÅÍÜ-ÑÅÐÏÅÍÜ

2015

я , на їхню д м , він є арантом соліднішої винаороди за їхню працю. Я що ви дійсно отримали необхідні знання і отові брати на себе більше відповідальності на роботі, то це ваш варіант. В іншом випад , др а « ороч а» відправиться в п інших до ментів. Є ор, 31: «Працював шість ро ів інженером- онстр тором на вели ом підприємстві, але в я ийсь момент зроз мів, що наявна зарплата мене не влаштов є і хочеться реалізов вати свої ом ні аційні навич и. Перейшов відділ продаж на наба ато більш зарплат , правда, з мовою, що отримаю др вищ на е ономічном фа льтеті».

9. БАЖАННЯ ВЛАШТУВАТИ ОСОБИСТЕ ЖИТТЯ

фесійних достоїнств на дея их людей діє.

7. ПРАГНЕННЯ ЗАСЛУЖИТИ ПОХВАЛУ Я що дитині в сім'ї постійно оворили про те, що любов треба засл жити, особливо спіхами в навчанні, то в ш олі він б де вчитися на одні «п'ятір и», не на жарт переживати через найменш «четвір », потім вст пить до престижно о ВНЗ, по за інченні отримає червоний диплом. Але й цьо о виявляється недостатньо. Потреба доводити рідним, близь им і др зям свою потрібність, значимість і бажання засл жити похвал мотив ють та людин здоб вати др , третю вищ освіт , ходити на всіля і рси.

Не та а часта причина для отримання др ої вищої, але все ж має місце б ти. Вст п до ще одноо ВНЗ або на нові рси є ще одним способом познайомитися, ос іль и ст дентсь е середовище передбачає спіл вання, а, рім то о, можна раще придивитися до вподобаної людини. Часто та ий шлях обирають ті, хто вчився на традиційно «юнаць их» або «дівочих» фа льтетах, напри лад, в авіаційном або педа о ічном .

Top10 òåõíîëîã³é, ÿê³ çì³íÿòü ñâ³ò

5. ПРАГНЕННЯ ДО ЗНАНЬ

Знання мож ть застарівати, втрачати а т альність, а дея им фахівцям хочеться розбиратися в с міжних питаннях. Іноді людини з'являється хобі, я е стає справою її життя, і вона знов йде вчитися, щоб оволодіти необхідними знаннями. І врештірешт, є люди, я і хоч ть постійно самовдос оналюватися. І для них неважливо - змож ть вони застос вати на пра тиці отримані знання чи ні, оловне - розширити свій р озір. Юлія, 46: «С іль и себе пам'ятаю - навчитися чо ось, побачити або дізнатися щось новень е завжди мене вабило. Робота над собою і задоволення рез льтатами цієї роботи... Це я любов до подорожей».

6. ПРЕСТИЖ В СУСПІЛЬСТВІ Дея і люди йд ть на отримання др ої вищої або захист андидатсь ої, бо це модно. Їм здається, що наявність безлічі ре алій візитці автоматично підніме їх авторитет і зм сить оточ ючих присл хатися до них. Один мій одно рсни захистився і навіть попрацював дея ий час на низь ооплач ваній, але чній посаді ВНЗ ви лючно заради то о, щоб мати повне право написати на візитці всі свої ре алії. Дійсно, та ий значний перелі про-

8. ІНФАНТИЛІЗМ Б ти вічним ст дентом, без мовно, приємно. У цьом випад тя а до знань замінюється пра ненням переб вати в цій особливій атмосфері, а навчання сприймається я т сов а або спіл вання за інтересами. Та ий ст дент навчається без особливих з силь і ціл ом задоволений і «трій ами». Йом я найдалі хочеться відс н ти момент виход на робот , і відповідь на обґр нтовані претензії с азати, що він же вчиться! Це я ась спроба вте ти від відповідальності, оли треба самостійно приймати рішення.

ПІСЛЯДИПЛОМНА ОСВІТА Післядипломна освіта - спеціалізоване вдос оналення освіти та професійної під отов и особи шляхом по либлення, розширення і оновлення її професійних знань, мінь і навичо або отримання іншої спеціальності на основі здоб то о раніше освітньо- валіфі аційно о рівня та пра тично о досвід . Післядипломна освіта в лючає: • Др вищ освіт ; • Підвищення валіфі ації. Др а вища освіта - отримання нових знань та здоб ття нової валіфі ації особами, я і вже мають вищ освіт . Підвищення валіфі ації - отримання додат ових знань та навичо для розширення своїх фахових можливостей та ар’єрно о зростання. Навчальні про рами з підвищення валіфі ації різняться темати ою, тривалістю навчання та вип с ним до ментом, я ий засвідч є спішне за інчення навчання. Сл хачами про рам післядипломної освіти мож ть стати особи, я і вже здоб ли освітньо- валіфі аційні рівні «молодший спеціаліст», «ба алавр», «спеціаліст» або «ма істр»

Отримання др ої вищої освіти - це досить відповідальний ро . Чесно запитайте себе, що ви придбаєте після за інчення др о о ВНЗ рім диплома. Я що визначилися з цілями, то роз ляньте іль а ВНЗ, най раще а редитованих, і про рами з обраної спеціальності в ожном з них. Не заб дьте подивитися предмети, що входять в про рам і іль ість один навчання, іна ше замість нових знань ризи єте пройти одн і т ж дисциплін по др ом ол . Я що вам ці аві іль а ВНЗ, зберіть від и про я ість освіти за обраною спеціальністю, ви ладаць ий с лад і процес навчання. Це зв зить оло пош і допоможе раще визначитися з пріоритетами. І щоб ви не вибрали, нехай це від риє перед вами Î нові оризонти!

вищих навчальних за ладах ІІ-IV рівнів а редитації, ст денти старших рсів вищих навчальних за ладів.

ХТО ТАКИЙ МАГІСТР? Ма істр — освітньо- валіфі аційний рівень вищої освіти. Сьо одні освітньо- валіфі аційний рівень "ма істр" вважається найвищим рівнем повної вищої освіти в У раїні. Ма істрат ра — це др ий рівень дворівневої системи вищої освіти. У ма істрат рі продовж ють навчання вип с ни и ба алаврсь их про рам та дипломовані спеціалісти. Основне завдання ма істрат ри під от вати професіоналів – ТОП-менеджерів для правління міжнародними та раїнсь ими омпаніями, а та ож аналітичної, онс льтаційної та на ово-дослідниць ої діяльності.

ХТО ТАКИЙ СПЕЦІАЛІСТ? Спеціаліст - освітньо- валіфі аційний рівень вищої освіти особи, я а на основі освітньо- валіфі аційно о рівня ба алавра здоб ла повн вищ освіт , спеціальні міння та знання, достатні для ви онання завдань та обов'яз ів (робіт) певно о рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад певном виді е ономічної діяльності.

Óìîâè ïåðåäïëàòè íà æóðíàë “Ñó÷àñíà îñâ³òà” äèâ. íà ñàéò³ s-osvita.com.ua

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 07 - 08 ËÈÏÅÍÜ-ÑÅÐÏÅÍÜ 2015

×è âàðòà äðóãà âèùà âèòðà÷åíèõ çóñèëü?

Ó ö³é ñòàòò³ ñïðîáóºìî ðîçâ³ÿòè äåÿê³ ì³ôè ùîäî íåîáõ³äíîñò³ òà äîö³ëüíîñò³ îòðèìàííÿ äðóãî¿ âèùî¿ îñâ³òè ³ â³äïîâ³ìî ñîá³ íà çàïèòàííÿ: ×è ðÿòóº äðóãà âèùà îñâ³òà â³ä çëèäí³â? ×è çàâæäè âîíà äîïîìàãàº ïî÷àòè çàðîáëÿòè? ×è âàðòà âîíà ãðîøåé, ñèë ³ ÷àñó? ×è äàº äðóãà âèùà îñâ³òà ïîøòîâõ äî êðàùîãî æèòòÿ? Ê³ëüêà ðîê³â òîìó íàâ÷àòèñÿ â îäíîìó ÂÍÇ àáî ìàòè ò³ëüêè îäèí äèïëîì áóëî ñîðîìíî ³ íåìîäíî. Çàðàç ïðèñòðàñò³ çà äèïëîìàìè òðîõè âùóõëè ³ ó ëþäåé ç'ÿâèëàñÿ ìîæëèâ³ñòü òâåðåçî ïîãëÿíóòè íà íåîáõ³äí³ñòü äðóãî¿ àáî íàâ³òü òðåòüî¿ âèùî¿ îñâ³òè.

Äæåðåëî: www.russian-mifs.ru

Зараз та ий час, що мати дві вищі освіти - майже б денність. І том є іль а причин: 1) Перша освіта найчастіше вибирається за ритеріями: - чи змож я вст пити (с ласти потрібні іспити, набрати прохідний бал), - чи змож ть мої бать и її оплатити. Д же рід о вона збі ається з істинним по лианням людини. 2) Перш освіт здоб вають, часто не роз міючи, що ця професія із себе представляє, том вже під час навчання або відраз після йо о за інчення при влашт ванні на перш робот , приходить розчар вання. 3) Робота, на я нарешті влаштов ються, передбачає знання за іншою спеціальністю, а др а вища освіта допоможе піднятися по ар'єрних сходах. Іноді б ває, що др вищ отрим ють том , що людям хочеться змінити своє життя в ращий бі , а я це зробити по-іншом , вони не знають.

Найчастіше люди здоб вають вищ освіт щоб знайти добре оплач ван робот і зробити ар'єр . Про др вищ людина починає замислюватися, оли роз міє, що їй необхідно зростати, що зарплата не та а вже й велиа, що перспе тив з першою професією більше немає. І тоді людина починає д мати про те, що др а вища освіта б де тією самою заповітною палич ою - вир чалоч ою, я а витя не її з болота. Але, я по аз є пра тиа, тіль и дея их людей (приблизно близь о 15%) з отриманням др ої вищої освіти приходить дов оочі ваний ріст і про рес в житті і ар'єрі. І відб вається це том , що людина хоче відш од вати витрачені на навчання роші...

Для більшості ж др а вища освіта - це просто даремно витрачений час і роші. Давайте розберемося - чом та відб вається? Та , роботодавець, вибираючи між інженером, я ий отримав диплом про вищ освіт і молодим фахівцем з одним єдиним недавно отриманим дипломом, швидше за все, прийме на робот фахівця. Та я нехай недавньо о ст дента ще немає досвід роботи, але він вивчав свою спеціальність протя ом 5 ро ів, а др а вища найчастіше має на вазі 2 - 3 ро и занять іль а на тиждень вечері, або здоб вати др вищ освіт заочн . У підс м, др а вища освіта дає д же мало знань. Працівни и адрів радять здоб вати др вищ тіль и заради

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 07 - 08 ËÈÏÅÍÜ-ÑÅÐÏÅÍÜ

2015

дипломів і ще однієї строч и резюме. Я що ви дійсно хочете освоїти нов спеціальність, то до дипломів потрібно ще до ласти сертифі ати про проходження різних освітніх рсів. Тоді це дійсно пере онає роботодавця, що ви заці авлені своїй новій професії.

ВИТРАТА КОШТІВ Др а вища освіта зараз тіль и платна, а плата за навчання зараз д же висо а, навіть на заочном відділенні. Тверезо оцініть, потя нете ви чи ваші бать и цю плат (я а ще до то о ж має властивість збільш ватися з ожним ро ом). Б де при ро витратити роші за 2 ро и навчання і ин ти йо о на останньом рсі тіль и том , що немає можливості платити.

обся знань. Основна частина навчання б де припадати на самостійн робот . Отже, я их випад ах варто точно здоб вати др вищ освіт ? - я що нова спеціальність ардинально відрізняється від тієї, що ви отримали раніше. Не має сенс витрачати роші, час і сили, напри лад, на отримання освіти з правоохоронної діяльності, я що ви до цьо о навчалися юриспр денції, том спеціальності с міжні і основн мас знань ви вже отримали; можливо, в цьом випад ращим варіантом б де пройти я ісь додат ові рси, і цьо о б де достатньо; - я що ви точно знаєте, що ця нова спеціальність для вас - по лиання, ваша місія і ваш спосіб самореалізації. Я що не впевнені, раще спочат розібратися з цим, а потім вже обирати, чи варто ще вчитися і де; - я що ваше фінансове становище точно зміниться в ращий бі після отримання та ої спеціальності (напри лад, вам забезпечене ар'єрне зростання на вашій роботі). Ні в я ом разі не отрим йте др вищ освіт за фахом, я а вам не ці ава, просто для то о щоб б ло, раптом з одиться і т.д. Та е навчання б де завдавати вам тіль и неприємності, роздрат вання, стрес. І врешті-решт д же мало шансів, що ви довчитеся до інця. Не варто здоб вати др вищ

освіт тіль и том , що на даний момент це модно. Краще станьте профі вже наб тій спеціальності, йдіть до аспірант ри і захищайте дисертацію. Ось вже я що ви под жаєте аспірант р , то роботодавець перед вами не встоїть. Н а я що ви вже придбали др вищ освіт , то оцінюйте себе доро о. Не варто йти в продавці вз ття, маючи дипломи про вищ освіт . Не здавайтеся, ш айте пристойн робот до інця. Тепер ви фахівець і цін йте себе. Але, незважаючи на по аний рівень я ості др ої вищої освіти в Росії, придбання нових знань і професії - це величезний ро вперед, нехай навіть ваш др ий диплом вам ні оли не знадобиться, але ті знання і досвід, я і ви отримали під час навчання - це ваш ба аж, я ий рано чи пізно принесе вам приб то . Немає нічо о іршо о, ніж піднятись драбиною, приставленою не до тієї стіни. Та им чином, можна зробити висново , що отримання двох вищих освіт має сенс, я що ти збираєшся працювати на сти ал зей. Я що чіт о роз мієш, я а др а тобі потрібна і для чо о, то отрим й др . Можеш різ о піднятися, том що поєднання двох вищих - може виявитися ні альним. Але можеш і пролетіти, я що це поєднання виявиться незатреб ваним, і тобі доведеться працювати лише за однією з отриманих освіт. Тоді вини ає запитання: “А за що боровся, витрачав час і роші?”. Î

Top10 òåõíîëîã³é, ÿê³ çì³íÿòü ñâ³ò

НЕОПЛАЧУВАНИЙ ЧАС НАВЧАННЯ

Час, я ий ви б дете витрачати на сесії, не б де оплач ватися на вашій роботі. Вам доведеться вчитися або за рах но вашої офіційної відп ст и, або за свій рах но (піти неоплач ван відп ст ).

СКЛАДНОЩІ НА РОБОТІ Вам доведеться всти ати робити необхідний обся роботи в більш стислі терміни. Не завжди начальство схвалює трат вашо о робочо о час на навчання. Може та вийти, що в я ісь моменти вам доведеться розриватися між навчанням і роботою, я що під час сесії на роботі б де відб ватися щось важливе, де необхідна ваша прис тність.

БРАК ЧАСУ Потрібно б де всти ати не тіль и працювати, а й от ватися до сесій, ходити на заняття, приділяти час сім'ї, поточним особистим справам.

РОЗЧАРУВАННЯ Ви та ож можете розчар ватися в обраній спеціальності, через я ийсь час ( оли вже витрачені роші, час і нерви). Причиною розчар вання та ож може б ти я ість заочно о навчання, адже, я правило, за стислі терміни потрібно видати вели ий

Äðóãà âèùà: áàêàëàâð áàêàëàâð³³àò vs ìàã³ñòðàòóðà. Àëãîðèòì âèáîðó С різь де лар ється, що одним із плюсів переход на дворівнев освіт є можливість відносно швид ої і безболісної зміни спеціальності або доповнення вже наявної бази знаннями з іншої (с міжній або не д же) ал зі: мовляв, я що ти отримав базов освіт (ба алавріат) з е ономі и і зроз мів, що хочеш працювати дещо іншій ал зі - йдеш до ма істрат ри з юриспр денції і отрим єш диплом ма істра юриспр денції. За формою ма істрат ра (я др а вища) дійсно ви лядає привабливіше ба алавріат : термін навчання менше (2-2,5 ро проти 3-3,5 ро ів) та й зв чить "ма істр" солідніше, ніж "ба алавр". Одна за змістом вони абсолютно різні. Я що піти вчитися на ба алавра, то там б д ть вивчатися всі базові дис-

ципліни, починаючи з азів - тобто людина з н ля опанов є новою професією і по за інченні навчання отова до пра тичної діяльності в новій сфері. Навчання в ма істрат рі, я відомо, орієнт є вип с ни а на на ов і педа о ічн діяльність вип с ни а і там, відповідно, зовсім інша прорама і дисципліни ( іль існі та я існі дослідження, емпіричні методи, ви ладання вищій ш олі тощо). Тобто виходить, що для то о, хто хоче займатися пра тичною діяльністю - за змістом орисніше ба алавріат; тим, хто в перспе тиві збирається писати дисертацію в новій ал зі знання - ідеально підходить ма істрат ра. Тим же, ом диплом потрібен з формальних підстав (або для понтів) - теж раще йти в ма істрат р , том що це швидше за термінами і "ма істр" зв чить р тіше.

Íàì ö³êàâà Âàøà äóìêà! Æóðíàë “Ñó÷àñíà îñâ³òà” çàïðîøóº åêñïåðò³â ³ êåð³âíèê³â íàâ÷àëüíèõ çàêëàä³â âèñëîâèòè äóìêó íà ñòîð³íêàõ íàøîãî æóðíàëó ç àêòóàëüíèõ ïðîáëåì îñâ³òè. Çâåðòàéòåñü â ðåäàêö³þ çà òåë. (044) 277-17-76

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 07 - 08 ËÈÏÅÍÜ-ÑÅÐÏÅÍÜ 2015

ÊÐÅÀÒÈÂÍÈÉ ÄÅÐÆÀÂÍÈÉ ÂÈÙÈÉ ÍÀÂ×ÀËÜÍÈÉ ÇÀÊËÀÄ IV Ð²ÂÍß ÀÊÐÅÄÈÒÀÖ²¯ www.kul.kiev.ua

Ë³öåíç³ÿ ÌÎÍÓ ÀÅ ¹ 636419 â³ä 18.05.2015 ð.

Київсь ий ніверситет права НАН У раїни – єдиний навчально-на овий омпле с системі Національної а адемії на У раїни, що здійснює під отов фахівців ал зі права та міжнародних відносин за напрямами під отов и «Право» і «Міжнародне право» освітньо- валіфі аційних рівнів ба алавра, спеціаліста, ма істра. Крім то о, ніверситет має право здійснювати: • під отов іноземців за ліцензованими напрямами під отов и; • під отов до вст п вищі навчальні за лади • центр дистанційно о навчання за напрямом під отов и “Правознавство”, спеціалізації: «С д. Про рат ра. Адво ат ра”; “Цивільне та тр дове право”, “Господарсь о-правова”. В КУП НАНУ здійснюється навчання на під отовчом відділенні за дистанційною формою навчання. Головне завдання під отовчо о відділення – допомо ти майб тнім абіт рієнтам поповнити, систематиз вати і поряд вати знання із за альноосвітніх предметів та вирішити питання щодо вибор майб тньої професії. З метою я існої під отов и Київсь ом ніверситеті права НАНУ На азом № 105-од від 02.09.2013р. створено афедр інтеле т альної власності та інноваційних техноло ій. Кафедра здійснює під отов фахівців ал зі знань 1801 «Специфічні ате орії» за напрямом 8.18010011 – Інтеле т альна власність. Кожна молода людина повинна мати можливість самостійно о свідомо о вибор в житті. Тіль и в цьом випад вона належним чином може проявити своє «Я», роз рити та реаліз вати свою індивід альність. Простір та час життєтворчості ст дента визначається не тіль и форматом ВНЗ і створено о в ньом навчально о процес , але і всією манітарною льт рою с спільства. Це сприяє розвит манізації та соціалізації с спільних процесів, національній самоідентифі ації спрям ванню юридичної діяльності на підвищення рівня самосвідомості раїнсь о о народ . У Київсь ом ніверситеті права Національної а адемії на У раїни либо о пере онані, що форм вання та розвито знань майб тніх юристів рім фахових знань, має баз ватися на істори о- льт рних і д ховно-моральних традиціях раїнсь о о народ , орієнтованих на по либлений аналіз юридичних та е ономічних процесів державі. Інте рація навчально о та виховно о процес виш створює д ховно-моральні засади для форм вання с часно о світо ляд майб тніх юристів. Необхідність вирішення лобальних проблем, що постають перед народом У раїни третьом тисячолітті, вима ає висо о о рівня освіти, форм вання нової ґенерації людей, отра здатна вихов вати нове по оління, на я існо нових орієнтаціях, по оління свідомих патріотів У раїни. Атмосфера, створена в Київсь ом ніверситеті права Національної а адемії на У раїни, сприяє розвит ові реативних прое тів ст дентства. Саме це стало поштовхом для систематизації та розроблення за ально ніверситетсь их прое тів, що стали в подальшом традиційними про рамами: «Пізнай свій рай»; «Інтеле т альна власність У раїни: перлини літерат ри для ст дентсь ої молоді»; «Інтеле т альна власність У раїни: перлини живопис для ст дентсь ої молоді»; «Майб тнє У раїни – в р ах талановитої молоді»; «Передай тепло своєї р и малень ій дитині»; «Передай тепло своєї родини людям поважно о ві »; «Сьо одні

Ðåêòîð, ïðîôåñîð Þð³é Áîøèöüêèé òà êîîðäèíàòîðè çàãàëüíîóí³âåðñèòåòñüêîãî ïðîåêòó “Äîëÿ ìîº¿ çåìë³ ðóøíèêîâà”. Âèøèâàíêà – ãåíåòè÷íèé êîä íàö³¿.

Ì³æíàðîäíèé äåíü ìèðó. Ñòóäåíòè-âîëîíòåðè òà êîîðäèíàòîðè çàõîäó.

Ôëåø-ìîá ó ÊÓÏ ÍÀÍÓ äî â³äçíà÷åííÿ Äíÿ ïàì’ÿò³ òà ïðèìèðåííÿ.

Ñüîãîäí³ ç³ ñïîðòîì – çàâòðà ç ìàéáóòí³ì. Âðó÷åííÿ êóáêà ³ìåí³ Áîðèñà Ïàòîíà ïåðåìîæöÿì òóðí³ðó ç ì³í³-ôóòáîëó.

ЖУРНАЛ “СУЧАСНА ОСВІТА” – ТВІЙ ПУТІВНИК У СВІТІ ЗНАНЬ

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 07 - 08 ËÈÏÅÍÜ-ÑÅÐÏÅÍÜ

2015

зі спортом – завтра з майб тнім»; «Форм ємо власн бібліоте зі ст дентсь ої лави»; «Крои до пре расно о»; «Доля моєї землі р шниова», «Діти народж ються не для війни». Метою проведення виховної роботи професорсь о-ви ладаць им с ладом в ніверситеті є не тіль и надання певної бази знань ст дентам, а й виховання в них потреб та здатностей, міння ви ористов вати наб ті знання, самостійно розв`яз вати назрілі проблеми, творчо та реативно мислити і аде ватно відповідати на стрім і ви ли и сьо одення. Ос іль и, в основ навчально-виховно о процес в КУП НАНУ за ладено принципи дида ти и: навчаючи – вихов вати, а вихов ючи – навчати, то за ально ніверситетсь і прое ти мають цілісний хара тер і проходять під особистим патронатом ре тора, професора Юрія Бошиць о о. Патріотичне виховання в нинішньом с спільстві наб ває особливо о значення зв`яз з подіями на Сході У раїни. В КУП НАНУ с ладовою навчально-виховно о процес є патріотичне виховання, я е можна сформ лювати ви ляді форм ли: СТУДЕНТ – НАВЧАЛЬНА ГРУПА – ФАКУЛЬТЕТ – УНІВЕРСИТЕТ – УКРАЇНА. Слід зазначити, що професорсь о-ви ладаць ий оле тив та ст дентство ніверситет либо о пере онані, що патріотизм майб тніх юристів форм ється не в абінетах бюро ратів, а черпає свою енер ію із при ладів і пам`яті про м жніх людей. Зна овим для ст дентства в цьом роз мінні є пам`ятне місце на території виш , де висаджено сто щів троянд – пол м`яних сердець Героїв Небесної Сотні. Підтвердженням цьом є й за ально ніверситетсь ий прое т «Діти народж ються не для війни», мета я о о - передати майб тнім по олінням через спо ади ветеранів Др ої світової війни всю правд про війн то о період , її переможців; на при ладах життєво о досвід ст дентів КУП НАНУ – часни ів бойових дій зоні АТО форм вати патріотичні цінності ст дентства. Даний прое т заці авив ВНЗ У раїни. На сьо однішній день навчальні за лади ІваноФран івщини, Рівненщини, Житомирщини, Черні івщини, Полтавщини, м. Києва дол чилися до дано о прое т , провівши флеш-моби з відповідної темати и, з стрічі із ветеранами, часни ами АТО. Кожний із часни ів дано о прое т розповів свої традиційні новели. Із вересня 2015 ро даний прое т розпочне свою діяльність із старшо ласни ами У раїни. За он У раїни «Про вищ освіт » встановлює основні правові, ор анізаційні засади ф н ціон вання системи вищої освіти, поєднання освіти з на ою та виробництвом із метою під отов и он рентоспроможно о людсь о о апітал для висо отехноло ічно о та інноваційно о розвит раїни, самореалізації особистості, забезпечення потреб с с-

Ñüîãîäí³ ç³ ñïîðòîì – çàâòðà ç ìàéáóòí³ì. Òîâàðèñüêèé ìàò÷ ç ôóòáîëó.

Øêîëÿð³-ô³íàë³ñòè Âñåóêðà¿íñüêîãî êîíêóðñó íàóêîâèõ ðîá³ò ³ì. Â.Ì.Êîðåöüêîãî “Ïðàâà ëþäèíè â ñó÷àñíîìó ñâ³ò³: ïîãëÿä ìîëîä³”. пільства, рин праці та держави валіфіованих фахівцях. Першо рсни із перших днів сво о навчання вищом навчальном за ладі з стрічається з величезною іль істю абсолютно невідомої інформації, просто «тоне» ній, він ще не спроможний самостійно розмеж вати цей поті інформації. Ось чом цей період досить важливим є адаптація через ряд певних заходів, що сприятим ть пост повом виділенню оловно о від др орядно о. Пра тичне дося нення адаптації першо рсни ів до навчально-виховно о процес виші поля ає широ ом зал ченні ст дентів до часті ромадсь ій роботі через за ально ніверситетсь і манітарні про рами з рах ванням ф ндаментальних цінностей свободи, справедливості, солідарності, демо ратичних принципів, верховенства права, захист ф ндаментальних прав і основних свобод людини, я і поля ають подоланні дис римінації людини, рівном дост пі до льт ри, захисті дов ілля, пі л ванні про дітей та літніх людей. Ст дентсь ий парламент ніверситет зверн в ва на найа т альніші питання, що потреб ють на ально о вирішення ст дентсь ом та молодіжном соціальном середовищах і запропон вав їх реалізацію разом з Київсь им молодіжним центром праці: 1. Відс тність чіт ої державної політи и пам’яті, спрямованої на вирішення с перечностей між традиціоналізмом і модернізацією при збереженні і зміцненні системи мораль-

них цінностей. 2. Втрата широ их верств с спільства ціннісних орієнтирів. 3. Недостатня поп ляризація і поширення я існих і різноманітних зраз ів льт ри і мистецтва серед я найширших верств с спільства. 4. Відс тність оновленої системи льт рних цінностей, я а б баз валася на основі істори о- льт рних традицій раїнсьо о народ та ращих зраз ів самоор анізації льт рних систем с часно о світ . 5. Відтор нення від льт рних надбань значної частини соці м . Ос іль и питання працевлашт вання вип с ни ів навчальних за ладів є досить а т альним, то в КУП НАНУ робиться а цент на даний аспе т. Наш ніверситет є філією Київсь о о молодіжно о центр праці (КМЦП) Київсь ої місь ої державної адміністрації з 2012 ро та спільно з ним проводить заходи з питань працевлашт вання. За ально ніверситетсь ий прое т «Сьоодні зі спортом – завтра з майб тнім», що діє під особистим патронатом ре тора, професора Юрія Бошиць о о, не тіль и пропа є здоровий спосіб життя, а й спон ає ст дентів до часті в новом виді спорт – армреслін . Започат овано в ніверситеті проведення зма ань із армреслін на бо імені Юрія Шемш чен а, почесно о ре тора КУП НАНУ та т рнір з міні-ф тбол на К бо імені Бориса Єв еновича Патона, президента Національної а адемії на У раїни. В ніверситеті а тивно займаються питанням відповідально о ставлення ст дентів щодо проб дження їх а тивної життєвої позиції с спільном житті та нада тивізацією ромадянсь ої позиції найрізноманітніших проблем серед молоді. Працюючи над постійним підвищенням я ості навчально о процес , в КУП НАНУ дотрим ються демо ратизації відносин ви ладача і ст дента, впровадження в ніверситетсь пра ти ідеї педа о і и співробітництва; ви ористання варіативних засобів їх співпраці: ВИКЛАДАЧ + СТУДЕНТ = ЗНАННЯ. Завдання сіх заходів різні, але мета єдина – заповнити д ховний ва м молоді, допомо ти майб тнім юристам наб ти впевненості в собі, проб дити ордість за свій народ й вір в йо о майб тнє. Ãàëèíà Ëåâê³âñüêà, ïðîðåêòîð ç ñîö³àëüíîãóìàí³òàðíèõ ïèòàíü 03142, Óêðà¿íà, ì. Êè¿â, âóë. Àêàä. Äîáðîõîòîâà, 7-À Òåë.: (044)424-33-35, 424-91-37, 409-26-43 E-mail: kul@kul.kiev.ua www.kul.kiev.ua

УВАГА: ПЕРЕДПЛАТА! ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС 06222 В КАТАЛОЗІ “УКРПОШТА”

0277

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 07 - 08 ËÈÏÅÍÜ-ÑÅÐÏÅÍÜ 2015

22801005

ЧАС ІНВЕСТУВАТИ В СВОЄ МАЙБУТНЄ!

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 07 - 08 ËÈÏÅÍÜ-ÑÅÐÏÅÍÜ

2015

ÍÀÖ²ÎÍÀËÜÍÀ ÀÊÀÄÅÌ²ß ÑÒÀÒÈÑÒÈÊÈ, ÎÁË²ÊÓ ÒÀ ÀÓÄÈÒÓ Ë³öåíç³ÿ ÌÎÍÓ – ÀÅ ¹ 527454 â³ä 05.11.2014 ð.

Запрош є на навчання для здоб ття я існої та дост пної європейсь ої освіти. Я що Ви бажаєте мати професію, потрібн б дь-я ий час, висо ооплач ван робот , приєдн йтесь до лав ст дентів нашо о вищоо навчально о за лад . У процесі навчання Вас б де можливість стаж вання та проходження пра ти и за ордоном. Для юна ів існ є війсь ова афедра. СПЕЦІАЛЬНОСТІ: • ПРИКЛАДНА СТАТИСТИКА • ОБЛІК І АУДИТ • ФІНАНСИ І КРЕДИТ • ЕКОНОМІЧНА КІБЕРНЕТИКА • МЕНЕДЖМЕНТ Форми навчання: денна, заочна, заочно-дистанційна. Ре тор А адемії – член- ореспондент НАН У раїни, до тор на з державно о правління, професор, засл жений е ономіст У раїни, Оле сандр Гри орович Оса лен о. Національна а адемія статистии, облі та а дит – провідний державний вищий навчальний за лад IV рівня а редитації, я ий здійснює під отов фахівців за освітньо- валіфі аційними рівнями ба алавр, спеціаліст, ма істр. А адемія надає можливість отримати др вищ освіт за спеціальностями: “Облі і а дит”, “При ладна статисти а”. У до торант рі та аспірант рі А адемії здійснюється під отов а на ових і на овопеда о ічних адрів. В А адемії ф н ціон є спеціалізована Вчена рада з правом прийняття до роз ляд та проведення захист ди-

м штаті валіфі ованих фахівців – до торів, андидатів на . В А адемії нала оджено міжнародні на ові зв’яз и з провідними профільними вищими навчальними за ладами Франції, Польщі, Гр зії та запроваджено взаємообмін ст дентами з ними. До посл ст дентів – с часні навчальні орп си, а диторії, лін вістичні лабораторії, бібліоте а, читальні зали і омп’ютерні ласи, їдальня, ртожито , спортивні зали та майданчи и, медп н т. В А адемії створено мови для занять спортом, х дожньою самодіяльністю, мистець ою та літерат рною творчістю, для е с рсій, подорожей та а тивно о дозвілля. Наш ба аторічний досвід засвідч є, що вип с ни и А адемії завжди мають ідне працевлашт вання і відповідн йом оплат праці. Терміни прийом до ментів: * на денн форм навчання – з 10 липня 2015 р. до 01 серпня 2015 р. * на заочн форм навчання –з 13 липня 2015 р. до 12 серпня 2015 р. сертацій на здоб ття на ово о ст пеня андидата та до тора е ономічних на зі спеціальностей: “Статисти а”, “Б х алтерсь ий облі , аналіз та а дит”. В А адемії ф н ціон є Національний центр облі та а дит , я ом проходять під отовна отримання сертифі атів а дитора, а таож перепід отов і підвищення валіфі ації а дитори з сієї У раїни. А адемія має своє-

Адреса А адемії: 04107, м. Київ, в л. Під ірна, 1; Сайт: www.nasoa.edu.ua; Телефони: (044) 484-47-78 (приймальна омісія); (044) 484-47-73 (відділ профорієнтаційної роботи) E-mail: pr_com@nasoa.edu.ua ЗАПРОШУЄМО НА НАВЧАННЯ ДО АКАДЕМІЇ!

99992023

УВАГА: ПЕРЕДПЛАТА! ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС 06222 В КАТАЛОЗІ “УКРПОШТА”

0562

99992029

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 07 - 08 ËÈÏÅÍÜ-ÑÅÐÏÅÍÜ 2015

10 ìàòåìàòè÷íèõ òà ëîã³÷íèõ çàäà÷ ç³ ñï³âáåñ³ä â Apple, Google, Adobe ³ Microsoft Ком не хотілося б влашт ватися на робот в Google, Intel, Amazon або Apple? Ба ато IT- омпаній славляться тим, що на співбесіді задають претендентам аверзні завдання на математи , ло і і за альн мітливість. Напевно, один із найзнаменитіших при ладів - це питання про те, чом аналізаційні лю и р лі. Реда ція AIN.UA постаралася підібрати найці авіші при лади та их завдань, для вирішення я их потрібно знання математи и на ш ільном рівні або просто мітливість. Дея і з них наводять самі омпанії, дея і - п блі ють орист вачі, я і ходили на співбесід , дея і - зібрані на поп лярних сайтах завдань. Майже під ожним завданням наведено відповідь (або, принаймні, одна з можливих правильних відповідей).

ЩО ЗАПИТУЮТЬ В APPLE

Àâòîð: Îëüãà Êàðïåíêî

1. Завдання на ло і . Шелдон К пер (той самий еніальний фізи з поп лярно о серіал ) дійшов і ровом весті в онитві за с арбами до останньо о р беж . Перед ним - двоє дверей, одні вед ть до с арб , др і - до смертельно небезпечно о лабіринт . Біля ожних дверей стоїть вартовий, ожен з них знає, я і двері вед ть до с арб . Один із охоронців ні оли не бреше, інший - бреше завжди. Шелдон не знає, хто з них брех н, а хто ні. Перш ніж вибрати двері, запитати можна тіль и раз і лише в одно о вартово о. Питання: Що запитати Шелдон вартово о, щоб потрапити до с арб ? Відповідь: Можна запитати б дь-я о о, при цьом поставити запитання та : «Я і двері, на д м іншо о вартово о, правильні?». Я що він запитає

правдиво о, то отримає дані про те, я і двері вед ть до лабіринт , адже брехливий вартовий завжди бреше. Я що ж він запитає брехливо о, знов ж та и, дізнається, я і двері вед ть до лабіринт , адже той збреше про двері, на я і в аже правдивий вартовий. 2. Землю захопили інопланетяни. Вони план ють знищити всю планет , але вирішили дати людств шанс. Вони вибрали десято найроз мніших людей і розмістили їх в абсолютно темній імнаті, посадивши в ряд, один за одним. На ожн людин наділи по апелюх , апелюхи всьо о двох ольорів - рожеві і зелені. Після то о, я всі апелюхи виявляються на оловах, світло вми ається. Інопланетянин починає з останньої людини в ряд і питає про те, я о о ольор апелюх ньоо на олові. Інших слів, рім ольор апелюха, вимовляти не можна. Відмовч ватися - теж. Я що він відповідає правильно, залишається в живих, помиляється - йо о вбивають. Не можна подивитися, я о о ольор ваш апелюх, але можна домовитися про я ийсь принцип,

за я им відповідати всім. Розташ вання апелюхів - випад ове, омбінації мож ть б ти б дь-я ими, вам видно всі апелюхи, я і перед вами. Питання: Що потрібно відповідати, щоб вижило я омо а більше людей? Відповідь: Перший, що відповідає, рах є іль ість зелених апелюхів перед собою, я що це непарне число, він називає «зелений», я що парне - «рожевий». Наст пний, бачачи іль ість і олір апелюхів перед собою, може та им чином вирах вати, я о о ольор апелюх ньо о на олові (напри лад, я що зелених все ще непарна іль ість, то, очевидно, що на ньом - рожевий), і та далі. Та им чином арантовано виживають 9 з 10, а першо о, що відповідав, шанс 1 до 1.

ЩО ЗАПИТУЮТЬ В ADOBE 3. У вас 50 мотоци лів, з заповненим паливом ба ом, я о о вистачає на 100 м їзди. Питання: Ви ористов ючи ці 50 мотоци лів, я дале о ви зможете заїхати (врахов ючи, що спочат вони знаходяться в мовно

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 07 - 08 ËÈÏÅÍÜ-ÑÅÐÏÅÍÜ

2015

одній точці простор )? Відповідь: Найпростіша відповідь: завести їх всіх одночасно і проїхати 100 м. Але є й інше рішення. Спочат перемістіть всі мотоци ли на 50 м. Потім, перелийте паливо з половини мотоци лів в інш половин . У вас та им чином - 25 мотоци лів з повним ба ом. Проїдьте ще 50 м і повторіть процед р . Та можна забратися на 350 м (не врахов ючи то о палива, я е залишиться від «зайво о» мотоци ла при розділі 25 вдвоє).

ЩО ЗАПИТУЮТЬ В MICROSOFT 4. У вас нес інченний запас води і два відра - на 5 л. і 3 л. Питання: Я ви відміряли 4 л.? Відповідь: Наповніть водою п'ятилітрове відро і вилийте частин води в трилітров . У вас зараз 3 л. в малень ом відрі і 2 - вели ом . Спорожніть малень е відро і перелийте т ди 2 л., що залишилися з вели о о. Знов наповніть вели е відро і перелийте з ньо о вод в мале. Там вже є 2 л. води, та що долити доведеться літр, а вели ом залишиться 4 л. 5. У вас два відріз и мот з и. Кожен та ий, що я що підпалити йо о з одно о інця, він б де оріти рівно 60 хвилин. Питання: Маючи тіль и ороб сірни ів, я відміряти за допомо ою двох відріз ів та ої мот з и 45 хвилин (рвати мот з и не можна)? Відповідь: Один з відріз ів підпалюється з двох інців, одночасно з цим підпалюється др ий відрізо , але з одно о інця. Коли перший відрізо до орить повністю, пройде 30 хвилин, від першо о та ож залишиться 30-хвилинний відрізо . Підпалюючи йо о з двох інців, отримаємо 15 хвилин.

Відповідь: За версією орист вача, відповідь повинна б ла б ти 9 па етів в се нд . Але людина, я а проводила співбесід , з ним не по одилася, правда, відповіді не назвала, але повторювала, що «через ретрансмісії проп с на здатність повинна б ти зменшена більше, ніж на 1/10".

ЩО ЗАПИТУЮТЬ В «ЯНДЕКСІ» 8. Це завдання пропон вали вирішити для вст п в Ш ол аналіз даних в лютом 2014 ро . Відповіді на завдання з «Янде са» нас, на жаль, немає. Гра с ладається з одна ових і незалежних онів, в ожном з я их ви раш відб вається з імовірністю p. Коли равець ви рає, він отрим є 1 долар, а оли про рає - платить 1 долар. Я тіль и йо о апітал ся ає величини N доларів, він о олош ється переможцем і виводиться з азино. Питання: Знайдіть ймовірність то о, що равець рано чи пізно про рає всі роші, залежно від йо о стартово о апітал K. 9. Цю задач пропон вали вирішити розробни ам на співбесіді, і вона більше пов'язана безпосередньо з про рам ванням, ніж попередні при лади. Є морфоло ічний словни обся ом приблизно 100 000 входів, в я ом дієслова дос онало о і недос онало о вид переб вають в о ремі статті (тобто «робити» і «зробити» вважаються різними словни овими входами). Вам потрібно знайти в словни та і видові пари і «с леїти» статті в одн . Питання: Опишіть за альний сценарій вирішення та о о завдання і приблизний ал оритм пош видових пар.

І БОНУС 10. Цю задач припис ють Альберт Ейнштейн - нібито з її допомо ою він підбирав собі асистентів. Інша майже ле ендарна історія припис є авторство Льюїс Керолл . Відзначимо, що вона д же просто виріш ється на папері, але я що хочете хард ор - спроб йте вирішити в роз мі. 1. На в лиці стоять п'ять б дин ів. 2. Ан лієць живе в червоном б дин . 3. У іспанця є соба а. 4. У зеленом б дин п'ють ав . 5. У раїнець п'є чай. 6. Зелений б дино стоїть відраз правор ч від біло о б дин . 7. Той, хто рить Old Gold, розводить равли ів. 8. У жовтом б дин рять Kool. 9. У центральном б дин п'ють моло о. 10. Норвежець живе в першом б дин . 11. С сід то о, хто рить Chesterfield, тримає лисицю. 12. У б дин по с сідств з тим, в я ом тримають оня, рять Kool. 13. Той, хто рить Lucky Strike, п'є апельсиновий сі . 14. Японець рить Parliament. 15. Норвежець живе пор ч із синім б дин ом. 16. Кожен з б дин ів пофарбований в о ремий олір, в ожном б дин живе представни о ремої національності, ожно о - свій вихованець, своя люблена мар а си арет і напій. Питання: Хто п'є вод ? Хто тримає зебр ? Відповідь: Японець тримає зебр , норвежець п'є вод . Î

Top10 òåõíîëîã³é, ÿê³ çì³íÿòü ñâ³ò

ЩО ЗАПИТУЮТЬ В GOOGLE 6. У вас є 8 льо одна ово о вид і розмір . Питання: Я знайти більш важ ль , ви ористов ючи ва и і всьо о два зваж вання? Відповідь: Відберіть 6 льо , розділіть їх на р пи по 3 ль и і по ладіть на ва и. Гр па з більш важ ою ль ою перетя не чаш . Виберіть б дь-я і 2 ль и з цієї трій и і зважте. Я що важ а ль а серед них, ви це дізнаєтеся, я що вони важать одна ово - важ а та, що залишилася. Я що ж більш важ ої ль и в р пах по 3 ль и не виявилося, вона - серед 2-х, що залишилися.

ЩО ЗАПИТУЮТЬ В QUALCOMM 7. Це завдання описав орист вач, з я им вели співбесід на позицію senior systems engineer. Він зазначив, що ньо о б ла своя відповідь, з привод я ої він дов о сперечався з людиною, я а проводила співбесід . Прип стимо, нас відб вається 10 па етних передач даних по бездротовій мережі. Канал не д же я існий, та що є віро ідність 1/10, що па ет даних не б де переданий. Трансмітер завжди знає, вдало або невдало б в переданий па ет даних. Коли передача невдала, трансмітер б де передавати па ет до тих пір, по и не дося не спіх . Питання: Я проп с н здатність анал отрим ємо?

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 07 - 08 ËÈÏÅÍÜ-ÑÅÐÏÅÍÜ 2015

ÄÅÐÆÀÂÍÈÉ ÏÐÎÔÅÑ²ÉÍÎ-ÒÅÕÍ²×ÍÈÉ ÍÀÂ×ÀËÜÍÈÉ ÇÀÊËÀÄ “Ì²ÆÐÅÃ²ÎÍÀËÜÍÈÉ ÖÅÍÒÐ ÞÂÅË²ÐÍÎÃÎ ÌÈÑÒÅÖÒÂÀ ì. ÊÈªÂÀ” Ë³öåíç³ÿ Ì³í³ñòåðñòâà îñâ³òè ³ íàóêè, ìîëîä³ òà ñïîðòó Óêðà¿íè ÀÃ ¹ 582295 â³ä 25.10.2011 ð.

Äîðîãîö³íí³ ìåòàëè, äîðîãîö³ííå êàì³ííÿ, òâîð÷å íàòõíåííÿ, ÷èñò³ äóø³, äîáð³ ñåðöÿ... ² çîëîòî, ³ ñð³áëî, ³ êîæíèé ç ìåòàë³â çàðîäæóºòüñÿ â çåìë³ â³ä íåáåñíèõ áîã³â, â³ä ïàäàþ÷îãî ç ãîðè âèïðîì³íþâàííÿ, òîìó òàê ³ âåäåòüñÿ, ùî çîëîòî íàëåæèòü Ñîíöþ, ñð³áëî - Ì³ñÿöþ, ñâèíåöü - Ñàòóðíó, çàë³çî - Ìàðñó, Þâåë³ð - ñòâîðþº ç øìàòêà ìåòàëó íàéïðåêðàñí³ø³ ïðèêðàñè ÷èì ³ óâ³êîâ³÷óº ñåáå òà ñâ³é òðóä Державний професійно-технічний навчальний за лад «Міжре іональний центр ювелірно о мистецтва м. Києва» - має свою ба аторічн історію, щодо під отов и валіфі ованих робітни ів я для підприємств ювелірної ал зі та і для сфери поб т . Саме період вибор професійно о шлях майб тніми: ювелірами, онтролерами ломбард , се ретарями ерівни а, адміністраторами, а ентами з постачання, а ен-

тами з ор анізації т ризм – пропон ємо пере ляд історичні сторін и життя і сьоодення центр . Днем народження центр вважається 29 травня 1968 ро з ідно з на азом № 224 від 29.05.1968 р. начальни а Міжобласно о правління професійно-технічної освіти «Про від риття ІІІ варталі 1968 ро в м. Києві МПТУ № 54 на базі Київсьої фабри и з виробництва діамантів Міністерства фінансів СРСР» по в лиці Автома істральній (тепер Хар івсь ий район столиці) від рилося професійно-технічне чилище № 54 де під ерівництвом дире тора Федора Тимофійовича Позня а розпочалася під отов а робітни ів за спеціальностями: «розпилювальни », «обточ вальни », «о ран вальни алмазів діаманти». З одом 29.08.1969 р. МПТУ-54 змінило номер і стало МПТУ-34, а в 1970 р. чилище розпочало під отов робітни ів за спеціальностями: «ювелір», « онтролер х -

дожніх виробів», «сорт вальни алмазів», «сорт вальни діамантів». А 01.07.1971 р. змінилась і назва чилища – воно стало технічним чилищем № 8. В 1973 р. чилище перемістилося в нові б дівлі – на в лиці Сім’ї Сосніних, 13 – навчальний орп с на Сім’ї Сосніних, 15 – ртожито . З 25.06.1985 р. чилище перейменовано на СПТУ № 38, а з одом 20.01.1995 р. на ПТУ38. З середини 90-х ро ів розпочалася під отов а за спеціальністю «о ран вальни вставо для ювелірних та х дожніх виробів». З 19 березня 2003 р. ПТУ № 38 м. Києва перейменовано в Київсь ий професійний ліцей ювелірно о мистецтва, в липні 2004 ро ліцей стає членом Асоціації ювелірів У раїни, і саме ця подія сприяла від риттю нової сторін и в житті навчально о за лад – це і оновлення майстерень виробничо о навчання, і часть спеціалізованих вистав ах ювелірних виробів, а

ЖУРНАЛ “СУЧАСНА ОСВІТА” – ТВІЙ ПУТІВНИК У СВІТІ ЗНАНЬ

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 07 - 08 ËÈÏÅÍÜ-ÑÅÐÏÅÍÜ

2015

най оловніше те, що навчальний за лад підвищив свій професійний імідж, змінив тип і почав називатись – Державним професійно-технічним навчальним за ладом «Міжре іональний центр ювелірно о мистецтва м. Києва». Сьо одення навчально о за лад досить а тивне. Пор ч з досвідченими педа о ами, працівни ами, а їх в центрі 68 надає свою допомо чнівсь ий парламент, я ий приймає а тивн часть ор анізації поза рочної роботи, здійсненні онтролю за навчальним процесом, часті осподарсь ій роботі центр і ртожит . Перемо ами, я ими пишається навчальний за лад – це висо ий рівень за альноосвітньої під отов и за підс м ами 2014 ро , про що засвідч ють підс м и ІІ етап Все раїнсь их олімпіад серед навчальних за ладів професійно-технічної освіти м. Києва. Обрання для продовження навчання після здоб ття базової і повної заальної середньої освіти 300 вип с ни ами ш іл.

А ще можливістю ст пенево о навчання після здоб ття професії ювелір (ювелірмодельєр) освітньо- валіфі овано о рівня молодший спеціаліст із спеціалізації «Деоративно-при ладне мистецтво». Доречно зазначити, що перелі професій за я ими здійснюється професійна освіта чнів і сл хачів, а вже зараз і молодших спеціалістів ні альний адже, рім нашо о навчально о за лад Ви ніде не зможете отримати та і професії я : ювелір (ювелір-модельєр), онтролер х дожніх виробів, онтролер ломбард , за інчити рсов під отов і отримати свідоцтво про присвоєння робітничої валіфі ації я що Вам вже 35 ро ів і …, за професією «Ювелір-монт вальни , ювелір-за ріпни ». Опан вати освітньо- валіфі аційний рівень молодший спеціаліст і здоб ти спеціальність: «Де оративно-при ладне мистецтво» і валіфі ацію «Х дожни -ви онавець» «Ви ладач почат ових спеціальних мистець их навчальних за ладів». І продовжити навчання на ІІ рсі вищих на-

вчальних за ладів минаючи ЗНО, відповідно до напрям професії за я ою відб валося навчання центрі. Навчальним за ладом ладено до овори про співпрацю з Асоціацією ювелірів, Державною пробірною сл жбою, навчальними за ладами вищої ш оли «Тор овельно-е ономічним оледжем», Київсь им національним ніверситетом льт ри і мистецтв, професійним оледжем м. Стамб л. Завдя и ладеним до оворам про співпрацю чні мають змо ознайомитися із провідними підприємствами ал зі, ідентифі вати себе з представни ами ал зі, зроз міти механізм започат вання бізнес . З метою працевлашт вання вип с ни ів центр щорічно ладається більше 300 од для проходження виробничої пра тии на робочих місцях підприємств та подальшо о їх працевлашт вання. Постійними партнерами центр є: ТОВ «Гаразд», ТОВ «ФОЗІ», «Тор ова мережа «Ф ршет», ТОВ «Ма саліна», ТОВ «Діамонд», «Приватбан », «Асоціація ювелірів У раїни», але навчальний за лад постійно знаходиться пош нових партнерів. З мовами навчання і життя центр Ви можете ознайомитися завітавши на сайт www.jewelart.com.ua. Стати справжнім професіоналом допоможе Вам – Міжре іональний центр ювелірно о мистецтва м. Києва. Адреса центр : м. Київ, 03680, в л. Сім’ї Сосніних, 13 E-mail: kiev.plum@gmail.com www.jewelart.com.ua Телефони: 402-86-93, 402-08-99, 402-87-03, т/фа с 502-41-75, Приймальна омісія: 502-41-64

0113

УВАГА: ПЕРЕДПЛАТА! ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС 06222 В КАТАЛОЗІ “УКРПОШТА”

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 07 - 08 ËÈÏÅÍÜ-ÑÅÐÏÅÍÜ 2015

ÀÂ²ÀÊÎÑÌ²×ÍÈÉ Ë²ÖÅÉ ³ì. ².Ñ²ÊÎÐÑÜÊÎÃÎ ÍÀÓ ì. ÊÈªÂÀ Ñâ³äîöòâî ïðî àòåñòàö³þ ç â³äçíàêîþ â³ä 04.11.2011 ð. Àâ³àêîñì³÷íèé ë³öåé ³ì. ².Ñ³êîðñüêîãî ÍÀÓ ì. Êèºâà ñïåö³àë³çîâàíèé íàâ÷àëüíèé çàêëàä ç ô³çèêî-ìàòåìàòè÷íèì ïðîô³ëüíèì íàâ÷àííÿì ³ äîïðîôåñ³éíîþ ï³äãîòîâêîþ ñòàðøîêëàñíèê³â, ä³ÿëüí³ñòü ÿêîãî â³äïîâ³äàº âèìîãàì ñó÷àñíîñò³, çáåð³ãàþ÷è òðàäèö³¿ Íàö³îíàëüíîãî àâ³àö³éíîãî óí³âåðñèòåòó. Îñîáëèâ³ñòþ ë³öåþ º òå, ùî: - ïî-ïåðøå, â³í âõîäèòü äî ñòðóêòóðè Íàö³îíàëüíîãî àâ³àö³éíîãî óí³âåðñèòåòó; - ïî-äðóãå, ë³öå¿ñòè íå ïðîñòî ñïîñòåð³ãàþòü çà ñòóäåíòñüêèì æèòòÿì â óí³âåðñèòåò³, à áåðóòü â íüîìó àêòèâíó ó÷àñòü, ùî äîçâîëÿº ó ìàéáóòíüîìó øâèäøå àäàïòóâàòèñü äî íàâ÷àëüíîãî ïðîöåñó ÂÍÇ. - ïî-òðåòº, â ë³öå¿ íàâ÷àþòüñÿ ó÷í³, ïî÷èíàþ÷è ç 8 êëàñó (à öå çà ðåçóëüòàòàìè ïñèõîëîã³÷íèõ äîñë³äæåíü â³ê ïðîôåñ³éíîãî ïîøóêó), ùî äîçâîëÿº çîñåðåäèòèñü ïåäàãîã³÷íîìó êîëåêòèâó íà â³êîâèõ îñîáëèâîñòÿõ þíàöòâà, ¿õ ïîòðåá³ ó ïðîôåñ³éíîìó ñàìîâèçíà÷åíí³.

- ó÷àñòü ó êëóáàõ ³ ñåêö³ÿõ; - ñàìîñò³éí³ñòü, â³äïîâ³äàëüí³ñòü, ð³çíîá³÷íà êîìóí³êàòèâíà ä³ÿëüí³ñòü. Çàïðîøóºìî íà íàâ÷àííÿ äî 8 11 êëàñó. Íàá³ð â³äáóâàºòüñÿ çà ðåçóëüòàòàìè ñï³âáåñ³äè, âðàõîâóþ÷è ñåðåäí³é áàë òàáåëÿ. Ñï³âáåñ³äà ç ìàòåìàòèêè òà àíãë³éñüêî¿ ìîâè. Â³äì³ííèêè çàðàõîâóþòüñÿ ïîçà êîíêóðñîì. Äîäàòêîâà ñï³âáåñ³äà 18.08.2015 ð. î 9.00. Ïåäàãîã³÷íèé êîëåêòèâ ÀÊË ÍÀÓ - öå: - ÿê³ñíà ï³äãîòîâêà äî çîâí³øíüîãî íåçàëåæíîãî îö³íþâàííÿ (ÇÍÎ); - ìîæëèâ³ñòü âñòóïó äî ÍÀÓ ³ ïîïîâíåííÿ ëàâ ñòóäåíò³â äåðæàâíîãî çàìîâëåííÿ; - çàäîâîëåííÿ ïîòðåá ó÷í³â ó ïðîôåñ³éíîìó ñàìîâèçíà÷åíí³ ³ òâîð÷³é ñàìîðåàë³çàö³¿; - ïîãëèáëåíå âèâ÷åííÿ ðÿäó ïðåäìåò³â;

Àäðåñà: 03680, ì. Êè¿â, ïð-ò. Êîñìîíàâòà Êîìàðîâà, 1, êîðïóñ 7-á Òåëåôîíè: (044) 497-41-45, 406-72-23 Web-ñàéò: www.akl-nau.com.ua Ñó÷àñíà ìîëîäü îáèðàº Àâ³àêîñì³÷íèé ë³öåé

0117

02161001

ОСВІТА В УКРАЇНІ І ЗА КОРДОНОМ: WWW.S-OSVITA.COM.UA

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 07 - 08 ËÈÏÅÍÜ-ÑÅÐÏÅÍÜ

2015

ÊÐÎÊÓÉÌÎ ÐÀÇÎÌ ÄÎ ÂÅÐØÈÍ ÏÐÎÔÅÑ²ÉÍÎ¯ ÌÀÉÑÒÅÐÍÎÑÒ² Ë³öåíç³ÿ ÌÎÍÓ ÀÃ ¹582393 â³ä 14.12.2011ð.

Ùîðîêó ç³ ñò³í Êè¿âñüêîãî âèùîãî ïðîôåñ³éíîãî ó÷èëèùà øâåéíîãî òà ïåðóêàðñüêîãî ìèñòåöòâà âèõîäÿòü êâàë³ô³êîâàí³ ðîá³òíèêè, ùîá ðåàë³çóâàòè ïîòåíö³àë çíàíü, îïàíîâàíèõ ó íàâ÷àëüíîìó çàêëàä³. Ïîâñÿêäåííà ä³ÿëüí³ñòü ó÷èëèùà ñâ³ä÷èòü ïðî íàÿâí³ñòü òàëàíîâèòèõ âèêëàäà÷³â, ìàéñòð³â âèðîáíè÷îãî íàâ÷àííÿ, ó÷í³â, ÿê³ ðåàë³çóþòü óí³êàëüí³ îñâ³òíüî-âèõîâí³ ïðîåêòè. Ìîëîä³ ïðîïîíóºòüñÿ áàãàòîïðîô³ëüí³ñòü ïðîôåñ³é. Çáåð³ãàþ÷è ñòàë³ ïðîôåñ³¿ êðàâöÿ, çàêð³éíèêà, âèøèâàëüíèêà, ïåðóêàðÿ, êóõàðÿ, êîíäèòåðà, êîëåêòèâ ó÷èëèùà âèâ÷àº ïîïèò ðèíêó ïðàö³ ì.Êèºâà, çàïèòè ìîëîä³ òà ââîäèòü ïðîãðàìè íàâ÷àííÿ íîâèì ³íòåãðîâàíèì ïðîôåñ³ÿì, ðîçâèâàº ìåðåæó îñâ³òí³õ ïîñëóã. Çàâäÿêè íàïîëåãëèâ³é ðîáîò³ êîëåêòèâó, â ó÷èëèù³ íà ñó÷àñíîìó ð³âí³ îáëàäíàí³ êàá³íåòè òà ìàéñòåðí³, ùî äàº çìîãó ï³äâèùèòè ÿê³ñòü íàâ÷àííÿ, âèêîðèñòîâóâàòè ñó÷àñí³ ôîðìè ïðîâåäåííÿ çàíÿòü, åôåêòèâíî âïðîâàäæóâàòè ³ííîâàö³¿.

Ó ðàìêàõ ñï³âïðàö³ ç êîìïàí³ºþ "Gerber Technology" ó íàâ÷àëüíèé ïðîöåñ âïðîâàäæóºòüñÿ ïðîãðàìíå çàáåçïå÷åííÿ òà åëåìåíòè ñèñòåìè àâòîìàòèçîâàíîãî ïðîåêòóâàííÿ îäÿãó. Ò³ñí³ êîíòàêòè íàâ÷àëüíèé çàêëàä ï³äòðèìóº ç³ øâåéíèìè ï³äïðèºìñòâàìè, àòåëüº, Ñï³ëêîþ ïåðóêàð³â Óêðà¿íè, ïðîâ³äíèìè ïåðóêàðñüêèìè ñàëîíàìè ì³ñòà, ô³ðìàìè-âèðîáíèêàìè ïàðôóìåðíî-êîñìåòè÷íî¿ ïðîäóêö³¿, ï³äïðèºìñòâàìè õàð÷óâàííÿ òîùî. Âèñîêèé ð³âåíü ïðîôåñ³îíàë³çìó ïåäàãîã³â, íàâ÷àëüíî-ìàòåð³àëüíà áàçà äîçâîëÿº íàøèì ó÷íÿì ñòàâàòè ïðèçåðàìè òà ïåðåìîæöÿìè ì³ñüêèõ, âñåóêðà¿íñüêèõ òà ì³æíàðîäíèõ êîíêóðñ³â, ôåñòèâàë³â, à ñàìå: "Ïå÷åðñüê³ êàøòàíè", "Êàëèíîâå íàìèñòî", "Êðèøòàëåâèé ñèëóåò", "Êðèøòàëåâèé ÿíãîë", ×åìï³îíàò ç ïåðóêàðñüêîãî ìèñòåöòâà, í³ãòüîâî¿ åñòåòèêè òà ìàê³ÿæó, Ì³æíàðîäíèé êîíêóðñ þí³îð³â ç êóë³íàðíîãî ìèñòåöòâà òà ñåðâ³ñó â Óêðà¿í³, òà ³í. Â êîíêóðñí³é áîðîòüá³ ó÷àñíèêè, êð³ì ö³ííîãî äîñâ³äó, îòðèìóþòü ñïðàâæíº çà-

äîâîëåííÿ, ñòâîðþþ÷è äèâîâèæí³ êîëåêö³¿ îäÿãó, âèäîâèùí³ îáðàçè, ñìà÷í³ ñòðàâè. Àäæå êîæåí êîíêóðñ äàº ïîòóæíèé çàðÿä íå çóïèíÿòèñÿ íà äîñÿãíóòîìó, ðóõàòèñÿ äàë³, ï³äêîðþâàòè íîâ³ âåðøèíè ïðîôåñ³éíî¿ ìàéñòåðíîñò³. Ìè ÷åêàºìî íà ìîëîäèõ ëþäåé, ÿêèì ö³êàâ³ ñåêðåòè ïðîôåñ³é, ÿê³ áàæàþòü íàâ÷èòèñÿ âñüîìó, ùî çíàºìî ìè. Ïðèéîì íà íàâ÷àííÿ çä³éñíþºòüñÿ áåç ÇÍÎ, çà ðåçóëüòàòàìè ñï³âáåñ³äè, âðàõîâóºòüñÿ ñåðåäí³é áàë àòåñòàòà/ñâ³äîöòâà. Ì³ñöÿ çóñòð³÷³ çàëèøàþòüñÿ íåçì³ííèìè: Íàâ÷àëüíèé êîðïóñ â Ñîëîì'ÿíñüêîìó ðàéîí³ 03087, ì. Êè¿â, âóë. ªðåâàíñüêà, 12-À, òåë. 242-35-97, 242-44-43 Íàâ÷àëüíèé êîðïóñ â Ïîä³ëüñüêîìó ðàéîí³ 04080, ì. Êè¿â, âóë. Êèðèë³âñüêà (Ôðóíçå), 31, òåë. 425-92-48, 425-85-32 Ñàéò: kvpu46.inf.ua, e-mail: kvpushpm@bigmir.net 0707

¹ 07-08 (115) 2015 ð. www.s-osvita.com.ua Ре . свід. КВ № 6364 від 24.07.2002 р. ........................................................................ Видавець ТОВ «Поіс -Плюс» Адреса реда ції: 03057, м . Київ, в л. Молдавсь а, 2, оф. «1-В» ........................................................................ Реда ція: тел/фа с.: 044-277-17-75, 044-277-17-76 Ре лама: 044-453-35-00 poisk@optima.com.ua ........................................................................ Дире тор Ш мей о Г.В. Головний реда тор К чма В.В. ........................................................................

Відділ розповсюдження: тел.: 044-277-17-76 Інтернет-прое т: тел.: 044-453-35-00 ........................................................................ Надр овано ТОВ «Рема-Прінт» Підписано до др 30.06.2015 р. Зам. №__________ На лад 17000 примірни ів ........................................................................ Передр дозволяється тіль и за письмовою з одою реда ції. Реда ція може не поділяти точ зор авторів. Відповідальність за підбір і ви ладення фа тів статтях нес ть автори.Відповідальність за зміст ре лами несе ре ламодавець. ........................................................................ Матеріали з познач ою P др ються на правах ре лами.

ÏÅÐÅÄÏËÀÒÀ-2015 Передплатити ж рнал "Ñó÷àñíà îñâ³òà" можна за атало ом ДП “Преса” (в б дь-я ом відділенні “У рпошти”), передплатний інде с 06222. Вартість передплати на півро 37,50 рн.

ЧАС ІНВЕСТУВАТИ В СВОЄ МАЙБУТНЄ!

Детальна інформація на сайті www.s-osvita.com.ua

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 07 - 08 ËÈÏÅÍÜ-ÑÅÐÏÅÍÜ 2015

99993030

ßê "ôàíåðà íàä Ïàðèæåì":

05622003

ùî ðîáèòè øêîëÿðàì, ÿê³ ïðîâàëèëè ÇÍÎ ç óêðà¿íñüêî¿ ìîâè òà ë³òåðàòóðè Íå ìîæóòü âñòóïèòè í³ â îäèí ç óêðà¿íñüêèõ ÂÍÇ öüîãî ðîêó, àëå ¿õ ÷åêàþòü ÏÒÓ, êîëåäæ³ àáî êóðñè òà ðåïåòèòîðè, ÿê³ äîïîìîæóòü íàäîëóæèòè çãàÿíå. НЕ СКЛАВ ЗНО? лядати навчання на заочном Цьо о ро часть ЗНО з раїнсь ої мови та ВЧИСЯ У ПТУ АБО відділенні. Але і вст п на денне літерат ри, я е для ш олярів одночасно б ло і дерКОЛЕДЖІ відділення не ви лючається. Цей важавною підс м овою атестацією (вип с ним

Äæåðåëî: "Ñåãîäíÿ" Àâòîð: Þë³ÿ Ïîëºõ³íà

ш ільних іспитом), взяли 275 тис. раїнців. У підс м , не с лали тест вання 23 тисячі часни ів (8,4% від за альної іль ості). З хорошо о в цьом році можна відзначити ре ордн яв . А та ож те, що всі роботи б ли перевірені, розпізнані та ідентифі овані, не зафі совано вито інформації та ор пційних дій. Але інші по азни и залишають бажати ращо о. Рівень по азаних знань ірше, ніж мин лом році. ДПА на висо ом рівні написали 11% часни ів, на достатньом – 29%, на середньом – 41% і на почат овом – 19%", – оворить дире тор УЦОЯО І ор Лі арч . За йо о словами, найбільшими пробілами вип с ни ів-абіт рієнтів б ло те, що часни и не вміють письмово висловлювати свої д м и (20% не написали жодно о слова). Ще одним мін сом б ло те, що висловлювання не б ло пов'язано з запропонованою темою. ГЕОГРАФІЯ. Відзначають в УЦОЯО і те, що змінилася ео рафія спішних абіт рієнтів. У цьом році б ло вісім осіб, я і набрали 200 балів за базовим і по либленим рівнем тест вання. Серед них четверо – чні сільсь их ш іл і стіль и ж місь их жителів. ШКОЛИ ТЕЖ ВИСТАВЛЯТЬ ДВІЙКИ. У разі нездачі ЗНО чень не отримає сертифі ат і втрачає шанс здавати решт ЗНО потрібних для вст п , і вза алі стати ст дентом ВНЗ цьо о ро . Шанс реабіліт ватися є тіль и тих, хто не з оден з рез льтатами ЗНО ДПА з раїнсь ої мови та літерат ри і подав апеляцію.

Без рез льтатів тест вання з раїнсь ої мови та літерат ри неможливо вст пити до жодно о раїнсьо о виш . Та , вип с ни ам потрібно ш ати інші способи продовження навчання. Варіантів не та вже й ба ато. КОЛЕДЖ ПРИ ВНЗ. Найви ідніший – вст пити до оледж при ВНЗ з подальшим вст пом т ди ж. Він хороший тим, що втрачається мінім м час , та й ЗНО здавати, швидше за все, більше не доведеться, ос іль и в та і ВНЗ приймають за вн трішніми іспитами. НЕ ПРИ ІНСТИТУТІ. Др ий варіант – отримання спеціальності в оледжі (чи при ВНЗ) з надією на подальший вст п в бажаний навчальний за лад на б дь-я спеціальність (знов за рез льтатами ЗНО). За часом навчання, звичайно, може розтя н тися, та я не всі ВНЗ отові взяти ст дента оледж на рс вище першо о (особливо, я що отримана спеціальність в орені відрізняється від тієї, я здоб вають ВНЗ), зате ст дент зможе вже підш вати собі робот і роз -

ріант по аний тим, що ризти раніт на и доведеться довше і, відповідно, ошт ватиме це б де дорожче. ПТУ ТА ЛІЦЕЇ. Ще один варіант, ди мож ть піти ті, хто не здав ЗНО з раїнсь ої, – продовжити навчання в ПТУ або профліцеї. Він хороший тим, що т т більший шанс, ніж в оледжі, потрапити на бюджет, та й вза алі навчання частіше дешевше, ніж в інших навчальних за ладах. В плюсах і те, що робітничі спеціальності д же затреб вані не тіль и в раїні, але й за її межами.

УРОКИ, КУРСИ І НАВЧАННЯ У тих, хто все ж з різних причин не отовий вст пити в ліцеї/ПТУ або оледжі (в дея их навчальних за ладах це ошт є рошей), залишається один сценарій – весь майб тній рі вивчати раїнсь мов та літерат р самостійно, на рсах або з допомо ою репетиторів. Відвід вати рси вийде дешевше (600-1500 рн в різних містах), ніж приватні ро и (від 50 до 250 рн за заняття), але останні Î більш ефе тивні.

www.s-osvita.com.ua

ÐÅÊËÀÌÍÈÉ Â²ÄÄ²Ë ÆÓÐÍÀËÓ: (044) 453-35-00

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

01572009

¹ 7-8 2015 ð. ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

02112046

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ 2015 ð. ¹ 7-8

www.s-osvita.com.ua

ÐÅÊËÀÌÍÈÉ Â²ÄÄ²Ë ÆÓÐÍÀËÓ: (044) 453-35-00

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ www.s-osvita.com.ua ÑÎÂÐÅÌÅÍÍÎÅ ÎÁÐÀÇÎÂÀÍÈÅ

SUCHASNA OSVITA - ("Modern Education")

óêðàèíñêèé ñïåöèàëèçèðîâàííûé ðåêëàìíî-àíàëèòè÷åñêèé æóðíàë

ukrainian specialized advertising analytical magazine.

Ãëàâíûå òåìû: - îáó÷åíèå â Óêðàèíå (âûñøåå îáðàçîâàíèå, êóðñîâàÿ ïîäãîòîâêà, ïîâûøåíèå êâàëèôèêàöèè), - îáó÷åíèå çà ðóáåæîì äëÿ óêðàèíñêîé ìîëîäåæè Ðåãèñòðàöèîííîå ñâèäåòåëüñòâî ÊÂ ¹6364 îò 24.07.2002ã. Èçäàåòñÿ ñ 1997 ãîäà. Ïîäïèñíîé èíäåêñ â êàòàëîãå "Óêðïî÷òà" 06222. Çà çàñëóãè â ðàçâèòèè îáðàçîâàíèÿ â Óêðàèíå íàãðàæäåí äèïëîìàìè è ãðàìîòàìè Ìèíèñòåðñòâà îáðàçîâàíèÿ è íàóêè Óêðàèíû è Ìèíèñòåðñòâà òðóäà è ñîöèàëüíîé ïîëèòèêè Óêðàèíû.

Main themes: - education in Ukraine (higher education, course preparation, up-grade qualification), - education abroad for the young Ukrainians Registration certificate ÊÂ ¹6364 from 24.07.2002. The "Suchasna Osvita" magazine was first published in 1997. The Subscription index in catalogue of the media distribution agency "UkrPost": 06222. For merits in development of Ukrainian education rewarded for its services with diplomas and merit certificates of Ministry of Education and Science of Ukraine and Ministry of labour and Social policy of Ukraine.

Ïåðèîäè÷íîñòü âûõîäà: îäèí ðàç â ìåñÿö. Ôîðìàò: 280õ206 ìì, ãëÿíåö, ïîëíîöâåò + âíóòðåííèé áëîê â äâà öâåòà Îáüåì: 64 ñòðàíèöû Òèðàæ: 17000 ýêçåìïëÿðîâ Ðàñïðîñòðàíåíèå: Óêðàèíà

Frequency and circulation: The magazine is published once a month with circulation of 17,000. Format: 280x206 mm, lustre, fullcoloured cover + internal block in two colors Volume: 64 pages Distribution: Ukraine

Êîíòàêòû Àäðåñ: Óêðàèíà, 03057, ã.Êèåâ, óë. Ìîëäàâñêàÿ,2, îô. "1-Â" Òåëåôîí: +38(044)453-35-00, +38(044)453-35-11 Ôàêñ: +38(044)453-35-00 E-mail: poisk@optima.com.ua Web: s-osvita.com.ua

Contacts Address: office "1-B", 2 Moldavskaya str., 03057, Kiev, Ukraine Tel.: +38(044)453-35-00, +38(044)453-35-11 Fax: +38(044)453-35-12 E-mail: poisk@optima.com.ua Web: s-osvita.com.ua

¹ 7-8 2015 ð. ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ