"Современное образование в Украине и за рубежом"

Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ íà ñòoð. 31

01662040

Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ íà ñòoð. 31

02592017

ÂÈÙÀ ÎѲÒÀ, ÄÐÓÃÀ ÂÈÙÀ ÎѲÒÀ ÄÎÊÒÎÐÀÍÒÓÐÀ, ÀÑϲÐÀÍÒÓÐÀ Á²ÇÍÅÑ-ÎѲÒÀ, ²ÍÎÇÅÌͲ ÌÎÂÈ ÒÅÕͲÊÓÌÈ, ÊÎËÅÄƲ, Ó×ÈËÈÙÀ ÊÓÐÑÈ, ÍÀÂ×ÀËÜͲ ÖÅÍÒÐÈ ØÊÎËÈ, ˲Öů, òÌÍÀDz¯ ϲÄÃÎÒÎÂײ ²ÄIJËÅÍÍß

Ïåðåäïë. ³íäåêñ 06222

00892225

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ íà ñòoð. 35

00162204

Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ íà ñòoð. 37

Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ íà ñòoð. 38

04102009

2

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ 2012 ð. ¹ 09

03072017

www.s-osvita.com.ua

ÐÅÊËÀÌÍÈÉ Â²ÄÄ²Ë ÆÓÐÍÀËÓ: (044) 453-35-00

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ íà ñòoð. 30

02452021

00132013

03502008

Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ íà ñòoð. 40

Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ íà ñòoð. 42

00082049

01612032

¹ 09 2012 ð. ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ

3

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ íà ñòoð. 32

04072009

4

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ 2012 ð. ¹ 09

ЗМІСТ ÎѲÒÀ ÇÀ ÊÎÐÄÎÍÎÌ

8

ВИЩА ОСВІТА

МОВНІ КУРСИ, ШКОЛИ

6 Íîâèíè

14

Åë³òí³ ïðèâàòí³ øêîëè: òîï-10 íàéäîðîæ÷èõ øê³ë ñâ³òó

16

Âèâ÷àºìî í³ìåöüêó ìîâó â ͳìå÷÷èí³

7 Êðàùå ì³ñòî äëÿ ñòóäåíò³â 8

Àêòóàëüíà òåìà:

ÎÁÐÀÇÎÂÀÍÈÅ Â ÀÇÈÈ: Êèòàé, ßïîíèÿ, Þæíàÿ Êîðåÿ, Ñèíãàïóð, Ìàëàéçèÿ âûáèðàåì âàðèàíòû: ßçûêîâèå êóðñû Êðàòêîñðî÷íûå ïðîãðàììû Âûñøåå îáðàçîâàíèå

КОНСУЛЬТАЦІЇ, ПРОГРАМИ НАВЧАННЯ 18

²íôîðìàö³ÿ ³ç ïåðøèõ ðóê (â³ä àãåíö³é îñâ³òè çà êîðäîíîì)

Ìåäè÷í³ òà ïåäàãîã³÷í³ ïðîôåñ³¿ 28

ÎѲÒÀ  ÓÊÐÀ¯Í² ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ, ПРОФЕСІЙНІ КУРСИ

ВИЩА ОСВІТА 20

Íîâèíè

22

Âñòóïíà êàìïàí³ÿ-2012: ïåðø³ ï³äñóìêè

24

26

27

28

43 Êóðñè ïåðåï³äãîòîâêè - ùî âîíè äàþòü?

44 Àíãë³éñüêà, í³ìåöüêà, àðàáñüêà, ³òàë³éñüêà, òóÃîòóºìîñü äî âñòóïó ó ÂÍÇ: ç ðåöüêà ³ ³íø³ ìîâè - íà ðåïåòèòîðîì, ñàìîñò³éíî ÷è êóðñàõ Êèºâà! íà ï³äãîòîâ÷èõ êóðñàõ?

45 Òðè ïîðàäè ÿê çàãîâîðèòè Ïî÷í³òü çàéìàòèñÿ òèì, ùî àíãë³éñüêîþ âàì ïîäîáàºòüñÿ (ïðî ïîìèëêè ïðè âèáîð³ ïðîôåñ³¿) ШКОЛИ, ЛІЦЕЇ, ГІМНАЗІЇ 46 Ïåðøèé ð³ê - â³í íàéñêëàäÄàðóâàòè ëþäÿì íàä³þ (õòî í³øèé, àáî ïîðàäè áàòüêàì ìîæå ïðàöþâàòè ïåðøîêëàñíèê³â ë³êàðåì) Â÷èìîñÿ íà ôåëüäøåðà

ПРЕЗЕНТУЄМО ВИЩІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ 30-40 Àêàäå쳿, óí³âåðñèòåòè, ³íñòèòóòè, êîëåäæ³, òåõí³êóìè (äîêëàäíà ³íôîðìàö³ÿ)

ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА

НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ НОМЕРА

50 Àëôàâ³òíèé ïîêàæ÷èê

po ce e o a i a c a e e o o (044) 453-35-00

ÎѲÒÀ ÇÀ ÊÎÐÄÎÍÎÌ: - Àíãë³ÿ, ²ðëàíä³ÿ

ÅÐ ÀÆ Ì ÎÄ ÍÎ Ð É ÓÏ . ð ÍÈ Å ÓÏ ²ÉÄ 012 ÑÒ ÀÄ .2 ÍÀ ) Í .09 2 6 (9 ç 2

"Ñó÷àñíà îñâ³òà" Ñó÷àñíà îñâ³òà

×ÈÒÀÉÒÅ Â ÍÀÑÒÓÏÍÎÌÓ ÍÎÌÅв:

10

ßÊ ÏÅÐÅÄÏËÀÒÈÒÈ ÆÓÐÍÀË ÄÅ ÌÎÆÍÀ ÏÐÈÄÁÀÒÈ ÆÓÐÍÀË ßÊ ÐÎÇ̲ÑÒÈÒÈ ÐÅÊËÀÌÓ Â ÆÓÐÍÀ˲

· 2012

46

48 Ðîá³òíè÷à ïðîôåñ³ÿ: â³äñóòí³ñòü âèáîðó ÷è âäàëèé ñòàðò?

ÃÎËÎÂÍÅ

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ

45

ÎѲÒÀ  ÓÊÐÀ¯Í² ÓÊÐÀ¯Í²:: - Äèñòàíö³éíà îñâ³òà - Çäîáóâàºìî ïðåñòèæí³ ïðîôåñ³¿ â òðàíñïîðòí³é ñôåð³

5

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ 2012

·

66

ÎѲÒÀ ÇÀ ÊÎÐÄÎÍÎÌ ÍÎÂÈÍÈ ПРОГРАМА DAAD/OSI Німець а сл жба а адемічних обмінів (DAAD) та Інстит т від рито о с спільства (OSI) проводять спільн стипендійн про рам для вип с ни ів ВНЗ в ал зі манітарних, соціальних та с спільних на з раїн Південно о Кав аз , Центральної Азії, Молдавії та У раїни. Стипендії надаються спільно DAAD та OSI з метою навчання ма істрат рі або аспірант рі німець их ВНЗ. Тривалість стипендії: Стипендії надаються для навчання на ма симально дворічних ма істерсь их про рамах або на трирічн аспірант р . Розмір стипендії: Ст дентам ма істерсь их про рам: 750 євро щомісячно. Аспірантам: 1000 євро щомісячно. Всім часни ам оплач ється проїзд та, я що необхідно та передбачено про рамою, вартість мовних рсів. Аспірантам після двох ро ів переб вання б де оплачена поїзд а додом . Вимо и до пош ачів: В рам ах про рами DAAD/OSI підтрим ються переважно манітарні, с спільні та соціальні наи, я і недостатньо представлені в раїнах- часницях про рами. До них належать політоло ія, соціоло ія, міжнародні відносини, право, е ономі а, державне правління, правління освітою та філософія. В о ремих випад ах мож ть підтрим ватися пош ачі з інших спеціальностей, я що ці спеціальності належать до соціальних та манітарних на . Протя ом ро до почат про рами пош ачі мають проживати в У раїні! Ува а! О ремі спеціальні мови часті прорамі DAAD/OSI ви ладені т т http:// www.daad.org.ua/files/DAAD-OSI%20eligibility.doc (ан лійсь ою мовою). www.eu.prostir.ua

УКРАЇНСЬКА ШКОЛЯРКА із 600 БАЛАМИ ПО ТРЬОХ ТЕСТАХ ЗНО ПРОДОВЖИТЬ НАВЧАННЯ У США Вип с ниця спеціалізованої ш оли №166 “Верти аль” Мар арита Малю ова набрала під час ЗНО ма симальні 600 балів по трьох тестах: із раїнсь ої мови та літерат ри, математи и та ан лійсь ої мови. Висо ий рівень знань забезпечив їй можливість продовжити освіт в США.

Про це ореспондентові УКРІНФОРМ розповіла дире тор ш оли №166 Світлана Коломієць. “Ми пишаємося Ритою, я а підтримала мар ш оли. Мама Рити - ви ладач ан лійсьої мови. Дві третини їх домашньої бібліотеи становлять ни и іноземними мовами. Рита - ла реат місь о о он рс “Учень ро - 2012” номінації “Інтеле т ал”. Вона пише вірші, і нещодавно блисн ла на ш ільном літерат рно-м зичном вечорі віршами про Бать івщин , я і написала раїнсь ою, ан лійсь ою, франц зь ою та іспансь ою мовами. Головна новина: на адрес Рити щойно надійшло запрошення на навчання США. У рам ах міжнародної про рами підтрим и найращих вип с ни ів ш іл У раїни Рита прийнята на без оштовне навчання приватн ш ол “Choate” (штат Конне ти т), де протя ом двох ро ів от ватиметься до вст п в б дь-я ий на вибір амери ансь ий ВНЗ манітарно о профілю. Я що Рита стане ви ладачем, я мама, її чням можна позаздрити”, - вважає дире тор ш оли. Я розповіла сама Рита, в рам ах прорами, що оордин ється офісом Нью-Йор, за ордон їд ть навчатися десять вип с ни ів ш іл У раїни. “Це почесно і відповідально, я б д старатися, щоб д м а про раїнсь і ш оли б ла най ращою”, - обіцяє ш оляр а. О рім Мар арити Малю ової, я розповіли Хар івсь ом ре іональном центрі оцінювання я ості освіти, по 200 балів з двох предметів - 400 із 400 можливих - отримали ще п’ятеро ш олярів, причом четверо із Харова, один - з Бала лійсь о о район Хар івсь ої області. Крім то о, 62 вип с ни и набрали по 200 балів по одном з предметів. Найбільш спішним за іль істю балів виявився тест із математи и. “За алом, вип с ни и Хар ова та області по азали най ращі рез льтати серед міст сход У раїни”, - зазначили центрі. Я повідомляло а ентство, торі ма симальн іль ість балів - 200 - по одном з предметів набрали 23 вип с ни и, по двох предметах - 2 вип с ни и. Ñâ³òëàíà ˳ãîñòàºâà, www.ukrinform.ua

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ

· 2012

7

Êðàùå ì³ñòî äëÿ ñòóäåíò³â Ùî òàêå òâ³é ñâ³ò? Öå òâ³é áóäèíîê ³ áóäèíêè òâî¿õ äðóç³â, öå øêîëà, âóëèöÿ ³ ñïîðòèâíà ñåêö³ÿ, öå óëþáëåíèé ê³íîòåàòð ³ âèñòàâêîâèé çàë, öå íàéçàòèøí³ø³ ³ íàéäèíàì³÷í³ø³ ðàéîíè òâîãî ì³ñòà. Ùå öå ²íòåðíåò, à â íüîìó - â³ðòóàëüí³ ô³ë³¿ íàñåëåíèõ ïóíêò³â, â ÿêèõ ìåøêàþòü òâî¿ äðóç³ ïî ëèñòóâàííþ. Твій світ - це місце, де ти осподар, де ти приймаєш рішення, де ти ор анізов єш все та , я потрібно і зр чно тобі. Хтось робить ро и на хні, хтось - за письмовим столом. У о ось немає своєї імнати, о ось та а є. Один влаштов є в вартирі перестанов з ремонтом, але не звертає ва и на бр д під’їзді, при цьом др ий добровільно при рашає вітами сходов площад, а я що це іноземець - напри лад, Німеччині живе, - то може і ділян в лиці біля під’їзд з милом ре лярно мити. І здається, що все це поб тові питання, по и ми не виявляємо, що д же-д же схожі питання хвилюють ладачів ніверситетсь их рейтин ів. Та та ! На порталі www.topuniversities.com серед стандартних спис ів ращих ВНЗ відш ався той самий “дивний” рейтин - рейтин ращих ст дентсь их міст, QS Best Student Cities. Виявляється, сьо одні мало вибрати ращий ВНЗ - йо о треба вибрати в онте сті ращо о міста! Раніше люди та пра н ли стати ст дентами, що не мо ли натішитися самими в зівсь ими стінами, а що ж тепер? Переб вати ВНЗ і не знати, чи достатньо хороше місто нав оло, це все одно що жити в етто? У ладачі рейтин вважають, що місто нав оло ніверситет оформляє ваш ніверситетсь ий досвід. Причом це місто має б ти обов’яз ово надпоп лярним і само по собі: та , порт альсь ом Коїмбре не допомо ло ні те, що одна третина всіх йо о меш анців

мають відношення до місцево о ніверситет , одном з найстаріших в Європі, ні те, що воно побратим маро ансь о о Феса, чий ніверситет АльКара їн заснований вза алі в 859 році! Отже, я і ж міста опинилися на вершині рейтин ?

П’ЯТІРКА ПЕРЕМОЖЦІВ I. Париж. Місто, оспіване поетами і х дожни ами, про ньо о ба ато хто мріє - але ба ато в ньом і розчаров ються - вже я т ристи, що не заважає йом б ти в рейтин на першом місці. Адже там є Латинсь ий вартал, Quartier latin, де зосереджено близь о тридцяти навчальних за ладів, в лючаючи Сорбонн . У Латинсьом варталі зр чно не тіль и вчитися і не тіль и лас вати сма отою в афе, отрим ючи зниж и по артці ISIC. У травні 1968 ро там б ло ле о ще й страй вати, вима аючи від рити фа льтет соціоло ії! Поряд з настроями мин лоо століття, живий і тисячолітній а адемічний д х цьо о міста, що став одним із центрів європейсь ої освіти жахливо давно! Втім, ба ато в чом це лише імідж, осіль и 80% франц зь их ст дентів навчаються не в Парижі, а в інших містах Франції. А

перемо франц зь ій столиці в роз лян том рейтин забезпечив ди більш прозаїчний ритерій хороші від и я місцевих, та і іноземних роботодавців про тих, хто навчався в знаменитом місті. Д мається, що іноземні ст денти, я і цін ють дост пність паризь ої освіти, підтримали б цих е спертів олос ванні за перше місце.

II. Лондон. Та , не О сфорд і не Кембридж, а всьо о лише Лондон. Справа в том , що ні місто О сфорд, ні місто Кембридж не дотяють за іль істю жителів до необхідних для часті в рейтин 250 000 чолові населення. А в Лондоні не тіль и майже 8000000 чолові (з них 400 000 навчаються ВНЗ!), Але й видатні м зеї, алереї, театри, ласні онцертні майданчи и, точо ораторів Гайд-пар , передмістя під назвою Вімблдон, ці ава архіте т ра, досить розвинена транспортна Çà ìàòåð³àëàìè система і можливість для ст дентів Ò. Êàðïå÷åíêî працювати по 20 один на тиждень. www.edunews.ru Лондонсь ий ніверситет (до ньо о належать 160 лондонсь их б дівель і ожен четвертий лондонсь ий ст дент) - найбільший Вели обританії, але не єдиний в її столиці: там таож є й інші ніверситети, приміром Грінвіч і Метрополітен, Королівсь а а адемія мистецтв та інші ці аві навчальні за лади. Втім, навіть в лиця Abbey Road, де фото раф валися і запис вали свої пісні The Beatles, вищої освіти не мали зовсім, зм ш є зад матися про те, щоб навчитися щось робити в житті настіль и Î ж талановито. (Далі б де)

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ 2012

·

8

ÎÁÐÀÇÎÂÀÍÈÅ Â ÀÇÈÈ Èçó÷àòü êîìïüþòåðíûå òåõíîëîãèè â ßïîíèè, ìàðêåòèíã â Ñèíãàïóðå, àíãëèéñêèé íà Òàéâàíå, àðõèòåêòóðó â Êèòàå èëè ïîëó÷èòü ÌÂÀ â Ìàëàéçèè? Êòî è çà÷åì åäåò ó÷èòüñÿ â Àçèþ? Ïðåñòèæ, ýëèòàðíîñòü è âûñîêàÿ ñòîèìîñòü - èìåííî òàêèå àññîöèàöèè ó ìíîãèõ ñâÿçàíû ñ îáó÷åíèåì çà ðóáåæîì. Áîëüøèíñòâî èç íàñ, ðàçãëÿäûâàÿ áðîøþðû “Ó÷åáà çà ãðàíèöåé” èëè àíîíñû âûñòàâîê “Îáðàçîâàíèå â Åâðîïå”, çà÷àñòóþ ñ ãîðå÷üþ âçäûõàþò, äóìàÿ, ÷òî ïîäîáíîå îáó÷åíèå äîñòóïíî ëèøü äëÿ ëþäåé ñ õîðîøèìè ôèíàíñîâûìè âîçìîæíîñòÿìè, íàì æå, ñðåäíåñòàòèñòè÷åñêèì àáèòóðèåíòàì, îñòàåòñÿ âûáèðàòü ëèøü ìåæäó îòå÷åñòâåííûìè âóçàìè. Îäíàêî â ïîñëåäíåå âðåìÿ ó ìîëîäûõ ëþäåé, íàöåëåííûõ íà ïîëó÷åíèå êà÷åñòâåííîãî îáðàçîâàíèÿ, ïîÿâèëàñü àëüòåðíàòèâà, ñî÷åòàþùàÿ â ñåáå ìèðîâûå ñòàíäàðòû îáó÷åíèÿ è öåíîâóþ äîñòóïíîñòü: îáó÷åíèå â ñòðàíàõ Àçèè. Ле о представить, а не оторые снобы, то с иронией и с епсисом, а то с ис ренним недо мением, дивляются: “В Азию за образованием?! Что за ч шь!” Они л бо о беждены, что отечественное образование - л чшее в мире. При этом, прежде чем с дить о ачестве наше о образования, давайте вз лянем на рейтин мировых чебных заведений. По версии QS World University Rankings, в первой сотне л чших в зов по ито ам 2010 ода мы обнар жим 14 азиатс их ниверситетов, а в рейтин е 2011/2012 их же 18; одна о в сотне л чших не появилось ни одно о наше о чебно о заведения. С одной стороны, очень обидно за наши вед щие ниверситеты, с др ой - растет любопытство и интерес, что же та ое происходит в азиатс ом образовательном сообществе? По размышлении все встает на свои места: лоично, что с ростом влияния азиатс их стран на миров ю э ономи об чение в Китае, Японии, Синап ре или Малайзии становится все более привлеательным для наших ст дентов. Вне вся о о сомнения, в эпох лобализации вып с ни и зар бежных в зов пол чают больше преим ществ при тр до стройстве, особенно при поис е работы в межд народных омпаниях. Одновременно в странах Азии привлечение иностранных ст дентов становится важным направлеÇà ìàòåð³àëàìè нием ос дарственной полити и. Бла одаря этом , Ìàðèíà Ñàôîíîâà п ть степени ма истра, с ажем, в Китае может о аwww.russian-asia.com

заться дешевле пол чения то о же диплома в а омлибо не самом известном отечественном в зе. Ита , можно выделить след ющие плюсы образования в большинстве стран Азии: + межд народные стандарты об чения + высо ая а адемичес ая реп тация азиатс их в зов + дост пность об чения и проживания + развитая инфрастр т ра + простые имми рационные правила + омфортные лиматичес ие словия + возможность освоения др ой льт ры + развитие язы овых омпетенций + приобретение мения работать в интернациональных омандах + инте рация в зар бежн ю на чн ю и делов ю сред + лобализация профессиональных связей и онта тов

КИТАЙ Правительство КНР очень серьезно и планомерно работает над престижем итайс о о образования: ниверситеты пол чают о ромные бюджеты на оснащение техничес ой и административной базы, на исследования и на при лашение иностранных специалистов. Например, бюджет Пе инс о о ниверситета сравним с бюджетом Гарварда! Выделяется большое

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ

· 2012

оличество стипендий для иностранных ст дентов, особенно на про раммы подотов и преподавателей итайс о о язы а а иностранно о. Отдельно от матери ово о Китая стоит отметить ниверситеты Гон он а, де олониальное влияние Британии оставило в наследство поп лярность анлийс о о язы а, поэтом мно ие рсы преподаются на ан лийс ом, что привле ает иностранных ст дентов. Пять из девяти ниверситетов Гон он а находятся в спис е 200 л чших ниверситетов мира (рейтин QS). Для то о чтобы вас приняли на баалаврс ю про рамм в ос дарственный в з КНР, необходимо знание итайс о о язы а, оторое подтверждается сертифи атом HSK (The Chinese Proficiency Test), ис лючение составляют ан лоязычные про раммы. В не оторых наиболее престижных ниверситетах дополнительно треб ются вст пительные э замены. Пост пить на язы овые рсы может аждый желающий, ни а их особых требований роме достижения 18 лет и о ончания полной средней ш олы не предъявляется. Поп лярные направления: • Архите т ра и ражданс ое строительство • Э ономи а и бизнес • Менеджмент • Медицина (в том числе итайс ая традиционная медицина)

9 Личный опыт: “Без знания язы а в Китае делать нече о, незнание язы а сделает жизнь за пределами ш олы пресной и малоинтересной. Да и в самой ш оле множество интересных рсов читается именно на итайс ом. Здесь действительно н жно читься - сердно и ежедневно, а не отовиться зимней и летней сессии за неделю до э заменов. Вы можете ходить на ле ции в шлеп ах и шортах и даже (о, жас!) поедатъ амб р ер во время ле ции. Но эта внешняя расп щенность вовсе не означает, что с вас не спросят по полной про рамме на э заменах. Спросят. В письменном виде. Мои последние письменные э замены были вып с ными в имназии и вст пительными в МГУ. С непривыч и было тяжело. Б дьте веренны, писать вы на читесь, даже если ни о да не мели”. Е атерина Потехина (Sun Yat-Sen University, School of Chinese as a Second language, Г анчжо , Китай; National Taiwan Normal University, Mandarin Training Center, Тайвань; National Taiwan University, Global МВА, Тайвань)

ЯПОНИЯ Япония занимает третье место в мире по на чном финансированию и лидир ет в области на чных ф ндаментальных исследований, особенно в области высо их техноло ий, биомедицине и робототехни е. Среди японцев 13 нобелевс их ла реатов. Министерство образования проводит полити , направленн ю на величение числа иностранных чащихся в в зах страны до 300 тысяч ст дентов. Для это о ос дарство прощает визовые процед ры, л чшает словия ст денчес о о быта, привле-

ает в стран желающих из чать японсий язы , а та же помо ает иностранцам-вып с ни ам японс их в зов в тр до стройстве. Требования б д щим ст дентам в разных в зах мо т отличаться. Ино да треб ется сдать общенациональный единый э замен или пройти вст пительные испытания. Обязательное словия для всех иностранных ст дентов - наличие сертифи ата о сдаче валифи ационноо э замена по японс ом язы . Поп лярные направления: • Машиностроение • Э ономи а • ІТ-техноло ии • К льт ра, ис сство Личный опыт: “Я приехал в Японию все о месяц назад, чтобы из чать японс ий язы , после сдачи э замена Нихон о Норё Си эн перво о или второ о ровня смо продолжить об чение в ниверситете, о чем все да мечтал. На р з и здесь олоссальные - материала дают невероятно мно о, проверочные работы пишем аждый день, а выполнение домашне о задания растя ивается ино да на 6 часов. В инстит те мне оформили разрешение на работ (доп с ается подрабатывать не более 4 часов в день), но времени на это не остается - все занимает чеба. Здесь сложно выжить без знания японс о о, на ан лийс ом язы е оворят мало, особенно в небольших ородах. Спасибо о ромное новым др зьям (я жив в естха се, та что быстро здесь со всеми позна омился), они поддерживают меня, помо ают делать домашние задания и отрабатывать диало и.

Óìîâè ïåðåäïëàòè íà æóðíàë “Ñó÷àñíà îñâ³òà” äèâ. íà ñàéò³ s-osvita.com.ua

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ 2012

·

10

Íàø æóðíàë ó ïðîäàæó ïðîòÿãîì ì³ñÿöÿ

Меня восхищает вежливость и доброжелательность японс их преподавателей, нам даже оцен и здесь не ставят, чтобы не травмировать на первых порах. Хорошие работы отмечают смайли ами, чем л чше рез льтат - тем веселее смайли . Самая л чшая оцен а - смайли со звездоч ами. За опоздания и проп с и р ать не б д т, но с та им частием и соч вствием б д т интересоваться твоими делами и здоровьем, что стыдно б дет смотреть им в лаза. И том же, зачем про ливать, если цель приезда в стран - чеба?!” Илья (ernational Institute of Japan, Япония)

ЮЖНАЯ КОРЕЯ Страна является одним из мировых лидеров по числ ст дентов среди населения. Сейчас в Южной Корее идет р пномасштабная реформа, направленная на повышение ачества высшео образования. С целью привлечения 100 тысяч иностранных ст дентов 2012 од , правительством была разработана стипендиальная про рамма Global Korea Scholarship (GKS), направленная на поддерж иностранных ст дентов, оторые об чаются в Корее. Университеты ор анизовывают прораммы обмена с зар бежными чебными заведениями, нанимают иностранных профессоров, чтобы величить “ оэффициент интернациональности” и подняться в межд народных рейтин ах в зов. В не оторых частных в зах Южной Кореи абит риентам достаточно лишь поазать домашний диплом о среднем образовании и рез льтаты тестов на знание ан лийс о о язы а (IELTS или TOEFL). Для пост пления в ос дарственные в зы иностранные абит риенты сдают единый э замен наравне с ражданами страны и тест на знание TOPIK (Test of Proficiecy in Korean).

По ст денчес ой визе иностранные ст денты в Южной Корее мо т работать до 20 часов в неделю. Со стипендией и зарплатой дается себя обеспечивать, и жить можно вполне омфортно”. Ни ита Федоров (University of Seoul, Южная Корея) Личный опыт: “Корейцы очень серьезно относятся чебе. Хорошее образование - это арантия спешной аСИНГАПУР Син ап рс ю систем образования рьеры в б д щем. Средняя заработная плата молодых вып с ни ов престижных признают одной из самых эффе тивных в в зов с отличными оцен ами в дипломе мире. По азателен фа т, что син ап рс ие составляет 2000 долларов (3000, если ш ольни и и ст денты являются победитеречь идет о р пных омпаниях, та их а лями мно их предметных олимпиад. В доSamsung, Hyundai), та что есть ради че о полнение син ап рс им в зам, более десят а вед щих мировых ниверситетов отстараться. Занятия начинаются с пере лич и рыли свои филиалы в этом ороде- ос ст дентов, низ ий процент посещаемо- дарстве. Правительство обеспечивает милсти даже при вели олепных знаниях лиардные финансовые вливания в развитие сводит возможность пол чения отлич- образовательной сферы. В стран планир ной оцен и на э замене н лю. Посто- ется привлечь в 2012 од 150 тысяч иностянно идет жест ий онтроль над зна- ранных ст дентов. Преим щества об чения в Син ап ре ниями - э замены проходят чаще, чем очевидны: об чение на ан лийс ом язы е, в наших в зах. При этом чат не толь о теории. Мно- британс ая система образования, мировые о внимания преподаватели деляют ме- стандарты об чения, соответств ющие трению работать в оманде, п бличным вы- бованиям современной э ономи и, безост плениям, защитам совместных прое - пасность и высо ое ачество жизни. В наследство от ан личан Син ап р досталась тов, проведению презентаций. Однажды мы с р ппой должны 12-летняя система средне о образования, были защищать прое т по мар етин- поэтом абит риентам, имеющим диплом . Я пришел а обычно - в рваных об о ончании 11 лассов, необходимо пройджинсах, цветной р баш е, в тот день ти под отовительн ю про рамм или от еще дивился, почем со рсни и в читься один рс в отечественном в зе и пиджа ах и алст ах. Ко да вышел вы- предоставить рез льтаты теста на знание ст пать - вызвал смех в а дитории. ан лийс о о (IELTS или TOEFL). При пост пПреподаватель объяснил, что а ино- лении в Национальный Университет Син астранц мне на первый раз оплош- п ра н жно б дет пройти тестирование. ность прощается, но стоит своить, что Поп лярные направления: при подобных серьезных мероприятиях след ет соблюдать стро ий дресс- • Медицина од, та а важно не толь о то, ЧТО • Компьютерная эле трони а и оворишь, но и КАК доносишь инфорнанотехноло ии мацию, поэтом при выст плениях • Бизнес и правление надо следить не толь о за смыслом и • Инженерное дело и техноло ии правильностью речи, но и за имидже- • Архите т ра и строительство вым соответствием.

• Ис сство и дизайн Поп лярные направления: • Информати а и про раммирование • Промышленный дизайн • М льтимедиа • Компьютерные и ры

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ

· 2012

Личный опыт: “У аждо о ст дента есть специальная арточ а, отор ю необходимо с анировать в начале ле ции, та считывается прис тствие на занятиях (посещаемость менее 90% розит иностранцам отзывом визы и отчислением). Эта арточ а, а “ ниверситетс ий паспорт”, использ ется везде и для все о на территории ниверситета, например, в библиоте е, чтобы взять ни . Очень добно. Все дела по ниверситет вед тся через Интернет (сайт). Ка та ово о административно о общения ( а мама оворила мне в свое время: “Сходи в деанат”) - нет, оно отс тств ет. Все общение - вирт ально. На сайте прописаны ниверсальные правила поведения: запрещается занимать места в а диториях для др зей, нельзя м сорить, оставлять вещи без присмотра. След ет быть п н т альным, одеваться прилично, вы лючать телефон или ставить е о перед ле циями на бесш мный режим. Если поймают со шпар ал ами или видят, что ты раз овариваешь во время э замена, сраз ис лючают из ниверситета. Преподаватели здесь все да отовы помочь, остаться после ле ции и дать онс льтацию. В течение ле ции та же можно задавать вопросы и переспрашивать, если что-то не понял или не слышал. Это поощряется. В самом начале н жно быть отовым затр днениям при понимании не язы а, а специфичной терминоло ии. Кроме это о, не оторые местные преподаватели потребляют синлиш, слен , итайс ие слова во время объяснения материала, этом просто н жно привы н ть”. Полина Тр ш ина, (Singapore Institute of Management, Син ап р)

11 частных и не оторых ос дарственных инстит тах и ниверситетах об чение ведется на ан лийс ом язы е, что привлеает мно их иностранных абит риентов и создает м льтинациональн ю ст денчес ю сред . Партнерс ие про раммы малазийс их и зар бежных в зов, а та же филиалы известных ниверситетов Вели обритании, США и Австралии дают ст дентам возможность пол чения престижных дипломов л чших чебных заведений мира, зачаст ю даже без азания страны об чения. Дополнительные плюсы об чения в Малайзии: др желюбная имми рационная полити а, простые правила пост пления, хорошая техничес ая оснащенность ниверситетов, широ ое распространение ан лийс о о язы а среди населения страны, дост пная стоимость об чения и проживания. Аттестат об о ончании 11-летне о ш ольно о об чения э вивалентен ровню O-level в британс ой системе образования, поэтом для об чения на ба алавриате в ниверситетах Малайзии абит риентам стран СНГ необходимо пройти под отовительн ю про рамм (Foundation Programme), де помо ают л чшить а адемичес ие знания по дисциплинам и совершенствовать ан лийс ий язы . Поп лярные направления: • Техничес ие отрасли • Информационные техноло ии • Дизайн и архите т ра • Бизнес правление • Гостиничный и ресторанный бизнес

Личный опыт: “В Малайзии совершенно др ие стандарты об чения. К пример , о ромное значение деляется оформлению письменных работ. МАЛАЙЗИЯ У нас требования онтрольным и рМежд народные стандарты об чения совым, мо т отличаться от в за тщательно онтролир ются Министер- в з . Здесь же все правила чет о проством образования Малайзии. Во всех писаны - а оформить лавы, снос-

и.... На первых порах ходит мно о времени, что бы разобраться во всех этих деталях. К том же, если дома можно было обратиться со рсни ам за помощью, здесь это не принято, хотя отношения межд ст дентами вполне др жес ие. Вспоминаю, а один мой одно рсни толь о после дол их оворов, и, вероятно, опешив от моей непосредственности, на пар се нд по азал мне свою онтрольн ю работ и быстро ее брал, назидательно посоветовав читься работать самостоятельно, хотя меня, раз меется, интересовало толь о оформление, а ни а не содержание. К том же, о списывании здесь в принципе речи не может идти - пла иат стро о арается отчислением. У аждо о ниверситета или олледжа есть собственный сайт, де ст денты мо т точнить расписание занятий, обс дить на фор ме те щие дела или же задать вопрос ратор рса - и он обязательно ответит. Это очень добно. Отдельный плюс: завершив про рамм об чения в К ала-Л мп ре в Olympia College, я пол ч диплом University of Derby (Вели обритания), при этом за меньшие, чем в Европе, день и”. Юлия (Olympia College, MBA, Малайзия)

ДРУГИЕ СТРАНЫ АЗИИ Тайвань и Таиланд - страны, называемые “э ономичес ими азиатс ими ти рами” за высо ие темпы э ономичес оо роста, та же мо т представлять большой интерес для образования иностранных ст дентов. Несмотря на то, что Индонезия, Филиппины, Вьетнам и не являются лидерами образовательно о се тора, одна о об чение в язы овых ш олах, специальные про раммы по из чению ис сств, ремесел, линарных традиций и народ

Íàì ö³êàâà Âàøà äóìêà! Æóðíàë “Ñó÷àñíà îñâ³òà” çàïðîøóº åêñïåðò³â ³ êåð³âíèê³â íàâ÷àëüíèõ çàêëàä³â âèñëîâèòè äóìêó íà ñòîð³íêàõ íàøîãî æóðíàëó ç àêòóàëüíèõ ïðîáëåì îñâ³òè. Çâåðòàéòåñü â ðåäàêö³þ çà òåë. (044) 453-35-11

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ 2012

·

12 ной медицины еже одно привле ают в эти страны тысячи иностранных ст дентов, интерес ющихся льт рой ю о-восточно о ре иона. Личный опыт: “Я чился од в Джаарте по ос дарственной стипендиальной про рамме “Darmasiswa”, оторая предоставляет иностранным ст дентам, бесплатное об чение язы и льт ре Индонезии. Еже одно по этой про рамме в стран приезжает 750 ст дентов из разных стран мира. Об чение бесплатное, в зы помо ают найти недоро ое жилье (можно жить или в амп се ниверситета, либо же в индонезийс их семьях), роÓìîâè ме то о, нам выплачивали стипендию - 2 ïåðåäïëàòè миллиона р блей. Ст денты начинают íà æóðíàë свое об чение с из чения индонезийс о“Ñó÷àñíà о язы а. Язы не очень сложный, та а îñâ³òà” создан ис сственно, та что же через äèâ. íà ñàéò³ три месяца занятий я мо общаться с ноs-osvita.com.ua выми индонезийс ими др зьями и понимать ле ции, оторые читали нам местные преподаватели. Кроме чебы, моя поезд а запомнилась п тешествиями, зна омством с необычной льт рой и новыми др зьями. Страна мне настоль о понравилась, что сейчас, после завершения чебы, я д маю, что, возможно, верн сь в Индонезию работать”. Але сандр (Universitas Sahid Jakarta, Индонезия) Сравнительный анализ цен на об чение и проживание в странах Азии (по данным на онец 2011 начало 2012 .) Стоимость об чения в в зах (за од) Китай - 3000-20000 Япония - 5000-18000 Ю. Корея - 2000-8500 Син ап р - 5000-25000 Малайзия - 3000-15000 Расходы на проживание и питание (в месяц) Китай - 500-1500 Япония - 1000-2500 Ю. Корея - 500-1500

Син ап р - 800-2000 Малайзия - 500-1500

ое время были британс ими олониями и де на ан лийс ом оворит большинство ородс о о населения. Язы овые рсы (200 часов) Все большее распространение пол Китай ( ит.) - 600-2000 чает та же из чение национальных язы ов. Япония (яп.) - 1200-3000 Лидир ет в этом се торе итайс ий, Ю. Корея ( ор.) - 1000-1500 оторый становится чрезвычайно востреСин ап р (ан л.) - 1500-3000 бованным в связи с раст щим влиянием Малайзия (ан л.) - 600-1500 Китая на миров ю э ономи , та что е о из чение ст денты считают хорошим Цены азаны в пересчете на долла- в ладом в б д щее и эффе тивным инры США с местных валют стр ментом для построения спешной Расцен и приводятся ис лючительно межд народной арьеры. для сравнительных целей. А т альн ю стоимость об чения мож02 Крат осрочные специализироно точнить на сайтах он ретных в зов. ванные про раммы К рсы, продолжительностью от недеРасходы на проживание мо т варьироваться в зависимости от индивид - ли до дв х лет (в последнем сл чае они мо т быть приравнены нашем средальных запросов и потребностей. нем специальном образованию), нацеВЫБИРАЕМ ВАРИАНТЫ лены на пол чение пра тичес их знаний Махн ть на отдых в любимый Таиланд и навы ов. и заодно по читься там на рсах массаК рсы дизайна, линарные лассы, жа? из чение аниме, остинично о и т рисИли, переезжая на зимов в Малай- тичес о о бизнеса мо т стать основным зию, записаться в недоро ю язы ов ю профессиональным об чением или же ш ол с оформлением дол осрочной дополнительным элементом а адемивизы толь о ради то о, чтобы избавить чес ом . себя от ре лярных имми рационных хлопот? Или, после дв х одично о посеще03 Высшее образование ния рсов итайс о о язы а в родном В большинстве стран Азии система ороде, поехать п тешествовать по Ки- высше о образования подразделяется на таю и с оречью бедиться, что вы вы - три ст пени и соответств ет западном чили не тот диале т? делению на ба алавриат, ма истрат р Выбор образовательных про рамм и до торант р . необычайно широ . Если подходить В се торе высше о образования а выбор образования осмысленно, то из- тивно развивается система межд наначально стоит чет о определиться с родно о образования - от рываются целями и типом об чения. На се одняш- филиалы известных западных ниверний день в странах Азии предла аются ситетов, что дает ст дентам возможсамые разные виды образовательных ность пол чения престижно о диплома про рамм. по значительно более низ им став ам, чем в Европе или Амери е.

01 Язы овые рсы По этим же причинам привлеАн лийс ий язы можно спешно из - ательна и чеба по про рамме чать не толь о в Ан лии, США и на Маль- МВА. Простой пример - об чение те. Язы овые ш олы и летние лин вис- по про рамме Master of Business тичес ие ла еря развиты в Азии повсе- Administration в Nottingham Business местно: на Бали, в Таиланде, и особен- School в Вели обритании составляно в Син ап ре и Малайзии, оторые дол- ет о оло $4200; (19500 ф нтов

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ

· 2012

стерлин ов - стоимость рса и 8000 - затраты на проживание), чеба в малазийс ом амп се этоо чебно о заведения составит о оло $20000 за од, в лючая расходы на жизнь в течение ода в К ала-Л мп ре. Финансовая разница при пол чении равноценных дипломов очевидна.

ВЗВЕШИВАЕМ ФИНАНСОВЫЕ ВОЗМОЖНОСТИ Лоз н , под оторым азиатс ие ниверситеты привле ают иностранных ст дентов: “Межд народные стандарты об чения по он рентоспособным став ам”. Действительно, стоимость образования и проживания в ЮВА с щественно ниже по сравнению с Европой и Амери ой. Парадо с, но пол чить степень ма истра в Малайзии для российс о о ст дента может о азаться более э ономичным и перспе тивным вариантом, нежели об чение и проживание в Мос ве. Среди фа торов, влияющих на ито ов ю стоимость, - престиж и рейтин ниверситета, специальность, про рамма и продолжительность об чения, район (в провинции дешевле, нежели в столице или р пных ородах) и место проживания (на выбор, от дешевых общежитий с вьетнамс ими соседями до частных апартаментов в центре орода). К цене за об чение та же стоит заранее приплюсовать расходы на питание (привы ли ли вы питаться в европейс их ресторанах или любите личн ю ед с лот ов), медицинс ю страхов , виз и транспорт, вст пительные взносы; порой дополнительно насчитывается плата за чебни и, членство в ст денчес их ор анизациях, пользование библиоте ой, бассейном и лабораториями, и прочее, и прочее.

13 Стоит иметь в вид , что первый од чают различные виды стипендий или с иоб чения может быть примерно на 30% до на оплат . Особенно поддерживают дороже, нежели все послед ющие. материально ст дентов последних рсов, об чающихся в ма истрат ре, и асКАК ПОСТУПИТЬ пирантов. Счастливчи и, пол чившие В зависимости от то о, нас оль- поддерж от стипендиальных про рамм о ваши цели по об чению чет о Министерства образования, Японс ой сформированы, нас оль о зна омы ассоциации межд народно о образовасо страной, по наличию свободно о вре- ния или частных фондов, мо т читься мени и финансовых возможностей, есть бесплатно и пол чать до 100 тыс. йен выбор из дв х вариантов - заниматься (более $1000) ежемесячной прибав и на под отов ой пост плению самостоя- личные расходы. Для желающих читься тельно или же обратиться за помощью в в Китае бесплатно или оплачивать лишь образовательное а ентство. часть расходов с ществ ют различные возможности об чения за счет итайсЖЕЛАЕТЕ УЧИТЬСЯ о о ос дарства. Например, можно поБЕСПЛАТНО? дать заяв на пол чение стипендии ИнБыл соблазн назвать эт лав стит та Конф ция, по оторой иностран“Халява” - одна о “бесплатное” не цы мо т пройти бесплатное об чение по все да синоним “халявы”. Бесплат- про рамме “преподаватель итайс о о ное об чение за раницей в л чших язы а”. ниверситетах мира действительно ПОЛЕЗНЫЕ ССЫЛКИ возможно, но просто та щедрыми www.singaporeedu.gov.seg - ос правительствами азиатс их стран не раздается. Грант или стипендию дарственный сайт об образовании в надо засл жить. Впрочем, надо за- Син ап ре www.jasso.go.jp - про рамма поддерметить, подобные возможности для иностранных ст дентов расширяют- ж и иностранных ст дентов в Японии www.studvmalaysia.com - наиболее ся. Та , желающим читься в Син ап ре авторитетный сайт об образовании в след ет ре лярно заходить на сайты Малайзии www.studyinjpn.com - п теводитель ниверситетов, де п бли ется информация о возможности пол чения рантов, по об чению в Японии www.studyinkorea.go.kr - ос дарпо рывающих от половины до 100% стоимости об чения. В Малайзии ниверси- ственный портал об образовании в Южтеты мо т предоставлять с ид и отлич- ной Корее www.portalchina.ru - подробная инни ам чебы, а частные фонды - выделять ранты на об чение талантливым формация об об чении в Китае www.koreanspace.ru - р сс оязычный ст дентам. В Южной Корее, в рам ах прое та “Study in Korea”, была разрабо- фор м о жизни и чебе в Южной Корее www.sinocom.ru - раздел фор ма тана стипендиальная про рамма для привлечения иностранных ст дентов. По ней “Об чение в Китае” www.msia.ru - раздел фор ма “Учеба сейчас финансов ю поддерж пол чает аждый второй ст дент из стран Азии, в Малайзии” www.scholarship-positions.com - инпланир ется, что стипендиатов и из Европы с аждым одом б дет становить- формация о стипендиальных про раммах в разных странах ся все больше. www.topuniversities.com - межд наВозможно, с та им подходом Южная Корея обойдет Японию, де же сейчас родный рейтин ниверситетов QS World о оло 20% иностранных ст дентов пол - University Rankings. Î

Æóðíàë “Ñó÷àñíà îñâ³òà” ðîçïîâñþäæóºòüñÿ â Êèºâ³ òà Óêðà¿í³ âðîçäð³á – â ê³îñêàõ “Ïðåñà” òà íà ðîçêëàäêàõ, çà ïåðåäïëàòîþ (ïåðåäïë. ³íäåêñ 06222 â êàòàëîç³ “Óêðïîøòà”)

14

ÇÀ ÊÎÐÄÎÍÎÌ•ÑÅÐÅÄͲ ØÊÎËÈ

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ 2012

·

Å˲ÒͲ ÏÐÈÂÀÒͲ ØÊÎËÈ: òîï 10 íàéäîðîæ÷èõ øê³ë “З им обіймаєшся на першом

рсі, з тим потім сидиш в сенаті” Правило Гарварда

Æóðíàë Forbes îïóáë³êóâàâ ñïèñîê åë³òíèõ ïðèâàòíèõ øê³ë ñâ³òó, ïðîðàíæèðîâàííèõ çà ïðèíöèïîì âàðòîñò³ íàâ÷àííÿ. ßêùî ïîäèâèòèñÿ íà öåé ñïèñîê íàéäîðîæ÷èõ ³ ïðåñòèæíèõ øê³ë ñâ³òó, òî ïåðø³ ì³ñöÿ çàéìàþòü ñàìå øâåéöàðñüê³ øêîëè. Êðàù³ ïðèâàòí³ øêîëè îáõîäÿòüñÿ áàòüêàì íåäåøåâî, àëå áàãàòî õòî ââàæàº, ùî öå êîøòóº òîãî. ³êîâà ðåïóòàö³ÿ, â³äïîâ³äíèé ð³âåíü îñâ³òè, êîëî ñï³ëêóâàííÿ - âñå öå â³äêðèâຠâèïóñêíèêàì áàãàòî äâåðåé. Ñàìå òîìó â Øâåéöà𳿠â÷àòüñÿ ä³òè ïîë³òèê³â, äèïëîìàò³â, á³çíåñìåí³â ç ãó÷íèìè ïð³çâèùàìè. Òàê³ íàâ÷àëüí³ çàêëàäè çàëèøàþòüñÿ åë³òíèìè ïðèâàòíèìè øêîëàìè, ³ íåñòà÷³ â ó÷íÿõ êðàù³ ïðèâàòí³ øêîëè ñâ³òó íå ñïîñòåð³ãàþòü.

1. Institute Le Rosey. Ця ш ола називається ш олою оролів. Це найдорожча і престижна ш ола в світі та єдина, що має 2 резиденції - зимов і літню. Восени, навесні і вліт чні насолодж ються життям в середньовічном зам на території 28 е тарів, з численними тенісними ортами, басейнами, санами, до посл бажаючих яхт- л б і стайня. Шеф- хар ш оли - один з най ращих в Європі. Взим діти жив ть в о ремом амп сі, в п’яти хвилинах ходьби від ірсь олижних трас. Вартість: рейтин за даними на той період (2007 р.) 50’000 євро ($ 73’150) на рі . На даний момент ціни мо ли змінитися 2. College Alpin Beau Soleil. College Beau Soleil - одна з ращих приватних ш іл Швейцарії, заснована в 1910 році в Гштаде, в 1920 році переїхала в малень е рортне містеч о Вілар недале о від Монтре. Очолюють ш ол її власни и протя ом вже трьох по олінь. Ш ола має власний ресторан, центр мистецтв, цифров ст дію зв озапис і стайню. У ласі в середньом по 8 чнів. Ш ола знаменита т ристичними е спедиціями, напри лад, на вершин ори Кіліманджаро. Вартість: рейтин проводився в 2007 році, за даними на той період - 48’000 євро ($ 70’220) на рі . На даний момент ціни мо ли змінитися.

Çà ìàòåð³àëàìè www.educationmedelle.com

3. Aiglon College. Ця ш ола працює за британсь ою системою середньої освіти. Міжнародні (британсь і) е сперти називають Aiglon College “сильною освітньою ш олою, сильною в емоційном плані, жорст ою в фізичном плані”. На ожноо вчителя т т доводиться ма сим м 5 чнів. Площа території ш оли становить 46’000 вадратних метрів. Вартість: рейтин проводився в 2007 році, за даними на той період - 43’200 євро ($ 63’200) на рі . На даний момент ціни мо ли змінитися.

4. Lyceum Alpinum Zuoz. Знаходиться неподалі від ірсь олижно о рорт Сан т-Моріц. Ш ола невели а - всьоо на 200 чнів, більшість чнів - іноземці. Навчання проходить за німець ою, швейцарсь ою про рамами, а та ож за про рамою IB.

Institute Le Rosey

College Alpin Beau Soleil

Aiglon College

Lyceum Alpinum Zuoz

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ

ÑÅÐÅÄͲ ØÊÎËÈ•ÇÀ ÊÎÐÄÎÍÎÌ

· 2012

15

Вартість: рейтин проводився в 2007 році, за даними на той період - 43’000 євро ($ 62’900) на рі . На даний момент ціни мо ли змінитися.

Brillantmont International School

5. Brillantmont International School. Одна з неба атьох швейцарсь их приватних ш іл, розташованих середині міста. Лозанна одне з най расивіших міст світ . У ш олі навчаються лише 100 дітей, до посл я их ращі педа о и і територія в 13’000 вадратних метрів з пар ом. Вартість: рейтин проводився в 2007 році, за даними на той період - 40’000 євро ($ 58’500) на рі . На даний момент ціни мо ли змінитися.

Gstaad International School

6. Gstaad International School. Це одна з найменших швейцарсьих ш іл-пансіонів, з а центом на спортивні заходи, та і я теніс, плавання, с елелазіння та лижі. У ш олі та ож є оре ційний відділ, де навчаються діти, я і страждають іпера тивністю, дисле сією. Ш ола пропон є британсь ий і амери ансь ий стандарт освіти. Вартість: За даними на той період - 40’000 євро ($ 58’500) на рі . На даний момент вартість навчання та проживання становить 98’000 CHF (USD 115’300).

7. Leysin American School. Ш ола от є за амери ансь ою системою освіти і IB. Розташована вона на знаменитом ірсь олижном рорті. А адемічна про рама в лючає в себе в обов’яз овом порядльт рно-пізнавальні поїзд и по Європі та рс навчання основам бізнес . Вартість: рейтин проводився в 2007 році, за даними на той період - 39’200 євро ($ 57’350) на рі . На даний момент ціни мо ли змінитися.

Leysin American School Institut auf dem Rosenberg

St. George ‘s School

Eton College

8. Institut auf dem Rosenberg. Ш ола Institut auf dem Rosenberg розпоряджається вели ою територією - більше 100 000 в.м., т т є власний пар , б дівля ш оли і іль а житлових амп сів, імнастичний зал, спортивні та і рові майданчи и, тенісні орти. Ш ола б ла заснована Ульріхом Шмідтом в 1889 році. Уже до почат століття ш ола стала орист ватися вели ою поп лярністю серед знатних родин Європи та Ново о Світ . Вартість: рейтин проводився в 2007 році, за даними на той період - 39’000 євро($ 57’000) на рі . На даний момент ціни мо ли змінитися.

9. St. George ‘s School. Перша британсь а ш ола-інтернат Швейцарії. Ш ола розташована на вели ій території, що с ладається з пар в 45’000 вадратних метрів. З ві он ш оли від ривається дивовижний вид на Альпи і Женевсь е озеро. Вели ий вибір спортивних занять і розва : від ірсь их лиж до занять йо ою та пілатес. Вартість: рейтин проводився в 2007 році, за даними на той період - 38’000 євро ($ 56’000) на рі . На даний момент ціни мо ли змінитися.

10. Eton College. Справжній бастіон британсь ої освіти, ш ола, заснована ще в 1440 році. З тих пір і понині в ш олі вчаться тіль и хлопчи и. Зі стін цієї ш оли вийшло ба ато політи ів, членів оролівсьої сім’ї та знаменитостей з сьо о світ . Більшість вип с ни ів ш оли навчаються в О сфорді та Кембриджі. У ш олі навчалися обоє принців Гаррі та Вільям, втім я і лідер Консервативної партії Вели обританії Девід Кемерон. Вартість: рейтин проводився в 2007 році, за даними на той період - 37’500 євро ($ 54’900) на рі . На даний момент ціни змінилися: USD 50’000. Одна не варто вважати, що всі швейцарсь і ш оли настіль и ж доро і: раїні достатньо і ціл ом демо ратичних навчальних за ладів вартістю 30-40 тисяч фран ів на рі ! Î

Æóðíàë “Ñó÷àñíà îñâ³òà” ðîçïîâñþäæóºòüñÿ â Êèºâ³ òà Óêðà¿í³ âðîçäð³á – â ê³îñêàõ “Ïðåñà” òà íà ðîçêëàäêàõ, çà ïåðåäïëàòîþ (ïåðåäïë. ³íäåêñ 06222 â êàòàëîç³ “Óêðïîøòà”)

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ 2012

·

16

ÂÈÂ×ÀªÌΠͲÌÅÖÜÊÓ ÌÎÂÓ â ͳìå÷÷èí³

ͳìåöüêà ìîâà, ÿê ³ ìóçèêà Áåòõîâåíà - îäíà ç íàéá³ëüø øàíîâàíèõ ³ âèêîðèñòîâóâàíèõ ó ñâ³ò³ - 90 ì³ëüéîí³â æèòåë³â Çåìë³ á³ëüø í³æ â 40 êðà¿íàõ ñâ³òó â³ä Êàíàäè äî Àðãåíòèíè ³ â³ä ͳìå÷÷èíè äî Àâñòðà볿 ãîâîðÿòü ïî-í³ìåöüêè. ª íàâ³òü ñòàðîâèííà ëåãåíäà Ìóëåíáåðãà, ùî ðîçïîâ³äຠïðî òå, ÿê í³ìåöüêà ëåäü íå ñòàëà îô³ö³éíîþ ìîâîþ ÑØÀ! Ç êîæíèì ðîêîì çðîñòຠîô³ö³éíèé ñòàòóñ í³ìåöüêî¿ ìîâè â ñôåð³ ä³ëîâîãî îáîðîòó, íàóêè, ìåäèöèíè, ³íæåíåðíî¿ òåõí³êè, ìàøèíîáóäóâàííÿ. Âèñîêèé ñâ³òîâèé ðåéòèíã í³ìåöüêèõ ÂÍÇ ïîðÿä ç â³äíîñíî íèçüêèìè ö³íàìè íà çäîáóòòÿ âèùî¿ îñâ³òè ïðèâåðòàþòü äî ͳìå÷÷èíè âåëèêå ÷èñëî ìîëîä³ òà ñòóäåíò³â ç ð³çíèõ êðà¿í ñâ³òó. Ñàìå òîìó ïèòàííÿ âèâ÷åííÿ í³ìåöüêî¿ ìîâè ñòຠàêòóàëüíèì äëÿ ÷èñëåííî¿ àð쳿 ¿¿ øàíóâàëüíèê³â.

Çà ìàòåð³àëàìè www.albioncom.ru, www.deutschesprache.ru

Ніхто не стане запереч вати проти твердження, що вивчати німець в Німеччині - на бать івщині вели их “поетів і мислителів” - найправильніший спосіб оволодіти нею сповна. У тих, хто з оден відправитися в подорож по Німеччині, є шанс опинитися на Карнавалі в Кельні, або на Дорозі азо в Геттінт ені, на Параді любові, або на Терезином л зі в Мюнхенсь ий О тоберфест. І т т вже Ви з оловою зан ритеся в правильний німець ий “хох дойч” і поч єте найчистіш німець мов . Одна , час - справі! Німці не з тих, хто дозволить Вам перестаратися на відпочин , я що Ваших планах - вивчення німець ої мови. У ожній мовній ш олі Німеччини Вам запропон ють інтенсивні заняття з обов’яз овими домашніми завданнями!

К рси німець ої мови в Німеччині орист ються вели им попитом і розраховані пра тично на всі ві ові р пи - т т завжди є можливість вибрати ш ол і навчальний план, що ма симально відповідають Вашим вимо ам і за змістом, і за термінами.

ОСОБЛИВОСТІ МОВНИХ ПРОГРАМ Та , особливість мовних прорам, запропонованих Інстит том Г мбольдта, для бажаючих вивчати німець мов в Німеччині - їх

інтенсивність. Т т твердо пере онані: вже я що людина вирішила вивчити мов , то повинна вчитися на повн от ш . Том всіх центрах Інстит т Г мбольдта, і для дорослих, і для дітей передбачено від 25 до 40 ро ів на тиждень. Уро и проводяться в невели их за мір ами мовних ш іл р пах з 5, ма сим м 10 осіб. Що, звичайно ж, робить позитивний вплив на рез льтати занять - адже в рам ах одно о ро Вам доведеться частіше б ти зал ченим в навчальний процес. Та й самі ро и б д ють-

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ

· 2012

ся без знижо на навантаження. Освоюються і вдос оналюються всі необхідні навич и: читання, письмо, вміння роз міти мов на сл х, вести об оворення та дисп ти. Щоденні домашні завдання обов’яз ові - німець а мова ле оважно о відношення не терпить! У центрі та на півдні Німеччини, рортних місцях, люблених т ристами, розташована більшість ш іл Інстит т Г мбольдта, напри лад дитячий літній центр Аффхелербах або молодіжний Констанц. Любителі ф тбол , шопін і баварсь о о пива, напевно, віддад ть перева арном в б дь-я пор ро Мюнхен . Розташована в центрі міста ш ола німець ої мови Inlingua пропон є своїм ст дентам інтенсивний рс німець ої мови та 5 - 6 щотижневих льт рних заходів вільний від занять час і вихідні дні: е с рсії по Мюнхен , в зам и Нойшванштайн і Ліндерхоф, о ляд Олімпійсь о о омпле с з підйомом на веж , поїзд и в замо Німфенб р і Даха . З січня по березень Inlingua можна забронювати омбінований рс: “Німець а мова і атання на лижах”. А пропоновані ш олою про рами прис орено о навчання, я і в лючають 50 ро ів на тиждень, дад ть можливість за орот ий термін навчитися швид о оворити по-німець и. Я відомо, доросла і вмотивована людина здатна под жати тяж ий вантаж та о о навчання, а я б ти з дітьми, що взялися за вивчення німець ої мови, я їм здолати цей “міцний орішо ”? Найвеселіший ласи світової літерат ри Мар Твен писав “Про страхітливі тр днощі німецьої мови”. Але й т т є вихід! Цілорічні

17

дитячі мовні центри в Німеччині - один з найефе тивніших способів вирішити проблем . Кіль а тижнів, проведених, напри лад, на півдні Німеччини рортних Лінденбер або Бад Ш с-

сенріда - дозволять Вашій дитині повністю зан ритися в атмосфер мови Гете, Шиллера, братів Грімм, Баха, Дюрера та інших вели их представни ів німець ої льт ри. А вже розслабитися т т нія не дад ть - 5-6 ро ів “хох дойча” в день Вашій дитині арантовані! Німець ий льт рний центр ім. Гете (Goethe-Institut, GI) ор анізов є в 16 інстит тах в Німеччині та 127 льт рних центрах по всьом світ мовні рси та іспити для сертифі ації німець ої мови я іноземної. Міжнародні Літні ш оли (німецьа версія) в німець их ВНЗ (Sommerschulen) - DAAD представляє баз даних в еле тронном ви ляді, в представництвах DAAD ( Росії це в Мос ві) є та ож без оштовна інформаційна брош ра.

Інстит т німець ої мови (did) один з найбільш відомих приватних мовних інстит тів з 30-річним досвідом роботи. 30 центрів в Німеччині пропон ють мовні, літні та спеціальні рси. Центри Карла Д йсбер а. К рси німець ої мови фірми Carl Duisberg пропон ються в чотирьох абсолютно різних місцях. Поряд зі столицею Берлін, рейнсь ою метрополією Кельн і баварсь ою земельною столицею Мюнхен. Ви зможете вибрати і чарівне містеч о Радольфцелль на Боденсьом озері. interDaF e.V. при Інстит ті ім. Гердера ніверситет м. Лейпци проводить інтенсивні мовні рси, рси протя ом ст дентсь их ані л, зимові та літні мовні ш оли, рси для вдосоналення німець ої мови. inlingua Deutschland - міжнародна мовна ш ола в Німеччині має представництва всіх землях раїни, володіє ба атющим досвідом ви ладання німець ої мови. Вже в інці XIX століття вона орист валася ч довою реп тацією.

Sprachinstitut знаходиться недале о від Шт тт арта в чарівном ніверситетсь ом містеч Тюбін ені.

Sprachinstitut приймає іноземних ст дентів вже понад 30 ро ів. За 500-річн історію місто і ніверситет стали єдиним цілим - ст денти т т становлять майже чверть меш анців містеч а. В даний час відвід вання рсів німець ої мови в Німеччині не є проблемою - ні матеріальною, я що Ви звичайно освіт вважаєте цінністю с часно о світ , ні ео рафічною - літаом, поїздом, по автобан - все до Ваших посл ! Я би ви тіль и не вивчали німець , ваша німець а в Німеччині наб ває форми, ольор , наповнюється змістом, заалом, оживає. Î

Ïî ñåêðåòó âñüîìó ñâ³òó! Íàïèø³òü íàì ïðî ñâ³é äîñâ³ä íàâ÷àííÿ çà êîðäîíîì. Ìè ãàðàíòóºìî äîïîìîãó â ï³äãîòîâö³ ìàòåð³àëó é äîñòîéí³ ãîíîðàðè. Çâåðòàéòåñü â ðåäàêö³þ çà òåë. (044) 453-35-11

18

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ 2012

·

ÍÀÇÂÀ ÊÓÐÑÓ

99991024

99992028

00281004

ÂÀÐÒ²ÑÒÜ ÊÓÐÑÓ

ÒÅÐÌ²Í ÍÀÂ×ÀÍÍß

ÄÎÄÀÒÊÎÂÀ ²ÍÔÎÐÌÀÖ²ß

ÍÀÂ×ÀËÜÍÈÉ ÇÀÊËÀÄ, ÒÅË.

ÍÀÂ×ÀÍÍß ÇÀ ÊÎÐÄÎÍÎÌ Навчання за кордоном. Мовні курси в школах International House – 150 шкіл у 45 країнах світу

3-6 років

від 100 євро

Великобританія, Німеччина, Іспанія, США, Нова Зеландія та ін. Сім’ї, студ. резиденція, готель та ін. Для дітей та дор., протягом усього року

від 1 тижня до 1 року

Знижки з 12 тижнів та за раннє оформл.

Великобританія, Швейцарія, Італія, США, Канада, Австрія, Чехія та ін. Сім’ї, студентські резиденції. Для дітей та дорослих

International House abroad@ih.kiev.ua, www.ih.kiev.ua\abroad Теë.: 238-98-70, 238-97-96

от 1 недели до 4 лет

от 200 евро

Великобритания, США, Канада, Мальта. Семья, резиденция, отель

ООО “Бриòур Укрàиíà” office@britur.com.ua Теë.: (044)390-09-99

Навчання у провідних навчальних закладах світу. Академ. підготовка, вища освіта, приватні школи для дітей

International House abroad@ih.kiev.ua, www.ih.kiev.ua\abroad Теë.: 238-98-70, 238-97-96

Английский для детей и взрослых: языковые школы, каникулярные программы, подготовка к экзаменам, к вступлению в вузы, бизнеспрограммы

 ÌÈÐÅ ÌÓÄÐÛÕ ÌÛÑËÅÉ Жизнь дол а, если она полна... Б дем измерять ее пост п ами, а не временем. СЕНЕКА Я не верю в олле тивн ю м дрость невежественных индивид мов. ТОМАС КАРЛЕЙ Сомнение есть первый подст п раз м . ПУБЛИЙ СИР Те, то стремится лишь обо ащению, не желают верить, что есть людей бла а выше тех, за оторые держатся они. ПЕТРОНИЙ Бес онечны лишь Вселенная и л пость человечес ая, при этом относительно бес онечности первой из них меня имеются сомнения. АЛЬБЕРТ ЭЙНШТЕЙН

Или а можно ороче, или а можно приятнее. ПЛУТАРХ Нашем м свойственно верить, а воле хотеть; и если них нет достойных предметов для веры и желания, они стремляются недостойным. БЛЕЗ ПАСКАЛЬ Хочешь быть мным, на чись раз мно спрашивать, внимательно сл шать, споойно отвечать и переставать оворить, о да нече о больше с азать. ИОГАНН ЛАФАТЕР Каждое зло а -то омпенсир ется. Меньше дене - меньше забот. Меньше спехов - меньше завистни ов. Даже в тех сл чаях, о да нам не до ш то , нас нетает не неприятность сама по себе, а то, а мы ее воспринимаем.

СЕНЕКА Учись та , а б дто тебе предстоит жить вечно; живи та , а б дто тебе предстоит мереть завтра. СЭМЮЭЛЬ СМАЙЛС Один из самых обычных и вед щих самым большим бедствиям соблазнов есть соблазн словами: “Все та делают”. ЛЕВ ТОЛСТОЙ Каждом челове свойственно ошибаться, но ни ом , роме л пца, не свойственно порствовать в ошиб е. КАРЛ ВЕБЕР Если даже ты наедине с собой, не овори и не делай ниче о д рно о. Учись ораздо более стыдиться само о себя, чем др их. ДЕМОКРИТ

19

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ 2012

·

Àãåíö³¿ îñâ³òè çà êîðäîíîì

 îñòàíí³ ðîêè ³ñòîòíî çðîñëî ïðàãíåííÿ ãðîìàäÿí Óêðà¿íè îòðèìàòè îñâ³òó çà êîðäîíîì. ϳä³éòè äî âèð³øåííÿ öüîãî ïèòàííÿ ìîæëèâî çâåðíóâøèñü äî ²íòåðíåòó, äðóêîâàíèõ Ç̲, â³äâ³äóþ÷è îñâ³òí³ âèñòàâêè é ïðåçåíòàö³¿. Öå ïåðåäáà÷ຠñåðéîçíó ñàìîñò³éíó ðîáîòó íàä îòðèìàíîþ ³íôîðìàö³ºþ, à òàêîæ êîíòàêòè ç ïðåäñòàâíèêàìè ïîñîëüñüêèõ ³ êîíñóëüñüêèõ â³ää³ë³â çàêîðäîííèõ êðà¿í.  íàøîìó âèïàäêó çäîáóâà÷ çàëèøàºòüñÿ íàîäèíö³ ç³ ñâî¿ìè ïèòàííÿìè, ñóìí³âàìè, ïîìèëêàìè. Çðîáèòè ïðàâèëüíèé âèá³ð íàâ÷àëüíî¿ ïðîãðàìè ³ íàâ÷àëüíîãî çàêëàäó, óíèêíóòè òðóäíîù³â ³ ïîìèëîê ï³ä ÷àñ îôîðìëåííÿ äîêóìåíò³â, ìîæíà çâåðíóâøèñü äî êâàë³ô³êîâàíèõ ñïåö³àë³ñò³â àãåíòñòâ îñâ³òè çà êîðäîíîì, øèðîêî ïðåäñòàâëåíèõ íà ðèíêó îñâ³òí³õ ïîñëóã Óêðà¿íè.  àãåíòñòâàõ îñâ³òè çà êîðäîíîì íàäàþòü íå ëèøå êîíñóëüòàö³éí³ ïîñëóãè, àëå é çä³éñíþþòü ïîâíèé ñóïðîâ³ä íà åòàï³ ï³äãîòîâêè äî âñòóïó â çàêîðäîííèé ÂÍÇ, ÷àñòî íàäàþòü äîïîìîãó â ïðîöåñ³ íàâ÷àííÿ. Ç íàïðÿìàìè ä³ÿëüíîñò³ ³ êîîðäèíàòàìè îñâ³òí³õ àãåíö³é âè çìîæåòå îçíàéîìèòèñü íà ö³é ñòîð³íö³ íàøîãî æóðíàëó.

ÀÃÅÍÖ²¯ EUROSTUDY

ÎÎÎ “Áðèòóð Óêðàèíà”

“Excel education”

ÏÐÎÃÐÀÌÈ

ÊÐÀ¯ÍÈ/ÄÎÄÀÒÊ. ²ÍÔ.

К рси польсь ої мови. Навчання в Польщі. Вища освіта в Польщі

Польща

Ан лийс ий для детей и взрослых: язы овые ш олы, ани лярные про раммы, под отов а э заменам, вст плению в в зы, бизнес-про раммы • іноземні мови за ордоном; • ані лярні про рами для ш олярів і ст дентів; • навчання ш олі за ордоном; • під отов а до вст п та вст п до ращих ніверситетів світ ; • професійна та бізнес-освіта, про рами МВА.

ÊÎÎÐÄÈÍÀÒÈ Тел.: (044)578-16-00, (097)109-33-35 info@eurostudy.info

Вели обритания, США, Канада, Мальта

Тел.: (044)390-09-99 office@britur.com.ua

Британія, Європа, Амери а, Австралія.

м. Київ, в л. С рі ова, 3-А, 3-й поверх Тел: (044) 248-96-41, 248-96-42 E-mail: international@excel.co.ua

Вели обританія, Канада, Австралія, Ірландія, Швейцарія, Італія, Німеччина, Мальта, Нідерланди та ін.

м. Київ, в л. Ванди Василевсь ої, 7 Тел.: (044) 238-98-70, 238-97-96 E-mail: abroad@ih.kiev.ua

“International House” Мовні рси для дорослих. Мовні рси для дітей. Освіта в приватних ш олах. Вища освіта та під отов а до ніверситет . Післядипломна та професійна освіта. Ан лійсь а для бізнес . Корпоративне навчання.

КАЖДЫЙ ЧЕТВЕРТЫЙ СТУДЕНТ БУДЕТ ВЫПУСКАТЬСЯ ИЗ ВУЗОВ КИТАЯ И ИНДИИ Êàê ïèøåò ÂÂÑ, ê êîíöó 2020 ãîäà êàæäûé ÷åòâåðòûé óíèâåðñèòåòñêèé âûïóñêíèê áóäåò âûõîäèòü èç ñòåí âóçîâ Êèòàÿ è Èíäèè. Ïðîãíîç Îðãàíèçàöèè ýêîíîìè÷åñêîãî ñîòðóäíè÷åñòâà è ðàçâèòèÿ (OECD) ãîâîðèò î çíà÷èòåëüíîì ñäâèãå â êîëè÷åñòâå óíèâåðñèòåòñêèõ âûïóñêíèêîâ, ïðè êîòîðîì ðàñòóùèå àçèàòñêèå ýêîíîìèêè îñòàâÿò äàëåêî ïîçàäè ÑØÀ è Çàïàäíóþ Åâðîïó. Ïðîãíîçû íà îáðàç “ãëîáàëüíîãî ïóëà òàëàíòîâ” â 2020 ãîäó ïîêàçûâàþò, ÷òî Êèòàé áûñòðî ðàñøèðÿåò êîëè÷åñòâî âóçîâñêèõ âûïóñêíèêîâ è çàéìåò 29% îò îáùåãî êîëè÷åñòâà ïîëó÷èâøèõ âûñøåå îáðàçîâàíèå â ìèðå. Ê 2020 ãîäó êîëè÷åñòâî ìîëîäûõ âûïóñêíèêîâ â Êèòàå áóäåò ïðèìåðíî òàêèì æå, êàê îáùàÿ ÷èñëåííîñòü íàñåëåíèÿ ÑØÀ â âîçðàñòå îò 25 äî 64 ëåò. Ñàìîå áîëüøîå (äî 11%) ïàäåíèå èñïûòàþò ÑØÀ è âïåðâûå áóäåò ïåðåìåùåíû íà òðåòüå ìåñòî, óñòóïèâ Èí-

äèè. Êàê îæèäàåòñÿ, ÷èñëî ìîëîäûõ âûïóñêíèêîâ â ÑØÀ è ñòðàíàõ Åâðîñîþçà â îáùåé ñëîæíîñòè ñîñòàâèò ÷óòü áîëåå ÷åòâåðòè îò îáùåìèðîâûõ ïîêàçàòåëåé. Ðîññèÿ òàêæå ïðîäåìîíñòðèðóåò ñíèæåíèå êîëè÷åñòâà ïîëó÷èâøèõ âûñøåå îáðàçîâàíèå è çàéìåò 4 ìåñòî. Íà ïÿòîå ìåñòî âûéäåò Èíäîíåçèÿ. Íà èçìåíåííîé êàðòå ìèðîâîãî âûñøåãî îáðàçîâàíèÿ Áðàçèëèÿ áóäåò èìåòü áîëüøóþ äîëþ âûïóñêíèêîâ, ÷åì Ãåðìàíèÿ, Òóðöèÿ - áîëüøå, ÷åì Èñïàíèÿ, Èíäîíåçèÿ - â òðè ðàçà áîëüøå, ÷åì Ôðàíöèÿ. Åäèíñòâåííàÿ ñðåäè çàïàäíûõ ñòðàí îáðàòíàÿ òåíäåíöèÿ íàáëþäàåòñÿ â Âåëèêîáðèòàíèè, êîòîðàÿ, ïî ïðîãíîçàì, óâåëè÷èò ñâîþ äîëþ óíèâåðñèòåñêèõ âûïóñêíèêîâ ñ 3% â 2010 ãîäó äî 4% â 2020 ãîäó. Î www.parta.org

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ 2012

·

20 2020

ÎѲÒÀ  ÓÊÐÀ²Í² ÍÎÂÈÍÈ СТУДЕНТАМ КПІ ЗМІНИЛИ ГРАФІК ЗАНЯТЬ ЧЕРЕЗ ЗАВАНТАЖЕНІСТЬ МЕТРО НТУУ “Київсь ий політехнічний інстит т” прийняв рішення змінити рафі навчальноо процес 10 тисяч ст дентів, щоб розвантажити станції столично о метрополітен . Я повідомляє прес-сл жба КП Київсьий метрополітен, “щодня для 10 тис. ст дентів ВНЗ заняття б д ть розпочинатися не о 8.30 ран , я зазвичай, а в 10.25”. “Це дозволить Київсь ом метрополітен значно підвищити безпе і льт р обсл ов вання пасажирів в ран ові одини”, йдеться в повідомленні. Ініціатором перенесення занять для ст дентів ніверситет б в КП Київсь ий метрополітен, я ий “щоро звертається до адміністрації ВНЗ з подібним проханням”, зазначають иївсь ом метро. Крім то о, відомстві ствердж ють, що та а пра ти а, я а триває вже не один рі , повністю себе виправдала, ос іль и вдалося нормаліз вати пасажироперевезення на станції “Політехнічний інстит т” в дні занять. Çà ìàòåð³àëàìè Êîððåñïîíäåíò.net

УКРАЇНА ГОТУВАТИМЕ БІЛЬШЕ ФАХІВЦІВ У ГАЛУЗІ IT-ТЕХНОЛОГІЙ У раїна от ватиме значно більше спеціалістів в ал зі IT-техноло ій. Про це Прем’єр-міністр У раїни Ми ола Азаров заявив під час з стрічі з Прем’єр-міністром Азербайджансь ої Респ блі и Арт ром Расізаде в Ба . “Ми прийняли рішення значно збільшити іль ість фахівців, я і б д ть от ватися для ал зі IT-техноло ій. У цьом році ми збільшимо на 2 тис. спеціалістів, наст пном році ця іль ість б де збільшена на 10 тис.”, - зазначив Ми ола Азаров. При цьом він під реслив, що для під отов и та их фахівців б де створена с часна лабораторна і матеріально-технічна база. www.vnz.org.ua

НАВЧАННЯ ДЛЯ ЖИТТЯ У 2012/2013 навчальном році в за альноосвітніх навчальних за ладах раїни впровадж ватиметься рс за вибором для чнів 8, 9, 10 або 11-х ласів “Корисні навич и” (лист МОНмолодьспорт від 15.08. 2012 №1/9-574). Оволодіння орисними навич ами допоможе ш оляреві спіл ванні із ровесни ами та дорослими, сприятиме встановленню міжособистісних стос н ів; забезпечить самостійність прийнятті рішень та вирішенні щоденних поб тових питань; форм ватиме міння справлятися з емоціями та стресами. При доборі мод ля для вивчення важливими чинни ами є: заці авленість більшої частини чнів лас ; можливість зал чення до часті вивченні про рами рс бать ів; виористання тренін ово о підход та пра тична спрямованість темати и; можливості до співпраці з місцевою ромадою та оцін а ефе тивності вивчено о. Ідея впровадження рс ґр нт ється на ращом педа о ічном досвіді. Напри лад, же близь о десяти ро ів ш олах міста Києва пра ти ється ви ладання фа льтативно о рс “Київсь ий вальс”, ряді навчальних за ладів У раїни - рси за вибором: “Мовний ети ет”, “Основи ландшафтно о дизайн ”, “Основи пер арсь ої майстерності”, “Здорове харч вання”, “Основи мистецтва ма іяж ”, “Ви отовлення м’яих і рашо ”, “Ремонт та до ляд за одя ом”, “Плетіння з бісер ”, “Ви онання еле тротехнічних робіт”, “Вирощ вання вітів та до ляд за ними”, “Збері ання прод тів” тощо. З метою збереження народних традицій ви ладаються рси народознавчо о спрям вання: “Плетіння виробів з лози”, “Петри івсь ий розпис”, “Опішнянсь а ерамі а”, “Традиції раїнсь ої національної хні” тощо. Тобто і темати а, і зміст рсів мож ть б ти надзвичайно різноманітними. Головне - бажання дітей та пра тична спрямованість рсів. Міністерство пропон є я зразо різні мод лі, напри лад “ К льт ра споживання їжі. Етиет за столом”, “До ляд за волоссям”, “Техноло ія малярних робіт” тощо. Головне - самостійний вибір за бажанням дітей, можливості чителів та а тивність бать ів. www.mon.gov.ua

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ

· 2012

ÍÎÂÈÍÈ ДО УВАГИ ВЧИТЕЛІВ, УЧНІВ ТА - Д же добре, що цьо о ро до 140 підвищено мінімальний ЇХНІХ БАТЬКІВ! прохідний бал з профільної дисципліни. До речі, ініціатором цьо о Повідомляємо, що відповідно до статті 16 За он У раїни “Про за альн середню освіт ” 2012/2013 навчальний рі розпочинається 1 вересня святом - Днем знань - і за інч ється не пізніше 1 липня. Навчальні заняття ор анізов ються за семестровою системою: І семестр - з 1 вересня по 28 р дня, ІІ семестр - з 14 січня по 24 (25 для ш іл, я і працюють за шестиденним робочим тижнем) травня. За інч ється навчальний рі проведенням навчальних е с рсій 1-4 ласах (27-30 травня), навчальних е с рсій та пра ти и 58 і 10 ласах (27 травня-7 червня) і державної підс м ової атестації вип с ни ів почат ової, основної і старшої ш оли. Державна підс м ова атестація для чнів 4-х ласів проводиться з 13 по 21 травня; для вип с ни ів 9-х ласів - з 28 травня по 11 червня; для вип с ни ів 11-х ласів - з 27 по 31 травня. Вр чення до ментів про освіт ре оменд ємо провести для вип с ни ів 9-х ласів 11-12 червня, 11-х ласів - 1-2 червня. Упродовж навчально о ро для чнів проводяться ані ли: орієнтовно, осінні з 29 жовтня по 4 листопада, зимові з 29 р дня по 13 січня, весняні з 25 по 31 березня. З рах ванням місцевих особливостей та ліматичних мов за по одженням з відповідними місцевими ор анами правління освітою мож ть змінюватися стр т ра навчально о ро та рафі чнівсь их ані л; навчальн пра ти та навчальні е с рсії за рішенням за лад можна провести в інші терміни, або впродовж навчально о ро .

ро можна вважати нашо о ре тора Леоніда Г берсь о о. Леонід Васильович неодноразово на олош вав, що підвищення прохідно о бала значно поліпшить онтин ент ст дентів-першо рсни ів вітчизняних ВНЗ. У КНУ вже понад три ро и бали вст пни ів є вищими за 140. Ін оли цей по азни перевищ вав 170 балів. Абіт рієнт вищо о навчально о за лад повинен б ти “я існим”. Це не може б ти абихто. Лише той, хто здатен засвоїти ніверситетсь про рам навчання. Д же вдалою новацією є те, що до цьо орічно о ЗНО додали всесвітню історію. Ці аве спостереження: зменшилась іль ість заяв на міжнародне право, міжнародні відносини. Це сталося том , що, напри лад, на юридичний фа льтет потрібно с ладати ЗНО з історії У раїни, а на міжнародне право - із всесвітньої. Вст пни и не мо ли подавати до менти на ці спеціальності одночасно. Том абіт рієнти приходили більш вмотивованими навчатися саме за цією спеціальністю.

- Роз ажіть про вст пн ампанію на ма істерсь і про рами навчання.

- Цьо о ро на освітньо- валіфі аційні рівні спеціаліста і маістра подано майже вісім тисяч заяв. Значна іль ість їх надійшла від вип с ни ів ба алаврат інших ВНЗ. Аби ни н ти ритичних за важень, більшість іспитів ми провели в письмовій формі, а переважна іль ість завдань б ла тестовою. По азово, що за рез льтатами випроб вань до ма істрат ри на місця держзамовлення ми зарах вали 120 вип с ни ів ба алаврат інших ВНЗ, а на онтра т - близь о трьохсот та их осіб. Це можна вваwww.mon.gov.ua жати по азни ом я ості нашої ма істерсь ої освіти. Ми вдячні Міністерств освіти і на и, молоді та спорт і особисто міністрові АБІТУРІЄНТ ПОВИНЕН БУТИ “ЯКІСНИМ” Дмитр Табачни за те, що, зважаючи на наш стат с дослідЗ інтерв’ю проре тора з на ово-педа о ічної роботи Київниць о о ніверситет , іль ість ма істерсь их місць держзамовсь о о національно о ніверситет імені Тараса Шевчен а Вололення є більшою за число місць на під отов спеціаліста. димира Б рова. Çà ìàòåð³àëàìè Ì. ÊÎÐÎÄÅÍÊÀ, - Я і цьо орічні зміни вст пній ампанії Ви вважаєте най“Îñâ³òà Óêðà¿íè”, www.mon.gov.ua важливішими?

21

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ 2012

·

22

ÂÑÒÓÏÍÀ ÊÀÌÏÀÍ²ß - 2012: ïåðø³ ï³äñóìêè ßê í³êîëè öüîãîð³÷íà âñòóïíà êàìïàí³ÿ ìàëà ïîòóæíèé ³íôîðìàö³éíèé ñóïðîâ³ä. Ïðî öå 2 ñåðïíÿ 2012 çàÿâèâ ̳í³ñòð îñâ³òè ³ íàóêè, ìîëîä³ òà ñïîðòó Äìèòðî Òàáà÷íèê ï³ä ÷àñ ïðåñ-êîíôåðåíö³¿ ñòîñîâíî ïåðøèõ ï³äñóìê³â âñòóïíî¿ êàìïàí³¿-2012, ÿêà â³äáóâàëàñÿ çà ó÷àñòþ ðåêòîðà Êè¿âñüêîãî íàö³îíàëüíîãî óí³âåðñèòåòó ³ìåí³ Òàðàñà Øåâ÷åíêà, ïðåçèäåíò Ñï³ëêè ðåêòîð³â Óêðà¿íè Ëåîí³äà Ãóáåðñüêîãî.

www.mon.gov.ua

За словами Дмитра Табачни а, приймальних омісіях вищих навчальних за ладів працювали ромадсь і спостері ачі, під онтролем я их, здійснювалася вст пна ампанія. Під час подання до ментів працював 30- анальний телефон підтрим и системи еле тронної подачі заяв, я а розміщ валася на 18 серверах. “Запроваджено, я і в мин лом році, робот онс льтативно о телефон Міністерства, на я ий вже зателефон вало понад 2000 осіб, до Приймальні ромадян зверн лося 166 осіб. На інформаційній системі “Кон рс” вже зафі совано ре ордн іль ість пере лядів сторіно вищих навчальних за ладів - понад 81 млн 390 тисяч, ромадянами 113 раїн світ ”, - розповів Міністр. Я зазначив Дмитро Табачни , всьо о в системі “Кон рс” за час вст пної ампанії ідентифі овано 1817 населених п н тів і с ористалися цією системою 4 млн 855 тисяч осіб.

ЗА ЧИСЛОМ ПОДАНИХ ЗАЯВ ЦЬОГОРІЧНА ВСТУПНА КАМПАНІЯ Є РЕКОРДНОЮ ЗА ВСІ РОКИ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ За словами Міністр освіти і на и, молоді та спорт Дмитра Табачни а під час прес- онференції, вст пна ампанія 2012 ро - ре ордна за числом поданих заяв протя ом сіх ро ів незалежності. Адже за період з 2 до 31 липня до приймальних

омісій вищих навчальних за ладів надійшло 1 901 503 заяви від вст пни ів на часть он рсном відборі на вст п до ВНЗ.

31 липня завершився оловний етап вст пної ампанії - прийом до ментів, а вже 1 серпня оприлюднено перші спис и ре омендованих до зарах вання до вищих навчальних за ладів ІІІ-ІV рівнів а редитації. Дмитро Табачни на адав прис тнім про те, що вст пна ампанія проводилася за частю ромадсь их спостері ачів, а отже процес відб вався під не хильним ромадсь им онтролем. “Важливою новацією цьо орічної ампанії стала робота всіх вищих навчальних за ладів незалежно від рівня а редитації та форми власності в Єдиній державній еле тронній базі з питань освіти, що забезпечило прозорість вст пної ампанії, оперативність отримання даних про перебі прийом заяв та неможливило б дь-я і зловживання”, - на олосив Міністр. Усьо о в рам ах цьо орічної вст пної ампанії 620 040 осіб виявили бажання здоб ти вищ освіт за освітньо- валіфі аційними рівнями “молодший спеціаліст”, “ба алавр”, “спеціаліста” та “ма істр”. Усьо о, за словами Міністра, Єдиній державній еле тронній базі з питань освіти на про рам молодшо о спеціаліста зареєстровано 285 248 заяв, на про рам ба алавра - 1 131 486 заяв, на про рам спеціаліста - 222 183 заяви, ма істра - майже 95 тис. заяв. Ці заяви на про рам молодшо о спеціаліста подали 186 209 вст пни ів, на про рам ба алав-

ра - 271 209, спеціаліста - 157 043, ма істра - майже 79 тис. вст пни ів. (На ад ємо, що ожний абіт рієнт мав можливість подавати заяви до де іль ох ВНЗ - ред.) О рім то о, Міністр Дмитро Табачни о олосив п’ятір лідерів серед вищих навчальних за ладів за іль істю поданих заяв за весь період вст пної ампанії: “Найбільше заяв надійшло до Київсь о о національно о ніверситет імені Тараса Шевчен а - 45,5 тис., Національно о технічно о ніверситет У раїни “Київсь ий політехнічний інстит т” - 41 тис., Львівсь о о національно о ніверситет імені Івана Фран а - 40 тис., Національно о авіаційно о ніверситет - 35 283 заяви та Національно о ніверситет “Львівсь а політехні а” - майже 33 тис. заяв”.

ПІДВИЩЕННЯ ПРОХІДНОГО БАЛУ ДО 140 - НЕ ПЕРЕШКОДА, А СТИМУЛ ДЛЯ АБІТУРІЄНТІВ “Рівень під отов и цьо орічних вст пни ів б в досить висо им”, заявив Міністр освіти і на и, молоді та спорт Дмитро Табачни , 2 серпня на прес- онференції щодо перших підс м ів вст пної ампанії 2012 ро . Її рез льтати продемонстр вали: підвищення прохідно о бал до 140 - не переш ода, а стим л для абіт рієнтів. Це та ож підтвердив ре тор Київсь о о національно о ніверситет імені Тараса Шевчен а Леонід Г берсь ий, за частю я о о відб лася прес- онференція. За словами Дмитра Табачни а, вст пни и-2012 мали висо і рейтин ові по азни и. Особливо по-

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ

· 2012

мітно це б ло розрізі вст пної ампанії серед найбільш поп лярних навчальних за ладів У раїни. Напри лад, Київсь ом національном ніверситеті імені Тараса Шевчен а он рс серед осіб, я і мають більше 140 балів за рез льтатами ЗНО і подавали до менти для вст п на повний рс навчання на денній формі ба алаврат , с лав майже 14 осіб на місце. За та ими ж по азни ами, он рс Національний технічний ніверситет У раїни “Київсь ий політехнічний інстит т” - 9 осіб на місце, Львівсь ий національний ніверситет імені Івана Фран а - 13,5, Національний авіаційний ніверситет - 17, Національний ніверситет “Львівсь а політехні а” - 12 осіб на місце. “Та им чином, побоювання тих, хто вважав, що запровадження 140 балів з профільних предметів призведе до зменшення іль ості вст пни ів, не виправдалися”, - розповів Міністр. О рім то о, абсолютна більшість вищих навчальних за ладів державної форми власності мають висо і он рси на місця державно о замовлення з числа осіб, я і мають 420 і більше балів, тобто з с мою трьох сертифі атів не менше 140 балів. Я зазначив Міністр, підвищення прохідно о бал із профільних предметів до 140 балів дозволяє відібрати справді ращих вст пни ів. Серед абіт рієнтів - 430 переможців IV етап Все раїнсь их чнівсь их олімпіад з базових предметів, 417 чнів - членів Малої а адемії на У раїни, що захистили на ово-дослідниць і роботи, а іль ість вст пни ів, бали сертифі ат ЗНО я их є вищими за 185, становить понад 34 тисячі. “Хоч на олосити, що оловною метою підвищення прохідно о бал із профільних предметів до 140 б ло і є намаання я існо по ращити онтин ент ст дентів вищих навчальних за ладів”, - заявив Дмитро Табачни . О рім то о, ожен вищий навчальний за лад залишає за собою право збільшення прохідно о бал із предметів, що належать до профільних. “Рейтин ові ВНЗ раїни підвищ ють прохідний бал із профільних предметів, і я вважаю це правильним”, - висловився з цьо о привод Міністр. У свою чер , ре тор Київсь о о національно о ніверситет імені Тараса Шевчен а Леонід Г берсь ий навів іль а даних за підс м ами аналіз онтин ент абіт рієнтів 2012 ро . “Серед вст пни ів, що подавали цьо оріч заяви до ніверситет , є справді ні альні особи, я і мають по 2-3 сертифі ати ЗНО із найвищим рез льтатом - 200 балів”, - на олосив Леонід Г берсь ий. За йо о словами, та их обдарованих абіт рієнтів 2012 році вст пало до Київсь о о національноо ніверситет імені Тараса Шевчен а близь о 400. Тож недивно, що прохідні бали на найбільш поп лярні спеціальності цьом ВНЗ б ли надзвичайно висо ими - та висо план встановили самі абіт рієнти. Ре тор під реслив, що підвищення прохідно о бал до 140 - ро не лише своєчасний, але й необхідний: “Ми же не перший рі працюємо за системою прохідно о бал не нижче 140, і нія их проблем із зменшенням бажаючих вст пити не вини ало - навпа и, їх іль ість збільш валася. Стосовно абіт рієнтів ми сповід ємо принцип: не іль ість, а я ість”. Î

23

АКТУАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ ДЕРЖЗАМОВЛЕННЯ ОХОПЛЮВАТИМЕ НЕ МЕНШЕ 51% СТУДЕНТІВ Стр т ра державно о замовлення на освіт повинна відповідати потребам е ономі и. Про це Віце-прем’єрміністр У раїни, Міністр соціальної політи и Сер ій Ті іп о заявив, омент ючи прое т за он № 10720 “Про форм вання та розміщення державно о замовлення на під отовфахівців, на ово-педа о ічних та робітничих адрів, підвищення валіфі ації та перепід отов адрів”, я ий б ло розроблено Міністерством е ономічно о розвит і тор івлі. Прое т за он , зо рема, передбачає форм вання середньостро ово о про ноз потреби фахівцях різних спеціальностей і с ладанні на йо о базі держзамовлення. Віце-прем’єр зазначив, що запровадження середньостро ово о про ноз не передбачає с орочення обся ів під отов и фахівців та робітничих адрів за державним замовленням. За словами рядовця, іль ість фахівців, я і навчаються за держзамовленням, б де, я і раніше, становити не менше 51% від за альної іль ості ст дентів. Відта за онопрое том не передбачається жодних с орочень іль існих арантій держзамовлення, я і містяться в чинном за оні “Про вищ освіт ”. “У раїна завжди вважалась раїною з найбільш освіченим населенням. Це - одна з наших он рентних перева , і вона має б ти збережена. Але той же час ошти платни ів подат ів треба витрачати на під отов потрібних для е ономі и та с спільства спеціалістів. Останніми ро ами наші ВНЗ вип стили вели армію юристів та е ономістів, я им тепер важ о знайти робот . Тож форм вання державно о замовлення на базі про ноз потреб е ономі и фахівцях - на альна необхідність”, - зазначив Сер ій Ті іп о. www.mlsp.gov.ua

ТАБАЧНИК: ЯКЩО ЗНАЙДЕМО ПОРУШЕННЯ - ВІДБЕРЕМО СТУДКВИТКИ Міністр освіти і на и, молоді та спорт У раїни Дмитро Табачни обіцяє, що міністерстві роз лян ть ожен випадо пор шення при зарах ванні абіт рієнтів до вищих навчальних за ладів, пише УНІАН. Про це він заявив під час брифін в Кабінеті Міністрів У раїни 15 серпня. Дмитро Табачни запевнив, що повідомлення про прийом на навчання “др ій - третій хвилях” вст пної ампанії абіт рієнтів, я і мають не найвищі бали, а тих, хто швидше приніс ори інали до ментів, б д ть ретельно перевірені. “Я що є та і фа ти - це р бе пор шення”, - відзначив він. Водночас, за словами міністра, я що виявиться випадо не зарах вання б дь-я о о абіт рієнта, я ий своєчасно подав заяв , міністерство змінить відповідний на аз ВНЗ або ж о олосить цей до мент недійсним. “Ос іль и нас цілий вересень є на видач ст дентсьих вит ів, я вам обіцяю, що ми та их випад ах просто на аз відмінимо, і не видамо ст дентсь ий вито ”, - зазначив Дмитро Табачни . Î Çà ìàòåð³àëàìè ÓͲÀÍ www.pedpresa.com

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ 2012

·

24

ÃÎÒÓªÌÎÑß ÄÎ ÂÑÒÓÏÓ ó ÂÍÇ: ç ðåïåòèòîðîì, ñàìîñò³éíî ÷è íà ï³äãîòîâ÷èõ êóðñàõ?

Íåçâàæàþ÷è íà òå, ùî âñòóïíà êàìïàí³ÿ ùîéíî çàâåðøèëàñÿ, íîâå ïîêîë³ííÿ âèïóñêíèê³â âæå ïî÷èíຠãîòóâàòèñÿ äî øòóðìó âèùèõ íàâ÷àëüíèõ çàêëàä³â êðà¿íè. Äî íèõ ïðèºäíàþòüñÿ ³ ò³, õòî íå ïîäîëàâ êîíêóðñíèé áàð’ºð â öüîìó ðîö³, à òàêîæ âèïóñêíèêè ïîïåðåäí³õ ðîê³â, ÿê³ ç òèõ ÷è ³íøèõ îáñòàâèí íå âñòóïèëè ó ÂÍÇ ðàí³øå ³ âèð³øèëè, íàðåøò³, öå çðîáèòè â ìàéáóòíüîìó ðîö³. ² ÷èì ðàí³øå ìàéáóòí³ àá³òóð³ºíòè âèçíà÷àòüñÿ ç³ ñòðàòå㳺þ ³ òàêòèêîþ ï³äãîòîâêè, òèì âïåâíåí³øå âîíè ïðîéäóòü íåïðîñòó äèñòàíö³þ âñòóïíîãî ìàðàôîíó, òèì á³ëüø óñï³øíèì áóäå ¿õ ô³í³ø. Я відомо, на шлях абіт рієнтів, я і за інчили ш ол після 2007 ро , оловною переш одою при вст пі до ВНЗ, стає зовнішнє незалежне оцінювання. І, хоча, по с ті, під отов ою до ньо о є всі 11 ш ільних ро ів, найбільш інтенсивне навантаження випадає на останні ро и. Абіт рієнти, я і здоб ли повн за альн середню освіт в 2007 році і раніше, відповідно до існ ючих на даний момент правил прийом до ВНЗ, мають право не брати часть в ЗНО, а с ласти вст пні іспити. Я мовиться, вибір за вами! Саме зараз майб тнім абіт рієнтам належить визначитися - взяти повн відповідальність за під отов на себе або зверн тися до допомо и фахівців.

САМОСТІЙНО АБО НА КУРСАХ? Слід за важити, що самостійні заняття більшою мірою підходять ор анізованим, відповідальним абіт рієнтам, я і мають хороші базові знання. Одна і їм не заш одять заняття з ви ладачами для систематизації знань, відпрацювання певних в злових тем, розбор типових тестових сит ацій, навчання техноло ії написання тестів. Питання т т б де поля ати в тривалості та ої під отов и - вона може носити орот остро овий, але інтенсивний хара тер. Отже, для під отов и до проходження ЗНО, а в дея их випад ах - і творчо о або вст пних іспитів, можна вдатися до допомо и індивід ально о репетитора, під отовчих рсів вищих навчальних за ладах, незалежних під отовчих рсів.

Кожен з перерахованих варіантів має свої плюси і мін си. Індивід альні заняття б д ть орієнт ватися ви лючно на ваш базовий рівень знань, особливості сприйняття матеріал , швид ість роботи. В цьом випад в слаб о о чня є більше шансів лі від вати про алини в знаннях, а в сильно о - зосередитися на ви онанні більш с ладних завдань. Одна важливим фа тором т т стають фінансові можливості родини абіт рієнта, том що посл и репетитора досить доро і.

КУРСОМ НА КУРСИ К рсова під отов а передбачає робот в р пах - т т ви ладач б де орієнт ватися на середній рівень знань в р пі, природно, менше ва и б де приділено і ожном о ремом сл хачеві. Том важливим фа тором є наповненість р пи. Вона не повинна б ти д же вели ою і при виборі рсів цьом питанню слід приділити ва . Адже чим менше чнів р пі, тим раще: ви ладач відповість на всі питання, перевірить домашнє

завдання. Звичайно, на індивід альні заняття розрахов вати не варто: все-та и це рси, а не заняття з репетитором. У той же час заняття в р пі дозволяють ви ористов вати фа тор спільної творчості, оли питання одно о сл хача поповнюють с арбнич знань всіх інших.

ДОВІРЯЙ, АЛЕ ПЕРЕВІРЯЙ! Контроль знань важливий в перш чер для вас. Тест вання допомож ть абіт рієнт виявити недолі и під отов и; порівняти свій рівень з спіхами інших претендентів, що є непо аним стим лом для роботи над собою. Ви ладач теж заці авлений в тест ванні, том що рез льтати допомож ть йом с оре вати процес навчання. Контроль знань бажано проходити дватри рази за рі навчання. Добре, я що на рсах передбачені репетиційні випроб вання. По-перше, вони допома ають подолати страх перед тест ванням. А по-др е, отримані бали дозволяють хоча б приблизно визначити, нас іль и ви отові до майб тньо о ЗНО.

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ

· 2012

25

ЩЕ ОДИН ПЛЮС У абіт рієнтів, я і вст пають на інженерно-технічні, природничі та математичні напрями, я що вони відвід вали під отовчі відділення при ВНЗ, я і збираються вст пати, з’являється можливість отримати додат ово до 20 балів. Принаймні, та можливість прип с али правила прийом до ВНЗ в 2012 році, і по и немає інформації про те, що цю норм збираються с асов вати.

ЯКІ БУВАЮТЬ КУРСИ? Я що ви вже в 10 ласі визначилися з вибором майб тньої професії, ви можете вдатися до допомо и 2-х річних рсів. Та і рси, напри лад, існ ють Національном ніверситеті харчових техноло ій. Вартість занять на них значно менша, ніж на однорічних рсах. Зазвичай заняття на під отовчих рсах починаються вересні-жовтні та тривають протя ом 6 - 8 місяців. Для тих, хто не визначиться до цьо о час , існ є і др а хвиля набор , що припадає на січень-лютий. В та ом випад , заняття проходять на протязі 4-х місяців, але більш інтенсивно, охоплюючи про рам в повном обсязі. Для абіт рієнтів, я і “за авилися”, що не потрапили на рси ні в перш , ні в др хвилю, можливе проходження інтенсив протя ом 2-х останніх перед почат ом тест вання місяців. У дея их вищих навчальних за ладах проводяться рси інтенсивної під отов и в період ш ільних ані л. Заняття на рсах мож ть проводитися ввечері, протя ом робочо о тижня, або с ботні дні. Та ий ритм занять орієнтований, в перш чер , на абіт рієнтів, що не завершили навчання в ш олі. Для тих, хто вже отримав атестат, є можливість відвід вання занять на очних рсах, де заняття проводяться в денний час, в робочі дні. Крім то о, ба атьох ВНЗ існ ють заочні під отовчі рси, спіл вання з ви ладачем на я их здійснюється дистанційно шляхом лист вання по еле тронній пошті абіт рієнта і педа о а. Вони найбільш підходять сл хачам, я і проживають населеном п н ті, віддаленом від ВНЗ. Мін с та о о способ в том , що чень позбавлений особисто о спіл вання з ви ладачами.

СКІЛЬКИ ЦЕ КОШТУЄ? Вартість навчання на рсах залежить від тривалості та інтенсивності навчання. Дея і рси продаються па етом - вартість навчання в аз ється з двох-трьох предметів разом. На інших можна вибрати потрібні предмети в необхідном обсязі, тоді вартість б де розрахов ватися по-іншом . Іноді на цін впливає наявність діа ностичних тест вань знань, надання без оштовних підр чни ів та посібни ів. Поці автеся, забезпечать вас необхідними навчальними матеріалами? Чи ви ористов ються на заняттях за альноприйняті підр чни и або рід існі посібни и, написані педа о ами ВНЗ, я і вам доведеться п вати за свої роші? Це ба ато про що може с азати. У провідних ВНЗ раїни вартість омпле сно о рс оливається від 5 до 15 000 ривень, вартість навчання з о ремих предметів становить від 2 до 3 тис. за весь рс, або близь о 400 ривень в місяць за восьмимісячні рси або 700 ривень на місяць 4-х місячний інтенсив. Я що ви вибрали під отов при ВНЗ, то дізнайтеся, я поб доване навчання: по фа льтетах, за напрямами (технічний, манітарний тощо), з предметів. Не б де помил ою відвід вати і ті рси, я і не мають відношення до вибрано о ВНЗ, але, на ваш по ляд, дад ть вам реальні знання та вміння. С ладно с азати, я ий варіант під отов и є най ращим для ожно о він свій. Важливо, щоб ви всти ли під от ватися до вст п , спішно пройшли незалежне тест вання і в наст пном Î році поповнили ряди ст дентів. Успіх !

АКТУАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ ІНЖЕНЕРИ ВХОДЯТЬ У МОДУ, РЕКЛАМНИКИ - Й ДОСІ В МОДІ З інтерв’ю проре тора з на ово-педа о ічної роботи Київсь о о національно о ніверситет імені Тараса Шевчен а Володимира Б рова - Я ими є вподобання с часних абіт рієнтів? На я і спеціальності фі с вали найбільший он рс?

- На напрям під отов и “Ре лама та зв’яз и з ромадсь істю”, я і завжди, спостері ався шалений он рс - 60 заяв на місце. Водночас висо ими б ли по азни и і на природничих напрямах. Напри лад, на ео рафічном фа льтеті середній рез льтат становив аж... 49 заяв на одне місце держзамовлення! На радіофізичном , напрям “ омп’ютерна інженерія”, майже 40 заяв на місце. Це величезні по азни и. Важливо, що вони б ли висо ими й на при ладн фізи , і на математи , й на механі - на ті спеціальності, я і останніми ро ами не мали та ої поп лярності.

У ПОШУКАХ “СВОГО” СТУДЕНТА - Кожен ніверситет повинен ш ати сво о абіт рієнта, пояснює Володимир Анатолійович. - І створити мови для то о, щоб той точно знав, що йо о че ає саме в цьом за ладі, й мі план вати своє майб тнє. Адже отримання освіти для більшості людей не є самоціллю, а лише трампліном для майб тньо о працевлашт вання. Цьо оріч ми поліпшили механізми співпраці ніверситет і ш іл. За ожним районом столиці за ріпили два фа льтети - манітарний і природничий. Працівни и за лад навід ються до ш іл, розповідають про навчання на он ретних спеціальностях. Це д же важливо, адже нині, попри величезні обся и інформації, ні абіт рієнти, ні їхні бать и не володіють потрібними відомостями щодо навчання ВНЗ. А ще ми за ріпили ожен фа льтет за певним ре іоном У раїни. І до хороших ш іл їд ть наші ви ладачі. Напри лад, юридичний фа льтет має шефство над п’ятьма иївсь ими ш олами і дванадцятьма ре іональними за ладами. Гарним по азни ом є те, що на юридичном фа льтеті іль ість ори іналів, я і здали вст пни и до приймальної омісії, втричі перевищила державне замовлення. Тобто абіт рієнти йшли сюди цілеспрямовано. І оли завершилося зарах вання на держзамовлення, вони хотіли навчатися на онтра ті. Мин ло о ро чи не по всій У раїні б в недобір еоло ів. Та цьо оріч еоло ічний фа льтет не лише ви онав держзамовлення, а й набрав ст дентів- онтра тни ів. Це означає, що люди довіряють фа льтетові, рівню освіти. Зазнач , що еоло ічний фа льтет отримав ще й заяв и на працевлашт вання від НАК “Нафто аз У раїни”, інших роботодавців. Подано цільові заяв и на працевлашт вання майже половини вип с ни ів Çà ìàòåð³àëàìè Ìàêñèìà ÊÎÐÎÄÅÍÊÀ, “Îñâ³òà Óêðà¿íè” www.mon.gov.ua

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ 2012

·

26

ÏÎ×ͲÒÜ ÇÀÉÌÀÒÈÑß ÒÈÌ, ÙÎ ÂÀÌ ÏÎÄÎÁÀªÒÜÑß Äëÿ áóäü-ÿêî¿ ëþäèíè âèá³ð ïðîôåñ³¿ îçíà÷ຠäóæå áàãàòî ùî. Äåÿê³ êàæóòü: “Òà öå æ ïðîñòî ðîáîòà, ñïîñ³á çàðîáëÿííÿ ãðîøåé” “Òà í³”, - äðóæíî â³äïîâ³äàþòü ïñèõîëîãè, ïðè÷îìó ÿê íàø³, òàê ³ çàõ³äí³. Ëþäèíà ÷àñòî ñàìà íå óñâ³äîìëþº, íàñê³ëüêè âàæëèâî âèáðàòè ïðîôåñ³þ äî äóø³. ³ä ðîáîòè çàëåæèòü íå ëèøå ñòàí íàøèõ êèøåíü, à é äóø³, çäîðîâ’ÿ. Äîâåäåíî, ùî êàð’ºðíèé ð³ñò áåçïîñåðåäíüî çàëåæèòü â³ä òîãî, ÷è çàäîâîëåíà ëþäèíà ñâîºþ ä³ÿëüí³ñòþ àáî íå äóæå. Òàê ùî â íåëþá³é ñïðàâ³ îòðèìàòè ï³äâèùåííÿ ïî ñëóæá³ ïðàêòè÷íî íåìîæëèâî. Помил и при виборі професії: 1. Пош роботи або навчально о за лад “за омпанію”, за принципом “ ди візьм ть”, “ні ди більше не вст плю”. Я що ви з молодості не б дете вірити в себе, то що ж б де ро ів через двадцять?

2. Орієнт вання на зовнішню привабливість професії. По-перше, рино праці, я і б дь-я ий рино , мінливий. Що поп лярне сьо одні, не обов’яз ово б де затреб ване завтра. По-др е, домо тися спіх в професії д же с ладно, я що вона не відповідає вашим талантам і нахилам.

3. Одна з основних помило при виборі професії пост п а тис бать ів і родичів, я і нама аються реаліз вати свої мрії через дітей. Можна лише присл хатися до їхньої д м и, адже вибір професії - твоя особиста справа, ніхто не проживе за тебе твоє власне життя.

4. Відмова від професії, до я ої “лежить д ша”, через те, що здається їй недостатньо серйозною. Всі професії важливі. У Михайла Веллера є розповідь про людин , я а в дитинстві мріяла б ти двірни ом. І що далі? Çà ìàòåð³àëàìè За інчивши ш ол , пост пив, я наполя али бать и, до www.constructorus.ru ВНЗ, все життя тя н в лям на анітрохи не ці авій йом роботі, і, лише вийшовши на пенсію, став двірни ом - і знайшов, нарешті, щастя. Пова одна ово ви ли ають і простий робітни , і фахівець з вищою освітою, я що вони обидва - професіонали в своїй справі.

5. Захоплення тіль и зовнішньою або я ою-неб дь приватною стороною професії. За ле істю, з я ою а тор створює на сцені образ, стоїть напр жена, б денна праця. А ж рналісти не завжди вист пають телепередачах - частіше вони перелопач ють мас інформації, архівів, розмовляють із десят ами людей - перш, ніж під от ють 10-хвилинне повідомлення, я е, до то о ж, озв чить інший (ди тор на телебаченні).

6. Перенесення ставлення до людини, представни а тієї або іншої професії, на сам професію. При виборі професії треба врахов вати, перш за все, особли-

вості дано о вид діяльності, а не вибирати професію тіль и том , що тобі подобається або не подобається людина, я а займається даним видом діяльності. Ба ато доп с ають помил , нама аючись одержати професію мира - спортсмена, політи а, ж рналіста, артиста.

7. Незнання або недооцін а дея их своїх фізичних особливостей і недолі ів - серйозна помил а при виборі професії. З хворим серцем шлях льотчи и за ритий. Алер і ам протипо азані професії хімі а або пер аря. Нероз мно мріяти про робот , здатн по іршити стан тво о здоров’я. Я що ви правильно поставитеся до питання “Я знайти своє по ли ання?”, то працювати б дете і ле о, і невим шено. Отже, я професію вибрати, по-перше, потрібно чіт о свідомити, чо о ви хочете, я і вас бажання, цілі, мрії. Саме ваші, а не др зів, родичів, бать ів. На ар ші папер напишіть списо сьо о то о, що ви мріяли зробити і им хочете стати. Не заб дьте про осмонавта, мандрівни а і т. ін. Не д майте, що це д рні фантазії, проаналіз йте, я ій сфері вони мож ть б ти реалізовані хоча б част ово. С ладіть списо тих моментів вашо о життя, оли не-

звичайне поч ття задоволення від ви онаної роботи охоплювало вас. Пам’ятайте, що людям подобається робити те, що них добре виходить. Под майте, в я их сферах діяльності це може б ти ви ористано. Задайте собі два питання: що пов’яз є разом ваші бажання і інтереси? Що робить вас посправжньом щасливим? Дані ре омендації допомож ть вам ни н ти помил и при виборі професії і знайти т я а б де вам до д ші. Вибрати професію до д ші та само мож ть допомо ти тести на профорієнтацію. Проте непо ано пройти тести і під час онс льтації з психоло ом. Він допоможе вам зробити найбільш вірні виснов и за отриманими рез льтатами тест і, в інцевом підс м , визначитися з вибором професії. Але найоловніше при проведенні профорієнтації - це особиста розмова з психоло ом. У ожном разі, не варто ставитися до вибор професії, я до чо ось незмінно о, що раз і назавжди визначить ваш долю. Поперед дов е життя, в я ом напевно знайдеться місце і для підвищення валіфі ації, і освоєння с міжних спеціальностей, а то й ради альної зміни род діяльності. Î

“Почніть займатися тим, що вам подобається, і вам не доведеться працювати жодно о дня в житті”. Конф цій

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ

· 2012

27

Äàðóâàòè ëþäÿì íàä³þ Ïîïóëÿðí³ñòü ïðîôåñ³¿ ë³êàðÿ â ñóñï³ëüñòâ³ äóæå âèñîêà. Îäíàê íàñïðàâä³ íå âñ³ àá³òóð³ºíòè, ÿê³ ïîäàëè äîêóìåíòè â ìåäè÷íèé ÂÍÇ, ìð³þòü ñòàòè ë³êàðÿìè. Áàãàòî âèïóñêíèê³â ïîãîäæóþòüñÿ ñòàòè ìåäèêîì íåóñâ³äîìëåíî ï³ä âïëèâîì áàòüê³â, ÿê³ âïåâíåí³, ùî ïðîôåñ³ÿ ìåäèêà - íàéïðåñòèæí³øà. Äåÿê³ ìîëîä³ ëþäè ñàì³ ââàæàþòü ë³êàð³â åë³òîþ ñóñï³ëüñòâà, ôîðìóþ÷è óÿâëåííÿ ïðî íèõ íà îñíîâ³ òåëåâ³ç³éíèõ ñåð³àë³â, äå ïëàñòè÷í³ õ³ðóðãè ³ ñòîìàòîëîãè âèäàþòüñÿ íàéá³ëüø çàáåçïå÷åíèìè ëþäüìè. Число абіт рієнтів, я их ці авить не престижність професії лі аря, а щире бажання рят вати людей та поле ш вати їх страждання під час хвороби, в рай мале. Адже, щоб стати першо ласним лі арем потрібно в перш чер бажати дар вати людям радість, добро і надію. Б ти лі арем - це, швидше за все, по ли ання, ніж професія. Робота лі аря начисто позбавлена романти и, вона надзвичайно важ а, небезпечна і відповідальна. Том , перш ніж прийняти рішення вст пити до медично о ВНЗ, запитайте себе, чи отові ви все своє життя присвятити медицині.

МЕДИЧНІ ЛАНКИ Медичних працівни ів традиційно поділяють на працівни ів вищої, середньої і молодшої лан и. Медпрацівни и вищої лан и - лі арі та інші фахівці, я і отримали вищ післяв зівсь медичн та фармацевтичн освіт . Середню лан с ладають фельдшера, медичні сестри, а шер и, рент ен-лаборанти, з бні лі арі та з бні техні и. Молодший медичний персонал представлений санітарами, дезінфе тори, сестрами- осподинями. Лі ар - медичний працівни з

вищою освітою за спеціальностями: лі вальна справа, педіатрія, стоматоло ія, і ієна і санітарія. Спеціалізація ділить лі арів на спеціальності: терапевт, хір р , педіатр, стоматоло , ендо риноло , астроентероло , і ієніст та ін. Медична сестра - медичний працівни з середньою профільною освітою (медичний оледж). Діяльність медсестри поляає допомозі лі арю і здійсненні процед р до ляд за хворим. В обов’яз и медичних працівни ів молодшої лан и (санітар и, молодші медсестри, сестри- осподині) входить ре лярне прибирання приміщення, допомо а медсестрі в до ляді за хворими, транспорт ванні хворих, дотриманні режим , видача білизни та інвентарю.

ЯКОСТІ, НЕОБХІДНІ ЛІКАРЕВІ Щоб стати хорошим лі арем, потрібен висо ий інтеле т, інт їція, спостережливість, ом ні ативні здібності, емоційна стій ість, відповідальність. Дея і медичні спеціальності пред’являють і додат ові вимо и: та , хір р необхідна здатність здійснювати д же точно оординовані дрібні р хи, а та ож розвинена зорово-просторова ява, здатність об’ємно явити собі, що знаходиться в б дья ій області тіла. Я що оворити про особисті я ості, то для всіх медичних спеціальностей необхідні терплячість, доброзичливість, відповідальність, а ратність, оптимістичність, важність, та товність, без орисність, емоційно-вольова врівноваженість, с млінність. Медичним фахівцям вищої лан и потрібна тривала під отова. Після медично о ніверситет необхідно продовжити навчання, опан вати медичн спеціалізацію і почати пра ти вати під на ля-

дом пра ти ючо о оле и (ординат ра або інтернат ра), що займає ще до двох ро ів, і лише після цьо о отрим ється право лі вати самостійно. Крім вивчення медичних дисциплін, лі арі отрим ють ґр нтовн під отов в ал зі хімії та біоло ії. Ще до вст п в медичний ніверситет бажано придбати досвід роботи в лі арні (на позиціях молодшої лани), щоб на власні очі пере онатися, що праця меди ів непарадна і непроста. Романтичні явлення про людей, що працюють в чистих білих халатах і оточені любов’ю хворих, після цьо о швид о розсіюються. Особливо пра ти а в лі арні орисна тим, хто має вроджен идливість або алер ію на лі арсь і препарати, адже після вст п в медичний ВНЗ їм доведеться більш частин матеріал вивчати на тр пах в анатомах. Нерід і випад и, оли вже при навчанні на першом рсі ст денти постають перед необхідністю пош іншої професії через непереносимість знеш одж ючих реа ентів і боязні тор атися до тр пів.

ЕТАПИ РОСТУ Кар’єрний ріст лі аря пов’язаний, перш за все, з підвищенням рівня йо о професіоналізм . Саме це дозволяє працевлашт ватися на висоооплач вані посади в більш престижні медичні станови і спішно займатися приватною пра ти ою. Можливий та ож ар’єрний ріст по адміністративній лінії (напри лад, стати оловним лі арем стаÇà ìàòåð³àëàìè ціонар ), підприємництво (від риття власно о лі арсь о о абінет ), засн вання бізнес в сфері www.meduniver.com, www.tmsam.ru медичних посл . Дея і лі арі пов’яз ють ар’єрний ріст з роботою в за ордонних раїнах, але це, я правило, вима ає додат ової під отов и, хоча б орот остро ово о навчання за ордоном і, впевнено о знання іноземної мови.

ДЕ ВЧИТИСЯ? Ознайомитись з перелі ом вищих медичних за ладів можна на сайті www.s-osvita.com.ua. Î

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ 2012

·

28

Â×ÈÌÎÑß ÍÀ ÔÅËÜÄØÅÐÀ ˳êàð, ìåäñåñòðà - ö³ ôàõ³âö³ âñ³ì äîáðå â³äîì³. À ÷èì çàéìàºòüñÿ ôåëüäøåð? ×èì öÿ ñïåö³àëüí³ñòü â³äð³çíÿºòüñÿ â³ä ³íøèõ ìåäè÷íèõ ïðîôåñ³é? Äå ìîæå ïðàöþâàòè ôåëüäøåð? ßê³ âèìîãè ïðåä’ÿâëÿþòüñÿ äî öèõ ôàõ³âö³â?

Фельдшер - спеціальність широ а і ба ато ранна. У місь их та районних медичних становах він може б ти асистентом або помічни ом лі аря, працівни ом швид ої допомо и, може працювати війсь овій частині, в здравп н ті аеропорт , залізничної станції або морсь о о порт . Проте основним призначення цієї професії є надання медичної долі арсь ої допомо и жителям сільсь ої місцевості. В селах форм ються фельдшерсь о-а шерсь і п нти. Вони являють собою невели і сільсь і лі арні, в я их фельдшер є і завід ючим, і лі арем, і медсестрою, і лаборантом і, досить часто, а шером. Саме т т на плечі фельдшера ля ає величезна відповідальність.

ІСТОРІЯ ПРОФЕСІЇ З найдавніших часів меди - д же шанована і почесна професія. Емблемою медицини є змія, що обвиває чаш . Зміїна отр та з незапам’ятних часів застосов валася людьми в лі вальних цілях. У Стародавній Індії, Римі, Греції ще за іль а століть до нашої ери існ вали люди, я і займалися медициною (лі ванням). Часто вони вели очовий спосіб життя, приймали людей в наметах і палат ах, я і розпинали прямо на місь их площах. Одна основа на ової медицини б ла за ладена майже дві з половиною тисячі ро ів том , Стародавній Греції. Засновни ом медицини вважається Çà ìàòåð³àëàìè Гіппо рат, знаменитий давньо рець ий лі ар, автор Íàòà볿 Òåëåã³íî¿ понад 60 тра татів, я ий війшов в історію я “бать о Zarplata.ru медицини”. Саме Гіппо ратом в V столітті до н. е. б ла написана лі арсь а лятва, що виражає основоположні морально-етичні принципи поведін и лі аря. Незважаючи на те, що те ст лятви ба ато разів змінювався, вона я і раніше носить ім’я сво о першо о автора і відома я “ лятва Гіппо рата”. Одна перейдемо від історії медицини до професії фельдшера. Вперше вона з’явилася в Німеччині, а саме слово “feldscher” з німець ої мови пере ладається я “польовий цир льни ”. Незважаю-

чи на та назв , основна с тність обов’яз ів з тих пір особливо не змінилася. Сюди до цьо о час належить постанов а діа ноз плюс валіфі ована перша медична допомо а до професійно о лі арсь о о втр чання: перев’яз и, ін’є ції і та далі.

ЯКИМИ ЯКОСТЯМИ ПОВИНЕН ВОЛОДІТИ ФЕЛЬДШЕР? Вимо до ньо о ба ато. Це зроз міло, я що врах вати, що часто фельдшер доводиться ви он вати всі медичні ролі відраз : і лі аря, і сестри, і а шер и... Перш за все, для фельдшера важливі: - Уміння ладнати з людьми: товарись ість, доброзичливість, емоційна стій ість, самовладання.

- Відповідальність, навіть підвищене поч ття обов’яз . Воно повинне переважати над поч ттям о иди: пацієнта мож ть б ти я ісь ві ові, фізіоло ічні особливості та соціальні особливості, але фельдшер все одно потрібно спіл ватися з пацієнтом, лі вати йо о.

- Хороша зорово-моторна оординація, розвито ор анів поч ттів ( ольоровідч ття, нюх, сма , доти , та тильна ч тливість).

- Здатність ефе тивно діяти в ризовій сит ації, швид о знаходити правильне рішення.

- Зібраність і витривалість. Не варто заб вати і про висопсихоло ічн і фізіоло ічн на-

пр женість. Вона пов’язана з тим, що фельдшер несе підвищен відповідальність за життя і здоров’я людей. При цьом йом доводиться постійно спіл ватися з людьми, частіше за все - з хворими, відч ваючи при цьом емоційне напр ження. Фельдшер відч ває і серйозні фізичні навантаження, та я робота пов’язана з нічними дзвін ами, з постійним перес ванням на досить вели і відстані по по аній дорозі, іноді - при відс тності транспорт . Потрібно б ти отовим до несподіваних небезпе , ризи для власно о здоров’я (напри лад - до ризи інфі вання). Я і вся ій професії, є і медичні протипо азання для роботи фельдшером. Напри лад, ця професія не ре оменд ється людям з нервово-психічними, серцево-с динними захворюваннями, захворюваннями опорно-р хово о апарат , хронічними інфе ційними, захворюваннями верхніх дихальних шляхів, алер ічними, раженнями зорово о і сл хово о аналізаторів і мовно олосово о апарат .

ЯК СТАТИ ФЕЛЬДШЕРОМ? Від правильності поставленоо ним діа ноз залежить ефе тивність призначено о лі вання, а, отже, здоров’я і навіть життя хворо о. Том майб тній фельдшер повинен дос онало знати ана-

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ

· 2012

томію і фізіоло ію людини, за альні відомості про патоло ічні процеси, що відб ваються в ор анізмі людини, методи диспансерно о обсл ов вання населення, правила ведення медичної до ментації. Том потрібно здоб ти профільн медичн освіт за спеціальністю “фельдшер”. Раніше це можна б ло зробити в спеціальних медичних чилищах, тепер - в медичних оледжах, напри лад : Першом иївсь ом медичном оледжі Київсь ом медичном оледжі імені П. І. Гаврося Вінниць ом медичном оледжі Дніпропетровсь ом медичном чилищі Донець ом медичном оледжі Керченсь ом медичном оледжі Ялтинсь ом медичном оледжі Ковельсь ом медичном оледжі Кірово радсь ом медичном оледжі У медичних оледжах є різні про рами під отов и: санітарний фельдшер, фельдшер психоневроло ічних станов, фельдшер-лаборант, фельдшер “швид ої допомо и”, війсь овий фельдшер, фельдшер-а шер, асистент стоматоло а. Термін навчання, в залежності від повної або неза інченої середньої освіти, становить від 2 до 4 ро ів. Рівень валіфі ації фельдшера визначається валіфі аційною ате орією, я а присвоюється за рез льтатами атестації. Звичайно, фельдшерам доводиться сти атися з тр днощами, а де оли і небезпе ами. І вимо и до людсь их я остей т т пред’являються підвищені. Та , цю професію не назвеш ле ою, а зарплат - висо ою. Але, тим не менш, медицина орист ється вели ою поп лярністю серед абіт рієнтів, онрс в медичні ВНЗ традиційно д же висо ий, хоча навчання в медичном ВНЗ теж не можна назвати простим. Професія фельдшера більш дост пна, це хороша альтернатива вст п в медичний інстит т. Це можливість спроб вати себе в медицині, отримати хорош професійн під отов і пра тичний досвід. Попрацювавши фельдшером, ви зможете зроз міти, чи дійсно медицина - ваше по ли ання. Я що це дійсно та , то потім можна б де продовжити свою освіт в цій ал зі. Î

29

АКТУАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ МЕДИЧНІ ВНЗ УКРАЇНИ: ВСТУПНА КАМПАНІЯ 2012 р. ФІНІШУЄ Ïîïåðåäí³ ðåçóëüòàòè îïåðàòèâíîãî øòàáó ÌÎÇ Óêðà¿íè ç ïèòàíü ïðèéîìó äî âèùèõ ìåäè÷íèõ (ôàðìàöåâòè÷íèõ) íàâ÷àëüíèõ çàêëàä³â. Для вст п до ВМ(Ф)НЗ IV рівня а редитації подано 91 147 заяв, що становить майже 5% сіх заяв, що, свою чер , 1,4 рази більше, ніж мин ло о ро . Серед абіт рієнтів: чолові ів - 27 689 (30,4%), жіно 63 458 (69,6%); співвідношення 1:2,3. На місця державно о замовлення подано 56 278 заяв (61,74% за альної їх іль ості). Найбільша заінтересованість абіт рієнтів до вст п на місця державно о замовлення до Національно о медичноо ніверситет (НМУ) ім. О.О. Бо омольця (8349 заяв), Харівсь о о національно о медично о ніверситет (ХНМУ) (5269 заяв), Вінниць о о національно о медично о ніверситет (ВНМУ) ім. М.І. Пиро ова (5233 заяви), Дніпропетровсь ої державної медичної а адемії (4773 заяви). Вст пни и вибирають майб тню під отов здебільшо о за спеціальністю “Лі вальна справа”; на місця державно о замовлення за цією спеціальністю подано 26 207 заяв, що майже 2 рази більше, ніж на вст п за спеціальністю “Педіатрія” (14 183 заяви) та в 4 рази більше, аніж на спеціальність “Стоматоло ія” (6612 заяв). За спеціальностями “Меди о-профіла тична справа” подано 3753, “Фармація” - 937 заяв. Середній по азни он рс за всіма ВМ(Ф)НЗ МОЗ У раїни становить - 12,44. Право на першочер ове зарах вання засвідчили 28 142 абіт рієнти. Більшість із них (18 848 осіб) - вип с ни имедалісти. За рез льтатами зовнішньо о незалежно о оцінювання з онрсно о предмета отримали більше ніж 190 балів 11 125 вст пни ів, тобто 19,8% заяв, поданих на місця держзамовлення. Вищий за здоб тий навчальний рівень виявили бажання отримати 8550 вип с ни ів ВМНЗ І-ІІ рівня а редитації, серед я их 2221 особа з дипломом із відзнаою. Особи цьо о онтин ент здебільшо о вибирали НМУ ім. О.О. Бо омольця (329) та ВНМУ (258). Професійно орієнтована молодь, я а рі вст п заінчила під отовчі рси, становила 2214 осіб. Найбільш профорієнтованими виявилися ХНМУ (272 особи, я і заздале ідь от валися до вст п саме вибраний ВМНЗ), Донець ий НМУ (257) та Кримсь ий державний медичний ніверситет - 223. Î Çà ìàòåð³àëàìè Ïðåñ-ñëóæáè “Óêðà¿íñüêîãî ìåäè÷íîãî ÷àñîïèñó” www.moz.gov.ua

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ 2012

·

30 ÄÐÓÃÀ ÂÈÙÀ ÎѲÒÀ

ÊȯÂÑÜÊÈÉ ÍÀÖ²ÎÍÀËÜÍÈÉ ÓͲÂÅÐÑÈÒÅÒ ÒÅÕÍÎËÎÃ²É ÒÀ ÄÈÇÀÉÍÓ

²ÍÑ ÒÈÒÓÒ Ï²ÑËßÄÈÏËÎÌÍί ÎѲÒÈ ²ÍÑÒÈÒÓÒ Ë³öåíç³ÿ ÌÎÍÌÑ Óêðà¿íè ñåð³ÿ ÀÄ ¹ 034542 â³ä 24.04.2012 ð. гê çàñíóâàííÿ - 1989 IV ð³âåíü àêðåäèòàö³¿ ²íñòèòóò ï³ñëÿäèïëîìíî¿ îñâ³òè (²ÏÎ) – îêðåìèé íàâ÷àëüíèé ï³äðîçä³ë Êè¿âñüêîãî íàö³îíàëüíîãî ³íñòèòóòó òåõíîëîã³é òà äèçàéíó. Îñíîâí³ íàïðÿìè ä³ÿëüíîñò³ ²ÏÎ: • ïåðåï³äãîòîâêà êàäð³â íà áàç³ âèùî¿ îñâ³òè III-IV ð³âí³â àêðåäèòàö³¿ (äðóãà âèùà îñâ³òà); • ï³äâèùåííÿ êâàë³ô³êàö³¿ êåð³âíèê³â ³ ñïåö³àë³ñò³â ï³äïðèºìñòâ òà îðãàí³çàö³¿, âèêëàäà÷³â òåõí³÷íèõ íàâ÷àëüíèõ çàêëàä³â; • íàâ÷àííÿ çà ñïåö³àë³çîâàíèìè ïðîãðàìàìè çàìîâíèêà, ï³äâèùåííÿ êâàë³ô³êàö³¿ íà äåííèõ ³ âå÷³ðí³õ êóðñàõ ó ãàëóç³ òåõíîëî㳿, åêîíîì³êè, îáðàçîòâîð÷îãî ìèñòåöòâà, êîì’þòåðíîãî íàâ÷àííÿ, ³íîçåìíèõ ìîâ, ïîáóòîâîãî îáñëóãîâóâàííÿ. Ïåðåï³äãîòîâêà êàäð³â (äðóãà âèùà îñâ³òà – ñïåö³àë³ñò), çä³éñíþºòüñÿ çà áàçîâèìè ñïåö³àëüíîñòÿìè óí³âåðñèòåòó: • Äèçàéí.(Õóäîæíº ìîäåëþâàííÿ êîñòþìà) (âå÷³ðíÿ ôîðìà ) • Äèçàéí (Ôîòâ³äåîäèçàéí) (âå÷³ðíÿ ôîðìà ) • Êîíñòðóþâàííÿ òà òåõíîëî㳿 øâåéíèõ âèðîá³â (âå÷³ðíÿ ôîðìà òà çàî÷íà) • Åêîíîì³êà ï³äïðèºìñòâà (çà âèäàìè åêîíîì³÷íî¿ ä³ÿëüíîñò³) (çàî÷íà ôîðìà) • Ìåíåäæìåíò îðãàí³çàö³é ³ àäì³í³ñòðóâàííÿ (çà âèäàìè åêîíîì³÷íî¿ ä³ÿëüíîñò³) (çàî÷íà ôîðìà) • Ô³íàíñè ³ êðåäèò (çà ñïåö³àë³çîâàíèìè ïðîãðàìàìè) (çàî÷íà ôîðìà) • Ìàðêåòèíã (çàî÷íà ôîðìà) • Îáë³ê ³ àóäèò (çàî÷íà ôîðìà) • Åêîíîì³÷íà ê³áåðíåòèêà (çàî÷íà ôîðìà) • ßê³ñòü, ñòàíäàðòèçàö³ÿ òà ñåðòèô³êàö³ÿ (çàî÷íà ôîðìà)

Âèïóñêíèêè îäåðæóþòü äèïëîì äåðæàâíîãî çðàçêà. Óìîâè ïðèéîìó. Äðóãà âèùà îñâ³òà – çà ðåçóëüòàòàìè ñï³âáåñ³äè (ïðèéìàþòüñÿ îñîáè, ÿê³ ìàþòü âèùó îñâ³òó òà ñòóäåíòè ñòàðøèõ êóðñ³â âèùèõ íàâ÷àëüíèõ çàêëàä³â Óêðà¿íè). Íàâ÷àííÿ çä³éñíþºòüñÿ çà êîíòðàêòîì. Ïðè ²íñòèòóò³ ïðàöþþòü: Öåíòð íàâ÷àííÿ çà ñïåö³àë³çîâàíèìè ïðîãðàìàìè : • Òðåí³íãè ç ³íîçåìíî¿ ìîâè (Öåíòð ªâðîïåéñüêèõ ìîâ “Learn and Travel” www. let.in.ua) • Àçáóêà ³íôîðìàòèêè • Àâòîìàòèçàö³ÿ óïðàâë³ííÿ ï³äïðèºìñòâîì • Áþäæåòóâàííÿ íà ï³äïðèºìñòâ³. Ïðàêòè÷íèé àñïåêò • Âèâ÷åííÿ ïðîãðàìàìè 1Ñ. Áóõãàëòåð³ÿ 8 äëÿ Óêðà¿íè • Áóõãàëòåðñüêèé îáë³ê çà ì³æíàðîäíèìè ñòàíäàðòàìè • Ôîòîâ³äåîäèçàéí, â³äåîäèçàéí • Íàâ÷àííÿ çà ïðîãðàìàìè çàìîâíèêà Öåíòð ï³äâèùåííÿ êâàë³ô³êàö³¿ âèêëàäàöüêèõ êàäð³â òåõí³÷íèõ çàêëàä³â (ï³äâèùåííÿ ôàõîâî¿ ìàéñòåðíîñò³ âèêëàäà÷³â ÂÍÇ, òåõí³êóì³â, êîëåäæ³â çà áàçîâèìè ñïåö³àëüíîñòÿìè óí³âåðñèòåòó). Öåíòð êîìï’þòåðíîãî íàâ÷àííÿ (ï³äãîòîâêà êîðèñòóâà÷³â ÏÊ, ôàõ³âö³â ç êîìï’þòåðíîãî äèçàéíó ìåáë³â òà ³íòåð’ºðó). Îäíèì ³ç ñòðóêòóðíèõ ï³äðîçä³ë³â ²ÏÎ º ³ää³ëåííÿ ³íòåíñèâíèõ òåõíîëîã³é íàâ÷àííÿ (²ÒÍ).

Îñâ³òí³ ïîñëóãè ç ïåðåï³äãîòîâêè (äðóãà âèùà îñâ³òà - ìîëîäøèé ñïåö³àë³ñò) çà ñïåö³àëüíîñòÿìè: • Ïåðóêàðñüêå ìèñòåöòâî òà äåêîðàòèâíà êîñìåòèêà • Äèçàéí (îäÿãó, ñòèëþ) • Õóäîæíº ôîòîãðàôóâàííÿ • Áóõãàëòåðñüêèé îáë³ê (Îáë³ê òà àóäèò – ï³äâèùåííÿ êâàë³ô³êàö³¿) • Îðãàí³çàö³ÿ îáñëóãîâóâàííÿ íàñåëåííÿ Êóðñîâå íàâ÷àííÿ òà ï³äâèùåííÿ êâàë³ô³êàö³¿ çà ïðîôåñ³ÿìè: • ïåðóêàð-ìîäåëüºð • ìàí³êþðíèöÿ (ðîçïèñ, íàðîùóâàííÿ í³ãò³â, àïàðàòíèé ìàí³êþð) • ïåäèêþðíèöÿ (àïàðàòíèé ïåäèêþð) • êîñìåòèê (åï³ëÿö³ÿ), â³çàæèñò-ñòèë³ñò (íàðîùóâàííÿ â³é) • êðàâåöü • çàêð³éíèê • ôîòîãðàô Ïðàöþº ³ì³äæ-øêîëà ³íäèâ³äóàëüíîãî ñòèëþ (ï³äãîòîâêà ³ì³äæìåéêåð³â). ³äêðèòî íîâèé êóðñ ç ìåä³àö³¿. Âèïóñêíèêè îäåðæóþòü äîêóìåíòè äåðæàâíîãî çðàçêà. ²íñòèòóò ï³ñëÿäèïëîìíî¿ îñâ³òè ÊÍÓÒÄ: 01601, ÌÑÏ, ì.Êè¿â-11, âóë. Íåìèðîâè÷à-Äàí÷åíêà, 2, êîðïóñ 1, III ïîâåðõ, ê³ì. 1-0351 Òåë.: 256-29-34, 256-84-46 Òåë./ôàêñ:288-50-13 E-mail: ipo@knutd.com.ua ²ÒÍ: Àäðåñà: ì. Êè¿â, âóë. Á³ëîðóñüêà, 22, ê³ìí. 218. Òåë.: (044)483-72-16, (044)483-71-99 0350

01371027

НАВІГАТОР ТВОЄЇ ОСВІТИ – ЩОМІСЯЧНИЙ ЖУРНАЛ “СУЧАСНА ОСВІТА”

99992005

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ

· 2012

31

ÍÀÏÐßÌÈ Ï²ÄÃÎÒÎÂÊÈ ÔÀÕ²ÂÖ²Â Ó ÊȯÂÑÜÊÎÌÓ ÅÊÎÍÎ̲×ÍÎÌÓ ²ÍÑÒÈÒÓÒ² ÌÅÍÅÄÆÌÅÍÒÓ Ë³öåíç³ÿ ÌÎÍìîëîäüñïîðò Óêðà¿íè ñåð³ÿ Àà ¹ 582070 â³ä 04.10.2011 ð.

Інстит т веде під отов фахівців рівня ба алавр, спеціаліст, ма істр та молодший спеціаліст. Під отов а ба алаврів проводиться за напрямами: фінанси і редит, мар етин , менеджмент, соціоло ія. С тність цих напрямів: Фінанси і редит - створення, розподіл і ви ористання фінансових рес рсів з метою дося нення висо их рез льтатів діяльності підприємства. Цей напрям в лючає наст пні спеціалізації за професійним спрям ванням: фінансовий менеджмент, бан івсь ий менеджмент, страховий менеджмент. Посади, я і може займати баалавр з фінансів: ерівни мало о підприємства, омерційний дире тор, фахівець в ал зі фінансів і тор івлі, дилер, бро ер, страховий а ент, інспе тор подат ової сл жби. Мар етин - забезпечення вип с прод ції та надання посл з рах ванням вимо рин на основі стан і динамі и попит , потреб споживачів. Вип с ни ам присвоюється валіфі ація ба алавр з мар е-

тин і він може займати посади: помічни ерівни а підприємства, тор овець з обсл ов вання бізнес та ре лами, техні з план вання, ма лер біржовий, товарознавець, тор івельний бро ер, тор овець омерційний, а ент ре ламний. Менеджмент - правління діяльністю ор анізації та її персоналом з метою прийняття оптимальних правлінсь их рішень для дося нення висо о о рівня доброб т . Спеціалізації: менеджмент зовнішньое ономічної, омерційної, отельної, ресторанної та т ристичної діяльності. Посади, я і може займати ба алавр з менеджмент : завід вач се ції в тор івлі, завід вач виробництва (ресторани, отелі), заст пни завід вача, інспе тор тор івельний, інспе тор з адрів, менеджер отельном осподарстві, менеджер ресторан , менеджер з персонал . Соціоло ія - соціально-педа о ічна діяльність різних соціальних ор анізаціях, підрозділах ор анів правління справах сім’ї та молоді. Під отов а спеціалістів та ма істрів про-

водиться за спеціальностями: менеджмент ор анізацій, менеджмент зовнішньое ономічної діяльності, фінанси та мар етин . Термін навчання для спеціалістів - 1 рі , для ма істрів - 1,5 ро . В інстит ті ведеться перепід отов а та надання др ої освіти зі спеціальностей: фінанси, менеджмент ор анізацій. В інстит ті ф н ціон є е ономі о- правлінсь ий оледж, я ий от тє фахівців за спеціальностями: “ Ресторанне обсл ов вання”, “Комерційна діяльність”, “Фінанси і редит”. Вип с ни и оледж приймаються до інстит т на 3 рс рівня ба алавр. В інстит ті ф н ціон є аспірант ра за спеціальністю: “Е ономі а та правління підприємствами”.

03057 м. Київ, в л. Смоленсь а, 31-33 (м. “Ш лявсь а”) Тел.: (044)456-72-64, 456-88-02 E-mail: ecoman@kv.ukrtel.net, ecoman2010@mail.ru www.ecoman-university.kiev.ua 0166

ÀÊÀÄÅÌ²ß ÀÄÂÎÊÀÒÓÐÈ ÓÊÐÀ¯ÍÈ Ë³öåíç³ÿ ̳í³ñòåðñòâà îñâ³òè ³ íàóêè, ìîëîä³ òà ñïîðòó Óêðà¿íè Àà ¹582543 â³ä 08.11.2011 ð.

IV ð³âåíü àêðåäèòàö³¿ Àêàäåì³ÿ àäâîêàòóðè Óêðà¿íè çà 16 ðîê³â ³ñíóâàííÿ ñòàëà â³äîìèì â Óêðà¿í³ ³ çà êîðäîíîì ÂÍÇ IV ð³âíÿ àêðåäèòàö³¿. Âîíà çîð³ºíòîâàíà íà íàäàííÿ ÿê³ñíî¿ ñó÷àñíî¿ îñâ³òè, ï³äâèùåííÿ êâàë³ô³êàö³¿ òà ï³äãîòîâêó êîíêóðåíòîçäàòíèõ ôàõ³âö³â â ãàëóç³ ïðàâà, ì³æíàðîäíîãî ïðàâà, ïåðåêëàäó. Êîëåêòèâ Àêàäå쳿 äîêëàäຠçóñèëü äî ñòâîðåííÿ ÂÍÇ ºâðîïåéñüêîãî ð³âíÿ â Óêðà¿í³, âèêîðèñòîâóþ÷è äîñâ³ä êðà¿í, ç íàâ÷àëüíèìè çàêëàäàìè ÿêèõ ìàºìî óãîäè ïðî ñï³âðîá³òíèöòâî, âèâ÷àºìî áåçïîñåðåäíüî îñîáëèâîñò³ ôóíêö³îíóâàííÿ çàêîðäîííèõ óí³âåðñèòåò³â, à òàêîæ cïåö³àëüíèõ øê³ë ç ï³äãîòîâêè þðèñò³â äî ïåâíî¿ ïðàâîâî¿ ä³ÿëüíîñò³, íàïðèêëàä, àäâîêàòñüêî¿, ÿê ó Ôðàíö³¿, Ãîëëàí䳿, ³íøèõ êðà¿íàõ. Ñàìå çà öèìè çðàçêàìè â ºäèíîìó â Óêðà¿í³ ÂÍÇ - Àêàäå쳿 àäâîêàòóðè - ðîçðîáëåíà ³ äóæå åôåêòèâíî ôóíêö³îíóº ñïåö³àëüíà ïðîãðàìà àäâîêàòñüêî¿ ï³äãîòîâêè äëÿ ñòóäåíò³â, þðèñò³â, êîòð³ õî÷óòü íàáóòè ñòàòóñ àäâîêàòà, äëÿ àäâîêàò³â, ÿê³ çîáîâ’ÿçàí³ ùîð³÷íî ï³äâèùóâàòè ñâîþ êâàë³ô³êàö³þ. Ó Âèù³é øêîë³ àäâîêàòóðè Àêàäå쳿 àäâîêàòóðè

ìîæíà çäîáóâàòè íàéñó÷àñí³ø³ ñïåö³àëüí³ çíàííÿ, ïðîéòè ñòàæóâàííÿ ó øêîëàõ ïðîâ³äíèõ àäâîêàò³â. Äëÿ ñòóäåíò³â, ó ò.÷. ³íøèõ âóç³â, 䳺 Öåíòð òðåí³íã³â òà ìàéñòåðêëàñ³â. ²ñíóþòü ìîâí³ ïðîãðàìè äëÿ îïàíóâàííÿ óêðà¿íñüêîþ òà ³íîçåìíîþ ïðàâîâîþ ìîâîþ. Àêàäåì³ÿ êîðåãóº ñâî¿ íàâ÷àëüí³ ïðîãðàìè äëÿ ðåàëüíîãî çàáåçïå÷åííÿ âñ³õ âåðñòâ íàñåëåííÿ ìîæëèâ³ñòþ íàâ÷àòèñü ïðîòÿãîì æèòòÿ, íàïðèêëàä, ïðîôåñ³éíà ï³äãîòîâêà øêîëÿð³â â ãàëóç³ ïðàâà ó çàñíîâàí³é Àêàäå쳺þ Ìàë³é ïðàâîâ³é àêàäå쳿 íàóê, â³äâ³äóâàííÿ øêîëÿðàìè ïðàâîâèõ ëåêòîð³¿â ó Àêàäå쳿, íàâ÷àííÿ íà ï³äãîòîâ÷îìó â³ää³ëåíí³, à ñòóäåíòàì – Øêîëà îðàòîðñüêîãî ìèñòåöòâà, ñóää³âñüê³ ñòó䳿, àäâîêàòñüê³ øêîëè, ëåêö³éí³ ïðîãðàìè â³äîìèõ óêðà¿íñüêèõ ³ çàêîðäîííèõ þðèñò³â, ô³ëîëîã³â, ïîñë³â ð³çíèõ êðà¿í, íàóêîâ³ ñòó䳿 é ãóðòêè, äèñòàíö³éí³ â³äåîñåì³íàðè òîùî. Àêàäåì³ÿ ìຠàñï³ðàíòóðó. Äëÿ ëþäåé ïîõèëîãî â³êó â ²íñòèòóò³ ï³äâèùåííÿ êâàë³ô³êàö³¿ Àêàäå쳿 ç öüîãî

ðîêó â³äêðèòî áåçîïëàòíèé ïðàâîâèé ëåêòîð³é, çîêðåìà, ç ïðàâ ïàö³ºíò³â, çàõèñòó òðóäîâèõ ïðàâ ãðîìàäÿí òîùî.  Àêàäå쳿 䳺 Øêîëà ìåä³àö³¿. Âíåñîê ó ðîçâèòîê íîâèõ ãàëóçåé ïðàâà ²íñòèòóòó ìåäè÷íîãî ³ ôàðìàöåâòè÷íîãî ïðàâà òà á³îåòèêè Àêàäå쳿 àäâîêàòóðè Óêðà¿íè, äîðîáîê ÿêîãî çíàþòü ìàéæå ó âñüîìó ñâ³ò³ ÷åðåç ó÷àñòü ó ð³çíèõ ì³æíàðîäíèõ ïðîãðàìàõ, ç’¿çäàõ òà ñèìïîç³óìàõ. Âàæëèâèì äîðîáêîì º é ðîçâèòîê äèñòàíö³éíîãî ï³äâèùåííÿ êâàë³ô³êàö³¿ þðèñò³â òà âèêëàäà÷³â ïðàâà. Äèñòàíö³éí³ ïðîãðàìè äëÿ àäâîêàò³â, ðîçðîáëåí³ Àêàäå쳺þ ðàçîì ç Àìåðèêàíñüêîþ àñîö³àö³ºþ þðèñò³â, àêðåäèòîâàí³ Âèùîþ êâàë³ô³êàö³éíîþ êîì³ñ³ºþ àäâîêàòóðè ïðè Êàá³íåò³ ̳í³ñòð³â Óêðà¿íè. Çà âïðîâàäæåííÿ ³ííîâàö³éíèõ òåõíîëîã³é â îñâ³ò³ Àêàäåì³ÿ íåîäíîðàçîâî îòðèìóâàëà Çîëîò³ ìåäàë³ ì³æíàðîäíèõ âèñòàâîê. Àäðåñà: 01032, á-ð Øåâ÷åíêà, 27 Òåë.: 044-246-59-66, 246-57-40 www.aau.edu.ua 0259

УВАГА: ПЕРЕДПЛАТА! ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС 06222 В КАТАЛОЗІ «УКРПОШТА»

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ 2012

·

32

ÓÊÐÀ¯ÍÑÜÊÈÉ ÄÅÐÆÀÂÍÈÉ ÓͲÂÅÐÑÈÒÅÒ Ô²ÍÀÍѲ ÒÀ ̲ÆÍÀÐÎÄÍί ÒÎÐòÂ˲ (ÓÄÓÔÌÒ) Äåðæàâíèé âèùèé íàâ÷àëüíèé çàêëàä IV ð³âíÿ àêðåäèòàö³¿ Ñåðòèô³êàò ÌÎÍ Óêðà¿íè ¹ 114099 â³ä 17.12.2007 ð. ïðî IV ð³âåíü àêðåäèòàö³¿ ˳öåíç³ÿ ÌÎÍìîëîäüñïîðò Óêðà¿íè Àà ¹ 034576 â³ä 14.05.2012 ð.

Âèñîêîîñâ³÷åíèé ôàõ³âåöü-ì³æíàðîäíèê - ìåòà ³ ðåçóëüòàò ä³ÿëüíîñò³ ÓÄÓÔÌÒ!!!

Vivat Academia! Vivant professores! Vivat membrum quodlibet!

Vivant membra quaelibet! Semper sint in flore! Ñüîãîäí³øí³é íàø ñï³âðîçìîâíèê - ðåêòîð Óêðà¿íñüêîãî äåðæàâíîãî óí³âåðñèòåòó ô³íàíñ³â òà ì³æíàðîäíî¿ òîðã³âë³, äîêòîð þðèäè÷íèõ íàóê, ïðîôåñîð, çàñëóæåíèé þðèñò Óêðà¿íè Ïîêðåùóê Îëåêñàíäð Îëåêñ³éîâè÷.

- Øàíîâíèé Îëåêñàíäðå Îëåêñ³éîâè÷ó, íàì â³äîìî, ùî ïðàêòè÷íî âñ³ åòàïè ðîçâèòêó Óí³âåðñèòåòó ïîâ’ÿçàí³ ç Âàøèì ³ì’ÿì. Òîæ ïðîñèìî ïîçíàéîìèòè ÷èòà÷³â ç ³ñòîð³ºþ Âàøîãî íàâ÷àëüíîãî çàêëàäó.

- ²ñòîð³ÿ íàøîãî íàâ÷àëüíîãî çàêëàäó ðîçïî÷àëàñÿ â 1995 ðîö³ ñòâîðåííÿì Óêðà¿íñüêî¿ àêàäå쳿 çîâí³øíüî¿ òîðã³âë³. Ó òàêîìó âèãëÿä³ çàêëàä ïðî³ñíóâàâ äî 2007 ðîêó, êîëè äî Àêàäå쳿 áóëî ïðèºäíàíî Óêðà¿íñüêèé äåðæàâíèé óí³âåðñèòåò åêîíîì³êè ³ ô³íàíñ³â òà óòâîðåíî Óêðà¿íñüêèé äåðæàâíèé óí³âåðñèòåò ô³íàíñ³â òà ì³æíàðîäíî¿ òîðã³âë³.

- ×èì æå õàðàêòåðèçóºòüñÿ ñüîãîäåííÿ Óí³âåðñèòåòó?

- Íàø íàâ÷àëüíèé çàêëàä ãîòóº âèñîêîêâàë³ô³êîâàíèõ ôàõ³âö³â ç ìåíåäæìåíòó, îáë³êó ³ àóäèòó, ô³íàíñ³â, ì³æíàðîäíî¿ åêîíîì³êè, ïðàâà òà ì³æíàðîäíîãî ïðàâà. Çàâäÿêè ïðîôåñ³éí³é òâîð÷³é ïðàö³ âñüîãî êîëåêòèâó çàêëàä ñòàâ ïîòóæíèì ³íòåëåêòóàëüíèì ³ íàóêîâèì öåíòðîì, îñíàùåíèì ñó÷àñíèìè òåõíîëîã³ÿìè íàâ÷àííÿ ³ äîñë³äíèöüêî¿ ä³ÿëüíîñò³. Ìàòåð³àëüíà áàçà Óí³âåðñèòåòó ñòâîðþº âñ³ ìîæëèâîñò³ äëÿ çàáåçïå÷åííÿ íàâ÷àëüíîãî ïðîöåñó òà íàóêîâîäîñë³äíî¿ ðîáîòè ñó÷àñíèìè òåõí³÷íèìè çàñîáàìè, ³íôîðìàö³éíèìè ìàòåð³àëàìè ³ òåõíîëîã³ÿìè. Äî ïîñëóã ñòóäåíò³â êîìï’þòåðí³ êëàñè, â³äåîêëàñè òà ë³íãàôîííèé êàá³íåò ³ á³áë³îòåêà, êíèæêîâèé ôîíä ÿêî¿ ñòàíîâèòü äî ñòà òèñÿ÷ òîì³â ³ ïîñò³éíî ïîïîâíþºòüñÿ. Á³ëüøó ÷àñòèíó ôîíäó ñêëàäຠë³òåðàòóðà ç ôàõîâèõ äèñöèïë³í. Íàóêîâèé ÷èòàëüíèé çàë çàáåçïå÷óº ïîòðåáè íàóêîâî-ïåäàãîã³÷íîãî ñêëàäó, àñï³ðàíò³â òà ñòóäåíò³â. Ðåäàêö³éíî-âèäàâíè÷èé â³ää³ë âèäຠíàóêîâ³ çá³ðíèêè, ï³äðó÷íèêè, íàâ÷àëüí³ ïîñ³áíèêè, òîùî. Ïðîäîâæóº ðîçâèâàòèñÿ ñòðóêòóðà Óí³âåðñèòåòó. Íà ñüîãîäí³øí³é äåíü öÿ ñòðóêòóðà õàðàêòåðèçóºòüñÿ íàÿâí³ñòþ òðüîõ ôàêóëüòåò³â - ô³íàíñîâî-åêîíîì³÷íîãî, ïðàâîçíàâñòâà òà ì³æíàðîäíèõ â³äíîñèí, ì³æíàðîäíî¿ åêîíîì³êè ³ ìåíåäæìåíòó, à òàêîæ â³äîêðåìëåíèõ ï³äðîçä³ë³â - Îäåñüêîãî ³ Õàðê³âñüêîãî ³íñòèòóò³â ô³íàíñ³â òà Äîíåöüêî¿ ô³ë³¿.  Óí³âåðñèòåò³ ä³þòü ï³äãîòîâ÷³ êóðñè, íà ÿêèõ ó÷í³ âèïóñêíèõ êëàñ³â ìîæóòü ïîãëèáèòè ñâî¿ çíàííÿ ç îáðàíèõ ïðåäìåò³â òà ï³äãîòóâàòèñÿ äî çîâí³øíüîãî íåçàëåæíîãî îö³íþâàííÿ. Óí³âåðñèòåò àêòèâíî ³íòåãðóº äî ñâ³òîâîãî îñâ³òíüîãî ïðîñòîðó, ï³äòðèìóþ÷è òâîð÷³ òà ä³ëîâ³ â³äíîñèíè ç³ çíà÷íîþ ê³ëüê³ñòþ çàêîðäîííèõ âèùèõ íàâ÷àëüíèõ çàêëàä³â, òàêèìè ÿê Óí³âåðñèòåò ²íä³àíàïîë³ñó (Ãðåö³ÿ), ICNÁ³çíåñ øêîëà (Ôðàíö³ÿ), Âðîöëàâñüêèé åêîíîì³÷íèé óí³âåðñèòåò (Ïîëüùà), Óí³âåðñèòåò Woosong (Êîðåÿ), òîùî.  íàøîìó íàâ÷àëüíîìó çàêëàä³ àêòèâíî 䳺 ñòóäåíòñüêà ðàäà, ïîñò³éíî â³äáóâàþòüñÿ ð³çíîìàí³òí³ çàõîäè ìîëîä³æíîãî õàðàêòåðó, õóäîæíüî¿ ñàìîä³ÿëüíîñò³ òà ñïîðòó. Äî ïîñëóã ñòóäåíò³â ¿äàëüíÿ òà ãóðòîæèòîê ãîòåëüíîãî òèïó.

- ßê³ ïåðåâàãè ìàþòü ñòóäåíòè, ùî íàâ÷àþòüñÿ â ÓÄÓÔÌÒ?

- Íàéãîëîâí³øîþ ïåðåâàãîþ º ìîæëèâ³ñòü îòðèìàòè ïðåñòèæíó ³ ïîòð³áíó ïðîôåñ³þ òà çäîáóòè ÿê³ñíó âèùó îñâ³òó â íàâ÷àëüíîìó çàêëàä³, ÿêèé íåîäíîðàçîâî ïîòðàïëÿâ ó ïåðøó äåñÿòêó ðåéòèíã³â, ùî ïðîâîäÿòüñÿ â Óêðà¿í³. À ÿêùî êîíêðåòí³øå, òî çàçíà÷ó, ùî ñòóäåíòè Óí³âåðñèòåòó ìàþòü ìîæëèâ³ñòü ïðîéòè â³éñüêîâó ï³äãî- Ðåêòîð ÓÄÓÔÌÒ, ïðîôåñîð òîâêó çà ïðîãðàìîþ îô³öåð³â çàÎ.Î. Ïîêðåùóê ïàñó, âèâ÷àòè ³íîçåìí³ ìîâè, îòðèìàòè äîäàòêîâó ñïåö³àë³çàö³þ àáî îïàíóâàòè ñåðòèô³êàòíó ïðîãðàìó, îäíî÷àñíî íàâ÷àòèñÿ â Óí³âåðñèòåòàõ-ïàðòíåðàõ ç îòðèìàííÿì äèïëîìà ì³æíàðîäíîãî çðàçêà, ïðîäîâæèòè îñâ³òó çà áóäü-ÿêîþ ìàã³ñòåðñüêîþ ïðîãðàìîþ, ïðîéòè ïðàêòèêó ç ïîäàëüøèì ïðàöåâëàøòóâàííÿì ó äåðæàâíèõ òà êîìåðö³éíèõ ñòðóêòóðàõ Óêðà¿íè, òîùî. Ñóòòºâ³ ïåðåâàãè ìàþòü ³ ñòóäåíòè Êîëåäæó ì³æíàðîäíî¿ òîðã³âë³, ÿêèé 䳺 â ñòðóêòóð³ êîìïëåêñó. Çà òðè ðîêè íàâ÷àííÿ âîíè îïàíîâóþòü ïðîãðàìó øê³ëüíî¿ îñâ³òè ³ îòðèìóþòü äèïëîì ìîëîäøîãî ñïåö³àë³ñòà - òîáòî åêîíîìëÿòü, ÿê ì³í³ìóì, îäèí ð³ê. ², íàéãîëîâí³øå, - âèïóñêíèêè êîëåäæó ï³ñëÿ ïðîõîäæåííÿ ôàõîâîãî âñòóïíîãî âèïðîáóâàííÿ (ñï³âáåñ³äè) ìàþòü ïðàâî âñòóïó íà òðåò³é êóðñ Óí³âåðñèòåòó. Íàâ÷àííÿ ó íàøîìó çàêëàä³ äຠíå ò³ëüêè ì³öí³ çíàííÿ, àëå é âèñîêèé ð³âåíü ôàõîâî¿ ï³äãîòîâêè, ñïðèÿº ðîçâèòêó ä³ëîâèõ ÿêîñòåé îñîáèñòîñò³. Êîëåêòèâ Óí³âåðñèòåòó, ïîñò³éíî ïðàöþº íàä ï³äâèùåííÿì íàóêîâî-ìåòîäè÷íîãî çàáåçïå÷åííÿ íàâ÷àëüíîãî ïðîöåñó. Äîñâ³ä÷åí³ òà ³í³ö³àòèâí³ íàóêîâö³ òà âèêëàäà÷³ îð³ºíòóþòüñÿ íà êðàù³ òðàäèö³¿ â³ò÷èçíÿíî¿ ³ ñâ³òîâî¿ íàóêè òà îñâ³òè, ö³ëåñïðÿìîâàíî ïðàöþþòü íàä ðîçâèòêîì îñîáèñòîñò³ ñòóäåíòà â³äïîâ³äíî äî íàõèë³â, çä³áíîñòåé. Òîæ ö³ëêîì çàêîíîì³ðíî, ùî íàøèõ âèïóñêíèê³â ö³íóþòü, â³äçíà÷àþòü ¿õ âèñîêó ïðîôåñ³éíó ãðàìîòí³ñòü òà êîìïåòåíòí³ñòü.

- ² íàîñòàíîê. Ùîá Âè ïîáàæàëè ìàéáóòí³ì àá³òóð³ºíòàì, ÿê³ íèí³ îáèðàþòü íàâ÷àëüíèé çàêëàä? Óñï³øíîãî çàê³í÷åííÿ øêîëè ³ ïðîôåñ³éíîãî ñàìîâèçíà÷åííÿ. À ÿêùî çóïèíèòå âèá³ð íà Óêðà¿íñüêîìó äåðæàâíîìó óí³âåðñèòåò³ ô³íàíñ³â òà ì³æíàðîäíî¿ òîðã³âë³ - ëàñêàâî ïðîñèìî! Óêðà¿íà, 01601, ì. Êè¿â, âóë. ×èãîð³íà, 57. Òåë.: (044) 529-25-55, ôàêñ: (044) 286-62-75 Òåë. ïðèéìàëüíî¿ êîì³ñ³¿: (044) 529-14-88 E-mail: rectorat@usufit.edu.ua www.usufit.edu.ua

ОСВІТА В УКРАЇНІ І ЗА КОРДОНОМ: WWW.S-OSVITA.COM.UA

0407

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ

· 2012

33

01941022

ϲÄÃÎÒÎÂÊÀ ÄÎ ÇÍÎ ÒÀ ÂÑÒÓÏÓ Ç ÓͲÂÅÐÑÈÒÅÒÎÌ “ÓÊÐÀ¯ÍÀ”! ˳öåíç³ÿ ÌÎÍÌÑ Óêðà¿íè ÀÄ ¹ 041450 â³ä 13.07.2012 ð. ³äêðèòèé ì³æíàðîäíèé óí³âåðñèòåò ðîçâèòêó ëþäèíè “Óêðà¿íà” ïðîïîíóº ïîãëèáèòè çíàííÿ ç óëþáëåíèõ òà íåîáõ³äíèõ äëÿ ñêëàäàííÿ ÇÍÎ íàâ÷àëüíèõ äèñöèïë³í íà êóðñàõ. Äëÿ â³ää³ëåííÿ äîóí³âåðñèòåòñüêî¿ ï³äãîòîâêè íàïðàöüîâàíî ïîòóæíó íàâ÷àëüíî-ìåòîäè÷íó áàçó. ϳäãîòîâëåíî ïîñ³áíèêè ç áàçîâèõ äèñöèïë³í - óêðà¿íñüêî¿ ìîâè òà ë³òåðàòóðè, ³ñòî𳿠Óêðà¿íè, ìàòåìàòèêè. Íàïðàöüîâàíî îïîðí³ êîíñïåêòè òà çàâäàííÿ, ÿê³ êîðèãóþòüñÿ â³äïîâ³äíî äî çì³í ó íàâ÷àëüíèõ ïðîãðàìàõ çàãàëüíîîñâ³òí³õ çàêëàä³â òà ç óðàõóâàííÿì ùîð³÷íîãî äîñâ³äó ÇÍÎ. Ñëóõà÷³ êóðñ³â ìàþòü ìîæëèâ³ñòü êîðèñòóâàòèñÿ åëåêòðîííîþ á³áë³îòåêîþ Óí³âåðñèòåòó “Óêðà¿íà”. Âèá³ð äèñöèïë³í çä³éñíþºòüñÿ ñëóõà÷åì ñàìîñò³éíî ç ïîäàíîãî íèæ÷å ïåðåë³êó: • Ìàòåìàòèêà • Àíãë³éñüêà ìîâà • Ãåîãðàô³ÿ • ²ñòîð³ÿ Óêðà¿íè • Óêðà¿íñüêà ìîâà òà ë³òåðàòóðà • Æèâîïèñ • Ìàëþíîê • Êîìïîçèö³ÿ • Á³îëîã³ÿ • Ô³çèêà • Õ³ì³ÿ Âèòÿãè ç ðîáî÷èõ ïðîãðàì äèñöèïë³í, çà ÿêèìè ïðîâîäèòüñÿ íàâ÷àííÿ, ïðåäñòàâëåí³ íà ñàéò³ vmurol.com.ua. Ôîðìóâàííÿ ãðóï ñòàö³îíàðíî¿ ôîðìè íàâ÷àííÿ çä³éñíþºòüñÿ çà íàäõîäæåííÿì çàÿâ ó 2 åòàïè: 7 ì³ñÿö³â (ç æîâòíÿ ïî êâ³òåíü); 3 ì³ñÿö³ (ç ëþòîãî ïî êâ³òåíü).

Ïðîâåäåííþ çàíÿòü ïåðåäóº êîíòðîëüíå òåñòóâàííÿ. Çàíÿòòÿ ïðîõîäÿòüñÿ ùîòèæíÿ ç 16:10 äî 18:50 ïî äâ³ ïàðè ç îáðàíèõ äèñöèïë³í. Íàïðèê³íö³ âèâ÷åííÿ êîæíî¿ òåìè âèçíà÷àºòüñÿ ð³âåíü óñï³øíîñò³ ñëóõà÷³â çà äîïîìîãîþ îïðàöþâàííÿ òåñòîâèõ çàâäàíü ð³çíî¿ ôîðìè. Äî ðîáîòè ó â³ää³ëåíí³ çàëó÷åí³ âèñîêîêâàë³ô³êîâàí³ äîñâ³ä÷åí³ âèêëàäà÷³ Óí³âåðñèòåòó “Óêðà¿íà”. Íàïðèêëàä, ìàòåìàòèêó âèêëàäຠçàâ³äóâà÷ êàôåäðè âèùî¿ ìàòåìàòèêè, ïðîôåñîð, êàíäèäàò ô³çèêî-ìàòåìàòè÷íèõ íàóê Î.À. ªðìàêîâà; äî òâîð÷îãî êîíêóðñó ãîòóº çàâ³äóâà÷ êàôåäðè äèçàéíó, çàñëóæåíèé ä³ÿ÷ ìèñòåöòâ Óêðà¿íè À.². Ëîìîâñüêèé. Ñëóõà÷³, ÿê³ ìàþòü áàæàííÿ ³ ìîæëèâîñò³ (êîìï’þòåð ³ç äîñòóïîì äî ²íòåðíåò) íàâ÷àòèñÿ çà äèñòàíö³éíîþ ôîðìîþ, ñàìîñò³éíî îïàíîâóþòü íàâ÷àëüíèé ìàòåð³àë ³ ðåãóëÿðíî ïðîâîäÿòü ïåðåâ³ðêó ð³âíÿ éîãî çàñâîºííÿ, îòðèìóþòü êîíñóëüòàö³¿ âèêëàäà÷³â åëåêòðîííîþ ïîøòîþ abiturient@vmurol.com.ua. Âñòóïíèêè â³ää³ëåííÿ äîóí³âåðñèòåòñüêî¿ ï³äãîòîâêè ïîäàþòü çàÿâó, äî ÿêî¿ äîäàºòüñÿ: • äîâ³äêà ³ç çàãàëüíîîñâ³òíüîãî íàâ÷àëüíîãî çàêëàäó ïðî ðåçóëüòàòè íàâ÷àííÿ àáî êñåðîêîï³ÿ äîêóìåíòà äåðæàâíîãî çðàçêà ïðî îòðèìàíó ñåðåäíþ îñâ³òó, ïàñïîðò àáî ñâ³äîöòâî ïðî íàðîäæåí-

íÿ, êñåðîêîﳿ ÿêèõ çàñâ³ä÷óþòüñÿ â Óí³âåðñèòåò³ àáî â óñòàíîâëåíîìó ïîðÿäêó; • 4 ôîòîêàðòêè 3õ4 ñì. Âèïóñêíèêàì â³ää³ëåííÿ äîóí³âåðñèòåòñüêî¿ ï³äãîòîâêè âèäàþòüñÿ ïîñâ³ä÷åííÿ ç îö³íêàìè ïîòî÷íîãî êîíòðîëþ çíàíü. Ò³, õòî óñï³øíî âèêîíóþòü íàâ÷àëüíèé ïëàí, çàáåçïå÷óþòüñÿ ìàêñèìàëüíèì ñïðèÿííÿì ó âñòóï³ äî Óí³âåðñèòåòó “Óêðà¿íà”. Âñòóïíèêè â³ää³ëåííÿ äîóí³âåðñèòåòñüêî¿ ï³äãîòîâêè ìàþòü ìîæëèâ³ñòü âèçíà÷èòè ñâ³é ³íòåëåêòóàëüíèé ïîòåíö³àë ³ ïðîôåñ³éí³ ñõèëüíîñò³ çà äîïîìîãîþ ñïåö³àëüíèõ ïñèõîëîã³÷íèõ òåñò³â, à òàêîæ ïðîéòè íåçàëåæíå òåñòóâàííÿ ³ç çàãàëüíîîñâ³òí³õ äèñöèïë³í äëÿ âèçíà÷åííÿ ð³âíÿ çíàíü. ³ää³ëåííÿ äîóí³âåðñèòåòñüêî¿ ï³äãîòîâêè çíàõîäèòüñÿ ó ì. Êèºâ³ çà àäðåñîþ: ìåòðî “Æèòîìèðñüêà”, âóë. Ëüâ³âñüêà, 23, êîðï. 1, êàá. 104.

0155 Òåë. 423-08-27.

ЧАС ІНВЕСТУВАТИ В СВОЮ ОСВІТУ!

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ 2012

·

34

ÎÄÅÑÜÊÀ ÍÀÖ²ÎÍÀËÜÍÀ ÌÎÐÑÜÊÀ ÀÊÀÄÅ̲ß

 ÌÎÐßÕ ÒÂί ØËßÕÈ Ë³öåíç³ÿ ÌÎÍÌÑÓ À ¹ 586064 â³ä 14.09.11 ð.

Îäåñüêà íàö³îíàëüíà ìîðñüêà àêàäåì³ÿ - öå áëèñêó÷³ ïåðñïåêòèâè: ÿê³ñíå îâîëîä³ííÿ ñïåö³àëüíîñòÿìè êîìàíäíîãî ñêëàäó ìîðñüêèõ ñóäåí - ñóäíîâîä³ÿ, ñóäíîâîãî ìåõàí³êà, ñóäíîâîãî ðåôðèæåðàòîðíîãî ìåõàí³êà, ñóäíîâîãî åëåêòðîìåõàí³êà, ñóäíîâîãî ðàä³îñïåö³àë³ñòà, à òàêîæ ñïåö³àëüíîñòÿìè ç ïðàâîçíàâñòâà òà ìåíåäæìåíòó îðãàí³çàö³é; ïîñò³éíèé ïîïèò íà ïðîôåñ³þ, øâèäêå êàð’ºðíå çðîñòàííÿ; ðîáîòà ÿê â Óêðà¿í³, òàê ³ â ïðîâ³äíèõ êîìïàí³ÿõ ñâ³òó; ãàðàíòîâàíå ã³äíå ïðàöåâëàøòóâàííÿ ï³ñëÿ çàê³í÷åííÿ àêàäå쳿 ÿê íà ñóäíàõ, òàê ³ íà áåðåç³; âèñîêà îïëàòà ïðàö³ íà ïåðâèíí³é, ï³ñëÿ çàê³í÷åííÿ àêàäå쳿, ³ ïîäàëüøèõ ïîñàäàõ (â³ä 2-3 äî 8-12 òèñ. äîëàð³â ÑØÀ çà ì³ñÿöü); âèêëàäàöüêà ³ íàóêîâà ðîáîòà. Îäåñüêà íàö³îíàëüíà ìîðñüêà àêàäåì³ÿ - öå åôåêòèâíà ñèñòåìà íàâ÷àííÿ: àâòîðèòåòíèé ó ñâ³òîâ³é ñèñòåì³ ìîðñüêî¿ îñâ³òè âèùèé íàö³îíàëüíèé íàâ÷àëüíèé çàêëàä IV ð³âíÿ àêðåäèòàö³¿; 13 òèñÿ÷ êóðñàíò³â òà ñòóäåíò³â, 4 ô³ë³¿, 6 ôàêóëüòåò³â, 7 ñïåö³àëüíîñòåé; - ñïåö³àëüíîñò³ àêàäå쳿 àêðåäèòîâàí³ ²íñòèòóòîì ìîðñüêî¿ òåõí³êè, íàóêè ³ òåõíîëîã³é (IMarEST) ³ Ìîðñüêèì ³íñòèòóòîì (NI) Âåëèêîáðèòàí³¿; êëàñè÷íà âèùà ìîðñüêà îñâ³òà; ï³äãîòîâêà ç îñâ³òíüî-êâàë³ô³êàö³éíèõ ð³âí³â ìîëîäøîãî ñïåö³àë³ñòà, áàêàëàâðà, ñïåö³àë³ñòà ³ ìàã³ñòðà; äåííà ³ çàî÷íà ôîðìè íàâ÷àííÿ íà áþäæåòí³é ³ êîíòðàêòí³é îñíîâ³; â³éñüêîâà ï³äãîòîâêà äëÿ áàæàþ÷èõ; íàóêîâî-äîñë³äíèöüêà ä³ÿëüí³ñòü, àñï³ðàíòóðà, äîêòîðàíòóðà; ïëàâàëüíà, íàâ÷àëüíî-òåõíîëîã³÷íà ³ ïðîôåñ³éíî-þðèäè÷íà ïðàêòèêà; îïëàòà ïðàö³ ï³ä ÷àñ êóðñàíòñüêî¿ ïëàâàëüíî¿ ïðàê-

òèêè (â³ä 200 äî 800 äîëàð³â ÑØÀ íà ì³ñÿöü); ìîæëèâ³ñòü îá³éìàòè êîìàíäíó ïîñàäó íà ïåð³îä ïëàâàëüíî¿ ïðàêòèêè ï³ñëÿ îòðèìàííÿ äèïëîìó áàêàëàâðà; íàâ÷àëüíå ïàðóñíå ñóäíî “Äðóæáà”; ñó÷àñí³ òðåíàæåðè, ëàáîðàòîð³¿, ìóëüòèìåä³éí³ àóäèòîð³¿, êîìï’þòåðí³ êëàñè; íàóêîâà á³áë³îòåêà ç ÷èòàëüíîþ çàëîþ íà 100 îñ³á ³ ðîáî÷èìè ³íòåðíåò-ì³ñöÿìè; 7 íàâ÷àëüíèõ êîðïóñ³â, âåëèêà àêòîâà çàëà, ìóçåé àêàäå쳿. Îäåñüêà íàö³îíàëüíà ìîðñüêà àêàäåì³ÿ - öå óïîðÿäêîâàíèé ïîáóò: êóðñàíòñüêå ì³ñòå÷êî (åê³ïàæ) ç 3 ãóðòîæèòêàìè äëÿ õëîïö³â ³ ä³â÷àò îêðåìî; àâòîíîìíå ãàçîâå îïàëåííÿ, ïåðóêàðíÿ, øâàöüêà ìàéñòåðíÿ, á³áë³îòåêà ç äâîìà ÷èòàëüíèìè çàëàìè íà 50 îñ³á; ¿äàëüíÿ íà 1100 îñ³á (òðèðàçîâå ïîâíîö³ííå õàð÷óâàííÿ), 5 áóôåò³â ³ êàôå; ñó÷àñíèé ñïîðòèâíèé êîìïëåêñ, áàñåéí îë³ìï³éñüêîãî òèïó, äâ³ ñïîðòèâí³ òà òðåíàæåðíà çàëè. Îäåñüêà íàö³îíàëüíà ìîðñüêà àêàäåì³ÿ - öå ö³êàâå æèòòÿ, ðîìàíòèêà ìîðñüêèõ ïîäîðîæåé, ðåàëüíà óí³êàëüíà ìîæëèâ³ñòü ïîáà÷èòè âåñü ñâ³ò. ÊÓÐÑÈ Ç Ï²ÄÃÎÒÎÂÊÈ ÄÎ ÇÎÂͲØÍÜÎÃÎ ÍÅÇÀËÅÆÍÎÃÎ ÎÖ²ÍÞÂÀÍÍß Íà ï³äãîòîâ÷èõ êóðñàõ ó÷í³ 10-11-õ êëàñ³â çàãàëüíîîñâ³òí³õ íàâ÷àëüíèõ çàêëàä³â ³ ãðîìàäÿíè, ÿê³ ìàþòü ïîâíó çàãàëüíó ñåðåäíþ îñâ³òó, îòðèìàþòü ÿê³ñíó ï³äãîòîâêó äî çîâí³øíüîãî íåçàëåæíîãî îö³íþâàííÿ çíàíü äëÿ âñòóïó â ÎÍÌÀ òà ³íø³ âèù³ íàâ÷àëüí³ çàêëàäè Óêðà¿íè ç ïðåäìåò³â: óêðà¿íñüêà ìîâà òà ë³òåðàòóðà, ìàòåìàòèêà, ³ñòîð³ÿ Óêðà¿íè, ô³çèêà, ãåîãðàô³ÿ, àíãë³éñüêà ìîâà. Ïåðåë³ê ïðåäìåò³â, ÿê³ áóäóòü âèâ÷àòèñÿ, âèçíà÷àºòüñÿ ñëóõà÷åì ïðè çàðàõóâàíí³ íà êóðñè. Ó ïåð³îä çàíÿòü ñëóõà÷³ âèêîíóþòü òðåí³íãè ó âèãëÿä³ àóäèòîðíèõ òà äîìàøí³õ êîíò-

ðîëüíèõ ðîá³ò çà ôîðìàòàìè çîâí³øíüîãî íåçàëåæíîãî îö³íþâàííÿ. Íàá³ð íà âå÷³ðí³, ñóáîòí³, íåä³ëüí³ òà î÷íî-çàî÷í³ ï³äãîòîâ÷³ êóðñè çä³éñíþºòüñÿ ç ñåðïíÿ ïîòî÷íîãî ðîêó. Çàíÿòòÿ ïðîâîäÿòüñÿ: íà î÷íî-çàî÷íèõ êóðñàõ - ùîäåííî ïðîòÿãîì òðüîõ òèæíåâèõ ñåñ³é ï³ä ÷àñ øê³ëüíèõ êàí³êóë; íà âå÷³ðí³õ êóðñàõ - ó ðîáî÷³ äí³ ç 16.00 äî 18.50; íà ñóáîòí³õ ³ íåä³ëüíèõ êóðñàõ - ç 09.00 äî 15.10. Ñëóõà÷³ î÷íî-çàî÷íèõ êóðñ³â ìàþòü ìîæëèâ³ñòü ïðîæèâàòè â ãóðòîæèòêó àêàäå쳿. ÏÅÐÅÂÀÃÈ ÍÀØÈÕ ÑËÓÕÀײ Îñîáè, ÿê³ çàê³í÷àòü ï³äãîòîâ÷³ êóðñè, ïðè âñòóï³ íà ïåâí³ íàïðÿìè ï³äãîòîâêè äî Îäåñüêî¿ íàö³îíàëüíî¿ ìîðñüêî¿ àêàäå쳿 îòðèìóþòü äî 20 äîäàòêîâèõ áàë³â (çà óìîâè 150 àóäèòîðíèõ ãîäèí ï³äãîòîâ÷èõ êóðñ³â). Ñëóõà÷³ êóðñ³â ìàþòü ïðàâî ïðîõîäèòè ïðîôåñ³éíèé ìåäè÷íèé â³äá³ð ó ìåäè÷íîìó öåíòð³ ÎÍÌÀ, ðåçóëüòàòè ÿêîãî çàðàõîâóþòüñÿ ó ïîòî÷íîìó ðîö³ ÿê îãëÿä ìåäè÷íî¿ êîì³ñ³¿ äëÿ âñòóïó äî àêàäå쳿 íà â³äïîâ³äíó ñïåö³àëüí³ñòü. Ñëóõà÷³ ìàþòü çìîãó îòðèìóâàòè ãðóïîâ³ òà ³íäèâ³äóàëüí³ êîíñóëüòàö³¿, êîðèñòóâàòèñÿ ôîíäîì ÷èòàëüíîãî çàëó òà äîâ³äêîâî-á³áë³îãðàô³÷íîãî â³ää³ëó íàóêîâî¿ á³áë³îòåêè ÎÍÌÀ, ìàþòü çìîãó ïðèäáàòè íàâ÷àëüíî-ìåòîäè÷í³ ïîñ³áíèêè, â³äâ³äóâàòè Äí³ â³äêðèòèõ äâåðåé, ó ìåæàõ ÿêèõ º ìîæëèâ³ñòü îçíàéîìèòèñü ç³ ñïåö³àëüíîñòÿìè íà ôàêóëüòåòàõ. Äîâ³äêè çà òåëåôîíàìè: (048) 728-06-88; 728-01-81; å-mail: dovuz@înma.edu.ua; web site: www.înma.edu.ua

ОСВІТА В УКРАЇНІ І ЗА КОРДОНОМ: WWW.S-OSVITA.COM.UA ЖУРНАЛ «СУЧАСНА ОСВІТА» – ТВІЙ ПУТІВНИК У СВІТІ ЗНАНЬ

0721

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ

· 2012

35

ÇÀÏÐÎØÓ Ý ÌÎ ÍÀ ϲÄÃÎÒÎÂײ ÊÓÐÑÈ Äåðæàâíèé äèïëîì. ²V ð³âåíü àêðåäèòàö³¿. ˳öåíç³ÿ ÌÎÍÌÑÓ ñåð³ÿ ÀÄ ¹ 034999 â³ä 12.06.2012 Ïî÷èíàòè ãîòóâàòèñÿ äî çîâí³øíüîãî îö³íþâàííÿ ïðèíàéìí³ çà ð³ê, à íå ïðîòÿãîì îñòàíí³õ òèæí³â ïåðåä âèïðîáóâàííÿìè çàâäàííÿ, ÿêå ñòàâèòü ïåðåä ñîáîþ ÷è íå êîæåí øêîëÿð âèïóñêíîãî êëàñó. Ïðîòå ïðèéíÿâøè ð³øåííÿ ãîòóâàòèñÿ ñàìîñò³éíî, òàê âàæêî íàðåøò³ ç³áðàòèñÿ ³ âò³ëèòè çàäóìàíå. Íà æàëü, äëÿ áàãàòüîõ ñàìîäèñöèïë³íà - íå íàéñèëüí³øà ÿê³ñòü õàðàêòåðó. Òîìó ìàéáóòí³ âñòóïíèêè çâåðòàþòüñÿ çà äîïîìîãîþ äî ôàõ³âö³â, ÿê³ çäàòí³ ïîä³ëèòèñÿ ç íèìè ñâî¿ìè çíàííÿìè, äîñâ³äîì òà çàïðîïîíóâàòè ñïåö³àëüí³ ïðîãðàìè ³ ìåòîäèêè ç îïàíóâàííÿ íîâîãî òà ñèñòåìàòèçàö³¿ âèâ÷åíîãî ðàí³øå. Ñâî¿ ïîñëóãè ç ï³äãîòîâêè äî çîâí³øíüîãî íåçàëåæíîãî îö³íþâàííÿ (ÇÍÎ) òà äåðæàâíî¿ ï³äñóìêîâî¿ àòåñòàö³¿ (ÄÏÀ) ïðîïîíóº äåïàðòàìåíò äîâóç³âñüêî¿ ï³äãîòîâêè Óí³âåðñèòåòó åêîíîì³êè òà ïðàâà “ÊÐÎÊ”. ijÿëüí³ñòü ç ï³äãîòîâêè äî âñòóïó, â òîä³ ùå ²íñòèòóò åêîíîì³êè òà ïðàâà “ÊÐÎÊ”, ðîçïî÷àëàñÿ ó ëþòîìó 1995 ðîêó. Íèí³ íàâ÷àëüíèé çàêëàä, ÿêîìó öüîãî ðîêó âèïîâíèëîñÿ äâàäöÿòü, ïðîïîíóº ï³äãîòîâêó äî ñêëàäàííÿ ÇÍÎ òà ÄÏÀ, ùî ïðàöþþòü ïðè ÂÍÇ, íà ñòàö³îíàðíèõ, ñóáîòí³õ òà çàî÷íèõ êóðñàõ. Ñòàö³îíàðí³ êóðñè ïåðåäáà÷àþòü íàâ÷àííÿ äâ³÷³ íà òèæäåíü ó áóäí³ ç 16.00 äî 18.50. Çàíÿòòÿ íà ñóáîòí³õ êóðñàõ ïðîõîäÿòü ùîñóáîòè ç 9.00 äî 15.00. Òàêèé ãðàô³ê íàé÷àñò³øå îáèðàþòü âèïóñêíèêè ìèíóëèõ ðîê³â, ìåøêàíö³ ñòîëè÷íî¿ îáëàñò³ òà øêîëÿð³, íàâ÷àëüíå íàâàíòàæåííÿ ÿêèõ íå äîçâîëÿº ¿ì â³äâ³äóâàòè êóðñè â ³íø³ äí³. Çàî÷í³ ï³äãîòîâ÷³ êóðñè ðîçðàõîâàí³ íà òèõ, õòî æèâå äàëåêî â³ä Êèºâà. Ñëóõà÷³ öèõ êóðñ³â âèêîíóþòü çàâäàííÿ, ÿê³ íàäñèëàþòü ¿ì ïîøòîþ ôàõ³âö³ äåïàðòàìåíòó äîâóç³âñüêî¿ ï³äãîòîâêè Óí³âåðñèòåòó. ϳäãîòîâêà äî ÇÍÎ íà êóðñàõ ïåðåäáà÷ຠîáîâ’ÿçêîâå âèâ÷åííÿ óêðà¿íñüêî¿ ìîâè òà óêðà¿íñüêî¿ ë³òåðàòóðè, à òàêîæ ùå äâîõ ïðåäìåò³â íà âèá³ð ç ïåðåë³êó - ìàòåìàòèêè, ³ñòî𳿠Óêðà¿íè, âñåñâ³òíüî¿ ³ñòîð³¿, ãåîãðàô³¿, àíãë³éñüêî¿ ìîâè. Äåâ’ÿòèêëàñíèêè, ãîòóþ÷èñü íà êóðñàõ äî ÄÏÀ òà ïîäàëüøîãî âñòóïó â îäèí ³ç ñòðóêòóðíèõ ï³äðîçä³ë³â Óí³âåðñèòåòó - Êîëåäæ åêîíîì³êè, ïðàâà òà ³íôîðìàö³éíèõ òåõíîëîã³é àáî Êè¿âñüêèé êîëåäæ íåðóõîìîñò³, îïàíîâóþòü ÷îòèðè-ï’ÿòü ïðåäìåò³â, ïåðåë³ê ÿêèõ çàëåæèòü â³ä íàïðÿìó, îáðàíîãî ìàéáóòí³ì âñòóïíèêîì (åêîíîì³÷íîãî, þðèäè÷íîãî, êîìï’þòåðíîãî). Òðèâàë³ñòü êóðñ³â ð³çíà - ä³þòü ñåìè- , ï’ÿòè- òà äâîì³ñÿ÷í³ ïðîãðàìè ï³äãîòîâêè. Çàíÿòòÿ ïåðøèõ ãðóï ðîçïî÷èíàþòüñÿ ó âåðåñí³. Íàá³ð òðèâຠïðîòÿãîì ñåðïíÿ-âåðåñíÿ.

Âèïóñêíèêè êóðñ³â îòðèìóþòü ï³ëüãè ïðè âñòóï³ äî Óí³âåðñèòåòó àáî êîëåäæ³â â³äïîâ³äíî äî ÷èííîãî çàêîíîäàâñòâà Óêðà¿íè ïðî îñâ³òó, à òàêîæ ìàþòü ïðàâî íà çíèæêè â îïëàò³ ïåðøîãî íàâ÷àëüíîãî ðîêó äåííî¿ ôîðìè íà ð³âí³ áàêàëàâðà ÷è ìîëîäøîãî ñïåö³àë³ñòà â³äïîâ³äíî. Îñê³ëüêè ñóìë³ííå íàâ÷àííÿ òà àêòèâíå ãðîìàäñüêå æèòòÿ â Óí³âåðñèòåò³ âñ³ëÿêî çàîõî÷óþòüñÿ, îòðèìàí³ ï³ñëÿ óñï³øíîãî ïðîõîäæåííÿ ïðîãðàìè êóðñ³â çíèæêè ìîæíà íå ëèøå çáåðåãòè íà âåñü ïåð³îä çäîáóòòÿ îñâ³òè, à é çá³ëüøèòè ¿õ ðîçì³ð. Ãîëîâíå ñòàðàííî â÷èòèñÿ, áóòè àêòèâíèìè òà íàìàãàòèñÿ íå âòðà÷àòè ìîæëèâîñò³, ùî íàäຠñâî¿ì ñòóäåíòàì îñâ³òíÿ êîðïîðàö³ÿ “ÊÐÎÊ”. Ùîá çàïèñàòèñÿ íà êóðñè, ïîòð³áíî ïðèéòè äî Óí³âåðñèòåòó îñîáèñòî òà íàïèñàòè â³äïîâ³äíó çàÿâó. Òàêîæ ìîæíà çàïîâíèòè ðåºñòðàö³éíó ôîðìó íà ñàéò³ íàâ÷àëüíîãî çàêëàäó (www.krok.edu.ua), ³ òîä³ ñï³âðîá³òíèê â³äïîâ³äíîãî äåïàðòàìåíòó îáîâ’ÿçêîâî çàòåëåôîíóº çà âêàçàíèì ó çàÿâö³ íîìåðîì òåëåôîíó òà íàäàñòü âñþ íåîáõ³äíó ³íôîðìàö³þ. Êîëèøí³ ñëóõà÷³ ï³äãîòîâ÷èõ êóðñ³â Óí³âåðñèòåòó - íèí³ óñï³øí³ ñòóäåíòè àáî âèïóñêíèêè áàãàòüîõ âèùèõ íàâ÷àëüíèõ çàêëàä³â - ÿê äåðæàâíî¿, òàê ³ íåäåðæàâíî¿ ôîðì âëàñíîñò³. Òà âñå æ áàãàòî ç òèõ, õòî â³äâ³äóâàâ êóðñè, çàëèøàþòüñÿ ç “ÊÐÎÊîì”, ñòàþ÷è ÷àñòèíîþ âåëèêî¿ ðîäèíè. Àäæå çà ÷àñ íàâ÷àííÿ âîíè âñòèãàþòü â³ä÷óòè àòìîñôåðó çàòèøêó òà âçàºìíî¿ ïîâàãè, ùî ïàíóº â Óí³âåðñèòåò³. Êîðïîðàö³ÿ “ÊÐÎÊ” - öå ³íñòèòóòè, êîëåäæ³, ôàêóëüòåòè, öåíòðè, äåïàðòàìåíòè, ÿê³ ðàçîì çàáåçïå÷óþòü êîìôîðòíå òà ÿê³ñíå íàâ÷àííÿ. Åêñêëþçèâí³ ïðîãðàìè, ðîçðîáëåí³ ôàõ³âöÿìè ÂÍÇ, ðîçøèðþþòü ìîæëèâîñò³ äëÿ ñòóäåíò³â, à ó÷àñòü â ð³çíîìàí³òíèõ ïðîåêòàõ ï³ä ÷àñ íàâ÷àííÿ äîçâîëÿþòü ¿ì ïî÷óâàòèñÿ á³ëüø âïåâíåíî â ïðîöåñ³ ïîøóêó ðîáîòè òà çäîáóâàòè äîäàòêîâ³ àêòóàëüí³ çíàííÿ ³ íàâè÷êè. Óí³âåðñèòåò çàïðîøóº íà ï³äãîòîâ÷³ êóðñè âñ³õ áàæàþ÷èõ, à òèì, õòî ùå âàãàºòüñÿ ç âèáîðîì ìàéáóòíüîãî ôàõó, ïðîïîíóº ïðîéòè ïðîôîð³ºíòàö³éíå òåñòóâàííÿ òà ïðîôîð³ºíòàö³éí³ êîíñóëüòàö³¿, ÿê³ ïðîâîäÿòüñÿ ïðîòÿãîì ðîêó. Çàïèñàòèñÿ íà êóðñè òà îòðèìàòè äåòàëüí³øó ³íôîðìàö³þ Âè ìîæåòå â Óí³âåðñèòåò³ “ÊÐÎÊ” çà àäðåñîþ: 03113, ì. Êè¿â, âóë. Ëàãåðíà, 30-32 (ïîáëèçó ñò. ì. “Áåðåñòåéñüêà”) òåë.: (044) 455-57-57, 455-57-07 www.krok.edu.ua e-mail: krok@krok.edu.ua

УВАГА: ПЕРЕДПЛАТА! ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКСЖУРНАЛ 06222 В“СУЧАСНА КАТАЛОЗІ ОСВІТА” «УКРПОШТА» НАВІГАТОР ТВОЄЇ ОСВІТИ – ЩОМІСЯЧНИЙ

0016

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ 2012

·

36

01961013

01851029

ÍÀÖ²ÎÍÀËÜÍÀ ÀÊÀÄÅÌ²ß ÑÒÀÒÈÑÒÈÊÈ, ÎÁ˲ÊÓ ÒÀ ÀÓÄÈÒÓ Ë³öåíç³ÿ ÌÎÍÓ À ¹ 586145 â³ä 04.08.2011 ð.

гê çàñíóâàííÿ: 1986

Àêàäåì³ÿ ìຠñó÷àñíó ìàòåð³àëüíî-òåõí³÷íó áàçó: äâà 7-ïîâåðõîâ³ íàâ÷àëüí³ êîðïóñè, á³áë³îòåêó, êîìï’þòåðí³ êëàñè, îá’ºäíàí³ ó ëîêàëüíó îá÷èñëþâàëüíó ìåðåæó ç âèõîäîì äî ³íôîðìàö³éíî¿ ìåðåæ³ ²íòåðíåò, àêòîâó çàëó, ñïîðòèâíèé êîìïëåêñ. Äî ïîñëóã ñòóäåíò³â: ãóðòîæèòêè, êàôåòåð³é. Ñüîãîäí³ â øòàò³ Àêàäå쳿 ïðàöþþòü 87 äîêòîð³â òà ïðîôåñîð³â, ïîíàä 300 êàíäèäàò³â íàóê. Äî íàâ÷àëüíîãî ïðîöåñó çàëó÷àþòüñÿ ïðîâ³äí³ â÷åí³, ñïåö³àë³ñòè ì³í³ñòåðñòâ ³ â³äîìñòâ, àóäèòîðñüêèõ ô³ðì, áàíê³â Óêðà¿íè. Âèêëàäà÷³ Àêàäå쳿 º àâòîðàìè ï³äðó÷íèê³â, ìîíîãðàô³é, íàâ÷àëüíèõ ïîñ³áíèê³â, íàóêîâèõ ðîçðîáîê. Íàö³îíàëüíà àêàäåì³ÿ ñòàòèñòèêè, îáë³êó òà àóäèòó ãîòóº ôàõ³âö³â äëÿ óñòàíîâ òà îðãàí³çàö³é Äåðæàâíî¿ ñëóæáè ñòàòè-

гâåíü àêðåäèòàö³¿ - IV

ñòèêè Óêðà¿íè, ̳í³ñòåðñòâà ô³íàíñ³â, Äåðæàâíî¿ ïîäàòêîâî¿ àäì³í³ñòðàö³¿, Äåðæàâíî¿ ñêàðáíèö³, êîíòðîëüíî-ðåâ³ç³éíî¿ ñëóæáè, äåðæàâíèõ ³ êîìåðö³éíèõ áàíê³â òà ³íøèõ ñóá’ºêò³â ï³äïðèºìíèöüêî¿ ä³ÿëüíîñò³ Óêðà¿íè. Òåðì³í íàâ÷àííÿ â³ä 1,5 äî 5,5 ðîê³â çàëåæíî â³ä áàçîâî¿ îñâ³òè òà ôîðìè íàâ÷àííÿ. Îñîáè ç äèïëîìàìè ìîëîäøèõ ñïåö³àë³ñò³â çàðàõîâóþòüñÿ äî Àêàäå쳿 íà ²² (²²²) êóðñè â çàëåæíîñò³ â³ä çäîáóòî¿ ñïåö³àëüíîñò³ ÎÊÐ ìîëîäøîãî ñïåö³àë³ñòà. Îñîáè ç âèùîþ îñâ³òîþ ìîæóòü îòðèìàòè äðóãó âèùó îñâ³òó çà ñïåö³àëüíîñòÿìè: • Îáë³ê ³ àóäèò • Ïðèêëàäíà ñòàòèñòèêà Òåðì³í íàâ÷àííÿ 2 ðîêè.  Àêàäå쳿 䳺 àñï³ðàíòóðà, äîêòîðàíòóðà òà ñïåö³àë³çîâàí³ â÷åí³ ðàäè ³ç çàõèñòó äèñåðòàö³é íà çäîáóòòÿ íàóêîâîãî ñòóïåíÿ äîêòîðà òà êàíäèäàòà åêîíîì³÷íèõ íàóê ç³ ñïåö³àëüíîñòåé: ñòàòèñòèêà; áóõãàëòåðñüêèé îáë³ê, àíàë³ç òà àóäèò. Àêàäåì³ÿ çä³éñíþº ï³äãîòîâêó òà ïåðåï³äãîòîâêó áóõãàëòåð³â òà àóäèòîð³â äî ñêëàäàííÿ ³ñïèò³â â Àóäèòîðñüê³é ïàëàò³ Óêðà¿íè äëÿ îòðèìàííÿ ñåðòèô³êàòó àóäèòîðà. Ìåðåæà ì³æðåã³îíàëüíèõ ï³äðîçä³ë³â Àêàäå쳿 îõîïëþº Äðîãîáèöüêèé òà ʳðîâîãðàäñüêèé êîëåäæ³ ñòàòèñòèêè, à òàêîæ ô³ë³¿ ó Á³ëãîðîä³-

АКАДЕМІЯ ОГОЛОШУЄ ПРИЙОМ СТУДЕНТІВ НА 2012-2013 НАВЧАЛЬНИЙ РІК ЗА ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНИМИ РІВНЯМИ БАКАЛАВР, СПЕЦІАЛІСТ, МАГІСТР А адемія здійснює очне тазаочне навчання за спеціальностями: Âàðò³ñòü íàâ÷àííÿ íà î÷í³é ô îðì³ (çà ð³ê)

Ñïåö³àëüí³ñòü

Ïðèêëàäíà ñòàò èñòèêà Îáë³ê òà àóäèò Ô³íàíñè Áàíê³âñüêà ñïðàâà Åêîíîì³÷íà ê³áåðíåòèêà (ëèøå î÷íà ôîðìà íàâ÷àííÿ) Ìåíåäæìåíò çàâí³øíüîåêîíîì³÷íî¿ ä³ÿëüíîñò³

7000 8500 8500 8500

Âàðò³ñòü íàâ÷àííÿ íà çàî÷í³é ôîðì³ (çà êóðñ)

ãðí ãðí ãðí ãðí

4000 5000 5000 5000

ãðí ãðí ãðí ãðí

8000 ãðí

-

8500 ãðí

5000 ãðí

Äí³ñòðîâñüêîìó, ó Á³ë³é Öåðêâ³, ³ííèö³, Äîíåöüêó, Æèòîìèð³, Çàïîð³ææ³, Ëóöüêó, Ìèêîëàºâ³, Ïîëòàâ³, гâíîìó, Ñóìàõ, Õåðñîí³, ×åðêàñàõ, ×åðí³ãîâ³, ×åðí³âöÿõ. Ç æîâòíÿ äî òðàâíÿ Àêàäåì³ÿ ïðîâîäèòü áåçêîøòîâí³ ï³äãîòîâ÷³ êóðñè äëÿ àá³òóð³ºíò³â. Äîêóìåíòè íà ² êóðñ äåííî¿ òà çàî÷íî¿ ôîðì íàâ÷àííÿ ïðèéìàþòüñÿ ç 2 ëèïíÿ ïî 31 ëèïíÿ; çà ñêîðî÷åíîþ ïðîãðàìîþ íà áàç³ ÎÊÐ ìîëîäøîãî ñïåö³àë³ñòà ç 2 ëèïíÿ ïî 31 ëèïíÿ. ϳñëÿ çàê³í÷åííÿ íàâ÷àííÿ âèäàºòüñÿ äåðæàâíèé äèïëîì. Ôîðìà âëàñíîñò³ - äåðæàâíà ʳëüê³ñòü ñòóäåíò³â - ïîíàä 12 òèñ. Êîíêóðñ àá³òóð³ºíò³â 2011 ðîêó 1,5 îñîáè íà ì³ñöå. Ðåêòîð - Ïèëèïåíêî ²âàí ²ñàêîâè÷, äîêòîð åêîíîì³÷íèõ íàóê, ïðîôåñîð, àêàäåì³ê ÀÅÍ Óêðà¿íè, Çàñëóæåíèé åêîíîì³ñò Óêðà¿íè, Ïðåçèäåíò Ñï³ëêè àóäèòîð³â Óêðà¿íè, ÷ëåí Àóäèòîðñüêî¿ ïàëàòè Óêðà¿íè. Íàøà àäðåñà: âóë. ϳäã³ðíà, 1, ì. Êè¿â, 04107. Òåë. ïðèéìàëüíî¿ êîì³ñ³¿: (044) 484-47-78. Òåë. ïðèéìàëüíî¿ ðåêòîðà: (044) 484-49-41.

E-mail: pr_com@dasoa.edu.ua Ñàéò: www.dasoa.edu.ua

ÇÀÏÐÎØÓªÌÎ ÄÎ ÍÀÂ×ÀÍÍß Â ÀÊÀÄÅ̲¯!

ОСВІТА В УКРАЇНІ І ЗА КОРДОНОМ: WWW.S-OSVITA.COM.UA

0562

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ

· 2012

37

05621008

18661003

99991139

ÊȯÂÑÜÊÀ ÄÅÐÆÀÂÍÀ ÀÊÀÄÅÌ²ß ÂÎÄÍÎÃÎ ÒÐÀÍÑÏÎÐÒÓ ³ì. ãåòüìàíà Ïåòðà Êîíàøåâè÷à-Ñàãàéäà÷íîãî Íàâ÷àëüíèé çàêëàä ²²², ²V ð³âí³â àêðåäèòàö³¿.

Ôàêóëüòåòè àêàäå쳿

˳öåíç³ÿ Àà ¹ 508902, â³ä 09.06.2011 ð.

Ñïåö³àëüí³ñòü Ñóäíîâîä³ííÿ

Ñóäíîâîä³ííÿ Þðèäè÷íèé

Ðåêòîð Ïàí³í Âëàäèñëàâ Âàäèìîâè÷, ëàóðåàò äåðæàâíî¿ ïðå쳿 Óêðà¿íè â ãàëóç³ íàóêè ³ òåõí³êè, ä.ò.í., ïðîô.

Åêîíîì³êè òðàíñïîðòó

ÖÅÍÒÐ ÄÎÂÓDzÂÑÜÊί ϲÄÃÎÒÎÂÊÈ ÎÃÎËÎØÓª ÍÀÁ²Ð ÍÀ ϲÄÃÎÒÎÂײ ÊÓÐÑÈ Çä³éñíþºòüñÿ ï³äãîòîâêà ñëóõà÷³â äî íåçàëåæíîãî òåñòóâàííÿ ç äèñöèïë³í: ìàòåìàòèêà, ³ñòîð³ÿ Óêðà¿íè óêðà¿íñüêà ìîâà ³íîçåìíà ìîâà (àíãë³éñüêà) Çà óìîâàìè ïîçèòèâíîãî ñêëàäàííÿ àòåñòàö³éíèõ êîíòðîëüíèõ ðîá³ò - äîäàºòüñÿ äî 20 áàë³â äî îñíîâíèõ áàë³â ðåé-

Åêñïëóàòàö³ÿ ñóäíîâèõ åíåðãåòè÷íèõ óñòàíîâîê Ïðàâîçíàâñòâî Ìåíåäæìåíò îðãàí³çàö³é Îáë³ê ³ àóäèò Ïðîãðàìíå çàáåçïå÷åííÿ ñèñòåì Òðàíñïîðòí³ òåõíîëî㳿

- ³éñüêîâà êàôåäðà - Äðóãà âèùà îñâ³òà - Ìàã³ñòðàòóðà - Àñï³ðàíòóðà - Юðèäè÷íà êë³í³êà (áåçêîøòîâíà) (417-53-06)

Åêîíîì³êà ï³äïðèºìíèöòâà òèíãó, ïðè âñòóï³ äî àêàäå쳿 íà ñïåö³àëüíîñò³: «ñóäíîâîä³ííÿ», «åêñïëóàòàö³ÿ ñóäíîâèõ àâòîìàòè÷íèõ ñèñòåì», «ïðîãðàìíå çàáåçïå÷åííÿ àâòîìàòèçîâàíèõ ñèñòåì». Ôîðìà íàâ÷àííÿ: ñóáîòíÿ (ñóá.), äèñòàíö³éíà (çà äîïîìîãîþ Internet) Òåë.:(044) 417-17-60 e-mail:pv.kl@yandex.ru Àäðåñà: 04071, ì. Êè¿â, âóë. Ôðóíçå, 9, 0410 Öåíòð äîâóç³âñüêî¿ ï³äãîòîâêè

ЧАС ІНВЕСТУВАТИ В СВОЮ ОСВІТУ!

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ 2012

·

38

²ÍÑÒÈÒÓÒ ÄÎÓͲÂÅÐÑÈÒÅÒÑÜÊί ϲÄÃÎÒÎÂÊÈ ÍÀÖ²ÎÍÀËÜÍÎÃÎ À²ÀÖ²ÉÍÎÃÎ ÓͲÂÅÐÑÈÒÅÒÓ Ë³öåíç³ÿ ÌÎÍ ÌÑ Óêðà¿íè À ¹ 586124 â³ä 26.07.2011ð.

Íàö³îíàëüíèé àâ³àö³éíèé óí³âåðñèòåò (ÍÀÓ) — âèùèé íàâ÷àëüíèé çàêëàä IV ð³âíÿ àêðåäèòàö³¿ äåðæàâíî¿ ôîðìè âëàñíîñò³, ïðîâ³äíèé â Óêðà¿í³ ç ï³äãîòîâêè, ïåðåï³äãîòîâêè òà ï³äâèùåííÿ êâàë³ô³êàö³¿ áàêàëàâð³â, ñïåö³àë³ñò³â, ìàã³ñòð³â. Ñüîãîäí³, â ñòðóêòóðíèõ ï³äðîçä³ëàõ óí³âåðñèòåòó ÍÀÓ – îäíîãî ³ç íàéïîòóæí³øèõ àâ³àö³éíèõ âèùèõ íàâ÷àëüíèõ çàêëàä³â ñâ³òó, íàâ÷àºòüñÿ ïîíàä 50 òèñÿ÷ ñëóõà÷³â ñåðåä íèõ 1200 ³íîçåìíèõ ñòóäåíò³â ³ç 49 êðà¿í ñâ³òó. Íàâ÷àëüíèé ïðîöåñ çàáåçïå÷óº âèñîêîêâàë³ô³êîâàíèé íàóêîâî-ïåäàãîã³÷íèé êîëåêòèâ, ó ñêëàä³ ÿêîãî 15 àêàäåì³ê³â òà ÷ëåí³â-êîðåñïîíäåíò³â ÍÀÍ Óêðà¿íè, 270 äîêòîð³â íàóê, ïðîôåñîð³â ³ ïîíàä 900 êàíäèäàò³â íàóê, äîöåíò³â. Äî íàâ÷àëüíîãî ïðîöåñó çàëó÷àþòüñÿ ïðîâ³äí³ ñïåö³àë³ñòè àâ³àêîìïàí³é ³ ïðîìèñëîâèõ ï³äïðèºìñòâ. Ñåðåä âèêëàäà÷³â – 80 çàñëóæåíèõ ä³ÿ÷³â íàóêè ³ òåõí³êè òà ëàóðåàò³â Äåðæàâíèõ ïðåì³é, à ñåðåä âèïóñêíèê³â óí³âåðñèòåòó — â³äîì³ íàóêîâö³, ïåäàãîãè, â³éñüêîâ³, êåð³âíèêè ð³çíîìàí³òíèõ ï³äïðèºìñòâ, îðãàí³çàö³é òà óñòàíîâ. Ó ñêëàä³ óí³âåðñèòåòó: ï’ÿòíàäöÿòü ³íñòèòóò³â, ñ³ì êîëåäæ³â, òåõí³êóì, äâà ë³öå¿, Öåíòð ïîâ³òðÿíîãî òà êîñì³÷íîãî ïðàâà, ªâðîïåéñüê³ ðåã³îíàëüí³ öåíòðè ̳æíàðîäíî¿ îðãàí³çàö³¿ öèâ³ëüíî¿ àâ³àö³¿ (IÑÀÎ). ²íñòèòóò äîóí³âåðñèòåòñüêî¿ ï³äãîòîâêè (²ÄÏ) âõîäèòü äî ñêëàäó íàâ÷àëüíî-íàóêîâîãî êîìïëåêñó ÍÀÓ òà âèêîíóº â éîãî ñèñòåì³ îäíå ç â³äïîâ³äàëüíèõ çàâäàíü: çà ïîð³âíÿíî êîðîòêèé òåðì³í íàâ÷àííÿ ñëóõà÷³ îòðèìóþòü ï³äãîòîâêó, ÿêà äຠ¿ì ìîæëèâ³ñòü íå ò³ëüêè âñòóïèòè äî Óí³âåðñèòåòó, à é óñï³øíî íàâ÷àòèñÿ â íüîìó òà ï³äãîòóâàòèñÿ äî âñòóïó ó ÂÍÇ òà çîâí³øíüîãî íåçàëåæíîãî îö³íþâàííÿ. ²ÄÏ çàïðîøóº ó÷í³â 10 – 11 êëàñ³â íà ï³äãîòîâ÷³ êóðñè ç íàâ÷àëüíèõ äèñöèïë³í: óêðà¿íñüêà ìîâà òà ë³òåðàòóðà, ìàòåìàòèêà, ³ñòîð³ÿ Óêðà¿íè, âñåñâ³òíÿ ³ñòîð³ÿ, àíãë³éñüêà ìîâà, ãåîãðàô³ÿ, ô³çèêà, õ³ì³ÿ, á³îëîã³ÿ, ðèñóíîê òà êîìïîçèö³ÿ, îñíîâè æóðíàë³ñòèêè. Ìîæëèâå âèâ÷åííÿ äèñöèïë³í çà âèáîðîì: îñíîâè åêîíîì³êè, îñíîâè ³íôîðìàòèêè, îñíîâè òåõí³÷íîãî êðåñëåííÿ, îñíîâè ë³òåðàòóðíî¿ òâîð÷îñò³, ïðàâîçíàâñòâî, îñíîâè êîíñòèòóö³éíîãî ïðàâà, îñíîâè êðèì³íàëüíîãî ïðàâà. Äî ïîñëóã ó÷í³â 10 - 11 êëàñ³â ³ñíóþòü ð³çíîìàí³òí³ ôîðìè íàâ÷àííÿ: âå÷³ðí³, ùîñóáîòè òà çàî÷í³ ï³äãîòîâ÷³ êóðñè, à òàêîæ îðãàí³çîâàíî ðîáîòó ï³äãîòîâ÷èõ êóðñ³â â ðåã³îíàõ Óêðà¿íè. Òåðì³í íàâ÷àííÿ: 8-ìè ì³ñÿ÷í³ ï³äãîòîâ÷³ êóðñè (ç 01.10. ïî 31.05.), 4-õ ì³ñÿ÷í³ (ç 14.01. ïî 31.05.) Íàïðÿìè ï³äãîòîâêè ôàõ³âö³â: àâ³à-³ ðàêåòîáóäóâàííÿ(+), àâ³îí³êà(*+), àâòîìàòèçàö³ÿ òà êîìï’þòåðíî-³íòåãðîâàí³ òåõíîëî㳿(+), àåðîíàâ³ãàö³ÿ(*+), îáñëóãîâóâàííÿ ïîâ³òðÿíèõ ñóäåí(*+), á³îòåõíîëîã³ÿ(*+), á³îìåäè÷íà ³íæåíåð³ÿ(+), õ³ì³÷íà òåõíîëîã³ÿ(+), áóä³âíèöòâî(*+), ìåòðîëîã³ÿ òà ³íôîðìàö³éíî-âèì³ðþâàëüí³ òåõíîëî㳿(+), âèäàâíè÷î-ïîë³ãðàô³÷íà ñïðàâà(+), ãåîäåç³ÿ, êàðòîãðàô³ÿ ³ çåìëåóñòð³é(+), åêîëîã³ÿ, îõîðîíà íàâêîëèøíüîãî ñåðåäîâèùà ³ çáàëàíñîâàíå ïðèðîäîêîðèñòóâàííÿ(*+), ðàä³îòåõí³êà(*+), ðàä³îåëåêòðîíí³ àïàðàòè(+), åëåêòîðîòåõí³êà òà åëåêòðîòåõíîëî㳿(+), åíåðãîìàøèíîáóäóâàííÿ(*+), åëåêòðîíí³ ïðèñòðî¿ ³ ñèñòåìè(*+), ì³êðî- òà íàíîåëåêòðîí³êà(+), áåçïåêà

³íôîðìàö³éíèõ ³ êîìóí³êàö³éíèõ ñèñòåì(*+), ñèñòåìè òåõí³÷íîãî çàõèñòó ³íôîðìàö³¿(+), óïðàâë³ííÿ ³íôîðìàö³éíîþ áåçïåêîþ(+), êîìï’þòåðíà ³íæåíåð³ÿ(*+), êîìï’þòåðí³ íàóêè(+), ñèñòåìíà ³íæåíåð³ÿ(*+), ïðîãðàìíà ³íæåíåð³ÿ(*+), òåëåêîìóí³êàö³¿(+), ïðèêëàäíà ìàòåìàòèêà(+), ïðèêëàäíà ô³çèêà(+), ô³ëîëîã³ÿ, ñîö³îëîã³ÿ, ñîö³àëüíà ðîáîòà, ïñèõîëîã³ÿ, àðõ³òåêòóðà, äèçàéí, äîêóìåíòîçíàâñòâî òà ³íôîðìàö³éíà ä³ÿëüí³ñòü, ìåíåäæìåíò, ìàðêåòèíã, ì³æíàðîäíà åêîíîì³êà, åêîíîì³êà ï³äïðèºìñòâà, îáë³ê ³ àóäèò, òðàíñïîðòí³ òåõíîëî㳿(*+) (çà âèäàìè òðàíñïîðòó), åêîíîì³÷íà ê³áåðíåòèêà, ô³íàíñè ³ êðåäèò, ì³æíàðîäíèé á³çíåñ, ì³æíàðîäí³ åêîíîì³÷í³ â³äíîñèíè, ì³æíàðîäíå ïðàâî, æóðíàë³ñòèêà, ì³æíàðîäíà ³íôîðìàö³ÿ, òóðèçì, ïðàâîçíàâñòâî. Çà íàïðÿìàìè, ùî ïîçíà÷åí³ (*), ï³äãîòîâêà ïðîâîäèòüñÿ óêðà¿íñüêîþ òà àíãë³éñüêîþ ìîâàìè; Çà íàïðÿìàìè, ùî ïîçíà÷åí³ (+), äî çàãàëüíîãî ðåéòèíãó ïðè âñòóï³ äî ÍÀÓ äîäàºòüñÿ äî 20 áàë³â, ïðè óìîâ³, ùî àá³òóð³ºíò çàê³í÷èâ ï³äãîòîâ÷³ êóðñè ²íñòèòóòó äîóí³âåðñèòåòñüêî¿ ï³äãîòîâêè. Çàíÿòòÿ ïðîâîäÿòüñÿ â³äïîâ³äíî äî ÷èííèõ íîðìàòèâíèõ äîêóìåíò³â, ðîáî÷èõ íàâ÷àëüíèõ ïðîãðàì, çàòâåðäæåíèõ êàôåäðîþ áàçîâèõ ³ ñïåö³àëüíèõ äèñöèïë³í ²ÄÏ ÍÀÓ òà àäàïòîâàíèõ â³äïîâ³äíî äî âèìîã Äåðæàâíîãî ñòàíäàðòó áàçîâî¿ ³ ïîâíî¿ çàãàëüíî¿ ñåðåäíüî¿ îñâ³òè, Óêðà¿íñüêîãî öåíòðó îö³íþâàííÿ ÿêîñò³ îñâ³òè òà ä³þ÷èõ ïðîãðàì ÇÍÇ. Íàâ÷àëüíèé ïðîöåñ íà ï³äãîòîâ÷èõ êóðñàõ çàáåçïå÷óºòüñÿ ïåäàãîã³÷íèìè òà íàóêîâî-ïåäàãîã³÷íèìè ïðàö³âíèêàìè êàôåäðè áàçîâèõ ³ ñïåö³àëüíèõ äèñöèïë³í, à òàêîæ âèñîêîêâàë³ô³êîâàíèìè ôàõ³âöÿìè ïðîâ³äíèõ êàôåäð Óí³âåðñèòåòó. Âèêëàäà÷³ ìàþòü âåëèêèé äîñâ³ä ïðàêòè÷íî¿ ðîáîòè, ñòâîðþþòü ïðîãðàìíî-ìåòîäè÷í³ ðîçðîáêè ç óðàõóâàííÿì ñïåöèô³êè íàâ÷àëüíîãî ïðîöåñó â ²ÄÏ, ï³äãîòîâêè äî çîâí³øíüîãî íåçàëåæíîãî îö³íþâàííÿ, òà ïîäàëüøîãî íàâ÷àííÿ ó ÂÍÇ çà êðåäèòíî-ìîäóëüíîþ ñèñòåìîþ. Ãðàô³ê íàâ÷àííÿ ñêëàäåíèé ³ç ìàêñèìàëüíèì âðàõóâàííÿì ïîòðåá òà ìîæëèâîñòåé ñëóõà÷³â. Äëÿ ÿê³ñíî¿ ï³äãîòîâêè ñëóõà÷³â Óí³âåðñèòåò íàäຠíàâ÷àëüí³ àóäèòîð³¿, ëàáîðàòîð³¿, òåõí³÷íå îáëàäíàííÿ, çàáåçïå÷óº ìåòîäè÷íîþ ë³òåðàòóðîþ. Ïðîòÿãîì íàâ÷àëüíîãî ðîêó ïðîïîíóþòüñÿ: åêñêóðñ³¿ äî Äåðæàâíîãî ìóçåþ àâ³àö³¿, íàâ÷àëüíîãî àíãàðó, ìóçåþ Óí³âåðñèòåòó, êàôåäð òà ëàáîðàòîð³é ÍÀÓ, ó÷àñòü ó ì³æíàðîäí³é êîíôåðåíö³¿ ñòóäåíò³â òà ìîëîäèõ ó÷åíèõ «Ïîë³ò» òà ïðåçåíòàö³¿ Óí³âåðñèòåòó íà áàç³ ÇÍÇ. ßêùî º áàæàííÿ îòðèìàòè ÿê³ñíó ï³äãîòîâêó äî çîâí³øíüîãî íåçàëåæíîãî îö³íþâàííÿ ³ ï³äãîòóâàòèñÿ äî âñòóïó â îáðàíèé âèùèé íàâ÷àëüíèé çàêëàä, çâåðòàéòåñÿ çà àäðåñîþ: 03680, ì. Êè¿â, ïðîñï. Êîñìîíàâòà Êîìàðîâà, 1, êîðïóñ 8, ê³ì. 610. Òåë.: (044) 406-74-04, 406-72-09, 406-73-11, 406-74-15, òåë./ôàêñ: (044) 497-52-84 E-mail: idp@nau.edu.ua Web-ñòîð³íêà: www.nau.edu.ua Íàâ÷àííÿ ïëàòíå.

НАВІГАТОР ТВОЄЇ ОСВІТИ – ЩОМІСЯЧНИЙ ЖУРНАЛ “СУЧАСНА ОСВІТА”

0307

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ

· 2012

39

ÌÀÉÑÒÅÐ ÊÐÀÑÈ ÏÐÎÔÅÑ²ß ÒÂÎÐ×À ² Õ˲ÁÍÀ ˳öåíç³ÿ ÌÎÍÓ Àà ¹ 582174 â³ä 27.09.2011 ð.

Ó íàø ÷àñ âàæëèâî îáðàòè ïðîôåñ³þ, ÿêà íå ò³ëüêè ñòàíå óëþáëåíîþ, à é ãàðàíòîâàíî ïðîãîäóº. Íå ïîìèëèòüñÿ òîé, õòî ñïðÿìóº ñâ³é øëÿõ â ³íäóñòð³þ êðàñè. Àäæå ëþäè õî÷óòü âèãëÿäàòè ïðèâàáëèâî ³ ñòèëüíî, íåçâàæàþ÷è íà áóäü-ÿê³ åêîíîì³÷í³ íåãàðàçäè, òîæ äîñâ³ä÷åí³ ïåðóêàð³, â³çàæèñòè, êîíñóëüòàíòè ³ç ³ì³äæó ïîòð³áí³ ïîâñÿê÷àñ. Êîëåäæ “Àêàäåì³ÿ ìèñòåöòâà êðàñè” îäèí ³ç ïðîâ³äíèõ íàâ÷àëüíèõ çàêëàä³â Óêðà¿íè, äå çä³éñíþþòü ï³äãîòîâêó ìàéñòð³â ñàìå çà òàêèìè íàïðÿìêàìè. Òóò ìîæíà îïàíóâàòè ïðîôåñ³¿ íà áàç³ 9-òè òà 11-òè êëàñ³â çà òàêèìè ñïåö³àëüíîñòÿìè: ïåðóêàð-ìîäåëüºð, â³çàæèñò-ñòèë³ñò, àäì³í³ñòðàòîð ñàëîí³â, äèçàéí (îôîðìëþâà÷ â³òðèí, ïðèì³ùåíü òà áóä³âåëü). Ñïåö³àëüí³ñòü “Ïåðóêàðñüêå ìèñòåöòâî òà äåêîðàòèâíà êîñìåòèêà” (1,5 ðîêè íà áàç³ ïðîôîñâ³òè, êâàë³ô³êàö³ÿ ìîëîäøîãî ñïåö³àë³ñòà). Äëÿ øêîëÿð³â, ÿê³ ùå íå âèçíà÷èëèñü ç ïðîôåñ³éíèìè íàõèëàìè, à òàêîæ äëÿ äîðîñëèõ, ÿê³ áàæàþòü îòðèìàòè äîäàòêîâ³ ïðîôåñ³éí³ íàâè÷êè, ïðàöþþòü êóðñè ïåðóêàðñüêîãî ìèñòåöòâà, â³çàæó, ìàí³êþðó òà ïåäèêþðó, áðåéäåðñòâà (àôðîïëåò³ííÿ), íàðîùóâàííÿ âîëîññÿ òà â³é, ñòèë³çàö³ÿ îáðàçà (ïðàêòè÷í³ íàâè÷êè ç ïåðóêàðñüêî¿ ³ â³çàæíî¿ ñïðàâè òà ïñèõîëîã³ÿ â³äíîñèí). Íàâ÷àòèñÿ íà íèõ ìîæíà ÿê ó íåâåëèêèõ ãðóïàõ, òàê ³ ³íäèâ³äóàëüíî.

...Çàõîäæó äî íàâ÷àëüíî¿ ìàéñòåðí³: äðóãîêóðñíèêè íàñò³ëüêè çàõîïëåí³ ðîáîòîþ, ùî íå â³äðàçó ïîì³÷àþòü æóðíàë³ñòêó. Äåõòî òðåíóºòüñÿ íà ãîëîâàõ ìàíåêåí³â, ðåøòà ðîáëÿòü óêëàäêè ê볺íòàì. “²ç æèâèì âîëîññÿì íàáàãàòî ö³êàâ³øå ïðàöþâàòè, òîìó ìè çà áóäüÿêî¿ íàãîäè òðåíóºìîñÿ îäíà íà îäí³é àáî íà ê볺íòàõ, - ðîçïîâ³äຠñòóäåíòêà Àë³íà. - Òîæ ìè çàâæäè ðàä³ â³äâ³äóâà÷àì. Ê볺íò³â âèñòà÷àº, º âæå é ïîñò³éí³. Ó íàø³é ìàéñòåðí³ êîæåí îõî÷èé ìîæå áåçêîøòîâíî ï³äñòðèãòèñÿ, óêëàñòè àáî ïîôàðáóâàòè âîëîññÿ, ï³ä³áðàòè ñîá³ ñòèëüíèé ìàê³ÿæ, îòðèìàòè ïîðàäó ùîäî âëàñíîãî ³ì³äæó”. Äî ðå÷³, íå âàðòî äóìàòè, ùî ³íäóñòð³ÿ êðàñè - ïîêëèêàííÿ ñóòî æ³íî÷å. Ïðîôåñ³þ ïåðóêàðÿ-ìîäåëüºðà â Àêàäå쳿 îïàíîâóþòü ³ õëîïö³. “Ñòðèãòè ìåí³ ïîäîáàëîñÿ ùå â äèòèíñòâ³, - êàæå äðóãîêóðñíèê Îëåêñàíäð. Òðåíóâàâñÿ íà äðóçÿõ, ï³äó÷óâàâñÿ ó ïåðóêàðí³, ðîçòàøîâàí³é ïî ñóñ³äñòâó. Ïîò³ì ïîáà÷èâ â ²íòåðíåò³ ðåêëàìó Àêàäå쳿 - ³ çðîáèâ ñâ³é âèá³ð”. Âîäíî÷àñ ñëóõà÷³ Àêàäå쳿 îòðèìóþòü ð³çíîïëàíîâ³ çíàííÿ, ÿê³ ìîæóòü çíàäîáèòèñÿ â ìàéáóòí³é ïðîôåñ³éí³é ä³ÿëüíîñò³. Òàê, ³ñòîðè÷í³ äèñöèïë³íè äîïîìîæóòü ãëèáøå â³ä÷óòè îñîáëèâîñò³ ìîäè ð³çíèõ åïîõ ³ ñòèë³â; êóðñè ïîñòèæó, àôðîïëåò³ííÿ, äåêîðàòèâíî¿ êîñìåòèêè ³ ãðèìó ðîçøèðÿòü ïðàêòè÷í³ íàâè÷êè; êóðñ äåêîðàòèâíî-ïðèêëàäíîãî ìèñòåöòâà íàâ÷èòü âèãîòîâëÿòè ð³çíîìàí³òí³ ïðèêðàñè òà àêñåñóàðè; íà êóðñàõ ìåíåäæìåíòó òà îñíîâ åêîíîì³êè ï³äïðèºìñòâ ðîçêàæóòü, ÿê îðãàí³çóâàòè âëàñíó ñïðàâó. “Ó íàñ ÷óäîâ³ âèêëàäà÷³ - äóæå äîñâ³ä÷åí³, âèìîãëèâ³ (íåäàðìà âîíè áóëè ³ º ÷ëåíàìè æóð³ áàãàòüîõ ïðîôåñ³éíèõ êîíêóðñ³â), òà ïðè öüîìó äóæå äîáðîçè÷ëèâ³. Äî íèõ çàâæäè ìîæíà çâåðíóòèñÿ íå ò³ëüêè çà ïðîôåñ³éíîþ, à é çà îñîáèñòîþ ïîðàäîþ, ï³äòðèìêîþ. Âèïóñêíèêè, ÿê³ ñòâîðþþòü âëàñíèé á³çíåñ îõî÷å íàáèðàþòü ó øòàò ñòóäåíò³â Àêàäå쳿. Ùå äóæå ïîäîáàºòüñÿ, ùî òóò ñòâîðþþòüñÿ âñ³ óìîâè äëÿ òâîð÷îãî ñàìîâèðàæåííÿ. ª òåàòðàëüíà, õîðåîãðàô³÷íà,

âîêàëüíà ñòó䳿, íåùîäàâíî ç’ÿâèëàñÿ êîìàíäà ÊÂÊ. ×àñòî îðãàí³çîâóþòü ñâÿòà. Áóäü-ÿê³ íàø³ ö³êàâ³ ³äå¿ ï³äòðèìóþòüñÿ. Íàïðèêëàä, ³äåÿ “Êðåàòèâ-ôîðóìó íàëåæèòü ñòóäåíòàì”. “Äóæå êëàñíî, ùî íàøà ïðàêòèêà íå îáìåæóºòüñÿ ñò³íàìè ìàéñòåðí³. Ìè áåðåìî ó÷àñòü ó áàãàòüîõ êîíêóðñàõ, ðîçïîâ³äຠÀë³íà. -  Àêàäå쳿 ùîðîêó ïðîâîäÿòüñÿ ôåñòèâàë³ ìàéñòåðíîñò³ - “Çèìîâà” òà “Âåñíÿíà” ôåºð³¿. Êð³ì òîãî, ìè áåðåìî ó÷àñòü ó ÷åìï³îíàòàõ Êèºâà òà Óêðà¿íè. Íàø³ ñòóäåíòêè âèáîðîëè áàãàòî çîëîòèõ ³ ñð³áíèõ íàãîðîä. Ö³êàâî íå ò³ëüêè ñåáå ïîêàçàòè, à é ïîçíàéîìèòèñÿ ç äîñâ³äîì êîëåã ïî ïðîôåñ³¿. “ Àêàäå쳿 ñêëàëàñÿ óñòàëåíà ðåïóòàö³ÿ íà ðèíêó ïðàö³, - ðîçïîâ³äຠçàñíîâíèê òà äèðåêòîð êîëåäæó Îëåíà Àðêà䳿âíà Ñòàäí³÷åíêî. - Òðåáà çàçíà÷èòè, ùî íèí³ ê³ëüê³ñòü çàïèò³â äî íàøîãî çàêëàäó â³ä ðîáîòîäàâö³â ïåðåâèùóº ê³ëüê³ñòü ìàéñòð³â, ÿêèõ ìè âèïóñêàºìî. Áåç ðîáîòè íå çàëèøèòüñÿ í³õòî - áóëî á áàæàííÿ ïðàöþâàòè ³ ïîñò³éíî âäîñêîíàëþâàòèñü!” Äî ðå÷³, â öüîìó íàâ÷àëüíîìó ðîö³ â Àêàäå쳿 â³äêðèòî 2 íîâ³ ïðîôåñ³¿. Äëÿ áàæàþ÷èõ çàîùàäèòè ÷àñ ³ ãðîø³, àëå ïðàöþâàòè â ñôåð³ òâîð÷îñò³ ³ êðàñè - “Àäì³í³ñòðàòîð (ãîñïîäàð) ñàëîíó”. Äëÿ òâîð÷î¿ ìîëîä³, ÿêà â쳺 êðåàòèâíî ìèñëèòè - “Äèçàéí”(îôîðìëþâà÷ â³òðèí, ïðèì³ùåíü òà áóä³âåëü). ...Óò³ì ÷è íå ÷àñ çàâåðøóâàòè íàøó îïîâ³äü? Öå òðåáà ïîáà÷èòè íà âëàñí³ î÷³. Ïðèì³ðîì, â³äâ³äàâøè “Êðåàòèâ-ôîðóì” àáî Äí³ â³äêðèòèõ äâåðåé. Ìîæëèâî, öå íàäèõíå âàñ íà ñòàðò âëàñíî¿ êàð’ºðè ó ñâ³ò³ êðàñè òà ãàðìîí³¿? Êîêîøêî Àë³íà

Òåë. (044) 576-06-56, 560-22-21, (050)812-73-40 “Àêàäåì³ÿ ìèñòåöòâà ³ êðàñè” www.amk.net.ua 02121, ì. Êè¿â, âóë. Âàêóëåí÷óêà, 1, ñò. ì. “Âèðëèöÿ” 0147.1

УВАГА: ПЕРЕДПЛАТА! ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС 06222 В КАТАЛОЗІ «УКРПОШТА»

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ 2012

·

40

̲ͲÑÒÅÐÑÒÂÎ ÎѲÒÈ ² ÍÀÓÊÈ, ÌÎËÎIJ ÒÀ ÑÏÎÐÒÓ ÓÊÐÀ¯ÍÈ

ÊÎËÅÄÆ ²ÍÔÎÐÌÀÖ²ÉÍÈÕ ÒÅÕÍÎËÎÃ²É ÒÀ ÇÅÌËÅÂÏÎÐßÄÊÓÂÀÍÍß Íàö³îíàëüíîãî À â³àö³éíîãî Ó í³âåðñèòåòó Àâ³àö³éíîãî Óí³âåðñèòåòó ˳öåíç³ÿ ÌÎÍìîëîäüñïîðò Óêðà¿íè Àà ¹582426 â³ä 25.10.11ð. гê çàñíóâàííÿ - 1944.

Êîëåäæ äîçâîëÿº çàçäàëåã³äü ïðîôåñ³éíî îð³ºíòóâàòè ìîëîäèõ ëþäåé, íàäàòè ¿ì ïî÷àòêîâó âèùó îñâ³òó çà îñâ³òíüî-êâàë³ô³êàö³éíèìè ð³âíÿìè ìîëîäøîãî ñïåö³àë³ñòà òà áàêàëàâðà. Íàâ÷àííÿ çä³éñíþºòüñÿ çà äåðæàâíèì çàìîâëåííÿì òà íà óìîâàõ êîíòðàêòó (çà êîøòè þðèäè÷íèõ òà ô³çè÷íèõ îñ³á). Òåðì³í íàâ÷àííÿ íà áàç³ 9 êëàñ³â - 34 ðîêè; íà áàç³ 11 êëàñ³â - 2-3ðîêè (çàëåæíî â³ä ñïåö³àëüíîñò³ òà íàïðÿìó ï³äãîòîâêè). Âèïóñêíèêè 9-õ êëàñ³â çàðàõîâóþòüñÿ äî Êîëåäæó çà ðåçóëüòàòàìè âñòóïíèõ âèïðîáóâàíü, âèïóñêíèêè 11-õ êëàñ³â çàðàõîâóþòüñÿ íà ²² êóðñ çà ðåçóëüòàòàìè ÇÍÎ. Âèïóñêíèêàì Êîëåäæó çàáåçïå÷åíî ïîñë³äîâíå é áåçïåðåðâíå çäîáóòòÿ ïîâíî¿ âèùî¿ îñâ³òè. Óñï³øíå íàâ÷àííÿ ó Êîëåäæ³ íàäຠìîæëèâ³ñòü ïðîäîâæèòè íàâ÷àííÿ â Íàö³îíàëüíîìó àâ³àö³éíîìó óí³âåðñèòåò³ íà ñòàðøèõ êóðñàõ çà ïðîô³ëüíîþ ñïåö³àëüí³ñòþ.

ÑÏÅÖ²ÀËÜÍÎÑÒ² (ìîëîäøèé ñïåö³àë³ñò): Ãåîäåçè÷í³ ðîáîòè òà åêñïëóàòàö³ÿ ãåîäåçè÷íîãî îáëàäíàííÿ (êâàë³ô³êàö³ÿ - òåõí³ê-ãåîäåçèñò) Çåìëåâïîðÿäêóâàííÿ (êâàë³ô³êàö³ÿ - òåõí³ê-çåìëåâïîðÿäíèê) Êàðòîãðàô³÷í³ ðîáîòè (êâàë³ô³êàö³ÿ - òåõí³ê-êàðòîãðàô) Ðîçðîáêà ïðîãðàìíîãî çàáåçïå÷åííÿ (êâàë³ô³êàö³ÿ - òåõí³ê-ïðîãðàì³ñò) Îðãàí³çàö³ÿ ïåðåâåçåíü ³ óïðàâë³ííÿ íà àâòîòðàíñïîðò³ (êâàë³ô³êàö³ÿ - òåõí³ê-îðãàí³çàòîð ïåðåâåçåíü) Îðãàí³çàö³ÿ âèðîáíèöòâà (êâàë³ô³êàö³ÿ - îðãàí³çàòîð âèðîáíèöòâà) ijëîâîäñòâî (êâàë³ô³êàö³ÿ - ðåôåðåíò, ñåêðåòàð àäì³í³ñòðàòèâíèé) Ô³íàíñè ³ êðåäèò (êâàë³ô³êàö³ÿ - ìîëîäøèé ñïåö³àë³ñò ç ô³íàíñ³â)

ÍÀÏÐßÌ Ï²ÄÃÎÒÎÂÊÈ (áàêàëàâð): Ô³íàíñè ³ êðåäèò (êâàë³ô³êàö³ÿ - áàêàëàâð ç ô³íàíñ³â) Ãåîäåç³ÿ, êàðòîãðàô³ÿ òà çåìëåóñòð³é (êâàë³ô³êàö³ÿ - áàêàëàâð ç ãåîäå糿, êàðòîãðàô³¿ òà çåìëåóñòðîþ)  êîëåäæ³ ïðàöþº ï³äãîòîâ÷å â³ää³ëåííÿ. Ó÷í³ 9-õ êëàñ³â ìàþòü ìîæëèâ³ñòü ï³äãîòóâàòèñÿ äî âñòóïíèõ ³ñïèò³â (ìàòåìàòèêà òà óêðà¿íñüêà ìîâà). Ïðèéîì äîêóìåíò³â âåðåñåíü, æîâòåíü. Ïî÷àòîê çàíÿòü 01 ëèñòîïàäà. Àäðåñà: ì. Êè¿â-113, âóë. Äðóæê³âñüêà, 6, ìåòðî “Áåðåñòåéñüêà” àáî “Íèâêè” Òåëåôîí äëÿ äîâ³äîê: ïðèéìàëüíà äèðåêòîðà (044)4-000-405 ïðèéìàëüíà êîì³ñ³ÿ (044)4-000-222 Web: http://www.kitz.nau.edu.ua E-mail: kitz_nau@ukr.net

11761004

ЧАС ІНВЕСТУВАТИ В СВОЮ ОСВІТУ!

0161

18661002

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ

· 2012

41

ÑÏÐÀÂÀ, ßÊ²É ÒÈ ÑËÓÆÈØ (ñêàðáíè÷êà ïðîôåñ³é)

“Øê³ëüí³ â÷èòåë³ âîëîä³þòü âëàäîþ, ïðî ÿêó ïðåì’ºð-ì³í³ñòðè ìîæóòü ò³ëüêè ìð³ÿòè.” (Ó. ×åð÷³ëëü). ßêîþ æå ìóäðîþ, îñâ³÷åíîþ ³ äîáðîþ ìຠáóòè ëþäèíà, ÿêà öþ âëàäó îòðèìàëà! Â÷îðàøí³é âèïóñêíèê ÂÍÇ ïðèéìຠíà ñåáå âåëè÷åçíó â³äïîâ³äàëüí³ñòü - àäæå éîìó ñóñï³ëüñòâî äîâ³ðÿº íàéäîðîæ÷å - ìàéáóòíº ïîêîë³ííÿ... Òîìó, âèáèðàþ÷è ïåäàãîã³÷íèé ÂÍÇ, ùå ðàç çàäóìàéòåñÿ, ÷è çäàòí³ âè íå ò³ëüêè íàâ÷àòè, àëå ³ ëþáèòè òèõ, êîãî âàì äîâ³ðèëè. УЧИТЕЛЬ С іль и б не оворили, що вчитель повинен любити дітей, ця я ість не є оловною. С оріше, він повинен б ти захоплений своєю справою - тіль и в цьом випад він б де здатний реально чо ось навчити. Уміння б ти в онта ті з тими, о о навчаєш, теж обов’яз ова риса вчителя. Н і звичайно, в цій професії знадобиться вроджений спо ій, арне терпіння і поч ття мор . Педа о ічні інстит ти вип с ають вчителів з сіх обов’яз ових предметів, що ви ладаються в ш олі: математи и, мови та літерат ри, іноземних мов, фізи и, хімії, біоло ії і та далі. Інтера тивні методи ви ладання ще не та широ о поширені в нашій раїні, і в інстит тах їм майже не вчать, том молодим чителям б де д же орисно пройти додат ові рси. Ви ористання інтера тивних методи перетворить ро и в захоплюючі заняття. До то о ж підвищення валіфі ації - обов’яз ова мова роботи вчителем, том з за інченням інстит т ваше навчання не завершиться. Що потрібно знати і вміти Знання предмета не об оворюється, а от ба ато інших вмінь педа о а дале о не завжди очевидні навіть тим, хто має намір займатися цією професією. Навчання - це постійна ом ні ація з а диторією, і потрібно добре нею володіти. До то о ж вчитель повинен б ти заці авлений в цілісном розвит особистості дитини, а не тіль и в том , щоб втов мачити їй в олов свій предмет.

СОЦІАЛЬНИЙ ПРАЦІВНИК Цей фахівець допома ає одино им літнім людям, інвалідам, сиротам і та далі. Йо о завдання - ор аніз вати для них поб т: п вати прод ти і лі и, виносити сміття, оплач вати ом нальні посл и, ходити в полі ліні за рецептами, допома ати в зборі доментів - напри лад, для лі вання в стаціонарі і та далі. Потрібно б ти терплячим, ч йним і співч тливим до людини, щоб спіл вання з літніми людьми не ви ли ало роздрат вання. Витрим а та ож знадобиться для відвід вання різноманітних чиновниць их за ладів (для отримання довідо та інших до ментів) та стояння в чер ах. У цивілізованих раїнах ця професія висо о оплач ється - таим чином держава під реслює значимість соціальної допомо и населенню.

ПСИХОЛОГ Психоло допома ає людям виріш вати проблеми, пов’язані з їх відносинами з оточ ючими або з самими собою. Сімейні психоло и допома ають б д вати відносини між подр жжям і з дітьми, допома ають впоратися з синдромом професійно о ви орання, страхами, д шевними травмами, пережити втрати і насильство в сім’ї, підняти самооцін та впевненість. Все це робиться не меди аментозними способами, а за допомо ою спеціальних оре ційних техні . Спеціальність “Психоло ія” дасть можливість вивчити різні напрям и психоло ічної допомо и. Безліч спеціалізацій зорієнт ють, ди направити свої професійні

інтереси: психоло ічне онс льт вання, соціальна психоло ія, етнопсихоло ія, психоло ія розвит та ві ова психоло ія, психоло ія праці та ор анізаційна психоло ія, психофізіоло ія, лінічна психолоія та ін. Що потрібно знати і вміти Напрямів психоло ії - незліченна іль ість, том ожен психоло самостійно вибирає техні и і паради ми, в я их б де працювати. У професії психоло а вітається добре знання о ремих методи , для оволодіння я ими інстит тсьо о рс недостатньо, том психоло и часто проходять додат ові тренін и і навчальні про рами, і отрим ють відповідні сертифі ати - напри лад, з ештальт-психоло ії, з системних сімейних розстаново , з роботи з травмами та ін. Найбільше ва ансій психоло ів пропон ють робот з дітьми та підліт ами - в дитсад ах, ш олах, чилищах, соціально-психоло ічних та розвиваючих центрах. У ліні ах, реабілітаційних центрах потрібні лінічні психоло и - особлива аста серед представни ів цієї професії. Найбільш прос н ті психоло и від ривають власні центри, в я их проводять тренін и, онс льтації, сімейні розстанов и та інші заходи. Останнім часом стали поп лярні о чі - це онс льтанти, я і нерід о виросли з психотерапевтів, я і працюють з висо опоставленими бізнесменами та ерівни ами. Î

Çà ìàòåð³àëàìè Ê. Ïå÷óð³÷êî, www.ucheba.ru

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ 2012

·

42

²ÍÑÒÈÒÓÒ Ï²ÄÃÎÒÎÂÊÈ ÊÀÄв ÏÐÎÌÈÑËÎÂÎÑÒ² ˳öåíç³ÿ ÌÎÍÓ À ¹ 159012 â³ä 04.08.2006 ðîêó.

²²² ð³âåíü àêðåäèòàö³¿

²íñòèòóò ï³äãîòîâêè êàäð³â ïðîìèñëîâîñò³ - çàñíîâàíèé ó 1949 ðîö³. ²íñòèòóò íàãîðîäæåíèé Ñð³áíîþ Ìåäàëëþ «Íåçàëåæí³ñòü Óêðà¿íè» òà º ëàóðåàòîì ì³æíàðîäíîãî àêàäåì³÷íîãî ðåéòèíãó «Çîëîòà ôîðòóíà».

SASSÎON», êîìåðö³éí³ ñòðèæêè òà çà÷³-ñêè, íîâ³òí³ òåõíîëî㳿 ôàðáóâàííÿ òà õ³ì³÷íî¿ çàâèâêè âîëîññÿ, êîëîðèñòèêà, êðåàòèâí³ ñòðèæêè òà çà÷³ñêè òà ³í. ijþòü ñåì³íàðè íà òåìó: «Òðèõîëîã³ÿ», «Êîëåêö³éí³ âå÷³ðí³ çà÷³ñêè», «Àôðîïëåò³ííÿ», «Íàðîùóâàííÿ âîëîññÿ», «Êîëîðèñòèêà», «Ïîñòèæîðñüêà ìàéñòåðíÿ». «Ìàéñòåð ìàí³êþðó òà ïåäèêþðó» - íà ðèíêó ïðàö³ ñüîãîäí³ êîðèñòóºòüñÿ âåëèêèì ïîïèòîì, ñàìå òîìó ²íñòèòóò âåäå ïðîôåñ³éíó ï³äãîòîâêó êóðñó, äå ñëóõà÷³ îòðèìóþòü çíàííÿ ç îñâîºííÿ: êëàñè÷íîãî ìàí³êþðó òà ïåäèêþðó, ôðàíöóçüêîãî ìàí³êþðó, õóäîæíüîãî ðîçïèñó, àðò-äèçàéíó òà ³í. À òàêîæ ï³äâèùóþòü êâàë³ô³êàö³þ, âèâ÷àþ÷è êóðñ «Ìîäåëþâàííÿ, îçäîðîâëåííÿ òà íàðîùóâàííÿ í³ãò³â». «Ôàõ³âö³ ç ë³êóâàëüíî¿ ô³çè÷íî¿ êóëüòóðè òà ìàñàæó â ñèñòåì³ ðåàá³ë³òàö³¿» çàéìàþòüñÿ â ñïåö³àëüíî îáëàäíàíèõ àóäèòîð³ÿõ, äå âèâ÷àþòü íå ò³ëüêè ïðèéîìè ë³êóâàëüíîãî ìàñàæó, àëå é ïðîõîäÿòü ùå íîâ³ ñó÷àñí³ òà àëüòåðíàòèâí³ âèäè ìàñàæó, à ñàìå: àíòèöåëþë³òíèé ìàñàæ, ðåôëåêñîòåðàï³ÿ, òàëàñîòåðàï³ÿ, îñíîâè êðàïêîâîãî, ñõ³äíîãî ìàñàæ³â, ñåãìåíòàðíèé ìàñàæ, àðîìîìàñàæ òà ³í. Äëÿ ïðàöþþ÷èõ ìàñàæèñò³â ä³þòü ñåì³íàðè: «Äèòÿ÷èé ìàñàæ», «Ë³òîòåðàï³ÿ» (ìàñàæ êàì³ííÿì), «Àíòèöåëþë³òíà ïðîãðàìà», «Øâåäñüêèé ìàñàæ», «Ðåôëåêòîðíèé ìàñàæ ñòîï», «Òàéñüêèé ìàñàæ» òà ³í. Äëÿ ôàõ³âö³â, ùî çàéìàþòüñÿ ìàñàæåì àáî êîñìåòîëî㳺þ, àëå íå ìàþòü â³äïîâ³äíî¿ îñâ³òè ä³þòü êóðñè «Ìîëîäøà ìåäè÷íà ñåñòðà ç äîãëÿäó çà õâîðèì».  ²íñòèòóò³ ï³äãîòîâêè êàäð³â ïðîìèñëîâîñò³ â ãðóäí³ 2010 ðîêó â³äêðèëàñü «Øêîëà ñòèëþ òà â³çàæó». ßêùî Âè õî÷åòå áóòè ïðèâàáëèâîþ òà âðîäëèâîþ, ðîçêðèòè ñâ³é ïîòåíö³àë êðàñè àáî ñòàòè ìàéñòðîì â³çàæèñòîì, ç âåëèêî¿ áóêâè, - òðåáà ñòâîðþâàòè õóäîæí³é îáðàç, â ÿêîìó ãàðìîí³éíî ïîºäíóºòüñÿ ³ çà÷³ñêà, ³ ìàê³ÿæ, ³ îäÿã, ³ ìàíåðà ïîâåä³íêè.

Ïðè ²íñòèòóò³ ïðàöþþòü ÏÎÑÒ²ÉÍΠIJÞײ ÊÓÐÑÈ, íà ÿêèõ çà êîðîòêèé òåðì³í ìîæíà îòðèìàòè ñó÷àñí³ ïðåñòèæí³ ïðîôåñ³¿: «Êîñìåòèê-â³çàæèñò-ñòèë³ñò» - ñëóõà÷³ íàâ÷àþòüñÿ íà äåíí³é òà î÷íî-çàî÷í³é (ïî ñóáîòàõ) ôîðìàõ íàâ÷àííÿ â ñó÷àñíî îáëàäíàíèõ àóäèòîð³ÿõ-ñàëîíàõ, êîñìåòè÷íèõ êàá³íåòàõ. Íàâ÷àþòüñÿ òàêèì äèñöèïë³íàì, ÿê: ìåäè÷íà êîñìåòîëîã³ÿ, äåðìàòîëîã³ÿ òà ô³ç³îëîã³ÿ, îñíîâè àïàðàòíî¿ êîñìåòîëî㳿, îñíîâí³ âèäè ìàñàæó îáëè÷÷ÿ òà ³í. ijþòü ñåì³íàðè: «Á³ê³í³ - äèçàéí», «Ï³ðñèíã», «Ï³ë³íãè», «Òðèõîëîã³ÿ», «Íàðîùóâàííÿ â³é», «Á³îòàòó», «Àíòèöåëþë³òí³ îáãîðòàííÿ» òà ³í. «Ïåðóêàð-óí³âåðñàë» - êóðñè ïåðóêàð³â âèä³ëÿþòüñÿ ñåðåä ³íøèõ ñâîºþ ð³çíîìàí³òíîþ ïðîãðàìîþ íàâ÷àííÿ, òàêîþ ÿê: çàñâîºííÿ øêîëè ñòðèæîê «VIDAL

Âèñîêîêâàë³ô³êîâàí³ âèêëàäà÷³ ²íñòèòóòó äîïîìîæóòü Âàì îñâî¿òè ïðèéîìè ìàê³ÿæó îáëè÷÷ÿ. Âè îïàíóºòå òåõíîëîã³þ ïîâñÿêäåííîãî, ä³ëîâîãî, âå÷³ðíüîãî, ñâÿòêîâîãî, àâàíãàðäíîãî, ñó÷àñíîãî ìàê³ÿæó äëÿ äåô³ëº, ïîðòôîë³î ìîäåëåé ê³íî, òåëåáà÷åííÿ, body-art, íàâ÷èòåñü ïðîôåñ³éíîìó ãðèìó, îñíîâíèì ïðèéîìàì éîãî âèêîíàííÿ òà ³íøèì ïðèéîìàì ³íäóñò𳿠êðàñè. ϳñëÿ çàê³í÷åííÿ íàâ÷àííÿ ñëóõà÷³ îòðèìóþòü ñâ³äîöòâà òà ñåðòèô³êàòè äåðæàâíîãî çðàçêà «Â³çàæèñò-ñòèë³ñò». Âèïóñêíèêè íàøîãî âíç çàïðîøóþòüñÿ íà ðîáîòó â êðàù³ ñàëîíè êðàñè, êîñìåòè÷í³ êîìïàí³¿, ìåäè÷í³ öåíòðè òà íà òåëåáà÷åííÿ (øîó òà ð³çí³ TV-ïðîãðàìè). À äëÿ òèõ, õòî áàæຠçà êîðîòêèé òåðì³í íàâ÷èòèñÿ ïðîôåñ³éíî ³ ñòèëüíî âèêîíóâàòè ìàê³ÿæ; ðîçâèíóòè ñâî¿ çä³áíîñò³, ñìàê òà ³íòó¿ö³þ ³ çàîùàäèòè íà â³äâ³äóâàíí³ ñàëîí³â êðàñè - 䳺 êóðñ «Ñàì ñîá³ â³çàæèñò» (âå÷³ðíÿ òà ñóáîòíÿ ôîðìè íàâ÷àííÿ). Ïî çàê³í÷åíí³ âèäàºòüñÿ ñåðòèô³êàò äåðæ. çðàçêà. Óñ³õ ìîëîäèõ ëþäåé, ÿê³ â³ä÷óâàþòü, ùî ñâ³ò ìîäè, êðàñè, â³çàæó òà ñòèëþ - öå Âàøà ñòåçÿ, ËÀÑÊÀÂÎ ÏÐÎÑÈÌÎ ÄÎ ÍÀØÎÃÎ ²ÍÑÒÈÒÓÒÓ !

ÃÐÀÔ²Ê ÎвªÍÒÎÂÍÎÃÎ ÏÎ×ÀÒÊÓ ÇÀÍßÒÜ Ç² ÑÏÅÖ²ÀËÜÍÎÑÒÅÉ Íàçâà êóðñó

Êîñìåòèê

³çàæèñòñòèë³ñò

Ïåðóêàðóí³âåðñàë

Ïåðóêàðìîäåëüºð

Ìàí³êþðïåäèêþð

ËÔÊ òà ìàñàæ

Êóõàð (²²² ð.)

Áàðìåí (²²² ð.)

Àäì³í³ñòðàòîð

Ìîëîäøèé ìåäè÷íèé ïðàö³âíèê

Ïî÷àòîê çàíÿòü

03.09.2012

03.09.2012

17.09.2012

19.09.2012

10.09.2012

03.09.2012

12.09.2012

18.09.2012

03.09.2012

03.09.2012

Òåðì³í íàâ÷àííÿ Îïëàòà çà âåñü êóðñ íàâ÷àííÿ

3 ì³ñ

2 ì³ñ.

3 ì³ñ.

1,5 ì³ñ.

1,5 ì³ñ.

2 ì³ñ.

4 ì³ñ.

3 ì³ñ.

2 ì³ñ.

2 ì³ñ.

3500 ãðí.

2000 ãðí.

3000 ãðí.

2300 ãðí.

1600 ãðí.

2000 ãðí.

4000 ãðí.

2400 ãðí.

1800 ãðí.

2000 ãðí.

ÐÎÁ²ÒÍÈײ ÑÏÅÖ²ÀËÜÍÎÑÒ² Íàçâà êêóðñó

Ìàëÿð

Øòóêàòóð

Ëèöþâàëüíèê -ïëèòî÷íèê

Ñëþñàðñàíòåõí³ê

Åëåêòðîçâàðíèê ðó÷íîãî çâàðþâàííÿ

Ñòðîïàëüíèê

Îïåðàòîð êîòåëüí³

˳ôòåð

Ìóëÿð

Îïëàòà çà âåñü êóðñ íàâ÷àííÿ

1650 ãðí.

1650 ãðí.

1650 ãðí.

1650 ãðí.

2750 ãðí.

1100 ãðí.

1650 ãðí.

550 ãðí.

1650 ãðí.

Íàçâà êóðñó

Øâà÷êà

Îïëàòà çà âåñü êóðñ íàâ÷àííÿ

1500 ãðí.

Êðàâåöü 2100 ãðí.

Çàêð³éíèê 3000 ãðí.

Ìåíåäæåð ç ïåðñîíàëó, êàäðîâà ñïðàâà 1300 ãðí.

Íàçâà êóðñó Òåðì³í íàâ÷àííÿ Îïëàòà çà âåñü êóðñ íàâ÷àííÿ

Îõîðîíåöü Ñòàðøèé Îõîðîííèê (3ð.) Îõîðîííèê (4-5 ð.) (òåëîõðàíèòåëü) îõîðîíåöü 6 ì³ñ.

4 ì³ñ.

2 ì³ñ.

2 ì³ñ.

7500 ãðí.

3000 ãðí.

4600 ãðí.

1500 ãðí.

04071, ì. Êè¿â, âóë. Ëóê’ÿí³âñüêà, 65/67; òåë.: (044)-417-20-10, òåë/ôàêñ: 417-41-55 www.ipkprom.com.ua, e-mail:ipkprom@i.ua ÍÀز ÏÅÐÅÂÀÃÈ: Âñ³ ñïåö³àëüíîñò³ ë³öåíçîâàí³. Âèäàþòüñÿ ñâ³äîöòâà òà ñåðòèô³êàòè äåðæàâíîãî çðàçêà. Íàäàºòüñÿ ãóðòîæèòîê, ãîòåëü. Äîñòóïí³ ö³íè òà ïîåòàïíà îïëàòà. Ñïðèÿííÿ â ïðàöåâëàøòóâàíí³.

ОСВІТА В УКРАЇНІ І ЗА КОРДОНОМ: WWW.S-OSVITA.COM.UA

0008

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ

· 2012

43

ÊÓÐÑÈ ÏÅÐÅϲÄÃÎÒÎÂÊÈ ùî âîíè äàþòü? Ïîòðåáà â äîäàòêîâèõ çíàííÿõ âèíèêຠäóæå ÷àñòî. Õòîñü íå çàäîâîëåíèé îòðèìàíîþ ó ÂÍÇ àáî ñåðåäíüîìó ñïåö³àëüíîìó íàâ÷àëüíîìó çàêëàä³ ñïåö³àëüí³ñòþ. Êîìóñü íå âèñòà÷ຠñïåö³àëüíèõ çíàíü äëÿ âåäåííÿ á³çíåñó. Отримання др ої освіти - справа затратна, вима ає вільно о час і оштів. Виходом мож ть стати рси перепід отов и, що пропон ють за орот ий термін на базі наявної освіти отримати необхідний мінім м теоретичних і пра тичних знань.

ЯКІ КУРСИ ВИБРАТИ? Для тих, хто відч ває потреб в он ретних знаннях, проблема, я і рси вибрати, не ви ли ає проблем. Я що олишня професія не приносить задоволення, а чіт о о роз міння, чим займатися, немає, до вибор рсів перепід отов и необхідно поставитися з сією серйозністю. Щоб диплом про за інчення рсів не став чер овим марним папірцем. Найчастіше, при виборі професії ер ються її приб т овістю. Не останнє значення має ч жий позитивний досвід. У та ом підході немає нічо о поано о. Головне - приміряти майб тню професію на себе. Займатися необхідно тим, що приносить задоволення, для чо о є відповідні я ості та нахили. Кожна професія має не тіль и зовнішній привабливий ви ляд, але і вн трішню сторон . Перш ніж записатися на рси, необхідно зібрати про професію я можна більше інформації, по оворити зі знайомими, поспіл ватися з професіоналами на Інтернетфор мах і т.д.

КОРОТКОСТРОКОВА ОСВІТА ПРОПОНУЄ С часний рино орот остро ової освіти пропон є рси перепід отов и найрізноманітніших напрям ів: - омп’ютерні рси - рси б х алтерів (від новач ів до а диторсьої діяльності та фінансово о менеджмент ) - рси менеджмент різних напрям ів (персонал, продаж, т ризм та інші) - рси при ладної естети и (дизайн, осметоло ія) - мовні рси Крім напрям , при виборі рсів необхідно точнити, чи має омпанія ліцензію на здійснення діяльності сфері освіти, чи видається до мент, що підтвердж є освіт . Я ий йо о стат с. Наявність сертифі ат може б ти визначальним при пош роботи. Існ є д м а, що вища освіта - те, що залишилося в олові після то о, я ВНЗ за інчено, і заб то все, що там ви ладалося. Це вміння знаходити

інформацію, аналіз вати її, за альнювати. Б дь-я і знання можна отримати самостійно. Все питання в том , я ба ато час і сил це займе. На рсах перепід отов и можна в най оротші терміни отримати необхідний обся знань. А та ож, визначити напрям, в я ом р хатися, тим, хто мріє за орот ий термін стати професіоналом в іншій області.

ЯК ЗРОБИТИ ПРАВИЛЬНИЙ ВИБІР? На щастя он ренція на рин освітніх посл витіснила фальшиві рси-одноден и, призначені в основном для ви ач вання рошей. Але все ж перевірити наявність ліцензії на ведення освітньої діяльності б де незайвим. Щоб пере онатися в правильності вибор , ознайомтеся з про рамою. Напри лад, почат івцям масажистам потрібні знання з анатомії, фізіоло ії та іншо о, а значить, ці предмети повинні б ти в лючені в рси. У навчальній р пі не повинно б ти різнобою в рівні під отови. І я що вам пропон ють тест, перш ніж визначити вас в р п , це означає серйозний підхід до форм вання навчальної р пи. Кіль ість осіб в р пі та ож б де впливати на я ість ви ладання. Оптимальною вважається р па з 10-12 чолові . Важливо, щоб ви ладач б в досвідченим, дос онало володів своєю професією і вмів передавати свої навич и чням. Особливо відзначимо, що різні предмети повинні ви ладатися різними ви ладачами. Напри лад, в авто ш олі рс з надання першої медичної допомо и не повинен читати ви ладач з теорії водіння. Кабінети мають б ти оснащені

настіль и, щоб це не ви ли ало дис омфорт в чнів, я , напри лад, освоєння Word втрьох за одним омп’ютером або навчання швидісно о др вання на артонном ма еті - одно о раз я ісь заповзятливі ерівни и рсів знайшли спосіб заощадити на технічном оснащенні. Пра тичні заняття. Повинно відводитися достатньо час , та я найефе тивніший спосіб засвоєння - це за ріплення теорії на пра тиці. При з’яс ванні вартості ре оменд ємо точнювати, що входить запропонован с м , щоб не довелося доплач вати за додат ові матеріали, проведення пра ти и і блан и сертифі атів або свідоцтв. Для то о, щоб напевно б ти впевненим, що це ті самі рси, я і вам потрібні, зверніться з проханням відвідати пробне без оштовне заняття. Пере онайтеся, що Çà ìàòåð³àëàìè метод і рівень ви ладання вам підходять. Д м а вип с ни ів та- www.nam-pokursu.ru www.finobraz.ru их рсів може стати для вас вирішальною. Авторитетні рси пропон ють підписати до овір. Перевірте, чи відображені в до оворі всі моменти: тривалість рсів, місце проведення, вартість, шляхи вирішення спорів та ін. Не нехт йте та ою формальністю. Б ли випад и, оли, спираючись на до овір, сл хачам вдалося домо тися отримання тих один, я і раніше б ли проп щені через хвороб ви ладача. Відстоюйте свої права, і я що іль а днів занять з я оїсь причини б ли проп щені, вима айте поÎ верн ти роші.

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ 2012

·

44 ÂÀÐÒ²ÑÒÜ ÊÓÐÑÓ

ÍÀÇÂÀ ÊÓÐÑÓ

ÒÅÐÌ²Í ÍÀÂ×ÀÍÍß

À íãëèéñêèé ÿçûê

îò 1 ñåìåñòðà äî 3-õ ëåò

À íãë³éñüêà ìîâà

â³ä 1 ì³ñ. (³íòåíñèâ) äî 1 ðîêó

À íãë³éñüêà ìîâà

â³ä 1 ì³ñ. (³íòåíñèâ) äî 1 ðîêó

À íãë³éñüêà ìîâà. Í ³ìåöüêà ì îâà

â³ä 3-õ ì³ñÿö³â äî 2-õ ðîê³â

À ðàáñüêà. Òóðåöüêà

â³ä 3-õ ì³ñÿö³â äî 2-õ ðîê³â

â³ä 30 ãðí çà 1 àêàä. ãîäèíó

Ãðåöüêà. ²òàë³éñüêà

â³ä 3-õ ì³ñÿö³â äî 2-õ ðîê³â

40 ãðí çà 1 àêàä. ãîäèíó

Ô îðìóâàííÿ ãðóï ïðîòÿãîì íàâ÷ àëüíîãî ðîêó. Ñïåö êóðñè äëÿ êîðï îðàòèâíèõ ê볺íò³â. Í îñ³¿ ìîâ. Ñåðòèô³êàò.

²ñïàíñüêà. Ô ðàíö óçüêà

â³ä 3-õ ì³ñÿö³â äî 2-õ ðîê³â

20 ãðí çà 1 àêàä. ãîäèíó

Ô îðìóâàííÿ ãðóï ïðîòÿãîì íàâ÷ àëüíîãî ðîêó. Ñïåö êóðñè äëÿ êîðï îðàòèâíèõ ê볺íò³â. Í îñ³¿ ìîâ. Ñåðòèô³êàò. w w w .kiev-languages.com .ua

Êèòàéñüêà. ßïîíñüêà

â³ä 3-õ ì³ñÿö³â äî 2-õ ðîê³â

40 ãðí çà 1 àêàä. ãîäèíó

Ô îðìóâàííÿ ãðóï ïðîòÿãîì íàâ÷ àëüíîãî ðîêó. Ñïåö êóðñè äëÿ êîðï îðàòèâíèõ ê볺íò³â òà ø êîëÿð³â. Ñåðòèô³êàò. w w w .kiev-languages.com .ua

ÄÎÄÀÒÊÎÂÀ ²ÍÔÎÐÌÀÖ²ß

ÍÀÂ×ÀËÜÍÈÉ ÇÀÊËÀÄ, ÒÅË.

²ÍÎÇÅÌͲ ÌÎÂÈ îò 500 äî 700 ãðí/ìåñ.

óë. Å ðåâàíñêàÿ, 20 w w w .epicures.com .ua

â³ä 700 ãðí

Ó êðà¿íñüê³ òà àìåðèêàí. âè êëàäà÷³. Í îâ³òí³ ìåòîäè âèêë., ñåðòèô . ÂÌ Ó Ó ïî çàê³í÷. ì. Êè¿â, âóë. Òóðãåíºâñüêà, 8\14, ê. 1-4 w iuu @ w iuu.kiev.ua, w w w.w iuu.edu.ua

â³ä 1200 ãðí

Ó êðà¿íñüê³ òà àìåðèêàí. âè êëàäà÷³. Í îâ³òí³ ìåòîäè âèêë., ñåðòèô . ÂÌ Ó Ó ïî çàê³í÷. ì. Êè¿â, âóë. Òóðãåíºâñüêà, 8\14, ê. 1-4 w iuu @ w iuu.kiev.ua, w w w.w iuu.edu.ua

20 ãðí çà 1 àêàä. ãîäèíó

Ä ëÿ äîðîñëèõ, ø êîëÿð³â, äîø ê³ëüíÿò, êîðï îðàòèâíèõ ê볺íò³â. Business English ç íîñ³ºì ìîâè. Ñåðòèô ³êàò. w w w .kiev-languages.com .ua Ô îðìóâàííÿ ãðóï ïðîòÿãîì íàâ÷ àëüíîãî ðîêó. Ñïåö êóðñè äëÿ êîðï îðàòèâíèõ ê볺íò³â. Í îñ³¿ ìîâ. Ñåðòèô³êàò. w w w .kiev-languages.com .ua

ì. Êè¿â, âóë. Õ îðèâà, 1-Ã; w w w .vmurol.com.ua

Ï åðåêëàäà÷

Ï îëüñüêà. × åñüêà

â³ä 4-õ ì³ñÿö³â äî 2-õ ðîê³â

20 ãðí çà 1 àêàä. ãîäèíó

Ðîñ³éñüêà. Ó êðà¿íñüêà

â³ä 2-õ ì³ñÿö³â

çà äîìîâëåí³ñòþ

Ô îðìóâàííÿ ãðóï ïðîòÿãîì íàâ÷ àëüíîãî ðîêó. Ñïåö êóðñè äëÿ êîðï îðàòèâíèõ ê볺íò³â. Í îñ³¿ ìîâ. Ñåðòèô³êàò. w w w .kiev-languages.com .ua

Ï ðîãðàìè äëÿ ³íîçåìö³â (³íäè â³äóàëüíî). Ä ³ëîâà ìîâà.

Êóðñы àíãëèéñêîãî ÿçы êà «Эïèêóð», òåë.: (068)201-92-22, 242-56-65 Ó À ò “ ³ñêîíñ³íñüêèé ì³æíàðîäíèé óí³âåðñèòåò (Ñ Ø À ) â Óêðà¿í³” (Ë ³ö. Ì Î Í Ó À  ¹ 443263 â³ä 10.03.09) Òåë.: 486-06-66, 236-19-16 Ó À ò “ ³ñêîíñ³íñüêèé ì³æíàðîäíèé óí³âåðñèòåò (Ñ Ø À ) â Óêðà¿í³” (Ë ³ö. Ì Î Í Ó À  ¹ 443263 â³ä 10.03.09) Òåë.: 486-06-66, 236-19-16 Ä ÐÓ Ã² Êè¿âñüê³ êóðñè ³íîçåì íèõ ìîâ. Ë ³ö. ÃÓ Î Í ñåð. À à ¹ 507994 â³ä 23.09.2011 ð. Òåë.:360-69-08, 362-42-44, 383-30-93 Ä ÐÓ Ã² Êè¿âñüê³ êóðñè ³íîçåì íèõ ìîâ. Ë ³ö. ÃÓ Î Í ñåð. À à ¹ 507994 â³ä 23.09.2011 ð. Òåë.:360-69-08, 362-42-44, 383-30-93 Ä ÐÓ Ã² Êè¿âñüê³ êóðñè ³íîçåì íèõ ìîâ. Ë ³ö. ÃÓ Î Í ñåð. À à ¹ 507994 â³ä 23.09.2011 ð. Òåë.:360-69-08, 362-42-44 Ä ÐÓ Ã² Êè¿âñüê³ êóðñè ³íîçåì íèõ ìîâ. Ë ³ö. ÃÓ Î Í ñåð. À à ¹ 507994 â³ä 23.09.2011 ð. Òåë.:360-69-08, 362-42-44, 383-30-93 Ä ÐÓ Ã² Êè¿âñüê³ êóðñè ³íîçåì íèõ ìîâ. Ë ³ö. ÃÓ Î Í ñåð. À à ¹ 507994 â³ä 23.09.2011 ð. Òåë.:360-69-08, 362-42-44, 383-30-93  ³äêðèòèé ì ³æ íàðîäíèé óí³â åðñèòåò «Óêðà¿íà» Òåë.: 417-34-68, 409-27-62 Ä ÐÓ Ã² Êè¿âñüê³ êóðñè ³íîçåì íèõ ìîâ. Ë ³ö. ÃÓ Î Í ñåð. À à ¹ 507994 â³ä 23.09.2011 ð. Òåë.:360-69-08, 362-42-44, 383-30-93 Ä ÐÓ Ã² Êè¿âñüê³ êóðñè ³íîçåì íèõ ìîâ. Ë ³ö. ÃÓ Î Í ñåð. À à ¹ 507994 â³ä 23.09.2011 ð. Òåë.:360-69-08, 362-42-44

ÊÎÌÏ’ÞÒÅÐͲ ÊÓÐÑÈ W eb-äèçàéí

1200 ãðí

ñò. ì. “Ï îëèòåõíè÷åñêèé èíñòèòóò”, ïåðåóëîê Êîâàëüñêèé, 13, îô. 2 w w w .contact.com.ua

ХОЧЕШ ПІЗНАТИ СВІТ? ВЧИ МОВИ!

Ó ÷åáíы é öåíòð «Êîíòàêò» Òåë.: 277-42-05, 277-40-42

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 06 ×ÅÐÂÅÍÜ

· 2012

45

Òðè ïîðàäè ÿê çàãîâîðèòè àíãë³éñüêîþ àáî ÿê íå ñõèáèòè ïðè âèáîð³ êóðñ³â! Íå áóäó äîâãî âäàâàòèñÿ â ïîäðîáèö³ ïðî òå, ÿê íåîáõ³äíå â íàø ÷àñ çíàííÿ àíãë³éñüêî¿ ìîâè, ÿê âàæêî âëàøòóâàòèñÿ íà âèñîêîîïëà÷óâàíó ðîáîòó áåç âîëîä³ííÿ äðóãîþ ìîâîþ àáî ÿê ëåãêî ïîòðàïèòè â íåçðó÷íó ñèòóàö³þ íà â³äïî÷èíêó çàêîðäîíîì, êîëè íå ìîæåø çâ’ÿçàòè é äâîõ ñë³â àíãë³éñüêîþ. Все це вже давно є а т альною проблемою! Проблемою є й те, що вивчення ан лійсь ої мови в ш олі та інстит ті не дає нія их арантій то о, що, за інчивши ці станови, ви б де вільно спіл ватися ан лійсьою. Я по аз є пра ти а, після 10 ро ів вивчення анлійсь ої в ш олі та інстит ті без під лядання в ан лоросійсь ий словни ми може с азати лише іль а фраз: “Лондон столиця Вели обританії” та “Мене зв ть Вася”. Ці аве те, що проходження рсів ан лійсь ої мови теж не дає арантій, том що можна вибрати зовсім неправильні рси, я і не допомож ть вам дося ти своєї мети, а тіль и допомож ть вам витратити свої роші і час. На сьо однішній день існ є д же ба ато мовних центрів. Я же вибрати серед та ої іль ості центрів саме те, що потрібно вам і потрапити в ябл чо! Ділюся з вами порадами, я і допомож ть дося ти вашої мети - вільно спіл ватися ан лійсь ою мовою.

- С іль и ошт ють ваші рси? Дя ю. До побачення. Ця порада стос ється основної помил и, я здійснюють при виборі рсів. Помил а поля ає в том , що при виборі рсів ба ато людей ер ються та ими даними: “К рси відрізняються одні від одних тіль и ціною і місцем розташ вання”. З пиняючись на та их даних, перше, що запит ють люди онс льтанта лін вістично о центр : “С іль и ошт ють ваші рси? Де ви знаходитесь?”, а потім “Дя ю. До побачення”. І т т люди роблять вели помил , вибираючи рси ан лійсь ої мови тіль и за вартістю і віддаленістю від дом , том що рси відрізняються одні від одних в перш чер не ціною, а методи ою ви ладання. Без мовно, ціна - це важливо, але це не та важливо я те, нас іль и співвідноситься вартість рсів з отриманими рез льтатами з проходження даних рсів. Я знаю, що можна заплатити досить ба ато рошей за рси і не отримати рез льтат , але та само можна і платити по тріш и протя ом 2-х або 3х або 10 ро ів і...знов нічо о.

Основне на що треба спиратися при виборі рсів це, те, я навчають мови в цьом центрі і допома ає це за оворити ан лійсь ою. З цьо о випливає наст пна порада.

- Халява - завжди добре! Ці автеся тим, я проходять заняття, я методи вивчення вони застосов ють своєм центрі. Адже від то о, ЯК навчають, залежить те, ЧОГО ви навчитеся. Я що ваша мета - вільне спіл вання ан лійсьою мовою, то навряд чи 45 хвилин читання ан лійсь их те стів 2 рази в тиждень допоможе вам заоворити іноземною мовою. Правильніше і найви ідніше сходити на пробне заняття. Зараз вели а частина центрів роблять без оштовні ро и для ознайомлення. В та их ро ах ви особисто берете часть і бачите, я б де проходити ваше навчання в даном центрі. Краще, витрать трохи сво о час на відвід вання та их без оштовних ро ів на почат , ніж потім витрачати ба ато ро ів і рошей на марне вивчення ан лійсь ої мови. Тим більше, що відвід вання вст пних ро ів зовсім не зобов’яз є вас до то о, щоб надалі орист ватися посл ами цьо о центр . Зате після відвід вання та их ро ів ви зможете роз мно порівняти іль а центрів за я істю надаваних посл і за їх вартістю. Отже, ви не пите ота в міш , а зможете, свідомлено прийняти рішення підходять вам та і рси чи ні.

- Пра ти а - най ращий читель.

І остання порада - пра ти а! Звертайте ва на те, я ба ато пра ти и б де на ваших заняттях. Адже це д же важливий момент в процесі навчання. Саме цей момент я раз найчастіше і не береться при вивченні мов. Однієї теорії ні оли не б ває достатньо. От явіть, що ви хочете стати чемпіоном з бі . Ваш тренер протя ом 6 місяців читає вам ле ції про те, я потрібно бі ати, я потрібно дихати під час бі , трохи історії про інших чемпіонів, дає вам читати ба ато ни про те, я треба бі ати. Після цьо о настає день зма ань, і тренер аже вам: “Я тебе ба ато чом навчив, а тепер біжи і отримай перемо !” “Е-е-е...пфф...я же мені бі ти? Ой та , мене б ло записано, я це робити в том зеленом зошиті! Тааа ...при старті но ставимо сюди... ...дихаємо через ніс...а а...”. В цей час інші спортсмени пробі ли вже Çà ìàòåð³àëàìè пів шлях . Чом він не змі навіть Ñîòîí³íî¿ почати бі ти? Том що він ні оли Ìàðãàðèòè не робив цьо о. Ні оли він навіть www.uchim66.ru не проб вав бі ати, а тіль и сл хав, я це робити - цьо о недостатньо! Б дь-я ий хороший спортсмен трен ється, д же ба ато трен ється, ожен день. З вивченням ан лійсь ої мови та ж історія. Я що ви хочете дос онало володіти нею, то рім теорії потрібно ще трен ватися, д же ба ато трен ватися! Том вибирайте ті рси, на я их тренер вам б де давати не тіль и теорію, але й пра ти ! Вільне володіння ан лійсь ою мовою - відмінна мета. Î Дося ніть її!

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ 2012

·

46

Ïåðøèé ð³ê - â³í íàéñêëàäí³øèé... ª òàêèé àíåêäîò. Äèòèíà ïðèõîäèòü ïåðøîãî âåðåñíÿ ³ ðîçïîâ³äàº, ÿê ¿é ñïîäîáàëîñÿ â øêîë³ ³ ÿê ¿é õî÷åòüñÿ â÷èòèñÿ. Áàòüêè, çâè÷àéíî æ, ðàä³. Íàñòຠäðóãå âåðåñíÿ, äèòèíà òàê ñàìî éäå â øêîëó - ³ ïîâåðòàºòüñÿ òàêà æ çàäîâîëåíà. Òðåòº âåðåñíÿ, ÷åòâåðòå... Äî ê³íöÿ òèæíÿ âîíà, ïðèéøîâøè ç³ øêîëè, îáðàæåíî çàïèòóº áàòüê³â: “Ùî æ âè ìåí³ îäðàçó íå ñêàçàëè, ùî âñå öå íà äåñÿòü ðîê³â?!”

Насправді ця історія, швидше за все, з життя. Ба ато мам і тат с аржаться на те, що інтерес до ш оли дітей пропадає д же швид о, причом навіть тих, хто завжди відрізнявся допитливістю і жвавістю роз м . Причин том достатньо. По-перше, дитини змінюється режим життя, і зви н ти до цьо о б ває с ладно, особливо я що ціле літо перед ш олою вона жила в мовах абсолютної свободи. Рано вставати, б ти в ласі до призначено о час , обходитися без денно о сн , я що є ще заняття в х дожній або м зичній ш олі, - все це може виявитися для шести-семирічно о чня просто важ им. По-др е, в ш олі з’являються нові обов’яз и. Ви он вати завдання, дотрим ватися дисципліни, я а відрізняється від дитячо о садоч а і, тим більше, домашньої, і - самом стежити за часом. Напевно, це найс ладніше і, с іль и б дорослі не повторювали народні м дрості на шталт: “Зробив діло - ляй сміло”, першо ласни важ о зроз міти, чом йо о лають за безвідповідальність, адже, за йо о явленням, він по рав “зовсім трохи”, але я ось раптово настав вечір. По-третє, ш ола - це нові люди і постійний онтроль. Дитина в ш олі пра тично не залишається одна, всі ії вчин и, звич и, зовнішній ви ляд, слова - все стає предметом спостереження з бо вчителів і одно ласни ів. Починається п блічне життя, і до цьо о теж треба зви н ти. Поради бать ам Не ставтеся до дитини я до дорослої б вально з 1 вересня. Не вима айте відповідальності в сьом , що стос ється її ново о життя. Самі ре люйте її вільний час і час для занять вдома. І поменше оворіть: “Ти повинна”, “Це тепер твої обов’яз и”. Вона і сама це зроз міє - з вашою ненав’язливою допомо ою. Ви онання ро ів теж зажадає вашої часті - причом , можливо, більше, ніж ви д маєте, адже навантаження першо ласни ів за-

раз значно більше, ніж вашом ш ільном дитинстві. Звичайно, ом сь б де потрібно лише подивитися, чи правильно ви онано завдання, і в азати на помил и. Але, навіть я що вам доводиться пояснювати і сенс завдань, і послідовність ви онання, - не т рб йтеся. Немає нічо о страшно о в том , щоб бать и допома али, наба ато ірше наля ати дитин тим, що “от не зробиш - завтра тебе вчитель а

б де лаяти” або “напевно, тебе треба відправити в садо - ти нічо о ще сам не вмієш робити”. Слід йте, щоб на ви онання ш ільних завдань не йшло все дозвілля першо ласни а і за тим, щоб вільний час він проводив ці аво і а тивно. Присвятіть цьом вихідні дні і, звичайно, перші ані ли.

ХТО У СКІЛЬКИ? Австралія: В середньом австралійсь і діти йд ть в ш ол з шести ро ів. З 6 до 12 ро ів вони навчаються на першом ст пені середньої освіти (Primary school), з 12 до 16 ро ів - на др ом (Junior secondary), з 16 до 18 ро ів - на третьом (Senior secondary, 1112 ласи). В цілом середня осві-

та розрахована на 12 ро ів. Саме з цієї причини наш атестат про середню освіт не визнається е вівалентним австралійсь ом . Амери а: В амери ансь их ш олах дат почат навчально о ро визначає бать івсь ий омітет: б ває інець серпня, б ває - середина вересня. І ще в Америці вчителю в цей день прийнято дар вати не б ет вітів, а вели е арне червоне ябл о. Голландія: Замість дитячо о садоч а олландсь а дитина йде в та зван молодш середню ш ол з 3-4 ро ів, де і залишається до 12. Надалі вона може вибирати, де їй читися ще від 4 до 6 ш ільних ро ів. Середньостатистичний олландець за інч є ш ол в 16 ро ів, я що, звичайно, він не просидить два ро и в одном ласі, що т т трапляється часто.

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ

47

· 2012Ò

ВЧИТИСЯ, ВЧИТИСЯ І ... НЕ ТІЛЬКИ Звичайно, ш ола - це, перш за все, знання. Але ро и, перерви і вза алі все ш ільне життя на ладає відбито не тіль и на наш інтеле т альний розвито . Наші явлення про життя, ба ато вмінь та навичо спіл вання теж зі ш оли. Там, починаючи з першо о лас , за ладаються і розвиваються та і я ості, я міння др жити і орієнт ватися в с ладних сит аціях, пра нення до спіх і вміння переживати невдачі. Ма сим і Сер ій - близню и. З народження вони б ли пра тично нерозл чні та д же-д же схожі. Перед першим ласом психоло и ш оли порадили віддати хлопчи ів різні ласи, і мама не запереч вала - надто вже залежні вони ставали один від одно о. Обидва вчилися добре, любили математи і малювання. Але, на подив бать ів, абсолютно по-різном ставилися до ш оли, та й самі по собі ставали різними. Т рб вав Сер ій: з живої, допитливої і від ритої дитини він перетворився в с ромно о, швидше, навіть зам н то о. Але ж вони ж близню и - чом та а різниця? Мама зроз міла це, оли прийшла в ш ол і по оворила з чителями. У ласі, де навчався Сер ій, вчитель а цін вала тіль и одн я ість - дисциплінованість, - і робила все для то о, щоб всі сиділи тихо і без особливої потреби нія себе не проявляли. У ласі біля стіни стояла “чорна парта” - т ди садили чнів, я і пор шили дисциплін ... У той же день Сер ія перевели в лас, де навчався Ма сим, там не б ло “чорних парт” і та ої напр женої атмосфери. Звичайно, не можна заб вати про те, що іншим важливим фа тором форм вання особистісних я остей є виховання бать ів, але все ж ш ола в ба ато чом визначає спішність людини в житті. Поради бать ам Ці автеся не лише оцін ами сина чи доч и. Обов’яз ово розпитайте про те,

я пройшов день взаалі, що розповідав с сід по парті і я рали на перерві. Не приділяйте підвищен ва розпит ванням, я саме він відповів біля дош и, в я ом місці помилився і та далі. Перед важливим заходом оли, напри лад, належить розповісти вірш біля дош и - не варто д же вже фі с вати на цьом вадитини. “Н що, ти отовий?”, “Вийдеш, зберися, все з адай і роз ажи добре”, “Дивись, повтори, а то заб деш цей рядо ” - та ви дося нете прямо протилежно о рез льтат . Дитина точно все заб де, а потім ще й через оцін и засм титься. Ведіть себе споійно, може б ти, навіть трохи байд же: “Н , помилишся - нічо о страшноо... Та не заб дь привітати Олен з днем народження”. Розповідайте про своє ш ільне життя не тіль и те, що ви “завжди отрим вали хороші оцін и” і “завжди робили всі ро и до приход бать ів”. Нехай дитина знає, що ви теж помилялися, теж п ст вали і сварилися з др зями, вас теж б в поаний настрій і страх перед сл хачами. І все це не завадило вам стати дорослою роз мною та освіченою людиною. Роз ажіть вчительці про особливості вашої дитини, напри лад, про те, що їй потрібно повторити завдання двічі. Звичайно, вона і сама це може зроз міти, але, я що б де знати заздале ідь, дитина з вели ою ймовірністю ни не зайво о стрес . Заохоч йте ш ільн др жб - навіть я що, на ваш по ляд, це не зовсім підходящий хлопчи (або дівчин а). Але, в той же час, не втр чайтеся в їх онфлі ти і, тим більше, не нама айтеся розбиратися з бать ами. Діти повинні самі розібратися - це їм знадобиться і в дорослом житті.

ДРУГА МАМА Вчитель а для ш олярів - д же значима людина. Саме від неї залежить, полюбить дити-

на процес навчання чи б де ставитися до ньо о я до важ ої повинності. Але це ще не все - її ставлення позначиться на самооцінці чня, а це, я правило, збері ається надов о. І навіть бать и не завжди в силах це змінити - авторитет вчитель и молодших ш олярів д же вели ий. Та що я що ви відч ваєте, що вчитель а явно не любить дітей і ставиться до них відповідно (та е рід о, але б ває), то найращий вихід - переведення в інший лас чи ш ол . Тіль и пере онайтеся, що ви об’є тивні в своїй оцінці і що проблема дійсно є, іна ше переводити доведеться щоро .

ПОЗАКЛАСНЕ ЧИТАННЯ Вимо и до читання в різних ш олах різні. У спеціалізованих (мовних, математичних) або престижних ш олах вони, я правило, завищені. У приватних і районних ш олах частіше відповідають за альноприйнятим нормативам. Що вима ають від першоласни ів на ро ах читання? Нас іль и сформоване дитини с ладове читання, роз міння за ально о зміст те ст при читанні в олос темпі 25-30 слів за хвилин (перевіряється в інці навчально о ро ), роз міння значення о ремих слів, речень і невели их те стів. Поради бать ам Я що дитина вже читає по с ладах, але д же повільно і з помил ами, запропон йте їй читати за допомо ою ліній и або см ж и папер . Можна читати з “ві онеч ом”: візьміть щільний папір або невели артон, виріжте посередині малень е прямо тне ві онце за розміром шрифт ни и. Те сти для читання вибирайте відповідно до ві дитини. Î

Íàì ö³êàâà Âàøà äóìêà! Æóðíàë “Ñó÷àñíà îñâ³òà” çàïðîøóº åêñïåðò³â ³ êåð³âíèê³â íàâ÷àëüíèõ çàêëàä³â âèñëîâèòè äóìêó íà ñòîð³íêàõ íàøîãî æóðíàëó ç àêòóàëüíèõ ïðîáëåì îñâ³òè. Çâåðòàéòåñü â ðåäàêö³þ çà òåë. (044) 453-35-11

48

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ 2012

·

ÐÎÁ²ÒÍÈ×À ÏÐÎÔÅѲß: â³äñóòí³ñòü âèáîðó ÷è âäàëèé ñòàðò? Âèá³ð ðîá³òíè÷î¿ ïðîôåñ³¿ ñüîãîäí³ ÷àñò³øå ñïðèéìàºòüñÿ ÿê â³äñóòí³ñòü âèáîðó. À íàñïðàâä³ - öå âäàëèé ñòàðò äëÿ ïðîôåñ³éíîãî ³ êàð’ºðíîãî çðîñòàííÿ.

ЩО ТАКЕ “РОБІТНИЧА ПРОФЕСІЯ”? В цілом , під робітничою професією або робітничою працею може роз мітися: не валіфі ова, мало валіфі ова і висо о валіфі ова праця. У даній статті мова йде про висо о валіфі ованих робітни ів, я найбільш затреб ван ате орію працівни ів. Отримати робітничі спеціальності можна в численних професійних ліцеях, професійно-технічних навчальних за ладах, а та ож влашт вавшись чнемпідмайстром безпосередньо на виробництво.

КОМУ ПОТРІБНІ РОБІТНИКИ?

Çà ìàòåð³àëàìè Òåòÿíè Áàçóòî, www.tmsam.ru, www.profigrama.ru

Основний попит на робітничі професії завжди припадав на промислові підприємства.

- В машиноб д ванні вели ій іль ості затреб вані нала одж вальни и обладнання, верстатів, ліній, приладів; оператори верстатів з про рамним ер ванням, слюсарі (механос ладальних робіт, ремонтни и, -інстр ментальни и тощо), то арі, фрезер вальни и, шліф вальни и, еле три и та ін.

- Для харчової промисловості (молочні, хлібозаводи, виробництво напоїв та ін.) потрібні пе арі, тістороби, ондитери, продавці продовольчих товарів, оператори (лінії розлив , автоматів з виробництва напівфабри атів), машиністи (холодильних станово , тістообробних машин), слюсарі (КВП, -еле три , -сантехні ) та ін.

- Те стильні та швейні підприємства ш ають за рійни ів, равців, швачо , т ачів, онтролерів я ості, вишивальниць, термообробни ів, операторів ( р тильно о, сн вально о, та ін. швейно о обладнання); - І на інших виробництвах постійна потреба в слюсарях та еле тромонтерах з ремонт статвання, машиністах, еле тро азозварни ах, монтажни ах.

РОБІТНИКИ В МАЛОМУ І СЕРЕДНЬОМУ БІЗНЕСІ Робітничі професії затреб вані не тіль и на вели их промислових підприємствах, а й малом та середньом бізнесі. І це, я правило, підприємства

б дівництва, тор івлі, отелів, ресторанів, сільсь о о осподарства та сфери посл . Для тих, ом ці аві дані напрям и, варто зверн ти свою ва на та і професії: хар, офіціант, бармен, водій, продавець, маляр, шт ат р, тесля, столяр, механі , еле тромонтер з ремонт та обсл ов вання еле тро стат вання, бетоняр, лицювальни -плиточни , армат рни , м ляр, по рівельни , еле тромонтажни , зварювальни , машиніст (б льдозера, рана, е с аватора, авто рейдера, автовиш и, отельні), пер ар, слюсар з ремонт автомобіля, верстатни , оператор отельні, оператор зв’яз , тра торист, овочівни , оператор машинно о доїння, механізатор.

СТУПЕНІ КАР’ЄРНОГО ЗРОСТАННЯ Хтось хоче весь свій професійний шлях пройти на одном підприємстві або заводі, на рідном робочом місці. А амбітних і динамічних молодих людей, першим роом я их б в вст п до професійнотехнічно о навчально о за лад чи професійно о ліцею, є три основні варіанти поб дови ар’єри: 1. Найчастіше робітни и роблять та зване “ оризонтальне” ар’єрне зростання: освоюють нові спеціалізації, я і в даний момент більш затреб вані і раще оплач ються, проте свій стат с принципово не змінюють.

2. Для то о щоб здійснити “верти альне зростання”, перейти на рівень правлінсь ої роботи або стати інженером, необхідне додат ове навчання, отримання вищої освіти.

3. Ор анізація власної справи або вільна зайнятість, я а спирається на отриман професію. На-

при лад, шт ат р-маляр та ож рім працевлашт вання за до овором може ор аніз вати власн б дівельн фірм або ви он вати приватні замовлення. Подібні варіанти існ ють пра тично для всіх робітничих професій.

ТРИ ФАКТИ ЩОДО РОБІТНИЧОЇ ПРОФЕСІЇ Та им чином, необхідно засвоїти три фа ти щодо робітничої професії: - Робітнича професія - затреб вана: вона жива, вона розвивається і вдос оналюється.

- Робітнича професія - це престижно: робітничий лас повільно, але впевнено відновлює свій стат с. Умови та оплата праці стають все більш ідними. Те, що “робітнича професія” - це не раще або ірше - а просто ф н ціонально інше, починають роз міти всі.

- Робітнича професія - це приб т ово: валіфі ований робітни може забезпечити собі ідне існ вання. Через все зростаючий дефіцит роботодавцю доводиться зал чати до себе працівни а. А заробітна плата один з оловних чинни ів для б дья ої людини, що ш ає робот . Від реда ції: на сторін ах наших видань - тижневи а “Работа и Учеба” та ж рнал “С часна освіта” ми ре лярно розповідаємо про перспе тивні робітничі професії та навчальні за лади і центри, де ними можна оволодіти. Крім то о, в ж рналі “СО” № 6, 2012 оп блі овано довідни професійно-технічних навчальних за ладів столиці з зазначенням професій. З еле тронною версією цьо о довідни а можна ознайомитися на сайті ж рнал “С часна освіта” Î www.s-osvita.com.ua

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ

· 2011

49

5 íåìåäèöèíñêèõ îòêðûòèé â ôàðìàöåâòèêå Ïîðîøêè‚ ïèëþëè‚ ìèêñòóðû - âñå ýòè ëåêàðñòâåííûå ôîðìû åæåäíåâíî èçãîòàâëèâàþò ïðîâèçîðû‚ ÷òîáû ïîìî÷ü áîëüíûì ëþäÿì ïîïðàâèòü ïîøàòíóâøååñÿ çäîðîâüå. Îäíàêî åñòü âåùè‚ êîòîðûå ïðî÷íî âîøëè â íàøó æèçíü‚ íî ìû è íå ïîäîçðåâàåì‚ ÷òî èõ ïîÿâëåíèþ îáÿçàíû ôàðìàöåâòàì! Ïðè ýòîì îíè âîâñå íå èìåþò îòíîøåíèÿ ê ìåäèöèíå... СПИЧКИ В начале XIX ве а в ход были “ма ан и” - л чины с олов ами‚ смазанными бертолетовой солью‚ оторые зажи ались после обма ивания их в раствор онцентрированной серной ислоты. Изобретением первых “с хих” спиче мир обязан ан лийс ом апте арю Джон Уо ер . Ка это часто бывает‚ от рытие произошло совершенно сл чайно. В 1826 од он смешивал хими аты с помощью пал и‚ на онце оторой засохла апля. Чтобы брать ее‚ он чир н л по пол . Вспыхн л о онь! К сожалению‚ Уо ер не стал патентовать свое изобретение и спо ойно демонстрировал е о всем желающим. На одном из та их поазов прис тствовал не ий Сэмьюэл Джонс‚ оторый осознал рыночн ю стоимость от рытия. Он назвал спич и “Люциферчи и” и стал продавать их о ромными партиями‚ несмотря на то что с ними были связаны не оторые проблемы: они плохо пахли и при воз орании рассыпали во р ис ры.

КЕРОСИНОВАЯ ЛАМПА Ее изобрел польс ий фармацевт И натий Л асевич‚ пионер мировых исследований в области пере он и нефти. После мноих не дачных попыто с использованием масляных лампад Л асевич с онстр ировал прототип еросини. Лампа была сделана из жести и имела форм цилиндричес ой тр бы‚ выполнявшей ф н цию малень о о резерв ара для нефти. В верхней части размещалось прозрачное о ош о из слюды‚ а для обеспечения дост па возд ха о ню в тр бе были прорезаны отверстия ниже и выше пламени. Горел ой лампы сл жил фитиль‚ нижняя часть оторо о была пор жена в резерв ар с жид остью.

КОКА-КОЛА В 1886 од до тор и фармацевт Джон Стит Пембертон при отовил ми ст р на основе вытяж и из листьев южноамери анс о о растения о а и африанс их орехов ола‚ обладающих тонизир ющими свойствами. Сироп обладал приятным в сом и‚ по заверениям Пембертона‚ помо ал людям‚ страдающим от стресса‚ сталости и з бной боли. Фармацевт отнес ми ст р в сам ю р пн ю апте орода Атланты‚ и в тот же день были проданы первые пор-

ции это о средства‚ по пять центов за стаан. Одна о сам напито Coca-Cola появился в рез льтате небрежности. Сл чайно продавец‚ разбавлявший сироп‚ переп тал раны и налил азированн ю вод вместо обы новенной. Пол чившаяся смесь и стала поп лярным сейчас напит ом! От рытия способны совершать не толь о люди‚ но и животные. К изобретению йода приложила лап обы новенная ош а: на заводе по производств селитры она сл чайно опро ин ла бан серной ислоты в отел с отходами производства‚ и все видели фиолетовый пар‚ оторый потом ристаллизовался. Это и был йод ( ош а‚ слава бо ‚ осталась жива)!

МАРГАРИН Задача изобрести прод т‚ ничем не ст пающий по в совым ачествам оровьем масл ‚ но более э ономичный‚ была поставлена императором Наполеоном III. И в 1869 од франц зс ий фармацевт Ипполит Меж-М рье нашел способ при отовления ис сственно о масла. Ко да после проведения череды опытов он видел шари и‚ мерцавшие на поверхности охлажденной жировой эм льсии‚ то вос ли н л: “Жемч !”. Это сравнение и дало название новом прод т ‚ ведь по- речес и [мар арон] означает “перлам тр‚ жемч жина”. По биоло ичес ой ценности и свояемости мар арин приближается сливочном масл ‚ но в отличие от не о почти не содержит холестерина. За это

изобретение Ипполит Меж-М рье стал авалером ордена Почетно о ле иона.

ТУШЬ ДЛЯ РЕСНИЦ Современн ю т шь изобрел в 1913 од хими и фармацевт Терри Уильямс для своей сестры Мэйбл‚ оторая стеснялась своих бле лых ресниц и боялась‚ что нио да не выйдет зам ж. Вначале это осметичес ое средство было с хим и представляло собой смесь ольной пыли‚ вазелина и арна бс о о вос а. Т шь терли влажной щеточой-расчес ой‚ набирая ее на з бчи и‚ а затем наносили на ресницы. Терри назвал омпанию Maybelline (соединив та им образом имя сестры Maybel и слово vaseline) и стал продавать свой прод т по почте. Одна о т шь не пользовалась особым спехом‚ по а на помощь Терри не пришел инемато раф. Новое средство пришлось по нрав а трисам: оно делало лаза яр ими и www.start4you.ru выразительными‚ а при р пных планах не смотрелось та неряшливо‚ а стая подвод а. Прод цию этой мар и стали постоянно использовать оллив дс ие римеры‚ а вслед за ними т шь немедленно понадобилась едва ли не всем женщинам мира! Î

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ 2012

·

50

HAB A ABITH AO ÍÀÂ×ÀÍÍß ÇÀ ÊÎÐÄÎÍÎÌ ВИЩА ОСВІТА International House.... 18 ТОВ “Бріт рУ раїна” ....................18

МОВНІ ШКОЛИ International House .................... 18 ТОВ “Бріт рУ раїна” ................ 18

ПРОГРАМИ MBA ТОВ “Бріт рУ раїна” ................ 18

ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА ТОВ “Бріт рУ раїна” ................ 18

ÍÀÂ×ÀÍÍß Â ÓÊÐÀ¯¯Í² АСПІРАНТУРА А адемія адво ат ри У раїни 1 Від ритий Міжнародний Університет розвит людини “У раїна” ............... 56 Національна а адемія статисти и, облі та а дит ................... 37 Одесс ая национальная морс ая а адемия . 34 У р. держ. н-т фінансів та міжнародної тор івлі (УДУФМТ) 4 Європейсь ий Університет ........... 54

ВИЩА ОСВІТА “Віс онсінсь ий Міжнародний Університет (США) в У раїні” .... 36 А адемія адво ат ри У раїни ................. 1 А адемія мистецтва раси .................... 56 А адемія м ніципально о правління ............ 3 Від ритий Міжнародний Університет розвит людини “У раїна” ............... 56

A

Державний е ономі отехноло ічний ніверситет транспорт ............ 53 Київсь а державна а адемія водно о транспорт ............ 2 Київсь ий е ономічний інстит т менеджмент “ЕКОМЕН” ............. 1 Київсь ий медичний ніверситет УАМН . 36 Національна а адемія статисти и, облі та а дит .... 37 Ніжинсь ий державний ніверситет ім. Ми оли Го оля . 55 Одесс ая национальная морс ая а адемия . 34 У р. держ. н-т фінансів та міжнародної тор івлі (УДУФМТ) ............. 4 Університет “КРОК” .................. 2 Європейсь ий Університет ........... 54 Інстит т т ризм Федерації профспіло У раїни 33

ДОКТОРАНТУРА Національна а адемія статисти и, облі та а дит ................... 37

ДРУГА ВИЩА ОСВІТА А адемія адво ат ри У раїни ................. 1 Від ритий Міжнародний Університет розвит людини “У раїна” .. 56 Національна а адемія статисти и, облі та а дит ............... 37 Ніжинсь ий державний ніверситет ім. Ми оли Го оля . 55 Університет “КРОК” .................. 2 Європейсь ий Університет ........... 54 Інстит т післядипломної освіти .................... 3

HIHAB A A H XA A МАГІСТР БІЗНЕСАДМІНІСТРУВАННЯ “Віс онсінсь ий Міжнародний Університет (США) в У раїні” .... 36 Міжнародна а адемія бізнес та інформаційних техноло ій ............. 1

МАГІСТРАТУРА “Віс онсінсь ий Міжнародний Університет (США) в У раїні” .... 36 А адемія адво ат ри У раїни ................. 1 Національна а адемія статисти и, облі та а дит ................... 37 Ніжинсь ий державний ніверситет ім. Ми оли Го оля . 55 Європейсь ий Університет ........... 54

ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА А адемія мистецтва раси .................... 56 Київсь ий хорео рафічний оледж .................. 53 Коледж інформаційних техноло ій та землевпоряд вання (НАУ) ..................... 3 Приватний вищий навчальний за лад “Київсь ий оледж бізнес ” ................. 56 У р. держ. н-т фінансів та міжнародної тор івлі (УДУФМТ) ............. 4 Університет “КРОК” .................. 2 Європейсь ий Університет ........... 54

ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ А адемія адво ат ри У раїни Інстит т під отов и адрів промисловості ......

1

3

Інстит т т ризм Федерації профспіло У раїни 33

ПІДГОТОВКА ДО ЗОВНІШН. ТЕСТУВАННЯ Київсь а державна а адемія водно о транспорт 2 Київсь ий медичний ніверситет УАМН 36 Одесс ая национальная морс ая а адемия . 34 Університет “КРОК” 2 Європейсь ий Університет ........... 54 Інстит т до ніверситетсь ої під отов и НАУ ...... 2 Інстит т т ризм Федерації профспіло У раїни 33

ПІДГОТОВЧЕ ВІДДІЛЕННЯ “Віс онсінсь ий Міжнародний Університет (США) в У раїні” .... 36 А адемія адво ат ри У раїни ................. 1 А адемія м ніципально о правління ............ 3 Державний е ономі отехноло ічний ніверситет транспорт ............ 53 Коледж інформаційних техноло ій та землевпоряд вання (НАУ) ..................... 3

ПІДГОТОВЧІ КУРСИ А адемія м ніципально о правління ............ 3 Від ритий Міжнародний Університет розвит людини “У раїна” ............... 56 Київсь ий медичний ніверситет УАМН 36 Національна а адемія статисти и, облі та а дит .... 37

A IB

Одесс ая национальная морс ая а адемия . Університет “КРОК” .................. Європейсь ий Університет ........... Інстит т до ніверситетсь ої під отов и НАУ ......

34 2 54

2

ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ А адемія мистецтва раси .................... 56 Київсь ий хорео рафічний оледж .................. 53 Коледж інформаційних техноло ій та землевпоряд вання (НАУ) ..................... 3 Одесс ая национальная морс ая а адемия . 34 Приватний вищий навчальний за лад “Київсь ий оледж бізнес ” .... 56 У р. держ. н-т фінансів та міжнародної тор івлі (УДУФМТ) 4 Університет “КРОК” .................. 2 Європейсь ий Університет ........... 54

ÂÈÂ×ÅÍÍß ÌΠАНГЛІЙСЬКА “Віс онсінсь ий Міжнародний Університет (США) в У раїні” .... 36 А ентство пере ладів “Logos” .................. 53 Др і рси іноземних мов “KLS2” ................... 53 К рси ан лійсь ої мови “Епі р” ................. 44

АРАБСЬКА Др і рси іноземних мов “KLS2” ................... 53

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ

· 2012

51

HAB A ABITH AO ГРЕЦЬКА Др і рси іноземних мов “KLS2” ................... 53

КИТАЙСЬКА Др і рси іноземних мов “KLS2” ................... 53

НІМЕЦЬКА А ентство пере ладів “Logos” .................. 53 Др і рси іноземних мов “KLS2” ................... 53

ПОЛЬСЬКА Др і рси іноземних мов “KLS2” ................... 53

РОСІЙСЬКА Др і рси іноземних мов “KLS2” ................... 53

ТУРЕЦЬКА Др і рси іноземних мов “KLS2” ................... 53

УКРАЇНСЬКА Др і рси іноземних мов “KLS2” ............ 53

ФРАНЦУЗЬКА А ентство пере ладів “Logos” .................. 53 Др і рси іноземних мов “KLS2” ................... 53

ЧЕСЬКА Др і рси іноземних мов “KLS2” ................... 53

ЯПОНСЬКА Др і рси іноземних мов “KLS2” ................... 53

ІНШІ МОВИ А ентство пере ладів “Logos” .................. 53

ІСПАНСЬКА А ентство пере ладів “Logos” .................. 53

A

Др і рси іноземних мов “KLS2” ................... 53

ІТАЛІЙСЬКА Др і рси іноземних мов “KLS2” ................... 53

ÍÀÂ×ÀËÜͲ ÖÅÍÒÐÈ, ÊÓÐÑÈ Ì. ÊȪÂÀ АДМІНІСТРАТОР Інстит т під отов и адрів промисловості ......

3

3

3

3

3

3

ВІЗАЖИСТ А адемія мистецтва раси .................... Навчальний центр “Арт-У раїна” ......... Інстит т під отов и адрів промисловості ...... Інстит т післядипломної освіти ....................

Навчальний центр “Конта т” ...............

Навчальний центр “Конта т” ...............

Навчальний центр “Конта т” ...............

3

3

3

3

3

Навчальний центр “Конта т” ...............

30

3

3

3

КОМП’ЮТЕРНИЙ ДИЗАЙН 3

КОМП’ЮТЕРНІ ТЕХНОЛОГІЇ ІНТЕРНЕТ Навчальний центр “Конта т” ...............

3

КОНДИТЕР Інстит т під отов и адрів промисловості ......

3

КОСМЕТОЛОГ 3

ГІД-ПЕРЕКЛАДАЧ А ентство пере ладів “Logos” .................. 53

Інстит т під отов и адрів промисловості ...... Інстит т післядипломної освіти ....................

Інстит т під отов и адрів промисловості ..... 3

МЕДСЕСТРА Інстит т під отов и адрів промисловості ..... 3

ОФІЦІАНТБАРМЕН Інстит т під отов и адрів промисловості ..... 3

ПЕРЕКЛАД, ПЕРЕКЛАДАЧ А ентство пере ладів “Logos” ................. 53

ПЕРУКАР

КОМП’ЮТЕРНЕ АРАНЖУВАННЯ

Навчальний центр “Конта т” ...............

56

3

КОМП’ЮТЕРНА ГРАФІКА, ВЕРСТКА Навчальний центр “Конта т” ...............

Інстит т під отов и адрів промислов ........... 3

МАСАЖИСТ

КОМП’ЮТЕР: ПРОЕКТУВАННЯ Навчальний центр “Конта т” ...............

Інстит т післядипломної освіти ................... ...3

КУХАР

КОМП’ЮТЕР: КОРИСТУВАЧ

Навчальний центр “Конта т” ...............

БУХОБЛІК: ПОДАТКОВИЙ ОБЛІК Навчальний центр “Конта т” ...............

КОМП’ЮТЕР: АДМІНІСТРУВАННЯ

КОМП’ЮТЕР: РЕМОНТ І СКЛАДАННЯ

БУХОБЛІК: ГОЛОВНИЙ БУХГАЛТЕР Навчальний центр “Конта т” ...............

А адемія мистецтва раси .................... 56

Навчальний центр “Конта т” ...............

БУХОБЛІК: БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК Навчальний центр “Конта т” ...............

КРАВЕЦЬ

КОМП’ЮТЕР: ПРОГРАМУВАННЯ

БУХОБЛІК: 1С БУХГАЛТЕРІЯ Навчальний центр “Конта т” ...............

ДИЗАЙН ІНТЕР’ЄРУ

КОМП’ЮТЕР: ОПЕРАТОР

БАРМЕН Інстит т під отов и адрів промисловості ......

HIHAB A A H X A A

А адемія мистецтва раси ................... 56 Навчальний центр “Арт-У раїна”.............. 30 Інстит т під отов и адрів промисловості ..... 3 Інстит т післядипломної освіти ................... 3

ПРОДАВЕЦЬ Інстит т під отов и адрів промисловості ..... 3

СЕКРЕТАР (ОФІС-МЕНЕДЖЕР) 3

3

Інстит т під отов и адрів промисловості ..... 3

A IB

СПЕЦІАЛІСТ З МАНІКЮРУ А адемія мистецтва раси ................... Навчальний центр “Арт-У раїна” ........ Інстит т під отов и адрів промисловості ..... Інстит т післядипломної освіти ...................

56

30

3

3

СПЕЦІАЛІСТ З ПЕДИКЮРУ А адемія мистецтва раси .................... 56 Інстит т під отов и адрів промисловості ...... 3 Інстит т післядипломної освіти .................... 3

СТИЛІСТ Інстит т під отов и адрів промисловості ...... Інстит т післядипломної освіти ....................

3

3

ТРЕНІНГИ, СЕМІНАРИ International House .................... 18 Інстит т під отов и адрів промисловості ...... 3 Інстит т післядипломної освіти .................... 3

ФЛОРИСТИКА Інстит т під отов и адрів промисловості ......

3

ІМІДЖМЕЙКЕР Інстит т післядипломної освіти ....................

3

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ 2012

52

Ï ÅÐÅÄÏËÀÒÀ

¹9 ((91 91 2 ð.

91)) 201 2012 www.s-osvita.com.ua Ре . свід. КВ № 6364 від 24.07.2002 р. ........................................................................ Видавець ТОВ «Поіс -Плюс» Адреса реда ції: 03057, м . Київ, в л. Молдавсь а, 2, оф. «1-В» ........................................................................ Реда ція: тел/фа с.: Ре лама:

íà æóðíàë "Ñó÷àñíà îñâ³òà " – òâ³é êðîê äî óñï³õó! Ñêîðèñòàéñÿ âñ³ìà ïåðåâàãàìè ïåðåäïëàòè! Зр чно Вам не доведеться ш ати ж рнал

044-453-35-11 044-453-35-12 044-453-35-00 poisk@optima.com.ua

........................................................................ Дире тор Ш мей о Г.В. Головний реда тор К чма В.В. ........................................................................ Відділ розповсюдження: тел.: 044-453-35-11 Інтернет-прое т: 044-453-35-00 ........................................................................ Надр овано ТОВ «Рема-Прінт» Підписано до др 24.08.2012 р. Зам. №__________ На лад 17000 примірни ів ........................................................................ Передр дозволяється тіль и за письмовою з одою реда ції. Реда ція може не поділяти точ зор авторів. Відповідальність за підбір і ви ладення фа тів статтях нес ть автори. Відповідальність за зміст ре лами несе ре ламодавець. ............................................................................... Матеріали з познач ою P др ються на правах ре лами.

іос ах – Вам по лад ть йо о в поштов с ринь . Ви ідно ж рнал "Ñó÷àñíà îñâ³òà" надходить до Вашої поштової с ринь и – Ви вст паєте до ВНЗ! Корисно Усі номери люблено о ж рнал завжди під р ою. Наші п блі ації завжди а т альні.

Кро 1 – Заповніть передплатний

Кро 3 – Насолодж йтесь читанням ж рнал "Ñó÷àñíà îñâ³òà"!

на місяць - 6,70 рн. на півро - 37,35 рн. на вартал - 19,50 рн. на рі -73,50 рн. Оформивши передплат на ж рнал "Ñó÷àñíà îñâ³òà", лише та Ви не проп стите жодно о матеріал , можливо, найважливішо о саме для Вас! Детальн інформацію про передплат Ви завжди можете знайти на сайті www.s-osvita.com.ua або дізнатися, зверн вшись до реда ції за тел.: (044)453-35-00

Ре ламний відділ ж рнал :

poisk@optima.com.ua Детальна інформація про мови розміщення ре лами та інформації – на сайті www.s-osvita.com.ua тел./фа с (044)453-35-11, (044)453-35-12

ÄÅ ÊÓÏÈÒÈ? ÆÓÐÍÀË ”ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂIÒÀ” ÌÎÆÍÀ ÏÐÈÄÁÀÒÈ: В ма азинах та іос ах преси м. Києва: * мережа іос ів преси “ Союздр ”; * мережа іос ів “Преса” Києва та області; * оптовий ниж овий ма азин (станція метро “Петрів а”). На роз лад ах ст. м. Київсь о о метрополітен . На оптовом азетном рин (ст. м. “Ш лявсь а”). В ТОРГОВЕЛЬНИХ ЦЕНТРАХ, МАГАЗИНАХ ТА СУПЕРМАРКЕТАХ: м. Біла Цер ва .......... в л. Ярославсь а, 40, “Ма елан” ТЦ м. Б ча ............................... Нове Шосе, 48, “Сімпаті ” м. Вінниця ......... с. Зарванці, 0,5 м Хмельниць о о шосе, “МЕТРО” ТЦ м. Вінниця .............. в л. Козиць о о, 51, “Ма і Центр” ТЦ м. Вінниця ................. в л. 600-річчя, 17, “Ме аМолл” ТЦ м. Дніпропетровсь ..... Запорізь е шосе, 63, “МЕТРО” ТЦ м. Дніпропетровсь ........ в л. Каштанова, 1, “МЕТРО” ТЦ м. Дніпропетровсь в л. Нижня Дніпровсь а, 17, “Караван” ТЦ м. Дніпропетровсь .......... в л. Ком нарівсь а, 8, “Білла” м. Дніпропетровсь ..................... пр. Героїв, 2, “Білла” м. Донець ....................... пр. Кірова, 90, “Ма елан” ТЦ м. Донець .................. пр. Ленінсь ий, 148, “МЕТРО” ТЦ м. Донець ........................ в л. Взлітна, 7, “МЕТРО” ТЦ м. Донець ................ в л. Антонова, 4, “Вели а Кишеня” м. Житомир ................... в л. Київсь а, 77, “Караван” ТЦ м. Житомир ................................ пр. Мир , 15, “Білла” м. Запоріжжя ............. Орєховсь е шосе, 7а, “МЕТРО” ТЦ м. Запоріжжя ............................ в л. Яцен а, 2, “Білла” Івано-Фран івсь а обл. .......... с. Вовчинець, “МЕТРО” ТЦ

пон поштовом відділенні.

Кро 2 – ПЕРЕДПЛАТІТЬ ЖУРНАЛ. Передплатити ж рнал можна за атало ом ДП “Преса” (в б дь-я ом відділенні “У рпошти”), передплатний інде с 06222, а та ож атало ах та на сайтах передплатних а ентств “Періоди а” 06222, “Самміт” 13316, “KSS” 10750.

ßÊ ÐÎÇÌ IÑ ÒÈÒÈ ÐÅÊËÀÌÓ ÐÎÇÌIÑ IÑÒÈÒÈ ÀÁÎ ÏÓÁË IÊ ÀÖ ÏÓÁËIÊ IÊÀÖ ÀÖII Þ (044)453-35-00

Реда ція:

·

ØÀÍÎÂÍI ÄÐÓÇI ! Ви завжди можете замовити попередні вип с и ж рнал в реда ції, я що не всти ли їх пити. Зателефон йте: (044)453-35-11.

м. Київ ........................ пр. Гри орен а, 43, “МЕТРО” ТЦ м. Київ .......................... в л. Кільцева, 1В, “МЕТРО” ТЦ м. Київ ........................ в л. Саб рова, 2-а, “МЕТРО” ТЦ м. Київ .................... пр. Мос овсь ий, 26В, “МЕТРО” ТЦ м. Київ ......... в л. Червоноармійсь а/Басейна, 1-3/2А, “Арена Сіті” ТЦ м. Київ ........................... в л. Л ова, 12, “Караван” ТЦ м. Київ .................................... в л. Гриш а, 3, “Білла” м. Київ ........................ в л. Петропавлівсь а, 2, “Білла” м. Київ ........................... пр. Мая овсь о о, 85, “Білла” м. Київ ............................ в л. Бессарабсь а, 2, “Білла” м. Київ ............................... в л. Гетьмана, 46-Б, “Е о” м. Київ ..................... пр. Героїв Сталін рада, 14-Г, “Е о” м. Київ ............. в л. Лебедєва-К мача, 7, “Е о” (“Сер о”) м. Київ ....................... в л. Л ашевича, 15А, “Сімпаті ” м. Київ ......................... в л. Я. Коласа, 10, “Континент” м. Київ ......................... пр. Свободи, 26-А, “Континент” м. Київ ........................ в л. Уборевича, 23, “Континент” м. Київ ...................... в л. Вели а Кільцева, 12, “Нов с” м. Краматорсь ................... в л. Ювілейна, 50А, “Білла” м. Кременч .................... в л. Воровсь о о, 4а, “Білла” м. Кривий Рі .................... в л. Би ова, 31, “МЕТРО” ТЦ м. Кривий Рі ............... пр. 30-річчя Перемо и, 1 _NEW_, “Солн. алерея” ТЦ м. Л бни ...................... в л. Радянсь а, 98, “Ве тор” ТЦ м. Л ансь ........... в л. Андрія Ліньова, 120, “МЕТРО” ТЦ м. Л ць .......................... в л. Бенделіані, 2, “Колібріс” м. Львів ...................... в л. Городсь а, 174, “МЕТРО” ТЦ м. Ма іїв а ................... в л. Те стильна, 7, “МЕТРО” ТЦ м. Марі поль ............. Володарсь е шосе, 4, “МЕТРО” ТЦ м. Марі поль ............... в л. Митрополитсь а, 59, “Білла” м. Марі поль ............ в л. Ен ельса, 28, “Вели а Кишеня” м. Ми олаїв ........ в л. Героїв Сталін рада, 9д, “МЕТРО” ТЦ м. Ми олаїв ...... в л. Героїв Сталін рада, 13, “Ма елан” ТЦ

м. Ніжин ................ в л. Шевчен а, 7А, “Вели а Кишеня” м. Одеса ...................... в л. Овідіопольсь а, “МЕТРО ТЦ м. Одеса ................... в л. Аеропортсь а, 29, “МЕТРО ТЦ м. Одеса ............ в л. Корольова-Левітана, 15, “Білла” м. Одеса ................. пр. Добровольсь о о, 122/1, “Білла” м. Полтава ................... Київсь е шосе, 1А, “МЕТРО” ТЦ м. Рівне ........................ в л. Ма арова, 21, “МЕТРО” ТЦ м. Рівне .................. в л. Ма арова, 24, “Вели а Кишеня” м. Рівне ................................ в л. Га аріна, 16, “Край” м. Сіверодонець ......... пров. Радянсь ий, 46, “Джаз” ТЦ Сімферопольсь ий район с. Мирне, в л. Євпаторійсь а, 125, “МЕТРО” ТЦ м. С ми ............................... в л. Хар івсь а, 9, “Білла” м. Хар ів .................... в л. Героїв Праці, 7, “Караван” ТЦ м. Хар ів ..................... в л. Га аріна, 187/1, “МЕТРО” ТЦ м. Хар ів ............................ в л. Клоч овсь а, 9, “Білла” м. Хар ів .......................... в л. 23 Серпня, 33-а, “Білла” Хар івсь а область смт Данилів а, в л. Кільцевий шлях, 8, “МЕТРО” ТЦ м. Херсон .................. в л. 200-річчя Херсона, 5, “Білла” м. Чер аси .................. в л. Хімі ів, 74, “Вели а Кишеня” м. Чер аси ........... в л. Сталін рада, 34, “Вели а Кишеня” м. Чернівці ................... в л. О.Вільшин, 1д, “МЕТРО” ТЦ м. Чернівці .................. в л. Хотинсь а, 43, “Караван” ТЦ У поштових відділеннях по всій території У раїни. На омерційних роз лад ах преси по ре іонах У раїни.

ÆÓÐÍÀË "ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ", ÐÎÇÏÎÂÑÞÄÆÓÅÅ ÒÜÑß ÁÅÇÊÎØÒÎÂÍÎ: ÐÎÇÏÎÂÑÞÄÆÓ в ш олах, по ш ільних і місь их бібліоте ах Києва, на спеціалізованих вистав ах, в обласних правліннях освіти (разово).

ОСВІТА В УКРАЇНІ І ЗА КОРДОНОМ: WWW.S-OSVITA.COM.UA

www.s-osvita.com.ua

ÐÅÊËÀÌÍÈÉ Â²ÄÄ²Ë ÆÓÐÍÀËÓ: (044) 453-35-00

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

07772025

11802003

02312007

01922005

¹ 09 2012 ð. ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ

53

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

02112044

54

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ 2012 ð. ¹ 09

www.s-osvita.com.ua

ÐÅÊËÀÌÍÈÉ Â²ÄÄ²Ë ÆÓÐÍÀËÓ: (044) 453-35-00

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

01992007

¹ 09 2012 ð. ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ

55

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ íà ñòoð. 39

01472085

01472086

Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ íà ñòoð. 33

01552015

56

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ 2012 ð. ¹ 09