«Современное образование в Украине и за рубежом». Журнал, №9, сентябрь 2013 года, Украина

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ íà ñòoð. 36

00162218

02532008

2

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ 2013 ð. ¹ 09

04102012

www.s-osvita.com.ua

ÐÅÊËÀÌÍÈÉ Â²ÄÄ²Ë ÆÓÐÍÀËÓ: (044) 453-35-00

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ íà ñòoð. 34

03502009

02772009

01562027

Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ íà ñòoð. 41

01612037

00132014

¹ 09 2013 ð. ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ

3

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

14592003

4

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ 2013 ð. ¹ 09

ЗМІСТ ÎѲÒÀ ÇÀ ÊÎÐÄÎÍÎÌ

12

óñï³øíî ñêëàñòè áóäü-ÿêèé ВИЩА ОСВІТА àêàäåì³÷íèé òåñò?

10 Íîâèíè 11 10 òèïîâèõ ïîìèëîê ïðè КОНКУРСИ, ïîøóêó ãðàíòó íà íàâ÷àííÿ СТИПЕНДІЇ, ГРАНТИ çà êîðäîíîì 20 - äëÿ íàâ÷àííÿ â àñï³ðàíòóð³ â 12 Îñâ³òà â Íîâ³é ßïîí³¿ Çåëàí䳿 - äîñë³äíèöüê³ ïðîåêòè â Áîëãà𳿠СЕРЕДНІ ШКОЛИ, - ³íôîðìàö³éíà áåçïåêà ПРОГРАМИ ДЛЯ ДІТЕЙ áàíê³âñüêî¿ ñèñòåìè - Óêðà¿íà 16 Íàéíåçâè÷àéí³ø³ øêîëè АГЕНЦІЇ ОСВІТИ ñâ³òó

ЗА КОРДОНОМ

МОВНІ КУРСИ, ШКОЛИ

23 Îñâ³òà â Ïîëüù³ Îñâ³òà â ïðîâ³äíèõ íàâ÷àëüíèõ çàêëàäàõ ñâ³òó

18 Ùî ïîòð³áíî çíàòè, ùîá

Àêòóàëüíà òåìà: Àá³òóð³ºíòàì 2014 - ÿê ïðîéøëà âñòóïíà êàìïàí³ÿ 2013: ðåçóëüòàòè, íåäîë³êè, ïîáàæàííÿ

26

ÎѲÒÀ  ÓÊÐÀ¯Í² ВИЩА ОСВІТА

БІЗНЕС-ОСВІТА

25

Íîâèíè

42 ̳æíàðîäíà àêðåäèòàö³ÿ óêðà¿íñüêèõ á³çíåñ-øê³ë

26

Äå ³ çà ñê³ëüêè â Óêðà¿í³ îòðèìàòè äðóãó âèùó îñâ³òó?

28

Îáèðàºìî ÂÈز. ßêèì ðåéòèíãàì â³ðèòè?

30

600-áàëüíèêè: ÿê³ âîíè íàñïðàâä³?

32

Öüîãî ðîêó 524 ó÷àñíèêà ÇÍÎ ïðèïèíèëè òåñòóâàííÿ äîñòðîêîâî çà ñïðîáè ñïèñà- 49 Êè¿âñüêèé ïðîôåñ³éíèé ë³öåé ñôåðè ïîñëóã òè Êîíêóðåíòîñïðîìîæí³ñòü ПРЕЗЕНТУЄМО ВИЩІ ãàðàíòîâàíà!

ВИВЧАЄМО ІНОЗЕМНІ МОВИ 46 ßê âèâ÷àòè ³íîçåìíó ìîâó â ²íòåðíåò³?

ПРОФЕСІЙНІ КУРСИ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНА ОСВІТА

НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ

33-41 Àêàäå쳿, óí³âåðñèòåòè, êîëåäæ³, òåõí³êóìè (äîêëàäíà ³íôîðìàö³ÿ ïðî ñïåö³àëüíîñò³, óìîâè ïðèéîìó)

50 Íîâèé ñòàðò ðåôîðìóâàííÿ â³ò÷èçíÿíî¿ øêîëè. ×îãî î÷³êóâàòè?

· 2013

e

o

a

i

a

c

a c. 52

Äèñòàíö³éíà îñâ³òà â Óêðà¿í³ ³ ñâ³ò³

Æ ÅÐ À Ì ÎÄ ÍÎ ÏÐ Ó . É ð ÍÈ ÄÅ ÓÏ ²É 013 ÑÒ ÀÄ .2 ÍÀ 1) Í .09 5 0 (1 ç 2

"Ñó÷àñíà îñâ³òà" Ñó÷àñíà îñâ³òà

×ÈÒÀÉÒÅ Â ÍÀÑÒÓÏÍÎÌÓ ÍÎÌÅв:

10

ßÊ ÏÅÐÅÄÏËÀÒÈÒÈ ÆÓÐÍÀË ÄÅ ÌÎÆÍÀ ÏÐÈÄÁÀÒÈ ÆÓÐÍÀË ßÊ ÐÎÇ̲ÑÒÈÒÈ ÐÅÊËÀÌÓ Â ÆÓÐÍÀ˲ po ce

50

ШКОЛИ, ЛІЦЕЇ, ГІМНАЗІЇ

ÃÎËÎÂÍÅ

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ

42

Íàâ÷àííÿ çà êîðäîíîì: ²òàë³ÿ ³ íå ò³ëüêè!

5

6

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ 2013

·

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ

· 2013

7

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ 2013

·

8

Êñòàòè, î þáèëåÿõ...

Ñîáñòâåííàÿ çíàêîâàÿ äàòà âñåãäà íàâîäèò íà ðàçìûøëåíèÿ. Âîò è ðåäàêöèÿ íàøåãî æóðíàëà, ïðàçäíóÿ âûõîä 100-ãî åãî íîìåðà, îáðàòèëàñü ê èñòîðèè ïðàçäíè÷íûõ äàò è þáèëååâ â æèçíè ÷åëîâåêà. Ñâîèìè íàõîäêàìè ìû ðåøèëè ïîäåëèòüñÿ ñ íàøèìè ÷èòàòåëÿìè. полнение моих же собственных желаний, о да время еще не подошло, и челове еще не отов, и этот челове - я сам. Се одня я называю это - "САМОУВАЖЕНИЕМ". Ко да я полюбил себя, я перестал желать др ой жизни, и вдр видел, что жизнь, оторая меня о р жает сейчас, предоставляет мне все возможности для роста. Се одня я называю это "ЗРЕЛОСТЬ". Ко да я полюбил себя, я понял, что при любых обстоятельствах я нахож сь в правильном

СЛОВО НА ЮБИЛЕЕ У аждо о в жизни бывают юбилеи. Самые первые ( оторые не очень-то и помнятся, например, оди !!), промеж точные (20, 30, 25) и ито овые. Ито овый юбилей - это не значит - последний! Это значит - осознанный, о да Юбиляр в р своих близ их и родных, др зей и олле подводит мини-ито то о, что же прожил, же проч вствовал и пережил. Делится своей жизненной м дростью. Бла одарит с дьб , людей и просто обстоятельства своей жизни. Наверное, юбилей 70 - это тот самый сл чай! Се одня мы хотим Вам расс азать о речи леендарно о а тера Чарли Спенсера Чаплина на своем 70-летнем юбилее. Слова м дрости, слова челове а, проживше о насыщенн ю, плодотворн ю жизнь, слова а тера, оторо о помнят и любят миллионы, слова режиссера, на оторо о до сих пор ориентир ются. Речь челове а та о о ровня величия нельзя передать www.live-andсвоими словами, поэтом мы приводим ее полносlearn-for-good.ru тью. www.fantissimo.ru ИТАК, Чарли Спенсер Чаплин: "Ко да я полюбил себя, я понял, что тос а и страдания - это толь о пред предительные си налы о том, что я жив против своей собственной истины. Се одня я знаю, что это называется "БЫТЬ САМИМ СОБОЙ". Ко да я полюбил себя, я понял, а сильно можно обидеть о о-то, если навязывать ем ис-

мое сердце лыбаться. Я делаю это та , а хоч и в своем собственном ритме. Се одня я называю это "ПРОСТОТА". Ко да я полюбил себя, я освободился от все о, что приносит вред моем здоровью - пищи, людей, вещей, сит аций. Все о, что вело меня вниз и водило с мое о собственно о п ти. Се одня я называю это "ЛЮБОВЬЮ К САМОМУ СЕБЕ". Ко да я полюбил себя, я перестал все да быть правым. И именно то да я стал все меньше и меньше ошибаться. Се одня я понял, что это "СКРОМНОСТЬ". Ко да я полюбил себя я пре ратил жить прошлым и беспо оиться о б д щем. Сеодня я жив толь о настоящим моментом и зов это "УДОВЛЕТВОРЕНИЕМ".

месте в правильное время, и все происходит ис лючительно в правильный момент. Я мо быть спо оен все да. Теперь я называю это "УВЕРЕННОСТЬ В СЕБЕ". Ко да я полюбил себя, я перестал расть свое собственное время и мечтать о больших б д щих прое тах. Се одня я делаю толь о то, что доставляет мне радость и делает меня счастливым, что я люблю, и что заставляет

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ

· 2013

Ко да я полюбил себя, я осознал, что м мой может мне мешать, что от не о можно даже заболеть. Но о да я смо связать е о с моим сердцем, он сраз стал моим ценным союзни ом. Сеодня я зов эт связь "МУДРОСТЬ СЕРДЦА". Нам больше не н жно бояться споров, онфронтации, проблем с самими собой и с др ими людьми. Даже звезды стал иваются, и из их стол новений рождаются новые миры.

9 ляет лоб для щелч ов. В Канаде именинни маж т ончи носа маслом, чтобы орести и не дачи не смо ли схватить за с ольз ий нос. Традиция зажиания на торте свеч пришла нам из древности, де в честь язычес их бо ов происходило зажи ание алтаря. Ино да в торты запе али ольца и монеты, что, а верили, приносило счастье и бо атство.

• В не оторых странах на день рождение отовят определённ ю ед . Например, длинн ю лапш в Азии, чтобы

Се одня я знаю, что это - "ЖИЗНЬ".

ИНТЕРЕСНЫЕ ФАКТЫ • Один из древнейших обычаев - это небольшое физичес ое воздействие на именинни а для обмана злых д хов. В Италии и России дер т за ши. В различных ан ло оворящих странах виновни а торжества хватают за р и и за но и и подбрасывают вверх по оличеств лет, и ещё плюс один на счастье. В Израиле именинни а поднимают на ст ле. В Испании виновни праздни а подстав-

июня, хотя была рождена 21 апреля. Эта традиция берёт начало со времён Эд арда VII, оторый хоть и родился поздней осенью, пожелал страивать пиршество по повод дня рождения толь о в хорош ю по од с большим оличеством народа. Западная традиция празднования дня рождения пересе ается с традицией празднования именин в честь свято о по ровителя, оторый подарил своё имя ребён . жизнь была та ой же длинной и долой а эта лапша.

• В наше время, а толь о вносят торт, все начинают петь песни в честь виновни а торжества. В большинстве стран поют знаменит ю песню "Happy Birthday to you...". Она была написана в 1893 од дв мя сёстрами- чительницами Хилл из штата Кент и. Изначально, песня зв чала а "Доброе тро тебе". Но то переделал слова, ни то точно с азать не может. Кстати, в Кние ре ордов Гиннеса эта песня является самой знаваемой и поп лярной в мире.

• С 1971 ода по инициативе ООН 22 апреля отмечается день рождение Земли - всемирный день Земли.

• В различных странах представители оролевс ой семьи имеют официальный день рождения, оторый праздн ется всей страной. Но эта дата не совпадает с настоящим появлением на свет членов монаршей семьи. Например, ан лийс ая Елизавета II отмечает свой день рождения во втор ю с ббот

• Личное поздравление от ан лийсой оролевы в стране пол чают те, то дожил до 80, 90 и 100 лет.

• В Японии дни рождения вообще не принято отмечать. Поздравляют толь о родителей ребён а, оторые совершили подви и подарили жизнь новом челове . Для -трёх, - пяти, и семи одовалых малышей страивают "Сити-Го-Сан" праздни , де отмечают дни рождения всех детей, не смотря на то, что дата может не совпадать с личным праздни ом. Подар и дарят толь о то да, о да челове исполняется 60, 70, 79, 88, 99 лет.

• В не оторых странах есть традиция отмечать децимальный день рождения - р лые даты прожитых дней - "тысячидневия". А еще: В ш ол мы идем примерно в 2500 дней. Подрост овый возраст приходится на 5000 -7000-е дни. В возрасте о оло 28 лет можно отмечать 10000 дней с начала жизни. Î

Íàø æóðíàë ó ïðîäàæó ïðîòÿãîì ì³ñÿöÿ

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ 2013

·

1010

ÎѲÒÀ ÇÀ ÊÎÐÄÎÍÎÌ ÍÎÂÈÍÈ ЄВРОСОЮЗ ПЛАНУЄ ЗАЛУЧИТИ БІЛЬШЕ ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ

ба ато ст дентів не змо ли о пити поїзд в штати після повернення на бать івщин ).

Я пише ICEF Monitor, Європейсь а омісія оп блі вала доповідь та звіт, я ий за ли ає ніверситети ЄС до збільшення ст пенів, що прис дж ються, я і є лобальними або інтернаціоналізованими, для то о, щоб ефе тивно он р вати в напр женій боротьбі за іноземних ст дентів.

3. Дале о не всі російсь і ст денти змо ли потрапити до Амери и через тера т братів Царнаєвих, а та ож з причини шахрайства з редитними артами. Більше шансів поїхати в США отримала європейсь а молодь, зо рема іспансь а та ірландсь а.

Європа давно орист ється засл женою реп тацією серед майб тніх ст дентів по всьом світ за свою безпе , рас і я ість освіти, а в дея их випад ах її історичні, мовні та льт рні зв'яз и (напри лад, з Північною Амери ою, Австралією, Новою Зеландією та ін), що та ож є одним з фа торів її привабливості при виборі раїни для навчання за ордоном. Проте, я що європейсь і ВНЗ хоч ть продовж вати б ти номер один, на тлі зростаючої он ренції, з бо Азії, Близь о о Сход і Латинсь ої Амери и, вони повинні діяти страте ічно, щоб апіталіз вати реп тацію Європи я провайдера висо оя існої вищої освіти.

Отже, сезон 2013 розчар вав більшість ст дентів. Я з'яс валося, про рама обмін перестала б ти ви ідною, я для бізнесменів, та і для молоді. Це оворить про те, що вона вичерпала себе. З цієї причини найближчим часом Кон ресом б де роз лян та можливість ан ляції візи J-1.

Одним із заходів, по ли аних приверн ти більше ст дентів-іноземців, стане розширення обмінної про рами Erasmus. На її підтримЄС виділив 400 млн. євро. Çà ìàòåð³àëàìè www.parta.org

США: СТУДЕНТСЬКА ВІЗА J-1 За даними Держдепартамент в цьом році менше 300 тисяч іноземних ст дентів отримали віз J-1. На адаємо, що даний тип візи дає можливість ст дентам працювати і відпочивати в США протя ом 120 днів. Я з'яс валося, та і по азни и виявилися найнижчими за весь час існ вання ст дентсь о о обмін . Візи видаються не всім ст дентам з трьох причин: 1. Зростання неле альних іммі рантів США.

же

2. Відс тність роботи для ст дентів майвсіх тр дових сферах (з цієї ж причини

Майже половина респ блі анців Сенаті отова дати з од на її ан лювання в обмін на затвердження нових віз, я і від риють шлях на овим еніям, в чиїх силах підняти національн е ономі раїни. Çà ìàòåð³àëàìè www.msmstudy.com

ОПУБЛІКОВАНО ЧЕРГОВИЙ ВЕБОМЕТРИЧНИЙ РЕЙТИНГ УНІВЕРСИТЕТІВ СВІТУ Лабораторія іберметри и («Cybermetrics Lab») Національної дослідниць ої ради Іспанії («Spanish National Research Council», CSIC) оп блі вала чер овий вебометричний рейтин ніверситетів світ (http:// webometrics.info/en/Europe/Ukraine). КНУ ім.Т.Г.Шевчен а, єдиний з ВНЗ У раїни, ввійшов в Топ-1000 ніверситетів світ , зайнявши 838 позицію. Др им за рейтин ом в У раїні став Національний технічний ніверситет У раїни «Київсь ий політехнічний інстит т», зайнявши 1006 позицію світі. На третьом місці переб ває Хар івсьий національний ніверситет імені В.Н. Каразіна, я ий отримав 1876 місце світовом рейтин . Î Ïðåñ-öåíòð ÊÍÓ ³ì.Ò.Ã.Øåâ÷åíêà

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ

· 2013

11

10 òèïîâèõ ïîìèëîê ïðè ïîøóêó ãðàíòó íà íàâ÷àííÿ çà êîðäîíîì Ìð³ÿ ïðî íàâ÷àííÿ çà êîðäîíîì íå çàâæäè îáõîäèòüñÿ äåøåâî, ³ äëÿ á³ëüøîñò³ ³íîçåìíèõ ñòóäåíò³â ãðàíò - öå ºäèíèé ñïîñ³á ¿¿ çä³éñíèòè. Îäíàê âåëè÷åçíà ê³ëüê³ñòü çàÿâîê ÷àñòî âèÿâëÿþòüñÿ áåçóñï³øíèìè. Ðîçãëÿíåìî íàéá³ëüø î÷åâèäí³ ïîìèëêè, ùî äîïóñêàþòüñÿ ïðè ïîøóêó ³ ïîäà÷³ çàÿâîê íà ãðàíòè íà íàâ÷àííÿ çà êîðäîíîì.

1. ІГНОРУВАННЯ ВИМОГ ГРАНТУ Найтиповіша помил а ш ачів подача заяв и на рант, вимо ам я о о вони завідомо не відповідають. Необхідно виходити з реалій: існ є ба ато рантів на навчання за ордоном, і ожен з них має абсолютно он ретні вимо и до здоб вачів.

4. ПІЗНІЙ СТАРТ Під отов слід починати я омо а раніше. Для часті он рсі на рант знадобиться отримати реомендаційні листи від ваших теперішніх або олишніх ви ладачів, с ласти мотиваційний лист. Крім цьо о, для па ет до ментів на рант б ває необхідно створити транс рипт (до мент про спішність, з перерах ванням предметів і отриманих за них оціно ). Я що залишити ці справи на райній термін, можна п стити щось важливе і відправити не повний омпле т до ментів. Заяв и на рант без повно о омпле т доментів ні оли не роз лядаються.

2. ПОГАНЕ УЯВЛЕННЯ ПРО ІСНУЮЧІ МОЖЛИВОСТІ Під отов а заяв и на рант вима ає час . Першим ро ом є дослідження всіх можливих джерел отримання рошей на навчання за ордоном. Слід дізнатися я омо а більше про існ ючі ранти та стипендії, під вимо и я их ви формально підходите. Ба ато оледжів та ніверситетів пропон ють щедрі ранти для іноземних ст дентів, я і надаються на основі висо их дося нень ш ачів. Подібні ранти досить он рентоспроможні і їх с ладно отримати через їх невели іль ість. Том розрахов вати тіль и на них не варто. Існ є ба ато інших не менш щедрих рантів, що надаються приватними фондами, міжнародними ор анізаціями, а та ож за ордонними державами.

5. НЕДОТРИМАННЯ ТЕРМІНІВ Не слід вважати, що на всі ранти можна подати одночасно. Справа в том , що ожен он рс на рант має власні, чіт о визначені терміни проведення і, відповідно, інцевий термін прийом заяво . Я що ви проп стили цей термін, то заб дьте про цей рант, принаймні, в поточном році. Відправляти заяв після інцевоо термін марно: ваша заяв а не б де роз лян та.

3. ВІДПРАВКА НЕВЕЛИКОЇ КІЛЬКОСТІ ЗАЯВОК Необхідно подавати заяв и на ма симальн іль ість рантів, вимо и я их ви задовольняєте. Тим самим ви збільш єте шанси на спіх. Крім то о, один рант рід о здатний по рити всі витрати, том чим більше рантів вдасться отримати - тим раще. Природно, таий підхід потреб є більше час і з силь, ос іль и ожн заяв слід "заточ вати" під он ретні вимо и ожно о рант .

6. ІГНОРУВАННЯ ІНСТРУКЦІЙ В інстр ціях до заяв и на рант часто міститься прохання відповісти на певні питання, метою я их є визначити, нас іль и претендент відповідає вимо ам то о чи іншо о рант . Я що претендент не ви он є зазначені інстр ції або не повністю відповідає на поставлені питання, он рсній омісії б д ть підстави вважати, що він просто опіює і вставляє поспіль одні й ті ж відповіді в сі відправлені заяв и.

Б дьте впевнені, що за наявності сотень охочих отримати рант, на читання шаблонних заяво ніхто не витрачатиме час.

7. "ПОПАДАННЯ" НА НЕІСНУЮЧІ ГРАНТИ Слід насторожено ставиться до ор анізацій, що обіцяють " арантоване" отримання рант за невели плат . Слід пам'ятати, що заяв и на ранти с різь приймаються без оштовно, а арантовано о отримання рант не існ є в природі.

8. НЕРОЗУМІННЯ ЦІЛЬОВОЇ АУДИТОРІЇ Цільова а диторія - це члени он рсної омісії. Заяв а на рант - це ваша ом ні ація з цільовою а диторією. Щоб ом ні ація пройшла спішно, потрібно роз міти, хто б де оцінювати ваш заяв . У більшості випад ів, члени он рсної омісії мож ть не обов'яз ово б ти фахівцями вашій ал зі знань, том заяв пишіть та , щоб вона б ла зроз мілою навіть вашій мамі, я що тіль и не впевнені, що ваш заяв оцінюватим ть саме фахівці вашій ал зі.

9. ГРАМАТИЧНІ ТА ОРФОГРАФІЧНІ ПОМИЛКИ Слід мініміз вати раматичні та орфо рафічні помил и в матеріалах заяв и, а раще їх зовсім не доп с ати. Не варто особливо розрахов вати на те, що хтось б де робити зниж на те, що ви іноземець. Грамотна заяв а - це лише зайвий плюс ш ача і оворить про йо о ор анізованість і хороший рівень Çà ìàòåð³àëàìè володіння іноземною мовою. Ìàðàòà Àôçàëîâà, www.oncampus.ru 10. НЕДБАЛІСТЬ В ОФОРМЛЕННІ ДОКУМЕНТІВ Важливий не тіль и зміст, а й форма. Заяв а на рант повинна мати ідеальний ви ляд. Для цьоо слід неодноразово перевірити те ст на помили набор , відреда вати стр т р , а та ож пере онатися, що дані відповіді на всі поставлені питання. Я що вашом оточенні є люди, чиїм д м ам ви довіряєте, дайте їм прочитати і по рити вати ваш заяв . Î

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ 2013

12

ÎѲÒÀ  ÍÎÂ²É ÇÅËÀÍIJ¯

·

Äëÿ áàãàòüîõ íàøèõ ñï³ââ³ò÷èçíèê³â ÿê³ñíå íàâ÷àííÿ çà êîðäîíîì àñîö³þºòüñÿ ç Òóìàííèì Àëüá³îíîì ³ òàêèìè íàçâàìè, ùî ò³øàòü ñëóõ, ÿê Îêñôîðä ÷è Êåìáðèäæ. Àëå ÷è òàê âæå íåîáõ³äíî ¿õàòè çà ÿê³ñíîþ îñâ³òîþ äî Âåëèêîáðèòàí³¿? Отже, Нова Зеландія. Вона відома в сьом світі я раїна з ращо о е оло ією і найбільш низь им рівнем злочинності та ор пції. Рівень освіти в Новій Зеландії висо ий і відповідає с часним світовим стандартам. Вища освіта в Новій Зеландії відрізняється традиційно висо ою я істю ви ладання, прийнятними цінами і можливістю подальшо о отримання роботи та посвід и на проживання в раїні. Я відомо, на історію розвит Нової Зеландії величезний вплив зробили переселенці з Британії. Том не дивно, що за основ в раїні б ла взята саме британсь а модель освіти. Яс равим при ладом тісно о льт рно о та на ово о зв'яз Нової Зеландії з Вели обританією є University of Canterbury (Кентерберійсь ий ніверситет), від ритий в 1873 р. двома вип с ниами Кембриджсь о о і О сфордсь о о ніверситетів. Çà ìàòåð³àëàìè www.newzeland.org www.fluent.ru www.studinter.ru www.expat.su

СИСТЕМА ВИЩОЇ ОСВІТИ В НОВІЙ ЗЕЛАНДІЇ Система вищої освіти Нової Зеландії поб дована за британсь ою моделлю, тобто на " редитній основі", що дозволяє ст дентам не тіль и з одно о навчально о за лад мі р вати в інший, але і в інші ан ломовні раїни. Напри лад, я що ви отримали переддипломн (ба алаврат) освіт в Австралії або в Канаді, ви можете приїхати в Нов Зеландію і продовжити навчання на післядипломних рсах, і навпа и. Вищ освіт в Новій Зеландії можна отримати в наст пних навчальних за ладах:

- ніверситетах; - техноло ічних інстит тах; - педа о ічних оледжах; - приватних навчальних за ладах. Університети. У Новій Зеландії діють 8 державних ніверситетів, що пропон ють навчальні рси перед- та післядипломно о рівня я в а адемічній, та і в професійній областях. Кожен ніверситет та ож спеціаліз ється на певних предметах - та их, напри лад, я : промислові техноло ії, інжинірин , омп'ютерні на и, медицина, сільсь е осподарство та ін. Напри лад, Університет Ота о славиться медичним фа льтетом, а Кентерберійсь ий ніверситет вип с ає висо о валіфі ованих інженерів і фахівців в ал зі лісово о осподарства. Тим, хто хоче освоїти професію омерсанта, варто зверн ти ва на Університет Лін ольна (Lincoln University), а майб тнім архіте торам і бізнесменам можна поре оменд вати фа льтети О лендсь о о ніверситет . Навчання в ніверситеті дост пне ожном , хто задовольняє вимо и, що вис ваються тим чи

іншим ніверситетом. Однією з них ( рім знання мови) є 12-річна середня освіта, що для вип с ни ів ш іл з раїн олишньо о СРСР передбачає навчання на під отовчом рсі (Foundation course), або в професійно-технічном навчальном за ладі. Ще один спосіб - за інчити новозеландсь середню ш ол . Претенденти повинні та ож продемонстр вати знання ан лійсь ої мови на рівні не менше 550 балів з тест TOEFL або 6,0 з тест IELTS. Навчальний рі більшості ВНЗ ділиться на два семестри, перший з я их починається в лютом , а др ий - липні. На перший до менти зазвичай приймаються до інця жовтня - почат листопада, на др ий - до інця вітня - почат травня. Ст пінь ба алавра в Новій Зеландії одерж ють за три ро и (втім, меди и навчаються до шести ро ів). Я що ж ви хочете отримати ст пінь з відзна ою (ба алавр з відзна ою), доведеться витратити на це ще рі , зате шлях до ст пеня ма істра, я що ви захочете йо о отримати, вас б де оротший рі замість двох. На почат ових рсах ніверситет можна отримати підвищений диплом

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ

· 2013

(Advanced Diploma) - від двох до трьох ро ів навчання або просто диплом - від одно о до двох ро ів, я і демонстр ють валіфі ацію в пра тичних областях, таих я : бізнес, природничі на и, педа оі а, сільсь е осподарство та інші. Освітні про рами, що дозволяють отримати подібні дипломи, втім я і ст пені ба алавра, з ряд предметів пропон ються політехні ами, або техноло ічними інстит тами. Все це разом з висо ими стандартами навчання завоювало для новозеландсь их ніверситетів засл жен пова в світі, а я ість їх під отов и вип с ни ів визнанна всіх раїнах. У ба атьох рядах, в лючаючи раїни Тихоо еансь о о ре іон , можна з стріти вип с ни ів то о чи іншо о ніверситет Нової Зеландії. Ст денти ж з Європи та Північної Америи роз лядають отримання ст пеня в новозеландсь их ніверситетах я етап під отов и до навчання найпрестижніших за ладах своїх раїн. Техноло ічні та політехнічні інстит ти. У раїні наліч ється 20 навчальних за ладів дано о тип . Вони пропон ють навчальні про рами та стаж вання третинно о рівня різної єм ості та тривалості - від вст пних рсів до рсів на отримання різних ст пенів, але всіх їх об'єдн є єдина властивість - пра тична орієнтація на потреби рин праці. Більшість навчальних про рам - та их, я мистецтво і дизайн, а рономія, б дівництво та архіте т ра, бізнес і омерція, інжинірин , морсь а справа, природничі на и і техноло ії, т ризм та отельний бізнес - розроблені при тісній взаємодії з бо різних професійних асоціацій, промислових р п і ромадсь их ор анізацій. Даний фа т визначає висо я ість одерж ваної ст дентами освіти і, я наслідо , їх висо затреб ваність на рин праці. Заняття проводяться в малень их

13 ласах, що арант є вам більше індивід альної ва и з бо ви ладачів. Для вст п , я правило, потрібна середня дванадцятирічна за інчена чи е вівалентна освіта. Ба ато я і з цих ВНЗ пропон ють трирічні про рами навчання на ба алавра, що дозволяють отримати та ий ст пінь, я і в ніверситеті, але за менші роші. Це, зо рема, відноситься до прорам в ал зі бізнес , інформати и, менеджмент , охорони здоров'я. Частина та их про рам влаштована та , що перший рі ви можете від читися в стінах політехні а, а потім перейти в один з ніверситетів, з я ими підписані оди про співпрацю - відраз на 2-й рс. Про рами, я і відповідають диплом , от ють валіфі ований персонал для роботи в середній технічній та правлінсь ій лан ах в та их областях, я : еле троні а, промисловість, б дівництво та архіте т ра, бізнес. Навчання може зайняти від одно о ро до двох ро ів. Ст денти, що отримали сертифі ати різних ст пенів (I-IV), володіють основними спеціальними знаннями та навич ами, достатніми для ви онання широ о о ола професійних обов'яз ів різних ал зях, і мож ть займати робочі та низові правлінсь і, ерівні або технічні позиції. Ці рси мож ть тривати від шести місяців до двох ро ів і роз лядатися я проміжна ст пінь до подальшо о навчання на більш висо ом рівні. У "політехні ах" можна та ож пройти орот і професійні рси під отов и для роботи, напри лад, в ал зі отельно о менеджмент або т ризм . Отримання сертифі ата або диплома в цих сферах займає від 6,5 місяців до двох ро ів. Та і рси мож ть роз лядатися або я проміжний етап подальшом навчанні, або я базова освіта для почат професійної діяльності на посадах молодшої п-

равлінсь ої лан и. Педа о ічні оледжі. Ці навчальні за лади от ють вчителів для ведення ви ладаць ої роботи в дитячій, почат овій і середній ш олі. Після за інчення оледж ст денти мож ть продовжити навчання в ніверситеті. Всі оледжі пропон ють рси підвищення валіфі ації для вчителів. Приватні навчальні за лади. Існ є та ож близь о 100 приватних навчальних за ладів, що пропон ють освіт третинно о рівня, а та ож рси перепід отов и та підвищення валіфі ації. Більшість таих станов спеціаліз ється на про рамах стаж вання для фахівців різних професійних областях.

СТУПЕНІ ТА ДИПЛОМИ У Новій Зеландії існ є 10 рівнів навчання, після ожно о з я их можна отримати відповідний до мент про здоб т освіт . Найнижчим за значимістю є сертифі ат, а найвищим - диплом до тора. Перелі рівнів освіти і відповідних їм до ментів про освіт і ст пенів ви лядає наст пним чином: - сертифі ати (Certificates) - рівень з 1 по 4; - дипломи (Diplomas) - рівні 5 і 6; - ст пінь ба алавра (Bachelors degrees) і диплом спеціаліста (Graduate Diplomas) - рівень 7; - сертифі ати та дипломи про післядипломн освіт (Postgraduate Certificates, Diplomas ), а та ож почесний диплом ба алавра (Bachelors degrees with Honours) - рівень 8; - ст пінь ма істра (Masters degrees) рівень 9; - ст пінь до тора (Doctoral degrees) 10 рівень. Техноло ічні інстит ти та політехні и та ож пропон ють своїм ст дентам можливість отримати сертифі ат, диплом або

Ïî ñåêðåòó âñüîìó ñâ³òó! Íàïèø³òü íàì ïðî ñâ³é äîñâ³ä íàâ÷àííÿ çà êîðäîíîì. Ìè ãàðàíòóºìî äîïîìîãó â ï³äãîòîâö³ ìàòåð³àëó é äîñòîéí³ ãîíîðàðè. Çâåðòàéòåñü â ðåäàêö³þ çà òåë. (044) 453-35-11

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ 2013

·

14

ст пінь. Крім то о, т т є вели ий вибір різних професійних рсів, де можна отримати пра тичні навич и в обраній професії. У педа о ічних оледжах можна отримати ст пінь в ал зі ви ладання в поєднанні зі стат сом зареєстровано о вчителя. Всі види до ментів про здоб т освіт ( валіфі ації) стро о стандартизовані та в лючені в Єдин національн систем валіфі ацій (National Qualifications Framework), я а містить більше 800 наймен вань різних валіфі ацій, я і можна отримати в раїні. Кожен навчальний за лад має право пропон вати тіль и ті навчальні рси, я і вед ть до отримання ст пеня, диплома або сертифі ата, тип я о о в лючено до NAF.

ПЕРЕВАГИ СИСТЕМИ ВИЩОЇ ОСВІТИ НОВОЇ ЗЕЛАНДІЇ Я ість освіти. Я ість освіти, здоб тої в Новій Зеландії, досить висо а, а дипломи мають міжнародне визнання. Висо і стандарти світово о рівня в освітній системі підтрим ються за рах но планомірної роботи та онтролю за всіма навчальними за ладами з бо Управління валіфі ації Нової Зеландії (New Zealand Qualifications Authority (NZQA), чиї ф н ції входить реєстрація всіх ВНЗ. Т рбота про іноземних ст дентів. У Новій Зеландії т рбота про ст дентів не порожні слова. У раїні існ є спеціальний "Коде с допомо и іноземним ст дентам", я о о зобов'язані дотрим ватися сі навчальні за лади. Б дь-я і пор шення правил, я і встановлені цьом Коде сі, мож ть спричинити за собою серйозні штрафні сан ції для навчально о за лад , аж до позбавлення а редитації.

Нова Зеландія одна з неба атьох раїн, де ст дентиіноземці мож ть леально працювати. Майже всі ст денти мають право працювати протя ом 20-ти один на тиждень під час навчання і повний робочий день під час ані л. У дея их випад ах ст дент навіть не доведеться самом ш ати собі робот , адже в Новій Зеландії є навчальні за лади, я і свої про рамі в лючають обов'яз ов пра типрацевлашт вання. Порівняно низь і ціни на навчання і проживання. Рі навчання на ст пінь ба алавра обходиться в 11-19 тис. новозеландсь их доларів (NZ дол.) на ст пінь ма істра 15-30 тис. NZ дол. Проживання в сім'ї з дворазовим харч ванням б дні і повним пансіоном вихідні ошт є приблизно 130-180 NZ дол. в тиждень. Оренда вартири обходиться приблизно в т ж с м (ба ато заощадж ють, знімаючи житло с ладчин з іншими ст дентами), а імната ртожит - 200 NZ дол. на тиждень. Кишень ові витрати не перевищ ють 75 NZ дол. в тиждень. Та им чином, вам доведеться витратити 9-11 тис.

NZ дол. за рі (в лючаючи транспорт, підр чни и та розва и).

(1 NZD = 0,6 євро або 0,77 дол.) Міжнародне визнання отриманої освіти. Дипломи новозеландсь их ВНЗ визнаються в більшості раїн світ (70% вип с ни ів працюють за межами Нової Зеландії). А я що ви хочете залишитися, то, провчившись три ро и, можна отримати дозвіл працювати в раїні за наб тою спеціальністю на стро до двох ро ів. Особи, я і за інчили новозеландсь і ВНЗ, мають певні піль и. Теплий, м'я ий лімат в раїні. Ст денти із-за ордон люблять Нов Зеландію за її рас , остинність жителів і відс тність с єти. Т т можна знайти безліч рортів, відвідати олоритні місцеві визначні пам'ят и, познайомитися з ба атові овою льт рою місцевих жителів. У 2004 році Нова Зеландія б ла визнана ращою державою для відвід вання за ордонними остями. Рівень життя в цій раїні д же висо ий, а злочинність майже відс тня! Міста Нової Зеландії займають лідир ючі позиції в світових рейтинах за я істю життя. А за рез льтатами

ба атьох незалежних досліджень місто О ленд входить до числа 10 най ращих для життя міст на планеті. Під отовчі про рами ніверситетів Вітчизняно о атестата про середню освіт недостатньо для вст п до новозеландсь о о ніверситет . Під отовчі про рами (Foundation), для бажаючих продовжити своє навчання в ніверситетах, Нової Зеландії являють собою оптимальний і най оротший шлях для вст п до ВНЗ цієї раїни. Мінімальні вст пні вимо и на подібні рси роблять їх все більш і більш затреб ваними серед ст дентів не тіль и з раїн СНД, а й для абіт рієнтів з ба атьох інших раїн. Для то о, щоб б ти зарахованим на про рам Foundation необхідно: • за інчити середню ш ол • с ласти міжнародний іспит з ан лійсь ої мови (IELTS чи TOEFL). За рі навчання на під отовчом рсі Foundation іноземні ст денти знайомляться з раїною і її звичаями, до ладніше дізнаються про систем освіти, принципи і методи навчання, помітно по ращ ють знання ан лійсь ої мови і здають необхідний для вст п до ніверситет валіфі аційний іспит. Крім мовних занять, націлених на розвито навичо сно о та писемно о мовлення, сприйняття др овано о те ст , ст денти по либлено займаються а адемічними дисциплінами з тих предметів, я і вони прип сають вивчати в подальшом в ніверситеті. Ст денти не тіль и відвід ють ласні заняття, а й приділяють ба ато час самостійній під отовці, працюючи в бібліотеці або в омп'ютерній лабораторії над індивід альними або р повими прое тами. Усі чні за час навчання на про рамі, за допомо ою досвідчених наставни ів, членів ви ладаць о о с лад , остаточно визначаються з вибором ніверситет , в я ом вони хотіли б продовжити освіт і ба ато хто спішно справляються з поставленим завданням.

КОРИСНА ІНФОРМАЦІЯ З НАВЧАННЯ В НОВІЙ ЗЕЛАНДІЇ Проживання ст дентів під час навчання в Новій Зеландії Успіх навчання ба ато в чом визначається тим, де і в я их мовах проживає ст дент. Для о ось оптимальний варіант - отель: омфорт, тиша, незалежність. Але для більшості тривале проживання в отелі та и доро вате... Ба ато хто вибирає номери ст дентсь ій резиденції серед одноліт ів з інших раїн. Для більшості ж (особливо при навчанні на орот остро ових мовних рсах) оптимальним вибором стає

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ

· 2013

номер новозеландсь ій родині. ПоУніверситет Ваї ато перше, це ви ідніше е ономічно. Але, www.waikato.ac.nz оловне, постійне спіл вання з носі*** ями мови доповнює "повне зан ренУніверситет Ота о ня" і дає можливість познайомитися www.otago.ac.nz з життям раїни "зсередини". *** Працевлашт вання ст дентів Кентерберійсь ий Університет під час навчання www.canterbury.ac.nz Ціл ом очевидно, що ст денти, *** виїжджаючі на навчання за ордон, Університет Массей я правило, мож ть навчатися і жити www.massey.ac.nz. без підробіт . Ба атьох ст дентів *** фінанс ють бать и або родичі, я і Політехнічні ВНЗ Нової Зеландії ретельно прод м ють і прорахов Політехнічний ють всі майб тні витрати. Одна , інстит т Аора і ст денти, я і виріш ють підробити м. Тімар вільний від навчання час, наба аwww.aoraki.ac.nz то більше ви рають порівнянні зі *** своїми непрацюючими побратимаПолітехнічний інстит т Б хти ми, адже вони змож ть на опичити Достат досвід роботи, розширити оло м. Та ран а знайомств і "підтя ти" мов . За заwww.boppoly.ac.nz оном ст денти мож ть працювати *** в Новій Зеландії до 20 один на тижПолітехнічно-техноло ічний день. Середній заробіто становить інстит т Крайстчерчі 200-250 новозеландсь их доларів на м. Крайстчерч тиждень. Пропозиції про робот для www.cpit.ac.nz ст дентів можна знайти: *** • Вашом навчальном за ладі Веллін тонсь ий техноло ічний дош а о олошень, я правило, рясніє інстит т різними ва ансіями на робот на м. Х тт Сіті, Петон півстав и і по вихідних; тел: +64-4-920-2400 • в центрах з працевлашт вання. фа с: +64-4-920-2401 У ба атьох навчальних за ладах існ www.weltec.ac.nz ють власні центи з працевлашт ван*** ня, я і мають свої бази даних про ваСхідний техноло ічний інстит т ансії. Іноді з цією метою вип с аєтьм. Нейпір, Хо с-Бей ся спеціальна азета. Сл жби з праwww.eit.ac.nz цевлашт вання та ож надад ть Вам *** детальн інформацію, дад ть поради Техноло ічний інстит т Ман а з пош ва ансій і подальшо о пром. Ман а Сіті, О ленд фесійно о навчання, мож ть описати www.manukau.ac.nz перспе тиви отримання роботи після *** за інчення навчання, можливості отри- Техноло ічний інстит т Нельсонамання дозвол на цю робот і проходМарльборо ження виробничої пра ти и; м. Нельсон • місцевих азетах; www.nmit.ac.nz • за допомо ою знайомих. *** Нортландс ій політехнічний УНІВЕРСИТЕТИ НОВОЇ інстит т ЗЕЛАНДІЇ м. Ван арей Університет Лін ольна www.northland.ac.nz www.lincoln.ac.nz *** *** Політехнічний інстит т Ота о О лендсь ий Університет м. Д недін www.tekotago.ac.nz www.auckland.ac.nz *** *** Південний техноло ічний інстит т Університет Ві торії м. Інвер ар ілл Велін тоні www.sit.ac.nz www.victoria.ac.nz *** *** Політехнічний інстит т Тай ПУТІНІ О лендсь ий Техноло ічний м. Греймо с Університет www.taipoutini.ac.nz www.aut.ac.nz

15 Політехнічний інстит т Тайрахіті м. Гісборн www.tairawhiti.ac.nz Західний техноло ічний інстит т Тарана і м. Нью-Плім т www.taranaki.ac.nz *** Техноло ічний інстит т Ваї ато м. Гамільтон www.twp.ac.nz *** Техноло ічний інстит т UNITEC м. О ленд www.unitec.ac.nz *** Техноло ічний інстит т Ваярі і Ротор а м. Ротор а www.waiariki.ac.nz *** Інстит т політехнічно о товариства Вітірейа м. Порір а, Веллін тон www.whitireia.ac.nz *** Телфордсь ий сільсь о осподарсь ий політехнічний інстит т м. Бал л т www.telford.ac.nz *** Від ритий політехнічний інстит т Нової Зеландії м. Ловер Хатт Сіті www.topnz.ac.nz

Æóðíàë “Ñó÷àñíà îñâ³òà” ðîçïîâñþäæóºòüñÿ â Êèºâ³ òà Óêðà¿í³ âðîçäð³á – â ê³îñêàõ “Ïðåñà” òà íà ðîçêëàäêàõ, çà ïåðåäïëàòîþ (ïåðåäïë. ³íäåêñ 06222 â êàòàëîç³ “Óêðïîøòà”)

Î

16

ÇÀ ÊÎÐÄÎÍÎÌ•ÑÅÐÅÄͲ ØÊÎËÈ

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ 2013

·

Íàéíåçâè÷àéí³ø³ øêîëè ñâ³òó ϳçíàííÿ ϳçíàííÿ ïî÷èíàºòüñÿ ïî÷èíàºòüñÿ çç ïîäèâó. ïîäèâó

Àðèñòîòåëü

 óÿâëåíí³ á³ëüøîñò³ ç íàñ øêîëà - öå ñ³ðà áóä³âëÿ, ç êëàñíèìè ê³ìíàòàìè, äîâãèìè êîðèäîðàìè, ñïîðòçàëîì òà ¿äàëüíåþ. Ó êðàùîìó âèïàäêó öÿ íóäíà ñïîðóäà îæèâëÿº ñï³âòîâàðèñòâî òâîð÷èõ ³ íåáàéäóæèõ ëþäåé, ÿêèõ ìè íàçèâàºìî â÷èòåëÿìè, â ã³ðøîìó, àëå íå áóäåìî ïðî ñóìíå. Ïðè öüîìó â ñâ³ò³ íå âñå òàêå ñ³ðå ³ îäíîìàí³òíå, º øêîëè, ÿê³ ìîæíà óÿâèòè ñîá³ ò³ëüêè â íàéñì³ëèâ³øèõ ôàíòàç³ÿõ. Îòæå, âìèêàéòå óÿâó - íàéíåçâè÷àéí³ø³ øêîëè ñâ³òó: 1. ТЕРРАСЕТ - ШКОЛА ПІД ЗЕМЛЕЮ (TERRASET ELEMENTARY SCHOOL PTA (США) Незважаючи на всю фантастичність дано о прое т , ш ола Террасет дійсно знаходиться під землею, в місті Рестон, штат Вірджинія. Цьом навчальном за лад вже більше 40 ро ів і поб дований він б в середині 70-х ро ів. Це період, оли Амери спіт ала енер етична риза, і місь а влада не прид мала ні чо о більш е ономічно о, ніж поб д вати ш ол , я а сама б себе зі рівала. З цією метою зняли земляний па орб, поб д вали б дівлю і знов засипали йо о землею, передбачивши не тіль и те, що ш ола сама себе б де зі рівати, а й систем охолодження б дівлі. Учнів цієї ш оли, по прав можна назвати "діти підземелля". За всіма іншими параметрами - це звичайнісінь а ш ола, в я ій відб вається ласичне, за амери ансь ими мір ами, навчання, не рах ючи то о, що даний навчальний за лад є ще й т ристичною Ме ою міста.

2. ПЛАВУЧА ШКОЛА В КАМБОДЖІ Наст пний, не менш е зотичний, навчальний за лад розташований на воді. Втім, в цьом ре іоні дане явище ні о о не див є, та я і б дин и, і ма азини, і інші б дівлі т т, в прямом сенсі, плавають. Йдеться про плав че село Кампон Л он , я е Çà ìàòåð³àëàìè знаходиться на озері Тонлесап, в Камбоджі. У ш олі www.neuch.org наліч ється близь о 60 чнів, 40 з я их - діти-сироти, бать и я их за ин ли під час рибної ловлі. У навчальном за ладі знаходиться всьо о один велиий лас, де діти навчаються і проводять вільний час. У ш ол діти плавають спеціальних тази ах, я і слабо на ад ють човен. Т ристи, я і відвід ють даний ре іон, часто навід ються в цей незвичайний навчальний за лад, том ш олярі не знають нестачі в солодощах та навчальном приладді та ви лядають, абсолютно щасливими і радісними дітьми.

3. АЛЬТЕРНАТИВНА ШКОЛА АЛЬФА (ALPHA ALTERNATIVE SCHOOL (КАНАДА) Це один з найстаріших навчальних за ладів Канади, існ є з 1972 ро і є справді ні альним. Особливим йо о робить ставлення до чня, а таож ви ористання в навчанні про ресивних педа о ічних ідей. В основі філософії ш оли Альфа лежить визнання то о, що ожна дитина індивід альна, ожно о своя швид ість навчання і сфера інтересів, том в ш олі відс тній розпорядо дня і роз лад ро ів, а правила поведін и ди т ють самі чні. У цьом навчальном за ладі чні не отрим ють оціно і них відс тні домашні завдання. Поділ на ласи відб вається не за ві овим ритерієм, а за сферами інтересів дітей. Основні питання правління навчальним за ладом виріш ються на щомісячних зборах чнів, вчителів та бать ів. При цьом бать и, на волонтерсь их засадах, є а тивними часни ами освітньо о процес та помічни ами вчителя протя ом навчально о дня. Девіз Альфа Спільна освіта.

4. ВІДКРИТА ШКОЛА ОРЕСТАД В КОПЕНГАГЕНІ (OВRESTAD GYMNASIUM) Дан ш ол справді можна віднести до твор с часно о архіте т рно о мистецтва. І не тіль и б дівля, а й хара тер навчання т т відрізняється від ласичної ш оли. У приміщенні цьо о навчально о

за лад пра тично відс тні вн трішні пере ород и, і немає ласів, в їх звичном явленні. Серце ш оли - величезні винтові сходи, я і з'єдн ють 4 поверхи б дівлі. По всій ш олі стоять м'я і дивани та п фи, на я их чні відпочивають і роблять домашні завдання. "У нашій ш олі пра тично немає стін, я і б нас роз'єдн вали, зате ми маємо висо і стелі" - аж ть ромадяни цієї незвичайної дитячої держави. І в цих словах поля ає не стіль и архіте т рна особливість б дівлі, с іль и філософія цієї ні альної раїни Знань. Ш олярі навчаються працювати в просторі без ордонів, ви ористов ючи свої вміння та навич и для вирішення поставлених завдань. У ш олі відс тні ласичні навчальні посібни и, чні навчаються за еле тронними ниами і ви ористов ють інформацію, отриман в Інтернеті.

5. "КЕНЕЛЕКЕН" - КОЧОВА ШКОЛА (ОЛЕНЕКСЬКИЙ ЕВЕНКІЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ РАЙОН, ЯКУТІЯ, РОСІЯ) А ось дітям, я і навчаються цій ш олі, невимовно пощастило. І це не том , що них с часний навчальний за лад, а внаслідо то о, що вони мають можливість жити з бать ами і отрим вати ласичн ш ільн освіт . До недавньоо час діти з очових племен Північних ре іонів Росії зм шені б ли або навчатися і жити в ш о-

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ

· 2013

лах-інтернатах, місяцями не бачачи рідних, або зовсім не отрим вали освіти. Кочов ш ол по прав можна назвати найменшою ш олою за чисельністю чнів та персонал . Подібний навчальний за лад нарахов є від 6 до 8 чнів, де працюють 2-3 педа о а. Одна це не заважає дітям отрим вати та і ж знання, вміння та навич и, я і їх осілим одноліт ам. Кочова ш ола обладнана с п тни овим Інтернетом, що дає можливість спіл ватися із зовнішнім світом. У планах ряд оптиміз вати навчальний процес, створивши адаптовані навчальні еле тронні посібни и, на змін ласичних ш ільних підр чни ів.

6. ПРИГОДНИЦЬКА ШКОЛА WATERSHED (WATERSHED SCHOOL (США) Ш ола при од - чи не це мрія б дь-я о о хлопчи а й дівчини ш ільно о ві . І ці мрії зб ваються в амери ансь ій ш олі Watershed. Освітній процес т т поб дований я одна вели а подорож просторами раїни Знань. Я що це ео рафія, то вивчення її відб вається на місцевості, біоло ія - заповідни , в безпосередньом онта ті з живою природою, архіте т ра - на в лицях міста. Навчальні е спедиції - ось найпрод тивніші методи отримання міцних знань, на д м педа о ів цієї ш оли. Не дивлячись на те, що дітям доводиться вивчати і математи , і мови, очі вання поход і яс равих вражень дає стим л відмінно навчатися. А, рім то о, - заняття спортом, йо а, часть ро - р пі роблять ш ільні ро и незаб тніми. І воістин прав б в німець ий письменни Ернста Хайне, я ий с азав: "Ви знайдете більше знань б ах і д бах, ніж ни ах. Звірі, дерева і аміння збері ають та і знання, я і не передасть вам нія ий чений".

7. ПЕЧЕРНІ ШКОЛИ КИТАЮ Китай не перестає див вати нас е ономічними дивами і однією з перед мов дано о явища по прав можна вважати тя цих людей до знань. Підтвердженням том сл жить ні альна ш ола в провінції Г йчжо (Guizhou). Народність мяо (Miao), орінне населення цьо о ре іон , живе досить с ромно. Низь ий рівень життя не дозволяв цим людям тривалий час отрим вати освіт . І тіль и в 1984 році б ла від рита перша ш ола. Та я оштів на б дівництво ш оли не б ло, навчальний за лад б ло вирішено розмістити в найближчій печері. Т т б ли обладнані ласи, спортивний майданчи і зона відпочин . Спочат ш ола б ла розрахована на один лас, проте сьоодні її вихованцями є 186 дітей. І це незважаючи на те, що до ш оли чням доводиться добиратися по шість один щодня. Я т т не з адати вірменсь е прислів'я: "Не той більше знає, хто більше жив, а той, хто далі ходив". І на за інчення, я ою б незвичайною не б ла ш ола, де б вона не б ла розташована, основним її призначенням залишається виховання підростаючо о по оління. "Ш ола - це майстерня, де форм ється д м а підростаючо о по оління, треба міцно тримати її в р ах, я що не хочеш вип стити з р майб тнє". (Анрі Барбюс).Î

ÑÅÐÅÄͲ ØÊÎËÈ•ÇÀ ÊÎÐÄÎÍÎÌ СИСТЕМА МОНТЕССОРІ Ñüîãîäí³ ïð³çâèùå Ìîíòåññîð³ çíàþòü íå ëèøå ïåäàãîãè, à é áàãàòî áàòüê³â. Â÷èòèñÿ â îñâ³òí³õ óñòàíîâàõ çà ñèñòåìîþ Ìîíòåññîð³ ïðàãíóòü áàãàòî, ¿¿ øàíóâàëüíèê³â íå ñòຠìåíøå, õî÷ öþ êîíöåïö³þ íå íàçâåø ñó÷àñíîþ. ²òàë³éêà Ìàð³ÿ Ìîíòåññîð³ áàãàòî â ÷îìó âèïåðåäèëà ñâ³é ÷àñ, ñòàâøè íîâàòîðîì, óí³êàëüíèì ïåäàãîãîì, ùî çì³íèâ äîë³ áàãàòüîõ ä³òåé. У своїй раїні вона стала першою жін ою-лі арем, але вона не просто лі вала роз мово відсталих дітей, вона давала їм величезний шанс на повноцінне життя. Ця талановита жін а виявила взаємозв'язо між розвит ом дрібної мотори и і мовою. Вона прид мала безліч вправ та і ор, де діти пізнавали світ та тильно, через відч ття. Чим я існіше вони це робили, тим раще починали оворити. Дивно, але діти з діа нозами-виро ами вчилися раніше читати, писати і рамотно висловлюватися, ніж свої ціл ом нормальні одноліт и. Ці рез льтати і стали приводом для створення нової системи навчання.

У ЧОМУ СУТЬ СИСТЕМИ? Головним принципом вчення Монтессорі є індивід альний шлях розвит дитини. Діти не порівнюються, їх спіхи не прирівнюються до я ихось норм і по азни ів. Відповідно до системи - ожна дитина розвивається по-своєм , середовище її розвит спеціально під отовлене. Педа о повинен допомо ти дитині ма симально проявити свій потенціал. По с ті, педа о вист пає в ролі аталізатора процес розвит , ньо о немає явної ер ючої ф н ції. Головний девіз системи зв чить та : "Допоможи мені зробити самом ". Ба атьом симпатична ця система, та я в ній яс раво виражений принцип само оре ції. Дитина не че ає реа ції вчителя на свою робот , вона вчиться розпізнавати свої помил и сама.

РОЛЬ ВЧИТЕЛЯ Система Монтессорі ардинально відрізняється від інших навчальних систем позицією педа о а. Учитель є помічни ом, я ий вчить принципам роботи, спостері ає за рез льтатами. Але він не ди т є темп роботи, не нав'яз є своїх вимо . Дитина діє та , я зр чно її. Самостійність одна з основних цінностей системи. При цьом треба роз міти, що вчитель не сторонній спостері ач, я о о діти мож і нор вати. Педа о вчить працювати з дида тичним матеріалом, по аз є схем дій, я ої потім б д ть дотрим ватися діти. Але завдання вони вибирають собі самі, та само я і темп роботи.

Î

Çà ìàòåð³àëàìè www.neuch.org

17

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ 2013

·

18

ÙÎ ÏÎÒвÁÍÎ ÇÍÀÒÈ ÇÍÀÒÈ,, ùîá óñï³øíî ñêëàñòè áóäü-ÿêèé àêàäåì³÷íèé òåñò? Óñï³øí³ñòü çäà÷³ áóäü-ÿêîãî àêàäåì³÷íîãî òåñòó - â òîìó ÷èñë³ ìîâíîãî - äëÿ âñòóïó äî ³íîçåìíîãî ÂÍÇ çàëåæèòü íå ò³ëüêè â³ä ïðåäìåòíèõ çíàíü, à é â³ä óì³ííÿ çàñòîñîâóâàòè äåÿê³ "õèòðîù³". Ñàìå ïðî ö³ õèòðîù³ ï³äå ìîâà äàë³. Предметні знання мають першорядне значення для спішної здачі а адемічних тестів, проте тіль и цьо о не достатньо. Володіння дея ими страте ічними прийомами дозволяють с ласти тест ле ше і, відповідно, забезпечити більш висо ий рез льтат. Ось дея і з них.

1. ЗНАЙТЕ ФОРМАТ ТЕСТУ Перед здачею тест слід добре засвоїти стр т р всьо о тест , типи тестових завдань та інстр ції до завдань. У день іспит це значно заощадить час на читання інстр цій і знизить рівень стрес , я ий вини ає, оли доводиться мати справ з чимось маловідомим.

2. ТРЕНУЙТЕСЯ В РЕАЛЬНИХ УМОВАХ У процесі під отов и до тест спочат необхідно повправлятися ви онанні о ремих розділів тест , а потім і всьо о тест ціл ом на час. Я що ви не б дете трен ватися на час, під час здачі реально о тест це може зі рати з вами злий жарт. Обмежений час - це вели ий стрес-фа тор, до я о о ви можете опинитися просто не отові. Перевірте в домашніх мовах, нас іль и час впливає на ваш рез льтат: зробіть один пробний тест без обмеження за часом, а інший з - обмеженням. Потім порівняйте.

3. ОБЕРЕЖНО ВИБИРАЙТЕ ПРОБНІ ТЕСТИ В інтернеті існ є вели а іль ість сайтів з безоштовними пробними тестами. Немає нія ої аÇà ìàòåð³àëàìè рантії, що ці тести наближені за с ладністю і типом Ìàðàòà Àôçàëîâà, завдань до офіційно о тест або просто давно не www. oncampus.ru застаріли. Трен ючись на подібних тестах, можна прийти на іспит в повній впевненості в своїй під отовленості, але оли перед вами від риється реальний тест, ви зроз мієте, що от валися не зовсім до цьо о. Вини не пані а, але б де вже пізно. Звідси висново : орист ватися неперевіреними джерелами слід обережно. Краще все-та и трен ватися на пробних тестах безпосередньо від розробни ів тест , або від авторитетних видавців.

4. НЕ "ЗАСТРЯГАЙТЕ" НА ВАЖКИХ ЗАВДАННЯХ Я що витрачати занадто ба ато час на завдання, на я і ви не знаєте відповіді, існ є ризи не всти н ти ви онати решт . Це означає, що мовно аж чи, замість втрати бала за одне завдання, через елементарний бра час можна проп стити можливість заробити іль а балів за правильне вирішення інших, більш ле их завдань. Крім цьо о, дов е "сидіння" на важ их питаннях підвищ є ймовірність вини нення пані и, а це не сприяє дося ненню хороших рез льтатів. Звідси випливає наст пна ре омендація.

5. ВИКОНУЙТЕ ЛЕГКІ ЗАВДАННЯ НА ПОЧАТКУ Я що формат тест дозволяє, спочат слід ви он вати завдання, я і даються ле о, а за час, що залишився можна поверн ться до ви онання завдань, що ви ли ають тр днощі. За та о о підход підвищ ється впевненість, ос іль и стає відома іль ість незавершених завдань і час, що залишився на їх ви онання. Більше то о, відповіді на ле і питання мож ть навести на правильн відповідь на більш с ладні питання. Розробни и ба атьох тестів часто ви ористов ють старий трю : дають відповідь на поточне питання варіантах відповідей в одном з наст пних питань, я ий може запит вати про щось інше.

6. ЯКЩО НЕ ЗНАЄТЕ ВІДПОВІДЬ - ВГАДУЙТЕ Коли ви точно не знаєте відповідь на питання, чи оли стає очевидним, що час на пош правильно о рішення не залишається, слід відповідати навмання. Але в ад вати слід страте ічно.

Напри лад, я що необхідно вибрати правильн відповідь з чотирьох можливих, шанс відповісти правильно становить 25%. Вил чаємо свідомо абс рдн відповідь, а та ож відповідь, я а найбільше здається неправильною. У рез льтаті залишається вибрати тіль и 1 питання з 2-х, тобто шанс відповісти правильно збільш ється до 50%. Після то о, я б ли вил чені завідомо неправдиві відповіді, можна в ад вати.

7. ПРИСЛУХАЙТЕСЯ ДО ІНТУЇЦІЇ Я що після прочитання питання вас відраз вини ає на ньо о відповідь, я правило, - хоч і не завжди, - це і є правильна відповідь. Наст пні розд ми з привод правильності рішення лише сіють непотрібні с мніви, я і призводять до помил и.

8. ВРАХОВУЙТЕ ОСОБЛИВОСТІ АДАПТИВНИХ ТЕСТІВ Я що ви здаєте адаптивний тест, слід особливо ретельно підійти до ви онання перших де іль ох завдань ожном розділі тест . Справа в том , що на відмін від паперово о тест , адаптивний тест підлаштов ється під рівень тестовано о. Спочат даються завдання помірної с ладності. Я що тестований відповів правильно, с ладність наст пних завдань підвищ ється, а я що неправильно - зниж ється. Природно, за вирішення завдань підвищеної с ладності прис дж ються більш висо і бали. Том , щоб отримати можливість вирішити завдання підвищеної с ладності і, отже, заробити більше балів, ви он ючи завдання на почат ожно о розділ , поспішати не варто.Î

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ

· 2013

19

ÇÀÊÎÐÄÎÍÍÀ ÌÎÇÀ¯ÊÀ СТЕНФОРД І ГАРВАРД: ВНЗ УСПІШНИХ СТАРТАПЕРІВ Бло ер Ма с В льф проаналіз вав більше 250 стартапів, я і б ли зап щені в США, і зробив неймовірний висново саме навчання в Стендфорді, одном з найпрестижніших амери ансь их ніверситетів, сприяє спішном старт та розвит нових прое тів. Ні для о о не є се ретом, що, не дивлячись на пропа анд спіх без наявності диплома, основна частина засновни ів стартапів все ж відвід вали ращі ніверситети. Гарна під отов а і нові зв'яз и, я і здоб ваються в процесі навчання, сприяють поб дові ар'єри і досить швид ом розвит власної справи. З рах ванням то о, що основні венч рні ошти знаходяться саме в Кремнієвій долині, Ма с В лф, амери ансь ий інженер і бло ер, вирішив проаналіз вати, я ий же ніверситет найбільше сприяє зал ченню інвест вання. Виявилося, що із 2500 засновни ів стартапів, я і отримали венч рні ошти, 193 особи за інчили Стендфорд і 120 осіб б ли вип с ни ами Гарвард . До то о ж олишні ст денти Стендфорда зал чили 3700000000 доларів венч рних рошей, а представни и Гарвард - 4100000000 доларів. Рез льтати В льфа засновані на базі видання TechCrunch.

СТАРТАП - ЦЕ ЗАВЖДИ ПОЧИНАННЯ "З НУЛЯ" Що ж та е стартап? Стартап (від ан л. start-up ) - це прое т, ідея бізнес , розрахована на швид реалізацію. Б дь-я ий стартап починається з ідеї. Головна мова - ори інальність, іноді зад ми спішних стартапів здавалися спочат без л здими або навіть божевільними. Напри лад, інтернет-месенджер c повідомленнями довжиною не більше 140 символів ніхто не д мав, що та ий прое т виживе в епох бло ів, зате зараз Twitter - поп лярний сервіс з ба ато-мільйонною а диторією.

• Отже оловний омпонент стартап - інноваційна ідея.

• Наст пна с ладова - оманда.

• Стартап - це завжди починання "з н ля". На стадії зап с бізнес вели цінність має потенціал працівни а і заці авленість, ніж бездо анне резюме і солідний досвід роботи. Ба ато і антів рин , та і я : Google, Facebook, "В онта те " і Livejournal, всьо о іль а ро ів том б ли звичайними стартапами, авторами я их б ли тоді ще ні ом невідомі молоді люди.

Стартап, маб ть, - єдине місце, де дире тором може стати ст дент. У 2006 році 21 - річний Павло Д ров зап стив соціальн мереж для ст дентів - "В онта те". Зараз Д ров - мільйонер. Ст денти Стенфордсь о о ніверситет , Леррі Пейдж і Сер ій Брін зап стили google.com, оли їм б ло по 25 ро ів.

• Стартап - альтернативна робота.

• Стартап - це відмінна можливість вті ти від офісної р тини, стати начальни ом самом собі та рати" за своїми правилами". Адже стартап - це ваш прое т і ви самі виріш єте, я им шляхом піде ваш бізнес.

• Стартап - зня ва ансій. Дослідження по азали, що в е ономіці США приріст робочих місць забезпеч ється тіль и завдя и стартапам. З ідно Tech Crunch, з 1977 по 2005 ро и вели і омпанії почали втрачати по 1 мільйон робочих місць на рі , той час я нові прое ти щорічно створюють близь о 3 мільйонів ва ансій.

ХЛОПЧИКА З МЕКСИКИ З ІНТЕЛЕКТОМ ЕЙНШТЕЙНА МОЖУТЬ ВЗЯТИ В ГАРВАРД Одинадцятирічний хлопчи з Ме си и, рівень інтеле т я о о зіставимо з інтеле том Альберта Ейнштейна, поїде на співбесід в посольство США Мехі о, де б де вирішене питання про йо о можливе навчання в Гарвардсь ом ніверситеті. Е сперти оцінюють оефіцієнт інтеле т 11-річно о Л їса Роберто Раміреса в 152-160, що приблизно відповідає інтеле т альном рівню Альберта Ейнштейна. Я пиш ть ме си ансь і ЗМІ, малолітній еній за 10 тижнів за інчив під отовчі рси одно о з оледжів, я і дозволяють надалі розрахов вати на ніверситетсь освіт . За словами ви ладача оледж , де навчався Рамірес, з 47 предметів, з я их потрібно б ло здавати іспит, тіль и з одно о він отримав 9 балів, з всіх інших - ма симальні 10. Мрією малень о о ме си анця є навчання в Гарварді, де він хотів би вивчати вантов фізи . Проте йо о бать о не настіль и ате оричний: "Ми визначимо, на я і ніверситети можемо розрахов вати, знаю, що йо о мрія - Гарвард, але ми д маємо, що в б дь-я ом випад він потрапить в один з ніверситетів з першої десят и в США". Бать и Раміреса заявили, що освітня влада штат Мічоаан, де він народився, надавала їм всебічн допомо . Запит на отримання віз вже поданий до посольства США, і наст пно о тижня стане відомо, чи надасть амери ансь а влада дозвіл на продовження навчання енія з незаможної ме сиÎ ансь ої сім'ї на своїй території.

Çà ìàòåð³àëàìè www.blog.msmstudy.com www.planetahr.ru Äìèòðà Çíàìåíñüêîãî, www.deti.mail.ru

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ 2013

·

20

ÊÎÍÊÓÐÑÈ, ÑÒÈÏÅÍIJ¯, ÃÐÀÍÒÈ XII МІЖНАРОДНИЙ КОНКУРС ЕМПІРИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ МОЛОДИХ УЧЕНИХ Дедлайн: 15.09.2013 Країна: СНД Область на : юридичні Тип рант : для на ових досліджень Веб-сайт: www.criminolog.lg.ua Об'єднання риміноло ів СНД, Сан т-Петерб рзь ий риміноло ічний л б (Л ансь е представництво), Л ансь ий державний ніверситет вн трішніх справ імені Е.О. Дідорен а ( афедра риміноло ії, онфлі толо ії та соціоло ії), Соціолоічна асоціація У раїни (Дослідниць ий омітет з питань соціоло ії права та девіантної поведін и; Л ансь е обласне відділення) та Л ансь ий манітарний центр запрош ють до часті в традиційном он рсі самостійних емпіричних досліджень (е спертне опит вання, аналіз до ментів, спостереження, аналіз статистичних даних тощо) ст дентів, ад'юн тів, аспірантів, на ово-педа о ічних працівни ів та інших заці авлених осіб ( віці до 35 ро ів), я і проводять дослідження в ал зі риміноло ії, римінально о права, адміністративно о права, оперативно-розш ової діяльності, онфлі толо ії, соціоло ії та психоло ії. У 2013 році проведення он рс співпадає з свят ванням 10-річчя афедри риміноло ії, онфлі толо ії та соціоло ії Л ансь о о державно о ніверситет вн трішніх справ імені Е.О. Дідорен а, оле тив я ої особлив ва приділяє емпіричном вивченню злочинності. У цьом році прийнято рішення про проведення он рс молодих вчених на найори інальніше і нестандартне емпіричне дослідження злочинності. Основні напрям и досліджень: - Що зараз відб вається з злочинністю?

- Чом сьо одні с оюються злочини?

- Хто в наш час с оює злочини?

- Проти о о (проти чо о) вчиняються злочини?

- Я протидіяти злочинності?

- Я впливає римінальний за он на злочинність?

- Я ставиться населення до різних видів злочинів?

- Я оцінює населення правоохоронн діяльність? Переможці он рс б д ть на ороджені Премією імені Е.О. Дідорен а: 1 місце - 1500 ривень 2 місце - 1250 ривень 3 місце - 1000 ривень

Çà ìàòåð³àëàìè www.criminolog.lg.ua www.rsci.ru www.sciencecommunity.org www.sciencecommunity.org

У попередніх он рсах ла реатами стали молоді вчені з Донець а (У раїна), Кемерово (Росія), Києва (У раїна), Л ансь а (У раїна), Одеси (У раїна), Омсь а (Росія), Сарансь а (Росія), УланУде (Росія), Хар ова (У раїна), Ставрополя (Росія), С м (У раїна). Критерії оцін и он рсних робіт: • ори інальність теми; • нестандартність об'є та і предмета дослідження; • ори інальність методи и; • емпірична об р нтованість рез льтатів; • самостійність дослідження; • реалістичність і перспе тивність пропозицій. Автори ращих робіт б д ть запрошені для часті міжв зівсь ій на ово-пра тичній онференції, я а відб деться в Л ансь ом державном ніверситеті вн трішніх справ імені Е.О. Дідорен а 2425 жовтня 2013 ро . На пленарном засіданні б д ть о олошені рез льтати он рс досліджень. Кінцевий термін подання матеріалів - 15 вересня 2013 ро Адреса ор омітет : 91493, У раїна, м. Л ансь , сел. Ювілейне, в л. Генерала Дідорен а, 4, Л ансь ий державний ніверситет вн трішніх справ імені Е.О. Дідорен а, афедра риміноло ії, онфлі толо ії та соціоло ії. Телефон.: +38 (0642) 93-68-92; моб. +38(050) 578-66-15 (Полад Василь Іванович) Фа с: +38 (0642) 93-50-77 з поміт ою "Для афедри риміноло ії, онфлі толо ії та соціоло ії" Адреса еле тронної пошти: krimisoc@yandex.ru

ГРАНТИ 2013-2014 ДЛЯ НАВЧАННЯ В АСПІРАНТУРІ В ЯПОНІЇ Дедлайн: 18.09.2013 Країна: Японія Область на : за альнона ові Тип рант : для навчання за ордоном; для ст дентів; стипендії Веб-сайт: www.kochi-tech.ac.jp Техноло ічний ніверситет Кочі (Kochi University of Technology, Японія) запрош є молодих фахівців до часті в он рсі стипендій для навчання в аспірант рі. Стипендіальна про рама заснована для підтрим и часті спішних молодих фахівців-іноземців передових дослідженнях Університет . Набір аспірантів проводиться двічі на рі : вітні та жовтні. Ви ладання ведеться ан лійсь ою мовою. Стипендіати бер ть часть проведенні досліджень під ерівництвом професорів Університет . Про рама призначена для зміцнення міжнародних

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ

· 2013

зв'яз ів а адемічних та дослідниць их інстит тів. Інформація про темати дослідниць ої діяльності в рам ах про рами аспірант ри оп блі ована на сайті Університет : www.kochi-tech.ac.jp До часті в он рсі запрош ються молоді дослідни и: • мають ст пінь ма істра або план ють отримати ст пінь до почат про рами; • отримали диплом з відзна ою в ба алавраті та ма істрат рі; • віці до 35 ро ів на момент почат про рами; • мають відповідні знання та дослідниць ий досвід для часті в одном з дослідниць их прое тів Університет ; • добре володіють ан лійсь ою мовою. Іноземці- часни и про рами звільняються від вст пно о внес (300 000 ієн) від освітньо о внес (535800 ієн на рі ). Їм виділяється стипендія в розмірі 240000 ієн на рі . Додат ово до стипендії можливо отрим вати 960000 ієн на рі за робот в я ості молодшо о на ово о співробітни а. Іноземним часни ам прорами, я і на почато навчання проживають за межами Японії, виділяється с ма в 200 000 ієн на транспортні витрати і для омпенсації почат ових витрат на проживання. Найближчий райній термін подачі заяво для часті в прорамі - 18 вересня 2013 ро .

ГРАНТИ ДЛЯ РОБОТИ НАД ДОСЛІДНИЦЬКИМИ ПРОЕКТАМИ В БОЛГАРІЇ 2014-2015 Дедлайн: 01.10.2013 Країна: Бол арія Область на : мистецтвознавство, соціоло ічні, політо ло ія, льт роло ія Тип рант : для навчання за ордоном; для на ових дос ліджень; для ст дентів; стипендії Веб-сайт: www.cas.bg Софійсь ий центр післядипломної освіти (the Centre for Advanced Study Sofia CAS Sofia) о олош є прийом заяво для часті он рсі на отримання стипендій ( рантів) для роботи над ф ндаментальними дослідниць ими прое тами в манітарних і соціальних дисциплінах в Бол арії.

CAS Sofia - незалежний міжнародний міждисциплінарний інстит т, розташований столиці Бол арії, Софії. Інстит т запрош є видатних вчених для роботи над індивід альними дослідниць ими прое тами в Центрі на стро до п'яти місяців. У 2014-2015 рр. CAS Sofia - пропон є за ордонним вченим ранти тривалістю від двох до п'яти місяців для роботи в резиденції Центр . Брати часть он рсі стипендій мож ть я молоді, та і авторитетні вчені. Стипендіатам надається можливість вибрати час почат роботи над прое том і йо о тривалість в двох тимчасових інтервалах:

21 • з 1 березня по 31 липня 2014 ро ; • з 1 жовтня 2014 по 28 люто о 2015 ро . Щомісячна стипендія становить 700 євро, оплата проживання, вільний дост п до бібліоте и і до баз даних CAS, омпенсація транспортних витрат (400 євро), витрат на проведення досліджень (100 євро на місяць). Крайній термін подачі заяво на часть про рамі - 1 жовтня 2013 ро .

ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ КОНКУРС ІННОВАЦІЙНИХ ПРОДУКТІВ Æóðíàë З ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ “Ñó÷àñíà БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ "АНТИКІБЕР" Дедлайн: 01.10.2013 Страна: Ukraine Гал зь на : е ономічні, омп'ютерні Тип рант : сompetition Веб-сайт: www.startup.kpi.ua/anticyber або www.anticyber.com.ua Призовий фонд - 35 000 ривень! (1 місце - 20 000, 2 місце - 10 000, 3 місце - 5 000) Учасни и - талановиті ст денти та аспіранти до 30 ро ів. Темати и он рс : 1. Напрям "Фентезі". Запропон вати техноло ії майб тньо о е ономічно обґр нтоване інноваційне рішення. Я повинен ви лядати платіжний термінал майб тньо о, бан омат майб тньо о, платіжна арт а майб тньо о та ін. з точ и зор ідентифі ації орист вача (власни а арт и, власни а рах н, платни а тощо) та забезпечення безпечно о перерах вання рошей.

2. Напрям "Оптимізація". Необхідно винайти можливості здешевлення вже існ ючих техноло ій (чіп техноло ій, smart техноло ій, техноло ії безпечної передачі даних та ін.)

3. Напрям "Безпе а". Запропон вати прилади, направлені на виявлення несан ціоновано о втр чання в робот бан омат (с імін ових пристроїв та інше).

4. Напрям "Антивір сний захист". Запропон вати прод т, направлений на захист/боротьб з шахрайством з ви ористанням систем дистанційно о бан івсь о о обсл ов вання (ДБО). Для подачі прое т необхідно з 15.04.2013 до 01.10.2013 заповнити форм трьома мовами: раїнсь ою, російсь ою, ан лійсь ою на сайті startup.kpi.ua/anticyber. З мовами онрс можна ознайомитися на сайті: www.startup.kpi.ua/ anticyber або www.anticyber.com.ua Тел.: +38(044) 454-95-24 Адреса: У раїна, 03056, м. Київ, просп. Перемо и, 37, орп. 6, оф. 304 e-mail: info@startup.kpi.ua Î

îñâ³òà” ðîçïîâñþäæóºòüñÿ â Êèºâ³ òà Óêðà¿í³ âðîçäð³á – â ê³îñêàõ “Ïðåñà” òà íà ðîçêëàäêàõ, çà ïåðåäïëàòîþ (ïåðåäïë. ³íäåêñ 06222 â êàòàëîç³ “Óêðïîøòà”)

22

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ 2013 ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ

·

23291001

01041017

ОСВІТА В УКРАЇНІ І ЗА КОРДОНОМ: WWW.S-OSVITA.COM.UA

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ

· 2013

ÍÀÇÂÀ ÊÓÐÑÓ

23 ÒÅÐÌ²Í ÍÀÂ×ÀÍÍß

ÂÀÐÒ²ÑÒÜ ÊÓÐÑÓ

ÍÀÂ×ÀËÜÍÈÉ ÇÀÊËÀÄ, ÒÅË.

ÄÎÄÀÒÊÎÂÀ ²ÍÔÎÐÌÀÖ²ß

ÍÀÂ×ÀÍÍß ÇÀ ÊÎÐÄÎÍÎÌ Навчання за кордоном. Мовні курси в школах International House – 150 шкіл у 45 країнах світу Навчання у провідних навчальних закладах світу. Академ. підготовка, вища освіта, приватні школи для дітей

3-6 років

від 1 тижня до 1 року

від 100 євро

Знижки з 12 тижнів та за раннє оформл.

Великобританія, Німеччина, Іспанія, США, Нова Зеландія та ін. Сім’ї, студ. резиденція, готель та ін. Для дітей та дор., протягом усього року

International House abroad@ih.kiev.ua, www.ih.kiev.ua\abroad Òåë.: 238-98-70, 238-97-96 International House

Великобританія, Швейцарія, Італія, США, Канада, Австрія, Чехія та ін. Сім’ї, студентські резиденції. Для дітей та дорослих

abroad@ih.kiev.ua, www.ih.kiev.ua\abroad Òåë.: 238-98-70, 238-97-96

У ЯКІ КРАЇНИ ЇДУТЬ НАВЧАТИСЯ УКРАЇНСЬКІ СТУДЕНТИ Ç ðîêó â ð³ê ê³ëüê³ñòü óêðà¿íö³â, ÿê³ íàâ÷àþòüñÿ çà êîðäîíîì, çðîñòàº. Çà äàíèìè ÞÍÅÑÊÎ, â 2010-ìó ðîö³ çà êîðäîíîì íàâ÷àëèñÿ 35 òèñ. îñ³á, à ùîð³÷íî âè¿æäæàþòü ç êðà¿íè 1820 òèñ. (òîáòî çàðàç öèôðà ìîæå ñÿãàòè äî 90-100 òèñ.). "Îñâ³òà çà êîðäîíîì äîñòóïíà, âðàõîâóþ÷è íàÿâí³ñòü ñòèïåíä³é. Ó ðàìêàõ ïðÿìèõ óãîä ³ç çàêîðäîííèìè âèøàìè ùîð³÷íî çà êîðäîí â³ä'¿æäæຠáëèçüêî 4 òèñ. ñòóäåíò³â, ðîçïîâ³ëè "Ñüåãîäíÿ" â ̳íîñâ³òè. - Àëå îáë³ê ïðî çàãàëüíó ê³ëüê³ñòü ó÷í³âñüêî¿ ìîëîä³, ùî íàâ÷àºòüñÿ çà êîðäîíîì, íå âåäåòüñÿ - á³ëüø³ñòü âè¿æäæຠòóäè â ïðèâàòíîìó ïîðÿäêó".

99991004

00281004

Íàéá³ëüøå óêðà¿íö³â, çà äàíèìè ÞÍÅÑÊÎ, íàâ÷àºòüñÿ â Ðîñ³¿. Ó äåñÿòö³ ïîïóëÿðíèõ íàïðÿìê³â - ͳìå÷÷èíà, Ïîëüùà, ÑØÀ, Ôðàíö³ÿ, ×åõ³ÿ, ²òàë³ÿ, Óãîðùèíà, Àâñòð³ÿ òà Âåëèêîáðèòàí³ÿ. Ùî ñòîñóºòüñÿ âàðòîñò³ íàâ÷àííÿ, òî â ×åõ³¿ ³ Ïîëüù³ âîíà ïðèéíÿòíà äëÿ ñåðåäíüîãî óêðà¿íöÿ, à â ÑØÀ, Êàíàä³ òà Áðèòàí³¿ äîñòóïíà äàëåêî íå âñ³ì. Ó Ïîëüù³ ð³ê íàâ÷àííÿ êîøòóº $ 900 - $ 3,5 òèñ., â ×åõ³¿ â äåðæàâíèõ ÂÍÇ íàâ÷àííÿ áåçêîøòîâíå, à â ïðèâàòíèõ ïîòÿãíå íà $ 1-2,5 òèñ. Ó Í³ìå÷÷èí³ äåðæâóçè òàêîæ áåçêîøòîâí³, àëå òàì äîâåäåòüñÿ ñïëàòèòè îáîâ'ÿçêîâ³ çáîðè ³ ñåìåñòðîâèé ñòóäåíòñüêèé êâèòîê - áëèçüêî $ 660 çà äâà ñåìåñòðè. Ó ïðèâàòíèõ âèøàõ âàðò³ñòü íàâ÷àííÿ ñòàðòóº â³ä $ 7 òèñ. íà ð³ê. Íàâ÷àííÿ â ÑØÀ îá³éäåòüñÿ â $ 17-30 òèñ. (âêëþ÷àþ÷è ïðîæèâàííÿ, õàð÷óâàííÿ, ñòðàõîâêó, ï³äðó÷íèêè, òðàíñïîðò). Ó Áðèòàí³¿ âàðò³ñòü ðîêó íàâ÷àííÿ ñòàðòóº â³ä $ 14 òèñ. ³ ìîæå ñÿãàòè äî $ 54 òèñ. Ó Êàíàä³ íàâ÷àííÿ îá³éäåòüñÿ â $ 11-29 òèñ.

Î

Çà ìàòåð³àëàìè www.segodnya.ua 20371005

ХОЧЕШ ПІЗНАТИ СВІТ? ВЧИ МОВИ!

24

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ 2013 ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ

Àãåíö³¿ îñâ³òè çà êîðäîíîì

·

 îñòàíí³ ðîêè ³ñòîòíî çðîñëî ïðàãíåííÿ ãðîìàäÿí Óêðà¿íè îòðèìàòè îñâ³òó çà êîðäîíîì. ϳä³éòè äî âèð³øåííÿ öüîãî ïèòàííÿ ìîæëèâî çâåðíóâøèñü äî ²íòåðíåòó, äðóêîâàíèõ Ç̲, â³äâ³äóþ÷è îñâ³òí³ âèñòàâêè é ïðåçåíòàö³¿. Öå ïåðåäáà÷ຠñåðéîçíó ñàìîñò³éíó ðîáîòó íàä îòðèìàíîþ ³íôîðìàö³ºþ, à òàêîæ êîíòàêòè ç ïðåäñòàâíèêàìè ïîñîëüñüêèõ ³ êîíñóëüñüêèõ â³ää³ë³â çàêîðäîííèõ êðà¿í.  íàøîìó âèïàäêó çäîáóâà÷ çàëèøàºòüñÿ íàîäèíö³ ç³ ñâî¿ìè ïèòàííÿìè, ñóìí³âàìè, ïîìèëêàìè. Çðîáèòè ïðàâèëüíèé âèá³ð íàâ÷àëüíî¿ ïðîãðàìè ³ íàâ÷àëüíîãî çàêëàäó, óíèêíóòè òðóäíîù³â ³ ïîìèëîê ï³ä ÷àñ îôîðìëåííÿ äîêóìåíò³â, ìîæíà çâåðíóâøèñü äî êâàë³ô³êîâàíèõ ñïåö³àë³ñò³â àãåíòñòâ îñâ³òè çà êîðäîíîì, øèðîêî ïðåäñòàâëåíèõ íà ðèíêó îñâ³òí³õ ïîñëóã Óêðà¿íè.  àãåíòñòâàõ îñâ³òè çà êîðäîíîì íàäàþòü íå ëèøå êîíñóëüòàö³éí³ ïîñëóãè, àëå é çä³éñíþþòü ïîâíèé ñóïðîâ³ä íà åòàï³ ï³äãîòîâêè äî âñòóïó â çàêîðäîííèé ÂÍÇ, ÷àñòî íàäàþòü äîïîìîãó â ïðîöåñ³ íàâ÷àííÿ. Ç íàïðÿìàìè ä³ÿëüíîñò³ ³ êîîðäèíàòàìè îñâ³òí³õ àãåíö³é âè çìîæåòå îçíàéîìèòèñü íà ö³é ñòîð³íö³ íàøîãî æóðíàëó.

ÀÃÅÍÖ²¯ “International House”

EUROSTUDY

EUROSTUDY

ÏÐÎÃÐÀÌÈ

ÊÎÎÐÄÈÍÀÒÈ

ÊÐÀ¯ÍÈ/ÄÎÄÀÒÊ. ²ÍÔ.

Мовні рси для дорослих. Мовні рси для дітей. Освіта в приватних ш олах. Вища освіта та під отов а до ніверситет . Післядипломна та професійна освіта. Ан лійсь а для бізнес . Корпоративне навчання. Гарантований вст п в польсь і ВНЗ. Можливість вст п на бюджет. 25 рейтин ових ВНЗ, 500 фа льтетів. Допомо а в отриманні Карти поля а

К рси польсь ої мови. Ре лярні освітні т ри по ВНЗ Польщі. Допомо а в отриманні Карти поля а

Вели обританія, Канада, Австралія, Ірландія, Швейцарія, Італія, Німеччина, Мальта, Нідерланди та ін.

м. Київ, в л. Ванди Василевсь ої, 7 Тел.: (044)238-98-70, 238-97-96 E-mail: abroad@ih.kiev.ua м. Київ, пр-т П. Гри орен а, 39б Тел.: (044)578-16-00, (096)096-16-00, (063)578-16-00, (050)416-16-00 www.eurostudy.info

Польща

м. Київ, пр-т П. Гри орен а, 39б Тел.: (044)578-16-00, (096)096-16-00, (063)578-16-00, (050)416-16-00 www.eurostudy.info

Польща

КОРИСНА ІНФОРМАЦІЯ ТОП-3 МУЗИЧНИХ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ Äëÿ ìàéáóòí³õ ìóçèêàíò³â, ÿê³ ïðîñòî íå ìîæóòü æèòè áåç ìóçèêè ³ õî÷óòü ðåàë³çóâàòè ñâ³é òàëàíò, ìè ï³ä³áðàëè ê³ëüêà êðàùèõ óí³âåðñèòåò³â ñâ³òó. Ó ñò³íàõ öèõ âèùèõ íàâ÷àëüíèõ çàêëàä³â Âè çìîæåòå ðîçêðèòè ñâ³é ïîòåíö³àë ³ îòðèìàòè âñ³ íåîáõ³äí³ çíàííÿ. À â ðåçóëüòàò³ Âè ùå îòðèìàºòå äèïëîì ïðî âèùó îñâ³òó.

1) Äæóëüÿðäñüêà øêîëà â ÑØÀ. Ó 1905 ðîö³ äèðèãåíò Ôðàíê Äàìðîø çàñíóâàâ ïðèâàòíèé ìóçè÷íèé óí³âåðñèòåò. Ñüîãîäí³ â³í ââàæàºòüñÿ êðàùèì âèøîì ó ñâî¿é ñôåð³. Öüîãî ðîêó éîãî ñòóäåíòàìè ñòàëè 684 ëþäèíè, ç ÿêèõ 54% ñòàíîâëÿòü ÷îëîâ³êè ³ 46% - æ³íêè. Âàðò³ñòü íàâ÷àííÿ ñêëàäຠáëèçüêî 35000 äîëàð³â íà ð³ê.

2) Êåðò³ñîâñüêèé ³íñòèòóò ìóçèêè â ÑØÀ. ßê ïàì'ÿòü ïðî ñâîãî áàòüêà, Ìàð³ÿ ˳óçà Êåðò³ñ â 1924 ðîö³ çàñíóâàëà ìóçè÷íèé ³íñòèòóò. Ãîëîâíà ïåðåâàãà öüîãî âèøó ïîëÿãຠâ òîìó, ùî âñ³ ùî âñòóïèëè ñòóäåíòè îòðèìóþòü ñòèïåíä³þ. Çàâäÿêè íàÿâíîñò³ êîíöåðòíî¿ òà îïåðíî¿ ñöåíè, ñòóäåíòè áåðóòü àêòèâíó ó÷àñòü ó òâîð÷³é ðîáîò³ ³íñòèòóòó, òîìó âæå ï³ä ÷àñ íàâ÷àí-

ìàþòü ìîæëèâ³ñòü óêëàñòè ïåðøèé êîíòðàêò ç äîñèòü âåëèêèìè êîíöåðòíèìè àãåíòñòâàìè êðà¿íè.

3) Êîðîë³âñüêèé êîëåäæ ìóçèêè ó Âåëèêîáðèòàí³¿. ÂÍÇ çàñíîâàíèé â 1883 ðîö³. Âàðòî â³äçíà÷èòè, ùî â³í ïåðåáóâຠï³ä çàñòóïíèöòâîì ïðèíöà Óåëüñüêîãî. Âàðò³ñòü 1 ðîêó íàâ÷àííÿ áåçïîñåðåäíüî çàëåæèòü â³ä êëàñèô³êàö³¿ ñòóäåíò³â. Êîëåäæ ïðîñëàâèâñÿ òèì, ùî êîæåí ³ñïèò çàïèñóþòü íà â³äåî, ùî äຠìîæëèâ³ñòü ñòóäåíòàì ïîäàòè àïåëÿö³þ, ï³äòâåðäæóþ÷è ñâî¿ ñëîâà çàïèñàìè. Î Çà ìàòåð³àëàìè www.blog.msmstudy.com

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ

· 2013

2525

ÎѲÒÀ  ÓÊÐÀ²Í²

ÍÎÂÈÍÈ СТРУКТУРА 2013/2014 НАВЧАЛЬНОГО РОКУ Відповідно до статті 16 За он У раїни «Про за альн середню освіт » 2013/2014 навчальний рі розпочинається 1 вересня святом - День знань - і за інч ється не пізніше 1 липня. Навчальні заняття ор анізов ються за семестровою системою: І семестр - з 2 вересня до 27 (28 для ш іл, я і працюють за шестиденним робочим тижнем) р дня, ІІ семестр - з 13 січня до 30 (31) травня. За інч ється навчальний рі проведенням навчальних е с рсій 1-4 ласах (2 - 5 червня), навчальних е с рсій та пра ти и 5-8 і 10 ласах (2 червня - 13 червня) і державної підс м ової атестації вип с ни ів почат ової (13 - 22 травня), основної (2 - 16 червня) і старшої (23-29 травня) ш оли. Вр чення до ментів про освіт ре оменд ємо провести для вип с ни ів 9-х ласів - 18-19 червня, 11-х ласів - 31травня - 1 червня. Упродовж навчально о ро для чнів проводяться ані ли: орієнтовно, осінні - з 28 жовтня до 3 листопада, зимові з 30 р дня до 12 січня, весняні з 24 до 30 березня. З рах ванням місцевих особливостей та ліматичних мов за по одженням з відповідними місцевими ор анами правління освітою мож ть змінюватись стр т ра навчально о ро та рафі чнівсь их ані л, зо рема, проведення для чнів 1- о лас додат ових тижневих ані л; навчальн пра ти та навчальні е с рсії за рішенням за лад можна провести в інші терміни, або впродовж навчально о ро . www.guon.kiev.ua

СТУДЕНТИ УБС НБУ ІНІЦІЮЮТЬ МІЖНАРОДНУ ГОДИНУ Т. Г. ШЕВЧЕНКА 2014 рі – рі 200-річно о ювілею з дня народження найвідомішо о раїнця Тараса Шевчен а. Аби приверн ти ва до цієї важливої дати, ст денти Університет бан івсь ої справи НБУ провед ть бла одійний «VIII А ціон надій». Цьо о ро він пройде під аслом - «Шевчен о live. 200 ро ів живо о спіл вання». У рам ах прое т ст денти мріють провести міжнародн а цію «Шевчен о єднає раїнців». За зад мом ор анізаторів, саме ця а ція мала б по азати цілом світ сил , єдність та патріотизм людей, серце я их назавжди залишилось в У раїні.

7 березня о 12.00 од. за иївсь им часом на різних точ ах планети раїнці національном вбранні одночасно ви онають «Заповіт» Кобзаря і символічно вип стять небо жовто-бла итні ль и. Кожна ромада зможе записати власн а цію на відео, переслати ор анізаторам в У раїн , де останні змонт ють міні-фільм про ні альн міжнародн подію. Ор анізатори розповіли, що протя ом ро ст денти заплан вали чимало ці авих заходів встановлення ре орд з найтривалішо о читання віршів Шевчен а «Це не сон», флеш-моб центрі Києва, раїнсь а ст дентсь а дис оте а «Шевчен о Drive», по аз мод «Шевчен о Style», бла одійний за альномісь ий ярмаро та сам а ціон. На бла одійні тор и виставлятим ться ні альні та цінні речі, пов’язані з іменем Т.Шевчен а. Î Ïðåñ-ñëóæáà ÓÁÑ ÍÁÓ

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ 2013

·

26

Äå ³ çà ñê³ëüêè â Óêðà¿í³ îòðèìàòè äðóãó âèùó îñâ³òó?

Íàÿâí³ñòþ äðóãîãî äèïëîìà ñüîãîäí³ í³êîãî íå çäèâóºø. Çà ñëîâàìè äèðåêòîðà äåïàðòàìåíòó âèùî¿ îñâ³òè ̳íîñâ³òè Þð³ÿ Êîðîâàé÷åíêà, îòðèìóâàòè ï³ñëÿäèïëîìíó îñâ³òó óêðà¿íö³ íàé÷àñò³øå õî÷óòü ³ç íåñïîð³äíåíèõ íàïðÿìê³â: ïåäàãîã ñòຠáóõãàëòåðîì, à ë³êàð îñâîþº ñôåðó IT. "Наявність др ої вищої освіти важлива при працевлашт ванні, я що профільна освіта не відповідає досвід роботи, наявном в андидата. Або оли отримана спеціальність стала незатреб ваною, або андидат виріш є змінити сфер діяльності. Та ож др а вища освіта потрібна, я що перша не дала ґр нтовно о ба аж необхідних знань для посади, я хоче зайняти андидат", - омент є онс льтант ре р тинової а енції "Персонал-Сервіс" Інна Чередничен о. Вона наводить іль а при ладів вдалих омбінацій освіти: для андидата, я ий претенд є на посад менеджера з персонал вели ій омпанії, завжди б де перева ою наявність диплома психоло а, для б х алтера - диплом а дитора, для ерівни а промислово о підприємства з технічною освітою - диплом фа льтет менеджмент та правління. "Найчастіше роботодавець не вис ває жорстих вимо до наявності де іль ох вищих освіт, - продовж є Інна Чередничен о. - У більшості випад ів отримання др о о диплома не віді рає важливої ролі при хваленні рішення про прийом на робот ,

Çà ìàòåð³àëàìè ³êòî𳿠ßðèæêî www.segodnya.ua

ВНЗ

а може б ти лише невели им плюсом в дея их омпаніях. Хоча, безперечно, щоб не опинитися ви ин тим за борт орабля під назвою "Рино праці", здоб вачеві потрібно йти в но з мовами, я і динамічно змінюються, і ритеріями роботодавців, відповідати вимо ам, я і постійно змінюються".

ТЕРМІНИ НАВЧАННЯ Др вищ освіт можна отримати наба ато швидше, ніж перш , адже зарах вання відб вається відраз на др ий або третій рс, пояснює Юрій Коровайчено. Тривалість навчання залежить від то о, нас іль и нова професія споріднена із вже наявною. Том , я що е оло побажає отримати диплом соціоло а, то він, швидше

за все, вст пить відраз на др ий семестр третьо о рс і отримає ст пінь ба алавра вже через півтора ро . А я що той же е оло захоче перевчитися на фінансиста, то йом доведеться розпочати навчання з др о о рс . Точний розрах но термінів навчання проводять в де анаті після то о, я абіт рієнт подав до менти до приймальної омісії. "Для то о щоб визначити, на я ий рс зарах вати вст пни а, де ан фа льтет порівнює йо о додато до диплома з робочими планами спеціальності, за я ою він хоче навчатися", - розповідає відповідальний се ретар приймальної омісії Київсьо о національно о ніверситет б дівництва і архіте т ри Денис Чернишов.

ОТРИМАННЯ ДРУГОЇ ВИЩОЇ: ТЕРМІНИ ТА ЦІНИ Терміни подання Форми і терміни навчання, ро ів до ментів і співбесід

НТУ "КПІ" КНУ ім. Т. Шевчен а КНУБА КНТЕУ НПУ ім. М. Дра оманова НАУ КНЕУ ім. В. Гетьмана КНУ техноло ій і дизайн

1.07 - 25.09 1.07 - 20.08 1.07 - 31.07 2.07 - 30.08 20.05 - 31.08 1.07 - 31.08 1.07 - 31.08 З 1.07 до повно о набор р п

Заочна, 2 - 3,5 Заочна, 1 р. 10 м. - 2 р. 10 м. Денна, заочна, 2,5 - 4

Вартість навчання, рн. на рі

9500 - 11000 10900 - 16525 Денна: 10000 - 12000; заочна: 6000 - 7000 6456 - 20810 Вечірньо-заочна 1 р. 10 м. - 2 р. 10 м.

6000 - 9000 Заочна 2 - 2,5 5720 - 8520 Заочна, очно-заочна, 2 -3 Приблизно 8000 Очно-заочна, 2 8000 Заочна, вечірня, 1-2

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ

· 2013

27

УМОВИ ВСТУПУ Прийом до ментів до післядипломних навчальних за ладів старт вав 1 липня і триватиме в ожном ВНЗ по різном : десь місяць, десь майже три. Навчання починається, відповідно, таож різні терміни (зазвичай вересні або жовтні). Щоб вст пити, досить принести до менти і пройти професійн співбесід . Я правило, до приймальної омісії необхідно подати: заяв на ім'я ре тора, де в аз ється обрана спеціальність; опію диплома державно о зраз а про вищ освіт ; опію додат до диплом ; опію паспорта (1, 2, 11 сторін и); опію ідентифі аційно о од ; довід з місця роботи або за місцем проживання (для тимчасово безробітних); медичн довід за формою 086-о; 3-5 фото рафій 3х4 см.

ДЕ ОТРИМАТИ? Не всіх ВНЗ У раїни можна пройти перепід отов , тобто отримати др вищ освіт на підставі першої. Я правило, післядипломне навчання проводиться спеціальних стр т рних підрозділах ВНЗ. Це мож ть б ти фа льтети, відділення др ої освіти або післядипломні інстит ти. У більшості провідних ВНЗ У раїни та і підрозділи є. Втім, я що є бажання і сили вдр е пройти абсолютно всі ола ніверситетсь о о навчання, б дь лас а: можна вст пати до б дь-я о о ВНЗ на перший рс на за альних підставах. Для цьо о потрібно проходити ЗНО або, я що людина за інчила ш ол до 2008 ро , здавати за альноосвітні іспити вищом навчальном за ладі.

ЦІНА ДРУГОГО ДИПЛОМА Юрій Коровайчен о пояснює, що за оном У раїни "Про вищ освіт " передбачено без оштовне одержання тіль и однієї вищої освіти - за др треба платити. Тим, хто має бажання "подвоїти знання" доведеться витратити 2,5 - 4 ро и і від 15 до 66 тис. рн. За словами проре тора з на ово-педа о ічної роботи КНУ ім. Шевчен а Володимира Б рова, в Інстит ті післядипломної освіти цьо о ВНЗ розцін и та і: ал зі "Міжнародні відносини", "Міжнародні е ономічні відносини", "Міжнародне право", "Міжнародна інформація", "Міжнародний бізнес і правознавство" - 16 525 рн. на рі , "Філософія" і "Політоло ія" - 12 000 рн. на рі , "Психоло ія", "Фінанси і редит", "Облі і а дит" - 10 900 рн. на рі . За цими спеціальностями ВНЗ здійснює перепід отов з отриманням др ої вищої освіти. В НТУ "КПІ", за словами заст пни а дире тора Інстит т післядипломної освіти Лариси Корчевної, вартість др ої вищої освіти варіюється в рам ах 9500 - 11 000 рн. на рі . У ВНЗ можна пройти перепід отов за всіма існ ючими там спеціальностями. У КНУБА, де проводиться набір на всі, рім архіте т рно о, фа льтети, навчання на денній формі поле шить аманець на 10 000 - 12 000 рн. на рі , на заочній - на 6000 - 7000 рн., розповів нам відповідальний се ретар приймальної омісії Денис Чернишов. В Інстит ті вищої валіфі ації КНТЕУ, с дячи з інформації на їх сайті, можна отримати др вищ з та их ал зей: "Е ономі а і підприємництво", "Менеджмент і адміністр вання", "Правознавство" та "Специфічні ате орії". Вартість навчання - 6456 - 20 810 рн. на рі . В Інстит ті післядипломної освіти НАУ, я нам повідомили в приймальній омісії, перепід отов а можлива за всіма а редитованими ВНЗ спеціальностями. Ціни на навчання с ладають 5720 - 8520 рн. на рі . Î

ЯКА ДРУГА ВИЩА ОСВІТА ВАМ НЕОБХІДНА? Ñó÷àñí³ ðåà볿 äèêòóþòü ñâî¿ óìîâè, ³ ñüîãîäí³ íåîáõ³äí³ñòü îòðèìàííÿ äðóãî¿ âèùî¿ îñâ³òè î÷åâèäíà äëÿ âåëèêî¿ ê³ëüêîñò³ óïðàâë³íö³â ð³çíîãî ð³âíÿ. Напри лад, все більше топ-менеджерів, я і пра н ть отримати др вищ освіт , спостері ається в медичній сфері. Адже, я що на Заході ерівни и медичних станов більшості мають освіт менеджерів, то нас більшість оловних лі арів та дире торів медичних центрів мають тіль и медичн освіт . А та им фахівцям потрібно знати д же баато чо о в сфері менеджмент , е ономі и і права. А вітчизняних ВНЗ ще не навчають та ої спеціальності, напри лад, я вивчення правових норм медицині. Необхідно мати др вищ освіт і для ерівни а в бан івсь ій сфері. Адже недостатньо мати фінансов вищ освіт , ос іль и для дося нення спіхів цій сфері потрібно добре розбиратися і фінансовом праві . Тобто, необхідно отримати і вищ юридичн освіт . Особливо це стає а т альним сьо одні, оли за онодавство в бан івсь ій сфері змінюється д же часто і постійно с ладнюється і вдос оналюється. Не менш потрібна вища освіта і для ба атьох фахівців інформаційній сфері. Адже я що ж рналіст працює в солідном е ономічном виданні, то б де наба ато раще, я що він б де добре орієнт ватися в питаннях е ономі и. Том , поряд з ж рналістсь ою освітою, д же вітається і е ономічна. Я що ж ж рналіст пише в основном на правові теми, то отримання диплома юриста б де вельми до речі. Та им чином, отримання двох вищих освіт сьо одні часом необхідно. Î Çà ìàòåð³àëàìè www.studyspace.ru

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ 2013

·

28

ÎÁÈÐÀªÌÎ ÂÈز ßêèì ðåéòèíãàì â³ðèòè?

Ðîçïî÷àâñÿ íîâèé íàâ÷àëüíèé ð³ê, ïåðøîêóðñíèêè ñâÿòêóþòü ïåðåìîãó, à íîâå ïîêîë³ííÿ àá³òóð³ºíò³â - 2014 âæå áóäóº ïëàíè íà ìàéáóòíº, ãîòóºòüñÿ äî âñòóïó äî ÂÍÇ. ² ÿêùî äëÿ íîâîñïå÷åíèõ ñòóäåíò³â âñòóïíà êàìïàí³¿ 2013 ðîêó - ïðîñòî ³ñòîð³ÿ, òî äëÿ âèïóñêíèê³â 2014 ðîêó - öå äîñâ³ä ïîïåðåäíèê³â, ÿêèé ñë³ä îñìèñëèòè. Çàïðîïîíîâàíà â öüîìó íîìåð³ íàøîãî æóðíàëó äîá³ðêà ìàòåð³àë³â äîçâîëèòü ìàéáóòí³ì ñòóäåíòàì îçíàéîìèòèñÿ ç îñíîâíèìè â³õàìè ìèíóëî¿ êàìïàí³¿, ïðèñëóõàòèñÿ äî ðåêîìåíäàö³é íàéá³ëüø óñï³øíèõ ¿¿ ó÷àñíèê³â, çðîáèòè âèñíîâêè ³ ïîçíà÷èòè îð³ºíòèðè. À ìè ç³ ñâîãî áîêó ïîñòàðàºìîñÿ òðèìàòè àá³òóð³ºíò³â 2014 ðîêó â êóðñ³ âñ³õ ïîä³é, ïîâ'ÿçàíèõ ç óñï³øíîþ ï³äãîòîâêîþ äî âñòóïó â ÂÍÇ. Ó ïåð³îä êîæíî¿ âñòóïíî¿ êàìïàí³¿ Ç̲ çíàéîìëÿòü ÷èòà÷³â ç ðåéòèíãàìè âèùèõ íàâ÷àëüíèõ çàêëàä³â, ïðîâåäåíèõ ð³çíèìè îðãàí³çàö³ÿìè. Îñê³ëüêè ð³ê â³ä ðîêó ðåéòèíãè â îñíîâíîìó íå çàçíàþòü ³ñòîòíèõ çì³í, à ïîçèö³¿ âèø³â-ë³äåð³â çàëèøàþòüñÿ ñòàá³ëüíèìè, ìè ïðîïîíóºìî âàì îçíàéîìèòèñÿ ç âèøàìè, ÿê³ çàéìàþòü âåðõí³ ñõîäèíêè ð³çíèõ ðåéòèíã³â. Çà ñâîºþ ñóòòþ, ðåéòèíã ìຠäàòè îö³íêó ä³ÿëüíîñò³, ïîïóëÿðíîñò³, àâòîðèòåòó. Çà îñòàíí³ ì³ñÿö³ îïðèëþäíåí³ ê³ëüêà ð³çíîìàí³òíèõ ðåéòèíã³â, ³ ïåðø³ ïîçèö³¿ ó íèõ ð³çíÿòüñÿ. Îò ëèøå ÿêèì ðåéòèíãàì â³ðèòè? Ïîðòàë "ÏåäÏðåñà" ñïðîáóâàâ ïðîàíàë³çóâàòè íàö³îíàëüíèé ðåéòèíã ÂÍÇ, ÿêèé îïðèëþäíèëî ̳í³ñòåðñòâî îñâ³òè ³ íàóêè Óêðà¿íè, ðåéòèíã íàéêðàùèõ ÂÍÇ "Êîìïàñ", ðåéòèíã öåíòðó ì³æíàðîäíèõ ïðîåêò³â "ªâðîîñâ³òà", ðåéòèíã æóðíàëó "Êîððåñïîíäåíò" òà ðåéòèíã íàéêðàùèõ ²Ò-âèø³â, ÿêèé ïðîâåëà Àñîö³àö³ÿ "²íôîðìàö³éí³ òåõíîëî㳿 Óêðà¿íè". Перше місце серед ласичних ніверситетів за національним рейтин ом належить Київсь ом національном ніверситет ім. Т. Шевчен а. Піддавати с мнів об'є тивність цьо о оцінювання не доводиться, адже рейтин форм вався за берлінсь ими принципами ранж вання, ви ористані перевірені статистичні дані і оцін а проводилась сіх ВНЗ раїни, не залежно від форми власності. На перш позицію КНУ виділили та ож рейтин , Çà ìàòåð³àëàìè сформованом ж рналом "Корреспондет". При йо о www.ped- с ладанні видання зверн лося по оцін ВНЗ до presa.com.ua найбільш спішних омпаній-роботодавців, серед я их - раїнсь і відділення міжнародних орпорацій і найбільші вітчизняні омпанії. Втім, за рейтин ом "Компас" та "Євроосвіта" Київсь ий національний ніверситет ім. Т. Шевчен а - на сходинці нижче і посідає др е місце. Першість натомість т т віддали Національном технічном ніверситет У раїни "КПІ". Упорядни и рейтин "Компас" зазначають, що прое т має на меті визначення ВНЗ, навчання в я их

має найбільш пра тичн цінність і відповідає вимо ам реально о се тор е ономі и, а та ож арант є вип с ни ам надійні перспе тиви працевлашт вання. За важ , та ими ж ритеріями при форм ванні рейтиннай ращих ІТ-вишів ер валися і в Асоціації "Інформаційні техноло ії У раїни". За іль істю вип с ни ів, я і знайшли робот за спеціальністю, - "КПІ" там та ож на першом місці. Натомість національний рейтин МОН НТУ позначив "КПІ" на четвертій позиції серед технічних вишів раїни. Перші три зайняли Харівсь ий національний ніверситет радіоеле троні и, Національний

аеро осмічний ніверситет ім. Ж овсь о о "Хар івсь ий авіаційний інстит т" та Національний технічний ніверситет "Хар івсь ий політехнічний інстит т". Перший серед ніверситетів ал зі "Техноло ії б дівництва та транспорт " за версією національно о рейтин МОН - Національний

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ

· 2013

авіаційний ніверситет. За версією "Компас", серед най ращих вишів раїни - НАУ на 5-м місці, розділивши йо о з Київсь им національним ніверситетом б дівництва та архіте т ри. Та само 5-те місце Національний авіаційний займає і за іль істю працевлаштованих ІТ-спеціалістів. 7 місце віддав цьом ВНЗ "Корреспондент". А от за ТОП-200 "Євроосвіти" - авіаційний ніверситет не війшов навіть до десят и. В е ономічній ал зі лідером є Київсь ий національний е ономічний ніверситет ім. В. Гетьмана. Рейтин "Компас" таож відзначив цей ВНЗ - третя позиція ТОП-10 ращих вишів раїни. На четвертом місці з десят и ращих він і за версією ж рнал "Корреспондент". Центр міжнародних прое тів "Євроосвіта" КНЕУ не вніс до лідерів освітньо о рин . Можна не хвилюватися, я що дотримання за онів онтролюватим ть вип с ни и ращо о навчально о за лад юридично о профілю за національним рейтин ом - Національно о ніверситет "Юридична а адемія У раїни імені Ярослава М дро о". Це підтвердж є і видання "Корреспондент", 5 позиція їхньо о рейтин . Кращим педа о ічним навчальним за ладом МОН називає Національний педа о ічний ніверситет ім. М. Дра оманова. Ж рнал "Корреспондент" віддав цьом виш 10 позицію. А от рейтин "Компас" та "Євроосвіти" місця десятці для дра оманівців не знайшов. Лідер медичній сфері Національний медичний ніверситет ім. Бо омольця - засвідч є рейтин Міністерства освіти і наи У раїни. За рейтин ом "Євроосвіти" реп тація медично о виш засл ов є на 5 позицію ТОП-200. Омин ли ва ою десятці ращих ніверситет ім. Бо омольця рейтин "Компас" та ж рнал "Корреспондент". Серед а рарних вишів за версією МОН першість належить Хар івсь ій державній зооветеринарній а адемії. Жоден інший рейтин про цей виш не з ад є. Най ращим зі сфери мистецтва, льт ри та дизайн національним рейтин ом МОН визнано Київсь ий інстит т м зи и ім. Глієра. Кращим приватним навчальним за ладом названо Міжнародний ніверситет бізнес і права - за рейтин ом МОН. Національний ніверситет "Києво-Мо илянсь а а адемія" - др ий спис ж рнал "Корреспондент", четвертий - рейтин "Компас" та центр "Євроосвіти", десятий - перелі ращих, що йо о зібрала Асоціація "Інформаційні техноло ії У раїни", і тринадцятий - серед сіх ласичних ніверситетів за версією національно о рейтин Міносвіти. Та ож можна відзначити та і виші, я і потрапили до топ-10 навчальних за ладів раїни о ремих рейтин ів. Центр Євроосвіти відзначає Хар івсь ий національний ніверситет ім. Каразіна, Національний технічний ніверситет "Хар івсь ий політехнічний інстит т", Національний ірничий ніверситет, Національний ніверситет "Львівсь а політехні а", Національний ніверситет біорес рсів і природо орист вання У раїни, Дніпропетровсь ий національний ніверситет. Видання "Корреспондент" позитивно та ож оцінює Львівсь ий національний ніверситет ім. І. Фран а. Î

29

ПОРАДИ ЩОДО ВСТУПУ ДО ВНЗ Âñòóï äî ÂÍÇ - âàæëèâèé êðîê ó æèòò³ êîæíî¿ ëþäèíè. Àëå äëÿ òîãî ùîá âñòóïèòè äî óí³âåðñèòåòó ³ âèòðèìàòè êîíêóðñ, ïîòð³áíî ñåðéîçíî ï³äãîòóâàòèñÿ. ЕТАПИ: 1. Ш ільні знання. План ючи вст п до ВНЗ, не можна заб вати про ш ол . Адже сьо одні вст п здійснюється саме на підставі сертифі ата ЗНО. Крім то о, знання, отримані в ш олі, стан ть основою подальшої освіти, а чим вищий рівень ш ільних знань, тим більше шансів вст пити до ніверситет .

2. Інформація. Дізнайтеся все про ВНЗ, до я о о збираєтеся вст пати. Під отов до вст п ВНЗ слід розпочати зі збор необхідної інформації. Дізнайтеся, я і вст пні випроб вання передбачені в том ВНЗ, я ий ви для себе обрали. Ба ато навчальних за ладів, рім рез льтатів ЗНО, проводять ще й власні вст пні іспити. Особливо це стос ється творчих спеціальностей. Тож варто приділити пильн ва не тіль и базовим предметам, а й додат овим спеціальностям.

3. Додат ова літерат ра. Необхідно читати і вивчати додатов літерат р з обраної спеціальності. Та можна підняти за альний рівень знань та збільшити ймовірність вст п до виш . Читайте додат ов літерат р .

4. Під отовчі рси. Треба с азати, що додат ов допомо вст пі вам надад ть під отовчі рси, я і ор анізов ють ба ато ВНЗ. Звісно, вони платні, але ористь від та их рсів д же відч тна. До речі, ба ато ВНЗ проводять о ремий он рс для тих, хто за інчив їх під отовчі рси. Це теж може збільшити ваші шанси.

5. Репетитор. Крім рсів, можна с ористатися посл ами приватно о репетитора. Це може допомо ти в том разі, я що ви відч ваєте дея непевність своїх знаннях з певних предметів. Індивід альне навчання значно ефе тивніше, ніж р пове, тож рез льтати від занять з репетитором не зм сять себе дов о че ати.

6. До менти. План ючи вст п, варто заздале ідь дізнатися, я і до менти потрібні для вст п до ВНЗ, під от вати їх і своєчасно подати до приймальної омісії обрано о навчально о за лад . Î www.pedpresa.com.ua

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ 2013

·

30

600-ÁÀËÜÍÈÊÈ: ÿê³ âîíè íàñïðàâä³? Âîíà ïî÷èíຠñâ³é äåíü ç òîãî, ùî íå õî÷å âñòàâàòè ç ë³æêà, ÷åðåç ùî ÷àñòî çàï³çíþâàëàñÿ íà óðîêè. Óëþáëåíà êíèæêà - "Ãðà ïðåñòîë³â", à òåëåôîí ãðຠîäíó ç ï³ñåíü Ñëàâêà Âàêàð÷óêà. Çà îñòàíí³é òèæäåíü ³ì'ÿ Òåòÿíè Ìàðòèíþê îäíå ç òèõ, ÿê³ íàé÷àñò³øå çãàäóþòü óêðà¿íñüê³ æóðíàë³ñòè. Âèïóñêíèöÿ Ëüâ³âñüêîãî ô³çèêî-ìàòåìàòè÷íîãî ë³öåþ ñòàëà ïåðøîþ ç øåñòè öüîãîð³÷íèõ óêðà¿íñüêèõ âñòóïíèê³â, ÿê³ íàáðàëè íà ÇÍÎ ðåêîðäí³ ³ àáñîëþòí³ 600 áàë³â - ïî 200 ç êîæíîãî ³ç òðüîõ ïðåäìåò³â, ÿê³ ñêëàäàëà (óêðà¿íñüêà ìîâà òà ë³òåðàòóðà, àíãë³éñüêà ìîâà, ìàòåìàòèêà). Коли ч єш та ий рез льтат, то в яві спливає образ ласично о ш ільно о відмінни а: всезнай а в о лярах з товстими лінзами, най ращий др я оо - ниж а. Одна Таня Мартиню еть не та а! "Я не я ась за ч а", - навіть ображається Тетяна. Натомість визнає, що розсіяна і том любить вчитися вночі.

- 200 балів з трьох предметів. Та ий рез льтат став несподіван ою для Тебе? Я і б ли емоції, оли дізналась?

- Увесь рі я хотіла, щоб та б ло. Я відч вала, що навчаючись та ом ласном ліцеї і маючи хороші знання, ціл ом можна мати свої 200 балів. Просто треба постаратись. І вчителі постійно натяали та ніби жартома перепит вали, чи б де 200 балів, і бать и стим лювали. Том особливою несподіван ою це не стало. Тим більше, що відповіді на завдання вивіш ють наст пно о дня після ЗНО. Я че ала офіційних рез льтатів, але роз міла, що матим хороші бали. Знала, що з математи и точно матим 200, а з раїнсь ої та ан лійсь ої залежало від творів. Для мене це б ло важливо, але, маб ть, мама цьо о хотіла навіть більше ніж я.

- На Твою д м , чи зі рав ліцей роль том , що ти взяла 200 балів з трьох предметів? Çà ìàòåð³àëàìè - Д маю, та . Наша вчитель а з ан лійсь ої Теïîðòàëó тяна Оле івна постійно на олош вала, що нам не zbruc.eu треба репетиторів, і знань, я і дають ліцеї достатньо для то о, аби спішно с ласти ЗНО. Вона мотив вала приходити додом і щось робити, а не платити роші за те, щоб нас зм ш вали щось робити.

- Тобто Ти от валась без репетиторів?

- Фа тично та . Щодо ан лійсь ої, я її вивчаю з 4 ро ів і вже оли пост пила в ліцей доволі добре її знала. Я роз міла, що вчитель а дає все, що мені

треба, аби мати 200 балів. У ліцеї нам раз на два тижні давали пробні тести ЗНО. Цьо о ціл ом вистачало. Єдиною проблемою б ла моя лінь. Сперш навіть б ло д же добре виправдання - треба от ватись до олімпіади з математи и. Далі почалась пані а, бо час б ло д же мало. Я позабивала ниж ами всі шафи, але реально не мож с азати, що ба ато читала. Найбільшою проблемою б в твір. Я завжди розпис вала ба ато, ш ала я ісь епі рафи тощо. А під час під отов и до ЗНО довелось трохи себе перевчати. Мені постійно азали, що твір має б ти орот им, без помило і зайвих " расот". Том я трохи переживала, ба ато разів писала пробні твори. З математи и завідомо б ло зроз міло, що не треба репетиторів. Хоча, оли вперше написала пробне ЗНО, доп стила дві помил и. Шо . У наст пном знов зробила дві помил и. Далі - одна. Мама див валась, чом та і трохи переживала. Хоча помил и б ли технічні - десь щось не та помножила. Д же переживала вже на самом ЗНО, бо заб ла означення з математи и. С мнівалась, д же дов о з ад вала. А оли вийшла з а диторії, відраз подзвонила мамі і спитала, чи правильно написала. Хоча в цей момент не б ла певна, чи хоч ч ти відповідь. З мови я займалась з репети-

тором, але не брала повно о рс під отов и. Це через те, що баато ро ів в 11 ласі проп стила через під отов до олімпіади. Роз мію, що можна б ло от ватись ціл ом без репетитора, але насправді ці заняття мені допомо ли. У мене б ла д же добра ви ладач а і мені б ло ці аво з нею спіл ватись.

- Ми довідалися, що Ти понад сі інші дисципліни любиш математи . Математи и Тебе тато і мама. Ти свідомо хотіла піти т ж ал зь, в я ій реаліз вали себе бать и?

- Насправді все не та атеорично. У дев'ятом ласі я брала часть шести олімпіадах: з права, мови, математи и, ан лійсь ої, фізи и та інформати и. Але власне на все раїнсь олімпіад з математи и я їздила з восьмо о лас . І від цьо о не хотіла відмовлятись. Коли постійно їздиш на олімпіади, то ожна наст пна дається ле ше. По-перше, тебе вже знають. По-др е, вже набита р а і ти добре роз мієш, я і мож ть б ти завдання. Чом математи а? Маб ть, та и вплив бать ів. Зрештою і дід сь б в математи ом. З шосто о лас я почала ходити на місь і олімпіади. Мені подобалось. Хоча насправді бать и ні оли не зм ш вали мене. Мама навпа и лобіювала інші предмети та олімпіади.

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ

· 2013

І всі ро и я на них ходила. Тіль и в 11 ласі відмовилась від інших олімпіад, бо навантаження і та б ло вели им. Важлив роль та ож зі рала Мала а адемія на . Сперш все б ло банально - бажання здоб ти додат ові бали при вст пі. А потім це мене д же захопило. Мені д же пощастило з на овим ерівни ом. Почалось все з то о, що я приходила до ньо о на ніверситетсь і ле ції чи семінари і половин всьо о не роз міла. Сперш нама алась все онспе т вати, а потім просто хотіла розібратись. Особливо приємне б ло відч ття, оли завершила на ов робот . Особливо, оли писала тези перед відправленням роботи до Києва. Це мені на адало, я мама відправляла тези в на ові ж рнали. Роз мію, що це вже перші ро и в на ці, а я д же хоч займатись на ою.

- Ти отримала 200 балів не лише із трьох ЗНО, але і за атестат. Тепер для Тебе від риті двері сіх ВНЗ У раїни. К ди підеш?

- Сво о час д мала і про ж рналісти і навіть про м зи, бо ба ато ро ів рала на фортепіано. Але насправді я та и не отова відмовитись від математи и. Реально я зараз вибираю між двома ВНЗ: Львівсь им національним ніверситетом імені І. Фран а і Київсь им національним ніверситетом ім. Т. Шевчен а. Нинішня сит ація дещо схожа до тої, я а б ла два ро и том . Тоді вибирала між иївсь им та львівсь им ліцеями. Ар менти є різні. Київ мене приваблює тим, що цьо о ро там збереться д же сильна р па. Т ди пост пають більшість призерів олімпіад. Мені д же імпон є можливість навчання сильній р пі з вели ою он ренцією. Натомість Львові вже маю на ово о ерівни а і певн баз . Еле тронні заяви подаватим в два виші, а вже потім виріш , ди везти ори інали. Маб ть, бать и хотіли б, щоб я навчалась в Чернівцях і там розвивала на ов ар'єр . Але я все ж наразі хоч спроб вати повчитись де-інде. Для мене це д же важливий вибір, бо хоч вже зараз роз міти, чим б д займатись після за інчення нівер . Просто за інчити і піти в ні ди не хочеться. Я хоч займатись на ою.

- А чи д мала про навчання за ордоном?

- Д мала і детально вивчала та можливість. Але виходить ці аво. Я що брати хороші ВНЗ ан ломовних раїнах, а це Ан лія та США, навчання та життя обійд ться д же доро о. Де дешевше навчання, ви ладання проводять не ан лійсь ою. Напри лад, Німеччині чи Франції ан ломовною є лише ма істрат ра. Але поїхати т ди на я ийсь час вчитись хотіла б. Хоча Î працювати хоч та и в У раїні.

31

"НЕ БІЙТЕСЯ ЗНО ЦЕ ЗОВСІМ НЕ СТРАШНО" Ðåêîðäñìåíè, ÿê³ íàáðàëè ìàêñèìàëüíó ê³ëüê³ñòü áàë³â ³ç çîâí³øíüîãî íåçàëåæíîãî òåñòóâàííÿ, ïîä³ëèëèñÿ ñåêðåòàìè ñâîãî óñï³õó.

У нинішньом році 6 абіт рієнтів по У раїні отримали 200 балів з ожно о з трьох обов'яз ових предметів, я і вони здавали під час проведення ЗНО-2013.

ДОВЕЛОСЯ ЗАЛИШИТИ ГУРТ 16-річний Віталій Трач з Уж орода на 200 балів здав раїнсь мов та літерат р , всесвітню історію та історію У раїни. І всьо о бала до ма симально о йом не вистачило з ан лійсь ої. Віталій хоче стати політоло ом і збирається вст пати до Мо илян и. "Гот ватися до ЗНО розпочав жовтні, - розповідає Віталій. - Попросив свою ш ільн вчитель з раїнсь ої мови поб ти мене репетитором. До решти предметів от вався сам. Мені б ло трохи ле ше завдя и все раїнсь им олімпіадам з історії, в я их я брав часть з 8- о лас ". Про звичайне життя підліт а Віталій не заб вав, хоча іноді і відмовляв др зям в про лянці через необхідність от ватися. "Мин ло о ро я б в ітаристом в аматорсь ом рт , а зараз він розвалився - час ні в о о немає". І з дівчиною вересні довелося розл читися. "Тоді переживав, але зараз роз мію, що це навіть на раще - ніщо не відволі ало від під отов и до ЗНО", - аже Віталій.

ДОПОМІГ ШОКОЛАД Людмила Уша ова (17 ро ів) з римсь о о смт Совєтсь ий 200 балів отримала з тих же предметів, що і Віталій. Репетитори Люді не знадобилися, вона от валася сама по 2 одини щодня. "Д же в цій справі допома ав молочний шо олад - прерасно заряджає міз и", - розповідає про "допін и" Люда. Людмила хоче вст пити на істфа в КНУ ім. Шевчен а. "Втім, мож перед мати і спроб вати стати правознавцем", - аже дівчина. Абіт рієнтам-2014 вона ре оменд є починати от ватися до тестів хоча б за 2-3 місяці, щоб спо ійно повторити весь ш ільний рс. "І не бійтеся: ЗНО - це зовсім не страшно!" аже Люда. Історія - люблений предмет дівчини. "Але питання на тестах іноді зм ш вали под мати. Напри лад, по ари ат рі, на я ій б в зображений чолові , що стоїть на афри ансьом матери , треба б ло визначити, олоністом я ої раїни він є. Тіль и по том , що йо о фі ра охоплювала весь матери , можна б ло зроз міти, що це ан лієць - Ан лії олоній в Африці б ло найбільше. Моя відповідь б ла правильною". Î Çà ìàòåð³àëàìè Ïîë³íè Äîðîæê³íî¿, www.segodnya.ua

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ 2013

·

32

Öüîãî ðîêó 524 ó÷àñíèêà ÇÍÎ ïðèïèíèëè òåñòóâàííÿ äîñòðîêîâî çà ñïðîáè ñïèñàòè! Ó ðàìêàõ ÇÍÎ-2013 àá³òóð³ºíòè ñêëàäàëè òåñò ç ñâ³òîâî¿ ë³òåðàòóðè. Öå îäíà ç íîâàö³é íèí³øíüî¿ êàìïàí³¿ - ïðåäìåò âêëþ÷åíèé â ïðîãðàìó âïåðøå. Ç íîâîââåäåíü öüîãî ðîêó òàêîæ - îáîâ'ÿçêîâ³ òåõí³÷í³ ïåðåðâè ï³ä ÷àñ ÿêèõ ó÷àñíèê³â ïåðåâ³ðÿëè íà íàÿâí³ñòü òåëåôîí³â, ïëåºð³â, àéôîí³â ³ ò.ä. Ãðîìàäñüê³ ñïîñòåð³ãà÷³ ìåðåæ³ ÎÏÎÐÀ êàæóòü: ãîëîâíà ïåðåâàãà ÇÍÎ-2013 â òîìó, ùî ïðàâèëüí³ çàâäàííÿ ³ ð³øåííÿ íå ïîòðàïëÿëè â ²íòåðíåò. Îñòàíí³ ðîêè, ùå çà ê³ëüêà ì³ñÿö³â äî çäà÷³, ïèòàííÿ ÇÍÎ ìîæíà áóëî çíàéòè â Ìåðåæ³, áàãàòî ¿õ ïðîäàâàëè. Ïîä³áí³ îãîëîøåííÿ ç'ÿâëÿëèñÿ ³ öüîãî ðàçó, àëå âñ³ çàâäàííÿ áóëè ëèïîâèìè ³ äî ðåàëüíèõ çàâäàíü â³äíîøåííÿ íå ìàëè. "Ðàí³øå ¿õ ö³íà áóëà 600 ãðí, òåïåð 150 ãðí.  ðåçóëüòàò³ àá³òóð³ºíòè çàëèøèëèñÿ ³ áåç ãðîøåé, ³ áåç òåñò³â" - ãîâîðèòü êîîðäèíàòîð ãðîìàäñüêîãî ñïîñòåðåæåííÿ ìåðåæ³ ÎÏÎÐÀ Îëüãà Ñòðåëþê. Ïðî òå, ùî ÇÍÎ ïðîéøëî íà ÿê³ñíîìó ð³âí³, ãîâîðÿòü ÿê îðãàí³çàòîðè, òàê ³ ñïîñòåð³ãà÷³. Õî÷à îñòàíí³ âèçíàþòü, º ìîìåíòè, ÿê³ íàñòóïíîãî ðîêó ñë³ä âðàõóâàòè. ЕФЕКТ МЕТАЛОШУКАЧА Всьо о 524 часни а ЗНО (станом на вечір 26 червня) припинили тест вання достро ово - їх ви нали під час іспит за спроби списати. Найбільше охочих змахлювати б ло на тесті з раїнсь ої мови та літерат ри (125) та історії У раїни (115). "Мин ло о ро тих, хто достро ово припинив тести б ло 550 осіб. На сьо однішній день нас та их 524. Тобто порівняно з мин лим ро ом іль ість виявлених заборонених предметів завдя и металош ачам збільшиться десь на 20%, що зовсім не ба ато. Том я б с азала, що вони б ли с оріше стрим ючим фа тором. Тобто абіт рієнтів попередили, і вони вирішили ними не орист ватися" - пояснює "Се одня" Стрелю . З недолі ів е сперти відзначають, що металодете тори б ли тіль и в 70% ре іональних центрів. А це означає, що часни и в різних областях б ли в нерівних мовах. Плюс спостеріачі нарі ають на зайв м'я ість о ремих інстр торів. "Дея і люди ще недавно працювали вчителями в ш олах і зви ли за ривати очі на спис вання або шпар ал и. Б ли випад и, оли абіт рієнти набиралися сміливості і доводили, що вони "не ви ористали" свій мобільний телефон, і їм дозволяли продовж вати тест вання. А це заборонено" - аже Стрелю . Б ли й рйозні випад и. Приміром, оли двоє Çà ìàòåð³àëàìè мітливих абіт рієнтів надов о затрималися в т ³êòî𳿠алеті і спостері ач, вирішивши перевірити, що там Øåñòîïåðîâî¿ робиться, помітив них в р ах шпар ал и. Але www.segodnya.ua чер ова жін а після повідомлення спостері ача відмовилася заходити в чоловічий т алет. І "зловмисни ам" вдалося вислизн ти. "Цьо о ро все пройшло д же вдало. Пор шення з бо часни ів, звичайно, б ли, - розповідає дире тор Вінниць о о ре іонально о ЦОЯО Геннадій К зьмен о - Перед ЗНО ми провели

інформаційн ампанію, 5 разів попередили, що не повинно б ти сторонніх речей. І після цьо о ви аняли людей за та і пор шення. Але їх б ло д же мало - сота відсот а. Головне, що нас не б ло та о о с андал , я Росії, де завдання тестів з'явилися в Інтернеті". "Нас д же дов о ля али металош ачами, том не б ло сенс щось з собою брати. Краще набрати менше балів, ніж попастися і вза алі б ти не доп щеною. Але в принципі я тестами задоволена" розповідає абіт рієнт а Аліна Браіна. "Цьо о ро перевір и б ли д же с ворими. Найчастіше працівни и держохорони знаходили мобільні телефони" - розповіла "Се одня" ерівни прес-сл жби

Сл жби держохорони Світлана Павловсь а.

РОБОТА НА РЕЗУЛЬТАТ Я що оворити про статисти , то найбільш масово майб тні ст денти пішли здавати раїнсь мов та літерат р (315858), математи (197267) та історію У раїни (195252). Всьо о цьо о ро 322 тис. абіт рієнтів. За алом по різних ре іонах яв а с лала 90% ( середньом та а ж, я і мин ло о ро ). У середньом близь о 10% бажаючих вст пити до ВНЗ не набрали необхідної мінімальної іль ості балів (124) - аж ть ЦОЯО. Щоб вст пити, абіт рієнт повинен б в набрати мінім м 120 балів з непрофільно о предмет і 140 - з профільно о. Î

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ

· 2013

33

03231014

99994103

ОСВІТА В УКРАЇНІ І ЗА КОРДОНОМ: WWW.S-OSVITA.COM.UA

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ 2013

·

34 ÄÐÓÃÀ ÂÈÙÀ ÎѲÒÀ

ÊȯÂÑÜÊÈÉ ÍÀÖ²ÎÍÀËÜÍÈÉ ÓͲÂÅÐÑÈÒÅÒ ÒÅÕÍÎËÎÃ²É ÒÀ ÄÈÇÀÉÍÓ

²ÍÑ ÒÈÒÓÒ Ï²ÑËßÄÈÏËÎÌÍί ÎѲÒÈ ²ÍÑÒÈÒÓÒ Ë³öåíç³ÿ ÌÎÍ Óêðà¿íè ñåð³ÿ ÀÅ ¹ 270281 â³ä 05.06.2013 ð. гê çàñíóâàííÿ - 1989 IV ð³âåíü àêðåäèòàö³¿

²íñòèòóò ï³ñëÿäèïëîìíî¿ îñâ³òè (²ÏÎ) îêðåìèé íàâ÷àëüíèé ï³äðîçä³ë Êè¿âñüêîãî íàö³îíàëüíîãî ³íñòèòóòó òåõíîëîã³é òà äèçàéíó. Îñíîâí³ íàïðÿìè ä³ÿëüíîñò³ ²ÏÎ: Î ïåðåï³äãîòîâêà êàäð³â íà áàç³ âèùî¿ îñâ³òè III-IV ð³âí³â àêðåäèòàö³¿ (äðóãà âèùà îñâ³òà); Î ï³äâèùåííÿ êâàë³ô³êàö³¿ êåð³âíèê³â ³ ñïåö³àë³ñò³â ï³äïðèºìñòâ òà îðãàí³çàö³¿, âèêëàäà÷³â òåõí³÷íèõ íàâ÷àëüíèõ çàêëàä³â; Î íàâ÷àííÿ çà ñïåö³àë³çîâàíèìè ïðîãðàìàìè çàìîâíèêà, ï³äâèùåííÿ êâàë³ô³êàö³¿ íà äåííèõ ³ âå÷³ðí³õ êóðñàõ ó ãàëóç³ òåõíîëî㳿, åêîíîì³êè, îáðàçîòâîð÷îãî ìèñòåöòâà, êîìï'þòåðíîãî íàâ÷àííÿ, ³íîçåìíèõ ìîâ, ïîáóòîâîãî îáñëóãîâóâàííÿ. Ïåðåï³äãîòîâêà êàäð³â (äðóãà âèùà îñâ³òà - ñïåö³àë³ñò), çä³éñíþºòüñÿ çà áàçîâèìè ñïåö³àëüíîñòÿìè óí³âåðñèòåòó: Î Äèçàéí (Õóäîæíº ìîäåëþâàííÿ êîñòþìà) (âå÷³ðíÿ ôîðìà - 3 ðîêè) Î Äèçàéí (Ôîòâ³äåîäèçàéí) (âå÷³ðíÿ ôîðìà - 3 ðîêè) Î Åêîíîì³êà ï³äïðèºìñòâà (çà âèäàìè åêîíîì³÷íî¿ ä³ÿëüíîñò³) (çàî÷íà ôîðìà - 2 ðîêè) Î Ìåíåäæìåíò îðãàí³çàö³é ³ àäì³í³ñòðóâàííÿ (çà âèäàìè åêîíîì³÷íî¿ ä³ÿëüíîñò³) (çàî÷íà ôîðìà - 2 ðîêè) Î Ô³íàíñè ³ êðåäèò (çà ñïåö³àë³çîâàíèìè ïðîãðàìàìè) (çàî÷íà ôîðìà - 2 ðîêè) Î Ìàðêåòèíã (çàî÷íà ôîðìà - 2 ðîêè) Î Îáë³ê ³ àóäèò (çàî÷íà ôîðìà - 2 ðîêè) Î Åêîíîì³÷íà ê³áåðíåòèêà (çàî÷íà ôîðìà - 2 ðîêè) Âèïóñêíèêè îäåðæóþòü äèïëîì äåðæàâíîãî çðàçêà.

Óìîâè ïðèéîìó. Äðóãà âèùà îñâ³òà - çà ðåçóëüòàòàìè ñï³âáåñ³äè (ïðèéìàþòüñÿ îñîáè, ÿê³ ìàþòü âèùó îñâ³òó). Íàâ÷àííÿ çä³éñíþºòüñÿ çà êîíòðàêòîì. Ïðè ³íñòèòóò³ ïðàöþþòü: Öåíòð íàâ÷àííÿ çà ñïåö³àë³çîâàíèìè ïðîãðàìàìè: Î Òðåí³íãè ç ³íîçåìíî¿ ìîâè (Öåíòð ªâðîïåéñüêèõ ìîâ "Learn and Travel", www. let.in.ua) Î Àçáóêà ³íôîðìàòèêè Î Àâòîìàòèçàö³ÿ óïðàâë³ííÿ ï³äïðèºìñòâîì Î Áþäæåòóâàííÿ íà ï³äïðèºìñòâ³. Ïðàêòè÷íèé àñïåêò Î Âèâ÷åííÿ ïðîãðàìàìè 1Ñ. Áóõãàëòåð³ÿ 8 äëÿ Óêðà¿íè Î Áóõãàëòåðñüêèé îáë³ê çà ì³æíàðîäíèìè ñòàíäàðòàìè Î Ôîòîâ³äåîäèçàéí, â³äåîäèçàéí Î Íàâ÷àííÿ çà ïðîãðàìàìè çàìîâíèêà Öåíòð ï³äâèùåííÿ êâàë³ô³êàö³¿ âèêëàäàöüêèõ êàäð³â òåõí³÷íèõ çàêëàä³â (ï³äâèùåííÿ ôàõîâî¿ ìàéñòåðíîñò³ âèêëàäà÷³â ÂÍÇ, òåõí³êóì³â, êîëåäæ³â çà áàçîâèìè ñïåö³àëüíîñòÿìè óí³âåðñèòåòó). Öåíòð êîìï'þòåðíîãî íàâ÷àííÿ (ï³äãîòîâêà êîðèñòóâà÷³â ÏÊ, ôàõ³âö³â ç êîìï'þòåðíîãî äèçàéíó ìåáë³â òà ³íòåð'ºðó). Îäíèì ³ç ñòðóêòóðíèõ ï³äðîçä³ë³â ²ÏÎ º ³ää³ëåííÿ ³íòåíñèâíèõ òåõíîëîã³é íàâ÷àííÿ (²ÒÍ). Àäðåñà: ì. Êè¿â, âóë. Á³ëîðóñüêà, 22, ê³ìí. 218. Òåëåôîí: (044)483-72-16, (044)483-71-99

Îñâ³òí³ ïîñëóãè ç ïåðåï³äãîòîâêè (äðóãà âèùà îñâ³òà - ìîëîäøèé ñïåö³àë³ñò) çà ñïåö³àëüíîñòÿìè: Î Ïåðóêàðñüêå ìèñòåöòâî òà äåêîðàòèâíà êîñìåòèêà Î Äèçàéí (îäÿãó, ñòèëþ) Î Õóäîæíº ôîòîãðàôóâàííÿ Î Áóõãàëòåðñüêèé îáë³ê (Îáë³ê òà àóäèò - ï³äâèùåííÿ êâàë³ô³êàö³¿) Î Îðãàí³çàö³ÿ îáñëóãîâóâàííÿ íàñåëåííÿ Êóðñîâå íàâ÷àííÿ òà ï³äâèùåííÿ êâàë³ô³êàö³¿ çà ïðîôåñ³ÿìè: Î ïåðóêàð-ìîäåëüºð Î ìàí³êþðíèöÿ (ðîçïèñ, íàðîùóâàííÿ í³ãò³â, àïàðàòíèé ìàí³êþð) Î ïåäèêþðíèöÿ (àïàðàòíèé ïåäèêþð) Î êîñìåòèê (åï³ëÿö³ÿ), â³çàæèñò-ñòèë³ñò (íàðîùóâàííÿ â³é) Î êðàâåöü Î çàêð³éíèê Î ôîòîãðàô Ïðàöþº ³ì³äæ-øêîëà ³íäèâ³äóàëüíîãî ñòèëþ (ï³äãîòîâêà ³ì³äæìåéêåð³â). ³äêðèòî íîâèé êóðñ ç ìåä³àö³¿. Âèïóñêíèêè îäåðæóþòü äîêóìåíòè äåðæàâíîãî çðàçêà. ²íñòèòóò ï³ñëÿäèïëîìíî¿ îñâ³òè ÊÍÓÒÄ: 01601, ÌÑÏ, ì. Êè¿â-11, âóë. Íåìèðîâè÷à-Äàí÷åíêà, 2, êîðïóñ 1, III ïîâåðõ, ê³ì. 1-0351 Òåë.: 288-5013; 256-8446; Òåë./ôàêñ: 256-2934 E-mail: ipo@knutd.com.ua

0350

ЗНО-2014: ВІТЕР ЗМІН ЗНО МОВОЮ НАЦМЕНШИНИ Ùîá ñêëàäàòè ÇÍÎ ìîâîþ íàöìåíøèíè íàñòóïíîãî ðîêó ïîòð³áíî áóäå ³ùå äîâåñòè, ùî ó øêîë³ âèïóñêíèê íàâ÷àâñÿ ñàìå íåþ. Ïðî òàêå íîâîââåäåííÿ çàÿâèâ ì³í³ñòð îñâ³òè ³ íàóêè Óêðà¿íè Äìèòðî Òàáà÷íèê, ïèøå "Ôîðóì". Î÷³ëüíèê îñâ³òíüîãî â³äîìñòâà ïîÿñíèâ ïåðåêëàäàòè âñ³ çàâäàííÿ ðåã³îíàëüíèìè ìîâàìè äóæå äîðîãî. Öüîãî íå ðîçóì³þòü àá³òóð³ºíòè ³ áåç ïîòðåáè, ÷àñòî ïðîñòî ç ö³êà-

âîñò³, çàìîâëÿþòü òåñòè ìîâàìè íàöìåíøèí. "Áóâ âèïàäîê, êîëè àá³òóð³ºíò çàìîâèâ òåêñò êðèìñüêîòàòàðñüêîþ ìîâîþ, äðóãèé - óãîðñüêîþ, òðåò³é - ïîëüñüêîþ. Ïðè öüîìó âîíè â³äïîâ³ëè, ùî ïîñòóïàòè íå çáèðàþòüñÿ, à ïðîñòî õî÷óòü âèçíà÷èòè ð³âåíü çíàíü âêàçàíèõ ìîâ. Ùå îäèí âèïàäîê: æèòåëü Êèºâà çàðåºñòðóâàâñÿ ³ îáðàâ êðèìñüêîòàòàðñüêó ìîâó äëÿ ïðîõîäæåííÿ òåñò³â ç ìàòåìàòèêè, ô³çèêè ³ õ³ì³¿. Öèì â³í õîò³â íàäàòè ìîðàëüíó ï³äòðèìêó êðèìñüêîòà-

òàðñüêîìó ñóñï³ëüñòâó", - ðîçïîâ³â Äìèòðî Òàáà÷íèê. Ñàìå ÷åðåç òàê³ âèïàäêè, çà ñëîâàìè ì³í³ñòðà, ̳íîñâ³òè ³í³ö³þâàòèìå çàêîíîäàâ÷å âðåãóëþâàííÿ äîçâîëó íà ñêëàäàííÿ òåñò³â ðåã³îíàëüíèìè ìîâàìè. Öåé äîçâ³ë ìàòèìóòü óñ³, îäíàê ñïåðøó ó÷àñíèêó ÇÍÎ ïîòð³áíî áóäå ï³äòâåðäèòè, ùî ó øêîë³ â³í íàâ÷àâñÿ íå äåðæàâíîþ ìîâîþ. Î www.pedpresa.com.ua

НАВІГАТОР ТВОЄЇ ОСВІТИ – ЩОМІСЯЧНИЙ ЖУРНАЛ “СУЧАСНА ОСВІТА”

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ

· 2013

35

01941025

ЗНО-2014: ВІТЕР ЗМІН ЗНО ДЛЯ 9 КЛАСІВ - ВІД ІДЕЇ ДО ПІЛОТНОГО ПРОЕКТУ Ì³í³ñòåðñòâî îñâ³òè ³ íàóêè Óêðà¿íè çàïóñòèëî ï³ëîòíèé ïðîåêò, ÿêèé ïåðåäáà÷ຠâñòóï äî êîëåäæ³â, òåõí³êóì³â, ó÷èëèù çà ðåçóëüòàòàìè òåñòóâàííÿ, ïèøå ²À "Íàãîëîñ". Çà ñëîâàìè çàñòóïíèêà êåð³âíèêà äåïàðòàìåíòó âèùî¿ îñâ³òè ÌÎÍ Ìèêîëè Ôîìåíêà, âèïóñêíèêè 9-õ êëàñ³â ïèñàòèìóòü òåñòè. Òàêèì ÷èíîì, âñòóï äî íàâ÷àëüíèõ çàêëàä³â áóäå ìàêñèìàëüíî ïðîçîðèì. "Öå òîðêíåòüñÿ íàâ÷àëüíèõ çàêëàä³â, ÿê³ ãîòóþòü ìîëîäøèõ ñïåö³àë³ñò³â. ² â ðåçóëüòàò³ áóäå ÷³òêî ïðàöþâàòè ñèñòåìà ñòóïåíåâî¿ ï³äãîòîâêè: ó ÷àñ³ âèãðຠó÷åíü, áî ìåíøå òðåáà áóäå â÷èòèñÿ, ³ âèãðຠäåðæàâà, áî ìåíøå òðåáà áóäå âèä³ëÿòè êîøò³â. ² âàæëèâî òàêîæ òå, ùî âñå áóäå ÷åñíî, â³äêðèòî ³ ïðîçîðî", ï³äêðåñëèâ Ì. Ôîìåíêî. ÇÍÎ äëÿ äåâÿòèêëàñíèê³â - ³í³ö³àòèâà Óêðà¿íñüêîãî öåíòðó îö³íþâàííÿ ÿêîñò³ îñâ³òè. Âò³ëèòè ¿¿ äèðåêòîðêà ÓÖÎßÎ ²ðèíà Çàéöåâà ðàí³øå îá³öÿëà âæå ç 2016-ãî. Çà ñëîâàìè îñâ³òÿíêè - íàïðèê³íö³ ÷åðâíÿ Ïðåçèäåíò ³êòîð ßíóêîâè÷ çàòâåðäèâ ñòðàòåã³þ ðîçâèòêó îñâ³òè äî 2021 ðîêó. Îäíèì ³ç ïóíêò³â, çàïðîïîíîâàíèõ ÓÖÎßÎ, áóëî òåñòóâàííÿ äëÿ äåâ'ÿòèêëàñíèê³â.

Íàãàäàºìî: íàñòóïíîãî ðîêó íà ÇÍÎ ÷åêàþòü íîâîââåäåííÿ. Ó 2014ìó ó òåñòàõ ç ìàòåìàòèêè çíîâó ç'ÿâëÿòüñÿ çàâäàííÿ ç â³äêðèòîþ â³äïîâ³ääþ. À ïîðóøíèê³â, ³ìîâ³ðíî, êàðàòèìóòü ïîçáàâëåííÿì ïðàâà ñêëàäàòè ÇÍÎ íà ê³ëüêà ðîê³â. Öüîãîð³÷ çîâí³øíº íåçàëåæíå îö³íþâàííÿ îõîïèëî 322,5 òèñÿ÷³ îñ³á. Øåñòåðî ³ç íèõ îòðèìàëè íàéâèùèé áàë - 200 áàë³â ³ç òðüîõ ïðåäìåò³â Î www.pedpresa.com.ua

УВАГА: ПЕРЕДПЛАТА! ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС 06222 В КАТАЛОЗІ “УКРПОШТА”

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ 2013

·

36

ÂÅÐÅÑÍŲ ÑÒÀÐÒÈ

ßê êðàùå ï³äãîòóâàòèñÿ äî âñòóïó? Äåðæàâíèé äèïëîì. ²V ð³âåíü àêðåäèòàö³¿

˳öåíç³ÿ ÌÎÍ ñåð³ÿ ÀÅ ¹ 270721 â³ä 02.07.2013ð.

ßêèé ñïîñ³á ï³äãîòîâêè äî ñêëàäàííÿ ÇÍÎ îáðàòè - â÷èòèñÿ ñàìîñò³éíî, äîòðèìóþ÷èñü âëàñíèõ ïëàíó òà ãðàô³êó, ÷è â êîìïàí³¿ ³íøèõ àá³òóð³ºíò³â ï³ä íàãëÿäîì âèêëàäà÷³â? Äàâàéòå ðîçãëÿíåìî îäèí ç³ ñïîñîá³â - íàâ÷àííÿ íà êóðñàõ ³ ç’ÿñóºìî éîãî ïåðåâàãè. Îòæå, ìîæíà âèä³ëèòè äåê³ëüêà îñíîâíèõ ïðè÷èí, ÷îìó âàðòî îáðàòè ñàìå ï³äãîòîâêó íà êóðñàõ.

1. Äèñöèïë³íà. Çìóñèòè ñåáå ñ³ñòè çà ï³äðó÷íèêè - äëÿ êîãîñü äîñèòü ïðîñòî, àëå äëÿ áàãàòüîõ - ñïðàâæí³é ïîäâèã. Ñêëàñòè ñóïåðäåòàëüíèé ïëàí çàíÿòü - íå çíà÷èòü óñï³øíî éîãî ðåàë³çóâàòè. Âè òàêîæ ïîëþáëÿºòå áðàòèñÿ çà ñêëàäí³ ñïðàâè â îñòàíí³é ìîìåíò? Ðîá³òü âèñíîâêè! ³äâ³äóâàííÿ êóðñ³â äèñöèïë³íóº. Òóò â³äêëàñòè ÷åðãîâå çàíÿòòÿ íà “íàñòóïíèé ïîíåä³ëîê” íå âäàñòüñÿ.

2. Äîñâ³ä ôàõ³âö³â. dzòêíóâøèñü ³ç òðóäíîùàìè ï³ä ÷àñ ñàìîñò³éíîãî îïàíóâàííÿ ïåâíî¿ òåìè, ìè ìîæåìî ïîêëàäàòèñÿ ëèøå íà ñåáå, íà íàøå ðîçóì³ííÿ ìàòåð³àëó â ï³äðó÷íèêó. Íó ³ ùå íà ²íòåðíåò. Õî÷à äîáðå çíàºìî, ùî íå âñå íàïèñàíå òàì íåñå êîðèñòü ³ º äîñòîâ³ðíèì. Òîæ ïåðåâàãà íàâ÷àííÿ íà êóðñàõ ó òîìó, ùî ïîðÿä çàâæäè äîñâ³ä÷åí³ ôàõ³âö³, ÿê³ äîïîìîæóòü ë³êâ³äóâàòè íåçíàííÿ òà ïîÿñíÿòü íàéá³ëüø ñêëàäíå ïðîñòèìè ñëîâàìè, äîïîìîæóòü ñèñòåìàòèçóâàòè âèâ÷åíå ðàí³øå.

3. Åêîíîì³ÿ ÷àñó. ²íîä³ ïîøóê ïîòð³áíîãî ìàòåð³àëó çàéìຠ÷àñó á³ëüøå, í³æ éîãî îïðàöþâàííÿ. ³äâ³äóþ÷è êóðñè âè åêîíîìèòå ñâ³é ÷àñ. Àäæå ïîòð³áíó ³íôîðìàö³þ òóò ïîäàþòü ó íàéá³ëüø îïòèìàëüíîìó îáñÿç³, óâàãó àêöåíòóþòü íà íàéâàæëèâ³øîìó. Âàñ çàáåçïå÷óþòü ìåòîäè÷íèìè ìàòåð³àëàìè. ßêùî öå êóðñè ïðè ÂÍÇ - âè ìîæåòå â³äâ³äóâàòè íàóêîâî-íàâ÷àëüíó á³áë³îòåêó, äëÿ âàñ â³äêðèò³ êîìï’þòåðí³ êëàñè.

4. Ñï³ëêóâàííÿ. Áóäü-ÿêà âàæêà ïðàöÿ íà ñàìîò³ ñòຠùå âàæ÷îþ. Íàâ÷àííÿ â íåâåëèê³é ãðóï³ îäíîäóìö³â - ïî-ïåðøå, äîïîìàãຠïñèõîëîã³÷íî, ïî-äðóãå, âàì çàâæäè º ç êèì ïîä³ëèòèñÿ íàéàêòóàëüí³øîþ ³íôîðìàö³ºþ ïðî âñòóï, ä³çíàòèñÿ ùîñü íîâå äëÿ ñåáå. À ìîæëèâî, ñàìå íà êóðñàõ âè ïîçíàéîìèòåñÿ ç³ ñâî¿ìè ìàéáóòí³ìè îäíîêóðñíèêàìè, çíàéäåòå õîðîøèõ äðóç³â.

5. Àòìîñôåðà ñòóäåíòñòâà ³ ðîçâèòîê. ßê âæå çàçíà÷àëîñÿ, íà áàç³ áàãàòüîõ âèùèõ íàâ÷àëüíèõ çàêëàä³â ä³þòü ï³äãîòîâ÷³ êóðñè. Ñëóõà÷³ öèõ êóðñ³â íå ëèøå çíàéîìëÿòüñÿ ç ÂÍÇ, ç ðèòìîì æèòòÿ éîãî ñòóäåíò³â, ¿õí³ìè ïðàâàìè òà îáîâ’ÿçêàìè, à é ìàþòü çìîãó ñêîðèñòàòèñÿ ìîæëèâîñòÿìè äëÿ âëàñíî¿ ðåàë³çàö³¿. Öå ìîæå áóòè ó÷àñòü ó êóëüòóðíèõ çàõîäàõ, ïðîåêòàõ ç îñîáèñòîãî òà ïðîôåñ³éíîãî ðîçâèòêó òîùî.

6. Ïðîôîð³ºíòàö³ÿ. Äëÿ áàãàòüîõ ñëóõà÷³â êóðñè ìîæóòü äîïîìîãòè ó âèáîð³ ôàõó. Ó äåÿêèõ ÂÍÇ äëÿ ï³äãîòîâ÷îãî â³ää³ëåííÿ ÷èòàþòü ëåêö³¿, íà ÿêèõ ðîçïîâ³äàþòü ïðî îñîáëèâîñò³ ð³çíèõ ïðîôåñ³é, ïðîâîäÿòü ïðîôîð³ºíòàö³éíå òåñòóâàííÿ. Çîêðåìà, äîäàòêîâ³ ìîæëèâîñò³ äëÿ îáðàííÿ ôàõó íàäຠñëóõà÷àì ñâî¿õ ï³äãîòîâ÷èõ êóðñ³â Óí³âåðñèòåò “ÊÐÎÊ”. Ó íàâ÷àëüíîìó çàêëàä³ ä³º ïðîôîð³ºíòàö³éíèé êëóá “PROF CLUB”, ïðîâîäÿòüñÿ ïðîôîð³ºíòàö³éí³ ôåñòèâàë³ òà ³íø³ çàõîäè äëÿ øêîëÿð³â.

7. ϳëüãè äëÿ ñëóõà÷³â. ßêùî âè â³äâ³äóºòå çàíÿòòÿ íà áàç³ ÂÍÇ, äå ïëàíóºòå íàâ÷àòèñÿ, òî, éìîâ³ðíî, ó ðàç³ âñòóïó îòðèìàºòå íå ëèøå øàíñ çäîáóòè ôàõ òà âåëè÷åçíå çàäîâîëåííÿ â³ä óñâ³äîìëåííÿ ñåáå ñòóäåíòîì, à é çíèæêó â îïëàò³ íàâ÷àííÿ. Çâè÷àéíî, öå ñòîñóºòüñÿ çäîáóòòÿ îñâ³òè çà êîíòðàêòîì. Îòæå, íàâ÷àííÿ íà ï³äãîòîâ÷èõ êóðñàõ - öå çðó÷íî ³ âèã³äíî. Ïåðåâàã ó öüîìó ñïîñîá³ ï³äãîòîâêè äî âñòóïó ÷èìàëî, ³

â³í, áåçïåðå÷íî, çàñëóãîâóº íà óâàãó. Âèðóøàéòå çà ñòóäåíòñüêèì êâèòêîì âæå ñüîãîäí³, àäæå ñàìå âîñåíè ñòàðòóº “Ï³äãîòîâ÷à êàìïàí³ÿ - 2014”. ÓͲÂÅÐÑÈÒÅÒ “ÊÐÎÊ” ÇÀÏÐÎØÓª ϳäãîòîâ÷³ êóðñè äî ñêëàäàííÿ ÇÍÎ ³ äî âñòóïó â êîëåäæ³ Ï³äãîòîâêà äî ÇÍÎ: - óêðà¿íñüêà ìîâà, óêðà¿íñüêà ë³òåðàòóðà (îáîâ’ÿçêîâ³ ïðåäìåòè); - ìàòåìàòèêà, ãåîãðàô³ÿ, ³ñòîð³ÿ Óêðà¿íè, àíãë³éñüêà ìîâà, âñåñâ³òíÿ ³ñòîð³ÿ (äâà ïðåäìåòè íà âèá³ð ³ç ïåðåë³êó) ϳäãîòîâêà äî âñòóïó ó Êîëåäæ åêîíîì³êè, ïðàâà òà ³íôîðìàö³éíèõ òåõíîëîã³é ³ Êè¿âñüêèé êîëåäæ íåðóõîìîñò³: -óêðà¿íñüêà ìîâà, ãåîãðàô³ÿ, ìàòåìàòèêà (îáîâ’ÿçêîâ³ ïðåäìåòè); -³ñòîð³ÿ Óêðà¿íè, îñíîâè ïðàâîçíàâñòâî (äîäàòêîâî äëÿ ñëóõà÷³â þðèäè÷íîãî íàïðÿìó), àíãë³éñüêà ìîâà, îñíîâà åêîíîì³êè (äîäàòêîâî äëÿ ñëóõà÷³â åêîíîì³÷íîãî íàïðÿìó), àíãë³éñüêà ìîâà, îñíîâè ³íôîðìàòèêè (äîäàòêîâî äëÿ ñëóõà÷³â êîìï’þòåðíîãî íàïðÿìó). Ãðàô³ê çàíÿòü: äâ³÷³ íà òèæäåíü ó áóäí³ ç 16.00 äî 18.50 àáî ùîñóáîòè ç 9.00 äî 15.00 Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ: òåë. (044) 455-57-57, 455-57-07 krok@krok.edu.ua www.krok.edu.ua Àäðåñà Óí³âåðñèòåòó: 03113, ì. Êè¿â, âóë. Ëàãåðíà, 30-32 (ñò. ì. “Áåðåñòåéñüêà”)

ОСВІТА В УКРАЇНІ І ЗА КОРДОНОМ: WWW.S-OSVITA.COM.UA

0016

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ

· 2013

37

ÍÀÏÐßÌÈ Ï²ÄÃÎÒÎÂÊÈ ÔÀÕ²ÂÖ²Â Ó ÊȯÂÑÜÊÎÌÓ ÅÊÎÍÎ̲×ÍÎÌÓ ²ÍÑÒÈÒÓÒ² ÌÅÍÅÄÆÌÅÍÒÓ Ë³öåíç³ÿ ÌÎÍ Óêðà¿íè ñåð³ÿ ÀÄ ¹ 073188 â³ä 08.01.2013 ð.

Інстит т веде під отов фахівців рівня ба алавр, спеціаліст, ма істр та молодший спеціаліст. Під отов а ба алаврів проводиться за напрямами: фінанси і редит, мар етин , менеджмент, соціоло ія. С тність цих напрямів: Фінанси і редит - створення, розподіл і ви ористання фінансових рес рсів з метою дося нення висо их рез льтатів діяльності підприємства. Цей напрям в лючає наст пні спеціалізації за професійним спрям ванням: фінансовий менеджмент, бан івсь ий менеджмент, страховий менеджмент. Посади, я і може займати баалавр з фінансів: ерівни мало о підприємства, омерційний дире тор, фахівець в ал зі фінансів і тор івлі, дилер, бро ер, страховий а ент, інспе тор подат ової сл жби. Мар етин - забезпечення вип с прод ції та надання посл з рах ванням вимо рин на основі стан і динамі и попит , потреб споживачів. Вип с ни ам присвоюється валіфі ація ба алавр з мар е-

тин і він може займати посади: помічни ерівни а підприємства, тор овець з обсл ов вання бізнес та ре лами, техні з план вання, ма лер біржовий, товарознавець, тор івельний бро ер, тор овець омерційний, а ент ре ламний. Менеджмент - правління діяльністю ор анізації та її персоналом з метою прийняття оптимальних правлінсь их рішень для дося нення висо о о рівня доброб т . Спеціалізації: менеджмент зовнішньое ономічної, омерційної, отельної, ресторанної та т ристичної діяльності. Посади, я і може займати ба алавр з менеджмент : завід вач се ції в тор івлі, завід вач виробництва (ресторани, отелі), заст пни завід вача, інспе тор тор івельний, інспе тор з адрів, менеджер отельном осподарстві, менеджер ресторан , менеджер з персонал . Соціоло ія - соціально-педа о ічна діяльність різних соціальних ор анізаціях, підрозділах ор анів правління справах сім’ї та молоді. Під отов а спеціалістів та ма істрів про-

водиться за спеціальностями: менеджмент ор анізацій, менеджмент зовнішньое ономічної діяльності, фінанси та мар етин . Термін навчання для спеціалістів - 1 рі , для ма істрів - 1,5 ро . В інстит ті ведеться перепід отов а та надання др ої освіти зі спеціальностей: фінанси, менеджмент ор анізацій. В інстит ті ф н ціон є е ономі о- правлінсь ий оледж, я ий от тє фахівців за спеціальностями: “ Ресторанне обсл ов вання”, “Комерційна діяльність”, “Фінанси і редит”. Вип с ни и оледж приймаються до інстит т на 3 рс рівня ба алавр. В інстит ті ф н ціон є аспірант ра за спеціальністю: “Е ономі а та правління підприємствами”.

03057 м. Київ, в л. Смоленсь а, 31-33, орп. 36 (м. “Ш лявсь а”) Тел.: (044)456-72-64, 456-88-02 E-mail: ecoman@kv.ukrtel.net, ecomankiev@mail.ru www.ecoman-university.kiev.ua 0166

05621010

99991141

ЧАС ІНВЕСТУВАТИ В СВОЄ МАЙБУТНЄ!

99994011

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ 2013

·

38

 Óí³âåðñèòåò³ "Óêðà¿íà" ãîòóþòü äî ÇÍÎ ³ äîïîìàãàþòü âèçíà÷èòèñÿ ç ìàéáóòíüîþ ïðîôåñ³ºþ ˳öåíç³ÿ ÌÎÍÌÑ Óêðà¿íè ÀÅ ¹270197 â³ä 02.07.2013 ð. Âñå ÷àñò³øå àá³òóð³ºíòè, îáèðàþ÷è ÂÍÇ, âèð³øóþòü â³äâ³äóâàòè êóðñè äîóí³âåðñèòåòñüêî¿ ï³äãîòîâêè. Ùî íåäèâíî, àäæå äîóí³âåðñèòåòñüêà ï³äãîòîâêà ìຠðÿä ïåðåâàã. Ïåðøà ç íèõ - àá³òóð³ºíò îòðèìóº ìîæëèâ³ñòü ïîãëèáèòè çíàííÿ ç îñíîâíèõ âñòóïíèõ äèñöèïë³í. Êð³ì òîãî, ï³ä ÷àñ íàâ÷àííÿ íà öèõ êóðñàõ ôîðìóºòüñÿ êîëåêòèâ îäíîäóìö³â, ÿê³ ìàþòü ïåâíó ìåòó ³ âæå âèçíà÷èëèñÿ ç³ ñâîºþ ìàéáóòíüîþ ïðîôåñ³ºþ. Ïðàöÿ ó òàêîìó êîëåêòèâ³ íàäèõຠ³ ñòèìóëþº êîæíîãî. Êóðñè äîóí³âåðñèòåòñüêî¿ ï³äãîòîâêè ìàþòü ³íøó ³äåîëîã³þ ïîð³âíÿíî ç³ øêîëîþ, â ÿê³é ëþäèíà óïðîäîâæ áàãàòüîõ ðîê³â âèâ÷ຠïðåäìåòè ïîñòóïîâî - â³ä ïðîñòîãî äî ñêëàäíîãî. Ó øêîë³ ó÷í³ îòðèìóþòü çàãàëüíó ï³äãîòîâêó, à âæå ï³ä ÷àñ çàíÿòü íà äîóí³âåðñèòåòñüêèõ êóðñàõ ñèñòåìàòèçóþòü çíàííÿ, îòðèìàí³ íà ïîïåðåäí³õ åòàïàõ íàâ÷àííÿ. ϳñëÿ çàê³í÷åííÿ òàêèõ êóðñ³â àá³òóð³ºíò ìຠ÷³òêå óÿâëåííÿ ïðî ìàéáóòíþ ïðîôåñ³þ òà âèìîãè, íåîáõ³äí³ äëÿ âñòóïó äî âèùîãî íàâ÷àëüíîãî çàêëàäó. Ïîãëèáèòè çíàííÿ ç óëþáëåíèõ òà íåîáõ³äíèõ äëÿ ñêëàäàííÿ ÇÍÎ íàâ÷àëüíèõ äèñöèïë³í íà êóðñàõ ïðîïîíóº Óí³âåðñèòåò "Óêðà¿íà". Äëÿ çàáåçïå÷åííÿ ôóíêö³îíóâàííÿ êóðñ³â äîóí³âåðñèòåòñüêî¿ ï³äãîòîâêè òóò ñôîðìîâàíî ïîòóæíó íàâ÷àëüíî-ìåòîäè÷íó áàçó, ï³äãîòîâëåíî ïîñ³áíèêè ç îñíîâíèõ äèñöèïë³í - óêðà¿íñüêî¿ ìîâè òà ë³òåðàòóðè, ³ñòî𳿠Óêðà¿íè, ìàòåìàòèêè. Íàïðàöüîâàíî îïîðí³ êîíñïåêòè òà çàâäàííÿ, ÿê³ êîðèãóþòüñÿ â³äïîâ³äíî äî çì³í ó íàâ÷àëüíèõ ïðîãðàìàõ çàãàëüíîîñâ³òí³õ çàêëàä³â òà ç óðàõóâàííÿì ùîð³÷íîãî äîñâ³äó ÇÍÎ. Âèá³ð äèñöèïë³í çä³éñíþºòüñÿ ñëóõà÷åì êóðñ³â ñàìîñò³éíî ç çàïðîïîíîâàíîãî ïåðåë³êó: - ìàòåìàòèêà; - àíãë³éñüêà ìîâà; - ãåîãðàô³ÿ; - óêðà¿íñüêà ìîâà òà ë³òåðàòóðà; - ³ñòîð³ÿ Óêðà¿íè; - æèâîïèñ; - ìàëþíîê; - êîìïîçèö³ÿ; - á³îëîã³ÿ; - ô³çèêà; - õ³ì³ÿ. Äî ðîáîòè íà ï³äãîòîâ÷èõ êóðñàõ äî ÇÍÎ çàëó÷åí³ âèñîêîêâàë³ô³êîâàí³ äîñâ³ä÷åí³ âèêëàäà÷³ Óí³âåðñèòåòó "Óêðà¿íà". Íàïðèê-

ëàä, ìàòåìàòèêó âèêëàäຠçàâ³äóâà÷ êàôåäðè âèùî¿ ìàòåìàòèêè, ïðîôåñîð, êàíäèäàò ô³çèêî-ìàòåìàòè÷íèõ íàóê Î.À. ªðìàêîâà; äî òâîð÷îãî êîíêóðñó ãîòóº çàâ³äóâà÷ êàôåäðè äèçàéíó, çàñëóæåíèé ä³ÿ÷ ìèñòåöòâ Óêðà¿íè À.². Ëîìîâñüêèé. Ñëóõà÷³ êóðñ³â, ÿê³ ìàþòü áàæàííÿ ³ ìîæëèâ³ñòü çä³éñíþâàòè ï³äãîòîâêó äî ÇÍÎ çà äèñòàíö³éíîþ ôîðìîþ, ìîæóòü ñàìîñò³éíî îïàíîâóâàòè íàâ÷àëüíèé ìàòåð³àë ³ ðåãóëÿðíî çä³éñíþâàòè ïåðåâ³ðêó ð³âíÿ éîãî çàñâîºííÿ òà îòðèìóâàòè êîíñóëüòàö³¿ âèêëàäà÷³â åëåêòðîííîþ ïîøòîþ. Âñòóïíèêè êóðñ³â ï³äãîòîâêè äî ÇÍÎ ïîäàþòü çàÿâó, äî ÿêî¿ äîäàºòüñÿ: äîâ³äêà ³ç çàãàëüíîîñâ³òíüîãî íàâ÷àëüíîãî çàêëàäó ïðî ðåçóëüòàòè íàâ÷àííÿ àáî êñåðîêîï³ÿ äîêóìåíòà äåðæàâíîãî çðàçêà ïðî îòðèìàíó ñåðåäíþ îñâ³òó, ïàñïîðò àáî ñâ³äîöòâî ïðî íàðîäæåííÿ, êñåðîêîﳿ ÿêèõ çàñâ³ä÷óþòüñÿ â Óí³âåðñèòåò³ àáî â óñòàíîâëåíîìó ïîðÿäêó; 4 ôîòîêàðòêè 3õ4 ñì. Âñòóïíèêè êóðñ³â ï³äãîòîâêè äî ÇÍÎ ìàþòü ìîæëèâ³ñòü âèçíà÷èòè ñâ³é ³íòåëåêòóàëüíèé ïîòåíö³àë ³ ïðîôåñ³éí³ ñõèëüíîñò³ çà äîïîìîãîþ ñïåö³àëüíèõ ïñèõîëîã³÷íèõ òåñò³â, à òàêîæ ïðîéòè íåçàëåæíå òåñòóâàííÿ ³ç çàãàëüíîîñâ³òí³õ äèñöèïë³í äëÿ âèçíà÷åííÿ ð³âíÿ çíàíü.

Âèïóñêíèêàì êóðñ³â ï³äãîòîâêè äî ÇÍÎ âèäàþòüñÿ ïîñâ³ä÷åííÿ ç îö³íêàìè ïîòî÷íîãî êîíòðîëþ çíàíü. Ò³, õòî óñï³øíî âèêîíóþòü íàâ÷àëüíèé ïëàí, îòðèìóþòü ìàêñèìàëüíå ñïðèÿííÿ ïðè âñòóï³ äî Óí³âåðñèòåòó "Óêðà¿íà". Ïðî ïîäðîáèö³ íàâ÷àííÿ íà êóðñàõ ï³äãîòîâêè äî ÇÍÎ ìîæíà ä³çíàòèñÿ íà ñàéò³ http://www.vmurol.com.ua. ³ää³ëåííÿ êóðñ³â ï³äãîòîâêè äî ÇÍÎ òà âñòóïó äî Óí³âåðñèòåòó "Óêðà¿íà" ðîçòàøîâàí³ ó ì. Êèºâ³ çà àäðåñîþ: ìåòðî "Æèòîìèðñüêà", âóë. Ëüâ³âñüêà, 23, êîðï. 1, êàá. 104 Òåë.: 423-08-27

0155

99994101

ЖУРНАЛ “СУЧАСНА ОСВІТА” – ТВІЙ ПУТІВНИК У СВІТІ ЗНАНЬ

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ

· 2013

39

ËܲÂÑÜÊÈÉ ÄÅÐÆÀÂÍÈÉ ÓͲÂÅÐÑÈÒÅÒ Ô²ÇÈ×Íί ÊÓËÜÒÓÐÈ Ë³öåíç³ÿ ̳í³ñòåðñòâà îñâ³òè ³ íàóêè Óêðà¿íè ÀÅ ¹ 270592 â³ä 02. 07. 2013 ð.

Ôîðìà âëàñíîñò³: äåðæàâíà гâåíü àêðåäèòàö³¿: IV Ðåêòîð: äîêòîð ïåäàãîã³÷íèõ íàóê, ïðîôåñîð - ÏÐÈÑÒÓÏÀ ªâãåí Íèêîäèìîâè÷ ÓͲÂÅÐÑÈÒÅÒ ÇIJÉÑÍÞª • ï³äãîòîâêó ôàõ³âö³â îñâ³òíüî-êâàë³ô³êàö³éíîãî ð³âíÿ (ÎÊÐ): áàêàëàâð, ñïåö³àë³ñò, ìàã³ñòð çà äåðæàâíèì çàìîâëåííÿì ³ çà êîøòè ô³çè÷íèõ ÷è þðèäè÷íèõ îñ³á; • ïåðåï³äãîòîâêó íà áàç³ ÎÊÐ ÑÏÅÖ²À˲ÑÒ ÿê äðóãó âèùó îñâ³òó çà êîøòè ô³çè÷íèõ ÷è þðèäè÷íèõ îñ³á; • ï³äâèùåííÿ êâàë³ô³êàö³¿ ôàõ³âö³â ó ãàëóç³ ô³çè÷íå âèõîâàííÿ, ñïîðò ³ çäîðîâ'ÿ ëþäèíè; • ï³äãîòîâêó ³íîçåìíèõ ãðîìàäÿí çà àêðåäèòîâàíèìè íàïðÿìàìè (ñïåö³àëüíîñòÿìè) çà êîøòè ô³çè÷íèõ îñ³á. ϳäãîòîâêà ÎÊÐ "ÁÀÊÀËÀÂÐ" íà áàç³ ïîâíî¿ çàãàëüíî¿ ñåðåäíüî¿ îñâ³òè òðèâຠ4 ðîêè íà äåíí³é ³ 5 ðîê³â íà çàî÷í³é ôîðìàõ íàâ÷àííÿ. Çàðàõóâàííÿ íà 1 êóðñ íàâ÷àííÿ çä³éñíþºòüñÿ íà êîíêóðñí³é îñíîâ³ íà íàïðÿìè:

ÇÀ ÍÀÏÐßÌÀÌÈ Ô²ÇÈ×ÍÅ ÂÈÕÎÂÀÍÍß ÑÏÎÐÒ ÇÄÎÐÎÂ'ß ËÞÄÈÍÈ ÕÎÐÅÎÃÐÀÔ²ß ÒÓÐÈÇÌ

ÂÑÒÓÏͲ ÂÈÏÐÎÁÓÂÀÍÍß • Óêðà¿íñüêà ìîâà òà ë³òåðàòóðà (ñåðòèô³êàò) • Á³îëîã³ÿ (ñåðòèô³êàò) • Ñïîðòèâíà ñïåö³àë³çàö³ÿ 2 åòàïè (ïðàêòè÷íî) • Óêðà¿íñüêà ìîâà òà ë³òåðàòóðà (ñåðòèô³êàò) • Á³îëîã³ÿ (ñåðòèô³êàò) • Çàãàëüíà ô³çè÷íà ï³äãîòîâêà 3 åòàïè (ïðàêòè÷íî) • Óêðà¿íñüêà ìîâà òà ë³òåðàòóðà (ñåðòèô³êàò) • ²ñòîð³ÿ Óêðà¿íè àáî ñâ³òîâà ë³òåðàòóðà (ñåðòèô³êàò) • Òâîð÷èé êîíêóðñ (õîðåîãðàô³ÿ) • Óêðà¿íñüêà ìîâà òà ë³òåðàòóðà (ñåðòèô³êàò) • ²ñòîð³ÿ Óêðà¿íè àáî ³íîçåìíà ìîâà (ñåðòèô³êàò) • Ãåîãðàô³ÿ (ñåðòèô³êàò)

Ñïîðòèâíà ñïåö³àë³çàö³ÿ ïåðåäáà÷ຠñêëàäàííÿ òåñòîâèõ âèïðîáóâàíü ç ïëàâàííÿ òà òåõí³êî-òàêòè÷íî¿ ï³äãîòîâêè ç îáðàíîãî âèäó ñïîðòó. Çàãàëüíà ô³çè÷íà ï³äãîòîâêà ïåðåäáà÷ຠñêëàäàííÿ íàñòóïíèõ òåñòîâèõ âèïðîáóâàíü: ïëàâàííÿ, âïðàâè íà êîîðäèíàö³þ, á³ã 1000 ì, ï³äòÿãóâàííÿ (õëîïö³), á³ã 500 ì, â³äòèñêàííÿ â³ä ëàâè (ä³â÷àòà). Òâîð÷èé êîíêóðñ (õîðåîãðàô³ÿ) ïåðåäáà÷ຠâèêîíàííÿ õîðåîãðàô³÷íî¿ ïîñòàíîâêè. (Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ - www.ldufk.edu.ua) ϳäãîòîâêà ÎÊÐ "ÁÀÊÀËÀÂÐ" íà áàç³ ÎÊÐ "ÌÎËÎÄØÈÉ ÑÏÅÖ²À˲ÑÒ" çä³éñíþºòüñÿ íà äåíí³é ³ çàî÷í³é ôîðìàõ íàâ÷àííÿ íà êîíêóðñí³é îñíîâ³ íà íàïðÿìè:

Ñïîð³äíåí³ ñïåö³àëüíîñò³ ÎÊÐ «ÌÎËÎÄØÈÉ ÑÏÅÖ²À˲ÑÒ»

Íàïðÿìè ï³äãîòîâêè ÎÊÐ «Á À Ê À Ë À  Р»

Íàçâà

Êîä

ÄÎØʲËЬÍÀ ÎѲÒÀ* ÏÎ×ÀÒÊÎÂÀ ÎѲÒÀ* Ô²ÇÈ×ÍÅ ÂÈÕÎÂÀÍÍß ** Ô²ÇÈ×ÍÅ ÂÈÕÎÂÀÍÍß **

5.01010101 5.01010201 5.01020101 5.01020101

Ô²ÇÈ×ÍÅ ÂÈÕÎÂÀÍÍß **

5.01020101

ÕÎÐÅÎÃÐÀÔ²ß ÒÓÐÈÑÒÈ×ÍÅ ÎÁÑËÓÃÎÂÓÂÀÍÍß ÃÎÒÅËЬÍÅ ÎÁÑËÓÃÎÂÓÂÀÍÍß Ë²ÊÓÂÀËЬÍÀ ÑÏÐÀÂÀ ÑÅÑÒÐÈÍÑЬÊÀ ÑÏÐÀÂÀ ÌÅÄÈÊÎ-ÏÐÎÔ²ËÀÊÒÈ×ÍÀ ÑÏÐÀÂÀ ÀÊÓØÅÐÑЬÊÀ ÑÏÐÀÂÀ

5.02020201 5.14010301 5.14010101 5.12010101 5.12010102 5.12010103 5.12010105

Íàçâà 6. 010201 Ô²ÇÈ×ÍÅ ÂÈÕÎÂÀÍÍß 6. 010202 ÑÏÎÐÒ 6.010203 ÇÄÎÐÎÂ'ß ËÞÄÈÍÈ 6.020202 ÕÎÐÅÎÃÐÀÔ²ß 6.050401 ÒÓÐÈÇÌ 6. 010203 ÇÄÎÐÎÂ'ß ËÞÄÈÍÈ

Äåííà ôîðìà êóðñ

ðîêè íàâ÷.

Çàî÷íà ôîðìà êóðñ

ðîêè íàâ÷.

2 2 3/2 3/2

3 3 2 /3 2 /3

2 3 4/3 4/3

4 3 2 /3 2 /3

3/2

2 /3

4/3

2 /3

2 2 2 2 2 2 2

3 3 3 3 3 3 3

2 2 2 2 2 2

4 4 4 4 4 3

* - çà íàÿâíîñò³ óãîäè ïðî ñï³âïðàöþ ì³æ íàâ÷àëüíèìè çàêëàäàìè òà ïîãîäæåííÿ íàâ÷àëüíèõ ïëàí³â; ** - çà íàÿâíîñò³ óãîäè ïðî ñï³âïðàöþ ì³æ íàâ÷àëüíèìè çàêëàäàìè òà ïîãîäæåííÿ íàâ÷àëüíèõ ïëàí³â (çà â³äñóòíîñò³ òàêèõ ïðèéîì âñòóïíèê³â çä³éñíþºòüñÿ íà 2 êóðñ ³ òåðì³í íàâ÷àííÿ ñêëàäຠ3 ðîêè). ϳäãîòîâêà ÎÊÐ "ÑÏÅÖ²À˲ÑÒ", "ÌÀòÑÒÐ" íà áàç³ ÎÊÐ "ÁÀÊÀËÀÂÐ", à òàêîæ ïåðåï³äãîòîâêà íà áàç³ ÑÏÅÖ²À˲ÑÒ ÿê äðóãà âèùà îñâ³òà òðèâຠ1 ð³ê íà äåíí³é ³ 1,5 ðîêó íà çàî÷í³é ôîðìàõ íàâ÷àííÿ. Çàðàõóâàííÿ íà íàâ÷àííÿ çä³éñíþºòüñÿ íà êîíêóðñí³é îñíîâ³ çà ñïåö³àëüíîñòÿìè:

ÇÀ ÑÏÅÖ²ÀËÜÍÎÑÒßÌÈ • Ô²ÇÈ×ÍÅ ÂÈÕÎÂÀÍÍß • ÑÏÎÐÒ (ÇÀ ÂÈÄÀÌÈ) • Ô²ÇÈ×ÍÀ ÐÅÀÁ²Ë²ÒÀÖ²ß • ÒÓÐÈÇÌÎÇÍÀÂÑÒÂÎ

ÂÑÒÓÏͲ ÂÈÏÐÎÁÓÂÀÍÍß: Äëÿ ÎÊÐ ñïåö³àë³ñò - åêçàìåí ç ñïåö³àëüíîñò³. Äëÿ ÎÊÐ ìàã³ñòð - åêçàìåíè ç: • ³íîçåìíî¿ ìîâè; • ñïåö³àëüíîñò³

ÄÎÊÓÌÅÍÒÈ ÄËß ÂÑÒÓÏÓ çàÿâà (çàïîâíþºòüñÿ â óí³âåðñèòåò³); äîêóìåíò ïðî çàãàëüíó ñåðåäíþ îñâ³òó; Ñåðòèô³êàò Óêðà¿íñüêîãî öåíòðó îö³íþâàííÿ ÿêîñò³ îñâ³òè; ìåäè÷íà äîâ³äêà çà ôîðìîþ 086-Ó; 6 ôîòîêàðòîê ðîçì³ðîì 3õ4 ñì; êîï³ÿ äîâ³äêè ïðî ïðèñâîºííÿ ³äåíòèô³êàö³éíîãî íîìåðà (ïîäàºòüñÿ îñîáèñòî); ïàñïîðò (ïîäàºòüñÿ îñîáèñòî), â³éñüêîâèé êâèòîê àáî ïðèïèñíå ñâ³äîöòâî (ïîäàºòüñÿ îñîáèñòî); äîêóìåíòè ïðî ï³ëüãè; âèòÿã ç òðóäîâî¿ êíèæêè (äëÿ îñ³á, ùî ìàþòü ñòàæ ðîáîòè). Àäðåñà: âóë. Ò. Êîñòþøêà, 11, ì. Ëüâ³â, 79000; òåë. (0322) 272-75-61; www.ldufk.edu.ua; e-mail: info@.ldufk.edu.ua Ïðèéìàëüíà êîì³ñ³ÿ: òåë.: (0322) 272-39-15 Å-mail: pk_ldufk@ukr.net

УВАГА: ПЕРЕДПЛАТА! ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС 06222 В КАТАЛОЗІ “УКРПОШТА”

1510

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ 2013

·

40

 ÌÎÐßÕ ÒÂί ØËßÕÈ Íàâ÷àëüíèé çàêëàä IV ð³âíÿ àêðåäèòàö³¿ ˳öåíç³ÿ ÌÎÍÌÑÓ À ¹ 586064 â³ä 14.09.11 ð. Рі засн вання - 1944. Спеціальності ОНМА а редитовані Інстит том морсь ої техні и, на и і техноло ії (IMarEST), а та ож Морсь им інстит том (Nautical Institute NI) (Вели обританія). Система під отов и плавс лад приведена повн відповідність з вимо ами Міжнародної онвенції з під отов и й диплом вання моря ів і несення вахти. Îäåñüêà íàö³îíàëüíà ìîðñüêà àêàäåì³ÿ - öå áëèñêó÷³ ïåðñïåêòèâè: ÿê³ñíå îâîëîä³ííÿ ñïåö³àëüíîñòÿìè êîìàíäíîãî ñêëàäó ìîðñüêèõ ñóäåí - ñóäíîâîä³ÿ, ñóäíîâîãî ìåõàí³êà, ñóäíîâîãî ðåôðèæåðàòîðíîãî ìåõàí³êà, ñóäíîâîãî åëåêòðîìåõàí³êà, ñóäíîâîãî ðàä³îñïåö³àë³ñòà, à òàêîæ ñïåö³àëüíîñòÿìè ç ïðàâîçíàâñòâà òà ìåíåäæìåíòó îðãàí³çàö³é; ïîñò³éíèé ïîïèò íà ïðîôåñ³þ, øâèäêå êàð'ºðíå çðîñòàííÿ; ðîáîòà ÿê â Óêðà¿í³, òàê ³ â ïðîâ³äíèõ êîìïàí³ÿõ ñâ³òó; ãàðàíòîâàíå ã³äíå ïðàöåâëàøòóâàííÿ ï³ñëÿ çàê³í÷åííÿ àêàäå쳿 ÿê íà ñóäíàõ, òàê ³ íà áåðåç³; âèñîêà îïëàòà ïðàö³ íà ïåðâèíí³é, ï³ñëÿ çàê³í÷åííÿ àêàäå쳿, ³ ïîäàëüøèõ ïîñàäàõ (â³ä 2-3 äî 812 òèñ. äîëàð³â ÑØÀ íà ì³ñÿöü); - âèêëàäàöüêà ³ íàóêîâà ðîáîòà. Îäåñüêà íàö³îíàëüíà ìîðñüêà àêàäåì³ÿ - öå åôåêòèâíà ñèñòåìà íàâ÷àííÿ: àâòîðèòåòíèé ó ñâ³òîâ³é ñèñòåì³ ìîðñüêî¿ îñâ³òè âèùèé íàö³îíàëüíèé íàâ÷àëüíèé çàêëàä IV ð³âíÿ àêðåäèòàö³¿; 13 òèñÿ÷ êóðñàíò³â òà ñòóäåíò³â, 4 ô³ë³¿, 6 ôàêóëüòåò³â, 11 ñïåö³àëüíîñòåé, 10 ñïåö³àë³çàö³é; ñïåö³àëüíîñò³ àêàäå쳿 àêðåäèòîâàí³ ²íñòèòóòîì ìîðñüêî¿ òåõí³êè, íàóêè ³ òåõíîëîã³é (IMarEST) ³ Ìîðñüêèì ³íñòèòóòîì (NI) Âåëèêîáðèòàí³¿; êëàñè÷íà âèùà ìîðñüêà îñâ³òà; ï³äãîòîâêà ç îñâ³òíüî-êâàë³ô³êàö³éíèõ ð³âí³â ìîëîäøîãî ñïåö³àë³ñòà, áàêàëàâðà, ñïåö³àë³ñòà ³ ìàã³ñòðà; äåííà ³ çàî÷íà ôîðìè íàâ÷àííÿ íà áþäæåòí³é ³ êîíòðàêòí³é îñíîâ³; â³éñüêîâà ï³äãîòîâêà äëÿ áàæàþ÷èõ; íàóêîâî-äîñë³äíèöüêà ä³ÿëüí³ñòü, àñï³ðàíòóðà, äîêòîðàíòóðà; ïëàâàëüíà, íàâ÷àëüíî-òåõíîëîã³÷íà ³ ïðîôåñ³éíî-þðèäè÷íà ïðàêòèêà; îïëàòà ïðàö³

ï³ä ÷àñ êóðñàíòñüêî¿ ïëàâàëüíî¿ ïðàêòèêè (â³ä 200 äî 800 äîëàð³â ÑØÀ íà ì³ñÿöü); ìîæëèâ³ñòü îá³éìàòè êîìàíäíó ïîñàäó íà ïåð³îä ïëàâàëüíî¿ ïðàêòèêè ï³ñëÿ îòðèìàííÿ äèïëîìó áàêàëàâðà; íàâ÷àëüíå ïàðóñíå ñóäíî "Äðóæáà"; ñó÷àñí³ òðåíàæåðè, ëàáîðàòîð³¿, ìóëüòèìåä³éí³ àóäèòîð³¿, êîìï'þòåðí³ êëàñè; íàóêîâà á³áë³îòåêà ç ÷èòàëüíîþ çàëîþ íà 100 îñ³á ³ ðîáî÷èìè ³íòåðíåò-ì³ñöÿìè; 7 íàâ÷àëüíèõ êîðïóñ³â, âåëèêà àêòîâà çàëà, ìóçåé àêàäå쳿. Îäåñüêà íàö³îíàëüíà ìîðñüêà àêàäåì³ÿ - öå óïîðÿäêîâàíèé ïîáóò: êóðñàíòñüêå ì³ñòå÷êî (åê³ïàæ) ç 3 ãóðòîæèòêàìè äëÿ õëîïö³â ³ ä³â÷àò îêðåìî; àâòîíîìíå ãàçîâå îïàëþâàííÿ, ïåðóêàðíÿ, øâàöüêà ìàéñòåðíÿ, á³áë³îòåêà ç äâîìà ÷èòàëüíèìè çàëàìè íà 50 îñ³á; ¿äàëüíÿ íà 1100 îñ³á (òðèðàçîâå ïîâíîö³ííå õàð÷óâàííÿ), 5 áóôåò³â ³ êàôå; ñó÷àñíèé ñïîðòèâíèé êîìïëåêñ, áàñåéí îë³ìï³éñüêîãî òèïó, äâ³ ñïîðòèâí³ òà òðåíàæåðíà çàëè. Îäåñüêà íàö³îíàëüíà ìîðñüêà àêàäåì³ÿ - öå ö³êàâå æèòòÿ, ðîìàíòèêà ìîðñüêèõ ïîäîðîæåé, ðåàëüíà óí³êàëüíà ìîæëèâ³ñòü ïîáà÷èòè âåñü ñâ³ò. ÊÓÐÑÈ Ç Ï²ÄÃÎÒÎÂÊÈ ÄÎ ÇÎÂͲØÍÜÎÃÎ ÍÅÇÀËÅÆÍÎÃÎ ÎÖ²ÍÞÂÀÍÍß Íà ï³äãîòîâ÷èõ êóðñàõ ó÷í³ 10-11-õ êëàñ³â çàãàëüíîîñâ³òí³õ íàâ÷àëüíèõ çàêëàä³â ³ ãðîìàäÿíè, ÿê³ ìàþòü ïîâíó çàãàëüíó ñåðåäíþ îñâ³òó, îòðèìàþòü ÿê³ñíó ï³äãîòîâêó äî çîâí³øíüîãî íåçàëåæíîãî îö³íþâàííÿ çíàíü äëÿ âñòóïó â ÎÍÌÀ òà ³íø³ âèù³ íàâ÷àëüí³ çàêëàäè Óêðà¿íè ç ïðåäìåò³â: óêðà¿íñüêà ìîâà òà ë³òåðàòóðà, ìàòåìàòèêà, ³ñòîð³ÿ Óêðà¿íè, ô³çèêà, õ³ì³ÿ, ãåîãðàô³ÿ, àíãë³éñüêà ìîâà. Ïåðåë³ê ïðåäìåò³â, ÿê³ áóäóòü âèâ÷àòèñÿ, âèçíà÷àºòüñÿ ñëóõà÷åì ïðè çàðàõóâàíí³ íà êóðñè. Ó ïåð³îä çàíÿòü ñëóõà÷³ âèêîíóþòü òðåí³íãè ó âèãëÿä³ àóäèòîðíèõ òà äîìàøí³õ êîíòðîëüíèõ ðîá³ò çà ôîðìàòàìè çîâí³øíüîãî íåçàëåæíîãî îö³íþâàííÿ. Íàá³ð íà 2-ð³÷í³, 8-ì³ñÿ÷í³ òà 4-ì³ñÿ÷í³ âå÷³ðí³, ñóáîòí³, íåä³ëüí³ òà î÷íî-çàî÷í³ ï³äãîòîâ÷³ êóðñè çä³éñíþºòüñÿ ç ñåðïíÿ ïîòî÷íîãî ðîêó. Çàíÿòòÿ ïðîâîäÿòüñÿ: íà î÷íî-çàî÷íèõ êóðñàõ - ùîäåííî ïðîòÿãîì òðüîõ òèæíåâèõ

ñåñ³é ï³ä ÷àñ øê³ëüíèõ êàí³êóë; íà âå÷³ðí³õ êóðñàõ - ó ðîáî÷³ äí³ ç 16.00 äî 18.50; íà ñóáîòí³õ ³ íåä³ëüíèõ êóðñàõ - ç 09.00 äî 15.10. Ñëóõà÷³ î÷íî-çàî÷íèõ êóðñ³â ìàþòü ìîæëèâ³ñòü ïðîæèâàòè â ãóðòîæèòêó àêàäå쳿. ÏÅÐÅÂÀÃÈ ÍÀØÈÕ ÑËÓÕÀײ Îñîáè, ÿê³ çàê³í÷àòü ï³äãîòîâ÷³ êóðñè, ïðè âñòóï³ íà ïåâí³ íàïðÿìè ï³äãîòîâêè äî Îäåñüêî¿ íàö³îíàëüíî¿ ìîðñüêî¿ àêàäå쳿 îòðèìóþòü äî 20 äîäàòêîâèõ áàë³â (çà óìîâè 150 àóäèòîðíèõ ãîäèí ï³äãîòîâ÷èõ êóðñ³â). Ñëóõà÷³ êóðñ³â ìàþòü ïðàâî ïðîõîäèòè ïðîôåñ³éíèé ìåäè÷íèé â³äá³ð ó ìåäè÷íîìó öåíòð³ ÎÍÌÀ, ðåçóëüòàòè ÿêîãî çàðàõîâóþòüñÿ ó ïîòî÷íîìó ðîö³ ÿê îãëÿä ìåäè÷íî¿ êîì³ñ³¿ äëÿ âñòóïó äî àêàäå쳿 íà â³äïîâ³äíó ñïåö³àëüí³ñòü. Ñëóõà÷³ ìàþòü çìîãó îòðèìóâàòè ãðóïîâ³ òà ³íäèâ³äóàëüí³ êîíñóëüòàö³¿, êîðèñòóâàòèñÿ ôîíäîì ÷èòàëüíîãî çàëó òà äîâ³äêîâî-á³áë³îãðàô³÷íîãî â³ää³ëó íàóêîâî¿ á³áë³îòåêè ÎÍÌÀ, ìàþòü çìîãó ïðèäáàòè íàâ÷àëüíî-ìåòîäè÷í³ ïîñ³áíèêè, â³äâ³äóâàòè Äí³ â³äêðèòèõ äâåðåé, ó ìåæàõ ÿêèõ º ìîæëèâ³ñòü îçíàéîìèòèñü ç³ ñïåö³àëüíîñòÿìè íà ôàêóëüòåòàõ. Äîâ³äêè: çà òåëåôîíàìè: (048) 728-06-88; 728-01-81; å-mail: dovuz@înma.edu.ua; web site: www.înma.edu.ua 65029, ì. Îäåñà, âóë. ijäð³õñîíà, 8; Òåë. ïðèéìàëüíî¿ ðåêòîðà: (048) 777-57-74; Ôàêñ: (0482) 34-52-67 Òåë. ïðèéìàëüíî¿ êîì³ñ³¿: (048) 728-25-14; Äåêàíàò ïî ðîáîò³ ç ³íîçåìíèìè ñòóäåíòàìè: (048) 732-52-30 E-mail: info@onma.edu.ua; www.onma.edu.ua

ОСВІТА В УКРАЇНІ І ЗА КОРДОНОМ: WWW.S-OSVITA.COM.UA

0721

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ

· 2013

41 ̲ͲÑÒÅÐÑÒÂÎ ÎѲÒÈ ² ÍÀÓÊÈ ÓÊÐÀ¯ÍÈ

ÊÎËÅÄÆ ²ÍÔÎÐÌÀÖ²ÉÍÈÕ ÒÅÕÍÎËÎÃ²É ÒÀ ÇÅÌËÅÂÏÎÐßÄÊÓÂÀÍÍß Íàö³îíàëüíîãî À â³àö³éíîãî Ó í³âåðñèòåòó Àâ³àö³éíîãî Óí³âåðñèòåòó ˳öåíç³ÿ ÌÎÍìîëîäüñïîðò Óêðà¿íè ÀÄ ¹0722895 â³ä 16.10.2012ð. гê çàñíóâàííÿ - 1944.

Êîëåäæ äîçâîëÿº çàçäàëåã³äü ïðîôåñ³éíî îð³ºíòóâàòè ìîëîäèõ ëþäåé, íàäàòè ¿ì ïî÷àòêîâó âèùó îñâ³òó çà îñâ³òíüî-êâàë³ô³êàö³éíèìè ð³âíÿìè ìîëîäøîãî ñïåö³àë³ñòà òà áàêàëàâðà. Íàâ÷àííÿ çä³éñíþºòüñÿ çà äåðæàâíèì çàìîâëåííÿì òà íà óìîâàõ êîíòðàêòó (çà êîøòè þðèäè÷íèõ òà ô³çè÷íèõ îñ³á). Òåðì³í íàâ÷àííÿ íà áàç³ 9 êëàñ³â - 34 ðîêè; íà áàç³ 11 êëàñ³â - 2-3ðîêè (çàëåæíî â³ä ñïåö³àëüíîñò³ òà íàïðÿìó ï³äãîòîâêè). Âèïóñêíèêè 9-õ êëàñ³â çàðàõîâóþòüñÿ äî Êîëåäæó çà ðåçóëüòàòàìè âñòóïíèõ âèïðîáóâàíü, âèïóñêíèêè 11-õ êëàñ³â çàðàõîâóþòüñÿ íà ²² êóðñ çà ðåçóëüòàòàìè ÇÍÎ. Âèïóñêíèêàì Êîëåäæó çàáåçïå÷åíî ïîñë³äîâíå é áåçïåðåðâíå çäîáóòòÿ ïîâíî¿ âèùî¿ îñâ³òè. Óñï³øíå íàâ÷àííÿ ó Êîëåäæ³ íàäຠìîæëèâ³ñòü ïðîäîâæèòè íàâ÷àííÿ â Íàö³îíàëüíîìó àâ³àö³éíîìó óí³âåðñèòåò³ íà ñòàðøèõ êóðñàõ çà ïðîô³ëüíîþ ñïåö³àëüí³ñòþ.

ÑÏÅÖ²ÀËÜÍÎÑÒ² ìîëîäøèé ñïåö³àë³ñò: Ãåîäåçè÷í³ ðîáîòè òà åêñïëóàòàö³ÿ ãåîäåçè÷íîãî îáëàäíàííÿ êâàë³ô³êàö³ÿ - òåõí³ê-ãåîäåçèñò Çåìëåâïîðÿäêóâàííÿ êâàë³ô³êàö³ÿ - òåõí³ê-çåìëåâïîðÿäíèê Êàðòîãðàô³÷í³ ðîáîòè êâàë³ô³êàö³ÿ - òåõí³ê-êàðòîãðàô Ðîçðîáêà ïðîãðàìíîãî çàáåçïå÷åííÿ êâàë³ô³êàö³ÿ - òåõí³ê-ïðîãðàì³ñò Îðãàí³çàö³ÿ ïåðåâåçåíü ³ óïðàâë³ííÿ íà àâòîòðàíñïîðò³ êâàë³ô³êàö³ÿ - òåõí³ê-òåõíîëîã (ìåõàí³êà) Îðãàí³çàö³ÿ âèðîáíèöòâà êâàë³ô³êàö³ÿ - îðãàí³çàòîð âèðîáíèöòâà ijëîâîäñòâî êâàë³ô³êàö³ÿ - îðãàí³çàòîð ä³ëîâîäñòâà Ô³íàíñè ³ êðåäèò êâàë³ô³êàö³ÿ - ìîëîäøèé ñïåö³àë³ñò ç ô³íàíñ³â

ÍÀÏÐßÌ Ï²ÄÃÎÒÎÂÊÈ (áàêàëàâð): Ô³íàíñè ³ êðåäèò êâàë³ô³êàö³ÿ - áàêàëàâð ç ô³íàíñ³â Ãåîäåç³ÿ, êàðòîãðàô³ÿ òà çåìëåóñòð³é êâàë³ô³êàö³ÿ - áàêàëàâð ç ãåîäå糿, êàðòîãðàô³¿ òà çåìëåóñòðîþ  êîëåäæ³ ïðàöþþòü ï³äãîòîâ÷³ êóðñè. Ó÷í³ 9-õ êëàñ³â ìàþòü ìîæëèâ³ñòü ï³äãîòóâàòèñÿ äî âñòóïíèõ ³ñïèò³â (ìàòåìàòèêà òà óêðà¿íñüêà ìîâà). Îòðèìàòè äîäàòêîâ³ áàëè çà ðåçóëüòàòàìè ï³äñóìêîâî¿ àòåñòàö³¿ ïðè âñòóï³. Ïðèéîì äîêóìåíò³â âåðåñåíü, æîâòåíü. Ïî÷àòîê çàíÿòü 01 ëèñòîïàäà. Àäðåñà: ì. Êè¿â-113, âóë. Äðóæê³âñüêà, 6, ìåòðî “Áåðåñòåéñüêà” àáî “Íèâêè” Òåëåôîí äëÿ äîâ³äîê: ïðèéìàëüíà äèðåêòîðà (044)4-000-405 ïðèéìàëüíà êîì³ñ³ÿ (044)4-000-222 Web: http://www.kitz.nau.edu.ua E-mail: kitz_nau@ukr.net

0161

23211001

ЧАС ІНВЕСТУВАТИ В СВОЄ МАЙБУТНЄ!

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ 2013

·

42

̲ÆÍÀÐÎÄÍÀ ÀÊÐÅÄÈÒÀÖ²ß óêðà¿íñüêèõ á³çíåñ-øê³ë

гâåíü ì³æíàðîäíîãî âèçíàííÿ ìàþòü íå òàê óæå é áàãàòî á³çíåñ-øê³ë Óêðà¿íè, îäíàê êðèòåð³é ì³æíàðîäíîãî âèçíàííÿ ìîæå âèÿâèòèñÿ åôåêòèâíèì ³íñòðóìåíòîì âèä³ëåííÿ ç øèðîêîãî êîëà á³çíåñ-øê³ë æìåí³ îáðàíèõ.

Çà ìàòåð³àëàìè Ïàâëà Ïåòðè÷åíêà, www.osvita.ua Richard Burns, www. topmba.com, www.osvita.ua

У мір зростання іль ості бізнес-ш іл перед потенційними сл хачами вини ає питання про вибір ш оли, здатної надати я існ бізнес-освіт . Одним з найперших ритеріїв при виборі місця майб тньоо навчання стає престиж бізнес-ш оли, я ий є не тіль и інди атором я ості отрим ваних знань, а й важливим чинни ом, на я ий звертають ва роботодавці при прийомі на робот володарів ст пеня MBA. У свою чер ритерієм престиж бізнес-ш оли є її міжнародний рівень, ва омою с ладовою я о о є визнання всесвітньовідомими а редит ючими ор анізаціями. Хоча різні джерела називають ба ато а редит ючих ор анізацій в я ості лідерів світових стандартів бізнес-освіти, без мовна першість належить трьом всесвітньовідомим стр т рам: AACSB International (The Association to Advance Collegiate Schools of Business) - основна а редит юча ор анізація США, AMBA (Association of MBAs) - європейсь а а редит юча ор анізація, розташована Вели обританії та EFMD (European Foundation for Management Development) - Європейсь ий фонд розвит менеджмент , що знаходиться в Брюсселі. Разом ці три ор анізації називають "Потрійною ороною" (triple crown) і до а редитації від "Потрійної орони" пра не більшість бізнес-ш іл світ . На сьооднішній день та потрійн а редитацію всьом світі мають всьо о лише 55 бізнес-ш іл. В У раїні немає володарів а редитації америансь ої Асоціації з розвит ніверситетсь их ш іл бізнес (AACSB), проте є про рами, а редитовані Міжнародною асоціацією про рам МВА (AMBA), а

та ож бізнес-ш оли, хоча і не а редитовані, але я і є членами Європейсь о о фонд розвит менеджмент (EFMD). А редитацію Міжнародної асоціації про рам МВА (AMBA), я а б ла заснована Вели обританії в 1967 році і а редит є про рами, а не бізнес-ш оли, мають 152 прорами з 69 раїн світ . В У раїні та их про рам сім - п'ять від Університет Шеффілда в У раїні і дві від Міжнародно о інстит т бізнес . А редитації Європейсь о о фонд розвит менеджмент (EFMD) не має жоден навчальний за лад У раїни, але чотири раїнсь их бізнесш оли є членами цієї престижної європейсь ої стр т ри. Це Міжнародний інстит т бізнес (МІБ), Києво-Мо илянсь а Бізнес-Ш ола (kmbs), Міжнародний інстит т менеджмент (МІМ-Київ), а та ож Київсь ий національний е ономічний ніверситет (КНЕУ). Для членства в EFMD навчальном за лад необхідно відповідати певним вимо ам, і, рім то о, бізнес-ш ола має б ти схвалена іншими часниами ор анізації. А редитацією бізнес-ш іл Східній Європі займається Асоці-

ація розвит менеджмент раїн Центральної та Східної Європи CEEMAN (Central and East European Management Development Association), створена в 1993 році з метою прис орення розвит правлінсь их техноло ій. CEEMAN являє собою лобальн мереж станов розвит менеджмент , заці авлених я ості освіти та інновацій в цій ал зі. CEEMAN в лючає 200 інстит ційних та індивід альних членів з 50 раїн Європи, Північної Амери и, Латинсь ої Амери и та Азії. У 1998 році членами CEEMAN б ла сформована онцепція забезпечення я ості та безперервно о по ращення діяльності своїх членів. Рез льтатом стало створення Міжнародної а редитації я ості - International Quality Accreditation (IQA), я а б ла спеціально розроблена для задоволення потреб бізнес-ш іл та інших правлінсь их інстит тів розвит , що діють в раїнах з перехідною е ономі ою Центральної та Східної Європи. А редитація IQA прис дж ється на шість ро ів, після чо о станова має подати заяв на повторн а редитацію.

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ

· 2013

В У раїні а редитацію IQA мають дві бізнес-ш оли: Міжнародний інстит т менеджмент (МІМ-Київ) та Києво-Моилянсь а Бізнес-Ш ола (kmbs). Крім а редитації IQA, CEEMAN надає бізнесш олам можливість членства. У число шести інстит ційних членів CEEMAN від У раїни війшли та і навчальні за лади: Міжнародний інстит т менеджмент (МІМ-Київ), Києво-Мо илянсь а БізнесШ ола (kmbs), Міжнародний інстит т бізнес (МІБ), Ш ола бізнес КІБІТ, Львівсь а бізнес-ш ола (LvBS), а таож Донець ий національний ніверситет (ДонНУ). У численних міжнародних рейтин ах бізнес-ш іл з стріти раїнсь і бізнесш оли досить важ о. Проаналіз вавши найвідоміші міжнародні рейтин и, ми з пинилися лише на одном , в я ом вия-

43 вили прис тність раїнсь их бізнесш іл. Це рейтин франц зь о о рейтиново о а ентства Eduniversal, я е спеціаліз ється на вищій освіті. Засноване в 1994 році, а ентство Eduniversal однією з основних своїх цілей бачить забезпечення ст дентів сьо о світ інформацією про ращі бізнес-ш оли, розташовані в 9 ео рафічних ре іонах Eduniversal, що охоплюють 5 онтинентів. У рейтин Eduniversal прис тні 1000 ращих бізнес-ш іл, що відібрані з більш ніж 150 раїн світ за та ими ритеріями я ніверсальність, міжнародне визнання і я ість освітніх посл . Три пальми (excellent business school) з ма симальних п'яти в рейтин а ентства Eduniversal за 2011 рі , я і означають, що навчальний за лад має на-

ціональний рівень вплив і сильні міжнародні зв'яз и, отримали та і раїнсь і навчальні за лади ( поряд першості): Міжнародний інстит т менеджмент , Міжнародний інстит т бізнес , Київсь ий національний е ономічний ніверситет, а та ож Києво-Моилянсь а Бізнес-Ш ола. Дві пальми (good business school), я і відповідають ре іональном рівню навчально о за лад , отримала Бізнесш ола Львівсь о о інстит т менеджмент . Я видно, рівень міжнародно о визнання мають не та же й ба ато бізнесш іл У раїни. Але та ож очевидно і те, що ритерій міжнародно о визнання виявився ефе тивним інстр ментом виділення з широ о о ола бізнес-ш іл жмені обраних.

ТАБЛИЦЯ ПРИСУТНОСТІ УКРАЇНСЬКИХ БІЗНЕС-ШКІЛ У МІЖНАРОДНИХ СТРУКТУРАХ АКРЕДИТАЦІЇ ТА РЕЙТИНГАХ Стр т ри а редитації

А редитація/прис тність

рейтин

Членство

AMBA

5 про рам Університет Шеффілда в У раїні і 2 про рами Міжнародно о інстит т бізнес

EFMD

Міжнародний інстит т бізнес , Києво-Мо илянсь а Бізнес-Ш ола, Міжнародний інстит т менеджмент , Київсь ий національний е ономічний ніверситет Міжнародний інстит т менеджмент , Киє- Міжнародний інстит т менеджмент , Києво-Мо иво-Мо илянсь а Бізнес-Ш ола лянсь а Бізнес-Ш ола, Міжнародний інстит т бізнес , Ш ола бізнес КІБІТ, Львівсь а бізнес-ш ола, Донець ий національний ніверситет 3 пальми: Міжнародний інстит т менеджмент , Міжнародний інстит т бізнес , Київсь ий національний е ономічний ніверситет, Києво-Мо илянсь а Бізнес-Ш ола 2 пальми: Бізнес-ш ола Львівсь о о інстит т менеджмент

CEEMAN

Eduniversal(рейтин )

Íàì ö³êàâà Âàøà äóìêà! Æóðíàë “Ñó÷àñíà îñâ³òà” çàïðîøóº åêñïåðò³â ³ êåð³âíèê³â íàâ÷àëüíèõ çàêëàä³â âèñëîâèòè äóìêó íà ñòîð³íêàõ íàøîãî æóðíàëó ç àêòóàëüíèõ ïðîáëåì îñâ³òè. Çâåðòàéòåñü â ðåäàêö³þ çà òåë. (044) 453-35-11

АКРЕДИТАЦІЯ ЯК МІРИЛО РЕПУТАЦІЇ БІЗНЕС-ШКОЛИ "Реп тація є лючовим фа тором, оли мова заходить про вибір бізнес-ш оли, - під реслює Мар Стоддард, менеджер з а редитації прое тів AMBA. Роботодавці не тіль и запитають, чи є вас ст пінь MBA, а й поці авляться ш олою, в я ій ви навчалися, причом в дея их про рам реп тація може б ти раща, ніж інших. Ви можете виміряти я ість про рами MBA, перевіривши, чи має вона потрібні а редитації". Проте, я що ш ола не може похвалитися а редитацією від сіх трьох міжнародних ор анізацій, а в дея их випад ах вза алі ні від однієї з них, це не обов'яз ово означає, що ш ола ірша. Я і випад з рейтин ами, рез льтат від вивчення про рами МВА для ожно о он ретно о сл хача повністю залежить від то о, що він хоче отримати.

Î

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ 2013

·

44

ÐÎÇÂÈÒÎÊ Á²ÇÍÅÑ-ÎѲÒÈ â Óêðà¿í³ Ñüîãîäí³ ïðàãíåííÿ óêðà¿íö³â äî çíàíü ó ñôåð³ âåäåííÿ òà óïðàâë³ííÿ á³çíåñó çðîñòຠç êîæíèì ðîêîì. ³äïîâ³äíî, ö³íí³ñòü á³çíåñ-îñâ³òè â Óêðà¿í³ òàêîæ àêòèâíî çðîñòàº. Óìîâè âåäåííÿ ï³äïðèºìíèöüêî¿ ä³ÿëüíîñò³ çì³íþþòüñÿ ³ âèìàãàþòü â³ä ñó÷àñíèõ êåð³âíèê³â íå ò³ëüêè «êì³òëèâîñò³» ³ «âèíàõ³äëèâîñò³», àëå ³ ñèñòåìíèõ ïðîôåñ³éíèõ çíàíü. Ñàìå ö³ çíàííÿ óïðàâë³íö³ ìîæóòü îòðèìàòè íà ïðîãðàì³ ÌÂÀ. ßêùî ãîâîðèòè ïðî ö³ë³, ç ÿêèìè ñòóäåíòè ïðèõîäÿòü íà ïðîãðàìó ÌÂÀ Åäèíáóðçüêî¿ á³çíåñ-øêîëè, òî öå, ÿê ïðàâèëî, ëþäè, ÿê³ îð³ºíòîâàí³ íà ì³æíàðîäíó ïðàêòèêó âåäåííÿ òà áà÷åííÿ á³çíåñó. Öå íå ïðîñòî á³çíåñìåí ÷è óïðàâë³íåöü, ÿêèé íàðàç³ â³ä÷óâຠíåäîë³ê çíàíü, öå ëþäèíà, ùî â³ä÷óâຠñåáå íå ïðîñòî ó÷àñíèêîì ÿêèõîñü á³çíåñ ïðîöåñ³â ³ â³äíîñèí, - â³í â³ä÷óâຠñâîþ îñîáèñòó â³äïîâ³äàëüí³ñòü íå ò³ëüêè çà ñâîþ ïðîôåñ³éíó äîëþ, à é çà äîëþ Ïîñîë Âåëèêîáðèòàí³¿ â Óêðà¿í³ âðó÷ຠäèïëîì âèïóñêíèêó ñâ êîìïàí³¿, ³íäóñòð³¿. Ö³ë³ Åäèíáóðçüêî¿ á³çíåñ-øêîëè. íàøîãî ñòóäåíòà ëåæàòü ³ â Ñâî¿ìè ðîçäóìàìè íà òåìó ðîçâèòêó ñôåð³ îòðèìàííÿ íîâèõ ãëîáàëüíèõ çíàíü, á³çíåñ-îñâ³òè â Óêðà¿í³ ä³ëèòüñÿ êåð³âíèö- íîâîãî óí³êàëüíîãî á³çíåñ-³íñòðóìåíòàð³þ, òâî Åäèíáóðçüêî¿ á³çíåñ-øêîëè Ñõ³äíî¿ ªâðî- ³ â ñôåð³ îñîáèñò³ñíîãî ðîçâèòêó, ñàìîâäîñïè - Íàòàë³ÿ Êðèâäà, àêàäåì³÷íèé äèðåêòîð êîíàëåííÿ. ³ Îêñàíà Íå÷èïîðåíêî, äèðåêòîð äåïàðòàìåíòó ðåêðóòèíãó òà â³äíîñèí ç³ ñòóäåíòàìè. ßêùî êîíêðåòí³øå, òî ìîæíà ñêàçàòè, ùî ÌÂÀ öå, ïî-ïåðøå - ãëèáîê³ çíàííÿ ó ñôåð³ âå«Ïîïèò íà á³çíåñ-îñâ³òó ñüîãîäí³ â Óêðà¿í³ äåííÿ á³çíåñó, ïðîôåñ³éí³ ³íñòðóìåíòè îö³íâåëè÷åçíèé, ³ éîãî íàìàãàþòüñÿ çàäîâîëüíèòè êè ³ ïðîãíîçóâàííÿ á³çíåñ-ïðîöåñ³â. Ñòóäåíç á³ëüøèì ÷è ìåíøèì óñï³õîì ïåâíà ê³ëüê³ñòü òè Åäèíáóðçüêî¿ á³çíåñ-øêîëè Ñõ³äíî¿ ªâðîïè á³çíåñ-øê³ë, êîíñàëòèíãîâèõ òà òðåí³íãîâèõ äîëó÷àþòüñÿ äî ºâðîïåéñüêîãî òà ñâ³òîâîãî êîìïàí³é. Îñíîâíà ïðîáëåìà ïîëÿãຠâ ïñèõî- (ãëîáàëüíîãî) äîñâ³äó âåäåííÿ á³çíåñó, âèð³ëîã³÷í³é íåãîòîâíîñò³ ì³íÿòèñÿ ÿê ó êåð³âíèê³â øåííÿ êîíôë³êò³â, ïîáóäîâè óñï³øíèõ á³çíåñá³çíåñó, òàê ³ ó ¿õí³õ ï³äëåãëèõ. Áàãàòî á³çíåñ- ìîäåëåé, ñó÷àñíèõ ìåòîä³â îö³íêè ³ ïðîãíîçóìåí³â ñüîãîäí³ íå ãîòîâ³ ³íâåñòóâàòè íå ò³ëüêè âàííÿ ðèíêó. Ñâ³òîâ³ ïðàêòèêè ñòàþòü ÷àñòèêîøòè, àëå é ÷àñ äëÿ îâîëîä³ííÿ ôóíäàìåíòàëü- íîþ ³íñòðóìåíòàð³þ ñòóäåíòà Øêîëè, ãëîáàëüíèìè çíàííÿìè ó ñôåðàõ, ùî íàëåæàòü äî ðî- íå áà÷åííÿ çáàãà÷óº ëîêàëüíó ïðàêòèêó. Íàø³ çóì³ííÿ á³çíåñó, ¿ì çäàºòüñÿ, ùî ïîêè âîíè ñòóäåíòè îòðèìóþòü «helicopterview» - ãåíåâ÷àòüñÿ, ¿õ «îáñòàâëÿòü» êîíêóðåíòè. Öþ òî÷êó ðàëüíå ðîçóì³ííÿ á³çíåñó, ñèñòåìíå áà÷åííÿ çîðó òàêîæ ï³äêð³ïëþº ì³ô ïðî «îñîáëèâèé òîãî, ùî â³äáóâàºòüñÿ â êîìïàí³¿, ãàëóç³, êðà¿í³. øëÿõ» Óêðà¿íè - «íàì íå ïîòð³áí³ çàõ³äí³ á³çíåñÏî-äðóãå, öå äèïëîì, ùî ô³êñóº óñï³øí³ñòü òåõíîëî㳿, îñâ³òí³ òà ë³äåðñüê³ ïðîãðàìè, ìî- îòðèìàííÿ öèõ çíàíü. Çàâæäè âàæëèâî âì³òè òèâàö³éí³ ñòðàòå㳿 - íà íàø³é òåðèòî𳿠öå íå ôîðìàë³çóâàòè ñâ³é óñï³õ, íàäàâàòè éîìó çàñïðàöþº». Àëå ñèòóàö³ÿ çì³íþºòüñÿ - á³çíåñìåíè ê³í÷åíó ñîö³àëüíî òà ïðîôåñ³éíî çíà÷èìó ôîðìó. øóêàþòü â³äïîâ³ä³ íà ïèòàííÿ, íå ò³ëüêè ùîäî Ö³ºþ ñîö³àëüíî çíà÷óùîþ ôîðìîþ º äèïëîì, îïåðàö³éíèõ òåõíîëîã³é ³ òàêòè÷íèõ ³íñòðóìåíò³â ó ðàç³ Åäèíáóðçüêî¿ á³çíåñ-øêîëè - ì³æíàðîäíèé ïîäîëàííÿ êðèçè, ñüîãîäí³, ÿê í³êîëè, ïîòðåáó- äèïëîì áðèòàíñüêîãî çðàçêà, ùî âèäàºòüñÿ îäþòü çíàíü, ùî ñòîñóþòüñÿ ñòðàòå㳿 á³çíåñó, ïî- íèì ç íàéñòàð³øèõ ³ íàéâ³äîì³øèõ óí³âåðñèòåò³â áóäîâè â³äíîñèí âñåðåäèí³ êîìïàí³¿ ³ çà ¿¿ ìå- Øîòëàí䳿 - óí³âåðñèòåòîì Õåðð³îò-Âàò. Î÷åæàìè. Íåãîòîâí³ñòü çì³íþâàòèñÿ ³ ôîðìóâàòè âèäíî, ùî íàÿâí³ñòü òàêîãî äèïëîìà ï³äâèùóº íîâó ñèñòåìó ö³ííîñòåé äîâîäèòüñÿ äîëàòè, â âàðò³ñòü ôàõ³âöÿ íà ðèíêó ïðàö³ ³ ðîáèòü éîãî ïåðøó ÷åðãó, çà äîïîìîãîþ îñâ³òè. çíà÷íî á³ëüø êîíêóðåíòîñïðîìîæíèì.

Ïî-òðåòº, ñòóäåíòè îòðèìóþòü ìîæëèâîñò³ äëÿ ïðîôåñ³éíîãî ³ ëþäñüêîãî ñï³ëêóâàííÿ, àäæå íàø³ ñòóäåíòè - öå ìåíåäæåðè âèùî¿ òà ñåðåäíüî¿ ëàíêè, âëàñíèêè á³çíåñó. ßê ïðàâèëî, öå ëþäè ç ÿñêðàâî âèðàæåíèìè ë³äåðñüêèìè ÿêîñòÿìè, àêòèâíîþ æèòòºâîþ ïîçèö³ºþ, õàðèçìîþ. Ïðîôåñ³éí³ çíàéîìñòâà, ðîçøèðåííÿ ñîö³àëüíîãî ñåðåäîâèùà ñï³ëêóâàííÿ, âåðòèêàëüí³ ³ ãîðèçîíòàëüí³ çâ'ÿçêè, ïðîñòî æèâå ëþäñüêå ñï³ëêóâàííÿ ç ðîçóìíèìè, ö³êàâèìè òà áëèçüêèìè çà äóõîì ëþäüìè - öå òåæ ðåçóëüòàò, ÿêèé ñòóäåíòè îäåðæóþòü â ïðîöåñ³ íàâ÷àííÿ. Íàðåøò³, ÷åòâåðòèé - ³, ìîæëèâî, íàéá³ëüø çíà÷èìèé ð³âåíü - âíóòð³øí³ çì³íè îñîáèñòîñò³. ×àñòî ïðîãðàìè ÌÂÀ íàçèâàþòü ïðîãðàìàìè çì³íè - ³ éäåòüñÿ ïðî âíóòð³øí³ çì³íè, ùî â³äáóâàþòüñÿ â ñèñòåì³ ñàìîîö³íêè, ñàìîðîçâèòêó. Ñòóäåíò, ÿêèé íàâ÷àºòüñÿ â Åäèíáóðçüê³é á³çíåñ-øêîë³ Ñõ³äíî¿ ªâðîïè ÷è ³íøèé á³çíåñ-øêîë³, «ðîñòå» ³ óñêëàäíþºòüñÿ ÿê îñîáèñò³ñòü, ðîçøèðþºòüñÿ éîãî ðîçóì³ííÿ ñâ³òó ³ ñîö³óìó, øèêóþòüñÿ íîâ³ ïàðàìåòðè îö³íîê, ôîðìóþòüñÿ íîâ³ îñîáèñò³ñí³ ö³ë³, áà÷åííÿ ñåáå ³ ñâ ä³ÿëüíîñò³. Á³ëüø³ñòü ñòóäåíò³â ïðèõîäÿòü äî ñåðéîçíî¿ ïåðåîö³íêè ñâîãî ïðèçíà÷åííÿ, ñâî¿õ ö³ëåé ³ çàâäàíü - ³ â ïðîôåñ³éí³é, ³ â åêçèñòåíö³àëüí³é ñôåðàõ. Ïèòàííÿ åòèêè, ñîö³àëüíî¿ â³äïîâ³äàëüíîñò³, ïðèçíà÷åííÿ ñòàþòü äëÿ íüîãî ÷àñòèíîþ æèòòºâî¿ ïðîãðàìè, à íå ò³ëüêè çàÿâëåíèìè ãàñëàìè." ÅÄÈÍÁÓÐÇÜÊÀ Á²ÇÍÅÑ-ØÊÎËÀ ÑÕ²ÄÍί ÅÂÐÎÏÈ www.britishmba.in.ua Ïðåäñòàâíèê îäí³º¿ ç íàéá³ëüøèõ á³çíåñøê³ë ñâ³òó íà áàç³ Heriot-Watt University (Áðèòàí³ÿ). Íà ñüîãîäí³øí³é äåíü Øêîëà íàë³÷óº áëèçüêî 11 000 ñòóäåíò³â ³ á³ëüøå 15 500 âèïóñêíèê³â, ÿê³ ïðîæèâàþòü ó 160 êðà¿íàõ. Ïðîãðàìà MBA Åäèíáóðçüêî¿ á³çíåñ-øêîëè º íàéá³ëüøîþ â ñâ³ò³ òà âõîäèòü äî ñïèñêó Financial Times çà 2012 ð³ê. Ñåðåä ñòóäåíò³â Øêîëè - ïðåäñòàâíèêè á³ëüøå 40% êîìïàí³é ñïèñêó Fortune 500.  Óêðà¿í³ Åäèíáóðçüêà á³çíåñ-øêîëà ïî÷àëà ñâîþ ðîáîòó â 2010 ðîö³ ³ çàðàç º îäíèì ç ë³äåð³â çà ê³ëüê³ñòþ ñòóäåíò³â 2333 â Óêðà¿í³.

ЧАС ІНВЕСТУВАТИ В СВОЮ ОСВІТУ!

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ

· 2013

ÍÀÇÂÀ ÊÓÐÑÓ

ÒÅÐÌ²Í ÍÀÂ×ÀÍÍß

45 ÂÀÐÒ²ÑÒÜ ÊÓÐÑÓ

ÄÎÄÀÒÊÎÂÀ ²ÍÔÎÐÌÀÖ²ß

ÍÀÂ×ÀËÜÍÈÉ ÇÀÊËÀÄ, ÒÅË.

²ÍÎÇÅÌͲ ÌÎÂÈ Àíãëèéñêèé ÿçûê

îò 1 ñåìåñòðà äî 3-õ ëåò

Àíãë³éñüêà ìîâà

â³ä 1 ì³ñ. (³íòåíñèâ) äî 1 ðîêó

Àíãë³éñüêà, í³ìåöüêà, ôðàíöóçüêà, ³ñïàíñüêà, êèòàéñüêà òà àðàáñüêà ìîâè Àíãë³éñüêà ìîâà

Àíãë³éñüêà ìîâà. ͳìåöüêà ìîâà

â³ä 3-õ äî 9 ì³ñÿö³â

îò 500 äî 700 ãðí/ìåñ.

óë. Åðåâàíñêàÿ, 20 www.epicures.com.ua

â³ä 1200 ãðí

Óêðà¿íñüê³ òà àìåðèêàí. âèêëàäà÷³. Íîâ³òí³ ìåòîäè âèêë., ñåðòèô. ÂÌÓÓ ïî çàê³í÷. ì. Êè¿â, âóë. Òóðãåíºâñüêà, 8\14, ê. 1-4 wiuu@wiuu.kiev.ua, www.wiuu.edu.ua

380 ãðí/ì³ñ.

â³ä 1 ì³ñ. (³íòåíñèâ) äî 1 ðîêó

â³ä 1200 ãðí

â³ä 3-õ ì³ñÿö³â äî 2-õ ðîê³â

â³ä 21 ãðí çà 1 àêàä. ãîäèíó

Çàíÿòòÿ - äâ³÷³ íà òèæäåíü ïî 2-3 ãîäèíè çà àäðåñîþ: âóë. Ëüâ³âñüêà, 23. Ãðóïè - äî 12 ÷îë. òà ³íäèâ³äóàëüíî www.vmurol.com.ua Óêðà¿íñüê³ òà àìåðèêàí. âèêëàäà÷³. Íîâ³òí³ ìåòîäè âèêë., ñåðòèô. ÂÌÓÓ ïî çàê³í÷. ì. Êè¿â, âóë. Òóðãåíºâñüêà, 8\14, ê. 1-4 wiuu@wiuu.kiev.ua, www.wiuu.edu.ua Äëÿ äîðîñëèõ, øêîëÿð³â, äîøê³ëüíÿò, êîðïîðàòèâíèõ ê볺íò³â. Business English ç íîñ³ºì ìîâè. Ñåðòèô³êàò. www.kiev-languages.com.ua Ôîðìóâàííÿ ãðóï ïðîòÿãîì íàâ÷àëüíîãî ðîêó. Ñïåöêóðñè äëÿ êîðïîðàòèâíèõ ê볺íò³â. Íîñ³¿ ìîâ. Ñåðòèô³êàò. www.kiev-languages.com.ua

Àðàáñüêà. Òóðåöüêà

â³ä 3-õ ì³ñÿö³â äî 2-õ ðîê³â

â³ä 30 ãðí çà 1 àêàä. ãîäèíó

Ãðåöüêà. ²òàë³éñüêà

â³ä 3-õ ì³ñÿö³â äî 2õ ðîê³â

40 ãðí çà 1 àêàä. ãîäèíó

Ôîðìóâàííÿ ãðóï ïðîòÿãîì íàâ÷àëüíîãî ðîêó. Ñïåöêóðñè äëÿ êîðïîðàòèâíèõ ê볺íò³â. Íîñ³¿ ìîâ. Ñåðòèô³êàò.

â³ä 3-õ ì³ñÿö³â äî 2-õ ðîê³â

â³ä 21 ãðí çà 1 àêàä. ãîäèíó

Ôîðìóâàííÿ ãðóï ïðîòÿãîì íàâ÷àëüíîãî ðîêó. Ñïåöêóðñè äëÿ êîðïîðàòèâíèõ ê볺íò³â. Íîñ³¿ ìîâ. Ñåðòèô³êàò. www.kiev-languages.com.ua

Êèòàéñüêà. ßïîíñüêà

â³ä 3-õ ì³ñÿö³â äî 2-õ ðîê³â

40 ãðí çà 1 àêàä. ãîäèíó

Ôîðìóâàííÿ ãðóï ïðîòÿãîì íàâ÷àëüíîãî ðîêó. Ñïåöêóðñè äëÿ êîðïîðàòèâíèõ ê볺íò³â òà øêîëÿð³â. Ñåðòèô³êàò. www.kiev-languages.com.ua

Ïîëüñüêà. ×åñüêà

â³ä 4-õ ì³ñÿö³â äî 2-õ ðîê³â

â³ä 21 ãðí çà 1 àêàä. ãîäèíó

Ðîñ³éñüêà. Óêðà¿íñüêà

â³ä 2-õ ì³ñÿö³â

çà äîìîâëåí³ñòþ

²ñïàíñüêà. Ôðàíöóçüêà

Ôîðìóâàííÿ ãðóï ïðîòÿãîì íàâ÷àëüíîãî ðîêó. Ñïåöêóðñè äëÿ êîðïîðàòèâíèõ ê볺íò³â. Íîñ³¿ ìîâ. Ñåðòèô³êàò. www.kiev-languages.com.ua Ïðîãðàìè äëÿ ³íîçåìö³â (³íäèâ³äóàëüíî). ijëîâà ìîâà.

Êóðñû àíãëèéñêî ãî ÿçûêà "Ýïèêóð", òåë.: (068)201-92-22, 242-56-65 ÓÀò "³ñêîíñ³íñüêèé ì³æíàðîäíèé óí³âåðñèòåò (ÑØÀ) â Óêðà¿í³" (˳ö. ÌÎÍÌÑÓ Àà ¹ 582478 â³ä 14.12.2011 ð.) Òåë.: 486-06-66, 236-19-16 ˳íãâ³ñòè÷íèé öåíòð Óí³âåðñèòåòó "Óêðà¿íà" ˳ö. ÌÎÍÌÑ Óêðà¿íè ñåð. ÀÄ ¹ 041450 â³ä 13.07.2012 ð. Òåë.: (044)428-84-59, (063) 430-29-70 ÓÀò "³ñêîíñ³íñüêèé ì³æíàðîäíèé óí³âåðñèòåò (ÑØÀ) â Óêðà¿í³" (˳ö. ÌÎÍÌÑÓ Àà ¹ 582478 â³ä 14.12.2011 ð.) Òåë.: 486-06-66, 236-19-16 ÄÐÓò Êè¿âñüê³ êóðñè ³íîçåìíèõ ìîâ. ˳ö. ÃÓÎÍ ñåð. Àà ¹507994 â³ä 23.09.2011 ð. Òåë.: 360-69-08, 362-42-44, 383-30-93 ÄÐÓò Êè¿âñüê³ êóðñè ³íîçåìíèõ ìîâ. ˳ö. ÃÓÎÍ ñåð. Àà ¹507994 â³ä 23.09.2011 ð. Òåë.: 360-69-08, 362-42-44, 383-30-93 ÄÐÓò Êè¿âñüê³ êóðñè ³íîçåìíèõ ìîâ. ˳ö. ÃÓÎÍ ñåð. Àà ¹507994 â³ä 23.09.2011 ð. Òåë.: 360-69-08, 362-42-44 ÄÐÓò Êè¿âñüê³ êóðñè ³íîçåìíèõ ìîâ. ˳ö. ÃÓÎÍ ñåð. Àà ¹507994 â³ä 23.09.2011 ð. Òåë.: 360-69-08, 362-42-44, 383-30-93 ÄÐÓò Êè¿âñüê³ êóðñè ³íîçåìíèõ ìîâ. ˳ö. ÃÓÎÍ ñåð. Àà ¹507994 â³ä 23.09.2011 ð. Òåë.: 360-69-08, 362-42-44, 383-30-93 ÄÐÓò Êè¿âñüê³ êóðñè ³íîçåìíèõ ìîâ. ˳ö. ÃÓÎÍ ñåð. Àà ¹507994 â³ä 23.09.2011 ð. Òåë.: 360-69-08, 362-42-44, 383-30-93 ÄÐÓò Êè¿âñüê³ êó ðñè ³íîçåìíèõ ìîâ. ˳ö. ÃÓÎÍ ñåð. Àà ¹507994 â³ä 23.09.2011 ð. Òåë.: 360-69-08, 362-42-44

ÊÎÌÏ’ÞÒÅÐͲ ÊÓÐÑÈ Web-äèçàéí

1200 ãðí

ñò. ì. "Ïîëèòåõíè÷åñêèé èíñòèòóò", ïåðåóëîê Êîâàëüñêèé, 13, îô. 2; www.contact.com.ua

Ó÷åáíûé öåíòð "Êîíòàêò" Òåë.: 277-42-05, 277-40-42

ОСВІТА В УКРАЇНІ І ЗА КОРДОНОМ: WWW.S-OSVITA.COM.UA

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ 2013

·

46

ßÊ ÂÈÂ×ÀÒÈ ²ÍÎÇÅÌÍÓ ÌÎÂÓ â ²íòåðíåò³? ³ëüíå âîëîä³ííÿ õî÷à á îäí³ºþ ³íîçåìíîþ ìîâîþ ñüîãîäí³ º íåîáõ³äí³ñòþ. ßêùî ðîê³â 10 òîìó âì³ííÿ ãîâîðèòè ³íøîþ ìîâîþ ââàæàëîñÿ îçíàêîþ äîáðå îñâ³÷åíî¿ ëþäèíè, òî ñüîãîäí³ çíàííÿ ò³º¿ æ àíãë³éñüêî¿ ñòî¿òü íàð³âí³ ³ç çâè÷íèìè øê³ëüíèìè äèñöèïë³íàìè. Íå âîëîä³þ÷è åëåìåíòàðíîþ ìîâíîþ áàçîþ, âè ç³òêíåòåñÿ ç áåçë³÷÷þ ïîáóòîâèõ ³ ðîáî÷èõ ïðîáëåì. Àäæå íàâ³òü ÷èòàííÿ ³íñòðóêö³é òà ïîäîðîæ ïî ²íòåðíåòó âèìàãຠì³í³ìàëüíîãî ñëîâíèêîâîãî çàïàñó. Вивчати мови потрібно, і зробити це можна різними способами. Врахов ючи поп ляризацію Інтернет всіх життєвих і соціальних областях, оволодіти новим наріччям ле о в режимі он-лайн. Дистанційна освіта в сіх її проявах сьо одні ре лам ється я зр чний і с часний процес підвищення рівня знань. Вибір методів вели ий - від офіційних рсів з прис дженням валіфі ацій і дипломів, до самостійних без оштовних занять. Я же на пра тиці вивчати мови в Інтернеті, ми роз лянемо далі. Я що ви отові платити роші за Інтернет-навчання, то вибирайте он-лайн рси, де можна проходити підс м ов атестацію та отримати до мент про отримані знання. Та е вивчення іноземної мови не тіль и розширить можливості ом ні ацій, але і стане в на оді в робочій діяльності. Я що ж вся принадність Інтернет-навчання для вас том , що воно без оштовне, і ваші вміння дозволяють займатися самостійно - лас аво просимо на рес рси з набором підр чни ів, тестів і а діозаписів іноземною мовою.

Çà ìàòåð³àëàìè www.âóç.ðô, Retliff, www.oxfordklass.blogspot.com

Процес вивчення іноземної за допомо ою відеопро рам Skype іміт є р пові заняття, з тією різницею, що ваше робоче місце - біля омп'ютера. У певний час ви і ваші вірт альні одно р пни и зап с аєте про рам , бачите на е рані ви ладача, і спіл єтеся з ним та іншими часни ам за допомоою онференції. Після ви ладач дає завдання, я і ви та ож ви он єте в он-лайн режимі (я що це тест вання або вправа) або робите др ований перелад те ст і відсилаєте на перевір по еле тронній пошті. Плюс та ої методи и в том , що ви ладач завжди дост пний, можна задавати йом питання поштою, не соромлячись ви лядати нероз мно перед іншими ст дентами. Сам процес Інтернет-навчання незвичайний, і пре расно мотив є для подальших занять. Нарешті, ні ди не потрібно їхати, займатися можна вдома, в обідню перерв на роботі, вранці перед заняттями в інстит ті чи вза алі

на березі моря. Мін сом сл жить той фа т, що ба ато хто не може сприймати всерйоз та ий метод, і завжди є спо са не в лючати омп'ютер. Вивчати іноземн мов в Інтернеті можна за допомо ою соціальних мереж. Я що ви вже засвоїли баз і можете б д вати елементарні речення, то сміливо додавайтеся в др зі до іноземних ровесни ів і др зів за інтересами. Ідеально знайти та о о іноземця, я ий сам вивчає ваш рідн мов . Відс тність зобов'язань та спіл вання на ці аві вам теми дозволяє швид о влитися в мовне середовище, і вивчити не ласичний правильний варіант мови, а с часний розмовний, що д же а т ально. За альні заняття та інтереси з співрозмовни ом знім ть напр , я а зазвичай прис тня між чнем і ви ладачем, а бажання донести до ново о іноземно о др а свою точзор на т чи інш сит ацію орієнт є на пош нових слів, а не на нес інченне вивчення рамати и. До то о ж це абсолютно без оштовно. Рес рси, що містять поради з вивчення мов, набори навчальної літерат ри, ни и без пере лад і фільми без д бляж дозволяють зба атити словниовий запас, відч ти льт р мови і підтрим вати інтерес до навчання. Вам може набридн ти пере ладати те сти про містера Джонсі або ділові листи, але, почавши читати ці ав ни мовою, що вивчається, ви не з пинитеся, по и не дізнаєтеся, чим все за інчилося. При вивченні іноземної мови через Інтернет важливо пам'ятати про розпорядо дня і вміти план вати час. Щодня хоча б один

потрібно присвятити повторенню правил, пере лад чи розмові. А для цьо о потрібно сильне бажання і чіт а свідомість то о, що вам дійсно потрібно те, що ви робите. Вчити мов ці аво тоді, оли ви знаєте, де її застос вати. Том оточіть себе мовою, я вивчаєте. Підпишіться на тематичн розсил, ш айте др зів серед носіїв мови, робіть по п и в за ордонних Інтернет-ма азинах, райте в нело алізовані і ри, сл хайте м зи . Нарешті, змініть мовні налашт вання в телефоні.

У виснов наведемо невели підбір сайтів, я і мож ть допомо ти вивченні іноземних мов. www.lovelylanguage.ru - рес рс з вивчення ан лійсь ої мови. Величезна раматична база, нии, відео та а діозаписи, словнии, розмовни и, х дожня літерат ра і ба ато іншо о. www.english.language.ru т т ви зможете перевірити свій рівень володіння різними мовами, отримати інформацію про міжнародні про рами і рси. www.anriintern.com - без оштовне вивчення десят ів іноземних мов. babylonians.narod.ru - ни и, підр чни и і словни и різними мовами, від ан лійсь ої до латині.

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ

· 2013

www.online-languages.info - он-лайн пере лади, навчальні матеріали та тематичні рси ба атьма мовами. babbel.com - вивчення іноземних мов он-лайн. www.real-english.ru - ан лійсь а без д рнів. Творець і власни цьо о ч дово о сайт Іван Заморанов - професійний прораміст, що ви ористав для розроб и методи свій власний досвід вивчення ан лійсь ої мови. Зараз проживає в Канаді, що дозволяє йом а тивно допома ати російсь омовним земля ам освоювати тон ощі анадсьої льт ри, юриспр денції та мі раційної політи и. www.lingualeo.ru - д же ці авий сайт, де ан лійсь мов можна вивчати в і ровій формі, що особливо орисно і приємно для дітей. За ожне відвід вання, або правильно ви онане завдання нарахов ється певна іль ість фри адельо , я ими можна од вати вірт альне левеня. www.igorkalinin.com - особистий прое т поп лярно о ж рналіста і пере ладача з Одеси І оря (Штірліца) Калініна. Нестандартний, реативний підхід автора стане мотивацією для створення власних авторсь их методи ви ладання мови. www.artefact.lib.ru - ба ата оле ція різноманітних підр чни ів, словни ів, нижо , мем арів і особистих щоденни ів різними мовами. Ба ато інформації про життя в Канаді. www.franklang.ru - сайт ціл ом присвячений знаменитій методиці читання, я розробив Ілля Фран . Величезна іль ість ни , адаптованих для вивчення мов. www.alleng.ru - найбільш повний атало навчальних рес рсів російсь омовній частині всесвітньої пав тини. АНГЛОМОВНІ РЕСУРСИ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ 1. Internet Polyglot Без оштовні ро и для вивчення більше 30-ти мов www.internetpolyglot.com 2. Livemocha Найбільша світі Інтернет-спільнота любителів іноземних мов. Без оштовні та платні рси www.livemocha.com 3. BBC Languages А діо- та відеоматеріали для вивчення різних мов www.bbc.co.uk/Мови 4. Mixxer без оштовний освітній сайт, де ст денти і ви ладачі мож ть спіл ватися між собою через Skype www.language-exchanges.org 5. The Travel Linguist Повчальний анал поп лярно о відеосервіс для навчання на 17-ти різних мовах YouTube. www.youtube.com/travellinguist Î

47

У ЄВРОПЕЙСЬКИХ І АЗІАТСЬКИХ МОВ - ЗАГАЛЬНИЙ ПРЕДОК Íà äóìêó â÷åíèõ, ºâðîïåéñüê³ òà àç³àòñüê³ ìîâè íà ïðîñòîð³ â³ä Ïîðòóãà볿 äî Ñèá³ðó óòâîðþþòü ñóïåðñ³ì'þ, ç êîð³ííÿì â ϳâäåíí³é ªâðîï³ 15 000-ð³÷íî¿ äàâíîñò³. Мови, я ими розмовляють мільярди людей в Європі та Азії, бер ть свій почато із стародавної мови, я а існ вала на півдні Європи в інці останньо о льодови ово о період , по аз ють дані досліджень. Британсь і вчені прип с ають спільне походження словниа в та их різних мовах, я ан лійсь а і рд , японсь а та ітельменсь а (мова, я ою розмовляють північно-східном раї Росії). Прамова, що існ вав не менше 15 тисяч ро ів том , породила, на д м дослідни ів, іль а інших, я і сформ вали древню євроазіатсь "с персім'ю". Надалі вони в свою чер розололися на мови, я ими зараз оворять по всій Євразії від Порт алії до Сибір . Лін вісти давно об оворюють ідею древньої євроазіатсь ої мовної с персім'ї. Вона вважається спірною, ос іль и ба ато слів змінюються занадто швид о, щоб їх походження мо ло збере тися. У більшості слів ожні 2-4 тисячі ро ів є 50-відсотовий шанс б ти заміненими іншими, неспорідненими словами. Але є слова, я і жив ть наба ато довше. У своєм попередньом дослідженні р па Пейджела довела, що дея і слова - в том числі часто вживані займенни и, числівни и і прислівнии - збері алися десят ами тисяч ро ів, перш ніж їх замінювали інші слова. У своїй новій роботі Пейджел ви ористов вав омп'ютерн модель, щоб вирах вати слова, я і змінювалися та рід о, що повинні б ли б одна ово зв чати в різних євроазіатсь их мовах. Потім чені звірили свій списо з базою даних, що містять ре онстр йовані лін вістами ранні слова. "Я і слід б ло очі вати, - аже Пейджел, - обчислені нами слова виявилися д же схожими". У своїй статті в Proceedings of the National Academy of Sciences, вчені наводять списо з 24 слів, прис тніх, щонайменше, чотирьох передбач ваних євроазіатсь их мовах. В основном це слова, я і часто з стрічаються - та і, я займенни и "я" і "ми" та іменни и "чолові " і "мати". Одна виживання дея их слів див є. Напри лад, дов ою історією володіють дієслова "плювати" та іменни и " ора" і "хроба ". "Кора б ла в рай важлива для стародавніх людей, - ствердж є Пейджел. - Вони ви ористов вали її я ізолюючий матеріал і підпал, робили з неї ли о. Але що до спис потрапить "плювати", я не очі вав. Не знаю, чом та вийшло. Здаюся". У спис мало дієслів, але Пейджел о ремо під реслює наявність в ньом дієслова "давати", прис тньо о в одна овом ви ляді в п'яти євроазіатсь их мовах. "Гіперспівробіництво - хара терна риса людсь о о с спільства", - оворить він. Ви ористов ючи отримані дані, вчені поб д вали енеалоічне древо з семи мов, що творилися від однієї мови близь о 15 тисяч ро ів том і роз ололися в наст пні 5 тисяч ро ів на Î о ремі мови. Çà ìàòåð³àëàìè ²åí Ñåìïë, inoÑÌÈ.Ru, www.langust.ru

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ 2013

·

48

23351001

19961006

22561003

19971001

01371027

НАВІГАТОР ТВОЄЇ ОСВІТИ – ЩОМІСЯЧНИЙ ЖУРНАЛ “СУЧАСНА ОСВІТА”

23231003

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ

· 2013

49

ÊȯÂÑÜÊÈÉ ÏÐÎÔÅѲÉÍÈÉ Ë²ÖÅÉ ÑÔÅÐÈ ÏÎÑËÓÃ

Êîíêóðåíòîñïðîìîæí³ñòü ãàðàíòîâàíà! ˳öåíç³ÿ ÌÎÍ Óêðà¿íè À ¹420287 â³ä 01.07.2008 ð. ï³øíî ïðàöþþòü â ñôåð³ ïîáóòó òà ó ñôåð³ åêîíîì³÷íî¿ ä³ÿëüíîñò³.

Íàâ÷àëüíèé çàêëàä ñòâîðåíèé ó æîâòí³ 1944 ðîêó.  2013 ð. áóâ ðåîðãàí³çîâàíèé â Êè¿âñüêèé ïðîôåñ³éíèé ë³öåé ñôåðè ïîñëóã, ÿêèé î÷îëþº, îñü óæå ìàéæå 20 ðîê³â, ÷àð³âíà æ³íêà, ìóäðèé êåð³âíèê - ×óãàºâñüêà Ëþáîâ ²âàí³âíà. Êè¿âñüêèé ïðîôåñ³éíèé ë³öåé ñôåðè ïîñëóã - îäèí ³ç íàéêðàùèõ ïðîôåñ³éíî-òåõí³÷íèõ íàâ÷àëüíèõ çàêëàä³â ì³ñòà Êèºâà, ÿêèé ãîòóº êîíêóðåíòîñïðîìîæíèõ ðîá³òíèê³â íà ðèíêó ïðàö³ ç òàêèõ ïðîôåñ³é: Î Àäì³í³ñòðàòîð, ïðîäàâåöü íåïðîäîâîëü÷èõ òîâàð³â - íà áàç³ 9-11 êë.; Î Êàñèð (ó áàíêó), îïåðàòîð êîìï'þòåðíîãî íàáîðó - íà áàç³ 9-11 êë.; Î Êîíòîðñüêèé ñëóæáîâåöü (áóõãàëòåð), îáë³êîâåöü ç ðåºñòðàö³¿ áóõãàëòåðñüêèõ äàíèõ - íà áàç³ 9-11 êë.; Î Ïðîäàâåöü íåïðîäîâîëü÷èõ òîâàð³â, êàñèð òîðã³âåëüíîãî çàëó - íà áàç³ 9-11 êë.; Î Êðàâåöü, çàêð³éíèê - íà áàç³ 9-11 êë. Íàâ÷àëüíî-ìàòåð³àëüíà áàçà ë³öåþ â³äïîâ³äຠñó÷àñíèì âèìîãàì ï³äãîòîâêè ñïåö³àë³ñò³â ç íàçâàíèõ ïðîôåñ³é.  ðîçïîðÿäæåíí³ ó÷í³â îáëàøòîâàí³ ìàéñòåðí³, íàâ÷àëüí³ êàá³íåòè, çàëè äëÿ çàíÿòü ç õóäîæíüî¿ ñàìîä³ÿëüíîñò³ òà ñïîðòèâíèõ çàíÿòü. Íàâ÷àííÿ â Êè¿âñüêîìó ïðîôåñ³éíîìó ë³öå¿ ñôåðè ïîñëóã ïðîâîäèòüñÿ çà íàâ÷àëüíèìè ïðîãðàìàìè, çàòâåðäæåíèìè ̳í³ñòåðñòâîì îñâ³òè ³ íàóêè Óêðà¿íè, ÿê³ âðàõîâóþòü ñó÷àñí³ òåíäåíö³¿ ðîçâèòêó âèðîáíèöòâà.  íàøîìó íàâ÷àëüíîìó çàêëàä³ Âè ìàºòå ìîæëèâ³ñòü íàâ÷àòèñü çà ³íòåãðîâàíèìè ïðîãðàìàìè ï³äãîòîâêè ðîá³òíè÷èõ êàäð³â äëÿ ï³äïðèºìñòâ ð³çíèõ ôîðì âëàñíîñò³. Ó ÊÏËÑÏ Âàñ ï³äãîòóþòü äî ï³äïðèºìíèöüêî¿ ä³ÿëüíîñò³ òà íàäàäóòü çíàííÿ, ÿê³ äîïîìîæóòü Âàì ïðàöåâëàøòóâàòèñü àáî â³äêðèòè âëàñíó ñïðàâó. Íàø³ âèïóñêíèêè âæå óñ-

Ìè ãàðàíòóºìî: - âèñîêèé ð³âåíü ï³äãîòîâêè çà îáðàíîþ ïðîôåñ³ºþ; - ìîæëèâ³ñòü áóòè êîíêóðåíòîñïðîìîæí³ì ôàõ³âöåì. Íåìàëèé â³äñîòîê íàøèõ ó÷í³â íàâ÷àºòüñÿ â âèùèõ íàâ÷àëüíèõ çàêëàäàõ. Äèïëîì òà îñâ³òà, ùî îòðèìàí³ â ÊÏËÑÏ íàäàþòü ìîæëèâ³ñòü íàøèì âèïóñêíèêàì ïðîäîâæèòè íàâ÷àííÿ, âñòóïèâøè äî âèùèõ íàâ÷àëüíèõ çàêëàä³â íà 2-é êóðñ. Íàâ÷àííÿ çàðàõîâóºòüñÿ äî çàãàëüíîãî ñòàæó ðîáîòè. Íàø³ ó÷í³ ìàþòü ìîæëèâ³ñòü ðåàë³çîâóâàòè ñåáå ó òâîð÷îìó íàïðÿìêó. Ç ö³ºþ ìåòîþ ó ë³öå¿ ïðàöþþòü ð³çíîìàí³òí³ ñåêö³¿ òà ãóðòêè õóäîæíüî¿ ñàìîä³ÿëüíîñò³, êëóáè çà ³íòåðåñàìè. Íàâ÷àëüíî-âèõîâíèé ïðîöåñ îðãàí³÷íî ïîºäíóº ð³çí³ ôîðìè îñâ³òíüî¿ ä³ÿëüíîñò³ ç îðãàí³çàö³ºþ çì³ñòîâíîãî äîçâ³ëëÿ ó÷í³â.  ÊÏËÑÏ òåáå íàâ÷àòü íå ò³ëüêè òâ ìàéáóòíüî¿ ïðîôåñ³¿. Òóò òè ï³çíàºø ãîëîâíó íàóêó - íàóêó æèòòÿ.  íàøîìó ë³öå¿ Âè çíàéäåòå íåï³äðîáíó ëþáîâ òà ïîâàãó, ºäí³ñòü äóìîê, ïî÷óòò³â ³íòåðåñ³â. Ìè äîïîìîæåìî Âàì íàâ÷èòèñü àíàë³çóâàòè ñâî¿ â÷èíêè, ñï³ëêóâàòèñü, ðîáèòè ïðàâèëüí³ âèñíîâêè. Ó íàøîìó íàâ÷àëüíîìó çàêëàä³ ïðàöþþòü êðàù³ âèêëàäà÷³ òà ìàéñòðè ç âåëèêèì äîñâ³äîì ðîáîòè òà âèñîêèìè ïåäàãîã³÷íèìè çíàííÿìè. Çàïðîøóºìî íà íàâ÷àííÿ â Êè¿âñüêèé ïðîôåñ³éíèé ë³öåé ñôåðè ïîñëóã. Ïðèéîì äîêóìåíò³â ç 20.05.2013 ð. 26.08.2013 ð. Äëÿ âñòóïó ïîäàþòü òàê³ äîêóìåíòè: - Äîêóìåíò ïðî îñâ³òó (îðèã³íàë); - ²äåíòèô³êàö³éíèé êîä (3 êîﳿ); - Ôîòî - 6 øò.; - Ñâ³äîöòâî ïðî íàðîäæåííÿ (îðèã³íàë ³ êîï³ÿ); - Ïàñïîðò (îðèã³íàë ³ êîï³ÿ); - Äîâ³äêà ç ì³ñöÿ ïðîæèâàííÿ (ÿêùî íåìຠïàñïîðòà). Âèïëà÷óºìî ñòèïåíä³þ. Âèäàºìî äèïëîì äåðæàâíîãî çðàçêà. Äîïîìàãàºìî ó ïðàöåâëàøòóâàíí³.

Ïðèéìàëüíà êîì³ñ³ÿ ÊÏËÑÏ ðîçòàøîâàíà çà àäðåñîþ: ì. Êè¿â, âóë. Íèæí³é Âàë, 37, ¿õàòè: ìåòðî "Êîíòðàêòîâà ïëîùà". Ëàñêàâî ïðîñèìî! Òåë. (044) 425-01-92, 425-21-60, 425-15-50 e-mail: lkplsp@bigmir.net 0167 ñàéò: www.kplsp.com.ua

УВАГА: ПЕРЕДПЛАТА! ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС 06222 В КАТАЛОЗІ “УКРПОШТА”

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ 2013

·

50

ÍÎÂÈÉ ÑÒÀÐÒ ÐÅÔÎÐÌÓÂÀÍÍß Â²Ò×ÈÇÍßÍί ØÊÎËÈ ×îãî î÷³êóâàòè? Ìè ïðîäîâæóºìî çíàéîìèòè ÷èòà÷³â ç ðåôîðìàìè, ÿê³ â³äáóâàþòüñÿ â ñèñòåì³ îñâ³òè Óêðà¿íè. Ïðî ë³íãâ³ñòè÷íó ðåâîëþö³þ, ñåðåäí³é áàë àòåñòàòà ³ áàãàòî ÷îãî ³íøîãî íàø³ ÷èòà÷³ ä³çíàëèñÿ ³ç ³íòåðâ'þ ç ̳í³ñòðîì îñâ³òè ³ íàóêè Äìèòðîì Òàáà÷íèêîì (äèâ. "ÑÎ" ¹7/8, 2013). Ïðî àêòóàëüí³ ðåôîðìè, à òàêîæ ïðî òå, ÷îãî î÷³êóâàòè óêðà¿íñüê³é øêîë³ â ìàéáóòíüîìó - â áåñ³ä³ ç äèðåêòîðîì Äåïàðòàìåíòó çàãàëüíî¿ ñåðåäíüî¿ òà äîøê³ëüíî¿ îñâ³òè ÌÎÍ Îëåãîì ªÐÅÑÜÊÎÌ.

Ñï³ëêóâàâñÿ Äìèòðî ØÓ˲ʲÍ, www.pedpresa.com.ua

- 1 вересня мин ло о ро відб вся "старт нової раїнсь ої ш оли". Чи маємо вже певні проміжні підс м и?

- По и що за рез льтатами поїздо , з стрічей, спіл вання з начальни ами правлінь, дире торами, вчителями, бать ами й чнями можна с азати, що старт відб вся ор анізовано. Цьом перед вала величезна під отовча робота. Стандарти впровадж валися не на порожньом місці. За рі до цьо о розпочалася під отов а вчителів, розроблено й відправлено відповідні ре омендації. Істотно допомо ла ор анізованом переход і вчасна достав а підр чни ів - ще до почат навчально о ро , тож чителі мали можливість ознайомитися з методичними омпле тами заздале ідь. Поодино і вист пи про те, що певна тема не та прописана, не знайшли роз олос . Наші діти виявилися значно роз мнішими, ніж очі вали о ремі рити и. Том все відб лося спо ійно.

- І, звичайно, одна з основних "фішо " - вивчення іноземної мови в першом ласі. Т т б ли тр днощі?

- Фа тично нія их. Хоча один си нал зіпс вав настрій. Та , під час однієї з прямих ліній баб ся першо ласни а пос аржилася, що за інч ється навчальний рі , а діти не розмовляють і мож ть лише алфавіт пере азати. Та ось, з'яс валося, що ці діти працюють за підр чни ами, я і 10 ро ів том вил чені з навчально о процес . Том треба звертати ва на перелі ре омендованої міністерством літерат ри, я а відповідає с часним стандартам і методи ам, а та ож ом ні ативном підход , я ий ми запровадили вивченні іноземних мов.

- І це проблема не лише першач ів. Чимало людей після заінчення ш оли й ніверситет та ож не може зв'язати двох слів іноземною...

- Це все застарілі методи и. Учні за ч вали те сти, мо ли розповісти про с лад сім'ї і олір штор ласній імнаті. Але оли б деш з стрічатися з іноземцями, то об оворюватимеш зовсім не ці питання. Сьо одні є чимало на азів міністерства - і про те, що літерат ра має б ти рифованою, і про те, що потрібно ви ористов вати лише т , я а є в перелі .

Звичайно, застарілих підр чни ів, розроблених за старими методи ами, же давно там немає.

- Цьо о ро - новий старт, я аж ть б дівельни и, "др ої чер и" реформ вання вітчизняної ш оли...

- Вперше реформ вання відб вається не пост пово, а двома хвилями. Я що мин ло о ро навчатися за новими прорамами розпочав перший лас, то цьо оріч не тіль и др ий лас переходить на нові стандарти, а й п'ятий. Це ви ли ано вимо ами час , адже че ати ще чотири ро и, по и діти за інчать початов ш ол , ми не можемо. Під отовлено відповідні ре омендації - я подавати т чи інш тем . З нових предметів др ом і п'ятом ласах з'являються "Основи інформати и". І, звичайно, в 5-м ласі вивчатим ть др іноземн мов . До речі, в нас і раніше б в навчальний план, за я им за вибором навчально о за лад можна б ло опанов вати др іноземн . Цей е сперимент я апробація проводився в Києві протя ом майже десяти ро ів, а та ож в інших ре іонах. Нія их тр днощів

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ

· 2013

це не ви ли ало. Том і прийнято рішення відповідно до вимо сьо одення перейти на новий стандарт двома хвилями. Зазнач , що всі підр чни и для др о о лас - вже фа тично в ш олах, за інч ється і др вання нижо для п'яти ласни ів. Не пізніше липня навчальна літерат ра б де в навчальних за ладах.

- За інч ється об оворення прорам для 8 - 9 ласів, зо рема для по либлено о вивчення предметів...

- За новим стандартом (та й за попереднім) 8 - 9 лас - це допрофільна під отов а. Тоді розпочинається масове по либлене вивчення то о чи іншоо предмета. Нові про рами стан ть чинними за три ро и. До їх завершення ми от ємося нині, адже під ці прорами потрібно створити і написати навчальн літерат р . А с ласти підр чни и для по либлено о вивчення предметів наба ато с ладніше, ніж для базово о рівня.

- Довелось ознайомитися з методичними ре омендаціями щодо ор анізації навчально-виховно о процес в 5-м ласі. Ці аво, що вони написані зовсім не анцелярсь ою мовою.

- Ми нама алися відійти від с то чиновниць их інстр цій і прописати справді потрібні поради. 5-й лас - непростий період житті чня. Та , відсот ів 20 дітей переходить на навчання до нової ш оли (адже в нас є певна іль ість ш іл лише першо о ст пеня). А я що старий оле тив збері ається, то з'являється новий ласний ерівни . Раніше б ла одна "мама" - перша вчитель а, а тепер педао ів ба ато, і в них різні вимо и. Саме на те, аби допомо ти дитині адапт ватись новом середовищі, і спрямовані наші ре омендації. Та ож б демо ре оменд вати всім правлінням освіти під час серпневих онференцій провести се ції ласних ерівни ів 5-х ласів, щоб об оворити з ними всі ре омендації і поради для бать ів. Уза алі сьо одні об оворюємо

51 можливість не оцінювати подат ових знань, або фінансова радітей протя ом перших двох мотність, або підприємництво. Нині та і місяців навчання 5-м ласі. рси вже проходять апробацію в ш олах.

5 один ми віддаємо на фа льтатив- Нещодавно для ро- н частин . Це - одини на запровадженмадсь о о об оворення оп- ня др ої іноземної мови, рсів за вирилюднено нов Концепцію бором, фа льтативів, індивід альних профільно о навчання. Я і занять. принципові речі в ній заладено?

- Оце справді реформа! Але старт - Пра немо дати ш олі старшої профільної ш оли має відб можливість стати справді тися з 1 січня 2018 ро - тобто через профільною. Поб д вати п'ять ро ів... профільне навчання з та ої іль ості обо- За цей час нам треба створити нав'яз ових предметів, я нас (15 і більше), вчальні про рами, написати підр чни и. І по одьтеся, просто неможливо. Ми про- найосновніше - навчити ожно о ерівнианаліз вали і міжнародний досвід. Поди- а майже двадцяти тисяч навчальних за вилися, що найбільша іль ість предметів, ладів с ладати свої плани. Та ої автономії я і вивчаються старшій ш олі Швеції, - наші ш оли не мали ні оли. Уявіть собі: 8. В сіх інших - менше. Зазвичай 5 - 6. тіль и 18 обов'яз ових один! Двадцять оМи провели опит вання на сайті дин - що з цим ба атством робити? Це, міністерства. Найбільше респондентів без перебільшення, революція, оли ми про олос вало за 5 - 7 дисциплін старшій відходимо від дире тив і даємо можливість ш олам задовольнити попит людей. Нині ш олі. Ми пропон ємо залишити лише шість це єдина можливість забезпечити профіобов'яз ових предметів. Це - раїнсь а льне навчання. Корист ючись на одою, мова і літерат ра, іноземна мова, історія запрош ю всіх читачів ж рнал взяти У раїни та всесвітня історія, математи а, часть в об оворенні прое т онцепції, природознавство (це б де або інте рова- я ий розміщено на нашом сайті. ний рс, або щось на шталт пра тичної е оло ії) і фізична льт ра. До речі, вона - А я щодо можливості здоб вати є в перелі обов'яз ових предметів фа - певн професію ш олі? тично в сіх раїнах світ .

- Ще два ро и том ми підписали нааз міністерства, відповідно до я о о більш - Я им б де співвідношення між я тридцять професій можна б ло здоб інваріантною і варіативною частинами? вати в ш олах. Нині ми хочемо ви орис- 18 один на тиждень ви ладатим ть- тати цей досвід Концепції профільно о ся обов'яз ові предмети, а 20 один - за навчання і значно збільшити іль ість провибором навчально о за лад . Він оби- фесій. Напри лад, за ладі манітарноратиме або певні профільні предмети о профілю це може б ти е с рсовод, ід (один чи два) - це 5 - 10 один, ще 2 - 7 для проведення е с рсій іноземною моодин передбачаються на відповідні спец- вою, пере ладач, оператор омп'ютернорси. о набор тощо. Або може не вио ремлювати жодноІз зовсім ново о додається пра тичо профільно о предмета, писати свій на- ний спец рс "Професійні проби". Він вчальний план за та званим ніверсаль- передбачатиме можливість чням попраним профілем. Для цьо о навчальний за - цювати за обраною спеціальністю. Тоблад обирає навчальні предмети, б дь-я і то стим люватиме професійн спряморси, я і вважатиме за потрібне. ваність і дасть інформацію про профприМи визначили й чотири вибір ово обо- датність. Î в'яз ових предмети для заально о розвит чнів: основи здоров'я, техноло ії, мистецтво і при ладна е ономі а. Із цих чотирьох рсів, я і мають пра тичне спрям вання, навчальний за лад обирає два: один вивчається в десятом ласі, інший - в одинадцятом . При ладна е ономі а - попередня назва. Це мож ть б ти або основи

Íàì ö³êàâà Âàøà äóìêà! Æóðíàë “Ñó÷àñíà îñâ³òà” çàïðîøóº åêñïåðò³â ³ êåð³âíèê³â íàâ÷àëüíèõ çàêëàä³â âèñëîâèòè äóìêó íà ñòîð³íêàõ íàøîãî æóðíàëó ç àêòóàëüíèõ ïðîáëåì îñâ³òè. Çâåðòàéòåñü â ðåäàêö³þ çà òåë. (044) 453-35-11

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 09 ÂÅÐÅÑÅÍÜ 2013

·

52

ÏÅÐÅÄÏËÀÒÀ-2014 ¹ 9 (100) 2013 ð. www.s-osvita.com.ua Ре . свід. КВ № 6364 від 24.07.2002 р. ........................................................................ Видавець ТОВ «Поіс -Плюс» Адреса реда ції: 03057, м . Київ, в л. Молдавсь а, 2, оф. «1-В» ........................................................................ Реда ція: тел/фа с.: 044-453-35-11, 044-453-35-12

íà æóðíàë "Ñó÷àñíà îñâ³òà " – òâ³é êðîê äî óñï³õó! Ñêîðèñòàéñÿ âñ³ìà ïåðåâàãàìè ïåðåäïëàòè! Зр чно Вам не доведеться ш ати ж рнал

іос ах – Вам по лад ть йо о в поштов с ринь . Ви ідно ж рнал "Ñó÷àñíà îñâ³òà" надходить до Вашої поштової с ринь и – Ви вст паєте до ВНЗ! Корисно Усі номери люблено о ж рнал завжди під р ою. Наші п блі ації завжди а т альні.

Кро 1 – Заповніть передплатний

пон поштовом відділенні.

Кро 2 – ПЕРЕДПЛАТІТЬ ЖУРНАЛ. Передплатити ж рнал можна за аталоРе лама: 044-453-35-00 poisk@optima.com.ua ........................................................................ ом ДП “Преса” (в б дь-я ом відділенні “У рпошти”), передплатний інде с Дире тор Ш мей о Г.В.

06222, а та ож атало ах та на сайтах передплатних а ентств “Періоди а” Головний реда тор К чма В.В. ........................................................................

06222, “Самміт” 13316. Відділ розповсюдження: тел.: 044-453-35-11 Кро 3 – Насолодж йтесь читанням ж рнал "Ñó÷àñíà îñâ³òà"! Інтернет-прое т: тел.: 044-453-35-00 ........................................................................ на місяць - 6,70 рн. на півро - 37,35 рн. Надр овано ТОВ «Рема-Прінт» на вартал - 19,50 рн. на рі -73,50 рн. Підписано до др 30.08.2013 р. Зам. №__________ На лад 17000 примірни ів Оформивши передплат на ж рнал ........................................................................ "Ñó÷àñíà îñâ³òà", Передр дозволяється тіль и за письмовою з одою реда ції. лише та Ви не проп стите жодно о матеріал , можливо, Реда ція може не поділяти точ зор авторів. Відповідальність найважливішо о саме для Вас! за підбір і ви ладення фа тів статтях нес ть автори. Відповідальність за зміст ре лами несе ре ламодавець. Детальн інформацію про передплат Ви завжди можете знайти на ........................................................................ сайті www.s-osvita.com.ua або дізнатися, зверн вшись до реда ції Матеріали з познач ою P др ються на правах ре лами. за тел.: (044)453-35-00

ßÊ ÐÎÇÌIÑÒÈÒÈ ÐÅÊËÀÌÓ ÀÁÎ ÏÓÁËIÊÀÖI Þ

ØÀÍÎÂÍI ÄÐÓÇI !

Ре ламний відділ ж рнал : (044)453-35-00 poisk@optima.com.ua

Ви завжди можете замовити попередні вип с и ж рнал в реда ції, я що не всти ли їх пити. Зателефон йте: (044)453-35-11.

Детальна інформація про мови розміщення ре лами та інформації – на сайті www.s-osvita.com.ua Реда ція:

тел./фа с (044)453-35-11, (044)453-35-12

ÄÅ ÊÓÏÈÒÈ? ÆÓÐÍÀË ”ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂIÒÀ” ÌÎÆÍÀ ÏÐÈÄÁÀÒÈ: В ма азинах та іос ах преси м. Києва: * мережа іос ів преси “ Союздр ”; * мережа іос ів “Преса” Києва та області; * оптовий ниж овий ма азин (станція метро “Петрів а”). На роз лад ах ст. м. Київсь о о метрополітен . На оптовом азетном рин (ст. м. “Ш лявсь а”). В ТОРГОВЕЛЬНИХ ЦЕНТРАХ, МАГАЗИНАХ ТА СУПЕРМАРКЕТАХ: м. Біла Цер ва .......... в л. Ярославсь а, 40, “Ма елан” ТЦ м. Б ча ............................... Нове Шосе, 48, “Сімпаті ” м. Вінниця ......... с. Зарванці, 0,5 м Хмельниць о о шосе, “МЕТРО” ТЦ м. Вінниця .............. в л. Козиць о о, 51, “Ма і Центр” ТЦ м. Вінниця ................. в л. 600-річчя, 17, “Ме аМолл” ТЦ м. Дніпропетровсь ..... Запорізь е шосе, 63, “МЕТРО” ТЦ м. Дніпропетровсь ........ в л. Каштанова, 1, “МЕТРО” ТЦ м. Дніпропетровсь в л. Нижня Дніпровсь а, 17, “Караван” ТЦ м. Дніпропетровсь .......... в л. Ком нарівсь а, 8, “Білла” м. Дніпропетровсь ..................... пр. Героїв, 2, “Білла” м. Донець ....................... пр. Кірова, 90, “Ма елан” ТЦ м. Донець .................. пр. Ленінсь ий, 148, “МЕТРО” ТЦ м. Донець ........................ в л. Взлітна, 7, “МЕТРО” ТЦ м. Донець ................ в л. Антонова, 4, “Вели а Кишеня” м. Житомир ................... в л. Київсь а, 77, “Караван” ТЦ м. Житомир ................................ пр. Мир , 15, “Білла” м. Запоріжжя ............. Орєховсь е шосе, 7а, “МЕТРО” ТЦ м. Запоріжжя ............................ в л. Яцен а, 2, “Білла” Івано-Фран івсь а обл. .......... с. Вовчинець, “МЕТРО” ТЦ

м. Київ ........................ пр. Гри орен а, 43, “МЕТРО” ТЦ м. Київ .......................... в л. Кільцева, 1В, “МЕТРО” ТЦ м. Київ ........................ в л. Саб рова, 2-а, “МЕТРО” ТЦ м. Київ .................... пр. Мос овсь ий, 26В, “МЕТРО” ТЦ м. Київ ......... в л. Червоноармійсь а/Басейна, 1-3/2А, “Арена Сіті” ТЦ м. Київ ........................... в л. Л ова, 12, “Караван” ТЦ м. Київ .................................... в л. Гриш а, 3, “Білла” м. Київ ........................ в л. Петропавлівсь а, 2, “Білла” м. Київ ........................... пр. Мая овсь о о, 85, “Білла” м. Київ ............................ в л. Бессарабсь а, 2, “Білла” м. Київ ............................... в л. Гетьмана, 46-Б, “Е о” м. Київ ..................... пр. Героїв Сталін рада, 14-Г, “Е о” м. Київ ............. в л. Лебедєва-К мача, 7, “Е о” (“Сер о”) м. Київ ....................... в л. Л ашевича, 15А, “Сімпаті ” м. Київ ......................... в л. Я. Коласа, 10, “Континент” м. Київ ......................... пр. Свободи, 26-А, “Континент” м. Київ ........................ в л. Уборевича, 23, “Континент” м. Київ ...................... в л. Вели а Кільцева, 12, “Нов с” м. Краматорсь ................... в л. Ювілейна, 50А, “Білла” м. Кременч .................... в л. Воровсь о о, 4а, “Білла” м. Кривий Рі .................... в л. Би ова, 31, “МЕТРО” ТЦ м. Кривий Рі ............... пр. 30-річчя Перемо и, 1 _NEW_, “Солн. алерея” ТЦ м. Л бни ...................... в л. Радянсь а, 98, “Ве тор” ТЦ м. Л ансь ........... в л. Андрія Ліньова, 120, “МЕТРО” ТЦ м. Л ць .......................... в л. Бенделіані, 2, “Колібріс” м. Львів ...................... в л. Городсь а, 174, “МЕТРО” ТЦ м. Ма іїв а ................... в л. Те стильна, 7, “МЕТРО” ТЦ м. Марі поль ............. Володарсь е шосе, 4, “МЕТРО” ТЦ м. Марі поль ............... в л. Митрополитсь а, 59, “Білла” м. Марі поль ............ в л. Ен ельса, 28, “Вели а Кишеня” м. Ми олаїв ........ в л. Героїв Сталін рада, 9д, “МЕТРО” ТЦ м. Ми олаїв ...... в л. Героїв Сталін рада, 13, “Ма елан” ТЦ

м. Ніжин ................ в л. Шевчен а, 7А, “Вели а Кишеня” м. Одеса ...................... в л. Овідіопольсь а, “МЕТРО ТЦ м. Одеса ................... в л. Аеропортсь а, 29, “МЕТРО ТЦ м. Одеса ............ в л. Корольова-Левітана, 15, “Білла” м. Одеса ................. пр. Добровольсь о о, 122/1, “Білла” м. Полтава ................... Київсь е шосе, 1А, “МЕТРО” ТЦ м. Рівне ........................ в л. Ма арова, 21, “МЕТРО” ТЦ м. Рівне .................. в л. Ма арова, 24, “Вели а Кишеня” м. Рівне ................................ в л. Га аріна, 16, “Край” м. Сіверодонець ......... пров. Радянсь ий, 46, “Джаз” ТЦ Сімферопольсь ий район с. Мирне, в л. Євпаторійсь а, 125, “МЕТРО” ТЦ м. С ми ............................... в л. Хар івсь а, 9, “Білла” м. Хар ів .................... в л. Героїв Праці, 7, “Караван” ТЦ м. Хар ів ..................... в л. Га аріна, 187/1, “МЕТРО” ТЦ м. Хар ів ............................ в л. Клоч овсь а, 9, “Білла” м. Хар ів .......................... в л. 23 Серпня, 33-а, “Білла” Хар івсь а область смт Данилів а, в л. Кільцевий шлях, 8, “МЕТРО” ТЦ м. Херсон .................. в л. 200-річчя Херсона, 5, “Білла” м. Чер аси .................. в л. Хімі ів, 74, “Вели а Кишеня” м. Чер аси ........... в л. Сталін рада, 34, “Вели а Кишеня” м. Чернівці ................... в л. О.Вільшин, 1д, “МЕТРО” ТЦ м. Чернівці .................. в л. Хотинсь а, 43, “Караван” ТЦ У поштових відділеннях по всій території У раїни. На омерційних роз лад ах преси по ре іонах У раїни.

ÆÓÐÍÀË "ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ", ÐÎÇÏÎÂÑÞÄÆÓÅÅÒÜÑß ÁÅÇÊÎØÒÎÂÍÎ: ÐÎÇÏÎÂÑÞÄÆÓ в ш олах, по ш ільних і місь их бібліоте ах Києва, на спеціалізованих вистав ах, в обласних правліннях освіти (разово).

www.s-osvita.com.ua

ÐÅÊËÀÌÍÈÉ Â²ÄÄ²Ë ÆÓÐÍÀËÓ: (044) 453-35-00

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

01962009

07772025

22352002

02312012

¹ 09 2013 ð. ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ

53

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ íà ñòoð. 38

01552019

01332018

54

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ 2013 ð. ¹ 09

www.s-osvita.com.ua

ÐÅÊËÀÌÍÈÉ Â²ÄÄ²Ë ÆÓÐÍÀËÓ: (044) 453-35-00

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

23322001

02702033

01922008

¹ 09 2013 ð. ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ

55

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

22512002

23132001

23282001

56

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ 2013 ð. ¹ 09

23162001

www.s-osvita.com.ua

ÐÅÊËÀÌÍÈÉ Â²ÄÄ²Ë ÆÓÐÍÀËÓ: (044) 453-35-00

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ www.s-osvita.com.ua ÑÎÂÐÅÌÅÍÍÎÅ ÎÁÐÀÇÎÂÀÍÈÅ

SUCHASNA OSVITA - ("Modern Education")

óêðàèíñêèé ñïåöèàëèçèðîâàííûé ðåêëàìíî-àíàëèòè÷åñêèé æóðíàë

ukrainian specialized advertising analytical magazine.

Ãëàâíûå òåìû: - îáó÷åíèå â Óêðàèíå (âûñøåå îáðàçîâàíèå, êóðñîâàÿ ïîäãîòîâêà, ïîâûøåíèå êâàëèôèêàöèè), - îáó÷åíèå çà ðóáåæîì äëÿ óêðàèíñêîé ìîëîäåæè Ðåãèñòðàöèîííîå ñâèäåòåëüñòâî Ê ¹6364 îò 24.07.2002ã. Èçäàåòñÿ ñ 1997 ãîäà. Ïîäïèñíîé èíäåêñ â êàòàëîãå "Óêðïî÷òà" 06222. Çà çàñëóãè â ðàçâèòèè îáðàçîâàíèÿ â Óêðàèíå íàãðàæäåí äèïëîìàìè è ãðàìîòàìè Ìèíèñòåðñòâà îáðàçîâàíèÿ è íàóêè Óêðàèíû è Ìèíèñòåðñòâà òðóäà è ñîöèàëüíîé ïîëèòèêè Óêðàèíû.

Main themes: - education in Ukraine (higher education, course preparation, up-grade qualification), - education abroad for the young Ukrainians Registration certificate ÊÂ ¹6364 from 24.07.2002. The "Suchasna Osvita" magazine was first published in 1997.

The Subscription index in catalogue of the media distribution agency "UkrPost": 06222.

For merits in development of Ukrainian education rewarded for its services with diplomas and merit certificates of Ministry of Education and Science of Ukraine and Ministry of labour and Social policy of Ukraine.

Ïåðèîäè÷íîñòü âûõîäà: îäèí ðàç â ìåñÿö. Ôîðìàò: 280õ206 ìì, ãëÿíåö, ïîëíîöâåò + âíóòðåííèé áëîê â äâà öâåòà Îáüåì: 64 ñòðàíèöû Òèðàæ: 17000 ýêçåìïëÿðîâ Ðàñïðîñòðàíåíèå: Óêðàèíà

Frequency and circulation: The magazine is published once a month with circulation of 17,000.

Format: 280x206 mm, lustre, fullcoloured cover + internal block in two colors Volume: 64 pages Distribution: Ukraine

Êîíòàêòû Àäðåñ: Óêðàèíà, 03057, ã.Êèåâ, óë. Ìîëäàâñêàÿ,2, îô. "1-Â" Òåëåôîí: +38(044)453-35-00, +38(044)453-35-11 Ôàêñ: +38(044)453-35-00 E-mail: poisk@optima.com.ua Web: s-osvita.com.ua

Contacts Address: office "1-B", 2 Moldavskaya str., 03057, Kiev, Ukraine Tel.: +38(044)453-35-00, +38(044)453-35-11 Fax: +38(044)453-35-12 E-mail: poisk@optima.com.ua Web: s-osvita.com.ua

¹ 09 2013 ð. ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ

57