«Современное образование в Украине и за рубежом». Журнал, №9-10, сентябрь-октябрь 2014 года, Украина by Modern Education Современное образование

01132027

01672009

ÂÈÙÀ ÎÑÂ²ÒÀ, ÄÐÓÃÀ ÂÈÙÀ ÎÑÂ²ÒÀ ÄÎÊÒÎÐÀÍÒÓÐÀ, ÀÑÏ²ÐÀÍÒÓÐÀ Á²ÇÍÅÑ-ÎÑÂ²ÒÀ, ²ÍÎÇÅÌÍ² ÌÎÂÈ ÒÅÕÍ²ÊÓÌÈ, ÊÎËÅÄÆ², Ó×ÈËÈÙÀ

Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ íà ñòoð. 23

ÊÓÐÑÈ, ÍÀÂ×ÀËÜÍ² ÖÅÍÒÐÈ ØÊÎËÈ, Ë²ÖÅ¯, Ã²ÌÍÀÇ²¯ Ï²ÄÃÎÒÎÂ×² Â²ÄÄ²ËÅÍÍß

Ïåðåäïë. ³íäåêñ 06222 07772025

02262031

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ íà ñòoð. 26

00162229

Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ íà ñòoð. 27

03072022

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ 2014 ð. ¹ 9-10

www.s-osvita.com.ua

ÐÅÊËÀÌÍÈÉ Â²ÄÄ²Ë ÆÓÐÍÀËÓ: (044) 453-35-00

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ íà ñòoð. 25

02532013

02772012

24732001

00132013

04102015

¹ 9-10 2014 ð. ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ íà ñòoð. 29

01962011

01612043

02702036

01552022

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ 2014 ð. ¹ 9-10

ЗМІСТ

on-line âåðñ³ÿ æóðíàëó "Ñó÷àñíà îñâ³òà" ¹9-10 ³ àðõ³âíèõ íîìåð³â íà ñàéò³ www.s-osvita.ua. ×èòàéòå òà ä³çíàâàéòåñü á³ëüøå!

ÎÑÂ²ÒÀ ÇÀ ÊÎÐÄÎÍÎÌ

ВИЩА ОСВІТА

6 7 8

КОНСУЛЬТАЦІЇ, ПРОГРАМИ НАВЧАННЯ

- Íîâèíè Ñ³ì óêðà¿íñüêèõ óí³âåðñèòåò³â îòðèìàþòü ãðàíòè - Ó Á³ëîðóñ³¿ ÷åêàþòü ³íîçåìíèõ ñòóäåíò³â - Ñâ³ò ÿê ðèíîê îñâ³òí³õ ïîñëóã (âèá³ð êðà¿íè äëÿ íàâ÷àííÿ)

- The Access Masters Tour (Êè¿â)

КОНКУРСИ, СТИПЕНДІЇ, ГРАНТИ

10 - 30 ìîæëèâîñòåé äëÿ áåçêîøòîâíîãî íàâ÷àííÿ çà êîðäîíîì

Ãîëîâíà òåìà íîìåðà:

- Ì³æíàðîäí³ îñâ³òí³ âèñòàâêè

- Azerbaijan international Education Exhibition (Áàêó) - Îñâ³òà òà êàð'ºðà 2014. Îñâ³òà çà êîðäîíîì (Êè¿â)

ßÊ ÑÒÀÒÈ ÁÀÍÊ²ÐÎÌ?

ÎÑÂ²ÒÀ Â ÓÊÐÀ¯Í² ВИЩА ОСВІТА 13

18 20

- Íîâèíè (Ì³í³ñòåðñòâî þñòèö³¿ â³äêðèâàº ñòàæóâàííÿ äëÿ âèïóñêíèê³â)

ïîÿâè ³ ñó÷àñíå çíà÷åííÿ 24

- Íîâèé Çàêîí "Ïðî âèùó îñâ³òó": ºâðîïåéñüêèé âèá³ð Óêðà¿íè

- Ïåðñïåêòèâí³ ïðîôåñ³¿ íà ðèíêó ïðàö³ (íà çì³íó ñòàðèì ïðèõîäÿòü íîâ³, á³ëüø çàòðåáóâàí³ é ö³êàâ³)

ПРЕЗЕНТУЄМО ВИЩІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ

- Âñòóï íà ìàã³ñòðàòóðó - 25-29 - Àêàäåì³¿, óí³âåðñèòåòè, 2014: ñòàð³ âèêëèêè é êîëåäæ³, òåõí³êóìè (äîêëàäïðîáëåìè íà ³íôîðìàö³ÿ ïðî ñïåö³àëüíîñò³, óìîâè ïðèéîìó) - Ïðîôåñ³ÿ áàíê³ðà: ïëþñè ³ ì³íóñè КАР`ЄРА Ô³íàíñîâ³ ö³ë³: ùî ïî30 - Âñå ìîæóòü êîðîë³ òð³áíî âñòèãíóòè äî 30 (îðäåí òàìïë³ºð³â - âîëîðîê³â? äàð³ íàéìîãóòí³øî¿ ñåðåäíüîâ³÷íî¿ áàíê³âñüêî¿ ВИВЧАЄМО ІНОЗЕМНІ МОВИ ³ìïåð³¿) 12 ðåñóðñ³â äëÿ ï³äãîòîâ31 - Ö³íí³ ïàïåðè - ³ñòîð³ÿ êè äî TOEFL

"Ñó÷àñíà îñâ³òà" Ñó÷àñíà îñâ³òà

po ce e o a i a c a e e o o (044) 453-35-00 i a c . 32

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 09-10 ÂÅÐÅÑÅÍÜ-ÆÎÂÒÅÍÜ

· 2014

Îñâ³òà â Óêðà¿í³.

Æ ÅÐ À Ì ÎÄ ÍÎ ÏÐ Ó É . ÍÈ ÄÅ 4 ð ÓÏ ²É 01 ÑÒ ÀÄ .2 ÍÀ 0) Í .10 9 1 (1 ç 2

ßÊ ÏÅÐÅÄÏËÀÒÈÒÈ ÆÓÐÍÀË ÄÅ ÌÎÆÍÀ ÏÐÈÄÁÀÒÈ ÆÓÐÍÀË ßÊ ÐÎÇÌ²ÑÒÈÒÈ ÐÅÊËÀÌÓ Â ÆÓÐÍÀË²

×ÈÒÀÉÒÅ Â ÍÀÑÒÓÏÍÎÌÓ ÍÎÌÅÐ²:

ÃÎËÎÂÍÅ

Íîâèé íàâ÷àëüíèé ð³ê: ùî ÷åêàº âèïóñêíèê³â. ÇÍÎ-2015

Îñâ³òà çà êîðäîíîì.

Êèì ñòàþòü ³ äå ïðàöþþòü âèïóñêíèêè óí³âåðñèòåò³â Âåëèêîáðèòàí³¿.

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 09 - 10 ÂÅÐÅÑÅÍÜ-ÆÎÂÒÅÍÜ 2014

6 6

ÎÑÂ²ÒÀ ÇÀ ÊÎÐÄÎÍÎÌ ÍÎÂÈÍÈ У ЛНУ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА ПІДПИСАНО УГОДУ ПРО УКРАЇНСЬКО-НІМЕЦЬКИЙ СПІЛЬНИЙ СЕРТИФІКАЦІЙНИЙ КУРС Ре тор Львівсь о о національно о ніверситет імені Івана Фран а професор Володимир Мельни та Президент Вюрцб зь о о ніверситет Юлі са Ма симіліана (Німеччина) професор Альфред Форхель 19 серпня 2014 ро підписали У од про спільний сертифі аційний рс із "Обчислювальної математи и вищо о рівня". Відта , же 2014/2015 навчальном році обидва ніверситети зарах ють перш р п ст дентів (до 50 осіб) на спільний сертифі аційний рс (ССК) для ма істрів фа льтетів механі о-математично о, еле троні и і приладної математи и та інформати и. О рім спеціальних а адемічних валіфі ацій, ССК є доброю на одою підвищити міжнародн на ов мобільність наших ст дентів, що сприятиме під отовці та вихованню он рентоспроможно о на міжнародном рівні майб тньо о по оління раїнсь их на овців. За мови спішної часті ССК з "Обчислювальної математи и вищо о рівня" та ви онання сіх вимо рс обидва ніверситети видаватим ть сертифі ати. Після спішно о завершення навчання Вюрцб рзь ий ніверситет пропон ватиме PhDстипендії для най ращих ст дентів та сприятиме із працевлашт ванням транснаціональних омпаніях, що свою чер забезпечить можливість ар'єрно о рост професійном середовищі Німеччини чи інших європейсь их раїнах. Äæåðåëî: lnu.edu.ua

СІМ УКРАЇНСЬКИХ УНІВЕРСИТЕТІВ ОТРИМАЮТЬ ГРАНТИ О олошено рез льтати I он рс 2014 р. за напрямом Жана Моне Про рами Еразм с+. Сім раїнсь их ніверситетів і ромадсь а ор анізація стали переможцями он рс та отримають ранти на реалізацію 10 прое тів Жана Моне, за альний бюджет с ладає близь о 300 тис. євро. Мод лі Жана Моне з фінансово-е ономічних, правових, соціальних, правлінсь их питань онте сті європейсь о о досвід : - У раїнсь а а адемія бан івсь ої справи Національно о бан У раїни (2),

- Львівсь ий національний ніверситет імені Івана Фран а (2), - Національний ніверситет "Києво-Мо илянсь а а адемія", - Національний е ономічний ніверситет імені Вадима Гетьмана, - С мсь ий державний ніверситет; - Кафедра Жана Моне в сфері демо ратизації та вряд вання: Донець ий державний ніверситет правління, - Хар івсь ий національний ніверситет ім. В.М.Каразіна; - заходи Жана Моне: Міжнародна асоціація інстит ційних ст дій. Äæåðåëî: http://www.euroosvita.net

РАДА ПРИЙНЯЛА ЗАКОН ПРО АСОЦІЙОВАНЕ ЧЛЕНСТВО УКРАЇНИ В ЦЕРН ВР У раїни прийняла За он У раїни "Про ратифі ацію У оди між У раїною та Європейсьою ор анізацією ядерних досліджень (ЦЕРН) стосовно надання стат с асоційовано о члена в ЦЕРН". Я відомо, стат с держави на міжнародній арені визначається не тіль и промисловим або війсь овим потенціалом, але й рівнем розвитна ово-техноло ічної та інноваційної сфер, ст пенем інте рації раїни світове на ове співтовариство. У зв'яз з цим, на ова ал зь, сфери висо их техноло ій, осмос , інформатизації та теле ом ні ацій, наб вають хара тер самостійної с ладової міжнародної політи и і стають одними з її пріоритетних напрямів. Том вст п У раїни до Європейсь ої ор анізації ядерних досліджень має величезне значення для майб тньо о не лише раїнсь ої на и, а раїнсь ої державності в цілом . Наб вши стат с асоційовано о члена, У раїна зможе дол читись до створення нових матеріалів, розроб и та впровадження нових обчислювальних та інформаційних техноло ій, розвит рід-мереж. Ухвалене сьо одні рішення Верховної Ради може народити нарешті завтра першо о раїнця - нобелівсь о о ла реата. Приєднання до ЦЕРН розширить можливості наших вчених, дасть їм можливість вчитися і вчити, розробÎ ляти і винаходити. Äæåðåëî: http://vnz.org.ua

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 09 - 10 ÂÅÐÅÑÅÍÜ-ÆÎÂÒÅÍÜ

· 2014

Ó Á³ëîðóñ³¿ ÷åêàþòü ³íîçåìíèõ ñòóäåíò³â

Äî 2015 ðîêó åêñïîðò îñâ³òí³õ ïîñëóã á³ëîðóñüêèõ óí³âåðñèòåò³â ïëàíóºòüñÿ çá³ëüøèòè á³ëüø í³æ óòðè÷³.

У Білор сії співвідношення ст дентів до за альної чисельності населення одне з найвищих в Європі. Вища освіта в респ бліці є престижною і дост пною. Професійн і на ов під отов ст дентів здійснюють я державні, та і приватні вищі навчальні за лади різних типів: ласичні ніверситети, профільні ніверситети і а адемії, інстит ти, вищі оледжі. В РБ існ є 43 державних і 10 приватних в зів. Білор сія має намір збільшити е спорт освітніх посл , що приносить жив валют в систем освіти. Для зал чення більшої іль ості іноземних ст дентів розробляють про рами ан лійсь ою мовою і пом’я ш ють мови вст п . Крім то о, в раїні зменш ється іль ість вип с ни ів середніх ш іл, а значить, перед в зами незабаром постане проблема - я заповнити ст дентсь і а диторії. Плюс до всьо о, іноземні ст денти платять більше, ніж білор сь і, том надзвичайно ви ідні вишам. У вишах Білор сії навчаються близь о 13 тис. іноземних ст дентів з 88 раїн. Основна част а е спорт посл освіти в Білор сії припадає на раїни СНД, а та ож на Південно-Східн і Південно-Західн Азію. В трій раїн, я і найбільш а тивно відправляють своїх ромадян на навчання в Білор сію, входять Т р меністан, Росія і Китай.

ЯК ІНОЗЕМЦЕВІ СТАТИ СТУДЕНТОМ В БІЛОРУСІЇ? Дійте за схемою: Кро 1 Виберіть виш. Зі спис ом державних і приватних вищих навчальних за ладів можна ознайомитися на сайті Міністерства освіти. Всю необхідн інформацію про ожний з них, в лючаючи списо спеціальностей, правила прийом , мови оплати і т.д., знайдете в розділі

Á²ËÎÐÓÑ²ß • ÔÀÊÒÈ Ðåñïóáë³êà Á³ëîðóñ³ÿ - ìåæóº ç Ïîëüùåþ, Ëèòâîþ, Ëàòâ³ºþ, Ðîñ³ºþ òà Óêðà¿íîþ. Òåðèòîð³ÿ 207,6 òèñ. êâ. êì. Ñòîëèöÿ - Ì³íñüê. ×èñåëüí³ñòü íàñåëåííÿ - 9465,2 òèñ. îñ³á. 43% òåðèòîð³¿ Á³ëîðóñ³¿ - ñ³ëüñüêîãîñïîäàðñüê³ óã³ääÿ, 39% çàéíÿò³ ë³ñàìè, 2% - îçåðàìè òà ð³÷êàìè, 16% - ³íø³ çåìë³. Ãðîøîâà îäèíèöÿ - á³ëîðóñüêèé ðóáëü (Br). Äåðæàâí³ ìîâè - á³ëîðóñüêà ³ ðîñ³éñüêà. Ó êëàñèô³êàö³¿ ÞÍÅÑÊÎ á³ëîðóñüêà ìîâà ïîñ³äàº äðóãå ì³ñöå çà ìåëîä³éí³ñòþ, ïîñòóïàþ÷èñü ëèøå ³òàë³éñüê³é. Á³ëîðóñ³ÿ çàëèøàºòüñÿ ºäèíîþ êðà¿íîþ â ªâðîï³, ÿêà íå âõîäèòü â Áîëîíñüêèé ïðîöåñ. «Освіта» інформаційно-довід ово о портал www.interfax.by. Кро 2 Відправте фа сом заяв і опії до ментів. Кро 3 Доче айтеся офіційно о запрошення. Кро 4 Зверніться (при необхідності) в білор сь е онс льство з проханням про від риття навчальної візи. Кро 5 Приїжджайте в Білор сію для проходження офіційної співбесіди. ВАЖЛИВО ЗНАТИ: навчання в Білор сії проводиться в основном російсь ою мовою. Дея і виші РБ навчають ст дентів ан лійсь ою мовою. В іноземців є два анали для вст п до ВНЗ. Тобто, хто не володіє російсь ою мовою, спочатпроходять навчання на під отовчом відділенні, отримавши свідоцтво, мають право продовжити навчання ВНЗ. Іноземці, я і не мають подібно о свідоцтва, повинні пройти співбесід з профільних предметів з омісією навчально о за лад . Тобто це своєрідний іспит в сній формі. Співбесіда з російсь ої мови в даном випад обов’яз ова. Отрим ючи вищ освіт в Білор сії, іноземці навчаються за своїми навчальними про рамами. У них с орочені та і дисципліни я фізвиховання, охорона праці, ВВВ та інші, але за рах но цьо о збільшено іль ість один з російсь ої мови. Це дає можливість до 3-4 рс дос онало оволодіти 2 державною мовою Респ блі и Білор сь.

СКІЛЬКИ КОШТУЄ НАВЧАННЯ? З іноземними ст дентами ладається дещо інший до овір. Зо рема в ньом відс тній п н т про підвищення оплати за навчання зв’яз із зростанням заробітної плати в РБ. Останнє підвищення вартості навчання на 30% жодним чином не тор н лося за ордонних ст дентів.

ЖИТЛО ДЛЯ ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ Усі вищі навчальні за лади Білор сії мають відділи із забезпечення житлом, я і надають допомо в отриманні дозвол на тимчасове проживання, допома ають знайти місце проживання. Більшість ст дентів проживають ст дентсь их ртожит ах. Це омфортно і досить дешево.

ДЕ МОЖНА НАВЧАТИСЯ? Міністерством освіти Білор сії розроблений рейтин вітчизняних за ладів вищої освіти за підс мами приймальної ампанії 2013 ро . Для оцін и врахов валися я іль існі по азни и ( іль ість абіт рієнтів, прийнятих в УВО за рах но оштів бюджет ; іль ість абіт рієнтів, прийнятих на мовах оплати та ін.), та і я існі по азни и (прохідний бал за фахом).

ТОП-10 БІЛОРУСЬКИХ УСТАНОВ ВИЩОЇ ОСВІТИ 1. Білор сь ий державний ніверситет 2. Білор сь ий національний технічний ніверситет 3. Білор сь ий державний ніверситет інформати и і радіоеле троні и 4. Білор сь ий державний е ономічний ніверситет 5. Мінсь ий державний лін вістичний ніверситет 6. Білор сь ий державний медичний ніверситет 7. Гродненсь ий державний ніверситет ім. Ян и К пали 8. Вітебсь ий державний ордена Др жби народів; Медичний ніверситет 9. Гостомельсь ий державний ніверситет ім. Францис а С орина 10. Гродненьсь ий державний медичний ніверÎ ситет

Çà ìàòåð³àëàìè ñàéòó Ì³í³ñòåðñòâà îñâ³òè Á³ëîðóñ³¿ (http://edu.gov.by)

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 09 - 10 ÂÅÐÅÑÅÍÜ-ÆÎÂÒÅÍÜ 2014

ÑÂ²Ò ßÊ ÐÈÍÎÊ ÎÑÂ²ÒÍ²Õ ÏÎÑËÓÃ (ïðàêòè÷íà ãåîãðàô³ÿ)

ГЛОБУС СПОЛУЧЕНИХ ШТАТІВ І БРИТАНСЬКА ОСВІТНЯ ІМПЕРІЯ

Çà ìàòåð³àëàìè www.eduwow.ru

Останнім часом світ став д же малень им. Ро ів двадцять назад люди навіть в я ий-неб дь Ізраїль відлітали я на інш планет , не аж чи вже про Штати чи Австралію. Зараз злітати дись на Маври ій на де іль а тижнів - звичайна справа, ні о о цим не здив єш. Власне аж чи, я що ви вирішили навчатися за ордоном, то немає принципової різниці - летіти на літа десять чи двадцять один, питання вини ає тіль и одне - с іль и це б де ошт вати? Ось це питання і є питання номер один епохи рин ових відносин. Освіта - теж товар, і потенційний ст дент повинен вирішити, с іль и і за що він отовий платити. І що він отримає в рез льтаті, том що навчання - це сво о род інвестиції час і оштів, і тим або іншим чином ці інвестиції мають о питися. Ось том без знання ео рафії обійтися неможливо. Ні, дос онале знання ео рафії не потрібне можна і не знати, де знаходиться Баб-ель-Мандебсьа прото а, і я і види пін вінів можна з стріти на південном збережжі Афри и. Гео рафічна арта міжнародної освіти, я що її намалювати всіх подробицях, відповідності з попитом і пропозицією, ви лядала б вельми специфічно: на ній, напри лад, пра тично повністю б ли б відс тні Азія і Афри а ( рім невели ої плямоч и ПАР), Латинсь Амери потрібно б ло б роз лядати з л пою, зате неймовірно розд лася б імперсь а Британія і займала б та ий величезний простір, що перевершити її мо ли б тіль и і антсь і Спол чені Штати, я і захопили б мало не третин земної лі, та що потрібно ви-

п с ати о ремий лоб с для США. Втім, я що малювати арт спеціально для жителів простор під назвою « олишній Радянсь ий Союз», ви лючивши з роз ляд освітні перева и жителів Китаю, Філіппін, Ме си и та інших раїн, що не входять в СНД, то США з орн ться назад до сво о нормальноо розмір , порівнянно о з розміром Канади, зате збільшиться Німеччина і Франція і виросте невідомо звід и таємнича Мальта.

ВИБІР КРАЇНИ ДЛЯ НАВЧАННЯ Колись мовою дипломатії б ла франц зь а, мовою вчених німець а, мовою м зи и - італійсьа. Зараз оловна мова світі ан лійсь а, і з цим зараз нічо о вдіяти не можна. Знання ан лійсьої в наш час та ий за ально льт рний нави , я омп’ютерна рамотність та вміння водити машин . Ан лійсь мов можна вивчити по-перше, звичайно, ж в Ан лії (а вірніше, в Британії, ос іль и поїхати на навчання можна і в Шотландію, і в Уельс), а по-др е, в ба атьох інших раїнах: Ірландії, Канаді, США, Австралії, Новій Зеландії, ПАР, а та ож на Мальті. По-

третє, я особисто не ре оменд ю вчити ан лійсь в тих раїнах, де вона не є офіційною, і нею місцеві жителі не оворять, я напри лад, в Ме сиці, Маро о, Фінляндії... Середню і вищ освіт ан лійсь ою мовою можна отримати всіх ре омендованих вище раїнах, а та ож ба атьох інших, де ан лійсь а мова офіційною не є (напри лад, Швейцарії чи Греції). Німець мов вивчають Німеччині, Австрії, Швейцарії (останні варіанти с оріше для любителів ірсь олижно о спорт або Віденсь ої опери). Вивчивши в Німеччині німець мов , там же можна отримати і вищ освіт . Франц зь мов іноземцям ви ладають Франції, Швейцарії, Канаді (фран омовна провінція Квебе ). Іспансь можна вчити в Іспанії та в Латинсь ій Америці (Ме сиа, Е вадор, Ар ентина, Чилі і т.д.), на К бі. Інші мови мож ть вважатися е зотичними і малозатреб ваними з точ и зор рин освітніх посл , навіть я що ними розмовляють сотні мільйонів осіб, я итайсьою. У нас д же мало хто ці авиться итайсь ою мовою просто та а філоло и, я і вивчають итайсь-

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 09 - 10 ÂÅÐÅÑÅÍÜ-ÆÎÂÒÅÍÜ

· 2014

мов в ніверситетах, д же рід о ці авляться рсами итайсь ої мови на Тайвані - зазвичай їм централізовано ор анізов ють стаж вання в державних итайсь их ніверситетах. За алом, я що о ось ці авить вивчення порт альсь ої мови в Бразилії (або що-неб дь ще більш е зотичне), пишіть - постараємося підш ати підходящі варіанти.

ЧИ БУВАЄ АБСОЛЮТНО БЕЗКОШТОВНЕ НАВЧАННЯ? Одним з важливих ритеріїв вибор раїни для навчання є вартість навчання, проживання та с п тні витрати, а та ож подальші перспе тиви працевлашт вання, ар’єри тощо. В ідеалі, звичайно, добре б б ло отрим вати хорош освіт без оштовно, а після спішно о заінчення ніверситет не айно влаштов ватися на хорош висо ооплач ван робот і жити дов о і щасливо. З точ и зор рентабельності в ладених оштів це б ло б просто ч дово. Але т т вини ає один парадо с: навіть в ідеалі та сит ацію ожна раїна забезпеч є тіль и для своїх власних ромадян. Тобто, я би ідеал існ вав, то навчатися треба б ло б саме т т, ні ди за ордон не їд чи. Для то о, власне, всі жителі раїни і платять подат и. Розрахов вати ж на те, що жителі я оїсь іншої раїни платитим ть подат и для то о, щоб іноземці, я і до них приїхали, мо ли ле о і без проблем отрим вати них без оштовн освіт , б ло б щонайменше ле оважно. Я що та е десь і трапляється, то цьом повинні б ти ва омі причини, а одержання без оштовної освіти немин че має б ти пов’язане з певними тр днощами. У ба атьох раїнах світ не тіль и немає безоштовної освіти, а й існ є відверта дис римінація іноземців. Приміром, британсь ий ст дент (і прирівняний до ньо о ст дент з раїн ЄС) платить за навчальний рі приблизно півтори-дві тисячі ф нтів, а іноземець десять-дванадцять. В США абсолютно звичайною є пра ти а, оли за мінімальною вартістю навчаються тіль и жителі дано о штат , а інші приїжджі (не аж чи вже про іноземців) платять на повн . Та , в дея их раїнах ( Німеччині, Франції, Фінляндії) можна навчатися в ніверситетах пра тично без оштовно - але для цьо о спочат потрібно вивчити мов до та о о рівня, щоб спішно с ласти спеціальний іспит для іноземних ст дентів. Вчити мов доведеться, швидше за все, на платних рсах. Крім то о, витрати на проживання, харч вання і т.ін. становлять значн с м , і мати її потрібно заздале ідь. І що найнеприємніше, вст пати потрібно в поряд за ально о он рс , а з ба атьох спеціальностей для іноземців виділяються воти, та що вст п аж нія не арантований. За алом, абсолютно без оштовно все одно не вийде.

ВІЗИ І КОРДОНИ При виборі я мовних рсів, та і (особливо) а адемічних про рам д же вели о о значення наб ває та ий фа тор, я необхідність отримання візи. Д же б ває при ро, оли ви щось план єте, вибираєте, а потім виявляється, що в цій раїні вас зовсім

не че ають, і навіть ті роші, я і ви отові витратити на навчання, їх не особливо ці авлять. Ставлення до потенційних ст дентів може варіюватися від ма симально ліберально о (Мальта) до роз мно с воро о (Вели обританія, Німеччина) і навіть ранично підозріло о і непередбач ваноо (США, Австралія). Більш то о, навіть різних онс льсь их становах однієї раїни сит ація може б ти різною. Потрібно заздале ідь под мати про те, нас іль и реальні ваші шанси на отримання візи в т чи інш раїн , і б д вати свої плани відповідно.

ІНША ГЕОГРАФІЯ По од та інші ео рафічні тонощі теж добре б ло б врахов вати заздале ідь. Я ісь базові речі потрібно просто знати - напри лад, що оли нас літо, в Австралії (а та ож в ПАР і Новій Зеландії) зима, і навпа и. Тобто взим є сенс злітати повчити мов в Австралію, а заодно по рітися на сонеч . А ось в наші літні ані ли відправляти дитин до Австралії потрібно з вели ою обачністю - в

Сіднеї по ода на відпочино надихати не б де. За нашими мір ами, можливо, +10 рад сів не назвеш лютою зимою, але і засма ати не захочеться. Є, звичайно, в Австралії і більш північні райони, де і взим можна патися біля Велио о Бар'єрно о риф , але це вже має на вазі більш ґр нтовне знання ео рафії. Я що ви їдете на Мальт в липні-серпні, слід поці авитися, чи є в навчальних ласах і там, де ви б дете жити, ондиціонери. Іна ше пе че сонце і температ ра вище 30 рад сів мож ть зіпс вати задоволення від навчання. За алом, я що ви визначилися з вибором раїни, залишилося дізнатися подробиці - чим вас б д ть од вати, я і теми непристойно зачіпати в приватній розмові, с іль и давати на чай, я пити проїзний вито на транспорт, чи потрібно робити щеплення від жовтої лихоман и, де раще міняти роші, я і товари і прод ти не можна ввозити на територію раїни, н і та далі. Всю цю інформацію вам обов’яз ово заздале ідь вишле навчальний за лад, що поÎ важає себе.

Æóðíàë “Ñó÷àñíà îñâ³òà” ðîçïîâñþäæóºòüñÿ â Êèºâ³ òà Óêðà¿í³ âðîçäð³á – â ê³îñêàõ “Ïðåñà” òà íà ðîçêëàäêàõ, çà ïåðåäïëàòîþ (ïåðåäïë. ³íäåêñ 06222 â êàòàëîç³ “Óêðïîøòà”)

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 09-10 ÂÅÐÅÑÅÍÜ-ÆÎÂÒÅÍÜ 2014

30 ìîæëèâîñòåé äëÿ áåçêîøòîâíîãî íàâ÷àííÿ çà êîðäîíîì

Ìð³ºòå ïðî îñâ³òó çà êîðäîíîì, àëå íåìàº ìîæëèâîñò³ îïëàòèòè íàâ÷àííÿ? ª, ÿê ì³í³ìóì, 30 ñïîñîá³â îòðèìàòè ì³æíàðîäíèé äèïëîì àáñîëþòíî áåçêîøòîâíî âæå â öüîìó ðîö³. Äî ðå÷³, äëÿ äîñâ³ä÷åíèõ ôàõ³âö³â òåæ º âàð³àíò. ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ University of the People Міжнародна не омерційна ор анізація, метою я ої є розширення меж вищої освіти в світі. Університет пропон є без оштовне навчання за про рамами ба алавра. Ознайомится можна на офіційном сайті ніверситет http://uopeople.edu.

ПРОГРАМИ ДЛЯ ПРОФЕСІОНАЛІВ Hubert Humphrey Fellowship, США Стипендія на річн професійн про рам для людей з досвідом роботи мінім м 5 ро ів. Місце навчання можна вибрати з 18 ВНЗ, я і входять в прорам з 17 спеціалізацій. Термін подання заяво - 1 жовтня ожно о ро . Почато про рами - вітеньвересень 2015. Вся додат ова інформація на офіційном сайті про рами https://humphreyfellowship.org. Çà ìàòåð³àëàìè СТИПЕНДІЇ НА БАКАЛАВРАТ Îëüãè Êîæàð, Sydney Achievers International Scholarships, http://lifehacker.ru Австралія Стипендія для іноземних ст дентів на 3 ро и (по 10 000 доларів на рі ) для навчання на обраній спеціальності ніверситет . Стипендія не по риває витрати на проживання. Додат ова інформація на сайті ніверситет http://sydney.edu.au. Macquarie University, Австралія Macquarie Vice-Chancellor's International

Scholarships - дост пна для більшості спеціальностей ніверситет , рім іль ох. Стипендія не по риває витрати на проживання. Термін подачі заяво - 30 вітня та 30 вересня, щорічно. Додат ова інформація на сайті ніверситет http://www.mq.edu.au. Bocconi University, Італія Стипендії для іноземних ст дентів, я і не мож ть оплач вати своє навчання за сімейними обставинами. Термін подачі заяво січень-травень 2015. Почато занять - вересень 2015. Додат ова інформація на сайті ніверситет http://www.unibocconi.eu. Sheffield Hallam University, Вели обританія Transform together scholarship для ст дентів з раїн, я і не входять до Європейсь о о Союз . Стипендія по риває 50% вартості навчання на про рамах ба алаврат та 100% - на ма істерсь их прорамах. Термін подачі заяво - 31

травня 2015 (почато навчання вересні 2015) і 1 листопада 2014 (почато навчання в січні 2015). Додат ова інформація на сайті ніверситет http://www.shu.ac.uk. Humber College, Канада 3 щорічних стипендії з повним по риттям витрат на навчання в оледжі для іноземних ст дентів. Термін подачі заяво - 31 жовтня 2014. Стипендія поширюється на всі про рами оледж , рім General Arts and Science. Додат ова інформація на сайті оледж http:// international.humber.ca. University of Westminster, Вели обританія Стипендія для іноземних ст дентів ба алаврат б дь-я ої прорами ніверситет . Стипендія пориває всі витрати на навчання, в лючаючи проживання і транспорт в/з Лондона. Термін подачі заяво - 25 вітня 2015 (щорічно). Почато навчання - вересень 2015. Додатова інформація на сайті ніверситет http://www.westminster.ac.uk.

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 09-10 ÂÅÐÅÑÅÍÜ-ÆÎÂÒÅÍÜ

· 2014

Hague University, Нідерланди 54 стипендії на про рами ніверситет ба алавра на с м в 5 000 євро. Термін подачі до ментів - 1 вітня 2015. Почато навчання - вересень 2015. Додат ова інформація на сайті ніверситет http://www.thehagueuniversity.com.

СТИПЕНДІЇ НА МАГІСТРАТУРУ Fullbright Foreign Student Program, США Стипендія для Graduate Students і молодих професіоналів з різноманітних сфер, рім медицини. Подавати потрібно в рідній раїні. Термін подачі - з люто о по жовтень 2014. Додат ова інформація на сайті про рами http:// foreign.fulbrightonline.org. Endeavor Postgraduate Scholarship Awards, Австралія Повне фінанс вання навчання в одном з ВУЗів Австралії протя ом 2,5-3 ро ів. Терміни подачі заяво - р день 2014. Додат ова інформація на сайті прорами https://aei.gov.au. Norwegian Quota Scholarship, Норве ія Стипендія по риває навчання на ма істра або PhD в одном з ніверситетів, я і входять в схем Quota. Термін подачі до ментів: 1 р дня ожно о ро . Додат ова інформація на сайті про рами http://siu.no/eng/Front-Page/Globalmenu/Study-in-Norway/Quota-Scheme. Joint Japan / World Bank Scholarship, Японія Стипендія на навчання в одном з ВУЗів Японії за про рамою ма істра. Термін подачі заяво - 31 березня ожно о ро . Додат ова інформація на сайті про рами http://web.worldbank.org OFID Scholarship Award, весь світ Стипендія на ма істрат р в б дья ом а редитованом ніверситеті світ . Умови та деталі на сайті про рами http:/ /www.ofid.org. Gates Cambridge Scholarship, Вели обританія Стипендія на навчання за б дь-я ої спеціалізації ніверситет . Термін подачі заяво - 4 р дня 2014. Про рама від рилася 1 вересня 2014. Умови та деталі на сайті ніверситет http://www.gatescambridge.org. Clarendon Scholarship at University of Oxford Близь о 100 стипендій для навчання

в Oxford. Списо про рам можна побачити на сайті ніверситет . Умови та деталі на сайті ніверситет http:// www.scholars4dev.com. Sydney Achievers International Scholarships, Австралія Стипендія для іноземних ст дентів для навчання на обраній спеціальності ніверситет . Стипендія не по риває витрати на проживання. Додат ова інформація на сайті ніверситет http:// sydney.edu.au. Bristol University, Вели обританія П'ять стипендій по 8500 ф нтів стерлін ів для навчання в ніверситеті на б дь-я ій про рамі. Додат ова інформація на сайті ніверситет http:// www.bristol.ac.uk. Lund University, Швеція Lund University Global Scholarship Programme по риває навчання, але не фінанс є проживання. Додат ова інформація на сайті ніверситет http:// www.lunduniversity.lu.se. University of Twente Scholarships, Нідерланди Стипендія на навчання за однією з 27 спеціалізацій ніверситет . Близь о 30 стипендій. Термін подачі заяво - 15 р дня 2014. Додат ова інформація на сайті ніверситет http://www.utwente.nl. Radboud Scholarship Programme, Нідерланди Стипендія на навчання за однією з ан ломовних про рам ніверситет . Додат ова інформація на сайті ніверситет http://www.ru.nl. Leiden University Excellence Scholarships, Нідерланди Про рама в лючає в себе 5 на ород, я і відрізняються відсот ом фінанс вання від за альної вартості навчання. Термін подачі заяв 1 жовтня ожно о ро . Додат ова інформація на сайті ніверситет http://prospectivestudents.leiden.edu. University of West London, Велиобританія International Ambassador Scholarships мож ть отримати ст денти, я і б ли зараховані до ніверситет . Додат ова інформація на сайті ніверситет http:// www.uwl.ac.uk. Sheffield Hallam University, Велиобританія

11 USH Transform Together Scholarship по риває 1 рі навчання в ніверситеті. Термін подачі заяво - 1 листопада 2014 (почато навчання в січні 2015). Додатова інформація на сайті ніверситет http://www.shu.ac.uk. Emile Boutmy Scholarship, Франція Стипендія на навчання на ан ломовних про рамах. Додат ова інформація на сайті ніверситет http://formation.sciencespo.fr. University of West England, Велиобританія UWE Global Student Scholarships пориває всі витрати на навчання в ніверситеті за однією з дост пних про рам. Стипендія видається щорічно. Термін подачі заяво - 31 травня. Для то о щоб отримати стипендію, необхідно б ти зарахованим до ма істрат ри ВНЗ. Додат ова інформація на сайті ніверситет http://www1.uwe.ac.uk. VU University Amsterdam, Нідерланди Стипендія для ма істрів дея их прорам ніверситет в розмірі 15 000 євро. Додат ова інформація на сайті ніверситет http://vu.nl. Umea University, Швеція Стипендія для навчання в ма істрат рі за однією з 29 про рам ніверситет для іноземних ст дентів. Термін подачі заяво - 15 березня. Додат ова інформація на сайті ніверситет http://www.umu.se. University of Westminster, Велиобританія Стипендія для іноземних ст дентів ма істрат ри б дь-я ої про рами ніверситет . Стипендія по риває всі витрати на навчання, в лючаючи проживання і транспорт в/з Лондона. Термін подачі заяво - 25 вітня (щорічно). Почато навчання - вересень. Додат ова інформація на сайті ніверситет http://www.westminster.ac.uk. London Metropolitan University, Вели а Британія Щорічна стипендія для іноземних ст дентів для навчання в ма істрат рі. Термін подачі заяво - 30 вітня (щоро ). Додат ова інформація на сайті ніверситет http://www.londonmet.ac.uk. Î

Óìîâè ïåðåäïëàòè íà æóðíàë “Ñó÷àñíà îñâ³òà” äèâ. íà ñàéò³ s-osvita.com.ua

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 09-10 ÂÅÐÅÑÅÍÜ-ÆÎÂÒÅÍÜ • 2014

24341001

08941003

24691001

ХОЧЕШ ПІЗНАТИ СВІТ? ВЧИ МОВИ!

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 09 - 10 ÂÅÐÅÑÅÍÜ-ÆÎÂÒÅÍÜ

· 2014

13 13

ÎÑÂ²ÒÀ Â ÓÊÐÀ²Í² ÍÎÂÈÍÈ В УКРАЇНІ ВІДНОВЛЯТЬ КАФЕДРИ З ПІДГОТОВКИ ВІЙСЬКОВИХ МЕДИКІВ Міністерств оборони та Міністерств охорони здоров'я спільно опрацювати та надати на роз ляд Кабінет Міністрів У раїни прое т постанови щодо відновлення війсь ових афедр вищих медичних навчальних за ладах У раїни - з та ою ініціативою вист пив заст пни міністра охорони здоров'я У раїни Василь Лазоришинець під час засідання постійно діючо о штаб МОЗ У раїни з питань ор анізації медично о забезпечення за мов надзвичайних сит ацій. Я повідомляло раніше МОЗ У раїни, в 2010 р. б ло лі відовано афедри війсь ової під отов и в сіх вищих медичних навчальних за ладах, о рім Хар івсь о о національно о, Тернопільсьо о та Запорізь о о державних медичних ніверситетів та опорних афедр У раїнсь ої війсь ово-медичної а адемії. Ïðåñ-ñëóæáà ÌÎÇ Óêðà¿íè

СЕРТИФІКАТИ ЗОВНІШНЬОГО ОЦІНЮВАННЯ БУДУТЬ ДІЙСНІ ЛИШЕ ОДИН РІК У МОН розпочала робот робоча р па з розроб и Прое т Умов прийом до вищих навчальних за ладів на 2015 рі . Про це поділився на своїй сторінці соцмережі Facebook дире тор УЦОЯО І ор Лі арч . Відповідно до вимо ново о за он "Про вищ освіт ", вони мають б ти оприлюднені не пізніше 15 жовтня. УЦОЯО сформ вав па ет пропозицій до цьо о прое т . Вони є та ими: 1. Всі абіт рієнти мають пройти зовнішнє оцінювання не менше я із двох-трьох предметів, одним із я их в обов'яз овом поряд є раїнсь а мова та літерат ра. 2. Зовнішнє оцінювання є обов'яз овим для всіх абіт рієнтів, я і претенд ють на здоб ття освітньо о рівня молодший ба алавр (молодший спеціаліст), ба алавр, незалежно від то о, після за інчення я о о навчально о за лад , він бере часть вст пній ампаніі 3. Сертифі ат зовнішньо о оцінювання дійсний лише рі проведення ЗНО.

4. Відмовитися від пра ти и встановлення нижньо о поро в 124 бали для бажаючих взяти часть в он рсі. Натомість, перейти до пра ти и визначення рез льтатів ЗНО за принципом "с лав ЗНО/не с лав ЗНО" і видавати тим, хто ЗНО не с лав замість сертифі ата довід . 5. Надати право ВНЗ самостійно визначати нижні і верхні поро и рез льтатів, на основі я их абіт рієнти доп с аються до часті в он рсі. 6. Надати право абіт рієнтам подавати доменти до необмеженої іль ості ніверситетів, збері ши за ніверситетами можливість самостійно виріш вати, з я их предметів, та на я і спеціальності абіт рієнти мають подавати сертифі ати ЗНО. 7. Відмовитися від в лючення до перелі предметів, із я их проводиться ЗНО, всесвітньої історії та світової літерат ри. 8. Надати можливість абіт рієнтам пройти ЗНО з раїнсь ої мови та літерат ри, математи и, ан лійсь ої мови (?) за тестами двох рівнів с ладності. http://vnz.org.ua

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ ВІДКРИЄ СТАЖУВАННЯ ДЛЯ ВИПУСКНИКІВ Міністерство юстиції У раїни цьо о ро с оротить 20-30% чиновни ів і набиратиме замість них молодих фахівців на стаж вання. Про це під час брифін с азав міністр юстиції У раїни Павло Петрен о. "Міністерство юстиції б де першим міністерством, я е введе систем стаж вання вип с ни ів. У нас щорічно вип с ається 12 тисяч юристів, більшість з я их йд ть на бірж праці. Ми на при ладі нашо о міністерства по ажемо, що можна набирати молодих фахівців та надавати їм можливість стаж ватися ", - с азав він. Петрен о зазначив, що при цьом почне в своєм відомстві с орочення адрів. "Мова йде про перше с орочення 20-30% державних сл жбовців, але зарплати при цьом б д ть збережені. А з наст пно о ро ми план ємо почати збільш вати зарплати ", - точнив Петрен о. Î news.finance.ua

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 09 - 10 ÂÅÐÅÑÅÍÜ-ÆÎÂÒÅÍÜ 2014

Íîâèé Çàêîí «Ïðî âèùó îñâ³òó»: ºâðîïåéñüêèé âèá³ð Óêðà¿íè 7 ñåðïíÿ 2014 ðîêó â³äáóëàñÿ ïðåñêîíôåðåíö³ÿ çà ó÷àñòþ ïåðøîãî çàñòóïíèêà Ì³í³ñòðà îñâ³òè ³ íàóêè ²ííè Ñîâñóí; íàðîäíîãî äåïóòàòà Óêðà¿íè, ãîëîâè Êîì³òåòó Âåðõîâíî¿ Ðàäè Óêðà¿íè ç ïèòàíü íàóêè òà îñâ³òè Ë³ë³¿ Ãðèíåâè÷; ðåêòîðà Íàö³îíàëüíîãî òåõí³÷íîãî óí³âåðñèòåòó «Êè¿âñüêèé ïîë³òåõí³÷íèé ³íñòèòóò», ãîëîâè ðîáî÷î¿ ãðóïè ç ðîçðîáëåííÿ Çàêîíó Óêðà¿íè «Ïðî âèùó îñâ³òó» Ìèõàéëà Çãóðîâñüêîãî íà òåìó «Íîâèé Çàêîí «Ïðî âèùó îñâ³òó»: ºâðîïåéñüêèé âèá³ð Óêðà¿íè». За он У раїни «Про вищ освіт » вст пив в дію з 6 вересня цьо о ро . Лілія Гриневич зазначила: «Зважаючи на дов остро ові наслід и для раїни, прийняття цьо о Заон - це одне з найважливіших, я що не найважливіше, рішення Верховної Ради У раїни після Революції Гідності». Голова Комітет ВРУ з питань на и та освіти під реслила, що тепер потрібно зробити три найважливіші речі: поінформ вати всіх про особливості нових правил; забезпечити зворотній зв’язо та виявити недолі и для внесення оре тивів; розробити підзаонні нормативні а ти для втілення За он в життя. Та ож, за її словами, б де розроблено «На ово-пра тичний оментар» для роз’яснення положень За он . Лілія Гриневич за ли ала ромадсь ість до співпраці реалізації За он : «Для то о, щоб ми роз міли, що відб вається в ніверситетах нам потрібна допомо а від ромадсь ості. Я що би ми змо ли спільно зробити сайт моніторин цієї реформи, то тоді нас б ла б реальна артина, я відб вається реформа». Вона зверн ла ва на три етапи впровадження реформи: з вересня 2014 ро вст пає в дію низ а положень За он ; частина положень, для впровадження я их потрібен час, почне працювати з вересня 2015 ро (розпочне робот Національне а ентство із забезпечення я ості вищої освіти); ще один етап, з я о о розпочнеться додат ове можливе фінанс вання дея их положень За он , - з 1 січня Çà ìàòåð³àëàìè 2016 ро . У свою чер , перший заст пни Міністра освіãàçåòè «Âåñòè» ти і на и Інна Совс н зазначила, що найближчим часом на сайті Міністерства б де оприлюднено відповіді на найпоп лярніші питання щодо ново о За он . Я на олосила перший заст пни Міністра, імплементація За он залежатиме від людей, я і працюють на місцях системі освіти. За словами ре тора НТУ «КПІ», олови робочої р пи з розроблення За он У раїни «Про вищ ос-

віт » Михайла З ровсь о о, освіта і на а мають стати дви нами е ономі и та с спільства. «Нам доведеться ба ато чо о змінювати, навіть свою ментальність, бачення майб тньо о с спільства. Альтернативи нас немає. Ми повинні йти на ці непрості перетворення, щоб стати іншою раїною», - на олосив Михайло З ровсь ий. Äæåðåëî: www.mon.gov.ua

Врахов ючи важливість дано о За он для нашо о с спільства ж рнал «С часна освіта» пропон є своїм читачам для ознайомлення оловні аспе ти ново о За он У раїни «Про вищ освіт ».

СПЕЦІАЛІСТІВ ПРИРІВНЯЮТЬ ДО МАГІСТРІВ Після то о, я новий за он вст пить в сил , ст пені, я і прис дж ються ст дентам, молодим вченим, а адемі ам, в раїнсь ій системі освіти б д ть та ими ж, я і в ба атьох європейсь их раїнах. Та , зни не ст пінь молодшо о спеціаліста, спеціаліста та андидата на , і відтепер вони б д ть та ими: молодший ба алавр (на них навчатим ть оледжі), ба алавр, ма істр, до тор філософії та до тор на . До слова, щоб отри-

мати диплом ма істра, не ви лючено, що доведеться проходити єдиний державний валіфі аційний іспит - можливість йо о проведення прописана в новом за оні, а порядо то о, я він б де проходити, встановлює Кабінет Міністрів. Зараз ма істра отрим ють після держіспитів та захист диплома. Ті, хто зараз навчається на спеціаліста або збирається вст пати, отримають дипломи спеціалістів, але вони б д ть автоматично прирівняні до ма істрів. Те ж саме і з молодшими спеціалістами: вони довчаться, і їх після вст п за он в сил прирівняють до молодших ба алаврів. До слова, останній раз молодших спеціалістів та фахівців в зи набер ть в 2016 році. Крім то о, з нашої освіти зни н ть та і поняття, я а редитація в зів (б д ть просто ніверситети, інстит ти, а адемії, оледжі), а таож неповна, базова та повна вища освіта, я им вважалися відповідно отримання ст пеня молодшо о спеціаліста, ба алавра та спеціаліста, ма істра. Замість цьо о, я ба атьох європейсь их раїнах, нас впровадж ється трирівнева система освіти: відтепер б де почат овий рівень ( орот ий ци л) вищої освіти, перший рівень - баалаврсь ий, др ий - ма істерсьий і третій - для майб тніх PhDст дентів. Та ож нас ще б де на овий рівень для майб тніх до торів на .

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 09 - 10 ÂÅÐÅÑÅÍÜ-ÆÎÂÒÅÍÜ

· 2014

НАВАНТАЖЕННЯ У ГОДИНАХ ПЕРЕРАХУЮТЬ У КРЕДИТИ Новий за он поле шить іноземним в зам роз міння наших ст пенів, навчально о навантаження, завдя и чом спроститься а адемічна мобільність. Для цьо о, з ідно з новим за оном, вводиться поняття редит ЄКТС - одиниці вимір обся навчально о навантаження ст дента, я а ви ористов ється в Болонсь ій системі, і чіт о пропис ється, с іль и редитів повинен набрати чень для отримання диплома (обся одно о редит ЄКТС - 30 один). Напри лад, баалавр повинен набрати 180-240 редитів, ма істр - 90-120. При цьом інформація про перелі предметів, оцін и з них і число редитів ЄКТС б д ть в аз ватися в додат європейсь о о зраз а до диплом .

МІНОСВІТИ ПОДІЛИТЬСЯ ПОВНОВАЖЕННЯМИ Реформа вищої освіти передбачає ромадсь ий онтроль над я істю освіти. Та , в системі освіти з'являється Національне а ентство по забезпеченню я ості освіти, до я о о переходить значна частина прав і повноважень Міністерства освіти. Відповідно до за он , а ентство аналіз є і стежить за я істю вищої освіти, форм є ритерії її оцін и (по них мож ть форм ватися рейтин и в зів), а редит є в зівсь і спеціальності, навчальні про рами, проводить е спертиз , на підставі я ої от є висново для МОН, давати ліцензію в з на від риття нової спеціальності чи ні. Та ож при зодженні з а ентством затвердж ються стандарти вищої освіти. До с лад а ентства війд ть 25 осіб: двоє людей деле ються від Національ-

ної а адемії на і по одном - від ожної ал зевої а адемії на , та ож б де тринадцять представни ів в зів, три людини - від роботодавців і ще дві - з числа ст дентів із ст дентсь их ор анізацій. При цьом до с лад а ентства не мож ть входити ерівни и НАН, в зів або їх заст пни и, плюс - одна і та ж людина не може б ти в йо о с ладі більше, ніж два терміни (всі члени обираються на три ро и). До слова, перший с лад а ентства повинен сформ ватися протя ом трьох місяців з момент вст п за он в сил , а всі члени першо о с лад обираються на 2-4 ро и.

ДИСЕРТАЦІЇ ДИПЛОМИ ВИКЛАДУТЬ В МЕРЕЖУ Відтепер ба ато процесів в освіті стан ть прозорими. Напри лад, один з них - атестація ма істрів, майб тніх до торів філософії і до торів. Відповідно до за он , захисти їхніх робіт повинні проходити від рито і ласно, тобто на них може б ти прис тнім б дь-я а людина. При цьом прис тні на атестації мож ть вільно запис вати або знімати на відео весь процес, а самі дисертації з від ами опонентів повинні п блі ватися на вебсайтах в зів (один із способів боротьби з пла іатом і псевдовченими). Зобов'яж ть працювати більш прозоро і в зи. Зо рема, за он вима ає від адміністрації навчальних за ладів п блі вати на сайті ніверситет бюджети та їх прое ти, інформацію про майно станови, проведення тендерів, штатний розпис, фінансові звіти, звіти про ви ористання та надходження оштів, ошторис на поточний рі і т. д. Та ож відтепер б дь-я а передача власності в зів, бюджет повинні об оворюватися на зборах тр дово о оле тив в з .

Чер ова новин а - в зи повинні б д ть впровадити себе вн трішній моніторин я ості освіти та щорічно п блі вати на своїх сайтах йо о рез льтати (з оцін ами своїх ст дентів, ви ладачів та інших на ово-педа о ічних адрів). Тобто абіт рієнти, ст денти інших в зів і роботодавці змож ть їх побачити, зробивши певні виснов и. Розробни и за он впевнені, що це б де стим лювати в зи підвищ вати я ість своїх посл . Ще одне нововведення - тепер ожна людина через сайт МОН зможе подивитися, чи є в з ліцензія, сертифі ати про а редитацію, а та ож перевірити справжність диплома про вищ освіт . Все це б де можливо завдя и даним з Єдиної державної еле тронної бази з питань освіти, я а в лючатиме в себе Реєстр вищих навчальних за ладів (від ритий для всіх), Реєстр до ментів про вищ освіт (обмежений дост п, але він дозволить перевірити справжність диплома) та Реєстр сертифі атів ЗНО (дост п під час вст пної ампанії).

В ВУЗ – ТІЛЬКИ ЧЕРЕЗ ЗНО Нарешті чіт о за ріплюється, що до в з на перший рс можна вст пити тіль и за сертифі атами ЗНО, здавши зовнішнє незалежне тест вання (вип сни и оледжів, майб тні ма істри, до тора філософії вс пають за вст пними іспитами). Я і олись, он рсний бал абіт рієнта б де с мою балів сертифіатів ЗНО, середньо о бала атестата, рез льтатів творчо о он рс ( випад, я що йо о треба здавати) та додатових балів за дося нення навчанні (напри лад, за перемо на все раїнсь ом етапі олімпіад, он рс Малої а адемії на або спішне за інчення під отовчих рсів), але тепер вони б д ть множитися на ва овий оефіцієнт. «Ва а» ожно о сертифі ата повинна б ти не менше 20% он рсно о бала, середньоо бала атестата - до 10%, бали за творчий он рс - ма сим м 50%, а «ва а» додат ових балів - до 5%. Те, с іль и б де «важити» при вст пі ожен з цих рез льтатів, виріш ватим ть самі в зи і п блі вати ці дані своїх правилах прийом (до слова, за он зобов'яз є в зи п блі вати їх щорічно не пізніше 15 жовтня).

ВУЗИ СТАНУТЬ АВТОНОМНИМИ Новий за он ба ато в чом розв'яз є р и ніверситетам, роблячи їх автономними і незалежними. Та , в зи змож ть самостійно розробляти і впровадж вати освітні,

Íàì ö³êàâà Âàøà äóìêà! Æóðíàë “Ñó÷àñíà îñâ³òà” çàïðîøóº åêñïåðò³â ³ êåð³âíèê³â íàâ÷àëüíèõ çàêëàä³â âèñëîâèòè äóìêó íà ñòîð³íêàõ íàøîãî æóðíàëó ç àêòóàëüíèõ ïðîáëåì îñâ³òè. Çâåðòàéòåñü â ðåäàêö³þ çà òåë. (044) 277-17-76

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 09 - 10 ÂÅÐÅÑÅÍÜ-ÆÎÂÒÅÍÜ 2014

16 на ові про рами, спеціалізації, заснов вати на своїй базі на ові пар и, підприємства, я і займаються на овою або інноваційною діяльністю (напри лад, стартапи, бізнес-ін батори тощо). Крім сьо о, що стос ється освітньої та на ової діяльності, навчальні за лади б д ть вільні і фінансовій діяльності. Та , в зів з'являється право самостійно розпоряджатися своїми доходами (при цьом роші, отримані від плати за навчання, не мож ть б ти вил чені в дохід державно о та місцевих бюджетів), від ривати поточні та депозитні рах н и в бан , брати редити. Варто відзначити, що за он передбачає додат ові привілеї для ніверситетів зі стат сом національних і дослідниць их. Але в той же час разом з автономією передбачений і онтроль над діяльністю в зів. Я вже б ло с азано вище, всі до менти про свої фінанси, майно в зи зобов'язані п блі вати на своїх сайтах, щоб ромадсь ість мо ла онтролювати їх, плюс - вони зобов'язані створити вн трішню систем забезпечення я ості освіти. До то о ж обирати ре тора в зі б д ть ожні п'ять ро ів ( старом за оні - 5-7 ро ів залежно від то о, має в з стат с національно о чи ні). Зміниться і процед ра йо о обрання: тепер йо о обиратим ть на прямих виборах сі ви ладачі та представни и від ст дентів ( старом за оні процед ра обрання чіт о прописана не б ла). А з тим, хто набрав більше 50%, і підпиш ть онтра т. За он спрощ є і а адемічн мобільність. Та , в ньом с азано, що ніверситети приймають остаточне рішення про визнання іноземних дипломів і ст пенів під час прийом на навчання або робот (раніше потрібно б ло проходити процед р нострифі ації через МОН, я а мо ла затя тися на ро и, а іноді вип с ни або професор із за ордонно о в з вза алі пропон вали пройти повторний захист). Завдя и цьом ніверситети змож ть безпроблемно запрош вати за ордонних ви ладачів, впровадж вати остьові рси, плюс - це дозволить платити іноземним професорам відповідні їх на овом рівню зарплати.

БЮДЖЕТНІ МІСЦЯ РОЗПОДІЛЯТИМУТЬСЯ ПО-НОВОМУ Кіль ість бюджетних місць залишається олишньою - їх повинно б ти не менше ніж 51% від сієї іль ості вип с ни ів. Одна процед ра їх розподіл б де дещо інша. Та , до 1 січня 2016 80% від заально о числа бюджетних місць для ба алаврів розподілятиметься на підставі по азни ів мин ло о ро та пропозицій ніверситетів, решта 20% - за підс мами подачі заяв під час вст пної ампанії, в залежності від то о, ди під ть абіт рієнти з хорошими рез льтатами ЗНО. При цьом на без оштовні місця може розрахов вати навіть приватний в з. З 1 січня 2016 ро процед ра б де та ою: свої заяви про вст п абіт рієнти повинні б д ть подавати не в в з, а в УЦОЯО. Там вони б д ть в аз вати спеціальності, ди хотіли б вст пити, і в зи, виставивши їх в пріоритетном поряд . За рез льтатами ЗНО б де форм ватися за альний рейтин абіт рієнтів по ожній з спеціальностей, і на

йо о основі вони і розподілятим ться за обраними в зам на місця держбюджет . І я що абіт рієнт вст пить, в з отримає фінанс вання. Для піль ови ів на ожній спеціальності виділятиметься не більш 5% бюджетних місць.

ВИКЛАДАЧАМ ЗНИЗЯТЬ НАВАНТАЖЕННЯ Навчальне навантаження виладачів значно с оротиться. Ма симальне навантаження на одн став не може перевищ вати 600 один на рі ( старом за оні 720-900 один, що я мінім м двічі більше, ніж в європейсь их в зах), це дозволить педа о ам мати більше час на на ов діяльність, власний розвито та поліпшення своїх навчальних рсів. При цьом , я с азано в за оні, с орочення навантаження ви ладачів не є підставою для збільшення штатних одиниць, тобто їх іль ості. Та ож, з ідно з новим за оном, ст денти змож ть вибирати не менше ніж 25% навчальних рсів ( старом б ла тіль и з адана можливість вибор дисциплін). Більш то о, за по одженням з ерівни ом фа льтет вони мож ть вибрати ті рси, я і пропон ються для інших рівнів освіти. Простіше аж чи, напри лад, ба алаври змож ть вибрати рси для ма істрів.

СТИПЕНДІЇ ЯК ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ Відповідно до за он , мінімальна стипендія не може б ти менше, ніж прожит овий мінім м

(для порівняння: зараз розмір стипендії - 730-830 ривень, прожитовий мінім м - 1218 ривень). При цьом її розмір б де підвищ ватися поетапно - до 1 січня 2015 ро Кабінет міністрів визначить терміни, оли і я це б де відб ватися. Та ож варто відзначити, що стипендії б д ть виплач ватися не менш ніж двом третинам ст дентів ожно о рс за ожною спеціальністю ( рім ст дентів-бюджетни ів першо о семестр першо о рс - їм сім без винят виплач ється мінімальна стипендія). Тобто стипендію отримає більше число ст дентів.

ЗА ПЛАГІАТ ПОКАРАЮТЬ Особлива ва а в за оні приділяється боротьбі з на овим плаіатом в роботах вип с ни ів, майб тніх до торів філософії і до торів на ( старом за оні про пла іат вза алі не б ло ні слова). З ідно з новим за оном, ожен в з повинен розробити свою систем виявлення і боротьби з ним. Тих, в чиїх роботах виявлять пла іат, аратим ть позбавленням на ово о ст пеня. Ця норма стос ється я тих, хто збирається захищатися, та і тих, хто вже захистився і отримав ст пінь. Постраждають через плаіат і інші часни и процес . Напри лад, на овий ерівни , опоненти, я і дали позитивні від и про робот , і олова спеціалізованої вченої ради, перед я им захищалася дисертація, позбавляються права брати часть йо о роботі на два ро и. А в з, в свою чер, на рі позбавляється а редитації постійно діючої вченої ради плюс позбавляється права ствоÎ рювати разові вчені ради.

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 09 - 10 ÂÅÐÅÑÅÍÜ-ÆÎÂÒÅÍÜ

· 2014

Âñòóï íà ìàã³ñòðàòóðó - 2014: ñòàð³ âèêëèêè é ïðîáëåìè Çàïðîâàäæåííÿ ó 2008 ðîö³ îáîâ’ÿçêîâîãî çîâí³øíüîãî íåçàëåæíîãî îö³íþâàííÿ â³äð³çàëî ìîæëèâ³ñòü á³ëüøîñò³ çëîâæèâàíü íà åòàï³ âñòóïó àá³òóð³ºíò³â íà îñâ³òíüî-êâàë³ô³êàö³éíèé ð³âåíü «áàêàëàâð». Öå ñòàëî ìîæëèâèì çàâäÿêè âèíåñåííþ ïðîöåñó îö³íþâàííÿ çíàíü âñòóïíèê³â ïîçà ìåæ³ âèùèõ íàâ÷àëüíèõ çàêëàä³â. Ïîçàÿê, íà îðãàí³çàö³éíîìó çàáåçïå÷åíí³ ÂÍÇ äîñ³ çàëèøàþòüñÿ âñòóïí³ ³ñïèòè íà îñâ³òíüî-êâàë³ô³êàö³éíèé ð³âåíü «ìàã³ñòð» òà «ñïåö³àë³ñò». Я визначають Умови прийом , он рсний відбір на ОКР «ма істр» відб вається за рез льтатами фахово о випроб вання, вст пно о е замен з іноземної мови та додат ових по азни ів, затверджених Правилами прийом вищих навчальних заладів. Додат ові бали абіт рієнти мож ть отримати за перемо в ст дентсь их олімпіадах, на ові п блі ації тощо. Сюди ж зарахов ємо і середній бал додат до атестата про здоб ття ОКР «ба алавра», я ий ВНЗ та ож може врахов вати, а може й ні, я що це не передбачено Правилами. На власний розс д приймальні омісії «зваж ють» і важливість ожно о з омпонентів, що форм ють с марний рейтин вст пни а-ба алавра. Та им чином, вони мож ть надати перева додат овим балам чи фаховом випроб ванню зі спеціальності. Та вчинили, напри лад, Донецьом інстит ті рин та соціальної політи и. У Правилах прийом ВНЗ визначено, що абіт рієнт попри рез льтат за фахове випроб вання чи іспит з іноземної (по 200 балів) може отримати додатових 200 балів за а тивн часть на ово-дослідниць ій та ромадсь ій діяльності за період навчання. Та им чином, ст дентсь а тивність виш прирівнює до рівня знань з фахово о предмета та іноземної мови. Не існ є та ож єдиної ш али для переведення он рсних балів, що спричинює чимало незр чностей для абіт рієнтів, я і вст пають де іль а ВНЗ. До при лад , Київсь ом національном ніверситеті імені Тараса Шевчен а рез льтати випроб вання, іспит з іноземної мови та середній бал додат до диплом переводяться за 100-бальною ш алою. У Львівсь ом національном ніверситеті імені Івана Фран а, фахове випроб вання оцінюється 20 балів, іспит з іноземної - 10 балів, а середній бал додат переводиться за 20-бальною ш алою. Отже, один і той абіт рієнт, я ий вирішить вст пати більш, ніж один виш в рез льтаті отримає різн с марн оцін . «Автономне» ер вання процесом он рсноо відбор та зарах вання на ОКР «ма істр» від риває можливості для маніп ляцій з бо приймальних омісій. До представни ів мережі ОПОРА неодноразово зверталися абіт рієнти з повідомленнями про підозри ор пції за по ращення рез льтатів вн трішніх е заменів. Існ є та ож пра ти а отримання дост п до відповідей до тестових питань для обмежено о ола вст пни ів чи пропозицій репетиторства з ви ладачами, я і с ладають тести. В рез льтаті, ст денти з не най ращими балами в

додат до диплом отрим ють висо і рейтин ові позиції і навпаи. Ще однією проблемою, я а переходить з ро в рі , є відс тність чіт их процед р для подачі до ментів для вст п на ОКР «ма істр» та «спеціаліст», я це визначено Міністерством для майб тніх першо рсни ів. Типовими є випад и, оли абіт рієнт не може зреаліз вати своє право на вільний вибір навчання через те, що вст пні іспити в двох чи більше обраних ВНЗ відб ваються в один і той же день. Я що терміни оприлюднення рейтин ових спис ів під час вст п на перший рс чіт о ре ламентовані - 2, 5, 8 та 11 серпня, то Правила прийом дале о не всіх ВНЗ визначають та і часові рам и для оприлюднення рез льтатів фахових випроб вань та е замен з іноземної мови. Том , абіт рієнтам доводиться че ати на ознайомлення з рез льтатами й ш ати їх або на інформаційних стендах, або на веб-сайтах ВНЗ. Вчасність оприлюднення рейтин ово о спис напрям пов’язана з правом вст пни а на апеляцію, адже зазвичай її можна подавати протя ом обмеженоо період - від іль ох днів до де іль ох один після розміщення рез льтатів іспитів для о ляд . З о ляд на це, нело ічним вважаємо проведення випроб вань останні дні вст пної ампанії - 30-31 липня, через д же стислі терміни для подачі апеляції на рез льтат. Фа тично, я що випроб вання с ладають вранці, а рез льтати оприлюднюються після обід , то час, виділений на ос арження цих рез льтатів, є в рай обмеженим, я що врах вати, що апеляцію ще повинна роз лян ти відповідна омісія.

Та ож слід зверн ти ва , що інформація про час та місце оприлюднення рез льтатів й процед ра подання апеляції повинна б ти донесена до відома вст пниа заздале ідь. У разі, я що Правилах прийом ВНЗ зазначено, що апеляція подається на наст пний день після о олошення рез льтатів, то на інформаційних дош ах та веб-сайті виш приймальна омісія повинна в аз вати он ретні дати інформ вання про це вст пни ів. Одним з можливих вирішень цих проблем може стати запровадження незалежно о оцінювання навчальних дося нень осіб, я і виявили бажання здоб вати ОКР «ма істра» та «спеціаліста». За прототипом ЗНО, рез льтати та оо оцінювання вст пни и мож ть подавати більш, ніж один ВНЗ, що сприятиме, з одно о бо , вільном вибор місця навчання та підвищенню он рентності ВНЗ, а з іншо о - допоможе мініміз вати ор пційні діяння на цьом етапі. О рім цьо о, завдя и незалежній перевірці знань вдасться ніфі вати процед р та терміни подачі до ментів, форм вання он рсно о бал , терміни оприлюднення рез льтатів та подачі апеляційної заяви, зарах вання. П блі ацію під отовлено в рам ах прое т «Протидія інстит ційній ор пції в освітній сфері на етапі вст пної ампанії до вищих навчальних за ладів через Çà ìàòåð³àëàìè форм вання рейтин від ритості ²ðèíè Øâåöü, ВНЗ та проведення дослідження Ãðîìàäÿíñüêà рез льтатів зарах вання ст - ìåðåæà ÎÏÎÐÀ дентів». Прое т здійснюється за фінансової підтрим и МФ «Відродження». Конс льтаційна та юридична допомо а вст пни ам: Î (044) 222-57-27.

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 09 - 10 ÂÅÐÅÑÅÍÜ-ÆÎÂÒÅÍÜ 2014

Ïðîôåñ³ÿ áàíê³ðà: ïëþñè ³ ì³íóñè Ïðîôåñ³ÿ áàíê³ðà º øèðîêî ïîøèðåíîþ ³ ïîïóëÿðíîþ â íàø³ äí³. Ìåòà «Ñó÷àñíî¿ îñâ³òè» - îçíàéîìèòè øêîëÿð³â òà ñòóäåíò³â ³ç ñïåöèô³êîþ ïðîôåñ³é â áàíê³âñüê³é ñôåð³, ïëþñàìè ³ ì³íóñàìè, êàð'ºðíèì çðîñòîì ³ ïåðñïåêòèâàìè. Бан іри (вищої та середньої лан и) - це власни и бан івсь о о апітал і менеджери, я і бер ть часть в бан івсь ом бізнесі. Фахівці бан івсь ої справи - це співробітни и бан . Коло обов'яз ів бан іра залежить від займаної посади. В основном , це робота з лієнтами: обсл ов вання, онс льт вання з різних питань, а та ож аналітична діяльність, план вання, про ноз вання.

ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЇ БАНКІР Кредит вання - одна з ласичних бан івсь их операцій. Одна , це дале о не вся діяльність бан . Більшість бан ів ви он є різні види операцій і обсл ов є різні се менти лієнт ри. Відділ редит вання приймає заяв и на редити, аналіз є фінансовий стан позичальни а, бізнеспрое т, під я ий береться редит, надійність застави або іншо о забезпечення; веде редитне досьє і здійснює онтроль за цільовим ви ористанням редит , онтролює схоронність застави. Рішення про Çà ìàòåð³àëîì видач редит приймається редитним омітетом, www.profguide.ru що с ладається з начальни ів різних відділів бан . Відділ інвестицій займається аналізом прое тів, я і потреб ють дов остро ових в ладень (інвестицій), том числі при півлі підприємств, онтроль за ви онанням цих прое тів, фінансовим станом і розвит ом підприємств. Відділ цінних паперів займається розміщенням цінних паперів на біржі і на рин , здійсненням в ладень в дохідні цінні папери; а та ож вип с ом власних ве селів, з метою зал чення рошових оштів.

Відділ дилін ( азначейство) здійснює операції на рошовом та валютном рин , заробляючи приб то на рсових оливаннях валют, п ючи і продаючи валют лієнтам та іншим бан ам. Фондовий відділ розміщ є а ції та облі ації бан на рин . Операційний відділ веде і обсл ов є рах н и лієнтів, приймає від лієнтів їхні дор чення на ви онання платежів і передає їх до відділ розрах н ів. Відділ пласти ових арт невід'ємна стр т ра с часно о бан . Пласти ові арти для бан - це додат ові лієнти і додат ові доходи. Юридичний відділ. Робота юридично о відділ починається з від риття рах н ів лієнтам перевір ою правомірності реєстрації лієнта (підприємства). Іншою важливою роботою юридично о відділ бан є ведення арбітражних процесів, я і немин че вини ають в роботі ожно о бан . Від то о, я юрист представляє бан в с ді, залежить рез льтат позовно о процес . Відділ звітності. Звітність обличчя бан . Клієнт, я ий себе

поважає, не стане працювати з баном, не вивчивши йо о звітність, я ій відбиваються всі сторони діяльності бан : приб т овість йо о операцій, іль ість лієнтів, величина редитно о портфеля і портфеля цінних паперів. Крім то о, звітність вивчають не тіль и лієнти бан , але і Національний бан У раїни. У разі звітності, що не відповідає нормативним по азни ам, Національний бан може заборонити бан проводити певні операції (напри лад, видавати редити або зал чати в лади), а може вза алі від ли ати ліцензію і за рити бан . Відділ е ономічно о аналіз . Без аналіз не може б ти правильно о рішення. Правильні рішення - це висо і приб т и, неправильні - збит и. Відділ інформаційних техноло ій та автоматизації. Діяльність с часно о бан неможлива без омп'ютеризації та ви ористання аналів зв'яз . Від я ості та безпе и інформаційних техноло ій залежить я ість роботи бан , а значить і іль ість йо о лієнтів. Відділ мар етин повинен забезпечити та ре лам , щоб лієнти вибрали саме цей бан . Чим більший бан , тим ширша і об’ємніша йо о стр т ра. В бан ах надається можливість попрацювати послідовно всіх департаментах. Менеджер вищої лан и необхідний досвід роботи в сіх підрозділах для спішно о ерівництва.

ПЛЮСИ І МІНУСИ ПРОФЕСІЇ БАНКІР Основним плюсом роботи в бан справедливо вважається стабільність. На тлі б рхливо о і непередбач вано о рин омерційних підприємств, я і стихійно вини ають і та само стихійно зниають, омерційні бан и є оплотом стабільності. У бан івсь ій системі ціл ом реально швид о зробити ар'єрний злет. Працюючи в бан, спеціаліст самостійно вибирає шлях розвит . Я що менеджер хоче піднятися по ар'єрних сходах і дося ти певних висот, він б де ви ористов вати б дь-я можливість: пра н ти перетинатися в роботі сво о відділ з напрямами інших бан івсь их відділів, ви он вати завдання в потрібний термін, затрим ватися після за інчення робочо о дня, з тим щоб

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 09 - 10 ÂÅÐÅÑÅÍÜ-ÆÎÂÒÅÍÜ

· 2014

почати робити потрібн найближчим часом робот . Існ є пряма залежність між доходами і рівнем професіоналізм . Чим вища посада, тим серйозніша відповідальність. Ст пінь ризи прямо пропорційний посаді і величині зарплати. До мін сів професії можна зарах вати висо відповідальність, відс тність права на помил , ненормований робочий день.

МІСЦЕ РОБОТИ Спеціаліст бан івсь ої справи може працювати не тіль и в бан ах, але і в планових відділах різних підприємств, відділах інвестиційно о прое т вання, фінансових становах, страхових омпаніях, редитних ор анізаціях, біржах.

ВАЖЛИВІ ЯКОСТІ Успішний бан ір повинен володіти та ими особистими я остями я важність, відповідальність, цілеспрямованість, ініціативність, отовність до самоосвіти; оперативність, здатність швид о знаходити правильні рішення; зібраність, чіт ість при ви онанні професійних обов'яз ів, дисциплінованість; ощадливість, пра нення заробляти роші, а не витрачати їх; ом ні абельність; вміння проводити зважен політи .

ДЕ НАВЧАЮТЬ Стати фахівцем бан івсь ої справи можна в профільних в зах У раїни на е ономічних або фінансових фа льтетах за спеціальностями «Бан івсь а справа», «Фінанси і редит». Є п'ять топових ВНЗ, що пропон ють ласичн освіт для бан ірів, звід и андидатів на робот в бан бер ть охочіше всьо о: - Київсь ий національний е ономічний ніверситет ім. Вадима Гетьмана - Університет бан івсь ої справи Національноо бан У раїни - Львівсь ий національний ніверситет імені Івана Фран а - У раїнсь ий державний ніверситет фінансів та міжнародної тор івлі - Київсь ий національний тор овельно-е ономічний ніверситет Навчання за даною спеціальністю дає омпле с знань в області: - Бан івсь их операцій - Фінансів і рошово о обі - Б х алтерсь о о облі в бан ах

19 - Е ономічно о аналіз - Б х алтерсь о о облі та е ономі и ор анізації (підприємства) Освітня про рама спеціальності «Бан івсь а справа» передбачає ф ндаментальне і спеціальне вивчення ст дентами правових та ор анізаційних основ діяльності редитних ор анізацій, с тності і техноло ії здійснення бан івсь их операцій та од, правил ведення б х алтерсь о о облі в редитних ор анізаціях, за рози бан івсь ої безпе и і заходів щодо їх с нення, правових основ а диторсь ої діяльності. Особливе місце займає навчання навич ам с ладання звітності про діяльність редитної ор анізації, застос вання методів та засобів захист бан івсь ої інформації, оформлення первинних облі ових до ментів, ведення синтетично о та аналітично о облі банівсь их операцій відповідних реістрах б х алтерсь о о облі .

ОПЛАТА ПРАЦІ Бан івсь е співтовариство - в числі лідерів по зарплатах, рівень я их залежить від займаної посади, величини бан .

СХОДИНКИ КАР'ЄРИ І ПЕРСПЕКТИВИ Вища освіта є необхідною мовою для ар'єри і стартовим майданчи ом до професіоналізм . Почати ар'єр в бан можна з посади працівни а сл жби лієнтсь ої підтрим и, діловода, помічни а б х алтера. Зарплата почат івця фахівця, я правило, невисо а. Але зате прис тня можливість ар'єрно о рост . Прос вання в ор по сл жбових сходах баніра залежить від з силь само о працівни а, досвід роботи, рівня професійно о розвит . Протя ом ро можна стати менеджером середньої лан и ( ерівни ом відділ ). За певних здібностей і пра нення є можливість стати ерівни ом філії бан , заст пни ом олови бан , дире тором бан .

ЗНАМЕНИТІ БАНКІРИ Майєр Амшель Ба ер (Ротшільд) (1744-1812) - засновни міжнародної династії бан ірів, засновни бан Фран ф рті-наМайні. Справ продовжили п'ять йо о синів: Амшель Майєр, Соломон Майєр, Натан Майєр, Кальман Майєр, Джеймс Майєр. Брати створили за 20 ро ів найбільший світі міжнародний бан івсь ий онсорцім найбільших містах Європи (Парижі, Лондоні, Відні, Неаполі, Фран ф рті-на-Майні). Пібоді (Peabody) Джордж (1795-1869) - орінний амери анець. В середині XIX століття йо о бан за допомо ою апітал Староо Світ фінанс вав промисловий розвито молодої респ блі и. Без Пібоді е ономі а США розвивалася б не настіль и швид ими темпами. І вже абсолютно точно, без Пібоді б не з'явилася імперія Дж. П. Морана. Герберт Степіч (нім. Herbert Stepic), народився 31 р дня 1946, Відень) - австрійсь ий бан ір. Герберт Степіч створив ні альн мереж бан ів РЦБ та Райффайзен Інтернаціональ.

ПОРТРЕТ ІДЕАЛЬНОГО БАНКІРА С часний бан ір повинен мати хорош профільн освіт , вміти розбиратися не тіль и в бан івсь их прод тах, але і в житті, пре расно знати психоло ію людей. Йом необхідно володіти онстр тивним мисленням і б ти онсерватором в хорошом сенсі слова. Д же важлива я ість для бан іра - вміння ефе тивно працювати в оманді. Необхідно мати власн позицію, вести певний стиль життя, розширювати свій р озір, вміти зм ш вати себе йти до мети і самовдосоналюватися. Дея і лієнти мож ть дати фор з е ономічної рамотності ба атьом бан ірам. І я що е ономічно освічений лієнт з стрічається з необізнаністю співробітни а бан , він перестає поважати, але не само о співробітни а я особистість, а бан , з я им цей співробітни асоціюється свідомості лієнта. Чим професійніші, послідовніші і цілеспрямованіші співробітни и, тим спішніший бан , в я ом вони працюють, тим динамічніше і впевненіше розвивається бан івсь а стр т ра держави. Î

Íàø æóðíàë ó ïðîäàæó ïðîòÿãîì ì³ñÿöÿ

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 09 - 10 ÂÅÐÅÑÅÍÜ-ÆÎÂÒÅÍÜ 2014

Âñå ìîæóòü êîðîë³

ßê ãðóïà âèñîêîïîñòàâëåíèõ ïîçè÷àëüíèê³â ðîçãðîìèëà íàéá³ëüøèé ñåðåäíüîâ³÷íèé áàíê Лицарсь ий орден тамплієрів відомий не тіль и своїми ратними подви ами. Храмовни и виявилися майстерними фінансистами і з міли виб д вати найпот жніш бан івсь імперію. Їм забор вала вся Європа - від простих людей до мо тніх правителів. Ба атства тамплієрів збільш валися стрім о, і здавалося, що незабаром орден стане найвпливовішою ор анізацією на онтиненті. Лицарі не врах вали одно о. Королі жадібні і заздрісні, платити за рах н ами вони не люблять. Та , винахідни и че ів і майстри подвійної б х алтерії - тамплієри стали жертвою власної мо тності.

ЖЕБРАЦЬКИЙ СТАРТ

Çà ìàòåð³àëîì Ìàðàòà Ñåëåçíüîâà, lenta.ru

Починав один з найба атших орденів Європи, м'я о аж чи, с ромно. Франц зь ий лицар Г о де Пейн 1119 році зібрав іль ох родичів і сформ вав з них невели ий за ін, мета я о о захищати паломни ів, що прям вали на Свят землю. Орден б в та ий бідний, що на всіх не вистачало оней - на одном оні часто їздили дві людини. Саме ця сцена зображена на печат ах ордена, я і збере лися до наших днів. За алом, вони б ли настіль и бідні, що сперш їх та і називали - жебра и лицарі. Пост пово орден набирав апітал, правда, не рошовий, а моральний. Він заробив собі добр слав , і в на ород йом надали перш штаб- вартир в мечеті АльА са на Храмовій орі Єр салима. З тих пір лицарі звалися храмовни ами, або тамплієрами. Пост пово їх ставало все більше і більше, поп лярність росла, і ось в орден рі ою поте ли пожертви - роші і землі. Хтось нама ався та им чином спо т вати власні ріхи, а хтось інвест вав в розвито бла оо діла. Нарешті, тамплієри міцно встали на но и і стали досить сильні, щоб на них зверн ли ва в Римі. Через 20 ро ів після засн вання ордена Папа Іно ентій II звільнив йо о від подат ів і видав лицарям середньовічн «шен енсь віз », дозволивши вільно перетинати ордони

держав. Крім то о, Папа особливим а том поставив орден до себе в пряме підпоряд вання. Це б в прорив світ вели ої політи и. Але тамплієри та би і залишилися одним з численних орденів, я би не зроз міли, я правильно ви ористов вати фінансові інстр менти.

ЛИЦАРСЬКИЙ БАНК Храмовни и свідомили, нас іль и важлива рамотна е оно-

мічна про рама для стабільно о розвит ор анізації. Орден розробив і спішно впровадив іль а інноваційних для то о час рішень, а та ож міло с ористався вже наявними фінансовими схемами. Все це дозволило храмовни ам виб д вати е ономічн систем , за допомо ою я ої можна б ло здійснювати тис на оролів, вести спішні війни, а потім відновлювати зр йноване. Першим ділом орден пив Папи право на проведення фінансових операцій. У наш час с азали б, що Центробан видав ліцензію нової редитної ор анізації, але тоді ре лятор сидів Вати ані. З цьо о момент орден тамплієрів можна вважати повноцінним бан ом. Необхідність фінансових операціях вини ла з мір вань безпе и. Шлях в Свят землю з Європи б в дов ий і небезпечний - сюди нишпорили розбійни и і вбивці, я і спішно раб вали навіть озброєних лицарів. Возити з собою роші та оштовності б ло д же ризи овано. Щоб переломити сит ацію, тамплієри прид м ють че и. Невели ий шмато пер амент з відбит ом пальця власни а на с р чі заміняв важ і аманці, набиті монетами. Лицар приходив до тамплієрів і віддавав їм свої роші в обмін на че . По всій Європі б ла роз ин та широ а мережа філій ордена - прецепторіїв, в б дь-я ом з я их лицар мі отримати свої роші, пред'явивши до мент. За алом, ласичний бан івсь ий в лад. Тамплієри навіть видавали випис з рах н - папір про поточний баланс лієнта-хрестоносця. Храмовни и займалися в том числі і редит ванням. Т т вони стали он рентами італійсь их та єврейсь их лихварів. Лицарям видавалися пози и на піль ових мовах під 10 відсот ів річних. У той час я інші редитори пропон вали взяти роші під 40 відсот ів. Кредит тамплієрів видавався під застав «землі і плодів її». Лицарі за ладали свої

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 09 - 10 ÂÅÐÅÑÅÍÜ-ÆÎÂÒÅÍÜ

· 2014

зам и разом з нат ральним осподарством і часто розплач валися з орденом я раз рми, свинями та іншим продовольством. Це дозволяло орден займатися бла одійністю - отримані товари йшли на хні для бідня ів. Порівняно з іншими лихварями ордена б ла незаперечна перева а. Він переб вав під захистом Папи Римсь о о. Том напади на йо о приміщення вважалися не просто злочином, а святотатством. Крім в'язниці то о, хто провинився че ало відл чення від цер ви і про ляття. Кримінальні елементи обходили стороною прецепторії тамплієрів. Захист Рим б ла надійнішим б дья их зам ів і охорони. Середньовічні олі архи, знаючи про це, віддавали орден свої ба атства на збереження. Ось і ще одна схожість з с часними бан ами, де можна оренд вати омір и. Пост пово фінансова імперія тамплієрів розросталася - все більше рошей, нер хомості та лицарів. І ось в дея их ре іонах Європи орден бере на себе ф н ції держави. Лицарі за свій рах но про ладають платні доро и, що охороняються, б д ють ріплення, храми, мости. До 1300 ро земельні володіння храмовни ів збільшилися майже до 11 тисяч ман аріїв. Для довід и: один ман арій - це ділян а землі площею близь о100 е тар, з доходів від я о о можна трим вати одно о лицаря. Бюджет ордена в ті ро и оцінюється приблизно в 8 мільйонів ліврів. Казна Франції в ті ро и с ладала 2 мільйони ліврів. Це б в пі мо тності тамплієрів. В інцевом рах н на порозі лицарсь о о бан виши валася чер а з сильних світ цьо о. Королям д же потрібні б ли роші, щоб підтрим вати свою влад і вести війни. К ди ж їм іти, я не до храмовни ів - наймайстерніших фінансистів то о час ?! Король Ан лії Генріх III наповнив аз-

н , взявши редит ордена під застав своїх діамантів. Бор вдалося по асити тіль и наст пном правителю Ед ард I. Король Франції Людови IX позичив рошей храмовни ів на власний ви п з полон після невдало о Сьомо о хрестово о поход . Більш то о, тамплієрів ви ористов ють я найманих менеджерів для фінансово о оздоровлення. Приміром, міністром фінансів при франц зь ом оролю Філіп II б в с арбни ордена. При том ж Людові IX державна с арбниця збері алася тамплієрів. Мо тність ордена, що зросла, не мо ла залишитися непо араною. Королів об рювала вольниця храмовни ів, що не підпоряд ов валися світсь им властям. Цер овна влада, в свою чер, та ож втрачала над ними онтроль. У підс м франц зь ий ороль Філіп IV Красивий (він же Червононосий), я ий б в одним з найбільших боржни ів ордена, і Папа Климент V швид о знайшли спільн мов .

РЕЙДЕРСЬКЕ ЗАХОПЛЕННЯ Лицарів звин ватили змові проти європейсь их оролів і єресі. Зо рема, їм вис валося зречення від Христа і по лоніння Бафомет - диявол . За з одою Папи Римсь о о та за а тивної часті Філіпа IV тамплієрів заарештов вали по всій Європі. Роз ром ордена, що почався в

1307 році, тривав іль а ро ів. За сфабри ованими справами лицарів идали за рати або засилали в монастирі. У 1312 тамплієри б ли розп щені, вся їх власність б ла передана лояльном Папі орден оспітальєрів. Філіп IV та ож присвоїв собі значні ба атства. Рейдерсье захоплення пройшло спішно. Через два ро и з храмовни ами розправилися остаточно. Верхіва ордена відмовилася від свідчень, даних під торт рами, і наполя ала на своїй невинності. Їх зас дили до спалення на во нищі, я повторно впавших в єресь. З ідно з ле ендою, останній ма істр тамплієрів Жа де Моле про ляв з во ню всіх, хто б в причетний до знищення ордена: «Не мине й ро , я я по лич вас на Страшний с д!» Залишається невідомим, чи дійсно він вимовив ці слова. Папа Климент V не прожив після цьо о і двох місяців. Восени 1314 помер Філіп IV. Три йо о сини, я их прозвали «про лятими оролями», та ож за ин ли. У підс м правляча династія залишилася без спад оємців. Та за інчилася історія тамплієрів. Але їх фінансова діяльність сильно вплин ла на майб тній розвито Європи. Зорема, е ономічні напрацювання ордена стали ф ндаментом для становлення ранньо о апіталізм через іль а століть, а та ож допомо ли розвит бан івсь ої справи. Î

Óìîâè ïåðåäïëàòè íà æóðíàë “Ñó÷àñíà îñâ³òà” äèâ. íà ñàéò³ s-osvita.com.ua

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 09 - 10 ÂÅÐÅÑÅÍÜ-ÆÎÂÒÅÍÜ 2014

Ö³íí³ ïàïåðè ЦІННІ ПАПЕРИ. ВИЗНАЧЕННЯ І ХАРАКТЕРИСТИКА Цінний папір - це до мент, що засвідч є майнові права, передача або здійснення я их можливі тіль и при пред’явленні. Усі засвідчені цінним папером права в с пності переходять з передачею цінно о папер . Цінні папери, що мають обі на фондовій біржі, поділяють на основні та похідні. Основні, в свою чер поділяються на: * Первинні (а ції, облі ації, державні азначейсь і зобов’язання, ве селі, заставні) * Вторинні - це цінні папери, що видаються на найцінніші папери (депозитарні розпис и, варранти на цінні папери)

ВИДИ ЦІННИХ ПАПЕРІВ Â ïðîïîíîâàíîìó ìàòåð³àë³ ðåäàêö³ÿ æóðíàëó «Ñó÷àñíà îñâ³òà» ïðîäîâæóº çíàéîìèòè íàøèõ ÷èòà÷³â ç ä³ÿëüí³ñòþ áàíê³â ÷åðåç ðîáîòó ç ö³ííèìè ïàïåðàìè. Öÿ îáëàñòü çäàºòüñÿ áàãàòüîì ñêëàäíîþ òà íåçðîçóì³ëîþ, õî÷à ìàº ïðåêðàñí³ ïåðñïåêòèâè äëÿ ìîëîäîãî ïîêîë³ííÿ.

Çà ìàòåð³àëîì Ìóçåþ ãðîøåé (http:// muzeydeneg.ru)

Історія появи цінних паперів і розвито фінансових відносин між людьми та раїнами наліч є приблизно 7 століть. Зародження їх відносять до XIV XV століть. Першим прообразом фондових од вважають обмін рошової одиниці однієї раїни на рошов одиницю іншої в середовищі тор овців, я і працювали на ярмар ах. К пці, я і бажали продавати свій товар не тіль и себе на бать івщині, але і по всьом світ , б ли зм шені орист ватися посл ами міняйлів, я і обмінювали за певн вина ород одн валют на інш за певним рсом, ре люючи тим самим відповідність рошових одиниць одна одній в сьом світі. Поява ве селів і бор ових розписо стала наслід ом розвит міжнародної тор івлі, підвищення іль ості швид их од. Саме ве сель вважається першою формою цінних паперів, я і дали поштовх розвит фондово о рин . Найбільшою поп лярністю орист валися та і оди з ве селями в Німеччині, Вели обританії і дея их інших раїнах, де б ла широ о розвинена тор івля товарами з Китаєм та Індією. Товарні біржі б ли почат овим місцем, де ладали оди з ве селями та іншими цінними паперами. Перед мови для зародження фондової біржі з’явилися в місті Антверпен Бель ії, де вперше в 1592 році пройшли тор и цінними паперами. Епоха ео рафічних від риттів стала чер овою

точ ою відлі створенні товариств тор овців, осподарів промислових підприємств і с ден, а та ож бан ірів для збільшення заощаджень. Право на част в цьом апіталі або можливість отримання певної с ми від доход підприємства наб вали під час внесення паю, що оформлявся ви ляді домента, я ий і отримав назв «а ція». А об’єднання людей, я им видавалися ці а ції, почали називати «а ціонерною омпанією» або «с спільством». Першими а ціонерними ор анізаціями б ли «Компані дез Енд о сіданталь» із Франції і ОстІндійсь і омпанії, я і представляли Голландію і Ан лію. Одночасно з а ціями з’явився й інший різновид цінно о папер - облі ації, я і сприяли нарощ ванню інвестиційно о апітал . Напрош ється висново , що цінні папери з’явилися завдя и розвит промислових підприємств та міжнародної тор івлі.

1. А цією є цінний папір, я ий свідчить про внесення рошових чи інших засобів на розвито підприємства або а ціонерно о товариства, і дає право власни цієї а ції на одержання ви ляді дивідендів частини приб т підприємства. А ції вип с аються без встановлено о термін обі . А ції поділяються на: • на пред’явни а • іменні Фізичні особи мож ть володіти тіль и іменними а ціями. Іменний цінний папір можна передати іншом власни через нотаріально оформлений а т передачі або через бан , бро ерсь онтор , я а має ліцензію на операції з таими цінними паперами. А ції поділяються на: • а ції підприємства, що поширюються серед юридичних осіб (ор анізацій, бан ів, ооперативів, товариств, асоціацій та інших), але не дають права на часть в правлінні виробництвом; • а ції тр дово о оле тив , що поширюються серед працівни ів он ретно о підприємства; • а ції а ціонерно о товариства, я і поширюються серед а ціонерів - співвласни ів цьо о товариства. У свою чер а ції а ціонерноо товариства поділяються на дві ате орії:

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 09 - 10 ÂÅÐÅÑÅÍÜ-ÆÎÂÒÅÍÜ

· 2014

• прості або звичайні дають право на часть в правлінні товариством і бер ть часть розподілі чисто о приб т після виплат за привілейованими а ціями і поповнення резервів; • привілейовані, напри лад, онвертована а ція, «золота а ція» та інші. Ці а ції не дають право брати часть в правлінні товариством, зате приносять постійні (фі совані) дивіденди і мають перева перед простими а ціями при розподілі отримано о приб т і лі відації а ціонерно о товариства. 2. Ощадний сертифі ат бан свідчить про депон вання редитною становою рошових оштів і засвідч є право в ладни а після за інчення встановлено о термін отримати в лад та відсот и за в ладом. Термін обі ощадно о сертифі ата три ро и. 3. Депозитний сертифі ат засвідч є здач на збері ання бан юридичною особою рошових оштів. Депозитний сертифі ат має термін обі не більше ро . 4. Облі ація - це цінний папір, що засвідч є внесення рошових оштів її власни ом на с м , я а в азана в облі ації. Облі ації б вають державні, м ніципальні та облі ації юридичних осіб та поділяються на: • єврооблі ації і • облі ації федеральної пози и 5. Ве сель - цінний папір, що засвідч є зобо-

23 в’язання ве селедавця виплатити ве селедержателю після настання передбачено о в ве селі термін об мовлен с м . Розрізняють ве селі пред’явниць і, ордерні або іменні. 6. Че - це найважливіший платіжний засіб. У ньом виражений односторонній обов’язо то о, хто дає че , йо о оплатити. Че одавець - це особа, я а має рошові ошти в певном бан і я ими він розпоряджається шляхом виставлення че ів. Че о трим вач - особа, на ористь я ої че виданий. Платни - бан , де знаходяться ошти че одавця. 7. Приватизаційний че - це державний цінний папір, обмінюється на а тиви державних підприємств, що передаються в процесі приватизації в приватні р и. У Росії має неофіційн назв «ва чер». Більш повний перелі видів цінних паперів дивись на сайті ж рнал “С часна освіта” www.s-osvita.com.ua

ЗНАЧЕННЯ ЦІННИХ ПАПЕРІВ ДЛЯ ВСЕСВІТНЬОЇ ЕКОНОМІКИ Роль цінних паперів процесі інвест вання і зростання рошових оштів на сьо однішній день величезна. Цінні папери перетворюють рошові ошти юридичних та фізичних осіб в певні матеріальні об’є ти і на ово-технічні дося нення. В я ості фінансово о інстр мент цінні папери ви ористов ються для зал чення інвестицій, в ладення фінансових рес рсів, для платежів, застави, по риття бюджетно о дефіцит , редит та йо о забезпечення, для а тивізації товарно о оборот , для рестр т ризації власності та в інших фінансово- осподарсь их операціях. С часні цінні папери є об’є том в ладення фінансових рес рсів. Обі цінних паперів пов’язаний з дилерсьою, бро ерсь ою, депозитарною, реєстраторсь ою, трастовою, лірин овою та онс льтаційною видами діяльності. Цінні папери - це невід’ємна частина рин ової е ономі и, сприяє інтенсивном розвит фінансово о рин , і, я наслідо , соціально-е ономічноÎ м розвит всієї держави.

Íàö³îíàëüíèé óí³âåðñèòåò "Êèºâî-Ìîãèëÿíñüêà àêàäåì³ÿ"

(çàñíîâàíèé Ï³äãîòîâ÷å â³ää³ëåííÿ ÍàÓÊÌÀ ñòâîðåíå ó 1998 ðîö³ ÿê ñàìîîêóïíèé ñòðóêòóðíèé ï³äðîçä³ë àêàäåì³¿ ç ìåòîþ ï³äãîòîâêè àá³òóð³ºíò³â äî âñòóïó íà íàâ÷àííÿ íà áàêàëàâðñüêèõ ïðîãðàìàõ óñ³õ ôàêóëüòåò³â ÍàÓÊÌÀ òà ³íøèõ âèùèõ íàâ÷àëüíèõ çàêëàä³â Óêðà¿íè. Ç 2008 ðîêó ãîòóº ñòàðøîêëàñíèê³â äî íàïèñàííÿ òåñò³â ç äèñöèïë³í, ùî âõîäÿòü äî çîâí³øíüîãî íåçàëåæíîãî îö³íþâàííÿ (ÇÍÎ). Êóðñè ïðîõîäÿòü ç òàêèõ ïðåäìåò³â: óêðà¿íñüêà ìîâà, àíãë³éñüêà ìîâà, óêðà¿íñüêà ë³òåðàòóðà, ³ñòîð³ÿ Óêðà¿íè, ìàòåìàòèêà, ô³çèêà, õ³ì³ÿ, á³îëîã³ÿ, ãåîãðàô³ÿ. Ôîðìè íàâ÷àííÿ: • çàî÷íà íà êîíòðàêòí³é îñíîâ³ - ç æîâòíÿ ïî òðàâåíü, 3 íàâ÷àëüí³ ñåñ³¿ ïðîòÿãîì íàâ÷àëüíîãî ðîêó (ï³ä ÷àñ øê³ëüíèõ êàí³êóë), â ê³íö³ íàâ÷àííÿ - ï³äñóìêîâèé òåñò; • âå÷³ðíÿ òà øêîëà âèõ³äíîãî äíÿ (êóðñè ç îêðåìèõ äèñöèïë³í) - â³ä 2-õ äî 8 ì³ñÿö³â, íàâ÷àííÿ òðèâàº ç âåðåñíÿ ïî òðàâåíü, â ê³íö³ íàâ÷àííÿ - ï³äñóìêîâèé òåñò; • ³íòåíñèâí³ ï³äãîòîâ÷³ êóðñè ç îêðåìèõ äèñöèïë³í, ùî âõîäÿòü äî çîâí³øíüîãî íåçàëåæíîãî îö³íþâàííÿ, ïðàöþþòü ï³ä ÷àñ âåñíÿíèõ øê³ëüíèõ êàí³êóë òà ïðîòÿãîì òðàâíåâèõ ñâÿò;

â 1615 ðîö³, â³äðîäæåíèé â 1991 ðîö³) Íàâ÷àííÿ áàçóºòüñÿ íà øê³ëüíèõ ïðîãðàìàõ òà ïðîãðàìàõ òåñò³â çîâí³øíüîãî íåçàëåæíîãî îö³íþâàííÿ. Âèïóñêíèêè ï³äãîòîâ÷èõ êóðñ³â ìàþòü ìîæëèâ³ñòü îòðèìàòè äî 20 äîäàòêîâèõ áàë³â äî çàãàëüíîãî ðåéòèíãó ïðè âñòóï³ íà ïðèðîäíè÷î-ìàòåìàòè÷í³ òà ³íæåíåðíî-òåõí³÷í³ ñïåö³àëüíîñò³ (çã³äíî íàêàçó ÌÎÍ), à ñàìå: ïðèêëàäíà ìàòåìàòèêà, ïðîãðàìíà ³íæåíåð³ÿ, á³îëîã³ÿ, õ³ì³ÿ, åêîëîã³ÿ, ô³çèêà, ³íôîðìàòèêà. Ïðîòÿãîì ðîêó â³äáóâàþòüñÿ ÏÐÎÁÍ² ÒÅÑÒÓÂÀÍÍß äëÿ àá³òóð³ºíò³â. Óìîâè âñòóïó: Íà ï³äãîòîâ÷å â³ää³ëåííÿ ÍàÓÊÌÀ ïðèéìàþòüñÿ ãðîìàäÿíè Óêðà¿íè, ÿê³ ìàþòü ïîâíó ñåðåäíþ îñâ³òó, ó÷í³ 9-10-11-õ êëàñ³â ñåðåäí³õ çàãàëüíîîñâ³òí³õ øê³ë (ë³öå¿â, ã³ìíàç³é, êîëåäæ³â) òà ³íø³ îñîáè ç â³äïîâ³äíèì ð³âíåì ï³äãîòîâêè. Íàøà àäðåñà: 04665, Êè¿â, âóë. Íàáåðåæíî-Õðåùàòèöüêà, 27, ê³ìí.20, òåë.: (044)425-10-47, (044) 425-42-61 e-mail: lari@ukma.kiev.ua

0226

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 09 - 10 ÂÅÐÅÑÅÍÜ-ÆÎÂÒÅÍÜ 2014

Ïåðñïåêòèâí³ ïðîôåñ³¿ íà ðèíêó ïðàö³ тичним моделюванням і ібернети ою, та ож б де зростати попит на спеціалістів лін вістиці (особливо на спеціалістів зі східної р пи мов). Необхідність правління постійно зростаючими транспортними пото ами призведе до поп лярності професій ло істичній сфері.

Ðèíîê ïðàö³ ñòð³ìêî çì³íþºòüñÿ, ç ðîçâèòêîì ãëîáàëüíèõ òåõíîëîã³é ³ ïîñò³éíèì ïðîãðåñîì ïîòðåáà â íîâèõ ³ ïåðñïåêòèâíèõ ïðîôåñ³ÿõ óñå á³ëüøå ðîñòå. Íà çì³íó ñòàðèì ïðèõîäÿòü íîâ³, á³ëüø çàòðåáóâàí³ é ö³êàâ³. ІТ-СФЕРА Основна частина нових і/або перспе тивних професій на рин праці зараз з’являється в ІТсфері. Це за альносвітовий тренд. До цьо о призводить розвито нових техноло ій, рин еле тронних приладів, се більша потреба в знаннях із ал зі омп’ютерної техні и, бізнес й аналіти и, поява нових об’є тів для дослідження (напри лад, вірт альні світи, big data, хмарні техноло ії), поява нових мов про рам вання, знач щість орист вача я основно о споживача сайтів омпаній, що чимдалі зростає. Уже сьо одні можна відзначити появ на рин праці спеціалістів зі створення вірт альної реальності, інженерів із RFID-міто , і рових бета-тестерів, прода т-менеджерів із розвит RTB (особливо DSP), IT-спеціалістів області human-interface, прорамістів області вантово о омп’ютін , спеціалістів із взаємодії з роботами, Haskell про рамістів і нанотехноло ів/інженерів області нанотехноло ій.

МЕДИЧНА ГАЛУЗЬ У найближчом майб тньом з’являться або набер ть поп лярності ба ато професій, що належать до медичної ал зі, зо рема, в фармацевтиці. До то о ж фармацевтичний рино зараз переживає б м, пов’язаний із виходом на рино величезної іль ості іноземних лі вальних препаратів. А це означає, що сфера потреб є спеціалістів, я і розбираються в мар етин я одном із оловних елементів бізнес-процес б дь-я ої омпанії. «Ло омотивом» зростання поп лярності медичної сфери є без інечна он а за перемо ою над старінням і хворобами. Питання народж ваності й смертності таож д же а т альні, а а тивне впровадження нових техноло ій змінює всю систем лі вання і діа ности и захворювань. На сьо одні ми бачимо та і нові професії в цій сфері, я спеціаліст сфері ядерної медицини, нанодієтоло , нейробіоло , вальвеоло , Wellness- онс льтант, еронтоло , спеціаліст із енної інженерії і Çà ìàòåð³àëàìè E-Detailer. http://paralleli.if.ua

СФЕРА ПСИХОЛОГІЇ І HR Проблеми в спіл ванні між людьми через розвито Інтернет- ом ні ацій, ритм життя, що постійно прис орюється, синдром томленої людини, вини нення онфлі тів через зростаючий рівень емоційності, а та ож при лади за ордонних раїн пост пово роблять поп лярною сфер психоло ії і HR. У зв’язз необхідністю створення сприятливої робочої атмосфери в оле тиві все частіше б д ть з’являтися

ПОЗИЦІЇ, АБСОЛЮТНО НОВІ Й РІДКІСНІ ДЛЯ РИНКУ ПРАЦІ:

професії в області мотивації і адаптації персонал . Т т ми бачимо та і позиції: спеціаліст із розвит бренд роботодавця, спеціаліст із психоло ії праці, спеціаліст по ейміфіації, лайф- о ч, працівни соціальної адаптації, е сперт із ер ономіи та медіатор.

ІНШІ ГАЛУЗІ Гал зями, від я их слід очі вати швид о о розвит , є та ож сфера біотехноло ій, е оло ічна, осмічна сфера, вивчення лімат , сфера освіти і виробнича сфера. Вичерпність природних рес рсів, що існ ють природі, стане причиною пош нових, альтернативних професій. Завдя и цьом видоб т сировини та ож з’являться нові професії. Каталізатором розвит мар етин і ре лами стане SMM і цифровий мар етин . Потреба в прос ванні бренд , виведення нових прод тів на рино , збільшення продажів, по ращення імідж , а та ож вихід бізнес в «онлайн» і необхідність більш ретельно о дослідження он рентів призводить до появи нових професій цій сфері. Новий етап розвит рин праці очі є на б дівельн й архіте т рн сфер . У перш чер це пов’язано з новим трендом — містоб дівництвом. Розвито на и б де пов’язаний з вантовою фізи ою, матема-

• нанодієтоло • E-Detailer ( оординатор фармацевтично о рин ) • інженер із RFID-міто (інженер із радіочастотної ідентифі ації) • спеціаліст із видоб т сланцево о аз • прода т-менеджер із розвитRTB (особливо DSP) (RTB – а ціон реальном часі) • ідропоні (спеціаліст із вирощ вання рослин без ґр нт ) • IT-спеціаліст ал зі humaninterface • вальвеоло (спеціаліст, що займається питаннями збереження здоров’я людини) • євродизайнер інтер’єр • менеджер із осмічно о т ризм • спеціаліст із взаємодії з роботами • wellness- онс льтант (менеджер із продовження життя, що розбирається в меди аментах, нових приборах і техноло іях) • працівни із соціальної адаптації (Social «networking» worker) • е сперт із релі ійних онфлі тів • спеціаліст із ведення бізнес в раїнах Афри и • спеціаліст із боротьби зі зміною лімат • ід із осмічно о т ризм • спеціаліст із енної інженерії На ці позиції по и нема жодно о резюме і жодної ва ансії за останні 1,5 ро и. Дані б ли отримані в рез льтаті опит вання роботодавців і пош ачів, а та ож аналіз бази даних ва ансій і резюме Міжнародно о адрово о портал HeadHunter Group в першом варталі 2014 ро . Î

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 09 - 10 ÂÅÐÅÑÅÍÜ-ÆÎÂÒÅÍÜ

www.kul.kiev.ua

· 2014

ÊÐÅÀÒÈÂÍÀ ªÂÐÎÏÅÉÑÜÊÀ ÎÑÂ²ÒÀ – ÑÏ²ËÜÍÀ ÌÀÃ²ÑÒÅÐÑÜÊÀ ÏÐÎÃÐÀÌÀ ÊÓÏ ÍÀÍÓ Ç VARNA FREE UNIVERSITY (ÁÎËÃÀÐ²ß)

Ë³öåíç³ÿ ÌÎÍÓ ÀÅ ¹ 458550 â³ä 08.07.2014 ð.

Глобалізація й інтенсивний розвито міжнародно о освітньо о простор з мовлюють ардинальні зміни сфері вищої освіти. С спільні потреби У раїни професійній під отовці юристів, адаптованих до міжнародно о рин праці, здатних взаємодіяти з представни ами різних льт р, на основі полі льт рно о мислення виріш вати проблеми, я і виходять за межі національних інтересів, передбачають інтернаціоналізацію освіти на всіх рівнях. Важливим для раїнсь ої вищої юридичної освіти є вивчення позитивно о теоретично о та пра тично о досвід вищої освіти ЄС. З метою отримання ніверситетом додат ових можливостей щодо прис ореноо розвит в рам ах Болонсь о о процес і європейсь ої інте рації, міжнародна діяльність Київсь о о ніверситет права Національної а адемії на У раїни спрямована на забезпечення її інте рації до міжнародної ніверситетсь ої спільноти та інтернаціоналізації юридичної освіти. Розвито міжнародної співпраці Київсьо о ніверситет права Національної а адемії на У раїни здійснюється шляхом а тивно о спіл вання з вищими навчальними за ладами і міжнародними ор анізаціями, зо рема в 2011 році ладено од з Варненсь им вільним ніверситетом ім.Чорноризця Храбра (Varna Free University), я ий вважається най ращим вищим навчальним за ладом Бол арії, що має спеціальний зна я ості та визнання в ал зі освіти на території Європейсь о о Союз – ECTS Label и DS Label, а диплом цьо о ніверситет є добре відомим та визнаним ЄС. Ст денти, я і навчаються за даною прорамою, мають ні альн можливість, поперше - отримати два Дипломи; по-др е –

Ïåðøèé âèïóñê ìàã³ñòð³â çà ñï³ëüíîþ ïðîãðàìîþ

Çóñòð³÷ ñòóäåíò³â ç Ïîñëîì Áîëãàð³¿ â Óêðà¿í³

Äåëåãàö³ÿ ÊÓÏ ÍÀÍÓ â ÂÂÓ мати преференції при працевлашт ванні в У раїні, Бол арії, ЄС та більшості раїнах світ ; по-третє – брати часть прое тах за про рамами: TEMPUS, PHARE, LLP / ERASMUS, GRUNDTVIG, LEONARDO DA VINCI, JEAN MONNET/, INTERREG, FP6, FP7 та інші, що реаліз ються в Бол арії.

ÑÏ²ËÜÍÀ ÓÊÐÀ¯ÍÑÜÊÎ-ÁÎËÃÀÐÑÜÊÀ ÌÀÃ²ÑÒÅÐÑÜÊÀ ÏÐÎÃÐÀÌÀ ÊÈ¯ÂÑÜÊÎÃÎ ÓÍ²ÂÅÐÑÈÒÅÒÓ ÏÐÀÂÀ ÍÀÍÓ ÂÀÐÍÅÍÑÜÊÎÃÎ Â²ËÜÍÎÃÎ ÓÍ²ÂÅÐÑÈÒÅÒÓ ²ÌÅÍ² ×ÅÐÍÎÐÈÇÖß ÕÐÀÁÐÀ Ïðèéîì äîêóìåíò³â ç 1 ëèïíÿ 2014 ðîêó – äî 20 âåðåñíÿ 2014 ðîêó. ²íôîðìàö³ÿ ïðî Varna Free University – http://vfu.bg/ru/ Êîíòàêòè: Äåé Ìàðèíà Îëåêñàíäð³âíà – dey_kup@mail.ru Ìè â ñîö³àëüíèõ ìåðåæàõ – http://vk.com/id217690277 Á³ëüø äåòàëüíî ïðî ïðîãðàìó http://kul.kiev.ua/informacija/spilna-bolgarsko-ukrajinska-maosterska-programa.html

Незважаючи на те, що дана про рама є достатньо молодою, вже є її вип с ни и, я і отримали Диплом ма істра та EUROPEAN DIPLOMA SUPPLEMENT за про рамою «Міжнародне право та національна безпе а». Та им чином, часть раїнсь их ст дентів про рамі, надає їм можливість навчаючись один семестр ма істрат рі бол арсь о о в з -партнера здійснювати на ові дослідження із зазначеної проблемати и, врахов ючи досвід держави-члена Європейсь о о Союз . Слід зазначити, що ор анізація та о о навчання є одним із най оловніших пра тичних ро ів реалізації основних положень Болонсь ої де ларації. Її оловне завдання, я відомо, і поля ає в синхронізації систем вищої освіти й на и, з метою с нення переш од для мобільності ст дентів, ви ладачів і дослідни ів поміж раїнами- часницями. Та і про рами сприяють забезпеченню свободи р х знань через ордони. Крім то о, за свідченнями ст дентів-ма істрантів, досвід, наб тий під час навчання за спільною ма істерсь ою про рамою, підвищив їх онрентоспроможність на с часном світовом рин праці. Необхідно на олосити на том , що за бажанням вип с ни и мож ть продовжити навчання в аспірант рі КУП НАНУ для отримання на ово о ст пеня « андидат юридичних на », том що рівень під отовлених робіт відповідає європейсь им вимо ам до написання робіт PhD. Зазначені тенденції та особливості лобалізації світово о освітньо о простор мають істотний вплив на інтернаціоналізацію вищої освіти, її форми та прояви. Кіль ість спільних міжнародних прое тів, зростання ст дентсь ої та ви ладаць ої мобільності, ніфі ація про рам навчання і транснаціоналізація вищих навчальних за ладів є особливостями розвит Київсь о о ніверситет права Національної а адемії на У раїни в мовах лобалізації світово о освітньо о простор . Êîîðäèíàòîð ïðîåêòó â³ä ÊÓÏ ÍÀÍÓ - Ìàðèíà Äåé

03142, Óêðà¿íà, ì. Êè¿â, âóë. Àêàä. Äîáðîõîòîâà, 7-À (ñò.ì. «Æèòîìèðñüêà») Òåë.: (044)424-33-35 0277

ОСВІТА В УКРАЇНІ І ЗА КОРДОНОМ: WWW.S-OSVITA.COM.UA

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 09 - 10 ÂÅÐÅÑÅÍÜ-ÆÎÂÒÅÍÜ 2014

Â²ÄË²Ê ÍÎÂÎÃÎ ÆÈÒÒß ÐÎÇÏÎ×ÀÒÎ: ÑÒÓÄÅÍÒÈ ÊÐÎÊÓÞÒÜ ÇÀ ÇÍÀÍÍßÌÈ

Äåðæàâíèé äèïëîì. ²V ð³âåíü àêðåäèòàö³¿. Ë³öåíç³ÿ ÌÎÍÓ ñåð³ÿ ÀÅ ¹ 458246 â³ä 16.06.2014 Îñ³íü íàïîâíþº íàøå æèòòÿ íîâèìè ôàðáàìè ³ çì³íàìè, ïîçáàâëÿº â³ä âæå íàáðèäëî¿ ñïåêè ³ çì³íþº çâè÷àéí³ ìàðøðóòè. Ùå â÷îðà âðàíö³ òè çáèðàâñÿ äî øêîëè ³ íàéçàïîâ³òí³øîþ òâîºþ ìð³ºþ áóëè ïîçà÷åðãîâ³ êàí³êóëè, à âæå ñüîãîäí³ ãîðäî çâåøñÿ ñòóäåíòîì. ² öå çâàííÿ â³äêðèâàº ïåðåä òîáîþ áàãàòî ö³êàâèõ äîð³ã. Îñîáëèâî ÿêùî òè ñòóäåíò Óí³âåðñèòåòó "ÊÐÎÊ". Ùî òàêå "ÊÐÎÊ"? Ëåêö³¿, ñåì³íàðè, ïðàêòèêà, ³ñïèòè, çàë³êè, á³áë³îòåêà, ñïîðòçàë, ãóðòîæèòîê... Òàê ñàìî, ÿê ³ â ³íøèõ âóçàõ. Àëå âñå æ â³äì³ííîñòåé áàãàòî. ² îäíà ç ãîëîâíèõ ïîëÿãàº â îñîáëèâ³é àòìîñôåð³ äîáðîçè÷ëèâîñò³ é çàòèøêó â íàâ÷àëüíîìó çàêëàä³. À ùå "ÊÐÎÊ" ïðàãíå âêëàñòè â ñòàíäàðòíèé íàâ÷àëüíèé ïåð³îä á³ëüøå çíàíü ³ ìîæëèâîñòåé äëÿ ñòóäåíò³â. Óæå áàãàòî ðîê³â â Óí³âåðñèòåò³ ðåàë³çóþòüñÿ ñïåö³àë³çîâàí³ ïðîãðàìè, ùî íàäàþòü ñòóäåíòàì äîäàòêîâ³ ïåðåâàãè. Íàïðèêëàä, çíàííÿ àíãë³éñüêî¿ íà âèñîêîìó ð³âí³, äîäàòêîâ³ êîìïåòåíö³¿ (îáë³ê ³ àóäèò + îö³íêà â ñôåð³ á³çíåñó), ìîæëèâ³ñòü îòðèìàòè äâà äèïëîìè - óêðà¿íñüêèé äåðæàâíèé òà ºâðîïåéñüêîãî óí³âåðñèòåòó - çàâäÿêè íàâ÷àííþ çà ñï³ëüíîþ ïðîãðàìîþ ç ³íîçåìíèì âóçîì. Ïðîãðàìè, ùî áóäóþòüñÿ çà ïîä³áíèì ïðèíöèïîì, â³äêðèò³ òàêîæ â îäíîìó ç êîëåäæ³â Óí³âåðñèòåòó - Êîëåäæ³ åêîíîì³êè, ïðàâà òà ³íôîðìàö³éíèõ òåõíîëîã³é. ²íøèé êîëåäæ "ÊÐÎÊó" - Êè¿âñüêèé êîëåäæ íåðóõîìîñò³ äàº îñâ³òó, â³äïîâ³äíî, â ãàëóç³ íåðóõîìîñò³ ³ º ºäèíèì â Óêðà¿í³ âèùèì íàâ÷àëüíèì çàêëàäîì äàíî¿ ñïåö³àë³çàö³¿. Àëå "ÊÐÎÊ³âåöü" - öå íå ëèøå ìàéáóòí³é åêîíîì³ñò, ìàðêåòîëîã, ô³íàíñèñò, áóõãàëòåð, ïñèõîëîã, þðèñò, ôàõ³âåöü ³ç ìåíåäæìåíòó, ³íôîðìàö³éíèõ òåõíîëîã³é, ì³æíàðîäíèõ â³äíîñèí àáî òóðèçìó. Äóæå âàæëèâî òå, ùî ñòóäåíò "ÊÐÎÊó" - ëþäèíà, ÿêà âì³º âò³ëþâàòè ñâî¿ ìð³¿ â æèòòÿ. Íåñì³ëèâ³ ñïðîáè ñòóäåíò³â ïåðøèõ êóðñ³â âèçíà÷èòè âëàñíå ïðîôåñ³éíå ìàéáóòíº çàâæäè çíàõîäÿòü ï³äòðèìêó. À ñòàðøîêóðñíèêè âæå é ñàì³ áàãàòî ÷îìó ìîæóòü íàâ÷èòè. Ïðè ÷îìó äåÿê³ ç íèõ çäàòí³ äàòè

áëèñêó÷³ ìàéñòåð-êëàñè ³ç òîãî, ùî âì³þòü ñàì³. Íà æàëü, çà ñó÷àñíèõ óìîâ äóæå ÷àñòî ïîøóê ïðîôåñ³éíîãî øëÿõó íå çàâåðøóºòüñÿ âèáîðîì ñïåö³àëüíîñò³. Õî÷à ñë³ä â³äçíà÷èòè, ùî öüîìó â Óí³âåðñèòåò³ ïðèä³ëÿþòü âåëèêó óâàãó. Êîæíîìó àá³òóð³ºíòó, ÿêèé ïðèõîäèòü äî íàâ÷àëüíîãî çàêëàäó, íàäàºòüñÿ ìîæëèâ³ñòü ïðîéòè ïðîôîð³ºíòàö³éíå òåñòóâàííÿ, íà âñ³ éîãî çàïèòàííÿ äîêëàäíî â³äïîâ³äàþòü ïðåäñòàâíèêè ïðèéìàëüíî¿ êîì³ñ³¿. Êð³ì òîãî, ïðîòÿãîì ðîêó ìàéáóòí³ àá³òóð³ºíòè ìîæóòü áðàòè ó÷àñòü ó ö³êàâèõ ïðîôîð³ºíòàö³éíèõ ïðîåêòàõ "ÊÐÎÊó" (ôåñòèâàëü "ÏÐÎÔ Fest", ïðîôîð³ºíòàö³éíèé êâåñò "ÏÐÎÔ Òóð" òà ³íø³). Óæå â ÿêîñò³ ñòóäåíò³â âîíè îòðèìóþòü ìîæëèâ³ñòü ðîçâèâàòè ñâî¿ çä³áíîñò³ ³ äîïîâíþâàòè çíàííÿ ³ íàâè÷êè çàâäÿêè ó÷àñò³ â îñâ³òí³õ ïðîåêòàõ "Ï³ðàíü¿ ÊÐÎÊó", "Íîâèé ôîðìàò", "SPG school" òà ³íøèõ. Ãîëîâíå, íå âòðàòèòè ñâ³é øàíñ ³ íå ïðîéòè ïîâç ïðåêðàñí³ ìîæëèâîñò³ äëÿ îñîáèñò³ñíîãî òà ïðîôåñ³éíîãî çðîñòàííÿ. Áàãàòî ç ó÷àñíèê³â ïðîåêò³â ñòàþòü îðãàí³çàòîðàìè ³ íàòõíåííèêàìè íîâèõ ³í³ö³àòèâ - áåðóòü àêòèâíó ó÷àñòü ó ðîáîò³

Ñòóäåíòñüêî¿ ðàäè, ñòóäåíòñüêî¿ ïðîåêòíî¿ ãðóïè "SPG", íàóêîâèõ ãóðòê³â, áëàãîä³éíîãî òîâàðèñòâà òîùî. ² ÷àñòî öÿ "ïîçàíàâ÷àëüíà" ä³ÿëüí³ñòü ³ íåôîðìàëüíà îñâ³òà, îòðèìàíà â Óí³âåðñèòåò³, äîïîìàãàþòü â³äíàéòè ñïðàâæíº ïîêëèêàííÿ. Äëÿ îõî÷èõ òâîðèòè ³ ðàäóâàòè ñâîºþ òâîð÷³ñòþ ³íøèõ â³äêðèò³ äâåð³ Êóëüòóðíîãî öåíòðó, äå êèïèòü ðîáîòà íàä òåàòðàëüíèìè, âîêàëüíèìè ³ òàíöþâàëüíèìè øåäåâðàìè, ãîòóþòüñÿ âèñòàâè òà êîíöåðòè. Ñòóäåíòè "ÊÐÎÊó" ó ñâî¿õ ïðîåêòàõ ïðèä³ëÿþòü óâàãó ð³çíèì àñïåêòàì æèòòÿ. Íå çàëèøàºòüñÿ îñòîðîíü ³ åêîëîã³÷íà ä³ÿëüí³ñòü. Ó Êîëåäæ³ åêîíîì³êè, ïðàâà òà ³íôîðìàö³éíèõ òåõíîëîã³é âæå áàãàòî ðîê³â ïðàöþº ñòóäåíòñüêèé åêîëîã³÷íèé êëóá "ÅÊÎ "Ëîòîñ". Â³í º ó÷àñíèêîì ³ îðãàí³çàòîðîì áàãàòüîõ åêîëîã³÷íèõ çàõîä³â, çîêðåìà ïðîâîäèòü âñåóêðà¿íñüêó åêîëîã³÷íó êîíôåðåíö³þ, ùîð³÷í³ àêö³¿ ç³ çáîðó ìàêóëàòóðè, ïðèáèðàííÿ ïàðêó "Íèâêè" òà ³í. ²í³ö³àòèâè ñüîãîäí³øíüîãî ñòóäåíòñòâà ðàäî ï³äòðèìóþòü â÷îðàøí³ ñòóäåíòè. "ÊÐÎÊ³âö³â" óñ³õ ïîêîë³íü îá'ºäíóº Àñîö³àö³ÿ âèïóñêíèê³â Óí³âåðñèòåòó "ÊÐÎÊ". Àñîö³àö³ÿ, à òàêîæ Öåíòð ðîçâèòêó êàð'ºðè Óí³âåðñèòåòó ñïðèÿþòü ïðàöåâëàøòóâàííþ ñòóäåíò³â, íàäàþòü ìîæëèâîñò³ äëÿ ðîçâèòêó, ó÷àñò³ â ö³êàâèõ ïðîåêòàõ ³ çàõîäàõ. Íèí³ "ÊÐÎÊ³âö³" ðîçïî÷èíàþòü íîâèé íàâ÷àëüíèé ð³ê ³ çàïðîøóþòü ñòàðøîêëàñíèê³â ñòàòè ÷àñòèíîþ äðóæíî¿ ñ³ì'¿. Çðîáèòè öå ìîæíà çàðàç, çàïèñàâøèñü íà ï³äãîòîâ÷³ êóðñè äî ñêëàäàííÿ ÇÍÎ àáî äî âñòóïó â êîëåäæ, àäæå ñëóõà÷³ äåïàðòàìåíòó äîâóç³âñüêî¿ ï³äãîòîâêè º àêòèâíèìè ó÷àñíèêàìè æèòòÿ Óí³âåðñèòåòó. Äåòàëüíó ³íôîðìàö³þ ïðî êóðñè ìîæíà ä³çíàòèñÿ çà òåëåôîíîì (044) 455-57-57, 455-57-07. e-mail: krok@krok.edu.ua www.krok.edu.ua Àäðåñà Óí³âåðñèòåòó: 03113, ì. Êè¿â, âóë. Ëàãåðíà, 30-32 (ñò. ì. "Áåðåñòåéñüêà") 0016

ЖУРНАЛ “СУЧАСНА ОСВІТА” – ТВІЙ ПУТІВНИК У СВІТІ ЗНАНЬ

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 09 - 10 ÂÅÐÅÑÅÍÜ-ÆÎÂÒÅÍÜ

· 2014

²ÍÑÒÈÒÓÒ ÄÎÓÍ²ÂÅÐÑÈÒÅÒÑÜÊÎ¯ Ï²ÄÃÎÒÎÂÊÈ ÍÀÖ²ÎÍÀËÜÍÎÃÎ ÀÂ²ÀÖ²ÉÍÎÃÎ ÓÍ²ÂÅÐÑÈÒÅÒÓ Ë³öåíç³ÿ ÌÎÍ Óêðà¿íè ñåð³ÿ ÀÅ ¹ 458465 â³ä 24 ÷åðâíÿ 2014 ðîêó. Íàö³îíàëüíèé àâ³àö³éíèé óí³âåðñèòåò (ÍÀÓ) - âèùèé íàâ÷àëüíèé çàêëàä IV ð³âíÿ àêðåäèòàö³¿ äåðæàâíî¿ ôîðìè âëàñíîñò³, ïðîâ³äíèé â Óêðà¿í³ ç ï³äãîòîâêè, ïåðåï³äãîòîâêè òà ï³äâèùåííÿ êâàë³ô³êàö³¿ áàêàëàâð³â, ñïåö³àë³ñò³â, ìàã³ñòð³â. ÍÀÓ º ïîòóæíèì àâ³àö³éíèì âèùèì íàâ÷àëüíèì çàêëàäîì, çíàíèì íå ëèøå â Óêðà¿í³, à é äàëåêî çà ¿¿ ìåæàìè. Çà ìàéæå 80-ð³÷íó ³ñòîð³þ ñâîº¿ ä³ÿëüíîñò³ óí³âåðñèòåò ï³äãîòóâàâ ïîíàä 200 òèñ. ôàõ³âö³â äëÿ áàãàòüîõ ãàëóçåé åêîíîì³êè íàøî¿ äåðæàâè, à òàêîæ äåñÿòêè òèñÿ÷ ôàõ³âö³â äëÿ 160 êðà¿í ñâ³òó. Ñåðåä âèïóñêíèê³â óí³âåðñèòåòó - â³äîì³ íàóêîâö³, ïåäàãîãè, â³éñüêîâ³, âèðîáíè÷íèêè, êåð³âíèêè ð³çíîìàí³òíèõ ï³äïðèºìñòâ, îðãàí³çàö³é òà óñòàíîâ. Íàâ÷àííÿ â óí³âåðñèòåò³ çä³éñíþº âèñîêîêâàë³ô³êîâàíèé íàóêîâî-ïåäàãîã³÷íèé êîëåêòèâ, ó ñêëàä³ ÿêîãî 15 àêàäåì³ê³â òà ÷ëåí-êîðåñïîíäåíò³â ÍÀÍ Óêðà¿íè, 270 äîêòîð³â íàóê, ïðîôåñîð³â ³ ïîíàä 900 êàíäèäàò³â íàóê, äîöåíò³â. Ñåðåä âèêëàäà÷³â 80 çàñëóæåíèõ ä³ÿ÷³â íàóêè ³ òåõí³êè òà ëàóðåàò³â äåðæàâíèõ ïðåì³é. Äî ñêëàäó óí³âåðñèòåòó âõîäÿòü: ï'ÿòíàäöÿòü ³íñòèòóò³â, ñ³ì êîëåäæ³â, òðè ë³öå¿, ã³ìíàç³ÿ, Öåíòð ïîâ³òðÿíîãî òà êîñì³÷íîãî ïðàâà, ªâðîïåéñüê³ ðåã³îíàëüí³ öåíòðè Ì³æíàðîäíî¿ îðãàí³çàö³¿ öèâ³ëüíî¿ àâ³àö³¿ (IÑÀÎ). Ó âñ³õ ñòðóêòóðíèõ ï³äðîçä³ëàõ óí³âåðñèòåòó íàâ÷àþòüñÿ ïîíàä 50 òèñÿ÷ ñòóäåíò³â òà ñëóõà÷³â. Ñåðåä íèõ - 1200 ³íîçåìíèõ ãðîìàäÿí ³ç 49 êðà¿í ñâ³òó. ²íñòèòóò äîóí³âåðñèòåòñüêî¿ ï³äãîòîâêè (²ÄÏ) âõîäèòü äî ñêëàäó íàâ÷àëüíî-íàóêîâîãî êîìïëåêñó ÍÀÓ òà ïðîâîäèòü îñâ³òíþ ä³ÿëüí³ñòü, ïîâ'ÿçàíó ç ï³äãîòîâêîþ äî âñòóïó ó ÂÍÇ òà çàãàëüíîíàö³îíàëüíîãî çîâí³øíüîãî íåçàëåæíîãî îö³íþâàííÿ (ÇÍÎ) íà ï³äãîòîâ÷èõ êóðñàõ (äëÿ ó÷í³â 10 - 11 êëàñ³â) òà íà ï³äãîòîâ÷îìó â³ää³ëåíí³ (íà áàç³ ïîâíî¿ çàãàëüíî¿ ñåðåäíüî¿ îñâ³òè) ç íàâ÷àëüíèõ äèñöèïë³í: óêðà¿íñüêà ìîâà òà ë³òåðàòóðà, ìàòåìàòèêà, ô³çèêà, ³ñòîð³ÿ Óêðà¿íè, âñåñâ³òíÿ ³ñòîð³ÿ, àíãë³éñüêà ìîâà, ãåîãðàô³ÿ, õ³ì³ÿ, á³îëîã³ÿ, ñâ³òîâà ë³òåðàòóðà, ðèñóíîê òà êîìïîçèö³ÿ, îñíîâè æóðíàë³ñòèêè. Äî ïîñëóã ó÷í³â 10 - 11 êëàñ³â ³ñíóþòü

ð³çíîìàí³òí³ ôîðìè íàâ÷àííÿ: äåííà, âå÷³ðíÿ, ñóáîòíÿ, çàî÷íà (ó äí³ øê³ëüíèõ êàí³êóë), à òàêîæ îðãàí³çîâàíî ðîáîòó ï³äãîòîâ÷èõ êóðñ³â â ðåã³îíàõ Óêðà¿íè. Òåðì³í íàâ÷àííÿ: 8 ì³ñÿö³â (01.10. 31.05.); 4 ì³ñÿö³ (19.01. - 31.05.) Íàïðÿìè ï³äãîòîâêè ôàõ³âö³â: àâ³à- ³ ðàêåòîáóäóâàííÿ*(+); àâ³îí³êà*(+); àâòîìàòèçàö³ÿ òà êîìï'þòåðíî³íòåãðîâàí³ òåõíîëîã³¿*(+);àåðîíàâ³ãàö³ÿ*(+); àðõ³òåêòóðà;áåçïåêà ³íôîðìàö³éíèõ ³ êîìóí³êàö³éíèõ ñèñòåì*(+);á³îòåõíîëîã³ÿ*(+); á³îìåäè÷íà ³íæåíåð³ÿ*, áóä³âíèöòâî*(+); âèäàâíè÷î-ïîë³ãðàô³÷íà ñïðàâà*; ãåîäåç³ÿ, êàðòîãðàô³ÿ òà çåìëåóñòð³é*; äèçàéí; äîêóìåíòîçíàâñòâî òà ³íôîðìàö³éíà ä³ÿëüí³ñòü; åêîëîã³ÿ, îõîðîíà íàâêîëèøíüîãî ñåðåäîâèùà òà çáàëàíñîâàíå ïðèðîäîêîðèñòóâàííÿ*(+);åëåêòðîòåõí³êà òà åëåêòðîòåõíîëîã³¿*; åíåðãîìàøèíîáóäóâàííÿ*(+); åêîíîì³êà ï³äïðèºìñòâà(+); åêîíîì³÷íà ê³áåðíåòèêà; åëåêòðîíí³ ïðèñòðî¿ òà ñèñòåìè*(+); æóðíàë³ñòèêà; ðåêëàìà ³ çâ'ÿçêè ç ãðîìàäñüê³ñòþ; êîìï'þòåðí³ íàóêè*; êîìï'þòåðíà ³íæåíåð³ÿ*(+); ìàðêåòèíã(+); ì³æíàðîäíà ³íôîðìàö³ÿ; ì³æíàðîäíà åêîíîì³êà; ì³æíàðîäí³ åêîíîì³÷í³ â³äíîñèíè; ìåíåäæìåíò(+); ìåòðîëîã³ÿ òà ³íôîðìàö³éíî-âèì³ðþâàëüí³ òåõíîëîã³¿*; ì³æíàðîäíå ïðàâî; ì³æíàðîäíèé á³çíåñ; ì³êðî- òà íàíîåëåêòðîí³êà*; îáñëóãîâóâàííÿ ïîâ³òðÿíèõ ñóäåí*(+); îáë³ê ³ àóäèò; ïðàâîçíàâñòâî; ïðèêëàäíà ìàòåìàòèêà*; ïðèêëàäíà ô³çèêà*; ïðîãðàìíà ³íæåíåð³ÿ*(+); ïñèõîëîã³ÿ; ïðàêòè÷íà ïñèõîëîã³ÿ;ðàä³îòåõí³êà*(+); ðàä³îåëåêòðîíí³ àïàðàòè; ñèñòåìíà ³íæåíåð³ÿ*(+); ñîö³îëîã³ÿ; ñîö³àëüíà ðîáîòà; ñè-

ñòåìè òåõí³÷íîãî çàõèñòó ³íôîðìàö³¿*; òåëåêîìóí³êàö³¿*; òðàíñïîðòí³ òåõíîëîã³¿*(+) (çà âèäàìè òðàíñïîðòó); òóðèçì; óïðàâë³ííÿ ³íôîðìàö³éíîþ áåçïåêîþ*; ô³íàíñè ³ êðåäèò; ô³ëîëîã³ÿ; õ³ì³÷íà òåõíîëîã³ÿ*. Çà íàïðÿìàìè, ùî ïîçíà÷åí³ (*), ï³ñëÿ çàê³í÷åííÿ ï³äãîòîâ÷èõ êóðñ³â ²ÄÏ, çà óìîâè âñòóïó íà ïðèðîäíè÷î-ìàòåìàòè÷í³ òà ³íæåíåðíîòåõí³÷í³ íàïðÿìè ï³äãîòîâêè ÍÀÓ, äî çàãàëüíîãî ðåéòèíãó ñëóõà÷àì äîäàºòüñÿ äî 20 áàë³â. Çà íàïðÿìàìè, ùî ïîçíà÷åí³ (+), ï³äãîòîâêà ïðîâîäèòüñÿ óêðà¿íñüêîþ òà àíãë³éñüêîþ ìîâàìè. Çàíÿòòÿ íà ï³äãîòîâ÷èõ êóðñàõ ïðîâîäÿòüñÿ â³äïîâ³äíî äî ÷èííèõ íîðìàòèâíèõ äîêóìåíò³â, ðîáî÷èõ íàâ÷àëüíèõ ïðîãðàì, àäàïòîâàíèõ â³äïîâ³äíî äî âèìîã Äåðæàâíîãî ñòàíäàðòó áàçîâî¿ ³ ïîâíî¿ ñåðåäíüî¿ îñâ³òè, Óêðà¿íñüêîãî öåíòðó îö³íþâàííÿ ÿêîñò³ îñâ³òè òà çàòâåðäæåíèõ êàôåäðîþ áàçîâèõ ³ ñïåö³àëüíèõ äèñöèïë³í ²ÄÏ ÍÀÓ. Íàâ÷àëüíèé ïðîöåñ íà ï³äãîòîâ÷èõ êóðñàõ çàáåçïå÷óºòüñÿ ïåäàãîã³÷íèìè, íàóêîâîïåäàãîã³÷íèìè ïðàö³âíèêàìè êàôåäðè áàçîâèõ ³ ñïåö³àëüíèõ äèñöèïë³í òà â³äïîâ³äíèìè ïðîô³ëüíèìè êàôåäðàìè óí³âåðñèòåòó. Ïðîòÿãîì íàâ÷àëüíîãî ðîêó ñòàðøîêëàñíèêàì ïðîïîíóþòüñÿ: åêñêóðñ³¿ äî Äåðæàâíîãî ìóçåþ àâ³àö³¿, íàâ÷àëüíîãî àíãàðó, Ìóçåþ ³ñòîð³¿ óí³âåðñèòåòó, ó÷àñòü ó ì³æíàðîäí³é êîíôåðåíö³¿ ñòóäåíò³â òà ìîëîäèõ ó÷åíèõ "Ïîë³ò" òà ïðåçåíòàö³¿ Óí³âåðñèòåòó íà áàç³ ÇÍÇ. ßêùî º áàæàííÿ îòðèìàòè ÿê³ñíó ï³äãîòîâêó äî çàãàëüíîíàö³îíàëüíîãî çîâí³øíüîãî íåçàëåæíîãî îö³íþâàííÿ ³ ï³äãîòóâàòèñÿ äî âñòóïó â îáðàíèé âèùèé íàâ÷àëüíèé çàêëàä, çâåðòàéòåñÿ çà àäðåñîþ: 03680, ì. Êè¿â, ïðîñï. Êîñìîíàâòà Êîìàðîâà, 1, êîðïóñ 8, ê³ì. 610. Òåë.: (044) 406-74-04, 406-72-09, 406-73-11, 406-74-15, òåë./ôàêñ: (044) 497-52-84 E-mail: idp2@nau.edu.ua Web-ñòîð³íêà: www.idp.nau.edu.ua Íàâ÷àííÿ ïëàòíå. 0307

УВАГА: ПЕРЕДПЛАТА! ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС 06222 В КАТАЛОЗІ “УКРПОШТА”

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 09 - 10 ÂÅÐÅÑÅÍÜ-ÆÎÂÒÅÍÜ 2014

ËÜÂ²ÂÑÜÊÈÉ ÄÅÐÆÀÂÍÈÉ ÓÍ²ÂÅÐÑÈÒÅÒ Ô²ÇÈ×ÍÎ¯ ÊÓËÜÒÓÐÈ Àäðåñà: âóë. Ò. Êîñòþøêà, 11, ì. Ëüâ³â, 79007 òåë. (032) 255-32-08 www.ldufk.edu.ua e-mail: info@.ldufk.edu.ua Ë³öåíç³ÿ ÌÎÍÓ ñåð³ÿ ÀÅ ¹458454 â³ä 16.08.2014 ð.

Ôîðìà âëàñíîñò³: äåðæàâíà Ð³âåíü àêðåäèòàö³¿: IV Ðåêòîð: äîêòîð ïåäàãîã³÷íèõ íàóê, ïðîôåñîð - ÏÐÈÑÒÓÏÀ ªâãåí Íèêîäèìîâè÷ ÓÍ²ÂÅÐÑÈÒÅÒ ÇÄ²ÉÑÍÞª • ï³äãîòîâêó ôàõ³âö³â îñâ³òíüî-êâàë³ô³êàö³éíîãî ð³âíÿ (ÎÊÐ): áàêàëàâð, ñïåö³àë³ñò, ìàã³ñòð çà äåðæàâíèì çàìîâëåííÿì ³ çà êîøòè ô³çè÷íèõ ÷è þðèäè÷íèõ îñ³á; • ïåðåï³äãîòîâêó íà áàç³ ÎÊÐ ÑÏÅÖ²ÀË²ÑÒ ÿê äðóãó âèùó îñâ³òó çà êîøòè ô³çè÷íèõ ÷è þðèäè÷íèõ îñ³á; • ï³äâèùåííÿ êâàë³ô³êàö³¿ ôàõ³âö³â ó ãàëóç³ ô³çè÷íå âèõîâàííÿ, ñïîðò ³ çäîðîâ'ÿ ëþäèíè; • ï³äãîòîâêó ³íîçåìíèõ ãðîìàäÿí çà àêðåäèòîâàíèìè íàïðÿìàìè (ñïåö³àëüíîñòÿìè) çà êîøòè ô³çè÷íèõ îñ³á. Ï³äãîòîâêà ÎÊÐ "ÁÀÊÀËÀÂÐ" íà áàç³ ïîâíî¿ çàãàëüíî¿ ñåðåäíüî¿ îñâ³òè òðèâàº 4 ðîêè íà äåíí³é ³ 5 ðîê³â íà çàî÷í³é ôîðìàõ íàâ÷àííÿ. Çàðàõóâàííÿ íà 1 êóðñ íàâ÷àííÿ çä³éñíþºòüñÿ íà êîíêóðñí³é îñíîâ³ íà íàïðÿìè:

ÇÀ ÍÀÏÐßÌÀÌÈ Ô²ÇÈ×ÍÅ ÂÈÕÎÂÀÍÍß ÑÏÎÐÒ ÇÄÎÐÎÂ'ß ËÞÄÈÍÈ ÕÎÐÅÎÃÐÀÔ²ß ÒÓÐÈÇÌ

ÂÑÒÓÏÍ² ÂÈÏÐÎÁÓÂÀÍÍß • Óêðà¿íñüêà ìîâà òà ë³òåðàòóðà • Á³îëîã³ÿ (ïðîô³ëüíèé) • Òâîð÷èé êîíêóðñ (çàãàëüíà ô³çè÷íà ï³äãîòîâêà) • Òâîð÷èé êîíêóðñ (cïîðòèâíà ñïåö³àë³çàö³ÿ) • Óêðà¿íñüêà ìîâà òà ë³òåðàòóðà • Á³îëîã³ÿ (ïðîô³ëüíèé) • Òâîð÷èé êîíêóðñ (àêðîáàòè÷íà êîìá³íàö³ÿ) • Òâîð÷èé êîíêóðñ (çàãàëüíà ô³çè÷íà ï³äãîòîâêà) • Óêðà¿íñüêà ìîâà òà ë³òåðàòóðà (ïðîô³ëüíèé) • ²ñòîð³ÿ Óêðà¿íè àáî ñâ³òîâà ë³òåðàòóðà • Òâîð÷èé êîíêóðñ (õîðåîãðàô³ÿ) • Óêðà¿íñüêà ìîâà òà ë³òåðàòóðà • ²ñòîð³ÿ Óêðà¿íè àáî ³íîçåìíà ìîâà • Ãåîãðàô³ÿ (ïðîô³ëüíèé)

Ñïîðòèâíà ñïåö³àë³çàö³ÿ ïåðåäáà÷àº ñêëàäàííÿ òåñòîâèõ âèïðîáóâàíü ç ïëàâàííÿ òà òåõí³êî-òàêòè÷íî¿ ï³äãîòîâêè ç îáðàíîãî âèäó ñïîðòó. Çàãàëüíà ô³çè÷íà ï³äãîòîâêà ïåðåäáà÷àº ñêëàäàííÿ íàñòóïíèõ òåñòîâèõ âèïðîáóâàíü: ïëàâàííÿ, âïðàâè íà êîîðäèíàö³þ, á³ã 1000 ì, ï³äòÿãóâàííÿ (õëîïö³), á³ã 500 ì, â³äòèñêàííÿ â³ä ëàâè (ä³â÷àòà). Òâîð÷èé êîíêóðñ (õîðåîãðàô³ÿ) ïåðåäáà÷àº âèêîíàííÿ õîðåîãðàô³÷íî¿ ïîñòàíîâêè. (Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ - www.ldufk.edu.ua) Ï³äãîòîâêà ÎÊÐ "ÁÀÊÀËÀÂÐ" íà áàç³ ÎÊÐ "ÌÎËÎÄØÈÉ ÑÏÅÖ²ÀË²ÑÒ" çä³éñíþºòüñÿ íà äåíí³é ³ çàî÷í³é ôîðìàõ íàâ÷àííÿ íà êîíêóðñí³é îñíîâ³ íà íàïðÿìè:

Ñïîð³äíåí³ ñïåö³àëüíîñò³ ÎÊÐ «ÌÎËÎÄШÈÉ ÑÏÅÖ²ÀË²ÑÒ»

Íàïðÿìè ï³äãîòîâêè ÎÊÐ «Á À Ê À Ë À Â Ð »

Íàçâà

Êîä

ÄÎШÊ²ËЬÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ* ÏÎЧÀÒÊÎÂÀ ÎÑÂ²ÒÀ* Ô²ÇИЧÍÅ ÂИÕÎÂÀÍÍß ** Ô²ÇИЧÍÅ ÂИÕÎÂÀÍÍß **

5.01010101 5.01010201 5.01020101 5.01020101

Ô²ÇИЧÍÅ ÂИÕÎÂÀÍÍß **

5.01020101

Íàçâà 6. 010201 Ô²ÇИЧÍÅ ÂИÕÎÂÀÍÍß 6. 010202 ÑÏÎÐÒ 6.010203 ÇÄÎÐÎÂ'ß ËÞÄИÍИ 6.020202 ÕÎÐÅÎÃÐÀÔ²ß 6.050401 ÒÓÐИÇÌ

Äåííà ôîðìà êóðñ

ðîêè íàâ÷.

Çàî÷íà ôîðìà êóðñ

ðîêè íàâ÷.

2 2 3/2 3/2

3 3 2 /3 2 /3

2 3 4/3 4/3

4 3 2 /3 2 /3

3/2

2 /3

4/3

2 /3

ÕÎÐÅÎÃÐÀÔ²ß 5.02020201 2 3 ÒÓÐИÑÒИЧÍÅ ÎÁÑËÓÃÎÂÓÂÀÍÍß 5.14010301 2 3 2 4 ÃÎÒÅËЬÍÅ ÎÁÑËÓÃÎÂÓÂÀÍÍß 5.14010101 2 3 2 4 Ë²ÊÓÂÀËЬÍÀ ÑÏÐÀÂÀ 5.12010101 2 3 2 4 ÑÅÑÒÐИÍÑЬÊÀ ÑÏÐÀÂÀ 5.12010102 2 3 2 4 6. 010203 ÌÅÄИÊÎ-ÏÐÎÔ²ËÀÊÒИЧÍÀ ÑÏÐÀÂÀ 5.12010103 2 3 2 4 ÇÄÎÐÎÂ'ß ËÞÄИÍИ ÀÊÓШÅÐÑЬÊÀ ÑÏÐÀÂÀ 5.12010105 2 3 2 3 * - çà íàÿâíîñò³ óãîäè ïðî ñï³âïðàöþ ì³æ íàâ÷àëüíèìè çàêëàäàìè òà ïîãîäæåííÿ íàâ÷àëüíèõ ïëàí³â; ** - çà íàÿâíîñò³ óãîäè ïðî ñï³âïðàöþ ì³æ íàâ÷àëüíèìè çàêëàäàìè òà ïîãîäæåííÿ íàâ÷àëüíèõ ïëàí³â (çà â³äñóòíîñò³ òàêèõ ïðèéîì âñòóïíèê³â çä³éñíþºòüñÿ íà 2 êóðñ ³ òåðì³í íàâ÷àííÿ ñêëàäàº 3 ðîêè). Ï³äãîòîâêà ÎÊÐ "ÑÏÅÖ²ÀË²ÑÒ", "ÌÀÃ²ÑÒÐ" íà áàç³ ÎÊÐ "ÁÀÊÀËÀÂÐ", à òàêîæ ïåðåï³äãîòîâêà íà áàç³ ÑÏÅÖ²ÀË²ÑÒ ÿê äðóãà âèùà îñâ³òà òðèâàº 1 ð³ê íà äåíí³é ³ 1,5 ðîêó íà çàî÷í³é ôîðìàõ íàâ÷àííÿ. Çàðàõóâàííÿ íà íàâ÷àííÿ çä³éñíþºòüñÿ íà êîíêóðñí³é îñíîâ³ çà ñïåö³àëüíîñòÿìè:

ÇÀ ÑÏÅÖ²ÀËÜÍÎÑÒßÌÈ • Ô²ÇÈ×ÍÅ ÂÈÕÎÂÀÍÍß • ÑÏÎÐÒ (ÇÀ ÂÈÄÀÌÈ) • ÇÄÎÐÎÂ'ß ËÞÄÈÍÈ • Ô²ÇÈ×ÍÀ ÐÅÀÁ²Ë²ÒÀÖ²ß • Ô²ÒÍÅÑ ÒÀ ÐÅÊÐÅÀÖ²ß • ÒÓÐÈÇÌÎÇÍÀÂÑÒÂÎ

ÂÑÒÓÏÍ² ÂÈÏÐÎÁÓÂÀÍÍß: Äëÿ ÎÊÐ ñïåö³àë³ñò - åêçàìåí ç ñïåö³àëüíîñò³. Äëÿ ÎÊÐ ìàã³ñòð - åêçàìåíè ç: • ³íîçåìíî¿ ìîâè; • ñïåö³àëüíîñò³

ÏÅÐÅË²Ê ÄÎÊÓÌÅÍÒ²Â ßÊ² ÍÅÎÁÕ²ÄÍ² ÄËß ÂÑÒÓÏÓ: • äîêóìåíò äåðæàâíîãî çðàçêà ïðî ðàí³øå çäîáóòèé îñâ³òí³é, ÎÊÐ (àòåñòàò, äèïëîì), íà îñíîâ³ ÿêîãî çä³éñíþºòüñÿ âñòóï ³ äîäàòîê äî íüîãî, çà îñîáèñòèì âèáîðîì îðèã³íàëè òà êîï³þ àáî çàâ³ðåí³ äâ³ êîï³¿;• ñåðòèô³êàò (ñåðòèô³êàòè) ÇÍÎ 2008 - 2014 ð³ê (îðèã³íàë àáî éîãî êîï³þ);• ìåäè÷íó äîâ³äêó çà ôîðìîþ 086-î, 063 (äàí³ ïðî ùåïëåííÿ) - îðèã³íàë àáî êîï³ÿ ó äâîõ ïðèì³ðíèêàõ;• ø³ñòü ï³äïèñàíèõ íà çâîðîò³ (Ï²Ï) êîëüîðîâèõ ôîòîêàðòîê ðîçì³ðîì 3õ4 ñì;• ïàñïîðò ãðîìàäÿíèíà Óêðà¿íè (ñâ³äîöòâî ïðî íàðîäæåííÿ äëÿ îñ³á, ÿê³ çà â³êîì íå ìàþòü ïàñïîðòà) êîï³¿ 1, 2 ñòîð³íêè, âñòóïíèê ïðåä'ÿâëÿº îñîáèñòî;• êñåðîêîï³ÿ ïðèïèñíîãî ïîñâ³ä÷åííÿ àáî â³éñüêîâîãî êâèòêà (îðèã³íàë âñòóïíèê ïðåä'ÿâëÿº îñîáèñòî);• êîï³ÿ äîâ³äêè ïðî ïðèñâîºííÿ ³äåíòèô³êàö³éíîãî íîìåðà;• äîêóìåíòè, ùî äàþòü ïðàâî íà ï³ëüãè òà ¿õ êîï³¿, âñòóïíèêè ïîäàþòü îñîáèñòî;• ïàïêà íà çàâ'ÿçêó òà äâà êîíâåðòè ïî Óêðà¿í³ ³ç çâîðîòíîþ àäðåñîþ.

Ïðèéìàëüíà êîì³ñ³ÿ: òåë.: (032) 255-32-06 Å-mail: pk_ldufk@ukr.net

НАВІГАТОР ТВОЄЇ ОСВІТИ - ЩОМІСЯЧНИЙ ЖУРНАЛ “СУЧАСНА ОСВІТА”

1510

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 09 - 10 ÂÅÐÅÑÅÍÜ-ÆÎÂÒÅÍÜ

· 2014

05621011

99994011

99991136

Ì²Í²ÑÒÅÐÑÒÂÎ ÎÑÂ²ÒÈ ² ÍÀÓÊÈ ÓÊÐÀ¯ÍÈ

ÊÎËÅÄÆ ²ÍÔÎÐÌÀÖ²ÉÍÈÕ ÒÅÕÍÎËÎÃ²É ÒÀ ÇÅÌËÅÂÏÎÐßÄÊÓÂÀÍÍß Íàö³îíàëüíîãî À â³àö³éíîãî Ó í³âåðñèòåòó Àâ³àö³éíîãî Óí³âåðñèòåòó Ë³öåíç³ÿ ÌÎÍÓ ÀÅ ¹270705 â³ä 02.07.2013 ð. Ð³ê çàñíóâàííÿ - 1944.

Êîëåäæ äîçâîëÿº çàçäàëåã³äü ïðîôåñ³éíî îð³ºíòóâàòè ìîëîäèõ ëþäåé, íàäàòè ¿ì ïî÷àòêîâó âèùó îñâ³òó çà îñâ³òíüî-êâàë³ô³êàö³éíèìè ð³âíÿìè ìîëîäøîãî ñïåö³àë³ñòà òà áàêàëàâðà. Íàâ÷àííÿ çä³éñíþºòüñÿ çà äåðæàâíèì çàìîâëåííÿì òà íà óìîâàõ êîíòðàêòó (çà êîøòè þðèäè÷íèõ òà ô³çè÷íèõ îñ³á). Òåðì³í íàâ÷àííÿ íà áàç³ 9 êëàñ³â - 34 ðîêè; íà áàç³ 11 êëàñ³â - 2-3ðîêè (çàëåæíî â³ä ñïåö³àëüíîñò³ òà íàïðÿìó ï³äãîòîâêè). Âèïóñêíèêè 9-õ êëàñ³â çàðàõîâóþòüñÿ äî êîëåäæó çà ðåçóëüòàòàìè âñòóïíèõ âèïðîáóâàíü, âèïóñêíèêè 11-õ êëàñ³â çàðàõîâóþòüñÿ íà ²² êóðñ çà ðåçóëüòàòàìè ÇÍÎ. Âèïóñêíèêàì êîëåäæó çàáåçïå÷åíî ïîñë³äîâíå é áåçïåðåðâíå çäîáóòòÿ ïîâíî¿ âèùî¿ îñâ³òè. Óñï³øíå íàâ÷àííÿ ó êîëåäæ³ íàäàº ìîæëèâ³ñòü ïðîäîâæèòè íàâ÷àííÿ â Íàö³îíàëüíîìó àâ³àö³éíîìó óí³âåðñèòåò³ íà ñòàðøèõ êóðñàõ çà îñâ³òíüî-êâàë³ô³êàö³éíèì ð³âíåì: áàêàëàâð, ñïåö³àë³ñò, ìàã³ñòð.

ÑÏÅÖ²ÀËÜÍÎÑÒ² ìîëîäøèé ñïåö³àë³ñò: Ãåîäåçè÷í³ ðîáîòè òà åêñïëóàòàö³ÿ ãåîäåçè÷íîãî îáëàäíàííÿ êâàë³ô³êàö³ÿ - òåõí³ê-ãåîäåçèñò Çåìëåâïîðÿäêóâàííÿ êâàë³ô³êàö³ÿ - òåõí³ê-çåìëåâïîðÿäíèê Êàðòîãðàô³÷í³ ðîáîòè êâàë³ô³êàö³ÿ - òåõí³ê-êàðòîãðàô Ðîçðîáêà ïðîãðàìíîãî çàáåçïå÷åííÿ êâàë³ô³êàö³ÿ - òåõí³ê-ïðîãðàì³ñò Îðãàí³çàö³ÿ ïåðåâåçåíü ³ óïðàâë³ííÿ íà àâòîòðàíñïîðò³ êâàë³ô³êàö³ÿ - òåõí³ê-òåõíîëîã (ìåõàí³êà) Îðãàí³çàö³ÿ âèðîáíèöòâà êâàë³ô³êàö³ÿ - îðãàí³çàòîð âèðîáíèöòâà Ä³ëîâîäñòâî êâàë³ô³êàö³ÿ - îðãàí³çàòîð ä³ëîâîäñòâà Ô³íàíñè ³ êðåäèò êâàë³ô³êàö³ÿ - ìîëîäøèé ñïåö³àë³ñò ç ô³íàíñ³â

ÍÀÏÐßÌ Ï²ÄÃÎÒÎÂÊÈ (áàêàëàâð): Ô³íàíñè ³ êðåäèò êâàë³ô³êàö³ÿ - áàêàëàâð ç ô³íàíñ³â ³ êðåäèòó. Ãåîäåç³ÿ, êàðòîãðàô³ÿ òà çåìëåóñòð³é êâàë³ô³êàö³ÿ - áàêàëàâð ç ãåîäåç³¿, êàðòîãðàô³¿ òà çåìëåóñòðîþ Â êîëåäæ³ ïðàöþþòü ï³äãîòîâ÷³ êóðñè. Ó÷í³ 9-õ êëàñ³â ìàþòü ìîæëèâ³ñòü ï³äãîòóâàòèñÿ äî âñòóïíèõ ³ñïèò³â (ìàòåìàòèêà òà óêðà¿íñüêà ìîâà). Îòðèìàòè äîäàòêîâ³ áàëè çà ðåçóëüòàòàìè ï³äñóìêîâî¿ àòåñòàö³¿ ïðè âñòóï³. Ïðèéîì äîêóìåíò³â âåðåñåíü, æîâòåíü. Ïî÷àòîê çàíÿòü 01 ëèñòîïàäà. Àäðåñà: ì. Êè¿â-113, âóë. Äðóæê³âñüêà, 6, ìåòðî “Áåðåñòåéñüêà” àáî “Íèâêè” Òåëåôîí äëÿ äîâ³äîê: ïðèéìàëüíà äèðåêòîðà (044)4-000-405 ïðèéìàëüíà êîì³ñ³ÿ (044)4-000-222 Web: http://www.kitz.nau.edu.ua E-mail: kitz_nau@ukr.net

УВАГА: ПЕРЕДПЛАТА! ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС 06222 В КАТАЛОЗІ “УКРПОШТА”

0161

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 09-10 ÂÅÐÅÑÅÍÜ-ÆÎÂÒÅÍÜ 2014

Ô³íàíñîâ³ ö³ë³: ùî ïîòð³áíî âñòèãíóòè äî 30 ðîê³â? ßêùî äî 30 ðîê³â äîñÿãòè äåÿêèõ ô³íàíñîâèõ ö³ëåé, òî ï³ñëÿ öüîãî ìîæíà áóòè âïåâíåíèì ó ñâîºìó ìàòåð³àëüíîìó ìàéáóòíüîìó.

Çà ìàòåð³àëàìè www.mport.ua

1. Фінансова незалежність від бать ів. Вони завжди б д ть вважати тебе дитиною. Але не оже в 30 просити них рошей на нов машин або пач ци аро 2. Відс тність бор ів. У ожно о з нас є своя матеріальна мрія. Для то о, щоб вона зб лася, раще на опич й роші, а не позичай їх. Іна ше ризиєш зр йн вати свою фінансов стабільність і відносини з др ом- редитором. 3. По аси всі редити. Це теж безпосередньо впливає на фінансов стабільність. Б дь пильним і не і нор й та і забор ованості: майб тньом вони по ано мож ть позначитися на твоїй редитній історії. 4. Чиста редитна історія. По молодості або зайнятості іль а разів проп стив платіж и, або перевищив редитний ліміт? В та их випад ах старайся за ладж вати та і недолі и, щоб потім вони по ано не впливали на майб тнє. 5. На опич й на старість. Хоч в д ші ти вічно молодий, а до тіла старість все одно добереться. Том на опич й роші, щоб на момент її візит в тебе б ла пристойна с ма для впевненості в собі. 6. Інвест й. Бан івсь і в ладення хороші, але інвестиційні - ще ращі. Вони - це хоч я ий-неб дь, але все одно приб то . 7. Резервний фонд - це та звана с ма для підстрахов и на випадо звільнення з роботи. Її розмір - 3-5 місячних доходів. 8. Страхов а. У раїнах СНД із страхов ами не та все розвинене, я Європі. Але не полін йся обзавестися та ою. Вона тобі не завадить. 9. Корист йся піль ами. Я що вони є, то навіщо витрачати зайві роші? 10. Стеж за своїми витратами. Тіль и та зможеш прорах вати свій бюджет і виділити з ньо о с ми для створення резервно о фонд . 11. Позб дься імп льсних по по . Ти вже не малень ий. Том навчися фільтр вати списо попо , в аз ючи в ньом тіль и те, що необхідне. 12. Витрачай роші на потрібне. Замість імп льсних по по раще витрачай ошти на блао стрій сво о житла. Або пи абонемент в спортзал. Від цьо о і сенс більше, і рез льтат б де на обличчя. 13. Кредитні рах н и. Витрачати роші, позичені бан - ле о. Але той не прощає ріш и. Том завжди стеж за своїми редитними рах н ами і вчасно аси забор ованості. 14. Оплач й ом нальні посл и. Хоч тобі всю хочеться розповісти співробітни ам ЖЕК , хто вони та і і ди їм йти, але оплач вати рах н и потрібно. Ти ж не хочеш одно о раз прийти в варти-

р без світла та води? 15. Потрать вели і роші на одн річ. Це означає, що до 30ти ти повинен просадити шален с м на по п машини, т рне по території всієї Афри и, або весілля на орищі отелю Періс Хілтон. Повір, вражень від цьо о вистачить на наст пні півжиття. 16. На опич й роші на цю вели по п або події в твоєм житті. 17. Навчися роз міти податов систем . Завдя и цьом теж навчишся е ономити роші. 18. Професійне зростання. Пре расно, я що шаленієш від своєї роботи. Але це не повинне заважати тобі професійно розвиватися. Ходи на додат ові ле ції та семінари. 19. Пасивний приб то . Поодься, приємно: ти нічо о не робиш, а роші все одно « апають» в твій аманець. 20. А тив, що збільш ється. З часом твої а тиви повинні постійно збільш ватися. Том оптиміз й витрати і роби все для то о, щоб твій професіоналізм і о лад з роами тіль и збільш вався. 21. С пермета. Більшість

мріє про мільйон, р тий отедж біля міста і Мерседес. Але для то о, щоб все це заробити, прод май шляхи, я ими йтимеш до своїх мрій. 22. Живи за оштами. Але я що хочеться, щоб їх вистачало для по п и авто або 3-х імнатної вартири, розвивай професійні навич и, проси більш заробітн плат та на опич й. 23. Досить порівнювати себе з оточ ючими. Товариш придбав Мерседес? І слава Бо . Не нама айся наслід вати йо о при лад. Адже часто б ває, що для та ої величезної по п и люди роами недоїдають і працюють на 3х роботах. 24. Припини міряти спіх матеріальними речами. Адже ми живемо в світі, де ожен щось ом сь хоче продати. Том « р тий» одя або ще щось подібне - далео не по азни . Успіх та им способом не виміряти. 25. Створи здорові фінансові відносини в родині. Досвід по аз є, що на матеріальном ґр нті часто відб ваються непороз міння і свар и, я і часто за інч Î ються розл ченнями.

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 09-10 ÂÅÐÅÑÅÍÜ-ÆÎÂÒÅÍÜ

· 2014

12 ðåñóðñ³â äëÿ ï³äãîòîâêè äî TOEFL Ïîòð³áíî çäàòè TOEFL? Çâè÷àéíî, ìîæíà ï³òè íà ñïåö³àëüí³ êóðñè, àëå ÿêùî ó âàñ äîñòàòíüî ñàìîäèñöèïë³íè òà ìîòèâàö³¿, âè ìîæåòå ï³äãîòóâàòèñÿ äî ³ñïèòó ñàìîñò³éíî, àäæå â ²íòåðíåò³ º áåçë³÷ ðåñóðñ³â ç êîðèñíîþ ³íôîðìàö³ºþ íà öþ òåìó. Ïîðàäè, çàâäàííÿ, ïðîáí³ òåñòè ³ íàâ³òü æèâå ñï³ëêóâàííÿ ç ³íøèìè ñòóäåíòàìè. БЕЗКОШТОВНІ РЕСУРСИ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

ЩО ТАКЕ TOEFL TOEFL (Test of English as a Foreign Language) це стандартизований тест на знання ан лійсь ої мови я іноземної, я ий вам доведеться здавати, я що ви хочете навчатися в за ордонном в зі ан лійсь ою мовою (поп лярний в США, Канаді, а таож Європі та Азії). Сьо одні найбільшою переваою в ба атьох в зах орист ється інтернет-версія іспит (TOEFL iBT), до я о о от валася і я. Іспит с ладається з чотирьох частин: Reading, Listening, Writing і Speaking. До ожної з них потрібно от ватися о ремо. «Чи потрібно от ватися до іспит , я що я вільно розмовляю ан лійсь ою?» Та о о род питання я час від час ч ю від знайомих. І моя відповідь завжди «та ». TOEFL не можна порівняти ні з одним іспитом з ан лійсь ої, я ий ми здавали в ш олі, ніверситеті чи на рсах. У ньо о своя стр т ра, специфічна ло і а і завдання. Крім то о, о рем ва слід приділити і словни овом запас , та я завдання іспит в лючають те сти на теми з різних сфер, напри лад історії, біоло ії, ео рафії тощо. Саме том ваш рез льтат більше всьо о залежить не від за ально о знання ан лійсь ої (хоча вас повинен б ти хороший рівень), а від то о, нас іль и добре ви під от валися до цьо о іспит . Кіль а ро ів том , оли я от валася до здачі TOEFL, мені стали в на оді не тіль и підр чни и, але і різні онлайн-рес рси, де можна б ло знайти ба ато орисної інформації і додат ові завдання для пра ти и. Сподіваюся, що цей списо б де орисний і вам.

1. GoodluckTOEFL (http://www.goodlucktoefl.com) - на цьом рес рсі ви знайдете всю необхідн інформацію про іспит, починаючи з ор анізаційних питань і за інч ючи стр т рою і особливостями ожної з чотирьох частин TOEFL. 2. Learn4Good (http://www.learn4good.com/languages/spec_english_toefl.htm) - справжнє джерело без оштовних пра тичних завдань для самостійної під отов и. На сайті зібрані я базові поради, та і вправи по стр т рі іспит і словни овом запасі. 3. NoteFull (https://www.notefull.com/index.php) - відмінний рес рс з відео ро ами для під отов и до TOEFL. За дея і з них потрібно платити роші, але на сайті та ож є і без оштовні ро и. Крім то о, ви можете отримати ре омендації та поради від ви ладача. 4. Exam English (http://www.examenglish.com/TOEFL) - без оштовні пра тичні ро и для під отов и до різних іспитів з ан лійсь ої мови, в лючаючи TOEFL. Пра тичні вправи для ожної з чотирьох частин іспит . 5. TestPrepPractice (http://www.testpreppractice.net/TOEFL/FreeOnline-TOEFL-Practice-Tests.aspx) - орисний збірни інтера тивних завдань на час. 6. i-Courses (http://i-courses.org/toefl-ibt-test/free-sample-test) - ще один інстр мент для то о, щоб попра ти ватися в завданнях на час. При лади тестів по чотирьох частинах іспит , є без оштовна частина. 7. Toeflgoanywhere (http://toeflgoanywhere.org/toefl-practice) - завдання, росворди, оловолом и, відео ро и від творців TOEFL. Крім то о, рес рс є своє співтовариство, де можна знайти партнерів для спільної під отов и і спіл вання. 8. Metacafe (http://www.metacafe.com/tags/toefl_ibt_speaking) - відеоро и для під отов и до частин іспит Speaking і Writing. 9. TestMagic (http://testmagic.com/toefl-resources) - безліч різних тестів, я і можна пройти онлайн, плюс фор м і орисні матеріали для під отов и. 10. Stuff (http://stuff.co.uk/toefl.htm) - на цьом сайті ви можете пройти двадцятихвилинний тест і отримати детальний аналіз своїх відповідей від ви ладача. 11. Engvid (http:// www.engvid.com) - це величезний рес рс з відео ро ами з ан лійсь ої мови, в том числі є розділ для під отов и до TOEFL. 12. Real ESL (http:// realesl.com) - хороший відеобло вчитель и анлійсь ої мови з ЛосАнджелеса, присвячений під отовці до TOEFL. Зовсім не обов'яз ово ви ористов вати всі перераховані сайти, але дея і з них мож ть стати хорошим доповненням до вашої під отовці, я це б ло мене. Î

Çà ìàòåð³àëàìè Îëüãè Êîæàð, www.lifehacker.ru

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 09-10 ÂÅÐÅÑÅÍÜ-ÆÎÂÒÅÍÜ 2014

32 ÍÀÇÂÀ ÊÓÐÑÓ

ÒÅÐÌ²Í ÍÀÂ×ÀÍÍß

ÂÀÐÒ²ÑÒÜ ÊÓÐÑÓ

ÄÎÄÀÒÊÎÂÀ ²ÍÔÎÐÌÀÖ²ß

ÍÀÂ×ÀËÜÍÈÉ ÇÀÊËÀÄ, ÒÅË.

²ÍÎÇÅÌÍ² ÌÎÂÈ â³ä 1 ì³ñ. (³íòåíñèâ) äî 1 ðîêó

â³ä 1200 ãðí

Àíãë³éñüêà ìîâà. Í³ìåöüêà ìîâà

â³ä 3-õ ì³ñÿö³â äî 2-õ ðîê³â

â³ä 21 ãðí çà 1 àêàä. ãîäèíó

Àðàáñüêà. Ãðåöüêà

â³ä 3-õ ì³ñÿö³â äî 2-õ ðîê³â

â³ä 40 ãðí çà 1 àêàä. ãîäèíó

²ñïàíñüêà. Ôðàíöóçüêà

â³ä 3-õ ì³ñÿö³â äî 2-õ ðîê³â

â³ä 21 ãðí çà 1 àêàä. ãîäèíó

Êèòàéñüêà. ßïîíñüêà

â³ä 3-õ ì³ñÿö³â äî 2-õ ðîê³â

40 ãðí çà 1 àêàä. ãîäèíó

Ïîëüñüêà. ×åñüêà

â³ä 4-õ ì³ñÿö³â äî 2-õ ðîê³â

â³ä 21 ãðí çà 1 àêàä. ãîäèíó

Àíãë³éñüêà ìîâà

Óêðà¿íñüê³ òà àìåðèêàí. âèêëàäà÷³. Íîâ³òí³ ìåòîäè âèêë., ñåðòèô. ÂÌÓÓ ïî çàê³í÷. ì. Êè¿â, âóë. Òóðãåíºâñüêà, 8\14, ê. 1-4 wiuu@wiuu.kiev.ua, www.wiuu.edu.ua Äëÿ äîðîñëèõ, øêîëÿð³â, äîøê³ëüíÿò, êîðïîðàòèâíèõ êë³ºíò³â. Business English ç íîñ³ºì ìîâè. Ñåðòèô³êàò. www.kiev-languages.com.ua Ôîðìóâàííÿ ãðóï ïðîòÿãîì íàâ÷àëüíîãî ðîêó. Ñïåöêóðñè äëÿ êîðïîðàòèâíèõ êë³ºíò³â. Íîñ³¿ ìîâ. Ñåðòèô³êàò. www.kiev-languages.com.ua Ôîðìóâàííÿ ãðóï ïðîòÿãîì íàâ÷àëüíîãî ðîêó. Ñïåöêóðñè äëÿ êîðïîðàòèâíèõ êë³ºíò³â. Íîñ³¿ ìîâ. Ñåðòèô³êàò. www.kiev-languages.com.ua Ôîðìóâàííÿ ãðóï ïðîòÿãîì íàâ÷àëüíîãî ðîêó. Ñïåöêóðñè äëÿ êîðïîðàòèâíèõ êë³ºíò³â òà øêîëÿð³â. Ñåðòèô³êàò. www.kiev-languages.com.ua Ôîðìóâàííÿ ãðóï ïðîòÿãîì íàâ÷àëüíîãî ðîêó. Ñïåöêóðñè äëÿ êîðïîðàòèâíèõ êë³ºíò³â. Íîñ³¿ ìîâ. Ñåðòèô³êàò. www.kiev-languages.com.ua

ÓÀÃ² "Â³ñêîíñ³íñüêèé ì³æíàðîäíèé óí³âåðñèòåò (ÑØÀ) â Óêðà¿í³" (Ë³ö. ÌÎÍÌÑÓ ÀÃ ¹ 582478 â³ä 14.12.2011 ð.) Òåë.: 486-06-66, 236-19-16 ÄÐÓÃ² Êè¿âñüê³ êóðñè ³íîçåìíèõ ìîâ. Ë³ö. ÃÓÎÍ ñåð. ÀÃ ¹507994 â³ä 23.09.2011 ð., òåë.: 360-69-08, 362-42-44, 383-30-93 ÄÐÓÃ² Êè¿âñüê³ êóðñè ³íîçåìíèõ ìîâ. Ë³ö. ÃÓÎÍ ñåð. ÀÃ ¹507994 â³ä 23.09.2011 ð., òåë.: 360-69-08, 362-42-44, 383-30-93 ÄÐÓÃ² Êè¿âñüê³ êóðñè ³íîçåìíèõ ìîâ. Ë³ö. ÃÓÎÍ ñåð. ÀÃ ¹507994 â³ä 23.09.2011 ð., òåë.: 360-69-08, 362-42-44, 383-30-93 ÄÐÓÃ² Êè¿âñüê³ êóðñè ³íîçåìíèõ ìîâ. Ë³ö. ÃÓÎÍ ñåð. ÀÃ ¹507994 â³ä 23.09.2011 ð., òåë.: 360-69-08, 362-42-44, 383-30-93 ÄÐÓÃ² Êè¿âñüê³ êóðñè ³íîçåìíèõ ìîâ. Ë³ö. ÃÓÎÍ ñåð. ÀÃ ¹507994 â³ä 23.09.2011 ð., òåë.: 360-69-08, 362-42-44, 383-30-93

ÏÅÐÅÄÏËÀÒÀ-2015 ¹ 9-10 (109) 2014 ð. www.s-osvita.com.ua Ре . свід. КВ № 6364 від 24.07.2002 р. ........................................................................ Видавець ТОВ «Поіс -Плюс» Адреса реда ції: 03057, м . Київ, в л. Молдавсь а, 2, оф. «1-В» ........................................................................ Реда ція: тел/фа с.: 044-277-17-76

íà æóðíàë "Ñó÷àñíà îñâ³òà " – òâ³é êðîê äî óñï³õó! Ñêîðèñòàéñÿ âñ³ìà ïåðåâàãàìè ïåðåäïëàòè! Зр чно Вам не доведеться ш ати ж рнал

іос ах – Вам по лад ть йо о в поштов с ринь . Ви ідно ж рнал "Ñó÷àñíà îñâ³òà" надходить до Вашої поштової с ринь и – Ви вст паєте до ВНЗ! Корисно Усі номери люблено о ж рнал завжди під р ою. Наші п блі ації завжди а т альні.

Кро 1 – Заповніть передплатний

пон поштовом відділенні.

Кро 2 – ПЕРЕДПЛАТІТЬ ЖУРНАЛ. Передплатити ж рнал можна за аталоРе лама: 044-453-35-00 poisk@optima.com.ua ........................................................................ ом ДП “Преса” (в б дь-я ом відділенні “У рпошти”), передплатний інде с Дире тор Ш мей о Г.В. 06222. Головний реда тор К чма В.В. ........................................................................ Кро 3 – Насолодж йтесь читанням ж рнал "Ñó÷àñíà îñâ³òà"! Відділ розповсюдження: тел.: 044-277-17-76 Інтернет-прое т: тел.: 044-453-35-00 ........................................................................ на місяць - 6,70 рн. на півро - 37,35 рн. Надр овано ТОВ «Рема-Прінт» на вартал - 19,50 рн. на рі -73,50 рн. Підписано до др 15.09.2014 р. Зам. №__________ На лад 17000 примірни ів Оформивши передплат на ж рнал ........................................................................ "Ñó÷àñíà îñâ³òà", Передр дозволяється тіль и за письмовою з одою реда ції. лише та Ви не проп стите жодно о матеріал , можливо, Реда ція може не поділяти точ зор авторів. Відповідальність найважливішо о саме для Вас! за підбір і ви ладення фа тів статтях нес ть автори. Відповідальність за зміст ре лами несе ре ламодавець. Детальн інформацію про передплат Ви завжди можете знайти на ........................................................................ сайті www.s-osvita.com.ua або дізнатися, зверн вшись до реда ції Матеріали з познач ою P др ються на правах ре лами. за тел.: (044)453-35-00

ЖУРНАЛ “СУЧАСНА ОСВІТА” – ТВІЙ ПУТІВНИК У СВІТІ ЗНАНЬ

www.s-osvita.com.ua

ÐÅÊËÀÌÍÈÉ Â²ÄÄ²Ë ÆÓÐÍÀËÓ: (044) 453-35-00

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

05822002

02612006

¹ 9-10 2014 ð. ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

01332021

07372010

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ 2014 ð. ¹ 9-10

www.s-osvita.com.ua

ÐÅÊËÀÌÍÈÉ Â²ÄÄ²Ë ÆÓÐÍÀËÓ: (044) 453-35-00

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

22802001

¹ 9-10 2014 ð. ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

02112046

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ 2014 ð. ¹ 9-10

www.s-osvita.com.ua

ÐÅÊËÀÌÍÈÉ Â²ÄÄ²Ë ÆÓÐÍÀËÓ: (044) 453-35-00

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ www.s-osvita.com.ua ÑÎÂÐÅÌÅÍÍÎÅ ÎÁÐÀÇÎÂÀÍÈÅ

SUCHASNA OSVITA - ("Modern Education")

óêðàèíñêèé ñïåöèàëèçèðîâàííûé ðåêëàìíî-àíàëèòè÷åñêèé æóðíàë

ukrainian specialized advertising analytical magazine.

Ãëàâíûå òåìû: - îáó÷åíèå â Óêðàèíå (âûñøåå îáðàçîâàíèå, êóðñîâàÿ ïîäãîòîâêà, ïîâûøåíèå êâàëèôèêàöèè), - îáó÷åíèå çà ðóáåæîì äëÿ óêðàèíñêîé ìîëîäåæè Ðåãèñòðàöèîííîå ñâèäåòåëüñòâî ÊÂ ¹6364 îò 24.07.2002ã. Èçäàåòñÿ ñ 1997 ãîäà. Ïîäïèñíîé èíäåêñ â êàòàëîãå "Óêðïî÷òà" 06222. Çà çàñëóãè â ðàçâèòèè îáðàçîâàíèÿ â Óêðàèíå íàãðàæäåí äèïëîìàìè è ãðàìîòàìè Ìèíèñòåðñòâà îáðàçîâàíèÿ è íàóêè Óêðàèíû è Ìèíèñòåðñòâà òðóäà è ñîöèàëüíîé ïîëèòèêè Óêðàèíû.

Main themes: - education in Ukraine (higher education, course preparation, up-grade qualification), - education abroad for the young Ukrainians Registration certificate ÊÂ ¹6364 from 24.07.2002. The "Suchasna Osvita" magazine was first published in 1997. The Subscription index in catalogue of the media distribution agency "UkrPost": 06222. For merits in development of Ukrainian education rewarded for its services with diplomas and merit certificates of Ministry of Education and Science of Ukraine and Ministry of labour and Social policy of Ukraine.

Ïåðèîäè÷íîñòü âûõîäà: îäèí ðàç â ìåñÿö. Ôîðìàò: 280õ206 ìì, ãëÿíåö, ïîëíîöâåò + âíóòðåííèé áëîê â äâà öâåòà Îáüåì: 64 ñòðàíèöû Òèðàæ: 17000 ýêçåìïëÿðîâ Ðàñïðîñòðàíåíèå: Óêðàèíà

Frequency and circulation: The magazine is published once a month with circulation of 17,000. Format: 280x206 mm, lustre, fullcoloured cover + internal block in two colors Volume: 64 pages Distribution: Ukraine

Êîíòàêòû Àäðåñ: Óêðàèíà, 03057, ã.Êèåâ, óë. Ìîëäàâñêàÿ,2, îô. "1-Â" Òåëåôîí: +38(044)453-35-00, +38(044)453-35-11 Ôàêñ: +38(044)453-35-00 E-mail: poisk@optima.com.ua Web: s-osvita.com.ua

Contacts Address: office "1-B", 2 Moldavskaya str., 03057, Kiev, Ukraine Tel.: +38(044)453-35-00, +38(044)453-35-11 Fax: +38(044)453-35-12 E-mail: poisk@optima.com.ua Web: s-osvita.com.ua

¹ 9-10 2014 ð. ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ 2014 ð. ¹ 1-2

www.s-osvita.com.ua

ÐÅÊËÀÌÍÈÉ Â²ÄÄ²Ë ÆÓÐÍÀËÓ: (044) 453-35-00

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

¹ 9-10 2014 ð. ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ