"Современное образование в Украине и за границей", журнал, Украина by Modern Education Современное образование

Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ íà ñòoð. 31

01662040

02592018

ÂÈÙÀ ÎÑÂ²ÒÀ, ÄÐÓÃÀ ÂÈÙÀ ÎÑÂ²ÒÀ ÄÎÊÒÎÐÀÍÒÓÐÀ, ÀÑÏ²ÐÀÍÒÓÐÀ Á²ÇÍÅÑ-ÎÑÂ²ÒÀ, ²ÍÎÇÅÌÍ² ÌÎÂÈ ÒÅÕÍ²ÊÓÌÈ, ÊÎËÅÄÆ², Ó×ÈËÈÙÀ ÊÓÐÑÈ, ÍÀÂ×ÀËÜÍ² ÖÅÍÒÐÈ ØÊÎËÈ, Ë²ÖÅ¯, Ã²ÌÍÀÇ²¯ Ï²ÄÃÎÒÎÂ×² Â²ÄÄ²ËÅÍÍß

Ïåðåäïë. ³íäåêñ 06222

21382001

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ íà ñòoð. 33

00162206

01472084

Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ íà ñòoð. 34

Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ íà ñòoð. 39

01472088

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ 2012 ð. ¹ 10-11

03072019

www.s-osvita.com.ua

ÐÅÊËÀÌÍÈÉ Â²ÄÄ²Ë ÆÓÐÍÀËÓ: (044) 453-35-00

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ íà ñòoð. 30

04792017

¹ 10-11 2012 ð. ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

02452022

00132013

01612032

Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ íà ñòoð. 37 01552015

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ 2012 ð. ¹ 10-11

ЗМІСТ ÎÑÂ²ÒÀ ÇÀ ÊÎÐÄÎÍÎÌ

ВИЩА ОСВІТА 6 7 8

МОВНІ КУРСИ, ШКОЛИ

Íîâèíè Íàéêðàùå ì³ñòî äëÿ ñòóäåíò³â (ïðîäîâæåííÿ) Âèáèðàºìî óí³âåðñèòåò: Âåëèêîáðèòàí³ÿ ÷è ²ðëàíä³ÿ?

Ïðèâ³ò â³ä Äîí Ê³õîòà

БІЗНЕС-ОСВІТА 17

СЕРЕДНІ ШКОЛИ, ПРОГРАМИ ДЛЯ ДІТЕЙ 14 ßê îáðàòè øêîëó â ªâðîï³?

Á³çíåñ-îñâ³òà â ªâðîï³ âèã³äíà ³íâåñòèö³ÿ

КОНСУЛЬТАЦІЇ, ПРОГРАМИ НАВЧАННЯ 18

Àãåíö³¿ ç îñâ³òè çà êîðäîíîì - ïðîïîíóþòü

ßê îòðèìàòè äèñòàíö³éíó îñâ³òó?

Àêòóàëüíà òåìà:

ÎÑÂ²ÒÀ Â ÓÊÐÀ¯Í² ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ, ПРОФЕСІЙНІ КУРСИ

ВИЩА ОСВІТА 20

Íîâèíè

Íàéá³ëüø çàòðåáóâàí³ ïðîôåñ³¿ íàéáëèæ÷îãî ìàéáóòíüîãî

ßê îòðèìàòè äèñòàíö³éíó îñâ³òó â Óêðà¿í³?

×è ìîæíà äîâ³ðÿòè åëåêòðîííèì çíàííÿì?

Öåíòðè îíëàéí-ñåðòèô³êàö³¿ òà ï³äâèùåííÿ êâàë³ô³êàö³¿

Àâòîá³çíåñ - çàâæäè àêòóàëüíî!

ПРЕЗЕНТУЄМО ВИЩІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ

Ðàáîòà áåç âûñøåãî îáðàçîâàíèÿ? Åñòü âàðèàíòû!

ßê âèòðàòèòè ãðîø³ ç ðîçóìîì íà íàâ÷àííÿ!

ВИВЧАЄМО ІНОЗЕМНІ МОВИ 44

Á³ëà ìóõà, áëàêèòíà ðèáà òà ³íø³ ³òàë³éö³

ШКОЛИ, ЛІЦЕЇ, ГІМНАЗІЇ 46

Òàëàíò - ñïðàâà òîíêà, àáî êóäè ä³âàþòüñÿ îáäàðîâàí³ ä³òè

ВІДПОЧИНОК І ДОЗВІЛЛЯ 48

Ôèáóëà, àãðàôà... Áðîøü!

30-39 Àêàäåì³¿, óí³âåðñèòåòè, ³íñòèòóòè, êîëåäæ³, òåõí³êóìè (äîêëàäíà ³íôîðìàö³ÿ) 50

НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ НОМЕРА

po ce e o a i a c a e e o o (044) 453-35-00

Æ ÅÐ Ì ÄÀ ÍÎ ÐÎ É ÓÏ . ð ÍÈ Å ÓÏ ²ÉÄ 012 ÑÒ Ä .2 ÍÀ ) ÍÀ .11 8 3 (9 ç 2

"Ñó÷àñíà îñâ³òà" Ñó÷àñíà îñâ³òà

×ÈÒÀÉÒÅ Â ÍÀÑÒÓÏÍÎÌÓ ÍÎÌÅÐ²:

ßÊ ÏÅÐÅÄÏËÀÒÈÒÈ ÆÓÐÍÀË ÄÅ ÌÎÆÍÀ ÏÐÈÄÁÀÒÈ ÆÓÐÍÀË ßÊ ÐÎÇÌ²ÑÒÈÒÈ ÐÅÊËÀÌÓ Â ÆÓÐÍÀË²

· 2012

Àëôàâ³òíèé ïîêàæ÷èê

ÃÎËÎÂÍÅ

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10-11 ÆÎÂÒÅÍÜ-ËÈÑÒÎÏÀÄ

ÍÀÂ×ÀÍÍß ÇÀ ÊÎÐÄÎÍÎÌ: - Îñâ³òà â ÑØÀ ³ Êàíàä³: ÿê³ âóçè âèáðàòè? ÂÑÒÓÏÍÀ ÊÀÌÏÀÍ²ß 2013 2013:: - Ùî íîâîãî?

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10-11 ÆÎÂÒÅÍÜ-ËÈÑÒÎÏÀÄ 2012

ÎÑÂ²ÒÀ ÇÀ ÊÎÐÄÎÍÎÌ ÍÎÂÈÍÈ ПРОТЯГОМ 2012/2013 Н.Р. ЗА ДЕРЖАВНІ КОШТИ 353 МОЛОДИХ УЧЕНИХ УКРАЇНИ ПОЇДУТЬ НАВЧАТИСЯ У ПРОВІДНІ ВНЗ СВІТУ Міністерством освіти і на и, молоді та спорт проведено два он рсних відбори ( 2011 і 2012 рр.) серед раїнсь их ст дентів, аспірантів і на ово-педа о ічних співробітни ів щодо направлення їх на навчання або стаж вання в провідні вищі навчальні за лади світ . У 2011/2012 навчальном році, вперше, направлено на навчання або стаж вання в провідних за ордонних вищих навчальних за ладах 275 осіб, з 36 раїнсь их вищих навчальних за ладів: 106 ст дентів, 82 аспірантів і 87 на ово-педа о ічних працівни ів. Протя ом 2012/2013 навчально о ро передбачено направити вже 353 особи на навчання або стаж вання провідні вищі навчальні за лади за ордон, з 47 раїнсь их вищих навчальних за ладів: 180 ст дентів, 73 аспіранта і 100 на ово-педа о ічних працівни а. Державна підтрим а і фінанс вання навчання та стаж вання за ордоном в най ращих вищих навчальних за ладах США, Велиобританії, Франції, Німеччини, Японії та інших е ономічно розвинених раїн надається ст дентам, аспірантам і фахівцям природничо о та інженерно-технічно о напрямів, я их на сьо одні в державі є найбільша необхідність. Зо рема, це та і напрям и, я ITтехноло ії, біонанотехноло ії, нові нетрадиційні джерела енер ії, раціональне природо орист вання, авіаційна та ра етно- осмічна техні а, атомна енер ети а тощо. www.mon.gov.ua

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА - ПРОРИВ У РЕЙТИНГУ 2012/13 QS WORLD UNIVERSITY RANKINGS(R) Проривними (за даними www.topuniversities.com) можна вважати рез льтати, продемонстровані Київсь им Національним Університетом імені Тараса Шевчен а - ВНЗ

вперше подав заяв на часть, пройшов а дит і вірвався відраз ж в р п 501-550, ставши найбільш висо орейтин овим ВНЗ раїни. Най ращі рез льтати раїнсь і ВНЗ демонстр ють за по азни ом співвідношення іль ості ст дентів на одно о ви ладача та , напри лад, Університет Шевчен а війшов топ-100 світ за цим інди атором. Одна , всі інші ритерії по и що мають слаб і рез льтати всіх ніверситетах. Зоя Зайцева, ре іональний дире тор QS, вважає, що робота над інтернаціоналізацією професорсь о-ви ладаць о о с лад та підвищенням інде с цит вання повинні стати наріжним аменем на найближчі іль а ро ів: “Я д же рада, що ВНЗ У раїни в лючилися міжнародні процеси щодо підвищення впізнаваності і он рентноздатності вищої освіти. Три ВНЗ топ-4 ращих ніверситетів світ - це непо аний рез льтат за два ро и. Одна це тіль и почато , оманди провідних равців У раїни очі є опіт а і дов а робота за ба атьма напрям ами”. Çà ³íôîðìàö³ºþ ïðåñ-öåíòðó ÊÍÓ ³ìåí³ Òàðàñà Øåâ÷åíêà

TIMES НАЗВАВ НАЙКРАЩІ ВНЗ СВІТУ Перше місце в спис 200 ращих ніверситетів планети на 2012-2013 ро и за версією британсь ої азети The Times знов зайняв Каліфорнійсь ий техноло ічний інстит т. За даними “Газети.Ru”, др е місце розділили О сфордсь ий ніверситет Велиобританії, я ий мин лом році б в лише четвертим, і Стенфордсь ий в США. На четверт сходин оп стився Гарвард. В цілом в перш десят ввійшли сім амери ансьих ВНЗ. У топ-10 з неамери ансь их ніверситетів війшли та ож британсь і Кембріджсь ий ніверситет і Імперсь ий оледж Лондона - сьоме і восьме місце відповідно. Î Çà ìàòåð³àëàìè www.gazeta.ru

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10-11 ÆÎÂÒÅÍÜ-ËÈÑÒÎÏÀÄ

· 2012

ÍÀÉÊÐÀÙÅ Ì²ÑÒÎ äëÿ ñòóäåíò³â Íà ñòîð³íêàõ ïîïåðåäíüîãî íîìåðà íàøîãî æóðíàëó (äèâ. “ÑÎ” ¹ 9, 2012) ìè çâåðíóëèñÿ äî ðåéòèíãó êðàùèõ ñòóäåíòñüêèõ ì³ñò ñâ³òó - QS Best Student Cities. Âè ïîçíàéîìèëèñÿ ç Ïàðèæåì ³ Ëîíäîíîì, ÿê³ îïèíèëèñÿ íà âåðøèí³ ðåéòèíãó. Ó ïåðøó ï’ÿò³ðêó òàêîæ âõîäÿòü Áîñòîí, Ìåëüáóðí ³ Â³äåíü. Ïðî íèõ ³ ï³äå ìîâà. III. Бостон. Європою воно б ти ео рафічно не може, проте сильно європеїзоване. Це та ож льт рний центр, лише північноамериансь ий. І воно теж рясніє ст дентами - воно випереджає за їх іль істю б дь-я е інше місто США. Т т більше ста навчальних за ладів, серед них є ніверситети вели і (с ажімо, Гарвард і MIT) і малень і, М зей само о MIT, та ож М зей на и з хорошими наочними посібни ами - відрада інженера, ба ато інших м зеїв, старовинна бейсбольна оманда, щорічні вели і марафон і ре ата. Зроз міло, що ст дентам приємно знаходитися в цьом до лян том місті - і армонійно розвиватися, поєдн ючи навчання та на ово-дослідн діяльність (т т дійсно вели і можливості!) із заняттями спортом. До то о ж Бостонсь ий ніверситет забезпеч є чверть робочих місць місті, а місцеві ВНЗ оопер ються з медичними становами. IV. Мельб рн. Це місто потрапляє в списо ращих ніверситетсь их міст не вперше. Втім, іль а разів воно достоювалося звання “Краще світі місто”. Тобто раще вза алі. А ст денти - додаються! Т т мінлива по ода, але в цілом тепло; т т є весь перелі станов та заходів, необхідних для насичено о льт рно о життя, - проходять світові фести-

валі різноманітних мистецтв та моди, працюють театри, вист пають артисти балет і танцівни и стилю contemporary dance, р титься іно, від рита маса алерей. Т т проходить Australian Open і он и “Форм ли-1”. Т т висо ий рівень життя, розвинена інфрастр т ра і стабільне оточення. Кращі місцеві ніверситети - Королівсь-

вивчаючи під час своїх про ляно життя і творчість Штра са, Ш берта, Крейслера, Моцарта, Бетховена, Гайдна, Малера, Шенбер а; архіте т р баро о, історію місцевої порцеляни або біо рафію Фрейда, - ви вже дізнаєтеся надзвичайно ба ато. Тим часом в роз иданих по цих аз ових в лицях б дівлях Віденсь о о ніверситет - одно о з найбільших в Європі - вчаться десят и тисяч ст дентів (та там вже в XV столітті б ло 6 тисяч ст дентів!). З більш ніж сотні раїн світ (Відень щосили бере часть в про рамах обмін ). Вони платять за це відносно с ромні роші, до то о ж мають можливість вивчити б дь-я іль ість іноземних мов зовсім без оштовно. *** Отже, ожном з міст, визнаних ращими для ст дентів, вже ба ато бажаючих отримати вищ освіт . Зроз міло, що всім вчитися саме там неможливо. Що в цьом випад може зробити б дь-я ий абіт рієнт, де б він не народився і де б не план вав вчитися?

ий техноло ічний, Monash і ніверситет Мельб рна. Навчаючись них, можна або вибирати між тридцятьма на ово-дослідними інстит тами при своєм ВНЗ, або дослідж вати стовб рові літини, або сміливо йти отрим вати ф ндаментальн на ов освіт , знаючи, що вона з вели им ст пенем імовірності б де відзначена я ою-неб дь австралійсь ої на ородою. V. Відень. Відню теж не ч же звання ращо о міста. Воно стало та им в 2011 році - за я істю життя серед міст Європейсь о о союз . Це місто з світовою м зичною славою, велиою іль істю м зеїв, рин ом солодощів і при оломшливим морозивом. Тобто навіть я що просто пожити там, ніде не навчаючись, але самостійно

ВИХОДИМО В МІСТО! І все ж, я им би не б ло місто, на я ій би сходинці рейтин ів воно не знаходилося, справжній ст дент з міє роз ледіти йо о детально - і ефе тивно ви ористов вати та е знання. Що це значить? Коли людина вст пає до ніверситет , вона і правда починає більше “вибиратися в місто”. Це б ває схоже на “свято непосл х ”, що, звичайно, ціл ом рам ах юності, але не ціл ом ідне вищої освіти. Адже можна перетворювати дослідження міста тіль и в пош афе і випроб вання на міцність роллердромів і бо лін ів, - а можна ш ати і освоювати ще й ращі місь і бібліоте и, займаючись в них прое том своєї мрії. Можна с ласти арт омпаній, найбільш лояльних до молодих професіоналів, і спроб вати влашт ватися т ди на стаж вання або навіть на робот . Можна знайти списо найперспе тивніших місь их стартапів. Кращих бізнес-ідей, реалізованих в твоєм місті. Самостійно вибрати ращі рси. А ще - знаходити найбільш зр чні майданчии, я і можна оренд вати для реалізації вашо о власно о прое т . Бачити а т альні місь і проблеми та і, вирішенню я их можете сприяти ви самі. Посправжньом ст дентсь ий, дослідниць ий підхід до світ навчає помічати близь вам реальність - і виявляти можливості, я і в ній прис тні. Î

Çà ìàòåð³àëàìè Òåòÿíè Êàðïå÷åíêî, www.edunews.ru

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10-11 ÆÎÂÒÅÍÜ-ËÈÑÒÎÏÀÄ 2012

ÂÈÁÈÐÀªÌÎ ÓÍ²ÂÅÐÑÈÒÅÒ ÓÍ²ÂÅÐÑÈÒÅÒ:: Âåëèêîáðèòàí³¿ ÷è ²ðëàíä³ÿ? Äå, ÿê íå â Àíãë³¿ âèâ÷àòè íàóêè, ïîë³òèêó, á³çíåñ? Áðèòàíñüêà âèùà îñâ³òà ìàº áàãàòó ³ñòîð³þ, ùî ïî÷èíàºòüñÿ ç çàñíóâàííÿ â XII ñòîë³òò³ Îêñôîðäñüêîãî, à òðîõè ï³çí³øå ³ Êåìáðèäæñüêîãî óí³âåðñèòåò³â. Ïîºäíàííÿ òðàäèö³é ³ íîâàòîðñòâà, âèñîêà ÿê³ñòü âèêëàäàííÿ ïîñòàâèëè Âåëèêîáðèòàí³þ â ÷èñëî ë³äåð³â ñó÷àñíî¿ îñâ³òè. Àêàäåì³÷íà òðàäèö³ÿ áóëà óñïàäêîâàíà â³ä àíãë³éñüêî¿ ñèñòåìè îñâ³òè ²ðëàíä³ºþ ³ äàíà òåíäåíö³ÿ âñ³ëÿêî ï³äòðèìóºòüñÿ ³ ñüîãîäí³. Äîðå÷íî ñêàçàòè, ùî ³ðëàíäñüê³ ö³íè íà äåê³ëüêà ïîðÿäê³â íèæ÷³, í³æ ö³íè â àíãë³éñüêèõ íàâ÷àëüíèõ çàêëàäàõ. Ïðîòå ÿê³ñòü îñâ³òè ïðè öüîìó çàëèøàºòüñÿ âèñîêîþ. Òîìó ìè çàïðîøóºìî âàñ áëèæ÷å ïîçíàéîìèòèñÿ ç óí³âåðñèòåòàìè öèõ äåðæàâ.

ÂÈÙÀ ÎÑÂ²ÒÀ Â ÓÍ²ÂÅÐÑÈÒÅÒÀÕ ÂÅËÈÊÎÁÐÈÒÀÍ²¯ С часна британсь а освіта дає валіфі ацію міжнародно о рівня та знаменита своєю найвищою я істю з широ о о ола предметів. В Ан лії для отримання ст пеня ба алавра потрібно три ро и, в Шотландії - чотири. Ба ато ВНЗ надають можливість пройти виробнич пра ти під час навчання. У цьом випад за альна тривалість навчання зростає на рі . Дея і спеціальності, пов’язані з медициною, стоматоло ією і архіте т рою, потреб ють більш тривало о навчання на ба алавра - до 7 ро ів. Після спішно о за інчення про рами можна вст пити до

ма істрат ри і за інчити її за 1-2 ро и. Вартість вищої освіти Вели обританії є найвищою в Європі. Проте навчання в британсь их ніверситетах вважається настіль и престижним, що іноземців це не з пиняє. Ціни за рі навчання оливаються від 9000 до 13 000 ф нтів стерлін ів на рі (в залежності від ніверситет та фальтет ). А вартість вищої освіти в Ан лії за медичними спеціальностями значно вища (27-35 тис). Останнім часом ряд Вели обританії проявляє все більш заці-

авленість зал ченні до роботи валіфі ованих фахівців з інших раїн. Та , в середині 2010-х ро ів влада Шотландії дозволила всім ст дентам-іноземцям після за інчення навчання залишатися них до 2 ро ів і працювати за б дь-я ою спеціальністю. В Ан лії ж вип с ниам ма істрат р надається можливість залишитися на рі , щоб вони мо ли на пра тиці реаліз вати свої знання, отримані в ніверситетах Ан лії і Вели обританії. Крім то о, в числі британсь их іммі раційних про рам існ є і та а, я а передбачає надання ромадянства ст дентам, я і прийняли рішення залишитися працювати Вели обританії після за інчення ВНЗ.

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10-11 ÆÎÂÒÅÍÜ-ËÈÑÒÎÏÀÄ

ДО РЕЧІ ПРО УНІВЕРСИТЕТИ... Вибираючи британсь ий ніверситет, важливо знати до я ої ате орії він належить. Всі ніверситети Вели обританії можна розділити на 5 ате орій, в залежності від то о, оли вони б ли засновані. ВНЗ Ан лії, створені приблизно в один і той же час мають ба ато спільних рис, хоча, безс мнівно, ожен ніверситет ні альний і має свої перева и. ÊAncient Universities - створені до почат 17 століття, в середні ві и і епох ренесанс . ÊUniversity of Oxford - заснований в 1167 ÊUniversity of Cambridge - заснований в 1209 ÊUniversity of St Andrews - заснований в 1413 ÊUniversity of Glasgow - заснований в 1451 ÊUniversity of Aberdeen - заснований в 1495 ÊUniversity of Edinburgh - заснований в 1583 Red Brick Universities - спочат до цієї р пи належали тіль и 6 “цивільних” ніверситетів, заснованих вели их промислових містах Вели обританії, я і отримали стат с ніверситетів до почат Др ої світової війни. Основна відмінність цих ніверситетів від Ancient Universities поля ала в їх пра тичній, а не а адемічній спрямованості. ÊUniversity of Birmingham ÊUniversity of Bristol ÊUniversity of Leeds ÊUniversity of Liverpool ÊUniversity of Manchester ÊUniversity of Sheffield

· 2012

В даний час до цієї ате орії належать всі ніверситети - члени та званої Russel Group, я а являла собою співпрацю 20 ніверситетів Вели обританії (наведені 6 і ще 14), що отримали рядові ранти і підтрим держави. Співдр жність цих ніверситетів отримала своє ім’я за назвою отелю, в я ом проходили їхні перші неформальні з стрічі - the Russel Hotel на Russel Square в Лондоні. Plate Glass Universities - ан лійсь і ніверситети, створені між 1963 та 1992 (в основном в 60-і ро и). Назва цієї ате орії відображає їх с часн то о час архіте т р , що онтраст є з ніверситетами попередніх ате орій - Red Brick і Ancient.Aston University. New Universities - олишні політехнічні інстит ти Ан лії, що отримали ніверситетсь ий стат с 1992 році відповідно до Further and Higher Education Act 1992. Recently Created Universities - олишні оледжі, я і отримали стат с ніверситетів в 2005 році.

НАЙВІДОМІШІ ВНЗ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ Я по азало дослідження на тем “Університет вашої мрії”, що проводилося в різних раїнах, більшість опитаних мріють вчитися в раїні пре расних зам ів Вели обританії. У 2009 році б в с ладений списо найвідоміших ніверситетів Британії. Нижче представлена п’ятір а “ ращих з ращих”: О сфордсь ий ніверситет (University of Oxford) www.ox.ac.uk

О сфордсь ий ніверситет (University of Oxford) по прав займає перше місце в спис . Заснований на почат ХII століття, він є найстарішим ніверситетом Вели обританії. В ніверситеті ведеться під отов а ст дентів з манітарних, математичних, фізичних, соціальних та медичних на . Що стос ється стр т ри О сфорда, то даний ніверситет в лючає в себе 38 оледжів, а та ож 7 та званих ртожит ів - за ритих навчальних за ладів, що не мають стат с оледж і належать, я правило, релі ійним орденам. Прийом абіт рієнтів проводиться в жовтні-листопаді. Майб тні ст денти подають до спеціальної омісії ре омендаційні листи, оцін и, проходять співбесіди. Іноземним абіт рієнтам, рім сьо о іншо о, необхідно надати сертифі ати IELTS і TOEFL. Кембриджсь ий ніверситет (University of Cambridge) www.cam.ac.uk Кембриджсь ий ніверситет (University of Cambridge) - др ий за часом вини нення ВНЗ Ан лії, нічим не пост пається О сфордсь ом ніверситет за значимістю. Ці аво, що Кембридж б в створений зборами чених, я і в 1209 році по ин ли О сфордсь е ст дентсь е містеч о через розбіжності з місцевими жителями. Я свідчить ле енда, саме з цьо о момент починається протистояння двох центрів освіти в Ан лії.

Æóðíàë “Ñó÷àñíà îñâ³òà” ðîçïîâñþäæóºòüñÿ â Êèºâ³ òà Óêðà¿í³ âðîçäð³á – â ê³îñêàõ “Ïðåñà” òà íà ðîçêëàäêàõ, çà ïåðåäïëàòîþ (ïåðåäïë. ³íäåêñ 06222 â êàòàëîç³ “Óêðïîøòà”)

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10-11 ÆÎÂÒÅÍÜ-ËÈÑÒÎÏÀÄ 2012

Íàø æóðíàë ó ïðîäàæó ïðîòÿãîì ì³ñÿöÿ

На даний момент Кембриджсь ий ніверситет наліч є 31 оледж, три з я их приймають тіль и жіно . Решта 28 оледжів - змішані. В ніверситеті діють 2 напрями: а адемічний і манітарний. Імперсь ий оледж Лондона (Imperial College London) www3.imperial.ac.uk Імперсь ий оледж Лондона (Imperial College London) б в творений в 1907 році. Він є незалежним стр т рним підрозділом Лондонсь о о ніверситет . І хоча оледж, в порівнянні з Кембриджем і О сфордом, можна назвати “молодим”, він вважається ращим технічним ВНЗ серед технічних ВНЗ в Британії. Університет Дарема (Durham University) www.dur.ac.uk Університет Дарема (Durham University) - третій після О сфорда і Кембриджа, старший ніверситет Вели обританії. Він б в заснований в 1832 році і сьо одні в лючає 16 оледжів. Абіт рієнти зарахов ються на фа льтети мистецтва, с спільних і технічних на . Единб рзь ий ніверситет (University of Edinburgh) www.ed.ac.uk Единб рзь ий ніверситет (University of Edinburgh) - найстаріший ніверситет в Шотландії, б в заснований в 1583 році. Він відомий не тіль и я один із ращих ВНЗ Вели обританії, але і я дослідницьий центр. Ст денти і професори пишаються, що в їхньом рідном ВНЗ навчалися та і відомі особистості, я Арт р Конан Дойль - творець Шерло а Холмса, романіст Вальтер С отт, винахідни і основоположни телефонії Оле сандр Белл. Протя ом ба атьох ро ів ніверситет входить до числа найбільш рейтин-

ових ніверситетів: The Times Higher Education World University Rankings 2010 ставить йо о на 6 місце серед навчальних за ладів Європи, The Independent University Guide 2011 та The Times Good University Guide 2011 віддають йом 11 місце серед ніверситетів Спол ченоо оролівства. Університет Единб р а поряд з О сфордом і Кембриджем є членом відраз обох європейсь их дослідниць их р п Coimbra і LERU, а та ож входить до асоціації Russel Group, Universitas 21. Звичайно ж, при виборі за ордонно о ВНЗ потрібно пам’ятати - відоме ім’я не завжди є арантією либо их, ф ндаментальних знань. Але, з ідно зі спис ом най ращих ВНЗ Вели обританії за 2009 рі , це п’ятір а не тіль и найвідоміших, але і най ращих ніверситетів Британії.

ЯК ПОСТУПИТИ В УНІВЕРСИТЕТ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ? Вип с ни ам вітчизняних ш іл не вистачає ро навчання, щоб стати першо рсни ом британсь о о ніверситет . За рити цей пробіл можна різними способами. Роз лянемо їх на при ладі он ретних навчальних за ладів, відвіданих в ході поїзд и, ор анізованої Британсь ою Радою. Варіант перший - приватна ш ола-пансіон. Варіант др ий - вст п через під отовч про рам (Foundation programe). Варіант третій - оледж шостої форми (VI Form College).

Коледж шостої форми - це спеціалізовані навчальні станови, я і от ють до здачі вип с них іспитів за рс повної середньої ш оли A-Level. Варіант четвертий - професійний оледж (College of Higher and Future Education). На додато до про рам професійної освіти вони створюють відділення, я і от ють до здачі A-Level, а та ож річні під отовчі про рами (Foundation), розраховані на іноземних ст дентів. Варіант п’ятий - вст п після першо о рс вітчизняно о ВНЗ. Найбільш е ономічно - вст пити на перший рс національно о ВНЗ і після здачі першої сесії відправити до менти в обрані ВНЗ на т ж сам спеціальність. При цьом необхідно роз міти, що в топові ВНЗ при цьом варіанті потрапити д же с ладно, том що вони мають більш ранні терміни зарах вання, і до менти повинні в них надійти вересні-жовтні.

²ÐËÀÍÄ²ß

У боротьбі за іноземних ст дентів провідні освітні держави п с ають в хід різні виверти: дають можливість навчатися без оштовно, вводять національні стипендіальні про рами, розширюють можливості підробіт . Ірландія пішла іншим шляхом: домо лася винят ової я ості освіти. На відмін від інших раїн Європи, в ірландсь і ніверситети вст пають в 17-18 ро ів. Вчаться три (ба алаврат) або шість (ма істрат ра) ро ів. Середній он рс по раїні - дві людини на місце. С ладніше всьо о вст пити всесвітньовідомий Трінітіоледж. Т т на одне місце претенд ють

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10-11 ÆÎÂÒÅÍÜ-ËÈÑÒÎÏÀÄ

більше десяти абіт рієнтів, до то о ж діє вота - іноземних ст дентів не повинно б ти більше 10% від за альної іль ості чнів (реальна цифра - 5%). Значно простіше вст пити в провінційні навчальні за лади. Т т он рси нижчі, хоча на відділеннях медицини, стоматоло ії, психотерапії і права чотири людини на місце - не межа. Без оштовно навчатися в Ірландії мож ть тіль и ромадяни Європейсь о о Союз . Решта оплач ють своє навчання в Ірландії самостійно (ірландсь им рядом об оворюється запровадження рантової системи для іноземців, одна серйозних зр шень в цьом питанні, с дячи з сьо о, че ати не варто). Найдорожча освіта, я і с різь, - медична та юридична (14-17 тис. євро в рі ). Вивчення інженерних і природничих дисциплін обходиться від 8 до 15 тис. євро в рі . “Найдешевші” - манітарні дисципліни (5-6 тис. євро в рі ). Вони, до речі, д же поп лярні серед наших співвітчизни ів.

ТРИ СПОСОБИ ДЛЯ АБІТУРІЄНТА Ірландсь і ніверситети не вис вають с іль и несподіваних вимо до вст пни ів. Єдине, абіт рієнти повинні д же добре володіти ан лійсь ою - на рівні 600 балів по TOEFL або 5,5 по IELTS ( ніверситети інших раїн бер ть із знаннями мови на рівні 550 по TOEFL і 5,0 по IELTS). Сертифі ат, я ий підтвердж є знання мови, абіт рієнт повинен мати б дья ом випад . А ось набір інших до ментів може варіюватися. Та я вст пати до ВНЗ Ірландії можна вже в 17 ро ів, то теоретично рім мовно о сертифі ат достатньо надати лише атестат про за інчення вітчизня-

· 2012

ної середньої ш оли. Природно, там повинні б ти одні п’ятір и. Одна неба атьом вдалося вст пити до ірландсь их ВНЗ та им способом. Більш надійний шлях - від читися останні два ро и в ірландсь ій за альноосвітній ш олі та отримати Leaving Certificate Examinations (LCE) - ірландсьий атестат про за альн середню освіт . З тим же спіхом можна пред’явити і британсь ий A-level (йо о отрим ють після двох останніх ро ів навчання за прорамою британсь ої середньої ш оли). Найпоп лярніший варіант серед іноземців - записатися на Foundation, під отовч про рам ВНЗ, в стінах я о о ви хотіли б продовжити освіт . Для цьо о необхідно, я правило, с ласти TOEFL на 500 балів або IELTS на 5,0, написати есе на сторін (природно, ан лійсь ою мовою), чом ви хочете вчитися за обраною спеціальністю. До цих основних до ментів потрібно при ласти обов’язові ре омендації від ласно о ерівниа і вчителя ан лійсь ої. Успішно за інчивши Foundation, ви зможете на рівних з ірландсь ими абіт рієнтами вст пати до обрано о ВНЗ. Вст пни ам на ба алаврат в ніверситет або техноло ічний інстит т доведеться подавати до менти в єдин Центральн приймальн омісію (Central Applications Office - CAO). До менти в ма істрат р і в оледжі приймають самі навчальні за лади.

КОЖНОМУ ЗА ПОТРЕБАМИ В Ірландії не та ба ато вищих навчальних за ладів: сім ніверситетів (з них шість державних), тринадцять тех-

ноло ічних інстит тів і вісім педа о ічних оледжів. Останнім часом з’являється все більше бізнес- оледжів, вип с нии я их отрим ють дипломи MBA, а таож IT-ш оли. В ніверситет є сенс вст пати манітаріям і меди ам, а та ож бажаючим пов’язати своє життя з на ою. Тим же, хто після навчання план є жити і працювати в Ірландії, більше підійд ть техноло ічні інстит ти та IT-ш оли: їх вип сни и працевлаштов ються найле ше (особливо IT-фахівці та інженери). Дипломи педа о ічних оледжів б д ть орисні насамперед лін вістам: після повернення додом вони змож ть розрахов вати на працевлашт вання в б дья ом столичном мовном центрі. Що ж стос ється MBA, за статисти ою, вип с ни и бізнес-ш іл Ірландії швидше за інших о пають в ладення в навчання: же через три-чотири ро и вони займають висо і посади в провідних світових омпаніях.

УНІВЕРСИТЕТИ University of Dublin, Trinity College (Д блін) www.tcd.ie Трініті- оледж (Trinity College University of Dublin) заснований в 1592 році і входить до числа найстаріших ніверситетів Європи та світ (напри лад, одночасно з ним б в заснований найбільший оледж О сфордсь о о ніверситет в Вели обританії - Крайс Черч). Університет орист ється реп тацією одно о з ращих навчальних за ладів світ : за версіями різних рейтин ів він входить до числа 100 най ращих ніверситетів світ , 50 ращих ніверситетів Європи та в десят ращих на

Óìîâè ïåðåäïëàòè íà æóðíàë “Ñó÷àñíà îñâ³òà” äèâ. íà ñàéò³ s-osvita.com.ua

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10-11 ÆÎÂÒÅÍÜ-ËÈÑÒÎÏÀÄ 2012

вчальних за ладів Вели обританії і Ірландії. Більшість відомих діячів мистецтва і на и Ірландії є вип с ни ами Трініті- оледж , двоє з них стали ла реатами Нобелівсь ої премії. В ніверситеті навчається понад 15 тисяч ст дентів. 10% від за ально о числа ст дентів становлять іноземні ст денти з раїн Європейсь о о Союз , 3% - з Північної Амери и, 3% - з інших раїн. Кон рс в Трініті- оледж с ладає в середньом більше двадцяти чолові на місце. Для іноземних ст дентів введена вота 10% на базовом ніверситетсь ом рсі (undergraduate). Та е навмисне стрим вання процесів інтернаціоналізації хара терне ви лючно для Трініті- оледж , в я ом пра н ть вчитися більшість приїжджих в Ірландію абіт рієнтів-іноземців. В ніверситеті 3 фа льтети: фа льтет мистецтв, манітарних і с спільних на (в лючає ш оли бізнес і права), фа льтет інженерної справи, математи и та природничих на , фа льтет медицини. Камп с ніверситет розташований в центрі столиці Ірландії Д бліні. Вартість навчання на рі (євро): Ба алаврат від 14500 ( манітарні дисципліни) до 27000 (медицина) Ма істрат ра від 10840 ( манітарні дисципліни) до 23500 (МВА) і 36000 (стоматоло ія)

Çà ìàòåð³àëàìè www.globaldialog.ru www.study.rusupport www.parta.org www.ucheba.ru

University College (Д блін) www.ucd.ie University College Dublin (UCD) є найбільшим ВНЗ Ірландії, в я ом працюють понад 1300 осіб професорсь о-ви ладаць о о с лад та навчається більше 22 тисяч ст дентів. Університет створений в 1854 р. і є с ладовою частиною Національно о ніверситет Ірландії (National University of Ireland, NUI), ди рім UCD входять ще три ВНЗ. Це один з найбільш динамічно розвиваючихся ВНЗ Ірландії, спішно

пра н чий до дося нення страте ічної мети війти до числа ращих дослідницьих ніверситетів Європи. Університет вже зараз входить в число 30 ращих ніверситетів Вели обританії та Ірландії (за версією рейтин THES - QS World University Rankings 2007) і становить серйозн он ренцію Трініті- оледж і провідним ВНЗ Вели обританії. У с ладі ніверситет діє одна з найбільш авторитетних бізнес-ш іл Європі. Освітні та на ово-дослідні посл и світово о рівня надаються на 5 фа льтетах: мистецтв, бізнес і права, інженерної справи, математи и та фізи и (в лючаючи омп’ютерні на и), манітарних на , на про життя (в лючаючи медицин ). UCD є лідером в області омп’ютерних на . Він проводить дослідження для та их орпорацій я Microsoft, SUN, INTEL. University College Dublin розташований південном передмісті Д бліна (4 ілометри від центр Д бліна). Вартість навчання на рі (євро): Ба алаврат від 14850 Ма істрат ра від 9000 ( манітарні спеціальності), 27500 (МВА) Dublin Institute of Technology (Д блін) www.dit.ie Д блінсь ий Техноло ічний Інстит т (Dublin Institute of Technology, DIT), заснований в 1887 році, є найбільшим і найбільш поп лярним інстит том вищої освіти в раїні. Незважаючи на те, що в назві ВНЗ прис тнє слово “техноло ічний”, DIT виділений з системи техноло ічних інстит тів і за стат сом прирівняний до ніверситет . DIT є членом асоціації європейсь их ніверситетів, входить до числа п’ятдесяти ращих ВНЗ Вели обританії та Ірландії. В даний час в інстит ті навчається понад 22 тисячі ст дентів. В інстит ті шість фа льтетів: мистецтва

і с спільно- манітарних на , архіте т ри та б дівництва, бізнес , інженерної справи, природничих на і т ризм . Навчання ведеться на 80 про рамах баалавріата, 37 про рамах ма істрат ри, а та ож на різних сертифі аційних і дипломних про рамах з широ о о спе тр спеціальностей: м зи а, драма, дизайн, мови, засоби масової інформації, право, архіте т ра, містоб д вання, б хоблі , фінанси, менеджмент, мар етин , бізнес, інжинірин еле тричних та ом ні аційних систем, транспорт, біоло ія, фармацевти а, омп’ютерні на и, математи а, фізи а, отельний бізнес, т ризм, лінарне мистецтво та ін. Вартість навчання від 11000 євро в рі . Î

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10-11 ÆÎÂÒÅÍÜ-ËÈÑÒÎÏÀÄ

· 2012

Çàêîðäîííà ìîçà¿êà УНІВЕРСИТЕТСЬКІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ З НАЙБІЛЬШОЮ ВІДДАЧЕЮ ІНВЕСТИЦІЙ Usnews оп блі вала списо спеціальностей, я і забезпеч ють найбільш швид е повернення оштів, витрачених на навчання. За даними PayScale, провідної онлайнової бази даних зарплат, інженерія, фізи а, інформати а і математи а забезпеч ють висо ий потенційний дохід при низь ом рівні безробіття. При середній заробітній платі, що починається від 98000 доларів на рі , середньом о ладі в 120000 доларів, і 95% вип с ни ів, зайнятих повний робочий день, майб тні інженери-нафтови и мож ть розрахов вати на солідн віддач від отримання ст пеня. Те ж саме стос ється ст дентів, що навчаються на інженерно- еоло ічних спеціальностях, я і забезпеч ють їх висоими зарплатами і майже на 100% працевлашт ванням. Інженерні спеціальності домін ють більшості спис топ10 спеціальностей з висо ої віддачі від інвестицій. За даними PayScal, в середині ар’єри оплата їх праці має та ий ви ляд: • Хімічні техноло ії - середня стартова зарплата: 64500 доларів, середня зарплата в середині ар’єри: 109000 доларів • Еле тротехні а - середня стартова зарплата: 61300 доларів, середня зарплата в середині ар’єри: 103000 доларів • Матеріалознавство - середня стартова зарплата: 60400 доларів середня зарплата в середині ар’єри: 103000 доларів • Авіаційно- осмічна техні а - середня стартова зарплата: 60700 доларів, середня зарплата в середині ар’єри: 102000 доларів • Комп’ютерні дисципліни - середня стартова зарплата: 61800 доларів, середня зарплата в середині ар’єри: 101000 доларів До дисциплін з більш дов ою віддачею засобів відносяться: • Фізи а - середня стартова зарплата: 49800 доларів, середня зарплата в середині ар’єри: 101000 доларів • Е ономі а - середня стартова зарплата: 47300 доларів, середня зарплата в середині ар’єри: 94700 доларів • Статисти а - середня стартова зарплата: 49000 доларів, середня зарплата в середині ар’єри: 93800 доларів.

ВИБІР УНІВЕРСИТЕТУ ВИЗНАЧАЄ ЙОГО РЕПУТАЦІЯ Я пише “Гардіан”, дослідження по аз ють, що реп тація ВНЗ важливіша, ніж я ість ви ладання або ціна навчання. Дослідни и з Единб рзь о о ніверситет проаналіз вали вст пні до менти ст дентів, подані в ніверситети Ан лії і Шотландії в період між 1996 і 2010 ро ами. Університети б ли розділені на чотири ате орії: провідні ВНЗ, що входять в Russell Group, інші ВНЗ, я і б ли ніверситетами до 1992 ро , оли іль ість ВНЗ б ла збільшена, олишні політехнічні інстит ти, я і стали ніверситетами після 1992 ро , і оледжі, я і пропон ють рси вищої освіти, але не мають стат с ніверситет . Проведене дослідження вивело “стабільн ієрархію”. Я 1996, та і 2010 році ст денти надавали перева ніверситетам Russell Group, за я ими ід ть ВНЗ, створені до 1992 ро .

При цьом пропорція тих, хто вст пив до вишів Russell Group з приватних ш іл змінилася не д же значно - з 32% 1996 році до 29% в 2010.

НАВЧАННЯ В КИТАЇ - ТРЕНД МАЙБУТНЬОГО? Я пише “Good Education”, семестр навчання в Китаї, щоб відточити знання итайсь ої мови, стає роз мним ходом для ст дентів, націлених на міжнародний рино праці. Зараз все більша іль ість ст дентів їд ть в Китай і вст пають я в ба алавріат, та і в ма істрат р . Пе інсь ий ніверситет переживає справжній б м з прийом міжнародних ст дентів. У цьом році б ло зараховано близь о 900 нових іноземних ст дентів, з я их приблизно 400 вст пило на про рами ба алаврат , 400 - в ма істрат р і 75 в до торант р . Це може здатися невели ою іль істю, але це на 17% більше в порівнянні з попереднім ро ом. Представни ніверситет с азав China Daily, що число іноземних ст дентів на території амп с збільш ється “приблизно на 20% щорічно, починаючи з 2009 ро ”. Всьо о близь о 290000 іноземців навчалися в Китаї в 2011 році, і 118 837 з них на ніверситетсь их про рамах, що на 10,6% вище по азни ів 2010 ро . Найбільшою поп лярністю серед ст дентів-іноземців орист ється вивчення соціальних на , а та ож итайсь ої мови і міжнародно о бізнес . Середня вартість навчання с ладає 4200 доларів.

У ШАНХАЙСЬКОМУ РЕЙТИНГУ ЗНОВУ ДОМІНУЮТЬ УНІВЕРСИТЕТИ США Шанхайсь ий ніверситет Цзяо Т н оп блі вав чер овий всесвітній рейтин ніверситетів. Я і всі мин лі ро и, америансь і ВНЗ зайняли більшість - 53 місця серед ста ращих ніверситетів світ . На др ій позиції з 9 ВНЗ в першій сотні рейтин знаходиться Вели обританія. 5 австралійсь их ВНЗ, я і пробилися до першої сотні, вивели раїн на третю сходин цьо о п’єдестал . У Канаді, Німеччині, Швейцарії та Японії в першій сотні представлено по чотири ніверситети, Швеції, Франції та Ізраїлі - по три. Мос овсь ий державний Î ніверситет зайняв 80 рядо рейтин .

Çà ìàòåð³àëàìè www.parta.org

ÇÀ ÊÎÐÄÎÍÎÌ•ÑÅÐÅÄÍ² ØÊÎËÈ

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10-11 ÆÎÂÒÅÍÜ-ËÈÑÒÎÏÀÄ 2012

ßê âèáðàòè øêîëó â ªâðîï³? ªâðîïà ïðîïîíóº áåçë³÷ àêàäåì³÷íèõ ïðîãðàì äëÿ íàâ÷àííÿ øêîëÿðà, ïðîòå ñï³ââ³äíîøåííÿ “ö³íà-ÿê³ñòü” íå ó âñ³õ êðà¿íàõ â³äïîâ³äàº î÷³êóâàííÿì áàòüê³â, ÿê³ â³äïðàâëÿþòü ñâî¿õ ä³òåé çà êîðäîí. Â ÿê³é æå ºâðîïåéñüê³é êðà¿í³ íàéÿê³ñí³øà, ïðåñòèæíà ³ íåäîðîãà ñåðåäíÿ îñâ³òà?

Пра тично ожна європейсь а раїна пропон є а адемічні про рами середньої освіти для іноземців, я і, втім, розрізняються за своєю я істю, рівнем престиж і ціною. Перш ніж відправляти дитин в європейсь ш ол , фахівці радять бать ам спочат визначитися, для чо о необхідна саме за ордонна освіта. “Питання щодо то о, в я раїн відправляти дитин , д же неоднозначне. Все залежить від подальшої мети - саме в цьом поля ає правильно обраний шлях”, - розповіла менеджер із середньої освіти освітньої омпанії Оль а Замансь а. За її словами, першочер овим чинни ом при виборі раїни і ш оли для навчання за ордоном є подальша спеціалізація. Я б спеціальність не вибрала надалі дитина, існ ють іль а фа торів, за я ими оцінюються європейсь і ш оли всьом світі.

ЯК ОЦІНЮЮТЬСЯ ЄВРОПЕЙСЬКІ ШКОЛИ? По-перше - престижність. Я розповіла енеральний дире тор освітньої омпанії Ірина След’єва, в цій ате орії лідир ють приватні ш оли Швейцарії. Саме там, за її словами, вчаться діти політи ів, дипломатів, вели их бізнесменів, спіл вання з я ими “дає безцінний досвід і зв’яз и, я і мож ть стати в на оді дитині в майб тньом ”. Крім то о, Швейцарія “завжди б ла д же важна до дітвори малень о о ві ”. При цьом все ж оловна відмінність швейÇà ìàòåð³àëàìè царсь их ш іл, я с азала След’єва, поля ає в ªâãåí³¿ Âëàñîâî¿ том , що вони пропон ють навчання за б дьwww.euromag.ru я ою з систем освіти: ан ло-амери ансь ою, німець ою, франц зь ою, швейцарсь ою, італійсь ою, і б дь-я ою з основних європейсь их мов. “Швейцарсь і ш оли дають можливість під от ватися пра тично до б дь-я о о ніверситет світ ”, - під реслила е сперт. Це в перш чер стос ється приватних ш іл раїни, навчання в я их, становить 46-69 тис. доларів (32-48 тис. євро) на рі . У державних ш о-

лах рі навчання ошт є 10-18 тис. доларів (7-12 тис. євро). Втім, я зазначають е сперти, не тіль и швейцарсь і ш ільні сертифі ати цін ються всьом світі. На престиж до мента, я ий видають ш оли “на виході”, впливає не лише місцерозташ вання ш оли. “Це залежить від ба атьох фа торів: раїни, рівня ш оли, оціно в атестаті, а та ож про рами, за я ою навчався ст дент, не аж чи вже

про те, в я ий ніверситет він б де подавати цей диплом”, пояснила вона. Але все ж найбільші перспе тиви перед ш олярем, я аж ть е сперти, від ривають навчальні за лади, де дитина може с ласти вип с ний іспит на міжнародний сертифі ат International

Baccalaureate (IB), про рама я оо, до речі, б ла розроблена в Швейцарії. Ця система “дозволяє ст дентам за інчити ш ол в одній раїні та вст пити до ВНЗ в інш ”, - точнює представниця освітньої омпанії. За словами Ірини След’євої, зміст International Baccalaureate “с ладніший б дь-я их атестатів” середніх ш іл. “Висо і вип с ні рез льтати отримати досить важ о. Том ращі ніверситети світ все більше “люблять” абіт рієнтів саме з цим атестатом, причом ніверситети віддають йом перева навіть перед національними атестатами про середню освіт ”, - додала вона.

ДЕ ДЕШЕВШЕ? Я що вирішальним фа тором для вибор раїни є вартість освіти, то в цьом випад фахівці радять відправляти дітей середні навчальні за лади Німеччини, Іспанії, Італії, Франції

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10-11 ÆÎÂÒÅÍÜ-ËÈÑÒÎÏÀÄ

· 2012

та Ірландії. Рі навчання, проживання та харч вання в сім’ї в цих раїнах обійдеться бать ам, за словами представни а освітньої ампанії, в 20 тис. доларів (14 тис. євро) і вище. В Ірландії, напри лад, знаходяться одні з най ращих державних ш іл. “Ірландсь а освіта - це зліпо з ан лійсь ої, я ість в ш олах не пост пається британсь ій системі освіти, а вартість навчання і проживання значно нижча, ніж в Британії”, - пояснила След’єва. Німеччина, в свою чер , славиться “своєю а адемічністю і пре расною технічною під отов ою”, зазначила співробітни StudyLab. Вартість навчання в приватних ш олах Ірландії становить від 19 до 39 тис. доларів (від 13 до 27 тис. євро), державних - від 14, 05 до 20 тис. доларів (від 9,8 до 14 тис. євро) на рі . В Іспанії річне навчання приватній ш олі обійдеться бать ам ш оляра від 20 до 39 тис. доларів (від 14 тис. євро до 27 тис. євро), державній - від 9,2 до 21 тис. доларів (від 6,4 до 14 тис . євро). Рі німець ій приватній ш олі ошт ватиме від 19 до 39 тис. доларів (від 13 до 27 тис. євро), державній від 9,2 до 19 тис. доларів (від 6,4 до 13 тис. євро). У той же час е сперти не радять бать ам відправляти дитин в раїни олишньо о “соцтабор ”, та і, я Польща, Чехія та раїни олишньої Ю ославії. “Навряд чи можна оворити про престижність середньої освіти в цих раїнах”, - пояснила Ірина След’єва. Крім то о, надходження іноземців в ш оли в цих раїнах, за її словами, - “д же с ладний процес”. “Зазвичай ш оли не мають сво о проживання і не ор анізов ють йо о, немає досвід прийом іноземних дітей, немає сл жби опі нів, біля онс льств запл тані вимо и для отримання віз та о о род ”, - точнила е сперт.

БЕЗПЕРЕЧНИЙ ЛІДЕР Безперечним лідером серед європейсь их раїн, що пропон ють освітні про рами для ш олярів, на д м фахівців, є Вели обританія. “Модель британсь ої ш олипансіон орієнтована на виховання сильної та спішної в сіх відношеннях особистості”, - вважає Ірина След’єва. За її словами, навчальних за ладах Вели ої Британії дитина з юних ро ів навчається за індивід альним планом і, відповідно, стає більш відповідальною і самостійною. Î

ÑÅÐÅÄÍ² ØÊÎËÈ•ÇÀ ÊÎÐÄÎÍÎÌ

ЦІКАВІ ФАКТИ У ШКОЛАХ РОЗДІЛЬНОЇ ОСВІТИ ДІТИ ВСТИГАЮТЬ КРАЩЕ До та ої д м и дійшов професор Д лас Госсе з ніверситет Ніпіссін . Я пише “Ма лінс”, професор дослідж вав 12-13-річних ш олярів сьомих-восьмих ласів із середньої ш оли, розташованої в Торонто. Більшість з них б ли іммі рантами з Афри и, Карибсь о о басейн та Південної Азії, представляли сім’ї з доходом нижче середньо о, і ан лійсь а мова для них не є рідною. Дослідження засноване на ш ільних та позаш ільних спостереженнях, бесідах з чителями та дире тором ш оли, аналізі до ментів і всеосяжном о ляді джерел з роздільної освіти. З ідно з виснов ами Госсе, хлопчи и, я і належать до національних меншин, в одностатевих ласах або ш олі пожинають ряд перева , том числі: - розширення онта тності, часті спільних заходах, а та ож поч ття належності; - зменшення по арань і ращ відвід ваність; - змін переважаючих чоловічих рис, та их я омофобія і сповід вання н дь и від ш ільних предметів, часто званих для “ еїв”, “мат синих син ів” або “дівчато ”, в лючаючи вивчення мов, мистецтва і, особливо, м зи и; - отримання вели их можливостей для позитивно о моделювання ролі одноліт ів і дорослих чолові ів.

У ПРИВАТНИХ ШКОЛАХ-ПАНСІОНАХ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ ЗБІЛЬШИЛАСЯ КІЛЬКІСТЬ ІНОЗЕМНИХ УЧНІВ Я пише hothousemedia, за даними щорічно о перепис , вип щено о Радою незалежних ш іл (ISC), число іноземних ш олярів британсь их ш олах-пансіонах збільшилося на 5,8 відсот а до 26376 осіб. Іноземні чні в даний час с ладають 5,2% від за альної чисельності ш олярів ш олах ISC. Китай, в лючаючи Гон он , становить 37% іноземних ст дентів. Наст пним вели им рин ом є Німеччина з 8,9%. Звіт ISC та ож по азав, що за мин лі п’ять ро ів найбільше зростання по азала Росія, піднявшись з 816 чнів 2007 році (3,9% іноземних ст дентів) до 1722 2012 році (6,5%). По азни и Іспанії та ож значно збільшилися за той же період з 745 до 1252 ш олярів (4,7%).

У США ВІДКРИЛАСЯ ПЕРША ФУТБОЛЬНА ШКОЛА-ПАНСІОН Я пише hothousemedia, Міжнародна ф тбольна а адемія EduKick (EduKick International Football Academies) о олосила про партнерство з Міжнародною а адемією Пенсільванії (Pennsylvania International Academy - PIA) і Під отовчою ш олою Мерсіхерст (Mercyhurst Preparatory School) з метою від риття ф тбольної ш оли-інтернат . Це б де перший навчальний за лад подібно о тип в США. Проживання та трен вання спорстсменів б де ор анізоване на амп сі PIA, я ий має 19 повнорозмірних полів для занять ф тболом, с часний спортивний центр і поряд овані ртожит и. Навчання б де ор анізоване ш олою Мерсіхерст, визнаною Департаментом освіти Національною ш олою передово о досвід . Î Çà ìàòåð³àëàìè www.parta.org

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10-11 ÆÎÂÒÅÍÜ-ËÈÑÒÎÏÀÄ 2012

ÏÐÈÂ²Ò â³ä Äîí Ê³õîòà “Íàòõíåííÿ ïðèõîäèòü ò³ëüêè ï³ä ÷àñ ðîáîòè”, - ñêàçàâ ïèñüìåííèê Ãàðñ³ÿ Ìàðêåñ, ïîä³ëèâøèñü ñåêðåòîì â³ðòóîçíîãî âîëîä³ííÿ ³ñïàíñüêîþ ìîâîþ. Òèì, õòî íàðîäèâñÿ äàëåêî â³ä ì³ñöü, äå ç äèòèíñòâà ãîâîðÿòü ïî-³ñïàíñüêè, ïðàöþâàòè íàä îñâîºííÿì òîíêîù³â ö³º¿ ìîâè äîâåäåòüñÿ íàáàãàòî á³ëüøå, í³æ ëàòèíîàìåðèêàíñüêîìó ïèñüìåííèêîâ³. НАВЗДОГІН Більшість ш іл іспансь ої ЗА АНГЛІЙСЬКОЮ мови в Іспанії сертифі овані Іспансь а - найпоширеніша з мов, я а входить в романсь р п індоєвропейсь их мов. Приблизно 450 мільйонів чолові в різних раїнах оворять по-іспансь и, не рах ючи тих, для о о вона не є рідною. Це др а мова в світі сфері міжнародно о спіл вання, одна з шести робочих мов ООН. Мова Сервантеса є офіційною в 21 державі світ . Іспансь ою спіл ються в Латинсь ій Америці (Чилі, Ар ентині та ін.), в дея их раїнах Центральної Амери и (Ні ара а, Гонд рас та ін.). У США іспансь а вже наздо аняє ан лійсь . За ордоном вивчати іспансь мов можна я самій Іспанії, та і в ожній із раїн, де вона є державною. В одній тіль и Іспанії розташовано близь о 380 мовних ш іл, в я их щорічно навчається іспансь ої близь о 130 тис. іноземців. Т т що не місто - то іль а ш іл іспансь ої мови (напри лад, відомом ніверситетсь ом містеч Саламан а їх наліч ється близь о 25). І в ожном вас че ають свої “м зи”: в Гранаді - палац-фортеця Аль амбра, Севільї - мінарет Ла Хіральда, в Барселоні - знаменитий собор архіте тора Га ді.

ВІД INICIAL

Çà ìàòåð³àëàìè ДО SUPERIOR ²ðèíè Òåðåíòüºâî¿, Ш оли іспансь ої мови б вають різні: одні баStudy IN з ються при ніверситетах, інші являють собою самостійні омпанії. Більшість з них пропон є різноманітні мовні рси для іноземців (Cursos de lengua para extranjeros), на я их можна вивчати іспансьвід почат ово о рівня (Inicial) до підвищено о (Superior). Крім вивчення за альної іспансь ої мови, можна під от ватися до здачі іспит DELE або освоїти бізнес- рс. Серед е с люзивних рс “іспансь ий плюс цивілізація ін ів” або “іспансь а мова плюс де стація вина”. Стандартна про рама освоєння іспансь ої мови зазвичай в лючає від 10 до 35 а . один на тиждень. Навчання протя ом одно о тижня обійдеться від 300 євро (з рах ванням проживання в ст дентсь ій резиденції або в сім’ї). За бажанням можливе розміщення в апартаментах. Почати навчання можна в б дь-я ий понеділо протя ом сьо о ро .

державою і ожні два ро и зобов’язані підтвердж вати свою валіфі ацію. Поці автеся, чи має ш ола іспансь ої, я а вам сподобалась, сертифі ат CEELE (Calidad en la Ensenanza del Espanol como Lengua Extranjera), що видається Департаментом іспансь ої мови ніверситет Ал али (Universidad de Alcala) і підтвердж є висо ий рівень ви ладання. У ряд іноземців найбільшою поп лярністю орист ються центри в провінціях Андал сії, Кастилії-і-Леоне, містах Барселоні, Малазі та Мадриді. Одна з найбільших ш іл Іспанії - Enforex. Протя ом ро в ній навчається 15 тис. ст дентів більш ніж з 40 раїн світ . Крім філії в Саламанці ш ола має відділення в Мадриді, Барселоні, Валенсії та ін. Можна вибрати одн або де іль а прорам з 20 пропонованих. Особлива визначна пам’ят а цієї ш оли - про рами “мова плюс”. У числі варіантів - “іспансь а плюс історія”, “іспансь а плюс фламен о” та ін. Крім цьо о, можна під от ватися до здачі іспит DELE або провчитися а адемічний рі . Є та ож омбінований рс, я ий дозволяє вивчати іспансь , переїжджаючи з одноо міста Іспанії в інше. Напри лад, почати заняття можна в Мадриді,

а за інчити в Гранаді або Марбельї. Інша вели а ш ола в Іспанії - це don Quijote. Ще можна назвати А адемію Ал алін ва при ніверситеті Ал али, з більш ніж десятирічним досвідом роботи. А та ож ш ол Malaca Instituto в Малазі. До речі, вивчати іспансь мов можна і в раїнах Латинсьої Амери и. Напри лад, Пер , в місті К с о, стародавній столиці Імперії ін ів. Можна поїхати і в Ме си , в Г анадж ато, де ви б дете зачаровані різноманітністю архіте т ри і льт ри. До ваших посл таож Instituto de Lengua Espanola para Extranjeros (ILEE) в Б енос-Айресі і Кордове (Ар ентина) і Academia Latinoamericana de Espanol в Кіто (Е вадор). Словом, вибір д же велиий. У мовній ш олі б дь-я о о міста ви надов о запасетесь натхненням для вивчення мови, я ою писав нобелівсь ий ла реат Гарсія Мар ес... Î

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10-11 ÆÎÂÒÅÍÜ-ËÈÑÒÎÏÀÄ

· 2012

Á³çíåñ-îñâ³òà â ªâðîï³

Á³çíåñ-îñâ³òà â ªâðîï³ º âèã³äíîþ ³íâåñòèö³ºþ, ÿêà â ìàéáóòíüîìó çäàòíà îêóïèòè ñåáå áàãàòî ðàç³â. Îñâ³òà, îòðèìàíà â ïðîâ³äíèõ á³çíåñ-øêîëàõ ñâ³òó - öå ìîæëèâ³ñòü îòðèìàòè ãëèáîê³ ïðàêòè÷í³ çíàííÿ â ð³çíèõ îáëàñòÿõ á³çíåñó: ô³íàíñè, ìàðêåòèíã, ï³äïðèºìíèöòâî, ìåíåäæìåíò, à òàêîæ íàâ÷èòèñÿ êðèòè÷íî ìèñëèòè, ðîçâèíóòè óïðàâë³íñüê³ íàâè÷êè. Ïðîãðàìè ìàã³ñòðàòóðè â ñôåð³ á³çíåñó òà MBA â ªâðîï³ (Í³ìå÷÷èíè, Âåëèêîáðèòàí³¿, Ôðàíö³¿, ²ñïàí³¿, ²òàë³¿) äàþòü ðîçóì³ííÿ á³çíåñ-ïðèíöèï³â ³ äîñâ³äó âåäåííÿ á³çíåñó â ðîçâèíåíèõ êðà¿íàõ, à êð³ì òîãî - ìîæëèâ³ñòü ïðîâåñòè 1-2 ðîêè â ñåðåäîâèù³ ïðîâ³äíèõ á³çíåñ-åêñïåðò³â, çàâåñòè ö³íí³ á³çíåñ-êîíòàêòè ïî âñüîìó ñâ³òó. НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ Times в лючає про рам MBA в рейтин Одна з ращих бізнес ш іл Європи ESCP Europe - найстаріша ш ола менеджмент , заснована в Парижі в 1819 році, займає лідир ючі позиції в рейтин Financial Times, пропон є ні альн про рам ма істрат ри з бізнес і можливість здоб ти вищ бізнес-освіт відраз в двох раїнах Європи. Бізнес-освіта в Ан лії, зо рема, бізнесосвіта в Лондоні - фінансовій столиці світ - за ладає надійн основ для подальшоо спішно о розвит в цій ал зі. Лідир ючі позиції в престижних рейтин ах бізнес-ш іл за ордоном займає Durham Business School. Бізнес ш ола при найстарішом ніверситеті Вели обританії - ніверситеті Дарема - пропон є різноманітні про рами ма істрат ри в області фінансів, бізнес , е ономі и, бан івсь ої справи... Отримати я існ бізнес освіт можна і в інших вели их ніверситетах Вели обританії, я University of East London, University of Southampton, University of Nottingham. Бізнес-навчання в Італії за про рамою MBA та ож орист ється висо им попитом на рин освіти. Навчання за даним профілем, поб доване з рах ванням с часних тенденцій розвит рин та бізнес , пропон ють та і престижні італійсь і навчальні за лади, я MIP Politecnico di Milano School of Management і Universita Bocconi. MIP - це ні альне співробітництво ніверситет Мілана і найбільших італійсь их омпаній. Financial

най ращих світі. Навчання ан лійсь ою мовою. Навчання в бізнес-ш олах, інстит тах та ніверситетах Італії проводиться я ан лійсь ою, та і італійсь ою мовою. До числа ращих ніверситетів і бізнес-ш іл Європи, що пропон ють прорами в області менеджмент , фінансів, мар етин , бізнес-юриспр денції, інвестицій та ба атьох інших а т альних напрям ів належать: HULT International Business School HULT заснована в 1964 році спішним підприємцем паном Bertil Hult і спочат вип с ала ефе тивних менеджерів для амери ансь их омпаній. Камп си в Бостоні і Сан-Францис о, а та ож - в Шанхаї, Д баї та Лондоні.

SDA Bocconi School of Management (SDA Bocconi) SDA Bocconi School of Management б ла заснована в 1971 році ніверситетом Universita Bocconi, і стала першою бізнес-ш олою в Італії. Сьоодні SDA Bocconi отримала міжнародне визнання: бізнес-ш ола займає провідні ряд и світових рейтин ів, а вип с ни и займають топ-позиції в найбільших омпаніях. Universita Cattolica Del Sacro Cuore (UCSC) Universita Cattolica del Sacro Cuore (UCSC) т - це престижний ніверситет, відомий я в Італії, та і в Європі і займає провідні ряд и рейтин ів. Про рами з е ономі и, політоло ії, соціоло ії, медицини, літерат ри, математи и, педа о і и та ін.

Regent’s American College London Universita Commerciale Luigi Всі достоїнства н ч ої амери ансьої системи і навчання в Лондоні. Про- Bocconi (Universita Bocconi) Один з ращих ніверситетів Європи рами з менеджмент , соціоло ії, політоло ії, міжнародних відносин та ін. Ідеаль- та номер 1 в Італії в області менеджмент , фінансів, е ономі и, юриспр денції. Çà ìàòåð³àëàìè не розташ вання в Рідженсі пар . www.studieПро рами ан лійсь ою або італійсь ою sandcareers.com Regent’s Business School London мовою. Одна з найбільш шанованих приватних бізнес-ш іл Вели обританії. Розташ Universita Degli Studi Di Milano вання ш оли в Лондоні - оловном бізнес- (UNIMI) центрі Європи, широ ий вибір про рам. Мілансь ий державний ніверситет є провідним міждисциплінарним навчальWebster Graduate School London ним та дослідниць им за ладом, я ий Вища ш ола Вебстер в Лондоні - аме- пропон є навчання за 9 фа льтетами, ри ансь ий диплом і навчання в самом 137 навчальними про рамами рівня бацентрі Лондона. Про рами ма істрат ри алаврат та ма істрат ри, а та ож за 20 Î в різних областях бізнес . про рамами до торант ри.

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10-11 ÆÎÂÒÅÍÜ-ËÈÑÒÎÏÀÄ 2012

00281004

99991007

17821002

99991136

ÍÀÇÂÀ ÊÓÐÑÓ

ÒÅÐÌ²Í ÍÀÂ×ÀÍÍß

ÂÀÐÒ²ÑÒÜ ÊÓÐÑÓ

ÄÎÄÀÒÊÎÂÀ ²ÍÔÎÐÌÀÖ²ß

ÍÀÂ×ÀËÜÍÈÉ ÇÀÊËÀÄ, ÒÅË.

ÍÀÂ×ÀÍÍß ÇÀ ÊÎÐÄÎÍÎÌ Íàâ÷àííÿ çà êîðäîíîì. Ìîâí³ êóðñè â øêîëàõ International House – 150 øê³ë ó 45 êðà¿íàõ ñâ³òó

3-6 ðîê³â

â³ä 100 ºâðî

Âåëèêîáðèòàí³ÿ, Í³ìå÷÷èíà, Іñïàí³ÿ, США, Íîâà Зåëàíä³ÿ òà ³í. С³ì’¿, ñòóä. ðåçèäåíö³ÿ, ãîòåëü òà ³í. Äëÿ ä³òåé òà äîð., ïðîòÿãîì óñüîãî ðîêó

â³ä 1 òèæíÿ äî 1 ðîêó

Зíèæêè ç 12 òèæí³â òà çà ðàííº îôîðìë.

Âåëèêîáðèòàí³ÿ, Шâåéöàð³ÿ, Іòàë³ÿ, США, Кàíàäà, Аâñòð³ÿ, Чåõ³ÿ òà ³í. С³ì’¿, ñòóäåíòñüê³ ðåçèäåíö³¿. Äëÿ ä³òåé òà äîðîñëèõ

International House abroad@ih.kiev.ua, www.ih.kiev.ua\abroad Òåë.: 238-98-70, 238-97-96

îò 1 íåäåëè äî 4 ëåò

îò 200 åâðî

Âåëèêîáðèòàíèÿ, США, Кàíàäà, Ìàëüòà. Сåìüÿ, ðåçèäåíöèÿ, îòåëü

ООО “Бðèòóð Óêðàèíà” office@britur.com.ua Òåë.: (044)390-09-99

Íàâ÷àííÿ ó ïðîâ³äíèõ íàâ÷àëüíèõ çàêëàäàõ ñâ³òó. Аêàäåì. ï³äãîòîâêà, âèùà îñâ³òà, ïðèâàòí³ øêîëè äëÿ ä³òåé

International House abroad@ih.kiev.ua, www.ih.kiev.ua\abroad Òåë.: 238-98-70, 238-97-96

Аíãëèéñêèé äëÿ äåòåé è âçðîñëыõ: ÿçыêîâыå øêîëы, êàíèêóëÿðíыå ïðîãðàììы, ïîäãîòîâêà ê эêçàìåíàì, ê âñòóïëåíèþ â âóçы, áèçíåñïðîãðàììы

НАВЧАННЯ ЗА КОРДОНОМ: ці аві відмінності Ó ×åõ³¿ êàí³êóëè ó øêîëÿð³â áóâàþòü ò³ëüêè âçèìêó ³ âë³òêó. Ë³òí³ êàí³êóëè òðèâàþòü âñüîãî 2 ì³ñÿö³. Ó ÷åñüêèõ øêîëàõ çàñòîñîâóºòüñÿ íàñòóïíà ñèñòåìà îö³íêè çíàíü: ä³òè îòðèìóþòü ïîçíà÷êè â³ä 1 äî 5. Ïðè÷îìó “îäèíèöÿ” ââàæàºòüñÿ êðàùîþ â³äì³òêîþ, à “ï’ÿò³ðêà” - íàéã³ðøîþ. Ìàéæå êîæåí â÷èòåëü â ÷åñüê³é øêîë³ âèêëàäàº ê³ëüêà äèñöèïë³í. Íàïðèêëàä, îäèí ³ òîé æå ïåäàãîã ìîæå âåñòè ìàòåìàòèêó ³ ô³çêóëüòóðó, ³íøèé - õ³ì³þ, ñï³â ³ ÷åñüêó ìîâó... Ô³íñüê³ â÷èòåë³ í³êîëè íå âèêëèêàþòü â³äïîâ³äàòè ó÷íÿ, ÿêùî â³í ñàì íå âèÿâëÿº òàêîãî áàæàííÿ. Âèñòàâëÿííÿ íàïîêàç íåäîë³ê³â îäíîãî ó÷íÿ ïåðåä ³íøèìè òóò íåïðèéíÿòíå. Ó øêîëàõ Ô³íëÿíä³¿ â êëàñ³ ïðàöþþòü 2 ïåäàãîãà: â÷èòåëü ³ éîãî ïîì³÷íèê. Äèðåêòîð øâåäñüêî¿ øêîëè ìàº ïðàâî ïåðåâåñòè çä³áíîãî ó÷íÿ, çà çãîäîþ éîãî áàòüê³â, â íàñòóïíèé êëàñ ï³ä ÷àñ íàâ÷àëüíîãî ðîêó.

Äëÿ ³ðëàíäñüêèõ ä³òåé â³ä 6 äî 15 ðîê³â â³äâ³äóâàííÿ øêîëè îáîâ’ÿçêîâå. À îñü äëÿ ñòóäåíò³â â³äâ³äóâàííÿ çàíÿòü º â³ëüíèì. Ó íîðâåçüêèõ øêîëàõ ³ñíóº ñóâîðèé ïîä³ë ó÷í³â çà â³êîâèìè ãðóïàìè. Ó÷í³ ïî÷àòêîâèõ êëàñ³â, 14-ð³÷í³ ï³äë³òêè ³ 18-ð³÷í³ ìîëîä³ ëþäè íå â÷àòüñÿ â îäí³é ³ ò³é æ áóä³âë³. Àæ äî 8 êëàñó â øêîëàõ Íîðâåã³¿ íåìàº ïîíÿòòÿ “îö³íêà”. Â Àìåðèö³ áàòüêè ìîæóòü áóòè àðåøòîâàí³ çà òå, ùî ¿õ ä³òè íå â³äâ³äóþòü øêîëó. Áàãàòî â³äîìèõ àìåðèêàíö³â, ñåðåä ÿêèõ Àðíîëüä Øâàðöíåããåð, Ð³÷àðä Ã³ð, Òîì Õåíêñ, Óîëò Ä³ñíåé, ðîçïî÷èíàëè ñâîþ ïîçàøê³ëüíó îñâ³òó â ïðîôåñ³éíèõ äâîð³÷íèõ “community” êîëåäæàõ. Ó áàãàòüîõ àìåðèêàíñüêèõ ³ ºâðîïåéñüêèõ ïî÷àòêîâèõ øêîëàõ êð³ì ïåðåðâè íà ëàí÷ º ïåðåðâà, ï³ä ÷àñ êîòðî¿ ä³òè ï’þòü ìîëîêî (Milk Break). Çà ìàòåð³àëàìè www.moeobrazovanie.ru

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10-11 ÆÎÂÒÅÍÜ-ËÈÑÒÎÏÀÄ

· 2012

Àãåíö³¿ îñâ³òè çà êîðäîíîì Â îñòàíí³ ðîêè ³ñòîòíî çðîñëî ïðàãíåííÿ ãðîìàäÿí Óêðà¿íè îòðèìàòè îñâ³òó çà êîðäîíîì. Ï³ä³éòè äî âèð³øåííÿ öüîãî ïèòàííÿ ìîæëèâî çâåðíóâøèñü äî ²íòåðíåòó, äðóêîâàíèõ ÇÌ², â³äâ³äóþ÷è îñâ³òí³ âèñòàâêè é ïðåçåíòàö³¿. Öå ïåðåäáà÷àº ñåðéîçíó ñàìîñò³éíó ðîáîòó íàä îòðèìàíîþ ³íôîðìàö³ºþ, à òàêîæ êîíòàêòè ç ïðåäñòàâíèêàìè ïîñîëüñüêèõ ³ êîíñóëüñüêèõ â³ää³ë³â çàêîðäîííèõ êðà¿í. Â íàøîìó âèïàäêó çäîáóâà÷ çàëèøàºòüñÿ íàîäèíö³ ç³ ñâî¿ìè ïèòàííÿìè, ñóìí³âàìè, ïîìèëêàìè. Çðîáèòè ïðàâèëüíèé âèá³ð íàâ÷àëüíî¿ ïðîãðàìè ³ íàâ÷àëüíîãî çàêëàäó, óíèêíóòè òðóäíîù³â ³ ïîìèëîê ï³ä ÷àñ îôîðìëåííÿ äîêóìåíò³â, ìîæíà çâåðíóâøèñü äî êâàë³ô³êîâàíèõ ñïåö³àë³ñò³â àãåíòñòâ îñâ³òè çà êîðäîíîì, øèðîêî ïðåäñòàâëåíèõ íà ðèíêó îñâ³òí³õ ïîñëóã Óêðà¿íè. Â àãåíòñòâàõ îñâ³òè çà êîðäîíîì íàäàþòü íå ëèøå êîíñóëüòàö³éí³ ïîñëóãè, àëå é çä³éñíþþòü ïîâíèé ñóïðîâ³ä íà åòàï³ ï³äãîòîâêè äî âñòóïó â çàêîðäîííèé ÂÍÇ, ÷àñòî íàäàþòü äîïîìîãó â ïðîöåñ³ íàâ÷àííÿ. Ç íàïðÿìàìè ä³ÿëüíîñò³ ³ êîîðäèíàòàìè îñâ³òí³õ àãåíö³é âè çìîæåòå îçíàéîìèòèñü íà ö³é ñòîð³íö³ íàøîãî æóðíàëó.

ÀÃÅÍÖ²¯ ÎÎÎ “Áðèòóð Óêðàèíà”

“International House”

ÏÐÎÃÐÀÌÈ

ÊÐÀ¯ÍÈ/ÄÎÄÀÒÊ. ²ÍÔ.

ÊÎÎÐÄÈÍÀÒÈ

Ан лийс ий для детей и взрослых: язы овые ш олы, ани лярные про раммы, под отов а э заменам, вст плению в в зы, бизнес-про раммы

Вели обритания, США, Канада, Мальта

Тел.: (044)390-09-99 office@britur.com.ua

Мовні рси для дорослих. Мовні рси для дітей. Освіта в приватних ш олах. Вища освіта та під отов а до ніверситет . Післядипломна та професійна освіта. Ан лійсь а для бізнес . Корпоративне навчання.

Вели обританія, Канада, Австралія, Ірландія, Швейцарія, Італія, Німеччина, Мальта, Нідерланди та ін.

м. Київ, в л. Ванди Василевсь ої, 7 Тел.: (044) 238-98-70, 238-97-96 E-mail: abroad@ih.kiev.ua

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10-11 ÆÎÂÒÅÍÜ-ËÈÑÒÎÏÀÄ 2012

20 2020

ÎÑÂ²ÒÀ Â ÓÊÐÀ²Í² ÍÎÂÈÍÈ ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ ПРИЗНАЧИВ СТИПЕНДІЇ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА УЧНЯМ ШКІЛ Президент У раїни Ві тор Ян ович за особливі спіхи вивченні раїнсь ої мови та літерат ри 2011/2012 навчальном році призначив стипендії імені Тараса Шевчен а десятьом чням за альноосвітніх навчальних за ладів (У аз № 584/2012). Стипендії призначаються відповідно до У азів Президента У раїни від 1 серпня 2000 ро № 940 “Про вшан вання пам’яті Тараса Гри оровича Шевчен а” та від 9 листопада 2000 ро № 1216 “Про Порядо призначення стипендій імені Тараса Шевчен а чням середніх за альноосвітніх навчальних за ладів”. www. mon.gov.ua

ВІТАЄМО ПЕРЕМОЖЦІВ! 24 Міжнародна чнівсь а олімпіада з інформати и відб лася 23-30 вересня 2012 ро в Італійсь ій Респ бліці (м.Сірміоне). У ній взяли часть 324 часни а з 81 раїни світ . Наш держав зма аннях ідно представляли чні та ст денти, я і отримали призові місця та вибороли 1 золот , 1 срібн та 2 бронзові медалі. Серед них: На ін Сер ій - ст дент фа льтет ібернети и Київсь о о національно о ніверситет імені Тараса Шевчен а - золота медаль Герасимів Віталій - ст дент фа льтет при ладної математи и та інформати и Львівсь о о національно о ніверситет імені Івана Фран а - срібна медаль Ф р о Роман - чень 11 лас Полтавсьо о обласно о ліцею-інтернат при Кременч ць ом педа о ічном чилищі імені А.С Ма арен а - бронзова медаль Р банен о Роман - чень 11 лас Полтавсь о о обласно о ліцею-інтернат при Кременч ць ом педа о ічном чилищі ім. А.С Ма арен а- бронзова медаль У за альном рейтин серед 86 раїнчасниць У раїна посіла 10 місце. www. mon.gov.ua

“ІНТЕЛЕКТ НАЦІЇ” НА 2013 - 2020 РОКИ Кабінет Міністрів У раїни розпорядженням №706-р від 26.09.2012 схвалив Концепцію Заальнодержавної цільової соціальної про рами розвит шахів “Інтеле т нації” на 2013 2020 ро и. Відтепер Міністерств освіти і на и, молоді та спорт разом із заінтересованими центральними і місцевими ор анами влади тримісячний стро необхідно розробити та подати Кабінетові Міністрів прое т За альнодержавної цільової соціальної про рами розвит шахів “Інтеле т нації” на 2013-2020 ро и. Шахи - інтеле т альний вид спорт з давніми історичними традиціями та потенційними можливостями. Гра в шахи розвиває ло ічне мислення, сприяє по ращенню пам’яті, форм є витрим та поч ття відповідальності за дор чен справ , здібності до самоаналіз та самостійно о прийняття рішення. В У раїні протя ом останніх 20 ро ів спостері ається по іршення стан розвит ри шахи. На юнаць их чемпіонатах Європи та світ чисельність юних раїнсь их шахістів не перевищ є 20 осіб, а іль ість часни ів від таих держав, я Російсь а Федерація, Китай, Індія, Т реччина, Вірменія, Азербайджан, США іль а разів перевищ є іль ість часни ів від У раїни. Том метою Про рами є створення мов для зал чення до ри в шахи широ их верств населення, насамперед дітей та молоді, а таож відбор та під отов и обдарованих осіб для спорт вищих дося нень шляхом форм вання с часної інфрастр т ри, необхідної для розвит шахів. Зо рема, рам ах розв’язання проблеми, передбачається забезпечення навчання чнів 1-4 ласів за альноосвітніх навчальних за ладів базових елементів ри в шахи, дос оналення системи відбор та під отов и національних збірних оманд до чемпіонатів Європи та світ , Всесвітніх шахових олімпіад, поп ляризацію ри в шахи засобах масової інформації, поліпшення матеріально-технічної бази, зо рема б дівництво Палац шахів м. Києві. www. mon.gov.ua

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10-11 ÆÎÂÒÅÍÜ-ËÈÑÒÎÏÀÄ

· 2012

Íàéá³ëüø çàòðåáóâàí³ ïðîôåñ³¿ íàéáëèæ÷îãî ìàéáóòíüîãî Íàâ÷àëüíèé ð³ê ò³ëüêè ðîçïî÷àâñÿ. Îäíàê äëÿ ó÷í³â âèïóñêíèõ êëàñ³â òà ¿õ áàòüê³â âèá³ð ìàéáóòíüî¿ ïðîôåñ³¿ òà âèùîãî íàâ÷àëüíîãî çàêëàäó âæå ñòàâ íàãàëüíîþ ïðîáëåìîþ. Âëîâèòè òåíäåíö³¿ ðèíêó ïðàö³, âðàõóâàòè çä³áíîñò³ òà áàæàííÿ ìàéáóòíüîãî àá³òóð³ºíòà, ç³ñòàâèòè ç ô³íàíñîâèìè ìîæëèâîñòÿìè ñ³ì’¿ (ùî çîâñ³ì íå ìåíø âàæëèâî!) - îñü ëèøå êîðîòêèé ïåðåë³ê ïèòàíü, íà ÿê³ íàëåæèòü çíàéòè â³äïîâ³ä³ íàéáëèæ÷èì ÷àñîì. А т альність питання про те, я а професія найбільш затреб вана на даний момент, не підля ає с мнів . Але не менш важливо знати і те, я і фахівці б д ть орист ватися попитом в осяжном майб тньом . Адже ще недавно, півтора-два десятиліття том , оловними і поп лярними спеціальностями б ли юридичні і е ономічні. Але невміння про ноз вати сит ацію на рин праці привело до явно о надлиш та о о тип фахівців і нестачі інших. Том сьо одні ожній людині д же важливо роз міти, я і найбільш затреб вані професії б д ть необхідні в майб тньом , щоб вчасно зорієнт ватися на мінливом рин і отримати відповідн освіт . Аналіз розвит с часної промисловості може, в перш чер допомо ти нинішнім абіт рієнтам і ст дентам. 1. ІНЖЕНЕРИ. Розвито с часної промисловості вже дав-

но вийшов на той рівень, оли пра тично повна автоматизація виробництва виводить на перше місце серед затреб ваних спеціальностей саме фахівців в області інженерії. Том в найближчі десятиліття іль ість ваансій, пов’язаних з правлінсь им персоналом, що має вищ технічн освіт , б де нехильно збільш ватися. 2. ЛІКАРІ. Дана професія займає лідир ючі позиції всіх спис ах, що в лючають в себе найбільш затреб вані професії світ . Особливо б де рости попит на пластичних хір р ів, а таож фахівців з трансплантації ор анів. 3. ВЕБ-ДИЗАЙНЕРИ. Все зростаюча знач щість інтернетсайтів я вірт альної особи омпанії, а та ож пост пове перенесення більшої частини тор івлі всесвітню пав тин породж є неймовірний попит на та их фахівців. 4. IT-ФАХІВЦІ. Важ о явити с часний бізнес без та их важливих і необхідних людей, я р омп’ютерної техні и. Том фахівці в області омп’ютерних про рам б д ть д же затреб вані на рин праці в найближчі ро и. Найбільш затреб вані професії в світі, існ -

ючі в ал зі IT-техноло ій, займ ть лідир ючі позиції і в спис найбільш висо ооплач ваних в найближчий час. 5. ФАХІВЦІ В ОБЛАСТІ НАНОТЕХНОЛОГІЙ. Настіль и рід існі в нинішньом світі, ці фахівці стан ть одними з най оловніших всіх ал зях на и і техні и, адже постійний розвито цієї ал зі, а та ож пост пове впровадження нанотехноло ій в повся денне життя роблять необхідними все більш іль ість людей, що володіють цією с ладною професією. 6. СПЕЦІАЛІСТИ В ОБЛАСТІ СЕРВІСУ. Поява професій, пов’язаних з досить в зь ою спеціалізацією, але в той же час добре оплач ваних, призводить до то о, що все більше людей воліють віддавати в р и фахівців те, що ще недавно робили самостійно. Том попит на фахівців в області обсл ов вання б де рости рі від ро . 7. ХІМІКИ. Найбільш затреб вані професії серед хімі ів пов’язані, насамперед, з пош ом альтернативних джерел енер ії, а та ож з при ладним ви ористанням с часних хімічних від риттів. 8. ЛОГІСТИКИ. Стирання ордонів між державами і лобалізм - основні тенденції найближчо о століття. Я наслідо , все більш затреб ваними б д ть ті, хто зможе оптимально розрахов вати маршр ти переміщення товарів між постаÇà ìàòåð³àëàìè чальни ом і по пцем, швид о знаходити виходи Ãàííè Íàçàðåíêî, з нестандартних сит ацій і обходити он рентів. www.fb.ru 9. МАРКЕТОЛОГИ. Зростання он ренції немин че веде до то о, що ожна с часна фірма мріє мати своєм штаті людин , здатн прос вати товари та посл и подібно чарівни ові. 10. ФАХІВЦІ В ГАЛУЗІ ЕКОЛОГІЇ. Питання збереження нав олишньо о середовища на сьооднішній день - це питання виживання людсь оо вид . Це сприяє зростанню попит на висо оласних фахівців в області “зеленої льт ри”.Î

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10-11 ÆÎÂÒÅÍÜ-ËÈÑÒÎÏÀÄ 2012

ßê îòðèìàòè äèñòàíö³éíó îñâ³òó â Óêðà¿í³? Äèñòàíö³éíà îñâ³òà â Óêðà¿í³ ³ñíóº âæå á³ëüøå äåñÿòè ðîê³â. Ïðî ¿¿ äîö³ëüí³ñòü, çðó÷í³ñòü ³ êîðèñí³ñòü ãîâîðèëè ³ ãîâîðÿòü äóæå áàãàòî. Ìè æ ñïðîáóºìî ïåðåéòè â³ä òåîð³¿ äî ïðàêòèêè ³ ðîç³áðàòèñÿ íà íàî÷íèõ ïðèêëàäàõ, äå â íàø³é êðà¿í³ ìîæíà íàâ÷àòèñÿ äèñòàíö³éíî, ³ íà ÿêèõ óìîâàõ äàíà ïîñëóãà íàäàºòüñÿ âñ³ì áàæàþ÷èì. Ïðèºäíàòèñÿ äî öüîãî íåâåëèêîãî äîñë³äæåííÿ âàñ çàïðîøóº ïîðòàë ubr.ua РЕЙД ПО ВНЗ Щоро тисячі вип с ни ів ш іл сти аються з досить с ладним вибором: ди піти вчитися. Добре, я що бать и отові матеріально і морально підтримати абіт рієнта, і він може присвятити найближчі ро и навчання в ніверситеті на очном відділенні. Але, на жаль, не рід і випад и, оли вчорашній ш оляр же повинен заробляти собі на життя, але, при цьом , бажано не заб вати і про освіт . У та ом разі можна вибрати давно відом і звичн нашій людині заочн освіт , а можна піти далі і зверн ти ва на отримання дистанційної освіти. Можливо, даний вид освітніх посл в У раїні ще потреб є значних модернізацій, але випроб вати дач можна. Одна , в я ий раз відзначимо, що фахівці не ре оменд ють отрим вати перш вищ освіт дистанційно. Наба ато раще вибрати віддален форм навчання при бажанні мати др вищ . Отже, при вивченні рин дистанційної освіти нами б ла отримана наст пна інформація. Перш за все, необхідно онстат вати, що віддалене навчання в У раїні набирає обертів (до ладний списо навчальних за ладів, вже впровадили дан посл , є на http://uiite.kpi.ua/ua/about-dl/regions.html, http://nikforum.mk.ua/read.php?nid=27). Я бачимо, перелі потенційних alma mater для людей, що зробили свій вибір на ористь дистанційної освіти, досить вели ий. Пропон ємо детальніше з пинитися на дея их з них:

izn.nau.edu.ua), я і ніверситет пропон є за прорамою заочно о та дистанційно о навчання, а та ож знайти мас орисної інформації з питань, що ці авлять. С мсь ий державний ніверситет - Центр заочної, дистанційної та вечірньої форми навчання пропон є абіт рієнтам різні спеціальності. На

Національний технічний ніверситет “Хар івсь ий політехнічний інстит т”

Національний технічний ніверситет “Хар івсь ий політехнічний інстит т” - часни рейтин “Топ-10 ВНЗ У раїни” ж рнал “Кореспондент” за поточний, 2012 рі (8 місце). Даний навчальний за лад пропон є різні посл и дистанційної освіти, в том числі під отов фахівців і ба алаврів через навчально- онс льтаційні центри (http://users.kpi.kharkov.ua/fddn, http:/ /www.kpi.kharkov.ua/ru/education /cddp).

Çà ìàòåð³àëàìè ²ííè Ñåâåðîâî¿, www.ubr.ua

Національний технічний ніверситет У раїни “Київсь ий політехнічний інстит т” - та ож є часни ом вище з адано о рейтин видання “Кореспондент” (3 місце). У розділі дистанційної освіти дост пні різні рси і можливість підвищення валіфі ації, перепід отов и (http://uiite.kpi.ua, http:/ /ipo.kpi.ua/ua/courses.html).

Національний технічний ніверситет У раїни “Київсь ий політехнічний інстит т”

Хмельниць ий національний ніверситет - напрям и дистанційної під отов и фахівців в ХНУ різноманітні (е ономі а підприємства, е ономічна ібернети а, омп’ютерні на и, мар етин , менеджмент і т.д.). Навчання здійснюється через 20 ло альних центрів (http://dn.tup.km.ua/dn/ page.aspx?ver=&r=r30&lng=1). Національний авіаційний ніверситет - 8 місце в рейтин “Кореспондента”. Перейшовши по посиланню http://izn.nau.edu.ua/ua/ rozklad_ua.htm, ви зможете ознайомитися зі спеціальностями (http://

Хмельниць ий національний ніверситет

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10-11 ÆÎÂÒÅÍÜ-ËÈÑÒÎÏÀÄ

· 2012

порталі http://zaoch.sumdu.edu.ua є відповіді на питання про ор анізацію освітньо о процес , перелі необхідних до ментів для вст п і т.д. Ми представили Вашій вазі 5 відібраних в довільном поряд навчальних за ладів з дистанційною формою навчання. В У раїні, я же зазначалося раніше, ВНЗ з та им спе тром посл наба ато більше. При пош відповідно о радим Вам: Îвизначитися зі спеціальністю - це допоможе зв зити оло пош до ніверситетів, я і спеціаліз ються на необхідном Вам напрям ; Îдобре розібратися з поряд ом і стр т рою навчання, пропонованою ВНЗ - важно вивчіть сайт фа льтет або центр дистанційної освіти, почитайте від и на фор мах, розберіться, с іль и разів році необхідно б ти на сесії, за я ою схемою відб вається процес спіл вання з ви ладачами, я а вартість навчання і т. д.; Îотримати онс льтацію в телефонном режимі - зверніться за роз’ясненнями особисто до представни ів навчально о за лад і з’яс йте питання, що залишилися Вас.

Національний авіаційний ніверситет

Одним словом, до вибор треба підходити відповідально, та я на он стоїть не тіль и Ваша майб тня освіта, але і певна с ма рошей.

ЦЕ ЩЕ НЕ ВСЕ Дистанційне навчання не зводиться тіль и лише до здоб ття вищої освіти. Вдома і без відрив від основно о місця роботи можна пройти всіля і рси і, я що дост пна та а опція, отримати засвідч ючі знання сертифі ати. Подібні про рами проводяться на базі все тих же ніверситетів та інстит тів чи оордин ються іншими ор анізаціями. Напри лад: http://ldn.knteu.kiev.ua, http://eshko.ua (Європейсь а ш ола ореспондентсь о о навчання, ЄШКО) і ба ато інших. Та ож, це може б ти орисно для ст дентів, я і вже навчаються, дея і ВНЗ ви ористов ють моделі і техноло ії дистанційно о навчання для

С мсь ий державний ніверситет

підтрим и своїх ст дентів і забезпечення їм постійноо дост п до матеріалів ле цій та іншої інформації. Приміром, за та ою схемою ф н ціон є портал центр дистанційно о навчання Донець о о національно о технічно о ніверситет (http:// dist.donntu.edu.ua) і т.д. Î

ЦІКАВІ ФАКТИ ЕЛЕКТРОННЕ НАВЧАННЯ ДОЗВОЛЯЄ ДОСЯГТИ БІЛЬШ ВИСОКИХ РЕЗУЛЬТАТІВ В ПОРІВНЯННІ З ТРАДИЦІЙНИМ Зростаюче число досліджень виявляє істотні відмінності між еле тронним і традиційним навчанням. Флетчер і Райт виявили, що еле тронне навчання дозволяє отрим вати стабільно більш висо і рез льтати навчання ніж традиційне. Адамс одержав наст пні рез льтати: рива навчання при еле тронном методі зростає на 60% швидше, ніж при традиційном ; ст денти збері ають в пам’яті на 50% більше матеріал ; “еле тронні” сл хачі демонстр ють на 56% вищі спіхи в порівнянні з тими, хто навчався за традиційними рсами; цілісність навчання на 60% раща тих, хто навчався за еле тронним методом; нес перечність представлення матеріал при еле тронном навчанні на 40% вища і прис орення навчання до 70% при еле тронном методі в порівнянні з традиційним.

РИНОК ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ В СНД ЗБІЛЬШУЄТЬСЯ В ДВА РАЗИ ШВИДШЕ СВІТОВОГО РИНКУ E-LEARNING За рез льтатами дослідження Ambient Insight світовий рино e-Learning в 2009 році дося розмір в 27,1 мільярда доларів США. Передбачається, що обся рин дистанційно о навчання в 2014 с ладе 49,6 мільярда доларів США. За твердженням Тайсона Гріра (CEO of Ambient Insight), постачальни ів та інвесторів з сьо о світ привертають швид озростаючі ре іональні се менти рин еле тронно о навчання. До та их ре іонів відноситься Азія з річним приростом в 33,5% і Східна Європа (в основном це раїни СНД) з річним приростом рин на рівні 23%. При цьом необхідно зазначити, що за темпами прирост рино Східної Європи залишає позад Латинсь Амери (19,8%), Західн Європ (12%), Північн Амери (7%). При цьом , середні темпи прирост в світі с ладають близь о 12%. За словами Сема С. Ад інса (CRO of Ambient Insight), Північна Амери а до 2014 ро збереже лідир ючі позиції за та им по азни ом я обся рин в фінансовом вираженні. Західна Європа б де трим вати др е місце. Але, бер чи до ва и темпи зростання рин дистанційно о навчання в раїнах Азії, саме цей ре іон до 2014 вийде на др е місце за цим по азни ом. Î Çà ìàòåð³àëàìè www.distance-learning.ru

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10-11 ÆÎÂÒÅÍÜ-ËÈÑÒÎÏÀÄ 2012

Äèñòàíö³éíå íàâ÷àííÿ çà êîðäîíîì Äèñòàíö³éíå íàâ÷àííÿ â îñòàíí³ ðîêè ñòàº âñå á³ëüø çàòðåáóâàíèì, òàê ÿê äîçâîëÿº îòðèìàòè ä³éñíî ÿê³ñíó îñâ³òó áåç ³ñòîòíèõ òèì÷àñîâèõ ³ ìàòåð³àëüíèõ âèòðàò. Â äàíèé ÷àñ â ñâ³ò³ íàêîïè÷åíèé âåëèêèé äîñâ³ä ðåàë³çàö³¿ ñèñòåì äèñòàíö³éíîãî íàâ÷àííÿ.

Та , США в системі дистанційно о навчання навчається близь о 1 мільйона осіб. Напри лад, Національний Техноло ічний Університет, я ий представляє онсорці м з 40 інженерних ш іл, ще на почат 90-х ро ів забезпечив під отов понад 1100 ст дентів за допомо ою дистанційних методів на ст пінь ма істра. У більш, ніж половині ніверситетів ви ористов ється техноло ії дистанційно о навчання для навчання дорослих. Для дистанційно о навчання широ о ви ористов ється телебачення. В рам ах системи п блічно о телемовлення PBS-TV навчається більше мільйона ст дентів. Про рама дистанційно о навчання дорослих в лючає в себе рси на и, бізнес , правління. Більше 20 ро ів ф н ціон є Національний Університет дистанційно о навчання (UNED) в Іспанії. Він в лючає в себе 58 навчальних центрів середині раїни і 9 за ордоном. Створений 1988 р. з метою ор анізації заочної вищої освіти для дорослих, він є одним з підрозділів міністерства освіти і підпоряд ований безпосередньо державном се ретарю з вищої освіти. У йо о стр т рі існ є система підвищення валіфі ації, зорема, ви ладачів середніх ш іл. Національний Центр дистанційно о навчання Франції забезпеч є дистанційне навчання 35000 орист вачів 120 раїнах світ . У ФРН від ритий ніверситет в м. Ха ені (заснований в 1976) дозволяє дистанційно отрим вати освіт та підвищ вати валіфі ацію. УніверÇà ìàòåð³àëàìè ситет видає дипломи і прис дж є ст пені в люwww.facultet.ru чаючи до тора на . Інстит т дистанційно о навчання в м. Тюбін ен розробляє про рами для навчання з ви ористанням радіо і телебачення. У під отовці 2500 навчальних рсів бере часть 5000 ви ладачів. Балтійсь ий Університет Швеції об’єдн є з силля більш, ніж п’ятдесяти ніверситетів балтійсь о о ре іон . За технолоіями дистанційно о навчання освіт можна отримати в ніверситетах міст Уасали, Л нда, Гетебор а, Умео і Лінчепін . Всі навчальні завдання ви он ються поза ніверситетом на основі

спеціальних розробо і з онс льтацією ви ладачів. Процес с ладання іспитів здійснюється безпосередньо ВНЗ. З 70-х ро ів Фінляндії при 10 ніверситетах починають створюватися Центри дистанційно о навчання, а та ож та звані літні ніверситети, я их наліч ється більше 20 з числом ст дентів 30 000 осіб.

У Т реччині з 1974 р. працює Від ритий ніверситет, що має на меті допомо ти здоб ти освіт жителям віддалених районів. Сл хачі отрим ють з ніверситет необхідний па ет навчаль-

них матеріалів, додат ово для них проводяться навчальні радіоі телепро рами, ор анізов ються літні рси можливі заняття ввечері та вихідні дні. Та им навчанням охоплено більше 120 000 сл хачів. Анало ічна освітня станова дистанційно о навчання ф н ціон є в Австралії і переб ває в стадії становлення в Швейцарії. Існ є про рама створення системи дистанційно о навчання в та ій малень ій європейсь ій раїні, я Андорра. Дистанційне навчання розвивається і в інших ре іонах світ . В я ості при ладів ме а ніверситетів, розвиваючих дистанційне навчання, можна навести Китайсь ий теле ніверситет (Китай), Національний від ритий ніверситет ім. Індіри Ганді (Індія), Університет Пайн Hoop (Іран), Корейсь ий національний від ритий ніверситет (Корея), Університет Південної Афри и, Від ритий Університет С отай Тампаріат (Таїланд).

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10-11 ÆÎÂÒÅÍÜ-ËÈÑÒÎÏÀÄ

· 2012

У Японії з почат 80-х ро ів ф н ціон є “Університет в ефірі”. Це державна станова, що знаходиться на бюджеті і під с ворим онтролем міністерства освіти, що має іль а фальтетів манітарно о та природничо о профілю. У певні одини по телебаченню і радіо транслюються ле ції. По ожном обраном предмет чень повинен просл хати двічі на тиждень одинн ле цію. Конс льтації даються в спеціальних навчальних центрах, створених в ожній префе т рі. Основна частина сл хачів навчається протя ом п’яти ро ів і отрим є після спішно о с ладання іспитів диплом ба алавра. Залі ові одиниці Від рито о ніверситет прирівнюються до залі ових одиниць всіх інших ніверситетів. Звертає на себе ва той фа т, що в раїнах Близь о о Сход і Центральної Амери и, де рівень освіченості населення найбільш низь ий і технічна оснащеність освітньо о процес недостатня, розвито дистанційно о навчання помітно відстає від розвит дистанційно о навчання в інших ре іонах.

ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ НА ВАРТІ РОЗВИТКУ КОМПАНІЙ Важливо відзначити, що дистанційне навчання розвивається не тіль и в рам ах національних систем освіти, але і о ремими омерційними омпаніями з переважною орієнтацією на під отов в області бізнес , я а с ладає четверт частин всіх про рам вищої освіти. Приватні орпоративні освітні мережі створені та ими омпаніями я IBM, General Motors, Ford і ін. Ба ато хто з цих освітніх систем наба ато випереджають системи, створені в ніверситетах, я за с ладністю, та і за іль істю. Сьо одні ба ато омпаній пере лядають стат с освітніх підрозділів своїх стр т рах. Керівництво підприємств все більше роз лядає інвестиції в дистанційне навчання нарівні з інвестиціями в на ово-дослідні розроб и. Традиційна система навчання, я а передбачає відволі ання сл жбовця на певний період від робочо о місця, і, отже, веде до втрат для омпанії, виявляється все більш неприйнятною. Вели і підприємства часто мають підрозділи, філії в сьом світі та повинні навчати персонал в різних раїнах. Крім то о, навчання має відб ватися швид ими темпами, щоб не стрим вати процес впровадження і реалізації нових товарів на рин . Посл и з навчання персонал повинні надаватися одночасно з появою нових розробо підприємства. Це призводить до необхідності децентралізації навчання, я е здійснює підприємство. Воно дозволяє ни н ти переміщення персонал в центр навчання і тим самим отримати ви раш часі, е ономію витрат на транспорт і відволі ання персонал від роботи. Та им чином, ви ористання дистанційно о навчання - це шанс для вели о о підприємства забезпечити швид е впровадження на рино нових товарів в мовах постійної модернізації виробництва. Î

ЦІКАВІ ФАКТИ НА COURSERA ЗАРЕЄСТРУВАЛОСЯ БІЛЬШЕ МІЛЬЙОНА СТУДЕНТІВ Я пише “Хроні а вищої освіти”, освітня платформа Coursera, я а пропон є без оштовні онлайн- рси всесвітньо відомих ніверситетів, нещодавно о олосила, що дося ла одно о мільйона зареєстрованих ст дентів. Кон р юча омпанія Udacity, я а та ож пропон є від риті дистанційні рси, заявила, що вона має більш ніж 739 000 ст дентів. Цифри, одна , оворять швидше про символічний інтерес до без оштовних онлайн- рсів, що свідчить про реальн іль ість чнів. Один із засновни ів Coursera Ендрю Н зазначив, що число а тивних ст дентів значно нижче, том що ба ато зареєстр валися на рси, я і ще не розпочалися. І ба ато людей запис ються на без оштовні рси, але не доходять до інця навчання, припиняючи ви он вати рсові роботи. Ст денти від ритих рсів зазвичай дивляться відео орот их ле цій, заповнюють автоматично оцінювані тести або завдання, а та ож ви ористов ють інтернет-спільноти для роботи над завданнями, я і вони не роз міють. У більшості випад ів за навчання не нарахов ється жодних офіційних а адемічних редитів, але провайдери про рам план ють заробляти роші, пропон ючи ст дентам, я і спішно за інч ють рси, сертифі ат, я що вони перевед ть за це невели плат . Coursera підтрим ють відомі ніверситети світ , в том числі Прінстонсь ий ніверситет і ніверситет штат Вірджинія. Udacity, я ий працює з о ремими професорами, а не ВНЗ, зал чив до співпраці ряд відомих вчених. Обидві омпанії почали з пропозиції рсів з інформати и, але Coursera в даний час розширює набір про рам з різних дисциплін. Засновни Udacity Себастьян Тр н заявив, що йо о омпанія план є залишатися зосередженою з інформати и та с міжних областей. Інші равці рин від рито о дистанційно о навчання не надали “Теле ритиці” оновлених даних з іль ості ст дентів. Вони в лючають в себе edX - розроб Массач сетсь о о техноло ічно о інстит т , Гарвардсь о о ніверситет та ніверситет Каліфорнії в Бер лі, і Udemy, омпанії, що пропон є без оштовні рси, я і в основном ви ладають автори підр чни ів. На про рамах Coursera навчаються ст денти з 196 раїн. Найбільше із США (38%), Бразілії (6%), Індії (5%), Китаю (4%). Схожі дані омпанія Udacity, я а відповіла, що має ст дентів з 203 раїни. Найбільша іль ість з США (42%), Індії (7%), Вели обританії (5%) і Німеччини (4%). Î Çà ìàòåð³àëàìè www.parta.org

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10-11 ÆÎÂÒÅÍÜ-ËÈÑÒÎÏÀÄ 2012

×è ìîæíà äîâ³ðÿòè åëåêòðîííèì çíàííÿì? Ç ðîçìîâè ç ïðèÿòåëüêîþ: - Òè õî÷åø ñêàçàòè, ùî íà ³íæåíåðà ìîæíà áóäå âèâ÷èòüñÿ ÷åðåç ²íòåðíåò?.. - ×îìó í³? Öå ðåàëüíî âæå â íàéáëèæ÷îìó ìàéáóòíüîìó. - ² òè äóìàºø, ùî ëþäÿì, ÿê³ ñèä³ëè çà êîìï’þòåðîì ³ íå â³äâ³äóâàëè ëåêö³¿, äîâ³ðÿòü áóäóâàòè ìîñòè ³ êîñì³÷í³ êîðàáë³? - À ùî òåáå áåíòåæèòü? - Êîëè ÿ â÷èëàñÿ, ìè íàìàãàëèñÿ ïîòðàïèòè äî îäíîãî ïðîôåñîðà, â³í ïðèãîëîìøëèâî ÷èòàâ! Âñ³ õîò³ëè â÷èòèñÿ ó íüîãî! Éîãî ëåêö³¿ í³êîëè íå çð³âíÿòè ç çâè÷àéíèì ÷èòàííÿì ï³äðó÷íèêà. - Â³í ìîæå áóòè ³ àâòîðîì, ³ âèêëàäà÷åì êóðñó ç³ ñâîº¿ äèñöèïë³íè. - Àëå ÿê ìîæíà ÷èòàòè ñîïðîìàò, öå æ òðåáà ÷óòè!.. Чи дійсно треба б ти особисто прис тнім на ле ції, щоб отримати знання? Чи необхідно бачити і ч ти ви ладача, щоб забезпечити я існ освіт ? У чом різниця між самостійним вивченням матеріал і прис тністю на ле ції? Часто дисципліни ви лядають с хими і н дними. Ви ладач оживляє матеріал при ладами і навіть ане дотами. Ви ористов є наочний матеріал, малює схеми, проводить досліди. Робить все, щоб тримати ва ст дентів і залишити в їхніх оловах знання сво о предмета. Виходить, що хороший ви ладач рає роль чарівни а, оживляючо о для ст дентів свій предмет. А та я ви ладачі різні, то і любов ст дентів до них теж різна, я і до предметів. Çà ìàòåð³àëàìè А тепер давайте явимо, що цей ч довий ви лаÎëüãè Òêà÷îâî¿ дач може без втоми розповідати одне й теж з неÊîìïàí³ÿ “Åëåêò- змінним ент зіазмом, повторюючи все слово в слово ðîííå íàâ÷àííÿ” для ожно о ст дента. При цьом ст денти відвід ють йо о ле ції, оли зр чно і знаходяться в різних містах і селах нашої неосяжної Бать івщини. Ви сидите за омп’ютером, вивчаєте матеріал рс , можете бачити і ч ти ви ладача. Т т же перевіряється я ість отриманих знань. Ви задаєте питання і отрим єте відповіді. В навчанні ви ористов ються не тіль и схеми і артин и, але і навчальні фільми, с ладне тест вання, імітації сит ацій. А це вже набаато більше, ніж може ви ладач на ле ції. Еле тронне навчання не звичнє для нас. Йо о я ість теж залежить від ви ладача і автора рс , я і в б дь-я ом навчальном за ладі. Але под майте, чи та ба ато мин ло час з то о момент , оли б халтерію почали вести за допомо ою омп’ютера, а

не вели ом зошиті? У нашом дитинстві не б ло мобільних телефонів, а зараз майже всі ш олярі вміло ними орист ються. Ми читаємо еле тронні ни и, сл хаємо м зи в машині по дорозі на робот . Розплач ємося пласти овими арт ами в ма азині і замовляємо вит и через Інтернет.

Усьо о десять ро ів том , або навіть менше, це зв чало б я фантасти а, але це ціл ом реально наші дні. У наші дні, для дея-

о о, еле тронне навчання зв чить я фантасти а. Але для баатьох це вже стало реальністю. Звичайно, еле тронне навчання ні оли не замінить повністю традиційне, я іно не замінить театр. Але, ви ористов ючи с часні дося нення, ст денти мож ть сл хати ле ції професорів переб ваючи в іншом місті. Вивчати ни и, не відвід ючи бібліоте и. Навчатися на тренажерах, я це роблять майб тні пілоти і нейрохір р и. Навчальні за лади змож ть розширити оло своїх ст дентів і поліпшити я ість навчання. А ст денти отримають можливість навчатися в престижном навчальном за ладі, я е раніше б ло для них не дост пне. І тоді в нашій раїні стане більше інженерів, я им довірять б д вати мости і осмічні ораблі. Î

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10-11 ÆÎÂÒÅÍÜ-ËÈÑÒÎÏÀÄ

· 2012

Öåíòðè îíëàéí-ñåðòèô³êàö³¿ òà ï³äâèùåííÿ êâàë³ô³êàö³¿ Ó ñó÷àñíîìó æèòò³ çàâæäè ïåðåìàãàº òîé, íà ÷èºìó áîö³ íàéíîâ³ø³, íàéñâ³æ³ø³ çíàííÿ òà ðîçðîáêè. À ÿê âèâ÷èòè òåõíîëîã³þ, ùî ò³ëüêè âèéøëà, ÿêùî àâòîðè çíàõîäÿòüñÿ, ñêàæ³ìî, â Àìåðèö³, à ñïåö³àëüíî¿ ë³òåðàòóðè ùå ïðîñòî íå íàïèñàíî? Àáî æ íàâïàêè, ÿê ï³äòâåðäèòè ñâîº çíàííÿ ðîáîòîäàâöþ çà â³äñóòíîñò³ äèïëîìà ïðî âèùó îñâ³òó? Îñü òóò - òî ³ ïðèõîäÿòü íà äîïîìîãó îíëàéí-öåíòðè ñåðòèô³êàö³¿ òà ï³äâèùåííÿ êâàë³ô³êàö³¿. ЦЕНТРИ ОНЛАЙНСЕРТИФІКАЦІЇ Центр онлайн-сертифі ації - це ор анізація, що має право видавати дипломи державно о та (або) міжнародно о зраз а, що підтвердж ють омпетентність в я ій-неб дь області. Дипломи мож ть б ти в еле тронном або в паперовом ви ляді, і за паперові доводиться платити. Роз лянемо два типи та их онлайн-центрів: я і мають баз посібни ів і не мають. Перші центри надають ст дентам, я і зареєстр валися них, певн іль ість матеріал , вивчення я о о дозволяє с ласти іспит на знання я оїнеб дь області. Матеріали, в більшості своїй, надаються безоштовно і мають в собі відповіді на всі питання тест . Центри др о о тип попрост доп с ають до тест , після спішно о завершення я о о дають, я правило, посилання на банер, я ий підтвердж є знання області (для розміщення в еле тронном портфоліо або на особистом сайті) і пропон ють пити паперовий диплом. Відра-

з стає ясно, що центри першо о тип призначені, в основном , для почат івців, а др о о - для професіоналів. Хоча дипломи, що видаються обома типами центрів приблизно рівноцінні, але переваа віддається все-та и дипломам центрів др о о тип . Плюсів дистанційної освіти досить ба ато. Роз лянемо плюси для центрів першо о тип : - Без оштовність. Матеріали надаються абсолютно без оштовно - ви повинні заплатити тіль и за паперовий сертифі ат, я що захочете йо о отримати. - Не потрібно самом ш ати матеріал. Кваліфі овані фахівці от ють матеріал і подають йо о в формі, я а зроз міла і добре запам’ятов ється. - Вільний рафі . Ви можете вивчати матеріали в б дь-я ий зр чний для вас час. - Відс тність стро ів. Ніхто не зм ш є вас дотрим ватися про рами - ви с ладаєте її для себе самі. При бажанні можна пройти весь рс за день і отримати диплом, а можна тя н ти і місяць, я що матеріал по ано засвоюється. Втім, о рім плюсів завжди є і мін си, але звертати ва варто лише на один: можливість спис вання. Я правило, в та их центрах досить мала іль ість питань тестах і вельми чіт і форм лювання, що дозволяє або здати тест навмання, або знайти відповіді в Інтернеті. Відповідно, сертифі ати та их центрів б д ть цін ватися нижче, та я є шанс на те, що сертифі ат не відповідає реальним знанням сво о власни а.

А тепер роз лянемо плюси центрів др о о тип : Без оштовність тест вання. Тест ви проходите без оштовно, за винят ом в зь оспеціалізованих центрів, що видають особливі сертифіати, що засвідч ють своїх власни ів я професіоналів надзвичайно висо о о рівня. У та их центрах платні не тіль и сертифі ати, а й спроби с ладання іспит . Інша справа в том , що це за ордонні центри сертифі ації, я им, напри лад, є Zend Sertification Center, що видає сертифі ати на професійне знання мови PHP. Але та і сертифі ати надзвичайно цінні й вельми мала іль ість людей має достатньо знань для здачі та их іспитів. - Швид ість е заменації. Вам не потрібно вивчати нія і про рами - ви відраз прист паєте до тест . - Я ість оцін и знань. Вели а іль ість питань (я правило, не менше двадцяти і не більше шістдесяти) з д же розмитими форм люваннями пра тично повністю ви лючає можливість підбор відповідей або пош відповіді в Інтернеті. Основні плюси ми роз лян ли, перейдемо до мін сів. Т т, я і в центрах попередньо о тип варто виділити один, але досить вели ий мін с: вам доводиться самом от ватися до тест вання. Д же часто для цьо о доводитися або переривати ори інформації в Інтернеті, або п вати спеціалізован літерат р , на що витрачається незрівнянно більше час , ніж при навчанні в центрах першо о тип . Отже, центри онлайн-сертифі ації та підвищення валіфі ації дозволяють дистанційно і без додатових витрат вивчати нові техноло ії, перевірити знання старих техноло ій і отримати офіційне підтвердження своєї валіфі ації, що особливо цінне. До то о ж ви отрим єте непо ан основ для еле тронно о портфоліо. Та що в с часном світі центри онлайн-сертифі ації та підвищення валіфі ації пост пово стають все більше і більше необхідними, і переоцінити їх роль вельми і вельми с ладно. Î

Çà ìàòåð³àëàìè www.dstudy.ru

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10-11 ÆÎÂÒÅÍÜ-ËÈÑÒÎÏÀÄ 2012

ÀÂÒÎÁ²ÇÍÅÑ çàâæäè àêòóàëüíî! Àâòîìîá³ëüíèé á³çíåñ íàáèðàº îáåðò³â. Ïðàöþâàòè â íüîìó - ö³êàâî ³ ïðåñòèæíî, òà é çàðîáèòè ìîæíà ö³ëêîì ïðèñòîéíî. Ñó÷àñí³, äîáðå îáëàäíàí³ òåõöåíòðè ïðîïîíóþòü ã³äí³ îêëàäè, ð³çí³ ï³ëüãè, ãàðí³ óìîâè ïðàö³, øâèäêèé êàð’ºðíèé ð³ñò. ² íå äèâíî, ùî â ñïåö³àë³çîâàíèõ ÂÍÇ ³ òåõí³êóìàõ çðîñòàº êîíêóðñ, à âèìîãè ðîáîòîäàâö³â äî ìîëîäèõ ôàõ³âö³â ïîñèëþþòüñÿ. ВОДІЙ Портрет Одна з найпоширеніших професій. В залежності від специфі и діяльності омпанії, вони ви он ють найрізноманітніші ф н ції: водій-е спедитор, водійр’єр, водій-охоронець, та сист, перевізни вантажів, міжнародни і т.д. “Звичайно, мою робот особливо ле ою та омфортною не назвеш, - оворить Ми ола Лобов - водій аеропорт . - Але я що порівняти з тим, я починав 20 ро ів том , то, звичайно, ба ато що змінилося. Хіба поставиш пор ч мою перш таратай і “Сітроен”, я ий водж зараз? Т т і автоматична ороб а передач, і наві атор, і под ш и безпе и. Одна техніа техні ою, а від водія на дорозі все одно потрібна ранична важність, зібраність, точність і швид а реа ція. Без цих я остей за ермо раще не сідати”. Освіта Права необхідної ате орії отрим ють після с ладання іспит в ДАІ. А навич и водіння можна придбати в б дь-я ій автош олі (платно), або відповідном техні мі (без оштовно). Що потрібно вміти Крім досвід водіння автомобіля, я ий, відповідно, чим більший, тим раще, потрібно добре знати місто, вміти с н ти в дорозі дрібні неполад и, а я що возиш людей, то б ти ще терплячим і делі атним. Місце дії Немає жодної ор анізації, де б не б в потрібен водій, хоча б один.

ЛОГІСТ

Çà ìàòåð³àëàìè ªâãåí³ÿ Êåäà, www.ucheba.ru

Портрет Розробляє ви ідні схеми поставо автомашин, ор анізов є їх достав товар та розміщення, аналіз є рино транспортних посл , ш ає надійних партнерів, оордин є дії відділ продажів - ось дале о не повний перелі сл жбових обов’яз ів ло іста. Він завжди знайде спосіб доставити ращі машини та запчастини в потрібне місце, до певно о час і з мінімальними витратами. А в разі форс-мажорних обставин (ремонт

доро и, запізнення поїзда, шторм на морі) завжди відш ає запасний варіант. Освіта Помил а ло іста може доро о обійтися фірмі, том для роботи з даної спеціальності раще за інчити профільний ВНЗ. Хоча дея і роботодавці отові взяти людин з хорошою технічною, або е ономічною вищою освітою і навчити її “під себе”. Що потрібно вміти “Грамотні ло істи сьо одні вели ом дефіциті, - оворить Оле сандра Колбіна, дире тор ре р тин ово о а ентства, - причом роботодавці часто вима ають від претендента і знання правил розмитнення, і володіння ан лійсь ою мовою. Привертають ва андидати саме з досвідом, я і швидше втя н ться в процес і почн ть приносити приб то омпанії”. Місце дії Відділ або департамент ло істи и обов’яз ово є вели их дилерсь их та автотехцентрах. Можна працювати та ож в спеціалізованих ло істичних омпаніях.

оворить Віталій Р мянцев - автомехані техцентр . Пристрій автомобіля с ладнюється з ожним ро ом. Ба ато с часних машин забезпечені бортовими омп’ютерами, навороченими си налізаціями, системами автоматично о ер вання. І хороший фахівець повинен б ти “на ти” з сім цим непростим стат ванням”. Освіта Є техні ми, що здійснюють під отов автомехані ів без оштовно, на базі 9 або 11 ласів, відповідно за 3 або за 1 рі . Можна піти й на платні рси. Що потрібно вміти “Найбільш затреб вані сьо одні валіфі овані автомехані и, еле трии-діа ности і бляхарі, - продовж є Оле сандра Колбіна, - а роботодавці часто вима ають дос онало о знання пристрою певних іномаро , напри лад, орейсь о о, японсь о о або італійсь о о виробництва”. Місце дії Вели і автотехцентри, автосервіси, невели і ремонтні майстерні.

АВТОМЕХАНІК

ДИСПЕТЧЕР ТРАНСАГЕНТСТВА

Портрет “Навіть досвідченим фахівцям доводиться сьо одні постійно вчитися, щоб не випасти з обойми, -

Портрет Диспетчер - обличчя омпанії. Саме від ньо о залежить я им б де перше враження лієнта від ор ані-

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10-11 ÆÎÂÒÅÍÜ-ËÈÑÒÎÏÀÄ

зації в цілом . Йо о візитна арт а - доброзичливість і терпіння. Професійний оператор допоможе розібратися в тонощах тарифних планів, ласах автомобілів, і навіть визначить час поїзд и з точністю до пів одини. Освіта Досить ш ільно о атестата зрілості. Що потрібно вміти Найчастіше роботодавці вима ають знання ПК на рівні впевнено о орист вача, висо швид ість др , вміння орієнт ватися на місь их в лицях та іноді - почат ов ан лійсь мов . Місце дії Транса ентства, сл жби та сі, омпанії, що займаються автомобільними і залізничними перевезеннями.

ПРОДАВЕЦЬ ДИЛЕРСЬКОГО АВТОЦЕНТРУ Портрет “Головне моє завдання, - аже Федір Михайлов, менеджер автоцентр , - створити відвід вач ма симально омфортні мови, навіть я що в салон він за лян в випад ово, з ці авості. Для цьо о я не тіль и повинен дос онало розбиратися в пристрої автомобіля, але і б ти терплячою, доброзичливою, оптимістично налаштованою людиною. Не просто знати, а б вально ш ірою відч вати всі процеси, що відб ваються під апотом”. Освіта Більшість роботодавців вима ають наявності претендента на цю посад вищої технічної освіти. Перева а віддається профільним ВНЗ. Що потрібно вміти Виб д вати з лієнтом взаємови ідний діало , рамотно провести презентацію автомобіля, спро ноз вати рез льтат пере оворів і реальність майб тньої оди. Та ож необхідно онстр тивно працювати з претензіями по пців, не драт ватися, знаходити омпроміси. А ще весь час прид м вати щось нове, обходячи он рентів і заманюючи потенційних лієнтів.

· 2012

Місце дії Вели і автосалони та техцентри.

КОЛОРИСТ Портрет Я що ви поставите пор ч два абсолютно нових автомобіля одна ово о ольор і придивитеся до них важно, то обов’яз ово помітите, що вони відрізняються або за відтін ом, або за блис ом. Навіть при заводсь ом забарвленні д же с ладно домо тися то о, щоб апот, двері та баажни б ли пофарбовані ідеально рівно. Що вже тоді оворити про машин бит , а потім поб вавш майстерні? Том оловним спеціалістом в б дь-я ом малярсьом цех є олорист. “Сьо однішні ольори стали ба атос ладові, переливчасті, з ви ористанням різних хімічних добаво , іноді доводиться тижнями ча л вати і священнодіяти, перш ніж дося н ти потрібноо рез льтат , - оворить Костянтин Мааров, олорист зовно о цех . Освіта Спеціалізовані рси, бажано ор анізовані вели им автодилером. Що потрібно вміти С часном олорист не обійтися без знань фізи и, особливо без та их понять я дисперсія і дифра ція, а ще без призми Ньютона, в я ій всі ольори рознесені по спеціальном ол . Необхідно розбиратися і в хімічних добав ах. Роз міти, напри лад, що слюд додають для прозорості, а о сид алюмінію для ефе т дрібних золотих бризо . Місце дії К зовні цехи, автомайстерні, автотехцентри.

СПЕЦІАЛІСТ З РОЗМИТНЕННЯ ВАНТАЖІВ Портрет Фахівці з розмитнення орист ються вели им попитом на рин праці. Саме вони бер ть на себе всі лопоти, пов’язані з достав ою автомобілів з-за ордон . Знають всі тон ощі їх проходження через митницю, мож ть стислі терміни і без зволі ань отримати і дос-

тавити машини за призначенням. Теоретично їх дії здаються зан дними і однотипними: приходить від лієнта па ет до ментів і по ньом треба оформити митні де ларації. Одна на ділі всі автомобілі різні, і ожна операція в підс м індивід альна. Б дь-я а помил а призводить до затримо , що завдають фірмі збит ів, вели их штрафів, а то і до римінальної відповідальності призводить. А я що в раїн ввозиться нова автомобільна мар а або новий тип дви на, не занесені по и в ни митних тарифів, завдання с ладнюється в іль а разів! Освіта Краще вища, юридична, плюс спеціалізована, напри лад, митні рси. Що потрібно вміти Необхідно розбиратися в нюансах найрізноманітніших до ментів: зовнішньотор овельних онтра тах, бан івсь их випис ах, подат ових де лараціях, знати спеціальні омп’ютерні прорами. Врах йте, що за онодавство весь час змінюється, і потрібно б ти в рсі всіх останніх нововведень і поправо , вміти обходити підводні амені та ожно о раз розробляти оптимальн схем , щоб автомобілі швид о і без додат ових витрат потрапили до замовни а. Місце дії Знов ж вели і дилерсь і автоцентри, або а ентства, що надають посл и з розмитнення різних вантажів.

ПІДІБ’ЄМО ПІДСУМКИ Автобізнес сьо одні а тивно набирає адри. “Одна молодим фахівцям ре оменд ю ш ати місце підробіт або част ової зайнятості паралельно з навчанням, - оворить Оле сандра Колбіна. Не женіться відраз за рошима, ба ато платити підмайстрові, я им би ч довим він не б в, ніхто не отовий. Свій навіть найменший стаж нама айтеся відобразити в тр довій нижці або ре омендаційном листі. Набирайтеся досвід , тоді через пар ро ів зможете впевнено пропон вати себе на рин праці та претенд вати на ідн зарплат . Î

Íàì ö³êàâà Âàøà äóìêà! Æóðíàë “Ñó÷àñíà îñâ³òà” çàïðîøóº åêñïåðò³â ³ êåð³âíèê³â íàâ÷àëüíèõ çàêëàä³â âèñëîâèòè äóìêó íà ñòîð³íêàõ íàøîãî æóðíàëó ç àêòóàëüíèõ ïðîáëåì îñâ³òè. Çâåðòàéòåñü â ðåäàêö³þ çà òåë. (044) 453-35-11

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10-11 ÆÎÂÒÅÍÜ-ËÈÑÒÎÏÀÄ 2012

ÊÈ¯ÂÑÜÊÈÉ ÍÀÖ²ÎÍÀËÜÍÈÉ ÒÎÐÃÎÂÅËÜÍÎ-ÅÊÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ÓÍ²ÂÅÐÑÈÒÅÒ Ë³öåíç³ÿ ÌÎÍìîëîäüñïîðòó Óêðà¿íè ÀÄ ¹034959 â³ä 28.05.2012 ð.

ÊÍÒÅÓ — ïðîâ³äíèé äåðæàâíèé âèùèé íàâ÷àëüíèé çàêëàä Óêðà¿íè, ùî ìàº IV ð³âåíü àêðåäèòàö³¿. Â óí³âåðñèòåò³ íàâ÷àºòüñÿ á³ëüøå 30 òèñ. ñòóäåíò³â. Äî ñêëàäó óí³âåðñèòåòó, äå ôóíêö³îíóþòü 5 ôàêóëüòåò³â, âõîäÿòü 6 ³íñòèòóò³â, 10 êîëåäæ³â ³ âèùèõ êîìåðö³éíèõ ó÷èëèù, ðîçòàøîâàíèõ ó Êèºâ³, Õàðêîâ³, Â³ííèö³, ×åðí³âöÿõ, Õìåëüíèöüêîìó, Óæãîðîä³, Áóðøòèí³, Êîëîìè¿, ßëò³. ÊÍÒÅÓ ìàº 5 ôàêóëüòåò³â: åêîíîì³êè, ìåíåäæìåíòó òà ïðàâà; ô³íàíñ³â òà áàíê³âñüêî¿ ñïðàâè; îáë³êó, àóäèòó òà åêîíîì³÷íî¿ ê³áåðíåòèêè; ðåñòîðàííî-ãîòåëüíîãî òà òóðèñòè÷íîãî á³çíåñó; òîâàðîçíàâñòâà ³ òîðãîâåëüíîãî ï³äïðèºìíèöòâà. ÊÍÒÅÓ çä³éñíþº ï³äãîòîâêó âèñîêîêâàë³ô³êîâàíèõ ôàõ³âö³â çà áàêàëàâðñüêèìè ³ ìàã³ñòåðñüêèìè ïðîãðàìàìè. Äëÿ òîãî, ùîá ìàòè âïåâíåí³ñòü ïðè ñêëàäàíí³ ÇÍÎ, óí³âåðñèòåò ïðîïîíóº ïðîéòè íàâ÷àííÿ íà ï³äãîòîâ÷èõ êóðñàõ ó Öåíòð³ äîâóç³âñüêî¿ ï³äãîòîâêè. Ï³ä ÷àñ âñòóïó äî óí³âåðñèòåòó êîæåí àá³òóð³ºíò ìîæå îáðàòè äëÿ ñåáå íàéá³ëüø ïðèéíÿòíó ôîðìó íàâ÷àííÿ: äåííó, çàî÷íó, âå÷³ðíüî-çàî÷íó, åêñòåðíàòíó òà äèñòàíö³éíó. Íàïðÿìè ï³äãîòîâêè â ÊÍÒÅÓ ìîæóòü çàäîâîëüíèòè íàéâèáàãëèâ³øîãî àá³òóð³ºíòà: • åêîíîì³÷íà ê³áåðíåòèêà; • ì³æíàðîäíà åêîíîì³êà; • åêîíîì³êà ï³äïðèºìñòâà; • ìàðêåòèíã; • ô³íàíñè ³ êðåäèò; • îáë³ê ³ àóäèò; • òîâàðîçíàâñòâî ³ òîðãîâåëüíå ï³äïðèºìíèöòâî; • ìåíåäæìåíò; • õàð÷îâ³ òåõíîëîã³¿ òà ³íæåíåð³ÿ; • ãîòåëüíî-ðåñòîðàííà ñïðàâà; • òóðèçì; • ïñèõîëîã³ÿ; • ðåêëàìà ³ çâ’ÿçêè ç ãðîìàäñüê³ñòþ; • ïðàâîçíàâñòâî. Óí³âåðñèòåò íàäàº ìîæëèâ³ñòü, êð³ì óêðà¿íñüêîãî äèïëîìà äåðæàâíîãî çðàçêà, îòðèìàòè ïàðàëåëüíî äðóãó âèùó îñâ³òó ó Ôðàíöóçüêî-Óêðà¿íñüêîìó ³íñòèòóò³ óïðàâë³ííÿ òà äèïëîì äåðæàâíîãî çðàçêà Ôðàíö³¿; äèïëîì ïåðåêëàäà÷à ç ³íîçåìíî¿ ìîâè òà çâàííÿ ìîëîäøîãî ëåéòåíàíòà; ïðîäîâæèòè íàâ÷àííÿ çà ïðîãðàìàìè ÌÂÀ àáî â àñï³ðàíòóð³.

Ñòóäåíòè óí³âåðñèòåòó ïðîõîäÿòü âèðîáíè÷ó ïðàêòèêó íà ïðîâ³äíèõ ï³äïðèºìñòâàõ êðà¿íè òà çà êîðäîíîì. Íàóêîâî-ïåäàãîã³÷íèé êîëåêòèâ óí³âåðñèòåòó — öå êîìàíäà ïðîôåñ³îíàë³â, ÿê³ ìàþòü çíà÷íèé ïðàêòè÷íèé äîñâ³ä íàóêîâî¿ òà êîìåðö³éíî¿ ä³ÿëüíîñò³. Ó ÊÍÒÅÓ ï³êëóþòüñÿ ïðî ñòóäåíò³â, ñòâîðþþ÷è ¿ì â³äïîâ³äí³ óìîâè äëÿ íàâ÷àííÿ. Ñîö³àëüíå çàáåçïå÷åííÿ òà ð³âåíü ìàòåð³àëüíî-òåõí³÷íî¿ áàçè óí³âåðñèòåòó â³äïîâ³äàº ñó÷àñíèì ì³æíàðîäíèì âèìîãàì. ÊÍÒÅÓ çíàõîäèòüñÿ ïîðó÷ ç ìàëüîâíè÷èì ïàðêîì Ê³îòî. Íà òåðèòîð³¿ óí³âåðñèòåòó ðîçòàøîâàí³ 5 ãóðòîæèòê³â, 2 ñó÷àñíî îáëàäíàíí³ àêòîâ³ çàëè, òåí³ñíèé êîðò, ñïîðòèâí³ ìàéäàí÷èêè, ôóòáîëüíèé ñòàä³îí ç³ øòó÷íèì ãàçîíîì, òðåíàæåðí³ çàëè, êíèæêîâèé ê³îñê, 5 êàôå, 2 ¿äàëüí³, 2 ìåäïóíêòè, êàá³íåò ñó÷àñíî¿ ñòîìàòîëîã³¿ òîùî. Âåñü êîìïëåêñ óí³âåðñèòåòó ðåòåëüíî îõîðîíÿºòüñÿ. Ñòóäåíòè ÊÍÒÅÓ ìàþòü ìîæëèâ³ñòü çàéìàòèñü ñïîðòîì, âîêàëîì, ìóçèêîþ, òàíöÿìè, òåàòðàëüíèì ìèñòåöòâîì ó â³äïîâ³äíèõ ãóðòêàõ òà êîìàíä³ ÊÂÊ ï³ä êåð³âíèöòâîì âèñîêîêâàë³ô³êîâàíèõ õîðåîãðàô³â, äèðèãåíò³â, êîíöåðò-ìåéñòåð³â, ïåäàãîã³â ç âîêàëó òà ñïîðòñìåí³â. Àá³òóð³ºíòè, ùî îáåðóòü äëÿ ñåáå êîíòðàêòíó ôîðìó íàâ÷àííÿ, ìîæóòü áóòè âïåâíåí³ — âàðò³ñòü íàâ÷àííÿ º ðèíêîâî-îáóìîâëåíîþ òà ñïðàâåäëèâîþ ç îãëÿäó íà ÿê³ñòü îñâ³òÿíñüêèõ ïîñëóã, ùî íàäàº ÊÍÒÅÓ òà éîãî ðåéòèíã ñåðåä ÂÍÇ Óêðà¿íè. Óí³âåðñèòåò äáàº é ïðî òèõ ñòóäåíò³â, ÿê³ âòðàòèëè ìîæëèâ³ñòü íàâ÷àòèñÿ. Ïîíîâëåííÿ äî ñêëàäó ñòóäåíò³â â³äáóâàºòüñÿ íåçàëåæíî â³ä òðèâàëîñò³ ïåðåðâè â íàâ÷àíí³, ïðè÷èí âèêëþ÷åííÿ,òðóäîâîãî ñòàæó òà ôîðìè íàâ÷àííÿ. Ïåðåâåäåííÿ ñòóäåíò³â äî ÊÍÒÅÓ çä³éñíþºòüñÿ ç ³íøèõ âèùèõ íàâ÷àëüíèõ çàêëàä³â ²²-²V ð³âíÿ àêðåäèòàö³¿. Äëÿ îôîðìëåííÿ äîêóìåíò³â íåîáõ³äíî çâåðíóòèñÿ äî ïðèéìàëüíî¿ êîì³ñ³¿ óí³âåðñèòåòó çà àäðåñîþ: ì. Êè¿â, âóë. Ê³îòî, 19, ê³ì. 306, êîðïóñ «Â». Äåòàëüíó ³íôîðìàö³þ ç ïèòàíü âñòóïó, ïåðåâåäåííÿ àáî ïîíîâëåííÿ ìîæíà îòðèìàòè â ³íôîðìàö³éíî-êîíñóëüòàòèâíîìó öåíòð³ ïðèéìàëüíî¿ êîì³ñ³¿ ÊÍÒÅÓ çà òåëåôîíîì: +38 (044) 531-48-88 ç ïîíåä³ëêà ïî ï’ÿòíèöþ ç 9.00 äî 17.00, ïåðåðâà ç 13.00 äî 14.00, àáî çàâ³òàâøè íà Äí³ â³äêðèòèõ äâåðåé ó ÊÍÒÅÓ — 29 âåðåñíÿ, 27 æîâòíÿ, 24 ëèñòîïàäà òà 22 ãðóäíÿ 2012 ðîêó, à òàêîæ — 26 ñ³÷íÿ, 23 ëþòîãî, 30 áåðåçíÿ òà 27 êâ³òíÿ 2013 ðîêó îá 11 ãîäèí³. 0479

НАВІГАТОР ТВОЄЇ ОСВІТИ – ЩОМІСЯЧНИЙ ЖУРНАЛ “СУЧАСНА ОСВІТА”

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10-11 ÆÎÂÒÅÍÜ-ËÈÑÒÎÏÀÄ

· 2012

ÍÀÏÐßÌÈ Ï²ÄÃÎÒÎÂÊÈ ÔÀÕ²ÂÖ²Â Ó ÊÈ¯ÂÑÜÊÎÌÓ ÅÊÎÍÎÌ²×ÍÎÌÓ ²ÍÑÒÈÒÓÒ² ÌÅÍÅÄÆÌÅÍÒÓ Ë³öåíç³ÿ ÌÎÍìîëîäüñïîðò Óêðà¿íè ñåð³ÿ ÀÃ ¹ 582070 â³ä 04.10.2011 ð.

Інстит т веде під отов фахівців рівня ба алавр, спеціаліст, ма істр та молодший спеціаліст. Під отов а ба алаврів проводиться за напрямами: фінанси і редит, мар етин , менеджмент, соціоло ія. С тність цих напрямів: Фінанси і редит - створення, розподіл і ви ористання фінансових рес рсів з метою дося нення висо их рез льтатів діяльності підприємства. Цей напрям в лючає наст пні спеціалізації за професійним спрям ванням: фінансовий менеджмент, бан івсь ий менеджмент, страховий менеджмент. Посади, я і може займати баалавр з фінансів: ерівни мало о підприємства, омерційний дире тор, фахівець в ал зі фінансів і тор івлі, дилер, бро ер, страховий а ент, інспе тор подат ової сл жби. Мар етин - забезпечення вип с прод ції та надання посл з рах ванням вимо рин на основі стан і динамі и попит , потреб споживачів. Вип с ни ам присвоюється валіфі ація ба алавр з мар е-

тин і він може займати посади: помічни ерівни а підприємства, тор овець з обсл ов вання бізнес та ре лами, техні з план вання, ма лер біржовий, товарознавець, тор івельний бро ер, тор овець омерційний, а ент ре ламний. Менеджмент - правління діяльністю ор анізації та її персоналом з метою прийняття оптимальних правлінсь их рішень для дося нення висо о о рівня доброб т . Спеціалізації: менеджмент зовнішньое ономічної, омерційної, отельної, ресторанної та т ристичної діяльності. Посади, я і може займати ба алавр з менеджмент : завід вач се ції в тор івлі, завід вач виробництва (ресторани, отелі), заст пни завід вача, інспе тор тор івельний, інспе тор з адрів, менеджер отельном осподарстві, менеджер ресторан , менеджер з персонал . Соціоло ія - соціально-педа о ічна діяльність різних соціальних ор анізаціях, підрозділах ор анів правління справах сім’ї та молоді. Під отов а спеціалістів та ма істрів про-

водиться за спеціальностями: менеджмент ор анізацій, менеджмент зовнішньое ономічної діяльності, фінанси та мар етин . Термін навчання для спеціалістів - 1 рі , для ма істрів - 1,5 ро . В інстит ті ведеться перепід отов а та надання др ої освіти зі спеціальностей: фінанси, менеджмент ор анізацій. В інстит ті ф н ціон є е ономі о- правлінсь ий оледж, я ий от тє фахівців за спеціальностями: “ Ресторанне обсл ов вання”, “Комерційна діяльність”, “Фінанси і редит”. Вип с ни и оледж приймаються до інстит т на 3 рс рівня ба алавр. В інстит ті ф н ціон є аспірант ра за спеціальністю: “Е ономі а та правління підприємствами”. 03057 м. Київ, в л. Смоленсь а, 31-33 (м. “Ш лявсь а”) Тел.: (044)456-72-64, 456-88-02 E-mail: ecoman@kv.ukrtel.net, ecoman2010@mail.ru www.ecoman-university.kiev.ua 0166

18741002

УВАГА: ПЕРЕДПЛАТА! ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС 06222 В КАТАЛОЗІ «УКРПОШТА»

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10-11 ÆÎÂÒÅÍÜ-ËÈÑÒÎÏÀÄ 2012

²ÍÑÒÈÒÓÒ Ï²ÄÃÎÒÎÂÊÈ ÊÀÄÐ²Â ÄÅÐÆÀÂÍÎ¯ ÑËÓÆÁÈ ÇÀÉÍßÒÎÑÒ² ÓÊÐÀ¯ÍÈ Äåðæàâíèé âèùèé íàâ÷àëüíèé çàêëàä ²²² ð³âíÿ àêðåäèòàö³¿

Ë³öåíç³ÿ ÌÎÍ Óêðà¿íè ñåð³ÿ ÀÃ ¹ 508991 â³ä 19.07. 2011 ðîêó

ÎÃÎËÎØÓª ÏÐÈÉÎÌ ÄÎ ÀÑÏ²ÐÀÍÒÓÐÈ ó 2012 ðîö³ ç â³äðèâîì òà áåç â³äðèâó â³ä âèðîáíèöòâà ÇÀ ÍÀÓÊÎÂÈÌÈ ÑÏÅÖ²ÀËÜÍÎÑÒßÌÈ: 08.00.03 – Åêîíîì³êà òà óïðàâë³ííÿ íàö³îíàëüíèì ãîñïîäàðñòâîì 08.00.07 – Äåìîãðàô³ÿ, åêîíîì³êà ïðàö³, ñîö³àëüíà åêîíîì³êà ³ ïîë³òèêà Äî àñï³ðàíòóðè íà êîíêóðñí³é îñíîâ³ ïðèéìàþòüñÿ îñîáè, ÿê³ ìàþòü ïîâíó âèùó îñâ³òó çà îñâ³òíüî-êâàë³ô³êàö³éíèì ð³âíåì ìàã³ñòðà àáî ñïåö³àë³ñòà.

Ï²ÄÃÎÒÎÂÊÀ Â ÀÑÏ²ÐÀÍÒÓÐ² ÇÄ²ÉÑÍÞªÒÜÑß çà ðàõóíîê êîøò³â þðèäè÷íèõ òà ô³çè÷íèõ îñ³á (íà óìîâàõ êîíòðàêòó) Âàðò³ñòü íàâ÷àííÿ: ç â³äðèâîì â³ä âèðîáíèöòâà – 11 òèñ. ãðèâåíü íà ð³ê; áåç â³äðèâó â³ä âèðîáíèöòâà – 6,7 òèñ. ãðèâåíü íà ð³ê.

Çàÿâè ïðî ïðèéîì äî àñï³ðàíòóðè ïðèéìàþòüñÿ ç 14 âåðåñíÿ ïî 1 ëèñòîïàäà 2012 ðîêó ùîäíÿ, êð³ì ñóáîòè òà íåä³ë³, ç 9.00 äî 17.00. Âñòóïí³ âèïðîáóâàííÿ ïðîâîäÿòüñÿ ç 12 ëèñòîïàäà ïî 4 ãðóäíÿ 2012 ðîêó. Á³ëüø äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ íà ñàéò³ ³íñòèòóòó: www.ipk-dszy.kiev.ua Òåëåôîí äëÿ äîâ³äîê: íàóêîâî-äîñë³äíà ÷àñòèíà (êàá³íåò 310á); òåë./ôàêñ (044) 239-07-99 Àäðåñà ²ÏÊ ÄÑÇÓ: âóë. Íîâîâîêçàëüíà, 17, ì. Êè¿â, 03038

2114

01941022

ЧАС ІНВЕСТУВАТИ В СВОЮ ОСВІТУ!

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10-11 ÆÎÂÒÅÍÜ-ËÈÑÒÎÏÀÄ

· 2012

ÂÑÒÓÏ-2013 Äåðæàâíèé äèïëîì. ²V ð³âåíü àêðåäèòàö³¿ Ë³öåíç³ÿ ÌÎÍÌÑÓ ñåð³ÿ ÀÄ ¹ 034999 â³ä 12.06.2012 Ïåðåõ³ä äî âèïóñêíîãî êëàñó – ïðèâ³ä íàðåøò³ ñåðéîçíî çàìèñëèòèñÿ ïðî âèá³ð ìàéáóòíüî¿ ïðîôåñ³¿ ³ ï³äãîòîâêó äî âñòóïó ó âèùèé íàâ÷àëüíèé çàêëàä. ßêùî ïðîôåñ³éíå ìàéáóòíº áà÷èòüñÿ ùå íå äóæå ÿñíî ³ íàâ³òü âàæêî óÿâèòè, íà ÿêó ñôåðó ä³ÿëüíîñò³ âàðòî îð³ºíòóâàòèñÿ, ïîòð³áíî çâåðòàòèñÿ äî ôàõ³âö³â. Óí³âåðñèòåò «ÊÐÎÊ» ïðèä³ëÿº âåëèêó óâàãó ïðîôîð³ºíòàö³éí³é ðîáîò³ ñåðåä ìàéáóòí³õ âñòóïíèê³â. Öå é êîíñóëüòàö³¿, ÿê³ ïðîâîäÿòüñÿ ïðîòÿãîì ðîêó äëÿ óñ³õ áàæàþ÷èõ, ³ ð³çíîìàí³òí³ ïðîåêòè äëÿ øêîëÿð³â, ÿê³ îðãàí³çîâóº ñòóäåíòñüêà ïðîåêòíà ãðóïà «SPG». Çîêðåìà, ñòàðøîêëàñíèêè ìàþòü ìîæëèâ³ñòü áðàòè ó÷àñòü ó òàêèõ çàõîäàõ, ÿê ôåñòèâàëü ïðîôåñ³é «ÏÐÎÔ Fest», ïðîôîð³ºíòàö³éíèé êâåñò ó ðàìêàõ ïðîåêòó «ÏÐÎÔ Òóð», «Äåíü ìàéáóòíüîãî ñòóäåíòà» òà ³íøèõ. Ó 2012 ðîö³, âèêîðèñòîâóþ÷è äîñâ³ä óñï³øíîãî ïðîâåäåííÿ ïðîôîð³ºíòàö³éíèõ çàõîä³â, ó÷àñíèêè ñòóäåíòñüêî¿ ïðîåêòíî¿ ãðóïè Óí³âåðñèòåòó çàñíóâàëè «PROF CLUB» êëóá, ùî ìàº ñòàòè áàçîþ äëÿ îñîáèñò³ñíîãî ³ ïðîôåñ³éíîãî ðîçâèòêó éîãî ó÷àñíèê³â. Ä³ÿëüí³ñòü êëóáó - öå ñïîñ³á ïîºäíàòè ³í³ö³àòèâí³ñòü øêîëÿð³â, àêòèâí³ñòü ñòóäåíò³â òà äîñâ³ä ³ â³äïîâ³äàëüí³ñòü ïðîôåñ³îíàë³â. Îðãàí³çàòîðè «PROF CLUB» ïðîïîíóþòü ìàéáóòí³ì âñòóïíèêàì äîëó÷èòèñÿ äî ðîáîòè êëóáó òà çàïðîøóþòü ïðîéòè ïðîôîð³ºíòàö³éíå òåñòóâàííÿ, ÿêå áóëî ðîçðîáëåíî â ìîñêîâñüêîìó Öåíòð³ òåñòóâàííÿ òà ðîçâèòêó «Ãóìàí³òàðí³ òåõíîëîã³¿» íà áàç³ ôàêóëüòåòó ïñèõîëîã³¿ ÌÄÓ ³ì. Ì.Â. Ëîìîíîñîâà. Â Óí³âåðñèòåò³ «ÊÐÎÊ» íèí³ äîñòóïí³ êîìïëåêñè òåñòóâàííÿ «Ïðîôîð³ºíòàòîð» òà «Ïðîô-

ÑÒÀÐÒ Ï²ÄÃÎÒÎÂÖ² ÎÃÎËÎØÅÍÎ

êàð’ºðà», ùî ñòàëè ³íñòðóìåíòàëüíîþ îñíîâîþ ïðîôîð³ºíòàö³éíèõ ïðîãðàì êëóáó äëÿ ï³äë³òê³â, ñòóäåíò³â òà äîðîñëèõ. Äëÿ òèõ, õòî âæå âèçíà÷èâñÿ ç ìàéáóòí³ì ôàõîì ³ ïðàãíå äîáðå ï³äãîòóâàòèñÿ äî âñòóïó, Óí³âåðñèòåò «ÊÐÎÊ» ïðîïîíóº ï³äãîòîâ÷³ êóðñè. Çàâäÿêè âïðîâàäæåííþ ê³ëüêîõ ôîðì íàâ÷àííÿ êóðñè ìîæóòü ñòàòè ó íàãîä³ ð³çíèì êàòåãîð³ÿì âñòóïíèê³â – öüîãîð³÷íèì âèïóñêíèêàì ³ òèì, õòî çàê³í÷èëè øêîëó â ìèíóë³ ðîêè, ìåøêàíöÿì Êèºâà òà îáëàñò³, à òàêîæ æèòåëÿì ³íøèõ ðåã³îí³â Óêðà¿íè. Êð³ì òîãî, â Óí³âåðñèòåò³ çä³éñíþºòüñÿ ï³äãîòîâêà ÿê äî çîâí³øíüîãî íåçàëåæíîãî îö³íþâàííÿ, òàê ³ äî âñòóïó â îäèí ³ç êîëåäæ³â ïðè íàâ÷àëüíîìó çàêëàä³ – Êîëåäæ åêîíîì³êè, ïðàâà òà ³íôîðìàö³éíèõ òåõíîëîã³é ÷è Êè¿âñüêèé êîëåäæ íåðóõîìîñò³. Ñòàö³îíàðí³ êóðñè ïðîâîäÿòüñÿ ó áóäí³ 2 ðàçè íà òèæäåíü. ×àñ çàíÿòü – ç 16.00 äî 18.50. Çàíÿòòÿ íà ñóáîòí³õ êóðñàõ, â³äïîâ³äíî, â³äáóâàþòüñÿ ùîñóáîòè ç 9.00 äî 15.00. Äëÿ âñòóïíèê³â, ÿê³ ìåøêàþòü äàëåêî â³ä Êèºâà, ïðàöþþòü çàî÷í³ ï³äãîòîâ÷³ êóðñè. ¯õ ñëóõà÷³ âèêîíóþòü çàâäàííÿ, ùî íàäñèëàþòüñÿ ïîøòîþ. Íà êóðñàõ ç ï³äãîòîâêè äî ñêëàäàííÿ çîâí³øíüîãî íåçàëåæíîãî îö³íþâàííÿ ìàéáóòí³ âñòóïíèêè ìàþòü çìîãó âèâ÷àòè ÷îòèðè ïðåäìåòè. Îáîâ’ÿçêîâèìè äî âèâ÷åííÿ º óêðà¿íñüêà ìîâà òà óêðà¿íñüêà ë³òåðàòóðà. Ùå äâà ïðåäìåòè ìîæíà îáðàòè ³ç çàïðîïîíîâàíîãî ñïèñêó: ³ñòîð³ÿ Óêðà¿íè, ìàòåìàòèêà, ãåîãðàô³ÿ, àíãë³éñüêà ìîâà, âñåñâ³òíÿ ³ñòîð³ÿ. Íà êóðñàõ, ùî äîïîìàãàþòü äåâ’ÿòèêëàñíèêàì ï³äãîòóâàòèñÿ äî ñêëàäàííÿ äåðæàâíî¿ ï³äñóìêîâî¿ àòåñòàö³¿ òà âñòóïó ó êîëåäæ³, ïðîïîíóþòüñÿ áëîêè ç 5 ïðåäìåò³â â³äïîâ³äíî äî ñïåö³àëüíîñò³, ÿêó âîíè õî÷óòü îïàíîâóâàòè â ìàéáóòíüîìó – ïðàöþþòü êóðñè åêîíîì³÷íîãî, þðèäè÷íîãî òà êîìï’þòåðíîãî íàïðÿì³â. Âàðòî çàçíà÷èòè, ùî ïîäàòè çàÿâêó íà íàâ÷àííÿ ìîæíà íà ñàéò³ íàâ÷àëüíîãî çàêëàäó – www.krok.edu.ua. Ï³ñëÿ ðåºñòðàö³¿ åëåêòðîííî¿ çàÿâè ç áàæàþ÷èì íàâ÷àòèñÿ íà êóðñàõ çâ’ÿçóºòüñÿ ôàõ³âåöü äåïàðòà-

ìåíòó äîâóç³âñüêî¿ ï³äãîòîâêè òà íàäàº âñþ ïîòð³áíó ³íôîðìàö³þ. Ñëóõà÷³ êóðñ³â çàáåçïå÷óþòüñÿ íåîáõ³äíèìè íàâ÷àëüíî-ìåòîäè÷íèìè ìàòåð³àëàìè. Âîíè ìîæóòü êîðèñòóâàòèñÿ á³áë³îòå÷íèìè òà êîìï’þòåðíèìè ðåñóðñàìè Óí³âåðñèòåòó, à òàêîæ ñòàþòü ïîâíîö³ííèìè ÷ëåíàìè äðóæíî¿ «ÊÐÎÊ³âñüêî¿» ðîäèíè ç ìîæëèâ³ñòþ ó÷àñò³ ó ÿñêðàâèõ çàõîäàõ òà êîðèñíèõ ïðîåêòàõ. Âèïóñêíèêè ïðîãðàì äîâóç³âñüêî¿ ï³äãîòîâêè ïðè âñòóï³ äî Óí³âåðñèòåòó «ÊÐÎÊ» ÷è éîãî êîëåäæ³â çìîæóòü êîðèñòóâàòèñÿ óñ³ìà ï³ëüãàìè, ïåðåäáà÷åíèìè çàêîíîäàâñòâîì, à òàêîæ îòðèìàþòü çíèæêè íà íàâ÷àííÿ. Òîæ Óí³âåðñèòåò «ÊÐÎÊ» çàïðîøóº óñ³õ áàæàþ÷èõ ïðîéòè ïðîôîð³ºíòàö³éíå òåñòóâàííÿ òà ðîçïî÷àòè ï³äãîòîâêó äî âñòóïó íà îáðàíèé íàïðÿì ï³ä êåð³âíèöòâîì äîñâ³ä÷åíèõ âèêëàäà÷³â. Àäæå ùîá çðîáèòè âïåâíåíèé êðîê çàâòðà, âæå ñüîãîäí³ ïîòð³áíî ÿñíî áà÷èòè ñâ³é øëÿõ ³ ãîòóâàòèñÿ ïðîéòè éîãî ã³äíî! Äåòàëüí³øà ³íôîðìàö³ÿ: òåë.: (044) 455-57-57, 455-57-07 www.krok.edu.ua e-mail: krok@krok.edu.ua Àäðåñà Óí³âåðñèòåòó «ÊÐÎÊ»: 03113, ì. Êè¿â, âóë. Ëàãåðíà, 30-32 (ïîáëèçó ñò. ì. «Áåðåñòåéñüêà»)

ОСВІТА В УКРАЇНІ І ЗА КОРДОНОМ: WWW.S-OSVITA.COM.UA

0016

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10-11 ÆÎÂÒÅÍÜ-ËÈÑÒÎÏÀÄ 2012

²ÍÑÒÈÒÓÒ ÄÎÓÍ²ÂÅÐÑÈÒÅÒÑÜÊÎ¯ Ï²ÄÃÎÒÎÂÊÈ ÍÀÖ²ÎÍÀËÜÍÎÃÎ ÀÂ²ÀÖ²ÉÍÎÃÎ ÓÍ²ÂÅÐÑÈÒÅÒÓ Ë³öåíç³ÿ ÌÎÍ ÌÑ Óêðà¿íè ÀÂ ¹ 586124 â³ä 26.07.2011ð.

Íàö³îíàëüíèé àâ³àö³éíèé óí³âåðñèòåò (ÍÀÓ) — âèùèé íàâ÷àëüíèé çàêëàä IV ð³âíÿ àêðåäèòàö³¿ äåðæàâíî¿ ôîðìè âëàñíîñò³, ïðîâ³äíèé â Óêðà¿í³ ç ï³äãîòîâêè, ïåðåï³äãîòîâêè òà ï³äâèùåííÿ êâàë³ô³êàö³¿ áàêàëàâð³â, ñïåö³àë³ñò³â, ìàã³ñòð³â. Ñüîãîäí³, â ñòðóêòóðíèõ ï³äðîçä³ëàõ óí³âåðñèòåòó ÍÀÓ – îäíîãî ³ç íàéïîòóæí³øèõ àâ³àö³éíèõ âèùèõ íàâ÷àëüíèõ çàêëàä³â ñâ³òó, íàâ÷àºòüñÿ ïîíàä 50 òèñÿ÷ ñëóõà÷³â ñåðåä íèõ 1200 ³íîçåìíèõ ñòóäåíò³â ³ç 49 êðà¿í ñâ³òó. Íàâ÷àëüíèé ïðîöåñ çàáåçïå÷óº âèñîêîêâàë³ô³êîâàíèé íàóêîâî-ïåäàãîã³÷íèé êîëåêòèâ, ó ñêëàä³ ÿêîãî 15 àêàäåì³ê³â òà ÷ëåí³â-êîðåñïîíäåíò³â ÍÀÍ Óêðà¿íè, 270 äîêòîð³â íàóê, ïðîôåñîð³â ³ ïîíàä 900 êàíäèäàò³â íàóê, äîöåíò³â. Äî íàâ÷àëüíîãî ïðîöåñó çàëó÷àþòüñÿ ïðîâ³äí³ ñïåö³àë³ñòè àâ³àêîìïàí³é ³ ïðîìèñëîâèõ ï³äïðèºìñòâ. Ñåðåä âèêëàäà÷³â – 80 çàñëóæåíèõ ä³ÿ÷³â íàóêè ³ òåõí³êè òà ëàóðåàò³â Äåðæàâíèõ ïðåì³é, à ñåðåä âèïóñêíèê³â óí³âåðñèòåòó — â³äîì³ íàóêîâö³, ïåäàãîãè, â³éñüêîâ³, êåð³âíèêè ð³çíîìàí³òíèõ ï³äïðèºìñòâ, îðãàí³çàö³é òà óñòàíîâ. Ó ñêëàä³ óí³âåðñèòåòó: ï’ÿòíàäöÿòü ³íñòèòóò³â, ñ³ì êîëåäæ³â, òåõí³êóì, äâà ë³öå¿, Öåíòð ïîâ³òðÿíîãî òà êîñì³÷íîãî ïðàâà, ªâðîïåéñüê³ ðåã³îíàëüí³ öåíòðè Ì³æíàðîäíî¿ îðãàí³çàö³¿ öèâ³ëüíî¿ àâ³àö³¿ (IÑÀÎ). ²íñòèòóò äîóí³âåðñèòåòñüêî¿ ï³äãîòîâêè (²ÄÏ) âõîäèòü äî ñêëàäó íàâ÷àëüíî-íàóêîâîãî êîìïëåêñó ÍÀÓ òà âèêîíóº â éîãî ñèñòåì³ îäíå ç â³äïîâ³äàëüíèõ çàâäàíü: çà ïîð³âíÿíî êîðîòêèé òåðì³í íàâ÷àííÿ ñëóõà÷³ îòðèìóþòü ï³äãîòîâêó, ÿêà äàº ¿ì ìîæëèâ³ñòü íå ò³ëüêè âñòóïèòè äî Óí³âåðñèòåòó, à é óñï³øíî íàâ÷àòèñÿ â íüîìó òà ï³äãîòóâàòèñÿ äî âñòóïó ó ÂÍÇ òà çîâí³øíüîãî íåçàëåæíîãî îö³íþâàííÿ. ²ÄÏ çàïðîøóº ó÷í³â 10 – 11 êëàñ³â íà ï³äãîòîâ÷³ êóðñè ç íàâ÷àëüíèõ äèñöèïë³í: óêðà¿íñüêà ìîâà òà ë³òåðàòóðà, ìàòåìàòèêà, ³ñòîð³ÿ Óêðà¿íè, âñåñâ³òíÿ ³ñòîð³ÿ, àíãë³éñüêà ìîâà, ãåîãðàô³ÿ, ô³çèêà, õ³ì³ÿ, á³îëîã³ÿ, ðèñóíîê òà êîìïîçèö³ÿ, îñíîâè æóðíàë³ñòèêè. Ìîæëèâå âèâ÷åííÿ äèñöèïë³í çà âèáîðîì: îñíîâè åêîíîì³êè, îñíîâè ³íôîðìàòèêè, îñíîâè òåõí³÷íîãî êðåñëåííÿ, îñíîâè ë³òåðàòóðíî¿ òâîð÷îñò³, ïðàâîçíàâñòâî, îñíîâè êîíñòèòóö³éíîãî ïðàâà, îñíîâè êðèì³íàëüíîãî ïðàâà. Äî ïîñëóã ó÷í³â 10 - 11 êëàñ³â ³ñíóþòü ð³çíîìàí³òí³ ôîðìè íàâ÷àííÿ: âå÷³ðí³, ùîñóáîòè òà çàî÷í³ ï³äãîòîâ÷³ êóðñè, à òàêîæ îðãàí³çîâàíî ðîáîòó ï³äãîòîâ÷èõ êóðñ³â â ðåã³îíàõ Óêðà¿íè. Òåðì³í íàâ÷àííÿ: 8-ìè ì³ñÿ÷í³ ï³äãîòîâ÷³ êóðñè (ç 01.10. ïî 31.05.), 4-õ ì³ñÿ÷í³ (ç 14.01. ïî 31.05.) Íàïðÿìè ï³äãîòîâêè ôàõ³âö³â: àâ³à-³ ðàêåòîáóäóâàííÿ(+), àâ³îí³êà(*+), àâòîìàòèçàö³ÿ òà êîìï’þòåðíî-³íòåãðîâàí³ òåõíîëîã³¿(+), àåðîíàâ³ãàö³ÿ(*+), îáñëóãîâóâàííÿ ïîâ³òðÿíèõ ñóäåí(*+), á³îòåõíîëîã³ÿ(*+), á³îìåäè÷íà ³íæåíåð³ÿ(+), õ³ì³÷íà òåõíîëîã³ÿ(+), áóä³âíèöòâî(*+), ìåòðîëîã³ÿ òà ³íôîðìàö³éíî-âèì³ðþâàëüí³ òåõíîëîã³¿(+), âèäàâíè÷î-ïîë³ãðàô³÷íà ñïðàâà(+), ãåîäåç³ÿ, êàðòîãðàô³ÿ ³ çåìëåóñòð³é(+), åêîëîã³ÿ, îõîðîíà íàâêîëèøíüîãî ñåðåäîâèùà ³ çáàëàíñîâàíå ïðèðîäîêîðèñòóâàííÿ(*+), ðàä³îòåõí³êà(*+), ðàä³îåëåêòðîíí³ àïàðàòè(+), åëåêòîðîòåõí³êà òà åëåêòðîòåõíîëîã³¿(+), åíåðãîìàøèíîáóäóâàííÿ(*+), åëåêòðîíí³ ïðèñòðî¿ ³ ñèñòåìè(*+), ì³êðî- òà íàíîåëåêòðîí³êà(+), áåçïåêà

³íôîðìàö³éíèõ ³ êîìóí³êàö³éíèõ ñèñòåì(*+), ñèñòåìè òåõí³÷íîãî çàõèñòó ³íôîðìàö³¿(+), óïðàâë³ííÿ ³íôîðìàö³éíîþ áåçïåêîþ(+), êîìï’þòåðíà ³íæåíåð³ÿ(*+), êîìï’þòåðí³ íàóêè(+), ñèñòåìíà ³íæåíåð³ÿ(*+), ïðîãðàìíà ³íæåíåð³ÿ(*+), òåëåêîìóí³êàö³¿(+), ïðèêëàäíà ìàòåìàòèêà(+), ïðèêëàäíà ô³çèêà(+), ô³ëîëîã³ÿ, ñîö³îëîã³ÿ, ñîö³àëüíà ðîáîòà, ïñèõîëîã³ÿ, àðõ³òåêòóðà, äèçàéí, äîêóìåíòîçíàâñòâî òà ³íôîðìàö³éíà ä³ÿëüí³ñòü, ìåíåäæìåíò, ìàðêåòèíã, ì³æíàðîäíà åêîíîì³êà, åêîíîì³êà ï³äïðèºìñòâà, îáë³ê ³ àóäèò, òðàíñïîðòí³ òåõíîëîã³¿(*+) (çà âèäàìè òðàíñïîðòó), åêîíîì³÷íà ê³áåðíåòèêà, ô³íàíñè ³ êðåäèò, ì³æíàðîäíèé á³çíåñ, ì³æíàðîäí³ åêîíîì³÷í³ â³äíîñèíè, ì³æíàðîäíå ïðàâî, æóðíàë³ñòèêà, ì³æíàðîäíà ³íôîðìàö³ÿ, òóðèçì, ïðàâîçíàâñòâî. Çà íàïðÿìàìè, ùî ïîçíà÷åí³ (*), ï³äãîòîâêà ïðîâîäèòüñÿ óêðà¿íñüêîþ òà àíãë³éñüêîþ ìîâàìè; Çà íàïðÿìàìè, ùî ïîçíà÷åí³ (+), äî çàãàëüíîãî ðåéòèíãó ïðè âñòóï³ äî ÍÀÓ äîäàºòüñÿ äî 20 áàë³â, ïðè óìîâ³, ùî àá³òóð³ºíò çàê³í÷èâ ï³äãîòîâ÷³ êóðñè ²íñòèòóòó äîóí³âåðñèòåòñüêî¿ ï³äãîòîâêè. Çàíÿòòÿ ïðîâîäÿòüñÿ â³äïîâ³äíî äî ÷èííèõ íîðìàòèâíèõ äîêóìåíò³â, ðîáî÷èõ íàâ÷àëüíèõ ïðîãðàì, çàòâåðäæåíèõ êàôåäðîþ áàçîâèõ ³ ñïåö³àëüíèõ äèñöèïë³í ²ÄÏ ÍÀÓ òà àäàïòîâàíèõ â³äïîâ³äíî äî âèìîã Äåðæàâíîãî ñòàíäàðòó áàçîâî¿ ³ ïîâíî¿ çàãàëüíî¿ ñåðåäíüî¿ îñâ³òè, Óêðà¿íñüêîãî öåíòðó îö³íþâàííÿ ÿêîñò³ îñâ³òè òà ä³þ÷èõ ïðîãðàì ÇÍÇ. Íàâ÷àëüíèé ïðîöåñ íà ï³äãîòîâ÷èõ êóðñàõ çàáåçïå÷óºòüñÿ ïåäàãîã³÷íèìè òà íàóêîâî-ïåäàãîã³÷íèìè ïðàö³âíèêàìè êàôåäðè áàçîâèõ ³ ñïåö³àëüíèõ äèñöèïë³í, à òàêîæ âèñîêîêâàë³ô³êîâàíèìè ôàõ³âöÿìè ïðîâ³äíèõ êàôåäð Óí³âåðñèòåòó. Âèêëàäà÷³ ìàþòü âåëèêèé äîñâ³ä ïðàêòè÷íî¿ ðîáîòè, ñòâîðþþòü ïðîãðàìíî-ìåòîäè÷í³ ðîçðîáêè ç óðàõóâàííÿì ñïåöèô³êè íàâ÷àëüíîãî ïðîöåñó â ²ÄÏ, ï³äãîòîâêè äî çîâí³øíüîãî íåçàëåæíîãî îö³íþâàííÿ, òà ïîäàëüøîãî íàâ÷àííÿ ó ÂÍÇ çà êðåäèòíî-ìîäóëüíîþ ñèñòåìîþ. Ãðàô³ê íàâ÷àííÿ ñêëàäåíèé ³ç ìàêñèìàëüíèì âðàõóâàííÿì ïîòðåá òà ìîæëèâîñòåé ñëóõà÷³â. Äëÿ ÿê³ñíî¿ ï³äãîòîâêè ñëóõà÷³â Óí³âåðñèòåò íàäàº íàâ÷àëüí³ àóäèòîð³¿, ëàáîðàòîð³¿, òåõí³÷íå îáëàäíàííÿ, çàáåçïå÷óº ìåòîäè÷íîþ ë³òåðàòóðîþ. Ïðîòÿãîì íàâ÷àëüíîãî ðîêó ïðîïîíóþòüñÿ: åêñêóðñ³¿ äî Äåðæàâíîãî ìóçåþ àâ³àö³¿, íàâ÷àëüíîãî àíãàðó, ìóçåþ Óí³âåðñèòåòó, êàôåäð òà ëàáîðàòîð³é ÍÀÓ, ó÷àñòü ó ì³æíàðîäí³é êîíôåðåíö³¿ ñòóäåíò³â òà ìîëîäèõ ó÷åíèõ «Ïîë³ò» òà ïðåçåíòàö³¿ Óí³âåðñèòåòó íà áàç³ ÇÍÇ. ßêùî º áàæàííÿ îòðèìàòè ÿê³ñíó ï³äãîòîâêó äî çîâí³øíüîãî íåçàëåæíîãî îö³íþâàííÿ ³ ï³äãîòóâàòèñÿ äî âñòóïó â îáðàíèé âèùèé íàâ÷àëüíèé çàêëàä, çâåðòàéòåñÿ çà àäðåñîþ: 03680, ì. Êè¿â, ïðîñï. Êîñìîíàâòà Êîìàðîâà, 1, êîðïóñ 8, ê³ì. 610. Òåë.: (044) 406-74-04, 406-72-09, 406-73-11, 406-74-15, òåë./ôàêñ: (044) 497-52-84 E-mail: idp@nau.edu.ua Web-ñòîð³íêà: www.nau.edu.ua Íàâ÷àííÿ ïëàòíå.

ОСВІТА В УКРАЇНІ І ЗА КОРДОНОМ: WWW.S-OSVITA.COM.UA ЖУРНАЛ «СУЧАСНА ОСВІТА» – ТВІЙ ПУТІВНИК У СВІТІ ЗНАНЬ

0307

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10-11 ÆÎÂÒÅÍÜ-ËÈÑÒÎÏÀÄ

· 2012

01851030

99992029

ÍÀÖ²ÎÍÀËÜÍÀ ÀÊÀÄÅÌ²ß ÑÒÀÒÈÑÒÈÊÈ, ÎÁË²ÊÓ ÒÀ ÀÓÄÈÒÓ Ë³öåíç³ÿ ÌÎÍÓ ÀÂ ¹ 586145 â³ä 04.08.2011 ð.

Ð³ê çàñíóâàííÿ: 1986

Àêàäåì³ÿ ìàº ñó÷àñíó ìàòåð³àëüíî-òåõí³÷íó áàçó: äâà 7-ïîâåðõîâ³ íàâ÷àëüí³ êîðïóñè, á³áë³îòåêó, êîìï’þòåðí³ êëàñè, îá’ºäíàí³ ó ëîêàëüíó îá÷èñëþâàëüíó ìåðåæó ç âèõîäîì äî ³íôîðìàö³éíî¿ ìåðåæ³ ²íòåðíåò, àêòîâó çàëó, ñïîðòèâíèé êîìïëåêñ. Äî ïîñëóã ñòóäåíò³â: ãóðòîæèòêè, êàôåòåð³é. Ñüîãîäí³ â øòàò³ Àêàäåì³¿ ïðàöþþòü 87 äîêòîð³â òà ïðîôåñîð³â, ïîíàä 300 êàíäèäàò³â íàóê. Äî íàâ÷àëüíîãî ïðîöåñó çàëó÷àþòüñÿ ïðîâ³äí³ â÷åí³, ñïåö³àë³ñòè ì³í³ñòåðñòâ ³ â³äîìñòâ, àóäèòîðñüêèõ ô³ðì, áàíê³â Óêðà¿íè. Âèêëàäà÷³ Àêàäåì³¿ º àâòîðàìè ï³äðó÷íèê³â, ìîíîãðàô³é, íàâ÷àëüíèõ ïîñ³áíèê³â, íàóêîâèõ ðîçðîáîê. Íàö³îíàëüíà àêàäåì³ÿ ñòàòèñòèêè, îáë³êó òà àóäèòó ãîòóº ôàõ³âö³â äëÿ óñòàíîâ òà îðãàí³çàö³é Äåðæàâíî¿ ñëóæáè ñòàòè-

Ð³âåíü àêðåäèòàö³¿ - IV

ñòèêè Óêðà¿íè, Ì³í³ñòåðñòâà ô³íàíñ³â, Äåðæàâíî¿ ïîäàòêîâî¿ àäì³í³ñòðàö³¿, Äåðæàâíî¿ ñêàðáíèö³, êîíòðîëüíî-ðåâ³ç³éíî¿ ñëóæáè, äåðæàâíèõ ³ êîìåðö³éíèõ áàíê³â òà ³íøèõ ñóá’ºêò³â ï³äïðèºìíèöüêî¿ ä³ÿëüíîñò³ Óêðà¿íè. Òåðì³í íàâ÷àííÿ â³ä 1,5 äî 5,5 ðîê³â çàëåæíî â³ä áàçîâî¿ îñâ³òè òà ôîðìè íàâ÷àííÿ. Îñîáè ç äèïëîìàìè ìîëîäøèõ ñïåö³àë³ñò³â çàðàõîâóþòüñÿ äî Àêàäåì³¿ íà ²² (²²²) êóðñè â çàëåæíîñò³ â³ä çäîáóòî¿ ñïåö³àëüíîñò³ ÎÊÐ ìîëîäøîãî ñïåö³àë³ñòà. Îñîáè ç âèùîþ îñâ³òîþ ìîæóòü îòðèìàòè äðóãó âèùó îñâ³òó çà ñïåö³àëüíîñòÿìè: • Îáë³ê ³ àóäèò • Ïðèêëàäíà ñòàòèñòèêà Òåðì³í íàâ÷àííÿ 2 ðîêè. Â Àêàäåì³¿ ä³º àñï³ðàíòóðà, äîêòîðàíòóðà òà ñïåö³àë³çîâàí³ â÷åí³ ðàäè ³ç çàõèñòó äèñåðòàö³é íà çäîáóòòÿ íàóêîâîãî ñòóïåíÿ äîêòîðà òà êàíäèäàòà åêîíîì³÷íèõ íàóê ç³ ñïåö³àëüíîñòåé: ñòàòèñòèêà; áóõãàëòåðñüêèé îáë³ê, àíàë³ç òà àóäèò. Àêàäåì³ÿ çä³éñíþº ï³äãîòîâêó òà ïåðåï³äãîòîâêó áóõãàëòåð³â òà àóäèòîð³â äî ñêëàäàííÿ ³ñïèò³â â Àóäèòîðñüê³é ïàëàò³ Óêðà¿íè äëÿ îòðèìàííÿ ñåðòèô³êàòó àóäèòîðà. Ìåðåæà ì³æðåã³îíàëüíèõ ï³äðîçä³ë³â Àêàäåì³¿ îõîïëþº Á³ëîöåðê³âñüêèé, Äðîãîáèöüêèé òà Ê³ðîâîãðàäñüêèé êîëåäæ³ ñòàòèñòèêè, à òàêîæ

АКАДЕМІЯ ОГОЛОШУЄ ПРИЙОМ СТУДЕНТІВ НА 2012-2013 НАВЧАЛЬНИЙ РІК ЗА ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНИМИ РІВНЯМИ БАКАЛАВР, СПЕЦІАЛІСТ, МАГІСТР А адемія здійснює очне тазаочне навчання за спеціальностями: Ñïåö³àëüí³ñòü

Ïðèêëàäíà ñòàòèñòèêà Îáë³ê òà àóäèò Ô³íàíñè Áàíê³âñüêà ñïðàâà Åêîíîì³÷íà ê³áåðíåòèêà (ëèøå î÷íà ôîðìà íàâ÷àííÿ) Ìåíåäæìåíò çàâí³øíüîåêîíîì³÷íî¿ ä³ÿëüíîñò³

Âàðò³ñòü íàâ÷àííÿ íà î÷í³é ôîðì³ (çà ð³ê)

7000 8500 8500 8500

Âàðò³ñòü íàâ÷àííÿ íà çàî÷í³é ô îðì³ (çà êóðñ)

ãðí ãðí ãðí ãðí

4000 5000 5000 5000

ãðí ãðí ãðí ãðí

8000 ãðí

8500 ãðí

5000 ãðí

ô³ë³¿ ó Á³ëãîðîä³-Äí³ñòðîâñüêîìó, Â³ííèö³, Äîíåöüêó, Æèòîìèð³, Çàïîð³ææ³, Ëóöüêó, Ìèêîëàºâ³, Ïîëòàâ³, Ð³âíîìó, Ñóìàõ, Õåðñîí³, ×åðêàñàõ, ×åðí³ãîâ³, ×åðí³âöÿõ. Ç æîâòíÿ äî òðàâíÿ Àêàäåì³ÿ ïðîâîäèòü áåçêîøòîâí³ ï³äãîòîâ÷³ êóðñè äëÿ àá³òóð³ºíò³â. Äîêóìåíòè íà ² êóðñ äåííî¿ òà çàî÷íî¿ ôîðì íàâ÷àííÿ ïðèéìàþòüñÿ ç 2 ëèïíÿ ïî 31 ëèïíÿ; çà ñêîðî÷åíîþ ïðîãðàìîþ íà áàç³ ÎÊÐ ìîëîäøîãî ñïåö³àë³ñòà ç 2 ëèïíÿ ïî 31 ëèïíÿ. Ï³ñëÿ çàê³í÷åííÿ íàâ÷àííÿ âèäàºòüñÿ äåðæàâíèé äèïëîì. Ôîðìà âëàñíîñò³ - äåðæàâíà Ê³ëüê³ñòü ñòóäåíò³â - ïîíàä 12 òèñ. Êîíêóðñ àá³òóð³ºíò³â 2011 ðîêó 1,5 îñîáè íà ì³ñöå. Ðåêòîð - Ïèëèïåíêî ²âàí ²ñàêîâè÷, äîêòîð åêîíîì³÷íèõ íàóê, ïðîôåñîð, àêàäåì³ê ÀÅÍ Óêðà¿íè, Çàñëóæåíèé åêîíîì³ñò Óêðà¿íè, Ïðåçèäåíò Ñï³ëêè àóäèòîð³â Óêðà¿íè, ÷ëåí Àóäèòîðñüêî¿ ïàëàòè Óêðà¿íè. Íàøà àäðåñà: âóë. Ï³äã³ðíà, 1, ì. Êè¿â, 04107. Òåë. ïðèéìàëüíî¿ êîì³ñ³¿: (044) 484-47-78. Òåë. ïðèéìàëüíî¿ ðåêòîðà: (044) 484-49-41. E-mail: pr_com@dasoa.edu.ua Ñàéò: www.dasoa.edu.ua

ÇÀÏÐÎØÓªÌÎ ÄÎ ÍÀÂ×ÀÍÍß Â ÀÊÀÄÅÌ²¯!

УВАГА: ПЕРЕДПЛАТА! ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКСЖУРНАЛ 06222 В“СУЧАСНА КАТАЛОЗІ ОСВІТА” «УКРПОШТА» НАВІГАТОР ТВОЄЇ ОСВІТИ – ЩОМІСЯЧНИЙ

0562

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10-11 ÆÎÂÒÅÍÜ-ËÈÑÒÎÏÀÄ 2012

ÎÄÅÑÜÊÀ ÍÀÖ²ÎÍÀËÜÍÀ ÌÎÐÑÜÊÀ ÀÊÀÄÅÌ²ß (ÎÍÌÀ) Ë³öåíç³ÿ ÌÎÍÌÑÓ Ñåð³ÿ ÀÄ ¹034511 â³ä 09.04.2012ð.

Ð³ê çàñíóâàííÿ - 1944. Íàâ÷àëüíèé çàêëàä IV ð³âíÿ àêðåäèòàö³¿. Ë³öåíç³ÿ: ÀÂ ¹ 586064 â³ä 14.09.11ð. Ñïåö³àëüíîñò³ ÎÍÌÀ àêðåäèòîâàí³ ²íñòèòóòîì ìîðñüêî¿ òåõí³êè, íàóêè ³ òåõíîëîã³¿ (IMarEST), à òàêîæ Ìîðñüêèì ³íñòèòóòîì (Nautical Institute NI) (Âåëèêîáðèòàí³ÿ). Ñèñòåìà ï³äãîòîâêè ïëàâñêëàäó ïðèâåäåíà ó ïîâíó â³äïîâ³äí³ñòü ç âèìîãàìè Ì³æíàðîäíî¿ êîíâåíö³¿ ç ï³äãîòîâêè é äèïëîìóâàííÿ ìîðÿê³â ³ íåñåííÿ âàõòè. Ôàêóëüòåòè: ÊÔàêóëüòåò ìîðñüêîãî ñóäíîâîä³ííÿ; ÊÔàêóëüòåò ñóäíîâîä³ííÿ íà ìîðñüêèõ ³ âíóòð³øí³õ âîäíèõ øëÿõàõ ÊÑóäíîìåõàí³÷íèé ôàêóëüòåò ÊÔàêóëüòåò àâòîìàòèêè ÊÔàêóëüòåò åëåêòðîìåõàí³êè òà ðàä³îåëåêòðîí³êè ÊÔàêóëüòåò ìîðñüêîãî ïðàâà ³ ìåíåäæìåíòó ÊÄåêàíàò ïî ðîáîò³ ç ³íîçåìíèìè ñòóäåíòàìè Ñïåö³àëüíîñò³: ÊÑóäíîâîä³ííÿ

ÊÅêñïëóàòàö³ÿ ñóäíîâèõ åíåðãåòè÷íèõ óñòàíîâîê ÊÅêñïëóàòàö³ÿ ñóäíîâîãî åëåêòðîîáëàäíàííÿ ³ çàñîá³â àâòîìàòèêè ÊÀâòîìàòèçîâàíå óïðàâë³ííÿ òåõíîëîã³÷íèìè ïðîöåñàìè ÊÐàä³îåëåêòðîíí³ ïðèñòðî¿, ñèñòåìè ³ êîìïëåêñè ÊÏðàâîçíàâñòâî ÊÌåíåäæìåíò îðãàí³çàö³é Ìàòåð³àëüíî-òåõí³÷íà áàçà: 7 íàâ÷àëüíèõ êîðïóñ³â, íàâ÷àëüíå â³òðèëüíå ñóäíî “Äðóæáà”, êóðñàíòñüêå ì³ñòå÷êî (åê³ïàæ) ç 4 æèòëîâèìè êîðïóñàìè, äå ôóíêö³îíóþòü: ñïîðòêîìïëåêñ, ïëàâàëüíèé áàñåéí îë³ìï³éñüêîãî êëàñó, ìåäèêî-ñàí³òàðíà ÷àñòèíà, ñòîëîâà íà 1200 ì³ñöü ç ñó÷àñíèì îáëàäíàííÿì, êàôå, êëóá. Àêàäåì³ÿ ñüîãîäí³ - Àçîâñüêèé ìîðñüêèé ³íñòèòóò ÎÍÌÀ â Ìàð³óïîë³, ²çìà¿ëüñüêèé ôàêóëüòåò ÎÍÌÀ, Ìîðåõ³äíèé êîëåäæ òåõí³÷íîãî ôëîòó ÎÍÌÀ, Ìîðåõ³äíå ó÷èëèùå ³ì. Î.². Ìàðèíåñêà ÎÍÌÀ, Öåíòð ï³äãîòîâêè é àòåñòàö³¿ ïëàâñêëàäó ÎÍÌÀ, íàâ÷àëüíîòðåíàæåðí³ öåíòðè ç ñó÷àñíèì òðåíàæåðíèì îáëàäíàííÿì.

Â àêàäåì³¿ ä³º íàâ÷àëüíî-ìåòîäè÷íèé öåíòð äîâóç³âñüêî¿ ï³äãîòîâêè, äî ñêëàäó ÿêîãî âõîäÿòü ï³äãîòîâ÷³ êóðñè. Ôîðìè íàâ÷àííÿ: äåííà, çàî÷íà; çà äåðæçàìîâëåííÿì ³ íà êîíòðàêòí³é îñíîâ³. 65029, ì. Îäåñà, âóë. Ä³äð³õñîíà, 8. Òåë. ïðèéìàëüíî¿ ðåêòîðà: (048) 777-57-74 Ôàêñ: (0482) 34-52-67 Òåë. ïðèéìàëüíî¿ êîì³ñ³¿: (048) 728-25-14 Äåêàíàò ïî ðîáîò³ ç ³íîçåìíèìè ñòóäåíòàìè: (048) 732-52-30 E-mail: info@onma.edu.ua; 0721 www.onma.edu.ua

05621008

00091011

ЧАС ІНВЕСТУВАТИ В СВОЮ ОСВІТУ!

99991139

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10-11 ÆÎÂÒÅÍÜ-ËÈÑÒÎÏÀÄ

· 2012

ÀÂÒÎÌÎÁ²Ë²ÑÒ - ÇÂÓ×ÈÒÜ ÃÎÐÄÎ ² ÃÐÎØÎÂÈÒÎ! Ë³öåíç³ÿ ÌÎÍÌÑ Óêðà¿íè ÀÄ ¹ 041450 â³ä 13.07.2012 ð. Ó Â³äêðèòîìó ì³æíàðîäíîìó óí³âåðñèòåò³ ðîçâèòêó ëþäèíè “Óêðà¿íà” ïåðåäáà÷åíà ìîæëèâ³ñòü íàñêð³çíîãî íàâ÷àííÿ çà íàïðÿìîì ï³äãîòîâêè “Àâòîìîá³ëüíèé òðàíñïîðò”, ïî÷èíàþ÷è â³ä îñâ³òíüî-êâàë³ô³êàö³éíîãî ð³âíÿ ìîëîäøîãî ñïåö³àë³ñòà ³ çàê³í÷óþ÷è ñïåö³àë³ñòîì ÷è ìàã³ñòðîì. Ó Êîëåäæ³ “Îñâ³òà” - ñòðóêòóðíîìó ï³äðîçä³ë³ Óí³âåðñèòåòó “Óêðà¿íà” ìîæíà îòðèìàòè äèïëîì ìîëîäøîãî ñïåö³àë³ñòà çà ñïåö³àëüí³ñòþ “Îáñëóãîâóâàííÿ òà ðåìîíò àâòîìîá³ë³â ³ äâèãóí³â” ³ç îäíî÷àñíèì îòðèìàííÿì ïîâíî¿ ñåðåäíüî¿ îñâ³òè âèïóñêíèêàìè 9-õ êëàñ³â. Ïîò³ì áåç êîíêóðñó òà ñåðòèô³êàò³â Óêðà¿íñüêîãî öåíòðó îö³íþâàííÿ ÿêîñò³ îñâ³òè ìîæíà áóòè çàðàõîâàíèì íà ²²² êóðñ áóäü-ÿêî¿ ôîðìè íàâ÷àííÿ çà íàïðÿìîì ï³äãîòîâêè “Àâòîìîá³ë³ òà àâòîìîá³ëüíå ãîñïîäàðñòâî” é îòðèìàòè äèïëîì áàêàëàâðà, ï³ñëÿ ÷îãî çà ðåçóëüòàòàìè êîíêóðñó ïðîäîâæèòè íàâ÷àííÿ çà îñâ³òíüî-êâàë³ô³êàö³éíèì ð³âíåì ñïåö³àë³ñòà àáî ìàã³ñòðà. Îñâ³òíüî-ïðîôåñ³éí³ ïðîãðàìè íàïðÿìó ï³äãîòîâêè “Àâòîìîá³ë³ òà àâòîìîá³ëüíå ãîñïîäàðñòâî” äîçâîëÿþòü âèïóñêíèêàì Óí³âåðñèòåòó “Óêðà¿íà” áóòè êîìïåòåíòíèìè â óñ³õ ïðîöåñàõ âèðîáíèöòâà, îáñëóãîâóâàííÿ òà åêñïëóàòàö³¿ àâòîìîá³ë³â, à òàêîæ îðãàí³çàö³¿ àâòîìîá³ëüíîãî ãîñïîäàðñòâà. Âîíè ìîæóòü çä³éñíþâàòè ôóíäàìåíòàëüí³ òà ïðèêëàäí³ äîñë³äæåííÿ, ùî ïîâ’ÿçàí³ ç óäîñêîíàëåííÿì àâòîòðàíñïîðòíèõ çàñîá³â, ïðîåêòóâàòè ³ êîíñòðóþâàòè àâòîìîá³ë³, ¿õ ñèñòåìè òà àãðåãàòè, ïðàöþâàòè íà ³íæåíåðíèõ ïîñàäàõ íà àâòîìîá³ëåáóä³âíèõ ³ àâòîðåìîíòíèõ ï³äïðèºìñòâàõ, çàéìàòèñü åêñïëóàòàö³ºþ ÷è ñåðâ³ñíèì îáñëóãîâóâàííÿì àâòîìîá³ë³â. Êð³ì òîãî, âîíè ìîæóòü çàáåçïå÷óâàòè ôóíêö³îíóâàííÿ òåõí³÷íî¿ ñêëàäîâî¿ ä³ÿëüíîñò³ Äåðæàâòî³íñïåêö³¿ Óêðà¿íè,

ìèòíî¿ òà ïîäàòêîâî¿ ñëóæá, ïîâ’ÿçàíî¿ ç òðàíñïîðòóâàííÿì, ââåçåííÿì òà ðåàë³çàö³ºþ àâòîìîá³ë³â ³ çàïàñíèõ ÷àñòèí ÷è àãðåãàò³â. Âèïóñêíèêè Óí³âåðñèòåòó “Óêðà¿íà” çàáåçïå÷óþòüñÿ ì³ñöåì ïðàöåâëàøòóâàííÿ. Ó ïðîöåñ³ íàâ÷àííÿ çà íàïðÿìîì ï³äãîòîâêè “Àâòîìîá³ë³ òà àâòîìîá³ëüíå ãîñïîäàðñòâî” äëÿ ñòóäåíò³â Óí³âåðñèòåòó “Óêðà¿íà” ïåðåäáà÷åíî çäîáóòòÿ îäí³º¿ ÷è äåê³ëüêîõ ñóì³æíèõ ðîá³òíè÷èõ ïðîôåñ³é. Ñåðåä íèõ: ñëþñàð-àâòîìåõàí³ê, âîä³é àâòîìîá³ëüíèõ êàòåãîð³é “Â” ³ “Ñ”, âåðñòàòíèê, îïåðàòîð àâòîçàïðàâíèõ ñòàíö³é, îïåðàòîð êîìï’þòåðíèõ ñèñòåì òà ²íòåðíåòó, îïåðàòîð ä³àãíîñòè÷íèõ óñòàíîâîê. Îñîáè ç îñîáëèâèìè ïîòðåáàìè ìîæóòü îïàíóâàòè ñïåö³àëüí³ñòü ñëþñàðÿ-äèçàéíåðà ç âíóòð³øíüîñàëîííîãî àâòîìîá³ëüíîãî îáëàäíàííÿ òà îôîðìëåííÿ. Ñëóõà÷³ êóðñ³â, ÿê³ óñï³øíî ñêëàëè âèïóñêí³ âèïðîáóâàííÿ, îòðèìóþòü ñåðòèô³êàòè äåðæàâíîãî çðàçêà. Íàáóòòÿ ñó÷àñíîãî ð³âíÿ çíàíü òà ðîá³òíè÷î¿ êâàë³ô³êàö³¿ çä³éñíþºòüñÿ ó ìàéñòåðíÿõ òà íàâ÷àëüíèõ ëàáîðàòîð³ÿõ, îñíàùåíèõ ðåàëüíèìè ìàêåòàìè àïàðàò³â ä³àãíîñòèêè âñ³õ àâòîìîá³ëüíèõ ñèñòåì (äâèãóí³â âíóòð³øíüîãî çãîðàííÿ, ñèñòåì æèâëåííÿ òà åëåêòðîîñíàùåííÿ) òàêèõ áðåíä³â, ÿê Honda, Mercedes, Toyota, BMW òîùî. Ç ìåòîþ àäàïòàö³¿ âèïóñêíèê³â äî óìîâ ðåàëüíîãî âèðîáíèöòâà îðãàí³çîâàíà ô³ë³ÿ êàôåäðè àâòîìîá³ëüíîãî òðàíñïîðòó íà áàç³ Íàóêîâî-ìåòîäè÷íîãî öåíòðó Àêàäåì³¿ ïåäàãîã³÷íèõ íàóê. Ñòóäåíòè ìîæóòü ïîºäíóâàòè íàâ÷àííÿ â Óí³âåðñèòåò³ “Óêðà¿íà” ç íàóêîâîþ ä³ÿëüí³ñòþ, áåðó÷è ó÷àñòü ó âèêîíàíí³ äîñë³äæåíü ç â³äïîâ³äíî¿ òåìàòèêè. Ï³ñëÿ çàê³í÷åííÿ êîæíîãî íàâ÷àëüíîãî ðîêó ñòóäåíòè ìàþòü ïðîéòè ÷îòèðèòèæíåâó ïðàêòèêó çà îáðàíîþ ïðîôåñ³ºþ íà ðåàëüíîìó îáëàäíàíí³ òà âåðñòàòàõ ï³ä êåð³âíèöòâîì äîñâ³ä÷åíèõ ìàéñòð³â âèðîáíè÷îãî íàâ÷àííÿ, êåð³âíèê³â ïðàêòèêè â³ä Óí³âåðñèòåòó òà ñòàíö³é òåõí³÷íîãî îáñëóãîâóâàííÿ àâòîìîá³ë³â ÷è àâòîòðàíñïîðòíèõ ï³äïðèºìñòâ. Òàê³ êðîêè ç ò³ñíîãî ïîºäíàííÿ òåîðåòè÷íî¿ ï³äãîòîâêè ç îòðèìàííÿì óì³íü ³ íàâè÷îê áåçïîñåðåäíüîãî âèêîíàííÿ ðîá³ò àâòîìîá³ëüíîãî êîìïëåêñó íå ëèøå ï³äâèùóþòü ïðåñòèæ ³ çíà÷èì³ñòü ìàéáóòíüîãî ôàõ³âöÿ, éîãî êîíêóðåíòîñïðîìîæí³ñòü íà ðèíêó ïðàö³, à é ïåðåäáà÷àþòü çàõèñò â³ä áåçðîá³òòÿ, â³äêðèâàþòü øëÿõ äî çàïî÷àòêóâàííÿ âëàñíîãî âèðîáíèöòâà òà á³çíåñîâî¿ ä³ÿëüíîñò³.

Êàôåäðó àâòîìîá³ëüíîãî òðàíñïîðòó î÷îëþº äîêòîð òåõí³÷íèõ íàóê, àêàäåì³ê Òðàíñïîðòíî¿ àêàäåì³¿ Äóáåíåöü Î.². Íàâ÷àííÿ ñòóäåíò³â çà íàïðÿìîì ï³äãîòîâêè “Àâòîìîá³ë³ òà àâòîìîá³ëüíå ãîñïîäàðñòâî” çä³éñíþþòü äîêòîðè íàóê, ïðîôåñîðè Ëóä÷åíêî Î.À. (Çàñëóæåíèé ïðàö³âíèê òðàíñïîðòó Óêðà¿íè, Çàñëóæåíèé ðàö³îíàë³çàòîð Ì³íòðàíñïîðòó), Çàñëóæåí³ ä³ÿ÷³ íàóêè ³ òåõí³êè Óêðà¿íè ßõíî Î.Ì. òà Êðàâåöü ².À., Ê³íäðà÷óê Ì.Â. Ìîëîä³ âèêëàäà÷³ êàôåäðè ïðèä³ëÿþòü óâàãó ïðîôåñ³éíîìó òà êàð’ºðíîìó çðîñòàííþ - íàâ÷àþòüñÿ â àñï³ðàíòóð³ òà ïðàöþþòü íàä êàíäèäàòñüêèìè äèñåðòàö³ÿìè. Çà 13-ð³÷íó ä³ÿëüí³ñòü Óí³âåðñèòåòó “Óêðà¿íà” êàôåäðà àâòîìîá³ëüíîãî òðàíñïîðòó âèïóñòèëà ïîíàä 1,5 òèñ. ôàõ³âö³â, ÿê³ îá³éìàþòü ïðîâ³äí³ ïîñàäè íà àâòîòðàíñïîðòíèõ ï³äïðèºìñòâàõ. Ïðè êàôåäð³ ôóíêö³îíóº àâòîøêîëà “Àâòîìîá³ë³ñò”, äå äîñâ³ä÷åí³ ôàõ³âö³ çä³éñíþþòü ï³äãîòîâêó âîä³¿â êàòåãîð³é “À”, “À1”, “Â” ç òåîðåòè÷íèõ òà ïðàêòè÷íèõ àñïåêò³â âîä³ííÿ àâòîìîá³ë³â. Ïðàêòè÷íà ï³äãîòîâêà çä³éñíþºòüñÿ ç âèêîðèñòàííÿì òðåíàæåð³â. Äëÿ âëàñíèê³â ïîñâ³ä÷åííÿ âîä³ÿ ïðîâîäÿòüñÿ êóðñè ç óäîñêîíàëåííÿ âîä³éñüêî¿ ìàéñòåðíîñò³, ùî ïåðåäáà÷àº ôîðìóâàííÿ çíàíü ³ íàâè÷îê áåçàâàð³éíîãî âîä³ííÿ, óïðàâë³ííÿ àâòîìîá³ëåì â åêñòðåìàëüíèõ ñèòóàö³ÿõ, ó çèìîâèõ òà ñêëàäíèõ ïîãîäíèõ óìîâàõ, âîä³ííÿ ñïîðòèâíîãî àâòîìîá³ëÿ. Öå çàáåçïå÷óº âïåâíåí³ñòü ùîäî ó÷àñò³ ó äîðîæíüîìó ðóñ³. Ïëàíóºòüñÿ â³äêðèòòÿ ñïåö³àëüíî îáëàäíàíî¿ àâòîøêîëè, ÿêà íàäàâàòèìå äîñòóïí³ ïîñëóãè îñîáàì ç îñîáëèâèìè ïîòðåáàìè. Â³ää³ëåííÿ äîóí³âåðñèòåòñüêî¿ ï³äãîòîâêè çíàõîäèòüñÿ ó ì. Êèºâ³ çà àäðåñîþ: ìåòðî “Æèòîìèðñüêà”, âóë. Ëüâ³âñüêà, 23, êîðï. 1, êàá. 104 Òåë. 423-08-27

ОСВІТА В УКРАЇНІ І ЗА КОРДОНОМ: WWW.S-OSVITA.COM.UA

0155

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10-11 ÆÎÂÒÅÍÜ-ËÈÑÒÎÏÀÄ 2012

01801006

01041014

НАВІГАТОР ТВОЄЇ ОСВІТИ – ЩОМІСЯЧНИЙ ЖУРНАЛ “СУЧАСНА ОСВІТА”

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10-11 ÆÎÂÒÅÍÜ-ËÈÑÒÎÏÀÄ

· 2012

ÌÀÉÑÒÅÐ ÊÐÀÑÈ ÏÐÎÔÅÑ²ß ÒÂÎÐ×À ² ÕË²ÁÍÀ Ë³öåíç³ÿ ÌÎÍÓ ÀÃ ¹ 582174 â³ä 27.09.2011 ð.

Ó íàø ÷àñ âàæëèâî îáðàòè ïðîôåñ³þ, ÿêà íå ò³ëüêè ñòàíå óëþáëåíîþ, à é ãàðàíòîâàíî ïðîãîäóº. Íå ïîìèëèòüñÿ òîé, õòî ñïðÿìóº ñâ³é øëÿõ â ³íäóñòð³þ êðàñè. Àäæå ëþäè õî÷óòü âèãëÿäàòè ïðèâàáëèâî ³ ñòèëüíî, íåçâàæàþ÷è íà áóäü-ÿê³ åêîíîì³÷í³ íåãàðàçäè, òîæ äîñâ³ä÷åí³ ïåðóêàð³, â³çàæèñòè, êîíñóëüòàíòè ³ç ³ì³äæó ïîòð³áí³ ïîâñÿê÷àñ. Êîëåäæ “Àêàäåì³ÿ ìèñòåöòâà êðàñè” îäèí ³ç ïðîâ³äíèõ íàâ÷àëüíèõ çàêëàä³â Óêðà¿íè, äå çä³éñíþþòü ï³äãîòîâêó ìàéñòð³â ñàìå çà òàêèìè íàïðÿìêàìè. Òóò ìîæíà îïàíóâàòè ïðîôåñ³¿ íà áàç³ 9-òè òà 11-òè êëàñ³â çà òàêèìè ñïåö³àëüíîñòÿìè: ïåðóêàð-ìîäåëüºð, â³çàæèñò-ñòèë³ñò, àäì³í³ñòðàòîð ñàëîí³â, äèçàéí (îôîðìëþâà÷ â³òðèí, ïðèì³ùåíü òà áóä³âåëü). Ñïåö³àëüí³ñòü “Ïåðóêàðñüêå ìèñòåöòâî òà äåêîðàòèâíà êîñìåòèêà” (1,5 ðîêè íà áàç³ ïðîôîñâ³òè, êâàë³ô³êàö³ÿ ìîëîäøîãî ñïåö³àë³ñòà). Äëÿ øêîëÿð³â, ÿê³ ùå íå âèçíà÷èëèñü ç ïðîôåñ³éíèìè íàõèëàìè, à òàêîæ äëÿ äîðîñëèõ, ÿê³ áàæàþòü îòðèìàòè äîäàòêîâ³ ïðîôåñ³éí³ íàâè÷êè, ïðàöþþòü êóðñè ïåðóêàðñüêîãî ìèñòåöòâà, â³çàæó, ìàí³êþðó òà ïåäèêþðó, áðåéäåðñòâà (àôðîïëåò³ííÿ), íàðîùóâàííÿ âîëîññÿ òà â³é, ñòèë³çàö³ÿ îáðàçà (ïðàêòè÷í³ íàâè÷êè ç ïåðóêàðñüêî¿ ³ â³çàæíî¿ ñïðàâè òà ïñèõîëîã³ÿ â³äíîñèí). Íàâ÷àòèñÿ íà íèõ ìîæíà ÿê ó íåâåëèêèõ ãðóïàõ, òàê ³ ³íäèâ³äóàëüíî.

...Çàõîäæó äî íàâ÷àëüíî¿ ìàéñòåðí³: äðóãîêóðñíèêè íàñò³ëüêè çàõîïëåí³ ðîáîòîþ, ùî íå â³äðàçó ïîì³÷àþòü æóðíàë³ñòêó. Äåõòî òðåíóºòüñÿ íà ãîëîâàõ ìàíåêåí³â, ðåøòà ðîáëÿòü óêëàäêè êë³ºíòàì. “²ç æèâèì âîëîññÿì íàáàãàòî ö³êàâ³øå ïðàöþâàòè, òîìó ìè çà áóäüÿêî¿ íàãîäè òðåíóºìîñÿ îäíà íà îäí³é àáî íà êë³ºíòàõ, - ðîçïîâ³äàº ñòóäåíòêà Àë³íà. - Òîæ ìè çàâæäè ðàä³ â³äâ³äóâà÷àì. Êë³ºíò³â âèñòà÷àº, º âæå é ïîñò³éí³. Ó íàø³é ìàéñòåðí³ êîæåí îõî÷èé ìîæå áåçêîøòîâíî ï³äñòðèãòèñÿ, óêëàñòè àáî ïîôàðáóâàòè âîëîññÿ, ï³ä³áðàòè ñîá³ ñòèëüíèé ìàê³ÿæ, îòðèìàòè ïîðàäó ùîäî âëàñíîãî ³ì³äæó”. Äî ðå÷³, íå âàðòî äóìàòè, ùî ³íäóñòð³ÿ êðàñè - ïîêëèêàííÿ ñóòî æ³íî÷å. Ïðîôåñ³þ ïåðóêàðÿ-ìîäåëüºðà â Àêàäåì³¿ îïàíîâóþòü ³ õëîïö³. “Ñòðèãòè ìåí³ ïîäîáàëîñÿ ùå â äèòèíñòâ³, - êàæå äðóãîêóðñíèê Îëåêñàíäð. Òðåíóâàâñÿ íà äðóçÿõ, ï³äó÷óâàâñÿ ó ïåðóêàðí³, ðîçòàøîâàí³é ïî ñóñ³äñòâó. Ïîò³ì ïîáà÷èâ â ²íòåðíåò³ ðåêëàìó Àêàäåì³¿ - ³ çðîáèâ ñâ³é âèá³ð”. Âîäíî÷àñ ñëóõà÷³ Àêàäåì³¿ îòðèìóþòü ð³çíîïëàíîâ³ çíàííÿ, ÿê³ ìîæóòü çíàäîáèòèñÿ â ìàéáóòí³é ïðîôåñ³éí³é ä³ÿëüíîñò³. Òàê, ³ñòîðè÷í³ äèñöèïë³íè äîïîìîæóòü ãëèáøå â³ä÷óòè îñîáëèâîñò³ ìîäè ð³çíèõ åïîõ ³ ñòèë³â; êóðñè ïîñòèæó, àôðîïëåò³ííÿ, äåêîðàòèâíî¿ êîñìåòèêè ³ ãðèìó ðîçøèðÿòü ïðàêòè÷í³ íàâè÷êè; êóðñ äåêîðàòèâíî-ïðèêëàäíîãî ìèñòåöòâà íàâ÷èòü âèãîòîâëÿòè ð³çíîìàí³òí³ ïðèêðàñè òà àêñåñóàðè; íà êóðñàõ ìåíåäæìåíòó òà îñíîâ åêîíîì³êè ï³äïðèºìñòâ ðîçêàæóòü, ÿê îðãàí³çóâàòè âëàñíó ñïðàâó. “Ó íàñ ÷óäîâ³ âèêëàäà÷³ - äóæå äîñâ³ä÷åí³, âèìîãëèâ³ (íåäàðìà âîíè áóëè ³ º ÷ëåíàìè æóð³ áàãàòüîõ ïðîôåñ³éíèõ êîíêóðñ³â), òà ïðè öüîìó äóæå äîáðîçè÷ëèâ³. Äî íèõ çàâæäè ìîæíà çâåðíóòèñÿ íå ò³ëüêè çà ïðîôåñ³éíîþ, à é çà îñîáèñòîþ ïîðàäîþ, ï³äòðèìêîþ. Âèïóñêíèêè, ÿê³ ñòâîðþþòü âëàñíèé á³çíåñ îõî÷å íàáèðàþòü ó øòàò ñòóäåíò³â Àêàäåì³¿. Ùå äóæå ïîäîáàºòüñÿ, ùî òóò ñòâîðþþòüñÿ âñ³ óìîâè äëÿ òâîð÷îãî ñàìîâèðàæåííÿ. ª òåàòðàëüíà, õîðåîãðàô³÷íà,

âîêàëüíà ñòóä³¿, íåùîäàâíî ç’ÿâèëàñÿ êîìàíäà ÊÂÊ. ×àñòî îðãàí³çîâóþòü ñâÿòà. Áóäü-ÿê³ íàø³ ö³êàâ³ ³äå¿ ï³äòðèìóþòüñÿ. Íàïðèêëàä, ³äåÿ “Êðåàòèâ-ôîðóìó íàëåæèòü ñòóäåíòàì”. “Äóæå êëàñíî, ùî íàøà ïðàêòèêà íå îáìåæóºòüñÿ ñò³íàìè ìàéñòåðí³. Ìè áåðåìî ó÷àñòü ó áàãàòüîõ êîíêóðñàõ, ðîçïîâ³äàº Àë³íà. - Â Àêàäåì³¿ ùîðîêó ïðîâîäÿòüñÿ ôåñòèâàë³ ìàéñòåðíîñò³ - “Çèìîâà” òà “Âåñíÿíà” ôåºð³¿. Êð³ì òîãî, ìè áåðåìî ó÷àñòü ó ÷åìï³îíàòàõ Êèºâà òà Óêðà¿íè. Íàø³ ñòóäåíòêè âèáîðîëè áàãàòî çîëîòèõ ³ ñð³áíèõ íàãîðîä. Ö³êàâî íå ò³ëüêè ñåáå ïîêàçàòè, à é ïîçíàéîìèòèñÿ ç äîñâ³äîì êîëåã ïî ïðîôåñ³¿. “Â Àêàäåì³¿ ñêëàëàñÿ óñòàëåíà ðåïóòàö³ÿ íà ðèíêó ïðàö³, - ðîçïîâ³äàº çàñíîâíèê òà äèðåêòîð êîëåäæó Îëåíà Àðêàä³¿âíà Ñòàäí³÷åíêî. - Òðåáà çàçíà÷èòè, ùî íèí³ ê³ëüê³ñòü çàïèò³â äî íàøîãî çàêëàäó â³ä ðîáîòîäàâö³â ïåðåâèùóº ê³ëüê³ñòü ìàéñòð³â, ÿêèõ ìè âèïóñêàºìî. Áåç ðîáîòè íå çàëèøèòüñÿ í³õòî - áóëî á áàæàííÿ ïðàöþâàòè ³ ïîñò³éíî âäîñêîíàëþâàòèñü!” Äî ðå÷³, â öüîìó íàâ÷àëüíîìó ðîö³ â Àêàäåì³¿ â³äêðèòî 2 íîâ³ ïðîôåñ³¿. Äëÿ áàæàþ÷èõ çàîùàäèòè ÷àñ ³ ãðîø³, àëå ïðàöþâàòè â ñôåð³ òâîð÷îñò³ ³ êðàñè - “Àäì³í³ñòðàòîð (ãîñïîäàð) ñàëîíó”. Äëÿ òâîð÷î¿ ìîëîä³, ÿêà âì³º êðåàòèâíî ìèñëèòè - “Äèçàéí”(îôîðìëþâà÷ â³òðèí, ïðèì³ùåíü òà áóä³âåëü). ...Óò³ì ÷è íå ÷àñ çàâåðøóâàòè íàøó îïîâ³äü? Öå òðåáà ïîáà÷èòè íà âëàñí³ î÷³. Ïðèì³ðîì, â³äâ³äàâøè “Êðåàòèâ-ôîðóì” àáî Äí³ â³äêðèòèõ äâåðåé. Ìîæëèâî, öå íàäèõíå âàñ íà ñòàðò âëàñíî¿ êàð’ºðè ó ñâ³ò³ êðàñè òà ãàðìîí³¿? Êîêîøêî Àë³íà

Òåë. (044) 576-06-56, 560-22-21, (050)812-73-40 “Àêàäåì³ÿ ìèñòåöòâà ³ êðàñè” www.amk.net.ua 02121, ì. Êè¿â, âóë. Âàêóëåí÷óêà, 1, ñò. ì. “Âèðëèöÿ” 0147.1

УВАГА: ПЕРЕДПЛАТА! ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС 06222 В КАТАЛОЗІ «УКРПОШТА»

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10-11 ÆÎÂÒÅÍÜ-ËÈÑÒÎÏÀÄ 2012

ÐÀÁÎÒÀ ÁÅÇ ÂÛÑØÅÃÎ ÎÁÐÀÇÎÂÀÍÈß? Åñòü âàðèàíòû! Â îáúÿâëåíèÿõ î âàêàíñèÿõ íà êàæäîì øàãó òðåáóåòñÿ âûñøåå îáðàçîâàíèå - äàæå åñëè ðå÷ü èä¸ò ñîâñåì íå î ðàáîòå ïî ñïåöèàëüíîñòè. Îòñóòñòâèå â ðåçþìå çàâåòíîé ñòðî÷êè ïðèâîäèò â óíûíèå ìíîãèõ êàíäèäàòîâ. Êàê áûòü ñîèñêàòåëþ áåç âûñøåãî îáðàçîâàíèÿ? Òàê ëè íåïðåîäîëèìî ýòî òðåáîâàíèå ðàáîòîäàòåëÿ? Высшее образование се одня стало шаблонным требованием. Часто работодатель не спрашивает, а ой именно в з вы за ончили, а ие знания пол чили, но “ ороч а” о высшем образовании должна быть обязательно. Во всех ли сл чаях этот вопрос стоит та остро? И что делать людям, оторых нет высше о образования? Принято считать, что на перспе тивн ю работ нельзя строиться без образования по специальности. Действительно, пол чить должность э ономиста, юриста без диплома о высшем образовании пра тичес и невозможно. В этом сл чае требование вполне объяснимое. Ведь вышеназванные профессии треб ют специальных знаний и навы ов. Но порой фраз “Высшее образование - обязательно” можно встретить даже в ва ансиях на должность оператора Call-центра или продавца- онс льтанта, что само по себе нес оль о абс рдно.

ДРУГАЯ СТОРОНА МЕДАЛИ Мы забываем, что обязательное наличие высше о образования - это толь о одна сторона медали. Ведь бывает по-др ом . Образование есть, а опыта нет. И вновь возни ает та же проблема - на работ не бер т. Приходиться страиваться на др ю должность, выбирать профессию не по специальности. И та ой важный и необходимый для одних людей диплом становится нен жным предметом на пыльной пол е др их. И не оторые из последних, стати, считают пять лет чебы потерянным временем. Поэтом не стоит расстраиваться и оп с ать р и, если вы не за ончили в з. Опыт, желание и сердие и рают о ромн ю роль. И есть мно о сфер, в оторых можно построить арьер без высше о образования. Ïî ìàòåðèàëàì Åëåíû ×åáîíåíêî www.zarplata.ru www.kto-kem.ru

ЧТО ДЕЛАТЬ? Та ие жёст ие требования высше о образования встречаются не та ж часто. Дале о не все р оводители ставят во лав ла формальные требования, мно ие всё-та и предпочитают оценивать само о соис ателя. Это даёт возможность строиться на работ людям, оторые не пол чили в свое время диплом. Ка правило, это невысо ие должности. Но совсем необязательно становиться борщицей или р зчи ом. Вы можете попробовать себя в должности а ента

по недвижимости, продавцаонс льтанта, оператора, рьера, официанта, тор ово о представителя. 1. Записаться на рсы О ромное оличество профессий можно освоить на рсах. Вы можете стать б х алтером, дизайнером, таможенным де ларантом, массажистом, визажистом. Выбор рат осрочных про рамм очень вели . Та ие профессии мо т стать не толь о временным решением, но и делом всей жизни. Можно и арьер построить, и бизнес свой начать. При этом б дет иметь значение, нас оль о вы хороший специалист, а не наличие диплома. Конечно, диплом о высшем образовании вы на рсах не пол чите. А вот нов ю специальность - вполне. У рсов есть серьёзное преим щество: они занимают меньше времени - потом эти прораммы и называются рат осрочными. Значит, вы сможете воспользоваться своими

знаниями же в ближайшем б д щем. Кроме то о, там дают толь о самые необходимые пра тичес ие знания. И немаловажный момент - рсы обойд тся вам дешевле, чем платные про раммы высше о образования. 2. Просто работать Кто знает, возможно, вам понравится профессия, для оторой высшее образование не является обязательным требованием. Иной менеджер по продажам зарабатывает больше, чем р оводитель в др ой омпании, общается с людьми, налаживает полезные связи. Вы можете попробовать строиться менеджером по т ризм , офис-менеджером или ре ламным а ентом. Не оторым людям та ая работа вполне по д ше. Ка видите, не все “интелле т альные” профессии треб ют высше о образования. Поэтом е о отс тствие - не повод оп с ать р и. Именно сейчас рыно тр да становится более иб им, и личные а-

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10-11 ÆÎÂÒÅÍÜ-ËÈÑÒÎÏÀÄ

· 2012

чества, навы и и мения соис ателя часто ценятся выше “ орочи”. Раз меется, это асается не всех профессий. Но выбор есть, вариантов множество. Сложно предс азать, что именно сы рает решающ ю роль на собеседовании. Для одних более важным может о азаться образование, для др их - опыт, а третьим б дет достаточно примеров ваших работ. Каждая сит ация индивид альна. Но вы должны быть ма симально под отовленными. Нет высше о образования? Убедите работодателя своими работами, опытом, рсами, индивид альными ачествами. И не позволяйте стереотипам определять ваш жизнь. Порой молодой бизнесмен без высше о образования может достичь о ромных высот. Кстати, всемирно известный миллиардер Билл Гейтс не за ончил об чение в Гарварде. Да и в нашей стране есть множество примеров людей, оторые дости ли высот и без высше о образования. Поэтом проб йте, ищите, стремитесь! И все вас пол чится!

ÂÈÇÀÆÈÑÒ Â XXI âåêå òàëàíò ê ðèñîâàíèþ ìîæåò ïðîÿâëÿòüñÿ íå òîëüêî íà õîëñòå. Òàêàÿ ïðîôåññèÿ êàê âèçàæèñò - õóäîæíèê íà ëèöå è òåëå - ýòî îäíà èç íåîðäèíàðíûõ âîçìîæíîñòåé âûðàçèòü òàëàíò ê èñêóññòâó. Â ïåðåâîäå ñ ôðàíöóçñêîãî âèçàæèñò - ýòî “÷åëîâåê, ðàáîòàþùèé ñ ëèöîì”, “ýñòåòèñò”, òî åñòü ñïåöèàëèñò ïî óõîäó çà êîæåé ëèöà è íàíåñåíèþ ìàêèÿæà. Ïðîôåññèÿ èìååò íåñêîëüêî ðàçíîâèäíîñòåé, êàê íàïðèìåð, âèçàæèñò-êîñìåòîëîã èëè ñòèëèñò-âèçàæèñò. В ретроспе тиве развития профессии визажиста можно отметить, что в процессе свое о становления она претерпевала ощ тимые изменения, связанные с появлениями новых течений в инд стрии моды, осмети и и парфюмерии. Поп лярность и о ончательный вид профессия приобрела сравнительно недавно - в течение дв х сто-

летий, до это о времени сл ами профессиональных визажистов мо ли пользоваться толь о представители знати... Работа визажиста востребована в разнообразных видах деятельности: все известные люди, от инозвезд до полити ов ежедневно прибе ают сл ам профессиональных стилистоввизажистов для создания наиболее привле ательно о имиджа.

ОДНАКО Прежде чем претендовать на своё место в мире визажа, стоит не оторое время посвятить собственном внешнем вид . Недостаточно иметь блестящие знания за онов сочетаемости оттен ов, создания идеальной омпозиции и тончайших особенностей разных видов ожи. Вместе с этим н жно быть образцом стиля и тонченности. Прод манный и орре тно созданный образ само о визажиста вызовет восхищение и интерес потенциальных лиентов, то да а ори инальная манера поведения и мение распола ать себе людей дополнит теоретичес ие знания и пра тичес ие навы и создания сложностр т рных рис н ов на поверхности ожи.

Æóðíàë

РИСКИ “Ñó÷àñíà ПРОФЕССИИ îñâ³òà” Основной опасностью профессии является вовсе не отс тствие за азов или наоборот чрезмерная за р женность, лов ш а под названием “с бъе тивное мнение” подстере ает аждо о начинающео специалиста по ма ияж . Психоло ичес ая проницательность приходит с опытом, поэтом на начальных порах стоит воздерживаться от личных омментариев относительно внешности лиента. Кол ие, но зачаст ю правдивые омментарии по повод пропорциональной дисармонии лица л чше оставить при себе и, внимательно высл шав лиента та тично изложить возможные варианты нанесения ма ияжа с чётом е о личных пожеланий. Задача визажиста не просто создать новый образ, но подчер н ть самые привле ательные черты лица е о лиента, оставшиеся в тени даже для не о само о.

ГДЕ ПОЛУЧИТЬ ПРОФЕССИЮ? На читься ис сств визажа в настоящее время не составляет проблем. Вашем вниманию представлен широ ий спе тр разнообразных ш ол, чебных центров, ст дий имиджа, маÎ ияжа и стилисти и.

ðîçïîâñþäæóºòüñÿ â Êèºâ³ òà Óêðà¿í³ âðîçäð³á – â ê³îñêàõ “Ïðåñà” òà íà ðîçêëàäêàõ, çà ïåðåäïëàòîþ (ïåðåäïë. ³íäåêñ 06222 â êàòàëîç³ “Óêðïîøòà”)

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10-11 ÆÎÂÒÅÍÜ-ËÈÑÒÎÏÀÄ 2012

ßÊ ÂÈÒÐÀÒÈÒÈ ÃÐÎØ² Ç ÐÎÇÓÌÎÌ íà íàâ÷àííÿ! (Êîðèñí³ ïîðàäè)

Кро 1. Дайте відповідь собі на питання: Що Ви хочете отримати в рез льтаті? ! Ваш інтерес - знання в новій ал зі та пош нової роботи: Ви збираєтеся отримати нов професію - тоді ш айте дов остроові рси (це про рами професійної перепід отов и та додат ової (до вищої) освіти, вони повинні тривати не менше півро , від двох разів на тиждень по чотири а адемічні одини). Не заб вайте, що, п ючи висо ооплач вані спеціальності, Ви отрим єте можливість ідно заробляти! Не вірте, я що Вас пообіцяють вивчити за два місяці - ч дес не б ває! Ви просто витратите роші і відч єте себе нездатними опан вати необхідними знаннями. Я що ж ви просто збираєтеся навчитися б дь-я ої нової омп’ютерної про рами, для цьо о час б де потрібно значно менше! Дізнатися, чи є мінімальні вимо и до знань (чим вони вищі, тим серйозніший підхід до навчання на рсах), що представляє собою навчальна про рама, методи а навчання, набір тем (чим їх б де більше, тим ращим фахівцем ви станете, а потім похиз єтеся перед роботодавцем вели ою іль істю своїх знань, я що мета поля ає в отриманні нової професії). Обов’яз ово перевірте, я ий видається до мент. ! Ваш інтерес - нові знання відомій Вам сфері: Вам необхідно пройти рси підвищення валіфі ації і піднятися на нов сходин професіоналізм (вони мож ть тривати від тижня до трьох місяців). Ви можете “зан ритися” в зь ий профільний аспе т Вашої сфери на семінарах і випроб вати нові техноло ії роботи на тренін ах.

Çà ìàòåð³àëàìè www.ipkon.ru

! Ваш інтерес - авторитетний до мент про освіт : Обов’яз ово зверніть ва на наявність державної ліцензії, зазначен в ній адрес , термін дії, дозволені види діяльності. Зверніть ва на те, я і саме спеціальності ви можете освоїти в даном навчальном центрі. В залежності від тривалості навчальної про рами ви можете отримати відповідний до мент державно о зраз а. При навчанні на орот их рсах і семінарах Ви отримаєте до мент про навчання встановлено о зраз а. Кро 2. Дайте відповідь собі на питання: Я Ви хочете вчитися? ! Ваш інтерес - я ість навчально о процес і одерж ваних знань: Поці автеся, я дов о існ є ор анізація, том що від цьо о ба ато в чом залежить стабільність Вашо о навчання. Адже б дья ий освітній за лад б д ється не за один день, і, навіть, рі , а

збої, я і мож ть відб тися в почат овий період роботи б дь-я ої ампанії, перш за все, позначаться на вашом навчальном процесі. Варто приділити ва дипломам і рамотам за часть вистав ах, он рсах і т. ін. само о освітньо о за лад . ! Ваш інтерес - зр чний час і місце навчання: Що робити, я що вас часті відрядження, незаплановані з стрічі, раптові від’їзди або, навпа и, розпорядженні пара вільних місяців і ви хочете з ористю їх витратити на навчання, але жорст ий роз лад занять вас не влаштов є? Рішення проблеми - н ч ий рафі навчання. Я що Вас є омп’ютер і дост п в Інтернет, Ви можете не че ати форм вання р п, а прист пити до занять в б дь-я ий зр чний для вас день, с ориставшись можливостями дистанційно о навчання. Сл хачі та их рсів самі за допомо ою тьютора план ють дні та час ро ів. ! Ваш інтерес - особисте спіл вання з фахівцем: Постарайтеся я омо а більше дізнатися про валіфі ацію та досвід ви ладаць о о с лад . Це є, маб ть, одним із найнадійніших ритеріїв я ості рсів. Фахівці: ви ладачі та онс льтанти. Кро 3. Дайте відповідь собі на питання: Що потрібно зробити? ! Перше: ладіть до овір Підібравши собі рси, б дьте важні при підписанні до овор . В б дь-я ій солідній омпанії вам повинні запропон вати ласти до овір, в я ом чіт о об мовлено всі деталі вашо о навчання, а саме: число один занять, вартість рс , а та ож мови розірвання до овор . Більшість освітніх ор анізацій отові поверн ти роші, я що рівень ви ладання лієнтів не влаштов є. Але майте на вазі, що пред’являти претензії до я ості навчання потрібно я омо а раніше, на самом почат рс . ! Др е: здійсніть оплат (передоплат ) Виберіть форм оплати. Уточніть про зниж и. ! Третє: точніть необхідний рівень валіфі ації для навчання та можливі додат ові вимо и та набір до ментів для вст п . ! Четверте: точнити роз лад і місце проведення занять. Кро 4. Запит йте, дзвоніть, пишіть, приходьте, проб йте! Відповісти на ці та інші питання Вам допомож ть менеджери, я і працюють в навчальних центрах і на рсах. Кро 5. Не з пиняйтеся на дося н том ! Освіта протя ом сьо о життя дозволить Вам: йти в но з часом! ідно заробляти! перема ати в он рентній боротьбі!

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10-11 ÆÎÂÒÅÍÜ-ËÈÑÒÎÏÀÄ

· 2012

01371027

ÍÀÇÂÀ ÊÓÐÑÓ

ÒÅÐÌ²Í ÍÀÂ×ÀÍÍß

ÂÀÐÒ²ÑÒÜ ÊÓÐÑÓ

99992005

ÄÎÄÀÒÊÎÂÀ ²ÍÔÎÐÌÀÖ²ß

ÍÀÂ×ÀËÜÍÈÉ ÇÀÊËÀÄ, ÒÅË.

ÊÎÌÏ’ÞÒÅÐÍ² ÊÓÐÑÈ Web-äèçàéí

1200 ãðí

ñò. ì. “Ïîëèòåõíè÷åñêèé èíñòèòóò”, ïåðåóëîê Êîâàëüñêèé, 13, îô. 2 www.contact.com.ua

Ó÷åáíыé öåíòð «Êîíòàêò» Òåë.: 277-42-05, 277-40-42

АКТУАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ УВАГА! ЗМІНИ У ТЕРМІНАХ ПРОВЕДЕННЯ íÿì ïðîïîçèö³é, ùî íàä³éøëè â³ä ³íøèõ ì³í³ñòåðñòâ ³ â³äîìñòâ, âèОСІННІХ КАНІКУЛ ùèõ íàâ÷àëüíèõ çàêëàä³â, ãðîìàäñüêèõ îðãàí³çàö³é òà îêðåìèõ ãðîÓâàãà! Âíåñåí³ çì³íè äî ï. 1.1.2. íàêàçó Ãîëîâíîãî óïðàâë³ííÿ îñâ³òè ³ íàóêè â³ä 20.06.12 ¹ 185 “Ïðî ñòðóêòóðó 2012/2013 íàâ÷àëüíîãî ðîêó òà îðãàí³çàö³þ íàâ÷àëüíî-âèõîâíîãî ïðîöåñó â çàãàëüíîîñâ³òí³õ íàâ÷àëüíèõ çàêëàäàõ ì³ñòà Êèºâà”, çàì³íèâøè òåðì³íè ïðîâåäåííÿ îñ³íí³õ êàí³êóë ç “ç 29 æîâòíÿ ïî 4 ëèñòîïàäà 2012 ðîêó” íà “ç 25 ïî 31 æîâòíÿ 2012 ðîêó (ïî÷àòîê çàíÿòü - 1 ëèñòîïàäà)”. www.guon.kiev.ua

МОНМОЛОДЬСПОРТУ ЗАПРОШУЄ БАТЬКІВ ПЕРШОКЛАСНИКІВ НА ІНТЕРНЕТ-ЗБОРИ Ç ìåòîþ óäîñêîíàëåííÿ îðãàí³çàö³¿ íàâ÷àëüíî-âèõîâíîãî ïðîöåñó â ïåðøèõ êëàñàõ çàãàëüíîîñâ³òí³õ íàâ÷àëüíèõ çàêëàä³â ç 5 äî 23 æîâòíÿ 2012 ðîêó òðèâàþòü Âñåóêðà¿íñüê³ ²íòåðíåò-çáîðè äëÿ áàòüê³â ïåðøîêëàñíèê³â (íàêàç ÌÎÍìîëîäüñïîðòó â³ä 04.10.2012 ð. ¹ 1073). Áàòüêàì ïåðøîêëàñíèê³â ïðîïîíóºòüñÿ â³äïîâ³ñòè íà 11 çàïèòàíü (ïèòàííÿ äëÿ îáãîâîðåííÿ â äîäàòêó äî íàêàçó- www.mon.gov.ua/ index.php/ua/pro-ministerstvo/normativno-pravova-baza/normativno-pravovabaza-diyalnosti-ministerstva/nakazi/12476-nakaz-ministerstva—1073-vid04102012), ÿê³ ì³ñòÿòü âàð³àíòè â³äïîâ³äåé òà òðè ïèòàííÿ â³äêðèòî¿ ôîðìè. Ñâî¿ â³äãóêè ìîæíà íàäñèëàòè çà åëåêòðîííîþ àäðåñîþ: 1klasBatki2012@gmail.com Çàïðîøóºìî áàòüê³â ïåðøîêëàñíèê³â äîëó÷èòèñÿ äî óäîñêîíàëåííÿ íîâî¿ ïî÷àòêîâî¿ îñâ³òè â Óêðà¿í³. www.mon.gov.ua

УВАГА! ЗАПРОШУЄМО ДО ОБГОВОРЕННЯ ПРОЕКТУ УМОВ ПРИЙОМУ ДО ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ У 2013 РОЦІ Ðîáî÷îþ ãðóïîþ ï³ä êåð³âíèöòâîì Ïåðøîãî çàñòóïíèêà Ì³í³ñòðà îñâ³òè ³ íàóêè, ìîëîä³ òà ñïîðòó Óêðà¿íè ªâãåíà Ñóë³ìè ç óðàõóâàí-

ìàäÿí, ðîçðîáëåíî ïðîåêò Óìîâ ïðèéîìó äî âèùèõ íàâ÷àëüíèõ çàêëàä³â ó 2013 ðîö³. Ì³í³ñòåðñòâî îñâ³òè ³ íàóêè, ìîëîä³ òà ñïîðòó Óêðà¿íè ïðîïîíóº äëÿ îáãîâîðåííÿ ïðîåêò çàçíà÷åíèõ Óìîâ, ç ÿêèìè ìîæíà îçíàéîìèòèñÿ ó ðóáðèö³ “Ãðîìàäñüêå îáãîâîðåííÿ” íà ñàéò³ ì³í³ñòåðñòâà (www.mon.gov.ua) Ïðîïîçèö³¿ ïðîñèìî íàäàâàòè ó âèãëÿä³ íîâî¿ ðåäàêö³¿ ïåâíîãî ïóíêòó ïðîåêòó Óìîâ òåðì³íîì äî 19 æîâòíÿ 2012 ðîêó çà àäðåñîþ: 01135, ì. Êè¿â, ïðîñï. Ïåðåìîãè, 10, äåïàðòàìåíò âèùî¿ îñâ³òè (e-mail: î_yanush@mon.gov.ua). www.mon.gov.ua

СТАРТУЄ ІІІ МІЖНАРОДНИЙ МОВНО-ЛІТЕРАТУРНИЙ КОНКУРС УЧНІВСЬКОЇ ТА СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ ІМ. Т. ШЕВЧЕНКА Öåé çàõ³ä ïðîõîäèòü ó ðàìêàõ äåðæàâíî¿ ï³äãîòîâêè äî â³äçíà÷åííÿ ó 2014 ðîö³ 200-ð³÷÷ÿ â³ä äíÿ íàðîäæåííÿ Òàðàñà Ãðèãîðîâè÷à Øåâ÷åíêà. Êîíêóðñ ïðîâîäèòüñÿ äëÿ ó÷í³â 5-11 êëàñ³â çàãàëüíîîñâ³òí³õ íàâ÷àëüíèõ çàêëàä³â, â òîìó ÷èñë³ ë³öå¿ñò³â â³éñüêîâèõ ë³öå¿â, â ÷îòèðè åòàïè (ç æîâòíÿ ïî áåðåçåíü), äëÿ ó÷í³â ïðîôåñ³éíîòåõí³÷íèõ ó÷èëèù, ñòóäåíò³â ³ êóðñàíò³â âèùèõ íàâ÷àëüíèõ çàêëàä³â ²-²V ð³âí³â àêðåäèòàö³¿ óñ³õ ôîðì âëàñíîñò³ òà êóðñàíò³â âèùèõ â³éñüêîâèõ íàâ÷àëüíèõ çàêëàä³â - â òðè åòàïè (ëèñòîïàä-áåðåçåíü). Ó ïðåñòèæíèõ ìîâíî-ë³òåðàòóðíèõ çìàãàííÿõ ìîæå áðàòè ó÷àñòü ó÷í³âñüêà òà ñòóäåíòñüêà ìîëîäü ç ÷èñëà óêðà¿íö³â, ÿêà ïðîæèâàþòü â ³íøèõ äåðæàâàõ ñâ³òó. Çàâåðøàëüíèé åòàï êîíêóðñó, ó÷àñíèêè ÿêîãî ïðåäñòàâëÿòèìóòü óñ³ ðåã³îíè Óêðà¿íè, â³äáóäåòüñÿ ó ëþòîìó 2012 ðîêó. Óðî÷èñòå â³äêðèòòÿ öüîãîð³÷íîãî êîíêóðñó â³äáóäåòüñÿ 9 ëèñòîïàäà 2012 ðîêó ó ì. Ïîëòàâ³. www.mon.gov.ua

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10-11ÆÎÂÒÅÍÜ-ËÈÑÒÎÏÀÄ 2012

Á³ëà ìóõà, áëàêèòíà ðèáà òà ³íø³ ³òàë³éö³ ²òàë³éñüêà ìîâà âèçíàíà íàéìåëîä³éí³øîþ ³ íàéñåêñóàëüí³øîþ. À ùå âîíà ïåðåëèâàºòüñÿ âñ³ìà êîëüîðàìè âåñåëêè: ó íå¿ äóæå áàãàòî ³ä³îì, ïîâ’ÿçàíèõ ç êîëüîðîì. Çíàºòå, õòî òàêèé áëàêèòíèé ïðèíö, ÷îìó â³í ¿ñòü áëàêèòíó ðèáó ³ ùî çíà÷èòü “áóòè á³ëîþ ìóõîþ”? “GIALLO” Слово “giallo”. Для італійців це не тіль и “жовтий олір”, а ще “роман або фільм з дете тивним сюжетом”. Чом ? Справа в том , що в 1929 році видавництвом “Mondadori” вперше б ла оп блі ована серія дете тивів. Причом об ладин и всіх ни цієї серії б ли жовті. Та читачів, шан вальни ів дете тивно о жанр , жовтий олір став асоціюватися ні з чим іншим, я з дете тивами. Пізніше слово “giallo” в значенні “дете тивна історія” стало звичним і війшло в поб т італійців.

“VERDE” Зелений олір “verde” входить до с лад баатьох ідіоматичних словоспол чень. Напри лад, фраза “essere (rimanere) al verde”, в б вальном пере ладі “б ти (залишатися) на зеленом ”, означає “залишитись без опій и”, “сидіти на мілині”. Цей вираз прийшов з пра ти и п блічних тор ів. Колись давно, на почат ожно о тор вед чий а ціон запалював невели свіч , низ я ої б в пофарбований зелений олір. Тор и тривали, по и свіч а оріла, і за ривалися, я тіль и вона асла, тобто до орала до зелено о інчи а. Хтось, в рез льтаті цих тор ів, заробляв, але б ли й та і, ом не вдавалося продати свій товар. Ось вони-то і “залишалися на зеленом ”.

BLU, AZZURRO, TURCHINO, CELESTE, CELESTINO, CERULEO, INDACO... Італійсь а мова я нія а інша ба ата відтін ами синьо о ольор : blu, azzurro, turchino, celeste, Çà ìàòåð³àëàìè celestino, ceruleo, indaco... Я що з останнім се зроÎëåíè Ðîìàíîâî¿ www.studyitalian.ru з міло - олір інди о, барвни для знаменитих джинсів, то інші слова мають більш широ ий спе тр значень. Напри лад “azzurro” - це не тіль и бла итний олір, а ще й назва равця спортивної збірної Італії і навіть часни а політично о р х “Forza Italia”. Тепер стає зроз мілим, що “11 бла итних” (l”undici azzurro) - це всьо о-навсьо о італійсь а оманда з ф тбол , а “бла итні війсь а” (l”arma azzurra) - авіація, війсь ово-повітряні сили Італії. Можливо, там несе сл жб “бла итний принц” (principe azzurro) - мрія б дь-я ої

жін и, я ий, одна , не страждає оролівсь ою зароз мілістю і радіє навіть “бла итній рибі” на вечерю (pesce azzurro), тобто звичайном оселедцю або с мбрії.

BIANCO Особлив різноманітність значень має в італійсь ій мові “білий олір” (bianco). Крім відомих баатьом та их фраз я : “дати артбланш” (“dare carta bianca”), “білий омірець” (“colletto bianco”) та інших, в італійсь ій мові існ ють свої особливі, ідіоматичні вирази зі словом “білий”. Напри лад, я що матч за інч ється “in bianco”, це означає, що спортсмени зі рали “внічию”, а чиновни ів, я і займаються паперовою тя аниною, називають часни ами “sciopero bianco” - “біло о страй ”, а людин незвичайн , несхож на інших називають “mosca bianca”, тобто “білою м хою”. Є вирази, історію вини нення я их можна знайти в дале ом мин лом . До при лад , “di punto in bianco”, що значить “раптом, раптово, несподівано” (б вальний пере лад: “з білої точ и”). Дея і етимоло и

пов’яз ють походження цієї фрази з правилами балісти и - наи про трає торію польот снарядів. В старовин , при стрільбі з п ш и т нахил д ла визначався за допомо ою осинця, я ий мав 12 різних поділів (punti). Положення д ла під певним том називалося за номером цьоо поділ (il primo punto, il secondo punto...), а оризонтальне положення д ла імен валося “punto in bianco”, тобто положення на н льовій позначці. При стрільбі з та о о ра рс , р от постріл пра тично не ч тно і снаряд прилітає несподівано, на відмін від снаряда, що летить по параболі. Звідси і значення вираз “раптом, раптово, несподівано”. Вираз “рassare una notte in bianco” б вально пере ладається я “провести ніч в білом ”, а означає “провести безсонн ніч”. Цей вираз з’явився в ранньом середньовіччі та належав до обряд посвячення в лицарі. Майб тній лицар перед прися ою повинен б в провести всю ніч біля вівтаря, одя нений білий одя . Це нічне неспання і називалося “notte bianca”, тобто “біла ніч”. Î

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10-11ÆÎÂÒÅÍÜ-ËÈÑÒÎÏÀÄ

ÍÀÇÂÀ ÊÓÐÑÓ

ÒÅÐÌ²Í ÍÀÂ×ÀÍÍß

· 2012

ÂÀÐÒ²ÑÒÜ ÊÓÐÑÓ

ÄÎÄÀÒÊÎÂÀ ²ÍÔÎÐÌÀÖ²ß

ÍÀÂ×ÀËÜÍÈÉ ÇÀÊËÀÄ, ÒÅË.

²ÍÎÇÅÌÍ² ÌÎÂÈ Àíãëèéñêèé ÿçыê

îò 1 ñåìåñòðà äî 3-õ ëåò

Àíãë³éñüêà ìîâà

â³ä 1 ì³ñ. (³íòåíñèâ) äî 1 ðîêó

Àíãë³éñüêà ìîâà. Í³ìåöüêà ìîâà

â³ä 3-õ ì³ñÿö³â äî 2-õ ðîê³â

Àðàáñüêà. Òóðåöüêà

â³ä 3-õ ì³ñÿö³â äî 2-õ ðîê³â

â³ä 30 ãðí çà 1 àêàä. ãîäèíó

Ãðåöüêà. ²òàë³éñüêà

â³ä 3-õ ì³ñÿö³â äî 2-õ ðîê³â

40 ãðí çà 1 àêàä. ãîäèíó

Ôîðìóâàííÿ ãðóï ïðîòÿãîì íàâ÷àëüíîãî ðîêó. Ñïåöêóðñè äëÿ êîðïîðàòèâíèõ êë³ºíò³â. Íîñ³¿ ìîâ. Ñåðòèô³êàò.

²ñïàíñüêà. Ôðàíöóçüêà

â³ä 3-õ ì³ñÿö³â äî 2-õ ðîê³â

20 ãðí çà 1 àêàä. ãîäèíó

Ôîðìóâàííÿ ãðóï ïðîòÿãîì íàâ÷àëüíîãî ðîêó. Ñïåöêóðñè äëÿ êîðïîðàòèâíèõ êë³ºíò³â. Íîñ³¿ ìîâ. Ñåðòèô³êàò. www.kiev-languages.com.ua

Êèòàéñüêà. ßïîíñüêà

â³ä 3-õ ì³ñÿö³â äî 2-õ ðîê³â

40 ãðí çà 1 àêàä. ãîäèíó

Ôîðìóâàííÿ ãðóï ïðîòÿãîì íàâ÷àëüíîãî ðîêó. Ñïåöêóðñè äëÿ êîðïîðàòèâíèõ êë³ºíò³â òà øêîëÿð³â. Ñåðòèô³êàò. www.kiev-languages.com.ua

îò 500 äî 700 ãðí/ìåñ.

â³ä 1200 ãðí

20 ãðí çà 1 àêàä. ãîäèíó

óë. Åðåâàíñêàÿ, 20 www.epicures.com.ua

Óêðà¿íñüê³ òà àìåðèêàí. âèêëàäà÷³. Íîâ³òí³ ìåòîäè âèêë., ñåðòèô. ÂÌÓÓ ïî çàê³í÷. ì. Êè¿â, âóë. Òóðãåíºâñüêà, 8\14, ê. 1-4 wiuu@wiuu.kiev.ua, www.wiuu.edu.ua

Äëÿ äîðîñëèõ, øêîëÿð³â, äîøê³ëüíÿò, êîðïîðàòèâíèõ êë³ºíò³â. Business English ç íîñ³ºì ìîâè. Ñåðòèô³êàò. www.kiev-languages.com.ua

ì. Êè¿â, âóë. Õîðèâà, 1-Ã; www.vmurol.com.ua

Ïåðåêëàäà÷

Ïîëüñüêà. ×åñüêà

â³ä 4-õ ì³ñÿö³â äî 2-õ ðîê³â

20 ãðí çà 1 àêàä. ãîäèíó

Ðîñ³éñüêà. Óêðà¿íñüêà

â³ä 2-õ ì³ñÿö³â

çà äîìîâëåí³ñòþ

Ïðîãðàìè äëÿ ³íîçåìö³â (³íäèâ³äóàëüíî). Ä³ëîâà ìîâà.

Êóðñы àíãëèéñêîãî ÿçыêà «Эïèêóð», òåë.: (068)201-92-22, 242-56-65 ÓÀÃ² “Â³ñêîíñ³íñüêèé ì³æíàðîäíèé óí³âåðñèòåò (ÑØÀ) â Óêðà¿í³” (Ë³ö. ÌÎÍÓ ÀÂ № 443263 â³ä 10.03.09) Òåë.: 486-06-66, 236-19-16 ÄÐÓÃ² Êè¿âñüê³ êóðñè ³íîçåìíèõ ìîâ. Ë³ö. ÃÓÎÍ ñåð. ÀÃ №507994 â³ä 23.09.2011 ð. Òåë.:360-69-08, 362-42-44, 383-30-93 ÄÐÓÃ² Êè¿âñüê³ êóðñè ³íîçåìíèõ ìîâ. Ë³ö. ÃÓÎÍ ñåð. ÀÃ №507994 â³ä 23.09.2011 ð. Òåë.:360-69-08, 362-42-44, 383-30-93 ÄÐÓÃ² Êè¿âñüê³ êóðñè ³íîçåìíèõ ìîâ. Ë³ö. ÃÓÎÍ ñåð. ÀÃ №507994 â³ä 23.09.2011 ð. Òåë.:360-69-08, 362-42-44 ÄÐÓÃ² Êè¿âñüê³ êóðñè ³íîçåìíèõ ìîâ. Ë³ö. ÃÓÎÍ ñåð. ÀÃ №507994 â³ä 23.09.2011 ð. Òåë.:360-69-08, 362-42-44, 383-30-93 ÄÐÓÃ² Êè¿âñüê³ êóðñè ³íîçåìíèõ ìîâ. Ë³ö. ÃÓÎÍ ñåð. ÀÃ №507994 â³ä 23.09.2011 ð. Òåë.:360-69-08, 362-42-44, 383-30-93 Â³äêðèòèé ì³æíàðîäíèé óí³âåðñèòåò «Óêðà¿íà» Òåë.: 417-34-68, 409-27-62 ÄÐÓÃ² Êè¿âñüê³ êóðñè ³íîçåìíèõ ìîâ. Ë³ö. ÃÓÎÍ ñåð. ÀÃ №507994 â³ä 23.09.2011 ð. Òåë.:360-69-08, 362-42-44, 383-30-93 ÄÐÓÃ² Êè¿âñüê³ êóðñè ³íîçåìíèõ ìîâ. Ë³ö. ÃÓÎÍ ñåð. ÀÃ №507994 â³ä 23.09.2011 ð. Òåë.:360-69-08, 362-42-44

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10-11 ÆÎÂÒÅÍÜ-ËÈÑÒÎÏÀÄ 2012

ÒÀËÀÍÒ - ÑÏÐÀÂÀ ÒÎÍÊÀ àáî êóäè ä³âàþòüñÿ îáäàðîâàí³ ä³òè Íàéá³ëüøèé äàð ïðèðîäè - çäàòí³ñòü ëþäèíè äî òâîð÷îãî ìèñëåííÿ. Öåé äàð äàºòüñÿ â³ä íàðîäæåííÿ êîæíîìó, à ðàçîì ç íèì ³ ³íñòðóìåíòè ó âèãëÿä³ çä³áíîñòåé ³ çàäàòê³â, äëÿ ðîçâèòêó òàëàíòó. Îäíàê âèíèêàº ïèòàííÿ: ÷îìó, ÿêùî ïðèðîäà ç íàðîäæåííÿ îáäàðîâóº íàñ òâîð÷èì ïîòåíö³àëîì, ñåðåä äîðîñëèõ òàê ìàëî òàëàíîâèòèõ ëþäåé. Ùîá ðîç³áðàòèñÿ íà ÿêîìó åòàï³ ðîçâèòêó ëþäèíà âòðà÷àº òàëàíò, ñë³ä ðîçä³ëÿòè ðÿä ïîíÿòü.

ЗДІБНОСТІ ТА ЗАДАТКИ Я часто ми оворимо: “У ньо о дар від Бо а” або “Вона здібна чениця” проте не до інця роз міємо значення цих слів. А найправильшіне визначення за ладено о в людині потенціал , в майб тньом призводить до спіх . Здібності - це індивід альні особливості людини, завдя и я им вона може спішно ви он вати т чи інш діяльність. Здібності вима ають виявлення і наст пно о планомірно о розвит . Тоді я задат и - це роджені, енетично об мовлені, фізіоло ічні та психоло ічні особливості людини, я і дають можливість розвивати здібності. Напри лад, н ч і пластичні м’язи є задат ами, проте дитина не обов’яз ово має стати імнастом або танцюристом, але неї є для цьо о перед мови. Чим раніше бать и виявляють дитини задат и, тим ле ше розвивати на їх фоні здібності. Одна постає питання: я визначити, я і здібності дитини. Для цьо о необхідно спостері ати за дитиною, і виявляти її схильності, тобто інтерес до певноо вид діяльності, напри лад: малю посміхається і затихає при зв ах м зи и, йо о іпнотиз ють танцюючі пари тощо. Д же важливо заохоч вати подібні інтереси і всіля о сприяти їх прояв , тіль и довірчі стос н и між дитиною і дорослими допомож ть виявити і в подальшом розвивати талант.

7 РІЗНОВИДІВ ТАЛАНТІВ Говард Гарднер, своїй низі “Рам и роз м ”, опиÇà ìàòåð³àëàìè с є 7 різновидів талант або типів інтеле т . www.neuch.org 1. Вербально-лін вістичний Це один з найважливіших талантів людини, та я саме він сприяє збор і передачі інформації між людьми. Цей дар властивий ж рналістам, письменни ам, вчителям і юристам. Діти, я і володіють цим даром, звичайно добре читають з ранньо о ві , пиш ть без помило , я би, на інт їтивном рівні, мають висо ий по азни IQ в ш олі. Пре расно знаходять спільн мов з іншими дітьми і володіють талантом міжособистісноо спіл вання.

2. Цифровий Діти, я і мають цей талант, люблять здійснювати різні математичні дії, виріш вати ло ічні завдання. Захоплюються про рам ванням і омп’ютерною техні ою. Їх майб тнє це інженерія. 3. Просторовий Архіте тори, дизайнери, х дожни и завдя и цьом талант мож ть себе реаліз вати. Дітям притаманне добре розвинене образне мислення, це фантазери і ви адни и, вони люблять малювати, ліпити, володіють яс равою явою. 4. Фізичний Ба ато дітей, я им неле о даються ш ільні на и, в майб тньом мож ть реаліз вати себе я відмінні спортсмени. Ш олярам, я им властивий цей талант ле ше дається навчання, я що воно йде через пра тичн дію і маніп ляцію. Реалізація цьо о талант відб вається в спорті, б дівельних професіях, там, де дія пов’язана з механізмами. 5. Особистісний Іншими словами йо о можна назвати “емоційний” талант. Люди, я их зона моз , відповідальна за емоційний стан, домін є над раціональною зоною, мають особистісний тип інтеле т . Їм часто б ває с ладно повірити в свої сили і зробити ріш чий ро , перебороти вн трішній страх. Автор даної ласифі ації вважає, що це один з найважливіших інтеле т альних типів, та я він асоціюється з нашим вн трішнім олосом, я ий, в інцевом рах н , і приймає всі життєво важливі рішення. Діти, що володіють цим даром, часто пов’яз ють своє життя з а торсь ою ар’єрою.

6. Міжособистісний Це пре расні ом ні атори. Їм ле о дається спіл вання з іншими людьми. З них виходять хороші проповідни и, політи и, продавці, оратори. 7. Талант відч ття нав олишньо о середовища До та их людей належать ті, я і мають дар спостері ати і вивчати природ , тваринний і рослинний світ. У майб тньом - це талановиті біоло и, ботані и, садівни и, є ері, о еано рафи і дресир вальни и. Крім цих основних талантів, на сьо однішній день вчені виділяють ще близь о 30 типів інтеле т . Таим чином, завдання бать ів поляає в том , щоб роз рити талант дитини і створити мови для йо о ма симально о розвит . Я відомо: “Талантам треба допома ати, бездарності проб’ються самі”. Постає за ономірне питання: я же дар, даний природою, не за бити. Том я по аз ють дослідження, проведені амери ансь ими вченими, що тіль и 3% талановитих дітей мож ть реаліз вати свої здібності та стати спішними людьми дорослом житті.

РУЙНІВНИКИ ТАЛАНТУ Психоло и виділяють 6 р йнівни ів талант 1. Невміння цін вати час Д же часто ми ч ємо: він талановитий, але д же ледачий, том марно витрачає доро оцінний час: дні, місяці, ро и. Одна до дітей, цей вираз не може мати нія о о відношення, завдання бать ів, в даній сит ації, розібратись: що риється за, та званою, дитячою лінню і створити мови для то о, щоб найцінніший час для розвит здібностей не минав дарма. Талант не повинен за-

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10-11 ÆÎÂÒÅÍÜ-ËÈÑÒÎÏÀÄ

· 2012

ин ти в порожньом проведенні час : перед телевізором або за омп’ютерними і рами, про це і повинні подбати бать и. 2. Прив’яз а до матеріальних цінностей Я часто, ми ч ємо з в ст бать ів: “У майб тньом твої захоплення не дад ть можливості заробити “на шмато хліба”, том не варто витрачати на ці д рощі час”. Одна - це вели а помил а дорослих, дитина ні оли не зможе роз рити свій талант, я що матеріальні цінності б д ть стояти на першом місці. І т т повинна проявитися м дрість бать ів, щоб, дати можливість розвиватися здібностям дитини без прив’яз и до матеріальних бла . 3. Ш ола і талант - поняття не с місні Третій воро талант - це с часна ш ола. Вели частин час в ш олі присвяч ють розвит ло і и та раціонально о мислення, тоді я поч ття, без я их талант не існ є, залишаються за межами ш ільної про рами. У та их сит аціях ре омендацією для бать ів може стати, своєчасне виявлення талант дитини і переведення її спеціалізован ш ол , там, де здібності б д ть розвивати. Це мож ть б ти спеціалізовані мистець і ш оли, спортивні інтернати тощо. 4. Невпевненість своїх силах “У мене нічо о не вийде, раще і не братись” та часто д має більшість дітей, сти аючись на шлях з тр днощами. У даній сит ації впевненість бать ів здібностях дитини повинна передатися і їй самій. Цьо о можна дося ти, створюючи мови, в я их здібності дитини ма симально проявляться, ожен спіх повинен за ріплюватися похвалою і оцін ою з бо дорослих. Це і стане тим ф ндаментом віри, я ий допоможе боротися з невпевненістю в своїх силах. 5. “Зоряна хвороба” Зворотною стороною невпевненості, може стати, та звана, “зоряна хвороба”. Вона вини ає на тлі постійно о вихваляння достоїнств дитини і призводить до то о, що вона перестає ставитися до себе ритично. А та я талант - це здібності помножені на старанність, а дитина, я а певнена, що вона же - еніальна, не відч ває необхідності працювати над собою, то майб тнє та о о енія д же прозаїчне. Том бать и повинні б ти в рай обережні своїх висловлюваннях, щоб, не розвин ти сво о чада “зорян хвороб ”. 6. З бні звич и Даний бич талант стос ється вже дорослих обдар вань, я і одно о раз відч вши сма слави, стають залежними від цьо о нар оти . І оли цей фальшивий птах-щастя вилітає відчинене ві но, не ожен може впоратися з розчар ванням, ось тоді і настає момент істини, і ба ато еніїв ш ають розрад вині та нароти ах. Та им чином, талант - справа тон а і щоб обдаровані діти перетворювалися в еніальних дорослих, природний дар необхідно, я алмаз, спочат доб ти серед тисячі аменів, а потім віддати досвідченом ювелірові на о ранювання, щоб він перетворив йо о в аз овий діамант. Î

Ó ÑÂIÒI ÌÓÄÐÈÕ ÄÓÌÎÊ Кращий спосіб зробити дітей хорошими - це зробити їх щасливими. ОСКАР УАЙЛЬД Чи знаєте, я ий найправильніший спосіб зробити ваш дитин нещасною, - це привчити її не з стрічати ні в чом відмови. РУССО Ж.-Ж. Виховання є засвоєння хороших звичо . ПЛАТОН Ба ато бід мають своїм орінням я раз те, що людин з дитинства не вчать ер вати своїми бажаннями, не вчать правильно ставитися до понять можна, треба, не можна. СУХОМЛИНСЬКИЙ В.О. Свавілля слід асити швидше, ніж пожеж . ГЕРАКЛІТ Хай першим ро ом дитини б де по ора, - тоді др им може стати те, що ти вважаєш необхідним. ФУЛЛЕР Т. До одр ження в мене б ло шість теорій відносно виховання дітей; тепер мене шестеро дітей і жодної теорії. ДЖОН УІЛМОТ Я вихов вати дітей, знає ожен, за винят ом тих, оо вони є. ПАТРІК О’РУРК Мета виховання - навчити наших дітей обходитися без нас. ЕРНСТ ЛЕГУВЕ Товариші вихов ють наба ато раще, ніж бать и, бо їм не властива жалість. АНДРЕ МОРУА Перша проблема бать ів - навчити дітей, я поводитися в пристойном товаристві; др а - знайти це пристойне товариство. РОБЕРТ ОРБЕН У вихованні дітей оловне, щоб вони цьо о не помічали. NN Вихов вати - значить виробляти несприйнятливість до телебачення. МАРШАЛЛ МАКЛЮЕН З дітьми не б ло б жодних проблем, я що б їм потрібно б ло р бати дерева, щоб забезпечити енер ією телевізор. БІЛЛ ВОН Щоб змінити людин , треба починати з її баб сі. ВІКТОР ГЮГО Не прим ш й дітей пла ати занадто часто, іна ше їм не б де чо о пла ати над твоєю мо илою. ПІФАГОР

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10-11 ÆÎÂÒÅÍÜ-ËÈÑÒÎÏÀÄ 2012

Ôèáóëà, àãðàôà... Áðîøü! Ïðè ñëîâå “áðîøêà” äî íåäàâíåãî âðåìåíè âñïîìèíàëèñü òîëüêî, ïîæàëóé, ñëîâîñî÷åòàíèÿ “áàáóøêèíà áðîøü” äà ñ ëåãêîé ðóêè Àëëû Ïóãà÷åâîé “ìàäàì Áðîøêèíà”. Îäíàêî, ìû âñå, òàê èëè èíà÷å, íîñèëè áðîøü è åå ðàçíîâèäíîñòè: çíà÷êè îêòÿáðåíêà è êîìñîìîëüñêèå, ëþáèìûõ ìóçûêàëüíûõ ãðóïï è ôóòáîëüíûõ êîìàíä, è ïðîñòî çíà÷êè ñ èìåíàìè. Òåì, êòî ïîñòàðøå, ìàìû â äåòñòâå ïðèêàëûâàëè áðîøü ê çèìíåé øàïî÷êå. ИЗ ГЛУБИНЫ ВЕКОВ Брошь переживает второе рождение в наши дни, стало а т ально рашать одежд самыми разнообразными ее представителями. Начав свой п ть еще в бронзовом ве е, пять тысяч лет назад, в ачестве обычной застеж и для одежды, она доросла до сольной партии в симфонии ювелирных рашений. Застеж а пол чила название фиб лы (лат. fibula - шпиль а, застёж а). В бронзовом ве е фиб лы были распространены в С андинавии, Вен рии, Северной Германии, а позже, в железном ве е, пра тичес и повсеместно на территории Евразии. Составные части фиб лы - это и ла; д ж а, или орп с; желобо (и лодержатель, предохраняющий фиб л от рассте ивания и ож от царапин); пр жина, соединяющая и л с д ж ой- орп сом. Кроме фиб л, были и простые платяные б лав и - и лы, о анчивающиеся чаще металличес им шари ом, бо ато из рашенным. Каждая эпоха оставила на фиб ле отпечато своих эстетичес их и рели иозных воззрений, техничесо о развития, поэтом фиб лы имеют о ромное значение для доисторичес ой хроноло ии. Фиб лы прос ществовали вплоть до ранне о средневе овья, до XIII ве а, в ачестве застеже плащей, а та же на идо (плювиалей) атоличес их священниов.

ДЛЯ ВОЗЛЮБЛЕННЫХ ДАМ

Ïî ìàòåðèàëàì www.imperis.ru

Изменения в социальной жизни Европы приносят изменения в мод и в ювелирные изделия. Появляются а рафы - нарядные застеж и или пряж и на одежде. Они сл жат не толь о рашениями, но и засте ивают отворот шейно о выреза в женс ой одежде. Значительно расширилась темати а изображений: роме простых зоров появляются изображения цветов, символов, сцен д ховно о содержания (не толь о в одежде д ховенства), надписи (д ховно о, любовноо содержания, девизы). Особо поп лярны были изображения цветов и листьев, стрел, лючей и т. д. Та ие а рафы были традиционным подар ом возлюбленным дамам. В XIII ве е преобладают а рафы из золота и дра оценных амней, в ХIV-ХV ве ах - из серебра с эмалью. Эти рос ошные рашения часто приносились в дар фаворит ам франц зс о о оролевс о о двора.

В эпох Возрождения застеж и и а рафы сдали позиции, и на первом месте о азались подвес и.

“БРОШЬ САВИНЬИ” В XVII ве е разнообразные платяные б лав и верн ли был ю поп лярность, но же в виде брошей. В женс ой одежде появилось множество с ладо , драпирово , оторые требовалось чем-то с реплять. С этой задачей справлялись броши, ор анично вписавшись в стиль баро о, расцветший в эпох Ренессанса пышным цветом. По ле енде броши ввела в мод придворная дама Людови а XIII мадам де Савиньи. “Брошь Савиньи” состояла из дв х частей: верхней, напоминающий бант, репилась подвес а. Та ая форма возни ла из-за привыч и привязывать одежде подвес и атласными лентами. Часто броши просто пришивались на платье. Чем пышнее платья требовалось носить по моде, тем рос ошнее становились ювелирные рашения. Это были же не те стро ие отичес ие сил эты платьев было о и не те аноничес ие фи ры святых на эмалевых брошах. Стро о симметричные, бо ато рашенные разноцветными сапфирами, из мр дами, р бинами, бешено поп лярным жемч ом, теперь они подчер ивали де ольте и шею. Обратная сторона брошей де орировалась эмалью. А рафы, ставшие рашением не толь о одежды, но и причес и и оловных боров, а та же пряж и и броши повторяли одни и те же мотивы: ирлянды цветов и вен и листьев, плоды и ра овины, завит и и банты. Брошь стала ис лючительно женс им рашением.

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10-11 ÆÎÂÒÅÍÜ-ËÈÑÒÎÏÀÄ

· 2012

ты, хризопразы, але сандриты и ранаты. В отдел е применяются эмали и ильоширование - равиров а на поверхности металла сет и волнистых, ритмично переплетающихся линий. В анти варных ма азинах можно найти замечательные аметистовые, ранатовые и а атовые броши то о времени, рашенные бриллиантами и жемч ом.

ТРЕНДЫ XIX ВЕКА Со второй половины XIX ве а с развитием естественных на ювелиров привле мир насе омых, и это стало поворотным моментом в истории броши. Насе омые навсе да поселились в ювелирном мире, и до сих пор подавляющее большинство ювелирных домов имеет свой дра оценный инсе тарий, пополняемый время от времени новыми рашениями. Ювелиры XIX ве а серьезно подходили дел и даже имели альбомы с нат ралистичес ими зарисов ами насе омых, за азывали эс изы энтомоло ов. Арт-объе тами становились романтичес ие бабоч и, заадочные стре озы, олоритные редие ж и, милые божьи оров и. Еще одним заметным трендом XIX ве а стали тра рные броши, введенные в мод ан лийс ой оролевой Ви торией после смерти ее м жа принца Альберта. Королева дол ие оды носила в память о м же броши из черных самоцветов. Если ве XVIII стал золотым ве ом ювелиров, то XIX, несомненно, - серебряным. Кроме иностранных на онец-то ром о зазв чали и р сс ие имена: Сази ов, Хлебни ов, Овчинни ов. На первый план выходит индивид альное мастерство х дожни а-ювелира и мастераисполнителя. Соединяясь с последними достижениями техни и, они рождают произведения тон о о в са, высоо о х дожественно о ровня и совершенно о техничес о о исполнения. Ювелиры охотно использ ют новые пол драоценные амни, появившиеся с развитием орно о дела: ральс ие хризоли-

Р беж ХIХ-ХХ ве ов ознаменовался появлением “ново о стиля” - “а t nouveau”, Ар Н во, более известно о а модерн. Главным источни ом вдохновения стала природа: плавные, изо н тые линии, растительные мотивы встречаются во мно их рашениях; появились и абстра тные мотивы. Ле ость и “и ра” пришли на смен привычным лассичес им образам, а имена Ф е, Тиффани и Лали стали синонимами модерна. Франц з Рене Лали мно о лет работал сраз в нес оль их престижных ювелирных домах: Aucoc, Cartier, Boucheron; он оворил, что рашения были е о “первой любовью”. Е о броши носила и р сс ая императрица Але сандра Федоровна.

“ГЛАЗ ВРЕМЕНИ” В брошах, а ни в а их др их ювелирных рашениях, есть большой потенциал для выражения авторс ой идеи. Поэтом брошь часто становилась зералом общественной и политичес ой жизни страны. Во время Второй мировой войны, в 1942 од , в “Картье” создали брошь “Птица в лет е”, символизир ющ ю о пированн ю фашистами Францию. Вторая брошь - “Освобожденная птица” - появилась в ознаменование освобождения страны. По моде тридцатых одов XX ве а серебряные и вообще металличес ие броши носили на воротни е или за алывали ими ниже пояса свободные бл зы. XX ве принес дешевление процесса производства с помощью механизации и химичес их средств, бла одаря чем начался массовый вып с рашений. В пятидесятых одах XX ве а вошли в мод р пные броши из бирюзы, аметистов, топазов и др их амней в золотых оправах, либо прихотливо перевитых лентами и завит ами из мелих бриллиантов. Очень модны были броши в виде веточе с бриллиантами и орным хр сталем. С середины 1970х одов в производстве брошей использ ются совершенно новые материалы и техни и, появляется новый х дожественный язы , броши стали разнообразнее, более изыс анными, символичными, ироничными. Современные ювелиры не

просто создают рашения, они стараются выявить с рытые возможности материала, оторый своим цветом, своей формой, рис н ом выразит идею автора. Отсюда и стремление соединить, азалось бы, несоединимые материалы: дра оценные амни, дерево, а ч , простые и бла ородные металлы, ерами . Поменялись в XX ве е и традиционные представления о форме броши, ее применении. Кроме привычных брошей-б лаво , застеже , брошей-подвесо появились броши-знач и, брошибраслеты, броши на б сы и на с м , на об вь и оловные боры. Стро о оворя, на об вь и раньше при репляли дра оценные пряж и, и на оловные боры и причес и - а рафы, одна о есть различия, особенно в том, что современные броши нес т ис лючительно эстетичес ю ф н цию. Брошь, несомненно, представляет собой л чшее средство для х дожни а, чтобы выразить свою мысль, она является самостоятельным объе том ювелирно о ис сства, и а б дто даже не создана для роли а сесс ара. Именно ней обратился Сальвадор Дали, прид мав знаменитые броши “Rubylips”, “Лебедь Леди”, “Глаз времени” и заставив остальных размышлять над образами, запечатленными в этих произведениях, и символами, за люченными в них. Чем является брошь, а не манифестом, дающим возможность заявить о своих пристрастиях, в сах, хобби, занятиях и даже политичес их вз лядах? Конечно, это совершенно особое рашение, “вещь в себе”, оторая появилась позже остальных рашений, но изменилась сильнее любо о из них, и оторая из тилитарной застеж и превратилась в самое ори инальное и изыс анное рашение. Î

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10-11 ÆÎÂÒÅÍÜ-ËÈÑÒÎÏÀÄ 2012

HAB A ABITH AO ÍÀÂ×ÀÍÍß ÇÀ ÊÎÐÄÎÍÎÌ ВИЩА ОСВІТА International House .......... 18

МОВНІ ШКОЛИ “Брит р У раина” ........... 18 International House ............................. 18

НАВЧАННЯ ЗА КОРДОНОМ “Брит р У раина” ........... 18

АСПІРАНТУРА

Хар івсь ий

Коледж

при Інстит ті соціоло ії

Університет ................. 56

державний ніверситет

інформаційних техноло ій

НАНУ ........................... 53

Інстит т т ризм

харч вання та

та землевпоряд

Від ритий

Федерації

тор івлі ........................ 54

(НАУ) ...........................

Міжнародний Університет

профспіло У раїни ..... 32

Європейсь ий

ПВНЗ “Київсь ий

розвит

людини

“У раїна” .....................

ДОКТОРАНТУРА

Університет ................. 56

Вища ш ола соціоло ії

МАГІСТР БІЗНЕСАДМІНІСТРУВАННЯ

Державний інстит т

при Інстит ті соціоло ії

під отов и адрів ......... 36

НАНУ ........................... 53

Дніпропетровсь ий

Національна

ніверситет .................

облі

та а дит ........... 36

ДРУГА ВИЩА ОСВІТА

А адемія

адво ат ри У раїни ...... 1

адво ат ри У раїни ......

А адемія

Вища ш ола

Інстит т т ризм

адво ат ри У раїни ...... 1

соціоло ії

Федерації

Від ритий

при Інстит ті соціоло ії

профспіло

Міжнародний Університет

НАНУ ........................... 53

У раїни ........................ 32

Національна

ПІДГОТОВКА ДО ЗОВНІШН. ТЕСТУВАННЯ

Київсь ий е ономічний

тор івлі ........................ 54

Вища ш ола соціоло ії

інстит т менеджмент

при Інстит ті соціоло ії

“ЕКОМЕН” ................... 1

НАНУ .............................. 53

Київсь ий медичний

розвит

національний

людини

“У раїна” ........................ 4 Національна

розвит

тор овельно-е ономічний ніверситет .................

а адемія статисти и,

Львівсь а державна

облі

фінансова а адемія ...... 31

та а дит .............. 36

Одесс ая национальная

Національна

Університет ................. 56

МАГІСТРАТУРА

адво ат ри У раїни ......... 1

Київсь ий

тор івлі ........................ 54 Європейсь ий

ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ

А адемія

Міжнародний Університет

людини

“У раїна” .....................

а адемія статисти и,

Державний інстит т

облі

під отов и адрів ......... 36

Ніжинсь ий

Дніпропетровсь ий

державний ніверситет

манітарний

та а дит ........... 36

м ніципально о правління ...................

ім. Ми оли Го оля ....... 55

а адемія статисти и,

Хар івсь ий

облі

державний ніверситет

Ніжинсь ий

харч вання та

державний ніверситет

тор івлі ........................... 54

ім. Ми оли Го оля ....... 55

Європейсь ий

Одесс ая

Університет .................... 56

национальная

Інстит т

морс ая а адемия ....... 36

під отов и адрів держ.

Університет

сл жби зайнятості

“КРОК” ........................

У раїни ........................... 32

Університет

ВИЩА ОСВІТА

новітніх техноло ій ....... 38

а адемія статисти и,

Університет

облі

А адемія мистецтва

новітніх техноло ій ....... 53

Ніжинсь ий

Краси ............................. 2

Хар івсь ий

державний ніверситет

м.Бровари ................... 53

Університет

А адемія

державний ніверситет

ім. Ми оли Го оля ....... 55

Київсь ий

“КРОК” ........................

м ніципально о

харч вання та

Університет

хорео рафічний

Європейсь ий

тор івлі ........................ 54

новітніх техноло ій ....... 53

правління ...................... 4

ніверситет ................. 1

національний

Європейсь ий

тор овельно-е ономічний

Університет ................. 56

рин ових відносин ....... 53 Львівсь а державна фінансова а адемія ...... 31 Національна

та а дит ........... 36

Державний інстит т

адрів .......................... 36 Київсь ий

ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА

медичний ніверситет УАНМ .......................... 35

А адемія

Київсь ий

мистецтва

національний

Краси ..........................

тор овельно-е ономічний ніверситет .................

А адемія

Одесс ая

м ніципально о правління ...................

під отов и

новітніх техноло ій ....... 53

Київсь ий ніверситет

Університет

Київсь ий

ніверситет ................. 3

А адемія

морс ая а адемия .......... 36

та а дит ........... 36

харч вання та

ніверситет ................. 3

відносин ...................... 53

харч вання та

ніверситет УАНМ ........ 35

державний ніверситет

рин ових

державний ніверситет

ніверситет,

Хар івсь ий

Київсь ий ніверситет

Хар івсь ий

Е ономі о-техноло ічний

оледж бізнес ” ...........

“КРОК” ........................

Київсь ий

тор овельно-е ономічний

а адемія статисти и,

вання

Університет

національний

м.Бровари ................... 53

Від ритий

A IB

Європейсь ий

Вища ш ола соціоло ії

манітарний

ÍÀÂ×ÀÍÍß Â ÓÊÐÀ¯¯Í²

HIHAB A A H XA A

Е ономі о-техноло ічний ніверситет,

оледж ........................ 54

национальная морс ая а адемия ..................... 36

Університет ................. 56

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10-11 ÆÎÂÒÅÍÜ-ËÈÑÒÎÏÀÄ

· 2012

HAB A ABITH AO Інстит т

АРАБСЬКА

Європейсь ий Університет ................. 56

до ніверситетсь ої

HIHAB A A H X A A Др і иївсь і

ІСПАНСЬКА рси

Др і иївсь і

КОМП’ЮТЕР: ПРОГРАМУВАННЯ

рси

Навчальний центр

ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ

іноземних мов

Інстит т т ризм

А адемія мистецтва

“KLS2” ......................... 53

Федерації

Краси ..........................

ГРЕЦЬКА

ІТАЛІЙСЬКА

профспіло У раїни ..... 32

А адемія

під отов и при НАУ ......

ПІДГОТОВЧЕ ВІДДІЛЕННЯ

Др і иївсь і

м ніципально о правління ...................

А адемія

адво ат ри У раїни ......

Коледж

оледж ........................ 54

та землевпоряд

землевпоряд вання (НАУ) ........................... Хар івсь ий

Одесс ая национальная

ПВНЗ “Київсь ий

харч вання та

оледж бізнес ” ........... 2

тор івлі ........................ 54

ПІДГОТОВЧІ КУРСИ

Університет “КРОК” ..... 2 Європейсь ий Університет ................. 56

А адемія

УЧИЛИЩА, ЛІЦЕЇ, ГІМНАЗІЇ

м ніципально о 4

Від ритий Міжнародний Університет людини

“У раїна” .....................

морс ая а адемия ....... 36

державний ніверситет

правління ...................

вання

(НАУ) ........................... 4

Др і иївсь і

рси

ПОЛЬСЬКА Др і иївсь і

рси

іноземних мов “KLS2” ......................... 53

РОСІЙСЬКА Др і иївсь і

рси

ТУРЕЦЬКА Др і иївсь і

рси

державний ніверситет

УКРАЇНСЬКА

харч вання та

Др і иївсь і

тор івлі ........................ 54

іноземних мов

рси

“KLS2” ......................... 53

ÂÈÂ×ÅÍÍß ÌÎÂ

медичний ніверситет

КОМП’ЮТЕРНІ ТЕХНОЛОГІЇ ІНТЕРНЕТ Навчальний центр

“Конта т” .....................

ПЕРУКАР А адемія мистецтва

Краси .......................... 2

Навчальний

центр “Арт-У раїна” ..... 43

ДИЗАЙН ІНТЕР’ЄРУ

центр “Арт-У раїна” ..... 43

СПЕЦІАЛІСТ З МАНІКЮРУ

Краси .......................... 2

А адемія мистецтва Краси .......................... 2

“KLS2” ......................... 53

КОМП’ЮТЕР: АДМІНІСТРУВАННЯ

Др і иївсь і

рси

Київсь ий

Др і иївсь і

національний

іноземних мов

ЧЕСЬКА

Навчальний центр

тор овельно-е ономічний

“KLS2” ......................... 53

Др і иївсь і

“Конта т” .....................

Навчальний центр “Арт-У раїна” ..... 43 4

КОМП’ЮТЕР: КОРИСТУВАЧ

рси

Національна

ан лійсь ої мови

іноземних мов

а адемія статисти и,

“Епі р” ....................... 45

“KLS2” ......................... 53

облі

УАГІ

ЯПОНСЬКА

Одесс ая национальная

“Віс онсінсь ий

Др і иївсь і

морс ая а адемия ....... 36

міжнародний ніверситет

іноземних мов

Навчальний центр

Університет “КРОК” ..... 2

(США) в У раїні ............ 45

“KLS2” ......................... 53

“Конта т” .....................

та а дит ........... 36

А адемія мистецтва

ФРАНЦУЗЬКА іноземних мов

К рси

Навчальний центр

А адемія мистецтва

АНГЛІЙСЬКА

ніверситет ................. 3

ВІЗАЖИСТ

УАНМ .......................... 35

рси

КОМП’ЮТЕРНИЙ ДИЗАЙН “Конта т” .....................

Навчальний центр “Конта т” .....................

іноземних мов

“Конта т” ..................... 4

Навчальний центр

БУХОБЛІК: ПОДАТКОВИЙ ОБЛІК

“Конта т” .....................

Навчальний центр

БУХОБЛІК: ГОЛОВНИЙ БУХГАЛТЕР

“KLS2” ......................... 53

КОМП’ЮТЕРНЕ АРАНЖУВАННЯ

Навчальний центр

“Конта т” .....................

КОМП’ЮТЕР: РЕМОНТ І СКЛАДАННЯ

Навчальний центр 4

БУХОБЛІК: БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК

іноземних мов

“KLS2” ......................... 53

Навчальний центр

“Конта т” .....................

Хар івсь ий

Київсь ий

“Конта т” .....................

ÍÀÂ×ÀËÜÍ² ÖÅÍÒÐÈ, Навчальний центр ÊÓÐÑÈ Ì. ÊÈªÂÀ “Конта т” ..................... БУХОБЛІК: 1С КОМП’ЮТЕРНА ГРАФІКА, ВЕРСТКА БУХГАЛТЕРІЯ “Конта т” .....................

“KLS2” ......................... 53

інформаційних техноло ій

техноло ій та

рси

іноземних мов

Коледж

інформаційних

“KLS2” ......................... 53

іноземних мов

Навчальний центр

“KLS2” ......................... 53

НІМЕЦЬКА

хорео рафічний

ніверситет ................. 3

рси

іноземних мов

“KLS2” ......................... 53

Київсь ий

тор овельно-е ономічний

Др і иївсь і

іноземних мов

Др і иївсь і

ніверситет, м.Бровари ................... 53

національний

рси

“Конта т” .....................

КОМП’ЮТЕР: ПРОЕКТУВАННЯ

КИТАЙСЬКА

Е ономі о-техноло ічний

Київсь ий

розвит

A IB

рси

А адемія мистецтва

Навчальний центр “Конта т” .....................

СПЕЦІАЛІСТ З ПЕДИКЮРУ Краси .......................... 2

ТРЕНІНГИ, КОМП’ЮТЕР: ОПЕРАТОР СЕМІНАРИ International 4

House .......................... 18

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10-11 ÆÎÂÒÅÍÜ-ËÈÑÒÎÏÀÄ 2012

Ï ÅÐÅÄÏËÀÒÀ

¹5 ((88 88 2 ð. 88)) 201 2012 www.s-osvita.com.ua Ре . свід. КВ № 6364 від 24.07.2002 р. ........................................................................ Видавець ТОВ «Поіс -Плюс» Адреса реда ції: 03057, м . Київ, в л. Молдавсь а, 2, оф. «1-В» ........................................................................ Реда ція: тел/фа с.: Ре лама:

íà æóðíàë "Ñó÷àñíà îñâ³òà " – òâ³é êðîê äî óñï³õó! Ñêîðèñòàéñÿ âñ³ìà ïåðåâàãàìè ïåðåäïëàòè! Зр чно Вам не доведеться ш ати ж рнал

044-453-35-11 044-453-35-12 044-453-35-00 poisk@optima.com.ua

........................................................................ Дире тор Ш мей о Г.В. Головний реда тор К чма В.В. ........................................................................ Відділ розповсюдження: тел.: 044-453-35-11 Інтернет-прое т: 044-453-35-00 ........................................................................ Надр овано ТОВ «Рема-Прінт» Підписано до др 15.10.2012 р. Зам. №__________ На лад 17000 примірни ів ........................................................................ Передр дозволяється тіль и за письмовою з одою реда ції. Реда ція може не поділяти точ зор авторів. Відповідальність за підбір і ви ладення фа тів статтях нес ть автори. Відповідальність за зміст ре лами несе ре ламодавець. ............................................................................... Матеріали з познач ою P др ються на правах ре лами.

іос ах – Вам по лад ть йо о в поштов с ринь . Ви ідно ж рнал "Ñó÷àñíà îñâ³òà" надходить до Вашої поштової с ринь и – Ви вст паєте до ВНЗ! Корисно Усі номери люблено о ж рнал завжди під р ою. Наші п блі ації завжди а т альні.

Кро 1 – Заповніть передплатний

Кро 3 – Насолодж йтесь читанням ж рнал "Ñó÷àñíà îñâ³òà"!

на місяць - 6,70 рн. на півро - 37,35 рн. на вартал - 19,50 рн. на рі -73,50 рн. Оформивши передплат на ж рнал "Ñó÷àñíà îñâ³òà", лише та Ви не проп стите жодно о матеріал , можливо, найважливішо о саме для Вас! Детальн інформацію про передплат Ви завжди можете знайти на сайті www.s-osvita.com.ua або дізнатися, зверн вшись до реда ції за тел.: (044)453-35-00

Ре ламний відділ ж рнал :

poisk@optima.com.ua Детальна інформація про мови розміщення ре лами та інформації – на сайті www.s-osvita.com.ua тел./фа с (044)453-35-11, (044)453-35-12

ÄÅ ÊÓÏÈÒÈ? ÆÓÐÍÀË ”ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂIÒÀ” ÌÎÆÍÀ ÏÐÈÄÁÀÒÈ: В ма азинах та іос ах преси м. Києва: * мережа іос ів преси “ Союздр ”; * мережа іос ів “Преса” Києва та області; * оптовий ниж овий ма азин (станція метро “Петрів а”). На роз лад ах ст. м. Київсь о о метрополітен . На оптовом азетном рин (ст. м. “Ш лявсь а”). В ТОРГОВЕЛЬНИХ ЦЕНТРАХ, МАГАЗИНАХ ТА СУПЕРМАРКЕТАХ: м. Біла Цер ва .......... в л. Ярославсь а, 40, “Ма елан” ТЦ м. Б ча ............................... Нове Шосе, 48, “Сімпаті ” м. Вінниця ......... с. Зарванці, 0,5 м Хмельниць о о шосе, “МЕТРО” ТЦ м. Вінниця .............. в л. Козиць о о, 51, “Ма і Центр” ТЦ м. Вінниця ................. в л. 600-річчя, 17, “Ме аМолл” ТЦ м. Дніпропетровсь ..... Запорізь е шосе, 63, “МЕТРО” ТЦ м. Дніпропетровсь ........ в л. Каштанова, 1, “МЕТРО” ТЦ м. Дніпропетровсь в л. Нижня Дніпровсь а, 17, “Караван” ТЦ м. Дніпропетровсь .......... в л. Ком нарівсь а, 8, “Білла” м. Дніпропетровсь ..................... пр. Героїв, 2, “Білла” м. Донець ....................... пр. Кірова, 90, “Ма елан” ТЦ м. Донець .................. пр. Ленінсь ий, 148, “МЕТРО” ТЦ м. Донець ........................ в л. Взлітна, 7, “МЕТРО” ТЦ м. Донець ................ в л. Антонова, 4, “Вели а Кишеня” м. Житомир ................... в л. Київсь а, 77, “Караван” ТЦ м. Житомир ................................ пр. Мир , 15, “Білла” м. Запоріжжя ............. Орєховсь е шосе, 7а, “МЕТРО” ТЦ м. Запоріжжя ............................ в л. Яцен а, 2, “Білла” Івано-Фран івсь а обл. .......... с. Вовчинець, “МЕТРО” ТЦ

пон поштовом відділенні.

Кро 2 – ПЕРЕДПЛАТІТЬ ЖУРНАЛ. Передплатити ж рнал можна за атало ом ДП “Преса” (в б дь-я ом відділенні “У рпошти”), передплатний інде с 06222, а та ож атало ах та на сайтах передплатних а ентств “Періоди а” 06222, “Самміт” 13316, “KSS” 10750.

ßÊ ÐÎÇÌ IÑ ÒÈÒÈ ÐÅÊËÀÌÓ ÐÎÇÌIÑ IÑÒÈÒÈ ÀÁÎ ÏÓÁË IÊ ÀÖ ÏÓÁËIÊ IÊÀÖ ÀÖII Þ (044)453-35-00

Реда ція:

ØÀÍÎÂÍI ÄÐÓÇI ! Ви завжди можете замовити попередні вип с и ж рнал в реда ції, я що не всти ли їх пити. Зателефон йте: (044)453-35-11.

м. Київ ........................ пр. Гри орен а, 43, “МЕТРО” ТЦ м. Київ .......................... в л. Кільцева, 1В, “МЕТРО” ТЦ м. Київ ........................ в л. Саб рова, 2-а, “МЕТРО” ТЦ м. Київ .................... пр. Мос овсь ий, 26В, “МЕТРО” ТЦ м. Київ ......... в л. Червоноармійсь а/Басейна, 1-3/2А, “Арена Сіті” ТЦ м. Київ ........................... в л. Л ова, 12, “Караван” ТЦ м. Київ .................................... в л. Гриш а, 3, “Білла” м. Київ ........................ в л. Петропавлівсь а, 2, “Білла” м. Київ ........................... пр. Мая овсь о о, 85, “Білла” м. Київ ............................ в л. Бессарабсь а, 2, “Білла” м. Київ ............................... в л. Гетьмана, 46-Б, “Е о” м. Київ ..................... пр. Героїв Сталін рада, 14-Г, “Е о” м. Київ ............. в л. Лебедєва-К мача, 7, “Е о” (“Сер о”) м. Київ ....................... в л. Л ашевича, 15А, “Сімпаті ” м. Київ ......................... в л. Я. Коласа, 10, “Континент” м. Київ ......................... пр. Свободи, 26-А, “Континент” м. Київ ........................ в л. Уборевича, 23, “Континент” м. Київ ...................... в л. Вели а Кільцева, 12, “Нов с” м. Краматорсь ................... в л. Ювілейна, 50А, “Білла” м. Кременч .................... в л. Воровсь о о, 4а, “Білла” м. Кривий Рі .................... в л. Би ова, 31, “МЕТРО” ТЦ м. Кривий Рі ............... пр. 30-річчя Перемо и, 1 _NEW_, “Солн. алерея” ТЦ м. Л бни ...................... в л. Радянсь а, 98, “Ве тор” ТЦ м. Л ансь ........... в л. Андрія Ліньова, 120, “МЕТРО” ТЦ м. Л ць .......................... в л. Бенделіані, 2, “Колібріс” м. Львів ...................... в л. Городсь а, 174, “МЕТРО” ТЦ м. Ма іїв а ................... в л. Те стильна, 7, “МЕТРО” ТЦ м. Марі поль ............. Володарсь е шосе, 4, “МЕТРО” ТЦ м. Марі поль ............... в л. Митрополитсь а, 59, “Білла” м. Марі поль ............ в л. Ен ельса, 28, “Вели а Кишеня” м. Ми олаїв ........ в л. Героїв Сталін рада, 9д, “МЕТРО” ТЦ м. Ми олаїв ...... в л. Героїв Сталін рада, 13, “Ма елан” ТЦ

м. Ніжин ................ в л. Шевчен а, 7А, “Вели а Кишеня” м. Одеса ...................... в л. Овідіопольсь а, “МЕТРО ТЦ м. Одеса ................... в л. Аеропортсь а, 29, “МЕТРО ТЦ м. Одеса ............ в л. Корольова-Левітана, 15, “Білла” м. Одеса ................. пр. Добровольсь о о, 122/1, “Білла” м. Полтава ................... Київсь е шосе, 1А, “МЕТРО” ТЦ м. Рівне ........................ в л. Ма арова, 21, “МЕТРО” ТЦ м. Рівне .................. в л. Ма арова, 24, “Вели а Кишеня” м. Рівне ................................ в л. Га аріна, 16, “Край” м. Сіверодонець ......... пров. Радянсь ий, 46, “Джаз” ТЦ Сімферопольсь ий район с. Мирне, в л. Євпаторійсь а, 125, “МЕТРО” ТЦ м. С ми ............................... в л. Хар івсь а, 9, “Білла” м. Хар ів .................... в л. Героїв Праці, 7, “Караван” ТЦ м. Хар ів ..................... в л. Га аріна, 187/1, “МЕТРО” ТЦ м. Хар ів ............................ в л. Клоч овсь а, 9, “Білла” м. Хар ів .......................... в л. 23 Серпня, 33-а, “Білла” Хар івсь а область смт Данилів а, в л. Кільцевий шлях, 8, “МЕТРО” ТЦ м. Херсон .................. в л. 200-річчя Херсона, 5, “Білла” м. Чер аси .................. в л. Хімі ів, 74, “Вели а Кишеня” м. Чер аси ........... в л. Сталін рада, 34, “Вели а Кишеня” м. Чернівці ................... в л. О.Вільшин, 1д, “МЕТРО” ТЦ м. Чернівці .................. в л. Хотинсь а, 43, “Караван” ТЦ У поштових відділеннях по всій території У раїни. На омерційних роз лад ах преси по ре іонах У раїни.

ÆÓÐÍÀË "ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ", ÐÎÇÏÎÂÑÞÄÆÓÅÅ ÒÜÑß ÁÅÇÊÎØÒÎÂÍÎ: ÐÎÇÏÎÂÑÞÄÆÓ в ш олах, по ш ільних і місь их бібліоте ах Києва, на спеціалізованих вистав ах, в обласних правліннях освіти (разово).

ОСВІТА В УКРАЇНІ І ЗА КОРДОНОМ: WWW.S-OSVITA.COM.UA

www.s-osvita.com.ua

ÐÅÊËÀÌÍÈÉ Â²ÄÄ²Ë ÆÓÐÍÀËÓ: (044) 453-35-00

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

07772025

21322001

02702029

18012002

01802010

¹ 10-11 2012 ð. ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

02612002

01922005

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ 2012 ð. ¹ 10-11

www.s-osvita.com.ua

ÐÅÊËÀÌÍÈÉ Â²ÄÄ²Ë ÆÓÐÍÀËÓ: (044) 453-35-00

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

01992008

¹ 10-11 2012 ð. ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

02112044

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ 2012 ð. ¹ 10-11