«Современное образование в Украине и за рубежом». Журнал, №10, октябрь 2013 года, Украина by Modern Education Современное образование

Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ íà ñòoð. 35

01662045

ÂÈÙÀ ÎÑÂ²ÒÀ, ÄÐÓÃÀ ÂÈÙÀ ÎÑÂ²ÒÀ ÄÎÊÒÎÐÀÍÒÓÐÀ, ÀÑÏ²ÐÀÍÒÓÐÀ Á²ÇÍÅÑ-ÎÑÂ²ÒÀ, ²ÍÎÇÅÌÍ² ÌÎÂÈ ÒÅÕÍ²ÊÓÌÈ, ÊÎËÅÄÆ², Ó×ÈËÈÙÀ ÊÓÐÑÈ, ÍÀÂ×ÀËÜÍ² ÖÅÍÒÐÈ ØÊÎËÈ, Ë²ÖÅ¯, Ã²ÌÍÀÇ²¯ Ï²ÄÃÎÒÎÂ×² Â²ÄÄ²ËÅÍÍß

Ïåðåäïë. ³íäåêñ 06222

00162220

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ íà ñòoð. 23

00162219

08622007

22512002

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ 2013 ð. ¹ 10

www.s-osvita.com.ua

ÐÅÊËÀÌÍÈÉ Â²ÄÄ²Ë ÆÓÐÍÀËÓ: (044) 453-35-00

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ íà ñòoð. 32

23322002

02772010

22472002

01612037

¹ 10 2013 ð. ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ íà ñòoð. 34

04792021

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ 2013 ð. ¹ 10

ЗМІСТ ÎÑÂ²ÒÀ ÇÀ ÊÎÐÄÎÍÎÌ

ВИЩА ОСВІТА

Íîâèíè ×è ìîæíà âñòóïèòè äî âèøó çà êîðäîíîì ç íåâèñîêèìè îö³íêàìè? Dolce Vita! ß õî÷ó íàâ÷àòèñÿ â ²òàë³¿!

6 7 8

14 16

ДЛЯ НАВЧАННЯ

Â Êàíàä³, Í³ìå÷÷èí³, ªâðîï³, Óêðà¿í³ Êðàù³ on-line-óí³âåðñèòåòè ñâ³òó – áåçêîøòîâíî!

АГЕНЦІЇ ОСВІТИ ЗА КОРДОНОМ ПРОПОНУЮТЬ

СЕРЕДНІ ШКОЛИ, ПРОГРАМИ ДЛЯ ДІТЕЙ

17, Íàâ÷àííÿ â Ïîëüù³, 12 Îñîáëèâîñò³ îòðèìàííÿ 19-21 Í³ìå÷÷èí³, ²ñïàí³¿, Áîëãàð³¿, à òàêîæ îñâ³òó â ñåðåäíüî¿ îñâ³òè ó Âåëèêîáðèòàí³¿, ²ðëàíä³¿, ïðîâ³äíèõ íàâ÷àëüíèõ çàêëàäàõ ñâ³òó ÑØÀ 18 Ñïåö³àëüí³ ïðîïîçèö³¿ КОНКУРСИ, «Îñ³íü - 2013»: Ì³æíàðîäí³ СТИПЕНДІЇ, ГРАНТИ îñâ³òí³ âèñòàâêè â Êèºâ³

Àêòóàëüí³ òåìè: Äèñòàíö³éíà îñâ³òà.

Øê³ëüí³ îë³ìï³àäè

ÎÑÂ²ÒÀ Â ÓÊÐÀ¯Í² 22

24 26 28 30

ВИЩА ОСВІТА

Íîâèíè Ñâ³òîâå âèçíàííÿ:

÷îòèðè ÂÍÇ Óêðà¿íè ïîòðàïèëè äî QS WORLD UNIVERSITY RANKINGS – 2013

ВИВЧАЄМО ІНОЗЕМНІ МОВИ

Ìåòîä Ï³ìñëåðà. ×è ñïðàâä³ â³í ïðàöþº? (²ñïàíñüêà ìîâà - çà 3 ì³ñÿö³)

Äèñòàíö³éíà îñâ³òà â Óêðà¿í³ Ñâÿòî ³íòåëåêòó àáî ùå ðàç ïðî îë³ìï³àäè Òèïîâ³ ïîìèëêè ïðè âèáîð³ ïðîôåñ³¿ Ùî íàøîìó àá³òóð³ºíòó äîáðå, òå ³íîçåìíîìó …

(ïðî òå, ÿê³ ïðîôåñ³¿ çàðàç àêòóàëüí³ ó íàñ ³ çà êîðäîíîì)

Ðîáî÷³ ðóêè äëÿ åêîíîì³êè – ðèíîê ïðàö³

Áîðèñ Æåáðîâñüêèé: ñâ³òîâ³ ïîòð³áí³ ³íæåíåðè. Äèòÿ÷à

ШКОЛИ, ЛІЦЕЇ, ГІМНАЗІЇ

³íæåíåðíà àêàäåì³ÿ âïåðøå â³ä÷èíèëà äâåð³.

(äîêëàäíà ³íôîðìàö³ÿ ïðî ñïåö³àëüíîñò³, óìîâè ïðèéîìó)

ДОЗВІЛЛЯ

Â³ñ³ì íàéêðàñèâ³øèõ äîâãîáóä³â ïëàíåòè, ÿê³ ñòàëè øåäåâðàìè ëþäñòâà

"Ñó÷àñíà îñâ³òà" Ñó÷àñíà îñâ³òà

· 2013

a c. 49

Æ ÅÐ À Ì ÎÄ ÍÎ ÏÐ Ó . É ð ÍÈ ÄÅ ÓÏ ²É 013 ÑÒ ÀÄ .2 ÍÀ 2) Í .10 0 0 (1 ç 3

ßÊ ÏÅÐÅÄÏËÀÒÈÒÈ ÆÓÐÍÀË ÄÅ ÌÎÆÍÀ ÏÐÈÄÁÀÒÈ ÆÓÐÍÀË ßÊ ÐÎÇÌ²ÑÒÈÒÈ ÐÅÊËÀÌÓ Â ÆÓÐÍÀË²

×ÈÒÀÉÒÅ Â ÍÀÑÒÓÏÍÎÌÓ ÍÎÌÅÐ²:

ÃÎËÎÂÍÅ

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10 ÆÎÂÒÅÍÜ

Ñó÷àñí³ òåõíîëîã³¿ äëÿ ñó÷àñíî¿ øêîëè. ²íòåðíåò ³ íàâ÷àííÿ

32-36 Àêàäåì³¿, óí³âåðñèòåòè, êîëåäæ³, òåõí³êóìè

po ce

ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНА ОСВІТА

ПРЕЗЕНТУЄМО ВИЩІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ

ПРОФЕСІЙНІ КУРСИ

Ðåéòèíã íàéá³ëüø çàòðåáóâàíèõ ïðîôåñ³é â Óêðà¿í³ â íàéáëèæ÷îìó ìàéáóòíüîìó Óí³âåðñèòåòè ²ñïàí³¿ – ºâðîïåéñüêà îñâ³òà çà äîñòóïíîþ ö³íîþ

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10 ÆÎÂÒÅÍÜ 2013

ÎÑÂ²ÒÀ ÇÀ ÊÎÐÄÎÍÎÌ ÍÎÂÈÍÈ УКРАЇНА – ВЕЛИКОБРИТАНІЯ: СПІВПРАЦЯ ТРИВАЄ 19 вересня відб лася з стріч Першо о заст пни а Міністра освіти і на и У раїни Єв ена С ліми із Дире тором Британсь ої Ради в У раїні Мартіном Да лом в офісі Ради. На з стрічі об оворювалася можливість створення рантової про рами, за підтрим и Уряд У раїни та омпанії «Shell», з метою заохочення до обмінів ви ладачами і ст дентами між Велиобританією та У раїною за та ими на овими напрямами: еоло ія, правління ризи ами ідророзрив пласта, збереження ґр нтових вод та видоб вання нетрадиційно о аз . На адаємо, що Посольство Вели ої Британії в У раїні та Британсь а Рада в У раїні за підтрими омпанії «Shell» нещодавно ор анізов вали ознайомчий візит до Вели ої Британії представни ів чотирьох раїнсь их ніверситетів з метою вивчення питань розроб и та видоб т нетрадиційно о аз . Університети Вели ої Британії та У раїни виявили заці авленість розвит партнерсь их зв’яз ів для обмін знаннями та професорсь ови ладаць ими адрами, створенні спільних навчальних рсів та про рам подвійних дипломів вищезазначених ал зях. Зазначимо, що співробітництво між вищими навчальними за ладами У раїни та Вели ої Британії за з аданими напрямами є в рай а т альним онте сті підписання Прем’єр-міністром У раїни Ми олою Азаровим 12 вересня 2013 ро У оди між Урядом У раїни та омпанією «Shell». www.mon.gov.ua

ЛЕКЦІЇ СВІТОВИХ УНІВЕРСИТЕТІВ ДОСТУПНІ ОН-ЛАЙН У раїнсь і ст денти мож ть он-лайн просл хов вати ле ції ви ладачів ращих світових ніверситетів. Зо рема Гарвардсь о о чи Массач сетсь о о. Вірт альний ніверситет запрацював Львові. Йо о ст денти без оштовно змож ть навчатися фізи и, хімії та е ономі и. Навчання відб ватиметься ан лійсь ою, тож молодь зможе та ож по ращити рівень володіння іноземною мовою. “Від ритий ніверситет” – це вірт альна станова на базі ан ломовних рсів най ращих ніверситетів США. Наразі створено чотири фа льтети: фізи о-математичний, манітарний, хімі о-

біоло ічний та е ономічний – пише видання «Е спрес». Щоб стати ст дентом та о о ніверситет , треба зареєстр ватися на сайті, створити власний профіль та обрати напрямо рсів. Одночасно займатися може необмежена іль ість часни ів із різним рівнем знань ан лійсь ої мови. “Ми а цент ватимемо ва на зал ченні ш олярів 10-11 ласів, я і володіють ан лійсьою мовою на хорошом рівні, надаватимемо всі методичні та відеоре омендації щодо рсів», – розповіла Наталія Ниш а, ре тор Львівсь о о Від рито о ніверситет . Кожно о тижня ст денти с ладатим ть мінііспити для онтролю наб тих знань. Напри інці рс б де фінальний е замен, я ий визначатиме спішність. За алом Львівсь ий від ритий ніверситет наліч ватиме 67 рсів, тривалість ожно о – 12-14 тижнів. Потім ст дент отрим є офіційний сертифі ат від ніверситет . www.pedpresa.com.ua

ПАРТНЕРСЬКІ СТОСУНКИ МІЖ ГІМНАЗІЯМИ УКРАЇНИ ТА ПОЛЬСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ У рам ах відзначення 20-ої річниці підписання «У оди про співпрацю міста Києва та міста Кра ова в Респ бліці Польща я споріднених міст» 20 вересня 2013 ро відб лася з стріч офіційної деле ації міста Кра ова (Польсь а Респ блі а) з чнівсь им та педа о ічним оле тивами імназії № 48 міста Київ (в л. Прорізна, 14). Розвито партнерсь их стос н ів між У раїною та її західним с сідом Польсь ою Респ бліою - це один із важливих напрям ів роботи столичної імназії № 48. Гімназія б ла одним з перших навчальних за ладів міста Києва, де польсь а мова почала вивчатись я др а іноземна, разом з ан лійсь ою та франц зь ою мовами. Водночас імназія плідно співпрацює з навчальними за ладами Польсь ої Респ блі и: 7м за альноосвітнім ліцеєм ім. Марії Конопницьої (м. Люблін) та 12-м за альноосвітнім ліцеєм ім. Марії С лодовсь ої - К'юрі (м. Познань). Обмін деле аціями чнів і чителів, часть в семінарахпра ти мах з досвід роботи чителів польсь ої мови, он-лайн онференції, е с рсії і онцерти, - це дале о не повний перелі то о, чим займаються ш оли-партнери. Î www.guon.kiev.ua

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10 ÆÎÂÒÅÍÜ

· 2013

×È ÌÎÆÍÀ ÂÑÒÓÏÈÒÈ ÄÎ ÂÈØÓ ÇÀ ÊÎÐÄÎÍÎÌ ÀÁÎ ÎÒÐÈÌÀÒÈ ÃÐÀÍÒ ç íåâèñîêèìè îö³íêàìè?

Áàãàòî ñòóäåíò³â âïåâíåí³, ùî ÿêùî ó íèõ íå äîñèòü âèñîê³ îö³íêè â äèïëîì³, òî âñòóï â çàêîðäîííèé ÂÍÇ àáî ãðàíò ¿ì âæå íå ñâ³òèòü. Îäíàê öå íå òàê. Ó áàãàòüîõ âèïàäêàõ, ìîæíà ïðåäñòàâèòè ñâîþ êàíäèäàòóðó òàê, ùî îö³íêè â äèïëîì³ íå ìàòèìóòü âèð³øàëüíîãî çíà÷åííÿ. Íàäàºìî 5 ðåêîìåíäàö³é äëÿ òèõ, ó êîãî áóëà íåâèñîêà óñï³øí³ñòü ó ÂÍÇ. Не б демо хитр вати: хороша спішність, для вимір я ої сл жить середній бал або Grade Point Average (GPA), важлива для вст п до за ордонно о ВНЗ та отримання рант . Але спішність - це лише один з ритеріїв, за я им оцінюють андидата. Том можна значно омпенс вати невисо спішність, я що правильно розставити потрібні а центи в аплі аційних до ментах. Я цьо о добитися? 1. Створіть онте ст Потрібно роз міти, що он рсна омісія оцінює спішність андидата в онте сті йо о а адемічно о бе ра нд , йо о історії життя і йо о особистих я остей. Дея і аспе ти дано о онте ст , напри лад, с ладність просл ханих рсів і реп тація ВНЗ, - наші топові ВНЗ вони, я правило, знають, - їм відраз стають очевидні, а інші, я напри лад, ваша а тивна ромадсь а діяльність під час навчання - ні. Том , «пом'я ш ючі обставини», роз мно пояснюють ваш не достатньо висо спішність слід з адати в мотиваційном листі.

2. Зверніть ва на динаміспішності Кон рсна омісія та ож звертає ва на динамі спішності андидата: спішність мала тенденцію до поліпшення або по іршення. Я що оцін и ставали ірші, то цьом теж слід дати пояснення. Напри лад, я що ви підробляли під час навчання, то, швидше за все, он рсна омісія вважатиме, що вам це б ло необхідно, і низь ий GPA пояснюється не вашою лінню або відс тністю вас а адемічних здібностей, а тим, що під час навчання вам доводилося боротися з нестачею час . Та ож можна перерах вати види позанавчальної діяльності, напри лад, спорт, волонтерство, молодіжний р х тощо, я ими ви займалися під час навчання. Я що андидат ба ато чим займався рім навчання, він швидше за все товарись ий і діяльний. Я що спішність має тенденцію до зростання, то он рсна омісія може зробити висново , що андидат ще розвивається і, швидше за все, остання пара ро ів йо о навчання найбільш по азова. 3. Створіть леенд При під отовці до ментів на рант або за ордонний ВНЗ важливо з міти передбачити ймовірний онте ст, в я ом б де оцінюватися ваш GPA, а потім заповнити про алини. Мова йде не про брехню, а про створення пере онливої

історії, заснованої на фа тах з вашо о життя, я а і повинна заповнити ці про алини. Напри лад, я що а тивна ромадсь а діяльність не ативно відобразилася на ваших оцін ах, то розажіть історію, я ви пост пово навчилися більш ефе тивно правляти своїм часом і при цьом продовж вати займатися ромадсь ими справами. 4. Компенс йте низь спішність іншими дося неннями Кон рсна омісія не просто оцінює за альн спішність андидата, але і вивчає йо о транс рипт, тобто дивиться на просл хані рси та, я що серед четвіро і п'ятіро затесалася трій а з непрофільноо предмет , то це швидше зм сить члена он рсної омісії здивовано підняти бров , але навряд чи здатне зіпс вати йо о враження про андидата. Одна , я що вас занадто ба ато незадовільних оціно дипломі, то висо ий бал за GRE або GMAT, дося нення професійній сфері, хороші ре омендації та ож здатні омпенс вати невисо спішність. 5. Проаналіз йте свої аплі аційні до менти При під отовці до ментів задайте собі наст пні питання: • Чи потрібно мені створити онте ст для оцін и моєї спішності? • Що слід мені зробити, щоб з ладити враження від низь о о GPA (напри лад, взяти часть літній ш олі)? • Чи дозволяє мій GPA c рах ванням створено о онте ст посилити моє досьє для вст п в обраний за ордонний ВНЗ або перемо ти в цьом рантовом он рсі? Я що ви не знаєте, я ий вас середній бал в дипломі, йо о можна ле о підрах вати за допомоою аль лятора на сайті: www.foreign-credits.com. Висо им GPA вважається е вівалент оціно між 4 і 5 за 5-бальною ш алою. Î

Çà ìàòåð³àëàìè Ìàðàòà Àôçàëîâà www.oncampus.ru

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10 ÆÎÂÒÅÍÜ 2013

Dolce Vita Vita Dolce

²òàë³ÿ... Õòîñü çàêîõóºòüñÿ â öþ êðà¿íó ï³ñëÿ êîðîòêî¿ òóðèñòè÷íî¿ ïî¿çäêè, õòîñü ïî÷èíàº çàõîïëþâàòèñÿ íåþ çàî÷íî, âèâ÷àþ÷è ³ñòîð³þ ìèñòåöòâà ³ ñëóõàþ÷è ³òàë³éñüê³ ï³ñí³. Ñïî÷àòêó äî òåáå ïðèõîäèòü äóìêà: ³òàë³éñüêà ìîâà äóæå êðàñèâà! Ïîò³ì òè äóìàºø ïðî òå, ùî äåñü ï³ä ÷àñ äîâãèõ çèìîâèõ ì³ñÿö³â çðîñòàþòü ìàíäàðèíè ³ ìîæíà ö³ëèé ð³ê ìèëóâàòèñÿ ìîðåì. À ïîò³ì òâîÿ ãîëîâà çàéíÿòà ò³ëüêè îäí³ºþ äóìêîþ - ÿ õî÷ó íàâ÷àòèñÿ â ²òàë³¿! Ïîáà÷èâøè íà ñàéò³ ¿¿ ïîñîëüñòâà äîâãèé ñïèñîê äîêóìåíò³â äëÿ îòðèìàííÿ íàâ÷àëüíî¿ â³çè, áàãàòî ñòóäåíò³â óïàäàþòü â ïàí³êó ³ äóìàþòü, ùî öå äóæå ñêëàäíî. Àëå íàñïðàâä³ âñå ðåàëüíî. Âò³ì, ïîòð³áíî çàïàñòèñÿ òåðï³ííÿì. ДЕ І НА КОГО НАВЧАТИСЯ? Всі італійсь і ніверситети поділяються на приватні та державні. Плата за навчання державном ніверситеті не занадто висо а, що не більше 800 євро на рі - і ст денти з малозабезпеченої сім'ї мож ть зробити запит на отримання стипендії. Навчання в приватном ніверситеті Італії ошт є наба ато дорожче: від 12 тисяч євро і більше - але, ос іль и ст дентів в та их ніверситетах менше, ніж державних, мови для навчання т т більш омфортні. Зазначимо, що в Італії досить доро о ошт ють підр чни и - від 20 до 70 євро. Брати основн літерат р з предмет в бібліотеці т т не прийнято. Д же часто в зв'яз з та ими цінами італійсь і ст денти не п ють підр чни и, а замовляють їх серо опії в численних п н тах, розташованих нав оло ожно о ніверситет (я і, до речі, не завжди ле альні, але ба ато ст дентів заплющ ють на це очі). Çà ìàòåð³àëàìè Âàëåð³¿ Ëèñ www.edunews.ru, Êîëá Ëþäìèëè www.segodnya.ua

Най ращим ніверситетом Італії вважається ніверситет Болоньї. До то о ж це найстародавніший ніверситет Європи, бо заснований він 1088 році. Болонью часто називають ст дентсь им містом: сюди приїжджають на навчання не тіль и іноземці, а й самі італійці з різних міст Італії. Хороші ніверситети та ож можна знайти в Римі, Пізі, Флоренції, Неаполі, Мілані, Ген ї, Тренто, Т рині. У Пер джі та Сієні працюють та ож знамениті ніверситети для іноземців, ди ст денти приїжджають, в основном , для вивчення італійсь ої мови ( ці ні-

верситети можна приїхати і на орот остро ові рси - напри лад, на 3 місяці) і де навчають вчителів італійсь ої мови та літерат ри. Самі італійці вважають за раще навчатися на фа льтетах е ономі и, міжнародних відносин, юриспр денції та медицини, в той час я іноземці найчастіше вивчають в Італії мистецтво, дизайн, м зи і архіте т р . Це зроз міло, бо де ж, я не в Італії, можна на пра тиці побачити все, що ти вивчаєш, просто вийшовши на в лицю? Італія - це м зей під від ритим небом. Х дожни и, м зи анти, артисти, письменни и знаходять т т свій др ий дім.

ПАПЕРОВА ТЯГАНИНА На відмін від інших європейсьих раїн, вст п до вишів Італії процед ра тривала і с ладна. Том тим, хто зібрався т ди їхати, доведеться набратися терпіння і розібратися в різних тон ощах. По-перше, виїхати за ордон одраз після за інчення раїнсьої ш оли не вийде - наші абіт рієнти повинні від читися в рідній

раїні 12 ро ів, щоб отримати можливість вст пати в італійсь і ніверситети. Том після ш оли доведеться провчитися ще один-два ро и в раїнсь ом виші на тій спеціальності, з я ої майб тній ст дент зібрався продовжити навчання за ордоном, або на с міжній. Втім, є винят и: дея і італійсь і приватні навчальні за лади отові приймати наших абіт рієнтів відраз після вип с зі ш оли (правда, в цьом випад треба б ти отовим до то о, що доведеться оформляти пор в Італії, ос іль и наші вип с ни и за інч ють ш ол до 18 ро ів). Подр е, вст п всі державні та в дея і приватні ВНЗ відб вається через Конс льсь анцелярію Посольства Італії (безпосередньо до ВНЗ подавати до менти можна), і при цьом вст пати та им чином можна тіль и в один ВНЗ.

ПІДБІР ВНЗ До слова, знайти собі відповідне місце навчання допомож ть орисні сайти в Інтернеті. Один з них - www.study-in-italy.it. Т т розділі

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10 ÆÎÂÒÅÍÜ

· 2013

Course Search є вб дований пош овець. Підш ати з йо о допомо ою ВНЗ і навчальн про рам можна по міст , назві виш , спеціальності та на овом ст пені. На іншом сайті - www.studyineurope.eu/ study-in-italy - є інформація про процед р вст п та списо сіх ВНЗ з посиланнями на їхні офіційні сторін и. Та ож орисним б де сайт Міністерства за ордонних справ Італії (www.esteri.it, розділ Foreigners): т т ви ладені мин лорічні правила вст п для іноземців, списо онта тів в зівсь их офісів справах іноземців, сайти амп сів і ніверситетсьих резиденцій ( ртожит ів). І останній сайт - сторін а міжнародно о рейтин ВНЗ QS. Т т є освітні іди по різних раїнах світ , в том числі й по Італії, з оротою інформацією про ожен її ВНЗ (www.topuniversities.com/country-guides/ italy). Я тіль и ВНЗ б де обраний, можна от вати необхідні до менти. Бажано починати це робити за іль а місяців до вст п , адже все це займає ба ато час . А подати для вст п потрібно: ори інал атестата з додат ом до ньо о з апостилем Міносвіти, а адемічн довід з ніверситет з оцін ами або дипломи, я що є, опії цих до ментів та їх засвідчений пере лад на італійсь мов . До речі, до менти можна переладати я зареєстрованих пере ладачів, списо я их є на дошці о олошень в посольстві (потім пере лади потрібно б де завірити в Конс льсь ій анцелярії), та і в б дь-я ом іншом бюро пере ладів (в цьом випад на перелад потрібно б де ставити апостиль МОНУ). Та ож потрібно подати фоторафії, ан ет (заповнюється на місці) і, я що є, сертифі ат про знання італійсь ої мови.

9 Я вже б ло с азано вище, подаються всі ці до менти в Конс льсь анцелярію, а зробити це треба в вітнітравні (терміни подачі потрібно відстеж вати на сайті Посольства Італії або на сайті Міносвіти Італії, том що вони залежать від дати виход міністерсь их нормативів, в я их описані правила прийом іноземців). Там вони обробляються, до них оформляється де ларація про відповідність дипломів (завдя и цьом до мент італійсь ий ВНЗ роз міє, я освіт отримав абіт рієнт) і с ладається с провідний лист. Потім інформація про потенційних ст дентів надсилається в Італію, а весь па ет до ментів їм повертають, щоб вони самі відправили йо о до ВНЗ. Вся ця процед ра називається попереднім записом до ніверситет . Її підс м и абіт рієнти дізнаються на почат серпня. І я що все добре, то вони отрим ють запрошення на іспит з італійсь ої мови або на інші вст пні випроб вання. В інших випад ах всієї цієї с ладної процед ри можна ни н ти. Дея і приватні виші приймають до менти від іноземних ст дентів безпосередньо. Більше то о, дея им з них апостиль не потрібен, і досить просто подати пере лад до ментів на італійсь мов . Одна , незважаючи на це, абіт рієнтам не потрібно затя вати процес подання до ментів, адже іноді приватні ВНЗ припиняють набір, я що р па набралася.

ВСТУПНІ ВИПРОБУВАННЯ Повернемося до процед ри вст п . Для іноземців іспит проходить одночасно всіх ніверситетах, в перших числах вересня. Зазвичай він с ладається з перевір и ваших знань італійсь ої мови. Для навчання в Італії потрібно мати хоча б

мінімальне знання італійсь ої мови. З н льовими знаннями в цій області ви зможете поїхати навчатися лише на мовні рси. Але італійці досить лояльні цьом питанні - і не вима ають від вас хорошо о знання мови (а саме та вчинили б на їх місці, напри лад, ан лійці). Досить нехай трохи, але все ж роз міти ч ж мов і з міти пороз мітися на вст пном іспиті. Пра тично не б ває випад ів, оли б дь- о о відправляли додом через незнання мови, я що тіль и це не я ий-неб дь д же престижний фа льтет з висо им он рсом. Одна володіти італійсь ою в рай бажано, адже на ле ціях ніхто не робить нія их винят ів для іноземців. Ст дент повинен б ти заці авлений том , щоб добре роз міти всі ле ції - заради цьо о й існ ють рси італійсь ої для іноземців всіх ніверситетах. Отже, я що ваш рівень італійсь ої виявиться не д же висо им, вам запропон ють відвід вати без оштовні мовні рси при ніверситеті. На дея их фа льтетах (медицина, стоматоло ія, фармацевти а, архіте т ра, юриспр денція, інженерні спеціальності, образотворчі мистецтва) вам потрібно б де та ож с ласти вст пні іспити з профілюючих предметів. Після проходження вст пних випроб вань вам видад ть довід про те, що ви є ст дентом італійсь о о ніверситет . Отримавши її, ви можете трохи відпочити: навчання розпочинається не вересні, а на почат або навіть в середині жовтня (залежно від он ретно о ніверситет ).

СЕРТИФІКАТИ З МОВИ Іспит з іноземної мови можна ни н ти. Та , звільняють від ньо о тих абіт рієнтів, я их є міжнародні сертифі ати з мови. Напри лад, PLIDA, CELI або CILS (всі сертифі ати визнані Міністерством

Æóðíàë “Ñó÷àñíà îñâ³òà” ðîçïîâñþäæóºòüñÿ â Êèºâ³ òà Óêðà¿í³ âðîçäð³á – â ê³îñêàõ “Ïðåñà” òà íà ðîçêëàäêàõ, çà ïåðåäïëàòîþ (ïåðåäïë. ³íäåêñ 06222 â êàòàëîç³ “Óêðïîøòà”)

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10 ÆÎÂÒÅÍÜ 2013

10 за ордонних справ і Міністерством освіти і на и в Італії). Два перших сертифі ати можна отримати в У раїні. Та , я що оворити про PLIDA, то записатися на іспит і здати йо о можна в Італійсь ом національном товаристві ім. Данте Алі 'єрі (воно знаходиться в Києві і Одесі). Проходить він двічі на рі - напри інці листопада і в інці травня, ошт є 90-120 євро (за рівні B2- C2) і с ладається з чотирьох частин (читання, письмо, роз міння на сл х і сна частина), за ожн з я их потрібно набрати мінім м 18 балів з 30. А для то о щоб прийняли до ВНЗ, потрібно підтвердити знання мови на рівні B2 або C1. Що стос ється CELI, то запис на ньо о і здача проходить в Італійсь ом інстит ті льт ри, в Києві, в листопаді, березні та червні. С ладається цей іспит, я і попередній, з чотирьох частин, а ошт є 70 євро, незалежно від рівня, я ий збирається підтвердж вати ст дент (до слова, підтвердити потрібно рівень B2 або C1). Я що ж іноземний ст дент збирається вчитися ан лійсь ою мовою, то йом потрібно б де с ласти TOEFL (реєстрація та оплата відб вається на сайті ets.org, а вартість іспит - 180 доларів) або IELTS (реєстрація та оплата проходить Британсь ій Раді, а вартість іспит - 1550 рн). Я ий сертифі ат потрібен італійсь ом ВНЗ, най раще точнювати на йо о офіційном сайті. У середньом рі навчання в державном італійсь ом виші обійдеться від 500 до 4000 євро, а в приватном - від 6000 до 20 000 євро. Та ож в італійсь их вишах є т.зв. реєстраційний внесо , я ий сплач ється на почат навчально о ро : йо о розмір оливається від 50 до 200 євро. Звичайно ж, не всі ст денти мож ть заплатити за навчання. Але не варто засм ч ватися завчасно, адже в Італії є стипендіальні про рами для іноземців.

ГРАНТИ ТА ЗНИЖКИ ЗНИЖКИ І СТИПЕНДІЇ НА НАВЧАННЯ Їх мож ть надавати самі ВНЗ. Напри лад, зниж можна отримати в тих випадах, я що ст дент дійсно не може самостійно заплатити за навчання. Щоб підтвердити це, потрібно б де подати до ніверситет довід и про доходи бать ів. Розмір зниж и може оливатися від 30 до 100 %. А стипендію дають за арні оцін и після першо о семестр або ро навчання. Відслід ов вати цю інформацію можна або на сторін ах ВНЗ (я правило, вона п блі ється там на почат ожно о семестр ), або на сайтах. Напри лад, серед подібних раїнсь их сайтів - unistudy.org.ua і openstudy.org.ua (розділ «Стипендії»). «КУЛЬТУРНА» СТИПЕНДІЯ Крім італійсь их вишів, дає стипендії іноземцям Міністерство за ордонних справ Італії (http://www.esteri.it/MAE/EN/ Ministero/Servizi/Stranieri/Opportunita/ BorseStudio_stranieri.htm). У нашій раїні цю стипендіальн про рам адміністр є Посольство Італії і з аданий Італійсь ий інстит т льт ри. Вона призначена для тих, хто хоче отримати вищ освіт в цій раїні, повчитися на рсах італійсь ої мови чи провести на ово-дослідн робот в архівах, льт рних центрах, м зеях, бібліоте ах і т.д. Щорічно он рс на цю стипендію старт є вітні. Подати всі необхідні до менти (а це - заповнена аплі аційна форма, CV, ре омендаційні та мотиваційний листи, до менти про здоб т освіт , сертифі ат про знання італійсь ої мови і т.д.) потрібно до травня. Списо переможців, я правило, стає відомий же в червні. Щасливчи и (це, я правило, до 20 осіб) отрим ють 620 євро на місяць, а розрахована ця стипен-

дія на 3-9 місяців. Та ож рам ах стипендіальної про рами ст дентам по ривається медична страхов а. ГРАНТИ ВІД ЄС Є ще одна стипендіальна можливість для іноземців - про рама ст дентсь ої мобільності Євросоюз Erasmus Mundus, в я ій бер ть часть ба ато вишів Італії. У її рам ах, навчаючись в том чи іншом італійсь ом ВНЗ, можна поїхати повчитися на семестр або рі в інший європейсь ий ніверситет, отрим ючи щомісячн стипендію в розмірі близь о 1000 євро. Правда, для цьо о необхідно добре вчитися і пройти он рсний відбір.

НА ЛЕКЦІЯХ Система навчання в італійсь ом ніверситеті д же відрізняється від вітчизняної. В Італії все засновано на самостійності. Це починаєш роз міти вже в найперший день навчання. На стендах або на сайті ніверситет розміщено д же ба ато різної інформації - і вам потрібно самим с ласти ваш план навчання та роз лад занять. На ожном рсі є іль а основних предметів, інші ж ви обираєте самостійно. Т т немає ратора рс , я ий відвід вав би всі ле ції. Та й людина, я а одночасно вст пила на т ж сам спеціальність, необов'яз ово б де ходити на всі ле ції разом з тобою - я що вона, на відмін від тебе, обрала дещо інший перелі предметів для навчання. Б ває, що іль а ле цій з тво о набор проходять в один і той же день і в один і той же час - і тоді ви повинні самі вирішити, я е заняття ви хочете відвідати, а я ий предмет б дете вивчати самостійно. І вза алі пра тично всі ніверситети Італії мають та зване вільне відвід вання. Ніхто не б де стежити за вами, прис тні ви на всіх ле ціях (але для спішної здачі іспитів

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10 ÆÎÂÒÅÍÜ

· 2013

навчання все ж та и не ре оменд ється про лювати). Є та ож дея і предмети, я і обов'яз ові для відвід вання (про це вам повідомить ви ладач). Ле ції зазвичай проходять за однією схемою - професор висвітлює тем , а ст денти все важно сл хають і запис ють. Я що ж вас вини ли б дь-я і питання чи проблеми зв'яз з освоєнням теми, ви повинні прийти на о рем онс льтацію: для цьо о ожен ви ладач має свої одини прийом , я і проди т ють вам на перших ле ціях.

СЕСІЇ В італійсь ом ніверситеті не зроз міють, що та е - отримати іспит або залі автоматом. Всі ст денти, незалежно від то о, чи ходили вони на ле ції, повинні с ласти іспит і отримати оцін в залі ов ниж . У момент сесії - а їх зазвичай 3 протя ом ро ( січні-лютом , червні-липні і вересні) - ніверситет вивіш є дати всіх іспитів, і ст дент може вибрати, я ий іспит він хоче здати під час сесії і в я ий день це відб деться. На іспитах немає вит ів. Професор і один - два йо о асистента мож ть поставити б дь-я е запитання з пройденоо предмет , том для с ладання іспит потрібно вивчити абсолютно весь матеріал. На відмін від звичної нам системи іспитів, оли італійсь ий професор о олош є вам оцін , ви можете відмовитися від неї в той же момент, я що вона здалася вам занадто низь ою. Хочете отримати залі ов ниж більш висо познач з цьо о предмет ? Приходьте на той же іспит під час наст пної сесії. Природно, раще всьо о всти н ти здати всі пройдені протя ом семестр предмети під час сесії, відраз наст пної за ним. Іна ше «хвости» з першо о семестр перейд ть др ій семестр, предме-

ти з першо о рс пере оч ють на др ий рс - і в підс м ви ризи єте опинитися в сит ації, оли вам треба б де здати величезн іль ість іспитів. Це відб вається том , що через нездані іспити вас ніхто з ніверситет не ви аняє, і ви можете здавати одне і те ж с іль и зав одно разів. Це є помил ою «перева » італійсь о о ніверситет . У рез льтаті д же часто італійці розтя ють навчання в ніверситеті на ба ато ро ів - і нерід о можна з стріти 30-річно о ст дента, я ом потрібно здати ще величезн іль ість іспитів, щоб нарешті отримати диплом.

ДИПЛОМИ На більшій частині фа льтетів навчальний рс розрахований на п'ять ро ів, а на медичном - на шість. Після перших трьох ро ів навчання ст дент отрим є диплом (laurea), що відповідає диплом баалавра. Ст дент може продовжити освіт для отримання наст пно о ст пеня, відповідно о ст пеня ма істра, і отримати диплом (laurea specialistica). Цей рс триває, я правило, два ро и. В Італію можна приїхати вже маючи вітчизняний диплом про вищ освіт . У цьом випад рім ле алізації та перелад диплома потрібно та ож ле аліз вати і пере ласти навчальн про рам для то о щоб в італійсь ом ВНЗ знали, я і предмети ви вивчали вдома і наближена чи ця про рама до тієї, я вивчають в Італії. Я що ваша освіта відповідає тій, що надають в Італії, ви можете подати до менти на ст пінь ма істра. Швидше за все, одна , вам доведеться перездати дея і предмети на італійсь ій мові. Цей процес досить с ладний і дов ий, том д же часто ст денти вважають за раще починати вчитися в Італії з н ля - і отрим вати ще одн , на додато до вітчизняної, вищ італійсь освіт .

РОБОТА Під час навчання в італійсь ом ніверситеті іноземний ст дент отрим є навчальн посвід на проживання, я потрібно продовж вати щорічно, здаючи я мінім м 2 іспити на рі . З та ою посвід ою на проживання можна підробляти 20 один на тиждень, що й роблять ба ато ст дентів. У вели их містах реально знайти досить ба ато пропозицій про робот для ст дентів, що знають російсь та італійсь мови. Ба ато ст дентів з нашої раїни знаходять там робот вже під час навчання - і змінюють свою посвід на проживання на робоч . *** Звичайно, італійсь а освіта не та а престижна, я , напри лад, британсь а, одна ро и, проведені в Італії, ви запам'ятаєте на все життя. Що може б ти раще, ніж жити в атмосфері пре расно о, сл хати ожен день расив італійсь мов , насолодж ватися расивими раєвидами, смачною їжею і спіл ванням з життєрадісними італійцями? Проміняти італійсь е «солод е життя» на б дья е інше досить с ладно. *** Довід ова інформація Посольство Італії в У раїні: Адреса: 01901, м.Київ, в л. Ярославів Вал, 32-б Тел: (044) 230-31-00 (01, 02) Фа с: (044) 230-31-03 Італійсь ий інстит т льт ри в У раїні Адреса: 01901, м.Київ, в л. Ярославів Вал, 32-а, Тел.: (044) 270-62-23 Фа с: (044) 279-38-42

Óìîâè ïåðåäïëàòè íà æóðíàë “Ñó÷àñíà îñâ³òà” äèâ. íà ñàéò³ s-osvita.com.ua

ÇÀ ÊÎÐÄÎÍÎÌ•ÑÅÐÅÄÍ² ØÊÎËÈ

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10 ÆÎÂÒÅÍÜ 2013

Îñîáëèâîñò³ îòðèìàííÿ ñåðåäíüî¿ îñâ³òè çà êîðäîíîì ВЕЛИКОБРИТАНІЯ Навчання в ан лійсь их середніх ш олах є престижним, ос іль и рівень освіти, я ий отрим ють чні д же висо ий: 90 % вип с ни ів ш іл вст пають до ніверситетів. Крім висо их а адемічних стандартів британсь і ш оли відрізняються та ож д же насиченою про рамою спортивних занять і про рамами з мистецтва. Типи ш іл У Вели обританії існ є поділ ш іл на державні та приватні. • Державні ш оли Вели обританії фінанс ються і перевіряються державою. Іноземні чні мож ть відвід вати державні ш оли за мови, що їхні бать и оселилися Вели обританії або працюють в раїні. • Приватні ш оли фінанс ються самими власни ами. Приватні ш оли відрізняють висо і а адемічні стандарти, широ ий вибір а адемічних предметів і ч дові мови для навчання. Відповідно до за он приватні ш оли проходять реєстрацію в Департаменті освіти та працевлашт вання, що робить для них обов'яз овими всі державні нормативи. Уро и проходять в малень их ласах (по 10-15 осіб), що дає можливість ви ладачеві приділити ва ожном чневі. Приватні ш оли поділяються на денні та ш олипансіони. Денні ш оли передбачають проживання ст дентів приймаючих сім'ях. Ш оли-пансіони надають мови для проживання протя ом сьо о навчально о ро . Система опі нства Відповідно до за онодавства Вели обританії іноземний ст дент до 18 ро ів зобов’язаний мати офіційно о опі на, я ий відповідає за доброб т дитини на території Вели обританії. В обов'яз и опі на входить відвід вання бать івсь их зборів, зв'язо з батьами дитини, вирішення питань страхов и, візи, поÇà ìàòåð³àëàìè п а необхідних речей. У сім'ї опі на ст дент проwww.your- живає під час ані л (я що не їде додом ), оли ш оworldchel.ru ла за рита. Опі ном може б ти б дь-я ий ромадянин Ве-

ли обританії або професійне опінсь е а ентство. Витрати на оплат посл а ентства с ладають 300-1200 ф нтів семестр, залежно від набор пропонованих посл . Система середньої освіти Вели обританії Середня освіта Вели обританії розпадається на іль а ст пенів: Primary School (почат ова) і Secondary School (середня ш ола). У почат овій ш олі навчаються чні 8-11 ро ів (іноді й до 13 ро ів). З 11 до 18 ро ів чні продовж ють освіт в Secondary School, де до 14 ро ів вивчається вели а іль ість ш ільних предметів. З 14 ро ів чні обирають 5-10 предметів і починають от ватися до здачі іспитів на отримання сертифі ата про середню освіт – GCSE (General Certificate of Secondary Education). Навчання ор анізоване за пото ами залежно від індивід альних схильностей і здібностей чнів. Іншими словами, ст денти відвід ють заняття з предмета в р пі, я а с ладається з чнів різних ласів, але з одна овим рівнем здібностей і спішності з дано о предмета. Після здачі GCSE обов’яз ова освіта за інч ється. Учні мож ть вст пити в професійний оледж або продовжити навчання ще протя ом 2 ро ів за про рамою до ніверситетсь ої під отов и A-level. Іспит на За альне свідоцтво про освіт General Certificate of Education, GCE AS-levels - здається після першо о ро занять за про рамою A-level.

Свідоцтво AS-levels є проміжним і не дає права вст п до ніверситет . Іспити на За альне свідоцтво про освіт прос н то о рівня - GCE A-levels ст денти здають зазвичай із 3-5 предметів. Вибір предметів залежить від то о, що б д ть вивчати ст денти в ніверситеті. Зарах вання до ніверситетів відб вається за рез льтатами іспитів Alevel. А адемічний рі в лючає в себе 3 семестри (приблизно по 13 тижнів ожний). Міжнародний ба алаврат Дея і середні ш оли Вели обританії пропон ють про рам міжнародно о ба алаврат (IB), вип с нии я ої отрим ють дост п до про рам вищої освіти в сіх раїнах світ , де існ ють ан ломовні про рами.

ІРЛАНДІЯ Ірландія пишається відмінною я істю своєї середньої освіти, я а підтвердж ється тим фа том, що в цій раїні найвищий в Європі відсото ст дентів, що вст пили до вишів відраз після за інчення середньої ш оли. В Ірландії свої освітні традиції, одна з найвищих Європі відвід ваність ш іл, а вчитель - це одна з найпрестижніших професій. Типи ш іл Навчання в Ірландії проходить в 3 типах ш іл : стандартні денні, елітні денні та елітні ш оли-пансіони. Стандартні денні ш оли знаходяться в приватном володінні, але фінанс вання здійснюється держа-

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10 ÆÎÂÒÅÍÜ

· 2013

вою. Елітні денні ш оли і елітні ш оли-пансіони - це приватні ш оли, я і част ово фінанс ються державою. Навчаючись в денній ш олі, ст дент проживає в приймаючій сім'ї; ш ола-пансіон передбачає проживання в резиденції. Навчання в середніх ш олах проходить з ідно з національним навчальним планом Ірландії, прийнятим Міністерством освіти і на и. Хоча в більшості середніх ш іл пра тиється спільне навчання дівчато і хлопчи ів, ще збере лися ш оли роздільно о навчання. Серед ірландсь их ш іл є я релі ійні, та і нерелі ійні ш оли. Але навіть релі ійна ш ола приймає ст дентів сіх віросповідань. Система середньої освіти в Ірландії Середня освіта в Ірландії ділиться на почат ов і середню ст пінь. 1. На почат овом ст пені навчаються діти з 4-5 до 12 ро ів. 2. Середня ст пінь в лючає в себе 2 ци ли: Junior School (молодший) і Senior School (старший). З 12 до 15 ро ів ст денти проходять навчання в Junior School, в я ій ще відс тня спеціалізація з предметів. При навчанні на цьом ст пені ст денти обирають зазвичай 11 предметів (мінім м 7) з 27, я і входять в національний навчальний план Ірландії. З 15 до 18 ро ів ст денти проходять навчання в Senior School. Перший рі після Junior School називається перехідним (Transition Year). Протя ом цьо о ро ст денти визначаються з вибором предметів для подальшої освіти. 3. Наст пні 2 ро и ст денти от ються до здачі Вип с но о сертифі ат (Leaving Certificate): вибирають мінім м 6 предметів (зазвичай 7), за я ими б д ть здавати іспити. Дея і предмети є обов’яз овими для вивчення. Напри інці вип с но о лас ст денти здають іспити на отримання Leaving Certificate, я і одночасно є і вип с ними ш ільними, і вст пними іспитами до ніверситетів Ірландії, Вели обританії та дея их інших раїн.

ÑÅÐÅÄÍ² ØÊÎËÈ•ÇÀ ÊÎÐÄÎÍÎÌ Іноземні ст денти мож ть пройти навчання в середніх ш олах Ірландії тривалістю від 1 триместр до 6 ро ів. Про рами денних ш іл розраховані на 1 триместр (почато вересні), або на 2 триместри (почато вересні або в січні), або на повний а адемічний рі (почато вересні). Про рами ш іл-пансіонів пропон ють навчання на повний а адемічний рі (почато вересні). Для отримання Вип с но о сертифі ата необхідно за інчити останні 23 ро и ірландсь ої ш оли. Тривалість навчання залежить від ві , рівня ан лійсь ої мови та а адемічної під отов и.

США Освіта в середніх ш олах США та ож відрізняється висо ою я істю. Хоча ш оли, в перш чер , спрямов ють чнів на дося нення най ращих а адемічних рез льтатів, різнобічном розвит ст дентів та ож приділяється вели а ва а: спорт , а тивном відпочин , часті л бах, розвит особистісних я остей і додат ових навичо і вмінь, я і знадобляться ст дент при подальшом навчанні. Типи ш іл Амери а пропон є середню освіт в 4 типах ш іл: державні ш оли, ш оли ромадсь их ор анізацій, приватні денні ш оли, елітні ш оли-пансіони. 1. Д же поширені в США державні ш оли, заняття в я их починаються рановранці і за інч ються в середині дня. Домашнє завдання в основном с ладається з читання, написання рсових робіт та есе, під отов и до тестів. 2. Ш оли ромадсь их ор анізацій, я і відрізняються більш висо ими стандартами і я істю навчання, роблять пор на індивід альні моральні цінності. 3. Більш серйозн а адемічн під отов дають приватні денні ш оли, я і пропон ють ч дові мови для навчання, в том числі, і навчання в маленьих ласах.

4. Краща ніверситетсь а під отов а пропон ється в елітних ш олах-пансіонах. Т т за ладаються необхідні знання для створення спішної ар'єри під пильною ва ою т рботливо о ш ільно о персонал . Ш оли забезпеч ють індивід альний підхід до ожно о ст дента і пропон ють широ ий вибір предметів на додато до обов'яз ових. Існ є та ож поділ середніх ш іл США на а адемічні, ба атопрофільні, професійні та за альні. А адемічні ш оли роблять пор на під отов ст дентів до вст п в ніверситет, професійні - на пра тичн діяльність. Ба атопрофільні в лючають в себе а адемічне, омерційне, інд стріальне, сільсь о осподарсь е та інші відділення. За альні ш оли не займаються за альною під отов ою до он ретної професійної діяльності, а а адемічний рівень ст дентів та их ш іл недостатній для вст п до ніверситетів. Система середньої освіти в США Середня освіта в Америці с ладається з навчання в елементарній і середній ш олі. Середня ш ола в лючає в себе молодший і старший ст пені (по 3 ро и ожний). У 8 ласі ст денти обирають додат ові предмети рім обов’яз ових. Ст денти мож ть вибрати іль а рсів одноо і то о ж предмета, я і різняться іль істю навчальних один і с ладністю матеріал . У старшій середній ш олі обов’яз овими є математи а, ан лійсь а, природні та соціальні на и, інформати а. У вип с ном ласі ст денти здають іспит SAT, я ий проводиться на 2 щаблях: SAT I і SAT II. SAT I в лючає в себе вербальн і математичн частини. SAT II перевіряє знання 3 предметів за вибором із запропоновано о спис . Іспити SAT I визнаються при вст пі до оледжів, а для вст п до престижних ВНЗ необхідна здача SAT II. Ст денти, я і за інчили 11 і 12 ласи амери ансь ої ш оли з хорошими оцін ами, отрим ють Сертифі ат про середню освіт . (Продовження див. в наст. ном.)

Íàì ö³êàâà Âàøà äóìêà! Æóðíàë “Ñó÷àñíà îñâ³òà” çàïðîøóº åêñïåðò³â ³ êåð³âíèê³â íàâ÷àëüíèõ çàêëàä³â âèñëîâèòè äóìêó íà ñòîð³íêàõ íàøîãî æóðíàëó ç àêòóàëüíèõ ïðîáëåì îñâ³òè. Çâåðòàéòåñü â ðåäàêö³þ çà òåë. (044) 453-35-11

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10 ÆÎÂÒÅÍÜ 2013

ÊÎÍÊÓÐÑÈ, ÑÒÈÏÅÍÄ²¯, ÃÐÀÍÒÈ... СТИПЕНДІЇ ВАНЬЄ 2014 РОКУ ДЛЯ НАВЧАННЯ ЗА ПРОГРАМАМИ PHD В УНІВЕРСИТЕТАХ КАНАДИ Дедлайн: 2013-11-05 Країна: Canada Область на : За альнона ові Тип рант : Competition For studying abroad For students Веб-сайт: http://www.rsci.ru/ grants/grant_news/297 На сайті про рами анадсь их стипендій Ваньє повідомляється про почато он рсно о відбор для отримання рантів 2014 - 2016 рр. Стипендії Ваньє (Vanier Canada Graduate Scholarships - Vanier CGS), засновані Урядом Канади, надають можливість спішним дипломованим фахівцям ( ромадянам Канади та іноземцям) продовжити освіт в анадсь их ніверситетах. Про рама передбачає післядипломне навчання (аспірант ра, PhD) манітарних, соціальних, природничих, технічних на ах і медицині. Для часті он рсі на отримання стипендій претендентам слід в перш чер зверн тися в один з анадсь их ніверситетів, я ом Уряд Канади через повноважені ор анізації виділив ошти за даною про рамою. Списо ніверситетів, що бер ть часть в про рамі в 2013, 2014 і 2015 ро ах, представлений на сайті Vanier Canada Graduate Scholarships: http:// www.vanier.gc.ca/eng/pdf/allocations-attribution.pdf У відділ післядипломної освіти (graduate studies office) відповідно о фа льтет обрано о ніверситет необхідно направити лист з висловленням заці авленості в подачі заяви на часть про рамі стипендій Vanier Canada Graduate Scholarship в цьом ніверситеті. Претенденти повинні відповідати вимо ам до вст п в обраний ніверситет, в лючаючи Çà ìàòåð³àëàìè вимо и до знання мови. Перелі вимо , що пред'являються www.science- до вст пни ів в ніверситети, можна отримати відділах післяcommunity.org дипломної освіти. Лист з вираженням заці авленості бажано відправити до ніверситет я омо а раніше. Заяв и від претендентів на стипендію з доданням сіх необхідних до ментів приймаються ніверситетами вересні - жовтні місяці, в цей же час в ніверситетах форм ються спис и андидатів на отримання стипендії. 6 листопада 2013 ро - інцевий термін для вис нення ніверситетами андидатів на стипендію; ніверситети направляють сформовані спис и в ор анізації, що розподіляють ошти за про рамою.

Остаточний списо стипендіатів про рами Ваньє о олош ється вітні - червні наст пно о ро . Виплата стипендій починається в травні або вересні після о олошення рез льтатів он рс . Брати часть про рамі мож ть я фахівці, я і тіль и план ють навчання в аспірант рі, та і аспіранти, за мови, що тривалість навчання в аспірант рі не перевищ є 20 місяців на 1 травня 2014 ро . Стипендія становить 50 000 доларів на рі я для ромадян Канади, та і для іноземців; тривалість навчання за про рамою - 3 ро и. Детальна інформація про про рам оп блі ована на сайті Vanier Canada Graduate Scholarships www.vanier.gc.ca/eng/ scholarship_details - renseignements_generaux.aspx

ГРАНТИ 2014 РОКУ ІМ. АМЕЛІЇ ЕРХАРТ (AMELIA EARHART FELLOWSHIPS) Дедлайн: 2013-11-15 Країна: Germany Область на : Нанотехноло ії Технічні Тип рант : Competition For studying abroad For participation in conferences For scientific researches For students Веб-сайт: http://www.zonta.org Джерело: http://www.rsci.ru/grants/grant_news/284 На ранти (премії) імені Амелії Ерхарт (Amelia Earhart fellowships) мож ть претенд вати дослідни и - жін и, я і працюють над дисертаціями (Ph.D/Doctoral) в області аеро осмічних досліджень та інженерії. Міжнародний фонд Zonta International Foundation щорічно прис дж є 35 рантів по 10 000 доларів. Одерж вачами рант мож ть стати жін и б дь-я ої національності, ромадянства та місця проживання, я і проходять навчання в аспірант рі б дь-я о о ніверситет світ , в я ом а редитована PhD-про рама аеро осмічно о профілю. Премія може б ти ви ористана для оплати навчання, півлі навчальних посібни ів, придбання необхідно о обладнання, проведення досліджень. Основними ритеріями при відборі андидатів на отримання премії є видатні а адемічні рез льтати претенденто . Постдо торанти не мож ть брати часть он рсі. Необхідною мовою часті є навчання в аспірант рі з вересня 2013 по вітень 2015 ро . Заяв и на часть он рсі приймаються до 15 листопада 2013 ро .

ГРАНТИ 2014 РОКУ ДЛЯ НАВЧАННЯ В МАГІСТРАТУРІ В ЄВРОПІ ЗА ПРОГРАМОЮ ASTROMUNDUS Дедлайн: 2013-11-30 Країна: Europe Область на : Фізи о-математичні Хімічні Технічні Тип рант :

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10 ÆÎÂÒÅÍÜ

· 2013

Competition For studying abroad Веб-сайт: http://www.astromundus.eu Джерело: http://www.rsci.ru/grants/grant_news/257 У рам ах про рами Еразм с М нд с (Erasmus Mundus) о олошено прийом заяво для дворічно о навчання в ма істрат рі за спеціальністю астрономія і астрофізи а AstroMundus. Про рама реаліз ється партнерством п'яти європейсь их ніверситетів чотирьох європейсь их раїнах Австрії, Італії, Німеччині, Сербії. Списо ніверситетів- часни ів про рами: • University of Innsbruck • University of Belgrade • University of Gottingen • University of Padova • University of Rome Tor Vergata До часті в про рамі запрош ються ст денти б дь-я ої національності, я з раїн ЄС, та і з інших раїн, що мають диплом ба алавра з астрономії, астрофізи и, фізи и, математии або сертифі ат, що свідчить про е вівалентн освіт (3 ро и навчання, щонайменше 180 ECTS) в перерахованих вище дисциплін. Від претендентів вима ається та ож сертифі ат на знання ан лійсь ої мови. Успішні андидати отримають можливість пройти ма істерсь ий рс щонайменше в двох ніверситетах партнерства. Після завершення навчання часни и про рами отрим ють ст пінь ма істра тих ніверситетів, в я их пройшли навчання в рам ах про рами. Навчання ведеться ан лійсь ою мовою, проте стипендіатам надається можливість вивчити мов тієї раїни, в я ій надається навчання за про рамою. Кінцевий термін подачі заяво на часть про рамі - 30 листопада 2013 ро . Почато занять для часни ів о олошено о набор - вересень 2014 ро . Детальна інформація оп блі ована на сайті про рами AstroMundus: http://www.astromundus.eu

ГРАНТИ 2014 РОКУ ДЛЯ НАВЧАННЯ В АСПІРАНТУРІ В ШВЕЙЦАРІЇ Дедлайн: 2013-11-30 Країна: Switzerland Область на : Біоло ічні Тип рант : Competition For studying abroad Веб-сайт: http://www.fmi.ch/training/phd/organizat Джерело: http://www.rsci.ru/grants/grant_news/257 Інстит т біомедичних досліджень імені Фрідріха Мішера (Friedrich Miescher Institute for Biomedical Research) о олош є набір молодих фахівців для навчання за про рамою міжнародної аспірант ри (FMI International PhD Program) з отриманням ст пеня PhD ніверситет м. Базеля. До часті в он рсі запрош ються молоді фахівці, що мають а адемічн ст пінь (ма істр, спеціаліст тощо), я а дає можливість вст п до аспірант ри в рідній раїні претендента. У он рсном відборі мож ть брати часть ст денти, я і план ють отримати та ст пінь до почат про рами FMI. Основні на ові напрями, представлені в FMI: • infection biology • neurobiology • cell biology • developmental biology • biophysical chemistry

15 • structural biology • systems biology • bioinformatics Звичайна тривалість PhD про рами в Базельсь ом ніверситеті - 4 ро и. Формально на ове ерівництво здійснює ерівни на ової р пи, одна аспірант має можливість додат ово вибрати на ово о ерівни а з професорів і е спертів Університет . Про рама фінанс ється Швейцарсь им на овим фондом (Swiss National Science Foundation). Заяв и на часть про рамі приймаються два рази на рі . Зазвичай прийом заяво за інч ється в травні та р дні. Шортлист андидатів, я их запрош ють на співбесід , п блі ється в січні та червні відповідно. Найближчий інцевий термін прийом заяво - 30 листопада 2013. Інтерв’ю з спішними андидатами проводитиметься 29 та 30 січня 2014 ро . Заяв и подаються он-лайн. До заяв и необхідно додати опію диплома та CV (ма симальний об’єм - 1 сторін а). Реомендаційний лист (хоча б один), написаний відповідності із зраз ом, представленим на сайті, має б ти відправлено особою, я а дає ре омендацію, безпосередньо до он рсної омісії до інцевої дати прийом заяво . Детальна інформація оп блі ована на сайті про рами: http://www.fmi.ch/training/phd/organization

ОГОЛОШЕНО НАБІР ЛЕКТОРІВ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ОПЛАЧУВАНИХ СЕМІНАРІВ З МАТЕМАТИКИ ДЛЯ ШКІЛЬНИХ ВЧИТЕЛІВ ДНІПРОПЕТРОВСЬКА (ФОНД ВІКТОРА ПІНЧУКА) Дедлайн: 2013-10-10 Країна: Ukraine Область на : Фізи о-математичні Тип рант : Competition E-mail: makarovaaa@i.ua Шановні на овці! Фонд Ві тора Пінч а засвідч є Вам свою пова та звертається до Вас із пропозицією щодо часті в освітньом блаодійном прое ті, я ий по ли анний підтримати та підвищити валіфі ацію ращих чителів математи и за альноосвітніх середніх ш іл Самарсь о о та Інд стріально о районів м. Дніпропетровсь а - «Територія майб тньо о: Від ритий ніверситет». У рам ах прое т б де проведено Інтенсивний рс ле цій протя ом 3 днів (з 27 по 29 жовтня 2013 р.) З а т альних тем с часної на и та ви ладання математи и від най ращих спеціалістів. Пропон ємо взяти часть он рсі на роль ле тора дано о прое т . Участь прое ті дасть Вам ці авий та орисний досвід, висвітлення ЗМІ та достойний онорар. Фонд зобов'яз ється взяти на себе всі затрати щодо проїзд , проживання та харч вання. Надсилайте на е-мейл: makarovaaa@i.ua Ваші заяв и та пропозиції щодо темати и ле цій рам ах за альної спрямоÎ ваності прое т . З пова ою, Анастасія Ма арова Менеджер прое тів Фонд Ві тора Пінч а e-mail: makarovaaa@i.ua телефон: (096) 99-187-99

Ïî ñåêðåòó âñüîìó ñâ³òó! Íàïèø³òü íàì ïðî ñâ³é äîñâ³ä íàâ÷àííÿ çà êîðäîíîì. Ìè ãàðàíòóºìî äîïîìîãó â ï³äãîòîâö³ ìàòåð³àëó é äîñòîéí³ ãîíîðàðè. Çâåðòàéòåñü â ðåäàêö³þ çà òåë. (044) 453-35-11

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10 ÆÎÂÒÅÍÜ 2013

Êðàù³ ÎÍ-ËÀÉÍ-ÓÍ²ÂÅÐÑÈÒÅÒÈ ñâ³òó ç áåçêîøòîâíèì íàâ÷àííÿì Ðåñóðñè, ùî äîçâîëÿþòü ïðîñëóõîâóâàòè ³ äèâèòèñÿ ëåêö³¿ îí-ëàéí, íå âèòðàòèâøè ïðè öüîìó æîäíî¿ ãðèâí³ Ùå 10-20 ðîê³â òîìó ïîâíîö³ííå äèñòàíö³éíå íàâ÷àííÿ áóëî ïðàêòè÷íî íåìîæëèâèì. Íà ùàñòÿ, â äàíèé ÷àñ çàâäÿêè ö³é ñèñòåì³ îòðèìàííÿ ïîâíîö³ííî¿ îñâ³òè ïðàêòè÷íî ç áóäü-ÿêîãî ïðåäìåòó íå º ïðîáëåìîþ, áóëî á áàæàííÿ. Îí-ëàéí-íàâ÷àííÿ â ïîð³âíÿíí³ ç êëàñè÷íèì ìàº ðÿä ïåðåâàã: íàâ÷àííÿ â ³íäèâ³äóàëüíîìó òåìï³, ñâîáîäà, ìîæëèâ³ñòü çàïîâíèòè ïðîãàëèíè ëèøå â ïåâí³é îáëàñò³, ãíó÷ê³ñòü ³ äîñòóïí³ñòü ìàòåð³àë³â. Á³ëüøå òîãî, òàêà îñâ³òà â áàãàòüîõ âèïàäêàõ º áåçêîøòîâíîþ. Äî âàøèõ ïîñëóã ñïèñîê îí-ëàéí-óí³âåðñèòåò³â, çà äîïîìîãîþ ÿêèõ âè çíà÷íî ìîæåòå ðîçøèðèòè ñâî¿ çíàííÿ ó ïåâí³é ñôåð³, íå â³ääàþ÷è ïðè öüîìó ãðîø³ çà íàâ÷àííÿ â ³íîçåìíîìó ÂÍÇ.

Çà ìàòåð³àëàìè www.adme.ru

Coursera Coursera зап щена в вітні та вже подолала познач в 3 мільйони ст дентів. Зараз в лючає більше 200 рсів з 33 ніверситетів. Я що ви ще не ч ли про Coursera це стартап в сфері он-лайн-освіти, заснований професорами Стенфордсь о о ніверситет , я ий дозволяє пройти повний інтера тивний рс ніверситет , я ий ви ладається справжнім професором в одній з ращих ш іл світ . Без оштовно. TEDx Конференції, ор анізовані за ліцензією не омерційної ор анізації TED. Вони проводяться по всьом світ для то о, щоб про ресивні та роз мні люди мо ли з стрітися, поспіл ватися один з одним, обмінятися знаннями та досвідом. UMass Boston Open Courseware Без оштовні рси з психоло ії, біоло ії, політоло ії, історії, математи и та цілої низ и манітарних дисциплін з дост пом до спис занять, ре омендованої літерат ри. Недолі : цьо о рес рс немає відео рс або презентацій за підс м ами ви ладено о в рам ах ле цій. Khan Academy Величезна база відео ро ів більш ніж 20 мовами, всі рси розділені на о ремі ро и з можливістю переляд ожно о відео незалежно від то о, я ий рс ви обрали. Основний а цент зроблений на відео я спосіб надання інформації, матеріалів для читання т т немає. MIT Open Courseware Щоб потрапити в цей інстит т, люди з сьо о світ витрачають безліч рошей і з силь. Втім, т т дост пні й без оштовні рси. Матеріал дост пний для с ач вання з зазначенням стр т ри і тривалості рс . Відмінно підійде тим, хто хоче спроб вати себе сфері технічних і при ладних на і не проти зайнятися інтенсивною самоосвітою. Free- Ed Т т та ож є поділ на рси та ро и + можливість пош сторіно і р п Facebook і на інших сайтах для ст дентів, я і вивчають цей же рс. Learning Space: The Open University Усі матеріали т т розділені за ві овими та тематичними р пами, ле ційний матеріал можна завантажити з сайт на свій омп'ютер, а темати а запропонованих рсів досить широ а. Carnegie Mellon Open Learning Initiative

Т т для дост п до матеріалів навчально о хара тер доведеться створити свій облі овий запис на сайті. Передбачається, що орист вач вивчає матеріал самостійно, плати за навчання немає, але немає й інстр торів/ви ладачів та іспитів, я і треба їм здавати. Tufts Open Courseware На цьом сайті реєстрація не потрібна, ле ційний матеріал дост пний форматі слайдів. Stanford iTunes U Вели ий вибір відео онтент та ле цій від Стенфордсь о о ніверситет . Для навчання вам знадобиться облі овий запис в сервісі iTunes і відповідне омп'ютерне забезпечення.

РОСІЙСЬКОМОВНІ РЕСУРСИ: Intuit Російсь омовний досить часто поповнюваний рес рс. Ба ато безоштовних про рам підвищення валіфі ації та професійної перепід отов и, ці авих доповідей та іншої орисної інформації. При бажанні безоштовно видається сертифі ат або ж до мент, що підтвердж є підвищення валіфі ації за о рем плат . Openlearning Міжнародний інстит т менеджмент , я ий дозволяє вибрати іль а без оштовних рсів для вивчення. Після за інчення видається сертифі ат в еле тронном ви ляді.

ІНШІ КУРСИ З МОЖЛИВІСТЮ БЕЗКОШТОВНОГО ПЕРЕГЛЯДУ/ ЗАВАНТАЖЕННЯ ЛЕКЦІЙНОГО КОНТЕНТУ І САМООСВІТИ: • Utah State Open Courseware - антрополо ія, біоло-

ія, математи а, е ономі а, історія, психоло ія • USQ Australia Open Courseware - про рам вання, т ризм • University of California Irvine Courseware - менеджмент, інженерія, мистецтво • EdX - юриспр денція, вантова механі а, про рам вання • Connections Academy - математи а, ео рафія, мистецтво • OpenCulture - е ономі а, мистецтво, археоло ія, історія, мови • New York University - менеджмент, інформаційні техноло ії • Open Yale Courses - хімія, історія, філософія, психоло ія • Notre Dame Open Courseware - історія, антрополоія, фізи а, соціоло ія, теоло ія • Open UW - Др а світова війна, історія джаз • Udacity - математи а, прорам вання, дизайн • University of the People інформаційні системи, бізнес-адміністр вання • Webcast Berkeley - біолоія, політоло ія, психоло ія • Google Code University про рам вання, інформаційні техноло ії • University of Michigan Open - медицина, архіте т ра, літерат ра • Capilano University - математи а, мистецтво, інформаційні техноло ії • United Nations University - е ономі а • Universaid Colombia інженерія, адміністр вання, медиÎ цина

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10 ÆÎÂÒÅÍÜ

· 2013

Ï²ÄÃÎÒÎÂ×² ÏÐÎÃÐÀÌÈ ÄËß ÂÑÒÓÏÓ â óí³âåðñèòåò çà êîðäîíîì Äëÿ óêðà¿íñüêèõ ñòóäåíò³â, ùî ïëàíóþòü íàâ÷àííÿ â ÂÍÇàõ çà êîðäîíîì, íàïðèêëàä, ó Âåëèê³é Áðèòàí³¿ ÷è Êàíàä³, íàéêðàùèì âàð³àíòîì áóäå âñòóï äî óí³âåðñèòåòó àáî êîëåäæó íà ï³äãîòîâ÷³ ïðîãðàìè, ÿê³ ðîçðîáëåíî ñïåö³àëüíî äëÿ ³íîçåìíèõ ñòóäåíò³â. Òàê³ ïðîãðàìè ìàþòü ð³çí³ íàçâè: Foundation, Access àáî Pre-university programme. Íàæàëü, áàãàòî íàøèõ áàòüê³â òà ä³òåé, ÿêùî ³ çíàþòü ïðî ¿õ ³ñíóâàííÿ, íå çàâæäè óñâ³äîìëþþòü, ÿêå âàæëèâå ì³ñöå çàéìàþòü âîíè â ÷³òê³é ñèñòåì³ ì³æíàðîäíî¿ îñâ³òè. «Äåÿê³ áàòüêè íàâ³òü ïîìèëêîâî ââàæàþòü òàê³ ïðîãðàìè íåñåðéîçíèìè, ³ íàâ³òü ïîáîþþòüñÿ, ùî ìàéáóòí³é ñòóäåíò çìàðíóº ð³ê. ²ñíóþòü ïåâí³ ñòåðåîòèïè, ùî íà ï³äãîòîâ÷èõ ïðîãðàìàõ ñòóäåíò ïðîñòî áóäå ïîâòîðþâàòè øê³ëüíèé ìàòåð³àë», - çàçíà÷àº äèðåêòîð Îñâ³òíüîãî öåíòðó «Concept» Ñâ³òëàíà Òèìîøåíêî. Â áàãàòüîõ óí³âåðñèòåòàõ ³ñíóþòü âëàñí³ ï³äãîòîâ÷³ ïðîãðàìè, ðîçðàõîâàí³ íà ³íîçåìíèõ ñòóäåíò³â ³ç íèçüêèì ð³âíåì àíãë³éñüêî¿ ìîâè, ÿêèì íåîáõ³äíî ïîêðàùèòè àíãë³éñüêó òà íàïðèê³íö³ êóðñó ñêëàñòè ì³æíàðîäíèé òåñò IELTS. Ïðîòÿãîì ðîêó ñòó-

äåíòè òàêîæ âèâ÷àþòü àêàäåì³÷íó ëåêñèêó, ïèøóòü êóðñîâ³ ðîáîòè, ïðîåêòè, åñå, ïðàöþþòü ³ç íàâ÷àëüíîþ ë³òåðàòóðîþ, íàâ÷àþòüñÿ øóêàòè òà îïðàöüîâóâàòè ³íôîðìàö³þ. Òàêîæ, ùî äóæå âàæëèâî, âîíè àäàïòóþòüñÿ äî áðèòàíñüêî¿ ñèñòåìè îñâ³òè, çàñâîþþòü ôîðìàò ïèñüìîâèõ ðîá³ò. Îêð³ì öüîãî ñòóäåíòè â÷àòüñÿ ñàìîñò³éíî îðãàí³çîâóâàòè ñâ³é ÷àñ, êðèòè÷íî àíàë³çóâàòè ìàòåð³àë òà âèñëîâëþâàòè âëàñíó äóìêó. Ï³äãîòîâ÷³ ïðîãðàìè â íåçàëåæíèõ êîëåäæàõ – íàéïðîñò³ø³ ç òî÷êè çîðó ïðîöåäóðè âñòóïó. ¯õ çàçâè÷àé ðåêîìåíäóþòü òèì, õòî, ïî-ïåðøå, ìàº ñåðåäí³ ðåçóëüòàòè àòåñòàòó, íåâèñîêèé ð³âåíü âîëîä³ííÿ àíãë³éñüêîþ òà ïðèéìàº ð³øåííÿ ïðî íàâ÷àííÿ âë³òêó, êîëè ñòðîêè âñòóïó íà á³ëüø³ñòü ïðîãðàì âæå çàâåðøåíî. Òðåáà çàóâàæèòè, ùî êîëåäæ³ íå «ïðèâ’ÿçàí³» äî ïåâíèõ óí³âåðñèòåò³â, òîáòî íà îñíîâíó ïðîãðàìó áàêàëàâðàòó ìîæíà âñòóïàòè â áóäü-ÿê³ îáðàí³ ñòóäåíòîì óí³âåðñèòåòè. Êîìåíòàð Ñâ³òëàíè Òèìîøåíêî: «Äëÿ âèïóñêíèê³â óêðà¿íñüêèõ øê³ë ïðîãðàìà ï³äãîòîâêè ñòàíå ñâîºð³äíîþ äîïîìîãîþ, íàäàñòü ìîæëèâ³ñòü ïîêðàùèòè ðåçóëüòàòè òà

ó ìàéáóòíüîìó óñï³øíî âñòóïèòè äî óí³âåðñèòåòó. À äîñâ³ä÷åí³ ôàõ³âö³ íàøîãî Îñâ³òíüîãî öåíòðó äîïîìîæóòü îáðàòè íàéêðàùó ïðîãðàìó ñàìå äëÿ âàñ". Îñâ³òí³é öåíòð «Concept» – öå: Î Ìîâíà ï³äãîòîâêà ñòóäåíò³â; Î Íàâ÷àííÿ íà ï³äãîòîâ÷èõ ïðîãðàìàõ; Î Ï³äãîòîâêà äîêóìåíò³â äëÿ âñòóïó äî óí³âåðñèòåòó. Çâåðòàéòåñü äî Îñâ³òíüîãî öåíòðó «Concept»: ì. Êè¿â, âóë. Ñàãàéäà÷íîãî, 14-Â, îô³ñ 5. Òåë.: (044)362-3262, (044)362-3868 E-mail: info@iecc.com.ua www.iecc.com.ua

ІСПАНІЯ ²ñïàí³ÿ º îäí³ºþ ç êðàùèõ êðà¿í ÿê äëÿ ïðîæèâàííÿ, òàê ³ äëÿ â³äïî÷èíêó. Íàâ÷àííÿ çà êîðäîíîì, ³ çîêðåìà, íàâ÷àííÿ â ²ñïàí³¿ äóæå ïðåñòèæíå. Äèïëîìè ³ñïàíñüêèõ ÂÍÇ êîòèðóþòüñÿ â óñüîìó ñâ³ò³. Ùîð³÷íî ³ñïàíñüê³ óí³âåðñèòåòè ïðèéìàþòü ñòóäåíò³â ç óñüîãî ñâ³òó. ²ñïàíñüêà ìîâà º äðóãîþ çà çíà÷èì³ñòþ ó ñâ³ò³. Öå ìîâà ÿêîþ ðîçìîâëÿþòü áëèçüêî 350 ì³ëüéîí³â ëþäåé! ²ñïàíñüêà ìîâà º äåðæàâíîþ â 21 êðà¿í³ ñâ³òó. Äî òîãî æ íàâ÷àííÿ â ²ñïàí³¿ ö³ëêîì äîñòóïíå, îñîáëèâî ÿêùî ïîð³âíþâàòè âàðò³ñòü íàâ÷àííÿ, íàïðèêëàä, ç Ñïîëó÷åíèìè Øòàòàìè. ² òàê: ×îìó ²ñïàí³ÿ? • Ïðåêðàñíà êðà¿íà äëÿ ïðîæèâàííÿ, ðîáîòè òà íàâ÷àííÿ • ²ñïàíñüêà äðóãà çà çíà÷èì³ñòþ ìîâà â ñâ³ò³ • Ïðåñòèæí³ñòü ºâðîïåéñüêèõ óí³âåðñèòåò³â • Âèñîêèé ð³âåíü íàâ÷àííÿ • Äîñòóïí³ ö³íè

ÑÈÑÒÅÌÀ ÎÑÂ²ÒÈ Â ²ÑÏÀÍ²¯ Îòæå, ç 2010 - 2011 íàâ÷àëüíîãî ðîêó ªâðîïà âñòóïèëà â íîâó ñèñòåìó âèùî¿ îñâ³òè çà Áîëîíñüêîþ óãîäîþ. Ðåôîðìà òîðêíóëàñÿ â îñíîâíîìó äèòÿ÷î¿ òà äîøê³ëüíî¿ îñâ³òè. Âîíà âêëþ÷àº â ñåáå íàñòóïí³ åòàïè: 1. Äèòÿ÷à îñâ³òà (EducacionInfantil) ç 0 äî 6 ðîê³â (ðîçä³ëåíà íà 2 öèêëè - ç 0 äî 3 ³ ç 3 äî 6 ðîê³â). 2. Ïî÷àòêîâà îñâ³òà (EducacionPrimaria) ç 6 äî 12 ðîê³â (ðîçä³ëåíà íà 3 öèêëè, ïî 2 êóðñè) - îáîâ'ÿçêîâà äëÿ âñ³õ ³ íà öüîìó åòàï³ äàþòüñÿ îñíîâè ç óñ³õ ïðåäìåò³â. 3. Ñåðåäíÿ îáîâ'ÿçêîâà îñâ³òà (EducacionSecundariaObligatoria) òàêîæ ïîä³ëÿºòüñÿ íà öèêëè: ïåðøèé öèêë - 1214 ðîê³â - äâà êóðñè ³ äðóãèé öèêë - 14-16 ðîê³â - äâà êóðñè ³ º îñòàííüîþ ëàíêîþ â áàçîâ³é êóëüòóðí³é, ñîö³àëüí³é ³ òåõí³÷í³é ï³äãîòîâö³. Ùî ñòîñóºòüñÿ âèùî¿ îñâ³òè â ²ñïàí³¿, òî êîæåí ³ñïàíñüêèé óí³âåðñèòåò àâòîíîìíèé ³ ìîæå âíîñèòè â ïðîãðàìó ñâî¿ çì³íè. Ñèñòåìà âèùî¿ îñâ³òè â ²ñïàí³¿ âêëþ÷àº â ñåáå òðè ïîñë³äîâíèõ öèêëè:

1. Ïåðøèé öèêë - Grado - òðèâàº 4 ðîêè ³ âåäå äî îòðèìàííÿ êâàë³ô³êàö³¿ Grado. Öå àíàëîã óêðà¿íñüêîãî ñòóïåíÿ "áàêàëàâð". Âèùó îñâ³òó ïåðøîãî öèêëó â ²ñïàí³¿ ìîæíà îòðèìàòè â óñ³õ íàïðÿìêàõ ÿê ãóìàí³òàðíèõ, òàê ³ ïðèðîäíè÷èõ, ³ ñîö³àëüíèõ. 2. Äðóãèé öèêë - Master - òðèâàº 1-2 ðîêè. Öå àíàëîã óêðà¿íñüêîãî ñòóïåíÿ "ìàã³ñòð" àáî äèïëîìà ïðî âèùó îñâ³òó çà ñòàðîþ ñèñòåìîþ îñâ³òè â Óêðà¿í³. Íà äðóãèé öèêë íàâ÷àííÿ â ²ñïàí³¿ ìîæíà âñòóïèòè ò³ëüêè âæå ìàþ÷è ñòóï³íü Grado. Äëÿ ³íîçåìö³â íåîáõ³äíî ìàòè äèïëîì ïðî âèùó îñâ³òó ñâîº¿ êðà¿íè, ÿêèé äëÿ âñòóïó íà ïðîãðàìè Master íå îáîâ'ÿçêîâî ëåãàë³çóâàòè â Ì³í³ñòåðñòâ³ Îñâ³òè ²ñïàí³¿. 3. Òðåò³é öèêë - Doctorado - òðèâàë³ñòþ â 1 - 2 ðîêè, ãîòóº äî îòðèìàííÿ ñòóïåíÿ Doctorado ³ éîãî ìîæíà ñï³ââ³äíåñòè ç ìàã³ñòðàòóðîþ òà äîêòîðàíòóðîþ. Çà á³ëüø äåòàëüíîþ ³íôîðìàö³ºþ çâåðòàéòåñÿ â ì³æíàðîäíå îñâ³òíº àãåíòñòâî "Ó÷åáà â Èñïàíèè": www.uchebavicpanii.es e-mail: spanish_dream@ukr.net Òåë.: â Êèºâ³ (067) 763-26 28, (095) 711 85 79 Î

ХОЧЕШ ПІЗНАТИ СВІТ? ВЧИ МОВИ!

2156

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ 2013 ¹ 10 ÆÎÂÒÅÍÜ

23511001

01041017

ОСВІТА В УКРАЇНІ І ЗА КОРДОНОМ: WWW.S-OSVITA.COM.UA

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10 ÆÎÂÒÅÍÜ

· 2013

00281004 99991009

20371005 12861004

ЧОМУ ПОЛЬЩА? Польща - пре расна раїна, польсь і ніверситети пропон ють висо ий рівень освіти і становлять невід’ємн частин Європейсь ої системи освіти. Всі передові ніверситети пропон ють про рами ан лійсь ою мовою, в лючаючи медицин , технічні на и, бізнес і фінанси. Болонсь а система Польща бере а тивн часть Болонсьом процесі. Завдя и ECTS (Європейсь а Кредитна Система), ст денти мож ть б ти мобільними і продовж вати своє навчання в інших раїнах. Населення Польщі є одним з наймолодших в Європі - половині її жителів ще не виповнилося 35 ро ів. За останні 10 ро ів система освіти в Польщі розвивається д же динамічно в порівнянні з іншими раїнами Європи. Кіль ість вищих навчальних за ладів збільшилася в чотири рази. Щоро приблизно півмільйона молодих людей здоб вають освіт в ніверситетах і оледжах. В ніверситетах є спеціальні сл жби, я і забезпеч ють потреби іноземних ст дентів. Спеціально призначені польсь і ст денти допома ають іноземцям адапт ватися в новом середовищі.

Уні альним явищем польсь ій системі освіти є величезна іль ість приватних вищих навчальних за ладів. Польсь систем освіти можна порівняти з амери ансь ою. У Польщі є 310 приватних ніверситетів і оледжів, а та ож 138 державних ш іл вищо о ст пеня. Завдя и вели ій он ренції, вартість освіти т т нижча, ніж в інших європейсь их раїнах. Навчання в Польщі дає пре расн можливість пізнати ба ат льт р , побачити історичні пам’ятни и, насолодитися найбільшим в Європі природним середовищем, а та ож спроб вати смачні страви. Ст денти, я і вирішили навчатися в Польщі ан лійсь ою мовою, мож ть вибирати з більш ніж 100 навчальних за ладів. Серед них ніверситети, технічні ніверситети, вищі інженерні ш оли, сільсь о осподарсь і а адемії, е ономічні а адемії та баато інших професійно-технічних та педао ічних оледжів. Польсь і ніверситети бер ть часть про рамах обмінів Socrates/Erasmus, мають двосторонні до овори з іншими ВНЗ Європи і світ , завдя и чом ст денти мають реальн можливість там навчатися, ста-

ж ватися і в рез льтаті отримати дипломи двох європейсь их ВНЗ. Навчання в Польщі - це не тіль и я існа європейсь а освіта за дост пними цінами, а й вільне переміщення по Євросоюз з правом на офіційн робот в б дь-я ій раїні. Освіта в Польщі дає пре расн можливість пізнати ба ат льт р с сідньої раїни, побачити її історичні пам’ят и, насолодитися її різноманітним природним середовищем. У раїнсь і абіт рієнти мають реальн можливість вибор між європейсь ою освітою в Польщі та освітою в У раїні. За більш детальною інформацією звертайтеся в оловний офіс освітньо о а ентства EYROSTUDY в Києві: м. Київ, пр-т Петра Гри орен а, 39б, 1 поверх, м. «Позня и» (вихід з метро на в л. Міш и, до ТЦ «Піраміда»). Прийом відвід вачів здійснюється за попереднім записом за телефонами: (063) 578 16 00; (044) 578 16 00; (096) 096 16 00; (050) 416 16 00 E-mail: info@eurostudy.info Сайт: www.eurostudy.info Î

НАВІГАТОР ТВОЄЇ ОСВІТИ – ЩОМІСЯЧНИЙ ЖУРНАЛ “СУЧАСНА ОСВІТА”

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ 2013 ¹ 10 ÆÎÂÒÅÍÜ

ÒÅÐÌ²Í ÍÀÂ×ÀÍÍß

ÍÀÇÂÀ ÊÓÐÑÓ

ÂÀÐÒ²ÑÒÜ ÊÓÐÑÓ

ÄÎÄÀÒÊÎÂÀ ²ÍÔÎÐÌÀÖ²ß

ÍÀÂ×ÀËÜÍÈÉ ÇÀÊËÀÄ, ÒÅË.

ÍÀÂ×ÀÍÍß ÇÀ ÊÎÐÄÎÍÎÌ Íàâ÷àííÿ çà êîðäîíîì. Ìîâí³ êóðñè â øêîëàõ International House – 150 øê³ë ó 45 êðà¿íàõ ñâ³òó Íàâ÷àííÿ ó ïðîâ³äíèõ íàâ÷àëüíèõ çàêëàäàõ ñâ³òó. Àêàäåì. ï³äãîòîâêà, âèùà îñâ³òà, ïðèâàòí³ øêîëè äëÿ ä³òåé

3-6 ðîê³â

â³ä 1 òèæíÿ äî 1 ðîêó

Âåëèêîáðèòàí³ÿ, Í³ìå÷÷èíà, ²ñïàí³ÿ, ÑØÀ, Íîâà Çåëàíä³ÿ òà ³í. Ñ³ì’¿, ñòóä. ðåçèäåíö³ÿ, ãîòåëü òà ³í. Äëÿ ä³òåé òà äîð., ïðîòÿãîì óñüîãî ðîêó

â³ä 100 ºâðî

Çíèæêè ç 12 òèæí³â òà çà ðàííº îôîðìë.

ВСТУП ДО ВНЗ НІМЕЧЧИНИ ВІДРАЗУ ПІСЛЯ ШКОЛИ! Атестат про середню освіт , я ий б в отриманий до 2011 ро в лючно (10 ро ів навчання), надає право вст пати до вищих навчальних за ладів Німеччини тіль и після за інчення двох рсів ніверситет в У раїні ( державном або а редитованом ВНЗ) за тією спеціальністю, за я ою план ється навчання в Німеччині. Для вст п в під отовчий оледж Німеччини (Studienkolleg) треба обов'яз ово за інчити перший рс ніверситет в У раїні. Для всіх охочих вст пати до ВНЗ Німеччини зі ш ільним Атестатом після 2012 ро (11 ро ів навчання) є ч дова новина: вст п в пра тично без оштовний під отовчий оледж Німеччини (Studienkolleg) можливий відраз після за інчення ш оли в У раїні! А до ВНЗ тепер можна вст пати без під отовчо о оледж , і після за інчення одно о рс в раїнсь ом ніверситеті з то о напрям, за я им план ється навчання в Німеччині, а не після двох я б ло раніше. Зміни в за онодавстві Німеччина д же заці авлена в ст дентах і висо о валіфі ованих фахівцях, том т т створюються всі мови для спішно о отримання освіти. Збільш ються, по мірі можливості, вже й без то о чималі права, в том числі й іноземних ст дентів. У зв'яз з прийняттям ново о за он в серпні 2012 ро , всім іноземним ст дентам Німеччини, після за інчення навчання вищих навчальних за ладах раїни, надається півтора ро на пош и роботи, а не один рі , я це б ло раніше. Крім то о, ст дентам дозволено тепер працювати наба ато більше, а саме 120 повних або 240 неповних днів році, в порівнянні з 90 повних або 180 неповних днів році, що б ло раніше. Після знаходження роботи можна вже через 2 ро и претенд вати на NE (необмежений дозвіл на переб вання), для цьо о достатньо виплатити 24 місяці пенсійних внес ів. За більш детальною інформацією звертайтеся в Німець е представництво START в У раїні: м.Київ, в л. Марини Рас ової, 17, офіс 611 Тел.: (044) 360 26 40, (096)148 39 40 www.startstudy.com.ua info@ startstudy.com.ua

Âåëèêîáðèòàí³ÿ, Øâåéöàð³ÿ, ²òàë³ÿ, ÑØÀ, Êàíàäà, Àâñòð³ÿ, Чåõ³ÿ òà ³í. Ñ³ì’¿, ñòóäåíòñüê³ ðåçèäåíö³¿. Äëÿ ä³òåé òà äîðîñëèõ

International House abroad@ih.kiev.ua, www.ih.kiev.ua\abroad Òåë.: 238-98-70, 238-97-96 International House abroad@ih.kiev.ua, www.ih.kiev.ua\abroad Òåë.: 238-98-70, 238-97-96

ЧОМУ ПРОГРАМА ЄВРОПЕЙСЬКА ОСВІТА? • Досвід - працюємо з 2005 ро • Офіційний представни 18 Європейсь их ВНЗ в У раїні • Понад 600 спеціальностей – Вам б де з чо о вибирати • Вст п в У раїні за співбесідою • Підтрим а та сприяння: - Вибір ВНЗ - Процед ра вст п - Пере лад, нотаріальне завірення, нострифі ація та ле алізація до ментів - Форм вання та подання повно о па ет до ментів з ідно вимо ВНЗ - Надання офіційно о засвідчення з ніверситет про зарах вання - Конс льтація візових питаннях - Підбір житла за бажанням - Ор анізація виїзд , перевезення, с провід та поселення - Е с рсія - Конс льтація та допомо а від ритті бан івсь о о рах н - Рі дистанційної підтрим и абіт рієнта • Індивід альний підхід до ожно о лієнта • Компле сний с провід ст дента протя ом першо о ро навчання • Офіційні оди із польсь ими ВНЗами арант ють спішний вст п • Можливість попередньо відвідати обраний ВНЗ • Європейсь ий диплом, що є дійсним Євросоюзі, У раїні, Росії тощо • Можливість стаж ватися і подорож вати раїнами Європи, США, Канади • Реальна можливість працевлашт вання в Європі та інших раїнах світ • Розміщення Польщі по с сідств дозволяє часто приїжджати додом За більш детальною інформацією звертайтеся в офіс Про рами Європейсь а Освіта: 03057, м.Київ, в л. Довжен а, 14/1 Тел.: (044) 599-60-03, (097) 026-67-67 www.euroosvita.info E-mail: euroosvita.info@gmail.com Skype: euroosvita.ua

ЖУРНАЛ “СУЧАСНА ОСВІТА” – ТВІЙ ПУТІВНИК У СВІТІ ЗНАНЬ

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10 ÆÎÂÒÅÍÜ

· 2013

Àãåíö³¿ îñâ³òè çà êîðäîíîì

Â îñòàíí³ ðîêè ³ñòîòíî çðîñëî ïðàãíåííÿ ãðîìàäÿí Óêðà¿íè îòðèìàòè îñâ³òó çà êîðäîíîì. Ï³ä³éòè äî âèð³øåííÿ öüîãî ïèòàííÿ ìîæëèâî çâåðíóâøèñü äî ²íòåðíåòó, äðóêîâàíèõ ÇÌ², â³äâ³äóþ÷è îñâ³òí³ âèñòàâêè é ïðåçåíòàö³¿. Öå ïåðåäáà÷àº ñåðéîçíó ñàìîñò³éíó ðîáîòó íàä îòðèìàíîþ ³íôîðìàö³ºþ, à òàêîæ êîíòàêòè ç ïðåäñòàâíèêàìè ïîñîëüñüêèõ ³ êîíñóëüñüêèõ â³ää³ë³â çàêîðäîííèõ êðà¿í. Â íàøîìó âèïàäêó çäîáóâà÷ çàëèøàºòüñÿ íàîäèíö³ ç³ ñâî¿ìè ïèòàííÿìè, ñóìí³âàìè, ïîìèëêàìè. Çðîáèòè ïðàâèëüíèé âèá³ð íàâ÷àëüíî¿ ïðîãðàìè ³ íàâ÷àëüíîãî çàêëàäó, óíèêíóòè òðóäíîù³â ³ ïîìèëîê ï³ä ÷àñ îôîðìëåííÿ äîêóìåíò³â, ìîæíà çâåðíóâøèñü äî êâàë³ô³êîâàíèõ ñïåö³àë³ñò³â àãåíòñòâ îñâ³òè çà êîðäîíîì, øèðîêî ïðåäñòàâëåíèõ íà ðèíêó îñâ³òí³õ ïîñëóã Óêðà¿íè. Â àãåíòñòâàõ îñâ³òè çà êîðäîíîì íàäàþòü íå ëèøå êîíñóëüòàö³éí³ ïîñëóãè, àëå é çä³éñíþþòü ïîâíèé ñóïðîâ³ä íà åòàï³ ï³äãîòîâêè äî âñòóïó â çàêîðäîííèé ÂÍÇ, ÷àñòî íàäàþòü äîïîìîãó â ïðîöåñ³ íàâ÷àííÿ. Ç íàïðÿìàìè ä³ÿëüíîñò³ ³ êîîðäèíàòàìè îñâ³òí³õ àãåíö³é âè çìîæåòå îçíàéîìèòèñü íà ö³é ñòîð³íö³ íàøîãî æóðíàëó.

ÀÃÅÍÖ²¯ “International House”

Мовні рси для дорослих. Мовні рси для дітей. Освіта в приватних ш олах. Вища освіта та під отов а до ніверситет . Післядипломна та професійна освіта. Ан лійсь а для бізнес . Корпоративне навчання. Гарантований вст п в польсь і ВНЗ. Можливість вст п на бюджет. 25 рейтин ових ВНЗ, 500 фа льтетів. Допомо а в отриманні Карти поля а К рси польсь ої мови. Ре лярні освітні т ри по ВНЗ Польщі. Допомо а в отриманні Карти поля а

EUROSTUDY

Îñâ³òí³é öåíòð "CONCEPT"

Íåìåöêîå ïðåäñòàâèòåëüñòâî â Óêðàèíå " Start''

Ó÷åáà â Èñïàíèè

Ïðîãðàìà ªâðîïåéñüêà îñâ³òà Åâðîäèïëîì

Study Ua

ÏÐÎÃÐÀÌÈ

Літні, осінні, зимові та весняні ані лярні про рами для дітей; про рами вивчення ан лійсь ої мови для дорослих (18+); під отова та ор анізація вст п до британсь их ш ілпансіонів, до ніверситетів на про рами ма істра і ба алавра; партнерсь і он рсні про рами для ви ладачів ан лійсь ої мови та для молоді; навчальні семінари та інформаційні презентації Бесплатное высшее образование а ос дарственных ВУЗах Германии. Язы овые рсы за р бежом. Сопровождение в течение периода об чения в Германии и Австрии. Немец ий, ан лийс ий в Киеве. Au-pair про раммы. Переводы до ментов К рсы испанс о о. Испанс ие ВУЗы, ш олы, летние язы овые ла еря. Сопровождение и помощь в пол чение визы. Об чение в Польше Возможность тр до стройства за р бежом. К рсы польс о о язы а. Визовая поддерж а. Озна омительные про раммы.

ÊÐÀ¯ÍÈ/ÄÎÄÀÒÊ. ²ÍÔ. Вели обританія, Канада, Австралія, Ірландія, Швейцарія, Італія, Німеччина, Мальта, Нідерланди та ін.

Польща

Вели обританія, Канада, США, Германія та інші раїни

Австрия , Германия

ÊÎÎÐÄÈÍÀÒÈ м. Київ, в л. Ванди Василевсь ої, 7 Тел.: (044)238-98-70, 238-97-96 E-mail: abroad@ih.kiev.ua м. Київ, пр-т П. Гри орен а, 39б Тел.: (044)578-16-00, (096)096-16-00, (063)578-16-00, (050)416-16-00 www.eurostudy.info м. Київ, в л. Са айдачно о, 14-В, офіс, 5 Тел.: 362-32-62, 362-38-68 info@iecc.com.ua www.iecc.com.ua

.Киев, л.Марины Рас овой , 17. офіс 611 (044) 360-26-40 (096)148-39-40

Испания

(067)763-26-28 (095)711-85-79

Польша

(044) 599-60-04 (097)026-67-67

Высшее образование в Бол арии,. Сопровождение при пост плении.

Бол ария

Высшее и среднее образование за р бежом. Про раммы для деловых людей. Work and travel USA. Язы овые рсы. Про рамма Aupair. Стажиров и за раницей для вып с ниов. Про раммы для деловых людей.

Ан лия, Канада,США, Германия, Франция, Кипр, Италия, Австралия. Китай. Голландия, Вен рия, Литва, Греция, Мальта, Чехия.

(067)8735155 (095)7908013 .Киев, б львар Др жба народов, 7 , оф.22 (044)501 -12 -67 (063)788-52-58

УВАГА: ПЕРЕДПЛАТА! ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС 06222 В КАТАЛОЗІ “УКРПОШТА”

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10 ÆÎÂÒÅÍÜ 2013

22 2222

ÎÑÂ²ÒÀ Â ÓÊÐÀ²Í²

ÍÎÂÈÍÈ СВІТОВЕ ВИЗНАННЯ: ЧОТИРИ ВНЗ УКРАЇНИ ПОТРАПИЛИ ДО QS WORLD UNIVERSITY RANKINGS Британсь а міжнародна омпанія Quacquarelli Symonds (QS) представила щорічний рейтин най ращих вищих навчальних за ладів світ World University Rankings 2013/2014. За рез льтатами рейтин Київсь ий національний ніверситет імені Тараса Шевчен а війшов до ТОП-500 ращих вищих навчальних за ладів світ в ате орії 441-450. Приємно зазначити, що порівнянні з мин лорічним рейтин ом ( ате орія 501-550), КНУ імені Тараса Шевчен а значно по ращив свій рез льтат. О рім то о, до QS World University Rankings потрапив Національний технічний ніверситет "Київсь ий політехнічний інстит т", діяльність я оо оцінена ате орією 601-650. Та ож до рейтин війшли Донець ий національний ніверситет та Національний технічний ніверситет "Хар івсь ий політехнічний інстит т", я ий вперше в лючено до світово о рейтин . Ці навчальні за лади розташ валися ате орії 701+. Перше ж місце в рейтин посів Массач сетсь ий техноло ічний інстит т (США). Др е місце - Гарвардсь ий ніверситет, третє - Кембриджсь ий ніверситет (обидва - Вели обританія). Зазначимо, що рейтин британсь ої міжнародної омпанії Quacquarelli Symonds "World

University Rankings" заснований на чотирьох основних принципах: дослідження, навчання, працевлашт вання, а та ож інтернаціоналізація. У ладачі рейтин ви ористов ють де іль а основних ритеріїв: реп тацію в а адемічном середовищі, цитованість на ових п блі ацій представни ів ніверситет , співвідношення іль ості ви ладачів і ст дентів, ставлення роботодавців до вип с ни ів, а та ож відносн чисельність іноземних ви ладачів та ст дентів. Метою рейтин є визнання ніверситетів я ба ато ранних ор анізацій, я і б мо ли задовольнити потреби ола заці авлених: ст дентів, бать ів, вчених, співробітни ів ВНЗ та роботодавців. Цей рейтин вважається порівняльним інстр ментом, я ий по ли аний допомо ти потенційним іноземним ст дентам оцінити ніверситети лобальном масштабі. www.mon.gov.ua

ДО УВАГИ БАТЬКІВ ШКОЛЯРІВ! У Міністерстві освіти і на и У раїни з 2 вересня 2013 ро розпочала робот аряча телефонна лінія з питань ор анізації навчально-виховно о процес в ш олах раїни. Свої с ар и та пропозиції можна висловити за телефонами: 481- 47 -68 (почат ова ш ола, 1-4 ласи); 481- 32- 07 (5-11 ласи). Äåïàðòàìåíò çàãàëüíî¿ ñåðåäíüî¿ òà äîøê³ëüíî¿ îñâ³òè ÌÎÍÓ

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10 ÆÎÂÒÅÍÜ

· 2013

Äèñòàíö³éíà îñâ³òà â Óí³âåðñèòåò³ «ÊÐÎÊ» Äåðæàâíèé äèïëîì. ²V ð³âåíü àêðåäèòàö³¿

Ë³öåíç³ÿ ÌÎÍ ñåð³ÿ ÀÅ ¹ 270721 â³ä 02.07.2013ð.

Öÿ ôîðìà íàâ÷àííÿ â Óêðà¿í³ çäîáóâàº äåäàë³ á³ëüøå ïðèõèëüíèê³â. ² ìîæëèâ³ñòü îòðèìóâàòè îñâ³òó â³ääàëåíî ñòàº âñå áëèæ÷îþ äî âñòóïíèê³â. Òàê, ç öüîãî íàâ÷àëüíîãî ðîêó ïåðåâàãè ³íòåðàêòèâíîãî íàâ÷àííÿ ìîæóòü îö³íèòè ñòóäåíòè äèñòàíö³éíî¿ ôîðìè Óí³âåðñèòåòó «ÊÐÎÊ». Ìàáóòü, îäíå ç ïåðøèõ ïèòàíü, ùî âèíèêàº ó ïîòåíö³éíèõ ñòóäåíò³â – ÷è ä³éñíî ìîæíà îòðèìàòè çíàííÿ, íàâ÷àþ÷èñü âäîìà? Íàñàìïåðåä ñë³ä çàçíà÷èòè, ùî äèñòàíö³éíå íàâ÷àííÿ ñòâîðåíå äëÿ äîðîñëèõ ëþäåé. ² öå ñòîñóºòüñÿ íå â³êó, à ñòàâëåííÿ äî ïðîöåñó çäîáóòòÿ çíàíü, äî ðîçóì³ííÿ òîãî, ùî â÷èòèñÿ - çíà÷èòü íàïîëåãëèâî ïðàöþâàòè çàðàäè âëàñíîãî ìàéáóòíüîãî. ßêùî ç ïåâíèõ ïðè÷èí âè íå ìîæåòå â³äâ³äóâàòè çàíÿòòÿ (íàïðóæåíèé ãðàô³ê ðîáîòè, çíà÷íà â³ääàëåí³ñòü â³ä îáðàíîãî ÂÍÇ, ñ³ìåéí³ îáñòàâèíè òîùî), àëå íå ãîòîâ³ â³äêëàäàòè îòðèìàííÿ îñâ³òè íà íåâèçíà÷åíå ìàéáóòíº – äèñòàíö³éíå íàâ÷àííÿ ñòàíå âàì ó íàãîä³. Äèñòàíö³éíà îñâ³òà ñüîãîäí³ – öå, ïî ñóò³, âèêîðèñòàííÿ ñó÷àñíèõ òåõíîëîã³é, ùî äîçâîëÿþòü ñï³ëêóâàòèñÿ ç âèêëàäà÷àìè ó ôîðìàò³ îí-ëàéí, ïåðåãëÿäàòè â³äåîëåêö³¿, ïðåçåíòàö³¿, êîðèñòóâàòèñÿ ï³äðó÷íèêàìè òà ³íøèìè äæåðåëàìè, ðîçì³ùåíèìè â åëåêòðîííîìó âèãëÿä³. Ñàìîñò³éíå íàâ÷àííÿ – öå äîáðå, ñêàæåòå âè. À ÿê ùîäî ïåðåâ³ðêè îòðèìàíèõ çíàíü? ßê â³äáóâàºòüñÿ ñêëàäàííÿ çàë³ê³â ³ñïèò³â äëÿ ñòóäåíò³â äèñòàíö³éíî¿ ôîðìè? Çâè÷àéíî, ñïðàâåäëèâî îö³íèòè çíàííÿ ñòóäåíò³â çìîæóòü ëèøå êâàë³ô³êîâàí³ âèêëàäà÷³. Òàê, â Óí³âåðñèòåò³ «ÊÐÎÊ» ñòóäåíòè äèñòàíö³éíî¿ ôîðìè ìàþòü çìîãó ñêîðèñòàòèñÿ îäíèì ³ç äåê³ëüêîõ âàð³àíò³â ñêëà-

äàííÿ çàë³ê³â òà ³ñïèò³â. Çîêðåìà, âîíè ìîæóòü öå çðîáèòè â ïðèì³ùåíí³ íàâ÷àëüíîãî çàêëàäó ï³ä ÷àñ ñåñ³¿ ó ñòóäåíò³â çàî÷íî¿ ôîðìè. Òàêîæ âîíè ìàþòü ìîæëèâ³ñòü çâåðíóòèñÿ äî îäíîãî ç ëîêàëüíèõ öåíòð³â äèñòàíö³éíîãî íàâ÷àííÿ Óí³âåðñèòåòó «ÊÐÎÊ», ùî ðîçì³ùåí³ â ð³çíèõ îáëàñòÿõ Óêðà¿íè. Ùå îäèí âàð³àíò – ñêëàñòè çàë³êè òà ³ñïèòè âäîìà çà äîïîìîãîþ ìåðåæ³ ²íòåðíåò. Âàø³ çíàííÿ ó ðåæèì³ îí-ëàéí îö³íþâàòèìå âèêëàäà÷ Óí³âåðñèòåòó. Ñï³ëêóâàííÿ ïðîõîäèòèìå â óñí³é ôîðì³. Õòî âñòàíîâëþº ãðàô³ê íàâ÷àííÿ äëÿ ñòóäåíòà? Îäíà ³ç ïåðåâàã äèñòàíö³éíî¿ îñâ³òè – ìîæëèâ³ñòü ñàìîñò³éíîãî âèáîðó ãðàô³êà îïàíóâàííÿ ìàòåð³àëó. Ï³ä ÷àñ íàâ÷àííÿ ìîæíà êîíòðîëþâàòè ñåáå, ïðîõîäÿ÷è òåñòóâàííÿ. Íàâ÷àëüíèé ìàòåð³àë – öå ëåêö³¿ ³ ñàìîñò³éí³ çàâäàííÿ. Ùîá çðîçóì³òè, ÿê ñë³ä âèêîíóâàòè ïåâíó çàäà÷ó, ñòóäåíòè îçíàéîìëþþòüñÿ ç â³äïîâ³äíèìè ïðèêëàäàìè òà ³íñòðóêö³ÿìè. Âèêîíàí³ çàâäàííÿ îö³íþþòüñÿ, à ÷àñ äëÿ ðîáîòè íàä êîíêðåòíîþ çàäà÷åþ ìîæå áóòè îáìåæåíèé. Ïðîãðàìà äèñòàíö³éíî¿ îñâ³òè â Óí³âåðñèòåò³ «ÊÐÎÊ» ïåðåäáà÷àº âèâ÷åííÿ â ñåðåäíüîìó âîñüìè äèñöèïë³í íà ñåìåñòð. Ó íàâ÷àëüíîìó ðîö³ äâà ñåìåñòðè. Õî÷à ñòóäåíò ìîæå äîòðèìóâàòèñÿ âëàñíîãî ãðàô³êà òà ïîñë³äîâíîñò³ âèâ÷åííÿ äèñöèïë³í, éîìó ñë³ä ïàì’ÿòàòè ïðî âñòàíîâëåí³ òåðì³íè ñêëàäàííÿ ³ñïèò³â ³ çàë³ê³â. Òàêîæ âàðòî íå çàáóâàòè, ùî çàâæäè äî éîãî ïîñëóã äîñâ³ä÷åí³ âèêëàäà÷³, ÿê³ íàäàäóòü íåîáõ³äíó êîíñóëüòàö³þ. ×åðåç ²íòåðíåò àáî ï³ä ÷àñ îñîáèñòî¿ çóñòð³÷³, ÿêùî âèíèêíå òàêà ïîòðåáà, ôàõ³âö³ äîïîìîæóòü çðîçóì³òè ñêëàäíèé ìàòåð³àë. Çàãàëîì äåòàëüíî îçíàéîìèòèñÿ ç òîíêîùàìè

íàâ÷àííÿ äèñòàíö³éíî ìîæå êîæåí ñòóäåíò ùå íà ïî÷àòêó íàâ÷àííÿ. Íà éîãî àäðåñó íàäñèëàºòüñÿ ïîñèëàííÿ íà â³äåîìàòåð³àë – ñâîºð³äíà ³íñòðóêö³ÿ. ßêó îñâ³òó ìîæíà çäîáóòè äèñòàíö³éíî? Öåíòð äèñòàíö³éíîãî íàâ÷àííÿ Óí³âåðñèòåòó «ÊÐÎÊ» ïðîïîíóº çäîáóòòÿ îñâ³òè â ãàëóç³ åêîíîì³êè òà óïðàâë³ííÿ. Íà ñüîãîäí³ çà äèñòàíö³éíîþ ôîðìîþ â³äáóâàºòüñÿ íàâ÷àííÿ íà áàêàëàâðàò³ çà òðüîìà íàïðÿìàìè: «Åêîíîì³êà ï³äïðèºìñòâà», «Ô³íàíñè ³ êðåäèò», «Ìåíåäæìåíò» («Ìåíåäæìåíò çîâí³øíüîåêîíîì³÷íî¿ ä³ÿëüíîñò³», «Ëîã³ñòèêà»). Çäîáóâàòè îñâ³òó â³ääàëåíî ñòàº âñå á³ëüø àêòóàëüíî. Çðó÷í³ñòü òàêîãî ñïîñîáó íàâ÷àííÿ ïîäîáàºòüñÿ áàãàòüîì. Òîìó Óí³âåðñèòåò «ÊÐÎÊ» çâåðíóâ óâàãó íà ìîæëèâîñò³ äèñòàíö³éíî¿ îñâ³òè òà âèð³øèâ çðîáèòè ¿¿ ÿê³ñíîþ ³ ìàêñèìàëüíî äîñòóïíîþ äëÿ òèõ, õòî áàæàº â÷èòèñÿ, íåçâàæàþ÷è íà áóäü-ÿê³ æèòòºâ³ îáñòàâèíè. Âèêîðèñòîâóéòå ñâ³é êîìï’þòåð íå ëèøå äëÿ ðîáîòè ÷è ðîçâàã. Àäæå â³í ìîæå ñòàòè ÷óäîâèì çíàðÿääÿì äëÿ çäîáóòòÿ ïðîôåñ³¿ ³ îñîáèñò³ñíîãî çðîñòàííÿ. Á³ëüøå ïðî äèñòàíö³éíó îñâ³òó â Óí³âåðñèòåò³ «ÊÐÎÊ» ìîæíà ä³çíàòèñÿ çà òåëåôîíàìè: (044) 455-57-57, 455-57-07. Íàøà àäðåñà: 03113, ì. Êè¿â, âóë. Ëàãåðíà, 30-32 (á³ëÿ ñò. ì. «Áåðåñòåéñüêà»). Åëåêòðîííà ïîøòà: krok@krok.edu.ua Ñàéò: www.krok.edu.ua 0016

ЧАС ІНВЕСТУВАТИ В СВОЄ МАЙБУТНЄ!

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10 ÆÎÂÒÅÍÜ 2013

ÄÈÑÒÀÍÖ²ÉÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ â Óêðà¿í³ Äèñòàíö³éíà îñâ³òà â Óêðà¿í³ ðåãóëþºòüñÿ Ïîëîæåííÿì ïðî äèñòàíö³éíå íàâ÷àííÿ, ùî áóëî çàòâåðäæåíå Íàêàçîì Ì³í³ñòåðñòâà îñâ³òè ³ íàóêè Óêðà¿íè 25 êâ³òíÿ 2013 ðîêó ¹ 466 òà çàðåºñòðîâàíå â Ì³í³ñòåðñòâ³ þñòèö³¿ Óêðà¿íè 30 êâ³òíÿ 2013 ð. ¹ 703/23 Це Положення поширюється на дистанційне навчання : за альноосвітніх навчальних за ладах (далі ЗНЗ); професійно-технічних навчальних за ладах (далі - ПТНЗ); вищих навчальних за ладах (далі - ВНЗ); за ладах післядипломної освіти або стр т рних підрозділах вищих навчальних за ладів, на ових і освітньо-на ових станов, що здійснюють післядипломн освіт (далі - ЗПО). Дистанційна форма навчання забезпеч є реалізацію дистанційно о навчання та передбачає можливість отримання вип с ни ами до ментів державноо зраз а про відповідний освітній або освітньоваліфі аційний рівень. Дистанційне навчання реалізов ється шляхом: застос вання дистанційної форми я о ремої форми навчання; ви ористання техноло ій дистанційно о навчан-

ня для забезпечення навчання в різних формах. Запровадження дистанційної форми навчання ЗНЗ, ПТНЗ, ВНЗ, ЗПО можливе за по одженням з МОН У раїни. Під отов а, перепід отов а, підвищення валіфі ації (післядипломна освіта) адрів за дистанційною формою навчання здійснюються ВНЗ, ЗПО, ПТНЗ за ліцензованими, а редитованими (атестованими) напрямами під отови (спеціальностями). Стро навчання ст дентів, сл хачів, чнів за дистанційною формою встановлюється ВНЗ, ЗПО, ПТНЗ і має б ти не меншим, ніж за денною формою за відповідними освітньо- валіфі аційними рівнями, на-

прямами під отов и та спеціальностями. Для впровадження навчання за дистанційною формою навчальні за лади мож ть створювати центри дистанційно о навчання я їх відоремлені стр т рні підрозділи. Основною формою ор анізації навчально о процес за дистанційною формою є самостійна робота. Основними видами навчальних занять за дистанційною формою навчання є: ле ція, семінар, пра тичні заняття, лабораторні заняття, онс льтації та інші. Пра тичне заняття, я е передбачає ви онання пра тичних ( онтрольних) робіт, відб вається дистанційно в асинхронном режимі. О ремі пра тичні завдання мож ть

ВАРТІСТЬ ДИСТАНЦІЙНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ ЗА ДАНИМИ ГАЗЕТИ «СЕГОДНЯ» ВНЗ КНУ техноло ій та дизайн Міжнародний ніверситет фінансів (Київ) Національний ніверситет водно о осподарства і природо орист вання (Рівне) Національний технічний ніверситет "ХПІ" (Хар ів) Полтавсь ий ніверситет е ономі и і тор івлі С мсь ий державний ніверситет

Çà ìàòåð³àëàìè www.segodnya.uà

Тернопільсь ий національний технічний ніверситет ім. І.П люя

У раїнсь о-амери ансь ий манітарний інстит т "Віс онсінсь ий Міжнародний Ун-т в У раїні" (Київ) Хмельниць ий національний ніверситет

Спеціальності "Менеджмент", "Е ономі а підприємництва", "Облі і а дит", "Мар етин ", "Фінанси та редит" "Фінанси підприємства", "Бан івсь і техноло ії та процеси", "Міжнародний менеджмент", "Менеджмент інновацій", "Облі і а дит", "Е ономі а підприємства" Всі а редитовані ВНЗ спеціальності, рім при ладної математи и і архіте т ри

Рівень під отов и Ба алавр

Вартість рі , рн. 3700

Ба алавр, ма істр

6000 - 7000

Ба алавр, спеціаліст

Ба алавр - 3000 Спеціаліст - від 4500 до 5600 3530

"Менеджмент ор анізацій", "Облі і а дит", "Комп'ютерні Ба алавр, спеціаліст системи і мережі" "Фінанси", "Облі і а дит", "Менеджмент ор анізацій", Тіль и для "Товарознавство і омерційна діяльність", "Техноло ія вип с ни ів харч вання" оледжів і техні мів "Е ономі а підприємництва", "Фінанси та редит", Ба алавр, "Менеджмент", "Мар етин ", "Комп'ютерні на и", спеціаліст, ма істр "Інформати а", "Еле тронні пристрої та системи", "Еле троні а і еле тротехноло ії", "Право" "Комп'ютерні на и", "Комп'ютерна інженерія", Ба алавр, др а "Автоматизація і омп'ютерно-інте ровані техноло ії", вища "Обладнання переробно о і харчово о виробництв", "Автоматизоване правління техноло ічними процесами", "Комп'ютерно-інте ровані техноло ічні процеси виробництва" "Менеджмент зовнішньое омічної діяльності" Ма істр "Інженерна механі а", "Еле троні а", "Радіоеле троні а", "Обчислювальна техні а", "При ладна математи а", "Е ономі а і підприємництво", "Ле а промисловість", "Педа о і а"

Ба алавр, др а вища

Приблизно 4000 4000 - 5500

Приблизно 3000

10 000 Приблизно 3000

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10 ÆÎÂÒÅÍÜ

· 2013

ви он ватись синхронном режимі, що визначається робочою прорамою навчальної дисципліни. Лабораторне заняття проводиться очно спеціально обладнаних навчальних лабораторіях або дистанційно з ви ористанням відповідних вірт альних тренажерів і лабораторій. Пра тична під отов а ст дентів ( чнів, сл хачів), я і навчаються за дистанційною формою навчання, проводиться за о ремо затвердженою навчальним за ладом про рамою. Контрольні заходи з навчальної дисципліни (предмета) при здійсненні під отов и фахівців за дистанційною формою навчання ЗНЗ, ПТНЗ, ВНЗ, ЗПО в лючають проміжний (тематичний, мод льний), підс м овий та інші визначені ЗНЗ, ПТНЗ, ВНЗ, ЗПО онтролі знань, мінь та навичо , наб тих ст дентом, чнем (вихованцем), сл хачем процесі навчання. Усі онтрольні заходи ЗНЗ, ПТНЗ, ВНЗ, ЗПО мож ть здійснюватись відповідно до рішення навчально о за лад дистанційно з ви ористанням можливостей інформаційно- ом ні аційних техноло ій, зо рема відео онференц-зв’яз за мови забезпечення а тентифі ації то о, хто навчається, або очно. У за альноосвітніх навчальних за ладах ви ористання техноло ій дистанційно о навчання зорієнтоване насамперед на та і ате орії чнів (вихованців): особи з особливими потребами; обдаровані діти та молодь, я і спроможні самостійно або прис орено опан вати навчальні про рами; особи, я і проживають ео рафічно віддалених і важодост пних до ЗНЗ населених п н тах; чні вечірніх ш іл, я і за мовами праці переб вають тривалий час за межами населено о п н т , де розташований ЗНЗ, та чні, я і за сімейними обставинами (де ретна відп ст а тощо) не мож ть систематично відвід вати ш ол ; особи, я і бажають отримати додат ові знання паралельно з навчанням ш олі; особи, я і от ються до вст п до ВНЗ; ромадяни У раїни, я і тимчасово або постійно проживають за ордоном. Техноло ії дистанційно о навчання мож ть ви ористов ватись ЗНЗ при проведенні занять через мереж Інтернет під час арантин ; вивченні додат ових (фа льтативних) предметів; навчанні чнів під час хвороби; ви онанні на ово-дослідниць их робіт Малій а адемії на У раїни; часті дистанційних олімпіадах, онрсах; отриманні онс льтацій тощо. У ПТНЗ техноло ії дистанційно о навчання мож ть ви ористов ватись при ор анізації навчально о процес за прорамами первинної професійної під отов и, перепід отов и або підвищення робітничої валіфі ації, а та ож за навчальними про рамами з навчальних предметів та професійнотеоретичної під отов и. Професійно-пра тична під отов а здійснюється за дистанційною формою та/або очно ви ляді виробничо о навчання, виробничої, переддипломної (передвип с ної) пра ти и і проводиться навчально-виробничих майстернях, на полі онах, тренажерах, автодромах, тра тородромах, навчально-виробничих підрозділах, навчальних осподарствах, а та ож на робочих місцях на виробництві та в сфері посл або із ви ористанням техноло ій дистанційно о навчання за наявності відповідних веб-рес рсів і можливостей дост п до них. Навчання осіб із особливими потребами ( том числі з пор шеннями зор , сл х , опорно-р хово о апарат , психічними розладами) передбачає зал чення додат ових техноло ій дистанційно о навчання при здійсненні всіх видів під отов и, в лючаючи професійно-пра тичн , з рах ванням особливостей розвит чнів (вихованців). Вартість дистанційної форми навчання за даними азети «Сеодня» оливається від трьох до десяти тисяч ривень на рі . Її Î величина в різних вишах представлена в таблиці.

УКРАЇНЦІ ЗМОЖУТЬ ОТРИМАТИ ДИПЛОМИ ПО СКАЙПУ Íîâîââåäåííÿ â³ä Ì³í'þñòó: øêîëè, ÏÒÓ ³ ÂÍÇ çìîæóòü íàâ÷àòèñÿ ïî ²íòåðíåòó, âèäàþ÷è äåðæàòåñòàòè.Óêðà¿íö³ çìîæóòü îòðèìóâàòè ïîâíîö³ííó îñâ³òó, íå âèõîäÿ÷è ç äîìó. Ì³í³ñòåðñòâî îñâ³òè çàòâåðäèëî íîâå Ïîëîæåííÿ ïðî äèñòàíö³éíå íàâ÷àííÿ, ÿêå íàäàñòü ìîæëèâ³ñòü íàâ÷àëüíèì çàêëàäàì ïîâíîö³ííî íàâ÷àòè ÷åðåç ²íòåðíåò çà äîïîìîãîþ íîâèõ òåõíîëîã³é. У Європі та США вже давно ні о о не здив єш відеоле ціями і здачею іспитів через Інтернет. В У раїні он-лайн по и дост пні тіль и о ремі рси при ніверситетах і навчальних центрах. Тепер же можна б де отримати повноцінний атестат або диплом державно о зраз а. "Можливість введення дистанційно о навчання тепер б де не тіль и ВНЗ, а й навчальних за ладів середньої ш оли і профе-сійно-технічних навчальних за ладів", - с азав "Се одня" дире тор департамент вищої освіти Міносвіти Юрій Коровайчен о. Правда, для то о щоб почати дистанційн про рам освіти, навчальном за лад слід придбати необхідн матеріально-технічн баз , а та ож провести під отов ви ладачів. Без цьо о ліцензії від Міносвіти не отримати. "Ви ладачі повинні оволодіти методи ами спіл вання через Інтернет, плюс знати, я пере онатися в том , що спіл ються зі ст дентом, а не з имось іншим, хто за ньо о все пише і здає. Тобто це все не та просто, я здається", - аже Коровайчен о. "У середній ш олі про рама дистанційно о навчання тіль и починається, але ми сподіваємося, що незабаром вона повноцінно запрацює. Та , діти, я і з я их-неб дь причин переб вають за межами У раїни, змож ть не відриватися від навчання. Та а форма підійшла б для ш олярів, я і знаходяться на дов отривалом лі ванні або дітей з особливими потребами. Незамінною вона б де і в періоди арантинів, оли діти по три тижні сидять вдома", - розповідає нам дире тор департамент за альної середньої та дош ільної освіти Міносвіти У раїни Оле Єресь о. Серед перева та ої освіти е сперти називають дост пність: я плані можливостей отримати освіт людям з либин и, та і в матеріальном (її ціна б де на рівні плати за заочн форм ). А от ст дентсь ом співтоваристві аж ть, що та им чином ви рають провідні ВНЗ раїни. "Для ре іональних ВНЗ б де проблематично зап стити цю систем , адже необхідно хоч я есь матеріальне забезпечення. І плюс ст денти втратять інтерес до цих вишів: навіщо їм вчитися десь в ре іоні, я що вони мож ть отримати освіт в Києві, не переїжджаючи до столиці", - оворить оординатор ромадсь ої ініціативи "Ст дентсь ий захист" Андрій Чорних. Проре тор з навчальної роботи Хар івсь ої юридичної а адемії У раїни ім. Я.М дро о Юрій Барабаш вважає, що я що ВНЗ підтрим є і вдос оналює рівень освіти, він не втратить ст дентів, навіть я що і знаходиться в ре іоні. Це демонстр є спішний досвід Європи. "Все одно очна форма ні ди не дінеться, ст денти завжди б д ть ходити на ле ції", - аже він. Î Çà ìàòåð³àëàìè Â³êòîð³¿ Øåñòîïåðîâî¿, www.segodnya.ua

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10 ÆÎÂÒÅÍÜ 2013

Ñâÿòî ³íòåëåêòó àáî ùå ðàç ïðî îë³ìï³àäè Îë³ìï³àäè ñòàëè îäíèì ³ç ñèìâîë³â ÕÕ ñòîë³òòÿ. Â³äðîäèâøèñü ÿê âñåñâ³òí³é ñïîðòèâíèé ðóõ â ê³íö³ XIX ñòîë³òòÿ, â³í âèéøîâ çà ðàìêè ñïîðòó ³ ïðåäñòàâëÿº ñüîãîäí³ ìàñøòàáí³ ³íòåëåêòóàëüí³ çìàãàííÿ ç áàãàòüîõ ãàëóçåé çíàíü ñåðåä ìîëîä³: øêîëÿð³â ³ ñòóäåíò³â..

Ш ільні олімпіади мають же тривал історію, вини ли традиції, напрацьовано досвід. Вони проводяться приблизно з середини 60-х ро ів на рівні держав, а з інця 60-х - я Міжнародні олімпіади. У СРСР б в свій порядо проведення олімпіад ш олярів. У раїна ре лярно проводила в рам ах ш ільно о олімпійсь о о р х олімпіади I- IV рівня, тобто ш ільні, районні (місь і), обласні та респ блі ансь і. Потім У раїна виставляла о рем оманд на Всесоюзні зма ання, а в с ладі радянсь их оманд неодноразово брала часть Міжнародних олімпіадах ш олярів.

Çà ìàòåð³àëàìè Ñìîòðèöüêîãî ª. Þ., Øåéí³íà Å.ß www.samlib.ru www.mon.gov.ua

З 1993 р. раїнсь і ш олярі бер ть часть с ладі своїх національних оманд Міжнародних олімпіадах з математи и, фізи и, хімії, біоло ії, інформатии та обчислювальної техні и, а з 1996 р. - із е оло ії. Кожен ш оляр, я ий бере часть в олімпіаді, мріє про перемо . Це само собою зроз міло. На те і змаання, щоб мріяти про перемо . Одна оловний принцип олімпіади - не перемо ти, а брати часть. Але: брати часть треба ХОТІТИ. На олімпіадах б дь-я о о ш оляра, я що він там вперше, че ає від риття: виявляється, що предмет не обмеж ється рам ами підр чни ів, і питання мож ть задаватися нестандартні, і - виявляється - оось ці авить твоє мір вання або начитаність рім ш ільно о рс . Більше то о, оли ш оляр потрапляє на районн олімпіад , виявляється, що сильних чнів більше, ніж ласі (та -та , це точ и здив вання, я і відб ваються раніше, ніж вст п до ВНЗ, тіль и на олімпіадах). Хоча - там майже немає спіл вання. Спіл вання вини ає тіль и на все раїнсь их, міжнародних олімпіадах - том що там іль а днів в про рамі, та й іль а т рів.

Зараз з'явилися нові ці аві олімпіади та т рніри. Вели а іль ість з них прид мані не на У раїні, мають стат с міжнародних, тим ці авіше чням них брати часть. Най раще в цих т рнірах те, що дитина без відбор відраз потрапляє на міжнародний т рнір. Звичайно, вона пише робот в своєм місті, але перевіряють цю робот в центрі, і звідти надсилають рез льтат. Ш олярам це д же подобається. Та их т рнірів ба ато. Останнім часом все раїнсьлюбов отримав міжнародний он рс "Кен р " Кон рс походить з Австралії. (Умови проведення он рс www.kangaroo.com.ua). Цей т рнір об'єднав більше 3 мільйонів ш олярів всьом світі. Безс мнівний інтерес представляють і Все раїнсь ий фізичний он рс "Левеня" (www.levenia.com.ua), Міжнародна Олімпіада "Інтеле т" (http://intellektsystem.net/), Міжнародний природничий інтера тивний чнівсь ий онрс "КОЛОСОК" (www.kolosok. lviv.ua), Все раїнсь і чнівсь і Інтернет-олімпіади (www. osvitaodessa.org). Коли починати брати часть в олімпіадах? Це той самий випадо , оли жартівлива відповідь "ще вчора " є правильною. Чим молодшом віці це відб вається, тим раще!

Зверніть ва ! Відповідно до Умов прийом до вищих навчальних за ладів У раїни 2013 році призерам (особам, наородженим дипломами I - III ст пенів) IV етап Все раїнсь их чнівсь их олімпіад з базових предметів до он рсно о бала при вст пі на основі повної за альної середньої освіти зарахов ється додат овий бал за мови, я що вони вст пають на напрями під отов и, для я их профільним є вст пне випроб вання з предмета, з я о о вони є призерами. Ця норма поширюється на призерів ІІІ етап Все раїнсь их он рсів-захистів на ово-дослідних робіт чнів-членів Малої а адемії на У раїни, що відб лися поточном навчальном році, за перелі ом, визначеним на азом Міністерства освіти і на и У раїни. Зарахов ються до вищо о навчально о залад за мови подання сертифі ата (сертифі атів) зовнішньо о незалежно о оцінювання з іль істю балів не нижче мінімально о рівня для доп с до часті в онрсном відборі часни и міжнародних олімпіад за мови, я що вони вст пають на напрями під отов и, для я их профільним є вст пне випроб вання з предмета, з я о о вони брали часть міжнародній олімпіаді. Î

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10 ÆÎÂÒÅÍÜ

· 2013

ПРО ПРОВЕДЕННЯ ВСЕУКРАЇНСЬКИХ УЧНІВСЬКИХ ОЛІМПІАД І ТУРНІРІВ З НАВЧАЛЬНИХ ПРЕДМЕТІВ У 2013/2014 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ Відповідно до На аз МОН № 1079 від 05.08.13 ро Все раїнсь і чнівсь і олімпіади з раїнсь ої мови та літерат ри, російсь ої мови і літерат ри, ан лійсь ої, іспансьої, німець ої, франц зь ої мов, історії, правознавства, математи и, фізи и, астрономії, хімії, біоло ії, е оло ії, ео рафії, інформати и, інформаційних техноло ій, е ономі и, тр дово о навчання, педа о і и і психоло ії, фізичної льт ри і спорт відб д ться: І етап - жовтні 2013 ро , ІІ етап - листопаді- р дні 2013 ро , ІІІ етап - січнілютом 2014 ро . Перелі Все раїнсь их чнівсь их олімпіад з навчальних предметів та областей, я их відб деться ІV етап зма ань 2013/2014 навчальном році 1. У раїнсь а мова та літерат ра (8-11 ласи) Чер ась а область; 2. Російсь а мова і літерат ра (9-11 ласи) - Донець а область; 3. Ан лійсь а мова (9-11 ласи) - Житомирсь а область; 4. Іспансь а мова (9-11 ласи) - Житомирсь а область; 5. Німець а мова (9-11 ласи) - Чернівець а область; 6. Франц зь а мова (9-11 ласи) - Чернівець а область; 7. Історія (8-11 ласи) - Полтавсь а область; 8. Правознавство (9-11 ласи) - Черні івсь а область; 9. Математи а (8-11 ласи) - Хар івсь а область; 10. Фізи а (8-11 ласи) - С мсь а область; 11. Астрономія (10 - 11 ласи) - Одесь а область; 12. Хімія (8-11 ласи) - Вінниць а область; 13. Біоло ія (8-11 ласи) - Івано-Фран івсь а область; 14. Е оло ія (10-11 ласи) - Івано-Фран івсь а область; 15. Гео рафія (8-11 ласи) - Ми олаївсь а область; 16. Інформати а (9-11 ласи) - Дніпропетровсь а область; 17. Інформаційні техноло ії (10-11 ласи) Тернопільсь а область; 18. Е ономі а (9-11 ласи) - Волинсь а область; 19. Тр дове навчання (9 та 11 ласи) Кірово радсь а область; 20. Педа о і а і психоло ія (11 лас) - Запорізь а область; 21. Фізична льт ра і спорт (11 лас) - Хмельниць а область. Перелі Все раїнсь их чнівсь их т рнірів з навчальних предметів та місць проведення фінально о етап зма ань 1. Т рнір юних фізи ів - Івано-Фран івсь а область; 2. Т рнір юних хімі ів - Полтавсь а область; 3. Т рнір юних математи ів Автономна Респ блі а Крим; 4. Т рнір юних е ономістів - Ми олаївсь а область; 5. Т рнір юних винахідни ів і раціоналізаторів Черні івсь а область; 6. Т рнір юних біоло ів - Житомирсь а область; 7. Т рнір юних правознавців - Волинсь а область; 8. Т рнір юних ео рафів - Кірово радсь а область; 9. Т рнір юних істори ів - Рівненсь а область; 10. Т рнір юних інформати ів - Херсонсь а область; 11. Т рнір юних ж рналістів - С мсь а область

АКТУАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ ЗАТВЕРДЖЕНО СПИСОК СТИПЕНДІАТІВ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ На азом Міністерства освіти і на и У раїни від 16 вересня 2013 ро № 1307 затверджено списо часни ів і призерів міжнародних чнівсь их олімпіад з математи и, інформати и, хімії, фізи и, біоло ії та е оло ії 2013 ро , я им призначено стипендії Президента У раїни. З ідно з на азом, ерівни ам навчальних за ладів, я их навчаються стипендіати, необхідно забезпечити виплат стипендій Президента У раїни з 1 вересня 2013 ро до 1 вересня 2014 ро ; виплата стипендій здійснюватиметься щомісячно за рах но оштів бюджет , з я о о фінанс ється відповідний навчальний за лад. О рім то о, вживатим ться заходи щодо відзначення вчителів, я і під от вали призерів міжнародних чнівсь их олімпіад 2013 ро . www.pedpresa.com.ua

ШКОЛЯРАМ ПРИЗНАЧАТИМУТЬ СТИПЕНДІЇ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА Нещодавно на засіданні Кабінет Міністрів У раїни схвалено прое т У аз Президента У раїни «Про призначення стипендій імені Тараса Шевчен а чням за альноосвітніх навчальних заладів». Зазначимо, що відповідно до У аз Президента У раїни від 1 серпня 2000 ро «Про вшан вання пам’яті Тараса Гри оровича Шевчен а» засновано 10 щорічних стипендій імені Тараса Шевчен а чням за альноосвітніх навчальних за ладів У раїни за особливі спіхи вивченні раїнсь ої мови та літерат ри, для їх морально о та матеріально о заохочення. З ідно з Поряд ом призначення стипендій імені Тараса Шевчен а чням за альноосвітніх навчальних за ладів, затверджено о У азом Президента У раїни від 9 листопада 2000 ро № 1216, стипендії призначає Президент У раїни за поданням Кабінет Міністрів У раїни. Стипендіати визначаються серед переможців IV Все раїнсь ої чнівсь ої олімпіади з раїнсь ої мови та літерат ри. Виплач ватим ть стипендії щомісяця впродовж одно о ро за місцем навчання стипендіатів. Призначення та их стипендій свідчитиме про підтрим державою обдарованої молоді, про створення мов для її подальшо о розвит , сприяє піднесенню престиж раїнсь ої мови і літерат ри, заохоч є ш олярів до либо о о вивчення державної мови незалежної У раїни, до нових шляхів пош знань і на ової роботи. Î

www.pedpresa.com.ua

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10 ÆÎÂÒÅÍÜ 2013

ÒÈÏÎÂ² ÏÎÌÈËÊÈ ïðè âèáîð³ ïðîôåñ³¿ Ïðîäîâæóºìî ðîçìîâó ç òèìè íàøèìè ÷èòà÷àìè, ÿê³ ò³ëüêè âèáèðàþòü æèòòºâèé øëÿõ. Ñüîãîäí³øí³ íîòàòêè ïðî òå, ÿê³ ïîìèëêè äîïóñêàþòü ìîëîä³ ëþäè ïðè âèáîð³ ïðîôåñ³¿. Îòæå, ÷îãî ðîáèòè íå âàðòî...

1. Вибирати професію, не маючи про неї достовірної інформації Більшість молодих людей, що розд м ють про подальші освітні плани або про працевлашт вання, вза алі д же мало інформовані про те, я і б вають професії і чим займаються їх представни и. В рез льтаті молодь опиняється в сит ації вибор ота в міш . Аналіз ючи, чи підходить вам та або інша професія, я б поре оменд вав в перш чер знайти інформацію про те, я , власне, с ладається типовий робочий день її представни ів, с іль и час на я он ретно діяльність вони витрачають. С тність адже не в назві професії, а в том , що і в я их мовах потрібно робити. Важливо зад матися і над та ими питаннями. Я і вимо и професія пред'являє до здібностей людини і що за протипо азання має, я ий рівень під отов и необхідний для оволодіння нею, де її можна отримати, чи дає вона перспе тиви ар'єрно о зростання і з чим вони пов'язані, чи затреб вана професія на рин праці. 2. Орієнт ватися тіль и на та і озна и, я престижність і/або приб т овість Поширена помил а поля ає в том , щоб розлядати престижн професію я джерело доход мовляв, роші дістаються просто за те, що людина нею володіє. Т т потрібно роз міти наст пне. Çà ìàòåð³àëàìè По-перше, оплач ється не професія, а посада, www.ucheba.ru тобто ви онання он ретних ф н цій тій чи іншій ор анізації. Звичайно, потенційний рівень приб товості в різних ал зях діяльності розрізняється, але справа т т насамперед не в професії я та ій, а в місці роботи людини, її стат сі, рівні майстерності, балансі попит та пропозиції на рин праці. По-др е, ті професії, що сприймаються я престижні, насправді не обов'яз ово найприб т овіші. Адже охочих займатися ними зазвичай виявляється наба ато більше, ніж реально потрібно. Та , напри лад, середній рівень доходів валіфі ованих робіт-

ни ів в останні ро и вищий, ніж е ономістів чи юристів, одна порівняйте он рси на навчання цим спеціальностям... Крім то о, поняття "престижність" досить відносне: воно залежить від ола спіл вання (в очах різних людей престижними бачаться зовсім різні види праці) і досить швид о змінюється з часом. 3. Ставити зна рівності між професією та навчальним предметом Поширена помил а ш олярів, а часом і ст дентів поля ає в том , щоб фа тично ставити зна рівності між навчальним предметом і я оюсь областю професійної діяльності, мір ючи за принципом: "подобається літерат ра, значить, б д літератором". Але що це за професія та а, дозвольте запитати? Автор х дожньої літерат ри, чи що? Звичайно, в принципі можливий і та ий варіант, але ди частіше йдеться про безліч інших видів професійної діяльності. Можна б ти реда тором, оре тором, ви ладачем мови та літерат ри, пере ладачем, на овим співробітни ом в ал зі філоло ії і т. д. Все це різні професії, і діяльність їх представни ів не д же схожа на т , що ви он ють ш олярі на роах літерат ри. Це мір вання стос ється й інших навчальних предметів. Вони являють собою не професії, а певні ал зі знання, основами я их потрібно оволодіти, в том числі і для професійно о становлення. 4. Переносити ставлення до людини, представни а певної професії, на професію я та Я що нам подобається чи не подобається он ретна людина, це жодною мірою не є хара теристи-

ою її спеціальності і не свідчить про те, що і нам варто нею займатися. "Хороша людина" - це не професія. Звичайно, на неї хочеться б ти схожою, але стос ється це особистісних я остей і за ально о відношення до праці, а не підміняє здібності до он ретно о вид діяльності. А я що, навпа и, нам з стрівся хтось неприємний, відштовх ючий? Часом це може відверн ти і від йо о професії: "Не хоч б ти на ньо о схожим". Але ж, по одьтеся, в тих же обставинах можливий і прямо протилежний висново : "Стан хорошим представни ом цієї професії, а не та им, я він!" Та що висново про те, я на о о реа вати, а та ож відповідальність за професійний вибір все одно залишаються за нами. 5. Вибирати професію "за омпанію" По с ті, за цією позицією стоїть відхід від особистої відповідальності за прийняття рішення. Але іноді, до речі, та ий вибір може виявитися спішним - адже в омпанії найчастіше збираються люди, здібності та інтереси я их значною мірою збі аються. Одна це елемент вдачі - невдачі, а не наслідо свідомлено о й осмислено о рішення. 6. Підміняти вибір професії вибором рівня освіти або місця її отримання Більш виправдана позиція, оли людина спочат виріш є, чим би вона хотіла займатися, а потім роз лядає можливі варіанти отримання он ретної професії, а не з бажання навчатися в певном місці або просто отримати вищ освіт я та , і не важливо за я ою спеціальністю. Я що абіт рієнт, бажаючи ово-

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10 ÆÎÂÒÅÍÜ

· 2013

лодіти певною професією, не змі вст пити навчатися т ди, ди хотів спочат , ло ічніше збере ти вірність професії і пош ати інші варіанти її отримання. Напри лад, піти отрим вати не вищ , а середню спеціальн освіт , маючи на вазі, що в перспе тиві б де можливість продовжити навчання і виші. Це раще, ніж вст пати на свідомо неці ав для себе спеціальність, нехай навіть і в престижном ніверситеті. 7. І нор вати власні здібності та інтереси Робити своєю професією доцільно те, що подобається і що добре виходить. Звичайно, це зв чить банально, проте напроч д часто п с ається з вид . Іноді люди вважають це вза алі не важливим (мовляв, б д робити що зав одно, лише б добре платили). Але ж людина не зможе дося ти висо их рез льтатів тій роботі, я а не відповідає її індивід альним особливостям або займатися я ою їй просто неприємно. Крім то о, навряд чи та а людина б де відч вати себе щасливою, роз міючи, що вона "ви идає з життя" величезн іль ість час і сил в обмін на роші. Ще одна причина та ої помил и - незнання власних здібностей та інтересів. Неможливо с азати, чи сподобається робота і чи б де вона добре виходити, не спроб вавши себе в чом сь подібном . Звичайно, дале о не вся і роботи вдасться спроб вати на особистом досвіді, попередньо не отримавши відповідної освіти. Але в та их випад ах можна с дити про схильність до них за непрямими озна ами: інтерес до он ретної сфери, бажання а тивно отрим вати інформацію про діяльність та их фахівців, ле ість осмислювання і запам'ятов вання цих відомостей.

САМОВИЗНАЧЕННЯ. ЯК ПРАВИЛЬНО ВИБРАТИ ВНЗ? Рес рсний ві людини - з 14 ро ів до 21 ро . Це золотий ві молодості. Та база, я ви за ладете в старших ласах ш оли і ВНЗ, стане плацдармом для вашо о життєво о спіх . Або навпа и - під отов ою до дов о о животіння. ЯК ЖЕ ПРАВИЛЬНО ВИБРАТИ ВНЗ? Насправді, є тіль и два способи постанов и цілей. І тіль и два способи їх дося нення. Спосіб перший: «Ось за інч ш ол , здам ЗНО, подивлюся, с іль и в мене балів, тоді й вст плю т ди, ди візьм ть». Цей спосіб передбачає пасивне очі вання, або дрейф за течією. «Че ай і сподівайся». Мета не ставиться вза алі. А тивні дії не потрібні. Просто відвід й додат ові заняття в ш олі або під отовчі рси, а там щось та вийде. Або «винось» мозо репетитор . Нехай він ночами д має, я же тебе заці авити навчанням? Я мотив вати на ви онання домашніх завдань? Він за це роші отрим є! У рез льтаті - мінім м балів на ЗНО, вст п ди взяли і здив вання на останньом рсі: н ось, навчався-навчався, а що далі? Спосіб др ий: «Я знаю, чо о я хоч . Знаю, им б ти, ди вст пати і с іль и балів мені для цьо о потрібно. Я б д от ватися і вст плю». Тіль и др ий спосіб може призвести до висо о о рез льтат . Я що ваша мета - вст пити до престижно о вищ , вам треба ма симальні балі з он рсних предметів на ЗНО. Іншоо шлях немає.

8. Присл хатися до д м и людей, що не омпетентні питаннях вибор професії Та же повелося, що давати поради, в том числі й з привод питання " им б ти", д же люблять ба ато наших співвітчизни ів. Тим не менш обґр нтовано поре оменд вати щось та ій серйозній сфер, я професійне самовизначення, можна тіль и при збі де іль ох мов. Це: знання специфі и тих професій, про я і йде мова, а та ож сит ації на рин праці; знання індивід ально-психолоічних особливостей то о, хто здійснює вибір; роз міння с ті психоло ічних проблем, що вини ають на різних етапах професійно о самовизначення.

Не се рет, що невдаха йде завжди по шлях мінімально о опор . Він задовольняється с ромними цілями, під аняючи їх під вже сформований рес рс. Тобто під рес рс, над я им не треба працювати. Я ий не треба по ращ вати.

Зроз міло, що обґр нтовано мір вати про це може або спеціально під отовлений професіонал (психоло , працівни сл жби зайнятості), або той, хто д же добре знає вас і ознайоÎ млений на власном досвіді з певною р пою професій.

Що в рез льтаті? Середній вибір, середні по азни и в навчанні, середній рівень вип с ни а. Середній спеціаліст, середній фахівець, непрофесіонал, сіре життя, малі роші, мала затреб ваність і я рез льтат - знов мала мета! Порочне оло зами ається. Причина впливає на наслідо , а наслідо - на причин . Б меран повертається, ст аючи сво о відправни а в потилицю. Життя одне, і я ий зміст проживати йо о сіро, з лінню? «Цілься в місяць. Навіть я що схибиш, то опинишся серед зіро », - оворила Мері Кей, я ж рнал «Форбс» назвав найвпливовішою жін ою 20 сторіччя. Від помил и ніхто не застрахований. Люди змінюють професії протя ом життя, ш ають нові можливості. Най оловніше - на почат шлях не вчинити примітивних помило . Î Çà ìàòåð³àëàìè Íàòàë³¿ Ãðåéñ www.ege-study.ru

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10 ÆÎÂÒÅÍÜ 2013

ÙÎ ÍÀØÎÌÓ ÀÁ²ÒÓÐ²ªÍÒÓ ÄÎÁÐÅ ÄÎÁÐÅ,,

òå ³íîçåìíîìó...

Ùîðîêó ïåðåä ÷åðãîâèì ïîêîë³ííÿì âèïóñêíèê³â ïîñòàº ïðîáëåìà âèáîðó ìàéáóòíüî¿ ñïåö³àëüíîñò³. Òîìó íà ïî÷àòêó íàâ÷àëüíîãî ðîêó ìè âèð³øèëè íàãàäàòè âàì ïðî ïð³îðèòåòí³ íàïðÿìè ðîçâèòêó â³ò÷èçíÿíî¿ åêîíîì³êè ³ çàòðåáóâàíîñò³ â³äïîâ³äíèõ ôàõ³âö³â, à òàêîæ ïîçíàéîìèòè âàñ ç àíàëîã³÷íèìè òåíäåíö³ÿìè çà êîðäîíîì. Я вже б ло повідомлено, під час брифін в Кабміні Міністр освіти і на и У раїни Дмитро Табачни підбив попередні Підс м и вст пної ампанії - 2013. За словами Міністра, озна а цьо орічної вст пної ампанії - збільшення іль ості заяв на природничо-математичні й інженерно-технічні напрями під отов и, спеціальності. Зо рема, до Національно о технічно о ніверситет "Київсь ий політехнічний інстит т" б ло подано приблизно 46,5 тисячі заяв, до Національно о ніверситет "Львівсь а політехні а" - майже 43,5, до Національно о авіаційноо ніверситет - більш я 43 тисячі. Порівняно з 2012 ро ом зросла іль ість бажаючих навчатися за та ими напрямами: хімія - з 4 тисяч до більш я 5, еоло ія - з 2,5 тисячі - майже до трьох. Зростає поп лярність фізи и, при ладної фізи и, при ладної математи и, інформати и, системно о аналіз , омп'ютерних на , омп'ютерної, про рамної та системної інженерії, мі ро- і наноеле троні и, радіотехні и, а та ож автомобільно о транспорт . Врахов ючи сит ацію на рин праці, зменшили державне замовлення на та і спеціальності: ж рналісти а, право, менеджмент, е ономі а і підприємництво, міжнародні відносини. Водночас, зважаючи на потреби е ономі и У раїни, пропозиції роботодавців, збільшено обся и прийом за та ими напрямами під отов и: еолоія, ідрометеороло ія, при ладна механі а, системна інженерія, про рамна інженерія, при ладна математи а, системний аналіз, інформати а, астрономія, перероб а орисних опалин, інженерне матеріалознавство, машиноб д вання. А та ож - ідро-

Çà ìàòåð³àëàìè Íàòàë³¿ Àëåêñàíäð³êîâî¿ www.abitur. 5uglov.ru

енер ети а, мережі та системи поштово о зв'яз , біотехноло ія, біомедична інженерія. Разом з тим, списо поп лярних спеціальностей, та их я право і е ономі а, поповнили та ож т ризм, філоло ія, політоло ія, ж рналісти а, дизайн і ре лама... Та і справи в У раїні. А я им спеціальностям віддали перева одноліт и наших абіт рієнтів за ордоном?

РОСІЯ С орочення іль ості бюджетних місць на е ономічних напрямах не мо ло не відбитися на за-

альном он рсі серед абіт рієнтів. Одна десятці найпоп лярніших спеціальностей (е ономічна безпе а, правління персоналом, тор ова справа, державне і м ніципальне правління, менеджмент, товарознавство, ре лама і зв'яз и з ромадсь істю, міжнародні відносини, е ономі а) знайшлося місце і та ом несподіваном новач ові, я медична біохімія. За поп лярністю з та ими монстрами, я правління персоналом та менеджмент, інженерним спеціальностям по и не

зрівнятися. Одна і серед них вже з'явилися лідери. Абіт рієнти з висо ими балами ЄДІ проявляли інтерес не тіль и до омп'ютерів, а й до авіації, і навіть до атомної енер ети и. Затреб ваність манітарних, е ономічних та правлінсь их напрям ів ба ато е спертів пов'яз ють з модою, орієнтацією російсьих абіт рієнтів на "офісні" професії і небажанням от ватися до іспитів з більш с ладних предметів. Ба ато хто вважає цю тенденцію повсюдною, одна рейтини поп лярних спеціальностей в за ордонних ВНЗ свідчать про зворотне.

США Напри лад, десят а найбільш затреб ваних ба алаврсь их прорам в Штатах ви лядає наст пним чином: бізнес-адміністр вання та менеджмент, психоло ія, сестринсь а справа, біоло ія та біоло ічні на и, освіта (педа о і а), ан лійсь а мова та літерат ра, е ономі а, ом ні ація та ритори а, політоло ія, омп'ютерні на и та інформати а. Для раїни орпорацій бізнесадміністр вання дійсно здається

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10 ÆÎÂÒÅÍÜ

· 2013

амери ансь им абіт рієнтам найбільш перспе тивним напрямом. Решта ж спеціальностей дають широ і можливості для подальшої спеціалізації: ма істерсь і про рами дозволяють біоло вибрати продовження освіти в сфері енети и чи біотехноло ій, а ба алавр ом ні ації і ритори и налашт ватися на подальший розвито в політиці, освіті, ре ламі або ЗМІ. Пра тично всі напрям и дають базов освіт , я а потім стає в зьоспеціалізованою завдя и додат овим навчальним про рамам.

ВЕЛИКОБРИТАНІЯ Лідером серед британсь их абіт рієнтів теж є бізнес-адміністр вання. Одна наст пні позиції рейтин значно відрізняються від амери ансь их: ан ломовні побратими з острова пра н ть вст пати на архіте т р , б дівництво, історію, філософію, математи , омп'ютерні техноло ії, іноземні мови та біоло ічні на и. При цьом спеціальності, затреб вані британсь ими абіт рієнтами, необхідні й е ономіці: бізнес-адміністратори, архіте тори, б дівельни и і про рамісти без проблем знаходять робот в раїні.

НІМЕЧЧИНА

«ПЕРЛИНИ» ІЗ ТВОРІВ НА ЗНО

Ñó÷àñí³ âèïóñêíèêè äîáðå îá³çíàí³ ó ïîë³òèö³, îçáðîºí³ íàðîäíèì ôîëüêëîðîì, ïåðåãëÿäàþòü ñåð³àëè - òàê³ âèñíîâêè ìîæíà çðîáèòè, ïðî÷èòàâøè íàéö³êàâ³ø³ ðåïë³êè ³ç òâîð³â íà ÇÍÎ. Àá³òóð³ºíòè íàìàãàþòüñÿ áóòè ñì³ëèâèìè, êðåàòèâíèìè ³ ñêåïòè÷íèìè, àëå ùî ç òîãî âèõîäèòü, ïðîïîíóº ïî÷èòàòè áëîãåð Îëüãà Ìàê. Îòæå... Марія Іванівна перевіряла роботи на ЗНО і поділилася найці авішим. Тема твор б ла "Моя хата с раю - нічо о не знаю". Насолодж йтесь! Моя хата с раю - добре тіль и тоді, оли пожежа, бо с сідсь і хати не за оряться. Я що хтось бажає всім допома ати, то це йо о справа. Але ж я що завжди сім допома ати, то оли самом жити?

У Німеччині, відомої своїм раціональним підходом до всьоо, останнім часом серед абіт рієнтів відзначається зростання інтерес до інженерних на - позначається затреб ваність на рин праці. Потім йд ть юриспр денція й е ономі а, математи а, природничі на и, лін вісти а та льт роло ія.

Що потрібно людині для щастя? Д рним - роші, роз мним - сім'я, охання єдине на все життя.

Тим часом, соціоло и відзначають, що ожен четвертий ст дент німець о о ВНЗ - або іноземець, або виходець з родини мі рантів. А ба ато німець их ш олярів віддають перева поєднанню теоретичної освіти з паралельним проходженням пра ти и на підприємствах.

Київсь е нязівство розсварилось на малень і нязівства.

КАНАДА У цьом році в Канаді стали стрім о втрачати поп лярність лісове осподарство, ж рналісти а, освіта, м зи а та е оло ія. На місце найбільш затреб ваних абіт рієнтами напрям ів прийшли ландшафтна архіте т ра, інженерні на и, бізнес-адміністр вання, сестринсь а справа, математи а та образотворче мистецтво. До речі, інтерес до медицини і до ляд за хворими анадсь их чнів невипад овий. По оління післявоєнно о "бебіб м " в найближчі ро и поповнить ряди пенсіонерів, я им знадобиться валіфі ований до ляд, і ряд заздале ідь попередив про нас вання дефіцит медсестер. Абіт рієнти на запити е ономі и від н лися. Î

За ал о оль бать ів позбавили бать івсь их прав ще в дитинстві.

Люди б д ть переживать др за др а, а це важна речовина світі. Моя хата тихом Сімферопольсь ом район . Вона стоїть на в лиці с раю, де люди нічо о не знаю. Мені аж д рн вато стало... Кожна людина нама ається жити своїй стаї. Жін а - я под ш а безпе и в автомобілі. Допоможи др ові і в тебе б д ть неперелив и і він тобі допоможе. Прислів'я можна прочитати на обличчях... Мене поважають, а дея і навіть охають... Я що не хочеш др жити - тобі потрібно в лі арню провіритися. У матері - материнсь ий інстин т. Існ вання бать івсь оо на ою не доведено. Людина байд жа з трьох причин: їй боляче, вона втомилася, вона д рна. Діставати проблемами твою бідолашн

олов ...

www.pedpresa.com.ua

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10 ÆÎÂÒÅÍÜ 2013

Äåìîêðàòèçàö³ÿ íåìîæëèâà áåç ïðàâîçíàâñòâà ÊÈ¯ÂÑÜÊÈÉ ÓÍ²ÂÅÐÑÈÒÅÒ ÏÐÀÂÀ – ²ÍÒÅÃÐÀÖ²ß ÎÑÂ²ÒÈ ² ÍÀÓÊÈ Ë³öåíç³ÿ Ì³í³ñòåðñòâà îñâ³òè ³ íàóêè, ìîëîä³ òà ñïîðòó Óêðà¿íè ÀÄ 072657 â³ä 10.09.2012 ð.

Áàãàòîð³÷íèé äîñâ³ä ðîáîòè Êè¿âñüêîãî óí³âåðñèòåòó ïðàâà Íàö³îíàëüíî¿ àêàäåì³¿ íàóê Óêðà¿íè äåìîíñòðóº, ùî îñíîâó îñâ³òè ñêëàäàþòü ãëèáîê³ àêàäåì³÷í³ çíàííÿ. Â³í ñâ³ä÷èòü, ùî êîíöåïö³ÿ çáëèæåííÿ ôóíäàìåíòàëüíèõ òåîðåòè÷íèõ äîñë³äæåíü ó ñôåð³ ïðàâà é îñâ³òè âèïðàâäîâóº ñåáå.

Àêàäåì³êè Þ. Øåìøó÷åíêî, Â. Ëèòâèí òà ðåêòîð ÊÓÏ ÍÀÍÓ, ïðîôåñîð Þ. Áîøèöüêèé ï³ä ÷àñ çóñòð³÷³ ç³ ñòóäåíòàìè óí³âåðñèòåòó Ç³ ñò³í Êè¿âñüêîãî óí³âåðñèòåòó ïðàâà âèõîäÿòü êâàë³ô³êîâàí³ þðèñòè – ñïåö³àë³ñòè òà ìàã³ñòðè çà íàïðÿìàìè «Ïðàâîçíàâñòâî» òà «Ì³æíàðîäíå ïðàâî»; âîíè çà áàæàííÿì ìîæóòü ïðîäîâæèòè íàâ÷àííÿ â àñï³ðàíòóð³, ÿêà ³ñíóº â óí³âåðñèòåò³. Âèïóñêíèê³â óí³âåðñèòåòó îõî÷å áåðóòü íà ðîáîòó â îðãàíè äåðæàâíîãî óïðàâë³ííÿ, ñóäó, ïðàâîîõîðîíí³ îðãàíè, áàíêè, þðèäè÷í³ ô³ðìè, ì³æíàðîäí³ îðãàí³çàö³¿, íàâ÷àëüí³ çàêëàäè, àäâîêàòñüê³ îá'ºäíàííÿ òîùî. Ñòóäåíòè íàâ÷àþòüñÿ çà ð³çíîìàí³òíèìè íàïðÿìàìè, îäåðæóþ÷è íåîáõ³äíó òåîðåòè÷íó áàçó çíàíü ³ ïðàêòè÷í³ íàâè÷êè çà òàêèìè ñïåö³àë³çàö³ÿìè çîêðåìà: «Ãîñïîäàðñüêî-ïðàâîâà», «Öèâ³ëüíå òà òðóäîâå ïðàâî»; «Ñóä. Ïðîêóðàòóðà. Àäâîêàòóðà»; «Ì³æíàðîäíå òà ºâðîïåéñüêå ïðàâî».

Ñòóäåíòè ÊÓÏ ÍÀÍÓ ï³ä ÷àñ çóñòð³÷³ ç ïðåçèäåíòîì ÍÀÍ Óêðà¿íè Á. Ïàòîíîì

Âèñîêèé ôàõîâèé ð³âåíü âèïóñêíèê³â ïîÿñíþºòüñÿ òèì, ùî êåð³âíèöòâî ÂÍÇ ï³äòðèìóº êîíöåïö³þ ïîºäíàííÿ âèùî¿ þðèäè÷íî¿ îñâ³òè, íàóêè ³ ïðàêòèêè, ùî ïåðåäáà÷àº ïîâñÿêäåííå ïðåäìåòíå ñóì³ùåííÿ íàâ÷àííÿ ³ þðèäè÷íî¿ ïðàêòèêè ç ïåðøîãî êóðñó. Óí³âåðñèòåò âïðîâàäæóº íîâ³òí³ íàâ÷àëüí³ òåõíîëîã³¿ ç âèêîðèñòàííÿì íàéñó÷àñí³øî¿ òåõí³êè, ìóëüòèìåä³éíèõ ñèñòåì, êîìï'þòåðíîãî òåñòóâàííÿ, âèâ÷åííÿ ïðàâîâèõ òà ³íøèõ ìàòåð³àë³â, íàóêîâî¿ ³ íàâ÷àëüíî-ìåòîäè÷íî¿ ë³òåðàòóðè ÷åðåç ñèñòåìó ²íòåðíåò, çàáåçïå÷óº ñòóäåíò³â ñó÷àñíèìè ï³äðó÷íèêàìè òà åëåêòðîííîþ á³áë³îòåêîþ. Óñï³øíå âèêîíàííÿ íàâ÷àëüíî¿ ïðîãðàìè ìîæëèâå çàâäÿêè ïîòóæíîìó ïðîôåñîðñüêî-âèêëàäàöüêîìó êîëåêòèâó óí³âåð-

ñèòåòó, à öå – âèäàòí³ â÷åí³ ³ ïåäàãîãè, àêàäåì³êè, ïðîôåñîðè, äîöåíòè, â³äîì³ ñóää³, àäâîêàòè, â³äçíà÷åí³ áàãàòüìà ïî÷åñíèìè çâàííÿìè ³ äåðæàâíèìè íàãîðîäàìè. Âèêëàäà÷àìè óí³âåðñèòåòó ï³äãîòîâëåíî òà âèäàíî ïîíàä 200 íàâ÷àëüíèõ ïîñ³áíèê³â òà ìîíîãðàô³÷íèõ äîñë³äæåíü â ð³çíèõ ãàëóçÿõ ïðàâà. Ïîíàä 100 âèêëàäà÷³â 6 êàôåäð çàáåçïå÷óþòü íàâ÷àëüíèé ïðîöåñ ³ ñïðèÿþòü ôîðìóâàííþ ïðàêòè÷íèõ íàâè÷îê ìàéáóòí³õ þðèñò³â. Ï³äãîòîâ÷³ êóðñè Óí³âåðñèòåòó íàäàþòü ìîæëèâ³ñòü àá³òóð³ºíòàì îçíàéîìèòèñÿ ç âèêëàäà÷àìè, ìåòîäàìè ¿õ ðîáîòè òà ïðîôåñ³éíèì ð³âíåì ï³äãîòîâêè ùå äî ïî÷àòêó îñíîâíîãî íàâ÷àëüíîãî ïðîöåñó. Ä³ÿëüí³ñòü ï³äãîòîâ÷èõ êóðñ³â ñïðÿìîâàíà äîïîìîãòè ìîëîä³ ïîïîâíèòè,

НАВІГАТОР ТВОЄЇ ОСВІТИ – ЩОМІСЯЧНИЙ ЖУРНАЛ “СУЧАСНА ОСВІТА”

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10 ÆÎÂÒÅÍÜ

· 2013

ñèñòåìàòèçóâàòè ³ óïîðÿäêóâàòè çíàííÿ ³ç çàãàëüíîîñâ³òí³õ ïðåäìåò³â òà âèçíà÷èòèñÿ ç âèáîðîì ìàéáóòíüî¿ ïðîôåñ³¿. Íàâ÷àííÿ ó â³ää³ëåíí³ çàáåçïå÷óºòüñÿ âèñîêèì ïðîôåñ³îíàë³çìîì ïðîâ³äíèõ íàóêîâî-ïåäàãîã³÷íèõ ïðàö³âíèê³â óí³âåðñèòåòó, ÿê³ñòþ âèêëàäàííÿ, ñó÷àñíèìè ôîðìàìè íàâ÷àííÿ òà âïðîâàäæåííÿì ³íäèâ³äóàëüíîãî ï³äõîäó, ùî çàáåçïå÷èòü, ÿê ñâ³ä÷èòü äîñâ³ä ïîïåðåäí³õ ðîê³â, âèñîêó ðåçóëüòàòèâí³ñòü âñòóïó äî âèùèõ íàâ÷àëüíèõ çàêëàä³â. Äëÿ ðåàë³çàö³¿ ïîñòàâëåíèõ ö³ëåé âèêëàäà÷àìè Â³ää³ëåííÿ âèêîðèñòîâóþòüñÿ íîâ³òí³ ìåòîäèêè íàâ÷àííÿ, ð³çí³ ï³äõîäè â îñâ³òí³é ñôåð³, ïðè öüîìó â ïîâíîìó îáñÿç³ çàáåçïå÷óþ÷è âèñîêèé ð³âåíü ï³äãîòîâêè âèìîãàì çîâí³øíüîãî òåñòóâàííÿ. Çàâäÿêè âèñîêîìó ïðîôåñ³îíàë³çìó âèêëàäà÷³â êóðñ³â ³ âèêîðèñòàííÿ ñó÷àñíèõ âèìîã ç óðàõóâàííÿì ³íäèâ³äóàëüíèõ îñîáëèâîñòåé êîæíîãî ñëóõà÷à, íàø³ âèïóñêíèêè ìèíóëîãî ðîêó ìàëè äîñèòü âèñîê³ ïîêàçíèêè íà çîâí³øíüîìó òåñòóâàíí³. Òàê, 100% íàøèõ ñëóõà÷³â îòðèìàëè á³ëüøå 124 áàë³â òà 140 áàë³â ç ïðîô³ëüíîãî ïðåäìåòó, à òàêîæ 70% – ïîíàä 160 áàë³â, ùî çàáåçïå÷óâàëî ¿õ óñï³øíèé âñòóï íà îáðàí³ íèìè ñïåö³àëüíîñò³ íå ò³ëüêè â ÊÓÏ, àëå é ³íø³ ÂÍÇ Óêðà¿íè. Äëÿ ³íîãîðîäí³õ ñëóõà÷³â ³ ñëóõà÷³â, ÿê³ ñóì³ùàþòü ðîáîòó ³ íàâ÷àííÿ, ä³þòü ãðóïè çàî÷íî-äèñòàíö³éíîãî íàâ÷àííÿ. Äëÿ àá³òóð³ºíò³â, ÿê³ íå ìàþòü ìîæëèâîñò³ íàâ÷àòèñÿ â Êèºâ³, àëå áàæàþòü îòðèìàòè ÿê³ñíó þðèäè÷íó îñâ³òó, â óí³âåðñèòåò³ ïðàöþº â³ää³ëåííÿ çàî÷íîäèñòàíö³éíîãî íàâ÷àííÿ. Íàâ÷àííÿ çà ö³ºþ ôîðìîþ ï³äãîòîâêè ôàõ³âö³â â³äáóâàºòüñÿ ç âèêîðèñòàííÿì ²íòåðíåò-òåõíîëîã³é ³ ìóëüòèìåä³éíèõ ñèñòåì. Äëÿ ñòóäåíò³â ö³º¿ ôîðìè íàâ÷àííÿ ä³º â³äïîâ³äíà åëåêòðîííà íàóêîâî-îñâ³òíÿ áàçà òà âïðîâàäæåíî â åêñïëóàòàö³þ ñó÷àñíèé êîìï'þòåðíèé êëàñ.

Óí³âåðñèòåòñüê³ êðàñóí³ Îñîáëèâà óâàãà ïðèä³ëÿºòüñÿ ðîçâèòêó Óêðà¿íè, à é çà êîðäîíîì. Çîêðåìà, óí³âåðì³æíàðîäíèõ íàóêîâèõ çâ'ÿçê³â ³ç ïðîâ³äíè- ñèòåò ìàº ïàðòíåðñüê³ çâ'ÿçêè ³ç âèùèìè ìè þðèäè÷íèìè ÂÍÇ ªâðîïè. Öå äàº ìîæ- þðèäè÷íèìè íàâ÷àëüíèìè çàêëàäàìè Óãîðùèíè, Ñëîâà÷÷èíè, Á³ëîðóñ³, Áîëãàð³¿, Àâñòð³¿, Ïîëüù³, Ãðóç³¿, Ðîñ³¿ òà ³í. Ñòàíîâëåííþ îñîáèñòîñò³ ñòóäåíò³â ñïðèÿþòü ðåãóëÿðí³ çóñòð³÷³ ç äåïóòàòàìè, ïîë³òèêàìè, àêàäåì³êàìè, ñóääÿìè, æóðíàë³ñòàìè òà áàãàòüìà ³íøèìè âèäàòíèìè ä³ÿ÷àìè, ÿê ó ñò³íàõ óí³âåðñèòåòó, òàê ³ ï³ä ÷àñ ïðîõîäæåííÿ ïðàêòèêè ó äåðæàâíèõ àäì³í³ñòðàö³ÿõ, ñóäàõ ³ ïðîêóðàòóðàõ. Êåð³âíèöòâî óí³âåðñèòåòó ï³äòðèìóº ñòóäåíòñüêå ñàìîâðÿäóâàííÿ, âñ³ëÿêî çàîõî÷óº ð³çí³ ñòóäåíòñüê³ çàõîäè: ñòóäåíòñüê³ ñóáîòíèêè, ñïîðòèâí³ çìàãàííÿ, Óí³âåðñèòåòñüêèé êîëåêòèâ õóäîæíþ ñàìîä³ÿëüí³ñòü. áàëüíîãî òàíöþ Êîæíî¿ îñåí³ ìîëîä³ þðèñòè – ëèâ³ñòü âèêëàäà÷àì, àñï³ðàíòàì òà ñòóäåí- âèïóñêíèêè Êè¿âñüêîãî óí³âåðñèòåòó ïðàâà òàì âèâ÷àòè ³íîçåìíå çàêîíîäàâñòâî, äîñâ³ä ÍÀÍ Óêðà¿íè ïåðåäàþòü ñòóäåíòàì ïåðøîçàêîðäîííî¿ þðèñïðóäåíö³¿, ñòàæóâàòèñÿ êóðñíèêàì ñèìâîë³÷íó êíèãó çíàíü, ùîá â çàêîðäîííèõ ÂÍÇ, ïóáë³êóâàòèñÿ â ³íî- ï³ñëÿ çàê³í÷åííÿ íàâ÷àííÿ âîíè ñòàëè çåìíèõ íàóêîâèõ âèäàííÿõ. Ìàéáóòí³ þðèñ- âèñîêîïðîôåñ³éíèìè ôàõ³âöÿìè â ãàëóç³ ïðàòè áåðóòü ó÷àñòü ó áàãàòüîõ íàóêîâèõ çà- âà, ÿê³ òàê ïîòð³áí³ Óêðà¿í³. 03142, Óêðà¿íà, ì. Êè¿â, õîäàõ, þðèäè÷íèõ çìàãàííÿõ, ó çàñ³äàííÿõ âóë. Àêàä. Äîáðîõîòîâà, 7-À «Êðóãëèõ ñòîë³â», íàóêîâèõ êîíôåðåíö³(ñò.ì. «Æèòîìèðñüêà») ÿõ òà ïðàêòè÷íèõ ñåì³íàðàõ, ÿê³ ïðîâîäÿòüÒåë.: (044)424-33-35 ñÿ íå ò³ëüêè â óí³âåðñèòåò³ òà ³íøèõ ÂÍÇ

Ñòóäåíòè ÊÓÏ ÍÀÍÓ ï³ä ÷àñ ëåêö³éíèõ çàíÿòü

Âèïóñêíèêè-ìàã³ñòðè – ãîðä³ñòü óí³âåðñèòåòó

УВАГА: ПЕРЕДПЛАТА! ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС 06222 В КАТАЛОЗІ “УКРПОШТА”

0277

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10 ÆÎÂÒÅÍÜ 2013

ÊÈ¯ÂÑÜÊÈÉ ÍÀÖ²ÎÍÀËÜÍÈÉ ÒÎÐÃÎÂÅËÜÍÎ-ÅÊÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ÓÍ²ÂÅÐÑÈÒÅÒ Ë³öåíç³ÿ ÌÎÍ Óêðà¿íè ÀÅ ¹270725 â³ä 02.07.2013 ð. Êè¿âñüêèé íàö³îíàëüíèé òîðãîâåëüíî-åêîíîì³÷íèé óí³âåðñèòåò - ïðîâ³äíèé äåðæàâíèé âèùèé íàâ÷àëüíèé çàêëàä Óêðà¿íè, ùî ìàº IV ð³âåíü àêðåäèòàö³¿. Â ÊÍÒÅÓ íàâ÷àºòüñÿ á³ëüøå 30 òèñ. ñòóäåíò³â. Äî ñêëàäó óí³âåðñèòåòó, äå ôóíêö³îíóþòü 5 ôàêóëüòåò³â, âõîäÿòü 6 ³íñòèòóò³â, 12 êîëåäæ³â ³ âèùèõ êîìåðö³éíèõ ó÷èëèù, ðîçòàøîâàíèõ ó Êèºâ³, Áóðøòèí³, Â³ííèö³, Æèòîìèð³, Êîëîìè¿, Õàðêîâ³, Õìåëüíèöüêîìó, ×åðí³âöÿõ, Óæãîðîä³ òà ßëò³. Ôàêóëüòåòè ÊÍÒÅÓ: • åêîíîì³êè, ìåíåäæìåíòó ³ ïðàâà; • ô³íàíñ³â òà áàíê³âñüêî¿ ñïðàâè; • îáë³êó, àóäèòó òà åêîíîì³÷íî¿ ê³áåðíåòèêè; • ðåñòîðàííî-ãîòåëüíîãî òà òóðèñòè÷íîãî á³çíåñó; • òîâàðîçíàâñòâà ³ òîðãîâåëüíîãî ï³äïðèºìíèöòâà. Â óí³âåðñèòåò³ çä³éñíþºòüñÿ ï³äãîòîâêà âèñîêî-êâàë³ô³êîâàíèõ ôàõ³âö³â çà áàêàëàâðñüêèìè ³ ìàã³ñòåðñüêèìè ïðîãðàìàìè. Äëÿ òîãî, ùîá ìàòè âïåâíåí³ñòü ïðè ñêëàäàíí³ ÇÍÎ, ïðîïîíóºòüñÿ ïðîéòè íàâ÷àííÿ íà ï³äãîòîâ÷èõ êóðñàõ ó Öåíòð³ äîâóç³âñüêî¿ ï³äãîòîâêè ÊÍÒÅÓ. Ï³ä ÷àñ âñòóïó äî óí³âåðñèòåòó êîæåí àá³òóð³ºíò ìîæå îáðàòè äëÿ ñåáå íàéá³ëüø ïðèéíÿòíó ôîðìó íàâ÷àííÿ: äåííó, çàî÷íó, âå÷³ðíüî-çàî÷íó, åêñòåðíàòíó òà äèñòàíö³éíó. Íàïðÿìè ï³äãîòîâêè â ÊÍÒÅÓ çàäîâîëüíÿòü íàéâèáàãëèâ³øîãî àá³òóð³ºíòà: • åêîíîì³÷íà ê³áåðíåòèêà; • ì³æíàðîäíà åêîíîì³êà; • åêîíîì³êà ï³äïðèºìñòâà; • ìàðêåòèíã; • ô³íàíñè ³ êðåäèò; • îáë³ê ³ àóäèò; • òîâàðîçíàâñòâî ³ òîðãîâåëüíå ï³äïðèºìíèöòâî; • ìåíåäæìåíò; • õàð÷îâ³ òåõíîëîã³¿ òà ³íæåíåð³ÿ; • ãîòåëüíî-ðåñòîðàííà ñïðàâà; • òóðèçì; • ïñèõîëîã³ÿ; • ðåêëàìà ³ çâ'ÿçêè ç ãðîìàäñüê³ñòþ; • ïðàâîçíàâñòâî. Óí³âåðñèòåò íàäàº ìîæëèâ³ñòü, êð³ì óêðà¿íñüêîãî äèïëîìà äåðæàâíîãî çðàçêà, îòðèìàòè ïàðàëåëüíî äðóãó âèùó îñâ³òó ó Ôðàíöóçüêî-Óêðà¿íñüêîìó ³íñòèòóò³ óïðàâë³ííÿ òà äèïëîì äåðæàâíîãî çðàçêà Ôðàíö³¿; äèïëîì ïåðåêëàäà÷à ç ³íîçåìíî¿ ìîâè

òà çâàííÿ ìîëîäøîãî ëåéòåíàíòà; ïðîäîâæèòè íàâ÷àííÿ çà ïðîãðàìàìè ÌÂÀ àáî â àñï³ðàíòóð³. Ñòóäåíòè óí³âåðñèòåòó ïðîõîäÿòü âèðîáíè÷ó ïðàêòèêó íà ïðîâ³äíèõ ï³äïðèºìñòâàõ êðà¿íè òà çà êîðäîíîì. Íàóêîâî-ïåäàãîã³÷íèé êîëåêòèâ óí³âåðñèòåòó - öå êîìàíäà ïðîôåñ³îíàë³â, ÿê³ ìàþòü çíà÷íèé ïðàêòè÷íèé äîñâ³ä íàóêîâî¿ òà êîìåðö³éíî¿ ä³ÿëüíîñò³. Ó ÊÍÒÅÓ ï³êëóþòüñÿ ïðî ñòóäåíò³â, ñòâîðþþ÷è ¿ì â³äïîâ³äí³ óìîâè äëÿ íàâ÷àííÿ. Ñîö³àëüíå çàáåçïå÷åííÿ òà ð³âåíü ìàòåð³àëüíî-òåõí³÷íî¿ áàçè óí³âåðñèòåòó â³äïîâ³äàº ñó÷àñíèì ì³æíàðîäíèì âèìîãàì. Óí³âåðñèòåò çíàõîäèòüñÿ ïîðó÷ ç ìàëüîâíè÷èì ïàðêîì Ê³îòî. Íà òåðèòîð³¿ óí³âåðñèòåòó ðîçòàøîâàí³ 5 ãóðòîæèòê³â, 2 ñó÷àñíî îáëàäíàí³ àêòîâ³ çàëè, êíèæêîâèé ê³îñê, òåí³ñíèé êîðò, ñïîðòèâí³ ìàéäàí÷èêè, ôóòáîëüíèé ñòàä³îí ç³ øòó÷íèì ãàçîíîì, òðåíàæåðí³ çàëè, 5 êàôå, 2 ¿äàëüí³, 2 ìåäïóíêòè, êàá³íåò ñó÷àñíî¿ ñòîìàòîëîã³¿ òîùî. Òåðèòîð³ÿ óí³âåðñèòåòó îõîðîíÿºòüñÿ. Ñòóäåíòè ÊÍÒÅÓ ìàþòü ìîæëèâ³ñòü çàéìàòèñÿ ñïîðòîì, âîêàëîì, ìóçèêîþ, òàíöÿìè, òåàòðàëüíèì ìèñòåöòâîì ó â³äïîâ³äíèõ ãóðòêàõ ï³ä êåð³âíèöòâîì âèñîêîêâàë³ô³êîâàíèõ õîðåîãðàô³â, äèðèãåíò³â, êîíöåðòìåéñòåð³â, ïåäàãîã³â ç âîêàëó òà ñïîðòñìåí³â. Óí³âåðñèòåò ìàº ñâîþ êîìàíäó ÊÂÍ. Àá³òóð³ºíòè, ùî îáåðóòü äëÿ ñåáå êîíòðàêòíó ôîðìó íàâ÷àííÿ, ìîæóòü áóòè âïåâíåí³ - âàðò³ñòü íàâ÷àííÿ º ðèíêîâî-îáóìîâëåíîþ òà ñïðàâåäëèâîþ ç îãëÿäó íà ÿê³ñòü îñâ³òÿíñüêèõ ïîñëóã, ùî íàäàº ÊÍÒÅÓ, òà éîãî ðåéòèíã ñåðåä ÂÍÇ Óêðà¿íè. Ñòóäåíòè, ÿê³ âòðàòèëè ìîæëèâ³ñòü íàâ÷àòèñÿ íåçàëåæíî â³ä òðèâàëîñò³ ïåðåðâè â íàâ÷àíí³, òðóäîâîãî ñòàæó òà ôîðìè íàâ÷àííÿ, ìîæóòü ïîíîâèòèñÿ â ÊÍÒÅÓ àáî ïåðåâåñòèñÿ ç ³íøèõ íàâ÷àëüíèõ çàêëàä³â ²²-²V ð³âí³â àêðåäèòàö³¿. Äëÿ îôîðìëåííÿ äîêóìåíò³â íåîáõ³äíî çâåðíóòèñÿ äî ïðèéìàëüíî¿ êîì³ñ³¿ óí³âåðñèòåòó çà àäðåñîþ: ì. Êè¿â, âóë. Ê³îòî, 19, ê³ì. 306, êîðïóñ "Â". Äåòàëüíó ³íôîðìàö³þ ç ïèòàíü âñòóïó, ïåðåâåäåííÿ àáî ïîíîâëåííÿ ìîæíà îòðèìàòè â ³íôîðìàö³éíîêîíñóëüòàòèâíîìó öåíòð³ ïðèéìàëüíî¿ êîì³ñ³¿ ÊÍÒÅÓ çà òåëåôîíîì: (044) 531-48-88 ç ïîíåä³ëêà ïî ï'ÿòíèöþ ç 9.00 äî 17.00, ïåðåðâà ç 13.00 äî 14.00, àáî çàâ³òàâøè íà Äí³ â³äêðèòèõ äâåðåé ó ÊÍÒÅÓ 26.10, 30.11 òà 21.12.2013 ð. îá 11 ãîäèí³. 0479

ЧАС ІНВЕСТУВАТИ В СВОЮ ОСВІТУ!

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10 ÆÎÂÒÅÍÜ

· 2013

ÍÀÏÐßÌÈ Ï²ÄÃÎÒÎÂÊÈ ÔÀÕ²ÂÖ²Â Ó ÊÈ¯ÂÑÜÊÎÌÓ ÅÊÎÍÎÌ²×ÍÎÌÓ ²ÍÑÒÈÒÓÒ² ÌÅÍÅÄÆÌÅÍÒÓ Ë³öåíç³ÿ ÌÎÍ Óêðà¿íè ñåð³ÿ ÀÄ ¹ 073188 â³ä 08.01.2013 ð.

Інстит т веде під отов фахівців рівня ба алавр, спеціаліст, ма істр та молодший спеціаліст. Під отов а ба алаврів проводиться за напрямами: фінанси і редит, мар етин , менеджмент, соціоло ія. С тність цих напрямів: Фінанси і редит - створення, розподіл і ви ористання фінансових рес рсів з метою дося нення висо их рез льтатів діяльності підприємства. Цей напрям в лючає наст пні спеціалізації за професійним спрям ванням: фінансовий менеджмент, бан івсь ий менеджмент, страховий менеджмент. Посади, я і може займати баалавр з фінансів: ерівни мало о підприємства, омерційний дире тор, фахівець в ал зі фінансів і тор івлі, дилер, бро ер, страховий а ент, інспе тор подат ової сл жби. Мар етин - забезпечення вип с прод ції та надання посл з рах ванням вимо рин на основі стан і динамі и попит , потреб споживачів. Вип с ни ам присвоюється валіфі ація ба алавр з мар е-

тин і він може займати посади: помічни ерівни а підприємства, тор овець з обсл ов вання бізнес та ре лами, техні з план вання, ма лер біржовий, товарознавець, тор івельний бро ер, тор овець омерційний, а ент ре ламний. Менеджмент - правління діяльністю ор анізації та її персоналом з метою прийняття оптимальних правлінсь их рішень для дося нення висо о о рівня доброб т . Спеціалізації: менеджмент зовнішньое ономічної, омерційної, отельної, ресторанної та т ристичної діяльності. Посади, я і може займати ба алавр з менеджмент : завід вач се ції в тор івлі, завід вач виробництва (ресторани, отелі), заст пни завід вача, інспе тор тор івельний, інспе тор з адрів, менеджер отельном осподарстві, менеджер ресторан , менеджер з персонал . Соціоло ія - соціально-педа о ічна діяльність різних соціальних ор анізаціях, підрозділах ор анів правління справах сім’ї та молоді. Під отов а спеціалістів та ма істрів про-

водиться за спеціальностями: менеджмент ор анізацій, менеджмент зовнішньое ономічної діяльності, фінанси та мар етин . Термін навчання для спеціалістів - 1 рі , для ма істрів - 1,5 ро . В інстит ті ведеться перепід отов а та надання др ої освіти зі спеціальностей: фінанси, менеджмент ор анізацій. В інстит ті ф н ціон є е ономі о- правлінсь ий оледж, я ий от тє фахівців за спеціальностями: “ Ресторанне обсл ов вання”, “Комерційна діяльність”, “Фінанси і редит”. Вип с ни и оледж приймаються до інстит т на 3 рс рівня ба алавр. В інстит ті ф н ціон є аспірант ра за спеціальністю: “Е ономі а та правління підприємствами”. 03057 м. Київ, в л. Смоленсь а, 31-33, орп. 36 (м. “Ш лявсь а”) Тел.: (044)456-72-64, 456-88-02 E-mail: ecoman@kv.ukrtel.net, ecomankiev@mail.ru www.ecoman-university.kiev.ua 0166

ÎÄÅÑÜÊÀ ÍÀÖ²ÎÍÀËÜÍÀ ÌÎÐÑÜÊÀ ÀÊÀÄÅÌ²ß (ÎÍÌÀ) Ë³öåíç³ÿ: ÌÎÍÌÑÓ ÀÂ ¹ 586064 â³ä 14.09.11 ð. Ð³ê çàñíóâàííÿ - 1944. Íàâ÷àëüíèé çàêëàä IV ð³âíÿ àêðåäèòàö³¿. Ñïåö³àëüíîñò³ ÎÍÌÀ àêðåäèòîâàí³ ²íñòèòóòîì ìîðñüêî¿ òåõí³êè, íàóêè ³ òåõíîëîã³¿ (IMarEST), à òàêîæ Ìîðñüêèì ³íñòèòóòîì (Nautical Institute NI) (Âåëèêîáðèòàí³ÿ). Ñèñòåìà ï³äãîòîâêè ïëàâñêëàäó ïðèâåäåíà ó ïîâíó â³äïîâ³äí³ñòü ç âèìîãàìè Ì³æíàðîäíî¿ êîíâåíö³¿ ïî ï³äãîòîâö³ é äèïëîìóâàííþ ìîðÿê³â ³ íåñåííþ âàõòè. Ôàêóëüòåòè: Ê Ôàêóëüòåò ìîðñüêîãî ñóäíîâîä³ííÿ Ê Ôàêóëüòåò ñóäíîâîä³ííÿ íà ìîðñüêèõ ³ âíóòð³øí³õ âîäíèõ øëÿõàõ ÊÑóäíîìåõàí³÷íèé ôàêóëüòåò Ê Ôàêóëüòåò àâòîìàòèêè ÊÔàêóëüòåò åëåêòðîìåõàí³êè òà ðàä³îåëåêòðîí³êè

ÊÔàêóëüòåò ìîðñüêîãî ïðàâà ³ ìåíåäæìåíòó ÊÄåêàíàò ïî ðîáîò³ ç ³íîçåìíèìè ñòóäåíòàìè Ñïåö³àëüíîñò³:

ÊÑóäíîâîä³ííÿ ÊÅêñïëóàòàö³ÿ ñóäíîâèõ åíåðãåòè÷íèõ óñòàíîâîê

ÊÅêñïëóàòàö³ÿ ñóäíîâîãî åëåêòðîîáëàäíàííÿ ³ çàñîá³â àâòîìàòèêè

ÊÀâòîìàòèçîâàíå óïðàâë³ííÿ òåõíîëîã³÷íèìè ïðîöåñàìè

ÊÐàä³îåëåêòðîíí³ ïðèñòðî¿, ñèñòåìè ³ êîìïëåêñè ÊÏðàâîçíàâñòâî ÊÌåíåäæìåíò îðãàí³çàö³é Ìàòåð³àëüíî-òåõí³÷íà áàçà: 7 íàâ÷àëüíèõ êîðïóñ³â, íàâ÷àëüíå â³òðèëüíå ñóäíî "Äðóæáà", êóðñàíòñüêå ì³ñòå÷êî (åê³ïàæ) ç 4 æèòëîâèìè êîðïóñàìè, äå ôóíêö³îíóþòü: ñïîðòêîìïëåêñ, áàñåéí îë³ìï³éñüêîãî êëàñó, ñòàä³îí äëÿ ì³í³ôóòáîëó, ìåäèêî-ñàí³òàðíà ÷àñòèíà, ñòîëîâà íà 1200 ì³ñöü ç ñó÷àñíèì îáëàäíàííÿì, êàôå, êëóá. Àêàäåì³ÿ ñüîãîäí³ - Àçîâñüêèé ìîðñüêèé ³íñòèòóò ÎÍÌÀ â Ìàð³óïîë³, ²çìà¿ëüñüêèé ôàêóëüòåò ÎÍÌÀ, Ìîðåõ³äíèé êîëåäæ òåõí³÷íîãî ôëîòó ÎÍÌÀ, Ìîðåõ³äíå ó÷èëèùå ³ì. Î.². Ìàðèíåñêà ÎÍÌÀ, Öåíòð ï³äãîòîâêè é àòåñòàö³¿ ïëàâñêëàäó ÎÍÌÀ, íàâ÷àëüíî-òðåíàæåðí³ öåíòðè ç ñó÷àñíèì òðåíàæåðíèì îáëàäíàííÿì.

Â àêàäåì³¿ ä³º íàâ÷àëüíî-ìåòîäè÷íèé öåíòð äîâóç³âñüêî¿ ï³äãîòîâêè, äî ñêëàäó ÿêîãî âõîäÿòü ï³äãîòîâ÷³ êóðñè. Â àêàäåì³¿ ôóíêö³îíóº êàôåäðà â³éñüêîâî¿ ï³äãîòîâêè. Ôîðìè íàâ÷àííÿ: äåííà, çàî÷íà; çà äåðæçàìîâëåííÿì ³ íà êîíòðàêòí³é îñíîâ³. 65029, ì. Îäåñà, âóë. Ä³äð³õñîíà, 8; Òåë. ïðèéìàëüíî¿ ðåêòîðà: (048) 777-57-74; Ôàêñ: (0482) 34-52-67 Òåë. ïðèéìàëüíî¿ êîì³ñ³¿: (048) 728-25-14; Äåêàíàò ïî ðîáîò³ ç ³íîçåìíèìè ñòóäåíòàìè: (048) 732-52-30 E-mail: info@onma.edu.ua; 0721 www.onma.edu.ua

ОСВІТА В УКРАЇНІ І ЗА КОРДОНОМ: WWW.S-OSVITA.COM.UA

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10 ÆÎÂÒÅÍÜ 2013

05621010 99993021

НОВИНИ ОСВІТИ ЗАПРОШУЄМО ДО ГРОМАДСЬКОГО ОБГОВОРЕННЯ ПРОЕКТУ УМОВ ПРИЙОМУ ДО ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ УКРАЇНИ У 2014 РОЦІ Міністерство освіти і на и повідомляє про оприлюднення 25 вересня 2013 ро на офіційном веб-сайті www.mon.gov.ua (р бри а «Громадсь е об оворення») прое т Умов прийом до вищих навчальних за ладів У раїни 2014 році. За важення та пропозиції до зазначено о прое т просимо надсилати протя ом місяця на еле тронн адрес : o_yanush@mon.gov.ua (Ян ш Оле Бо данович – оловний спеціаліст се тор міжнародних освітніх прое тів департамент вищої освіти МОН). www.mon.gov.ua

У КИЄВІ УРОЧИСТО ВІДКРИВСЯ ІV МІЖНАРОДНИЙ МОВНО-ЛІТЕРАТУРНИЙ КОНКУРС ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА 26 вересня 2013 ро Національном м зеї Тараса Шевчен а відб лося рочисте від риття ІV Міжнародно о мовно-літерат рноо он рс чнівсь ої та ст дентсь ої молоді імені Тараса Шевчена. Зазначимо, що цьо оріч Кон рс при рочений відзначенню 200річчя від дня народження Вели о о Кобзаря, я е свят ватиметься наст пно о ро та в рам ах про олошено о У азом Президента У раїни Ві тора Ян овича 2014- о ро Ро ом Тараса Шевчен а. Зна овим є те, що 2013/2014 навчальний рі розпочався Все раїнсь им Шевчен івсь им ро ом, я ий проведено всіх навчальних за ладах. Під час рочисто о від риття Кон рс президентом Малої а адемії на Станіславом Дов им презентовано на ово-освітній пор-

тал «Тарас Гри орович Шевчен о», створення я о о присвячене відзначенню 200-річчя від дня народження Кобзаря. За словами Станіслава Дово о, «це рандіозний та амбіційний прое т, я ом б де зібрано сі життєві фа ти Вели о о Кобзаря, йо о творчість, р описи, артини». Головна мета створення портал – вивчення чнівсь ою молоддю творчої спадщини Тараса Шевчен а, ознайомлення раїнсь ої та світової спільноти з сіма аспе тами йо о життя і творчості, презентація відомих вченихшевчен ознавців, а та ож їхніх розд мів про роль Кобзаря в історії та с часном житті У раїни і світ . Розло а стр т ра майб тньо о портал дозволить йо о відвід вачам дізнатися не лише історичні фа ти, а й відвідати 3D-е с рсії м зеях, біля пам’ятни ів та місць переб вання Тараса Шевчен а. О рім то о, можна б де пере лян ти х дожні та до ментальні фільми про Вели о о Кобзаря та просл хати а діофайли. Портал та ож міститиме спеціальн Шевчен івсь енци лопедію, я ій б д ть представлені ці аві фа ти – починаючи від родовод Тараса Шевчен а і за інч ючи йо о р описами та до ментами, пов’язаними з життям та творчістю. Î www.mon.gov.ua

НАВІГАТОР ТВОЄЇ ОСВІТИ – ЩОМІСЯЧНИЙ ЖУРНАЛ “СУЧАСНА ОСВІТА”

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10 ÆÎÂÒÅÍÜ

· 2013

10481008

10481009

07771013

07341009

99994103

99994101

УВАГА: ПЕРЕДПЛАТА! ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС 06222 В КАТАЛОЗІ “УКРПОШТА”

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10 ÆÎÂÒÅÍÜ 2013

ÌÅÒÎÄ Ï²ÌÑËÅÐÀ. ×è ñïðàâä³ â³í ïðàöþº?

Àâòîð öüîãî ìàòåð³àëó - ïðîôåñ³éíèé ë³íãâ³ñò Îëåêñ³é ªðìàêîâ, ïðîïîíóº âàì ïîçíàéîìèòèñÿ ç éîãî îñîáèñòîþ äóìêîþ ç ïðèâîäó â³äîìèõ êóðñ³â ³íîçåìíèõ ìîâ çà ìåòîäîì Ï³ìñëåðà. Îñê³ëüêè â³í ëþáèòü âèâ÷àòè ³íîçåìí³ ìîâè ñàìîñò³éíî, òî éîãî çàâæäè ö³êàâëÿòü ð³çí³ ìåòîäèêè, ÿê³ ìîæíà áóëî á âèêîðèñòîâóâàòè äëÿ ö³º¿ ìåòè. Ìåòîäèêà Ï³ìñëåðà - îäíà ç íèõ. навчальні рси важ о та й н дно, том ба атьом набридає, і вони залишають. І та життя не ц ор, а т т ще й для освоєння мови треба напр ж ватися.

ВЧИТИ НОЗЕМНУ МОВУ МАЄ БУТИ ЛЕГКО!

ОТЖЕ, СЛОВО АВТОРУ Я знав про цей метод давно, одна ставився до ньо о досить с ептично. Для мене він б в на шталт 25-то о адр та іншої "чарівної" лободи, том я старанно обходив цей метод стороною. Через дея ий час я зроз мів, що помилявся. Свою помил я зроз мів, оли вирішив провести е сперимент з вивчення іспансь ої мови за рсом Пімслера. До цьо о я вже нама ався вчити іспансь по інших рсах та посібни ах, що видані в основном нашими радянсь о-російсь ими видавництвами, проте особливо не дося спіх . А може б ти, просто по ано старався.

Çà ìàòåð³àëàìè Îëåêñ³ÿ ªðìàêîâà www.tonail.com / blog

За Пімслера я взявся без особливих надій, ви лючно заради ці авості. Я б в д же здивований, працюючи вже з першим ро ом. Най оловніше, що я відзначив - відс тність втоми. Я пропрацював досить розслаблено, але проте запам'ятав все, чом вчили в першом році. На наст пний день я пройшов др ий ро з тим же ефе том. Тоді я б вально мало не ви н в - я що вчити мови по Пімслер та ле о, то чом б не взяти цей метод за основ при оволодінні іншими мовами?! На черзі мене стояли італійсь а та итайсь а мови. Пімслер допомі мені знайти відповідь на питання, чом більшість з тих, хто береться за вивчення іноземної мови, рано чи пізно залишають нею займатися. До відповіді на це питання я і сам вже підходив, але після Пімслера остаточно впевнився справедливості сво о виснов . Більшість залишає том , що... важ о. І це дійсно та ! Проходити

Вчити іноземн мов має б ти ле о! Ле ість проходження - це та я ість, я а повинна б ти прис тньою в хорошій методиці. У Пімслера це є. Я витратив на вивчення іспансь ої мови за Пімслером приблизно три місяці. Потім, зроз міло, я вдос оналював мов і роблю це до цьо о час , але вважаю, що розвит ом нави а тивно о оворіння я зобов'язаний метод Пімслера.

У ЧОМУ СУТЬ? Тепер розповім трохи про онцепт альні моменти, що визначають спішність методии Пімслера. По-перше, навчальний рс являє собою не розмовни , мета я о о зм сити вас запам'ятати певн іль ість фраз. Метод Пімслера - це рс для повноцінно о оволодіння іноземною мовою. Та , там ніхто не пояснює вам раматичних правил. Грамати а засвоюється несвідомо. Вас вчать форм вати висловлювання, просто по аз ючи на при ладах, я це робити, і потім спон аючи вас до цьо о. У рсах - розмовни ах вас зм ш ють запам'ятов вати стій і фрази. Ось тіль и що ви б дете робити з ними в реальній сит ації? Ви д маєте, що ви прямо та і потрапите в та сит ацію, в я ій ви б застос вали вивчені фрази?

Звичайно ж, та о о не б де. Вам б де потрібно я ось змінювати фраз . А я ? Вас же всьо о лише зм ш вали запам'ятов вати отові фрази, але не форм вати їх самостійно. К рс Пімслера, навпа и, спрямований на розвито а тивних навичо оволодіння іноземною мовою. По-др е, рс Пімслера, таож я і ба ато інших, поб дований на принципі повторення матеріал чнями за ди тором. Ось тіль и повторення це вельми особливе. Спочат ви повторюєте за ди тором с лади. Потім цілі слова, і нарешті фрази. У роботі з фразами є особливість. Спочат поб д вати фраз просять вас, і тіль и потім ви ч єте ди тора. Зроз міло, ви б д єте фраз не на порожньом місці. Я ісь лючі вам даються, проте принципово важливо, щоб спочат ви задіяли своє мислен-

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10 ÆÎÂÒÅÍÜ

· 2013

ня, інт їцію, а потім перевірили свій варіант і повторили правильно за ди тором. Та им чином, стим люється а тивне володіння мовою, а не пасивне за-своювання. По-третє, новий матеріал подається чіт о дозовано. Мене завжди за аняло л хий т в наших традиційних методи ах завдання тип "Вивчіть слова". І пор ч наводився списо слів. Я о о біса? Невже автори не роз міють, що вивчити за один раз сотню слів - це досить важ о?! Навіщо давати слова до ро ів відраз всі єдиним спис ом? Чом б не прид мати вправи, в я их я б послідовно освоїв цю ле си ? У Пімслера ж ле си а, я я вже с азав, вводиться по одиницях, і відраз ж в лючається в робот . Представивши нове слово, вам т т же по аз ють, я йо о вживати в мові та спон ають вас робити те ж саме. По-четверте, більшість традиційних рсів поб довані на по рочній системі, метою я их є в рам ах ожно о ро підвести чня до читання я о о-неб дь те ст . Д маю, ви помічали, що майже всіх самовчителях, підр чни ах та посібни ах є навчальні те сти. Весь ро підр чни а б д ється та , щоб в інцевом підс м ви змо ли прочитати цей те ст. І ось мене питання...., н а мені це треба? Я не хоч проходити ро , щоб прочитати я ийсь те ст. Я хоч навчитися самостійно б д вати висловлювання. Я хоч розвин ти власне вміння розмовляти. Цьом в традиційних рсах вчать досить посередньо. У той же час мета методи и Пімслера поля ає в том , щоб в чня сформ валося вміння до незалежних висловлювань. Ти повинен і б деш вміти сам породж вати мов . По-п'яте, ро и Пімслера поб довані та , щоб матеріал з ро в ро повторювався в достатній іль ості. Іна ше не забезпечити я існо о запам'ятов вання. При цьом застосов ється принцип spaced repetition, оли проміж и між повтореннями пост пово збільш ються, дозволяючи інформації прони ати в дов остро ов пам'ять. У традиційних методи ах система повторення прод мана з р зовсім слаб о. Зроз міло, в методі Пімслера є й інші онцепт альні засади, проте основні з них, важливі для роз міння с ті метод , я ви лав. Д маю, тепер вам б де ле ше прийняти рішення про вивчення іноземної мови за методом Пімслера. Î

ЦІКАВІ ФАКТИ НЕЙРОФІЗІОЛОГИ З КЕМБРИДЖУ ВИЗНАЧИЛИ УМОВИ, ПРИ ЯКИХ ВИ ОБОВ'ЯЗКОВО ВИВЧИТЕ ІНОЗЕМНУ МОВУ

Нейрофізіоло и з Кембридж визначили мови, при я их ви обов’яз ово вивчите іноземн мов . Щоб запам’ятати нове слово, то вам потрібно 160 разів йо о поч ти. Це займає приблизно 15 хвилин. За цей час в моз форм ються нейронні зв’яз и, завдя и я им ми оворимо – «я запам’ятав це слово». До тор Юрій Штирія помістив еле троди на олови шістнадцяти добровольців, щоб реєстр вати імп льси а тивності моз . Потім чений демонстр вав випроб ваним арт и з новим словом. При першом сприйнятті реєстр валася найбільша моз ова а тивність, що свідчило про те, що мозо зіт н вся з чимось новим. Пост пово а тивність моз зменш валася. Зрештою си нали моз ставали майже невизначені, що свідчило про те, що мозо «перетравив» нове слово. Вчений підрах вав, що на «перетравлення» ново о слова затрачається приблизно п’ятнадцять хвилин і 160 а тів зорово о сприйняття. До речі, дослідження до тора Штирова на ово обґр нтов ють принципи вивчення іноземних мов, я і розробив По л Но бл - відомий ви ладач іноземних мов. Но бл звертає ваш ва на те, що я що ви спостері аєте за спортом, то ви знаєте імена всіх равців, назви всіх оманд і хід ба атьох матчів. Ви це пам’ятаєте не том , що ви нама алися всю цю інформацію свідомо запам’ятати. Ви просто поверталися до ф тбол ба ато і ба ато разів. Кіль ість ваших звернень до ф тбол визначає ваші знання про ньо о, але не ті з силля, я і ви вживаєте по свідомом запам’ятов ванню відомостей про ф тбол. У вивченні іноземних мов діє той же принцип, що і в захопленні ф тболом. Кіль ість звернень до мови об мовлює ваш спіх, але не напр ження, з я им ви нама аєтеся запам’ятати слова і правила мови, я вивчаєте. Î Оле сій Єрма ов, лін віст, полі лот Çà ìàòåð³àëàìè www.alex-ermakov.ru

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10 ÆÎÂÒÅÍÜ 2013

40 ÍÀÇÂÀ ÊÓÐÑÓ

ÒÅÐÌ²Í ÍÀÂ×ÀÍÍß

ÂÀÐÒ²ÑÒÜ ÊÓÐÑÓ

ÍÀÂ×ÀËÜÍÈÉ ÇÀÊËÀÄ, ÒÅË.

ÄÎÄÀÒÊÎÂÀ ²ÍÔÎÐÌÀÖ²ß

²ÍÎÇÅÌÍ² ÌÎÂÈ Àíãëèéñêèé ÿçûê

Àíãë³éñüêà ìîâà

Àíãë³éñüêà, í³ìåöüêà, ôðàíöóçüêà, ³ñïàíñüêà, êèòàéñüêà òà àðàáñüêà ìîâè

îò 1 ñåìåñòðà äî 3-õ ëåò

â³ä 1 ì³ñ. (³íòåíñèâ) äî 1 ðîêó

îò 500 äî 700 ãðí/ìåñ.

óë. Åðåâàíñêàÿ, 20 www.epicures.com.ua

â³ä 1200 ãðí

Óêðà¿íñüê³ òà àìåðèêàí. âèêëàäà÷³. Íîâ³òí³ ìåòîäè âèêë., ñåðòèô. ÂÌÓÓ ïî çàê³í÷. ì. Êè¿â, âóë. Òóðãåíºâñüêà, 8\14, ê. 1-4 wiuu@wiuu.kiev.ua, www.wiuu.edu.ua

â³ä 3-õ äî 9 ì³ñÿö³â

380 ãðí/ì³ñ.

Àíãë³éñüêà ìîâà. Í³ìåöüêà ìîâà

â³ä 3-õ ì³ñÿö³â äî 2-õ ðîê³â

â³ä 21 ãðí çà 1 àêàä. ãîäèíó

Àðàáñüêà. Òóðåöüêà

â³ä 3-õ ì³ñÿö³â äî 2-õ ðîê³â

â³ä 30 ãðí çà 1 àêàä. ãîäèíó

Ãðåöüêà. ²òàë³éñüêà

â³ä 3-õ ì³ñÿö³â äî 2õ ðîê³â

40 ãðí çà 1 àêàä. ãîäèíó

²ñïàíñüêà. Ôðàíöóçüêà

â³ä 3-õ ì³ñÿö³â äî 2-õ ðîê³â

â³ä 21 ãðí çà 1 àêàä. ãîäèíó

Êèòàéñüêà. ßïîíñüêà

â³ä 3-õ ì³ñÿö³â äî 2-õ ðîê³â

40 ãðí çà 1 àêàä. ãîäèíó

Ïîëüñüêà. ×åñüêà

â³ä 4-õ ì³ñÿö³â äî 2-õ ðîê³â

â³ä 21 ãðí çà 1 àêàä. ãîäèíó

Ðîñ³éñüêà. Óêðà¿íñüêà

â³ä 2-õ ì³ñÿö³â

çà äîìîâëåí³ñòþ

Çàíÿòòÿ - äâ³÷³ íà òèæäåíü ïî 2-3 ãîäèíè çà àäðåñîþ: âóë. Ëüâ³âñüêà, 23. Ãðóïè - äî 12 ÷îë. òà ³íäèâ³äóàëüíî www.vmurol.com.ua

Äëÿ äîðîñëèõ, øêîëÿð³â, äîøê³ëüíÿò, êîðïîðàòèâíèõ êë³ºíò³â. Business English ç íîñ³ºì ìîâè. Ñåðòèô³êàò. www.kiev-languages.com.ua Ôîðìóâàííÿ ãðóï ïðîòÿãîì íàâ÷àëüíîãî ðîêó. Ñïåöêóðñè äëÿ êîðïîðàòèâíèõ êë³ºíò³â. Íîñ³¿ ìîâ. Ñåðòèô³êàò. www.kiev-languages.com.ua Ôîðìóâàííÿ ãðóï ïðîòÿãîì íàâ÷àëüíîãî ðîêó. Ñïåöêóðñè äëÿ êîðïîðàòèâíèõ êë³ºíò³â. Íîñ³¿ ìîâ. Ñåðòèô³êàò. Ôîðìóâàííÿ ãðóï ïðîòÿãîì íàâ÷àëüíîãî ðîêó. Ñïåöêóðñè äëÿ êîðïîðàòèâíèõ êë³ºíò³â. Íîñ³¿ ìîâ. Ñåðòèô³êàò. www.kiev-languages.com.ua

Ôîðìóâàííÿ ãðóï ïðîòÿãîì íàâ÷àëüíîãî ðîêó. Ñïåöêóðñè äëÿ êîðïîðàòèâíèõ êë³ºíò³â òà øêîëÿð³â. Ñåðòèô³êàò. www.kiev-languages.com.ua Ôîðìóâàííÿ ãðóï ïðîòÿãîì íàâ÷àëüíîãî ðîêó. Ñïåöêóðñè äëÿ êîðïîðàòèâíèõ êë³ºíò³â. Íîñ³¿ ìîâ. Ñåðòèô³êàò. www.kiev-languages.com.ua

Ïðîãðàìè äëÿ ³íîçåìö³â (³íäèâ³äóàëüíî). Ä³ëîâà ìîâà.

Êóðñû àíãëèéñêî ãî ÿçûêà "Ýïèêóð", òåë.: (068)201-92-22, 242-56-65 ÓÀÃ² "Â³ñêîíñ³íñüêèé ì³æíàðîäíèé óí³âåðñèòåò (ÑØÀ) â Óêðà¿í³" (Ë³ö. ÌÎÍÌÑÓ ÀÃ ¹ 582478 â³ä 14.12.2011 ð.) Òåë.: 486-06-66, 236-19-16 Ë³íãâ³ñòè÷íèé öåíòð Óí³âåðñèòåòó "Óêðà¿íà" Ë³ö. ÌÎÍÌÑ Óêðà¿íè ñåð. ÀÄ ¹ 041450 â³ä 13.07.2012 ð. Òåë.: (044)428-84-59, (063) 430-29-70 ÄÐÓÃ² Êè¿âñüê³ êóðñè ³íîçåìíèõ ìîâ. Ë³ö. ÃÓÎÍ ñåð. ÀÃ ¹507994 â³ä 23.09.2011 ð. Òåë.: 360-69-08, 362-42-44, 383-30-93 ÄÐÓÃ² Êè¿âñüê³ êóðñè ³íîçåìíèõ ìîâ. Ë³ö. ÃÓÎÍ ñåð. ÀÃ ¹507994 â³ä 23.09.2011 ð. Òåë.: 360-69-08, 362-42-44, 383-30-93 ÄÐÓÃ² Êè¿âñüê³ êóðñè ³íîçåìíèõ ìîâ. Ë³ö. ÃÓÎÍ ñåð. ÀÃ ¹507994 â³ä 23.09.2011 ð. Òåë.: 360-69-08, 362-42-44 ÄÐÓÃ² Êè¿âñüê³ êóðñè ³íîçåìíèõ ìîâ. Ë³ö. ÃÓÎÍ ñåð. ÀÃ ¹507994 â³ä 23.09.2011 ð. Òåë.: 360-69-08, 362-42-44, 383-30-93 ÄÐÓÃ² Êè¿âñüê³ êóðñè ³íîçåìíèõ ìîâ. Ë³ö. ÃÓÎÍ ñåð. ÀÃ ¹507994 â³ä 23.09.2011 ð. Òåë.: 360-69-08, 362-42-44, 383-30-93 ÄÐÓÃ² Êè¿âñüê³ êóðñè ³íîçåìíèõ ìîâ. Ë³ö. ÃÓÎÍ ñåð. ÀÃ ¹507994 â³ä 23.09.2011 ð. Òåë.: 360-69-08, 362-42-44, 383-30-93 ÄÐÓÃ² Êè¿âñüê³ êóðñè ³íîçåìíèõ ìîâ. Ë³ö. ÃÓÎÍ ñåð. ÀÃ ¹507994 â³ä 23.09.2011 ð. Òåë.: 360-69-08, 362-42-44

ÊÎÌÏ’ÞÒÅÐÍ² ÊÓÐÑÈ Web-äèçàéí

1200 ãðí

ñò. ì. "Ïîëèòåõíè÷åñêèé èíñòèòóò", ïåðåóëîê Êîâàëüñêèé, 13, îô. 2; www.contact.com.ua

ХОЧЕШ ПІЗНАТИ СВІТ? ВЧИ МОВИ!

Ó÷åáíûé öåíòð "Êîíòàêò" Òåë.: 277-42-05, 277-40-42

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10 ÆÎÂÒÅÍÜ

· 2013

01371029

22561003

22631002

23231003

23251001

23471001

23211001

ОСВІТА В УКРАЇНІ І ЗА КОРДОНОМ: WWW.S-OSVITA.COM.UA

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10 ÆÎÂÒÅÍÜ 2013

ÐÎÁÎ×² ÐÓÊÈ ÄËß ÅÊÎÍÎÌ²ÊÈ ßêèì áóäå íîâèé íàâ÷àëüíèé ð³ê äëÿ ïðîôåñ³éíî-òåõí³÷íî¿ îñâ³òè, ÿêèìè íàïðÿìàìè âîíà ðîçâèâàòèìåòüñÿ - â³äïîâ³ä³ íà ö³ çàïèòàííÿ ö³êàâëÿòü áàãàòüîõ íàøèõ ÷èòà÷³â. Нині валіфі ованих робітни ів і молодших спеціалістів от ють 987 професійно-технічних навчальних за ладах. 60 відсот ів вст пни ів - дев'яти ласни и. За статисти ою, до чилищ і профліцеїв діти здебільшо о йд ть після за інчення 9 лас - та их 60 відсот ів. Відповідно вчорашніх одинадцяти ласни ів, я і здоб ватим ть робітничі професії, - 40 відсот ів. І та освітню трає торію вст пни и обрали недарма: хороші фахівці без роботи не залишаться. Адже працевлаштов ється за професією більшість вип с ни ів ПТНЗ - аж 84 відсот и. Система вищої освіти, напри лад, та ими висо ими по азни ами похвалитися не може. Цьо о ро до професійно-технічних навчальних за ладів вст пали за новими Типовими мовами прийом . Ними передбачено прийом сл хачів на перепід отов або підвищення валіфі ації, ритерії

В У раїні працюють 250 ПТНЗ, що здійснюють під отов робітни ів висо ої валіфі ації і молодших спеціалістів. Останніх от ють 15 відсот ів від сіх професійнотехнічних навчальних за ладів. -Молодший спеціаліст має висо ий попит на рин праці, адже може працювати ерівни ом середньої лан и, поєдн ючи ерівні ф н ції із безпосереднім фаховим онтролем за роботою підле лих. А за необхідності - оперативно їх замінювати, - розповідає В'ячеслав С пр н. - Про висо я ість під отов и молодших спеціалістів ПТНЗ свідчать і від и роботодавців, і працівни ів вищих навчальних за ладів, я их

відбор бажаючих навчатися розширено. Раніше він здійснювався за рез льтатами вст пних випроб вань, тепер правилах прийом мож ть б ти й інші ритерії, напри лад: рез льтати співбесіди, середній бал свідоцтва про базов за альн середню освіт , середній бал атестата про повн за альн середню освіт і рез льтати вст пних випроб вань для певних професій.

продовж ють навчання вип с ни и профтехосвіти. Цьо о ро вдр е затверджено державне замовлення на під отов в професійно-технічних навчальних за ладах за освітньо- валіфі аційним рівнем "молодший спеціаліст" в обсязі 5358 осіб за 51 спеціальністю. Міністр освіти і на и Дмитро Табачни зазначає: "Це зроблено для то о, щоб створити соціальний ліфт: хто раще б де вчитися в професійном навчальном за ладі, зможе одержати не лише доменти про отримання робітничої професії, а й диплом молодшо о спеці-аліста. І цей соціальний ліфт план ється щоро збільш вати з тих спеціальностей, я і є пріоритетними в державном замовленні".

ПОПУЛЯРНІ ПРОФЕСІЇ

Çà ìàòåð³àëàìè Нині в раїнсь их ПТНЗ от ють валіфі ованих Äìèòðà робітни ів за більш я 500 професіями, затреб ваØóë³ê³íà, ними на рин праці. Найпоп лярніші: монтажни www.pedсанітарно-технічних систем та іпсо артонних онpresa.com.ua стр цій, авторемонтни , б дівельний опорядж вальни , деревообробни , лашт вальни підло ових пориттів, пар етни , майстер з діа ности и автомобілів, водій, майстер ресторанно о обсл ов вання, хар, пер ар, оператор з оброб и інформації та про рамно о забезпечення, оператор інформаційно- ом ні аційно о стат вання, зварни (чотири спеціалізації і три валіфі аційних рівня) тощо.

РИНОК ПРАЦІ Й ОПТИМІЗАЦІЯ Дані Державної сл жби статисти и свідчать: ще є дисбаланс під отовці фахівців з вищою освітою і валіфі ованих робітни ів відповідно до потреб рин праці. Торі середньом по У раїні з розрах н на 10 тисяч населення вищих навчальних за ладах I - IV рівнів а редитації навчалося 506 ст дентів. У ПТНЗ цей по азни - 90 чнів. Водночас 70 відсот ів ва ансій на рин праці - робітничі професії! Крім то о, лише 27,4 відсот а вип с ни ів вищих навчальних заладів 2012 році отримали направлення на робот , 80 тисяч осіб протя ом трьох місяців після вип с б ли зареєстровані я безробітні, з них 53 тисячі - вип с ни и ВНЗ. Оптиміз ють, виявляється, не лише ш оли й ніверситети, а і профтех чилища. Та , рахов ючи

потреб рин праці в під отовці валіфі ованих робітничих адрів і для оптимально о ви ористання фінансових, адрових, методичних, навчальних рес рсів, продовж 2013 ро міністерство реор аніз вало десять юридичних осіб мало омпле тних ПТНЗ через приєднання їх до більш пот жних за ладів, змінено тип і назв 11 профтех чилищ.

ЧАС ПОТРЕБУЄ НОВИХ СТАНДАРТІВ Змінюються часи, стат вання, з'являються нові матеріали. І профтехосвіта має відповідати на ці ви ли и. МОН разом з ор анізаціями й об'єднаннями роботодавців продовж є розробляти с часні державні стандарти професійно-технічної освіти з он ретних робітничих професій.

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10 ÆÎÂÒÅÍÜ

· 2013

ПРО ДЕРЖАВНУ ЦІЛЬОВУ ПРОГРАМУ Відповідно до Про рами е ономічних реформ на 2010 - 2014 ро и "Заможне с спільство, он рентоспроможна е ономі а, ефе тивна держава" затверджено надзвичайно важливі для розвит освіти державні цільові про рами й напрями вдос оналення профосвіти. Питання страте ічно о розвит ал зі на найближчі ро и відображено в Державній цільовій про рамі розвит професійно-технічної освіти на 2011 - 2015 ро и.

І ЗВАРНИКИ, І МЕТАЛУРГИ, І БУДІВЕЛЬНИКИ Професійно-технічна освіта і роботодавці не мож ть одне без одно о - це а сіома. Тож вони спільно розробляють навчальні плани, про рами, освітні стандарти, забезпеч ють пра ти і працевлашт вання. Яс равим при ладом співробітництва в під отовці робітничих адрів для зварювально о виробництва є співпраця професійно-технічних навчальних за ладів більшості ре іонів з Інстит том еле трозварювання імені Є. О. Патона Національної а адемії на У раїни. Інстит т спільно з МОН розробив Державний стандарт професійно-технічної освіти ново о по оління за професією "Зварни ". Разом з між ал зевим навчально-атестаційним центром інстит т вперше запроваджено незалежн валіфі аційн атестацію вип с ни ів ПТНЗ із професії "Зварни " на базі ПАТ "Крюівсь ий ва оноб дівний завод" і ПАТ "Ново раматорсь ий машиноб дівний завод".

ПУТІВКА В ЖИТТЯ У НІМЕЧЧИНІ ПРОЙШОВ КОНКУРС РОБІТНИЧИХ ПРОФЕСІЙ WORLDSKILLS COMPETITION На почат липня 2013 ро в Лейпці (Німеччина) пройшов он рс робітничих професій. Дивно і неприємно, що в с часном світі пра тично непомітними проходять та о о род зма ання. Адже вся цивілі-зація тримається на тих, хто прид м є і хто робить щось своїми р ами. Кон рс зібрав більше тисячі часни ів, перелі спеціальностей - величезний: від робототехні ів до червонодеревців і автомехані ів... Проводиться WorldSkills же не в перший раз, часть і перемо а в ньом для європейсь их часни ів - справжнісінь а п тів а в життя, ос іль и робітничі професії зараз більш ніж затреб вані. Слюсарні, монтажні та еле трозварювальні роботи, створення це ляної лад и, онстр ювання роботів, - все це стало предметом зма ань. Японсь і, орейсь і та німець і робітни и по азали вищий лас, перемо а в он рсі для них означає ви ідні онтра ти, рошові призи. Ба ато раїн надають своїм переможцям призи в десят и тисяч євро, а дея і, я Південна Корея, і зовсім звільняють ла реатів від сл жби в армії. Для часни ів найбільший в світі он рс WorldSkills - я Олімпійсь і і ри, ті ж пристрасті та чи не більший престиж. Точність дій латвійсь о о робота, зроблено о 19-річними ст дентами, міліметрова. Але с сідів - японців - майже що мі ронна, том рез льтат боротьби вирішений наперед. Для м ляра з Німеччини Себастіана Віхерна на он вся ар'єра. Варто лише за ці хвилини перемо ти т т, і про подальші тр дові б дні можна не т рб ватися. Та их спеців Європі з р ами відірв ть - адже р и золоті.

Та ож ладено меморанд м про співробітництво та взаємороз міння між Міністерством освіти і на и, Конфедерацією роботодавців і р пою роботодавців в особі ЗАТ "Систем Кепітал Менеджмент" щодо підвищення я ості освіти й переорієнтації її на потреби рин праці. Проводиться співпраця щодо трансформації професійних стандартів в освітньо- валіфі аційні хара теристи и в ал зі метал р ії й енер ети и Триває співробітництво між міністерством і р пою роботодавців хімічної ал зі GROUP DF, до с лад я ої входять та і і анти хімічної інд стрії: Від рите а ціонерне товариство "Рівнеазот", Приватне а ціонерне товариство "Сєверодонець е об'єднання АЗОТ", Від рите а ціонерне товариство "Азот" м. Чер аси, П блічне а ціонерне товариство "Концерн Стирол" тощо. У зв'яз з висо им попитом на валіфі овані адри з б дівельних професій іпсово о виробництва, міністерство прийняло спільне рішення з ви онавчим омітетом Артемівсь ої місь ої ради та ерівництвом фірм "Кна ф" і "Ба інд стрі Байерн" про створення навчально о центр в Артемівсь ом центрі ПТО. На черзі - ладення меморанд м про співробітництво й відповідних од з Асоціацією "Лі а машиноб дівни ів та роботодавців У раїни "УКРМАШБУД". Î

Себастіан Віхерн, м ляр, ла реат он рс WorldSkills: "Найважчим б ло ви ласти з це ли цьо о орла. Ми побачили завдання лише перед стартом. А м лярів, я роз мієте, не навчають м р вати орлів". Î Çà ìàòåð³àëàìè www.ntv.ru

Íàø æóðíàë ó ïðîäàæó ïðîòÿãîì ì³ñÿöÿ

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10 ÆÎÂÒÅÍÜ 2013

Áîðèñ Æåáðîâñüêèé: ñâ³òîâ³ ïîòð³áí³ ³íæåíåðè

Ïåðøîãî âåðåñíÿ âïåðøå â³ä÷èíèëà äâåð³ Äèòÿ÷à ³íæåíåðíà àêàäåì³ÿ. ¯¿ çàâäàííÿ – âèÿâëåííÿ é ï³äòðèìêà ä³òåé, ÿê³ ìàþòü ñõèëüí³ñòü äî âèíàõ³äíèöüêî¿ ³ êîíñòðóêòîðñüêî¿ ä³ÿëüíîñò³. Íàâ÷àííÿ â³äáóâàòèìåòüñÿ çà òàêèìè íàïðÿìàìè: ðîáîòîòåõí³êà, àðõ³òåêòóðà òà äèçàéí, ³íæåíåð³ÿ. Öüîãî ðîêó çàêëàä íàáèðàº äî 5-ãî êëàñó çä³áíèõ ó÷í³â ñòîëèö³, à íàñòóïíîãî – ïëàíóºòüñÿ ç³áðàòè òàëàíîâèòèõ ä³òåé ç óñ³º¿ Óêðà¿íè. Державний за альноосвітній за лад – імназія «Дитяча інженерна а адемія» створено на ви онання У аз Президента У раїни від 31 серпня 2010 ро «Про творення державної дитячої інженерної а адемії» і в рам ах реалізації соціальних ініціатив Президента У раїни. Вона стала дев’ятим за альноосвітнім навчальним за ладом, підпоряд ованим безпосередньо Міністерств освіти і на и У раїни. - Державна дитяча інженерна а адемія не має анало ів світі, – розповідає заст пни міністра освіти і на и У раїни Борис Жебровсь ий. – Я назвав би її «Ш олою юних Архімедів». Ми хочемо знайти в У раїні дітей, я і вже в молодшом ш ільном віці виявили здібності до винахідництва і онстр ювання.

СВІТОВІ Й УКРАЇНІ ПОТРІБНІ ІНЖЕНЕРИ Çà ìàòåð³àëàìè Ìàð³¿ Áºëÿºâî¿, www.pedpresa.com.ua

Перед Дитячою інженерною а адемією стоїть іль а важливих для раїни і освіти завдань. – Насамперед, за альна орієнтація молоді на інженерні спеціальності й професії, – аже Борис Михайлович. – Нині світ потреб є людей, здатних реаліз вати дивовижні дося нення ф ндаменталь-

ної на и, перетворити їх на реальні онстр торсь і й інженерні ідеї. Останніми десятиріччями в освіті різних раїн пан вали інші вподобання. Я і в нас, б ли поп лярними професії: юрист, е ономіст, міжнародни . Сьо одні світ стрім о розб дов ється, і йом потрібні саме інженери. Ми пропон ємо всім ре іонам створити свої інженерні імназії, ш оли, ліцеї. А цей за лад б де оординаційним й ор анізаційним центром. Адже зроз міло, що сотня навіть най ращих чнів не вирішить цілом питання. Сподіваємося, що незабаром в У раїні б де мережа та их інженерних навчальних за ладів. Для ожно о чня – особистий освітній маршр т. В інженерній а адемії реалізов ватиметься інноваційна ідея індивід альної освіти. Для ожної дитини б де розроблятися свій стандарт, я ий визначатиме ритм і обся навчання залежно від нахилів і здібностей. – Ми хочемо, щоб ожен чень а адемії отримав можливість навчатися в мовах індивід ально о стандарт , – розповідає Борис Жебровсь ий. – Називаємо цей педа о ічний е сперимент «особистим освітнім маршр том». Це вибір ро ів, рт ів і ст дій, робота над певним прое том. А в старших ласах – стаж вання, відвід вання ніверситетів, лабораторій, за ріплення за вченими, я і працюють над цією темати ою.

Впевнені, що одним з основних напрямів роботі інженерної а адемії б де все, що пов’язане з робототехні ою. Серед дітей вона надзвичайно поп лярна. В п’ятом ласі спеціалізоване навчання впровадж ватиметься пост пово й обережно. Спочат – лише основи технічної творчості. Побачимо, що дітей заці авить більше, але дамо можливість спроб вати все. Передбачається, що всі чні а адемії б д ть членами Малої а адемії на У раїни, матим ть власні теми прое тів (про Мал а адемію на У раїни див. «СО» №6, 2013). У старших ласах ви ладатим ть профільні предмети, пов’язані з діяльністю он ретних ВНЗ. Ми д же розрахов ємо на а тивн часть наших най ращих технічних ніверситетів, що займаються під отов ою інженерів. Це стос ється і ви ористання їх матеріально-технічної бази й лабораторій для навчання дітей, зал чення провідних ви ладачів. Ре тор Київсьо о національно о ніверситет б дівництва і архіте т ри Петро К лі ов теж захопився цією ідеєю. Він план є навіть від рити фа льтет робототехні и, адже вже сьоодні зроз міло: за нею майб тнє інженерії. Київсь ий національний ніверситет б дівництва і архіте т ри – перший партнер Дитячої інженерної а адемії. Навчання в ній від риває для дітей прямий дост п до профільних ВНЗ. І навіть більше: ніверситети змож ть відбирати ст дентів, я най ращих вишах світ , вже на захисті прое тів старшо ласни ів.

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10 ÆÎÂÒÅÍÜ

· 2013

ОСВІТНІЙ ПРОСТІР ДИТИНИ Ще одне но -ха за лад – створення абсолютно нової педао ічної атмосфери, поб дова стос н ів « чень – читель – сім’я – нав олишній світ». – Ми хочемо розібратися, із чо о нині с ладається освітній простір ожно о чня, – аже Борис Михайлович. – Це іль а елементів: ш ола, позаш ільна освіта – тобто рт и і ст дії, а та ож вплив родини, середовище, в я ом росте дитина, спіл вання з др зями, неформальні вподобання, зв’язо з вірт альним світом – інтернет-рес рсами і соціальними мережами. Всі зви ли, що освіта – це, насамперед, ш ола. Сьо одні інша сит ація: навчальні за лади вже не є «першою с рип ою» впливі на форм вання особистості, а вчитель я носій інформації про рає еле тронним засобам інформації. І саме та ий е спериментальний за лад – інженерна а адемія – дасть можливість чіт о визначити с ладові освітньо о простор . Цьом сприятиме індивід альний підхід до чнів, ретельно підібраний педа о ічний оле тив, невели а іль ість ш олярів, підпоряд вання за лад безпосередньо міністерств . Борис Михайлович на олош є, що без допомо и бать ів і роз міння ними ідей а адемії спіх неможливий. Том в за ладі б де поб довано особлив систем роботи з бать ами: їх а тивно зал чатим ть до освітньо о процес , з ними б д ватим ть стос н и я із творчими партнерами. - Уважно стежитимемо за всіма он рсами, за дітьми, я і отрим ють патенти на від риття, б демо запрош вати їх на навчання, – поділився планами заст пни міністра. – Че аємо на допомо позаш ільних за ладів, я і знають нахили й здібності своїх чнів. Б демо просити, щоб ре оменд вали найздібніших. На робот до а адемії запрош ватимемо най ращих ерівни ів рт ів. Усі наші державні позаш ільні за лади – Мала а адемія на У раїни, Національний е оло о-нат ралістичний центр, У раїнсь ий державний центр позаш ільної освіти – а тивно співпрацюватим ть з а адемією. За 5 – 10 ро ів вона стане пот жним ні альним навчальним за ладом, знаним не лише в У раїні.

ЧОМУ З П’ЯТИХ? «У першом ласі знайти Моцарта можна, а ось К лібіна чи Архімеда – ще ні. Їх треба ш ати ро ів з десяти», – вважає Борис Михайлович. Учні проходитим ть обов’яз ов ш ільн про рам , а о рім то о, вивчатим ть основи омп’ютерної рафі и і технічної творчості. Навіть звичні ро и в імназії проводитим ться за особливими методи ами. Значний омпонент навчальном процесі с ладатиметься з поза ласної і рт ової роботи. Це індивід ально- р пова робота за се ціями (робототехнічна, інформаційноом ні аційна, математична), на ово-дослідниць а робота й часть рт ах, напри лад, з авіа- чи с дномоделювання. – Найс ладніше – зробити перший ро : від рити а адемію, зарах вати перших дітей, – запевняє заст пни міністра. – Далі б демо зміцнювати баз . Маємо вели територію й можливість розб дови. Дворічний досвід створення інженерної а адемії підтвердив слова Вольтера, що не б ває вели их справ без велиих переш од. Додат ова інформація за телефонами: 481-47-62 (відділ е спериментальної педа о і и та правління освітою МОН У раїни) і (097) 221-11-72 (дире тор імназії Дмитро Віталійович Î Борови ).

ЦІКАВІ ФАКТИ ЗА ЩО КАРАЛИ ДІТЕЙ РІЗКОЮ? ШКІЛЬНІ ПРАВИЛА 1872 РОКУ Після пере ляд правил звичайній ш олі 1872- о, ви зроз мієте, що с часні по арання – напри лад, вийти з абінет або чер вати весь тиждень, – це віточ и… Провини і іль ість дарів різ ою: 1. Хлопчи и і дівчат а раються разом – 4 2. Бій а в ш олі – 5 3. Свар а в ш олі – 5 4. Гра на роші або парі в ш олі – 4 5. Гра в арти в ш олі – 10 6. Залізти на дерево вище трьох ф тів (за ожен ф т) – 1 7. Брехня – 7 8. Брехня за межами ш оли – 8 9. Прозивання одне одно о – 3 10. Лай а в ш олі – 8 11. Чіпляння до дівчато – 10 12. Розпивання спиртних напоїв ш олі – 8 13. Констр ювання ойдало і ойдання на них – 7 14. Відрощ вання дов их ні тів – 2 15. Неправильна поведін а на дорозі – 4 16. Похід місця, де раються дівчат а - 3 17. Це ж стос ється дівчато , я і приходять т ди, де раються хлопчи и – 3 18. Прихід до ш оли з бр дним обличчям або бр дними р ами – 2 19. Називання іншо о брех ном – 4 20. Обливання водою під час ри – 2 21. Чов ання но ами в ш олі – 4 22. Гра пор ч із млином і стр м ом – 6 23. Гра пор ч зі стайнею або б дь-я им небезпечним місцем – 7 Звісно, не можна порівнювати, але сьо одні ш олярам живеться весело. Çà ìàòåð³àëàìè www.mirfactov.com, www.pedpresa.com.ua

ТРОХИ ФАКТІВ З ІСТОРІЇ ШКІЛЬНОЇ ФОРМИ Вперше за альна для всіх чнів ш ільна форма з’явилася в Британсь ом оролівстві в XVI столітті, за ороля Генріха VIII. Вона б ла по ли ана прибор вати надто вже несл хняних авторитет вчителя дітей, том б ла синьою. А синьою б ла, том що дешева. Традицію британсь о о прибор ання ш олярів Російсь а імперія перейняла в 1834 році, в лючивши імназистів і ст дентів єдин систем цивільних м ндирів. Причом форм б ло на азано носити не тіль и в стінах навчальних за ладів, а й поза ними. У 1896 році Смольний інстит т став першою ластів ою жіночої освіти в Росії - і ш ільної форми для дівчато . С ні авово о ольор (6-9 ро ів), бла итно о (9-12 ро ів), сіро о (12-15 ро ів), біло о (15-18 ро ів). Чорний фарт х свят ові дні змінювався на білий. У 1918 році більшови и одним р хом зр йн вали «пережито мин ло о» - ш ільн освіт , з сіма її недолі ами і перева ами. І зі ш ільною формою. Учні ходили до ш оли хто в чом зможе. Точніше, що змо ли їх одя н ти бать и. У 1949 році в СРСР поверн лися «часи по ори». Поверн ли і єдин ш ільн форм я символ рівності сіх станів. Î www.1001fact.ru

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10 ÆÎÂÒÅÍÜ 2013

ÑÓ×ÀÑÍ² ÒÅÕÍÎËÎÃ²¯ äëÿ ñó÷àñíî¿ øêîëè Áåç ÷îãî íå îá³éòèñÿ óêðà¿íñüêîìó ó÷íåâ³ ³ â÷èòåëþ â íîâîìó íàâ÷àëüíîìó ðîö³ Òåõíîëîã³¿ ç êîæíèì ðîêîì ñòàþòü íåâ³ä'ºìíîþ ÷àñòèíîþ æèòòÿ ó÷í³â, ñòèðàþ÷è ìåæ³ ì³æ äîìîì òà øêîëîþ, ðîçâàãàìè òà íàâ÷àííÿì. Â÷èòåë³, â ñâîþ ÷åðãó, òàêîæ îñâîþþòü íîâ³ òåõíîëîã³¿ äëÿ òîãî, ùîá ¿õ óðîêè áóëè ö³êàâèìè äëÿ ä³òåé íîâîãî ïîêîë³ííÿ. Вчитель інформати и ліцею № 157 м. Київ Олена Васяніна а тивно ви ористов є техноло ії навчанні. У 2013 році вона стала переможцем Все раїнсь о о он рс «Вчитель-новатор», розробивши з чнями м льтиплі аційні фільми в про рамі Power Point. «Вчитель - це професія, де потрібно ба ато чим ділитися - знаннями, досвідом. Але інцеве завдання цьо о процес в с часном світі - не навчити, а роз рити потенціал дитини. Хочемо ми цьо о чи ні, все зараз спрямовано на об'єднання, і діти особливо заці авлені в цьом процесі вони від риті, об'єдн ються в р пи, діляться інформацією, знаннями, дося неннями. І ф н ція я с часних техноло ій, та і вчителів допомо ти їм цьом ». Олена наводить при лади ви ористання нових техноло ій в освіті: «Навесні я почала освоювати нов операційн систем Windows 8. Інтерфейс в Windows 8 зр чний і зроз мілий, особливо мені, я віз ал . Ос іль и всі прод ти Microsoft інт їтивно зроз мілі, це дає широ і можливості і для навчання, і для творчості. Без офісних про рам Çà ³íôîðìàö³ºþ зараз д же с ладно обійтися. Учні в ш олах êîðïîðàö³¿ продовж ють ви ористов вати онспе ти. Але Microsoft я, напри лад, прихильни то о, щоб робити схеми, таблиці, де дитина може під лян ти, я що щось заб ла, та званий опорний онспе т. При цьом онспе т є в еле тронном ви ляді в Word мене, я вчителя. В Excel я обробляю рез льтати ан ет вання чнів про робот вчителів та ліцею». Про рама Power Point, я а входить до па ет Microsoft Office, а тивно ви ористов ється для створення рефератів, про рама допома ає опрацювати

інформацію і представити її в стр т рованом ви ляді, а та ож позбавитись можливості завантажити подібний реферат з Інтернет . Крім то о, вона надає шанс дитині проявити творчі здібності. Та , Олена протя ом 2-х ро ів створювала з дітьми м льтфільми в Power Point, і за цей період б ло створено більше 10 повноцінних анімованих робіт. В еле тронном бло ноті OneNote, я ий та ож є частиною Microsoft Office, дітей є можливість спільно виріш вати одне завдання за іль ома омп'ютерами, об'єдн ючись р пи. «Прип стимо, є завдання знайти відповідь на питання «Чом опадає листя з дерев?». Я створюю іль а розділів в OneNote і об'єдн ю дітей р пи, привласнивши ожном свій розділ, і діти працюють спільно, додаючи варіанти відповідей в еле тронний записни . Зміни вносяться в режимі реально о час , і всі діти спільно спостері ають за процесом. Ми отрим ємо прилад ефе тивної спільної роботи», - аже Олена Вчителі пост пово починають освоювати і «хмарне сховище» SkyDrive, я е дозволяє відмовитися від флешо і дис ів, ос іль и б дь-я інформацію можна завантажити в «хмар » і працювати над нею спільно. «У ш олі я внош

зміни до менти, а оли повертаюся додом , вся інформація автоматично оновлюється, і я мож орист ватися до ментами, навіть не під лючаючись до Інтернет . Ще вели ий плюс роботи зі SkyDrive в том , що зни ає необхідність роздр ов вати реферат - досить завантажити до мент «хмарне сховище», та им чином це е ономить час чнів та їх фінансові рес рси, і, навіть, я оюсь мірою виріш є е оло ічне питання». Нові пристрої на Windows 8 дають можливість проводити рои нестандартно. Зо рема, планшети, допома ають б ти більш мобільними і не прив'яз ватися до приміщення, а проводити ро , напри лад, на в лиці. Методисти Оле сандр і Оле сій Тебен о працюють в Методичном центрі інформаційних техноло ій Оболонсь о о район . В освіті брати з 18 ро ів і цьо о ро перемо ли в Європейсь ом онрсі Microsoft Apathon, розробивши додато MindSticks для пристроїв на Windows 8. Брати Тебен о раз на місяць збирають вчителів район в методичном центрі, щоб познайомити їх з новими техноло іями. «Ми навчаємо, але не зобов'яз ємо ви ористов вати нові інстр менти, і тим не менш вчителі освоюють нові знання, адже вони дозволяють їм б ти

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10 ÆÎÂÒÅÍÜ

· 2013

нарівні з чнями, допома ають навчальном процесі. Серед останніх ро ів - ом ні ації з чнями та оле ами за допомо ою Outlook, Lync і SkyDrive. Я що в чня виниає б дь-я е питання, він може написати на еле тронн пошт сво о вчителя. Він може піти далі і написати миттєве повідомлення в Lync. А SkyDrive дозволить завантажити б дь-я ий до мент і спільно працювати над ним, пере лядати на б дь-я ом пристрої. Ми та ож бачимо д же вели ий потенціал в по и ще маловідомом для ш іл інстр менті TouchDevelop, я ий дозволить чням по-іншом по лян ти на предмет інформати и. Цей прод т Microsoft дозволяє самостійно створювати про рами для Windows 8 або Windows Phone, і працює на б дь-я ом пристрої в бра зері, незалежно від операційної системи. Зараз ш олі з 4- о лас починають знайомитися з алоритмами, а вже в 6-м починають вивчати та і мови про рам вання, я Pascal і С++. Але для дитячо о роз міння і особливо для тих, хто не д же роз міється в математиці, ці мови с ладні. А я що чень не може освоїти предмет, ньо о вини ає розчар вання і відч ження. TouchDevelop допома ає про рам вати і отрим вати рез льтат ле о, просто в бра зері. І чні, і вчителі мож ть створювати нові про рами, а потім завантаж вати прод ти в ма азин Windows». Та і вчинили брати Тебен о - на платформі TouchDevelop вони розробили р Mind-Sticks, анало поп лярної ри «Сірнии», призначен для дітей від 3 ро ів і дорослих, за допомо ою я ої можна виріш вати інтеле т альні завдання і розвивати ло і . Про рама стає все більш поп лярною, її а тивно завантаж ють в Європі, Америці і навіть Азії. В ма азині Windows можна знайти величезн іль ість прорам для розвит інтеле т , за альних знань, отримати додатов інформацію з ш ільних предметів. Напри лад, FreshPaint про рама, я а допома ає ш олярам пра ти ватися в малюванні і освоювати фарби. Про рама Micro Plant допома ає роз лян ти під мі рос опом рослини, ба терії, мі роби. Величезна іль ість розвиваючих про рам з математи и, іноземних мов, астрономії допомож ть дітям освоїти інформацію по-новом . Крім цьо о, навчальні станови мож ть отримати базовий па ет сервіс Microsoft Office 365 без оштовно, що дозволяє ожній ш олі створити власне освітнє середовище, а та ож нала одити спіл вання та обмін досвідом між ш олами. Оль а Свириден о, ерівни відділ по роботі із за ладами освіти і на и омпанії «Май рософт У раїна»: «Нові можливості, я і з'являються в рез льтаті стрім о о розвит інформаційних техноло ій, дозволяють ш олам надавати більш я існ освіт . Ті вчителі, я і вже зараз освоюють техноло ії і застосов ють їх своїй роботі, роблять внесо не тіль и власний розвито , але та ож раще під отовляють своїх чнів до вимо і ви ли ів с часно о с спільства» Про орпорацію Microsoft Заснована 1975 році орпорація Microsoft є визнаним світовим лідером ал зі розроб и про рамно о забезпечення, а та ож наданні посл та рішень, я і допома ають людям та омпаніям повністю реаліз вати свій потенціал. Î

ЦІКАВІ ФАКТИ З УСЬГО СВІТУ Ба ато хто ч в про незвичайні або зовсім без л зді за они різних держав. Представляємо вашій вазі найбільш ці аві фа ти з сьо о світ ! В Австралії заборонено з’являтися на в лиці в чорном одязі, вз тті з повсті та з ва сою на обличчі, ос іль и це приналежності злодія-дом шни а. Крім то о, не можна вбиратися в остюм Бетмена. Ми зви ли вважати ан лійців стриманими і манірними, одна навіть Вели обританії є іль а медних за онів! Нещодавно The Times оп блі вала рейтин та их нормативних а тів. С ажімо, я що ви випад ово при леїте поштов мар з обличчям оролеви зображенням вниз, це визнають за державн зрад . Зате, з стрівши на в лицях Йор а шотландця з л ом і стрілами, ви можете йо о вбити (правда, для цьо о потрібно мати британсь е ромадянство). Я що ви раптово виявите мертво о ита, не тор айтеся до ньо о: за за оном йо о олова належить оролю, а хвіст - оролеві. Ні в я ом разі не можна ловити та сі, я що ви хворієте ч мою, роз’їжджати по Сіті з с аженою соба ою в автомобілі та прихов вати від подат ово о інспе тора б дь-я інформацію, я ви не хотіли б йом повідомляти. Нарешті, ате орично заборонено входити до парламент в облад н ах або вмирати в йо о стінах. У ньо о стат с оролівсь о о палац . Хто помре в йо о стінах, має право б ти похованим з державними почестями. У Новій Зеландії вепрам, під за розою с дово о переслід вання, заборонено роз оп вати в ночі поля для ольф . У Франції не можна називати свиню Наполеоном і продавати ляльо з нелюдсь ими обличчями. Та ож не вітаються поціл н и на залізничних во залах – подібн заборон ввели ще в 1910 році, через постійні затрим и відправлення поїздів. Щоб вирішити анало ічн проблем , на во залі британсь о о Уоррін тона навіть розмістили таблич и «Ціл ватися заборонено» і виділили, для тих хто ціл ються, спеціальн зон . За они США давно стали притчею во язиціх! Отже, в Північній Кароліні заборонено чхати на в лиці, в Лос-Анджелесі не можна облиз вати жаб, а в штаті Мічі ан - идатися восьмино ами в ромадсь их місцях. Жителі НьюДжерсі не мож ть пити морозиво після 18.00, я що них немає дозвол лі аря. Каліфорнійці, що збираються встановити мишолов , повинні перед цим отримати ліцензію на полювання. А в штаті Вашин тон люди, я і приїхали з наміром вчинити злочин, зобов’язані спочат поставити до відома поліцію. Цей за он б в прийнятий порівняно недавно з абсолютно серйозною метою - зменшити іль ість правопор шень. У Фінляндії протя ом дея о о час переб вало поза за оном... аченя Дональд Да , ос іль и всіх м льтфільмах воно фі р є без штанів. Î Çà ìàòåð³àëàìè www.start4you.ru

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 10 ÆÎÂÒÅÍÜ 2013

8 íàéêðàñèâ³øèõ äîâãîáóä³â ïëàíåòè

14 серпня 1248 в Кельні розпочалося б дівництво одно о з най рандіозніших дов об дів планети - Кельнсь о о собор . Розповідаємо про ньо о і 7 інших затяжних б дівництв світ .

КЕЛЬНСЬКИЙ СОБОР, м. КЕЛЬН, НІМЕЧЧИНА Громада Кельнсь о о собор з стрічає остей Кельна прямо на виході з залізнично о во зал . "Кельнердом" - один з найвищих і знаменитих світі храмів. За зад мом архієпис опа міста, в 1248 ро за лав перший амінь ф ндамент собор - це спор дження за розмахом і расою повинно б ло затьмарити всі християнсь і храми. Адже в той час Кельн б в одним з наймо тніших міст імперії. Честолюбний зад м вдався. Висота собор - 157 метрів - пра тично 50-поверховий хмарочос, я ий двома олючими вежами б вально проти ає небо. Б дівництво велетня тривало більше 600 ро ів і за інчилося в 1880 році.

СОБОР СВЯТОГО СІМЕЙСТВА, м. БАРСЕЛОНА, ІСПАНІЯ Антоніо Га ді витратив на Са рад Фамілію останні 40 ро ів сво о життя. Але за ибель архіте тора під олесами фатально о трамвая не є оловною причиною незавершеності б дівлі. Вся справа в почат овом рішенні б д вати собор лише на приватні пожертв вання. Зараз проти завершення Собор вист пають іспансь і інтелі енти: вони непо ояться, що в поспіх б дівлю просто зіпс ють. Том б дівництво храм , я е розпочалося в 1882 році досі не завершене.

СОБОР СВЯТОГО ВІТА, м. ПРАГА, ЧЕХІЯ По частині зірваних б дівельни ами дедлайнів празь ий храм № 1 с ладе ідн он ренцію іншом знаменитом дов об д Середньовіччя - мілансь ом Д омо. Йо о б д вали майже 700 ро ів: розпочали в Çà ìàòåð³àëàìè 1344-м , за інчили в 1929-м . Зараз це оловний соwww.redigo.ru бор Чехії і місцепереб вання архієпис опа Празь о о. "Породиста" отична архіте т ра, старовинні вітражі та водосто и - ор лі, плюс оролівсь а сипальниця, я а прийняла прах ба атьох правителів Бо емії і Священної Римсь ої імперії - о ляд всіх т тешніх ці авино займає не менше одини-двох.

МІЛАНСЬКИЙ СОБОР У м. МІЛАН, ІТАЛІЯ Най оловніше і найпри оломшливіше місце Мілан - Собор Санта Марія Нашенте (Д омо), перлина італійсь ої оти и, я ий б д вали з 1386 ро до почат XIX століття. Йо о сміливо можна зарахов вати до одно о з ч дес світ . Третій за величиною атолиць ий храм планети, весь стат ях і с льпт рах, витончений, висо ий, аж рний... Йо о ч дові стометрові шпилі підносяться над центром Мілана, а золотиста стат я Мадонни на найдовшом шпилі (чотири мет-

ри заввиш и) помітна з ба атьох районів міста.

КАФЕДРАЛЬНИЙ СОБОР НОТР-ДАМ У РЕЙМСІ, м. РЕЙМС, ФРАНЦІЯ Реймсь ий собор з найдавніших часів б в місцем оронації франц зь их оролів. Ще до то о, я б в поб дований нинішній храм, т т в 498 році хрестили Хлодві а - ороля фран ів з династії Меровін ів. У 816 році Людови I Бла очестивий в пам'ять про ньо о та ож вирішив влашт вати церемонію оронації т т, під ресливши тим самим спадоємність оролівсь ої влади Франції. В 1210 пожежа знищила старий собор, і почалося б дівництво ново о, в я ом та ож орон валися всі франц зь і оролі. Б дівництво храм розпочалося 1211, а всі оздоблювальні роботи б ли завершені лише в 1311.

СОБОР СВЯТОГО ПЕТРА, ВАТИКАН Перше, що потрібно заплан вати для відвід вання, збираючись Вати ан - Собор Свято о Петра. Це серце атолиць о о світ . На цьом місці, за пере азами, б в битий Апостол Петро. Собор Петра Вати ані б д вали понад 120 ро ів, і я що по лян ти на ньо о з висоти, б де видно, що ви онаний він формі атолиць о о хреста. Йо о площа - 15 тисяч вадратних метрів, а міст ість - до 100 тисяч чолові !

СОБОР ПАРИЗЬКОЇ БОГОМАТЕРІ, м. ПАРИЖ, ФРАНЦІЯ Дехто вірить, що потримавшись з хвилин за ільце на одній з трьох дверей собор , можна вбере ти себе від невиплачених редитів і любовних фіас о. Але цінність собор Нотр-Дам не в цьом . Всередині йо о - при оломшливої раси вітражі, старовинний ор ан і ш рхіт ро ів сотень відвід вачів. Ві на-троянди захоплюють своїми фарбами. На них без з силь можна відш ати зна и зодіа , але орії пір ро , зображення Бо оматері. А ще т т по аз ють іно - під м зи і з 3Dспецефе тами. Сеанси йд ть з липня по жовтень в 9 вечора. Собор б д вали з 1163 по 1345 ро и, і він вважається одним з най расивіших дов об дів планети.

КАФЕДРАЛЬНИЙ СОБОР СТРАСБУРГА, м. СТРАСБУРГ, ФРАНЦІЯ Найбільш знач ща визначна пам'ят а Страсб р а - рандіозний афедральний собор, я ий аж до XIX століття б в найвищою реліійною спор дою світ . Йо о північна вежа 142- метрової висоти досі р тить олови мандрівниам. За ле ендою, на неї, долаючи понад 300 східців, любив ре лярно підійматися ст дент Гете: та им чином він нама ався боротися зі страхом висоти. Цей собор б д вали понад 400 ро ів. Роботи почалися в 1015 році, а від ритий він б в лише в 1439 році. Î

www.s-osvita.com.ua

ÐÅÊËÀÌÍÈÉ Â²ÄÄ²Ë ÆÓÐÍÀËÓ: (044) 453-35-00

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

23592001

¹ 10 2013 ð. ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

02612004

07372008

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ 2013 ð. ¹ 10

www.s-osvita.com.ua

ÐÅÊËÀÌÍÈÉ Â²ÄÄ²Ë ÆÓÐÍÀËÓ: (044) 453-35-00

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

01962009

02592022

02312013

01552015

¹ 10 2013 ð. ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

23582001

00132014

19682001

01922008

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ 2013 ð. ¹ 10

www.s-osvita.com.ua

ÐÅÊËÀÌÍÈÉ Â²ÄÄ²Ë ÆÓÐÍÀËÓ: (044) 453-35-00

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ www.s-osvita.com.ua ÑÎÂÐÅÌÅÍÍÎÅ ÎÁÐÀÇÎÂÀÍÈÅ

SUCHASNA OSVITA - ("Modern Education")

óêðàèíñêèé ñïåöèàëèçèðîâàííûé ðåêëàìíî-àíàëèòè÷åñêèé æóðíàë

ukrainian specialized advertising analytical magazine.

Ãëàâíûå òåìû: - îáó÷åíèå â Óêðàèíå (âûñøåå îáðàçîâàíèå, êóðñîâàÿ ïîäãîòîâêà, ïîâûøåíèå êâàëèôèêàöèè), - îáó÷åíèå çà ðóáåæîì äëÿ óêðàèíñêîé ìîëîäåæè Ðåãèñòðàöèîííîå ñâèäåòåëüñòâî ÊÂ ¹6364 îò 24.07.2002ã. Èçäàåòñÿ ñ 1997 ãîäà. Ïîäïèñíîé èíäåêñ â êàòàëîãå "Óêðïî÷òà" 06222. Çà çàñëóãè â ðàçâèòèè îáðàçîâàíèÿ â Óêðàèíå íàãðàæäåí äèïëîìàìè è ãðàìîòàìè Ìèíèñòåðñòâà îáðàçîâàíèÿ è íàóêè Óêðàèíû è Ìèíèñòåðñòâà òðóäà è ñîöèàëüíîé ïîëèòèêè Óêðàèíû.

Main themes: - education in Ukraine (higher education, course preparation, up-grade qualification), - education abroad for the young Ukrainians Registration certificate ÊÂ ¹6364 from 24.07.2002. The "Suchasna Osvita" magazine was first published in 1997. The Subscription index in catalogue of the media distribution agency "UkrPost": 06222. For merits in development of Ukrainian education rewarded for its services with diplomas and merit certificates of Ministry of Education and Science of Ukraine and Ministry of labour and Social policy of Ukraine.

Ïåðèîäè÷íîñòü âûõîäà: îäèí ðàç â ìåñÿö. Ôîðìàò: 280õ206 ìì, ãëÿíåö, ïîëíîöâåò + âíóòðåííèé áëîê â äâà öâåòà Îáüåì: 64 ñòðàíèöû Òèðàæ: 17000 ýêçåìïëÿðîâ Ðàñïðîñòðàíåíèå: Óêðàèíà

Frequency and circulation: The magazine is published once a month with circulation of 17,000. Format: 280x206 mm, lustre, fullcoloured cover + internal block in two colors Volume: 64 pages Distribution: Ukraine

Êîíòàêòû Àäðåñ: Óêðàèíà, 03057, ã.Êèåâ, óë. Ìîëäàâñêàÿ,2, îô. "1-Â" Òåëåôîí: +38(044)453-35-00, +38(044)453-35-11 Ôàêñ: +38(044)453-35-00 E-mail: poisk@optima.com.ua Web: s-osvita.com.ua

Contacts Address: office "1-B", 2 Moldavskaya str., 03057, Kiev, Ukraine Tel.: +38(044)453-35-00, +38(044)453-35-11 Fax: +38(044)453-35-12 E-mail: poisk@optima.com.ua Web: s-osvita.com.ua

¹ 10 2013 ð. ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ