«Современное образование в Украине и за рубежом». Журнал, №11-12, ноябрь-декабрь 2013 года, Украина by Modern Education Современное образование

Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ íà ñòoð. 35

01662045

ÂÈÙÀ ÎÑÂ²ÒÀ, ÄÐÓÃÀ ÂÈÙÀ ÎÑÂ²ÒÀ ÄÎÊÒÎÐÀÍÒÓÐÀ, ÀÑÏ²ÐÀÍÒÓÐÀ Á²ÇÍÅÑ-ÎÑÂ²ÒÀ, ²ÍÎÇÅÌÍ² ÌÎÂÈ ÒÅÕÍ²ÊÓÌÈ, ÊÎËÅÄÆ², Ó×ÈËÈÙÀ ÊÓÐÑÈ, ÍÀÂ×ÀËÜÍ² ÖÅÍÒÐÈ ØÊÎËÈ, Ë²ÖÅ¯, Ã²ÌÍÀÇ²¯ Ï²ÄÃÎÒÎÂ×² Â²ÄÄ²ËÅÍÍß

Ïåðåäïë. ³íäåêñ 06222

00162221

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ íà ñòoð. 38

00162222

01172006

00132014

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ 2013 ð. ¹ 11-12

02262030

www.s-osvita.com.ua

ÐÅÊËÀÌÍÈÉ Â²ÄÄ²Ë ÆÓÐÍÀËÓ: (044) 453-35-00

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ íà ñòoð. 36

23322002

02772010

02312014

01612038

¹ 11-12 2013 ð. ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ íà ñòoð. 37

04792022

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ 2013 ð. ¹ 11-12

ЗМІСТ ÎÑÂ²ÒÀ ÇÀ ÊÎÐÄÎÍÎÌ

ВИЩА ОСВІТА

Íîâèíè

«Ðîäçèíêè» ïðè âñòóï³ â ïðîâ³äíèé ÂÍÇ çà êîðäîíîì

Óí³âåðñèòåòè ²ñïàí³¿

СЕРЕДНІ ШКОЛИ, ПРОГРАМИ ДЛЯ ДІТЕЙ

12 Îñîáëèâîñò³ îòðèìàííÿ ñåðåäíüî¿ îñâ³òè çà êîðäîíîì

КОНКУРСИ, СТИПЕНДІЇ, ГРАНТИ ДЛЯ НАВЧАННЯ

Ñòàæóâàííÿ â ÑØÀ äëÿ ñòóäåíò³â, ìîëîäèõ ôàõ³âö³â òà ë³êàð³â

Ãðàíòè äëÿ íàâ÷àííÿ â Øâåéöàð³¿, Í³ìå÷÷èí³

КОНСУЛЬТАЦІЇ, ПРОГРАМИ НАВЧАННЯ

Íàâ÷àííÿ ³ ðîçîðåííÿ: ö³íè íà îñâ³òó â ñâ³ò³

Íàâ÷àííÿ ó Ïîëüù³, ²ñïàí³¿, ²çðà¿ë³

Àãåíö³¿ îñâ³òè çà êîðäîíîì (äîâ³äíèê)

Àêòóàëüíà òåìà: Çà äâîìà çàéöÿìè:

íàâ÷àííÿ+ðîáîòà

ñò. 29

ÎÑÂ²ÒÀ Â ÓÊÐÀ¯Í² ВИЩА ОСВІТА

ПРЕЗЕНТУЄМО ВИЩІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ

Íîâèíè

Ðåéòèíã íàéá³ëüø çàòðåáóâàíèõ ïðîôåñ³é â íàéáëèæ÷îìó ìàéáóòíüîìó

Òåñò-äðàéâ: À Âè çäàòí³ íàâ÷àòèñÿ ñàìîñò³éíî?

ßê çá³ëüøèòè ñâî¿ øàíñè íà âñòóï äî ÂÍÇ?

Äí³ â³äêðèòèõ äâåðåé ó ÂÍÇ ì. Êèºâà òà Óêðà¿íè

Ñòóäåíòñòâî - ÷àñ âåëèêèõ ³äåé

ßê ñòóäåíòó çíàéòè ðîáîòó ³ ÿêó?

MICROSOFT äîïîìàãàº ïîäîëàòè áåçðîá³òòÿ ñåðåä ìîëîä³

34-39 Àêàäåì³¿, óí³âåðñèòåòè, êîëåäæ³, òåõí³êóìè (äîêëàäíà ³íôîðìàö³ÿ ïðî ñïåö³àëüíîñò³, óìîâè ïðèéîìó)

БІЗНЕС-ОСВІТА 40 42-45 42

Îñîáèñòèé äîñâ³ä: MBA â Kennesaw State University

ПРОФЕСІЙНІ КУРСИ, КУРСИ ІНОЗЕМНИХ МОВ Äå âçÿòè ³ ÿê â÷èòè ÷àñòî âæèâàí³ ñëîâà

ШКОЛИ, ЛІЦЕЇ, ГІМНАЗІЇ

ßê³ çíèæêè ³ ï³ëüãè º â óêðà¿íñüêèõ ñòóäåíò³â?

Êè¿âñüêèé ë³öåé ïðè ÊÏ²

Àâ³àêîñì³÷íèé ë³öåé ³ì. ². Ñ³êîðñüêîãî

po ce ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 11-12 ËÈÑÒÎÏÀÄ-ÃÐÓÄÅÍÜ

· 2013

a c. 48

ÎÑÂ²ÒÀ Â ÓÊÐÀ¯Í² Âñòóïíà êàìïàí³ÿ - 2014

ÀÆ ÅÐ Ì ÐÎÄ ÍÎ Ó Ï É . ÍÈ ÄÅ ð ÓÏ ²É 014 ÑÒ ÍÀÄ .2 ÍÀ 3) .01 3 0 (1 ç 2

"Ñó÷àñíà îñâ³òà" Ñó÷àñíà îñâ³òà

ßÊ ÏÅÐÅÄÏËÀÒÈÒÈ ÆÓÐÍÀË ÄÅ ÌÎÆÍÀ ÏÐÈÄÁÀÒÈ ÆÓÐÍÀË ßÊ ÐÎÇÌ²ÑÒÈÒÈ ÐÅÊËÀÌÓ Â ÆÓÐÍÀË²

×ÈÒÀÉÒÅ Â ÍÀÑÒÓÏÍÎÌÓ ÍÎÌÅÐ²:

ÃÎËÎÂÍÅ

ÍÀÂ×ÀÍÍß ÇÀ ÊÎÐÄÎÍÎÌ Óí³âåðñèòåòè ×åõ³¿

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 11-12 ËÈÑÒÎÏÀÄ-ÃÐÓÄÅÍÜ 2013

ÎÑÂ²ÒÀ ÇÀ ÊÎÐÄÎÍÎÌ ÍÎÂÈÍÈ "ФУЛБРАЙТ-STEP" ПОВНІСТЮ ПРОФІНАНСУЄ НАВЧАННЯ 10-ТИ УКРАЇНСЬКИХ СТУДЕНТІВ-СТАРШОКУРСНИКІВ В УНІВЕРСИТЕТАХ США 1 листопада 2013 ро Міністерстві освіти і на и У раїни відб лася церемонія підписання Міністром освіти і на и Дмитром Табачни ом та Надзвичайним і Повноважним Послом США в У раїні Джеффрі Р. Пайєттом Меморанд м про взаємороз міння про запровадження Освітньої про рами ім. Ф лбрайта в ал зі на и і техні и. Нова про рама "Ф лбрайт-STEP" повністю профінанс є навчання 10-ти раїнсь их ст дентів-старшо рсни ів в ніверситетах США. Гал зі спеціалізації про рами: точні на и, техніа та математи а. Здоб вачі стипендії про рами "Ф лбрайт-STEP" обиратим ться на он рсній основі за від ритою і прозорою процед рою, що с ладатиметься з подання письмової заяв и та проведення співбесіди двонаціональною омісією е спертів. Відбір ніверситетів для часни ів здійснюватиметься системою про рами ім. Ф лбрайта за по одженням Міністерства освіти і наи У раїни. Ця про рама а адемічно о обмін є першою, я а спільно фінанс ється амери ансьим та раїнсь им рядами. У заході взяли часть Перший заст пни Міністра освіти і на и У раїни Єв ен С ліма, дире тор Про рами імені Ф лбрайта в У раїні Марта Коломиєць, представни и Посольства США в У раїні та засобів масової інформації. "Ми спроб ємо разом знайти по ро ов арт чи план дій вирішення тих питань, я і ви лиають найбільш заці авленість з бо Посольства США", - зазначив Дмитро Табачни на почат з стрічі. На д м Міністра, сьо одні необхідно зосередити ва на трьох напрямах раїнсь о-амери ансь ої співпраці. "У найближчі ро и мож ть спрацювати три речі - до овори про двосторонню співпрацю між ніверситетами або на овими становами, я і, я сподіваюсь, ми з вами б демо підтрим вати, але не ре ламент вати. Це пре расно, оли Львівсь а або Хар івсь а політехні и знайд ть спільн тем , напри лад, з Масач сець им ніверситетом техноло ій: фізиці низь их температ р, еле тродинаміці, матеріалах, нанотехноло іях", - на олосив Дмитро Табачни .

Інший ве тор співпраці, за словами Міністра освіти і на и - це Державна прорама навчання і стаж вання в най ращих світових ВНЗ, том числі й амери ансь их. Про рама проваджена та започат ована Міністерством для то о, щоб раїнсь і ст денти мо ли потрапити в ращі навчальні за лади, лабораторії відповідно до своєї на ової діяльності. Третій напрямо партнерства - спільні на ові дослідження. За словами Дмитра Табачни а, про рама на ових обмінів з б дь-я их тем - необхідна с ладова співпраці. Я при лад, Міністр розповів про партнерство з британсь ими ніверситетами в археоло ії, а саме роз оп ах античних міст. Посол США в У раїні Джеффрі Р. Пайєтт зазначив, що освітня ал зь є пот жним фа тором позитивної трансформації с спільства. "Я д же заці авлений в наст пні три ро и працювати над партнерством між нашими раїнами в ал зі точних на , інновацій і техноло ій. Та а співпраця б де спішною для розвит і процвітання наших е ономі , що с ладають базис двосторонніх відносин", - під реслив Посол. www.mon.gov.ua

37-Я СЕСІЯ ГЕНЕРАЛЬНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ ЮНЕСКО (м. ПАРИЖ, ФРАНЦУЗЬКА РЕСПУБЛІКА) 5 листопада Парижі (Франц зь а Респ блі а) відб лося від риття 37-ї сесії Генеральної онференції ЮНЕСКО, часть я ій взяв Міністр освіти і на и У раїни Дмитро Табачни . Від рила онференцію Генеральний дире тор ЮНЕСКО Ірина Бо ова. Зазначимо, що поряд ом денним сесії передбачається об оворення широ о о ола питань, пов'язаних з подальшим розвит ом міжнародно о співробітництва в ал зях освіти, на и і льт ри, інформації та ом ні ації, а та ож прийняття та их важливих до ментів, я прое т нової Середньостро ової страте ії діяльності Ор анізації на 2014-2021 рр. Î www.mon.gov.ua

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 11-12 ËÈÑÒÎÏÀÄ-ÃÐÓÄÅÍÜ

· 2013

«ÐÎÄÇÈÍÊÈ» ÏÐÈ ÂÑÒÓÏ² Â ÏÐÎÂ²ÄÍÈÉ ÂÍÇ ÇÀ ÊÎÐÄÎÍÎÌ Í³õòî òî÷íî íå çíàº, ÿê ñàìå îö³íþþòü êàíäèäàò³â â òîìó ÷è ³íøîìó çàêîðäîííîìó ÂÍÇ. Ìîæíà ëèøå ç âåëèêîþ éìîâ³ðí³ñòþ ïðèïóñòèòè, ùî êð³ì àêàäåì³÷íèõ äîñÿãíåíü ïðè îö³íö³ êàíäèäàò³â âðàõîâóþòüñÿ é ³íø³ ôàêòîðè. Ðîçãëÿíåìî äåÿê³ ç íèõ. По-перше, існ є обмеження за за альною іль істю ст дентів, я і зарахов ються. Природно, велиа іль ість бажаючих вст пити до престижно о ВНЗ і порівняно невели а іль ість місць породж є висо он ренцію. Крім цьо о, ВНЗ може існ вати не ласна вота на зарах вання андидатів із-за ордон , напри лад, не більше 10% від за альної іль ості. Том фа тично іноземцю доводиться ще й он р вати за місце з андидатами з інших раїн. По-др е, ба ато провідних заордонних вишів вже давно пропа ють інтернаціоналізм, вважаючи - і небезпідставно - що іноземні ст денти зба ач ють навчальний процес і що ба атонаціональний олорит ст дентсь о о оле тив відповідає реаліям сьооднішньо о світ , в я ом майб тнім вип с ни ам доведеться тр дитися. Більше то о, інтернаціональність є одним з ритеріїв оцін и ВНЗ ладачами міжнародних рейтин ів: наявність іноземних ст дентів позитивно впливає на йо о рейтин світі. Том іноземні ВНЗ пра н ть забезпечити збалансованість ст дентсь о о с лад тобто, щоб б ли представлені андидати з різноманітним а адемічним та етно льт рним бе ра ндом. По-третє, членам приймальної омісії необхідно відібрати андидатів, я і, на їх д м , змож ть найбільш вдало інте р ватися в навчальний процес і ст дентсь ий оле тив, тобто змож ть самі привнести в навчальний процес щось нове і орисне. Та им чином, висо і а адемічні дося нення, без мовно, збільш ють шанси вст пити до престиж-

но о іноземно о ВНЗ, проте це с оріше необхідна мова, а не вирішальний чинни . Я цьом випад можна збільшити свої шанси на вст п в провідний за ордонний ВНЗ? За вели им рах н ом, се рет поля ає в том , щоб з одно о бо виділитися серед інших андидатів, а з іншо о - пере онати всіх, що ви впис ється вимо и обраної про рами навчання, тобто ваш бе ра нд відповідає явленню членів приймальної омісії про "ідеально о" андидата. Вирішити це двоїсте завдання можна за допомо ою наст пних прийомів. 1. Дізнайтеся, хто їм потрібен Всі ст денти, що навчаються на обраном фа льтеті, це сво о род мозаї а - разом вони представляють одне ціле, але о ремо вони відрізняються один від одноо. В ідеалі ваше завдання зробити та , щоб після прочитання вашо о досьє членів приймальної омісії не вини ло жодних с мнівів том , що вони нарешті знайшли відс тню частин цієї мозаї и - вас. Я що на сайті фа льтет представлена інформація про ст дентів вивчіть її і сформ люйте для себе портрет типово о ст дента цьо о фа льтет . Потім проаналіз йте своє резюме і с ладіть списо то о, що, на ваш д м , вашом бе ра нді є типово о для ст дента дано о фа льтет . Ви ористов йте рез льтати аналіз при написанні мотиваційно о листа та виборі ре оменд вачів. 2. Під ресліть свою індивід альність З іншо о бо , важливо переонати членів приймальної омісії

в том , що ви в чом сь ні альні, в вас є я ась "родзин а". Можна під реслити свою індивід альність, доречно з адавши в мотиваційном листі про дея і свої інтереси, захоплення та дося нення рім навчання. Ло і а т т проста: шансів, що разом з вами б д ть вст пати андидати з та ими ж захопленнями, я вас наба ато менше, ніж з одна овими рез льтатами тестів і середнім балом дипломі. А це вже привід запам'ятатися. 3. Правильно об р нт йте свої цілі Кандидат може під реслити свою ніальність не тіль и за допомо ою інтересів і захоплень, але і за допомо ою цілей, я і він перед собою ставить. Напри лад, вас вища математична освіта, і ви вст паєте до ма істрат ри з а т арних на заордонний ВНЗ - досить типовий випадо . Але, напевно, ви хочете вивчати а т арні на и не том , що раніше вивчали математи . (А т арна на а ал зь страхових знань, що вивчає математичні підстави страхової справи.). Постарайтеся знайти більш ці аве пояснення на підставі вашо о реально о досвід . Напри лад, під час навчання ВНЗ ви проходили стаж вання в страховій омпанії і зроз міли, що хотіли б займатися та им аспе том страхово о бізнес я а т арні розрах н и. А фахівців цій ал зі вашій раїні атастрофічно не вистачає. У зв'яз з цим, цій сфері ви бачите для себе блис чі ар'єрні перспе тиви і вважаєте за необхідне отримати додат ов освіт в обраном ВНЗ. 4. По ажіть свою цінність У мотиваційном листі, об р нт йте, чом ви вважаєте, що вдало впишитеся в існ юч о орт ст дентів, я навчання на обраном фа льтеті допоможе вам дося ти поставлених цілей і я ви здатні "зба атити" лас своєю прис тністю, завдя и вашом льт рном , а адемічном або професійном Î бе ра нд .

Çà ìàòåð³àëàìè Ìàðàòà Àôçàëîâà, www.oncampus.ru

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 11-12 ËÈÑÒÎÏÀÄ-ÃÐÓÄÅÍÜ 2013

ÓÍ²ÂÅÐÑÈÒÅÒÈ ÓÍ²ÂÅÐÑÈÒÅÒÈ ²ÑÏÀÍ²¯ ²ÑÏÀÍ²¯

УНІВЕРСИТЕТ САЛАМАНКИ (UNIVERSIDAD DE SALAMANCA)

Çà ìàòåð³àëàìè www.larivera.info

Університет Саламан и - старовинний вищий навчальний за лад Іспанії. Університет Саламан и, я і Сорбонна, Болонсь ий і О сфордсь ий ніверситети входить до четвір и найстаровинніших ніверситетів Європи. Він розташований в місті Саламана, в автономном співтоваристві Кастилія і Леон, на північном заході Іспанії. Університет Саламан и став першим вищим навчальним за ладом в Європі, я ом б в наданий стат с " ніверситет ". Цьо о стат с в 1254 році йо о достоїв іспансь ий ороль Альфонсо X, а вже через рі йо о визнав Папа Римсьий Оле сандр IV, а та ож надав новом ніверситетові право власної печат и, а йо о вип с ни ам право повсюдно о ви ладання. Варто додати, що Університет Саламан и б в папсь им ніверситетом аж до 1852 ро . Я і всі старовинні ніверситети, Саламансь ий ніверситет спочат б в творений я ш ола при соборі та став першим європейсь им навчальним за ладом з власною п блічною бібліоте ою. Почато XIII століття, звичайно, б ло ще дале о від епохи Ренесанс , одна , потрох відродж валася спадщина античності, знов вивчали праці Аристотеля і Авіценни, медицин Гіппо рата. Середньовічна на а постійно поповнювалася, пере ладеними з арабсь ої мови, творами з астрономії, еометрії, ео рафії. До то о ж, ніверситет Саламан и б в по с сідств з тоді ще арабсь ою Іспанією, що славилася своєю передовою льт рою. Вважають, що це і сприяло том , що місто перетворилося на

один з центрів льт рно о піднесення. У Саламан з'їжджалися най ращі на овці з сієї Іспанії. До інця XVI століття в Саламанці ф н ціон вало 70 афедр, основними б ли афедри права, медицини, філософії, давньо рець ої та латинсь ої мови, астроло ії, ритори и, рамати и і м зи и. Роз віт Саламансь о о ніверситет тривав до інця XVII століття. Серед відомих вип с ни ів то о час - письменни и Кальдерон де ла Бар а, Л їс де Гон ора, Х ан де ла Кр с, математи Діє о Торрес, м зи ант Вісенте Еспінель, на манітарном фа льтеті отрим вали освіт всесвітньовідомі письменни и Мі ель Сервантес і Лопе де Ве а. Та ож т т навчався Христофор Кол мб, і саме т т роз лядався йо о прое т про подорож. Потім прийшов період ризи. У XVIII - XIX століттях Саламансь ий ніверситет розділив с мн долю всіх ніверситетів Іспанії. Наполеонівсь і війни і о пація раїни, війна за незалежність в іспансь их олоніях та інші політичні не аразди підірвали престиж ласичної освіти в раїні. У др ій

половині ХIX століття теоло ія остаточно залишає стіни ніверситет і сам він повністю переходить в державне правління. Подальший швид ий розвито промисловості, на ово-технічний про рес вима али спеціальних знань. Для цьо о в ніверситеті б ла оновлена навчальна про рама і створені нові фа льтети. Оновлений Саламансь ий ніверситет залишався провідним центром системи освіти Іспанії. Вже тоді б ли сформовані основні напрям и ніверситет : філософсь ий і філоло ічний. Сильними б ли фа льтет права і медичний фа льтет. У Саламансь ом ніверситеті здоб вають освіт ст денти з сіх інців Іспанії і, звичайно, з інших раїн. Ба ато хто вибирає Саламан том , що цей ніверситет вважається найтрадиційнішим на ове співтовариство Саламани збері ає і розвиває всі освячені століттями традиції. Збереження всіх цих старовинних традицій вважають в Саламанці д же важливим, та я це робиться не тіль и з символічної точ и зор . Варто додати, що не всі саламансь і традиції та і хороші. На-

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 11-12 ËÈÑÒÎÏÀÄ-ÃÐÓÄÅÍÜ

· 2013

при лад, існ є неофіційне посвячення в ст денти. Старшо рсни и поводяться з новач ами досить с воро, щоб привчити їх до с воро о життя ст дентів. Найневинніша забава - одя н ти новач ів в без л здий одя і ви нати на в лицю, в б дь-я е ромадсь е місце. Та ож ст денти-новач и повинні вивчити імн ртожит , на додато до всьо о ожноо ст дента є прізвись о, на я е він повинен озиватися. Сьо одні в Саламанці діє 16 фа льтетів: витончених мистецтв, філоло ічний, соціоло ічний, юридичний, біоло ічний, а рарний, природничих на , хімічний, психоло ічний, е ономічний, педа о ічний, фармацевтичний, філософсь ий, істори о- ео рафічний, медичний, пере лад та архівознавства Ще один д же важливий фа т поляає в том , що Саламан сь ий ніверситет - це єдиний іспансь ий ніверситет, я ий дає вип с ни ам офіційний державний диплом "DELE" на знання іспансь ої мови я іноземної, та ий же диплом я амери ансь ий TOEFL, ан лійсь ий IELTS і німець ий GDS. Мовні рси Саламан и, я і б ли від риті ще в 1929 році, до цьо о час залишаються д же поп лярними, адже де я не т т можна бездо анно вивчити іспансь мов . Та й вза алі, місто Саламан а д же поп лярне світі. Досить часто можна поч ти, що Саламан а - це райсь е містеч о для ст дентів, або ж перлина ст дентсь о о життя Іспанії. І це дійсно правильні порівняння, це можливо довести, адже майже 45% населення всьоо міста становлять ст денти. Т т мож-

на знайти все для незаб тньо о, весело о і зр чно о життя ст дента. По-перше, це демо ратичні ціни на все: на оренд житла, на їж , на продовольчі товари, ціни в ресторанах і афе. У Саламанці всі ціни на 10-25% нижчі, ніж в інших ст дентсь их містах Іспанії. З 2001 ро Cаламан а знаходиться під опі ою ор анізації ЮНЕСКО. Саламан визнали льт рною столицею Європи і народним надбанням Іспанії. І дійсно, Саламан а просто ні альне місто за своєю расою. Архіте т ра середньовіччя, що збере лася майже повністю, д же вражає. Б дин и ніверситетсь их фа льтетів знаходяться або в історичній частині міста, або ж в зоні амп са. Ма азинчи и, фітнес-центри, бан и, танцювальні зали, пошта, салони раси, бани, інотеатри, театри, бібліоте и та ртожит и знаходяться в історичном центрі міста, в 10 хвилинах ходьби від оловної місь ої площі. Саламансь і афе і бари засл ов ють особливої ва и. Вважають, що в Саламанці не знайдеш жодної в лич и або алеї, на я ій не б ло б розташоване хоча б одне афе чи бар. Всі ст денти Саламансь о о ніверситет мож ть без оштовно орист ватися Інтернетом по анал Wi -Fi, адже си нал Інтернет є майже всіх б дівлях міста і просто на в лицях. Жителі Саламан и д же привітні до іноземних ст дентів. Саламан а ч дово спол чена з більшістю міст Іспанії. Напри лад, до Мадрида всьо о дві одини їзди на поїзді або автоб сі. Навіть я що ви виберете для здоб т-

9 тя вищої освіти я ий-неб дь інший ніверситет Іспанії, рси під отов и до вст пних іспитів раще пройти в Саламанці. Це місце стане хорошим стартом для вашо о подальшо о проживання в Іспанії. Т т ви зви нете до льт рних та національних особливостей Іспанії, перестанете соромитися оворити іспансьою мовою, і, звичайно, т т ви дізнаєтеся я е воно насправді ст дентсь е життя в Іспанії. Повн інформацію про Університет Саламан и можна знайти на офіційном сайті: www.usal.es

УНІВЕРСИТЕТ КАДІСА (UNIVERSIDAD DE CADIZ) Університет Кадіса - це престижний державний ніверситет, розташований в провінції Кадіс, автономне співтовариство Андал сія. Назва провінції Кадіса походить від назви однойменно о міста, ім'я я ом прид мали фіні ійці. Місто Кадіс б ло засноване приблизно в 1100 році до нашої ери, і сьо одні воно вважається найдавнішим містом Західній Європі. Кадіс - найпівденніша провінція Іспанії. З незапам'ятних часів ця провінція віді равала роль та звано о мост між Афри ою та Європою, між Атлантичним о еаном і Середземним морем, і це, безс мнівно, вплин ло на історію провінції. Кадіс славиться тим, що саме т т народився ле ендарний танець фламен о. Вважається, що Університет Кадіса б в заснований на базі першо о іспансьо о вищо о навчально о за лад медично о профілю (Королівсь ий війсь овоморсь ий медичний і хір р ічний о-

Æóðíàë “Ñó÷àñíà îñâ³òà” ðîçïîâñþäæóºòüñÿ â Êèºâ³ òà Óêðà¿í³ âðîçäð³á – â ê³îñêàõ “Ïðåñà” òà íà ðîçêëàäêàõ, çà ïåðåäïëàòîþ (ïåðåäïë. ³íäåêñ 06222 â êàòàëîç³ “Óêðïîøòà”)

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 11-12 ËÈÑÒÎÏÀÄ-ÃÐÓÄÅÍÜ 2013

10 ледж). Коледж б в заснований в Кадісі в 1749 році, а в 1843-м році б в перетворений в медичний фа льтет при ніверситеті Кадіса. С часна історія ніверситет Кадіса бере свій почато 30 жовтня 1979 ро . У цей пам'ятний день в Кадісі народж ється новий ніверситет, я ий ввібрав в себе д х і славні національні традиції своїх попередни ів, безцінний досвід в ал зі тор івлі та мореплавства, що приніс їм величезн слав в епох Ново о час . Відраз після засн вання ніверситет Кадіса перетворився на один з провідних ніверситетів раїни, і став одним з лідерів процес адаптації до європейсь ої моделі вищої освіти. З то о час ніверситет Кадіса постійно розвивається і розширюється. Сьо одні при ніверситеті діє 4 амп са: Кадісі, Хересі, П ерто Реалі та Альхесірасі, де абіт рієнтам пропон ють навчатися в ба алавраті або за про рамами післядипломної освіти. У амп сі в Кадісі в основном розташовані фа льтети манітарних на і медичні фа льтети. До то о ж, т т розташована Вища інженерна ш ола, в я ій можна навчаться на фа льтетах технічної та промислової інженерії, інформати и промислово о правління. У ст дентсь ом містеч в П ерто Реалі знаходиться більшість на оводослідних і техноло ічних ніверситетсьих центрів. Т т можна навчатися на фа льтетах на ово-технічної спрямованості, або ж на фа льтетах пов'язаних з морсь ою справою, вип с ни ам цих фа льтетів додається диплом інженера-хімі а. Та ож П ерто Реалі можна навчатися на педа о ічних фа льтетах, і вивчати о еано рафію. Цей амп с - найбільший з сіх ніверситетсьих амп сів в провінції. Камп с П ерто

Реаля переб ває в захоплюючом оточенні природи, неподалі від природноо пар Баїа де Кадіс. П ерто Реаль це ео рафічний центр спіл и міст Кадісь ої зато и. У амп сі міста Альхесіраса можна навчатися найрізноманітніших інженерних спеціальностей, Вищій політехнічній ш олі. Т т вивчається промислова та технічна інженерія, інженерія б дівельних прое тів та інші інженерні предмети. До то о ж т т можна вивчитися на фельдшера. Камп с Хереса б в заснований в 2004 році в місті з ба атові овою вино радно-виноробною традицією. У ст дентсь ом містеч міста Хереса розташовані амп си фа льтетів соціальних та юридичних на . Т т вивчається право, ре ламна справа, с спільні відносини. Та ож, т т, ст дентів є можливість отримати подвійний диплом за спеціальностями право, бізнес- правління, т ристичний бізнес. За свою 30-річн історію ніверситет Кадіса засл жив звання найпрестижнішо о європейсь о о ніверситет . Свідченням цьо о є наст пні фа ти. Ст дентам пропон ється навчання із 69 спеціальностей, діє 31 офіційна ма істерсь а про рама. Ви ладаць ий с лад наліч є 1506 фахівців, іль ість ст дентів - майже 18 тисяч осіб. Т т проводиться безліч дослідниць их прое тів, ніверситет веде а тивне міжнародне співробітництво, що дає ст дентам можливість без проблем проходити пра ти и і стаж вання на різних підприємствах не тіль и в Іспанії, але і в інших раїнах. В ніверситеті ведеться а тивна наово-дослідна та інноваційна робота в різних ал зях знання. За допомо ою ніверситетсь их на ових прое тів, часни ом я их може стати б дь-я ий ст -

дент, ніверситет розвиває на ово-техноло ічн баз та інноваційні прое ти. При ніверситеті ф н ціон є бібліоте а, в я ій збері ається приблизно півмільйона др ованих ни , а та ож т т є спеціальний фонд старовинних ни (дея і з них дат ються ще 1550 ро ом). Університетсь ий центр с часних мов пропон є ст дентам вивчити іноземні мови. Т т є рси ан лійсь ої, франц зь ої, німець ої, італійсь ої, російсь ої, порт альсь ої, арабсь ої, іспансь ої, японсь ої та мови символів. Ст денти мож ть дос оналювати знання мови або ж вивчати нов мов з "н ля". Ст денти ніверситет мають можливість приєднатися до різних волонтерсь их р хів, а та ож вст пити в ор анізацію допомо и жителям раїн третьоо світ . Завдя и та им прое там, ст денти бер ть часть в національних та міжнародних волонтерсь их про рамах, я і дають їм нові, ні альні освітні та професійні навич и, хороший досвід в найрізноманітніших сферах життя. У рам ах про рами обмін Ерасм с ст дентам пропон ється пройти частин навчання в інших європейсь их вищих навчальних за ладах. В ніверситеті проводиться під отова фахівців з ідно з офіційними вимо ами, розробленими Європейсь им співтовариством вищої освіти. Та ож т т запропоновані власні ніверситетсь і про рами, я і відповідають с часним вимо ам рин праці. Навчання в ніверситеті Кадіса - це не тіль и я існа освіта і надійне майб тнє, це й період, ст дентства, т т, може пройти д же весело і швид о, і стати незаб тньою частиною вашо о життя. Повн інформацію про ніверситет можна знайти на офіційном сайті: www.uca.es

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 11-12 ËÈÑÒÎÏÀÄ-ÃÐÓÄÅÍÜ

· 2013

МАДРИДСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ КОМПЛУТЕНСЕ (UNIVERSIDAD COMPLUTENSE DE MADRID) Мадридсь ий ніверситет Компл тенсе - це один з найпрестижніших і відомих ніверситетів світі. Цей навчальний за лад займає почесні місця в найбільш знач щих світових рейтинах. У ньо о д же ба ата ба атові ова історія. Університет б в від ритий в 1499 році в місті Аль ала де Енарес, а йо о по ровителем і спонсором став ардинал Сіснероса. Тоді стат с ніверситет б ло присвоєно вищій ш олі, я а існ вала т т з 1293 ро . На честь засновни а ніверситет на емблемі Компл тенсе до цьо о час можна побачити зображення лебедя. Та і фа льтети я філософсь ий, мистецтв, медицини, права, філоло ічний фа льтет існ ють ще з 1510 ро , і щорічно вип с ають сотні висо о валіфі ованих фахівців. У ро и ромадянсь ої війни Компл тенсе постраждав незначно, і тіль и невели а частина ба атої на ової і льт рної спадщини ніверситет , і раїни, б ла втрачена. В ніверситеті Компл тенсе отрим вали освіт та і відомі люди я Мі ель де Сервантес, Лопе де Ве а, Тірсо де Моліна, Франсіс о Кеведо, Кальдерон де ла Бар а, І насіо де Лойола - засновни єз їтсь о о орден . Серед відомих ви ладачів Компл тенсе б в знаменитий іспансь ий філоло і професор ритори и Антоніо де Небріха, я ий і очолював афедр ритори и ніверситет в 1513 - 1522 роах. У 1836 році, в ро и правління оролеви Ізабелли II, ніверситет пере-

носять до Мадрида і надають йом стат с Центрально о ніверситет Іспанії. Мадридсь ий ніверситет Компл тенсе - перший ніверситет за іль істю ст дентів в Іспанії, і др ий всій Європі. Т т отрим ють освіт відраз близь о 90 тисяч ст дентів, а ви ладаць ий с лад наліч є майже 6 тисяч професорів. На сьо одні, в ніверситеті наліч ють 80 профілюючих предметів, 221 до торсьпро рам і 230 індивід альних ст пенів. При ніверситеті діє 30 власних бібліоте , я і збері ають собі більше 2 мільйонів надр ованих робіт. Гордістю Компл тенсе є архів, що містить близьо 100 тисяч історичних до ментів і одн з найбільших інемато рафічних оле цій Європи. Більше то о, ніверситетсь а бібліоте а - др а за бібліо рафічним фондам після Національної Бібліоте и Іспанії. Університет Компл тенсе розташований в ніверситетсь ом містеч , що займає цілий ніверситетсь ий район Мадрида. Камп с ніверситет Компл тенсе розташований не в самом центрі Мадрида і займає досить вели територію. Сьо одні б дівлі навчальних орп сів, бібліоте и, ртожит и розташовані досить дале о один від одно о, том по території амп с ходить спеціальний ніверситетсь ий автоб с. Житловий орп с називається "ColegioMayor". Вартість проживання т т становить близь о 1000 євро на місяць, сюди в лючене чотириразове харч вання, прибирання імнат, пральня. Спор джені в ро и Фран о, ніверситетсь і ртожити розрахов валися на дітей з ба атих аристо ратичних сімей, і це пояснює висо ий рівень омфорт проживання. Та ож при ніверситеті Компл тенсе ф н ціон є спеціальне а ентство, я е

11 допома ає ст дентам знайти житло в межах міста. Університет Компл тенсе лав доовір про обмін ст дентами з безліччю іноземних вищих навчальних за ладів, і ось вже ба ато ро ів а тивно з ними співпрацює. Кандидат ра абіт рієнта-іноземця обов'яз ово схвалюється оординатором з міжнародних відносин. Ст дентиіноземці, за про рамами міжнародно о обмін , мож ть навчатися в ніверситеті не довше одно о а адемічно о ро . В ніверситеті Компл тенсе діє ма істерсь а про рама, де ви ладання проводиться ан лійсь ою мовою. На цьом фа льтеті займаються лін вістичними та літерат рними дослідженнями, в дрібницях і деталях вивчають Ан лію і Північн Амери . Після за інчення ма істрат ри можна отримати диплом ма істра Ан лійсь ої лін вісти и. Сьо одні досить ле о вст пити в цей ніверситет і отримати елітн європейсь освіт . Для цьо о вам потрібен атестат про середню освіт , диплом про здач іспит на знання мови - DELF, а та ож вам доведеться пройти обов'яз ов співбесід і здати нес ладні вст пні іспити. В ніверситеті є два амп са - в Сомосаасе і в Мон лоа. Т т меш ає більшість ст дентів. Мадридсь ий ніверситет Компл тенсе - оловний ромадсь ий ніверситет Іспанії, я ий протя ом століть залишається д же поп лярним, завдя и своїм філософсь им ш олам, іспансь ій літерат рі, фа льтетам психоло ії, історії, медицини, соціоло ії, ж рналістии та психоло ії. Повн інформацію про Мадридсь ий ніверситет Компл тенсе можна знайти на офіційном сайті: http:/

/www.ucm.es

Íàì ö³êàâà Âàøà äóìêà! Æóðíàë “Ñó÷àñíà îñâ³òà” çàïðîøóº åêñïåðò³â ³ êåð³âíèê³â íàâ÷àëüíèõ çàêëàä³â âèñëîâèòè äóìêó íà ñòîð³íêàõ íàøîãî æóðíàëó ç àêòóàëüíèõ ïðîáëåì îñâ³òè. Çâåðòàéòåñü â ðåäàêö³þ çà òåë. (044) 453-35-11

ÇÀ ÊÎÐÄÎÍÎÌ•ÑÅÐÅÄÍ² ØÊÎËÈ

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 11-12 ËÈÑÒÎÏÀÄ-ÃÐÓÄÅÍÜ 2013

ÎÑÎÁËÈÂÎÑÒ² ÎÒÐÈÌÀÍÍß ÑÅÐÅÄÍÜÎ¯ ÎÑÂ²ÒÈ ÇÀ ÊÎÐÄÎÍÎÌ Ìè ïðîäîâæóºìî çíàéîìèòè ÷èòà÷³â ç ñèñòåìîþ ñåðåäíüî¿ îñâ³òè â ð³çíèõ êðà¿íàõ. Äóìàºìî, ùî ³íôîðìàö³ÿ áóäå îñîáëèâî êîðèñíîþ òèì, õòî ïëàíóº íàâ÷àííÿ ñâîº¿ äèòèíè çà êîðäîíîì. Äëÿ ðåøòè ÷èòà÷³â âîíà ïðåäñòàâëÿº ï³çíàâàëüíèé ³íòåðåñ ³ äîçâîëÿº ïîð³âíÿòè â³ò÷èçíÿíó ñèñòåìó îñâ³òè ³ç çàêîðäîííîþ. Ïîïåðåäí³é ìàòåð³àë áóëî îïóáë³êîâàíî â 10 íîìåð³ æóðíàëó " Ñó÷àñíà îñâ³òà " çà öåé ð³ê. АВСТРАЛІЯ

ШВЕЙЦАРІЯ

Освітня система Австралії відрізняється висо ими стандартами і я істю, що дося ається завдяи професійном навчанню, хорошом оснащенню ш іл і омфортном проживанню чнів. У ш олах діють різні спортивні се ції, рт и за інтересами, я і допома ають всебічно розвиватися дітям і розривати їх таланти. Австралія є привабливою раїною для раїнсь их ш олярів не тіль и через я ість, а й фінансовом відношенні: вартість навчання в австралійсь ій середній ш олі нижча, ніж в ан лійсь ій або амери ансь ій ш олі.

Середні ш оли Швейцарії підпоряд ов ються антонам, том в раїні немає єдиної освітньої про рами, що абсолютно не позначається на я ості швейцарсь ої освіти. Швейцарсь і ш оли приймають в основном іноземних ст дентів, швейцарці с ладають лише де іль а відсот ів від за альної іль ості ст дентів. Навчання в швейцарсь их ш олах досить доро е, проте ш оли для дітей молодшоо ві (від 3 до 13 ро ів) відносно недоро і. Усі ш оли розміщені в мальовничій місцевості, чні проводять ба ато час на свіжом повітрі. Спортивне оснащення швейцарсьих ш іл с ромніше, ніж в британсь их ш олах. Але мальовнича природа надає ст дентам безліч можливостей для занять різноманітними видами спорт .

Типи ш іл Крім державних ш іл в Австралії працюють приватні ш оли, причом про рами і тих, і інших відповідають одном за альном стандарт . Доп с аються дея і розбіжності в ш ільній про рамі різних штатів, але набір обов'яз ових предметів залишається стандартним для всіх: ан лійсь а мова, математи а, с спільні на и і на и про нав олишнє середовище, природні і манітарні на и, іноземна мова, особистісний розвито , фізичне виховання. В Австралії та ож є міжнародні ш оли, що працюють за про рамою міжнародно о ба алавріат (IB), дипломної освітньої про рами, я а визнається ніверситетами всіх раїн.

Çà ìàòåð³àëàìè www.yourworldchel.ru

Система середньої освіти в Австралії Система освіти Австралії д же схожа на британсь . Освіта починається з почат ової ш оли (Primary School), в я діти йд ть до 5 ро ів і навчаються там протя ом 6-7 ро ів залежно від штат . Наст пна сходин а - середня ш ола (Secondary School), де ш олярі проходять навчання та ож протя ом 6-7 ро ів. Та им чином, навчання в почат овій і середній ш олі триває 12 ро ів і за інч ється отриманням державно о сертифі ат Year 12. Для отримання Сертифі ат про за інчення середньої ш оли ст дентам потрібно за інчити 12 ласів, після чо о подається заява на здач іспитів Higher School Certificate.

Типи ш іл У Швейцарії, я і в інших раїнах, існ є поділ ш іл на державні та приватні. Іноземних ст дентів бер ть тіль и приватні міжнародні ш оли. Та ож в Швейцарії є певний тип ш іл - "finishing schools", я і дають дівчатам освіт справжніх леді. Старші середні ш оли розподіляються на два типи: ш оли, після за інчення я их можна вст пити в б дь-я ий ніверситет, і ш оли, після я их можна продовжити навчання тіль и за дея ими спеціальностями вищої освіти. Перший тип - це ш оли імназійно о тип , навчання в я их триває 4 ро и і за інч ється отриманням свідоцтва про середню освіт . Подібне свідоцтво дає право вст п без іспитів в ніверситети та вищі політехнічні ш оли. Навчання в ш олі др о о тип таож триває 4 ро и і заверш ється

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 11-12 ËÈÑÒÎÏÀÄ-ÃÐÓÄÅÍÜ

· 2013

ÑÅÐÅÄÍ² ØÊÎËÈ•ÇÀ ÊÎÐÄÎÍÎÌ

отриманням федерально о свідоцтва. У свідоцтві зазначається профілюючий напрямо , обраний вип с ни ом. Та ож є середні ш оли, після за інчення я их неможливо потрапити до ВНЗ; вип с ни и та их ш іл отрим ють за альне свідоцтво.

Німець а се ція Про рама німець ої се ції Abitur схожа на швейцарсь і проходить по 3 напрям ах: манітарні на и, технічні наи і с спільні на и. Спеціалізована спрямованість навчання починається віці 11-12 ро ів.

Система середньої освіти в Швейцарії Навчання в середній ш олі поділяється на іль а етапів: почат ова ш ола і середня ш ола. У почат овій ш олі навчаються ст денти віці від 6 до 12 ро ів. Малень ий розмір ш іл дозволяє приділяти молодшим ш олярам д же баато ва и. У власне середній ш олі звичайно є іль а се цій: 1. Швейцарсь а 2. Британсь а або амери ано-британсь а 3. Франц зь а, німець а або італійсь а

Італійсь а се ція Про рама італійсь ої се ції Maturita схожа на франц зь . Спеціалізація починається в 14 ро ів, оли ст денти навчаються в Scuola Secondaria Superiore ("старша середня ш ола").

Швейцарсь а се ція У швейцарсь ій се ції ви ладання ведеться за федеральною про рамою Matura, я а наліч є 5 варіантів (спеціалізацій). Кожен варіант про рами в лючає 13-15 обов'яз ових предметів, 3 мови і предмети за вибором. Спеціалізоване навчання починається з 7 лас (13-14 ро ів). Амери ано-британсь а се ція Вели ою поп лярністю, я серед ст дентів, та і серед їх бать ів орист ється амери ано-британсь а се ція, де до 9 лас (14 ро ів) ст денти навчаються разом, а потім відб вається розподіл на ан лійсь й амери ансь се ції. Навчання в ан лійсь ій се ції заінч ється отриманням Сертифі ат про середню освіт (GCSE) або За ально о свідоцтва про освіт прос н то о рівня (GCE A - levels). По за інченні америансь ої про рами ст денти отрим ють диплом амери ансь ої середньої ш оли High School Certificate, що визнається ніверситетами Амери и і Канади, здають іспити SAT I / SAT II, а та ож TOEFL. Франц зь а се ція Навчання франц зь ій се ції підрозділяється на 2 етапи. По за інченні першо о (за альноосвітньо о) етап (610 лас, 11-16 ро ів) чні с ладають іспити і отрим ють атестат про середню освіт Diplome National du Brevet. Наст пні 3 ро и (др ий, спеціалізований етап) чні от ються до здачі іспитів на отримання диплома ба алавра Baccalaureat de Diplome du l'Enseignement du Secon Degree.

ФРАНЦІЯ Система франц зь ої середньої освіти може б ти охара теризована перева ою державних навчальних за ладів, з одна ово висо ою я істю навчання, я столиці, та і в провінції. Типи ш іл Незважаючи на те, що держава затвердж є всі ш ільні про рами, ор анізов є іспити і видає дипломи до рівня баалавра (baccalaureat), Франції існ ють я державні, та і приватні ш оли. Дипломи державних навчальних за ладів отир ються вище, ніж дипломи приватних ш іл та ніверситетів. Система середньої освіти Франції Стр т ра середньої освіти Франції: 1. Почат ова освіта (6-11 ро ів) 2. Середня освіта в оледжі (11-15 ро ів) 3. Середня освіта в ліцеї (15-18 ро ів) Навчання в ліцеї не є обов'яз овим, воно проходить за напрям ами за альної та професійної освіти. Ті, хто бажають подальшом отримати вищ освіт , вибирають ліцеї за ально о тип , навчання в я их за інч ється отриманням атестата про середню освіт (baccalaureat) з обраної спеціалізації: літерат ра, природничі на и (природничі на и і техноло ії сфери посл , природничі на и й промислові техноло ії, природні на и та лабораторні техноло ії та меди о-соціальні на и), е ономі а. Але даний атестат отрим ють не всі ст денти, а близь о 80%. Ліцеї професійно о тип дають робоч спеціальність.

ІСПАНІЯ Іспансь і середні ш оли відомі своїми а адемічними традиціями і висо им рівнем ви ладання. В Іспанії немає розподіл на семестри, і навчання триває з вересня по червень з перервою на Різдво і Святий тиждень ( вітні).

Типи ш іл Середні ш оли в Іспанії поділяються на державні та приватні. Останні, свою чер , поділяються на денні та ш оли-пансіони. Державні ш оли отрим ють фінанс вання ряд і пропон ють денне навчання (без проживання резиденції). Ш ільна форма в та их ш олах не потрібна. Я існа освіта, ч дові мови навчання та оснащення надають приватні ш оли. Ці ш оли поділяються на релі ійні та нерелі ійні. Ш ільна форма приватних ш олах є обов'яз овою.

Íàø æóðíàë ó Система середньої освіти в Іспанії ïðîäàæó Середня освіта в Іспанії є обов'яз о- ïðîòÿãîì вою для дітей від 6 до 14 ро ів. На почат- ì³ñÿöÿ овом ст пені (протя ом 5 ро ів) ви ладання ведеться одним чителем. У ранньом віці (8 ро ів) починається вивчення іноземної мови. На др ій сходинці заняття вед ть різні ви ладачі. За інч ється навчання с ладанням іспитів. При не ативних рез льтатах іспитів ш оляра мож ть залишити на др ий рі . Успішна здача іспитів дає право продовжити навчання в середній ш олі за про рамою ба алаврат або за про рамою отримання робочої спеціальності. Ба алаврат - це старші ласи середньої ш оли, тривалістю 3 ро и. Вип с ні іспити про рами ба алаврат є вст пними при вст пі до ніверситет . Î

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 11-12 ËÈÑÒÎÏÀÄ-ÃÐÓÄÅÍÜ 2013

Ñòàæóâàííÿ â ÑØÀ

ÄËß ÑÒÓÄÅÍÒ²Â, ÌÎËÎÄÈÕ ÔÀÕ²ÂÖ²Â ÒÀ Ë²ÊÀÐ²Â

Ñòàæóâàííÿ â ÑØÀ - îäèí ç íàéåôåêòèâí³øèõ ñïîñîá³â îòðèìàòè íîâèé ïðîôåñ³éíèé äîñâ³ä ³ ÿñêðàâ³ âðàæåííÿ. Ïðåäñòàâëÿºìî ³íñòðóêö³þ ç ñàìîñò³éíîãî ïîøóêó òà îðãàí³çàö³¿ ñòàæóâàííÿ â ÑØÀ. Ìîâà ï³äå íå ïðî òå, ÿê âëàøòóâàòèñÿ ïðîäàâàòè ãàìáóðãåðè â Àìåðèö³ - õî÷à, áåçóìîâíî, öå òåæ ö³êàâèé äîñâ³ä - à ÿê îòðèìàòè ö³íí³ íàâè÷êè äëÿ ìàéáóòíüî¿ àáî ïîòî÷íî¿ ïðîôåñ³éíî¿ ä³ÿëüíîñò³.

ЯКІ БУВАЮТЬ СТАЖУВАННЯ?

Çà ìàòåð³àëàìè Ìàðàòà Àôçàëîâà, www.oncampus.ru

Для іноземців існ ють три варіанти стаж вання в США: переддипломна або післядипломна ст дентсьа пра ти а ( Internship); професійне стаж вання для фахівців (Сareer Training); стаж вання для меди ів (Alien Physician Program). Дані види стаж вань призначені для отримання пра тично о досвід і навичо з певних спеціальностей в амери ансь их приватних, ромадсь их та державних ор анізаціях. Стаж вання може тривати до 12 місяців з можливістю продовження до 18 місяців. Ще один варіант стаж вання існ є для іноземців, я і отримали диплом амери ансь о о ВНЗ, я і залежно від отриманої спеціальності та тип ст дентсь ої візи мож ть залишитися в США після навчання на стаж вання для ст дентів на термін до 29 місяців. Стаж вання мож ть б ти я оплач вані, та і неоплач вані, тобто оли ви отрим єте орисні навичи і досвід, але зарплат вам не платять. На оплач ваном стаж ванні зазвичай можна розрахов вати на невели зарплат від 750-1500 дол. на місяць. Роз лянемо зазначені варіанти стаж вань доладніше.

Вимо и для Career Training б ти дипломованим фахівцем, що має не менше ро досвід роботи за отриманою спеціальністю; або б ти дипломованим фахівцем, що має не менше 5 ро ів досвід роботи в тій ал зі, з я ої план ється пройти стаж вання. Вимо и для Alien Physician Program Вимо и для проходження медично о стаж вання значно відрізняються залежно від то о, чи збирається андидат пройти лінічн або не лінічн пра ти . За альні вимо и б ти не молодшим 18 ро ів; володіти ан лійсь ою мовою на рівні не нижче upper intermediate (бажано мати сертифі ат TOEFL, TOEIC або е вівалент).

ЯКІ ВИМОГИ ДО СТАЖИСТІВ?

ЗА ЯКОЮ СПЕЦІАЛЬНІСТЮ ДОЗВОЛЯЄТЬСЯ ПРОЙТИ СТАЖУВАННЯ?

Вимо и до стажистів залежать від передбач вано о тип стаж вання. Вимо и для Internship б ти ст дентом ВНЗ ; або б ти молодим спеціалістом, я ий отримав диплом про вищ освіт не більше ро том .

Існ є певний перелі , в я ий входять наст пні дозволені спеціальності: сільсь е осподарство, лісове осподарство та рибальство; манітарні на и та льт ра;

б дівництво та б дівельні спеціальності; освіта, с спільні на и, бібліотечна справа, соціальне обсл ов вання населення; охорона здоров'я; т ризм та отельний бізнес; інформаційні медіа та ом ніації; менеджмент, бізнес, омерція та фінанси; державне і м ніципальне правління і право; природничі на и, технічні на и, архіте т ра, математи а та спеціальності для виробництва.

ЯКІ ІСНУЮТЬ ОБМЕЖЕННЯ? Існ ють наст пні обмеження для стаж вань: стаж вання повинне відповідати отриманій освіті або досвід роботи (не менше 1 ро ); стаж вання не повинне б ти пов'язане з не валіфі ованою або підсобною працею; стаж вання не повинне б ти пов'язане з до лядом за дітьми, літніми людьми або пацієнтами ( рім лінічної пра ти и); стажист не повинен більше 20 % робочо о час займатися паперовою роботою або діяльністю з підтрим и роботи офіс .

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 11-12 ËÈÑÒÎÏÀÄ-ÃÐÓÄÅÍÜ

· 2013

ЯК САМОСТІЙНО ОРГАНІЗУВАТИ СТАЖУВАННЯ В США? Під "самостійно" роз міється, що ви не звертаєтеся до вітчизняно о або за ордонно о а ентства або онс льтанта, я і за певн плат мож ть допомо ти знайти стаж вання в США і оформити необхідні до менти, а робите це самі і, отже, е ономите роші і знаходите саме те, що вам потрібне, а не те що вам пропон ють. Нижче представлений ал оритм самостійних дій. 1. Знайти місце стаж вання Я що ви впевнено володієте пош ом в Інтернеті, то ідентифі вати придатні для вас стаж вання не та с ладно. Де власне ш ати? Сайти з пош роботи. Не обов'язово ш ати по десят ах сайтів - досить с онцентр ватися на найбільш вели их сайтах, та их я monster.com, сareerbuilder.com, aboutjobs.com, vault.com, coolworks.com, сraigslist.org, для меди ів - напри лад, practicelink.com або jobs. drjobs.us; Сайти з пош стаж вань. Напри лад: internshipprograms.com, internzoo.com, internweb.com, internalert.com, idealist.org, internjobs.com. Сайти омпаній і їхні сторін и в соцмережах. Напри лад, ось розділ сайт про стаж вання в омпанії Май рософт http://research.microsoft.com/en-us/jobs/ intern/, а от стаж вання в міжнародній ор анізації Amnesty International http:// www.amnestyusa.org/get-involved/ volunteer-positions-and-resources/ internships-at-amnesty-international-usa/ washington-dc-internship-program. Сайти спонсорів візи J -1. Стаж вання можна знайти на сайтах та званих візових спонсорів. Одна , ці стаж вання оформляються через ло альних представни ів, по с ті а ентства-посереднии, я і бер ть додат ов плат за свої посл и. Том , це на ваш розс д. 2. Відправити резюме, с провідний лист і ре омендації До менти, природно, от ються анлійсь ою мовою. Та ож необхідно під от вати не менше двох ре омендаційних листів від ви ладачів або від роботодавців, я що ви підробляли або займалися волонтерсь ою діяльністю. 3. Пройти співбесід з роботодавцем Я що ви заці авили роботодавця, то він призначить співбесід по телефон або по Skype. До співбесіди слід обов'язово під от ватися. Типові питання роботодавця Перш за все, ви повинні б ти отові відповісти на типові питання: Можете орот о розповісти про себе? Я і ваші сильні та слаб і сторони?

15 Що ви хочете отримати від стаж вання? Чом ви вважаєте, що ви ращий андидат на цю позицію? Я і цілі перед собою ставите?

Типові питання до роботодавця Обов'яз ово вивчіть інформацію про омпанію, про підрозділ, в я ом хочете проходити стаж вання і, природно, про саме стаж вання. Свою заці авленість стаж ванні можна проявити, поставивши точнюючі питання: What is the overall structure of the company and how does your department fit within that structure? What will be my day - to - day responsibilities? Can you give me an example of a project on which I would be working? Why are you interested in hiring an intern? What would you consider to be the most important aspects of this internship role? What do you think is the most challenging aspect of this position? Не слід на співбесіді ставити д рні питання тип " А чим займається ваша омпанія? ". Це тіль и б де свідчити про те, що ви нічо о не знаєте про ор анізацію, в я ій збираєтеся проходити стаж вання і, отже, не особливо заці авлені в ній. Не очі йте в цьом випад і заці авленості від роботодавця вас. 4. Отримання дозвол на стаж вання Ви сподобалися роботодавцю і він запропон вав вам пройти стаж вання. Бездо анно, час подавати на віз ! Ні, ще рано. Спочат необхідно, щоб повноважена Державним департаментом США ор анізація перевірила, що то за роботодавець, хара тер стаж вання і чи сам андидат відповідає всім встановленим вимо ам. Та і ор анізації, я , напри лад, interexchange.org, ciee.org або ecfmg.org (Educational Comission for Foreign Medical Graduates для лі арів) називаються спонсорами і саме від них залежить, зможете ви подати до менти на віз чи ні. Ор анізація - спонсор попросить, щоб ваш майб тній роботодавець до ладно заповнив і вислав форм DS- 7002. Це офіційний план вашо о стаж вання в Америці, я ий опис є с ть стаж вання та я і обов'яз и ви б дете ви он вати. Це в рай важливий до мент, на підставі я о о, ор анізація - спонсор виносить своє рішення. Я що ваше стаж вання б де схвалене ор анізацією-спонсором, вона внесе інформацію в централізован баз SEVIS (Student and Exchange Visitor

Information System) і надішле вам форм DS -2019. Маючи на р ах форми DS - 7002 і DS -2019 ви можете подати до менти на віз J-1 Exchange Visitor в амери ансь е посольство вашій раїні. Я і ще додатові до менти знадобляться для оформлення візи, можна дізнатися на сайті амери ансь о о посольства. Надання всіх до ментів не арант є отримання візи: це виріш є онс льсь ий працівни після співбесіди з потенційним стажером. Протя ом сьо о термін вашо о переб вання в США, ор анізація-спонсор б де вас рир вати: перевіряти ваш стат с і онс льт вати з питань, пов'язаних з підтриманням ле ально о стат с . 5. Після приб ття в США Після приб ття в США вам б де необхідно: зареєстр ватися в системі SEVIS протя ом 20-ти днів з дати почат дії форми DS -2019; подати до менти на отримання арти соціально о страх вання (Social Security Card). Без неї ви не можете подати де ларацію про доходи і перерах вати належні амери ансь ій державі подат и. Обрана вами ор анізація-спонсор повинна допомо ти вам вирішенні даних бюро ратичних питань. Ви та ож можете самостійно ознайомитися з інстр ціями на сайтах ор анізацій-спонсорів, зазначених вище. 6. Витрати Інформація про пош житла, придбання медстрахов и і ба атьох інших життєвих питань, пов'язаних з переб ванням США, досить до ладно ви ладена на зазначених вище сайтах ор анізацій-спонсорів відповідних розділах. Щоб дізнатися найбільш а т альн інформацію про вартість життя в населеном п н ті, де ви збираєтеся проходити стаж вання, можете с ористатися сервісом numbeo.com. Крім проживання, харч вання та авіавит ів, витрати б д ть приблизно та ими: віза - 160 дол; оплати збор SEVIS - 180 дол; посл и ор анізації-спонсора - в середньом від 700 дол. (я що знайшли стаж вання самостійно, а не по базi ор анізації-спонсора); DHL - приблизно 80 дол.; медстрахов а - приблизно 35 дол. на місяць. Вище представлений за альний, але теж досить детальний ал оритм дій, я ий допоможе вам самостійно ор аніз вати професійне стаж вання в США. Ваші оловні помічни и - це здоровий л зд, добре володіння ан лійсь ою, а та ож приймаюча ор анізація та ор анізаціяспонсор. Î

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 11-12 ËÈÑÒÎÏÀÄ-ÃÐÓÄÅÍÜ 2013

ÊÎÍÊÓÐÑÈ, ÑÒÈÏÅÍÄ²¯, ÃÐÀÍÒÈ... ГРАНТИ - 2014 ДЛЯ НАВЧАННЯ В МАГІСТРАТУРІ В ЄВРОПІ ЗА ПРОГРАМОЮ ASTROMUNDUS Дедлайн: 2013-11-30 Країна: Europe; Область на : Фізи о-математичні Хімічні Технічні Тип рант : Competition For studying abroad Веб-сайт: www.astromundus.eu Джерело: www.rsci.ru/grants/grant_news/257 У рам ах про рами Еразм с М нд с (Erasmus Mundus) о олошено прийом заяво для дворічно о навчання в ма істрат рі за спеціальністю астрономія і астрофізи а AstroMundus. Про рама реаліз ється партнерством п'яти європейсь их ніверситетів чотирьох європейсь их раїнах Австрії, Італії, Німеччині, Сербії. Списо ніверситетів - часни ів про рами: • University of Innsbruck • University of Belgrade • University of Gottingen • University of Padova • University of Rome Tor Vergata До часті в про рамі запрош ються ст денти б дь-я ої національності, я з раїн ЄС, та і з інших раїн, що мають диплом ба алавра з астрономії, астрофізи и, фізи и, математии або сертифі ат, що свідчить про е вівалентн освіт (3 ро и навчання, щонайменше 180 ECTS) з перерахованих вище дисциплін. Від претендентів вима ається та ож сертифі ат знання ан лійсь ої мови. Успішні андидати отримають можливість пройти ма істерсь ий рс щонайменше в двох ніверситетах партнерства. Після завершення навчання часни и про рами отрим ють ст пінь ма істра тих ніверситетів, в я их пройшли навчання в рам ах про рами. Навчання ведеться ан лійсь ою мовою, проте стипендіатам надається можливість вивчити мов тієї раїни, в я ій надається навчання за про рамою. Кінцевий термін подачі заяво на часть про рамі - 30 листопада 2013 ро . Почато занять для часни ів о олошено о набор - вересень 2014 ро . Детальна інформація оп блі ована на сайті про рами AstroMundus: www.astromundus.eu Çà ìàòåð³àëàìè www.sciencecommunity.org

ГРАНТИ - 2014 ДЛЯ НАВЧАННЯ В АСПІРАНТУРІ В ШВЕЙЦАРІЇ Дедлайн: 2013-11-30 Країна: Switzerland; Область на : Біоло ічні Тип рант : Competition For studying abroad Веб-сайт: www.fmi.ch/training/phd/organizat Джерело: www.rsci.ru/grants/grant_news/257 Інстит т біомедичних досліджень імені Фрідріха Мішера

(Friedrich Miescher Institute for Biomedical Research) о олош є набір молодих фахівців для навчання за про рамою міжнародної аспірант ри (FMI International PhD Program) з отриманням ст пеня PhD ніверситет м. Базеля. До часті в он рсі запрош ються молоді фахівці, що мають а адемічн ст пінь (ма істр, спеціаліст, тощо), я а дає можливість вст п до аспірант ри в рідній раїні претендента. У он рсном відборі мож ть брати часть ст денти, я і план ють отримати та ст пінь до почат про рами FMI. Основні на ові напрями, представлені в FMI: • infection biology • neurobiology • cell biology • developmental biology • biophysical chemistry • structural biology • systems biology • bioinformatics Звичайна тривалість PhD про рами в Базельсь ом ніверситеті - 4 ро и. Формально на ове ерівництво здійснює ерівни на ової р пи, одна аспірант має можливість додат ово вибрати на ово о ерівни а з професорів і е спертів Університет . Про рама фінанс ється Швейцарсь им на овим фондом (Swiss National Science Foundation). Заяв и на часть про рамі приймаються два рази на рі . Зазвичай прийом заяво за інч ється в травні та р дні. Шортлист андидатів, я их запрош ють на співбесід , п блі ється в січні та червні відповідно. Найближчий інцевий термін прийом заяво - 30 листопада 2013. Інтерв’ю з спішними андидатами проводитиметься 29 та 30 січня 2014 ро . Заяв и подаються он-лайн. До заяв и необхідно додати опію диплома та CV (ма симальний об'єм - 1 сторін а). Реомендаційний лист (хоча б один), написаний відповідності із зраз ом, представленим на сайті, має б ти відправлено особою, я а дає ре омендацію, безпосередньо до он рсної омісії до інцевої дати прийом заяво . Детальна інформація оп блі ована на сайті про рами: www.science-community.org/ru/content/2014-38617fmi.ch/ training/phd/organization

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 11-12 ËÈÑÒÎÏÀÄ-ÃÐÓÄÅÍÜ

· 2013

ГРАНТИ 2014-2015 рр. ДЛЯ НАВЧАННЯ В МАГІСТРАТУРІ УНІВЕРСИТЕТУ ЛОЗАННИ (ШВЕЙЦАРІЯ) Дедлайн: 2013-12-15 Країна: Switzerland; Область на : За альнона ові Тип рант : For studying abroad For students Веб-сайт: www.unil.ch/international/page828 Джерело: www.rsci.ru/grants/grant_news/267 Університет Лозанни (University of Lausanne, UNIL) повідомляє про прийом заяво від молодих фахівців на часть онрсі рантів (стипендій) для навчання в ма істрат рі Університет . Гранти прис дж ються на он рсній основі для навчання за про рамами, пропонованим UNIL. План ється виділення приблизно 10 рантів. До часті он рсі запрош ються фахівці, що мають диплом ба алавра (або йо о е вівалент), отриманий в за ордонном ВНЗ. Розмір рант CHF 1,600 - на місяць, виплати передбачені в період з 15 вересня по 15 липня; за альна тривалість стипендіально о період не перевищ є стро , встановлений для навчання в ніверситеті за обраною ма істерсь ою прорамою (півтора чи два ро и). Заяв и приймаються до 15 р дня 2013 ро . Детальна інформація про часть он рсі представлена на сайті UNIL: www.unil.ch/international/page828

ГРАНТИ 2014 р. ФОНДУ ГЕНРІХА БЬОЛЛЯ ДЛЯ НАВЧАННЯ В НІМЕЧЧИНІ Дедлайн: 2014-03-01 Країна: Germany; Область на : Е оло ія Технічні Комп’ютерні Тип рант : For studying abroad Scholarships Веб-сайт: www.boell.de Джерело: www.rsci.ru/grants/grant_news/297 Фонд Генріха Бьолля (Heinrich Boell Stiftung) повідомляє про прийом заяво для часті он рсі стипендій 2014 ро . Фонд щорічно виділяє близь о 1000 стипендій для навчання з широ о о спе тр спеціальностей в ба алавраті, ма істрат рі та аспірант рі ромадянам Німеччини й іноземцям. Пропон ється два види стипендій: • для ст дентів та вип с ни ів німець их ВНЗ, я і план ють продовжити навчання в ніверситетах Німеччини та Євросоюз ; • для вип с ни ів за ордонних ВНЗ, я і бажають продовжити навчання в ніверситетах Німеччини. Ст денти ба алаврат та ма істрат ри мож ть подавати заяв и на часть он рсі стипендій до почат навчання або протя ом перших трьох семестрів. Аспіранти для часті в онрсі повинні надати до менти, що підтвердж ють фа т зарах вання до аспірант ри німець о о ВНЗ або ВНЗ раїни, що входить до с лад ЄС.

17 Перева ою он рсном відборі орист ються: • ст денти, я і отрим ють перш вищ освіт ; • мі ранти; • ті, хто навчаються ВНЗ з при ладних спеціальностей (Fachhochschulen); • ті, хто навчаються за спеціальностями MINT (математи а, інформати а, природничі та технічні на и), за спеціальностями, я і стос ються відношення до охорони нав олишньо о середовища (дослідження лімат , поновлювані джерела енер ії); • ті, хто навчаються за спеціальністю «ж рналісти а». Фо сною р пою для стипендіальної про рами фонд є іноземні фахівці, я і навчаються або план ють навчання в ма істрат рі або аспірант рі німець их ВНЗ, я і є ромадянами раїн Центральної/Східної Європи, раїн, що входили раніше до с лад Радянсь о о Союз , раїн Близь о о Сход , Північної Афри и, держав з перехідною е ономі ою. Іноземні фахівці, що бер ть часть он рсі стипендій, повинні мати щонайменше ст пінь ба алавра і добре володіти німець ою мовою, ос іль и співбесіда для стипендіатів проводиться німець ою. Заяв и від іноземців на часть он рсі стипендій 2014 приймаються до 1 березня 2014 ро . Детальна інформація про подач заяво для часті в прорамах Фонд оп блі ована на сайті: www.boell.de

ГРАНТИ - 2014 (СТИПЕНДІЇ) ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ДОСЛІДНИЦЬКИХ ПРОЕКТІВ У НІМЕЧЧИНІ Дедлайн: 2014-01-31 Країна: Germany; Область на : За альнона ові Тип рант : For studying abroad For scientific researches Веб-сайт: www.hab.de Джерело: www.rsci.ru/grants/grant_news/258 Бібліоте а ерцо а Ав ста Вольфенбюттелі (The Herzog August Bibliothek, Німеччина), незалежний дослідниць ий центр в Нижній Са сонії, пропон є постдо торсь і стипендії ромадянам Німеччини й іноземцям для реалізації прое тів з ви ористанням фондів Бібліоте и. Щорічно прис дж ється близьо 50 стипендій. Стипендія тривалістю від 2 до 12 місяців становить 1800 Євро (повна стипендія) або 1250 Євро (част ова стипендія). Умовою отримання стипендії є наявність стипендіата можливості провести весь стипендіальний період Вольфенбюттелі. Повна стипендія прис дж ється молодим фахівцям, я і не мають постійної роботи або тим фахівцям, я і оформили неоплач ван відп ст для часті в про рамі Бібліоте и. Для стипендіатів, що мають постійн робот і переб вають в оплач ваній відп стці протя ом стипендіально о період , передбачена част ова стипендія. Додат ово виділяються ошти на по риття транспортних витрат стипендіата на проїзд Вольфенбюттель і назад. Мета стипендії - зал чення валіфі ованих дослідни ів до роботи фондах Бібліоте и та реалізація дослідниць их прое тів з історії Середньовіччя та Ново о час з ви ористанням фондів Бібліоте и. Кінцевий термін подачі заяво на часть про рамі - 31 січня 2014 ро . Детальна інформація оп блі ована на сайті Бібліоте и: Î www.hab.de

Óìîâè ïåðåäïëàòè íà æóðíàë “Ñó÷àñíà îñâ³òà” äèâ. íà ñàéò³ s-osvita.com.ua

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 11-12 ËÈÑÒÎÏÀÄ-ÃÐÓÄÅÍÜ 2013

ÍÀÂ×ÀÍÍß ² ÐÎÇÎÐÅÍÍß: ö³íè íà îñâ³òó â ñâ³ò³

Êîìïàí³ÿ HSBC îãîëîñèëà ðåéòèíã êðà¿í ç íàéäîðîæ÷èì íàâ÷àííÿì äëÿ ³íîçåìö³â. Â³äïîâ³äíî äî öüîãî ðåéòèíãó íàéøâèäøèé ñïîñ³á ï³òè "ïî ñâ³òó" - öå ïî¿õàòè â÷èòèñÿ äî Àâñòðàë³¿. À îñü íàâ÷àííÿ â Ðîñ³¿ - ö³ëêîì áþäæåòíèé âàð³àíò.

Çà ìàòåð³àëàìè ïîðòàëó Ó÷åáà.ðó (www.ucheba.ru)

Я що ви вчитеся в Кол мбійсь ом ніверситеті в США, за рі навчання вам доведеться заплатити приблизно $ 47000 (376000 рн), і це не рах ючи витрат на проживання. Але найдорожчі ніверситети в США дале о не завжди є найпрестижнішими. Ні Бер лі, ні Гарвард зі Стенфордом немає навіть десятці найдорожчих ВНЗ - хоча вартість навчання і там досить вели а, напри лад, рі Гарварді обійдеться в $ 39 000 (312000 рн). Ос іль и вільних рошей ні о о немає, освіта фінанс ється за рах но редитів. Бан и роз лядають інвестицію в освіт я ви ідн - і редити дають охоче. Та а модель пан є не тіль и в США, але і в інших ан лоса сонсьих раїнах. За звання найдорожчих з амери ансь ими в зами зма аються ВНЗ Австралії; освіт в цій раїні визнано найдорожчою світі - за навчання в середньом (!), не топовом , ВНЗ разом з вартістю проживання доведеться заплатити майже 40 000 амери ансь их доларів (320000 рн). На др ом місці - США, а третю сходин посідає Вели обританія. Саме ці раїни приваблюють майже половин всіх іноземних ст дентів світ . У ба атьох раїнах Європи най ращі ВНЗ, я і в Росії, державні, і ошт ють наба ато дешевше. У Німеччині, напри лад, витрати на навчання на рі с лад ть "смішні " $ 600 (4800 рн). Правда, $ 5 600 (44800 рн) доведеться в середньом витратити на проживання. Але все одно підс м ові витрати на навчання в німець ом ніверситеті б д ть вісім разів менші австралійсь их. Росія в рейтин HSBC знаходиться приблизно посередині: навчання для іноземця, разом з витратами на проживання, б де ошт вати в середньом близь о $ 10 000 (80000 рн). Правда, за іль істю іноземних ст дентів Росія сильно відстає від лідерів - США і Вели обританії. По и на міжнародном освітньом рин перева отрим ють "інвестиційні та доро і".

$ 0 - öÿ "ô³êñîâàíà" ö³íà º ïëàòîþ çà íàâ÷àííÿ äëÿ ³íîçåìöÿ â òàêèõ êðà¿íàõ, ÿê Ô³íëÿíä³ÿ àáî Àðãåíòèíà.

НАЙДОРОЖЧІ КРАЇНИ ЗА ВАРТІСТЮ НАВЧАННЯ Країна Австралія США Вели обританія ОАЕ Канада Сін ап р Гон он Японія Росія Китай Тайвань Іспанія Німеччина

Плата за навчання за рі ($) 25375 25226 19291 21371 18474 14885 13182 6522 3131 3983 3270 1002 635

Вартість проживання за рі ($) 13140 10479 11034 6004 7537 9363 9261 12642 6310 4783 4987 6004 5650

Всьо о за рі ($) 38516 35705 30325 27275 26011 24248 22443 19164 9441 8766 8257 7006 6285

17 ЛИСТОПАДА - МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ СТУДЕНТІВ Міжнародний день ст дентів я свято встановлений 17 листопада 1946 ро на Всесвітньом онресі ст дентів, я ий відб вся в Празі, в пам’ять чесь их ст дентів – патріотів. Звісно, це свято асоціюється з молодістю, романти ою та радістю, але історія йо о, я а розпочалась в Чехословаччині під час ІІ Світової війни, ровава та печальна. 28 жовтня 1939 ро в о пованій фашистами Чехословаччині, празь і ст денти та їх ви ладачі вийшли на демонстрацію, щоб відсвятвати річницю творення Чехословаць ої держави (28.10.1918). Підрозділи о пантів розі нали демонстрацію, при цьом б в розстріляний ст дент медично о фа льтет Ян Оплєтал.

Похорони Яна Оплєтала 15 листопада 1939 ро знов переросли в а цію протест . Десяти демонстрантів б ли заарештовані. 17 листопада естаповці та есесівці рано вранці оточили ст дентсь і ртожит и. Більш ніж 1200 ст дентів б ло заарештовано і відправлено в онцтабір За сенха зен. Дев’ятьох ст дентів та а тивістів стратили в стінах в’язниці в празьом районі Р зіне. За на азом Гітлера всі чесь і ВНЗ б ло зарито до інця війни. В У раїні 17 листопада почали свят вати я День ст дента з 1999 ро з ідно з на азом Президента У раїни.

Традиції свят вання Дня ст дента в У раїні ще не встановились. Для о ось із 2,4 мільйонів вин ватців свята, День ст дента – це просто новий день, для о ось – просто привід з стрітися з др зями і повеселитися, а для де о о – день символічно о об’єднання, підвищення ролі ст дентства в с спільном і політичном житті раїни. В У раїні свят ють 2 дні ст дента – співпадаючий з Міжнародним днем ст дента 17 листопада і Тетянин день, святої по ровитель и всіх ст дентів. Це зр чно, бо один день свят ється перед почат ом сесії, а інший - по Î за інченні.

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 11-12 ËÈÑÒÎÏÀÄ-ÃÐÓÄÅÍÜ

ÒÅÐÌ²Í ÍÀÂ×ÀÍÍß

ÍÀÇÂÀ ÊÓÐÑÓ

· 2013 ÂÀÐÒ²ÑÒÜ ÊÓÐÑÓ

ÄÎÄÀÒÊÎÂÀ ²ÍÔÎÐÌÀÖ²ß

ÍÀÂ×ÀËÜÍÈÉ ÇÀÊËÀÄ, ÒÅË.

ÍÀÂ×ÀÍÍß ÇÀ ÊÎÐÄÎÍÎÌ Навчання за кордоном. Мовні курси в школах International House – 150 шкіл у 45 країнах світу

3-6 років

Навчання у провідних навчальних закладах світу. Академ. підготовка, вища освіта, приватні школи для дітей

від 1 тижня до 1 року

Великобританія, Німеччина, Іспанія, США, Нова Зеландія та ін. Сім’ї, студ. резиденція, готель та ін. Для дітей та дор., протягом усього року

від 100 євро

Знижки з 12 тижнів та за раннє оформл.

Великобританія, Швейцарія, Італія, США, Канада, Австрія, Чехія та ін. Сім’ї, студентські резиденції. Для дітей та дорослих

International House abroad@ih.kiev.ua, www.ih.kiev.ua\abroad Тел.: 238-98-70, 238-97-96 International House abroad@ih.kiev.ua, www.ih.kiev.ua\abroad Тел.: 238-98-70, 238-97-96

00281004

99991004

ЧОМУ ЧЕХІЯ? У перш чер варто відзначити, що в цій раїні Ви можете навчатися однією з трьох мов: ан лійсь ою, чесь ою або російсьою мовою. Саме т т реалізована винят ова можливість не тіль и без оштовно отрим вати освіт , а й ч дово поєдн вати навчання з роботою, я Вам допомож ть знайти спеціальні ніверситетсь і сл жби зайнятості. Крім то о Чехія є повноправним членом Шен енсь ої оди. А це означає, що Ви зможете вільно подорож вати по інших європейсь их раїнах. До речі аж чи, про ВНЗ Чехії: • Висо а я ість освіти приємно поєдн ється з дост пною ціною. Порівняйте самі: вартість 1 ро навчання Вели обританії ошт є близь о 10 000 Євро, Німеччині - 6 000 Євро, а в Чехії - 3000 - 4000 Євро, залежно від ніверситет . • Важлива перева а дипломів чесь их вишів - завдя и світовом визнанню вони приймаються в б дь-я ій раїні, я Ви обираєте для життя і роботи. • В ніверситетах Чехії ви ористов ються ращі техноло ії, за допомо ою

20371005

я их процес навчання стає дост пним, зроз мілим і захоплюючим. • Іноземні ст денти після за інчення виш нарівні з ромадянами Чехії мають можливість отримати висо і посади в державних ор анізаціях. • Значна підтрим а ратора допоможе Вам швидше влашт ватися на новом місці та швидше прист пити до навчання. • Наявність чесь о о диплома і хороші знання мови дозволять Вам швид о і без проблем отримати робоч віз і на за онних підставах залишитися в раїні. • Я що Ви хочете отримати др вищ освіт , то і в цьом випад Чехія ідеальний варіант - всьо о через 2-2,5 ро Ви б дете тримати в р ах вже др ий диплом. www.msmstudy.com

ОСВІТА В УКРАЇНІ І ЗА КОРДОНОМ: WWW.S-OSVITA.COM.UA

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 11-12 ËÈÑÒÎÏÀÄ-ÃÐÓÄÅÍÜ 2013

23321001

ИЗРАИЛЬСКИЙ ЦЕНТР ПРИГЛАШАЕТ

Израильс ий льт рный центр, от рытый более 20 лет назад при посольстве ос дарства Израиль в У раине, предла ает целый ряд а адемичес их и молодежных про рамм. Ребятам, зад мывающимся о пол чении образования в Израиле, стоит обратить внимание на рс под отов и сдаче психометричес о о теста, необходимо о для пост пления в израильс ие ВУЗы. По о ончании рса аждый желающий сможет сдать пробный on-line тест. Ст дентов заинтерес ет про рамма МАСА, в рам ах оторой можно от читься от

одно о семестра до ода в одном из израильс их ниверситетов или пройти профессиональн ю стажиров в профильной омпании. На се одняшний день это дост пно в хайфс ом Технионе – входящем в топ техноло ичес их ниверситетов мира, и в а адемичес ом центре в Ариэле. Все про раммы прое та (от безопасности информационных техноло ий до межд народно о маретин а) сочетают а адемичес ю под отов(на р сс ом язы е) с из чением ан лийсо о, иврита, а та же частие в озна омительных э с рсиях по стране. Ст денты обеспечиваются жильем и стипендией на период об чения в Израиле. Домоседов, не отовых па овать чемоданы, Израильс ий льт рный центр прилашает в л чший льпан (ш ол по из чению иврита) в ороде. Вас ждет зна омство с древним язы ом Библии, вос решенным в ачестве раз оворно о все о 120 лет на-

зад, и ставшим позднее ос дарственным язы ом Израиля. Язы ом, в отором в начале прошло о ве а не было слов для обозначения арандаша или шн р а для об ви, и на отором се одня издаются поэтичес ие антоло ии и чебни и по физи е, снимаются фильмы и отдаются армейс ие оманды. Н а а тивных, продвин тых, любознательных, модных, талантливых, спортивных, реативных и целе стремленных подрост ов прилашает молодежный с а тс ий л б «Цофим». Еженедельные мероприятия, ви торины, весты, дис оте и, вылаз и на природ , зимние и летние ла еря – и это дале о не все, что ждет ребят в нашем л бе. Подробн ю информацию о про раммах Израильс о о льт рно о центра можно пол чить по тел: (044) 285 68 36

ОБЩИЕ СВЕДЕНИЯ О СТРАНЕ Официальное название: Гос дарство Израиль Столица: Тель-Авив Официальный язы : Иврит и арабс ий. Ан лийс ий, р сс ий и амхарсий имеют стат с официально признанных. Территория: 20 770 илометров вадратных. Гос дарство расположено на ю о-западе Азии восточно о побережья Средиземно о моря. На севере раничит с Ливаном, на северо-восто е — с Сирией, на восто е — с Иорданией и территорией Западно о Бере а ре и Иордан, на ю о-западе — с Е иптом и се тором Газа. Валюта: Новый израильс ий ше ель (NIS). Один ше ель, равен 100 а орам. В обращении находятся бан ноты достоинством 20, 50, 100 и 200 ше елей, монеты — 5, 10 а ор, 1/2, 1, 5 и 10 ше елей.

ХОЧЕШ ПІЗНАТИ СВІТ? ВЧИ МОВИ!

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 11-12 ËÈÑÒÎÏÀÄ-ÃÐÓÄÅÍÜ

· 2013

Àãåíö³¿ îñâ³òè çà êîðäîíîì Â îñòàíí³ ðîêè ³ñòîòíî çðîñëî ïðàãíåííÿ ãðîìàäÿí Óêðà¿íè îòðèìàòè îñâ³òó çà êîðäîíîì. Ï³ä³éòè äî âèð³øåííÿ öüîãî ïèòàííÿ ìîæëèâî çâåðíóâøèñü äî ²íòåðíåòó, äðóêîâàíèõ ÇÌ², â³äâ³äóþ÷è îñâ³òí³ âèñòàâêè é ïðåçåíòàö³¿. Öå ïåðåäáà÷àº ñåðéîçíó ñàìîñò³éíó ðîáîòó íàä îòðèìàíîþ ³íôîðìàö³ºþ, à òàêîæ êîíòàêòè ç ïðåäñòàâíèêàìè ïîñîëüñüêèõ ³ êîíñóëüñüêèõ â³ää³ë³â çàêîðäîííèõ êðà¿í. Â íàøîìó âèïàäêó çäîáóâà÷ çàëèøàºòüñÿ íàîäèíö³ ç³ ñâî¿ìè ïèòàííÿìè, ñóìí³âàìè, ïîìèëêàìè. Çðîáèòè ïðàâèëüíèé âèá³ð íàâ÷àëüíî¿ ïðîãðàìè ³ íàâ÷àëüíîãî çàêëàäó, óíèêíóòè òðóäíîù³â ³ ïîìèëîê ï³ä ÷àñ îôîðìëåííÿ äîêóìåíò³â, ìîæíà çâåðíóâøèñü äî êâàë³ô³êîâàíèõ ñïåö³àë³ñò³â àãåíòñòâ îñâ³òè çà êîðäîíîì, øèðîêî ïðåäñòàâëåíèõ íà ðèíêó îñâ³òí³õ ïîñëóã Óêðà¿íè. Â àãåíòñòâàõ îñâ³òè çà êîðäîíîì íàäàþòü íå ëèøå êîíñóëüòàö³éí³ ïîñëóãè, àëå é çä³éñíþþòü ïîâíèé ñóïðîâ³ä íà åòàï³ ï³äãîòîâêè äî âñòóïó â çàêîðäîííèé ÂÍÇ, ÷àñòî íàäàþòü äîïîìîãó â ïðîöåñ³ íàâ÷àííÿ. Ç íàïðÿìàìè ä³ÿëüíîñò³ ³ êîîðäèíàòàìè îñâ³òí³õ àãåíö³é âè çìîæåòå îçíàéîìèòèñü íà ö³é ñòîð³íö³ íàøîãî æóðíàëó.

ÀÃÅÍÖ²¯ “International House”

Мовні рси для дорослих. Мовні рси для дітей. Освіта в приватних ш олах. Вища освіта та під отов а до ніверситет . Післядипломна та професійна освіта. Ан лійсь а для бізнес . Корпоративне навчання. Гарантований вст п в польсь і ВНЗ. Можливість вст п на бюджет. 25 рейтин ових ВНЗ, 500 фа льтетів. Допомо а в отриманні Карти поля а К рси польсь ої мови. Ре лярні освітні т ри по ВНЗ Польщі. Допомо а в отриманні Карти поля а

EUROSTUDY

Îñâ³òí³é öåíòð "CONCEPT"

Íåìåöêîå ïðåäñòàâèòåëüñòâî â Óêðàèíå " Start''

Ó÷åáà â Èñïàíèè

Ïðîãðàìà ªâðîïåéñüêà îñâ³òà Åâðîäèïëîì

Study Ua

ÏÐÎÃÐÀÌÈ

Літні, осінні, зимові та весняні ані лярні про рами для дітей; про рами вивчення ан лійсь ої мови для дорослих (18+); під отова та ор анізація вст п до британсь их ш ілпансіонів, до ніверситетів на про рами ма істра і ба алавра; партнерсь і он рсні про рами для ви ладачів ан лійсь ої мови та для молоді; навчальні семінари та інформаційні презентації Бесплатное высшее образование а ос дарственных ВУЗах Германии. Язы овые рсы за р бежом. Сопровождение в течение периода об чения в Германии и Австрии. Немец ий, ан лийс ий в Киеве. Au-pair про раммы. Переводы до ментов К рсы испанс о о. Испанс ие ВУЗы, ш олы, летние язы овые ла еря. Сопровождение и помощь в пол чение визы. Об чение в Польше Возможность тр до стройства за р бежом. К рсы польс о о язы а. Визовая поддерж а. Озна омительные про раммы.

ÊÐÀ¯ÍÈ/ÄÎÄÀÒÊ. ²ÍÔ. Вели обританія, Канада, Австралія, Ірландія, Швейцарія, Італія, Німеччина, Мальта, Нідерланди та ін.

Польща

Вели обританія, Канада, США, Германія та інші раїни

Австрия , Германия

ÊÎÎÐÄÈÍÀÒÈ м. Київ, в л. Ванди Василевсь ої, 7 Тел.: (044)238-98-70, 238-97-96 E-mail: abroad@ih.kiev.ua м. Київ, пр-т П. Гри орен а, 39б Тел.: (044)578-16-00, (096)096-16-00, (063)578-16-00, (050)416-16-00 www.eurostudy.info м. Київ, в л. Са айдачно о, 14-В, офіс, 5 Тел.: 362-32-62, 362-38-68 info@iecc.com.ua www.iecc.com.ua

.Киев, л.Марины Рас овой , 17. офіс 611 (044) 360-26-40 (096)148-39-40

Испания

(067)763-26-28 (095)711-85-79

Польша

(044) 599-60-04 (097)026-67-67

Высшее образование в Бол арии,. Сопровождение при пост плении.

Бол ария

Высшее и среднее образование за р бежом. Про раммы для деловых людей. Work and travel USA. Язы овые рсы. Про рамма Aupair. Стажиров и за раницей для вып с ниов. Про раммы для деловых людей.

Ан лия, Канада,США, Германия, Франция, Кипр, Италия, Австралия. Китай. Голландия, Вен рия, Литва, Греция, Мальта, Чехия.

(067)8735155 (095)7908013 .Киев, б львар Др жба народов, 7 , оф.22 (044)501 -12 -67 (063)788-52-58

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 11-12 ËÈÑÒÎÏÀÄ-ÃÐÓÄÅÍÜ 2013

22 22

ÎÑÂ²ÒÀ Â ÓÊÐÀ²Í² ÍÎÂÈÍÈ У НАС ГАРНА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНА ОСВІТА 31 жовтня 2013 ро відб лися За альні збори Національної а адемії педа о ічних на У раїни на тем "Концепт альні засади Національної стандартної ласифі ації освіти". У зборах взяли часть Міністр освіти і на и Дмитро Табачни , Перший заст пни Міністра Єв ен С ліма, президент Національної а адемії педа о ічних на Василь Кремень, дійсні члени та члени- ореспонденти НАПНУ та інші. Дмитро Табачни повідомив: "Головна цінність співпраці Міністерства освіти і на и та Національної а адемії педа о ічних на том , що спільними з силлями вдалося вбере ти с спільстві освіт я величезн ал зь, на ов та педа о ічн сфер від перетворення на політичне ристалище". За словами Дмитра Табачни а, на сьо одні життя за мов демо ратії, рин ових відносин робить на ово-інформаційний про рес і нові методи новацій освіти невідворотною перспе тивою. "За даними Всесвітньо о е ономічно о фор м , я ий визначає он рентоспроможність, саме освіта тя не всі по азни и стало о розвит У раїни значною мірою вперед, випереджаючи і соціальні питання, і охорон здоров'я та ін. За алом із півтори сотні раїн наша за альна система освіти на 45 місці, а три ро и том б ла на 57-56; дош ільна і почат ова освіта посіла 31 місце". О рім то о, він повідомив, що, от ючись до впровадження Концепції профільної освіти з 2018 ро , план ються зміни до Положення про е спериментальний за альноосвітній навчальний за лад та Положення про за альноосвітній навчальний за лад. "Треба пор шити традицію, я а драт є населення У раїни, оли до імназії бер ть тіль и за он рсом. Гот ються зміни до Положення про заальноосвітній навчальний за лад - це постанова Кабмін , і др а постанова ще 1995 ро про імназію та ліцей - що дітей в зоні мі рорайон пішохідної дост пності зобов'язані брати всі ліцеї та імназії, а на решт місць вони мож ть проводити співбесіди і он рси", - с азав Міністр. http://www.mon.gov.ua/

1 ЛИСТОПАДА РОЗПОЧАЛАСЯ РЕЄСТРАЦІЯ НА ПРОБНЕ ЗНО! Учні 11-х ласів від 1 листопада мож ть подавати заяв и на часть пробном ЗНО. Трен -

вальне тест вання б де на 100% та е ж, я і основні сесії ЗНО-2014, тож ті, хто візьме в ньом часть, змож ть не тіль и відч ти атмосфер , я а пан ватиме під час тест вання в червні, а й перевірити знання. Рез льтат пробно о тест вання майб тні абіт рієнти змож ть самостійно перевести 200бальн ш ал . Відповідні таблиці б д ть розміщені на сайтах ре іональних центрів оцінювання я ості освіти. Цьо оріч пробне тест вання можна пройти із 11ти предметів: раїнсь а мова і літерат ра, історія У раїни, всесвітня історія, математи а, біоло ія, еорафія, фізи а, хімія, російсь а мова, світова літерат ра, однієї з іноземних мов (за вибором): ан лійсьа, німець а, франц зь а, іспансь а. Вони розділені на два дні - 22 та 29 березня. Тож реально чень зможе спроб вати сили лише двох тестах. Зареєстр ватися на пробне тест вання можна впродовж місяця. Тож 30 листопада о 24 одині реєстрацію б де припинено. Один тест ошт є 89 ривень. Важливо до завершення тест вання збері ати витанцію про оплат . www.pedpresa.com.uà

ТЕСТИ ЗНО ПЕРЕКОЧУВАЛИ У МОБІЛЬНИЙ Мобільний телефон ате орично заборонений під час с ладання Зовнішньо о незалежно о оцінювання. Я що спіймають із телефоном, то тест ан люють. Одна для під отов и до ЗНО це мало не най ращий аджет. Львівсь ий ре іональний центр цьо о ро зап с ає новин . Тест вання телефоні. Відтепер чи то в маршр тці, чи в черзі можна не рати в і ри, а виріш вати тестові завдання. Спеціальн про рам для Львівсь о о ре іонально о центр написали ст денти ЛНУ ім.І.Фран а. Нині вона розміщена на сайті і ожен може отримати до неї дост п, з б дь-я о о точ а У раїни. На адаємо, та ож до незалежно о оцінювання можна от ватися в он-лайні. На сайтах ре іональних центрів розміщені тести з сіх предметів, що б д ть на ЗНО. Зараз чні 11 ласів мож ть зареєстр ватися для проходження пробно о зовнішньо о незалежно о оцінювання в березні. А з 4 січня розпочнеться реєстрація на основні сесії ЗНО, що відб ватим ться в червні. Î www.pedpresa.com.ua

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 11-12 ËÈÑÒÎÏÀÄ-ÃÐÓÄÅÍÜ

· 2013

Ðåéòèíã íàéá³ëüø çàòðåáóâàíèõ ïðîôåñ³é â Óêðà¿í³ â íàéáëèæ÷îìó ìàéáóòíüîìó Ñïåö³àëüíî äëÿ àá³òóð³ºíò³â òà ¿õ áàòüê³â ðåéòèíã íàéá³ëüø çàòðåáóâàíèõ ïðîôåñ³é â Óêðà¿í³ â íàéáëèæ÷îìó ìàéáóòíüîìó.

1. Про рамісти (С + +, Java) Це очевидно. Ба ато хто з нас орист ються найрізноманітнішими про рамами, от тіль и дале о не всі вміють. Та і ні альні майстри - ласий шматочо для за ордонних і вітчизняних омпаній. 2. Техноло и харчових виробництв У б дь-я риз найви іднішим бізнесом залишається їжа і все, що з нею пов'язане. Цю потреб нія не омин ти: житель вели о о міста не зможе жити природним осподарством, я би він цьо о не хотів. Додайте сюди ще свята, та й просто під час ризи та політичної нестабільності ба атьом єдиним джерелом арно о настрою стає смачна їжа. Ще один момент, про я ий мовч ють: пра тично всі вели і виробнии харч вання в У раїні - іноземні фірми. Відповідно, рівень техноло ій і зарплат там висо ий. Н і звичайно ж, традиційно а рарний с лад роз м і нашої е ономі и в цілом залишає переробн промисловість в топовом се менті. 3. Інженери-б дівельни и Б д ються в нашій раїні пра тично в б дь-я е ономічн по од . І хороший інженер стане в наоді завжди. А доро и! А мости! Інженери-б дівельни и в числі найбільш дефіцитних е спертів. 4. Перевізни и У транзитній раїні, я ою в сил ео рафічних причин є У раїна, хо-

роші перевізни и потрібні завжди. Транспорт б де розвиватися обов'яз ово! 5. Архіте тори У раїнсь им архіте торам пощастило більше, ніж їх італійсь им оле ам - шансів та и поб д вати запрое товане них наба ато більше. До то о ж пор ч необмінна Росія, з я ою немає мовно о бар'єр , а там б дівництв і замовни ів ще більше. 6. Дизайнери офісів та інтер'єрів Дихають спин архіте торам їх найближчі оле и - дизайнери інтер'єрів. Шанс вижити висо ій он ренції б де тіль и тих, хто тримає р на п льсі, знає і застосов є всі нові техноло ії, а ще... є архіте тором. 7. Менеджери отельно о бізнес Чемпіонат Євро-2012 всім поазав, що отелів нас мало, отельний бізнес розвинений слабо, середній і бюджетний се менти відс тні зовсім. Це перспе тивний напрям, врахов ючи, що в У раїні вже прийшли і ще б д ть приходити міжнародні мережеві омпанії. 8. Б х алтери та а дитори Потрібні завжди. Т т і питань немає. Робота нервова, відповідальна, потрібна. Хоча б щоб стати по-справжньом затреб ваним професіоналом, доведеться заплатити я ом сь асс за пра ти і вже потім вир шати на пош и роботи.

9. Менеджери з персонал , ре р тери Ось де зараз потрібні хороші психоло и. Знайти хорошо о е сперта, мовити йо о співпрацювати, мотив вати на робот ... Та , до речі, є не тіль и менеджери за наймом, але і менеджери зі звільнення (не ласно). Щоб ерівни и змо ли залишатися в білих р авич ах, озв ч є неприємн звіст спеціальна людина. У б дь-я ом випад рино ре р тин б де тіль и розвиватися, про що свідчить поп лярність різних рсів з психоло ії правління. 10. Інженери-енер ети и Країна не поспішає в ладати в цю ал зь, зарплати там не висо і. Тим не менш, існ є приватний се тор, альтернативні енер оносії. І т т потреба в таих е спертах б де тіль и підвищ ватися. 11. Юристи Я і раніше, зараз юристів ба ато, та ось тям щих мало. Та я держава щоро зменш є іль ість бюджетних місць ВНЗ з цієї спеціальності, то в недале ом майб тньом ця професія стане знов елітною. 12. Мар етоло и Мар етоло и - люди, я і прод м ють страте ію продаж прод т . Я що товар по ано продається винен саме він. Більшість омпаній і зовсім ни ають цієї лан и. Але т т втр тився Інтернет і нове поняття SMM - Social Media Marketing. Виявляється, що маретин - річ д же важлива, але ніде їй не навчають. 13. Ж рналіст Професія ж рналіста д же престижна. Напевно, це пов'язано з тим, що вона пов'язана з п блічністю професії. Зарплата ж рналістів не вели а, місць роботи теж не ба ато, а он ренція - величезна. Висозарплат отрим ють ті, хто пише на е ономічні, політичні та бізнес теми. Але щоб їх писати потрібно для почат стати е спертом в обраній ал зі й тіль и Çà ìàòåð³àëàìè потім прист пати до роботи над те стами. www.telegraf.com.ua 14. Техноло и виробів ле ої промисловості Природно он р вати з Китаєм пра тично не можливо. Проте, рім стихійно о рин в світі існ є і рино елітний. Та от, саме т т потрібні справжні р ле ої промисловості. 15. Фінансисти (спеціалізація ''бан івсь а справа'') Щоб вижити в цьом се торі потрібно не тіль и добре вміти робити свою робот , а й б ти від природи обдарованим фінансистом. Î

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 11-12 ËÈÑÒÎÏÀÄ-ÃÐÓÄÅÍÜ 2013

А ВЫ СПОСОБНЫ ФАНТАСТ ВАДИМ ПАНОВ: УЧИТЬСЯ САМОСТОЯТЕЛЬНО? ТЕСТ ДРАЙВ:

«Я ВЫРОС С КНИГОЙ В РУКАХ». Ñåãîäíÿ âñå áîëüøóþ ïîïóëÿðíîñòü ïðèîáðåòàþò ôîðìû îáó÷åíèÿ, ñâÿçàííûå ñ áîëüøèì îáúåìîì ñàìîñòîÿòåëüíîé ðàáîòû íàä ó÷åáíûì ìàòåðèàëàîì - äèñòàíöèîííîå îáó÷åíèå â ÂÍÇ, íà ÿçûêîâûõ êóðñàõ, êóðñàõ áèçíåñ-îáðàçîâàíèÿ… Ïåðñïåêòèâà âûãëÿäèò çàìàí÷èâî, íî âîò äîñòàòî÷íî ëè ó âàñ âîëè ê ñàìîîðãàíèçàöèè, ÷òîáû ñïðàâèòüñÿ ñ ïðåäëàãàåìîé íàãðóçêîé? Â ýòîì ïîìîæåò ðàçîáðàòüñÿ òåñò.

1. Есть ли вас лавные, основные цели в жизни, достижению оторых вы стремитесь? А. У меня есть та ие цели. Б. Разве н жно иметь а ие-то цели? Ведь жизнь та изменчива. В. У меня есть лавные цели, и я подчиняю свою жизнь их достижению. Г. Цели меня есть, но моя жизнь, деятельность не способств ет их достижению.

А. Я хозяин своей записной ниж и, а хоч , та и вед записи. Если понадобится чей-то номер телефона, найд обязательно. Б. Часто меняю записные ниж и с номерами телефонов, записи вед произвольно. В. Записи вед “по настроению”. Считаю, что был бы записан номер и имя, а на а ом язые, прямо или риво - это не имеет особо о значения. Г. Использ ю общепринят ю систем , в соответствии с алфавитом записываю фамилию, имя, номер телефона, если н жно, то и дополнительные сведения.

2. Составляете ли вы план дел на неделю, день, использ я для это о еженедельни , алендарь в мобильном телефоне и т. п.? А. Да. Б. Нет. В. Не мо с азать ни “да”, ни “нет”, та а держ лавные дела в олове, а план на те щий день в олове или на листе б ма и. Г. Пробовал составлять план в еженедельни е, но потом понял, что это ниче о не дает.

5. Вас о р жают различные вещи, оторыми вы часто польз етесь. Ка они расположены в вашей омнате, на вашем столе? А. Каждая вещь лежит там, де ей хочется. Б. Каждой вещи - свое место. В. Периодичес и навож порядо . Затем лад вещи, да

3. Отчитываете ли вы себя за невыполнение намеченных на день, неделю планов? А. Отчитываю, если не выполнил их по собственной вине, из-за лени или неповоротливости. Б. Отчитываю, несмотря ни на а ие с бъе тивные или объе тивные причины. В. Сейчас и та все р ают др др а, зачем же еще и себя отчитывать. Г. Придерживаюсь та о о принципа: что далось сделать се одня - хорошо, а что не далось - выполню, может быть, в др ой раз. 4. Ка вы ведете свою телефонн ю записн ю ниж ?

придется. Сп стя а ое-то время опять навож порядо . Г. Считаю, что данный вопрос не имеет ни а о о отношения самоор анизации. 6. Можете ли вы в онце дня с азать, де, с оль о и по а им причинам вам пришлось напрасно терять время? А. Мо с азать о оличестве потерянно о времени. Б. Мо с азать о месте, де было напрасно потеряно время. В. Если бы потерянное время че о-то стоило, я бы е о считал. Д. Хорошо представляю себе, де с оль о времени потерял и почем , стараюсь со ратить потери времени в та их же сит ациях в б д щем. 7. Ка овы ваши действия, о да на собраниях начинается переливание из п сто о в порожнее? А. Предла аю обратить внимание на с ть вопроса.

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 11-12 ËÈÑÒÎÏÀÄ-ÃÐÓÄÅÍÜ

· 2013

25 Б. Постараюсь с азать челове , что обстоятельства изменились и выполнить обещание тр дно, но не н жно терять надежд на обещанное. В. Б д стараться выполнить обещание, но если не сделаю - не беда, я же ред о не сдерживал обещаний. Г. Выполню обещанное во что бы то ни стало.

ОЦЕНКА РЕЗУЛЬТАТОВ 72-78 баллов Вы ор анизованный челове . Единственное, что вам можно посоветовать - стремитесь большой цели и все пол чится. Вы почти дости ли предела порядоченности в вашей жизни. Главная опасность - стать педантичным зан дой. Постарайтесь это о избежать. Б. Любое собрание - это сочетание полно о и п сто о. И ниче о т т не поделаешь. В. По р жаюсь в “небытие”. Г. Начинаю заниматься своими делами. Д. Тихо и незаметно стараюсь йти.

В. Стараюсь запомнить пор чения, задания, просьбы, та а это тренир ет память. Одна о память меня часто подводит. Г. П сть помнит о заданиях тот, то их дает. Если пор чение н жное, о нем не заб д т и напомнят мне.

8. Предположим, вам предстоит выст пить с до ладом на собрании. Б дете ли вы делять внимание не толь о содержанию, но и е о продолжительности, а та же вариантам до лада в зависимости от времени (на 10 мин., на 20 мин.)? А. Б д делять самое серьезное внимание содержанию до лада. Если до лад б дет интересным, дад т время за ончить. Б. Уделю внимание содержанию, продолжительности и вариантам до лада.

11. Опаздываете ли вы на встречи, собрания? А. Прихож раньше на 5-7 мин. Б. Прихож вовремя начал собрания. В. Ка правило, опаздываю по разным причинам. Г. Все да опаздываю, хотя пытаюсь прийти вовремя. Д. Если бы мне расс азали, а не опаздывать, я бы на чился не опаздывать.

9. Стараетесь ли вы использовать б вально ажд ю мин т для выполнения зад манно о? А. Стараюсь, но меня не все да все пол чается ( падо сил, настроения, нет желания и т. д.). Б. Не стремлюсь этом , та а считаю, что не н жно быть мелочным в отношении времени. В. Зачем стараться, если время все равно не об онишь? Г. Стараюсь и пытаюсь, несмотря ни на что. 10. Ка вы фи сир ете данные вам пор чения, задания, просьбы? А. Записываю в еженедельни е или в мобильном, что н жно выполнить и а ом сро . Б. В еженедельни е записывают толь о самые важные пор чения, просьбы. Мелочь пытаюсь запомнить.

12. Ка ое значение вы придаете своевременности выполнения заданий, пор чений, просьб? А. Своевременность - один из важнейших по азателей мое о мения работать, хотя мне ое-что все да не дается выполнить вовремя. Б. Все да л чше немно о затян ть выполнение задания. В. Выполняю задания в пор ченный сро . Г. Инициатива на аз ема. Своевременность выполнения - верный шанс пол чить новое задание. 13. Предположим, вы пообещали что-то, но обстоятельства изменились та , что выполнить обещание довольно тр дно. Ка вы б дете вести себя? А. Сообщаю челове об изменении обстоятельств и о том, что не мо выполнить обещание.

61-71 балл Вы считаете стремление поряд и ор анизованность частью свое о “Я”. Это дает вам преим щество перед теми беспечными людьми, оторые действ ют по сит ации. Сохраняйте собранность и обязательно дости нете любой цели в жизни. меньше 61 балла Порядо в вашей жизни проявляется лишь моментами. У вас нет четой системы самостоятельной ор анизации. Поэтом постарайтесь проанализировать свои действия, техниличной работы, расходы времени, и вы обязательно видите свои резервы. Использ йте свою волю и порство, старайтесь преодолевать Î себя. Å.È. Êîìàðîâà www.ucheba.ru

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 11-12 ËÈÑÒÎÏÀÄ-ÃÐÓÄÅÍÜ 2013

ßê çá³ëüøèòè ñâî¿ øàíñè íà âñòóï äî ÂÍÇ Ïðàêòè÷íî âñ³ ÂÍÇ îðãàí³çîâóþòü çàíÿòòÿ íà ï³äãîòîâ÷èõ êóðñàõ, ùî äîïîìàãàþòü øêîëÿðàì ï³äãîòóâàòèñÿ äî âñòóïó. ² íàâ³òü çàðàç, â åïîõó ÇÍÎ, òàê³ çàíÿòòÿ äóæå ïîòð³áí³. Òàê ùî íå ïðîïóñò³òü ñâ³é øàíñ ä³çíàòèñÿ á³ëüøå ïðî îáðàí³ ñïåö³àëüíîñò³.

Çà ìàòåð³àëàìè www.start4you.ru

По-перше, на та их рсах вам допомож ть під от ватися до ЗНО: пояснять, з я их питань раще починати тест і на що зверн ти особлив ва . По-др е, т т вас підтя н ть з основних предметів, я і б д ть особливо важливі для вибраної альмаматер. По-третє, навчальні центри, я і ор анізовані при ВНЗ, рім іншо о дозволять абіт рієнтові придивитися до ніверситет важніше, познайомитися з ви ладачами або навіть взяти часть в олімпіадах, а то й отримати додат ові бали. По-четверте, не слід заб вати, що не в ожен ВНЗ можна потрапити ви лючно за рез льтатами ЗНО, існ ють ВНЗ, я і мають право додат ово проводити власні випроб вання та творчі он рси. Не проп стіть можливість здійснити е с рсію по навчальних орп сах, подивитися на майб тніх одно рсни ів, потрапити на ле ції до іменитих ви ладачів - все це дозволить зроз міти, чи хочете ви вчитися саме т т.

ТРИВАЛІСТЬ

отривалі (один - три місяці). Найчастіше старшо ласни и відвід ють про рами др о о тип , і це зроз міло: місяць занять дозволить хіба що освіжити знання, про б дь-я ф ндаментальн під отов оворити в даном випад не доводиться, а за три ро и до вст п дале о не всі ш олярі точно знають, де продовжать свою освіт . Необхідно врахов вати не тіль и за альн тривалість рс , але і йо о інтенсивність. З'яс йте, я часто вам доведеться відвід вати додат ові ро и (два, три рази на тиждень), с іль и а адемічних один б д ть йти заняття. Дізнайтеся та ож, в я ий час б д ть починатися і за інч ватися ле ції. Я правило, вони проходять о др ій половині дня, часто чні відвід ють рси двічі в б дні дні і один раз вихідний. Не заб вайте про час, я ий необхідно б де витрачати на доро , і про те, що після повернення додом ще доведеться робити ро и! В я ості навчально о майданчи а, рім рідної ш оли, педа о ічний с лад я ої і та весь останній рі стане напр ж вати своїх підопічних перед важливим випроб ванням, абіт рієнти мож ть вибрати рси, я і є стр т рним підрозділом ВНЗ (я державно о, та і приватно о), або незалежний освітній центр. З недавньо о час поп лярністю орист ються і дистанційні про рами: абіт рієнт і педа о спіл ються по еле тронній пошті (при цьом навчання зводиться до відправ и завдань - нових і ви онаних) або по с айп .

ЦІНА ПИТАННЯ

Вона с ладається з тривалості За тривалістю під отовчі рси діляться на дов- та інтенсивності навчання. Іноді на отривалі (від одно о ро до трьох ро ів), середньо- вартість впливає наявність діа нотривалі (близь о шести - восьми місяців) і орот- стичних тест вань знань, надання

підр чни ів і посібни ів. Том поці автеся, чи забезпечать вас необхідними матеріалами, чи стан ть ви ористов вати на заняттях заальноприйняті підр чни и або я ісь авторсь і посібни и. Запитайте, я вам доведеться платити за заняття. Я що зажадають всю с м вперед, то чи зможете ви поверн ти хоча б частин її, я що вирішите відмовитися від під отов и? Зазвичай роші дозволяють вносити поетапно, розбивати оплат по місяцях або семестрах. Пам'ятайте, що ви і освітня станова вст паєте в ділові відносини, том з вами повинні ласти до овір і видати до мент про внесення оштів ( витанція, че ).

КІЛЬКІСТЬ УЧНІВ Це важливий аспе т, ос іль и від ньо о безпосередньо залежить я ість під отов и. Добре, я що вибраном вами центрі р па с ладається ма сим м з 12 осіб, а я що їх виявиться менше - ще раще! Ви ладач зможе відповісти на всі запитання сл хачів, дос онало розбере домашнє завдання. Звичайно, на індивід альні заняття розрахов вати не варто - все-та и це рси, а не заняття з репетитором.

ПРОМІЖНИЙ КОНТРОЛЬ Рез льтати перевірочних робіт важливі в перш чер для вас. Тест вання допомож ть абіт рієнт виявити недолі и під отов и; порівняти свій рівень з спіхами інших претендентів. До то о ж подібні випроб вання дозволять подолати страх перед іспитом і визначити, нас іль и ви отові до реально о тест вання. Ви ладачеві ж підс м и онтрольних зрізів дозволять при необхідності с оре вати процес наÎ вчання.

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 11-12 ËÈÑÒÎÏÀÄ-ÃÐÓÄÅÍÜ

· 2013

ÄÍ² Â²ÄÊÐÈÒÈÕ ÄÂÅÐÅÉ Ó ÂÍÇ Ì. ÊÈªÂÀ ÒÀ ÓÊÐÀ¯ÍÈ: ËÈÑÒÎÏÀÄ - ÃÐÓÄÅÍÜ 2013 ÐÎÊÓ Вèщèé íàâ÷àëüíèé зàêëàä

Дàòà ³ ÷àñ

Аäðåñà

Дîâ³ä. òåëåфîíè

Київський національний торговоекономічний університет

30.11, 21.12 2013р., об 11:00

м.Київ, вул. Кіото,19, ст.м. «Лісова»

(044)531-48-88, www.knteu.kiev.ua

Коледж міжнародної торгівлі

7.12 2013р.

м. Київ, вул. Чигоріна, 57, к.108

(044)285-84-69, www.kmt-college.kiev.ua

Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»

30.11, 28.12 2013р., о 10:30

м. Київ, вул. Львівська, 23 (ст. м. «Житомирська»)

(044)409-27-62, vmurol.com.ua

Одеська національна академія харчових технологій

16.11 2013р., о 10:00

м. Одеса, вул. Канатна, 112

(048) 712-41-40, www.onaft.edu.ua

м. Харків, вул. Університетська, 16

(057) 731-28-62; www.uipa.kharkov.ua

м. Харків, вул. Сумська, 40

(057) 700-01-12; www.kstuca.kharkov.ua

Українська інженерно-педагогічна 23.11 2013р., об академія 11:00 Харківський національний університет будівництва і архітектури

24.11 2013р.

ПРОБНЕ ЗНО Ïðîáíå çîâí³øíº íåçàëåæíå îö³íþâàííÿ - öå äîáðîâ³ëüíå òåñòóâàííÿ îñ³á, ÿê³ âèÿâèëè áàæàííÿ âñòóïàòè äî âèùèõ íàâ÷àëüíèõ çàêëàä³â, ùî äàº ìîæëèâ³ñòü îçíàéîìèòèñü ³ç ïðîöåäóðîþ ïðîõîäæåííÿ çîâí³øíüîãî íåçàëåæíîãî îö³íþâàííÿ. РЕЄСТРАЦІЯ Реєстрація осіб для часті в пробном зовнішньом незалежном оцінюванні триватиме з 1 до 30 листопада 2013 ро . Детальн інформацію щодо поряд реєстрації розміщено на сайті ре іонально о центр оцінювання я ості освіти, на території обсл ов вання я о о особа бажає проходити пробне зовнішнє незалежне оцінювання. Назва ре іонально о центр Вінниць ий ре іональний центр оцінювання я ості освіти http://vintest.org.ua Дніпропетровсь ий ре іональний центр оцінювання я ості освіти http://dneprtest.dp.ua Донець ий ре іональний центр оцінювання я ості освіти http://test.dn.ua Івано-Фран івсь ий ре іональний центр оцінювання я ості освіти http://www.test.if.ua Київсь ий ре іональний центр оцінювання я ості освіти http://kievtest.org.ua Львівсь ий ре іональний центр оцінювання я ості освіти http://lvtest.org.ua Одесь ий ре іональний центр оцінювання я ості освіти http://test-ctnter.od.ua Сімферопольсь ий ре іональний центр оцінювання я ості освіти http://crimeatest.org.ua Хар івсь ий ре іональний центр оцінювання я ості освіти http://zno-kharkiv.org.ua

Зона обсл ов вання Вінниць а область, Житомирсь а область, Хмельниць а область Дніпропетровсь а область, Запорізь а область Донець а область, Л ансь а область Івано-Фран івсь а область, За арпатсь а область, Тернопільсь а область, Чернівець а область м. Київ, Київсь а область, Чер ась а область, Черні івсь а область Львівсь а область, Волинсь а область, Рівненсь а область Одесь а область, Кірово радсь а область, Ми олаївсь а область Автономна Респ блі а Крим, м. Севастополь, Херсонсь а область Хар івсь а область, Полтавсь а область, С мсь а область

Для ожно о часни а пробно о зовнішньо о незалежно о оцінювання на веб-сайті ре іонально о центр оцінювання я ості освіти б де створено інформаційн сторін "Особистий абінет часни а ПЗНО".

ГРАФІК ПРОВЕДЕННЯ ПРОБНОГО ЗОВНІШНЬОГО НЕЗАЛЕЖНОГО ОЦІНЮВАННЯ 22 березня - з раїнсь ої мови і літерат ри, хімії, фізи и, російсь ої мови, всесвітньої історії, однієї з іноземних мов (за вибором): ан лійсь ої, німець ої, франц зь ої або іспансь ої; 29 березня - з математи и, історії У раїни, біоло ії, ео рафії, світової літерат ри. Ува а! Кожен часни може взяти часть лише в одном із тест вань, що проводяться в той чи інший день.

ВАРТІСТЬ ПРОБНОГО ЗОВНІШНЬОГО НЕЗАЛЕЖНОГО ОЦІНЮВАННЯ Пробне зовнішнє незалежне оцінювання проводиться за ошти фізичних та юридичних осіб. Вартість одно о тест вання в сіх ре іонах У раїни становить 89 рн. У разі неяв и на тест вання сплачені за посл ошти не повертаються.

www.testportal.gov.ua

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 11-12 ËÈÑÒÎÏÀÄ-ÃÐÓÄÅÍÜ 2013

Ñòóäåíòñòâî - ×ÀÑ ÂÅËÈÊÈÕ ²ÄÅÉ ²ñíóº äóìêà, ùî òàëàíîâèòà ëþäèíà äîñÿãíå óñï³õó, íåçâàæàþ÷è íà îáñòàâèíè ³ æèòòºâ³ âèïðîáóâàííÿ. Ïî÷àñòè öå òàê, àëå âñå-òàêè óñï³õ áàãàòî â ÷îìó çàëåæèòü â³ä ñïðèÿòëèâèõ óìîâ, â ÿêèõ îïèíÿºòüñÿ ëþäèíà. Êîìóñü äëÿ çëüîòó äî ô³íàíñîâèõ ³ ñîö³àëüíèõ âåðøèí ïîòð³áåí ñòàðòîâèé êàï³òàë, êîìóñü - ìóäðèé â÷èòåëü àáî äðóã - îäíîäóìåöü, à äëÿ êîãîñü âàæëèâî ïîòðàïèòè ó òâîð÷ó àòìîñôåðó, äå íàéá³ëüø ïîâíî ðîçêðèºòüñÿ âíóòð³øí³é ïîòåíö³àë. Для обдарованих людей ВНЗи надають прерасн можливість реаліз вати різноманітні здібності, починаючи від спорт і за інч ючи бізнесом. Адже ст дентство - це час, оли молода людина іде з-під опі и бать ів, швид о дорослішає, щодня дізнається щось нове, форм ється я самостійна особистість, починає свідомлювати власні сили і ставити життєві цілі. Ст дент постійно оточений роз мними людьми, я і енер ють, часом навіть мимоволі, безліч ці авих і нетривіальних ідей. Завжди знайд ться однод мці, я і підтримають і зроз міють найсміливіші зад ми. Крім то о, до посл допитливо о роз м : ніверситетсь і бібліоте и, бази даних, омп’ютерні ласи, лабораторії, а оловне - фахівці найрізноманітнішо о профілю, я і здатні відповісти на б дь-я е питання. Не дивно, що часто навчання ВНЗі стає стартовим майданчи ом для запаморочливо о спіх і реалізації еніальних ідей.

МІКРОСОФТ Зараз Білл Гейтс - всесвітньо відомий бізнесмен, що входить до трій и найба атших людей планети, а йо о дітище - омпанія Мі рософт оцінюється в сотні мільярдів доларів. Але в 1975 році він б в простим ст дентом Гарвард , я ий разом з одним (Полом Алленом) захоплювалися персональними омп'ютерами. Створивши для ПК інтерпретатор мови про рам вання Basic, др зіст денти витя ли з олоди долі джо ера. Вони засн вали невели омпанію, що с ладалася з трьох осіб, і назвали її Мі рософт. Сьо одні в ній працюють майже сто тисяч осіб, а її прод цією щодня орист ються сотні мільйонів людей. Çà ìàòåð³àëàìè www.âóçáëîã.ðô

GOOGLE Найбільша і найбільш передова пош ова система Google прид мана під час навчання в Стенфорді Ларрі Пейджем і вихідцем з Росії Сер ієм Бріном. Один з найприб т овіших винаходів нашоо століття р нт ється на ст дентсь ій на овій роботі її творців і пош ах теми для дисертації. Майб тні мільярдери вивчали математичні властивості Інтернет і с ть пош ових запитів. Спільна робота привела до створення принципово нової пош ової системи BackRub (1996 рі ). Вона стала передвісни-

ня і збільшення числа орист вачів від ривали перед йо о власни ами відмінні фінансові перспе тиви. Аспіранти швидо зроз міли це і в 95-м році засн вали омпанію Yahoo!, зараз її вартість вимірюється мільярдами доларів, а приб то зростає з ро в рі .

FACEBOOK цею і прообразом системи Google, різноманітними сервісами я ої орист ється майже 80% інтернеторист вачів. Це пош ова система приносить незліченні ба атства власни ам, а починалося все з ент зіазм двох ст дентів і вдалої навчальної роботи.

YAHOO! Др а за поп лярністю пош ова система с часно о Інтерне-

т та ож з’явилася в стінах Стенфордсь о о ніверситет . У 1994 році молоді аспіранти Джеррі Ян і Девід Файло створили сайт, що представляв собою веб- атало , я ий отримав помітн назв Yahoo! Ідея та інтерфейс сайт виявилися д же вдалими, численні відвід ван-

Соціальна мережа Facebook - яс равий при лад то о, я вдала ідея і своєчасна її реалізація здатні в мить о а зба атити і прославити людин . У 2004 році 20річний ст дент Мар Ц ербер разом з трьома с сідами по імнаті почав створювати ло альн соціальн мереж , призначен для спіл вання, обмін інформацією, відео і м зичним файлами між ст дентами Гарвард . Простий по с ті зад м швид о завоював сотні і тисячі шан вальни ів. Facebook розростався неймовірними темпами, захоплюючи спочат америансь і ніверситети, а потім лобальн мереж . На даний момент Facebook зареєстровано сотні мільйонів орист вачів, про цю історію спіх знятий фільм «Соціальна Мережа», а її творець і власни Мар Ц ербер віці 23 ро ів став наймолодшим мільярдером планети. Î

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 11-12 ËÈÑÒÎÏÀÄ-ÃÐÓÄÅÍÜ

· 2013

ÇÀ ÄÂÎÌÀ ÇÀÉÖßÌÈ: íàâ÷àííÿ + ðîáîòà ßê êàçàëè äðåâí³ ðèìëÿíè, Nusquam est qui ubique est - "Õòî ñêð³çü, òîé í³äå ". Îäíàê ó íàø³ äí³ óì³ííÿ âñòèãàòè ÿêîìîãà á³ëüøå çà ì³í³ìàëüíèé â³äð³çîê ÷àñó æèòòºâî íåîáõ³äíå. Òàê ùî îäíî÷àñíî â÷èòèñÿ, ïðàöþâàòè ³ ïðè öüîìó íå çàáóâàòè ïðî îñîáèñòå æèòòÿ ³ óëþáëåíå õîá³ - çàâäàííÿ õî÷ ³ íåëåãêå, àëå ö³ëêîì ïî ñèë³! Зроз міло, ви ористов ючи с часні аджети, ми можемо створити ілюзію безперервної самоосвіти. Одна про рами для смартфонів, а діо ни и та до ментальні фільми в нашом планшеті хоч і, без мовно, розширюють р озір, але не допома ають вчитися в прямом сенсі слова. Та що в нашій статті мова піде про тих, хто пірнає вир з оловою: відправляється тр дитися, б д чи ст дентом.

СТУДЕНТ ПРАЦЮЄ У нашій раїні це ціл ом звичайне явище, адже прожити на одн стипендію не просто с ладно, а майже нереально. Я що робота не є на альною необхідністю, е сперти радять поче ати і влашт ватися дись хоча б з др о отретьо о рс , проте ба ато ст дентів зм шені працювати з перших днів занять. Найчастіше вони обирають ва ансії з н ч им рафі ом, тр дяться вдома або в стінах рідно о ВНЗ (с ажімо, допома ають на афедрі), щоб отрим вати роші, не д же відстаючи від р пи. Д же важливо правильно розставити пріоритети: под майте, що ви придбаєте, а що втратите, влашт вавшись в я сь омпанію. На даном життєвом етапі оловне для вас - отримати міцні знання, том я що робота спричинить постійні перездачі, то, ймовірно, по и раще відмовитися від неї і попрацювати на бла о залі ов и. Крім то о, я що на першом рсі ви можете розрахов вати лише на ва ансії для не валіфі овано о персонал (с ажімо, в ал зі фаст-

ф д ), то через дея ий час вас вже з'явиться шанс наб ти досвід , я ий пов'язаний з майб тньою сферою діяльності. Безс мнівно, за та е місце потрібно триматися, адже там ви зможете застосов вати отримані в альма-матер знання безпосередньо на пра тиці! На жаль, знайти відповідн фірм неле о: не ожен отовий взяти на сл жб ст дента. Непоаний варіант - домовитися на відрядн оплат праці, адже це ви ідно і вам, і роботодавцеві. Вам заплатять лише за ті прое ти, що ви всти нете за інчити, при цьом начальство не понесе ніяих матері-альних витрат разі вашої відс тності. До речі, лі арі радять ст дентам стежити за тим, щоб іль ість робочих один на тиждень не перевищ вала 20, в іншом випад навантаження виявляється надмірним навіть для молодих і витривалих людей! Ваш спіх ба ато в чом залежатиме від людей, з я ими належить взаємодіяти ВНЗ і офісі. Познайомтеся із старшими товаришами і дізнайтеся, хто з ви ладачів не за риватиме очі на відс тність ст дентів: на їх ле ції вам доведеться ходити. Проблеми з іншими педа о ами можна вирішити, зар чившись підтримою одно рсни ів, отових поділитися онспе тами і допомо ти під от ватися до семінарів. Що ж до досади начальни а на роботі, то ще на етапі співбесіди слід розставити всі рап и над i: в ідеалі ерівни повинен знати ваш роз лад.

Щоб впоратися з сіма тр днощами, необхідно б ти (або стати) в рай ор анізованою людиною. Ось три поради, я і напевно вам допомож ть! Отже: 1. Нічо о не від ладайте на потім, прист пайте до справ завчасно. Я що іспит через місяць і вас 30 білетів, раще вчити по одном питанні на день, ніж по 15 за два дні до е замен . План йте все заздале ідь! На почат тижня визначте основні події, я і стос ються не тіль и навчання або роботи, а й дозвілля. 2. Щоб наочно являти обся майб тніх справ, с ладайте спис и і робіть познач и в бло ноті, планшеті, алендарі. 3. Ефе тивно розподілити час допоможе та звана техні а сендвіча. С ажімо, під час поїзд и в метро читайте підр чни або перепис йте ле ції; оли от єте вечерю, сл хайте пісні на мові, що вивчається, щоб розширити свій словни овий запас. 4. Розподіліть свої справи за ст пенем важливості та терміновості. Відомий принцип Парето оворить: "20% з силь дають 80% рез льтат , а інші 80% з силь - лише 20% рез льтат ". Та що визначте, оли ви найбільш працездатні, і ловіть момент! 5.Я що вже ви зайняті справою - нехай то робота, з я ої с оро йти на заняття, або ви онання домашньо о завдання, - нама айтеся по ма сим м ви ластися за відведені одини та хвилини, щоб ні начальни , ні самом собі не дати привод для невдоволення.

Çà ìàòåð³àëàìè Êàòåðèíè 6.Н і, звичайно, відпочивайте! Навіть протя- Äàíèëîâî¿, ом напр жено о робочо о дня можна знайти мож- www.start4you.ru ливість влашт вати перерв , причом не просто піднявши очі від омп'ютера до стелі на хвилин, а повністю пере лючившись з справ на щось інше. Ось побачите, після цьо о підсвідомість запрацює на повн сил і на невирішені питання - в том числі про те, я все всти н ти, - обов'яз оÎ во знайдеться відповідь!

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 11-12 ËÈÑÒÎÏÀÄ-ÃÐÓÄÅÍÜ 2013

ßê ñòóäåíòó çíàéòè ðîáîòó ³ ÿêó? Äàëåêî íå äëÿ âñ³õ ñòóäåíòñüê³ ðîêè - íàéïðåêðàñí³øèé ³ áåçòóðáîòíèé ÷àñ â æèòò³. Õòîñü ìîæå ñîá³ äîçâîëèòè â÷èòèñÿ ñïîê³éíî ³ âèòðà÷àòè âñþ ñòèïåíä³þ íà ðîçâàãè, ³íøèì æå (îñîáëèâî ³íîãîðîäí³ì ñòóäåíòàì) äîâîäèòüñÿ åêîíîìèòè íà âñüîìó, ùîá ãðîøåé âèñòà÷àëî íà ïðîæèâàííÿ, ¿æó òà ï³äðó÷íèêè. Òà é ïîñèä³òè äåñü ç äðóçÿìè õî÷åòüñÿ, à íà öå òåæ ãðîø³ ïîòð³áí³.

Втім, до інця третьо о-четверто о рс над пош ом роботи замислюються майже всі ст денти: всім ч дово відомо, що зараз мало просто за інчити інстит т і отримати диплом, щоб тебе " з р ами відірвали " перспе тивні фірми. Більшість фірм ш ають співробітни ів з досвідом роботи і нерід о вип с ни и, я і вза алі ніде не працювали, ви лиають HR-менеджерів здив вання, а то й с мнів в їх необхідності для омпанії. На щастя, робот ст дентам в наші дні знайти ціл ом реально. Звичайно, дале о не всі змож ть одраз влашт ватися за фахом і заробляти величезні роші - зате досвід роботи отримають. А, може, і змож ть нала одити зв'яз и, я і дозволять їм після за інчення ніверситет продовжити вже розпочат ар'єр . Ш ати робот можна різноманітними способами: можна розмістити своє резюме в Інтернеті на сайтах пош роботи і че ати, по и роботодавці вас знайд ть. Можна ш ати робот самим: в мережі, в спеціалізованих ЗМІ зараз є безліч ва ансій, на я і можна влашт ватися без досвід , та й робот та им чином ви знайдете наба ато швидше. Можна запитати про ва ансії на афедрі в ніверситеті, влашт ватися на робот через др зів, подзвонити в омпанії, я і вас заці авлять, дізнатися про ва ансії для ст дентів. Варіантів повно - і роботи, на я може влашт ватися ст дент, теж. 1. Робота за фахом Найбільш бажана для ожно о ст дента робота, Çà ìàòåð³àëàìè www.yakce.com я , на жаль, не та -то просто знайти. Завдя и та ій роботі, ви зможете не тіль и заробити роші, а й отримати безцінний професійний досвід, я ий стане в на оді вам в майб тньом . Ст денти дея их фа льтетів робот за фахом знаходять вельми просто: напри лад, мар етоло ам ле о влашт ватися на робот менеджером з продаж , ж рналістам - в он-лайн-видання, про рамістам - підробляти індивід альними замовленнями.

Я що ж вас вини ли тр днощі з пош ом роботи за фахом, спроб йте влашт ватися на стаж вання в я сь омпанію: звичайно, стаж вання часто малооплач ване або ж вза алі без оштовне, але з йо о допомо ою ви зможете проявити себе і заці авити роботодавців. Я що ви б дете старатися, то вели а ймовірність то о, що після за інчення стаж вання вам запропон ють робот в омпанії і навіть з одять ваш робочий рафі з відвід ванням пар та семінарів.

4. Фріланс Талановиті ж рналісти, прорамісти, пере ладачі та дизайнери мож ть заробляти в Інтернеті навіть з перших рсів. У мережі можна знайти безліч фрілансбірж, на я их завжди є попит на хороших фахівців. Зроз міло, роз р титися на них непросто, і спочат доведеться по одж ватися на не надто висо оплат , але, заробивши собі реп тацію і постійних замовни ів, ви зможете непо ано заробляти без відрив від навчання.

2. Робота на фа льтеті Найзр чніша (хоча і дале о не найприб т овіша) робота. Працюючи на фа льтеті, ви зможете і без особливої напр и поєдн вати робот з навчанням, і заводити орисні знайомства. Не аж чи вже про те, що нала оджені онта ти з ви ладачами д же знадобляться вам я і під час навчання, та і, можливо, після за інчення ніверситет - я що ви, с ажімо, вирішите податися в на .

Більшість роз мних ст дентів може підробляти, займаючись написанням онтрольних та рефератів з різноманітних спеціальностей - в Інтернеті на них завжди величезний попит. Не аж чи вже про те, що дост п в арн ст дентсь бібліоте , я им володіють пра тично всі ст денти, б де величезним плюсом.

3. Разова робота У періоди виборів і різноманітних заходів (напри лад, " Євро2012") ст дентів з'являється маса можливостей заробити - починаючи від роздачі листіво і за інч ючи с проводом іноземних остей. Звичайно, та а робота не триватиме дов о, але з її допомо ою ви, я правило, зможете заробити чимало рошей за орот ий термін.

5. Робота не за фахом Я що ж на пош и приб т ової і вартої ва и роботи за вашою спеціальністю витрачається ба ато час , а роші потрібні швид о, не соромтеся підробити не за фахом. Звичайно, робота в Ма Дональдс, промо тером або барменом не вважається найпрестижнішою, зате вона зазвичай висо ооплач вана, а н ч ий робочий рафі дозволяє ле о поєдн вати Î її з навчанням.

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 11-12 ËÈÑÒÎÏÀÄ-ÃÐÓÄÅÍÜ

· 2013

MICROSOFT ÄÎÏÎÌÀÃÀª ÏÎÄÎËÀÒÈ ÁÅÇÐÎÁ²ÒÒß ÑÅÐÅÄ ÌÎËÎÄ²

Ìîëîä³æíå áåçðîá³òòÿ º îäí³ºþ ç íàéá³ëüøèõ ñîö³àëüíèõ ïðîáëåì ó ñâ³ò³, ³ çîêðåìà â Óêðà¿í³. Çà ïðîãíîçàìè Ì³æíàðîäíîãî ìîëîä³æíîãî ôîíäó (IYF), äî 2018 ð. ñâ³òîâèé ð³âåíü áåçðîá³òòÿ ñåðåä ìîëîä³ äîñÿãíå 12,8%. Â Óêðà¿í³ âæå çàðàç êîæåí ï'ÿòèé ãðîìàäÿíèí â³êîì â³ä 15 äî 24 ðîê³â íå íàâ÷àºòüñÿ ³ íå ïðàöþº. Îäí³ºþ ç ïðè÷èí áåçðîá³òòÿ ìîëîä³ º â³äñóòí³ñòü íåîáõ³äíèõ çíàíü òà íàâè÷îê äëÿ ïðàöåâëàøòóâàííÿ. Ñàìå òîìó Microsoft ìèíóëîãî ðîêó çàïóñòèâ ãëîáàëüíó ³í³ö³àòèâó YouthSpark, â ðàìêàõ ÿêî¿ âæå áëèçüêî 28 òèñÿ÷ ëþäåé â Óêðà¿í³ îòðèìàëè á³ëüøå ìîæëèâîñòåé äëÿ ïðàöåâëàøòóâàííÿ, ï³äïðèºìíèöòâà òà ðåàë³çàö³¿ ñâîãî ïîòåíö³àëó. Про рама YouthSpark в лючає рантов підтрим прое т "Від ритий світ інформаційних техноло ій" (або IDEA), я ий цьо о ро зосередився на навчанні молоді омп'ютерній рамоті. Зараз 19 центрів IDEA, я і працюють 17 містах раїни, пропон ють сім бажаючим пройти без оштовні рси з поліпшення навичо роботи за омп'ютером, орист вання Інтернетом та пош роботи, с ладання резюме та проходження співбесіди, тощо. З почат 2013 ро близь о сотні молодих людей, що пройшли навчання центрах IDEA, започат вали свою власн справ або зайнялись соціальним підприємництвом заснованих ними не рядових ор анізаціях; понад 3 тисячі молодих людей спішно вст пили до навчальних за ладів; близь о 2 тисяч часни ів отримали нов робот , вищ посад , або додат овий заробіто . До ініціативи YouthSpark входить низ а соціальних, освітніх та інших про рам, орієнтованих на молодь різних ві ових р п - від дітей молодшо о ш ільно о ві до молодих спеціалістів та стартапів. Серед них: Imagine Cup - найбільший світі щорічний техноло ічний он рс, що проводиться Microsoft з 2005 ро в У раїні. У он рсі мож ть брати часть аспіранти та ст денти з різних раїн світ . Завдання часни ів - ви ористов ючи свої знання і яв , продемонстр вати, я ІТ мож ть допомо ти вирішенні с часних лобальних проблем. В У раїні за ро и проведення он рс взяло часть 19500 осіб, же 2 ро и поспіль раїнсь і оманди привозять з он рс призові місця. Партнерство в навчанні - дов остро ова ініціатива Microsoft, оловною метою я ої є надання освітньом товариств (ш ільним вчителям, чням, методистам, ерівни ам ш іл) додат ових можливостей і рес рсів для ефе тивно о навчання. В У раїні про рама реаліз ється з 2003 ро і охопила близь о 850 тис. вчителів. Про рама розвит для вип с ни ів Microsoft Academy for College Hires (МАСН) - це освітня про рама, розроблена Microsoft для під отов и висо о валіфі ованих фахівців. Про рама Microsoft IT Academy пропон є висо оя існе навчання на рсах Microsoft. Отримані в рез льтаті навчання знання, вміння та навич и дозволяють сл хачам с ласти іспит на міжнародний сертифі ат ІТ-професіонала або орист вача.

Microsoft BizSpark - міжнародна про рама для стартапів, я а дозволяє отримати без оштовний дост п до новітніх техноло ій, е спертн підтрим і приверн ти ва до сво о прое т та вийти на нові рин и. В У раїні підтрим отримали понад 400 стартапів. Microsoft Student Camp - це піврічна навчальна про рама, розрахована на ст дентів 4-6 рсів технічних спеціальностей, я і знають ан лійсь мов . Мета прое т - надати ст дентам пра тичні знання і навич и, я і допомож ть поліпшити їхні професійні та особистісні я ості, а та ож під от вати їх до роботи реальном бізнес середовищі. Про рама DreamSpark - це без оштовний для ш олярів, ст дентів, аспірантів і ви ладачів дост п до ліцензійних прод тів Microsoft для розроб и та дизайн . В У раїні часни и про рами завантажили та і прод ти більше 25 тис. разів. Прое т "Від ритий світ інформаційних техноло ій" (або Information Dissemination and Equal Access, с орочено IDEA) по ли аний допомо ти соціально незахищеним р пам молоді, в том числі безробітній молоді, отримати навич и роботи з омп'ютером та інші знання, я ими необхідно володіти на с часном рин праці. Innovate4Good - це низ а лобальних заходів та інтернет-спільнота в рам ах про рами Microsoft YouthSpark. Ці заходи допома ають соціально а тивній молоді всьом світі перетворити інноваційні онцепції на життєздатні соціальні підприємства чи прое ти для то о, щоб створити раще майб тнє для себе і для своїх ромад.

Çà ìàòåð³àëàìè Про рама Microsoft Software Donations спрямована на êîìïàí³¿ надання не рядовим не омерційним, неприб т овим ор ані- "Ìàéêðîñîôò заціям ліцензійно о про рамно о забезпечення, що дозволяє Óêðà¿íà" підвищити ефе тивність і прод тивність їхньої роботи.

Про орпорацію Microsoft Заснована 1975 році орпорація Microsoft є визнаним світовим лідером ал зі розроб и про рамно о забезпечення, а та ож наданні посл та рішень, я і допома ають людям та омпаніям повністю реаліз вати свій потенціал. Î

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 11-12 ËÈÑÒÎÏÀÄ-ÃÐÓÄÅÍÜ 2013

ßÊ² ÇÍÈÆÊÈ ² Ï²ËÜÃÈ ª Â ÓÊÐÀ¯ÍÑÜÊÈÕ ÑÒÓÄÅÍÒ²Â? ×è çíàºòå âè, ÿêèìè ïðèâ³ëåÿìè ìîæåòå ñêîðèñòàòèñÿ, ïåðåáóâàþ÷è â ñòàòóñ³ ñòóäåíòà? Í³? Òîä³ öåé ìàòåð³àë - äëÿ âàñ. Äîêëàäí³øå ïðî òå, ÿêèìè ìîæëèâîñòÿìè ìîæóòü êîðèñòóâàòèñÿ çàðàç ñòóäåíòè óêðà¿íñüêèõ ÂÍÇ, ðîçïîâ³â Âîëîäèìèð Ìàéäàíþê, â³öå-ïðåçèäåíò Àñîö³àö³¿ ïðàâîçàõèñíèõ îðãàí³çàö³é ñòóäåíò³â (ÀÏÎÑ).

СТИПЕНДІЇ ЗА БАЛАМИ Державна стипендія - 730 ривень - виплач ється ст дентам стаціонар , я і навчаються на бюджеті. Щоб збере ти стипендію після сесії, потрібно заробити середній бал від 4 до 4,99 (відмінни и отрим ють підвищен - 790 ривень). "Є ате орії ст дентів, я і отрим ють соціальн стипендію ( розмірі звичайної. - Авт.) Незалежно від рез льтатів онтролю - оловне, щоб двійо не б ло, - точнює Володимир Майданю . - Це, напри лад, ст денти з малозабезпечених сімей, діти-інваліди, постраждалі внаслідо Чорнобильсь ої атастрофи". Çà ìàòåð³àëàìè 10% стипендіально о фонд ВНЗ повинен витÌàð³¿ Ðÿïîëîâî¿, рачати на виплат матеріальної допомо и чням і www.segodnya.ua вся о о род заохочення. Рішення з цих питань приймає стипендіальна омісія.

МЕДОБСЛУГОВУВАННЯ: ПОЛІКЛІНІКИ ТА САНАТОРІЇ Ба ато ВНЗ мають санаторії-профіла торії для своїх ст дентів. Це лі вальні за лади, в я их ст денти проживають, харч ються і проходять різні оздоровчі процед ри (фізіотерапевтичні, масажі, ін аляції і т.д.). Стандартна зміна триває 24 дні, і потра-

пити т ди можна раз на рі б дья ий час, я що є місця. 10-20% вартості п тів и (про їх наявність можна дізнатися в ст дентсь ом проф омі ВНЗ) оплач є сам ст дент, інше по риває Фонд соцстрах . Ця можливість є всіх, хто навчається на стаціонарі. "За рі нас близь о 3 тисяч ст дентів їздять в санаторії-профіла торії, - розповідає Андрій Гавр шевич, олова первинної профспіл ової ор анізації ст дентів НТУУ "КПІ". - П тів а ошт є 1500 ривень, але ст дент оплач є всьо о 150. У вартість входить проживання, триразове харч вання та процед ри". "Щоб отримати п тів , потрібно пройти лі арсь о- онс льтаційн омісію за місцем проживання або в ст дентсь ій полі лініці, - аже Володимир Майданю . - Бюро ратична мет шня відля є ба атьох, том місця майже завжди є".

Майже всіх містах У раїни ВНЗ зазвичай при ріплені до я оїнеб дь полі ліні и, я а і обсл ов є ст дентів. Тіль и в Києві все не та : столиці є всьо о одна на місто полі ліні а для іно ородніх ст дентів сіх держв зів ( рім "КПІ" - ньо о полі ліні а своя). Кияни мож ть звертатися в полі ліні за місцем проживання. Лі арі різних спеціальностей приймають ст дентів без оштовно.

ПІЛЬГИ НА ПРОЇЗД По ст дентсь ом вит можна отримати зниж на залізничні вит и. Квито плац артний або за альний ва он можна пити за півціни. При по пці пейно о вит а доведеться сплатити 50% вартості плац арт і доплатити різницю між вартістю місця в плацартном та пейном ва оні рез льтаті е ономиться близь о

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 11-12 ËÈÑÒÎÏÀÄ-ÃÐÓÄÅÍÜ

· 2013

25% від сієї ціни. Зниж и поширюються тіль и на подорожі по території У раїни. Через проф оми можна оформити ст дентсь ий проїзний на метро, автоб с, трамвай і тролейб с. Він дешевший на 50%.

ВАГОМІ ЗНИЖКИ І ПУТІВКИ НА ВІДПОЧИНОК Зниж и ст дентам зазвичай надають м зеї та інші держ станови сфері льт ри. Приваблюють ст дентів зниж ами та ож дея і інотеатри, розважальні центри, тор овельні омпанії. Для тих, хто план є поїзд за ордон, д же орисною може виявитися міжнародна ст дентсь а арт а ISIC. "Це міжнародне посвідчення ст дента, воно дійсне в 120 раїнах світ і ви он є подвійн ф н цію, - пояснює віце-президент АПОС. - По-перше, це посвідчення особи і стат с ст дента, по-др е - дис онтна арта, по я ій надаються зниж и більш ніж в 40 тисячах омпаній: напри лад, на переліт, харч вання, поселення в хостелі, відвід вання м зеїв". В У раїні зниж и надають стоматоло ічні ліні и, інотеатри, ма азини одя , бо лін - л би, ма азини спортивних товарів, отелі, афе і за сочні. Найбільше ви од можна отримати в столиці. "Відсото знижо різний: інотеатрах, театрах і нічних л бах вони мож ть мати до 50%. На півлю товарів зниж а зазвичай невели а - від 5% до 20%", - оворить Володимир Майданю . Карт можна оформити через проф ом або в б дь-я ом повноваженом офісі ISIC. Вартість оформлення - 80 ривень, ма симальний термін дії - 16 місяців, її починають оформляти з вересня. Діє вона до інця наст пно о алендарно о ро . Квит и в театр і на ф тбол. Ба ато можливостей ст дентам - я бюджетни ам, та і тим, хто навчається на онтра ті, надають профспіл и. "Напри лад, иївсь а місь а ор анізація профспіл и працівни ів освіти підписала до овори з Федерацією ф тбол У раїни, з иївсь им л бом "Динамо", Федерацією хо ею У раїни, щоб ст дентам надавалися без оштовні вит и на матчі, том числі матчі УЄФА, - розповідає олова ст дентсь ої профспіл и КПІ Андрій Гавр ш евич. - Вони поширюються через профспіл ові ор анізації. Крім то о, ми працюємо з театрами, вони виділяють нам без оштовні вит и на вистави в "неходові" дні". Через профспіл и поширюються та ож недоро і п тів и для ст дентів. У дея их ВНЗ (КПІ, Одесь ий національний політехнічний ніверситет та ін.) є свої бази відпочин , ди і направляють чнів. Але для ст дентів інших навчальних за ладів поїзд и теж ор анізов ються. "Повна вартість та их п тіво старт є від 180-200 ривень на доб з триразовим харч ванням, але ст дент ВНЗ може отримати її дешевше, я що ВНЗ або проф ом част ово по риває вартість", - оворить віце-президент АПОС. "Мин ло о ро нас б ли п тів и по 1600 ривень на шість днів, але ми омпенс вали 500-600 ривень для ст Î дента", - розповідає Андрій Гавр ш евич.

ПОЛОВИНА УКРАЇНСЬКИХ СТУДЕНТІВ ПРАЦЮЮТЬ ПІСЛЯ ПАР Ст денти ВНЗ підробляють, щоб оплатити навчання, помандр вати і про од вати сім'ю. У раїнсь і ст денти починають працювати вже з першо о рс , а зароблене витрачають на їж , подорожі та оплат ВНЗ. Щоб дізнатися, я а робота не заважає навчанню, Держінстит т сімейної та молодіжної політи и (ДІСМП) провів опит вання ст дентів 14 столичних ВНЗ. За йо о даними, 45% ст дентів, тобто майже ожен др ий, поєдн ють навчання з роботою. У раїнах Заход працюючих ст дентів 55%. "На почат 2000-х ро ів масово підробляти ст денти починали з 3- о рс , а зараз вже з 1- о", - аже дире тор інстит т Андрій Мішин. Більше половини ст дентів ш али робот , щоб мати свої роші, - 59%, і лише 15 % та хоч ть реаліз ватися. Кожен шостий (17%) вирішив ш ати підробіто , наслід ючи при лад одно ашни ів. Хоч ть допомо ти бать ам 16%, і платять самі за навчання 12%. По 9% респондентів працюють вечорами, щоб забезпечити молод сім'ю і платити за житло. Дея і бі ають на робот після пар, щоб забезпечити собі постійне місце роботи і отримати досвід - та відповіли відповідно 8 % і 7 %. Найпоп лярніший підробіто - роздача ре ламних листіво , та заробляє ожен четвертий ст дент. 19 % йд ть працювати р'єрами, а писати реферати, рсові та роботи з реслення на замовлення по одж ються 17%. Стіль и ж ст дентів по одж ються на робот вантажни а, продавця в ма азині, в фастф ди йд ть 13%. Більшість ст дентів (41%) заробляють від 1000 до 1999 рн, платню від двох до п'яти тисяч отрим ють 23%, а от робот з зарплатою більше 5 тисяч знаходять всьо о 7%, а 18 % респондентів доводиться задовольнятися с ромним доходом до 1000 рн. Половина ст дентів витрачають зароблені роші на їж , одя і проїзд. На розва и, льт р і подорожі витрачають більше третини респондентів. "Се одня" теж запитала ст дентів, навіщо вони підробляють. "Я вч ся на ж рналіста і з першо о рс пішла працювати за фахом, - ділиться иян а Анна. - Працюю фрілансером, на місяць заробляю неба ато, близь о 1000 рн. Зате оли отримаю диплом, мене б де вже досвід роботи. Таож підробіто допомі заробити авторитет ви ладачів". "Бать и не мож ть забезпечити мені освіт . За ВНЗ плач майже сам, - аже иянин Андрій. - Роздаю ре ламні листіви і пиш реферати. Через це не завжди всти аю в навчанні - я хорошист". У ВНЗ вважають, що робота на першом рсі заважає навчанню. "Тенденція до збільшення числа працюючих ст дентів є. Але оптимально, оли ст дент йде на робот після третьо о рс , оли ньо о достатньо теоретичних знань. Перші три ро и найважливіші", - аже нам ре тор КПІ Михайло З ровсь ий. Î Çà ìàòåð³àëàìè Êàòåðèíè Ñòóëåíü www.segodnya.ua

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 11-12 ËÈÑÒÎÏÀÄ-ÃÐÓÄÅÍÜ 2013

99993030

05621010

ÓÍ²ÂÅÐÑÈÒÅÒ "ÓÊÐÀ¯ÍÀ":

îñâ³òà çà äîïîìîãîþ ²íòåðíåò-òåõíîëîã³é çà äîñòóïíèìè ö³íàìè Ë³öåíç³ÿ ÌÎÍ ÀÅ ¹270197 â³ä 02.07.2013 ð. Äî ïðîöåñó îòðèìàííÿ îñâ³òè ó Â³äêðèòîìó ì³æíàðîäíîìó óí³âåðñèòåò³ ðîçâèòêó ëþäèíè "Óêðà¿íà" çàëó÷åí³ ³ííîâàö³éí³ òåëåêîìóí³êàö³éí³ òåõíîëîã³¿ íà îñíîâ³ ñó÷àñíî¿ ìàòåð³àëüíî-òåõí³÷íî¿ áàçè, íàÿâíîñò³ â³äïîâ³äíîãî ïðîãðàìíîãî çàáåçïå÷åííÿ òà ï³äãîòîâêè ïðîôåñ³éíîãî êàäðîâîãî ñêëàäó. ²ííîâàö³éí³ òåëåêîìóí³êàö³¿ äîçâîëÿþòü âïðîâàäèòè íîâ³ òåõíîëîã³¿ ó ôîðì³ äèñòàíö³éíîãî íàâ÷àííÿ òà ³íòåðíåò-ñóïðîâîäó íàâ÷àëüíîãî ïðîöåñó. Çàâäÿêè ³ííîâàö³éíèì òåëåêîìóí³êàö³éíèì òåõíîëîã³ÿì Óí³âåðñèòåò "Óêðà¿íà" çàëó÷åíèé äî ðåàë³çàö³¿ îñâ³òí³õ ïðîåêò³â "Ì³æíàðîäíà îë³ìï³àäà ç îñíîâ íàóê" òà "Ì³æíàðîäíà øê³ëüíà àñï³ðàíòóðà". Ó÷àñíèêàìè Îë³ìï³àäè ìîæóòü ñòàòè ó÷í³ øê³ë ³ç óñ³õ ðåã³îí³â Óêðà¿íè. Ó 2013ð. Óí³âåðñèòåò "Óêðà¿íà" îðãàí³çóâàâ ïðîâåäåííÿ ô³íàëüíîãî åòàïó Îë³ìï³àäè äëÿ ó÷àñíèê³â ç Óêðà¿íè òà Ðîñ³¿ ó ì. Êè¿â òà ÌÄÖ "ÀÐÒÅÊ" (Êðèì). Ïåðåìîæöÿì öèõ îñâ³òí³õ ïðîåêò³â â Óí³âåðñèòåò³ "Óêðà¿íà" âèïëà÷óþòüñÿ Ïðåçèäåíòñüê³ ñòèïåíä³¿ òà íàäàþòüñÿ çíèæêè ïî îïëàò³ çà íàâ÷àííÿ. Óí³âåðñèòåò "Óêðà¿íà" º ó÷àñíèêîì ï³ëîòíîãî ì³æíàðîäíîãî ïðîåêòó, îðãàí³çàòîðîì ÿêîãî º Mircast University. Ñóòü ïðîåêòó ïîëÿãàº ó íàäàíí³ ìîæëèâîñò³ êîæíîìó âèêëàäà÷ó ÂÍÇ øâèäêî ñòâîðèòè ÿê³ñíèé ïîâíîôóíêö³îíàëüíèé îí-ëàéí êóðñ ³ ïîñò³éíî éîãî ï³äòðèìóâàòè çà äîïîìîãîþ ïðîñòî¿ òà çðó÷íî¿ ïðîãðàìè-êîíñòðóêòîðà. Äëÿ îðãàí³çàö³¿ ñèñòåìè äèñòàíö³éíîãî íàâ÷àííÿ íà ñåðâ³ñ³ Mircast University âèêëàäà÷³ Óí³âåðñèòåòó ïðîâîäÿòü îí-ëàéí êóðñè, ³íòåðàêòèâí³ â³äåîëåêö³¿ êóðñ³â äèñöèïë³í, ó òîìó ÷èñë³ é àíãë³éñüêîþ ìîâîþ.

Çà ³í³ö³àòèâè Óí³âåðñèòåòó "Óêðà¿íà" ïðîäîâæóºòüñÿ ñï³âïðàöÿ ç Óí³âåðñèòåòîì "Â³ñòóëà" (Âàðøàâà, Ïîëüùà). Ó öüîìó íàâ÷àëüíîìó ðîö³, êð³ì ïðîãðàì âèäà÷³ ïîäâ³éíèõ äèïëîì³â ³ ïðîãðàìè âèêëàäàííÿ ïðîôåñîðñüêî-âèêëàäàöüêèì ñêëàäîì Óí³âåðñèòåòó "Óêðà¿íà" îêðåìèõ êóðñ³â â Óí³âåðñèòåò³ "Â³ñòóëà" óïðîäîâæ 1-2 òèæí³â íà âèã³äíèõ ô³íàíñîâèõ óìîâàõ, çàïî÷àòêîâàíî ùå äâà ñï³ëüíèõ ïðîåêòè - âèïóñê ñï³ëüíîãî íàóêîâîãî æóðíàëó ç êîìï'þòåðíèõ íàóê òà ïðîâåäåííÿ êóðñ³â çà îäí³ºþ ç íàéêðàùèõ äèñòàíö³éíèõ ïðîãðàì âèâ÷åííÿ ³íîçåìíèõ ìîâ "Tell me more". Âîíà âèçíàíà òàêèìè ïðîâ³äíèìè îðãàí³çàö³ÿìè ñâ³òó, ÿê ÔÁÐ, Ì³í³ñòåðñòâî ô³íàíñ³â Ôðàíö³¿, Microsoft. Â Óí³âåðñèòåò³ "Óêðà¿íà" ðîçðîáëåíî ìåòîäè÷í³ ðåêîìåíäàö³¿ äëÿ ñòâîðåííÿ ³íòåðàêòèâíèõ â³äåîëåêö³é. Íà ñüîãîäí³øí³é äåíü ðîçãëÿäàºòüñÿ ïèòàííÿ âèêîðèñòàííÿ íîâèõ ïðîãðàìíèõ çàñîá³â äëÿ îðãàí³çàö³¿ â³äåîëåêö³é ó ðåæèì³ ðåàëüíîãî ÷àñó òà â ïîïåðåäíüîìó çàïèñ³. Äëÿ çàáåçïå÷åííÿ äèñòàíö³éíî¿ ôîðìè íàâ÷àííÿ ôóíêö³îíóº äâà ñàéòè: âíóòð³øí³é (äëÿ â³äïðàöþâàííÿ ïðàêòè÷íèõ íàâè÷îê âèêëàäà÷³â) òà çàãàëüíîäîñòóïíèé (îðãàí³çîâàíèé çà ñòðóêòóðíèì ïðèíöèïîì). Ï³ñëÿ çàòâåðäæåííÿ íà êàôåäðàõ åëåêòðîíí³ íàâ÷àëüí³ êóðñè ðîçì³ùóþòüñÿ íà ñàéò³ vo.ukraine.edu.ua. Ñòóäåíòè Óí³âåðñèòåòó, ÿê³ ìàþòü áàæàííÿ ³ ìîæëèâîñò³, ìîæóòü îòðèìóâàòè îñâ³òó, ñàìîñò³éíî îïàíîâóþ÷è êîíñïåêòè, äèäàêòè÷í³ òà àòåñòàö³éí³ ìàòåð³àëè. Äëÿ öüîãî âèêëàäà÷àìè Óí³âåðñèòåòó "Óêðà¿íà" ñïåö³àëüíî ðîçðîáëåíî ìåòîäè÷íå òà ³íôîðìàö³éíå çàáåçïå÷åííÿ êîæíî¿ äèñöèïë³íè íàâ÷àëüíîãî ïðîöåñó. Â åëåêòðîíí³é á³áë³îòåö³ Óí³âåðñèòåòó "Óêðà¿íà" ðîçì³ùåíî öèôðîâ³ àíàëîãè

ë³òåðàòóðè, íàÿâíî¿ â óí³âåðñèòåòñüê³é á³áë³îòåö³. Âïðîâàäæåííÿ òåõíîëîã³é ²íòåðíåò-ñóïðîâîäó ó ïðàêòèêó ï³äãîòîâêè ôàõ³âö³â ïåðåäáà÷àº ðåãóëÿðíó ïåðåâ³ðêó ð³âíÿ çàñâîºííÿ ìàòåð³àëó òà íàäàííÿ âèêëàäà÷àìè êîíñóëüòàö³é. Íà òåðèòîð³¿ Óí³âåðñèòåòó "Óêðà¿íà" ôóíêö³îíóº øâèäê³ñíèé áåçäðîòîâèé ²íòåðíåò çà òåõíîëîã³ºþ Wi-Fi. Ïîñëóãà íàäàºòüñÿ ó äâîõ ðåæèìàõ - áåçîïëàòíîìó ç îáìåæåííÿì øâèäêîñò³ òà áåç îáìåæåíü øâèäêîñò³ çà ïðèâàáëèâèìè íèçüêèìè òàðèôàìè. Â îáîõ ðåæèìàõ ïîñëóãà íàäàºòüñÿ áåç îáìåæåííÿ âõ³äíîãî òà âèõ³äíîãî òðàô³êó. Êîæåí êîðèñòóâà÷ ìàº çìîãó çàðåºñòðóâàòèñÿ òà âèêîðèñòîâóâàòè ²íòåðíåò ç íàâ÷àëüíîþ ìåòîþ áåçêîøòîâíî. Âàðò³ñòü íàâ÷àííÿ â Óí³âåðñèòåò³ "Óêðà¿íà" º äîñòóïíîþ ³ çàëåæèòü â³ä îáðàíî¿ ñïåö³àëüíîñò³, ÎÊÐ òà ôîðìè íàâ÷àííÿ. Ä³º óí³êàëüíà ñèñòåìà çíèæîê, íàïðèêëàä, ïðè îïëàò³ íàïåðåä, ñòóäåíòàì ³ç îäí³º¿ ðîäèíè, â³äì³ííèêàì, ìîëîäèì íàóêîâöÿì, àêòèâ³ñòàì ñòóäåíòñüêîãî ñàìîâðÿäóâàííÿ òîùî. Ïðèéìàëüíà êîì³ñ³ÿ: ì. Êè¿â, âóë. Ëüâ³âñüêà, 23, êîðï. 1, êàá. 104. Òåë.: (044) 409-27-62, 424-70-08. 0155 Ñàéò: vmurol.com.ua.

НАВІГАТОР ТВОЄЇ ОСВІТИ – ЩОМІСЯЧНИЙ ЖУРНАЛ “СУЧАСНА ОСВІТА”

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 11-12 ËÈÑÒÎÏÀÄ-ÃÐÓÄÅÍÜ

· 2013

ÍÀÏÐßÌÈ Ï²ÄÃÎÒÎÂÊÈ ÔÀÕ²ÂÖ²Â Ó ÊÈ¯ÂÑÜÊÎÌÓ ÅÊÎÍÎÌ²×ÍÎÌÓ ²ÍÑÒÈÒÓÒ² ÌÅÍÅÄÆÌÅÍÒÓ Ë³öåíç³ÿ ÌÎÍ Óêðà¿íè ñåð³ÿ ÀÄ ¹ 073188 â³ä 08.01.2013 ð.

Інстит т веде під отов фахівців рівня ба алавр, спеціаліст, ма істр та молодший спеціаліст. Під отов а ба алаврів проводиться за напрямами: фінанси і редит, мар етин , менеджмент, соціоло ія. С тність цих напрямів: Фінанси і редит - створення, розподіл і ви ористання фінансових рес рсів з метою дося нення висо их рез льтатів діяльності підприємства. Цей напрям в лючає наст пні спеціалізації за професійним спрям ванням: фінансовий менеджмент, бан івсь ий менеджмент, страховий менеджмент. Посади, я і може займати баалавр з фінансів: ерівни мало о підприємства, омерційний дире тор, фахівець в ал зі фінансів і тор івлі, дилер, бро ер, страховий а ент, інспе тор подат ової сл жби. Мар етин - забезпечення вип с прод ції та надання посл з рах ванням вимо рин на основі стан і динамі и попит , потреб споживачів. Вип с ни ам присвоюється валіфі ація ба алавр з мар е-

тин і він може займати посади: помічни ерівни а підприємства, тор овець з обсл ов вання бізнес та ре лами, техні з план вання, ма лер біржовий, товарознавець, тор івельний бро ер, тор овець омерційний, а ент ре ламний. Менеджмент - правління діяльністю ор анізації та її персоналом з метою прийняття оптимальних правлінсь их рішень для дося нення висо о о рівня доброб т . Спеціалізації: менеджмент зовнішньое ономічної, омерційної, отельної, ресторанної та т ристичної діяльності. Посади, я і може займати ба алавр з менеджмент : завід вач се ції в тор івлі, завід вач виробництва (ресторани, отелі), заст пни завід вача, інспе тор тор івельний, інспе тор з адрів, менеджер отельном осподарстві, менеджер ресторан , менеджер з персонал . Соціоло ія - соціально-педа о ічна діяльність різних соціальних ор анізаціях, підрозділах ор анів правління справах сім’ї та молоді. Під отов а спеціалістів та ма істрів про-

водиться за спеціальностями: менеджмент ор анізацій, менеджмент зовнішньое ономічної діяльності, фінанси та мар етин . Термін навчання для спеціалістів - 1 рі , для ма істрів - 1,5 ро . В інстит ті ведеться перепід отов а та надання др ої освіти зі спеціальностей: фінанси, менеджмент ор анізацій. В інстит ті ф н ціон є е ономі о- правлінсь ий оледж, я ий от тє фахівців за спеціальностями: “ Ресторанне обсл ов вання”, “Комерційна діяльність”, “Фінанси і редит”. Вип с ни и оледж приймаються до інстит т на 3 рс рівня ба алавр. В інстит ті ф н ціон є аспірант ра за спеціальністю: “Е ономі а та правління підприємствами”. 03057 м. Київ, в л. Смоленсь а, 31-33, орп. 36 (м. “Ш лявсь а”) Тел.: (044)456-72-64, 456-88-02 E-mail: ecoman@kv.ukrtel.net, ecomankiev@mail.ru www.ecoman-university.kiev.ua 0166

ÎÄÅÑÜÊÀ ÍÀÖ²ÎÍÀËÜÍÀ ÌÎÐÑÜÊÀ ÀÊÀÄÅÌ²ß (ÎÍÌÀ) Ë³öåíç³ÿ: ÌÎÍÌÑÓ ÀÂ ¹ 586064 â³ä 14.09.11 ð. Ð³ê çàñíóâàííÿ - 1944. Íàâ÷àëüíèé çàêëàä IV ð³âíÿ àêðåäèòàö³¿. Ñïåö³àëüíîñò³ ÎÍÌÀ àêðåäèòîâàí³ ²íñòèòóòîì ìîðñüêî¿ òåõí³êè, íàóêè ³ òåõíîëîã³¿ (IMarEST), à òàêîæ Ìîðñüêèì ³íñòèòóòîì (Nautical Institute NI) (Âåëèêîáðèòàí³ÿ). Ñèñòåìà ï³äãîòîâêè ïëàâñêëàäó ïðèâåäåíà ó ïîâíó â³äïîâ³äí³ñòü ç âèìîãàìè Ì³æíàðîäíî¿ êîíâåíö³¿ ïî ï³äãîòîâö³ é äèïëîìóâàííþ ìîðÿê³â ³ íåñåííþ âàõòè. Ôàêóëüòåòè: Ê Ôàêóëüòåò ìîðñüêîãî ñóäíîâîä³ííÿ Ê Ôàêóëüòåò ñóäíîâîä³ííÿ íà ìîðñüêèõ ³ âíóòð³øí³õ âîäíèõ øëÿõàõ ÊÑóäíîìåõàí³÷íèé ôàêóëüòåò Ê Ôàêóëüòåò àâòîìàòèêè ÊÔàêóëüòåò åëåêòðîìåõàí³êè òà ðàä³îåëåêòðîí³êè

ÊÔàêóëüòåò ìîðñüêîãî ïðàâà ³ ìåíåäæìåíòó ÊÄåêàíàò ïî ðîáîò³ ç ³íîçåìíèìè ñòóäåíòàìè Ñïåö³àëüíîñò³:

ÊÑóäíîâîä³ííÿ ÊÅêñïëóàòàö³ÿ ñóäíîâèõ åíåðãåòè÷íèõ óñòàíîâîê

ÊÅêñïëóàòàö³ÿ ñóäíîâîãî åëåêòðîîáëàäíàííÿ ³ çàñîá³â àâòîìàòèêè

ÊÀâòîìàòèçîâàíå óïðàâë³ííÿ òåõíîëîã³÷íèìè ïðîöåñàìè

ÊÐàä³îåëåêòðîíí³ ïðèñòðî¿, ñèñòåìè ³ êîìïëåêñè ÊÏðàâîçíàâñòâî ÊÌåíåäæìåíò îðãàí³çàö³é Ìàòåð³àëüíî-òåõí³÷íà áàçà: 7 íàâ÷àëüíèõ êîðïóñ³â, íàâ÷àëüíå â³òðèëüíå ñóäíî "Äðóæáà", êóðñàíòñüêå ì³ñòå÷êî (åê³ïàæ) ç 4 æèòëîâèìè êîðïóñàìè, äå ôóíêö³îíóþòü: ñïîðòêîìïëåêñ, áàñåéí îë³ìï³éñüêîãî êëàñó, ñòàä³îí äëÿ ì³í³ôóòáîëó, ìåäèêî-ñàí³òàðíà ÷àñòèíà, ñòîëîâà íà 1200 ì³ñöü ç ñó÷àñíèì îáëàäíàííÿì, êàôå, êëóá. Àêàäåì³ÿ ñüîãîäí³ - Àçîâñüêèé ìîðñüêèé ³íñòèòóò ÎÍÌÀ â Ìàð³óïîë³, ²çìà¿ëüñüêèé ôàêóëüòåò ÎÍÌÀ, Ìîðåõ³äíèé êîëåäæ òåõí³÷íîãî ôëîòó ÎÍÌÀ, Ìîðåõ³äíå ó÷èëèùå ³ì. Î.². Ìàðèíåñêà ÎÍÌÀ, Öåíòð ï³äãîòîâêè é àòåñòàö³¿ ïëàâñêëàäó ÎÍÌÀ, íàâ÷àëüíî-òðåíàæåðí³ öåíòðè ç ñó÷àñíèì òðåíàæåðíèì îáëàäíàííÿì.

Â àêàäåì³¿ ä³º íàâ÷àëüíî-ìåòîäè÷íèé öåíòð äîâóç³âñüêî¿ ï³äãîòîâêè, äî ñêëàäó ÿêîãî âõîäÿòü ï³äãîòîâ÷³ êóðñè. Â àêàäåì³¿ ôóíêö³îíóº êàôåäðà â³éñüêîâî¿ ï³äãîòîâêè. Ôîðìè íàâ÷àííÿ: äåííà, çàî÷íà; çà äåðæçàìîâëåííÿì ³ íà êîíòðàêòí³é îñíîâ³. 65029, ì. Îäåñà, âóë. Ä³äð³õñîíà, 8; Òåë. ïðèéìàëüíî¿ ðåêòîðà: (048) 777-57-74; Ôàêñ: (0482) 34-52-67 Òåë. ïðèéìàëüíî¿ êîì³ñ³¿: (048) 728-25-14; Äåêàíàò ïî ðîáîò³ ç ³íîçåìíèìè ñòóäåíòàìè: (048) 732-52-30 E-mail: info@onma.edu.ua; 0721 www.onma.edu.ua

УВАГА: ПЕРЕДПЛАТА! ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС 06222 В КАТАЛОЗІ “УКРПОШТА”

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 11-12 ËÈÑÒÎÏÀÄ-ÃÐÓÄÅÍÜ 2013

ÊÈ¯ÂÑÜÊÈÉ ÓÍ²ÂÅÐÑÈÒÅÒ ÏÐÀÂÀ – ²ÍÒÅÃÐÀÖ²ß ÎÑÂ²ÒÈ ² ÍÀÓÊÈ

Ë³öåíç³ÿ Ì³í³ñòåðñòâà îñâ³òè ³ íàóêè, ìîëîä³ òà ñïîðòó Óêðà¿íè ÀÄ 072657 â³ä 10.09.2012 ð.

Ï³ä ÷àñ çàíÿòü íà ï³äãîòîâ÷èõ êóðñàõ

Ïåðåìîæö³ êîíêóðñíîãî òåñòóâàííÿ

Áàãàòîð³÷íèé äîñâ³ä ðîáîòè Êè¿âñüêîãî óí³âåðñèòåòó ïðàâà Íàö³îíàëüíî¿ àêàäåì³¿ íàóê Óêðà¿íè äåìîíñòðóº, ùî îñíîâó îñâ³òè ñêëàäàþòü ãëèáîê³ àêàäåì³÷í³ çíàííÿ. Â³í ñâ³ä÷èòü, ùî êîíöåïö³ÿ çáëèæåííÿ ôóíäàìåíòàëüíèõ òåîðåòè÷íèõ äîñë³äæåíü ó ñôåð³ ïðàâà é îñâ³òè âèïðàâäîâóº ñåáå. Ç³ ñò³í Êè¿âñüêîãî óí³âåðñèòåòó ïðàâà âèõîäÿòü êâàë³ô³êîâàí³ þðèñòè – ñïåö³àë³ñòè òà ìàã³ñòðè çà íàïðÿìàìè «Ïðàâîçíàâñòâî» òà «Ì³æíàðîäíå ïðàâî»; âîíè çà áàæàííÿì ìîæóòü ïðîäîâæèòè íàâ÷àííÿ â àñï³ðàíòóð³, ÿêà ³ñíóº â óí³âåðñèòåò³. Âèïóñêíèê³â óí³âåðñèòåòó îõî÷å áåðóòü íà ðîáîòó â îðãàíè äåðæàâíîãî óïðàâë³ííÿ, ñóäó, ïðàâîîõîðîíí³ îðãàíè, áàíêè, þðèäè÷í³ ô³ðìè, ì³æíàðîäí³ îðãàí³çàö³¿, íàâ÷àëüí³ çàêëàäè, àäâîêàòñüê³ îá'ºäíàííÿ òîùî. Ñòóäåíòè íàâ÷àþòüñÿ çà ð³çíîìàí³òíèìè íàïðÿìàìè, îäåðæóþ÷è íåîáõ³äíó òåîðåòè÷íó áàçó çíàíü ³ ïðàêòè÷í³ íàâè÷êè çà òàêèìè ñïåö³àë³çàö³ÿìè çîêðåìà: «Ãîñïîäàðñüêî-ïðàâîâà», «Öèâ³ëüíå òà òðóäîâå ïðàâî»; «Ñóä. Ïðîêóðàòóðà. Àäâîêàòóðà»; «Ì³æíàðîäíå òà ºâðîïåéñüêå ïðàâî». Âèñîêèé ôàõîâèé ð³âåíü âèïóñêíèê³â ïîÿñíþºòüñÿ òèì, ùî êåð³âíèöòâî âóçó ï³äòðèìóº êîíöåïö³þ ïîºäíàííÿ âèùî¿ þðèäè÷íî¿ îñâ³òè, íàóêè ³ ïðàêòèêè, ùî ïåðåäáà÷àº ïîâñÿêäåííå ïðåäìåòíå ñóì³ùåííÿ íàâ÷àííÿ ³ þðèäè÷íî¿ ïðàêòèêè ç ïåðøîãî êóðñó. Óí³âåðñèòåò âïðîâàäæóº íîâ³òí³ íàâ÷àëüí³ òåõíîëîã³¿ ç âèêîðèñòàííÿì íàéñó÷àñí³øî¿ òåõí³êè, ìóëüòèìåä³éíèõ ñèñòåì, êîìï'þòåðíîãî òåñòóâàííÿ, âèâ÷åííÿ ïðàâîâèõ òà ³íøèõ ìàòåð³àë³â, íàóêîâî¿ ³ íàâ÷àëüíî-ìåòîäè÷íî¿ ë³òåðàòóðè ÷åðåç ñèñòåìó ²íòåðíåò, çàáåçïå÷óº ñòóäåíò³â ñó÷àñíèìè ï³äðó÷íèêàìè òà åëåêòðîííîþ á³áë³îòåêîþ.

Ï³äãîòîâ÷³ êóðñè Óí³âåðñèòåòó íàäàþòü ìîæëèâ³ñòü àá³òóð³ºíòàì îçíàéîìèòèñÿ ç âèêëàäà÷àìè, ìåòîäàìè ¿õ ðîáîòè òà ïðîôåñ³éíèì ð³âíåì ï³äãîòîâêè ùå äî ïî÷àòêó îñíîâíîãî íàâ÷àëüíîãî ïðîöåñó. Ä³ÿëüí³ñòü ï³äãîòîâ÷èõ êóðñ³â ñïðÿìîâàíà äîïîìîãòè ìîëîä³ ïîïîâíèòè, ñèñòåìàòèçóâàòè ³ óïîðÿäêóâàòè çíàííÿ ³ç çàãàëüíîîñâ³òí³õ ïðåäìåò³â òà âèçíà÷èòèñÿ ç âèáîðîì ìàéáóòíüî¿ ïðîôåñ³¿. Íàâ÷àííÿ ó â³ää³ëåíí³ çàáåçïå÷óºòüñÿ âèñîêèì ïðîôåñ³îíàë³çìîì ïðîâ³äíèõ íàóêîâîïåäàãîã³÷íèõ ïðàö³âíèê³â óí³âåðñèòåòó, ÿê³ñòþ âèêëàäàííÿ, ñó÷àñíèìè ôîðìàìè íàâ÷àííÿ òà âïðîâàäæåííÿì ³íäèâ³äóàëüíîãî ï³äõîäó, ùî çàáåçïå÷èòü, ÿê ñâ³ä÷èòü äîñâ³ä ïîïåðåäí³õ ðîê³â âèñîêó ðåçóëüòàòèâí³ñòü âñòóïó äî âèùèõ íàâ÷àëüíèõ çàêëàä³â. Äëÿ ðåàë³çàö³¿ ïîñòàâëåíèõ ö³ëåé âèêëàäà÷àìè Â³ää³ëåííÿ âèêîðèñòîâóþòüñÿ íîâ³òí³ ìåòîäèêè íàâ÷àííÿ, ð³çí³ ï³äõîäè â îñâ³òí³é ñôåð³, ïðè öüîìó â ïîâíîìó îáñÿç³ çàáåçïå-

÷óþ÷è âèñîêèé ð³âåíü ï³äãîòîâêè âèìîãàì çîâí³øíüîãî òåñòóâàííÿ. Çàâäÿêè âèñîêîìó ïðîôåñ³îíàë³çìó âèêëàäà÷³â êóðñ³â ³ âèêîðèñòàííÿ ñó÷àñíèõ âèìîã ç óðàõóâàííÿì ³íäèâ³äóàëüíèõ îñîáëèâîñòåé êîæíîãî ñëóõà÷à, íàø³ âèïóñêíèêè ìèíóëîãî ðîêó ìàëè äîñèòü âèñîê³ ïîêàçíèêè íà çîâí³øíüîìó òåñòóâàíí³. Òàê, 100% íàøèõ ñëóõà÷³â îòðèìàëè á³ëüøå 124 áàë³â òà 140 áàë³â ç ïðîô³ëüíîãî ïðåäìåòó, à òàêîæ 70% – ïîíàä 160 áàë³â, ùî çàáåçïå÷óâàëî ¿õ óñï³øíå íàäõîäæåííÿ íà îáðàí³ íèìè ñïåö³àëüíîñò³ íå ò³ëüêè â ÊÓÏ, àëå é ³íø³ ÂÍÇ Óêðà¿íè. Äëÿ ³íîãîðîäí³õ ñëóõà÷³â ³ ñëóõà÷³â, ÿê³ ñóì³ùàþòü ðîáîòó ³ íàâ÷àííÿ, ä³þòü ãðóïè çàî÷íî-äèñòàíö³éíîãî íàâ÷àííÿ. Äëÿ àá³òóð³ºíò³â, ÿê³ íå ìàþòü ìîæëèâîñò³ íàâ÷àòèñÿ â Êèºâ³, àëå áàæàþòü îòðèìàòè ÿê³ñíó þðèäè÷íó îñâ³òó, â óí³âåðñèòåò³ ïðàöþº â³ää³ëåííÿ çàî÷íî-äèñòàíö³éíîãî íàâ÷àííÿ. Íàâ÷àííÿ çà ö³ºþ ôîðìîþ ï³äãîòîâêè ôàõ³âö³â â³äáóâàºòüñÿ ç âèêîðèñòàííÿì ²íòåðíåò-òåõíîëîã³é ³ ìóëüòèìåä³éíèõ ñèñòåì. Äëÿ ñòóäåíò³â ö³º¿ ôîðìè íàâ÷àííÿ ä³º â³äïîâ³äíà åëåêòðîííà íàóêîâî-îñâ³òíÿ áàçà òà âïðîâàäæåíî â åêñïëóàòàö³þ ñó÷àñíèé êîìï'þòåðíèé êëàñ. Êîæíî¿ îñåí³ ìîëîä³ þðèñòè – âèïóñêíèêè Êè¿âñüêîãî óí³âåðñèòåòó ïðàâà ÍÀÍ Óêðà¿íè ïåðåäàþòü ñòóäåíòàì ïåðøîêóðñíèêàì ñèìâîë³÷íó êíèãó çíàíü, ùîá ï³ñëÿ çàê³í÷åííÿ íàâ÷àííÿ âîíè ñòàëè âèñîêîïðîôåñ³éíèìè ôàõ³âöÿìè â ãàëóç³ ïðàâà, ÿê³ òàê ïîòð³áí³ Óêðà¿í³. 03142, Óêðà¿íà, ì. Êè¿â, âóë. Àêàä. Äîáðîõîòîâà, 7-À (ñò.ì. «Æèòîìèðñüêà») Òåë.: (044)424-33-35

Âèïóñêíèêè ï³äãîòîâ÷îãî â³ää³ëåííÿ – íèí³øí³ ñòóäåíòè óí³âåðñèòåòó

Íàâ÷àííÿ íà ï³äãîòîâ÷îìó â³ää³ëåíí³ – øëÿõ äî óñï³õó

ЧАС ІНВЕСТУВАТИ В СВОЮ ОСВІТУ!

0277

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 11-12 ËÈÑÒÎÏÀÄ-ÃÐÓÄÅÍÜ

· 2013

ÊÈ¯ÂÑÜÊÈÉ ÍÀÖ²ÎÍÀËÜÍÈÉ ÒÎÐÃÎÂÅËÜÍÎ-ÅÊÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ÓÍ²ÂÅÐÑÈÒÅÒ Ë³öåíç³ÿ ÌÎÍ Óêðà¿íè ÀÅ ¹270725 â³ä 02.07.2013 ð. Êè¿âñüêèé íàö³îíàëüíèé òîðãîâåëüíî-åêîíîì³÷íèé óí³âåðñèòåò – ïðîâ³äíèé äåðæàâíèé âèùèé íàâ÷àëüíèé çàêëàä Óêðà¿íè, ùî ìàº IV ð³âåíü àêðåäèòàö³¿. Â ÊÍÒÅÓ íàâ÷àºòüñÿ áëèçüêî 40 òèñ. ñòóäåíò³â. Äî ñêëàäó óí³âåðñèòåòó, äå ôóíêö³îíóþòü 5 ôàêóëüòåò³â, âõîäÿòü 6 ³íñòèòóò³â, 12 êîëåäæ³â ³ âèùèõ êîìåðö³éíèõ ó÷èëèù, ðîçòàøîâàíèõ ó Êèºâ³, Áóðøòèí³, Â³ííèö³, Æèòîìèð³, Êîëîìè¿, Õàðêîâ³, Õìåëüíèöüêîìó, ×åðí³âöÿõ, Óæãîðîä³ òà ßëò³. Ôàêóëüòåòè ÊÍÒÅÓ: • åêîíîì³êè, ìåíåäæìåíòó ³ ïðàâà; • ô³íàíñ³â òà áàíê³âñüêî¿ ñïðàâè; • îáë³êó, àóäèòó òà åêîíîì³÷íî¿ ê³áåðíåòèêè; • ðåñòîðàííî-ãîòåëüíîãî òà òóðèñòè÷íîãî á³çíåñó; • òîâàðîçíàâñòâà ³ òîðãîâåëüíîãî ï³äïðèºìíèöòâà. Â óí³âåðñèòåò³ çä³éñíþºòüñÿ ï³äãîòîâêà âèñîêîêâàë³ô³êîâàíèõ ôàõ³âö³â çà áàêàëàâðñüêèìè ³ ìàã³ñòåðñüêèìè ïðîãðàìàìè. Äëÿ òîãî, ùîá ìàòè âïåâíåí³ñòü ïðè ñêëàäàíí³ ÇÍÎ, ïðîïîíóºòüñÿ ïðîéòè íàâ÷àííÿ íà ï³äãîòîâ÷èõ êóðñàõ ó Öåíòð³ äîâóç³âñüêî¿ ï³äãîòîâêè ÊÍÒÅÓ. Ï³ä ÷àñ âñòóïó äî óí³âåðñèòåòó êîæåí àá³òóð³ºíò ìîæå îáðàòè äëÿ ñåáå íàéá³ëüø ïðèéíÿòíó ôîðìó íàâ÷àííÿ: äåííó, çàî÷íó, âå÷³ðíüî-çàî÷íó, åêñòåðíàòíó òà äèñòàíö³éíó. Íàïðÿìè ï³äãîòîâêè â ÊÍÒÅÓ çàäîâîëüíÿòü íàéâèáàãëèâ³øîãî àá³òóð³ºíòà: • åêîíîì³÷íà ê³áåðíåòèêà; • ì³æíàðîäíà åêîíîì³êà; • åêîíîì³êà ï³äïðèºìñòâà; • ìàðêåòèíã; • ô³íàíñè ³ êðåäèò; • îáë³ê ³ àóäèò; • òîâàðîçíàâñòâî ³ òîðãîâåëüíå ï³äïðèºìíèöòâî; • ìåíåäæìåíò; • õàð÷îâ³ òåõíîëîã³¿ òà ³íæåíåð³ÿ; • ãîòåëüíî-ðåñòîðàííà ñïðàâà; • òóðèçì; • ïñèõîëîã³ÿ; • ðåêëàìà ³ çâ’ÿçêè ç ãðîìàäñüê³ñòþ; • ïðàâîçíàâñòâî. Óí³âåðñèòåò íàäàº ìîæëèâ³ñòü, êð³ì óêðà¿íñüêîãî äèïëîìà äåðæàâíîãî çðàçêà, îòðèìàòè ïàðàëåëüíî äðóãó âèùó îñâ³òó ó Ôðàíöóçüêî-Óêðà¿íñüêîìó ³íñòèòóò³ óïðàâë³ííÿ òà äèïëîì äåðæàâíîãî çðàçêà Ôðàíö³¿; äèïëîì ïåðåêëàäà÷à ç ³íîçåìíî¿

ìîâè òà çâàííÿ ìîëîäøîãî ëåéòåíàíòà; ïðîäîâæèòè íàâ÷àííÿ çà ïðîãðàìàìè ÌÂÀ àáî â àñï³ðàíòóð³. Ñòóäåíòè óí³âåðñèòåòó ïðîõîäÿòü âèðîáíè÷ó ïðàêòèêó íà ïðîâ³äíèõ ï³äïðèºìñòâàõ êðà¿íè òà çà êîðäîíîì. Íàóêîâî-ïåäàãîã³÷íèé êîëåêòèâ óí³âåðñèòåòó — öå êîìàíäà ïðîôåñ³îíàë³â, ÿê³ ìàþòü çíà÷íèé ïðàêòè÷íèé äîñâ³ä íàóêîâî¿ òà êîìåðö³éíî¿ ä³ÿëüíîñò³. Ó ÊÍÒÅÓ ï³êëóþòüñÿ ïðî ñòóäåíò³â, ñòâîðþþ÷è ¿ì â³äïîâ³äí³ óìîâè äëÿ íàâ÷àííÿ. Ñîö³àëüíå çàáåçïå÷åííÿ òà ð³âåíü ìàòåð³àëüíî-òåõí³÷íî¿ áàçè óí³âåðñèòåòó â³äïîâ³äàº ñó÷àñíèì ì³æíàðîäíèì âèìîãàì. Óí³âåðñèòåò çíàõîäèòüñÿ ïîðó÷ ç ìàëüîâíè÷èì ïàðêîì Ê³îòî. Íà òåðèòîð³¿ óí³âåðñèòåòó ðîçòàøîâàí³ 5 ãóðòîæèòê³â, 2 ñó÷àñíî îáëàäíàí³ àêòîâ³ çàëè, êíèæêîâèé ê³îñê, òåí³ñíèé êîðò, ñïîðòèâí³ ìàéäàí÷èêè, ôóòáîëüíèé ñòàä³îí ç³ øòó÷íèì ãàçîíîì, òðåíàæåðí³ çàëè, 5 êàôå, 2 ¿äàëüí³, 2 ìåäïóíêòè, êàá³íåò ñó÷àñíî¿ ñòîìàòîëîã³¿ òîùî. Òåðèòîð³ÿ óí³âåðñèòåòó îõîðîíÿºòüñÿ. Ñòóäåíòè ÊÍÒÅÓ ìàþòü ìîæëèâ³ñòü çàéìàòèñÿ ñïîðòîì, âîêàëîì, ìóçèêîþ, òàíöÿìè, òåàòðàëüíèì ìèñòåöòâîì ó â³äïîâ³äíèõ ãóðòêàõ ï³ä êåð³âíèöòâîì âèñîêîêâàë³ô³êîâàíèõ õîðåîãðàô³â, äèðèãåíò³â, êîíöåðòìåéñòåð³â, ïåäàãîã³â ç âîêàëó òà ñïîðòñìåí³â. Óí³âåðñèòåò ìàº ñâîþ êîìàíäó ÊÂÍ. Àá³òóð³ºíòè, ùî îáåðóòü äëÿ ñåáå êîíòðàêòíó ôîðìó íàâ÷àííÿ, ìîæóòü áóòè âïåâíåí³ — âàðò³ñòü íàâ÷àííÿ º ðèíêîâîîáóìîâëåíîþ òà ñïðàâåäëèâîþ ç îãëÿäó íà ÿê³ñòü îñâ³òÿíñüêèõ ïîñëóã, ùî íàäàº ÊÍÒÅÓ, òà éîãî ðåéòèíã ñåðåä ÂÍÇ Óêðà¿íè. Ñòóäåíòè, ÿê³ âòðàòèëè ìîæëèâ³ñòü íàâ÷àòèñÿ íåçàëåæíî â³ä òðèâàëîñò³ ïåðåðâè â íàâ÷àíí³, òðóäîâîãî ñòàæó òà ôîðìè íàâ÷àííÿ, ìîæóòü ïîíîâèòèñÿ â ÊÍÒÅÓ àáî ïåðåâåñòèñÿ ç ³íøèõ íàâ÷àëüíèõ çàêëàä³â ²²–²V ð³âí³â àêðåäèòàö³¿. Äëÿ îôîðìëåííÿ äîêóìåíò³â íåîáõ³äíî çâåðíóòèñÿ äî ïðèéìàëüíî¿ êîì³ñ³¿ óí³âåðñèòåòó çà àäðåñîþ: ì. Êè¿â, âóë. Ê³îòî, 19, ê³ì. 306, êîðïóñ «Â». Äåòàëüíó ³íôîðìàö³þ ç ïèòàíü âñòóïó, ïåðåâåäåííÿ àáî ïîíîâëåííÿ ìîæíà îòðèìàòè â ³íôîðìàö³éíîêîíñóëüòàòèâíîìó öåíòð³ ïðèéìàëüíî¿ êîì³ñ³¿ ÊÍÒÅÓ çà òåëåôîíîì: +38 (044) 531-48-88 ç ïîíåä³ëêà ïî ï’ÿòíèöþ ç 9.00 äî 17.00, ïåðåðâà ç 13.00 äî 14.00, àáî çàâ³òàâøè íà Äí³ â³äêðèòèõ äâåðåé ó ÊÍÒÅÓ – 30 ëèñòîïàäà òà 21 ãðóäíÿ 2013 ð. àáî 22 ëþòîãî, 29 áåðåçíÿ òà 26 êâ³òíÿ 2014 ð. îá 11 ãîäèí³. 0479

ОСВІТА В УКРАЇНІ І ЗА КОРДОНОМ: WWW.S-OSVITA.COM.UA

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 11-12 ËÈÑÒÎÏÀÄ-ÃÐÓÄÅÍÜ 2013

Ìîºìó Óí³âåðñèòåòó ïðèñâÿ÷óºòüñÿ...

Äåðæàâíèé äèïëîì. ²V ð³âåíü àêðåäèòàö³¿ Ö³º¿ îñåí³ ìîº æèòòÿ çì³íèëîñÿ. ß ñòàëà ñòóäåíòêîþ ïåðøîãî êóðñó. Ïîçàäó - âàæêèé âèá³ð, ñóìí³âè ³ õâèëþâàííÿ, ïîïåðåäó ö³êàâå ñòóäåíòñüêå æèòòÿ, ÿêå ÿ âæå ëþáëþ ³ â ÿêîìó ñïîä³âàþñÿ áóòè ùàñëèâîþ. Ì³é Óí³âåðñèòåò ñïîäîáàâñÿ ìåí³ îäðàçó, ùå êîëè ÿ ïðèéøëà çàïèñóâàòèñÿ íà ï³äãîòîâ÷³ êóðñè äî ñêëàäàííÿ ÇÍÎ, - çàòèøí³ àóäèòîð³¿, ïðèâ³òí³ ëþäè... À íàéá³ëüøå ç ïåðøî¿ çóñòð³÷³ ç Óí³âåðñèòåòîì ìåí³ ÷îìóñü çàïàì'ÿòàëèñÿ êîðèäîðè. Òàê, ñàìå êîðèäîðè. Íå "îô³ö³éíî-íóäí³", íå òåìí³ òà õîëîäí³, ÿê³ ìåí³ äîâîäèëîñÿ áà÷èòè ðàí³øå, à ÿñêðàâ³, íàïîâíåí³ äðóæíüîþ àòìîñôåðîþ, ìîëîä³ñòþ òà ³íòåðåñîì äî æèòòÿ. "Òóò ö³êàâî", - ïîäóìàëà ÿ ³ íå ïîìèëèëàñÿ. Ïîòðàïèâøè äî Óí³âåðñèòåòó ÿê ñòóäåíòêà, ÿ îäðàçó ïîðèíóëà ó âèð éîãî íàñè÷åíîãî æèòòÿ. Íà òå, ùîá ðîçãóáèòèñÿ â íîâîìó ñåðåäîâèù³, ïðîñòî íå çàëèøèëîñÿ í³ ÷àñó, í³ ìîæëèâîñòåé. Íàñ, ïåðøîêóðñíèê³â, íå êèíóëè íàïðèçâîëÿùå, à â ïåðø³ æ äí³ íàâ÷àííÿ ïîçíàéîìèëè îäèí ç îäíèì ï³ä ÷àñ êîìóí³êàòèâíèõ òðåí³íã³â, äåòàëüíî ðîçïîâ³ëè ïðî òå, ÿê ïîáóäîâàíå æèòòÿ â íàâ÷àëüíîìó çàêëàä³ ³ ÿê³ ìîæëèâîñò³ â³í äàº êîæíîìó. Â Óí³âåðñèòåò³ áàãàòî íåçâè÷íèõ ïðîãðàì. ª òàê³, íàïðèêëàä, ùî äîçâîëÿþòü â÷èòèñÿ àíãë³éñüêîþ. À º ïðîãðàìè, âèïóñêíèêè êîòðèõ îòðèìóþòü äâà äèïëîìè - óêðà¿íñüêèé òà àâñòð³éñüêèé ÷è ãîëëàíäñüêèé. Ñàìå òóò, â Óí³âåðñèòåò³, ÿ ä³çíàëàñÿ ïðî ïðîåêòíó ãðóïó "SPG". ¯¿ îðãàí³çóâàëè çâè÷àéí³ ñòóäåíòè. Ïðîòå í³, íåçâè÷àéí³ - íåáàéäóæ³ äî òîãî, ùî â³äáóâàºòüñÿ äîâêîëà, òâîð÷³ ³ àêòèâí³. Ùå êîëè ÿ áóëà øêîëÿðêîþ, ìåí³ äîâîäèëîñÿ áðàòè ó÷àñòü ó ïðîô-

Ë³öåíç³ÿ ÌÎÍ ñåð³ÿ ÀÅ ¹ 270721 â³ä 02.07.2013ð.

îð³ºíòàö³éíèõ ïðîåêòàõ, ÿê³ ðîçðîáèëè ³ âò³ëèëè ó æèòòÿ ÷ëåíè "SPG". Òîæ êîëèñü ¿õíº ä³òèùå - ôåñòèâàëü ïðîôåñ³é "PROFFest" - äîïîì³ã ìåí³ îáðàòè ôàõ äî äóø³, à íèí³ ÿ ìàþ øàíñ ³ âåëèêå áàæàííÿ ñàì³é ïðîéòè â³äá³ð òà äîëó÷èòèñÿ äî ðîáîòè ïðîåêòíî¿ ãðóïè. Óí³âåðñèòåò ïîñò³éíî ðîçâèâàºòüñÿ. ßê ó âåëèêîìó âóëèêó, òóò ñ³ì äí³â íà òèæäåíü ç ðàíêó äî âå÷îðà êèïèòü ðîáîòà. Â÷àòüñÿ, ïåðåêâàë³ô³êîâóþòüñÿ, çàõèùàþòü äèñåðòàö³¿, ãîòóþòüñÿ äî âñòóïó, çäîáóâàþòü äîäàòêîâ³ çíàííÿ. Êîëåäæ³, áàêàëàâðàò, ìàã³ñòðàòóðà, àñï³ðàíòóðà, äîêòîðàíòóðà, ï³ñëÿäèïëîìíà îñâ³òà, á³çíåñ-îñâ³òà, êóðñè äëÿ ïåíñ³îíåð³â, ì³æíàðîäí³ ïðîãðàìè, ïðîãðàìè äëÿ ³íîçåìíèõ ãðîìàäÿí... Ãàäàþ, âàæêî çíàéòè ëþäèíó, ÿêà á õîò³ëà â÷èòèñÿ ³ íå çíàéøëà â Óí³âåðñèòåò³ ïîòð³áíî¿ ñàìå ¿é ïðîãðàìè. Òà é ï³ñëÿ çàíÿòü æèòòÿ â íàñ íå çàê³í÷óºòüñÿ. Âîíî ëèøå ïî÷èíàº âèãðàâàòè íîâèìè áàðâàìè. Â³äêðèâàþòü ñâî¿ äâåð³ ð³çíîìàí³òí³ ãóðòêè, ñåêö³¿ òà ñòóä³¿. À îñü ìåí³ íàéá³ëüøå ïðèïàâ äî äóø³ óí³âåðñèòåòñüêèé òåàòð òàíöþ. Íåäîâã³ âàãàííÿ ³ ùîïîíåä³ëêà òà ùî÷åòâåðãà ÿ íàòõíåííî ïðàöþþ íàä çä³éñíåííÿì ìð³¿ ìîãî æèòòÿ... Íàø òåàòð - ëèøå ÷àñòèíêà óí³âåðñèòåòñüêîãî Êóëüòóðíîãî öåíòðó. Ñï³ëüíî ç òåàòðàëüíîþ òà âîêàëüíîþ ñòóä³ºþ ìè âò³ëþâàòèìåìî íà ñöåí³ íåéìîâ³ðí³ ïðîåêòè, ñåðåä ÿêèõ - êàçêîâà íîâîð³÷íà âèñòàâà äëÿ ä³òåé. À ìàéæå ÷åðåç ð³ê, íàñòóïíî¿ îñåí³, ñâî¿ìè ÿñêðàâèìè âèñòóïàìè ìè â³òàòèìåìî íîâèõ ïåðøîêóðñíèê³â, ÿê³ ïðèéäóòü íà Ïîñâÿòó â ñòóäåíòè. Òà é âçàãàë³ áåç íàñ â Óí³âåðñèòåò³ íå îá³éäåòüñÿ æîäíå ñâÿòî. Ïîïåðåäó ùå áàãàòî íîâîãî, ö³êàâîãî. Ñòóäåíòñüêå æèòòÿ

ëèøå ðîçïî÷èíàºòüñÿ, ïðîòå âæå âñòèãëî çàõîïèòè ìåíå ³ çðîáèòè ÷àñòèíîþ âåëèêî¿ óí³âåðñèòåòñüêî¿ ðîäèíè. Ìåí³ êîìôîðòíî â ìîºìó Óí³âåðñèòåò³. Âåëèêà á³áë³îòåêà, êîìï'þòåðí³ êëàñè, ïîñò³éíèé äîñòóï äî ²íòåðíåòó, ãóðòîæèòêè. ß ìàþ áàãàòî ìîæëèâîñòåé äëÿ çäîáóòòÿ äîäàòêîâèõ çíàíü. À ùå ïðèºìíî, êîëè äî òåáå äîñëóõàþòüñÿ. ² íàâ³òü, ÿêùî âèíèêàþòü ÿê³ñü òðóäíîù³, íåïîðîçóì³ííÿ, ÿ çíàþ äî êîãî çâåðíóòèñÿ çà äîïîìîãîþ. Ñòóäåíòñüêà ðàäà Óí³âåðñèòåòó îäíà ç íàéä³ºâ³øèõ ó ì³ñò³ Êèºâ³. Âæå ñüîãîäí³ ÿ çíàþ ïðî Àñîö³àö³þ âèïóñêíèê³â Óí³âåðñèòåòó ³ ñïîä³âàþñü êîëèñü ñòàòè ¿¿ ÷ëåíîì. À ï³ä ÷àñ íàâ÷àííÿ ïëàíóþ çâåðòàòèñÿ äî óí³âåðñèòåòñüêîãî Öåíòðó ðîçâèòêó êàð'ºðè. Ùå îäèí ïîçèòèâíèé ìîìåíò, ïðî ÿêèé õî÷åòüñÿ ñêàçàòè - öå ìîæëèâ³ñòü çäîáóòè çíèæêó â îïëàò³ íàâ÷àííÿ âëàñíèì ðîçóìîì. Ñóìë³ííå íàâ÷àííÿ â ìîºìó Óí³âåðñèòåò³, ÿê ³ àêòèâíà ãðîìàäñüêà ä³ÿëüí³ñòü, âñåá³÷íî çàîõî÷óþòüñÿ. Ëþáëþ ñâ³é "ÊÐÎÊ" ³ ïðàãíó êðîêóâàòè ç íèì ïî æèòòþ, àäæå çíàþ - ìî¿ òåïë³ ïî÷óòòÿ âçàºìí³. Àäðåñà Óí³âåðñèòåòó: 03113, ì. Êè¿â, âóë. Ëàãåðíà, 30-32 (ñò. ì. "Áåðåñòåéñüêà") Ä³çíàòèñÿ ïðî Óí³âåðñèòåò: òåë. (044) 455-57-57, 455-57-07 krok@krok.edu.ua www.krok.edu.ua

ЖУРНАЛ “СУЧАСНА ОСВІТА” – ТВІЙ ПУТІВНИК У СВІТІ ЗНАНЬ

0016

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 11-12 ËÈÑÒÎÏÀÄ-ÃÐÓÄÅÍÜ

· 2013

ÊÓÌÅÄÍ² ÔÀÊÒÈ ÏÐÎ ×ÀÑ Í³ äëÿ êîãî íå ñåêðåò, ùî íà íàø³é çåìí³é êóë³ ³ñíóº áàãàòî ÷àñîâèõ ïîÿñ³â, ÿê³ â äåÿêèõ ì³ñöÿõ ðîçòàøîâóþòüñÿ äîñèòü óìîâíî ³ êóìåäíî. Îñü äåê³ëüêà ö³êàâèõ ôàêò³â ç öüîãî ïðèâîäó... Фа т 1. Життя без справжньо о Де: Лінія зміни дат (ЛЗД) Ця мовна лінія проходить в Тихом о еані по 180-м меридіан . Перетинаючи ЛЗД із заход на схід, можна поверн тися на 24 одини назад - "вчора", а при р сі зі сход на захід потрапити на доб вперед - в "завтра". "Справжнє" т т ефемерне, я ніде на планеті. Фа т 2. Захід сонця т т опівночі Де: Китай Китай - одна з найдовших раїн світі: 5700 м із заход на схід. До революції 1949 держава поділялася на п'ять часових поясів. Але Вели ий Керманич вирішив, що це пахне сепаратизмом, і ввів всій величезній раїні єдиний час - пе інсь ий. Том , напри лад, в Тибеті захід сонця "запізнюється" один на п'ять: сонце сідає опівночі. Фа т 3. Кро довжиною в 3,5 одини Де: Аф ано- итайсь ий ордон Перетинаючи цей ордон, стріл и одинни а потрібно переводити відраз на 3,5 одини вперед. У світі немає більше місця, де один ро займав би стіль и час . Фа т 4. Звивистий час Де: Гімалаї Гімалайсь ірсь ряд не дарма вважають місцем містичним. Цієї точ и зор дотрим ються не тіль и просвітлені м дреці і філософи, а й звичайні ео рафи. Гімалаї перетинають іль а раїн з різними часовими поясами. В рез льтаті мандрівни ові, я ий вирішив пройти всі 1000 м по цій ряді, потрібно шість разів переводити стріл и одинни а: на індо-непальсь ом ордоні -

на 15 хвилин вперед, на непалоіндійсь ом - на 15 хвилин назад, на індо- итайсь ом - на 2,5 одини вперед, на итайсь о-б тансь ом - на 2 одини назад, на б тано-індійсь ом - ще на пів одини назад, а на індо-м'янмсь ом - на один вперед. Фа т 5. Країна сход сонця Де: Дале ий Схід Вважається, що першими на Землі світано ново о дня з стрічають японці - саме том Японію називають Країною сход сонця. І зовсім даремно. У місті Владивостоці (російсь е Примор'я) рано за Грінвічем наст пає на один раніше, ніж в То іо. Фа т 6. З четвер в серед Де: Острови Ратманова (Росія) і Кр зенштерна (США) Ці два лапти а с ші розділені всьо о чотирма ілометрами моря. На звичайном моторном човні проїхати цю відстань можна за 1520 хвилин. Але не т т-то б ло. За Гринвічем, острови розділяє рівно

21 одина: я що на острові Ратманова, напри лад, пол день четвер , то на острові Кр зенштерна - третя одина дня середи. Фа т 7. До ори но ами від Ан лії Де: Індія Індія вибрала собі 5 з половиною один різниці з Грінвічем. Британці знають: "Я що ти в Ан лії, поверни одинни до ори "но ами" - побачиш, я а зараз одина в Індії". Фа т 8. З стріч трьох поясів Де: Кордон Фінляндії, Норве ії та Росії У малень ом селищі Рая ос і, я е розташоване на ордоні цих трьох держав, з стрічаються відраз три часових пояси: оли в Росії пол день, в Фінляднії - 11 одина ран , а в Норве ії - 10. Фа т 9. 15-хвилинна незалежність Де: Непал Малень а, але орда держава ба ато століть нама алася відо ремитися від Індії, я а оточ є її з трьох сторін. Щоб під реслити свою незалежність, Непал сперш "відо ремився " від різної с сід и часом: стріл и перевели на 10 хвилин вперед. Але цьо о здалося мало, і в 1986 році зароз міла непальсь а монархія віддалилася від Індії ще на 5 хвилин. Î

Çà ìàòåð³àëàìè Âîëîäèìèðà Çàâçÿòîãî, www.news.nado.ua

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 11-12 ËÈÑÒÎÏÀÄ-ÃÐÓÄÅÍÜ 2013

Îñîáèñòèé äîñâ³ä MBA â Kennesaw State University çà ïðîãðàìîþ Åäìóíäà Ìàñê³ Ó 2007 ðîö³ ÿ âèãðàëà ïðåñòèæíó ñòèïåíä³þ Edmund Muskie Graduate Fellowship, ùî äîçâîëèëà ìåí³ áåçêîøòîâíî â÷èòèñÿ â àìåðèêàíñüê³é á³çíåñ-øêîë³ Kennesaw State University ³ îòðèìàòè ñòóï³íü MBA. Êîëè ÿ ïî¿õàëà â÷èòèñÿ äî Àìåðèêè, ç ìîìåíòó îòðèìàííÿ ìîãî ïåðøîãî äèïëîìà ïðîéøëî 12 ðîê³â, ³ ñòèïåíä³þ ìåí³ âäàëîñÿ îòðèìàòè ç äðóãî¿ ñïðîáè.

ПРО НАВЧАННЯ

Çà ìàòåð³àëàìè Ãóëüáàõàð Òà÷êóë³ºâî¿, www.oncampus.ru

Моя перша спроба отримати стипендію Мас і в 2001 році виявилася не спішною: я навіть не пройшла перший етап. З др ої спроби мене все вийшло: я добре під от валася і в рез льтаті б ла запрошена на др ий відбір овий т р - співбесід і здач тестів TOEFL та GMAT. Я спішно подолала всі випроб вання, і мені б ла запропонована можливість пройти навчання в амери ансь ом ніверситеті, але по річній про рамі non-degree. Мені б ли арантовані всі ті ж мови, що і стипендіатам дворічної про рами, але без права отримання ст пеня. Одна моя мета б ла отримати ст пінь MBA. Я пре расно роз міла, що мене не б де більше та ої можливості отримати стипендію Держдепартамент США, том я зробила все можливе, щоб отримати те, до чо о я пра н ла. Про рама Career Growth бізнес-ш оли мо о ніверситет , на я ій я вчилася, в лючала шість обов'яз ових предметів і шість предметів за вибором. Та я моєм розпорядженні б ло всьо о десять місяців, я просл хала п'ять обов'яз ових рсів в першом семестрі і ще п'ять рсів за вибором в наст пном . Я та ож с ористалася тим, що ніверситет надавав можливість ст дентам просл хати додат ові рси під час ані л. Завдя и цьом мені вдалося за інчити всю необхідн прорам для отримання ст пеня MBA за 1 рі , хоча для цьо о останній рс мені довелося оплатити самостійно. У нашій бізнес-ш олі б ли ч дові професори: від риті, омпетентні і ч дово роз міли мет нашоо переб вання в бізнес-ш олі. Ба ато ви ладачів ч йно стежать за д м ою ст дентів і врахов ють її своїй роботі. У ожно о ви ладача існ є рейтин , заснований на від ах ст дентів, з я им можна ознайомитися на спеціальном сайті. Ст дентам таож надається можливість вибирати ви ладачів. Виходячи зі сво о досвід мож с азати, невисо ий рейтин ви ладача не означає, що він дає по ані знання: просто ви ладач може б ти занадто вимо ливим або йо о рс досить с ладний.

Оцін а знань відрізняється від тієї, до я ої зви ли наші ст денти. Фінальна оцін а за просл ханий рс с ладається з де іль ох частин: 25% припадає на часті в об оворенні дослідж ваної теми в ласі (ви повинні б ти ма симально а тивними, щоб претенд вати на висо ий рез льтат), 25% - на онтрольні роботи (тести, оло ві ми), 25% - на спільні прое ти в оманді (teamwork), і 25 % - на іспити в інці семестр . З чо о с ладається фінальна оцін а всім відомо заздале ідь, том рез льтат ні для о о не є сюрпризом. Зроз міло, що при та ом підході до оцін и знань потрібно вчитися постійно, а не тіль и за три дні до іспит .

ПІДГОТОВКА І ВСТУП Після спішно о проходження першо о етап стипендіальної прорами, тобто за поданими до ментами, мені треба б ло с ласти тест на знання ан лійсь ої мови TOEFL, а та ож здати GMAT. Десь півро я займалася з приватним репетитором ан лійсь ої мови, я а спеціаліз ється тіль и по даном тест . В рез льтаті я набрала прохідний бал. Одна мене б ли проблеми з GMAT. У Т р меністані, де я жив , немає ні рсів, ні приватних репе-

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 11-12 ËÈÑÒÎÏÀÄ-ÃÐÓÄÅÍÜ 2013

титорів по GMAT. Том до дано о тест мені не вдалося під от ватися самостійно досить добре, щоб здати тест на стіль и балів, нас іль и я б ла здатна при цілеспрямованій під отовці з досвідченим репетитором. Том настійно ре оменд ю всім, хто пра не отримати стипендію: от йтеся до б дь-я их тестів, не ш од ючи сил і рошей, щоб потім отрим вати рез льтати, я их ви очі єте. Хоча, без мовно, висо і рез льтати не є арантією отримання стипендії, ос іль и андидатів оцінюють за іль ома ритеріями.

ПОБУТ Зі мною вчитися приїхали ще два стипендіата про рами Мас і: дівчина з Киризстан і хлопець з Вірменії. Ми вперше опинилися в Америці, том наша редитна історія б ла н льовою, що спочат сильно обмеж вало можливості в плані оренди житла. Напри лад, винайняти житло зможете тіль и, я що є арантійний лист пор чителя (cosigner), я ий повинен б ти резидентом або ромадянином США з хорошою редитною історією. Хоча наш ніверситет мав своєм розпорядженні невели іль ість житла для graduate students, тобто для ст дентів ма істрат ри та до торант ри, нам б ло запропоновано тіль и платний ртожито , де проживали ст денти-ба алаври. Та я нас не б ло пор чителя і ніхто на той період не по одився стати ним, нам довелося задовольнятися ртожит ом. Але режим навчання ба алаврів зовсім не та ий напр жений, я ма істрів: швид о нам стало нестерпно жити пор ч з байдиючою молоддю, і ми вирішили з'їхати. Нам д же пощастило, що в ніверситеті ви ладав земля нашо о стипендіата з Вірменії, я ий і по одився стати нашим пор чителем. Одна нам ожном довелося заплатити ніверситетові штраф розмірі 250 доларів за достро ове розірвання доовор про проживання в ртожит . У містеч поблиз Атланти, столиці штат Джорджія на півдні США, де знаходиться наш ніверситет, люди вважають за раще перес ватися на особистих автомобілях: там пра тично немає трот арів, а всі с пермар ети та інша необхідна інфрастр т ра знаходяться дале о від амп са. Але нам і цьо о раз пощастило: ми винайняли три імнатн вартир за амери ансь ими стандартами а twobedroom apartment в 15-ти хвилинах від ніверситет , ос іль и наша стипендія розмірі 1,100 доларів на місяць в 20072008 ро ах дозволяла по ривати витрати не тіль и на нормальне житло, але і на харч вання, розва и, одя , а та ож подорожі по Америці під час ані л. Заняття нас проходили вечорами, а іноді вони за-

інч валися після 21.00. Але наші однорсни и-амери анці часто підвозили нас до б дин .

У ВІЛЬНИЙ ЧАС Та я мені потрібно б ло за інчити про рам за 1 рі , замість потрібних 2-х, мій рафі б в напр женим і час для підробіт на амп сі мене не залишалося, хоча це дозволялося. Але протя ом де іль ох місяців раз на тиждень я займалася волонтерсь ою діяльністю, та я це б ло обов'яз овою мовою часті в стипендіальній про рамі. У плані волонтерства в ніверситеті існ є маса варіантів. У вільний час між заняттями я всти ала відвід вати тренажерний зал ніверситет . До речі, вартість відвід вання тренажерно о зал , та само я і плата за парвання на амп сі, вже в лючена вартість за навчання. Під час зимових ані л я з'їздила в Нью-Йор і в Мемфіс провідати подр , я і емі р вали до США. Більше помандр вати не вдалося, та я вчасно не підібралася омпанія. Спільні подорожі не тіль и роблять ваше переб вання веселим, але і д же е ономним.

КРАЇНА І КУЛЬТУРА Амери анці мені здалися др желюбними. Принаймні, мені з стрічалися тіль и та і. Спочат б ло незвично, оли незнайомі люди на в лиці йшли наз стріч і посміхалися мені, вітаючи і ці авлячись моїми справами. Можна с азати, що це стало дея им льт рним шо ом для мене. Одна я не проти б ти та приємно шо ованою і на в лицях сво о рідно о міста! Мені д же імпон ють амери анці своєї волонтерсь ою діяльністю і отовністю без орисливо допома ати навіть неблизьо знайомим людям. Напри лад, нашом ніверситеті ми познайомилися з Friends of Internationals, р пою америанців, я а без орисливо влаштов є різні льт рні про рами для іноземних ст дентів. Я що ст дентів немає сво о транспорт , вони відвозять їх на особистом автомобілі на шопін , а та ож запрош ють до себе додом на свята. Та ож перший час після виїзд з ртожит , ми жили тижнів два в сім'ї одно о з наших амери ансь их знайомих. З нас ніхто навіть не под мав брати за це роші, але ми самі запропон вали оплач вати частин ом нальних посл .

ПІСЛЯ НАВЧАННЯ Коли я поверн лася до себе в Т р меністан, зворотно о льт рно о шо в мене

особисто не спостері алося: б ла тіль и приємна носталь ія за часом, проведеним в штатах, я а з часом тіль и за острюється. Що стос ється ар'єри після навчання в Америці, то з особисто о досвід мож с азати, що амери ансь ий диплом ма істра сприятливо позначиться на вашій заробітній платі, а та ож на перспе тивах працювати в ба атьох іноземних омпаніях.

ПОРАДИ • Починайте д мати про вст п або продовження навчання я омо а раніше, раще через два-три ро и після отримання першої вищої освіти. Гот ватися до подачі до ментів на стипендію раще починати ро и за два: тоді вас більше шансів потрапити в хороший ніверситет. • Я що б де вибір, то раще вибирати дворічн ма істрат р : тоді протя ом навчально о ро ви зможете не поспішаючи брати по три ласи; вас залишиться час і на підробіто , і на подорожі по раїні. • При виборі житла радж всім заздале ідь читати мови до овор на оренд , та я ніхто не б де озв ч вати їх в олос. Та ви позбавите себе від неприємних сюрпризів. • Винаймати вартир одном д же с ладно і недоцільно. Крім цьо о, я що ви хочете поліпшити свою ан лійсь і знайти нових др зів, радж знімати житло або з іншими іноземними ст дентами, або з амери анцями. • Я що ви не збираєтеся п вати автомобіль, то вибираючи ніверситети в США, зверніть ва на наявність ромадсь о о транспорт в місті ле ше б де добиратися до амп са і назад додом . Мова, звичайно, йде про невели і міста, а не про ме аполіси. • Для мене найстрашнішим випроб ванням б ли презентації прое тів на семінарах. П блічні презентації є невід'ємною частиною навчання в амери ансь ом ніверситеті, і від них теж залежить фінальна оцін а за рс. Том ре оменд ю ще до від'їзд на навчання починати по ращ вати навич и п блічно о вист п . Î

Ïî ñåêðåòó âñüîìó ñâ³òó! Íàïèø³òü íàì ïðî ñâ³é äîñâ³ä íàâ÷àííÿ çà êîðäîíîì. Ìè ãàðàíòóºìî äîïîìîãó â ï³äãîòîâö³ ìàòåð³àëó. Çâåðòàéòåñü â ðåäàêö³þ çà òåë. (044) 453-35-11

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 11-12 ËÈÑÒÎÏÀÄ-ÃÐÓÄÅÍÜ 2013

ÄÅ ÂÇßÒÈ ² ßÊ Â×ÈÒÈ ×ÀÑÒÎ ÂÆÈÂÀÍ² ÑËÎÂÀ

Ïîäóìàéòå ³ ñêàæ³òü, ÿê ÷àñòî â ñâî¿é ð³äí³é ìîâ³ âè âèêîðèñòîâóºòå ñëîâî "àãðóñ"? Àáî "êðàïëÿ "? Àáî "óëàìîê"? Çðîçóì³ëî, âè ¿õ âèêîðèñòîâóºòå, àëå âñå ïèòàííÿ â òîìó, íàñê³ëüêè ÷àñòî. Всі слова можна розділити на часто і рід о вживан ле си . Вищеназвані слова (а р с, рапля, ламо ) належать до рід о вживаних слів. Коли ви беретеся за вивчення іноземної мови, то для прис орення і поле шення процес не варто приділяти баато ва и словам, я і рід о ви ористов ються. Прочитайте їх пар раз і потім вип стіть з поля ва и. Я що ви б дете чіплятися за всю ле си , я а з стрічається в підр чни ах і посібни ах, то арантовано зав'язнете процесі вивчення мови надов о і із задоволення перетворите йо о на м . У перш чер вивчайте напам'ять часто вживані слова, тобто та і, я і стан ть в на оді вам пра тично ожен день.

ЯК ЇХ ВИЗНАЧИТИ?

Çà ìàòåð³àëàìè Îëåêñ³ÿ Åðìàêîâà www.alexermakov.ru

По-перше, подивіться нав оло себе. Що ви бачите? Найближчий до вас предмет - це ви самі. Р и, но и, олова, шия, пальці, живіт - ось перші з тих слів, я і ви повинні освоїти в перш чер . Переведіть по ляд від себе. Стіл, стілець, підло а, стіна, рісло, телевізор... Д маю, продовжити ви й самі з мієте. Най оловніше, щоб ви зроз міли принцип ранжир вання слів за їх важливістю і частотою виористання. Чим ближче до вас я ийсь предмет, тим важливіше слово, я е йо о називає. І навпа и, чим далі від вас предмет, тим менш знач щим є йо о назва. Отже, це б в перший спосіб сорт вання слів на часто і рід о вживані. Що ще може допомо ти вам цій справі? Ваша інт їція. Прип стимо, ви з стрічаєте я ийсь вислів, напри лад, "йти в ма азин". Задайте собі питання - чи необхідний особисто мені цей вислів? Чи достатньо часто я сти аюся з цим явищем, щоб вчити напам'ять йо о? Д маю, що ожен

з вас хоча б раз на день сти ається з необхідністю йти в ма азин. Том висново напрош ється сам собою - ми запис ємо цю фраз в списо слів для з бріння. Тепер візьмемо вираз "б ти зас дженим". Чи часто ви ч єте або самі ви ористов єте цю фраз ? Що під аз є вам ваша інт їція? Д маю, що з цим виразом найраще просто познайомитися і потім залишити йо о там, де знайшли. Отже, тепер, з стрівши нове слово або фраз , ви б дете, поперше, приміряти її на своє оточення, іна ше аж чи, нас іль и близь ий до вас фізичном плані той об'є т, я ий позначає це слово або фраза. По-др е, ви б дете орієнт ватися на острот своєї інт їції. Є ще третій спосіб, я ий можна ви ористов вати для вио ремлення першочер ових слів. К п йте розмовни і сміливо вчіть, в перш чер , ті слова, я і дані в ньом . Розмовни - д же хороша шт а для тих, хто хоче д же швидо освоїти часто ви ористов ваний мінім м. Правда, є одна за ови а. Далі я поясню, в чом саме вона поля ає. Я я вже с азав, ле си а з розмовни а - ідеальний базовий варі-

ант. Але справа в том , що хороших розмовни ів д же мало! Ви можете заперечити: "Я же та ? Я тіль и що знайшов безліч розмовни ів! Невже вони по ані?" Швидше за все, та . По-перше, пра тично всі розмовни и не мають зв ово о с провод . Я им чином ви б дете вчитися сприймати слова на сл х і вимовляти їх, я що ви не ч ли, я вони вимовляються насправді? Транс рипція, я а є в розмовниах, вам мало чим допоможе. Вона дасть вам лише приблизне зв чання слова, але нія не правильне. По-др е, в більшості розмовни ів дані тіль и фрази або навіть цілі речення. О ремі слова дані або в д же обмеженом обсязі або вза алі відс тні. Вийде та , що ви вивчите отов засти л фраз , що відповідає тіль и одній єдиній сит ації і все. Напри лад, заз брити вже з аданий вираз "йти в ма азин". Що ви б дете робити, я що вам потрібно б де не в ма азин, а, с ажімо, на рино ? Або вза алі до товариша? Або лі аря? Що ви б дете робити, я що вам треба взаалі не "йти", а "їхати"? Або "відвідати"? Де н ч ість мови? Нія ий розмовни вам її не забезпечить!

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 11-12 ËÈÑÒÎÏÀÄ-ÃÐÓÄÅÍÜ

· 2013

ЯК БУТИ?

ЯКУ ВИМОВУ ВИБРАТИ АМЕРИКАНСЬКУ АБО БРИТАНСЬКУ?

Виходить пі антна сит ація: з одно о бо , розмовни - це ідеальний рес рс живаної ле си и, але з іншо о - він не забезпеч є потрібної н ч ості. Я б ти? Відповідь одна - потрібно знайти та ий розмовни , я ий забезпечить вам і необхідні слова, і мовн н ч ість, і навчить вас правильній вимові, і під от є до реально о спіл вання з носіями мови. Я що ви вивчаєте ан лійсь их мов , то все вищезазначене (і ще ба ато орисно о) є в отовом ви ляді в рсі розмовної ан лійсь ої мови на сайті http://www.bilingsoft.ru. Обов'яз ово спроб йте!

Під час своєї ви ладаць ої пра ти и я неодноразово з стрічаюся з чіт им поділом пріоритетів відносно вимови: одні люди, я і вивчають ан лійсь мов , віддають перева амери ансь ом а цент , в той час я інші дотрим ються ласичних британсь их норм вимови. Проте всіх неодмінно вини ає одне і те ж питання, я вимов вивчати най раще?

Тим, хто з я оїсь причини не знайшов орисним для себе вищез аданий рес рс, доведеться трохи попрацювати. За ч ючи т чи інш фраз , спроб йте змінювати її. Напри лад, ви зіт н лися з виразом "Мене зв ть Іван". Я ви можете змінити йо о?

Чіт их ре омендацій з цьо о питання, напевно, не дасть ніхто. Все залежить від особистих перева і цілей вивчення мови - вивчаєте ви ан лійсь для підвищення власноо льт рно о рівня, або хочете оселитися в я ій-неб дь ан ломовній раїні.

По-перше, спроб йте інше ім'я: "Мене зв ть Петро", "Мене зв ть Оле сандр", "Мене зв ть Марія" і т. ін.

Тим не менш, спроб ємо навести орот порівняльн хара теристи двох а центів - амери ансь о о і британсьо о. Можливо, саме вона особисто для вас поставить рап в питанні про вибір варіанта вимови.

По-др е, змініть займенни : "Йо о зв ть Іван", "Її зв ть Марія" і т. ін. По-третє, змініть час дієслова: "Йо о звали Степан", "Її звали Марія", "Йо о зватим ть Оле сандр" і т. д. По-четверте, знайдіть в розмовни парн фраз "Я тебе зв ть?" І с ладіть мі родіало : "Я тебе зв ть?" - "Мене зв ть Іван". По-п'яте, розбийте фраз на о ремі слова і випишіть їх о ремо в почат овій формі: "Мене - я ", " лич ть - ли ати". Далі визначте, до я ої раматичної ате орії належать вио ремлені вами слова: "я" - це особистий займенни , " ли ати" - дієслово. Від рийте раматичний довідни і прочитайте правила за даними темами. Вивчіть при лади. Одним словом, взявши в р и розмовни , працюйте з ним! Не просто вивчайте сталі пропозиції, а працюйте! Отже, частовживані слова набирайте, орієнт ючись на а) власне оточення, б) свою інт їцію, в) розмовни и. Успіх ! Î

Отже: Амери ансь ий • Я що ви оворите з амери ансь им а центом, то вас зроз міє носій б дь-я о о іншо о а цент • Є д же ба ато нат ральних матеріалів для освоєння амери ансь ої вимови: фільми, про рами ТБ, і ри і т. ін. Амери ансь і засоби масової інформації містять наба ато більше ці аво о онтент , ніж британсь і. • В Інтернеті більш поширений амери ансь ий а цент: відео на YouTube, під асти і т. ін. • Кіль ість мовців з амери ансь им а центом більша, я мінім м, в 10 разів, ніж з британсь им. • Британці ставляться вельми нейтрально до людей, що оворять з амери ансь им а центом. Британсь ий • Я що ви оворите з британсь им а центом, то вас зроз міє носій б дь-я о о іншо о а цент . У цьом плані британсь ий а цент стоїть на одном рівні з амери ансьим. • Незважаючи на той фа т, що амери ансь а вимова домін є в засобах масової інформації, все ж є вели а іль ість я існих фільмів, про рам та інших джерел "живоо" матеріал з британсь им а центом. Напри лад, відомі фільми "Гаррі Поттер", "Володар перстнів" і т.ін. • Най ращі словни и розроблені британцями і дають британсь вимов . У та их словни ах є, звичайно, довіда про амери ансь вимов але вона не завжди точна. • Амери анці люблять британсь вимов , том з підвищеною лояльністю відносяться до її носіїв. Амери анці вважають носіїв британсь о о а цент освіченими та інтеліентними людьми. Вибір за вами. Çà ìàòåð³àëàìè Îëåêñ³ÿ ªðìàêîâà www.alex-ermakov.ru

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 11-12 ËÈÑÒÎÏÀÄ-ÃÐÓÄÅÍÜ 2013

44 ÍÀÇÂÀ ÊÓÐÑÓ

ÒÅÐÌ²Í ÍÀÂ×ÀÍÍß

ÂÀÐÒ²ÑÒÜ ÊÓÐÑÓ

ÍÀÂ×ÀËÜÍÈÉ ÇÀÊËÀÄ, ÒÅË.

ÄÎÄÀÒÊÎÂÀ ²ÍÔÎÐÌÀÖ²ß

²ÍÎÇÅÌÍ² ÌÎÂÈ Àíãëèéñêèé ÿçûê

Àíãë³éñüêà ìîâà

Àíãë³éñüêà, í³ìåöüêà, ôðàíöóçüêà, ³ñïàíñüêà, êèòàéñüêà òà àðàáñüêà ìîâè

îò 1 ñåìåñòðà äî 3-õ ëåò

â³ä 1 ì³ñ. (³íòåíñèâ) äî 1 ðîêó

îò 500 äî 700 ãðí/ìåñ.

â³ä 1200 ãðí

óë. Ïåòðîâñêîãî, 1, øêîëà ¹149 www.epicures.com.ua Óêðà¿íñüê³ òà àìåðèêàí. âèêëàäà÷³. Íîâ³òí³ ìåòîäè âèêë., ñåðòèô. ÂÌÓÓ ïî çàê³í÷. ì. Êè¿â, âóë. Òóðãåíºâñüêà, 8\14, ê. 1-4 wiuu@wiuu.kiev.ua, www.wiuu.edu.ua Çàíÿòòÿ - äâ³÷³ íà òèæäåíü ïî 2-3 ãîäèíè çà àäðåñîþ: âóë. Ëüâ³âñüêà, 23. Ãðóïè - äî 12 ÷îë. òà ³íäèâ³äóàëüíî www.vmurol.com.ua

â³ä 3-õ äî 9 ì³ñÿö³â

380 ãðí/ì³ñ.

Àíãë³éñüêà ìîâà. Í³ìåöüêà ìîâà

â³ä 3-õ ì³ñÿö³â äî 2-õ ðîê³â

â³ä 21 ãðí çà 1 àêàä. ãîäèíó

Àðàáñüêà. Ãðåöüêà

â³ä 3-õ ì³ñÿö³â äî 2-õ ðîê³â

â³ä 40 ãðí çà 1 àêàä. ãîäèíó

Ôîðìóâàííÿ ãðóï ïðîòÿãîì íàâ÷àëüíîãî ðîêó. Ñïåöêóðñè äëÿ êîðïîðàòèâíèõ êë³ºíò³â. Íîñ³¿ ìîâ. Ñåðòèô³êàò. www.kiev-languages.com.ua

â³ä 4,5 ì³ñÿö³â äî 2õ ðîê³â

â³ä 2980 ãðí

Çàíÿòòÿ â ãðóïàõ òà ³íäèâ³äóàëüíî.

²ñïàíñüêà. Ôðàíöóçüêà

â³ä 3-õ ì³ñÿö³â äî 2-õ ðîê³â

â³ä 21 ãðí çà 1 àêàä. ãîäèíó

Êèòàéñüêà. ßïîíñüêà

â³ä 3-õ ì³ñÿö³â äî 2-õ ðîê³â

40 ãðí çà 1 àêàä. ãîäèíó

Ïîëüñüêà. ×åñüêà

â³ä 4-õ ì³ñÿö³â äî 2-õ ðîê³â

â³ä 21 ãðí çà 1 àêàä. ãîäèíó

Àðàáñüêà. ßïîíñüêà, òà ³í.

â³ä 4,5 ì³ñÿö³â äî 2-õ ðîê³â

â³ä 2980 ãðí

Àíãëûéñüêà. ²òàë³éñüêà. Í³ìåöüêà

Äëÿ äîðîñëèõ, øêîëÿð³â, äîøê³ëüíÿò, êîðïîðàòèâíèõ êë³ºíò³â. Business English ç íîñ³ºì ìîâè. Ñåðòèô³êàò. www.kiev-languages.com.ua

Ôîðìóâàííÿ ãðóï ïðîòÿãîì íàâ÷àëüíîãî ðîêó. Ñïåöêóðñè äëÿ êîðïîðàòèâíèõ êë³ºíò³â òà øêîëÿð³â. Ñåðòèô³êàò. www.kiev-languages.com.ua Ôîðìóâàííÿ ãðóï ïðîòÿãîì íàâ÷àëüíîãî ðîêó. Ñïåöêóðñè äëÿ êîðïîðàòèâíèõ êë³ºíò³â. Íîñ³¿ ìîâ. Ñåðòèô³êàò. www.kiev-languages.com.ua

Çàíÿòòÿ â ãðóïàõ òà ³íäèâ³äóàëüíî. Ï³äãîòîâêà äî ³ñïèò³â TOEFL, FCE, PET, IELTS òà ³í. ²íäèâ³äóàëüíî òà ãðóïè.

Àíãë³éñüêà ìîâà

Êóðñû àíãëèéñêî ãî ÿçûêà "Ýïèêóð", òåë.: (068)201-92-22, (068)345-02-62(63) ÓÀÃ² "Â³ñêîíñ³íñüêèé ì³æíàðîäíèé óí³âåðñèòåò (ÑØÀ) â Óêðà¿í³" (Ë³ö. ÌÎÍÌÑÓ ÀÃ ¹ 582478 â³ä 14.12.2011 ð.) Òåë.: 486-06-66, 236-19-16 Ë³íãâ³ñòè÷íèé öåíòð Óí³âåðñèòåòó "Óêðà¿íà" Ë³ö. ÌÎÍÌÑ Óêðà¿íè ñåð. ÀÄ ¹ 041450 â³ä 13.07.2012 ð. Òåë.: (044)428-84-59, (063) 430-29-70 ÄÐÓÃ² Êè¿âñüê³ êóðñè ³íîçåìíèõ ìîâ. Ë³ö. ÃÓÎÍ ñåð. ÀÃ ¹507994 â³ä 23.09.2011 ð. Òåë.: 360-69-08, 362-42-44, 383-30-93 ÄÐÓÃ² Êè¿âñüê³ êóðñè ³íîçåìíèõ ìîâ. Ë³ö. ÃÓÎÍ ñåð. ÀÃ ¹507994 â³ä 23.09.2011 ð. Òåë.: 360-69-08, 362-42-44, 383-30-93 ÊÏÍÇ ÊÄÊ²Ì “²íòåðë³íãâà” Ë³ö. ñåð. ÀÂ ¹466794 â³ä 17.06.2009ð. Òåë.: 289-60-66, 361-30-30 ÄÐÓÃ² Êè¿âñüê³ êóðñè ³íîçåìíèõ ìîâ. Ë³ö. ÃÓÎÍ ñåð. ÀÃ ¹507994 â³ä 23.09.2011 ð. Òåë.: 360-69-08, 362-42-44, 383-30-93 ÄÐÓÃ² Êè¿âñüê³ êóðñè ³íîçåìíèõ ìîâ. Ë³ö. ÃÓÎÍ ñåð. ÀÃ ¹507994 â³ä 23.09.2011 ð. Òåë.: 360-69-08, 362-42-44, 383-30-93 ÄÐÓÃ² Êè¿âñüê³ êóðñè ³íîçåìíèõ ìîâ. Ë³ö. ÃÓÎÍ ñåð. ÀÃ ¹507994 â³ä 23.09.2011 ð. Òåë.: 360-69-08, 362-42-44, 383-30-93 ÊÏÍÇ ÊÄÊ²Ì “²íòåðë³íãâà” Ë³ö. ñåð. ÀÂ ¹466794 â³ä 17.06.2009ð. Òåë.: 289-60-66, 361-30-30 Public Speakers’ Club Òåë.: (093)003-37-70, 227-42-41

ÊÎÌÏ’ÞÒÅÐÍ² ÊÓÐÑÈ Web-äèçàéí

1200 ãðí

ñò. ì. "Ïîëèòåõíè÷åñêèé èíñòèòóò", ïåðåóëîê Êîâàëüñêèé, 13, îô. 2; www.contact.com.ua

ХОЧЕШ ПІЗНАТИ СВІТ? ВЧИ МОВИ!

Ó÷åáíûé öåíòð "Êîíòàêò" Òåë.: 277-42-05, 277-40-42

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 11-12 ËÈÑÒÎÏÀÄ-ÃÐÓÄÅÍÜ

· 2013

03481007

07341010

01371029

21622002

99994101

ОСВІТА В УКРАЇНІ І ЗА КОРДОНОМ: WWW.S-OSVITA.COM.UA

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 11-12 ËÈÑÒÎÏÀÄ-ÃÐÓÄÅÍÜ 2013

Êè¿âñüêèé ë³öåé ïðè ÊÏ²

Çíàéîìñòâî ç êè¿âñüêèì Ïîë³òåõí³÷íèì ë³öåºì ïðè ÍÒÓ "ÊÏ²" ïî÷àëîñÿ ç êàá³íåòó äèðåêòîðà öüîãî íàâ÷àëüíîãî çàêëàäó, ï³ä ÷àñ ö³êàâî¿ ðîçìîâè ç Þð³ºì Ê³ð³÷êîâèì íà òåìó ïåðåâàã ³ íåäîë³ê³â â³ò÷èçíÿíî¿ ñèñòåìè îñâ³òè. Один з орп сів цьо о престижно о ліцею являє собою б дино олишньо о дитячо о сада, я ий за бився посеред хр щово і зелених насаджень б львар Лепсе, що в Солом'янсь ом районі столиці. Вн трішні приміщення ліцею здив вали ідеальною чистотою і свіжим я існим ремонтом. У приміщенні Політехнічно о ліцею с воро заборонено орист ватися мобільними телефонами, причом не лише чням, а й ви ладачам. "У нас всі ознайомлені з на азом дире тора про заборон орист вання "мобіл ами" під час навчальновиховно о процес . Том помічений в р ах чня телефон відраз вил чаємо і повертаємо ви лючно бать ам дитини, аже Галина Ми олаївна, від риваючи ящи письмово о стол . - Ось, сьо одні онфіс вали шести ласни а, - по аз є педа о "айфон" останньої моделі. С іль и, ви оворите, він ошт є? Нічо о собі! Дитина навчається в 6-м ласі, явіть. Зі словами "Сьо одні бать и прийд ть забирати, заодно і по оворимо", Галина Миолаївна поспішно ховає смартфон назад в ящи . "А ось планшети нашим чням ми не забороняємо - правда, лише за мови, що ви ористов ватися вони б д ть ви лючно з метою навчання. Напри лад, в я ості еле тронно о підр чни а", - додала педа о . Çà ìàòåð³àëàìè Îëåãà Àïîñòîëîâà www.segodnya.ua

ВИМОГИ ДО РІВНЯ ЗНАНЬ ТУТ ДОСИТЬ ВИСОКІ Вст пити на навчання до Політехнічно о ліцею зможе дале о не ожен, хто бажає: вимо и до рівня знань т т досить висо і. "Всі діти, я і бажають навчатися в нашом ліцеї, проходять рейтин ове тест вання з математи и, фізи и. Н і плюс тест вання психоло ічне - з йо о допомо ою ми визначаємо рівень мотивації дитини, її отовність до а тивно о і напр жено о навчання, - пояснює Галина Ми олаївна. - До речі, ба ато бать ів найбільше бояться саме

цьо о вид іспит . Кон рс - десь 6 чолові на місце. У нас ліцей з по либленим вивченням фізи и і математи и, і дея і діти просто "не тя н ть" та с ладн про рам . Том час від час доводиться реоменд вати їх бать ам інші навчальні за лади. За останні 10 ро ів довелося відрах вати близьо 20 осіб. Зате всі наші вип с ни-

ПИШАЮСЯ ТИМ, ЩО Я ЛІЦЕЇСТ

и на ЗНО демонстр ють рівень не нижче 170 балів і вст пають до престижних ВНЗ. Словом, ще ніхто не пош од вав, що прийшов до нас навчатися".

Та ож приємно здив вали ціни в їдальні ліцею. Три вели их пиріж и плюс чай і омпот обійшлися в...8 ривень. "Ось та і нас т т ціни. Майже радянсь і", - сміхається б фетниця. До речі, повний обід ліцеїстам обходиться всьо о лише в 8,50 рн на день або в 170 рн на місяць. "У нас всі добре харч ються, том ніхто не хворіє і не мерзне", - жартома, додала заст пни дире тора Галина Ми олаївна. Що ще впало в очі під час "про лян и" ліцеєм - т т навчається наба ато більше хлопчи ів, ніж дівчато . Напри лад, в одном з ласів, де ми поб вали на році раїнсь ої мови, навчалися всьо о іль а представниць пре расної статі. Заст пни дире тора пояснила цей фа т особливостями спеціалізації ліцею і розповіла, що іноді навіть трапляються ласи, " омпле товані" ви лючно хлопчи ами.

В рез льтаті, провівши своє "тест вання", ми аніс іль и не б ли здивовані: всі опитані чнісеми ласни и знали, с іль и в У раїні областей, я зв ть нашоо прем'єр-міністра ("Азіров", жарт вали ліцеїсти), з я их азів с ладається повітря, хто б в першим президентом нашої раїни і безпомил ово назвали ліматичні зони. Варто відзначити, що їхні ровесни и однієї з иївсь их середніх ш іл продемонстр вали значно більш слаб ий рівень.

"Отже, чні, тема творчо о завдання - моє ліцейсь е життя, - о олосила вчитель а раїнсь ої мови, вже добре знайома нам Галина Ми олаївна. - Ви всі діти рамотні, та що не хвилюйтеся: вас все вийде!". Учні 7-А від лали бі підр чни и і взялися за робот . "Однією з найважливіших подій мо о життя стала рочиста посвята в чні ліцею - читає в олос свій твір один з чнів. - Я пишаюся тим, що я ліцеїст". Î

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 11-12 ËÈÑÒÎÏÀÄ-ÃÐÓÄÅÍÜ

· 2013

01171004

МОНІТОРИНГ - 2013 Міністерство освіти і на и У раїни спільно з Національною а адемією педа о ічних на У раїни з 12 листопада до 12 р дня 2013 ро проводять моніторин я ості за альної середньої освіти за рез льтатами навчання чнів почат овій та основній ш олі серед сіх чнів 5-х та 10-х ласів за альноосвітніх навчальних за ладів сіх типів і форм власності. Стр т ра, обся та інші параметри тестових завдань визначено на основі вимо до за альноосвітньої під отов и чнів відповідно до чинних навчальних про рам для почат ової і основної ш оли з рах ванням відповідно о для цьо о час - 45 хвилин. Кожен збірни завдань для проведення моніторин містить 10 варіантів тестів, ожен з я их с ладається із завдань, я і відрізняються с ладністю та формою. Кожен чень ви он ватиме один варіант тестів та блан відповідей. Правильні відповіді до завдань тестів з відповідних навчальних предметів б д ть розміщені на веб-сайтах Міністерства освіти і наи У раїни, Інстит т інноваційних техноло ій і зміст освіти і Національної а адемії педа о ічних на У раїни після завершення заход . Кожний чень матиме можливість попередньо самостійно визначити рівень своїх навчальних дося нень з ожно о навчально о предмета, порівнявши правильні відповіді до завдань тестів, розміщених на сайті, з особистими відповідями збірни ах завдань, я і залишилися після проведення моніторин . Оцін и за моніторин ласні ж рнали не виставлятим ться, ос іль и оцінювання моніторин здійснюватиметься за рівнями навчальних дося нень чнів, але інформація про рез льтати моніто-

рин ожно о чня з сіх навчальних предметів б де до відома йо о бать ів або осіб, я і їх замінюють. Участь чнів моніторин допоможе вчителям і бать ам отримати об'є тивн інформацію про рез льтати їхньо о навчання та сприятиме поліпшенню системної під отов и майб тніх вип с ни ів до державної підс м ової атестації та, з одом, і до зовнішньо о незалежно о оцінювання. Від то о, я о о рівня знань дося не дитина в ш олі, залежить її подальше професійне навчання і доросле життя. Об'є тивні рез льтати моніторин сприятим ть заохоченню ш олярів до навчання, допомож ть їм зроз міти, що навчання - це д же важлива та знач ща частина цьо о період життя. За бажанням бать ів можна б де здійснити порівняльний аналіз навчальних дося нень чня з відповідними середніми по азни ами по У раїні з метою вдос оналення подальшої навчальної роботи ш оляра. Моніторин не передбачає онтролю діяльності педа о ів чи навчальних за ладів, а має на меті з'яс вати типові помил и і проалини засвоєнні зміст за альної середньої освіти, виявити болючі проблеми с часної ш оли та визначити дієві шляхи їхньо о подолання. Сподіваємося на роз міння всіма важливості цьо о заход та Î с мління в дося ненні об'є тивно о рез льтат . www.mon.gov.ua

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 11-12 ËÈÑÒÎÏÀÄ-ÃÐÓÄÅÍÜ 2013

ÏÅÐÅÄÏËÀÒÀ-2014 ¹ 11-12 (102) 2013 ð. www.s-osvita.com.ua Ре . свід. КВ № 6364 від 24.07.2002 р. ........................................................................ Видавець ТОВ «Поіс -Плюс» Адреса реда ції: 03057, м . Київ, в л. Молдавсь а, 2, оф. «1-В» ........................................................................ Реда ція: тел/фа с.: 044-453-35-11, 044-453-35-12

íà æóðíàë "Ñó÷àñíà îñâ³òà " – òâ³é êðîê äî óñï³õó! Ñêîðèñòàéñÿ âñ³ìà ïåðåâàãàìè ïåðåäïëàòè! Зр чно Вам не доведеться ш ати ж рнал

іос ах – Вам по лад ть йо о в поштов с ринь . Ви ідно ж рнал "Ñó÷àñíà îñâ³òà" надходить до Вашої поштової с ринь и – Ви вст паєте до ВНЗ! Корисно Усі номери люблено о ж рнал завжди під р ою. Наші п блі ації завжди а т альні.

Кро 1 – Заповніть передплатний

пон поштовом відділенні.

Кро 2 – ПЕРЕДПЛАТІТЬ ЖУРНАЛ. Передплатити ж рнал можна за аталоРе лама: 044-453-35-00 poisk@optima.com.ua ........................................................................ ом ДП “Преса” (в б дь-я ом відділенні “У рпошти”), передплатний інде с Дире тор Ш мей о Г.В. 06222, а та ож атало ах та на сайтах передплатних а ентств “Періоди а” Головний реда тор К чма В.В. ........................................................................ 06222, “Самміт” 13316, “KSS” 10750. Відділ розповсюдження: тел.: 044-453-35-11 Кро 3 – Насолодж йтесь читанням ж рнал "Ñó÷àñíà îñâ³òà"! Інтернет-прое т: тел.: 044-453-35-00 ........................................................................ на місяць - 6,70 рн. на півро - 37,35 рн. Надр овано ТОВ «Рема-Прінт» на вартал - 19,50 рн. на рі -73,50 рн. Підписано до др 9.11.2013 р. Зам. №__________ На лад 17000 примірни ів Оформивши передплат на ж рнал ........................................................................ "Ñó÷àñíà îñâ³òà", Передр дозволяється тіль и за письмовою з одою реда ції. лише та Ви не проп стите жодно о матеріал , можливо, Реда ція може не поділяти точ зор авторів. Відповідальність найважливішо о саме для Вас! за підбір і ви ладення фа тів статтях нес ть автори. Відповідальність за зміст ре лами несе ре ламодавець. Детальн інформацію про передплат Ви завжди можете знайти на ........................................................................ сайті www.s-osvita.com.ua або дізнатися, зверн вшись до реда ції Матеріали з познач ою P др ються на правах ре лами. за тел.: (044)453-35-00

ßÊ ÐÎÇÌIÑÒÈÒÈ ÐÅÊËÀÌÓ ÀÁÎ ÏÓÁËIÊÀÖI Þ

ØÀÍÎÂÍI ÄÐÓÇI !

Ре ламний відділ ж рнал : (044)453-35-00 poisk@optima.com.ua

Ви завжди можете замовити попередні вип с и ж рнал в реда ції, я що не всти ли їх пити. Зателефон йте: (044)453-35-11.

Детальна інформація про мови розміщення ре лами та інформації – на сайті www.s-osvita.com.ua Реда ція:

тел./фа с (044)453-35-11, (044)453-35-12

ÄÅ ÊÓÏÈÒÈ? ÆÓÐÍÀË ”ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂIÒÀ” ÌÎÆÍÀ ÏÐÈÄÁÀÒÈ: В ма азинах та іос ах преси м. Києва: * мережа іос ів преси “ Союздр ”; * мережа іос ів “Преса” Києва та області; * оптовий ниж овий ма азин (станція метро “Петрів а”). На роз лад ах ст. м. Київсь о о метрополітен . На оптовом азетном рин (ст. м. “Ш лявсь а”). В ТОРГОВЕЛЬНИХ ЦЕНТРАХ, МАГАЗИНАХ ТА СУПЕРМАРКЕТАХ: м. Біла Цер ва .......... в л. Ярославсь а, 40, “Ма елан” ТЦ м. Б ча ............................... Нове Шосе, 48, “Сімпаті ” м. Вінниця ......... с. Зарванці, 0,5 м Хмельниць о о шосе, “МЕТРО” ТЦ м. Вінниця .............. в л. Козиць о о, 51, “Ма і Центр” ТЦ м. Вінниця ................. в л. 600-річчя, 17, “Ме аМолл” ТЦ м. Дніпропетровсь ..... Запорізь е шосе, 63, “МЕТРО” ТЦ м. Дніпропетровсь ........ в л. Каштанова, 1, “МЕТРО” ТЦ м. Дніпропетровсь в л. Нижня Дніпровсь а, 17, “Караван” ТЦ м. Дніпропетровсь .......... в л. Ком нарівсь а, 8, “Білла” м. Дніпропетровсь ..................... пр. Героїв, 2, “Білла” м. Донець ....................... пр. Кірова, 90, “Ма елан” ТЦ м. Донець .................. пр. Ленінсь ий, 148, “МЕТРО” ТЦ м. Донець ........................ в л. Взлітна, 7, “МЕТРО” ТЦ м. Донець ................ в л. Антонова, 4, “Вели а Кишеня” м. Житомир ................... в л. Київсь а, 77, “Караван” ТЦ м. Житомир ................................ пр. Мир , 15, “Білла” м. Запоріжжя ............. Орєховсь е шосе, 7а, “МЕТРО” ТЦ м. Запоріжжя ............................ в л. Яцен а, 2, “Білла” Івано-Фран івсь а обл. .......... с. Вовчинець, “МЕТРО” ТЦ

м. Київ ........................ пр. Гри орен а, 43, “МЕТРО” ТЦ м. Київ .......................... в л. Кільцева, 1В, “МЕТРО” ТЦ м. Київ ........................ в л. Саб рова, 2-а, “МЕТРО” ТЦ м. Київ .................... пр. Мос овсь ий, 26В, “МЕТРО” ТЦ м. Київ ......... в л. Червоноармійсь а/Басейна, 1-3/2А, “Арена Сіті” ТЦ м. Київ ........................... в л. Л ова, 12, “Караван” ТЦ м. Київ .................................... в л. Гриш а, 3, “Білла” м. Київ ........................ в л. Петропавлівсь а, 2, “Білла” м. Київ ........................... пр. Мая овсь о о, 85, “Білла” м. Київ ............................ в л. Бессарабсь а, 2, “Білла” м. Київ ............................... в л. Гетьмана, 46-Б, “Е о” м. Київ ..................... пр. Героїв Сталін рада, 14-Г, “Е о” м. Київ ............. в л. Лебедєва-К мача, 7, “Е о” (“Сер о”) м. Київ ....................... в л. Л ашевича, 15А, “Сімпаті ” м. Київ ......................... в л. Я. Коласа, 10, “Континент” м. Київ ......................... пр. Свободи, 26-А, “Континент” м. Київ ........................ в л. Уборевича, 23, “Континент” м. Київ ...................... в л. Вели а Кільцева, 12, “Нов с” м. Краматорсь ................... в л. Ювілейна, 50А, “Білла” м. Кременч .................... в л. Воровсь о о, 4а, “Білла” м. Кривий Рі .................... в л. Би ова, 31, “МЕТРО” ТЦ м. Кривий Рі ............... пр. 30-річчя Перемо и, 1 _NEW_, “Солн. алерея” ТЦ м. Л бни ...................... в л. Радянсь а, 98, “Ве тор” ТЦ м. Л ансь ........... в л. Андрія Ліньова, 120, “МЕТРО” ТЦ м. Л ць .......................... в л. Бенделіані, 2, “Колібріс” м. Львів ...................... в л. Городсь а, 174, “МЕТРО” ТЦ м. Ма іїв а ................... в л. Те стильна, 7, “МЕТРО” ТЦ м. Марі поль ............. Володарсь е шосе, 4, “МЕТРО” ТЦ м. Марі поль ............... в л. Митрополитсь а, 59, “Білла” м. Марі поль ............ в л. Ен ельса, 28, “Вели а Кишеня” м. Ми олаїв ........ в л. Героїв Сталін рада, 9д, “МЕТРО” ТЦ м. Ми олаїв ...... в л. Героїв Сталін рада, 13, “Ма елан” ТЦ

м. Ніжин ................ в л. Шевчен а, 7А, “Вели а Кишеня” м. Одеса ...................... в л. Овідіопольсь а, “МЕТРО ТЦ м. Одеса ................... в л. Аеропортсь а, 29, “МЕТРО ТЦ м. Одеса ............ в л. Корольова-Левітана, 15, “Білла” м. Одеса ................. пр. Добровольсь о о, 122/1, “Білла” м. Полтава ................... Київсь е шосе, 1А, “МЕТРО” ТЦ м. Рівне ........................ в л. Ма арова, 21, “МЕТРО” ТЦ м. Рівне .................. в л. Ма арова, 24, “Вели а Кишеня” м. Рівне ................................ в л. Га аріна, 16, “Край” м. Сіверодонець ......... пров. Радянсь ий, 46, “Джаз” ТЦ Сімферопольсь ий район с. Мирне, в л. Євпаторійсь а, 125, “МЕТРО” ТЦ м. С ми ............................... в л. Хар івсь а, 9, “Білла” м. Хар ів .................... в л. Героїв Праці, 7, “Караван” ТЦ м. Хар ів ..................... в л. Га аріна, 187/1, “МЕТРО” ТЦ м. Хар ів ............................ в л. Клоч овсь а, 9, “Білла” м. Хар ів .......................... в л. 23 Серпня, 33-а, “Білла” Хар івсь а область смт Данилів а, в л. Кільцевий шлях, 8, “МЕТРО” ТЦ м. Херсон .................. в л. 200-річчя Херсона, 5, “Білла” м. Чер аси .................. в л. Хімі ів, 74, “Вели а Кишеня” м. Чер аси ........... в л. Сталін рада, 34, “Вели а Кишеня” м. Чернівці ................... в л. О.Вільшин, 1д, “МЕТРО” ТЦ м. Чернівці .................. в л. Хотинсь а, 43, “Караван” ТЦ У поштових відділеннях по всій території У раїни. На омерційних роз лад ах преси по ре іонах У раїни.

ÆÓÐÍÀË "ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ", ÐÎÇÏÎÂÑÞÄÆÓÅÅÒÜÑß ÁÅÇÊÎØÒÎÂÍÎ: ÐÎÇÏÎÂÑÞÄÆÓ в ш олах, по ш ільних і місь их бібліоте ах Києва, на спеціалізованих вистав ах, в обласних правліннях освіти (разово).

www.s-osvita.com.ua

ÐÅÊËÀÌÍÈÉ Â²ÄÄ²Ë ÆÓÐÍÀËÓ: (044) 453-35-00

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

01942024

01962009

12862001

07772025

23772001

¹ 11-12 2013 ð. ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ íà ñòoð. 34 01552018

02612003

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ 2013 ð. ¹ 11-12

www.s-osvita.com.ua

ÐÅÊËÀÌÍÈÉ Â²ÄÄ²Ë ÆÓÐÍÀËÓ: (044) 453-35-00

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

19842002

23722001

01922008

¹ 11-12 2013 ð. ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

04362007

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ 2013 ð. ¹ 11-12