«Современное образование в Украине и за рубежом». Журнал, №11, ноябрь 2014 года, Украина by Modern Education Современное образование

25192001

07342031

07772025

ÂÈÙÀ ÎÑÂ²ÒÀ, ÄÐÓÃÀ ÂÈÙÀ ÎÑÂ²ÒÀ ÄÎÊÒÎÐÀÍÒÓÐÀ, ÀÑÏ²ÐÀÍÒÓÐÀ Á²ÇÍÅÑ-ÎÑÂ²ÒÀ, ²ÍÎÇÅÌÍ² ÌÎÂÈ ÒÅÕÍ²ÊÓÌÈ, ÊÎËÅÄÆ², Ó×ÈËÈÙÀ ÊÓÐÑÈ, ÍÀÂ×ÀËÜÍ² ÖÅÍÒÐÈ ØÊÎËÈ, Ë²ÖÅ¯, Ã²ÌÍÀÇ²¯ Ï²ÄÃÎÒÎÂ×² Â²ÄÄ²ËÅÍÍß

Ïåðåäïë. ³íäåêñ 06222

01962011

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ íà ñòoð. 27 00162230

Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ íà ñòoð. 29

03072022

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ 2014 ð. ¹ 11

www.s-osvita.com.ua

ÐÅÊËÀÌÍÈÉ Â²ÄÄ²Ë ÆÓÐÍÀËÓ: (044) 453-35-00

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ íà ñòoð. 26 01612043

02772013

22512003

02702036

00132014

¹ 11 2014 ð. ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ íà ñòoð. 28

04792026

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ 2014 ð. ¹ 11

ЗМІСТ

on-line âåðñ³ÿ æóðíàëó "Ñó÷àñíà îñâ³òà" ¹11 ³ àðõ³âíèõ íîìåð³â íà ñàéò³ www.s-osvita.ua. ×èòàéòå òà ä³çíàâàéòåñü á³ëüøå!

ÎÑÂ²ÒÀ ÇÀ ÊÎÐÄÎÍÎÌ

ВИЩА ОСВІТА

Ñòèïåíä³àëüí³ ïðîãðàìè äëÿ íàâ÷àííÿ â ìàã³ñòðàòóð³ çà êîðäîíîì

Óìîâè âñòóïó äî ÂÍÇ Âåëèêî¿ Áðèòàí³¿

Êèì ñòàþòü ³ äå ïðàöþþòü âèïóñêíèêè óí³âåðñèòåò³â Âåëèêîáðèòàí³¿

Âèùà îñâ³òà Øîòëàíä³¿

КОНКУРСИ, СТИПЕНДІЇ, ГРАНТИ

Íîâèé íàá³ð íà âåñíÿíó ïðîãðàìó ñòàæóâàííÿ ïðàö³âíèê³â çàêîíîäàâ÷î¿ âëàäè Legislative (Professional) Fellows Program 2015

Ãîëîâíà òåìà íîìåðà:

ÏÎÏÈÒ ÍÀ ²Ò-ÑÏÅÖ²ÀË²ÑÒ²Â ÇÐÎÑÒÀª. Ç ×ÎÃÎ ÏÎ×ÈÍÀÒÈ ÊÀÐ`ªÐÓ? ÎÑÂ²ÒÀ Â ÓÊÐÀ¯Í² ВИЩА ОСВІТА

«Prometheus» – ïëàòôîðìà äëÿ áåçêîøòîâíîãî îíëàéí-íàâ÷àííÿ â³ä ïðîâ³äíèõ ÂÍÇ Óêðà¿íè

Íîâèíè

Îñîáëèâîñò³ ÇÍÎ ó 2015 ðîö³

ßê áóäåìî âñòóïàòè ó ÂÍÇ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ ó 2015 ð.? 26-29 Àêàäåì³¿, óí³âåðñèòåòè, êîëåäæ³, òåõí³êóìè (äîêëàäÏîïèò íà ²Ò - ñïåö³àë³ñò³â íà ³íôîðìàö³ÿ ïðî ñïåö³àëüçðîñòàº: ÿê îñâî¿òè íîâó íîñò³, óìîâè ïðèéîìó) ïðîôåñ³þ â êðèçó?

19 20 22

Ïðîôåñ³¿ íåäàëåêîãî ìàéáóòíüîãî â ²Ò-ñåêòîð³

ПРЕЗЕНТУЄМО ВИЩІ

Ïðîãðàìè ñòàæóâàííÿ – ïåðøèé êðîê äî óñï³øíî¿ êàð`ºðè! Ïðàöþºìî íà ³ì³äæ Óêðà¿íè

Íàâ÷àëüí³ çàêëàäè íîìåðà (äîâ³äíèê)

po ce e o a i a c a e e o o (044) 453-35-00 i a c . 32

Îñâ³òà â Óêðà¿í³.

Æ ÅÐ À Ì ÎÄ ÍÎ ÏÐ Ó . É ð ÍÈ ÄÅ ÓÏ ²É 014 ÑÒ ÀÄ .2 ÍÀ 1) Í 8.11 1 2 (1 ç

"Ñó÷àñíà îñâ³òà" Ñó÷àñíà îñâ³òà

×ÈÒÀÉÒÅ Â ÍÀÑÒÓÏÍÎÌÓ ÍÎÌÅÐ²:

ßÊ ÏÅÐÅÄÏËÀÒÈÒÈ ÆÓÐÍÀË ÄÅ ÌÎÆÍÀ ÏÐÈÄÁÀÒÈ ÆÓÐÍÀË ßÊ ÐÎÇÌ²ÑÒÈÒÈ ÐÅÊËÀÌÓ Â ÆÓÐÍÀË²

· 2014

ШКОЛИ, ЛІЦЕЇ, ГІМНАЗІЇ 31

ÃÎËÎÂÍÅ

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 11 ËÈÑÒÎÏÀÄ

КАР`ЄРА 30

Çíàé íàøèõ! Ì³æíàðîäí³ çäîáóòêè âèø³â Óêðà¿íè Ìîëîäü âñòóïàº íà þðèñò³â ³ ô³ëîëîã³â, à ðîáîòîäàâöÿì ïîòð³áí³ êóõàð³ òà ñëþñàð³, ðîá³òíèêè òà ³íæåíåðè

Âñòóïíà êàìïàí³ÿ 2015 ñòàðòóº: äí³ â³äêðèòèõ äâåðåé â ÂÍÇ Óêðà¿íè

Îñâ³òà çà êîðäîíîì.

Êîëè ïîäàâàòè äîêóìåíòè íà âñòóï â ºâðîïåéñüê³ âóçè?

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 11 ËÈÑÒÎÏÀÄ 2014

6 6

ÎÑÂ²ÒÀ ÇÀ ÊÎÐÄÎÍÎÌ Ñòèïåíä³àëüí³ ïðîãðàìè äëÿ íàâ÷àííÿ â ìàã³ñòðàòóð³ çà êîðäîíîì Äëÿ íàâ÷àííÿ â çàêîðäîíí³é ìàã³ñòðàòóð³ ³ñíóº äîñèòü áàãàòî ñòèïåíä³àëüíèõ ïðîãðàì òà ôîíä³â, ³ â ö³é ñòàòò³ ïðèâåäåíà ³íôîðìàö³ÿ ç îñíîâíèõ ïðîãðàì. СТИПЕНДІАЛЬНА ПРОГРАМА FULBRIGHT Країна: США Що входить в рант: Оплата навчання в ніверситеті, щомісячна стипендія, обмежена медична страхов а, оплата транспортних витрат. Умови: Гранти на ма істерсь і про рами видаються на он рсній основі тим, хто за інчив раїнсь ий ВНЗ (або навчається на останньом рсі). За ним Ви можете навчатися в одном з ніверситетів США з метою отримання ст пеня маістра (Master, рім MBA). Термін переб вання в раїні - від 1 до 2 ро ів, залежно від тривалості про рами. Стипендіати отрим ють віз J-1 і після за інчення рант зобов'язані поверн тися на бать івщин . Терміни подання: Зараз заяв и не приймаються. Прийом до ментів на он рс 2016 - 2017 б де о олошений в лютом 2015 ( попередні ро и дедлайн на подач заяви б в травні, відповідно, Ви подаєте заяв пра тично за півтора ро и до почат навчання). Ñàéò: http://www.fulbright.org.ua

СТИПЕНДІАЛЬНІ ПРОГРАМИ DAAD

Çà ìàòåð³àëàìè ñàéòó http://www.ninasolomatina.com

Країна: Німеччина Що входить в рант: Стипендія в розмірі близь о 750 євро на місяць. Все інше (про рам навчання, я що вона платна, різницю в семестрових зборах і т.ін.) оплач є андидат. Умови: Т т є три стипендіальних ма істерсь их про рами - для вип с ни ів всіх спеціальностей ( рім творчих), для е ономістів і для творчих спеціальностей. Пройти навчання можна або в державном ВНЗ, або ВНЗ, що має державн а редитацію. Тривалість про рами - від 10 місяців до 2 ро ів: після 1 ро навчання стипендія, залежно від спішності ст дента, може б ти продовжена ще на 1 рі . До про рами не доп с аються аспіранти (я нинішні, та і олишні) і андидати на . Обов'яз ове володіння німець ою та/або ан лійсьою мовою в том обсязі, я ий потрібен для навчання за обраною про рамою. Терміни подання: 01.10.2014 - 30.11.2014 (для творчих спеціальностей - див. сайт про рами) Ñàéò: http://www.daad.org.ua

СТИПЕНДІЇ ФРАНЦУЗЬКОГО УРЯДУ Країна: Франція Що входить в рант: Оплата навчання (з дея ими обме-

женнями по вартості про рам), медична страхов а, віза і стипендія в розмірі 767 євро на місяць. Стипендіати та ож мають пріоритет при отриманні імнат ст дентсь их ртожит ах. Умови: Заяв мож ть подавати ромадяни У раїни не старші 35 ро ів, я і мають диплом про вищ освіт (пріоритет віддається чням на др ом рсі ма істрат ри). Обов'яз ове володіння ан лійсь ою або франц зь ою мовою. Подавати заяв мож ть ст денти всіх напрямів, але найбільші шанси мають ті, хто навчається за на ово-технічними чи інженерними спеціальностями. Терміни подання: Прийом заяво на 2014-2015 припинений, на 2015-2016 можна б де подати заяв в інці 2014 або січні 2015 (точні дати див. на сайті) Ñàéò: http://www.ukraine.campusfrance.org

СТИПЕНДІАЛЬНА ПРОГРАМА VISBY Країна: Швеція Що входить в рант: Оплата навчання, проживання (в розмірі 9000 SEK) і переїзд (для Росії, У раїни і Білор сі - 4000 SEK), обмежена страхов а. Умови: Списо про рам, на я і Ви можете подати заяв , б де оп блі ований в інці 2014. Спочат рант дається на 1 рі , але він може б ти продовжений разі хорошої спішності (на період не більше ніж до інця про рами). Я що ж обрана Вами про рама і б ла розрахована на 1 рі (60 редитів), то можна попросити про продовження стипендії на стро до 5 місяців, щоб пройти неоплач ване стаж вання в Швеції. Терміни подання: Прийом заяво на 2014-2015 припинений, терміни подачі на 2015-2016 можна б де дізнатися в жовтні/листопаді. Ñàéò: http://studyinsweden.se/scholarship/visbyprogramme-scholarships-for-masters-level-studies

Ось найвідоміші стипендіальні про рами, про я і потрібно знати вст пни ам до ма істрат ри за ордоном і тим, хто ш ає рант на навчання. Радимо важно прочитати всі мови часті, пройшовши по посиланнях, і подивитися профайли тих, хто отримав стипендію в мин лом році. Це допоможе Вам оцінити свої шанси і зроз міти, нас іль и виправдана для Вас часть цих он рсах. На додато ре оменд ємо вивчати можливості фінанс вання навчання та стипендії при ВНЗ. Д же ба ато навчальних за ладів в Європі виділяють ранти, повністю або част ово по ривають витрати на навчання та проживання. І часто, он рс на часть в та их стипендіальних про рамах дещо нижчий, ніж вели их рядових про рамах. Том вивчайте всі можливості, вибирайте найбільш підходящі для себе варіанти і прист пайте до під отов и вже зараз!

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 11 ËÈÑÒÎÏÀÄ

· 2014

Óìîâè âñòóïó äî ÂÍÇ Âåëèêî¿ Áðèòàí³¿

Вели обританія відома я раїна онсервативних по лядів і висооя існої ласичної освіти. Елітні ніверситети Кембридж і О сфорд давно вже стали та ими ж символами Ан лії, я Її Величність оролева Єлизавета або лондонсь ий Та ер з Бі Беном. Навчання Вели обританії засл жено вважається одним з найращих в світі - протя ом ба атьох століть в цій раїні всти ла сформ ватися по-справжньом зла оджена, послідовна, ф ндаментальна система професійної під отов и валіфі ованих фахівців в б дь-я ій сфері діяльності. На сьо однішній день Вели обританії наліч ється майже 40 тисяч ш іл, понад 40 ніверситетів, вели а іль ість ш іл мистецтв, фінансових та педа о ічних оледжів, а та ож близь о 700 технічних оледжів, в я их вивчаються найрізноманітніші теоретичні та приладні дисципліни - від механі и до ом ні аційно о обладнання. Вибір освітніх про рам Вели обританії д же вели ий. Залежно від обраної про рами ст денти британсь их ВНЗ мають можливість отримання наст пних на ових ст пенів: • ба алавр - тривалість на-

вчання 3 ро и • ма істр - тривалість навчання 1 рі • МВА - це ст пінь освіти менеджерів середньої та вищої лан и • післядипломна освіта Безпереш одний вст п до ВНЗ Вели обританії для раїнців с ладний тим, що в раїнсь их середніх ш олах навчання триває 11 ро ів, тоді я ан лійці освоюють ш ільн про рам на 2 ро и довше. Том для раїнсь их абіт рієнтів існ є де іль а варіантів для вст п до ніверситетів Вели обританії: 1. Пройти попереднє навчання на під отовчих рсах. Foundation - це спеціально розроблений рс для абіт рієнтів з різних раїн. Тривалість - 9 місяців. Вартість від 5 до 11 тисяч ф нтів. 2. Отримати сертифі ат зрілості А-level або IB. Тривалість навчання 2 ро и. Оцін а, отримана на вип сном іспиті, є прохідним балом в обраний ніверситет. 3. Отримати національний диплом про вищ освіт і вст пити на післядипломні про рами Вели обританії (напри лад, ма істрат ра, Postgraduate Diploma або МВА). 4. За інчити 2 рси в одном з раїнсь их в зів і пройти тест

IELTS для подальшо о переход в ніверситет Вели обританії. Ст денти, я і вибирають та ий варіант, втрачають 1 або навіть 2 ро и, зате шанси на спішне зарах вання в британсь ий ВНЗ них істотно підвищ ються - зроз міло, за мови арної спішності не тіль и з профілюючих, а й з сіх інших предметів. Ще одна обставина, що не надто сприяє раїнсь им абіт рієнтам, поля ає висо ій вартості навчання Вели обританії. В середньом навчання на манітарних фа льтетах обходиться ст дент в 6-8 тисяч ф нтів на рі ; за вивчення природничих на з ньо о запитають від 6 до10 тисяч ф нтів; що стос ється ст дентів-меди ів, їх під отов а оцінюється ще дорожче - мінім м в 7, ма сим м в 18 тисяч ф нтів на рі . Втім, ст денти, я і вибирають навчання в Ан лії, вважають за ономірним і ло ічним стя вання висоої оплати за с часне технічне оснащення в зів, за пропоновані сл хачам я існі на ові про рами, за можливість стаж вань за фахом протя ом навчання і численні перева и післядипломно о працевлашт вання. Незважаючи на висо вартість навчання, отрим вати спеціальність в рейтин ових британсь их ВНЗ мають бажання ба ато раїнців: адже навчання Вели обританії дозволяє не просто стати володарем престижно о диплома, але й дос онало оволодіти ан лійсь ою, дотор н тися до льт ри однієї з найбільш цивілізованих націй, наб ти безцінно о досвід адаптації в незнайомій раїні, зав'язати орисні онта ти на міжнародном рівні - одним словом, сформ вати надійний ф ндамент для б дівництва спішної ар'єри в б дь-я ій раїні світ . Î

Çà ìàòåð³àëàìè www.karandash.ua

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 11 ËÈÑÒÎÏÀÄ 2014

Êèì Êèì ñòàþòü ñòàþòü ³³ äå äå ïðàöþþòü ïðàöþþòü âèïóñêíèêè âèïóñêíèêè óí³âåðñèòåò³â óí³âåðñèòåò³â Âåëèêîáðèòàí³¿ Âåëèêîáðèòàí³¿ Á³çíåñ, Ìàðêåòèíã ³ Ïðàâî - íàéïîïóëÿðí³ø³ ñïåö³àëüíîñò³ ñåðåä ³íîçåìíèõ ñòóäåíò³â çà âåðñ³ºþ The Guardian. ßêèé óí³âåðñèòåò Áðèòàí³¿ âèáðàòè äëÿ ¿õ âèâ÷åííÿ òà íà ùî ñïîä³âàòèñÿ ï³ñëÿ âèïóñêó? БІЗНЕС ТА МЕНЕДЖМЕНТ

Çà ìàòåð³àëàìè www.studylab.ru

Я що с ласти до пи всі напрями бізнес і менеджмент , то вийде найбільш затреб вана спеціальність. 41% вип с ни ів ан лійсь их бізнес-ш іл протя ом півро знаходять робот за профілем і навіть мож ть розрахов вати на почат овий о лад в 21 000 ф нтів. Де знаходять собі застос вання молоді та амбітні бізнесмени? Ті, о о в ніверситеті б ло все в поряд з математи ою, стають аналітиами і допома ають омпаніям робити рамотні інвестиції. Це швид одіючі обчислювачі, я і тримають р на п льсі останніх цін і оцінюють ризи и. Та их вип с ни ів бізнес-ш іл завжди раді бачити себе інвестиційні фонди, бан и і страхові омпанії. Уміння ер вати а тивами і за півлями - теж в ціні. Отримавши досвід цьом можна стати підприємцем, а після ма істрат ри та MBA - стати бізнес- онс льтантом. Престижна нині професія потреб є ретельно о аналіз роботи омпанії, зате натомість щедро відплатить за с ладений бізнес-план.

Для вип с ни а раїнсь ої ш оли та а перспе тива ціл ом реальна. Але для почат потрібно

визначитися з ВНЗ. Бізнес добре ви ладають не тіль и в О сфорді та Кембриджі. Третю позицію рейтин займає The University of Warwick. Т тешні професори давно зроз міли, що знаннями з теорії бізнес

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 11 ËÈÑÒÎÏÀÄ

· 2014

вже ні о о не здив єш, том зосередилися на більш при ладних напрям ах: бізнес плюс математи а, інженерія або еле троні а. На ба алаврат в University of Warwick можна вст пити після 10 місяців під отов и на про рамі Foundation. Для зарах вання в ма істрат р від «тримачів» диплома ба алавра вима ають 5 балів з математи и і мінім м 7.0 з іспит IETLS.

Danone. Ст денти визнають, що прое т хоч і с ладний, але зате це орисний досвід, а та ож вели ий плюс до резюме. Прое т тест є вміння працювати в оманді, виб дов вати ом ні ації, ер вати часом, проводити пере овори, дослідження і прид м вати реативні рішення. А чи не це лючові У ш олі менеджмент при University of Bath навич и, я і роботодавець ш ає бізнес навчають на всіх рівнях - від під отовчо о в вип с ни а? рс до MBA, ди, до речі, бер ть з 3-х річним досвідом роботи в бізнесі. Т т вже з'явилися свої Білл Гейтс і Стів Джобс. У 2011 році ст денти перМАРКЕТИНГ, шо о рс University of Bath ви рали національний КОМУНІКАЦІЇ ТА ЗМІ он рс Business Champions, я ий щорічно провоШанс стати затреб ваним і диться омпанією PwC. Беран Сейлан (Бізнес-адмі- отримати реативн професію виністр вання) і йо о товариш Метт Мендерс (Е оно- ористов ють ст денти профілю мі а) ви рали стаж вання в омпанії PwC в Лондоні і рошовий приз розмірі 250 ан лійсь их ф нтів ожен на реалізацію своєї ідеї. Беран і Метт створили перший жетон для домашніх вихованців Recollar з ф н цією олосово о запис . Незважаючи на юний ві і мінімальний розмір оманди, Беран і Метт вдалося вразити рад дире торів PwC і тепер стаж вання всесвітньо відомій омпанії обіцяє їм чимало перспе тив. Зараз хлопці зайняті розроб ою ново о додат а для iPhone. Та ий спіх ст дентів University of Bath можна пояснити пра тичним підходом до навчання. Уніальність про рами цьо о ніверситет - вип с ний прое т. Ст дентам потрібно ви ористов вати свої знання для вирішення реально о бізнес-завдання. Я проходить прое тна робота: весь останній рс ст денти раз на тиждень збираються в р пи по 4-5 осіб і проводять дослідження роботи лієнта. Хто лієнт? Barclays, Danone, IBM, Nestle, PepsiCo, Citigroup і ще десято міжнародних омпаній. У числі останніх бізнес-прое тів - спроба об'єднати ст дентів та м зичн інд стрію; прос вання нової дитячої ри; підвищення ролі продажів в омпанії

9 «Мар етин , ом ні ації та ЗМІ». Кіль ість бажаючих стати ж рналістом і працювати в медіа-сфері сьо одні вища, ніж тих, хто вст пає на математи . У Вели обританії молоді фахівці з ом ні ацій мож ть отрим вати близь о 14 400 – 17 300 ф нтів в я ості почат ово о о лад . У ре ламних а ентствах вони тр дяться менеджерами і планерами прое т , особливо реативні йд ть в арт-дире тори або опірайтери. Хтось стає піарни ом, хтось продюсером на радіо чи телебаченні. Почат івці «а ли пера» відправляються вели е плавання по періодичних виданнях - Вели обританії їх близьо 9 000, том робочих місць вистачає. Кращим британсь им ВНЗ, де сьо одні займаються під отов ою майб тніх р мар етин , визнаний King's College London. Т т є ма істрат ра з реативної та медіаінд стрії, де ст денти протя ом ро вивчають найбільш творчі дисципліни - м зи , мод , молодіжні с бльт ри, іно, амери ансь льт р та Інтернет, арт-менеджмент. Для вст п необхідний диплом баалавра в ал зі мистецтв, манітарних на , соціальних на або бізнес , а та ож знання ан лійсь ої на рівні IETLS 7.0. Лара Йоаннідес за інчила King's College London з дипломом ба алавра за спеціальністю «Ан лійсь а мова та літерат ра». Аналітичні навич и, знання з літерат ри і іно, а та ож міння швид о

Æóðíàë “Ñó÷àñíà îñâ³òà” ðîçïîâñþäæóºòüñÿ â Êèºâ³ òà Óêðà¿í³ âðîçäð³á – â ê³îñêàõ “Ïðåñà” òà íà ðîçêëàäêàõ, çà ïåðåäïëàòîþ (ïåðåäïë. ³íäåêñ 06222 â êàòàëîç³ “Óêðïîøòà”)

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 11 ËÈÑÒÎÏÀÄ 2014

читати про лали їй шлях до ар'єри спішно о ж рналіста. Відраз після вип с Лара пройшла стаж вання в CNN і ряді інших підприємств, я і допомо ли їй с ласти резюме, ідне рівня BBC. Сьо одні Лара Йоаннідес - продюсер ран ової про рами The World Today на британсь ом телебаченні. Її оле а Р т Кілін - репортер Oxford Daily Mail, починала з ніверситетсь ої азети King's Matters. На останньом рсі відділення ж рналісти и Р т працювала асистентом в Oxford University Press, а пізніше отримала право брати часть в освітній прорамі для ж рналістів noSWeat. Пра ненням вивчати ан лійсь мов і літерат р в King's College London в свій час відзначилася і Вероні а Хемпфір - продюсер театральних постаново на провідних майданчи ах Вели обританії. У 2005 році вона отримала ст пінь з відзна ою і потрапила на 6-місячне стаж вання відділ мар етин театр Hampsted Theatre. «Я завжди любила ви онавсь е мистецтво і щаслива, що мож працювати в цій сфері. Це означає, що я пере лядаю нес інченн безліч вистав, прод м ю нові шляхи прос вання ні ом не відомих постаново , ш аю для них фінанс вання. Весь час працюю з новими людьми - а торами, режисерами, авторами». Я всьом цьом допома ає диплом з ан лійсь ої мови та літерат ри? «Най раще, що дає диплом King's College, - аже Вероні а, - це йо о здатність «підлаштов ватися» під твої інтереси. На моїй нинішній роботі я повинна вміти пере онати а диторію, що п'єса варта то о, щоб платити за вито ». Стаж вання, я і пропон ють британсь і театри ст дентам і вип с ни ам, дозволили олись асистент Вероніці Хемпфір дорости до продюсера омедійноо д ет The Pumpkins і модно о ан лійсь о о театр The Print Room.

ПРАВО Четверта за поп лярністю спеціальність серед абіт рієнтів - право. Правова система Вели обританії поряд з я існою освітою становлять міжнародний еталон, і відсото непрацевлаштованих вип с ни ів-юристів т т невисо ий - близь о 6%. Після за інчення правової спеціальності при хорошом британсь ом ніверситеті можна розрахов вати на

місце в юридичній фірмі з о ладом в 19 000 ф нтів. Основна маса пра ти ючих юристів Вели обританії - це баристери (адво ати з правом вист пати в Вищих с дах) і соліситори (повірені, що онс льт ють з правових питань). Їхня ар'єра починається з вибор ніверситет , і лідерами в цій ал зі є Oxford, Cambridge і London School of Economics and Political Science. В останньом можна за 3 ро и отримати ст пінь LLB (ба алавр права) і за один рі - LLM (ма істр права). Для вст п потрібний рівень ан лійсь ої IELTS 6.5-7.0 і висо ий середній бал за дипломом. London School of Economics ви ідно ви лядає на тлі О форда, завдя и своєм розташ ванню в британсь ій столиці. «Ми в епіцентрі юридично о життя Лондона, - аже ст дент 3 рс LSE Олівер Сидорч . - У пішій дост пності - с ди, юридичні фірми і оле ії, чотири

юридичні орпорації, що займаються під отов ою адво атів, і Парламент». Я проходить навчання в London School of Economics? В основном - це ле ції і обов'яз ові для відвід вання р пові заняття. Іноді - семінари, на я их ст денти в р пах об оворюють просл ханий матеріал. В інці ро - іспити з предметів. У ролі запрошених спі ерів на фа льтеті права вист пали Лорд Філіпс, олова Верховно о с д Вели обританії, Дже Стро , олишній міністр юстиції, і професор юридично о фальтет New York University Джеремі Вальдрон. Крім то о, LSE проводить партнерсь і про рами з юридичними фа льтетами Columbia University і University of Southern Carolina. Ст денти мож ть брати часть та ій про рамі, починаючи з др о о рс . Щоб молодом юрист в Велиобританії отримати валіфі ацію адво ата, він повинен протя ом двох ро ів працювати під ерівництвом пра ти ючо о адво ата і заінчити рс юридичної пра ти и, схвалений с спільством юристів. Вип с ни и LSE мож ть розрахов вати на місце в професійном тренін The Bar, після чо о вибирають собі подальш ар'єр . В останні ро и особливою поп лярністю орист ються сфери б х алтерсь о о облі , оподат вання, бан івсь ої справи, страх вання та державної сл жби. Але юридична освіта під отовляє не тіль и до професії юриста. Знання за он , аналітичні здібності і бездо анна ло і а, я і розвиваються при вивченні права, цін ютьÎ ся всіма роботодавцями.

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 11 ËÈÑÒÎÏÀÄ

· 2014

Âèùà îñâ³òà Øîòëàíä³¿ Øîòëàíä³ÿ ïî ïðàâó ïèøàºòüñÿ ñâîºþ âèùîþ îñâ³òîþ. Äëÿ áàãàòüîõ êðà¿í øîòëàíäñüêà ñòðóêòóðà âèùî¿ îñâ³òè ïîñëóæèëà âç³ðöåì äëÿ ñòâîðåííÿ ¿õ âëàñíèõ ñèñòåì. Ïðî íàêîïè÷åíèé øîòëàíäñüêèìè âèùèìè íàâ÷àëüíèìè çàêëàäàìè äîñâ³ä ãîâîðèòü òîé ôàêò, ùî ÷îòèðè ç ïåðøèõ øåñòè óí³âåðñèòåò³â Âåëèêîáðèòàí³¿ áóëè â³äêðèò³ â Øîòëàíä³¿. Ïåðøèé øîòëàíäñüêèé óí³âåðñèòåò áóâ çàñíîâàíèé â 1411 ðîö³. Ó íåâåëèê³é êðà¿í³, íàñåëåííÿ ÿêî¿ ñòàíîâèòü 5,1 ìëí. îñ³á, íàë³÷óºòüñÿ 13 óí³âåðñèòåò³â ³ 9 êîëåäæ³â, ùî ïðåäñòàâëÿþòü âèùó îñâ³òó.

Зараз, оли в Шотландії проживає 9% населення Вели обританії, в шотландсь их ніверситетах навчається 15% ст дентів Вели обританії. Вели а іль ість ст дентів приїжджає з інших раїн. У дея их вищих навчальних за ладах число іноземних ст дентів ся ає 45% від за альної іль ості ( середньом 10-15%). Шотландці вважають свою освіт (я середню, та і вищ ) ращою ан лійсь ої та пра н ть обов'яз ово виділитися на тлі за альнобритансь ої системи освіти. Відмінності з'являються вже в почат овій ш олі. Діти в шотландсьих ш олах вчаться не шість ро ів, а сім і переходять в середню ш ол віці 12 ро ів. З 5 до 12 ро ів діти відвід ють почат ов ш ол (Primary School). У 12 ро ів переходять в середню ш ол (secondary school). У 15 ро ів ш олярі здають іспити на за альне свідоцтво про середню освіт Scottish Certificate of Education (SCE Standard Grade), відповідне ан лійсь ом GCSE. Після цьо о чень може або перейти до оледж подальшої освіти, або продовжити навчання в ш олі з метою отримання атестата вищоо ст пеня (Higher Grade). Для цьоо треба провчитися з 16 до 18 ро ів і здати іспити з 5 або 6 предметів. Цьо о атестата достатньо, щоб вст пити в шотландсь і в зи. Щоб вчитися в інших частинах Спол чено о Королівства або потрапити в один із старовинних ніверситетів Шотландії, треба за інчити та званий «шостий рі » ш оли та отримати сертифі ат Scottish Certificate of Sixth Year Studies

(SCSYS), я ий е вівалентний заальнобритансь ом диплом GCE A-level. Зараз замість сертифі ат SCSYS вип с ни ам видається сертифі ат Advanced Higher. Він в цілом відповідає A-level - атестати Higher і Advanced Higher визнаються всіма в зами Вели обританії.

ВСТУП У ШОТЛАНДСЬКІ УНІВЕРСИТЕТИ Вст пні вимо и досить висо і. Зазвичай базовим рівнем для претендентів є 550 балів із TOEFL або 5.5 балів із IELTS. Дея і департаменти ніверситетів вима ають не нижче 600 або 6 балів. А медичний і юридичний фа льтети вима ають не менше 7 балів. Найнадійніший шлях вст п в шотландсь ий ніверситет - провчитися два останніх ро и шотландсь ій ш олі або оледжі або пройти про рам Foundation. Протя ом цих рсів іноземних ст дентів от ють для отримання шотландсь о о свідоцтва про за інчення середньо о навчально о за лад . Після за інчення цієї про рами ст денти с ладають державні іспити, необхідні для вст п до ніверситетів Шотландії. Процед ра вст п в шотландсь і вищі навчальні за лади нічим не відрізняється від вст п в ан лійсь і навчальні за лади і здійснюється через за альнонаціональн сл жб UCAS. Вст п до вищих навчальних за ладів Шотландії я на ба алавріат (Undergraduate), та і на ма істрат р (Postgraduate), є та им н ч им, я і вся система вищої освіти Шотландії, що дозволяє ст дентам отрим вати та систем оціно , я а зарахов ється їм при переході з одно о навчально о за лад в інший. Я що ст дент хоче змінити фа льтет або вищий навчальний за лад, то ці оцін и зарахов ються відповідно до мов обрано о навчально о за лад .

БАКАЛАВРАТ Базовий рс вищої освіти (Undergraduate) в шотландсь ом ніверситеті триває 4 ро и. О ремі спеціальності, та і я медицина, юриспр денція, стоматоло ія вима ають ще більш тривало о навчання. Д же часто молоді люди, провчившись іль а семестрів, роз міють, що хотіли б дещо с ори вати обран ними про рам навчання, щоб в рез льтаті отримати інш спеціальність. В шотландсь их ВНЗ це можливо аж до за інчення др о о рс . Для абіт рієнтів, я і мають хороший рівень під отов и, можливий вст п відраз на др ий рс. Останній рі дає ст дентам можливість отримати ст пінь ба алавра з відзна ою (Bachelor with Honours). Шотландсь им ніверситетам властива н ч ість навчальних планів. Ст денти мають можливість вивчати найрізноманітніші дисципліни, навіть я що вони ви ладаються на різних фальтетах. Вип с ни ам мож ть привласнювати подвійні ст пені (Joint Degree), напри лад, в області б х алтерсь о о облі та е ономі и. Дея і навчальні за лади Шотландії пропон ють та звані (Sandwich Course), що дають ст дентам можливість отримати досвід пра тичної роботи вже під час навчання.

МАГІСТРАТУРА Післядипломна освіта (Postgraduate) дост пна всім, хто має дипломи про за інчення визнаних навчальних Çà ìàòåð³àëàìè за ладів. Я що перед вами стоїть проблема то о, що www.ukuniverваш подальший ар'єрний ріст вима ає додат ової ва- sities.net.ua ліфі ації, а час на двох або трирічн аспірант р немає, то вам необхідно зверн ти свій по ляд бі шотландсь их ніверситетів. В них ви швидше за все знайдете інтенсивн річн про рам для отримання ст пеня Ма істра за своєю спеціальністю. Н а я що вас ці авлять ф ндаментальні дослідження, то ніверситети запропон ють вам трирічні по либлені про рами для отримання ст пеня До тора філософії (PhD/DPhil). Î

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 11 ËÈÑÒÎÏÀÄ 2014

Íîâèé íàá³ð íà âåñíÿíó ïðîãðàìó ñòàæóâàííÿ ïðàö³âíèê³â çàêîíîäàâ÷î¿ âëàäè Legislative (Professional) Fellows Program 2015 Кінцевий термін подачі заяво : 1 р дня 2014 Аплі аційн форм можна заповнити он-лайн на сайті ais.americancouncils.org Б дь лас а, відправте ваш аплі аційн форм до 1 р дня, щоб ваша андидат ра б ла роз лян та для часті весняній про рамі 2015. Аплі аційні форми, подані після зазначено о термін , не роз лядатим ться.

ПРО ПРОГРАМУ Legislative (Professional) Fellows Program (LFP/PFP) – це про рама стаж вання працівни ів за онодавчої влади, спонсором я ої є Бюро з питань освіти та льт ри Державно о департамент США. Для Вірменії, Азербайджан , Гр зії, Молдови та У раїни LFP/PFP має за онодавчий фо с і ер ється Амери ансь ими Радами з міжнародної освіти: ACTR/ACCELS. Про рама стаж вання працівни ів за онодавчої влади дає перспе тивним молодим фахівцям можливість отримати пра тичний досвід та наочність роботи в ряді США. Знання та інтерес цих молодих професіоналів щодо америансь их політичних процесів б де розширений завдя и орот остроÇà ìàòåð³àëàìè овом стаж ванню в місцевих заwww.american- онодавчих ор анах США, а та ож councils.org.ua в становах державно о рівня і в не омерційних ор анізаціях, я і мають відношення до темати и про рами.

ЦІЛІ ПРОГРАМИ * Зміцнення роз міння за онодавчо о процес США; * Посилення визнання ролі, я ромадянсь е с спільство віді рає форм ванні державної політи и та підзвітності ряд ; * Створення партнерсь их відносин між становами в США та Вірменії, Азербайджані, Гр зії, Молдові та У раїні; і * Встановлення спільної мови

для розроб и пра тичних рішень спільних проблем.

ВИМОГИ ДО КАНДИДАТІВ Щоб мати право часті LFP/ PFP, андидат повинен: * Б ти ромадянином Вірменії, Азербайджан , Гр зії, Молдови, або У раїни і на момент подання апліаційної форми проживати раїні ромадянства. Кандидати, я і проживають за межами раїни сво о ромадянства або переб вають на дов остро овій про рамі за межами раїни сво о ромадянства не роз лядатим ться; * Б ти від 25 до 35 ро ів на момент подачі заяв и; * Мати за інчен вищ освіт (ба алавр або вище); * Добре володіти ан лійсь ою мовою (TOEFL over 500 (paper test), IELTS band 6 або навчання на ан ломовній ніверситетсь ій прорамі). За відс тності сертифі ат , півфіналісти б д ть запрошені пройти без оштовний TOEFL тест нашій ор анізації; * Мати відповідний досвід роботи державном та/або не омерційном се торі (за онодавча влада, ви онавча влада, не рядові ор анізації, я і займаються релевантною до темати и про рами діяльністю, тощо); * Продемонстр вати навич и лідерства та спіл вання (аби підтвердити висо ий рівень своїх навичо , ви можете описати свою діяльність в цих напрям ах в есе в інці аплі аційної форми, і надати/ завантажити сертифі ати/дипломи/ матеріали, я і мож ть підтвердити ці ваші я ості). Особи, що не мають права подати заяв на часть в про рамі LFP/PFP в наст пних випад ах: * Амери ансь і ромадяни та резиденти Спол чених Штатів; * Особи, що в даний час бер ть часть в на ових, навчальних, дослідниць их про рамах, або я і в да-

ний час працюють в США; * Особи, я і вже брали часть LEAP/LFP/PFP; * Особи, я і не мають паспорта своєї раїни; * Особи, я і в даний час проживають або працюють за межами раїни сво о ромадянства; * Особи, я і брали часть в одній з про рам обмін , що фінанс ється рядом США, і я і не ви онали свою вимо щодо дворічно о проживання в раїні сво о ромадянства, на момент подачі заяв и; * Особи, я і подали заяв на постійне проживання в США протя ом останніх трьох ро ів; * Особи, арештовані, звин вачені або зас джені за с оєння злочин ;

ДАТИ ПРОГРАМИ Веснян про рам 2015 попередньо заплановано на вітень - травень 2015.

ПРИКЛАДИ МИНУЛОРІЧНИХ МІСЦЬ СТАЖУВАНЬ Під час про рам мин лих ро ів, часни и б ли розміщені в та их місцях: * Державні за онодавчі офіси; * Офіси ви онавчої влади (напри лад, офіс бернатора штат Іллінойс); * Інші місця, та і я НУО, що займаються лобіюванням, аналітичні центри, і ор анізації з виборчих реформ.

ЯКЩО У ВАС ВИНИКЛИ ПИТАННЯ: По-перше, б дь лас а, відвідайте веб-сайт прорами professionalfellows.americancouncils.org, де ви знайдете відповіді на більшість ваших питань. По-др е, я що ви не змо ли знайти відповідь на своє питання там, б дь лас а, зв'яжіться з нами: О сана Семенишин, оординатор LFP/PFP Î (lfp.ukraine@gmail.com)

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 01 - 02 Ñ²×ÅÍÜ - ËÞÒÈÉ

13 13

· 2013

ÎÑÂ²ÒÀ Â ÓÊÐÀ²Í² ÍÎÂÈÍÈ ПРОДОВЖУЄТЬСЯ МІЖНАРОДНА ОСВІТНЯ ПРОГРАМА «ЛІДЕРСТВО» 27 жовтня 2014 р. в У раїнсь о-амери ансьом манітарном інстит ті «Віс онсинсь ий міжнародний Університет (США) в У раїні» завершився перший етап Міжнародної освітньої прорами «Лідерство», я а ор анізована ВМУУ і CoServe International – ServantLeadership (штат Ореон, США). Про рама орієнтована на прос вання новоо стилю ерівництва. Пра тичний рс (30 один) ст денти-першо рсни и вивчали з До тором Маршалом Крістенсеном – засновни ом CoServe International (США). Вліт протя ом місяця спішні фіналісти про рами «Лідерство» б д ть по либлювати свої знання в а адемії Leadership Academy в штаті Оре он (США) за запрошенням ор анізаторів. В а адемії ст денти з різних раїн і онтинентів змож ть по либити свої знання зі щойно опанованої онцепції, а та ож побачити принципи ServantLeadership роботі різних спішних омпаній США. Çà ³íôîðìàö³ºþ óêðà¿íñüêî-àìåðèêàíñüêîãî ãóìàí³òàðíîãî ³íñòèòóòó «Â³ñêîíñüêèé ì³æíàðîäíèé óí³âåðñèòåò â Óêðà¿í³»

У НІМЕЧЧИНІ ОБГОВОРИЛИ ПРОБЛЕМИ СВОБОДИ КРІЗЬ ПРИЗМУ МЕДІА У німець ом місті Пасса в рам ах про рами Темп с IV «Крос-медіа та я існа ж рналістиа» пройшла Міжнародна онференція «Свобода через медіа?». Учасни ами онференції стали представни и ніверситетів Федеративної Респ блі и Німеччина, Респ блі и Австрія, Р м нії, Респ блі и Молдова й У раїни, а та ож представни и європейсь их медіа, е спертних співтовариств і ромадсь их ор анізацій цих раїн. Питання свободи часни и роз лядали із різних сторін: ж рналістсь ої, політичної та лін вістичної. Говорили про політичний потенціал нових медіа, про стан ж рналістсь о о розслід вання в У раїні, про свобод ле си и в те сті та ще ба ато іншо о. Дніпропетровсь ий національний ніверситет імені Олеся Гончара, я ий є одним із партнерівспівви онавців про рами Темп с IV «Крос-медіа та я існа ж рналісти а», представляли де ан фа льтет систем і засобів масової ом ні ації,

професор Володимир Демчен о і завід вач афедри масової та міжнародної ом ні ації, професор Сер ій Демчен о. Зо рема, Сер ій Демчен о вист пив з доповіддю на тем : «Кросмедіа та парадо си розвит с спільно о дисрс : між «ди італьною анонімністю» і «девальвацією дисциплінарно о дис рс ». Тема доповіді ви ли ала жвав дис сію та ба ато питань серед часни ів онференції. Підводячи підс м и онференції, один з ерівни ів прое т «Крос-медіа та я існа ж рналісти а» професор Ральф Хольфельд с азав: «Ми дійсно пере онані, що свобода може прийти через ЗМІ. Том оловна мета нашо о спільно о прое т – підвищення рівня ж рналістсь ої освіти. Разом з ніверситетами-партнерами ми розробляємо нові інноваційні навчальні про рами, проводимо семінари для ви ладачів, літні ш оли для ст дентів. А ця онференція – це своєрідний проміжний підс мо нашої дворічної співпраці рам ах прое т ». Çà ³íôîðìàö³ºþ ÄÍÓ ³ì. Î. Ãîí÷àðà

ВИПУСКНИК СУМСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ВСТАНОВИВ НАЦІОНАЛЬНИЙ РЕКОРД ПАМ’ЯТІ Уні альні можливості пам’яті продемонстр вав 24 жовтня С мсь ом державном ніверситеті йо о вип с ни Артем Гарин. Він запам’ятав 5000 зна ів після оми числа Пі. Реорд зафі с вали е сперти Національно о реєстр ре ордів У раїни. Артем Гарин може вільно називати цифри числа Пі прямом і зворотном поряд . Е сперти підтвердили: «Ре орд чистий, вимо и до неви ористання технічних пристроїв дотримані». «Приємно, що нещодавні вип с ни и С мДУ розвивають інтеле т і демонстр ють винятові здібності», – зазначив ре тор Анатолій Васильєв. Він додав, що найближчим часом С мДУ план ється від риття «Ш оли пам’яті», в я ій під ерівництвом Артема б д ть займатися ш олярі та ст денти. Я зазначила ерівни Національно о реєстр ре ордів У раїни Лана Вєтрова, запам’ятов вання числа Пі – Гінесівсь ий ре орд. Йо о вважають стандартом, адже неможливо вирах вати послідовність незв’язаній за змістом інформації. Çà ³íôîðìàö³ºþ ÑóìÄÓ

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 11 ËÈÑÒÎÏÀÄ 2014

Îñîáëèâîñò³ ÇÍÎ ó 2015 ðîö³ 20 æîâòíÿ 2014 ðîêó â Ì³í³ñòåðñòâ³ îñâ³òè ³ íàóêè çà ó÷àñòþ äèðåêòîðà Óêðà¿íñüêîãî öåíòðó îö³íþâàííÿ ÿêîñò³ îñâ³òè ²ãîðÿ Ë³êàð÷óêà â³äáóëîñÿ çàñ³äàííÿ Ïðàâë³ííÿ Ãðîìàäñüêî¿ ðàäè ïðè ÌÎÍ Óêðà¿íè.

У засіданні взяли часть 13 членів Правління Громадсь ої ради при МОН. Під час засідання дире тор У раїнсь о о центр оцінювання я ості освіти І ор Лі арч повідомив, що 2015 році зовнішнє незалежне оцінювання пройде за тією ж процед рою, що й в попередні ро и, за ви люченням п’яти нововведень, я і внесені після дов их дис сій із представни ами ромадсьÇà ìàòåð³àëàìè ості та ретельно о аналіз ЗНО ÌÎÍ Óêðà¿íè 2014 ро . (http://mon.gov.ua) Я на олосив І ор Лі арч , У раїнсь ий центр оцінювання я ості освіти пропон є впрова-

дити новий підхід визначення рез льтатів ЗНО. «У 2006 році, оли ЗНО б ло в останнє проведено я ості е сперимент , б ло прийнято рішення, для то о, щоб відсі ти тих абіт рієнтів, я і мають по ані знання, поставити мовний бар’єр в 124 бали. Це рішення б ло с б’є тивним. Це нічим не обґр нтована величина. Кожний рі 124 бали – це зовсім різні оцін и, том що ожен рі різна іль ість часни ів ЗНО», - зазначив І ор Лі арч . Для то о, щоб зробити оцін ЗНО об’є тивною, вирішили запровадити, до речі, я

більшості раїн, де пра ти ється незалежне оцінювання, порі «с лав ЗНО» та «не с лав ЗНО». «Всі, хто не с лав ЗНО – не мож ть стати ст дентами. Усі, хто с лав ЗНО – їхні рез льтати визначаються від 100 до 200 балів і вони мож ть стати ст дентами», - пояснив дире тор УЦОЯО. За словами І оря Лі арч а, цей рез льтат б де визначатися р пою ви ладачів ВНЗ, вчителями ш іл, методистами, представни ами на ово о співтовариства, я і е спертним методом визначать можливість відповіді на ожне завдання тест мінімально під отовлено о абіт рієнта. «Всі д м и е спертів с м ються і шляхом нес ладної математичної форм ли виводиться середній тестовий бал, я ий може набрати мінімально під отовлений абіт рієнт, я що він спішно відповість на всі завдання тест ». Др а новація – це відмова від сертифі атів ЗНО мин лих ро ів. На д м дире тора У раїнсь о о центр оцінювання я ості освіти, не можна порівнювати між собою рез льтати тестів різних ро ів. «За даними ЄДЕБО 2014 році з сертифі атами мин лих ро ів прийшло 23, 5 тисячі абіт рієнтів. Вони с лали он ренцію ращим. Кон ренція цьом випад відб вається не на рівних мовах. Це спотворення принцип рівно о дост п до вищої освіти», на олосив І ор Лі арч . У 2015 році У раїнсь ий центр оцінювання я ості освіти та ож впровадж є тести дворівневої с ладності з двох предметів: раїнсь ої мови і літерат ри, математи и. «Тест б де с ладатися з двох частин - базовий, я ий с ладатим ть всі абіт рієнти без винят з раїнсьої мови і літерат ри та базовий з математи и – для абіт рієнтів, я і вст патим ть на спеціальності, де потрібна математи а», - зазначив І ор Лі арч . У свою чер , ВНЗ мож ть в азати в своїх правилах прийом за дея ими напрямами під отов и та спеціальностями, про необхідність рез льтат тест ЗНО підвищено о рівня с ладності. Абіт рієнт при реєстрації на ЗНО в аз ватиме я ий тест та я о о рівня с ладності він с ладатиме. «Традиційно базовий тест має с ладатися із 60% завдань середньо о рівня с ладності, 20% - с ладних і 20% простих. У тесті підвищеної с ладності це співвідношення б де змінене та с ладатиметься з 60% с ладних завдань, я і не б д ть виходити за межі ш ільної про рами», - поінформ вав І ор Лі арч . Він та ож зазначив, що абіт рієнт, я ий с ладатиме тест двох рівнів с ладності отримає дві оцін и – за базовий і за по либлений. «1 листопада, оли розпочнеться реєстрація на

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 11 ËÈÑÒÎÏÀÄ

· 2014

пробні тести, ми отові запропон вати абіт рієнтам здавати дворівневі тести. На порталі УЦОЯО вже розміщено технічні описи дворівневих тестів та відеоматеріали», - під реслив дире тор У раїнсь о о центр оцінювання я ості освіти. Я повідомив І ор Лі арч , цьом навчальном році поєднають державн підс м ов атестацію з раїнсь ої мови з тестом ЗНО з раїнсь ої мови і літерат ри для всіх вип с ни ів за альноосвітніх ш іл. Для цьоо базовій частині тест б д ть виділені завдання, що стос ватим ться раїнсь ої мови, том що ДПА б де с ладатися тіль и з раїнсь ої мови. «Ви онання цих завдань б де оцінюватися за ш алою від 1 до 12 балів, а рез льтати ви онання цієї частини тест заноситим ться в атестат про за альн середню освіт ». За словами дире тора УЦОЯО, 2015 році з перелі предметів, з я их проводитиметься зовнішнє незалежне оцінювання, вил чено всесвітню

15 історію та світов літерат р . Вибрати можна б де п'ять вищих навчальних за ладів і по три спеціальності в ожном . Втім, середній абіт рієнт в 2014 році подавав 3,5 заяви, тобто не ви ористов вав навіть ці можливості. Д маю, знайдеться не більше пари сотень тих, хто подаватиме заяви наліво і направо. Подаючи заяв для часті в ЗНО, абіт рієнт форм ватиме рейтин тих ніверситетів, ди він хоче подавати до менти. Від ма симально бажано о - до мінімально прийнятно о. Коли ж вст пни здасть тест вання, УЦОЯО через омп'ютерні системи пропон ватиме йо о ніверситетам, орієнт ючись на цей рейтин і отримані бали. Університети вже зараз замислюються про те, я зал чити най ращих абіт рієнтів. Адже ба ато хто орієнт ється на бренд, зв чн ре лам , модн професію, працевлашт ватися за я ою не особливо реально. Втім, по и що яс равий

по азни - он рс, і зазвичай він висо ий в зах з давніми традиціями. Про ресивний момент в новом За оні про вищ освіт - те, що саме ст денти з висо ими балами ЗНО б д ть впливати на розподіл частини держзамовлення. Механізм розподіл держзамовлення з 2016 р. залежатиме не від он рс або я ихось інших по азни ів, а від середньо о бал тих, хто претенд є на бюджетні місця. У «КПІ» середній бал ЗНО з фізи и і математи и, серед вст пни ів на технічний напрям, - 186 балів. Цьо о ро б ло прийнято 600 абіт рієнтів з найвищими поазни ами в 198-200 балів, 170 з них - «двохсотенни ів» (отримали ма сим м). Вст пни ам же, я і вибирають в зи, необхідно орієнт ватися на те, я і перспе тиви ар'єрно о Î рост з дипломами цих ніверситетів.

99992005

05621012

99992028

ОСВІТА В УКРАЇНІ І ЗА КОРДОНОМ: WWW.S-OSVITA.COM.UA

99991141

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 11 ËÈÑÒÎÏÀÄ 2014

ßê áóäåìî âñòóïàòè ó ÂÍÇ ó 2015 ð.? Êàëåíäàð àá³òóð³ºíòà

ЗНО ВІДБУВАТИМЕТЬСЯ ПРОТЯГОМ КВІТНЯ-ЛИПНЯ 2015 РОКУ У 2015 році відб деться зовнішнє незалежне оцінювання з раїнсь ої мови і літерат ри, математи и, історії У раїни, фізии, хімії, біоло ії, ео рафії і 4 іноземних мов. Про це під час прес- онференції зазначив дире тор У раїнсь о о центр оцінювання я ості освіти І ор Лі арч , передає ореспондент УНН. За йо о словами, всі тестові завдання пере ладатим ться мовами національних меншин, я що абіт рієнти заявлять про це під час реєстрації. "ЗНО відб деться в період з вітня до липня. Це пов'язано з тим, що цей навчальний рі б де досить специфічним зв'яз із неможливістю на сьо однішній день точно визначити, оли він за інчиться", - про омент вав І ор Лі арч .

Він зазначив, що дат проведення тест вань о олосять не раніше січня 2015 ро . А та ож він додав, що б де і пробне тест вання. Реєстрацію на ньо о о олосять з 1 листопада 2014 ро . На адаємо, дире тор У раїнсь о о центр оцінювання я ості освіти І ор Лі арч раніше повідомляв, що 2015 році під час зовнішньо о незалежно о оцінювання абіт рієнти не с ладатим ть тести із всесвітньої історії і всесвітньої літерат ри. На йо о д м , майб тньом треба с ороч вати іль ість предметів, за я ими с ладають ЗНО. Äæåðåëî: ÓÍÍ

СТРОКИ ПРИЙОМУ ЗАЯВ ТА ДОКУМЕНТІВ, КОНКУРСНОГО ВІДБОРУ ТА ЗАРАХУВАННЯ НА НАВЧАННЯ 1. Стро и прийом заяв та до ментів, он рсно о відбор та зарах вання на навчання визначаються Правилами прийом з дотриманням вимо п н тів 2 - 10 цьо о розділ . 2. Прийом заяв та до ментів паперовій або еле тронній формі від вст пни ів розпочинається 10 липня. 3. Прийом заяв паперовій або еле тронній формі від вст пни ів на денн форм навчання на основі повної за альної середньої освіти за інч ється о 12.00 одині 01 серпня, рім випад ів, передбачених п н тами 4, 5 і 12 цьо о розділ . 4. Прийом до ментів від осіб, я і вст пають на основі повної за альної середньої освіти і проходять співбесід відповідно до розділ XІ цих Умов, с ладають вст пні е замени вищих навчальних за ладах відповідно до розділ VIIІ цих Умов, за інч ється о 18.00 одині 24 липня. Співбесіди та вст пні е замени проводяться з 25 липня до 01 серпня. 5. Прийом заяв та до ментів від осіб, я і для вст п на навчання мають проходити творчі он рси вищих навчальних за ладах відповідно до п н тів 2, 4 розділ VII цих Умов, за інч ється 24 липня. Творчі он рси проводяться іль а сесій з 21 липня до 01 серпня. 6. Прийом заяв та до ментів від осіб, я і вст пають для здоб ття освітньо- валіфі аційно о рівня молодшо о спеціаліста, за інч ється 24 липня. Вст пні е замени проводяться з 25 липня до 01 серпня. 7. Рейтин овий списо вст пни ів, я і вст пають для здоб ття освітньо- валіфі ацийно о рівня молодшо о спеціаліста та ст пеня ба алавра, із зазначенням ре омендованих до зарах вання на місця державно о замовлення, оприлюднюється не пізніше 12.00 одини 02 серпня. 8. Вибір вст пни ами місця навчання здійснюється відпо-

відно до зазначених пріоритетів до 18.00 одини 06 серпня. Оновлений списо ре омендованих до зарах вання оприлюднюється не пізніше 12.00 одини 07 серпня. 9. Зарах вання вст пни ів на денн форм навчання на основі базової та повної за альної середньої освіти відб вається: за державним замовленням не пізніше 12.00 одини 08 серпня; за ошти фізичних та юридичних осіб (за мови ви онання державно о замовлення відповідно о напрям (спеціальності) не пізніше 14 серпня. 10. Прийом до ментів від осіб, я і вст пають на навчання для здоб ття ст пеня ба алавра за с ороченими про рамами відповідно до п н т 3 розділ III цих Умов за інч ється о 18.00 одині 24 липня. Фахові вст пні випроб вання проводяться з 25 липня до 01 серпня. 11. Стро и прийом заяв та до ментів на навчання за вечірньою і заочною формами навчання визначаються Правилами прийом , тривалість прийом до ментів - не більше одно о місяця. Зарах вання проводиться не пізніше ніж через 15 днів після завершення прийом заяв та до ментів, протя ом я их проводиться он рсний відбір. 12. Стро и вст пної ампанії на навчання за ст пенем маістра, освітньо- валіфі аційним рівнем спеціаліста (на основі базової або повної вищої освіти) визначаються Правилами прийом , але прийом до ментів розпочинається не раніше 06 липня. Äæåðåëî: â³äïîâ³äíî äî Óìîâ ïðèéîìó íà íàâ÷àííÿ

äî âèùèõ íàâ÷àëüíèõ çàêëàä³â Óêðà¿íè â 2015 ðîö³ (íàêàç ÌÎÍ â³ä 15.10.2014 ð. ¹1172

ДОДАТКОВИЙ МОБІЛЬНИЙ ТЕЛЕФОН ГАРЯЧОЇ ЛІНІЇ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДОБАСУ У зв’яз з обмеженим дост пом або част овою відс тністю Інтернет та телефонно о зв’яз в Донець ій та Л ансь ій областях, Міністерство освіти і на и з 3 жовтня запровадж є додат ов телефон лінію для ст дентів Донбас . Ст денти Донець ої та Л ансь ої областей мож ть те-

лефон вати на мобільний номер – (096) 444 30 86. На адаємо, що МОН з травня 2014 ро постійно працює телефон арячої лінії – (044) 481-32-15. Äæåðåëî: ÌÎÍ Óêðà¿íè (http://mon.gov.ua)

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 11 ËÈÑÒÎÏÀÄ

· 2014

Ïîïèò íà ²Ò-ñïåö³àë³ñò³â çðîñòàº: ßê îñâî¿òè íîâó ïðîôåñ³þ â êðèçó IT-ñôåðà º îäí³ºþ ç ãàëóçåé, ùî íàéá³ëüø øâèäêî ðîçâèâàºòüñÿ â ñâ³ò³ ³ º áåçóìîâíèì ë³äåðîì ïî çàòðåáóâàíîñò³ ôàõ³âö³â. Íà ïîïèò IT-ôàõ³âö³â íàâ³òü íå âïëèíóëà íåñòàá³ëüíà â³éñüêîâîïîë³òè÷íà ñèòóàö³ÿ â êðà¿í³. Íåçâàæàþ÷è íà òå, ùî ÷èñëî âàêàíñ³é íà ðèíêó ïðàö³ çìåíøèëîñÿ, â IT-ãàëóç³ öüîãî íå ñòàëîñÿ. Ïîïèò íà íèõ ò³ëüêè çðîñòàâ. Çà îö³íêàìè ì³æíàðîäíèõ ôàõ³âö³â, öüîãî ðîêó ä³àïàçîí ñïåö³àëüíîñòåé äîñèòü øèðîêèé - â³ä ðîçðîáêè ìîá³ëüíèõ äîäàòê³â äî òåõí³÷íîãî îáñëóãîâóâàííÿ âåá-ñàéò³â òà ¿õ ³íôîðìàö³éíîãî çàõèñòó. Ïðî òå, ç ÷îãî òðåáà ïî÷èíàòè êàð'ºðó â IT ³ ÿê öå çðîáèòè, ä³çíàâàâñÿ UBR.ua. Â Óêðà¿í³ IT ìàº âåëèêèé ïîòåíö³àë ðîçâèòêó ³ ìîæå ñòàòè îäí³ºþ ç íàéá³ëüø ïðèáóòêîâèõ ãàëóçåé äëÿ åêîíîì³êè êðà¿íè, ñòâîðþþ÷è íîâ³ ðîáî÷³ ì³ñöÿ ³ çàëó÷àþ÷è ³íîçåìí³ ³íâåñòèö³¿ â Óêðà¿íó. ЯК IT ВПЛИВАЄ * Приносить вели і роші в НА ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ е ономі "Ця сфера - повністю інтеле т альна. Це значить, що для виробництва прод т ми не ви ористов ємо природні рес рси раїни, ми продаємо наші міз и. Точніше, рез льтати їх діяльності. А це ошт є доро о. IT прямо і побічно по ращ є е ономі раїни", - розповів ви ладач Львівсь ої ш оли тест вання про рамно о забезпечення та професійний тест вальни про рамно о забезпечення в EPAM Геор ій Г льов. Прямий вплив - це подат и, я і ITшні и платять раїні, додав він. Більшість працює на за ордонні омпанії. Це значить, що роші приходять в раїн ззовні, в валюті. Та я зарплати висо і, то приб ти з подат ів - та ож. Та им чином, держава стає ба атшою. Непрямий вплив виражається в нових робочих місцях, напри лад. Та ож, витрачаючи роші в У раїні, ITшні и підтрим ють в том числі і місцевий дрібний і середній бізнес. У той же час дире тор Львівсь ої Ш оли тест вання про рамно о забезпечення та тест вальни в омпанії Global Logic Владислав Янович додав, що більшість співробітни ів сфери IT платять єдиний подато я фізична особа-підприємець - 5%. Та им чином ожен з них приносить державі 100 доларів на місяць. В У раїні зараз працює близь о 20 000 IT - фахівців. На лобальном рівні це непо ані цифри, врахов ючи, що всі зарплати - "білі". "Я що оворити про перспе тиви, - на при ладі Сін ап р ми бачимо, чо о дося ають раїни з сильним рин ом інформаційних техноло ій. Ця раїна, поб дована з "0", є однією з найбільш фінансово забезпечених світі. Інший прилад - Індія. Країна займає 2 місце в світі за розмірами рин IT. Усередині раїни ця ал зь - номер 1 за приб т овістю для ВВП. У раїні є ди рости!", - пере онаний він. Перспе тиви та перева и IT: * Не витрачає рес рси і ба атства раїни

* Рино росте з ожним ро ом і має вели ий попит на фахівців * Інтеле т альна сфера, де неможливо б ти неосвіченим.

IT-ОСВІТА В УКРАЇНІ "На рин У раїни є ряд проблем з під отов ою IT - фахівців. По-перше, вип с ни ів ВНЗ, необхідно до ч вати. Більшість ви ладачів - теорети и і не знають реальної сит ації на рин . Я наслідо - вип с ни и йд ть в інші сфери. По-др е, ба ато ш іл і рсів, я і от ють IT-фахівців, оловним чином з онцентровані на своєм орот остро овом приб т ові. Вони зба ач ються, виробляючи "напівфабри ати", але

не пі л ються про працевлашт вання вип с ни ів", - пояснює Геор ій Г льов. Що стос ється шляхів потрапляння в IT, за словами Владислава Яновича, в У раїні їх де іль а: ВНЗ, самоосвіта, тренін ові центри та освітні центри при IT- омпаніях. Але ожен з цих шляхів має свої перева и і недолі и. ВНЗ - а адемічність і теорія. Ба ато непотрібних і застарілих знань. Не займаються під отов ою до реальної сит ації на рин . Більшість вип с ни ів зм шені доч ватися, щоб отримати навич и, необхідні для повноцінної роботи. Самоосвіта - дешева! Можна пити ни и, вчитися і пра ти ватися самом на без оштовних сайтах. Але це дов о - необхідно мало не рі сидіти, щоб самом розібратися, що й до чо о. Спеціалізовані рси - швид о! Але т т є ризи и: нея існе навчання, слаб і ви ладачі, відс тність під отов и до співбесід на робот . В рез льтаті - ба ато вип с ни ів та і не отрим ють заповітн робот , бо їх ніхто не навчив продавати себе. Освітні центри при IT- омпаніях - я правило, до ч ють всіх вищеперелічених під свою он ретн омпанію. Ці центри проводять вели ий он рс, том в них с ладно потрапити. З мін сів - занадто в зь е роз міння сфери - тіль и в Äæåðåëî: UBR рам ах однієї омпанії. До то о ж, Çà ìàòåð³àëàìè: вам необхідно мати певні базові ²ðèíè Ìàëèê знання.

З ЧОГО ПОЧИНАТИ? Ба ато хто знає або, принаймні, ч ли, що IT - одна з перспе тивних сфер, що найбільш швид о розвивається в світі, але не ба ато хто знає, що ар'єра в IT часто починається з junior tester. Краще починати з тест вальни а, том що ця спеціальність має невисо пландля вход . "Тест вання - це на оміст а професія зі своєю теоретичною базою та інстр ментами. Для то о, щоб ося н ти цю професію, вам необхідно

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 11 ËÈÑÒÎÏÀÄ 2014

18 всьо о 2 мови: знання ан лійсь ої мови не нижче рівня Intermediate (бажано - вище) і бажання працювати в цій сфері", - вважає Владислав Янович. Та ож він додав, що та их фахівців ар'єра виб дов ється досить швид о. В середньом , до рівня Senior можна дійти за 5-6 ро ів. "Я що оворити про можливості - вони вельми широ і. Починаючи з manual тест вання, ви можете перейти в automation (написання про рам, для автоматично о тест вання прод тів). Із automation часто переходять в про рам вання, завдя и базовим навич ам написання про рам", - розповів він. З тест вальни ів виходять відмінні менеджери, правлінці. Консалтин та бізнес аналіти а - це ті напрям и, де фахівців д же цін ють за вміння зіставляти і робити виснов и. Я виявилося, на відмін від інших напрям ів, тест ванню в раїнсь их ВНЗ не навчають. Залишаються тіль и спеціалізовані рси, самоосвіта і рси при IT- омпаніях. "Сьо одні фонд BrainBasket, я ий до 2020 ро план є під от вати 100 тисяч IT-фахівців в У раїні, а тивно допома ає прое там, я і от ють тест вальни ів. Ф ндаментально до роботи тест вальни а от є Львівсь а ш ола тест вання. Прое т GoIT мотивований на працевлашт вання вип с ни ів і поб дов IT бренд У раїни. Останні дві ор анізації допома ають людям перейти в сфер IT "з н ля" або з іншої сфери. Потім цих людей навчають теоретичним і пра тичним навич ам, с проводж ють "за

р " від момент "хоч в IT", до отримання job offer та працевлашт вання", - розповів Геор ій Г льов. Тренін ових центрів в У раїні достатньо: Комп'ютерна А адемія, SkillsUP і Кро , LevelUp в Дніпропетровсь , Телесенс А адемія в Харові та ін. На д м Владислава Яновича, IT сфера від риває вели і перспе тиви для е ономі и У раїни і для -

раїнців. Потенціал зростання величезний. "Розвиваючи цю сфер , ми зможемо я існо змінити У раїн на раще. Для цьо о необхідно навчити сильних фахівців, створити спільнот однод мців, я і своїми знаннями і діями поб д ють сильний IT бренд У раїни. Це один з дієвих способів зробити раїн ращою", - пере онаний він. Î

ПОРТРЕТ УКРАЇНСЬКОГО IT-ФАХІВЦЯ Рес рс Dou.ua спільно з інноваційним пар ом BIONIC Hill провів опит вання, мета я о о - форм вання соціоло ічно о портрета раїнсь о о IT-спеціаліста. Це опит вання дозволить спільними з силлями сформ вати інфрастр т р в першом в У раїні інноваційном пар «BIONIC Hill», що відповідає потребам і очі ванням ІТал зі. Нижче представлені орот і виснов и з проведено о дослідження. С дячи з іль ості заповнених ан ет (близь о 1800), спільноті д же ці аво, хто ж та ий цей IT-фахівець. Більшість IT-спеціалістів (73%) с онцентровані в містахмільйонни ах, що прямо пов'язано з розташ ванням профільних ВНЗ. Більш детально б ло роз лян то Київ. В 90% випад ів IТ-спеціаліст - це чолові ві ом від 22 до 34 ро ів. До проведення дослідження існ вало прип щення, що 70% фахівців не мають сім'ї. Я виявилося, 53% переб вають шлюбі, але при цьом 74% немає дітей. Даний фа т можна пов'язати з невирішеністю питання забезпеченості власним житлом. Та , стало зроз міло, що з 1800 рес-

пондентів 58% не мають власно о житла. Важливо врах вати, що 90% часни ів опит вання працюють в омпаніях на постійній основі. Тіль и 10% часни ів опит вання отові брати редит на житло бан . 15% респондентів отові с ористатися розстрочою від заб довни а. Я що пов'язати цей фа т з тим, що 39% висловили отовність придбати житло повністю за власні ошти, то можна прип стити, що 64% відповіли, що роблять фінансові на опичення. Та им чином, підтвердж ється той фа т, що IT-фахівці це люди, що мають пра матичний підхід до вирішення питань, чіт о виб дов ють життєвий план і, я правило, розрахов ють на свої власні сили. Та , ось що важливо, IT-фахівці - щасливі люди! Я що за основ для дано о твердження брати вислів про те, що раща робота - це хобі, то 69% осіб, що взяли часть в опит ванні, назвали IT оловним інтересом своєм житті. Äæåðåëî: http://dou.ua

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 11 ËÈÑÒÎÏÀÄ

· 2014

Ïðîôåñ³¿ íåäàëåêîãî ìàéáóòíüîãî â ²Ò-ñåêòîð³ У сфері ІТ відб вається іль а важливих процесів. Поперше, зростає зв'язаність світ за рах но теле ом ніаційних рішень, збільш ється обся даних, що проходять в мережі, розвиваються рішення із оброб и цих даних. По-др е, цифрові рішення стають все більш мобільними і все більш «др жніми» до орист вача. Я що зараз майже ожної сім'ї є но тб , а ожно о др о о є в ишені смартфон, то через десять ро ів ожно о жителя міст б де мінім м 5-6 пристроїв, що носяться на тілі і пов'язані між собою, напри лад о ляри доповненої реальності, біометричний браслет для т рботи про здоров'я, смартфон з ф н цією «роз мно о» аманця та ін. По-третє, розвиваються нові середовища для роботи, освіти і дозвілля людей - вірт альні світи для найрізноманітніших цілей, том числі створені на основі техноло ій доповненої реальності. Інновації в інших ал зях народж ються на сти з ІТ, том вини ає вели а іль ість рос- ал зевих завдань для прорив . Проте розроб а і виробництво «заліза», прорамно о забезпечення (ПО) і систем безпе и залиша-

ються пріоритетними завданнями всередині ІТ-се тора. Висо оперспе тивний напрям - прое т вання вірт альних просторів і інтерфейсів для взаємодії з ними.

ЙМОВІРНИМИ ТОЧКАМИ ПРОРИВУ В НАЙБЛИЖЧІ ДЕСЯТИЛІТТЯ БУДУТЬ: • Збільшення обся переданих даних і моделей для їх оброб и (вели і дані, big data) • Поширення ПО, на я е може впливати звичайний орист вач • Розвито людино-машинних інтерфейсів • Техноло ії шт чно о інтеле т • Семантичні системи, що працюють зі смислами природних мов (пере лад, пош в Інтернеті, спіл вання людина- омп'ютер і ін.) • Нові вантові та оптичні омп'ютери, що дозволяють істотно прис орити оброб вели их масивів даних • Розвито нейроінтерфейсів, в том числі « правління д м ою», різними об'є тами, передача відч ттів і переживань на відстані.

АТЛАС НОВИХ ПРОФЕСІЙ АРХІТЕКТОР ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

ДИЗАЙНЕР ВІРТУАЛЬНИХ СВІТІВ

Кваліфі ований фахівець з широ о о ола робіт з системами оброб и даних. Зо рема, прое т є бази даних, розробляє ал оритми дії, забезпеч є ефе тивність звернення орист вачів до сховищ даних, онтролює я ість збері ання даних, ло і збері ання та вил чення інформації і т. д.

Створює онцепт альні рішення для вірт ально о світ : філософія, за они природи і с спільства, правила соціальної взаємодії та е ономі и, ландшафт, архіте т р , відч ття (в том числі запахи і зв и), живий і соціальний світ.

ДИЗАЙНЕР ІНТЕРФЕЙСІВ Займається розроб ою та створенням «др жніх», що адапт ються під людин і безпечних для неї інтерфейсів обладнання, техні и, софта різно о рівня. Має хороші омпетенції в «юзабіліті» (створення інтерфейсів, ма симально омфортних для орист вача).

АРХІТЕКТОР ВІРТУАЛЬНОСТІ Спеціаліст з прое т вання рішень, що дозволяють працювати, вчитися і відпочивати вірт альній реальності. Розробляє софт і обладнання з рах ванням біо- та психопараметрів орист вача ( том числі під індивід альне замовлення).

МЕРЕЖЕВИЙ ЮРИСТ Фахівець, я ий займається форм ванням нормативно-правової взаємодії Мережі ( том числі в вірт альних світах), отрий розробляє системи правово о захист людини і власності в Інтернеті (в лючаючи вірт альн власність).

ПРОЕКТУВАЛЬНИК НЕЙРОІНТЕРФЕЙСІВ Фахівець, я ий займається розробою с місних з нервовою системою людини інтерфейсів для правління омп'ютерами, домашніми та промисловими роботами, з рах ванням психоло ії та фізіоло ії орист вачів.

ОРГАНІЗАТОР ІНТЕРНЕТ-СПІЛЬНОТ Спеціаліст з ор анізації та модер ванню еле тронних фор мів, і рових і освітніх майданчи ів Мережі.

ІТ-ПРОПОВІДНИК Спеціаліст по ом ні ації з інцевими орист вачами ІТ-прод тів, прос ванню нових рішень в р пи, я і онсервативно налаштовані по відношенню до передових техноло ій, я ий здійснює навчання людей новим про рамам і сервісам для с орочення цифрово о розрив серед населення.

ЦИФРОВИЙ ЛІНГВІСТ Професіонал, отрий розробляє лін вістичні системи семантично о пере лад (пере лад з рах ванням онте ст і сенс ), оброб и те стової інформації (в том числі семантичний пош в Інтернеті) і нові інтерфейси спіл вання між людиною і омп'ютером на природних мовах.

РОЗРОБНИК МОДЕЛЕЙ BIG DATA Cпеціаліст, я ий прое т є системи збор і оброб и вели их масивів даних, одерж ваних через Інтернет, розробляє інтерфейси збір и і самі аналітичні моделі.

Íàø æóðíàë ó ïðîäàæó ïðîòÿãîì ì³ñÿöÿ

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 11 ËÈÑÒÎÏÀÄ 2014

Çíàé íàøèõ! ЧОТИРИ УКРАЇНСЬКИХ ВНЗ У ТОП-100 КРАЩИХ ВИШІВ СВІТУ З АЛГОРИТМІЧНОГО ПРОГРАМУВАННЯ ЗА ВЕРСІЄЮ TOPCODER Амери ансь ий сайт TopCoder – найбільш відомий майданчи , де влаштов ють зма ання ст дентів-про рамістів сьо о світ . Він підтрим ється та фінанс ється провідними фірмами, пов’язаними з розроб ою про рамно о забезпечення. На цьом веб-рес рсі відображаються індивід альні рейтин и про рамістів, рейтин и ніверситетів та раїн, я і вони здоб вають після різноманітних зма ань. Виш потрапляє престижн таблицю, я що в ньом нарахов ється щонайменше 10 рейтин ових ст дентів.

Чотири раїнсь их ВНЗ в лючено до ТОП-100 ращих вишів світ в рейтин з ал оритмічно о про рам вання за версією TopCoder: - Kyiv National Taras Shevchenko University Ukraine (8 місце за альном рейтин ) - Taurida NU (19 місце за альном рейтин ) - Uzhgorod National University (54 місце за альном рейтин ) - NTUU "KPI" (67 місце за альном рейтин ) До ладніше на сайті: community.topcoder.com Çà ³íôîðìàö³ºþ: community.topcoder.com, uzhnu.edu.ua

СУМДУ УСПІШНО ПРОЙШОВ ПРЕСТИЖНИЙ МІЖНАРОДНИЙ АУДИТ QS STARS С мсь ий державний ніверситет першим в У раїні пройшов незалежний зовнішній а дит, що проводила міжнародна омпанія QS (Лондон, Вели обританія), відома своїм рейтином ращих ніверситетів світ QS World University Rankings. За рез льтатами а дит за ожним напрямом діяльності та в цілом присвоюються «зір и» я ості. С мсь ий державний ніверситет здоб в найвищі оцін и (5 зіро ) за та ими ате оріями: Teaching – іль існий та я існий с лад ви ладачів, задоволеність ст дентів я істю навчання;

Access – рівні мови та дост пність навчання; Engagement – соціальна спрямованість діяльності; E-learning – розвиненість еле тронних техноло ій навчання. За ате орією «Employment» (працевлашт вання вип сни ів та авторитетність серед вітчизняних та міжнародних роботодавців) С мДУ оцінений чотирма зір ами. За алом за рез льтатами а дит С мсь ий державний ніверситет має 3 зір и з 5 можливих. Те, що 15% ніверситетів світ , я і входять до ТОР- р пи рейтин QS і оцінювалися за методи ою QS STARS, мають та ий самий рез льтат, а 6% - 2 зір и, є підтвердженням реалістичності входження С мДУ до елітної ніверситетсь ої спільноти світ Я відзначив ре тор С мДУ Анатолій Васильєв, часть в а диті, міжнародних та вітчизняних рейтин ах дає можливість для ніверситет оцінити свої можливості, порівняти рез льтати діяльності зі світовими стандартами та оре вати подальший розвито . «Ми б д ємо спішний ніверситет заради спішності наших вип с ни ів, том та ий а дит є необхідним для входження в європейсь ий і світовий на овоосвітній простір», - на олосив ре тор. Довід а Компанія QS проводить а дит ніверситетів з більше 30 раїн світ за близь о 100 інди аторами діяльності, я і можна вважати визнаними стандартами вимір я ості діяльності ніверситетів світ . Серед раїн світ найбільш а тивними є Австралія та США, пострадянсьих раїн - Росія, Литва та Казахстан. Ці авим є досвід Індонезії, ряд я ої наразі проводить реформ сфери освіти: а дит QS Stars пройшло більше 40 індонезійсьих ніверситетів. sumdu.edu.ua

ОСТРОЗЬКА АКАДЕМІЯ ВІДКРИВАЄ НОВІ РУБЕЖІ МІЖНАРОДНОЇ СПІВПРАЦІ В Острозь ій а адемії відб лося підписання тристоронньо о до овор про співпрацю в ал зі освіти й на и між Г маністичною а адемією ім. Алє сандра Ґейштора (м. П лт сь , Респ блі а Польща), Національним ніверситетом «Острозь а а адемія» та Рівненсь ою ОДА. Прис тніми на підписанні оди б ли Голова Рівненсь-

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 11 ËÈÑÒÎÏÀÄ

· 2014

ої ОДА Сер ій Рибачо , Генеральний онс л Респ блі и Польща в Л ць Беата Бживчи, ре тор Г маністичної а адемії в П лт сь Адам Косесь ий, ре тор Острозь ої а адемії І ор Пасічни та інші представни и Острозь ої і П лт сь ої а адемій. За словами Сер ія Рибач а, дізнавшись про можливість підписання та о о до овор , він одраз ж по одився. Насамперед через те, що це хороша можливість змінити щось не тіль и в нашом ре іоні, а й всій У раїні. До овір передбачає обмін досвідом питаннях євроінте рації та вивчення діяльності стр т р Європейсь о о Союз рам ах прое т ЄС. Державних сл жбовців ознайомлюватим ть зі специфіою співпраці на міжнародній арені. Навчання триватиме впродовж ро , а ви ладачами б д ть досвідчені польсь і та раїнсь і е сперти в ал зі політоло ії, міжнародних відносин тощо. «Наших чиновни ів треба навчити працювати з європейцями. Сперш їх б де 50, але в перспе тиві сі представнии раїнсь ої влади мали б пройти та е навчання. Цей прое т — лише почато , що допома атиме У раїні впевнено йти вперед», — зазначив І ор Пасічни . Навчання план ють розпочати напри інці 2014 ро . Підписаний до овір, на д м ерівництва Острозь ої а адемії, лише пожвавить співробітництво ВНЗ на міжнародном рівні. Та і ж оди про співпрацю Г маністична а адемія ім. А. Ґейштора підписала і з іль ома іншими раїнсь ими ніверситетами Львові, Вінниці, Дніпропетровсь , Запоріжжі.

НАЦІОНАЛЬНОМУ ГІРНИЧОМУ УНІВЕРСИТЕТУ – 115 РОКІВ До 115-річчя Національний ірничий ніверситет підійшов з низ ою новітніх напрацювань в освітній, на овій, міжнародній, манітарній та інших сферах діяльності. Урочистості до ювілею пройшли в режимі нон-стоп напередодні від риття Міжнародної на ово-технічної онференції «Фор м ірни ів-2014». В а товій залі льт рно-освітньо о центр зібралися всі, хто завжди разом з НГУ: співробітни и, ви ладачі, на овці, ст денти, шан вальни и. «115 ро ів для нас – ні альна дата», – зазначив ре тор НГУ а адемі НАН У раїни Геннадій Півня . «Вона дає нам натхнення і нові стим ли для подальшо о розвит Національно о ірничо о ніверситет . Ми збере ли наші традиції – це найважливіше дося нення за ці ро и. Сьо одні ірничий є с часним на ово-освітнім техноло ічним центром, привабливим для співробітництва з вітчизняними і за ордонними на овими й освітніми становами, а та ож бізнес-стр т рами», - продовжив ре тор. В У раїні і на Дніпропетровщині Національний ірничий ніверситет віді рає лючов роль вирішенні проблем вітчизняно о енер етично о се тор . Йо о вип с ни и мають широ ий спе тр професій і незамінні на ба атьох підприємствах і становах. Про це своєм привітанні, звертаючись до ви ладачів ніверситет , оворив радни олови Дніпропетровсьої ОДА Борис Трей ерман.

Çà ³íôîðìàö³ºþ ÍÓ «Îñòðîçüêà àêàäåì³ÿ»

Çà ³íôîðìàö³ºþ Íàö³îíàëüíîãî ã³ðíè÷îãî óí³âåðñèòåòó

ДНІ ВІДКРИТИХ ДВЕРЕЙ У ВНЗ М. КИЄВА ТА УКРАЇНИ - 2015 РІК Дні від ритих дверей - заходи, що щорічно проводяться ВУЗами, мета я их - приверн ти абіт рієнтів до ВНЗ, відповісти на всі питання абіт рієнтів щодо мов вст п до ВНЗ, напрямів навчання і т.д. Та назв " День від ритих дверей" отримав том , що зазвичай при вході в навчальні та лабораторні орп си Інстит тів і Університетів Вас запитають до мент - ст дентсь ий вито , посвідчення аспіранта. А в День від ритих дверей в б дівлю навчально о за лад може війти б дь-хто. У цей день старшо ласни и та їхні бать и є бажаними остями. Â èù è é í à â÷à ëü íè é çà êë à ä Â ³ä ê ð è ò è é ì ³ æ í à ð î ä í è é ó í ³â å ð ñ è ò å ò ð î ç â è ò ê ó ë þ ä è í è «Óêð à¿íà»

Ä à òà ³ ÷ à ñ

Àäðåñà

Ä î â ³ä . ò å ë å ô î í è

êîæ íà îñòàííÿ ñóáîòà ì ³ñ ÿ ö ÿ , î 1 0 : 3 0

ì . Ê è ¿ â , â ó ë . Ë ü â ³â ñ ü ê à , 2 3 (ñ ò. ì . « Æ è ò î ì è ð ñ ü ê à » )

(0 4 4 )4 0 9 - 2 7 - 6 2 , v m u r o l. c o m . u a

Í à ö ³î í à ë ü í à à ê à ä å ì ³ÿ ñ ò à ò è ñ ò è ê è , î á ë ³ê ó ò à à ó ä è ò ó

êîæ íî ãî ä íÿ

ì . Ê è ¿ â , â ó ë . Ï ³ä ã ³ð í à , 1

(0 4 4 )4 8 4 - 4 7 - 7 8 , (0 4 4 )4 8 4 - 4 9 - 4 1

Ê è ¿ â ñ ü ê è é ì ³æ í à ð î ä í è é ó í ³â å ð ñ è ò å ò

07 ëè ñòî ï àä à 201 4 , î 1 6 -0 0

ì . Ê è ¿ â , â ó ë . Ë ü â ³â ñ ü ê à , 4 9 (à ó ä . 8 1 0 )

(0 4 4 )4 5 0 - 0 6 -3 1 , (0 4 4 )4 2 3 - 1 7 - 8 8 w w w . k y m u .e d u . u a

Ê î ë å ä æ ³ í ô î ð ì à ö ³é í è õ ò å õ í î ë î ã ³é òà çåì ëå âï îð ÿäêóâ àíí ÿ Í À Ö ²Î Í À Ë Ü Í Î Ã Î À Â ²À Ö ²É Í Î Ã Î Ó Í ²Â Å Ð Ñ È Ò Å ÒÓ

2 1 á åð å çí ÿ î 1 0 -0 0 1 5 ê â ³ò í ÿ î 1 4 - 0 0 2 9 ê â ³ò í ÿ î 1 4 - 0 0 1 6 òð à âí ÿ î 1 0 -0 0 4 ÷åð âí ÿ î 1 4 -0 0

ì . Ê è ¿ â , â ó ë . Ä ð ó æ ê ³â ñ ü ê à , 6 (0 4 4 )4 0 0 - 0 4 - 0 5 ; ì å ò ð î «Á å ð å ñ òå é ñ üê à» , 4 0 0 -0 2 -2 2 «Íè âêè »

Í à ö ³î í à ë ü í è é ô à ð ì à ö å â ò è ÷ í è é ó í ³â å ð ñ è ò å ò

1 6 ëè ñòî ï àäà, 2 01 4, 0 9 :0 0

ì . Õ à ð ê ³â , â ó ë . Á ë þ õ å ð à , 4 , ( 0 5 7 ) 7 0 6 - 3 0 - 6 8 , ñ ò à í ö ³ÿ ì å òð î (0 5 7 ) 3 4 1 -5 1 -6 1 « Ñ òó ä å í ò ñ ü ê à» . h ttp : / / n u p h . e d u . u a /

Ë ü â ³â ñ ü ê è é ì å ä è ÷ í è é ³ í ñ ò è ò ó ò

0 6 ãð óä í ÿ 2 0 1 4 ð ., 4 ê â ³ò í ÿ 2 0 1 5 ð . , î 1 2 . 0 0

ì . Ë ü â ³â , â ó ë . Ï î ë ³ù ó ê à , 7 6

(0 3 2 )2 3 9 - 3 7 - 0 6 , 2 3 9 - 3 7 - 0 5 h ttp : / / m e d in s titu t. lv iv . u a

ª â ð î ï å é ñ ü ê è é ó í ³â å ð ñ è ò å ò

1 9 .1 1 . 1 4 - 2 0 . 1 1 . 1 4 , 2 5 . 0 2 . 1 5 - 2 6 .0 2 .1 5 , 1 7 .0 3 . 1 5 - 1 8 . 0 3 .1 5 , 2 1 . 0 4 .1 5 - 2 2 . 0 4 . 1 5 , 2 6 . 0 5 .1 5 - 2 7 . 0 5 . 1 5 , 2 4 . 0 6 .1 5 - 2 5 . 0 6 . 1 5

ì . Ê è ¿ â , á ó ë ü â . À ê à ä å ì ³ê à Â å ð íà ä ñ üêî ãî , 1 6 -Â

(0 4 4 )4 5 0 - 6 4 - 9 0 , 5 3 7 - 3 5 - 0 0 h ttp : / / w w w . e - u . in . u a

Ì åäè ÷íè é êî ë åäæ «Ì î íàä à»

0 7 ë þ ò î ã î 2 0 1 5 ð ., 1 6 òð à â í ÿ 2 0 1 5 ð ., î 1 2 . 0 0

ì . Ë ü â ³â , â ó ë . Ï à ò î í à , 2 2 - À

(0 3 2 )2 2 9 - 7 9 - 5 2 (5 1 ) h ttp : / / m o n a d a . lv iv . u a

Ì åä è ÷íå ó÷è ë è ù å «Ì åä è ê »

1 5 ë è ñ ò î ï à ä à 2 0 1 4 ð ., 1 4 á å ð å ç í ÿ 2 0 1 5 ð ., î 1 2 .0 0

ì . Ë ü â ³â , â ó ë . Ï î ë ³ù ó ê à , 7 6

(0 3 2 )2 3 7 - 9 7 - 8 0 h ttp : / / m e d in s titu t. lv iv . u a

Óìîâè ïåðåäïëàòè íà æóðíàë “Ñó÷àñíà îñâ³òà” äèâ. íà ñàéò³ s-osvita.com.ua

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 11 ËÈÑÒÎÏÀÄ 2014

Ìîëîäü âñòóïàº íà þðèñò³â ³ ô³ëîëîã³â, à ðîáîòîäàâöÿì ïîòð³áí³ êóõàð³ òà ñëþñàð³, ðîá³òíèêè òà ³íæåíåðè

Íàñê³ëüêè î÷³êóâàííÿ ìîëîä³ ó âèáîð³ ìàéáóòíüî¿ ïðîôåñ³¿ â³äïîâ³äàþòü ñèòóàö³¿ íà ðèíêó ïðàö³? Íàéïîïóëÿðí³ø³ ñïåö³àëüíîñò³ ó âóçàõ ³ ÏÒÓ ó àá³òóð³ºíò³â 2014 ðîêó áóëè ïîð³âíÿí³ ç ðåéòèíãîì íàéá³ëüø çàòðåáóâàíèõ ñüîãîäí³ ïðîôåñ³é ó ðîáîòîäàâö³â. Êàðòèíó, ÿê çàâæäè, îòðèìàëè ìàéæå ïðîòèëåæíó. Ðîáèìî âèñíîâêè. Не перший рі поспіль найпоп лярнішими абіт рієнтів при вст пі до в зів залишаються юридичні, е ономічні та філоло ічні спеціальності. Хоча реально роботодавцям з е ономічних фахівців потрібні тіль и б х алтери, рідше - е ономісти. Та ож молодь хоче б ти менеджерами найрізноманітніших напрям ів, одна зараз роботодавці потреб ють лише менеджерів зі зб т . В Дніпропетровсь ій та Одесь ій областях не вистачає держсл жбовців, я і фа тично мож ть мати б дь-я освіт . Та що вип с ни и в зів з відповід-

ними дипломами мож ть влашт ватися працювати в державні ор ани (напри лад, місцево о, районно о, обласно о чи місь о о правління), соцсл жби, ЖКГ тощо. У всіх ре іонах медичні в зи найбільше заяв надійшло на напрям "медична справа": це за альний напрямо , я ий вивчають ст денти на перших рсах, а вже на останніх вони вибирають спеціалі-

Äæåðåëî: ãàçåòà “Ñåãîäíÿ” Àâòîð: ªâãåí³ÿ Ïàâëþêîâà

КИЇВСЬКА ОБЛАСТЬ Найпоп лярніші напрям и при вст пі до ВНЗ: Філоло ія (іноземні мови) Юриспр денція Менеджмент (різні напрям и) Фінанси і редит Е ономі а підприємства Найпоп лярніші професії при вст пі в ПТУ: Медсестра К хар Б х алтер Пер ар Слюсар з ремонт авто

зацію - напри лад, хір р ія, інеоло ія, анестезіоло ія і т. д. Одна сьо одні лі арі різних напрям ів вели ій іль ості потрібні лише в Дніпропетровсь ій області. У решті ре іонів реальна потреба відч вається тіль и в медсестрах. Особливо їх потреб ють в Хар івсь ій, Дніпропетровсь ій та Одесь ій областях, проте тіль и в Київсь ій дівчата часто вибирають цю професію при вст пі. Серед робітничих професій найбільш затреб ваними стали хар, ондитер, пер ар, слюсарремонтни , еле тро азозварни та маляр-шт ат р. Фа тично фахівці зі всіх цих напрям ів ( рім пер арів) дійсно та чи іна ше потрібні роботодавцям. За альний висново : найбільше сфера інтересів абіт рієнтів і роботодавців співпала Київсь ій та Львівсь ій областях. Нинішнім першо рсни ами в цих ре іонах б де простіше знайти собі підробіто за фахом під час навчання і, можливо, роботодавця в майб тньом . А ось новоспеченим ст дентам Хар івсь ої області доведеться трохи важче.

Найбільш затреб вані спеціальності роботодавців області: Менеджери- ерівни и відділ продажів. Зарплати: 2400-3700 рн (дані центр зайнятості) і 4000-20000 рн (пропозиції в інтернеті). Е ономісти. Зарплати: 2710-4000 рн (дані центр зайнятості) і 3000-8000 рн (пропозиції в інтернеті). Б х алтери. Зарплати: 2500-3000 рн (дані центр зайнятості) і 3500-9000 рн (пропозиції в інтернеті). Маляри. Зарплати: 2000-3500 рн (дані центр зайнятості) і 3500-10 000 рн (пропозиції в інтернеті). Слюсарі-ремонтни и. Зарплати: 2050-3150 рн (дані центр зайнятості) і 25008000 рн (пропозиції в інтернеті).

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 11 ËÈÑÒÎÏÀÄ

· 2014

ХАРКІВСЬКА ОБЛАСТЬ Найпоп лярніші напрям и при вст пі до ВНЗ: Юриспр денція Комп'ютерні на и ( сі спеціальності IT-сфери) Менеджмент (різні напрям и) Фінанси і редит Філоло ія (іноземні мови) Медична справа Стоматоло ія Найпоп лярніші професії при вст пі в ПТУ: К хар Кондитер Шт ат р Слюсар з ремонт авто

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛАСТЬ Найпоп лярніші напрям и при вст пі до ВНЗ: Фінанси і редит Іноземні мови Юриспр денція Менеджмент (різні напрям и) Фінанси і редит Медична справа Педіатрія Найпоп лярніші професії при вст пі в ПТУ: К хар Кондитер Шт ат р і маляр Еле тро азозварни Плиточни

ОДЕСЬКА ОБЛАСТЬ Найпоп лярніші напрям и при вст пі до ВНЗ: Б дівництво та архіте т ра Юриспр денція Менеджмент (різних напрям ів) Е ономі а підприємства Філоло ія (іноземні мови) Медична справа Педіатрія Найпоп лярніші професії при вст пі в ПТУ: Б х алтер К хар або орабельний хар Корабельний офіціант Слюсар з ремонт авто Еле трозварни ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСТЬ Найпоп лярніші напрям и при вст пі до ВНЗ: Філоло ія (іноземні мови) Юриспр денція Фінанси і редит Облі і а дит Менеджмент (різних напрям ів) Медична справа Педіатрія Найпоп лярніші професії при вст пі в ПТУ: К хар та ондитер Пер ар Кравець-за рійни Бармен-офіціант

23 Найбільш затреб вані спеціальності роботодавців області: Менеджери зі зб т . Зарплати: 1450-3500 рн (дані центр зайнятості) і 50007000 рн (пропозиції в інтернеті). Шліф вальни и і фрезер вальни и. Зарплати: 1300-3800 рн (дані центр зайнятості) і 25005000 рн (пропозиції в інтернеті). Інженери різних напрям ів. Зарплати: 1500-4000 рн (дані центр зайнятості) і 300015000 рн (пропозиції в інтернеті). Еле тро азозварни и. Зарплати: 1220-3960 рн (дані центр зайнятості) і 25005000 рн (пропозиції в інтернеті). Медсестри. Зарплати: 1235-2200 рн (дані центр зайнятості) і 1500-3500 рн (пропозиції в інтернеті). Найбільш затреб вані спеціальності роботодавців області: Лі арі різних напрям ів. Зарплати: 1218-4000 рн (дані центр зайнятості) і 30007000 рн (пропозиції в інтернеті). Слюсарі різних напрям ів. Зарплати: 1218-4500 рн (дані центр зайнятості) і 2500-6000 рн (пропозиції в інтернеті). Держсл жбовці. Зарплати: 1218-2504 рн (дані центр зайнятості). Еле тро азозварни и. Зарплати: 1218-8000 рн (дані центр зайнятості) і 25008000 рн (пропозиції в інтернеті). Інженери різних напрям ів. Зарплати: 1218-8000 рн (дані центр зайнятості) і 2400-9000 рн (пропозиції в інтернеті). Медсестри. Зарплати: 1218-2624 рн (центр зайнятості) і 15003000 рн (в інтернеті). Найбільш затреб вані спеціальності роботодавців області: Держсл жбовці. Зарплати: 1218-2000 рн (дані центр зайнятості). Медсестри Зарплати: 1218-3000 рн (дані центр зайнятості) і 2000-4000 рн (пропозиції в інтернеті). Міліціонери. Зарплати: 1218-3000 рн (дані центр зайнятості). Слюсарі-ремонтни и. Зарплати: 1220-3540 рн (дані центр зайнятості) і 2500-7000 рн (пропозиції в інтернеті). К харі. Зарплати: 1218-4000 рн (дані центр зайнятості) і 2500-7000 рн (пропозиції в інтернеті).

Найбільші затреб вані спеціальності роботодавців області: Швач и та равці-за рійни и. Зарплати: 1218-3000 рн (дані центр зайнятості) і 2000-4000 рн (пропозиції в інтернеті). Монтери абельно о виробництва або еле тромонтери. Зарплати: 1218-3000 рн (дані центр зайнятості) і 2000-4000 рн (пропозиції в інтернеті). К харі. Зарплати: 1218-3000 рн (дані центр зайнятості) і 2000-7000 рн (пропозиції в інтернеті). Б х алтери. Зарплати: 1218-7000 рн (дані центр зайнятості) і 2500-7000 рн (пропозиції в інтернеті). Е ономісти. Зарплати: 1218-7000 рн (дані центр зайнятості) і 3500-7500 рн (пропозиції в інтернеті).

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 11 ËÈÑÒÎÏÀÄ 2014

"Prometheus" - ïëàòôîðìà äëÿ áåçêîøòîâíîãî îíëàéí-íàâ÷àííÿ â³ä ïðîâ³äíèõ ÂÍÇ Óêðà¿íè 14 æîâòíÿ â³äêðèòî ðåºñòðàö³þ íà ïåðø³ ÷îòèðè ìàñîâ³ îíëàéí-êóðñè ïðîåêòó "Prometheus" â³ä âèêëàäà÷³â ÊÍÓ ³ì. Òàðàñà Øåâ÷åíêà, ÊÏ² òà Êèºâî-Ìîãèëÿíñüêî¿ àêàäåì³¿. Громадсь ий прое т "Prometheus" надасть вільний і абсолютно без оштовний дост п до най ращих навчальних рсів ніверситетсь о о рівня всім охочим незалежно від місця проживання, ві , майново о становища чи стат ів. "Prometheus" не лише самостійно створює та розміщ є масові від риті онлайн- рси на власном сайті, але й надає без оштовн можливість ніверситетам, провідним ви ладачам та омпаніям-лідерам в своїй ал зі п блі вати й розповсюдж вати рси на цій платформі. Мета прое т - не просто о ремі рси, а взаємопов'язані ци ли рсів з найа т альніших для раїни тем (бізнес, IT, іноземні мови, право, історія тощо). Кожен рс прое т "Prometheus" с ладатиметься з відеоле цій провідних ви ладачів най ращих раїнсь их ВНЗ, інтера тивних завдань, що дозволять за ріпити отримані знання, а та ож фор м , на я ом ст денти матим ть можливість поставити питання ви ладач та спіл ватися один з одним. Все, що знадобиться для часті в та ом рсі, - омп'ютер та наявність дост п до мережі Інтернет. Першими рсами прое т стали "Історія У раїни: від Др ої світової війни до с часності" ви ладача КНУ ім. Тараса Шевчен а Івана Патриля а, "Фінансовий менеджмент" ви ладача Києво-Мо илянсь ої бізнес-ш оли Оле сія Геращен а, "Основи про рам вання мовою Python" ви ладача КПІ Ні іти Павлючен а та "Розроб а та аналіз ал оритмів" ви ладача КПІ Оле сія Молчановсь о о. Успішне завершення рс дасть змо отримати еле тронний сертифі ат, я ий підтвердж ватиме здоб ті знання. Реєстрація на перші чотири масові онлайнрси прое т "Prometheus" від рита на сайті http://prometheus.org.ua з 14 жовтня. Команда прое т має досвід зап с першо о в У раїні масово о від рито о онлайн- рс восени Çà ìàòåð³àëàìè 2013 ро на базі КНУ ім. Тараса Шевчен а (http:// prometheus.org.ua online.knu.ua/). Тоді рс зібрав більше 9000 зареєстрованих орист вачів та отримав близь о 100 п блі ацій в ЗМІ. Прое т "Prometheus" створено я неомерційний ромадсь ий прое т незалежний від б дь-я о о он ретно о ВНЗ, але від ритий до співпраці з сіма вишами.

МАСОВІ ВІДКРИТІ ОНЛАЙН-КУРСИ - ЦЕ РЕВОЛЮЦІЯ В ОСВІТІ Сьо одні ми є свід ами справжньої революції в світовій освіті. Восени 2011 ро Стенфордсь ий

тощо) за при ладом західних прое тів edX та Coursera. - Нала одити видач сертифі атів сл хачам, що спішно завершили рс. - Провести е спериментальний зап с змішаних рсів в одном з раїнсь их ніверситетів. Формат змішаних рсів передбачає ви ористання МВОК в навчальном процесі в я ості ле цій та поточно о онтролю, тим часом я ви ладачі в амп сі проводять семінари та остаточний онтроль знань ст дентів (іспит). ніверситет запропон вав всім охочим без оштовно три своїх рси через мереж Інтернет. Лише в одном з цих рсів тоді взяло часть близь о 160 тисяч ст дентів зі 190 раїн світ . На червень 2014 ро в світі існ вало вже близь о 2600 МВОК - 327% зростання порівняно з 2013! Масові онлайн- рси створюють десят и провідних ніверситетів по всьом світ , а та і раїни я Франція, Китай та Йорданія засн вали національні платформи МВОК. Типовий масовий онлайн- рс с ладається з відеоле цій ви ладача, різноманітних інтера тивних завдань та фор м , на я ом сл хачі мож ть ставити запитання, а ви ладач та інші ст денти відповідати на них. С ладання всіх проміжних і фінально о іспитів - обов'яз ова мова для спішно о заінчення рс .

ЗАВДАННЯ ПРОЕКТУ: - Надати без оштовний онлайн-дост п до най ращих навчальних рсів ніверситетсь о о рівня всім охочим в У раїні незалежно від місця проживання, ві , стат ів та стан здоров'я. - Створити не просто о ремі рси, а взаємопов'язані послідовності рсів (про рам вання, бізнес, іноземні мови, історія

ЧИМ ПРОЕКТ "PROMETHEUS" МОЖЕ КОНКУРУВАТИ ІЗ ЗАХІДНИМИ ПЛАТФОРМАМИ МАСОВИХ ОНЛАЙН-КУРСІВ? 1) Створення специфічних для У раїни рсів ( раїнсь е право, іноземні мови, історія У раїни тощо). 2) Розроб а раїнсь ою мовою рсів, що вже існ ють на Заході, але недост пні для раїнців через мовний бар'єр. 3) Нала одження тісної співпраці з провідними раїнсьими омпаніями через їх часть в створенні про рам рсів та зал чення їх до створення о ремих частин рсів. Та им чином, рси стають більш пристосованими до реальних потреб роботодавців та пра тично орисними для майб тніх працівни ів. 4) Інте рація в систем ніверситетсь ої освіти через формат змішаних рсів. Потрібно більше інформації? Ми із задоволенням відповімо на Ваші питання: press@prometheus.org.ua 099 141 7092 (Іван Примачен о) prometheus.org.ua Î

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 11 ËÈÑÒÎÏÀÄ

· 2014

Ó ÍÓÕÒ âäîñêîíàëþþòü Öåíòð äèñòàíö³éíîãî íàâ÷àííÿ 3 жовтня в НУХТ відб лося рочисте від риття Центр дистанційно о навчання за часті ре тора НУХТ Сер ія Іванова та представни ів омпанії-партнера TP-LINK Technologies – оловно о мар етин менеджера І оря Михаліцина і провідно о фахівця з новітніх прод тів омпанії й ле тора Мереженої а адемії TP-LINK Сер ія Тарасю а. Та ож церемонії взяли часть: проре тор ніверситет з навчальної роботи Володимир Криворотьо, де ани фа льтетів Михайло Маслі ов, Петро Шиян, Юрій Карлаш, Гри орій Гончаров, Оле сандр Шевчен о, Степан Дич овсь ий, Сер ій Блажен о, начальни відділ технічних засобів навчання та дистанційної освіти Оле сандр Гол бов, дире тор Центр інтеле т альних омп’ютерних систем Юрій Безоровайний, начальни відділ вн трішньої політи и навчально о омпле с Юлія Борови . Однією з поп лярних і зр чних форм ведення навчально о процес є дистанційна. У Національном ніверситеті харчових техноло ій (НУХТ) вона

ви ористов валася впродовж останніх ро ів режимі відео онференцій, і лише з почат цьо о навчально о ро наб ла системноо хара тер й стала постійним і звичним явищем. Швидшом впровадженню техноло ій дистанційно о навчання в навчальний процес посприяли нові партнери навчально о за лад – омпанія TP-LINKTechnologiesCo, Ltd, співпраця з я ою розпочалася травні 2014 ро і вже принесла свої перші ва омі рез льтати. Завдя и про ресивном обладнанню, що вип с ає і безоплатно надала НУХТ омпанія, ст денти та співробітни и вільно орист ються всіма перева ами с часних ом ні ацій.

Діяльність омпанії, започат овані й впроваджені спільні прое ти, презент вав оловний мар етин менеджер омпанії TP-LINK І ор Михаліцин. О ремо він з пинився на посиленом онтролі я ості прод ції омпанії та розвит ові співпраці між ніверситетом та TP-LINK, детальніше розповів про Мережев а адемію TP-LINK, заняття я ій розпочалися напередодні, та відповів на численні питання прис тніх. Та ож часни и презентації наочно познайомилися з роботою Центр дистанційно о навчання, й Çà ³íôîðìàö³ºþ вийшли на зв’язо та поспіл ва- ÍÓÕÒ лися режимі он-лайн із Полтавсьим ре іональним навчально-на овим центром Національно о ніверситет харчових техноло ій.

Óêðà¿íñüê³ ñòóäåíòè çàéìóòü ì³ñöÿ ðîñ³ÿí â àìåðèêàíñüê³é ïðîãðàì³ îáì³íó Рішення РФ с ас вати освітню про рам обмін зі Спол ченими Штатами оберн лося для Кремля неочі вано – замість росіян ній братим ть часть раїнці. Про це пише The New York Times, передає У рінформ. «Ми сподіваємося, що зможемо невдовзі відновити наш про рам в Росії. Водночас нас з’явиться більше 100 додат ових місць для раїнців», – с азала Києві заст пни держсе ретаря США Ві торія Н ланд.

NYT за важ є, що на сьо одні У раїна має 204 місця для своїх ст дентів, і їх побільшає до понад 300. Решта російсь их слотів відійд ть Гр зії, Молдові та Вірменії. Створена після завершення Холодної війни про рама обмін надає стипендії для ст дентів із олишньо о Радянсьо о Союз , аби жити в амери ансь ій сім’ї і отрим вати тамтешню освіт . Äæåðåëî: Õðåùàòèê

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 11 ËÈÑÒÎÏÀÄ 2014

www.kul.kiev.ua

Ó ÊÓÏ ÍÀÍÓ Â²ÄÁÓËÀÑß ² Ì²ÆÍÀÐÎÄÍÀ ÍÀÓÊÎÂÎ-ÏÐÀÊÒÈ×ÍÀ ÊÎÍÔÅÐÅÍÖ²ß «ÑÓ×ÀÑÍ² ÂÈÊËÈÊÈ ² ÀÊÒÓÀËÜÍ² ÏÐÎÁËÅÌÈ ÏÐÀÂÀ ²ÍÒÅËÅÊÒÓÀËÜÍÎ¯ ÂËÀÑÍÎÑÒ² Â ÓÊÐÀ¯Í² ÒÀ ªÂÐÎÏ²»

Ë³öåíç³ÿ ÌÎÍÓ ÀÅ ¹ 458550 â³ä 08.07.2014 ð.

У роботі міжнародної на ово-пра тичної онференції взяли часть провідні на овці, аспіранти, ст денти вищих навчальних за ладів У раїни та зар біжних раїн. Із вст пним словом до часни ів онференції на пленарном засіданні вист пив ре тор Київсь о о ніверситет права НАН У раїни, професор, Ю.Л. Бошиць ий, в я ом , відзначив, що онференція з проблемати и інтеле т альної власності та о о масштаб відб вається вперше, проте, зважаючи на появ все нових с перечливих тенденцій та явищ сфері права та соціально-е ономічних відносин інтеле т альної власності, Київсь ий ніверситет права план є проводити на своїй базі онференцію на ще більш висо ом рівні із зал ченням представни ів ба атьох міжнародних ор анізацій та видатних вчених із різних раїн світ . Право інтеле т альної власності є перспе тивним напрямом досліджень в ніверситеті, створено афедр інтеле т альної власності та інноваційних техноло ій, на я ій здійснюється під отов а ма істрів. На адрес ор анізаторів та часни ів міжнародної на ово-пра тичної онференції надійшли привітання в я их, зо рема, зазначається, що с часні тенденції сфері права та е ономі и інтеле т альної власності в У раїні та європейсь их раїнах хара териз ються с перечливістю та неоднозначністю форм прояв та пост пово перетворюються на один із імперативів ба атьох болючих соціально-е ономічних, політи о-правових та в цілом с спільних явищ та процесів. Том ціл ом за ономірним та ло ічним є обрання Київсь им ніверситетом права НАН У раїни саме цієї проблемати и для широ ої дис сії форматі міжнародної онференції. У ході рочисто о засідання Вченої ради ніверситет до тор права, дире тор Департамент раїн з перехідною та розвин тою е ономі ою Всесвітньої ор анізації інте-

Â÷åíà Ðàäà ÊÓÏ ÍÀÍÓ – ïðîâ³äí³ íàóêîâö³-þðèñòè

ле т альної власності Міхал Швантнер б ло присвоєно почесне звання «Honoris Causa». У своїх на ових доповідях часни и онференції обмінювались д м ами з питань нормативно-правово о ре лювання інтеле т альної власності та інноваційної діяльності на національном та міжнародном рівні, найостріші проблеми права промислової власності, тон ощі правління інноваційними прое тами та системою інтеле т альної власності ор анізацій, пра тичні аспе ти правової охорони засобів індивід алізації товарів, робіт та Â³òàëüíå ñëîâî ðåêòîðà ÊÓÏ ÍÀÍÓ, посл , на ово-ф ндаментальні та при ладні ïðîôåñîðà Þ. Áîøèöüêîãî ï³ä ÷àñ проблеми правово о ре лювання авторсьо о права та с міжних прав, зо рема, в меâ³äêðèòòÿ êîíôåðåíö³¿ режі Інтернет. Зо рема, прол нали доповіді на та і а т альні теми сьо одення, я «Нові ви ли и в авторсь ом праві», «На ове забезпечення розслід вання злочинів сфері інтеле т альної власності», «Перспе тиви розвит за онодавства в сфері інтеле т альної власності на при ладі Вели ої Британії», «Інтеле т альна власність та інновації міжнародних рейтин ах» тощо. Робота міжнародної на ово-пра тичної онференції «С часні ви ли и і а т альні проблеми права інтеле т альної власності Ó÷àñíèêè êîíôåðåíö³¿ в У раїні та Європі» відб валась формах пленарно о засідання та засідання на ових ÓÂÀÃÀ! се цій, я і пройшли на висо ом на овоÊÈ¯ÂÑÜÊÈÉ ÓÍ²ÂÅÐÑÈÒÅÒ ÏÐÀÂÀ ÍÀÖ²ÎÍÀËÜÍÎ¯ ÀÊÀÄÅÌ²¯ ÍÀÓÊ ÓÊÐÀ¯ÍÈ теоретичном рівні, з плідною полемі ою та ïðîäîâæóº íàá³ð íà ï³äãîòîâ÷³ êóðñè äî ÇÍÎ ó 2014-2015 íàâ÷àëüíîìó ðîö³. значним на ово-професійним інтересом Ìè ïðîïîíóºìî ó÷íÿì 11 êëàñ³â òà âèïóñêíèêàì ìèíóëèõ ðîê³â ³íòåíñèâíó ï³äãîòîâêó äî широ о о ола молодих вчених і ст дентсьçîâí³øíüîãî íåçàëåæíîãî îö³íþâàííÿ ç ïðåäìåò³â: óêðà¿íñüêà ìîâà, óêðà¿íñüêà ë³òåої молоді. ðàòóðà, ³ñòîð³ÿ Óêðà¿íè, ìàòåìàòèêà, ãåîãðàô³ÿ òà àíãë³éñüêà ìîâà. Ôîðìà íàâ÷àííÿ: Äåííà ç âèêîðèñòàííÿ äîïîì³æíèõ íàâ÷àëüíèõ ìàòåð³àë³â. Ïî÷àòîê çàíÿòü ç 1 ãðóäíÿ. Çàíÿòòÿ ïðîâîäÿòüñÿ â öåíòð³ Êèºâà. Äîâ³äêè çà òåë.: (044) 239-64-38, (068) 781-19-31.

03142, Óêðà¿íà, ì. Êè¿â, âóë. Àêàä. Äîáðîõîòîâà, 7-À (ñò.ì. «Æèòîìèðñüêà») Òåë.: (044)424-33-35

ОСВІТА В УКРАЇНІ І ЗА КОРДОНОМ: WWW.S-OSVITA.COM.UA

0277

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 11 ËÈÑÒÎÏÀÄ

· 2014

FESTÈÂÀËÜÍÀ ÎÑ²ÍÜ, ÀÁÎ ÏÐÎÔÎÐ²ªÍÒÀÖ²ÉÍÅ ÑÂßÒÎ Â ÓÍ²ÂÅÐÑÈÒÅÒ² «ÊÐÎÊ»

Äåðæàâíèé äèïëîì. ²V ð³âåíü àêðåäèòàö³¿. Ë³öåíç³ÿ ÌÎÍÓ ñåð³ÿ ÀÅ ¹ 458564 â³ä 28.07.2014

НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ЗАПРО- ó÷íåâ³ îáèðàòè ç äåê³ëüêîõ çàõîä³â, ùî Îñîáëèâî¿ óâàãè çàñëóãîâóþòü òðåí³íãè ШУЄ СТАРШОКЛАСНИКІВ НА ïðîõîäÿòü ïàðàëåëüíî, íàéá³ëüø ö³êàâèé äëÿ äëÿ áàòüê³â ìàéáóòí³õ àá³òóð³ºíò³â, ÿê³ ЮВІЛЕЙНИЙ «ПРОФ FEST» ñåáå. Ìàéñòåð-êëàñè ïðîâîäÿòü ôàõ³âö³ òàêîæ º ïîâíîïðàâíèìè ó÷àñíèêàìè ôåñ×îìó ïðèñâÿòèòè ñâîº æèòòÿ ³ ÿê çðîáèòè âëàñíå ìàéáóòíº ñâ³òë³øèì? Ó øê³ëüíîìó â³ö³ çäàºòüñÿ, ùî âñå âèð³øèòüñÿ ñàìå ñîáîþ: ãîëîâíå îòðèìàòè âèùó îñâ³òó, à âæå ñïåö³àëüí³ñòü – ð³÷ äðóãîðÿäíà. «Íó ë³êàðåì ³ç äèïëîìîì ³ñòîðèêà ïðàöþâàòè, çâè÷àéíî, íå â³çüìóòü, à ùîäî ³íøîãî... Áàòüêè äîïîìîæóòü àáî çóñòð³íó äåñü íà âóëèö³ äèðåêòîðà «êðóòî¿» êîìïàí³¿, â³í îäðàçó ïîì³òèòü ìî¿ âåëè÷åçí³ òàëàíòè ³ â³çüìå äî ñåáå íà íàéïåðñïåêòèâí³øó ïîñàäó». ² òàê äàë³, ³ òîìó ïîä³áíå... Çâè÷àéíî, äàëåêî íå âñ³ íàø³ øêîëÿð³ íàñò³ëüêè íà¿âí³ ³ áåçòóðáîòí³, íå âñ³ ë³òàþòü ïîì³æ õìàð, ìð³þ÷è ïðî ñâîº ìàéáóòíº. Òà âñå æ ñòàòèñòèêà ãîâîðèòü, ùî á³ëüø³ñòü âèïóñêíèê³â âóç³â íå ïðàöþþòü çà ñïåö³àëüí³ñòþ. À çíà÷èòü, âèòðà÷àþòü çàéâèé ÷àñ, ãðîø³, íåðâè íà ïîøóêè ñåáå ³ ñâîãî ì³ñöÿ ï³ä ñîíå÷êîì. Òàê ÷îìó æ çàâ÷àñíî íå âèð³øèòè äëÿ ñåáå íàñò³ëüêè âàæëèâå ïèòàííÿ – êèì ñòàòè? – ùîá ïîò³ì ö³ëåñïðÿìîâàíî êðîêóâàòè äî çàïîâ³òíî¿ ìåòè ³ îáîâ'ÿçêîâî äîñÿãòè ¿¿, çäîáóâøè âïåâíåí³ñòü, óñï³õ ³ äóøåâíèé êîìôîðò. «Ñðîäíà» ïðàöÿ çäàòíà çðîáèòè ëþäèíó ùàñëèâîþ. ² íåìàº ïðè÷èí íå â³ðèòè âèäàòíîìó óêðà¿íñüêîìó ìèñëèòåëþ. ßê çðîáèòè òàêèé ñåðéîçíèé âèá³ð – îáðàòè ìàéáóòí³é ôàõ? ² ÷è ìîæëèâî, ùîá öåé âèá³ð áóâ ëåãêèì ³ ïðèºìíèì? Ìîæëèâî! Âèá³ð ïðîôåñ³¿ ìîæíà ïåðåòâîðèòè... íà ÿñêðàâèé ôåñòèâàëü! «ÏÐÎÔ Fest» âæå ïðîòÿãîì ï’ÿòè ðîê³â º ì³ñöåì çáîðó äëÿ ñòàðøîêëàñíèê³â, ÿê³ äóæå ñåðéîçíî ³ â³äïîâ³äàëüíî ï³äõîäÿòü äî âèáîðó ñïåö³àëüíîñò³. ² ÿñêðàâå ïðîôîð³ºíòàö³éíå ñâÿòî, âëàøòîâàíå ñòóäåíòñüêîþ ïðîåêòíîþ ãðóïîþ Óí³âåðñèòåòó «ÊÐÎÊ», äîïîìàãàº ¿ì ó ö³é íåëåãê³é ñïðàâ³. Ó ðîçïîðÿäæåíí³ ó÷àñíèê³â ôåñòèâàëþ – ó÷í³â 9–11 êëàñ³â – ö³ëèé äåíü ìàéñòåðêëàñ³â, òðåí³íã³â, ïðîôîð³ºíòàö³éíèõ ³ãîð òà ³íøèõ çàõîä³â, ùîá çðîçóì³òè, êèì âîíè õî÷óòü ñòàòè, àáî õî÷à á âïðèòóë íàáëèçèòèñÿ äî öüîãî ðîçóì³ííÿ. Ôîðìàò áàðêåìïó, ÿêèé âèêîðèñòîâóþòü îðãàí³çàòîðè ôåñòèâàëþ, äîçâîëÿº

ïðîâ³äíèõ óêðà¿íñüêèõ ³ ì³æíàðîäíèõ êîìïàí³é. Âîíè ðîçêðèâàþòü ìîëîä³ òàºìíèö³ ñâî¿õ ïðîôåñ³é, ïðîñòî ³ ö³êàâî ðîçïîâ³äàþòü ïðî âàæëèâ³ ðå÷³, â³äïîâ³äàþòü íà çàïèòàííÿ ñòàðøîêëàñíèê³â. Ó öüîìó ðîö³ â ðàìêàõ ôåñòèâàëþ áóäóòü çíàéîìèòè ç ïðîôåñ³ÿìè â ãàëóçÿõ òóðèçìó òà ãîòåëüíî¿ ñïðàâè, íåðóõîìîñò³, ³íôîðìàö³éíèõ òåõíîëîã³é, ìàðêåòèíãó ³ ðåêëàìè, ïñèõîëîã³¿, ïðàâà, åêîíîì³êè òà ô³íàíñ³â, ì³æíàðîäíèõ â³äíîñèí, ìåíåäæìåíòó. Òðåí³íãè, ùî âêëþ÷åí³ äî ïðîãðàìè ôåñòèâàëþ, ñïðÿìîâàí³ íà îñîáèñò³ñíèé ðîçâèòîê ìîëîäèõ ëþäåé, ôîðìóâàííÿ â íèõ ë³äåðñüêèõ ÿêîñòåé, íà ïñèõîëîã³÷íó ï³äãîòîâêó äî çîâí³øíüîãî íåçàëåæíîãî îö³íþâàííÿ òà äåðæàâíî¿ ï³äñóìêîâî¿ àòåñòàö³¿.

òèâàëþ. Ìåòà öèõ çàõîä³â – íàâ÷èòè ìàì ³ òàò ïðàâèëüíî äîïîìàãàòè ä³òÿì îáèðàòè ñâ³é ïðîôåñ³éíèé øëÿõ, àäæå ñàìå áàòüêè íàé÷àñò³øå º íàéá³ëüø àâòîðèòåòíèìè ïîðàäíèêàìè â ïðîôîð³ºíòàö³éí³é ñïðàâ³. Ðàçîì ç³ ñâî¿ìè ä³òüìè «äîðîñë³» ó÷àñíèêè ôåñòèâàëþ òàêîæ ìîæóòü â³äâ³äàòè «²ñòîð³¿ óñï³õó» â³ä ëþäåé, ÿê³ äîñÿãëè ïðîôåñ³éíîãî âèçíàííÿ òà ïîâàãè êîëåã ³ áàæàþòü ïîä³ëèòèñÿ ñâî¿ì äîñâ³äîì. Òàêîæ ó ðàìêàõ ôåñòèâàëþ – îáì³í äóìêàìè òà ³äåÿìè, ðîçâàãè òà ïðèºìí³ ïîäàðóíêè. Äàòà ïðîâåäåííÿ – 15 ëèñòîïàäà 2014 ðîêó. Îðãàí³çàòîðè î÷³êóþòü áëèçüêî 300 ãîñòåé, íàãàäóþòü ïðî îáîâ'ÿçêîâó ðåºñòðàö³þ ó÷àñíèê³â íà ñàéò³ Óí³âåðñèòåòó «ÊÐÎÊ» (www.krok.edu.ua) ³ áåçîïëàòíó ó÷àñòü. ²íîä³, ùîá çðîáèòè ïðàâèëüíèé âèá³ð, ñë³ä çâåðíóòèñÿ çà ïîðàäîþ äî «ïðàâèëüíèõ» ëþäåé. À õòî ìîæå äàòè íàéêðàùó ïîðàäó ùîäî âèáîðó ïðîôåñ³¿, ÿê íå óñï³øíèé ôàõ³âåöü-ïðàêòèê ³ ñïåö³àë³ñò ³ç ïðîôîð³ºíòàö³¿? «ÏÐÎÔ Fest V» ïîçíàéîìèòü âàñ ³ç òàëàíîâèòèìè îñîáèñòîñòÿìè. Ïðèºäíóéòåñÿ, ùîá çíàéòè ïî-ñïðàâæíüîìó ñâîþ ïðîôåñ³þ, ñïðàâó, ÿêîþ çàõî÷åòüñÿ íàïîâíèòè æèòòÿ! ÄÎÂ²ÄÊÀ Ïðîåêòíà ãðóïà «SPG» – êîìàíäà êðåàòèâíèõ ñòóäåíò³â ³ âèïóñêíèê³â Óí³âåðñèòåòó «ÊÐÎÊ», ùî ðîçðîáëÿº ³ âïðîâàäæóº ö³êàâ³ îñâ³òí³ òà ïðîôîð³ºíòàö³éí³ ïðîåêòè äëÿ øêîëÿð³â ³ ñòóäåíò³â. Ñåðåä ðîá³ò ãðóïè – ôåñòèâàëü «ÏÐÎÔ Fest», ïðîôîð³ºíòàö³éíèé òàá³ð «ÏÐÎÔ CAMP», ïðîôîð³ºíòàö³éíèé êâåñò «ÏÐÎÔ Òóð», îñâ³òí³é ïðîåêò «Ï³ðàíü¿ ÊÐÎÊó» ³ áàãàòî ³íøîãî. Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ: (044) 455-57-57, 455-57-07. e-mail: krok@krok.edu.ua www.krok.edu.ua Àäðåñà Óí³âåðñèòåòó «ÊÐÎÊ»: 03113, ì. Êè¿â, âóë. Ëàãåðíà, 30-32 (ñò. ì. "Áåðåñòåéñüêà") 0016

ЖУРНАЛ “СУЧАСНА ОСВІТА” – ТВІЙ ПУТІВНИК У СВІТІ ЗНАНЬ

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 11 ËÈÑÒÎÏÀÄ 2014

ÊÈ¯ÂÑÜÊÈÉ ÍÀÖ²ÎÍÀËÜÍÈÉ ÒÎÐÃÎÂÅËÜÍÎ-ÅÊÎÍÎÌ²×ÍÈÉ

0479

НАВІГАТОР ТВОЄЇ ОСВІТИ - ЩОМІСЯЧНИЙ ЖУРНАЛ “СУЧАСНА ОСВІТА”

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 11 ËÈÑÒÎÏÀÄ

· 2014

²ÍÑÒÈÒÓÒ ÄÎÓÍ²ÂÅÐÑÈÒÅÒÑÜÊÎ¯ Ï²ÄÃÎÒÎÂÊÈ ÍÀÖ²ÎÍÀËÜÍÎÃÎ ÀÂ²ÀÖ²ÉÍÎÃÎ ÓÍ²ÂÅÐÑÈÒÅÒÓ Ë³öåíç³ÿ ÌÎÍ Óêðà¿íè ñåð³ÿ ÀÅ ¹ 458465 â³ä 24 ÷åðâíÿ 2014 ðîêó. Íàö³îíàëüíèé àâ³àö³éíèé óí³âåðñèòåò (ÍÀÓ) - âèùèé íàâ÷àëüíèé çàêëàä IV ð³âíÿ àêðåäèòàö³¿ äåðæàâíî¿ ôîðìè âëàñíîñò³, ïðîâ³äíèé â Óêðà¿í³ ç ï³äãîòîâêè, ïåðåï³äãîòîâêè òà ï³äâèùåííÿ êâàë³ô³êàö³¿ áàêàëàâð³â, ñïåö³àë³ñò³â, ìàã³ñòð³â. ÍÀÓ º ïîòóæíèì àâ³àö³éíèì âèùèì íàâ÷àëüíèì çàêëàäîì, çíàíèì íå ëèøå â Óêðà¿í³, à é äàëåêî çà ¿¿ ìåæàìè. Çà ìàéæå 80-ð³÷íó ³ñòîð³þ ñâîº¿ ä³ÿëüíîñò³ óí³âåðñèòåò ï³äãîòóâàâ ïîíàä 200 òèñ. ôàõ³âö³â äëÿ áàãàòüîõ ãàëóçåé åêîíîì³êè íàøî¿ äåðæàâè, à òàêîæ äåñÿòêè òèñÿ÷ ôàõ³âö³â äëÿ 160 êðà¿í ñâ³òó. Ñåðåä âèïóñêíèê³â óí³âåðñèòåòó - â³äîì³ íàóêîâö³, ïåäàãîãè, â³éñüêîâ³, âèðîáíè÷íèêè, êåð³âíèêè ð³çíîìàí³òíèõ ï³äïðèºìñòâ, îðãàí³çàö³é òà óñòàíîâ. Íàâ÷àííÿ â óí³âåðñèòåò³ çä³éñíþº âèñîêîêâàë³ô³êîâàíèé íàóêîâî-ïåäàãîã³÷íèé êîëåêòèâ, ó ñêëàä³ ÿêîãî 15 àêàäåì³ê³â òà ÷ëåí-êîðåñïîíäåíò³â ÍÀÍ Óêðà¿íè, 270 äîêòîð³â íàóê, ïðîôåñîð³â ³ ïîíàä 900 êàíäèäàò³â íàóê, äîöåíò³â. Ñåðåä âèêëàäà÷³â 80 çàñëóæåíèõ ä³ÿ÷³â íàóêè ³ òåõí³êè òà ëàóðåàò³â äåðæàâíèõ ïðåì³é. Äî ñêëàäó óí³âåðñèòåòó âõîäÿòü: ï'ÿòíàäöÿòü ³íñòèòóò³â, ñ³ì êîëåäæ³â, òðè ë³öå¿, ã³ìíàç³ÿ, Öåíòð ïîâ³òðÿíîãî òà êîñì³÷íîãî ïðàâà, ªâðîïåéñüê³ ðåã³îíàëüí³ öåíòðè Ì³æíàðîäíî¿ îðãàí³çàö³¿ öèâ³ëüíî¿ àâ³àö³¿ (IÑÀÎ). Ó âñ³õ ñòðóêòóðíèõ ï³äðîçä³ëàõ óí³âåðñèòåòó íàâ÷àþòüñÿ ïîíàä 50 òèñÿ÷ ñòóäåíò³â òà ñëóõà÷³â. Ñåðåä íèõ - 1200 ³íîçåìíèõ ãðîìàäÿí ³ç 49 êðà¿í ñâ³òó. ²íñòèòóò äîóí³âåðñèòåòñüêî¿ ï³äãîòîâêè (²ÄÏ) âõîäèòü äî ñêëàäó íàâ÷àëüíî-íàóêîâîãî êîìïëåêñó ÍÀÓ òà ïðîâîäèòü îñâ³òíþ ä³ÿëüí³ñòü, ïîâ'ÿçàíó ç ï³äãîòîâêîþ äî âñòóïó ó ÂÍÇ òà çàãàëüíîíàö³îíàëüíîãî çîâí³øíüîãî íåçàëåæíîãî îö³íþâàííÿ (ÇÍÎ) íà ï³äãîòîâ÷èõ êóðñàõ (äëÿ ó÷í³â 10 - 11 êëàñ³â) òà íà ï³äãîòîâ÷îìó â³ää³ëåíí³ (íà áàç³ ïîâíî¿ çàãàëüíî¿ ñåðåäíüî¿ îñâ³òè) ç íàâ÷àëüíèõ äèñöèïë³í: óêðà¿íñüêà ìîâà òà ë³òåðàòóðà, ìàòåìàòèêà, ô³çèêà, ³ñòîð³ÿ Óêðà¿íè, âñåñâ³òíÿ ³ñòîð³ÿ, àíãë³éñüêà ìîâà, ãåîãðàô³ÿ, õ³ì³ÿ, á³îëîã³ÿ, ñâ³òîâà ë³òåðàòóðà, ðèñóíîê òà êîìïîçèö³ÿ, îñíîâè æóðíàë³ñòèêè. Äî ïîñëóã ó÷í³â 10 - 11 êëàñ³â ³ñíóþòü

ð³çíîìàí³òí³ ôîðìè íàâ÷àííÿ: äåííà, âå÷³ðíÿ, ñóáîòíÿ, çàî÷íà (ó äí³ øê³ëüíèõ êàí³êóë), à òàêîæ îðãàí³çîâàíî ðîáîòó ï³äãîòîâ÷èõ êóðñ³â â ðåã³îíàõ Óêðà¿íè. Òåðì³í íàâ÷àííÿ: 8 ì³ñÿö³â (01.10. 31.05.); 4 ì³ñÿö³ (19.01. - 31.05.) Íàïðÿìè ï³äãîòîâêè ôàõ³âö³â: àâ³à- ³ ðàêåòîáóäóâàííÿ*(+); àâ³îí³êà*(+); àâòîìàòèçàö³ÿ òà êîìï'þòåðíî³íòåãðîâàí³ òåõíîëîã³¿*(+);àåðîíàâ³ãàö³ÿ*(+); àðõ³òåêòóðà;áåçïåêà ³íôîðìàö³éíèõ ³ êîìóí³êàö³éíèõ ñèñòåì*(+);á³îòåõíîëîã³ÿ*(+); á³îìåäè÷íà ³íæåíåð³ÿ*, áóä³âíèöòâî*(+); âèäàâíè÷î-ïîë³ãðàô³÷íà ñïðàâà*; ãåîäåç³ÿ, êàðòîãðàô³ÿ òà çåìëåóñòð³é*; äèçàéí; äîêóìåíòîçíàâñòâî òà ³íôîðìàö³éíà ä³ÿëüí³ñòü; åêîëîã³ÿ, îõîðîíà íàâêîëèøíüîãî ñåðåäîâèùà òà çáàëàíñîâàíå ïðèðîäîêîðèñòóâàííÿ*(+);åëåêòðîòåõí³êà òà åëåêòðîòåõíîëîã³¿*; åíåðãîìàøèíîáóäóâàííÿ*(+); åêîíîì³êà ï³äïðèºìñòâà(+); åêîíîì³÷íà ê³áåðíåòèêà; åëåêòðîíí³ ïðèñòðî¿ òà ñèñòåìè*(+); æóðíàë³ñòèêà; ðåêëàìà ³ çâ'ÿçêè ç ãðîìàäñüê³ñòþ; êîìï'þòåðí³ íàóêè*; êîìï'þòåðíà ³íæåíåð³ÿ*(+); ìàðêåòèíã(+); ì³æíàðîäíà ³íôîðìàö³ÿ; ì³æíàðîäíà åêîíîì³êà; ì³æíàðîäí³ åêîíîì³÷í³ â³äíîñèíè; ìåíåäæìåíò(+); ìåòðîëîã³ÿ òà ³íôîðìàö³éíî-âèì³ðþâàëüí³ òåõíîëîã³¿*; ì³æíàðîäíå ïðàâî; ì³æíàðîäíèé á³çíåñ; ì³êðî- òà íàíîåëåêòðîí³êà*; îáñëóãîâóâàííÿ ïîâ³òðÿíèõ ñóäåí*(+); îáë³ê ³ àóäèò; ïðàâîçíàâñòâî; ïðèêëàäíà ìàòåìàòèêà*; ïðèêëàäíà ô³çèêà*; ïðîãðàìíà ³íæåíåð³ÿ*(+); ïñèõîëîã³ÿ; ïðàêòè÷íà ïñèõîëîã³ÿ;ðàä³îòåõí³êà*(+); ðàä³îåëåêòðîíí³ àïàðàòè; ñèñòåìíà ³íæåíåð³ÿ*(+); ñîö³îëîã³ÿ; ñîö³àëüíà ðîáîòà; ñè-

ñòåìè òåõí³÷íîãî çàõèñòó ³íôîðìàö³¿*; òåëåêîìóí³êàö³¿*; òðàíñïîðòí³ òåõíîëîã³¿*(+) (çà âèäàìè òðàíñïîðòó); òóðèçì; óïðàâë³ííÿ ³íôîðìàö³éíîþ áåçïåêîþ*; ô³íàíñè ³ êðåäèò; ô³ëîëîã³ÿ; õ³ì³÷íà òåõíîëîã³ÿ*. Çà íàïðÿìàìè, ùî ïîçíà÷åí³ (*), ï³ñëÿ çàê³í÷åííÿ ï³äãîòîâ÷èõ êóðñ³â ²ÄÏ, çà óìîâè âñòóïó íà ïðèðîäíè÷î-ìàòåìàòè÷í³ òà ³íæåíåðíîòåõí³÷í³ íàïðÿìè ï³äãîòîâêè ÍÀÓ, äî çàãàëüíîãî ðåéòèíãó ñëóõà÷àì äîäàºòüñÿ äî 20 áàë³â. Çà íàïðÿìàìè, ùî ïîçíà÷åí³ (+), ï³äãîòîâêà ïðîâîäèòüñÿ óêðà¿íñüêîþ òà àíãë³éñüêîþ ìîâàìè. Çàíÿòòÿ íà ï³äãîòîâ÷èõ êóðñàõ ïðîâîäÿòüñÿ â³äïîâ³äíî äî ÷èííèõ íîðìàòèâíèõ äîêóìåíò³â, ðîáî÷èõ íàâ÷àëüíèõ ïðîãðàì, àäàïòîâàíèõ â³äïîâ³äíî äî âèìîã Äåðæàâíîãî ñòàíäàðòó áàçîâî¿ ³ ïîâíî¿ ñåðåäíüî¿ îñâ³òè, Óêðà¿íñüêîãî öåíòðó îö³íþâàííÿ ÿêîñò³ îñâ³òè òà çàòâåðäæåíèõ êàôåäðîþ áàçîâèõ ³ ñïåö³àëüíèõ äèñöèïë³í ²ÄÏ ÍÀÓ. Íàâ÷àëüíèé ïðîöåñ íà ï³äãîòîâ÷èõ êóðñàõ çàáåçïå÷óºòüñÿ ïåäàãîã³÷íèìè, íàóêîâîïåäàãîã³÷íèìè ïðàö³âíèêàìè êàôåäðè áàçîâèõ ³ ñïåö³àëüíèõ äèñöèïë³í òà â³äïîâ³äíèìè ïðîô³ëüíèìè êàôåäðàìè óí³âåðñèòåòó. Ïðîòÿãîì íàâ÷àëüíîãî ðîêó ñòàðøîêëàñíèêàì ïðîïîíóþòüñÿ: åêñêóðñ³¿ äî Äåðæàâíîãî ìóçåþ àâ³àö³¿, íàâ÷àëüíîãî àíãàðó, Ìóçåþ ³ñòîð³¿ óí³âåðñèòåòó, ó÷àñòü ó ì³æíàðîäí³é êîíôåðåíö³¿ ñòóäåíò³â òà ìîëîäèõ ó÷åíèõ "Ïîë³ò" òà ïðåçåíòàö³¿ Óí³âåðñèòåòó íà áàç³ ÇÍÇ. ßêùî º áàæàííÿ îòðèìàòè ÿê³ñíó ï³äãîòîâêó äî çàãàëüíîíàö³îíàëüíîãî çîâí³øíüîãî íåçàëåæíîãî îö³íþâàííÿ ³ ï³äãîòóâàòèñÿ äî âñòóïó â îáðàíèé âèùèé íàâ÷àëüíèé çàêëàä, çâåðòàéòåñÿ çà àäðåñîþ: 03680, ì. Êè¿â, ïðîñï. Êîñìîíàâòà Êîìàðîâà, 1, êîðïóñ 8, ê³ì. 610. Òåë.: (044) 406-74-04, 406-72-09, 406-73-11, 406-74-15, òåë./ôàêñ: (044) 497-52-84 E-mail: idp2@nau.edu.ua Web-ñòîð³íêà: www.idp.nau.edu.ua Íàâ÷àííÿ ïëàòíå. 0307

УВАГА: ПЕРЕДПЛАТА! ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС 06222 В КАТАЛОЗІ “УКРПОШТА”

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 11 ËÈÑÒÎÏÀÄ 2014

Ïðîãðàìè ñòàæóâàííÿ – ïåðøèé êðîê äî óñï³øíî¿ êàð’ºðè! Òè ñòóäåíò ³ ìð³ºø ðîçïî÷àòè óñï³øíó êàð’ºðó?! Òè óæå çíàºø òåîðåòè÷í³ àñïåêòè ñâîãî íàïðÿìêó, à òåïåð òåáå ö³êàâèòü ïðàêòèêà? Òîä³ îäíèì ³ç ñïîñîá³â òâîãî ïîäàëüøîãî ïðîôåñ³éíîãî ðîçâèòêó º ñòàæóâàííÿ â óñï³øí³é êîìïàí³¿, ÿêà òåáå íàâ÷èòü íå ëèøå òåîð³¿, à òè ùå é ñïðîáóºø ñâîþ ïðîôåñ³þ «íà ñìàê». ×è çíàâ òè, ùî êîæíîãî ðîêó ïîíàä 2000 ñòóäåíò³â ó ì³ñò³ Êèºâ³ ïðîõîäÿòü ñòàæóâàííÿ, ³ ïîíàä 50% ïðàöåâëàøòîâóþòüñÿ òà áóäóþòü ñâîþ êàð’ºðó ñàìå â òèõ êîìïàí³ÿõ, äå ïðîõîäèëè ñòàæóâàííÿ. À çíàºø ñê³ëüêè â ñåðåäíüîìó â Óêðà¿í³ çà ì³ñÿöü â³äêðèâàºòüñÿ âàêàíñ³é ñòàæåð³â – áëèçüêî 100! Ïàì’ÿòàé, ïåðøèì êðîêîì äî óñï³øíî¿ êàð’ºðè ìîæå ñòàòè ñòàæóâàííÿ â ïðåñòèæí³é êîìïàí³¿!

ПРОГРАМА СТАЖУВАННЯ В NESTLE

СТАЖУВАННЯ В ІНСТИТУТІ СВІТОВОЇ ПОЛІТИКИ

PHILIP MORRIS INTERNATIONAL INC. СТУДЕНТАМ

Nestlе в У раїні запрош є ст дентів останніх рсів та вип с ни ів вищих навчальних за ладів взяти часть прорамі стаж вання ( омерційний та виробничий напрям и). Стаж вання – це ні альна можливість для вас дол читися до найбільшої омпанії світ сфері виробництва прод тів харч вання, що діє на принципах раціонально о харч вання та здорово о способ життя Бер чи часть про рамі, ви отримаєте різнобічний міжнародний досвід омерційном напрямі та отримаєте можливість розвин ти свої лідерсь і я ості на почат ар’єри. Під час стаж вання ви отримаєте пра тичний досвід роботи з різними ате оріями прод ції омпанії Nestlе, б дете проводити пере овори з нашими партнерами та правляти власними прое тами. Саме ваші ідеї б д ть форм вати майб тнє нашо о бізнес . В Nestle ми заохоч ємо наших співробітни ів розвиватися в де іль ох напрям ах. Отже, вас б де підтрим а в том , щоб дося ти ма сим м сво о потенціал і я особистість, і я професіонал, та отримати можливість стати одним із лідерів омпанії. Більш, ніж третина ерівни ів Ради Дире торів Nestle в світі починали свою ар’єр я часни и про рами стаж вання. В рам ах про рами, ро за ро ом, ви на власном досвіді дізнаєтесь про те, що стоїть за словами “провідна омпанія світ сфері виробництва прод тів харч вання”.

Інстит т світової політи и запрош є ініціативних, реативних та небайд жих молодих професіоналів на стаж вання.

С ористайтеся можливістю отримати досвід роботи в міжнародній омпанії, я а є світовим лідером своїй ал зі Ш аєте справжню робот ? Стаж вання нас – завжди до ваших посл . Ви б дете ви он вати справжні завдання в реальних мовах ведення бізнес . Ми заохоч ємо подавати заяв и ст дентів різних а адемічних спеціальностей, одна бажано, щоб ви та ож навчались на рсах, пов'язаних із бізнесом. Зазвичай стаж вання триває від трьох до дванадцяти місяців, і проводиться в одном з наших відділів. Ін оли ця виробнича пра ти а може охоплювати іль а сфер бізнес або проводитися в іль ох офісах. У більшості випад ів ви б дете брати часть ви онанні повся денних завдань відділ , а та ож працюватимете в оманді над спеціальними прое тами. Стаж вання в PMI – це арний почато для отримання досвід ви онанні справжніх бізнес-завдань. Серед інших перева : * отримання досвід безпосередньої роботи з менеджерами; * шанс працювати в захоплюючом міжнародном бізнес-оточенні; * важливий досвід роботи з лідером ал зі; * можливість дізнатися, чи є ар’єра в нашій омпанії вашим по ли анням. Я що ви бажаєте отримати більше інформації про те, я ими знаннями та хара теристи ами має володіти андидат, пере ляньте розділ «Кар’єра» на сайті http://www.pmi.com

Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ: www.nestle.ua/jobs/probation

Вимо и до андидатів: - Знання іноземної мови - Навчання на 3 (4) рсі ВНЗ за спеціальністю манітарні чи соціальні на и - Відповідальне ставлення до роботи - Пра нення до професійно о розвит - Інтерес до питань міжнародної політи и ЩО ПРОПОНУЄ ІНСТИТУТ СВІТОВОЇ ПОЛІТИКИ? - Пра тичний досвід роботи провідном раїнсь ом аналітичном центрі, що стане орисним додат ом до вашо о резюме - Участь в під отовці та проведенні прое тів та заходів ІСП; - Гн ч ий рафі стаж вання - Позитивні ре омендації ерівництва ІСП після спішно о за інчення стаж вання Термін стаж вання – від одно о до трьох місяців. Стаж вання Інстит ті світової політи и не оплач ється. Всі заці авлені мож ть надіслати своє резюме на еле тронн адрес : olga.lymar.iwp@gmail.com. Äæåðåëî: http://eu.prostir.ua/ probations/263152.html

Äæåðåëî: http://www.pmi.com

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 11 ËÈÑÒÎÏÀÄ

· 2014

Ïðàöþºìî íà ³ì³äæ Óêðà¿íè

Ïåðåìîæö³ ì³æíàðîäíèõ ó÷í³âñüêèõ îë³ìï³àä-2014 Для всіх чнів ЗНЗ м. Києва літо — щасливий час ані л, але для часни ів міжнародних чнівсь их олімпіад — аряча пора: з липня по вересень вони захищають честь У раїни на цих престижних зма аннях. У 2014 році раїнсь і ш олярі ідно вист пили на міжнародних олімпіадах й довели, що вони є одними з най ращих. Серед них — чні ЗНЗ м. Києва. З 3 по 13 липня м. Кейпта н (Південно-Афри ансь а Респ блі а) відб лася LV Міжнародна чнівсьа олімпіада з математи и. У оманді У раїни з шести часни ів двоє — ияни: Хотяїнцева Наталія, чениця 10 лас Києво-Печерсь о о ліцею №171 «Лідер» Печерсь о о район , та Діомідов Єв еній, вип с ни Р санівсь о о ліцею Дніпровсь о о район . У омандном залі раїнсь а оманда посіла 6 місце серед 101 раїни- часниці і завоювала 2 золоті, 3 срібні та 1 бронзов медалі. Золото оманді приніс Діомідов Єв еній ( чителі математи и Філіповсь ий Г.Б. і Шамович О.А.), а срібло – Хотяїнцева Наталія ( читель математи и Мартюшова І.В.). З 4 по 14 липня м. Балі (Індонезія) відб лася XXV Міжнародна чнівсь а олімпіада з біо-

ло ії. Учасни и раїнсь ої оманди юних біоло ів здоб ли одн срібн і дві бронзових медалі. Срібна медаль — вип с ни а иївсь о о ліцею «Інтеле т» Дарниць о о район Сер ія Орли а ( читель біоло ії Петр ньо Т.В.). З 13 по 21 липня м. Астана (Респ блі а Казахстан) відб лася XLV Міжнародна чнівсь а олімпіада з фізи и, я ій зяли часть 374 чні з 83 раїн світ . Звання най ращих знавців предмета та висо і на ороди – срібні медалі – отримали всі п’ять членів чнівсь ої оманди з У раїни. Юні ияни Оле сій Мельни і Дмитро Орєхов — чні Триліса О.В., чителя фізи и Природничона ово о ліцею №145 Печерсьо о район м. Києва – визнані ращими часни ами фізичних олімпіад 2012- о і 2014- о ро ів та на ороджені преміями імені Є.В.Корша а. Висо их спіхів дося ла оманда У раїни на LXVI Міжнародній чнівсь ій олімпіаді з хімії, я а відб валася з 19 по 30 липня в м. Ханой (В’єтнам). Учасни и вибороли дві золоті та дві срібні медалі й посіли в неофіційном омандном рейтин ІІІ місце. Золотими медалями на ороджені иївсь і вип с ни и Роман Діден о ( читель хімії ліцею №100

«Поділ» Подільсь о о район , засл жений читель У раїни, авалер ордена Кня ині Оль и ІІІ ст пеня Вест С.О.) та Христофор Хохлов ( читель хімії Природничо-на ово о ліцею №145 Печерсь о о район , засл жений читель У раїни, народний читель У раїни Др жиніна Н.В.). Цьо о ро золоті медалі з хімії д же висо о о ґат н . У особистом рейтин Роман Діден о має др ий абсолютний рез льтат, Христофор Хохлов – п’ятий. Та их рез льтатів не мав жоден часни оманди У раїни за 20 ро ів! З 27 по 30 серпня відб лась III Міжнародна чнівсь а олімпіада з історії. У зма аннях взяли часть 28 юних істори ів із 9 європейсь их раїн: Білор сі, У раїни, Естонії, Данії, Фінляндії, Латвії, Литви, Нідерландів, Росії. Диплом з відзна ою привезла з олімпіади чениця 10 лас «С андинавсь ої імназії» Дарницьо о район м. Києва Геселева Катерина ( читель історії Ф рсова І.М.). 22-23 вересня місті Сантандер (Іспанія) зібрала ращих знавців VIII Міжнародна чнівсь а олімпіада з ео рафії. Команда У раїни завоювала 2 срібні та дві бронзові медалі. Учень 11 лас імназії №178 П’янов Антон на ороджений бронзовою медаллю. Що означають наші перемо и на міжнародних олімпіадах? Чи тіль и те, що У раїна є однією з часниць цих престижних зма ань? Звісно, ні. У отре раїнсь і ш олярі — а серед них дев’ятеро з м. Києва — заявили про висо ий інтеле т альний потенціал У раїни й висо он рентн спроможність нашої держави світі. Тож бажаємо переможцям нових спіхів, творчих дося нень та задоволення від на ових від риттів! Î

Äæåðåëî: ²íñòèòóò ï³ñëÿäèïëîìíî¿ ïåäàãîã³÷íî¿ îñâ³òè ÊÓÁÃ (Êè¿âñüê³ ó÷í³âñüê³ îë³ìï³àäè òà êîíêóðñè)

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 11 ËÈÑÒÎÏÀÄ 2014

ÏÅÐÅÄÏËÀÒÀ-2015 íà æóðíàë "Ñó÷àñíà îñâ³òà " – òâ³é êðîê äî óñï³õó! Ñêîðèñòàéñÿ âñ³ìà ïåðåâàãàìè ïåðåäïëàòè! Зр чно Вам не доведеться ш ати ж рнал

іос ах –

Вам по лад ть йо о в поштов с ринь . Ви ідно ж рнал "Ñó÷àñíà îñâ³òà" надходить до Вашої поштової с ринь и – Ви вст паєте до ВНЗ! Корисно Усі номери люблено о ж рнал завжди під р ою. Наші п блі ації завжди а т альні.

Кро 1 – Заповніть передплатний пон поштовом відділенні. Кро 2 – ПЕРЕДПЛАТІТЬ ЖУРНАЛ. Передплатити ж рнал можна за атало ом ДП “Преса” (в б дь-я ом відділенні “У рпошти”), передплатний інде с 06222. Кро 3 – Насолодж йтесь читанням ж рнал

"Ñó÷àñíà îñâ³òà"! на місяць - 6,70 рн. на вартал - 19,50 рн.

на півро - 37,35 рн. на рі -73,50 рн.

Оформивши передплат на ж рнал "Ñó÷àñíà îñâ³òà", лише та Ви не проп стите жодно о матеріал , можливо, найважливішо о саме для Вас! Детальн інформацію про передплат Ви завжди можете знайти на сайті www.s-osvita.com.ua або дізнатися, зверн вшись до реда ції за тел.: (044)453-35-00

Íàâ÷àëüí³ çàêëàäè íîìåðó ВИЩА ОСВIТА В УКРАЇНІ Від ритий міжнародний ніверситет розвит людини "У раїна" 409-27-62, 424-70-08 ......................................................... стр. 36 Київсь ий еле тромеханічний оледж 249-85-97, 245-20-95 ......................................................... стр. 34 Київсь ий національний тор овельно-е ономічний ніверситет 531-48-88 .............................................................................. стр. 4 Київсь ий ніверситет рин ових відносин 294-12-26, 294-20-41 ........................................................... стр. 3 Коледж КНУ техноло ій та дизайн 483-72-55, 483-72-37 ......................................................... стр. 33 Коледж інформаційних техноло ій та землевпоряд вання НАУ 400-04-05, 400-02-22 ........................................................... стр. 3 НАНУ Київсь ий ніверситет права 424-33-35 .............................................................................. стр. 3 Національна а адемія СБУ навчально-на овий інстит т 241-11-21 ............................................................................ стр. 36 Національна а адемія статисти и, облі та а дит 484-47-78, 484-49-41 ......................................................... стр. 15 У раїнсь о-амери ансь ий манітарний інстит т “Віс онсінсь ий міжнародний ніверситет в У раїні” 236-19-16, 486-06-66 ........................................................... стр. 1 Університет "Кро " 455-57-57 .............................................................................. стр. 2 Європейсь ий ніверситет 450-64-90, 452-35-68 ......................................................... стр. 35 Інстит т до ніверситетсь ої під отов и НАУ 406-74-04, 406-72-09 ........................................................... стр. 2

НАВЧАННЯ ЗА КОРДОНОМ

¹ 11 (110) 2014 ð.

www.s-osvita.com.ua Ре . свід. КВ № 6364 від 24.07.2002 р. ........................................................................ Видавець ТОВ «Поіс -Плюс» Адреса реда ції: 03057, м . Київ, в л. Молдавсь а, 2, оф. «1-В» ........................................................................ 044-277-17-75, 044-277-17-76 Реда ція: тел/фа с.: 044-453-35-00 poisk@optima.com.ua Ре лама: ........................................................................ Дире тор Ш мей о Г.В. Головний реда тор К чма В.В. ........................................................................ Відділ розповсюдження: тел.: 044-277-17-76 Інтернет-прое т: тел.: 044-453-35-00 ........................................................................ Надр овано ТОВ «Рема-Прінт» Підписано до др 01.11.2014 р. Зам. №__________ На лад 17000 примірни ів ........................................................................ Передр дозволяється тіль и за письмовою з одою реда ції. Реда ція може не поділяти точ зор авторів. Відповідальність за підбір і ви ладення фа тів статтях нес ть автори. Відповідальність за зміст ре лами несе ре ламодавець. ........................................................................ Матеріали з познач ою P др ються на правах ре лами.

Немец ое представительство START в У раине 360-26-40 .............................................................................. стр. 3 Освіта в Польщі 578-16-00 ............................................................................ стр. 33

ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ Др і иївсь і рси іноземних мов "KLS2" 362-42-44, 360-69-08 ........................................................... стр. 1 Київсь ий Мовний Центр (063)689-77-67 ...................................................................... стр. 1

КУРСИ, НАЧАЛЬНІ ЦЕНТРИ 1-C: підприємство 8 200-02-20, 393-41-07 ......................................................... стр. 33 Учебный центр "Конта т" 277-42-05, 277-40-42 ........................................................... стр. 3

ОСВІТНІ ВИСТАВКИ Вистав а "Освіта та ар'єра-2014. Освіта за ордоном" osvitainfo.com.ua ................................................................. стр. 34

ЖУРНАЛ “СУЧАСНА ОСВІТА” – ТВІЙ ПУТІВНИК У СВІТІ ЗНАНЬ

www.s-osvita.com.ua

ÐÅÊËÀÌÍÈÉ Â²ÄÄ²Ë ÆÓÐÍÀËÓ: (044) 453-35-00

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

20372003

20132004

07372010

¹ 11 2014 ð. ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

06102020

23722003

21622002

08942005

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ 2014 ð. ¹ 11

www.s-osvita.com.ua

ÐÅÊËÀÌÍÈÉ Â²ÄÄ²Ë ÆÓÐÍÀËÓ: (044) 453-35-00

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

02112046

¹ 11 2014 ð. ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

21792002

01552022

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ 2014 ð. ¹ 11

www.s-osvita.com.ua

ÐÅÊËÀÌÍÈÉ Â²ÄÄ²Ë ÆÓÐÍÀËÓ: (044) 453-35-00

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ www.s-osvita.com.ua ÑÎÂÐÅÌÅÍÍÎÅ ÎÁÐÀÇÎÂÀÍÈÅ

SUCHASNA OSVITA - ("Modern Education")

óêðàèíñêèé ñïåöèàëèçèðîâàííûé ðåêëàìíî-àíàëèòè÷åñêèé æóðíàë

ukrainian specialized advertising analytical magazine.

Ãëàâíûå òåìû: - îáó÷åíèå â Óêðàèíå (âûñøåå îáðàçîâàíèå, êóðñîâàÿ ïîäãîòîâêà, ïîâûøåíèå êâàëèôèêàöèè), - îáó÷åíèå çà ðóáåæîì äëÿ óêðàèíñêîé ìîëîäåæè Ðåãèñòðàöèîííîå ñâèäåòåëüñòâî ÊÂ ¹6364 îò 24.07.2002ã. Èçäàåòñÿ ñ 1997 ãîäà. Ïîäïèñíîé èíäåêñ â êàòàëîãå "Óêðïî÷òà" 06222. Çà çàñëóãè â ðàçâèòèè îáðàçîâàíèÿ â Óêðàèíå íàãðàæäåí äèïëîìàìè è ãðàìîòàìè Ìèíèñòåðñòâà îáðàçîâàíèÿ è íàóêè Óêðàèíû è Ìèíèñòåðñòâà òðóäà è ñîöèàëüíîé ïîëèòèêè Óêðàèíû.

Main themes: - education in Ukraine (higher education, course preparation, up-grade qualification), - education abroad for the young Ukrainians Registration certificate ÊÂ ¹6364 from 24.07.2002. The "Suchasna Osvita" magazine was first published in 1997. The Subscription index in catalogue of the media distribution agency "UkrPost": 06222. For merits in development of Ukrainian education rewarded for its services with diplomas and merit certificates of Ministry of Education and Science of Ukraine and Ministry of labour and Social policy of Ukraine.

Ïåðèîäè÷íîñòü âûõîäà: îäèí ðàç â ìåñÿö. Ôîðìàò: 280õ206 ìì, ãëÿíåö, ïîëíîöâåò + âíóòðåííèé áëîê â äâà öâåòà Îáüåì: 64 ñòðàíèöû Òèðàæ: 17000 ýêçåìïëÿðîâ Ðàñïðîñòðàíåíèå: Óêðàèíà

Frequency and circulation: The magazine is published once a month with circulation of 17,000. Format: 280x206 mm, lustre, fullcoloured cover + internal block in two colors Volume: 64 pages Distribution: Ukraine

Êîíòàêòû Àäðåñ: Óêðàèíà, 03057, ã.Êèåâ, óë. Ìîëäàâñêàÿ,2, îô. "1-Â" Òåëåôîí: +38(044)453-35-00, +38(044)453-35-11 Ôàêñ: +38(044)453-35-00 E-mail: poisk@optima.com.ua Web: s-osvita.com.ua

Contacts Address: office "1-B", 2 Moldavskaya str., 03057, Kiev, Ukraine Tel.: +38(044)453-35-00, +38(044)453-35-11 Fax: +38(044)453-35-12 E-mail: poisk@optima.com.ua Web: s-osvita.com.ua

¹ 11 2014 ð. ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ