1vze_s5_recultiv

Техногенні території: Сільськогосподарська рекультивація, оптимізація ландшафтів, раціональне використання Шемавньов Володимир Ілліч Забалуєв Віктор Олексійович Дніпропетровський аграрний університет

Актуальність проблеми

• За даними Держкомзему України, на початок 2002 р. в степовій зоні зареєстровано 87,5 тис. га порушених земель, негативний вплив яких поширюється на значно більшу територію • Рекультивація порушених земель передбачена Земельним кодексом України та Законом “Про охорону земель”

Актуальність проблеми • У сучасних умовах кожні 15 років відбувається подвоєння загальносвітового видобутку корисних копалин із надр Землі • Потужний гірничодобувний комплекс призводить до величезних техногенних навантажень на довкілля.

• Щорічно світова площа сільськогосподарських угідь зменшується на 0,5 % •

Україна, займаючи менше 0,5 % світової площі, видобуває близько 5 % світового обсягу мінерально-сировинних ресурсів

• Концепція поліпшення екологічного становища гірничодобувних регіонів України передбачає розробку комплексу заходів, спрямованих на стійке функціонування природних екосистем та приведення довкілля у стан, що гарантує безпеку життя і здоров’я людей

Панорама марганцеворудного кар'єра

Видобуток корисних копалин відкритим способом призводить до повного руйнування ґрунтового покриву – основи біогеоценозу, а також знищує фіто-, зоо- та мікробоценотичний блоки біогеоценозу

Техногенний ландшафт, сформований відвалами гірських порід після видобутку марганцевої руди

Тільки у Нікопольському марганцеворудному басейні порушено гірничими розробками понад 14 тис. га чорноземів

Самовідновлення екосистем на порушених землях

Техногенний ландшафт через 40 років з початку самовідновлення (не сплановані відвали марганцевого кар'єра)

Самовідновлення фітоценозів та едафічного блоку екосистем відбувається досить повільними темпами (сплановані відвали марганцевого кар'єра 35-річного віку)

Панорама порушених земель

Стратиграфія марганцевого кар'єра

Верхня товща кар'єра представлена лесоподібними і червоно-бурими суглинками та глинами

Панорама середньої частини кар'єра

Середня частина розкривних гірських порід представлена червоно-бурими, сіро-зеленими мергелистими, темно-сірими, різнокольоровими строкатими, яблучно-зеленими, сланцюватими та іншими геологічними відкладами різноманітного складу і властивостей

Нижній уступ кар'єра, де залягає пласт марганцевої руди, представлений олігоценовими відкладами

У процесі рекультивації цілеспрямовано конструюються грунтоподібні тіла (штучні едафотопи), які одержали назву техноземів

техноземи (техногенно створені едафічні системи)

педоземи – спланована поверхня відвалів покрита родючим шаром грунту

літоземи – без покриття спланованої поверхні шаром ґрунту

Моделі техноземів для сільськогосподарської рекультивації земель

• • • • • •

Універсальна Підвищеної родючості Геомеліоративна Гідроакумулятивна Локальна Спеціальні (без покриття родючим шаром)

Універсальна модель та модель підвищеної родючості

• На сплановану поверхню відвалу наносять 50 або 80 см родючого шару чорнозему

Геомеліоративна модель На сплановану поверхню відвалу наносять 50 см лесоподібного суглинку, а на нього - 80-100 см родючого шару чорнозему

Локальна модель • Родючою масою грунту заповнюють ями або траншеї • Необхідність у родючій масі чорнозему зменшується у 5-8 разів

Гідроакумулятивна модель Складається з трьох шарів: • Верхній з родючої маси чорнозему • Середній – водовміщуючого піску або супіску • Нижній – з важкої водоупірної глини

Гідроакумулятивна модель штучного едафотопу дозволяє накопичувати у кореневміщуючому шарі додатково 50-70 мм вологи

50 см шар ґрунтової маси

50 см прошарок лесоподібного суглинку

25-30 см прошарок піску (водовміщуючий шар)

Водоупір з глин важкого гранулометричного складу

Спеціальні моделі (літоземи)

Спланована поверхня відвалів з не фітотоксичних полідисперсних гірських порід без покриття їх родючим шаром ґрунту Використовується у сільському та лісовому господарстві, для створення сіножатей, луків

Багаторічні польові досліди проводяться на спеціально створеному науковому стаціонарі

Вивчення параметрів моделей штучних едафотопів проводили у спеціальних модулях

Ефективність енергетичних дотацій у вигляді мінеральних, органічних та бактеріальних добрив досліджували у вегетаційних дослідах

Бонітет геологічних відкладів за гранулометричним складом (10-бальна класифікація Н.А. Качинського)

Вміст “фізичної глини”, %

Бал бонітету

Товща лесоподібних відкладів

28,8-59,0

7,8-9,4

Червоно-бурі суглинки та глини

46,2-70,9

7,1-9,4

Сіро-зелені мергелисті глини

65,1-77,4

6,8-7,2

8,5-15,8

3,6-5,9

Геологічні відклади

Древньоалювіальний пісок

Гранулометричний показник структурності гірських порід (за Корчагіною, Вадюніною, 1975)

ле со по дібні суглинки

47

че р во но -бур і суглинки

75

че р во но -бур і глини

10 9

во хр исто -зе ле ні глини

226

сір о -зе ле ні ме р ге листі глини

298

те мно -сір і сланцюваті глини

307

0

50

100

150

200

250

300

350

За гранулометричним складом придатність геологічних відкладів як субстратів для сільськогосподарського використання має такий ряд (у порядку зниження бонітету): лесоподібні суглинки червоно-бурі суглинки червоно-бурі глини зелені, зеленувато-сірі, мергелисті відклади темно-сірі, вохристо-зелені та чорні сланцюваті відклади Древньоалювіальні піски

Співвідношення між глинистими мінералами в мулистій фракції зонального ґрунту та гірських порід, %

Глинисті мінерали Субстрат

каолініт

гідрослюда

монтморилоніт

Ґрунтова маса чорнозему південного

28,1

43,8

28,1

Лесоподібний суглинок

33,5

38,5

28,0

Червоно-бура глина

26,1

66,1

7,8

Сіро-зелені міоценові та олігоценові глини

8,2

25,0

66,8

Темно-сіра глина

12,8

83,0

4,2

Древньоалювіальний пісок

61,1

22,9

15,4

сприятливість до грунтоутворення

Термодинамічні характеристики мінеральної частини субстратів, КДж/100 г Енергія кристалічної решітки

Вільна енергія Гіббса

Ентропія мінеральної частини

Орний шар чорнозему

18476

1321

0,065

Лесоподібний суглинок

15725

1158

0,057

Червоно-бурий суглинок

16661

1200

0,059

Червоно-бура глина

15462

1141

0,055

Сіро-зелена мергелиста глина

9719

861

0,047

Темно-сіра глина

14789

1099

0,052

Древньоалювіальний пісок

20503

1367

0,067

Яблучно-зелена глина

16570

1208

0,056

Зелена безкарбонатна глина

16478

1221

0,060

Субстрат

Гідрологічна характеристика техноземів

Показники найменшої вологоємності та вологості в”янення рослин 50

44,2

1 - чорнозем південний

40 27,7

25,2

22

%

30

34,5

20 10

14,7 8,2

2 - лесоподібні суглинки

8,9

3 - суміш червоно-бурих 0

глин і суглинків 1

2

3

субстрати

Вологість вянення рослин, %

4

Найменша вологоємність, %

4 - сіро-зелені мергелисті глини

Загальні та продуктивні запаси вологи у метровому шарі техноземів при найменшій вологоємності (НВ), мм

запаси вологи, мм

600 500 400 300

1 - чорнозем південний

530 438 332

327 211

200

244

289

2 - лесоподібний суглинок (-23 мм)

188

100

3 - суміш червоно-бурих

0

глин і суглинків (+33 мм) 1

2

3

субстрати загальні

продуктивні

4

4 - сіро-зелені мергелисті глини (+78 мм)

Проблема фосфору у літоземах

Співвідношення фракцій фосфатів у техноземах 100%

79,9 мг-екв.

80,2

66,9

мг-екв

мг-екв.

24,3

24,3

25,2

12,4

6,3 8,3

6,5

80%

60%

8,3

40%

29,7

48

73,7 мг-екв.

1 – ґрунтова маса чорнозему

32,3

11,6

2 6,9

44,7

47,7

2 - лесоподібний суглинок 3 - суміш червоно-бурих

20%

глин і суглинків

25,3 13,1

12

11,1

0% 1

Са-РI

2

3 субстрати

Са-РII

Al-Р

Fe-Р

4

Са-РІІІ

4 - сіро-зелені мергелисті глини

Вміст та якісний склад гумусу в орному шарі ґрунтової маси та гірських породах залежно від періоду сільськогосподарського освоєння (зразки відібрані з багаторічного вегетаційного досліду) 1982 рік Субстрат

2005 рік

Вміст гумусу, %

Відношення ГК : ФК

Вміст гумусу, %

Відношення ГК : ФК

Орний шар чорнозему південного

2,74

1,20

3,29

1,36

Лесоподібний суглинок

0,42

0,39

1,12

0,65

Червоно-бурий суглинок

0,31

0,29

1,03

0,57

Червоно-бура глина

0,29

0,48

1,05

0,62

Сіро-зелена мергелиста глина

0,30

0,39

1,25

0,69

Древньоалювіальний пісок

0,19

0,53

0,93

0,82

Зелена безкарбонатна глина

0,31

0,19

0,93

0,43

У процесі сільськогосподарського освоєння відбувається накопичення гумусу у літоземах

1,2

З 1973 по 1996 рр. вміст гумусу у літоземах збільшився:

в м іс т г у м у с у , %

1 0,8

0,69

0,6

0,62

0,92

0,4 0,2

У червоно-бурих глинах і суглинках – у 3,5 рази

0,45 0,25

0

Суміш Лесоподібні лесоподібні суглинки

суглинки

У лесоподібних суглинках – у 2,5 рази

червоночервоно-бурі бурих глини глин

0,18 Сіро-

сіро-зелені зелені глини глини

У сіро-зелених мергелистих глинах – у 6,1 рази

Розподіл гумусу по профілю літоземів через 30 років з початку сільськогосподарського освоєння

Лесоподібні суглинки

гумус, % 0,4

0,6

0,8

1

0,5

40-50 50-60

0,53 0,4

0,6

0,8

1

50-60

0,52 0,39

0,77 0,52

30-40

0,48

40-50

0,44

50-60 60-70

0,31

70-80

0,32

70-80

80-90

0,46

80-90

0,32

80-90

0,19

90-100

0,33

90-100

0,2

0,44

1

1,2

1,02

0,47

90-100

0,8

1,14

70-80

0,44

0,6

20-30

0,49 0,56

0,4

10-20

0,72

40-50

0,2

0-10

0,84

30-40

60-70

0

0,95

20-30

0,63

30-40

0,4

10-20

0,85

20-30

0,2

0-10

0,98

10-20

гли б и н а , с м

0

1,11

0-10

60-70

1,2

гл и б и н а , с м

0,2

гумус, %

гумус, %

гли би н а, с м

0

Сіро-зелені мергелисті глини

Суміш червоно-бурих глин і суглинків

При сільськогосподарському освоєнні відбувається накопичення елементів родючості

Вміст загального азоту, %

35

0,12

30

0,1 вміст азоту,%

Вміст рухомого фосфору, мг/кг

25 0,08

0,07

0,08

20

0,06

0,06

15

0,04 0,02

18,4

14,1

10 0,04

18,6

14,1 0,03

0,03

5 4,8

4

червоно-бурі глини

сіро-зелені глини

0

0 лесоподібні червоно-бурі сіро-зелені суглинки глини глини

лесоподібні суглинки

Реакція люцерни на внесення мінеральних форм поживних речовин

червоно-бура глина з борту кар”єра (4,8 мг/кг рухомого фосфору)

Червоно-бура глина через 25 років біологічного освоєння (18,9 мг/кг рухомого фосфору)

Вплив бобових на злаки при сумісному вирощуванні

1

Лесоподібний суглинок

2

Червоно-бура глина

3

Чорнозем

Показники едафічної оцінки складу і властивостей гірських порід 1 практично неможливо змінити Визначають основні (конституційні) едафічні властивості

2

можливо змінити цілеспрямованими енерговитратними багаторічними заходами

3 можливо змінити одноразовими заходами на незначний період часу

Мінералогічний склад Гранулометричний склад Геохімічний склад

гумусонакопичення розсолення підвищення біологічної активності

забезпечення поживними елементами вологонакопичення та вологозбереження оптимізація повітряного режиму

Обмежувальні чинники сільськогосподарського освоєння літоземів

Низький вміст гумусу

1 загальні для всіх гірських порід

2 специфічні

Лесоподібні суглинки

Низький вміст азоту Недостатня забезпеченість доступним фосфором

низька агрегатованість та утворення ґрунтової кірки

Червоно-бурі глини

підвищений вміст легкорозчинних солей

Сіро-зелені глини

важкий гранулометричний склад

Фітоіндикація

Продуктивність бобово-злакових багаторічних агрофітоценозів та частка злакових компонентів залежно від часу з початку сільськогосподарського освоєння літоземів

Заштриховано частку злакових компонентів у надземній фітомасі

Вплив стартового внесення добрив на кількість енергії, акумульованої в надземній фітомасі сільськогосподарських культур залежно від субстрату (вегетаційний дослід, сума за 1982-2000 рр.)

Сумарна кількість енергії, КДж/посудину Субстрат

РК

Гній

Без удобрення (контроль)

всього

% до контролю

всього

% до контролю

Лесоподібний суглинок

2102

3156

150,1

4282

203,7

Червоно-бурий суглинок

2245

4369

194,6

4902

218,4

Червоно-бура глина

1836

3675

200,2

4331

235,9

Сіро-зелена мергелиста глина

3488

4297

123,2

5649

162,0

Темно-сіра глина

2401

4551

189,5

5815

242,2

Древньоалювіальний пісок

1322

3050

230,7

3910

295,8

Зелена безкарбонатна глина

2959

4322

146,1

5146

173,9

Ефективність інокуляції люцерни ризоторфіном, виражена прибавками урожаю надземної маси наступних за люцерною рослин (вегетаційний дослід, 1982-2000 рр.)

Субстрат

Прибавка від інокуляції (%) на фоні:

Додатково акумульовано енергії (КДж/посудину) на фоні:

неудобре ному

РК

гною

неудобр еному

РК

гною

Орний шар чорнозему південного

16,3

15,9

12,8

614,8

892,9

842,2

Лесоподібний суглинок

21,4

20,0

15,4

449,8

631,2

659,4

Червоно-бурий суглинок

21,8

11,1

11,9

489,4

485,0

583,3

Червоно-бура глина

19,3

9,4

16,5

354,3

345,5

714,6

Сіро-зелена мергелиста глина

15,4

19,2

16,4

537,2

825,0

926,4

Темно-сіра глина

27,6

17,2

17,2

662,7

782,8

1000

Древньоалювіальний пісок

28,2

14,3

13,8

372,8

436,2

539,6

Зелена безкарбонатна глина

16,5

16,7

16,7

488,2

721,8

859,4

Показники акумуляції енергії у органічній частині субстратів при їх біологічному освоєнні (багаторічний вегетаційний дослід, 1982-2001 рр.)

0

100

200

Орний шар чорнозему південного

611

Лесоподібний суглинок

63

Червоно-бурий суглинок

65

138

Червоно-бура глина

73

134

Сіро-зелена мергелиста глина

64

189

230

Древньоалювіальний 41 пісок

139

47

139

400

500

600

700

800

69

Запаси енергії у органічній частині субстратів на початок досліду

159

Темно-сіра глина

Зелена безкарбонатна глина

300

145

Запаси енергії у органічній частині субстратів, акумульованої за 20 років біологічного освоєння

Варіанти чергування сільськогосподарських культур в часі при освоєнні літоземів (1971-2002 рр.)

варіант 2 −

варіант 1 • люцерна посівна 4 роки → • ярий ячмінь → • еспарцет піщаний 5 років → • ярий ячмінь → • бобово-злакова травосуміш 9 років → • чистий пар → • озима пшениця → • бобово-злакова травосуміш 10 років

Частка бобових і бобово-злакових агроценозів –

Частка бобових і бобово-злакових агроценозів –

87,5 % часу

40,6 % часу

• люцерна посівна 4 роки → • чистий пар → • ярий ячмінь → • ярий ячмінь → • чистий пар → • озима пшениця → • ярий ячмінь → • чистий пар → • озима пшениця → • ярий ячмінь → • кукурудза → • горох → • ярий ячмінь → • горох → • ярий ячмінь → • горох → • ярий ячмінь → • чистий пар → • озима пшениця → • озима пшениця → • бобово-злакова травосуміш 9 років

Багаторічні польові досліди проводились на спеціально створеному науковому стаціонарі без насипного шару ґрунту

Співвідношення між надземною та підземною біомасою та сумарна продуктивність сільськогосподарських культур при освоєнні літоземів (1971-2002 рр.)

на сумішці червоно-бурих глин і суглинків

на сіро-зелених мергелистих глинах 300

300

250 81,3

200 150 100

86,2 186,2 100

50

продуктивність, т/га

продуктивність, т/га

250

200

92 101,9

150 100 155,3

105,3

50 0

0 1

2

1 варіанти

варіанти

- надземна фітомаса

2

- підземна фітомаса

Підбір компонентів

Стійкість агрофітоценозу забезпечують різні вимоги до екологічних чинників окремих його компонентів відношенням до: Мезофіти: люцерна, стоколос

вологи

Ксерофіт: еспарцет Ксеромезофіт: житняк Мегатрофи: стоколос, житняк

живлення

Еврітрофи: люцерна, еспарцет Геліофіти: стоколос, люцерна, житняк

світла Тіньовитривалий: еспарцет

аерації грунту

здатні переносити несприятливі умови зимівлі і посухи

Аерофіти: люцерна, стоколос, еспарцет Здатний переносити умови ущільнення: житняк Гемікриптофіти: люцерна, еспарцет Геофіт: стоколос Хамефіт: житняк

Літоземи як тести

Ефективність сумісного вирощування багаторічних бобових та злакових трав продуктивність злакового компоненту (по переферії) залежить від відстані до бобового компоненту (у центрі)

4,5 4

3,92

3

4,5 4

2,5

4 1,61

1,64

1,5

1,41

1 0,5 0 0-10 см

10-20 см 20-30 см 30-40 см відстань до люцерни

3,5

4,5

3

4 2,33

2,5

3,5 1,78

2 1,5

1,12

1 0,5 0 0-10 см

10-20 см 20-30 см 30-40 см відстань до люцерни

продуктивність, г/дм2

2

продуктивність, г/дм2

продуктивність, г/дм2

3,5

3 2,5 2 1,5

1,14

1 0,35

0,5

0,36

0,24

0 0-10 см

10-20 см 20-30 см 30-40 см відстань до люцерни

Продуктивність злакового компоненту в залежності від відстані до бобового компоненту, г/дм2 надземної сухої Продуктивність бобового компоненту, г/дм2

0−10

10−20

20−30

30−40

Лесоподібний суглинок

7,9

3,92

1,61

1,64

1,41

Червоно-бура глина

5,8

1,14

0,35

0,36

0,24

Сіро-зелена глина

4,8

4,00

2,33

1,78

1,12

Субстрати

НІР05, г/дм2

Відстань до рослин люцерни, см

0,64

Багаторічні бобово-злакові агрофітоценози на літоземах

На лесоподібних суглинках

На суміші червоно-бурих глин

На сіро-зелених мергелистих глинах

Співвідношення компонентів Продуктивність багаторічних складних агрофітоценозів залежно від норм висіву компонентів, ц/га повітряно-сухої маси Едафотоп − суміш червоно-бурих глин і суглинків

Ва ріа нт

Співвідношення бобові : злакові при сівбі, %

1

Рік життя 6-й

7-й

16,6

11,6

11,3

36,4

21,9

14,8

14,4

42,1

38,9

23,1

15,0

15,0

53,1

43,8

39,5

22,3

14,9

14,8

48,0

33.1

19,0

13,3

4.8

-

1,7−3,0

1,5−2,3

1,1−2,8

1,6−1,9

0,5−0,8

0,5−1,0

2-й

3-й

4-й

5-й

0 : 100

31,9

30,6

29,5

2

50 : 50

44,1

37,6

3

63 : 37

49,4

4

75 : 25

5

100 : 0

НІР05, ц/га

Співвідношення компонентів Продуктивність багаторічних складних агрофітоценозів залежно від норм висіву компонентів, ц/га повітряно-сухої маси

Едафотоп − сіро-зелені мергелисті глини Рік життя Ва ріа нт

Співвідношення бобові : злакові при сівбі, %

1

2-й 1995−97 рр.

3-й 1996−98 рр.

4-й 1997−99 рр.

5-й 1998−2000 рр.

6-й 1999−2001 рр.

7-й 2000−02 рр.

0 : 100

35,0

40,9

30,2

17,7

15,2

12,7

2

50 : 50

48,7

40,6

31,5

21,3

16,4

17,2

3

63 : 37

52,6

42,8

32,4

22,8

17,5

17,5

4

75 : 25

54,9

45,6

35,3

22,2

16,1

16,9

5

100 : 0

40,7

32,3

13,7

6,5

-

-

2,5−2,7

2,0−2,4

1,6−2,1

1,6−1,7

0,7−0,9

0,6−1,0

НІР05, ц/га

Загальна продуктивність та продуктивність окремих видів трав бобово-злакового агрофітоценозу залежно від співвідношення норм висіву компонентів

60

60

інші види

50

50 4

12,1

40

житняк

14,6

40

16,9

Другий рік життя

стоколос

15,7 12,3

еспарцет

10

20,3

16,8

14,4

люцерна

15

30

50

24,9

20

13,6

28,2

10,3 20 10

18,4

23,5

28,3

0

0 50:50

67:33

50:50

75:25

67:33

75:25

0 50:50

50

50

50

45

45

45

40

40

35

Третій рік життя

16,3

14,2 30

20

10

5,7 10,5

40

11,9

13,9 20

16,8

6,1

30

60

4,9

35

25

21,3

25

20

7,4

15 5,1

6,2

5

11,7

9,7

11,3

14,1

0 67:33

11,3

25

13,3 16,2

20

9,1

15

7

8,4 7,7

5,2

10

10 5

50:50

11,1

20 15

10

35 30

8,6

30

19,6

75:25

40

8,5

17,6

30

67:33

18,8

21,7

5

11,1

14,6

18,3

0

13,2

50:50

67:33

75:25

75:25

0 50:50

На насипному шарі грунту

67:33

На суміші червоно-бурих глин

75:25

На сіро-зелених мергелистих глинах

Загальна продуктивність та продуктивність окремих видів трав бобово-злакового агрофітоценозу залежно від співвідношення норм висіву компонентів

50

50

45

45

40

40

35

Четвертий рік життя

30

4 ,6

5 ,2

5,8

6 ,8

7 ,6

6,9

35

20

20 21 ,4

2 2 ,5

10 5 0

1 ,1 4

50 :50

6 7 :3 3

1,4 4,2

13,4

5

12,5

15,7

35

7,1

4,8 8,6

7 5:2 5

25

15

12

5

50:50

67:33

75:25

50

45

45

45

40

40

40

4 ,8

5 ,4

30

8 ,8

8 ,6

8 ,8

25 20

15

1 5 ,3

1 5 ,3

5 0

50:50

67:33

75:25

2,2

2,2

7,2

7,8

7,6

9,8

9,4

9,5

1,3 1,1

1,2 2,2

1,8 2

50:50

67:33

75:25

30 25

15 10

9,5

35

25 20

7,2

50

35 5 ,6

4 3,3 2,4 5

0

50

30

15,2 15,2

17

10 13,5

0,8 5,8

0,8 5,9

0,8 6,3

20 6,6

0

35

П”ятий рік життя

40

30

15 10

1 ,5 3 ,4

0,8

0,7 5,7

6,5 25

2 2 ,6

45 0,8 6,1

30

25

15

50

15

2,2

0,9

7,8

7,2

8,3

9,5

10,4

1,1 2

1,3 2,3

1,3 2,5

50:50

67:33

75:25

2,4 8,1

10 0 1 ,4 ,1

0 1 ,4 ,3

0 1 ,4 ,2

5 0 :5 0

6 7 :3 3

7 5 :2 5

5 0

На насипному шарі грунту

На суміші червоно-бурих глин

20 15

1,9

10 5 0

На сіро-зелених мергелистих глинах

Травостій 5-го року використання, створений на лесоподібному суглинку

Удосконалення технології рекультивації

На першому етапі стабілізаційно-фітомеліоративного періоду рекультивації порушених земель доцільно створювати одновидові агрофітоценози з багаторічних бобових трав

Люцерна синьогібридна та еспарцет піщаний на літоземах глинистого та суглинистого гранскладу забезпечують щорічну продуктивність надземної сухої маси до 35-42 ц/га

Основним критерієм оптимальності технологій сільськогосподарської рекультивації земель має бути створення екологічно збалансованих, оптимально організованих високопродуктивних агроекосистем, які забезпечують досягнення максимального природоохоронного, господарського і соціального ефекту при мінімальних матеріально-фінансових затратах

Дякую за увагу!