Обсяги залуження і перезалуження луків і пасовищ, забруднених внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, тис. га
120 112,15
110 100 90
т и с .га
80 70
67
60
59,7
50
49,8
51,9
49,7
40
49,5 38,7
36,8
31,06
30 23,4
21,69
20
12,74
10
4,89
4,32 1,52
0 1987
1988
1989 1990
1991
1992 1993
1994
1995 1996
1997
1998
роки
1999 2000
2001
3,96
2002 2003
4,49
2004
3,58
2,43
2005 2006
1,31
2007
0,964
2008
Виробництво комбікормів, цеолітів та преміксів з радіозахисними властивостями на територіях, забруднених внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, тис. т
8 7,29
7 6
т ис .т
5 4,45 4
3,9
3
2,89 2,52
2
2,47
2,74
2,23
2,51 2,05 1,3
1
1,28 0,86 0,15
0 1992
1993 1994
1995
1996 1997
1998
1999
2000 2001 роки
2002
2003 2004
2005
1,22 0,365 0,503 2006 2007
2008
Динаміка обсягів проведення радіозахисних заходів на забруднених радіонуклідами сільськогосподарських угіддях України (а) і Брянської області Росії (б)
Порівняльна питома радіоактивність радіонуклідів у ґрунті і в зерні* в 1997-1999 і 2009 рр. (Іванківський район Київської області) *Допустимий рівень за 137Cs – 50 і за 90Sr – 20 Бк/кг Населений пункт
Питома активність радіонуклідів у ґрунті, Бк/кг
Злакова культура
Питома радіоактивність радіонуклідів у зерні, Бк/кг 1997-1999
с. Дитятки
с. Зорин
137Cs
90Sr
450± ±40
30± ±10
200± ±50
30± ±15
2009
137Cs
90Sr
90Sr
5± ±3
27± ±3
70±5
Овес
-
-
60±4
Жито
9± ±4
21± ±5
30±2
-
-
41±3
Жито
Пшениця с. Страхолісся
210± ±20
40± ±5
Жито
4± ±1
15± ±2
22±3
с. Прибірськ
200± ±60
40± ±10
Жито
6± ±2
20± ±4
40±5
Вирішення всіх цих проблем спрямоване на захист людини від дії іонізуючої радіації, що і є головним завданням сільськогосподарської радіоекології. І від реалізації радіозахисних заходів в агропромисловому виробництві залежить виробництво продуктів харчування з мінімальною кількістю в них радіоактивних речовин. Таким чином, на сільське
господарство фактично покладається відповідальність за радіаційну безпеку населення країни.
Зміни у біоценозах за різних рівнів потужностей доз Рівень
Радіобіологічні ефекти
Потужність дози, Зв/год. ≤ 10–6
1
Біохімічні зміни
2
Аберації хромосом
10–6–10–5
3
Видимі мутації
10–5–10–3
4
Зміни у структурі популяцій
10–3–10–2
5
Випадіння окремих видів
10–2
6
Збіднення біоценозу
>10–2
7
Деградація біоценозу
> 10–1
Порівняльна радіочутливість вищих рослин і ссавців Рослини Вид
Ссавці ЛД50, Гр
Вид
ЛД50, Гр
Триліум
0,5–1
Гавайське порося
1,5–3
Лілія
1,5–2
Вівця
1,3–4
Сосна
1–3
Корова
Ялина
3–5
Коза
2–5,5
Береза
3–5
Осел
2–5,5
Боби
3–5
Верблюд
2,5
Горох, горошок
7–9
Людина
2,5–4
Цибуля
9–11
Мавпа
2,5–5,5
Квасоля
10–13
Свиня
2,5–6
Ячмінь
13–17
Кінь
2,5–6
Пшениця
13–18
Собака
3,5–4
Помідор
15–18
Миша, піщанка
4,5–7
Кукурудза
18–22
Кішка
5–7
Огірок
20–24
Бабак
6–9,5
Конюшина
25–30
Кролик
8–10
Редис, ріпак, капуста
45–50
Монгольська піщанка
10–13
1,5–5,5
“Рудий ліс” (квітень 1987 р. і 2010 р.)
На місці колишнього “Рудого лісу” (травень 2010 р.)
Морфологічні зміни у сосни у 30-км зоні Чорнобильської АЕС: а – зняття апікального домінування, b – дихотомія, c – втрата хвої, d – викривлення стовбура (2007 р.) a
b
c
d
Масове оголення верхівок
Оголення стовбура
Хлорофілові мутації (xantha і albina)
Частота клітин з абераціями хромосом і морфозів у сосни у зоні впливу аварії на Чорнобильській АЕС (дані 2009 р.) Місце відбору
Потужність дози, Гр/рік
% клітин з абераціями
% дерев з морфозами
0,31
12,2±2,7
46±5
“Рудий ліс” на траншеї
5,3
34,7±5,4
68±7
“Рудий ліс” поза траншеї
2,1
28,3±4,8
50±5
0,0045
2,0±1,2
6±2
с. Копачі
с. Іванків